ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 20.12.2023
28 грудня 2023, 15:28
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №177 від 20 грудня 2023 року
10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А. /з 10 год. 40 хв. до 11 год. 05 хв./
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І.*, Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 35 народних депутатів України.
Відсутні:
Члени Комітету: Борт В.П.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Сторожук Т.Б., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.
____________________
*З 10 год. 05 хв. до 10 год. 40 хв. головував на засіданні перший заступник Голови Комітету Крулько І.І.
Запрошені:
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;
Кава О.С. – заступник Міністра фінансів України;
Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери Міністерства фінансів України;
Коваль В.С. – Голова Фонду державного майна України;
Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.
З 10 год. 05 хв. до 10 год. 40 хв. за дорученням Голови Комітету Підласої Р.А. головує на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Крулько І.І.
Відкриваючи засідання, перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на звернення Голови Комітету Підласої Р.А. більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 20 грудня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387) /додатковий розгляд/.
2. Про результати проведених заходів повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.
3. Про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік.
4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
1. Слухали:
Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Крулька І.І. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387) /додатковий розгляд/.
Відмітили:
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ за підсумками розгляду на своєму засіданні 31 липня 2023 року (протокол № 162) питання про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» за реєстр. № 9387 /далі – законопроект № 9387/ ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9387 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту № 9387, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. При цьому з 125 пропозицій у порівняльній таблиці до законопроекту № 9387 Комітетом запропоновано врахувати 26 пропозицій (з них 1 – редакційно) і відхилити 99 пропозицій. Відтак Комітет направив на розгляд Верховної Ради України відповідний висновок /лист від 31.07.2023 № 04-13/3-2023/165810 (1275939)/ і порівняльну таблицю до законопроекту № 9387 /від 31.07.2023 № 04-13/3-2023/165856 (1275505)/ (копії зазначених документів надано народним депутатам України – членам Комітету).
Після розгляду Комітетом даного питання народний депутат України Арахамія Д.Г. звернувся до Комітету /лист від 19.12.2023 № 4д9/5-2023/279378 (1414719)/ з проханням врахувати ініційовану Фондом державного майна України /далі – Фонд держмайна/ додаткову комплексну пропозицію до законопроекту № 9387 /вказане звернення з відповідним листом Фонду держмайна надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/. Зокрема, пропонується законопроект № 9387 доповнити положеннями про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо включення до доходів загального фонду державного бюджету 90% орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, та 10% такої орендної плати – до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (шляхом доповнення частини другої статті 29 цього Кодексу новим пунктом 16-5, частини першої статті 64 цього Кодексу новим пунктом 19-1 і внесення змін до пункту 19 цієї частини статті).
Відповідно до Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є складовою плати за землю та податку на майно, що належить до місцевих податків. Згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Статтею 120-1 Земельного кодексу України (передбаченою Законом України від 27.07.2023 № 3272-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності») встановлено, зокрема, що: земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю (100% акцій у статутному капіталі якого належать державі), яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років; орендна плата в такому разі встановлюється у розмірі не менше 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
В обґрунтуванні щодо такої додаткової пропозиції (наведеному у вказаному зверненні і відповідному листі Фонду держмайна) зазначено, серед іншого, що:
з метою зростання надходжень до державного бюджету в умовах воєнного стану та забезпечення обороноздатності держави пропонується перерозподіл надходжень від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, між державним та місцевими бюджетами;
наразі державні підприємства використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення на праві постійного користування землею та сплачують земельний податок у розмірі не більше 1% від нормативної грошової оцінки земель;
реалізація статті 120-1 Земельного кодексу України (якою передбачено правовий механізм припинення права постійного користування землями сільськогосподарського призначення державної власності та передача їх в оренду суб'єктам господарювання державного сектору економіки, які перетворюються з державних підприємств у господарські товариства, 100% акцій у статутному капіталі яких належать державі) забезпечить прозорість використання сільськогосподарських земель, викорінить тіньові та корупційні схеми, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету від орендної плати за землю щонайменше у 12 разів;
запропоноване спрямування 10% відповідної орендної плати до місцевих бюджетів в повному обсязі компенсує втрату ними земельного податку (1% від нормативної грошової оцінки земель) при перетворенні державних підприємств у господарські товариства, припиненні ними права постійного користування та укладанні договорів оренди землі.
Згідно з вимогами частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України така додаткова пропозиція не може бути включена до порівняльної таблиці до законопроекту № 9387, оскільки надійшла після встановленого кінцевого терміну подання пропозицій /не пізніше 20.07.2023/. При цьому така додаткова пропозиція безпосередньо не стосується предмету правового регулювання законопроекту № 9387, а відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу.
Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради України. Водночас згідно з частиною п'ятою статті 44 цього Закону прийняті комітетом Верховної Ради України акти можуть бути переглянуті, якщо за це проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою України складу членів комітету.
У разі підтримки на засіданні Комітету такої додаткової пропозиції її потрібно включити до уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9387 за авторством народних депутатів України – членів Комітету, які підтримають зазначену пропозицію, при цьому її доцільно розмістити останньою, тобто за № 126 (щоб не змінювати нумерацію інших пропозицій).
Загалом у представленні та обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Крулько І.І., Гончаренко О.О., Цабаль В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Фонду держмайна Коваль В.С.
Зокрема, у своїй доповіді перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. передусім звернув увагу, що, керуючись частиною п'ятою статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Комітет може додатково розглянути питання про підготовку до ІІ читання законопроекту № 9387 у зв'язку з підтримкою порядку денного засідання Комітету (до якого включено дане питання) більшістю народних депутатів України – членів Комітету /«за» проголосували 32 народні депутати України – члени Комітету/, а також коротко зазначив зміст поданої народним депутатом України Арахамією Д.Г. додаткової пропозиції до законопроекту № 9387. Голова Фонду держмайна Коваль В.С. взяв участь у представленні такої додаткової пропозиції та обґрунтував її необхідність. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомив, що Міністерством фінансів України підтримується така додаткова пропозиція.
Народний депутат України Гончаренко О.О. запропонував змінити редакцію такої додаткової пропозиції, обмеживши застосування відповідного положення на період дії воєнного стану. Голова Фонду держмайна Коваль В.С. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. пояснили недоцільність зазначеного уточнення.
Відтак, для досягнення компромісу головуючий на засіданні Комітету, перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. запропонував уточнити пропозицію народного депутата України Гончаренка О.О., обмеживши застосування відповідного положення на період дії воєнного стану і протягом одного року після скасування воєнного стану, та спочатку поставив на голосування зазначену уточнену додаткову пропозицію (щодо її включення до уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9387 та врахування). За результатами голосування відповідне рішення не прийнято (проголосували: «за» – 11, «проти» – 0, «утрималися» – 16, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету/).
Затим було поставлено на голосування подану народним депутатом України Арахамією Д.Г. додаткову пропозицію (щодо її включення до уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9387 та врахування). За результатами голосування відповідне рішення прийнято (проголосували: «за» – 25, «проти» – 1, «утрималися» – 5, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 31 народний депутат України – член Комітету/). Отже, таку пропозицію включено до уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9387, розмістивши останньою за № 126 (щоб не змінювати нумерацію інших пропозицій), за авторством народних депутатів України – членів Комітету (які підтримали зазначену пропозицію, а саме: Підласа Р.А., Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.), і враховано.
Таким чином, з 126 пропозицій в уточненій порівняльній таблиці до законопроекту № 9387 Комітетом пропонується врахувати 27 пропозицій (з них 1 – редакційно) і відхилити 99 пропозицій.
Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету, перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. поставив на голосування таку пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9387 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом в уточненій порівняльній таблиці до законопроекту № 9387, з урахуванням підтриманої додаткової пропозиції та необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. За результатами голосування відповідне рішення підтримано більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету. Копія уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9387 додається.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» (реєстр. № 9387) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом в уточненій порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.
Голосували: «за» – 29, «проти» – 1, «утрималися» – 2, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 32 народні депутати України – члени Комітету).
З 10 год. 40 хв. до 11 год. 05 хв. головує на засіданні Комітету Голова Комітету Підласа Р.А.
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про результати проведених заходів повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.
Відмітили:
Відповідно до статті 20 Закону України "Про Рахункову палату" /далі – Закон/ та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/.
Верховною Радою України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року не було призначено членів Рахункової палати за результатами голосування та підсумками конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, оголошеного Комітетом у січні 2020 року на виконання норм Закону України від 14.11.2019 № 293-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", яким внесено зміни до Закону, зокрема щодо збільшення складу Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати /зміни до частини першої статті 17 Закону/ та доручення Комітету разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечити проведення конкурсу для допризначення 4 членів Рахункової палати /новий пункт 4-2 розділу VIII Закону/. Керуючись абзацом третім частини п’ятої статті 208-2 Регламенту (згідно з яким якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів України, оголошується повторний конкурс), по завершенню розгляду даного питання головуючий на цьому пленарному засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Корнієнко О.С. доручив Комітету оголосити повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати.
Враховуючи зазначене, Комітетом у вересні 2023 року оголошено повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати /далі – повторний конкурс/. Зокрема, Комітет на своєму засіданні 14.09.2023 (протокол № 167) затвердив Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати /далі – Оголошення/, яке 15 вересня 2023 року розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету та опубліковано в газеті «Голос України» від 15.09.2023 № 186.
В Оголошенні, серед іншого, вказано:
перелік документів, що мають бути подані до Комітету особою, яка бажає взяти участь у повторному конкурсі /з урахуванням вимог статті 20 Закону, статті 57 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 10 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"/;
кінцеву дату подання зазначених документів – 16 жовтня 2023 року;
вимоги до члена Рахункової палати, зокрема:
– членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший 30 років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію /частина перша статті 19 Закону/;
– не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа: 1) яка досягла 65-річного віку; 2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати; 4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість; 5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) яка має громадянство чи підданство іншої держави; 7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції"; 8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", за рік, що передує року призначення на відповідну посаду /частина друга статті 19 Закону/.
Своєчасно та з дотриманням вимог Оголошення до Комітету подали документи 27 кандидатів на вакантні посади членів Рахункової палати /далі – кандидати/, а саме: Бояркіна О.А., Васильєв О.В., Володін А.В., Ганущак В.Ю., Горбач М.Л., Дегтярьова Н.М., Дмитренко Г.В., Клименко К.О., Ключка С.С., Лепак Р.І., Ломанова В.В., Нетреба Н.П., Паламарчук В.О., Піщанська О.С., Погорелов Ю.С., Пушко-Цибуляк Є.М., Радіонов Ю.Д., Рафальська У.О., Рябикін О.В., Ставська Л.С., Толстанов М.К., Уліцький А.Г., Хмельков А.В., Ходаковський В.В., Хорошко О.В., Чайка В.В., Янковський П.М.
Керуючись вимогами абзацу четвертого частини другої статті 208-2 Регламенту та враховуючи рішення Комітету від 14.09.2023, Комітетом разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечено з 23 жовтня 2023 року оприлюднення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету інформації про кандидатів. На виконання цієї норми у Комітеті попередньо було проведено роботу з підготовки в електронному вигляді таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою; копії сертифікатів чи інших документів про володіння державною мовою, однією з офіційних мов Ради Європи. При цьому, керуючись нормами законів "Про інформацію", "Про захист персональних даних" і "Про запобігання корупції", приховано окремі відомості, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом, а також відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти. Зазначена інформація про кандидатів буде відображатися на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету до завершення конкурсу.
Крім того, на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" (від 20.09.2023 № 3384-IX) з 10 грудня 2023 року на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відкрито доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відтак можна ознайомитися з відповідними деклараціями кандидатів за 2022 рік.
Кандидатів відповідно до наданої ними інформації можна охарактеризувати за такими критеріями:
гендерна складова: 17 кандидатів (або 63%) – чоловіки; 10 кандидатів (або 37%) – жінки;
вікова структура: 30-39 років (4 кандидати, або 15%), 40-49 років (12 кандидатів, або 44%), 50-59 років (10 кандидатів, або 37%), 60 років і старше (1 кандидат, або 4%);
трудова діяльність:
– державна служба /на час подання документів/: мають стаж державної служби 22 кандидати, при цьому 14 кандидатів працюють або працювали в Рахунковій палати /Васильєв О.В., Ганущак В.Ю., Горбач М.Л., Дмитренко Г.В., Нетреба Н.П., Паламарчук В.О., Погорелов Ю.С., Пушко-Цибуляк Є.М., Радіонов Ю.Д., Ставська Л.С., Толстанов М.К., Ходаковський В.В, Чайка В.В., Янковський П.М./, 7 кандидатів працювали або працюють в органах державного фінансового контролю /Васильєв О.В., Ганущак В.Ю., Дмитренко Г.В., Ключка С.С., Нетреба Н.П., Пушко-Цибуляк Є.М., Янковський П.М./;
– незалежна аудиторська діяльність: 1 кандидат /Нетреба Н.П./ є сертифікованим аудитором;
– наукова діяльність: мають наукові ступені 13 кандидатів, з яких 4 кандидати також мають вчені звання /Дмитренко Г.В., Паламарчук В.О., Погорелов Ю.С., Хмельков А.В./;
участь в інших конкурсах на зайняття посад членів Рахункової палати, оголошених Комітетом:
– у конкурсах, оголошених у серпні 2015 р. та/або у травні 2017 р., брали участь 5 кандидатів /Горбач М.Л., Лепак Р.І., Радіонов Ю.Д., Толстанов М.К., Чайка В.В./;
– у конкурсах, оголошених у січні 2020 р. та/або у вересні 2020 р., брали участь 11 кандидатів /Володін А.В., Ганущак В.Ю., Горбач М.Л., Дмитренко Г.Д., Клименко К.О., Ключка С.С., Нетреба Н.П., Погорелов Ю.С., Радіонов Ю.Д. Ставська Л.С., Толстанов М.К./;
– у конкурсі, оголошеному у грудні 2022 р., брали участь 2 кандидати /Ганущак В.Ю., Хмельков А.В./;
– у конкурсі, оголошеному у квітні 2023 р., беруть участь 6 кандидатів /Володін А.В., Дмитренко Г.Д., Клименко К.О., Ключка С.С., Хмельков А.В., Хорошко О.В./;
– в іншому конкурсі, оголошеному у вересні 2023 р. (на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року), беруть участь всі 27 кандидатів.
Загалом всі кандидати відповідають вимогам до члена Рахункової палати, визначеним частиною першою статті 19 Закону, щодо віку та стажу роботи, а також щодо володіння державною мовою на рівні вільного володіння першого чи другого ступеня (відповідно до вимог, визначених статтями 9 і 10 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та пунктом 4 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 24.06.2021 № 31).
Щодо здійснення спеціальної перевірки кандидатів звернуто увагу, серед іншого, на такі законодавчі норми:
згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції";
частиною другою статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, зокрема, що: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки (згідно з підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать Голова та інші члени Рахункової палати); у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду.
Враховуючи зазначене та рішення Комітету від 14.09.2023, Апаратом Верховної Ради України необхідні документи всіх кандидатів направлено в установленому порядку для проведення спеціальної перевірки. За результатами спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, не виявлено.
Відповідно до частини третьої статті 208-2 Регламенту Комітет розглядає документи, подані кандидатами, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом. В рамках такого обговорення кандидатів у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету /далі – підкомітет/ 13, 14 і 15 грудня 2023 року проведено співбесіди з кандидатами. З метою прозорості проведення повторного конкурсу забезпечено пряму трансляцію і запис таких співбесід на YouTube-каналі Комітету, що дасть можливість громадськості скласти свою думку про кожного кандидата та у подальшому Верховній Раді України прийняти виважене рішення при призначенні членів Рахункової палати. У таких співбесідах взяли участь 25 кандидатів. Однак 2 кандидати /Бояркіна О.А., Нетреба Н.П./ не з’явилися на такі співбесіди, тому неможливо перевірити відповідність зазначених кандидатів окремим вимогам до члена Рахункової палати, визначеним статтею 19 Закону.
На таких співбесідах, серед іншого, була можливість попередньо оцінити знання кандидатами однієї з офіційних мов Ради Європи (англійської або французької), що є вимогою до члена Рахункової палати, визначеною статтею 19 Закону. Як наслідок, під час таких співбесід 9 кандидатів /Васильєв О.В., Володін А.В., Горбач М.Л., Дмитренко Г.В., Ключка С.С., Лепак Р.І., Паламарчук В.О., Ходаковський В.В., Янковський П.М./ не підтвердили знання відповідної мови.
Необхідно зазначити, що відповідно до частин третьої та п’ятої статті 19 Закону перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також член Рахункової палати не може належати до політичної партії. Тому після призначення нові члени Рахункової палати мають забезпечити у встановленому порядку здійснення відповідних заходів для дотримання вказаних вимог Закону.
Щодо подальших заходів з призначення на посади членів Рахункової палати частинами третьою-п’ятою статті 208-2 Регламенту визначено, що:
Комітет подає на розгляд Верховної Ради України рішення з висновками щодо кожного кандидата;
рішення Комітету та відомості про кандидатів (частина друга статті 205 Регламенту) надаються народним депутатам України не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою України відповідного питання;
обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту;
відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо;
Верховна Рада України призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів України, оголошується повторний конкурс.
При цьому до висновків Комітету щодо кандидатів немає необхідності додавати відомості про кандидатів (частина друга статті 205 Регламенту), оскільки копії відповідних документів розміщені на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету (крім окремих відомостей, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом, а також декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, зважаючи, що такі декларації кандидатів є в Єдиному державному реєстрі відповідних декларацій, до якого з 10.12.2023 відкрито доступ).
Загалом у представленні та обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Гончаренко О.О., Крулько І.І. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.
Доповідаючи дане питання, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив, що проект рішення з детальною інформацією щодо проведених заходів повторного конкурсу надано народним депутатам України – членам Комітету, та запропонував ухвалити рішення Комітету згідно з наданими проектом рішення і проектом ухвали, зокрема:
1) затвердити висновки Комітету щодо кожного з 27 кандидатів на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, відповідно до яких усі кандидати пройшли перевірку, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", при цьому під час співбесід 9 кандидатів не підтвердили знання однієї з офіційних мов Ради Європи, 2 кандидати не з'явилися на співбесіди, відтак неможливо перевірити відповідність зазначених кандидатів окремим вимогам до члена Рахункової палати, визначеним статтею 19 Закону, а також затвердити орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати;
2) направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи висновки щодо кандидатів, при цьому не додавати відомості про кандидатів, визначені у статті 205 Регламенту, оскільки копії відповідних документів в основному розміщені на сайтах Верховної Ради України та Комітету;
3) доручити голові підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України даного питання забезпечити проведення необхідних організаційних заходів щодо передачі або повернення відповідних документів кандидатів.
Проект рішення (з проектом ухвали), проекти висновків Комітету щодо кожного з 27 кандидатів та проект орієнтовного регламенту розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо ухвалення рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Затвердити:
висновки Комітету щодо кожного з 27 кандидатів на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (а саме: Бояркіної О.А., Васильєва О.В., Володіна А.В., Ганущак В.Ю., Горбач М.Л., Дегтярьової Н.М., Дмитренка Г.В., Клименка К.О., Ключки С.С., Лепака Р.І., Ломанової В.В., Нетреби Н.П., Паламарчука В.О., Піщанської О.С., Погорелова Ю.С., Пушко-Цибуляк Є.М., Радіонова Ю.Д., Рафальської У.О., Рябикіна О.В., Ставської Л.С., Толстанова М.К., Уліцького А.Г., Хмелькова А.В., Ходаковського В.В., Хорошка О.В., Чайки В.В., Янковського П.М.), відповідно до яких усі кандидати пройшли перевірку, передбачену Законом України "Про запобігання корупції" (відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, не виявлено), при цьому під час співбесід, організованих Комітетом в рамках повторного конкурсу, 9 кандидатів (Васильєв О.В., Володін А.В., Горбач М.Л., Дмитренко Г.В., Ключка С.С., Лепак Р.І., Паламарчук В.О., Ходаковський В.В., Янковський П.М.) не підтвердили знання однієї з офіційних мов Ради Європи, 2 кандидати (Бояркіна О.А., Нетреба Н.П.) не з'явилися на такі співбесіди, відтак неможливо перевірити відповідність зазначених кандидатів окремим вимогам до члена Рахункової палати, визначеним статтею 19 Закону України "Про Рахункову палату";
орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати.
2. Направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи відповідні висновки Комітету щодо кандидатів. При цьому не додавати відомості про кандидатів на вакантні посади членів Рахункової палати (частина друга статті 205 Регламенту Верховної Ради України), оскільки копії відповідних документів розміщені на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету (крім окремих відомостей, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом, а також декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, зважаючи, що такі декларації кандидатів є в Єдиному державному реєстрі відповідних декларацій, до якого з 10.12.2023 відкрито доступ).
3. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України питання щодо призначення на посади членів Рахункової палати забезпечити:
передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради України оригіналів документів кандидатів, яких буде призначено членами Рахункової палати;
повернення кандидатам, яких не буде призначено членами Рахункової палати, поданих ними на повторний конкурс документів для спеціальної перевірки, з дотриманням вимог частини третьої статті 58 Закону України "Про запобігання корупції".
Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про пропозиції до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік.
Відмітили:
Статтею 19-1 Регламенту Верховної Ради України визначено, що:
щорічно на початку чергової сесії, яка починається першого вівторка лютого, за поданням Голови Верховної Ради України Верховна Рада затверджує план законопроектної роботи Верховної Ради, узгоджений Погоджувальною радою з урахуванням узагальнених Апаратом Верховної Ради пропозицій комітетів;
комітети до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України;
план законопроектної роботи Верховної Ради має містити перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхідності розроблення законопроекту, орієнтовні назву законопроекту та строки його подання, відповідальних за розроблення законопроекту, інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроектів;
план законопроектної роботи Верховної Ради враховується при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії Верховної Ради.
За дорученням Голови Верховної Ради від 14 листопада 2023 року за № 06/04-2023/250258 (1370144) у Комітеті з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до предметів відання підготовлено пропозиції до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік (далі – План), з урахуванням оцінки пропозицій, надісланих до Верховної Ради України Офісом Президента України та Кабінетом Міністрів України (що надані народним депутатам України – членам Комітету у матеріалах).
Такі пропозиції пов’язані з реалізацією вимог Конституції України і Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та передусім включають два основних документи: Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки і проект закону про Державний бюджет України на 2025 рік.
Поряд з тим, до проекту Плану пропонується включити загальні пропозиції щодо законопроектів про внесення змін до Кодексу (для врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік та приведення норм Кодексу у відповідність із змінами до законів, що регулюють бюджетні відносини, а також за потреби унормування питань, пов’язаних з реалізацією прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності регулювання їх фінансового забезпечення) та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (що обумовлено необхідністю врегулювання протягом року окремих нагальних питань, зокрема, пов'язаних з необхідністю бюджетного забезпечення пріоритетних завдань та заходів держави, а також реагування на поточний стан економіки та виконання державного бюджету).
Крім того, включено пропозицію про підготовку проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" (з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту та з урахуванням практики застосування зазначеного Закону).
Загалом підготовлені пропозиції погоджено з Міністерством фінансів України.
Проект пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.
Також слід звернути увагу, що у зв’язку з відповідним зверненням (лист від 17.11.2023 № 27-11/27419-23 надано народним депутатам України – членам Комітету) для участі у розгляді даного питання запрошено Голову Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова О.Ф. (лист Комітету від 19.12.2023 № 04-13/12-2023/279266 надано народним депутатам України – членам Комітету). Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков О.Ф. не взяв участь у засіданні Комітету.
По завершенні доповіді секретар Комітету Цабаль В.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: схвалити пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік та подати їх до Апарату Верховної Ради України (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В. щодо рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Схвалити пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік та подати їх до Апарату Верховної Ради України.
Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 395 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення строку апеляційного оскарження судових рішень" (реєстр. № 0172 від 23.10.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);
4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав осіб від порушень, пов’язаних із недотриманням розумних строків під час досудового розслідування фактових справ" (реєстр. № 10174 від 23.10.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);
4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження Вищим антикорупційним судом" (реєстр. № 10178 від 23.10.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо використання правозастосовної практики Європейського Союзу" (реєстр. № 10131 від 09.10.2023, народний депутат України Бондар М.Л.);
4.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Господарського кодексу України щодо доповнення способів захисту прав суб’єктів господарювання у випадку визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства" (реєстр. № 10145 від 13.10.2023, народний депутат України Лукашев О.А.);
4.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" щодо заборони виробництва засобів для дератизації у вигляді харчових продуктів" (реєстр. № 10180 від 23.10.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (щодо скасування вимоги включення до реєстру застрахованих осіб інформації про членство в профспілках)" (реєстр. № 10192 від 26.10.2023, народні депутати України Волинець М.Я., Тимошенко Ю.В., Фріс І.П., Мороз В.В. та інші);
4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо вдосконалення процедури передачі окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) з державної у комунальну власність" (реєстр. № 10167 від 20.10.2023, народні депутати України Колюх В.В., Галушко М.Л., Горобець О.С., Бунін С.В.);
4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання деяких питань обміну правами користування земельними ділянками, які виникли до 1 січня 2019 року" (реєстр. № 10245 від 10.11.2023, народний депутат України Мороз В.В.);
4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань оренди земельної ділянки" (реєстр. № 10246 від 10.11.2023, народний депутат України Мороз В.В.);
4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання деяких питань розірвання договору оренди землі у судовому порядку" (реєстр. № 10248 від 10.11.2023, народний депутат України Мороз В.В.);
4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення рівних прав та гарантій у сфері охорони здоров’я" (реєстр. № 10181 від 23.10.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"" (реєстр. № 10126 від 05.10.2023, народні депутати України Потураєв М.Р., Кравчук Є.М., Гузь І.В., В'ятрович В.М., Швець С.Ф. та інші);
4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оприлюднення висновків комітетів Верховної Ради України та інших документів на веб-сайті Верховної Ради України" (реєстр. № 10187 від 24.10.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);
4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повороту виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин у сфері публічної служби" (реєстр. № 9524 від 24.07.2023, народний депутат України Маслов Д.В. та інші);
4.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо окремих питань розпорядження і користування майном у пунктах пропуску через державний кордон України, а також щодо надання та використання земельних ділянок у зонах митного контролю" (реєстр. № 10224 від 07.11.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);
4.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 392 Цивільного кодексу України щодо визнання права власності осіб, які мають право на приватизацію майна у межах норм безоплатної приватизації" (реєстр. № 10247 від 10.11.2023, народний депутат України Мороз В.В.);
4.1.18. Проект Закону України "Про припинення дії Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією" (р. №0231 від 31.10.2023, Президент України);
4.1.19. Проект Закону України "Внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України" щодо порядку припинення та зупинення дії міжнародних договорів України з державою-агресором (державою-окупантом)" (реєстр. № 9661 від 30.08.2023, народні депутати України Юрченко О.М., Яцик Ю.Г. та інші);
4.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності у сфері кінематографії" (реєстр. № 10197 від 30.10.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.21. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про переміщення товарів у рамках співробітництва в освоєнні космічного простору, створенні та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації щодо заходів з охорони технологій у зв’язку зі співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки" (реєстр. № 0233 від 07.11.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.22. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво в сфері збереження і використання генетичних ресурсів культурних рослин держав – учасниць СНД" (реєстр. № 0234 від 08.11.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо удосконалення структури управління військовими адміністраціями" (реєстр. № 10252 від 10.11.2023, народні депутати України Безгін В.Ю., Корнієнко О.С., Аліксійчук О.В.);
4.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо очищення сектору національної безпеки і оборони України від незаконного впливу країни агресора" (реєстр. № 10159 від 17.10.2023, народні депутати України Буймістер Л.А., Лозинський Р.М., Рудик С.Я., Камельчук Ю.О., Скороход А.К.);
4.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо очищення сектору національної безпеки і оборони України, а також ключової сфери управління державними справами від незаконного впливу країни агресора" (реєстр. № 10159-1 від 01.11.2023, народні депутати України Яцик Ю.Г., Скороход А.К.);
4.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо стимулювання суб’єктів агропромислового комплексу у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю, в тому числі внаслідок війни" (реєстр. № 10185 від 24.10.2023, народні депутати України Лабазюк С.П., Гайду О.В., Мазурашу Г.Г. та інші);
4.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо стимулювання суб’єктів агропромислового комплексу у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю" (реєстр. № 10185-1 від 08.11.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);
4.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" щодо розвитку сучасних геоінформаційних ресурсів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності" (реєстр. № 10155 від 16.10.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо сприяння волонтерській діяльності" (реєстр. № 10251 від 10.11.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
4.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" щодо віднесення благодійної допомоги до доходів, які не включаються до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при його обчисленні для цілей призначення державної соціальної допомоги" (реєстр. № 10153 від 16.10.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Гнатенко В.С.);
4.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" щодо використання номерних знаків транспортних засобів" (реєстр. № 10158 від 17.10.2023, народні депутати України Штепа С.С., Крячко М.В. та інші);
4.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" (реєстр. № 10176 від 23.10.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення превентивних процедур та запобігання банкрутству" (реєстр. № 10228 від 08.11.2023, Кабінет Міністрів України);
4.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про національну безпеку України" щодо вдосконалення порядку призначення вищого командування Збройних Сил України" (реєстр. № 10229 від 08.11.2023, народні депутати України Порошенко П.О., Герасимов А.В., Княжицький М.Л. та інші);
4.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" щодо розвитку сучасних геоінформаційних ресурсів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності" (реєстр. № 10155-1 від 01.11.2023, народні депутати України Бунін С.В., Торохтій Б.Г. та інші);
4.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення суб’єктів реєстрації електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (реєстр. № 10214 від 06.11.2023, народний депутат України Власенко С.В.);
4.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном" (реєстр. № 10254 від 13.11.2023, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України щодо цивільної юрисдикції справ про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу у випадку, якщо один з них загинув (загинула) під час участі у бойових діях" (реєстр. № 10264 від 17.11.2023, народні депутати України Юрченко О.М., Приходько Н.І.);
4.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України для виправлення недоліків технічного характеру" (реєстр. № 10274 від 21.11.2023, народний депутат України Демченко С.О.);
4.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо оптимізації досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень" (реєстр. № 10206 від 02.11.2023, народні депутати України Павлюк М.В., Мамка Г.М., Торохтій Б.Г., Мамоян С.Ч., Арсенюк О.О. та інші).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.
4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
4.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо порядку отримання членами сім’ї судді, який отримував довічне щомісячне утримання, пенсії по втраті годувальника та допомоги на поховання, у разі його смерті (реєстр. № 9583 від 07.08.2023), поданий народним депутатом України Вацаком Г.А.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.
Законопроектом змінами до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» запропоновано надати право непрацездатним членам сім’ї померлого судді у відставці на:
призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням суми призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на день його смерті та відсотковому відношенні, передбаченому статтею 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (на одного непрацездатного члена сім’ї ‒ 50%; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї ‒ 100%);
отримання допомоги на поховання в розмірі двомісячного щомісячного довічного утримання, яке склалось на момент смерті.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про те, що у запропонованій редакції законопроект не підтримується, аргументуючи наступним:
- відповідно до статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), головні розпорядники коштів державного бюджету забезпечують здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам’яті суддів, зокрема й суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік, тобто питання допомоги членам сім’ї померлого судді, зокрема й судді у відставці, врегульовано чинним законодавством;
- згідно зі статтею 142 Закону судді, який вийшов у відставку, після досягнення пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання (за даними Пенсійного фонду України, станом на 01.07.2023 на обліку в органах Фонду перебуває 3 706 осіб, які отримують довічне грошове утримання, середній розмір якого становить 98 825,07 грн, що виплачується без обмеження максимальним розміром);
- членам сімей судді, який отримував пенсію за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності умов, визначених статтею 36 цього Закону, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника, також у разі смерті судді, який отримував пенсію, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. У разі прийняття запропонованих змін розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника на одного члена сім’ї судді становитиме в середньому 49 412,5 грн (фактичний середній розмір пенсії для інших категорій пенсіонерів становить 5 087,5 грн (тобто збільшення розміру пенсії майже вдесятеро)), а допомога на поховання за визначених законопроектом умов становитиме 197,7 тис. гривень. Отже, прийняття таких змін призведе до поглиблення диспропорцій у розмірах пенсій та викличе соціальне невдоволення громадян;
- реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, оскільки призведе до збільшення розміру пенсій у зв’язку з втратою годувальника, водночас, визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
- запропоновані норми законопроекту не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема, щодо:
забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи шляхом утримання від запровадження нових спеціальних або пільгових пенсій, нових дискреційних підвищень виплат, прийняття змін, які будуть призводити до фактичного зменшення пенсійного віку;
супроводження аналізом середньострокових фіскальних і бюджетних наслідків будь-яких поправок до законів та підзаконних актів, які призводять до підвищення пенсійних видатків, а також чітким визначенням необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фонду України.
З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення зміни до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо порядку отримання членами сім’ї судді, який отримував довічне щомісячне утримання, пенсії по втраті годувальника та допомоги на поховання, у разі його смерті (реєстр. № 9583 від 07.08.2023), поданий народним депутатом України Вацаком Г.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
4.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком (реєстр. № 10198 від 30.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом з 1 січня 2025 року пропонується:
включити визначення поняття «землі природно-заповідного фонду» в цілях оподаткування податком на майно;
встановити граничну ставку земельного податку для земель природно-заповідного фонду у розмірі не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки (чинна ставка – не більше 3%) або від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, нормативну грошову оцінку яких не проведено (чинна ставка – не більше 5%).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:
може призвести до зменшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів територіальних громад, на територіях яких ставки земельного податку за земельні ділянки природно-заповідного фонду встановлено у розмірі, більшому ніж запропоновано у законопроекті, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від того, наскільки розміри встановлених ставок будуть меншими за діючі, а також від кількості платників та від розмірів площ і нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на які буде поширюватися дія законодавчих змін;
сприятиме зменшенню навантаження на державний бюджет, оскільки згідно з підвищеними ставками земельного податку, встановленими органами територіальних громад, на території яких розміщені установи природно-заповідного фонду, у 2023 році, без врахування податкового боргу минулих років (60 000 тис. грн), додаткова потреба коштів загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Збереження природно-заповідного фонду» (КПКВК 2701160) становить 60 584,4 тис. грн.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком (реєстр. № 10198 від 30.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести з 2025 року до зменшення доходів окремих місцевих бюджетів від земельного податку та до економії видатків державного бюджету на збереження природно-заповідного фонду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та інших законів України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами (реєстр. № 10219 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, насамперед, розділ XXI Митного кодексу України доповнити новим пунктом 9-33, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, але не пізніше 31.12.2024, звільнити від оподаткування ввізним митом транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8701, 8702 (моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, крім тролейбусів), 8703 (автомобілі легкові та інші транспортні засоби, крім: автомобілів легкових з типом кузова: седан, хетчбек, кабріолет, купе; гоночних автомобілів; транспортних засобів, що класифікуються у товарній підпозиції 8703 10), 8704, 8705 (моторнi транспортнi засоби спецiального призначення, крiм автобурових, автобетономiшалок), 8716 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, що ввозяться на митну територію України підприємствами, установами та організаціями, які утворені органами місцевого самоврядування і оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам для потреб забезпечення оборони держави.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита та податку на додану вартість до державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Слід зазначити, що законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами» (реєстр. № 10220 від 07.11.2023), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10219 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 10220.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та інших законів України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами (реєстр. № 10219 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки Богові (реєстр. № 10152 від 16.10.2023), внесений народним депутатом України М’яликом В.Н.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується встановити новий святковий день «остання неділя вересня – День подяки Богові». При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, оскільки святкування Дня подяки Богові не потребує додаткового вихідного дня, та пропонується відзначати у останню неділю вересня.
З приводу законодавчої ініціативи слід зауважити, що статтями 67 і 73 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) визначено, що у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (стаття 72 Кодексу). Відповідно, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів для здійснення витрат на оплату праці в бюджетних установах. Про таке також зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект.
Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив законопроекту на видатки бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів, та не підтримує прийняття законопроекту.
За таких умов до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки Богові (реєстр. № 10152 від 16.10.2023), внесений народним депутатом України М’яликом В.Н., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків таких бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах (реєстр. № 10059 від 15.09.2023), поданий народним депутатом України Приходько Н.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон) пропонується:
встановити право внутрішньо переміщених осіб на житло;
розробка Кабінетом Міністрів України державної цільової програми соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, яка має передбачати заходи, зокрема, щодо соціального, пенсійного, медичного та житлового забезпечення, навчання/перенавчання, підтримки зайнятості і самозайнятості, психологічної підтримки і реабілітації вказаної категорії громадян та їх дітей;
фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із реалізацією заходів цієї програми здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших коштів, у тому числі грантових, отриманих від міжнародних організацій, іноземних держав не забороненим законодавством.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету як у поточному, так і у наступних бюджетних періодах у зв’язку з розширенням завдань і заходів, які має включати державна цільова програма соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів.
Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що положення законопроекту дублюють норми чинного законодавства, зокрема:
пропозиція щодо розробки державної цільової програми соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб дублює норми статті 10 Закону, якою передбачено, що у разі настання обставин, зазначених у статті 1 Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 Закону, понад 6 місяців, Кабінет Міністрів України затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансового забезпечення, контролює їх виконання. На виконання статті 10 Закону Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та оперативний план заходів з її реалізації у 2023 – 2025 роках (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 312-р). Реалізація заходів щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, забезпечення постійним та доступним житлом, освіти, підтримки зайнятості і самозайнятості таких осіб, їх працевлаштування, медичного забезпечення, підтримки та захисту дітей врегульовано і здійснюється відповідно до Закону та інших законодавчих актів;
пропозиція законопроекту щодо встановлення права внутрішньо переміщених осіб на житло дублює норми Житлового кодексу України.
За узагальнюючим висновком даний законопроект Міністерством фінансів України не підтримується.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах (реєстр. № 10059 від 15.09.2023), поданий народним депутатом України Приходько Н.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.
4.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії (реєстр. № 10137 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Яковенком Є.Г.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується передбачити можливість подати заяву про призначення (перерахунок) пенсії в режимі відеоконференцзв’язку (у разі неможливості особи, яка проживає/проживала на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, особисто подати таку заяву та інші документи до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу) на встановлену адресу електронної пошти, прирівнявши фізичну ідентифікацію особи заявника з ідентифікацією у режимі відеоконференцзв’язку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає таке:
- реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків на виплату пенсій і впливатиме на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, однак визначити вартісну величину його впливу на показники бюджетів немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
- законопроект не містить чіткого механізму встановлення факту неможливості звернення особи за призначенням пенсії в установленому законодавством порядку, а також підтвердження достовірності наданих копій документів та неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, що може призвести до зловживань у цій сфері та нецільового використання коштів;
- пропозиція щодо надсилання заяви та інших документів, що містять персональні дані та конфіденційну інформацію про особу, на електронну пошту не враховує вимоги Закону України «Про захист персональних даних» щодо необхідності захисту цих даних від випадкової втрати або знищення, від незаконної обробки, зокрема незаконного знищення чи доступу до персональних даних;
- питання призначення (перерахунку) пенсій особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, має вирішуватися шляхом здійснення комплексних заходів із дотримання норм чинного законодавства, з урахуванням необхідності використання достовірної інформації та цільового витрачання коштів, а також відповідно до положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України (реєстр. № 9453 від 03.07.2023), поданого Урядом на розгляд до Верховної Ради України, який 24 серпня поточного року прийнято за основу.
За узагальнюючим висновком законопроект за реєстр. № 10137 Міністерством фінансів України не підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На необхідність надання вказаних обґрунтувань та пропозицій зазначає і Міністерство фінансів України.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії (реєстр. № 10137 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Яковенком Є.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.
4.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання (реєстр. № 9653 від 28.08.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» пропонується законодавчо закріпити право внутрішньо переміщених осіб, які включені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, на отримання допомоги на проживання і визначити порядок та умови її виплати.
Варто відмітити, що на даний час порядок та умови надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам врегульовано постановами Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» та від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб».
Вказаними рішеннями Уряду визначені порядок та умови надання допомоги на проживання зазначеній категорії осіб, її розміри, а також визначені обставини та вимоги, на підставі яких така допомога не виплачується.
При цьому, у законопроекті, що розглядається, умови, за яких виплата допомоги на проживання не призначається та може бути припинена, визначені іншим чином, ніж це передбачено у постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 (зі змінами), що, в свою чергу, може призвести до розширення кола осіб, які матимуть право на таку допомогу та, відповідно, виділення додаткових коштів державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів у зв’язку із розширенням контингенту отримувачів внаслідок відсутності обмежень строків отримання цієї допомоги, чітких фінансово-майнових критеріїв, підвищення межі критеріїв для проведення верифікації тощо, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів, аргументуючи наступним:
положення законопроекту розширюють фінансово-майнові критерії отримання цієї допомоги, зокрема знімаються обмеження щодо наявності у власності житлового приміщення, розташованого на територіях, підконтрольних Україні; придбання у власність транспортного засобу, з року випуску якого минуло менш як п’ять років; купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. грн, а також підвищено зі 100 тис. грн до 200 тис. грн межу обсягу коштів, які можуть мати на банківському рахунку або здійснювати купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) внутрішньо переміщені особи;
за запропонованих умов та за результатами проведеної верифікації даних стосовно одержувачів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням вказаних положень проекту закону допомогу зможуть отримувати не лише внутрішньо переміщені особи, які потрапили у складні життєві обставини, а й заможні громадяни;
прийняття законопроекту у запропонованій редакції не стимулюватиме внутрішньо переміщених осіб для працевлаштування;
з метою оперативного вирішення проблем, реагування на можливі виклики та ризики, пов’язані із виплатою допомоги на проживання, було б доцільним у законопроекті визначити право внутрішньо переміщених осіб на отримання допомоги на проживання, а також передбачити, що порядок та умови її виплати затверджуватиме Кабінет Міністрів України.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України даний законопроект потребує доопрацювання.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України норми частини третьої статті 27 цього Кодексу /щодо термінів прийняття законів, які впливають на показники бюджету/ не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання (реєстр. № 9653 від 28.08.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.
4.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (реєстр. № 9597 від 09.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про альтернативні види палива», зокрема, щодо доповнення положеннями про створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива /електронна інформаційна система, що забезпечує збір, накопичення та облік відомостей про такі установки для здійснення адміністрування процедури встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, створюватиметься Кабінетом Міністрів України; держателем та адміністратором реєстру визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива/.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством енергетики України, та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту потребуватиме коштів на розробку реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива, відповідні видатки запропоновано здійснювати згідно із Порядком використання коштів з рахунка Міністерства цифрової трансформації для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 751 (зі змінами).
Проте, законопроект не містить відповідних положень, що за умов відсутності коштів (або необхідного обсягу) на рахунку Міністерства цифрової трансформації, потребуватиме вишукання коштів державного бюджету за рахунок іншого джерела надходжень.
Варто нагадати, що пунктом 56 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), як виняток з положень частини другої статті 10, частини дев’ятої статті 13, статті 23, частини третьої статті 29, частини четвертої статті 30 і частини другої статті 57 Кодексу, зокрема встановлено, що під час дії воєнного стану та протягом одного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан:
за рішенням Кабінету Міністрів України державним органам, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, можуть відкриватися рахунки у Національному банку України з метою залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги;
такі кошти є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України, обліковуються окремо у складі доходів, визначених пунктом 3 частини третьої статті 9 Кодексу, розподіляються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), якщо інше не передбачено порядками використання таких коштів;
порядки використання таких коштів визначаються Кабінетом Міністрів України;
за рішенням Кабінету Міністрів України може здійснюватися передача таких коштів з урахуванням їх цільового призначення іншому головному розпоряднику коштів державного бюджету (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам);
на кінець бюджетного періоду залишки таких коштів зберігаються на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступних бюджетних періодах з урахуванням цільового призначення таких коштів та з дотриманням вимог цього пункту.
Слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.
За узагальнюючим висновком Мінфін підтримує запропонований законопроект та відмічає, що законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива», реєстр. № 9596 від 09.08.2023, поданий Кабінетом Міністрів України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (реєстр. № 9597 від 09.08.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету, які з позиції Уряду можуть бути покриті за рахунок коштів для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави, що надійдуть як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права на рахунок Міністерства цифрової трансформації, відкритий у Національному банку, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо реалізації права пацієнта на інформацію про здоров’я» (реєстр. № 10191 від 26.10.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Змінами до статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» пропонується встановити вимоги щодо надання медичними працівниками пацієнтові інформації про стан його здоров’я в письмовій формі, а також надання можливості пацієнту або його законному представнику, за письмовим зверненням, в одноденний строк отримувати завірені копії медичних документів та результати медичних досліджень.
За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту виконання його положень може потребувати додаткових бюджетних коштів на забезпечення надання пацієнтам завірених копій медичних документів, водночас, зазначено, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.
При цьому, Мінфіном зауважується, що положеннями законопроекту не визначається платність або безоплатність надання закладами охорони здоров’я копій завірених медичних документів пацієнту в одноденний строк.
Водночас, відповідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» (зі змінами) видача копій медичної довідки, витягу з історії хвороби віднесено до переліку платних послуг, які надаються у закладах охорони здоров’я.
Слід зазначити, що згідно із частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України плата за послуги, що надаються бюджетними установами, віднесена до власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Види власних надходжень бюджетних установ та напрями використання також визначено у частині четвертій статті 13 Бюджетного кодексу України.
За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та зазначається, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.
Слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.
Варто нагадати, що вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються, не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо реалізації права пацієнта на інформацію про здоров’я» (реєстр. № 10191 від 26.10.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров’я, а також зменшення власних надходжень закладів охорони здоров’я, у зв’язку з наданням пацієнтам завірених копій медичних документів безоплатно, та відповідно витрат за спеціальним фондом цих закладів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
4.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про закордонних українців» (реєстр. № 10205 від 01.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України (далі – МЗС), та за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
МЗС у пояснювальній записці, відмічає, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою щодо фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України, зокрема в частині видатків на виготовлення посвідчень закордонного українця (на 2023 рік передбачено 270 тис. гривень).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про закордонних українців» (реєстр. № 10205 від 01.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті для забезпечення діяльності Міністерства закордонних справ України, зокрема в частині розгляду заяв та надання статусу закордонного українця). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо деяких заходів із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 10235 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Лукашевим О.А., Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 20 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» новою частиною зобов’язавши органи місцевого самоврядування протягом двох місяців з дня набрання чинності закону (у разі його прийняття):
- провести заходи з виявлення, фіксації фактів наявності, взяття на облік та прийняття у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна;
- затвердити порядок передачі у власність внутрішньо переміщеним особам такого безхазяйного нерухомого майна (отримання якого може відбуватися за рахунок житлових сертифікатів);
- сформувати перелік виявленого й отриманого у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яке потребує ремонту та може бути передане у власність внутрішньо переміщеним особам після реконструкції та/або ремонту включивши його до цільових програм підтримки таких осіб.
При цьому Кабінету Міністрів України доручається у 2024 році передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення у 2024 році заходів цільових програм підтримки внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану в Україні, зокрема, на реконструкцію та/або ремонт безхазяйного майна, що перебуває у комунальній власності, однак згідно з пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Міністерство фінансів України, відмітивши, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану в Україні, зокрема на реконструкцію або ремонт безхазяйного майна, що перебуває у комунальній власності, звертає увагу на необхідність доопрацювання законопроекту в частині визначення реалістичних та обґрунтованих джерел здійснення видатків на реконструкцію або ремонт безхазяйного майна, яке може бути передане у власність внутрішньо переміщеним особам.
З огляду на викладене в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що у свою чергу позбавило Мінфін можливості визначити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджетів.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо деяких заходів із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 10235 від 09.11.2023), поданого народними депутатами України Гнатенком В.С., Лукашевим О.А., Морозом В.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків, зокрема на фінансове забезпечення заходів з реконструкції та/або ремонту безхазяйного майна, що може бути передано у власність внутрішньо переміщеним особам). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань прикордонного контролю (реєстр. № 10128 від 06.10.2023), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Швецем С.Ф. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до низки законів України, зокрема, пропонується:
покласти на військово-цивільні адміністрації та місцеві державні адміністрації повноваження щодо забезпечення облаштування (будівництва) та утримання місцевих пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України;
надати Державній прикордонній службі України (далі – Держприкордонслужба) додатково права: тимчасово обмежувати переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів, багажу в пунктах пропуску (пунктах контролю) у разі виявлення перевищення допустимих рівнів іонізуючого випромінювання; ініціювати огляд і переогляд спільно з представниками митного органу осіб, які перетинають державний кордон України, їх багажу та транспортних засобів; отримувати доступ до інформаційних, пошукових, інформаційно-комунікаційних систем установ (ресурсів) всіх форм власності та на безоплатній основі одержувати інформацію, необхідну для виконання покладених на Держприкордонслужбу завдань;
встановити критерії для іноземців та осіб без громадянства щодо строків дії паспортного документа (виданий на строк дії не більше 10 років та строк дії якого на момент в’їзду в Україну становить не менше як три місяці);
запровадити прикордонний контроль транспортних засобів та вантажів за процедурами контролю першої та другої лінії;
уточнити порядок прикордонного контролю у пунктах пропуску для залізничного, повітряного, морського та річкового сполучення, а також поромів закордонного сполучення.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень, зокрема:
- зміни до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» не підтримуються з огляду на те, що забезпечення облаштування (будівництво) та утримання місцевих пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України не належить до повноважень органів місцевого самоврядування;
- реалізація положень акта може вплинути на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема, додаткових видатків державного бюджету може потребувати надання доступу до інформаційних, пошукових, інформаційно-комунікаційних систем установ (ресурсів) всіх форм власності та на безоплатній основі одержувати інформацію, необхідну для виконання покладених на Держприкордонслужбу завдань, а також інших власників (адміністраторів) зазначених систем, зокрема, на програмне забезпечення, та додаткових видатків місцевого бюджету потребуватимуть заходи на облаштування (будівництво) та утримання місцевих пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України.
З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань прикордонного контролю (реєстр. № 10128 від 06.10.2023), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Швецем С.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
4.2.13; 4.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища (реєстр. № 10135 від 09.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище (реєстр. № 10135-1 від 25.10.2023), поданий народними депутатами України Торохтієм Б. Г., Бондаренком О. В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
Згідно із пояснювальними записками до законопроектів за реєстр. № 10135 та № 10135-1, їх розроблено з метою попередження нецільового використання земель Каховського водосховища шляхом недопущення їх надання для цілей, що несумісні із подальшим відновленням водосховища як штучної водойми.
Слід відмітити, що переважна більшість положень зазначених законопроектів збігаються за суттю. Так, законопроектами, шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр», передбачено:
заборонити формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, протягом п’ятнадцяти років з дня набрання чинності відповідним законом, крім випадків передачі в користування, зміни цільового призначення земельних ділянок з метою відновлення Каховського водосховища та судноплавних гідротехнічних споруд;
розробити проект землеустрою та забезпечити внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, які займало Каховське водосховище;
встановити, що контроль за дотриманням встановлених законопроектом вимог здійснюватиметься у порядку, визначеному Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Водночас, основна відмінність між зазначеними
законопроектами полягає, зокрема, в тому, що у законопроекті за реєстр. № 10135 розробником проекту землеустрою, на підставі якого
до Державного земельного кадастру будуть вноситися відповідні відомості
стосовно Каховського водосховища, визначається державне підприємство або
державна установа, що належить до сфери управління центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а у
проекті за реєстр.
№ 10135-1 передбачається, що Кабінет Міністрів України має забезпечити
визначення розробника відповідного проекту землеустрою відповідно до Закону
України «Про публічні закупівлі». Крім того, законопроектом за реєстр.
№ 10135-1 дозволяється формувати земельні ділянки, визначати та змінювати
їх цільове призначення на території Каховського водосховища не лише для цілей
його відновлення, але й для здійснення заходів з охорони земель, створення
територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Згідно з пояснювальною запискою та фінансово-економічними розрахунками до законопроекту за реєстр. № 10135, підготовленими Міністерством аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики), реалізація положень законопроекту у 2023 році потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в обсязі 9 259,07 тис. грн, що належить здійснювати за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» /головний розпорядник бюджетних коштів – Мінагрополітики, відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру/, відповідне збільшення видатків за цією бюджетною програмою пропонується забезпечити за рахунок зменшення на таку саму суму видатків за бюджетною програмою 2804120 «Експлуатація державного водогосподарсько-меліоративного комплексу» /головний розпорядник бюджетних коштів – Мінагрополітики, відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм/ у зв’язку з економією, яка може виникнути через розташування водогосподарських організацій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
В пояснювальній записці до альтернативного законопроекту за реєстр. № 10135-1 зазначається, що для його реалізації потрібне фінансове забезпечення в тих самих обсягах, що й для реалізації законопроекту за реєстр. № 10135, проте, враховуючи, що визначення виконавця робіт здійснюватиметься на конкурентних засадах, зазначений обсяг фінансового забезпечення на практиці може бути меншим. Разом з тим, авторами законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, про що зауважує Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).
Довідково:
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) встановлено бюджетні призначення:
за бюджетною програмою 2803020 – 139 421,8 тис. грн /за загальним фондом/. При цьому, за даними звітності Казначейства за січень-листопад 2023 року видатки за загальним фондом за бюджетною програмою 2803020 фактично проведено у обсязі 45 545 тис. грн;
за бюджетною програмою 2804120 – 1 706 308,6 тис. грн /з них: за загальним фондом – 513 568,9 тис. грн, за спеціальним фондом – 1 192 739,7 тис. грн/. За даними звітності Казначейства за січень-листопад 2023 року видатки за бюджетною програмою 2804120 фактично проведено у обсязі 719 500,7 тис. грн /за загальним та спеціальним фондами/;
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено бюджетні призначення:
за бюджетною програмою 2803020 – 80 760,3 тис. грн /за загальним фондом/;
за бюджетною програмою 2804120 – 1 163 498,3 тис. грн /з них: за загальним фондом – 797 538,7 тис. грн, за спеціальним фондом – 365 959,6 тис. грн/.
У експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 10135 Мінфін відмічає про відсутність в межах компетенції зауважень до законопроекту та зазначає, що реалізація акта потребує видатків державного бюджету на: розроблення ДП «Центр Державного земельного кадастру» проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій на орієнтовну площу 215,5 тис. га земель; перетворення вказаного проекту землеустрою в електронний вигляд та оформлення електронного документа; внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Щодо законопроекту за реєстр. № 10135-1, то у своєму експертному висновку Мінфін відмічає, що законопроект може потребувати видатків державного бюджету на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій та внесення відомостей до Державного земельного кадастру і потребує доопрацювання в частині визначення джерел покриття можливих витрат державного бюджету.
Щодо терміну набрання чинності закону, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації».
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища (реєстр. № 10135 від 09.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище (реєстр. № 10135-1 від 25.10.2023), поданий народними депутатами України Торохтієм Б. Г., Бондаренком О. В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть видатки державного бюджету для забезпечення заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця (реєстр. № 9510 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Проектом закону, зокрема, пропонується:
- з 1 січня 2024 року:
зобов’язати роботодавця сплачувати працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки Національного банку України у розрахунку на рік за кожний день затримки, у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата;
надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати йому заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, та отримання компенсації у розмірі, визначеному колективним договором, колективною угодою, але з розрахунку не менше мінімальної заробітної плати пропорційно тривалості припинення працівником виконання роботи;
- з 1 січня 2025 року:
надати право працівникам (кредиторам) на компенсацію у випадку неплатоспроможності роботодавця, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, а розмір такої компенсації не може перевищувати розміру трьох середньомісячних заробітних плат працівника (кредитора) за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, при цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року. Порядок визначення розміру та виплати компенсації у випадку неплатоспроможності роботодавця встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України. Водночас, виплата цієї компенсації покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи з правом регресної вимоги до боржника;
спрямовувати кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на здійснення компенсації працівникам у випадку неплатоспроможності роботодавця і можливість зарахування коштів єдиного внеску в цій частині до державного бюджету;
включати період, за який виплачено компенсацію заробітної плати, що обліковуватиметься в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, як період, за який сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахування такого періоду під час обчислення страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за рахунок коштів соціального страхування;
здійснювати виплату працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для боргів, заявлених в господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності запропонованим законом.
Довідково слід відмітити, що згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи); компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. При цьому, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація проекту закону матиме вплив на показники дохідної та видаткової частини бюджетів усіх рівнів, а саме потребуватиме додаткових видатків бюджетів усіх рівнів виплата пені за кожен день затримки виплати заробітної плати та компенсації працівникам за тимчасове припинення виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати, а покладення додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, може вимагати збільшення видатків державного бюджету для цього органу виконавчої влади (проте, здійснити розрахунок впливу на показники бюджетів неможливо за відсутності вхідних даних).
Водночас, Міністерство фінансів України щодо положень законопроекту відмічає наступне:
- застосування під час визначення розмірів пені за затримку виплати заробітної плати розміру облікової ставки Національного банку є необґрунтованим, зважаючи на норми Закону України «Про Національний банк України» та постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 № 277, згідно з якими облікова ставка є основним інструментом грошово-кредитної політики, за допомогою якого Національний банк досягає її цілей;
- чинним законодавством врегульовано питання нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції у період невиплати доходу;
- не підтримується запропонована законопроектом пропозиція щодо виплати працівнику компенсації у розмірі не менше мінімальної заробітної плати пропорційно тривалості припинення працівником виконання робіт не відповідає правовим та організаційним засадам оплати праці працівників, оскільки відповідно до трудового законодавства заробітна плата – це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, а мінімальна заробітна плата – встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці;
- згідно із законопроектом джерелом виплати працівнику компенсації сум доходів у випадку неплатоспроможності роботодавця з правом регресної вимоги до боржника передбачено визначити частину коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, однак не надано інформації про вплив передбачених законопроектом змін на бюджет державних фондів загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування, враховуючи, що надходження коштів від сплати вказаного єдиного внеску є основним джерелом формування бюджетів цих фондів;
- у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що одним з джерел покриття витрат, пов’язаних з діяльністю гарантійної установи, є кошти, отримані за окремими штрафними санкціями, та кошти, отримані від приватизації майна підприємств, працівникам яких заборговано заробітну плату, однак, на думку Міністерства фінансів України, вказане призведе до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету, що є неприйнятним;
- запропонована законопроектом норма щодо обліку періоду, за який виплачено компенсацію заробітної плати, в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок із виплаченої суми компенсації заробітної плати, не відповідає принципу загальнообов’язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. При цьому, законопроектом не визначено чіткого механізму сплати єдиного соціального внеску із виплаченої суми компенсації заробітної плати та за рахунок яких коштів буде здійснюватися сплата внеску.
За узагальнюючим висновком цей законопроект Міністерством фінансів України не підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На необхідність надання вказаних обґрунтувань та пропозицій зазначає і Міністерство фінансів України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця (реєстр. № 9510 від 19.07.2023), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для здійснення виплат, пов’язаних із заборгованістю за заробітною платою працівникам бюджетних установ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
4.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни (реєстр. № 10261 від 14.11.2023), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, пропонується:
встановити для підприємства, установ, організацій, у тому числі фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування ветеранів війни у розмірі 2 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця;
покласти додаткові повноваження на:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення – щодо здійснення перевірки підприємств, установ, у тому числі фізичних осіб, які використовують найману працю, про виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування ветеранів війни;
- Пенсійний фонд України – щодо надання Українському ветеранському фонду інформації, пов’язаної із працевлаштуванням ветеранів війни;
- Український ветеранський фонд – щодо визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу працевлаштування ветеранів війни, та надсилання їм розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконання цього нормативу, а також визначення ветеранів війни, які можуть бути працевлаштовані, та надання відповідної інформації до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування;
встановити для роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу працевлаштування ветеранів війни адміністративну відповідальність шляхом сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі:
- середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном війни;
- половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі у фізичної особи, яка використовує найману працю, де працює від 8 до 15 осіб, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном війни.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає таке:
- реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних видатків (для сплати установами і організаціями, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання нормативу працевлаштування ветеранів війни; виконання відповідними центральними органами виконавчої влади та Українським ветеранським фондом додаткових (невластивих) повноважень, що потребуватиме перегляду структури і штатної чисельності працівників, збільшення витрат на заробітну плату), однак визначити вартісну величину його впливу на показники бюджету немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
- законопроектом не визначено механізм реалізації законодавчої пропозиції, зокрема не встановлено до якого бюджету/фонду буде зараховано надходження від сплати адміністративно-господарських санкцій, хто і в який спосіб буде їх адмініструвати, на яку мету буде спрямовано тощо;
- норми законопроекту мають бути узгоджені із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яким встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників) з метою уникнення задвоєння нормативу, оскільки ветеран війни може бути одночасно особою з інвалідністю;
- встановлення зобов’язань щодо працевлаштування ветеранів війни та покарання за їх невиконання має бути здійснено на підставі ґрунтовного аналізу ситуації на ринку праці, проведених актуарних розрахунків, оцінки впливу такої пропозиції на реальний сектор економіки, а також має бути орієнтованим на врахування особистих побажань і потреб ветеранів з урахуванням здійснених ними заходів для забезпечення своєї економічної самостійності.
За узагальнюючим висновком законопроект за реєстр. № 10261 Міністерством фінансів України не підтримується.
Варто довідково зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім окремих санкцій, що зараховуються до місцевих бюджетів), належать до загального фонду державного бюджету.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На необхідність надання вказаних обґрунтувань та пропозицій зазначає і Міністерство фінансів України.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни (реєстр. № 10261 від 14.11.2023), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування ветеранів війни, а також може збільшувати надходження державного бюджету від таких санкцій (у разі чіткого правового визначення зарахування їх до державного бюджету) та витрати державного бюджету на виконання додаткових повноважень органами державної влади щодо працевлаштування ветеранів війни). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
4.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення особливостей обліку та передачі нерухомого майна фізичних осіб для користування у військових цілях в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (реєстр. № 10253 від 13.11.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України:
"Про правовий режим воєнного стану", передбачивши, що використання майна, власником якого є фізичні особи, у військових цілях, зокрема для розміщення в них військовослужбовців, які розташовані безпосередньо в районах ведення бойових дій або прилеглих до них територій, без укладення договору оренди нерухомого майна для користування у військових цілях тягне за собою компенсацію та/або відшкодування збитків, завданих користуванням нерухомим майном у військових цілях;
"Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", передбачивши, зокрема, що у випадку якщо власник нерухомого майна звернувся з ініціативою про укладення договору оренди нерухомого майна для користування у військових цілях, а відповідне право користування не було оформлено, власник нерухомого майна має право на компенсацію та/або відшкодування збитків, завданих користуванням нерухомим майном у військових цілях, порядок отримання компенсації та/або відшкодування збитків, завданих користуванням нерухомим майном у військових цілях, типовий договір оренди нерухомого майна для користування у військових цілях визначаються Кабінетом Міністрів України;
"Про судовий збір", звільнивши від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів – у справах про відшкодування збитків, завданих користуванням нерухомим майном у військових цілях.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є встановлення механізму обліку та передачі нерухомого майна, власником якого є фізичні особи, у військових цілях, зокрема для розміщення в них військовослужбовців, які розташовані безпосередньо в районах ведення бойових дій або прилеглих до них територій;
прийняття законопроекту забезпечить врегулювання питання ефективного порядку компенсації фізичним особам за використання їх майна у військових цілях, а саме для дислокації військовослужбовців;
реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, які мають бути визначені Кабінетом Міністрів України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту:
може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на 2023 рік і наступні роки для Міністерства оборони України, інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальних органів, зокрема на сплату орендної плати за орендоване нерухоме майно, компенсацію та/або відшкодування збитків, завданих внаслідок використання нерухомого майна у військових цілях, обсяг яких не обраховано;
зменшить дохідну та видаткову частини спеціального фонду державного бюджету внаслідок звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про відшкодування збитків, завданих користуванням нерухомим майном у воєнних цілях, що вплине на обсяг надходжень спеціального фонду державного бюджету, який спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя.
Загалом Міністерство фінансів України не підтримує законопроект як такий, що не узгоджується з чинним законодавством та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення особливостей обліку та передачі нерухомого майна фізичних осіб для користування у військових цілях в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (реєстр. № 10253 від 13.11.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на сплату орендної плати за орендоване нерухоме майно, компенсацію та/або відшкодування збитків, а також може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребувати додаткових видатків загального фонду на функціонування судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених (реєстр. № 10218 від 06.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.
У супровідних матеріалах до законопроекту, підготовлених Міністерством освіти і науки України, зазначено таке:
- законопроект розроблено з метою удосконалення дослідницької інфраструктури, оптимального використання основних фондів, оборотних засобів та фінансових активів для проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовки кадрів;
- реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки, відповідно до поданих матеріалів, фінансове забезпечення відповідних завдань здійснюватиметься за бюджетними програмами окремих головних розпорядників коштів державного бюджету щодо проведення наукової та науково-технічної діяльності.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету, проте, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, відмічається, що фінансове забезпечення наукової та науково-технічної діяльності здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які передбачаються головним розпорядникам бюджетних коштів у державному бюджеті на відповідний рік (у державному бюджеті на 2024 рік видатки на наукову і науково-технічну діяльність затверджено в обсязі 13,6 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 9,9 млрд гривень).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених (реєстр. № 10218 від 06.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів державного бюджету за бюджетними програмами окремих головних розпорядників бюджетних коштів щодо здійснення наукової та науково-технічної діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 10256 від 13.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується створення з 1 січня 2024 року Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі – Реєстр постраждалих осіб), для забезпечення відшкодування шкоди, завданої їх життю та здоров’ю.
Відповідно до законодавчої ініціативи:
- Реєстр постраждалих осіб визначається, як автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, членів сім’ї загиблої (померлої) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України особи або особи, зниклої безвісти за особливих обставин; шкоду життю та здоров’ю, завдану постраждалим особам; обсяг здійснених видатків на відшкодування шкоди життю та здоров’ю;
- у Реєстрі постраждалих осіб забезпечуватиметься облік видатків держави та державного сектору економіки, здійснених на відшкодування збитків, завданих постраждалим особам, надання їм соціальної підтримки, а також облік шкоди життю та здоров’ю, яка була визначена та доведена громадянами або державними органами відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
- держателем Реєстру постраждалих осіб визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а його адміністратором та створювачем реєстрової інформації - Пенсійний фонд України;
- створення програмно-технічних засобів, ведення та адміністрування Реєстру постраждалих осіб здійснюватиметься за рахунок міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій (згідно із пояснювальною запискою до даного законопроекту, підготовленою Міністерством соціальної політики України, наразі оцінити точну вартість створення зазначеного Реєстру немає можливості, при цьому з урахуванням практики укладання Мінсоцполітики договорів про розроблення програмного забезпечення для реєстрів, зокрема Реєстру посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, орієнтовна вартість створення Реєстру постраждалих осіб (з урахуванням зміни валютного курсу та оподаткування розробки програмного забезпечення податком на додану вартість) може становити близько 2 млн грн);
- інформація, що міститься в Реєстрі постраждалих осіб, може бути використана фізичними та юридичними особами, а також державою Україна для подання заяв та позовів до судових органів та до міжнародного Реєстру збитків, заподіяних агресією Російської Федерації проти України, щодо виплати компенсації за шкоду та збитки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- цивільні особи, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, матимуть право на отримання відповідного відшкодування за рахунок репарацій чи інших стягнень з Російської Федерації, в тому числі в рамках реалізації концепції спеціального компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України;
- для отримання відшкодування за шкоду життю та здоров’ю особи матимуть право особисто подати відповідний позов або заяву до судових органів або до міжнародного Реєстру збитків, заподіяних агресією Російської Федерації проти України чи делегувати такі повноваження державі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- при отриманні відшкодування шкоди життю та здоров’ю з державного або місцевого бюджетів отримувач такого відшкодування укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відповідного відшкодування в обсязі отриманого відшкодування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у разі делегування постраждалою особою державі повноважень щодо подання позову чи заяви до судових органів, однак визначити обсяг додаткових видатків немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
В той же час, за узагальнюючим висновком законопроект за реєстр. № 10256 Міністерством фінансів України підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 10256 від 13.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів у разі делегування постраждалою особою державі повноважень щодо подання позову чи заяви до судових органів, а також може потребувати коштів державного бюджету на створення та функціонування Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у разі відсутності коштів міжнародно-технічної допомоги на таку мету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.
4.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мудрої мобілізації та забезпечення оптимальної боєздатності військових підрозділів під час воєнного стану (реєстр. № 10209 від 03.11.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до низки законів України, зокрема, пропонується:
уточнити граничні строки звільнення з військової служби військовослужбовців строкової військової служби, – не пізніше ніж через 30 днів після закінчення визначеного в законодавстві строку військової служби;
передбачити можливість звільнення з військової служби:
- для військовослужбовців строкової військової служби, для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та під час дії воєнного стану, військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, – за власним бажанням у разі подання військовослужбовцем рапорту безпосередньому керівнику щодо порушення його прав як військовослужбовця і невирішення порушених у рапорті відповідних питань, які відповідають повноваженням командирів (військових посадовців), протягом 7 днів від зафіксованого дня подачі рапорту або у разі відсутності відповіді на рапорт;
- для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, – шляхом припинення (розірвання) контракту через службову невідповідність;
направляти у період дії воєнного стану за пропозиціями Міністерства оборони України у розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України (у тому числі для забезпечення ротації мобілізованих військовослужбовців, які служать без ротації понад 6 місяців) до 30 відсотків особового складу структур, у яких є посади, що передбачають дозвіл на носіння (використання) вогнепальної зброї (в частині посад, які передбачають дозвіл на носіння (використання) вогнепальної зброї), терміном до 6 місяців на правових засадах призову на військову службу під час мобілізації (з відповідними правами, пільгами та соціальним захистом для цих посадових осіб та їх сімей).
Як зазначається автором в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, реалізація норм щодо направлення у розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України до 30 відсотків особового складу правоохоронних органів для проведення ротації мобілізованих військовослужбовців, а також щодо звільнення з військової служби військовослужбовців строкової служби може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, обсяг яких не обраховано.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів.
Поряд з цим Мінфіном зауважено, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій щодо викладу законодавчих ініціатив і їх взаємоузгодженості та надання фінансово-економічних розрахунків. При цьому зазначається, що вбачається за необхідне до цього законопроекту враховувати пропозиції Міністерства оборони України, враховуючи його повноваження у сфері забезпечення оборони держави та проведення мобілізації (демобілізації), та Міністерства внутрішніх справ України, враховуючи його повноваження щодо забезпечення діяльності правоохоронних органів.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мудрої мобілізації та забезпечення оптимальної боєздатності військових підрозділів під час воєнного стану (реєстр. № 10209 від 03.11.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації (реєстр. № 10143 від 12.10.2023), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Кодексу України з процедур банкрутства в частині удосконалення заходів запобігання банкрутству, зокрема запровадження нової процедури превентивної реструктуризації відповідно до основних принципів Директиви 2019/1023 /про рамки превентивної реструктуризації, про списання боргу та дискваліфікацію, про заходи для підвищення ефективності процедур, пов'язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням боргу/, а також внести відповідні зміни до інших законодавчих актів (а саме: Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України "Про виконавче провадження", "Про судовий збір", "Про банки і банківську діяльність", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про страхування" і "Про фінансову реструктуризацію").
Зокрема, законопроектом передбачено частину другу статті 3 Кодексу України з процедур банкрутства доповнити положеннями, якими покласти на державний орган з питань банкрутства /відповідно до чинного законодавства – Мін’юст/ нові повноваження у сфері запобігання неплатоспроможності, зокрема щодо формування та реалізації державної політики у сфері запобігання неплатоспроможності боржників (у тому числі осіб, до яких застосовуються процедури превентивної реструктуризації), забезпечення формування та ведення веб-порталу запобігання неплатоспроможності тощо.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
прийняття законопроекту забезпечить гармонізацію законодавства України і права ЄС у відповідній сфері правового регулювання та матиме наслідком надання доступу економічно активним підприємствам, які мають фінансові труднощі, до дієвих рамок превентивної реструктуризації, що забезпечать можливість продовжувати їхню господарську діяльність;
реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення формування та ведення веб-порталу запобігання неплатоспроможності). Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку теж зауважує, що відповідні додаткові повноваження Мін’юсту навряд чи можливо реалізувати без додаткового фінансового забезпечення.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації (реєстр. № 10143 від 12.10.2023), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для забезпечення Мін’юстом виконання нових повноважень, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 46 Цивільного кодексу України щодо визнання фізичної особи померлою (реєстр. № 10272 від 20.11.2023), внесений народним депутатом України Лукашевим О.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
З метою зменшення строку визнання фізичної особи померлою у випадках, пов’язаних із воєнними діями, законопроектом пропонується частину другу статті 46 Цивільного кодексу України викласти у новій редакції, згідно з якою фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу шести місяців від появи обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель /чинна норма – така особа може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, а з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу зазначеного строку, але не раніше спливу шести місяців/. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які передбачено для різних сфер і галузей країни (оборона, соціальна сфера, освіта тощо), у частині надання членам сім'ї безвісті зниклої особи соціальних допомог та гарантій у порядку, визначеному законодавством України, а також може призвести до економії бюджетних коштів у зв'язку з припиненням цих виплат, при цьому Мінфін не має можливості визначити обсяг такого впливу у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання у частині здійснення фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, включаючи визначення ризиків щодо навантаження на державний бюджет задля забезпечення його фіскальної стійкості та виконання положень Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин".
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 46 Цивільного кодексу України щодо визнання фізичної особи померлою (реєстр. № 10272 від 20.11.2023), внесений народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для надання допомог та гарантій членам сімей відповідних безвісті зниклих осіб або може призвести до економії відповідних видатків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо завершення оцінювання суддів, стосовно яких Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання про звільнення» (реєстр. № 9455 від 03.07.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Калауром І.Р. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується доповнити положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, встановити, що якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді, цей суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено, у такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в пленарному складі зі стадії, визначеної Комісією з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.
За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, при цьому зазначається таке:
- реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджету, зокрема, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету (за інформацією, наведеною у пояснювальній записці Вищою радою правосуддя на момент підготовки законопроекту відмовлено в задоволенні подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення стосовно 57 суддів (призначених на посаду строком на п’ять років, а також обраних на посаду безстроково, які продовжують перебувати на посаді, але не здійснюють правосуддя), відтак, враховуючи середні витрати на виплату суддівської винагороди на одного суддю у розмірі 2 млн грн на рік (за даними Державної судової адміністрації України), витрати на суддівську винагороду 57 суддям становлять близько 114 млн грн на рік), оскільки відповідні видатки здійснюються за рахунок і в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» і є непродуктивними витратами державного бюджету (на 2023 рік обсяг бюджетних призначень за бюджетною програмою становить 17 323,5 млн гривень).
- з метою уникнення впродовж невизначеного часу непродуктивних витрат бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди суддям, які продовжують перебувати на посаді, але не здійснюють правосуддя, законопроект доцільно доповнити нормою, яка б обмежувала в часі продовження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оцінювання відповідності судді займаній посаді та/або унеможливлювала прийняття Вищою радою правосуддя повторного рішення про відмову в задоволенні колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді за результатом його оцінювання.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо завершення оцінювання суддів, стосовно яких Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання про звільнення» (реєстр. № 9455 від 03.07.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Калауром І.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності місцевих загальних та апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.24; 4.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» (реєстр. № 9454 від 03.07.2023), поданий народним депутатом України Масловим Д.В., Калауром І.Р. та іншими, та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» (реєстр. № 9454-1 від 11.07.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектами шляхом внесення змін до законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя», зокрема, пропонується:
- надати право Вищій раді правосуддя (далі – ВРП) проводити моніторинг роботи суду стосовно всіх суддів відповідного суду (у разі вручення повідомлення про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення одному із суддів такого суду) на предмет наявності ознак вчинення суддями дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило їх невідповідність займаній посаді, а також щодо обставин, що викликають обгрунтований сумнів у законності джерела походження майна;
- надати право ВРП при проведенні моніторгу роботи суду або здійсненні дисциплінарного провадження щодо судді на проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа стосовно судді, а також стосовно особи, яка претендує на зайняття посади судді (кандидат на посаду судді);
- зобов’язати ВРП невідкладно, але не пізніше 14 днів з дня набрання чинності відповідного Закону, розпочати проведення моніторингу роботи Верховного Суду.
Крім того, законопроектом за реєстр. № 9454-1 пропонується надати ВРП повноваження проводити моніторинг роботи суду також у разі вручення судді повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України.
Реалізація положень законопроектів матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, проведення ВРП психологічного опитування із застосуванням поліграфа потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, проте, обрахувати додаткові витрати державного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних, про це зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.
Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.
Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» (реєстр. № 9454 від 03.07.2023), поданий народним депутатом України Масловим Д.В., Калауром І.Р. та іншими, та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» (реєстр. № 9454-1 від 11.07.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П. матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
Законопроекти,
що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження
та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним
законодавством
4.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство» щодо запровадження механізму оновлення та модернізації інфраструктури установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 10281 від 22.11.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонуються зміни до окремих положень Закону України "Про державно-приватне партнерство", згідно з якими: державно-приватне партнерство /далі – ДПП/ можна застосовувати при оновленні та модернізації інфраструктури (будівель, споруд, інженерних мереж) установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, при цьому відповідні об’єкти можуть бути об’єктами ДПП виключно після скасування рішення про їх приватизацію /зміни до частини 1 статті 4 і частини 5 статті 7 цього Закону/; на відносини ДПП щодо відповідних об’єктів не поширюватимуться вимоги щодо заборони переходу права власності на об’єкти ДПП до приватного партнера та повернення об’єктів державному партнеру після припинення дії договору ДПП /зміни до частини 3 статті 7 цього Закону/.
Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" новим положенням, яким визначити особливості оновлення та модернізації інфраструктури установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у рамках ДПП, зокрема передбачивши, що: майновий комплекс установи виконання покарань або слідчого ізолятора (у складі будівель, споруд та іншого майна), що розташований у межах населеного пункту, передаватиметься у власність приватному партнеру після виконання ним у повному обсязі обов’язку з передачі у власність державі (в особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань) нового майнового комплексу, який буде збудований з урахуванням визначених вимог за межами населеного пункту /нова стаття 26-1/.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
прийняття законопроекту сприятиме створенню більш справедливого, гуманного та ефективного механізму виконання покарань і забезпечить відповідність умов тримання в Україні засуджених та осіб, узятих під варту, міжнародним стандартам та правилам, забезпечить установи виконання покарань та слідчі ізолятори сучасними майновими комплексами з енергозберігаючими технологіями, що значно зменшить обсяг виділення коштів на утримання відповідних установ та сприятиме ефективному використанню ресурсів;
реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету та/або інших бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на показники бюджету (а саме: призведе до ненадходження до державного бюджету коштів від приватизації відповідних об’єктів та недоотримання Мін’юстом відповідних коштів за спеціальним фондом державного бюджету). Загалом Мінфін не підтримує такий законопроект, оскільки його положення не узгоджуються з Бюджетним кодексом України /далі – Кодекс/ та законами України "Про приватизацію державного і комунального майна" і "Про державно-приватне партнерство".
З цього приводу належить зауважити, що згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у разі якщо державне або комунальне майно не забезпечує виконання відповідними органами (зокрема Державною кримінально-виконавчою службою України) встановлених законодавством завдань, таке майно є об'єктами, що підлягають приватизації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Кодексу кошти від приватизації державного майна є джерелом фінансування державного бюджету. При цьому, згідно з пунктом 11 частини третьої статті 15 Кодексу з 1 січня 2024 року 70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів (що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій) є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині фінансування та згідно з пунктом 24 частини четвертої статті 30 Кодексу спрямовуються на проведення будівництва, реконструкції (реставрації), капітального ремонту об’єктів та придбання обладнання для установ Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відтак, реалізація законопроекту у разі скасування рішення щодо приватизації відповідних об’єктів може призвести до недонадходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна та недоотримання коштів спеціального фонду державного бюджету на проведення відповідних капітальних видатків Державної кримінально-виконавчої служби України.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство" щодо запровадження механізму оновлення та модернізації інфраструктури установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 10281 від 22.11.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та відповідно може потребувати додаткових витрат державного бюджету на проведення відповідних капітальних видатків Державної кримінально-виконавчої служби України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 10281 узгодити його положення з нормами статей 15 і 30 Бюджетного кодексу України.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
4.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану (реєстр. № 10267 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити диференційовану шкалу ставок військового збору для платників податків державної та комунальної форми власності залежно від місячного оподаткованого доходу (у мінімальних заробітних платах, встановлених в Україні на час нарахування /далі – МЗП/), у таких розмірах:
1,5% – при місячному оподаткованому доході до 3 МЗП,
3% – при місячному оподаткованому доході від 3 до 5 МЗП,
5% – при місячному оподаткованому доході від 5 до 7 МЗП,
7% – при місячному оподаткованому доході від 7 до 10 МЗП,
10% – при місячному оподаткованому доході від 10 до 15 МЗП,
15% – при місячному оподаткованому доході від 15 до 20 МЗП,
20% – при місячному оподаткованому доході від 20 до 30 МЗП,
25% – при місячному оподаткованому доході від 30 до 40 МЗП,
30% – при місячному оподаткованому доході від 40 до 50 МЗП,
40% – при місячному оподаткованому доході від 50 до 70 МЗП,
50% – при місячному оподаткованому доході від 70 МЗП.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить отримати додаткові надходження в бюджет для фінансового забезпечення потреб оборонного сектору, а також частково задовольнить суспільний запит на справедливість.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:
впливатиме на показники державного бюджету з військового збору, зокрема ресурс військового збору до державного бюджету за квартал становитиме 4,5 млрд грн (розрахунок додаткових надходжень військового збору до державного бюджету здійснено з урахуванням наявної інформації Пенсійного фонду України (розподіл застрахованих осіб по діапазонах заробітних плат бюджетних установ за ІІ квартал 2023 року) та Державної казначейської служби України (фонд оплати праці бюджетної сфери по зведеному бюджету без грошового забезпечення військовослужбовців) за ІІ квартал 2023 року);
призведе до ускладнення роботи банківського сектору, зокрема запровадження персоніфікованої звітності стосовно відсотків, виплачених на користь фізичних осіб – платників податку, та розроблення окремого механізму щодо з’ясування, в якому секторі економіки працює особа, якій нараховано дохід для застосування відповідної ставки збору;
потребуватиме впровадження нової форми звітності для всіх податкових агентів, оскільки нараховані та виплачені доходи оподатковуватимуться військовим збором за різними ставками залежно від суми отриманого доходу.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану (реєстр. № 10267 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей (реєстр. № 10101 від 02.10.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я. І., Гетманцевим Д. О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», якими, серед іншого, пропонується:
доповнити перелік видів діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор діяльністю з надання послуг у сфері азартних ігор;
формування та ведення Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей /далі – Уповноважений орган/ Реєстру юридичних осіб, які мають право здійснювати діяльність з надання послуг у сфері азартних ігор;
доповнити повноваження Уповноваженого органу в частині здійснення моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів, мобільних додатків, які надають доступ до азартних ігор в мережі Інтернет, без відповідної ліцензії;
врегулювати порядок проведення Уповноваженим органом фактичних перевірок діяльності організаторів азартних ігор, а також заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів;
запровадити фінансову відповідальність, у разі неподання, несвоєчасного подання або подання недостовірної звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства та/або на вимогу Уповноваженого органу шляхом застосування до організатора азартних ігор застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі 24 мінімальних заробітних плат.
Законопроектом також передбачаються зміни до Закону України «Про державні лотереї в Україні», зокрема частиною 3-3, згідно з якою до проведення першого конкурсу операторів державних лотерей та оголошення його результатів оператори лотерей, які здійснюють або мають право здійснювати свою діяльність з проведення державних лотерей відповідно до частини другої статті 15 цього Закону, зобов’язані щомісячно сплачувати до державного бюджету відрахування від проведення державних лотерей у розмірі, що становить 234 мінімальні заробітні плати, встановлені на 1 січня поточного року, при цьому порядок сплати відрахувань від проведення державних лотерей до державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є вдосконалення ліцензування у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей з метою недопущення зловживань положеннями чинного законодавства;
реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;
прийняття законопроекту дозволить підвищити платіжну дисципліну ліцензіатів щодо своєчасної сплати усіх обов’язкових платежів, а також сприятиме вдосконаленню законодавства України у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
запропоновані додаткові повноваження Уповноваженого органу можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання Уповноваженого органу та функціонування відповідного реєстру, проте необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків таких витрат та пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано;
прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету за рахунок сплати щомісячних відрахувань від проведення державних лотерей та застосування Уповноваженим органом до організатора азартних ігор стягнення у вигляді штрафу.
Загалом Мінфіном підтримано законопроект з урахуванням висловлених зауважень.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Окремо слід звернути увагу, що законопроектом передбачено встановити новий вид доходів державного бюджету – відрахування від проведення державних лотерей. Частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України визначено, що якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Тому реалізація зазначеного положення законопроекту потребуватиме подальшого внесення відповідних змін до бюджетного законодавства, про що також зауважує Мінфін.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей (реєстр. № 10101 від 02.10.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я. І., Гетманцевим Д. О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від відрахувань від проведення державних лотерей, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення Уповноваженим органом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і вжиття Уповноваженим органом заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо квартир, стягнених в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України «Про санкції» (реєстр. № 10199 від 30.10.2023), внесений Кабінетом Міністрів України
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 3 і частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", якими поширити дію цього Закону на приватизацію об’єктів житлового фонду, стягнених в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції" (якщо приватизація таких об'єктів визначена способом виконання рішення суду), та віднести такі об'єкти до об'єктів малої приватизації. Поряд з тим, передбачається внести зміни до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", визначивши непоширення дії такого Закону на приватизацію об'єктів житлового фонду, стягнених в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції" (якщо приватизація таких об'єктів визначена способом виконання рішення суду).
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: прийняття законопроекту забезпечить створення передумов для реалізації Фондом державного майна нерухомого майна – квартир, стягнутих в дохід держави за рішенням суду; реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного бюджету чи місцевих бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може вплинути на надходження державного бюджету коштів від реалізації Фондом державного майна нерухомого майна – квартир, стягнутих в дохід держави за рішенням суду, та не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення. Водночас, Мінфін зазначає, що не заперечує щодо продажу об'єктів житлового фонду, стягнутих у дохід держави, однак прийняття законопроекту потребує узгодження з частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів від приватизації об'єктів житлового фонду.
З цього приводу належить зауважити, що згідно з частиною третьою статті 5-1 Закону України "Про санкції" Фонд державного майна України здійснює управління активами, стягненими в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції", а також здійснює реалізацію таких активів, якщо вони належать резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України, при цьому грошові кошти, отримані в результаті реалізації таких активів, зараховуються до державного бюджету та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" і пункту 8 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" кошти, отримані у зв'язку з виконанням Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" та Закону України "Про санкції", належать до джерел формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії згідно з пунктом 16 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" і пунктом 13 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Згідно з бюджетною класифікацією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (із змінами), відповідні надходження (про які йдеться в законопроекті) обліковуються за кодом класифікації доходів бюджету 21087000 "Надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України "Про санкції".
Разом з тим, запропоноване законопроектом віднесення нерухомого майна (квартир), стягнутого в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції", до об’єктів малої приватизації та надання можливості їх реалізації Фондом державного майна матиме наслідком зарахування коштів від реалізації такого санкційного майна до загального фонду державного бюджету і відображення у складі фінансування бюджету за кодом 500000 "Надходження від приватизації державного майна", оскільки відповідно до частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України кошти від приватизації належать до джерел фінансування державного бюджету.
Відтак, у разі прийняття законопроекту та необхідності збереження цільового спрямування коштів від реалізації зазначеного санкційного майна до фонду ліквідації наслідків збройної агресії потрібно внести належні зміни до Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо квартир, стягнених в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції" (реєстр. № 10199 від 30.10.2023), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна за рахунок реалізації відповідного нерухомого майна (квартир), стягнутого в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції"). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.
4.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо запровадження правового регулювання відносин у сфері езотеричної освіти (реєстр. № 10283 від 23.11.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань освіти, науки та інновацій.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про освіту», серед іншого, пропонується:
запровадити термін «езотерична освіта» та встановити, що така освіта є видом неформальної освіти;
визначити, що самозайнята особа, яка здійснює діяльність у сфері езотеричної освіти, має право на добровільній основі у встановленому Кабінетом Міністрів порядку подати до Міністерства освіти і науки України заяву про включення такої особи до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти /далі – Реєстр/ за обраним напрямком езотерики;
передбачити за включення до Реєстру сплату заявником адміністративного збору у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (встановленої на 1 січня календарного року, в якому особа подає заяву про включення до Реєстру), що зараховується до державного бюджету, а також у подальшому сплату такою особою за кожний рік наявності інформації про неї у Реєстрі, починаючи з наступного року після включення, до 1 квітня звітного року адміністративного збору у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (встановленої на 1 січня відповідного календарного року), що зараховується до державного бюджету;
передбачити можливість особою, включеною до Реєстру, видавати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, своїм учням, які пройшли курс навчання та отримали від наставника знання та досвід у відповідній сфері езотерики, іменних стилізованих дипломів, інформація про які відображається у Реєстрі (у профілі відповідного наставника), а також сплату такою особою плати за видачу іменного диплома, інформація про який відображається у Реєстрі, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи (встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен виданий іменний диплом), яка зараховується до державного бюджету.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є запровадження правового регулювання відносин у сфері езотеричної освіти, сприяння захисту прав та інтересів всіх учасників зазначених відносин, визначення базових правил ведення діяльності у сфері езотеричної освіти та забезпечення дотримання вимог законодавства України (податкового, трудового, у сфері регулювання підприємницької діяльності, захисту прав споживачів і т.д.) суб’єктами діяльності під час здійснення езотеричної освіти;
реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного та/або інших бюджетів;
у разі прийняття законопроекту очікується збільшення доходів державного бюджету за рахунок внесення платежів, передбачених у законопроекті.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету зокрема:
потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на модернізацію Єдиної державної електронної бази з питань освіти для забезпечення ведення такої складової як Реєстр, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
у разі прийняття законопроекту реалізація його положень не буде фінансово забезпеченою, оскільки у державному бюджеті на 2024 рік видатків на реалізацію законопроекту не передбачено.
Загалом Мінфін законопроект не підтримує, зауважуючи, що недоцільно вносити запропоновані зміни до Закону України «Про освіту» та створювати Реєстр, оскільки питання, які запропоновано врегулювати законопроектом, знаходяться поза межами системи освіти .
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо запровадження правового регулювання відносин у сфері езотеричної освіти (реєстр. № 10283 від 23.11.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від адміністративного збору та відповідної плати, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на модернізацію Єдиної державної електронної бази з питань освіти і ведення Реєстру залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
Законопроекти, що
мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним
законодавством
4.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо порядку набуття права власності на безхазяйні транспортні засоби (реєстр. № 10204 від 31.10.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується доповнити Цивільний кодекс України новою статтею 335-1, якою визначити особливий порядок набуття права власності на безхазяйні транспортні засоби – транспортні засоби, які фактично не мають власника або власник яких невідомий (незалежно від наявності запису про власника у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів), їх обліку, вилучення та продажу, а також розподілу коштів від продажу такого транспортного засобу. Поряд з тим, передбачаються системно пов’язані зміни до статті 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо відповідних повноважень місцевих державних адміністрацій. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету та/або інших бюджетів.
Водночас, слід звернути увагу, що частинами восьмою і дев’ятою такої нової статті 335-1 визначено, що:
– районна державна адміністрація відкриває вкладний (депозитний) рахунок у банківській установі, куди спрямовуються і де зберігаються кошти, отримані від продажу на електронних торгах (аукціоні) безхазяйного транспортного засобу, при цьому нараховані на суму депозитного вкладу протягом усього строку його розміщення проценти щорічно розподілятимуться таким чином: половина коштів зараховується до державного бюджету, а інша половина коштів – до місцевого бюджету територіальної громади, на території якої було виявлено безхазяйний транспортний засіб;
– якщо протягом десяти років з моменту продажу безхазяйного транспортного засобу зареєстрований власник транспортного засобу не заявить вимогу про перерахування йому коштів, отриманих внаслідок продажу такого безхазяйного транспортного засобу (без урахування всіх нарахованих на суму відповідного депозитного вкладу процентів), зазначені кошти розподілятимуться таким чином: половина коштів зараховується до державного бюджету, а інша половина коштів – до місцевого бюджету територіальної громади, на території якої було виявлено безхазяйний транспортний засіб.
Зазначені положення законопроекту не узгоджуються з окремими нормами законодавства, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/, зокрема з:
частиною третьою статті 338 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу (яка після продажу Національною поліцією знайденого транспортного засобу вноситься на спеціальний рахунок в банку), ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено відповідний транспортний засіб;
пунктом 33 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з яким кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їх прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад;
частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якою бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту щодо зарахування до державного бюджету половини коштів, отриманих внаслідок продажу безхазяйного транспортного засобу, призведе до зменшення відповідних надходжень бюджетів територіальних громад, при цьому Мінфін позбавлений можливості спрогнозувати вартісну величину впливу на показники державного та місцевих бюджетів у зв'язку з відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту. Загалом Мінфіном не підтримано законопроект, при цьому зауважено, що питання виявлення, обліку та реалізації транспортних засобів, залишених їх власниками у занедбаному стані на території об'єктів благоустрою населених пунктів, врегульовано чинним законодавством.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо порядку набуття права власності на безхазяйні транспортні засоби (реєстр. № 10204 від 31.10.2023), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету щодо коштів, отриманих внаслідок продажу безхазяйного транспортного засобу, та відповідного зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 10204 привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (передусім статей 4 і 64).
Опосередкований:
4.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки волонтерської діяльності в умовах воєнного стану (реєстр. № 10040 від 13.09.2023), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Кравчук Є.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб:
суму одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, яка надається згідно із Законом України “Про волонтерську діяльність” та актами Кабінету Міністрів України;
кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, або іншої неприбуткової організації, яка виступає в ролі страхувальника, на страхові платежі (страхові внески, страхові премії) в розмірі, що не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому відбувається страхування волонтерів у межах договорів страхування життя і здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
запропоновані законопроектом зміни в оподаткуванні не спричинять втрат для бюджету України, адже на сьогоднішній день страхові договори неприбутковими організаціями на користь волонтерів просто не укладаються через надмірне податкове навантаження, що негативно позначається на всіх сторонах процесу, відтак наразі надходження від податку на доходи фізичних осіб та військового збору з таких доходів відсутні;
ухвалення законопроекту дозволить активно залучати кошти іноземних неурядових організацій для фінансування проектів зі страхування життя та здоров’я волонтерів українськими надавачами послуг в сфері страхування, які є платниками податків і беруть участь в наповненні державного бюджету податковими платежами з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб за найманих працівників та інших податків і зборів, тому, можна стверджувати про позитивний вплив законопроекту на бюджет.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:
реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб і державного бюджету з військового збору, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості фізичних осіб – волонтерів, які будуть застраховані неприбутковою організацією, що залучає до своєї діяльності волонтерів, або іншою неприбутковою організацією, яка виступає в ролі страхувальника, та обсягу отриманих такими особами доходів у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);
питання отримання виплат у разі загибелі (смерті) волонтера або виплат, пов’язаних з отриманням контузії, травми або каліцтва волонтером, та звільнення таких виплат від оподаткування податком на доходи фізичних осіб врегульовано чинним законодавством (зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 604 та абзацом першим підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).
Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки волонтерської діяльності в умовах воєнного стану (реєстр. № 10040 від 13.09.2023), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про ратифікацію Угоди між Урядом України та Міжнародною організацією права розвитку про заснування представництва Міжнародної організації права розвитку в Україні (реєстр. № 0230 від 30.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Урядом України та Міжнародною організацією права розвитку про заснування представництва Міжнародної організації права розвитку в Україні, вчинену 18 вересня 2023 року /далі – Угода/.
Угодою, серед іншого, передбачено деякі пільги для Міжнародної організації права розвитку /далі – Організація/. зокрема Організація та її майно звільняються від:
від будь-якої форми оподаткування включно з платежами за пенсійне або соціальне страхування, втім Організація не буде вимагати звільнення від зборів і податків, які лише є платою за користування комунальними послугами;
мита, податків, зборів чи інших обов’язкових платежів, обмежень або заборон відносно імпорту або експорту товарів для офіційного використання, за умови, що такі імпортовані товари не будуть продані в Україні, окрім на умовах, погоджених з Урядом України;
мита, податків, зборів чи інших обов’язкових платежів, обмежень або заборон щодо ввезення та вивезення видань або інших товарів, вироблених нею, а також будь-яких податків на продаж чи безоплатне розповсюдження її видань або інших вироблених товарів чи наданих нею послуг;
будь-якої форми непрямих податків, включно з податками, які є складовою частиною ціни товарів і послуг, оплачених Організацією під час здійснення нею закупівель для її функціонування або здійснення свої діяльності;
митного огляду та сплати митних платежів за моторні транспортні засоби, призначені для службового користування Організацією, що вводяться на територію України у порядку та кількості, встановлених в Україні для дипломатичних представництв іноземних держав в Україні.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.
Разом з тим, передбачені Угодою звільнення від податків та мита можуть призвести до недоотримання потенційних доходів державного бюджету залежно від стану реалізації Угоди.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Міжнародною організацією права розвитку про заснування представництва Міжнародної організації права розвитку в Україні (реєстр. № 0230 від 30.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання потенційних доходів державного бюджету від податкових і митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне виготовлення та обіг зброї, складових частин вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин (реєстр. № 10179 від 23.10.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
контрабанду складової частини вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), викрадення, привласнення, вимагання складової частини вогнепальної зброї, незаконне поводження зі складовою частиною вогнепальної зброї – у вигляді штрафу від тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/ або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої;
незаконне виготовлення, виробництво, переробку чи ремонт складової частини вогнепальної зброї, або фальсифікацію, незаконне видалення чи зміну її маркування та викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем складової частини вогнепальної зброї – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне виготовлення та обіг зброї, складових частин вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин (реєстр. № 10179 від 23.10.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Медяником В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне виготовлення та обіг зброї, складових частин вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин (реєстр. № 10179-1 від 06.11.2023), поданий народним депутатом України Фрісом І.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
контрабанду складової частини вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), викрадення, привласнення, вимагання складової частини вогнепальної зброї, незаконне поводження зі складовою частиною вогнепальної зброї – у вигляді штрафу від тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/ або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої;
незаконне виготовлення, виробництво, переробку чи ремонт складової частини вогнепальної зброї, або фальсифікація, незаконне видалення чи зміну її маркування та викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем складової частини вогнепальної зброї – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне виготовлення та обіг зброї, складових частин вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин (реєстр. № 10179-1 від 06.11.2023), поданий народним депутатом України Фрісом І.П. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 10136-1 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Демченком С.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України серед іншого передбачається:
збільшити строки позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України;
уточнити перелік злочинів, які відносяться до колабораційної діяльності, та посилити кримінальну відповідальність за таку діяльність шляхом встановлення санкцій у вигляді штрафів в розмірі від десяти тисяч до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту до шести місяців позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 170 000 до 510 000 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 10136-1 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Демченком С.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за фальсифікацію пробігу вживаного транспортного засобу (реєстр. № 10216 від 06.11.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямований на запобігання фальсифікаціям щодо пробігу вживаного транспортного засобу.
При цьому, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за фальсифікацію пробігу вживаного транспортного засобу – у вигляді накладення штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 8 500 – 34 000 грн/.
Разом з тим, змінами до статей 222 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справи про такі правопорушення розглядають органи Національної поліції за протоколами, складеними уповноваженими посадовими особами таких органів.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.
Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за фальсифікацію пробігу вживаного транспортного засобу (реєстр. № 10216 від 06.11.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем (реєстр. № 10242 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Неклюдовим В.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
несанкціоноване втручання в роботу публічних електронних реєстрів, створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут під час воєнного стану – у вигляді штрафу від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 170 000 гривень/ або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в інформаційно-комунікаційних системах, в тому числі публічних електронних реєстрах під час дії воєнного стану, несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в інформаційно-комунікаційних системах під час дії воєнного стану, – у вигляді штрафу від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
порушення правил експлуатації, перешкоджання роботі, інформаційно-комунікаційних систем та зловживання повноваженнями публічними реєстраторами або створювачами реєстрової інформації публічного електронного реєстру – у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням/позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем (реєстр. № 10242 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Неклюдовим В.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.39. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків (реєстр. № 10221 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Кузьміних С.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за погрозу, насильство або посягання на життя медичного працівника, працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації та рятувальника, захоплення або тримання його як заручника – у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років або довічного ув’язнення.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.
Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань (обсяг яких оцінити неможливо).
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків (реєстр. № 10221 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Кузьміних С.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство (реєстр. № 10190 від 25.10.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:
електронно-комунікаційне шахрайство – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна або без такої;
створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна;
залучення до участі у електронно-комунікаційній шахрайській організації – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти з конфіскацією майна або без такої.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство реєстр. № 10190 від 25.10.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів під час дії воєнного стану (реєстр. № 10236 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Іонушасом С.К. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за:
незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів, встановивши покарання у вигляді штрафу до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити до 8 500 гривень/ або позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна або без такої (чинна норма – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої);
порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, встановивши покарання у вигляді штрафу до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити до 17 000 гривень/, або арешту на строк до дванадцяти місяців або позбавлення волі на строк до десяти років (чинна норма – штраф до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до п’яти років).
Поряд з тим, встановлюється кримінальна відповідальність за бездіяльність працівника правоохоронного органу або уповноваженої службової особи, або іншої уповноваженої особи щодо незаконної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров’я населення –у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна або без такої, штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 8 500 до 34 000 гривень/ залежно від виду правопорушення.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення та від реалізації конфіскованого майна (у разі реалізації такого майна), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб у зв’язку за встановленням строків позбавленням волі за відповідний злочин. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).
З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів під час дії воєнного стану (реєстр. № 10236 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення юридичного імунітету Голови, інших членів Рахункової палати відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України» (реєстр. № 10049 від 14.09.2023), поданий народним депутатом України Фроловим П.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується, зокрема:
внести зміни до статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог Рахункової палати, Голови та іншого члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, шляхом збільшення розмірів штрафу від 200-600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 350-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
внести зміни до статті 351-1 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, Голови та іншого члена Рахункової палати, надання їм завідомо неправдивої інформації, вплив на них у будь-якій формі з метою перешкодити виконанню службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення шляхом збільшення розмірів штрафу від 100-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1000-5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
у Кримінальному процесуальному кодексі України внести зміни до частини п’ятої статті 216, включивши до підслідності Національного антикорупційного бюро України здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Головою та іншим членом Рахункової палати, а також доповнити новою статтею 482-3 щодо встановлення особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно Голови, іншого члена Рахункової палати.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас в частині збільшення розмірів штрафів може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення юридичного імунітету Голови, інших членів Рахункової палати відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України» (реєстр. № 10049 від 14.09.2023), поданий народним депутатом України Фроловим П.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та накладених стягнень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами» (реєстр. № 10069 від 18.09.2023), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М, Славицькою А.К., Стернійчуком В.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», «Про санкції».
Зокрема, у запропонованих змінах до Закону України «Про санкції» пропонується закріпити за Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), повноваження щодо забезпечення тимчасового управління заблокованими активами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Поряд з тим, змінами до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» серед іншого передбачається встановити, що АРМА має безоплатний прямий (безпосередній) доступ з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Офісу Генерального прокурора та АРМА.
Крім того, законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» передбачається подання письмових пропозицій Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України та АРМА про примусове вилучення об’єктів права власності РФ та її резидентів, їх реалізацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та зарахування коштів, отриманих від такої реалізації, до державного бюджету з подальшим спрямуванням їх до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, водночас дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема реалізація положень щодо додаткових повноважень АРМА та доступу АРМА до відповідних інформаційних систем і реєстрів може потребувати додаткових бюджетних коштів, але оцінити вплив запропонованих норм на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних та вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних обґрунтувань.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами» (реєстр. № 10069 від 18.09.2023), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М, Славицькою А.К., Стернійчуком В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може привести до збільшення доходів державного бюджету щодо коштів, отриманих внаслідок застосування відповідних санкцій і примусового вилучення відповідних об’єктів, та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування АРМА залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, ефективності діяльності АРМА та вжиття цим державним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил (реєстр. № 10257 від 13.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України передбачається, зокрема:
можливість застосування конфіскації як додаткового адміністративного стягнення у разі вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 цього Кодексу, до товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або тільки для транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю;
запровадження адміністративної відповідальності у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за передачу транспортного засобу комерційного призначення, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування, або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;
накладення штрафу в розмірі 50 % вартості товарів або їх конфіскацію за пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, найменування, кількість та/або вартість яких не відповідають даним, заявленим у митних, товаросупровідних та/або комерційних документах (крім товарів, зазначених у частині другій статті 473);
встановлення диференційованих розмірів штрафів за вчинення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 472, 476, частиною шостою статті 481 та статтями 482–484 цього Кодексу;
звільнення осіб від адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених частиною четвертою статті 469, статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, у зв’язку з передачею для потреб Збройних Сил України, правоохоронних органів, інших військових формувань, утворених відповідно до закону, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, військовим адміністраціям або іншим суб’єктам, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону, транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України в митних режимах транзиту або тимчасового ввезення під час дії в Україні поточного воєнного стану, а також транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України в митних режимах транзиту або тимчасового ввезення до 24 лютого 2022 року, за умови перебування їх станом на 24 лютого 2022 року на митній території України без порушення строків (умов) митних режимів транзиту або тимчасового ввезення.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є узгодження положень розділу XVІІІ Митного кодексу України з останніми змінами до інших його структурних одиниць, перегляд підходів до деяких питань застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил, запровадження більш гнучкого механізму притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а також впровадження сучасних європейських практик у сфері боротьби з митними правопорушеннями у діяльність митних органів України.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники дохідної частини державного бюджету, однак спрогнозувати величину впливу на показники дохідної частини державного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю обґрунтованих прогнозів щодо кількості порушень митних правил, що можуть бути вчинені у майбутньому, а також кількості транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України в митних режимах транзиту або тимчасового ввезення, які будуть передані для потреб Збройних Сил України, правоохоронних органів, інших військових формувань, утворених відповідно до закону, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, військовим адміністраціям або іншим суб’єктам, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил (реєстр. № 10257 від 13.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та конфіскації у разі виявлення відповідних порушень і залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.45. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про заборону продажу на території України програмного забезпечення (електронних поставок), для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни-агресора (реєстр. № 10186 від 24.10.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
заборонити продаж на території України програмного забезпечення (електронних поставок) для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни - агресора;
встановити відповідальність за порушення такої заборони у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000 або 2000 мінімальних заробітних плат залежно від кількості повторень такого порушення протягом року;
передбачити можливість подальшого функціонального використання на законних підставах підприємствами (крім державних та комунальних) раніше придбаного (до набрання чинності запропонованих законодавчих змін) програмного забезпечення, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни - агресора.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не передбачає додаткових видатків з державного та/або місцевих бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності у вигляді накладення штрафів за відповідне порушення може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених порушень та накладених стягнень, однак оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження і пропозиції до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про заборону продажу на території України програмного забезпечення (електронних поставок), для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни-агресора (реєстр. № 10186 від 24.10.2023), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ