СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

1 квітня 2024 року

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, доброго дня ще раз. У нас поки що не вистачає однієї людини для кворуму, але давайте починати і будемо сподіватися, що хтось ще приєднається.

На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Отже, сьогоднішнє засідання ми проводимо у Zoom.

Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Я буду оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який відповідно має підтвердити свою присутність.

Підласа присутня.

Крулько Іван Іванович.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Присутній. Добрий ранок.

 

ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна.

Лопушанський Андрій Ярославович.

Цабаль Володимир Володимирович.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, ми вас погано чуємо. Можете повторити?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. Присутній. Добрий день.

 

ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Присутній. Доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Добрий день. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Вітаю. Драбовський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.

Забуранна Леся Валентинівна.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній присутній. Всім доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.

Каптєлов Роман Володимирович.

Качний Олександр Сталіноленович.

Кіссе Антон Іванович.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит присутній. Доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв присутній. Доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович. 

Лунченко Валерій Валерійович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлова зареєструйте. Доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович. Зареєстрували.

Лаба Михайло Михайлович.

Лунченко Валерій Валерійович.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня. Лунченко присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Люшняк Микола Володимирович.

 

ЛАБА М.М. Лаба. Зареєструйте, будь ласка. Доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.

Молоток Ігор Федорович.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.

 

ПОЛЯК В.М. Доброго дня. Поляк присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пузійчук Андрій Вікторович.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день. Пузійчук присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.

 

ПУРТОВА А.А. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.

Урбанський Анатолій Ігорович.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Доброго дня. Фролов присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Присутня.

 

КРУЛЬКО І.І. Доброго дня. Прошу також зареєструвати. Крулько присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Іван Іванович.

Володимир Володимирович, прошу підтвердити наявність кворуму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. На даний момент 24 члени Комітету зареєструвались. Кворум є.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Засідання можемо відкривати.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.

Проект порядку денного і відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.

Прошу голосувати.

Володимир Володимирович, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.

Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня.

Лопушанський. Відсутній.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Забуранна. Відсутня.

Задорожній. Відсутній.

Заремський. Відсутній.

Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за, вибачаюсь.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко – "за".

Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. "За".

Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за

 

ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк. Відсутній.

Молоток. Відсутній

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

КРУЛЬКО І.І. Зафіксуйте, будь ласка. Крулько – за. Не встиг сказати. Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Добре. Крулько – "за".

Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Володимире Володимировичу, це за порядок денний?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Ростиславе Ярославовичу.

 

ТІСТИК Р.Я. Тістик – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик – "за".

Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 23 – за. Рішення прийнято.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за. Запишіть, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 24 – за з Пузійчуком. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного – про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Перше питання – це погодження виділення коштів Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України відповідно до постанови Кабінету Міністрів за номером 321, додаток до якої під грифом "ДСК". В цьому додатку міститься перелік об'єктів паливно-енергетичного комплексу, для якого будуються захисні споруди. Сама постанова номер 321 опублікована на Урядовому порталі і вам було її надіслано. Але додаток до цієї постанови, йому присвоєно гриф "Для службового користування".

За законодавством для опрацювання документів з грифом "ДСК" встановлено особливі вимоги щодо їх обліку, збереження, передачі та оприлюднення, а також обмеження щодо їх тиражування та передачі засобами зв'язку.

Члени Комітету можуть особисто ознайомитися з одним примірником додатку до постанови за номером 321, який є у розпорядженні Комітету. Ось він у нас є, можна з ним ознайомитися. Документ передбачає здійснення невідкладних заходів у сфері енергетики.

І прошу всіх учасників сьогоднішнього засідання дотримуватися вимог законодавства щодо роботи з документами з грифом "ДСК" та враховувати, що забороняється використовувати інформацію, що міститься в таких документах, для відкритих виступів або опубліковувати у засобах масової інформації та поширювати в інший спосіб, в тому числі в телеграм-каналах.

Дякую, колеги.

Я пропоную такий порядок розгляду питання. Спочатку Мустафа Найєм зробить доповідь про те, як вони працюють над створенням цих захисних укриттів, після чого обговорення. Потім ми заслухаємо позицію Мінфіну, Рахункової палати і підкомітету і перейдемо до ухвалення рішення.

Пане Мустафа, прошу.

 

НАЙЄМ М. Доброго дня, шановні колеги! Дякую за запрошення на засідання Комітету.

Дійсно, Кабінетом Міністрів прийнято постанову № 321 про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Постанову розроблено з метою виділення та фінансування у 2024 році за рахунок невикористаних коштів у 2023 році для продовження виконання робіт в рамках експериментального проекту.

По цій постанові Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на безповоротній основі виділяється 4,5 мільярда гривень для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Затверджений перелік об'єктів будівництва, ремонту, він переданий вам, в тому числі він наданий, звісно, Кабінету Міністрів.

Встановлено, що кошти згідно з пунктом першим цієї постанови використовуються відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту по постанові 1482, яка була прийнята в минулому році. Це те, що стосується основної частини. Прошу підтримати.

Якщо якісь, будь-які питання або скажіть конкретно, що потрібно оголосити, ми все розповімо і розкажемо, що і як робиться. Попередньо можу сказати наступне. Щодо об'єктів енергетичної інфраструктури, які доручені Агентству відновлення для захисту, цей перелік був визначений ще в січні 2023 року. Рішення було прийнято за рішенням Ставки Головнокомандуючого рішенням РНБО, а потім рішенням Кабінету Міністрів за пропозицією НЕК "Укренерго". Це 22 підстанції основної розподільчої мережі електрифікації. По цих підстанціях пропонується зробити перший, другий і третій рівень захисту.

До першого рівня захисту знову ж таки були додані ще інші об'єкти. Загалом це 103 об'єкти, які виконані були в 2022-2023 році, вони завершені. І ці кошти були не з фонду ліквідації, а з державного бюджету. Другий і третій рівень пропонувалось фінансувати з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Ці об'єкти, про які ми зараз говоримо, ті кошти, які сьогодні будуть обговорюватись і по 321-й і по 327-й постанові, це об'єкти другого рівня захисту.

Що таке перший, другий, третій рівень захисту? Перший рівень захисту пропонувалося, це те, що я сказав, для завершеного будівництва від осколків, маслонаповненого обладнання і це ряд обладнання внутрішніх підстанцій, до яких входили не тільки об'єкти Укренерго. Другий, третій рівень – тільки об'єкти Укренерго. Це основні розподільчі підстанції 330 і 70, 50 кіловат. І вони розподілені по 14-и регіонах. По другому рівню захисту, про який ми зараз говоримо, визначено конкретний перелік обладнання, приміщень, які треба було захистити. Згідно постанови і згідно нормативних документів інженерні рішення по цих захистах, вони розроблялись фахівцями Генерального штабу. Усі проектні пропозиції і проекти, які були зроблені разом з експертизою, вони затверджувались НЕК Укренерго, Міністерством енергетики, ДСНС, а також Генеральним штабом. Всі проекти пройшли експертизу, всі проекти – вже підписані договірні ціни, тобто остаточні ціни на виконання цих робіт.

По термінах. Рішення Уряду щодо виділення коштів і визначення об'єктів. Рішення про виділення перших коштів було прийнято лише в червні минулого року. Об'єкти були доведені спільним наказом в травні минулого року. Перші кошти, тобто аванс, який могли заплатити, надійшли до нас лише в жовтні минулого року. За цей час були розроблені всі проекти по всіх структурних підрозділах і були розроблені також і проектні рішення, підписані договори із інженерами-консультантами і самими підрядниками. Всі роботи ведуться по моделі "проектуй - будуй", тобто одночасно і проектування, і будівництво, оскільки по цих об'єктах у нас не було жодних стандартів, жодних ДБН, жодних розрахунків, які країна взагалі до того робила, тому все робили з нуля, все робили з фахівцями з Генерального штабу, як я вже підкреслив, разом з залученням наших колег і спеціалістів з інших країн, в тому числі Сполучених Штатів, Німеччини, Японії, які допомогли нам розробити ці стандарти і обрахунки. Обрахунки остаточні робились проектантами і нашим Інститутом розвитку інфраструктури та відновлення.

З чим була затримка і чому треба було продовжувати ці проекти? Справа в тому, що ми тільки в жовтні, як я вже сказав, отримали кошти, після цього були надані перші аванси. За цей час проходило обговорення цих проектів і затвердження цих проектів, оскільки вони були достатньо важкі і достатньо комплексні і, скажімо так, з точки зору інженерно-технічних рішень і з точки зору обрахунків і методологій складними і для нас, і для проектантів, і для Генерального штабу, потребувало великий час для того, щоб затвердити ці проекти, для того щоб уникнути неефективного використання коштів, завищення цін в кошторисах, в тому числі на цінні матеріали і на роботи.

Експертизи проходили весь цей час, але остаточні експертизи були проведені лише на початку цього року, тобто в першому кварталі, коли ми вже отримали остаточні ціни, змогли проаналізувати із залученням представників Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки та Антикорупційного бюро, були затверджені ці кошториси разом з іншими фахівцями, які нам допомагали зробити так, щоб ці кошториси були адекватними відповідно до ринкових цін.

Саме тому ми не могли отримати ці кошти і  … ці кошти в 23-му році, тому що ми не знали остаточну ціну. Остаточна ціна, як я вже сказав, була визначена в січні-лютому і частково в березні цього року.

На даний момент по всіх цих об'єктах роботи ведуться у повному обсязі. Я можу на даний момент сказати, що здебільшого всі ці об'єкти завершені, тобто будівництво завершено. Ми зараз закриваємо аванси, закриваємо акти виконаних робіт. Це відбувається під пильним наглядом, звісно, наших колег зі Служби безпеки, інших правоохоронних органів, а також із залученням Рахункової палати, яка зараз перевіряє повністю ефективність використання коштів фонду ліквідації наслідків по енергетичних об'єктах. Здебільшого по всіх об'єктах, як я вже сказав, роботи завершені. Є декілька об'єктів, які залишаються на остаточній стадії завершення, вони будуть завершені протягом квітня, один чи три об'єкти, здається, будуть завершені протягом травня. Вся ця інформація в повному обсязі на щотижневій основі передається і в Офіс Президента, в Службу безпеки, Прем'єр-міністру, а також доповіді відбуваються на Ставці Головнокомандуючого під час обговорення цих питань.

На цьому все. Якщо є якісь питання, готовий відповісти. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є в когось запитання, прошу піднімати руку у Zoom або в залі.

Микола Задорожній, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Всім доброго дня. У мене питання стосовно цих енергетичних об'єктів. Чи змінився їх перелік за цей рік? І чи переглядалися дані енергетичні об'єкти стосовно того, щоб щось додати, а щось виключити?

Дякую.

 

НАЙЄМ М. Справа в тому, що, як я вже пояснював, мова йде про основну мережу НЕК "Укренерго", тобто це підстанції 750 кіловат і 330 кіловат. Це основні підстанції, 22, які визначені пріоритетними Укренерго. Інші підстанції, які також знаходяться в зоні управління Укренерго, це в тому числі і 110 кіловат, вони будують укриття за власні кошти або за запозичені кошти, і це зона відповідальності Укренерго. Саме тому по цих об'єктах змін не відбувалося. Але всі ці об'єкти, які я вже перелічив, об'єкти не можу перелічити, вони у вас є перед очима.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

НАЙЄМ М. Ну я не знаю, в якому форматі передати. Я можу назвати області, в яких це відбувається.

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте. Можна області назвати, я думаю. Не можна?

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Не треба. Мені важливо, чи залишилися… Я ознайомлювався з даним переліком перед прийняттям постанови минулого року, тому якщо вони залишилися всі ті самі, то просто скажіть, що вони залишилися ті самі.

 

НАЙЄМ М. Об'єкти залишились ті самі. Єдине, що змінювалось, з огляду на те, що було і питання по фінансуванню, але більше з того, що інженерно-технічним шляхом колеги з НЕК "Укренерго" визначали, що можливо на деяких підстанціях треба захищати не все, тому що є деякі речі, які не є пріоритетними і вони не захищались, але все пріоритетне, тобто автотрансформаторне обладнання, БРП, машинні зали, повністю захищені.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ну мені зрозуміло. Дякую за відповідь.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Миколо Миколайовичу.

Олексій Гончаренко, прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Вітаю, пане Мустафа. Вітаю всіх колег.

А я хотів би попросити озвучити області, це ж не є таємницею. Я хочу почути, про які регіони ми говоримо.

По-друге, я хотів уточнити. Правильно я розумію, що роботи виконуються прямо зараз? Чи вони вже виконані? Не могли б ви цю частину повторити, бо я там пропустив? Ви сказали, в квітні три об'єкти чи в травні завершуються. Коли це буде завершено?

І ще питання. Ну, я розумію, там без деталей, але ми бачимо останній місяць, так, не місяць, останні декілька тижнів удари по об'єктах енергетичної інфраструктури, чи є в тому числі удари там, де ви виконували роботи, яким чином це вплинуло на ведення робіт? Тобто якусь інформацію щодо цього.

Дякую.

 

НАЙЄМ М. Так, інформація щодо областей дійсно не є ДСК, тобто не є забороненою, я можу перелічити. Це Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська і Чернігівська області.

Що стосується виконання…

 

ПІДЛАСА Р.А. Майже всі області.

 

НАЙЄМ М. 14 областей насправді.

Тепер що стосується по виконанню робіт і по завершенню робіт. Так, дійсно, роботи ведуться на даний момент, в даний час. Більшість підстанцій завершено, але є деякі, скажу зараз скільки, 6 підстанцій, які будуть завершені в квітні, і чотири підстанції – в травні.

Що це означає? Це не означає, що на цих підстанціях нічого не відбулось. Справа в тому, що на кожній підстанції є декілька об'єктів, які треба захищати – десь це автотрансформаторне обладнання, десь це автотрансформатори, їх один або два, або три і БРП, тобто машинний зал, а десь це, наприклад, тільки автотрансформатори. Тому в залежності від того, де який обсяг робіт, на підстанціях десь вже захищені всі там трансформатори і захищаються зараз БРП, десь тільки машинний зал, а захищають автотрансформатори. Тобто вся ця робота буде завершена.

Що стосується влучань. Так, дійсно, по наших об'єктах були влучання, не по всіх, не буду зараз перелічувати, де були влучання, але у всіх тих об'єктах, де був виконаний захист другого рівня, всі об'єкти уціліли. Тобто в жодному об'єкті, який знаходиться під захистом споруд, які збудовані Агентством відновлення, обладнання не було якось ушкоджено і в нас є навіть випадки, коли ракети потрапляли в двох-трьох метрах від споруди, а енергетичне обладнання повністю в цілому або працює, або знаходиться неушкодженим і зараз підключається.

До речі, саме за рахунок того, що на деяких підстанціях (Харківська, Одеська область, наприклад, так, скажу вже) за рахунок того, що було ураження і були уражені незахищені об'єкти, які не знаходились під нашим захистом і не були в зоні нашої відповідальності і не доручались нам захищати, але за рахунок того, що інше обладнання, яке захищалось, зараз є можливість перепідключити і відновити електропостачання в тих містах. Є деякі об'єкти, по яких було пряме попадання безпілотними об'єктами, літальними апаратами безпосередньо по споруді, і споруда витримала. Тобто навіть сама споруда не пошкоджена, хоча ми очікували, що можуть бути невеликі пошкодження. Пошкоджень немає. Звісно, що обладнання ціле. І є об'єкти, по яких потрапляли осколки, великі осколки від ракет, або де поруч були ракети, і все одно все обладнання було неушкоджене і жодна споруда не була пошкоджена. Ми зараз обраховуємо там кількість обладнання, яке було захищене, і з наших попередніх розрахунків ми розуміємо, що з точки зору витрачених коштів на будівництво цих об'єктів і на те, що було захищено, воно вже є ефективним і вже там є, скажімо так, захистило і заощадило дуже великі кошти для енергетичної сфери. Дякую.

І окремо, до речі, я розумію, що є дуже великий інтерес до цих об'єктів, нам би дуже теж хотілось публічно комунікувати, попри те, що є, ну м'яко кажучи, нападки на те, що нічого не захищається, але ми не можемо з міркувань безпеки, але оскільки я знаю, у всіх народних депутатів є доступ і допуск до державної таємниці, якщо є необхідність така, ми можемо зробити або у нас зібрати, кому буде цікаво, показати ці об'єкти, вже як вони виглядають, показати графіки і показати, скільки було потрачено коштів, що було зроблено, які наслідки ушкоджень. Це можемо зробити. Або якщо є бажання у депутатів виїхати на якусь підстанцію, ну хоча б одну неподалік від Києва або в якійсь області, де б ми могли показати, що таке другий рівень захисту, як він виглядає, щоб ви подивились масштаби, це навіть не про Агентство, а про державу, щоб ви дійсно розуміли, що ми зробили неймовірні речі. І це не я хизуюсь, а це більше до наших підрядників і Генерального штабу, і наших проектантів. Але щоб ви теж бачили, на що ці кошти витрачаються, в тому числі і по другому, і по третьому рівню захисту, ми готові таку екскурсію або там завітати, або зробити виїзне засідання. Буду радий, якщо ви запропонуєте.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми ж вам запропонували. Ми готові 10 квітня після парламентських заходів, готові виїхати на об'єкт. Це десь там з другої години дня. Якщо він у Києві або поблизу Києва.

 

НАЙЄМ М. Давайте. Тоді ми запропонуємо вам декілька варіантів, куди можна поїхати, щоб ви побачили. Справа в тому, що, наприклад, є деякі підстанції, на яких третій рівень, вже дуже, суттєво виконана робота. Це те, на що ми зараз не виділяємо кошти, а те, що відбувається за рахунок коштів, які вже виділені, там невеликі, але є підстанції, де третій рівень захисту достатньо, ну можна побачити хоча б масштаби. І є підстанції, на яких також і другий рівень є, а є там і те, і те виконано в достатньому обсязі. Ми запропонуємо варіанти, ви виберете той варіант, який вам зручніший з точки зору логістики і по часу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я прошу вибачення. Це Гончаренко. Я хотів би довести. По-перше, я хочу подякувати пану Мустафі і всім тим, хто залучений до цієї роботи. Це суперважлива робота. І дякую вам за все.

По-друге, хочу спитати. Я так розумію, що є Одеська область, я тоді з вами напряму зв'яжусь, щоб можна подивитись щось на Одещині. Правильно я розумію, пане Мустафа?

 

НАЙЄМ М. Я скажу, що по Одещині це одна з найбільш передових наших областей. На станції, зараз називати не буду, та можу назвати…

 

ПІДЛАСА Р.А. Та не треба. Давайте…

 

НАЙЄМ М. Добре. Не буду. Є підстанція, я думаю, що ми можемо зв'язати вас з нашим керівником служби, ви можете проїхати, подивитись, там дуже часто бувають делегації з Офісу Президента і з Міністерства енергетики, інших партнерів. Ви можете подивитись реально, як це виглядає, поговорити з людьми на місцях, яким чином ці споруди захистили під час останньої атаки, яким чином це дозволило зараз відновити електроенергію та постачання в місті.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Це дуже важливо.

І в мене ще одне уточнююче питання. Я тоді вам напряму напишу, пане Мустафа, і домовимось.

І друге, я хотів вас запитати, перший, другий, третій, знов-таки, не потрібно казати, де який, але в цифрах. Тобто правильно я розумію, що перший на всіх об'єктах, другий на деяких, третій на деяких? Є якісь цифри? Тобто де який?

 

НАЙЄМ М. Я поясню. Справа в тому, що перший рівень захисту, він виконувався тоді, коли ще взагалі не було розуміння, як це відбуватиметься. Це було після перших уражень 10 жовтня 2023 року. Пам'ятаєте, коли були блекаути?

 

ПІДЛАСА Р.А. 22-го…

 

НАЙЄМ М. 22-го року, так.

Ще коли до народження Агентства, насправді з цього народилася ідея Агентства, тому що наша команда включилась в цю роботу, нам були доведені об'єкти, які треба було захистити від уламків. Це перший рівень захисту. Це 103 об'єкти, вони знаходяться в різних областях. Це 103 об'єкти, які були визначені рішення ДСТСЗУ, тобто Державною службою спеціального зв'язку, і які були доведені через Уряд нам. З цих 103 об'єктів, там є об'єкти енергетичної інфраструктури, є об'єкти газопостачання, в тому числі там є деякі приватні об'єкти, які є критичними з точки зору постачання електроенергії. Це не всі критичні об'єкти по країні, тому що ми об'єктивно не можемо, але це були найбільш уразливі об'єкти. 103 об'єкти були захищені протягом 22-го року і до середини 23-го року ми завершили повністю всі 103 об'єкти. І, до речі, якщо ви поговорите з військовими, вони вам підтвердять, у нас є ці листи теж, що саме через те, що були захищені від першого рівня, тобто від осколків, рівень пошкоджень по цих підстанціях впав десь на 60 відсотків, тому що основні пошкодження йдуть саме від уламків, обладнання все наповнене маслом і воно займається навіть від одного осколку. Це, що стосується першого рівня захисту.

Що стосується другого рівня захисту. По другому рівню захисту у нас визначений виключний перелік підстанцій, які знаходяться на балансі, тобто балансоутримувачем цих об'єктів є Укренерго, це 22 підстанції в 4 регіонах. По всіх цих 22 підстанціях було розроблено другий і третій рівень захисту. Третій рівень захисту відбувається по всіх 22 підстанціях, а третій рівень захисту теж по всіх підстанціях, але на різних підстанціях різні елементи.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Вибачте, ви сказали, третій, ви мали на увазі, другий рівень по всіх, а третій… Ви сказали, третій.

 

НАЙЄМ М. Третій на всіх. Питання в тому, що другий рівень – це захист безпосередньо обладнання і воно може виконуватися на різних об'єктах на одній підстанції. Тобто є підстанції, на яких там 3 автотрансформатори, але захищаються, наприклад, тільки автотрансформатори, не захищається машинний зал. Є деякі підстанції, на яких один трансформатор, ми захищаємо тільки один. Тому обсяг робіт по другому рівню, він трошки інший, ніж по третьому рівню. Бо третій рівень передбачає будівництво підстанції в повному обсязі, де буде захищене все обладнання, це буде поруч з підстанцією побудовано великий саркофаг. Ми покажемо, якщо ви поїдете, як це виглядає. Тому другий і третій рівень, це стосується усіх 22 найбільш важливих, найбільш критичних підстанцій Укренерго.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є в когось ще запитання чи коментарі?

Якщо коментарів і запитань немає, то хотіла би запросити до слова заступника Міністра фінансів Драганчука Юрія Олеговича.

Чи є у Міністерства фінансів коментарі чи зауваження до цього проекту постанови?

 

ДРАГАНЧУК Ю.О. Добрий день, колеги. Наші всі зауваження врахували, тому ми підтримуємо.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Тоді прошу Майснера Андрія Васильовича прокоментувати, чи є зауваження у Рахункової палати.

 

МАЙСНЕР А.В. Добрий день, шановні колеги! Немає зауважень до проекту постанови. У нас є коментар, у Рахункової палати. Ми за ризико-орієнтованим підходом, Мустафа Найєм вже згадував про це, запланували на цей рік одразу два аудити, які безпосередньо стосуються теми, яка сьогодні обговорюється на засіданні Бюджетного комітету: один аудит ефективності по відновленню об'єктів інфраструктури енергетичної і також аудит відповідності по розподілу коштів фонду.

По розподілу коштів аудит відповідності, я ще раз дякую Бюджетному комітету за позицію щодо внесення змін до закону в частині аудиту відповідності, він буде готовий травень-червень, винесений на засіданні і далі направлений до Верховної Ради, вже результати звіту аудиторські. А по відновленню об'єктів безпосередньо – планується на кінець вересня цього року. Тому у Бюджетного комітету буде вся фахова картинка через призму аудитів щодо цієї тематики.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Андрію Васильовичу. Раді вас бачити сьогодні з нами.

 

МАЙСНЕР А.В. Спасибі.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денис Вадимович Герман, прошу доповісти, як пройшов підкомітет з питань видатків.

 

ГЕРМАН Д.В. Доброго дня, шановні колеги!

Питання було опрацьовано на підкомітеті. Підкомітет рекомендує Комітету прийняти наступне рішення: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, погодити передбачене у пункті 1 постанови Уряду за номером 321 виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Агентству відновлення 4,5 мільярда гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення здійснення заходів із захисту об'єктів паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Тоді переходимо до прийняття рішення.

Ставлю на голосування пропозицію, яку щойно озвучив Денис Вадимович Герман.

Володимир Володимирович, прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко – "за".

Копанчук. Відсутня.

Лопушанський. Відсутній.

Цабаль – за.

Бакунець. Відсутній.

Батенко. Відсутній.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Забуранна. Відсутня.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський. Відсутній.

Каптєлов. Відсутній.

Качний. Відсутній.

Кіссе.

 

КІССЕ А.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Антоне Івановичу, зареєстрували вас.

 

КІССЕ А.І. Так, зареєструйте, будь ласка. Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит. Відсутній.

Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Це був Михайло Михайлович?

 

ЛАБА М.М. Лаба був.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк. Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. Саламаха – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Володимире Володимировичу, Тістик – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Фролов – "за".

Хтось ще говорив, повторіть, будь ласка.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит – "за". Зафіксували.

Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За – 22.

Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Друге питання – про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України відповідно до постанови Кабінету Міністрів за номером 327 (щодо магістральних водогонів у зв'язку із знищенням Каховської ГЕС).

Документ є відкритий. Я вам його направляла в чат, він розміщений на Урядовому порталі. Пропоную такий самий механізм обговорення.

Пане Мустафа, прошу доповісти, що там відбувається з цими водогонами.

 

НАЙЄМ М. Добрий день, шановні колеги!

Дійсно, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 327 від 22 березня 2024 року про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Державному агентству пропонується цією постановою виділити 5,1 мільярда гривень, які будуть направлені на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення будівництва магістральних водогонів у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції.

Кошти, виділені згідно з пунктом першим цієї постанови, використовуються відповідно до Порядку реалізації експериментальних проектів, це постанова 566, яка була прийнята, якщо пам’ятаєте, в минулому році, одразу після вибуху і після трагедії на Каховській гідроелектростанції.

Дійсно, ми будуємо цей водогін. Можу пояснити, в чому там ситуація, чому ці кошти не були використані в минулому році і чому ми зараз це робимо.

Будівництво водогону по Дніпропетровській області розпочалося на третій день після вибуху Каховської ГЕС за дорученням Уряду, оскільки у нас в Дніпропетровському регіоні залишалось без води на той момент десь півтора мільйонів мешканців. Першим і найбільш важливим був звісно Кривий Ріг. Ми на даний момент будуємо три гілки цього водогону. Перший – це водогін від річки Інгулець Південного водосховища для забезпечення водою міста Кривий Ріг. Друге – це Марганець, Нікополь, Покров, теж Дніпропетровська область. І третій рівень – це Хортиця, Томаківка, Марганець, або якщо правильно, Хортиця, Томаківка, Марганець, а потім Марганець, Нікополь і Покровськ. Тобто три ділянки, які будуються на даний момент.

Будівництво розпочалось, як я вже сказав, з самого початку, але знову ж таки, оскільки не було фахівців, які б могли нам підказати, як це робити, тому що в нас останній водогін такого масштабу будувався ще за часів Радянського Союзу, ми зібрали максимально, скільки могли, експертів, фахівців з різних галузей, і водогін, декілька разів дійсно його вартість змінювалась в бік зростання. Просто для вашого розуміння, коли ми тільки починали, нам сказали, що достатньо буде півтора мільярда гривень, і цього достатньо. Коли ми почали обговорювати це питання з місцевими органами самоврядування, зробили аерокосмічну зйомку повністю цього маршруту водогону, ми зрозуміли, що там є перепади великі по висоті, і є питання щодо обсягів водопостачання, які потрібні в цих містах. Обсяги водопостачання збільшились в декілька разів, оскільки це стосувалось не тільки мешканців, але і бізнесу, який працює в цих містах, тому водопостачання було потрібно набагато більше. Саме з цієї причини зросла кількість ниток водогону, тобто якщо загальна вартість, довжина спершу була 146 кілометрів, це повністю весь водогін, то вже після підрахунку обсягів води для кожного населеного пункту, які нам потрібно були за даними цих адміністрацій або мерів міст, то на деяких ділянках в нас є чотири нитки, на деяких ділянках три нитки, на деяких ділянках дві нитки. Водогін повністю будувався з нуля і теж за моделлю "проектуй – будуй", оскільки у нас не було часу і ми обраховували це все власними ресурсами, ну тобто власною експертизою. І вони мали також інженерів-консультантів, які допомагали нам по відслідковуванню в тому числі і проектних рішень, і по кошторисах.

Чому не були використані кошти в минулому році? Справа в тому, що ми отримали перші кошти по цій постанові, тобто перші, коли ми отримали гроші, якщо ви пам'ятаєте, дякую, тоді Бюджетний комітет засідав одразу, здається, через чотири дні після вибуху, і ви тоді виділили перші півтора мільярда, яких вистачило на надання авансів усім підрядним організаціям, які зробили проектні роботи. Але в подальшому вартість водогону зростала і останні експертизи ми отримали лише в минулому році, в кінці минулого року, які були потім відкориговані, оскільки на деяких ділянках водогону ми отримали технічні умови по підключенню електроенергії від постачальників електроенергії, це Запоріжжяобленерго і ДТЕК, і виявилось, що деякі водогони треба було доопрацювати, навіть на деяких ділянках будувати новий ЛЕП, для того щоб підключати електроенергію. Саме тому ми не хотіли і не брали кошти в минулому році, тому що у нас не було остаточної вартості.

По водогону також іде зараз перевірка Рахункової палати. Вони зараз перевіряють повністю всі наші проектні рішення і кошториси, і цей аудит зараз іде на рівні служби місцевої і на рівні Агентства. Але окремо по цьому водогону ми вперше в історії України зробили таку річ, яка у нас не є звичайною: ми попросили наших колег з USAID зробити свій незалежний аудит повністю всіх технічних рішень і кошторисів по всіх водогонах. Цей аудит завершений, там є зауваження, які повністю всі враховані в проектних рішеннях, і саме тому ми не використовували ці кошти, ми очікували остаточну вартість, яка б була адекватною з точки зору вартості і насосів, і труб.

Чому таке зростання вартості, теж поясню. По-перше, як я вже сказав, у нас були різні дані про обсяг води, яка збільшилась, і ці дані офіційно підтверджені з боку адміністрацій мерів міст. Друге – це те, що на початку нашої роботи ми думали, що нам достатньо буде однієї кількості насосів, а це найбільш важлива частина обладнання. Але виявилося, що нам потрібно там в три чи в чотири рази більше насосів, ніж було на початковій стадії, плюс потрібно було будувати насосні підстанції.

Окремо, що стосується термінів. Справа в тому, що таку кількість труб в Україні ми не змогли найти. На усіх складах усіх виробників, яких ми шукали ті труби, ми знайшли лише 25 відсотків від необхідного обсягу. Тому частково, не частково, а велику частину цих труб ми, не ми, а наші підрядні організації, імпортували з інших країн. Звісно, що за цим теж і час розтягнувся, і вартість цього обладнання трошки інша.

На даний момент водогін, технічна частина, будівельна частина, тобто всі будівельні роботи завершені, зараз йдуть остаточні пуско-наладочні процеси. На деяких частинах ми очікуємо, коли завершиться спуск шахтних вод і він буде підключений. На деяких ділянках, як ви знаєте, в Кривому Розі ми включити першу нитку вже у вересні, тобто через три місяці після початку будівництва вони вже отримали 25 відсотків води. На даний момент Кривий Ріг майже повністю забезпечений водою. Всі інші міста будуть забезпечені, як тільки у нас буде можливість запустити все в повному обсязі і влаштувати питання забезпечення електроенергією, а також пусконалагоджувальні роботи і здачу в експлуатацію. Я думаю, що водогін буде вже готовий для повноцінної експлуатації в повному обсязі до 15 квітня. І паралельно йде здача проекту в експлуатацію. Ми не можемо чекати, тому що вода потрібна. Все це проговорено в постанові 566, яка зараз проходить зміни в Уряді, яка якраз і визначила, що є експериментальний проект, яким ми можемо робити такі речі швидко, паралельно і вода буде доставлена. Я сподіваюсь, що аудит, який проведений Рахунковою палатою, тобто не сподіваюсь, точно знаю, що вам буде переданий. Ми зараз працюємо разом з колегами з Рахункової палати, щоб ті зауваження, які є, зняти. І в принципі все.

Якщо є якісь питання, я готовий відповісти.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Так, є запитання. Денис Вадимович Герман, прошу.

І якщо хтось хоче на Zoom, то прошу піднімати руку.

 

ГЕРМАН Д.В. Мустафа, вітаю. Денис Герман, народний депутат, 35 округ. Якраз міста Нікополь, Покров, Марганець. Дуже багато звернень від наших громадян щодо води, то можете сказати орієнтовний час запуску водогону на цій ділянці?

 

НАЙЄМ М. Дивіться, у нас насправді, як би нам здавалося, що найбільш проста ділянка, тому що вона найбільш коротка до всієї ділянки. Вода буде точно, я сподіваюся, до 15 квітня, максимум до кінця квітня. Поясню, з чим це пов'язано. Справа в тому, що саме ця ділянка, вона обстрілюється з Енергодару, до якого дуже близько підходить, і у нас є десь 200-300 метрів водогону, який треба будувати в зоні безпосередньо обстрілу. Коли він буде збудований, він під землею, вже не страшно, тобто його не можуть пошкодити, але наразі у нас будівництво там просувається дуже-дуже повільно, це 50 метрів на добу, тому що роботи ведуться в нічний час. І ви знаєте, що там було і ураження техніки, і були навіть поранені люди, ми все одно продовжуємо будувати. Я сподіваюся, що ми ці роботи завершимо. І після цього він вже буде підключений до основної, до першої ланки, яка з'єднує з річкою Удай і з Хортицею по факту.

Тобто я думаю, що це буде завершено 15 квітня. Я дуже хочу, щоб 15 квітня, кажу, як є, і ставимо таку задачу всім нашим підрядникам, але може затягнутися саме через те, що іноді там доводиться зупиняти роботу на добу чи дві. Маленький цей участок, він нам дуже зараз заважає.

Що стосується насосного обладнання, технічних частин, електроенергії, на цій ділянці майже всі питання вирішені.

 

ГЕРМАН Д.В. Дякую за відповідь.

Орієнтуємося, що хоча б до кінця квітня він буде запущений.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є ще коментарі і запитання.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, Гончаренко.

Пане Мустафо, а по тих двох інших водогонах? Яка там ситуація по завершенню робіт?

 

НАЙЄМ М. Якщо дивитися по карті, тобто у нас насправді, тобто це три ділянки, три різні проекти, а по факту це дві розділені гілки. Одна – це Інгулець – Південне сховище, Кривий Ріг, це одна. І інша оце складається з двох ділянок: Марганець, Нікополь, тобто насправді Хортиця, Томаківка, Марганець, Нікополь, Покров – от це другий. По одному і другому всі будівельні роботи завершені, насосні підстанції зведені, насоси встановлюються. Ми от минулого тижня говорили про те, що ми зараз на етапі завершення монтажних робіт по насосах і пуско-наладочних роботах.

Що стосується ділянки Інгулець – Кривий Ріг. Ми очікуємо завершення спуска шахтних вод, обіцяли до початку квітня, тобто все готово, тільки потрібно, щоб вони спустили, і ми вже запускаємося.

По факту і та, і та ділянка мають бути запущені в повному обсязі 15 квітня. Чому я кажу в повному обсязі? Тому що на деяких ділянках вода по одній нитці уже йде, вона не доходить до Нікополя, оскільки, я вже пояснив, там є перемичка, яку треба зробити і в мережі включитися, і для цього потрібно добудувати ці 200 метрів, але що стосується, наприклад, ділянки Інгулець – Південне сховище і Кривий Ріг, то там одна нитка вже працює, тобто вода вже постачається. А все інше, я думаю, також ми завершимо до 15 квітня, до кінця квітня максимум.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи є ще запитання?

Тоді переходимо до Міністерства фінансів. Прошу заступника Міністра фінансів Каву Олександра Степановича зазначити зауваження і коментарі.

 

КАВА О.С. Доброго дня, шановна пані голово, шановні народні депутати, шановні присутні!

З боку Міністерства фінансів підтверджую, що кошти є, розуміємо важливість цього об'єкта і сподіваємося, що терміни, які були озвучені паном Найємом, будуть виконані, і сподіваємося, що цей водогін максимально швидко запрацює і наші громадяни, які живуть без води, отримають нормальне стабільне якісне водопостачання.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Андрію Васильовичу, яка позиція Рахункової палати?

 

МАЙСНЕР А.В. Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, позиція дуже проста, вона спрямована на те, щоб забезпечити ефективний зовнішній аудит, контроль за використанням цих коштів, за реалізацію відповідної державної політики. Окрім уже згаданого аудиту відповідності щодо процесу розподілу коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, відповідальний за це Геннадій Пліс як член Рахункової палати, у нас ще один аудит, про який знову-таки вельмишановний Мустафа Найєм згадував, вже зараз триває. Він має бути завершений в найближчі місяці, це дуже важливий аудит, він, в принципі, так і називається "Руйнація Каховської гідроелектростанції. Масштаби та наслідки катастрофи". І от всі ці водогони, всі відповідні питання – все це досліджується системно за міжнародними стандартами ІСАІ під час цього аудиту ефективності. Ця професійна панорамна картина буде в руках Бюджетного комітету Верховної Ради після завершення цієї роботи.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Денис Вадимович Герман, прошу доповісти, як пройшов підкомітет з питань видатків.

 

ГЕРМАН Д.В. Шановні колеги, це питання було опрацьовано на підкомітеті по видатках Бюджетного комітету. За результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету прийняти таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону про державний бюджет на 2024 рік, погодити передбачене у пункті 1 постанови Уряду за номером 327 виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Агентству відновлення 5,1 мільярда гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів (з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Тоді ставлю на голосування рішення, щойно озвучене членом підкомітету Германом Денисом Вадимовичем.

Прошу голосувати.

Володимир Володимирович.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Відсутній.

Копанчук. Відсутня.

Лопушанський. Відсутній.

Цабаль – за.

Бакунець. Відсутній.

Батенко. Відсутній.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Забуранна. Відсутня.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський. Відсутній.

Каптєлов. Каптєлов, здається, не голосував.

Качний відсутній.

Кіссе.

 

КІССЕ А.І. Підтримую. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. ''За''.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за, Володю. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк. Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Тістик – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов. Голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 21 – за. І один, секретаріат, уточніть потім по стенограмі, чи Каптєлов брав участь у голосуванні. Якщо брав участь, то не голосував. Якщо не брав участь, то відсутній.

21 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Пане Мустафа, тоді ми чекаємо від вас пропозицій щодо об'єкта, який ми можемо відвідати 10 квітня.

 

НАЙЄМ М. Добре. Зробимо. Я думаю, там протягом дня, двох-трьох ми надішлемо повністю пропозиції тоді вам, пані Роксолано, і вже будемо чекати від вас списку людей. І одразу попереджаю, що там можуть бути тільки люди з допуском і доступом, тому якщо будуть якісь…

 

ПІДЛАСА Р.А. Та не проблема. Оформити допуск для державної таємниці можна за 20 хвилин. Народним депутатам принаймні.

 

НАЙЄМ М. Я просто, що можливо там будуть якісь помічники, супроводжуючі особи, щоб ми отримали список і погодили це з Службою безпеки.

 

ПІДЛАСА Р.А. Окей. Добре. Дякую.

 

НАЙЄМ М. Рахункова палата, якщо теж є бажання, давайте подивимось. Те, що ви проводите аудит, щоб ви подивились, як це виглядає в житті.

 

МАЙСНЕР А.В. Із задоволенням. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Тоді оголошую засідання Комітету закритим.