Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №216 від 13.05.2025

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

13 травня 2025 року

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати та запрошені, усіх вітаю. Прошу почати стенограму засідання.

Володимир Володимирович Цабаль, підтвердіть, будь ласка, наявність кворуму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. На даний момент присутні більше половини від складу Kомітету. Кворум є.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету, підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету та слідкувати за дотриманням часу, відведеного на виступи.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є у всіх на столах. Чи є пропозиції до порядку денного? Добре. Якщо пропозицій немає, прошу підтримати запропонований проект.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за, рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Перше питання – про законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови за реєстраційним номером 13256, поданий Кабінетом Міністрів, та альтернативний законопроект номер 13256-1, поданий народним депутатом Южаніною Ніною Петрівною та іншими. Южаніну Ніну Петрівну чекаємо, вона обіцяла бути особисто.

Також на засідання запрошені щодо цього питання перший заступник Міністра фінансів Улютін Денис Валерійович та заступник Міністра економіки – Торговий представник України Качка Тарас Андрійович. Він теж десь до нас скоро приєднається.

Тому пропоную ухвалити регламент розгляду цього питання: кожен виступ – до 3 хвилин і переходимо далі до запитань до всіх доповідачів і всіх авторів. Пропоную затвердити такий регламент розгляду питання: 3 хвилини на виступ.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Рішення прийнято одноголосно – за.

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимир Володимирович, прошу слідкувати за цим регламентом часовим та нагадувати колегам, коли потрібно завершувати виступ.

Пропоную почати з доповіді щодо основного законопроекту 13256.

Пане Улютін, прошу, 3 хвилини. Так.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні народні депутати, колеги, вашій увазі пропонуються до розгляду зміни до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Україно-Американського інвестиційного фонду відбудови. Це пов'язано безпосередньо із Угодою, яка була ратифікована минулого тижня і є невід'ємною частиною, оскільки це імплементаційна частина.

Змінами передбачається виключення з доходів загального фонду Державного бюджету України та місцевих бюджетів з подальшим спрямуванням до спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів, зокрема виключно тих, які передбачені самою угодою, а це: 50 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за переліком Активів природних ресурсів. Визначення таких Активів природних ресурсів є в додатку А до самої угоди з врахуванням умов їх видобутку, встановлених Угодою про фонд відбудови; 50 відсотків збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами за переліком Активів та 50 відсотків коштів від продажу таких дозволів; 50 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або у вигляді грошового еквіваленту.

Також пропонується встановити, що до надходжень від Активів природних ресурсів належатимуть кошти, виключно отримані у зв'язку з видачею нових ліцензій або спеціальних дозволів після набрання чинності для України Угодою про фонд відбудови, але не раніше дня набрання чинності Угодою про обмежене партнерство, а також виключно отримані від експлуатації ліцензій або спеціальних дозволів, виданих раніше, але які не експлуатувалися у промислових цілях станом на дату набрання чинності зазначеної Угоди, це так звані сплячі ліцензії.

Визначені кошти спеціального фонду Державного бюджету України пропонується спрямувати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на сплату внеску до Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Крім того законопроектом пропонується врегулювати питання повернення помилково або надміру сплаченої суми рентної плати як з дати набрання чинності Угоди про фонд відбудови та Угоди про обмежене партнерство, так і з дати втрати ними чинності.

Законопроект попередньо розглянуто підкомітетом і Комітетом на засіданні 08.05 та за результатами запропоновано включити до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Також вчора ми провели підкомітет. Міністерство фінансів, враховуючи надзвичайну важливість даного проекту закону, оскільки, знову ж таки, він є імплементаційною частиною пов’язаний, просить його розглянути і схвалити в першому читанні і в цілому.

Дякую за увагу. Готовий відповісти на питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую за чудовий таймінг, Денисе Валерійовичу.

Хотіла зараз би надати слово Ніні Петрівні Южаніній. Але вона попросила трошки дозволу запізнитися до нас, тому надам, коли вона прийде.

Пропоную переходити до запитань до доповідача щодо основного законопроекту. Шановні народні депутати, хто має запитання?

Павло Андрійович, будь ласка. І потім Михайло Михайлович Лаба.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Шановна пані голово, шановний пане заступнику Міністра, шановні присутні! Скажіть, будь ласка, отже цим законопроектом передбачено, які саме кошти забирати з місцевих бюджетів, з спецфондів, бо там йде мова про загальний фонд, що ми забираємо ті з майбутньої ренти, а ще також ви записали і половину зі спецфонду місцевого бюджету. То прошу роз’яснити.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Да, дуже дякую за запитання. Насправді ми нічого додаткового даним Бюджетним кодексом, окрім того, що вже ратифіковано, не пропонуємо. Тобто рента, 50 відсотків сплаченої ренти, буде зараховуватись до цього фонду. Таким чином решту 50 відсотків, яка лишатиметься, вона буде розподілена згідно чинної формули розрахунку. Тобто зараз є частина ренти, яка зараховується, газова рента, 95 відсотків зараховується до державного бюджету і 5 відсотків – до місцевого бюджету, після цього буде, значить, 50 відсотків до цього спеціального фонду, 47 після цього буде до безпосередньо самого державного бюджету і 3 відсотки до місцевих бюджетів.

Що стосується не вуглеводнів, то розрахунок зараз 70 на 30. Ну такі ж самі пропорції будуть зберігатися і після прийняття цього Кодексу. Знову ж таки, Кодекс не вводить додаткових норм, це виключно імплементаційний Кодекс до вже ратифікованої угоди.

Дякую.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Якщо на території громади є видані ліцензії на газовидобування, які зараз ще не видобуваються, а людина там почне їх, чи люди, організації почнуть їх робити в наступному році, то це будуть ще рахуватися повністю до громади гроші чи вже будуть розділені?

 

УЛЮТІН Д.В. Це питання, що стосується самовизначення сплячих ліцензій, сплячі ліцензії відповідно до додаткової Угоди це ліцензії, на яких не ведеться промисловий видобуток якийсь період часу, хоча відповідно до самих ліцензійних умов видобуток такий вестися мав би. Тобто виходячи з того, що ви кажете, то ця ліцензія не буде підпадати під дію цієї Угоди, оскільки вона не є сплячою, вона є в процесі розробки. Знову ж таки, під дію цієї Угоди будуть підпадати ті ліцензії, які будуть безпосередньо вже після ратифікації, після обміну нотами і набрання чинності безпосередньо самої Угоди. Оце ці ліцензії будуть використовуватися для цього. Те, що зараз видано, це до місцевих бюджетів як спрямовувалося, так і спрямовуватиметься.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарас Андрійович Качка з нами. Можна до нього теж адресувати свої питання.

Михайло Михайлович Лаба, прошу.

 

ЛАБА М.М. Дякую.

Друзі, надзвичайно важливий законопроект зараз для нашої держави. В мене все ж таки питання до пункту 1, перенесення до джерел формування спеціального державного фонду, який опирається на додаток А. І перелік Активів. Це друге питання. Тобто де додаток А і перелік Активів?

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Весь перелік Активів природних ресурсів, визначених у додатку А до Угоди про фонд відбудови, це до Угоди, яка була ратифікована в четвер, і там повністю у цій Угоді публічній визначено безпосередньо сам перелік тих природних ресурсів, природних копалин.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Михайле Михайловичу, чи є уточнення, запитання?

 

ЛАБА М.М. Все ясно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Все ясно.

Іване Івановичу, прошу. Тільки в мікрофон можна?

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

У мене є кілька питань по Угоді. Перше. Чи можна, Денисе Валерійовичу, щоб ви нам сказали, а що змінюється з точки зору надходжень до місцевих бюджетів після цих змін до Бюджетного кодексу? Щось поміняється в плані надходжень в їхні бюджети чи ні?

 

УЛЮТІН Д.В. Частка, часткові пропорції, які були до безпосередньо цього Кодексу, вони точно так само і зберігаються після прийняття цього Кодексу. Єдине, що половина ренти віддається безпосередньо до цього фонду. Решта половина ділиться у відповідних пропорціях, як це безпосередньо є в діючому Кодексі.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто місцеві бюджети так само, як і державний бюджет будуть наповнюватися у два рази менше після прийняття змін до Бюджетного кодексу, правильно?

 

УЛЮТІН Д.В. Насправді замість нуля буде якесь надходження. Якщо це зменшення, то так, мабуть, буде зменшення.

 

КРУЛЬКО І.І. Замість нуля, тому що поки що нічого не видобувається.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, я хотів би репліку невеличку зробити з приводу питань по місцевих бюджетах, бо в тому числі мене багато питають, багато запитують у тому числі члени фракції і люди, дійсно, те, що ми бачимо в цьому проекті закону, що по новій ренті, по нових ліцензіях половина буде йти згідно ратифікованої Угоди в фонд, а половина буде йти в державний бюджет і розподілятися згідно тих пропорцій, які були. Але ми маємо розуміти, що це половина від того, що зараз дорівнює нулю. Якщо в зв'язку з підписанням цієї Угоди, в зв'язку з роботою цієї Угоди в нас надходження раптово будуть рости, то це означає, що ці нові надходження в меншій пропорції будуть надходити в місцеві бюджети, але вони будуть в меншій пропорції надходити, але завдяки існуванню цього фонду вони вже не будуть дорівнювати нулю. Тобто це, з одного боку, стимулювання цих додаткових надходжень для місцевих бюджетів, які будуть розподілятися в меншій пропорції, але це нормально. Тому що якщо би фонду не існувало, тоді би, умовно, відсоток був би вдвічі вищий, не 15 відсотків, а 30 відсотків, але 30 відсотків від нуля. Тому ми це теж повинні до кінця розуміти, що ці нові надходження, які ми очікуємо, будуть сильно рости, але вони в меншій пропорції будуть надходити в місцеві бюджети. Це теж важливий нюанс.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Володимир Володимирович.

Іван Іванович, прошу. Повертаємося до ваших питань.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене запитання до пана Тараса Качки, якщо можна. Ми зараз приймаємо зміни до Бюджетного кодексу, не знаючи Угоди майбутньої, ні одної, ні другої. Тобто ми їх не бачили, не знаємо і не знаю, чи побачимо. Але питання у мене наступного характеру: чи є зобов'язання фонду, який буде створений за правилами штату Делавер, інвестувати кошти, які Україна буде сплачувати від майбутніх ліцензій і так далі, і всіх інших рентних платежів, чи є зобов'язання фонду інвестувати ці кошти в Україну? Чи це його право: він може робити, може не робити цього? І чи може цей фонд використати кошти на щось інше, окрім як інвестиції в економіку України?

 

КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. Я думаю, що всі все побачать. У нас плани всі далі лишаються активними, сьогодні може відбудеться обмін дипломатичними нотами, відповідно ми працюємо активно над тим, щоб завершити роботу над створенням фонду. І хочу підтвердити ще раз, що це базова модель роботи фонду і базові права та обов'язки, що всі кошти, які внесені до фонду, і українські, і американські, спрямовуються на інвестиції в Україну, і лише доходи від інвестицій в Україну розподіляються між партнерами у фонді. Це базова норма узгоджена, немає ніяких сумнівів.

 

КРУЛЬКО І.І. І ще одне питання. А скажіть, будь ласка, а яким чином з боку Американської сторони цей фонд буде наповнюватися? Я зразу уточнення запитаю, тобто це загальне, а я зразу уточнення. От, скажімо, нам передають якусь зброю, це буде вважатися, вартість цієї зброї внеском у фонд чи ні?

 

КАЧКА Т.А. Так, ми про це детально говорили на стадії ратифікації угоди міжурядової. Це теж є така опція.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто зброя передана – це внесок у фонд?

 

КАЧКА Т.А. Якщо це скорочення логічного шляху. Та насправді, якщо говорити коректно, то той діалог, який відбувається між Україною і Сполученими Штатами щодо воєнної допомоги, лишається тим механізмом, який є, цей фонд ніяк жодним чином не заміняє наших розмов по лінії Міністерства оборони і Збройних Сил України щодо військової допомоги України. Цей фонд лише може бути додатковим інструментом заохочення надання нової військової допомоги з боку Сполучених Штатів Америки таким чином, що та військова допомога, про яку домовляться держави за звичайними механізмами, може бути також зарахована як внесок Сполучених Штатів Америки. Це ніяк не впливає на здатність інвестувати до України, тому що це скоріше дає можливість Сполученим Штатам Америки потім від доходів від інвестицій отримати компенсацію за нову військову допомогу. Але це річ, якщо це стосується питання інвестицій в Україну, то інвестиції в Україну можуть здійснюватися лише від готівкових внесень, внесків Сполучених Штатів Америки, які на сьогоднішній день не визначені, а визначені як опції. Ми знаємо про плани наповнення цього фонду, але це не є чіткі … (без мікрофону). І друге джерело – це те, що передбачено цим от законопроектом 13256 як надходження з Державного бюджету України, які потім будуть інвестуватися в Україну.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є ще запитання?

Пані Васильченко, прошу. Вітаємо вас на нашому Комітеті.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Дуже дякую.

Я трохи запізнилася, перепрошую. У мене запитання.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Мікрофон, будь ласка.

 

ПІДЛАСА Р.А. Вас не чути.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Так, дякую. У мене запитання, чи ми будемо розглядати це відразу за основу і в цілому, чи буде можливість подати поправки? Це перше запитання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ну, звісно, вчора ми обговорювали це на Погоджувальній раді. Фракції виступили проти голосування в цілому і ми будемо розглядати поки що за основу, і можна буде подати поправки так.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Гаразд. Дякую за вашу відповідь.

І власне мій ключовий коментар. Я вже чула, піднімалося трохи питання про місцеві бюджети і моя пропозиція і коментар стосовно того, що все ж таки в даному випадку доцільно розглянути питання не зменшувати відсоток зарахування ренти в місцеві бюджети, бо якщо проаналізувати загалом, які відсотки розщеплюються до місцевих бюджетів, то для державного бюджету це не будуть суттєві втрати, а для певних громад, бо зокрема не у всіх громад взагалі є надходження від цих рентних платежів, то для певних громад, які при створенні ще у 17-му, 20-му роках враховували ті показники надходжень і рахували свою спроможність, для того щоб сформувати громади, вони в тому числі враховували надходження від рентних платежів і для них будуть суттєвими такі втрати. То власне моя пропозиція розглянути до другого читання можливість все-таки залишити відсотки ренти для громад такі, як вони є, але, зазначу, вони насправді там не є доволі високими і це не вплине суттєво на державний бюджет. Я б хотіла тут коментар Міністерства фінансів. Буду вдячна.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Денис Валерійович. І тоді Тарас Андрійович, якщо бажає прокоментувати.

УЛЮТІН Д.В. Да. Дякую.

Знову ж таки, наша позиція як Міністерства фінансів або прохання навіть, щоб ми все-таки розглянули його в цілому, цей Бюджетний кодекс, оскільки це буде кроком, який безпосередньо реалізовує цю Угоду. Будь-які правки це буде затягування процесу і я думаю, що якраз на цьому етапі розгляду правок ми нормально так списи будемо ламати.

Що стосується переспрямування. Знову ж таки, питання в паритетності з боку країни, тут не питання державного, місцевих бюджетів, це питання Української сторони і Американської. Американська сторона отримає 50 відсотків ренти, вірніше, не американська, а фонд отримає, Україна отримає загалом в бюджет, не державний, а загалом в бюджет 50 відсотків. Далі цей розподіл 50 відсотків, ми вважаємо, що це 100 відсотків української частини. І далі йде розподіл, як ми це звикли робити по іншим рентним платежам. Тобто тут немає нічого. В даному випадку ми зараз ведемо просто таку філософську дискусію про те, що більше: нуль чи те, що від нуля може бути половина. Це така досить теоретична справа, я поки не готовий на це відповісти якось більш чіткіше.

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Можна? Колеги, по-перше, я хотів би підтримати Дениса Валерійовича. Нам з ним каву принесли на двох: 50 на 50. Це, я думаю, що гарна ілюстрація.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, прошу порядку, тому що не чути.

 

КАЧКА Т.А. Але, колеги, я перепрошую. Я розумію, що тема кави бурхлива, але давайте про рентні платежі і Угоду.

Насправді нам було б доцільніше і правильніше зробити голосування відразу в цілому, тому що все одно це наше там цілісне вже міжнародно-правове зобов'язання – направити ці майбутні платежі в фонд. Тобто тут все одно треба це брати до уваги, навіть беручи до уваги ці дискусії.

Друге, щодо місцевих бюджетів і громад та захисту їх інтересів. Номінально, може, це і має сенс говорити про всі ці речі, але треба розуміти, що мова йде про майбутні ренти, та майбутні платежі і треба розуміти, що в будь-якому разі там з тими рентними платежами чи без базово громади виграють, тому що мова йде про інвестиції в ці громади, у видобуток цих корисних копалин. Тому треба розуміти, що у будь-якому разі робота фонду буде націлена на те, щоб ці громади апріорі отримали щось більше від того, що вони мають зараз.

Тому насправді прийняття закону в цілому ...

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарасе Андрійовичу, час.

 

КАЧКА Т.А. А я запізнився, тепер буду довше говорити.

 

ПІДЛАСА Р.А. Це так не працює, Тарасе Андрійовичу.

 

КАЧКА Т.А. Тому насправді логіка по місцевих бюджетах така, що від схвалення цього закону в такому вигляді, як він є, місцеві громади виграють більше, ніж від правок, які пропонуються.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати! Пане Кунаєв, прошу Вас.

 

КУНАЄВ А.Ю. Добрий день, шановні присутні! Хотілося би ще почути відповідь на наступне питання. Яким чином у рамках роботи України по даній Угоді чи в рамках змін до Бюджетного кодексу взагалі планується реалізувати парламентський контроль? Чи буде взагалі хтось звітувати про те, які кошти надходять, як вони використовуються? Тому що ми маємо, я вважаю, якось отримувати цю інформацію взагалі для розуміння, що відбувається з тими досить великими коштами. Тому що в нас, я думаю, що люди спитають, куди йдуть ці кошти.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарас Андрійович, прошу.

 

КАЧКА Т.А. У нас кава на двох, яку ми не п'ємо, і мікрофон не можемо поділити. Дякую.

Ми говорили про це і постійно будемо повторювати, що інструменти парламентського контролю, будь ласка, застосовуйте, ми готові працювати і так далі. Тобто це ж питання в тому, що це контроль з боку Парламенту, а не проактивна позиція Уряду. Тому ми ж тільки – за.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарас Андрійович, питання не в цьому. Питання в тому, як ми можемо хоча би дізнатися про те, скільки, наприклад, зброї Сполучені Штати вклали в цей фонд. Хто нам про це розповість в парламенті? Чи розповість взагалі? Як це буде працювати?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І звітність.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарас Андрійович, прошу.

 

КАЧКА Т.А. Дивіться, без коментарів з приводу того, як що і до чого, з приводу оцінки. Ми готові на запит в Комітеті, в Парламенті в рамках парламентського контролю цю інформацію надавати. Ну я просто не розумію, в чому сумніви у ваших спроможностях.

 

ПІДЛАСА Р.А. Сумніви у ваших спроможностях, не в наших.

 

КАЧКА Т.А. Добре. Тоді, будь ласка, тестуйте нашу спроможність, використовуючи всі повноваження Конституції і законів України.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Зрозуміло.

Артем Юрійович, чи є ще уточнення? Я з усіх сил намагалася більше добитися відповіді на ваше питання, але відповідь така, яка є.

 

КУНАЄВ А.Ю. Ні, ну так зрозуміло, що фонд перед нами навряд чи буде звітувати. Але є з боку України там ця агенція – Державна агенція з приватного партнерства, здається, вона називається, можливо, хоча би її можемо зобов'язати звітувати?

 

ПІДЛАСА Р.А. Агенцію.

 

КУНАЄВ А.Ю. Да. Раз на рік перед Парламентом.

 

ПІДЛАСА Р.А. Окей.

 

УЛЮТІН Д.В. Дозвольте я додам. Питання дуже важливе дійсно і ми його в рамках переговорів також піднімали. У зв’язку з цим саме бюджетний трек, повністю бюджетний трек збережено в самій угоді ратифікованій, і зараз ми це розглядаємо на Бюджетному комітеті щодо змін до Бюджетного кодексу. Це було нашої Української сторони дуже важлива частина, що бюджетні кошти рухаються повністю по бюджетних правилах, бюджетних процедурах. Тобто жодні бюджетні процедури або бюджетні правила не були прибрані з нашого порядку денного, тобто всі ті речі, які у вас є в рамках розгляду бюджету і в рамках розгляду саме всіх бюджетних речей, вони зберігаються, тобто вся сторона від сплати податків і сплати рентних платежів до безпосередньо зарахування цих коштів на рахунок фонду. Тобто цей весь трек, він збережений повністю у вигляді правил, які ми зараз прописуємо в Бюджетному кодексі. Решта речей, ну це більше як комерційна історія, тут мені складно сказати, але я не думаю, що там буде, враховуючи участь двох сторін, урядових організацій якогось скритого розподілу ресурсів або скритих речей, бо це не вигідно жодній із сторін, оскільки будь-яке зменшення транспарентності при використанні публічних коштів веде за собою до певних негативних наслідків, в тому числі політичних. Тому в цій частині я не бачу взагалі проблеми щодо того, що ви будете чітко бачити використання даних коштів, бо ми в першу чергу як Міністерство фінансів будемо в цьому зацікавлені.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я дозволю собі не погодитися, що це комерційна історія, тому що зброю все ж таки надають державі Україна, а не комерційному фонду і навіть не якомусь ЦОВВу конкретному.

 

КАЧКА Т.А. Я думаю, що Денис Валерійович власне говорив про те, що я хотів сказати, що з боку Партнерів в фонді виступають дві урядові агенції, з нашого боку Агентство державно-приватного партнерства і з їхнього боку DFC, теж урядове агентство. Ми проговорювали питання там доступу, конфіденційності інформації, вона досить істотно обмежена і з нашого боку, і з їхнього боку, обмежена, мається на увазі те, що здатність назвати щось, закрити щось і назвати там комерційною таємницею дуже мінімальна з обох боків. І так само як DFC підзвітна там через Парламентський контроль Конгресу, так само і Агентство ДПП підзвітне вам теж. Тобто тут я просто не бачу предмету для якихось сумнівів з приводу того, що ви можете отримувати цю інформацію.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Давайте зараз надамо слово Ніні Петрівні Южаніній і тоді продовжимо дискусію. Вона є автором альтернативного законопроекту 13256-1.

Ніно Петрівно, ми проголосували регламент нашої роботи – до 3 хвилин для виступу, тому прошу.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Дуже приємно бачити таку велику кількість народних депутатів і запрошених, тому що насправді, навіть почувши трошечки вашу дискусію, потрібна вона була б ще з членами Комітету з питань економічної діяльності і з Податковим комітетом, хоча б для тих, хто зацікавлений розібратися у багатьох деталях, це було б дуже корисно, тому що якщо розглядав там комітет, який був профільним і виносив рішення про ратифікацію Угоди, то звісно там не було тих питань, які цікавлять нас тут точно. Зате тепер є можливість попрацювати над внесенням змін до Бюджетного кодексу і хоча б тут почути частину інформації.

Нам не потрібно те, що ви говорите зовні для того, щоб показати, які ми "прівлєкательниє", нам треба реальна інформація для того, щоб ми розуміли насправді взагалі, звідки ви взяли ту інформацію по ресурсах, яку передали партнерам. Розуміючи, що найбільше інформації цієї міститься в Податковій службі України, я точно знаю, що ви там її не брали. Тобто звідки ви тоді взяли все те, що запропонували партнерам? По-перше.

По-друге, ви знаєте, що якщо звернутися до Податкової, то щодо тих копалин, які є в переліку, були певні наміри продати, запропонувати любому інвестору ці пропозиції. У зв'язку з важкими покладами для розробки ці ліцензії нікому не потрібні, тому що це дуже великий капітал без отримання прибутку в кращому разі, а в гіршому разі це просто прогорить весь капітал, який може бути туди вкладений.

Друге. Навіть якщо це вдасться, то, не вносячи зміни у вартість ліцензій, а я теж розумію, що не всі знають, як вона визначається, дуже дивна формула, яку ніхто зараз не пропонує змінити, наша країна нічого від того не отримає ні у вигляді 50 відсотків як внески в цей інвестиційний фонд, так і в принципі для поповнення іншої 50-відсоткової частини загального фонду державного бюджету. Все це викликає здивування і тільки одне: дивіться, щоб ми потім не виглядали в дуже поганому світі перед нашими партнерами. Якщо ви шукаєте якісь інші джерела наповнення цього фонду від України і ми знаємо про це, повідомте, будь ласка, хоча би членів Бюджетного комітету. Бо коли ви завтра прийдете, як написав сьогодні Железняк, за збільшенням дефіциту бюджету в зв'язку з недостатньою кількістю грошей на Збройні Сили, то буде дуже дивно, тому що паралельно не можуть іти процеси, коли намагаємося когось десь обдурити і в цей же час показуємо, що в нас страшенно дефіцитний бюджет, який збільшується в дефіциті.

Я запропонувала з членами фракції одразу альтернативний проект закону, коли ми ще думали, що ви в два читання пустите ратифікацію Угоди тільки по одній причині: ми маємо хоча би створити певний сигнал суспільству. Якщо ви не бачите досі, що половина країни проти була ратифікації цієї Угоди і розмірковує як повну здачу інтересів, ми мали би показати, що ми годні, якщо ви вважаєте, що ті 50 відсотків це як би непристойно віддавати, то ми 50 відсотків віддаємо на наші Збройні Сили, на нові технології, на нові розробки. Це дуже показовий був би момент і нам би всім було би більше впевненості не пояснювати, що ми на розтяжці і нам зброї не дадуть, а пояснювати, що ми паралельно дбали про наші Збройні Сили і туди спрямували оті великі гроші, про які ви говорите. А я говорю, що там немає тих грошей, але ті великі гроші підуть на вас, на нові технології, щоб інвестор, який може зараз закласти гроші, так точно ж інвестор, якого ми чекаємо, у високотехнологічне озброєння, але яке буде вироблятися в Україні, щоб він мав той надійний ресурс, який буде створений в майбутньому. Це був би дуже позитивний сигнал.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, вже 4 хвилини. Може перейдемо до альтернативного?

 

ЮЖАНІНА Н.П. А я про нього якраз і говорю. Я про нього вже давно перейшла. Пані Роксолано, ви ж, будь ласка.

 

ПІДЛАСА Р.А Тоді можна попросити вас завершувати?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я можу завершити.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є запитання до авторки альтернативного? Немає.

Чи є запитання до когось з доповідачів?

Пане Разумков, прошу.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Денисе Валерійовичу, до вас запитання, якщо можна. Скажіть, будь ласка, скільки ви розраховуєте отримати в фонд до кінця цього року, до кінця 25-го року, від наших надходжень? І скільки ви розраховуєте отримати за 26-й рік? Ну тобто ви обраховували, ви показували явно це партнерам, пропонували, тому що ми не розуміємо, скільки ми отримаємо від партнерів, тому що скоріше за все, найближчим часом, якщо будуть продовжуватися активні бойові дії, якщо вони нам будуть згодні продавати, надавати озброєння, то ці кошти будуть зараховуватися як їх внесок в цей фонд, а мені хотілося би зрозуміти, скільки це буде з Української сторони, з нашої сторони наповнення.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Дмитре Олександровичу.

Що стосується, почну з 26-го року. Річ у тім, що у нас саме на початку, саме початковий етап зараз розгляду і планування бюджету, Бюджетної декларації 2026-2028 років. В рамках цього ми проаналізуємо прогноз по можливим виданим, можливим ліцензіям, які будуть надаватися на реалізацію, і спільно з профільним міністерством, яке відповідає саме за політику в цій сфері, зможемо більш детально пропрацювати і спрогнозувати цифру, яка буде, можливих надходжень в цей фонд наступних років.

Що стосується 25-го року, знову ж таки, цифри у нас наразі немає, оскільки безпосередньо в процесі самої Угоди змінювався дизайн самої Угоди і параметри безпосередньо тих корисних копалин, які використовувалися б в цьому додатку А "Активи природних ресурсів". Тому після ратифікації ми зробимо внутрішню роботу спільно знову ж таки з міністерством, яке відповідає за цю політику, пропрацюємо і зможемо надати вам інформацію.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денис Валерійович, у вас же був розрахунок про те, що би було, якби ми підписали таку Угоду в 2019-му? Ну скажіть. Ну це все одно порядок цифр. Скажіть про це під стенограму. Це публічна інформація, про це вже всі говорили. Добре. Давайте я скажу.

УЛЮТІН Д.В. Якщо ми говоримо про віртуальну цифру, якщо це дуже важливо…

 

ПІДЛАСА Р.А. Прогноз.

 

УЛЮТІН Д.В. Віртуальна, гіпотетично віртуальна, а не прогнозна, якщо взяти в розрахунок, а Ніна Петрівна сказала, що ми не зверталися до Податкової, насправді ми до Податкової зверталися, ми чітко розуміємо поліцензійний облік, який у нас наразі є, і поліцензійний видобуток і поліцензійну сплату ренти. Так от, якби чисто гіпотетична вправа, дуже теоретична, якби угода була в 19-му році підписана, то, враховуючи, що за період з 19-го по 25-й рік було реалізовано ряд досить значних газових, нафтогазових родовищ, плата за ренту, не плата за ренту, плата за надання спеціального дозволу склала 4 мільярди за цей період і рента від видобування…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Гривень?

 

УЛЮТІН Д.В. Гривень, гривень, да, ну ми ж в Україні, ми гривнями рахуємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це за 5 років, правильно?

 

УЛЮТІН Д.В. За 5 років, да.

А рента з видобутку корисних копалин на цих родовищах і по цих ліцензіях – це близько 2 мільярдів. Таким чином ми могли б спрямувати до цього фонду впродовж цих 5 років близько 3 мільярдів гривень. В умовах, в умовах знову ж таки чисто гіпотетично віртуальних.

Дякую.

 

(загальна дискусія без мікрофону)

 

УЛЮТІН Д.В. Так питання було ж до того, що було би. Правильно? Це що було би, це точно так само.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, дійсно, я попросила  Дениса Валерійовича дати нам якісь цифри, щоб ми хоча би розуміли порядок цифр. Це не прогноз, як він кілька разів підкреслив.

Так, Дмитре Олександровичу, прошу.

 

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Роксолано Андріївно.

Це нагадує, як в історії, знаєте, в теорії ми мільйонери. Якщо я правильно порахував, то ми зараз з вами говоримо про 1 мільйон доларів в місяць за весь цей проміжок часу, 1 мільйон доларів. Я розумію, що для тих, якщо там хтось дивиться, це величезна сума, да і для народних депутатів, але для наповнення фонду і для майбутніх інвестицій мільйон доларів в місяць, ну мільйон, мільйон. Якщо чесно, я порахував, у мене 980 вийшло, тому що там не 5, а 5,5 чи 6 треба рахувати років. То мені здається, що з таким успіхом ми навіть фонд не зможемо забезпечити, його діяльність там, оренди, зарплати, знову ж прийде наглядова рада.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дмитре Олександровичу, річ у тім, що ми ж говоримо про ті спеціальні дозволи, які видавалися в цей період. Як Ніна Петрівна сказала, дійсно частина спеціальних дозволів і тих Активів природних ресурсів, які внесені до категорії А, є важкодоступні і з дуже складними технологіями видобутку. Тобто ми навіть і теоретично не зможемо зробити цю вправу, оскільки технології видобутку таких корисних копалин є в досить обмеженої кількості країн у світі, одна з яких, з якою ми підписали цю Угоду. Без їх технологій цей видобуток неможливий. Ми всі досить чітко це розуміємо. Більш того, без їх впливу ми не зможемо навіть реалізувати ці матеріали, які видобудемо. Тобто тут, знову ж таки, питання досить теоретичне, скільки може бути в цьому фонді. В цьому фонді може бути рівно стільки, скільки ми як країна зможемо в цей фонд надати, і яке у нас буде бажання або запустити фонд, щоб він працював ефективно, або не запустити і він не буде працювати ефективно.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Останне запитання. Дякую. Виходячи з того, що сказав Денис Валерійович, я правильно розумію, що окрім надходжень від ренти і ліцензій, є ще якісь механізми наповнення з українського боку цього фонду чи ні? Тому що я в угоді цього не побачив і ви просто сказали, що дивлячись з того, як ми це будемо наповнювати. Це не я, не ви будете робити, це буде робити держава Україна. Які механізми там закладені?

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дякую за запитання.

Дивіться, перше, в нас є річ, ми юридично закріплюємо базову історію, тобто таку консервативну. Це з майбутніх, те, що ми проговорювали. Обов'язкові внески. Як законопроект, який ми розглядаємо... І це, до речі, питання того, що це майбутні речі, а потреби Збройних Сил України, вони актуальні тут і зараз, і тому альтернативний законопроект, він трошки недоречний, тому що він вводить в оману Збройні Сили України, тому що, ну, ми ж не будемо віртуальні якісь кошти спрямовувати на ЗСУ і так далі. Тобто це нам потрібен бюджет цього року, а не бюджети майбутніх періодів. Тому тут це щодо альтернативного.

Щодо інших надходжень, ми не обговорювали зі Сполученими Штатами Америки суми інших надходжень. Де-юре фонд міжурядова Угода передбачає, що обидві сторони можуть робити внески там 1 долар, 1 мільярд доларів кожна зі сторін в силу того, скільки є можливостей. З нашого боку очевидно можливостей немає, ви це чітко розумієте, тому що ці кошти можливі тільки з бюджету. Сполучені Штати Америки, вони розглядають свої там плани, тобто за кілька місяців можуть бути анонси. Де-юре така можливість є.

У нас є два джерела. Це базова історія, як передбачено в законопроекті, це майбутні платежі, і масштаб їх, я тут теж хочу сказати, що не такий величезний, як очікується. Питання для Американської сторони, вони вірять в те, що цей видобуток в Україні буде розвиватися, тому що вони притягнуть інвестиції, технології, інші речі. Питання не в кількості грошей. Друга річ – це добровільні внески. Чим більше внесе США, тим більше буде можливостей для інвестицій. Вони над цим думають.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Олександр Сталіноленович, прошу.

 

КАЧНИЙ О.С. Скажіть, будь ласка, а хто буде обирати трьох представників від України: Верховна Рада, Кабмін чи якісь люди на вулиці?

 

КАЧКА Т.А. Де-юре це Агентство ДПП, тому що вони сторона, а де-факто Уряд України.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Зрозуміло.

 

КРУЛЬКО І.І. За рекомендацією міжнародних експертів, Бюджетного комітету.

 

КАЧКА Т.А. Іване Івановичу, для протоколу, жодних рекомендацій міжнародних експертів в даному випадку ми не очікуємо.

Дякую.

 

(загальна дискусія без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, прошу серйозніше ставитися до питання.

Чи є ще запитання до доповідачів?

Пані Васильченко, прошу, давайте останнє питання, тому що у нас ще є важливий сьогодні...

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Дякую.

Скажіть, будь ласка, а як буде оцінюватися вартість тієї зброї, яку Сполучені Штати будуть як інвестицію вкладати в цей фонд? І чи є розуміння, бачення як уникнути ризиків завищення вартості з їхнього боку? Бо очевидно, що таке може трапитися?

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дуже коротко. По-перше, дуже детально це обговорювалося на стадії ратифікації, законопроект міжурядової Угоди. Хочу лише просто додатково, є серед депутатів набагато більше спеціалістів по оцінці зброї і залученості в адвокацію в Сполучених Штатах, ніж я чи Денис Валерійович, Сергій Михайлович. Але треба розуміти, що стартовий вихідний пункт військової допомоги це те ж рішення Конгресу або Президента Сполучених Штатів Америки, виражене в сумах. Тобто у них теж є своя бухгалтерія, тому завищити щось чи занизити щось є дуже мінімальні опції. Є там різні нюанси, але все одно треба розуміти, що з усіх боків там є державна бухгалтерія, якою важко буде якось маніпулювати. Тому я точно впевнений, що там немає простору для дуже істотних розбіжностей між тим, скільки номінально вона коштує, ця допомога, в бухгалтерії Пентагону.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я перепрошую, пані Роксолано.

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Мені здається, це було важливе питання і, чесно кажучи, та відповідь, яку ми зараз почули, мене не задовольняє. Ми всі чули протягом 2022-2023 років, що допомога, яка надавалася Україні, і у 2024 році, потім перераховувалася, знаходилися додаткові мільярди доларів, частина допомоги – це зброя була не нова, а яка довгий час була на зберіганні. Ціна в неї… В них свої методики і вони самі в них плуталися. Тому якщо ми просто говоримо, що наша відповідь: ми сприймемо це так, як нам дадуть з бухгалтерії, ну якось це дуже вражає, що немає жодних механізмів, де Україна зі свого боку дає оцінку тому, що отримує? Це, мені здається, дуже важливе питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарас Андрійович, чи буде Україна, Уряд якось давати оцінку і переоцінювати чи погоджуватися на оцінку, яку надає Американська сторона?

 

КАЧКА Т.А. У нас буде спільно вироблений протокол, спільно вироблений, узгоджений усіма учасниками, протокол здійснення цієї оцінки з урахуванням всіх тих речей, про які ви говорили. Тобто він буде розроблений перш ніж можуть бути здійснені якісь зарахування. Тобто ми, розуміючи всі ці історії, вони для всіх відомі, у нас є спільне рішення, що правління спільно, тобто три наших, три їхніх менеджери, схвалять цей протокол, який буде враховувати всі ці нюанси, а далі вона буде здійснюватися, оцінка, відповідно до цього протоколу.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, якщо більше немає запитань, то пропоную надати слово Голові Рахункової палати Піщанській Ользі Станіславівні висловити думку щодо цього законопроекту.

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня. Дякую за надане слово.

Враховуючи, що дані зміни, вони вносяться відповідно до ратифікованого Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, у Рахункової палати заперечень щодо запропонованих змін до Бюджетного кодексу України немає.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Юрій Михайлович Кузбит, розкажіть, будь ласка, як пройшов підкомітет.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні колеги, значить, вже як ми розуміємо, відбувся підкомітет за участю представників і Міністерства фінансів, і Міністерства економіки, і Рахункової палати. Було розглянуто урядовий законопроект 13256 та поданий народними депутатами альтернативний законопроект 13256-1.

У наданому проекті рішення наведено детальну інформацію щодо цих законопроектів. Парламентом законопроект 13256 вже визначено невідкладним, тому згідно з нормами Регламенту передбачається прискорена процедура його розгляду.

Зважаючи, що Верховною Радою 8 травня прийнято законопроект 0309, яким ратифіковано відповідну угоду, про яку ми сьогодні вже всі говорили, є підстави для розгляду законопроектів 13256 і 13256-1.

Головне науково-експертне управління висловило зауваження, що положення альтернативного законопроекту щодо цільового спрямування частини рентної плати на заходи з оборони не відповідають предмету законопроекту як такого, що спрямований на реалізацію відповідного міжнародного договору. Міністерство фінансів теж надало зауваження до альтернативного законопроекту та його не підтримує.

За підсумками попереднього розгляду даного питання в підкомітеті запропоновано Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроекту 13256 і альтернативного законопроекту 13256-1 прийняти за основу законопроект 13256 та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати до другого читання зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.

Дякую за увагу, колеги, і прошу підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція голови підкомітету Кузбита Юрія Михайловича прийняти рішення Комітету згідно з озвученим рішенням і наданим проектом ухвали.

Переходимо до голосування.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За основу і в цілому?

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні, за основу.

Переходимо до голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Проти?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 1 – утримався. Решта – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги, рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання.

Я думаю, ми можемо відпускати Тараса Андрійовича Качку. Дякую, що завітали.

 

(загальна дискусія без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарасе Андрійовичу, по бажанню, можете залишитися, а можете нас залишити.

Колеги, прошу не розходитися, тому що звіт за бюджет потребує голосування в кінці. У нас є рівно одна година для того, щоб до початку засідання завершити Комітет і проголосувати.

Для другого питання про звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону про Державний бюджет України на 2024 рік запрошуємо для доповіді Міністра фінансів Марченка Сергія Михайловича.

Прошу проголосувати за регламент розгляду цього питання.

Отже, доповідь Міністра фінансів щодо звіту – 10 хвилин, до 10 хвилин, представлення висновків Рахункової палати щодо звіту – до 5 хвилин, співдоповідь голови профільного підкомітету – до 2 хвилин і потім кожний наступний виступ або запитання – до 3 хвилин. Прошу підтримати такий регламент обговорення.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утрималися?

Так. Одноголосно – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Сергію Михайловичу, до 10 хвилин для вашого звіту.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується річний звіт про результати виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік". В першу чергу хочу зазначити, що відповідний проект постанови розглядався на Комітеті, у нас немає зауважень до підкомітету і розгляду цього питання на підкомітеті.

Щодо виконання самого Закону про державний бюджет на 2024 рік, в першу чергу хочу зазначити, що це третій повноцінний бюджет повномасштабного вторгнення збройної агресії Російської Федерації, і які фактично домінують умови невизначеності, які в першу чергу визначають і характер змін бюджету, і основні пріоритети бюджету. Також варто зазначити, заходи, які Уряд вживав щодо покращення роботи цивільної інфраструктури, збереження макрофінансової стабільності та забезпечення фінансування всіх інших секторів, які також пріоритетні, це соціальний захист, відновлення критичної інфраструктури.

Щодо доходів бюджету – доходи бюджету становили 3 трильйони 123 мільярди гривень. Це фактично на 1 трильйон 212 мільярдів гривень більше до затвердженого Верховною Радою закону зі змінами. 473,9 мільярда гривень становили гранти від іноземних партнерів.

Видатки – видатки у 2024 році становили 4 трильйони 488,3 мільярда гривень плюс 473,5 мільярда гривень до 2023 року. Основний пріоритет – це сектор безпеки і оборони, видатки становили 2 трильйони 975,8 мільярда гривень, або майже 39 відсотків до валового внутрішнього продукту. Це на 329,6 мільярдів гривень більше за видатки 23-го року.

На соціальні видатки спрямовано 579,2 мільярда гривень, це на 45 мільярдів гривень більше за показник 23-го року. Пенсійні виплати, соціальні та гуманітарні програми підтримки українців забезпечено в повному обсязі. Забезпечено безперебійне фінансування сфери охорони здоров’я, зокрема видатки на медицину становили 238,7 мільярда гривень, зокрема на реалізацію програми медичних гарантій – 157,3 мільярда гривень. Освіта також була пріоритетом Уряду, видатки на сектор становили 348,4 мільярда гривень.

Дефіцит – дефіцит державного бюджету склав 17,7 відсотка від валового внутрішнього продукту, або 1 трильйон 359,4 мільярда гривень проти 20,2 відсотка у 2023 році. Це також нижче за плановий показник на 24,2 відсотка, який планувався при підготовці бюджету.

Боргова політика – Міністерство фінансів продовжує здійснювати ефективну боргову політику. У 2024 році було проведено успішну реструктуризацію державних єврооблігацій. У підсумку державний і гарантований державою борг зменшено на суму майже 8,7 мільярда доларів США, що стало одним із найбільших списань боргу у нещодавно проведених реструктуризаціях суверенного боргу.

На внутрішньому ринку за рахунок випуску військових облігацій залучено 638,4 мільярда гривень. На зовнішніх ринках було залучено 1 трильйон 900,7 мільярдів гривень, в першу чергу це макрофінансова допомога Європейського Союзу, кошти Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших міжнародних партнерів. Середньозважена ставка державних запозичень до загального фонду державного бюджету у 2024 році становила 2,9 відсотка річних.

Тобто, підсумовуючи сказане вище, хочу зазначити, що державний бюджет на 2024 рік було виконано в межах і нижче встановленого законом граничного показника дефіциту – фактично 17,7 відсотка ВВП при плані 24,2. Пріоритет забезпечено сектору безпеки і оборони в обсязі 39 відсотків валового внутрішнього продукту, що на 326,9 мільярдів гривень більше, ніж в 2023 році. Повністю забезпечено в межах законом встановленому обсязі виплат всіх соціальних допомог, компенсацій, виплат населенню в запланованих, ще раз кажу, законом обсягах.

Також передбачалися капітальні видатки в зв'язку з необхідністю відновлення об'єктів інфраструктури, в першу чергу енергетичної, і склали вони 306 мільярдів гривень, що на 97,1 мільярда гривень більше, ніж в 2023 році.

Дякую народним депутатам за конструктивну допомогу, співпрацю, за те, що ви завжди відкликаєтеся до необхідності термінових і важливих змін до бюджету, в першу чергу – це які стосуються сектору безпеки і оборони, і сподіваюся на конструктивну співпрацю при виконанні Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" і при підготовці проекту закону про бюджет на 2026 рік. Також ми найближчим часом будемо готові вам презентувати Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.

Дякую. Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Сергію Михайловичу. Чудовий таймінг.

Тоді слово надається для представлення Висновків щодо виконання державного бюджету за 2024 рік Голові Рахункової палати Піщанській Ользі Станіславівні.

Ольго Станіславівно, до 5 хвилин. Прошу.

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую.

Шановна пані Роксолано, народні депутати України та запрошені! На засіданні підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати розглянуто Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Бюджет України було виконано, незважаючи на умови воєнного стану, в яких відбувалося виконання бюджету.

Загальні показники вже зазначені шановним паном Міністром, тому ми пропонуємо зупинитися на виявлених Рахунковою палатою недоліках або відхиленнях під час виконання державного бюджету на 24-й рік, особливо на тих, які спостерігаються не один рік і мають місце у цьому році та наданих за результатами проведеного аналізу рекомендацій.

Перше, на сьогодні залишається актуальним питання планування доходів державного бюджету, зокрема в спеціальному фонді державного бюджету на 2024 і 2025 роки заплановано 0,8 мільярдів гривень коштів, що мають надходити відповідно до статей 8 та 9 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Платником цих надходжень є ПСО як Енергоатом, яка за інформацією Міненерго в 24-му році не мала фінансових можливостей для перерахування зазначених коштів, зокрема через прострочену заборгованість за електричну енергію.

Водночас план на 24-й рік надходжень від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ перевиконано в 6,9 раза. Зрозуміло, що ці надходження важко спрогнозувати, але за результатами першого кварталу вони перевищили план на рік за загальним фондом на 38 мільярдів гривень, однак не було враховано при внесенні змін до закону про державний бюджет.

З урахуванням зазначеного не втратила актуальність рекомендація, яку Рахункова палата надавала протягом 24-го року щодо змін Закону про Державний бюджет України у частині обсягів окремих доходів, надходження яких суттєво відрізняються від планових показників з урахуванням їх фактичних надходжень з початку року.

Також значні обсяги простроченої дебіторської заборгованості здебільшого за бюджетними програмами Міністерства оборони. З початку 2024 року дебіторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету за видатками зросла на 116 мільярдів гривень, до 422 мільярди гривень, з неї прострочена зросла на 7 мільярдів гривень, до 63 мільярдів гривень. Найбільше зросла дебіторська заборгованість за бюджетними програмами Міністерства оборони – на 100 мільярдів гривень, при цьому прострочена в даному напрямку зросла на 3 мільярди гривень і стала 55 мільярдів гривень.

Основні причини простроченої заборгованості, зокрема затримки із наданням послуг і виконанням робіт, пов'язані із ракетними обстрілами.

З огляду на таку ситуацію Рахункова палата пропонує доручити головним розпорядникам вжити заходів щодо зменшення і недопущення зростання простроченої дебіторської заборгованості.

Також не затверджена у визначений бюджетним законодавством термін Стратегія управління державним боргом. Востаннє середньострокова Стратегія управління державним боргом, яка має затверджуватися щорічно, затверджена у жовтні 2023 року на 2024-2026 роки. Ця Стратегія базувалася здебільшого на оцінці державного боргу у 2021-2023 роках, не визначала завдань на прогнозований середньостроковий період, що не сприяло прогнозованості боргової політики і передбачало публікування наступної стратегії у першому півріччі 2024 року, однак Уряд у порушення вимоги Бюджетного кодексу України не затвердив середньострокову Стратегію управління державним боргом на 2025-2027 роки. До того ж Мінфін досі не затвердив програму управління державним боргом на 2025 рік і не оприлюднив звіт про виконання такої програми на 2024 рік. Рахункова палата наголошує на необхідності вчасного, у визначений бюджетним законодавством термін, затвердження важливого для управління державним боргом документу – Стратегія управління державним боргом на 2026-2028 роки.

Пропонуємо дослухатися до цих та інших наданих рекомендацій.

Дякую за увагу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Ольго Станіславівно.

Чи є запитання до доповідачів: до Міністерство фінансів та до Ольги Станіславівни?

Дмитро Олександрович, я бачу, але давайте спочатку дамо слово членам Комітету, якщо хтось хоче висловитися.

Михайло Михайлович Лаба, прошу.

 

ЛАБА М.М. Дякую.

Дякую Рахунковій палаті, в принципі, за ці зауваження, по яких і хотів задати запитання. Дійсно, що би хто не писав в інтернеті стосовно, що не вистачає коштів на Збройні Сили України, в України немає потужності самим закривати цей генштальт. Це перше.

Те, що за окремими видатками зафіксувала і Рахункова палата, щодо спеціального фонду державного бюджету спостерігається низький рівень використання коштів за наявності відповідних надходжень. Це я би дійсно дуже попросив не просто вжити заходів, як рекомендує Рахункова палата, а дати Міністерству фінансів оцінку цьому і поставити якийсь короткий термін для усунення тих фактів. Це перше.

Те, що коїться в оборонці, шановні колеги, це результат того, що, наприклад, перерозподіл коштів відбувається всередині Міністерства оборони і механізм, наскільки мені відомо, він приймається рішенням МО і Генштабу, от і маємо наслідки: і тих скандальних 550 мільйонів доларів, і ці справи, які зараз САП, НАБУ і всі розглядають, тому я думаю, що… Міністерство фінансів тут попросив би максимальної уваги все ж таки до оборонки – це стратегія сьогодні нашої держави і якщо там буде бардак фінансовий, буде бардак на полі бою, тому дуже прошу на це звернути увагу.

Друге, що би я хотів сказати в цілому Уряду – подякувати за роботу, об'ємна робота, яка здійснювалася за ці роки, велика робота.

Але скажу ще по життю громад, по органах місцевого самоврядування. Так як ми десь і аналізували, і десь були доповіді на Бюджетному комітеті минулого року, зауваження такого плану, що Уряд, маючи такі фінансові інструменти залучення коштів з іноземних та інших програм урядів, так би мовити, ми мали, як Бюджетний комітет не маємо, наприклад, таку інформацію, не говорячи про вже органи місцевого самоврядування. Така платформа як DREAM, вона працює. Дякуємо. Там все, ну якби ще деякі такі, ще один майданчик, який дає можливість брати участь напряму без посередників, так би мовити, органам місцевого самоврядування залучати кошти з різних проектних можливостей. Але все ж таки дуже багато є, от якщо слідкувати за сайтом Кабінету Міністрів, є ті чи інші постанови розподілу фінансових допомог, наприклад, назвемо там Японія – 100 мільйонів чи 300 мільйонів – Південної Кореї. Далі ми не бачимо, за ширмою взагалі, що відбувається. Я окремо намагався звертатися зверненням депутатським, як інструмент. Так, я отримав цю відповідь, але якщо на постійній основі, якщо Рахункова палата відстежує, ну ми на Бюджетному комітеті бажали би хоча б раз на місяць мати зведену інформацію для народних депутатів, інформацію по тих програмах: хто відповідальний, план, на які напрямки вона використовується, відбір учасників цієї програми, його реалізація і звіт.

І ключове, останнє, хотів би просто звернути увагу пана Сергія і пана Дениса ще на один такий момент – багато міністерств по втіленню реформ і по програмах освіти, наприклад, і медицини мають довгобуди, але вони 2020–2025 років, період нашої каденції. Вони залишаються не завершені, а вже участь громади беруть в інших проектах. Я би просив промоніторити такий баласт, щоб не залишати у цьому скликанні незавершені будівництва, які розпочалися за каденції Президента Зеленського.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Сергію Михайловичу, прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Постараюся максимально коротко відповісти. Так, дійсно, невикористання спеціального фонду це є проблемою. Ми постійно звертаємо увагу відповідних головних розпорядників на те, що вони мають більш ретельно працювати з коштами, які у них не є на рахунках, а спецфонд – це кошти, які належать фактично головному розпоряднику, і вони вправі ними розпоряджатися.

Але разом з тим хочу зазначити, що в принципі в процесі розгляду звіту про виконання бюджету є можливість заслуховувати окремо головних розпорядників, тому ви можете їх викликати, звернутися і це буде нормальна підзвітність Верховній Раді, якщо у вас є конкретні запитання до конкретних міністрів. Ми також готові долучитися до такої роботи.

З приводу різного роду проектів і залученості органів місцевого самоврядування, відверто скажу, що всі кошти, які ми залучали через ті або інші проекти: японські, британські, американські, європейські – здебільшого йшли на фінансування дефіциту бюджету. Тобто вони могли бути марковані, якісь проекти, але здебільшого це кошти на фінансування дефіциту бюджету. Розвиткових проектів, вони також були, але їх було небагато. І в принципі ви знаєте, ми вдячні вам за те, що ви допомогли запровадити публічні інвестиції в Державний бюджет України і система публічних інвестицій зараз дає свої плоди, вона дозволяє нам у тому числі відслідковувати і моніторити ті проекти, які ми підтримували в бюджеті на 2025 рік.

Тому відповідаючи на останнє ваше запитання щодо довгобудів, довгобуди це питання пріоритетності використання коштів тими або іншими головними розпорядниками. Якщо ці довгобуди, вони є пріоритетними для закриття і для фіналізації, ці довгобуди, або так звані об'єкти незавершеного будівництва, мають бути частиною відповідних проектів, а ці проекти мають бути пріоритезовані і включені у відповідну структуру Single project pipeline і далі профінансовані. Ви знаєте, що 92 проекти ви підтримали в бюджеті на 2025 рік, тому, знову ж таки, я думаю, що це варто звернути увагу відповідних профільних міністерств, щоб при підготовці проекту бюджету на 2026 рік вони в першу чергу звернули увагу на реалізацію об'єктів незавершеного будівництва.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Далі Цабаль, Гончаренко, а потім – Гнатенко і Шпак.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Сергію Михайловичу, дякую за доповідь. У мене насправді більш технічне питання. От ми кожного року, коли заслуховуємо звіт, ми бачимо, що в нас і видатки, і доходи бюджету, там більш ніж на мільярд більше, ніж те, що ми останній раз це затверджували. Ну я розумію чому, тому що ми в кінці року, якщо я правильно розумію, перекласифіковуємо частину МТД як власні надходження бюджетних установ, які стають і доходом, і видатками, і відповідно надходження міжнародної фінансової допомоги також класифікується як дохід і відповідно як видаток, що не відбувається всередині року. І в мене відповідно питання, це, ну, з точки зору там планування це нормально і чи воно зараз так буде? Ну, можливо, просто інших шляхів немає. Чи там буде якась можливість, наприклад, цього року, що вже поступово всередині року ці класифікації там будуть робитися і ми вже, умовно, всередині року побачимо не зразу, не в кінці року там мільярд 300 чи скільки, трильйон 300, а там поступово будемо бачити оці речі?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, така проблема існує. Вона, знову ж таки, логічна і пов’язана з війною. Надходження міжнародної технічної допомоги і постановка її відповідно на облік потребує певного часу, певної оцінки і тому не завжди це відбувається в строк. І відслідкувати, умовно кажучи, посеред року… Звичайно, у нас є ця звітність. Не відбувається вона в кінці року, постановка, вона відбувається за наявності відповідного озброєння, вони відразу ставлять її на облік і відповідно в кінці звітного періоду вони звітуються про наявність такої допомоги, але є певні лаги запізнення, тому звичайно найбільша сума приходиться на кінець року, коли закривається відповідний звітний період.

 

ЦАБАЛЬ В.В. А проміжні якісь?

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, є інформація. По відповідному запиту ми готові будемо, якщо ця інформація не закрита, надати її, або навіть і закриту надати, якщо у вас є доступ.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

У мене питання, а що у нас з фондом ліквідації і тими об’єктами, які фінансувалися за рахунок фонду ліквідації?

На сьогоднішній день зависло десятки об'єктів по всій країні, в тому числі сховища – це те, що рятує життя людей. Як Міністерство фінансів бачить вирішення цього питання, щоб ті кошти, які були вкладені до того, не перетворилися на попіл, і щоб ми реально виконали своє завдання, в тому числі безпека для людей, для шкіл?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання, шановний народний депутат. У нас є ще перехідні залишки фонду ліквідації наслідків збройної агресії. І так, дійсно, залишок коштів є і на сьогоднішній момент, уже ми в травні, у нас десь приблизно залишок коштів близько 6 мільярдів гривень. І є питання щодо закриття об'єктів незавершеного будівництва і розрахунків. Але знову ж таки, повернуся до свого попереднього меседжу. Ми запроваджуємо систему, яка повністю уніфікує будь-які публічні інвестиції, і в тому числі це стосується об'єктів, які були фінансовані за рахунок фонду ліквідації. Тобто враховуючи, що джерела надходжень фонду, вони нестабільні і очікувати, що там будуть значні надходження на сьогоднішній момент ми не можемо, тому єдиним способом дофінансувати об'єкти, які були недофінансовані за рахунок фонду ліквідації, це включити їх у пріоритетні проекти і профінансувати за рахунок системи публічних інвестицій.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я перепрошую. А все-таки більш конкретно. Ви плануєте систему, це чудово. А що ви плануєте робити конкретно по цих об'єктах? У нас стоять зараз по країні довгобуди, які не завершуються, а це в першу чергу мене турбує те, що стосується безпеки людей, бо, на жаль, війна продовжується.

 

МАРЧЕНКО С.М. Якщо у вас є конкретні об'єкти, давайте по них подивимося. Дайте нам інформацію, про які конкретно об'єкти йде мова. Якщо це про укриття, то на укриття у нас кошти передбачені в бюджеті цього року є, і це відповідний проект є. Якщо це стосується інших об'єктів, дайте нам інформацію, ми подивимося, скажемо на якому етапі, де, яким чином це можна профінансувати.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Зроблю.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Валерій Сергійович Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Сергій Михайлович, питання, яке стосується місцевих бюджетів і контролю за використанням цих коштів, особливо тих громад, які на сьогодні існують тільки на папері. Це такі як Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанська та інші громади. Майже мільярдні ресурси знаходяться на їх рахунках, а використання під великим сумнівом. І громади, які ще знаходяться на лінії зіткнення, теж використання їх незрозуміле і не зв'язане зовсім із війною – це продовжується використання на асфальтні роботи, висадження дерев, благоустрій – незрозуміло взагалі. І ми це питання піднімаємо на місцях і також військовим адміністраціям обласним, але реакції ніякої немає. Можливо це питання взяти під свій контроль Міністерству фінансів, щоб навести якийсь лад там?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Це питання неодноразово піднімалося. Наскільки я знаю, є навіть ініціативи і зареєстровані відповідні законопроекти.

Це політично сенситивне питання, тому що, з одного боку, є справедливим те, що потрібно якимось чином це питання унормувати, але, з іншого боку, коли це почати роботи: на цьому етапі чи, можливо, почекати, коли у нас буде більше розуміння щодо того, яким чином у нас відбувається ситуація на полі бою?

Тому я вас розумію. Я розумію, що ці кошти мають якимось чином слугувати, виконувати призначені функції і допомагати, можливо, мешканцям цих міст, які зараз є внутрішньо переміщеними особами. І це питання ми готові розглядати і дискутувати. Але знову ж таки підкреслю, що я, чесно кажучи, не готовий сказати, що на сьогоднішній момент є повний консенсус і розуміння, яким чином ці кошти мають бути використані.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. У мене питання щодо саме виконання бюджету 2024 року. Ми бачимо, що державний борг у нас тільки зростає і по результатах ми бачимо, що на сьогодні, ну по результатах 2024 року борг становить 91,2 відсотка ВВП. Ми бачимо, що майже частина бюджету в нас запозичена, відповідно порахувати ми можемо, що на сьогоднішній день по кінець 2025 року ми матимемо вже більше 100 відсотків ВВП.

У мене питання до Уряду, маючи такий борговий тягар, Україна не зможе відповідно ефективно проводити навіть і повоєнне економічне відновлення, зокрема залучати інвестиції, забезпечувати якусь макроекономічну стабільність нашої держави. Підвищувати податки на те, що зараз говорить МВФ, для нас, на мою думку, це тупиковий крок, тому що це призведе врешті-решт до падіння економічної активності в нашій державі і, навпаки, не буде стимулювати економічне зростання. Питання до Уряду, чи планує Уряд взагалі говорити про списання частини боргу? Все ж таки війна, форс-мажорні обставини, відповідно до того ми розуміємо, що може бути реструктуризація і таке інше. Якщо так, то яка саме частина, що ви плануєте? І чи допускаєте у повоєнні часи, якщо говорити про такі варанти Яресько, ті борги, які ми зараз маємо, ті, які були раніше залучені і так далі, чи ми можемо до цього часу дійти і до дефолту?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. В першу чергу хочу зазначити, що у нас на сьогоднішній момент і на найближчу перспективу тягар державного боргу, незважаючи на його великий розмір, не є проблемою для державного бюджету. Поясню. Ми, як я зазначив у своїй доповіді, успішно провели реструктуризацію боргу і ми змогли зекономити 9 мільярдів доларів США. Це те, що вважається так званим "фіркатом" зменшення боргового навантаження, тобто комерційний борг, питання врегульовано, залишається борг внутрішній, який ніколи не планується і не передбачається для реструктуризації, тому що незважаючи на те, за якими ставками ми запозичуємо, це і вплив на клієнтів, і на державні банки, ну і в принципі на довіру до дій Уряду. Залишається також борг, так званий концесійний борг, який надавали нам країни-партнери, зокрема в першу чергу це стосується боргу від Європейського Союзу.

Це питання активно обговорюється. І я думаю, що у випадку у період, коли ми станемо повноцінними членами Європейського Союзу і ми отримаємо доступ до грантового фінансування, буде поставлене питання щодо списання або реструктуризації цього боргу, тому що буде нелогічно мати, з одного боку, стрічку, яка передбачає фінансування бюджету України, з іншого боку, ці ж самі кошти будуть виплачені на виплату боргів. Тому це питання напевно не найближчої перспективи. І я думаю, що ми про це можемо говорити з нашими партнерами. Знову ж таки, піднімати зараз це питання не є доцільним, тому що у нас є проблемна ситуація на 2026 рік – нам потрібно знайти додаткові джерела фінансування. І, умовно кажучи, з одного боку, ставити питання про додаткове фінансування, а з іншого боку, ставити питання про реструктуризацію боргу є також недоцільним.

Тому нам потрібно вижити, нам потрібно витягнути цю ситуацію, а далі, я думаю, що це буде логічним ставити ці питання в період особливо реструктуризації, тому що ви справедливо зазначаєте, що тягар державного боргу є досить значним, але знову ж таки на довгостроковій перспективі.

Дякую.

 

ШПАК Л.О. Згідно звіту про виконання державного бюджету 2024, за даними Державної податкової служби на 1 січня 2025 року податковий борг перед зведеним бюджетом становив 175,7 мільярдів гривень, що на 36 мільярдів більше, або на 26 відсотків, це дуже значна цифра, більше, ніж на початок 2024 року. Уряд пояснює це явище погіршенням взагалі фінансової дисципліни платників податків. Відповідно чому Державна податкова служба не вживає заходів? І чи поділяєте ви думку аудиторів Рахункової палати про те, що зростання податкової заборгованості перед державним бюджетом у 2024 році частково спричинено скасуванням для більшості платників податків мораторію на проведення податкових перевірок? Якщо ви поділяєте ту думку, то чи планує Уряд збільшити кількість податкових перевірок саме в 2025 році і до чого взагалі в 2025 році готуватися платникам податків, підприємцям?

 

МАРЧЕНКО С.М. Сумлінним платникам податків не потрібно боятися перевірок, вони платять податки, я не бачу проблеми взагалі для бізнесу в цьому випадку. Тим платникам податків, які знаходять незаконні способи ухилення від сплати, звичайно, навіть аудити, навіть аудитні перевірки не допоможуть. І я не знаю, чому саме на даному етапі суттєво виріс податковий борг. Треба, знову ж таки, проаналізувати це питання, більш детально подивитися, по яких секторах платники податків, тому що з точки зору надходжень до державного бюджету ми бачимо досить суттєві показники. І наші планові призначення, які ми передбачали на 24-й рік, вони перевиконані. Тому на даному етапі адміністратори працюють досить ефективно.

Дякую.

 

ШПАК Л.О. Сергію Михайловичу, дивіться, все ж таки в ЗМІ ми всі бачили, зараз вийшла новина, що там 200, 250 мільярдів гривень не вистачає для армії. Я розумію, що є розпорядники коштів, але це значна сума. В принципі Міністерство фінансів, якщо б це не вистачало, зараз би бачили цю ситуацію. Яка ваша думка з цього приводу?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Думка дуже проста. Ми переживаємо досить складний період, у нас завжди... Перше, ми передбачили достатню суму коштів на сектор безпеки і оборони, і за це ми вам вдячні, на рівні минулого року, тобто 25-й рік мав би покривати всі потреби сектору безпеки і оборони. Але, знову ж таки, ситуація досить ритмічно змінюється і ті вимоги, які ставить перед нами Міністерство оборони, взагалі сектор безпеки і оборони, вони мають відповідну реакцію з нашого боку. Тому, звичайно, як тільки в нас буде розуміння щодо того, що нам потрібно до вас звертатися з відповідними пропозиціями, ми відповідні пропозиції щодо змін до бюджету підготуємо. Я, чесно кажучи, не бачу в цьому особливої проблеми, враховуючи, в якій ситуації ми знаходимося. Тобто передбачити складність військової ситуації, на жаль, Міністерство оборони не може і тому вони постійно потребуватимуть ритмічних змін щодо своїх бюджетних призначень. Тому ми на ці зміни відповідним чином реагуємо за рахунок внутрішнього ресурсу.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тобто вас вже скоро чекати у нас в Комітеті з пропозиціями. Так?

 

МАРЧЕНКО С.М. Сподіваюся, не скоро.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, у мене є одна пропозиція. У нас залишилося 20 хвилин до початку засідання, а у нас ще одне питання, тому я пропоную, щоб ми перейшли до голосування.

Але я хотів би прокоментувати звіт про виконання бюджету Уряду. Так, приходиться Мінфіну віддуватися, безумовно, за весь Уряд, тому що не тільки від Міністерства фінансів залежить виконання бюджету. Але давайте будемо реалістами, я хоч і не представляю партію влади, але я завжди хочу бути реалістом. З моменту повномасштабного вторгнення видаткова частина бюджету у нас змінилася, вдвічі збільшення видаткової частини бюджету. Чи можемо ми розуміти, що це може бути покрите за рахунок доходів від митних, податкових надходжень, інших надходжень? Безумовно, що ні. У нас їх збільшитися не може. Тому те, що Міністерство фінансів дійсно всі ці роки цією командою тримає державний бюджет, який виконується, здійснюються платежі. Так, не без проблем. Так, є, безумовно, багато моментів, які на це впливають, але у нас країна працює, яка переживає настільки серйозне вторгнення збройне Росії проти України, тому я би насправді тут якраз хотів би команду відмітити, незалежно від того, тут не про партійні прапори, а про роботу. Ви дійсно справляєтеся з роботою і це дорогого коштує, я це абсолютно відверто кажу.

І ще одне, що я хотів би додати. От у нас часом на Комітеті піднімається питання про те, що нам треба парламентський контроль, перепарламентський контроль. Знаєте, от допоки ми не приймемо конкретні рішення, це все буде пустим звуком і не більше. Тому що я вам просто нагадаю, що спочатку під час COVID, а потім і під час повномасштабного вторгнення (на початку) левову частку повноважень Бюджетного комітету, ми просто від них добровільно відмовилися. І це якраз ті були повноваження, які забезпечували цей самий парламентський контроль. Зараз у нас його немає. Може прийшов зараз час подумати про те, щоб ці повноваження Бюджетного комітету повернути для того, щоб дійсно у нас було більше діалогу і ми про деякі речі не дізнавалися постфактум. Тоді, мені здається, що наша робота буде більш конструктивною і динамічною і ми частіше будемо бачити наших дорогих друзів з Міністерства фінансів на офлайн засіданнях Бюджетного комітету.

Тому я пропоную якраз от в такому дусі подумати. У нас зараз змінюється, ми приймаємо Бюджетний кодекс прекрасний, який в першому читанні. Хоча логічно, мабуть було, ну рішення Погоджувальної ради є. Але в той же час я вважаю, що нам треба було б якраз подумати і, можливо, Комітетом в співпраці з Міністерством фінансів якраз посилити той самий парламентський контроль, про який мої колеги дуже часто згадують. І я пропоную перейти в практичну площину.

А Міністерству фінансів дякуємо і пропоную проголосувати звіт про виконання бюджету і рухатися далі.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Іван Іванович.

Дмитро Олександрович Разумков.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Роксолано Андріївно.

Сергію Михайловичу, добрий день ще раз. Два коротких запитання. Перше. Скажіть, будь ласка, скільки після підняття податків за 2024 рік ви отримали додаткових надходжень в державний бюджет? Планували до 58 мільярдів, але по факту хотілося б зрозуміти, скільки це було грошей. І на скільки таких надходжень збільшилися надходження в І кварталі 2025 року?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Дмитре Олександровичу.

У мене є відповідні розрахунки. Якщо я зможу зараз їх знайти, я зможу вам більш чітко сказати, скільки саме надійшло конкретних податків.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Після підняття, Сергію Михайловичу. Я мав на увазі після підняття.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ефект від підвищення податків є значний. Ми суттєво приростили надходження податку з доходів фізичних осіб, це є один з бюджетоформуючих податків. Знову ж таки, якщо можна, я вам окремо тоді зазначу суму, оскільки на 1 травня ми додатково отримали...

 

РАЗУМКОВ Д.О. А за 2024 рік у вас точно воно має бути. На 1 травня, добре, може немає, а за січень 2024 року скільки ви отримали додаткових надходжень?

 

МАРЧЕНКО С.М. Мені підказують мої колеги, за рахунок внесення змін до податків 61,1 мільярда ми отримали у 2024 році.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ні, Сергію Михайловичу, у вас пропрацювало підняття податків з 1 січня 2024 року. Скільки це дало додаткових надходжень до державного бюджету? 61 мільярд?

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, 61 мільярд.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Так у вас все підняття було розраховано – 58.

 

МАРЧЕНКО С.М. Значить ми змогли краще відпрацювати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Воно просто не працювало з 1 січня 2024 року.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Воно навіть з 1 січня не працювало, ви правильно сказали.

 

МАРЧЕНКО С.М. Річ у тім, що це ж останній період часу. Зміни до Податкового кодексу, якщо я не помиляюся, були проголосовані Верховною Радою у листопаді, тому з 1 грудня фактично деякі зміни почали працювати, а деякі зміни почали працювати з 1 січня.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Правильно, з 1 грудня. Тобто за місяць ви додатково отримали 61 мільярд?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам кажу в цілому, ті податкові зміни, які ми планували, це ж не тільки стосуються, у нас же ж були зміни, які передбачали...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я вас запитую за 2024 рік, ви мені кажете про...

 

МАРЧЕНКО С.М. Дмитре Олександровичу, дивіться, у нас було декілька пропозицій щодо змін до Податкового кодексу. Це не тільки стосується змін ПДФО, це стосується також акцизів. І в цілому по змінах до податків за минулий рік приріст 61,1, але це відокремити, яка є частина ПДФО там зокрема або інші податки, єдиний збір, ми зможемо окремо вам дати. Тобто в цілому податкові зміни, які були підтримані Верховною Радою декілька разів, знову ж таки акцизний збір на пальне і на інші підакцизні групи, і глобальні зміни щодо збільшення з півтора відсотка до 5 ПДФО, воно дало нам ефект 61 мільярд гривень.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я не зовсім розумію, як так може бути, тому що ви планували за 3 місяці з 1 жовтня – жовтень, листопад і грудень – отримати 58, а отримали за місяць 61. Дивно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я ж вам пояснив. Тут ми включаємо акцизний податок, який був прийнятий раніше.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Тоді, якщо можна, дайте об'єктивну цифру, тому що це не зовсім коректно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам дам.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я думаю, що або тоді в законі ви не правильно порахували, законопроекті, в якому заносили.

Але наступне питання, Сергію Михайловичу. Перевиконання бюджету складало 42 мільярда за вашими ж обрахунками. А переплата до зведеного бюджету – 103,4 мільярда. Скажіть, будь ласка, навіть якщо ми беремо 61, чи варто було тоді проводити підняття податків для бізнесу? Ну фактично за декілька місяців перших після такого рішення у нас закрилося станом на сьогодні, думаю, до 200 ФОПів і багато інших підприємств об'єктивно пішли в тінь. Чи був сенс тоді, маючи таке перевиконання, приймати рішення про збільшення податків?

І одразу ж, щоб просто не забирати потім час, чи плануєте ви найближчим часом, якщо дефіцит вже бюджету для Збройних Сил України у 200 мільярдів, піднімати податки для українського бізнесу? Чи розглядає це питання Міністерство фінансів і український Уряд?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Дмитре Олександровичу. Ми не розглядаємо на даний момент жодних пропозицій і не збираємося звертатись до Верховної Ради зі змінами до Податкового кодексу. Можливо будуть якісь точкові зміни, але глобальних змін не передбачається.

З приводу вашого запитання. Так, це виправдане рішення. Так, це рішення дозволить нам в цьому році згенерувати за попередніми оцінками до 4 мільярдів доларів. Я рахую спеціально в доларах, тому що нам ця цифра необхідна для того, щоб показувати нашим партнерам, що ми самостійно також робимо кроки покращення адміністрування і посилення нашої фіскальної спроможності. Чому це важливо? Це важливо не тільки там, умовно, місії Міжнародного валютного фонду, це важливо нашим партнерам, які вважають за потребу вимагати, щоб ми і адміністрували податки максимально ефективно, і збільшували податкове навантаження. Ми їх переконуємо, що в даних умовах збільшення податкового навантаження є неприйнятною опцією і ми активно над цим працюємо. Але ті зміни, які були зроблені, з 1,5 відсотка до 5 відсотків ПДФО, в першу чергу це ж питання закриття військового бюджету. І, знову ж таки, попереднє питання було про цей військовий бюджет, він же ж, є ризик того, що його буде збільшено. І я вам скажу відверто, що ці зміни, які були зроблені, не покривають, не покривають зростаючі видатки на сектор безпеки і оборони. Тому, знову ж таки, є питання, як ми викручуємося за рахунок внутрішнього ресурсу. І якщо вам це цікаво, ми можемо окремо це проговорити. Це більше про еквілібристику, ніж про аналітику.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ну, на жаль, я зараз не про вас особисто і Міністерство фінансів, не міністерство, а Міністерство оборони і Кабмін дуже часто демонструють цирк і еквілібристику, а не роботу. Але в змінах до податкового законодавства було прийнято рішення, що Уряд має розробити норму, де буде військовий збір відправлятись на окремо взятий фонд. Тоді ставили багато народних депутатів таку пропозицію, щоб це було закріплено на рівні закону, на рівні закону цього не відбулося. І пропонували, не пропонували, а ставили завдання для Кабміну прийняти таке рішення. На якому воно етапі, якщо воно виконано?

Дякую, Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. У мене є інша пропозиція, давайте створимо один фонд, всі податки туди спрямуємо і все, що ми зберемо з усіх адміністраторів, спрямуємо на Збройні Сили і на сектор безпеки і оборони. І знаєте, що я вам скажу? Цих коштів не вистачить.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я задав конкретне питання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам конкретно відповів. Ми проти створення будь-яких фондів, тому що тих коштів, які ми збираємо за рахунок податків, не вистачає на фінансування сектору безпеки і оборони.

 

РАЗУМКОВ Д.О. П'ять відсотків військового збору…

 

МАРЧЕНКО С.М. Дмитро Олександрович, ще раз поясню вам відповідь простіше. Дивіться, у нас видатки на сектор безпеки і оборони склали 3 трильйони гривень, 39 відсотків ВВП. Якщо ми зберемо всі податки в спецфонд, не вистачить, щоб профінансувати цей напрямок. Зрозуміло? Я думаю, всім це зрозуміло.

Тому будь-які спецфонди, це просто, знаєте, самі себе заспокоюємо, що у нас все добре. Так, у нас не все добре. У нас великий сектор безпеки і оборони, суттєві видатки на цей сектор і ми, вся країна намагається це питання зараз максимально закрити.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, чи є ще запитання? Чи можемо вже переходити до голосування? Секундочку.

Ще тоді коротко дуже слово Ігорю Федорович Молотку, як пройшов підкомітет і які рекомендації ми пропонуємо дати Уряду.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, не погоджуюся на рахунок дуже коротко, тому що ми вислухали багато зауважень і так далі.

За результатами опрацювання відповідного річного звіту у підкомітеті 8 травня за участю Міністерства фінансів і Рахункової палати ми ретельно обговорили проблемні питання до звіту. І більшість цих проблемних питань, це було не до Міністерства фінансів, а до інших розпорядників. І я погоджуюся з Сергієм Михайловичем і Ольгою Станіславівною, що потрібно запрошувати на профільний підкомітет інших розпорядників коштів, які більш ґрунтовно і детально будуть обговорювати. Це стосовно того, що всі колеги можуть безпосередньо задати питання розпорядникам коштів.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання відповідного річного звіту, висновків Рахункової палати та іншої інформації у Комітеті підготовлено проект Постанови Верховної Ради про звіт виконання Закону про державний бюджет на 2024 рік.

За підсумками розгляду пропонується комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: перше, взяти до відома звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону про державний бюджет на 2024 рік, схвалити підготовлений Комітетом проект Постанови Верховної Ради про цей звіт та рекомендувати Верховній Раді за результатами його розгляду прийняти зазначений проект постанови; друге, направити Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у підготовленому Комітетом проекті постанови.

Прохання підтримати, колеги.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Ставиться на голосування озвучена заступником голови Комітету Молотком Ігорем Федоровичем пропозиція. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? 1 – не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Відпускаємо Сергія Михайловича.

Але не розходьтеся, у нас ще одне питання, яке потребує голосування, про заміщення вакантної посади головного консультанта в секретаріаті Комітету.

Ватульов Андрій Вікторович доповідає дуже швидко це питання.

 

ВАТУЛЬОВ А.В. Шановні народні депутати, я дуже коротко. У секретаріаті Комітету є вакантна посада головного консультанта, до основних обов'язків якого належить питання підготовки законопроектів та інших питань в частині витрат державного бюджету. Для заміщення цієї посади пропонується Бондаренко Андрій Володимирович, який має високий рівень професійних знань та практичний досвід роботи в зазначених сферах… Він зараз працює в Міністерстві фінансів начальником відділу. З Міністерством фінансів питання погоджено. Прошу підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Можна ще раз ім'я назвати?

 

ВАТУЛЬОВ А.В. Бондаренко Андрій Володимирович. Він ось присутній і готовий відповісти на питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Вітаю. Вітаємо вас.

Дякую.

Просто добрий день кажу людині.

Колеги, чи є запитання до кандидата, до керівника секретаріату?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, може у вас є?

 

УЛЮТІН Д.В. Я дуже радий, що фахівці Міністерства фінансів можуть посилити роботу секретаріату Бюджетного комітету.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми теж дуже раді. Дякую.

Тоді ставлю на голосування пропозицію згідно з наданим проектом, зокрема: рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Бондаренка Андрія Володимировича порядком переведення з Міністерства фінансів. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.

 

ВАТУЛЬОВ А.В. Дякую за підтримку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую всім, що ви прийшли сьогодні особисто.

Оголошую засідання Комітету закритим.