Щодо законопроекту про державний бюджет на 2026 рік

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 17 вересня 2025 року (протокол № 227) заслухав питання про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України, та за підсумками розгляду даного питання інформує про таке.

Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2025 року подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000) /далі – законопроект/, який направлено комітетам Верховної Ради і народним депутатам України через ЕАС (картка документа № 2000162).

Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.

Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням"). Зокрема, згідно з частиною 1 статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання КМУ проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому від Комітету передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

За підсумками засідання КМУ 15.09.2025 (на якому схвалено законопроект), Прем'єр-міністр України Свириденко Ю.А. щодо проекту державного бюджету на 2026 рік зазначила, що: його головним пріоритетом є безпека і оборона, наша соціальна стійкість, при цьому усі власні надходження і запозичення Уряд спрямовує на Сили Оборони – грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2026 рік використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2026–2028 рр., схвалені постановою КМУ від 06.08.2025 № 946 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2026–2028 рр. враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), при цьому такий макроекономічний прогноз передбачає обережні оцінки як щодо підсумків поточного року, так і темпів відновлення економіки у наступному році з врахуванням наявного рівня безпекових ризиків (ключовою відмінністю сценарію 2 від сценарію 1 є більш тривалий перебіг військових дій на території України, відповідно більш негативні їх наслідки для суспільства та економіки). Зокрема, на 2026 рік прогноз номінального ВВП становить 10.309,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 7.658,7 млрд грн, прогноз на 2025 р. – 8.466,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 8.967,4 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2,4% (факт за 2024 р. – 2,9%, прогноз на 2025 р. – 2,7%, очікуваний показник у п.р. – 2,7%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109,9% (факт за 2024 р. – 112%, прогноз на 2025 р. – 109,5%, очікуваний показник у п.р. – 109,5%). Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США: в середньому за рік – 45,7 грн (факт за 2024 р. – 40,15 грн, прогноз на 2025 р. – 45 грн, факт за 8 місяців 2025 р. – 41,63 грн).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2026 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2024 рік, затвердженими показниками на 2025 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон-2025/, внесеними законами від 31.07.2025 № 4561-ІХ і від 20.08.2025 № 4571-ІХ):

доходи – у сумі 2.890,1 млрд грн (менше факту за 2024 р. на 233,4 млрд грн /на 7,5%/ та більше затверджених на п.р. на 563 млрд грн /на 24,2%/ і затверджених із змінами на п.р. на 407,5 млрд грн /на 16,4%/);

видатки – у сумі 4.751,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 263,6 млрд грн /на 5,9%/ та затверджених на п.р. на 822,8 млрд грн /на 20,9%/ і затверджених із змінами на п.р. на 414,4 млрд грн /на 9,6%/);

повернення кредитів – у сумі 17,3 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 4,7 млрд грн /на 38%/ та затверджених на п.р. на 1,9 млрд грн /на 12,6%/);

надання кредитів – у сумі 51,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 44,8 млрд грн /в 7,4 раза/, менше затверджених на п.р. на 2,2 млрд грн /на 4%/ і більше затверджених із змінами на п.р. на 0,8 млрд грн /на 1,7%/);

граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.896,4 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 537 млрд грн /на 39,5%/ та затвердженого на п.р. на 255,7 млрд грн /на 15,6%/ і затвердженого із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн /на 0,3%/), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7%, прогноз на 2025 р. – 19,4%, уточнений прогноз на п.р. – 22,3%).

Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2026 визначити у сумі 10.472,5 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 3.780 млрд грн /на 56,5%/, затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 2.262 млрд грн /на 27,6%/ і затвердженого із змінами граничного обсягу на кінець п.р. на 2.077,1 млрд грн /на 24,7%/), що розрахунково становить 101,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 87,4%, прогноз на 31.12.2025 – 97%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 99,2%). Граничний обсяг гарантованого державою борг на 31.12.2026 пропонується визначити у сумі 455,95 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 167,4 млрд грн /на 58%/ та затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 49,3 млрд грн /на 12,1%/), що розрахунково становить 4,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 3,8%, прогноз на 31.12.2025 – 4,8%).

Згідно з статтею 6 законопроекту граничний обсяг надання державних гарантій на 2026 рік передбачається загалом у сумі 87 млрд грн, у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень Уряду, – 64,9 млрд грн; які надаються на підставі міжнародних договорів, – 22,1 млрд грн (на 2025 р. такі показники – відповідно 64,4 млрд грн і 115 млрд грн).

Відповідно до статті 7 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2026 р. становитиме 3209 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2595 грн (порівняно з 2025 р. передбачається їх зростання на 9,9% відповідно до прогнозу індексу споживчих цін). Водночас статтею 9 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2026 році: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2025 р.).

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2026 р. становитиме 8647 грн (порівняно з 2025 р. передбачається її зростання на 8,1%).

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).

КМУ подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (схвалену постановою КМУ від 27.06.2025 № 774) /далі – Декларація-2026-2028/ разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 30 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, за підсумками попереднього розгляду Декларації-2026-2028 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради, у Комітеті підготовлено рекомендації щодо бюджетної політики, які разом з відповідними пропозиціями направлено до КМУ (для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2026 рік і складанні Бюджетної декларації на 2027–2029 роки) з проханням не пізніше 15 вересня 2025 р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених рекомендацій і пропозицій /лист Комітету від 07.08.2025 № 04-13/12-2025/182715 (1969954)/.

Згідно з пунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2026-2028 та пояснення відхилення показників проекту державного бюджету на 2026 рік від відповідних показників Декларації-2026-2028. Крім того, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет щодо врахування вищезазначених рекомендацій і пропозицій /лист від 15.09.2025 № 04110-02-3/26164/. Така інформація потребує додаткового вивчення в процесі опрацювання законопроекту.

2. Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2026 рік розроблені з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, окремих особливостей, водночас включають додаткові надходження за рахунок: змін до Податкового кодексу України, передбачених законопроектом за реєстр. № 14025 від 09.09.2025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (14 млрд грн щодо податку та доходи фізичних осіб і військового збору), та законопроектом за реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023 щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (8,5 млрд грн щодо акцизного податку); вдосконалення роботи зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн щодо податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)); покращення роботи реформованої Державної митної служби із зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів (60 млрд грн). При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено розрахунків щодо таких додаткових надходжень. Слід також звернути увагу, що законопроекти за реєстр. № 14025 і № 9032-1 Верховною Радою ще не розглядалися у І читанні, відтак відповідні положення наразі не є чинними.

Зазначене не у повній мірі узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2026 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів за реєстр. № 14025 і № 9032-1.

3. Щодо окремих боргових параметрів на 2026 рік слід зауважити, що у законопроекті граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП, граничні обсяги державного боргу і гарантованого державою боргу – відповідно 101,6% і 4,4% прогнозного ВВП (загальний обсяг боргу – 106% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо: визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП /абзаци 2 і 3 частини 1 статті 14/; обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП /частина 2 статті 18/. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2026 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021–2025 рр. і не застосовувалися у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У законопроекті граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень КМУ, визначено на рівні 2,5% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2026 рік, а загалом граничний обсяг надання державних гарантій розрахунково становить 3,3% зазначених доходів. Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% відповідних планових доходів, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% відповідних планових доходів; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2025 рр. /станом на 01.09.2025/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп, продаж, виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок понадпланового розміщення облігацій зовнішньої державної позики (згідно з визначеними КМУ умовами здійснення таких правочинів та з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Подібна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020–2025 рр.

Статтею 45 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за умови виконання ПрАТ "Укфінжитло" стратегічних завдань, визначених у Стратегічному плані товариства, після виконання плану внутрішніх державних запозичень здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 15 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ "Укфінжитло" (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Статтею 47 Закону-2025 надано дозвіл Мінфіну щодо здійснення понадпланових випусків ОВДП на зазначену мету у сумі 30 млрд грн.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

5. Частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2026 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик).

Статтею 32 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2026 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету у 2026 р. від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма протягом багатьох років постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 32 законопроекту подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 27 Закону-2025.

6. Статтею 33 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП та інших проектів, можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити (позики).

Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 42 Закону-2025.

7. Видатки на національну безпеку та оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту державного бюджету на 2026 рік та є його головним пріоритетом (як і у попередніх 4 роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони.

В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що станом на 12.09.2025 не прийнято рішення РНБО щодо законопроекту по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також вказано, що у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.805,8 млрд грн, або 27,2% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 2.575,8 млрд грн (загальний фонд – 2.355,4 млрд грн, спеціальний фонд – 220,4 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 200 млрд грн; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн.

У Законі-2025 (із змінами) загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.607,2 млрд грн, або 31,1% прогнозного ВВП, у т.ч. видатки загального фонду – 2.355,2 млрд грн, видатки спеціального фонду – 252 млрд грн, державні гарантії – 30 млрд грн.

Отже, передбачені у проекті державного бюджету на 2026 рік видатки на національну безпеку та оборону є більшими, ніж затверджені із змінами на п.р., на 168,6 млрд грн, або на 6,5% (з них за загальним фондом – на 140,2 млрд грн, або на 6%), та меншими, ніж фактичні за 2024 р., на 172,5 млрд грн, або на 6% (при цьому за загальним фондом є більшими на 410,7 млрд грн, або на 19,7%).

8. На відміну від 2025 р. у законопроекті на 2026 рік передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено). При цьому порівняно з Декларацією-2026-2028 у законопроекті показники прожиткового мінімуму є дещо більшими (на 1,2%), що ймовірно пов'язано з врахуванням прогнозного індексу інфляції на 2026 р. за сценарієм 2 (109,9%), а не сценарієм 1 (108,6%). Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2025 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 8196,6 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2026 (3209 грн). Розмір мінімальної зарплати у законопроекті (8647 грн) пропонується на 0,5% менше, ніж у Декларації-2026-2028 (8688 грн).

У статті 7 законопроекту пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді, прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025 /2102 грн/, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3328 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Однак у статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" немає норми щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму та його встановлення у законі про державний бюджет. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено пояснень щодо доцільності застосування відповідного положення.

Поряд з тим, третій рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 8 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, але у статті 40 Кодексу та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норми щодо визначення такого розміру мінімальної зарплати та його встановлення у законі про державний бюджет.

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

9. Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2026 р. на охорону здоров'я становитиме 305 млрд грн, або 3% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2025 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

Видатки проекту державного бюджету на 2026 рік за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 191,6 млрд грн, що на 16,1 млрд грн більше, ніж затверджено із змінами на 2025 рік.

10. Статтею 35 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 1 млрд грн/; "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410) /передбачено за загальним фондом у сумі 53,8 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) /передбачено у сумі 200 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 140 млрд грн, за спеціальним фондом – 60 млрд грн/.

Статтею 47 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, видатки загального фонду за бюджетною програмою "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства розвитку громад та територій України" (код 3101150) /передбачено у сумі 13,7 млрд грн/ розподіляються на підготовку та реалізацію ПІП за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань розподілу публічних інвестицій.

Такі положення не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема, частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу). Водночас такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

11. Законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції (передбаченої у сумі 103,2 млрд грн /на рівні 2025 р./), субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (передбаченої у сумі 0,45 млрд грн), додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (передбаченої у сумі 2,95 млрд грн /на рівні 2025 р./) та 21 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя), частиною 2 статті 103-6 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної додаткової дотації для обласних бюджетів). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (241 млрд грн), 187,7 млрд грн, або 77,9%, не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту.

12. Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 3121070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,08% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2026-2028 відповідні кошти на 2026 р. заплановано у сумі 30 млрд грн, а на п.р. у Законі-2025 визначено у сумі 1 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2025 рр). З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

13. Законом від 16.01.2025 № 4225–ІХ щодо змін до Кодексу імплементовано у бюджетне законодавство норми щодо нової моделі управління публічними інвестиціями, передбачивши процедури щодо планування, підготовки та реалізації ПІП. При цьому планування таких ПІП безпосередньо пов'язано з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.

У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2026-2028 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2026–2028 рр. у сумі 581,35 млрд грн, з них на 2026 р. – 214,69 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: ресурс загального фонду державного бюджету (91,3 млрд грн), з яких кошти державного фонду регіонального розвитку (30 млрд грн); кошти державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації (2,1 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (0,189 млрд грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (0,037 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (46,4 млрд грн); обсяги державних гарантій (74,7 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 роки (затвердженому розпорядженням КМУ від 02.07.2025 № 671-р) визначено 12 ключових галузей (секторів) та 51 пріоритетний напрям для публічного інвестування та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2026-2028.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на основі цього плану та за підсумками регламентованих процедур (зокрема рішень відповідної Міжвідомчої комісії) із загального обсягу публічних інвестицій на 2026 рік (214,7 млрд грн) до проекту державного бюджету на 2026 рік включено кошти на підготовку та реалізацію ПІП в обсязі 109,3 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 30,2 млрд грн, спеціальним фондом – 57 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення.

14. Статтею 23 законопроекту у 2026 р. передбачається, як виняток з положень частини 2 статті 57 Кодексу, збереження залишку коштів, перерахованих Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/ відповідно до статті 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (у сумі 10 млрд грн, залишок яких на 01.01.2025 – 0,12 млрд грн) і не використаних у 2024–2025 рр., та залишку коштів, перерахованих Фондом безробіття відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону-2025 (у сумі 5 млрд грн) і не використаних у 2025 р., на рахунках спеціального фонду державного бюджету, а також, як виняток з положень частини 3 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перерахування Фондом безробіття до спеціального фонду державного бюджету залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2026 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. При цьому пропонується здійснювати розподіл таких надходжень за рішенням КМУ (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм для Мінекономіки) із спрямованням на державне стимулювання створення індустріальних парків, забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги. Подібна норма діє у 2025 р. (стаття 37 Закону-2025).

Однак Фонд безробіття має визначені власні джерела формування та напрями використання, при цьому відповідно до частин 2 і 5 статті 8 вищезгаданого Закону Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг, кошти Фонду безробіття не включаються до складу державного бюджету.

15. Деякі положення законопроекту з питань спеціального фонду державного бюджету містять певні неузгодженості.

Зокрема, пунктом 1 статті 14 законопроекту передбачається, що кошти, визначені пунктами 1, 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, спрямовуються на реалізацію Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Водночас, згідно із статтею 25 законопроекту кошти, визначені пунктами 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, є джерелами формування Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету). Такі положення доцільно упорядкувати і об'єднати з метою однозначного тлумачення відповідної норми та належної практики її застосування. Поряд з тим, у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 50070000 "Надходження до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, визначені частиною другою
статті 24-7 Бюджетного кодексу України" у сумі 1,09 млрд грн, але у Кодексі немає статті 24-7, якою визначаються зазначені надходження.

Відповідно до пункту 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 22020000 "Плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей" у сумі 1,06 млрд грн. Згідно з пунктом 5-1 частини 4 статті 30 Кодексу такі кошти спрямовуються на реалізацію програм та заходів на охорону здоров'я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про державний бюджет. Однак у законопроекті немає такої статті із зазначенням відповідних бюджетних програм (наприклад, як стаття 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і стаття 24 Закону-2025), тобто немає розуміння щодо конкретних напрямів використання таких коштів.

Пунктом 12 статті 11 законопроекту передбачено, що джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% суми перевиконання загального обсягу митних платежів (податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізного мита), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету, що визначений додатком № 1 до законопроекту. Це положення певним чином не узгоджується із статтею 21 законопроекту, відповідно до якої митні платежі, визначені пунктом 12 статті 11 законопроекту, що зараховані до загального фонду державного бюджету, перераховуються Казначейством до спеціального фонду державного бюджету. Поряд з тим, згідно з додатком № 1 до законопроекту зазначений загальний обсяг митних платежів за загальним фондом становить 913,15 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 683,6 млрд грн, кодом 14030000 – 167,24 млрд грн, кодом 15010000 – 62,31 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання зазначеного загального обсягу митних платежів у сумі 60 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту.

16. Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2026 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 27, 28, 29, 30, 38, 39, 46, пункти 5, 6–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Наприклад, статтею 30 законопроекту передбачається продовжити у 2026 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 39 Закону-2025) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту зупиняється на 2026 рік дія пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (на 2025 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.

Статтею 38 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2026 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2025 р., у січні 2026 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 34 Закону-2025). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порушені у статтях 27, 28 і 29 законопроекту питання щодо врегулювання у 2026 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 45, 46 і 38 Закону-2025. Однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

У пунктах 7–13 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується на 2026 р. визначити окремі особливості умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Проте відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону у п.р. законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. На даний час відповідний проект закону не подано на розгляд Верховної Ради.

Крім того, статтею 46 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р. з метою оперативного виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення  пропозицій щодо прийняття управлінських рішень, які потребують застосування інноваційних підходів, спрямованих на усунення системних проблем, в міністерствах можуть утворюватися тимчасові проектні групи, за роботу в яких здійснюється виплата винагороди (яка є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв'язку з виконанням службових обов'язків) за рахунок коштів бюджетної програми "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади", при цьому розмір та умови виплати такої винагороди встановлюються Урядом. Втім зазначене питання стосується державного управління і безпосередньо діяльності міністерств та після комплексного аналізу має врегульовуватися у законах України "Про центральні органи виконавчої влади" і "Про державну службу".

17. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

18. Підсумовуючи наведене, при підготовці законопроекту до І читання необхідно додатково опрацювати відповідні питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2026 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації під час розгляду законопроекту у Комітеті.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту про державний бюджет не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо такого законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення такого законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною 4 цієї статті/).

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156-157 Регламенту.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною 1 статті 156 Регламенту народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2025 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті. При цьому згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2025 року (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради після цієї дати) та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.

Комітет надає інформацію щодо законопроекту (керуючись частиною другою статті 154 Регламенту Верховної Ради).