Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №18 від 13 травня 2015 року
1500 година м. Київ, вул. Банкова, 6-8
Головує: Голова Комітету Павелко А.В.
Присутні:
Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.
Всього присутніх – 23 народних депутатів.
Відсутні:
Члени Комітету: Деркач А.Л., Кривенко В.М., Маркевич Я.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Козловська Г.М., Новацька О.В., Щербаченко С.В., Яковенко С.П.
Список запрошених та осіб, які були присутні при обговоренні питань відповідно до їх компетенції:
Кадикало М.О. – голова підкомітету з питань авіаційного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту; | |
Качур Р.П. – заступник Міністра фінансів України; |
|
Гурська А.І. – директор Департаменту фінансів оборони, правоохоронних органів і державної безпеки Міністерства фінансів України; |
|
Іванченко О.П. – заступник Міністра юстиції України – керівник апарату; |
|
Язловицька-Михайлова О.В. – головний спеціаліст управління конституційного та адміністративного законодавства Міністерства юстиції України; |
|
Барах Є.В. – перший заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України. |
|
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Щодо виїзної робочої зустрічі членів Комітету з питань бюджету від 6 травня 2015 року.
3. Про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (щодо фінансової підтримки політичних партій) (реєстр. № 2564 від 06.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
4. Про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо врегулювання деяких питань у зв’язку із прийняттям Закону України «Про військово-цивільні адміністрації») (реєстр. № 2684 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Луценком Ю.В., Недавою О.А., Вінником І.Ю., Лубінцем Д.В.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
1.1.1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення», (реєстр. № 2297-1 від 19.03.2015, народні депутати України Острікова Т.Г., Гопко Г.М. та ін.).
1.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергового призову на військову службу під час мобілізації громадян, які ухиляються від сплати аліментів», (реєстр. № 2370 від 13.03.2015, народні депутати України Помазанов А.В., Новак Н.В. та ін.).
1.1.3. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру аліментів», (реєстр. № 2426 від 19.03.2015, народні депутати України Помазанов А.В., Сторожук Д.А. та ін.).
1.1.4. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про колективні договори і угоди» (щодо укладання колективних договорів)», (реєстр. № 2437 від 19.03.2015, народний депутат України Сугоняко О.Л.).
1.1.5. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки», (реєстр. № 2356 від 11.03.2015, народний депутат України Логвинський Г.В.).
1.1.6. Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо обмеження можливостей зловживання процесуальними правами», (реєстр. № 2459 від 23.03.2015, народний депутат України Денісова Л.Л.).
1.1.7. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про пробацію», (реєстр. № 2388 від 17.03.2015, народний депутат України Дмитренко О.М.).
1.1.8. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення фізичних осіб від фінансової залежності», (реєстр. № 2400 від 17.03.2015, народний депутат України Каплін С.М.).
1.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо заходів, спрямованих на протидію можливим зловживанням у випадках передачі майна в оренду без проведення конкурсу)», (реєстр. № 2434 від 19.03.2015, народні депутати України Константіновський В.Л., Кривошея Г.Г.)
1.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо змін статусу держави», (реєстр. № 2071 від 09.02.2015, народний депутат України Кишкар П.М.).
1.1.11. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з прикордонних питань», (реєстр. № 2070 від 09.02.2015, народний депутат України Кишкар П.М.).
1.1.12. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» щодо використання персональних пристроїв безпроводового доступу», (реєстр. № 2154 від 17.02.2015, народний депутат України Фріз І.В.).
1.1.13. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (щодо підстав для закриття оперативно-розшукових справ)», (реєстр. № 2153 від 17.02.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).
1.1.14. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо гарантій для осіб, які працюють у сільському господарстві)», (реєстр. № 2082 від 09.02.2015, народний депутат України Куліч В.П.).
1.1.15. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку геотермальної електроенергетики та виробництва енергії з інших альтернативних джерел», (реєстр. № 2179 від 19.02.2015, народний депутат України Балога В.І.).
1.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», (реєстр. № 2010 від 03.02.2015, народні депутати України Москаленко Я.М., Домбровський О.Г., Кацер-Бучковська Н.В., та ін.).
1.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 276 Кримінального кодексу України (щодо підвищення ефективності забезпечення безпеки руху та експлуатації транспорту)», (реєстр. № 2325 від 05.03.2015, народний депутат України Соляр В.М.).
1.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбіжностей у галузі енергетики», (реєстр. № 2345 від 06.03.2015, народний депутат України Насалик І.С.).
1.1.19. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення персональної відповідальності голів обласних державних адміністрацій за організацію та виконання завдань територіальної оборони», (реєстр. № 2442 від 20.03.2015 народні депутати України Кишкар П.М., Семенуха Р.С.).
1.1.20. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації в сфері земельних відносин», (реєстр. № 2322-1 від 19.03.2015 народні депутати України Кривошея Г.Г., Константіновський В.Л.).
1.1.21. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питання розробки корисних копалин місцевого значення», (реєстр. № 2184 від 20.02.2015 народний депутат України Мельник С.І.).
1.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо прав Героїв України та ветеранів війни», (реєстр. № 2428 від 19.03.2015, народний депутат України Ярош Д.А.).
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» - одноголосно.
1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо скасування обмежень на індексацію пенсій (реєстр. № 2199 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» пропонується відновити механізм індексації пенсій у повному обсязі та передбачається, що у разі недостатності коштів Пенсійного фонду України для проведення індексації пенсій, така індексація здійснюватиметься у межах фінансових ресурсів Державного бюджету України з проведенням, у разі потреби, відповідного перерозподілу його коштів.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення здійснення індексації пенсії.
В експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. Зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 26 Розділу VІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пункту 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» індексація грошових доходів населення має здійснюватися виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, який згідно із пунктом 14 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» має бути затверджений Урядом за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо скасування обмежень на індексацію пенсій (реєстр. № 2199 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І., має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для забезпечення покриття дефіциту Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності) (реєстр. № 2276 від 02.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Гриневич Л.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади недержавної форми власності від сплати податку на прибуток підприємств та податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, передбачається звільнити дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування від податку на майно в частині плати за землю.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.
За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту призведе до зменшення доходної частини бюджетів (при цьому, втрати бюджету у 2014 році внаслідок застосування пільги з податку на прибуток підприємств дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності становили понад 16,5 млн гривень).
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності) (реєстр. № 2276 від 02.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Гриневич Л.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і плати за землю, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо стимулювання внутрішнього видобутку вуглеводнів (реєстр. № 2398 від 17.03.2015), поданий народними депутатами України Артеменком А.В., Батенком Т.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується поширити застосування понижуючого коефіцієнта 0,55, що застосовується до ставок рентної плати за користування надрами для нових газових свердловин, на всі види вуглеводнів (газ, нафта, конденсат), які видобуваються з нових свердловин, а також із свердловин відновлених з ліквідованого і недіючого фонду, які введені в експлуатацію не раніше 01.01.2013 року, на строк протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету, а втрати бюджету неможливо обрахувати через відсутність необхідних даних щодо відповідних свердловин.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо стимулювання внутрішнього видобутку вуглеводнів (реєстр. № 2398 від 17.03.2015), поданий народними депутатами України Артеменком А.В., Батенком Т.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування процентів) (реєстр. № 2397 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб суму процентів, що не перевищує розміру трьох мінімальних заробітних плат (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та запровадити оподаткування зазначених доходів лише у частині такого перевищення (згідно з чинними нормами оподатковується уся сума нарахованих процентів).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету, зокрема у частині податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 млрд грн, військового збору – 0,3 млрд грн на рік.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування процентів) (реєстр. № 2397 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України (щодо визначення розміру добових витрат на відрядження, які не включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи) (реєстр. № 2387 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити добові витрати на відрядження за кордон не вище у розмірі 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ за кожен такий день, що не включаються до оподатковуваного доходу (відповідно до чинної норми розмір добових витрат за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи державного та місцевих бюджетів у загальній сумі близько 5,2 млн гривень (зокрема, втрати податку на доходи фізичних осіб –4,8 млн грн, військового збору – 0,4 млн грн на рік).
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України (щодо визначення розміру добових витрат на відрядження, які не включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи) (реєстр. № 2387 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо покращення пенсійного забезпечення окремих категорій громадян) (реєстр. № 2324 від 05.03.2015), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії інвалідам війни; учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них; Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, що нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу»; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранів праці України; дітей війни; інвалідів I та II групи, жертв нацистських переслідувань; осіб, яким призначені пенсії за законом «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету (призведе до втрат доходів бюджету у розмірі близько 674,4 млн грн на рік).
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо покращення пенсійного забезпечення окремих категорій громадян) (реєстр. № 2324 від 05.03.2015), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення оподаткування операцій, пов‘язаних з використанням платіжних терміналів та здійснення контролю за такими операціями (реєстр. № 2448 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Насіровим Р.М., Кобцевим М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити перелік операцій, що не є об‘єктом оподаткування з податку на додану вартість, операціями з випуску, обігу та погашення електронних грошей, що здійснюється відповідно до законодавства, та запровадити оподаткування послуг, що надаються при переказі коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на доходну частину бюджету, однак оцінити сумарну величину такого впливу неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення оподаткування операцій, пов’язаних з використанням платіжних терміналів та здійснення контролю за такими операціями (реєстр. № 2448 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Насіровим Р.М. і Кобцевим М.В., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до зміни показників доходів державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо звільнення від сплати митних платежів транспортних засобів, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні (реєстр. № 2468 від 24.03.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П., Мельничуком І.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом транспортні засоби спеціалізованого та спеціального призначення, які передаються органам місцевого самоврядування в якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні. Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» пропонується доповнити перелік отримувачів гуманітарної допомоги комунальними підприємствами відповідних сільських, селищних, міських рад, які створені виключно на основі комунальної власності, та доповнити перелік підакцизних товарів, що відносяться до гуманітарної допомоги, транспортними засобами спеціалізованого призначення.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо звільнення від сплати митних платежів транспортних засобів, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні (реєстр. № 2468 від 24.03.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П. і Мельничуком І.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення принципів конституційності в сфері стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць в депресивних районах та/або містах (реєстр. № 2390 від 17.03.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Іваховим С.П. Мартиняком С.В., Москаленком Я.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо:
- надання можливості суб’єкту інвестиційної діяльності, що реалізовує інвестиційний проект у пріоритетних галузях економіки на депресивних територіях зі створенням нових робочих місць у них, впродовж перших двох років з дня реєстрації видавати вексель з податку на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування (обладнання) і комплектуючих виробів до нього;
- звільнення суб’єкта інвестиційної діяльності впродовж п’яти років з дня реєстрації від оподаткування податком на додану вартість операцій з виготовлення та розповсюдження власної продукції та від сплати податку на прибуток підприємств.
Крім того, законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» і «Про стимулювання розвитку регіонів» щодо напрямів, критеріїв та заходів надання державної підтримки.
Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету внаслідок звільнення окремих суб’єктів господарювання від сплати податку на додану вартість, а вартісна величина впливу законопроекту на доходну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, обсягів реалізованої ними продукції та ввезення на митну територію України устаткування (обладнання) і комплектуючих, результатів їх фінансово-господарської діяльності.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення принципів конституційності в сфері стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць в депресивних районах та/або містах (реєстр. № 2390 від 17.03.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Іваховим С.П., Мартиняком С.В., Москаленком Я.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо застосовування принципу мовчазної згоди в сфері ліцензування) (реєстр. № 2294-1 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Кривошея Г.Г. та Константіновським В.Л.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» новим поняттям «принцип мовчазної згоди», встановивши при цьому процедуру його застосування. Зокрема, принцип мовчазної згоди передбачає, що суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних видів господарської діяльності без отримання відповідної ліцензії, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі на її отримання, але у встановлений законом строк ліцензію або рішення про відмову у її видачі не видано або не направлено. Крім того, проектом передбачається, що орган ліцензування має право відмовити суб‘єкту господарювання у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, або на підставі невідповідності ліцензійним умовам лише один раз. У разі відмови орган ліцензування повинен обґрунтувати причини відмови та чітко вказати недоліки, що стали причиною такої відмови.
Слід зазначити, що плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до державного бюджету і відповідних місцевих бюджетів згідно зі статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету, оскільки законопроектом передбачається встановити положення, відповідно до якого заявник має право проводити господарську діяльність без справляння плати за видачу ліцензій.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. При цьому, відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту не дає можливості Мінфіну визначити вартісну величину його впливу на показники бюджету.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного після його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо застосовування принципу мовчазної згоди в сфері ліцензування) (реєстр. № 2294-1 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Кривошея Г.Г. та Константіновським В.Л., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо плати за ліцензії).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення) (реєстр. № 2440 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Гопко Г.М., Корчинською О.А., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується виключити зі складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді безкоштовних послуг мобільного оператора із здійснення благодійного замовлення на підставі вимоги такого платника-абонента у формі голосового, текстового повідомлення, набору певного номера, використання сигналів тонового набору, що є підставою для відмови абонента від передплачених послуг оператора та подальшого перерахування відповідної суми коштів авансу абонента на користь благодійної організації.
Також законопроектом передбачається внести зміни щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій оператора телекомунікацій, пов’язаних із перерахуванням благодійним організаціям благодійних пожертв абонентів. Крім того, пропонується не здійснювати коригування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі повернення невикористаної частки коштів (авансів) у разі відмови від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг згідно із благодійним замовленням.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пунктам 4.1 та 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення) (реєстр. № 2440 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Гопко Г.М., Корчинською О.А., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість і зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо умов оплати рентної плати за користування надрами) (реєстр. № 2395 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Онищенком О.Р.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується визначити особливий порядок сплати податкових зобов’язань з рентної плати до бюджету, який полягає в тому, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважені особи, які здійснюють видобування газу природного, матимуть право укладати спеціальні договори поставки газу природного з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та після укладення зазначених договорів і підписання актів приймання-передачі газу природного такий платник або уповноважена особа звільняються від обов’язку сплати сум податкових зобов’язань з рентної плати на суму таких договорів та відповідальності за несвоєчасну сплату до моменту фактичної повної оплати такого природного газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету, а також матиме наслідком несвоєчасне і непрогнозоване наповнення державного бюджету та відповідно негативно вплине на проведення видатків бюджету.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо умов оплати рентної плати за користування надрами) (реєстр. № 2395 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Онищенком О.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами у поточному бюджетному періоді).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору (реєстр. № 2436 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Насіровим Р.М., Остріковою Т.Г., Кобцевим М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується скасувати оподаткування військовим збором (за ставкою 1,5 % від бази оподаткування) доходи фізичних осіб від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що реалізація законопроекту матиме вплив на доходи загального фонду державного бюджету, а величина впливу буде залежатиме від обсягу операцій з валютними цінностями, які будуть звільнені від оподаткування.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору (реєстр. № 2436 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Насіровим Р.М., Остріковою Т.Г., Кобцевим М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про соціальний і правовий статус осіб, які брали участь у бойових діях у складі добровольчих формувань у період проведення антитерористичної операції на сході України захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, (реєстр. № 2231 від 24.02.2015), внесений народними депутатами України Вінником І.Ю., Пашинським С.В. та Ярошем Д.А.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Згідно із поданим проектом закону особи, які брали участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході України у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законодавства України військовими формуваннями та/або правоохоронними органами з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України:
набуватимуть статусу учасника бойових дій, а також статусу інваліда війни, якщо вони під час безпосередньої участі у бойових діях стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва;
матимуть право на гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій та інвалідів війни, у разі отримання вищезазначених статусів.
Крім цього, законопроектом пропонується поширити на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти, визнані померлими) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у ході проведення антитерористичної операції на сході України у складі добровольчих формувань, пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для сімей, загиблих (померлих) ветеранів війни.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням осіб, які брали участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході України і отримали статус війни або інваліда війни, а також членів їх сімей (у разі їх загибелі, смерті), безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, автомобілем, надання пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням. Крім того, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету. При цьому, у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, Міністерство фінансів позбавлено можливості надати фінансову оцінку законопроекту.
Одночасно слід відмітити, що за попередніми розрахунками Міністерства витрати надання пільг у середньому на одну особу в рік (в умовах поточного року) становитимуть: близько 25 тис. грн для інвалідів війни, 18 тис. грн – учасників бойових дій, 15 тис. грн – осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про соціальний і правовий статус осіб, які брали участь у бойових діях у складі добровольчих формувань у період проведення антитерористичної операції на сході України захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, (реєстр. № 2231 від 24.02.2015), внесений народними депутатами України Вінником І.Ю., Пашинським С.В. та Ярошем Д.А., має вплив на показники відповідних бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 2420 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, згідно з якими на період функціонування вільної економічної зони «Донбас» (далі – ВЕЗ) новостворені суб’єкти ВЕЗ протягом трьох років, наступних за роком створення ВЕЗ, звільняються від оподаткування прибутку підприємств (у разі дотримання певних умов) та сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, а також звільняються від сплати військового збору фізичні особи, які отримують оподатковуваний дохід на території ВЕЗ.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості платників податків, включаючи новостворених суб’єктів господарювання, на території ВЕЗ та результатів їх фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку у разі його унормування у Податковому кодексі України, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Слід також зазначити, що даний законопроект системно пов’язаний із іншими законопроектами цих же розробників «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»» (реєстр. № 2419 від 19.03.2015) та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 2421 від 19.03.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 2420 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (реєстр. № 2419 від 19.03.2015), внесений народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом, зокрема, пропонується створити терміном на 10 повних років вільну економічну зону «Донбас» (далі – ВЕЗ) та запровадити спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, в яких проводиться (проводилась) антитерористична операція.
На території ВЕЗ передбачається створення вільної митної зони, а також звільнення протягом трьох років новостворених підприємств від оподаткування прибутку підприємств, у разі дотримання ними певних критеріїв (розміри доходу та заробітної плати, середньооблікова кількість працюючих, види діяльності), податку на додану вартість, звільнення платників податків від сплати військового збору. Поряд з цим, передбачається не здійснювати протягом трьох років перевірки контролюючими органами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на предмет дотримання ними вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування» пропонується на період функціонування ВЕЗ звільнити платників податків від сплати єдиного внеску на обов‘язкове державне соціальне страхування.
У цьому зв’язку слід відмітити, що реалізація таких законодавчих ініціатив(у разі визначення податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України) призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податкових та митних платежів, а також єдиного внеску на обов‘язкове державне соціальне страхування.
Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету, та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету залежатиме від кількості платників податків на території ВЕЗ, а також від кількості новостворених підприємств та результатів їх фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку у разі його унормування у Податковому кодексі України, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Крім того, зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цього фонду стане додатковим навантаженням на державний бюджет.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (реєстр. № 2419 від 19.03.2015), внесений народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, а також може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, військового збору, митних платежів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області (нова редакція)» (реєстр. № 2474 від 26.03.2015), внесений народними депутатами України Дмитренком О.М., Атрошенком В.А., Кулічем В.П.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом пропонується до 1 січня 2035 року запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності на 16 територіях Чернігівської області, який передбачає надання податкових та митних пільг при реалізації інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 4-9 тисяч мінімальних заробітних плат залежно від галузі виробництва. Зокрема, спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:
звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;
звільнення на 3 роки від оподаткування прибуток підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту (у разі внесення інвестиції у розмірі понад 9 тис. мінімальних заробітних плат, з четвертого по шостий рік прибуток таких підприємств пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);
невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;
звільнення не більш як на 5 років земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, від плати за землю.
Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку Чернігівської області, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.
Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області (нова редакція)» (реєстр. № 2474 від 26.03.2015), внесений народними депутатами України Дмитренком О.М., Атрошенком В.А., Кулічем В.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження з нормами Податкового та Митного кодексів України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про букмекерську діяльність в Україні» (реєстр. № 2268 від 02.03.2015), внесений народним депутатом України Кишкарем П.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається встановити в Україні механізм регулювання букмекерської діяльності та функціонування професійних учасників цього ринку – букмекерських контор.
Згідно з положеннями законопроекту планується запровадити ліцензування букмекерської діяльності, зокрема, передбачено, що щорічна плата за ліцензію становитиме 1,3 млн євро за офіційним курсом Національного банку України на день сплати. Проектом закону також пропонується встановити фінансову відповідальність організатора букмекерської діяльності за порушення вимог цього закону (фінансові санкції у розмірі від 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1 тис. мінімальних заробітних плат), а за безліцензійну діяльність до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції (у вигляді штрафу у подвійному розмірі плати за ліцензію).
Крім того, шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про рекламу», за порушення законодавчих вимог щодо ведення букмекерської діяльності пропонується встановити адміністративну відповідальність шляхом накладення штрафу від 5 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 10 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 1 до 3 років з конфіскацією грального обладнання.
Отже, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходів бюджету від плати за відповідні ліцензії та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків на утримання засуджених у випадку виявлення відповідних правопорушень.
Автор законопроекту зазначає, що легалізація в Україні букмекерської діяльності створить умови для збільшення доходів державного бюджету, надасть можливість для створення додаткових робочих місць. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, у тому числі щодо впливу на показники бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту створить умови для збільшення доходів державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про букмекерську діяльність в Україні» (реєстр. № 2268 від 02.03.2015), внесений народним депутатом України Кишкарем П.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету щодо плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування букмекерської діяльності (реєстр. № 2385 від 16.03.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема, зменшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств букмекерської діяльності на суму нарахованого податку на дохід, а також звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб виграшів у букмекерському парі, у парі тоталізатора.
Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету в частині надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування букмекерської діяльності (реєстр. № 2385 від 16.03.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо відновлення права отримання пенсії працівникам, яким вона призначається за віком на пільгових умовах) (реєстр. № 2405 від 18.03.2015), поданий народними депутатами України Шипком О.М., Біловолом О.М., Березкіним С.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пропонується відновити редакцію статті 13, що діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тобто скасувати чинні норми, які передбачають з 1 квітня 2015 року поетапне підвищення пільгового пенсійного віку для жінок (на 5 років) та збільшення страхового стажу (на 5 років) для осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України, та як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України.
За інформацією Пенсійного фонду України, додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть біля 160,0 млн грн до кінця поточного року.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо відновлення права отримання пенсії працівникам, яким вона призначається за віком на пільгових умовах) (реєстр. № 2405 від 18.03.2015), поданий народними депутатами України Шипком О.М., Біловолом О.М., Березкіним С.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо збереження пільг членам сімей загиблих (реєстр. № 2371 від 13.03.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни відновити пільги на безплатний проїзд всіма видами міського і приміського транспорту та один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Також, запропоновано виключити норму, щодо врахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї при наданні зазначеній категорії громадян пільг на оплату житлово-комунальних послуг, палива, послуг зв’язку, ліків та зубопротезування.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо збереження пільг членам сімей загиблих (реєстр. № 2371 від 13.03.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства (реєстр. № 2389 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Тимчуком Д.Б.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом передбачено внести зміни до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та надати право іноземцям та особам без громадянства служити у Збройних Силах України.
Законопроектом, зокрема, передбачено дозволити іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу за контрактом на посадах рядового та сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України, надавши їм статус військовослужбовців. При цьому, розмір грошового забезпечення пропонується встановити на рівні грошового забезпечення військовослужбовців –громадян України, що проходять службу за контрактом.
Разом з тим, законопроектом запропоновано доповнити Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» новою статтею 22-4 і встановити іноземцям та особами без громадянства одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму (виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2015 рік у сумі 1218 грн та на сьогодні відповідатиме 609 тис. грн); – у разі встановлення I групи інвалідності – 250-кратного прожиткового мінімуму (на сьогодні відповідатиме – 304,5 тис. грн); II групи – 200-кратного прожиткового мінімуму (на сьогодні відповідатиме – 243,6 тис. грн); III групи – 150-кратного прожиткового мінімуму (що на сьогодні відповідатиме 182,7 тис. грн), як при виконанні обов’язків військової служби, так і при проходженні військової службу.
У той же час згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 передбачено різний розмір виплат одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі встановлення інвалідності (під час виконання обов’язків військової служби від 250-кратного прожиткового мінімуму до 150-кратного прожиткового мінімуму; в період проходження військової служби від 120-кратного прожиткового мінімуму до 70-кратного прожиткового мінімуму залежно від групи інвалідності та умов її отримання); у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (від 70-кратного прожиткового мінімуму до 50-кратного прожиткового мінімуму).
Отже, встановлення одноразової грошової допомоги іноземцям у розмірах, вищих порівняно з військовослужбовцями – громадянами України, може призвести до додаткових видатків бюджету.
При цьому, у статті 22-5 зазначено, що на військовослужбовців з числа іноземців не поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Таким чином, у випадку комплектування армії іноземцями та особам без громадянства, можлива економія витрат на надання окремих пільг та гарантій (щодо надання військовослужбовцям та членам їх сімей підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби, права на відпустки та відкликання з них; на охорону здоров’я та медичну допомогу та інше) у зв’язку з незастосуванням до них положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.
Отже, реалізація законопроекту потребуватиме витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства, їх речове та продовольче забезпечення, додаткових витрат на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи встановлення інвалідності, проте не вимагатиме надання соціальних пільг і гарантій.
Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали відсутні, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.
Крім того, пропонується викласти в новій редакції статтю 447 «Найманство» Кримінального кодексу України і посилити відповідальність за вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання, а також використання найманців, у тому числі за вчинення особою із використанням службового становища, передбачивши відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років. У зв’язку з посиленням відповідальності передбаченої статтею 447 Кримінального кодексу України, реалізація законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може мати опосередкований вплив на показники бюджету щодо збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства (реєстр. № 2389 від 17.03.2015), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., має вплив на показники бюджету (збільшуючи/зменшуючи витрати державного бюджету залежно від наслідків проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів боротьби з тероризмом (реєстр. № 2139 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Чумаком В.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Службу безпеки України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про боротьбу з тероризмом» та «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», запровадивши механізм визнання організацій терористичними.
Зокрема, законопроектом передбачено: надати Службі безпеки право звертатися до Верховного Суду з поданням про визнання організації терористичною та ініціювати перед Радою національної безпеки і оборони питання про прийняття рішення про включення організації, визнаною терористичною компетентним органом іноземної держави, до реєстру організацій, визнаних терористичними в Україні; надати Раді національної безпеки і оборони повноваження на ведення реєстру організацій, визнаних терористичними на території України; здійснення за вироком суду зупинення фінансових операцій щодо організацій, визнаних терористичними; визначення порядку звернення до Верховного Суду та розгляду справи про визнання організації терористичною, порядку оскарження рішення про визнання організації терористичною та порядку ведення реєстру організацій, визнаних терористичними на території України.
Реалізація додаткових повноважень Служби безпеки України і Ради національної безпеки і оборони, визначених у законопроекті, має здійснюватись в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються на забезпечення діяльності цих органів державної влади.
Проте, реалізація положень статті 24-4 законопроекту щодо ведення реєстру організацій, визнаних терористичними на території України матиме вплив на показники бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на розробку відповідного програмного забезпечення.
Однак, автором законопроекту не дотримано вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює свої зауваження до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів боротьби з тероризмом (реєстр. № 2139 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Чумаком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про оборону України» (щодо захисту громадянами України суверенітету і територіальної цілісності України) (реєстр. № 1915 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести змін до Закону України «Про оборону України» та надати право громадянам України на час дії особливого періоду захищати суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України у складі збройних формувань, утворених шляхом самоорганізації або створених громадськими організаціями.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребуватиме збільшення бюджетних видатків, оскільки фінансування реалізації його положень можливе за рахунок перерозподілу наявних бюджетних призначень.
Проте, слід зазначити, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утримання новостворених збройних військових формувань та надання соціального та правового захисту громадянам, які до них входять, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Загальна величина впливу на видаткову частину державного бюджету буде залежати від кількості збройних формувань, які будуть створені, та чисельності їх особового складу.
Однак, авторами не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків) до законопроекту, а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, як це передбачено вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Також, слід зазначити, що термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмітило, що його розгляд можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх покриття.
Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про оборону України» (щодо захисту громадянами України суверенітету і територіальної цілісності України) (реєстр. № 1915 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 2413 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М. та Семенухою Р.С.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізму притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Зокрема, пропонується встановити, що така фіксація правопорушень має відбуватися за допомогою спеціальних технічних засобів, у тому числі працюючих у автоматичному режимі, що мають функцію фото- та/або відеофіксації, яка дозволяє ідентифікувати транспортний засіб за реєстраційним номером транспортного засобу. Крім того, встановлюється порядок притягнення до відповідальності осіб за відповідні правопорушення.
Слід зазначити, що Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту та автори законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначають, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з Державного бюджету України для забезпечення органів внутрішніх справ спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото- та/або відеофіксації, яка дозволяє ідентифікувати транспортний засіб за реєстраційним номером транспортного засобу та програмного забезпечення для них.
У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.
Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Поряд з тим, законопроектом встановлюється відповідальність за несплату вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів у вигляді штрафу у розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій, про що також відмічає Міністерство фінансів та зазначає, що обсяг додаткових надходжень буде залежати від кількості скоєних правопорушень.
На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 2413 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М. та Семенухою Р.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень і в залежності від санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» (щодо підвищення ефективності функціонування морських портів) (реєстр. № 2028-1 від 19.02.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.
Законопроектом пропонуються внести зміни до Закону України «Про морські порти України» та Кодексу торговельного мореплавства України щодо розмежування функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства шляхом реорганізації державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та створення у кожному морському порту окремого державного підприємства – адміністрації морського порту.
Слід зазначити, реорганізація державного підприємства передбачає необхідність здійснення інвентаризації і проведення незалежної оцінки майна, а відтак запропоновані зміни можуть призвести до додаткових фінансових витрат підприємств морського транспорту і, як наслідок, мати негативний вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок зменшення надходжень від сплати податків та обов’язкових платежів, про що також зауважується у експертному висновку Міністерства фінансів України.
Поряд з цим, слід зауважити, що положеннями законопроекту до складу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, пропонується включити служби капітанів морських портів, що може зумовити збільшення чисельності зазначеного відомства і не відповідатиме положенням Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», відповідно до яких з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів доручено вжити заходів щодо скорочення чисельності працівників цих органів на 20 відсотків. Зазначене, як наслідок, може потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.
У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.
Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» (щодо підвищення ефективності функціонування морських портів) (реєстр. № 2028-1 від 19.02.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного і місцевих бюджетів та збільшуючи витрати державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
1.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо узгодження законодавства) (реєстр. № 2473 від 25.03.2015), поданий народними депутатами України Дубініним О.І., Гаврилюком М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується:
визначити платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (за об’єкти, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі) кожного з співвласників такого об’єкта в рівних частинах;
встановити, що платниками транспортного податку є кожен із співвласників, на яких зареєстрований автомобіль, а частка цього податку визначається пропорційно часткам співвласників;
звільнити платників єдиного податку від сплати військового збору.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо узгодження законодавства) (реєстр. № 2473 від 25.03.2015), поданий народними депутатами України Дубініним О.І., Гаврилюком М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету, зокрема, від військового збору).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо оптимізації нарахувань єдиного соціального внеску бюджетними установами у разі якщо база нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати) (реєстр. № 2477 від 26.03.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується надати можливість сплачувати єдиний соціальний внесок за працівників бюджетних установ, які працюють неповний робочий день, з фактично нарахованої заробітної плати.
Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є оптимізація нарахувань єдиного соціального внеску бюджетними установами, якщо база нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до Пенсійного фонду України та відповідно потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету (обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних) на покриття дефіциту цього фонду.
При цьому, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо оптимізації нарахувань єдиного соціального внеску бюджетними установами у разі якщо база нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати) (реєстр. № 2477 від 26.03.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України та зменшення видатків бюджету щодо нарахувань на заробітну плату).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування стягнення автостанційного збору з учасників бойових дій, які мають право на пільговий проїзд (реєстр. № 2246 від 26.02.2015), поданий народним депутатом Кузьменком А.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про автомобільний транспорт» звільнити від сплати автостанційного збору учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них.
Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує збільшення видатків державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету на відшкодування витрат за звільнення учасників бойових дій від сплати автостанційного збору, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом.
При цьому, суб’єктом законодавчої ініціативи не виконані вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України – до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів оцінки вартісної величини впливу на показники державного бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування стягнення авто станційного збору з учасників бойових дій, які мають право на пільговий проїзд (реєстр. № 2246 від 26.02.2015), поданий народним депутатом Кузьменком А.І., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2342 від 06.03.2015), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. Скориком М.Л., Дунаєвим С.В., Шуфричем Н.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується:
встановити заборону на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» для споживачів – фізичних осіб;
здійснювати оплату споживачами – фізичними особами за житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію за цінами і тарифами, встановленими станом на 1 січня 2014 року;
встановити заборону на нарахування пені по розрахунках з 1 січня 2014 року, а кошти, стягнені з громадян у вигляді пені за період з 1 січня 2014 року пропонується зарахувати в майбутні платежі;
не нараховувати плату за житлово-комунальні послуги, для громадян, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, де проводиться антитерористична операція, а також тих осіб, які стали внутрішньо переміщеними, які втратили внаслідок антитерористичної операції житло або не отримували житлово-комунальні послуги через неможливість їх надання, протягом періоду до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або періоду до повернення на постійне місце проживання та відновлення надання житлово-комунальних послуг.
При цьому, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Водночас, згідно з чинним законодавством ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, електричну енергію та природний газ встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та органами місцевого самоврядування. У разі зміни/встановлення зазначених тарифів на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Тому, впровадження положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на відшкодування в повному обсязі збитків підприємствам, які здійснюють діяльність у сферах енергетики та житлово-комунальних послуг, про що зазначає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.
При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків з бюджетів для досягнення їх збалансованості.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2342 від 06.03.2015), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. Скориком М.Л., Дунаєвим С.В., Шуфричем Н.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги і припинення їх надання (відключення) (реєстр. № 2460 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Дунаєвим С.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
У законопроекті встановлюється тимчасовий мораторій на:
примусове стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
на виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення (до 31 грудня 2016 року).
Водночас, пропонується запровадити мораторій на нарахування і стягнення пені та інших штрафних санкцій, припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг громадянам України у разі несвоєчасного здійснення ними платежів за спожиті житлово-комунальні послуги.
Щодо такого положення слід зазначити, що застосування мораторію може призвести до значного зниження рівня оплати за спожиті послуги і, як наслідок, до створення ризику недонадходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів, які сплачуються надавачами таких послуг.
На таке у своєму експертному висновку звертає увагу Міністерство фінансів України і зазначає, що законопроект має вплив на показники бюджету, зумовлюючи втрати державного та місцевих бюджетів від несвоєчасної сплати обов’язкових платежів.
Відтак, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про встановлення мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги і припинення їх надання (відключення) (реєстр. № 2460 від 23.03.2015), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Дунаєвим С.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до можливого зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (реєстр. № 2270 від 02.03.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, проект закону розроблено з метою усунення негативних наслідків для української адвокатури, зумовлених прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, що виникли у процесі його правозастосування. Для реалізації зазначеного, законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, зокрема, нормами проекту закону пропонується додатково регламентувати питання щодо взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та представників адвокатури, деталізувати порядок складання кваліфікаційного іспиту адвоката, визначити таку організаційну форму адвокатської діяльності, як адвокатський кабінет, регламентувати повноваження помічника адвоката, нормативно врегулювати питання щодо гонорару адвоката та порядку його виплати, забезпечити складання адвокатського досьє, впровадити страхування цивільно-правової відповідальності професійної діяльності адвоката, тощо. Крім того, відповідно до норм законопроекту Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів, діятиме у складі 27 осіб, замість 30 осіб.
Реалізація положень поданого законопроекту, на думку його автора, не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Проте, серед іншого, законопроектом пропонується надати адвокату право при наданні безоплатної правової допомоги зменшити для цілей оподаткування отриманий за податковий період дохід на суму умовно нарахованого гонорару, обчисленого як добуток кількості робочих годин на надання безоплатної правової допомоги (не більше 144 годин на рік) на величину середньої погодинної заробітної плати у регіоні, в якому практикує адвокат.
Разом з тим, нормами законопроекту пропонується до суми гонорару адвоката не включати кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.
При цьому, нормами законопроекту передбачається прийняття рекомендацій Радою адвокатів України щодо граничного розміру гонорару за дії, пов’язанні з представництвом фізичних, юридичних осіб, держави чи територіальної громади (органів місцевого самоврядування) у суді, захистом прав, свобод та інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах.
Згідно з пунктом 178.3 статті 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Відтак, реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до звуження бази оподаткування підприємницьких доходів від незалежної професійної діяльності та зумовить зменшення сукупного чистого доходу адвоката, який підлягає оподаткуванню, і як наслідок призведе до втрат державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 29 та пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України даний податок зараховується до доходів державного та місцевих бюджетів.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, і як наслідок зменшить доходну частину місцевих бюджетів.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (реєстр. № 2270 від 02.03.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В., має вплив на показники бюджету (зменшить надходження державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 1600 (доопрац.) від 16.02.2015), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Бакуменком О.Б. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема, поширити статус сільськогосподарського товаровиробника на фізичних осіб – підприємців – голів сімейного фермерського господарства та віднести їх до четвертої групи платників єдиного податку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може знизити надходження бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, оскільки фізичні особи – підприємці – голови сімейних фермерських господарств замість загальної системи оподаткування зможуть використовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як платники єдиного податку четвертої групи.
Авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 липня 2015 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 1600 (доопрац.) від 16.02.2015), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Бакуменком О.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання (реєстр. № 2467 від 24.03.2015), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Подоляком І.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади скликання та проведення загальних зборів членів територіальної громади за місцем проживання (далі – загальних зборів) та конференцій їхніх представників (далі – конференцій), повноваження загальних зборів (конференцій) та порядок реалізації цих повноважень.
Згідно з пояснювальною запискою закон (у разі його прийняття) не потребуватиме додаткових фінансових витрат із державного бюджету.
Поряд з тим, застосування окремих положень законопроекту може призвести до додаткових видатків з місцевих бюджетів, зокрема:
- обов’язкове розміщення уповноваженим органом (виконавчим органом місцевої ради), на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, а також у засобах масової інформації, засновником яких є сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада, відповідної інформації стосовно загальних зборів (конференції).
Слід зазначити, що на сьогодні значна кількість органів місцевого самоврядування (насамперед, сіл, селищ)не мають офіційних веб-сайтів та не є засновниками засобів масової інформації. Тому створення та підтримка таких веб-сайтів, а також плата за розповсюдження інформації «в інший спосіб» має забезпечуватись з місцевих бюджетів;
- здійснення організаційно-технічного забезпечення підготовки та проведення загальних зборів покладається на ініціатора їх проведення, або за розпорядженням сільського, селищного, міського голови на уповноважений орган (виконавчий орган місцевої ради), який, зокрема, має забезпечити приміщення для проведення загальних зборів, та необхідні технічні засоби.
Такі заходи найімовірніше будуть здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, оскільки виконавчий орган місцевої ради не має іншого джерела для їх організації.
При цьому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Міністерство фінансів України також відмічає, що зазначені положення законопроекту зумовлюють збільшення видатків місцевих бюджетів, однак відсутність належних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.
Незважаючи, що терміном набрання чинності законом визначено 1 січня 2016 року, належить звернути увагу, що згідно з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання (реєстр. № 2467 від 24.03.2015), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Подоляком І.І. та іншими, може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів.
У разі прийняття відповідного закону після 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (щодо заборони відчуження земель, розташованих за межами населених пунктів) (реєстр. № 2291 від 03.03.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Березою Б.Ю. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується встановити до 1 січня 2016 року заборону на відчуження земельних ділянок державної чи комунальної форми власності, розташованих за межами населених пунктів, а також на передачу таких земельних ділянок в користування, оренду, суборенду строком понад 3 роки.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Відповідно до статей 29 та 71 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, до бюджету розвитку місцевих бюджетів – кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності або прав на них. До загального фонду бюджетів місцевого самоврядування згідно із статтями 64 та 69 Бюджетного кодексу України зараховується плата за землю, яка є складовою податку на майно.
Враховуючи зазначене, реалізація законодавчої пропозиції може призвести до зменшення у 2015 році надходжень від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності до державного та місцевих бюджетів, а також від плати за землю до бюджетів місцевого самоврядування.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.
Міністерство фінансів України також відмічає, що зазначені положення законопроекту зменшують надходження до бюджетів, і звертає увагу, що вартісна величина впливу законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів залежатиме від вартості, кількості та площі земельних ділянок, які у 2015 році заплановані до продажу або передачі у користування, однак відсутність належних розрахунків унеможливила проведення належної оцінки такого впливу. Разом з тим, зазначає, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» надходження до загального фонду державного бюджету від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі розташованих за межами населених пунктів, заплановані у розмірі 11,9 млн гривень.
Крім того, за даними Державної казначейської служби України про виконання місцевих бюджетів у І кварталі поточного року місцевими радами передбачається отримати у 2015 році 804,6 млн гривень коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (щодо заборони відчуження земель, розташованих за межами населених пунктів) (реєстр. № 2291 від 03.03.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Березою Б.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо діяльності на території Донецької і Луганської областей) (реєстр. № 2475 від 26.03.2015), поданий народним депутатом України Сажком С.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується не поширювати на працівників органів виконавчої влади та інших державних органів, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, дію положення пункту 9 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 76-VIII від 28.12.2014, зокрема, щодо скорочення чисельності працівників на 20 %, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат тощо.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Слід зазначити, що прийняття Закону України № 76-VIII від 28.12.2014 було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів. Відповідно у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено обмежені видатки на функціонування таких органів, для забезпечення в межах яких підвищення заробітної плати працівників з урахуванням росту соціальних стандартів, утримання установ з урахуванням інфляційних процесів, державним органам належало вжити відповідних заходів.
Тому, наслідком застосування положень законопроекту буде необхідність збільшення видатків державного бюджету на оплату праці працівників державних органів, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, а також на поточне утримання цих органів.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
На таке звертає увагу також Міністерство фінансів України, зазначаючи, що реалізація положень законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо діяльності на території Донецької і Луганської областей) (реєстр. № 2475 від 26.03.2015), поданий народним депутатом України Сажком С.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати
1.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про день пам’яті та примирення (реєстр. № 2463 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Ліньком Д.В., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується встановити 8 травня Днем пам’яті та примирення з метою вшанування всіх загиблих під час Другої світової війни та примирення воюючих кожної із сторін, що брали участь у війні, вилучити шляхом внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України із переліку святкових і неробочих днів 9 травня – День Перемоги, а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років». Також, законопроектом передбачається здійснення відповідних заходів, спрямованих на вшанування пам’яті жертв Другої світової війни.
При цьому слід зазначити, що реалізація законопроекту призведе до збільшення робочих днів і, як наслідок, до збільшення підприємствами, насамперед, реального сектору економіки, обсягів виробництва продукції, виконаних робіт та наданих послуг та відповідно збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів за рахунок сплати підприємствами податків та зборів.
Крім того, зменшення кількості святкових та неробочих днів матиме наслідком зменшення видатків на оплату праці працівників в установах бюджетної сфери, оскільки статтею 107 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці у святковий і неробочий день має здійснюватися у подвійному розмірі або компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.
Слід зазначити, що щорічно в Державному бюджеті України на відповідний рік в складі видатків відповідної бюджетної програми Міністерства соціальної політики передбачаються відповідні кошти для реалізації заходів з увічнення пам’яті воїнів, які загинули в боротьбі над нацизмом в роки Другої світової війни. Так, в Державному бюджеті України на 2015 рік за бюджетною програмою Міністерства соціальної політики «Фінансова підтримка громадських організацій інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (код 2501220) видатки передбачені в обсязі 71,1 млн грн, розподіл яких між відповідними напрямами витрат здійснює зазначене Міністерство у встановленому порядку.
Водночас необхідно відмітити, що згідно з Указом Президента України від 24.03.2015 р. № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» 8 травня вже визначено як «День пам’яті та примирення».
Крім того, 9 квітня поточного року Верховною Радою України прийнято Закон України про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (реєстр. № 2539 від 03.04.2015), яким День пам’яті та примирення відзначатиметься 8 травня та визначаються заходи щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років аналогічні заходам, передбаченим у законопроекті за реєстр. № 2463 від 23.03.2015 р. При цьому, відповідно до зазначеного Закону в Україні щороку 9 травня визначається державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про день пам’яті та примирення (реєстр. № 2463 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Ліньком Д.В., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, зменшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ).
У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про старательську діяльність (реєстр. № 2013 (доопрац.) від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Розенблатом Б.С., Кривенком В.В., Дзюбликом П.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом пропонується врегулювати відносини у сфері видобування, використання та реалізації корисних копалин непромислового значення шляхом запровадження такого виду господарювання як «старательська діяльність». При цьому, статтею 6 законопроекту передбачається, що видобування, використання та реалізація корисних копалин непромислового значення здійснюється на підставі дозвільного посвідчення, що видається органом місцевого самоврядування і за яке стягується плата.
Згідно з пояснювальною запискою основною метою прийняття законопроекту є регулювання та легалізація суспільних відносин у сфері видобування, використання та реалізації корисних копалин непромислового значення, що в перспективі дозволить збільшити надходження додаткових доходів до державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів державного бюджету у вигляді рентної плати за користування надрами і коштів за видачу та продаж спеціальних дозволів на користування надрами.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про старательську діяльність (реєстр. № 2013 (доопрац.) від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Розенблатом Б.С., Кривенком В.В., Дзюбликом П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за видачу дозвільного посвідчення, а також може призвести до збільшення або зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами, коштів за видачу та продаж спеціальних дозволів на користування надрами залежно від практичної реалізації законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.39. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про діяльність форекс-дилерів в Україні (реєстр. № 2290 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.
Законопроектом пропонується встановити правові та організаційні засади діяльності та функціонування компаній, які надають послуги на ринку форекс в Україні, ліцензування такої діяльності. Крім того, законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо встановлення адміністративної і кримінальної відповідальності за незаконне провадження діяльності форекс-дилера шляхом накладення штрафів (від 100 до 50.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та/або позбавлення волі на строк від 1 до 3 років.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме прямого впливу на видаткову частину державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про діяльність форекс-дилерів в Україні (реєстр. № 2290 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії і може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.
1.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного Кодексу України (щодо надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування) (реєстр. № 2411 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В.
Відмітили:
Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом вносяться доповнення та уточнення до умов надання в користування земельних ділянок державної або комунальної власності, а реалізація запропонованих змін, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету, навпаки, прийняття відповідного закону надасть можливість отримати додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Відтак, збільшенню надходжень місцевих бюджетів має сприяти реалізація таких змін до статей 56 та 57 Земельного кодексу України:
– передача у власність замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею до
– можливість надання земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями у користування власникам землі та іншим землекористувачам, які використовують прилеглі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на термін договору оренди прилеглої земельної ділянки) та комунальним підприємствам для ведення лісового господарства.
При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, як визначено у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України.
Міністерство фінансів України вважає, що законопроект не потребуватиме витрат з державного бюджету, однак, містить ряд неузгодженостей із земельним та лісовим законодавством.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного Кодексу України (щодо надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування) (реєстр. № 2411 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В., може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів.
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації в сфері земельних відносин (реєстр. № 2322 від 05.03.2015), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Земельного кодексу України уточнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, районних державних адміністрацій та сільських, селищних,міських рад, щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Зокрема:
– сільським, селищним, міських радам надається право розпоряджатися землями за межами населених пунктів;
– розширюються повноваження районних державних адміністрацій, щодо передачі земельних ділянок за межами населених пунктів для всіх потреб;
– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, позбавляється права розпорядження землями державної власності.
Змінами до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» пропонується віднести до комунальної власності відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст всі землі, що розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок державної власності, перелік яких уточнюється автором законопроекту у змінах до підпункту «а» пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного закону.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що передача із державної до комунальної власності значного обсягу земель суттєво зміцнить матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, буде сприяти ефективному розвитку територій.
Відтак, реалізація законодавчої пропозиції зумовить збільшення доходів місцевих бюджетів внаслідок додаткових надходжень платежів за користування земельними ділянками.
При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат державного бюджету та не вплине на його виконання у поточному бюджетному періоді.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації в сфері земельних відносин (реєстр. № 2322 від 05.03.2015), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г., може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень із розпорядження землями) (реєстр. № 2267 від 02.03.2015), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується передати повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та районних державних адміністрацій щодо надання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність або користування сільським, селищним, міським радам.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат із державного бюджету.
Водночас, впровадження законодавчої ініціативи зумовить збільшення доходів місцевих бюджетів внаслідок додаткових надходжень платежів за користування земельними ділянками.
При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат державного бюджету та не вплине на його виконання у поточному бюджетному періоді.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень із розпорядження землями) (реєстр. № 2267 від 02.03.2015), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О., може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів.
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення кола об’єктів транспортного податку) (реєстр. № 2399 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
змінити діючу систему оподаткування транспортним податком на диференційовану систему оподаткування легкових автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад: для бензинових двигунів – 3000 куб. см та для дизельних двигунів – 2500 куб. см;
віднести до об’єктів оподаткування транспортним податком: водні мотоцикли, які використовувались до 5 років і мають потужність двигуна понад 150 к.с., човни моторні і катери, які використовувались до 5 років і мають потужність двигуна понад 100 к.с., яхти, які використовувались до 10 років і мають потужність двигуна понад 400 к.с., приватні літаки та вертольоти, які використовувались до 15 років;
встановити фіксовані ставки податку у розмірі: 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль; 7 тис. грн за кожен моторний човен і катер, крім човнів з підвісним двигуном; 25 тис. грн за кожну яхту; 45 тис. грн за кожен приватний літак та вертоліт.
Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить додатково залучити до бюджету понад 800 млн грн в розрахунку на рік.
За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на доходну частину місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості автомобілів, водних мотоциклів, човнів моторних, катерів, яхт, приватних літаків та вертольотів, що підлягатимуть оподаткуванню.
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ законопроекту Кабінету Міністрів України доручається додаткові надходження до Державного бюджету України, які надійдуть відповідно цього Закону, направляти на медичну і освітню субвенцію місцевим бюджетам.
Насамперед, таке положення не може бути реалізованим, оскільки відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається транспортний податок) належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
Поряд з тим, належить зауважити, що таке положення законопроекту суперечить також іншим нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, пункту 3 частини першої статті 7 /принцип самостійності бюджетної системи, яким, зокрема, передбачено право відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України/ та частині другій статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет)/. Відтак, відповідне питання не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення кола об’єктів транспортного податку) (реєстр. № 2399 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.:
1) матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;
2) рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме: пункт 3 розділу ІІ законопроекту виключити, як такий, що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, пункту 3 частини першої статті 7, частині другій статті 23, пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69), а порушене у ньому питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих аспектів мобілізації та забезпечення економічної стійкості підприємств реального сектору економіки (реєстр. № 2127 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, передбачається:
- надати право підприємствам промисловості, сільського господарства, транспорту та зв’язку з метою забезпечення їх економічної стійкості бронювати військовозобов’язаних співробітників, що постійно працюють не менше одного року, за умови внесення мобілізаційної компенсації у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за одну особу, що на сьогодні виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у сумі 1218 грн відповідатиме 60,9 тис. грн;
- встановити, що мобілізаційна компенсація сплачується підприємствами до оборонного фонду. Зарахування і використання таких коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено автором у пояснювальній записці до законопроекту, внаслідок перерахунку підприємствами мобілізаційної компенсації повинні зрости надходження до оборонного фонду.
Проте, нормами Бюджетного кодексу України створення оборонного фонду не передбачено.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини дев’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України створення позабюджетних фондів органами державної влади не допускається.
Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку пропонується зараховувати кошти мобілізаційної компенсації безпосередньо до державного бюджету (замість оборонного фонду) із подальшим їх спрямуванням на потреби оборони і безпеки.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює до законопроекту свої зауваження і пропозиції.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих аспектів мобілізації та забезпечення економічної стійкості підприємств реального сектору економіки (реєстр. № 2127 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г.:
1) має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;
2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами Бюджетного кодексу України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.45. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору за операції поводження з відходами) (реєстр. № 1623 (доопрац.) від 04.02.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Пацканом В.В., Івченком В.Є. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується запровадити місцевий збір – збір за операції поводження з відходами, який буде встановлюватись місцевими радами в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.
При цьому, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ законопроекту щодо змін до статті 35-1 Закону України «Про відходи» передбачається, що збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на підставі договору з органом місцевого самоврядування за рахунок коштів збору за операції поводження з відходами.
Насамперед належить зауважити, що таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України/ та главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/. Відтак, питання щодо цільового спрямування збору не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину місцевих бюджетів, вартісна величина якого буде залежати від вартості операцій поводження з відходами.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору за операції поводження з відходами) (реєстр. № 1623 (доопрац.) від 04.02.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Пацканом В.В., Івченком В.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від запровадження нового місцевого збору).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;
2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, частиною п’ятою статті 13 і главою 11), а саме: в абзаці третьому пункту 2 розділу ІІ законопроекту слова «за рахунок коштів збору за операції поводження з відходами» виключити, оскільки порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.46. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про державне регулювання азартних ігор в Україні (реєстр. № 1807 від 21.01.2015), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроект передбачає визначення правових, організаційних та інших особливостей державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, здійснення контролю за їх проведенням.
При цьому, запропоновано скасувати Закон України від 15.05.2009 р. № 1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні», згідно з яким на всій території України забороняється гральний бізнес.
Статтею 4 законопроекту пропонується визначити уповноваженим органом з питань організації та проведення азартних ігор Національну комісію з питань організації та проведення азартних ігор, а статтею 5 проекту закону передбачені повноваження такої Комісії.
Згідно з розділом III законопроекту запроваджується ліцензування діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино (плата за ліцензію становитиме 20 млн грн на рік).
Статтею 26 законопроекту передбачено, що організатори азартних ігор у казино щомісячно, здійснюють відрахування у вигляді додаткового цільового платежу у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів громадян за кожний гральний стіл, гральний стіл з кільцем рулетки або гральний автомат розміщений у казино. Крім того, цією статтею встановлюється, що кошти додаткового цільового платежу розподіляються таким чином:
50 % – спрямовуються у спеціально створений фонд реабілітації учасників антитерористичної операції, розпорядником якого є Міністерство охорони здоров’я України;
30 % – спрямовуються у спеціально створений фонд розвитку місцевого дитячого спорту, розпорядником якого є Міністерство молоді та спорту України;
15 % – спрямовується у спеціально створений фонд розвитку місцевих закладів культури, розпорядником якого є Міністерство культури України;
3 % – спрямовуються у спеціально створений фонд боротьби з ігроманією, розпорядником якого є Міністерство охорони здоров’я України, або інший профільний центральний орган виконавчої влади;
2 % – спрямовуються на фінансування діяльності Національної комісії.
Відповідні питання є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак положення щодо цільового спрямування додаткового цільового платежу суперечить нормам Бюджетного кодексу України, якими визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету (частина друга статті 4), розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (частина п’ята статті 13), а будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідних бюджетних призначень, які встановлюються законом про Державний бюджет України (частини перша і друга статті 23).
Належить зауважити, що частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Слід також зазначити, що частиною дев’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України не допускається створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами.
Проектом закону також пропонується посилити кримінальну відповідальність у вигляді як штрафів, так і позбавлення волі на строк від одного до трьох років з конфіскацією грального обладнання.
Згідно з пояснювальною запискою прийняття закону може суттєво збільшити доходну частину державного бюджету від плати за ліцензування певних видів господарської діяльності, а також потребуватиме незначних витрат державного бюджету на створення Національної комісії з організації та проведення азартних ігор.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань щодо впливу на показники бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про державне регулювання азартних ігор в Україні (реєстр. № 1807 від 21.01.2015), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії і запровадження додаткового цільового платежу та потребуватиме додаткових видатків бюджету на функціонування Національної комісії з питань організації та проведення азартних ігор).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци другий – сьомий статті 26 як такі, що не відповідають статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, частині другій статті 4, частинам п’ятій і дев’ятій статті 13 та частинам першій та другій статті 23), а відповідні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.47. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 2435 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Воропаєвим Ю.М., Матвієнковим С.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Згідно з преамбулою до законопроекту, ним визначається тимчасовий порядок організації та правові підстави створення міжобласного територіального об’єднання Донбас з метою відновлення органів влади та органів самоврядування, правопорядку, економічної та соціальної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, на якій тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі повноваження органів державної влади України.
Законопроектом передбачається утворити:
– вищий орган представницької влади – Представницьке Зібрання МТО Донбас у складі 75 депутатів, які обираються строком на 5 років;
– виконавчий орган влади в МТО – Виконавчий комітет МТО Донбас.
Статтею 26 законопроекту «Прикінцеві положення» пропонується призначити на 25.10.2015 року вибори Глави МТО Донбас, депутатів Представницького Зібрання МТО, депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів на території МТО Донбас.
Реалізація положень законопроекту щодо проведення виборів та утримання органів влади та органів місцевого самоврядування МТО Донбас потребуватиме додаткових бюджетних коштів.
Згідно із пояснювальною запискою джерелом проведення позачергових виборів пропонуються кошти резервного фонду державного бюджету. Водночас, у законопроекті відсутнє визначення джерел видатків на утримання Представницького Зібрання, Виконавчого Комітету, Глави МТО, Голови Представницького Зібрання, органів місцевого самоврядування МТО Донбас.
Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету,
За висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту у поточному бюджетному періоді не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Слід зазначити, що пунктом 2 статті 13 законопроекту до компетенції Представницького зібрання МТО Донбас передбачається віднести затвердження бюджету МТО, внесення змін до нього та здійснення контролю за його виконанням, що не відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 7, частині другій статті 5 Бюджетного кодексу України, якою визначено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 2435 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Воропаєвим Ю.М., Матвієнковим С.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити пункт 2 статті 13 законопроекту з положеннями частини другої статті 5, пункту 1 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.48. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо розширення критеріїв віднесення населених пунктів до категорії гірських та надання державних гарантій) (реєстр. № 2469 від 24.03.2015), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, його метою є забезпечення належного соціально-економічного розвитку населених пунктів, що географічно знаходяться у гірській місцевості, але не мають статусу гірських. При цьому зазначається, що прийняття відповідного закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.
Водночас, законопроектом пропонується розширити критерії набуття населеним пунктом статусу гірського, зменшивши граничну висоту розташування населеного пункту з 400 до
При цьому всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Законопроектом передбачається доповнити встановлений статтею 3 Закону перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, положенням щодо фінансування заходів з утримання та розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, пришкільних інтернатів та закладів позашкільної освіти.
Слід зазначити, що таке положення є предметом регулювання Бюджетного кодексу України, згідно з пунктом 2 частини першої статті 89 якого видатки на функціонування зазначених у законопроекті навчальних закладів забезпечуються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Водночас, з державного бюджету відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України обласним бюджетам, бюджетам міст (міст обласного значення та міста Києва) і районним бюджетам надається освітня субвенція на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів, що розраховується за формулою, затвердженою у статті 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо розширення критеріїв віднесення населених пунктів до категорії гірських та надання державних гарантій) (реєстр. № 2469 від 24.03.2015), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту виключити пункт 2 частини першої законопроекту, як такий, що не є предметом регулювання цього законопроекту, а його положення унормоване Бюджетним кодексом України та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Опосередкований
1.2.49. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (реєстр. № 2464 від 23.03.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема: виключити норми щодо обов’язкового пропонування Фондом державного майна до проведення конкурсу для продажу на фондових біржах пакетів акцій акціонерних товариств групи Г та В розміром 5-10 % статутного капіталу; встановити, що на фондових біржах буде здійснюватися продаж пакетів акцій акціонерних товариств групи В, менших за контрольний (у діючій редакції на фондових біржах здійснюється продаж державної частки, що становить 25 % і менше статутного капіталу).
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що вдосконалення процесу приватизації, правова основа якого створюється цим законопроектом, проведення ефективної, відкритої приватизації забезпечить збільшення надходжень до державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а сприятиме надходженню коштів до державного бюджету від приватизації об’єктів державної власності.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (реєстр. № 2464 від 23.03.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна залежно від здійснюваних заходів з приватизації).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.50. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання можливості засудженим особам брати участь у захисті України) (реєстр. № 2416 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Петренком О.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про Національну гвардію України» та надати можливість особам, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, які перебувають в виправних закладах, а також відбули покарання проте, мають судимість, брати участь у захисті України, шляхом звільнення від відбування відповідного покарання.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме збільшення видатків бюджету.
Разом з тим, слід зазначити, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення кількості засуджених, які перебувають в установах пенітенціарної системи, у зв’язку із застосуванням до осіб, які виявили бажання примати участь в захисті України заходів щодо звільнення від покарання з випробуванням та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Відповідно, як наслідок, зазначене зумовить зменшення видатків державного бюджету на утримання таких засуджених.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може зменшити видаткову частину державного бюджету, обсяг такого зменшення залежатиме від фактичної кількості осіб, до яких буде застосовуватися звільнення від відбування покарання з випробуванням та умовно дострокове звільнення.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання можливості засудженим особам брати участь у захисті України) (реєстр. № 2416 від 18.03.2015), поданий народним депутатом України Петренком О.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити видатки державного бюджету в частині видатків на виконання покарань установами та органами пенітенціарної служби, у разі застосування звільнення від відбування покарання до засуджених, які виявили бажання приймати участь в захисті України).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.51. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 2456 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Дзензерським Д.В., Поляковим М.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що Національній банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах компетенції застосовують до фінансової установи або іншого суб’єкта господарювання, який надає фінансові послуги, та кредитних посередників штрафи і штрафні санкції за порушення прав споживачів фінансових послуг, у розмірі від 50 до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 2456 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Дзензерським Д.В., Поляковим М.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.52. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо реалізації лікарських засобів, що містять спиртові або водно-спиртові настої) (реєстр. № 2135 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Скориком М.Л.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити, що спирт етиловий, який використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб тільки через аптеки у флаконах медичного призначення (за чинною нормою – у флаконах з медичного скла) об’ємом не більше ніж 100 куб. сантиметрів, крім таких лікарських засобів, як бальзами.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до опосередкованого зменшення доходів бюджету, оскільки запропоноване законопроектом розширення переліку первинної тари, в якій реалізується спирт етиловий, може призвести до зловживань шляхом продажу контрафактного і контрабандного спирту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо реалізації лікарських засобів, що містять спиртові або водно-спиртові настої) (реєстр. № 2135 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Скориком М.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку у разі збільшення реалізації контрафактного і контрабандного спирту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.53. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при наданні банківських послуг) (реєстр. № 2386 від 16.03.2015), поданий народним депутатом України Довбенком М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при виконанні усіх банківських операцій з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту на даний час існує достатньо ефективний механізм контролю валютообмінних операцій Національним банком України і прийняття законопроекту, зокрема, дозволить уникнути подвійного контролю органами податкового нагляду (зменшивши, таким чином, витрати таких органів в державному бюджеті).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при наданні банківських послуг) (реєстр. № 2386 від 16.03.2015), поданий народним депутатом України Довбенком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування контролюючих органів залежно від практичної реалізації законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.54. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань забезпечення захисту трудових прав людини та добросовісної конкуренції між роботодавцями) (реєстр. № 2233 від 25.02.2015), поданий народним депутатом України Черненком О.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом передбачається внести зміни до окремих законів України, а саме:
до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», встановивши, що у разі допущення працівника до роботи без укладення трудового договору розмір заробітної плати такого працівника (за період роботи без укладення трудового договору в письмовій формі) не може бути меншим десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у період, за який здійснюється нарахування та виплата заробітної плати /в умовах поточного року розмір заробітної плати становитиме 12 180 грн/;
до Закону України «Про рекламу» у частині визначення обов’язкового переліку відомостей, які мають міститися у рекламі про вакансії /згідно із Законом у разі порушення вимог до тексту реклами про працевлаштування рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 12 180 грн в умовах 2015 року/.
Водночас слід зазначити, що з метою підвищення відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за порушення законодавства про працю, у тому числі за допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, Законом України від 28.12.2014 № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» до Кодексу законів про працю України та Кодексу України про адміністративні порушення внесені зміни в частині заборони допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та значного збільшення штрафу за фактичний такий допуск /штраф визначається у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати або 36 540 грн (в умовах поточного року) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення/, на що звернуто увагу також Міністерством фінансів України.
Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту може мати вплив на доходну частину державного бюджету (збільшуючи надходження у разі застосування покарання у вигляді штрафних санкцій за виявлені порушення щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору), призвести до збільшення надходжень до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (у разі виявлення порушень до тексту реклами про працевлаштування).
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надходив.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань забезпечення захисту трудових прав людини та добросовісної конкуренції між роботодавцями) (реєстр. № 2233 від 25.02.2015), поданий народним депутатом України Черненком О.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити надходження державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування санкцій).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.55. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства, пов’язане з розкраданням природного газу (реєстр. № 2309 від 04.03.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 1882 відповідно до якої за викрадення природного газу /шляхом його відбору з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу або без укладення відповідного договору з постачальником, або спричиненого самовільним під’єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано шкоди/ пропонується встановити відповідальність у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправних робіт на строк до двох років, арешту на строк від трьох до шести місяців, обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна в залежності від обсягів завданої шкоди.
При цьому, положеннями законопроекту наводяться визначення обсягів завданої шкоди (значна, у великих розмірах та у особливо великих розмірах).
Слід зазначити, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій і реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства, пов’язане з розкраданням природного газу (реєстр. № 2309 від 04.03.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.56. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг (щодо створення та подання суб’єктами господарювання до органів доходів і зборів контрольних стрічок в електронній формі)» (реєстр. № 2216 від 24.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується звільнити від юридичної відповідальності суб’єктів господарювання за незабезпечення формування або за неподання електронних копій розрахункових документів контрольних стрічок до органів доходів і зборів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а покриття можливих втрат бюджету у поточному бюджетному періоді відсутні.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг (щодо створення та подання суб’єктами господарювання до органів доходів і зборів контрольних стрічок в електронній формі)» (реєстр. № 2216 від 24.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.57. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо спрощення процедури отримання дозвільних документів та посилення відповідальності посадових осіб у сфері дозвільної системи) (реєстр. № 2255 від 27.02.2015), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом, зокрема, пропонується передбачити адміністративну відповідальність за:
неподання або подання неправдивої інформації у звітах про дотримання порядку та строків видачі дозвільних документів (шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
безпідставне анулювання дозвільного документу (шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету від введення додаткових штрафів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо спрощення процедури отримання дозвільних документів та посилення відповідальності посадових осіб у сфері дозвільної системи) (реєстр. № 2255 від 27.02.2015), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.58. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо маркування) (реєстр. № 2286 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема, скасувати відповідальність за зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання (у чинній нормі – за відповідні дії передбачено штраф у розмірі 150 тис. гривень).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, проте може призвести до втрат доходів бюджету внаслідок послаблення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів і розширення обсягу нелегального виробництва та обігу сигарет.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо маркування) (реєстр. № 2286 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету внаслідок послаблення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів і у разі розширення обсягу нелегального виробництва та обігу сигарет).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.59. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо посилення обороноздатності держави) (реєстр. № 2334 від 05.03.2015), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Хланєм С.В., Гордєєвим А.А., Кремінем Т.Д.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується надати право Фонду державного майна України укладати із суб’єктами господарювання, що виконують державне оборонне замовлення, договори оренди без розміщення оголошення про намір передати майно в оренду та без проведення конкурсу.
Відповідно до пункту 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном зараховується до загального фонду державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до недонадходження коштів від оренди до державного бюджету.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо посилення обороноздатності держави) (реєстр. № 2334 від 05.03.2015), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Хланєм С.В., Гордєєвим А.А., Кремінем Т.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном залежно від визначених умов оренди після реалізації законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.60. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстр. № 2444 від 20.03.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується скасувати обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку другої та третьої груп (фізичних осіб-підприємців), підприємств, організацій та установ, які надають послуги, тобто повернутися до редакції відповідних норм, які діяли до внесення змін згідно із Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачені Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відповідні норми були запроваджені з метою боротьби з тіньовими схемами обігу готівки, а також для об’єктивного обліку обсягів торгівлі та надання послуг.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстр. № 2444 від 20.03.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у зв’язку з можливою тінізацією обсягів торгівлі і послуг).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.61. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження заходів, направлених на зменшення споживання енергетичних напоїв (реєстр. № 2470 від 24.03.2015), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Романовою А.А., Солов’єм Ю.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
заборонити роздрібний продаж на території України енергетичних напоїв, вміст етилового спирту в яких перевищує 0,5 % об’ємних одиниць;
встановити обмеження ємкості тари, що використовується для роздрібного продажу цього продукту, на рівні 0,33 л;
обмежити рекламу енергетичних напоїв на радіо та телебаченні в період з 8.00 до 23.00 год.;
заборонити продаж енергетичних напоїв неповнолітнім, у дитячих, освітніх, медичних установах, спортивних спорудах, у місцях проведення культурно-масових заходів;
зобов’язати виробників енергетичних напоїв вказувати на упаковці продукту та в його рекламі застереження щодо вживання енергетичних напоїв неповнолітніми, вагітними жінками, жінками, що годують груддю, особами, що страждають серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями ендокринної та центральної нервової системи, а також небезпеки вживання енергетичного напою у поєднанні з алкоголем;
встановити відповідальність за порушення правил торгівлі енергетичними напоями та правил споживання таких напоїв шляхом накладення штрафів від 30 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вплив на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження заходів, направлених на зменшення споживання енергетичних напоїв (реєстр. № 2470 від 24.03.2015), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Романовою А.А., Солов’єм Ю.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від змін обсягів продажу відповідних напоїв після реалізації законопроекту та до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.62. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань членами сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних в особливий період) (реєстр. № 2358 від 11.03.2015), поданий народним депутатом України Лавриком О.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими надати право дружинам (чоловікам) військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, дружинам (чоловікам) резервістів та військовозобов’язаних з моменту призову та під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на пільги щодо не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття не потребує додаткових видатків державного бюджету.
Проте, реалізація положень законопроекту може призвести до необхідності передбачення коштів у державному та місцевих бюджетах для покриття витрат, пов’язаних із здійсненням відшкодування збитків підприємствам, що надаватимуть відповідні послуги.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань членами сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних в особливий період) (реєстр. № 2358 від 11.03.2015), поданий народним депутатом України Лавриком О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у разі виникнення необхідності відшкодування збитків підприємств у зв’язку із встановленням пільг).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.63. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, зберігання, розповсюдження матеріалів, які пропагують тоталітаризм та тероризм) (реєстр. № 2453 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 258², 436¹ Кримінального кодексу України, відповідно до яких:
- публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення, ввезення, володіння, зберігання матеріалів, продукції, виконання творів, які містять заклики до вчинення терористичного акту, а також демонстрація або носіння символіки терористичних організацій – караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої;
- пропагування нацистської, фашистської, комуністичної чи іншої тоталітарної ідеології, а також розповсюдження, виготовлення, ввезення, володіння, зберігання (за винятком музейної справи) матеріалів, продукції, виконання творів, у яких пропагується нацистська, фашистська, комуністична чи інша тоталітарна ідеологія, а також демонстрація або носіння нацистської, фашистської, комуністичної чи іншої тоталітарної символіки – карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок реалізації конфіскованого майна і штрафних санкцій, передбачених за відповідні правопорушення, на таке також звертає увагу Міністерство фінансів України.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, зберігання, розповсюдження матеріалів, які пропагують тоталітаризм та тероризм) (реєстр. № 2453 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.64. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про управління майном дитини (реєстр. № 2354 від 10.03.2015), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Згідно з преамбулою до законопроекту, ним визначаються правові й організаційні засади управління майном дитини та державного контролю за цією діяльністю органами опіки і піклування. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.
Водночас, відповідно до положень законопроекту джерелом видатків на проведення органом опіки і піклування конкурсу з призначення управителя майном дитини (стаття 5 законопроекту), оплату винагороди управителю майном дитини (стаття 11 законопроекту) визначаються кошти місцевих бюджетів.
Крім того, законопроектом встановлюються додаткові повноваження органів опіки і піклування, служб у справах дітей щодо управління майном дитини (статті 21 та 22 законопроекту), що також може потребувати додаткових видатків з бюджету.
Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація зазначених положень законопроекту матиме наслідком збільшення видатків місцевих бюджетів.
При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про управління майном дитини (реєстр. № 2354 від 10.03.2015), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів за умови настання обумовлених випадків).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.65. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту прав дитини з управління її майном (реєстр. № 2355 від 10.03.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є підвищення правового захисту прав дитини з управління її майном, розширення її цивільної правосуб’єктності. Також законопроект зумовлений необхідністю перегляду ряду норм чинного законодавства, виходячи з положень законопроекту про управління майном дитини, реєстр. № 2354. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.
Водночас, відповідно до положень законопроекту джерелом видатків на обов’язкову термінову приватизацію будинку, квартири (їх частини), що належить дитині, у разі влаштування її на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються кошти місцевих бюджетів.
Крім того, законопроектом передбачається, що шкода, заподіяна дитині управлінням її майном відшкодовується батьками (усиновлювачами), опікуном, піклувальником, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними обов’язків, передбачених законом про управління майном дитини. У разі відшкодування таких збитків закладом, який за законом здійснює щодо дитини функції піклувальника (як правило, це дитячі будинки та інтернатні заклади, що відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі освітньої субвенції з державного бюджету), реалізація такої пропозиції може потребувати додаткового бюджетного забезпечення.
Міністерство фінансів України також звертає увагу, що положення законопроекту можуть зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.
При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту прав дитини з управління її майном (реєстр. № 2355 від 10.03.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів залежно від настання обумовлених випадків, виконання вимог щодо приватизації майна дитини, відшкодування шкоди, тощо).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.66 СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про прийняття заходів щодо відновлення функціонування банківської системи та грошових переказів в окремих районах Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 2410 від 18.03.2015), внесений народним депутатом України Воропаєвим Ю.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом пропонується скасування Національним банком України всіх обмежень стосовно здійснення фінансових операцій банками, операцій з приймання/виплати переказу коштів небанківськими установами та національним оператором поштового зв’язку в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету, однак законопроект потребує погодження з Національним банком України (оскільки відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України» головною метою банківського регулювання і нагляду з боку НБУ є безпека та фінансова стабільність банківської системи).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про прийняття заходів щодо відновлення функціонування банківської системи та грошових переказів в окремих районах Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 2410 від 18.03.2015), внесений народним депутатом України Воропаєвим Ю.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення податку на прибуток банківських установ у разі погіршення їх фінансового стану внаслідок реалізації положень законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.67. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 2421 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується доповнити розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України новим положенням, відповідно до якої на період функціонування вільної економічної зони «Донбас» норми Митного кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас».
Слід зазначити, що вказаного закону немає у законодавстві, однак даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»» (реєстр. № 2419 від 19.03.2015), в якому, зокрема, пропонується створення на території такої ВЕЗ вільної митної зони. Відповідно до статті 130 Митного кодексу України вільна митна зона – це митний режим, відповідно до якого, зокрема, іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування митними платежами окремих товарів або суб’єктів господарювання, а лише вказано на особливості, визначені іншим законом, реалізація законопроекту безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас») (реєстр. № 2421 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів у разі прийняття закону України «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Голосували: «за» - одноголосно.
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. щодо виїзної робочої зустрічі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, яка відбулася 6 травня 2015 року в Івано-Франківській області.
Відмітили:
На робочій зустрічі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у Івано-Франківській області, зокрема, було обговорено питання дорожньої інфраструктури областей української частини Карпатського єврорегіону (далі – Регіон).
Так, відмічалося, що на сьогоднішній день стан доріг Регіону перебуває у вкрай незадовільному стані, спричиненому як наслідками повені 2008 року, так і недостатніми обсягами фінансового забезпечення.
Водночас, наголошувалося на значному потенціалі Регіону в частині розвитку зимового і літнього туризму та рекреаційних можливостей, використання якого неможливе без якісної дорожньої інфраструктури. В свою чергу, якісні дороги сприятимуть інвестиційній привабливості Регіону, розвитку економіки і соціальної сфери, зокрема, зростанню зайнятості місцевого населення, розвитку бізнесу.
Поряд з тим, було обговорено питання одного з кроків відновлення доріг Регіону, яке піднімалося під час проведення робочої зустрічі, а саме нової бюджетної програми «Розвиток дорожнього господарства областей української частини Карпатського єврорегіону (зокрема доріг Мукачеве – Львів, Татарів – Кам’янець-Подільський, Стрий-Мамалига)» (код 3111090) з обсягом видатків у сумі 700 млн гривень, бюджетні призначення щодо якої за пропозиціями окремих народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено Державному агентству автомобільних доріг України.
За результатами обговорення на робочій зустрічі питання щодо напрямів використання коштів за бюджетною програмою 3111090 було підтримано думку народних депутатів України щодо винесення на розгляд Комітету з питань бюджету проекту листа щодо звернення до Прем’єр-міністра України з пропозицією спрямування коштів у обсязі 700 млн гривень за зазначеною бюджетною програмою на ділянку дороги Н-09 Львів-Бібрка-Рогатин-Івано-Франківськ (роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В. Шевченко О.Л., Матвієнко А.С. Пинзеник В,М., Гордєєв А.А., Крулько І.І., Унгурян П.Я., Рудик С.Я., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Левченко Ю.В., Куліченко І.І., а також голова підкомітету з питань авіаційного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Кадикало М.О., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П. та перший заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Барах Є.В.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію підтримати проект листа на ім’я Прем’єр-міністра України, розроблений виїзною робочою групою. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Враховуючи, що на даний час в Уряді опрацьовується питання щодо напрямів використання коштів за бюджетною програмою «Розвиток дорожнього господарства областей української частини Карпатського єврорегіону (зокрема доріг Мукачеве – Львів, Татарів – Кам’янець-Подільський, Стрий – Мамалига)» (код 3111090), звернутися до Прем’єр-міністра України з пропозицією щодо спрямування коштів за зазначеною бюджетною програмою в обсязі 700 млн гривень на ремонт ділянки дороги Н-09 Львів - Бібрка - Рогатин - Івано-Франківськ, що в свою чергу матиме наслідком досягнення найбільшого економічного ефекту в частині розвитку туризму Карпатського єврорегіону.
Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримались» - 1.
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію головного спеціаліста Управління конституційного та адміністративного законодавства Міністерства юстиції України Язловицької-Михайлової О.М. про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2564 від 06.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Необхідно зазначити, що Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, серед іншого, передбачено протягом другого кварталу 2015 року внесення до законодавства України комплексних змін з метою забезпечення прозорості фінансування партій та виборчих кампаній згідно з рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) і посилення відповідальності політичних партій за невиконання ними вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їхньої діяльності. Для забезпечення виконання зазначеного, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 213-р «Про затвердження плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році» Міністерству юстиції доручено розробити проект закону щодо виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) стосовно прозорості фінансування політичних партій.
У зв’язку з цим, Урядом подано до Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій (за реєстр. № 2563 від 06.04.2015) та про внесення зміни до статі 87 Бюджетного кодексу України (за реєстр. № 2564 від 06.04.2015).
Законопроектом за реєстр. № 2564 пропонується доповнити частину першу статті 87 Бюджетного кодексу України новим пунктом 20-2 та віднести до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, видатки на надання фінансової підтримки політичним партіям. Введення в дію запропонованого положення законопроекту передбачається з 1 січня 2017 року.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено виходячи з того, що сучасні політичні партії для реалізації своїх цілей та завдань потребують суттєвих коштів, у зв’язку з цим першочергового значення набуває питання про фінансові джерела політичної партії, з яких формується її фінансовий ресурс. При цьому, вказано, що подоланню політичної корупції, коли політичні партії змушені шукати кошти для функціонування у олігархів та великого бізнесу, може сприяти впровадження їх державного фінансування, про що свідчить досвід багатьох європейських держав.
Питання щодо регулювання відносин, пов’язаних із фінансовим забезпеченням політичних партій, запропоновано унормувати шляхом внесення змін до низки законодавчих актів у поданому Урядом законопроекті за реєстр. № 2563. Так, законопроектом за реєстр. № 2563 пропонується внести зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні» та встановити, що кошти та інше майно політичних партій набуваються за рахунок, зокрема, фінансової підтримки з державного бюджету.
Таку фінансову підтримку пропонується надавати політичним партіям для:
- їх статутної діяльності;
при цьому, відповідно до законодавчої пропозиції, щорічний обсяг такої фінансової підтримки з державного бюджету для фінансування статутної діяльності має становити 0,01 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на кількість громадян, включених до списку виборців на останніх чергових виборах народних депутатів України (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2015 у сумі 1 218 грн, і кількості виборців, відповідно до Державного реєстру виборців станом на 31.03.2015 р. – 36,4 млн грн щорічний обсяг такої підтримки становитиме 443,5 млн гривень);
- на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням передвиборної агітації, якщо на останніх чергових виборах народних депутатів України виборчий список кандидатів у депутати від цієї партії отримав чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
При цьому, нормами законопроекту передбачається, що відшкодування витрат політичних партій, що пов’язані з фінансуванням їх передвиборної агітації, здійснюється в розмірі фактично здійснених витрат, але не більше встановленого законом граничного розміру виборчого фонду політичної партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі (виходячи з того, що розмір виборчого фонду партії не може перевищувати дев’яноста тисяч розмірів мінімальної заробітної плати та із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2015 у сумі 1 218 грн, максимальний обсяг такого відшкодування витрат для однієї політичної партії не може перевищувати 109,6 млн грн, із розрахунку приміром на 7 політичних партій /стільки партій на позачергових виборах народних депутатів України у 2014 році подолали чотирьохвідсотковий бар’єр/, загальний обсяг видатків становитиме 767,3 млн гривень).
Зважаючи на вищезазначене, реалізація положень законопроекту у разі його прийняття потребуватиме, починаючи з 1 січня 2017 року, передбачення додаткових видатків державного бюджету для фінансової підтримки політичних партій в Україні, про що також зазначило у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. При цьому обсяг таких видатків має визначатися залежно від фінансових можливостей бюджету та стану економіки держави, зважаючи на необхідність виконання державою зобов’язань за загальносуспільними витратами.
Відтак, положеннями законопроекту визначаються напрями використання та обсяги коштів, які надаватимуться політичним партіям як фінансова підтримка з державного бюджету, проте порядок та механізм здійснення такої фінансової підтримки чітко не регламентовано.
Разом з тим, законопроектом визначається, що контроль за фінансуванням політичних партій здійснює Національне антикорупційне бюро України, а у частині використання фінансової підтримки політичних партій з державного бюджету – Рахункова палата.
Крім того, шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України встановлюється адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення обмежень у фінансуванні політичних партій.
Проте, слід зауважити, що у висновку громадської антикорупційної експертизи, щодо законопроектів за реєстр. № 2563 та № 2564, підготовленого Центром політико-правових реформ, виявлено корупційні ризики в поданих Урядом законопроектах. За цим висновком такі ризики пов’язані, зокрема, із невизначеністю видів обмежень у фінансуванні політичних партій, передбачених статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що може призвести до вибіркового застосування цієї статті.
Підсумовуючи вищевикладене, слід відмітити, що поданий Урядом проект закону про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (за реєстр. № 2564) є похідним від проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій (за реєстр. № 2563), при цьому, предметно питання надання політичним партіям фінансової підтримки з державного бюджету регулюється саме законопроектом за реєстр. № 2563 шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про політичні партії в Україні», тому законопроект за реєстр. № 2564 необхідно розглядати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 2563, оскільки в іншому випадку прийняття законопроекту за реєстр. № 2564 не матиме юридичних передумов для його реалізації та втратить будь-який сенс.
Довідково: питання фінансового забезпечення політичних партій за рахунок коштів державного бюджету мало законодавче регулювання у Законі України «Про політичні партії в Україні» та Бюджетному кодексі України протягом 2003-2007 років, але не набуло системного практичного застосування, у зв’язку з чим відповідні положення були виключені із відповідних законодавчих актів (лише у 2007 році були здійснені видатки державного бюджету в обсязі 126,9 млн грн на відшкодування партіям-переможцям витрат, пов’язаних з фінансуванням виборчих кампаній /на виборах до Верховної Ради України у 2006 році/).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку (лист від 20.04.2015 р. № 16/3-586/2564) з приводу внесеного законопроекту зауважує, що для прийняття виважено рішення щодо пропозицій проекту доцільно було б додатково надати обґрунтування щодо потреби в коштах та достатності державних бюджетних коштів для надання пропонованої у законопроекті фінансової підтримки політичним партіям, враховуючи складнощі, які сьогодні існують з бюджетним фінансуванням найнеобхідніших соціальних бюджетних програм.
Разом з тим, зазначається, що поданий законопроект системно пов’язаний з проектом закону за реєстр. № 2563, тому рішення щодо законопроекту за реєстр. № 2564 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 2563.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України (лист від 17.04.2015 р. № 31-08010-01-2/13153) запровадження фінансової підтримки з державного бюджету політичних партій має відбутися з урахуванням економічних реалій та можливостей бюджету.
На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Гордєєв А.А., Шкварилюк В.В., Левченко Ю.В., Горбунов О.В., Шевченко О.Л.,
За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2564, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому проекту закону за реєстр. № 2563. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2564), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій» (реєстр. № 2563).
Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утримались» - 4, не голосували - 7.
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2684 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Луценком Ю.В., Недавою О.А., Вінником І.Ю., Лубінцем Д.В.
Відмітили:
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його підготовка зумовлена прийняттям Закону України від 03.02.2015 р. № 141–VIII «Про військово-цивільні адміністрації» (далі – Закон) та необхідністю забезпечення реалізації повноважень військово-цивільних адміністрацій, що створюються для нормалізації життєдіяльності населення на територіях проведення антитерористичної операції.
Законопроектом пропонується у Бюджетному кодексі України (далі – Кодекс) статтю 67-2 «Особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції» викласти у новій редакції такого змісту:
«У разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування та органів місцевої виконавчої влади Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».
Чинною редакцією цієї статті визначено, що у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації.
Слід зазначити, що відповідно до статей 1 та 3 Закону військово-цивільні адміністрації – тимчасові державні органи, які діють на території Донецької і Луганської областей та утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.
При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 3 цього Закону можуть функціонувати:
– військово-цивільні адміністрації населених пунктів, що утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання;
– районні, обласні військово-цивільні адміністрації, що утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки. При цьому, у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.
З огляду на такі положення місцеві органи виконавчої влади (районні та обласні адміністрації) не припиняють своєї діяльності, а набувають іншого статусу – військово-цивільної адміністрації. Відтак, стаття 67-2 Кодексу не потребує доповнення виразом щодо можливості припинення діяльності місцевими органами виконавчої влади.
Відповідно до частини одинадцятої статті 3 Закону військово-цивільні адміністрації здійснюють свої повноваження до припинення їх діяльності у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради, а в разі створення обласних, районних військово-цивільних адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки – до завершення антитерористичної операції.
Водночас, частиною другою статті 7 Закону визначено, що цей Закон втрачає чинність через рік з дня його опублікування (дата публікації у газеті «Голос України» – 27.02.2015 року) та строк дії цього Закону може бути продовжений на підставі Указу Президента України, затвердженого Верховною Радою України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку від 29.04.2015 р. № 16/3–654/2684 звертає увагу на доцільність додаткового обґрунтування внесеної законодавчої пропозиції щодо повної заміни відповідних положень частини першої статті 67-2 Кодексу в контексті її узгодження з положеннями частини першої статті 3 Закону, за якою «військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України», а також підпункту 3 пункту 24 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, яким визначені особливості виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення антитерористичної операції, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, і які полягають, зокрема, у тому, що за рішеннями Президента України, відповідних органів державної влади або їх посадових осіб може запроваджуватися особливий порядок діяльності учасників бюджетного процесу на відповідній території України та/або відбуватися зупинення, поновлення їхньої діяльності, їх переміщення, реорганізація, ліквідація. У зв’язку з цим ГНЕУ вважає за доцільне замість пропонованих змін доповнити чинну частину першу статті 67-2 Кодексу положенням «або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх створення».
За узагальнюючим висновком ГНЕУ законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених ним зауважень і пропозицій.
Зважаючи на наведені положення Закону щодо порядку утворення та діяльності військово-цивільних адміністрацій і беручи до уваги пропозицію ГНЕУ доцільно залишити чинну редакцію статті 67-2 Кодексу з доповненням її словами «або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх створення».
Крім того, згідно з вимогами законодавчої техніки в частині структурної побудови законопроекту він має складатися з двох розділів, про що також зауважує ГНЕУ.
Міністерство фінансів України згідно зі своїм висновком до законопроекту (лист від 05.05.2015 № 31-10040-09-2/15104) не заперечує щодо розгляду законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень не вплине на доходну та видаткову частину державного бюджету.
На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Гордєєв А.А., Амельченко В.В., Іщейкін К.Є., Шкварилюк В.В.
Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2684 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету (відповідний проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету).
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування цю пропозицію, яка була підтримана членами Комітету одноголосно.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2684) за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких змін:
у назві після слова «до» доповнити словом і цифрами «статті 67-2»;
розділи I – IV викласти у такій редакції:
«I. Частину першу статті 67-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст.572) доповнити словами «або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх створення».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом».
Відповідно Комітет з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 2684, у разі його прийняття, мають внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення до тексту зазначеного законопроекту, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.
Голосували: «за» - одноголосно.
Голова Комітету А.В. Павелко
Секретар Комітету В.В. Шкварилюк