Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №160 від 12 липня 2023 року

 

 

 

11  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А. /з 11 год. 00 хв. до 11 год. 50 хв./

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л.*, Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 31 народний депутат України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Борт В.П., Гончаренко О.О., Задорожній М.М., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Народні депутати України Мовчан О.В., Потураєв М.Р.;

Марченко С.М. – Міністр фінансів України;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Ткаченко О.В. – Міністр культури та інформаційної політики України;

Шугалій Д.А. – перший заступник Голови Фонду державного майна України;

________________________

*З 11 год. 50 хв. до завершення засідання о 12 год. 20 хв. головував на засіданні заступник Голови Комітету Гевко В.Л.

Майснер А.В. – т. в. п. Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. - заступник директора Департаменту експертизи і аналізу державного бюджету, контролю його фінансування та боргу Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 12 липня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими.

2. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 9437 від 28.06.2023), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Скрипкою Т.В. та іншими.

3. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2023 році.

4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Мовчана О.В. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» за реєстр. № 9387 від 15.06.2023 /далі – законопроект № 9387/.

Законопроектом № 9387 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується:

включити до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів кошти, отримані від реалізації майна державних унітарних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» /далі – Закон № 3037-ІХ/, із спрямуванням таких коштів на здійснення заходів, пов’язаних з припиненням державних унітарних підприємств відповідно до Закону № 3037-ІХ /пункти 1 і 2 розділу І законопроекту № 9387 – щодо доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новим пунктом 13-10 і частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 24/;

установити, що залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду, джерелом формування яких були надходження, визначені новим пунктом 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу та не використані на здійснення заходів відповідно до нового пункту 24 частини четвертої статті 30 Кодексу, перераховуються до загального фонду державного бюджету /пункт 3 розділу І законопроекту № 9387 – щодо доповнення частини другої статті 57 Кодексу новим положенням після абзацу першого/.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту № 9387 передбачається внесення змін до Закону № 3037-ІХ (статей 6, 9, 10, 11, 13, 16, 19 і 21) та законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (статті 31), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (статей 9, 11, 15, 17, 25), «Про управління об’єктами державної власності» (статті 11), «Про Фонд державного майна України» (статті 5).

У пояснювальній записці до законопроекту № 9387 вказано, що:

законопроект № 9387 розроблено для приведення норм Кодексу у відповідність до положень Закону № 3037-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 та потребує закріплення механізмів фінансового забезпечення процесу припинення державних унітарних підприємств в бюджетному законодавстві і техніко-юридичного узгодження між законодавчими нормами;

законопроектом № 9387 пропонується врегулювати можливість зарахування до державного бюджету коштів, отриманих від реалізації майна державних унітарних підприємств (об’єктів припинення), та їх використання у передбачених Законом № 3037-ІХ випадках, а також включити термін «керуючий припиненням» до інших законів, що передбачають вчинення дій, які належать до повноважень керуючого припиненням згідно із Законом № 3037-ІХ, та внести інші техніко-юридичні і лінгвістичні правки для усунення розбіжностей між нормами Закону № 3037-ІХ та нормами іншого законодавства.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 9387, опрацювання експертних висновків до нього.

Законопроект № 9387 не включено до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 9387 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 9387 у першому читанні.

До законопроекту № 9387 не подано альтернативних законопроектів у строк, визначений частиною другою статті 100 Регламенту (тобто не пізніше 30.06.2023).

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 9387 /лист від 06.07.2023 № 16/03-2023/146340 (1245945) копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ вважає за доцільне висловити окремі зауваження до законопроекту № 9387.

На звернення від Комітету /лист від 16.06.2023 № 04-13/3-2023/130572 (1219027)/ надійшли щодо законопроекту № 9387 експертні висновки (копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету):

Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, яке зазначає, що в межах компетенції не має зауважень до законопроекту № 9387, одночасно звертає увагу на необхідність уточнення нумерації певного пункту /лист від 26.06.2023 № 47040-03-2/17314/;

Фонду державного майна України /далі – ФДМУ/, який зазначає, що підтримує законопроект № 9387, водночас пропонує внести уточнення та технічні виправлення до його положень /лист від 28.06.2023 № 10-18-15891/;

Міністерства юстиції України /далі – Мін’юст/, яке надає зауваження і пропозиції до деяких положень законопроекту № 9387 /лист від 29.06.2023 № 84016/8219-1-23/8.1.6/;

Міністерства цифрової трансформації України, яке повідомляє про відсутність пропозицій та зауважень до законопроекту № 9387 /лист від 27.06.2023 № 1/04-2-7058 до Мінфіну/;

Державної архівної служби України /далі – Укрдержархів/, яка надає пропозицію до підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387 /лист від 06.07.2023 № 3745/2.01-2/5361/29 до Мінфіну/.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку до законопроекту № 9387 /лист від 10.07.2023 № 04-20/03-2023/149265 (1248468), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ зазначає, що законопроект № 9387 не суперечить Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у своєму висновку до законопроекту № 9387 /лист від 11.07.2023 № 04-12/17-2023/150432 (1249685)/ зазначає, що законопроект № 9387 відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

ІІІ. Правовими підставами розробки законопроекту № 9387 передусім є Закон № 3037-ІХ (прийнятий 11.04.2023), яким серед іншого визначено, що:

керуючий припиненням – фізична особа, призначена ФДМУ для здійснення процедури припинення шляхом реорганізації або ліквідації об’єкта припинення одноособово без створення комісії з припинення; об’єкт припинення – державне унітарне підприємство, щодо якого ФДМУ прийнято рішення про припинення /стаття 1 Закону № 3037-ІХ/;

об’єкт припинення припиняється внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації /стаття 3 Закону № 3037-ІХ/;

основна грошова винагорода керуючого припиненням виплачується за рахунок грошових коштів об’єкта припинення, у т.ч. отриманих внаслідок реалізації його майна під час здійснення процедури припинення, або якщо в об’єкта припинення відсутні будь-які активи, що можуть бути реалізовані, основна грошова винагорода керуючому припиненням може виплачуватися ФДМУ за рахунок бюджетних призначень за спеціальним фондом державного бюджету /частина шоста статті 9 Закону № 3037-ІХ/;

витрати, пов’язані із здійсненням процедури припинення, компенсуються за рахунок грошових коштів об’єкта припинення, отриманих в результаті реалізації його майна під час здійснення процедури припинення, або за рахунок бюджетних призначень за спеціальним фондом державного бюджету, а у разі якщо в об’єкта припинення відсутні будь-які активи, що можуть бути реалізовані, витрати керуючого припиненням можуть компенсуватися ФДМУ за рахунок державного бюджету /частина третя статті 10 Закону № 3037-ІХ/;

у разі недостатності в об’єкта припинення грошових коштів для компенсації витрат та задоволення вимог кредиторів керуючий припиненням у порядку, визначеному Законом № 3037-ІХ, компенсує витрати та задовольняє вимоги кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації майна об’єкта припинення /частина третя статті 19 Закону № 3037-ІХ/;

продаж майна об’єкта припинення здійснюється виключно на електронних аукціонах в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України для відчуження об’єктів державної власності відповідно до статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», керуючий припиненням зобов’язаний не пізніше 10 банківських днів після зарахування грошових коштів від продажу майна на рахунок об’єкта припинення забезпечити задоволення вимог кредиторів, вимоги яких визнані керуючим припиненням, залишок коштів від реалізації майна об’єкта припинення використовується керуючим припиненням для фінансування витрат у процедурі припинення, а після їх компенсації залишок коштів перераховується до спеціального фонду державного бюджету /частина четверта статті 19 Закону № 3037-ІХ/;

майно об’єкта припинення, крім майна, що не підлягає відчуженню відповідно до законодавства, що залишилося після компенсації витрат, пов’язаних з виконанням повноважень керуючого припиненням та задоволенням вимог кредиторів, підлягає реалізації в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 19 Закону № 3037-ІХ, кошти, отримані від реалізації такого майна, перераховуються до спеціального фонду державного бюджету /частина шоста статті 19 Закону № 3037-ІХ/;

у разі недостатності грошових коштів на рахунку об’єкта припинення для проведення заходів, пов’язаних з припиненням, за рахунок грошових коштів спеціального фонду державного бюджету здійснюються такі видатки: 1) фінансування витрат, пов’язаних із здійсненням процедури припинення об’єктів припинення; 2) компенсація витрат керуючому припиненням, пов’язаних із здійсненням процедури припинення об’єктів припинення; 3) оплата основної та додаткової грошових винагород керуючому припиненням; 4) ініціювання відкриття та здійснення процедур банкрутства об’єкта припинення /стаття 25 Закону № 3037-ІХ/;

звіт про надходження та цільове використання коштів державного бюджету для реалізацій заходів, пов’язаних з припиненням об’єкта припинення, подається керуючим припиненням ФДМУ один раз на два місяці /стаття 26 Закону № 3037-ІХ/.

ІV. У Комітеті опрацьовано законопроект № 9387, проаналізовано отримані експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Щодо фінансово-економічного обґрунтування у пояснювальній записці до законопроекту № 9387 зазначено, що його реалізація у разі прийняття позитивно вплине на державний бюджет, а саме: сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету від погашення податкової та прирівняної до неї заборгованості державних підприємств, що тривалий час накопичувалася та не сплачувалася до бюджету, разом з тим не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевого бюджетів, а також інших додаткових витрат.

Зважаючи на сутність законопроекту № 9387, його реалізація може призвести до збільшення спеціального фонду державного бюджету за доходами в частині коштів, отриманих від реалізації майна державних унітарних підприємств відповідно до Закону № 3037-ІХ, та за видатками на здійснення заходів, пов’язаних з припиненням державних унітарних підприємств відповідно до Закону № 3037-ІХ, за рахунок таких коштів, про що теж зазначає Мінфін.

Водночас такі кошти є новим видом доходів державного бюджету, запровадженим у п.р. Законом № 3037-ІХ, та відповідні видатки передбачається здійснювати виключно за рахунок таких коштів, відтак положення законопроекту № 9387 не призведуть до розбалансування показників державного бюджету.

Однак до законопроекту № 9387 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту, на що також звертають увагу Мінфін і ГНЕУ. Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 9387 доцільно надати інформацію щодо обсягів прогнозованих надходжень відповідних коштів та потреби у фінансовому забезпеченні заходів, на які вони спрямовані.

2. Передбачене пунктом 3 розділу І законопроекту № 9387 положення щодо перерахування до загального фонду державного бюджету залишків відповідних коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду (джерелом формування яких були надходження, визначені новим пунктом 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу та не використані на здійснення заходів відповідно до нового пункту 24 частини четвертої статті 30 Кодексу) не узгоджується з механізмом формування і використання коштів спеціального фонду бюджету, визначеним нормами Кодексу, згідно з якими:

складовими частинами спеціального фонду бюджету є доходи бюджету, які мають цільове спрямування, видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету /частина третя статті 13 Кодексу/;

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету на відповідну мету /частина восьма статті 13 та частина четверта статті 23 Кодексу/;

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48 Кодексу/;

на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 Кодексу/.

За необхідності спрямування частини відповідних коштів до загального фонду державного бюджету таке питання, виходячи з норм Кодексу, має врегульовуватися законом про державний бюджет, зокрема:

розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет /частина п’ята статті 13 Кодексу/;

передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про державний бюджет /частина сьома статті 13 Кодексу/;

закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів спеціального фонду державного бюджету або їх частину, які визначені частиною третьою статті 29 Кодексу, до загального фонду державного бюджету /частина п’ята статті 29 Кодексу/;

у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету /частина друга статті 57 Кодексу/.

Зважаючи на передбачені Законом № 3037-ІХ норми щодо здійснення за рахунок державного бюджету певних заходів з припинення державних унітарних підприємств та враховуючи особливості використання коштів спеціального фонду державного бюджету (лише в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень), навпаки може виникнути питання щодо недостатності відповідних коштів спеціального фонду державного бюджету для здійснення таких заходів.

ГНЕУ теж зазначає, що: саме по собі утворення спеціального фонду державного бюджету обумовлюється необхідністю здійснення тих чи інших видатків за рахунок конкретно визначених джерел, що вимагає акумулювання відповідних коштів впродовж всього періоду здійснення таких видатків (як це і передбачено абз. 1 ч. 2 ст.  57 Кодексу), за такого підходу виникає питання, яким чином фінансуватимуться відповідні видатки (у разі їх наявності) у наступних бюджетних періодах за відсутності у спеціальному фонді відповідних надходжень; чинний порядок вже передбачає, що у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету (друге речення абз. 1 ч. 2 ст.  57 Кодексу), що дозволяє певним чином балансувати обсяги потреби у відповідних видатках та наявності коштів для їх фінансового забезпечення у спеціальному фонді державного бюджету.

Крім того, дане положення законопроекту № 9387 містить помилки, що також відмітили ГНЕУ, Мін'юст і ФДМУ: не вказано статтю Кодексу, до якої вносяться зміни (йдеться про статтю 57 Кодексу), неправильно зазначено посилання на новий пункт частини третьої статті 29 Кодексу – «1310» замість «13-10».

3. Включення до складу законопроекту №9387 поряд із змінами до Кодексу (розділ І) змін до 5 інших законів України (пункт 2 розділу ІІ) не узгоджується з порядком внесення змін до Кодексу, визначеним частиною п’ятою статті 4 Кодексу (згідно з якою зміни до Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кодексу), тобто зміни до Кодексу не можуть поєднуватися в одному законодавчому акті із змінами до інших законів.

Водночас назва законопроекту № 9387 лише частково відображає його зміст, оскільки зміни вносяться не тільки до Кодексу, а й до 5 інших законів України (серед яких і сам Закон № 3037-ІХ, що спричинив розробку законопроекту № 9387), при цьому деякі зміни (наприклад, до законів України «Про управління об’єктами державної власності» і «Про Фонд державного майна України») безпосередньо не пов’язані із Законом № 3037-ІХ.

Подібні зауваження до законопроекту № 9387 наведено у висновку ГНЕУ.

Поряд з тим, передбачені пунктом 2 розділу ІІ законопроекту № 9387 питання не належать до предметів відання Комітету.

4. Окремі положення законопроекту № 9387 потребують техніко-юридичного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, усунення помилок та певних неузгодженостей (про деякі з таких питань вже вище зазначено), наприклад:

у розділі І потрібно змінити нумерацію нового пункту 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу, оскільки у цій частині статті вже передбачено пункт 13-10 згідно із Законом України від 31.05.2022 № 2290-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України», на що теж звернули увагу Мінфін і Мін’юст;

у назві розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» слід виключити слова «і перехідні», оскільки перехідних положень немає у законопроекті № 9387 та взагалі відповідно до вимог законодавчої техніки законопроект про внесення змін до законодавчих актів не може містити перехідних положень;

в абзаці четвертому підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ слово «восьмому» належить замінити словом «сьомому», оскільки йдеться саме про абзац сьомий (а не восьмий) відповідної норми, до якої вносяться зміни, що також вказано у висновках Мін’юсту і ФДМУ.

5. До деяких положень пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387 надано зауваження або пропозиції, зокрема:

1) відповідно до нового пункту 10 частини першої статті 11 Закону № 3037-ІХ /абзаци 7 і 8 підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/ ФДМУ може прийняти рішення про припинення державного унітарного підприємства, щодо якого не прийнято рішення про приватизацію та не відкрито провадження у справі про банкрутство, з тієї підстави, що єдиний майновий комплекс державного підприємства реалізовано у процедурі приватизації. ГНЕУ зауважує, що з цієї пропозиції залишається незрозумілим, яким чином єдиний майновий комплекс державного підприємства може бути реалізовано у процедурі приватизації без прийняття рішення про його приватизацію. Мін’юст теж вказує на логічну неузгодженість відповідного положення;

2) згідно з новою частиною четвертою статті 13 Закону № 3037-ІХ /абзаци 11 і 12 підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/ «керуючий припиненням або його представник, що діє на підставі довіреності, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про припинення письмово повідомити органи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, у яких відносно об’єкта припинення відкрито виконавче провадження, про початок процедури припинення об’єкта припинення». ГНЕУ звертає увагу, що наслідки такого повідомлення у законопроекті № 9387 чітко не визначені. Мін’юст пропонує конкретизувати у такому положенні, що слід повідомити орган державної виконавчої служби (державного виконавця) та/або приватного виконавця, враховуючи норми законів «Про виконавче провадження» і «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

3) відповідно до нової редакції частини третьої статті 16 Закону № 3037-ІХ /абзаци 15 і 16 підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/ керуючий припиненням протягом відповідної процедури забезпечує належне оформлення, упорядкування, зберігання всіх, у т.ч. фінансово-господарських, документів та видачу довідок, необхідних для забезпечення соціального захисту громадян. ГНЕУ вважає, що залишається невизначеним, чи може керуючий припиненням видавати громадянам довідки, які не пов’язані з їх соціальним захистом, а також видавати довідки іншим суб’єктам, крім громадян;

4) частина четверта статті 19 Закону № 3037-ІХ доповнюється положенням /абзаци 19 і 20 підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/, згідно з яким продаж майна об’єкта припинення, яке не підлягає приватизації відповідно до закону, не допускається. На думку ГНЕУ, подальша доля відповідного майна у законопроекті № 9387 не визначена, що може негативно відобразитися на його збереженні і створює корупційні ризики, та загалом у ряді положень законопроекту № 9387 не досягнуто належного рівня юридичної визначеності, яка є необхідною умовою забезпечення якості законотворчості;

5) уточненою редакцією частини вісімнадцятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» та абзацу дев’ятого пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» /підпункти 3 і 4 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/ передбачається, що мирові угоди, плани санації та умови продажу майна у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50% їх статутного капіталу погоджуються з суб’єктом управління об’єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації), та закріплюється повноваження Фонду державного майна України щодо такого погодження. Мін’юст зауважує, що наявна неузгодженість між такими положеннями та положеннями пункту 12 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (згідно з яким рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50% акцій належать державі, є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство такого боржника /тобто відповідний суб’єкт не може одночасно перебувати у процесі приватизації і у процедурах банкрутства/) і абзацу другого частини чотирнадцятої статті 96 цього Кодексу (згідно з яким умови продажу майна банкрута як єдиного майнового комплексу, визначені статтею 75 цього Кодексу, додатково погоджуються арбітражним керуючим з органом, уповноваженим управляти державним майном). У зв’язку з цим Мін’юстом пропонується виключити з відповідних положень господарські організації, які перебувають у процесі приватизації;

6) уточненою редакцією статті 21 Закону № 3037-ІХ /абзаци 24 – 26 підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 9387/ передбачається, що у разі ліквідації об’єкта припинення відповідна архівна установа зобов’язана безоплатно прийняти архівні документи об’єкта припинення на зберігання в упорядкованому стані без додаткових умов та видати керуючому припиненням довідку про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Укрдержархів звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівні установи можуть виконувати на платній основі роботи, зокрема, пов’язані із забезпеченням збереженості архівних документів, що є власністю держави, територіальних громад, фізичних і юридичних осіб, провадити іншу не заборонену законом діяльність з архівної справи і діловодства. Крім того, Укрдержархів пропонує виключити слова «без додаткових умов», оскільки немає визначення такого поняття та існують ризики втрати соціально значущих документів.

6. Виходячи із зауважень і пропозицій (наведених у висновках ГНЕУ, Мін’юсту, Мінфіну, ФДМУ і Укрдержархіву та/або зазначених вище), законопроект № 9387 після прийняття за основу потребує подальшого доопрацювання.

При цьому ФДМУ пропонує для забезпечення реалізації передбачених завдань та впровадження Закону № 3037-ІХ визначити законопроект №9387 як такий, що потребує першочергового розгляду Верховною Радою Украйни.

Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту пропозиції та поправки вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу, водночас згідно з частиною другою цієї статті Верховна Рада України своїм рішенням про одноразове відхилення (ad hoc) від закріплених у Регламенті положень може продовжити встановлені у цій статті строки або скоротити їх не більш як наполовину.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Лаба М.М., Пузійчук А.В., Цабаль В.В., Кузбит Ю.М., Крулько І.І., Молоток І.Ф., народний депутат України Мовчан О.В., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Голови ФДМУ Шугалій Д.А., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, спочатку Голова Комітету Підласа Р.А. звернула увагу, що законопроект № 9387 передбачається для розгляду на найближчому пленарному засіданні, тому Комітет має надати відповідний висновок щодо законопроекту № 9387.

Співавтор законопроекту № 9387, народний депутат України Мовчан О.В. представив основні положення законопроекту № 9387.

Перший заступник Голови ФДМУ Шугалій Д.А. пояснив необхідність прийняття законопроекту № 9387.

Міністр фінансів України Марченко С.М. повідомив, що Мінфін не заперечує щодо прийняття законопроекту № 9387 і не має зауважень до нього.

Т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. зазначив, що з врахуванням обговорення даного питання у відповідному підкомітеті суттєвих зауважень щодо законопроекту № 9387 у Рахункової палати більше немає.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроекту № 9387 та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9387 включити до порядку денного дев’ятої сесії, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету доопрацювати законопроект № 9387 до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими:

включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати до другого читання зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).

2. Слухали:

Інформацію співавтора, народного депутата України Потураєва М.Р. і Міністра культури та інформаційної політики України Ткаченка О.В. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», за реєстр. № 9437 від 28.06.2023 р., поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Скрипкою Т.В. та іншими.

 

Відмітили:

I. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за реєстр. № 9437 від 28.06.2023 р. /далі – законопроект № 9437/.

Законопроект № 9437 не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX, на що звернуло увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

На час розгляду цього законопроекту у Комітеті його не включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Відтак, відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно прийняти рішення про включення законопроекту № 9437 до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту № 9437, цей законопроект підготовлено відповідно до положень Указу Президента України від 26.11.2021 р. № 598/2021 «Про заходи у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу», Закону України від 28.11.2006 р. № 376-V «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 р. № 593 «Деякі питання будівництва другої черги, облаштування музейного простору та розвитку Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»», завдань, визначених Планом заходів на 2022-2023 роки у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 р. № 1055-р) та Протоколу засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні від 4 квітня 2023 року.

Слід нагадати, що щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років, у 2023 році День пам’яті жертв голодоморів випадає на 25 листопада.

Указом Президента України 26.11.2021 р. № 598/2021 Кабінету Міністрів України, серед іншого, доручено забезпечити в установленому порядку завершення реконструкції першої черги та будівництво і введення в експлуатацію другої черги Національного музею Голодомору-геноциду та забезпечити в установленому порядку фінансове забезпечення видатків на організацію та проведення заходів, передбачених цим Указом.

З огляду на зазначене, положеннями законопроекту № 9437 шляхом внесення змін до додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2023 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/ запропоновано встановити бюджетні призначення Міністерству культури та інформаційної політики України /далі – МКІП/ за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3801280 «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво» у сумі 573 883,3 тис. грн (видатки розвитку).

Для збалансування загального обсягу видатків державного бюджету за загальним фондом положеннями законопроекту № 9437 передбачено зменшення на таку суму обсягу бюджетних призначень Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) /далі – Мінфін/ за бюджетною програмою 3511030 «Резервний фонд».

Тобто, законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами Мінфіну та МКІП. Отже, положення законопроекту № 9437 підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

За наслідками опрацювання положень законопроекту № 9437 зазначається таке:

1) У державному бюджеті на 2023 рік за бюджетною програмою 3801280 «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво» встановлено бюджетні призначення за спеціальним фондом в обсязі 54 600 тис. грн (видатки розвитку) /відповідно до статті 28 Закону джерелом покриття таких видатків є кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/.

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 18.04.2023 № 374-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2023 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснено перерозподіл видатків державного бюджету та встановлено обсяг видатків розвитку за цією бюджетною програмою у сумі 100 000 тис. грн (за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за програмою 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” на таку ж суму).

Тобто, із врахуванням внесених змін уточнений річний план за бюджетною програмою 3801280 становить 154 600 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 100 000 тис. грн та за спеціальним фондом – 54 600 тис. грн).

2) Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті МКІП для розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво (затверджений постановою Уряду від 07.02.2022 р. № 91), зокрема, визначено таке:

кошти за бюджетною програмою 3801280 спрямовуються, зокрема, на реконструкцію першої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні;

замовниками робіт і заходів за вказаним напрямом є державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", що є одержувачем бюджетних коштів, – у частині реконструкції першої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні.

Варто звернути увагу, що положення вказаного Порядку потребують уточнення відповідно до розпорядження Уряду від 18.04.2023 № 374-р, насамперед, в частині визначення джерел формування бюджетних коштів за цією програмою.

3) У паспорті бюджетної програми 3801280 (затверджений наказом МКІП від 13.02.2023 р. № 68 (у редакції наказу МКІП від 12.05.2023 р. № 262)) за напрямом використання бюджетних коштів «Реконструкція першої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні» визначено спрямувати 100 000 тис. грн (загальний фонд).

4) Довідково за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за підсумками січня-травня 2023 року:

видатки за бюджетною програмою 3801020 проведено за загальним фондом у обсязі 808,6 тис. грн (або 0,8% до уточненого плану на рік), а за спеціальним фондом – не проводилися взагалі (відповідно до розпису державного бюджету кошти заплановані на жовтень місяць);

до спеціального фонду державного бюджету від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей надійшло 535 357,1 тис. грн (або 33,5% річного плану).

5) За інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 9437, зокрема, для фінансового забезпечення в установленому порядку завершення до вересня 2023 року робіт за об’єктом «Реконструкція І черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва» необхідно 573 883,3 тис. грн, за рахунок яких заплановано:

- завершити реалізацію проекту І черги будівництва в повному обсязі (технологічний ствол з його гідроізоляцією; благоустрій та освітлення території внутрішнього двору; зведення пандусу в парку; внутрішні оздоблювальні роботи в офісній частині будівлі «Свіча пам’яті»; монтаж обладнання відеонагляду та зовнішнього освітлення) та ввести об’єкт в експлуатацію;

- виконати в повному обсязі зведення конструктивної частини будівлі Музею;

- виконати роботи із: зведення стін та перегородок в будівлі Музею; оздоблення фасадів будівлі гранітом; монтажу склопрозорих конструкцій, системи озеленення покрівлі будівлі Музею, магістральних трубопроводів димовидалення та вентиляції в будівлі Музею, зовнішніх інженерних мереж до будівлі Музею; мощення гранітом пішохідного мосту-алеї та тераси; благоустрою території, прилеглої до автостоянки Музею з боку Дніпровського узвозу;

- звести підпірні стіни ПС-18, ПС-20, ПС-21 та виконати благоустрій території на пагорбі біля пішохідного мосту.

6) З урахуванням законодавчої пропозиції, викладеної у законопроекті № 9437, у державному бюджеті на 2023 рік уточнений річний план (включаючи зміни бюджетних призначень згідно з розпорядженням Уряду від 18.04.2023 № 374-р) за бюджетною програмою 3801280 становитиме 728 483,3 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 673 883,3 тис. грн та за спеціальним фондом – 54 600 тис. грн), а на здійснення робіт з реконструкції першої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні буде спрямовано загалом 673 883,3 тис. гривень.

За інформацією, зазначеною у пояснювальній записці до законопроекту № 9437, спрямування додаткового обсягу коштів (у сумі 573 883,3 тис. грн) дозволить забезпечити у 2023 році завершення робіт на зазначеному вище об’єкті, а загалом прийняття та реалізація положень законопроекту дозволить за участі представників органів державної та місцевої влади, іноземних гостей провести на належному рівні заходи з відзначення 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та в черговий раз вшанувати пам’ять мільйонів жертв трагедії, засудити злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, що сприятиме відновленню історичної справедливості, утвердженню в суспільстві та серед всієї міжнародної спільноти нетерпимості до будь-яких проявів насильства.

7) Щодо запропонованого зменшення видатків резервного фонду державного бюджету (код 3511030) на 573 883,3 тис. грн слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 24 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду державного бюджету, разом з тим, ця законодавча вимога відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується. Процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання, визначено у Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 (зі змінами).

Бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3511030  «Резервний фонд» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.03.2023 р. № 2992- IX) на даний час визначено у сумі 33,4 млрд грн (або 1,2% обсягу видатків загального фонду – 2 783,39 млрд грн), з яких вже за наявною інформацією рішеннями Уряду розподілені 14,1 млрд грн, а залишок нерозподілених коштів резервного фонду державного бюджету становить 19,3 млрд гривень.

Зменшення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету (на 573,88 млн грн до 32,8 млрд грн) має певні ризики щодо забезпечення фінансовим ресурсом заходів з подолання надзвичайних та непередбачуваних ситуацій, які можуть виникнути до кінця поточного року, зважаючи на суттєві виклики у зв’язку з тим, що в Україні триває воєнний стан, продовжується ведення бойових дій на території країни і здійснення російською федерацією терористичних актів.

8) Законопроект № 9437 загалом підготовлено з дотриманням правил нормо-проектувальної техніки щодо законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний рік, водночас у тексті законопроекту необхідно додати посилання на реквізити останнього прийнятого Верховною Радою України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"» від 29 червня 2023 року за № 3166-ІХ (відповідний законопроект за реєстр. № 9165).

9) У супровідних матеріалах до законопроекту № 9437 відсутні фінансово-економічні розрахунки щодо збільшення видатків державного бюджету на відповідну мету у запропонованих обсягах, хоча відповідні вимоги визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що звернута увага Мінфіну та ГНЕУ. Так, ГНЕУ зазначило про відсутність інформації, зокрема, стосовно: визначеного на запропонованому рівні загального обсягу фінансових ресурсів, необхідних для фінансового забезпечення фонду розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі, їх будівництво; поточного стану виконання робіт у визначеній сфері; можливості та наслідків зменшення обсягу коштів резервного фонду, який відповідно до частини першої статті 24 Кодексу «формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету».

ІІ. Щодо експертних висновків до законопроекту № 9437.

1. Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту № 9437 (лист від 05.07.2023 р. №16/03-2023/145468, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зауважує, що оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статей 24, 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, а також визначення порядку використання коштів резервного фонду та прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, вважається логічним отримання відповідного експертного висновку Уряду, зокрема, щодо актуальності та доцільності спрямування коштів на пропоновані заходи.

2. Згідно з частиною третьою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну (крім поданих Кабінетом Міністрів України проектів законів, розробником яких є Мінфін).

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 07.07.2023 № 07030-04-2/18586, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що реалізація акта матиме вплив у поточному бюджетному періоді на показники державного бюджету, при цьому висловлює застереження щодо пропозиції стосовно зменшення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету, оскільки в умовах продовження дії воєнного стану існує непередбачуваність виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок збройної агресії росії проти України, що може призвести до дефіциту у коштах на здійснення заходів з подолання наслідків таких ситуацій. За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект № 9437 потребує подання фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками.

3. МКІП висловило позицію про підтримку законопроекту № 9437, про що зазначило у своєму висновку до цього законопроекту (лист від 03.07.2023 № 02/20/123-23, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

4. Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, за наслідками проведення антикорупційної експертизи законопроекту № 9437 прийняв рішення про відповідність цього законопроекту вимогам антикорупційного законодавства (лист до Комітету від 11.07.2023 № 04-12/17-2023/150442, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

5. На час розгляду законопроекту № 9437 до Комітету висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Гевко В.Л., Лаба М.М., народний депутат України Потураєв М.Р., Міністр фінансів України Марченко С.М., Міністр культури та інформаційної політики України Ткаченко О.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, Міністр культури та інформаційної політики України Ткаченко О.В. поінформував про суть положень законопроекту № 9437 та, зважаючи на важливість завершення будівництва музею Голодомору – об’єкта української спадщини, звернувся до Комітету з проханням підтримати цей законопроект.

Співавтор законопроекту № 9437, народний депутат України Потураєв М.Р. також наголосив на важливості прийняття законопроекту № 9437 напередодні відзначення 90-х роковин трагедії Голодомору.

/За дорученням Голови Комітету Підласої Р.А. заступник Голови Комітету Гевко В.Л. з 11 год. 50 хв. продовжив ведення засідання Комітету./

Міністр фінансів України Марченко С.М. висловив позицію міністерства та зазначив, що Мінфін не заперечує проти прийняття такого законопроекту з урахуванням можливості його прийняття в першому читанні та в цілому.

Т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. зазначив, що у Рахункової палати немає заперечень щодо законопроекту № 9437, і поінформував народних депутатів України – членів Комітету про наміри провести аудит ефективності використання коштів на будівництво Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд у підкомітеті законопроекту № 9437 та зазначила, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти таке рішення: рекомендувати Верховній Раді включити законопроект № 9437 до порядку денного дев’ятої сесії і за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон.

Головуючий на засіданні Комітету, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував, окрім озвученої головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозиції, також додати від Комітету «та рекомендувати Верховній Раді визначити законопроект № 9437 невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду цього питання».

Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. поставив на голосування пропозицію прийняти таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 9437 включити до порядку денного дев’ятої сесії, визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду цього питання; за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з редакційними та техніко-юридичними правками.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», за реєстр. № 9437 від 28.06.2023 р., поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Скрипкою Т.В. та іншими:

включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду цього питання;

за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон (з редакційними та техніко-юридичними правками).

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

3. Слухали:

Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2023 році.

Відмітили:

Відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата подала Верховній Раді України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 12.06.2023 № 06-1252 і № 06-1254 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 06.06.2023 № 12-4 (далі – Висновок РП). Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 14.06.2023, при цьому витяг з Висновку РП з загальними підсумками виконання державного бюджету та пропозиціями надано народним депутатам України – членам Комітету.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі – Закон) і виконання державного бюджету у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

З початку поточного бюджетного періоду станом на 10.07.2023 прийнято 3 закони, якими внесено зміни до Закону, а саме:

від 24.02.2023 № 2953-ІX, яким змінено загальні показники державного бюджету (разом і за спеціальним фондом), а саме: збільшено доходи на 0,4 млрд грн, видатки на 8,3 млрд грн, повернення кредитів на 3,1 млрд грн, граничний обсяг дефіциту на 3,8 млрд грн (із збільшенням на таку ж суму граничного обсягу державного боргу) та зменшено надання кредитів на 0,96 млрд грн. Зокрема, збільшено надходження до спеціального фонду у вигляді грантів, кредитів і повернення позик загалом на 7,37 млрд грн із спрямуванням відповідних коштів на: фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду (1,8 млрд грн), будівництво та модернізацію закладів охорони здоров’я (1,35 млрд грн); гранти для створення або розвитку бізнесу (1,28 млрд грн); відбудову інфраструктурних об’єктів (мостів) (1,12 млрд грн); облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні (1,09 млрд грн); Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (365,7 млн грн); закупівлю безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону (285 млн грн); закупівлю спецобладнання для лікарень (80 млн грн). Водночас, уточнено розподіл витрат державного бюджету без зміни загального обсягу у зв’язку з приєднанням Мінрегіону до Мінінфраструктури та уточненням його назви, а також створенням Агентства відновлення на основі Укравтодору з приєднанням Укрінфрапроекту;

від 21.03.2023 № 2992-ІX, яким змінено загальні показники державного бюджету (разом і за загальним фондом), а саме: збільшено доходи на 60,7 млрд грн, видатки на 486,9 млрд грн, граничний обсяг дефіциту на 419,3 млрд грн, а також зменшено надання кредитів на 6,9 млрд грн, граничний обсяг державного боргу на 229,5 млрд грн. Зокрема, збільшено видатки на: забезпечення національної безпеки і оборони – на 518,2 млрд грн (з них для Міноборони – 372,5 млрд грн, МВС – 98,4 млрд грн /зокрема для Національної гвардії – 49,99 млрд грн, Державної прикордонної служби – 25,56 млрд грн, Національної поліції – 17,3 млрд грн, ДСНС – 5,56 млрд грн/, Адміністрації Держспецзв’язку – 31,6 млрд грн, СБУ – 9,3 млрд грн, ГУР Міноборони – 4,6 млрд грн, Управління держохорони – 0,96 млрд грн, СЗРУ– 0,8 млрд грн); поповнення резервного фонду – на 19 млрд грн; забезпечення діяльності НАБУ – на 1,2 млрд грн. Крім того, збільшено граничний обсяг надання державних гарантій за кредитами, що залучаються суб’єктами господарювання для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, з 20 до 30 млрд грн;

від 29.06.2023 № 3166-ІX (передано на підпис Президенту України), яким визначено особливості використання у 2023 р. коштів державного фонду регіонального розвитку, пов’язані із залученням громадян до голосування за відповідні проекти засобами Порталу Дія /у новій статті 37 Закону/, водночас видатки за відповідною бюджетною програмою у сумі 2 млрд грн виключено та на цю суму збільшено видатки загального фонду для Міноборони за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» та доручено Уряду передбачити у законопроекті про державний бюджет на 2024 рік особливості використання коштів державного фонду регіонального розвитку з урахуванням положень нової статті 37 Закону. Також здійснено перерозподіл видатків загального фонду за деякими бюджетними програмами (включаючи субвенції) Мінінфраструктури і Агентства відновлення в межах загального обсягу таких видатків.

У результаті таких законодавчих змін загальні параметри державного бюджету змінено таким чином: доходи збільшено на 61,1 млрд грн (або на 4,6%), видатки збільшено на 495,2 млрд грн (або на 19,2%), повернення кредитів збільшено на 3,1 млрд грн (або на 21,4%), надання кредитів зменшено на 7,8 млрд грн (або на 13,2%), при цьому граничний обсяг дефіциту збільшено на 423,15 млрд грн (або на 32,6%).

Пунктом 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів України за підсумками виконання державного бюджету у I кварталі 2023 року розглянути, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, питання щодо збільшення видатків за бюджетною програмою «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» (код 2601030). Урядом відповідну законодавчу пропозицію не ініційовано. Разом з тим, Мінфіном в інформації про стан виконання текстових статей Закону /лист Мінфіну від 05.07.2023 № 04130-01-2/18404/ щодо вказаного доручення зазначено, що у січні-березні 2023 р. виконання помісячного розпису доходів загального фонду державного бюджету податковими та митними органами становило 99,6% (або менше на 0,9 млрд грн), в умовах наявного фінансового ресурсу державного бюджету за підсумками І кв. п.р. мінімально визначена потреба Мінстратегпромом у додаткових коштах (15,3 млрд грн) для збільшення видатків за вказаною бюджетною програмою не може бути забезпечена у запропонованих обсягах та з огляду на наявний обсяг дебіторської заборгованості (8,8 млрд грн) і стану використання коштів за цією програмою, потребує додаткового розгляду Мінстратегпромом питання про оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах (з урахуванням відповідних потреб Міноборони).

Щодо макроекономічних показників

Формування показників державного бюджету на 2023 рік у IV кварталі 2022 р. та реалізація Закону у І півріччі п.р. здійснювалися в умовах повномасштабної російської збройної агресії проти України (далі – збройна агресія) та воєнного стану в Україні /введеного з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України/. Відтак прогнозування на 2023 рік у звичній формі було неможливим через високий ступінь невизначеності та у зв’язку з неоприлюдненням більшості статистичної інформації. Показники державного бюджету на 2023 рік сформовано на основі визначених Мінекономіки прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та окремих припущень на 2023 рік, при цьому такий прогноз не схвалювався Кабінетом Міністрів України.

На офіційному сайті Держстату зазначено, що з урахуванням Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» органи державної статистики призупиняють оприлюднення статистичної інформації, за винятком індексу споживчих цін, експорту-імпорту товарів, попередньої оцінки ВВП, окремої інформації за періоди 2022-2023 рр., а також за 2021 р. і попередні періоди. Згідно з даними Держстату основні макропоказники у 2023 р. є такими: ВВП за І квартал п.р. (порівняно з відповідним періодом 2022 р.) за попередньою оцінкою зменшився на 10,5% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 3,2%/; індекс споживчих цін у червні п.р. до грудня 2022 р. становив 104,6%, в середньому за 6 місяців п.р. до відповідного періоду 2022 р. – 119,4% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 128% і 128,4%/.

За інформацією Національного банку обсяг міжнародних резервів на 01.07.2023 становив 39 млрд дол. США і з початку п.р. збільшився на 10,5 млрд дол. США, або на 36,9%. Офіційний курс гривні щодо долара США зафіксовано НБУ з 21.07.2022 на рівні 36,57 грн за долар /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 42,2 грн/дол. США/, облікова ставка НБУ з 03.06.2022 становить 25%.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.07.2023 становили 352,5 млрд грн (проти 100,7 млрд грн на 01.01.2023), у т.ч.: кошти на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 125,6 млрд грн (проти 15,1 млрд грн відповідно), кошти на рахунках Казначейства в установах банків та кошти "United24" – 191,4 млрд грн (проти 51,2 млрд грн), коши на інших рахунках – 35,4 млрд грн (проти 34,5 млрд грн).

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за січень-травень п.р. становили 1.061 млрд грн (більше на 540,95 млрд грн, або в 2 рази, ніж у відповідному періоді попереднього року), з них до загального фонду – 735,7 млрд грн, що на 59,2%, або на 273,7 млрд грн, більше плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону).

За оперативними даними, за січень-червень п.р. до загального фонду доходи надійшли в обсязі 869,4 млрд грн, або на 52,5% (на 299,2 млрд грн) більше плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону), що насамперед спричинено суттєвим надходженням міжнародної фінансової допомоги (грантів). Відповідно без урахування таких надходжень рівень виконання плану доходів на звітний період становить 105,2%, або більше на 29,5 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року доходи загального фонду державного бюджету збільшилися на 54%, або на 304,9 млрд грн, при плановому річному зменшенні на 17,3% /уточнений план на 2023 р. до факту за 2022 р./.

Як зазначено вище, перевиконання доходів загального фонду за 6 місяців п.р. відбулося передусім внаслідок надходження грантів від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ у сумі 269,7 млрд грн (у т.ч. за січень – 36,6 млрд грн, лютий – 51,4 млрд грн, березень – 45,8 млрд грн, квітень – 45,7 млрд грн, травень – 45,7 млрд грн, червень – 44,4 млрд грн), які становили третину усіх доходів загального фонду і не планувалися у державному бюджеті, на що також звернуто увагу у Висновку РП. На стан виконання зазначених доходів також позитивно вплинуло понадпланове надходження деяких інших доходів, зокрема: податку на прибуток підприємств (+11,3 млрд грн, або на 19,9%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (+11,1 млрд грн, або на 40%, насамперед за рахунок податку з тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); податку та збору на доходи фізичних осіб (+5,2 млрд грн, або на 6,9%); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+4,9 млрд грн, або на 19,3%); ввізного мита (+2,6 млрд грн, або на 22,8%).

Однак не забезпечено виконання окремих планових показників доходів загального фонду, насамперед податкових надходжень щодо: рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (– 11,6 млрд грн, або на 28%); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (– 9,6 млрд грн, або на 9,8%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (– 2,2 млрд грн, або на 15,8%).

Бюджетне відшкодування ПДВ за 6 місяців 2023 року здійснено в обсязі 72 млрд грн, що на 31,1 млрд грн, або в 1,8 раза, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.06.2023 становив 19,3 млрд грн і зменшився на 20,8 млрд грн з початку п.р. У Висновку РП зазначено, що зменшення заявлених платниками до бюджетного відшкодування сум ПДВ і збільшення обсягів його відшкодування у І кварталі п.р. дало змогу скоротити залишок невідшкодованого платникам ПДВ з початку 2023 р.

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 325,3 млрд грн, або більше в 2 рази затвердженого із змінами річного плану та в 6 разів, ніж за відповідний період 2022 р, насамперед, за рахунок величезних понадпланових обсягів власних надходжень бюджетних установ, про що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили 242,4 млрд грн (або 74,5% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /що включають, зокрема, благодійні внески, гранти, дарунки, враховуючи надходження в натуральній формі, та кошти, що надходили на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України «United24», надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 225,6 млрд грн (або 93,1% власних надходжень бюджетних установ), що в 530 разів (або на 225,2 млрд грн) більше затвердженого річного плану.

Відповідно до нового пункту 56 розділу VI Кодексу /доповненого згідно із законом від 11.04.2023 № 3035-IX (далі – Закон № 3035)/ з травня 2023 р. у складі доходів спеціального фонду державного бюджету обліковуються кошти, отримані як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги /що находять на рахунки головних розпорядників коштів державного бюджету, відкриті у НБУ за рішенням Уряду, зокрема в рамках «United24»/, за новим кодом класифікації доходів бюджету 24070000. У доходах спеціального фонду державного бюджету на 2023 рік не передбачено планових показників таких коштів. На виконання вимоги абзацу 7 цього пункту Казначейством вперше у складі місячної звітності про державний бюджет за січень-травень п.р. надано звіти про надходження і використання таких коштів щодо 12 рахунків, відкритих у НБУ. Зокрема, на 01.06.2023 такі кошти зараховано до спеціального фонду у сумі 1.339,85 млн грн, з них найбільше становили кошти, отримані Мінінфраструктури на рахунок «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури» (669,8 млн грн), та кошти, отримані Мінцифри на рахунок для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави (342,6 млн грн), при цьому у травні п.р. відповідні кошти не використовувалися. Разом з тим, досі (на 10.07.2023) більшість головних розпорядників коштів державного бюджету не забезпечили виконання вимог пункту 3 розділу II Закону № 3035 щодо приведення порядків використання таких коштів у відповідність із Законом № 3035, а також абзацу 8 пункту 56 розділу VI Кодексу щодо щомісячного оприлюднення на своїх офіційних сайтах інформації про суму отриманих добровільних внесків (благодійних пожертв), переліку товарів, робіт і послуг, придбаних (наданих) за рахунок таких коштів протягом звітного періоду, загальної кількості зазначених товарів, робіт і послуг та загальної суми здійснених видатків за кожним видом зазначених товарів, робіт і послуг.

За 5 місяців п.р. до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 24,4 млрд грн (або 7,5% усіх фактичних доходів спеціального фонду), що становить 37,9% затвердженого річного плану і 106,9% плану на звітний період (або на 1,6 млрд грн більше) та в 2 рази (або на 12,4 млрд грн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Однак у 2023 р. звіт Казначейства про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду не містить всіх джерел формування цього фонду, визначених частиною другою статті 24-2 Кодексу, та відповідно всіх витрат цього фонду, тобто інформація у такому звіті є неповною та не відображає реального стану виконання державного дорожнього фонду, а саме у такому звіті за січень-травень п.р.:

надходження державного дорожнього фонду в частині доходів державного бюджету /пункт 1 частини другої статті 24^-2 Кодексу/ становили загалом 24,2 млрд грн, тобто є меншими на 0,2 млрд грн, або на 1%, коштів цього фонду саме в частині коштів цього фонду, які відповідно до пункту 5 частини третьої статті 24^-2 Кодексу в подальшому мають спрямовуватися на формування державного фонду внутрішніх водних шляхів;

не включено показники кредиту від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії для реалізації інвестиційного проекту «Відбудова пріоритетних інфраструктурних об'єктів (мостів)» /пункт 2 частини другої статті 24-2 Кодексу/ та відповідних витрат за бюджетною програмою «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» (код 3111630), передбачені у Законі (із змінами, внесеними законом від 24.02.2023 № 2953-ІХ) у сумі 1.115,94 млн грн.

Згідно з пунктами 8 і 9 статті 11, пунктом 16 статті 14 і статтею 29 Закону у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, на 01.06.2023 надходження цього фонду становили 61,86 млрд грн, у т.ч.: кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (25,8 млрд грн, з них надійшло у грудні 2022 р. – 17 млрд грн, у березні п.р. – 8,8 млрд грн, при цьому у державному бюджеті не передбачено планових показників таких коштів), кошти, отримані у зв'язку з виконанням Закону України «Про санкції» (114,1 млн грн, що надійшли у травні п.р., при цьому у державному бюджеті не передбачено планових показників таких коштів), та 50% коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (35,9 млрд грн при плані 35,5 млрд грн). Проте звіт Казначейства про надходження і використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії за січень-травень 2023 р. є неповним, оскільки серед надходжень цього фонду не наведено коштів, отриманих у зв'язку з виконанням Закону України «Про санкції» (код 21087000).

За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити, що на 01.06.2023: переплати становили 77,2 млрд грн (збільшилися з початку п.р. на 23,7 млрд грн, або на 44,3%), податковий борг – 107,1 млрд грн (зменшився з початку п.р. на 4,4 млрд грн, або на 4%). Хоча податковий борг перед державним бюджетом зменшився, але наявність його значного обсягу та великі обсяги переплат податків і зборів до державного бюджету посилюють ризики щодо подальшого виконання планових показників доходів державного бюджету.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2023 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 341,9 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.296,5 млрд грн, із змінами – 1.719,7 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 402,2 млрд грн (що менше на 311,7 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.124,6 млрд грн, із змінами – 1.543,9 млрд грн/), за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 60,3 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту: первинно – 171,9 млрд грн, із змінами – 175,8 млрд грн/.

За оперативними даними, за 6 місяців 2023 р. державний бюджет за загальним фондом виконано з дефіцитом у сумі 532,7 млрд грн, з них у червні – 130,4 млрд грн, що менше передбаченого розписом планового показника. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану, ніж отримано надходжень до державного бюджету.

Від приватизації державного майна за І півріччя п.р. надійшло до державного бюджету 1.818,1 млн грн (переважно від продажу об’єктів малої приватизації), з них за загальним фондом – 1.817,9 млн грн, що більше в 2 рази (на 917,9 млн грн) плану на звітний період, в 6,1 раза порівняно з відповідним періодом 2022 р. та на 73,3% порівняно з відповідним періодом 2021 р. За інформацією Фонду державного майна, найбільше надійшло коштів до державного бюджету від приватизації таких об’єктів: будівлі готелю «Ермітаж» – 311 млн грн, ЄМК ДП «Укроборонресурси» – 210 млн грн, Усть-Дунайський порт – 201 млн грн, Сторонибабський спиртзавод – 142 млн грн, ЄМК ДП «Електронмаш» – 120,8 млн грн, готель «Власта» – 115 млн грн.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 740,2 млрд грн (34,3% затвердженого із змінами річного плану /2.159,2 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 240,32 млрд грн, зовнішні запозичення – 499,84 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом попереднього року державні запозичення збільшилися в 1,9 раза. Зокрема, у січні-травні п.р. за загальним фондом державного бюджету державні запозичення становили 738,9 млрд грн, або 87,9% уточненого плану на звітний період (на 101,3 млрд грн менше).

За оперативними даними, за січень-червень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 879,1 млрд грн (або 50,1% усіх фактичних надходжень загального фонду державного бюджету), що становить 44,3% затвердженого із змінами річного плану /1.985,45 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 451,84 млрд грн)/ та 82,9% уточненого плану на звітний період, у т.ч.:

внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 285,7 млрд грн, з них за рахунок випуску військових облігацій – 130 млрд грн;

зовнішні запозичення – у сумі 593,4 млрд грн, у т.ч. кошти отримано від: Європейського Союзу в рамках макрофінансової допомоги – 357 млрд грн /9 млрд євро/; Міжнародного валютного фонду – 131,4 млрд грн /2,7 млрд СПЗ/; Уряду Канади – 64,2 млрд грн /2,4 млрд канад. дол./; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 24,6 млрд грн /638 млн дол. США та 33,4 млн євро/; Міжнародної асоціації розвитку – 16,1 млрд грн /404,3 млн євро/.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. становили 1,26 млрд грн, або лише 0,7% затвердженого із змінами річного плану /173,8 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 3,8 млрд грн)/ та на 2,2 млрд менше, ніж за аналогічний період 2022 р. Рахункова палата зауважує, що надходження до спеціального фонду для реалізації інвестиційних проектів в І кварталі п.р. менші плану на звітний період, зокрема, через: складність реалізації більшості інвестиційних проектів в умовах воєнного стану; затримки із затвердженням порядків використання коштів і паспортів бюджетних програм, за якими здійснюється використання кредитних коштів; затримки із проведенням закупівель, необхідність їх повторного проведення, відтермінування укладання договорів з переможцями торгів.

Відповідно до статті 34 Закону за рішеннями Кабінету Міністрів України /розпорядження КМУ від 21.04.2023 № 342-р, постанови КМУ від 13.06.2023 № 619 і від 16.06.2023 № 608/ передбачено спрямувати на безповоротній основі залишки коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійшли у 2022 р. від Європейського інвестиційного банку (загалом 22,39 млрд грн), на нові бюджетні програми Агентства відновлення (17,91 млрд грн) та Мінінфраструктури (для надання субвенції місцевим бюджетам у сумі 4,48 млрд грн з розподілом таких коштів між місцевими бюджетами).

Платежі з погашення державного боргу за січень-травень п.р. здійснені у сумі 197,8 млрд грн (44,2% затвердженого із змінами річного показника /447,5 млрд грн (змінами до Закону такий план збільшено на 32,5 млрд грн)/ та 96,8% плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 175,8 млрд грн, зовнішнього боргу – 22 млрд грн. За 5 місяців п.р. видатки на обслуговування боргу проведено в обсязі 83,8 млрд грн, або 30,4% бюджетних призначень і 91,5% плану на звітний період. Згідно з Програмою управління державним боргом на 2023 рік (затвердженою наказом Мінфіну від 31.01.2023 № 53) пікові платежі за державним боргом припадають на травень, червень і листопад 2023 р., при цьому найбільші платежі за державним зовнішнім боргом припадають за кредитами МВФ (близько 73,85 млрд грн, або 1,75 млрд дол. США) та МБРР (близько 29,09 млрд грн, або 0,69 млрд дол. США).

Крім того, Мінфіном повідомлено, що згідно з розпорядженням КМУ від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» в обліку виконання загального фонду державного бюджету за березень п.р. відображено операції з погашення державного внутрішнього боргу за ОВДП 2020 – ОВДП 2021 на загальну суму 1.138,8 млн грн з одночасним коригуванням за кодом 403100 у цій же сумі з протилежним знаком.

За 5 місяців п.р. державні гарантії надано в обсязі 11,9 млрд грн, а саме: за зовнішніми зобов’язаннями ПрАТ «НЕК «Укренерго» у сумі 300 млн євро, або 11,9 млрд грн. При цьому у відповідній звітній інформації вказано, що державна гарантія надана на підставі договору гарантії від 13.12.2022 (Проект екстреного відновлення мережі електропередачі) між Україною та ЄБРР, а також постанови КМУ від 09.12.2022 № 1365 «Про надання у 2022 році державної гарантії за зобов’язаннями приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"». Однак зазначене урядове рішення прийнято відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та передбачає надання державної гарантії у 2022 році (тобто стосується іншого бюджетного періоду), хоча і не було реалізовано у минулому році. Тому у зв’язку з наданням відповідної державної гарантії у 2023 р. належить внести зміни до вказаної постанови з метою її приведення у відповідність до Закону, а також у подальшому забезпечити прийняття урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання Мінфіном таких державних гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про державний бюджет на відповідний період.

Поряд з тим, з початку п.р. /на 10.07.2023/ прийнято 2 рішення Уряду щодо надання державних гарантій у 2023 р.: відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів 9 банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України, загалом у межах 7.794 млн грн (постанова КМУ від 13.06.2023 № 591) та відповідно до пункту 4 статті 6 Закону для забезпечення виконання АТ «Укрзалізниця» боргових зобов’язань за позикою ЄБРР у розмірі 200 млн євро (постанова КМУ від 12.05.2023 № 490).

На 2023 рік Законом не встановлено граничних обсягів надання державних гарантій і гарантованого державою боргу та зупинено дію відповідних норм статті 18 Кодексу, що може призвести до суттєвого зростання гарантованого державою боргу та збільшення боргового навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах. Разом з тим, наразі у Комітеті готується до другого читання законопроект щодо внесення змін до Кодексу за реєстр. № 9346-1, яким, серед іншого, пропонується установити, що у 2023-2028 роках граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України, – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України, – визначається законом про державний бюджет на відповідний рік.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2023 становив 4.593,5 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 520,6 млрд грн, або на 12,8%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 541,9 млрд грн, або на 14,6%, і становив 4.257,1 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2023 (із змінами) – 6.197,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком п.р. зменшився на 21,3 млрд грн, або на 6%, і становив 336,4 млрд грн. Рахункова палата зазначає, що у І кварталі п.р. загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився унаслідок перевищення надходжень від запозичень над витратами на погашення державного і гарантованого державою боргу та девальвації гривні до іноземних валют.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку п.р. на 18,9 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 19,4 млрд грн, за спеціальним фондом – збільшилися на 64,3 млрд грн і становили відповідно 159 млрд грн.

Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у 2023 р. залучаються кошти ЄКР, зокрема, фінансування державного бюджету за рахунок коштів ЄКР становило: на 01.02.2023 – 52,1 млрд грн, на 01.03.2023 – 114,8 млрд грн, на 01.04.2023 – 58,2 млрд грн, на 01.07.2023 (за оперативними даними) – 19,3 млрд грн. Зазначене свідчить про недостатність надходжень загального фонду державного бюджету для проведення першочергових витрат з цього фонду та, на думку Рахункової палати, пов’язано з нерівномірним надходженням зовнішніх запозичень. Згідно з частиною п’ятою статті 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню до кінця звітного періоду, але, зважаючи на норми пункту 22 розділу VІ Кодексу, постановою КМУ від 23.12.2022 № 1420 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» передбачено повернення таких коштів не пізніше наступного бюджетного періоду, який настане після припинення або скасування дії воєнного стану.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За 5 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 1.408,4 млрд грн, або 45,8% бюджетних призначень (із змінами /3.075,9 млрд грн/), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 1.143,2 млрд грн (41,1% бюджетних призначень /збільшених з початку п.р. на 486,9 млрд грн/ та 95% уточненого плану на звітний період, або на 59,6 млрд грн менше), за спеціальним фондом – у сумі 265,2 млрд грн (90,7% бюджетних призначень /збільшених з початку п.р. на 8,3 млрд грн/). Видатки державного бюджету за січень-травень 2023 р. майже у 2 рази перевищили обсяг видатків за аналогічний період 2022 р.

За оперативними даними, за січень-червень п.р. видатки загального фонду державного бюджету становили 1.407,6 млрд грн (або 50,6% бюджетних призначень), з них за червень – 264,4 млрд грн.

Керуючись нормами пункту 22 розділу VІ Кодексу та враховуючи необхідність оперативного прийняття управлінських рішень для фінансового забезпечення першочергових потреб держави щодо відсічі збройної агресії і забезпечення національної безпеки, Урядом на початку п.р. встановлено особливості виконання державного бюджету у 2023 р. в умовах воєнного стану для головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони /постанова КМУ від 06.01.2023 № 14 «Деякі питання виконання Державного бюджету України у 2023 році в умовах воєнного стану»/, водночас визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження фінансових документів та казначейського обслуговування в умовах воєнного стану» (якою спрощувалися відповідні процедури для всіх головних розпорядників коштів державного бюджету).

Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на 29.06.2023:

з 56 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, за рішенням Уряду виключено з переліку 2 бюджетні програми, прийнято постанови за 43 бюджетними програмами (або 79,6%). Отже, на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 11 бюджетними програмами (або 20,4%);

до Мінфіну з 438 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р., надійшло 419 паспортів (або 95,7%), з них погоджено Мінфіном 414 паспортів, а не подано на погодження 19 паспортів (або 4,3%).

При цьому на 01.06.2023 не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 33 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що може бути наслідком як низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу (зокрема, через зволікання із затвердженням паспортів бюджетних програм та прийняттям порядків використання коштів державного бюджету), так і обмеженості ресурсів загального фонду державного бюджету та відповідно здійснення платежів згідно з визначеною їх черговістю /згідно з постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (із змінами)/. Разом з тим, такі бюджетні програми потребують додаткового аналізу на предмет їх доцільності в умовах воєнного стану та можливості спрямування вивільненого ресурсу на першочергові потреби держави.

Керуючись частинами шостою і восьмою статті 23 Кодексу, з початку п.р. /на 01.07.2023/ Урядом прийнято 19 рішень щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету /найбільше таких рішень прийнято щодо Секретаріату КМУ і Міністерства культури та інформаційної політики/, при цьому згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовуються норми статті 23 Кодексу щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації (до початку роботи Верховної Ради України). На відміну від 2022 р. (в якому приймалося багато таких рішень переважно через відсутність обмежень щодо їх прийняття до початку роботи Верховної Ради України), у п.р. на даний час Урядом не приймалися відповідні рішення. Поряд з тим, з цього року скасовано постанову КМУ від 01.03.2022 № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» /яка застосовувалася з 24.02.2022 і суттєво спрощувала відповідні процедури/ та відновлено дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету /затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 415 (із змінами)/. При цьому, з початку п.р. /на 01.07.2023/ Урядом прийнято рішення про виділення із зазначеного фонду загалом 14,1 млрд грн, або на 42,2% річного плану (33,4 млрд грн /змінами до Закону такий план збільшено на 19 млрд грн/), при цьому за даними Казначейства за січень-травень п.р. розподілено відповідні кошти на загальну суму 12,6 млрд грн (або 89,1% виділених коштів), з них касові видатки становили 4,1 млрд грн (або 32,3% розподілених коштів).

У структурі видатків загального фонду державного бюджету, здійснених за січень-травень 2023 р., найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону – 535,5 млрд грн (46,8% загального обсягу видатків і в 2,4 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2022 р.), соціальний захист та соціальне забезпечення – 195,4 млрд грн (відповідно 17,1% і на 17,5% більше), громадський порядок, безпеку та судову владу – 155,2 млрд грн (відповідно 13,6% і на 45,9% більше), охорону здоров’я – 62,3 млрд грн (відповідно 5,5% і на 6,9% менше).

За загальним фондом державного бюджету поточні видатки за січень-травень 2023 р. проведені в обсязі 1.134,1 млрд грн, або 41,8% уточненого річного плану, а капітальні видатки – відповідно 9,1 млрд грн, або 18,4%. Порівняно з попереднім роком поточні видатки зросли в 1,5 раза, що здебільшого сталося за рахунок збільшення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ (без нарахувань) в 2 рази (з них грошове забезпечення військовослужбовців – в 2,2 раза), використання товарів і послуг – на 63,4% (з них видатки та заходи спеціального призначення – в 2,5 раза), соціальне забезпечення – на 24,2%, а капітальні видатки зросли в 6,3 раза.

Із загального фонду державного бюджету протягом 5 місяців п.р. Пенсійному фонду спрямовані кошти у сумі майже 113,3 млрд грн, що становить 100% плану на звітний період та на 32,2 млрд грн (або на 39,7%) більше порівняно з відповідним періодом 2022 р., а також 41,7% річного плану /271,86 млрд грн/. При цьому законом від 24.02.2023 № 2953-ІХ за спеціальним фондом державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду передбачено 1,8 млрд грн за рахунок повернення коштів, наданих Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування на поворотній основі для виплати матеріального забезпечення, однак у звітному періоді такі кошти не надходили. На 01.07.2023 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок коштів ЄКР /з урахуванням заборгованості попередніх років/, становив 27,9 млрд грн і зменшився з початку п.р. на 12,6 млрд грн, тобто Пенсійним фондом продовжується розпочате у минулому році погашення відповідної заборгованості попередніх років.

Кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії спрямовуються на передбачені статтею 29 Закону напрями (заходи) відповідно до рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з цього фонду, погоджених з Комітетом. Станом на 01.07.2023 згідно з 6 рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом /постанови КМУ від 16.05.2023 № 493, від 06.06.2023 № 566, від 16.06.2023 № 609, від 19.06.2023 № 617 та розпорядження КМУ від 16.06.2023 № 534-р, від 24.06.2023 № 557-р/, вказані кошти розподілено в обсязі 23,76 млрд грн (що становить 38,4% фактичних надходжень до цього фонду), а саме:

4,43 млрд грн – Мінінфраструктури для надання компенсації на відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, з використання електронної публічної послуги «єВідновлення»;

1,5 млрд грн – Агентству відновлення для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка;

6,6 млрд грн – Мінінфраструктурі для надання субвенції місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії;

0,98 млрд грн – Херсонській облдержадміністрації для відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС в результаті збройної агресії та надання компенсації за такі об’єкти;

10,04 млрд грн – Агентству відновлення для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;

0,2 млрд грн – Мінветеранів для реалізації проекту щодо реконструкції Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення.

Відповідно до пункту 54-1 розділу VI Кодексу Урядом підтримано пропозицію НКРЕКП щодо спрямування залишків коштів, джерелом формування яких були надходження від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», утворених на 01.01.2023 та не використаних до 01.05.2023, у сумі 80 млн грн на здійснення заходів у сфері оборони, у т.ч. ГУР Міноборони – 40 млн грн, МВС (для Нацгвардії) – 40 млн грн /розпорядження КМУ від 02.06.2023 № 485-р/.

За січень-травень 2023 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 5,4 млрд грн, або 38,9% затвердженого на рік показника та 89,4% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 1,4 млрд грн, або 39,3% затвердженого на рік показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 1,3 млрд грн, або 2,5% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,2 млрд грн (1,9% бюджетних призначень і 4,8% плану на звітний період), із спеціального фонду – 1,1 млрд грн (2,6% бюджетних призначень).

Кредиторська заборгованість на 01.06.2023 за видатками загального фонду становила 5,2 млрд грн і зменшилася з початку п.р. на 45,7%, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,4 млрд грн (26,3% загального обсягу заборгованості, зросла на 9,3% з початку п.р.).

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2023 становила 205,5 млрд грн і збільшилася з початку п.р. на 20,5%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 33,1 млрд грн (16,1% загального обсягу заборгованості, зменшилася на 44,2% з початку п.р.).

Отже, для забезпечення ефективного управління бюджетними коштами та недопущення суттєвого відволікання коштів з бюджетної сфери необхідно здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету з метою своєчасного вжиття заходів щодо їх погашення протягом року та недопущення утворення простроченої заборгованості.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За оперативними даними, за січень-червень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 92 млрд грн, що становить 48,6% річного плану та 88,3% плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 84,4 млрд грн, за спеціальним фондом – 7,6 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 14,5 млрд грн, або 100% плану на звітний період. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на січень-червень п.р., крім додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з збройною агресією, яка перерахована у сумі 10,4 млрд грн (або 86,6% плану на січень-червень п.р.), оскільки відповідно до статті 25 Закону (з урахуванням умов надання такої дотації, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1477 щодо поквартального розподілу) наразі така дотація розподілена Урядом /розпорядження КМУ від 10.03.2023 № 209-р і від 05.05.2023 № 408-р/ у сумі 13,3 млрд грн, що становить 55,6% затвердженого обсягу (23,9 млрд грн).

Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 8,1 млрд грн, або 84,7% уточненого плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 57,5 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (93,1% від загального обсягу субвенцій загального фонду), яку перераховано за 6 місяців п.р. у сумі 53,6 млрд грн (99,9% бюджетних асигнувань). Відповідно до статті 31 Закону постановою КМУ від 30.12.2022 № 1472 здійснено розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами /87,2 млрд грн/ та визначено обсяг резерву освітньої субвенції в сумі 318,45 млн грн, який на 01.07.2023 розпорядженнями КМУ від 16.05.2023 № 432-р, від 26.05.2023 № 472-р і від 09.06.2023 № 503-р розподілено в сумі 92,58 млн грн /нерозподілений залишок такого резерву – 225,87 млн грн/.

При цьому згідно з статтею 32 Закону у 2023 р. залишки коштів за освітньою субвенцією, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2022 р. (у сумі 3,2 млрд грн), перераховуються до спеціального фонду державного бюджету для МОН з метою їх подальшого розподілу за рішеннями Кабінету Міністрів України з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції, а також на реалізацію заходів із забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», видання, придбання, доставку підручників, посібників і навчально-методичної літератури для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, інших заходів у сфері освіти. Однак на даний час Урядом не прийнято відповідних рішень.

Крім того, відповідно до статті 31 Закону Урядом здійснено в повному обсязі (304,6 млн грн) розподіл між місцевими бюджетами субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами /розпорядження КМУ від 06.01.2023 № 16-р/.

За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку за І півріччя п.р. перераховано у сумі 7,5 млрд грн (або 100% плану на звітний період та 46,7% бюджетних призначень).

У Законі (із змінами) з 27 субвенцій і дотацій затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 16 таких трансфертів /за кодами 1511040, 1511050, 1511060, 1511070, 2211190, 2211220, 2211310, 2211320, 3121350, 3121600, 3121620, 3121680, 3411250, 3511060, 3511280, 6741020/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають здійснюватися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом (крім субвенції за кодом 6741020, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також трансфертів за кодами 2211190, 2211220, 3121600, 3121620, 3511280, розподіл яких згідно з статтями 19, 25, 31 Закону здійснюється Урядом). При цьому з урахуванням норм статей 29 і 34 Закону Урядом запроваджено 2 нові субвенції та здійснено їх розподіл між місцевими бюджетами /постанова КМУ від 16.06.2023 № 608 і розпорядження КМУ від 16.06.2023 № 534-р/. З початку п.р. /на 05.07.2023/, керуючись частиною шостою статті 108 Кодексу, прийнято 12 рішень Уряду щодо розподілу або перерозподілу трансфертів з державного бюджету між місцевими бюджетами, при цьому такі рішення не подавалися на погодження Комітету, оскільки згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується вимога щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.

Загалом наразі залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 5 субвенцій місцевим бюджетам (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:

на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I – II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (код 1511040) /план за загальним фондом – 1.733,9 млн грн, не розподілено 34,9 млн грн, або 2%/;

на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (код 1511050) /план за загальним фондом – 3.264,7 млн грн, не розподілено 1.261,2 млн грн, або 38,6%/;

на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (код 1511060) /уточнений план за загальним фондом – 498,7 млн грн, не розподілено 13,02 млн грн, або 2,6%/;

на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 3121350) /уточнений план за загальним фондом (із змінами згідно із законом від 29.06.2023 № 3166-ІX) – 58,7 млн грн (не розподілено)/;

на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 3121600) /план за спеціальним фондом – 1.703,4 млн грн, не розподілено 1.115,3 млн грн, або 65,5%/.

На 01.07.2023 затверджено всі порядки та умови надання субвенцій, передбачених Законом, що підтверджено у відповідній інформації Мінфіну.

Тривале затвердження розподілів окремих субвенцій між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5-6 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів України рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2023 році.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Гевко В.Л., Молоток І.Ф., Лаба М.М., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. і Міністр фінансів України Марченко С.М.

Зокрема, т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. представив Висновок РП та зазначив, що до проекту рішення Комітету, обговореного у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет), у Рахункової палати немає зауважень і додаткових пропозицій.

Міністр фінансів України Марченко С.М. поінформував щодо поточного стану виконання державного бюджету та запропонував виключити пункт 4 рекомендацій, передбачених у проекті ухвали і обговорених у підкомітеті.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати рекомендації Кабінету Міністрів України, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали. Разом з тим, голова підкомітету Молоток І.Ф. звернув увагу, що Мінфін пропонує виключити з проекту ухвали пункт 4 рекомендацій (згідно з яким пропонується Уряду внести зміни до постанови КМУ від 09.12.2022 № 1365 про надання у 2022 році державної гарантії за зобов’язаннями ПрАТ «НЕК «Укренерго» з метою приведення у відповідність до Закону у зв’язку з наданням такої гарантії саме у 2023 році, а також у подальшому забезпечити прийняття урядових рішень щодо державних гарантій та надання таких гарантій у відповідному році на виконання закону про державний бюджет), та запропонував виключити такий пункт.

Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Молотка І.Ф. прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали з відповідним уточненням щодо виключення пункту 4 запропонованих рекомендацій. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2023 році взяти до відома і врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України і Державній митній службі України вживати заходів щодо виконання планових показників податкових надходжень державного бюджету, забезпечуючи покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів, подальше скорочення податкового боргу та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань;

3) доручити Державній податковій службі України вживати заходів щодо зменшення обсягу необґрунтованих переплат податків і зборів до державного бюджету;

4) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету завершити роботу із затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету і паспортів бюджетних програм;

5) доручити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерству у справах ветеранів України, Державному агентству з відновлення та розвитку інфраструктури України, відповідним обласним державним адміністраціям (обласним військовим адміністраціям) прискорити здійснення всіх встановлених процедур для використання коштів державного бюджету, виділених з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, задля пришвидшення відбудови країни;

6) звернути увагу Державної казначейської служби України на необхідність відображення у звітах про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду та фонду ліквідації наслідків збройної агресії всіх надходжень і витрат цих фондів відповідно до вимог законодавства;

7) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету, яким за рішенням Кабінету Міністрів України відкрито рахунки у Національному банку України для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв), терміново забезпечити приведення відповідних порядків використання коштів до положень пункту 56 розділу VI Бюджетного кодексу України та здійснювати щомісячне оприлюднення інформації, визначеної в абзаці 8 цього пункту Кодексу;

8) доручити Міністерству фінансів України разом з головними розпорядниками коштів державного бюджету здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи вжиття заходів щодо погашення такої заборгованості (насамперед простроченої) та усунення чинників її нарощування;

9) прискорити реалізацію статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо розподілу залишків коштів за освітньою субвенцією, які утворилися на кінець 2022 року на рахунках місцевих бюджетів та перераховані у 2023 році до спеціального фонду державного бюджету для Міністерства освіти і науки України;

10) здійснити розподіл субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодом 3121350, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 1511040, 1511050, 1511060, 3121600, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;

11) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2023 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України щодо доповнення видів забезпечення позову письмовим зобов’язанням" (реєстр. № 9321 від 25.05.2023, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П.);

4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо уніфікації процесів" (реєстр. № 9306-1 від 31.05.2023, народні депутати України Божик В.І., Кубів С.І., Железняк Я.І., Клименко Ю.Л. та інші);

4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків оплати відпусток" (реєстр. № 9309 від 19.05.2023, народні депутати України Плачкова Т.М., Яковенко Є.Г.);

4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей обчислення строку звернення до суду в разі введення воєнного чи надзвичайного стану" (реєстр. № 9374 від 09.06.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Гнатенко В.С.);

4.1.5. Проект Закону України "Про оновлення державної регіональної політики в умовах відновлення регіонів та територій від наслідків повномасштабної збройної агресії проти України" (реєстр. № 9241 від 26.04.2023, народні депутати України Безгін В.Ю., Літвінов О.М., Білозір Л.М., Аліксійчук О.В. та інші);

4.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань набрання чинності договору оренди землі" (реєстр. № 9373 від 09.06.2023, народні депутати України Мороз В.В., Бурміч А.П.);

4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження" (реєстр. № 9363 від 07.06.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови за ненадання доступу до публічної інформації та ненадання відповіді на депутатське звернення або запит" (реєстр. № 9303 від 16.05.2023, народні депутати України Павловський П.І., Негулевський І.П. та інші);

4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фермерське господарство" щодо врегулювання права користування земельними ділянками фермерським господарством" (реєстр. № 9392 від 16.06.2023, народний депутат України Мороз В.В.);

4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (реєстр. № 9403 від 19.06.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо скасування перехідних положень про надання під час надзвичайного або воєнного стану тимчасового доступу до окремих речей і документів на підставі постанови прокурора" (реєстр. № 9396 від 16.06.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);

4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо деяких питань виконання виконавчих проваджень та відповідальності виконавців" (реєстр. № 9407 від 20.06.2023, народні депутати України Третьякова Г.М., Кузьміних С.В., Камельчук Ю.О., Брагар Є.В., Мінько С.А.);

4.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" (реєстр. № 9399 від 19.06.2023, народні депутати України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г.);

4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та інших законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій та соціального захисту ветеранам війни, їх дітям, а також дітям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 9357 від 06.06.2023, народний депутат України Рєпіна Е.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

4.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо цифровізації судочинства» (реєстр. № 9091 від 10.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується, зокрема, надати можливість під час воєнного чи надзвичайного стану здійснювати судочинство в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також надати право судді під час здійснення правосуддя при розгляді конкретної судової справи на безпосередній та/або автоматизований доступ до автоматизованих, інформаційних, інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2023 рік на фінансове забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та буде здійснюватися у межах коштів, передбачених Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501020 «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя» (бюджетні призначення на 2023 рік становлять 17 323,5 млн гривень).

Загалом Міністерство фінансів України  в межах компетенції підтримує цей законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо цифровізації судочинства» (реєстр. № 9091 від 10.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності місцевих загальних та апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України (щодо забезпечення нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту) (реєстр. № 9376 від 09.06.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається, що у період дії воєнного стану та надзвичайного стану нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється, серед іншого, шляхом встановлення спеціального режиму тимчасового використання будівель і споруд усіх форм власності (їхніх частин) для укриття населення щодо об’єктів розташованих в межах території, на якій оголошено воєнний чи надзвичайний стан (далі – спеціальний режим). При цьому, рішення про встановлення спеціального режиму може включати вимоги щодо приведення будівель, споруд їх частин у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Враховуючи, що відповідно до пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів, реалізація законодавчої пропозиції може потребувати додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів, якщо такі об’єкти перебувають у державній або комунальній власності.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що реалізація його положень потребуватиме виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку із необхідністю забезпечення балансоутримувачами вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу Міністерство фінансів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України (щодо забезпечення нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту) (реєстр. № 9376 від 09.06.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Ю. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків у зв’язку із необхідністю забезпечення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо доповнення культовими спорудами переліку об’єктів будівництва, які приймаються в експлуатацію збудованими без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9239 від 25.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити перелік об’єктів будівництва, які, як, виняток, приймаються в експлуатацію збудованими без дозволу на виконання будівельних робіт, культовими та іншими будівлями, спорудами, необхідними для забезпечення діяльності релігійних організацій, збудованими до 24 лютого 2022 року. При цьому уточнено, що технічне обстеження будівель релігійних організацій, проводиться у разі, якщо статути (положення) таких організацій зареєстровано в порядку, встановленому Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (за винятком тих релігійних організацій, які безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України).

Слід зауважити, що згідно з пунктом 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон) виконання будівельних робіт без відповідного документа вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Зокрема, у статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва у вигляді штрафних санкцій, що залежно від виду виявленого порушення накладаються на громадян і посадових осіб у розмірі від п’ятдесяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, згідно із пунктом 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону до власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до наведеного у цьому пункті переліку подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Тому реалізація законодавчої ініціативи може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративних штрафів (згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 та пунктом 38 частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій зараховуються відповідно до загального фонду державного або місцевих бюджетів).

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про його вплив на дохідну частину державного або місцевих бюджетів, відмічає, що проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів унеможливлене відсутністю необхідних данних, зокрема не визначено кількості будівель та споруд релігійних організацій, побудованих до 24.02.2022 без дозволу на виконання будівельних робіт.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо доповнення культовими спорудами переліку об'єктів будівництва, які приймаються в експлуатацію збудованими без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9239 від 25.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень у випадках, коли до власників (користувачів) земельних ділянок не застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства під час будівництва та експлуатації об’єктів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

4.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про нарахування та сплату митних платежів (реєстр. № 9359 від 06.06.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В. В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, його територіальні органи – у справах про нарахування та сплату митних платежів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

у 2022 р. у судових органах перебувало 7.266 судових справ, стороною у яких є Держмитслужба, при цьому для оплати судового збору у 2022 р. було передбачено 29%, а у 2023 р. – лише 17% від загальної потреби апарату Держмитслужби та її територіальних органів;

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів, водночас сприятиме ефективності застосування законодавства України з питань митної справи, а також дозволить забезпечити надходжень до державного бюджету від сплати митних платежів.

Разом з ти, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади шляхом визначення окремого порядку фінансового забезпечення судів та забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, передбаченого статтями 146, 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених органів, з якими вони будуть звертатись до судів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

судовий збір виконує не лише фіскальну, а й регулюючу функцію і є певним видом стимулювання належного виконання учасниками правовідносин своїх прав та обов’язків, тому звільнення від сплати судового збору окремих категорій платників може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які можуть бути вирішені без втручання суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про нарахування та сплату митних платежів (реєстр. № 9359 від 06.06.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В. В. матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, водночас призведе до економії видатків державного бюджету на функціонування Державної митної служби та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми (реєстр. № 6393-д від 09.06.2023), поданий народними депутатами України Бабаком С.В. Піпою Н.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про фізичну культуру і спорт», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про культуру», «Про освіту» і «Про соціальні послуги», зокрема передбачивши:

механізми унеможливлення жорстокого поводження з дитиною, в тому числі булінгу (цькування) в закладах освіти, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури та інших колективах, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти;

надання допомоги у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства, зокрема через кол-центри з питань запобігання та протидії жорстокому поводженню з дитиною /чинна норма: такі послуги надаються кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей/;

розширити перелік категорій осіб, які матимуть право на отримання соціальних послуг державного та комунального секторів за рахунок бюджетних коштів, доповнивши його особами, які постраждали від насильства, зокрема булінгу (цькування), або жорстокого поводження з дітьми.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається:

прийняття законопроекту потребуватиме додаткового бюджетного фінансування (з державного та місцевих бюджетів) у частині розширення категорій осіб, які матимуть право на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, особами, які постраждали від булінгу (цькування) або жорстокого поводження з дітьми;

створення кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей передбачено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з урахуванням норм якого було внесено відповідні зміни до ряду актів законодавства, зокрема і до Закону України «Про охорону дитинства». Реалізація норм законопроекту у запропонованій редакції передбачатиме утворення окремої установи для розгляду відповідних звернень, що потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів;

відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребує видатків із державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми (реєстр. № 6393-д від 09.06.2023), поданий народними депутатами України Бабаком С.В. Піпою Н.Р. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зміни умов пенсійного забезпечення окремих категорій громадян (реєстр. № 9377 від 10.06.2023), поданий народним депутатом України Каптєловим Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується розширити перелік професій, які дають право на пенсію на пільгових умовах, а саме включити до нього професії гірника на очисних роботах в шахтах та гірника на підготовчих роботах в шахтах.

Слід відмітити, що згідно із абзацом п’ятим пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» вказаного Закону покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту та загалом висловило позицію про не підтримку законопроекту.

При цьому, Міністерство фінансів України зазначає, що визначити обсяг додаткових видатків не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних і за узагальнюючим висновком цей законопроект не підтримується.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На необхідність надання вказаних обґрунтувань та пропозицій зазначає і Міністерство фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, слід зауважити, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону пропонується встановити, що суб’єкти господарювання з буріння свердловин для добування підземних вод та їх ліквідації та/або тампонування мають право здійснювати відповідну діяльність без отримання відповідної ліцензії на проведення вказаних робіт. Таке положення абсолютно не стосується предмету законопроекту, що розглядається, і щодо нього відсутні будь-які пояснення у матеріалах до проекту закону.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зміни умов пенсійного забезпечення окремих категорій громадян (реєстр. № 9377 від 10.06.2023), поданий народним депутатом України Каптєловим Р.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 01 січня 2025 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

4.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів України щодо уточнення порядку звільнення суддів у відставку та забезпечення їх утримання (реєстр. № 9343 від 30.05.2023), поданий народним депутатом України Радіною А.О., Грищуком Р.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» запропоновано встановити таке:

припинити виплати щомісячного довічного грошового утримання судді та вихідної допомоги у зв’язку із відставкою судді, якщо такий суддя перебуває у процесуальному статусі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні умисного злочину, при цьому, у разі прийняття судом виправдувального вироку щодо судді чи інших підстав зняття обвинувачення, довічне грошове утримання та/або вихідна допомога такому судді буде виплачена з часу припинення такої виплати у повному розмірі, а у випадку винесення обвинувального вироку – такий суддя втрачає право на довічне грошове утримання (з дня припинення виплати, а його відставка припиняється) та вихідну допомогу у зв’язку із відставкою судді;

заява про відставку судді Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) не розглядається у разі, якщо стосовно такого судді здійснюється дисциплінарне провадження, наслідком якого може бути звільнення судді з посади з підстав, передбачених Конституцією України;

член ВРП може надсилати запити для збору інформації у справах, у розгляді яких він бере або буде брати участь, а також у разі ініціювання ним дисциплінарного провадження, а також самостійно ініціювати дисциплінарні провадження стосовно суддів, у разі виявлення підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

ВРП здійснює трансляцію в режимі реального часу на офіційному веб-сайті ВРП засідань Дисциплінарних палат ВРП (крім випадків розгляду дисциплінарної справи у закритому засіданні) та публікацію основної інформації про хід та результати дисциплінарних проваджень стосовно суддів;

ухвалення рішення ВРП та її органів здійснюється шляхом поіменного голосування, результати якого оприлюднюються одразу після завершення такого голосування.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, та у межах компетенції підтримує прийняття законопроекту. Водночас, Мінфіном зауважено про те, що прийняття законопроекту може призвести до зменшення бюджетних витрат на утримання органів судової влади та витрат Пенсійного фонду України в частині скасування виплат вихідної допомоги в розмірі тримісячних суддівських винагород і щомісячного довічного грошового утримання суддів, які є підозрюваними або обвинуваченими у вчиненні умисного злочину.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів України щодо уточнення порядку звільнення суддів у відставку та забезпечення їх утримання (реєстр. № 9343 від 30.05.2023), поданий народним депутатом України Радіною А.О., Грищуком Р.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (оптимізує видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та Пенсійного фонду України у разі ухвалення Вищою Радою правосуддя рішення щодо звільнення судді або набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо судді, яким вчинено злочин). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

 

Опосередкований:

4.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за незабезпечення належного функціонування захисних споруд цивільного захисту під час воєнного стану (реєстр. № 9362 від 07.06.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 175-3, встановивши адміністративну відповідальність за:

невиконання або неналежне виконання під час воєнного стану балансоутримувачами захисних споруд цивільного захисту будь-якого типу (укриття, сховище, бомбосховище і т.д.), віднесених до фонду захисних споруд цивільного захисту, встановлених законодавством обов’язків з утримання таких захисних споруд, а також незабезпечення вільного доступу громадян до захисних споруд цивільного захисту під час повітряної тривоги, а також за повторне протягом року вчинення такого правопорушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб - балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/;

незабезпечення під час воєнного стану належного функціонування на території села, селища, міста або об’єднаної територіальної громади захисних споруд цивільного захисту, балансоутримувачами яких є юридичні особи, які належать до об’єктів права комунальної власності відповідної територіальної громади, в обсязі більше 10 відсотків від загальної кількості захисних споруд, віднесених до фонду захисних споруд цивільного захисту та балансоутримувачами яких є юридичні особи, які належать до об’єктів права комунальної власності відповідної територіальної громади, у вигляді накладення штрафу на сільського, селищного, міського голову, голову об’єднаної територіальної громади або особу, що у встановленому порядку виконує їх обов’язки, в розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/;

відсутність під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану на території села, селища, міста або об’єднаної територіальної громади вільного доступу до більше ніж 10 відсотків захисних споруд цивільного захисту від загальної кількості захисних споруд, віднесених до фонду захисних споруд цивільного захисту та балансоутримувачами яких є юридичні особи, які належать до об’єктів права комунальної власності відповідної територіальної громади, у вигляді накладення штрафу на сільського, селищного, міського голову, голову об’єднаної територіальної громади або особу, що у встановленому порядку виконує їх обов’язки, в розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/;

незабезпечення під час воєнного стану балансоутримувачами (підприємствами, установами та організаціями державної форми власності), які належать до сфери управління органу державної влади, належного функціонування захисних споруд цивільного захисту в обсязі більше 10 відсотків від загальної кількості захисних споруд, віднесених до фонду захисних споруд цивільного захисту та балансоутримувачами яких є юридичні особи, які належать до сфери управління відповідного органу державної влади, у вигляді накладення штрафу на керівника органу державної влади або особу, що у встановленому порядку виконує його обов’язки, в розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/;

відсутність під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану вільного доступу до більше ніж 10 відсотків захисних споруд цивільного захисту від загальної кількості захисних споруд, віднесених до фонду захисних споруд цивільного захисту та балансоутримувачами яких є юридичні особи, які належать до сфери управління відповідного органу державної влади, у вигляді накладення штрафу на керівника органу державної влади або особу, що у встановленому порядку виконує його обов’язки, в розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/;

повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді накладення штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 85 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за незабезпечення належного функціонування захисних споруд цивільного захисту під час воєнного стану (реєстр. № 9362 від 07.06.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (реєстр. № 9362-1 від 23.06.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується у Кодексі України про адміністративні правопорушення:

передбачити адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у вигляді накладення штрафу від двохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, шляхом збільшення штрафів з ста – трьохсот до чотирьохсот – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 6 800 до 17 000 гривень замість чинних 1 700 – 5 100 гривень/.

При цьому змінами до статей 223 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надане центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, згідно із змінами до Кримінального кодексу України визначається кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (реєстр. № 9362-1 від 23.06.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку користування системою керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС, Експертною службою МВС та Державною міграційною службою України (реєстр. № 9386 від 14.06.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку користування системою керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС, Експертною службою МВС та Державною міграційною службою України, у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 3 400 до 17 000 гривень/.

При цьому органи Національної поліції наділяються правом щодо розгляду справ про такі правопорушення.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема, віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники дохідної частини державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку користування системою керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС, Експертною службою МВС та Державною міграційною службою України (реєстр. № 9386 від 14.06.2023), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо удосконалення відповідальності за порушення розгляду адвокатського запиту (реєстр. № 9356 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Масловим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини 5 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачивши збільшення штрафів з двадцяти п’яти – п’ятдесяти до п’ятдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 1 700 гривень змість чинних від 425 до 850 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості притягнень до адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо удосконалення відповідальності за порушення розгляду адвокатського запиту (реєстр. № 9356 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Масловим Д.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо усунення законодавчого недоліку (прогалини) відносно адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей (реєстр. № 9390 від 15.06.2023), поданий народним депутатом України Красовим О.І.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується унормувати питання адміністративної відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей у вигляді попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 5 100 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо усунення законодавчого недоліку (прогалини) відносно адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей (реєстр. № 9390 від 15.06.2023), поданий народним депутатом України Красовим О.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження (реєстр. № 9391 від 16.06.2023), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 403-1, встановивши кримінальну відповідальність за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження, у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавлення волі на строк до десяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань (обсяг яких оцінити неможливо).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження (реєстр. № 9391 від 16.06.2023), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за зараження інфекційними хворобами або інфікування їх збудниками (реєстр. № 9398 від 19.06.2023), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне зараження особливо небезпечною інфекційною хворобою або інфікування збудником особливо небезпечної інфекційної хвороби у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Поряд з тим, посилюється кримінальна відповідальність за:

неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило інфікування неповнолітньої особи вірусом імунодефіциту людини, встановивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /чинна норма – обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років/;

розголошення відомостей про проведення медичного огляду чи обстеження на інфікування особи вірусом імунодефіциту людини, захворювання на синдром набутого імунодефіциту або їх результатів шляхом збільшення розміру штрафу з п’ятдесяти – ста до двох тисяч – п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу зміниться з 850 – 1 700 до 34 000 – 85 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за зараження інфекційними хворобами або інфікування їх збудниками (реєстр. № 9398 від 19.06.2023), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей (реєстр. № 9400 від 19.06.2023), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується розширити сферу адміністративної відповідальності за булінг (цькування), встановивши адміністративну відповідальність за:

- булінг (цькування), тобто систематичне вчинення діянь, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно двох і більше дітей, або щодо малолітньої дитини особою, яка є з дитиною учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу, у вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/;

булінг (цькування), тобто систематичне вчинення діянь, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно дитини посадовою особою, яка під час виконання своїх обов’язків контактує з дітьми або на яку покладено обов’язки щодо виховання чи лікування (реабілітації) дітей, у вигляді штрафу у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин /розмір штрафу може становити від 3 400 до 5 100 гривень/;

неповідомлення уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки жорстокого поводження з дитиною посадовою особою, на яку законом покладено обов’язок щодо такого повідомлення, у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку /розмір штрафу може становити від 850 до 1 700 гривень/.

Разом з тим, змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними органами Національної поліції.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України також зазначає про таке.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей (реєстр. № 9400 від 19.06.2023), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 17, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2 (на час голосування на засіданні були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ