ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №181 від 05.02.2024

09 лютого 2024, 16:43

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №181 від 05 лютого 2024 року

14 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Герман Д.В., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Пузійчук А.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Сторожук Т.Б., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 5 лютого п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

4. Про заміщення вакантної посади головного консультанта у секретаріаті Комітету з питань бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про план роботи Комітету з питань бюджету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та пропозиції до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

I. Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету.

Проект плану роботи Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) передбачає основні напрями його діяльності з урахуванням вимог щодо застосування положень бюджетного законодавства в умовах дії воєнного стану. Основою законотворчої роботи Комітету в період одинадцятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2025 – 2027 роки, звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», щорічного звіту про діяльність Рахункової палати. Разом з тим відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються окремі норми цього Кодексу, зокрема частина перша статті 61 у частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету у процесі виконання та контролю за виконанням державного бюджету у 2024 році (зокрема, шляхом погодження рішень Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) і контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються норми статей 23 і 108 цього Кодексу та норми статей 4 і 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» в частині погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

Проект плану надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

II. На виконання доручення Голови Верховної Ради від 26 грудня 2023 року № 06/04-2023/283616 (1417883) підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до проекту порядку денного одинадцятої сесії, як такі, що втратили актуальність.

Проект відповідного листа надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

При цьому пропонується не включати до проекту порядку денного одинадцятої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, та/або зняти їх з розгляду з інших причин, а саме:

проекти законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»:

реєстр. №№ 8383, 9251, 9437 /пропозиції Президента України щодо відхилення закону/, 9526, 9527, 9577, 9618, 9675 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2023 року /з огляду на норми статті 96 Конституції України та статті 3 Бюджетного кодексу державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а відтак бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Крім того, згідно з частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім передбачених цим Кодексом випадків/;

проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 4103 (щодо удосконалення порядку здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій) і реєстр. № 6472 (щодо усунення дискримінаційних обмежень у здійсненні місцевих запозичень та наданні місцевих гарантій сільськими і селищними територіальними громадами), оскільки порушені у цих законопроектах питання врегульовані у Законі України від 08.11.2023 № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України»;

реєстр. № 5220 (щодо посилення ролі громад у соціально-економічному розвитку територій) з огляду на встановлені законами України про державний бюджет на 2023 рік та 2024 рік інші підходи щодо врегулювання порушених у законопроекті питань, насамперед в частині використання коштів державного фонду регіонального розвитку, а також беручи до уваги, що згідно з висновками Міністерства фінансів України і Міністерства розвитку громад та територій України прийняття такого законопроекту не підтримується;

реєстр. № 5319 (щодо забезпечення фіскальної ефективності та справедливості у зарахуванні до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб та адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з огляду на таке: 1) питання зарахування до державного та місцевих бюджетів адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху врегульоване у статтях 29 і 64 Бюджетного кодексу (зокрема, згідно із змінами, внесеними Законом України від 15.02.2022 № 2042-IX); 2) згідно з висновками Міністерства фінансів України та Асоціації міст України прийняття такого законопроекту не підтримується, зокрема зважаючи, що пропозиції щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів за податковою адресою платника податку (фізичної особи) згідно з його заявою зумовлять низку проблем з адмініструванням податку та за відсутності у роботодавця законодавчого права перевірити інформацію, надану платником податку у такій заяві, не будуть мати ефективної реалізації на практиці;

реєстр. № 5363 (щодо впорядкування окремих питань фінансування видатків на охорону здоров’я), зважаючи, що згідно з чинними нормами Бюджетного кодексу врегульоване питання здійснення видатків територіальних громад у сфері охорони здоров’я з урахуванням проведеного розмежування доходів та видатків сільських, селищних, міських і районних бюджетів, та беручи до уваги, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 5362 «Про внесення зміни до розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад», положення якого з точки зору Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України потребують доопрацювання. Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту;

реєстр. № 5635 (щодо підтримки дитячих закладів оздоровлення та відпочинку) і реєстр. № 5635–1 (щодо підтримки дитячих закладів оздоровлення та дитячих закладів відпочинку), зважаючи на вимоги пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу, якими встановлено особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану, та враховуючи пріоритети спрямування бюджетних коштів протягом такого періоду – на потреби національної безпеки і оборони та соціальний захист громадян. Крім того, згідно з висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, насамперед з огляду на відсутність необхідного фінансового ресурсу у державному та місцевих бюджетах для практичної реалізації законодавчої ініціативи, а також з урахуванням необхідності впровадження урядової Концепції Державної соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей на період до 2025 року. При цьому у 2023 та 2024 роках реалізується механізм фінансового забезпечення послуг з оздоровлення та відпочинку дітей за принципом "гроші ходять за дитиною" для придбання путівок за рахунок бюджетів різних рівнів шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок до закладів, які мають право на провадження відповідної діяльності (зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 р. № 462), а наприкінці 2022 року Програму медичних гарантій було розширено новими пакетами: реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах і в амбулаторних умовах, оплата яких здійснюється за рахунок державного бюджету, таким чином забезпечуючи оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;

реєстр. № 5693 (щодо підвищення збалансованості місцевих бюджетів), як такий, що за висновками комітетів Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, з питань транспорту та інфраструктури, Міністерства інфраструктури України та Державного агентства автомобільних доріг України потребує доопрацювання. Згідно з висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, зважаючи серед іншого на відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань та пропозицій щодо досягнення збалансованості бюджетів. Крім того, беручи до уваги особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану, відповідно до законів України від 08.11.2023 № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» та від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» доходи, що є джерелом формування державного дорожнього фонду, у 2024 році зараховуються до загального фонду державного бюджету;

реєстр. № 6117 (щодо уточнення розподілу податку на доходи фізичних осіб між державним бюджетом та бюджетом міста Києва), як такий, що за висновком Міністерства фінансів України зумовить втрату надходжень загального фонду державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб, джерел покриття яких суб’єктом права законодавчої ініціативи не визначено, та зважаючи на особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану (зокрема, в частині зарахування частини податку на доходи фізичних осіб до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Закону України від 08.11.2023 № 3428-IX). Крім того, за рішенням Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури законопроект рекомендується повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

реєстр. № 6468 (щодо фінансування дошкільної освіти), зважаючи на особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану, встановлені відповідно до вимог пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу, та враховуючи першочергове пріоритетне спрямування бюджетних коштів на потреби національної безпеки і оборони. Крім того, згідно з висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, насамперед з огляду на неузгодженість із положеннями статті 37 Закону України «Про дошкільну освіту» (згідно з якими утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти здійснюються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів) та відсутність необхідного фінансового ресурсу у державному бюджеті для практичної реалізації законодавчої ініціативи;

реєстр. № 6503 (щодо розподілу штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) – оскільки порушене у законопроекті питання врегульоване в інший спосіб згідно із Законом України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а також законами України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (стаття 27) і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (стаття 26);

реєстр. № 6566 (щодо збільшення фінансування Збройних Сил України шляхом зарахування військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України) – оскільки реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та для досягнення його збалансованості потребуватиме перенесення відповідної частини видатків на оборону із загального до спеціального фонду державного бюджету, відтак не відбудеться збільшення таких видатків, тобто не буде досягнуто мету законопроекту. Крім того, зважаючи на визначені Бюджетним кодексом України особливості здійснення видатків спеціального фонду бюджету, механізм фінансового забезпечення діяльності ЗСУ за рахунок надходжень загального фонду державного бюджету є більш гарантованим, на що також Міністерство фінансів України звертає увагу у своєму висновку та не підтримує законопроект;

реєстр. № 7388 (щодо збереження доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, з території яких переміщено виробничі потужності суб’єктів господарювання в зв’язку з бойовими діями та/або загрозою бойових дій) – зважаючи, що відповідно до вимог пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо особливостей формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях в умовах воєнного стану. Крім того, у висновку ГНЕУ на законопроект висловлені суттєві зауваження щодо вибору моделі зарахування до доходів відповідних місцевих бюджетів окремих податків в умовах воєнного стану та підкреслено про неузгодженість положення законопроекту з чинними нормами Бюджетного кодексу України і відсутність детальних розрахунків та обґрунтувань щодо реалізації законодавчої ініціативи. Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту;

реєстр. № 8085 (щодо створення та засад функціонування фонду відновлення та стимулювання розвитку регіонів і територій), оскільки порушене у законопроекті питання унормоване в інший спосіб – шляхом створення у спеціальному фонді державного бюджету фонду ліквідації наслідків збройної агресії з метою ліквідації наслідків (у т.ч. гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, згідно із законами України від 03.11.2022
№ 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Крім того, суттєві зауваження щодо законопроекту висловили Міністерство фінансів України, Національний банк України, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не підтримується;

реєстр. № 9297 (щодо запровадження культурної субвенції для фінансування надання базового набору культурних послуг) – оскільки згідно з пунктом 2 розділу II Закону від 29.04.2021 № 1432-IX «Про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» Кабінету Міністрів доручено внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо запровадження відповідної субвенції, однак Урядом їх не внесено, натомість відповідний законопроект за реєстр. № 9297 подано народними депутатами без належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій щодо збалансування державного бюджету. Крім того, за висновком Міністерства фінансів прийняття законопроекту не підтримується з огляду на відсутність нормативного регулювання порушеного питання та фінансового ресурсу для його реалізації, а також враховуючи встановлені згідно з пунктом 22 розділу VI Бюджетного кодексу особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану та першочергове пріоритетне спрямування бюджетних коштів на національну безпеку і оборону;

реєстр. № 9565 (щодо забезпечення ефективного використання коштів у період дії воєнного стану), оскільки предмет регулювання цього законопроекту щодо обмеження бюджетних видатків у період дії воєнного стану унормовано в інший спосіб положеннями законів України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та від 08.11.2023 № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України»;

реєстр. № 9646 (щодо обов’язкового включення до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, видатків, спрямованих на розвиток та підтримку громадянського суспільства), зважаючи на вимоги пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу, якими встановлено особливості організації бюджетного процесу в умовах воєнного стану, та враховуючи обмеженість фінансового ресурсу держави і чіткі пріоритети спрямування бюджетних коштів на потреби національної безпеки і оборони, відновлення України та соціальний захист громадян, а також взявши до уваги експертний висновок Мінфіну щодо непідтримки цього законопроекту, зокрема через невідповідність його положень Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, затвердженій Указом Президента України від 07.09.2021 № 487/2021;

реєстр. № 10047 (щодо можливості фінансування будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам), оскільки порушене у законопроекті питання врегульовується в інший спосіб, наразі відповідно до положень Закону від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», згідно з яким передбачено створення у державному бюджеті на 2024 рік фонду ліквідації наслідків збройної агресії та визначені напрями використання коштів такого фонду (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам). Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту, та у закладах охорони здоров’я;

реєстр. № 10065 (щодо зарахування ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань до місцевих бюджетів за місцезнаходженням пункту постійної дислокації) у зв’язку з прийняттям законів України від 08.11.2023 № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» і від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», згідно з якими частина податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України та згідно із зазначеними нормами цього Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема, затвердити план роботи Комітету на одинадцяту сесію та схвалити переліки законопроектів, які пропонується включити та не включати до проекту порядку денного одинадцятої сесії, згідно з наданими проектами.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення з даного питання. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на одинадцяту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і перелік законопроектів, які пропонується не включати до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо окремих підстав звільнення з військової служби під час дії воєнного стану" (реєстр. № 10325 від 09.12.2023, народні депутати України Циба Т.В., Цимбалюк М.М., Потураєв М.Р., Богуцька Є.П. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо уточнення деяких питань призначення пенсії, пов’язаних із веденням трудової книжки" (реєстр. № 10331 від 12.12.2023, народні депутати України Мороз В.В., Юрченко О.М.);

2.1.3. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про взаємодію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій" (реєстр. № 0237 від 13.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності" (реєстр. № 10293 від 27.11.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо удосконалення правового регулювання окремих питань військового обліку" (реєстр. № 10292 від 27.11.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо деяких питань передачі майна в суборенду" (реєстр. № 10350 від 18.12.2023, народні депутати України Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки приватної форми власності, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України" (реєстр. № 10359 від 19.12.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І., Яковенко Є.Г.);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Національної системи конфіденційного зв’язку та Національної електронної комунікаційної мережі" (реєстр. № 10273 від 20.11.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (реєстр. № 10313 (доопрац.) від 11.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 9-24 розділу XXI Митного кодексу України щодо продовження дії звільнення від оподаткування ввізним митом безпілотні літальні апарати та деякі інші товари" (реєстр. № 10376 від 25.12.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Козак В.В., Бабій Р.В., Дмитрієва О.О. та інші);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо уточнення ступеня вищої освіти для осіб, які мають право здійснювати адвокатську діяльність" (реєстр. № 10312 від 04.12.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення обґрунтованої підозри" (реєстр. № 10348 від 18.12.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 306 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення територіальної юрисдикції оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування" (реєстр. № 10349 від 18.12.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення" (реєстр. № 10356 від 18.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків оскарження судових рішень та електронної форми судових рішень" (реєстр. № 10365 від 21.12.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення термінології у відповідність із законодавством у сферах містобудівної діяльності та дорожнього господарства" (реєстр. № 10182 від 24.10.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення термінології у відповідність із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"" (реєстр. № 10184 від 24.10.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами" (реєстр. № 10298 від 28.11.2023, народні депутати України Скрипка Т.В., Кравчук Є.М., Потураєв М.Р. та інші);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" (реєстр. № 10072 від 19.09.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо посилення відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель" (реєстр. № 10149 від 13.10.2023, народні депутати України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування публічних електронних реєстрів" (реєстр. № 10340 від 13.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва" (реєстр. № 10202 від 31.10.2023, народний депутат України Крулько І.І. та інші);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовиий режим на тимчасово окупованій території України" щодо забезпечення майнових прав та спадкових прав на майно, громадян місцем проживання яких була тимчасово окупована територія України або територія на яких ведуться бойові дії в умовах воєнного стану" (реєстр. № 10334 від 12.12.2023, народні депутати України Мороз В.В., Юрченко О.М., Гнатенко В.С.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту прав і свобод людини і громадянина під час примусового виконання рішень" (реєстр. № 10389 від 03.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 10-3 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти боржника-фізичної особи, що надійшли такій особі від міжнародних громадських, благодійних та інших організацій, а також від представництв міжнародних організацій в Україні у якості благодійних пожертв та інших видів грошової допомоги" (реєстр. № 10387 від 29.12.2023, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо визначення терміну "працівник правоохоронного органу" під час кваліфікації" (реєстр. № 10347 від 18.12.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності" (реєстр. № 10103 від 03.10.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" щодо уточнення окремих положень та продовження строків виконання Закону для юридичних осіб" (реєстр. № 9628 від 21.08.2023, народні депутати України Лозинський Р.М., Веніславський Ф.В., Шуляк О.О., Безгін В.Ю. та інші);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 5 пункту 27 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо приватизації земельних ділянок під час дії воєнного стану громадянами України, які розпочали приватизацію ще до військової агресії російської федерації проти України, а саме до 24 лютого 2022 року" (реєстр. № 10285 від 24.11.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо спрощення умов трансформації освітньої мережі" (реєстр. № 10083 від 22.09.2023, народні депутати України Білозір Л.М., Кучер М.І. та інші);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 15 розділу X Земельного кодексу України щодо продовження дії перехідних положень, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 10366 від 21.12.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Саладуха О.В. та інші);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо особливостей обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в період воєнного стану" (реєстр. № 10367 від 21.12.2023, народний депутат України Яцик Ю.Г.);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з пестицидами і агрохімікатами в Україні" (реєстр. № 10207 від 03.11.2023, народні депутати України Гайду О.В., Кучер М.І., Бунін С.В., Стернійчук В.О. та інші);

2.1.34. Проект Закону України "Про академічну доброчесність" (реєстр. № 10392 від 08.01.2024, народні депутати України Стефанчук Р.О., Гришина Ю.М., Воронов В.А. та інші);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення кількості підстав здійснення кримінального провадження колегіально в суді першої інстанції" (реєстр. № 10386 від 29.12.2023, народний депутат України Демченко С.О.);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до частини другої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (щодо встановлення чіткого і прозорого механізму відбору управителів активами)" (реєстр. № 10390 від 05.01.2024, народний депутат України Ткаченко О.М.);

2.1.37. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про встановлення для учасників Великої Вітчизняної війни, трудівників тилу воєнних років та вдів загиблих воїнів додаткових пільг і матеріальної допомоги у зв’язку з 50-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років" (реєстр. № 0246 від 08.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України" (реєстр. № 10324 від 08.12.2023, народні депутати України Арахамія Д.Г., Корнієнко О.С., Мотовиловець А.В., Славицька А.К., Батенко Т.І.);

2.1.39. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з розкраданнями культурних цінностей і забезпеченні їхнього повернення" (реєстр. № 0243 від 02.01.2024, Президент України);

2.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та інших державних органів у сфері захисту критичної інфраструктури" (реєстр. № 10409 від 15.01.2024, народні депутати України Бондаренко О.В., Мандзій С.В., Матусевич О.Б. та інші);

2.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо управління державним або комунальним майном" (реєстр. № 10395 від 08.01.2024, народні депутати України Безгін В.Ю., Лозинський Р.М., Аліксійчук О.В.);

2.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України" (реєстр. № 10305 від 29.11.2023, народні депутати України Калаур І.Р., Струневич В.О. та інші);

2.1.43. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про сприяння та взаємний захист інвестицій" (реєстр. № 0238 від 18.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.44. Проект Закону України "Про ратифікацію Додаткової угоди між Україною та Технічним секретаріатом Організації із заборони хімічної зброї про привілеї та імунітети для візитів технічної допомоги" (реєстр. № 0244 від 02.01.2024, Президент України);

2.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо визначення порядку звільнення деяких категорій споживачів від сплати вартості комунальних послуг у випадку пошкодження чи знищення житла внаслідок війни" (реєстр. № 10406 від 15.01.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В., Яковенко Є.Г.);

2.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо звільнення від сплати за послуги з управління багатоквартирним будинком у випадку його пошкодження, руйнування внаслідок воєнних дій та перебування у аварійному стані" (реєстр. № 10407 від 15.01.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

2.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" щодо забезпечення права членів сімей військовослужбовці, які перебувають в зоні бойових дій, на відновлення газопостачання" (реєстр. № 10408 від 15.01.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

2.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до чинного законодавства щодо удосконалення корпоративного управління в товариствах" (реєстр. № 10304 від 29.11.2023, народні депутати України Калаур І.Р., Струневич В.О., Ватрас В.А. та інші);

2.1.49. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю, Протоколу між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року" (реєстр. № 0240 від 25.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.50. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою" (реєстр. № 0242 від 29.12.2023, Президент України);

2.1.51. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії" (реєстр. № 0245 від 02.01.2024, Президент України);

2.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом" (реєстр. № 10338 від 13.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.53. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо соціального страхування" (реєстр. № 9634 від 21.08.2023, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» щодо встановлення допомоги журналістам за шкоду їх життю та здоров’ю завдану під час виконання ними професійних обов’язків внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 9350 від 05.06.2023), поданий народним депутатом України Брагаром Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова.

Законопроектом шляхом доповнення Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» (далі – Закон) новими статтями 18-1 та 18-2 пропонується визначити категорії осіб, які належать до членів сім’ї загиблого (померлого) журналіста і встановити підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюватиметься.

Також у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту передбачено визначити, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року, та встановити розміри одноразової грошової допомоги журналістам, а саме:

- тим, які загинули (померли) під час виконання ними професійних обов’язків на період з 24 лютого 2022 року до моменту припинення, або скасування воєнного стану в Україні, – 300 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року – 3028 гривні, розмір допомоги у 2024 році становитиме 908,4 тис. грн), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (за чинною редакцією Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків визначена у розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми (відповідно 302,8 тис. грн));

- тим, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво), заподіяне журналісту під час виконання ним професійних обов’язків, настало на період з 24 лютого 2022 року до моменту припинення, або скасування воєнного стану в Україні, – 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми (відповідно 454,62 тис. грн), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (за чинною редакцією Закону одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов’язків, визначена у розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми (відповідно 151,4 тис. грн)).

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету (визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних), починаючи з 2024 року, зокрема на виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків у період з 24.02.2022 до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну цей законопроект потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень, при цьому зазначається, що Законом України від 20.03.2023 р. № 2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування під час виконання ними посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24.02.2022 воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» щодо встановлення допомоги журналістам за шкоду їх життю та здоров’ю завдану під час виконання ними професійних обов’язків внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 9350 від 05.06.2023), поданий народним депутатом України Брагаром Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме виділення коштів з державного бюджету на забезпечення виплати одноразової грошової допомоги журналістам або членам їх сімей, якщо у період дії воєнного стану вони загинули (померли) або отримали поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання професійних обов’язків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення права на перерахунок пенсії (реєстр. № 10330 від 12.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2024 року встановити, що усі пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підлягатимуть перерахунку у зв’язку із підвищенням розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер) та премій у розмірах, встановлених законодавством. За законодавчою пропозицією такий перерахунок пенсій здійснюватиметься на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадитиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені цим Законом.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету у 2024 році на пенсійне забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, оскільки призведе до збільшення розміру пенсій, однак визначити обсяг додаткових видатків немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. В той же час, Мінфін відмічає, що норми законопроекту не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, та за узагальнюючим висновком законопроект за реєстр. № 10330 не підтримується.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення права на перерахунок пенсії (реєстр. № 10330 від 12.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» (реєстр. № 10364 від 21.12.2023), поданий народним депутатом України Цибою Т.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом пропонується віднести до предмету відання Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» /далі – Закон/ членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України або яких посмертно нагороджено Орденом Героїв Небесної Сотні за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності. Відтак такі особи матимуть право на отримання щомісячної грошової виплати, передбаченої вказаним Законом.

Довідково: згідно із вказаним Законом щомісячна грошова виплата призначається і виплачується особам, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та яким/яких, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка"/нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів/орденом "За мужність" трьох ступенів/орденом княгині Ольги трьох ступенів, а також членам сімей загиблих (померли) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на яких поширюється дія цього Закону. Розмір такої грошової виплати визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) /в умовах січня 2024 року – 7 100 грн/, і може становити від одного до трьох розмірів такої заробітної плати в залежності від отриманої нагороди /від 7 100 грн до 21 300 грн/.

Згідно із фінансово-економічними обґрунтуваннями, наведеним у пояснювальній записці до проекту закону, за попередніми розрахунками реалізація законопроекту потребуватиме у 2024 році видатків державного бюджету у сумі 5,2 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки в законі про державний бюджет на 2024 рік видатки на виплату одноразової грошової виплати для запропонованої даним законопроектом категорії осіб не передбачено, і за узагальнюючим висновком такий законопроект потребує доопрацювання.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» (реєстр. № 10364 від 21.12.2023), поданий народним депутатом України Цибою Т.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (реєстр. № 10244 від 10.11.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Фрісом І. П., Калауром І. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» запропоновано унормувати організаційні та процесуальні питання щодо прийняття, розподілу, розгляду нових і поточних адміністративних справ, а також обліку й зберігання розглянутих справ та вирішення процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у таких справах.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій його авторами, та експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на фінансове забезпечення органів системи правосуддя, зокрема в межах обсягу видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (у державному бюджеті на 2024 рік бюджетні призначення визначені в обсязі 20 591,2 млн гривень).

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (реєстр. № 10244 від 10.11.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Фрісом І. П., Калауром І. В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (реалізацію його положень належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення здійснення правосуддя місцевими судами). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності окремих кримінальних правопорушень Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10170 від 20.10.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань з питань правоохоронної діяльності.

Положеннями законопроекту передбачається зменшити кількість кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких відповідно до Кримінально процесуального кодексу (далі – КПК) здійснює Бюро економічної безпеки України, зокрема виключивши з пункту 1 частини третьої КПК статті 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 229 Кримінального кодексу України (далі – КК).

За інформацією авторів законопроекту його прийняття не призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів.

Водночас, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає:

реалізація положень, запропонованих законопроектом, може потребувати додаткових бюджетних витрат, оскільки законопроектом передбачена зміна підслідності досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені до підслідності Бюро економічної безпеки України, іншим правоохоронним органам;

враховуючи вимоги частини першої статті 216 КПК (щодо здійснення слідчими органів Національної поліції досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування) досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, КК, буде здійснюватись відповідно органами Національної поліції, проте фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків додаткового фінансування відповідних органів, а також пропозицій щодо джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету до законопроекту не надано.

За узагальнюючим висновком Мінфін в цілому законопроект не підтримує, при цьому надаючи ряд обґрунтувань своєї позиції, зокрема звертається увага на неузгодженість законопроекту з положеннями статті 36 КПК та із завданнями економічної програми, визначеними меморандумами про економічну та фінансову політику від 02.03.2017, від 05.02.2018 та від 02.06.2020.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності окремих кримінальних правопорушень Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10170 від 20.10.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10353 від 18.12.2023), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Тищенком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом запропоновано доповнити пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України новими положеннями, згідно з якими, зокрема, тимчасово, з 1 січня 2024 р. на період дії воєнного стану на території України і до 31 грудня року, наступного після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України:

звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту фізичними особами: з числа осіб, які мають статус учасника бойових дій; які були призвані на військову службу під час мобілізації (крім офіційно визнаних дезертирами); які є синами/доньками, батьками, рідними братами/сестрами загиблого внаслідок військової агресії проти України; чиї транспортні засоби зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії проти України;

на визначених умовах особи відповідних категорій (або офіційно уповноважена особа в інтересах відповідного громадянина) можуть завезти в Україну один транспортний засіб;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, однак розрахувати втрати державного бюджету неможливо, оскільки невідомі кількість, моделі та технічні характеристики транспортних засобів, які може бути завезено на митну територію України;

недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку до державного бюджету призведе до неможливості здійснювати фінансове забезпечення державних програм, що спрямовані на підтримку населення та обороноздатність держави в умовах воєнного стану;

запропоноване звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10354 від 18.12.2023), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10353 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 10354.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10353 від 18.12.2023), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Тищенком М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10354 від 18.12.2023), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Тищенком М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Митний кодекс України положенням, згідно з яким передбачити, що тимчасово, до припинення чи скасування воєнного стану на території України:

звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу громадянами: з числа осіб, які мають статус учасника бойових дій; які були призвані на військову службу під час мобілізації (крім офіційно визнаних дезертирами); які є синами/доньками, батьками, рідними братами/сестрами загиблого внаслідок військової агресії проти України; чиї транспортні засоби зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії проти України;

зазначені положення не поширюються на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

запропоноване звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10353 від 18.12.2023), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10354 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 10353.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10354 від 18.12.2023), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та Тищенком М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розгляду кримінальних проваджень відносно суддів» (реєстр. № 9497 від 17.07.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 31 Кримінального процесуального кодексу України новою нормою, передбачивши здійснення у Вищому антикорупційному суді кримінального провадження стосовно суддів, які вчинили злочини, колегіально судом у складі двох суддів та трьох присяжних.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на доходи державного та місцевих бюджетів, матиме вплив на видатки державного бюджету, а вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості судових справ стосовно суддів, видатків на виплату присяжним винагороди (середньодобова винагорода присяжного становить 2 102,2 грн) та відшкодування витрат на проїзд, найм житла, а також добові (1 день добових – 300 грн).

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розгляду кримінальних проваджень відносно суддів» (реєстр. № 9497 від 17.07.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки держаного бюджету для забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України (реєстр. № 10311 від 01.12.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Галушком М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну гвардію України» та, зокрема, викласти в новій редакції розділ V «Застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України», яким визначити заходи примусу (фізичний вплив, спеціальні засоби, зброя, озброєння та бойова техніка, озброєння повітряних суден), що мають право використовувати і застосовувати військовослужбовці Національної гвардії під час виконання службових завдань.

Так, у законопроекті наведено перелік спеціальних засобів (кайданки, сітки для зв’язування, захисні бар’єри, турнікети, гумові та пластикові кийки, електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії, засоби примусової зупинки транспортного засобу, службові собаки, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, водомети, бронемашини без установленого на них штатного озброєння та інші спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби, безпілотні повітряні судна, засоби радіоелектронної протидії, тощо), та встановлюються випадки використання та застосування спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки, озброєння повітряних суден особовим складом Національної гвардії.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України щодо положень законопроекту зауважено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету у разі необхідності забезпечення військовослужбовців Національної гвардії спеціальними засобами, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Національної гвардії, починаючи з 2024 року. Поряд з цим Мінфіном зазначається, що подальший розгляд законопроекту можливий за умови надання інформації про додаткову потребу в коштах для Національної гвардії на забезпечення спеціальними засобами, а також його узгодження з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на предмет додержання прав і свобод людини.

Водночас слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може збільшити витрати державного бюджету для Національної гвардії України також у разі необхідності додаткового забезпечення спеціальними засобами, зброєю, озброєнням та бойовою технікою, озброєнням повітряних суден.

Слід зауважити, що суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказують також Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України (реєстр. № 10311 від 01.12.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Галушком М.Л. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може збільшити витрати державного бюджету для Національної гвардії України у разі необхідності додаткового забезпечення спеціальними засобами, зброєю, озброєнням та бойовою технікою, озброєнням повітряних суден). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України» (реєстр. № 10322 від 07.12.2023), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом запропоновано визначити правові та організаційні засади проведення дослідження із застосуванням поліграфа (далі – дослідження) стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України з метою запобігання та виявлення протиправної діяльності таких осіб в інтересах Російської Федерації, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою-окупантом та державою-терористом, а також Республіки Білорусь, яка є учасником Договору про створення Союзної держави з Російською Федерацією.

Відповідно до законодавчої пропозиції такі дослідження:

полягають у проведенні нешкідливого для життя і здоров’я людини тестування з використанням поліграфа на засадах добровільності, правомірності, неупередженості, науковості, комплексності та всебічного забезпечення прав і свобод людини, і громадянина;

проводитимуть незалежні спеціалісти, які обираються шляхом жеребкування серед поліграфологів, які є громадянами України, мають повну вищу освіту другого рівня за ступенем магістра та післядипломну освіту за напрямом «Поліграфологія» і є членами (учасниками) Всеукраїнських професійних асоціацій поліграфологів, з обов’язковою присутністю під час проведення дослідження по одному представнику Служби безпеки України, кожного з розвідувальних органів, Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як зазначається автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету у розмірі орієнтовно 5 млн гривень (з розрахунку 1200 осіб по 4000 грн (вартість дослідження однієї особи)).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткового фінансового забезпечення у поточному році та наступних бюджетних періодах.

Водночас законопроектом не визначено дату набрання чинності Законом, що за визначенням Міністерства фінансів України не дає можливості встановити, у якому бюджетному періоді потрібне фінансове забезпечення реалізації Закону у разі його прийняття.

Слід зазначити, що термін набрання чинності має бути визначений у законопроекті та відповідати частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України» (реєстр. № 10322 від 07.12.2023), поданий народним депутатом України Веніславським Ф.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами (реєстр. № 10220 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими пунктами, якими передбачається:

тимчасово, до 31 грудня 2024 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України транспортних засобів /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться на митну територію України підприємствами, установами та організаціями, які утворені органами місцевого самоврядування і оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам для потреб забезпечення оборони держави;

не поширювати зазначене звільнення до транспортних засобів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

встановити, що відповідні транспортні засоби мають бути передані отримувачам не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких транспортних засобів на підставі актів/документів про приймання-передання, а копії таких документів мають бути передані митному органу, який здійснив їх митне оформлення, протягом 30 днів з дня оформлення таких документів, при цьому, у разі порушення зазначених строків або нецільового використання транспортних засобів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких транспортних засобів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету, зокрема призведе до зменшення їх надходжень від податку на додану вартість та акцизного податку внаслідок застосування передбаченого законопроектом звільнення від сплати таких податків, при цьому реальний розмір втрат державного бюджету визначити неможливо зважаючи на перелік осіб, які можуть ввозити передбачені законопроектом транспортні засоби (підприємства, установи та організації, які утворені органами місцевого самоврядування), а також невизначеність фінансових можливостей місцевих бюджетів щодо фінансового забезпечення оплати ввезення такими підприємствами транспортних засобів для потреб оборони держави. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами (реєстр. № 10220 від 07.11.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 10234 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Бакунцем П.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

збільшити граничний обсяг доходу для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої групи, з 834 до 1 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року /далі – МЗП/ (у 2024 році – з 5 921 400 до 8 520 000 грн);

розширити перелік критеріїв, за умови яких суб’єкти господарювання матимуть можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема щодо платників єдиного податку третьої групи:

- не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1200 розмірів МЗП (у 2024 році – 8 520 000 грн);

- використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, не перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3000 розмірів МЗП (у 2024 році – 21 300 000 грн);

- використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 6000 розмірів МЗП (у 2024 році – 42 600 000 грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від кількості діючих та/або новостворених фізичних осіб – підприємців другої та третьої груп, які збільшать граничний дохід, але розрахувати кількість таких суб’єктів господарювання неможливо у звʼязку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін звертає увагу, що результати декларування платниками єдиного податку другої та третьої груп доходів, отриманих у 2022 році, свідчать про достатність чинних граничних обсягів доходу, зокрема платниками:

- другої групи в кількості 618,6 тис. фізичних осіб задекларовано 665,9 млрд грн, дохід у діапазоні від 5 200 001 грн до 5 587 800 грн задекларували 20,2 тис. платників (3,3% загальної кількості) і лише 418 платників перевищили граничний розмір доходу понад 834 розміри МЗП (у 2022 році – 5 587 800 грн);

- третьої групи (ставки 3% і 5%): у кількості 529,6 тис. фізичних осіб задекларовано 306,8 млрд грн, дохід у діапазоні від 7 500 001 грн до 7 818 900 грн задекларували 388 платників (0,07% кількості) і лише 90 платників перевищили граничний розмір доходу понад 1 167 розмірів МЗП (у 2022 році – 7 818 900 грн); у кількості 140,1 тис. юридичних осіб задекларовано 33,3 млрд грн, дохід у діапазоні від 7 500 001 грн до 7 818 900 грн задекларували 129 платників (0,09% кількості) і лише 103 платники перевищили граничний розмір доходу понад 1 167 розмірів МЗП (у 2022 році – 7 818 900 грн).

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 10234 від 09.11.2023), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Бакунцем П.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до зменшення доходів бюджетів від окремих податків і зборів та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України з метою сприяння діяльності Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (реєстр. № 10345 від 14.12.2023), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 26 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до яких на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією /далі – Глобальний фонд/ в Україні, що виконуються відповідно до закону, передбачається порівняно з чинною нормою додатково звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту окремих підакцизних товарів та операції з постачання на митній території України таких товарів, зокрема, йдеться про: бензин та дизельне пальне (за кодами 2710 12 21, 2710 12 25 00, 2710 12 41 94, 2710 12 45 12, 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10, 2710 19 47 90, 2710 19 48 00, 2710 12 49 01 згідно з УКТ ЗЕД), біодизель (за кодом 3826 00 згідно з УКТ ЗЕД), газ нафтовий та інші вуглеводні в газоподібному стані (за кодом 2711 12 97 00 згідно з УКТ ЗЕД), автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (за кодом 8703 згідно з УКТ ЗЕД), які ввозяться для переобладнання в мобільні амбулаторії або іншого використання в цілях запобігання гуманітарній катастрофі або відповідно до інших умов надання міжнародної технічної допомоги), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду в Україні, що виконуються відповідно до закону.

Крім того, законопроектом передбачено доповнити статтю 2 Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» в частині сприяння держави в ефективній діяльності Глобального фонду на території України під час реалізації його програм, зокрема, шляхом надання преференцій, передбачених Рамковою Угодою між Урядом України та Глобальним фондом від 23.02.2015.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань у частині надання податкових та митних преференцій Глобальному фонду, що дозволить залучити в Україну на тривалий період додаткове джерело фінансування – кошти Глобального фонду, а в перспективі – розвитку в Україні гнучких і сталих систем охорони здоров’я, враховуючи обмеження бюджетного фінансування в Україні;

реалізація положень законопроекту не вимагає додаткових витрат з бюджету та сприяє максимальному залученню та ефективному використанню коштів, виділених Глобальним фондом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробники не надали фінансово-економічних розрахунків, а також не вбачається можливим визначити обсяг товарів, які передбачено використати на період виконання програм Глобального фонду в Україні;

недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету призведе до неможливості здійснювати фінансове забезпечення державних програм, що спрямовані на підтримку населення та обороноздатність держави в умовах воєнного стану;

прийняття рішення щодо розширення переліку операцій, які звільняються від оподаткування податками, суперечить зобов’язанням України у межах Меморандуму про економічну та фінансову політику від 01.12.2023 з Міжнародним валютним фондом щодо утримання від будь-якої податкової політики та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень у 2023 році та надалі.

Враховуючи наведене, Мінфіном законопроект не підтримано.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності і введення в дію відповідним законом («набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через місяць з дня набрання чинності») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України з метою сприяння діяльності Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (реєстр. № 10345 від 14.12.2023), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами» (реєстр. № 10220-1 від 16.11.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, якими передбачається:

визначити, що відповідні транспортні засоби мають бути передані отримувачам не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких транспортних засобів на підставі актів/документів про приймання-передання, а копії таких документів мають бути передані митному органу, який здійснив їх митне оформлення, протягом 30 днів з дня оформлення таких документів, при цьому, у разі порушення зазначених строків або нецільового використання транспортних засобів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких транспортних засобів, а також сплатити пеню відповідно до закону;

встановити відповідальність за порушення строків безоплатної передачі відповідних транспортних засобів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком, для потреб забезпечення оборони держави або за нецільове використання відповідних транспортних засобів шляхом накладання штрафу на платника податків у розмірі 150% сум податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України цих транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету, зокрема призведе до зменшення їх надходжень від податку на додану вартість та акцизного податку внаслідок застосування передбаченого законопроектом звільнення від сплати таких податків, при цьому реальний розмір втрат державного бюджету визначити неможливо, зважаючи на перелік осіб, які можуть ввозити передбачені законопроектом транспортні засоби (підприємства, установи та організації, які утворені органами місцевого самоврядування), а також невизначеність фінансових можливостей місцевих бюджетів щодо фінансового забезпечення оплати ввезення такими підприємствами транспортних засобів для потреб оборони держави. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

При цьому, у разі виявлення передбачених законопроектом порушень його реалізація може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами» (реєстр. № 10220-1 від 16.11.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо отримання статусу членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 10081 від 21.09.2023), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (зазначених у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») належить один з подружжя, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, з ким загиблий (померлий) проживав однією сім’єю без реєстрації шлюбу, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, а також зберегти відповідний статус за одним із подружжя незалежно від того, чи від одружився вдруге.

Насамперед, слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України встановлені пільги, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, передбачених законодавством, про що також зазначає Міністерство фінансів України. Однак, відсутність відповідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть такого статусу, унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Поряд з тим, варто відмітити, що відповідно до вимог частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо отримання статусу членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 10081 від 21.09.2023), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. та Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на надання пільг відповідним категоріям громадян). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 10234-1 від 21.11.2023), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

змінити критерії, за умови яких суб’єкти господарювання матимуть можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, щодо платників єдиного податку другої групи:

- не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1200 розмірів МЗП (у 2024 році – 8 520 000 грн) /згідно з чинною нормою обсяг доходу не перевищує 834 розміри МЗП (у 2024 році – 5 921 400 грн)/;

розширити перелік критеріїв, за умови яких суб’єкти господарювання матимуть можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, щодо платників єдиного податку третьої групи:

- не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 2000 розмірів МЗП (у 2024 році – 14 200 000 грн);

- використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, не перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3500 розмірів МЗП (у 2024 році – 24 850 000 грн);

- використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 8000 розмірів МЗП (у 2024 році – 56 800 000 грн);

зменшити з 1 000 000 грн до 6 000 грн «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання платником податку на додану вартість (що ймовірно є помилкою, оскільки у порівняльній таблиці до законопроекту передбачено навпаки значне збільшення такого «порогу», а саме заміну 1 000 000 грн на 6 000 мінімальних заробітних плат (у 2024 році – 42 600 000 грн), а також у пояснювальній записці до законопроекту йдеться про збільшення такого показника).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту негативно вплине на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від кількості діючих та/або новостворених фізичних осіб – підприємців другої та третьої груп, які збільшать граничний дохід, але розрахувати кількість таких суб’єктів господарювання неможливо у звʼязку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін звертає увагу, що результати декларування платниками єдиного податку другої та третьої груп доходів, отриманих у 2022 році, свідчать про достатність чинних граничних обсягів доходу, зокрема платниками:

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстр. № 10234-1 від 21.11.2023), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до зменшення доходів бюджетів від окремих податків і зборів та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення необхідної кількості укриттів для населення шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів за ініціативою об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та закладів освіти (реєстр. № 10046 від 14.09.2023), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно із законопроектом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, заклади освіти мають право ініціювати будівництво швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів (у разі відсутності наявних укриттів для населення на відповідній території) шляхом повного або часткового фінансування органами місцевого самоврядування, у здійсненні якого органам місцевого самоврядування забороняється відмовляти.

Реалізацію таких положень законопроекту пропонується здійснювати органами місцевого самоврядування на підставі місцевих програм та планів заходів у сфері цивільного захисту за рахунок коштів місцевих бюджетів, субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме лише додаткових видатків з державного бюджету (обсяг яких має бути визначений Кабінетом Міністрів України).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг коштів державного та місцевих бюджетів, необхідних для реалізації законопроекту.

Відтак, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Водночас цими авторами подано законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 10047, згідно з яким передбачається надання відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Однак, слід відмітити, що питання використання коштів такого фонду врегульовується щорічно законом про державний бюджет.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення необхідної кількості укриттів для населення шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів за ініціативою об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та закладів освіти (реєстр. № 10046 від 14.09.2023), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на будівництво відповідних захисних споруд цивільного захисту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надання благодійної допомоги житлом для внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 10266 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, наданої благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, на користь платника податків – внутрішньо переміщеної особи, яка не має у власності житла на території України, або має у власності виключно житло, розташоване в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, території, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації /далі – ВПО/, для їх особистого проживання, у вигляді:

- права строкового безоплатного користування (позички) об’єктом житлової нерухомості, без переходу права власності на нього;

- вартості об’єкта житлової нерухомості, право власності на який передано внутрішньо переміщеній особі за договором дарування чи іншим договором, за яким не передбачається грошова або інша компенсація вартості такого об’єкта житлової нерухомості чи його повернення;

не включати до оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб цільову благодійну допомогу, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) об’єкта житлової нерухомості, право власності на який безоплатно передано платнику податків – ВПО за договором дарування чи іншим договором;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції безоплатного постачання благодійним організаціям, що є неприбутковими, об’єктів житлової нерухомості для подальшої безоплатної передачі у власність ВПО, а також передача таких об’єктів житлової нерухомості благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги – ВПО для особистого проживання;

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності благодійних організацій, що є неприбутковими, придбані або безоплатно отримані ними для подальшої безоплатної передачі у власність ВПО;

визначити, що не сплачується земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової нерухомості благодійних організацій, що є неприбутковими, придбані або безоплатно отримані ними для подальшої безоплатної передачі у власність або безоплатне користування ВПО.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту:

негативно вплине на дохідну частину бюджетів усіх рівнів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

може створити ризики ухилення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельним податком шляхом оформлення об’єктів нерухомості у власність благодійним організаціям та нездійснення ними подальшої передачі такого майна ВПО;

може призвести до ускладнень в адмініструванні зазначених податків, оскільки не визначено період, протягом якого благодійні організації зобов’язані передати майно у власність ВПО і відповідно на який період звільнятимуться від оподаткування, при цьому контролюючі органи не наділено повноваженнями перевіряти фактичне використання об’єктів нерухомості за цільовим призначенням, а саме для подальшої безоплатної передачі у власність або безоплатне користування ВПО;

суперечать зобов’язанням країни в межах Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2023 з Міжнародним валютним фондом щодо утримання від будь-якої податкової політики та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень у 2023 році та надалі.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2024 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надання благодійної допомоги житлом для внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 10266 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надіслання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (реєстр. № 10280 від 22.11.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається таке: «якщо примірник протоколу про адміністративне правопорушення не вручений під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, примірник протоколу у триденний строк з дня його складення надсилається такій особі на адресу місця її проживання поштовим відправленням з описом вкладення з повідомленням про його вручення».

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення витрат із державного бюджету на забезпечення надсилання примірника протоколу про адміністративне правопорушення поштою, однак у зв’язку з відсутністю вихідних даних Мінфін не має можливості визначити орієнтовний обсяг витрат державного бюджету.

З огляду на зазначене законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надіслання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (реєстр. № 10280 від 22.11.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на оплату послуг поштового зв’язку (поштових відправлень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо дотримання посадовими особами місцевого самоврядування чинного законодавства (реєстр. № 9562 від 04.08.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Юрченком О.М., Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /далі – Закон/, серед іншого, пропонується доповнити перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради таким:

«затвердження кількості заступників голови, обрання на посаду та звільнення з посади заступника (заступників) голови ради».

З приводу такої законодавчої ініціативи слід зазначити, що згідно із статтею 51 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради утворюється у складі, зокрема, сільського, селищного, міського голови, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, його кількісний склад визначається відповідною радою, персональний склад – затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови. Поряд з тим, у частині першій статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради шляхом затвердження відповідною радою.

Водночас, ні у законопроекті, ні у супровідних матеріалах до нього не вказано чи йдеться про додаткові посади заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови чи ті посади, що мають бути затверджені у складі виконавчого комітету відповідної ради. Тому, у разі затвердження додаткових посад заступників сільського, селищного, міського голови виникне необхідність збільшення видатків бюджетів місцевого самоврядування на утримання додаткової штатної чисельності органів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про його вплив на видаткову частину місцевих бюджетів, відмічає, що відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту унеможливила визначення вартісної величини такого впливу.

Зважаючи на зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу Мінфін.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін /з дня, наступного за днем його опублікування/ має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо дотримання посадовими особами місцевого самоврядування чинного законодавства (реєстр. № 9562 від 04.08.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Юрченком О.М., Яковенком Є.Г., матиме вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення їх видатків на утримання додаткової чисельності заступників сільського, селищного, міського голови). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення безпекових заходів під час планування будівництва житлових будинків (реєстр. № 10085 від 25.09.2023), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Бурмічем А.П.

Відмітили:

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його підготовлено з метою посилення безпекових заходів для населення під час проектування нового будівництва чи реконструкції наявних житлових будинків шляхом запровадження «захисних кімнат безпеки», як однієї із вимог до будівель і споруд, (за прикладом Ізраїлю). Для реалізації такої мети у законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про будівельні норми», «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується встановити, що:

до захисних споруд цивільного захисту належить захисна кімната безпеки – захисне приміщення, призначене для житлових багатоквартирних будинків в місцях загального користування на поверсі або у вигляді індивідуальної кімнати в квартирі, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів /новий пункт – пункт 1 розділу І законопроекту/;

однією із основних вимог до будівель і споруд є забезпечення наявності захисних кімнат безпеки при проектуванні нових чи реконструкції об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками /пункт 2 розділу І законопроекту/;

під час проходження обов’язкової експертизи проектів будівництва об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, такій експертизі підлягає дотримання нормативів щодо наявності захисних кімнат безпеки /пункт 3 розділу І законопроекту/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, оскільки за рахунок коштів державного бюджету виконуються бюджетні програми, метою яких є будівництво (придбання) житла, виплата компенсації за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям громадян.

Зважаючи на зазначене, законопроект подано без урахування вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу на видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення безпекових заходів під час планування будівництва житлових будинків (реєстр. № 10085 від 25.09.2023), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Бурмічем А.П., буде мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків, пов’язаних із забезпеченням житлом окремих категорій громадян). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення окремих місцевих цільових програм типовими з огляду на їх суспільну важливість та актуальність для населення усіх територіальних громад України (реєстр. № 10127 від 05.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про місцеве самоврядування в Україні» пропонується розширити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері взаємодії з органами місцевого самоврядування, передбачивши можливість: рекомендувати органам місцевого самоврядування затвердити місцеву цільову програму, визначену як типову з огляду на її суспільну важливість та актуальність для населення усіх територіальних громад України (визначення місцевої цільової програми типовою здійснюється розпорядженням Кабінету Міністрів України); встановити вимоги щодо розгляду такої місцевої програми на сесії відповідної сільської, селищної або міської ради, прийняття рішення про її затвердження або про відмову у затвердженні та інформування Кабінету Міністрів України про результати; віднести до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад питання щодо розгляду та затвердження визначених Кабінетом Міністрів України типових місцевих цільових програм.

Прийняття такої законодавчої пропозиції зумовить необхідність вишукання додаткових фінансових ресурсів з місцевих бюджетів для виконання типових місцевих програм, однак, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат із державного бюджету та/або інших бюджетів.

У зв’язку з наведеним варто відмітити, що таку законодавчу ініціативу подано без урахування норм частини третьої статті 142 Конституції України, частини другої статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту вливатиме на показники місцевих бюджетів, оскільки потребуватиме перерозподілу наявних фінансових ресурсів та їх спрямування на реалізацію типових місцевих цільових програм. При цьому відсутність необхідних для обрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники місцевих бюджетів.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що не узгоджується з частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту звертаючи увагу, що його положення:

не узгоджуються з встановленим у статті 7 Кодексу принципом самостійності бюджетної системи, згідно з яким самостійність місцевих бюджетів забезпечується, зокрема правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів;

не відповідають нормам статей 16, 20, 64, 67, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін /через шість місяців з дня його опублікування/ має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення окремих місцевих цільових програм типовими з огляду на їх суспільну важливість та актуальність для населення усіх територіальних громад України (реєстр. № 10127 від 05.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., буде мати вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на реалізацію типових місцевих цільових програм). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10354-1 від 29.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у розділі XXI Митного кодексу України пункт 9-11 доповнити новим підпунктом 6, відповідно до якого тимчасово, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України), які ввозяться на митну територію України для вільного обігу громадянами з числа осіб: які мають статус учасника бойових дій; які були призвані на військову службу під час мобілізації (крім офіційно визнаних дезертирами); які є синами / доньками, батьками, рідними братами / сестрами загиблого внаслідок військової агресії проти України; чиї транспортні засоби зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії проти України. При цьому, запропоноване звільнення передбачається не поширювати на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість, що оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів із звільненням від оподаткування ввізним митом;

запропоноване звільнення від оподаткування може спричинити випадки використання відповідних транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Слід зазначити, що законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10353-1 від 29.12.2023), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10354-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 10353-1.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10354-1 від 29.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в період дії воєнного стану (реєстр. № 10374 від 25.12.2023), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Брагарем Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» пропонується встановити нові підстави для виплати поліцейським одноразової грошової допомоги, а саме у разі:

визначення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми, або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції, у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України;

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності, під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції у період дії воєнного стану, зокрема, під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Як зазначається автором в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Національної поліції України у зв’язку з розширенням підстав для виплати поліцейським одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України, при цьому зазначивши про те, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків, що підтверджують відсутність додаткової потреби у коштах для Національної поліції України, та про відсутність інформації щодо кількості поліцейських для яких буде змінено підстави для отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі/смерті чи втрати працездатності.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в період дії воєнного стану (реєстр. № 10374 від 25.12.2023), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Брагарем Є.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для забезпечення діяльності Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів (реєстр. № 10308 від 01.12.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті запропоновані зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про оренду землі», «Про дорожній рух», «Про місцеве самоврядування», «Про землеустрій», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямовані на запровадження єдиних підходів до регулювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування на прозорих, конкурентних засадах. При цьому законопроектом серед іншого передбачається:

уніфікувати визначення термінів «комплексна схема розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності», «тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності», «архітектурний тип тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності» тощо;

проводити заходи з розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги (у тому числі у вигляді грантів);

розміщувати тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності та майданчики для паркування транспортних засобів на земельних ділянках державної, комунальної власності через обов’язкове проведення електронного аукціону, за результатами проведення якого особа, що запропонувала найвищу цінову пропозицію, отримує право на розміщення таких об’єктів;

встановити, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, майданчиків для паркування транспортних засобів;

визначати операторів паркувальних майданчиків за результатами земельних торгів та/або електронного аукціону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів на розроблення комплексних схем розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань унеможливила проведення ним оцінки вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Поряд з тим, варто відмітити, що результатом проведення аукціонів з надання права на розміщення тимчасової споруди та визначення операторів паркувальних майданчиків може стати збільшення стартової ціни, а відтак і вартості лоту, що у свою чергу може зумовити збільшення відповідних надходжень до місцевих бюджетів.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування/, а також терміни набрання чинності окремих його положень мають узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів (реєстр. № 10308 від 01.12.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Шуляк О.О. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на розроблення комплексних схем розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та може зумовити збільшення доходів за результатами проведення електронних аукціонів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання (реєстр. № 10403 від 11.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про теплопостачання», зокрема, щодо:

визначення єдиних засад державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання;

закріплення повноважень Міністерства енергетики України (далі – Міненерго) як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузі теплопостачання в частині технічного стану та організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж, та Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд) як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у зазначеній сфері і діяльність Держенергонагляду спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики України.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міненерго, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки здійснюватиметься в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на забезпечення функціонування Держенергонагляду (бюджетні призначення визначено у обсязі 235,3 млн гривень).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання (реєстр. № 10403 від 11.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, встановлених на забезпечення діяльності Державної інспекції енергетичного нагляду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 1 та 4 Закону України «Про освіту» щодо сприяння використанню в освітньому процесі спеціалізованих пристроїв для читання електронних підручників (посібників) (реєстр. № 10200 від 30.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується запровадити використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти спеціалізованих пристроїв для читання електронних підручників (посібників) – електронний пристрій, призначений виключно для читання електронних книг різних форматів, що застосовуватиметься здобувачем освіти в освітньому процесі для користування електронними підручниками (посібниками). При цьому держава гарантує безоплатне забезпечення такими спеціалізованими пристроями здобувачів повної загальної середньої освіти у разі, якщо вони вирішили використовувати такий пристрій замість друкованих підручників (посібників) під час освітнього процесу відповідно до наданих Міністерству освіти і науки України запитів від закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України та/або інших бюджетів, оскільки здійснюватиметься за рахунок вже виділених коштів Державного бюджету України на освітні цілі (друк навчальної літератури) шляхом перенаправлення зазначених коштів на інші витрати.

Проте, відсутність вихідних даних щодо кількості здобувачів освіти, які за власним бажанням вирішать використовувати в освітньому процесі такі спеціалізовані пристрої замість паперових книжок, унеможливила визначення Міністерством фінансів України вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Загалом Міністерство фінансів України не підтримує прийняття даного законопроекту, оскільки запровадження ще одного виду спеціалізованих пристроїв для читання електронних підручників (посібників) та забезпечення кожного здобувача освіти такими пристроями потребуватиме суттєвих додаткових коштів державного бюджету (адже за інформацією МОН на сьогодні середня вартість друкованого підручника для здобувача загальної середньої освіти становить близько 120 грн, термін використання якого становить 5 навчальних років, середня вартість спеціалізованих пристроїв для читання – приблизно 15 тис. грн).

З огляду на викладене в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статей 1 та 4 Закону України «Про освіту» щодо сприяння використанню в освітньому процесі спеціалізованих пристроїв для читання електронних підручників (посібників) (реєстр. № 10200 від 30.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., призведе до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення учасників освітнього процесу спеціалізованими пристроями для читання електронних підручників (посібників). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10353-1 від 29.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити пункт 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими підпунктами 69.41 та 69.42, згідно з якими тимчасово, з 1 січня 2024 року (або з дня набрання чинності відповідного підпункту) на період дії воєнного стану на території України і до 31 грудня року, наступного після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами (з числа осіб: які мають статус учасника бойових дій; які були призвані на військову службу під час мобілізації (крім офіційно визнаних дезертирами); які є синами / доньками, батьками, рідними братами/сестрами загиблого внаслідок військової агресії проти України; чиї транспортні засоби зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії проти України) на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту (крім транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цього Кодексу). При цьому, таке звільнення передбачається не застосовувати до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України» (реєстр. № 10354-1 від 29.12.2023), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10353-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 10354-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, що оцінити неможливо, оскільки не відомі кількість, моделі та технічні характеристики відповідних транспортних засобів, які можуть бути завезені на митну територію України;

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України (реєстр. № 10353-1 від 29.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» щодо забезпечення трансляції та поіменного голосування на засіданнях комітетів Верховної Ради України (реєстр. № 10268 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується встановити вимоги щодо проведення відкритих засідань та інших заходів комітетів з одночасною онлайн-трансляцією через веб-сторінки комітетів на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та здійснення поіменного голосування членами комітетів з оприлюдненням його результатів. При цьому у пояснювальній записці визначено, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету та місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до збільшення витрат із державного бюджету на проведення онлайн-трансляції засідань комітетів, проте відсутність вихідних даних унеможливила визначення орієнтовного обсягу таких витрат.

Зважаючи, що чинним законодавством передбачена можливість трансляції засідань комітетів на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, фінансове забезпечення відповідних заходів здійснюється в межах видатків державного бюджету на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» щодо забезпечення трансляції та поіменного голосування на засіданнях комітетів Верховної Ради України (реєстр. № 10268 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., має вплив на показники державного бюджету (впровадження положень закону (у разі його прийняття) має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення діяльності Верховної Ради України, що може зумовити потребу у додаткових видатках). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про комітети Верховної Ради України» щодо підвищення рівня відкритості засідань комітетів Верховної Ради України (реєстр. № 10263 від 16.11.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Яковенком Г.Є.

Відмітили:

Законопроектом встановлюється вимога щодо проведення засідань комітетів у режимі відеоконференції з одночасною трансляцією на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім питань порядку денного, що стосуються національної безпеки, розгляд яких за вмотивованим рішенням головуючого проводиться без трансляції, питань, що містять інформацію з обмеженим доступом, та випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України, проте відсутність вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про комітети Верховної Ради України» щодо підвищення рівня відкритості засідань комітетів Верховної Ради України (реєстр. № 10263 від 16.11.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Яковенком Г.Є., має вплив на показники державного бюджету (впровадження положень закону (у разі його прийняття) має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення діяльності Верховної Ради України, що може зумовити потребу у додаткових видатках). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ветеранське підприємництво (реєстр. № 10258 від 13.11.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проект закону спрямований на створення сприятливих умов для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, вирішення проблем реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому.

Згідно із положеннями законопроекту, зокрема:

- основними напрямами державної політики у сфері ветеранського підприємництва в України є:

запровадження податкових механізмів стимулювання ветеранського підприємництва;

пріоритетне залучення суб’єктів ветеранського підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб;

забезпечення державної підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва шляхом запровадження державних програм кредитування, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами, надання гарантій на забезпечення виконання зобов’язань за кредитами, надання поворотної та безповоротної фінансової допомоги, надання державної підтримки для відновлення та стабілізації ветеранського підприємництва тощо;

сприяння розвитку ефективної інфраструктури підтримки ветеранського підприємництва, організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів ветеранського підприємництва;

гарантування прав суб’єктів ветеранського підприємництва під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

сприяння спрощенню дозвільних процедур та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб’єктів ветеранського підприємництва та скороченню строку проведення таких процедур;

впровадження механізмів сприяння та стимулювання до використання у виробництві суб’єктами ветеранського підприємництва новітніх технологій та інновацій;

забезпечення підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва для просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на зовнішні ринки;

залучення міжнародних фінансових організацій до підготовки та реалізації інвестиційних проектів суб’єктів ветеранського підприємництва;

стимулювання розвитку ветеранського соціального підприємництва;

- відомості щодо осіб зі статусом суб’єкта ветеранського підприємництва обліковуватимуться в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, відповідальним за забезпечення формування і ведення якого визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України /далі – Мінветеранів/;

- з метою вироблення стратегії та напрямів провадження у сфері ветеранського підприємництва органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування утворюватимуть на громадських засадах консультативні, дорадчі або інші допоміжні органи;

- державна підтримка передбачає формування державних програм підтримки, державних цільових, регіональних та місцевих цільових програм, програм розвитку, в яких визначаються умови та механізми цієї підтримки:

програми державної підтримки, державні цільові програми розробляються та впроваджуються Мінветеранів із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб’єктів ветеранського підприємництва;

регіональні та місцеві цільові програми, програми розвитку, інші програми у сфері ветеранського підприємництва повинні розроблятися, запроваджуватися та реалізовуватися з урахуванням діючих державних програм підтримки, державних цільових програм;

порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва затверджуватиметься відповідно до вимог бюджетного законодавства;

- надання державної фінансової підтримки суб’єктам ветеранського підприємництва здійснюватиметься Мінветеранів через бюджетну установу «Український ветеранський фонд» та іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва;

- державна фінансова підтримка надаватиметься за рахунок державного, місцевого бюджетів та інших, не заборонених законодавством джерел у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, під час складання Бюджетної декларації та проекту державного бюджету на відповідний період передбачатиметься окрема бюджетна програма, спрямована на фінансове забезпечення підтримки проектів суб'єктів ветеранського підприємництва, а також державних цільових програм;

- Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування щороку в проектах місцевих бюджетів мають передбачати кошти на підтримку суб’єктів ветеранського підприємництва, які залучені до реалізації регіональних та місцевих цільових програм та інших програм розвитку;

- органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах повноважень мають сприяти наданню суб’єктам ветеранського підприємництва інформаційної, консультаційної та просвітницької підтримки, необхідної для забезпечення розвитку ветеранського підприємництва, відповідно до законодавства;

- відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування та діє протягом 10 років після припинення дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту, зокрема, зазначає таке:

- реалізація положень проекту закону матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах у частині запровадження податкових механізмів стимулювання та нових програм підтримки, кредитування, часткових компенсацій відсоткових ставок за кредитами (водночас, визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів) і виконання положень цього законопроекту (у разі його прийняття) не буде забезпечено фінансовими ресурсами;

- потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів, зокрема для забезпечення здійснення Мінветеранів додаткових функцій (перегляд структури та штатної чисельності його працівників, збільшення витрат на заробітну плату тощо);

- у показниках державного бюджету на 2024 рік за бюджетною програмою 1501090 «Функціонування Українського ветеранського фонду, у тому числі здійснення фондом заходів з підтримки проектів» (бюджетні призначення визначено у сумі 247,7 млн грн), головним розпорядником якої є Мінветеранів, передбачено надання фінансової підтримки ветеранам та членам їх сімей для реалізації проектів, які за результатами конкурсного відбору визначено переможцями та спрямовані на реінтеграцію ветеранів і членів їх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного і психічного здоров’я, підтримку підприємницької діяльності ветеранів та сприяння в їх працевлаштуванні;

- у державному бюджеті на 2024 рік передбачено видатки, спрямовані на підтримку підприємництва, якими можуть скористатися й ветерани війни та члени їх сімей, у складі бюджетних програм інших головних розпорядників бюджетних коштів, зокрема Міністерства економіки України (надання грантів для створення або розвитку бізнесу, надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання для переробних підприємств, садівництва, ягідництва та виноградарства, тепличного господарства), а також деякі програми підтримки підприємництва здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

- статтею 87 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ визначено перелік видатків, що здійснюються з державного бюджету, і до цієї статті Кодексу не включено заходи з підтримки ветеранського підприємництва, передбачені в законопроекті;

- статтями 89 – 91 Кодексу визначено перелік видатків місцевих бюджетів, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та з усіх місцевих бюджетів, при цьому законопроект не містить положень щодо розмежування видатків місцевих видатків на підтримку ветеранського підприємництва, що може призвести до спрямування одночасно коштів із різних місцевих бюджетів на один і той же напрям, а тому потребує відповідних уточнень у законопроекті;

- законопроектом пропонується запровадити податкові механізми стимулювання ветеранського підприємництва, при цьому згідно з Податковим кодексом України будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 цього Кодексу); підстави для надання податкових пільг і порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом (пункт 7.4 статті 7 цього Кодексу);

- положення законопроекту, які регулюють питання надання фінансової підтримки ветеранського підприємництва, потребують перегляду з огляду на те, що перелік відповідних видатків встановлюється Бюджетним кодексом України, надання податкових пільг – Податковим кодексом України, а зміни до них вносяться виключно шляхом внесення змін до відповідного кодексу;

- для оперативного реагування на виклики, пов’язані із забезпеченням підтримки ветеранського підприємництва, є доцільним у законопроекті передбачити положення, що обсяги та напрями фінансової підтримки ветеранського підприємництва визначатиме Кабінет Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект за реєстр. № 10258 потребує доопрацювання.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ветеранське підприємництво (реєстр. № 10258 від 13.11.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів та може призвести до втрат доходів державного чи місцевих бюджетів у разі внесення у законодавчому порядку змін до податкового та митного законодавства щодо надання преференцій ветеранам війни). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів взяти до уваги, що положення законопроекту щодо державної підтримки ветеранського підприємництва не у повній мірі відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, про що зазначено у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського законодавства з питань роумінгу» (реєстр. № 10265 від 17.11.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Стефанчуком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою наближення законодавства України до acquis ЄС відповідно до переліку і умов, визначених у Доповненні XVII-3 (Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг) Додатку XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом /далі – ЄС/, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також виконання заходів, пов’язаних з реалізацією стратегії інтеграції України до ЄС, зокрема поступової інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС в частині послуг роумінгу шляхом приєднання до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» («Roam-Like-At-Homе»/RLAH). Зокрема, законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про електронні комунікації» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» пропонується:

включити визначення нових термінів, що стосуються питань роумінгу з ЄС;

визначити загальні засади надання послуг роумінгу;

доповнити повноваження Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку /далі – НКЕК/, деякими новими повноваженнями щодо роумінгу з ЄС;

встановити, що НКЕК забезпечує співробітництво з питань регулювання у сфері електронних комунікацій з BEREC (Орган європейських регуляторів електронних комунікацій) та Офісом BEREC (Агентство з підтримки BEREC), своєчасно сплачує фінансові внески;

передбачити адміністративно-господарські санкції за порушення положень щодо роумінгу, визначених законодавством у сфері електронних комунікацій, у вигляді штрафу в розмірі від 2 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється НКЕК) за кожен факт порушення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень в частині сплати фінансових внесків НКЕК для участі у заходах BEREC потребуватиме в подальшому фінансового забезпечення з державного бюджету (доведені НКЕК суми розрахованих Офісом BEREC фінансових внесків, які мала би сплатити НКЕК у 2023 та 2024 роках, не перевищували 10 тис. євро, фінансові внески можуть не стягуватися за рішенням Офісу BEREC, допоки розрахункова сума не перевищуватиме 10 тис. євро), водночас реалізація інших положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, зокрема на утримання НКЕК (у зв’язку з передбаченими законопроектом додатковими повноваженнями НКЕК);

законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками та пропозиціями щодо джерел покриття витрат бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Окремо необхідно зауважити про положення частини першої нової статті 21-1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (абзаци п’ятий та шостий підпункту 4 пункту 2 розділу І законопроекту), якими визначено, що: гарантується повне і своєчасне фінансування НКЕК на зазначені у законопроекті цілі (зокрема, в частині сплати фінансових внесків НКЕК щодо участі у заходах BEREC); у кошторисі НКЕК передбачається створення фонду для забезпечення співробітництва з BEREC і Офісом BEREC. Такі положення законопроекту не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, на що також звертає увагу у своєму висновку Міністерство фінансів України, передусім:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

главі 8 /в якій визначено процедури виконання державного бюджету за видатками, включаючи частину першу статті 47 (згідно з якою порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України)/.

Загалом порушені у вищевказаних положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського законодавства з питань роумінгу» (реєстр. № 10265 від 17.11.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Стефанчуком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень НКЕК та у наступних бюджетних періодах на сплату НКЕК відповідних фінансових внесків, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань цифрової трансформації при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4 і 47 та глави 8), а саме виключити абзаци п’ятий та шостий підпункту 4 пункту 2 розділу І законопроекту.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі)» (реєстр. № 10157 від 17.10.2023), поданий народним депутатом України Кузбитом Ю. М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань з питань правової політики.

Положеннями законопроекту передбачено внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України), законів України «Про попереднє ув’язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» і «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та, зокрема, передбачено таке:

можливість засудженим до обмеження волі працювати на підставі цивільно-правових договорів та зобов’язати засуджених до обмеження (позбавлення) волі працювати у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування за умови забезпечення їх оплачуваною працею виключно на територіях, на яких не ведуться бойові дії;

виплата засудженим до обмеження (позбавлення) волі заробітної плати (винагороди) здійснюється фізичною особою – підприємцем або юридичною особою на рахунок установи за місцем відбування покарання після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ);

фізична особа – підприємець або юридична особа (за виключенням неприбуткових організацій) спрямовує виправному центру (колонії) суму у розмірі 25% від фактично нарахованої засудженому заробітної плати чи винагороди за виконання робіт (надання послуг);

виплата засудженим не менш як 75% загальної суми заробітної плати (винагороди), а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, – не менш як 50% загальної суми заробітної плати (винагороди);

можливість добровільного залучення засуджених до обмеження (позбавлення) волі (на підставі строкового трудового договору) до робіт з господарського обслуговування у виправному центрі (виправній колонії, слідчому ізолятору) з оплатою їх праці за рахунок коштів державного бюджету, при цьому, пропонується встановити, що такі особи не належать до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі – ДКВС);

встановити для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у яких працюють засуджені до позбавлення (обмеження) волі за строковими трудовими договорами та цивільно-правовим договорами, знижену ставку ЄСВ у розмірі 10% (замість 22%) від суми фактично нарахованої заробітної плати та суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) засудженим до позбавлення (обмеження) волі.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій його авторами, зазначено, що реалізація положень законопроекту буде здійснена в межах коштів, передбачених у державному бюджету на відповідний рік.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), наводиться низка зауважень щодо положень законопроекту, зокрема:

- змінами до статей 60 та 118 КВК України передбачено спрямування фізичною особою – підприємцем або юридичною особою виправному центру (колонії) суми у розмірі 25% від фактично нарахованої засудженому заробітної плати чи винагороди за виконання робіт чи надання послуг, проте у законопроекті відсутні положення щодо використання вказаних коштів зазначеними установами; звертаючи увагу на норми статей 11, 16 і 18 КВК України та статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», згідно яких виправні центри і виправні колонії є установами виконання покарань у складі ДКВС і їх фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тобто є бюджетними установами, відтак мають застосовувати вимоги частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо формування та використання власних надходжень бюджетних установ;

- запропоновані зміни до КВК України потребують узгодження із положеннями Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», зокрема зі статтею 24 цього Закону, якою передбачено, що установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до КВК України та Закону України «Про попереднє ув’язнення» засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності;

- пропозиція щодо зменшення розміру ЄСВ для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у яких працюють засуджені, до 10% не узгоджується із принципом рівності прав і обов’язків суб’єктів господарювання та застрахованих осіб щодо отримання страхових виплат і, крім того, такі зміни призведуть до втрат бюджетів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а надання привілеїв під час сплати ЄСВ для окремих категорій платників може призвести до порушень платіжної дисципліни та до аналогічних звернень інших страхувальників, у зв’язку з такими аргументами запропоновані зміни до частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не підтримуються та потребують виключення із законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну (про що викладено вище), а також надання фінансово-економічних розрахунків потреби в коштах на його реалізацію з пропозиціями щодо джерел покриття додаткових видатків.

Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету Мінфін дійшов такого висновку:

- реалізація положень матиме вплив на показники бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) на оплату праці засуджених у зв’язку із залученням їх до виконання ними робіт з господарського обслуговування у виправних центрах (виправних колоніях, слідчих ізоляторах) на підставі строкового трудового договору;

- звільнення неприбуткових організацій від сплати установам виконання покарань доходів від працевикористання засуджених (25% від суми нарахувань на заробітну плату або винагороду засуджених) призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби»;

- запропоноване зниження ставки ЄСВ у розмірі 10% (замість 22%) від суми фактично нарахованої заробітної плати (винагороди) за виконання робіт засудженим призведе до втрат бюджету Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Водночас, з огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог також звернуто увагу Мінфіном.

З огляду на положення законопроекту та беручи до уваги висновок Мінфіну, слід зазначити, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме збільшення видатків за загальним фондом державного бюджету для Мін’юсту на забезпечення виконання покарань виправними органами ДКВС на оплату праці ув’язнених, залучених до виконання робіт із господарського обслуговування за строковими трудовими договорами, водночас може зумовити збільшення власних надходжень бюджетних установ таких органів за спеціальним фондом державного бюджету і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення виконання покарань у таких установах у зв’язку із залученням до праці засуджених до обмеження (позбавлення) волі за цивільно-правовими угодами, а також призведе до втрат власних доходів бюджету Пенсійного фонду України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (через встановлення пільгової ставки ЄСВ у розмірі 10% для підприємств, що залучають до праці засуджених) і може потребувати передбачення коштів державного бюджету для забезпечення збалансування бюджетів цих фондів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі)» (реєстр. № 10157 від 17.10.2023), поданий народним депутатом України Кузбитом Ю.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки загального фонду державного бюджету для Міністерства юстиції України на забезпечення виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України, водночас може зумовити збільшення власних надходжень бюджетних установ таких установ та органів за спеціальним фондом державного бюджету і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення виконання покарань у таких установах та органах, а також призведе зменшення власних доходів бюджету Пенсійного фонду України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, відтак може потребувати передбачення коштів державного бюджету для забезпечення збалансування бюджетів цих фондів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики при доопрацюванні законопроекту врахувати положення частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо формування та використання власних надходжень бюджетних установ.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності (реєстр. № 10166 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до Податкового і Господарського кодексів України та законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких запроваджується нова категорія платників податку на доходи фізичних осіб – фізичні особи, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів від здійснення окремих видів діяльності (далі – спеціальний режим оподаткування доходів). Зокрема законопроектом пропонується:

включити нові поняття «податкове повідомлення нерезиденту-оператору цифрової платформи», «цифрова платформа», «оператор цифрової платформи» і «фізичні особи, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів від здійснення окремих видів діяльності»;

визначити, що право на застосування спеціального режиму оподаткування доходів має фізична особа-резидент, яка досягла 18 років і не є самозайнятою особою, та відповідає таким вимогам:

- не використовує працю найманих осіб;

- обсяг доходу від провадження визначених законопроектом видів діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування протягом календарного року не перевищує 153 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року /у 2024 році – 1 086 300 грн/;

- здійснює розрахунки за виконані роботи або надані послуги виключно з використанням реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, за винятком осіб, які провадять окремі види діяльності виключно шляхом отримання доступу до цифрових платформ і повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму оподаткування доходів;

визначити, що доходом фізичної особи від провадження окремих видів діяльності є дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) від виконання робіт, надання послуг, та дохід, отриманий фізичною особою за даними оператора цифрової платформи (сума доходу визначається за вирахуванням винагороди (комісії) оператора цифрової платформи за надані послуги доступу до цифрової платформи);

доходи фізичних осіб, які використовують спеціальний режим оподаткування доходів, оподатковувати за ставкою 6% щодо доходів не більше 153 розмірів мінімальної заробітної плати і за ставкою 18% суми перевищення вказаного обсягу доходу;

встановити, що дохід фізичних осіб, які використовують спеціальний режим оподаткування доходів, не є об’єктом оподаткування військовим збором;

визначити порядок подання інформації про суми доходів, отримані фізичними особами, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів, до контролюючого органу через спеціальне портальне рішення державною або англійською мовою (порядок використання спеціального портального рішення та подання інформації з його використанням затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику);

передбачити, що:

- не вважається підприємницькою діяльністю і не потребує державної реєстрації провадження фізичною особою окремих видів діяльності в межах спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності;

- оператори цифрових платформ, які подають до контролюючого органу інформацію про суми доходів, отриманих з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму оподаткування доходів від здійснення окремих видів діяльності, звільняються від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску щодо таких осіб при виплаті їм доходу;

- фізичні особи, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не потребує додаткових фінансових витрат із державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень, при цьому сприятиме збільшенню надходжень до бюджету у зв’язку із створенням сприятливих умов для сплати податків фізичними особами, а загальна сума можливих надходжень розрахунково становитиме близько 10 млрд грн (за даними «Економічної експертної платформи»);

сприятиме легалізації доходів фізичних осіб завдяки створенню сприятливих умов для сплати ними податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від величини суми доходу, отриманого фізичними особами, які застосують спеціальний режим оподаткування доходів, розрахувати яку неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, що передбачені законопроектом звільнення від сплати військового збору та добровільна сплата єдиного внеску фізичними особами, які застосують спеціальний режим оподаткування доходів, призведуть не стільки до легалізації відповідних видів діяльності та збільшення надходжень від них до бюджету, скільки використовуватиметься для мінімізації сплати військового збору та єдиного внеску суб’єктами господарювання, які на сьогодні здійснюють таку діяльність.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності (реєстр. № 10166 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. Бондаренком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання питань функціонування територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 10217 від 06.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» та «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» пропонується:

виділити у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення на територіях, які не увійшли до складу природно-заповідного фонду, території спеціального промислового використання для будівництва та експлуатації об’єктів, призначених для поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами, радіоактивними матеріалами (відходами), об’єктів, які забезпечують здійснення заходів, пов’язаних із зняттям з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворенням об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, об’єктів альтернативної енергетики, ядерних установок, високотехнологічних промислових виробництв завершеного циклу та інфраструктури, що забезпечує діяльність зазначених об’єктів;

надати право підприємствам, які провадять діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами першої категорії (високоактивні радіоактивні відходи), утворювати підрозділи відомчої воєнізованої охорони;

врегулювати питання фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС шляхом встановлення межі відповідальності за ядерну шкоду в розмірі 5 мільйонів Спеціальних прав запозичень;

спрямувати частину коштів (10%), які замовник будівництва централізованого сховища спрямовує на спорудження об’єктів соціального призначення у Вишгородському районі Київської області, на фінансове забезпечення заходів з розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника /зміни до частини першої статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»/.

Відповідно до фінансово-економічних розрахунків до законопроекту, підготовлених Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля), реалізація положень проекту акта здійснюватиметься в межах коштів за бюджетними програмами, закріпленими за Міндовкілля /відповідальний виконавець бюджетних програм – Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ)/. Зокрема зазначається, що у 2024 році відповідні заходи здійснюватимуться у таких обсягах:

проведення робіт із інвентаризації території зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що буде у постійному користуванні ДАЗВ – 2 096 тис. грн за загальним фондом за бюджетною програмою «Керівництво та управління діяльністю у зоні відчуження» (код 2708010) /бюджетні призначення на 2024 рік за загальним фондом за цією бюджетною програмою встановлено у обсязі 26 604,8 тис. грн/;

функціонування підрозділу відомчої воєнізованої охорони на підприємстві, яке провадить діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами першої категорії, – 10 373,4 тис. грн за спеціальним фондом за бюджетною програмою «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об'єктів» (код 2708090) /бюджетні призначення на 2024 рік за спеціальним фондом за цією бюджетною програмою встановлено у обсязі 632 150,1 тис. грн/;

оформлення відвідувань території зони відчуження та зони обов’язкового (безумовного) відселення з робочою метою – 1 724,2 тис. грн за загальним фондом за бюджетною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2708110) /бюджетні призначення на 2024 рік за загальним фондом за такою бюджетною програмою встановлено у обсязі 433 996,1 тис. грн/;

страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки ДСП «Чорнобильська АЕС» – 303,3 тис. грн за загальним фондом за бюджетною програмою «Підтримка у безпечному стані блоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2708120) /бюджетні призначення на 2024 рік за загальним фондом за такою бюджетною програмою встановлено у обсязі 1 378 479,5 тис. грн/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів та здійснюватиметься в межах видатків, передбачених за вказаними бюджетними програмами (за кодами: 2708010, 2708090, 2708110, 2708120), а також про відсутність в межах компетенції зауважень до проекту акта.

Разом з тим, слід зазначити, що чинна редакція частини першої статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» передбачає спрямування замовником будівництва централізованого сховища /акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – Енергоатом)/ коштів в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва виключно на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському і Поліському районах Київської області згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією.

Натомість, законопроектом передбачається спрямування 10 відсотків від вказаної вище суми на заходи з розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

При цьому, у законопроекті чітко не визначено порядок та механізм спрямування таких коштів на заходи з розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, водночас запропоновано уповноважити Кабінет Міністрів України затвердити порядок використання зазначених коштів. Крім того, у супровідних документах не наведено обґрунтувань щодо доцільності зменшення видатків на спорудження об’єктів соціального призначення у Вишгородському районі Київської області. Отже, зазначене унеможливлює здійснення оцінки впливу запропонованих змін на показники державного та місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що Положенням про Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник визначено, що даний заповідник є бюджетною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління ДАЗВ і утримується за рахунок коштів державного бюджету /утримання зазначеного заповідника здійснюється в межах бюджетної програми «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2708110)/.

З огляду на зазначене, очевидно, що законодавча ініціатива матиме наслідком зменшення видатків місцевих бюджетів Вишгородського району Київської області на спорудження об’єктів соціального призначення /за рахунок відрахувань Енергоатому/ і відповідно зумовить необхідність вишукування інших джерел надходжень відповідних місцевих бюджетів для покриття витрат на спорудження вказаних об’єктів.

З іншого боку, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник додатково отримає кошти для забезпечення своєї діяльності з відповідних місцевих бюджетів чи державного бюджету, залежно від визначеного Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів від відрахувань Енергоатому. В свою чергу, зарахування таких коштів до державного бюджету матиме наслідком зменшення надходжень місцевих бюджетів і збільшення надходжень державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання питань функціонування територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 10217 від 06.11.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, оцінка впливу залежатиме від визначеного Кабінетом Міністрів України порядку та механізму використання коштів від відрахувань Енергоатому на розвиток Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а реалізація відповідних заходів загалом здійснюватиметься в межах коштів, що будуть перераховані Енергоатомом до державного чи місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (реєстр. № 10225 від 07.11.2023), поданий народним депутатом України Совою О.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема, пропонується:

встановити, що поняття віртуальних активів, видів віртуальних активів, операцій з віртуальними активами та інша термінологія для цілей Податкового кодексу України використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про віртуальні активи»;

включити до складу пасивних доходів прибуток від операцій з віртуальними активами;

визначити, що платники податку на прибуток підприємств окремо визначають загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами;

доповнити новими положеннями щодо порядку здійснення коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств від операцій з віртуальними активами;

включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з віртуальними активами;

визначити особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами, зокрема:

- ведення окремого обліку операцій з віртуальними активами;

- визначення інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами;

- розрахунок фінансового результату (прибутку або збитку) від операцій з продажу віртуальних активів;

включати до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб позитивне значення загального фінансового результату (річний інвестиційний прибуток) від операцій з продажу віртуальних активів за наслідками звітного (податкового) року;

не включати до об’єкту оподаткування податком на додану вартість операції з:

- емісії (створення), введення в оборот та виведення з обороту, обміну, продажу та іншого відчуження віртуальних активів, за винятком віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками;

- надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а саме: обмін віртуальних активів на грошові кошти або інші віртуальні активи та надання послуг з переказу віртуальних активів від імені клієнта;

встановити, що суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють операції з віртуальними активами, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Крім того, пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про віртуальні активи», а також внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України з процедур банкрутства та 14 окремих законів України щодо питань, пов’язаних з віртуальними активами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є запровадження легального та працюючого ринку віртуальних активів в Україні та визначення правил їх оподаткування;

реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, але вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю статистичних даних, необхідних для проведення відповідних розрахунків, зокрема інформації щодо потенційного обсягу прибутку, який можуть отримати платники податків від проведених операцій з віртуальними активами, які є об’єктами оподаткування, а також обсягу витрат на їх придбання (отримання).

Загалом Мінфін підтримує законопроект в частині змін до положень Податкового кодексу України з урахуванням висловлених зауважень, а також надає зауваження інших положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (реєстр. № 10225 від 07.11.2023), поданий народним депутатом України Совою О.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від відповідних податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та загалом від стану розвитку ринку віртуальних активів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо запровадження системи контролю за обігом нафти, газового конденсату та розчинників» (реєстр. № 10215 від 06.11.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити зміст поняття «акцизний склад», доповнивши його визначення місцем, в якому вперше нафта та/або газовий конденсат набувають товарної кондиції, що визначаються чинними нормативними документами стосовно якості продукції;

встановити, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оприлюднює на офіційному веб-порталі перелік осіб, які здійснюють підготовку нафти та/або газового конденсату до товарної кондиції;

прирівняти нафту та газовий конденсат у товарній кондиції для цілей оподаткування до пального;

віднести до підакцизних товарів (продукції):

- нафту та газовий конденсат (коди товарів 2709 00, 2709 00 10 00, 2709 00 90 00 згідно з УКТ ЗЕД) та встановити нульову ставку акцизного податку, при цьому, в разі реалізації нафти та/або газового конденсату в товарній кондиції особам, які не зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, їх псування, знищення, втрати застосовується ставка акцизного податку в розмірі 213,50 євро за 1000 літрів;

- органічні розчинники та розріджувачі на основі або насичених вуглеводнів або ненасичених вуглеводнів, або метилового спирту або спирту етилового, суміші на основі цих розчинників для видалення фарб, лаків та інші, на основі або насичених вуглеводнів або ненасичених вуглеводнів, або метилового спирту або спирту етилового (коди товарів 3814 00 90 19 і 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД) та встановити ставку акцизного податку в розмірі 245,50 євро за 1000 літрів /згідно з чинною нормою оподатковуються лише розчинники або розріджувачі на основі метанолу та інші готові суміші на основі метанолу/;

визначити механізм контролю за цільовим використанням розчинників та розріджувачів, як сировини для хімічної промисловості, із застосуванням податкового векселя при отриманні з нафтопереробного підприємства або ввезенні на митну територію України розчинників і розріджувачів та погашення податкового векселя без сплати акцизного податку у разі документального підтвердження факту цільового використання виключно як сировини для виробництва в хімічній промисловості (згідно з чинною нормою для розчинників і розріджувачів на основі метанолу нульова ставка акцизного податку та вексельна форма контролю не передбачені);

встановити перехідний період щодо зобов’язання суб’єктів господарювання, які мають залишки нафти та/або газового конденсату, розчинників та розріджувачів, зареєструватися платниками акцизного податку, зареєструвати акцизні склади, обладнати всі резервуари, в яких зберігаються такі товари, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також без сплати акцизного податку поповнити обсяги залишку пального та скласти акцизні накладні на такі обсяги пального тощо.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту:

не потребує додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;

сприятиме ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування та виведенню значної частини економіки з тіні.

в частині віднесення до підакцизних товарів (продукції): нафти і газового конденсату із встановленням нульової ставки акцизного податку матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджету, а саме призведе до потенційного збільшення їх надходжень внаслідок посилення контролю за виробництвом та обігом таких товарів; додаткового переліку органічних розчинників та розріджувачів із встановленням ставки акцизного податку в розмірі 245,50 євро за 1000 літрів матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме дозволить отримати додаткові надходження від сплати акцизного податку. При цьому розмір впливу законопроекту на показники бюджетів пов’язаний з обсягами виробництва, імпорту, реалізації та споживання відповідних розчинників та розріджувачів;

призведе до посилення контролю за виробництвом та обігом нафти та газового конденсату, органічних розчинників та розріджувачів, сприятиме зменшенню частки нелегальної торгівлі цими товарами та їх використання для нелегального виробництва пального, запобіганню можливому ухиленню або зловживанню.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо запровадження системи контролю за обігом нафти, газового конденсату та розчинників» (реєстр. № 10215 від 06.11.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів, зокрема від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку (реєстр. № 10355 від 18.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону, зокрема, пропонується призначати і виплачувати пенсію особі, яка:

відбуває покарання у виді обмеження або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку - у розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, компенсаційних виплат, індексації та інших доплат до пенсії, доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановлених законодавством) /в умовах 2024 році – 2 361 грн/;

має право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про прокуратуру», «Про державну службу», яка засуджена до обмеження або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки – у розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /як зазначено вище/, а після відбування покарання – на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Також законопроектом передбачено, що виплата пенсії особі, яка набула процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки, яку оголошено в розшук, міжнародний розшук, припиняється через 6 місяців після набуття нею зазначеного статусу і до зняття з цієї особи такого статусу.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством соціальної політики України, реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та водночас сприятиме економії коштів державного бюджету (визначити вартість економії бюджетних коштів не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних). Такий законопроект Міністерством фінансів України підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку (реєстр. № 10355 від 18.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації витрат державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» (реєстр. № 10225-1 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Швачком А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

встановити, що поняття «базовий актив», «віртуальний актив», «віртуальний актив, визначений індивідуальними ознаками», «постачальник послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів», «послуга, пов’язана з оборотом віртуальних активів», «службовий токен», «токен з прив’язкою до активів», «токен електронних грошей» для цілей Податкового кодексу України вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про віртуальні активи»;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання платником податків;

включити до складу пасивних доходів інвестиційний прибуток від операцій з віртуальними активами та встановити ставку податку на доходи фізичних осіб для такого прибутку в розмірі 18% до бази оподаткування;

- ведення окремого обліку операцій з віртуальними активами;

- визначення інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами;

- розрахунок фінансового результату (прибутку або збитку) від операцій з продажу віртуальних активів;

включати до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб позитивне значення загального фінансового результату від операцій з продажу віртуальних активів за наслідками звітного (податкового) року;

встановити, що базою оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання товарів, надання послуг, що здійснюються на виконання (погашення) службового токена емітентом такого токена, є вартість продажу службового токена його емітентом;

не включати до об’єкту оподаткування податком на додану вартість операції з:

- емісії (створення), введення в оборот та виведення з обороту, обміну, продажу та іншого відчуження віртуальних активів, за винятком операцій з обміну, продажу та іншого відчуження службових токенів;

- надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, крім надання консультацій щодо віртуальних активів;

встановити, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім надання консультацій щодо віртуальних активів) та суб’єкти господарювання, які здійснюють відчуження віртуальних активів (крім відчуження службових токенів, емітованих такими платниками податку);

визначити, що тимчасово, протягом трьох перших звітних років від дати набуття чинності відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/, для інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%, а протягом наступних п’яти звітних років – 9%, при цьому право на застосування зазначених ставок матимуть ті платники податку на доходи фізичних осіб, сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн грн протягом одного звітного року.

Крім того, законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про віртуальні активи», а також внести зміни до 7 окремих законів України щодо питань, пов’язаних з віртуальними активами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є створення в Україні ринку віртуальних активів та забезпечення належного функціонування правових інструментів захисту прав його учасників;

законопроект встановлює сприятливі умови оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами, що створить нове джерело надходжень до державного бюджету;

положення законопроекту можуть бути реалізовані без додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів, натомість запуск працюючого ринку віртуальних активів забезпечить отримання державою суттєвих додаткових бюджетних надходжень, розмір яких об’єктивно залежить від великої кількості факторів і тому є дуже складним для навіть орієнтовного прогнозування.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» (реєстр. № 10225-1 від 17.11.2023), поданий народним депутатом України Швачком А.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від відповідних податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та загалом від стану розвитку ринку віртуальних активів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо зупинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій на період воєнного стану» (реєстр.№ 10401 від 10.01.2024), поданий народним депутатом України Костюком Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, а саме, його прийняття дозволить наповнити державний бюджет на 840,5 млн грн (посилаючись на інформацію суб’єкта законодавчої ініціативи) (довідково: бюджетні призначення у державному бюджеті на 2024 рік за бюджетною програмою 6331020 «Фінансування статутної діяльності політичних партій» визначені в обсязі 840,5 млн грн), проте не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, а також повідомляє про відсутність зауважень до зазначеного законопроекту.

Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 17-5 Закону «Про політичні партії в Україні» кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, перераховуються на рахунки політичних партій у розмірі 25 відсотків загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії не пізніше 10 календарних днів з початку кожного кварталу. Отже, в січні поточного року відповідні платежі вже здійснено.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо зупинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій на період воєнного стану» (реєстр. № 10401 від 10.01.2024), поданий народним депутатом України Костюком Д.С, має вплив на показники державного бюджету (реалізація положень законопроекту сприятиме вивільненню коштів державного бюджету, передбачених на фінансування статутної діяльності політичних партій, на період дії воєнного стану, що дозволить спрямувати такі кошти на інші загальносуспільні заходи або зменшити обсяг фінансування державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

Опосередкований:

2.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль» (реєстр. № 9462 від 06.07.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Стефанчуком М.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити новими положеннями Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства, зокрема, встановити таке:

- право на звернення із скаргою до суду для сторін виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, порушено їхні права;

- невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості відповідного майна;

- вимоги до форми та змісту скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільному та господарському судочинстві;

- під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в господарських та цивільних справах суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи керівника боржника (якщо боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень в господарських та цивільних справах суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, який за наслідками розгляду, суд своєю ухвалою приймає або відмовляє у прийнятті звіту, при цьому, у разі відмови у прийнятті звіту, або у разі неподання звіту у строк встановлений судом, суд одночасно може: встановити новий строк подання звіту, застосувати до боржника захід процесуального примусу у вигляді штрафу (в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі невиконання суб’єктом владних повноважень рішення суду в адміністративних справах, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб’єкта владних повноважень відповідних виплат;

- у разі, якщо судове рішення в адміністративних справах стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо) суд може зменшити розмір штрафу за наслідком розгляду звіту про виконання рішень суду або звільнити його від сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у боржника – суб’єкта владних повноважень та вжиття керівником боржника всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними;

- у разі якщо боржником є колегіальний орган, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративних справах, або у разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може накласти штраф на кожного з членів такого колегіального органу, які в межах своїх повноважень, завдань чи функції не забезпечили виконання судового рішення.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, водночас оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Крім того, практична реалізація положень законопроекту, якими передбачено, що невиконання суб’єктом владних повноважень рішення суду щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням буде підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб’єкта владних повноважень відповідних виплат, може призвести до втрат або необхідності вишукання додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для суб’єктів владних повноважень для забезпечення виконання таких судових рішень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль» (реєстр. № 9462 від 06.07.2023), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Стефанчуком М.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі прийняття судом відповідного процесуального примусу у вигляді штрафу за наслідками розгляду судом звіту про виконання судового рішення, водночас може призвести до втрат або необхідності вишукання додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для суб’єктів владних повноважень для забезпечення виконання судових рішень, які стосуються здійснення соціальних виплат, у разі їх ухвалення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до частини першої статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо визначення умов переведення засуджених до позбавлення волі з урахуванням їх залучення до суспільно корисної праці» (реєстр. № 9476 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом змінами до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України запропоновано встановити, що у разі фактичного відпрацювання засудженим на підставі укладеного з фізичною особою – підприємцем або юридичною особою договору цивільно-правового характеру або трудового договору, погодженого адміністрацією колонії, не менше ніж половини фактично відбутого строку такі особи переводяться з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки, із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки – в колонію середнього рівня безпеки або з колоній мінімального і середнього рівня безпеки – до дільниці соціальної реабілітації.

Слід зазначити, що відповідно до статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, за рахунок заробітку або іншого доходу відшкодовують витрати на їх утримання (крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу) і такі кошти належать до власних надходжень виправних колоній.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація може вплинути на показники бюджету, проте, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, водночас може збільшити дохідну частину спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ, що надходять від виправних колоній, і відповідно до збільшення видатків спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою Мін’юсту 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» у разі залучення до праці більшої кількості засуджених та отримання додаткових доходів від працевикористання засуджених. При цьому, Мінфін зазначає, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості осіб, залучених до праці, та виконання ними робіт, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до частини першої статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо визначення умов переведення засуджених до позбавлення волі з урахуванням їх залучення до суспільно корисної праці» (реєстр. № 9476 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення за спеціальним фондом державного бюджету доходів від власних надходжень бюджетних установ, що надходять від виправних колоній, і відповідно видатків на здійснення заходів, пов’язаних з виконанням покарань виправними колоніями у разі залучення до праці більшої кількості засуджених). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель (реєстр. № 10089 від 26.09.2023), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема:

додатково уповноважити органи казначейського обслуговування бюджетних коштів та банківські установ вживати заходи щодо недопущення здійснення платежів за договорами про закупівлю у разі наявності оприлюдненого в електронній системі закупівель висновку органу державного фінансового контролю із зобов’язанням про усунення порушення, яке має суттєвий вплив на результат закупівлі, та відсутності в електронній системі закупівель інформації про усунення замовником такого порушення, або рішення суду про скасування висновку, яке набрало законної сили (зміни до статті 7 Закону);

уточнити порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, зокрема передбачивши оприлюднення органом державного фінансового контролю роз’яснення змісту висновку та зобов’язань, визначених у такому висновку, за зверненням замовника (зміни до статті 8 Закону);

встановити перелік порушень, що мають суттєвий вплив на результат закупівлі (доповнення частини сьомої статті 8 Закону).

Водночас законопроектом передбачається:

доповнити Кодекс адміністративного судочинства України новими статтями 283-2 і 283-3 щодо визначення особливостей провадження у справах за зверненням органів державного фінансового контролю та особливостей провадження у справах про оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі органів державного фінансового контролю;

внести зміни до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», розширивши головні завдання органу державного фінансового контролю, охопивши відповідним контролем суб’єктів господарювання комунального сектору економіки, фізичних осіб - підприємців, а також діяльність фізичних та юридичних осіб, які управляють коштами Європейського Союзу відповідно до міжнародної угоди та/або національного законодавства або беруть участь у використанні таких коштів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує фінансового забезпечення з державного бюджету та місцевих бюджетів, при цьому сприятиме ефективному та прозорому здійсненню закупівель замовниками, запобіганню проявам корупції у сфері закупівель та розвитку добросовісної конкуренції серед учасників, упередить неефективне використання публічних коштів та втрати фінансових ресурсів.

Разом з тим, запропоноване законопроектом розширення завдань органів казначейського обслуговування бюджетних коштів і органів державного фінансового контролю може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування зазначених органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідними органами заходів щодо економного та ефективного використанню бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на надходження та витрати державного і місцевих бюджетів та не потребує додаткових бюджетних коштів. Загалом Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель (реєстр. № 10089 від 26.09.2023), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти зменшенню втрат бюджетних коштів у процесі закупівель у зв’язку з посиленням заходів контролю у цій сфері, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення виконання додаткових завдань органами казначейського обслуговування бюджетних коштів і органами державного фінансового контролю залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами – учасницями Співдружності Незалежних держав» (реєстр. № 0239 від 20.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується вийти з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав, вчиненої 25.11.1998 в м. Москві та ратифікованої із застереженнями Законом України від 20.04.2000 № 1690-ІІІ /далі – Угода/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

Україна не бере участі у виконанні Угоди протягом тривалого періоду;

у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України та участю у ній республіки білорусь, а також враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05.05.2018 «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав», уведеного в дію Указом Президента України від 19.05.2018 № 139, Міністерство фінансів України вважає продовження дії Угоди недоцільним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну і видаткову частину державного бюджету, не потребуватиме витрат державного чи місцевих бюджетів та не призведе до зменшення фактичних доходів державного бюджету.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що:

Угода, сторонами якої, згідно із супровідними до законопроекту документами є також Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Грузія, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, встановлює принцип справляння під час експорту (ст. 2), який полягає в тому, що «жодна із Сторін не оподатковує непрямими податками товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої Сторони»;

у пояснювальній записці до законопроекту не наведено інформації щодо впливу виходу з Угоди на вітчизняних експортерів та імпортерів продукції у взаємовідносинах із зазначеними країнами у поточному періоді та у перспективі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами – учасницями Співдружності Незалежних держав» (реєстр. № 0239 від 20.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо забезпечення дії принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 10368 від 22.12.2023), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Фроловим П.В., Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Відповідно до пояснювальної записки законопроектом пропонується привести положення статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /далі – Закон/ у відповідність із Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни в частині встановлення варіативності в питанні обрання санкції до порушника (різні за розміром штрафи, що можуть бути накладені на порушників тієї самої охоронної норми) Зокрема, законопроектом передбачається застосовувати до суб’єктів господарювання нові адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу:

за введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, у розмірі від 5 000 до 7 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) /замість 6 000 НМДГ/, а за повторне протягом періоду від одного до трьох років вчинення порушення – від 17 000 до 22 000 НМДГ /замість 20 000 НМДГ/;

за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 Закону) – від 2 000 до 4 000 НМДГ /замість 3 000 НМДГ/, а за повторне протягом періоду від одного до трьох років вчинення порушення – від 5 000 до 7 000 НМДГ /замість 6 000 НМДГ/;

в разі недодержання умов зберігання продукції, яка розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, – від 1 000 до 3 000 НМДГ /замість 2 000 НМДГ/, а за повторне протягом трьох років вчинення правопорушення – від 3 000 до 5 000 НМДГ /замість 4 000 НМДГ/;

в разі невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:

- визначених частиною першою статті 28 Закону, – від 10 000 до 12 000 НМДГ /замість 10 000 НМДГ/ для осіб, які ввели продукцію в обіг, та від 6 000 до 8 000 НМДГ /замість 7 000 НМДГ/ для розповсюджувачів;

- визначених статтею 29 Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, – від 5 000 до 7 000 НМДГ /замість 6 000 НМДГ/ для осіб, які ввели продукцію в обіг, та від 3 000 до 5 000 НМДГ /замість 4 000 НМДГ/ для розповсюджувачів;

- щодо усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, – від 2 000 до 4 000 НМДГ /замість 3 000 НМДГ/ для осіб, які ввели продукцію в обіг, та від 1 000 до 3 000 НМДГ /замість 2 000 НМДГ/ для розповсюджувачів;

- визначених частинами першою та другою статті 29-1 Закону, – від 1 000 до 3 000 НМДГ /замість 2 000 НМДГ/;

за невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, –від 1 000 до 2 000 НМДГ /замість 1 000 НМДГ/;

за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції – від 1 000 до 3 000 НМДГ /замість 2 000 НМДГ/;

за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, – від 10 000 до 12 000 НМДГ /замість 10 000 НМДГ/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету. При цьому, вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, але оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо забезпечення дії принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 10368 від 22.12.2023), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Фроловим П.В., Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (реєстр. № 10346 від 14.12.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Марчуком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом структуровані положення Закону України від 15.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», виключені архаїзми та застарілі норми, переглянуто норми на їх відповідність нормам Податкового кодексу України. Зокрема, відмічено, що законопроектом:

спрощується процедура отримання ліцензій та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій;

запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

запроваджується автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

удосконалюється структура та порядок адміністрування державних реєстрів в сфері державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

запроваджується ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини з метою унеможливлення нелегального виробництва тютюнових виробів;

переглядається вартість ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності та розмір штрафів за порушення вимог цього закону (даної законодавчої ініціативи) з прив’язкою до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом станом на 1 січня звітного року.

Також у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме призведе до потенційного збільшення їх надходжень внаслідок посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, а також може вплинути на дохідну частину місцевих бюджетів, оскільки плата за ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності з підакцизними товарами та штрафні санкції за порушення відповідного закону зараховуються до місцевих бюджетів за місцем здійснення діяльності / вчинення правопорушення, однак оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном законопроект підтримано із зауваженнями.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (реєстр. № 10346 від 14.12.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Марчуком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (реєстр. № 10319 від 06.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, якими, серед іншого, передбачено:

визначення поняття «обставини (факти), які можуть свідчити про надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави» та доповнення положенням, що при виявленні таких обставин контролюючий орган керується відповідним переліком Національного антикорупційного бюро України, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті;

вимогу щодо сплати штрафу платником податку в разі зазначення ним у податковій декларації з податку на прибуток підприємств різниці, визначеної за результатами виявлених контролюючими органами під час перевірки обставин (фактів), які можуть свідчити про неправомірної вигоди, у розмірі 7,5% від суми такої різниці;

проведення документальної позапланової перевірки платника податків, щодо якого винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди і такі діяння могли мати вплив на суму витрат, які були враховані при визначенні об’єкта оподаткування;

нарахування грошового зобов’язання без дотримання строку давності, якщо щодо платника податків винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, що могло мати вплив на суму витрат при визначенні об’єкта оподаткування;

накладання штрафу на платника податку в розмірі 50% суми податкового зобов’язання у разі вчинення ним діянь, що зумовили визначення контролюючим органом такого зобов’язання на підставі вироку суду;

збільшення фінансового результату на суму витрат: щодо яких у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди; щодо яких платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди; щодо яких винесено обвинувальний вирок суду, що вони здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди;

невключення до складу витрат фізичної особи – підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, витрат, щодо яких є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його підготовлено з метою врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку, відповідно прийняття законопроекту сприятиме подальшому запровадженню міжнародних стандартів та боротьбі з хабарництвом і підкупом посадових осіб, а також стане ще одним кроком України на шляху до набуття членства в ОЕСР.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів, при цьому вартісна величина впливу залежатиме від збільшення фінансового результату на суму відповідних витрат (зазначених у законопроекті).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимогається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (реєстр. № 10319 від 06.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків (зокрема, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення кримінальної відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель (реєстр. № 10151 від 13.10.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

внести зміни до статті 210 Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів уповноваженою особою замовника при здійсненні публічної закупівлі та/або укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, – шляхом покарання накладенням штрафу від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого, а також за ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, – обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;

внести зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі (включаючи запровадження відповідальності за порушення порядку визначення очікуваної вартості на предмет закупівлі), – шляхом збільшення розмірів штрафу від 100 і 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до відповідно 500 і 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому законопроектом передбачається набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування, та введення в дію одночасно з набранням чинності Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів та Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо посилення відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель, але не раніше ніж через три місяці з дня набрання ними чинності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів та проектом Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо посилення відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель (йдеться про подані авторами законопроекту інші законопроекти за реєстр. № 10150 і № 10149), які є похідними від нього;

прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині підвищення (у 5 разів) розмірів адміністративних стягнень (штрафів) за правопорушення у сфері публічних закупівель та доповнення переліку таких правопорушень може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, проте оцінити величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, висловлюючи зауваження до нього, включаючи зауваження щодо застосування терміну «неефективне використання бюджетних коштів».

Поряд з тим, у разі виявлення відповідних правопорушень у період воєнного та надзвичайного стану реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб залежно від кількості виявлених порушень та встановлених за них покарань.

Крім того, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 10151 залежить від його узгодженого розгляду і прийняття разом з системно пов’язаними законопроектами за реєстр. № 10149 і № 10150.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення кримінальної відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель (реєстр. № 10151 від 13.10.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від їх кількості та встановлених видів покарань, а також залежно від розгляду і прийняття системно пов’язаних законопроектів за реєстр. № 10149 і № 10150. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування" щодо врегулювання деяких питань простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану для внутрішньо переміщених осіб, які втратили роботу або працездатність та перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, або втратили житло» (реєстр. № 10333 від 12.12.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 6-2розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» положеннями, зокрема:

доповнити категорії осіб, які є захищеними у період дії воєнного стану від кредиторів та колекторських компаній щодо питань, пов’язаних з врегулюванням простроченої заборгованості та звільнення від стягнення боргів зі споживчого кредитування, внутрішньо переміщеними особами (за умови укладення договору про споживчий кредит до запровадження воєнного стану), які зареєстровані як безробітні або втратили працездатність та перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ або у яких житло зруйноване або непридатне для проживання;

визначити перелік підтвердних документів, які встановлюють належність внутрішньо переміщених осіб до захищеної категорії.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є врегулювання на період дії воєнного стану питання кредитних зобов'язань внутрішньо переміщених осіб, які втратили роботу або працездатність та перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, або втратили житло;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

Зважаючи, що реалізація положень законопроекту може вплинути на фінансовий стан відповідних кредиторів і споживачів, зазначене відповідно може вплинути на доходи бюджетів щодо сплати податків і зборів такими кредиторами і споживачами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування" щодо врегулювання деяких питань простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану для внутрішньо переміщених осіб, які втратили роботу або працездатність та перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, або втратили житло» (реєстр. № 10333 від 12.12.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджетів в частині сплати податків і зборів відповідними кредиторами і споживачами залежно від зміни їх фінансового стану та загалом практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про медіа» щодо виробництва та трансляції соціального продукту» (реєстр. № 10141 від 12.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про медіа» пропонується:

- визначити термін «соціальний продукт», а також для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа встановти обов’язок щороку за рахунок власних коштів здійснювати виробництво соціального продукту у кількості не менше 10 одиниць аудіовізуальних творів тривалістю не менше ніж 2 хвилини кожний, а також здійснювати трансляцію кожної одиниці власновиробленого соціального продукту не менше ніж двадцять чотири рази;

- включити до повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) розробку та затвердження вимог до соціального продукту та встановлення порядку його трансляції;

- встановити відповідальність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа за порушення вимог щодо виробництва та трансляції соціального продукту, і віднести такі порушення до значних (відповідно до статті 110 Закону України «Про медіа» за значні порушення Національна рада має право застосовувати до суб’єктів у сфері лінійних аудіовізуальних медіа захід реагування у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 5 до 40 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення для реєстрантів (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2024 року – 7,1 тис. гривень, розмір штрафу може становити 35,5-284 тис. грн)).

Реалізація законопроекту в частині встановлення відповідальності суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа за порушення вимог щодо виробництва та трансляції соціального продукту у вигляді штрафу може мати наслідком збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі прийняття Національною радою рішення про застосування штрафу.

Слід взяти до уваги, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного бюджету, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а також про відсутність зауважень до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про медіа» щодо виробництва та трансляції соціального продукту» (реєстр. № 10141 від 12.10.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення про застосування штрафу щодо порушення у сфері медіа). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення (реєстр. № 10379 від 25.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити (з урахуванням вимог воєнного стану) засад адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається посилити адміністративну відповідальність за:

порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – шляхом збільшення розмірів штрафів з тридцяти – ста до п’ятисот – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 510 – 1 700 гривень до 8 500 – 17 000 грн/;

порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – шляхом збільшення розмірів штрафів з ста – п’ятисот до двох тисяч – дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 1 700 – 8 500 гривень до 34 00 – 204 000 грн./;

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медичного огляду під час мобілізації на особливий період, у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення (реєстр. № 10379 від 25.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо удосконалення відповідальності за військові правопорушення (реєстр. № 10379-1 від 01.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити засади адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому:

3) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період у вигляді накладення штрафу від п’ятидесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 – 3 400 грн/;

порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період у вигляді накладення штрафу на громадян від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / розмір штрафу може становити від 3 400 – 11 900 грн/;

4) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність у вигляді призупинення отримання пільг та безкоштовних послуг від держави та/або конфіскації нерухомого та рухомого майна, яке громадянин отримав від держави (органів державної влади та місцевого самоврядування) у власність, чи стягненням ринкової вартості отриманого від держави нерухомого та рухомого майна за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої). Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо удосконалення відповідальності за військові правопорушення (реєстр. № 10379-1 від 01.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 10410 від 15.01.2024), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 91-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. серед іншого встановивши адміністративну відповідальність за нездійснення стратегічної екологічної оцінки, порушення встановленої законодавством процедури стратегічної екологічної оцінки, неврахування результатів стратегічної екологічної оцінки під час затвердження документів державного планування у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 5 100 – 10 200 грн/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 10410 від 15.01.2024), внесений народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за приниження громадян за мовною ознакою (реєстр. № 10332 від 12.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 176-6, встановивши адміністративну відповідальність за публічне образливе приниження громадян за мовною ознакою – у вигляді накладення штрафу на громадян від двохсот до семисот п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 3 400 до 12 750 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 244-24 та 255 Кодексу України про адміністративні справи про такі правопорушення визначено розглядати Уповноваженому із захисту державної мови.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за приниження громадян за мовною ознакою (реєстр. № 10332 від 12.12.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за використання публічних коштів посадовими особами розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств державного та комунального сектора економіки) (реєстр. № 10255 від 13.11.2023), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити статтю 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими частинами, встановивши адміністративну відповідальність за:

неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України «Про відкритість використання публічних коштів» – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 340 до 850 гривень/;

оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України «Про відкритість використання публічних коштів» – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 850 до 1 360 гривень/.

Водночас, згідно із змінами до статті 234-1 Кодексу України про адміністративні справи про такі правопорушення визначено розглядати органам державного фінансового контролю.

При цьому шляхом внесення змін до Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» розширено окремі повноваження органів фінансового контролю, надавши їм право:

здійснювати провадження в справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у випадках передбачених законом;

збирати та отримувати персональні дані особи у випадках передбачених законами, з метою здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення;

одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців документи, матеріали, інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, зазначивши також про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, звертає увагу на потребу у додаткових видатках державного бюджету, що може бути обумовлена необхідністю збільшення граничної чисельності працівників органів фінансового контролю для виконання визначених законопроектом додаткових повноважень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за використання публічних коштів посадовими особами розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств державного та комунального сектора економіки) (реєстр. № 10255 від 13.11.2023), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Арахамією Д.Г. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень та видатків у разі необхідності збільшення чисельності працівників органів державного фінансового контролю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків і зборів, а також уточнення окремих положень податкового законодавства (реєстр. № 10381 від 28.12.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Колісник А.С. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, якими, серед іншого, передбачено:

скасувати відповідальність (штрафні санкції і пеню) за допущення платником податків помилок в реквізитах бюджетного рахунку під час перерахування податків до бюджету (за умови своєчасної сплати податків);

надати можливість суб’єктам господарювання заявити про своє бажання зареєструватися платником податку на додану вартість не лише при державній реєстрації створення юридичної особи, а й під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;

встановити, що прийняття рішення про обов’язкову евакуацію населення в межах території територіальної громади є підставою для прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

встановити, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, проведеної вперше стосовно земельних ділянок, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування не пізніше п’яти днів з дня прийняття такого рішення та застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому прийнято відповідне рішення;

узгодити розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та плати за суборенду земельних ділянок із розмірами, передбаченими у Земельному кодексі України, зокрема встановити, що:

- річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, не може бути меншим: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – 12% їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – 12% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- плата за суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, може перевищувати розмір орендної плати.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;

прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню податкового законодавства, зокрема дозволить врахувати позитивну судову практику на користь платників податків, узгодити окремі норми податкового законодавства зі змінами, що відбулися у інших нормативно-правових актах тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що оновлене законопроектом положення щодо плати за суборенду земельних ділянок виглядає дискусійним, адже відповідний підхід сприятиме збільшенню не бюджетних доходів від орендної плати за землі державної власності, а доходів орендаря, а також може мати корупційні ризики, адже окремі земельні ділянки можуть передаватися (а також встановлюватися для них мінімальний розмір орендної плати) виключно з метою подальшої їх передачі в суборенду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів, а також не матиме безпосереднього впливу на надходження до бюджетів оскільки законопроектом уточнюються окремі положення порядків адміністрування податків. Загалом Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням технічних правок.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків і зборів, а також уточнення окремих положень податкового законодавства (реєстр. № 10381 від 28.12.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Колісник А.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти збільшенню доходів місцевих бюджетів від плати за землю залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду» (реєстр. № 10361 від 20.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом шляхом доповнення новими статтями 7-1 – 7-3 Закону України «Про музеї та музейну справу» пропонується:

- визначити особливості та основні напрями діяльності Національного музею Голодомору-геноциду (далі – музей Голодомору);

- створити наглядову та експертну ради музею Голодомору та визначити порядок їх формування, склад, права та повноваження.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством культури та інформаційної політики України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки фінансове забезпечення створення консультативно-дорадчих органів музею Голодомору буде здійснено з інших джерел, не заборонених законодавством.

Проте, слід зазначити, що положеннями законопроекту питання фінансового забезпечення створення та функціонування консультативно-дорадчих органів музею Голодомору взагалі не визначається, відтак, у разі відсутності коштів з небюджетних джерел практична реалізація положень даного законопроекту (у разі його прийняття) потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду» (реєстр. № 10361 від 20.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Національного музею Голодомору-геноциду для створення та функціонування його консультативно-дорадчих органів у разі відсутності коштів з небюджетних джерел на фінансове забезпечення таких консультативно-дорадчих органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного декларування легкових автомобілів засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (реєстр. № 10380 від 26.12.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити розділ XXI Митного кодексу України новими пунктами 9-33 та 9-34, згідно з якими тимчасово, до набуття Україною статусу членства в Європейському Союзі, поміщення у митний режим імпорту легкових автомобілів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у запропонованих пунктах цього розділу, зокрема:

використання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг для декларування легкових автомобілів, які класифікуються за наведеними у законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД та ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту;

визначення переліку відомостей, які вносяться декларантом в електронній митній декларації, та переліку документів для митного оформлення легкового автомобіля;

завершення митного оформлення легкових автомобілів митним органом безпосередньо у пункті пропуску через державний кордон України;

здійснення контролю правильності визначення митної вартості легкового автомобіля для цілей нарахування митних платежів з урахуванням відомостей Бази даних митної вартості легкових автомобілів;

встановлення коефіцієнта віку для обчислення рівня митної вартості легкових автомобілів, що були у використанні;

встановлення механізму коригування митним органом заявленої митної вартості легкових автомобілів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас фінансове забезпечення реалізації законопроекту планується здійснювати за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги;

призведе до ліквідації можливості маніпулювання з вартістю легкового автомобіля, тобто корупційної складової на митниці під час визначення митної вартості легкового автомобіля, від якої розраховуються митні збори;

забезпечить доступність громадян до процесу декларування транспортних засобів, зручність та ефективність обслуговування громадян митними органами, автоматизацію та відкритість всіх процесів, пов’язаних з митним оформленням легкових автомобілів, зменшить можливість корупції та сприятиме прозорості митних процедур.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

попередні розрахунки щодо надходжень до бюджету /наведені в додатку до пояснювальної записки/ від впровадження запропонованого законопроектом механізму визначення митної вартості під час здійснення митного оформлення легкових автомобілів не дають однозначних підстав стверджувати про ліквідацію можливості маніпулювання з вартістю легкових автомобілів через відсутність очікуваного збільшення надходжень до державного бюджету;

наявність у законопроекті положень щодо завершення митним органом митного оформлення легкових автомобілів, які ввозитимуться на митну територію України громадянами, юридичними особами, а також громадянами-підприємцями, безпосередньо у пункті пропуску через державний кордон України призведе, серед іншого до зменшення обсягів ввезення імпортних товарів та надходжень до державного бюджету митних платежів через скорочення обсягу міжнародної торгівлі у зв’язку із збільшенням тривалості перетину митного кордону.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного декларування легкових автомобілів засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (реєстр. № 10380 від 26.12.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстр. № 10147 від 13.10.2023), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та здійснюватиметься в межах видатків, передбачених бюджетним установам на відповідний рік.

Поряд з тим, у пункті 5.2 висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний законопроект звернуто увагу на положення законопроекту, згідно з якими закладаються правові підстави для можливості створення нового центрального органу виконавчої влади, що потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Крім того, у статті 35 законопроекту встановлюється відповідальність роботодавця за порушення норм Закону про безпеку та здоров'я працівників на роботі у вигляді штрафів розміром від однієї мінімальної заробітної плати до двадцяти мінімальних заробітних плат. Реалізація такого положення (у разі виявлення відповідних порушень) може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафних санкцій, а також може зумовити потребу у видатках бюджетів (якщо такі порушення будуть виявлені у бюджетних установах).

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстр. № 10147 від 13.10.2023), внесений Кабінетом Міністрів України, буде мати опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені порушення щодо застосування норм Закону, та видатків державного бюджету у разі створення нового центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту та відновлення права територіального громади на спадкове майно до визнання його відумерлим (реєстр. № 10351 від 18.12.2023), внесений народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 1277 Цивільного кодексу України положенням, яким встановити, що у разі якщо спадкове майно до визнання його відумерлим та переходу у власність територіальної громади, відчужене особою, яка не є його спадкоємцем, на користь добросовісного набувача, територіальна громада має право на отримання грошової компенсації вартості такого майна, при цьому розмір зазначеної грошової компенсації визначається виходячи з ринкової вартості такого майна на час врегулювання спору сторонами цих правовідносин. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: прийняття законопроекту забезпечить запровадження процедури захисту порушеного інтересу територіальної громади на спадкове майно та визначення способу відновлення права на спадкове майно за відсутності спадкоємців та у разі продажу такого майна іншій особі до визнання його відумерлим; реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту забезпечить надходження до місцевих бюджетів грошової компенсації вартості спадкового майна в разі порушення прав територіальної громади на таке майно та не потребуватиме витрат з державного і місцевих бюджетів. При цьому, Мінфін відмічає, що положення законопроекту не суперечать бюджетному законодавству, оскільки відповідно до пункту 33 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їх прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту та відновлення права територіального громади на спадкове майно до визнання його відумерлим (реєстр. № 10351 від 18.12.2023), внесений народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від надходження грошової компенсації вартості спадкового майна у разі виникнення відповідної підстави та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

2.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до підпункту 2 пункту 2-2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо управління грошовими коштами в іноземній валюті» (реєстр. № 10397 від 09.01.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Ананченком М.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного з 24.02.2022, а також протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /далі – АРМА/, право придбавати за рахунок грошових коштів, розміщених на його депозитних рахунках в іноземній валюті, облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» /далі – ОВДП/, номінальна вартість яких визначена у відповідній іноземній валюті (згідно з чинною нормою відповідне право надано на придбання ОВДП за рахунок коштів, розміщених на рахунках АРМА у національній валюті).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроектом пропонується розширити запроваджену практику та надати можливість придбання ОВДП за рахунок грошових коштів у іноземній валюті, що розміщені на депозитних рахунках АРМА, дохідність за такими облігаціями значно перевищує дохідність за відсотковими ставками по валютним депозитам;

у разі скасування арешту, якщо дохід за ОВДП є більшим, ніж дохід за договором банківського вкладу, різниця між ними перераховується до державного бюджету;

на початок 2024 р. на валютних депозитних рахунках АРМА перебуває близько 15 млн доларів США, отже прийняття законопроекту створить умови для додаткового залучення коштів до державного бюджету та економіки України;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з державного бюджету, водночас дозволить підвищити ефективність управління арештованими активами у вигляді грошових коштів в іноземній валюті.

Пунктом 2 підпункту 2-2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», серед іншого, передбачено, що: якщо дохід за ОВДП є більшим, ніж дохід за договором банківського вкладу, укладеним АРМА з державним банком, різниця між ними перераховується АРМА до державного бюджету протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем продажу ОВДП; порядок розрахунку розміру частки доходу, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, встановлюється Мінфіном, за поданням АРМА.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету;

величина впливу законопроекту на показники доходів державного бюджету залежатиме від обсягу обсягу, терміну придбання цінних паперів та дохідність придбаних ОВДП в іноземній валюті;

оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету у частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до підпункту 2 пункту 2-2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо управління грошовими коштами в іноземній валюті» (реєстр. № 10397 від 09.01.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Ананченком М.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у частині перевищення доходу за ОВДП, придбаних АРМА, над доходом за договором банківського вкладу, укладеним АРМА, залежно від обсягу, терміну та дохідності відповідних ОВДП в іноземній валюті та загалом від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо врегулювання можливості реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі свідоцтва про право на спадщину з метою забезпечення права громадян на отримання компенсації за зруйноване житло (реєстр. № 10404 від 12.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., Бурмічем А.П.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пропонується встановити, що, зокрема:

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /далі – Реєстр/ також реєструються речові права на знищені об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі свідоцтва про право на спадщину з позначкою «знищений об’єкт нерухомого майна»;

не підлягає закриттю розділ Реєстру та реєстраційна справа у випадку знищення об’єкта нерухомого майна, яке розташоване в Україні та стало непридатним для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, та підлягає проведенню державної реєстрації речових прав на підставі свідоцтва про право на спадщину до отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та іншими законодавчими актами України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету;

прийняття законопроекту забезпечить право громадян, які є спадкоємцями майна, знищеного внаслідок збройної агресії РФ, на отримання компенсації за таке майно відповідно до діючого на сьогодні порядку отримання компенсації за знищене нерухоме майно шляхом запровадження можливості здійснювати реєстрацію речових прав на знищені об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією РФ проти України на підставі свідоцтва про право на спадщину із позначкою «знищений об’єкт нерухомого майна».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

позбавлене можливості оцінити вартісну величину впливу на видаткову частину державного бюджету, оскільки відсутні вихідні дані стосовно кількості громадян, що є спадкоємцями осіб, які мають право на отримання відповідної компенсації згідно із Законом України № 2923;

реалізація положень законопроекту не потребуватиме залучення додаткових коштів з державного бюджету та у 2024 році може здійснюватися за рахунок залишку коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, виділених у 2023 році Мінінфраструктури за бюджетною програмою «Надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна» (код 3101200), а також коштів цього фонду, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /за інформацією Казначейства, залишок коштів цього фонду станом на 01.01.2024 становить 23 743,1 млн грн/.

Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо врегулювання можливості реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі свідоцтва про право на спадщину з метою забезпечення права громадян на отримання компенсації за зруйноване житло (реєстр. № 10404 від 12.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, при цьому у 2024 році може реалізовуватися за рахунок та в межах коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Частиною другою статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.

Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /проект звіту надано народним депутатам України – членам Комітету/. У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період десятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 02.08.2023, протокол № 163), та здійснення іншої діяльності Комітету у звітний період. При цьому до проекту звіту включено питання, передбачені для розгляду на даному засіданні Комітету, за підсумками якого відповідну інформацію може бути уточнено (отже, проект звіту охоплює період з 5 вересня 2023 року по 5 лютого 2024 року).

Зокрема, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено підготовку до розгляду Верховною Радою України 10 законопроектів (з них: законопроект про Державний бюджет України на 2024 рік, 2 законопроекти – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», 5 законопроектів – про внесення змін до Бюджетного кодексу України), в результаті Верховною Радою України прийнято 3 відповідні закони, а також підготовлено висновки до 243 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Щодо контрольної функції слід звернути увагу на розгляд Комітетом у звітний період відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 11 рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії та, як наслідок, погодження Комітетом 10 відповідних рішень.

В частині організаційної функції відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату» протягом звітного періоду у Комітеті передусім проведено заходи повторного конкурсу на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати, в результаті Верховною Радою України 21 грудня 2023 року призначено Клименка К.О., Ключку С.С., Піщанську О.С., Пушко-Цибуляк Є.М. на посади членів Рахункової палати, а також на підставі подання Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. та відповідного висновку Комітету Верховною Радою України 10 січня 2024 року призначено члена Рахункової палати Піщанську О.С. Головою Рахункової палати.

Крім того, частиною четвертою статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України визначено, що комітети у січні поточного року наприкінці чергової сесії Верховної Ради України відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради України подають до Верховної Ради України звіт про стан виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради України за попередній рік. Згідно з цією нормою у Комітеті підготовлено звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.02.2023
№ 2910–ІХ) за 2023 рік в частині предметів відання Комітету /зазначений звіт надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. /лист від 27.12.2023 № 06/04-2023/284339 (1417863)/ зазначену інформацію надано Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України /лист від 19.01.2024 № 04-13/7-2024/14696 (1436681)/.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема, затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період десятої сесії, а також взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік в частині предметів відання Комітету.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:

"Звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання

Протягом десятої сесії (з 05.09.2023 по 05.02.2024) відбулося 15 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 399 питань. При цьому засідання Комітету переважно проводилися у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Верховною Радою України під час звітного періоду прийнято 3 закони та 3 постанови, попередній розгляд проектів яких та/або оформлення яких здійснював Комітет, а саме:

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і борони та вирішення першочергових питань" /від 06.10.2023 № 3415–ІХ/;

Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України" /від 08.11.2023 № 3428–ІХ/;

Постанову Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік" /від 19.10.2023 № 3421–IX/;

Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік /від 09.11.2023 № 3460–IХ/;

Постанову Верховної Ради України "Про призначення на посади членів Рахункової палати" /від 21.12.2023 № 3529–IX/;

Постанову Верховної Ради України "Про призначення Піщанської О.С. на посаду Голови Рахункової палати" /від 10.01.2024 № 3538–IX/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради України 10 законопроектів (включаючи проекти постанов), за якими Комітет визначено головним, крім того, щодо 27 законопроектів зазначено про втрату їх актуальності та/або про доцільність їх зняття з розгляду з інших причин, у т.ч.:

2 законопроекти про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" /реєстр. № 10038 і № 10038-1/, з них 1 законопроект /реєстр. № 10038/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 8 законопроектів /реєстр. №№ 8383, 9251, 9437, 9526, 9527, 9577, 9618, 9675/ зазначено про втрату їх актуальності та/або про доцільність їх зняття з розгляду з інших причин у зв’язку з завершенням бюджетного періоду 2023 року;

5 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України /реєстр. №№ 9387, 10037, 10037-1, 10037-2, 10037-3/, з них 1 законопроект /реєстр. № 10037/ підготовлено до розгляду у І, ІІ і повторному ІІ читаннях, додатково розглянуто підготовку 1 законопроекту /реєстр. № 9387/ до ІІ читання, крім того, щодо 19 законопроектів /реєстр. №№ 4103, 6472, 5220, 5319, 5363, 5635, 5635-1, 5693, 6117, 6468, 6503, 6566, 7388, 8085, 9297, 9565, 9646, 10047, 10065/ зазначено про втрату їх актуальності у зв’язку з врегулюванням відповідних питань в інших законопроектах та/або про доцільність їх зняття з розгляду з інших причин;

законопроект про Державний бюджет України на 2024 рік /реєстр. № 10000/ (далі – законопроект № 10000), який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України;

2 проекти постанов: про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати /реєстр. № 9663/, про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік /реєстр. № 10000/П/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час десятої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Кабінетом Міністрів України своєчасно подано законопроект № 10000, 19 вересня 2023 року відбулося його представлення на засіданні Комітету, 20 вересня 2023 року – на пленарному засіданні Верховної Ради України. З метою збалансованого розгляду законопроекту № 10000 у Комітеті за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України до законопроекту № 10000 (згруповані у кількості 1620 пропозицій) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік" (реєстр. № 10000/П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 10000 (з висновками Комітету щодо кожної пропозиції). Верховною Радою України 19 жовтня 2023 року прийнято зазначений проект постанови за реєстр. № 10000/П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради України – постанова № 3421–IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 10000 у першому читанні. На виконання цього рішення Кабінет Міністрів України 2 листопада 2023 року подав доопрацьований до другого читання законопроект № 10000, за підсумками опрацювання якого (включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради України) Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України: прийняти доопрацьований законопроект № 10000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Мінфіном. Верховна Рада України 9 листопада 2023 року прийняла Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Поряд з тим, в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовці до другого читання 2 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: реєстр. № 10037 – щодо змін до Бюджетного кодексу України, реєстр. № 10038 – щодо змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів України. Зокрема Комітетом опрацьовано: 1641 пропозицію до законопроекту за реєстр. № 10037, 1032 пропозиції до законопроекту за реєстр. № 10038.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітетом протягом десятої сесії здійснено експертизу 358 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 7 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

У звітний період відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Комітетом розглянуто 11 рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, як наслідок, погоджено 10 відповідних рішень і не погоджено 1 відповідне рішення /постанову КМУ від 05.12.2023 № 1277/. Крім того, до Комітету надійшло на погодження ще одне рішення Уряду /розпорядження КМУ від 27.12.2023 № 1204-р/, яке Комітетом не розглядалося у зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2023 року.

Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України, зокрема: стаття 23 Бюджетного кодексу України про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина шоста статті 108 Бюджетного кодексу України про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами; відповідні норми закону про державний бюджет (у 2023 році йшлося про норми статей 4 і 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"). Тому протягом десятої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті Кабінетом Міністрів України рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

У звітний період Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів України, міністерств, інших державних органів щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.02.2024 – 32 листи). Поряд з тим, члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України "Про Рахункову палату" у Комітеті під час десятої сесії проведено заходи двох конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати:

з 15 вересня 2023 року оголошено повторний конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати (оскільки 6 вересня 2023 року Верховною Радою України не призначено членів Рахункової палати), проведено заходи щодо нього (включаючи співбесіди з кандидатами на посади), узагальнено результати повторного конкурсу та 20 грудня 2023 року ухвалено рішення Комітету з висновками щодо кожного з 27 кандидатів на посади, яке подано на розгляд Верховної Ради України. За результатами розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховною Радою України 21 грудня 2023 року призначено Клименка К.О., Ключку С.С., Піщанську О.С., Пушко-Цибуляк Є.М. на посади членів Рахункової палати /постанова Верховної Ради України від 21.12.2023 № 3529–ІХ/;

з 15 вересня 2023 року оголошено конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчується у березні 2024 року, та проведено окремі заходи щодо нього, включаючи: приймання і опрацювання документів кандидатів, направлення документів кандидатів на спеціальну перевірку, забезпечення підготовки і розміщення інформації про 46 кандидатів на офіційних сайтах Верховної Ради України і Комітету.

Поряд з тим, у вересні 2023 року Комітетом розглянуто проект постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати /реєстр. № 9663/ та надано Верховній Раді України відповідний висновок.

Крім того, у грудні 2023 року Комітетом розглянуто подання Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. про призначення Піщанської О.С. на посаду Голови Рахункової палати та надано Верховній Раді України відповідний висновок. За результатами розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховною Радою України 10 січня 2024 року призначено члена Рахункової палати Піщанську О.С. Головою Рахункової палати /постанова Верховної Ради України від 10.01.2024 № 3538–ІХ/.

У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету, на сторінці Комітету у мережі Facebook, а також на створеному під час десятої сесії Youtube-каналі Комітету (на якому, серед іншого, 13, 14 і 15 грудня 2023 року забезпечено пряму трансляція проведених у Комітеті співбесід з кандидатами на посади членів Рахункової палати). Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які також розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України /станом на 01.02.2024 – 34 матеріали/.

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.".

2. Взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910–ІХ) за 2023 рік в частині предметів відання Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету/.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про заміщення посади головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

У секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) є вакантною посада головного консультанта, для заміщення якої пропонується призначити Бондар Юлію Миколаївну, яка на даний час працює на посаді головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Бондар Юлія Миколаївна, громадянка України, 1984 року народження, освіта повна вища – закінчила Київську державну академію водного транспорту ім. Петра Конашевича - Сагайдачного за двома спеціальностями: 2002 – 2007 рік – спеціаліст з правознавства (юридичний факультет); 2007 – 2010 рік – магістр економіки транспорту.

Бондар Ю.М. розпочала трудову діяльність у 2005 році і по 2009 рік працювала в Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на посадах головного спеціаліста, затим начальника відділу правового забезпечення. Протягом 2009 – 2013 років була головним спеціалістом відділу нормативних актів та взаємодії з Верховною Радою України Юридичного департаменту Міністерства транспорту та зв’язку України, заступником начальника юридичної служби Державного підприємства «Адміністрація річкових портів», начальником управління правового забезпечення Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті. У 2013 році призначена на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, до посадових обов’язків за якою належать питання регуляторної політики, розвиту малого і середнього підприємництва, ліцензування та дерегуляції, де працює по даний час.

Бондар Ю.М. має належний рівень професійних знань та досвід роботи з нормативно-правовими актами, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє українською мовою, впевнений користувач персонального комп’ютера.

При цьому слід взяти до уваги вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:

статтю 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету;

статтю 41 Закону України «Про державну службу», у якій серед іншого визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну посаду в тому самому державному органі (за рішенням керівника державної служби);

статтю 35 Закону України «Про державну службу», де йдеться про випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді;

статтю 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згідно з якою при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись положеннями статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статей 35 і 41 Закону України «Про державну службу», статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Бондар Юлію Миколаївну шляхом переведення із секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку із встановленням випробування строком шість місяців.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету/.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                        Володимир ЦАБАЛЬ

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/78247.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №181 від 05.02.2024

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти