Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025)

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 17 жовтня 2025 року (протокол № 228) розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України, відмітивши таке.

Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет. Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2025 року подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000) /далі – законопроект/.

Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування. Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження проекту державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням").

Відповідно до частини 1 статті 154 Регламенту 19 вересня 2025 року відбулося представлення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради. При цьому Комітет 17 вересня п.р. розглянув відповідне питання і поінформував Верховну Раду щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу (лист від 17.09.2025 № 04-13/3-2025/214460 (2001866)).

На виконання частини 3 статті 156 Регламенту, пункту 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата /далі – РП/ надіслала Верховній Раді і Комітету (листи від 26.09.2025 № 06-2889 і № 06-2893) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням РП від 26.09.2025 № 23-1 /далі – Висновки РП/. Висновки РП розміщено на офіційному сайті РП, а також 29.09.2025 направлено народним депутатам України через ЄАС (картка документу № 2012530).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 30.09.2025 № 16/03-2025/224702 (2013706)), в якому висловлено міркування, зауваження та пропозиції щодо окремих положень законопроекту.

У Комітеті проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних положень і показників законопроекту

Представляючи законопроект у Верховній Раді, Міністр фінансів України Марченко С.М. передусім відмітив, що: бюджет сформований на основі сценарію, що передбачає продовження війни протягом 2026 р., тому ключовим пріоритетом, як і в попередні роки, залишається фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони (на який планується спрямувати 2,8 трлн грн); наступні важливі пріоритети – сектор освіти, сфера охорони здоров'я, соціальна сфера, підтримка демографічного напряму, заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб /далі – ВПО/, агропромисловий комплекс, житлова політика; потреба в коштах від міжнародних партнерів зросте порівняно з 2025 р. і становитиме 2.079 млрд грн.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2026 рік /далі – проект-2026/ використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2026–2028 рр., схвалені постановою КМУ від 06.08.2025 № 946 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2026–2028 рр. /далі – Декларація-2026-2028/ враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), при цьому такий макроекономічний прогноз передбачає обережні оцінки як щодо підсумків поточного року, так і темпів відновлення економіки у наступному році з врахуванням наявного рівня безпекових ризиків (ключовою відмінністю сценарію 2 від сценарію 1 є більш тривалий перебіг військових дій на території України, відповідно більш негативні їх наслідки для суспільства та економіки). Зокрема, на 2026 рік прогноз номінального ВВП становить 10.309,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 7.658,7 млрд грн, прогноз на 2025 р. – 8.466,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 8.967,4 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2,4% (факт за 2024 р. – 2,9%, прогноз на 2025 р. – 2,7%, очікуваний показник у п.р. – 2,7%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109,9% (факт за 2024 р. – 112%, прогноз на 2025 р. – 109,5%, очікуваний показник у п.р. – 109,5%). Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США: в середньому за рік – 45,7 грн (факт за 2024 р. – 40,15 грн, прогноз на 2025 р. – 45 грн, факт за 9 місяців 2025 р. – 41,59 грн).

В інформації про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету у 2026 році (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) /далі – інформація про фіскальні ризики/ вказано, що у 2026 р.: передбачається збереження ключових ознак воєнної економіки – високі оборонні витрати, структурні дисбаланси та повільне відновлення виробничого потенціалу; обмежене повернення мігрантів стримуватиме економічне відновлення; втрата матеріальних активів, масштабні руйнування інфраструктури, обмежений доступ до стратегічних ресурсів і порушення логістичних ланцюгів створюватимуть додаткові бар'єри для розвитку та знижуватимуть інвестиційну привабливість країни. Суттєвим викликом виступає також потреба у збереженні макрофінансової стабільності за умов високого боргового навантаження та необхідності підтримки критичних секторів. РП зазначено, що тривалість воєнного стану, непередбачуваність подальших дій агресора залишаються ключовими чинниками невизначеності, що ускладнюють оцінку реалістичності макроекономічного прогнозу, врахованого при складанні проекту-2026, та зауважено, що зберігаються ризики недосягнення в 2026 р. окремих прогнозних показників (зокрема, подальше збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу спричинить ризик тиску на національну валюту в разі зменшення міжнародної допомоги, а різниця прогнозів зростання споживчих цін Уряду і Національного банку України /далі – НБУ/ та можливість меншого від прогнозного курсу гривні до іноземних валют зумовлюють ризик недонадходження окремих надходжень державного бюджету).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту-2026 є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2024 рік, затвердженими показниками на 2025 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон-2025/, внесеними законами від 31.07.2025 № 4561–ІХ і від 20.08.2025 № 4571–ІХ):

доходи – у сумі 2.890,1 млрд грн (менше факту за 2024 р. на 233,4 млрд грн /на 7,5%/ та більше затверджених на п.р. на 563 млрд грн /на 24,2%/ і затверджених із змінами на п.р. на 407,5 млрд грн /на 16,4%/);

видатки – у сумі 4.751,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 263,6 млрд грн /на 5,9%/ та затверджених на п.р. на 822,8 млрд грн /на 20,9%/ і затверджених із змінами на п.р. на 414,4 млрд грн /на 9,6%/);

повернення кредитів – у сумі 17,3 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 4,7 млрд грн /на 38%/ та затверджених на п.р. на 1,9 млрд грн /на 12,6%/);

надання кредитів – у сумі 51,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 44,8 млрд грн /в 7,4 раза/, менше затверджених на п.р. на 2,2 млрд грн /на 4%/ і більше затверджених із змінами на п.р. на 0,8 млрд грн /на 1,7%/);

граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.896,4 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 537 млрд грн /на 39,5%/ та затвердженого на п.р. на 255,7 млрд грн /на 15,6%/ і затвердженого із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн /на 0,3%/), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7%, прогноз на 2025 р. – 19,4%, уточнений прогноз на п.р. – 22,3%).

Показники доходів проекту-2026 розроблено на базі основних прогнозних макропоказників (схвалених постановою КМУ від 06.08.2025 № 946) з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, окремих особливостей, водночас включають додаткові надходження за рахунок: змін до Податкового кодексу України, передбачених законопроектом за реєстр. № 14025 від 09.09.2025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи /далі – законопроект № 14025/, та законопроектом за реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023 щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин /далі – законопроект № 9032-1/ (разом – 22,5 млрд грн); вдосконалення роботи зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн); покращення роботи реформованої Державної митної служби України /далі – ДМС/ із зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів (60 млрд грн). Доходи державного бюджету у законопроекті передбачені загалом у сумі 2.890,1 млрд грн, що більше затвердженого із змінами показника на 2025 р. /2.482,6 млрд грн/ на 16,4%. За оцінкою РП, зростання зазначених доходів передбачено насамперед за рахунок збільшення зарплати, поліпшення роботи щодо зменшення ухилень від сплати митних платежів і стягнення податкового боргу, змін в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб /далі – ПДФО/, підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне, збільшення коштів від НБУ, а також зростання імпорту та цін, девальвації гривні, водночас зазначені доходи при прогнозованому зростанні реального ВВП на 2,4% у порівняних умовах (без урахування вищезазначених додаткових надходжень і збереження нормативу відрахування ПДФО до державного бюджету) та без урахування цінового чинника зменшаться.

Найвагоміше збільшення у доходах проекту-2026 порівняно із затвердженими із змінами показниками на 2025 р. передбачається щодо: ПДФО та військового збору (разом) – на 93,6 млрд грн, або на 19,4%; податку на додану вартість /далі – ПДВ/ із ввезених на митну територію України товарів – на 89,8 млрд грн, або на 15,1%; ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – на 75,4 млрд грн, або на 23,7%; коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України", – на 61,8 млрд грн, або на 73,5%; акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 26,7 млрд грн, або на 19,8%; податку на прибуток підприємств – на 11,9 млрд грн, або на 4,3%; вивізного мита – на 9,2 млрд грн, або в 28 разів; акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 6,7 млрд грн, або на 4,2%; власних надходжень бюджетних установ – на 5,7 млрд грн, або на 10%; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 5,1 млрд грн, або на 7,8%; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 3,2 млрд грн, або на 10,3%; ввізного мита – на 3,1 млрд грн, або на 5,2%.

Водночас, значно меншими, ніж затверджені із змінами на 2025 р., є показники доходів проекту-2026 за такими видами: надходження від Європейського Союзу /далі – ЄС/, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – на 44,6 млрд грн, або в 2 раза; інші надходження (код 24060300) – на 2,7 млрд грн, або на 11,3%; інші надходження (код 21080000) – на 2,2 млрд грн, або на 12,4%; рентна плата за користування надрами для видобування залізних руд – на 1,8 млрд грн, або на 31,6%; орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, – на 0,8 млрд грн, або в 4,6 раза.

При цьому доходи загального фонду плануються у сумі 2.597,8 млрд грн, що більше фактичного показника за 2024 р. на 420,9 млрд грн, або на 19,3%, та затвердженого із змінами показника на п.р. на 319,1 млрд грн, або на 14%. Збільшення таких доходів порівняно з уточненим планом на 2025 р. пов'язано, серед іншого, з врахуванням у їх прогнозних показниках 63,7 млрд грн від:

впровадження положень законопроектів № 14025 (14 млрд грн щодо ПДФО і військового збору) та № 9032-1 (8,5 млрд грн щодо акцизного податку);

вдосконалення роботи Державної податкової служби України /далі – ДПС/ із стягнення податкового боргу – 26 млрд грн, з яких щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 16,6 млрд грн, податку на прибуток підприємств – 6,9 млрд грн, ПДФО – 2,5 млрд грн (виходячи з розрахунків у супровідних матеріалах до законопроекту);

включення до державного бюджету 4% ПДФО, які у 2022–2025 рр. (як виняток з норм Кодексу) зараховуються до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, – 15,2 млрд грн.

За інформацією ДПС, обсяг податкового боргу платників податків перед державним бюджетом з початку п.р. зріс загалом на 66,2 млрд грн та на 01.10.2025 становив 201,1 млрд грн, з них щодо: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 65,7 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 29,1 млрд грн; ПДФО і військового збору – 7,4 млрд грн. У супровідних матеріалах до законопроекту не зазначено, проведення яких саме заходів дасть змогу отримати додаткові надходження за рахунок стягнення податкового боргу, на що також РП звертає увагу та вважає, що такі додаткові доходи не є достатньо обґрунтованими, а відтак є ризик їх недоотримання у 2026 р.

Законопроекти № 14025 і № 9032-1 Верховною Радою ще не розглядалися у І читанні, отже відповідні положення наразі не є чинними. Тому врахування у показниках доходів проекту-2026 положень законопроектів № 14025 і № 9032-1 містить ризики недоотримання відповідних доходів (що теж вказано у Висновках РП) та не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду). Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2026 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів № 14025 і № 9032-1.

Водночас, у Висновках РП зауважено, що у законопроекті не враховано додаткові резерви надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині податку з тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (код 14030600) /у законопроекті прогнозні надходження цього податку на 2026 р. визначено з урахуванням імпорту сигарет в обсязі 4 млрд шт., що на 0,2 млрд шт. менше, ніж імпортовано у І півріччі 2025 р., тобто прогнозні обсяги імпорту сигарет на митну територію України занижені/, у зв'язку з чим РП пропонує збільшити такі доходи на 3,2 млрд грн.

Поряд з тим, доходи загального фонду можуть бути збільшені у разі розгляду і прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році (реєстр. № 14097 від 01.10.2025), поданого народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та іншими. Цим законопроектом передбачається на 2026 рік встановити для банків підвищену ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50% з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів, що за оцінкою авторів цього законопроекту матиме наслідком збільшення надходжень від податку на прибуток підприємств за загальним фондом державного бюджету на 2026 рік орієнтовно на 30 млрд грн.

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2026 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 218,97 млрд грн, що більше на 31,4 млрд грн очікуваного показника у 2025 р. /187,5 млрд грн/ та на 61,8 млрд грн фактичного показника за 2024 р. /157,2 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня 2025 р. грошовими коштами відшкодовано 131,2 млрд грн, що на 21,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.10.2025 становили 30,6 млрд грн (збільшилися на 7,5 млрд грн з початку п.р.).

Статтею 15 законопроекту передбачається установити, що у 2026 р. НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" перераховує до державного бюджету суму частини прибутку до розподілу в розмірі не менш як 146 млрд грн. Разом з тим, в інформації НБУ (лист від 28.02.2025 № 62-0013/15790), наданій на виконання вимог частини 3 статті 33 Кодексу та статей 51 і 52 Закону України "Про Національний банк України", наведено прогноз частини прогнозованого прибутку до розподілу НБУ, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2026 р., у сумі 151,3 млрд грн (яка узгоджується з відповідним показником у Декларації-2026-2028). При цьому у зазначеній інформації повідомлено, що НБУ рекомендував Уряду під час складання Декларації-2026-2028 врахувати надходження від НБУ на рівні частини прибутку до розподілу, яку НБУ перерахує у 2025 р., пояснюючи зазначене надзвичайно високими ризиками щодо відповідного прогнозу (зокрема, залишається суттєва невизначеність щодо інтенсивності та тривалості активних воєнних дій, що можуть згенерувати додаткові видатки, розширення дефіциту державного бюджету з наслідками у вигляді збільшення ліквідності банківської системи та витрат на її додаткову стерилізацію, у разі більшого бюджетного імпульсу виникне додатковий інфляційний тиск, що зумовлюватиме необхідність жорсткішої процентної політики з додатковими процентними витратами НБУ, залишаються ризики для надходження міжнародної допомоги з відповідними наслідками для обсягів міжнародних резервів і доходів від них, волатильність складових монетарної бази зумовлює ризики необхідності формування додаткових резервів НБУ), та звернуто увагу, що остаточна сума для перерахування буде залежати від фактичних операцій та макроекономічних показників у прогнозованому періоді та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ. У 2022 р., 2023 р., 2024 р. і 2025 р. НБУ перерахував до державного бюджету відповідно 18,8 млрд грн, 71,9 млрд грн, 38,6 млрд грн і 84,16 млрд грн.

На 2026 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плануються в обсязі 70,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 71,1 млрд грн, затверджено із змінами на 2025 р. – 65,3 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 66,3 млрд грн). В інформації про фіскальні ризики вказано, що основну суму цих надходжень у 2026 р. /41,1 млрд грн, або 58,4%/ заплановано отримати від державних банків (у п.р. надійшло від АТ КБ "Приватбанк" 32,1 млрд грн, АТ "Ощадбанк" – 3,9 млрд грн). При цьому статтею 19 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами частини прибутку на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом (подібні норми передбачені у законах про державний бюджет на 2021–2025 рр.), що пояснюється необхідністю забезпечення своєчасності і планомірності таких надходжень до державного бюджету. Однак таке питання потребує унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак мають врегульовуватися у Законі України "Про управління об'єктами державної власності". Водночас пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію абзацу 12 частини 5 статті 11 цього Закону (щодо зменшення чистого прибутку, з якого сплачуються дивіденди) і пункту 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо обмеження права приймати рішення про виплату дивідендів), що згідно із супровідними матеріалами до законопроекту має забезпечити надходження дивідендів від АТ "НАЕК "Енергоатом" у сумі 3,6 млрд грн (при 75%) і від ПрАТ "Укргідроенерго" у сумі 3,6 млрд грн (при 30%), які ймовірно враховані у прогнозному показнику зазначеного виду доходу на 2026 р.

Доходи спеціального фонду плануються у сумі 292,3 млрд грн, що менше фактичного показника за 2024 р. на 654,2 млрд грн, або у 3,2 раза (переважно в частині інших джерел власних надходжень бюджетних установ (код 25020000), які в основному стосуються сектору безпеки і оборони і отримуються у вигляді майна (активів) в натуральній формі та не передбачаються у планових показниках: факт за 2024 р. – 724,4 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 588,3 млрд грн, проект на 2026 р. – 63,1 млрд грн), та більше затвердженого із змінами показника на п.р. на 88,4 млрд грн, або на 43,4%.

На збільшення планового обсягу таких доходів порівняно з 2025 р. вплинуло передусім включення до спеціального фонду: понадпланових обсягів митних платежів (у сумі 60 млрд грн /пункт 12 статті 11 законопроекту/ із спрямуванням на резерв коштів для сектору безпеки і оборони /пункт 10 статті 14 законопроекту/); вивізного мита на соєві боби та насіння ріпаку або кользи, запровадженого у вересні п.р. відповідно до закону від 16.07.2025 № 4536–ІХ (у сумі 9,3 млрд грн /пункт 12 статті 11 законопроекту/ із спрямуванням на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників /пункт 9 статті 14 законопроекту/). Більші планові обсяги на 2026 рік передбачено також щодо деяких доходів, які є джерелами формування спеціального фонду у п.р., найбільше щодо: частини "військового" ПДФО, що належить до доходів відповідних місцевих бюджетів (згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу), – 125,3 млрд грн (на 11,1 млрд грн більше, ніж затверджено із змінами на п.р.); надходжень від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – 18,4 млрд грн (на 3,7 млрд грн більше, ніж затверджено на п.р.).

Деякі положення законопроекту щодо формування спеціального фонду проекту-2026 містять певні неузгодженості, зокрема:

1) пунктом 12 статті 11 законопроекту передбачено, що джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% суми перевиконання загального обсягу митних платежів (ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізного мита), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету, що визначений додатком № 1 до законопроекту. Це положення певним чином не узгоджується із статтею 21 законопроекту, відповідно до якої митні платежі, визначені пунктом 12 статті 11 законопроекту, що зараховані до загального фонду державного бюджету, перераховуються Казначейством до спеціального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, згідно з додатком № 1 до законопроекту за загальним фондом загальний обсяг визначених митних платежів становить 913,15 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 683,6 млрд грн, кодом 14030000 – 167,24 млрд грн, кодом 15010000 – 62,31 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання такого загального обсягу у сумі 60 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту.

Крім того, виникає питання щодо реалістичності таких додаткових доходів, зважаючи на поточний стан надходження визначених митних платежів до загального фонду державного бюджету /за 9 міс. 2025 р. при плані у сумі 569,4 млрд грн фактично надійшло 550,8 млрд грн, що менше на 18,6 млн грн, або на 3,3%/. У супровідних матеріалах до законопроекту не конкретизовано, які саме заходи з покращення роботи ДМС мають сприяти перевиконанню планових показників митних платежів. У зв'язку з цим РП теж вважає, що є ризики ненадходження до спеціального фонду відповідних митних платежів у запропонованому обсязі;

2) відповідно до пункту 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 22020000 "Плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей" у сумі 1,06 млрд грн. Згідно з пунктом 5-1 частини 4 статті 30 Кодексу такі кошти спрямовуються на реалізацію програм та заходів на охорону здоров'я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про державний бюджет. Однак у законопроекті немає такої статті із зазначенням відповідних бюджетних програм (наприклад, як стаття 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і стаття 24 Закону-2025), тобто немає розуміння щодо конкретних напрямів використання таких коштів. За інформацією Мінфіну, у проекті державного бюджету на 2026 рік такі кошти передбачається спрямувати для Міноборони за бюджетною програмою 2101150, що потребує законодавчого врегулювання для узгодження правових норм.

Водночас, за оцінкою РП, у законопроекті не враховано додаткові резерви надходжень такої плати /з урахуванням динаміки попередніх років надходження такої плати не можуть становити менше, ніж затверджено на 2025 р. (1,3 млрд грн)/, відтак РП пропонує збільшити зазначені доходи на 0,3 млрд грн;

3) пунктом 1 статті 14 законопроекту передбачається, що кошти, визначені пунктами 1, 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, спрямовуються на реалізацію Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Водночас, згідно із статтею 25 законопроекту кошти, визначені пунктами 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, є джерелами формування Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету). Такі положення доцільно упорядкувати і об'єднати з метою однозначного тлумачення відповідної норми та належної практики її застосування. Поряд з тим, у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду за кодом 50070000 "Надходження до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, визначені частиною 2 статті 24-7 Бюджетного кодексу України" у сумі 1,09 млрд грн, але у Кодексі немає статті 24-7, якою визначаються зазначені надходження.

У 2026 р. прогнозується збільшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2026 рік прогнозуються у сумі 3.502,3 млрд грн і становлять 34% прогнозного ВВП, що на 0,6 відс. пункта більше первинного прогнозного показника на 2025 р. (33,4% прогнозного ВВП). РП зазначає, що збільшення рівня перерозподілу ВВП через державний бюджет у 2026 р. порівняно з 2025 р., зокрема, спричинено змінами податкового законодавства, що є збільшенням фіскального навантаження на платників податків.

Згідно із супровідними матеріалами до законопроекту прогнозні втрати доходів бюджету від наданих пільг на 2026 р. становитимуть 270,5 млрд грн, що більше фактичних втрат за 2024 р. на 98,7 млрд грн та очікуваних втрат у 2025 р. на 21,6 млрд грн. Національною стратегією доходів до 2030 року (схваленою розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р) визначено ряд завдань, що передбачають гармонізацію із законодавством ЄС з питань оподаткування та запровадження ефективного використання податкових стимулів, зокрема: заходи щодо перегляду спеціальних режимів оподаткування, визначені підрозділами 4.3.1 "Реформа спрощеної системи оподаткування", 4.3.3(а) "Ефективне використання податкових стимулів для заохочення післявоєнної відбудови та реінвестування капіталу" та 4.3.5 "Гармонізація із законодавством ЄС щодо ПДВ"; перегляд преференцій, які суперечать законодавству ЄС щодо регулювання державної допомоги; поступове впровадження протягом 2025–2029 рр. заходів щодо єдиного підходу до застосування податкових стимулів та механізмів моніторингу податкових преференцій. Тому належне вжиття відповідних заходів сприятиме мобілізації додаткових податкових надходжень до державного бюджету.

Граничний обсяг дефіциту проекту-2026 передбачається у сумі 1.896,4 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 1.774,5 млрд грн, спеціальний фонд – 121,9 млрд грн), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7% ВВП, первинний прогноз на 2025 р. – 19,4% прогнозного ВВП, уточнений прогноз на 2025 р. – 22,3% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам абзаців 2 і 3 частини 1 статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які теж зупинено на 2021–2025 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).

Загалом державні запозичення передбачаються в обсязі 2.544,5 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 419,6 млрд грн, зовнішні – 2.124,9 млрд грн), що більше затверджених із змінами показників на 2025 р. на 33,9 млрд грн, або на 1,4% (у т.ч. внутрішні – менше на 344,5 млрд грн, або на 45,1%, зовнішні – більше на 378,4 млрд грн, або на 21,7%). Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становить близько 17,1% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 5% річних, але умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників, при цьому із запланованих зовнішніх запозичень до загального фонду (2.009,7 млрд грн, що становить 82,7% запозичень загального фонду) прогнозується отримати кошти від Урядів США, Японії і Канади (фінансування, забезпечене замороженими активами РФ) – загалом 516,8 млрд грн; ЄС (в рамках інструменту UA Facility) – 456,3 млрд грн; Світового банку – 106,1 млрд грн; Міжнародного валютного фонду /далі – МВФ/ – 103,6 млрд грн; інших кредиторів – 826,9 млрд грн. В інформації про фіскальні ризики вказано, що: Україна продовжує зосереджуватися на розвитку ринку внутрішніх державних облігацій через розширення спектру доступних інструментів і підвищення передбачуваності управління державним боргом; Уряд проводить активну роботу з міжнародними партнерами, донорами, міжнародними фінансовими організаціями задля забезпечення фінансування дефіциту бюджету; недоотримання та/або невчасне отримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій і двосторонніх донорів може призвести до проблем з фінансуванням дефіциту державного бюджету та відновлення зруйнованої інфраструктури. У Висновках РП зазначено, що через можливі зміни у політиці міжнародних партнерів щодо підтримки, недотримання термінів і невиконання цільових показників зобов'язань щодо впровадження реформ, які є передумовою надання підтримки, суттєвими є ризики неотримання запланованих зовнішніх запозичень. РП також звертає увагу, що прогнозна середньозважена відсоткова ставка облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ на рівні 17,1% є вищою фактичної дохідності ОВДП у 2024 р. (13,3%) і січні–червні 2025 р. (16%), що збільшить видатки на обслуговування державного внутрішнього боргу у наступних роках.

Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2025 рр. /станом на 01.10.2025/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.). Статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп, продаж, виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок понадпланового розміщення облігацій зовнішньої державної позики (згідно з визначеними КМУ умовами здійснення таких правочинів та з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Подібна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020–2025 рр. Статтею 45 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за умови виконання ПрАТ "Укфінжитло" стратегічних завдань, визначених у Стратегічному плані товариства, після виконання плану внутрішніх державних запозичень здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 15 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ "Укфінжитло" (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). У п.р. статтею 47 Закону-2025 надано дозвіл Мінфіну щодо здійснення понадпланових випусків ОВДП на зазначену мету у сумі 30 млрд грн. Такі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій /далі – зовнішні цільові кредити/, у 2026 р. плануються в обсязі 115,2 млрд грн, що менше затвердженого на 2025 р. на 62,9 млрд грн, або на 35,3% (факт за 2024 р. – 25,3 млрд грн, або 40,7% річного плану, факт за 9 міс. 2025 р. – 95,6 млрд грн, або 53,7% річного плану). Залучення зовнішніх цільових кредитів на невисокому рівні триває багато років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів.

При цьому, частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2026 р. зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими програмами в межах загального обсягу залучення таких кредитів. Статтею 32 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету зовнішніх цільових кредитів та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2026 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку зовнішніх цільових кредитів. Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації ПІП). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма протягом багатьох років постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 32 законопроекту подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 27 Закону-2025.

Статтею 33 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП та інших проектів можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних роках видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити. Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 42 Закону-2025.

ГНЕУ зауважує, що положення статей 4, 16–18, 32, 45 та абзаців 2 і 3 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту можуть призвести до поглиблення порушень параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі. РП теж зауважує, що положення зазначених статей законопроекту можуть стати ризиками збільшення державного боргу та боргового навантаження у 2026 р.

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу плануються в обсязі 1.169,9 млрд грн, що більше затвердженого із змінами плану на 2025 р. на 107,6 млрд грн, або на 10,1%. При цьому витрати на погашення основної суми боргу плануються у сумі 656,8 млрд грн /на 30,6 млрд грн, або на 4,9%, більше затвердженого із змінами плану на п.р./, з них за внутрішніми зобов'язаннями – 524,5 млрд грн, а видатки на обслуговування боргу – у сумі 513,1 млрд грн /на 77 млрд грн, або на 17,7%, більше уточнених бюджетних призначень на п.р./.

Статтею 5 законопроекту граничний обсяг державного боргу на 31.12.2026 передбачається у сумі 10.472,5 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 3.780 млрд грн, або на 56,5%, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2025 на 2.077,1 млрд грн, або на 24,7%), що становить 101,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 87,4%, первинний прогноз на 31.12.2025 – 97%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 99,2%). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2026 пропонується визначити у сумі 455,95 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 167,4 млрд грн, або на 58%, та затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 49,3 млрд грн, або на 12,1%), що становить 4,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 3,8%, прогноз на 31.12.2025 – 4,8%). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2026 р. розрахунково складе 10.928,4 млрд грн, що становить 106% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 91,2%, первинний прогноз на 31.12.2025 – 101,8%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 104%). Зазначене не відповідає вимогам частини 2 статті 18 Кодексу щодо обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2026 рік дію вищенаведеної норми Кодексу (яка також була зупинена на 2021–2025 рр. і не застосовувалася у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

ГНЕУ зауважує, що відсутність хоча б орієнтовного плану дій та заходів щодо врегулювання питань оптимізації боргової стратегії та забезпечення боргової безпеки тільки посилює боргові ризики та обмежує потенціал фінансово-економічної стабілізації країни, особливо у воєнний та післявоєнний періоди. З цього приводу варто зазначити, що у Декларації-2026-2028 передбачено намір щодо зниження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2028 р. до рівня, що не перевищує 100% ВВП. Згідно з частиною 10 статті 16 Кодексу Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, при цьому розробляється Мінфіном та затверджується КМУ щороку (у місячний строк з дня схвалення Бюджетної декларації), але, як виняток з цієї норми, пунктом 3-11 розділу VI Кодексу встановлено відтермінувати у 2025 р. розробку Мінфіном Стратегії управління державним боргом на 2026–2028 рр. до 01.12.2025 та її затвердження Урядом не пізніше 31.12.2025. В інформації про фіскальні ризики вказано, що Планом пріоритетних дій Уряду на 2025 рік передбачається до кінця п.р. затвердження зазначеної Стратегії, реалізація якої сприятиме підвищенню рівня прогнозованості боргової політики, оптимізації структури державного боргу та боргового навантаження. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що Україна за взятими на себе зобов'язаннями перед МВФ за результатами аналізу стійкості боргу, проведеного в рамках Програми механізму розширеного фінансування (EFF), має відновити стійкість державного боргу і досягти визначених програмою МВФ цільових показників, що включають досягнення відношення боргу до ВВП на рівні 82% до 2028 р. та на рівні 65% до 2033 р.

Статтею 6 законопроекту передбачається граничний обсяг надання державних гарантій на 2026 рік загалом у сумі 87 млрд грн (що становить 3,3% доходів загального фонду проекту-2026), у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень КМУ – 64,9 млрд грн (відповідно 2,5% таких доходів); які надаються на підставі міжнародних договорів – 22,1 млрд грн (на 2025 р. такі граничні показники визначено відповідно у сумах 64,4 млрд грн і 115 млрд грн, за 8 міс. п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 40,3 млрд грн). Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються за загальним фондом в обсязі 2 млрд грн, що менше на 1,2 млрд грн плану на 2025 р. (факт за 2023 р. – 3,2 млрд грн, 2024 р. – 9,9 млрд грн, 9 міс. 2025 р. – 2,2 млрд грн). РП зазначає, що передбачення на 2026 р. меншого плану таких надходжень, ніж на 2025 р., зумовлено, зокрема, наслідками бойових дій та тривалістю воєнного стану в Україні, відсутністю попиту на об'єкти. У супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що відповідні надходження будуть забезпечені шляхом продажу об'єктів великої і малої приватизації на аукціонах. Разом з тим, вбачається можливим опрацювати питання щодо збільшення таких надходжень в контексті реалізації Програми діяльності КМУ (поданої Урядом на розгляд Верховної Ради /проект за реєстр. № 14069 від 23.09.2025/), в якій передбачено до 31.12.2026 провести приватизацію або продаж часток в 30 державних чи комунальних підприємствах на суму 10 млрд грн.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах про державний бюджет на попередні роки) пропонується визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету, що дублює положення абзацу 2 частини 3 статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту може призвести до незбереження на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та унеможливлює визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів.

Видатки проекту-2026 розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 83 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування загальнодержавних витрат). Порівняно з державним бюджетом на 2025 рік (із змінами, якими, серед іншого, передбачено фінансове забезпечення створених відповідно до закону від 16.09.2025 № 4602–IX Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду) їх кількість зменшилася на 4 головних розпорядника за рахунок: ліквідації Мінагрополітики і Міндовкілля з покладенням їх функцій на перейменоване Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства (постанова КМУ від 21.07.2025 № 903); реорганізації Міннац'єдності шляхом приєднання до перейменованого Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності (постанова КМУ від 21.07.2025 № 904); ліквідації Мінстратегпрому, поклавши його функції на Міноборони (постанова КМУ від 21.07.2025 № 905).

Видатки плануються у сумі 4.751,9 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4.365,4 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 873,8 млрд грн /на 25%/ та затверджених із змінами на п.р. на 375,4 млрд грн /на 9,4%/), за спеціальним фондом – 386,4 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 610,2 млрд грн /в 2,6 раза/ та більше затверджених із змінами на п.р. на 39 млрд грн /на 11,2%/).

При цьому видатки споживання визначені в обсязі 3.885,1 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 744,2 млрд грн /на 23,7%/ та затверджених із змінами на п.р. на 257,4 млрд грн /на 7,1%/) і становлять 81,8% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 631,1 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 716,3 млрд грн /на 53,2%/ та затверджених із змінами на п.р. на 23,3 млрд грн /на 3,6%/) і становлять 13,3% загального обсягу видатків, а решта видатків є нерозподіленими, зокрема резервний фонд у сумі 35,6 млрд грн (0,7% загального обсягу видатків) та резерв коштів для сектору безпеки і оборони у сумі 200 млрд грн (4,2% загального обсягу видатків).

За економічною структурою значні обсяги видатків передбачені на:

оплату праці працівників бюджетних установ – 1.251,5 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 147,5 млрд грн /на 13,4%/ та затверджених із змінами на п.р. на 53,95 млрд грн /на 4,5%/);

соціальне забезпечення – 665,7 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 86,5 млрд грн /14,9%/ та затверджених із змінами на п.р. на 48,5 млрд грн /на 7,9%/);

обслуговування державного боргу – 513,1 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 204,8 млрд грн /на 66,4%/ та затверджених із змінами на п.р. на 77 млрд грн /на 17,7%/);

видатки та заходи спеціального призначення – 332,2 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 645,8 млрд грн, /на 66%/ та затверджених із змінами на п.р. на 11,4 млрд грн /на 3,3%/).

Видатки на національну безпеку та оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту-2026 і є його головним пріоритетом (як і у попередніх 4 роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони. У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.805,8 млрд грн, або 27,2% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 2.575,8 млрд грн (загальний фонд – 2.355,4 млрд грн, спеціальний фонд – 220,4 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 200 млрд грн (загальний фонд – 140 млрд грн, спеціальний фонд – 60 млрд грн) /що вперше передбачено і розподіл зазначених коштів пропонується здійснювати за рішенням КМУ/; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн. У проекті-2026 такі видатки є більшими, ніж затверджені із змінами на п.р., на 168,6 млрд грн, або на 6,5% (з них за загальним фондом – на 140,2 млрд грн, або на 6%, з яких 140 млрд грн – резерв коштів для сектору безпеки і оборони), та меншими, ніж фактичні за 2024 р., на 172,5 млрд грн, або на 5,9% (при цьому за загальним фондом є більшими на 410,7 млрд грн, або на 19,7%).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2025 року "Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України" (введеним в дію Указом Президента України від 19.09.2025 № 692/2025) доручено КМУ передбачити в законопроекті видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України для сектору безпеки і оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених Законом-2025 (що становить загалом 2.607,15 млрд грн /з урахуванням змін, внесених законом від 31.07.2025 № 4561–IX/). Отже, законопроект в частині фінансового забезпечення безпеки і оборони відповідає цьому рішенню РНБО. Разом з тим, Урядом подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону-2025 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстр. № 14103 від 06.10.2025), яким пропонується збільшити видатки державного бюджету на безпеку і оборону на 324,7 млрд грн. Отже, у разі прийняття Верховною Радою зазначеного законопроекту виникне необхідність перегляду обсягів таких видатків на 2026 рік при підготовці законопроекту до ІІ читання з метою приведення їх у відповідність до цього рішення РНБО. Крім того, цим рішенням РНБО надано КМУ інші доручення, зокрема: передбачити можливість корегування у 2026 р. обсягу видатків на національну безпеку і оборону з урахуванням воєнно-політичної обстановки; вжити заходів щодо забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, а також одноразової допомоги у разі загибелі чи смерті від поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час воєнного стану; продовжити у 2026 р. здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел військово-технічної допомоги.

На 2026 рік (на відміну від п.р.) передбачається збільшення державних соціальних стандартів. Відповідно до статті 7 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2026 р. становитиме 3209 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2595 грн (порівняно з 2025 р. передбачається їх зростання на 9,9% відповідно до прогнозу індексу споживчих цін). Порівняно з Декларацією-2026-2028 у законопроекті показники прожиткового мінімуму є дещо більшими (на 1,2%), що ймовірно пов'язано з врахуванням прогнозного індексу інфляції на 2026 р. за сценарієм 2 /109,9%/, а не сценарієм 1 /108,6%/. Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2025 р. у розрахунку на місяць на 1 особу становив 8046,86 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2026 /3209 грн/. На думку ГНЕУ, запропонований законопроектом розмір прожиткового мінімуму викликає сумнів, оскільки під зазначеним терміном розуміється "вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості" (стаття 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"), при цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не надано відповідних розрахунків та обґрунтування саме такого розміру прожиткового мінімуму.

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2026 р. становитиме 8647 грн (порівняно з 2025 р. передбачається її зростання на 8,1%), що на 0,5% менше, ніж у Декларації-2026-2028 /8688 грн/. Статтею 9 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2026 р.: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2025 р.).

У статті 7 законопроекту також пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді, прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні, встановленому для відповідного державного органу на 31.12.2025 /2102 грн/, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3328 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Поряд з тим, третій рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 8 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду. Однак у статті 40 Кодексу, статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норм щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму і такого розміру мінімальної зарплати та їх встановлення у законі про державний бюджет. Втім згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Статтею 38 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2026 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2025 р., у січні 2026 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 34 Закону-2025). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Крім того, запропонований порядок обчислення такого індексу є неоднозначним для практичного застосування.

У 2026 р. продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, при цьому пунктами 7–13 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту передбачається на 2026 р. визначити окремі особливості умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Проте відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону у п.р. законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. На даний час відповідний проект закону не подано на розгляд Верховної Ради.

Крім того, статтею 46 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р. з метою оперативного виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень, які потребують застосування інноваційних підходів, спрямованих на усунення системних проблем, в міністерствах можуть утворюватися тимчасові проектні групи, за роботу в яких здійснюється виплата винагороди (яка є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв'язку з виконанням службових обов'язків) за рахунок коштів бюджетної програми "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади", при цьому розмір та умови виплати такої винагороди встановлюються Урядом. Проте зазначене питання не стосується бюджетного законодавства, а належить до питань державного управління і державної служби та після комплексного аналізу має врегульовуватися у законах України "Про центральні органи виконавчої влади" і "Про державну службу", на що також звертає увагу НАДС. ГНЕУ вважає, що положення цієї статті допускають можливість виникнення ситуацій, за яких державні службовці одного міністерства, виконуючи однаковий обсяг службових обов'язків на однакових посадах в межах реалізації завдань міністерства, матимуть неоднаковий рівень винагороди за працю.

У проекті-2026 видатки на реалізацію державної політики соціального захисту передбачені за такими основними бюджетними програмами:

"Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) – 251,3 млрд грн, що на 14,4 млрд грн, або на 6,1%, більше, ніж затверджено на п.р. (за поясненнями зазначений обсяг видатків дозволить забезпечити всі зобов'язання державного бюджету на виплату пенсій, доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які відповідно до чинного законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зокрема зростання пенсійних виплат у зв'язку з підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснення щорічної індексації пенсій, а також забезпечення у повному обсязі пенсійними виплатами колишніх військовослужбовців та членів їх сімей, чисельність яких у зв'язку зі збройною агресією постійно збільшується). У 2025 р., вперше за багато років, не залучаються кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, але залишається непогашеною заборгованість за наданими у попередніх роках позиками у сумі 11,3 млрд грн. Водночас на 2026 р. з метою зменшення навантаження на державний бюджет передбачені положення (запроваджені Законом-2025), зокрема щодо: здійснення частини видатків на виплату пенсій військовослужбовцям за кошти солідарної системи, доплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосування коефіцієнтів до пенсійних виплат, підвищення розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям) (йдеться про статті 27–30 та абзац 28 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту);

"Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530) – 102,7 млрд грн, що на 2,2 млрд грн, або на 2,2%, більше, ніж затверджено на п.р. /з метою оптимізації використання коштів у 2026 р. пропонується до цієї програми включити бюджетну програму "Підтримка малозабезпечених сімей" (код 2501540) і визначити окремий напрям витрат на відповідну мету/ (за поясненнями за рахунок цих коштів буде здійснено підтримку майже 4 млн громадян, які потрапили в складні життєві обставини, та продовжено соціальну підтримку ВПО і мешканців прифронтових регіонів, що забезпечуватиметься: виплатою допомоги на проживання, наданням державної допомоги за іпотечним кредитом у вигляді 70% першого внеску за кредитом та щомісячного платежу протягом першого року кредитування, наданням додаткової підтримки на оплату послуг з постачання та розподілу електроенергії, оплатою субсидії на оплату вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку; компенсацією витрат, пов'язаних з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО та на оплату закладами, підприємствами, установами, організаціями за спожиті житлово-комунальні послуги; буде продовжено реалізацію експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги). За 9 міс. п.р. такі видатки проведено у сумі 73,5 млрд грн, що на 15,1 млрд грн, або на 20,5%, менше плану на звітний період;

"Соціальний захист дітей та сім'ї" (код 2501400) – 52,7 млрд грн, що на 25,3 млрд грн, або на 92,2%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (за поясненнями збільшення видатків пов'язано із впровадженням нових заходів підтримки сімей з дітьми для стимулювання народжуваності, в рамках реалізації яких планується: збільшити розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами незастрахованим вагітним жінкам; підвищити жінкам, які народили дитину, розмір одноразової виплати до 50 тис. грн; змінити підходи стосовно виплати допомоги для догляду за дитиною з наступного дня після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами по місяць досягнення дитиною однорічного віку включно у визначеному КМУ розмірі; запровадити нову допомогу для догляду за дитиною від року до трирічного віку "єЯсла"; надавати одноразову грошову допомогу учням перших класів "Пакунок школяра" у визначеному КМУ розмірі). Разом з тим, відповідні виплати у вказаних розмірах на законодавчому рівні не врегульовано, а законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з професійною діяльністю (реєстр. № 13532), 19.08.2025 прийнято за основу і наразі готується до розгляду Верховною Радою у ІІ читанні, про що також зазначено у Висновках РП;

"Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" (код 2506110) – 42,3 млрд грн /на рівні п.р./ (за поясненнями ці видатки визначено на підставі очікуваного контингенту одержувачів пільг та житлових субсидій та подальшого вдосконалення діючих механізмів надання населенню житлових субсидій та пільг шляхом посилення адресного підходу до надання підтримки з урахуванням потреб). За 9 міс. п.р. такі видатки проведено у сумі 28,1 млрд грн, що на 3,8 млрд грн, або на 11,8%, менше плану на звітний період;

"Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110) – 8,8 млрд грн, що на 1,8 млрд грн, або на 25,1%, більше, ніж затверджено на п.р. (за поясненнями за рахунок цих коштів передусім передбачається забезпечити допоміжними засобами реабілітації та виробами підвищеної функціональності понад 111 тис. осіб, з них 5,4 тис. військовослужбовців і 14 тис. дітей з інвалідністю, та реабілітаційними послугами понад 24 тис. дітей з інвалідністю);

"Здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення" (код 2501250) – 2,1 млрд грн, що на 0,3 млрд грн, або на 18,9%, більше, ніж затверджено на п.р. (проведено переформатування бюджетних програм шляхом об'єднання "Здійснення страхових виплат медичним працівникам закладів охорони здоров'я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (код 2501240), "Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби" (код 2501570) в бюджетну програму "Виплата особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах" (код 2501250) з відповідною зміною її назви);

"Розвиток системи соціальних послуг" (код 2501370) – 2,1 млрд грн, що на 0,5 млрд грн, або на 32,9%, більше, ніж затверджено на п.р.

Крім того, статтею 25 законопроекту пропонується створення у складі спеціального фонду державного бюджету Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (в обсязі 1.092,1 млн грн) /про що частково зазначено вище/, джерелами формування якого передбачаються: надходження, визначені статтею 10 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату, визначені пунктом 5 розділу ІІ закону від 15.01.2025 № 4219–ІХ; залишки коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що утворяться на 01.01.2026 (за поясненнями створення цього фонду має на меті забезпечення реалізації програм і заходів соціального захисту осіб з інвалідністю, а також сприяння їхній зайнятості та працевлаштуванню відповідно до Закону № 4219–IX). Наразі у Кодексі не унормовано правові засади створення та функціонування зазначеного фонду. При цьому у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 19.06.2025 в рамках спільної з МВФ програми EFF Україною взято зобов'язання уникати будь-яких змін до Кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, у т.ч. шляхом створення нових спеціальних фондів.

У проекті-2026 видатки для Мінветеранів на реалізацію державної політики у справах ветеранів (без врахування загальнодержавних витрат) визначено в обсязі 8,2 млрд грн (на 2,9 млрд грн /на 53%/ більше, ніж затверджено із змінами на п.р.), у т.ч. за такими основними напрямками:

– підтримка та допомога ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (код 1501120) – 3.634,4 млн грн (на 280,1 млн грн, або на 8,4%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (з урахуванням збільшення таких видатків на 1.160 млн грн законом від 20.08.2025 № 4571–ІХ), зокрема:

1.667,3 млн грн (або 45,9% відповідних коштів) – на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

1.643,6 млн грн (або 45,2% відповідних коштів) – на продовження фінансового забезпечення експериментальних проектів щодо надання допомоги для занять фізкультурою та спортом, допомоги на навчання дітям та на реалізацію нових експериментальних проектів щодо адаптації осіб, які втратили зір, надання компенсації за переобладнання авто, надання розширених послуг з паліативної медичної допомоги та догляду, лікування опіків і рубців;

323,5 млн грн (або 8,9% відповідних коштів) – на заходи з формування позитивного образу ветеранів війни, виготовлення бланків посвідчень та нагрудних знаків, вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, забезпечення заходів з підтримки та надання допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (надання медичних послуг, послуг з психологічної допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, розвитку спорту ветеранів війни, психологічна допомога та професійна адаптація); забезпечення компенсації витрат учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни із сплати страхової премії за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

– створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища (код 1501110) – 3.615,9 млн грн (на 2.315,9 млн грн, або на 78,1%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (з урахуванням збільшення таких видатків на 800 млн грн законом від 20.08.2025 № 4571–ІХ).

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2026 р. на охорону здоров'я становитиме 305 млрд грн, або 3% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2025 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 р. дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

У проекті-2026 видатки на охорону здоров'я передбачено в обсязі 254,8 млрд грн /включаючи трансферти місцевим бюджетам/, що на 32,4 млрд грн (або на 14,6%) більше, ніж затверджено із змінами на п.р. Водночас видатки за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 191,6 млрд грн, що на 16,1 млрд грн (або на 9,2%) більше, ніж затверджено на п.р., хоча за оцінкою РП з урахуванням індекса-дефлятора ці видатки зменшаться на 2,8% (за поясненнями у таких видатках враховано кошти для: первинної медичної допомоги; екстреної медичної допомоги; спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах з урахуванням пріоритетних послуг та станів; послуг психологічної підтримки та психіатричної допомоги; трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів; паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації; лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; реімбурсації вартості лікарських засобів та медичних виробів).

Водночас, порівняно з п.р. у проекті-2026 видатки у сфері охорони здоров'я за окремими напрямами зменшуються, зокрема: спеціалізована медична допомога (код 2301110) передбачено у сумі 3,6 млрд грн /менше на 2,2 млрд грн переважно щодо спеціального фонду/; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти, підвищення кваліфікації кадрів науковими установами (код 2301070) – 5,8 млрд грн /менше на 0,5 млрд грн/; наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров'я (код 2301020) – 129,8 млн грн /менше на 36,6 млн грн/.

З метою стимулювання економічного розвитку та надання державної підтримки суб'єктам господарювання у проекті-2026 передбачаються кошти на підтримку бізнесу, зокрема найбільше за такими бюджетними програмами:

"Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" (код 1201450) – 18 млрд грн, на рівні п.р. (за поясненнями такі кошти з урахуванням порядків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2020 № 28, спрямовуються на реалізацію державних програм "Доступні кредити 5-7-9%", "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%" та "Доступний факторинг");

"Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" (код 1201100) – 2,5 млрд грн за спеціальним фондом (за рахунок гранту МБРР для Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE), за поясненнями такі кошти передбачаються для надання окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблювальних угідь сільгосппризначення (1 га) та спеціальної бюджетної дотації для утримання великої рогатої худоби (корів) і маточного поголів'я кіз та/або овець);

"Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" (код 1201350) – 1,37 млрд грн, на рівні п.р. (для суб'єктів, що здійснюють діяльність у садівництві, ягідництві та виноградарстві, тепличному господарстві; переробних підприємств).

Поряд з тим, у проекті-2026 передбачено видатки у сумі 9,5 млрд грн за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 1201150), з них за спеціальним фондом – 9,3 млрд грн (за рахунок вивізного мита на соєві боби, подрібнені або неподрібнені, та на насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене /про що зазначено вище/).

На 2026 рік, зважаючи на наявність ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і відповідно необхідність здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, пропонується сформувати резервний фонд державного бюджету в обсязі 35,6 млрд грн, що становить 0,8% обсягу видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду бюджету, але відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу така норма не застосовується в умовах воєнного стану) і на 19,8 млрд грн менше бюджетних призначень (із змінами) на 2025 р. При цьому на 01.10.2025 уточнений плановий обсяг резервного фонду (з урахуванням прийнятих Урядом рішень про збільшення відповідних видатків за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами, насамперед для спрямування на заходи, пов'язаних із зміцненням обороноздатності держави) становив 60,4 млрд грн, що на 69,7% більше, ніж пропонується на 2026 р. У Висновках РП звернуто увагу, що у п.р. КМУ приймав рішення про виділення коштів з резервного фонду, зокрема на заходи, видатки за якими передбачено проводити за рахунок інших джерел.

Відповідно до статті 24 законопроекту у 2026 р. (як і в 2022–2025 рр.) у складі спеціального фонду державного бюджету пропонується створити фонд ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ з метою ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією РФ проти України, передбачивши: виділення коштів з фонду ліквідації за рішенням КМУ, щомісячне звітування про надходження і використання коштів фонду ліквідації /подібні норми є у статті 43 Закону-2025/. При цьому, на відміну від 2023–2024 рр., у 2026 р. (як і в п.р.) відповідний розподіл коштів передбачається здійснювати без погодження з Комітетом. Згідно з пунктом 7 статті 11 і пунктом 14 статті 12 законопроекту джерелами формування фонду ліквідації на 2026 р. передбачаються: кошти, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції"; залишки коштів, джерелом формування яких були надходження до фонду ліквідації в попередніх роках /подібні норми є у пункті 10 статті 11 та статті 44 Закону-2025/. Порівняно з 2025 р. на 2026 р. пропонується розширити напрями використання коштів фонду ліквідації, зокрема в частині: відновлення об'єктів інфраструктури, пов'язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання; відновлення пошкоджених об'єктів житлового призначення. На 01.10.2025 кошти фонду ліквідації становили 13,65 млрд грн, з яких розподілено рішеннями КМУ – 13,34 млрд грн, залишок нерозподілених коштів – 0,31 млрд грн.

Зважаючи на зростаючий вплив цифровізації на усі сфери життя і важливість підтримки темпів розвитку цифрової трансформації та інновацій, у проекті-2026 відповідні видатки передбачені в обсязі 9,8 млрд грн (на 1,6 млрд грн, або на 19,6%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р.), а саме на: функціонування Фонду розвитку інновацій (зокрема на підтримку інноваційних проектів для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони (BRAVE 1)) – 5 млрд грн; виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій для прискорення впровадження інноваційних рішень у секторі безпеки і оборони – 2,4 млрд грн; електронне урядування – 1,6 млрд грн (за поясненнями такі кошти спрямовуватимуться на: розширення функціональних спроможностей Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Портал Дія" – 1.141,1 млн грн /в т.ч. функціонування освітнього мобільного додатка "Мрія" в структурі "Портал Дія" – 234,9 млн грн/; розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування державних електронних інформаційних ресурсів – 325,9 млн грн; нові напрями (Дашборд країни та Дія.Енжін) – 134,6 млн грн); реалізацію Національної програми інформатизації – 800 млн грн.

Законом від 16.01.2025 № 4225–ІХ щодо змін до Кодексу імплементовано у бюджетне законодавство норми щодо нової моделі управління публічними інвестиціями, передбачивши процедури щодо планування, підготовки та реалізації ПІП. При цьому планування таких ПІП безпосередньо пов'язано з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.

У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2026-2028 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2026–2028 рр. у сумі 581,35 млрд грн, з них на 2026 р. – 214,69 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: ресурс загального фонду державного бюджету (91,3 млрд грн), з яких кошти державного фонду регіонального розвитку (30 млрд грн); кошти державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації (2,1 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (0,189 млрд грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (0,037 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (46,4 млрд грн); обсяги державних гарантій (74,7 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 рр. (затвердженому розпорядженням КМУ від 02.07.2025 № 671-р) визначено 12 ключових галузей (секторів) та 51 пріоритетний напрям для публічного інвестування та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2026-2028.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на основі цього плану та за підсумками регламентованих процедур (зокрема рішень Міжвідомчої комісії /протокол № 1 від 28.08.2025, протокол № 2 від 09.09.2025/) із загального обсягу публічних інвестицій на 2026 рік (214,7 млрд грн) до проекту-2026 включено кошти на підготовку та реалізацію ПІП в обсязі 109,3 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 30,2 млрд грн, спеціальним фондом – 57 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення. Це на 105,4 млрд грн менше порівняно з намірами, визначеними в Декларації-2026-2028 та Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 рр., на що також звернуто увагу у Висновках РП.

За рахунок відповідних коштів у проекті-2026 передбачається забезпечити реалізацію 66 ПІП за 11 секторами (галузями), зокрема планується спрямувати: Міненерго – 35 млрд грн (за спеціальним фондом – 12,9 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) для реалізації 9 ПІП в межах 6 бюджетних програм; Мінрозвитку (включаючи загальнодержавні витрати) – 25,2 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 30 ПІП в межах 24 бюджетних програм; МОЗ (включаючи загальнодержавні витрати) – 16,7 млрд грн (за загальним фондом – 8,9 млрд грн, спеціальним фондом – 7,8 млрд грн) для реалізації 15 ПІП в межах 5 бюджетних програм; МОН (включаючи загальнодержавні витрати) – 15 млрд грн (за загальним фондом – 13 млрд грн, спеціальним фондом – 2 млрд грн) для реалізації 10 ПІП в межах 10 бюджетних програм; Агентству відновлення – 7,6 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 7 ПІП в межах 4 бюджетних програм; Мінветеранів (включаючи загальнодержавні витрати) – 4,7 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 2 ПІП в межах 2 бюджетних програм; Державному управлінню справами – 1,1 млрд грн (за загальним фондом – 0,3 млрд грн, спеціальним фондом – 0,8 млрд грн) для реалізації 3 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінсоцполітики (включаючи загальнодержавні витрати) – 1 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 2 ПІП в межах 2 бюджетних програм; Мінцифри – 0,8 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мін'юсту – 0,8 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінфіну – 0,7 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; НАМН – 0,7 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 3 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінекономіки – 37 млн грн (за спеціальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми.

У Висновках РП зазначено, що у додатку № 3 до законопроекту Державному управлінню справами, МОЗ (включаючи загальнодержавні витрати) не передбачено ПІП за окремими бюджетними програмами загального фонду, хоча Міжвідомчою комісією схвалено перелік ПІП для цих головних розпорядників коштів, що відповідно ускладнюватиме контроль за використанням коштів. Поряд з тим, у проекті-2026 передбачено видатки загального фонду для Мінрозвитку за окремою бюджетною програмою (код 3101150) для реалізації декількох ПІП у сумі 13,7 млрд грн, які відповідно до статті 47 законопроекту, як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, розподілятимуться за рішенням КМУ (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм для Мінрозвитку та Агентства відновлення, включаючи трансферти місцевим бюджетам) на підставі рішення Міжвідомчої комісії.

Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету (як програма публічних інвестицій) та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 3121070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,08% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2026-2028 відповідні кошти на 2026 р. передбачено у сумі 30 млрд грн, а на п.р. у Законі-2025 визначено у сумі 1 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2025 рр.). З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

Відносини між державним та місцевими бюджетами у законопроекті побудовані з урахуванням чинного законодавства, положень Декларації-2026-2028 та з огляду на виклики, спричинені збройною агресією РФ проти України. На 2026 рік (як і в попередні роки) пропонується встановити відносини між державним бюджетом та 1582 місцевими бюджетами (у т.ч. 1438 бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад, 119 районними бюджетами та 24 обласними бюджетами і бюджетом м. Києва).

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2026 рік становить 241,05 млрд грн (у т.ч. із загального фонду – 235,47 млрд грн, спеціального фонду – 5,58 млрд грн), що більше на 17,7 млрд грн, або на 7,9%, затвердженого із змінами показника на 2025 р. та на 13,5 млрд грн, або на 6% уточненого плану на п.р. (з урахуванням прийнятих рішень КМУ щодо надання трансфертів місцевим бюджетам у процесі виконання державного бюджету).

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

– дотації у сумі 73,1 млрд грн (що на 7 млрд грн, або на 10,6%, більше, ніж визначено на 2025 р.), найбільшу частку яких (49,3%) становить додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною агресією РФ, у сумі 36,1 млрд грн (її обсяг зменшено на 0,5 млрд грн, або на 1,3%).

Внаслідок горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів (що здійснено для 1327 бюджетів місцевого самоврядування та 24 обласних бюджетів) порівняно з п.р. збільшено на 7,8 млрд грн, або на 30,5%, базову дотацію, яку передбачено у сумі 33,3 млрд грн для 1022 бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (на 13 бюджетів більше п.р.) та 18 обласних бюджетів (як і в п.р.). Водночас, до загального фонду державного бюджету планується отримати реверсну дотацію в обсязі 20,6 млрд грн із 181 бюджету сільських, селищних, міських територіальних громад і 4 обласних бюджетів, обсяг якої порівняно з п.р. збільшено на 5,4 млрд грн, або на 35,4%. Таке вирівнювання не здійснено для 124 бюджетів територіальних громад та 2 обласних бюджетів. Отже, залишається незначною частка бюджетів, щодо яких не здійснено вирівнювання податкоспроможності, і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації, тобто самодостатніх громад. На 2026 рік (як і в п.р.) таке вирівнювання здійснено з урахуванням визначених у статті 40 законопроекту особливостей, згідно з якими на відміну від встановлених у статтях 98 і 99 Кодексу вимог:

у відповідному розрахунку застосовано показники не за останній звітний бюджетний період (2024 р.), а очікувані надходження за 2025 р. відповідно податку на прибуток підприємств та ПДФО, які визначаються виходячи з встановлених Кодексом нормативів зарахування цих податків до відповідних місцевих бюджетів за виключенням частини "військового" ПДФО (яка згідно із пунктом 60 розділу VI Кодексу спрямовується до спеціального фонду державного бюджету);

не брали участі у такому вирівнюванні поряд з бюджетами міст Києва та Севастополя і районів у містах бюджети місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій (таких бюджетів на дату подання законопроекту /15.09.2025/ – 111).

Відповідно бюджетам місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій для забезпечення достатнього рівня видатків планується спрямувати додаткову дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ, у сумі 5,4 млрд грн, обсяг якої для кожного з таких бюджетів визначено на основі звіту про виконання відповідних бюджетів за 2024 р. за видатками загального фонду. Крім того, з метою вирівнювання диспропорцій у місцевих бюджетах таку додаткову дотацію також розподілено між місцевими бюджетами, території яких включені до розділу I Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376), для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій та дату завершення бойових дій, у сумі 4,5 млрд грн та між місцевими бюджетами, індекс податкоспроможності яких на 2026 рік менше 0,9, для збільшення фінансового ресурсу загального фонду таких бюджетів у сумі 7,2 млрд грн. Загалом у законопроекті таку додаткову дотацію розподілено між 574 місцевими бюджетами у сумі 17 млрд грн (або 47,2% її загального обсягу).

Додаткові дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (2,95 млрд грн) і на забезпечення утримання соціальної інфраструктури м. Славутича (75 млн грн) передбачаються на рівні п.р. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності передбачена в обсязі 732,5 млн грн, що менше на 269,7 млн грн, або на 26,9%, показника п.р., але, як і у минулі роки, втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються;

– субвенції у сумі 162,4 млрд грн (що більше на 16,2 млрд грн, або на 11,1%, затвердженого із змінами показника на п.р), зокрема:

освітня субвенція (спрямовується на оплату праці педагогічних працівників, які надають загальну середню освіту), що запланована на рівні п.р. у сумі 103,2 млрд грн, хоча за поясненнями передбачено видатки на встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01.01.2026 у розмірі 3470 грн (у 2025 р. такий розмір становив 3195 грн), а також задекларовано підвищення протягом 2026 р. зарплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти на 50% (поетапно: з 01.01.2026 – на 30%, з 01.09.2026 – на 20%), що у свою чергу потребувало б належного збільшення освітньої субвенції. Крім того, на відміну від п.р. на 2026 рік не передбачено субвенцію місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, що згідно з постановою КМУ від 08.11.2024 № 1286 визначені з 01.09.2025 у сумі 2.600 грн і мають здійснюватися щомісячно до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан /у п.р. така субвенція визначена у сумі майже 12 млрд грн/. Водночас, передбачено кошти у сумі 53,8 млрд грн за новою бюджетною програмою "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410), що за поясненнями мають бути спрямовані на зазначене підвищення зарплати та здійснення відповідних доплат, однак не визначено критеріїв щодо розподілу таких коштів між місцевими бюджетами та не здійснено відповідного розподілу. Натомість, у статті 35 законопроекту пропонується, як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, провести розподіл коштів за такою бюджетною програмою за рішеннями КМУ;

субвенція на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти у сумі 14,4 млрд грн (більше на 9,8 млрд грн, або в 3 раза, затвердженого із змінами показника на п.р.), що за поясненнями дозволить забезпечити харчуванням з 01.01.2026 учнів 1-4 класів та 5-11 класів на прифронтових територіях, а з 01.09.2026 – 5-11 класів на решті територій, а також у закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, і дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 0,6 млрд грн;

субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 5,67 млрд грн (що у 2025 р. реалізується як ПІП у сумі 3,97 млрд грн). Загалом для здійснення зазначених виплат кошти збільшено на 1,7 млрд грн, або на 42,8%, порівняно з п.р.;

субвенція на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 2,9 млрд грн (на 0,9 млрд грн, або на 42,7%, більше затвердженого із змінами показника на п.р.);

субвенція на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для формування фондів житла тимчасового проживання запланована на рівні п.р. – у сумі 1 млрд грн (таку субвенцію вперше передбачено у серпні 2025 р. згідно із законом від 20.08.2025 № 4571-ІХ);

субвенція на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, що складається в поточному періоді, у сумі 15,22 млрд грн, яку передбачено вперше за останні 4 роки. Водночас, в інформації про фіскальні ризики зазначено, що потреба у субвенції на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" становить 55 млрд грн, але за результатами консультацій з МВФ, враховуючи положення пунктів 77 та 79 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025 в рамках спільної з МВФ програми EFF щодо комплексного вирішення проблеми заборгованості та простроченої заборгованості підприємств теплокомуненерго, встановлено, що джерела для проведення розрахунків з різниці в тарифах мають бути бюджетно-нейтральними для державного бюджету та не порушувати фіскальну стійкість держави;

субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, визначена у сумі 20 млн грн (на рівні п.р.). Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 29 та пункту 8 частини 4 статті 30 Кодексу з 01.01.2023 збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, має зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуватися на надання цієї субвенції. Однак, виходячи з вимог частини 5 статті 29 Кодексу (згідно з якою закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального (спеціального) фонду державного бюджету або їх частину до спеціального (загального) фонду державного бюджету), у статті 10 законопроекту такий збір на 2026 рік (як і протягом останніх років) включається до доходів загального фонду державного бюджету, що за поясненнями обумовлено введенням воєнного стану та обмеженими фінансовими можливостями державного бюджету.

Із загального обсягу коштів, включених до проекту-2026 на підготовку та реалізацію ПІП, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам становлять 23,65 млрд грн, з яких із загального фонду: у сфері освіти – 6 субвенцій на загальну суму 12,5 млрд грн (у т.ч. на: модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору – 1 млрд грн; облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів і протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військовоспортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою – відповідно 5 млрд грн і 0,5 млрд грн; придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою – 1 млрд грн; безперешкодний доступ до якісної освіти – шкільні автобуси – 2 млрд грн; забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" – 3 млрд грн); у сфері підтримки ветеранів – 1 субвенцію з розвитку ветеранських просторів у сумі 1,08 млрд грн (або майже у 2,4 раза більше, ніж у п.р.); у сфері охорони здоров'я – 1 субвенцію на суму 3,5 млрд грн (або в 2,2 раза більше, ніж у п.р.); у сфері соціального захисту – 1 субвенцію із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу у сумі 0,8 млрд грн (на рівні п.р.), а також із спеціального фонду на реалізацію інфраструктурних проектів з відновлення України – у сумі 5,6 млрд грн.

Із спеціального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 5,6 млрд грн, що на 5,5 млрд грн, або майже на половину (49,8%) менше затвердженого із змінами показника на п.р. Таке зменшення (порівняно із затвердженими із змінами показниками на п.р) відбулося передусім у зв'язку із скороченням обсягів субвенцій на проекти, що реалізуються за рахунок коштів іноземних фінансових установ, зокрема за кредитними угодами з ЄБРР, ЄІБ, МБРР, БРРЄ в рамках виконання Програми з відновлення України (код 3121620) – на 4 млрд грн, або на 80,3%, та Програми з відновлення України ІІІ (код 3121690) на 0,26 млрд грн, або на 26%, на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (код 3121640) – на 1,8 млрд грн, або на 87,6%, що ймовірно викликане ризиками інвестування у такі проекти через повномасштабну збройну агресію РФ проти України.

Найбільшою за обсягом серед субвенцій спеціального фонду є субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що передбачена у сумі 2,7 млрд грн (що більше на 1,18 млрд грн, або на 76,3%, затвердженого із змінами показника на п.р).

Загалом на 2026 рік пропонується надати з державного бюджету місцевим бюджетам 32 трансферти, у т.ч. 26 – із загального фонду, 6 – із спеціального фонду. Однак законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції та 23 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя), частиною 2 статті 103-6 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної додаткової дотації для обласних бюджетів). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (241 млрд грн), 187,7 млрд грн, або 77,9%, не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2026 рік становить 873,76 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 838,72 млрд грн, за спеціальним фондом – 35,04 млрд грн. Частка трансфертів з державного бюджету в прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 27,6% (що на 1,7 відс. пункта менше, ніж на п.р., але на 3% вище задекларованого у Декларації-2026-2028 прогнозного показника на 2026 рік). Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) розраховано у сумі 632,7 млрд грн, частка яких у доходах зведеного бюджету становить 18,1% (що на 0,2 відс. пункта більше, ніж на п.р.).

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).

КМУ подав Верховній Раді Декларацію-2026-2028 (схвалену постановою КМУ від 27.06.2025 № 774) разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 30 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, за підсумками попереднього розгляду Декларації-2026-2028 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради, у Комітеті підготовлено рекомендації щодо бюджетної політики, які разом з відповідними пропозиціями направлено до КМУ (для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2026 рік і складанні Бюджетної декларації на 2027–2029 рр.) з проханням не пізніше 15 вересня п.р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених рекомендацій і пропозицій /лист Комітету від 07.08.2025 № 04-13/12-2025/182715 (1969954)/. Мінфіном поінформовано Комітет щодо врахування вищезазначених рекомендацій і пропозицій (лист від 15.09.2025 № 04110-02-3/26164).

Згідно з підпунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2026-2028 та пояснення відхилення показників проекту-2026 від відповідних показників Декларації-2026-2028. Зокрема у цій інформації зазначено, що за умови значного ступеня невизначеності і враховуючи поточну мінливість соціально-економічної ситуації (значний вплив на яку мають зовнішні та внутрішні умови економічного розвитку, зокрема постійна зміна перебігу подій на фронті в умовах воєнного часу та виникнення нових викликів і шоків для країни), показники проекту-2026 були скориговані з огляду на такі основні причини: необхідність внесення змін до державного бюджету на 2025 рік з метою забезпечення сектору безпеки і оборони додатковим фінансовим ресурсом в обсязі понад 412 млрд грн /закон від 31.07.2025 № 4561–ІХ/; врахування сценарію 2 основних прогнозних макропоказників на 2026–2028 рр. (про що зазначено вище), що вплинуло на перерахунок відповідних бюджетних показників; прийняття рішень щодо розподілу фіскального простору, передбаченого Декларацією-2026-2028; врахування уточнених пропозицій щодо зовнішніх цільових кредитів для реалізації ПІП та надходжень в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ з урахуванням стану проведення перемовин.

У Висновках РП зауважено, що Урядом при підготовці законопроекту не дотримано показників і положень, визначених у Декларації-2026-2028 і фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, зокрема застосування сценарію 2 основних прогнозних макропоказників на 2026–2028 рр. суттєво вплинуло на збільшення окремих показників проекту-2026 (зокрема: видатків – на 27%, доходів – на 6,3%, як наслідок, дефіциту – на 83,4% та його рівня до ВВП – на 8,5 відс. пунктів; державних запозичень – на 57,6%, як наслідок, витрат на погашення й обслуговування державного боргу – загалом на 8,5%). Таким чином, РП вважає, що Декларація-2026-2028 не стала основою для складання проекту-2026, що не узгоджується з нормами частини 1 статті 33 Кодексу і частини 3 статті 153 Регламенту.

Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище, а також вказано ГНЕУ і РП у своїх висновках. Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4, 23, 24, 28, 35, 36, 41, 42, 43 і 47 законопроекту допускається можливість управління державними видатками "у ручному режимі", без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів і такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

Наприклад, статтею 35 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 1 млрд грн/; "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410) /передбачено за загальним фондом у сумі 53,8 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) /передбачено у сумі 200 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 140 млрд грн, за спеціальним фондом – 60 млрд грн/.

Такі положення не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема, частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу).

Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет. Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2026 рік щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 27, 28, 29, 30, 38, 39, 46, пункти 5–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить рішенням Конституційного Суду України. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що у статтях 20–23, 26, 32–36, 40–42, 47, пунктах 3, 5–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту продовжена практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, сформульованій у його численних рішеннях.

Наприклад, статтею 30 законопроекту передбачається продовжити у 2026 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 39 Закону-2025) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту зупиняється на 2026 рік дія пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (на 2025 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.

Порушені у статтях 27, 28 і 29 законопроекту питання щодо врегулювання у 2026 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 45, 46 і 38 Закону-2025, однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

На думку ГНЕУ, пункт 19 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту (згідно з яким доручається КМУ забезпечити утворення органів виконавчої влади та/або здійснення органами виконавчої влади додаткових повноважень у межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади) не корелюється з пунктом 9-1 статті 116 Конституції України (згідно з яким КМУ утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади), тобто прийняття рішення про утворення органів виконавчої влади є самостійним конституційним повноваженням Уряду і не здійснюється за дорученням Парламенту.

Крім того, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту у першому читанні

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156-157 Регламенту, якими серед іншого передбачено, що:

– народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і не пізніше 1 жовтня року, що передує плановому, направляють їх до Комітету з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;

– пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня року, що передує плановому, та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються;

– Комітет не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, розглядає пропозиції до законопроекту, висновки РП і готує висновки та пропозиції до нього у вигляді проекту постанови Верховної Ради, а також таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи з урахуванням вимог пунктів 1–3 частини 1 статті 118 Регламенту;

– зазначені матеріали надаються народним депутатам України не пізніше ніж за 2 дні до розгляду законопроекту у І читанні;

– Верховна Рада розглядає законопроект у І читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому. При цьому законопроект вважається прийнятим у І читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

У встановлений строк (не пізніше 1 жовтня 2025 р.) до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту відповідно до 577 листів/звернень народних депутатів України і 14 листів/висновків 13 комітетів Верховної Ради /з питань аграрної та земельної політики; з питань гуманітарної та інформаційної політики; з питань екологічної політики та природокористування; з питань економічного розвитку (2 листа); з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; з питань молоді і спорту; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; з питань освіти, науки та інновацій; з питань правової політики; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; з питань транспорту та інфраструктури; з питань цифрової трансформації/), що згруповані та узагальнені у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту у кількості 3339 пропозицій. До зазначеної таблиці не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2025 р. (тобто зареєстровані в ЄАС 2 жовтня п.р. і пізніше), як такі, що згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту не розглядаються.

У Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та РП опрацьовано таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту та Висновки РП. При цьому від Комітету завчасно надіслано зазначену таблицю усім народним депутатам України з повідомленням про її попереднє опрацювання у Комітеті 14 і 15 жовтня п.р. (лист від 08.10.2025 № 04-13/3-2025/232086 (2021642)), що дало можливість народним депутатам України (авторам пропозицій) брати участь у відповідних заходах Комітету.

За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом орієнтовно понад 7,1 трлн грн.

У ході опрацювання поданих пропозицій зауважено, що:

багато пропозицій подано без пояснень і фінансово-економічних обґрунтувань, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;

більшість пропозицій збалансовано лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях вбачаються нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування державних органів), видатки за якими пропонується зменшити;

окремі пропозиції включають питання, які не належать до визначеного статтею 40 Кодексу предмету регулювання закону про державний бюджет, та/або містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини 4 статті 153 Регламенту законопроект не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів;

певні пропозиції, подані одними і тими ж авторами, дублюються декілька раз чи не узгоджуються між собою (наприклад, щодо єдиної теми передбачаються різні шляхи врегулювання або одне джерело додаткових витрат бюджету пропонується одночасно для різних видів таких витрат);

деякі пропозиції не відповідають нормам Кодексу чи правилам техніки нормопроектування, суперечать іншим положенням законопроекту та/або можуть призвести до розбалансування показників проекту-2026.

Зазначені зауваження певним чином стосуються пропозицій народних депутатів України, які їх найбільше подали, насамперед: 662 пропозиції (або 19,8% від їх загальної кількості) подано Герасимовим А.В. спільно з іншими; 254 пропозиції (або 7,6% від їх загальної кількості) подано Разумковим Д.О. спільно з іншими; 254 пропозиції (або 7,6% від їх загальної кількості) подано Железняком Я.І.

За результатами проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік" та таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати або врахувати частково (більшість – як доручення Уряду), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані КМУ при підготовці законопроекту до ІІ читання.

За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік", підготовлений Комітетом, прийняти за основу і в цілому.