Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

  

Протокол засідання №148 від 7 лютого 2023 року

 

8  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Герман Д.В., Дунаєв С.В., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Кубраков О.М. – Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Пацкан В.В.  – Голова Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 7 лютого п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8399 від 30.01.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

4. Різне.

4.1. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

4.2. Про окремі організаційні питання роботи Комітету з питань бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8399 від 30.01.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за реєстр. № 8399 від 30.01.2023 /далі – законопроект № 8399/.

Загалом законопроектом № 8399 передбачаються зміни до статей 1, 5, 12, 13, 14, 30, 33, пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/, доповнення Закону новими статтями 34 і 35 та зміни до додатків № 1, № 2, № 3, № 4 і № 8 до Закону. Відповідно до цих змін на 2023 рік збільшуються такі загальні показники державного бюджету (разом і за спеціальним фондом): доходи – на 445,6 млн грн, повернення кредитів – на 1.277 млн грн, фінансування і граничний обсяг дефіциту – на 3.842 млн грн (із збільшенням на таку ж суму граничного обсягу державного боргу на 31.12.2023), видатки – на 4.448,7 млн грн, надання кредитів – на 1.115,9 млн грн.

Зокрема, законопроектом № 8399 (з урахуванням наведених обґрунтувань у пояснювальній записці до нього) пропонується:

1) уточнити розподіл витрат державного бюджету (без зміни їх загального обсягу) відповідно до урядових рішень щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, а саме:

постанови КМУ від 02.12.2022 № 1343, згідно з якою перейменовано Міністерство інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – оновлене Мінінфраструктури/, реорганізувавши Міністерство розвитку громад та територій України /далі – Мінрегіон/ шляхом приєднання до оновленого Мінінфраструктури;

постанови КМУ від 13.01.2023 № 29, згідно з якою перейменовано Державне агентство автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Держвідновлення/, реорганізувавши Державне агентство інфраструктурних проектів України /далі – Укрінфрапроект/ шляхом приєднання до Держвідновлення.

У зв’язку з цим запропоновано встановити бюджетні призначення (у т.ч. за загальнодержавними видатками та кредитуванням) відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету: оновленому Мінінфраструктури (підсумкові коди 3100000 і 3120000), включивши витрати за бюджетними програмами, визначеними у Законі Мінрегіону (у т.ч. Державній інспекції архітектури та містобудування України як відповідальному виконавцю в складі Мінрегіону); Держвідновлення (підсумкові коди 3110000 і 3130000), включивши витрати за бюджетною програмою 3107010, визначеною у Законі Укрінфрапроекту. Відповідно передбачено виключити показники витрат щодо: Мінрегіону як головного розпорядника коштів державного бюджету (підсумкові коди 2750000 і 2760000) та Укрінфрапроекту як відповідального виконавця в складі Мінінфраструктури (підсумковий код 3107000);

2) передати від Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до оновленого Мінінфраструктури бюджетні призначення за бюджетною програмою «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3511430), встановлені у Законі за спеціальним фондом у сумі 35,5 млрд грн, що пояснюється переважним спрямуванням відповідних коштів на відновлення об’єктів критичної інфраструктури, житлових приміщень, громадських будівель, будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб;

3) передбачити за спеціальним фондом додаткові витрати в обсязі 5.564,66 млн грн за рахунок відповідних додаткових надходжень, у т.ч.:

видатки розвитку для Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/: за новою бюджетною програмою «Будівництво та модернізація закладів охорони здоров’я» (код 2301640) у сумі 1.347 млн грн для реалізації 3 інвестиційних проектів – за рахунок залучення кредитів /загальний обсяг яких – 593,75 млн євро/ від Уряду Республіки Австрія (відповідно до Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів, ратифікованої законом від 01.12.2022 № 2793-ІХ); за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) у сумі 79,96 млн грн – за рахунок надання японської грантової допомоги в обсязі 300 млн япон. єн (відповідно до Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання Уряду України гранту непроектного типу на закупівлю спеціального обладнання для закладів охорони здоров’я);

видатки розвитку для Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/ за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» (код 1201350) у сумі 1.277 млн грн – за рахунок повернення у такій сумі коштів, наданих у 2020 р. з державного бюджету Мінекономіки для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на поворотній основі для виплати допомоги по безробіттю (згідно з постановою КМУ від 27.04.2020 № 308);

надання кредитів для Держвідновлення за новою бюджетною програмою «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» (код 3111630) у сумі 1.115,94 млн грн для реалізації інвестиційного проекту «Відбудова пріоритетних інфраструктурних об’єктів (мостів)» – за рахунок залучення кредиту від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між UK Export Finance, Укравтодором та Мінінфраструктури);

видатки розвитку для Мінфіну за бюджетною програмою «Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску» (код 3506610) у сумі 1.094,08 млн грн та для Міністерства внутрішніх справ України за бюджетною програмою «Реалізація проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону для реалізації відповідного інвестиційного проекту» (код 1002600) у сумі 284,97 млн грн – за рахунок збільшення кредиту від Уряду Республіки Польща з 100 млн євро до 160 млн євро (відповідно до змін до Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 09.09.2015 у вигляді Протоколу, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2022 № 1405);

видатки розвитку для Міністерства аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою «Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» (код 2801380) у сумі 365,69 млн грн – за рахунок безповоротної допомоги Світового банку (з метою надання можливості близько 2 тис. малих і середніх господарств залучити кредити на загальну суму майже 3 млрд грн, на які цей Фонд надасть часткове гарантування зобов’язань);

4) здійснити за спеціальним фондом перерозподіл видатків, передбачених МОЗ щодо реалізації інвестиційних проектів за рахунок позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку /далі – МБРР/, у сумі 110 млн грн шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей» (код 2301610) та збільшення видатків за бюджетною програмою «Відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі України» (код 2301630), що пов’язано з метою реалізації нового інвестиційного проекту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя" (HEAL Ukraine)» (відповідно до Угоди між Україною та МБРР від 22.12.2022 № 9468-UA про позику в обсязі 100 млн євро);

5) здійснити за спеціальним фондом перерозподіл видатків розвитку за рахунок джерела формування державного дорожнього фонду, визначеного статтею 30 Закону, шляхом виключення видатків Мінінфраструктури за бюджетною програмою «Проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, модернізація, реставрація, придбання та облаштування незалежно від форми власності об’єктів інфраструктури, рухомого та нерухомого майна, житлової нерухомості, у тому числі пошкоджених внаслідок збройної агресії, з метою відновлення цілісності і стійкості окремих галузей життєдіяльності суспільства, а також фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху» (код 3107300) у сумі 1.831,2 млн грн та передбачення видатків за новими бюджетними програмами «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (код 3101270) у сумі 1.144,5 млн грн для оновленого Мінінфраструктури і «Фінансування заходів з розвитку аеродромної інфраструктури, у тому числі завершення будівництва, реконструкції аеродромної та енергетичної інфраструктури, задіяної у забезпеченні належного функціонування Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, та фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (код 3111320) у сумі 686,7 млн грн для Держвідновлення (за рахунок відповідно 62,5% і 37,5% вищезазначеного джерела);

6) змінити цільове спрямування залишків коштів, визначених пунктом 7 статті 12 Закону: замість їх спрямування на бюджетну програму 3107300 (видатки за якою законопроектом № 8399 виключаються) передбачити їх спрямування в основному на нову бюджетну програму 3101270, а також частину таких залишків (не використаних у 2022 р. на забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів) – на фінансове забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту (йдеться про бюджетну програму 3101210);

7) збільшити за загальним фондом видатки на оплату праці для Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за бюджетною програмою «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини» (код 5991010) на 79,1 млн грн в межах видатків споживання, передбачених за цією програмою;

8) установити, що у 2023 р. у разі залучення державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, не передбачених у переліку, визначеному додатком № 8 до Закону, і надходження коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (крім надходжень, визначених пунктами 57-1 і 57-2 частини другої статті 29 Кодексу, та таких надходжень, передбачених додатком № 1 до Закону), такі кошти за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету на реалізацію інвестиційних проектів чи реалізацію програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ відповідно, зокрема, на здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України /стаття 33 Закону у новій редакції/;

9) установити, що у 2023 р. залишки коштів, що утворилися на кінець 2022 р., джерелом формування яких були кредити, що надійшли до спеціального фонду у 2022 р. від Європейського інвестиційного банку /далі – ЄІБ/ в рамках інвестиційних проектів "Проект модернізації української залізниці", "Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України", "Міський громадський транспорт України II", "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України", "Енергоефективність громадських будівель в Україні" та "Вища освіта України", за рішенням Кабінету Міністрів України можуть спрямовуватися на поворотній або безповоротній основі на: проектування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів будівництва (громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, інженерно-транспортної (автомобільні дороги загального користування державного значення), залізничної, енергетичної інфраструктури, пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту), фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху, а також термомодернізацію житлових і громадських будівель /нова стаття 34 Закону/, водночас доручити Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо зарахування результатів використання таких коштів у досягнення цілей відповідних інвестиційних проектів /пункт 2 розділу ІІ законопроекту № 8399/;

10) дозволити Мінфіну за рішенням Кабінету Міністрів України відстрочення графіку платежів за заборгованістю суб'єктів господарювання перед державою (АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) та які були джерелом відповідних позик суб’єктам господарювання, на умовах договорів про відстрочення графіку таких платежів /нова стаття 35 Закону/;

11) зупинити на 2023 р. дію абзацу першого частини четвертої статті 78, частини одинадцятої статті 84, абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 89 Закону України «Про медіа» /доповнення пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону/, оскільки реалізація таких норм потребуватиме значних додаткових витрат з державного бюджету та може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету.

Слід звернути увагу, що законопроект № 8399 (як вказано у пояснювальній записці до нього) розроблено за ініціативою та безпосередньою участю Мінфіну і оновленого Мінінфраструктури з метою забезпечення оптимізації системи центральних органів виконавчої влади відповідно до постанов КМУ від 02.12.2022 № 1343 та від 13.01.2023 № 29, а також вирішення інших першочергових питань.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 8399 та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 8399 до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8399 у першому читанні. Поряд з тим, згідно із статтею 101 цього Регламенту Верховна Рада України може прийняти рішення про визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України, а також про скорочення строків (не більш як наполовину) внесення альтернативних законопроектів, при цьому законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України і розглядається позачергово.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 8399 (лист від 02.02.2023 № 16/03-2023/22030 (1105154)) зазначає, що у цілому не заперечує щодо можливості його прийняття за умови позитивного висновку Кабінету Міністрів України, зокрема, зважаючи, що такі зміни здебільшого обумовлені питанням оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, у якій Уряд є вищим органом (ст. 113 Конституції України), одночасно висловлює зауваження з приводу окремих положень законопроекту № 8399.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону. Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2023 р. в умовах воєнного стану /відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/ (з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України).

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 8399 (лист від 02.02.2023 № 04110-02-2/3193) зазначає, що законопроект № 8399 є збалансованим та Мінфіном підтримується, у разі потреби візьме активну участь у доопрацюванні законопроекту № 8399, при цьому під час такого доопрацювання пропонує врахувати деякі пропозиції.

Оновлене Мінінфраструктури у своєму висновку до законопроекту № 8399 (лист від 02.02.2023 № 965/11/10-23) повідомляє про підтримку законопроекту № 8399, водночас просить розглянути можливість врегулювання у Законі додаткового питання згідно з наданими пропозиціями.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку до законопроекту № 8399 (лист від 06.02.2023 № 04-20/10-2023/23704 (1106957)) зазначає, що визнав його положення такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшов висновок Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту № 8399.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного стислого часу попередньо опрацьовано законопроект № 8399, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Щодо уточнення у законопроекті № 8399 витрат державного бюджету у зв’язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади слід зазначити, що:

постановою КМУ від 17.12.2022 № 1400 «Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади» затверджено Положення про оновлене Мінінфраструктури;

постановою КМУ від 03.01.2023 № 3 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85» збільшено граничну чисельність працівників апарату для оновленого Мінінфраструктури з 313 до 427 осіб (на 114 осіб) та виключено відповідний показник для Мінрегіону (383 особи), тобто чисельність загалом скорочена на 269 осіб. Однак зазначене скорочення чисельності працівників не відобразилося у законопроекті № 8399, зважаючи, що видатки на забезпечення діяльності оновленого Мінінфраструктури (у т.ч. на оплату праці) за бюджетною програмою 3101010 включають відповідні видатки, передбачені у Законі Мінінфраструктури і Мінрегіону за бюджетними програмами 3101010 і 2751010, без зміни загального обсягу таких видатків. Частково це може пояснюватися необхідністю здійснення вихідної допомоги та інших виплат при звільненні відповідних працівників;

у законопроекті № 8399 видатки на забезпечення діяльності Держвідновлення (у т.ч. на оплату праці) за бюджетною програмою 3111010 теж включають відповідні видатки, передбачені у Законі Укравтодору і Укрінфрапроекту за бюджетними програмами 3111010 і 3107010, без зміни загального обсягу таких видатків. Разом з тим, наразі немає офіційної інформації з приводу прийняття урядових рішень про затвердження Положення про Держвідновлення та щодо визначення граничної чисельності працівників Держвідновлення (згідно з постановою КМУ від 05.04.2014 № 85 (із змінами) гранична чисельність працівників Укравтодору становить 139 осіб, Укрінфрапроекту – 55 осіб).

2. Передбачене законопроектом № 8399 збільшення на 3,8 млрд грн зовнішніх запозичень до спеціального фонду для реалізації інвестиційних проектів має бути унормовано саме у Законі і не може бути врегульовано в рамках реалізації частини другої статті 4 Закону (тобто без внесення змін до Закону), оскільки переважно йдеться про залучення нових кредитів від Уряду Австрії, Уряду Великобританії та МБРР для реалізації МОЗ, Держвідновлення відповідних нових інвестиційних проектів. Отже, прийняття законопроекту № 8399 створить правові підстави для фінансового забезпечення заходів щодо реалізації таких проектів.

Законом планові зовнішні запозичення до спеціального фонду на 2023 р. визначено загалом у сумі 169,96 млрд грн, що на 75,2 млрд грн більше, ніж на 2022 р. При цьому за 2022 р. такі зовнішні запозичення становили загалом 48 млрд грн, або 50,7% затвердженого із змінами річного плану /94,76 млрд грн/ та на 32,7 млрд грн більше, ніж за 2021 р. Хоча стан залучення таких кредитних ресурсів у 2022 р. поліпшився порівняно з попереднім роком, але залишився недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів. У зв’язку з цим виникає питання щодо реалістичності отримання додаткових запозичень до спеціального фонду і спроможності використання таких коштів до кінця п.р. в обсязі, запропонованому законопроектом № 8399.

Законопроектом № 8399 збільшуються планові державні запозичення до 1.707,4 млрд грн (Законом передбачено у сумі 1.703,6 млрд грн), граничний обсяг дефіциту державного бюджету – до 1.300,4 млрд грн (Законом визначено у сумі 1.296,5 млрд грн, що становить 20,6% прогнозного ВВП), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 – до 6.426,6 млрд грн (Законом визначено у сумі 6.422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП).

Отже, реалізація законопроекту № 8399 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Мінфіну.

У разі прийняття законопроекту № 8399 граничний обсяг дефіциту державного бюджету на п.р. ще більше перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), а граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 – граничну величину загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначену частиною другою статті 18 Кодексу (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), хоча дію цих норм Кодексу зупинено на 2023 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону та зазначене обмеження боргу згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У додатку № 5 до законопроекту № 8399 /щодо змін до додатка № 8 до Закону/ щодо реалізації інвестиційного проекту «Відбудова пріоритетних інфраструктурних об’єктів (мостів)» передбачено залучення кредиту від Уряду Великобританії загальним обсягом 30795 тис. євро, що може потребувати уточнення, оскільки Законом України від 18.10.2022 № 2675-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено подібний інвестиційний проект за рахунок кредиту від Уряду Великобританії загальним обсягом 30000 тис. фунтів стерлінгів.

3. Щодо передбаченого законопроектом № 8399 збільшення видатків на оплату праці для Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 79,1 млн грн (в межах видатків, передбачених за бюджетною програмою 5991010) варто відмітити, що до Комітету надійшло звершення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини /лист від 04.01.2023 № 25.2/23/51.1/ з аналогічною пропозицією. Зокрема, у зверненні зазначається, що у зв’язку з розширенням напрямів діяльності Секретаріату внаслідок воєнної агресії РФ проти України збільшено кількість регіональних представництв для забезпечення здійснення парламентського контролю та забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина по всій території України, тому у 2022 р. штатна чисельність Секретаріату збільшена з 382 до 458 осіб, при цьому на 2023 р. при прийнятті Закону збільшено видатки споживання на 96,6 млн грн, але в межах таких видатків не збільшено відповідні видатки на оплату праці.

4. Законопроектом № 8399 пропонується зупинити на 2023 р. дію окремих норм Закону України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа» (який набирає чинності 31.03.2023), що стосуються фінансового забезпечення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення /далі – Нацрада/, а саме:

абзацу першого частини четвертої статті 78 (щодо встановлення посадового окладу члена Нацради в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та пропорційно до такого окладу з коефіцієнтами 1,3 і 1,2 відповідно посадового окладу голови Нацради та першого заступника голови, заступника голови, відповідального секретаря Нацради). Згідно з цією нормою посадовий оклад члена Нацради у п.р. має становити 157.650 грн, а Голови Нацради – 204.945 грн, зважаючи, що статтею 7 Закону з 01.01.2023 відповідний прожитковий мінімум встановлено у розмірі 2102 грн. Згідно з чинною наразі нормою (частиною одинадцятою статті 7 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення») посадовий оклад голови Нацради становить 12 відповідних прожиткових мінімумів (у п.р. – 25.224 грн), першого заступника голови Нацради – 11,5, заступника голови та відповідального секретаря Нацради – 11, члена Нацради – 10 відповідних прожиткових мінімумів (у п.р. – 21.020 грн);

частини одинадцятої статті 84 (щодо визначення розміру посадових окладів державних службовців апарату на рівні 3 розмірів посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для державних службовців, які займають відповідні посади Секретаріату Кабінету Міністрів України). Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону зупинено на 2023 р. дію аналогічної норми, передбаченої частиною дев’ятою статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», але цей Закон втрачає чинність з 31.03.2023;

абзацу другого частини першої статті 89 (щодо фінансування діяльності Нацради на рівні не менше 0,022% доходів загального фонду державного бюджету за попередній рік). На п.р. Законом видатки державного бюджету на функціонування Нацради визначено за бюджетною програмою 6441010 у сумі 159,3 млн грн, а згідно з цією нормою такі видатки мали б становити 328 млн грн, тобто в 2 раза більше (зважаючи, що за 2022 р. доходи загального фонду надійшли у сумі 1.491.091,1 млн грн). Крім того, ця норма не узгоджується з вимогами частини другої статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормами Кодексу;

пункту 1 частини другої статті 89 (щодо визначення додатковими джерелами фінансового забезпечення Нацради, що зараховуються до спеціального фонду Нацради, коштів в обсязі не менше 4% фактичних надходжень від плати за користування радіочастотним спектром України за поточний рік). Ця норма не відповідає вимогам Кодексу, насамперед, частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет) та пункту 16 частини другої статті 29 Кодексу (згідно з яким рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України належить до доходів загального фонду державного бюджету), а також не врахована на 2023 р. у Законі.

Таким чином, вищезгадані норми Закону України «Про медіа» не забезпечені фінансовими ресурсами державного бюджету і відповідно їх реалізація не передбачена на 2023 р. у Законі, а також деякі з цих норм не відповідають нормам Конституції України та Кодексу, відтак запропоноване зупинення дії цих норм на 2023 р. спрямовано на дотримання збалансованості державного бюджету та вбачається обґрунтованим.

Разом з тим, на думку ГНЕУ, до прийняття рішення про зупинення приписів щодо фінансового забезпечення та відповідної незалежності Нацради слід підходити з урахуванням Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, якою передбачено, що «держави-члени повинні забезпечити наявність у національних регуляторних органів будь-якого рівня адекватних фінансових та людських ресурсів для ефективного виконання покладених на них функцій та для сприяння роботі ERGA» (параграф 4 ст. 30).

5. Планові показники залучення кредитів від ЄІБ до спеціального фонду державного бюджету на 2022 р. для реалізації інвестиційних проектів (про залишки за якими йдеться у передбаченій законопроектом № 8399 новій статті 34 Закону) визначені у додатку № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та уточнені шляхом збільшення згідно з розпорядженням КМУ від 19.08.2022 № 724-р «Про відображення очікуваних надходжень у 2022 році за позиками, залученими Україною від Європейського інвестиційного банку», звіту щодо фактичних показників наразі немає, натомість на офіційному сайті Мінфіну розміщено інформацію про вибірку (залучення) кредитів від ЄІБ у 2022 р. та є звітні дані про здійснення витрат державного бюджету за 2022 рік за бюджетними програмами, пов’язаними з реалізацією цих інвестиційних проектів, зокрема щодо інвестиційних проектів:

«Проект модернізації української залізниці»: план – 294,08 млн грн, уточнений план – 3.850 млн грн (збільшено на 3.555,92 млн грн), вибрано – 100 млн євро, витрати за бюджетною програмою 3101620 не проводилися;

«Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України»: план – 340 млн грн, уточнений план – 1.925 млн грн (збільшено на 1.585 млн грн), вибрано – 50 млн євро, витрати за бюджетною програмою 3101630 не проводилися;

«Міський громадський транспорт України II»: план – 205,92 млн грн, уточнений план – 3.850 млн грн (збільшено на 3.644,08 млн грн), вибрано – 100 млн євро, витрати за бюджетною програмою 3101630 – 373,8 млн грн;

«Програма розвитку муніципальної інфраструктури України»: план – 500 млн грн, уточнений план – 3.850 млн грн (збільшено на 3.350 млн грн), вибрано – 100 млн євро, витрати за бюджетною програмою 2751640 – 0,9 млн грн;

«Енергоефективність громадських будівель в Україні»: план – 1,68 млн грн, уточнений план – 7.700 млн грн (збільшено на 7.698,32 млн грн), вибрано – 200 млн євро, витрати за бюджетною програмою 2751660 не проводилися;

«Вища освіта України»: план – 200 млн грн, уточнений план – 1.925 млн грн (збільшено на 1.725 млн грн), вибрано – 50 млн євро, витрати за бюджетною програмою 2201610 – 24,05 млн грн.

Таким чином, на кінець 2022 р. утворилися значні залишки коштів за наданими у минулому році кредитами від ЄІБ для реалізації вищенаведених інвестиційних проектів.

Щодо можливості спрямування таких залишків за рішенням Кабінету Міністрів України на напрями, передбачені у новій статті 34 Закону, слід зауважити, що:

виникає питання: чи зазначене узгоджується з умовами відповідних фінансових угод між Україною та ЄІБ або потребує внесення до них змін. Зокрема ГНЕУ звертає увагу, що за змістом відповідних фінансових угод ними передбачено цільове використання коштів для реалізації конкретних проектів, відтак спрямування залишків таких коштів Урядом, по суті, в односторонньому порядку на інші цілі може містити ризики порушення Україною взятих правових зобов’язань;

пункт 2 розділу ІІ законопроекту № 8399 (яким Кабінету Міністрів України доручається вжити заходів щодо зарахування результатів використання таких коштів у досягнення цілей відповідних інвестиційних проектів) є недостатньо зрозумілим за своїм змістом та, на думку ГНЕУ, виникають питання щодо можливості і способу реалізації цього пункту;

у додатку № 8 до Закону передбачено залучення у 2023 р. кредитів від ЄІБ на реалізацію вищенаведених інвестиційних проектів, відтак відповідно до частини другої статті 16 Кодексу (згідно з якою кошти для реалізації таких інвестиційних проектів передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів) та частини другої статті 57 Кодексу (згідно з якою на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення) такі залишки мали б спрямовуватися на реалізацію вищенаведених інвестиційних проектів;

за висновком ГНЕУ пропозиція щодо надання права Кабінету Міністрів України спрямовувати кошти на «поворотній або безповоротній основі» не передбачає законодавчого регулювання порядку та підстав їх надання, в т.ч. визначення, в яких випадках кошти надаються на поворотній, а в яких на безповоротній основі, що не відповідає принципу правової визначеності та може містити корупційні ризики.

6. Передбаченою законопроектом № 8399 новою редакцією статті 33 Закону пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у Законі, із спрямуванням на реалізацію інвестиційних проектів чи програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом (тобто без внесення змін до Закону). Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2023 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету у 2023 р. від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, визначених Законом.

Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема з:

частинами першою і другою статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для реалізації таких інвестиційних проектів передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів);

частиною першою статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет);

частиною першою статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і  державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів).

Зважаючи на низький рівень залучення відповідних кредитів на реалізацію інвестиційних проектів та використання таких коштів у попередніх роках (включаючи 2022 р., в якому залучено 48 млрд грн, або 50,7% затвердженого плану), а також тривалий період процедури залучення зазначених кредитів (починаючи з прийняття рішення Урядом щодо доцільності залучення відповідного кредиту, часу на укладання міжнародного договору до моменту безпосереднього надходження коштів до державного бюджету та їх використання), постає питання щодо доцільності внесення на початку року запропонованих змін до статті 33 Закону.

Поряд з тим, у статті 4 Закону є норма, якою дозволяється Уряду збільшувати надходження відповідних кредитів і витрат на реалізацію інвестиційних проектів (виходячи з очікуваних надходжень), перерозподіляти такі витрати в межах переліку кредитів та інвестиційних проектів, визначених у додатку № 8 до Закону. При цьому законопроектом № 8399 передбачається уточнити зазначений перелік (шляхом внесення змін до додатка № 8 до Закону), доповнивши його новими кредитами та інвестиційними проектами.

7. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 8399 новою статтею 35 Закону надається субпозичальникам можливість відстрочення платежів за субкредитами на таких самих умовах, які надаються країнами-кредиторами державі Україна або Уряду України, як виняток з положень частини тринадцятої статті 17 Кодексу (згідно з якою забороняється реструктуризація заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою)).

Таке положення спрямовано на пом’якшення для відповідних суб’єктів господарювання економічних наслідків війни РФ проти України, однак може призвести у п.р. до недоотримання коштів від повернення кредитів, наданих суб’єктам господарювання, до державного та/або місцевих бюджетів, у разі прийняття відповідного рішення Уряду.

Водночас з приводу надання дозволу Мінфіну за рішенням Кабінету Міністрів України відстрочувати платежі за заборгованістю суб'єктів господарювання перед АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою за кредитами (позиками), залученими АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою, виникає питання щодо відповідності такого положення принципу самостійності бюджетної системи України, визначеному пунктом 3 частини першої статті 7 Кодексу (згідно з яким державний бюджет та місцеві бюджети є самостійними), та щодо доцільності такого положення, оскільки в обґрунтуванні нової статті 35 Закону наводяться заходи щодо врегулювання платежів з обслуговування саме державного боргу. ГНЕУ вважає дискусійним підхід щодо надання Мінфіну як органу виконавчої влади повноваження щодо відстрочення платежів за кредитами (позиками), залученими органами місцевого самоврядування, у контексті відповідності принципам місцевого самоврядування, зокрема, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Крім того, вбачається зайвою частина друга нової статті 35 Закону (щодо порядку сплати нарахованої плати за надання державою (АР Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) кредиту (позики) у разі такого відстрочення), оскільки відповідне питання має врегульовуватися відповідно до частини першої цієї статті (в якій йдеться про відстрочення графіку платежів на умовах договорів про відстрочення такого графіку).

8. Загалом бюджетні показники у законопроекті № 8399 є збалансованими.

У супровідних матеріалах до законопроекту № 8399 наведено стислі пояснення щодо перерозподілу/передачі витрат державного бюджету, додаткових надходжень і витрат спеціального фонду державного бюджету та більшості положень законопроекту № 8399, але не надано розрахунків щодо змін бюджетних показників та пояснень щодо окремих текстових статей, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертають увагу ГНЕУ і Мінфін.

При цьому ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 8399 слід було б надати додаткову інформацію, зокрема щодо: можливості забезпечення додаткових надходжень бюджету від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, здійснення зовнішніх запозичень; спроможності повернення коштів Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (новий пункт 6 статті 13 Закону); реальної потреби у перегляді напрямів використання коштів спеціального фонду державного бюджету (зміни до статей 12, 14, 30 Закону), обсягу фінансового забезпечення пропонованих бюджетних програм (зміни до додатка № 3 до Закону). Щодо повернення коштів Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття слід відмітити, що у бюджеті цього Фонду на 2023 рік (затвердженому постановою КМУ від 31.01.2023 № 85) передбачено повернення зазначених коштів у сумі 1.277 млн грн, як і пропонується у законопроекті № 8399.

9. Окремі положення законопроекту № 8399 потребують техніко-юридичного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, бюджетної методології та усунення певних неточностей, на що теж вказує ГНЕУ і Мінфін, зокрема необхідно:

у змінах до статті 12 Закону уточнити вираз «залишок коштів, який утворився на 1 січня 2023 року та не використаний у 2022 році» для усунення внутрішньої суперечності, а також у змінах до пункту 7 цієї статті ГНЕУ пропонує обмежитися посиланням на новий пункт 7-1 цієї ж статті, а не на абзац 4 статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;

у змінах до статті 30 Закону та найменуванні нової бюджетної програми «Фінансування заходів з розвитку аеродромної інфраструктури, у тому числі завершення будівництва, реконструкції аеродромної та енергетичної інфраструктури, задіяної у забезпеченні належного функціонування Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, та фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (код 3111320) слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення» (оскільки згідно з пунктом 51 частини першої статті 2 Кодексу термін «фінансування бюджету» в бюджетному законодавстві застосовується в іншому значенні) з редакційним уточненням відповідних положень;

удосконалити редакцію нової статті 34 Закону в частині виключення слів «від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів» (які є зайвими, оскільки у цій статті йдеться лише про кредити від ЄІБ для реалізації визначених інвестиційних проектів) та упорядкування напрямів використання відповідних коштів з метою однозначного застосування відповідного положення;

у частині першій нової статті 35 Закону слова «цього Кодексу» замінити словами «Бюджетного кодексу України» для правильності відповідного припису (оскільки йдеться саме про відповідну норму Кодексу), а слова «відповідної (позики) наданої» – словами «відповідного кредиту (позики), наданого» для виправлення редакційної неточності;

внести інші редакційні і техніко-юридичні поправки до положень законопроекту № 8399 для забезпечення юридичної чіткості норм.

10. Мінфін з урахуванням пропозицій МОЗу пропонує під час доопрацювання законопроекту № 8399 у додатку № 3 до нього уточнити розподіл видатків спеціального фонду за бюджетною програмою «Відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі України» (код 2301630), передбачивши видатки споживання в сумі 116,74 млн грн, видатки розвитку – 415,26 млн грн (законопроектом № 8399 передбачено відповідно 136,74 млн грн і 395,26 млн грн), та бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (код 2301610), передбачивши зменшення видатків споживання на 45 млн грн і видатків розвитку на 65 млн грн порівняно з чинними показниками Закону (замість передбаченого законопроектом № 8399 зменшення на 65 млн грн і 45 млн грн відповідно).

11. Оновлене Мінінфраструктури з метою стабільного функціонування енергетичної сфери, дотримання вимог Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» і стабільного проходження опалювального сезону просить розглянути можливість передбачити у Законі додаткову потребу у фінансовому забезпеченні компенсації заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у сумі 36 млрд грн шляхом відкриття нової бюджетної програми відповідно до наданих Мінрегіоном пропозицій.

Щодо порушеного питання необхідно зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (із змінами, внесеними законами від 29.07.2022 № 2481-ІХ і від 19.10.2022 № 2700-ІХ) за спеціальним фондом державного бюджету передбачено субвенцію місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» у сумі 14 млрд грн за рахунок надходжень в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, яка надається з метою фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Постановою КМУ від 20.12.2022 № 1403 затверджено порядок та умови надання у 2022 р. цієї субвенції, включаючи її розподіл між місцевими бюджетами. Однак у 2022 р. ця субвенція не була надана у зв’язку із неотриманням відповідних надходжень, на що теж звертає увагу оновлене Мінінфраструктури.

Порушене питання стосується змін до Закону, але не є безпосереднім предметом регулювання саме законопроекту № 8399. Поряд з тим, при подальшому доопрацюванні законопроекту № 8399 може виникнути необхідність врегулювання у Законі інших важливих питань, які також не були предметом регулювання законопроекту № 8399.

У зв’язку з цим потрібно звернути увагу на вимоги частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, якою визначено, що: пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу; головний комітет може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні, такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

12. Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду законопроекту № 8399 залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту № 8399 можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Гончаренко О.О., Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Кубраков О.М., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, спочатку Голова Комітету Підласа Р.А. як співавтор законопроекту № 8399 доповіла про його зміст та основні положення.

Під час обговорення даного питання Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Кубраков О.М. пояснив необхідність прийняття законопроекту № 8399. Про підтримку законопроекту № 8399 також повідомили Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. звернула увагу, що законопроект № 8399 планується розглянути на найближчому засіданні Верховної Ради України, та запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), зокрема рекомендувати Верховній Раді законопроект № 8399: включити до порядку денного поточної сесії, визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання; за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету доопрацювати законопроект № 8399 до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку Комітету відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, скоротивши строки подання таких пропозицій наполовину. При цьому звернутися до Голови Верховної Ради щодо оголошення про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень у законопроекті № 8399, що не були предметом розгляду у першому читанні та відповідають предмету регулювання зазначеного законопроекту.

За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8399 від 30.01.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Корнієнком О.С. та іншими:

включити до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати до другого читання зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету з питань бюджету від 7 лютого 2023 року відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, скоротивши строк подання таких пропозицій і поправок наполовину.

При цьому, керуючись частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням на пленарному засіданні під час розгляду законопроекту за реєстр. № 8399 у першому читанні оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень у тексті зазначеного законопроекту, його інших структурних частин та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо створення умов для участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення та розвитку форм місцевої демократії" (реєстр. № 8212 від 17.11.2022, народний депутат України Мороз В.В.);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закон України "Про дорожній рух" щодо усунення неточностей у сфері державної реєстрації та обліку транспортних засобів" (реєстр. № 8246 від 29.11.2022, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про критичну інфраструктуру" (щодо сфери застосування Закону)" (реєстр. № 8265 від 06.12.2022, народні депутати України Швець С.Ф., Федієнко О.П., Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо особливостей призначення та звільнення керівників установ, підприємств і організацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" (реєстр. № 8261 від 05.12.2022, народні депутати України Бондаренко О.В., Мандзій С.В., Шуляк О.О. та інші);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення його у відповідність із Законом України "Про страхування"" (реєстр. № 8170 від 01.11.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України (щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень)" (реєстр. № 8235 від 28.11.2022, народні депутати України Бакумов О.С., Іонушас С.К., Захарченко В.В., Дануца О.А., Яцик Ю.Г., Арешонков В.Ю., Неклюдов В.М.);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внутрішній водний транспорт" щодо зменшення неправомірного фінансового тягаря для річкових портів (терміналів)" (реєстр. № 8266 від 06.12.2022, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.8. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації, підписаної в м. Мінську 22 січня 2003 року" (реєстр. № 0179 від 29.11.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.9. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації" (реєстр. № 0181 від 05.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України окремих об'єктів культурної спадщини" (реєстр. № 8273 від 09.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій" (реєстр. № 8221 від 23.11.2022, народні депутати України Княжицький М.Л., Павленко Р.М., Білозір Л.М. та інші);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання" (реєстр. № 8223 від 23.11.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поштовий зв'язок" (щодо врегулювання питання випуску цифрової марки)" (реєстр. № 8280 від 13.12.2022, народні депутати Укранїи Кісєль Ю.Г., Зуєв М.С., Крейденко В.В. та інші);

2.1.14. Проект Закону України "Про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників" (реєстр. № 8149 від 24.10.2022, народні депутати України Гайду О.В., Салійчук О.В., Торохтій Б.Г., Стернійчук В.О., Тарасов О.С. та інші);

2.1.15. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Держави Катар про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи" (реєстр. № 0180 від 05.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 8285 від 15.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби наукових і науково-педагогічних працівників" (реєстр. № 8315 від 28.12.2022, народні депутати України Грищук Р.П., Колєв О.В., Констанкевич І.М., Брагар Є.В., Піпа Н.Р. та інші);

2.1.18. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів" (реєстр. № 0185 від 03.01.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.19. Проект Закону України "Про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року" (реєстр. № 0184 від 26.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про критичну інфраструктуру" (щодо врегулювання спорів, предметом яких є право власності держави на об’єкти критичної інфраструктури, що перебувають у державній власності)" (реєстр. № 8316 від 28.12.2022, народні депутати України Федієнко О.П., Безугла М.В., Завітневич О.М., Копитін І.В., Пасічний О.С. та інші);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах" (реєстр. № 8244 від 29.11.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.22. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року" (реєстр. № 0151 (доопрац.) від 26.12.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо окремих особливостей оподаткування грального бізнесу" (реєстр. № 8253 від 01.12.2022, народні депутати України Железняк Я.І., Гетманцев Д.О.);

2.1.24. Проект Закону України "Про денонсацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки" (реєстр. № 0182 від 19.12.2022, народні депутати України Клименко Ю.Л., Крейденко В.В., Савчук О.В. та інші);

2.1.25. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про створення Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва від 2 квітня 2001 року" (реєстр. № 0183 від 19.12.2022, народні депутати України Клименко Ю.Л., Крейденко В.В., Савчук О.В. та інші);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України (у частині визначення походження дитини, вирощеної у штучному середовищі поза межами людського тіла)" (реєстр. № 8306 від 26.12.2022, народний депутат України Дануца О.А.);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" (щодо вимог при наданні електронних комунікаційних послуг органам державної влади, органам місцевого самоврядування, державним організаціям (установам, закладам) та на об'єкти критичної інфраструктури)" (реєстр. № 8238 від 28.11.2022, народні депутати України Федієнко О.П., Струневич В.О. та інші);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо внесення, розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції" (реєстр. № 8242 від 28.11.2022, народні депутати України Стефанчук Р.О., Корнієнко О.С., Кондратюк О.К.);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо усунення неузгодженостей з чинними Правилами дорожнього руху" (реєстр. № 8247 від 29.11.2022, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо тимчасового порядку обстеження та оцінки пошкодженого житла внаслідок військової агресії Російської Федерації)" (реєстр. № 8204 від 14.11.2022, народні депутати України Дубінський О.А., Мазурашу Г.Г., Гунько А.Г., Швець С.Ф. та інші);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо спрощення прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом багатоквартирних будинків, побудованих до 2004 року, які були підключені до інженерних мереж в установленому порядку" (реєстр. № 8334 від 04.01.2023, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо особливостей застосування положень про обмеження сумісництва та суміщення діяльності посадових осіб місцевого самоврядування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 8307 від 26.12.2022, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування конкурсної процедури призначення керівників комунальних закладів культури та формування базової мережі закладів культури" (реєстр. № 8216 від 22.11.2022, Кабінет Міністрів України);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" та деяких інших законів України щодо вдосконалення засад функціонування добровольчих формувань територіальних громад" (реєстр. № 8259 від 02.12.2022, народний депутат України Кожем'якін А.А.);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення вивчення правил безпеки дорожнього руху" (реєстр. № 8356 від 12.01.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо врахування вимог безпеки дорожнього руху при плануванні та забудові територій" (реєстр. № 8354 від 12.01.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2022/2023 навчального року та прийому до закладів фахової передвищої та вищої освіти у 2023 році" (реєстр. № 8228 від 24.11.2022, народні депутати України Білозір Л.М., Дануца О.А., Бужанський М.А. та інші);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо завершення 2022/2023 навчального року та проведення вступної кампанії 2023 року" (реєстр. № 8228-2 від 07.12.2022, народні депутати України Бабак С.В., Бондаренко О.В. та інші);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" щодо окремих аспектів процедури ліцензування" (реєстр. № 8365 від 16.01.2023, народні депутати Укранїи Коваль О.В., Бабак С.В. та інші).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.1.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо процедури використання коштів місцевих бюджетів територіальних громад, територія яких тимчасово окупована (реєстр. № 8283 від 13.12.2022), поданий народними депутатами України Желєзняком Я.І. та Безгіним В.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується у період дії воєнного стану надати можливість сільським, селищним, міським головам територіальних громад, територія яких тимчасово окупована та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), приймати рішення щодо:

затвердження місцевого бюджету та внесення до нього змін (за поданням місцевих фінансових органів);

затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

передачі коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету без укладення договорів.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а його прийняття сприятиме покращенню соціально-економічного захисту осіб із тимчасово окупованих територій.

Щодо цієї законодавчої ініціативи належить відмітити, що положення законопроекту в частині бюджетних повноважень не узгоджуються з бюджетним законодавством, виходячи з такого:

згідно з нормами пункту 45 частини першої статті 2 та частини другої статті 77 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) місцевий бюджет затверджується рішенням відповідної місцевої ради, «рішення про місцевий бюджет – нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду». Поряд з тим у пункті 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що затвердження місцевого бюджету є виключною компетенцією сільської селищної міської ради;

відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо особливостей формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях;

на виконання зазначеної норми Кодексу прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 252 « Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану», згідно з якою встановлено, що у період воєнного стану органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження, а у разі утворення військових адміністрацій такі повноваження здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та визначено особливості виконання повноважень військовими адміністраціями у процесі виконання місцевих бюджетів.

Поряд з тим у підпункті 5 пункту 1 та пункті 1-1 такої постанови передбачені окремі вимоги щодо виконання місцевих бюджетів на територіях, які після 24 лютого 2022 року є тимчасово непідконтрольними українській владі, тимчасово окупованими або на яких ведуться бойові дії. Однак, особливості затвердження місцевих бюджетів територіальних громад, території яких тимчасово окупована та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), такою постановою не встановлені.

Міністерством фінансів України у експертному висновку на законопроект також відмічено, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. Поряд з тим, Мінфіном висловлені застереження щодо одноосібного прийняття сільськими, селищними, міськими головами територіальних громад, територія яких тимчасово окупована, рішень у частині управління бюджетними коштами та зауважено про необхідність встановлення контролю за прийняттям таких рішень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звернувши увагу на відсутність належних обґрунтувань щодо механізмів та можливостей реалізації бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад, територія яких тимчасово окупована, сільськими, селищними, міськими головами таких громад, вбачає корупційні ризики в прийнятті передбачених законопроектом рішень.

Крім того, потребує уточнення назва законопроекту, зважаючи на зміст його положень, згідно з якими сільські, селищні, міські голови у період дії воєнного стану наділяються окремими повноваженнями щодо затвердження і виконання місцевих бюджетів, а не встановлюються процедури використання коштів місцевих бюджетів. Про таке також зазначено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку на даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо процедури використання коштів місцевих бюджетів територіальних громад, територія яких тимчасово окупована (реєстр. № 8283 від 13.12.2022), поданий народними депутатами України Желєзняком Я.І. та Безгіним В.Ю., не має впливу на показники державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту врахувати положення бюджетного законодавства, зважаючи на висновки Комітету з питань бюджету, Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

2.1.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року (реєстр. № 8228-1 від 29.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 8228, шляхом внесення змін до законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту» пропонується продовжити дію положень щодо звільнення від проходження державної підсумкової атестації здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, та встановити, що прийом до закладів фахової передвищої та вищої освіти буде здійснюватися в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, без дотримання вимог таких законів.

Поряд з тим, передбачається, що фінансове забезпечення заходів з організації та проведення вступних випробувань для здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється за рахунок видатків, передбачених у 2023 році бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Міністерство фінансів України у експертному висновку на законопроект зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та буде здійснюватися за рахунок і в межах коштів, передбачених Міністерству освіти і науки України у Законі України «Про Державний бюджет на 2023 рік» за бюджетними програмами за КПКВК 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» та КПКВК 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання освіти та його регіональними підрозділами».

Водночас, Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України звернуто увагу на відсутність у супровідних документах до законопроекту інформації щодо передбаченого бюджетною програмою КПКВК 2201470 у 2023 році обсягу коштів на здійснення запропонованих заходів, а також розрахунків щодо: потреби у фінансових ресурсах на реалізацію пропонованих заходів у 2023 році, в тому числі, щодо обсягу фінансового забезпечення за рахунок бюджетних коштів та «інших джерел, не заборонених законодавством» із зазначенням видів останніх; співвідношення між вказаними джерелами фінансового забезпечення; можливості спрямування фінансових ресурсів за вказаною бюджетною програмою на пропоновані заходи, а також впливу такого рішення на фінансове забезпечення передбачених на сьогодні у ній заходів.

Крім того, беручи до уваги, що відносини, які виникають у процесі затвердження та виконання бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), вбачається недоцільним встановлення у підпункті 2 пункту 1 розділу I законопроекту вимог щодо визначення конкретної бюджетної програми, зважаючи зокрема на такі положення Кодексу:

абзацу третього частини другої статті 4, згідно з яким виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету;

пункту 5 частини першої статті 40, згідно з яким законом про державний бюджет визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією;

пункту 2 статті 10, згідно з яким програмна класифікація видатків державного бюджету визначається шляхом розподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами у законі про державний бюджет і може бути уточнена під час виконання державного бюджету при внесенні змін до закону про державний бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року (реєстр. № 8228-1 від 29.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, не має прямого впливу на показники бюджетів оскільки його реалізація (у разі прийняття) буде забезпечуватися за рахунок і в межах коштів, передбачених Міністерству освіти і науки України у державному бюджеті на 2023 рік. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту узгодити положення підпункту 2 пункту 1 розділу I законопроекту з вимогами абзацу третього частини другої статті 4, пункту 2 статті 10, пункту 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо удосконалення процедур управління оборонними ресурсами (реєстр. № 8187 від 07.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оборону України» пропонується врегулювати питання управління оборонними ресурсами з урахуванням досвіду держав-членів НАТО і держав-членів Європейського союзу.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством оборони України, зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники державного бюджету і, зокрема не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. За результатами розгляду та оцінки впливу на бюджет Мінфін висловив позицію про те, що не заперечує щодо подальшого розгляду такого законопроекту. Заперечень до законопроекту також не висловили Міністерство економіки України та Міністерство юстиції України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо удосконалення процедур управління оборонними ресурсами (реєстр. № 8187 від 07.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності суб’єктів сил безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань ідентифікації та верифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 8151 (доопрац.) від 24.10.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України, зокрема, передбачається:

встановити перелік випадків обов’язкового подання громадянами України, іноземцями або особами без громадянства своїх біометричних даних (відцифрований образ обличчя особи – отримується після досягнення нею п’ятирічного віку та відцифровані відбитки пальців рук особи – отримуються після досягнення нею дванадцятирічного віку);

отримання біометричних даних іноземців та осіб без громадянства та здійснення їх ідентифікації засобами відомчих інформаційних систем Державною міграційною службою України, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою України, Міністерством закордонних справ України, а також біометричних даних осіб у випадку їх затримання за підозрою – Національною поліцією України;

визначити особливості отримання/обробки біометричних даних іноземців та осіб без громадянства;

врегулювати питання передачі шаблонів біометричних даних до національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (далі – НСБВІ) та їх використання для ідентифікації цих осіб;

визначити розпорядником НСБВІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

визначити порядок включення держави до переліку держав міграційного ризику.

Як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, його реалізація не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.

Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, а саме може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2022 році, на закупівлю засобів відомчих інформаційних систем, зокрема для Національної поліції України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України.

Варто зауважити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що законопроект потребує попереднього опрацювання і погодження з Національною поліцією України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою безпеки України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Слід також зазначити позицію Міністерства закордонних справ України, де, зокрема, зазначено, що імплементація положень Закону, що стосується компетенції Міністерства закордонних справ, потребуватиме витрат державного бюджету у розмірі близько 5 млн грн на розробку і введення в дію відомчих інформаційних систем, призначених для здійснення проваджень з питань громадянства.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань ідентифікації та верифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 8151 (доопрац.) від 24.10.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Кузьміних С.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств» (реєстр. № 8143 від 20.10.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою законопроекту ним визначаються правові, економічні та організаційні засади свободи підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств в Україні.

Зокрема, законопроектом передбачається з 1 січня 2025 року:

визначити членів домогосподарства /фізичні особи, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують свої кошти та витрачають їх, незалежно від того, чи перебувають такі особи у сімейних чи родинних відносинах, їх віку, статі, дієздатності/;

встановити, що домогосподарство може здійснювати підприємницьку (економічну) діяльність /за визначеними законопроектом видами/ без реєстрації фізичної особи - підприємця за умови: подання річної податкової декларації домогосподарства; ведення такої підприємницької (економічної) діяльності лише членами домогосподарства; якщо річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не перевищує суму 8 млн грн;

визначити види доходів та витрат домогосподарств та їх облік;

встановити, що дані узагальнюючого обліку доходів і витрат є підставою для включення їх до річної податкової декларації, що подається домогосподарством згідно з податковим законодавством для отримання бюджетного відшкодування (податкової знижки) з податку на доходи фізичних осіб;

запровадити «соціальний трансферт» /соціальне піклування (підтримка), соціальні гарантії/пільги (закупівля послуг у вигляді товарів, послуг, активів або інших грошових чи натуральних виплат, у тому числі у безготівковій формі), соціальне страхування, які здійснюються або передаються державними і некомерційними організаціями, переважно за рахунок публічних коштів/;

внести пов’язані зміни до Цивільного і Господарського кодексів України та Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття:

не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету;

створить правові та економічні умови функціювання та збільшення доходів домогосподарств в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету, але оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника, натомість оцінку фінансового забезпечення законопроекту можливо здійснити після конкретизації параметрів нової моделі оподаткування домогосподарств і розмірів соціальних трансфертів, які буде надано на підставі річної податкової декларації домогосподарства. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств» (реєстр. № 8143 від 20.10.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податків і зборів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на підтримку домогосподарств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню (реєстр. № 8185 від 07.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України передбачається врегулювання питань застосування безпілотних повітряних суден у правоохоронній діяльності та протидії їх незаконному використанню. Зокрема, положеннями законопроекту пропонується:

розширити повноваження Національної гвардії України (далі – Нацгвардія), Національної поліції України (далі – Нацполіція), Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба), Служби безпеки України (далі – СБУ) у частині застосування ними спеціальних засобів (пристроїв) для перехоплення сигналів дистанційного керування безпілотним судном, пошкодження чи знищення таких суден та/або складових частин безпілотної авіаційної системи у разі порушення повітряного простору України під час охорони державного кордону, критично важливих об’єктів інфраструктури та важливих державних об’єктів, у спеціальних зонах з особливим режимом;

надати право СБУ, Нацполіції використовувати повітряні судна, у тому числі безпілотні, транспортні засоби, що рухаються по поверхні води або під нею, у тому числі дистанційно керовані. При цьому, безпілотні повітряні судна, що мають сертифікат типу або еквівалентний до нього документ підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України у випадках, встановлених авіаційними правилами України;

заборонити здійснення польотів безпілотних повітряних суден над прикордонною смугою, за виключенням випадків, визначених Урядом, пунктами пропуску (пунктами контролю) через державний кордон та контрольними пунктами в’їзду-виїзду, об’єктами Держприкордонслужби.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація його положень буде здійснюватися за рахунок відповідних бюджетних призначень, передбачених Держприкордонслужбі, Нацполіції, Нацгвардії, СБУ. При цьому, згідно з фінансово-економічними розрахунками до законопроекту, потреба в коштах на реалізацію положень цього законопроекту, зокрема на 2023 рік становитиме 43,9 млн грн (для Нацполіції – 23,4 млн грн, Нацгвардії – 15 млн грн, Держприкордонслужби – 5,5 млн гривень).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що відповідно до пояснювальної записки та за інформацією МВС реалізація положень законопроекту буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених для СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, Держприкордонслужби на відповідний рік.

При цьому, загалом Мінфін не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту та звертає увагу на необхідність його реалізації у межах видатків, передбачених для Національної поліції, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ у державному бюджеті на 2023 рік.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню (реєстр. № 8185 від 07.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності зазначених у законопроекті органів державної влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо вдосконалення засад організації та ведення руху опору (реєстр. № 8028 від 13.09.2022), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У законопроекті шляхом внесення змін до частини третьої статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву» (далі – Закон) пропонується здійснювати забезпечення:

добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною зброєю та боєприпасами до неї, транспортними засобами та паливно-мастильними матеріалами, а також у разі виконання ними бойових розпоряджень (наказів) речовим забезпеченням відповідно до норм речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в загальній системі забезпечення Збройних Сил України /наразі індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами мають забезпечуватися добровольчі формування територіальних громад/;

добровольчих формувань територіальних громад іншими видами озброєння і боєприпасами до них за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України /наразі таке озброєння передбачається для добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України/.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону фінансове та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел. Поряд з тим, згідно з частиною другою статті 8 Закону добровольчі формування територіальних громад утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних територіальних громад. З урахуванням зазначеного, за рахунок державного бюджету здійснюються серед іншого заходи, що передбачаються в загальній системі забезпечення Збройних Сил України, за рахунок місцевих бюджетів – заходи та роботи з територіальної оборони.

Тому, пропозиції щодо забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України і добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною зброєю, іншими видами озброєння та боєприпасами до них, транспортними засобами та паливно-мастильними матеріалами, речовим майном відповідно до норм речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в загальній системі забезпечення Збройних Сил України зумовлять потребу у значному збільшенні видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України також визнає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність вихідних даних щодо кількості добровольчих формувань, їх чисельного складу, потреб у транспортних засобах, паливно-мастильних матеріалах, речовому майні унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу. Крім того, на думку Мінфіну, забезпечення добровольчих формувань територіальних громад транспортними засобами, паливно-мастильними матеріалами та речовим майном має здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел, а зброєю та боєприпасами до неї – за рахунок державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у свою чергу підкреслює, що добровольчі формування територіальних громад утворюються не за ініціативою держави, відтак держава не контролює їх чисельність, а тому не може гарантувати повне забезпечення й утримання усіх таких формувань.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважується Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

З урахуванням зазначеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає встановленим у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогам щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо вдосконалення засад організації та ведення руху опору (реєстр. № 8028 від 13.09.2022), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України «Про відпустки» щодо гарантування права мобілізованих осіб на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку (реєстр. № 8164 від 31.10.2022), внесений народними депутатами України Рудиком С.Я., Батенком Т.І., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом встановлюється, що працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, не лише у випадку звільнення, але й у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Крім того, пропонується у разі призову керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може потребувати додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери за умови збільшення навантаження на фонд оплати праці для виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки працівникам, призваним на військову службу, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України «Про відпустки» щодо гарантування права мобілізованих осіб на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку (реєстр. № 8164 від 31.10.2022), внесений народними депутатами України Рудиком С.Я., Батенком Т.І., Кулінічем О.І. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів (у разі збільшення навантаження на фонд оплати праці установ бюджетної сфери). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких соціальних гарантій Захисників і Захисниць України (реєстр. № 8164-1 від 16.11.2022), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом (що є альтернативним до законопроекту за реєстраційним № 8164) пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та законів України «Про відпустки», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», серед іншого передбачивши, що:

у разі призову працівника на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову працівника на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки у строк до 31 грудня року його призову;

військовослужбовці, звільнені у зв’язку з демобілізацією із військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, забезпечуються відпочинком тривалістю 60 календарних днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду за рахунок Держаного бюджету України.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його прийняття сприятиме встановленню додаткових соціальних гарантій Захисникам і Захисницям України, а відтак потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету, які неможливо прорахувати, що пов’язано із невизначеністю часу проведення військового стану та остаточної кількості осіб призваних на військову службу.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Загалом, Мінфін визнає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зокрема, на виплату керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток у разі їх призову на військову службу, а також на виплату двомісячного грошового забезпечення військовослужбовцям, звільненим у зв’язку з демобілізацією із військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких соціальних гарантій Захисників і Захисниць України (реєстр. № 8164-1 від 16.11.2022), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М., має вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо продовження строку введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, укладеними до 31 грудня 2019 року (реєстр. № 8191 від 08.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про ринок електричної енергії», пропонується продовжити на два роки (до кінця 2024 року) строки введення в експлуатацію та дії технічних умов для об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім енергії сонячного випромінювання), щодо яких суб’єкти господарювання уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом до 31 грудня 2019 року.

Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. Водночас, слід зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», як і у 2022 році, призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Відповідно до зазначеного вище, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету у 2022 та 2023 роках.

Варто зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфін у своєму висновку зауважує, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відтак, з метою збалансування державного бюджету та забезпечення захисту інтересів виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Мінфіном запропоновано статтю 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.».

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо продовження строку введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, укладеними до 31 грудня 2019 року (реєстр. № 8191 від 08.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету) у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії». У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

 

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (реєстр. № 6004 від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Стефанишиною О.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується встановити правові та організаційні засади щодо запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля, зокрема:

впровадити інтегрований довкільний дозвіл, як документ дозвільного характеру, який видається дозвільним органом (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища) з метою запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності, та який надає право експлуатувати установки, а саме вчиняти дії з провадження на них видів діяльності, визначених цим Законом, на умовах, встановлених у ньому, та який отримують оператори установок до початку їх експлуатації;

визначити основні вимоги до змісту інтегрованого довкільного дозволу, перелік видів діяльності, провадження яких вимагає його отримання, процес видачі (внесення змін), підстави та порядок відмови у його видачі, зупинення, анулювання та внесення змін до нього;

передбачити, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне водокористування та дозволи на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня отримання інтегрованого довкільного дозволу;

запровадити єдину державну електронну інформаційну систему інтегрованих довкільних дозволів, у вигляді централізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації, а також електронну взаємодію між операторами установок, дозвільним органом, заінтересованими органами, контролюючим органом, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю з метою запобігання та контролю промислового забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, в порядку, визначеному цим Законом; визначити склад електронної системи (складається з реєстру інтегрованих довкільних дозволів, електронного кабінету користувача електронної системи, порталу електронної системи) та її держателя (дозвільний орган);

доповнити повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування повноваженнями   у сфері запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності та державного контролю за дотриманням умов інтегрованого довкільного дозволу операторами установок;

внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо приведення у відповідність до норм цього законопроекту;

зобов’язати оператора установки періодично здійснювати моніторинг викидів, вживати заходів до запобігання забрудненню, попереджати утворення відходів тощо;

установити плату за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру встановленої мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року – 6 700 грн, розмір такої плати становитиме 100 500 грн/, що зараховуватиметься до Державного бюджету України /згідно з інформацією, наданою у пояснювальній записці до законопроекту, прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься ця норма, становить близько 3 500, отже надходження державного бюджету можуть скласти 351 750 тис. грн/.

З огляду на положення законопроекту його реалізація потребуватиме видатків державного бюджету для здійснення нових повноважень органами державної влади, а також вишукування коштів для запровадження єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих довкільних дозволів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ зазначається, що за інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація зазначених завдань буде здійснюватись відповідно до плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1422-р, яким передбачено розроблення та ведення електронної інформаційної системи.

Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до законопроекту відповідна інформація відсутня.

Слід зазначити, що у прикінцевих та перехідних положеннях проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфін не заперечує щодо розгляду Верховною Радою України зазначеного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (реєстр. № 6004 від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Стефанишиною О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету та може призвести до збільшення доходів державного бюджету у зв’язку із впровадженням плати за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу, а вартісна оцінка такого впливу визначатиметься залежно від кількості виданих дозволів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо автоматичної фіксації правопорушень у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (реєстр. № 8192 від 08.11.2022), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пропонується:

встановити адміністративну відповідальність за недотримання вимог щодо укладання власником транспортного засобу договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді накладання штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, повторне порушення протягом року протягом року – 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, третє та наступні протягом року порушення – 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі відсутності договору страхування при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод – 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 300 до 8 500 гривень/;

зобов’язати власників транспортних засобів укладати внутрішній договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

наділити відповідні підрозділи Національної поліції України повноваженнями щодо перевірки (верифікації) наявності договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету.

Крім того, у Прикінцевих положеннях законопроекту Міністерству внутрішніх справ (далі – МВС) доручається створити уповноважений орган щодо накладання адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Утворення уповноваженого органу, у свою чергу, призведе насамперед до збільшення чисельності МВС та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення функціонування нового органу МВС.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту також визнає його таким, що має вплив на дохідну та видаткову частину державного бюджету, зауважуючи про відсутність розрахунків для проведення вартісної оцінки такого впливу.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через рік з дня припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні/, має узгоджуватись з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо автоматичної фіксації правопорушень у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (реєстр. № 8192 від 08.11.2022), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків, а також може призвести до збільшення доходів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо перезавантаження Державного бюро розслідувань (реєстр. № 8060 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Розділ ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України новим пунктом 20-8 та встановити, що у зв’язку з прийняттям Закону України «Про перезавантаження Державного бюро розслідувань», тимчасово, до утворення Державного бюро розслідувань як центрального органу виконавчої влади, повноваження з підслідності кримінальних проваджень, віднесені відповідно до частини четвертої статті 216 цього Кодексу, до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, є такими, що від набрання чинності Законом України «Про перезавантаження Державного бюро розслідувань» і до утворення Кабінетом Міністрів України нового Державного бюро розслідувань, належать детективам Національного антикорупційного бюро України.

Слід зазначити, що цей законопроект є похідним від проекту Закону України «Про перезавантаження Державного бюро розслідувань» (реєстр. № 8059 від 19.09.2022), який ще Верховною Радою України не розглядався.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що покладення на Національне антикорупційне бюро України додаткових функцій із підслідності кримінальних проваджень, віднесених відповідно до частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, може потребувати збільшення чисельності працівників Національного антикорупційного бюро та відповідно додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2022 році, на забезпечення їх діяльності.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, прийняття законопроекту за реєстр. № 8060 є передчасним, оскільки Закон України «Про перезавантаження Державного бюро розслідувань» (відповідний законопроект реєстровано за № 8059) не прийнято. Крім того Мінфіном зауважено про те, що законопроект потребує попереднього опрацювання та погодження з Національним антикорупційним бюром України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через 30 днів з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо перезавантаження Державного бюро розслідувань (реєстр. № 8060 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Національного антикорупційного бюро України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позаблокового статусу України (реєстр. № 6553 від 25.01.2022), внесений народними депутатами України Загороднім Ю.І., Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

статті 11 Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», якими визначити, що «Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику … , уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур» /зміни до частини першої цієї статті/, а також в основних засадах зовнішньої політики замінити «поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою набуття членства у цій організації» на «дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес» /зміни до частини другої цієї статті/;

статті 3 Закону України «Про національну безпеку України», якими уточнити фундаментальні національні інтереси України щодо інтеграції України, виключивши інтеграцію в безпековий простір і набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору /зміни до пункту 3 частини третьої цієї статті/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення обсягу міжнародної допомоги (зокрема військової, матеріально-технічної, фінансової та гуманітарної, яка є критично важливою для нашої країни), що надають НАТО та країни-члени Альянсу в умовах повномасштабної збройної агресії РФ проти України та викликаного нею значного погіршення стану національної економіки, при цьому таку допомогу Україні неможливо компенсувати з інших джерел (зокрема за рахунок збільшення видатків державного бюджету);

через відсутність фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками неможливо визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного бюджету та можливості фінансового забезпечення законопроекту;

положення законопроекту суперечать Конституції України, у преамбулі якої підтверджено незворотність європейського та євроатлантичного курсу України;

враховуючи зазначене, загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позаблокового статусу України (реєстр. № 6553 від 25.01.2022), внесений народними депутатами України Загороднім Ю.І., Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету).

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 8200 від 10.11.2022), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Арешонковим В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб:

- суму грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям, ветеранам війни та членам їх сімей, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України за належне їм для отримання жиле приміщення;

- суму компенсації першого внеску та частини процентної ставки, частину суми повернення кредиту, що надається військовослужбовцям, ветеранам війни та членам їх сімей, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів на придбання житла;

встановити, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором будь-які доходи, отримані членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень військового збору до державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від величини сум доходів, звільнених від оподаткування військовим збором;

запропоноване законопроектом звільнення від сплати військового збору усіх доходів членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України є дискримінаційним щодо доходів інших категорій платників, які сплачують військовий збір на загальних підставах, та може призвести до використання зазначеного положення несумлінними платниками податків у схемах ухилення від оподаткування;

запропоновані звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб підтримуються як такі, що спрямовані на дотримання принципу соціальної справедливості в умовах воєнного стану, покращення житлових умов ветеранів війни та членів їхніх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 8200 від 10.11.2022), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Арешонковим В.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

 

 

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питань фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час їх адміністративного затримання у разі порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 8154 від 26.10.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується зобов’язати органи внутрішніх справ (Національна поліція), органи прикордонної служби, посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, здійснювати фіксацію біометричних даних іноземців та осіб без громадянства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, під час їх адміністративного затримання у разі порушення ними вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Зважаючи, що відповідно до законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про Державну прикордонну службу України» правом здійснювати фіксацію біометричних даних іноземців та осіб без громадянства наділені органи прикордонної служби та посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, належного технічного та програмного забезпечення потребуватимуть органи внутрішніх справ (Національна поліція).

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю технічних засобів та програмного забезпечення, що мають функції фіксації біометричних даних таких осіб під час їх адміністративного затримання.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про потребу у додаткових видатках з державного бюджету на закупівлю технічних засобів для отримання біометричних даних, зокрема для Національної поліції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, зауважує про відсутність належних розрахунків до законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питань фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час їх адміністративного затримання у разі порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 8154 від 26.10.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Кузьміних С.В. та іншими, може призвести до збільшення видатків державного бюджету (на закупівлю технічних засобів та програмного забезпечення, що мають функції фіксації біометричних даних ). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо підтримки виробників та залучення іноземних інвестицій під час воєнного стану (реєстр. № 7456 від 10.06.2022), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Дануцою О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується:

запровадити нові поняття «особливий інвестиційний проект в умовах воєнного стану» та «особлива інвестиційна діяльність в умовах воєнного стану» і визначити порядок реалізації такої діяльності, передбачивши цільові напрямки інвестицій в умовах воєнного стану, вимоги до суб’єктів господарювання, механізм застосування особливої інвестиційної діяльності, види підтримки та граничні розміри допомоги за рахунок бюджетних коштів, зокрема:

– встановити граничні розміри допомоги, яка виділяється на одного суб’єкта за рахунок бюджетних коштів, у таких межах: для мікропідприємств – 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; для малих підприємств – 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; для середніх підприємств – 3500 тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб; для великих підприємств – 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

– передбачити можливість здійснення підтримки особливої інвестиційної діяльності шляхом безоплатного або пільгового надання у користування земельних ділянок або майнових комплексів державної або комунальної власності, безоплатного або пільгового переміщення (евакуації) виробництва;

доповнити коло суб’єктів іноземного інвестування іноземними фінансовими установами і міжнародними фінансовими організаціями;

передбачити нове джерело фінансування інвестиційної діяльності – гранти, залучені від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою розробки законопроекту є підтримка економіки держави в умовах воєнного стану з врахуванням основних експортних груп, що дозволить підтримати виробників та максимізувати валютні надходження в Україну;

реалізація законопроекту не передбачає запланованих додаткових видатків за рахунок доходних надходжень державного бюджету, водночас запропоновані видатки можуть бути фінансово забезпечені за рахунок міжнародної фінансової допомоги, грантів або перерозподілу видатків під час дії правого режиму воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету в частині зменшення надходжень державного бюджету від плати за оренду державного майна (внаслідок запровадження запропонованих пільг), так і збільшення витрат державного бюджету (у зв’язку з передбаченням відповідних положень щодо підтримки суб’єктів господарювання), однак відсутність фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема відповідних розрахунків) не дає можливості оцінити вартісну величину такого впливу.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід звернути увагу, що Бюджетним кодексом України певним чином унормовано питання щодо державного інвестиційного проекту, залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, залучення грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій тощо. Такі питання не потребують додаткового законодавчого унормування, натомість передбачення відповідних положень у законопроекті (наприклад, щодо грантів) може призвести до неоднозначного тлумачення правових норм. Мінфін теж надає зауваження до законопроекту з таких питань.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо підтримки виробників та залучення іноземних інвестицій під час воєнного стану (реєстр. № 7456 від 10.06.2022), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Дануцою О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за оренду державного майна, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для надання підтримки суб’єктам господарювання залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр.
№ 8139-2 від 03.11.2022), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 282 Митного кодексу України, передбачивши, що з 1 січня 2023 року від оподаткування митом звільняються морські судна та літальні апарати, ввезені для використання виключно як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасні частини та агрегати таких суден та літальних апаратів, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден і літальних апаратів, які призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі у пошуково-рятувальному районі України, та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД 6307 20 00 00, 8802 12 00 00, 8802 30 00 00, 8802 40 00 00, 8803 10 00 10, 8803 20 00 10, 8803 30 00 10, 8804 00 00 00, 8906 90 10 00, 8906 90 91 00, 8906 90 99 00, 9018 90 84 00, 9019 20 00 00, 9020 00 00 00, 9025 19 20 10, 9025 19 20 90, 9303 90 00 00, 9402 90 00 00.

Водночас у законопроекті зазначається, що таке положення не поширюється на підакцизні товари, а також товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття необхідне для забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, які виділяються на придбання пошуково-рятувальних одиниць, їх оснащення, обладнання і устаткування, запасних частин і агрегатів для їх ремонту, а також обладнання, устаткування і оснащення пошуково-рятувальних команд.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас звільнення від оподаткування митом морських пошуково-рятувальних суден, суднового спорядження і суднових запасних частин таких суден, оснащення й обладнання таких суден та їх пошуково-рятувальних команд призведе до зменшення надходжень мита до державного бюджету;

відповідно до Митного тарифу України на товари, що класифікуються за кодами 8802 12 00 00, 8802 30 00 00, 8802 40 00 00, 8803 10 00 10, 8803 20 00 10, 8803 30 00 10, 9018 90 84 00, 9019 20 00 00, 9020 00 00 00, 9025 19 20 10, 9402 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, вже встановлено пільгову нульову ставку ввізного мита;

згідно із законопроектом запропоноване звільнення від мита не поширюється на підакцизні товари, однак відповідно до статті 215 Податкового кодексу України жодний з товарів, перелічених у законопроекті, не належить до підакцизних товарів;

законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (реєстр. № 8139-2 від 03.11.2022), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

 

 

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» щодо вдосконалення порядку призначення на посади дипломатичної служби (реєстр. № 8314 від 28.12.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про дипломатичну службу», відповідно до яких уточнюються положення щодо порядку призначення на посади дипломатичної служби, зокрема, встановлюються додаткові вимоги щодо особи, яка претендує на зайняття посади категорії «А» дипломатичної служби (стаж роботи на посадах дипломатичної служби не менше семи років; досвід роботи на посадах дипломатичної служби категорій «А» чи «Б» або досвід роботи на керівних посадах у дипломатичній службі не менш як три роки; володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи).

Також передбачається визначити, що подання Президентові України про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла України, Надзвичайного і Повноважного Посла України з резиденцією в Києві, Постійного представника України при міжнародній організації, Представника України при міжнародній організації, Глави Місії України при міжнародній організації вносить Міністр закордонних справ України після проведення консультацій у комітеті Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання дипломатичної служби.

Реалізація положень законодавчої ініціативи впливатиме на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, зауважує, що реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ». У висновку також відмічено, що у державному бюджеті на 2023 рік бюджетні призначення за цією бюджетною програмою затверджено в обсязі 5 107,7 млн гривень.

За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції не заперечує щодо розгляду запропонованого законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» щодо вдосконалення порядку призначення на посади дипломатичної служби (реєстр. № 8314 від 28.12.2022), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення функціонування закордонних дипломатичних установ України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8176 від 03.11.2022), поданий народними депутатами України Бондарем В.В. та Мотовиловцем А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України морських суден та літальних апаратів, ввезених для використання виключно, як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України в сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден та літальних апаратів, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден та літальних апаратів, які призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі у пошуково-рятувальному районі України, та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволяє уникнути необхідності отримання Морською пошуково-рятувальною службою додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету для сплати в державний бюджет платежів, пов’язаних з ввезенням на митну територію України морських суден та літальних апаратів для використання виключно, як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України в сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден та літальних апаратів, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден та літальних апаратів, які призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі у пошуково-рятувальному районі України, та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат дохідної частини державного бюджету, проте оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо кількості та обсягів товарів, які звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість під час ввезення на митну територію України, а у пояснювальній записці до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків (довідково: за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД за 2021 рік обсяг ввезення товарів становив 16.097,8 млн грн, сума податку на додану вартість, сплачена під час ввезення товарів, – 479,7 млн грн, за 10 місяців 2022 року обсяг ввезення товарів становив 6.132,6 млн грн, сума податку на додану вартість, сплачена під час ввезення товарів, – 323 млн грн). Крім того, Мінфін зауважує, що запровадження пільгових режимів оподаткування податком на додану вартість призводить до недонадходження цього податку до бюджету, ускладнення адміністрування цього податку та додаткових витрат з бюджету для здійснення контролю за дотриманням умов оподаткування цим податком.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України (реєстр. № 8176 від 03.11.2022), поданий народними депутатами України Бондарем В.В. та Мотовиловцем А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільг на ввезення і постачання окремих товарів, що є критично важливими для українського суспільства в холодну пору 2022/2023 року (реєстр. № 8182 від 07.11.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнити новим пунктом 32-3, згідно з яким тимчасово, до 01.04.2023, звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8502 11 20 90, 8502 11 80 90, 8502 12 00 90, 8502 13 20 90, 8502 20 20 90, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90 (електрогенераторнi установки), 8507 20 80 90 (акумулятори електричнi, включаючи сепаратори для них), 7321 11 90 00, 7321 89 00 00 (інші прилади, включаючи прилади на твердому паливі). При цьому передбачається, що зазначене звільнення не поширюється на товари, що мають походження з Російської Федерації чи Республіки Білорусь або ввозяться з їх території та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, але очікується певне недоотримання надходжень від податку на додану вартість на операції з ввезення і постачання визначених законопроектом товарів залежно від конкретних обсягів їх ввезення і постачання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, водночас обрахувати вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю інформації щодо ввезення відповідних товарів на митну територію України з метою подальшого їх постачання або обсягів виробництва таких товарів на митній території України;

разом з тим, податок на додану вартість, сплачений митним органам під час ввезення на митну територію України товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8502 11 20 90, 8502 11 80 90, 8502 12 00 90, 8502 13 20 90, 8502 20 20 90, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8507 20 80 90, 7321 11 90 00, 7321 89 00 00, становив: за 2021 рік – 534 млн грн (в середньому за місяць – 44,5 млн грн); за 10 місяців 2022 р. – 822,4 млн грн (в середньому за місяць – 82,2 млн грн);

у разі звільнення від сплати податку на додану вартість під час ввезення товарів на митну територію України за запропонованими законопроектом кодами УКТ ЗЕД недонадходження податку на митниці з 01 січня до 01 квітня 2023 р. розрахунково становитимуть 246,6 млн грн;

запропонована законопроектом пропозиція призведе до втрат бюджету та може створити підґрунтя для мінімізації податкових зобов’язань недоброчесними платниками податку, водночас в умовах вільної ринкової економіки, де ціни визначаються з урахуванням попиту та пропозиції, покращення цінової доступності таких товарів не відбудеться;

законопроект Мінфіном не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільг на ввезення і постачання окремих товарів, що є критично важливими для українського суспільства в холодну пору 2022/2023 року (реєстр. № 8182 від 07.11.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо пільгового ввезення окремих товарів, що є критично важливими для українського суспільства в холодну пору 2022/2023 року (реєстр. № 8183 від 07.11.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується тимчасово, до 01.04.2023, звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товари, що класифікуються за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД, зокрема: електрогенераторнi установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення та з іскровим запалюванням; акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми, інші акумулятори свинцеві для джерел безперебійного живлення; прилади для приготування та підігрівання їжі на газовому паливі або на газу та інших видах палива. При цьому передбачається, що зазначене звільнення не поширюється на товари, що мають походження з Російської Федерації чи Республіки Білорусь або ввозяться з їх території та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, але очікується певне недоотримання надходжень від ввізних мит на визначені законопроектом товари залежно від конкретних обсягів їх поставок в Україну.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товарів за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього. Разом з тим, Мінфіном зауважено, що оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення товарів, зазначених у законопроекті, та фінансово-економічних розрахунків від розробника (за даними митної статистики, обсяг сплаченого ввізного мита при імпорті товарів, зазначених у законопроекті, за березень – жовтень 2022 року становив 143,7 млн грн). Загалом законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо пільгового ввезення окремих товарів, що є критично важливими для українського суспільства в холодну пору 2022/2023 року (реєстр. № 8183 від 07.11.2022), поданий народним депутатом України Красовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

 

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо посилення заходів контролю за обігом підакцизних товарів (реєстр. № 8174 від 03.11.2022), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються, зокрема:

враховувати для цілей оподаткування акцизним податком з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну лише вагу тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції) /згідно з чинною нормою вагою нетто вважається вага товару (продукції) без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки/;

тимчасово, до 31 грудня 2023 року (включно), але не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні, при оподаткуванні сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90):

-                     застосовувати ставку акцизного податку у розмірі 1969,51 гривень за 1 кг /згідно з чинною нормою з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року ставка цього податку за відповідним кодом – 1567,64 грн за 1000 штук/;

-                     не застосовувати ставки та мінімальне акцизне податкове зобов’язання, які встановлені підпунктами 1 та 2 пункту 17 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) /згідно з чинною нормою адвалорна ставка акцизного податку – 12%, мінімальне акцизне податкове зобов’язання з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – 2097,12 грн за 1000 штук, але не менше 1969,51 грн за 1 кг/;

не забороняти реалізацію (продаж) сигарил в одиничних пачках, що містять менше 20 сигарет або цигарок, чи поштучно;

встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який вноситься щорічний платіж /в умовах 2023 року така плата становитиме 2010 тис. грн, а згідно з чинною нормою відповідна плата – 500 тис. грн/;

передбачити застосування фінансових санкцій до суб’ктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за:

-                     реалізацію тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі такими товарами, шляхом накладення штрафу у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн;

-                     зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, шляхом накладення штрафу у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн;

-                     роздрібну торгівлю тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на такі товари, встановлених виробниками або імпортерами таких товарів, збільшеними на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, шляхом накладення штрафу у розмірі 100% вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 10000 гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат із державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень, водночас запровадження відповідних змін дозволить, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету від акцизного податку за рахунок посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, зменшення обігу нелегальної підакцизної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту:

матиме негативний вплив на показники державного бюджету, а саме призведе до зменшення надходжень від сплати акцизного податку із сигарил (за розрахунками Мінфіну у 2023 році – на 285 млн грн в розрахунку на рік порівняно з чинними нормами), а також акцизного податку внаслідок зменшення бази оподаткування тютюнових виробів у частині оподаткування лише частки ваги тютюнових виробів, що є безпосередньо тютюном;

збільшить надходження до місцевих бюджетів у частині плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами (за розрахунками Мінфіну – на 120 млн грн (станом на листопад 2022 року чинними є 80 ліцензій на право оптової торгівлі тютюновими виробами), при цьому відповідні надходження є потенційними, оскільки обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2023 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо посилення заходів контролю за обігом підакцизних товарів (реєстр. № 8174 від 03.11.2022), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження електронної акцизної марки та системи Е-акциз контролю за обігом тютюнових виробів (реєстр. № 8237 від 28.11.2022), поданий народним депутатом України Холодовим А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити електронну акцизну марку (далі – ЕАМ), яка є унікальним графічним елементом, нанесеним на пачку (одиничну упаковку) тютюнового виробу, та містить інформаційні набори даних, необхідні для ідентифікації продукції і відстеження її переміщення;

передбачити електронну систему контролю за обігом тютюнових виробів (далі – система Е-акциз контролю), як автоматизовану систему обліку, відстеження відвантаження та переміщення тютюнових виробів, що виробляються на митній території України, у тому числі на експорт, або ввозяться на митну територію України, по всьому ланцюгу постачання від економічного оператора - виробника або імпортера тютюнових виробів до кінцевого споживача, а також за сплатою вітчизняним виробником або імпортером тютюнових виробів акцизного податку, із регламентованим доступом економічного оператора до цієї автоматизованої системи обліку; при цьому запровадити систему Е-акциз контролю з 01.01.2024 без застосування штрафних санкцій, з можливістю одночасного маркування ЕАМ та паперовими акцизними марками, відстеження переміщення тютюнових виробів до моменту їх відвантаження суб’єктам господарювання, що здійснюють їх роздрібний продаж, а з 01.01.2026 – у повному обсязі;

скасувати з 01.01.2026 маркування марками акцизного податку тютюнових виробів;

запровадити акцизні накладні на тютюнові вироби, що містять відомості про ЕАМ та реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

доповнити функції контролюючих органів в частині здійснення ними: адміністрування системи Е-акциз контролю; контролю за наявністю ЕАМ на пачках (одиничних упаковках) тютюнових виробів та групових ідентифікаторів ЕАМ на блоках, коробках, групових транспортних упаковках тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації та дотриманням економічними операторами вимог щодо застосування системи Е-акциз контролю при здійсненні обігу тютюнових виробів; відбору зразків тютюнових виробів з метою проведення експертизи щодо автентичності ЕАМ;

встановити штрафні санкції у вигляді штрафів за порушення порядку реєстрації акцизних накладних на переміщення тютюнових виробів та розрахунків коригування до таких акцизних накладних, порушення порядку подання звітів про використання ЕАМ в системі Е-акциз контролю.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту потребує фінансового забезпечення з державного бюджету в частині удосконалення інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, обрахувати суму, необхідну для впровадження положень законопроекту, наразі неможливо, оскільки невідомо обсяг потреби у доопрацюванні таких інформаційно-телекомунікаційних систем, а видатки на запровадження системи Е-акциз контролю будуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на утримання Державної податкової служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме сприятиме збільшенню надходжень внаслідок посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів;

водночас реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету в частині удосконалення інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України;

оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних;

законопроект Мінфіном підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження електронної акцизної марки та системи Е-акциз контролю за обігом тютюнових виробів (реєстр. № 8237 від 28.11.2022), поданий народним депутатом України Холодовим А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Державної податкової служби України на виконання передбачених законопроектом додаткових функцій, при цьому певні заходи можуть здійснюватися в межах відповідних бюджетних призначень залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану (реєстр. № 8299 від 22.12.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується звільнити від ввізного мита:

прилади, обладнання, механізми, запасні частини, витратні матеріали, реактиви, зразки, навчальну літературу, що ввозяться в Україну державними та комунальними закладами професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти для забезпечення власної освітньої діяльності, передбачивши, що таке звільнення не поширюються на підакцизні товари, а також товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України /новий пункт 22 частини першої статті 282 Кодексу/;

обладнання та комплектуючі, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту та класифікуються за визначеними законопроектом кодами згідно з УКТ ЗЕД, протягом дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, передбачивши, що таке звільнення надається за умови, що зазначене обладнання та комплектуючі: ввозяться на митну територію України підприємствами виключно для власного виробництва на території України без права відчуження, передання в оренду, лізинг чи інше право користування третім особам на будь-яких умовах раніше п’яти років з дати їх ввезення на митну територію України; не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України, та/або не ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України /новий пункт 9-24 розділу ХХІ Кодексу/;

окремі товари, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами та класифікуються за визначеними законопроектом кодами згідно з УКТ ЗЕД, протягом дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 /йдеться про розширення переліку звільнених від оподаткування товарів у новій редакції пункту 9-21 розділу ХХІ Кодексу/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття збільшить ефективність застосування митного законодавства, сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки та підтримки вітчизняної промисловості, забезпечить цінову доступність та поставки критично важливого обладнання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України окремих товарів призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення товарів, зазначених у законопроекті, та фінансово-економічних розрахунків від розробників;

водночас, за даними митної статистики, обсяг сплаченого ввізного мита при імпорті товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, передбаченими законопроектом у новому пункті 9-24 розділу ХХІ Кодексу, у 2021 р. становив більше 2,8 млрд грн;

враховуючи зазначене, а також умови воєнного стану та необхідність наповнення державного бюджету для фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України і соціально спрямованих видатків, законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану (реєстр. № 8299 від 22.12.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг (реєстр. № 8202 від 11.11.2022), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» /далі – Закон/ новим пунктом 3-9, установивши, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного до введення воєнного стану або в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, у випадку:

1) збільшення ціни договору про закупівлю робіт (без зміни обсягів робіт та без зміни їх якості) за результатами коригування та перезатвердження проекту будівництва в установленому законодавством порядку, яке має бути документально підтверджене експертною організацією, що має право на проведення експертизи проекту будівництва відповідно до законодавства, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни та не раніше ніж через шість місяців з моменту підписання договору про закупівлю;

2) збільшення ціни договору про закупівлю послуг з поточного ремонту (без зміни обсягів таких послуг та без зміни їх якості), яка має бути документально підтверджена замовником експертною організацією, що має право на проведення експертизи проекту будівництва відповідно до законодавства, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни та не раніше ніж через шість місяців з моменту підписання договору про закупівлю;

3) зміни чи встановлення порядку зміни ціни в договорі про закупівлю для випадків, передбачених пунктами 9 та 10 частини п’ятої статті 41 Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

законопроект сприятиме визначенню вартості предмета публічних закупівель з урахуванням інфляційних процесів, не зупиняючи при цьому здійснення проектування чи ремонтно-будівельні роботи;

внесення запропонованих змін дозволить уникнути ризиків невиконання укладених договорів підряду (створить можливість сторонам договору обґрунтовано та за взаємною згодою змінити ціну договору про закупівлю, що укладений до або під час дії правового режиму воєнного стану, після проходження повторної експертизи);

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів, оскільки законопроектом передбачено можливість збільшення ціни договору про закупівлю робіт з будівництва чи послуг з поточного ремонту (без зміни обсягів робіт та без зміни їх якості), але неможливо визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки до нього не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг (реєстр. № 8202 від 11.11.2022), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В., Шуляк О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів на виконання договорів про закупівлю робіт з будівництва чи послуг з поточного ремонту, укладених до введення воєнного стану або в період дії правового режиму воєнного стану в Україні). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану» (реєстр. № 8298 від 22.12.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються передусім зміни до Податкового кодексу України, зокрема передбачається:

щодо податку на доходи фізичних осіб – звільнити від оподаткування суму, отриману платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства (згідно з чинною нормою звільняється лише відповідна сума, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою);

щодо податку на додану вартість:

доповнити перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування, операціями з постачання цифрових поштових марок, а також операціями з нанесення призначеним оператором поштового зв’язку електронної марки, відбитків знаків маркувальних (франкувальних) машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом;

звільнити від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів за визначеним переліком, що ввозяться державними та комунальними закладами професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти для забезпечення власної освітньої діяльності;

тимчасово, до 01.01.2025, звільнити від оподаткування операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

тимчасово, у період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, звільнити від оподаткування обладнання та комплектуючі, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту та класифікуються за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД (йдеться про товари, визначені у новому пункті 9-24 розділу ХХІ Митного кодексу України, передбаченому законопроектом за реєстр. № 8299), виключно для власного виробництва на території України без права відчуження, передання в оренду, лізинг чи інше право користування третім особам на будь-яких умовах раніше п’яти років з дати їх ввезення на митну територію України;

щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині руд заліза – тимчасово, протягом дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, а також до першого числа місяця звітного (податкового) періоду, в якому завершується перебіг шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, встановити ставку такої рентної плати (в частині руд заліза, які були видобуті на території України та щодо яких у відповідному податковому (звітному) періоді платниками не виконувалися процедури митного оформлення операцій з експорту товарної продукції, що класифікується за кодом 2601 УКТ ЗЕД) у розмірі 0%;

щодо рентної плати за спеціальне використання води – тимчасово, на період з 01.07.2022 по 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховувати та не сплачувати таку рентну плату за фактичний обсяг води, що використовується для виробництва електричної енергії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ;

щодо єдиного податку четвертої групи – тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, але не більше ніж протягом 12 календарних місяців з місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні території деокуповано або бойові дії на них завершено, не нараховувати та не сплачувати цей податок з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також територіях, визначених обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття збільшить ефективність застосування податкового законодавства, сприятиме ефективному, безперебійному та належному функціонуванню економіки, вітчизняної промисловості у період дії правового режиму воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

звільнення від податку на додану вартість призведе до суттєвого зменшення надходжень до державного бюджету цього податку та ускладнення його адміністрування, але оцінити вартісну величину відповідного впливу законопроекту неможливо, оскільки відсутня інформація щодо кількості та обсягів товарів/послуг, які звільнятимуться від оподаткування цим податком або не підпадатимуть під об’єкт оподаткування цим податком (за даними ДПС втрати доходів бюджету від податкової пільги за кодом 14060532 /щодо звільнення до 01.01.2023 від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних та іноземних фільмів/ становили за 2021 рік 217 млн грн, за 9 місяців 2022 р. – 96,1 млн грн (розрахунково за 2022 рік – 128,1 млн грн); за даними митної статистики під час ввезення на митну територію України обладнання та комплектуючих, визначених законопроектом, ПДВ, сплачений митним органам, становив за 2021 рік 37 249,5 млн грн, за 2022 рік – 15 699,8 млн грн);

реалізація положень законопроекту щодо встановлення нульової ставки рентної плати для руд заліза призведе до зменшення надходжень такої рентної плати до державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина відповідного впливу законопроекту залежатиме від обсягів залізної руди, що будуть видобуті на території України та не будуть експортовані у відповідному податковому (звітному) періоді, а також від фактичної ціни залізної руди, яка складеться у відповідному податковому періоді, а також курсу гривні до долара США.

Загалом Мінфіном зауважено, прийняття запропонованих законопроектом змін призведе до значних втрат дохідної частини державного бюджету, формування якої є вкрай необхідним для здійснення видатків на оборонні та соціальні потреби в умовах воєнного стану, висловлено інші зауваження до законопроекту та у зв’язку з цим Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану» (реєстр. № 8299 від 22.12.2022), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 8298 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 8299.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану» (реєстр. № 8298 від 22.12.2022), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О., Михайлюк Г.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, зокрема від відповідно податку на додану вартість, рентної плати). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо розміру допомоги по безробіттю (реєстр. № 8278 від 13.12.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується:

підвищити розмір допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу – з діючих 50-80% від середньої заробітної плати (доходу) застрахованої особи до 60-90 % відповідно;

збільшити тривалість виплати такої допомоги – з діючих 180 – 360 календарних днів залежно від страхового стажу до 360 – 540 календарних днів відповідно;

встановити, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу матимуть застраховані особи, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становитиме не менше ніж 6 місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (на даний час страховий стаж має становити не менше ніж 7 місяців);

здійснювати виплату допомоги по безробіттю з наступного дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (на даний час така допомога призначається з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи у вказаному органі влади);

підвищити граничний розмір допомоги по безробіттю, а саме – така допомога не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом /виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 грн, розмір такої допомоги становитиме не більше 10 736 грн/ (на даний час така допомога не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, тобто – 10 050 грн /виходячи із встановленого у вищезазначеному Законі розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2023 року 6 700 грн/);

скасувати норму щодо обмеження строком 90 календарних днів виплати допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану.

Водночас, абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, додаткові видатки у 2023 році можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок:

- ліквідації схем ухилення від оподаткування ПДВ через так звані «скрутки» – понад 60 млрд грн;

- підвищення операційно-контрольних заходів на митниці – понад 16 млрд грн;

- недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах – понад 760 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), реальних джерел покриття яких не визначено. Також відмічено, що прийняття рішень, що потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, може призвести до виникнення дефіциту Фонду та поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на 2023 рік і визначення можливості забезпечення виплати допомоги по безробіттю у запропонованих проектом закону розмірах відсутні.

Варто відмітити, що згідно із зазначеною у експертному висновку Міністерства фінансів України інформацією, протягом 2020 – 2022 років Фонду надано фінансову допомогу з державного бюджету на виплату застрахованим особам допомоги по безробіттю та допомоги по частковому безробіттю в загальній сум 11,4 млрд грн, зокрема й на поворотній основі /відповідно до звітності Казначейства за підсумками січня – грудня 2021 року Фондом не повернуто до державного бюджету 1,3 млрд грн, наданих на поворотній основі/.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо розміру допомоги по безробіттю (реєстр. № 8278 від 13.12.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

 

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про подальшу деколонізацію, деокупацію та суверенізацію культурного простору України» (реєстр.
№ 7721-1 (доопрац.) від 20.09.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою  є створення правових основ деколонізації, деокупації та суверенізації українського культурного простору України шляхом захисту конституційних прав громадян України у сфері культури, задоволення їх культурних та інформаційних потреб, що охоплює, телебачення, радіомовлення, періодичні друковані видання та книговидавничу продукцію, ринок культурних благ, а також культурно-мистецьке середовище.

Так, законопроектом пропонується, зокрема:

-     встановити принципи державної політики деколонізації, деокупації, суверенізації;

-     заборонити антиукраїнську, проросійську пропаганди, та передбачити критерії, які встановлюють обмеження на використання символів колоніального минулого у публічному просторі;

-     покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування із залученням інститутів громадянського суспільства, закладів культури, закладів освіти тощо вжиття відповідних заходів щодо подолання наслідків російської колонізацізаційної політики та окупації в інформаційній сфері у сфері засобів масової інформації (медіа);

-     забезпечити ефективний нагляд (контроль) за дотриманням вимог та обмежень у сфері засобів масової інформації, у тому числі щодо збройної агресії російської федерації проти України, пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму і комуністичного тоталітарного режиму, а також забезпечення здійснення постійного моніторингу інформаційного простору в Україні та на тимчасово окупованих територіях України з метою оперативного реагування відповідними органами державної влади на загрози у сфері інформаційної безпеки; проведення систематичного інформування мешканців тимчасово окупованої території України про негативні наслідки окупації;

-     заборонити спорудження нових пам’ятників, пам’ятних знаків, монументів на честь осіб або подій, пов’язаних або асоційованих з російською імперією, СРСР, визначними діячами та російською федерацією, як державою агресором (державою-терористом);

-     перебачити, що пам’ятники та пам’ятні знаки, витвори монументального мистецтва, інші художні твори та вироби, споруджені (створені) до набрання чинності цього Закону, які не мають статусу об’єкта культурної спадщини і є символами російської імперської та радянської тоталітарної політики, усуваються з публічного культурного простору України шляхом демонтажу за рішенням органів місцевого самоврядування;

-     встановити випадки та умови, за яких допускається спорудження, створення, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків, монументів, спорудженних на похованнях (братських могилах) осіб, які брали участь визволенні України;

-     передбачити заходи з деколонізації, деокупації та суверенізації культурного простору у сфері культури, освіти, етнополітики, свободи світогляду та віросповідання, а їх здійснення покласти на органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

-     розробку механізму їх реалізації заходів деколонізації, деокупації та суверенізації культурного простору у сфері етнополітики, свободи світогляду та віросповідання покласти на Кабінет Міністрів України, органи державної влади України та місцевого самоврядування в межах повноважень;

-     заборонити присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена осіб, назви на честь історичних подій, ювілейних і святкових дат пов’язаних із Московським царством, Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, російською федерацією, що не пов’язані безпосередньо з українською історією чи історією поневолених народів російської федерації, зобов’язавши юридичних осіб, політичні партії, інші об’єднання громадян, привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність із вимогами цього Закону (при цьому звільнивши таких осіб від сплати адміністративного збору під час державної реєстрації змін до установчих документів), а у разі недотримання вищевказаних вимог діяльність цих осіб підлягає припиненню в установленому законом порядку /згідно з абзацом 14 частини першої статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами/.

Реалізація положень законопроекту щодо покладання на окремі органи державної влади та органи місцевого самоврядування нових повноважень щодо реалізації заходів деколонізації, деокупації та суверенінізації культурного простору потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. При цьому, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів на утримання державних органів і збільшення чисельності їх апарату.

Крім того, додаткових коштів державного та місцевих бюджетів потребуватиме вжиття заходів, зокрема, на здійснення демонтажу та передачі на зберігання до музеїв пам’ятників, пам’ятних знаків, переміщення на кладовища пам’ятників, пам’ятних знаків, споруджених на надмогильних спорудах, присвячених особам, пов’язаним із діяльністю комуністичної партії, зі встановленням радянської влади на території України, тощо.

За узагальнюючим висновком Мінфін зазначає, що розгляд цього законопроекту можливий у разі надання фінансово-економічних розрахунків до нього та пропозицій джерел здійснення додаткових видатків.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про подальшу деколонізацію, деокупацію та суверенізацію культурного простору України» (реєстр. № 7721-1 (доопрац.) від 20.09.2022), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів державної політики з деколонізації, деокупації, суверенізації). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо особливого режиму оподаткування окремих платників третьої групи єдиного податку» (реєстр. № 8226 від 24.11.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про банки і банківську діяльність» і «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких пропонується, зокрема:

включити до платників єдиного податку третьої групи фізичних осіб - підприємців, у яких податковим агентом є банк, які не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року /у 2023 році – 7 818 900 грн/ (далі – платники ЄП);

зобов’язати платників ЄП протягом місяця з дня їх реєстрації або з дня подання відповідної заяви відкрити спеціальні підприємницькі рахунки лише в одному банку;

встановити, що для платників ЄП податковим агентом є банк, в якому таким платникам відкрито спеціальний підприємницький рахунок;

визначити, що доходом платника ЄП є обсяг коштів, зарахованих на спеціальний підприємницький рахунок такого платника;

встановити відсоткову ставку єдиного податку для платників ЄП у розмірі 5% доходу;

зобов’язати податкових агентів (банки):

- під час зарахування коштів на спеціальний підприємницький рахунок платника ЄП утримувати єдиний податок із суми зарахування таких коштів, використовуючи ставку єдиного податку, визначену стеттею 293 Податкового кодексу України, та не пізніше наступних двох робочих днів перерахувати податок до відповідного бюджету за місцем податкової адреси платника ЄП;

- подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум надходжень на рахунок платника ЄП і сум утриманого з них податку, при цьому такий розрахунок подається лише у разі зарахування коштів на рахунок;

- сплачувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску за кожну застраховану особу – платника ЄП за рахунок коштів, наявних на спеціальному підприємницькому рахунку такого платника;

встановити, що контролюючий орган на його запит має право отримувати від банків інформацію щодо операцій за спеціальними підприємницькими рахунками платників ЄП, а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

сприятиме: збільшенню кількості реєстрацій фізичних осіб суб'єктами господарювання і збільшенню надходжень до бюджетів; зменшенню кількості помилок в податковій звітності та скороченню витрат часу контролюючих органів на перевірочну роботу; покращенню виконання платниками податків податкових обов'язків; збільшенню доходів банків за рахунок обороту залишків коштів на підприємницьких рахунках платників ЄП; зменшенню витрат часу на складання податкової звітності платників податків та виконання інших податкових обов’язків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину Пенсійного фонду України в частині надходжень єдиного внеску (за даними Пенсійного фонду України, розрахунково його втрати становитимуть 156 859,3 тис. грн на місяць, що в розрахунку на рік складе 1 882,3 млн грн);

запропоновані зміни щодо сплати єдиного внеску платниками ЄП в розмірі мінімального страхового внеску звужують права таких застрахованих осіб на відповідне соціальне забезпечення і виплати;

законопроект Мінфіном не підтримується в запропонованій редакції.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2023 рік – 271,9 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через три місяці з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо особливого режиму оподаткування окремих платників третьої групи єдиного податку» (реєстр. № 8226 від 24.11.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів Пенсійного фонду України від єдиного внеску та у зв’язку з цим може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного обслуговування ветеранів війни (реєстр. № 8318 від 29.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується надати учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни та Захисникам і Захисницям України право на проходження безоплатних профілактичних медичних оглядів не рідше ніж один раз на рік /згідно з чинною редакцією вказаного Закону зазначені категорії осіб мають право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів/.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством у справах ветеранів України, реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів. Так, зазначається, що безоплатні профілактичні медичні огляди зазначених вище осіб здійснюватимуться за рахунок коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення та за пакетом медичних послуг «Первинна медична допомога» відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 (зі змінами).

Слід зазначити, що головним розпорядником коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення», в рамках якої пропонується здійснювати безоплатні профілактичні медичні огляди, є Міністерство охорони здоров’я України, а відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми – Національна служба здоров’я України (у державному бюджеті на 2023 рік за бюджетною програмою 2308060 затверджено бюджетні призначення в обсязі 142,7 млрд грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, проте не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів і має здійснюватися за рахунок і у межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення». За підсумовуючим висновком Міністерства фінансів України, Верховна Рада України може розглянути даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного обслуговування ветеранів війни (реєстр. № 8318 від 29.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України» щодо удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 8303 від 23.12.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення зміни до статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України» пропонується установити, що:

порядок організації охорони Національною гвардією України (далі – Нацгвардія) ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, а також спеціальних вантажів встановлюється Кабінетом Міністрів України,

організація і порядок несення служби з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів та спеціальних вантажів, інших об’єктів, зазначених вище, що охороняються Нацгвардією, служби з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, визначаються Міністерством внутрішніх справ України /згідно з чинною редакцією – визначається відповідним статутом, що затверджується законом/.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) щодо положень законопроекту, зокрема, зауважено, що взяття під охорону підрозділами Нацгвардії нових об’єктів з урахуванням вимог Закону України «Про критичну інфраструктуру» /об’єктами критичної інфраструктури можуть бути будь-які установи, підприємства, організації незалежно від форм власності/ потребуватиме додаткової чисельності військовослужбовців та додаткових видатків державного бюджету на їх утримання. При цьому зазначається, що визначення додаткового обсягу видатків можливе за наслідком виконання вимог Закону України «Про критичну інфраструктуру» у повному обсязі, насамперед, здійснення категоризації об’єктів критичної інфраструктури, визначення переліку секторів критичної інфраструктури та суб’єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури, створення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

За результатами розгляду та оцінки впливу на бюджет Мінфін висловив позицію про те, що законопроект може бути розглянутим за наслідком практичного впровадження Закону України «Про критичну інфраструктуру» та надання фінансово-економічних розрахунків щодо додаткових видатків для Міністерства внутрішніх справ України (Національної гвардії України).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України» щодо удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 8303 від 23.12.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства внутрішніх справ України (на охорону об’єктів Національною гвардією України)). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості звернення в дохід держави застави, щодо якої слідчим суддею, судом не було вирішено питання про її повернення підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю» (реєстр. № 7705 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Іонушасом С.К., Стефанчуком М.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України пропонується здійснювати звернення в дохід держави застави, щодо якої слідчим суддею, судом не вирішено питання про її повернення підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю протягом чотирьох років з дня набрання законної сили ухвалою слідчого судді, суду про зміну або скасування запобіжного заходу у вигляді застави, ухвалою суду про закриття кримінального провадження, вироку суду.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що реалізація цього законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного та місцевого бюджетів, а також інших додаткових витрат. Також ними відмічено, що зазначені зміни сприятимуть наповненню дохідної частини спеціального фонду державного бюджету коштами на забезпечення ефективного функціонування судової системи.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на показники доходів спеціального фонду державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від звернення застави у дохід держави зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, при цьому відмічає про те, що оцінити вплив положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін висловлює позицію, що у межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

Cлід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України видатки спеціального фонду державного бюджету спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Такі видатки встановлено здійснювати за рахунок судового збору та надходжень від звернення застави у дохід держави.

З огляду на суть законодавчих пропозицій слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості звернення в дохід держави застави, щодо якої слідчим суддею, судом не було вирішено питання про її повернення підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю» (реєстр. № 7705 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Іонушасом С.К., Стефанчуком М.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від звернення застави в дохід держави у випадках, визначених у законопроекті, та відповідно до збільшення видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 8038 від 15.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України з питань міжнародного співробітництва у кримінальних справах, зокрема, запропоновано:

визначити Офіс Генерального прокурора єдиним центральним органом України, на який покладаються повноваження щодо видачі особи (екстрадиції) як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження або виконання вироку, припинивши повноваження Міністерства юстиції України (далі - Мін’юст) як центрального органу України щодо видачі (екстрадиції) підсудних, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку;

встановити, що Національне антикорупційне бюро України (щодо запитів органів досудового розслідування про надання взаємної правової допомоги у кримінальних провадженнях, в яких воно здійснює досудове розслідування) відноситься до центральних органів України, на які покладаються повноваження з питань міжнародного співробітництва у кримінальних справах, крім уже визначених Мін’юсту (щодо запитів судів про надання взаємної правової допомоги) та Офісу Генерального прокурора (щодо екстрадиції, а також щодо запитів органів досудового розслідування про надання взаємної правової допомоги).

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Мін’юстом, зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки забезпечуватиметься у межах коштів, передбачених державним бюджетом для органів державної влади, які безпосередньо братимуть участь у виконанні відповідного закону. Водночас, зауважено про те, що видатки на здійснення функцій з виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах здійснюватимуться у межах обсягу бюджетних коштів, передбачених Мін’юсту за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції»; видатки на виконання усіх функцій органів прокуратури здійснюватимуться у межах обсягу бюджетних коштів, передбачених Офісу Генерального прокурора за бюджетними програмами 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» та 0901030 «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою», про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) до цього законопроекту.

Також Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту, крім  зазначеного вище, відмічає, що реалізація його положень впливатиме на витрати державного бюджету, проте вартісну величину такого впливу встановити не можливо, оскільки вона залежатиме, зокрема від кількості дій випадків екстрадиції з виконання міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних справах. Загалом Мінфін у межах компетенції підтримує прийняття поданого законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 8038 від 15.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо додаткових підстав для звільнення з військової служби (реєстр. № 8323 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», зокрема передбачається надати можливість військовослужбовцям, які входять до категорії осіб, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, звільнятися з військової служби за власним бажанням.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та не впливатиме на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Водночас Мінфіном зауважено, що враховуючи повноваження Міністерства оборони України у сфері забезпечення оборони держави, вбачається за необхідне врахувати його позицію до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо додаткових підстав для звільнення з військової служби (реєстр. № 8323 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо врахування отриманої безоплатної та безповоротної допомоги підприємствами комунальної та енергетичної інфраструктури при обрахуванні і сплаті податку на прибуток підприємств (реєстр. № 8291 від 19.12.2022), поданий народними депутатами України Красовим О.І., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким передбачається, зокрема:

установити, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом шести місяців з моменту його припинення або скасування, підприємства, що мають відповідні ліцензії та здійснюють на їх підставі господарську діяльність із виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, транспортування, розподілу природного газу, централізованого теплопостачання – виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення та є платниками податку на прибуток підприємств, зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму, на яку збільшився їх фінансовий результат до оподаткування, згідно з правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними безоплатної та безповоротної допомоги у формі товарів (обладнання) від іноземних держав чи міжнародних організацій (донорів), благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ, для відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств;

визначити, що перелік таких товарів (обладнання) із зазначенням відповідних кодів УКТ ЗЕД затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація:

не потребує додаткових видатків з державного бюджету;

зумовить часткове недоотримання податкових надходжень від податку на прибуток;

сприятиме покриттю видатків на відновлення, ремонт і підтримання комунальної та енергетичної інфраструктури за рахунок безоплатної і безповоротної допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджету (а саме призведе до необгрунтованих втрат бюджету з податку на прибуток підприємств), але вартісну оцінку впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю даних для обрахунку, а саме: обсягу безоплатної та безповоротної допомоги у формі товарів (обладнання), яку буде отримано платниками податку на прибуток. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (наступного дня з моменту його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо врахування отриманої безоплатної та безповоротної допомоги підприємствами комунальної та енергетичної інфраструктури при обрахуванні і сплаті податку на прибуток підприємств (реєстр. № 8291 від 19.12.2022), поданий народними депутатами України Красовим О.І., Гриб В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна (реєстр. № 8227 від 24.11.2022), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Ткаченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, передбачивши, що під час судового провадження при розгляді клопотання про арешт майна: витрати за зберігання тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене; відшкодування витрат фізичним чи юридичним особам, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням майна, яке підлягає негайному поверненню, забезпечуватиметься керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання, у якому здійснено пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положення в частині зберігання майна у випадку його тимчасового вилучення впливатиме на збільшення видаткової частини державного бюджету. Крім того зауважено, що оцінити такий вплив на показники бюджету не можливо через відсутність фінансово-економічного обґрунтування та даних щодо кількості випадків застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Cлід зазначити, що відповідно до пункту 32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», фінансування витрат, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна (реєстр. № 8227 від 24.11.2022), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Ткаченком О.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для органів державної влади  на виконання процесуальних витрат у кримінальних провадженнях, пов’язаних з арештом майна). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист персональних даних» (реєстр. № 8153 від 25.10.2022), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Чернєвим Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується визначити правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, з метою забезпечення прав людини на захист персональних даних та повагу до особистого і сімейного життя.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

законопроект розроблено на виконання зобов’язання України, передбаченого статтею 15 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та завдання 11 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106;

законопроект має на меті підвищити рівень захисту конституційного права на повагу до приватного життя через посилення стандартів обробки персональних даних та надати більше прав суб’єкту персональних даних для забезпечення можливості здійснення повноцінного контролю суб’єктом за обробкою його персональних даних;

реалізація законопроекту може потребувати додаткових фінансових витрат з державного бюджету, що пов’язано з необхідністю запровадження в державних органах посади спеціаліста з питань захисту персональних даних, там, де його наразі не призначено (орієнтовний обсяг додаткових витрат може скласти 32,69 млн грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну та видаткову частини державного бюджету, зокрема:

статтею 59 законопроекту передбачено накладення штрафів на юридичних та фізичних осіб у разі порушення вимог відповідного закону (згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) віднесено до доходів загального фонду державного бюджету);

законопроектом передбачено функціонування контролюючого органу – незалежного уповноваженого органу, який здійснює нагляд та контроль за дотриманням вимог відповідного закону, та передбачене повноваження цього органу, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на створення і функціонування такого органу;

пунктом 3 розділу ХІ законопроекту передбачено, що запровадження в державних органах посади відповідальної особи з питань захисту персональних даних має здійснюватися у межах встановленої державному органу чисельності працівників та видатків, затверджених на його утримання у державному бюджеті, отже існує неузгодженість між положеннями законопроекту та пояснювальною запискою до нього.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання та надання детальних фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про захист персональних даних» (реєстр. № 8153 від 25.10.2022), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Чернєвим Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення діяльності уповноваженого органу, який буде здійснювати нагляд та контроль за дотриманням відповідного закону, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо матеріально-технічного забезпечення заходів у сфері цивільного захисту (реєстр. № 8257 від 01.12.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, зокрема, запропоновано:

уповноважити Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту створювати і використовувати матеріальні резерви для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків та надання термінової допомоги потерпілим;

можливість надання Україною гуманітарної допомоги іноземним державам та отримання гуманітарної допомоги від іноземних та вітчизняних донорів для постраждалих, а також для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

віднести до категорії осіб, які будуть забезпечуватися безоплатним харчуванням, – працівників органів та підрозділів цивільного захисту та здійснювати таке харчування за рахунок:

- коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, коштів суб’єктів господарювання – під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій об’єктового та місцевого рівнів, що тривають понад три години;

- коштів державного бюджету – у разі відрядження за межі гарнізону для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регіонального та державного рівня;

- коштів, які виділяються для забезпечення надання іноземним державам допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, – під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території інших держав, а також під час висування до цих держав та повернення до місця постійного розташування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту буде здійснюватися в межах коштів державного та місцевих бюджетів, які передбачені на утримання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, зокрема, зауважено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету, а саме може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення безоплатним харчуванням працівників органів та підрозділів цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

При цьому Мінфіном зауважено, що положення законопроекту потребують узгодження із Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Загалом у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначається, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну та надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо матеріально-технічного забезпечення заходів у сфері цивільного захисту (реєстр. № 8257 від 01.12.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності органів цивільного захисту). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури» (реєстр. № 8225 від 24.11.2022), внесений народними депутатами України Кириченком М.О., Германом Д.В., Вагнєр В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, передбачити, що:

на період дії воєнного стану та протягом 10 років з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній окремій місцевості регулювання земельних відносин щодо примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури I та ІІ категорії критичності здійснюється з урахуванням особливостей (передбачених законопроектом), серед яких є такі:

– без рішення суду;

– без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам;

– без виплати грошової компенсації при вилученні земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, у разі їх розташування на земельній ділянці, із комунальної у державну власність;

– з виплатою грошової компенсації за вилучення земельних ділянок приватної власності та об’єктів нерухомого майна, у разі їх наявності на земельних ділянках;

рішення про примусове вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності приймає Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у відповідній сфері та є уповноваженим органом державної влади, відповідальним за сектор (підсектор) критичної інфраструктури;

у відповідному, рішенні про примусове відчуження земельної ділянки із приватної власності та об’єктів нерухомого майна, у разі їх наявності на земельній ділянці, вказується розмір грошової компенсації;

грошова компенсація здійснюється підприємством, установою та організацією, що належать до державної та комунальної власності, якому передано земельну ділянку у постійне користування для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури I та ІІ категорії критичності, шляхом внесення коштів на банківський рахунок власника земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у місячний строк з моменту прийняття рішення Кабінетом Міністрів України;

при примусовому відчуженні земельної ділянки її власник отримує компенсацію, розмір якої визначається відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та звіту про оцінку об’єктів нерухомого майна (відмінних від земельної ділянки), у разі їх наявності на земельній ділянці.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект спрямований на спрощення процедури примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об'єктів критичної інфраструктури I та ІІ категорії критичності на період дії воєнного стану та протягом 10 років з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній окремій місцевості;

прийняття законопроекту сприятиме на зазначений період оперативному відновленню роботи критичної інфраструктури, в тому числі відновленню мереж і технічних можливостей постачання електроенергії, ліній електропередачі, їх ремонту;

реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

прийняття законопроекту може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на виплату грошових компенсацій за земельні ділянки та за об’єкти нерухомого майна (відмінні від земельної ділянки);

реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень до місцевих бюджетів у разі звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва громадян та юридичних осіб у разі примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності;

визначити загальну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що законопроектом не визначено джерел, за рахунок яких буде здійснюватися відповідна компенсація, та вважає, що його прийняття потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на виплату грошових компенсацій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає нормам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. ГНЕУ теж зауважує про зазначене.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури» (реєстр. № 8225 від 24.11.2022), внесений народними депутатами України Кириченком М.О., Германом Д.В., Вагнєр В.О., законопроект матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на виплату відповідних грошових компенсацій та може призвести до недоотримання доходів місцевих бюджетів щодо коштів від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері керування або експлуатації великотоннажними транспортними засобами, тракторами, самохідними шасі, самохідними машини, іншими технологічними транспортними засобами, причепами та причіпним обладнання до них (реєстр. № 8194 від 09.11.2022), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення запроваджується відповідальність за порушення правил керування або експлуатації великотоннажних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних машин, інших технологічних транспортних засобів, причепів та причіпного обладнання до них і техніки безпеки у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 170 до 8 500 гривень/.

Слід зазначити, що у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту зумовить збільшення надходжень державного бюджету, (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету), про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про дорожній рух пропонується покласти на Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС) додаткові повноваження щодо:

створення та ведення реєстру закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та здійснення державного контролю за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері /згідно з чинною нормою такі повноваження виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі/;

створення та ведення реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію великотоннажних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, меліоративних, землерийних, дорожньо-будівельних машин, інших технологічних транспортних засобів, причепів та причіпного обладнання до них, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі – Реєстр), який є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів /згідно з чинною нормою такі повноваження виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі/;

реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, меліоративних, землерийних, дорожньо-будівельних машин, інших технологічних транспортних засобів, причепів та причіпного обладнання до них /згідно з чинною нормою такі повноваження виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці/.

Здійснення такої передачі повноважень (у разі прийняття законопроекту) може призвести насамперед до необхідності збільшення чисельності МВС і відповідного збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності МВС, джерелом яких має стати перерозподіл видатків між розпорядниками коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники державного бюджету, посилаючись на інформацію МВС, згідно з якою реалізація закону потребуватиме додаткових видатків на створення та ведення Реєстру, а також у зв’язку з передачею від Мінагрополітики та Держпраці до МВС відповідних повноважень.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері керування або експлуатації великотоннажними транспортними засобами, тракторами, самохідними шасі, самохідними машини, іншими технологічними транспортними засобами, причепами та причіпним обладнання до них (реєстр. № 8194 від 09.11.2022), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів /залежно від виявлених правопорушень/ та видатків на забезпечення діяльності МВС). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження (реєстр. № 8083 від 28.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про судовий збір» та «Про Вищу раду правосуддя», пропонується, зокрема:

надання позивачу (заявнику, скаржнику) права подати заяву про повернення із державного бюджету судового збору, сплаченого ним під час подання позову (заяви, апеляційної чи касаційної скарги), у разі порушення суддею строків розгляду справи, встановлених законом;

виключення положення щодо справляння судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення (відповідно до чинного законодавства розмір ставки судового збору у цьому випадку визначено як 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

включення до переліку випадків, за подання яких до суду судовий збір не справляється, а саме за подання позовних заяв та апеляційних скарг у справах з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, затримання іноземців або осіб без громадянства.

Разом з цим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на 2024 рік та наступні роки на підставі поданих Державною судовою адміністрацією України статистичних даних за попередній рік про суми сплаченого судового збору, повернутого у зв’язку з порушенням суддями строків розгляду справ, передбачити видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України (далі – Мін’юст), зазначається, що:

згідно зі статистичними даними за 2020 рік судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто 1 488 618 справ (при цьому кількість справ, у строк більше трьох місяців, становить 197 084); Верховним Судом – 130 132 справ (з них не розглянуто на кінець звітного періоду 34 611 справ);

загальна сума сплаченого судового збору за 2020 рік по судах першої та апеляційної інстанцій становила 2,9 млрд грн (за інформацією отриманою у робочому порядку від Державною судової адміністрації України такий збір за 2022 року надійшов в обсязі 2,3 млрд грн). Довідково: за даними Державної казначейської служби України за січень – грудень 2022 року загалом до спеціального фонду державного бюджету доходів від судового збору та надходжень від звернення застави надійшло 2,8 млрд грн;

за орієнтованими розрахунками сума повернення судового збору може становити 400 млн грн на рік, водночас зазначається, що спрогнозувати розмір суми повернення судового збору не можливо, оскільки це залежить від багатьох факторів, зокрема: заповнення суддівських посад у судах України; користування позивачем правом на подачу заяви про повернення судового збору; різницею у сумах судового збору залежно від позовних вимог.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники дохідної та видаткової частин державного бюджету і, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2024 рік і наступні роки Державній судовій адміністрації за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та Верховному Суду за бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» для здійснення правосуддя у зв’язку з поверненням позивачам сплаченого судового збору внаслідок порушення суддями строків розгляду справ, про що також зазначено у висновку Мін’юсту до цього законопроекту. Також Мінфін зазначає, що фінансові можливості збільшення таких видатків державного бюджету відсутні.

Крім того, Мінфіном у своїх пропозиціях в експертному висновку зауважено про те, що реалізацію положення частини третьої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту щодо передбачення Кабінетом Міністрів України видатків, пов’язаних з виконанням положень цього Закону, буде здійснено у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Загалом Мінфін в межах компетенції висловлює позицію, що у межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

З огляду на вищезгадане та враховуючи, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, запропоновані зміни у положеннях законопроекту можуть призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно до зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, що може призвести до необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на таку мету.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з 1 січня 2024 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження (реєстр. № 8083 від 28.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2024 року може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та необхідності збільшення видатків на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади за загальним фондом державного бюджету у зв’язку із зменшенням таких видатків за спеціальним фондом державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

 

2.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій» (реєстр. № 8262 від 05.12.2022), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та «Про оренду державного та комунального майна» пропонується:

-     спростити правовий механізм ухвалення рішень щодо внесення змін або доповнення статутів (положень) релігійних організацій та їх реєстрації в органах реєстрації;

-     встановити, що Держава визнає право релігійних управлінь, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій) на їх підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам, крім іноземних релігійних організацій, діяльність яких заборонена на території України відповідно до Закону, і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до їх статутів (положень);

-     дозволити передачу державного або комунального майна в безоплатне користування або позичку релігійній організації, водночас заборонити передавати таке майно в оренду, безоплатне користування або позичку релігійній організації, яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об’єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка Законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України;

-     встановити, що договори оренди, безоплатного користування чи позички державного або комунального майна, укладені до набрання чинності відповідним Законом, у разі прийняття законопроекту, що розглядається, з релігійною організацією, яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об’єднання), входить до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка Законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, втрачають чинність з дня набрання чинності відповідним Законом.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету, зокрема, може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном у зв’язку надання додаткових пільг щодо передачі в оренду державного майна, при цьому звернуто увагу на такі норми чинного законодавства:

-     відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону;

-     згідно з додатком 1 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, встановлено такі ставки за оренду державного майна для релігійних організацій для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній: на площі не більш як 50 кв. метрів у розмірі 3 відсотки вартості орендованого майна, визначеної за результатами незалежної оцінки; на частині площі, що перевищує 50 кв. метрів, – 7 відсотків; для релігійних організацій, які на момент введення в дію Закону України «Про оренду державного та комунального майна» безоплатно використовували об’єкт оренди на підставі договору позички або іншого договору – 0,01 відсотка.

Крім того, слід врахувати вимоги бюджетного законодавства, так відповідно до положень Бюджетного кодексу України, зокрема:

пункту 34 частини другої статті 29 надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (крім власних надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), що утримуються за рахунок державного бюджету, у тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету, які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету) зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету;

пункту 29 частини першої статті 64, пункту 3 частини першої
статті 64-1 та пункту 28 частини першої статті 66 надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, зараховуються до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів;

частини четвертої статті 13 до складу власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду бюджету, зокрема, віднесено плату за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і використовуються такі надходження на утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023» надходження до загального фонду від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном передбачено у розмірі 730 млн грн, а за даними звітності Державної казначейської служби України фактичні надходження за 2022 рік становлять 575,1 млн грн, або 44,2% від плану на 2022 рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України, зокрема, зауважуючи, що зменшення надходжень від орендної плати до державного бюджету потребуватиме необхідності вишукання додаткових джерел наповнення дохідної частини бюджетів для досягнення його збалансованості відповідно до вимог статі 7 Бюджетного кодексу України та забезпечення стабільності державної фінансово-бюджетної політики в умовах воєнного стану.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій» (реєстр. № 8262 від 05.12.2022), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Потураєвим М.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи державного та місцевих бюджетів від плати за оренду державного та комунального майна). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 8263 від 05.12.2022), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Лозинським Р.М. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті законодавче визначення порядку врегулювання окремих питань адміністративно-територіального устрою незалежної України, а також затвердження окремих засад функціонування територіальних одиниць України, для реалізації якої, зокрема пропонується надати визначення населеним пунктам (містам, селищам та селам) і поселенням, встановити порядок утворення (ліквідації) районів та населених пунктів, встановлення (зміна) їх меж, віднесення населених пунктів до іншої категорії та їх правові наслідки, найменування та перейменування населених пунктів, районів у місті.

При цьому у законопроекті передбачаються положення, згідно з якими за рахунок коштів державного бюджету і місцевих бюджетів належить здійснювати витрати, пов’язані з:

утворенням, ліквідацією районів, встановленням (зміною) їх меж, зміною адміністративного центру району (частина п’ята статті 4);

утворенням, ліквідацією населеного пункту (частина дев’ята статті 5);

встановленням (зміною) меж міста, селища, села, районів у місті (частина третя статті 6, частина третя статті 7, частина третя статті 9);

включенням поселення до складу населеного пункту (частина третя статті 8);

віднесенням селища, села до категорії міста; села до категорії селища; міста до категорії селища, села; селища до категорії села (частина четверта статті 10, частина четверта статті 11, частина четверта статті 12, частина четверта статті 13);

перейменуванням областей, найменуванням (перейменуванням) районів та населених пунктів (частина четверта статті 14);

проведенням відповідного громадського обговорення (частина шоста статті 15).

Таким чином, виконання закону (у разі прийняття цього законопроекту) зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів для фінансового забезпечення зазначених вище заходів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що реалізація його положень потребуватиме виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту та невизначеність щодо розмежування видатків між бюджетами унеможливила проведення вартісної оцінки величину їх впливу на показники бюджетів.

Враховуючи наведене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на момент внесення проект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України чи бюджетів органів місцевого самоврядування.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу норми частини третьої статті 27 Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 8263 від 05.12.2022), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Лозинським Р.М. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правил етичної поведінки народних депутатів України (Етичного кодексу) (реєстр. № 8327 від 30.12.2022), поданий народними депутатами України Подгорною В.В., Фроловим П.В., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є осучаснення норм депутатської етики, створення ефективної системи їх впровадження, що сприятиме підвищенню суспільної довіри до Верховної Ради України та зміцненню демократичного врядування. Для реалізації такої мети шляхом внесення змін до законів України «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України», серед іншого, передбачається визначити принципи та правила депутатської етики та встановити відповідальність за порушення таких норм; створити протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом комітет, до предмета відання якого віднесено питання контролю за дотриманням дисципліни та норм депутатської етики; організовувати навчання для народних депутатів України щодо статусу народного депутата та дотримання норм депутатської етики, для працівників Апарату Верховної Ради України та працівників патронатної служби щодо правил взаємодії народних депутатів з працівниками Апарату Верховної Ради України.

З приводу реалізації окремих положень законопроекту, передусім слід звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення діяльності комітетів здійснює секретаріат комітету. Таким чином, утворення нового комітету Верховної Ради України потребуватиме відповідного утворення його секретаріату, а відтак може призвести до збільшення чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та відповідних видатків державного бюджету на його утримання.

Крім того, додаткових коштів з державного бюджету потребуватиме організація навчання народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що пояснювальна записка до законопроекту не містить інформації щодо можливості утворення секретаріату комітету Верховної Ради України за рахунок і в межах наявної граничної чисельності працівників Апарату Верховної Ради України та видатків на його утримання.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що витрати, які будуть потрібні для забезпечення функціонування Комітету з питань депутатської етики будуть збалансовані за рахунок коштів зекономлених від позбавлення виплат пов’язаних з виконанням депутатських повноважень тих депутатів, які порушують норми депутатської етики.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності відповідним законом має узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правил етичної поведінки народних депутатів України (Етичного кодексу) (реєстр. № 8327 від 30.12.2022), поданий народними депутатами України Подгорною В.В., Фроловим П.В., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час (реєстр. № 8309 від 27.12.2022), внесений народними депутатами України Морозом В.В., Бурмічем А.П., Яковенком Є.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є приведення положень національного законодавства про працю у відповідність до норм міжнародного права та взятих Україною на себе зобов’язань, зокрема, забезпечення врегулювання питань організації роботи працівників у нічний час. При цьому пропонується посилити гарантії праці нічних працівників, а саме:

Зобов’язати роботодавця забезпечити безкоштовне проходження медичних оглядів, збільшити тривалість основної відпустки з 24 до 28 календарних днів, підвищити розмір оплати роботи у нічний час (з 20 відсотків тарифної ставки до 30 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи у нічний час).

Реалізація таких положень законопроекту в установах, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, зумовить необхідність збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на утримання таких установ.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час (реєстр. № 8309 від 27.12.2022), внесений народними депутатами України Морозом В.В., Бурмічем А.П., Яковенком Є.Г. та іншими, має вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо приведення положень Закону у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020) (реєстр. № 5456 від 30.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Масловим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано зміни до Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими зокрема, передбачається, що:

- Верховний Суд України як орган державної влади перейменовується у Верховний Суд та продовжує діяти як найвищий суд у системі судоустрою України. Зазначене є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційних систем органів державної влади. При цьому, пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

- судді Верховного Суду України, обрані на посади в установленому законом порядку до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації, при цьому, їх відповідність займаній посаді має бути оцінена протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним Законом (у разі прийняття законопроекту, що розглядається) та у порядку, визначеному таким Законом;

- працівники апарату Верховного Суду України, повноваження яких не припинені в установленому законом порядку, у місячний строк з дня набрання чинності відповідним Законом (у разі прийняття законопроекту, що розглядається) та у порядку, визначеному таким Законом, за їх згодою переводяться на рівнозначні посади до апарату Верховного Суду. У разі неможливості їх переведення на такі посади їм має бути запропонована інша робота в апараті Верховного Суду, для чого, за необхідності, Пленум Верховного Суду невідкладно вирішує питання щодо збільшення штатної чисельності апарату Верховного Суду;

- судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України:

мають право звернутися до Вищої ради правосуддя із заявою про переведення без конкурсу до визначеного суддею апеляційного суду незалежно від наявності у такому суді вакантних посад, а кількість таких вакансій підлягає збільшенню для забезпечення їх переведення, при цьому, у разі неподання заяви у зазначений строк Вища рада правосуддя без рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вирішує питання про переведення такого судді до апеляційного суду відповідно до вимог статей 53 та 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

при переведені до судів нижчого рівня, а також судді, які виявили бажання звільнитися у відставку, прирівнюються за статусом, у тому числі за рівнем соціально-побутового забезпечення до суддів Верховного Суду, за рівнем грошового забезпечення з коефіцієнтом 0,85 базового розміру посадового окладу;

за заявою суддівська винагорода упродовж одного місяця підлягає перерахунку з урахуванням коефіцієнта 0,85 до посадового окладу судді Верховного Суду з 01.01.2020, а суддям, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному касаційному суді у складі Верховного Суду, – з моменту прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

у разі бажання звільнитися у відставку, їм гарантується: збереження статусу судді відповідно суду та призначення щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з коефіцієнтом 0,85 до базового розміру посадового окладу судді Верховного Суду.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

У свою чергу, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, визначити обсяг яких Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну, додаткових видатків державного бюджету потребуватимуть, зокрема:

- здійснення перерахунку суддівської винагороди: для суддів Верховного Суду України /з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим законом/ – щонайменше 169,7 млн грн, для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України – з 18.02.2020 р. /для суддів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному касаційному суді у складі Верховного Суду, і з моменту прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України/ – щонайменше 330 млн грн;

- збільшення чисельності посад суддів у судах апеляційної інстанції для забезпечення переведення суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України та встановлення для них умов оплати праці з урахуванням коефіцієнта 0,85 до посадового окладу судді Верховного Суду – щонайменше 247,9 млн грн щорічно для Державної судової адміністрації України;

- здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зважаючи на розмір суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді Верховного Суду з урахуванням коефіцієнта 0,85 /виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України/.

Також за висновком Мінфіну, у разі переведення суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України у суди апеляційної інстанції в інші регіони, забезпечення таких суддів службовим житлом потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо приведення положень Закону у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020) (реєстр. № 5456 від 30.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Масловим Д.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету (у тому числі для органів судової влади та Пенсійного фонду України) та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання діяльності Верховного суду та статусу суддів Вищих спеціалізованих судів України, які ліквідуються (реєстр. № 5456-1 від 20.05.2021), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Арахамією Д.Г. та Корнієнком О.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано зміни до Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими зокрема, передбачається, що:

- судді Верховного Суду України на підставі поданих ними заяв зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж двох років з дня такого зарахування;

- судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України:

мають право звернутися до Вищої ради правосуддя із заявою про переведення без конкурсу до визначеного суддею апеляційного суду незалежно від наявності у такому суді вакантних посад. У разі недостатності у відповідному суді вакансій, необхідних для переведення суддів, кількість таких вакансій підлягає збільшенню для забезпечення їх переведення,

у разі неподання заяви у зазначений строк Вища рада правосуддя без рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вирішує питання про переведення такого судді до апеляційного суду відповідно до вимог статей 53 та 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

при звільненні у відставку прирівнюються за статусом до суддів відповідних судів та їм призначається щомісячне довічне грошове утримання у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду із коефіцієнтом 0,85, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначеному частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді Верховного Суду з урахуванням коефіцієнту 0,85.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

У свою чергу Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту зазначає про те, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів, визначених законопроектом судів з огляду на розмір суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді Верховного Суду з урахуванням коефіцієнта 0,85. Крім того, додаткових витрат державного бюджету для Державної судової адміністрації України потребуватиме утримання апеляційних судів у разі збільшення штатної чисельності посад суддів цих судів для забезпечення переведення на ці посади суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання діяльності Верховного суду та статусу суддів Вищих спеціалізованих судів України, які ліквідуються (реєстр. № 5456-1 від 20.05.2021), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Арахамією Д.Г. та Корнієнком О.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для органів судової влади та Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (реєстр. № 6004-1 від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Колюхом В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується встановити правові та організаційні засади щодо запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля, зокрема:

впровадити інтегрований довкільний дозвіл, як документ дозвільного характеру, який видається дозвільним органом (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища) з метою запобігання та зменшення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, та який надає право експлуатувати установки, а саме вчиняти дії з провадження на них видів діяльності, визначених цим Законом, на умовах, встановлених у ньому, та який отримують оператори установок до початку їх експлуатації;

визначити основні вимоги до змісту інтегрованого довкільного дозволу, перелік видів діяльності, провадження яких вимагає його отримання, процес видачі (внесення змін), підстави та порядок відмови у його видачі, зупинення, анулювання та внесення змін до нього;

передбачити, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне водокористування та дозволи на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня отримання інтегрованого довкільного дозволу;

настановити, що зупинення інтегрованого довкільного дозволу дозвільним органом здійснюється виключно на підставі рішення адміністративного суду;

запровадити єдину державну електронну інформаційну систему інтегрованих довкільних дозволів у вигляді централізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації, а також електронну взаємодію між операторами установок, дозвільним органом, заінтересованими органами, контролюючим органом, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю з метою запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, в порядку, визначеному цим Законом; визначити склад електронної системи (складається з реєстру інтегрованих довкільних дозволів, електронного кабінету користувача електронної системи, порталу електронної системи) та її держателя (дозвільний орган);

доповнити повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування повноваженнями   у сфері моніторингу, запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності та державного контролю за дотриманням умов інтегрованого довкільного дозволу операторами установок;

внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо приведення у відповідність до норм цього законопроекту;

зобов’язати оператора установки вживати заходів до запобігання забрудненню, аваріям та мінімізації їх наслідків, попереджати утворення відходів тощо;

установити плату за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру встановленої мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року – 6 700 грн, розмір такої плати становитиме 100 500 грн/, що зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету України та визначити умови повернення такої плати у разі відмови дозвільним органом у видачі (внесенні змін до) такого дозволу. Відтак, реалізація такої норми сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету, проте, авторами законопроекту не визначено цільових напрямів використання коштів, отриманих від цієї плати, як це належить відповідно до бюджетного законодавства.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а згідно з частиною другою статті 4 Кодексу, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що згідно з частиною другою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

З огляду на це, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету для здійснення нових повноважень органами державної влади, а також вишукування коштів для запровадження єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих довкільних дозволів.

У експертному висновку Мінфіна зазначається, що за інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація зазначених завдань буде здійснюватись відповідно до плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1422-р, яким передбачено розроблення та ведення електронної інформаційної системи.

Водночас, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до законопроекту відповідна інформація відсутня.

Слід зазначити, що у прикінцевих та перехідних положеннях проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, крім положень статті 19 цього Закону /щодо моніторингу викидів/, які вводяться в дію через два роки з дня введення в дію висновків найкращих доступних технологій та методів управління для відповідного виду господарської діяльності, в порядку визначеному цим Законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфін в межах компетенції вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині приведення його норм у відповідність до статті 13 Кодексу, а саме виключення у частині сьомій статті 3 законопроекту слів «спеціального фонду».

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (реєстр.
№ 6004-1 від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Марусяком О.Р., Колюхом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету та може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету у зв’язку із впровадженням плати за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу і, відповідно, видатків спеціального фонду державного бюджету, джерелами покриття яких буде визначена така плата, а вартісна оцінка впливу визначатиметься залежно від кількості виданих дозволів та правового регулювання використання коштів від цієї плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та природокористування при доопрацюванні положень законопроекту (а саме, частини сьомої статті 3) врахувати вимоги частини другою статті 4, частини п’ятої статті 13, пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

2.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (реєстр. № 6004-2 від 22.09.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується встановити правові та організаційні засади щодо запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті провадження видів діяльності, визначених цим Законом, для забезпечення високого рівня захисту довкілля, зокрема:

впровадити інтегрований довкільний дозвіл, як документ дозвільного характеру у сфері охорони довкілля, який видається дозвільним органом (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища) та надає право вчиняти дії з експлуатації установок, а саме провадження на них видів діяльності, визначених цим Законом, на умовах, встановлених у ньому, та який оператори установок отримують до початку їх експлуатації;

визначити основні вимоги до змісту інтегрованого довкільного дозволу, перелік видів діяльності, провадження яких вимагає його отримання, процес видачі (внесення змін), підстави та порядок відмови у його видачі, анулювання та внесення змін до нього;

передбачити, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне водокористування та дозволи на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня отримання інтегрованого довкільного дозволу;

запровадити єдину державну електронну інформаційну систему інтегрованих довкільних дозволів, у вигляді централізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації, а також електронну взаємодію між операторами установок, дозвільним органом, заінтересованими органами, контролюючим органом, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю з метою запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті провадження видів діяльності, визначених цим Законом; визначити склад електронної системи (складається з реєстру інтегрованих довкільних дозволів, електронного кабінету користувача електронної системи, порталу електронної системи) та її держателя (дозвільний орган);

доповнити повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування повноваженнями у сфері запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності та державного контролю за дотриманням умов інтегрованого довкільного дозволу операторами установок;

доручити Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити організацію проведення моніторингу стану здоров’я населення, аналізу причин та наслідків впливу забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, на здоров’я населення і розроблення відповідних середньо- та довгострокового прогнозів покращення показників стану здоров’я населення, пов’язаних із впливом забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності;

внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо приведення у відповідність до норм цього законопроекту;

зобов’язати оператора установки періодично здійснювати моніторинг викидів, вживати заходів до запобігання забрудненню, попереджати утворення відходів тощо;

установити плату за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру встановленої мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року – 6 700 грн, розмір такої плати становитиме 100 500 грн/, що зараховуватиметься до загального фонду Державного бюджету України /згідно з інформацією, наданою у пояснювальній записці до законопроекту, прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься ця норма, становить близько 3 500, отже надходження державного бюджету можуть скласти 351 750 тис. грн/.

Відтак, реалізація вищевказаних норм щодо плати за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу сприятиме збільшенню надходжень до загального фонду державного бюджету.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а згідно з частиною другою статті 4 Кодексу, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що згідно з частиною другою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

З огляду на це, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету для здійснення нових повноважень органами державної влади, а також вишукування коштів для запровадження єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих довкільних дозволів.

У експертному висновку Мінфіна зазначається, що за інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація зазначених завдань буде здійснюватись відповідно до плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1422-р, яким передбачено розроблення та ведення електронної інформаційної системи.

Водночас, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до законопроекту відповідна інформація відсутня, про що також зауважує Мінфін.

Слід зазначити, що у прикінцевих та перехідних положеннях проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині приведення його норм у відповідність до статті 13 Кодексу, а саме виключення у частині сьомій статті 3 законопроекту слів «загального фонду».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (реєстр. № 6004-2 від 22.09.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету та може призвести до збільшення доходів загального фонду державного бюджету у зв’язку із впровадженням плати за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу, а вартісна оцінка такого впливу визначатиметься залежно від кількості виданих дозволів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та природокористування при доопрацюванні положень законопроекту (а саме, частини сьомої статті 3) врахувати вимоги частини другою статті 4 та частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України.

2.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 8030 від 13.09.2022), внесений народними депутатами України Вороновим В.А., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується нова редакція Закону України «Про дошкільну освіту», потреба у якій визначається необхідністю відображення стратегічних напрямів розвитку освіти дітей дошкільного віку, розпочатих після прийняття Закону України «Про освіту», та для впровадження альтернативних механізмів фінансового забезпечення дошкільної освіти, ідеї автономії закладу дошкільної освіти та академічної свободи педагога, розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності та інших суб’єктів освітньої діяльності, підвищення якості дошкільної освіти. Загалом, за визначенням авторів, законопроект спрямований на запровадження сучасних засад формування системи дошкільної освіти, різноманітних можливостей в реалізації права на дошкільну освіту, розвитку безпечного освітнього середовища, визначення нових підходів у формуванні трудових відносин в закладах дошкільної освіти, формування системи економічних гарантій розвитку закладів дошкільної освіти.

При цьому законопроект містить низку положень, реалізація яких зумовить потребу у додаткових видатках на дошкільну освіту з державного бюджету та з місцевих бюджетів, про що також зазначено у відповідних висновках на законопроект Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). Серед них доцільно виокремити положення щодо:

створення та забезпечення функціонування мобільних дитячих садочків для надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на територіях, де інші суб’єкти освітньої діяльності не провадять відповідну діяльність;

утворення центрів педагогічної підтримки батьків та центрів підтримки батьків, або встановлення органом місцевого самоврядування доплати педагогічним працівникам у разі покладання виконання функцій центру підтримки батьків на заклад (заклади) освіти;

запровадження (у разі недостатньої кількості місць у відповідному державному чи комунальному закладі) механізму закупівлі за публічні кошти послуг з дошкільної освіти у приватних суб’єктів освітньої діяльності, можливість отримання компенсації за здобуття дітьми дошкільної освіти в інших суб’єктів освітньої діяльності вартості таких послуг, а також забезпечення здобуття дітьми дошкільної освіти за принципом «кошти йдуть за дитиною»;

скорочення педагогічного навантаження для працівників закладів дошкільної освіти (вихователя, музичного керівника – 24 години на тиждень /наразі – 30/, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень /наразі – 30/, введення нової посади вчителя з педагогічним навантаженням 18 годин на тиждень);

встановлення скороченої тривалості робочого часу для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти – 30 годин на тиждень;

надання педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів (наразі для вихователя-методиста, інструктора з фізкультури, музичного керівника, практичного психолога, соціального педагога – 42 календарні дні);

надання права юридичним особам публічного та приватного права, їх філіям мати у своєму складі дошкільні підрозділи /наразі такі підрозділи створюються тільки у складі початкової школи або гімназії, а також при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах);

затвердження державної (місцевої) програм адаптації приміщень діючих закладів дошкільної освіти до вимог цивільного захисту в умовах воєнного стану для створення захисних споруд (облаштування найпростіших укриттів) або споруд подвійного призначення.

Крім того, з приводу змін до частини третьої статті 79 Закону України «Про освіту», згідно з якими встановлюється, що на здобуття дошкільної освіти можуть надаватися освітні субвенції, слід зауважити таке:

надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції на здобуття дошкільної освіти потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету. За орієнтовними розрахунками Мінфіну для надання такої субвенції додаткові видатки державного бюджету становитимуть 50,7 млрд грн (в умовах 2022 року);

відповідно до статей 97 та 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передбачено надання з державного бюджету місцевим бюджетам освітньої субвенції, що є єдиною і спрямовується на оплату праці педагогічних працівників, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти у відповідних закладах освіти. Інші субвенції з державного бюджету, що можуть бути передбачені на забезпечення освітнього процесу, вважаються субвенціями у сфері освіти, а не освітніми субвенціями. Тому відповідна пропозиція законопроекту не лише не узгоджується з наведеними положеннями Кодексу, а є некоректною з точки зору бюджетної термінології.

Водночас, беручи до уваги визначене у пункті 51 статті 2 Кодексу значення терміну «фінансування бюджету», у законопроекті слово «фінансування» доцільно замітити іншими словами, залежно від змісту положення (наприклад, «фінансове забезпечення», «здійснення (проведення) видатків»).

Поряд з тим, бюджетному законодавству не відповідають й деякі інші положення законопроекту, зокрема щодо:

фінансового забезпечення здобуття дошкільної освіти особами з особливими освітніми потребами, оскільки відповідно до статті 103-3 Кодексу передбачено надання з державного бюджету місцевим бюджетам відповідної субвенції, визначено коло осіб, для здобуття освіти якими спрямовується субвенція, та перелік закладів і видатків, що здійснюються за рахунок такої субвенції. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (із щорічними змінами) затверджено порядок та умови надання місцевим бюджетам такої субвенції. Відповідно таке питання є предметом регулювання Кодексу і не потребує додаткового унормування в іншому законі, про що також зазначено у висновку ГНЕУ;

надання можливості за рахунок публічних коштів придбати у приватних чи корпоративних суб’єктів освітньої діяльності відповідні освітні послуги через публічні закупівлі, повністю або частково компенсувати батькам кошти, інвестовані у здобуття їхніми дітьми дошкільної освіти, в інший спосіб здійснити фінансове забезпечення здобуття дітьми дошкільної освіти за принципом «кошти йдуть за дитиною», оскільки не узгоджується з визначеними у статті 7 Кодексу принципами бюджетної системи (зокрема, єдності, справедливості і неупередженості). Крім того, на думку ГНЕУ, такий підхід «не відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не містить завершеного механізму реалізації, зокрема, не встановлено, за якими критеріями визначаються обсяги такого фінансування; не визначено перелік способів фінансування здобуття дошкільної освіти та суб’єкта, який визначає відповідний спосіб фінансування»;

відкриття державними та комунальними закладами дошкільної освіти розрахункових та інших рахунків у фінансових установах і банках державного сектору, оскільки відповідно до вимог статті 43 Кодексу при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів і рахунки бюджетним установам відкриваються в органах Казначейства України у встановленому законодавством порядку. При цьому з урахуванням вимог частини дев’ятої статті 13 Кодексу відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) бюджетними установами забороняється;

визначення джерелами фінансового забезпечення закладів дошкільної освіти дивідендів від цінних паперів і відсотків від депозитів та розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору, оскільки відповідно до частини четвертої статті 16 Кодексу бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі, а згідно з частиною другою статті 78 Кодексу при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору тільки за рішенням відповідної місцевої ради.

Загалом, слід звернути увагу, що ГНЕУ також висловило низку зауважень, пов’язаних з фінансово-економічними відносинами у сфері дошкільної освіти, зазначивши серед іншого, що згідно з частиною другою статті 4 Кодексу «бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу».

Зважаючи що виконання законопроекту може призвести до додаткових бюджетних видатків, Мінфін і ГНЕУ підкреслюють, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість розробники законопроекту у пояснювальній записці до нього відмітили, що реалізація положень буде здійснюватися в межах видатків Державного бюджету України у 2022 році.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2023 року) має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 8030 від 13.09.2022)), внесений народними депутатами України Вороновим В.А., Бабаком С.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту привести його положення в частині фінансового забезпечення дошкільної освіти та здійснення фінансово-господарської діяльності закладів дошкільної освіти у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 4, 13, 16, 43, 78, 97, 103-2, 103-3) з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

2.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 8030-1 від 29.09.2022), внесений народними депутатами України Піпою Н.Р., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект (що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 8030), як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті удосконалення функціонування системи дошкільної освіти шляхом: впровадження альтернативної форми здобуття дошкільної освіти для гнучкості реагування на зміну потреб у сфері; підвищення якості дошкільної освіти; розвиток закладів дошкільної освіти усіх форм власності; забезпечення гарантії на здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку, для реалізації якої пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про дошкільну освіту».

При цьому законопроект містить низку положень, реалізація яких зумовить потребу у додаткових видатках на дошкільну освіту з місцевих бюджетів, про що також зазначено у відповідних висновках на законопроект Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). Серед них доцільно виокремити положення щодо:

створення та забезпечення функціонування мобільних дитячих садочків для надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на територіях, де інші суб’єкти освітньої діяльності не провадять відповідну діяльність;

утворення центрів педагогічної підтримки батьків та центрів підтримки батьків, або встановлення органом місцевого самоврядування доплати педагогічним працівникам у разі покладання виконання функцій центру підтримки батьків на заклад (заклади) освіти;

запровадження (у разі недостатньої кількості місць у відповідному державному чи комунальному закладі) механізму закупівлі за публічні кошти послуг з дошкільної освіти у приватних суб’єктів освітньої діяльності, можливість отримання компенсації за здобуття дітьми дошкільної освіти в інших суб’єктів освітньої діяльності вартості таких послуг, а також забезпечення здобуття дітьми дошкільної освіти за принципом «кошти йдуть за дитиною»;

скорочення педагогічного навантаження для працівників закладів дошкільної освіти (вихователя, музичного керівника – 24 години на тиждень /наразі – 30/, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень /наразі – 30/, введення нової посади вчителя з педагогічним навантаженням 18 годин на тиждень);

встановлення скороченої тривалості робочого часу для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти – 30 годин на тиждень;

надання педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів (наразі для вихователя-методиста, інструктора з фізкультури, музичного керівника, практичного психолога, соціального педагога – 42 календарні дні);

надання права юридичним особам публічного та приватного права, їх філіям мати у своєму складі дошкільні підрозділи /наразі такі підрозділи створюються тільки у складі початкової школи або гімназії, а також при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах);

затвердження державної (місцевої) програм адаптації приміщень діючих закладів дошкільної освіти до вимог цивільного захисту в умовах воєнного стану для створення захисних споруд (облаштування найпростіших укриттів) або споруд подвійного призначення.

Крім того, з приводу змін до частини третьої статті 79 Закону України «Про освіту», згідно з якими встановлюється, що на здобуття дошкільної освіти можуть надаватися освітні субвенції, слід зауважити таке:

надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції на здобуття дошкільної освіти потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету. За орієнтовними розрахунками Мінфіну для надання такої субвенції додаткові видатки державного бюджету становитимуть 50,7 млрд грн (в умовах 2022 року);

відповідно до статей 97 та 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передбачено надання з державного бюджету місцевим бюджетам освітньої субвенції, що є єдиною і спрямовується на оплату праці педагогічних працівників, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти у відповідних закладах освіти. Інші субвенції з державного бюджету, що можуть бути передбачені на забезпечення освітнього процесу, вважаються субвенціями у сфері освіти, а не освітніми субвенціями. Тому відповідна пропозиція законопроекту не лише не узгоджується з наведеними положеннями Кодексу, а є некоректною з точки зору бюджетної термінології.

Водночас, беручи до уваги визначене у пункті 51 статті 2 Кодексу значення терміну «фінансування бюджету», у законопроекті слово «фінансування» доцільно замітити іншими словами, залежно від змісту положення (наприклад, «фінансове забезпечення», «здійснення (проведення) видатків»).

Поряд з тим, бюджетному законодавству не відповідають й деякі інші положення законопроекту, зокрема щодо:

фінансового забезпечення здобуття дошкільної освіти особами з особливими освітніми потребами, оскільки відповідно до статті 103-3 Кодексу передбачено надання з державного бюджету місцевим бюджетам відповідної субвенції, визначено коло осіб, для здобуття освіти якими спрямовується субвенція, та перелік закладів і видатків, що здійснюються за рахунок такої субвенції. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (із щорічними змінами) затверджено порядок та умови надання місцевим бюджетам такої субвенції. Відповідно таке питання є предметом регулювання Кодексу і не потребує додаткового унормування в іншому законі, про що також зазначено у висновку ГНЕУ;

надання можливості за рахунок публічних коштів придбати у приватних чи корпоративних суб’єктів освітньої діяльності відповідні освітні послуги через публічні закупівлі, повністю або частково компенсувати батькам кошти, інвестовані у здобуття їхніми дітьми дошкільної освіти, в інший спосіб здійснити фінансове забезпечення здобуття дітьми дошкільної освіти за принципом «кошти йдуть за дитиною», оскільки не узгоджується з визначеними у статті 7 Кодексу принципами бюджетної системи (зокрема, єдності, справедливості і неупередженості). Крім того, на думку ГНЕУ, такий підхід «не відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не містить завершеного механізму реалізації, зокрема, не встановлено, за якими критеріями визначаються обсяги такого фінансування; не визначено перелік способів фінансування здобуття дошкільної освіти та суб’єкта, який визначає відповідний спосіб фінансування»;

відкриття державними та комунальними закладами дошкільної освіти розрахункових та інших рахунків у фінансових установах і банках державного сектору, оскільки відповідно до вимог статті 43 Кодексу при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів і рахунки бюджетним установам відкриваються в органах Казначейства України у встановленому законодавством порядку. При цьому з урахуванням вимог частини дев’ятої статті 13 Кодексу відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) бюджетними установами забороняється;

визначення джерелами фінансового забезпечення закладів дошкільної освіти дивідендів від цінних паперів і відсотків від депозитів та розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору, оскільки відповідно до частини четвертої статті 16 Кодексу бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі, а згідно з частиною другою статті 78 Кодексу при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору тільки за рішенням відповідної місцевої ради.

Загалом, слід звернути увагу, що ГНЕУ також висловило низку зауважень, пов’язаних з фінансово-економічними відносинами у сфері дошкільної освіти, зазначивши серед іншого, що згідно з частиною другою статті 4 Кодексу «бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу».

Зважаючи що виконання законопроекту може призвести до додаткових бюджетних видатків, Мінфін і ГНЕУ підкреслюють, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість розробники законопроекту у пояснювальній записці до нього відмітили, що реалізація положень буде здійснюватися в межах видатків Державного бюджету України у 2022 році.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2023 року) має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 8030-1 від 29.09.2022), внесений народними депутатами України Піпою Н.Р., Клименко Ю.Л. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків, насамперед місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту привести його положення в частині фінансового забезпечення дошкільної освіти у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 97, 103-3) з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

2.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення контррозвідувальної діяльності та посилення інституційної спроможності суб’єктів її здійснення під час відсічі збройної агресії проти України (реєстр. № 7684-д від 29.11.2022), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Відповідно до положень законопроекту, зокрема,  передбачається:

уточнити термінологію, мету і завдання контррозвідувальної діяльності;

визначити суб’єктів контррозвідувальної діяльності (Служба безпеки України (далі – СБУ), розвідувальні органи України; Управління державної охорони України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону) та суб’єктів контррозвідувального режиму в Україні (Рада національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), СБУ, визначені РНБО інші складові сектору безпеки і оборони, що залучаються СБУ до забезпечення функціонування контррозвідувального режиму в Україні);

здійснення РНБО загальної координації діяльності суб’єктів контррозвідувального режиму в Україні, а СБУ - координації реалізації заходів із забезпечення функціонування контррозвідувального режиму в Україні;

розширити функції і повноваження органів, підрозділів та співробітників СБУ, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, зокрема, надати право СБУ утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати структури прикриття, використовувати та відчужувати кошти, віртуальні активи та майно, набуті в результаті їхньої діяльності; виготовляти, придбавати або іншим чином набувати та використовувати засоби прикриття, заздалегідь ідентифіковані або несправжні (імітаційні) засоби; контрольовано використовувати майно, вилучене чи обмежене у цивільному обороті; здійснювати ідентифікацію осіб з використанням геномної інформації людини, зокрема, здійснювати відбір, зберігання біологічного матеріалу та обробку геномної інформації людини, а також проводити або ініціювати проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження), створювати, вести та адмініструвати базу даних геномної інформації людини;

розширити умови закриття контррозвідувальної або оперативно-розшукової справи;

запровадити порядок проведення контррозвідувального впровадження та визначити контррозвідувальні заходи, які проводяться за рішенням суду, а також особливості розгляду судом клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів;

врегулювати питання надання рекомендацій СБУ з питань забезпечення державної безпеки та офіційного застереження, а також негласного переміщення осіб та предметів через державний кордон та митний кордон України, контрольованого використання майна, вилученого чи обмеженого у цивільному обороті, прикриття контррозвідувальної діяльності, використання співробітників СБУ під прикриттям;

визначити питання  державного захисту і заохочення фізичних і юридичних осіб, які добровільно беруть участь або надають допомогу у здійсненні контррозвідувальної діяльності або проведенні контррозвідувальних заходів, а саме: за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну таких осіб, або їх близьких осіб до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», та відшкодування за рахунок коштів державного бюджету майнових збитків зазначеним особам, у зв’язку з виконанням контррозвідувальної діяльності або проведенні контррозвідувальних заходів;

визнати порядок фінансування витрат, пов’язаних з організацією, здійсненням та забезпеченням розвідувальної діяльності, і порядок придбання, обліку, передачі та списання майна, що належить до засобів розвідки, – актами розвідувальних органів, а відповідні порядки в СБУ– її актами;

утворити в Центральному управлінні та в регіональних органах СБУ підрозділи, на які покладається реалізація повноважень із забезпечення захисту та охорони сил та засобів СБУ;

визначити особливості здійснення оперативно-службової діяльності СБУ під час дії правового режиму воєнного стану, в особливий період, у період проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, територіальної оборони;

зобов’язати співробітників уповноважених підрозділів СБУ, розвідувальних органів, правоохоронних органів або військових формувань під час службової діяльності надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані;

зобов’язати операторів поштового зв’язку та постачальників електронних комунікаційних послуг (мереж) сприяти проведенню оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій на власних мережах поштового зв’язку або електронних комунікаційних мережах та вживати заходів з недопущення розголошення фактів їх проведення.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація відповідного закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) щодо положень законопроекту, зокрема, зауважено таке:

- реалізація окремих положень законопроекту у разі його прийняття може потребувати додаткових видатків державного бюджету для СБУ на створення структур прикриття, виготовлення, придбання засобів прикриття, здійснення відбору, зберігання біологічного матеріалу та обробки геномної інформації людини, проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження), створення та ведення бази даних геномної інформації людини, утворення підрозділів, на які покладатиметься реалізація повноважень із забезпечення захисту та охорони сил та засобів СБУ, а також на відшкодування майнових збитків особам, які добровільно беруть участь або надають допомогу у здійсненні контррозвідувальної діяльності або проведенні контррозвідувальних заходів, у зв’язку з виконанням таких заходів,

- відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні,

- положення підпункту 3 пункту 4 розділу І законопроекту щодо надання права розвідувальним органам України та СБУ визначати порядок фінансування витрат, пов’язаних з організацією, здійсненням та забезпеченням розвідувальної діяльності пропонується виключити, оскільки, Бюджетним кодексом України не передбачено окремих (особливих) положень щодо затвердження порядку фінансування бюджетних коштів для здійснення розвідувальної діяльності /відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України/,

- положення підпункту 4 пункту 4 розділу І законопроекту щодо надання права розвідувальним органам України та СБУ визначати порядок придбання, обліку, передачі та списання майна, що належить до засобів розвідки, пропонується виключити, оскільки, до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено визначення порядку відчуження та списання об’єктів державної власності /стаття 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»/,

- запропонована законопроектом нова стаття 10-1 до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» щодо відшкодування за рахунок коштів державного бюджету майнових збитків фізичним і юридичним особам, які добровільно беруть участь або надають допомогу у здійсненні контррозвідувальної діяльності або проведенні контррозвідувальних заходів не відповідає положенням статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З огляду на зазначене, друге речення абзацу п’ятого підпункту 10 пункту 1 розділу І законопроекту пропонується виключити.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Міністерства фінансів України, а також попереднього погодження зі Службою безпеки України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення контррозвідувальної діяльності та посилення інституційної спроможності суб’єктів її здійснення під час відсічі збройної агресії проти України (реєстр. № 7684-д від 29.11.2022), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Безуглою М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки при опрацюванні законопроекту виключити підпункт 3 пункту 4 розділу І законопроекту, взявши до уваги вимоги частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (реєстр. № 6453 від 20.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» пропонується узгодити положення цієї статті закону із Законом України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна» /прийнятий у новій редакції та введений в дію 01.02.2020 р./. Зокрема, законопроектом передбачено:

1) визначити військові частини орендодавцями щодо закріпленого за ними рухомого та нерухомого військового майна, які можуть передавати його без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності в оренду юридичним та фізичним особам відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»;

2) встановити заборону на передачу в оренду військового майна фізичним і юридичним особам держави-агресора;

3) виключити положення щодо:

передачі військового майна в оренду юридичним і фізичним особам виключно на конкурсній основі у порядку, визначеному Фондом держмайна за погодженням з Міноборони;

здійснення оцінки вартості військового майна, що підлягає передачі в оренду, комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міноборони або іншого органу військового управління та Фонду держмайна чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

затвердження Міноборони та погодження Фондом держмайна чи його регіональним відділенням (представництвом) акта оцінки майна, яке передається в оренду.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством оборони України, зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевого бюджетів і, зокрема не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевого бюджетів. При цьому Мінфіном зазначено про те, що згідно зі статтею 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження від оренди військового майна зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетних установ та використовуються на потреби Збройних Сил України та інших військових формувань.

Варто зазначити про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Загалом у експертному висновку до законопроекту за результатами розгляду та оцінки впливу на державний бюджет Мінфін висловив позицію про підтримку такого законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (реєстр. № 6453 від 20.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (може сприяти збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету від здачі в оренду військового майна та відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення Збройних Сил України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо встановлення тимчасових особливостей визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України (реєстр. № 8274 від 09.12.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бондарем В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ XXI Митного кодексу України новим пунктом, відповідно до якого встановити, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні (введеного з 24.02.2022) та протягом одного року з дня його припинення чи скасування, митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України з поміщенням у митний режим експорту та на які законами встановлене вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче за ціну товару, визначену на підставі щомісячного моніторингу цін на міжнародних товарних біржах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту дозволить вдосконалити порядок визначення митної вартості товарів, які вивозяться за межі митної території України, та сприятиме забезпеченню надходженню до державного бюджету платежів від вивізного мита у повному обсязі;

оскільки чинна редакція Митного кодексу України не дозволяє контролюючим органам порівнювати задекларовану вартість товарів, які експортуються з України, з цінами, що встановлені на такі товари на світових біржах, державний бюджет лише на експорті брухту міді втрачає мільярди гривень вивізного мита (прямі втрати державного бюджету лише з експорту брухту міді складають 1,92 млрд грн в рік);

у разі прийняття запропонованих змін і удосконалення механізму контролю за експортом товарів з України очікувані додаткові надходження до державного бюджету від сплати вивізного мита з інших груп товарів складатимуть 2-3 млрд грн в рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

розробниками розрахунки до законопроекту проведено на основі аналізу експорту відходів міді, а для розрахунку надходжень до бюджету вивізного мита взято середню вартість однієї тони міді у 2022 р. на Лондонській біржі металів, враховуючи зазначене, наведені розробниками розрахунки додаткових надходжень вивізного мита потребують уточнення і доопрацювання;

за відсутності прогнозованих обсягів експорту всіх товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками, та їх вартості визначити вартісну величину додаткових надходжень до бюджету неможливо.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту, однак вважає, що він та фінансово-економічні обґрунтування до нього потребують доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо встановлення тимчасових особливостей визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України (реєстр. № 8274 від 09.12.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Бондарем В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо безоплатної передачі об’єктів державної власності у власність Славутицької територіальної громади» (реєстр. № 7052 від 15.02.2022), внесений народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до абзацу третього частини першої статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», а саме:

виключити слова «у межах спеціальної економічної зони «Славутич» (йдеться про передачу з державної у комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», розташованих на території міста Славутич»);

доповнити реченням такого змісту: «Інвестиційні проекти, для реалізації яких можуть бути передані об’єкти державної власності, розглядаються і затверджуються Славутицькою міською радою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

з 1 січня 2020 року правові підстави для безоплатної передачі відповідного майна відсутні, оскільки безоплатна передача вказаних об'єктів згідно з вимогами Закону України «Про передачу об’єктів, права державної та комунальної власності» могла відбуватися тільки у межах спеціальної економічної зони «Славутич», яка припинила функціонування 1 січня 2020 року;

відтак, існує потреба у запровадженні механізму безоплатної передачі об’єктів державної власності у власність Славутицької територіальної громади;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного чи місцевого бюджетів та дозволить уникнути неефективних видатків державного бюджету на утримання об'єктів, що більше не експлуатуються державою (близько 4,3 млн грн щорічно);

реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на матеріально-технічне забезпечення Славутицької міської територіальної громади, доступне для використання при реалізації інвестиційних проектів на території громади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту впливатиме на показники державного та місцевого бюджетів;

головний розробник не надав відповідних розрахунків, що ускладнює здійснення експертизи щодо його впливу на бюджет.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо безоплатної передачі об’єктів державної власності у власність Славутицької територіальної громади» (реєстр. № 7052 від 15.02.2022), внесений народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення видатків державного бюджету в частині утримання відповідних об’єктів та може потребувати додаткових видатків бюджету Славутицької міської територіальної громади на утримання переданих об’єктів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення системи оподаткування місцевих податків і зборів в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстр. № 8317 від 29.12.2022), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г. та Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є оціночна вартість об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток /згідно з чинною нормою базою оподаткування є загальна площа/;

встановити максимальну межу ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у розмірі 0,2% (для житлової нерухомості) та 0,3% (для нежитлової нерухомості) бази оподаткування /згідно з чинною нормою – 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування/;

визначити, що в разі наявності у власності платника податку більше п’яти об’єктів житлової нерухомості, у тому числі його частки, ставка податку для кожного наступного з об’єктів нерухомості застосовується із збільшенням їх оціночної вартості на коефіцієнт, визначений за рішенням сільської, селищної, міської ради;

надати можливість платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення оціночної вартості об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості у випадку незгоди із нарахуванням податку контролюючим органом.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить створення рівних умов оподаткування місцевими податками і зборами, розширення бази оподаткування та збільшення надходжень до місцевих бюджетів, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину місцевих бюджетів, але вартісну оцінку впливу на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних;

запропоноване законопроектом обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи з вартості, може призвести до корупційних дій при визначенні вартості об’єктів житлової та нежитлової нерухомості шляхом штучного її заниження і відповідно спричинить додаткові ризики мінімізації податкових зобов’язань;

проведення оцінки майна за рахунок платників податків призведе до збільшення фінансового навантаження на платників і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення системи оподаткування місцевих податків і зборів в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстр. № 8317 від 29.12.2022), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г. та Яковенком Є.Г., матиме вплив на показники бюджету (загалом може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення заходів контролю за обігом підакцизних товарів (реєстр. № 8174-2 від 18.11.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються, зокрема:

тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного та/або надзвичайного стану на території України зупинити: дію умовного повного звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі; звільнення від оподаткування акцизним податком операцій з ввезення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з-за меж митної території України у зв’язку з їх розміщенням у митному режимі безмитної торгівлі;

встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі: тютюновими виробами – у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який вноситься щорічний платіж /в умовах 2023 року така плата становитиме 2010 тис. грн, а згідно з чинною нормою відповідна плата – 500 тис. грн/; рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – у розмірі 500 тис. грн /згідно з чинною нормою відповідна плата – 780 грн/;

заборонити продаж сигарил у споживчих упаковках, що містять менше як 20 сигарил;

передбачити застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за порушення, передбачені у змінах до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення частки нелегальної торгівлі алкогольними напоями, тютюновою продукцією та збільшення податкових надходжень до бюджетів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на показники бюджетів, а саме збільшить надходження:

державного бюджету від сплати: податку на додану вартість (за розрахунками Мінфіну – на 8 млн грн на місяць за умови збереження обсягу відповідних операцій) та акцизного податку (за розрахунками Мінфіну – на 2,3 млн грн на місяць за умови збереження обсягу відповідних операцій);

місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами (за розрахунками Мінфіну – на 120 млн грн /станом на листопад 2022 року чинними є 80 таких ліцензій/) і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (за розрахунками Мінфіну – на 99,8 млн грн /станом на листопад 2022 року чинними є 200 таких ліцензій/), при цьому відповідні надходження є потенційними, оскільки обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення заходів контролю за обігом підакцизних товарів (реєстр. № 8174-2 від 18.11.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість і акцизного податку та місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 підрозділу 9-4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення термінів подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (реєстр. № 7671 від 15.08.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити термін дії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений в Україні з 24.02.2022.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить в майбутньому збільшити  надходження до державного бюджету за рахунок сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами, які не мають можливості здійснити таке декларування в умовах воєнної агресії РФ.

Слід звернути увагу, що Законом України від 15.08.2022 № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» вже було продовжено термін проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб з 1 вересня 2022 року до 1 березня 2023 року.

Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України за 2021 рік від збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування до державного бюджету надійшло 18,8 млн грн, за 2022 рік – 279,4 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 підрозділу 9-4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення термінів подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (реєстр. № 7671 від 15.08.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Клочком А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання (реєстр. № 7696 від 25.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», «Про рекламу» і «Про автомобільні дороги», а також до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», згідно з якими передбачається, зокрема:

встановити порядок використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання;

заборонити розташування засобів зовнішньої реклами у смузі відведення автомобільних доріг загального користування;

змінити назву документа дозвільного характеру, а саме: «Дозвіл на розміщення, будівництво споруд, об'єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладання інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг» замінити на «Дозвіл на використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання» /далі – дозвіл/;

визначити порядок видачі, підстави для відмови у видачі, продовження строку дії, переоформлення, анулювання дозволу;

надати органу управління автомобільними дорогами загального користування /далі – Укравтодор/ повноваження щодо видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу через центри надання адміністративних послуг;

запровадити плату за видачу дозволу на використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання (далі – плата) у розмірі:

- 14,9 розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за видачу дозволу для влаштування заїзду/виїзду, перехідно-швидкісних смуг до об’єкта дорожнього сервісу;

- 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за видачу дозволу на перехрещення інженерними комунікаціями та мережами;

встановити, що плата зараховується до державного дорожнього фонду та спрямовується на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація:

не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

забезпечить додаткові надходження до державного дорожнього фонду (за попередніми фінансово-економічними розрахунками орієнтовні щорічні надходження до державного дорожнього фонду складатимуть більше 18 млн грн).

позитивно вплине на розвиток автомобільних доріг загального користування, ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище, інші сфери суспільних відносин, внаслідок покращення показників безпечності доріг державного значення, транспортного обслуговування населення, доступу його до державних послуг та якості користування дорогами, крім того очікується зменшення людських втрат від дорожньо-транспортних пригод.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може привести до збільшення надходжень до державного дорожнього фонду та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Разом з тим, передбачені законопроектом повноваження Укравтодору щодо видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування цього державного органу залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що передбачені у законопроекті положення щодо зарахування плати до державного дорожнього фонду не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/; частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/; статті 24-2 /згідно з якою державний дорожній фонд створюється у складі спеціального фонду державного бюджету та визначено джерела формування цього фонду і напрями його використання/; частині третій статті 29 /згідно з якою визначено перелік джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів/. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування відповідних коштів до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

Крім того, Мінфін зауважує, що:

передбачені абзацами тринадцятим та чотирнадцятим запропонованої статті 37 Закону України «Про автомобільні дороги» положення законопроекту по своїй суті дублюються, але редакційно не узгоджуються, зокрема відповідно до: абзацу тринадцятого – плата за видачу дозволу спрямовується у державний дорожній фонд спеціального фонду Державного бюджету України для фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства»; абзацу чотирнадцятого – плата за видачу дозволу на використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання спрямовується у державний дорожній фонд, створений у складі спеціального фонду Державного бюджету України;

видача дозволів за використання смуги відведення автомобільної дороги загального користування суб’єктами господарювання має ознаки адміністративної послуги, при цьому плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, відповідно до пункту 24 частини другої статті 29, пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України зараховується до загального фонду місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання (реєстр. № 7696 від 25.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідної плати, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення передбачених законопроектом повноважень Укравтодору залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 13, 24-2 і 29), зважаючи, що питання формування коштів державного дорожнього фонду є предметом регулювання бюджетного законодавства.

2.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо плати за послуги у сфері державної реєстрації транспортних засобів та допуску до керування транспортними засобами (реєстр. № 8193 від 09.11.2022), внесений народними депутатами України Медяником В.А., Дануцею О.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про дорожній рух» , зокрема:

1) доповнення новою статтею 15-1 щодо запровадження адміністративного збору за послуги, пов’язані з допуском до керування транспортними засобами, передбачивши, що:

такий збір включає в себе вартість адміністративної послуги та вартість бланка документа, а розмір плати за надання відповідної адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України та не може перевищувати граничної вартості адміністративних послуг, пов’язаних з допуском до керування транспортними засобами;

гранична вартість адміністративних послуг, пов’язаних з допуском до керування транспортними засобами, становить від 0,1 до 0,3 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, залежно від виду послуги;

кошти, отримані як адміністративний збір за послуги, пов’язані з допуском до керування транспортними засобами, перераховуються до загального фонду місцевого бюджету та спеціального фонду державного бюджету, а саме: до загального фонду місцевого бюджету зараховуються 70% вартості адміністративної послуги, до спеціального фонду державного бюджету – частина адміністративного збору у розмірі вартості бланка документа та 30% вартості адміністративної послуги із спрямуванням таких коштів на закупівлю бланків документів, розбудову інфраструктури та утримання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України;

2) доповнення новою статтею 34-2 щодо запровадження адміністративного збору за послуги, пов’язані з державною реєстрацією (перереєстрацією), тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку транспортних засобів, передбачивши, що:

такий збір включає в себе вартість адміністративної послуги, вартість бланка документа та номерних знаків, а розмір плати за надання відповідної адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України та не може перевищувати граничної вартості адміністративних послуг, пов’язаних з державною реєстрацією (перереєстрацією), тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку транспортних засобів;

гранична вартість адміністративних послуг, пов’язаних з державною реєстрацією (перереєстрацією), тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку транспортних засобів, становить від 0,2 до 0,3 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, залежно від виду послуги;

кошти, отримані як адміністративний збір за послуги, пов’язані з державною реєстрацією (перереєстрацією), тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку транспортних засобів, перераховуються до загального фонду місцевого бюджету та спеціального фонду державного бюджету, а саме: до загального фонду місцевого бюджету зараховуються 70% вартості адміністративної послуги, до спеціального фонду державного бюджету – частина адміністративного збору у розмірі вартості бланка документа, номерного знаку та 30% вартості адміністративної послуги із спрямуванням таких коштів на закупівлю бланків документів, номерних знаків, розбудову інфраструктури та утримання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України.

Крім того, законопроектом шляхом внесення змін до статей 12, 13 і 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується звільнити учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників війни від сплати вартості адміністративної послуги, що входить  до адміністративного збору за послуги, пов’язані з допуском до керування транспортними засобами, державною реєстрацією (перереєстрацією), тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку транспортних засобів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є забезпечення можливості здійснення належного адміністрування, безперебійного фінансового забезпечення виготовлення бланкової продукції та інших документів (номерних знаків), належне зберігання та транспортування цієї продукції, обслуговування та розширення функціоналу комп’ютерних програм, надання послуг в електронному форматі, забезпечення транспортними засобами для складання практичних іспитів всіх категорій, що в свою чергу сприятиме покращенню процедури надання адміністративних послуг та дозволить скоротити видатки загального фонду державного бюджету на утримання і розвиток територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України зі збереженням (навіть підвищенням) доходної частини місцевих бюджетів, з урахуванням запропонованого розподілу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на показники бюджетів (збільшить надходження від плати за надання адміністративних послуг), водночас суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків до законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що вищезазначені положення законопроекту щодо розподілу відповідних коштів між державним і місцевими бюджетами та цільового спрямування таких коштів /абзаци шістнадцятий і сімнадцятий підпункту 2 та абзаци дванадцятий і тринадцятий підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту/ не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, насамперед:

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частинам другій і третій статті 29 (якими визначаються доходи загального і спеціального фондів державного бюджету);

частині четвертій статті 30 (якою визначаються напрями спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету);

статтям 64, 64-1 і 66 (якими визначаються доходи загального фонду місцевих бюджетів).

Крім того, вищезазначені положення законопроекту не узгоджуються з нормами пункту 2 статті 11 та пункту 8 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», згідно з якими плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про Національну поліцію» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2023 рік у частині доходів та спрямовується на закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання відповідних адміністративних послуг.

Таким чином, порушені у вищезазначених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключено бюджетного законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо плати за послуги у сфері державної реєстрації транспортних засобів та допуску до керування транспортними засобами (реєстр. № 8193 від 09.11.2022), внесений народними депутатами України Медяником В.А., Дануцею О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за надання адміністративних послуг). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 13, 29, 30, 64, 64-1 і 66), зокрема виключити абзаци шістнадцятий і сімнадцятий підпункту 2 та абзаци дванадцятий і тринадцятий підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту /щодо розподілу відповідних коштів між державним і місцевими бюджетами та цільового спрямування таких коштів/, замінивши їх положеннями такого змісту: «Адміністративний збір зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України».

Опосередкований:

2.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній (реєстр. № 8137 від 19.10.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою удосконалення процедур адміністрування оподаткування контрольованих іноземних компаній. Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

уточнити визначення поняття «контрольованої іноземної компанії»;

встановити, що не є контрольованими іноземними компаніями благодійні та громадські організації, яким відповідно до законодавства іноземної держави  заборонено здійснювати розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

уточнити питання здійснення коригування фінансового результату до оподаткування від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативними контрактами;

доповнити перелік підстав для здійснення позапланової документальної перевірки платника податків;

уточнити порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджету, але вартісну оцінку впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних для обрахунку. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та підтримує його за умови доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній (реєстр. № 8137 від 19.10.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Марусяком О.Р. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» щодо матеріальної відповідальності поліцейських (реєстр. № 8213 від 18.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та поширити дію цього закону на поліцейських, виключивши при цьому Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, а також привести термінологію цього Закону у відповідність до Закону України «Про освіту».

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники бюджетів. За результатами розгляду та оцінки впливу на бюджет Мінфін висловив позицію про те, що не заперечує щодо подальшого розгляду такого законопроекту.

З огляду на сутність положень законопроекту, його реалізація сприятиме відшкодуванню шкоди, завданої поліцейськими державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов’язків та відповідно зменшенню втрат державного бюджету, пов’язані з шкодою, завданою поліцейськими державному майну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» щодо матеріальної відповідальності поліцейських (реєстр. № 8213 від 18.11.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити зменшити втрати державного бюджету, пов’язані з шкодою, завданою поліцейськими державному майну, та необхідністю здійснення заходів з його відновлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацю про проект Закону України «Про внесення змін до частини сьомої статті 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо уточнення положень та сприяння продажу об’єктів малої приватизації» (реєстр. № 8236 від 28.11.2022), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити суму гарантійного внеску в розмірі 50 відсотків стартової ціни об’єкта малої приватизації /в чинній редакції – 20 відсотків/, але менше ніж один розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня року, в якому оприлюднюється інформаційне повідомлення, та не більше 50 млн грн, а подання документів на участь у приватизації об’єкта малої приватизації заяви потенційного покупця про ознайомлення зі станом та технічними характеристиками об’єкта малої приватизації (у тому числі його складових частин).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою та завданням законопроекту є підвищення ефективності проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації та запобігання випадкам визнання електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації такими, що не відбулися, через зловживання переможців електронних аукціонів шляхом відмови від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі продажу об’єкта приватизації;

прийняття законопроекту дозволить збільшити надходження до державного бюджету від приватизації державного і комунального майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до частини сьомої статті 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо уточнення положень та сприяння продажу об’єктів малої приватизації» (реєстр. № 8236 від 28.11.2022), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Костюхом А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (має сприяти виконанню плану надходжень державного бюджету від приватизації державного майна, а також може призвести до збільшення таких надходжень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації та продажу земельних ділянок, власниками яких є громадяни країни-агресора (реєстр. № 8167-1 від 16.11.2022), поданий народним депутатом України Кириченком М.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і «Про судовий збір», згідно з якими передбачається, зокрема:

визначити, що у разі розташування на конфіскованій за рішенням суду земельній ділянці об’єктів нерухомого майна, що належать на праві приватної власності іноземцям чи особам без громадянства, продаж земельних ділянок разом з об’єктами нерухомого майна здійснюють державні органи приватизації;

надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин /далі – Держгеокадастр/, повноваження в частині одержання інформації з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз), даних, а також документів, матеріалів та іншої інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, власників і користувачів земельних ділянок, а також щодо звернень з позовом про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом;

встановити, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, у справах про конфіскацію земельної ділянки.

Відповідно до пояснювальної записки запропоновані законопроектом зміни сприятимуть наповненню державного бюджету під час дії воєнного стану та після закінчення воєнних дій шляхом продажу конфіскованих за рішенням суду земельних ділянок, власниками яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціари яких є громадянами держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не впливатиме на показники державного і місцевих бюджетів та не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді. Загалом Мінфін зазначає, що законопроект не підтримується, оскільки він не визначає механізму конфіскації та продажу земельних ділянок, власниками яких є саме громадяни країни-агресора, та не передбачає зарахування коштів до державного бюджету, отриманих від продажу конфіскованих земельних ділянок за рішенням суду, колишніми власниками яких є громадяни країни-агресора.

Разом з тим, окремі положення законопроекту можуть опосередковано впливати на показники державного бюджету, зокрема:

надання Держгеокадастру нових повноважень може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування цього державного органу залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів;

звільнення від судового збору може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від цього збору.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації та продажу земельних ділянок, власниками яких є громадяни країни-агресора (реєстр. № 8167-1 від 16.11.2022), поданий народним депутатом України Кириченком М.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення передбачених законопроектом нових повноважень Держгеокадастру залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та може призвести до недоотримання судового збору до державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 114-2 Кримінального кодексу України щодо удосконалення положень про кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про вогневе ураження об’єктів на території України (реєстр. № 8218 від 23.11.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І., та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

поширення інформації про вогневе ураження державою-агресором або іншими незаконними збройними формуваннями об’єктів критичної інфраструктури або будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ чи організацій на території України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України, іншими уповноваженими державними органами або службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/;

вищезазначені дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України щодо удосконалення положень про кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про вогневе ураження об’єктів на території України (реєстр. № 8218 від 23.11.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І., та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо заборони імпорту та транзиту тютюнових виробів з території Республіки Білорусь (реєстр. № 8215 від 21.11.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, на період дії воєнного стану та/або надзвичайного стану та до усунення обставин, наведених у Постанові Верховної Ради України від 15.09.2020 № 883-IX «Про Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь», заборонити імпорт та ввезення в режимі транзиту на митну територію України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробництво яких розташовано на території Республіки Білорусь та/або власниками даної продукції є юридичні особи, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарними власниками яких є Російська Федерація та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що наслідком його прийняття є обмеження фінансування економіки сателіта агресора та фіксація позиції України щодо неприйнятності економічних відносин з країнами, які сприяють агресору у війні проти України та знищенні українських громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, однак спрогнозувати характер та величину впливу реалізації законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів неможливо через відсутність обґрунтованих прогнозів щодо впливу зміни географічної структури імпорту тютюнових виробів на загальні обсяги цього імпорту у вартісному виразі.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо заборони імпорту та транзиту тютюнових виробів з території Республіки Білорусь (реєстр. № 8215 від 21.11.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою взаємного погашення боргів та збереження бюджету оборонного відомства» (реєстр. № 8207 від 15.11.2022), внесений народними депутатами України Копитіним І.В., Завітневичем О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» новою статтею 1-2, встановивши, що частина заборгованості погашається шляхом зарахування її як сплаченої на суму, яку Міністерство оборони України /далі – Міноборони/ зобов’язане сплатити державному підприємству «Антонов» /далі – ДП «Антонов»/ відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 у справі № 910/4919/19, з одночасним списанням такої заборгованості Міністерства оборони України, а залишок заборгованості, що залишиться після погашення заборгованості вказаним шляхом, погашається щокварталу, рівними частинами, протягом строку, визначеного статтею 1 цього Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект має на меті вирішення питання заборгованості ДП «Антонов» перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені державним підприємством «Київський авіаційний завод «Авіант» у 2009 році під державні гарантії, а також заборгованості Міноборони перед ДП «Антонов» відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 у справі № 910/4919/19;

відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 у справі № 910/4919/19 задоволено повністю позов ДП «Антонов» до Міноборони та Державної казначейської служби України про стягнення 111.885.073,82 грн та стягнуто з Міноборони на користь ДП «Антонов» 111.885.073,82 грн безпідставно набутих коштів та 672.350 грн судового збору;

станом на 07.11.2022 залишок по сплаті заборгованості ДП «Антонов» перед державою в особі Міністерства фінансів України складає 142.697.558 грн;

законопроект, у разі його прийняття, сприятиме взаємному зарахуванню заборгованостей ДП «Антонов» перед державою, а також Міноборони перед ДП «Антонов» без участі органів, які здійснюють примусове виконання рішень, зазначене зарахування дозволить значно скоротити терміни погашення заборгованостей та заощадить фінансові ресурси Міноборони та ДП «Антонов» в період дії військового стану.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною шостою статті 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

позбавлено можливості визначити вплив законопроекту на виконання закону про державний бюджет у поточному та наступних бюджетних періодах у зв’язку з відсутністю даних розробників (зокрема, за даними оперативної звітності Міноборони, кредиторська заборгованість Міноборони перед ДП «Антонов» у розмірі 111.885.073,82 грн не обліковується);

з огляду на норми частини шостої статті 45 Бюджетного кодексу України, законопроект може бути розглянуто, якщо буде прийнято відповідні зміни до закону про державний бюджет або разом із законопроектом щодо внесення таких змін;

питання доцільності/недоцільності прийняття законопроекту має вирішуватися з урахуванням позиції Міноборони як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оборони.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою взаємного погашення боргів та збереження бюджету оборонного відомства» (реєстр. № 8207 від 15.11.2022), внесений народними депутатами України Копитіним І.В., Завітневичем О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету для Міноборони на погашення відповідної заборгованості перед ДП «Антонов» та може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від погашення простроченої заборгованості ДП «Антонов» перед державним бюджетом залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та внесення відповідних змін до закону про державний бюджет). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо забезпечення реалізації позичальниками права на обов’язкову реструктуризацію зобов’язань відповідно до закону» (реєстр. № 8220 від 23.11.2022), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачено, зокрема:

встановити на законодавчому рівні відповідальність кредиторів (фінансових установ) за порушення встановленого порядку проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань позичальників у вигляді фінансових санкцій, що накладаються Національним банком України, в розмірі 10% від суми зобов’язань, які підлягають реструктуризації;

надати позичальникам право звернутися до суду з позовом до кредиторів про проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань шляхом затвердження плану реструктуризації заборгованості;

виключити обмеження щодо застосування процедури реструктуризації зобов’язань для позичальників, які мали прострочену заборгованість станом на 1 січня 2014 року.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину державного бюджету;

запропоновані положення законопроекту щодо розширення кола позичальників у наданні преференцій можуть створити додаткові ризики для стабільності банківської системи в умовах війни;

кошти, що були надані банками у тимчасове користування та повернуті позичальниками разом із процентами, є джерелом виконання власних зобов’язань банків перед вкладниками та іншими кредиторами, а злагоджена і безперебійна робота банків в умовах війни є важливішою, ніж у мірний час;

для недопущення зловживань в отриманні преференцій за кредитами недобросовісними позичальниками або тими, що мають можливість обслуговувати свої кредити, але умисно цього не здійснюють, вирішення проблеми має містити диференційований підхід з метою підтримки верств населення, які дійсно цього потребують.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо забезпечення реалізації позичальниками права на обов’язкову реструктуризацію зобов’язань відповідно до закону» (реєстр. № 8220 від 23.11.2022), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також в частині сплати фінансових санкцій кредиторами у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння продажу об’єктів малої приватизації» (реєстр. № 8236-1 від 12.12.2022), внесений народним депутатом України Мовчаном О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

1) Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», якими передбачається, зокрема:

визначити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, гарантійний внесок для об’єкта малої приватизації, що є нерухомим майном та має визначену площу, якщо стартова ціна такого об’єкта є меншою 4 млн грн та визначена на підставі балансової вартості об’єкта;

встановити у визначених випадках гарантійний внесок для об’єкта малої приватизації, якщо хоча б один аукціон з продажу об’єкта не відбувся, в розмірі 20% від суми, що є середнім арифметичним, отриманим шляхом додавання всіх цінових пропозицій останнього раунду аукціону, що не відбувся, поділених на кількість таких пропозицій, наданих учасниками аукціону;

запровадити додаткове фінансове забезпечення у вигляді банківської гарантії для об’єктів малої приватизації, стартова ціна яких більша або дорівнює 4 млн грн, на суму, що дорівнює різниці між стартовою ціною об’єкта приватизації та розміром гарантійного внеску, встановленого для такого об’єкта приватизації;

2) Господарського кодексу України в частині доповнення положенням, яким передбачається, що:

продаж, найм (оренда) об’єктів державної та комунальної власності здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) у дворівневій електронній торговій системі з урахуванням особливостей, визначених законами;

функціонування та розвиток електронної торгової системи (ЕТС) забезпечуються за рахунок плати на розвиток ЕТС, що становить 30% суми максимальної винагороди оператора електронного майданчика (плати за участь), якщо інше не встановлено законодавством;

у разі неповернення переможцю аукціону гарантійного внеску у випадках, встановлених законодавством, 50% гарантійного внеску перераховуються (вираховуються) як плата на розвиток ЕТС, а інші 50% такого гарантійного внеску перераховуються до відповідного бюджету, якщо інше не встановлено законодавством.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття збільшить ефективність проходження приватизаційних процесів, зменшить кількість аукціонів, які не відбулися з причин зловживання переможцями своїми правами, а також збільшить надходження до державного бюджету від приватизації державного і комунального майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести як до збільшення, так і до зменшення надходжень до бюджету;

відповідно до статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону чи від укладення договору купівлі-продажу або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету;

враховуючи зазначене, запропоновані законопроектом зміни щодо перерахування 50% гарантійного внеску як плати на розвиток ЕТС (електронна торгова система) призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету від приватизації державного майна, а тому не підтримуються Мінфіном.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння продажу об’єктів малої приватизації» (реєстр.
№ 8236-1 від 12.12.2022), внесений народним депутатом України Мовчаном О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення/зменшення надходжень бюджетів від приватизації державного і комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та ефективності вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8301 від 23.12.2022), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Фрісом І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується встановити кримінальну відповідальність, зокрема за:

публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України – у вигляді накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 34 000 гривень/;

зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади, в установах, підприємствах та організаціях, створених на тимчасово окупованій території, – у вигляді накладення штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/, або у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої;

здійснення громадянином України пропаганди у всіх закладах освіти та культури, незалежно від типів та форм власності, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України – у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років;

здійснення громадянином України на тимчасово окупованій території України і на підставі законодавства, відмінного від законодавства України, професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації прав, або наданням інших публічних послуг – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8301 від 23.12.2022), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Фрісом І.П. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

2.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення визначення контрольованих іноземних компаній та вдосконалення оподаткування прибутку таких компаній (реєстр. № 8137-1 від 25.11.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д. О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою удосконалення процедур адміністрування оподаткування контрольованих іноземних компаній та реалізація законопроекту сприятиме веденню бізнесу в України через стабільність, чіткість та зрозумілість податкового законодавства. Зокрема, пропонується:

уточнити визначення поняття «контрольованої іноземної компанії»;

встановити, що не є контрольованими іноземними компаніями благодійні та громадські організації, яким відповідно до законодавства іноземної держави заборонено здійснювати розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

уточнити положення щодо здійснення коригування фінансового результату до оподаткування від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативними контрактами;

доповнити перелік підстав для здійснення позапланової документальної перевірки платника податків;

уточнити порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджету, але вартісну оцінку впливу законопроекту на дохідну частину бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю даних для обрахунку, а саме кількості суб’єктів господарювання, на яких розповсюджуватимуться запропоновані законодавчі зміни, та показників їх податкової і фінансової звітності. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення визначення контрольованих іноземних компаній та вдосконалення оподаткування прибутку таких компаній (реєстр. № 8137-1 від 25.11.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії правопорушенням у сфері виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів (реєстр. № 8288 від 15.12.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується передбачити адміністративну відповідальність за:

порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до акцизного електронного документа – у вигляді штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі від п’ятисот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 68 000 гривень/;

роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без електронних марок акцизного податку чи з підробленими електронними марками цього податку – у вигляді штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі /розмір штрафу становитиме від 3 400 до 10 200 гривень/;

провадження господарської діяльності без реєстрації суб’єкта господарювання, що здійснює виробництво та/або імпорт на митну територію України, та/або оптову чи роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в електронній системі обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 34 000 гривень/;

зберігання або транспортування рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими чи фальсифікованими електронними марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів – у вигляді штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких рідин, що використовуються в електронних сигаретах /розмір штрафу становитиме від 1 700 до 4 250 гривень/;

Разом з тим, згідно із змінами до статті 199 Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут електронних марок акцизного податку у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії правопорушенням у сфері виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів (реєстр. № 8288 від 15.12.2022), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виконання рішень про стягнення коштів за час роботи на посаді помічника-консультанта народного депутата України (реєстр. № 8152 від 24.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до деяких законів України, серед іншого, пропонується внести зміни до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виключивши  положення щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є, виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством юстиції України (далі – Мін’юст), завданням законопроекту є унормування єдиного порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу шляхом виключення із законів України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження» змін, внесених Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», оскільки такі зміни не узгоджуються з положеннями статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якою не передбачено надання державою гарантій щодо виконання рішення суду про стягнення коштів, стягувачем за яким є особа, яка працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України. При цьому, за висновком Мін’юсту, реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, та висловлено позицію про підтримку законопроекту, що розглядається.

Водночас, з огляду на запропоновані зміни, реалізація положень законопроекту може потребувати витрат держаного бюджету для здійснення Управлінням справами Апарату Верховної Ради України виплат на виконання рішень суду про стягнення коштів на користь помічників-консультантів народних депутатів України за час їх роботи на посаді, у тому числі при звільненні з такої посади, у разі прийняття судових рішень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виконання рішень про стягнення коштів за час роботи на посаді помічника-консультанта народного депутата України (реєстр. № 8152 від 24.10.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету для Управління справами Апарату Верховної Ради України на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України для виконання рішень суду про стягнення коштів на користь помічників-консультантів народних депутатів України за час їх роботи на посаді, у тому числі при звільненні з такої посади, у разі прийняття судами таких рішень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» щодо оптимізації структури Фонду державного майна України» (реєстр. № 8250 від 30.11.2022), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни щодо:

структури органів Фонду державного майна України /далі – Фонд/, зокрема, передбачається, що регіональні відділення (представництва) Фонду не матимуть статусу юридичної особи, Фонд утворюватиме, реорганізовуватиме та ліквідовуватиме регіональні відділення (представництва) на підставі рішення Голови Фонду (згідно з чинною нормою регіональні відділення та представництва Фонду є юридичними особами публічного права);

порядку призначення та звільнення заступників Голови Фонду та їх кількості, зокрема, передбачається, що Голова Фонду матиме заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Головою Фонду (згідно з чинною нормою Голова Фонду має першого заступника і заступника, які призначаються на посаду за поданням Прем’єр-міністра України та звільняються з посади Президентом України).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

перехід до діяльності регіональних відділень без статусу юридичної особи дозволить функціонувати Фонду як цілісній юридичній особі, що призведе до: посилення інституційної спроможності Фонду; оптимізації адміністративних, кадрових й інших ресурсів для можливостей більш ефективно виконувати свої повноваження у сфері управління державними активами, посиленні та вдосконаленні системи аналізу ризиків, розробці нових ІТ-рішень; оновлення кадрового потенціалу; створення єдиного підходу до системи добору кадрів, системи стратегічного управління, інформаційної політики, формування ефективної комунікації;

законопроект не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів;

прийняття законопроекту дозволить запровадити ефективну організаційну структуру, побудовану за функціональним принципом, а також впроваджувати нові електронні сервіси, що у свою чергу призведе до зниження часових та грошових витрат для доброчесного бізнесу у сферах компетенції Фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків на утримання Фонду у зв’язку із зняттям обмеження стосовно кількості заступників Голови Фонду, проте за відсутності фінансово-економічних розрахунків визначити вартісний вплив на показники бюджету неможливо;

законопроект потребує доопрацювання в частині чіткого визначення порядку та форми діяльності регіональних відділень у структурі Фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також звернути увагу, що згідно з частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату, затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» щодо оптимізації структури Фонду державного майна України» (реєстр. № 8250 від 30.11.2022), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Фонду залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування Фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення у сфері управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 8293 від 19.12.2022), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новими положеннями, якими передбачається запровадити адміністративну відповідальність, зокрема, за:

недопущення суб’єкта управління об’єктами державної власності до проведення внутрішнього аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах), створення перешкод у його проведенні (шляхом накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання у розмірі від 1 тисячі до 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян), повторне вчинення таких правопорушень (шляхом накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання у розмірі від 2 тисяч до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян);

несвоєчасне подання суб’єкту управління об’єктами державної власності на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, або звіту про його виконання (шляхом накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання у розмірі від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), повторне вчинення таких правопорушень (шляхом накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання у розмірі від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);

ненадання на вимогу органів приватизації інформації про об’єкти приватизації, які підлягають продажу, надання недостовірної інформації або надання інформації не в повному обсязі (шляхом накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, на балансі якого перебувають об’єкти приватизації, у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), повторне вчинення таких правопорушень (шляхом накладення штрафу – у розмірі від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить посилити захист майнових інтересів держави, підвищити відповідальність за неефективне управління керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету за рахунок коштів від запровадження штрафних санкцій, а вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. Загалом Мінфін відмічає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення у сфері управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 8293 від 19.12.2022), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Михайлюк Г.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8301-1 від  05.01.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України – у вигляді запровадження штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/;

добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора – у вигляді запровадження штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 51 000 до 85 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників та накладених санкцій (обсяг яких оцінити неможливо).

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 8301-1 від 05.01.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо здійснення примусової мобілізації в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора (реєстр. № 8325 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 438-2, встановивши кримінальну відповідальність за здійснення примусової мобілізації в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави - агресора, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення, а також до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань (обсяг яких оцінити неможливо).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо здійснення примусової мобілізації в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора (реєстр. № 8325 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо насильницького вивезення особи в умовах збройної агресії (реєстр. № 8326 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується серед іншого доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 438-1, встановивши кримінальну відповідальність за насильницьке вивезення особи в умовах збройної агресії у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань (обсяг яких оцінити неможливо).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо насильницького вивезення особи в умовах збройної агресії (реєстр. № 8326 від 30.12.2022), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в населених пунктах на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами (реєстр. № 8308 від 26.12.2022), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Яковенком Є.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується звільнити від адміністративної відповідальності (що передбачена у вигляді штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить від 17 до 51 гривень/) громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в населених пунктах на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами за проживання без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання. 

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічається, що реалізація його положень може зменшити надходження загального фонду місцевих бюджетів внаслідок звільнення від адміністративної відповідальності зазначеної категорії громадян, однак загальний обсяг впливу на показники державного бюджету неможливо обрахувати за відсутності вихідних даних (хоча такий вплив вбачається незначним).

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в населених пунктах на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами (реєстр. № 8308 від 26.12.2022), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г., Яковенком Є.Г. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення їх доходів за умови виявлення відповідних правопорушень та незастосування санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території населених пунктів з метою увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, сприяли такому захисту, а також видатних осіб та пам’ятних дат про визначні події (реєстр. № 8279 від 12.12.2022), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Гнатенком В.С., Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити визначений у частині другій статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі –Закон) перелік малих архітектурних форм (що є елементами декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою), включивши до нього пам’ятні знаки, меморіальні та інформаційні дошки для увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, сприяли такому захисту, а також видатних осіб та пам’ятних дат про визначні події, та визначити, що їх розміщення має здійснюватися у Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. При цьому встановлюються вимоги щодо змісту такого Порядку для запровадження єдиних правил щодо встановлення, демонтажу, обліку, утримання пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок, одним з яких є обов’язкове визначення джерел фінансового забезпечення виготовлення, встановлення та утримання пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід відмітити, що у статті 36 Закону встановлено, зокрема, таке:

фінансове забезпечення заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об’єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів;

фінансове забезпечення заходів з благоустрою населених пунктів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету (зокрема, заходи на виконання державних програм благоустрою населених пунктів, роботи з благоустрою, що проводяться на землях державної форми власності, охорона та утримання об’єктів, переданих органами державної влади на баланс підприємствам, установам, організаціям) та за рахунок коштів місцевих бюджетів (зокрема, заходи з виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, охорона та утримання об’єктів благоустрою комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям).

З огляду на зазначене, фінансове забезпечення робіт з виготовлення, встановлення, утримання пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок для увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, сприяли такому захисту, а також видатних осіб та пам’ятних дат про визначні події може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів у разі якщо об’єкти, на яких вони розміщуються, належать до державної чи комунальної власності, або на виконання державних (місцевих) програм благоустрою населених пунктів.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території населених пунктів з метою увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, сприяли такому захисту, а також видатних осіб та пам’ятних дат про визначні події (реєстр. № 8279 від 12.12.2022), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Гнатенком В.С., Яковенком Є.Г., є таким, що має опосередкований  вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету або місцевих бюджетів у разі розміщення відповідних пам’ятних знаків на об’єктах благоустрою державної або комунальної власності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування» (реєстр. № 5661 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України пропонується, зокрема, уточнити положення щодо накладення грошового стягнення, згідно з якими:

збільшується розмір грошового стягнення, яке суд зможе ухвалою накладати на учасника кримінального провадження, у випадках: невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених слідчим суддею, судом на учасника кримінального провадження, неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою затягування кримінального провадження, судового розгляду та визначається у сумі від 0,5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2023 р. на одну особу – 2684 грн, розміри грошового стягнення становитимуть від 1342 грн до 8052 грн);

Довідково: згідно з чинною нормою законодавства грошове стягнення накладається у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (з 1 січня 2023 р. такі розміри становлять від 671 грн до 1342 грн); від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (з 1 січня 2023 р. такі розміри становлять від 1342 грн. до 5368 грн;

визначається грошове стягнення, яке суд зможе ухвалою накладати на учасника кримінального провадження, у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків; неодноразового зловживання процесуальними правами у сумі від 3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розміри  грошового стягнення становитимуть від 8052 грн до 26840 грн);

суми грошового стягнення за виконавчим документом (ухвалою суду про накладення грошового стягнення) зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовуються на фінансове забезпечення місцевих та апеляційних судів.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Тому, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та відповідно збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету у разі накладання на учасника кримінального провадження санкцій за невиконання процесуальних обов’язків та зловживання процесуальними правами у вигляді грошового стягнення та видатків спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення місцевих та апеляційних судів. При цьому, загальний обсяг таких доходів буде залежати від кількості накладених та сплачених грошових стягнень за судовими рішеннями.

Крім цього, законопроектом передбачається шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» уточнити повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та встановити нове повноваження, зокрема, забезпечення залучення перекладача (сурдоперекладача) на підставі відповідного судового рішення у кримінальних провадженнях щодо осіб, які не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими. Відтак, реалізація такого положення законопроекту потребуватиме коштів державного бюджету, а саме за бюджетною програмою 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги», відповідальним виконавцем якої є Координаційний центр з надання правової допомоги у складі Міністерства юстиції України, як головного розпорядника коштів державного бюджету (довідково: у державному бюджеті на 2023 рік за вказаною бюджетною програмою передбачено видатки державного бюджету за загальним фондом в обсязі 311,9 млн гривень).

З огляду на суть законодавчих пропозицій слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування» (реєстр. № 5661 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Яцик Ю.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи загального фонду державного бюджету  від штрафних санкцій та відповідно збільшуючи за спеціальним фондом державного бюджету доходи за таким видом надходжень та видатки на забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення відповідальності за деякі види кримінальних правопорушень на тимчасово окупованих територіях (реєстр. № 8301-2 від 09.01.2023), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.М., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, покликаний створити законодавче підґрунтя для правильного розмежування правопорушень, передбачених статтею 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність», й інших суміжних правопорушень та передбачає серед іншого посилення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (розширивши переліки таких правопорушень), за пособництво державі агресору, за виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) шляхом запровадження нових санкцій у вигляді штрафу від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 170 000 гривень/ або громадських робіт на строк до двохсот годин, виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених у законопроекті правопорушень реалізація його положень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення відповідальності за деякі види кримінальних правопорушень на тимчасово окупованих територіях (реєстр. № 8301-2 від 09.01.2023), поданий народними депутатами України Юрчишиним Я.М., Клименко Ю.Л. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за зловживання в сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення (реєстр. № 8249 від 30.11.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті, серед іншого, пропонується встановити кримінальну відповідальність за зловживання у сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення, за:

умисне невключення посадовою особою місцевого самоврядування до житлового фонду соціального призначення об’єкта (об’єктів) житлового фонду, які згідно вимог закону підлягають обов’язковому включенню до нього, використання посадовою особою місцевого самоврядування житла з житлового фонду соціального призначення не за цільовим призначенням, а також умисне порушення черговості надання громадянам житла з житлового фонду соціального призначення – у вигляді позбавлення волі на строк від одного до трьох років із штрафом від п’яти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

привласнення або незаконне відчуження третім особам об’єкта (об’єктів) житлового фонду соціального призначення – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, із штрафом від десяти тисяч до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація положення законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань та збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за зловживання в сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення (реєстр. № 8249 від 30.11.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів і видатків (залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив
 на показники бюджету та потребують узгодження
 з бюджетним законодавством

2.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України щодо державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 5648 /доопрац./ від 26.12.2022), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Лічман Г.В., Приходьком Б.В., Кицаком Б.В., Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом передбачається викласти в новій редакції Закон України від 1 липня 2014 року № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі – нова редакція Закону), а також внести пов’язані з цим відповідні зміни до інших законодавчих актів України. Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується:

деталізувати повноваження Уповноваженого органу з питань державної допомоги (Антимонопольного комітету України) та його органів (державних уповноважених Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії (колегій)), а також передбачити розподіл таких повноважень /статті 1 і 8 нової редакції Закону і нова стаття 6-2 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»/;

оновити термінологію нової редакції Закону, передбачивши нові терміни «суб’єкт господарювання», «дата надання державної допомоги», «дата отримання державної допомоги в розпорядження» /частина перша статті 1 нової редакції Закону/;

розширити перелік форм державної допомоги (а саме: зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед державним бюджетом; інші форми підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, якщо вони підпадають під ознаки державної допомоги) /стаття 4 нової редакції Закону/;

надати право Уповноваженому органу/органу Уповноваженого органу, у разі неподання суб’єктом господарювання інформації на вимогу цього органу, або подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі, своїм рішенням накладати на такого суб’єкта штраф в межах 1% його доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а також за кожен день прострочення сплати штрафу стягувати пеню у розмірі 1,5% від суми такого штрафу (але розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу) /статті 8 і 11 нової редакції Закону/;

передбачити нарахування та сплату відсотків на розмір державної допомоги, що підлягає поверненню за рішенням Уповноваженому органу про повернення незаконної або неналежно використаної державної допомоги у разі визнання її недопустимою, з дати отримання незаконної допомоги в розпорядження отримувача до дати її повернення /стаття 15 нової редакції Закону/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати державного бюджету та не потребує додаткових бюджетних коштів.

Разом з тим, запровадження нових видів відповідальності у вигляді штрафу і пені може вплинути на збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому обсяг таких доходів щодо штрафів і пені буде залежати від дотримання суб’єктами господарювання відповідних законодавчих вимог та виявлення відповідних порушень.

Деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Кодексу, про що зазначено у висновках Мінфіну і Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), зокрема:

згідно із положеннями законопроекту рішення за результатами розгляду повідомлення про державну допомогу та справи про державну допомогу приймають Уповноважений орган/органи Уповноваженого органу /частина сьома статті 10 та частина десята статті 11 нової редакції Закону/. Однак згідно з частиною четвертою статті 35 Кодексу, якщо бюджетний запит передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок державного бюджету у будь-якій формі, головні розпорядники бюджетних коштів додають до бюджетного запиту копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги, прийнятого за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», або письмово повідомляють про їх звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на положення зазначеного Закону та нормативно-правові акти, якими встановлені відповідні умови для звільнення. Реалізація запропонованих законопроектом положень може призвести до колізії норм права. У зв’язку з цим Мінфін і ГНЕУ зауважують на необхідність відповідних змін до Кодексу;

запропонованими законопроектом змінами до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /підпункт 6 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту/ передбачено здійснення з урахуванням вимог Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін щодо: складання, схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету. Однак, згідно з статтею 1 Кодексу відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються виключно Кодексом, при цьому згідно із частиною другою статті 4 Кодексу якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми саме Кодексу. Тому Мінфін не підтримує зазначені зміни до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вважає, що вони потребують виключення як такі, що не є предметом регулювання Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та вважає, що законопроект може бути розглянуто з урахуванням наданих зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України щодо державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 5648 /доопрац./ від 26.12.2022), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Лічман Г.В., Приходьком Б.В., Кицаком Б.В., Тарутою С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і пені у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Відповідні положення потребують узгодження з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 1, 4, 35).

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 5.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про план роботи Комітету з питань бюджету на період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

I. Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету.

Проект плану роботи Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) передбачає основні напрями його діяльності з урахуванням вимог щодо застосування положень бюджетного законодавства в умовах дії воєнного стану. Основою законотворчої роботи Комітету в період дев’ятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі – Закон) та до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2024 – 2026 роки, звітів про виконання законів України про державний бюджет на 2021 рік та на 2022 рік, щорічного звіту про діяльність Рахункової палати. Разом з тим відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються окремі норми Кодексу, зокрема стаття 33 та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації, частина перша статті 61 у частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету у процесі виконання та контролю за виконанням державного бюджету у 2023 році (зокрема, шляхом погодження рішень Кабінету Міністрів України щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) і контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються норми статей 23 і 108 Кодексу та норми статей 4 і 33 Закону в частині погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

Проект плану надано у матеріалах до засідання та додається.

II. На виконання доручення Голови Верховної Ради від 26 грудня 2022 року № 06/04-2022/222346 (1077189) підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до проекту порядку денного дев’ятої сесії, як такі, що втратили актуальність.

Проект відповідного листа надано у матеріалах до засідання та додається.

При цьому пропонується не включати до проекту порядку денного дев’ятої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

- проекти законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»:

реєстр. №№ 6499, 6500, 6501, 6510, 6510-1, 6511, 6511-1, 7035, 7661, 8026, 8233, 8233-1, 8260 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2022 року /з огляду на норми статті 96 Конституції України та статті 3 Кодексу державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а відтак бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Крім того, згідно з частиною 12 статті 23 Кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім передбачених цим Кодексом випадків/;

- проекти постанов за реєстр. № 6520 (про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збільшення обсягу видатків на 2022 рік за бюджетною програмою 2211190 "Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам" та внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами), реєстр. № 7580 (про підготовку змін до Державного бюджету України на 2022 рік), реєстр. № 8000-П (про особливі процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік) – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2022 року та прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX;

- проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 3123 (щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) і реєстр. № 3123-1 (щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та ветеранам війни), зважаючи на таке: 1) відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації норми статті 55 цього Кодексу не застосовуються; 2) за висновками Міністерства фінансів України прийняття таких законопроектів не підтримується з огляду на відсутність необхідного фінансового ресурсу для практичної реалізації відповідних законодавчих ініціатив; 3) Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за наслідками розгляду цих законопроектів прийняв рішення їх відхилити;

реєстр. № 6088 (щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування) – оскільки порушені у цьому законопроекті питання врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2043-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

реєстр. № 6571 (щодо відновлення можливості розміщення регіонального замовлення на підготовку фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійної-технічної) освіти) – оскільки за висновком Міністерства фінансів України прийняттю такого законопроекту має передувати внесення змін до законодавства про освіту для врегулювання питання підготовки фахівців з вищою та фаховою передвищою освітою різними ланками закладів освіти з метою припинення дублювання такої підготовки та відмови закладів освіти від «подвійних» ліцензій. Крім того, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів для здійснення прийому на підготовку фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, однак всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано відповідних пропозицій для збалансування місцевих бюджетів;

реєстр. № 8276 (щодо визначення захищеними видатки, передбачені на соціальний захист військовослужбовців, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України), зважаючи на таке: 1) відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації норми статті 55 цього Кодексу не застосовуються; 2) за висновком Міністерства фінансів України прийняття такого законопроекту не підтримується з огляду на неузгодженість законодавчої ініціативи бюджетній методології та вже часткове врегулювання порушених питань чинними нормами Бюджетного кодексу України.

III. Щодо законопроектів за реєстр. №№ 4692 і 5891-1, які прийняті Верховною Радою України за основу, але втратили свою актуальність, пропонується відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України зняти їх з розгляду.

Проект Закону України про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4692), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М. та Потураєвим М.Р., 1 липня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу (згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.07.2021 р. № 1602-ІХ).

Основним завданням законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього визнано необхідність врегулювання питання фінансового забезпечення центрів культурних послуг з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад та конкретизації деяких інших видатків, що здійснюються з таких бюджетів у сфері культури, для узгодження із нормами законодавства про культуру, про освіту, про тваринний світ. Для забезпечення такого завдання у законопроекті шляхом внесення змін до пункту 5 частини першої статті 89 Кодексу запропоновано уточнити та доповнити перелік видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у сфері культури, а саме:

включити до переліку закладів, що забезпечують виконання державних культурно-освітніх та театрально-видовищних програм, центри культурних послуг, студії та інші заклади культури;

термін «школи естетичного виховання дітей» замінити терміном «мистецькі школи»;

виключити з такого переліку слова «сільські, селищні, міські бібліотеки,…палаци і будинки культури» як такі, що дублюються;

виокремити із переліку таких закладів зоопарки комунальної власності.

Підставою для включення до переліку закладів для виконання державних культурно-освітніх та театрально-видовищних програм «центрів культурних послуг» стало прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» від 29.04.2021 № 1432-IX (що набирав чинності з 4 грудня 2021 року), яким до правового поля було введено поняття «центр культурних послуг».

З огляду на зазначене та зважаючи на необхідність реалізації положень законопроекту за реєстр. № 4692 при формуванні бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад на 2022 рік, таку законодавчу пропозицію було включено до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 5719 разом з іншими положеннями, пов’язаними з регулюванням бюджетного процесу 2022 року, та розглянуто Верховною Радою України у встановленому порядку.

Відтак, порушені у законопроекті про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4692) питання повністю врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» шляхом відповідного доповнення та уточнення положень пункту 5 частини першої статті 89 цього Кодексу.

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо погашення заборгованості та виплати поточної заробітної плати працівникам державних вугледобувних вугільної підприємств) (реєстр. № 5891-1), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Волинцем М.Я. та іншими народними депутатами України, 16 грудня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу (згідно з Постановою Верховної Ради України від 16.12.2021 р. № 1979-ІХ).

Слід відмітити, що частиною першою статті 3 Кодексу встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною дванадцятою статті 23 Кодексу визначено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

Відтак, зважаючи на вимоги Кодексу, законопроект за реєстр. № 5891-1 втратив свою актуальність у зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2021 року ще 31 грудня 2021 року.

У зв’язку з цим слід звернути увагу на такі норми Регламенту Верховної Ради України:

частину другу статті 48 (згідно з якою «закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність»);

частину другу статті 95 (згідно з якою «Верховна Рада своїм рішенням може зняти законопроект з розгляду, якщо внаслідок прийняття інших законодавчих актів чи з інших причин законопроект втратив свою актуальність»).

Беручи до уваги наведене, прийняті за основу законопроекти за реєстр. №№ 4692 і 5891-1 належить зняти з розгляду.

Відповідні проекти постанов Верховної Ради України надані у матеріалах до засідання та додаються.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на дев’яту сесію, схвалити переліки законопроектів, які пропонується включити та не включати до проекту порядку денного дев’ятої сесії, і підтримати проекти постанов про зняття з розгляду законопроектів за №№ 4692 і 5891-1 згідно з наданими проектами документів.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування таку пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на дев’яту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і перелік законопроектів, які пропонується не включати до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

3. Рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення частини другої статті 48 та частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України, зняти з розгляду проекти законів України про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4692) та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо погашення заборгованості та виплати поточної заробітної плати працівникам державних вугледобувних вугільної підприємств) (реєстр. № 5891-1), як такі, що втратили актуальність, та визнати такими, що втратили чинність, постанови Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України» від 1 липня 2021 року № 1602- ІХ та «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо погашення заборгованості та виплати поточної заробітної плати працівникам державних вугледобувних вугільної підприємств)» від 16 грудня 2021 року № 1979-ІХ .

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 8.

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Частиною другою статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.

Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /зазначений проект звіту надано народним депутатам України – членам Комітету/. При цьому до проекту звіту включено питання, передбачені для розгляду на даному засіданні Комітету, за підсумками якого відповідну інформацію може бути уточнено.

У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період восьмої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 02.09.2022, протокол № 137). Наприклад, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено розгляд і прийняття Верховною Радою України законопроекту про Державний бюджет України на 2023 рік, низки законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Бюджетного кодексу України (в результаті прийнято 5 відповідних законів), а також підготовлено висновки до 320 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Поряд з тим, частиною четвертою статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України визначено, що комітети у січні поточного року наприкінці чергової сесії Верховної Ради відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради України подають до Верховної Ради звіт про стан виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради за попередній рік.

Згідно з цією нормою у Комітеті підготовлено звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 12.02.2022 № 2036-ІХ) за 2022 рік в частині предметів відання Комітету /зазначений звіт надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. /лист від 17.01.2023 № 06/04-2023/10502 (1092083)/ цей звіт надано Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України /лист від 24.01.2023 № 04-13/7-2023/15659 (1096693)/.

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема, затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період восьмої сесії, а також взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2022 рік в частині предметів відання Комітету. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:

«Звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання

І. Протягом восьмої сесії відбулося 11 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 349 питань. При цьому більшість засідань Комітету проведено у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України»).

Верховною Радою під час звітного періоду прийнято 5 законів та постанову, попередній розгляд проектів яких здійснював Комітет, а саме:

3 закони щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /від 21.09.2022 № 2619-ІХ, від 18.10.2022 № 2675-ІХ, від 19.10.2022 № 2700-ІХ/;

закон про внесення змін до Бюджетного кодексу України /від 03.11.2022 № 2709-ІХ/;

постанову про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік /від 07.10.2022 № 2666-IX/;

закон про Державний бюджет України на 2023 рік /від 03.11.2022 № 2710-IХ/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 8 законопроектів (включаючи проекти постанов), за якими Комітет визначено головним та переважна більшість яких прийнята Верховною Радою, у т.ч.:

3 законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /за реєстр. №№ 7669, 8027, 8126/, з них 2 законопроекти /за реєстр. №№ 7669, 8027/ підготовлено до розгляду також у ІІ читанні і для усунення неузгодженостей згідно із статтею 131 Регламенту Верховної Ради України;

законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України /за реєстр. № 8035/, який підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях;

законопроект про Державний бюджет України на 2023 рік /за реєстр. № 8000/, який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України;

законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /за реєстр. № 8399/, який підготовлено до розгляду у І читанні;

проекти постанов щодо Бюджетних висновків /за реєстр. № 8000/П/ та щодо звільнення Пацкана В.В. з посади Голови Рахункової палати /за реєстр. № 8129/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

ІІ. Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час восьмої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2023 рік (далі – законопроект № 8000), 20 вересня 2022 р. відбулося його представлення спочатку на засіданні Комітету, затим (21 вересня 2022 р.) – на пленарному засіданні Верховної Ради. З метою збалансованого розгляду законопроекту № 8000 у Комітеті за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради до законопроекту № 8000 (згруповані у кількості 1270 пропозицій) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000/П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 8000 (з висновками Комітету щодо кожної пропозиції). Верховною Радою 7 жовтня 2022 р. прийнято зазначений проект постанови за реєстр. № 8000/П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 2666-IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 8000 у першому читанні. На виконання цього рішення Кабінет Міністрів 31 жовтня 2022 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект № 8000, за підсумками опрацювання якого (включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради) Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді: прийняти доопрацьований законопроект № 8000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Мінфіном. Верховна Рада 3 листопада 2022 р. прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Поряд з тим, в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовці до другого читання 3 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: 2 – щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», 1 – щодо змін до Бюджетного кодексу України), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів. Зокрема Комітетом опрацьовано: 1199 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 7669, 195 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 8027, 434 пропозиції до законопроекту за реєстр. № 8035.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітетом протягом восьмої сесії здійснено експертизу 320 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 19 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

ІІІ. Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своєму засіданні 2 листопада 2022 р. за участю Рахункової палати та Мінфіну розглянув Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому півріччі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. За підсумками розгляду такого питання Комітет направив Уряду рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету.

У звітний період Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.02.2023 – 26 листів). Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату» у Комітеті під час восьмої сесії проведено заходи двох конкурсів на зайняття посади члена Рахункової палати:

узагальнено результати конкурсу, оголошеного у вересні 2020 р., та 1 грудня 2022 р. ухвалено рішення Комітету, подане на розгляд Верховної Ради з висновками щодо кожного з 9 кандидатів на відповідну посаду. За результатами розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховною Радою 1 грудня 2022 р. не було призначено члена Рахункової палати;

на початку грудня 2022 р. оголошено повторний конкурс, проведено попередні заходи щодо нього (включаючи співбесіди з кандидатами на посаду), узагальнено результати повторного конкурсу та 12 грудня 2022 р. ухвалено рішення Комітету, подане на розгляд Верховної Ради з висновками щодо кожного з 4 кандидатів на відповідну посаду. За результатами розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховною Радою 13 грудня 2022 р. призначено Пліса Г.В. на посаду члена Рахункової палати /постанова Верховної Ради України від 13.12.2022 № 2841-ІХ/.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України, а саме: стаття 23 цього Кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина шоста статті 108 цього Кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами; відповідні норми закону про державний бюджет. Тому протягом восьмої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті Кабінетом Міністрів України рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету. Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які додатково розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України /станом на 01.02.2023 – 46 матеріалів/.

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.».

2. Взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 12.02.2022 № 2036-ІХ) за 2022 рік в частині предметів відання Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 11.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про окремі організаційні питання роботи Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

Статтею 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» зокрема встановлено, що комітет при здійсненні законопроектної роботи має право створювати робочі групи і призначати їх керівників із числа членів комітету для підготовки проектів актів Верховної Ради України, питань, що обговорюються на засіданнях комітетів, проектів рішень, рекомендацій, висновків комітетів.

З метою посилення аналітичної спроможності та поліпшення роботи з підготовки проектів законодавчих актів з предметів відання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), опрацювання пріоритетних питань розбудови системи управління державними фінансами Голова Комітету Підласа Р.А. внесла пропозицію створити у Комітеті три робочі групи /проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету/ під головуванням членів Комітету, а саме:

1. Робоча група з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження Всеукраїнського громадського бюджету під головуванням Германа Дениса Вадимовича.

2. Робоча група з питань створення та функціонування Парламентського бюджетного офісу під головуванням Фролова Павла Валерійовича.

3. Робоча група з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності державних видатків під головуванням Цабаля Володимира Володимировича.

За підсумками голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Створити у Комітеті з питань бюджету такі робочі групи:

1) робоча група з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження Всеукраїнського громадського бюджету, визначивши головою такої робочої групи народного депутата України – голову підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету з питань бюджету Германа Дениса Вадимовича;

2) робоча група з питань створення та функціонування Парламентського бюджетного офісу, визначивши головою такої робочої групи народного депутата України – члена Комітету з питань бюджету Фролова Павла Валерійовича;

3) робоча група з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності державних видатків, визначивши головою такої робочої групи народного депутата України  – секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля Володимира Володимировича.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 11.

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ