ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №200 від 16.09.2024

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №200 від 16 вересня 2024 року

11  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Бакунець П.А., Борт В.П., Гончаренко О.О., Забуранна Л.В., Кіссе А.І., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Железняк Я.І. – перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Буграк І.М. – директор Департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю;

Гапоненко Л.В. – директор Департаменту методології бухалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності;

Маковська І.О. – начальник відділу нормативного забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Департаменту державного бюджету;

від Рахункової палати

Піщанська О.С. – Голова;

Клименко К.О. – член Рахункової палати;

Ларіонова О.В. – директор Юридичного департаменту;

Кравченко Т.Г. – заступник директора департаменту – начальник відділу комунікації з органами державної влади та громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;

Бережнюк О.В. – головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;

від Коаліції громадських організацій RISE Ukraine (експерти)

Бетлій Олександра від Інституту економічних досліджень;

Мазярчук Віктор від Центру досліджень фіскальної політики;

Швадчак Андрій від Transparency International;

від секретаріату Голови Верховної Ради України

Огонь Ц.Г. – радник Голови Верховної Ради України.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 16 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України «Про Рахункову палату» (реєстр. № 10044 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Козирем С.В. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 10044- 1, поданий народними депутатами України Крульком І.І., Євтушком С.М. та іншими, і за реєстр. № 10044-2, поданий народним депутатом України Германом Д.В.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

 

1. СЛУХАЛИ:

Про проект Закону України "Про Рахункову палату" (реєстр. № 10044 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Козирем С.В. та іншими, та альтернативні законопроекти "Про Рахункову палату" (реєстр. № 10044-1 від 27.09.2023), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Євтушком С.М. та іншими, і "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" щодо удосконалення діяльності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту" (реєстр. № 10044-2 від 29.09.2023), поданий народним депутатом України Германом Д.В.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України "Про Рахункову палату" за реєстр. № 10044 від 14.09.2023 /далі – законопроект № 10044/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 10044, його підготовлено з метою підвищення результативності роботи Рахункової палати /далі – РП/ для здійснення контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням, виконання зобов’язань України та вимог Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони /далі – Угода про асоціацію/, а також реорганізації роботи РП в операційно, функціонально та фінансово незалежний вищий орган аудиту, що функціонуватиме у повній відповідності до міжнародних стандартів і принципів INTOSAI і кращих світових практик. При цьому в обґрунтуванні необхідності удосконалення законодавства про РП вказано на зауваження з питань зовнішнього аудиту, наведені у главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023) /далі – Аналітичний звіт Єврокомісії/.

Законопроектом № 10044 пропонується новий закон про РП, що містить кардинально інші підходи щодо організації діяльності РП порівняно із Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII "Про Рахункову палату" /далі –Закон/, який відповідно пропонується визнати таким, що втратив чинність, а також внести пов’язані зміни до Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ та деяких інших законодавчих актів України, зокрема передбачається:

– розширити сферу діяльності (повноважень) РП та відповідно перелік об’єктів контролю, встановивши, зокрема, що РП здійснює контроль за надходженням та використанням всіх публічних коштів (відповідно до Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" публічні кошти включають кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності). При цьому передбачається здійснення такого контролю у формі державного зовнішнього аудиту, що відповідно до вимог міжнародних стандартів державного аудиту включає такі види аудитів: фінансовий аудит, аудит діяльності та аудит відповідності /згідно з Законом (без урахування змін, внесених 21.03.2024) РП здійснює контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом виконання фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів, а також у чинних нормах Закону деталізовано повноваження РП за напрямами/;

– скоротити склад РП до 9 членів РП (Голова РП і 8 інших членів РП) та переглянути строк повноважень членів РП, визначивши 7 років без права повторного призначення /згідно з Законом РП складається з 13 членів РП (включаючи Голову РП), строк повноважень яких становить 6 років, при цьому одна і та сама особа не може обіймати таку посаду понад два строки/;

– уточнити порядок призначення Голови та інших членів РП, деталізувавши окремі заходи, насамперед передбачити:

нижню межу щодо строку подання документів для участі у конкурсі на посаду (не менше 20 днів) та оприлюднення оголошення про конкурс лише на офіційному веб-сайті Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/) /згідно з Регламентом відповідне оголошення також публікується в газеті "Голос України" та немає вимог щодо строку подання документів на конкурс/;

скорочення строку для оприлюднення інформації про кандидатів (не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення строку для подання документів) /згідно з Регламентом – протягом 5 робочих днів з дня закінчення строку для подання документів/;

окремий розгляд Комітетом документів кандидатів щодо їх відповідності вимогам Закону і припинення участі у конкурсі кандидатів, щодо яких прийнято рішення Комітету про невідповідність таким вимогам, а також передання на спеціальну перевірку документів лише кандидатів, які за рішенням Комітету відповідають вимогам Закону, та припинення участі у конкурсі кандидатів, щодо яких за результатами спеціальної перевірки встановлена невідповідність вимогам для зайняття посади /у Регламенті не передбачено припинення участі кандидатів у конкурсі, згідно з чинними нормами документи усіх кандидатів передаються на спеціальну перевірку/;

призначення Голови РП з кандидатів, внесених головами депутатських фракцій (груп), після розгляду Комітетом зазначеного питання у такому ж порядку, який передбачено для проведення заходів конкурсу щодо призначення членів РП /згідно з Законом і Регламентом на посаду Голови РП призначається один з членів РП за поданням Голови Верховної Ради/;

– виокремити і розширити переліки підстав для припинення повноважень Голови та інших членів РП (без відповідного рішення Верховної Ради) і для звільнення Голови та інших членів РП (наприклад, за порушення присяги, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, систематичну неучасть без поважних причин у засіданнях РП), при цьому передбачити таке звільнення за поданням РП або не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради та визначити порядок розгляду такого питання Верховною Радою;

– встановити, що заступник Голови РП призначається і звільняється Головою РП із складу членів РП /згідно з Законом обрання та увільнення заступника Голови РП із складу членів РП здійснюється на засіданні РП шляхом відкритого голосування за поданням Голови РП, якщо таке рішення підтримала більшість від складу РП/;

– уточнити вимоги до апарату РП і змінити статус окремих його працівників, зокрема передбачити:

затвердження РП граничної чисельністю апарату РП в межах кошторису РП /згідно з Законом гранична чисельність апарату РП затверджується Верховною Радою за поданням РП/;

запровадження інституту державних аудиторів, на яких не поширюватиметься дія Закону України "Про державну службу", врегулювання їх прав та обов’язків, встановлення особливого порядку призначення, звільнення та притягнення до відповідальності державних аудиторів /згідно з Законом посадові особи апарату РП, включаючи Секретаря РП, є державними службовцями/;

– уточнити порядок, правила та процедури здійснення державного зовнішнього аудиту, включаючи повноваження членів РП та працівників апарату РП, зокрема передбачити:

прийняття керівником аудиторської групи (який є державним аудитором) усіх рішень щодо ходу здійснення державного зовнішнього аудиту, при цьому покласти відповідальність за реалізацію аудиту на керівника департаменту РП, який визначений відповідальним за реалізацію відповідного аудиту в плані роботи РП та до повноважень якого належить, зокрема нагляд за здійсненням аудиту, координування роботи аудиторських груп, забезпечення контролю якості здійснення аудиту, розгляд скарг об’єктів аудиту на дії чи бездіяльність аудиторської групи, внесення Голові РП проекту пропозицій щодо зупинення операції з бюджетними коштами, складання протоколів про адміністративні правопорушення та про порушення бюджетного законодавства, затвердження аудиторських звітів за результатами аудиту і за необхідності представлення їх разом з керівником аудиторської групи на засіданні РП та на засіданнях комітетів Верховної Ради /згідно з Законом член РП відповідає за здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), зокрема створює контрольні групи, призначає керівників таких груп або очолює такі групи, залучає у разі необхідності працівників різних департаментів, координує роботу контрольних груп, підписує звіти за результатами здійснених заходів контролю (аудиту) і представляє такі звіти на засіданні РП/;

скасування норм щодо складання і підписання акту за результатом здійснення аудиту /згідно з Законом за результатами здійснення аудиту ефективності і фінансового аудиту складається акт, який підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об’єкта контролю (або особою яка його заміщує)/;

перегляд вимог щодо аудиторського звіту, зокрема він має містити аудиторський висновок та/або аудиторську думку, при цьому проект такого звіту підписується керівником та членами аудиторської групи і надається керівнику (уповноваженій посадовій особі) об’єкта аудиту для ознайомлення, який має право надати пропозиції, зауваження, заперечення до відповідного проекту, відтак за необхідності уточнений аудиторський звіт надається на затвердження керівнику департаменту, що здійснює нагляд, затим – для схвалення Голові РП, об’єкт аудиту у 10-денний строк з моменту отримання аудиторського звіту має право подати до РП обґрунтовану скаргу, у випадку відмови в затвердженні чи схваленні аудиторського звіту або у випадку його оскарження такий звіт розглядається РП, за результатом чого приймається відповідне рішення, яке направляється скаржнику для виконання /згідно з Законом за результатами всіх заходів контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції), перед розглядом звіту на засіданні РП проект звіту обговорюється відповідним членом РП та уповноваженою посадовою особою об’єкта контролю, при цьому об’єкт контролю може надати письмові зауваження, які розглядає відповідний член РП та складає довідку про результати розгляду зауважень (такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід’ємними частинами), звіт підписує та представляє на засіданні РП відповідний член РП, після затвердження на засіданні РП звіт надсилається об’єкту контролю/;

– посилити фінансову незалежність РП, передбачивши, що: РП самостійно визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України /далі – КМУ/ погоджені з Комітетом пропозиції до Бюджетної декларації щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення діяльності РП; РП не пізніше 1 липня поточного року затверджує проект кошторису РП на наступний рік та подає його разом з бюджетним запитом, погодженим з Комітетом, до КМУ для включення до проекту державного бюджету на відповідний рік (при цьому КМУ та Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ не мають права зменшувати параметри бюджетного запиту РП); видатки на фінансове забезпечення діяльності РП не можуть бути скорочені в поточному бюджетному періоді без згоди РП /згідно з Законом РП визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та подає бюджетний запит до Мінфіну, якщо під час підготовки проекту державного бюджету виникли розбіжності щодо визначення обсягу фінансового забезпечення діяльності РП і КМУ не врегульовані такі розбіжності, РП може подати до Комітету відповідні пропозиції (з обґрунтуваннями та розрахунками) для прийняття відповідного рішення під час розгляду проекту закону про державний бюджет, РП самостійно затверджує свій кошторис після набрання чинності законом про державний бюджет/;

– змінити умови оплати праці посадових осіб РП, змінивши для членів РП і визначивши для працівників апарату РП розміри (граничні розміри) посадових окладів, премій і надбавок /у Законі членам РП визначено посадові оклади та передбачена можливість встановлення надбавок, доплат, премій, інших виплат в межах відповідних бюджетних призначень у порядку та розмірах, визначених рішенням РП, водночас встановлено, що умови оплати праці посадових осіб апарату РП визначаються відповідно до Закону України "Про державну службу"/;

– наблизити граничний термін подання Верховній Раді щорічного звіту про діяльність РП, передбачивши його подання не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним /згідно з Законом – не пізніше 1 травня року, наступного за звітним/;

– запровадити новий порядок розгляду річного звіту про виконання державного бюджету, передбачивши здійснення РП фінансового аудиту такого річного звіту та підготовку аудиторського звіту за його результатами, який РП подає до Верховної Ради, Президента України та КМУ не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним, потім подання КМУ такого річного звіту разом з аудиторським звітом РП до Верховної Ради та Президента України не пізніше 15 жовтня року, наступного за звітним /згідно з Бюджетним кодексом України /далі – Кодекс/ КМУ подає річний звіт про виконання закону про державний бюджет Верховній Раді, Президенту України та РП не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним, а РП протягом двох тижнів з дня такого подання готує та подає Верховній Раді висновки про виконання зазначеного закону з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного процесу/;

– встановити обов’язковий розгляд аудиторських звітів РП (у місячний строк із дня їх отримання) на засіданнях комітетів Верховної Ради, до предметів відання яких належать питання, викладені у таких звітах, за участі представників РП та суб’єктів владних повноважень вищого рівня та/або об’єктів аудиту, а також прийняття рішень за результатами розгляду й обговорення таких звітів /у Законі передбачається заслуховування Верховною Радою та її органами доповідей та інформацій (повідомлень) членів РП щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) без конкретизації процедури такого заслуховування/;

– змінити вимоги щодо здійснення зовнішнього аудиту РП та зовнішнього оцінювання її діяльності, встановивши, що:

зовнішній фінансовий аудит звітності РП здійснюється щорічно суб’єктом аудиторської діяльності, визначеним рішенням Верховної Ради за поданням Комітету, що обирає такого суб’єкта, строки та фінансове забезпечення, при цьому один і той самий суб’єкт аудиторської діяльності не має права здійснювати такий аудит більш як 2 рази підряд /згідно з Законом Верховна Рада може прийняти рішення про здійснення зовнішнього аудиту РП (який може здійснюватися 1 раз на 3 роки аудиторською фірмою, що має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту) та за поданням Комітету визначає аудиторську фірму, строки та фінансове забезпечення, при цьому одна і та сама аудиторська фірма не має права здійснювати такий аудит більш як 3 рази підряд/;

зовнішнє оцінювання діяльності РП щодо відповідності вимогам міжнародних стандартів державного аудиту проводиться не рідше 1 разу на 5 років і може здійснюватися за зверненням РП або Верховної Ради до членів INTOSAI /згідно з Законом зовнішнє оцінювання може здійснюватися одним з провідних членів міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) за зверненням РП/;

– скасувати можливість оскарження в адміністративних судах рішень РП щодо аудиторських звітів шляхом внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України /далі – КАСУ/.

ІІ. У Верховній Раді зареєстровано альтернативні до законопроекту № 10044 законопроекти:

"Про Рахункову палату" за реєстр. № 10044-1 від 27.09.2023 /далі – законопроект № 10044-1/;

"Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" щодо удосконалення діяльності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту" за реєстр. № 10044-2 від 29.09.2023 /далі – законопроект № 10044-2/.

На відміну від законопроекту № 10044 законопроектами № 10044-1 і № 10044-2 пропонуються переважно подібні між собою зміни до Закону (хоча законопроектом № 10044-1 теж пропонується новий закон про РП, однак його структура та більшість положень співпадають з чинною редакцією Закону), окремі з яких кореспондуються з положеннями законопроекту № 10044, передусім передбачається:

включити аудит відповідності до заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), водночас виключивши термінологічне визначення різних видів аудитів;

посилити фінансову незалежність РП, передбачивши, що РП самостійно визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та до 1 березня року, що передує плановому, подає КМУ пропозиції щодо пріоритетних завдань її фінансового забезпечення з урахуванням незалежності РП, при цьому бюджетні пропозиції РП не можуть бути змінені та включаються до Бюджетної декларації в повному обсязі, у разі необхідності Комітет розглядає за участі РП показники фінансового забезпечення РП, включені до Бюджетної декларації, та передбачає відповідні пропозиції у проекті рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики, далі відповідні показники враховуються РП при підготовці бюджетного запиту та включаються в повному обсязі Мінфіном до законопроекту про державний бюджет на наступний рік;

розширити повноваження РП, включивши здійснення заходів зовнішнього контролю (аудиту) щодо: діяльності державних підприємств та інших суб’єктів, у статутному капіталі яких є частка державної власності; надходження та використання коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; надходження та використання коштів місцевих бюджетів, у т.ч. на забезпечення діяльності комунальних підприємств та інших суб’єктів, у статутному капіталі яких є власність територіальної громади /згідно з Законом РП здійснює відповідні заходи за коштами місцевих бюджетів лише в частині закріплених загальнодержавних податків і зборів та видатків, визначених функціями держави і переданих на виконання місцевому самоврядуванню/; управління об’єктами комунальної власності; здійснення аналізу стану використання міжнародної фінансової, гуманітарної та технічної допомоги, отриманої об’єктами контролю; проведення зустрічних звірок на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що мають взаємовідносини з об’єктами контролю, для з'ясування реальності здійснення та повноти відображення господарських операцій (розрахунків) в обліку об’єктів контролю;

скоротити склад РП з 13 до 9 членів РП;

виключити з переліку підстав для дострокового звільнення Голови, іншого члена РП досягнення ним 65 років;

передбачити затвердження Регламенту РП та змін до нього не менш як двома третинами голосів від складу РП, призначеного Верховною Радою /згідно з Законом – від складу РП, визначеного частиною першою статті 17 Закону (тобто повного складу РП)/;

скасувати можливість оскарження в адміністративних судах рішень і звітів РП за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом внесення змін до КАСУ.

Крім того, законопроектом № 10044-1 також пропонується:

уповноважити РП здійснювати фінансовий аудит річного звіту про виконання державного бюджету та подавати Верховній Раді звіт, складений за результатами такого аудиту;

доповнити повноваження РП в частині здійснення заходів зовнішнього контролю (аудиту) щодо підтримки, що надається за допомогою інструментів Європейського Союзу, включаючи допомогу з Українського фонду Європейського союзу, гуманітарну допомогу, а також регіональне і транскордонне, тематичне та кризове фінансування в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва – Глобальна Європа;

виключити норми щодо питань, які досліджує РП при здійсненні контролю за державним боргом та гарантованим державою боргом /йдеться про частину другу статті 11 Закону/;

передбачити обрання або увільнення заступника Голови РП за рішенням РП, підтриманим більшістю членів із складу РП, призначеного Верховною Радою /згідно з Законом – більшістю від складу РП, визначеного частиною першою статті 17 Закону (тобто повного складу РП)/;

виключити з переліку вимог до члена РП володіння однією з офіційних мов Ради Європи;

запровадити особливі умови пенсійного забезпечення членів РП, встановивши, що особи, які обіймали посади членів РП, при досягненні пенсійного віку та за наявності необхідного страхового стажу мають право на пенсію, що обчислюється із суми зарплати, з якої сплачено страхові внески, без обмеження граничного розміру пенсії, у разі зміни розміру зарплати працюючим членам РП відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій з усієї суми зарплати, з якої сплачено страхові внески, з дня виникнення права на перерахунок пенсій без обмеження граничного розміру пенсій.

ІІІ. Щодо основоположних правових підстав діяльності РП та міжнародних зобов’язань України щодо розвитку державного зовнішнього контролю (аудиту) в контексті опрацювання законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2.

1. Статтею 98 Конституції України встановлено, що: контроль від імені Верховної Ради за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням здійснює РП; організація, повноваження і порядок діяльності РП визначаються законом.

2. Угодою про асоціацію щодо відповідних зобов’язань України в рамках євроінтеграції передбачено, що:

співробітництво в галузі управління державними фінансами спрямовується на забезпечення розвитку бюджетної політики і надійних систем внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту, що базуються на міжнародних стандартах, а також відповідають основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності /стаття 346 Глави 3 Розділу V/;

Сторони обмінюються інформацією, досвідом, найкращою практикою та здійснюють інші заходи, зокрема у галузі зовнішнього аудиту щодо імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін /частина друга стаття 347 Глави 3 Розділу V/;

Європейський суд аудиторів та українські органи у сфері аудиту при проведенні аудитів використання коштів фінансової допомоги ЄС, отриманих Україною, співпрацюють в дусі довіри, зберігаючи при цьому свою незалежність одне від одного /стаття 5 Додатка XLIII до Розділу VI/.

3. До ключових міжнародних стандартів у сфері зовнішнього фінансового аудиту, визначених INTOSAI, належать:

– Лімська декларація про основні принципи аудиту (прийнята на ІХ Конгресі INTOSAI у жовтні 1977 р.) /далі – Лімська декларація/, що містить концептуальні підходи щодо державного аудиту та визначає цінності демократичності і незалежності вищих органів аудиту /далі – ВОА/, зокрема декларуючи загальні положення про мету, види і методи аудиту, незалежність ВОА, взаємовідносини ВОА з Парламентом, Урядом і державними органами, права, аудиторські повноваження і звітність ВОА, персонал ВОА, міжнародний обмін досвідом;

– Мексиканська декларація про незалежність вищих органів аудиту (прийнята на ХІХ Конгресі INTOSAI у листопаді 2007 р.) /далі – Мексиканська декларація/, якою визначено 8 основних принципів незалежності ВОА, а саме:

1) наявність належних та ефективних конституційних/законодавчих норм, а також положень щодо їх застосування на практиці;

2) незалежність голови і членів ВОА (колегіальних інституцій), включаючи гарантії щодо терміну перебування на посаді та правовий імунітет при нормальному виконанні своїх обов’язків;

3) достатньо широкі повноваження та повна самостійність діяльності ВОА;

4) необмежений доступ до інформації;

5) право та обов’язок звітувати про виконану роботу;

6) свобода прийняття рішень про зміст і строки аудиторських звітів, а також про їх опублікування та розповсюдження;

7) наявність ефективних механізмів відстеження реалізації рекомендацій ВОА;

8) фінансова та управлінська/адміністративна автономія та наявність відповідних людських, матеріальних і грошових ресурсів.

4. У главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Єврокомісії щодо зовнішнього аудиту загалом зауважено, що Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері імплементації acquis ЄС і застосування європейських стандартів фінансового контролю, повне узгодження з acquis ЄС вимагає реформування РП з метою чіткого закріплення її незалежності в Конституції України, розширення повноважень РП і застосування міжнародних стандартів у рамках її процедур аудиту.

Пізніше (08.11.2023) Європейською Комісією надано Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року (перший річний звіт Єврокомісії про розширення ЄС, що замінює попередні щорічні звіти про виконання Угоди про асоціацію), в якому, серед іншого, оновлено відповідну інформацію, зокрема у главі 32 "Фінансовий контроль" в частині зовнішнього аудиту загалом зауважено, що Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері запровадження фінансового контролю і протягом звітного періоду досягла незначного прогресу, затвердивши методологію фінансового аудиту для зовнішнього аудиту, та зазначено, що у 2023 р. Україна має зосередитися на виконанні таких рекомендацій: посилити незалежність РП, її повноваження та аудиторську діяльність на основі Міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю (ISSAI) шляхом ухвалення нового закону про РП; посилити співпрацю між РП та Парламентом з метою посилення контролю за державним бюджетом та його виконанням. При цьому звернуто увагу, що:

Конституція України не визнає незалежності РП;

РП не уповноважена проводити аудити місцевих бюджетів, державних підприємств або позабюджетних витрат;

РП звітує про результати державного внутрішнього фінансового контролю та внутрішнього аудиту перед Мінфіном, тому слід розглянути можливість запровадження винятків для збереження її автономії;

РП отримала розпорядження застосовувати міжнародні принципи аудиту, але це призвело до недосконалої практики, яка не відповідає міжнародним стандартам через суперечності з Конституцією та законами України;

на практиці РП більше зосереджена на проведенні перевірок, а не аудитів, як визначено міжнародними стандартами аудиту в публічному секторі, також має місце дублювання повноважень РП та Державної аудиторської служби України /далі – ДАС/, причому остання наділена широкими повноваженнями, що включають певні аудити державних фінансів та ІТ;

поточний вплив аудиторської діяльності РП є мінімальним, оскільки її продуктивність вимірюється на основі кількості проведених аудитів, а не фактичного впливу рекомендацій, наданих за результатами їх проведення;

відсутня формальна процедура моніторингу виконання рекомендацій РП за результатами проведених нею аудитів;

наразі РП не складає звітів про результати аудиту, які б відповідали визнаним міжнародним стандартам, вона переважно готує звіти про результати інспектування, що не мають на меті сприяння реалізації реформ чи виявлення системних проблем.

5. У пункті 65 Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 17.06.2024 (проект якого схвалено розпорядженням КМУ від 13.06.2024 № 544-р) відмічено, що для посилення інституційної незалежності та ефективності ключових аудиторських інституцій з метою забезпечення використання державних коштів (зокрема на відбудову та відновлення) за цільовим призначенням, запобігання та виявлення будь-яких зловживань до кінця грудня 2024 р. має набути чинності закон, який посилить незалежність (організаційну, функціональну та фінансову), повноваження та ефективність РП для виконання її конституційної функції нагляду за державними видатками відповідно до стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю, а також для проведення аудиту всіх державних коштів (включаючи бюджети органів місцевого самоврядування, державних підприємств та позабюджетних фондів). При цьому зазначено, що такий закон: зміцнить незалежність РП, у т.ч. посилить процес відбору членів РП шляхом перетворення його на відкриту, прозору, надійну і конкурентну процедуру; дозволить РП обирати обсяг аудиту без будь-яких вказівок чи втручання і отримувати повний та своєчасний доступ до відповідної інформації та баз даних для виконання її аудиторських функцій; надасть повноваження РП здійснювати зовнішній аудит всіх державних коштів; встановить офіційні процедури в законодавстві для розгляду і моніторингу звітів зовнішнього аудиту та подальших заходів щодо виконання рекомендацій аудиту із забезпеченням відповідних для цього фінансових та технічних ресурсів.

6. У моніторинговому звіті Програми SIGMA "Державне управління в Україні" (грудень 2023 р.) наведено висновки щодо зовнішнього аудиту в Україні, зокрема:

хоча незалежність РП закріплена Законом, вона недостатньо захищена Конституцією України, яка лише згадує про роль РП, законодавча база не передбачає захисту РП Верховним Судом від будь-якого втручання в її незалежність і аудиторські повноваження, фінансова незалежність РП не гарантується, оскільки виконавча гілка влади контролює подання РП бюджетних запитів та виконання нею свого кошторису;

повноваження РП є широкими, але вони не включають аудит консолідованих фінансових звітів Уряду або повний аудит державних підприємств, має місце дублювання повноважень РП і ДАС;

відсутній системний інституціоналізований процес реагування Верховної Ради на звіти про аудит чи виконання рекомендацій РП, але відповідні комітети обговорюють звіти та видають рекомендації, коли вважають за необхідне.

ІV. Щодо процедури розгляду законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2, опрацювання експертних висновків до них.

Хоча законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 безпосередньо не включено до Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2024 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради від 06.02.2024 № 3561–IX), вони пов’язані з реалізацією пункту 32 цього Плану, в якому йдеться про законопроект про внесення змін до Закону, спрямований на врегулювання окремих повноважень РП та деяких питань її функціонування (з метою підвищення ефективності діяльності РП відповідно до міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту та з урахуванням практики застосування Закону), за розроблення якого відповідальним є Комітет.

При цьому законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 включено до порядку денного поточної сесії Верховної Ради (06.02.2024 – одинадцятої сесії, 03.09.2024 – дванадцятої сесії), відтак відповідно до статті 108 Регламенту можуть готуватися Комітетом до їх розгляду Верховною Радою у першому читанні.

Поряд з тим, пунктом 46 плану заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії, представлених у звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року (затвердженого розпорядженням КМУ від 09.02.2024 № 133-р), передбачено забезпечення супроводження розгляду Верховною Радою законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 до прийняття відповідного закону як захід з виконання рекомендації Єврокомісії щодо посилення незалежності РП, її повноважень та аудиторської діяльності на основі Міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю (ISSAI) шляхом ухвалення нового закону про РП.

Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами України – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом. При цьому згідно з пунктом 1 частини першої статті 111 Регламенту за наслідками підготовки законопроекту до розгляду в І читанні головний комітет ухвалює висновок, який має містити пропозицію про прийняття Верховною Радою щодо законопроекту (кожного з альтернативних законопроектів у разі їх внесення) одного з рішень, передбачених статтею 114 Регламенту (насамперед, прийняття за основу, відхилення, повернення на доопрацювання або направлення для підготовки на повторне І читання).

Відповідно до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" законопроектна функція комітетів полягає, зокрема, в розробці проектів законів, попередньому розгляді та підготовці висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб'єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради (пункти 1 і 2 частини першої статті 12), при здійсненні такої функції комітету надано право, зокрема, розробляти з власної ініціативи проекти законів з питань, що віднесені до предметів відання комітету, з наступним внесенням їх на розгляд Верховної Ради членами комітету за його рішенням (пункт 1 частини першої статті 15).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своїх висновках /листи від 01.02.2024 № 16/03-2024/23761 (1458029), № 16/03-2024/23765 (1458046), № 16/03-2024/23783 (1458060)/ надає суттєві зауваження до законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу /далі – Комітет з євроінтеграції/ у своїх висновках /листи від 15.12.2023 № 04-20/03-2023/276667 (1410877), № 04-20/03-2023/276672 (1410879), № 04-20/03-2023/276678 (1410884)/ зазначає, що законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, але законопроекти № 10044-1 і № 10044-2 потребують доопрацювання з метою комплексного врахування принципів Мексиканської декларації.

Офіс підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) /далі – Офіс підтримки реформ/ у своїх висновках, підготовлених відповідно до Постанови Верховної Ради від 29.07.2022 № 2483-IX та розпорядження Голови Верховної Ради від 12.04.2023 № 363 /листи від 25.10.2023 № 05-2/01-2023/235410 (1358861) і від 24.11.2023 № 05-2/01-2023/260432 (1394848)/, зазначає, що законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 не суперечать міжнародним зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема щодо запровадження міжнародних стандартів та методик аудиту INTOSAI та додаткових гарантій незалежності РП, згідно з частиною 3 статті 347 Угоди про асоціацію, а також в контексті співпраці з Європейським судом аудиторів в цілях контролю за належним використанням коштів фінансової допомоги ЄС отримувачами в Україні у відповідності з положеннями, закріпленими в частині третій статті 459 та статті 5 Додатку XLIIІ до Розділу VI Угоди про асоціацію.

Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України /далі – Регламентний комітет/ у своїх висновках /листи від 03.11.2023 № 04-28/15-2023/242174 (1365853), № 04-28/15-2023/242141 (1365865) і № 04-28/15-2023/242138 (1365872)/ надає зауваження до окремих положень законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики /далі – Комітет з питань фінансів/ у своєму зверненні /лист від 20.09.2023 № 04-32/08-2023/206209 (1327599)/ зазначає, що законопроект № 10044 потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень (в межах предметів відання), а при його доопрацюванні рекомендує долучити Мінфін, Національний банк України та Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) щодо законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2.

Водночас, у зв’язку із зверненнями Комітету отримано відповідні висновки від РП, Мінфіну, Міністерства юстиції України /далі – Мін’юст/ та Дослідницької служби Верховної Ради України /далі – Дослідницька служба/, зокрема:

РП щодо законопроекту № 10044 /лист від 02.10.2023 № 10-2274/ повідомляє, що у його змісті наявна нерелевантність ряду дефініцій нормам Системи професійних документів INTOSAI (IFPP), у процесі узгодження яких РП готова прийняти безпосередню участь на будь-якому етапі проходження законопроекту № 10044, а щодо законопроектів № 10044-1 і № 10044-2 /лист від 06.10.2023 № 10-2323/ констатує про їх співставність з консолідованими пропозиціями РП щодо змін до Закону (затвердженими рішенням РП від 31.07.2023 № 16-1 та направленими Верховній Раді листами від 31.07.2023 № 10-1735 і № 10-1736), при цьому зазначає, що передбачені у законопроекті № 10044-1 інші положення відповідають сьогоденню та необхідні для належного виконання повноважень РП та її членами;

Мінфін /листи від 06.10.2023 № 08030-03/1-2/27406, від 16.10.2023 № 08030-03/1-2/28126 і № 08030-03/1-2/28073/ надає зауваження до законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та вважає, що вони потребують доопрацювання;

Мін’юст /листи від 10.10.2023 № 132611/13091-1-23/7.3.1 і від 26.10.2023 № 140891/13694-1-23/7.3.1/ надає багато зауважень до законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044;

Дослідницька служба зазначає, що у законопроекті № 10044 /лист від 27.09.2023 № 22/17-2023/212042 (1334496)/ враховано (повністю або частково) переважну частину висловлених в Аналітичному звіті Єврокомісії зауважень, однак низка положень може бути вдосконалена з огляду на згадані зауваження та вимоги міжнародних стандартів і принципів INTOSAI, зокрема Лімської та Мексиканської декларацій, а законопроекти № 10044-1 і № 10044-2 /лист від 09.10.2023 № 22/17-2023/221876 (1344653)/ меншою мірою передбачають виконання згаданих зауважень, тому вважає, що з трьох законопроектів саме законопроект № 10044 більшою мірою (хоча й не повністю) враховує згадані зауваження, проте він потребує техніко-юридичного доопрацювання.

Поряд з тим, на запит народного депутата України Фролова П.В. Програма SIGMA /лист за вх. № 247983 (1372009) від 10.11.2023/ надала оцінку щодо законопроекту № 10044 та в цілому робить висновок, що законопроект № 10044 є спробою відчутного покращення Закону, оскільки намагається вирішити ключові питання функціонування РП та скасовує багато незвичних і неналежних положень, що містяться у Законі.

Крім того, ДАС пропонує доопрацювати редакції законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 відповідно до наданих пропозицій /листи від 20.09.2023 № 002200-11/10821-2023 і від 09.10.2023 № 002200-11/11559-2023/.

Законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2, а також згадані листи з висновками, зауваженнями та/або пропозиціями до зазначених законопроектів надано народним депутатам України – членам Комітету через єдину автоматизовану систему роботи з документами у Верховній Раді.

V. У Комітеті опрацьовано законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2, проаналізовано отримані висновки і звернуто увагу на таке.

1. Щодо врахування у законопроектах № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 міжнародних стандартів INTOSAI та міжнародних зобов’язань з питань євроінтеграції в доповнення до наведеного вище слід відмітити, що:

за експертною оцінкою Комітету з євроінтеграції, правовий статус та діяльність національних ВОА не належить до сфери регулювання правом ЄС, на що також вказує Офіс підтримки реформ. Водночас з приводу відповідності принципам Мексиканської декларації Комітет з євроінтеграції зауважує, що положеннями законопроекту № 10044 в цілому враховано такі принципи, а у законопроектах № 10044-1 і № 10044-2 частково враховано принцип 2, оскільки відсутнє законодавче забезпечення гарантій Голови і членів ВОА від незаконного переслідування та звільнення, крім того, у законопроекті № 10044-2 частково враховано принцип 4, оскільки у Законі і в запропонованих до нього змінах представникам РП не надається необмежений доступ до інформації;

Дослідницька служба за результатами аналізу стану врахування висловлених в Аналітичному звіті Єврокомісії зауважень у законопроектах № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 зазначає, що повністю враховано одне зауваження (щодо розширення повноважень РП) у законопроекті № 10044, водночас у всіх цих законопроектах відображаються особливості національного сприйняття РП як ще одного «ревізійного» органу (в розвинутих країнах утворення ВОА, їх особливий статус, порядок фінансового забезпечення, гарантії незалежності, широкі повноваження зумовлені необхідністю здійснення неупередженої та професійної оцінки використання державних ресурсів, що передбачає здійснення аудиту діяльності вищих органів державної влади, політик і програм, державних монополій, політичних партій, цілих галузей економіки та сфер суспільного життя, результатами чого є зміна підходів до управління в тій чи іншій сфері, перерозподіл коштів та/або їх суттєва економія, підвищення ефективності програм і політик, покращення законодавчого регулювання) та не взято до уваги зауваження щодо дублювання повноважень РП і ДАС, незначного впливу аудиторської діяльності, а у законопроектах № 10044-1 і № 10044-2 не враховано зауваження щодо відсутності затвердженої процедури моніторингу виконання рекомендацій РП та офіційних парламентських процедур розгляду звітів РП;

Офіс підтримки реформ звертає увагу, що у праві ЄС єдине законодавче посилання на ВОА міститься в частині третій статті 287 Договору про функціонування ЄС лише в контексті координації між Європейським судом аудиторів та відповідними національними ВОА, при цьому дотримання вимог щодо ефективного фінансового контролю та зовнішнього аудиту є одним з основних зобов’язань членства в ЄС, Єврокомісія (з огляду на політику розширення ЄС) наполягає на дотриманні певних мінімальних стандартів та вимог у сфері фінансового контролю та аудиту стосовно фондів ЄС. На думку Офісу підтримки реформ, важливим аспектом спроможності України задовольняти вимогам членства в ЄС у сфері зовнішнього аудиту має стати довіра до звітності РП, тому застосування єдиних міжнародних стандартів та методик аудиту дозволить інформації РП бути джерелом корисної та надійної інформації для підготовки власних висновків Європейського суду аудиторів і Єврокомісії щодо ефективності використання коштів фінансової допомоги ЄС.

2. З приводу розширення повноважень РП, передбаченого законопроектами № 10044, № 10044-1 і № 10044-2, ГНЕУ зауважує, що зазначений підхід до компетенції РП виглядає вразливим в аспекті конституційно-правового статусу РП, на яку статтею 98 Конституції України покладається лише контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням. Зокрема, ГНЕУ звертає увагу на правову позицію Конституційного Суду України /далі – КСУ/ (викладену у рішенні від 23.12.1997 № 7-зп та висновку від 25.03.1999 № 1-в/99), згідно з якою в законах та підзаконних актах не може допускатися розширене тлумачення статті 98 Конституції України і відповідно розширення кола повноважень РП, РП "є органом спеціальної конституційної компетенції, що в контексті загальних повноважень Верховної Ради має обмежений і виключний характер. Повноваження Рахункової палати є похідними від повноважень Верховної Ради і відповідно до статті 19 Конституції України у своїй діяльності вона не може виходити за їх межі". Тому ГНЕУ вважає, що відповідні положення законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 викликають сумніви щодо узгодженості з конституційно визначеним предметом контролю РП (частина перша статті 98 Конституції України), адже вказаний конституційний припис обмежує можливість розширення компетенції РП законом.

При цьому варто відмітити, що Законом України від 19.09.2013
№ 586-VII "Про внесення змін до статті 98 Конституції України" зазначену статтю доповнено частиною другою, згідно з якою організація, повноваження і порядок діяльності РП визначаються законом, тобто такої конституційної норми ще не було на час ухвалення КСУ вищезгаданих рішення і висновку.

Мінфін теж зауважує, що запропоновані положення щодо розширення повноважень РП суперечать нормам статті 98 Конституції України та статті 1 Закону, відповідно до яких РП здійснює контроль від імені Верховної Ради лише за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням, а також можуть потребувати додаткових бюджетних витрат, розрахунків щодо яких не надано.

Разом з тим, пунктом 3 розділу ІХ законопроекту № 10044 пропонується встановити, що до внесення змін до Конституції України щодо розширення мандату РП державний зовнішній аудит надходжень та використання публічних коштів органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (крім коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам, та надходжень, закріплених за місцевими бюджетами, загальнодержавних податків і зборів або їх частки та використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню) може здійснюватися лише за зверненням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, районної, обласної, сільської, селищної, міської ради або відповідно сільського, селищного, міського голови. На думку Мін’юсту, зазначене положення викладене некоректно та потребує перегляду з метою забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності з огляду на процедуру (суб’єкти, етапи) внесення змін до Конституції України, визначену її розділом XIII. ГНЕУ зауважує, що визначення правових засад діяльності РП має здійснюватися виходячи з конституційних норм (не ґрунтуватися на гіпотетичних змінах Конституції України, які мають статися в майбутньому), при цьому добровільна згода об’єкта аудиту на здійснення державного зовнішнього аудиту, яка виражається у його зверненні, не може бути підставою для легітимації неконституційних повноважень РП, відтак вважає, що запропонованому оновленню правового статусу РП має передувати внесення відповідних змін до Конституції України.

У законопроектах № 10044-1 і № 10044-2 пропонується розширити повноваження РП, зокрема, в частині здійснення заходів контролю (аудиту) щодо коштів місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, діяльності державних підприємств та інших суб’єктів, у статутному капіталі яких є частка державної власності, водночас законопроектом № 10044-1 передбачається, що РП здійснює за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки заходи контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб’єктів звернення (таке положення є ідентичним до пункту 7 частини першої статті 7 Закону, який законопроектом № 10044-2 теж не змінюється). Отже, відповідні положення містять внутрішню суперечність та можуть призвести до їх неоднозначного практичного застосування, оскільки виникає питання, РП має здійснювати зазначені заходи контролю (аудиту) на підставі свого рішення чи за зверненням відповідних суб'єктів.

ГНЕУ зазначає, що положення частини другої статті 10 законопроекту № 10044 досить узагальнено визначають повноваження (предмет аудиту) РП про здійснення державного зовнішнього аудиту щодо усіх публічних коштів, та вбачає більш вдалим підхід до викладення положень щодо повноважень РП, передбачений частиною першою статті 7 Закону, який більш детально регламентує діяльність РП щодо реалізації свого призначення у механізмі держави.

3. Законопроектом № 10044 пропонується визначити правовий статус РП як вищого органу державного аудиту (частина друга статті 1), водночас передбачити, що державні органи та органи місцевого самоврядування, що виконують функції контролю чи інспекції, співпрацюють з РП у реалізації нею своїх повноважень та повинні надавати РП на її вимогу результати проведених ними контрольних заходів (частина друга статті 48), та доповнити статтю 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" положенням, згідно з яким орган державного фінансового контролю щокварталу надає РП інформацію про результати проведення державного фінансового контролю (підпункт 3 пункту 7 розділу ІХ).

Щодо визначення РП як "вищого" органу державного аудиту ГНЕУ звертає увагу на рішення КСУ від 23.12.1997 №7-зп, яким визнано неконституційним визначення РП (в редакції Закону України від 11.07.1996 № 315/96-ВР «Про Рахункову палату Верховної Ради України») як "вищого" органу "державного фінансово-економічного" контролю. На думку ГНЕУ, з відповідного визначення РП складається враження, що йдеться про створення системи органів державного аудиту на чолі з РП, однак з аналізу змісту законопроекту № 10044 чітко не можна з’ясувати характер відносин РП з іншими державними органами, особливості їх взаємодії та в чому полягатиме "вищість" РП в такій системі органів, при цьому положення частини другої статті 48 законопроекту № 10044 не визначає сутність управлінських відносин, принципів поділу управлінської праці між відповідними органами та меж їх повноважень і не дає відповіді на інші зазначені вище питання.

Мін’юст теж зауважує, що у законопроекті № 10044 не розкривається ієрархічність відносин РП з іншими державними органами та особливості їх підпорядкування.

ДАС зазначає, що положення законопроекту № 10044 про обов’язок органу державного фінансового контролю щокварталу надавати РП відповідну інформацію не є об'єктивно необхідним і порушує принцип статті 6 Конституції України щодо поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Водночас ДАС вважає, що РП забезпечена механізмами доступу до результатів проведення державного фінансового контролю в межах конституційного поділу влади.

Разом з тим, закріплення правового статусу РП як ВОА сприятиме належному впровадженню міжнародних стандартів у сфері зовнішнього фінансового аудиту, визначених INTOSAI.

4. З метою забезпечення незалежності РП положеннями законопроектів № 10044 (стаття 61), № 10044-1 (стаття 5) і № 10044-2 (зміни до статті 5 Закону) передбачається посилення фінансової незалежності РП, короткий зміст яких наведено вище.

Окремі з таких положень не узгоджуються з бюджетним законодавством, на що також звертають увагу Мінфін, Мін’юст і Регламентний комітет, передусім йдеться про положення, згідно з якими: РП самостійно визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності, бюджетні пропозиції РП не можуть бути змінені та включаються до Бюджетної декларації в повному обсязі (законопроекти № 10044, № 10044-1 і № 10044-2); РП не пізніше 1 липня поточного року затверджує проект кошторису РП на наступний рік та подає його разом з бюджетним запитом, погодженим з Комітетом, до КМУ для включення до проекту державного бюджету на відповідний рік, КМУ та Мінфін не мають права зменшувати параметри бюджетного запиту РП, видатки на фінансове забезпечення діяльності РП не можуть бути скорочені в поточному бюджетному періоді без згоди РП, гарантується повне і своєчасне фінансування РП (законопроект № 10044). Зокрема, зазначені положення не відповідають таким вимогам Кодексу:

статті 1 (згідно з якою Кодексом встановлюються бюджетні відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання) та частині другій статті 4 (згідно з якою якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу);

статті 7 (якою визначено принципи бюджетної системи України) щодо дотримання принципів: єдності (забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності), збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період), обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил);

частині п’ятій статті 22 (якою визначено повноваження головних розпорядників бюджетних коштів); частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному Кодексом); статті 33 (якою визначено процедуру складання і схвалення Бюджетної декларації); статтям 34 і 35 (якими визначено інструкції з підготовки бюджетних запитів та вимоги щодо складання бюджетного запиту); частині першій статті 47 (щодо порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ).

Загалом Мінфін не підтримує встановлення винятків для окремих державних органів щодо участі у бюджетному процесі без дотримання базових правил і процедур, визначених Кодексом, оскільки зазначене може призвести до розбалансованості показників державного бюджету, а також встановлює нерівні правила і процедури для учасників бюджетного процесу, що може спричинити подальше розширення таких винятків (адже в системі державних органів, крім РП, є також інші органи, незалежність діяльності яких визначена законодавством), тому фінансова незалежність у виконанні повноважень будь-якого органу має забезпечуватися з дотриманням принципів бюджетної системи.

Натомість Мінфін звертає увагу, що чинною редакцією Закону (частина друга статті 5) вже встановлено особливості фінансового забезпечення РП, що узгоджуються з положеннями Кодексу, а саме щодо можливості РП, у разі виникнення розбіжностей при підготовці проекту державного бюджету, подання до Комітету пропозицій для прийняття відповідного рішення під час розгляду законопроекту про державний бюджет. До речі, така норма кореспондується з положеннями, визначеними принципом 8 Мексиканської декларації та статтею 7 Лімської декларації (згідно з якими ВОА має право безпосередньо звертатися до законодавчої влади, якщо наданих ресурсів недостатньо для виконання ним своїх повноважень).

Разом з тим, у разі прийняття змін до Закону щодо особливостей фінансового забезпечення РП для узгодження правових норм потрібно внести відповідні зміни до Кодексу.

Проектом Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення фінансової незалежності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту" (реєстр. № 10045-1 від 29.09.2023), поданим народним депутатом України Германом Д.В. /далі – законопроект № 10045-1/, передбачаються зміни до статті 33 Кодексу, згідно з якими при складанні Бюджетної декларації РП до 1 березня року, що передує плановому, має подавати КМУ пропозиції щодо пріоритетних завдань її фінансового забезпечення з урахуванням незалежності РП та відповідно Бюджетна декларація має містити положення щодо фінансового забезпечення РП. Законопроект № 10045-1 є системно пов’язаним із законопроектом № 10044-2 та похідним від нього, відповідні положення законопроекту № 10045-1 частково узгоджуються із запропонованими законопроектом № 10044-2 змінами до статті 5 Закону. При цьому ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 10045-1 зауважує, що за змістом положень Конституції України не передбачено якихось особливостей визначення видатків на утримання РП, як у випадку фінансового забезпечення судів і КСУ (статті 130 і 148-1 Конституції України), тому дискусійною у правовому відношенні є пропозиція щодо врахування у Бюджетній декларації положення щодо фінансового забезпечення діяльності РП, як це передбачено для судів.

Водночас проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження міжнародних стандартів державного зовнішнього аудиту у бюджетному процесі" (реєстр. № 10045 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Козирем С.В. та іншими /далі – законопроект № 10045/, який є системно пов’язаним із законопроектом № 10044 і похідним від нього, не містить відповідних змін до Кодексу в частині фінансового забезпечення РП.

Таким чином, для недопущення суперечностей у законодавстві законопроекти № 10045 і № 10045-1 доцільно розглядати і доопрацьовувати за результатами розгляду Верховною Радою законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та прийняття відповідного законопроекту.

5. Статтею 62 законопроекту № 10044 передбачається визначити умови оплати праці членів РП, державних аудиторів та інших працівників апарату РП. Насамперед, пропонується встановити розміри посадових окладів: Голови РП – на рівні посадового окладу Прем’єр-міністра України, заступника Голови РП – на рівні посадового окладу Віце-прем’єр-міністра України, іншого члена РП – на рівні посадового окладу Міністра фінансів, Державного секретаря РП – на рівні посадового окладу заступника Міністра фінансів, державних аудиторів та інших працівників апарату РП (залежно від посади) – не менше ніж 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22 і 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

ГНЕУ звертає увагу на відсутність обґрунтування приписів щодо співвідношення та ототожнення посадового окладу, зокрема, Голови РП з відповідним посадовим окладом Прем’єр-міністра України і вважає застосування такого способу правового регулювання оплати праці невиправданим та дискусійним, зважаючи на суттєво різний обсяг компетенцій, функцій та відповідальності, які покладаються на Голову РП та Прем’єр-міністра України. При цьому ГНЕУ вчергове наголошує, що відсутність єдиного підходу та концептуального бачення щодо визначення посадових окладів працівників державного сектору, які отримують їх з державного бюджету, веде до негативного сприйняття як окремими працівниками (є негативним мотивуючим фактором), так і суспільством в цілому державної політики стосовно формування рівня оплати праці.

Мінфін зауважує, що умови оплати праці працівників РП мають визначатися КМУ, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про оплату праці" та статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" КМУ визначає умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Водночас Мінфін зазначає, що запровадження запропонованих законопроектом № 10044 розмірів заробітних плат може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, однак не надано відповідних розрахунків.

Запропоноване частиною п’ятою статті 24 законопроекту № 10044-1 положення щодо поліпшення пенсійного забезпечення членів РП (передусім щодо права на пенсію та перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру пенсій), на думку ГНЕУ, суперечить єдиному підходу щодо регулювання умов пенсійного забезпечення, зокрема, визначення максимального розміру пенсії, порушує принцип рівності прав громадян та викладено без урахування норм Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" (від 08.07.2011 № 3668-VI), у статті 2 якого запроваджено норму щодо визначення максимального розміру пенсії на рівні не більше 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Поряд з тим, реалізація зазначеного положення може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Пенсійного фонду України, на що Мінфін теж вказує та вважає зазначене положення соціально несправедливим стосовно інших пенсіонерів.

ГНЕУ також відмічає, що реалізація пропозицій законопроекту № 10044-1 може потребувати додаткового фінансового забезпечення з бюджету, зокрема, у зв’язку із зміною умов оплати праці працівників РП (стаття 62), порядку встановлення граничної чисельності працівників апарату РП (частина восьма статті 23) і фінансового забезпечення діяльності РП (частина сьома статті 61). Крім того, передбачене законопроектами № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 розширення повноважень РП призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету на функціонування РП, про що вище зазначено.

Однак, до законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 не подано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту. Мінфін теж вказує на неподання таких матеріалів та зазначає, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних не має можливості визначити орієнтовний обсяг витрат державного бюджету.

6. Законопроектом № 10044 передбачається, що: РП щорічно здійснює фінансовий аудит річного звіту про виконання державного бюджету, що включає консолідовану фінансову і бюджетну звітність, та готує Аудиторський звіт за його результатами, який подає не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним, до Верховної Ради, Президента України та КМУ (пункт 2 частини другої статті 10); такий річний звіт разом з Аудиторським звітом РП подається КМУ до Верховної Ради та Президента України не пізніше 15 жовтня року, наступного за звітним (підпункт 5 пункту 7 розділу ІХ щодо оновлення частини п’ятої статті 161 Регламенту); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів /далі – Казначейство/, складає консолідовану фінансову та бюджетну звітність КМУ відповідно до вимог Кодексу та до 15 травня направляє її до Мінфіну та КМУ (підпункт 6 пункту 7 розділу ІХ щодо змін до частини четвертої статті 12 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Пунктом 5 частини першої і пунктом 4 частини третьої статті 7 законопроекту № 10044-1 теж передбачається, що РП здійснює фінансовий аудит річного звіту про виконання державного бюджету та подає Верховній Раді звіт, складений за результатами здійснення такого фінансового аудиту.

На думку ГНЕУ, порівняно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону (згідно з яким РП за результатами аналізу відповідного річного звіту готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету та пропозиції щодо усунення виявлених порушень і вдосконалення бюджетного законодавства) такий підхід звужує предмет аналізу відповідного звіту, адже за змістом пункту 17 частини першої статті 2 законопроекту № 10044 (йдеться про визначення терміну "фінансовий аудит") обмежується контролем за достовірністю показників фінансової і бюджетної звітності, водночас питання економності, ефективності та результативності управління бюджетними коштами залишаються поза увагою, що потребує належного обґрунтування.

При цьому ГНЕУ та Мінфін зауважують, що оновлена законопроектом № 10044 частина п’ята статті 161 Регламенту не узгоджується з приписами статті 97 та пункту 6 частини першої статті 116 Конституції України (згідно з якими КМУ подає до Верховної Ради звіт про виконання державного бюджету). Поряд з тим, реалізація КМУ вказаного конституційного обов'язку фактично ставиться в залежність від надання Аудиторського звіту РП, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Передбачені законопроектом № 10044 зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є його предметом регулювання, оскільки цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, проте не регулює питання складання і подання бюджетної, консолідованої бюджетної звітності, а також порядок і строки подання фінансової звітності, на що також звертають увагу Комітет з питань фінансів і Мінфін. Натомість Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі виконання бюджетів та звітування про їх виконання, зокрема відповідно до частини першої статті 58 Кодексу: звітність про виконання державного бюджету (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність; фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами Мінфіну; бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації; форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Мінфіном.

Мінфін зазначає, що склад та форми фінансової звітності врегульовані законодавством України і відповідають міжнародному досвіду. Зокрема, фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності /Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну 28.12.2009 № 1541 (із змінами)/, при цьому з метою отримання інформації про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів Казначейством складається загальна консолідована фінансова звітність суб’єктів державного сектору, що включає консолідований баланс, консолідований звіт про фінансовий результат, консолідований звіт про рух грошових коштів, консолідований звіт про власний капітал /Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну 24.12.2010 № 1629/. Відповідно до постанови КМУ від 28.02.2000 № 419 (із змінами) "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" така проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) консолідована та річна консолідована фінансова звітність подається головними розпорядники коштів державного бюджету та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування Казначейству за встановленим ним графіком та Рахунковій палаті. Згідно з пунктами 1, 3, 4 і 5 частини другої статті 61 Кодексу річний звіт про виконання закону про державний бюджет включає відповідну загальну консолідовану фінансову звітність.

Разом з тим, у моніторинговому звіті Програми SIGMA "Державне управління в Україні" (грудень 2023 р.). зауважено, що Кодекс і Закон не надають РП чітких повноважень на проведення аудиту консолідованої фінансової звітності Уряду.

7. Щодо уточненого порядку призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів РП, запропонованого у статтях 11–17 та підпункті 5 пункту 7 розділу ІХ (в якому статтю 208-2 Регламенту викладено у новій редакції) законопроекту № 10044, передусім належить зауважити таке.

За оцінкою Регламентного комітету, незрозумілою є процедура внесення кандидатур на посаду Голови РП, зокрема не передбачено, в якій спосіб депутатські фракції (групи) визначатимуть відповідні кандидатури, оскільки не визначено, що подання документів щодо кандидатів на цю посаду має відбуватися саме до депутатських фракцій (груп), відтак можна допустити, що депутатські фракції (групи) в суб’єктивному порядку пропонуватимуть кандидатури на посаду Голови РП, але в такому разі втрачається принцип незалежності і політичної неупередженості.

Регламентний комітет висловлює застереження щодо положення частини першої оновленої статті 208-2 Регламенту, згідно з яким Голова Верховної Ради та Голова Комітету несуть відповідальність за збереження повноважності РП та проведення конкурсів (доборів) на відповідні посади, оскільки виникає питання, яким чином і в якій спосіб Головою Верховної Ради та Головою Комітету може бути забезпечено збереження повноважності РП, зважаючи на незалежність і самостійність РП. ГНЕУ теж вважає, що таке положення сформульовано некоректно і має декларативний характер.

На думку Регламентного комітету, оновлена стаття 208-2 Регламенту перенавантажена деталізацією процедури розгляду відповідного питання (включає в себе 31 частину) і має формат покрокової інструкції, доцільно детальні положення щодо обрання, звільнення Голови та інших членів РП викладати у спеціальному законодавчому акті щодо діяльності РП, а в Регламенті тільки загальні норми з цього питання з відсилкою на такий акт. За оцінкою програми SIGMA, законопроект № 10044 є дуже детальним і багато його положень можна спростити, серед яких положення щодо призначення і звільнення Голови та інших членів РП.

Запропоноване оприлюднення інформації про кандидатів не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення строку подання документів є нереалістичним, адже обробка документів з урахуванням вимог щодо захисту персональних даних потребує певного часу (згідно з чинною нормою – протягом 5 робочих днів з дня закінчення строку подання документів).

Виникає питання щодо доцільності розширення і деталізації переліку документів для участі у конкурсі (згідно з статтею 13 законопроекту № 10044) порівняно з переліком, наведеним у частині другій статті 20 Закону, зважаючи, зокрема, що перелік документів на проведення спеціальної перевірки кандидатів з урахуванням сучасних умов може періодично змінюватися Законом України "Про запобігання корупції" або відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, наприклад включення до такого переліку заяви на проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", найближчим часом може втратити актуальність, бо відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" заборона певним особам займати посади впроваджувалася на 10 років з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 16.10.2024). Разом з тим, з огляду на вимогу до члена РП про володіння державною мовою та відповідні норми статей 9 і 10 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", перелік документів для участі у конкурсі необхідно доповнити в частині копії документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, на що також вказують ГНЕУ і Мін’юст.

Щодо можливості прийняття рішення про звільнення Голови або іншого члена РП щонайменше двома третинами народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради (запропонованої частиною двадцять дев’ятою оновленої статті 208-2 Регламенту та частиною одинадцятою статті 17 законопроекту № 10044) у висновках ГНЕУ, Регламентного комітету і Мін’юсту зауважено, що Конституцією України прямо передбачено випадки, коли Верховна Рада приймає рішення двома третинами голосів народних депутатів України, але звільнення Голови або іншого члена РП не входить до таких випадків, тому згідно з статтею 91 Конституції України відповідне рішення має прийматися більшістю від конституційного складу Верховної Ради.

ГНЕУ також констатує, що не виглядає послідовним і логічним запропонований підхід щодо застосування двох різних процедур звільнення з посад Голови або іншого члена РП залежно від суб’єкта ініціювання такого звільнення (за якого одне й те саме питання в одному випадку може вирішуватися більшістю голосів від конституційного складу Парламенту, а в іншому – має вирішуватися двома третинами голосів).

Пунктом 5 частини другої статті 17 законопроекту № 10044 серед підстав для звільнення Голови або іншого члена РП передбачається грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом Голови, іншого члена РП або виявило його невідповідність займаній посаді, вчинення істотного дисциплінарного проступку або дій, що дискредитують статус члена РП, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до РП. На думку ГНЕУ, у даному формулюванні є ознаки, які мають оціночний характер та містять ризики суб’єктивного застосування.

8. Законопроектами № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 пропонується доповнити частину другу статті 19 КАСУ положенням щодо непоширення юрисдикції адміністративних судів на справи щодо оскарження рішень і звітів РП за результатами заходів зовнішнього фінансового контролю (аудиту), при цьому законопроектом № 10044 пропонується визначити, що адміністративні справи щодо оскарження рішень РП та/або її посадових осіб підсудні Апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції (зміни до частини другої статті 22 КАСУ), а законопроектами № 10044-1 і № 10044-2 передбачається встановити, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності членів РП та посадових осіб апарату РП (крім оскарження рішень і звітів РП за результатами заходів зовнішнього фінансового контролю (аудиту)) (зміни до частини четвертої статті 22 КАСУ). Отже, у такий спосіб запропоновано врахувати зауваження, наведене в Аналітичному звіті Єврокомісії щодо зовнішнього аудиту, що можливість оскаржувати рекомендації РП в адміністративному суді не відповідає міжнародним стандартам ВОА. Зокрема, частиною третьою статті 5 Лімської декларації визначено, що незалежність ВОА має бути гарантована адекватним юридичним захистом Верховного Суду від будь-якого втручання, що підриває незалежність і контрольні повноваження ВОА.

Однак ГНЕУ зазначає, що згідно з приписами статті 2 КАСУ справедливе, неупереджене і своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень є завданням саме адміністративного судочинства, тому вважає, що справи про оскарження рішень РП та/або її посадових осіб щодо затвердження аудиторських звітів та рекомендацій є адміністративними, тобто на них має поширюватися юрисдикція адміністративних судів.

Водночас ГНЕУ зауважує, що віднесення до підсудності апеляційного адміністративного суду справ щодо оскарження рішень РП та/або її посадових осіб не узгоджується з пропозицією щодо непоширення юрисдикції адміністративних судів на такі справи, а віднесення до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції додаткових категорій спорів створює небезпеку надмірного навантаження, що може негативно позначитися на якості виконання інших законодавчо визначених повноважень. Мін’юст теж зазначає, що прийняття запропонованих змін може призвести до додаткового навантаження на Верховний Суд, що негативно вплине на виконання Верховним Судом свого основного завдання, а також зауважує, що не запропоновано механізму розгляду справ, які на даний час розглядаються в адміністративних судах, після набрання чинності відповідними законами.

9. Дискусійним є питання щодо передбаченого законопроектом № 10044 звуження повноважень членів РП порівняно з чинними нормами Закону, насамперед в частині усунення членів РП від організації здійснення аудитів та відповідальності за них (йдеться про створення контрольних груп, координацію їх роботи, підписання звітів про результати аудитів та представлення таких звітів на засіданнях РП) при запропонованому складі РП (9 членів РП).

ГНЕУ теж вважає дискусійним запропонований підхід до зменшення ролі РП як колегіального органу у процесі державного зовнішнього аудиту, адже серед 14 питань, що розглядає та вирішує РП на своїх засіданнях згідно із законопроектом № 10044, є лише декілька питань, пов’язаних із здійсненням контролю, зокрема до таких повноважень віднесено лише підготовку пропозицій щодо планування діяльності РП (пункт 1 статті 19), участь у розгляді та вирішенні на засіданнях питань по суті скарг на аудиторські звіти, рішення, дії або бездіяльність членів РП, керівника та/або членів аудиторської групи, державних аудиторів та інших посадових осіб апарату РП (пункт 11 частини тринадцятої статті 38), прийняття висновку РП за результатами розгляду плану впровадження рекомендацій (частина п’ятнадцята статті 58). На думку ГНЕУ, зазначене порушує питання щодо конституційно-правового статусу РП як колегіального органу, який здійснює об’єктивний і незалежний контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням.

10. ГНЕУ висловлює низку зауважень щодо регулювання законопроектом № 10044 питань правового статусу працівників апарату РП, зокрема:

окремими положеннями законопроекту № 10044 передбачається фрагментарне регулювання певних аспектів трудових відносин працівників апарату РП, які вже унормовані у відповідному законодавстві;

відповідно до частини дванадцятої статті 91 Закону України "Про державну службу" спеціальним законодавством у відповідній сфері можуть визначатися особливості щодо державної служби, але їх запровадження повинно мати об’єктивне і розумне обґрунтування;

недоцільно додатково визначати в окремому спеціальному законі загальні для всіх працівників приписи чинного законодавства щодо тривалості робочого часу і відпочинку, відпусток, гарантій працівникам із сімейними обов’язками (стаття 33 законопроекту № 10044 "Графік роботи державного аудитора"), оскільки таке дублювання потребуватиме потенційного узгодження;

має місце внутрішня неузгодженість між положеннями пункту 4 статті 34 (згідно з яким однією з підстав припинення трудових відносин з державними аудиторами є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення) та підпункту 8 пункту 7 розділу ІХ (згідно з яким дія Закону України "Про державну службу" не поширюється, зокрема, на державних аудиторів) законопроекту № 10044, що може призвести до неоднакового тлумачення та юридичної невизначеності при застосуванні в аспекті притягнення до відповідальності державних аудиторів.

Мін’юст теж звертає увагу на неузгодженість відповідних положень законопроекту № 10044 між собою або з нормами іншого законодавства чи дублювання окремих положень та зазначає про необхідність їх перегляду.

11. Законом України від 21.03.2024 № 3621-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", серед іншого, внесено зміни до статей 4, 7 і 35 Закону щодо надання повноважень РП здійснювати аудит відповідності як окремий захід державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Таким чином, питання щодо запровадження аудиту відповідності вже законодавчо унормовано, тому відповідні положення законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 втратили свою актуальність.

12. Положення законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2, включаючи термінологію, мають недоліки техніко-юридичного характеру, тому потребують редакційного та юридичного уточнення для узгодження з іншими їхніми положеннями та чинним законодавством, приведення до вимог законодавчої техніки, про що також зауважено у висновках ГНЕУ, Комітету з питань фінансів, Мін’юсту, Мінфіну.

При цьому підпунктами 6 і 9 пункту 7 розділу ІХ законопроекту № 10044 пропонуються зміни до законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і "Про Національний банк України", але відповідно до частини сьомої статті 6 і частини третьої статті 53 зазначених законів зміни до них можуть вноситися виключно законами України про внесення змін до відповідних законів.

VІ. Враховуючи наведене та керуючись частиною другою статті 110 Регламенту і пунктом 1 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", у Комітеті підготовлено доопрацьований законопроект про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України /далі – доопрацьований законопроект/, спрямований на удосконалення діяльності РП відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI та усунення основних проблем щодо державного зовнішнього контролю (аудиту) з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів України. Відповідна підготовка здійснювалася з урахуванням заходів, проведених робочою групою з опрацювання законопроектів щодо реформування Рахункової палати, організованою у Комітеті з грудня 2023 р. та в якій брали участь члени Комітету та представники деяких інших комітетів Верховної Ради, РП, Мінфіну, міжнародні експерти (від ЄС, США, Програми SIGMA), експерти громадських організацій, що належать до Коаліції RISE Ukraine.

Доопрацьованим законопроектом передусім передбачається:

– встановити, що РП є вищим органом фінансового контролю (аудиту) та застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) і Систему професійних документів INTOSAI (IFPP) /зміни до частини третьої статті 1, частини сьомої статті 3 Закону/, а також виключити норми, якими встановлено особливості здійснення окремих заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), зважаючи, що РП має керуватися міжнародними стандартами INTOSAI /виключення статей 9-16 Закону/;

– посилити фінансову незалежність РП, встановивши, що РП подає Мінфіну бюджетний запит разом з пропозиціями щодо необхідного фінансового забезпечення РП (з обґрунтуваннями та розрахунками), якщо розбіжності щодо зазначеного питання не врегульовано, КМУ разом з проектом закону про державний бюджет подає інформацію щодо врахування зазначених пропозицій РП (з вмотивованими обґрунтуваннями), а РП подає до Комітету відповідні пропозиції для прийняття відповідного рішення під час розгляду такого проекту закону /зміни до частини другої статті 5 Закону/, а також визначити безпосередньо у Законі умови оплати праці членів РП та більшості посадових осіб апарату РП (про що зазначено нижче);

– розширити повноваження РП, передбачивши передусім здійснення РП заходів зовнішнього контролю (аудиту) щодо надходження і використання усіх коштів місцевих бюджетів, діяльності суб’єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, надходження і використання коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, доходів та витрат Національного банку України, використання зовнішніх надходжень (у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги), отриманих до державного і місцевих бюджетів /зміни до частини першої статті 7 Закону/;

– упорядкувати обов’язки членів РП під час виконання покладених на них повноважень, зокрема передбачивши зобов’язання брати участь у засіданнях РП та її допоміжних органів, до складу яких вони входять; не використовувати службове становище у приватних інтересах та вживати заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції" /доповнення статті 8 Закону новою частиною другою та виключення частини шостої статті 19 Закону/;

– скоротити склад РП з 13 до 11 членів РП;

– уточнити норми щодо призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів РП, передусім:

змінити порядок призначення на посаду члена РП на підставі конкурсу, виокремивши основні заходи конкурсу, зокрема передбачається: протягом 30 днів з дня початку конкурсу – створення Верховною Радою дорадчої групи експертів /далі – ДГЕ/ у складі 6 осіб, які визначаються на підставі пропозицій депутатських фракцій (груп) (при цьому одна депутатська фракція (група) пропонує не більше 6 кандидатур); у тижневий строк з дня утворення ДГЕ – оприлюднення оголошення щодо конкурсу на офіційному веб-сайті Верховної Ради; протягом 30 днів з дня оприлюднення відповідного оголошення – подання кандидатами документів на конкурс; у строк не більше 4 місяців з дня отримання документів кандидатів – здійснення ДГЕ попереднього відбору кандидатів (включаючи відбір за результатами тестування кандидатів, відбір за результатами співбесід з кандидатами) та подання списку кандидатів, рекомендованих для призначення на посаду члена РП (при цьому кандидати, які не рекомендовані ДГЕ, припиняють участь у конкурсі); призначення Верховною Радою на посаду члена РП у два етапи: рейтингове голосування окремо стосовно кожного кандидата; голосування за призначення на посади списком стосовно кандидатів, які за підсумками рейтингового голосування отримали найбільшу кількість голосів відповідно до кількості вакантних посад, при цьому якщо за список кандидатів на посади членів РП не отримано необхідної для призначення кількості голосів, проводиться повторне голосування за такий список /зміни до статті 20 Закону і статті 208-2 Регламенту, доповнення Закону статтею 20-1/;

установити на перехідний період (впродовж 8 років з дня набрання чинності відповідним законом) особливості щодо ДГЕ, згідно з якими: до складу ДГЕ входять 3 особи, визначені КМУ на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері фінансового контролю (аудиту) та/або запобігання корупції та/або реформування РП, та 3 особи, визначені на підставі пропозицій депутатських фракцій (груп) за підсумками рейтингового голосування (відтак уточнено процедуру утворення ДГЕ в частині визначення КМУ відповідних кандидатур і подання інформації щодо них до Верховної Ради); рішення ДГЕ вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 4 членів ДГЕ, у т.ч. не менше 2 членів, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, у разі однакової кількості членів ДГЕ, які підтримали рішення, та членів ДГЕ, які його не підтримали (утрималися, не голосували), проводиться повторне голосування, якщо при проведенні повторних голосувань рішення не прийнято (протягом 24 годин з моменту першого голосування), вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше 3 членів ДГЕ, у т.ч. не менше 2 членів, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій /доповнення розділу VIII Закону пунктом 4-4/;

припинити усі конкурси на посади членів РП, розпочаті у Верховній Раді і не завершені, без окремого рішення Верховної Ради та розпочати конкурс на вакантні посади членів РП (з дня набрання чинності відповідним законом) /доповнення розділу VIII Закону пунктом 4-3/;

доповнити перелік документів, що подаються кандидатами на конкурс, зокрема копіями документів, що підтверджують володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, та рівень володіння однією з офіційних мов Ради Європи /зміни до частини другої статті 20 Закону/;

уточнити перелік підстав для звільнення Верховною Радою Голови або іншого члена РП до закінчення строку його повноважень (наприклад, досягнення 65 років виключити з таких підстав, водночас передбачити відповідне звільнення у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками) /зміни до частини сьомої статті 20 Закону/;

встановити, що у разі припинення повноважень або звільнення Голови РП така особа втрачає статус члена РП /доповнення статті 20 Закону частиною десятою/, а також унормувати, що Верховна Рада здійснює призначення на посаду та звільнення з посади Голови РП лише за наявності рішення Комітету /зміни до частини сьомої статті 208-2 Регламенту/;

– уточнити норми щодо кадрового забезпечення апарату РП, передбачивши, що:

гранична чисельність апарату РП затверджується РП за погодженням з Комітетом /зміни до частини четвертої статті 17 Закону/;

запроваджуються посади державних аудиторів, встановлюються базові вимоги та особливості правового регулювання таких посад, серед яких: державним аудитором може бути громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу освіту не нижче ступеня магістра, відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності, що затверджуються РП; державним аудиторам присвоюються спеціальні звання з І рангу по VI ранг /зміни до статті 18 Закону/;

вводиться посада заступника Секретаря РП, який призначається і звільняється Головою РП за згодою РП, виконує за дорученням Секретаря РП окремі його повноваження, а також тимчасово виконує повноваження Секретаря РП у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень /зміни до частини другої статті 18 і статті 22 Закону/;

Секретар РП, його заступник, державні аудитори і радники членів РП є посадовими особами, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", але поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", інші посадові особи апарату РП є державними службовцями /зміни до частин першої і другої статті 18 Закону, зміни до статей 3 і 91 Закону України "Про державну службу" та статей 3, 51-3 і 56 Закону України "Про запобігання корупції"/;

– переглянути умови оплати праці посадових осіб РП, змінивши для Голови РП, інших членів РП та встановивши для Секретаря РП, його заступника, державних аудиторів, радників членів РП розміри посадових окладів (відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, наприклад: Голови РП – 55, заступника Голови РП – 50, іншого члена РП – 48, Секретаря РП – 40, директора департаменту аудиту – 30, начальника відділу аудиту – 25, державного аудитора – 18), доплат за спеціальне звання для державних аудиторів (від 20% до 50% посадового окладу державного аудитора), доплат за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (10% і 20% посадового окладу), та премій (не більше 30% посадового окладу), при цьому передбачити для Секретаря РП, його заступника, державних аудиторів і радників члена РП щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а також встановити, що у разі звільнення державного службовця апарату РП у зв’язку із скороченням його посади державної служби та наступним його призначенням на посаду державного аудитора в апараті РП таким працівникам не виплачується вихідна допомога /зміни до статті 24 Закону і доповнення розділу VIII Закону пунктом 4-5/;

– запровадити при плануванні роботи РП застосування ризик-орієнтованого підходу щодо вибору об'єктів контролю та заходів контролю (аудиту) /зміни до частин першої і третьої статті 27 Закону/;

– встановити, що рішення РП не підлягають державній реєстрації і набирають чинності у порядку, встановленому РП /доповнення статті 26 Закону частиною четвертою/;

– змінити окремі правила та процедури здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), уточнивши права і обов’язки посадових осіб, що входять до складу контрольної групи, та посадових осіб об’єкта контролю, зокрема передбачити:

скасування норм щодо складання і підписання акту за результатами здійснення РП аудитів /виключення статті 34 і відповідні зміни до деяких інших норм Закону/;

уточнення вимог щодо звіту та рішення РП за результатами здійснення заходу контролю (аудиту), зокрема пропонується передбачити надсилання об’єкту контролю проекту звіту не пізніш як за 20 днів до його розгляду на засіданні РП, збільшити строк (з 5 днів до 10 днів) для розгляду та надання об’єктом контролю зауважень до проекту звіту, які обов’язково додаються до звіту (у разі наявності) разом з довідкою про результати розгляду зауважень і оприлюднюються на офіційному веб-сайті РП, а також встановити, що рішення РП разом з відповідним звітом у 15-денний строк після прийняття надсилається об’єкту контролю, Верховній Раді та за необхідності іншим органам влади /зміни до частини третьої статті 35 і частини першої статті 36 Закону/;

додаткове інформування РП об’єктом контролю про вжиті заходи щодо виконання наданих РП рекомендацій (пропозицій) – щоквартально (якщо інше не визначено РП) /зміни до частини другої статті 36 Закону/;

– унормувати, що РП здійснює постійний моніторинг та аналіз стану виконання своїх рішень, включаючи стан виконання наданих рекомендацій (пропозицій), розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію об’єктів контролю про заплановані заходи щодо виконання рішень РП, а також щоквартально – інформацію РП щодо моніторингу і аналізу стану виконання рішень РП /доповнення статті 36 Закону частинами третьою і четвертою/;

– запровадити обов’язковість розгляду на засіданнях профільних комітетів Верховної Ради рішень РП за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), які рекомендовані РП для такого розгляду, а також інформації РП про неналежне виконання або невиконання наданих нею рекомендацій (пропозицій) /доповнення статті 37 Закону частиною другою, зміни до статті 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України"/;

– визначити обов’язковість здійснення 1 раз на 5 років зовнішнього оцінювання діяльності РП щодо відповідності міжнародним стандартам аудиту одним з провідних членів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) за зверненням РП /зміни до частини другої статті 43 Закону/.

Загалом доопрацьованим законопроектом пропонуються зміни до Закону та системно пов’язані зміни до Регламенту і деяких інших законів України ("Про комітети Верховної Ради України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про політичні партії в Україні", "Про управління об'єктами державної власності", "Про Національний банк України", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про запобігання корупції", "Про державну службу") з метою забезпечення узгодженості правових норм та належної реалізації такої законодавчої ініціативи. При цьому пропонується набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування (крім змін до статей 18 і 24 Закону, які пропонується ввести в дію з 01.01.2025).

Разом з тим, у доопрацьованому законопроекті не передбачено унормування окремих питань, запропонованих у законопроектах № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та/або зазначених у рекомендаціях міжнародних партнерів України, у зв’язку з необхідністю їх додаткового опрацювання для узгодження правових норм та забезпечення належної практичної реалізації (наприклад, щодо встановлення обмежень в частині оскарження рішень РП у судовому порядку, запровадження фінансового аудиту річного звіту про виконання державного бюджету або консолідованої фінансової звітності Уряду).

Зважаючи на зазначене, необхідно звернути увагу на деякі особливості підготовки законопроекту до другого читання, визначені частиною першою статті 116 Регламенту, зокрема: головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні, такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

Проект доопрацьованого законопроекту та супровідні документи до нього (порівняльна таблиця, пояснювальна записка і проект постанови Верховної Ради) надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються.

VІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Фролов П.В., Цабаль В.В., народний депутат України Железняк Я.І., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. та Голова РП Піщанська О.С.

Зокрема, народні депутати України Фролов П.В. і Крулько І.І. коротко представили відповідно законопроекти № 10044 і № 10044-1, а також Голова Комітету Підласа Р.А. представила доопрацьований законопроект, підготовлений у Комітеті.

Перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. та Голова РП Піщанська О.С. повідомили про підтримку відповідними державними органами доопрацьованого законопроекту, зазначивши про відсутність зауважень до його редакції.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема:

підтримати доопрацьований законопроект, підготовлений Комітетом, та внести його на розгляд Верховної Ради;

рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроектів № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та доопрацьованого законопроекту прийняти за основу підготовлений Комітетом доопрацьований законопроект (відповідно відхиливши інші законопроекти), а також доручити Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку Комітету відповідно до частини першої статті 116 Регламенту. При цьому звернутися до Голови Верховної Ради щодо оголошення про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень у тексті доопрацьованого законопроекту, що не були предметом розгляду у першому читанні та відповідають предмету регулювання зазначеного законопроекту.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Підтримати доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України", підготовлений Комітетом з питань бюджету, та внести його на розгляд Верховної Ради України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроектів за реєстр. № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та доопрацьованого законопроекту прийняти за основу доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України", підготовлений Комітетом з питань бюджету (відповідно відхиливши законопроекти за реєстр. № 10044, № 10044-1 і № 10044-2), а також доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету з питань бюджету від 16 вересня 2024 року відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

При цьому, керуючись частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням на пленарному засіданні під час розгляду законопроектів за реєстр. № 10044, № 10044-1 і № 10044-2 та доопрацьованого законопроекту у першому читанні оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті доопрацьованого законопроекту, інших структурних частин зазначеного законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

Головує заступник Голови Комітету з питань бюджету Гевко В.Л.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав ветеранів" (реєстр. № 11390 від 01.07.2024, народні депутати України Тарасенко Т.П., Бондаренко О.В., Арсенюк О.О. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення єдиних підходів до розгляду документації із землеустрою та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу" (реєстр. № 11184 від 18.04.2024, народні депутати України Чернявський С.М., Нагаєвський А.С. та інші);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 135 Земельного кодексу України щодо ініціювання земельних торгів" (реєстр. № 11212 від 26.04.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 65 Сімейного кодексу України щодо уточнення порядку надання згоди другого з подружжя на розпоряджання майном, яке є об’єктом права спільної сумісної власності" (реєстр. № 11370 від 24.06.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 286 Кримінального кодексу України щодо застосування додаткового виду покарання" (реєстр. № 11429 від 22.07.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту" (реєстр. № 11425 від 22.07.2024, народні депутати України Маслов Д.В., Бабій Р.В. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угоди INTERBUS), який стосується міжнародних регулярних і спеціальних регулярних перевезень пасажирів автобусами" (реєстр. № 0280 від 18.06.2024, Президент України);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері національної безпеки і оборони щодо надання допомоги на догоспітальному етапі та здійснення цивільно-військового співробітництва" (реєстр. № 11423 від 22.07.2024, народні депутати України Совсун І.Р., Безугла М.В. та інші);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" щодо вдосконалення правових підстав і особливостей застосування спеціальних засобів" (реєстр. № 11420 від 19.07.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"" (реєстр. № 11407 від 16.07.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу" щодо відновлення права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років незалежно від наявності інших осіб, які зобов’язані її утримувати" (реєстр. № 11408 від 16.07.2024, народні депутати України Гончаренко О.О., Ар’єв В.І., Геращенко І.В. та інші);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (реєстр. № 11394 від 04.07.2024, народний депутатУкраїни Веніславський Ф.В.);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо усунення корупційних ризиків, пов’язаних з оформленням у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки документів, необхідних для бронювання" (реєстр. № 11453 від 29.07.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення права осіб з інвалідністю І та ІІ групи на постійний догляд без корупційних ризиків та зайвої бюрократії" (реєстр. № 11461 від 02.08.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо доповнення переліку осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" (реєстр. № 11464 від 05.08.2024, народний депутат України Яценко А.В.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення конституційного права громадян на альтернативну (невійськову) службу" (реєстр. № 11439 від 24.07.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо пропуску гуманітарної допомоги" (реєстр. № 11457 від 31.07.2024, Кабінет Міністрів України);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо гарантування права фізичних осіб – відповідачів на справедливий суд шляхом забезпечення права для відстрочення та розстрочення сплати судового збору" (реєстр. № 11369 від 24.06.2024, народний депутат України Юрченко  О.М.);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо забезпечення механізму державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відсутності доступу до матеріалів підприємств бюро технічної інвентаризації" (реєстр. № 11440 від 24.07.2024, народні депутати України Фріс І.П., Шуляк О.О., Батенко Т.І. та інші);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство" (реєстр. № 11446 від 29.07.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства щодо завдань підготовчого засідання суду" (реєстр. № 11447 від 29.07.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність" (реєстр. № 11449 від 29.07.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення дізнання та судового розгляду кримінальних проступків" (реєстр. № 11365 від 21.06.2024, народні депутати України Іонушас С.К., Маслов Д.В. та інші);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року" (реєстр. № 11208 від 25.04.2024, Президент України);

2.1.25. Проект Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року" (реєстр. № 0264 від 25.04.2024, Президент України);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" (реєстр. № 11475 від 12.08.2024, народний депутат України Гетманцев Д.О.та інші);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" (реєстр. № 11476 від 12.08.2024, народні депутати України Гетманцев Д.О., Бондаренко О.В., Лукашев О.А., Безугла М.В.);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо уточнення вимог до передвиборних програм та щодо скасування реєстрації кандидатів за публічні обіцянки, які виходять за межі повноважень, передбачених у чинному законодавстві для відповідних посад (статусу)" (реєстр. № 11477 від 12.08.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.29. Проект Закону України про ратифікацію Договору про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія (реєстр. № 0279 від 17.06.2024, Президент України);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення належної реалізації права на звільнення директора товариства за власним бажанням" (реєстр. № 11371 від 24.06.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо приведення термінології у відповідність до Закону України "Про захист прав споживачів"" (реєстр. № 11478 від 13.08.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо подання документів для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг" (реєстр. № 11427 від 22.07.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту батьківства" (реєстр. № 11530 від 28.08.2024, народний депутат України Мороз В.В.);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення надання додаткового строку на подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини у період дії воєнного стану" (реєстр. № 11454 від 30.07.2024, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Цивільного кодексу України щодо визнання збитками втрату речі у зв’язку з її викраденням" (реєстр. № 11337 від 14.06.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відшкодування збитків майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди" (реєстр. № 11338 від 14.06.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відповідальності за завдану майнову шкоду майну, яке перешкоджало виконанню обов’язків особовому складу сил цивільного захисту" (реєстр. № 11497 від 19.08.2024, народний депутат України Ковальов О.І.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про міжнародні оборонні компанії (реєстр. № 11214 від 26.04.2024), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту пропонується визначити правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, створених в Україні, та які беруть участь у здійсненні оборонних заходів та надають за межами території України оборонні послуги.

Законопроектом, передусім, передбачається таке:

- визначити міжнародною оборонною компанією створеного та зареєстрованого в Україні суб’єкта господарювання /у формі юридичної особи, створеної за законодавством України, та яка має необхідні для здійснення відповідної діяльності організаційні, кадрові, матеріально-технічні, технологічні та інші умови/, який отримав ліцензії на провадження діяльності міжнародної оборонної компанії, здійснює в установленому порядку надання за межами території України оборонних послуг, а також бере участь у здійсненні оборонних заходів. При цьому, засновниками (учасниками) міжнародної оборонної компанії можуть виступати тільки фізичні та юридичні особи – резиденти України;

- утворити новий державний орган – Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній (далі – Служба), як головний орган державного регулювання та управління у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній, і яка здійснюватиме нагляд і контроль за їх діяльністю, та буде підпорядкована Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Поряд з цим, Кабінету Міністрів України доручено забезпечити створення та початок роботи цієї Служби;

- здійснювати ліцензування діяльності міжнародних оборонних компаній здійснюватиметься Службою у порядку, визначеному Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», при цьому, частину першу статті 7 цього Закону доповнено та включено діяльність таких міжнародних оборонних компаній до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

- проведення навчань, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації у навчально-тренувальних центрах оборони операторів міжнародних оборонних компаній на підставі договорів, укладених міжнародними оборонними компаніями із такими центрами. При цьому, навчальні програми, порядок, рівень і терміни підготовки, перепідготовки (спеціалізації) та підвищення кваліфікації таких операторів визначатимуться безпосередньо Службою.

Набрання чинності відповідного Закону запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного  та/або місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, які, зокрема, стосуються такого:

- реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів на 2024 рік:

потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення функціонування нового державного органу – Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній. При цьому, не визначено структури та чисельності Служби, її потреб щодо матеріально-технічного забезпечення;

може збільшити дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок діяльності міжнародних оборонних компаній (суб’єктів господарювання), а саме від: сплати податків, плати за видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності; орендної плати за оборонну техніку та спеціальні засоби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; придбання у власність, оренди територій (полігонів) для здійснення тренувальних заходів; плати за навчання, підготовку, перепідготовку підвищення кваліфікації персоналу у навчально-тренувальних центрах оборони, проте, вартісна величина додаткових надходжень бюджету залежатиме від кількості зареєстрованих в Україні міжнародних оборонних компаній і здійснення ними конкретних завдань, обрахувати які неможливо;

- питання підпорядкування та координації діяльності цієї Служби Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України потребує доопрацювання, оскільки не узгоджується із чинним законодавством, а саме: Законом України «Про розвідку» (відсутні положення щодо можливості підпорядкування Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України центрального органу виконавчої влади, що створюється Кабінетом Міністрів України) та статтею 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (відповідно до якої діяльність центральних органів виконавчої влади /служби, агентства, інспекції, комісії та бюро/, створених для виконання окремих функцій з реалізації державної політики, спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством);

- законопроект потребує додаткового опрацювання його положень Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України та Службою безпеки України з огляду на те, що запровадження діяльності міжнародних оборонних компаній на території України має ризики для національної безпеки і має супроводжуватися необхідними заходами у сфері контролю з боку правоохоронних органів за їх діяльністю та обігом зброї (військової техніки).

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертних висновках Мінфіну, Міністерства економіки України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про міжнародні оборонні компанії (реєстр. № 11214 від 26.04.2024), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення діяльності нового державного органу – Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній та може опосередковано збільшити дохідну частину державного та місцевих бюджетів від податків та зборів, що сплачуються міжнародними оборонними компаніями, обсяг яких визначатиметься відповідно до фінансово-економічної діяльності цих компаній). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення (реєстр. № 11273 від 20.05.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С., Ковальовим О. І. та Морозом В. В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання проблемних питань підприємств теплопостачання, у тому числі тих, що виробляють теплову енергію з використанням альтернативних джерел енергії, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що призвели до виникнення кредиторської заборгованості цих підприємств за спожитий природний газ та інші енергоносії, вирішення яких запропоновано шляхом внесення змін до законів України «Про теплопостачання», «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», «Про ринок електричної енергії» та «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Для реалізації визначеної мети та зважаючи на практику застосування законодавчих актів у сфері теплопостачання, законопроект містить, серед іншого, положення щодо:

визначення нових підходів до формування та встановлення тарифів на теплову енергію, у тому числі особливостей для суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію з використанням альтернативних джерел енергії;

уточнення та конкретизації окремих норм законодавчих актів щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції з метою погашення такої кредиторської заборгованості, умов підтвердження територіальними комісіями обсягів заборгованості з різниці в тарифах, надання можливості погашення заборгованості за електричну енергію, послуги з розподілу та передачі електричної енергії шляхом проведення взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах;

визначення механізму реструктуризації заборгованості підприємств теплопостачання перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за природний газ, спожитий після 1 червня 2021 року, а також особливостей нарахування (списання) неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на таку заборгованість;

подовження норм щодо надання гарантій та компенсацій, що надаються суб’єктам ринку природного газу та у сфері теплопостачання за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням відповідно до статті 3 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту вказано на таке:

основними причинами виникнення кредиторської заборгованості стало запровадження на законодавчому рівні мораторію на підвищення тарифів у сфері теплопостачання, а також невідшкодування у 2022 та 2023 роках підприємствам тепло-, водопостачання та водовідведення обсягів заборгованості з різниці в тарифах;

за результатами проведених засідань територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, суб’єктам господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення узгоджено та підтверджено протоколами територіальних комісій станом на 01.07.2023 р. обсяг заборгованості з різниці в тарифах у сумі 36,44 млрд гривень;

реалізація законопроекту потребуватиме витрат з державного бюджету на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах, як вимагається згідно із законами України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, лише зазначено про підготовлені пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у частині передбачення у державному бюджеті видатків на компенсацію різниці в тарифах в обсязі 36 млрд гривень.

З такого приводу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України також підкреслено, що до законопроекту не надано відповідних розрахунків щодо необхідного обсягу видатків поточного та майбутніх бюджетних періодів для належної реалізації положень зазначених вище законів, а наведена у пояснювальній записці інформація не відображає актуальний стан справ у досліджуваній сфері на поточний момент часу (проте видається важливою у контексті необхідності забезпечення значного обсягу додаткового бюджетного фінансування та внесення відповідних збалансованих змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Загалом, збереження мораторію на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання впливатиме на збільшення потреби у компенсації з державного бюджету економічно обґрунтованих витрат суб’єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, а також заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) не підтримує законопроект у поданій редакції, зазначивши, зокрема про таке:

подовження на наступні роки норм щодо надання гарантій та компенсацій, що надаються суб’єктам ринку природного газу та у сфері теплопостачання призведе до потреби у додаткових видатках з державного бюджету на суму 77,9 млрд грн, з яких 41,9 млрд грн для компенсації за покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, за період з 01.03.2022 до 31.12.2022; 36 млрд грн (станом на 01.07.2023) різниця в тарифах на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій;

відповідно до програми МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування «Extended Fund Facility – EFF» (далі – Програма EFF) Україна взяла на себе зобов’язання щодо реформування енергетичного сектору у рамках Листа про наміри Уряду України та Національного банку України до МВФ від 11.03.2024 та Меморандуму про економічну та фінансову політику, згідно з яким передбачено вирішувати таке питання комплексно (коли зменшиться тиск на бюджет, пов’язаний з війною) шляхом розробки нової тарифної методології тощо. При цьому відшкодування заборгованості різниці в тарифах з відповідних бюджетів має здійснюватися за результатами проведення аудиту щодо достовірності сум такої заборгованості (зокрема тієї, що утворилася до та після лютого 2022 року) і після погашення кредиторської заборгованості за договорами реструктуризації, що перевищує обсяги заборгованості різниці в тарифах.

Поряд з тим, Мінфіном у експертному висновку до даного законопроекту надано ряд пропозицій щодо уточнення та доповнення положень законопроекту для належного унормування питань в частині відшкодування різниці в тарифах і забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та природний газ.

Зважаючи, що законопроект містить положення, які зумовлюють збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення (реєстр. № 11273 від 20.05.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С., Ковальовим О. І. та Морозом В. В., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах та за покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення вивчення основ домедичної допомоги (реєстр. № 11142 від 02.04.2024), поданий народними депутатами України Никорак І.П., Грищуком Р.П. та Зінкевич Я.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» пропонується передбачити у Державних стандартах для базової середньої і профільної середньої освіти вимогу щодо володіння всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, знаннями з основ домедичної допомоги, спрямувати не менше 5 відсотків загальної кількості годин на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яка оплачується за рахунок державного і місцевих бюджетів, на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання домедичної допомоги.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту фінансове забезпечення заходів, спрямованих на його реалізацію, здійснюватиметься за рахунок і в межах видатків державного та місцевих бюджетів на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. 

Разом з тим, організація навчання учнів з відповідної дисципліни передбачає введення додаткових ставок фахівців, які володіють навичками з надання домедичної допомоги (медичні працівники, медичні інструктори тощо) та виплату їм заробітної плати, необхідні заходи із забезпечення навчального процесу (методичні матеріали і підручники та можливо спеціальні засоби) із здобуття основ домедичної допомоги, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) на законопроект. 

Тому, реалізація законопроекту потребуватиме вишукування додаткового фінансового ресурсу з державного бюджету (освітня субвенція) та з місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та статті 103-2 Бюджетного кодексу України, видатки на здобуття повної загальної середньої освіти (включаючи оплату праці педагогічних працівників у відповідних типах навчальних закладів) належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів. 

Водночас, Мінфін звертає увагу, що в рамках реалізації Концепції «Нова українська школа» у закладах загальної середньої освіти викладається предмет інтегрований курс «Здоров’я, безпека, добробут», на вивчення якого виділено 1,5 години на тиждень, та вважає, що основи домедичної допомоги мають набуватися в межах вивчення такого предмета, який має бути актуалізований і трансформований до сучасних викликів.

Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано до законопроєкту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації. 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення вивчення основ домедичної допомоги (реєстр. № 11142 від 02.04.2024), поданий народними депутатами України Никорак І.П., Грищуком Р.П. та Зінкевич Я.В., буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення начального процесу з викладання основ домедичної допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо приведення у відповідність до норм статті 46 Конституції України розміру соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю (реєстр. № 11383 від 27.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується підвищити розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю до 18 років з 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років з 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років до розміру не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про державний бюджет на відповідний рік.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме значних додаткових витрат з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що додаткові видатки для забезпечення відповідних виплат становитимуть приблизно 160 млн грн на місяць, однак не запропоновано джерел покриття таких додаткових видатків.

Разом з тим, за прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у поточному році щонайменше 2,3 млрд грн, а в наступних роках по 4,5 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами.

За таких умов, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо приведення у відповідність до норм статті 46 Конституції України розміру соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю (реєстр. № 11383 від 27.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на забезпечення задекларованих соціальних виплат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 11194 від 22.04.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Лабунською А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону пропонується встановити пільги та гарантії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі відновити ті, які були скасовані із набранням чинності Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». При цьому, впровадження таких пільг і гарантій потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів, а саме на:

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства осіб, які постійно проживали  до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї;

надання пільг та компенсацій громадянам, яких віднесено до категорії 4;

здійснення виплати щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, та доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення;

надання компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, сім’ям за втрату годувальника та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених залежно від розміру мінімальної заробітної плати /згідно із чинним законодавством вказані компенсація та допомога виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, а саме: згідно із постановою Уряду від 14.05.2015 № 285 – розмір одноразової компенсації може становити від 189,6 грн до 7 586 грн залежно від встановленої групи інвалідності та статусу спорідненості із померлим внаслідок Чорнобильської АЕС; відповідно до постанови Уряду від 12.07.2005 № 562 – розмір щорічної допомоги на оздоровлення може становити від 75 грн до 120 грн залежно від встановленого статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС/;

здійснення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4; щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи; державної пенсії особам, віднесеним до категорій 1 та у зв’язку з втратою годувальника у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається:

невідкладно подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо збільшення видатків державного бюджету у зв’язку з прийняттям відповідного Закону;

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, зокрема:

за прогнозними розрахунками додаткові видатки на реалізацію проекту закону у 2024 році складуть у середньому за місяць близько 617,9 млн грн, які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах;

вжиття необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки дасть можливість на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2024 році мінімально на суму понад 211 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків /за орієнтовними розрахунками – в умовах 2024 року щорічно понад 100 млрд грн додаткових коштів/, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені, і у разі прийняття відповідного Закону, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. За узагальнюючим висновком Міністерством фінансів України даний законопроект не підтримується.

Водночас варто відмітити, що положення законопроекту щодо звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства можуть призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів у разі передбачення у податковому та митному  законодавстві відповідних положень.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 11194 від 22.04.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Лабунською А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та може опосередковано зменшувати доходи державного і місцевих бюджетів у разі передбачення преференцій для громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, у податковому та митному законодавстві). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо питання застосування строку звернення до адміністративного суду для оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб’єктів владних повноважень стосовно видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей (реєстр. № 11294 від 27.05.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених суб’єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії строк, визначений цією частиною вказаного Кодексу, не застосовуватиметься /чинним законодавством встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення (визначити обсяг додаткових видатків немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних) та не буде фінансово забезпечена. З урахуванням цього, Мінфін у межах компетенції законопроект не підтримує.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо питання застосування строку звернення до адміністративного суду для оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб’єктів владних повноважень стосовно видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей (реєстр. № 11294 від 27.05.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстр. № 11392 від 02.07.2024), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Кисилевським Д.Д та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок природного газу» «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про водовідведення та очищення стічних вод», а також до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», згідно з якими передбачається, зокрема:

виключити положення щодо режимів нагляду та регіонального нагляду за імпортом в Україну;

доповнити новим терміном «замовник бронювання потужності» (суб’єкт господарювання, що має намір приєднати електроустановки для виробництва електричної енергії з енергії вітру встановленою потужністю 20 МВт і більше та до укладення договору про приєднання уклав договір про бронювання потужності з оператором системи передачі);

надати замовнику послуги з приєднання до електричних мереж право бути замовником і виконавцем робіт з проектування та будівництва електричних мереж лінійної частини нестандартного приєднання та/або робіт зі створення потужності;

надати суб’єктам господарювання, що мають намір приєднати електроустановки для виробництва електричної енергії з енергії вітру встановленою потужністю 20 МВт або більше, можливість бронювання потужності для будівництва вітрових електростанцій;

зобов’язати операторів систем передачі і розподілу електроенергії, операторів газотранспортної і газорозподільних систем, а також суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з транспортування теплової енергії та з централізованого водопостачання і водовідведення, створити на своїх вебсайтах геоінформаційні системи щодо власних об’єктів та забезпечити можливість інтеграції даних таких геоінформаційних систем із національним геопорталом, Містобудівним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (портал електронної системи);

поширити стимулювання виробництва електричної енергії за механізмом самовиробництва на усі види виробництва електричної енергії /згідно з чинною нормою Закону України «Про альтернативні джерела енергії» такий механізм розповсюджено лише на виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття необхідне для суттєвого спрощення умов ведення господарської діяльності у частині приєднання замовників до електричних, газових, теплових мереж та мереж централізованого водопостачання, реалізація законопроекту не потребуватиме витрат з державного чи місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, у зв’язку з можливим дефіцитом грошових коштів у підприємств-енергопостачальників для забезпечення виконання положень законопроекту щодо підтримки активних споживачів за механізмом самовиробництва. Водночас Мінфін звертає увагу, що у зв’язку з обмеженістю бюджетних ресурсів та потребою їх акумулювання на виконання завдань щодо забезпечення національної безпеки і оборони держави пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» зупинено на 2024 рік дію частини двадцять четвертої статті 9-6 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» в частині фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, випуску "зелених" облігацій, та відповідно пропонує, щоб така норма не застосовувалася на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстр. № 11392 від 02.07.2024), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Кисилевським Д.Д та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків бюджетів на здійснення передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (реєстр. № 11400 від 11.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді коштів, отриманих в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою забезпечення реалізації Указу Президента України від 26.01.2024 № 31/2024 «Про Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні»;

реалізація законопроекту буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству економіки України за програмою КПКВК 1201430 «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» /довідково: у державному бюджеті на 2024 рік видатки за вказаною бюджетною програмою визначено у сумі 3 млрд грн/.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи фізичних осіб, які є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є також об’єктом оподаткування військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (реєстр. № 11400 від 11.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору після надання відповідної державної грошової допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подовження терміну звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та особливостей справляння єдиного податку та фіксованого податку (реєстр. № 11428 від 22.07.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, продовжити до 31 грудня року /згідно з чинною нормою – до останнього числа місяця/, в якому було завершено активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію, звільнення від сплати:

єдиного податку для фізичних осіб - підприємців – платників податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації;

плати за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії /згідно з чинною нормою – на територіях активних бойових дій/ або на тимчасово окупованих територіях України, за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату виникнення можливості бойових дій, або дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів (у зв’язку з запропонованим розширенням можливого застосування особливостей оподаткування платою за землю на всі території, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, тобто як на території активних бойових дій, так і на території можливих бойових дій, а також продовження терміну їх дії на період до 31 грудня року, в якому завершилися бойові дії або тимчасова окупація);

вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості платників єдиного податку першої та другої груп, які знаходяться на територіях активних бойових дій, а також від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на які буде поширюватися дія запропонованих положень, однак такі дані є непрогнозованими, тому неможливо оцінити розмір впливу на місцеві бюджети.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подовження терміну звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та особливостей справляння єдиного податку та фіксованого податку (реєстр. № 11428 від 22.07.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку і плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору» (реєстр. № 11360 від 20.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити органи місцевого самоврядування від сплати судового збору під час розгляду усіх справ в усіх судових інстанціях, а не лише за подання заяви про визнання спадщини, як це передбачено чинною нормою.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів, водночас його прийняття забезпечить належний рівень захисту прав місцевого самоврядування в судовому порядку.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів органів місцевого самоврядування, з якими вони будуть звертатися до судів, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

судовий збір виконує не лише фіскальну, а й регулюючу функцію і є певним видом стимулювання належного виконання учасниками правовідносин своїх прав та обов’язків, тому звільнення від сплати судового збору окремих категорій платників може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які можуть бути вирішені без втручання суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору» (реєстр. № 11360 від 20.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору за вимоги немайнового характеру» (реєстр. № 11368 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення щодо сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі, коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроект спрямований на встановлення сприятливих наслідків у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об’єднує немайнові вимоги до кількох відповідачів в одному позові, водночас реалізація таких положень не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів немайнового характеру, де в одному позові буде об’єднано дві і більше немайнові вимоги, з якими позивачі будуть звертатися до судів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

сплата судового збору у меншому розмірі, у разі об’єднання кількох вимог немайнового характеру в одному позові, може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які може бути вирішено без втручання суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на сплату судового збору у мінімальному розмірі для таких звернень.

Загалом Мінфіном висловлено зауваження щодо законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору за вимоги немайнового характеру» (реєстр. № 11368 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння відновленню інфраструктури альтернативної енергетики України» (реєстр. № 11455 від 30.07.2024), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 9-36 розділу ХХІ Митного кодексу України, встановивши, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ввізним митом вітроенергетичні електрогенераторні установки, які класифікуються за кодом 8502 31 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу.

Відповідно до чинної редакції Митного тарифу України на товари, що класифікуються за кодом 8502310000 згідно з УКТЗЕД, встановлено нульову пільгову ставку та повну ставку ввізного мита в розмірі 1%, на що також звертають увагу Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість під час ввезення відповідних вітроенергетичних електрогенераторних установок, оскільки пунктом 87-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених
пунктом 9-36 розділу XXI Митного кодексу України;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники доходів бюджету неможливо за відсутності інформації про прогнозні обсяги ввезення на митну територію України вітроенергетичних електрогенераторних установок на пільгових умовах /за даними митної статистики обсяг ввезених товарів, що класифікуються за кодом 8502 31 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у 2023 році становив 1,4 млрд грн, водночас сума сплаченого ПДВ під час їх ввезення становила 10,9 млн грн, а сума умовно нарахованого податку – 278,7 млн грн/.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

ГНЕУ у своєму висновку теж вказує на необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту, а також зауважує, що внесена пропозиція повинна розглядатися у контексті впливу пропонованої преференції (впродовж дії відповідної норми у попередньому та прогнозованому періодах) на: параметри (обсяг, ціну тощо) пропозиції відповідної продукції на внутрішньому ринку, у тому числі з боку національних виробників (у разі їх наявності); бюджет.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння відновленню інфраструктури альтернативної енергетики України» (реєстр. № 11455 від 30.07.2024), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Гриб В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (реєстр. № 11400-1 від 23.07.2024), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді коштів, отриманих в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, водночас, передбачається набрання чинності відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/ з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше 1 січня другого року, наступного за роком, в якому розмір валового внутрішнього продукту України у фактичних цінах складатиме розмір не менший, ніж гривневий еквівалент 1 трлн. дол. США.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи фізичних осіб, які є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є також об’єктом оподаткування військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу законопроекту буде залежати від обсягу коштів, які будуть отримані фізичними особами в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запропоноване у законопроекті відкладення реалізації даної ініціативи не дозволить завершити реалізацію Указу Президента України від 26.01.2024 № 31/2024 «Про Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні» та врегулювати податкові аспекти щодо виплачених коштів (кешбеку) фізичним особам – споживачам вітчизняних товарів, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 № 952 «Про реалізацію експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» реалізація експериментального проекту передбачається у період з 24 серпня 2024 року до 31 грудня 2025 року.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (реєстр. № 11400-1 від 23.07.2024), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору після надання відповідної державної грошової допомоги та набрання чинності відповідним законом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання громадян, які віддали життя, захищаючи Україну, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також удосконалення інших норм (реєстр. № 11314 від 31.05.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) передбачається надання:

статусу учасника війни особам, які проходили військову службу або були призвані на військову службу в Збройні Сили України під час мобілізації /зміни до статті 8 Закону/;

права громадянину на користування пільгами і гарантіями соціального захисту, передбачених для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, у разі наявності підтвердних документів (або офіційно засвідчених копій) про належність до такої категорії сімей або перебування у відповідному державному реєстрі /зміни до статті 10-1 Закону/;

статусу особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, які загинули (померли) під час (або за наслідками) участі у заходах з відсічі та стримування збройної агресії проти України /зміни до статті 11 Закону/;

права сім’ям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на отримання пільг, визначених для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України /зміни до статті 15 Закону/ (чинна редакція статті 15 Закону визначає пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України і згідно з положеннями законопроекту члени сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, отримають додаткове право на користування пільгами, визначеними статтею 15 Закону; натомість пільги для членів сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, визначені статтею 16 Закону, в результаті чого запропоновані законопроектом зміни до статті 15 можуть призвести до дублювання окремих норм Закону в частині забезпечення пільгами цієї категорії громадян).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме потребуватиме додаткових видатків для надання пільг і соціальних гарантій у зв’язку із розширенням контингенту пільгових категорій громадян з числа ветеранів війни та членів сімей /за попередніми розрахунками – в умовах поточного року щорічно понад 10 млрд грн додаткових коштів/, реальні джерела покриття яких розробником не визначені. За узагальнюючим висновком Міністерством фінансів України даний законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання громадян, які віддали життя, захищаючи Україну, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також удосконалення інших норм (реєстр. № 11314 від 31.05.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо подовження строків звернення за призначенням державної допомоги сім’ям з дітьми на період дії воєнного стану в Україні (реєстр. № 11414 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується продовжити строки звернення за призначенням допомоги при народженні дитини або усиновленні дитини на період дії воєнного стану в Україні /відповідно до чинної редакції Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога при народженні дитини та допомога при усиновленні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини або набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету в наступних бюджетних періодах внаслідок відтермінування строку звернення за призначенням допомоги при народженні або усиновленні дитини, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг коштів державного бюджету, необхідних для реалізації законопроекту.

Відповідно, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо подовження строків звернення за призначенням державної допомоги сім’ям з дітьми на період дії воєнного стану в Україні (реєстр. № 11414 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В., може призвести до збільшення видатків державного бюджету на здійснення відповідних виплат з надання допомоги при народженні дитини та допомога при усиновленні дитини у наступних бюджетних періодах. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

 

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних (реєстр. № 11332 від 11.06.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Марчуком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається тимчасово, до припинення або скасування дїї правового режиму воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022:

запровадити збір за бронювання військовозобов’язаних (далі – збір) у сумі, що дорівнює розміру тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 грн) /як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, запропонований розмір збору співвідноситься з розміром мінімального грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України/;

визначити, що збір зараховується до державного бюджету, при цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» цього Кодексу;

встановити, що платниками збору є суб’єкти господарювання, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до пункту 5 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Слід звернути увагу, що наразі у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» немає пункту 5 частини першої статті 25. Разом з тим, авторами законопроекту подано інший законопроект «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки» (реєстр. № 11331 від 11.06.2024), яким передбачається включити відповідне положення. Отже, законопроект за реєстр. № 11332 є похідним від законопроекту за реєстр. № 11331 та практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 11332 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 11331.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню сталого розвитку суб’єктів господарювання і промислового виробництва в умовах воєнного стану та збільшенню надходжень до державного бюджету, які можуть бути спрямовані на потреби Збройних Сил України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники державного бюджету, а вартісна величина впливу запропонованих законопроектом змін буде залежати від кількості заброньованих відповідно до пов’язаного законопроекту за реєстр. № 11331 працівників, за кожного з яких суб’єкти господарювання, у тому числі фізичні особи-підприємці, сплачуватимуть щомісяця збір у фіксованій сумі 20 400 грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та підтримує його за умови доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про державний бюджет на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування збору до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних (реєстр. № 11332 від 11.06.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Марчуком І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на встановлення спеціального збору за бронювання (реєстр. № 11332-1 від 17.06.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається тимчасово, до припинення або скасування дїї правового режиму воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022:

запровадити збір за бронювання військовозобов’язаних (далі – збір) у сумі, що дорівнює розміру тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 грн) /як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, запропонований розмір збору співвідноситься з розміром мінімального грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України/;

визначити, що збір зараховується до державного бюджету, при цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» цього Кодексу;

встановити, що платниками збору є фізичні особи-підприємці, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних відповідно до пункту 5 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Слід звернути увагу, що наразі у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» немає пункту 5 частини першої статті 25. Разом з тим, авторами законопроекту подано інший законопроект «Про засади державної промислової політики» (реєстр. № 11331-2 від 17.06.2024), яким передбачається включити відповідне положення. Отже, законопроект за реєстр. № 11332-1 є похідним від законопроекту за реєстр. № 11331-2 та практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 11332-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр.
№ 11331-2.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню сталого розвитку суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану та збільшенню надходжень до державного бюджету, які можуть бути спрямовані на потреби Збройних Сил України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники бюджетів усіх рівнів, при цьому вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості фізичних осіб-підприємців, які здійснюватимуть бронювання військовозобов’язаних відповідно до умов, визначених пов’язаним законопроектом за реєстр. № 11331-2, щомісяця сплатять збір у фіксованій сумі 20 400 грн за себе та/або їх найманих працівників. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та підтримує його за умови доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про державний бюджет на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування збору до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на встановлення спеціального збору за бронювання (реєстр. № 11332-1 від 17.06.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вимог до сплати єдиного соціального внеску для здійснення бронювання військовозобов’язаних (реєстр. № 11332-2 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими пунктами, якими передбачається тимчасово, до припинення або скасування дїї правового режиму воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022:

запровадити збір за бронювання військовозобов’язаних (далі – збір) у сумі, що дорівнює розміру тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 грн);

визначити, що збір зараховується до державного бюджету, при цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» цього Кодексу;

встановити, що платниками збору є суб’єкти господарювання, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до пункту 5 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

визначити, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які сплачують єдиний соціальний внесок більше ніж еквівалент п’ять мінімальних заробітних плат (40 000 грн) та мають штатну чисельність працівників від 10 осіб – до 50% кількості призовників, військовозобов’язаних та резервістів (в тому числі тих, які працюють за трудовими договорами).

Слід звернути увагу, що наразі у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» немає пункту 5 частини першої статті 25. Разом з тим, автором законопроекту подано інший законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей бронювання військовозобов’язаних» (реєстр. № 11388 від 28.06.2024), яким передбачається включити відповідне положення. Отже, законопроект за реєстр. № 11332-2 є похідним від законопроекту за реєстр. № 11388 та практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 11332-2 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 11388.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме підвищенню рівня національної безпеки та обороноздатності держави, в тому числі, шляхом сталого розвитку суб’єктів господарювання і промислового виробництва в умовах воєнного стану, збільшенню надходжень до державного бюджету, які можуть бути спрямовані на потреби Збройних Сил України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники бюджетів, при цьому вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть бронювання військовозобов’язаних відповідно до умов, визначених пов’язаним законопроектом за реєстр. № 11388, та сплатять збір у фіксованій сумі 20 400 грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та підтримує його за умови доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про державний бюджет на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування збору до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вимог до сплати єдиного соціального внеску для здійснення бронювання військовозобов’язаних (реєстр. № 11332-2 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного збору, а також може призвести до збільшення надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо державної реєстрації фізичних осіб-підприємців (реєстр. № 11352 від 19.06.2024), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І., Піпою Н.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації /згідно з чинною нормою відповідні особи вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроєкту не потребує фінансового забезпечення з державного і місцевих бюджетів та забезпечить додаткові надходження коштів до місцевих бюджетів у вигляді сплати фіксованої ставки єдиного податку, передбаченої для першої або другої групи, за перший місяць (місяць, в якому відбулась державна реєстрація.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема кількості фізичних осіб-підприємців першої або другої групи спрощеної системи оподаткування, які можуть бути зареєстровані в запропонованих законопроектом умовах. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо державної реєстрації фізичних осіб-підприємців (реєстр. № 11352 від 19.06.2024), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І., Піпою Н.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо державної реєстрації фізичних осіб-підприємців» (реєстр. № 11352-1 від 04.07.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити, що: фізичні особи-підприємці можуть обрати систему оподаткування під час державної реєстрації; зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які протягом 30 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації, при цьому у разі неподання такої заяви фізична особа-підприємець вважається такою, що обрала загальну систему оподаткування з дня державної реєстрації /згідно з чинною нормою відповідні особи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та забезпечить ефективну роботу фізичних осіб-підприємців і мінімізує ризики, які можуть виникати під час здійснення ними підприємницької діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники місцевих бюджетів, а вартісну величину такого впливу здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема кількості фізичних осіб-підприємців першої або другої групи спрощеної системи оподаткування, які можуть бути зареєстровані в запропонованих законопроектом умовах. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо державної реєстрації фізичних осіб-підприємців» (реєстр. № 11352-1 від 04.07.2024), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо права на податкову соціальну пільгу у разі позбавлення державних нагород України (реєстр. № 11411 від 16.07.2024), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що особа, позбавлена звання Герой України, втрачає право на податкову соціальну пільгу, передбачену підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України (йдеться про 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року /у 2024 році – 3028 грн/).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу запропонованих змін в частині податку на доходи фізичних осіб буде залежати від кількості осіб, позбавлених звання Героя України, які втрачають право на податкову соціальну пільгу.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо права на податкову соціальну пільгу у разі позбавлення державних нагород України (реєстр. № 11411 від 16.07.2024), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 51 Водного кодексу України щодо врегулювання права оренди водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів» (реєстр. № 11385 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 51 Водного кодексу України новим положенням, яким встановити, що надання водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів, у користування на умовах оренди здійснюється на підставі паспорта водного об’єкта за тристороннім договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, який укладається між орендарем та відповідними органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроектом вказано, що його метою є правове визначення та врегулювання процедури передачі в оренду водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 51 Водного кодексу України за користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом. Згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, а згідно з статтями 64, 64-1 і 66 цього Кодексу орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди відповідними органами органами влади, належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за водні об’єкти та орендної плати за земельні ділянки під такими водними об’єктами.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 51 Водного кодексу України щодо врегулювання права оренди водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів» (реєстр. № 11385 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за водні об’єкти та орендної плати за земельні ділянки під такими водними об’єктами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу (реєстр. № 5870-д від 28.06.2024), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Згідно з преамбулою законопроекту ним визначаються правові та організаційні засади захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу /будь-який технічний засіб (система автентифікації, обладнання, програмне забезпечення тощо) та/або домовленість, за допомогою яких доступ до захищеного медіа-сервісу в зрозумілій формі обумовлюється попереднім індивідуальним дозволом/.

Законопроектом, передусім, пропонується:

встановити, що нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу, здійснюють:

– Національна поліція /щодо виготовлення, розповсюдження, зберігання з метою збуту або збуту, оренди або іншої оплатної передачі в користування незаконних пристроїв умовного доступу, а також володіння ними з комерційною метою, встановлення, налаштування, технічного чи іншого обслуговування або заміни в комерційних цілях незаконних пристроїв умовного доступу/;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи /щодо імпорту, експорту незаконних пристроїв умовного доступу/;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів /щодо рекламування, а також будь-якої іншої діяльності з просування та популяризації незаконних пристроїв умовного доступу або послуг, пов’язаних з такими пристроями (включаючи прямий маркетинг, стимулювання збуту та зв’язки з громадськістю)/;

передбачити застосування до порушників законодавства у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу, санкцій у вигляді штрафів у розмірі від 1.000 до 12.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконних пристроїв (залежно від виду порушення);

внести пов’язані зміни до законів України «Про рекламу» та «Про медіа».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету та дозволить: підвищити рівень захисту прав споживачів послуг умовного доступу; усунути можливості для нечесних комерційних практик при наданні послуг умовного доступу; забезпечити захист економічної діяльності організації (провайдера), яка надає послуги в галузі мовлення та інформаційних послуг; привести українське законодавство у відповідність з європейськими нормами щодо забезпечення заходів протидії застосуванню незаконних систем умовного доступу, що надають несанкціонований доступ до послуги телебачення (телемовлення), радіомовлення, зазначеної у Директиві 98/84/ЄС.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, проте оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Крім того, передбачені законопроектом повноваження щодо здійснення відповідними державними органами нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу, може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування таких органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу (реєстр. № 5870-д від 28.06.2024), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХІХ Кримінального Кодексу України, щодо відповідальності за безповоротні втрати особового складу  та/або знищення військової техніки або іншого військового майна та розслідування подібних фактів (реєстр. № 11382 від 26.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статями 426-2 та 426-3 та встановити кримінальну відповідальність за:

необґрунтовані безповоротні втрати особового складу військовослужбовців в умовах особливого періоду – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років (залежно від конкретного виду правопорушення);

необґрунтовані безповоротні втрати військової техніки або іншого військового майна в умовах особливого періоду – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років (залежно від конкретного виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХІХ Кримінального Кодексу України, щодо відповідальності за безповоротні втрати особового складу та/або знищення військової техніки або іншого військового майна та розслідування подібних фактів (реєстр. № 11382 від 26.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом (реєстр. № 11387 від 28.06.2024), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується комплексно переглянути систему стягнень, що застосовуються за неповагу до суду та невиконання процесуальних обов’язків учасниками кримінального провадження, запровадити адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід, закріпити обов’язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, уточнити кримінальний процесуальний порядок і строки вирішення питання про відвід судді, скоротити перелік учасників судового провадження, участь яких у підготовчому судовому засіданні є обов’язковою. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого, передбачається:

посилити адміністративну відповідальність за:

прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України шляхом збільшення розмірів штрафів з двадцяти – трьохсот до ста – чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися від 340 – 5 100 гривень до 1 700 – 6 800 гривень/;

перешкоджання посадовою особою явці до суду присяжного для виконання покладених на нього обов’язків шляхом збільшення розмірів штрафів з п’яти – восьми до п’ятнадцяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 85 – 136 гривень до 255 – 1 700 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід – у вигляді накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221-1 та 255 цього Кодексу справи про правопорушення передбачені статтями 185-3 та 185-6-1 визначено розглядати місцевим господарським та адміністративним судам, апеляційним судам, вищим спеціалізованим судам та Верховному Суду за протоколами, складеними секретарями судового засідання, секретарем суду;

2) змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається, зокрема, вдвічі збільшити розміри грошових стягнень, що накладаються на учасників кримінального провадження у випадках невиконання процесуальних обов’язків (зміни до статей 139 «Наслідки неприбуття на виклик», 179 «Особисте зобов’язання», 180 «Особиста порука» цього Кодексу).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення та від грошових стягнень, що накладаються на учасників кримінального провадження у випадках невиконання процесуальних обов’язків.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом реєстр. № 11387 від 28.06.2024), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Негулевським І.П. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж» (реєстр. № 11431 від 22.07.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Ларіним С.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про електронні комунікації» та «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» пропонується передбачити, зокрема:

прийняття рішення регуляторного органу про проведення позапланової перевірки у разі звернення центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про порушення законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр в умовах надзвичайного та воєнного стану;

протягом дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, залучення представників Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України до перевірок, які проводить Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;

встановлення нових адміністративно-господарських санкцій, а саме: у разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр – штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) – для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч НМДГ – для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч НМДГ – для суб’єктів великого підприємництва; у разі невиконання розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану – штраф у розмірі:

а) для суб’єктів мікро- та малого підприємництва – 10 тисяч НМДГ (у разі повторного порушення – 20 тисяч НМДГ);

б) для суб’єктів середнього підприємництва – 20 тисяч НМДГ (у разі повторного порушення – 40 тисяч НМДГ);

в) для суб’єктів великого підприємництва – 0,3% доходу за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (у разі повторного порушення – 0,6% такого доходу);

під час дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, та протягом шести місяців з дня його припинення зобов’язання постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладено штраф розпорядженням регуляторного органу, сплатити штраф у тридцятиденний строк з дня винесення припису або розпорядження, а також стягнення пені у розмірі 1,5% суми штрафу за кожний день прострочення сплати штрафу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його розроблено з метою спрощення процедури державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) зараховуються до загального фонду державного бюджету, при цьому вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. Загалом Мінфін не має зауважень до законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж» (реєстр. № 11431 від 22.07.2024), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Ларіним С.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і пені у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11458 від 02.08.2024), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Котом А.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, серед іншого пропонується розширити перелік кримінально караних діянь, які наносять шкоду пам’яткам і знищують їх цінність для історії, духовної культури, мистецтва. При цьому згідно із змінами до:

1) Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність. зокрема, за:

знищення, пошкодження або осквернення об’єктів культурної спадщини – у вигляді штрафу від трьох тисяч до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 1 700 000 гривень/ або позбавлення волі на строк від 1 до 5 років з конфіскацією об’єкта культурної спадщини та пов’язаних з ним майна та майнових прав;

знищення, пошкодження, осквернення об’єктів нерухомості, щодо яких уповноваженими органами здійснюються заходи по включенню до реєстрів пам’яток культурної спадщини, – у вигляді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 680 000 грн/ або позбавлення волі на строк від 1 до 3 років з конфіскацією об’єктів нерухомості та пов’язаних з ними майна та майнових прав або без такого;

внесення  недостовірної інформації до містобудівної документації щодо пам’яток нерухомої культурної спадщини – у вигляді штрафу від десяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 425 000 грн/ або позбавлення волі на строк від 1 до 5 років та заборони займатись професійною діяльністю у сфері містобудування до трьох років;

воєнні злочини проти культурної спадщини – у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років.

2) Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається посилити адміністративну відповідальність за:

порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини встановши адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від десяти тисяч до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 850 000 грн/ (чинна норма – штраф на громадян від п’ятидесяти (850 грн) до ста (1 700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від ста (1 700 грн) до ста п’ятдесяти (2 500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини, встановивши адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від тридцяти тисяч до шістдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 510 000 до 1 020 000 грн/ (чинна норма – штраф від п’ятидесяти (850 грн) до ста п’ятидесяти (2 550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Згідно із статтями 218, 219 та 221 цього Кодексу справи про такі правопорушення можуть розглядатися адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів) та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність даних, що прогнозованої кількості порушень у сфері охорони культурної спадщини та застосування накладених стягнень унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини такого впливу на доходну та видаткову частини бюджетів.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11458 від 02.08.2024), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Котом А.Б. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення, що посягають на охорону дитинства (реєстр. № 11415 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 180 та 180-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

доведення неповнолітнього до стану сп’яніння, передбачивши збільшення штрафів з шести – восьми до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 1 700 – 3 400 гривень змість чинних 102 – 136 гривень/;

порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування, передбачивши збільшення штрафів з двадцяти – ста до двохсот – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 3 400 – 17 000 гривень змість чинних 340 – 1 700 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення, що посягають на охорону дитинства (реєстр. № 11415 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11409 від 16.07.2024), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Приходько Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

розширити перелік підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, доповнивши його такими: неукладення у встановлені законодавством строки власником (орендарем, користувачем) пам’ятки культурної спадщини щойно виявленого об’єкта культурної спадщини охоронного договору, невиконання припису відповідного органу охорони культурної спадщини, недодержання передбачених охоронним договором вимог, а також доведення до стану руйнації пам’ятки культурної спадщини, розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на пам’ятках культурної спадщини, щойно виявлених об’єктах культурної спадщини, їх території та в зонах охорони без письмового дозволу місцевого органу охорони культурної спадщини;

посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятдесяти – ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі –  трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 850 – 2 550 гривень до 34 000 – 51 000 гривень/.

Крім того, відповідно до статей 218, 219, 221 та 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад, сільськими, селищними радами, виконавчими комітетами, сільськими, селищними, міськими радами, районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29, пункту 27 частини першої статті 64 та пункту 38 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що відсутність прогнозної кількості порушень у сфері охорони культурної спадщини унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджетів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11409 від 16.07.2024), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Приходько Н.І., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 19 (одноголосно) /на час голосування на засіданні були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету/.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

У зв’язку з продовженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та з метою забезпечення умов для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради України прийнято Постанову Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ), якою визначено, зокрема, що:

– Верховна Рада України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

– Голова Верховної Ради України оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради України, визначає час і місце його продовження;

– для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання Верховною Радою України контрольної функції скликаються відповідно засідання комітетів Верховної Ради України, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарному засіданні Верховної Ради України.

При цьому основними завданнями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ під час дванадцятої сесії згідно з главою 27 Регламенту Верховної Ради України та планом роботи Комітету на період дванадцятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету 26.08.2024) є розгляд законопроекту про Державний бюджет України на 2025 рік, законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», до Бюджетного кодексу України та до Закону України «Про Рахункову палату», проектів законів відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України, а також питань щодо погодження рішень Кабінету Міністрів України з окремих питань (у період воєнного стану до таких повноважень, зокрема, віднесено погодження рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). 

Таким чином, у період дванадцятої сесії засідання Комітету мають проводитися з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ (із змінами) та необхідності виконання повноважень Комітету (насамперед повноважень у бюджетному процесі), при цьому може виникнути потреба у скликанні термінових засідань Комітету для оперативного вирішення невідкладних питань.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету у період дванадцятої сесії з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету.

Головуючий на засіданні, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. поставив на голосування таку пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В., яка за результатами голосування була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» – 19 (одноголосно) /на час голосування на засіданні були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету/.

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ