Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №183 від 25 березня 2024 року

12  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Борт В.П., Дунаєв С.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондар Ю.М., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Філіпченко Т.О., Климчук Д.І., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Азархіна О.К. – заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Найєм Мустафа - Масі – Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Порхун О.В. – в.о. Міністра у справах ветеранів України;

Джигир Ю.А. – заступник Міністра оборони України;

Тетеря В.М. – заступник Міністра внутрішніх справ України;

Даник А.М. – т.в.о. Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

Піщанська О.С. – Голова Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 25 березня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247):

-  Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України;

- Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України;

- Міністерству у справах ветеранів України;

- Міністерству оборони України;

- Міністерству внутрішніх справ України.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Азархіної О.К. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Найєма Мустафи – Масі, в.о. Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В., заступника Міністра оборони України Джигира Ю.А., заступника Міністра внутрішніх справ України Тетері В.М. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 №  247.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 06.03.2024 № 3235/31/14-24 (1487810) і від 08.03.2024 № 3386/31/14-24 (1489396), Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ від 07.03.2024 № 1056/4/09-01/04 (1488698), Міністерства у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ від 13.03.2024 № 3959/1.2/8.2-24 (1492275), Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ від 13.03.2024 № 220/3662 (1491938) та Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ від 18.03.2024 № 4253/04/15-2024 (1496050) і від 19.03.2024 № 4276/04/35-2024 (1496580) (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 247/.

I. Щодо формування та використання коштів фонду ліквідації.

1. Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у складі спеціального фонду державного бюджету створений фонд ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/, кошти якого передбачено спрямовувати на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

У виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

При цьому визначено, що обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення), не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею.

2. Згідно з цією статтею Закону рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за погодженням з Комітетом (як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу).

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (із змінами) затверджений Порядок використання коштів фонду ліквідації /далі – Порядок № 118/, згідно з яким визначені механізм, напрями, порядок та умови використання коштів фонду ліквідації, а також встановлені вимоги щодо формування, розгляду та узагальнення пропозицій щодо виділення коштів з фонду ліквідації та підготовки проекту відповідного акта Кабінету Міністрів України, включаючи положення про забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження прийнятого рішення про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

На виконання вимог абзацу другого пункту 9 Порядку № 118 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 утворено Міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації, визначено її склад та затверджено відповідне положення про діяльність такої робочої групи.

4. Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) "Фонд ліквідації наслідків збройної агресії" за кодом 3121430 (без визначення бюджетних призначень у додатку № 3 до Закону).

Джерелами формування коштів фонду ліквідації Законом визначені такі надходження спеціального фонду державного бюджету:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів») та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції», і 50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України») /пункт 5 статті 12 Закону/.

5. Використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог Кодексу:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

6. За інформацією Державної казначейської служби України /далі – Казначейство України/ про залишки коштів, що утворилися станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23.743.121,1 тис. гривень.

Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання кошів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61.860.083,1 тис. грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56.600.343,2 тис. грн, використано за відповідними бюджетними програмами – 38.117.343,9 тис. грн (або 67,3% виділених коштів).

Згідно із звітом Казначейства України про виконання державного бюджету за січень 2024 року обсяг коштів фонду ліквідації станом на 01 лютого 2024 року становив 23 789 924,9 тис. грн, з яких:

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 46 803,8 тис. гривень;

залишок коштів фонду ліквідації відповідно до пункту 5 статті 12 Закону – 23 743 121,1 тис. гривень.

II. Постановою КМУ № 247 передбачено:

Відповідно до пункту 1: виділити з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону /залишок коштів, джерелом формування яких у 2022-2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"/, на безповоротній основі:

1) Мінінфраструктури 7.656.638,19 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

/При цьому визначено, що Мінінфраструктури є головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми/;

2) Агентству відновлення 1.537.751,631 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд за напрямами, передбаченими підпунктами 1, 2, 4 (з урахуванням пункту 2-1), 8 та 9 пункту 2 Порядку № 118.

/При цьому визначено, що головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми є Агентство відновлення, а одержувачами бюджетних коштів – державні підприємства та організації, які належать до сфери управління Агентства відновлення та виконують функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об’єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об’єктів та майна, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель/;

3) Мінветеранів 50.507,01 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 1501040 «Заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації» для реалізації проекту "Реконструкція Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення за адресою: Київська область, Бучанський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 228";

4) Міноборони 88.497,729 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» для реалізації у 2024 році таких проектів:

«Реконструкція будівель навчального корпусу, їдальні та дитячого садочку під влаштування навчального корпусу з їдальнею та медичним пунктом Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Червоноград, Львівська обл., військове містечко № 81, вул. Івасюка, 4. Коригування» – 28.848,554 тис. гривень;

«Реконструкція будівлі спального корпусу на 300 чоловік за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» – 25.305,769 тис. гривень;

«Реконструкція майстерні під навчально-тренувальний комплекс та реконструкція існуючих господарських будівель пральні і гаражів за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» – 34.343,406 тис. гривень;

5) МВС 33.983,422 тис. грн (видатки розвитку) для Державної служби з надзвичайних ситуацій на бюджетну програму 1006280 «Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій» для реалізації у 2024 році таких проектів:

«Нове будівництво Командно-диспетчерського пункту (пункту управління польотами) аеродрому «Ніжин» за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90» – 25.488,074 тис. гривень;

«Капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 190а з виділенням черговості: 1-ша черга – капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; 2-га черга – утеплення фасадів» – 8.475,348 тис. гривень;

«Розроблення проектно-кошторисної документації на проектування об’єкта будівництва: «Нове будівництво Державного пожежно-рятувального посту Головного управління ДСНС України у Херсонській області в селищі Високопілля по вул. Банкова, 10в» – 20 тис. гривень.

Відповідно до пункту 2: затвердити:

перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, згідно з додатком 1;

перелік проектів (об’єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації, виділених для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 3: установити, що:

використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, здійснюється відповідно до Порядку № 118;

виділення коштів згідно з підпунктом 2 пункту 1 цієї постанови здійснюється з урахуванням умов, визначених підпунктами 1, 4, 5 пункту 3 Порядку № 118.

Відповідно до пункту 4 доручити зазначеним вище головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити погодження виділення коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом, а Міністерству фінансів після відповідного погодження – визначення кодів та назв нових бюджетних програм, а також внесення в установленому порядку змін до розпису державного бюджету.

III. З приводу здійсненого виділення коштів з фонду ліквідації та підготовки проекту акта Кабінету Міністрів України з урахуванням вимог Порядку № 118 у листі Мінінфраструктури від 08.03.2024 № 3386/31/14-24 (1489396), серед іншого, зазначено про таке:

постановою КМУ № 247 загалом виділено з фонду ліквідації 9.367.377,982 тис. гривень для реалізації 231 проекту (об’єкти, заходи), роботи на яких було розпочато у 2023 році за рахунок коштів фонду ліквідації;

відповідно до пункту 6-1 Порядку № 118 звернення про виділення коштів з фонду ліквідації на проекти (об’єкти, заходи), реалізація яких розпочалася у 2023 році за рахунок коштів фонду ліквідації, подаються до Мінінфраструктури центральними органами виконавчої влади, а також обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними військовими, Київською міською військовою адміністраціями) з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування (відповідних військових адміністрацій у разі їх утворення) першочергово разом з обґрунтованими пропозиціями щодо доцільності їх подальшої реалізації;

Мінінфраструктури формує узагальнені пропозиції щодо виділення коштів з фонду ліквідації на проекти (об’єкти, заходи), реалізація яких здійснювалася у 2023 році за рахунок коштів цього фонду, за напрямами, визначеними у пункті 2 Порядку № 118, з переліком проектів (об’єктів, заходів) у розрізі регіонів з відповідними обґрунтуваннями;

за результатами опрацювання таких узагальнених пропозицій Міжвідомчою робочою групою з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів з фонду ліквідації були розроблені відповідні пропозиції та рекомендації.

1. Щодо виділення коштів Мінінфраструктури.

Мінінфраструктури виділені кошти у сумі 7.656.638,19 тис. грн для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (далі – субвенція), розподіл яких затверджений у додатку 1 до постанови КМУ № 247 за переліком проектів (об’єктів, заходів) для місцевих бюджетів 12 регіонів, а саме:

Дніпропетровської (у сумі 138.987,279 тис. грн, або 1,8% виділеного обсягу субвенції на виконання 4 проектів), Житомирської (у сумі 75.406,67 тис. грн, або 1% виділеного обсягу субвенції на виконання 1 проекту), Запорізької (у сумі 623.442,485 тис. грн, або 8,1% виділеного обсягу субвенції на виконання 8 проектів), Київської (у сумі 2.459.129,058 тис. грн, або 32,1% виділеного обсягу субвенції на виконання 73 проектів), Миколаївської (у сумі 1.221.167,41 тис. грн, або 15,9% виділеного обсягу субвенції на виконання 10 проектів), Одеської (у сумі 278.522,647 тис. грн, або 3,6% виділеного обсягу субвенції на виконання 7 проектів), Полтавської (у сумі 34.919,051 тис. грн, або 0,5% виділеного обсягу субвенції на виконання 4 проектів), Рівненської (у сумі 526.417,856 тис. грн, або 6,9% виділеного обсягу субвенції на виконання 6 проектів), Сумської (у сумі 165.159,342 тис. грн, або 2,2% виділеного обсягу субвенції на виконання 7 проектів), Харківської (у сумі 1.702.011,746 тис. грн, або 22,2% виділеного обсягу субвенції на виконання 73 проектів), Херсонської (у сумі 17.361,366 тис. грн, або 0,2% виділеного обсягу субвенції на виконання 1 проекту), Черкаської (у сумі 58.864,399 тис. грн, або 0,8% виділеного обсягу субвенції на виконання 1 проекту), Чернігівської (у сумі 355.248,881 тис. грн, або 4,9% виділеного обсягу субвенції на виконання 4 проектів).

Загальна кількість запланованих до виконання проектів (об’єктів, заходів) становить 199, серед яких 124 (62,2%) мають бути реалізованими у сфері житлово-комунального господарства (з них 90 – такі, що пов’язані з відновленням житлових будинків, інші – об’єкти теплопостачання, водопостачання/водовідведення та енергозбереження), 48 (24,1%) – у сфері освіти (це загальноосвітні заклади та садочки), 9 (4,5%) – у сфері охорони здоров’я (лікарні), 18 (9,1%) – у сфері цивільного захисту.

Поряд з тим, у додатку 1 зазначені строки реалізації кожного із таких проектів. За інформацією Мінінфраструктури всі об’єкти є такими, реалізація яких розпочата у 2023 році, з них 130 планується завершити у поточному році та 69 проектів планується реалізувати у наступному 2025 році.

Довідково: за даними звіту Казначейства України про надходження та використання кошів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року використання коштів за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії» (код 3122450) у 2023 році становило 3.428.676,7 тис. грн, або 36,9% передбаченого обсягу (виділено – 9.284.492,4 тис. грн). Обсяг невикористаних коштів становив 5.855.815,7 тис. гривень.

Згідно з інформацією Мінінфраструктури виділені у 2023 році кошти планувалося спрямувати на реалізацію 336 регіональних проектів, у тому числі на 34 проекти з придбання 94 одиниць спеціального транспорту для комунальних підприємств, з яких завершено реалізацію 73 проектів (42 проекти будівництва та 31 проект з придбання 88 одиниць спецтранспорту для комунальних підприємств).

Крім того, Мінінфраструктури повідомлено, що при підготовці відповідного переліку проектів (об’єктів, заходів) на 2024 рік заявниками (відповідними обласними військовими адміністраціями) було подано для розгляду пропозиції щодо продовження реалізації 261 проекту на суму 11,9 млрд грн, однак реалізація 62 проектів на суму 4,2 млрд грн у 2023 році фактично не започатковувалася (будівельні роботи по проектах не було розпочато), тому їх фінансове забезпечення за рахунок коштів фонду ліквідації не було підтримано /відповідна інформація Мінінфраструктури з переліком проектів (об’єктів, заходів) надана народним депутатам України – членам Комітету/.

2. Щодо виділення коштів Агентству відновлення.

Для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд Агентству відновлення виділено 1.537.751,631 тис. грн, що відповідно до додатка 2 до постанови КМУ № 247 розподілені за регіонами, проектами (об’єктами, заходами) із зазначенням обсягу коштів та строків реалізації.

Зазначений додаток містить перелік проектів (об’єктів, заходів) для п’яти областей за такими напрямками: об’єкти капітального ремонту, нового будівництва, об’єкти з реконструкції, а саме:

Запорізької (у сумі 568.807,544 тис. грн, або 37% виділеного обсягу на виконання 6 проектів), Київської (у сумі 680.381,382 тис. грн, або 44,2% виділеного обсягу на виконання 11 проектів), Одеської (у сумі 77.515,313 тис. грн, або 5% виділеного обсягу на виконання 1 проекту), Сумської (у сумі 128.224,145 тис. грн, або 8,3% виділеного обсягу на виконання 5 проектів), Чернігівської (у сумі 82.823,247 тис. грн, або 5,4% виділеного обсягу на виконання 2 проектів).

Загальна кількість запланованих до виконання проектів (об’єктів, заходів) 25, серед яких 22 (88%) – об’єкти капітального ремонту, 1 (4%) – об’єкти нового будівництва та 2 (8%) – об’єкти реконструкції. При цьому переважну більшість проектів становлять проекти щодо капітального ремонту та реконструкції житлових будинків, три проекти – у сфері охорони здоров’я, два проекти – у сфері освіти. З урахуванням визначених строків реалізації такі проекти планується завершити у поточному році.

У зверненні Агентства відновлення щодо затвердженого постановою КМУ № 247 переліку лише зазначено, що реалізація запропонованих проектів розпочата у 2023 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2023 № 770 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії», але не поінформовано про стан реалізації у 2023 році кожного з передбачених зазначеною постановою проектів та про причини незадовільного освоєння виділених коштів, а також не надано детальних пояснень щодо включення до виконання у 2024 році саме таких проектів.

Довідково: за даними звіту Казначейства України про надходження та використання кошів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року використання коштів за бюджетною програмою «Будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд» (код 3111360) у 2023 році становило 418.590,6 тис. грн, або 11,8% передбаченого обсягу (виділено – 3.596.170 тис. грн). Обсяг невикористаних коштів становить 3.177.579,4 тис. гривень.

Інформація про стан використання та потребу у коштах в розрізі регіонів і за включеними до додатку 2 до постанови КМУ № 247 проектами (об’єктами, заходами), головним розпорядником яких визначено Агентство відновлення), надана Мінінфраструктури (надана народним депутатам України – членам Комітету).

3. Щодо виділення коштів Мінветеранів.

Для реалізації проекту «Реконструкція Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення за адресою: Київська область, Бучанський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 228» (далі – проект) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 557-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» у 2023 році за спеціальним фондом з фонду ліквідації Мінветеранів на безповоротній основі було виділено 200 633,87 тис. грн (видатки розвитку), які відповідно до звіту Казначейства України про надходження і використання коштів фонду ліквідації за підсумками січня-грудня 2023 року у складі бюджетної програми 1501040 «Заходи із психологічної допомоги, соціальної, професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, розвитку спорту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» використані у сумі 150 126,86 тис. грн, або на 74,8%, тобто залишок невикористаних коштів становить 50 507,01 тис. грн, що відповідає обсягу коштів, який визначено спрямувати у 2024 році на реалізацію цього проекту за рахунок коштів вказаного фонду. Варто зауважити, що у матеріалах Мінветеранів не надано детальної інформації про стан та ступінь реалізації цього проекту, обсягу та напрямів вже виконаних будівельних робіт і обсягу коштів, витрачених на їх проведення.

Поряд з цим, за інформацією Мінветеранів загальна вартість вищевказаного проекту становить 304 711,907 тис. гривень. При цьому, окрім коштів фонду ліквідації, на реалізацію цього проекту у 2023 році за бюджетною програмою 1501040 було спрямовано кошти за загальним фондом у обсязі 100 000 тис. грн (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 401-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2023 рік» шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень Мінветеранів на 2023 рік), які відповідно до наданої Мінветеранів інформації використано в повному обсязі. Отже, на реалізацію даного проекту у 2023 році загалом було виділено 300 633,87 тис. грн бюджетних коштів, з яких витрачено 250 126,86 тис. гривень.

4. Щодо виділення коштів Міноборони.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 732-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» за спеціальним фондом державного бюджету з фонду ліквідації Мінобороні /для Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного/ на безповоротній основі було виділено 275 000 тис. грн (видатки розвитку), у тому числі для реалізації проектів «Реконструкція будівель навчального корпусу, їдальні та дитячого садочку під влаштування навчального корпусу з їдальнею та медичним пунктом Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Червоноград, Львівська обл., військове містечко № 81, вул. Івасюка, 4. Коригування» (136 875,569 тис. грн), «Реконструкція будівлі спального корпусу на 300 чоловік за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» (87 986,266 тис. грн), «Реконструкція майстерні під навчально-тренувальний комплекс та реконструкція існуючих господарських будівель пральні і гаражів за адресою Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, військове містечко № 81. Коригування» (50 138,165 тис. грн).

За інформацією Міноборони, у 2023 році при виконанні робіт з реконструкції таких об’єктів було проведено видатки у сумі 186 502,271 тис. грн, або на 67,8%, тобто залишок невикористаних коштів становить 88 497,729 тис. грн, що відповідає обсягу коштів, який визначено спрямувати у 2024 році на реалізацію цих проектів за рахунок коштів вказаного фонду. Варто зауважити, що у матеріалах Міноборони не надано детальної інформації про стан та ступінь реалізації цих проектів, обсягів та напрямів вже виконаних будівельних робіт і обсягів коштів, витрачених на їх проведення.

Крім того, у листі Міноборони зазначається, що на реалізацію проектів реконструкції будівель Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2023 році також спрямовувалися кошти місцевого бюджету у сумі 36 627,337 тис. грн, тобто загалом вартість виконаних робіт з реконструкції таких об’єктів у минулому році становила 223 129,608 тис. грн (загальна вартість реконструкції зазначених вище об’єктів Військового ліцею згідно з укладеними договорами підряду, авторського та технічного наглядів – 311 627,337 тис. грн).

За інформацією Міноборони, виділення коштів у сумі 88 497,729 тис. грн /підпункт 4 пункту 1 постанови КМУ № 247/ дозволить завершити у поточному році здійснення реконструкції будівель Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у м. Червоноград, Львівської області, роботи на яких було розпочато у 2023 році, та забезпечити відкриття Військового ліцею для 400 ліцеїстів.

5. Щодо виділення коштів МВС.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 895-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» за спеціальним фондом державного бюджету з фонду ліквідації МВС (для ДСНС) на безповоротній основі було виділено 53 532,515 тис. грн (видатки розвитку), у тому числі для реалізації проектів «Нове будівництво Командно-диспетчерського пункту (пункту управління польотами) аеродрому "Ніжин" за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90» (40 000 тис. грн), «Капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 190а з виділенням черговості: 1-ша черга – капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; 2-га черга – утеплення фасадів» (12 332,515 тис. грн), «Розроблення проектно-кошторисної документації на проектування об’єкта будівництва: «Нове будівництво Державного пожежно-рятувального посту Головного управління ДСНС України у Херсонській області в селищі Високопілля по вул. Банкова, 10в» (1 200 тис. гривень), які відповідно до звіту Казначейства України про надходження і використання коштів фонду ліквідації за підсумками січня-грудня 2023 року у складі бюджетної програми 1006280 «Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій» використані у сумі 19 549,09 тис. грн, або 36,5%, тобто залишок невикористаних коштів становить 33 983,422 тис. грн, що відповідає обсягу коштів, який визначено спрямувати у 2024 році на реалізацію цих проектів за рахунок коштів вказаного фонду. Варто зауважити, що у матеріалах МВС не надано детальної інформації про стан та ступінь реалізації цих проектів, обсягів та напрямів вже виконаних будівельних робіт і обсягів коштів, витрачених на їх проведення.

У листі МВС щодо даного розподілу коштів зазначається, що реалізація проектів ДСНС за рахунок коштів фонду ліквідації дозволить відновити пошкоджені (зруйновані) об’єкти ДСНС, удосконалити систему управління підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, сприяти належній організації служби аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС, а також забезпечити їх ефективне реагування на надзвичайні ситуації. Зокрема зазначається, що обсяг виділених коштів буде спрямовано для відбудови:

- будівлі командно-диспетчерського пункту з авіаційно-диспетчерською вежею у м. Ніжин, Чернігівської області (об’єкт повністю знищений унаслідок ракетного удару), що використовувалася Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України для прийому та випуску повітряних суден та інших дій за призначенням. У 2022 році ДСНС розроблено проектно-кошторисну документацію на нове будівництво командно-диспетчерського пункту (пункту управління польотами) аеродрому «Ніжин», загальна кошторисна вартість якого становить 90 069,906 тис. грн. Із обсягу коштів, виділених із цього фонду у 2023 році, на кінець минулого року залишок невикористаних коштів становить 25 488,074 тис. грн;

- будівлі пожежного депо, що використовується для розміщення особового складу та техніки пожежно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Чернігівській області (об’єкт пошкоджено внаслідок ведення бойових дій). У 2023 році ДСНС розроблено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою: проспект Миру, 190а, м. Чернігів (перша черга ‒ капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; друга черга ‒ утеплення фасадів) загальною кошторисною вартістю 12 332,515 тис. гривень. Із обсягу коштів, виділених із цього фонду у 2023 році, на кінець минулого року залишок невикористаних коштів становить 8 475,348 тис. грн;

- комплексу будівель та споруд пожежного депо на вул. Банковій, 10в, у смт Високопілля Херсонської області (об’єкт знищений внаслідок ведення активних бойових дій на території населеного пункту), який використовується для розміщення особового складу та техніки пожежно-рятувального підрозділу 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області. Із обсягу коштів, виділених із цього фонду у 2023 році на розроблення проектно-кошторисної документації, на кінець минулого року залишок невикористаних коштів становить 20 тис. гривень.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Лопушанський А.Я., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Шпак Л.О., Лаба М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Азархіна О.К., Голова Агентства відновлення Найєм Мустафа-Масі, в.о. Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В., заступник Міністра оборони України Джигир Ю.А., заступник Міністра внутрішніх справ України Тетеря В.М., т.в.о. Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Даник А.М., Голова Рахункової палати Піщанська О.С.

Зокрема, під час обговорення даного питання:

перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Міністерства про підтримку постанови КМУ № 247, наголосивши на необхідності завершення всіх робіт у поточному році;

Голова Рахункової палати Піщанська О.С. повідомила про підтримку постанови КМУ № 247, висловивши застереження з приводу ефективності використання коштів Мінінфраструктури і Агентством відновлення з огляду на стан їх освоєння у 2023 році, висновки щодо аналізу якого Рахункова палата надасть до Комітету за наслідками відповідного аудиту;

заступник Голови Комітету Лопушанський А.Я. привернув увагу членів Комітету на необхідність виділення коштів для забезпечення переселення (евакуації) дітей з прифронтової зони, зокрема із Сумської області, та їх розміщення у безпечних місцях;

голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про результати розгляду даного питання у підкомітеті та запропонувала підтримати постанову КМУ № 247.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію голови підкомітету Забуранної Л.В. прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити передбачене у пункті 1 постанови КМУ № 247 виділення на безповоротній основі коштів з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону (враховуючи вимоги Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», погодити передбачене у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» виділення на безповоротній основі коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерела, визначеного пунктом 5 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України" (реєстр. № 10425 від 22.01.2024, Президент України);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності" (реєстр. № 10393 від 08.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо звернення за призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії осіб, призваних (прийнятих) на військову службу" (реєстр. № 10422 від 22.01.2024, народні депутати України Цимбалюк М.М., Пузійчук А.В., Констанкевич І.М. та інші);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо проведення освідування та експертизи, укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція)" (реєстр. № 10420 від 22.01.2024, народні депутати України Совсун І.Р., Яцик Ю.Г., Іонушас С.К. та інші);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо врегулювання питання своєчасності отримання відповіді на адвокатський запит" (реєстр. № 10445 від 30.01.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах" (реєстр. № 10447 від 30.01.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення повноважень керівних органів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" (реєстр. № 10412 від 17.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо гарантування права учасників товариств на збільшення своєї частки у статутному капіталі за рахунок додаткових вкладів" (реєстр. № 10432 від 25.01.2024, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо синхронізації застосування санкцій Україною та міжнародним співтовариством" (реєстр. № 10434 від 25.01.2024, народні депутати України Порошенко П.О. та інші);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих видів громадського контролю" (реєстр. № 10435 від 26.01.2024 народні депутати України Циба Т.В., Кравчук Є.М., Дунда О.А. та інші);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу" (реєстр. № 10411 від 16.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо депутатських запитів" (реєстр. № 10377 від 25.12.2023, народний депутат України Лаба М.М.);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 118 Регламенту Верховної Ради України щодо розширення змісту порівняльної таблиці законопроекту, підготовленого до другого читання" (реєстр. № 10421 від 22.01.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 50 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" щодо змісту висновку головного комітету, ухваленого за наслідками підготовки законопроекту до другого читання або до повторного другого читання" (реєстр. № 10429 від 25.01.2024, народний депутат Укранїи Бурміч А.П.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відпустки" щодо врегулювання права самозайнятих осіб на отримання відпустки" (реєстр. № 10357 від 18.12.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо підвищення доступності лікарських засобів для населення" (реєстр. № 10384 від 29.12.2023, народні депутати України Радуцький М.Б., Гурін Д.О., Зуб В.О. та інші);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ" (реєстр. № 10424 від 22.01.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до cтатті 51-4 Закону України "Про запобігання корупції" щодо забезпечення правомірності здійснення моніторингу cпособу життя суб’єктів декларування" (реєстр. № 10413 від 17.01.2024, народні депутати України Славицька А.К., Ткаченко О.М.);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі" (реєстр. № 10249 від 10.11.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо приведення його окремих положень у відповідність до діючих норм чинного законодавства України" (реєстр. № 10459 від 05.02.2024, народні депутати України Неклюдов В.М., Зуб В.О., Негулевський І.П., Богуцька Є.П., Мазурашу Г.Г., Гайду О.В.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 11006 від 09.02.2024, народні депутати України Рущишин Я.І., Наталуха Д.А. та інші);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на період дії правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 10324-1 від 13.12.2023, народний депутат України Разумков Д.О.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення порядку ідентифікації осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі" (реєстр. № 11023 від 19.02.2024, народні депутати України Медяник В.А., Павлюк М.В., Припутень Д.С. та інші);

2.1.24. Проект Закону України "Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав i порядку набуття та припинення громадянства України з урахуванням положень Конституції України" (реєстр. № 10425-1 від 05.02.2024, народний депутат України Разумков Д.О.);

2.1.25. Проект Закону України "Про деякі питання набуття та припинення громадянства України" (реєстр. № 10425-2 від 05.02.2024, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Шпак Л.О., Саладуха О.В., Божик В.І. та інші);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звітування в рамках залучення міжнародної допомоги" (реєстр. № 10339 від 13.12.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)" щодо визначення права розпорядження репродуктивними клітинами у разі загибелі (визнання померлим) їх власника" (реєстр. № 10437 від 29.01.2024, народні депутати України Герасимов А.В., Геращенко І.В. та інші);

2.1.28. Проект Закону України "Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за "зеленим" тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях" (реєстр. № 9629 від 21.08.2023, народний депутат України Жупанин А.В. та інші);

2.1.29. Проект Закону України "Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за "зеленим" тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях" (реєстр. № 9629-2 від 05.09.2023, народні депутати України Герус А.М., Васильєв І.С., Кравчук Є.М. та інші);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" щодо соціального захисту осіб, які виконували заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (реєстр. № 11020 від 19.02.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна" (реєстр. № 11028 від 20.02.2024, народні депутати України Фролов П.В., Ткаченко М.М., Войцехівський В.О. та інші);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо формування комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері" (реєстр. № 11007 від 12.02.2024, народні депутати України Тарасенко Т.П., Третьякова Г.М., Остапенко А.Д., Кузнєцов О.О. та інші);

2.1.33. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про принципи формування спільного транспортного простору і взаємодії держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі транспортної політики" (реєстр. № 0248 від 07.02.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Регламенту Верховної Ради України щодо запровадження хвилини мовчання" (реєстр. № 11021 від 19.02.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок за для швидкої реалізації проектів з будівництва житлових будинків, об'єктів промисловості та інфраструктури у період дії воєнного стану на території України" (реєстр. № 9466 від 07.07.2023, народні депутати України Мороз В.В., Юрченко О.М.);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення зміни до підпункту 5 пункту 27 Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України" (реєстр. № 9539 від 28.07.2023, народні депутати Укранїи Німченко В.І., Маслов Д.В., Мамка Г.М., Бурміч А.П. та інші);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо подовження строку оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем на період дії воєнного стану" (реєстр. № 11016 від 16.02.2024, народний депутат України Мороз В.В.);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду" (реєстр. № 11024 від 19.02.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" щодо недопущення участі осіб, пов'язаних з державою-агресором, у функціонуванні ринків капіталу та організованих товарних ринках України" (реєстр. № 11037 від 22.02.2024, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Кицак Б.В., Петруняк Є.В., Вацак Г.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 60-2 Кодексу законів про працю України щодо дистанційної роботи (реєстр. № 10164 від 20.10.2023), внесений народним депутатом України Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається, що у разі навчання дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти (за розпорядчим документом керівника закладу), один з батьків (за їх вибором) може працювати на умовах дистанційної роботи на період тривалості такого навчання. При цьому, зменшення розміру заробітної плати такого працівника не допускається.

Слід відмітити, що питання організації праці у формі дистанційної роботи унормовано статтею 60-2 Кодексу законів про працю, де серед іншого передбачено, що між роботодавцем і працівником укладається в письмовій формі трудовий договір про дистанційну роботу, в якому має бути визначено порядок і строки забезпечення працівника необхідними для виконання ним своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо (якщо у трудовому договорі немає відповідних положень, на роботодавця все одно покладено обов’язок щодо забезпечення працівника відповідним обладнанням, організації його встановлення та технічного обслуговування, а також щодо оплати витрат, пов’язаних із цим).

Отже, якщо зазначене буде стосуватися працівників бюджетних установ, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів на облаштування роботодавцем робочого місця одному з батьків (у разі переведення його на дистанційну роботу).

Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив законопроекту на видатки бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів, та не підтримує прийняття законопроекту.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 60-2 Кодексу законів про працю України щодо дистанційної роботи (реєстр. № 10164 від 20.10.2023), внесений народним депутатом України Морозом В.В., буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів за необхідності облаштування робочого місця одному з батьків, який є працівником бюджетної установи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» (реєстр. № 10372 від 25.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Проектом Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні», як зазначено у преамбулі до нього, пропонується на законодавчому рівні визначити поняття, види, форми та механізми правового регулювання, а також систему, гарантії, принципи та повноваження професійних організацій щодо професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій в Україні, як одного із найважливіших елементів управління діяльністю медичних та фармацевтичних професій та має на меті створення ефективної системи надання медичної допомоги, провадження фармацевтичної діяльності та забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних та фармацевтичних професій своїх професійних обов’язків та захист їх прав.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій;

професійне самоврядування медичних та фармацевтичних професій є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб;

організації органів професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій (палати – лікарів сімейної медицини; лікарів-спеціалістів; стоматологів; сестер медичних/братів медичних; фармацевтів) як неприбуткові юридичні особи, що діють на принципах самоврядування, та органи у складі таких палат (загальні збори представників медичних та фармацевтичних професій; Вища Рада палати; Вища наукова рада палати; Етична комісія палати; Ревізійна комісія палати; спеціалізовані комітети та інші органи, утворені на підставі статутів кожної палати чи інших актів палати);

повноваження та функції палат медичних та фармацевтичних професій, до яких, зокрема, віднесено визначення вимог до безперервного професійного розвитку; порядок внесення відомостей щодо безперервного професійного розвитку до Реєстру людських ресурсів сфери охорони здоров’я; вимоги, стандарти та критерії визнання до провайдерів безперервного професійного розвитку; надання організаційної, інформаційної та методологічної підтримки з розробки та впровадження освітніх програм з підготовки фахівців у сфері охорони здоров’я; співпраця із закладами освіти, профільними науковими установами та іншими професійними об’єднаннями з метою комплексного аналізу та сприяння динамічному розвитку медичної освіти в Україні;

право осіб на здійснення медичної та фармацевтичної діяльності за наявності діючого свідоцтва про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я та на підставі рішення відповідної палати;

засади створення та ведення Реєстру людських ресурсів сфери охорони здоров’я, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, функціонування якого здійснюватиметься у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, власником такого Реєстру (у тому числі його програмно-технічних засобів та виключних майнових прав на його програмне забезпечення) є держава в особі держателя Реєстру;

сплату представниками медичних та фармацевтичних професій самостійно або роботодавцем професійного збору (розмір щорічного збору не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого станом на 1 січня відповідного календарного року) та його використання виключно на виконання функцій палат;

можливість залучення палатами, окрім професійного збору, коштів добровільних цільових внесків, а також інших не заборонених законодавством України джерел фінансування;

загальні положення професійної відповідальності представників медичної та фармацевтичної професій та підстави для притягнення до такої відповідальності.

Водночас, запропоновано встановити, що відповідний закон набиратиме чинності через один рік після завершення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02. 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), крім норми щодо відносин з розгляду та вирішення адміністративних справ у сфері регулювання медичної та фармацевтичної діяльності в Україні шляхом прийняття та виконання адміністративних актів, яка набирає чинності та вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру».

Також, законопроектом вносяться зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, пов’язані із запропонованою законодавчою ініціативою, зокрема, щодо доповнення положеннями, якими на органи професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я.

Окрім того, законодавчою ініціативою вносяться зміни до Кодексу законів про працю України та до законів України «Про професійний розвиток працівників», «Про запобігання корупції», «Про страхування».

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством охорони здоров’я України зазначено, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат державного та/або місцевих бюджетів.

В свою чергу, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про відсутність зауважень до нього та відмічає, що його реалізація у поточному бюджетному періоді не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, зважаючи на термін набрання чинності відповідним законом. Разом з тим, Мінфіном зауважується, що реалізація його положень може вплинути на видаткову частину державного бюджету, зазначивши, що щорічно у державному бюджеті Міністерству охорони здоров’я України передбачаються видатки на виконання заходів (проектів) з інформатизації за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я», тому реалізація положень законопроекту в частині функціонування Реєстру людських ресурсів сфери охорони здоров’я може здійснюватися за рахунок зазначених коштів або інших джерел, не заборонених законодавством.

Слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали суб’єктом законодавчої ініціативи не подано.

Окремо варто відмітити, що положення законопроекту щодо сплати професійного збору спричинить додаткове навантаження на заробітну плату працівників. Слід взяти до уваги, що відповідно до Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, а обов’язковість членства та сплати такого збору порушує права громадян України, визначені статтею 36 Конституції України, щодо права на свободу об’єднання у громадські організації, права на добровільну участь у професійних спілках.

Також необхідно звернути увагу, що положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту вносяться зміни до статті 15 Закону України «Основ законодавства України про охорону здоров’я», якими на органи професійного самоврядування покладаються завдання щодо реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, проте, відповідно до статті 14 цього закону, реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи виконавчої влади.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» (реєстр. № 10372 від 25.12.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету для Міністерства охорони здоров’я України на виконання функцій у зв’язку із впровадженням самоврядування в сфері охорони здоров’я, оцінка впливу визначатиметься залежно від практичної реалізації положень відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом законодавчої ініціативи (через один рік після припинення чи скасування воєнного стану).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури сплати судового збору для фізичних та юридичних осіб (реєстр. № 10443 від 30.01.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

- Закону України «Про судовий збір», передбачивши:

зменшення розміру ставок судового збору за подання до суду апеляційної скарги з 150% до 50% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та за подання до суду касаційної скарги з 200% до 70% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви;

надання права судам своїми ухвалами, враховуючи майновий стан сторони фізичної чи юридичної особи, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (згідно з чинною нормою такі відстрочки та розстрочки можуть надаватись для певних категорій позивачів та за окремими видами позовів);

визначення конкретного переліку обставин, за наявності яких суд зобов’язаний своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк;

- Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, встановивши, що у резолютивній частині судового рішення (постанови суду, рішення суду, судового наказу) має зазначатися розмір та платіжні реквізити для сплати судових витрат.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас забезпечить спрощення процедури сплати судового збору для фізичних і юридичних осіб та доступу до правосуддя.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості апеляційних та касаційних скарг, поданих до судів, ціни позовів і сум сплаченого судового збору за подання заяв до судів першої інстанції, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

запропоноване зменшення ставок судового збору призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури сплати судового збору для фізичних та юридичних осіб (реєстр. № 10443 від 30.01.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про організаційно-правові основи побудови та функціонування Військової юстиції України» (реєстр. № 10042 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом запропоновано визначити головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи побудови та функціонування системи Військової юстиції України (далі – Військова юстиція).

Відповідно до положень законопроекту передбачається, що:

- до системи Військової юстиції входять такі державні органи:

військова поліція /є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує інтереси держави у військовій сфері із здійснення правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення превентивних заходів, з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, у Міністерстві оборони України, органах управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. Діяльність Військової поліції спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також Міністром оборони України в межах, визначених Законом України «Про Військову поліцію». Особовий склад Військової поліції складається з військовослужбовців, а чисельність – затверджується Верховним головнокомандувачем України, за поданням керівника Військової поліції/,

військова контррозвідка та орган досудового розслідування державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України /система, особливості організації і діяльності визначаються законами України «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про національну безпеку України», Кримінальний процесуальний кодекс України/,

військова прокуратура /систему, особливості організації і діяльності Спеціалізованих військових прокуратур визначатиме Закон України «Про прокуратуру». При цьому, Спеціалізовану військову прокуратуру очолюватиме Головний військовий прокурор–заступник Генерального прокурора, а чисельність затверджуватиметься Верховним головнокомандувачем України, за поданням Головного військового прокурора  – заступника Генерального прокурора. Передбачається, що прокурори Спеціалізованої військової прокуратури є військовослужбовцями з числа осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, або призваними на військову службу під час мобілізації або на особливий період шляхом їх відрядження до Спеціалізованої військової прокурори для виконання повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» із залишенням на військовій службі/,

військова адвокатура /діяльність та статус військових адвокатів визначатиметься Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Законом України «Про державну таємницю», а їх професійна діяльність здійснюватиметься виключно щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, з числа військовослужбовців утворених відповідно до законів України військових формувань, військовослужбовців утворених відповідно до законів іноземної країни військових формувань, з числа працівників оборонно-промислового комплексу України/,

військовий суд /система, особливості організації і діяльності та кількісний склад військових судів визначатиметься Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Військові суди утворюватимуться та комплектуватимуться виходячи з реальних обсягів судової роботи і чисельності військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, дислокованих на території, яку обслуговують відповідні військові суди. При цьому, передбачається, що військові судді матимуть статус військовослужбовців/;

- підвищення кваліфікації особового складу органів системи Військової юстиції проводитиметься на базі вищих навчальних закладів, спеціалізованих навчальних закладів України, визначених Міністерством оборони України та Службою безпеки України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, а також у відповідних навчальних закладах країн-членів Організації Північноатлантичного договору, у відповідності до їх стандартів та процедур;

- фінансове та матеріально-технічне забезпечення системи органів Військової юстиції здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, розміри необхідних для цього коштів, у тому числі валютних, щорічно встановлюватимуться Верховною Радою України при затвердженні державного бюджету відповідно до державних цільових програм боротьби із злочинністю, у воєнній та військовій сферах;

- соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників системи органів Військової юстиції забезпечуватиметься державою, зокрема, військовослужбовці користуватимуться соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про Військову поліцію», «Про оборону України», «Про основи національного спротиву», «Про Службу безпеки України», інших актів законодавства, а право на пільги зберігатиметься за військовослужбовцями системи органів Військової юстиції, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років;

- парламентський контроль за діяльністю органів системи Військової юстиції України здійснюватиме Верховна Рада України і, зокрема, Комітет з питань національної безпеки і оборони та розвідки, до повноважень якого належить забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю цих органів.

Слід зазначити, що згідно з Прикінцевими положеннями законопроекту набрання чинності відповідним законом передбачено з дня наступного за днем його опублікування, при цьому, рекомендується: Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітету з питань правоохоронної діяльності, Комітету з питань правової політики протягом трьох місяців розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін та доповнень до Кримінального процесуального кодексу України, закони України «Про національну безпеку України», «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про оборону України», «Про основи національного спротиву», «Про Службу безпеки України», «Про державне бюро розслідувань» та інших нормативних актів, які випливають з цього Закону, а Комітету з питань національної безпеки і оборони та розвідки, Комітету з питань правоохоронної діяльності протягом трьох місяців розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про Військову поліцію.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається про те, що законопроект не підтримується як такий, що не узгоджується з чинним законодавством, потребує значних фінансових ресурсів державного бюджету та може призвести до розбалансування показників державного бюджету, і зокрема, зауважується таке:

- реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утворення та функціонування нових державних органів, що входять до складу органів системи Військової юстиції, зокрема, на оплату праці (грошове забезпечення), забезпечення матеріальними засобами, технікою, обладнанням та іншим майном, проведення навчання у навчальних закладах країн-членів Організації Північноатлантичного договору для особового складу органів системи Військової юстиції; а також соціального та правового захисту військовослужбовців відповідно до положень законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Військовий обов’язок і військову службу» та інших актів законодавства. Обрахувати обсяг додаткових видатків неможливо через відсутність інформації, зокрема щодо штатної структури органів системи Військової юстиції України (чисельності їх працівників), відповідних потреб у фондах, техніці та матеріально-технічному забезпеченні;

- положення проекту базуються на законах України «Про національну безпеку України», «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про Військову поліцію», «Про оборону України», «Про основи національного спротиву», «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність» та перетинаються із завданнями інших органів, таких як Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, Офіс Генерального прокурора, Державне бюро розслідувань та Національна поліція, Вища рада правосуддя, відтак вбачається за необхідне узгодити акти законодавства між собою;

- законопроектом не передбачено змін до законодавчих актів щодо скорочення чисельності органів прокуратури, Збройних Сил України та місцевих спеціалізованих судів, а також щодо зменшення бюджетних призначень на їх утримання з метою спрямування вивільнених коштів на створення та утримання нових органів, що може призвести до необґрунтованого завищення кількості працівників з однаковими функціями, дублювання державними органами однакових функцій та відповідно до перевитрат коштів з державного бюджету на їх утримання;

- окремі положення законопроекту потребують узгодження зі статтями 116 та 131-1 Конституції України, а також із законами України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) та «Про центральні органи виконавчої влади» (стаття 5).

Слід зауважити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про організаційно-правові основи побудови та функціонування Військової юстиції України» (реєстр. № 10042 від 13.09.2023), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування органів Військової юстиції України та може призвести до перевитрат коштів державного бюджету на забезпечення діяльності державних органів через дублювання їх функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового розміру орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, наданих в оренду учасникам бойових дій (реєстр. № 10418 від 19.01.2024), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Стернійчуком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /далі – Кодекс/ новим пунктом, яким передбачається установити, що тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 5 років з дня його припинення або скасування, положення підпункту 288.5.1 і пункту 288.6 статті 288 Кодексу, в частині встановлення розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності учасникам бойових дій з числа осіб, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19–25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які уклали договори оренди відповідно до положень підпункту 24 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, при цьому річна сума платежу встановлюється: для сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких проведено, – 0,1% їх нормативної грошової оцінки; для сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – 0,1% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

положення пункту 288.6 статті 288 Кодексу не застосовується до плати за суборенду земельних ділянок, які перебувають в оренді на підставі договорів, укладених відповідно до положень підпункту 24 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України.

Слід звернути увагу, що у чинному Земельному кодексі України немає підпункту 24 пункту 27 розділу Х. Разом з тим, авторами законопроекту подано інший законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо пільгового надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності учасникам бойових дій» (реєстр. № 10417 від 19.01.2024), яким передбачається включити відповідне положення. Отже, законопроект за реєстр. 10418 є похідним від законопроекту за реєстр. № 10417 та практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 10418 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 10417.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості укладених органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування договорів оренди земельних ділянок державної і комунальної власності з учасниками бойових дій, розмірів та нормативної оцінки таких земельних ділянок, а також від того, наскільки розмір такої плати буде менше за розміри орендної плати, встановлені у договорах оренди земель сільськогосподарського призначення з іншими орендарями на відповідних територіях, однак такі дані є непрогнозованими, тому неможливо оцінити розмір впливу на місцеві бюджети. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового розміру орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, наданих в оренду учасникам бойових дій (реєстр. № 10418 від 19.01.2024), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Стернійчуком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування" та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників» (реєстр. № 10452 від 31.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

частину першу статті 7 Закону України «Про страхування» доповнити новим пунктом, яким до переліку видів обов’язкового страхування включити страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків;

статті 77 і 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» доповнити новими положеннями, згідно з якими медичні і фармацевтичні працівники мають право на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків, за рахунок власника закладу охорони здоров’я, при цьому відповідним працівникам забороняється розпочинати професійну діяльність без укладення договору такого страхування.

Водночас, законопроектом передбачається введення в дію запропонованих положень через рік з дня припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення належного механізму відшкодування збитків, які були завдані пацієнту, шляхом обов’язкового укладання договору страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків;

реалізація законопроекту матиме вплив на додаткові витрати з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків державного і місцевих бюджетів у частині фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Аналогічне зауваження висловлено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування" та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників» (реєстр. № 10452 від 31.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Яковенком Є.Г., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на охорону здоров’я). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості поєднувати в умовах воєнного стану депутатську діяльність зі службою у підрозділах сил оборони, які беруть участь у заходах з відсічі збройної агресії проти України (реєстр. № 10416 від 18.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується надати можливість народним депутатам України суміщати депутатську діяльність зі службою у підрозділах сил оборони, які беруть участь у заходах з відсічі збройної агресії проти України, та отримувати відповідне грошове забезпечення, включаючи доплати за виконання бойових завдань, за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, але не потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. При цьому Міністерство фінансів не підтримує законопроект та звертає увагу на визначені законами України обов’язки і повноваження народного депутата України, за виконання яких йому щомісячно виплачується заробітна плата та відшкодовуються відповідні витрати і визнає такими, що потребують надання додаткових обгрунтувань, питання щодо ефективності одночасного виконання депутатських повноважень і проходження військової служби та отримання народними депутатами України заробітної плати, грошового забезпечення та відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

Зважаючи на наведене, законопроект надано без належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

При цьому, термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості поєднувати в умовах воєнного стану депутатську діяльність зі службою у підрозділах сил оборони, які беруть участь у заходах з відсічі збройної агресії проти України (реєстр. № 10416 від 18.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (реалізація положень закону (у разі його прийняття) має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення органами державної влади відповідних функцій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо надання додаткових пільг сім’ям з дітьми (реєстр. № 11000 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується надати право батькам і дітям з багатодітних та прийомних сімей, батькам-вихователям та вихованцям дитячих будинків сімейного типу на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського та міжміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі /чинна норма – такі пільги надаються лише дітям з багатодітних сімей/.

Однак, зважаючи на зміст законопроекту (згідно з яким, зокрема, слова «дітям з багатодітних сімей» замінено словами «батькам та дітям з багатодітних та прийомних сімей, батькам-вихователям та вихованцям дитячих будинків сімейного типу»), пільги, що встановлюються батькам і дітям з багатодітних та прийомних сімей, батькам-вихователям та вихованцям дитячих будинків сімейного типу не обмежуються пільговим проїздом (як задекларовано), а поширюються також на безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів, щорічне медичне обстеження і диспансеризацію в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, компенсацію витрат на зубопротезування, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергову госпіталізацію.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи, з огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України, матиме наслідком необхідність вишукання значних додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, встановлених у частині шостій статті 13 Закону України «Про охорону дитинства».

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання компенсації за пільговий проїзд у громадському транспорті. Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що питання надання пільг громадянам має вирішуватися комплексно з урахуванням нових підходів до соціальної політики.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Поряд з тим, не дотримано вимог частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з наступного дня за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо надання додаткових пільг сім’ям з дітьми (реєстр. № 11000 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів на виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на пільговий проїзд (реєстр. № 11000-1 від 23.02.2024), поданий народними депутатами України Скрипкою Т.В., Борзовою І.Н. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується надати право дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського та міжміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі /чинна норма – такі пільги надаються лише дітям з багатодітних сімей/.

З огляду на положення підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання компенсації за пільговий проїзд у громадському транспорті. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України, однак відсутність вихідних даних стосовно кількості дітей, які набудуть права на безкоштовний проїзд, і їх потреб у використанні певних видів транспорту, унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

За таких умов, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Поряд з тим, не дотримано вимог частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на пільговий проїзд (реєстр. № 11000-1 від 23.02.2024), поданий народними депутатами України Скрипкою Т.В., Борзовою І.Н. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів на виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо реалізації прав на транспортне обслуговування осіб з інвалідністю (реєстр. № 11002 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується встановити додаткові вимоги до транспортних засобів на міських, приміських, міжміських маршрутах загального користування, визначивши, що вони мають бути пристосовані для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, в кількості до 50 відсотків загальної кількості автобусів на міських автобусних маршрутах загального користування (починаючи з 2025 року – до 70 відсотків), до 30 відсотків – на приміських маршрутах, та до 25 відсотків – на міжміських маршрутах.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів на забезпечення комунальних підприємств відповідними транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, на міських маршрутах загального користування, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг коштів місцевих бюджетів, необхідних для реалізації законопроекту.

Відповідно, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо реалізації прав на транспортне обслуговування осіб з інвалідністю (реєстр. № 11002 від 08.02.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів у зв’язку з необхідністю переоснащення транспортних засобів комунальних підприємств для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за «зеленим» тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629 від 21.08.2023), поданий народним депутатом України Жупаниним А.В. та іншими; «Про особливості діяльності з виробництва електроенергії на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629-1 від 01.09.2023), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.; «Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за «зеленим» тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629-2 від 05.09.2023), поданий народним депутатом України Герусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань  з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом за реєстр. № 9629 та альтернативними до нього законопроектами за реєстр. № 9629-1 та реєстр. № 9629-2 пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії», встановити тимчасово, на період дії воєнного стану, заборону закупівлі електричної енергії у об’єктів електроенергетики, що здійснюють виробництво електричної енергії та знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Також законодавчими ініціативами передбачається, зокрема, створення реєстру об’єктів електроенергетики, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції), знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та не здійснюють синхронну роботу з об’єднаною енергосистемою України (далі – Реєстр об’єктів електроенергетики) /у законопроектах за реєстр. № 9629, № 9629-1,
№ 9629-2/; створення реєстру приватних домогосподарств, що здійснюють виробництво електричної енергії за «зеленим» тарифом, знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та реєстру активних споживачів, що знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України /у законопроекті за реєстр. № 9629-2/; покладення на Національну енергетичну компанію «Укренерго» обов’язку ведення вказаних реєстрів.

Крім того, у законопроекті за реєстр. № 9629-1 пропонується передбачити положення, зокрема, щодо:

визначення умов призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту або позики, процентів, комісій та інших платежів) об’єктами електроенергетики позичальнику, якщо відповідні об’єкти внесені до Реєстру об’єктів електроенергетики;

можливості відшкодування відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора витрат (збитків) виробника електричної енергії, споживача, гарантованого покупця (вартість електричної енергії), понесених ним внаслідок виробництва або купівлі електричної енергії на електрогенеруючих установках, та об’єктах електроенергетики, які знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України;

відшкодування кредитору відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора сум нарахованих, але не сплачених за договором про фінансування процентів, комісій та інших платежів до дати відновлення сплати грошового зобов’язання не підлягають сплаті позичальником;

відшкодування відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора витрат (збитків) кредитора (неотримані за рахунок компенсації від держави основна сума кредиту, проценти, комісії та інші доходи), понесені ним внаслідок призупинення сплати грошового зобов’язання.

Відповідно до пояснювальних записок до запропонованих законодавчих ініціатив, їх реалізація не потребує фінансового забезпечення державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своїх експертних висновках до законопроектів, зазначає, що розробниками не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків та не визначено потреби фінансового забезпечення з державного або місцевих бюджетів реалізації законопроектів.

Водночас Мінфіном зауважується, що реалізація положень законопроекту за реєстр. № 9629-1 впливатиме на показники бюджетів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, норми щодо відшкодування за рахунок держави-агресора: витрат (збитків) виробників, споживачів, гарантованим покупцем, понесених внаслідок виробництва або купівлі електроенергії на тимчасово окупованих територіях; сум нарахованих, але не сплачених виробниками електричної енергії, що включені до реєстру, зобов’язань за договорами про фінансування (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів); витрат (збитків) кредиторів, понесених внаслідок призупинення сплати грошового зобов’язання.

Крім того, Мінфіном щодо законопроекту за реєстр. № 9629-1 висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи, які стосуються узгодженості його положень із Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Цивільним кодексом України.

Слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчих ініціатив не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті за реєстр. № 9629-1 термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проекти законів України «Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за «зеленим» тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629 від 21.08.2023), поданий народним депутатом України Жупаниним А.В. та іншими; «Про особливості здійснення розрахунків з виробниками за «зеленим» тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629-2 від 05.09.2023, поданий народним депутатом України Герусом А.М. та іншими, не матимуть прямого впливу на показники бюджетів, у разі прийняття відповідних законів, можуть набирати чинності згідно із законодавством.

Проект Закону України «Про особливості діяльності з виробництва електроенергії на тимчасово окупованих територіях» (реєстр. № 9629-1 від 01.09.2023), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме вплив на показники державного бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджетів), у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про медичне самоврядування» (реєстр. № 10372-1 від 08.01.2024), поданий народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Подгорною В.В та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Проектом Закону України «Про медичне самоврядування», який є альтернативним до законодавчої ініціативи за реєстр. № 10372 «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні», пропонується на законодавчому рівні визначити принципи побудови системи медичного самоврядування з метою збільшення ролі та відповідальності медичної спільноти щодо питань власного професійного вдосконалення, підвищення професійних стандартів та запровадження сучасних підходів надання медичної допомоги.

Так, законодавчою пропозицією пропонується, зокрема, визначити:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері медичного самоврядування;

принципи медичного самоврядування, що передбачають, зокрема, добровільність участі медичних працівників у тій чи іншій самоврядній організації медичних працівників; можливість існування різних, конкуруючих між собою самоврядних організацій; рівні можливості для всіх громадських об’єднань, учасниками якої є медичні працівники, отримати статус самоврядної медичної організації та участі в управлінні Національної Організації Медичного Самоврядування;

завдання медичного самоврядування, які полягають зокрема, у збільшенні ролі медичної спільноти у власному професійному вдосконаленні та підвищенні рівня кваліфікації медичних працівників; розвитку системи професійної відповідальності медичних працівників; створенні можливостей для розвитку медичного працівника; захисту прав та інтересів медичного працівника та медичної спільноти;

медичне самоврядування незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, а центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я /далі – уповноважений орган/, як такий, що здійснює контроль та нагляд за дотриманням самоврядними організаціями медичних працівників вимог чинного законодавства;

правовий статус самоврядних організацій медичних працівників як громадського об’єднання (громадської організації або громадської спілки);

створення та ведення уповноваженим органом Реєстру самоврядних організацій медичних працівників /далі – Реєстр/;

права самоврядних організацій медичних працівників, зокрема, бути суб’єктом атестації для медичних працівників, видавати відповідні свідоцтва про атестацію, отримувати доступ до інформаційних систем, які забезпечують облік здобутків, отриманих медичними працівниками за результатами безперервного професійного розвитку; встановлювати розмір членських внесків та порядок їх сплати своїми членами, а також розмір оплати за проходження атестації; організовувати та здійснювати заходи безперервного професійного розвитку; брати участь у роботі комісій, підприємств, установ, організацій, органів влади, їх посадових, службових осіб, судів, які здійснюють оцінку дій атестованого нею медичного працівника;

обов’язки самоврядних організацій медичних працівників, що передбачають, зокрема, своєчасну передачу інформації про зміну відомостей, що містяться в Реєстрі самоврядних організацій медичних працівників до уповноваженого органу; забезпечення зберігання атестаційних справ та доступ до них; своєчасне надання інформації про атестованих медичних працівників; передачу Національному об’єднанню медичного самоврядування або до уповноваженому органу усіх атестаційних справ у разі припинення діяльності самоврядної організації медичних працівників або виключення її із Реєстру;

головною самоврядною організацією медичних працівників – Національне об’єднання медичного самоврядування /далі – НОМС/ та його повноваження до яких, зокрема, віднесено ведення та зберігання атестаційних справ, забезпечення до них доступу для осіб, встановлених рішенням уповноваженого органу; розробка та затвердження порядку прийняття членів НОМС та розміру обов’язкових внесків; гарантування виконання обов’язків членами НОМС; атестація медичних працівників; розгляд доцільності запровадження нових клінічних протоколів та їх затвердження; подання позову до суду з вимогою позбавити провайдера безперервної професійної освіти права на проведення заходів безперервного професійного розвитку у зв’язку із порушеннями вимог законодавства щодо  проведення таких заходів;

солідарну цивільно-правову відповідальність суб’єкта атестації або ж органу чи об’єднання, при яких він був створений, поділяючи її із атестованим нею медичним працівником, а також із закладом охорони здоров’я в рамках якого атестований медичний працівник надавав медичну послугу або допомогу, на підставі трудового або цивільно-правового договору, у разі визнання медичного працівника винним у заподіянні шкоди життю чи здоров’ю пацієнта, через неналежне виконання ним своїх професійних обов’язків, що встановлюється рішенням суду /максимальний розмір цивільно-правової відповідальності, що може нести суб’єкт атестації пропонується встановити у розмірі 12 500 неоподаткованих мінімумів громадян (212,5 тис. грн) по відношенню до кожної особи, життю або здоров’ю якої було завдано шкоди/; відшкодування шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю пацієнта через неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків, здійснюється самоврядною організацією добровільно або стягується через відповідну кредитну та/або банківську установу, що надала фінансове забезпечення (гарантії), на підставі рішення суду, що набрало законної сили;

гарантії відповідальності системи медичного самоврядування, що полягають у зобов’язанні самоврядних організацій медичних працівників здійснити фінансове забезпечення своєї спроможності нести цивільно-правову відповідальність (подавши до органу, що веде реєстр, фінансове забезпечення (гарантії), які надані кредитною та/або банківською установою, мінімальний розмір відповідного фінансового забезпечення (гарантії) має визначатися із розрахунку 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) на кожного медичного працівника атестованого самоврядною організацією, але загальна сума фінансової гарантії, що має бути забезпечена кожною самоврядною організацією медичних працівників, не може бути меншою за 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тис. грн));

вимоги до безперервного професійного розвитку медичних працівників, який здійснюється шляхом здобуття освіти: формальної (здобуття вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівні), неформальної (навчання на циклах тематичного удосконалення в закладах післядипломної освіти, структурних підрозділах закладів вищої освіти і наукових установ; професійного медичного стажування за межами закладу; навчання на заходах безперервного професійного розвитку) та інформальної (самоорганізоване здобуття медичними працівниками професійних компетенцій під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю);

провайдерами безперервного професійного розвитку – Національну академію медичних науки України та її заклади; Національну академію наук України та її заклади; профільні вищі навчальні заклади; самоврядні організації медичних працівників; інші юридичні особи, що отримали відповідне право бути провайдером Кабінетом Міністрів України або НОМС, та встановити, що у разі порушення вимог щодо проведення заходів безперервного професійного розвитку, провайдер може бути позбавлений права на їх проведення на термін від одного до трьох років на підставі рішення суду за позовом НОМС або уповноваженого органу.

Також, законопроектом вносяться зміни до інших законів України, пов’язані із запропонованою законодавчою ініціативою, зокрема, до:

Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» стосовно доповнення положеннями, зокрема, щодо участі самоврядних організацій медичних працівників у роботі спеціально уповноважених органів виконавчої влади щодо здійснення контролю і нагляду в сфері охорони здоров’я;

Закону України «Про професійний розвиток працівників» щодо організації професійного навчання працівників у сфері охорони здоров’я у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету, а усі витрати щодо організації та діяльності самоврядних медичних організацій мають нести самі організації.

В свою чергу, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту, зазначає, що його реалізація може потребувати додаткових бюджетних коштів, зокрема на:

- покладання на центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я повноважень щодо здійснення контролю та нагляду за дотриманням самоврядними організаціями медичних працівників вимог чинного законодавства;

- ведення реєстру самоврядних організацій медичних працівників центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я;

- позбавлення права на проведення заходів безперервного професійного розвитку медичних працівників виключно на підставі рішення суду за позовом, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику в галузі охорони здоров’я.

Водночас, Мінфіном зауважується, що здійснити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів та обґрунтувань.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи, що стосуються, зокрема, узгодження термінології, яка застосовується у законопроекті із освітнім законодавством, насамперед, Законом України «Про освіту».

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, на що також зауважено Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про медичне самоврядування» (реєстр. № 10372-1 від 08.01.2024), поданий народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Подгорною В.В та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету для Міністерства охорони здоров’я України на виконання функцій у зв’язку із впровадженням медичного самоврядування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)» (реєстр. № 10437-1 від 31.01.2024), поданий народними депутатами України Бобровською С.А., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)», якими пропонується встановити безоплатне зберігання протягом трьох років репродуктивних клітин особи у разі її загибелі або визнання померлою у зв’язку з захистом Батьківщини, а також передбачати починаючи з 2024 року у державному бюджеті на відповідний рік видатки за окремою бюджетною програмою на реалізацію заходів щодо надання військовослужбовцям та іншим особам медичних послуг, необхідних для здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин, для забезпечення реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство) на випадок втрати репродуктивної функції та у разі смерті, пов’язаної із захистом Батьківщини.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в частині забезпечення з 2024 року реалізації права осіб на біологічне батьківство (материнство) на випадок втрати їх репродуктивної функції та у разі смерті, пов’язаної із захистом Батьківщини, при цьому, обсягу та реальних джерел покриття таких видатків не визначено.

Крім того, Мінфіном зауважується, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків розробника.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфіном відмічається, що законопроект не підтримується, оскільки питання, запропоноване до вирішення (щодо зберігання протягом трьох років репродуктивних клітин особи у разі її загибелі або визнання померлою у зв’язку з захистом Батьківщини), вже врегульовано Законом України від 07.02.2024 року № 3573-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)» щодо збереження генофонду Українського народу», яким вже передбачено відповідні зміни до підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)» (реєстр. № 10437-1 від 31.01.2024), поданий народними депутатами України Бобровською С.А., Клименко Ю.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме  видатки державного бюджету на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення в частині застосування допоміжних репродуктивних технологій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою вирішення питання зберігання та використання репродуктивних клітин загиблих/померлих учасників війни (реєстр. № 10438 від 29.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом запропоновано внести зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)», відповідно до яких у випадку загибелі/смерті військовослужбовця право на безоплатне збереження та використання (або передачу третій особі задля донорського штучного запліднення) збережених репродуктивних клітин переходить до близьких родичів відповідної загиблої/померлої особи та встановлення 1 січня 2030 року датою набрання чинності нормою стосовно припинення зберігання з подальшою утилізацією репродуктивних клітин особи у разі її загибелі або визнання померлою в установленому порядку.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в частині продовження до 1 січня 2030 року терміну припинення зберігання з подальшою утилізацією репродуктивних клітин особи у разі її загибелі або визнання померлою в установленому порядку.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, на що також зауважено Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою вирішення питання зберігання та використання репродуктивних клітин загиблих/померлих учасників війни (реєстр. № 10438 від 29.01.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення в частині застосування допоміжних репродуктивних технологій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих адміністративних послуг громадянам України, у тому числі за кордоном (реєстр. № 11017 від 16.02.2024), поданий народними депутатами України Задорожним А.В., Козирем С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передусім пропонуються зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», якими передбачається, серед іншого:

скасувати державне мито за оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України у формі картки;

встановити безстроковий термін дії паспорта громадянина України у формі картки для осіб, які досягли 65 років /згідно з чинною нормою такий паспорт оформляється на кожні 10 років/;

законодавчо закріпити можливість одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України і паспорта громадянина України для виїзду за кордон та встановити граничну вартість цієї адміністративної послуги у розмірі 0,3 і 0,6 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, залежно від строку надання такої послуги.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), а ключовою метою законопроекту є досягнення цілі щодо швидкого, якісного та ефективного надання громадянам України адміністративних послуг, які стосуються оформлення документів, що посвідчують особу.

Згідно з пунктом 4 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів, інші 70% таких коштів зараховуються до загального фонду відповідних бюджетів (пункт 24 частини другої статті 29, пункт 36 частини першої статті 64 та пункт 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України державне мито належить до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад і зараховується за місцем вчинення дій та видачі документів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту зменшить надходження до спеціального фонду державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із встановленням безстрокового терміну дії паспорта громадянина України у формі картки для осіб віком 65 років та скасуванням державного мита за оформлення паспорта громадянина України у формі картки. Зокрема, за розрахунками Мінфіну, у разі скасування державного мита за оформлення паспорта громадянина України у формі картки втрати доходів загального фонду місцевих бюджетів становитимуть близько 35 млн грн щорічно (з урахуванням інформації МВС щодо кількості фактично наданих у 2023 році послуг), проте інформація щодо прогнозної кількості послуг з оформлення паспорта громадянина України у формі картки для осіб віком 65 років відсутня, що унеможливлює здійснення відповідних розрахунків. Загалом зауважено, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків щодо втрат відповідних надходжень разом із пропозиціями про джерела їх покриття, а також інформації стосовно прогнозної кількості послуг з оформлення паспорта громадянина України у формі картки для осіб віком 65 років.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (через два місяці з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих адміністративних послуг громадянам України, у тому числі за кордоном (реєстр. № 11017 від 16.02.2024), поданий народними депутатами України Задорожним А.В., Козирем С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від плати за надання адміністративних послуг та державного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.16.; 2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні (реєстр. № 10427 від 24.01.2024), поданий народними депутатами України Чернявським С. М., Чайківським І. А. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні (реєстр. № 10427-1 від 07.02.2024), поданий народними депутатами України Чернявським С. М., Чайківським І. А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроектів є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно із пояснювальними записками до законопроектів за реєстр. № 10427 та № 10427-1 їх розроблено з метою створення сприятливих умов для обігу насіння сортів бавовнику в Україні та підтримки потреб вітчизняної промисловості на період дії воєнного стану.

Слід відмітити, що переважна більшість положень зазначених законопроектів збігаються за суттю. Так, законопроектами шляхом внесення змін до законів України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» та «Про насіння і садивний матеріал» пропонується на період дії воєнного стану та протягом певного періоду з дати його припинення або скасування /у законопроектах за реєстр. № 10427 – 24 місяці та № 10427-1 – 36 місяців/ дозволити:

здійснення державної реєстрації сорту бавовнику без проведення кваліфікаційної експертизи, за умови сплати відповідного збору та/або державного мита, передбачивши припинення такої державної реєстрації після завершення встановленого періоду;

ввезення на митну територію, дослідження, державну апробацію (випробування), промислове виробництво та введення в обіг генетично модифікованого бавовнику, а також продукції, виробленої із його застосуванням, без державної реєстрації генетично модифікованих організмів та отримання відповідних дозволів;

введення в обіг насіння сортів бавовника та його використання без проведення сертифікації.

Головна відмінність законопроекту за реєстр. № 10427-1 (від проекту за реєстр. № 10427) полягає у передбачені здійснення державної реєстрації прав на сорт бавовнику, у тому числі генетично модифікованого, за умови підтвердження заявником прав власності на такий сорт, зокрема, що засвідчується патентом, в будь-якій іншій договірній стороні Конвенції.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своїх експертних висновках до законопроектів, які розглядаються, зазначає, що вони потребують доопрацювання, а реалізація їх положень може призвести до зменшення надходжень державного бюджету, оскільки законодавством передбачено сплату зборів за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин, та здійснення на платній основі експертиз, які є підставою для державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин тощо. Зокрема, відмічає, що збори за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 2801310 «Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу».

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із частиною четвертої статті 13 власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, при цьому власні надходження бюджетних установ від плати за послуги використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від платних послуг, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, що в свою чергу, зумовить зменшення відповідно його видатків.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог також наголошує Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні (реєстр. № 10427 від 24.01.2024), поданий народними депутатами України Чернявським С. М., Чайківським І. А. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні (реєстр. № 10427-1 від 07.02.2024), поданий народними депутатами України Чернявським С. М., Чайківським І. А. та іншими, мають вплив на показники бюджету (зменшуючи за спеціальним фондом державного бюджету доходи від власних надходжень бюджетних установ за надання платних послуг і обсяги відповідних витрат). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та створення умов функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (реєстр. № 10442 від 29.01.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про безоплатну правничу допомогу», зокрема, пропонується:

створення електронної бази первинних даних, що є складовою Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та містить інформацію, яка може бути використана для проведення перевірки наявності в особи підстав для набуття, припинення, скасування статусу зниклої безвісти за особливих обставин;

змінити процедуру набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а саме: особа набуває такого статусу після проведення перевірки, за результатами якої встановлено відомості, які свідчать про її зникнення безвісти за особливих обставин, при цьому вказана перевірка здійснюватиметься безпосередньо Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або працівниками Секретаріату Уповноваженого за дорученням Уповноваженого; за наявності підстав для набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин приймає рішення про набуття особою такого статусу шляхом створення її реєстраційної картки; датою набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є дата створення  її реєстраційної картки в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

покласти на Пенсійний фонд України додаткові повноваження щодо надсилання за даними Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, органам державної влади, підприємствам, установам, організаціям, в яких виконували роботу (проходили службу) особи, зниклі безвісти за особливих обставин, інформацію про дату набуття ними відповідного правового статусу або інформацію про те, що таких осіб знайдено, оголошено померлими або встановлено їх смерть; таке інформування здійснюватиметься у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України спільно з Пенсійним фондом України;

включити додатково до переліку органів, уповноважених на облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на виконання інших функцій, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, Пенсійний фонд України, суди, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику;

надати право на отримання всіх видів безоплатної вторинної правничої допомоги близьким родичам та членам сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 10442, зокрема, зазначає таке:

- реалізація проекту закону може вплинути на показники державного бюджету, а саме  потребувати додаткових коштів державного бюджету, у тому числі на 2024 рік, для Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, судів, а також додаткових видатків бюджету Пенсійного фонду України, обсяг яких не визначено;

- з метою усунення суперечностей між законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» законопроект потребує уточнення норм щодо предмета та способу інформування Пенсійним фондом України передбачених законопроектом суб’єктів, а також визначення механізму взаємодії Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект за реєстр. № 10442 потребує доопрацювання.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та створення умов функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (реєстр. № 10442 від 29.01.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, а також бюджету Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» щодо забезпечення поіменного голосування народних депутатів України на засіданнях комітетів та комісій (реєстр. № 10414 від 18.01.2024), поданий народними депутатами України Фроловим П.В. та Устіновою О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є доступність інформації про голосування кожного народного депутата України на засіданні комітету та комісії Верховної Ради України, членом яких він є, що дозволить повернути інституційну довіру до Верховної Ради України та її органів. Для реалізації такої мети серед іншого пропонується здійснювати відеозапис відкритого засідання комітету з подальшим його розміщенням на офіційному вебсайті комітету не пізніше наступного дня після засідання комітету (відеозапис закритого засідання комітету не оприлюднюється).

Зважаючи, що чинним законодавством передбачена можливість трансляції засідань комітетів на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, фінансове забезпечення відповідних заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація  положень законопроекту може призвести до збільшення витрат із державного бюджету, проте відсутність належних фінансово-економічних обгрунтувань унеможливила проведення оцінки вартісної величини такого впливу.

Відповідно, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності відповідним законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету). Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» щодо забезпечення поіменного голосування народних депутатів України на засіданнях комітетів та комісій (реєстр. № 10414 від 18.01.2024), поданий народними депутатами України Фроловим П.В. та Устіновою О.Ю., буде мати вплив на показники державного бюджету (може зумовити потребу у збільшенні видатків на забезпечення діяльності Верховної Ради України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності юридичних осіб, уповноважені особи яких засуджені за вчинення кримінального правопорушення) (реєстр. № 10126-1 від 16.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік правових підстав для припинення за рішенням суду діяльності релігійних організацій, громадських об’єднань, благодійних організацій, професійних спілок, їх об’єднань, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та політичних партій, уповноважені особи яких засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема за: колабораційну діяльність; незаконне позбавлення волі або викрадення людини; захоплення заручників; порушення порядку фінансування політичної партії; легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника; підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; зловживання впливом; втручання в діяльність судових органів, перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку; геноцид; злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист; найманство.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на видаткову частину державного бюджету, відмічає, що згідно з чинним законодавством рішення суду щодо припинення діяльності організацій (об’єднань, формувань) приймається за позовом уповноважених органів з питань державної реєстрації, тому прийняття акта може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на утримання таких уповноважених органів у зв’язку з розширенням їх функцій та підстав для подання відповідних позовів до суду (однак, оцінити вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Відтак, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності відповідним законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету). Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності юридичних осіб, уповноважені особи яких засуджені за вчинення кримінального правопорушення) (реєстр. № 10126-1 від 16.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., буде мати вплив на показники державного бюджету (може зумовити необхідність збільшення видатків на забезпечення діяльності уповноважених органів з питань державної реєстрації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. №10405 від 12.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті, метою якого згідно з пояснювальною запискою є реалізація внутрішньо переміщеними особами права на працю та соціальний захист, передбачається унормувати питання щодо:

зарахування внутрішньо переміщених осіб до категорії працівників, які мають переважне право в залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;

 звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати мита та надання адміністративних послуг за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого (викраденого) чи пошкодженого;

звільнення внутрішньо переміщених осіб від адміністративного збору за декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання, зняття із задекларованого місця проживання, зареєстрованого місця проживання.

Реалізація положень законопроекту в частині звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита та деяких адміністративних зборів зумовить зменшення надходжень до місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів, не підтримує законопроект та серед іншого зауважує:

згідно з підпунктом «а» пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого державне мито справляється у розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 гривні);

розмір сплати адміністративного збору за декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання відповідно до пункту 82 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», становить 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року – 40 грн (за декларування/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого строку) та 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року – 67 грн (за декларування/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого строку);

на сьогодні кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб становить майже 5 млн осіб і за умови звернення за отриманням таких послуг частини цих осіб місцеві бюджети недоотримають значні обсяги доходів, джерела покриття яких не визначено;

відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники  бюджетів.

Зважаючи на наведене, законопроект надано без належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Поряд з тим, термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 10405 від 12.01.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від сплати державного мита та деяких адміністративних зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення строку відбування покарання засудженим, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку із суспільно корисною діяльністю, пов’язаною з генеруванням електричної енергії» (реєстр. № 10057 від 15.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України пропонується, зокрема:

-     віднести до питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, зменшення строку відбування покарання засудженій особі, якій призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку із суспільно корисною діяльністю, пов’язаною з генеруванням електричної енергії (на підставі інформації Адміністрації колонії про здійснений обсяг фізичних занять на велогенераційній установці (у годинах протягом кожного місяця) та про обсяг згенерованої електричної енергії);

-     передбачити затвердження Міністерством юстиції України нормативів генерування електричної енергії за допомогою велогенераційної установки та відповідної кількості годин фізичних занять протягом 1 місяця, що дає право на зменшення строку покарання;

-     забезпечити колонії велогенераційними установками, для здійснення засудженими особами суспільно корисної діяльності, пов’язаної з генеруванням електричної енергії.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України (для Державної кримінально-виконавчої служби України) для забезпечення колоній велогенераційними установками, їх обслуговування, а також придбання засобів збереження електричної енергії, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту. Крім того, Мінфіном зауважено про те, що законопроект потребує попереднього погодження з Міністерством юстиції України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Разом з цим, прийняття рішення судом про зменшення строку відбування покарання засудженій особі, якій призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку у зв’язку із суспільно корисною діяльністю, пов’язаною з генеруванням електричної енергії, може призвести до зменшення чисельності засуджених у вигляді позбавлення волі у зв’язку із достроковим звільненням від відбування покарання і відповідно до оптимізації коштів державного бюджету на утримання таких осіб.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення строку відбування покарання засудженим, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку із суспільно корисною діяльністю, пов’язаною з генеруванням електричної енергії» (реєстр. № 10057 від 15.09.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для забезпечення установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для відновлення Каховського водосховища (реєстр. № 10135-д від 29.01.2024), поданий народними депутатами України Гайду О. В., Халімоном П. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою попередження нецільового використання земель Каховського водосховища шляхом недопущення їх надання для цілей, що несумісні із подальшим відновленням водосховища як штучної водойми.

Так, законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр», якими передбачено:

заборонити формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, протягом п’ятнадцяти років з дня набрання чинності відповідним Законом, крім випадків, пов’язаних з відновленням Каховського водосховища та судноплавних гідротехнічних споруд, здійсненням заходів з охорони земель, створенням територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

розробити проект землеустрою та забезпечити внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, які займало Каховське водосховище /землі під водним простором Каховського водосховища при форсованому підпірному рівні води, а також землі, на яких розташовані об’єкти, необхідні для забезпечення функціонування водосховища (дамби, дороги, причали, протиерозійні споруди, прибережні захисні смуги, судноплавні гідротехнічні споруди)/;

здійснення контролю за дотриманням вимог відповідного Закону, що реалізовуватиметься у порядку, визначеному Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;

визнати правочини, вчинені під час дії заборони на передачу у власність та користування земельних ділянок встановленої цим Законом у частині передачі у власність, користування таких земельних ділянок (у тому числі попередні договори), недійсними з моменту їх вчинення;

доручити Кабінету Міністрів України внести зміни до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зрошення яких забезпечувалось з Каховського водосховища або пов’язаних з ним меліоративних систем.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту у 2024 році потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в обсязі 9 259,07 тис. грн за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» /головний розпорядник бюджетних коштів – Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики), відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр)/, а відповідне збільшення видатків за цією бюджетною програмою пропонується забезпечити за рахунок зменшення на таку саму суму видатків за бюджетною програмою 2804120 «Експлуатація державного водогосподарсько-меліоративного комплексу» /головний розпорядник бюджетних коштів – Мінагрополітики, відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм/ у зв’язку з економією, яка може виникнути через розташування водогосподарських організацій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Довідково:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено бюджетні призначення за бюджетними програмами:

2803020 – 80 760,3 тис. грн /за загальним фондом/;

2804120 – 1 163 498,3 тис. грн /з них: за загальним фондом – 797 538,7 тис. грн, за спеціальним фондом – 365 959,6 тис. грн/.

У експертному висновку Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) відмічає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету на: розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій на орієнтовну площу 215,5 тис. га земель; внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Разом з тим, Мінфін висловлює ряд зауважень з приводу визначення розробника проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконанні вказаних вимог також наголошує Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для відновлення Каховського водосховища (реєстр. № 10135-д від 29.01.2024), поданий народними депутатами України Гайду О. В., Халімоном П. В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для забезпечення заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері розпорядження державним та комунальним майном» (реєстр. № 10299 (доопрац.) від 05.02.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Господарського кодексу України, законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про освіту», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про оренду державного та комунального майна», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», спрямовані на удосконалення окремих процедур передачі державного і комунального майна в оренду, приватизації такого майна та узгодження законодавчих норм щодо управління і використання такого майна.

При цьому реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зокрема положення щодо:

неповернення переможцю аукціону гарантійного внеску та його перерахування до відповідного бюджету, за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика, у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у встановлений строк (згідно з чинними нормами вся сума гарантійного внеску перераховується до бюджету) – призведе до недоотримання коштів від гарантійних внесків до відповідного бюджету;

визначення вартості об’єкта оренди державного і комунального майна на рівні балансової вартості такого об’єкта оренди у випадках передачі в оренду (продовження діючого договору оренди) для розміщення визначених органів, установ і організацій – може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати;

можливості включення до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, майна державних і комунальних закладів освіти, державних і комунальних закладів охорони здоров’я, яке більше трьох років не використовується у відповідній (освітній чи медичній) діяльності відповідно до встановлених вимог, – може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного і комунального майна у разі настання таких умов та практики застосування відповідного положення;

відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг народними депутатами України з наступним відшкодуванням їм цих витрат у встановлених межах за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України у разі передачі майна в оренду Апарату Верховної Ради України для розміщення службових приміщень народних депутатів України – може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування Верховної Ради України залежно від практики застосування відповідного положення.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері розпорядження державним та комунальним майном» (реєстр. № 10299 (доопрац.) від 05.02.2024), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (загалом може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо вдосконалення заходів, спрямованих на запобігання тероризму (реєстр. № 11030 від 20.02.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується підвищити ефективність функціонування загальнодержавної системи боротьби з тероризмом з урахуванням існуючих та потенційних терористичних загроз для України. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, передбачається адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо антитерористичного забезпечення об’єктів можливих терористичних посягань – у вигляді накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 5 100 гривень/.

Крім того, згідно із змінами до статті 222 цього Кодексу справи про таке правопорушення визначено розглядати органам Національної поліції України.

Відтак, реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів;

2) змінами до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачається, зокрема:

визначити об’єктами можливих терористичних посягань – державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, ділянки місцевості або території, споруди або майнові комплекси, об’єкти транспортної інфраструктури та інші об’єкти, стосовно яких можуть вчинятися терористичні акти;

встановити комплекс організаційно-правових, режимних та практичних заходів, спрямованих на захист об’єктів можливих терористичних посягань, які здійснюється користувачами(власниками, балансоутримувачами, орендарями, організаторами заходів тощо) таких об’єктів;

наділити Національну поліцію України правом здійснювати контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог антитерористичного забезпечення об’єктів можливих терористичних посягань згідно цього Закону;

здійснювати користувачами об’єктів можливих терористичних посягань підготовку паспорта антитерористичної захищеності об’єкта, що погоджується Національною поліцією та Службою безпеки України.

Відповідно до нової статті 9-2 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористичне забезпечення об’єктів можливих терористичних посягань здійснюється залежно від категорії такого об’єкту шляхом застосування таких заходів: визначення пропускного та/або внутрішньо-об’єктового режимів; використання фото- і відеотехніки, у тому числі техніки, що працює в автоматичному режимі, технічних приладів та технічних засобів з виявлення та/або фіксації правопорушень; забезпечення охорони майна та фізичних осіб.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для органів Національної поліції України та Служби безпеки України у зв’язку з виконанням ними додаткових функцій, пов’язаних із здійсненням контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог антитерористичного забезпечення об’єктів і погодження паспортів антитерористичної захищеності об’єкта, а також на реалізацію заходів із забезпечення захисту об’єктів, зокрема придбання технічних приладів, засобів, що працюють в автоматичному режимі, інших технічних засобів з виявлення та/або фіксації правопорушень. Однак, відсутність належних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Поряд з тим, варто звернути увагу, якщо фінансове забезпечення функціонування об’єкту можливих терористичних посягань здійснюється з місцевих бюджетів, то виконання передбачених у законопроекті заходів призведе до необхідності збільшення видатків з таких бюджетів.

З огляду на зазначене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що суперечить вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо вдосконалення заходів, спрямованих на запобігання тероризму (реєстр. № 11030 від 20.02.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів із захисту об’єктів можливих терористичних посягань, а також може зумовити збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо включення до складу сімей загиблих (померлих) військовослужбовців жінки (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою (фактичний шлюб) (реєстр. № 11050 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 10 і 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і включити до складу членів сімей загиблих (померли) ветеранів війни  та Захисників і Захисниць України жінку (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, що підтверджується відповідним судовим рішенням.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних категорій осіб відповідними гарантіями і пільгами (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, житлом та його капітальним ремонтом, навчанням у державних та комунальних закладах вищої і фахової передвищої освіти,  наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами, виплатою відповідних грошових допомог, пенсійним забезпеченням, наданням на пільгових умовах позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і будівель тощо).

Крім того, положення законопроекту щодо звільнення зазначеної категорії осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, матиме наслідком зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть відповідного статусу), а саме потребуватиме додаткових видатків з огляду на збільшення контингенту осіб, які набудуть статусу члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України даний законопроект не підтримується.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо включення до складу сімей загиблих (померлих) військовослужбовців жінки (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою (фактичний шлюб) (реєстр. № 11050 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо виплати одноразової допомоги здобувачам освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа» (реєстр. № 11040 від 26.02.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що, починаючи з 01 січня 2025 року:

всім випускникам закладів освіти із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особам з їх числа, незалежно від форми влаштування та типу і сфери управління закладу освіти, у якому здобувалась повна загальна середня освіта, а також здобувачам професійної кваліфікації без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів;

виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 60 днів після отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту, а тим, які здобувають професійні кваліфікації без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, – протягом 60 днів після отримання диплома кваліфікованого робітника чи свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації (без дотримання умови щодо працевлаштування, як передбачено чинною нормою);

забезпечення одягом, взуттям і м’яким інвентарем та відповідно одноразовою грошовою допомогою, здійснюватиметься також учням, студентам (курсантам) закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти денної форми здобуття освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти).

При цьому у законопроекті визначається, що такі виплати здійснюються відповідними закладами освіти за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності таких закладів у державному і місцевих бюджетах. Згідно з наданим до законопроекту фінансово-економічним обґрунтуванням визначені обсяги коштів державного та місцевих бюджетів, що передбачається спрямувати на такі виплати, виходячи з чисельності отримувачів (зокрема, у 2024 році – 119,1 млн грн, у 2025 році – 126,7 млн грн), що свідчить про зростаючі порівняно з 2024 роком обсяги коштів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізацію положень законопроекту буде здійснено за рахунок і в межах видатків державного та місцевих бюджетів, урахованих на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів випускникам закладів освіти із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особам з їх числа, впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, починаючи з 2025 року.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2025 року/, має узгоджуватись з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо виплати одноразової допомоги здобувачам освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа» (реєстр. № 11040 від 26.02.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, буде мати вплив на показники бюджетів (реалізація законопроекту забезпечуватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний бюджетний період, обсяг яких щорічно може зростати, зокрема залежно від чисельності отримувачів відповідних виплат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації» (реєстр. № 10132 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Бардіною М. О., Совсун І. Р., Цибою Т. В., та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті визначити правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, а також правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій/компенсацій.

При цьому впровадження ряду положень законопроекту (у разі прийняття відповідного закону) зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету, серед яких варто виокремити такі:

1) створення Комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб постраждалими (далі – Комісія), завданням якої є надання статусу особи, постраждалої від сексуального насильства, вчиненого під час збройної агресії Російської Федерації проти України, а також членів сімей загиблих (померлих) постраждалих осіб.

Діяльність Комісії організовує, координує та забезпечує центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики. У складі Комісії можуть утворюватися регіональні підрозділи. Діяльність Комісії у здійснені нею повноважень забезпечується її Секретаріатом. Положення про Комісію та її Секретаріат затверджуються Кабінетом Міністрів України, однак у законопроекті не визначений статус Комісії та її секретаріату.

Виходячи з наведеного та інших положень законопроекту щодо повноважень Комісії, належить відмітити, що ймовірно може йтися про створення нового органу (або окремого структурного підрозділу відповідного центрального органу виконавчої влади), функціонування якого має забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету;

2) створення на підставі закону Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою фіксації персональних даних та інформації про постраждалих осіб та членів сім’ї загиблої (померлої) постраждалої особи.

Як правило, держателем такого Державного реєстру є відповідний центральний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме його створення, ведення та супроводження технічних і програмних засобів, а відтак така законодавча ініціатива в майбутньому буде реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету;

3) постраждала особа має право на невідкладні проміжні репарації, що серед іншого включають в себе право на отримання невідкладної компенсації у розмірі та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, право на безоплатне проходження реабілітації, що включає комплекс медичних, психологічних, соціальних, юридичних та інших заходів, спрямованих на відновлення фізичного і психологічного стану та соціальних функцій особи.

Законопроектом встановлюється, що невідкладна компенсація – це грошова виплата, що запроваджується з метою відновлення прав постраждалих осіб та подолання наслідків завданої їм шкоди. Виплату такої компенсації планується здійснювати за рахунок та в межах коштів Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Фонд). Згідно із статтею 14 законопроекту пропонується створити Фонд у складі спеціального фонду державного бюджету за рахунок таких джерел: кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів; кошти міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги; кошти отримані в порядку зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди, репарації чи інші стягнення з Російської Федерації; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Варто відмітити, що запропоновані джерела формування Фонду не узгоджуються із встановленою у статтях 29 і 30 Бюджетного кодексу України термінологією щодо назв надходжень і витрат державного бюджету та нормами щодо їх зарахування до державного бюджету, а також не враховано вимоги статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо зарахування надходжень від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отриманих на безоплатній та безповоротній основі в рамках програм та проектів бюджетної підтримки для посилення національної системи стійкості та подолання наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, до загального фонду державного бюджету.

Крім того, при визначенні джерел наповнення Фонду запропоновано залучення коштів «інших кредиторів» та «поворотної фінансової допомоги», що у разі виконання такого положення може негативно вплинути на боргову безпеку, а отже не взято до уваги, що відповідно до частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України такий законопроект не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу.

Загалом, положення статті 14 законопроекту про створення у складі спеціального фонду державного бюджету Фонду та визначення джерел його наповнення не є предметом регулювання цього законопроекту, оскільки з огляду на норми статті 4 Бюджетного кодексу України мають бути складовою законів, що регулюють бюджетні відносини (бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України). Тому авторами законопроекту зареєстрований законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, реєстр. № 10133.

Крім того, положення щодо можливості органів місцевого самоврядування затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації та інших видів допомоги постраждалим особам запропоноване без урахування принципу самостійності бюджетної системи та конституційної вимоги, згідно з якою витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відтак, статтю 14 законопроекту пропонується виключити.

Зважаючи на наведене, виконання законопроекту може призвести до змін у надходженнях державного бюджету та до збільшення його витрат, однак у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (хоча у розділі II законопроекту Уряду доручено забезпечити створення Фонду та провести фінансові розрахунки щодо обсягу коштів, необхідних для наповнення Фонду). При цьому порушено вимоги частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) на законопроект також визначено, що його реалізація має вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, та у разі прийняття відповідного закону не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Проте відсутність належних розрахунків унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи, зокрема невідповідністю бюджетному законодавству в частині визначення джерел формування Фонду та напрямів його використання, дотримання вимог щодо здійснення державних запозичень, відсутністю чіткого механізму та критеріїв призначення й отримання невідкладної компенсації та невідкладних проміжних репарацій, а також необхідністю застосовувати, насамперед, єдині підходи щодо підтримки постраждалих осіб з огляду на норми чинного законодавства  , згідно з якими відшкодування матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, здійснюється за рахунок кривдників.

Водночас, слід звернути увагу, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться Урядовий проект Закону про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, реєстр. № 10256, яким запропоновано визначити правові та організаційні засади створення та функціонування Реєстру постраждалих осіб, призначеного для фіксації інформації про шкоду життю та здоров’ю, зокрема від сексуального насильства, та забезпечення можливості подальшого її відшкодування за рахунок репарацій чи інших стягнень з Російської Федерації, зокрема в рамках реалізації концепції спеціального компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України.

Щодо терміну набрання чинності законом, то він має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації (реєстр. № 10132 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Бардіною М. О., Совсун І. Р., Цибою Т. В., та іншими, буде мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до змін у надходженнях державного бюджету та до збільшення його витрат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з нормами статей 4, 29, 30 Бюджетного кодексу України та статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виключивши статтю 14 законопроекту.

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки» (реєстр. № 11031 від 20.02.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано визначити основні засади створення та функціонування єдиної системи відеомоніторингу стану публічної безпеки /далі – Система/ з метою забезпечення національної безпеки, підвищення загального рівня публічної безпеки і порядку, забезпечення безпеки місць проживання та перебування громадян, попередження і ліквідації можливих загроз, а також для контролю за усуненням наслідків надзвичайних ситуацій і правопорушень в інтересах населення держави або певних адміністративно-територіальних одиниць. Зокрема, передбачається:

створити єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки, як  сукупність систем відеомоніторингу стану публічної безпеки органів державної влади та місцевого самоврядування центрального, регіонального, місцевих рівнів, а також відомчих систем відеомоніторингу підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) та фізичних осіб, які повністю або частково здійснюють відеомоніторинг публічних місць;

визначити порядок створення та впровадження Системи силами безпеки та силами оборони, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та фізичними особами;

встановити рівні цієї Системи, а саме центральний, регіональний і місцевий, а також відомчі системи відеомоніторингу підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які повністю або частково здійснюють відеомоніторинг публічних місць, та складаються з технічних засобів, приладів, пристроїв, у тому числі з функціями фото-, аудіо-, відеозапису, які працюють в автоматичному режимі, програмно-апаратних комплексів, що забезпечують обробку, аналіз, передачу даних, захист інформації та розпізнавання (ідентифікацію) об’єктів;

визначити суб’єктів Системи (сили безпеки та оборони, органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та фізичні особи) та об’єкти відеомоніторингу (фізичні особи, транспортні засоби, публічні місця, об’єкти критичної, соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури, тощо);

визначити державу в особі Міністерства внутрішніх справ /далі – МВС/ власником і розпорядником Системи центрального рівня, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС, а адміністратором цієї Системи – державне підприємство (державну установу), що належить до сфери управління МВС;

віднести до повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснення перевірок повідомлень про порушення немайнових  особистих прав, а також інших порушень прав та охоронюваних законом інтересів особи, допущені під час функціонування систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, з’ясування причин та умов виникнення таких порушень, до повноважень Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрації Держспецзв’язку/ і Служби безпеки України /далі – СБУ/– здійснення заходів державного контролю за станом захисту інформації в Системах;

здійснювати взаємодію Системи з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;

встановити строк зберігання персональних даних (інформації про особу) в Системах протягом строку, необхідного для досягнення цілей обробки таких даних, визначених законодавством, але не більше п’ятнадцяти років, при цьому, персональні дані підлягають знеособленню після закінчення строку зберігання або у випадках, передбачених законодавством;

здійснювати фінансування робіт із забезпечення побудови та функціонування Систем центрального, регіонального та місцевого рівнів з державного бюджету у межах видатків, передбачених для МВС, сил безпеки і оборони, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством, а відомчих систем – за рахунок коштів власників відповідних систем.

Як зазначається авторами у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено про те, що законопроект може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі на 2024 рік, для МВС, сил безпеки і оборони, органів державної влади та органів місцевого самоврядування на створення та забезпечення функціонування Системи, а також для Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Адміністрації Держспецзв’язку та СБУ на виконання ними додаткових функцій. При цьому, зауважено про необхідність першочергового фінансування в умовах воєнного стану заходів із забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, на чому також наголошує Мінфін та Мінекономіки.

При цьому Мінфіном зауважено, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством, у тому числі бюджетним, та пропонується:

- частину другу статті 17 законопроекту щодо джерел фінансування робіт із побудови та функціонування Систем регіонального та місцевого рівнів доповнити коштами місцевих бюджетів, з огляду на те, що відповідно до Бюджетного кодексу України /пунктів 2, 5 частини першої статті 2, статей 5 і 63 цього Кодексу/ бюджетна система України – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, а місцеві бюджети – це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування;

- положення частин третьої та четвертої статті 8 законопроекту /щодо віднесення територіальних громад, районних рад, сільських, селищних, міських рад до органів місцевого самоврядування, за рішенням яких створюється Система місцевого рівня та визначаються власники та розпорядники цих систем/ узгодити зі статтею 140 Конституції України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключивши у цих положеннях слова «територіальні громади».

Загалом, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну та надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки» (реєстр. № 11031 від 20.02.2024), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на створення та функціонування єдиної системи відеомоніторингу стану публічної безпеки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності при опрацюванні законопроекту уточнити виклад частини другої статті 17 законопроекту, врахувавши вимоги пунктів 2, 5 частини першої статті 2, статей 5 і 63 Бюджетного кодексу України, про що зазначено у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо усунення неузгодженостей у сферах законодавства про захист рослин та державний контроль (реєстр. № 10314 від 05.12.2023), поданий народними депутатами України Кучером М. І., Міньком С. А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів, якими серед іншого передбачається таке:

надати право Головному державному фітосанітарному інспектору України, головним державним фітосанітарним інспекторам та державним фітосанітарним інспекторам організовувати та проводити навчання осіб, діяльність яких пов’язана з організацією та/або проведенням робіт із транспортування, зберігання, застосування, торгівлі пестицидами;

покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, повноваження щодо ведення Переліку місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від шкідливих організмів;

збільшити на час воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування розмір плати за послугу з видачі (переоформлення) фітосанітарного сертифіката з 0,2 до 1,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, визначеного у сумі 3028 грн, такий збір пропонується встановити в розмірі 3633,6 грн порівняно з 605,6 грн відповідно до чинного законодавства/.

З приводу вищезазначеного варто відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання» визначено, що платна адміністративна послуга щодо видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт партії вантажу надається головними управліннями Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в областях та м. Києві.

Відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 7-6 частини третьої цієї статті, пунктами 36 і 36-5 частини першої статті 64 та пунктом 14 частини першої статті 64-1 цього Кодексу) зараховується до загального фонду державного бюджету, при цьому згідно з пунктом 36 частини першої статті 64 і пунктом 14 частини першої статті 64-1 цього Кодексу плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховується до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад та районних бюджетів.

Зважаючи на вищевказане, збільшення розміру плати за послугу з видачі (переоформлення) фітосанітарного сертифіката збільшуватиме надходження місцевих бюджетів, про що також відмічає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Водночас, у своєму експертному висновку Мінфін зазначає, що реалізація положень щодо розширення переліку процедур, які можуть здійснювати державні фітосанітарні інспектори за межами митної території України за умови наявності направлення державного фітосанітарного інспектора у службове відрядження за кордон, а також щодо покладення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, повноважень з ведення Переліку місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від шкідливих організмів та переліку територій, на яких запроваджено карантинний режим, можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про недотримання вказаних вимог також наголошує Мінфін.

За узагальнюючим висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів та потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків.

Щодо терміну набрання чинності законом, то, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо усунення неузгодженостей у сферах законодавства про захист рослин та державний контроль (реєстр. № 10314 від 05.12.2023), поданий народними депутатами України Кучером М. І., Міньком С. А. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме надходження місцевих бюджетів від плати за надання адміністративних послуг на період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування та може потребувати додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з професійним спортом» (реєстр. № 9650 від 28.08.2023), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» пропонується:

-          визначити термін «спортивний агент» (фізична або юридична особа, зареєстрована в установленому законодавством порядку, яка здійснює діяльність щодо сприяння у працевлаштуванні спортсменів та тренерів у професійні спортивні клуби та ліги);

-          включити до повноважень спортивних федерацій здійснення акредитації спортивних агентів, які провадять свою діяльність у відповідному виді спорту;

-          зобов’язати професійний клуб, який підписує зі спортсменом професіоналом контракт для участі у змаганнях серед професіоналів:

виплатити компенсацію суб’єкту (суб’єктам) сфери фізичної культури і спорту, в якому (яких) відповідний спортсмен тренувався, та розподілити половину суму компенсації для використання відповідними суб’єктами на статутну діяльність, інші половину – передати пропорційними частинами тренерам, які брали участь у підготовці відповідного спортсмена, при цьому, такі кошти не підлягають оподаткуванню;

відраховувати суму в розмірі 10% від заробітку спортсмена-професіонала (за підготовку, участь та досягнуті результати у спортивних змаганнях серед професіоналів) суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (5%) та тренерам (5%), які брали участь в його підготовці (пропорційно відповідному терміну) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту;

перерахувати передбачену для спортсмена, який не є громадянином України, суму компенсації органу виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту територіальної громади, яку представляє клуб у змаганнях серед професіоналів, з встановленням цільового призначення таких коштів на підтримку суб’єктів фізичної культури і спорту, які розвивають відповідний вид спорту;

-          передбачити діяльність професійних (професіональних) спортивних ліг для проведення підготовки і проведення спортивних змагань та заходів серед спортсменів-професіоналів або професійних клубів з одного з офіційно визнаних в Україні видів спорту.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що відповідно до пояснювальної записки реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансування з Державного бюджету України, однак його реалізація може зменшити дохідну частину відповідних бюджетів у зв’язку із положеннями законопроекту щодо неоподаткування компенсаційних виплат суб’єкту (суб’єктів) сфери фізичної культури і спорту за підготовку спортсмена-професіонала (вартісна величина впливу на дохідну частину відповідних бюджетів залежить від величини компенсаційних виплат, а оскільки відсутні вихідні дані, зробити відповідні обрахунки немає можливості).

За узагальнюючим висновком Мінфіну цей законопроект потребує доопрацювання та пропонує з огляду на вимоги пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України (відповідно до якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства) у абзаці другому пункту 4 розділу І законопроекту виключити речення «Отримані в якості компенсації кошти не підлягають оподаткуванню.».

Відтак, пропозиція щодо звільнення від оподаткування компенсації для суб’єктів сфери фізичної культури і спорту у разі підписання контракту професійним клубом зі спортсменом–професіоналом може опосередковано призвести до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів у разі внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Додатково слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» суб’єктами сфери фізичної культури і спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи влади.

Отже, пропозиція зобов’язати професійний клуб, який підписує зі спортсменом контракт для участі у змаганнях серед професіоналів, виплатити компенсацію суб’єкту (суб’єктам) сфери фізичної культури і спорту, а коли спортсмен не є громадянином України перераховувати передбачену для спортсмена компенсацію органу виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту територіальної громади, яку представляє клуб, може зумовити отримання державними чи комунальними закладами фізичної культури і спорту (бюджетними установами) власних надходжень бюджетних установ (в частині надходжень від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів), що відповідно до частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України зараховуються до спеціального фонду державного чи місцевих бюджетів та використовуються на виконання відповідних цільових заходів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з професійним спортом» (реєстр. № 9650 від 28.08.2023), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (може збільшити за спеціальним фондом державного та місцевих бюджетів доходи від власних надходжень бюджетних установ і відповідно видатки на здійснення заходів щодо розвитку фізичної культури та спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

 

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) (реєстр. № 10423 від 22.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, якими, насамперед передбачається:

замінити термін «радіочастотний ресурс» терміном «радіочастотний спектр (радіочастотний ресурс)», включаючи уточнення назви відповідної рентної плати – «рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» /далі – рентна плата/;

скасувати застосування всіх підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставки рентної плати щодо стільникового радіозв’язку та радіозв’язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації;

включити до платників рентної плати суб’єктів господарювання, яким надано право користування радіочастотним спектром України на підставі присвоєння радіочастоти загальних користувачів;

зменшити строк з шести до трьох місяців, протягом якого контролюючі органи мають подавати відповідним державним органам інформацію про платників рентної плати, які  не сплатили рентну плату або її сплатили у неповному обсязі, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про електронні комунікації», якими передбачається виключити норми щодо надання повноважень Кабінету Міністрів України затверджувати методику розрахунку ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, спрощення адміністрування контролюючими органами рентної плати, узгодження положень Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації»;

за оцінкою Державної податкової служби України, у разі скасування коефіцієнтів додаткові надходження до державного бюджету становитимуть близько 56,3 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що  реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень рентної плати до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) (реєстр. № 10423 від 22.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від відповідної плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання питання сплати земельного податку для державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій» (реєстр. № 10431 від 25.01.2024), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується норму Податкового кодексу України, якою визначено, що ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, не поширювати на земельні ділянки, на яких розміщуються об’єкти нерухомого майна, що перебувають у користуванні суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності /відповідно до діючого законодавства така норма не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту:

матиме вплив на надходження до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості суб’єктів господарювання державної та комунальної власності – постійних землекористувачів, а також розмірів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, для яких органами місцевого самоврядування будуть встановлені вищі за раніше діючі ставки земельного податку;

може спричинити непрогнозоване навантаження на державний бюджет, оскільки згідно з підвищеними ставками земельного податку, встановленими органами місцевого самоврядування, виникатиме додаткова потреба видатків державного бюджету на сплату земельного податку для суб’єктів господарювання, фінансове забезпечення яких здійснюється з державного бюджету.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання питання сплати земельного податку для державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій» (реєстр. № 10431 від 25.01.2024), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від земельного податку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на сплату земельного податку для відповідних суб’єктів господарювання державної власності залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і ефективності використання відповідних земельних ділянок). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо деяких аспектів підвищення безпеки учасників дорожнього руху (реєстр. № 10441 від 29.01.2024), поданий народним депутатам України Штепою С.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого встановивши адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують легкими персональними електричними транспортними засобами, у вигляді накладення штрафу в розмірі від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 340 до 850 грн/.

Крім того, змінами до Закону України «Про дорожній рух» запропоновано визнати осіб, які керують легкими персональними електричними транспортними засобами, учасниками дорожнього руху з визначенням відповідних прав та обов’язків.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо деяких аспектів підвищення безпеки учасників дорожнього руху (реєстр. № 10441 від 29.01.2024), поданий народним депутатам України Штепою С.С., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. № 10433 від 25.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується посилити відповідальність за порушення громадянами та посадовими особами законодавства у сферах рибного господарства та аквакультури, зокрема, правил рибальства та охорони водних біоресурсів. При цьому:

1)                змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил рибальства шляхом збільшення розмірів штрафів з двох – п’ятидесяти до сорока – тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися від 34 – 850 гривень до 680 – 25 500 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням шляхом збільшення розмірів штрафів з одного – восьми до ста – дев’ятисот дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 17 – 136 гривень до 1 700 – 16 830 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за перевищення лімітів, квот добування (вилову) та нормативів використання природних ресурсів шляхом збільшення розмірів штрафів з трьох – тридцяти до двохсот – восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 51 – 510 гривень до 3 400 – 13 600 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про рибне господарство та аквакультуру щодо державного моніторингу, державного обліку водних біоресурсів і рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та вимог моніторингу риболовних суден – у вигляді накладення штрафу в розмірі від двадцяти п’яти до п’ятисот з конфіскацією незаконно добутих (виловлених) водних біоресурсів або без такої /розмір штрафу може становити від 425 до 8 500 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог під час виконання робіт на землях водного фонду щодо охорони середовища перебування водних біоресурсів – у вигляді накладення штрафу на громадян від чотирьохсот дев’яноста до дев’ятисот дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення правопорушення і на посадових осіб – від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення правопорушення /розмір штрафу може становити від 680 до 51 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 240 та 255 КУпАП справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям)та органам рибоохорони за протоколами, складеними органами державної прикордонної служби України, органами рибоохорони, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та службою державної охорони природно-заповідного фонду України.

2)                змінами до Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом встановивши, покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до одинадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 187 000 гривень/, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (чинна норма – штраф від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених порушень.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. № 10433 від 25.01.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. № 10433-1 від 07.02.2024), поданий народними депутатами України Чорноморовим А.О., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується посилити відповідальність за порушення громадянами та посадовими особами законодавства у сферах рибного господарства та аквакультури, зокрема, правил рибальства та охорони водних біоресурсів. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил рибальства шляхом збільшення розмірів штрафів з двох – п’ятидесяти до сорока – тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися від 34 – 850 гривень до 680 – 25 500 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням шляхом збільшення розмірів штрафів з одного – восьми до ста – дев’ятисот дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 17 – 136 гривень до 1 700 – 16 830 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за перевищення лімітів, квот добування (вилову) та нормативів використання природних ресурсів шляхом збільшення розмірів штрафів з трьох – тридцяти до двохсот – восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 51 – 510 гривень до 3 400 – 13 600 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про рибне господарство та аквакультуру щодо державного моніторингу, державного обліку водних біоресурсів і рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та вимог моніторингу риболовних суден – у вигляді накладення штрафу в розмірі від двадцяти п’яти до п’ятисот з конфіскацією незаконно добутих (виловлених) водних біоресурсів або без такої /розмір штрафу може становити від 425 до 8 500 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за незаконний вилов живих водних біоресурсів в межах природно-заповідного фонду – у вигляді накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів /розмір штрафу може становити від 153 до 510 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог під час виконання робіт на землях водного фонду щодо охорони середовища перебування водних біоресурсів – у вигляді накладення штрафу на громадян від чотирьохсот дев’яноста до дев’ятисот дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення правопорушення і на посадових осіб – від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення правопорушення /розмір штрафу може становити від 680 до 51 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 240 та 255 КУпАП справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям)та органам рибоохорони за протоколами, складеними органами державної прикордонної служби України, органами рибоохорони, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та службою державної охорони природно-заповідного фонду України.

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, встановивши покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до одинадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 187 000 гривень/, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (чинна норма – штраф від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених порушень.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування реєстр. № 10433-1 від 07.02.2024), поданий народними депутатами України Чорноморовим А.О., Гайду О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234-д від 09.02.2024), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Гайду О.В., Чайківським І.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно з преамбулою законопроекту ним визначаються правові та організаційні засади функціонування галузі хмелю та хмелепродуктів, основні принципи та вимоги до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, а також правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядок державного контролю у цій галузі.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

встановити повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління у галузі хмелю та хмелепродуктів /статті 6-9 законопроекту/;

визначити вимоги до сертифікації хмелю (хмелепродуктів) /стаття 11 законопроекту/;

визначити функціонування реєстру органів сертифікації хмелю (хмелепродуктів) /стаття 12 законопроекту/;

встановити вимоги до ввезення (пересилання) або вивезення хмелю та хмелепродуктів, а також їх перепродаж /статті 21-23 законопроекту/;

передбачити відповідальність виробників хмелю (хмелепродуктів) та сертифікаційних центрів або юридичних осіб, які уповноважені видавати свідоцтво еквівалентності, за порушення вимог законодавства про хміль та хмелепродукти шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу /стаття 31 законопроекту/.

Крім того, законопроектом передбачається внесення пов’язаних змін до законів України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, повноваження державних органів виконавчої влади будуть здійснюватися в межах наявного фінансового забезпечення.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову та дохідну частини державного бюджету, зокрема:

покладення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, додаткових повноважень (здійснення сертифікації хмелю (хмелепродуктів), що включає: видачу відповідних сертифікатів; маркування та опечатування упаковок хмелю (хмелепродуктів); контроль за дотриманням вимог законодавства у галузі хмелю та хмелепродуктів; моніторингу сертифікаційних центрів; здійснення перевірки таких центрів тощо) потребуватиме видатків на утримання цих органів;

встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про хміль та хмелепродукти у вигляді накладення штрафу може збільшити надходження до дохідної частини державного бюджету, а величина впливу на дохідну частину залежатиме від кількості накладених штрафів.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту у разі надання відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо можливості реалізації положень акта в частині покладання додаткових повноважень на державні органи виконавчої влади в межах затвердженої чисельності працівників цих органів та наявного фінансового забезпечення із зазначенням джерел їх покриття.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234-д від 09.02.2024), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Гайду О.В., Чайківським І.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу (реєстр. № 10453 від 31.01.2024), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, а саме:

встановити кримінальну відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України під час дії воєнного стану – у вигляді позбавлення волі на строк п’яти до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого з конфіскацією майна або без такої;

посилити кримінальну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України, встановивши покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до дванадцяти років (чинна норма – позбавлення волі до восьми років).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу (реєстр. № 10453 від 31.01.2024), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за введення в оману уповноваженого органу для отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або визнання особою без громадянства чи визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту (реєстр. № 11022 від 19.02.2024), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 358-1 та встановити кримінальну відповідальність за введення в оману уповноваженого органу для отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або визнання особою без громадянства чи визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, – у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/ або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років (залежно від конкретного виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення та до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за введення в оману уповноваженого органу для отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або визнання особою без громадянства чи визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту (реєстр. № 11022 від 19.02.2024), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо виплати компенсації за пошкоджений або знищений транспортний засіб внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 11001 від 08.02.2024), внесений народними депутатами України Гнатенком В.С., Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України новим пунктом, яким встановити, що виплата компенсації власнику транспортного засобу, який пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. При цьому передбачається, що порядок визначення і виплати такої компенсації встановлюється Кабінетом Міністрів України. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що неможливо надати оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту на бюджет через відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, зокрема щодо загального обсягу фінансового ресурсу, необхідного для реалізації положень законопроекту (з розподілом за джерелами фінансового забезпечення), його реальної наявності, а також обсягу коштів, необхідних для виплати зазначеної компенсації власникам транспортних засобів, які б могли звернутися за нею.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" джерелами фінансового забезпечення відповідної компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна визначено: кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів; кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів; міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога; репарації або інші стягнення з Російської Федерації; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі якщо запропонована законопроектом виплата компенсації власнику транспортного засобу, який пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії проти України, за рахунок коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, передбачатиме залучення коштів Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури або Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо виплати компенсації за пошкоджений або знищений транспортний засіб внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 11001 від 08.02.2024), внесений народними депутатами України Гнатенком В.С., Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків з державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, зокрема у разі виплати відповідної компенсації за рахунок коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, що створюватимуться у державному бюджеті). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій (реєстр. № 11011 від 13.02.2024), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік категорій отримувачів сум (вартості) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, на будь-яких учасників бойових дій та військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) /а не лише військовослужбовців, яким надано статус учасника бойових дій, як визначено чинною нормою/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат і не впливатиме на показники державного бюджету та надасть можливість благодійним організаціям і волонтерам надавати благодійну допомогу усім військовослужбовцям без необхідності підтвердження останніми статусу учасника бойових дій.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запропоноване законопроектом розширення категорій отримувачів сум (вартості) благодійної допомоги може призвести до зменшення надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісну величину впливу запропонованих змін в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору на показники бюджетів розрахувати неможливо, оскільки вона буде залежати від кількості отримувачів благодійної допомоги – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних), які не мають статусу учасника бойових дій, та величини виплачених сум такої допомоги.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, водночас не передбачено належного фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій (реєстр. № 11011 від 13.02.2024), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Железняком Я.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням (реєстр. № 11025 від 04.10.2023), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з якими врегульовуються питання відповідальності автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів автобусами без відповідних дозвільних документів. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом завдань шляхом збільшення розмірів штрафів з двох – п’ятидесяти до сорока – тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 34 – 1 360 гривень до 170 – 5 100 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за здійснення оплатного перевезення пасажирів автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб’єкта господарювання – у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 17 000 гривень/. При цьому згідно із змінами до статей 222 та 229 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати органам Національної поліції та посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті;

2) змінами до Закону України «Про автомобільний транспорт» серед іншого передбачається:

посилити відповідальність автомобільних перевізників за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира, перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 і 48 цього Закону, та перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм – шляхом збільшення розмірів штрафів з десяти – тисячі до двохсот – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 170 – 17 00 гривень до 3 400 – 34 000 гривень/;

встановити відповідальність автомобільних перевізників за перевезення ліцензіатами пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів транспортними засобами, які не внесенні в установленому порядку до ліцензійної справи перевізника, як засоби провадження господарської діяльності, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, зазначивши також про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, звертає увагу, що надання права посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом може потребувати додаткових бюджетних коштів. Однак, відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням (реєстр. № 11025 від 04.10.2023), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень та може зумовити збільшення видатків за необхідності додаткового фінансового забезпечення повноважень відповідних центральних органів виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення норм про відповідальність цивільних та військових, враховуючи здоровий глузд, інтереси громадян та країни (реєстр. № 11018 від 16.02.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до статей 191, 210, 354, 364, 365-2, 367, 368, 368-2, 368-5, 369-2 Кримінального кодексу України та визнати обставинами, які обтяжують покарання «вчинення злочину у період стану війни, воєнного або надзвичайного стану», встановивши кримінальну відповідальність за такі дії у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

При цьому, кримінальна відповідальність за ухиленням від призову на строкову службу/службу цивільного захисту за призовом, призову на військову службу рід час мобілізації, на особливий період (призов резервістів), а також за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних зборів), що тягне за собою покарання у вигляді штрафу від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 5 100 – 11 900 грн/ або виправних робіт на строк до двох років або позбавлення волі до п’яти років, може бути застосована лише до громадян які взяли на себе відповідний обов’язок (що засвідчено особистим підписом) або отримали безкоштовно від державних органів, органів місцевого самоврядування нерухоме майно (і не повернули або не компенсували його вартість).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення, водночас може зумовити зміну показників доходів державного бюджету (збільшення надходжень від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої) та зменшення надходжень від сплати штрафів у зв’язку із звуженням кола осіб, до яких буде застосовано відповідні санкції).

Міністерство фінансів України в експертному висновку також зазначає  про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, вартісну оцінку якого  неможливо провести.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення норм про відповідальність цивільних та військових, враховуючи здоровий глузд, інтереси громадян та країни (реєстр. № 11018 від 16.02.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та зміни показників доходів бюджету в залежності від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за недопущення громадян до захисних споруд цивільного захисту (реєстр. № 11046 від 28.02.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 135-1 та встановити кримінальну відповідальність за недопущення  громадян до захисних споруд цивільного захисту  власниками, користувачами та балансоутримувачами таких споруд  незалежно від форм власності – у вигляді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 17 000/ або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року, а також обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на  строк до восьми років (залежно від конкретного виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення та до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за недопущення  громадян до захисних споруд цивільного захисту (реєстр. № 11046 від 28.02.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» щодо посилення відповідальності в сфері безпеки дорожнього руху (реєстр. № 11029 від 21.02.2024), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається:

1)                встановити адміністративну відповідальність за:

керування водієм транспортним засобом зі встановленими шинами, що не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, у вигляді штрафу двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу може становити 340 гривень/;

керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення  вантажів, що має несправності, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 1 700 гривень/;

проїзд визначеної ділянки дороги із перевищенням середньої швидкості руху транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 340 гривень/;

2)                посилити адміністративну відповідальність за:

керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації шляхом збільшення розмірів штрафів з сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 680 гривень до 1 700 гривень/;

порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами які вчиненні повторно протягом року шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятидесяти – ста до двохсот – п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 850 – 1 700 гривень до 3 400 – 8 500 гривень/;

випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством шляхом збільшення розмірів штрафів з сорока – п’ятдесяти до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 850 – 1 700 гривень до 1 700 – 3 400 гривень/.

Крім того, змінами до Закону України «Про дорожній рух», передбачається визначити перелік правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,  зафіксованих в автоматичному режимі.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 37-2 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» щодо посилення відповідальності в сфері безпеки дорожнього руху (реєстр. № 11029 від 21.02.2024), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель (реєстр. № 10282 від 23.11.2023), внесений народними депутатами України Радуцьким М.Б., Перебийнісом М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є удосконалення системи медичних закупівель задля ефективного та економного використання коштів державного і місцевих бюджетів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема:

встановити поняття «агрегована закупівля», що передбачає придбання централізованою закупівельною організацією товарів, послуг (крім поточного ремонту) на підставі зведеної потреби в аналогічних товарах, послугах (крім поточного ремонту) в інтересах замовників відповідно до Закону (доповнення частини першої статті 1 Закону пунктом 2-2), а також врегулювати інші питання здійснення централізованими закупівельними організаціями закупівель, включаючи можливість застосування ними переговорної процедури закупівель (зміни до пункту 38 частини першої статті 1 та частини третьої статті 40 Закону);

передбачити здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, виключно з використанням електронного каталогу відповідно до порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Кабінетом Міністрів України (доповнення статті 3 Закону частиною четвертою);

розширити перелік випадків непоширення дії Закону на випадки, якщо предметом закупівлі є закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, спільно з країнами Європейського Союзу, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (доповнення частини п’ятої статті 3 Закону пунктом 24).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного та місцевих бюджетів, однак вважає, що законопроект потребує доопрацювання з метою узгодження його положень з цілями прийняття законопроекту. Наприклад, Мінфін зауважує, що перед законодавчим запровадженням обов’язковості використання інструмента електронних каталогів для замовників за визначеним переліком медичних товарів має передувати надання Міністерством охорони здоров’я України результатів аналізу реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 686 (якою запроваджено механізм обов’язкових закупівель лікарських засобів і медичних виробів, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних/військових адміністрацій шляхом використання лише електронного каталогу за визначеним цією постановою переліком), її впливу на всіх учасників закупівельного процесу та інтереси відповідних заінтересованих сторін, детальної інформації щодо економічного ефекту від запровадження обов’язковості застосування закупівель лише за електронними каталогами з відповідними розрахунками.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання запропонованого предмету закупівель, на який не поширюватиметься дія Закону, буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може матиме вплив на показники видатків державного та місцевих бюджетів у разі невжиття замовником заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів. При цьому Мінфін звертає увагу, що законопроектом не визначено порядку здійснення такої закупівлі, не надано обґрунтувань стосовно механізму реалізації такого виду закупівель, доцільності його застосування, а також економічного ефекту від здійснення закупівель у такому форматі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель (реєстр. № 10282 від 23.11.2023), внесений народними депутатами України Радуцьким М.Б., Перебийнісом М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників видатків бюджетів на охорону здоров’я залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про цифровий контент та цифрові послуги» (реєстр. № 11041 від 26.02.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за результатами заходу державного нагляду (контролю) може застосовувати адміністративно-господарські санкції до суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про цифровий контент та цифрові послуги»;

суб’єкт господарювання має право оскаржити штрафні санкції в адміністративному порядку відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог розділу VI Закону України «Про адміністративну процедуру».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою унормування механізму застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про цифровий контент та цифрові послуги» та механізму адміністративного оскарження рішень щодо застосування відповідних санкцій.

Отже, реалізація законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про цифровий контент та цифрові послуги» (реєстр. № 11041 від 26.02.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України щодо включення до складу сімей загиблих (померлих) військовослужбовців жінки (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, з метою звільнення від оподаткування благодійної допомоги наданої на користь таких осіб» (реєстр. № 11051 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, на користь жінки (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, що підтверджується відповідним судовим рішенням.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є встановлення законодавчих підстав на звільнення від оподаткування благодійної допомоги, наданої жінці (чоловіку), які проживали однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем, однак не зареєстрували шлюб, та мають встановлений у судовому порядку факт спільного проживання.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу на показники бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору буде залежати від кількості отримувачів благодійної допомоги – осіб, які проживали однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем, однак не зареєстрували шлюб і мають встановлений у судовому порядку факт спільного проживання, та величини виплачених сум такої допомоги. Загалом Мінфіном законопроект підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України щодо включення до складу сімей загиблих (померлих) військовослужбовців жінки (чоловіка), які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, з метою звільнення від оподаткування благодійної допомоги наданої на користь таких осіб» (реєстр. № 11051 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору у разі надання відповідної благодійної допомоги залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги наданої на користь учасників бойових дій, які зникли безвісти або на користь членів сімей таких учасників бойових дій» (реєстр. № 11052 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, на користь учасників бойових дій, які пропали безвісти, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на сьогодні дуже частими є випадки, коли тіло загиблого бійця неможливо дістати із зони активних бойових дій, тому такий військовий визнається зниклим безвісти, але фактично є померлим, отже члени сімей таких зниклих безвісти бійців також мають бути забезпечені соціальними гарантіями, у тому числі і правом звільнення від оподаткування наданої на їхню користь благодійної допомоги.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу на показники бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору буде залежати від кількості отримувачів благодійної допомоги та її суми (вартості), виплаченої (наданої) на користь таких отримувачів.

Загалом Мінфіном законопроект підтримано з урахуванням наданих пропозицій. Зокрема, запропоновано у законопроекті слова «пропали безвісти» замінити словами «зникли безвісти за особливих обставин» з метою приведення запропонованих законопроектом змін у відповідність до Закону України від 12.07.2018 № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги наданої на користь учасників бойових дій, які зникли безвісти або на користь членів сімей таких учасників бойових дій» (реєстр. № 11052 від 29.02.2024), поданий народними депутатами України Лукашевим О.А. та Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору у разі надання відповідної благодійної допомоги залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету/.

Голова Комітету                                                           Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                        Володимир ЦАБАЛЬ