ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 15.05.2019

Опубліковано 21 травня 2019, о 17:26

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №173 від 15 травня 2019 року

14⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Дубіль В.О., Кривенко В.М., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Ревега О.В. – народний депутат України;

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – Міністр;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

від Генеральної прокуратури України

Шарманська С.О. – начальник Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту – головний бухгалтер;

від Міністерства інфраструктури України

Галущак А.Е. – Державний секретар;

від Державного агентства інфраструктурних проектів України

Божко М.П. – в.о. Голови

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва

та житлово-комунального господарства України

Парцхаладзе Л.Р. – заступник Міністра;

Негода В.А. – перший заступник Міністра;

Шаршов С.І. – Генеральний директор директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою;

Бондарчук Н.Л. – начальник департаменту впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва;

Діденко Л.П. – заступник директора Департаменту впровадження та моніторингу пріоритетних проектів регіонального розвитку;

Арсенюк Т.А. – державний експерт;

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Вакараш В.М. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Цепелєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Донецької обласної державної адміністрації

Стокоз І.С. – заступник Голови;

Троянченко Я.В. – головний спеціаліст фінансово-економічного відділу Департаменту розвитку базових галузей промисловості;

від Луганської обласної державної адміністрації

Іваненко Г.Г. – заступник Голови;

Арапов А.О. – начальник управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області;

від Рівненської обласної державної адміністрації

Ундір В.О. – перший заступник Голови;

Кардаш В.А. – начальник управління дорожнього господарства Департаменту з питань будівництва та архітектури;

від Хмельницької обласної державної адміністрації

Пасічник С.М. – заступник начальника управління регіонального розвитку та будівництва – начальник відділу розвитку будівництва та будівельної діяльності;

Тимощук М.О. – головний спеціаліст відділу розвитку будівництва та будівельної діяльності управління регіонального розвитку та будівництва;

від Черкаської обласної державної адміністрації

Чубань С.В. – директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Майор Я.Р. – в.о. начальника управління дорожнього господарства Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства;

Пуршага О.І. – в.о. директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства;

від Закарпатської обласної державної адміністрації

Бірак І.І. – директор комунального підприємства Закарпатської обласної ради «Будкомплектторг»;

від Житомирської обласної державної адміністрації

Ясюнецький О.О. – заступник Голови;

Ясинецький В.П. – в.о. начальника управління дорожнього будівництва та інфраструктури;

Савченко Г.В. – начальник служби автомобільних доріг;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Майстренко Г.А. –заступник начальника відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики;

Чузавков С.О. – головний спеціаліст відділу зв’язків із засобами масової інформації Управління інформаційної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

Фєдорченко Ольга – головний спеціаліст, прес-служба;

від Офісу фінансово-економічного аналізу

Мазярчук Віктор – керівник;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Донецькій області (згідно з листом Донецькій обласної державної адміністрації від 23.04.2019 р. № 0.2/12/884/0/2-19);

2) у Луганській області (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 3/9-2122);

3) у Рівненській області (згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 07.05.2019 р. № 3316/0/01-01/19);

4) у Хмельницькій області (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 55/38-14-2344/2019);

5) у Черкаській області (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 р. № 6962/01/01-57);

6) у Закарпатській області (згідно з листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р. № 06-7/1215/1) /розгляд питання перенесено на чергове засідання/;

7) у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.04.2019 р. № 01.34/5-820) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

3. Про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року:

1) у Рівненській області (згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р. № вих-3277/0/01-01 в/19);

2) у Житомирській області (згідно з листом Житомирської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52);

3) у Закарпатській області (згідно з листом Закарпатської облдержадміністрації від 03.05.2019 р. № 06-7/1179) /розгляд питання перенесено на чергове засідання/;

4) у Тернопільській області (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р. № 01-3012/24).

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Генеральній прокуратурі України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 309-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 258-р);

3) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 280-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 345);

5) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393).

5. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /питання розглянуто першим/.

6. Різне.

Презентація інформації Офісу фінансово-економічного аналізу.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ҐмбГ (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW)" (реєстр. № 0217 від 07.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 27 Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 10101 від 27.02.2019, народні депутати України Кривенко В.М., Дідич В.В., Амельченко В.В., Кишкар П.М., Река А.О., Васюник І.В., Хміль М.М., Кадикало М.О., Дзюблик П.В., Лінько Д.В., Хлань С.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо генерального проектувальника ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами" (реєстр. № 9039-д від 28.02.2019, народний депутат України Домбровський О.Г.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про відпустки" (щодо оплачуваної відпустки батькові при народженні дитини)" (реєстр. № 10099 від 27.02.2019, народні депутати України Білозір О.В., Ледовських О.В., Кривенко В.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо збільшення розміру надбавки на догляд особам з інвалідністю з дитинства 1 групи" (реєстр. № 10141 від 12.03.2019, народний депутат України Мельник С.І.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби)" (реєстр. № 10181 від 22.03.2019, народні депутати України Парубій А.В., Геращенко І.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" (реєстр. № 10047-1 від 28.02.2019, народний депутат України Кривошея Г.Г.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо сприяння держави у вивченні української мови" (реєстр. № 10159 від 15.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо забезпечення санаторно-курортними путівками" (реєстр. № 10175 від 21.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо виключення положень стосовно можливості нарахування споживачам пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги" (реєстр. № 10108 від 28.02.2019, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"" (реєстр. № 10109 від 28.02.2019, народні депутати України Котвіцький І.О., Кодола О.М. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" щодо вдосконалення порядку ввезення на митну територію України незареєстрованих в Україні пестицидів для цілей їх державної реєстрації" (реєстр. № 10172 від 21.03.2019, народний депутат України Поляков М.А.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" щодо вимог до проведення вимірювань у сфері гідрометеорологічної діяльності" (реєстр. № 10156 від 14.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання права на членство та об'єднання в політичні партії" (реєстр. № 10170 від 20.03.2019, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для отримання послуг, пов'язаних з народженням дитини" (реєстр. № 10134 від 07.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань використання радіоелектронних засобів в умовах дії правових режимів воєнного та надзвичайного станів" (реєстр. № 10142 від 12.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення питання просування по службі" (реєстр. № 10145 від 13.03.2019, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань по здійсненню спеціального досудового розслідування" (реєстр. № 10084 від 26.02.2019, народні депутати України Сотник О.С., Сироїд О.І., Найєм М., Голуб В.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" (щодо обов'язковості теледебатів у разі призначення повторного голосування)" (реєстр. № 10168 від 20.03.2019, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відношення до тварин у розважальній діяльності)" (реєстр. № 10176 від 21.03.2019, народні депутати України Лінько Д.В., Корчик В.А. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 10082 від 26.02.2019, народні депутати України Карпунцов В.В., Паламарчук М.П., Скуратовський С.І., Безбах Я.Я. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку встановлення судами фактів реєстрації та розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 10144 від 12.03.2019, н.д. Помазанов А.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про приєднання до Протоколу про сталий розвиток сільського господарства та сільської місцевості до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат" (реєстр. № 0220 від 29.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах "Вєренцов проти України" та "Шмушкович проти України"" (реєстр. № 10081 від 26.02.2019, народні депутати України Сотник О.С., Найєм М. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо подання та розгляду електронних петицій" (реєстр. № 10133 від 07.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний діалог в Україні" щодо участі громадськості у соціальному діалозі" (реєстр. № 10191 від 27.03.2019, народні депутати України Котвіцький І.О., Дроздик О.В., Безбах Я.Я.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку реалізації конституційних механізмів відповідальності влади" (реєстр. № 10197 від 29.03.2019, народні депутати України Писаренко В.В., Гєллєр Є.Б.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про вищу освіту" щодо участі у конкурсному відборі для здобуття вищої освіти дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 10113 від 28.02.2019, народні депутати України Співаковський О.В., Кириленко І.Г. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 10148 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Денисенком А.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях надати право отримувати одночасно різні державні пенсії, а також для таких осіб, при розрахунку їх пенсій, не застосовувати обмеження максимального розміру пенсій.

Реалізація проекту закону потребуватиме додаткових коштів Пенсійного фонду України та відповідно коштів державного бюджету (зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету) у зв’язку із розширенням переліку категорій осіб, які можуть отримувати одночасно різні державні пенсії, та скасуванням обмежень щодо розміру пенсій для вищевказаних осіб, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 10148 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Денисенком А.С., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії організованій злочинності» (реєстр. № 10121-1 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про національну безпеку України» пропонується наступне:

- включити до системи органів (підрозділів), які здійснюватимуть боротьбу з організованою злочинністю Державне бюро розслідувань та уповноважені підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Національної поліції України (далі – Нацполіція);

- створити уповноважені підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Нацполіції у структурі центрального органу управління поліції та її територіальних органів та спеціальні підрозділи Державного бюро розслідувань у структурі центрального органу Державного бюро розслідувань та його територіальних органів, поширивши на новостворені підрозділи повноваження, які на даний час покладені на спеціально створені підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України та надавати додатково повноваження на отримання безперешкодного доступу до відеоматеріалів, отриманих під час відповідної зйомки, та/або здійснення своїми силами і засобами ретрансляції такої інформації в режимі реального часу на власне обладнання.

Реалізація проекту закону потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, оскільки створення нових підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю в Нацполіції та Державному бюро розслідувань призведе до необхідності збільшення чисельності цих органів і відповідно до додаткових витрат державного бюджету для забезпечення їх діяльності, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії організованій злочинності» (реєстр. № 10121-1 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо систем моніторингу стану безпеки» (реєстр. № 10120 від 01.03.2019), внесений народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Національну поліцію», «Про національну безпеку України» пропонується:

- надати право силам безпеки, іншим органам державної влади та органам місцевого самоврядування в межах своєї компетенції створювати комплексні системи моніторингу стану безпеки (складаються з технічних засобів, приладів, пристроїв, у тому числі з функціями фото-, аудіо-, відеозапису, які працюють в автоматичному режимі, програмно-апаратних комплексів, що забезпечують обробку, аналіз, передачу даних до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, захист інформації та розпізнавання (ідентифікацію) об’єктів) відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України єдиних функціональних та технічних вимог до таких комплексів безпеки. При цьому, силам безпеки належить надати безпосередній доступ в режимі реального часу до інформації (даних) комплексів безпеки інших органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування, у тому числі із застосуванням програмних і технічних засобів власних інформаційних-телекомунікаційних систем;

- збільшити розмір штрафу за здійснення незаконного доступу, копіювання та збуту інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у 10 разів за законодавчо визначені порушення, а саме з 5-100 до 50-1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 850-17000 грн), а також визначити нові види правопорушень у цій сфері та встановити штрафи у розмірі 500-2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (відповідно, розмір штрафів становитиме 8500-34000 грн.)

Реалізація проекту закону може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетних на створення та забезпечення функціонування комплексних систем моніторингу стану безпеки, а також може збільшити надходження до державного бюджету внаслідок збільшення і встановлення нових штрафних санкцій, про що також зазначено в експертному висновку до законопроекту Міністерства фінансів України.

В свою чергу, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку до даного законопроекту також зауважує, що створення систем моніторингу стану безпеки передбачатиме використання належного технічного обладнання, а отже, для реалізації мети законопроекту необхідними будуть значні видатки із державного та місцевих бюджетів України. За узагальнюючим висновком ГНЕУ за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо систем моніторингу стану безпеки» (реєстр. № 10120 від 01.03.2019), внесений народним депутатом України Геращенком А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень та застосування заходів впливу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку професійних спілок (реєстр. № 10132 від 06.03.2019), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити професійні спілки, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, від сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які необхідно буде компенсувати за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від розміру земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги із оподаткування.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку професійних спілок (реєстр. № 10132 від 06.03.2019), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України з метою упередження розкрадання коштів в сфері оборонного замовлення (реєстр. № 10179 від 22.03.2019), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Бойком Ю.А. та Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується призупинити справляння військового збору, тимчасово, до закінчення міжнародного аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в Державному концерні «Укроборонпром» та причетності до цього посадових осіб,.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту зменшить надходження до державного бюджету, вартісна величина яких залежатиме від періоду, на який буде призупинене справляння військового збору. Водночас зазначене потребуватиме пошуку додаткових компенсаторів для покриття витрат, передбачених у державному бюджеті на поточний рік. Прогнозна сума надходжень військового збору у 2019 році, яка врахована в державному бюджеті, становить 21 069,9 млн грн. За даними Державної казначейської служби України надходження військового збору за І квартал 2019 року становлять 4 888,1 млн грн.

При цьому, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України з метою упередження розкрадання коштів в сфері оборонного замовлення (реєстр. № 10179 від 22.03.2019), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Бойком Ю.А. та Королевською Н.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб (реєстр. № 10169 від 20.03.2019), поданий народним депутатом України Кременем Т.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон) пропонується:

надати можливість особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або, за їх бажанням, з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (в умовах 2019 року – 20 865 грн);

забезпечувати путівкою без лікування особу, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в супроводі.

За законодавчою ініціативою відповідний Закон набиратиме чинність з 1 січня 2020 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту ухвалення проекту закону потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, які мають бути передбачені Урядом при складанні проекту державного бюджету на 2020 рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету. При цьому відмічено, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України реалізація цього законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в обсязі біля 161,3 млн грн на місяць або 1,9 млрд грн на рік.

Слід відмітити, що запропонована законопроектом пропозиція стосовно забезпечення путівкою без лікування особи, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в супроводі, є аналогічною до пропозиції, передбаченій в урядовому законопроекті за реєстр. № 10175 від 21.03.2019, до якого Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що обсяг видатків для забезпечення путівками без лікування 408 осіб, що супроводжують громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 і які мають 1 групу інвалідності та за висновком лікаря потребують сторонньої допомоги, протягом 2020 – 2022 років становитиме 8,2 млн грн (щорічно 2,6 – 2,9 млн грн), які будуть покриватися в межах видатків за бюджетною програмою Мінсоцполітики 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджених у державному бюджеті на відповідний рік.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб (реєстр. № 10169 від 20.03.2019), поданий народним депутатом України Кременем Т.Д. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4291 (доопрац.) від 12.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці» і «Про колективні договори і угоди» вводиться поняття «галузева мінімальна заробітна плата» і визначається як мінімальний розмір оплати праці, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну та погодинну норму праці (обсяг робіт) у відповідному виді економічної діяльності. Розмір галузевої мінімальної заробітної плати встановлюватиметься не рідше одного разу на рік за пропозиціями, виробленими шляхом переговорів між представниками репрезентативних професійних спілок та організацій роботодавців на галузевому рівні, які об’єдналися для ведення колективних переговорів з метою укладення галузевої (міжгалузевої) угоди на двосторонній або на тристоронній основі. При цьому визначається, що галузева мінімальна заробітна плата встановлюватиметься у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, законопроектом передбачається, що норми галузевої (міжгалузевої) угоди можуть включати вищі норми порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат державного бюджету.

Проте, положення проекту закону щодо визначення галузевої мінімальної заробітної плати у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів для забезпечення оплати праці працівників відповідних галузей економіки, витрати на покриття якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів, або галузей економіки, на підтримку яких надаються кошти з бюджетів.

В експертному висновку Міністерство фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту може потребувати збільшення видатків з державного бюджету за бюджетними програмами, в межах коштів яких здійснюється оплата робіт (послуг, придбання товарів) до вартості яких включена оплата праці за виконану працівником норму праці у відповідному виді економічної діяльності. При цьому, відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє Мінфін можливості оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів.

Крім того, Мінфіном відмічено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Урядом, а мінімальною гарантією в оплаті праці для працівників відповідних галузей бюджетної сфери є мінімальна заробітна плата, розмір якої затверджується у законі про державний бюджет на відповідний рік. З огляду на вище зазначене, Мінфін пропонує не застосовувати галузеву мінімальну заробітну плату, визначену в Угоді між профспілками та роботодавцями, для працівників бюджетної сфери і загалом вважає за можливе розглядати цей законопроект за умови врахування такої пропозиції та за наявності фінансово-економічного обґрунтування з пропозиціями щодо джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4291 (доопрац.) від 12.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення та статутної нормотворчості (реєстр. № 10158 від 15.03.2019), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Ледовських О.В., Бойко О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про органи самоорганізації населення», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про столицю України – місто-герой Київ», передбачивши, зокрема:

– коло суб’єктів, уповноважених брати участь у загальних зборах, громадських слуханнях, вносити місцеві ініціативи; орієнтовний перелік питань, що можуть вирішуватися на загальних зборах; випадки, коли громадські слухання проводяться в імперативному порядку з ініціативи органів місцевого самоврядування;

– обов’язковість прийняття статутів територіальних громад сільськими, селищними, міськими радами;

– заміну державної реєстрації таких статутів в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, опрацюванням на предмет відповідності Конституції та законам України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування (Мінрегіон).

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, однак за інформацією Міністерства фінансів України запровадження нового порядку опрацювання Мінрегіоном статутів територіальних громад (прийняття яких усіма сільськими, селищними та міськими радами є обов’язковим – близько 9000 таких громад), щодо їх відповідності Конституції та законам України, потребуватиме створення додаткових структурних підрозділів міністерства, а отже додаткових видатків з державного бюджету для забезпечення реалізації таких повноважень. При цьому, відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення та статутної нормотворчості (реєстр. № 10158 від 15.03.2019), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Ледовських О.В., Бойко О.П. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи центрів надання адміністративних послуг та пришвидшення розвитку системи електронних послуг (реєстр. № 10163 від 19.03.2019), внесений народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про адміністративні послуги» та «Про дорожній рух», передбачивши, зокрема: утворення при центрах надання адміністративних послуг постійних довідкових служб, які протягом 12 годин на добу надаватимуть консультаційні довідки за телефоном, за допомогою систем обміну повідомленнями та мережі Інтернет; паралельне опрацювання документів підрозділами, задіяними у етапах надання послуги; створення електронного кабінету громадянина для доступу до електронних послуг та інформації з державних реєстрів, інтегрованого до Єдиного державного порталу адміністративних послуг, а також можливість застосування кваліфікованого електронного підпису та інших способів електронної ідентифікації, зокрема з використанням мобільного електронного підпису; здійснення через центри надання адміністративних послуг видачі (обміну) посвідчень водія, державної реєстрації транспортних засобів та актів цивільного стану.

Зважаючи, що відповідно до законодавства фінансове забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг здійснюється з державного і місцевих бюджетів, запропоноване у законопроекті розширення переліку послуг, функціональної структури та вимог щодо інформаційного забезпечення таких центрів зумовить потребу у додаткових коштах з відповідних бюджетів на організацію надання таких послуг.

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту також звертає увагу, що реалізація його положень в частині створення при центрах надання адміністративних послуг постійних довідкових служб, які протягом 12 годин на добу надаватимуть консультаційні послуги за телефоном, за допомогою систем обміну повідомленнями та мережі Інтернет, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, проте відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи центрів надання адміністративних послуг та пришвидшення розвитку системи електронних послуг (реєстр. № 10163 від 19.03.2019), внесений народним депутатом України Довгим О.С., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу (реєстр. № 8092-д від 11.03.2018), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Писаренком В.В, Лопушанським А.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», передбачивши процедуру відмови співвласниками багатоквартирного будинку від комерційного обліку природного газу за уже встановленими загальнобудинковими лічильниками газу, а облік природного газу до встановлення індивідуальних лічильників здійснювати за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання. Також, конкретизувати джерела фінансового забезпечення робіт з оснащення населення лічильниками газу за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, реалізація яких може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Слід відмітити, оскільки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» у разі відсутності приладів обліку природного газу побутові споживачі споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, відмова співвласників багатоквартирного будинку від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу зумовить необхідність визначати фактичний об’єм спожитого природного газу за місяць за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним Кодексом газорозподільних систем, а відтак може призвести до додаткової потреби у наданні відповідних пільг і субсидій (що забезпечується з державного бюджету відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України).

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, серед іншого звертає увагу на таке:

1) рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для кожного Оператора газорозподільної мережі визначено розміри джерел фінансування Плану розвитку газорозподільної системи, в тому числі розміри витрат на встановлення лічильників газу населенню та будинкових приладів обліку за рахунок коштів, передбачених у тарифах на послуги з розподілу природного газу, плати за потужність, плати за приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством. Тобто, відмова від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу може призвести до вимог щодо відшкодування витрат Операторів газорозподільної системи, джерела відшкодування яких відсутні;

2) враховуючи, що індивідуальні прилади обліку газу побутових споживачів обліковуються та знаходяться на технічному обслуговуванні газорозподільних підприємств, оснащення лічильниками газу населення повинно здійснюватися за рахунок коштів Операторів газорозподільних мереж, положення щодо оснащення населення лічильниками газу за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, належить вилучити.

Водночас, застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, штрафних санкцій, що пропонуються законопроектом, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу (реєстр. № 8092-д від 11.03.2018), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Писаренком В.В, Лопушанським А.Я. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення доходів державного бюджету в залежності від виявлених порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання послуг міжнародного електрозв’язку та міжнародного роумінгу, які надають оператори телекомунікацій України на користь іноземних операторів телекомунікацій) (реєстр. № 10093 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Шверком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, оподатковувати за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі – ПДВ) операції з постачання послуг міжнародного електрозв’язку та міжнародного роумінгу, які надають оператори телекомунікацій України на користь іноземних операторів телекомунікацій.

У разі прийняття такої законодавчої ініціативи при перевищенні сум ПДВ, сплаченого у ціні товару/послуги, які беруть участь у формуванні податкових зобов’язань (податковий кредит), над сумою ПДВ, який сплачується покупцями у ціні товару/послуги (податкові зобов’язання), сума перевищення такого податку підлягає відшкодуванню з бюджету. Тобто застосування нульової ставки ПДВ до вказаних операцій призведе до зменшення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету платниками, які постачають телекомунікаційні послуги, або до декларування відшкодування ПДВ з бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що втрати державного бюджету складуть 172 млн грн, а загальний компенсаторний ефект для бюджету від прийняття законопроекту становитиме 247 млн грн за рахунок розвитку мережі, покращення якості надаваних послуг, збільшення доходів операторів телекомунікацій.

Однак до законопроекту не надано розрахунків до фінансово-економічного обґрунтування, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування, а у зв’язку з тим, що запропонований законопроект пропонується ввести в дію з дня, наступного за днем його опублікування, а також через відсутність статистичних даних щодо відповідних операцій, визначення вартісної величини впливу на дохідну та/або видаткову частину бюджету та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді є неможливим.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання послуг міжнародного електрозв’язку та міжнародного роумінгу, які надають оператори телекомунікацій України на користь іноземних операторів телекомунікацій) (реєстр. № 10093 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Шверком Г.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розміру ставки податку на послуги з тимчасового розміщення (реєстр. № 10122 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість операції з постачання на митній території України послуг з тимчасового розміщення туриста в готелі, мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання за ставкою 10%.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття пропозицій щодо застосування зниженої ставки податку на додану вартість для операцій з постачання готельних послуг матиме наслідком не тільки зменшення надходжень до бюджету цього податку, а також призведе до збільшення кількості платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування, оскільки складова податкового кредиту з податку на додану вартість буде формуватися за основною ставкою (20%), а податкові зобов’язання будуть сформовані за зниженою ставкою податку на додану вартість (10%).

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розміру ставки податку на послуги з тимчасового розміщення (реєстр. № 10122 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, включаючи збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 10111 від 28.02.2019), внесений народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Ємцем Л.О., Помазановим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У законопроекті шляхом внесення змін до Житлового кодексу Української РСР, Законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про житловий фонд соціального призначення» та «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» пропонується забезпечити дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 23 років, впорядкованим житлом або, за їх бажанням (після досягнення 18-річного віку), грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення.

Слід зазначати, що придбання соціального житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенції місцевим бюджетам.

У свою чергу, згідно із статтею 33 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності у таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на зазначену мету, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, що додається, однак через відсутність відповідних розрахунків та вихідних даних вартісну оцінку величини впливу Мінфіном не визначено.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, однак в недотримання частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 10111 від 28.02.2019), внесений народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Ємцем Л.О., Помазановим А.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та прав дітей, які постраждали від домашнього насильства (реєстр. № 10111-1 від 18.03.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Крім того у законопроекті передбачається визнати дітей, до батьків яких за рішенням суду застосовано обмежувальний припис, дітьми, позбавленими батьківського піклування.

У свою чергу, згідно статті 33 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак, розрахунок додаткового обсягу видатків на забезпечення соціальних виплат та пільг, передбачених законодавством, для дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв’язку із додатковим включенням до цієї категорії дітей, батькам яких застосовується обмежувальний припис, та житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або виплату їм відповідної компенсації унеможливлений через відсутність вихідних даних, зокрема, щодо чисельності осіб, які перебувають на квартирному обліку, в розрізі вікових категорій, а також дітей, до батьків яких застосовано обмежувальний припис.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та прав дітей, які постраждали від домашнього насильства (реєстр. № 10111-1 від 18.03.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстр. № 10108-1 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон), а саме:

виключити положення про нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

доповнити положеннями щодо встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.

Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що передбачає укладення договору про надання житлово-комунальних послуг (відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами), істотними умовами яких визначено порядок та строки оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору тощо.

При цьому, згідно із вимогами статті 26 Закону у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту, звертає увагу, що:

- реалізація таких положень може призвести до різкого погіршення платіжної дисципліни і подальшого збільшення заборгованості населення, а відтак погіршить фінансово-економічний стан підприємств постачальників природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення, гарячого водопостачання та може призвести до обмеженості коштів відповідних підприємств для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету;

- запровадження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги призведе до значних витрат державного та місцевого бюджетів, у разі встановлення тарифів на житлово комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку (орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного бюджету різницю між встановленим розміром та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг).

Отже, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстр. № 10108-1 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів у разі встановлення такого мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо досудового порядку вирішення господарських спорів (реєстр. № 10126 від 05.03.2019), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Лапіним І.О., Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс) пропонується скасувати проведення досудового врегулювання спору. Зокрема, законопроектом передбачається виключити статтю 19 Кодексу, яка визначає основні положення досудового врегулювання спору, а також виключити пункт 6 частини третьої статті 162 та пункт 6 частини третьої статті 174 Кодексу, які передбачають такі вимоги до позовної заяви як відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Зважаючи на суть вищезазначеної законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту в частині відміни досудового врегулювання спору збільшить кількість позовів до суду та спричинить додаткове навантаження на органи судової влади, що в свою чергу призведе до необхідності збільшення штатної чисельності працівників судів та відповідно потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо досудового порядку вирішення господарських спорів (реєстр. № 10126 від 05.03.2019), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Лапіним І.О., Безбахом Я.Я., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на утримання органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи запобігання злочинам серед засуджених в установах виконання покарань (реєстр. №10083 від 26.02.2019), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України щодо запобігання вчиненню засудженими нових злочинів, регламентацію підстав та порядку застосування окремих елементів виконання кримінального покарання.

Так, пропонується внести зміни до частини дев’ятої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з якими встановити, що застосовування стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) погоджується із судом у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством України.

Поряд з тим, згідно із змінами до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» посадові і службові особи установ виконання покарань зобов’язані запобігати вчиненню засудженими кримінальних правопорушень та дисциплінарних проступків шляхом застосування комплексу оперативно-розшукових і спеціально-превентивних заходів та мають право на користування і носіння засобів відеофіксації для документування випадків вчинення злочину.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, зокрема, зазначається, що реалізація його положень може призвести до додаткових видатків з державного бюджету, пов’язаних із необхідністю закупівлі засобів відеофіксації Державною кримінально-виконавчою службою, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання в вартісної оцінки такого впливу.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи запобігання злочинам серед засуджених в установах виконання покарань (реєстр. № 10083 від 26.02.2019), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М, може призвести до збільшення видатків державного бюджету (залежно від потреб Державної кримінально- виконавчої служби в засобах відеофіксації). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб на призначення (відновлення) та продовження усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (реєстр. № 10137 від 12.03.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити Закон нормами, згідно з якими, зокрема, визначити, що:

– розміри грошової щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг не можуть бути меншими:

для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) – 1,5 розміру прожиткового мінімуму на одну особу (члена сім’ї);

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю – 2 розміри прожиткового мінімуму, для осіб з інвалідністю II групи – 1,75 розміру прожиткового мінімуму, III групи – 1,5 розміру прожиткового мінімуму;

для працездатних осіб – у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу (члена сім’ї) незалежно від працевлаштування цієї особи.

Загальний розмір допомоги на сім’ю має розраховуватися як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може бути обмежений. Порядок надання такої щомісячної адресної допомоги передбачається затверджувати Кабінетом Міністрів України;

– суми соціальних виплат, які були призначені та невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються за минулий період без обмеження строку. У цьому разі частина суми невиплачених соціальних виплат виплачується одним платежем;

– соціальні виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам не можуть бути припинені або скасовані окрім випадків, встановлених Законом.

Пунктом 2 розділу ІІ законопроекту Уряду доручається подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2019 рік у частині збільшення видатків на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

При цьому згідно із пояснювальною запискою прийняття законопроекту не потребуватиме у 2019 році додаткових видатків з державного бюджету, оскільки збільшення видатків за бюджетною програмою 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на 6 млрд грн можливе за рахунок скорочення адміністративних видатків силових відомств.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових видатків з державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробником не визначені.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб на призначення (відновлення) та продовження усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (реєстр. № 10137 від 12.03.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 9512 від 30.01.2019), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В, Герасимовим А.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування залізничного транспорту України врегульовуючи, зокрема, такі питання:

термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;

система державного управління у сфері залізничного транспорту (складається з органів та установ: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах їх повноважень) та повноваження відповідних органів державної влади;

ліцензування на залізничному транспорті, поклавши відповідні повноваження на центральний орган влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту;

правовий режим майна залізничного транспорту, передбачивши, що об’єкти залізничного транспорту можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності, а об’єкти інфраструктури загального користування є державною власністю, не підлягають приватизації та закріплюються за оператором інфраструктури на праві господарського відання;

функціонування інфраструктури залізничного транспорту загального користування;

організація перевезень пасажирів, вантажу, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом;

основи функціонування під’їзних колій;

система управління безпекою руху на залізничному транспорті та ведення технічного розслідування залізничних транспортних подій;

особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті, вимоги до персоналу залізничного транспорту, соціальний захист працівників залізничного транспорту;

відповідальність за безпечну експлуатацію залізничного транспорту та контроль ризиків, пов’язаних з нею.

Серед іншого законопроектом визначені положення щодо:

здійснення розвитку залізничного транспорту на основі стратегій та програм розвитку на відповідний період, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;

принципів формування тарифної політики на залізничному транспорті, зокрема, передбачивши визначення тарифів на суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів залізничним транспортом, умов фінансової компенсації перевізнику організатором відповідних перевезень (Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування) та організацію таких перевезень за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (у внутрішньому сполученні – за рахунок коштів державного бюджету; у приміському сполученні – за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; у разі якщо маршрут суспільно важливих перевезень у приміському сполученні проходить через територію декількох адміністративно-територіальних одиниць, відповідні місцеві органи можуть забезпечувати такі перевезення на умовах співфінансування);

організації місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядкування під’їздів до залізничних станцій, пасажирських зупинних пунктів, вокзалів з урахуванням потреб пасажирів з обмеженою мобільністю, забезпечення транспортного сполучення з населеними пунктами за місцем розташування станцій, вокзалів, створення сприятливих умов для функціонування телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг;

здійснення за рахунок коштів оператора інфраструктури із залученням коштів місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування, нового будівництва і реконструкції вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням населення регіону для здійснення приміських перевезень;

будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури загального користування за рахунок коштів оператора інфраструктури, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством;

здійснення фінансового забезпечення заходів щодо мобілізаційної підготовки залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу, що окремі положення законопроекту врегульовані Законом України «Про залізничний транспорт», який пропонується визнати таким, що втратить чинність після прийняття цього закону.

Щодо деяких новацій законопроекту слід відмітити наступне:

Кабінету Міністрів України доручено протягом одного року з дня опублікування відповідного закону забезпечити утворення визначених у ньому державних органів: центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. При цьому, у пунктах 5 та 6 розділу XIIІ Перехідних положень законопроекту визначено, що до моменту утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її повноваження здійснює центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту. До моменту утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, його повноваження здійснюватимуть центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;

визначено здійснювати фінансове забезпечення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту за рахунок коштів Державного бюджету України та внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками. При цьому перелік, розмір та порядок сплати внесків на регулювання визначатиме Кабінет Міністрів України;

на центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту покладено повноваження, зокрема, щодо:

- надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері залізничного транспорту;

- здійснення державної реєстрації залізничного рухомого складу та ведення відповідного реєстру;

- ведення реєстрів інфраструктури загального користування, під’їзних колій;

- видачі (доповнення, поновлення та анулювання) сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки, що передбачає справляння плати у розмірі мінімальної заробітної плати, а також ведення реєстрів сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки. Водночас, законопроектом пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;

- видачі (поновлення, призупинення дії та анулювання) свідоцтв (дублікатів) машиніста, а також ведення відповідного реєстру. При цьому за видачу свідоцтва машиніста справляється плата, розмір якої повинен забезпечувати покриття витрат на складання іспитів та оформлення свідоцтва, але не більше одного розміру мінімальної заробітної плати;

- видачі (доповнення, поновлення та видача дубліката) дозволу на введення в експлуатацію структурних підсистем, за який справляється плата у розмірі затвердженому Кабінетом Міністрів України;

на державну спеціалізовану експертну установу з технічного розслідування подій на транспорті покладено завдання щодо технічного розслідування залізничних транспортних подій, а фінансове забезпечення такої установи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством;

забезпечення Кабінетом Міністрів України фінансового та організаційного розділення діяльності АТ «Українська залізниця» як перевізника та як оператора інфраструктури;

надання податкових пільг в частині: зменшення чистого прибутку акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм; звільнення оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту під інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;

встановлено, що до 1 січня 2022 року включно перевізник, який займає монопольне (домінуюче становище) на ринку залізничних перевезень вантажів, зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів, в тому числі шляхом повагонних відправок/збірними поїздами, маршрутними неграфікованими відправленнями на інфраструктурі загального користування, за економічно обґрунтованим тарифом.

Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині утворення та забезпечення діяльності визначених законопроектом нових державних органів: центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, а також створення та функціонування нової державної спеціалізованої експертної установи з технічного розслідування подій на транспорті потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Водночас, реалізація законопроекту також потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів в частині фінансового забезпечення суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом, виконання робіт з благоустрою та розвитку об’єктів інфраструктури залізничного транспорту.

Поряд з цим, прийняття проекту закону зумовить зменшення надходжень державного бюджету в частині зменшення чистого прибутку з якого розраховуються та сплачуються дивіденди господарського товариства залізничного транспорту загального користування. В свою чергу, звільнення оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту призведе до втрат місцевих бюджетів та необхідності передбачення додаткових коштів з державного бюджету /плата за землю є складовою податку на майно і відповідно до статей 64 та 69 Кодексу – доходами місцевих бюджетів, а згідно із статтею 103 Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів/. Крім того, виконання повноважень центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, в частині надання визначених адміністративних послуг та видачі дозвільних документів призведе до сплати відповідних платежів до державного бюджету, що в певній мірі компенсуватиме витрати державного бюджету, необхідні для забезпечення діяльності цього органу влади.

У свою чергу, положення законопроекту щодо фінансового забезпечення органу влади за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками, збільшить фінансове навантаження на надавачів і споживачів таких послуг, що в результаті може вплинути на динаміку надходжень податків до бюджету та призвести до збільшення тарифів на перевезення залізничним транспортом.

Крім того, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею, якою встановити адміністративну відповідальність за невиконання вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, у вигляді штрафів у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть відповідно, від 1 700 грн до 3 400 гривень) (підпункт перший пункту третього розділу XII «Перехідні положення» законопроекту). Застосування таких заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Доцільно зазначити, що авторами законопроекту передбачено набрання чинності цим законом через один рік з дня його опублікування (пункт 1 розділ XII Прикінцевих положень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на дохідну частину державного бюджету і видаткову частину державного та місцевих бюджетів, при цьому відмічає, що через відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до положень законопроекту позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 9512 в цілому не заперечує проти прийняття його у першому читанні за основу та одночасно висловлює низку зауважень щодо суті законодавчої ініціативи, які можуть бути враховані при подальшому доопрацюванні законопроекту.

Зважаючи на зазначене, суб’єкт законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України зобов’язаний надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Про невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін у своєму висновку до цього законопроекту.

Слід зауважити, що пунктом четвертим розділу XIII «Перехідні положення» законопроекту пропонується звільнити оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту під інфраструктурою залізничного транспорту загального користування. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту з цього приводу звертає увагу, що оскільки плата за землю має статус місцевого податку (пункт 10.1 статті 10 Податкового кодексу України), органи місцевого самоврядування реалізуючи право, надане статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», та виходячи з положень статті 284 Податкового кодексу України, своїми рішеннями можуть надавати пільги щодо земельного податку та встановлювати ставки плати за землю в діапазоні від «0» до максимально встановлених розмірів, відтак, зазначене питання може бути реалізоване в межах чинного законодавства за рішенням органів місцевого самоврядування. Одночасно, Мінфін наголошує, що Верховною Радою України із прийняттям Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» скасовано норму, згідно з якою плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг, справлялася у розмірі 25 відсотків від загальновстановленої ставки податку і, відтак, пропонує вилучити пункт четвертий розділу XIII «Перехідні положення» законопроекту.

Необхідно також відмітити, що законопроект містить положення, які потребують приведення у відповідність до вимог бюджетного законодавства.

Так положення законопроекту щодо організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та їх здійснення за рахунок коштів державного бюджету (пункт 40 частини першої статті 1, частина шоста статті 8, частини перша та друга статті 9 законопроекту) не узгоджуються з положеннями Кодексу, оскільки згідно із статтею 91 Кодексу видатки на відшкодування витрат на проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян віднесено виключно до видатків місцевих бюджетів, відтак такі видатки не можуть здійснюватися з державного бюджету. З цього приводу Міністерство фінансів України, зазначає, що це питання має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.

Пропозиція викладена у законопроекті щодо утримання органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками (частина п’ята статті 6 законопроекту) також не узгоджується з вимогами бюджетного законодавства, з огляду на наступне. Згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету. /Як виняток, починаючи з 2018 року відповідно до вимог закону про державний бюджет на відповідний рік забезпечення функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг./

Частиною третьою статті 29 та частиною четвертою статті 30 Кодексу не визначено джерело надходження до спеціального фонду доходів державного бюджету – внески на регулювання, які сплачуються перевізниками із відповідним спрямуванням таких надходжень на утримання центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту.

Відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги Кодексу здійснення видатків на функціонування органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту буде залежати від стану виконання відповідних надходжень (а саме внесків на регулювання), що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на орган державної влади повноважень. Міністерство фінансів України відмічає, що така норма не відповідає вимогам бюджетного законодавства, згідно з яким створення позабюджетних фондів органами влади та іншими бюджетними установами не допускається.

За узагальнюючим висновком Мінфіну проект закону потребує доопрацювання та фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань, з огляду на оцінку впливу його положень на показники бюджетів та зауваження стосовно відповідності бюджетному та іншому законодавству.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 9512 від 30.01.2019), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В, Герасимовим А.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету та збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань транспорту при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 40 частини першої статті 1, частини п’ятої статті 6 частини шостої статті 8, частини першої та другої статті 9) у відповідність до вимог статті 95 Конституції та статей 2, 4, 13, 23, 29, 30, 48, 91 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Опосередкований:

1.2.20. – 1.2.32. Слухали:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення, внесений Президентом України (реєстр. № 10110 від 28.02.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М. (реєстр. № 10110-1 від 01.03.2019), внесений народними депутатами України Чумаком В.В. і Новак Н.В. (реєстр. № 10110-2 від 05.03.2019), внесений народним депутатом України Найємом М. (реєстр. № 10110-3 від 05.03.2019), внесений народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б. (реєстр. № 10110-4 від 06.03.2019), внесений народним депутатом України Соболєвим Є.В. (реєстр. № 10110-5 від 12.03.2019), внесений народними депутатами України Пташник В.Ю. і Гопко Г.М. (реєстр. № 10110-6 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Шкрум А.І. (реєстр. № 10110-7 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Луценком І.В. (реєстр. № 10110-8 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І. і Марченком О.О. (реєстр. № 10110-9 від 14.03.2019), внесений народним депутатом України Шипком А.Ф. (реєстр. № 10110-10 від 14.03.2019), внесений народним депутатом України Сотник О.С. (реєстр. № 10110-11 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Остріковою Т.Г. і Семенухою Р.С. (реєстр. № 10110-12 від 15.03.2019).

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Зокрема, зазначені законопроекти передбачають доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 368-5, згідно з якою за незаконне збагачення пропонується встановити залежно від службового становища кримінальну відповідальність у вигляді:

у законопроектах за реєстр. № 10110, № 10110-2, № 10110-3, № 10110-6, № 10110-8, № 10110-10, № 10110-11, № 10110-12 – позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна;

у законопроекті за реєстр. № 10110-1 – позбавлення волі на строк до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 7 років з конфіскацією майна, а для службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, – позбавлення волі довічно з конфіскацією майна;

у законопроекті за реєстр. № 10110-4 – позбавлення волі на строк до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна;

у законопроекті за реєстр. № 10110-5 – позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та конфіскацією майна;

у законопроекті за реєстр. № 10110-7 – позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 7 років з конфіскацією майна;

у законопроекті за реєстр. № 10110-9 – позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років з конфіскацією майна.

Згідно з пояснювальними записками до цих законопроектів вони спрямовані на усунення прогалини у законодавчому регулюванні питання кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Міністерство фінансів України у експертних висновках до цих законопроектів зазначає, що реалізація їх положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення.

Разом з тим, положення цих законопроектів матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень).

Ухвалили:

1. Проекти законів України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення, внесений Президентом України (реєстр. № 10110 від 28.02.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М. (реєстр. № 10110-1 від 01.03.2019), внесений народними депутатами України Чумаком В.В. і Новак Н.В. (реєстр. № 10110-2 від 05.03.2019), внесений народним депутатом України Найємом М. (реєстр. № 10110-3 від 05.03.2019), внесений народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б. (реєстр. № 10110-4 від 06.03.2019), внесений народним депутатом України Соболєвим Є.В. (реєстр. № 10110-5 від 12.03.2019), внесений народними депутатами України Пташник В.Ю. і Гопко Г.М. (реєстр. № 10110-6 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Шкрум А.І. (реєстр. № 10110-7 від 13.03.2019), внесений народним депутатом України Луценком І.В. (реєстр. № 10110-8 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І. і Марченком О.О. (реєстр. № 10110-9 від 14.03.2019), внесений народним депутатом України Шипком А.Ф. (реєстр. № 10110-10 від 14.03.2019), внесений народним депутатом України Сотник О.С. (реєстр. № 10110-11 від 14.03.2019), внесений народними депутатами України Остріковою Т.Г. і Семенухою Р.С. (реєстр. № 10110-12 від 15.03.2019), матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від ступеня їх тяжкості та практики застосування таких законодавчих ініціатив). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу стосовно всіх учасників освітнього процесу (реєстр. № 10086 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В., Шаховим С.В. Бахтеєвою Т.Д., Ледовських О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту» в частині протидії булінгу (цькування), включивши до переліку осіб, які несуть адміністративну відповідальність за такі дії, всіх учасників освітнього процесу.

У висновку Міністерства фінансів України до вказаного законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, беручи до уваги, що згідно з чинною редакцією статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність настає, якщо булінг вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, така ініціатива матиме наслідком розширення кола осіб, які можуть нести адміністративну відповідальність за булінг (цькування). Відтак, передбачене застосування штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету.

З огляду на зазначене згідно з вимогами частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу стосовно всіх учасників освітнього процесу (реєстр. № 10086 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В., Шаховим С.В. Бахтеєвою Т.Д., Ледовських О.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впровадження безготівкових форм оплати проїзду в міському пасажирському транспорті)» (реєстр. № 10119 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Шверком Г.А., Остріковою Т.Г., Опанасенком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті (в автобусах, що здійснюють перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах) та на міському електричному транспорті в разі застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та здійснення безготівкового розрахунку через таку систему з використанням електронних платіжних засобів.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить спростити процес впровадження безготівкових форм оплати проїзду у міському транспорті, що сприятиме популяризації безготівкових розрахунків серед населення, дозволить оптимізувати операційні процеси компаній-перевізників, підвищити якість наданих ними послуг та безпеку руху.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запровадження запропонованих законопроектом змін може призвести до послаблення контролю за обсягами розрахункових операцій у сфері міських пасажирських перевезень, оскільки законопроект не передбачає врегулювання порядку формування та надання документів, які свідчать про факт проведення розрахункової операції при продажу проїзних і перевізних документів, а також порядку обліку таких документів та розрахункових операцій при їх продажу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впровадження безготівкових форм оплати проїзду в міському пасажирському транспорті)» (реєстр. № 10119 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Шверком Г.А., Остріковою Т.Г., Опанасенком О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 9439 доопрац. від 22.03.2019), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Паламарчуком М.П. та Вадатурським А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, встановити при виробництві коньяку України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 15% у 2019 році з поступовим підвищенням до 85% з 2027 року.

Крім того, проектом закону передбачається застосувати фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва коньяку без додержання вимог щодо використання суб’єктами господарювання у виробництві коньяку обов’язкової частки спирту коньячного, виробленого з вітчизняної сировини (штраф – 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. грн).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що наслідком прийняття закону є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у галузі виноробства, зокрема, виробництва коньяків України, з використанням вітчизняної сировини, збільшення внутрішніх інвестиції у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку вітчизняного коньячного спирту та зменшення обсягів імпорту коньячного спирту низької якості, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Згідно з пунктом 37-1 частини першої статті 64 і пунктом 13-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховуються за місцем вчинення порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету: створення сприятливих умов для виробництва коньяків України з використанням вітчизняної сировини призведе до збільшення надходжень до бюджету, а також положення законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів через збільшення кількості штрафів за вчинення відповідних правопорушень. Однак визначити вартісну величину такого впливу неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 9439 доопрац. від 22.03.2019), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Паламарчуком М.П. та Вадатурським А.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства та щодо платежів від вітчизняних суб’єктів господарювання у галузі виноградарства та виробництва коньячного спирту залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами: тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 9472 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується до 31 грудня 2023 року ввести мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, передбачається установити, що до 31 грудня 2023 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а оцінити сумарну величину впливу на бюджет неможливо, оскільки інформацію щодо вартісної величини впливу на показники бюджету у разі прийняття законопроекту розробниками не надано. При цьому, Мінфін зазначає, що запровадження обмежень на проведення перевірок контролюючими органами призведе до неможливості виконання органами ДФС повною мірою головної функції – належного контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, оскільки зі спливом строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України для застосування грошових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (1095 днів), у ДФС будуть відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності винних у вчиненні правопорушень осіб. Крім того, запровадження мораторію обмежить проведення перевірок ризикованих платників, що сформували значні суми сумнівного податкового кредиту з податку на додану вартість, перевірок порушників валютного законодавства, платників податків відповідно до процедури припинення юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, перевірок з питань повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору, які утримуються при виплаті доходів громадянам, що позбавляє державу можливості своєчасно пред’явити платнику податків належні до сплати суми податків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами: тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 9472 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків (реєстр. № 10117 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Білецьким А.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

поширити дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на енергетичні напої (з наданням визначення такому поняттю);

ввести заборону на:

- роздрібний продаж енергетичних напоїв, вміст етилового спирту в яких перевищує 0,5 відсотка об’ємних одиниць;

- споживання енергетичних напоїв особами, які не досягли 18-річного віку;

- продаж енергетичних напоїв: особам, які не досягли 18-річного віку; у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я; з торгових автоматів; у споживчій тарі місткістю більше 0,33 л;

встановити обмеження і заборону на рекламування енергетичних напоїв, рекламування знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються енергетичні напої;

запровадити адміністративну відповідальність та накладення відповідних фінансових санкцій (штрафів) за:

- порушення правил торгівлі енергетичними напоями (штраф від 100 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі);

- порушення правил споживання енергетичних напоїв (штраф від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

уповноважити органи внутрішніх справ складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, а суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує видатків з державного бюджету, а вплив законопроекту на дохідну частину бюджету обрахувати неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків (реєстр. № 10117 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Білецьким А.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації злочинів, пов’язаних з незаконним видобутком, використанням або незаконними операціями бурштином та іншими корисними копалинами загальнодержавного значення (реєстр. № 10173 від 21.03.2019), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити кримінальну відповідальність за:

порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це пов’язано з отриманням доходу у великому розмірі, – у вигляді накладення штрафу від 6 тис. до 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна;

незаконні операції з корисними копалинами загальнодержавного значення – у вигляді накладення штрафу від 1 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 1 до 12 років з конфіскацією майна;

незаконні операції з бурштином – у вигляді накладення штрафу від 10 тис. до 55 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 1 до 12 років з конфіскацією майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на показники бюджету.

Разом з тим, застосування положень законопроекту щодо кримінальної відповідальності може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації злочинів, пов’язаних з незаконним видобутком, використанням або незаконними операціями бурштином та іншими корисними копалинами загальнодержавного значення (реєстр. № 10173 від 21.03.2019), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення екологічного стану населених пунктів (реєстр. № 10177 від 21.03.2019), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Сажком С.М. та Шурмою І.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Закону України «Про благоустрій населених пунктів», передбачивши, зокрема адміністративну відповідальність за самовільне спалення трави, гілок, листя, твердих побутових відходів та будівельного сміття при використанні об’єктів благоустрою:

у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу на громадян від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень зумовить збільшення надходжень місцевих бюджетів від сплати адміністративних штрафів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що оцінити вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення екологічного стану населених пунктів (реєстр. № 10177 від 21.03.2019), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Сажком С.М. та Шурмою І.М., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації (реєстр. № 10139 від 12.03.2019), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільно процесуального кодексу України та законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про інформаційні агентства» «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телекомунікації» в частині запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації, встановивши серед іншого кримінальну відповідальність у вигляді штрафів в розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадських робіт та виправних робіт, тимчасового зупинення дії ліцензії, тимчасову заборону випуску друкованого видання, призупинення трансляції телерадіокомпанії, призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет.

За умови виявлення правопорушень щодо поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації, мережі Інтернет реалізація положень законопроекту в частині змін до Кримінального кодексу України може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації (реєстр. №10139 від 12.03.2019), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. №10167 від 20.03.2018), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Луценко І.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України передбачається поширити кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна – за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнім особам у залежності від конкретного виду правопорушення.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, також зазначаючи про таке, відмітило, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (реєстр. №10167 від 20.03.2019), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Луценко І.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу (реєстр. № 10118 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та «Про колективні договори і угоди», визначивши серед іншого поняття «мобінг» - як діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи та встановити адміністративну відповідальність за:

- такі дії у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин;

- мобінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин та якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю учаснику трудових відносин у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин;

- мобінг, вчинений власником або уповноваженим ним органом (особою) підприємства, установи, організації у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин;

- неповідомлення власником або уповноваженим ним органом (особою) підприємства, установи, організації уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки мобінгу (цькування) учасника трудових відносин у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки такого випливу.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу внесення змін до деяких Законів України (щодо запобігання мобінгу) (реєстр. № 10118 від 01.03.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження та протидії мобінгу (реєстр. № 10118-1 від 18.03.2019), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Мельничуком С.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про колективні договори і угоди» та «Про зайнятість населення», визначивши серед іншого поняття «мобінг» - як психологічний та/або економічний тиск, цькування, створення нестерпних умов з метою доведення працівника до звільнення чи настання інших несприятливих для працівника наслідків, та встановити адміністративну відповідальність за:

-такі дії у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин;

- вчинення мобінгу групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинене щодо члена виборного профспілкового органу у вигляді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин та якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю працівника, або стали причиною припинення трудового договору або припинення членства у професійній спілці у вигляді штрафу від тисячі п`ятиста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин;

- вчинення мобінгу щодо одинокої матері (батька), або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, вагітної жінки, осіб з інвалідністю, неповнолітніх, внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій, осіб передпенсійного та пенсійного віку у вигляді штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин;

- вчинення мобінгу посадовою особою підприємства, установи, організації чи фізичною особою, яка використовує найману працю у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства, установи, організації чи фізичну особу, яка використовує найману працю, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

- неповідомлення керівником підприємства, установи, організації чи фізичною особою, яка використовує найману працю, уповноваженим підрозділам органів прокуратури України про випадки мобінгу у вигляді штрафу на керівника підприємства, установи, організації чи фізичну особу, яка використовує найману працю від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади строком до одного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження та протидії мобінгу (реєстр. № 10118-1 від 18.03.2019), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Мельничуком С.П., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії цькуванню (мобінгу) та іншим проявам упередженого ставлення в сфері праці (реєстр. № 10118-2 від 19.03.2019), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та Іллєнком А.Ю.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблений з метою імплементації в українське законодавство міжнародного та європейського принципу рівного ставлення в сфері праці та захист учасників трудових відносин від цькування (мобінгу) через встановлення відповідальності за такі дії.

Так, пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про колективні договори і угоди», визначивши серед іншого поняття вчинення цькування (мобінгу) - як діяння, що полягає (окремо чи водночас) у тиску на працівника, погрозах, висміюванні, наклепі, ізоляції, створенні ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, в тому числі з використанням формально нейтральних процедур, та встановити адміністративну відповідальність за:

-такі дії у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин;

- вчинення цькування (мобінгу), групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинене щодо члена виборного профспілкового органу у вигляді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до п’ятдесяти годин та якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю працівника, або стали причиною припинення трудового договору або припинення членства у професійній спілці у вигляді штрафу від тисячі п`ятиста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин;

- вчинення цькування (мобінгу) щодо одинокої матері (батька), або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, вагітної жінки, осіб з інвалідністю, неповнолітніх, внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій, осіб передпенсійного та пенсійного віку у вигляді штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від п’ятдесяти до шістдесяти годин;

- вчинення цькування (мобінгу) посадовою особою підприємства, установи, організації чи фізичною особою, яка використовує найману працю у вигляді на посадових осіб підприємства, установи, організації чи фізичну особу, яка використовує найману працю, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

- неповідомлення керівником підприємства, установи, організації чи фізичною особою, яка використовує найману працю, уповноваженим підрозділам органів прокуратури України про випадки цькування (мобінгу) працівників у вигляді штрафу на керівника підприємства, установи, організації чи фізичну особу, яка використовує найману працю від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади строком до одного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії цькуванню (мобінгу) та іншим проявам упередженого ставлення в сфері праці (реєстр. № 10118-2 від 19.03.2019), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та Іллєнком А.Ю, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Донецької обласної державної адміністрації Стокоза І.С. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Донецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 23.04.2019 р. № 0.2/12/884/0/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (далі – Донецька облдержадміністрація) від 23.04.2019 р. № 0.2/12/884/0/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Донецької області передбачено субвенцію у сумі 693 687,9 тис. гривень.

У затвердженому Донецькою облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 514 295,33 тис. грн (74,1% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 40 000 тис. грн (1 об’єкт) для 1 району області;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 28 785,3 тис. грн (2 об’єкти та 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт) для 2 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 445 510,03 тис. грн (14 об’єктів) для 7 районів області.

Крім того, у надісланих Донецькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (693 687,9 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 51 671,8 тис. грн (капітальний ремонт – 15 785,3 тис. грн, поточний середній ремонт – 23 329,02 тис. грн, експлуатаційне утримання – 12 557,48 тис. грн), або 7,4% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 179 392,57 тис. грн, або 25,9% загального обсягу субвенції. Поряд з тим, згідно з листом облдержадміністрації на такі роботи додатково буде спрямовано залишок невикористаних коштів субвенції 2018 року, який становить 41 876,7 тис. гривень.

Слід зауважити, що запропонований Донецькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів не передбачає спрямування субвенції на вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах області, а у наданих матеріалах серед іншого зазначається, що у зв’язку з проведенням операції Об’єднаних сил у Донецькій області збільшилось навантаження на автомобільні дороги через пересування вантажної військової техніки, великогабаритного та вантажного транспорту, що спричиняє швидке руйнування покриття автомобільних доріг (інших пояснень не наведено).

Загалом матеріали, надані Донецькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Донецької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 23.04.2019 р. № 2170/1/5.1-6-397/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 557 536,7 тис. грн, використано – у сумі 515 660 тис. грн, або 92,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 41 876,7 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Донецькій області перераховано субвенцію у сумі 206 224,7 тис. грн, касові видатки за цей період становили 29 098,7 тис. грн, або 14,1% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 219 002,7 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Стокоз І.С.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Донецькій області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 23 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Донецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 514 295,33 тис. грн, поданий листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 23.04.2019 р. № 0.2/12/884/0/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Іваненка Г.Г про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Луганської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2019 р. № 3/9-2122).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (далі – Луганська облдержадміністрація) від 19.04.2019 р. № 3/9-2122 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Луганської області передбачено субвенцію у сумі 439 924,7 тис. гривень.

У затвердженому Луганською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 326 830,9 тис. грн (74,3% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 60 250 тис. грн (4 об’єкти);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 75 611 тис. грн (9 об’єктів) для 5 міст області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 190 969,9 тис. грн (5 об’єктів).

Крім того, у надісланих Луганською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (439 924,7 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 666,6 тис. грн (капітальний ремонт – 14 950 тис. грн, поточний середній ремонт – 1 800 тис. грн, експлуатаційне утримання – 7 916,6 тис. грн), або 5,6% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 113 093,8 тис. грн, або 25,7% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Луганською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Луганської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 15.04.2019 р. № 2024/1/5.1-6-320/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 352 620,4 тис. грн, використано – у сумі 226 819,2 тис. грн, або 64,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 125 801,2 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Луганській області перераховано субвенцію у сумі 130 784,1 тис. грн, касові видатки за цей період становили 20 647,6 тис. грн, або 15,8% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 235 937,6 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Іваненко Г.Г.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Луганській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Луганської облдержадміністрації від 19 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Луганської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 326 830,9 тис. грн, поданий листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2019 р. № 3/9-2122 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундіра В.О. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Рівненської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 07.05.2019 р. № 3316/0/01-01/19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Рівненської обласної державної адміністрації від 07.05.2019 р. № 3316/0/01-01/19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Рівненської області передбачено субвенцію у сумі 350 999,2 тис. гривень.

У затвердженому Рівненською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 280 999,2 тис. грн (80% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкції автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 17 277,5 тис. грн (2 об’єкти) для 1 району області;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 32 722,5 тис. грн (5 об’єктів та 1 захід з проектно-вишукувальних робіт) для 4 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 35 000 тис. грн (32 об’єкти) для 13 районів та 1 міста області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 180 999,2 тис. грн (25 об’єктів) для 13 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 15 000 тис. грн (7 об’єктів) для 4 районів та 1 міста області.

Крім того, у надісланих Рівненською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (350 999,2 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 22 124,73 тис. грн (реконструкція – 12 439 тис. грн, капітальний ремонт – 6 000 тис. грн, експлуатаційне утримання – 3 685,73 тис. грн), або 6,3% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 70 000 тис. грн, або 19,9% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Рівненською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Рівненської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 08.05.2019 р. № 2429/1/5.1-6-420/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Рівненської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 281 342,5 тис. грн, використано – у сумі 265 968 тис. грн, або 94,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 15 375,5 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Рівненській області перераховано субвенцію у сумі 104 347,7 тис. грн, касові видатки за цей період становили 5 000 тис. грн, або 4,8% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 114 722,2 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундір В.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Рівненській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Рівненської облдержадміністрації від 7 травня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Рівненської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 280 999,2 тис. грн, поданий листом Рівненської обласної державної адміністрації від 07.05.2019 р. № 3316/0/01-01/19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника начальника управління регіонального розвитку та будівництва – начальника відділу розвитку будівництва та будівельної діяльності Хмельницької обласної державної адміністрації Пасічник С.М. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 55/38-14-2344/2019).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 55/38-14-2344/2019 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Хмельницької області передбачено субвенцію у сумі 568 314,3 тис. гривень.

У затвердженому Хмельницькою облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 397 273,774 тис. грн (69,9% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 7 600 тис. грн (виготовлення проектно-кошторисної документації);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 15 557,1 тис. грн (8 об’єктів) для 2 міст області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 360 164,617 тис. грн (59 об’єктів) для 20 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 13 952,057 тис. грн (23 об’єкти) для 3 міст та 1 селища міського типу області.

Крім того, у надісланих Хмельницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (568 314,3 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 38 842,515 тис. грн (поточний середній ремонт – 28 415,715 тис. грн, експлуатаційне утримання – 10 426,8 тис. грн), або 6,8% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 171 040,526 тис. грн, або 30,1% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Хмельницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 11.05.2019 р.
№ 2502/1/5.1-6-349/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 456 533 тис. грн, використано – у сумі 456533 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 0,5 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницькій області перераховано субвенцію у сумі 168 952,7 тис. грн, касові видатки за цей період становили 28 394,3 тис. грн, або 16,8% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 140 558,9 тис. гривень.

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Дубневич Б.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник начальника управління регіонального розвитку та будівництва – начальник відділу розвитку будівництва та будівельної діяльності Хмельницької обласної державної адміністрації Пасічник С.М.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо Переліку об’єктів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Хмельницькій області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Хмельницької облдержадміністрації від 13 травня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

При голосуванні така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Хмельницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 397 273,774 тис. грн, поданий листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. №55/38-14-2344/2019 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації Чубаня С.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 р. № 6962/01/01-57).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 р. № 6962/01/01-57 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, які будуть фінансуватись у 2019 році за рахунок залишку коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, отриманих у 2018 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», як виняток з положень частини третьої
статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 11 530 865,2 тис. грн, з яких обласному бюджету Черкаської області передбачено 391 451,3 тис. гривень.

За звітними даними Казначейства у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 391 451,3 тис. грн, використано – у сумі 350 811,7 тис. грн, або 89,6%. Зважаючи на вимоги частини другої статті 57 Кодексу згідно з якими на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, залишок коштів за субвенцією станом на 1 січня 2019 року, що збережений на рахунку спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області, становить 40 639,6 тис. гривень.

Черкаською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, фінансове забезпечення яких буде здійснюватися за рахунок такого залишку, та визначено 12 об’єктів /згідно з передбаченими на 2019 рік напрямами/, з них на:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 33 039,6 тис. грн, або 81,3% (10 об’єктів) для 9 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 7 600 тис. грн, або 18,7% (2 об’єкти) для м. Сміла та с. Мошни.

Крім того, на капітальний ремонт штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 2 100 тис. грн, або 5,2% залишку.

При цьому, надані Черкаською облдержадміністрацією до Комітету матеріали щодо формування Переліку об’єктів не містять належного фінансово-економічного обґрунтування.

За інформацією Черкаської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копія листа-погодження від 26.04.2019 р. № 1052/1/5.1-6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Шкварилюк В.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації Чубань С.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюється за рахунок залишку субвенції станом на 1 січня 2019 року, поданий листом Черкаської облдержадміністрації від 10 травня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

При голосуванні така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р., на суму 40 639,6 тис. грн, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 р. № 6962/01/01-57 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.6. Про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Закарпатської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р.
№ 06-7/1215/1) /розгляд питання перенесено на чергове засідання/.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. начальника управління дорожнього господарства Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації Майора Я.Р. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернівецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.04.2019 р. № 01.34/5-820) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.04.2019 р. № 01.34/5-820 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Чернівецької області передбачено субвенцію у сумі 228 150,1 тис. гривень.

У затвердженому Чернівецькою облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 142 266,59 тис. грн (62,3% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 500 тис. грн (1 об’єкт) для 1 району області;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 39 663,59 тис. грн (3 об’єкти) для 2 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 97 103 тис. грн (34 об’єкти) для 11 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 5 000 тис. грн (2 об’єкти) для 1 міста та 1 села області.

Крім того, у надісланих Чернівецькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (228 150,1 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 20 560 тис. грн (капітальний ремонт – 13 000 тис. грн, експлуатаційне утримання – 7 650 тис. грн), або 9% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 85 883,51 тис. грн, або 37,6% загального обсягу субвенції.

Загалом матеріали, надані Чернівецькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Чернівецької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 23.04.2019 р. № 2172/1/5.1-6-405/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 182 873 тис. грн, використано – у сумі 164 594,6 тис. грн, або 90%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 18 278,4 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецькій області перераховано субвенцію у сумі 67 826,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 10 244,6 тис. грн, або 15,1% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 75 860 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Амельченко В.В., Куліченко І.І., Дубневич Б.В., Крулько І.І., Горбунов О.В., Шевченко О.Л., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та в.о. начальника управління дорожнього господарства Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації Майор Я.Р.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Чернівецькій області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 25 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернівецької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 142 266,59 тис. грн, поданий листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.04.2019 р. № 01.34/5-820 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундіра В.О. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Рівненської облдержадміністрації від 08.05.2019 р. № вих-3277/0/01-01в/19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Рівненської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р. № вих-3277/0/01-01в/19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування в Рівненській області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Рівненській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.

У зв’язку із завершенням у 2018 році дії експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. (протокол № 162) ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту. З цього приводу за дорученням Уряду Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) поінформовано, що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.

За звітними даними Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) станом на кінець 2018 року в рамках експерименту залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;

– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.

Враховуючи наведене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /лист Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772)/. У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном /лист Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912/ не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041/, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Рівненської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 413,5 млн грн (з них у 2018 р. – 46,1 млн грн), а використано таких коштів у сумі 402,3 млн грн (з них у 2018 р. – 189,4 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 154,5 млн грн/), або 97,3%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 11,2 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Рівненської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Рівненською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 5 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 11,2 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва – 3 об’єкта на загальну суму 1,5 млн грн (що становить 13,4% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 2 об’єкта на загальну суму 9,7 млн грн (що становить 86,6% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Рівненської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 23.04.2019 р. № 2168/1/5.2-6-376/08 та Мінінфраструктури від 02.05.2019 р. № 5327/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Рівненською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю., перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундір В.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Рівненської облдержадміністрації від 8 травня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України і Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Рівненської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Рівненської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 р. № вих-3277/0/01-01в/19), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецького О.О. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Житомирській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Житомирської облдержадміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Житомирської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Житомирській області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Житомирській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 342,02 млн грн (з них у 2018 р. – 65,63 млн грн), а використано таких коштів у сумі 275,75 млн грн (з них у 2018 р. – 116,14 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 116,78 млн грн/), або 80,6%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 66,27 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Житомирської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Житомирською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 3 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 66,27 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Житомирської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 16.04.2019 р. № 2058/1/5.2-6-382/08 та Мінінфраструктури від 18.04.2019 р. № 4888/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Житомирською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., народний депутат України Ревега О.В., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю., заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецький О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Житомирської облдержадміністрації від 19 квітня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Житомирській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Житомирської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Закарпатській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Закарпатської облдержадміністрації від 03.05.2019 р. № 06-7/1179) /розгляд питання перенесено на чергове засідання/.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєва С.Ю. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Тернопільській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Тернопільської облдержадміністрації від 11.05.2019 р. № 01-3012/24).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Тернопільської обласної державної адміністрації від 11.05.2019 р. № 01-3012/24 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Тернопільській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 90,776 млн грн (з них у 2018 р. – 14,078 млн грн), а використано таких коштів у сумі 78,824 млн грн (з них у 2018 р. – 17,353 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 15,227 млн грн/), або 86,8%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 11,952 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Тернопільської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Тернопільською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 11,952 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Тернопільської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 15.04.2019 р. № 2033/1/5.2-6-332/08 та Мінінфраструктури від 06.05.2019 р. № 1338/25/14-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Тернопільською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В. та директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Тернопільської облдержадміністрації від 11 травня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Тернопільській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 11.05.2019 р. № 01-3012/24), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту – головного бухгалтера Генеральної прокуратури України Шарманської С.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Генеральній прокуратурі України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 309-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Генеральної прокуратури України від 11.05.2019
№ 18-935вих-19 (копію звернення роздано народнм депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 309-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Генеральній прокуратурі України на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 309-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Генеральній прокуратурі України на 2019 рік, перерозподіл видатків споживання загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 2 684 тис. гривень (з них оплата праці – 2 200 тис. гривень);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 0901040 «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» на 2 684 тис. гривень (з них оплата праці – 2 200 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Слід звернути увагу, що частиною одинадцятою статті 23 Кодексу заборонено, зокрема без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшувати бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-березня поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

- 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» в обсязі 1 581,8 млн грн, що становить 91,1% плану на звітний період та 22,2% уточненого плану на рік /затверджено у обсязі 7 118,5 млн грн/;

- 0901040 «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» в обсязі 3 млн грн, що становить 80,4% плану на звітний період та 20,1% плану на рік /затверджено у обсязі 15,1 млн грн./.

За поясненнями, наведеними у листі Генеральної прокуратури України, реалізація розпорядження забезпечить здійснення оплати праці членам Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 456 «Про оплату праці членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» та від 06.02.2019 № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році».

Щодо умов оплати праці членів Комісії необхідно зазначити наступне. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 456 (зі змінами) розміри посадових окладів членів Комісії визначаються за схемою посадових окладів на посадах державної служби, передбаченою для державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, яка визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік за групою 1 оплати праці. При цьому, відповідно до зазначеної схеми посадових окладів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 102, з 1 січня 2019 року розмір посадового окладу за групою 1 оплати праці визначається множенням мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року (1 762 грн х 2 = 3 524 грн), на відповідний коефіцієнт 6,81 (тобто становитиме 23 998,4 гривень).

Водночас, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 456 (зі змінами) членам Комісії також за рішеннями Комісії виплачується:

надбавка за інтенсивність праці у розмірі не менш як 50 відсотків посадового окладу;

надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі не менш як 50 відсотків посадового окладу;

надбавка за вислугу років з урахуванням стажу роботи в галузі права у відсотках до посадового окладу;

допомога для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати члена Комісії;

премія з урахуванням особистого внеску членів Комісії в загальні результати роботи у межах фонду преміювання.

Необхідно наголосити, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 102 доручено керівникам державних органів забезпечити виконання цієї постанови виключно в межах фондів заробітної плати, затверджених у кошторисах.

Крім того, слід зауважити, що звернення Генеральної прокуратури України до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, а також пояснень щодо можливості зменшення видатків державного бюджету та відсутності ризиків, що можуть виникнути внаслідок здійснення таких змін, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 8 травня 2019 року № 309-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 309-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Генеральній прокуратурі України на 2019 рік, здійснення перерозподілу видатків споживання загального фонду державного бюджету шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 2 684 тис. гривень (з них оплата праці – 2 200 тис. гривень) та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0901040 «Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів» на 2 684 тис. гривень (з них оплата праці – 2 200 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства інфраструктури України Галущака А.Е. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури України на 2019 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 258-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства інфраструктури України від 02.05.2019 № 5341/09/10-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 258-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 3101250 «Проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» у Дніпропетровській області» на суму 200 000 тис. гривень;

установлення таких видатків на відповідні суми за бюджетною програмою, відкритою для Державного агентства інфраструктурних проектів на проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» у Дніпропетровській області.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід відмітити, що бюджетна програма 3101250 «Проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» у Дніпропетровській області» вперше визначена Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». За цією бюджетною програмою бюджетні призначення визначено Міністерству інфраструктури України (далі – Мініфраструктури), як головному розпоряднику коштів державного бюджету (відповідальним виконавцем є апарат міністерства), у сумі 200 000 тис. гривень (видатки розвитку) /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-березень 2019 року видатки за бюджетною програмою 3101250 не проводились/. При цьому, на час розгляду даного питання за вказаною бюджетною програмою не затверджено порядок використання коштів та паспорт бюджетної програми.

Отже, шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету пропонується змінити відповідального виконавця бюджетної програми 3101250, визначивши за цією програмою нового відповідального виконавця, а саме Державне агентство інфраструктурних проектів України
(далі – Укрінфрапроект) /центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного транспорту, що визначено у Положенні про Державне агентство інфраструктурних проектів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 714 (зі змінами)/.

З приводу зазначеного у матеріалах Мініфраструктури, які надійшли до Комітету, також зазначено про те, що Укрінфрапроект має значний позитивний досвід з реалізації проектів будівництва/реконструкції об’єктів інфраструктури аеропортів за рахунок державних коштів, а відповідно до наказу Укрінфрапроекту від 21.11.2016 № 2 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів» визначено балансоутримувачем аеродромів та аеродромних об’єктів, які закріплюються за ним на праві господарського відання після передачі аеродромів державної та комунальної власності в установленому порядку до сфери управління Укрінфрапроекту.

Натомість, відсутні пояснення щодо неврахування повноважень Укрінфрапроекту під час підготовки проекту державного бюджету на 2019 рік і закріплення ще при затвердженні державного бюджету на 2019 рік відповідної бюджетної програми за Укрінфрапроектом, як відповідальним виконавцем бюджетної програми у складі Міністерства інфраструктури.

За поясненнями Мінінфраструктури обсяг видатків, визначений у державному бюджеті на 2019 рік на проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я», буде спрямовано на підготовку території будівництва (відведення земельних ділянок, розроблення детального плану території, відшкодування сільськогосподарських витрат) (у сумі 75 000 тис. грн), підготовку техніко-економічного обґрунтування проекту, робочої документації інвестиційного проекту (69 000 тис. грн), початок підготовчих робіт (у сумі 50 000 тис. грн) тощо.

За інформацією Мініфраструктури прогнозна вартість будівництва нового аеродромного комплексу з усією необхідною інфраструктурою складає 2,9 млрд гривень і здійснюватиметься на умовах співфінансування (80% – кошти державного бюджету та/або залучені під державні гарантії та 20% – місцевих бюджетів), а загальна тривалість будівництва складає 24 місяці. Поряд з цим, за рахунок коштів Украероруху передбачається здійснити будівництво аеродромно-диспетчерської вежі (прогнозна вартість складає 350 000 тис. гривень).

Слід також зазначити, що в експертному висновку Секретаріату Кабінету Міністрів України (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2019 рік», який було включено до матеріалів з цього питання при його розгляді на засіданні Уряду 17 квітня 2019 року, зазначено про висловлення Юридичним департаментом застережень щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення Уряду із зазначеного питання з огляду на вимоги:

частини восьмої статті 23 Кодексу, якими Уряду не надано повноважень встановлювати бюджетні призначення для Державного агентства інфраструктурних проектів. Водночас, зазначеною нормою передбачено перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету лише у межах загального обсягу призначень головного розпорядника бюджетних коштів і за бюджетними програмами;

частини п’ятої статті 23 Кодексу, згідно з якими пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень надаються та розглядаються у порядку встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом, яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених Кодексом;

частини п’ятої статті 22 Кодексу, щодо якої головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України: приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Проте, варто зауважити, що здійснення перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Уряду від 17.04.2019 № 258-р передбачає відкриття нової бюджетної програми для проведення видатків державного бюджету цільового призначення та у обсязі коштів як це визначено у затвердженому на 2019 рік державному бюджеті, а саме відповідні бюджетні призначення визначено за бюджетною програмою 3501250.

Необхідно також зауважити, що звернення Мінінфраструктури до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних пояснень та обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України не було висловлено запоречень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 17 квітня 2019 року № 258-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 258-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 200 000 тис. грн шляхом зменшення цих видатків за бюджетною програмою 3101250 «Проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» у Дніпропетровській області» та установлення таких видатків Державному агентству інфраструктурних проектів на виконання відповідних заходів.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Парцхаладзе Л.Р. про погодження розподілу у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 280-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) від 02.05.2019 року № 1/34.4/5790-19 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2019 році» (далі – розпорядження КМУ № 280-р).

Питання погодження Комітетом розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад (загальний обсяг якої розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів) шляхом надання об’єднаній територіальній громаді (далі – ОТГ) коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади (загальний обсяг такої субвенції визначається законом про Державний бюджет України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону за загальним фондом передбачено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 2761130) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» (далі – субвенція) у сумі 2 100 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону).

Розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад затвердженого на 2019 рік обсягу субвенції здійснено розпорядженням КМУ № 280-р на підставі частини шостої статті 108 Кодексу. Згідно з додатком до цього розпорядження розподіл проведено в межах загального обсягу субвенції між бюджетами 782 ОТГ, для яких у додатку № 6 до Закону затверджено міжбюджетні трансферти та встановлено у 2019 році відносини з державним бюджетом, і бюджетами 24 міст обласного значення, де за інформацією Мінрегіону завершився процес приєднання суміжних сільських, селищних територіальних громад відповідно до розділу ІІ-1 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», кожної з областей у таких обсягах: Вінницької (для 35 – ОТГ, 2 – міст Вінниці та Хмільника) у сумі 50,9 млн грн, Волинської (для 50 – ОТГ) – 126,4 млн грн, Дніпропетровської (для 60 – ОТГ, 2– міст Марганця та Покрови) – 174 млн.грн, Донецької (для 10 – ОТГ) – 37 млн грн, Житомирської (для 51– ОТГ, 2 – міст Житомира та Новоград-Волинського) – 175,3 млн грн, Закарпатської (для 6 – ОТГ) – 14,8 млн грн, Запорізької (для 43– ОТГ, 1 – міста Бердянська) – 132,8 млн грн, Івано- Франківської (для 29 – ОТГ, 1 – міста Коломиї) – 71,3 млн грн, Київської (для 13 – ОТГ, 3 – міст Березані, Бучі та Ржищева) – 45,5 млн грн, Кіровоградської (для 20 – ОТГ) – 40 млн грн, Луганської (для 9 – ОТГ) – 36,7 млн грн, Львівської (для 40 – ОТГ) – 87,4 млн грн, Миколаївської (для 28 – ОТГ, 1 – міста Вознесенська) – 81 млн грн, Одеської (для 28 – ОТГ) – 101,3 млн грн, Полтавської (для 44 – ОТГ, 1 – міста Гадяча) – 94,4 млн грн, Рівненської (для 31 – ОТГ, 1 – міста Вараша) – 72,6 млн грн, Сумської (для 29 – ОТГ, 1 – міста Шостки) – 74,3 млн грн, Тернопільської (для 47 – ОТГ, 2 – міст Бережани та Тернополя) – 97,1 млн грн, Харківської (для 16 – ОТГ, 1 – міста Лозової) – 58,9 млн грн, Херсонської (для 27 – ОТГ, 1 – міста Каховки) – 77 млн грн, Хмельницької (для 44 – ОТГ, 1 – міста Славути) – 145,2 млн грн, Черкаської (для 53 – ОТГ, 1 – міста Канева) – 95,6 млн грн, Чернівецької (для 32 – ОТГ, 1 – міста Новодністровська) – 76,4 млн грн, Чернігівської (для 37 – ОТГ, 2 – міст Ніжина та Новгород-Сіверського) – 134,1 млн грн.

Згідно з обґрунтуваннями щодо такого розподілу, наданими Мінрегіоном до Комітету:

загальний обсяг субвенції розподілено між бюджетами 806 ОТГ (включаючи окремі міста обласного значення), створених відповідно до закону у 2015-2018 роках, пропорційно до площ та кількості сільського населення у таких територіальних громадах з рівною вагою обох цих факторів відповідно до формули, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» (для проведення розрахунку використовувалася офіційна інформація: стосовно відомостей про площі територій ОТГ – дані, що надійшли від облдержадміністрацій; щодо чисельності населення ОТГ – інформацію Державної служби статистики України);

не увійшли до розподілу такої субвенції 45 ОТГ, де не відбулися перші місцеві вибори 23.12.2018 у зв’язку з введенням воєнного стану, та не включено до розподілу Черкаську ОТГ Дніпропетровської області, де проведення перших місцевих виборів призупинено.

Слід звернути увагу, що зазначену вище формулу затверджено відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» згідно із змінами, внесеними у 2019 році (постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 256) до Порядку та умов надання субвенції, що затверджені постановою КМУ від 16.03.2016 № 200.

Поряд з тим, субвенція згідно з Порядком та умовами її надання надається для формування інфраструктури ОТГ, що належить до комунальної власності, та спрямовується на:

– розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;

– підвищення якості надання адміністративних послуг, зокрема створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення;

– створення сучасних систем організації управління громадою – комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;

– реконструкцію, капітальний ремонт, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ з метою їх використання відповідно до повноважень та потреб ОТГ з обов’язковим застосуванням енергоефективних технологій;

– нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності, що поліпшують доступність жителів до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги;

– закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств, пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення, спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;

– нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення, об’єктів поводження з відходами та рекультивацію територій сміттєзвалищ тощо;

– здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту;

– погашення в установленому законодавством порядку зареєстрованої органами Казначейства на початок бюджетного періоду бюджетної кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів, отриманих з державного бюджету за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»;

– будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

– капітальний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);

– співфінансування інших програм і проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Умовами надання субвенції серед іншого передбачено:

– спрямування субвенції на фінансування проектів згідно з планом соціально-економічного розвитку ОТГ з урахуванням потреб різних соціальних груп з метою забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, календарний план реалізації яких становить не більш як три роки;

– погодження поданого виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад ОТГ переліку проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок субвенції, з відповідними проектними заявками, спеціально утвореною для їх розгляду при Мінрегіоні комісією;

– врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Перелік проектів, що здійснюються за рахунок субвенції, формується виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад ОТГ та затверджується відповідними міськими, селищними, сільськими радами, пройшовши процедуру оцінки та погодження у облдержадміністраціях і комісії Мінрегіону (що відбувається з дня затвердження КМУ розподілу субвенції).

Варто звернути увагу, що згідно з розписом видатків державного бюджету на 2019 рік надання субвенції місцевим бюджетам передбачено починаючи з травня. Зважаючи на зазначене, для ефективного використання наданих коштів до цього періоду (протягом 4 місяців) належало затвердити відповідні переліки об’єктів, однак здійснення Урядом розподілу субвенції у квітні п.р. зумовлює відтермінування затвердження місцевими радами переліків об’єктів, що мають здійснюватися за рахунок субвенції, та створює передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів.

Довідково: у 2018 році бюджетам 665 ОТГ (5,6 млн жителів) надано субвенцію у сумі 1 861,3 млн грн (98% бюджетних призначень та майже у 4 рази більше, ніж у 2017 р.), за рахунок яких завершено 2376 проектів (із 2697 запланованих, або 88,1%) у сферах: освіти – 388 проектів (78% запланованих), культури – 141 (86%), спорту – 41 (74,5%), охорони здоров’я і соціального захисту – 68 (84%), об’єкти: водопостачання і водовідведення – 114 (75,5%), газо-тепло-, енергопостачання – 639 (95,5%), дорожньо-транспортна інфраструктура – 433 (90,6%), планування територій – 37(100%), закупівля спеціалізованих транспортних засобів – 373 (99,2%),Центри надання адміністративних послуг – 56 (65,9%), інші проекти – 86 (88,6%).

Інформація щодо використання субвенції та реалізації проектів у 2018 році роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., Амельченко В.В., Деркач А.Л., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Парцхаладзе Л.Р.

Голова підкомітету з питань з питань місцевих бюджетів Комітету Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення у 2019 році розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком до розпорядження КМУ від 24.04.2019 р. № 280-р.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу обсягу субвенції, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у 2019 році розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на суму 2 100 млн грн згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 280-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Парцхаладзе Л.Р. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 345.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) від 08.05.2019 р. № 7/19.5/7561-19 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 345 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068» (далі – постанова КМУ № 345).

Питання погодження Комітетом розподілу між місцевими бюджетами обсягів трансфертів з державного бюджету унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону передбачено видатки за бюджетною програмою (код 2761600) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі – субвенція) у сумі 1 550 млн грн, з них за загальним фондом – 500 млн грн, за спеціальним фондом – 1 050 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону).

Джерелом надання субвенції із спеціального фонду державного бюджету є кошти позики Європейського інвестиційного банку (200 млн євро), що залучаються Україною відповідно до Фінансової угоди між Україною та цим банком в рамках реалізації проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України», підписаної 22 грудня 2014 року та ратифікованої Законом України від 22.04.2015 р. № 346-VIII.

Довідково: Метою проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» визначено підтримку комплексних заходів з інвестування в сектори муніципальної та соціальної інфраструктури для подолання наслідків конфлікту в Східній Україні. Відтак, проект охоплює три відповідні географічні місцевості: 1) райони, що зазнали негативного впливу у Донецькій і Луганській областях та знаходяться під контролем Уряду України, 2) три навколишні області (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська), які зазнають сильного тиску на соціальні послуги та іншу інфраструктуру в зв’язку із значним припливом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та іншими порушеннями, пов'язаними із конфліктом; 3) конкретні місцеві ради в інших областях, що приймають значні припливи ВПО, для надання допомоги у вирішенні проблем посиленого тиску на соціальну інфраструктуру та розселення. Проект є рамковою позикою, призначеною для: вирішення потреб внутрішньо переміщених осіб; підтримку, сприяння та прискорення якнайшвидшого відновлення інфраструктури, відновлення та поліпшення постачання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, постачання електроенергії, централізоване опалення, ремонт та реставрацію пошкоджених громадських будівель (адміністративних будівель, шкіл, медичних центрів і лікарень, поштових відділень та іншої соціальної інфраструктури).

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 (у редакції постанови КМУ № 187, із змінами, внесеними постановою КМУ № 345) «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України», згідно з якими встановлено такі особливості:

– субвенція спрямовується бюджетам адміністративно-територіальних одиниць (згідно з додатками 1, 4 і 5), на території яких реалізуються проекти у рамках Програми за напрямами, визначеними у Фінансовій угоді. Переліки проектів, які фінансуються за рахунок субвенції, формуються та затверджуються головним розпорядником субвенції за пропозиціями органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади;

– субвенція із загального фонду спрямовується виключно на сплату податку на додану вартість, що додається до вартості товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється в рамках проектів, що фінансуються в рамках Програми, (субвенція із спеціального фонду не використовується для сплати податків, зборів та митних платежів);

– субвенція не може бути спрямована на погашення штрафних санкцій та/або пені, що нараховується за порушення умов договорів, та на витрати, пов’язані з перерахуванням та конвертацією коштів за рахунком для одержання коштів та проектними рахунками;

– надання субвенції спеціального фонду згідно з розподілом, визначеним у додатках 4 і 5, для адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Одеської та Полтавської областей може бути здійснено лише за умови підтвердження співфінансування таких проектів з відповідних місцевих бюджетів у обсязі не меншому, ніж сума податку на додану вартість;

– об’єкти, зокрема житлового фонду, що фінансуються за рахунок субвенції, залишаються у комунальній власності (спільній власності) відповідних територіальних громад та використовуються за цільовим призначенням протягом не менше 20 років з дати завершення впровадження проекту;

– спроможність органів місцевого самоврядування відповідних територіальних громад сіл, селищ та міст забезпечувати подальше власне фінансування або утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об’єктів, що фінансуються за рахунок субвенції;

– замовниками будівництва під час розроблення проектної документації для реалізації проектів, що пов’язані з будівництвом (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), має бути забезпечено врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Розподіл субвенції між місцевими бюджетами та за проектами на 2019 рік було здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1204 (шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1068 та викладення у новій редакції додатків 1 та 4 до Порядку та умов надання субвенції) у сумі 1 103 609,086 тис. грн, з них за рахунок загального фонду – 147 048,324 тис. грн, за рахунок спеціального фонду – 956 560,762 тис. грн. Такий розподіл погоджено Комітетом 05.02.2019 р. з урахуванням необхідності внесення техніко-юридичних уточнень у додатках 1 та 4 до Порядку та умов надання субвенції.

Постановою КМУ № 345 проведено уточнений розподіл у 2019 році субвенції між місцевими бюджетами загалом на суму 1 229 717,420 тис. грн (з них за рахунок загального фонду – 179 717,420 тис. грн, за рахунок спеціального фонду – 1 050 000 тис. грн) згідно з додатками до Порядку та умов надання субвенції, а саме:

– додаток 1 викладено у такій редакції «Розподіл у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами (Пул 1)» та здійснено розподіл субвенції із загального фонду у сумі 54 327,603 тис. грн, спеціального фонду у сумі 271 637,933 тис. грн між місцевими бюджетами таких областей:

Донецької (міста: Бахмут, Мирноград, Костянтинівка, райони: Великоновосілківський, Нікольський, Олександрівський) за загальним фондом – 19562,818 тис. грн, за спеціальним фондом – 97814,068 тис. грн;

Запорізької (Приморський район) за загальним фондом – 13755,717 тис. грн, за спеціальним фондом – 68778,575 тис. грн;

Луганської (місто Сєвєродонецьк, райони: Кремінський, Міловський, Станично-Луганський, Троїцький) за загальним фондом – 3999,205 тис. грн, за спеціальним фондом – 19996,008 тис. грн;

Харківської (обласний бюджет, райони: Вовчанський, Валківський, Дергачівський) за загальним фондом – 17009,863 тис. грн, за спеціальним фондом – 85049,282 тис. грн;

– додаток 4 викладено у такій редакції «Розподіл у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами (Пул 2а)» та здійснено розподіл субвенції у сумі 897 792,481 тис. грн, з них за рахунок загального фонду – 124 956,246 тис. грн, за рахунок спеціального фонду – 772 836,235 тис. грн між місцевими бюджетами таких областей:

Дніпропетровської (обласний бюджет) у сумі 51 771,811 тис. грн (за спеціальним фондом);

Донецької (обласний бюджет, міста: Бахмут, Вугледар, Маріуполь, Мирноград, Торецьк, Покровськ, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ, Селидове, райони: Мангушський, Маp’їнський, Нікольський, Волноваський, Добpопільський, об’єднані територіальні громади: м. Лимана та Іллінівська сільська) – у сумі 697 870,481 тис. грн, з яких за загальним фондом – 116 311,758 тис. грн, за спеціальним фондом – 581 558,723 тис. грн;

Запорізької (міста: Токмак, Запоріжжя, Мелітополь та Василівський район) – у сумі 55512,515 тис. грн (за спеціальним фондом);

Луганської (обласний бюджет, м. Рубіжне, райони: Білокуракинський, Новоайдарський, Сватівський, Попаснянський, Міловський, Станично-Луганський, Троїцький, Старобільський, об’єднані територіальні громади: смт Білокуракиного та смт Біловодська) – у сумі 51 866,919 тис. грн, з яких за загальним фондом – 8 644,488 тис. грн, за спеціальним фондом –43 222,431 тис. грн;

Харківської (міста Лозова, Первомайське та райони: Золочівський, Валківський, Первомайський, Великобурлуцький, Дворічанський, Балаклійський, об’єднана територіальна громада смт Золочів) – у сумі 40 770,755 тис. грн (за спеціальним фондом).

Водночас, у цьому додатку для адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей визначено мінімальний обсяг співфінансування у 2019 році за рахунок місцевих бюджетів у загальній сумі 29611,018 тис. гривень;

– доповнено новим додатком 5 «Розподіл у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами (Пул 3)», в якому здійснено розподіл субвенції у сумі 5959,403 тис. грн, з них за рахунок загального фонду – 433,571 тис. грн, за рахунок спеціального фонду – 5525,832 тис. грн між місцевими бюджетами таких областей:

Дніпропетровської (об’єднана територіальна громада с.Троїцька) – у сумі 230,474 тис. грн (за спеціальним фондом);

Донецької (міста: Добропілля, Мирноград, Покровськ, райони Бахмутській, Нікольський) – у сумі 671,3 тис. грн, з яких за загальним фондом – 111,883 тис. грн, за спеціальним фондом – 559,417 тис. грн;

Запорізької (міста: Запоріжжя, Мелітополь, об’єднана територіальна громада м.Гуляйполя) – у сумі 1822,389 тис. грн (за спеціальним фондом);

Луганської (м. Рубіжне, Міловський район, об’єднані територіальні громади: смт Біловодська та смт Лозно-Олександрівка) – у сумі 1930,129 тис. грн, з яких за загальним фондом – 321,688 тис. грн, за спеціальним фондом – 1608,441 тис. грн;

Одеської (місто Одеса) – у сумі 667,025 тис. грн (за спеціальним фондом);

Полтавської (міста Кременчук, Миргород) – у сумі 638,086 тис. грн (за спеціальним фондом).

У цьому додатку для адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Полтавської областей визначено мінімальний обсяг співфінансування у 2019 році за рахунок місцевих бюджетів у загальній сумі 671,594 тис. гривень.

З приводу включення до розподілу коштів місцевих рад Одеської та Полтавської областей Мінрегіоном поінформовано, що з огляду на зазначені вище критерії щодо можливої участі у проекті конкретних місцевих рад, Європейським інвестиційним банком погоджено надання коштів позики окремим місцевим радам таких областей.

Слід зауважити, що Мінрегіоном не надано належних розрахунків та обґрунтувань щодо здійсненого розподілу коштів між місцевими бюджетами, а також відповідних пояснень щодо доцільності розподілу субвенції між місцевими бюджетами у трьох додатках (або за трьома Пулами), зважаючи, що одні і ті ж місцеві бюджети повторюються у всіх додатках.

Довідково: Згідно із оперативною інформацією Казначейства за січень-квітень 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано субвенцію у сумі 5520,5 тис. грн (0,6% плану на рік), з них бюджету м. Мирнограда Донецької області у сумі 76,9 тис. грн (0,1% плану на рік), бюджету Приморського району Запорізької області у сумі 4957,1 тис. грн (16,5% плану на рік), а також бюджету Кремінського району Луганської у сумі 486,6 тис. грн області (31,4% плану на рік).

Необхідно зазначити, що субвенція передбачається у державному бюджеті починаючи з 2016 року. Згідно із звітом Казначейства про виконання бюджетів:

у 2016 році до спеціального фонду державного бюджету залучено 382 723,4 тис. грн позики Європейського інвестиційного банку для реалізації відповідних проектів (здійснено вибірку коштів);

за 2016-2018 роки касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за спеціальним фондом проведені у сумі 232 507,8 тис. грн, що становить 60,8% обсягу вибірки.

Згідно з пунктом 1.04В статті 1 Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком наступна вибірка коштів може бути здійснена за умови розподілу 80% попереднього траншу на проекти або виплати 50% попереднього траншу Кінцевим бенефіціарам.

Варто також наголосити, що згідно з вимогами Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету зберігаються на кінець бюджетного періоду для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді /частина друга статті 57/.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо розподілу, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений розподіл субвенції згідно з постановою КМУ № 345 з дотриманням вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити уточнений розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України згідно з додатками 1, 4 і 5 до Порядку та умов надання такої субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1068 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 345 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068») /з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду державного бюджету/.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства екології та природних ресурсів України
(далі – Мінприроди) від 13.05.2019 № 5/1-13/5004-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік».

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет.

Законом на 2019 рік Мінприроди за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» визначено бюджетні призначення у обсязі 423 411,7 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 402 555,9 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 27 099,7 тис. грн, видатки розвитку – 375 456,2 тис. грн), за спеціальним фондом державного бюджету – 20 855,8 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: за підсумками січня-березня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2401270 видатки не проводились.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс) за бюджетною програмою 2401270 видатки за спеціальним фондом державного бюджету (затверджено у сумі 20 855,8 тис. грн) мають спрямовуватись на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, за рахунок надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, 30 відсотків яких є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Слід зазначити, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Мінприроди у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (далі – розподіл коштів), у сумі 398 234,837 тис. грн згідно з додатком до цієї постанови, за такими напрямами (заходами):

- збереження природно-заповідного фонду – 342 818,529 тис. грн;

- охорона атмосферного повітря – 1 300 тис. грн;

- охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу – 20 874,908тис. грн;

- наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, організація оцінки впливу на довкілля, організація праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища – 33 241,4 тис. грн.

При цьому, нерозподілений залишок коштів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 визначено у обсязі 25 176,863 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що викладений у постанові Уряду від 24.04.2019 № 393 розподіл коштів за бюджетною програмою 2401270 не містить конкретизації обсягу видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, хоча Законом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено, як за загальним, так і спеціальним фондами державного бюджету, а як зазначалось вище видатки за спеціальним фондом бюджету мають постійне бюджетне призначення.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 393 Мінприроди доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом.

Використання коштів за бюджетною програмою 2401270 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення природоохоронних заходів (далі – Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 163 (із змінами), і до якого внесено чергові зміни постановою Уряду від 24.04.2019 № 393.

Пунктом 1 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінприроди.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку бюджетні кошти спрямовуються відповідно до плану природоохоронних заходів з урахуванням переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147, на:

- забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

- охорону і раціональне використання водних ресурсів;

- збереження природно-заповідного фонду;

- охорону атмосферного повітря;

- охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу;

- науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, організацію оцінки впливу на довкілля, організацію праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

- рекультивацію порушених земель та використання родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель.

Згідно з пунктом 3 Порядку (з урахуванням змін, внесених постановою Уряду від 24.04.2019 № 393) формування плану природоохоронних заходів здійснюється у порядку, встановленому Мінприроди, за такими критеріями:

кошти загального фонду державного бюджету спрямовуються виключно на природоохоронні заходи, які здійснюються на об’єктах державної власності;

готовність природоохоронного заходу на час подання запиту;

природоохоронний ефект;

календарний план проведення становить від одного до трьох років;

для проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція) – наявність затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації (крім установ природно-заповідного фонду, які належать до сфери управління Мінприроди та ДАЗВ) з урахуванням необхідності:

погашення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих років;

завершення розпочатого у минулих роках будівництва, розширення та реконструкції об’єктів з високим ступенем будівельної готовності.

Слід зазначити, що змінами до пункту 3 Порядку, внесеними постановою Уряду від 24.04.2019 № 393, встановлено виключення для установ природно-заповідного фонду, які належать до сфери управління Мінприроди та ДАЗВ, положень щодо формування плану природоохоронних заходів, зокрема, для проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція) за наявності затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.

Загалом слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Мінприроди до Комітету, не містять будь-якого фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) щодо розподілу коштів за бюджетною програмою 2401270 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах, а також положень стосовно критеріїв та механізмів розподілу коштів між регіонами та конкретними напрямами (заходами) і відповідності цих напрямів (заходів) вимогам пунктів 2 та 3 Порядку.

Відсутність вказаної інформації не дає можливості належним чином проаналізувати запропонований розподіл коштів.

Довідково: згідно із звітом Уряду щодо виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» фактично проведено видатки у сумі 522,3 млн грн, що становить 81,3% від уточненого плану /не використано 120,3 млн грн, з яких за загальним фондом 67,6 млн грн/, що свідчить про неналежне виконання головним розпорядником бюджетних коштів покладеного на нього бюджетним законодавством обов’язку щодо здійснення ефективного управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів.

Слід зазначити, що у 2018 році розподіл коштів за цією бюджетною програмою був встановлений постановою Уряду від 18 квітня 2018 р. № 361, до якої в подальшому було внесено ряд змін постановами Уряду від 04.07.2018 р. № 537 та від 03.10.2018 р. № 888. Загалом постановою Уряду від 18.04.2018 р. № 361 (зі змінами) було розподілено обсяг коштів у сумі 342 736,684 тис. грн (із урахуванням змін, внесених до річного плану відповідно до розпоряджень Уряду щодо перерозподілу видатків державного бюджету від 04.07.2018 р. № 473-р та від 03.10.2018 р. № 782-р). Разом з тим, відповідно до звітних даних уточнений річний план за цією програмою визначено у обсязі 642 620,2 тис. грн, тобто, із урахуванням розпорядження Уряду від 04.07.2018 р. № 529-р «Про виділення коштів на здійснення у 2018 році природоохоронних заходів», яким Мінприроди для здійснення природоохоронних заходів виділено кошти у сумі 299 883,545 тис. гривень за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився на 1 січня 2018 року. Проте, до Комітету не надходило звернення Мінприроди щодо погодження розподілу коштів для здійснення природоохоронних заходів згідно із розпорядженням Уряду від 04.07.2018 р. № 529-р, та відповідно Комітетом такий розподіл коштів не погоджувався.

Інформація Мінприроди про використання за напрямами (заходами) коштів за підсумками 2018 року роздана народним депутатам України – членам Комітету (лист від 19.02.2019 № 5/4-13/1989-19).

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. У свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік на офіційному сайті Мінприроди не було розміщено.

Також необхідно відзначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 не містить відповідного доручення Мінприроди щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», як це передбачено статтею 22 Закону.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо розподілу коштів державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити згідно з постановою Уряду від 24 квітня 2019 року № 393 розподіл коштів за бюджетною програмою щодо здійснення природоохоронних заходів у сумі 398,2 млн гривень за напрямами згідно з додатком до цієї постанови Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 393 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік» розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», у сумі 398 234,837 тис. гривень за напрямами (заходами) згідно із додатком до цієї постанови Уряду /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

5. Слухали:

Інформацію Міністра фінансів України Маркарової О.С. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». /Питання розглянуто першим./

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів подає Верховній Раді звіт про виконання закону про державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради 28 березня 2019 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Звіт) та проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 10195 від 28.03.2019 р.), які надійшли на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Звіт та проект постанови розміщено на офіційних сайтах Верховної Ради та Комітету, про що повідомлено народних депутатів – членів Комітету через їх електронні адреси у Верховній Раді 2 квітня 2019 р.

Цим проектом постанови передбачається затвердити Звіт за доходами у сумі 928 114,9 млн грн, видатками - 985 851,8 млн грн, обсягом повернення кредитів - 6 797,9 млн грн, обсягом надання кредитів - 8 312,1 млн грн, з дефіцитом у сумі 59 251,1 млн грн.

При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу. Однак, слід зауважити, що окремі звіти, зокрема баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, що з 2018 року складаються за новими формами, а також звіт про власний капітал, норма щодо подання якого набрала чинності з 01.01.2018 р. /термін набрання чинності був відтермінований з 01.01.2015 р. для належної підготовки такого звіту/, не містять переважної більшості фактичних показників, які відповідними формами передбачені. Відсутність більшості даних у цих звітах обмежує можливість їх аналізу і співставлення та викликає занепокоєння щодо повноти інформації про державний бюджет, при цьому зазначене жодним чином не пояснюється Урядом у матеріалах до Звіту.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу підготувала та подала Верховній Раді Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Висновки РП). Висновки РП в електронному вигляді надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронні адреси у Верховній Раді 15 квітня 2019 р., а витяг з Висновків РП з узагальнюючими висновками і пропозиціями роздано народним депутатам – членам Комітету.

У Комітеті проаналізовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Державної казначейської служби (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби (далі – ДФС), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2018 році та звернуто увагу на таке.

Комітет у звітному періоді плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2018 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) прийнято 7 грудня 2017 року за № 2246-VIII, протягом року прийнято 4 закони щодо внесення змін до нього /від 13.07.2018 р. № 2513-VIII, від 20.09.2018 р. № 2573-VIII, від 22.11.2018 р. № 2619-VІІI та від 06.12.2018 р. № 2648-VІІI/, з них 1 – ініційовано Урядом.

Загалом законодавчими змінами до Закону основні параметри державного бюджету порівняно з первинно затвердженими Законом суттєво не змінено: доходи збільшено на 119,5 млн грн (або на 0,01%) за спеціальним фондом; видатки збільшено на 230,7 млн грн (або на 0,02%); повернення кредитів збільшено на 44 млн грн (або на 0,6%) за спеціальним фондом; надання кредитів зменшено на 67,2 млн грн (або на 0,47%) за загальним фондом. При цьому здійснено перерозподіл видатків державного бюджету між загальним та спеціальним фондами: збільшено за спеціальним фондом на 2 663,1 млн грн (або на 3,2%) та зменшено за загальним фондом на 2 432,4 млн грн (або на 0,27%), а також у межах затвердженого граничного обсягу дефіциту державного бюджету збільшено на 2 449,6 млн грн дефіцит спеціального фонду (або на 12,4%) і зменшено на таку ж суму дефіцит загального фонду (або на 4,1%).

У 2018 р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували, однак для реалізації окремих норм Закону Урядом були прийняті рішення лише наприкінці року (зокрема, щодо статей 31 і 34 Закону). Крім того, деякі норми Закону Урядом не застосовувалися (або не були реалізовані), зокрема, щодо:

– здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16 і 17 Закону/;

– видачі фінансових казначейських векселів у зв’язку з реструктуризацією фактичної заборгованості обсягом до 7 544,6 млн грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України /стаття 19 Закону/, хоча відповідне питання було унормовано постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 703 (із змінами, у т.ч. від 04.04.2018 р. № 252);

– залучення державою кредитів міжнародних фінансових організацій для реалізації проекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» /стаття 27 Закону/, оскільки за поясненнями Мінфіну відповідні кредитні угоди не набрали чинності;

– розгляду Кабінетом Міністрів на основі моніторингу виконання державного бюджету за І кв. 2018 р. питання щодо можливості підвищення розміру мінімальної зарплати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з ІІ кв. 2018 р. /пункт 19 Прикінцевих положеннях Закону/, зважаючи на значне невиконання державного бюджету у відповідному періоді;

– подання Кабінетом Міністрів за підсумками І півріччя 2018 р. на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо внесення змін до державного бюджету на 2018 рік /пункти 20, 21 і 22 Прикінцевих положеннях Закону/ у частині: збільшення стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам за результатами виконання місцевих бюджетів у 2018 році; показників видатків на забезпечення національної безпеки і оборони, додатково опрацювавши це питання спільно з РНБО; збільшення видатків на фінансове забезпечення НСТУ на підставі затверджених в установленому порядку звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану НСТУ. Щодо таких норм Мінфіном зазначено, що результати виконання державного бюджету не давали підстав та можливостей для збільшення вказаних видатків, оскільки відповідно до Кодексу такі зміни можуть вноситися у разі перевиконання надходжень державного бюджету за підсумками трьох кварталів, а відповідні звіт і фінплан НСТУ до Мінфіну не надходили. Разом з тим, згідно із внесеними законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII змінами до Закону серед іншого здійснено перерозподіл видатків в межах бюджетних призначень Міноборони і СБУ (насамперед, на оплату праці) для фінансового забезпечення нагальних поточних потреб у зв’язку із введенням воєнного стану;

– подання Кабінетом Міністрів за підсумками трьох кварталів 2018 р. на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2018 рік у частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів ЄКР /пункт 23 Прикінцевих положень Закону/. З цього приводу Мінфін повідомив, що списання заборгованості передбачає наявність джерела, наприклад перевиконання державного бюджету за підсумками трьох кварталів (стаття 53 Кодексу), однак у 2018 р. мало місце недовиконання надходжень загального фонду державного бюджету.

Слід також відмітити, що Урядом не у повній мірі реалізовано статтю 24 Закону щодо фінансового забезпечення з державного бюджету у 2018 р. вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації державної власності, з приводу яких до 1 червня 2018 р. мало бути прийнято рішення про входження до складу вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів). Про наявність відповідної проблеми свідчили численні звернення до Комітету та здійснені Урядом у квітні, вересні, листопаді і грудні 2018 р. перерозподіли видатків МОН щодо збільшення видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації загалом на суму 1 909,4 млн грн. Відтак подальше унормування такого питання передбачено у законі про державний бюджет на 2019 рік.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2018 рік питома вага загального фонду становила відповідно 91,5% і 91,1% та зменшилася порівняно з фактом за 2017 рік (92% і 93,1%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2018 рік (91,9% і 91,5%), відповідно частка спеціального фонду становила 8,5% і 8,9% та зросла порівняно з фактом за 2017 рік (8% і 6,9%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2018 рік (8,1% і 8,5%).

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2018 рік (1 228,6 млрд грн) витрати споживання (до яких належать видатки споживання та погашення боргу) становлять 1 082,9 млрд грн, або 88,1%, а витрати розвитку (до яких належать видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів) – 145,7 млрд грн, або 11,9%. Порівняно з попереднім роком питома вага витрат розвитку зменшилася (у 2017 р. – 13,3%) у зв’язку з тим, що у 2018 р. не проводилися операції щодо придбання цінних паперів, право на які передбачено статтями 16 і 17 Закону (у 2017 р. – 70,7 млрд грн).

Щодо макроекономічних показників

Формування показників державного бюджету на 2018 рік здійснювалося на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018 рік, затверджених постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 411 (із змінами від 01.12.2017 р. № 906) /за сценарієм 1 – базовим/.

За 2018 рік (як і за 2014-2017 роки) статистичні дані відповідних макропоказників наведені Держстатом без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя, а також тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) за 2018 рік становив 3 558,7 млрд грн та відбулося його реальне зростання на 3,3%. Фактичні дані відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного бюджету (відповідно 3 332,3 млрд грн і зростання на 3%). Упродовж року було більш рівномірне реальне зростання ВВП (за підсумками І кв. – 3,3%, ІІ кв. – 3,8%, ІІІ кв. – 2,8%, ІV кв. – 3,5%).

При прогнозованому рівні 109% індекс споживчих цін /грудень 2018 р. до грудня 2017 р./ фактично становив 109,8% (у 2017 р. – 113,7%), насамперед:

продукти харчування загалом подорожчали на 8,1% (зокрема подорожчали: овочі – на 27,8%, хліб – на 21,5%, макаронні вироби – на 14,7%, риба та продукти з риби – на 11,2%, масло – на 10%, при цьому подешевшали: фрукти – на 17%, яйця – на 9,5%, цукор – на 9,3%), безалкогольні напої – на 5,6% та алкогольні напої, тютюнові вироби – на 17,9%;

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива загалом подорожчали на 10,6% (зокрема утримання будинків та прибудинкових територій – на 23,7%, природний газ – на 22,9%, каналізація – на 21,2%, водопостачання – на 19,9%);

транспорт загалом подорожчав на 12,9% (зокрема транспортні послуги – на 28,9%, палива та мастила – на 9,1%).

При прогнозованому рівні 110,3% індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2018 р. до грудня 2017 р./ фактично становив 114,2% (у 2017 р. – 116,5%). При загальному зростанні цін у добувній промисловості і розробленні кар’єрів на 14,3% найбільше подорожчання відбулося у добуванні сирої нафти та природного газу на 24,9%. При загальному зростанні цін у переробній промисловості на 7,4% відбулося подорожчання, зокрема, у: виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів – 17,3%; виробництві напоїв – на 16,9%; виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – на 16,7%; виробництві хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 14,7%; виробництві електричного устаткування – на 13,5%; виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 12,6%; виробництві машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань, – на 10,5%; виробництві молочних продуктів – на 9,8%; виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – на 9,7%. Водночас знижено ціни у виробництві цукру на 7,2% і виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення на 3,1%. Поряд з тим, зафіксовано значне подорожчання продукції у постачанні електроенергії, газу, пару та кондиційованого повітря на 29,8%.

У 2018 р. індекс промислової продукції в середньому за рік становив 101,6% порівняно з 2017 р. (у попередні роки відбувалося стрімке падіння такого показника /а саме: у 2012 р. – на 0,7%, у 2013 р. – на 4,3%, у 2014 р. – на 10,1%, у 2015 р. – на 13%/, а у 2016 і 2017 роках відбувалося незначне його зростання /відповідно на 2,8% і 0,4%/). Найбільше зростання обсягів продукції відбулося у: виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (на 17,4%), виробництві інших транспортних засобів (на 10,9%), виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (на 6,9%), ремонті і монтажі машин і устаткування (на 7,4%), добуванні кам’яного та бурого вугілля (на 4%), виробництві напоїв (на 3,8%), виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення (на 3,5%). При цьому не досягнуто рівня 2017 р. у: виробництві електричного устаткування (падіння на 17,5%), виробництві тютюнових виробів (падіння на 8,3%), виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (падіння на 5,9%), текстильному виробництві (падіння на 3,5%).

На відміну від 2017 року (скорочення на 2,2%) індекс зростання обсягу сільськогосподарської продукції за 2018 рік в цілому (за попередніми даними) становив 7,8% (а саме виробництва продукції рослинництва – на 10,7% та виробництва продукції тваринництва – на 0,3%).

При прогнозованому зростанні на 9,6% середньомісячна номінальна заробітна плата реально зросла на 12,5% порівняно з 2017 р. та склала 8 865 грн. Найнижчий розмір зарплати штатних працівників у грудні 2018 р. спостерігався у працівників Чернігівської області – 8 005 грн (75,7% до середнього рівня по Україні, який у грудні склав 10 573 грн) та найвищий розмір зафіксовано у місті Києві (відповідно 156,5% і 16 546 грн).

Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 2,02 млрд дол. США (або на 10,7%) і станом на 31.12.2018 р. склав 20,82 млрд дол. США.

Офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на кінець 2018 р. становив 28,69 грн/дол. США та в середньому за рік склався на рівні 27,2 грн/дол. США, при цьому прогнозувався відповідний курс на кінець року на рівні 30,1 грн/дол. США і в середньому на рік – 29,3 грн/дол. США.

Облікова ставка НБУ змінювалася протягом року чотири рази: з 14,5% /встановленої 15.12.2017 р./ до 18% /встановленої 07.09.2018 р./.

За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2018 рік становив 129,4 млрд дол. США і зріс на 11,2% порівняно з 2017 р. (116,4 млрд дол. США). При прогнозованому зростанні експорту на 4% та імпорту товарів і послуг на 6,3% фактично відбулося відповідно їх збільшення на 9,7% та 12,5%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 11,2 млрд дол. США (у 2017 р. –8,6 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,84 (у 2017 р. – 0,86).

У Висновках РП зазначено, що: одним із основних чинників приросту економіки на 3,3% стало надпрогнозоване зростання експорту, а оскільки експорт переважно складається із сировини і продукції з низьким ступенем переробки, вітчизняна економіка в умовах значної відкритості суттєво залежить від коливань цін і попиту на світових сировинних ринках, що підвищує ризики негативного впливу зовнішніх факторів на стабільне економічне зростання; при цьому вище зростання імпорту ніж експорту сформувало найбільше з 2014 р. від’ємне сальдо торговельного балансу, що стало додатковим ризиком нестабільності гривні у наступних періодах.

Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від відповідних прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2018 рік (хоча і не таке значне, як у 2017 році), свідчить про недоліки прогнозування макроекономічних показників, що в свою чергу погіршує якість бюджетного планування (особливо на середньостроковий період).

Щодо доходів державного бюджету

Доходи зведеного бюджету за 2018 рік становили 1 184 290,8 млн грн, що на 167 321,3 млн грн, або на 16,5% більше відповідних показників за 2017 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними перерозподілено 33,3% ВВП, що менше, ніж у 2017 р. (34,1%), але більше ніж у попередніх роках (зокрема, у 2015 і 2016 рр. – 32,8%). При цьому небезпечними значеннями такого показника є 35-37% /відповідно до Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 29.10.2013 р. № 1277/.

Виконання доходів державного бюджету у 2018 р. відбувалося в умовах дії змін, внесених до Податкового кодексу наприкінці 2017 р. та протягом 2018 р., а також з урахуванням незначного уточнення розподілу доходів між загальним і спеціальним фондами та між державним і місцевими бюджетами, передбаченого бюджетним законодавством /статті 10 і 11 Закону, закон від 07.12.2017 р. № 2233-VIII щодо змін до Кодексу/.

До державного бюджету в цілому надійшло 928 114,9 млн грн, що становило 101,1% затверджених із змінами показників (917 998,9 млн грн).

Порівняно з 2017 р. доходи державного бюджету збільшилися на 134 673,1 млн грн, або на 17%, у т.ч. за загальним фондом – на 135 210,2 млн грн, або на 19,4% (при розрахунковому зростанні плану на 2018 р. до факту за 2017 р. на 20,7%), а за спеціальним фондом зменшилися на 537,1 млн грн, або на 0,6% (при розрахунковому зменшенні на 20,9%). За Висновками РП таке збільшення доходів за рік відбулося, насамперед, внаслідок збільшення обсягу імпорту, підвищення цін, зростання прибутку прибуткових підприємств і дивідендів НАК «Нафтогаз України».

Збільшення доходів державного бюджету порівняно з 2017 р. відбулося переважно за рахунок: ПДВ – на 60 527,6 млн грн (на 19,3%); податку на прибуток підприємств – на 29 970,4 млн грн (на 44,8%); податку та збору на доходи фізичних осіб - на 16 708,4 млн грн (на 22,3%); частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 15 095,9 млн грн (на 61,3%); власних надходжень бюджетних установ – на 10 994,1 млн грн (на 30,8% при плановому зменшенні на 26,5%); акцизного податку – на 10 559 млн грн (на 9,8%); плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій – на 7 855,7 млн грн (в 4 рази).

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2018 рік у сумі 833 615,5 млн грн, що становило 98,9% затверджених показників. Недовиконання доходів становить 9 238,2 млн грн, при цьому протягом звітного періоду 3 208,6 млн грн перераховано до місцевих бюджетів в рамках дії експерименту щодо розвитку автомобільних доріг (передбаченого пунктом 33 розділу VI Кодексу) та відповідно на таку суму зменшилися доходи загального фонду державного бюджету.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: податку на прибуток підприємств (на 14 921,3 млн грн, або на 18,5%); частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 3 390,1 млн грн, або на 9,6%); плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій (на 1 582,7 млн грн, або на 24,5%); рентної плати за користування надрами для видобування нафти (на 639,1 млн грн, або на 13,1%); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 618,1 млн грн, або на 0,7%).

Значні понадпланові надходження податку на прибуток підприємств Мінфін пояснює кращими фінансовими результатами платників, ніж прогнозувалося, та надходженням податку на прибуток від НАК «Нафтогаз України» за результатами вирішення спірних питань з ПАТ «Газпром» за рішенням Стокгольмського суду.

Перевиконання надходжень частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000), зумовлено понадпрогнозованим надходженням дивідендів у сумі 5,6 млрд грн від НАК «Нафтогаз України»: при врахованих Мінфіном у розрахунках планового показника 22,9 млрд грн надійшло майже 29,5 млрд грн. Зокрема, згідно з розпорядженнями КМУ від 25.04.2018 р. № 384-р і від 26.07.2018 р. № 535-р НАК «Нафтогаз України» на виплату дивідендів до державного бюджету спрямував спочатку 30% чистого прибутку (11,8 млрд грн), а потім 45% (17,7 млрд грн) за окремим графіком з ІІ півріччя 2018 р., при цьому 16,2 млрд грн – у листопаді і грудні, що в умовах невиконання впродовж року надходжень загального фонду державного бюджету є недостатньо зрозумілим. Комітет у вересні 2018 р. рекомендував Уряду розглянути можливість наближення строків виплати таких дивідендів до державного бюджету, що не було враховано.

При цьому за інформацією Мінфіну в межах доходів за кодом 21010000 відбулося недонадходження частини чистого прибутку у сумі 2,2 млрд грн, що зумовлено прийняттям у грудні 2017 р. та на початку 2018 р. рішень щодо зменшення розміру відрахування частини чистого прибутку (75%) для окремих держпідприємств, зокрема: до 30% держпідприємствам Державної кримінально-виконавчої служби (постанова КМУ від 01.12.2017 р. № 913), держпідприємствам, які провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності (постанова КМУ від 13.12.2017 р. № 959), адміністратору Єдиного державного демографічного реєстру (постанова КМУ від 14.02.2018 р. № 78), ДП “Національний центр Олександра Довженка” та ДП “Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” (постанова КМУ від 07.11.2018 р. № 928); до 40% державним протезно-ортопедичним підприємствам (постанова КМУ від 14.03.2018 р. № 173), ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» (постанова КМУ від 11.04.2018 р. № 259); до 50% ДП «Адміністрація морських портів України» (постанова КМУ від 06.12.2017 р. № 990).

За результатами аудиту ефективності справляння доходів від власності суб’єктів господарювання, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, Рахункова палата відмітила, що протягом 2016–2017 рр. і І півріччя 2018 р. нормативно-правова база в частині управління об’єктами державної власності, забезпечення ефективного їх використання, збереження, розвитку та механізму нарахування і справляння доходів від власності була недосконалою, нестабільною, суперечливою і неузгодженою, що ускладнювало контроль у цих сферах. Поряд з тим, звернуто увагу, зокрема, що:

Мінінфраструктури не створило ефективної системи управління відповідними суб’єктами господарювання, вжиті заходи з поліпшення їх роботи були недостатніми, що призвело до зниження показників фінансово-господарської діяльності з 2017 р. та не сприяло збільшенню до державного бюджету доходів від власності суб’єктів господарювання;

Мінекономрозвитку не забезпечило дієвого контролю за виконанням Мінінфраструктури функцій управління об’єктами державної власності, моніторингу стану сплати дивідендів господарськими товариствами з метою визначення очікуваних у наступному році обсягів їх надходжень до державного бюджету;

ДФС не забезпечила ефективного адміністрування частини чистого прибутку держпідприємств, контрольно-перевірочну роботу здійснювала на неналежному рівні.

Разом з тим, відбулося невиконання затверджених показників окремих доходів загального фонду, зокрема: акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 7 033,9 млн грн, або на 9,7%); коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (на 5 934,7 млн грн, або на 11,7%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 5 169,1 млн грн, або на 6,1%); ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 4 935,6 млн грн, або на 1,6%); ввізного мита (на 1 438,4 млн грн, або на 5,8%); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 1 145,8 млн грн, або на 3,9%) і для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (на 540 млн грн, або на 13,4%); інших надходжень за кодом 21080000 (на 920,6 млн грн, або на 30,4%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 500 млн грн, або на 2,3%). Виходячи з пояснювальної записки до Звіту та отриманої на запит від Комітету інформації Мінфіну невиконання зазначених показників зумовлено, зокрема, щодо:

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – скороченням у 2018 р. обсягів виробництва тютюнових виробів на 8,3% до 2017 р. та наповненням внутрішнього ринку оптовими компаніями за рахунок значних запасів готової продукції на складах, акцизний податок з яких сплачено у попередніх роках;

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – зменшенням надходжень податку від сільськогосподарських підприємств, які до 2017 р. застосовували спецрежим оподаткування, а ПДВ з ввезених на територію України товарів і ввізного мита – відхиленням у 2018 р. середнього фактичного курсу гривні до долара США від прогнозованого (27,2 і 29,3 відповідно);

рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – наявністю на 01.01.2018 р. переплати ПАТ «Укргазвидобування» в обсязі 4,8 млрд грн, яка утворилася у 2017 р. внаслідок застосування механізму клірингових розрахунків згідно з постановою КМУ від 11.01.2005 р. № 20, та скасуванням з 2018 р. такого механізму у зв’язку із запровадженням монетизації пільг та житлових субсидій;

інших надходжень за кодом 21080000 – недонадходженням доходів за кодом 21081600 «Плата за експлуатацію газорозподільних систем або їх складових» (при врахованих у розрахунку 1 200 млн грн надійшло лише 1,2 млн грн) у зв'язку з тим, що витрати на оплату за експлуатацію об’єктів державних газорозподільних систем або їх складових до структури тарифу на розподіл природного газу для операторів газорозподільних систем не включені.

У Висновках РП зауважено, що невиконання найбільших за обсягом бюджетоутворюючих податків спричинено, насамперед, недоліками планування та звернуто увагу, що про ризики ненадходження у запланованих обсягах акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Рахункова палата зазначала у своїх висновках до законопроекту про державний бюджет на 2018 рік.

Натомість недонадходження до державного бюджету коштів від НБУ відбулося з незалежних від Уряду обставин: при визначеному Законом плановому показнику у сумі 50 549 млн грн фактично перераховано 44 614,3 млн грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2017 рік (затвердженій Радою НБУ 13.04.2018 р.) та нормам частини дев'ятої статті 45 Кодексу і статті 5-1Закону України «Про Національний банк України» (згідно з якими частина прибутку до розподілу НБУ визначається та перераховується до державного бюджету після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності і формування НБУ резервів). Однак вказані норми унеможливлюють якісне планування надходжень від НБУ, оскільки визначення остаточного обсягу таких надходжень відбувається вже після затвердження державного бюджету на відповідний бюджетний період та настання цього періоду (наприклад, консолідовану фінансову звітність НБУ за 2017 рік затверджено лише через 3,5 місяця після набрання чинності Законом), що також відмічено у Висновках РП. Крім того, за результатами перевірки стану виконання кошторису адміністративних витрат НБУ та зобов’язань з перерахування коштів до державного бюджету за 2017 рік Рахункова палата відмітила, що плановий показник відрахувань до державного бюджету не досягнутий, зокрема через формування резервів переоцінки в 3 рази більшій сумі, ніж заплановано, поряд з тим до зменшення прибутку НБУ призвело спрямування у 2017 р. 39,7 млн грн на забезпечення діяльності Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ за рахунок адміністративних витрат НБУ.

Окремо варто зазначити, що ненадходження до державного бюджету майже у повному обсязі запланованої плати за видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (352,4 млн грн) спричинено невстановленням Кабінетом Міністрів розміру такої плати (незважаючи на визначене статтею 7 Закону України «Про державні лотереї в Україні» відповідне повноваження Уряду), що за інформацією Мінфіну зумовлено неузгодженістю норм вищезгаданого закону та законів «Про адміністративні послуги» і «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині визначення єдиного підходу щодо ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей з урахуванням встановлених особливостей. З цієї ж причини частина розміру такої плати не надійшла до бюджетів місцевого самоврядування (до яких починаючи з 2018 р. має зараховуватися згідно з пунктом 43-1 частини першої статті 64 і пунктом 8-1 частини першої статті 69 Кодексу), що розрахунково була визначена Мінфіном в обсязі 655,5 млн грн.

У 2018 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано грошовими коштами ПДВ у сумі 131 659,4 млн грн, що більше за показник 2017 р. на 11 598,8 млн грн, або на 9,7%, а також на 2,3% більше розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого у плановому показнику ПДВ на 2018 рік /128,7 млрд грн - за інформацією Мінфіну/. За даними ДФС заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ збільшилася за рік на 88%, або на 13 438,4 млн грн (до 28 705,5 млн грн), з них заборгованість з простроченим терміном відшкодування збільшилася на 174,4 млн грн (до 651,1 млн грн). У Висновках РП відмічено, що суттєве зростання залишку невідшкодованих сум, починаючи із серпня, зумовлено значним збільшенням заявлених до відшкодування за цей період сум та зменшенням обсягів відшкодування у жовтні і грудні, а також невирішеною залишилася проблема невідшкодування ПДВ у сумі 4,6 млрд грн за заявами, поданими платниками до 01.02.2016 р., не відшкодованого з бюджету на 01.01.2017 р.

До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі 94 499,5 млн грн, що становило 125,8% затверджених показників (перевиконання – 19 354,2 млн грн). Встановлений Законом показник перевиконано в основному за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 20 466,6 млн грн, або на 78%), а також ряду інших платежів, зокрема: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 2 222,3 млн грн, або на 9,3%), судового збору та надходжень від звернення застави у дохід держави (на 306,6 млн грн, або на 9,2%), надходжень від реалізації державних запасів товарів (на 265,3 млн грн, або на 86,2%).

При цьому за 2018 рік загальний обсяг доходів, які надійшли до державного дорожнього фонду (пункт 1 частини другої статті 24-2 Кодексу з урахуванням статті 11-1 Закону), становив 34 725,1 млн грн, що на 1 779,8 млн грн більше плану.

Серед іншого значно перевиконано загальний плановий обсяг митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів»: при плані 118,5 млн грн надійшло 861,5 млн грн, або майже в 7,3 раза більше (такі надходження згідно з пунктом 12 статті 11, статтею 11-1 і пунктом 28 статті 14 Закону зараховані до спеціального фонду державного бюджету з подальшим спрямуванням Пенсійному фонду, при цьому аналогічна законодавча норма діє на 2019 рік).

Керуючись частиною четвертою статті 23 Кодексу, планові показники спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 28 850,1 млн грн (в основному за рахунок збільшення плану власних надходжень бюджетних установ на 26 679,3 млн грн) і відносно уточненого плану виконання доходів становило 90,9% (а щодо власних надходжень бюджетних установ – лише 88,3%). При цьому щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2015 р. – на 43%, у 2016 р. – на 79%, у 2017 р. – на 60%, у 2018 р. – на 78%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання державного бюджету), на що протягом останніх років Комітет неодноразово звертав увагу Уряду, однак наразі не виявлено позитивних зрушень у цьому питанні.

Водночас, за деякими видами доходів спеціального фонду затверджені показники не виконані у значних обсягах, насамперед:

конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, надійшли у сумі лише 0,14 млн грн при плановому показнику 4 700 млн грн (на відміну від 2017 р., в якому такі кошти становили 29 667,2 млн грн), що за інформацією Мінфіну пояснюється відсутністю судових рішень, які набрали законної сили;

надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу, становили 304,55 млн грн, або 28,1% плану (на 779 млн грн менше). За інформацією Мінфіну на 2018 рік було заплановано надходження від продовження реалізації двох Угод між Урядом України та ЄС («Продовження підтримки реалізації Енергетичної стратегії України» /план – 632,1 млн грн/ та «Програма підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України» /план – 451,5 млн грн/), однак кошти надійшли лише за угодою щодо регіональної політики та у меншому обсязі, що обумовлено неповним виконанням Мінрегіоном результативних показників програми, а щодо угоди у сфері енергетики кошти не перераховані через низький рівень її реалізації Міненерговугілля.

Відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2018 р. завершував діяти експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом. При цьому на 2018 р. порівняно із 2017 р.: розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування; запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету м. Києва з державного дорожнього фонду у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день), яка розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на відповідних територіях; при розрахунках щомісячних індикативних показників митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (у 2017 р. – за три останні бюджетні періоди).

Поряд з тим, у 2018 р. (як і у попередніх двох роках) Уряду доручено погодити з Комітетом відповідні щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів у територіальному розрізі. Керуючись вказаною нормою, Комітет погодив подані Мінфіном відповідні індикативні показники на 2018 рік.

Зазначеною нормою Кодексу Комітет також уповноважений у 2018 р. (як і у 2017 р.) погоджувати переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів в рамках експерименту, затверджені відповідними обласними, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Відповідно до такої норми Комітетом забезпечено погодження 71 переліку об’єктів (з них 35 – уточнені, 9 – додаткові) за зверненнями усіх обласних та Київської міської держадміністрацій.

За даними Казначейства за 2018 р. в рамках експерименту перераховано до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів 3 285,8 млн грн (у т.ч. за рахунок: перевиконання щомісячних індикативних показників митних платежів – 3 208,6 млн грн, компенсації з державного дорожнього фонду – 77,2 млн грн), а з урахуванням залишків попередніх років (на 01.01.2018 р. – 4 035,4 млн грн) використано 6 533,9 млн грн. Варто звернути увагу, що запроваджена на 2018 р. поквартальна компенсація з державного дорожнього фонду проведена лише за підсумками І кварталу, а з ІІ кварталу вона не здійснювалася, оскільки Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 відповідний Порядок доповнено нормами щодо додаткових умов здійснення відповідної компенсації, які не були виконані, хоча в пункті 33 розділу VI Кодексу не передбачено таких умов її здійснення.

У звітах про виконання доходів державного і місцевих бюджетів вказані операції відображено за відповідними кодами класифікації доходів бюджету 19020000, 19020100, 19020200 та 19020300 (при цьому показники доходів державного бюджету відображено з від’ємним значенням).

Доходи загального фонду державного бюджету від митних платежів за 2018 р. становили 340 478,9 млн грн, що на 2%, або на 7 008,8 млн грн, менше річного планового показника. Із зазначених коштів – 3 208,6 млн грн є по суті втратами доходів державного бюджету від реалізації експерименту.

Загалом у 2015-2018 рр. в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів 18 408,5 млн грн, з яких використано 17 621,2 млн грн, або 95,7%. Відтак, на кінець звітного періоду залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості відповідних місцевих бюджетів загалом становить близько 787,3 млн грн і має використовуватися у 2019 р. за цільовим призначенням.

У 2018 р. продовжував погіршуватися стан платіжної дисципліни платників податків. За даними ДФС на 01.01.2019 р. податковий борг перед зведеним бюджетом становив 101 467,7 млн грн, що на 10 050,4 млн грн, або на 11%, більше ніж на початок звітного періоду. При цьому перед державним бюджетом такий борг збільшився на 7 858,8 млн грн, або на 10,1%, і становив 85 650,4 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо державного бюджету становили по ПДВ (39 652,9 млн грн), податку на прибуток підприємств (18 917,6 млн грн) та рентній платі за користування надрами (16 384,2 млн грн). За даними ДФС на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних найбільшими боржниками з податкових зобов’язань перед державним бюджетом станом на 01.01.2019 р. є: ПАТ «Укрнафта» (14,4 млрд грн), ТОВ «Парком транс» (1,96 млрд грн), ПП «Петра-резерв (1,76 млрд грн), НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (1,7 млрд грн), ТОВ «Надра Геоцентр» (1,57 млрд грн), ПрАТ «Концерн Стирол» (1,33 млрд грн), ПрАТ «Росава» (1,28 млрд грн), ТОВ «Стейт Оіл» (1,19 млрд грн), ДП «Селидіввугілля» (0,82 млрд грн), ПрАТ «Креатив» (0,81 млрд грн), ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» (0,8 млрд грн).

За 2018 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі 3 962 млн грн проти 4 968,2 млн грн у 2017 р., а за платежами державного бюджету – 3 553,2 млн грн проти 4 472,2 млн грн у 2017 р. (або на 20,5% менше). Найбільше списано податкового боргу щодо державного бюджету по ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (2 млрд грн) та податку на прибуток підприємств (1,26 млрд грн).

Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного бюджету зменшилися за рік на 1 133,3 млн грн і становили на кінець звітного періоду 2 972,7 млн грн, або 2,9% податкового боргу, з них щодо державного бюджету – 2 687,4 млн грн (за рік зменшилися на 1 013,6 млн грн, або на 27,4%).

За інформацією ДФС загальний обсяг переплат до зведеного бюджету збільшився за рік на 1 310,1 млн грн, або на 2,6%, та станом на 01.01.2019 р. становив 51 252,1 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 24 142 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 27 110,1 млн грн), з них до державного бюджету – 37 061,3 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 17 529,1 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 19 532,2 млн грн), що на 941,5 млн грн менше ніж на початок року. Вагомі суми переплат до державного бюджету склалися щодо податку на прибуток підприємств (15,77 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (8,85 млрд грн, з них щодо тютюнових виробів –7,69 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб (4,17 млрд грн), частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету (3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (2,36 млрд грн).

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання повноважень органами ДФС, зауважила, що протягом 2016–2017 рр. та І півріччя 2018 р. заходи ДФС із забезпечення надходжень до державного бюджету були недостатньо ефективними, зокрема:

засвідчено низький рівень узгодження та сплати до бюджету донарахованих органами ДФС грошових зобов’язань за результатами проведених перевірок платників податків /з донарахованих органами ДФС 77,6 млрд грн грошових зобов’язань узгоджено 30,6 млрд грн (39,4%), а до бюджету сплачено 9,5 млрд грн (12,2%)/;

діяльність органів ДФС щодо скорочення податкового боргу не забезпечила його реального зменшення, а навпаки, борг зріс;

залишається невирішеною проблема зменшення сум переплат до державного бюджету, що збільшує ризики виконання планових показників бюджету в наступних роках;

результати розгляду податкових і митних спорів між платниками податків та органами ДФС свідчать про неналежну якість контрольно-перевірочної роботи та матеріалів, підготовлених за підсумками цих перевірок, що призводить до сплати за рахунок державного бюджету значних сум судового збору та ухвалення судами більшості рішень на користь платників податків /з розглянутих судами 23,4 тис. справ щодо податкових і митних спорів на суму 100,4 млрд грн на користь платників податків прийнято майже 61% судових рішень, якими скасовано сплату до бюджету 51,8 млрд грн донарахованих грошових зобов’язань/.

Таким чином, продовження зростання податкового боргу перед бюджетом негативно впливає на виконання доходів бюджету, свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків і недієвість заходів органів ДФС щодо адміністрування та управління податковим боргом. При цьому Комітет і Рахункова палата неодноразово звертали увагу Уряду на необхідність інтенсифікації процесу стягнення податкового боргу і недопущення його приросту.

За даними ДФС втрати доходів бюджетів від наданих податкових та митних пільг за 2018 р. становили 104 818,9 млн грн, що на 24 946,8 млн грн, або на 31,2%, більше ніж за 2017 р., з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування відбулися щодо: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 45 780,2 млн грн /збільшення за рік на 20,5%/, або 43,7% загальної суми втрат; ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 24 567,7 млн грн /+36,8%/, або відповідно 23,4%; мита – 13 683,1 млн грн /+36,6%/, або 13,1%; ПДВ з ввезених на територію України товарів – 9 610,8 млн грн /+66,3%/, або 9,2%; податку на майно (включаючи плату за землю) – 9 167,7 млн грн /+49,2%/, або 8,7%. Зростання обсягів втрат доходів бюджету внаслідок пільгового оподаткування може бути результатом як розширення бази податкових і митних пільг згідно з податковим і митним законодавством, так і недостатнього контролю за правомірністю отримання відповідних пільг суб‘єктами господарювання. У цьому зв’язку необхідно звернути увагу, що за результатами аудиту ефективності та обґрунтованості застосування податкових пільг з ПДВ за операціями з постачання послуг з охорони здоров’я Рахункова палата встановила, що протягом 2016-2017 рр. і 9 місяців 2018 р. органи державної влади не забезпечили створення дієвої системи контролю за дотриманням законодавства закладами охорони здоров’я, які користувалися такими податковими пільгами, як наслідок, є ризики неправомірного застосування платниками податків цих пільг.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За підсумками виконання державного бюджету за 2018 рік дефіцит становив 59 251,1 млн грн, або 1,7% ВВП при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 80 649,4 млн грн (дефіцит у 2016 р. – 70 262,1 млн грн, або 2,9% ВВП, у 2017 р. – 47 882,1 млн грн, або 1,6% ВВП,), у т.ч. за загальним фондом – 45 137,9 млн грн, або 77,8% граничного обсягу (58 036,4 млн грн), за спеціальним фондом – 14 113,2 млн грн при граничному обсязі дефіциту у сумі 22 613 млн грн. Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення, на що також звертає увагу Рахункова палата.

До державного бюджету за 2018 рік надійшло 268,8 млн грн коштів від приватизації державного майна, або 1,4% затвердженого із змінами показника (Законом первинно визначено у сумі 21,3 млрд грн, а згідно з внесеними законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII змінами до Закону зменшено на 2,5 млрд грн і встановлено у сумі 18,8 млрд грн) /у 2016 р. – 188,9 млн грн, або 1,1%; у 2017 р. – 3 376,8 млн грн, або 19,7%/, що на 3 108 млн грн менше ніж у 2017 р.

Слід відмітити, що пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2018 р. Поряд з тим, 07.03.2018 р. набрав чинності Закон України від 18.01.2018 р. № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (проект якого за реєстр. № 7066 ініціював Уряд), який передбачає удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності. Однак, лише 10 травня 2018 р. Уряд затвердив розроблені Фондом держмайна нормативно-правові акти, які необхідні на реалізацію вказаних законодавчих норм.

Кошти від приватизації держмайна планувалося отримати переважно за рахунок приватизації об’єктів великої приватизації, натомість фактично надійшли кошти лише від приватизації об’єктів малої приватизації.

В інформації Фонду держмайна зазначено, зокрема, що у 2018 р.:

затверджено переліки об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 р., до яких включено 818 об’єктів /наказ Фонду держмайна від 27.03.2018 р. № 447 (із змінам)/;

виставлено на електронні аукціони через електронну торговельну систему 381 об’єкт малої приватизації, з яких аукціони відбулися по 224 об’єктах на загальну суму 316,6 млн грн (при виставленій стартовій ціні 271,3 млн грн), з них на аукціонах: без зниження стартової ціни – 114 об’єктів на загальну суму 250,8 млн грн; із зниженням стартової ціни (на 50%) – 50 об’єктів на загальну суму 34,6 млн грн; за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій – 60 об’єктів на загальну суму 31,2 млн грн;

загалом від приватизації об’єктів малої приватизації згідно з новим законом на підставі укладених договорів купівлі-продажу станом на 31.12.2018 р. до державного бюджету перераховано 215,8 млн грн;

затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» /розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 358-р (із змінами)/, в якому визначено 22 відповідних об’єкта;

з такого переліку оголошено конкурс лише з продажу державного пакета акцій ПАТ «Центренерго» (за початковою ціною 5,84 млрд грн), проведення якого заплановано на 13.12.2018 р., але цей конкурс визнано таким, що не відбувся;

з метою приватизації інших об’єктів великої приватизації забезпечено конкурсний відбір радників для 10 об’єктів, за результатами чого з переможцями укладено відповідні договори.

За поясненнями Фонду держмайна причинами невиконання планових показників надходжень від приватизації держмайна у 2018 р. є, насамперед, ситуація, що склалася із приватизацією об’єктів великої приватизації, та непередача суб’єктами управління об’єктами державної власності державним органам приватизації об’єктів приватизації (з 49 об’єктів приватизації, які підлягали передачі у 2018 р., прийнято функції з управління лише 18 державними підприємствами). Крім того, за Висновками РП невиконання відповідного плану зумовлено відсутністю попиту потенційних покупців через зменшення інвестиційної привабливості об’єктів приватизації в умовах несприятливого інвестиційного клімату в країні (зокрема, у затвердженому Урядом переліку об’єктів великої приватизації є об’єкти, які мають незадовільний фінансово-економічний стан, обтяжені боргами і потребують значних фінансових інвестицій, що знижує їх інвестиційну привабливість і ускладнює продаж).

Таким чином, значне невиконання плану надходжень від приватизації протягом останніх років свідчить як про недоліки планування таких надходжень, так і про недостатність та неефективність вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики (при тому що у 2018 р. вже запроваджено новий «прогресивний» закон щодо приватизації).

У зв’язку з невиконанням плану надходжень від приватизації держмайна і необхідністю їх заміщення іншими джерелами фінансування, керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу, Урядом у грудні 2018 р. (розпорядження КМУ від 18.12.2018 р. № 1006-р) за погодженням з Комітетом перерозподілено планові показники щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 18 445,4 млн грн: зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна» та збільшено за кодом 401000 «Запозичення». Зазначене не вплинуло на обсяг дефіциту державного бюджету, але спричинило зростання обсягу державного боргу.

Окремо слід відмітити, що у 2018 р. відповідно до Постанови КМУ від 18.07.2018 р. № 559 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, випуск яких здійснено для надання кредитів цьому Фонду у 2014-2016 роках, у сумі 1 млрд грн, що відображено у звіті про фінансування державного бюджету за загальним фондом як «Надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» (код 601120), при цьому Законом такий плановий показник не передбачено. У зв’язку з цим, керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу, Урядом у липні 2018 р. (розпорядження КМУ від 18.07.2018 р. № 501-р) за погодженням з Комітетом уточнено планові показники щодо джерел фінансування державного бюджету у сумі 5,5 млрд грн: зменшено за кодом 401000 «Запозичення» та передбачено за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів». За підсумками виконання державного бюджету у 2018 р. виникає питання щодо доцільності прийняття такого рішення Уряду, оскільки: по-перше, відповідні операції проведено у сумі 1 млрд грн (або в 5,5 раза менше уточненого плану); по-друге, вказаний показник не є борговим джерелом фінансування державного бюджету, а відображає виконання зобов’язань перед державним бюджетом, відтак відповідні кошти можуть надходити до державного бюджету незалежно від наявності планового показника; по-третє, нелогічним і непослідовним було зменшення плану державних запозичень з огляду на подальше його збільшення до кінця 2018 р.

У 2018 р. державні запозичення здійснені загалом у сумі 286 572,9 млн грн (у т.ч. внутрішні – 174 226,3 млн грн, зовнішні – 112 346,6 млн грн), що на 192 126,2 млн грн менше ніж у 2017 р. При цьому у загальному обсязі залучених запозичень найбільшу питому вагу становили короткострокові зобов’язання – 43,5% (124 672,3 млн грн), а довгострокові зобов’язання – 32,5% (93 013,2 млн грн), середньострокові зобов’язання – 24% (68 887,4 млн грн). Однак у Програмі управління державним боргом на 2018 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 31.01.2018 р. № 69) передбачено, що для фінансування державного бюджету за прогнозними розрахунками найбільшу питому вагу матимуть довгострокові інструменти – 55,1%, середньострокові інструменти – 31,9%, короткострокові інструменти – 12,9%. Отже, у звітному періоді Мінфін не забезпечив досягнення визначених ним індикаторів щодо структури запозичень, що свідчить про неефективність здійснених заходів з управління державним боргом.

Державні запозичення до загального фонду здійснені в обсязі 277 470,9 млн грн, що на 62 509,5 млн грн, або на 29,1%, більше встановленого Законом плану (у 2017 р. надійшло 471 252,6 млн грн) та на 11 406,2 млн грн, або на 3,9% менше уточненого плану. Перевищення затверджених планових показників є результатом реалізації законодавчих норм, які надають право здійснювати понадпланові запозичення. Зокрема, затверджені планові показники було збільшено загалом на 73 915,7 млн грн, у т.ч. на:

12 945,4 млн грн у зв’язку із змінами джерел фінансування державного бюджету відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу (зменшено на 5 500 млн грн і збільшено на 18 445,4 млн грн згідно з розпорядженнями КМУ від 18.07.2018 р. № 501-р і від 18.12.2018 р. № 1006-р, про що вище зазначено);

60 970,3 млн грн у зв’язку з необхідністю погашення короткострокових запозичень (планові показники з погашення боргових зобов’язань збільшено на таку ж суму) відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 16 Кодексу /згідно з яким у разі збільшення обсягу платежів з погашення державного боргу у зв’язку з поліпшенням (погіршенням) умов на фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним законом про державний бюджет, допускається збільшення обсягу державних запозичень з дотриманням визначеного цим законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями/.

Внутрішні державні запозичення за загальним фондом становили 174 226,3 млн грн, або 140,8% затвердженого обсягу, і здійснювалися шляхом випусків ОВДП. Згідно з пояснювальною запискою до Звіту у 2018 р. середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 10,3% річних (у 2016 р. – 9,6%, у 2017 р. – 8,7%), при цьому середньозважена відсоткова ставка для запозичень у гривні дорівнювала – 17,8% річних, в доларах США – 6% річних, в євро – 4,2% річних, а середній строк до погашення розміщених на аукціонах ОВДП – 0,78 року (у 2016 р. – 2,36 року, у 2017 р. – 1,67 року).

На відміну від багатьох попередніх років у 2018 р. не здійснювалися понадпланові випуски ОВДП для капіталізації банків та/або надання кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за наявності права на здійснення відповідних операцій згідно із статтями 16 і 17 Закону), що в свою чергу не призвело до додаткового збільшення внутрішніх запозичень і державного боргу.

Зовнішні державні запозичення за загальним фондом становили 103 244,7 млн грн, або 113,2% затвердженого обсягу, у т.ч.:

19,4 млрд грн отримано внаслідок випуску короткострокових дисконтних ОЗДП на суму 725 млн дол. США (на підставі Наказу Мінфіну від 23.08.2018 р. № 718 «Про визначення умов випуску короткострокових облігацій зовнішніх державних позик», згідно з яким ціна придбання ОЗДП становить 95,551% від номінальної вартості, кінцева дата погашення ОЗДП – 28.02.2019 р., можливе дострокове погашення ОЗДП з 1 по 3 місяць за ціною 98,551% від номінальної вартості, з 4 по 6 місяці за номінальною вартістю ОЗДП, дисконтованою на ставку LIBOR);

56,2 млрд грн отримано внаслідок випуску довгострокових ОЗДП на суму 2 млрд дол. США (на підставі Наказу від 25.10.2018 № 854 «Про визначення умов випусків довгострокових облігацій зовнішніх державних позик 2018 року», згідно з яким випущено ОЗДП двох серій загальним обсягом відповідно 750 і 1250 млн дол. США з доходом за ставкою 8,994% і 9,75% річних та погашенням у 2024 р. і 2028 р.), з яких 714,5 млн дол. США - для здійснення правочину з дострокового погашення вищезгаданих короткострокових дисконтних ОЗДП;

15,9 млрд грн (або 500 млн євро) - перший транш в рамках четвертої макрофінансової допомоги ЄС;

10,9 млрд грн (або 349,3 млн євро) – кредит Deutsche Bank AG під гарантії МБРР ((на підставі Постанови КМУ від 18.12.2018 р. № 1085 «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2018 році шляхом залучення кредиту», згідно з якою залучається кредит у формі двох траншів з терміном погашення відповідно 4 р. та 10 р. і пільговим періодом 4,5 р., з відсотковим доходом за ставкою не вище 4,9% річни і комісією за організацію кредиту в розмірі 0,8%);

0,8 млрд грн (або 30 млн дол. США) - позика від МБРР в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

Потрібно звернути увагу, що у Звіті та місячному звіті про виконання державного бюджету за січень-грудень 2018 р. від 25.01.2019 р. збільшено фактичні показники державних зовнішніх запозичень, видатків на обслуговування державного боргу і дефіциту загального фонду державного бюджету на 469,4 млн грн порівняно з відповідним місячним звітом від 15.01.2019 р. На запит від Комітету з цього приводу Мінфіном повідомлено, що така різниця використана для покриття видатків з обслуговування державного боргу (комісія за послуги агента з організації кредиту Deutsche Bank AG та плата за надання гарантії МБРР щодо цього кредиту) і в обліку виконання загального фонду державного бюджету відображена як негрошова операція. Однак згідно з частиною першою статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, за виняткових обставин Міністр фінансів може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

У пояснювальній записці до Звіту вказано, що в цілому середньозважена відсоткова ставка за державними зовнішніми запозиченнями у 2018 р. становила 7,51% (у 2016 р. – 1,1%, у 2017 р. – 5,16%).

Як зазначено у Висновках РП, висока вартість внутрішніх і зовнішніх державних запозичень у 2018 р. (з більшою дохідністю ніж у попередньому році) спричинена прорахунками в управлінні державним боргом, посилить боргове навантаження на державний бюджет у подальшому внаслідок збільшення видатків на обслуговування державного боргу. При цьому зауважено, що дохідність залучених у серпні 2018 р. короткострокових ОЗДП перевищила 18%, що вдвічі більше середньозваженої дохідності негарантованих ОЗДП, що перебувають в обігу, а агенту з розміщення цих облігацій сплачено 5 млн дол. США, отже понесені витрати державного бюджету за користування короткостроковими запозиченнями є неефективними.

До спеціального фонду надійшли державні зовнішні запозичення /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проектів/ в обсязі 9 101,95 млн грн, що становить лише 46,7% плану (у 2016 р. – 45,1%, у 2017 р. – 46,2%). При цьому у 2018 р. взагалі не надходили кошти кредитів (позик) на реалізацію передбачених у додатку № 9 до Закону таких проектів:

"Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород" від ЄБРР (75 млн грн) /хоча Угоду підписано ще 01.12.2014 р./ і від ЄІБ (25 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 603-VIII/;

«Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» від ЄБРР (56 млн грн) і від ЄІБ (4 млн грн) /немає офіційної інформації щодо підписання відповідних угод/;

«Реабілітація гідроелектростанцій» від ЄІБ (675,84 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 19.11.2013 р. № 685-VІІ/;

"Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська" від ЄІБ (267,65 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 18.09.2012 р. №5256-VI,а зміни до неї – законом від 22.03.2018 р. № 2369-VIII/;

"Вища освіта України"» від ЄІБ (77 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 08.11.2017 р. №2186-VIІІ/ і від Північної екологічної фінансової корпорації (3 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.06.2018 р. № 2467-VIII/;

"Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві" від ЄІБ (137 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.06.2012 р. № 4987-VI/;

"Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" від ЄІБ (1050 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 22.04.2015 р. № 346-VIII/;

"Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України" від ЄІБ (125 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 12.04.2017 р. № 2009-VIII/;

"Проект модернізації української залізниці" від ЄІБ (15,59 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 03.10.2018 р. № 2585-VIII/;

"Європейські дороги України ІІ (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва)" від ЄІБ (1364 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 16.11.2011 р. № 4042-VI/;

«Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації» від ЄІБ (658 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 601-VIІІ/;

"Основний кредит для аграрної галузі – Україна" від ЄІБ (163,3 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.09.2016 р. № 1530-VIІІ/;

"Незв’язаний фінансовий кредит" (проекти щодо відновлення Сходу України) від Кредитної установи для відбудови (600,3 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 605-VIII/;

"Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І" від Кредитної установи для відбудови (179,52 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 27.01.2016 р. № 943-VIІІ/;

"Підтримка малих і середніх підприємств" від Кредитної установи для відбудови (72 млн грн) /хоча Угоду підписано 29.12.2012 р./;

проекти з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури, підрозділів охорони кордону та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону від Уряду Республіки Польща (74,8 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 977-VIІІ/;

"Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні" від Ексімбанку Угорщини (в частині реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини) (120 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 23.03.2017 р. № 1978-VIІІ/;

"Створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні" від Уряду Французької Республіки та Консорціуму французьких банків (2499,57 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 07.06.2018 р. № 2452-VIІІ, а проект передбачено до Закону згідно із законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII, проект якого ініціював Уряд/.

Керуючись статтею 4 Закону, у 2018 р. прийнято 2 рішення Уряду (розпорядження КМУ від 10.10.2018 р. № 736-р та від 05.12.2018 р. № 933-р), якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіли обсягів залучення кредитів (позик) від МБРР і ЄІБ та витрат за бюджетними програмами Мінсоцполітики, Мінфіну і Мінрегіону щодо реалізації окремих інвестиційних проектів, що мало б сприяти більш ефективному управлінню кредитними ресурсами, однак є результатом неякісного бюджетного планування.

Протягом останніх років Комітет постійно звертає увагу Уряду на низький рівень залучення зовнішніх запозичень на реалізацію інвестиційних проектів, повільне використання таких коштів та необхідність вжиття заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження відповідних інвестиційних проектів. Проте низькій рівень залучення кредитів (позик) до спеціального фонду державного бюджету у 2018 р. свідчить про нерезультативність вжитих заходів з впровадження відповідних інвестиційних проектів, системні недоліки в плануванні та використанні таких коштів.

У Висновках РП на підставі проведених Рахунковою палатою аудитів звернуто увагу на низький рівень використання позик МБРР виконавцями проектів, зокрема: МОЗ та 8 облдержадміністрацій не забезпечили належного відбору заходів, які мають реалізовуватися за кошти позики, у результаті чого у 2015-2017 рр. і протягом 9 місяців 2018 р. використали 24% позики для надання субвенції на реалізацію заходів субпроектів з реформування регіональних систем охорони здоров’я за проектом "Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей", при цьому за зобов’язаннями позики, у т.ч. за невикористані зарезервовані на рахунку банку кошти, сплачено 2,9 млн дол. США; Мінсоцполітики за проектом "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" через затримки з укладенням низки договорів використало 31,5% загальної суми позики, при цьому за користування позикою сплачено 3,1 млн дол. США.

Відповідно до пункту 15-2 частини другої статті 61 Кодексу (який набрав чинності з 01.01.2019 р.) вперше у складі Звіту передбачена інформація про виконання інвестиційних проектів, що реалізуються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО за 2018 рік. Однак така інформація має неточності і помилки, насамперед: у графі «Обсяг залучення кредиту (позики) у 2018 році» приведено уточнені планові показники, а не звітні показники; найменування графи «Касові видатки на 01.01.2019» не у повній мірі відповідає змісту відповідних показників, оскільки у ній відображено не лише видатки, а й надання кредитів з державного бюджету; взагалі не включено показники щодо реалізації інвестиційних проектів за рахунок позик (кредитів) від Уряду Республіки Польща, Ексімбанку Угорщини та Уряду Французької Республіки. Крім того, така інформація не містить окремих даних, визначених пунктом 15-2 частини другої статті 61 Кодексу, зокрема: фактичних обсягів кредитів (позик) за 2018 р., стану реалізації інвестиційних проектів із зазначенням ступеня їх готовності, обсягів кредитів(позик) і витрат державного бюджету, необхідних для завершення таких проектів, за бюджетними програмами. Необхідно форму вказаної інформації привести у відповідність до вищезгаданих законодавчих вимог та удосконалити для забезпечення підготовки якісної і повної інформації, що має сприяти виявленню і усуненню проблем та недоліків щодо залучення і використання відповідних кредитів (позик).

У 2018 р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань становили 349 899 млн грн, що на 26,2% менше ніж у 2017 р. У Висновках РП звернуто увагу, що такі витрати втричі перевищили видатки зведеного бюджету на охорону здоров’я.

Платежі з погашення державного боргу становили 234 467,8 млн грн, або 133,4% затвердженого плану (175 725,5 млн грн) та 64,5% факту за 2017 р. (363 501,3 млн грн), у т.ч. на: погашення внутрішнього боргу – 166 880,4 млн грн, або 146,4% затвердженого плану; погашення зовнішнього боргу – 67 587,4 млн грн, або 109,5% затвердженого плану. Таке перевищення затверджених планових показників пов’язано з необхідністю погашення короткострокових запозичень /про що вище зазначено щодо державних запозичень/ та допускається виходячи з норм абзацу п’ятого частини першої, частин шостої і сьомої статті 16 Кодексу.

У структурі витрат на погашення державного боргу найбільшу питому вагу становили витрати на: погашення ОВДП – 166 748,1 млн грн (71,1%); погашення позик, наданих МФО, – 47 829,5 млн грн (20,4%); дострокове погашення короткострокових дисконтних ОЗДП – 19 479,2 млн грн (8,3%).

Видатки на обслуговування державного боргу проведено у сумі 115 431,2 млн грн, що на 9,6% менше затвердженого із змінами плану /бюджетні призначення зменшено на 2 499,6 млн грн згідно із законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII/ та на 4,5% більше факту за 2017 р.

При затвердженому статтею 6 Закону граничному обсязі надання державних гарантій у сумі 24 000 млн грн за звітний період надано державних гарантій у сумі 8 948,5 млн грн, або 37,3% граничного обсягу (у 2017 р. – 8 028,9 млн грн), а саме для забезпечення виконання:

внутрішніх зобов’язань суб’єктів господарювання за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави /відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону/, загалом у сумі 5 034,8 млн грн на підставі 8 рішень КМУ, у т.ч.: ДП «Харківський бронетанковий завод» – 1 324,66 млн грн (2 рішення КМУ), ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» – 1 298,94 млн грн, ДП «Житомирський бронетанковий завод» – 891,69 млн грн, ДП «Київський бронетанковий завод» – 446,2 млн грн, ДП «Шепетівський ремонтний завод» – 410,97 млн грн, ДП «Львівський бронетанковий завод» – 410,07 млн грн, ДП «Миколаївський бронетанковий завод» – 252,25 млн грн;

зовнішніх зобов’язань ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» /відповідно до пункту 2 статті 6 Закону/ на суму 150 млн дол. США, або 3 913,7 млн грн, на підставі Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та МБРР /ратифікованої законом від 05.04.2018 р. №2395-VIII/.

Незважаючи на надані державні гарантії, у пояснювальній записці до Звіту вказано, що фактично позичальниками у 2018 р. не було отримано кредитних коштів.

Крім того, Кабінетом Міністрів прийнято 6 рішень (постанови КМУ від 23.05.2018 р. №№ 438, 439, 440, 441, 442 і 443) про надання державних гарантій щодо державних підприємств вугільної галузі на загальну суму 1054,6 млн грн /аналогічно до постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999, 1000, 1001 і 1002 та від 20.12.2017 р. №№ 995 і 996 щодо надання державних гарантій у 2017 р., які не були реалізовані/, але відповідні гарантії у звітному періоді не надавалися.

Отже, дії Уряду з надання державних гарантій у звітному періоді (як і у 2017 р.) були малорезультативними, зокрема, неефективними були заходи Міненерговугілля і Мінфіну з підготовки і прийняття ряду відповідних постанов КМУ, які не були реалізовані і втратили свою актуальність.

У 2018 р. витрати на обслуговування і погашення кредитів, взятих під державні гарантії у попередні роки, здійснювалися відповідно до бюджетних призначень і становили загалом 8 246,6 млн грн (у 2017 р. – 8 184,5 млн грн), з них щодо: розвитку мережі автомобільних доріг загального користування (код 3111030) – 5 359,9 млн грн; реалізації проекту «Створення Національної супутникової системи зв’язку» (код 6381130) – 1 418,5 млн грн; кредитів, залучених ДП "Укрмедпостач" для реалізації інвестиційного проекту (код 2301280) – 343,8 млн грн; реалізації проектів соціально-економічного розвитку (код 1101470) – 293,9 млн грн. При цьому на виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при затвердженому із змінами плані 819,3 млн грн /бюджетні призначення зменшено на 67,2 млн грн згідно із законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII/ проведені платежі у сумі 818,8 млн грн, а саме виконано гарантійні зобов’язання за ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону» – 385,96 млн грн (гарантійна угода від 16.06.2011 р.), ПАТ «Лисичанськвугілля» – 432,84 млн грн (гарантійна угода від 26.12.2011 р.). Загалом зазначені витрати збільшилися лише на 0,8% порівняно з 2017 р., проте залишалися значними і є наслідком поширеної у попередніх роках практики проведення операцій щодо надання державних гарантій за кредитами, безпосереднім джерелом повернення яких є кошти державного бюджету, що в результаті призвело до збільшення боргового навантаження на державний бюджет і відволікання значної частини бюджетних коштів на такі виплати.

Стан розрахунків підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом протягом багатьох років залишається проблемним, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2019 р. у сумі 55 522 млн грн (з них заборгованість 25 суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, - 7 744,6 млн грн, або 13,9% загального обсягу), який зменшився за рік на 623,4 млн грн внаслідок в основному ревальвації гривні до іноземних валют на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком. Згідно із звітними даними найбільші суми заборгованості на кінець 2018 р. мають: концерн «Украгротехсервіс» (9 905,5 млн грн), ВАТ «Оріана» (5 402,1 млн грн), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (4 222,1 млн грн), корпорація «Украгропромбіржа» (4 217,9 млн грн), УЗТФ «Біомед» (3 052,6 млн грн), ВАТ «ЗАлК» (2 169,1 млн грн), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (2 129,1 млн грн), ВАТ «Лисичанськвугілля» (2 100,2 млн грн), ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (1 972,5 млн грн), Українська аграрна біржа (1 734,3 млн грн), ДП «ДБ УНП «Повітряний експрес» (1 710,6 млн грн), Асоціація «Земля і люди» (1 520 млн грн).

Протягом звітного періоду повернуто до державного бюджету коштів позик за 41 гарантійними (борговими) договорами загалом у сумі 6 393,8 млн грн, що хоча більше на 10,5% ніж розрахунково планувалося, проте є незначним обсягом порівняно із загальним обсягом відповідної простроченої заборгованості.

Таким чином, Кабінетом Міністрів, Мінфіном і ДФС не забезпечено суттєвих зрушень у поліпшенні розрахунків з погашення такої простроченої заборгованості перед державним бюджетом, що також відмічено у Висновках РП. При цьому за інформацією Рахункової палати Мінфін не проводив у 2018 р. заходів щодо погашення простроченої заборгованості, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою статті 17 Кодексу (залучення суб’єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості, щодо стягнення якої органам ДФС відмовлено, здійснення на відкритих аукціонах продажу права вимоги погашення простроченої більше 3 років заборгованості).

Станом на 31.12.2018 р. державний та гарантований державою борг загалом становив 2 168 421,6 млн грн (78 315,5 млн дол. США), або 60,9% ВВП (при 80,9% на кінець 2016 р. та 71,8% на кінець 2017 р.).

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу відповідного боргу до встановлених Кодексом вимог. Натомість згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу такі положення не застосовуються у випадках введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану або проведення на території України антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.

Таким чином, на кінець звітного періоду показник загального обсягу боргу держави відносно ВВП суттєво зменшився порівняно з 2016 і 2017 роками (переважно внаслідок зростання номінального ВВП), але ще перевищує граничну величину боргу, хоча є законодавчо допустимим у сьогоднішніх умовах.

Обсяг державного боргу збільшився за рік на 26 581,2 млн грн (або на 1,4%) і на 31.12.2018 р. становив 1 860 291,1 млн грн, або 67 187 млн дол. США (85,8% загального обсягу державного і гарантованого державою боргу), що на 141 555,6 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (2 001 846,7 млн грн). Приріст такого боргу за звітний період є наслідком перевищення надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу.

Державний зовнішній борг збільшився за рік на 1 209,1 млн дол США (на 3,1%) та склав 39 699,2 млн дол. США (59,1% державного боргу), державний внутрішній борг збільшився на 7 690,8 млн грн (на 1%) і становив 761 090,2 млн грн (40,9% державного боргу). На кінець 2018 р. відношення державного боргу до ВВП становило 52,3% порівняно з 69,2% на кінець 2016 р. та 61,5% на кінець 2017 р., а також є значно кращим ніж у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки (затвердженій Постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 883), в якій передбачено зниження показника державного боргу до 60% ВВП на кінець 2018 р., до 52% ВВП – на кінець 2019 р., до 49% ВВП – на кінець 2020 р.

Гарантований державою борг на кінець 2018 р. становив 308 130,5 млн грн, або 11 128,6 млн дол. США, що на 165,9 млн грн (або на 0,1%) більше факту на кінець 2017 р. та на 439 420,5 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (747 551 млн грн), у т.ч.: гарантований зовнішній борг – 10 755,8 млн дол. США, гарантований внутрішній борг – 10 320,4 млн грн. Приріст такого боргу за звітний період відбувся внаслідок, насамперед, отримання НБУ першого траншу кредиту МВФ.

За звітний період змінилася динаміка окремих показників боргової безпеки, зокрема: якщо показник обсягу державного і гарантованого державою боргу на одну особу погіршився /51,4 тис. грн проти 50,5 тис. грн на кінець 2017 р./, то показник відношення витрат на погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету поліпшився /37,7% проти 59,7% за 2017 р./, хоча ще залишається достатньо високим /критичний рівень згідно з методологічними рекомендаціями – 16%/.

Залишки коштів державного бюджету станом на 31.12.2018 р. становили 35 259,3 млн грн і зменшилися за 2018 рік на 8 649,7 млн грн внаслідок використання частини залишку коштів для здійснення витрат.

Залишки коштів загального фонду на кінець року становили 326,4 млн грн і зменшилися на 2 856,6 млн грн, або в 9,8 раза, що є найнижчим показником на кінець бюджетного періоду за останні чотири роки (на кінець 2015 р. – 26,2 млрд грн, на кінець 2016 р. – 9,2 млрд грн, на кінець 2017 р. – 3,2 млрд грн). Такі незначні залишки коштів загального фонду обмежили можливість їх функціонального призначення як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів на початку 2019 р. У Висновках РП зауважено, що зазначене спричинено встановленням у Законі оборотного залишку бюджетних коштів не в абсолютному обсязі, а як відносний показник – у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету, що унеможливлювало його практичне застосування.

Залишки коштів спеціального фонду зменшилися на 5 793,1 млн грн і становили 34 932,8 млн грн.

Необхідно звернути увагу, що впродовж 2018 р. у місячних звітах про фінансування державного бюджету за загальним фондом містилися значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки» та план щодо яких не визначено Законом, зокрема: 2,4 млрд грн (січень), 18,7 млрд грн (січень-лютий), 31,9 млрд грн (січень-березень), 38,9 млрд грн (січень-квітень), 32,95 млрд грн (січень-травень), 32,98 млрд грн (січень-червень), 41,6 млрд грн (січень-липень), 3,68 млрд грн (січень-серпень), 25,9 млрд грн (січень-вересень), 31,35 млрд грн (січень-жовтень), при цьому лише на кінець листопада відповідний показник зменшився до 6,5 млн грн, а у Звіті становив 9,4 млн грн. На запит від Комітету Казначейством повідомлено, що у 2018 р. за вказаним кодом переважно відображалася недостатність ресурсу загального фонду. Причинами такої ситуації було невиконання плану надходжень і незначний обсяг залишку коштів на початок року за загальним фондом державного бюджету. Загалом це свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та неефективність заходів із забезпечення ліквідності єдиного казначейського рахунку.

У цьому зв'язку слід відмітити, що за підсумками квартального звіту про виконання державного бюджету за І кв. 2018 р. надходження загального фонду державного бюджету були на 65,6 млрд грн, або на 22,5%, менше плану на цей період. Згідно з частиною другою статті 54 Кодексу у разі недоотримання надходжень загального фонду державного бюджету за результатами квартального звіту більше ніж на 15%, Мінфін мав підготувати пропозиції, а Кабінет Міністрів подати до Верховної Ради розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до Закону щодо скорочення видатків і кредитування загального фонду, однак такого законопроекту не було подано. Відтак, Рахункова палата і Комітет рекомендували Уряду вжити відповідних заходів із забезпечення збалансованості надходжень та витрат загального фонду державного бюджету. За підсумками І півріччя і 9 місяців 2018 р. рівень невиконання уточнених планових надходжень загального фонду державного бюджету у відсотках вже зменшився (13% і 11,1% відповідно), хоча за обсягом збільшився (74,1 млрд грн і 93,6 млрд грн). Як наслідок, впродовж звітного періоду стримувалося проведення витрат державного бюджету, на що також звернуто увагу у Висновках РП.

За інформацією Казначейства кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства станом на 01.01.2019 р. становили 60 894,4 млн грн (проти 72 336 млн грн на 01.01.2018 р.), у т.ч. залишки коштів на: єдиному казначейському рахунку – 9 860,8 млн грн (проти 5 098,8 млн грн на 01.01.2018 р.), рахунках Казначейства в іноземній валюті – 47 170,6 млн грн (проти 63 476,7 млн грн на 01.01.2018 р.), інших рахунках – 3 863 млн грн (проти 3 760,5 млн грн на 01.01.2018 р.).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

Видатки державного бюджету за 2018 р. становили 985 851,8 млн грн, або 99,4% бюджетних призначень та 95,3% плану з урахуванням змін (не проведено видатків проти уточненого плану на суму 48 574,5 млн грн). За загальним фондом проведено видатки в сумі 884 166,1 млн грн, рівень виконання планових показників становив 97,6% бюджетних призначень та уточненого плану (не проведено видатків на суму 21 726,8 млн грн) і був нижчим, ніж у трьох попередніх роках (2015 р. - 98,2%, 2016 р. - 99,3%, 2017 р. – 98,6%).

При цьому у зв’язку з внесенням змін до бюджетних призначень шляхом здійснення перерозподілів видатків між бюджетними програмами головних розпорядників коштів внесені зміни до розпису державного бюджету та зменшено план асигнувань загального фонду головних розпорядників коштів по видатках загалом на 2 993,5 млн грн і відповідно збільшено план асигнувань загального фонду: по міжбюджетних трансфертах - на 2 852,3 млн грн. та по наданню кредитів з державного бюджету – на 141,2 млн грн.

Питома вага видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за звітний період становила 54,9% проти 53,6% у 2017 р., 58,6% у 2016 р. і 59,3% у 2015 р.

Порівняно з попереднім роком касові видатки збільшилися на 146 398,8 млн грн, або на 17,4% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 120 062 млн грн, або на 21,2%). Касові видатки загального фонду проти 2017 р. збільшилися на 126 644,8 млн грн, або на 16,7% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 102 890,6 млн грн, або на 20,7%).

У звітному періоді відбулося подальше нарощування обсягів видатків на забезпечення національної безпеки і оборони, органів судової влади і нагляду за додержанням законів і їх питома вага у загальному обсязі видатків державного бюджету склала 21,7%, при цьому темпи зростання таких видатків перевищували середній рівень збільшення видатків загального фонду державного бюджету.

Так, видатки загального фонду на громадський порядок, безпеку та судову владу становили 100 846,3 млн грн (їх обсяг проти 2017 р. збільшився на 24 299,7 млн грн, або на 31,7%), у т.ч. на діяльність із забезпечення громадського порядку, боротьбу із злочинністю та охорону державного кордону (забезпечення функціонування органів і установ МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Нацгвардії, Нацполіції) – 46 210,4 млн грн (відповідно на 9 545,2 млн грн, або на 26%), судову владу – 12 116,8 млн грн (на 4 719 млн грн, або на 63,8%), протипожежний захист та рятування - 9 721,6 млн грн (на 2 090 млн грн, або на 27,4%), нагляд за додержанням законів та представницькі функції в суді (забезпечення функціонування органів прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) – 7 078,5 млн грн (на 1 460,6 млн грн, або на 26%), діяльність у сфері безпеки держави (забезпечення функціонування НАБУ, ДБР, РНБО, СБУ, УДО, СЗР, Адміністрації Держспецзв’язку в частині видатків на розвиток та модернізацію відповідної системи) – 12 131,6 млн грн (на 2 412,6 млн грн, або на 24,8%), іншу діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади (забезпечення функціонування ДМС, Мін'юсту, Координаційного центру з надання правової допомоги, Адміністрації Держспецзв’язку) – 7 277,5 млн грн (на 2 142,8 млн грн, або на 41,7%).

Видатки загального фонду на оборону становили 83 366,7 млн грн і збільшилися на 19 065,8 млн грн (на 29,7%).

Довідково слід відмітити, що загалом видатки на функціонування органів державної влади, які забезпечують національну безпеку і оборону, визначено у державному бюджеті на 2018 рік на підставі Рішенням РНБО від 13.09.2017 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України», введеного в дію Указом Президента України від 15.09.2017 р. № 278. Зазначеним Рішенням РНБО такі видатки запропоновано передбачити в обсязі 5% ВВП для сектору безпеки і оборони та в обсязі не менше 165,4 млрд грн, у т.ч. не менше 159 млрд грн – із загального фонду державного бюджету, 6,4 млрд грн - із спеціального фонду державного бюджету (5% уточненого прогнозного обсягу ВВП – 166,6 млрд грн). У державному бюджеті видатки для сектору безпеки і оборони загалом затверджено (зі змінами) в сумі 171 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 158 млрд грн, спеціальний фонд - 13 млрд грн), при цьому уточнений план визначено у сумі 188,3 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 158,3 млрд грн, спеціальний фонд - 30 млрд грн).

За звітний період головними розпорядниками коштів сектору національної безпеки і оборони проведено видатки в сумі 183 577,1 млн грн, що становить 97,5% плану з урахуванням змін (у т.ч. за загальним фондом – 158 123,4 млн грн та 99,9% уточненого плану, за спеціальним фондом – 25 453,7 млн грн та 84,9% уточненого плану). Такі видатки у 2018 р. становили 18,6% видатків державного бюджету (2017 р. - 16,8%, 2016 р. - 17,3%, 2015 р. – 16,2%, 2014 р. – 14,2%) та 5,16% ВВП (2017 р. - 4,74%, 2016 р. – 4,97%, 2015 р. - 4,7%, 2014 р. – 3,8%).

Порівняно з 2017 р. видатки державного бюджету на забезпечення сектору національної безпеки і оборони збільшилися на 42 218,5 млн грн, або на 29,9% (у т.ч.: за загальним фондом – на 34 500,4 млн грн, або на 27,9%; за спеціальним фондом – на 7 718,1 млн грн, або на 43,5%).

У 2018 році змінився тренд динаміки показників видатків загального фонду на економічну діяльність і на відміну від скорочення, яке спостерігалося впродовж двох попередніх років, обсяги цих видатків проти 2017 р. збільшилися на 16 823 млн грн (на 90,8%) і становили 35 357,9 млн грн.

Серед таких видатків загального фонду на підтримку сільського господарства спрямовано 9 715,3 млн грн (на 4 796,7 млн грн, або на 97,5% більше, ніж у 2017 р.) /з них: на державну підтримку галузі тваринництва – 2 389,8 млн грн, експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами – 1 735,1 млн грн, організацію та регулювання діяльності установ в системі Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 1 218,7 млн грн, фінансову підтримку сільгосптоваровиробників – 912,9 млн грн, протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро – 576,9 млн грн, державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними - 394,3 млн грн, фінансову підтримку заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів – 265,9 млн грн).

Значний обсяг ресурсу загального фонду державного бюджету (6 422,8 млн грн) було спрямовано на дорожнє господарство (в доповнення до коштів спеціального фонду в частині державного дорожнього фонду, видатки за яким становили 32 474,6 млн грн, а без врахування міжбюджетних трансфертів – 20 943,7 млн грн). Загалом з державного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) у дорожнє господарство спрямовано 27 366,5 млн грн, що на 7 201,5 млн грн, або на 35,7%, більше попереднього року.

На здійснення заходів щодо енергоефективності (у складі видатків загального фонду на економічну діяльність) видатки проведено в обсязі 1 917,8 млн грн (на функціонування Фонду енергоефективності – 1 500 млн грн, реалізацію Державної цільової економічної програми енергоефективності – 417,8 млн грн), що у 2,4 рази більше, ніж у 2017 р.

На державну підтримку вугільної галузі та інших галузей з видобутку твердого палива із загального фонду спрямовано 2 086,9 млн грн, а додатково із спеціального фонду – 972,3 млн грн /за рахунок коштів, визначених пунктами 8, 9 та 11 статті 11 Закону відповідно до змін, внесених законом від 13.07.2018 р. № 2513-VIII/, тобто загалом у галузь направлено 3 059,2 млн грн, або на 20,7% більше ніж у 2017 р. (у т.ч. на: державну підтримку будівництва шахти № 10 "Нововолинська" – 34,6 млн грн, ліквідацію збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств – 281,1 млн грн, державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції – 1 072,2 млн грн, здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості – 1 671,1 млн грн). Необхідно наголосити, що впродовж останніх років визначені у державному бюджеті (при його затвердженні) обсяги бюджетних призначень на державну підтримку державних вугледобувних підприємств не є реалістичними, що змушує впродовж року знаходити можливості для збільшення таких видатків, насамперед на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Так, у 2018 р. для проведення заходів з державної підтримки державних вугледобувних підприємств (за бюджетними програмами 1101530, 1101570, 1101590 і 1101710) загалом річний план за витратами збільшено на 2 029,6 млн грн (у т.ч.: за загальним фондом - на 629,6 млн грн (з яких 100 млн грн – надання кредитів з бюджету за рахунок коштів резервного фонду), за спеціальним фондом встановлено в обсязі 1 400 млн грн) шляхом здійснення за рішеннями Уряду перерозподілів видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міненерговугілля та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 313-р, від 02.07.2018 р. № 451-р, від 22.08.2018 р. № 572-р і № 573-р, від 12.12.2018 р. № 981-р), а також внесення змін до державного бюджету на 2018 рік законом від 13.07.2018 р. №2513-VIII.

Проти попереднього року також суттєво збільшилися видатки загального фонду на виконання загальнодержавних функцій, а саме на 16 629,4 млн грн, або на 12%, і становили 155 543,6 млн грн. Проте, на відміну від попередніх років таке зростання не відбулося переважно внаслідок збільшення видатків на обслуговування державного боргу, які досягли 115 431,2 млн грн і на 4 975,1 млн грн, або на 4,5%, були більшими, ніж у 2017 р. Натомість видатки на забезпечення діяльності вищих органів державного управління, фінансову та зовнішньополітичну діяльність збільшилися на 9 320,1 млн грн, або на 40,7%, і досягли 32 205,5 млн грн.

Серед видатків загального фонду, що за функціональною ознакою мають соціальне спрямування, у 2018 р. проти 2017 р. випереджальними темпами зросли видатки на охорону здоров’я – на 29,2% (або на 4 436,3 млн грн, і становили 19 643,3 млн грн) і на духовний та фізичний розвиток – на 30,5% (або на 2 321,7 млн грн, і становили 9 945,1 млн грн).

Збільшення видатків загального фонду на охорону здоров’я пояснюється реалізацією заходів з медичної реформи, здійснюваної відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», в рамках якої у 2018 р. вперше кошти на оплату послуг первинної медичної допомоги, наданих за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з Національною службою здоров’я, визначено за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) /у попередніх роках такі видатки здійснювалися з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції з державного бюджету/. Так, при затвердженні державного бюджету за загальним фондом бюджетні призначення за бюджетною програмою 2308020 визначені у сумі 8 054,5 млн грн, проте впродовж року відповідно до фактичного стану укладання договорів про медичне обслуговування населення річний план неодноразово уточнювався і загалом зменшено до 3 528,8 млн грн, а фактичні видатки становили 3 446,7 млн грн (97,7% уточненого річного плану).

Варто звернути увагу, що видатки державного бюджету на охорону здоров’я склали лише 19,5% таких видатків зведеного бюджету, а видатки зведеного бюджету на охорону здоров’я за підсумками 2018 р. проти 2017 р. загалом збільшено на 13 459,6 млн грн, або на 13,1%, і становили 115 852 млн грн. Обсяг таких видатків становив 9,3% видатків зведеного бюджету та 3,3% ВВП за 2018 рік, при тому що згідно із статтею 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет як частка ВВП у розмірі не менше 5% ВВП.

Зростання видатків загального фонду на духовний та фізичний розвиток, насамперед, відбулося внаслідок збільшення у 2 рази обсягів державної підтримки кінематографії (у 2018 р. фактично проведено видатки у сумі 1 011,9 млн грн) та обумовлено початком діяльності Українського культурного фонду, який створено та функціонує відповідно до Закону України «Про Український культурний фонд» (у звітному періоді видатки на забезпечення діяльності цього Фонду проведено в обсязі 154,3 млн грн).

Видатки загального фонду на соціальний захист та соціальне забезпечення становили 161 249,8 млн грн і на відміну від 2017 р. відбулося збільшення таких видатків на 17 395,8 млн грн, або на 12,1%, проти 2017 р. У складі таких видатків видатки на соціальний захист пенсіонерів (фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду) становили 149 972,5 млн грн і збільшилися на 16 513,9 млн грн, або на 12,4%. При цьому, слід наголосити, що обсяг бюджетних призначень, визначений Пенсійному фонду при затвердженні державного бюджету, не відповідав реальним потребам і для врегулювання цього питання був збільшений на 10 659,1 млн грн при внесенні змін до державного бюджету на 2018 рік законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII. Поряд з цим, вказаним законом на зазначену мету також спрямовано 118,5 млн грн коштів спеціального фонду державного бюджету (за рахунок митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів"). Таким чином, на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду з державного бюджету загалом спрямовано 150 091 млн грн, що становить 15,2% усіх видатків державного бюджету.

Однак, незважаючи на збільшення видатків державного бюджету на виплату пенсій, у 2018 р. відбулося подальше нарощування обсягу заборгованості Пенсійного фонду за позики, надані Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку (на 4,8 млрд грн), і станом на 01.01.2019 р. загальний обсяг такої заборгованості обліковувався у сумі 52,8 млрд грн, на що також звернуто увагу у Висновках РП і наголошено, що загальний обсяг наданих у 2018 р. позик з ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду є найбільшим за останні п’ять років (89,5 млрд грн). Слід нагадати, що відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу надання вказаних позик має здійснюватися на умовах їх повернення до кінця поточного бюджетного періоду. Рахункова палата також зазначила про недотримання цих вимог.

Видатки на освіту із загального фонду проведені в обсязі 29 118,1 млн грн (на 1 720 млн грн і на 6,3% більше попереднього року), з яких на підготовку кадрів вищими навчальними закладами (далі – ВНЗ) III-ІV рівнів акредитації – 22 269,4 млн грн (на 4 970,2 млн грн і на 28,7% більше 2017 р.). Слід нагадати, що у 2018 р. видатки на оплату послуг з підготовки фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації державної власності зі статусом окремих юридичних осіб здійснювалися з обласних бюджетів та бюджету м. Києва (у 2017 р. на оплату послуг з підготовки фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації проведено видатки в обсязі 4 130,6 млн грн). У свою чергу, стаття 24 Закону визначала проведення у 2018 р. видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах ВНЗ III-IV рівнів акредитації державної власності. Проте, обсяг коштів на проведення таких видатків, визначений при затвердженні державного бюджету на 2018 рік, не був реалістичним, як наслідок МОН було змушене постійно в межах встановлених йому бюджетних призначень (включаючи загальнодержавні витрати) вишуковувати кошти для забезпечення діяльності ВНЗ I-II рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб (загалом шляхом здійснення перерозподілу видатків між бюджетними програмами МОН обсяг видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» збільшено на 1 909,4 млн грн, які додатково спрямовувалися на забезпечення діяльності відповідних ВНЗ I-II рівнів акредитації).

Відповідно до Звіту у 2018 р. Казначейством відкрито асигнувань загального фонду державного бюджету на суму 890 382,7 млн грн, що на 6 216,6 млн грн більше касових видатків (у 2017 р. більше відповідно на 6 260,3 млн грн, у 2016 р. – на 3 614,2 млн грн, у 2015 р. – на 5 489,4 млн грн). Такий рівень управління бюджетними коштами розпорядниками коштів свідчить про збереження системних недоліків у бюджетному плануванні, організації та контролі за виконанням заходів, що здійснюються в рамках бюджетних програм. Виконання видатків на рівні, меншому планових показників, відбулося серед іншого через неповний розподіл окремими головними розпорядниками коштів відкритих асигнувань та невикористання окремими головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань /не використано головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань загального фонду у 2018 р. – 4 429,9 млн грн, у 2017 р. – 3 450,3 млн грн/, а також внаслідок запізнілого розподілу коштів за напрямами (об’єктами) і зволікання з проведенням закупівель.

Помісячні обсяги касових видатків державного бюджету були нерівномірними впродовж року. У звітному періоді збережено тенденцію, за якої видаткове навантаження припадає переважно на два останні місяці (наприклад, у грудні 2018 р. проведено 14,4% річного затвердженого обсягу видатків державного бюджету). Така динаміка помісячних показників касових видатків державного бюджету у певній мірі пояснюється нерівномірністю планування у розписі державного бюджету помісячних бюджетних асигнувань, а саме із навантаженням на останні місяці року, насамперед, в частині видатків розвитку, проте з іншого боку обумовлена вимогами бюджетного законодавства щодо дії бюджетних призначень за загальним фондом до кінця року, що спонукає розпорядників коштів максимально використати до кінця року бюджетні кошти у запланованих обсягах, зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків бюджету, поділу предмету закупівлі та попередньої оплати товарів (робіт, послуг), що закуповуються за бюджетні кошти. З цього приводу Рахункова палата відмітила, що протягом року видатки проводилися без дотримання помісячного розпису державного бюджету, у результаті чого обсяг видатків у грудні був в 1,9 раза більше, ніж у середньому щомісяця упродовж січня – листопада, а перенесення капітальних видатків на останні місяці року спричинено, зокрема, тривалим розподілом коштів за напрямами (об’єктами, заходами), погодженням та затвердженням документів, необхідних для проведення видатків, здійсненням закупівель.

Впродовж 2018 р. відповідно до вимог частин шостої, восьмої, дев’ятої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу Комітетом за зверненнями головних розпорядників коштів державного бюджету щодо здійснення передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких витрат державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених окремим головним розпорядникам коштів, розглянуто 99 рішень Кабінету Міністрів, з яких погоджено 98 рішень /розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 399-р направлено на доопрацювання/.

Загалом передача бюджетних призначень (крім загальнодержавних витрат) та перерозподіл витрат державного бюджету стосувалися 27 головних розпорядників коштів за 180 бюджетними програмами (напрямами) (з них за поданням МОН – 14 звернень за 15 бюджетними програмами, МОЗ – відповідно 11 та 13, Мінкультури – 8 та 7, Мінекономрозвитку – 6 та 8, Міноборони – 6 та 6, Мінагрополітики – 6 та 12, Мінмолодьспорт – 5 та 5, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ – 5 та 3) по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 16,7 млрд грн.

Варто навести декілька прикладів, як на підставі рішень Уряду про перерозподіл видатків державного бюджету було суттєво змінено (взагалі скасовано) планові показники за видатками і відповідно уточнено напрями спрямування бюджетних коштів, визначені Законом. Так, обсяг бюджетних призначень скасовано повністю і відповідно заплановані видатки не здійснено за бюджетними програмами: 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах» (розпорядження КМУ від 22.08.2018 р. № 573-р щодо перерозподілу видатків між бюджетними програмами Міненерговугілля) та 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» (розпорядження КМУ від 22.08.2018 № 562-р щодо перерозподілу видатків між бюджетними програмами Мінагрополітики). Через застосування перерозподілів видатків значних змін зазнали обсяги бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету, зокрема, за такими головними розпорядниками коштів та закріпленими за ними бюджетними програмами:

Міненерговугілля – зменшено за програмами 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (з 752,9 млн грн до 318,6 млн грн і виконано на 88,2% уточненого плану) і відповідно переважно збільшено за програмами: 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти №10 "Нововолинська"» (з 10 млн грн до 34,6 млн грн і використано у повному обсязі відповідно до уточненого плану) та 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» (з 1 300 млн грн до 1 705 млн грн і виконано на 98% уточненого плану) /розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 313-р, від 02.07.2018 р. № 451-р та від 12.12.2018 р. № 981-р/;

Мінекономрозвитку – зменшено за програмами 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» (з 28 млн грн до 17,2 млн грн і не використано взагалі) та 1201540 «Функціонування інституції з підтримки та просування експорту» (з 50 млн грн до 15,7 млн грн і виконано на 18,8% уточненого плану) і відповідно збільшено за окремими програмами міністерства /розпорядження КМУ від 31.10.2018 р. № 783-р, від 07.11.2018 р. № 818-р та від 12.12.2018 р. № 982-р);

МОЗ – зменшено за програмами 2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (з 112 млн грн до 77,9 млн грн і виконано на 99,8% уточненого плану), 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (з 211 млн грн до 118,5 млн грн і виконано на 46,5% уточненого плану) та іншими програмами і відповідно збільшено за низкою програм міністерства, зокрема за програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» (з 389,9 млн грн до 654,3 млн грн і виконано на 99,8% уточненого плану) /розпорядження КМУ від 06.06.2018 р. № 378-р, від 03.10.2018 р. № 690-р, від 14.11.2018 р. № 856-р та від 12.12.2018 р. № 1003-р);

Мінагрополітики – зменшено за програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» (з 452,8 млн грн до 341,1 млн грн і виконано на 88,8% від уточненого плану) і відповідно збільшено за програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» (з 5 млн грн до 116,7 млн грн і виконано на 98,8% уточненого плану) /розпорядження КМУ від 05.09.2018 р. № 623-р/, а також зменшено за програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» (з 3 021 млн грн до 2 401 млн грн і виконано на 99,5% уточненого плану) і відповідно збільшено, зокрема, за програмами: 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (з 66 млн грн до 266 млн грн і використано майже у повному обсязі від уточненого плану), 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (з 300 млн грн до 400 млн грн і виконано на 98,6% уточненого плану) та 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (з 695 млн грн до 955 млн грн і виконано на 95,6% уточненого плану) /розпорядження КМУ від 31.10.2018 р. № 790-р та від 18.12.2018 р. № 1005- р);

Мінмолодьспорт – зменшено за програмами 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (з 310,6 млн грн до 212,4 млн грн і виконано на 99,7% уточненого плану) та 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» (з 120,7 млн грн до 67,3 млн грн і виконано на 96,6% уточненого плану) і відповідно збільшено за програмами: 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (з 441,6 млн грн до 533,9 млн грн і виконано на 97,3% уточненого плану) та 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (з 1 547,3 млн грн до 1 606,7 млн грн і виконано на 97,4% уточненого плану) /рішення КМУ від 04.07.2018 р. № 513, від 22.08.2018 р. № 568-р, від 24.10.2018 р. № 864 та від 05.12.2018 № 928-р);

Мін'юст – зменшено за програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (з 804,4 млн грн до 57,4 млн грн і виконано на 57,7% уточненого плану) і відповідно збільшено за рядом програм міністерства /розпорядження КМУ від 20.06.2018 р. № 424-р, від 31.10.2018 р. № 789-р та від 28.11.2018 р. № 913-р/.

Як і у попередні роки, у 2018 р. при розгляді зазначених питань Комітет постійно звертав увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не відповідали вимогам пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. №18 (із змінами), оскільки не містили взагалі або не у повному обсязі та неналежної якості обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Крім того, деякими рішеннями Уряду передача бюджетних призначень передбачалася відповідальним виконавцям бюджетних програм, хоча згідно з частиною шостою статті 23 Кодексу передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, про що також зауважувалося Комітетом.

Необхідно також зазначити про негативну практику відкриття нових бюджетних програм при здійсненні перерозподілів видатків державного бюджету, яка у 2018 р. набула широкого застосування. У такий спосіб були відкриті нові бюджетні програми з видатками за загальним фондом: Мінекономрозвитку (1201330 «Здійснення заходів для впровадження та підтримання роботи бази даних електронної звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки» в обсязі 2 000 тис. грн згідно із розпорядженням КМУ від 31.10.2018 р. № 783-р), МОЗ (2301100 «Проведення міжнародного моніторингового дослідження якості вищої медичної освіти» в обсязі 21 787,2 тис. грн згідно із постановою КМУ від 28.03.2018 р. № 275), Мінсоцполітики (2501290 «Виконання рішень суду на користь фізичних та юридичних осіб» в обсязі 50 тис. грн згідно із розпорядженням КМУ від 21.11.2018 р. № 924-р), Мінагрополітики (2801410 «Виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов'язань на користь суб'єктів господарювання та фізичних осіб» в обсязі 50 тис. грн згідно із розпорядженням КМУ від 18.12.2018 р. № 1004-р). Розглядаючи відповідні питання згідно із вказаними вище рішеннями Уряду, Комітет висловлював застереження з огляду на те, що за вимогами бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами). Таку ж позицію висловила Рахункова палата до аналогічних рішень Уряду, прийнятих вже у 2019 р. Крім того, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі та безспірного списання коштів бюджету, відповідні заходи належало виконувати в межах та за рахунок коштів бюджетних програм, визначених Законом, без здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та відкриття нових бюджетних програм.

Поряд з цим, при розгляді перерозподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням КМУ від 03.10.2018 р. № 690-р (яким, зокрема, визначено збільшити за загальним фондом за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров'я» видатки споживання на 5 490 тис. грн (з них на оплату праці – 4 500 тис. грн)) Комітетом звернуто увагу на вимоги частини одинадцятої статті 23 Кодексу, якою встановлено заборону без внесення змін до закону про державний бюджет щодо збільшення бюджетних призначень на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Загалом слід зауважити, що з 2014 р. практика внесення змін щодо бюджетних призначень шляхом передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (включаючи розподіл/перерозподіл загальнодержавних видатків) за відповідними рішеннями Уряду має стійку тенденцію до поширення, продовжує збільшуватися кількість прийнятих впродовж року таких рішень (у 2018 р. – 129, у 2017 р. – 110, у 2016 р. – 106, у 2015 р. – 96, у 2014 р. – 62). Як і у попередніх роках, у 2018 р. такі урядові рішення приймалися переважно у другому півріччі. Рахункова палата також звертає увагу на суттєве збільшення кількості рішень Уряду щодо здійснення перерозподілів видатків державного бюджету та зауважує на непослідовності окремих з них (зокрема, зазначається про розпорядження КМУ від 21.02.2018 р. № 88-р, яким збільшено видатки за бюджетною програмою 2201170 „Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів” на 100 млн грн, а у подальшому 4 рішеннями Уряду видатки за цією програмою зменшено на 190,6 млн грн, а у грудні – знову збільшено на 3,6 млн грн, при цьому повернуто до бюджету 99,7 млн грн, або 11,1%).

Збільшення кількості урядових рішень щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету та намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти вказує на наявність серйозних прорахунків та неврахування реальних і обґрунтованих потреб при бюджетному плануванні, підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів як у поточній, так і у середньостроковій перспективі, підкреслює реагування на поточні завдання та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами і неготовність до переходу на повноцінне середньострокове бюджетне планування.

Окремо варто відмітити, що у 2018 р., як і у двох попередніх роках, Комітету відповідно до статті 32 Закону надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими бюджетними програмами. У звітному періоді такі вимоги стосувалися 2 бюджетних програм: 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» та 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва». Загалом Комітетом опрацьовано та погоджено 6 рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за вказаними програмами. При цьому питання використання протягом року коштів державного бюджету за зазначеними програмами та у розрізі визначених напрямів (об’єктів, заходів) перебували на постійному контролі Комітету, що здійснювався на підставі поданої головними розпорядниками коштів відповідної інформації.

Варто зауважити, що подані на погодження урядові рішення з порушеного питання не у повній мірі враховували встановлені бюджетним законодавством особливості формування та використання коштів спеціального фонду бюджету (частини третя і четверта статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статей 48 і 57 Кодексу) і не містили положень щодо розподілу коштів деталізовано за коштами загального та спеціального фондів державного бюджету, хоча бюджетні призначення визначаються окремо за загальним та спеціальним фондами, на що вказував Комітет під час розгляду таких рішень.

Поряд з цим, за поданням Мінприроди Комітетом погоджено ряд рішень Уряду щодо розподілу коштів за бюджетною програмою 2401270 (від 18.04.2018 р. № 361, від 04.07.2018 р. № 537 та від 03.10.2018 р. № 888) загалом у сумі 342 736,684 тис. грн (з урахування змін, внесених до річного плану відповідно до розпоряджень КМУ щодо перерозподілу видатків державного бюджету від 04.07.2018 р. № 473-р та від 03.10.2018 р. № 782-р). Разом з тим, відповідно до звітних даних уточнений річний план за цією програмою визначено в обсязі 642 620,2 тис. грн, тобто з урахуванням розпорядження КМУ від 04.07.2018 р. № 529-р «Про виділення коштів на здійснення у 2018 році природоохоронних заходів», яким Мінприроди для здійснення природоохоронних заходів виділено кошти у сумі 299 883,545 тис. грн за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 01.01.2018 р. Проте, до Комітету не надходило звернення Мінприроди щодо погодження розподілу коштів на такі заходи згідно із розпорядженням КМУ від 04.07.2018 р. №529-р.

Статтею 34 Закону у 2018 р. Комітету надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення /які, як виняток з положень частини другої статті 57 Кодексу, збережено на рахунках спеціального фонду державного бюджету/, на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості (зокрема, 350 млн грн – на закупівлю автомобілів, оснащених пересувними рентген-апаратами), заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечення населення у сільській місцевості якісною питною водою в достатній кількості.

Слід зазначити, що до спеціального фонду державного бюджету такі кошти надійшли у 2016 р. – в обсязі 0,2 млн грн, у 2017 р. – в обсязі 29 667,2 млн грн, при цьому у державному бюджеті на 2017 рік визначено цільове спрямування таких коштів на загальну суму 22 559 млн грн, а рішення щодо додаткового розподілу понадпланових надходжень, отриманих у 2017 р., у сумі 7 108,2 млн грн не було прийнято. За інформацією Казначейства станом на 01.01.2018 р. нерозподілений залишок таких коштів обліковувався у сумі 268,8 млн дол. США (або 7 544,7 млн грн за курсом гривні, встановленим НБУ на 01.01.2018 р.).

Відповідно до статті 34 Закону прийнято 2 постанови КМУ (від 14.11.2018 р. № 978 та від 21.11.2018 р. № 1082), які погоджено з Комітетом. Такі рішення Уряду визначали спрямування вказаних коштів загалом у сумі 7,4 млрд грн на окремі напрями, визначені цієї статтею /підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, які потребують поліпшення житлових умов/: Міноборони за бюджетною програмою 2101450 «Видатки для Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» (5 млрд грн), МВС за бюджетною програмою 1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» (0,7 млрд грн), Мінекономрозвитку для поповнення статутного капіталу Державної іпотечної установи з подальшим використанням для забезпечення житлом громадян, зокрема, учасників антитерористичної операції, які потребують поліпшення житлових умов (1,6 млрд грн), Адміністрації Держспецзв’язку за бюджетною програмою 6641140 “Видатки для Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави” (0,1 млрд грн).

Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами також є непроведення взагалі або проведення на низькому рівні видатків за окремими бюджетними програмами (крім загальнодержавних витрат). Так, за загальним фондом взагалі не проведено видатки за програмами: 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» (заплановано 32,2 млн грн), 2301830 «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку» (відповідно 22,3 млн грн), 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» (17,2 млн грн), 2301840 «Запровадження медичної інформаційної системи в Національному інституті раку» (15,2 млн грн), 2301510 «Заходи із реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч» (14,2 млн грн), 3601240 «Розвиток електронного урядування у сфері юстиції» (12,5 млн грн), 3601180 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (10 млн грн), 1208030 «Розвиток електронного урядування у сфері експортного контролю» (0,8 млн грн), 2501590 «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (0,8 млн грн).

Низький рівень виконання планових показників видатків загального фонду зафіксовано, зокрема, за такими програмами: 6421010 «Забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» (не використано 514,7 млн грн, або 79%), 6431010 «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (відповідно 160,5 млн грн, або 63,4%), 6611020 «Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» (101,9 млн грн, або 91,3%), 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (74,2 млн грн, або 73,7%), 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (63,3 млн грн, або 53,5%), 1601020 «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, виплату державних стипендій імені Левка Лук'яненка» (44,5 млн грн, або 72,1%), 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (24,3 млн грн, або 42,3%), 1201230 «Фінансова підтримка розвитку туризму, створення умов безпеки туристів, розбудови туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей в Україні» (20,5 млн грн, або 73,4%), 1701390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» (13,7 млн грн, або 68,5%), 1201540 «Функціонування інституції з підтримки та просування експорту» (12,8 млн грн, або 81,2%), 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» (12,7 млн грн, або 42,3%).

Непроведення видатків у запланованих обсягах відбулося у певній мірі через несвоєчасну підготовку та затвердження порядків використання коштів державного бюджету, необхідних для реалізації положень Закону, що створило передумови для несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм та ризики утворення на кінець року залишків коштів і невиконання у запланованих обсягах заходів за окремими програмами.

У 2018 р. Міністерством охорони здоров’я проведено видатки за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» в обсязі 5 942,9 млн грн, або 99,9% плану. У межах бюджетних призначень за цією програмою на централізовані заходи затверджено видатки в обсязі 5 509,1 млн грн і розподілено Законом між адміністративно-територіальними одиницями. Незважаючи на високий рівень проведення видатків за програмою 2301400, видатки на централізовані заходи щодо забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру між адміністративно-територіальними одиницями проведено на дуже низькому рівні, а саме 4,5% плану (у 2014, 2015 та 2017 рр. видатки також проведено на дуже низькому рівні: відповідно 17,2%, 12,1% та 8,8% уточненого плану; у 2016 р. – взагалі не проведено). Зазначене свідчить, що за рахунок здійснених у звітному періоді закупівель і проведених видатків поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення в регіони закладам, підпорядкованим МОЗ, відбулася в мінімальних обсягах, вже декілька років поспіль постачання ліків в регіони здійснюється із значним запізненням. Як результат, за програмою 2301400 дебіторська заборгованість на кінець 2018 р. становила 7 185,9 млн грн (з якої прострочена - лише 328,3 млн грн) і за рік зросла на 451,1 млн грн, що зумовлено, насамперед, наданням можливості здійснювати закупівлю на умовах попередньої оплати на тривалий строк: на строк до 6 місяців - лікарських засобів і виробів медичного призначення, на строк не більше одного року - лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг, які закуповуються у 2018-2019 рр. на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, а на строк не більше 18 місяців - лікарських засобів та/або вакцин для профілактичних щеплень людей, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг, які закуповуються на підставі угод (договорів), укладених у 2015-2017 рр. щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі /постанова КМУ від 23.04.2014 р. № 117 (із змінами)/.

Міністерству освіти і науки бюджетні призначення за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на централізовані заходи /на видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для забезпечення студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних  навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів/ визначено в обсязі 755,5 млн грн, при цьому відповідно до розпорядження КМУ від 12.12.2018 р. №965-р шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету план зменшено на 117,4 млн грн до 638,1 млн грн і виконано в обсязі 591,6 млн грн, або 92,7% уточненого плану. Рівень виконання таких централізованих видатків за областями переважно становить 93%-96%, дещо нижчий цей показник по м. Києву (78,6%), Харківській та Луганській областях (відповідно 91,8% та 91,9%), а найвищий у Закарпатській області (99%). Разом з тим, відповідно до звіту про виконання показників розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями за 2018 рік, поданого у складі Звіту, фактичне виконання таких централізованих видатків по Чернівецькій області значно перевищує плановий показник /видатки становили 19 909,1 тис. грн, або 116,6% до плану (17 069,1 тис. грн)/. Зазначене з огляду на вимоги бюджетного законодавства щодо здійснення платежів в межах бюджетних асигнувань потребувало врегулювання із застосуванням частини дев’ятої статті 23 Кодексу, проте Урядом відповідного рішення не прийнято.

Виконання видатків державного бюджету за економічною класифікацією по загальному фонду характеризується такими даними: поточні видатки виконані на рівні 97,9% (2017 р. – 98,9%, 2016 р. – 99,5%, 2015 р. – 98,6%) уточненого плану, з них на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями на оплату праці) – 99,5%, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 96,4%, соціальне забезпечення – 99,9%; капітальні видатки – 93,4% (2017 р. - 88,5%, 2016 р. – 90,7%, 2015 р. - 84,8%). Проведення капітальних видатків на рівні, нижчому за середній по загальному обсягу видатків, відбувається щороку і обумовлено, як неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур, так і практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

У структурі видатків державного бюджету /включаючи загальний і спеціальний фонди/, згрупованих за економічною класифікацією, продовжилася тенденція до зменшення питомої ваги поточних видатків, яка у звітному періоді становила 92,9% (2017 р - 95,1%, 2016 р. - 96,1%, 2015 р. - 97%). Обсяг поточних видатків становив 916 млрд грн і проти попереднього року збільшився на 14,7%, при цьому вищими темпами зростали видатки на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями) (на 27,1%) та на використання товарів і послуг (на 29%) і відповідно збільшилася частка таких видатків у загальному їх обсязі (на оплату праці з нарахуваннями з 15,4% у 2016 р. до 17,4% у 2018 р., на використання товарів і послуг - з 14% до 16%). Збільшення обсягів та питомої ваги видатків на використання товарів і послуг відбулося за рахунок випереджального зростання обсягів видатків на предмети, матеріали, обладнання та інвентар (на 35,5% проти 2017 р.), оплату послуг (крім комунальних) (відповідно на 80,9%), на відрядження (на 24,4%). Водночас, видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв проти 2017 р. збільшилися на 15,1%, а їх питома вага в загальному обсязі видатків (0,9%) залишилася на рівні попередніх років. Однак ІСЦ на товари та послуги щодо житла, води, електроенергії, газу на інших видів палива у грудні 2018 р. до грудня 2017 р. становив 110,6%, відтак збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв суттєво перевищує рівень інфляції на відповідні послуги.

Питома вага поточних трансфертів зменшилася та становила 30,2% загального обсягу видатків державного бюджету (2017 р. – 32,7%) і проти попереднього року такі видатки зросли лише на 8,4%.

Продовжувала зменшуватися питома вага видатків з обслуговування боргових зобов'язань (2018 р. – 11,8%, 2017 р. - 13,3%, 2016 р. – 14,2%, 2015 р. - 15%) і збільшення таких видатків проти попереднього року відбувалося повільніше – на 4,3% (у 2017 р. проти 2016 р. – на 14,5%).

У структурі видатків державного бюджету продовжила зменшуватися питома вага видатків на соціальне забезпечення і становила 16,9% (2017 р. – 17,7%, 2016 р. – 22,4% ), проте обсяг таких видатків все ж таки зріс на 11,8% проти 2017 р.

У 2018 р. продовжувалося нарощування обсягів капітальних видатків (на 70,9% більше порівняно з 2017 р.), які становили 69,8 млрд грн (2017 р. – 40,9 млрд грн, 2016 р. – 26,6 млрд грн, 2015 р. – 17,5 млрд грн), відповідно збільшилася їх питома вага у структурі видатків державного бюджету до 7,1% (2017 р. – 4,9%, 2016 р. – 3,9%, 2015 р. – 3%, 2014 р. – 1,7%, 2013 р. – 4,4%).

Слід зазначити, що, починаючи з 2016 р., відповідно до вимог Кодексу розподіл державних капітальних вкладень та відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів. При затвердженні державного бюджету на 2018 рік у загальному фонді обсяг державних капітальних вкладень визначено у сумі 1 824,1 млн грн для реалізації 15 державних інвестиційних проектів (бюджетні призначення щодо яких визначено за окремими бюджетними програмами). За підсумками року такі видатки проведено в обсязі 1 736,5 млн грн, або 96,3% плану (у 2017 р. цей показник був значно нижчим – 84,5%). Обсяг фактично проведених капітальних видатків загального фонду, спрямованих у 2018 р. на реалізацію державних інвестиційних проектів, перевищував аналогічний показник за 2017 рік на 11,9%, а за 2016 рік – у 2,3 раза.

У 2018 р. взагалі не проведено видатки МОЗ за бюджетними програмами (за якими здійснюється реалізація державних інвестиційних проектів): 2301830 «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку» (22,3 млн грн), 2301840 «Запровадження медичної інформаційної системи в Національному інституті раку» (15,2 млн грн) /бюджетні призначення за цими програмами визначено при внесенні змін до державного бюджету на 2018 р. законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII/.

При цьому досягнуто високого рівня виконання планових показників за видатками з реалізації таких проектів:

Державним управлінням справами за програмою 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» – у сумі 151,7 млн грн, або 88,8% уточненого плану;

Мінкультури за програмою 1801880 «Удосконалення термоізоляційних властивостей будівлі Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" систем теплопостачання, кондиціювання і вентиляції» – у сумі 3,5 млн грн і відповідає запланованому обсягу;

МОН за програмами 2201840 «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка» - у сумі 12 млн грн, 2201850 «Будівництво Міжнародного центру зустрічі студентської молоді України та Республіки Польща» – у сумі 20 млн грн, 2201870 «Перепрофілювання незавершеного будівництва будинку культури в м. Острог під навчальний корпус Національного університету «Острозька академія» – у сумі 60 млн грн, що відповідає запланованим обсягам за такими програмами;

МОЗ за програмами 2301810 «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» – у сумі 925,3 млн грн, або 99,5% плану, 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку» – у сумі 32,8 млн грн, або 99,5% уточненого плану /при цьому річний план за цією програмою впродовж року був суттєво зменшений, а саме на 135,7 млн грн, у т.ч. на 111,5 млн грн законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII і на 24,2 млн грн шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та передачі бюджетних призначень згідно із розпорядженням КМУ від 31.10.2018 р. № 787-р/;

Мінприроди за програмою 2407800 «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» – у сумі 41,5 млн грн, або 94% плану;

Укравтодором за програмою 3111800 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» – у сумі 381,8 млн грн і відповідає обсягу уточненого плану;

Національною академією медичних наук за програмами 6561830 «Створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології (недобудованого лікувального корпусу за адресою м. Одеса, Французький бул. 49/51)» – у сумі 74 млн грн, 6561840 «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова НАМНУ» – у сумі 26 млн грн, 6561860 «Національний науково-практичний центр нейротравми і нейрореабілітації» у складі Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» за адресою м. Київ, вул. Платона Майбороди, 32» – у сумі 6,6 млн грн, що переважно відповідає запланованим обсягам за такими програмами.

На нижчому рівні забезпечено реалізацію проекту Мінкультури за програмою 1801820 «Комплексна реставрація і пристосування ансамблю Жовківського замку Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві»: фактично проведено видатки у сумі 1,3 млн грн, або 26,6% плану.

Загалом у 2016-2018 рр. за рахунок капітальних видатків загального фонду державного бюджету забезпечено реалізацію державних інвестиційних проектів, зокрема за такими бюджетними програмами: 2301810 «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» (загалом за ці роки проведено видатки у сумі 1 681,3 млн грн), 3111800 «Реалізація державного інвестиційного проекту "Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» (відповідно 809,9 млн грн), 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» (549,5 млн грн), 2407800 «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» (109,9 млн грн), 6561830 «Створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології (недобудованого лікувального корпусу за адресою м. Одеса, Французький бул. 49/51)» (92,2 млн грн), 6561840 «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова НАМНУ» (32,9 млн грн).

Захищені видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 772 535,1 млн грн, що становить 97,9% бюджетних асигнувань. Питома вага захищених видатків у загальному обсязі видатків загального фонду державного бюджету склала 87,4% (2015 р. – 87,6%, 2016 р. – 90,5%, 2017 р. – 91,4%).

Випереджальне зростання видатків на оплату праці працівників з нарахуваннями (проти 2017 р. збільшилися на 27,1% при зростанні загального обсягу видатків на 17,4%) в певній мірі обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів.

Державні соціальні стандарти встановлені при затвердженні державного бюджету на 2018 рік (протягом року не переглядалися), при цьому передбачено збільшення розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у т.ч. для основних соціальних і демографічних груп населення) двічі впродовж року: з 1 липня та з 1 грудня /у 2017 р. прожитковий мінімум впродовж року збільшено з 1 травня та з 1 грудня/, а розмір мінімальної зарплати, як і у 2017 р., був сталим протягом року.

Так, з 01.01.2018 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 3 723 грн і на 523 грн (або на 16,3%) перевищував рівень попереднього року (3 200 грн) /довідково: відповідно до закону від 06.12.2016 р. № 1774-VIII мінімальна зарплата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці/.

У 2018 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі: з 1 січня – 1 700 грн, з 1 липня – 1 777 грн, з 1 грудня – 1 853 грн. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (1 745 грн) збільшився на 8,8% за рік і темп його зростання відставав від індексу споживчих цін (109,8% - грудень 2018 р. до грудня 2017 р.).

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений у розмірі: з 1 січня – 1 762 грн, з 1 липня – 1 841 грн, з 1 грудня – 1 921 грн (середньозважений місячний розмір на одну особу становив 1 808 грн і зріс на 8,8% за рік).

Слід зауважити, що за даними Мінсоцполітики розмір прожиткового мінімуму на одну особу, розрахований у цінах грудня 2018 р., становив 3 385 грн і в 1,8 раза перевищив встановлений, відтак прожитковий мінімум продовжував обчислюватися без урахування реальних змін у потребах населення і суспільного розвитку. З цього приводу Рахункова палата зазначила, що Уряд не забезпечив виконання Плану заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії подолання бідності (затвердженого розпорядженням КМУ від 14.02.2018 р. № 99-р) у частині запровадження нових підходів до формування мінімальних державних соціальних стандартів і гарантій, у т.ч. прожиткового мінімуму, відповідно до міжнародної практики, зокрема практики країн ЄС, шляхом удосконалення визначення і застосування прожиткового мінімуму, наближення до його фактичного розміру.

Починаючи з 01.01.2017 р., відповідно до постанови КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому на керівників бюджетних установ покладено завдання при встановленні нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок зарплати) забезпечити диференціацію зарплати працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Такий підхід до визначення умов оплати працівників бюджетної сфери не сприяє подоланню «зрівнялівки» в оплаті праці, оскільки не забезпечено диференціації в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи. Незважаючи на те, що посадові оклади визначалися з урахуванням тарифних коефіцієнтів відповідно до ЄТС, посадові оклади для працівників 1-11 розрядів були меншими за встановлену мінімальну зарплату, що вимагало встановлення для таких працівників доплат (надбавок) з тим, щоб загальний рівень оплати їх праці (з урахуванням основної та додаткової зарплати) був не менше 3 723 грн на місяць. Як наслідок, з огляду на обмеженість фонду оплати праці бюджетної установи умови оплати праці для працівників таких установ були нерівними, оскільки при встановленні додаткової зарплати кращі умови надавалися в першу чергу низькооплачуваним працівникам.

Разом з тим, реалізація державної політики щодо підвищення державних соціальних стандартів дозволила покращити рівень оплати праці: за офіційними статистичними даними номінальна зарплата зросла на 20,5% /грудень 2018 р. до грудня 2017 р./, а реальна зарплата - на 9,7% /грудень 2018 р. до грудня 2017 р./.

У державному бюджеті на 2018 рік резервний фонд визначено в обсязі 1,5 млрд грн, що становило 0,2% видатків загального фонду (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, а відповідно до пунктів 22 та 23 розділу VI Кодексу такі норми не застосовуються в умовах воєнного стану та у разі здійснення заходів з часткової мобілізації). Згідно з рішеннями Уряду у 2018 р. головним розпорядникам коштів державного бюджету розподілено 1 101,8 млн грн коштів резервного фонду, або 73,5% плану, при цьому касові видатки становили 818 млн грн, або 74,2% розподілених коштів та 82,5% уточненого плану (в обсязі 991,5 млн грн відповідно до змін, внесених до розпису державного бюджету за пропозиціями головних розпорядників коштів). Виділення коштів з резервного фонду дозволило, зокрема, здійснити заходи з:

зміцнення обороноздатності держави – 137,4 млн грн;

запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – 431 млн грн;

надання грошової допомоги постраждалим учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих з їх числа, а також сім’ям осіб, які загинули внаслідок терористичного акту, що стався на території Ісламської Республіки Афганістан, – 50,3 млн грн.

Разом з тим, окремі рішення Уряду щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду (відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету). Так, виникають питання щодо окремих рішень Уряду в частині виділення коштів резервного фонду, з огляду на те, що відповідні витрати могли бути передбачені під час складання проекту бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено у бюджеті, зокрема, це стосується виділення коштів:

Мініенерговугілля – для погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками вугільної промисловості на поворотній основі у сумі 100 млн грн, які використано у повному обсязі (розпорядження КМУ від 22.08.2018 р. № 572-р);

Мінекономрозвитку – для здійснення заходів, пов'язаних із виготовленням та персоналізацією бланків паспорта громадянина України та бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на поворотній основі у сумі 54,4 млн грн, які використано у повному обсязі (розпорядження КМУ від 20.06.2018 р. № 470-р);

Мініфраструктури – для будівництва тимчасових контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення та зон сервісного обслуговування перед ними у сумі 106 млн грн, які взагалі не використано і навіть не внесено змін до розпису державного бюджету (постанова КМУ від 04.07.2018 р. № 584);

Мін’юст – для придбання Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз обладнання у сумі 12 млн грн, з яких використано 11,2 млн грн, або 93,6% (розпорядження КМУ від 22.08.2018 р. № 619-р);

Державному космічному агентству - для оплати ДП «Укркосмос» витрат на арбітраж під час врегулювання спору стосовно реалізації проекту «Створення Національної супутникової системи зв'язку» у сумі 28 млн грн, з яких використано 23,6 млн грн, або 84,3% (розпорядження КМУ від 26.07.2018 р. № 531-р).

У Висновках РП зазначено про існування ризиків неповернення коштів резервного фонду, наданих суб’єктам господарювання на умовах повернення, зважаючи на фінансовий стан окремих підприємств, прийняття Урядом рішень про подовження періоду, в який мають бути повернуті надані кошти (у 2018 р. з резервного фонду суб’єктам господарювання виділено 178 млн грн на умовах повернення), а також звернуто увагу на неефективне управління коштами резервного фонду Мінекономрозвитку й окремими головними розпорядниками коштів з огляду на обсяги невикористаних коштів, наданих з резервного фонду.

Окремо необхідно відмітити, що у складових частинах Звіту найменування бюджетної програми Мінсоцполітики за кодом 2501710 (пов’язаної з використанням коштів резервного фонду) не у повній мірі відповідає напряму, визначеному у розпорядженні КМУ від 28.11.2018 р. № 915-р (надання одноразової грошової допомоги члену сім'ї волонтера, який загинув під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, та волонтеру, який став особою з інвалідністю внаслідок травми, одержаної під час надання волонтерської допомоги в районі проведення зазначеної операції), а саме у найменуванні бюджетної програми немає останніх слів «волонтерської допомоги в районі проведення зазначеної операції».

Видатки спеціального фонду державного бюджету затверджено на 2018 рік у сумі 85 896,5 млн грн (8,7% загального затвердженого обсягу видатків), в результаті внесення протягом року змін план збільшено на 42 636,8 млн грн до 128 533,4 млн грн (12,4% загального обсягу уточненого плану видатків). Виконання видатків спеціального фонду за звітний період становило 101 685,7 млн грн (10,3% загального обсягу фактичних видатків). При цьому, якщо щодо призначень виконання склало 118,4% (більше на 15 789,2 млн грн), то уточнений план виконано на 79,1% (менше на 26 847,7 млн грн). Суттєве збільшення планових показників за видатками спеціального фонду відбувається щороку, що може свідчити про неповноту формування планових показників за доходами спеціального фонду (насамперед, щодо власних надходжень бюджетних установ) при затвердженні державного бюджету і відповідно заниження планових показників за видатками спеціального фонду, чим створюється додаткове навантаження на видатки загального фонду, водночас непроведення видатків спеціального фонду в обсягах, визначених уточненим планом, вказує на неготовність головних розпорядників коштів використати наявні кошти та забезпечити виконання поточних завдань у відповідній сфері управління, що як наслідок призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є проявом неефективного управління фінансовими ресурсами.

Згідно з Висновками РП невиконання плану за видатками спеціального фонду, насамперед спричинено невиконанням плану окремих надходжень і неефективним управлінням наявними ресурсами, зокрема неповним спрямуванням залишків коштів на здійснення видатків.

Так, у 2018 р. відповідно до пунктів 19–21 статті 14 Закону за рахунок надходжень конфіскованих коштів і коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, передбачено проведення видатків за визначеними напрямами у сумі 4,7 млрд грн. Однак через низький рівень таких надходжень (надійшло лише 0,1 млн грн) видатки за 5 бюджетними програмами за рахунок цього джерела не були проведені (а саме на: покращення стану автомобільних доріг у сумі 2 млрд грн, реалізацію програм і проектів державного фонду регіонального розвитку у сумі 2 млрд грн, створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту для МВС у сумі 0,7 млрд грн).

У Висновках РП вказано на невиконання плану видатків спеціального фонду за бюджетними програмами з підготовки кадрів ВНЗ III і IV рівнів акредитації на 5 344,5 млн грн, або 27% уточненого плану, що пов’язано з невиконанням плану доходів від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, зокрема через те, що за інформацією у звітах про виконання паспортів бюджетних програм упродовж останніх років середньорічна кількість студентів і слухачів, які навчалися за контрактом, у цих навчальних закладах менша, ніж планувалося.

Водночас, були випадки, коли за наявності фактичних цільових надходжень видатки взагалі не проводилися або здійснювалися в значно менших обсягах, ніж фактичні надходження, що свідчить про незадовільну роботу відповідних головних розпорядників коштів щодо забезпечення виконання бюджетних програм, як наслідок, залишилися нереалізованими деякі пріоритетні напрями державної політики у ряді галузей економіки.

Так, за окремими бюджетними програмами, пов’язаними із здійсненням правосуддя, а саме 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами» та 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» видатки спеціального фонду проведено на низькому рівні відповідно в сумі 2 707,2 млн грн, або 69,9% уточненого плану (визначено в обсязі 3 872,4 млн грн, при цьому збільшено на 1 072,4 млн грн) та в сумі 261,2 млн грн, або 37,7% уточненого плану (визначено в обсязі 692,8 млн грн, при цьому збільшено на 160,4 млн грн). Отже, загалом на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом із спеціального фонду використано 2 968,4 млн грн, проте у 2018 р. фактично судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави (що є джерелом проведення вказаних витрат) становили 3 639 млн грн, або 109,2% плану. У Висновках РП також звернуто увагу на це і зауважено, що за інформацією Казначейства залишок таких доходів становив на початок 2018 р. 2 266,3 млн грн, а на кінець року – 3 155,3 млн грн.

Не спрямовано на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм (код 3107020) кошти у сумі 1 740,8 млн грн, або 65,9% плану (2 641,3 млн грн), хоча надходження до державного дорожнього фонду, визначені джерелом проведення цих видатків, давали можливість здійснити їх у запланованих обсягах, про що також відмітила Рахункова палата.

Відстежується низький рівень використання коштів спеціального фонду, отриманих від ЄС в рамках реалізації відповідних програм допомоги (включаючи залишки таких коштів, що надійшли у минулих роках), за такими бюджетними програмами: 3101230 «Здійснення заходів щодо підтримки впровадження транспортної стратегії України» (видатки проведено у сумі 35,3 млн грн, або 4,7% уточненого плану (758,1 млн грн), 2751270 «Підтримка регіональної політики України» (видатки проведено у сумі 75,8 млн грн, або 9,2% уточненого плану (823,8 млн грн), 2401500 «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» (видатки проведено у сумі 17 млн грн, або 19,7% уточненого плану (86 млн грн) та 1101630 «Впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора» (видатки проведено у сумі 9,9 млн грн, або 30,9% уточненого плану (32 млн грн)). У Висновках РП відмічено, що Рахункова палата у звітах про проведені в 2017–2018 рр. аудити неодноразово зазначала, що центральні органи виконавчої влади, відповідальні за реалізацію програм секторальної бюджетної підтримки ЄС, не забезпечували досягнення показників результативності, визначених в угодах про надання допомоги, як наслідок, міжнародні партнери чергові транші допомоги не перераховували або перераховували в менших обсягах, ніж планувалося (у 2018 р. до спеціального фонду не надійшло 779 млн грн цієї допомоги, або 71,9% плану).

На виконання статей 24-2, 24-3 та 24-4 Кодексу у складі спеціального фонду державного бюджету на 2018 рік вперше були створені державний дорожній фонд, Державний фонд поводження з радіоактивними відходами та державний фонд розвитку водного господарства. У зв’язку з цим у 2018 р. згідно із статтями 59 і 61 Кодексу запроваджені місячні та річні звіти про використання коштів таких фондів. Однак у цих звітах відображено лише планові і фактичні показники видатків державного бюджету в розрізі бюджетних програм, на які спрямовуються кошти відповідного фонду, але такі показники містяться у звіті про виконання витрат державного бюджету за програмною класифікацію видатків та кредитування державного бюджету. Відтак у зазначених звітах не представлено розширеної інформації щодо використання коштів відповідних фондів (що мало б виправдовувати наявність таких окремих звітів). При цьому для комплексного аналізу відповідних фондів у зазначених звітах належало б також відображати планові і фактичні показники усіх джерел формування фондів (за видами) та залишки коштів фондів на початок і кінець звітного періоду. Крім того, у звіті про використання коштів державного дорожнього фонду за 2018 р. інформація взагалі є неповною, оскільки не містить показників витрат за бюджетними програмами Укравтодору (коди 3111610, 3111620 і 3111600), які здійснюються за рахунок відповідних державних запозичень (як джерел формування цього фонду згідно із пунктом 2 частини другої статті 24-1 Кодексу).

У 2018 р. за рахунок коштів державного дорожнього фонду (доходів, визначених пунктами 1-3, 6 та 6 -2 частини третьої статті 29 Кодексу з урахуванням пункту 41 розділу VI Кодексу) проведено видатки у сумі 32 474,6 млн грн (з врахуванням міжбюджетних трансфертів), що становить 89,1% уточненого плану, у т.ч. проведено видатки щодо будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (у сумі 14 683,3 млн грн), а також за такими бюджетними програмами: 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (у сумі 900,5 млн грн, або 34,1% уточненого плану), 3111030 «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (у сумі 5 359,9 млн грн, або 99,9% уточненого плану), 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (у сумі 11 530,9 млн грн, або у повному обсязі до плану).

У 2018 р. згідно з пунктом 6 статті 11, пунктами 13-15 статті 14 та пунктом 8 Прикінцевих положень Закону до складу доходів спеціального фонду державного бюджету та відповідно Державного фонду поводження з радіоактивними відходами віднесено лише 50% екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (план визначено в обсязі 506,8 млн грн, а фактичні надходження становили 513,6 млн грн, або 101,3% плану). За бюджетними програмами (2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об'єктів», 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення», 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС»), на які спрямовуються кошти цього фонду, проведено видатки спеціального фонду загалом у сумі 732,8 млн грн, що становить 97,1% уточненого плану (план збільшено на 247,7 млн грн за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 01.01.2018 р. відповідно до розпоряджень КМУ від 16.05.2018 р. № 331-р та від 10.10.2018 р. № 727-р). Поряд з тим, за вказаними бюджетними програмами проведені видатки загального фонду загалом у сумі 1 422,9 млн грн, або 99,9% уточненого плану.

Використання коштів державного фонду розвитку водного господарства здійснювалося за бюджетними програмами 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами», 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» та 2407090 «Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням», за якими у 2018 р. загалом проведено видатки спеціального фонду у сумі 2 342,6 млн грн, або 92,5% уточненого плану /визначеного з врахуванням надходжень до спеціального фонду 10% рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), які заплановано у сумі 249,4 млн грн (фактично надійшло 177,6 млн грн, або 71,2% плану), а за програмою 2407050 – також коштів від власних надходжень бюджетних установ у сумі 2 267,8 млн грн та залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 01.01.2018 р. у сумі 15,4 млн грн згідно із розпорядженням КМУ від 18.12.2018 р. № 1014-р/. Поряд з тим, за вказаними програмами проведені видатки загального фонду загалом у сумі 1 804,4 млн грн, або 99,3% уточненого плану.

У 2018 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 8 312,2 млн грн, або 59,7% уточненого плану, у т.ч. за загальним фондом – 996,8 млн грн, або 99,9%, за спеціальним фондом – 7 315,3 млн грн, або 56,6%. У Висновках РП зауважено, що більшість бюджетних програм з кредитування державного бюджету не виконано. Так, не розпочато кредитування за 9 бюджетними програмами в сумі 2 014,9 млн грн, серед яких – на формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, а також закупівлю матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників (внаслідок невиконання плану надходжень від повернення Аграрним фондом раніше наданих кредитів). Крім того, Рахункова палата вкотре зазначає про системні недоліки в організації впровадження інвестиційних проектів (за рахунок кредитів (позик) від іноземних держав, банків і МФО), спричинені затримками з укладанням субкредитних договорів, внесенням змін до фінансових угод, контрактів і проектної документації, зволіканням із відбором проектів і підрядних організацій; порушенням вимог кредиторів в організації і проведенні закупівель.

До державного бюджету надійшло коштів від повернення кредитів у сумі 6 797,9 млн грн, або 92,2% затвердженого плану, у т.ч. за загальним фондом – 6 409,6 млн грн, або 106,8%, за спеціальним фондом – 388,3 млн грн, або 28,2%. У Висновках РП відмічено, що за бюджетною програмою Мінекономрозвитку при плані 210,3 млн грн не розпочато повернення кредитів, наданих у 2007 році на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузі економіки, а за 4 бюджетними програмами Мінагрополітики не надійшло 972 млн грн, або 97,4% плану.

У 2018 р. динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним фондом була нестійкою. Протягом звітного періоду відбувалося нарощування кредиторської заборгованості (збільшення коливалося від 24% до більш ніж в 2 рази відносно показника на початок року), проте на кінець року її обсяг становив 1 440 млн грн, або 94% до рівня на початок року (скоротився на 92,6 млн грн). При цьому динаміка простроченої кредиторської заборгованості протягом звітного періоду не мала стійкої тенденції і на кінець року становила 946,3 млн грн, або 88,9% обсягу на початок року (зменшилася на 118 млн грн), відповідно її питома вага у загальному обсязі з початку року зменшилася з 69,4% до 65,7%. Водночас, дебіторська заборгованість протягом І півріччя переважно зменшувалася, а у наступних періодах спостерігалося її значне зростання і на кінець року вона становила 22 626 млн грн, або 132,6% до рівня на початок року (збільшилася на 5 565,6 млн грн). Аналогічна ситуація – щодо зміни обсягу простроченої дебіторської заборгованості, проте у грудні вдалося суттєво скоротити таку заборгованість і на кінець 2018 р. вона становила 2 027,4 млн грн, або 97,8% обсягу на початок року (зменшилася на 45,1 млн грн), а її питома вага у загальному обсязі з початку року зменшилася з 12,1% до 9%.

Щодо простроченої кредиторської заборгованості (яка утворилася у минулих роках і видатки для погашення якої за окремими бюджетними програмами не планувалися у 2018 р.) найбільші її суми на кінець звітного періоду за загальним фондом обліковуються, зокрема, у:

МОН – за видатками на надання освіти у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації, загальноосвітніх ліцеях-інтернатах, гімназіях-інтернатах з посиленою військово-фізичною підготовкою та інших загальноосвітніх навчальних закладах державної форми власності (1,7 млн грн), підготовку кадрів ВНЗ ІІІ і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики (17 млн грн), заходи з легалізації комп’ютерних програм, що використовуються в органах виконавчої влади (5 млн грн);

Мінсоцполітики – за видатками на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (39,3 млн грн);

Держагентстві з управління державними корпоративними правами та майном (реорганізовано шляхом утворення Мінпромполітики, яке в свою чергу реорганізовано шляхом приєднання до Мінекономрозвитку, тобто таке Агентство на даний час не функціонує) – за видатками щодо державної підтримки виробництва авіаційної техніки i вертольотів та двигунів до них, в т.ч. через механізм здешевлення кредитів (34 млн грн), та державної підтримки вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, в т.ч. через механізм здешевлення кредитів (для погашення кредиту) (4,1 млн грн);

Мінрегіон – за видатками на реконструкцію та будівництво систем централізованого водовідведення (120,7 млн грн), реалізацію пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства (15,9 млн грн);

Мінагрополітики – за видатками на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі (145,4 млн грн), часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях (43,1 млн грн), щодо фінансової підтримки створення оптових ринків сільськогосподарської продукції (85 млн грн), на проведення земельної реформи (1,6 млн грн);

Національній академії медичних наук – за видатками на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та придбання обладнання для об’єктів, що відносяться до сфери управління Академії (142,7 млн грн);

Івано-Франківській облдержадміністрації – за видатками на відшкодування витрат, пов’язаних з тимчасовим проживанням інвалідів у санаторіях та інших громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території (72,1 млн грн);

Одеській облдержадміністрації – за видатками на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів соціальної та іншої інфраструктури області (119,5 млн грн).

Рахункова палата зауважує, що тривалий час наявність простроченої кредиторської заборгованості, видатки на погашення якої не заплановані, створює ризики виникнення судових спорів і додаткових видатків з державного бюджету для сплати штрафних санкцій.

У складі кредиторської заборгованості 58,9% становить заборгованість за поточними видатками (з них найбільше по використанню товарів і послуг, поточних трансфертів).

Дебіторська заборгованість обліковується переважно за поточними видатками, за якими вона на кінець 2018 р. становила 16 132,1 млн грн, або 71,3% загальної суми, і утворилася здебільшого за рахунок заборгованості за видатками на медикаменти та перев’язувальні матеріали (досягла 7 202,8 млн грн (з неї прострочена – 316,1 млн грн) і зросла на 7,4%) та на заходи спеціального призначення (досягла 6 263 млн грн (з неї прострочена – 422,8 млн грн) і зросла на 38,3%). По капітальних видатках дебіторська заборгованість збільшилася в 2,4 раза і на кінець року становила 6 493,8 млн грн (28,7% загальної суми). Зазначене свідчить про продовження практики розширення переліку товарів (робіт і послуг), щодо яких можна здійснювати попередню оплату закупівель (шляхом внесення Урядом протягом 2018 р. 35 разів змін до постанови КМУ від 23.04.2014 р. № 117), та, як наслідок, не вдалося зменшити дебіторську заборгованість, покращити фінансову дисципліну розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, забезпечити своєчасне постачання товарів та послуг для забезпечення потреб бюджетних установ і обмежити відволікання коштів з бюджетної сфери. У Висновках РП також наголошено, що Кабінет Міністрів упродовж року розширював перелік товарів, робіт і послуг, закупівля яких може здійснюватися на умовах попередньої оплати, і збільшував строк проведення такої оплати, а розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, користуючись наданою Урядом можливістю, провели наприкінці року видатки, що призвело до збільшення дебіторської заборгованості.

Таким чином, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави, напруженість у наповненні доходів державного бюджету та необхідність забезпечення виконання державою зобов’язань за загальносуспільними видатками, залишається актуальним питання обмеження випадків попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти і забезпечення переважного здійснення оплати товарів (робіт і послуг) після їх отримання, як це встановлено вимогами частини першої статті 49 Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 61 Кодексу (з урахуванням змін, внесених законом від 06.12.2018 р. № 2646-VIII) у звіті міститься інформація про досягнення головними розпорядниками коштів державного бюджету запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звітного бюджетного періоду.

На виконання такої вимоги до звіту включено подані кожним головним розпорядником коштів інформація щодо виконання закріпленої за ним кожної бюджетної програми та інформація щодо досягнення цілей державної політики (у попередніх роках надавалася інформація по кожному головному розпоряднику коштів, агрегована за закріпленими за ним бюджетними програмами). Загалом така інформація містить значну кількість сторінок (майже 500) і не задовольняє аналітичні потреби для проведення аналізу соціально-економічного ефекту, досягнутого внаслідок реалізації головними розпорядниками коштів (в межах їх компетенції) державної політики у відповідній сфері діяльності та виконання бюджетних програм. Насамперед, слід зауважити, що така інформація не структурована за відповідним головним розпорядником коштів та закріпленими за ним бюджетними програмами. Крім того, ця інформація перевантажена значною кількістю індикаторів, при тому що вони переважно є кількісними, натомість практично відсутні індикатори, які б дозволили проаналізувати якісні зрушення та досягнуті конкретні показники в ході реалізації державної політки у відповідній сфері діяльності.

З урахуванням зазначеного, вбачається за доцільне переглянути форму представлення інформації, визначеної пунктом 15 частини другої статті 61 Кодексу, та опрацювати питання щодо її систематизації за головним розпорядником коштів із представленням у розрізі закріплених за ним бюджетних програм, забезпечивши зменшення загальної кількості індикаторів і надавши перевагу індикаторам якості та ефективності, які відображатимуть ступінь досягнення поставлених цілей державної політики і рівень виконання результативних показників відповідних бюджетних програм та надаватимуть об’єктивну оцінку ефективності, продуктивності, результативності й економності використання бюджетних коштів.

Щодо регіонального розвитку та міжбюджетних відносин

У 2018 р. державний фонд регіонального розвитку (далі - Фонд) визначено у державному бюджеті обсягом 6 000 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 000 млн грн, за спеціальним фондом – 2 000 млн грн /з урахуванням пункту 5 Прикінцевих положень Закону, згідно з яким у 2018 р. не застосовувалося обмеження щодо мінімальної величини обсягу Фонду/. Крім того, на початок 2018 р. у спеціальному фонді збережено залишки коштів Фонду за 2017 р. у сумі 291,6 млн грн. Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами здійснено згідно з розпорядженням КМУ від 23.05.2018 р. № 372-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (із змінами від 11.07.2018 р. № 479-р, від 14.11.2018 р. № 871-р, від 05.12.2018 р. № 926-р і від 18.12.2018 р. № 1008-р), хоча частиною п’ятою статті 24-1 Кодексу встановлено вимогу про необхідність затвердження такого розподілу у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. Відповідно до вимог цієї частини статті Комітет погоджував зазначений розподіл згідно із вказаними рішеннями Уряду.

Видатки Фонду проведено у сумі 3 798,5 млн грн (на 708,6 млн грн, або на 22,9%, більше ніж у 2017 р.), що становить 63,3% бюджетних призначень та 60,4% планового обсягу з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р, у т.ч. за загальним фондом – 3 548,46 млн грн (88,7% бюджетних призначень), за спеціальним фондом – 250,08 млн грн (лише за рахунок залишку коштів на 01.01.2018 р., оскільки заплановане джерело надходжень згідно з пунктом 11 статті 11 Закону у 2018 р. не виконано).

За загальним фондом 15 регіонами досягнуто високий рівень виконання планових показників за визначеними для них коштами Фонду /найвищий в областях: Рівненській (99,8%), Хмельницькій (99,3%), Київській (99,1%), Кіровоградській та Харківській (98,9%), в інших регіонах – виконання у межах від 98,6% (Житомирська обл.) до 61,3% (Миколаївська обл.)/. Використання залишків коштів за спеціальним фондом на 01.01.2018 р. забезпечене регіонами на 85,8% /з яких у повному обсязі їх використано у 7 областях (Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Черкаській і Чернівецькій), понад 99% – у 4 областях (Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Харківській)/. Поряд з тим, за даними Мінрегіону з місцевих бюджетів у 2018 р. спрямовано 1 409,1 млн грн на співфінансування проектів регіонального розвитку.

Зберігаючи основні тенденції попередніх років, у звітному періоді склалася така структура видатків, здійснених за рахунок коштів Фонду, у сферах: освіти – 33%, охорони здоров’я і соціального захисту – 17,4%, дорожньо-транспортної інфраструктури – 13,5%, фізичної культури і спорту – 14,8%, культури – 9,8%, водопостачання і водовідведення – 4,7%, інші об’єкти та заходи – 6,8%. За інформацією Мінрегіну для фінансового забезпечення у 2018 р. за рахунок коштів Фонду затверджено 806 проектів, з яких 450 проектів планувалося завершити, проте у визначені терміни завершено 212 проектів, або 47%. Найбільше нереалізованих проектів рахується в 5 областях (Донецькій – 47, Луганській – 30, Запорізькій і Черкаській – по 17, Сумській – 16). При цьому за видатками Фонду зросла дебіторська заборгованість на 60,5 млн грн і на 01.01.2019 р. становила 153,5 млн грн. Однак переважна частина наведеної інформації щодо Фонду не наведена у Звіті, в якому зазначено лише загальні планові та фактичні показники у розрізі регіонів, що не дозволяє здійснити комплексну оцінку ефективності використання коштів Фонду, насамперед, щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині їх спрямування на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у т.ч. проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів. Тому необхідно опрацювати питання розширення форми звіту про використання коштів Фонду, насамперед, в частині доповнення показниками видатків за функціональною ознакою в розрізі регіонів, а також надавати пояснення причин неповного освоєння коштів Фонду за програмами і проектами, щодо досягнення визначених цілей у соціально-економічному розвитку кожного регіону за результатами реалізації відповідних програм і проектів.

Рахунковою палатою за результатами аудиту ефективності використання коштів Фонду у 2017-2018 рр. зазначено, зокрема, таке:

Мінрегіон, низка обласних і Київська міська держадміністрації та органи місцевого самоврядування не забезпечили належного управління коштами Фонду, внаслідок чого не досягнуто повною мірою його головної мети (підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, формування базису їх зростання, усунення регіональних диспропорцій у доступі населення до базових послуг), оскільки переважна кількість проектів спрямована на розв’язання нагальних соціальних питань (таких як будівництво, реконструкція та капітальний ремонт будівель шкіл, лікарень, дитячих садків, поточний середній ремонт доріг, побудова та реконструкція водогонів), а на забезпечення економічного розвитку регіонів спрямовані одиничні проекти;

через порушення, допущені при плануванні, відборі та затвердженні інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, а також при використанні коштів Фонду, не досягнуто запланованого соціально-економічного ефекту за значною кількістю таких програм і проектів;

розподіл коштів Фонду здійснювався з порушенням строків, визначених частиною п’ятою статті 24-1 Кодексу, та у низці випадків з порушенням законодавства щодо підготовки відповідних проектів, що не сприяло повноті і своєчасності освоєння коштів Фонду та виконання запланованих робіт.

У 2018 р. з державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 298 939,7 млн грн трансфертів, що становило 99% бюджетних призначень (98,1% уточненого плану), у т. ч. дотацій – 25 166 млн грн (100% бюджетних призначень), субвенцій – 273 773,7 млн грн, або 99% бюджетних призначень (97,9% уточненого плану). Загальний обсяг наданих трансфертів місцевим бюджетам, порівняно з 2017 р., збільшився на 26 336,7 млн грн, або на 9,7%.

Такий обсяг наданих трансфертів становив 53,2% обсягу доходів місцевих бюджетів (на 1,1 відс. пункти менше відповідного показника 2017 р.), що за Висновками РП свідчить про залежність місцевих бюджетів від державного бюджету. При цьому частка трансфертів у загальному обсязі доходів зведених бюджетів 17 областей вище середнього показника /в межах від 69,9% (Чернівецька) до 56,7% (Львівська)/, у 7 областей /в межах від 51,1% (Донецька) до 44,1% (Дніпропетровська)/ і лише у м. Києві – 26,9%.

На 2018 р., зважаючи що відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» триває процес об’єднання територіальних громад, та з огляду на вимоги пункту 3 частини четвертої статті 67 Кодексу (згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ)), встановлено відносини з державним бюджетом для бюджетів 665 ОТГ, що на 299 ОТГ більше ніж у 2017 р., та передбачено належні їм міжбюджетні трансферти.

Із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 285 032,7 млн грн трансфертів (99,9% бюджетних призначень), питома вага яких у доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 54,9%, що менше порівняно з 2017 р. на 2,7 відс. пункти; із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам надано субвенцій у сумі 13 907 млн грн (84,6% бюджетних призначень), частка яких у доходах спеціального фонду місцевих бюджетів становила 32,1% і зросла порівняно з 2017 р. на 8,6 відс. пункти.

Внаслідок здійсненого горизонтального вирівнювання за доходами загального фонду:

з державного бюджету надано базову дотацію 931 місцевому бюджету загалом у сумі 8 182,7 млн грн (у затвердженому обсязі), у т.ч. обласним бюджетам – 1 039,5 млн грн (12,7% загального фактичного обсягу), бюджетам міст обласного значення – 647,3 млн грн (7,9%), районним бюджетам – 4 598,2 млн грн (56,2%), бюджетам ОТГ – 1 897,6 млн грн (23,2%);

до державного бюджету перерахували реверсну дотацію 223 місцевих бюджети загалом у сумі 5 403,99 млн грн (99,95% затвердженого обсягу), у т.ч. обласні бюджети – 731,97 млн грн (13,5% загального фактичного обсягу), бюджети міст обласного значення – 3 667,97 млн грн (67,9%), районні бюджети – 503,4 млн грн (9,3%), бюджети ОТГ – 500,7 млн грн (9,3%). Не забезпечено виконання затвердженого показника у сумі 2,5 млн грн (100%) бюджетом ОТГ смт Таїрове Одеської області.

Додаткові дотації передано місцевим бюджетам у повному обсязі –16 983,4 млн грн, з яких:

16 500 млн грн – додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (що передбачена у Законі для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами у порядку, визначеному облдержадміністраціями), однак критерії для розподілу дотації облдержадміністраціями не визначені;

200 млн грн – стабілізаційна дотація, що розподілена між обласними бюджетами лише у грудні 2018 р. і також без визначення критеріїв для її подальшого розподілу облдержадміністраціями між місцевими бюджетами.

Загалом у звітному періоді для планування, розподілу та надання додаткових дотацій Урядом не визначено достатніх критеріїв, що на думку Рахункової палати негативно впливає на обґрунтованість визначення в державному бюджеті відповідних коштів загалом і у розрізі відповідних місцевих бюджетів та створює умови для ручного управління такими коштами.

Протягом звітного періоду із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів передано субвенції у сумі 259 866,6 млн грн, що становило 99,9% бюджетних призначень і 98,8% уточненого плану (бюджетні призначення зменшено загалом на 2 852,3 млн грн шляхом перерозподілу видатків). Найбільшу питому вагу серед таких субвенцій вже традиційно становили субвенції на здійснення державних програм соціального захисту (48,2%), що надані у сумі 125 207,7 млн грн (або 98,3% бюджетних призначень) та більше порівняно з 2017 р. на 537,8 млн грн (на 0,4%), з них на:

виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, – 51 753,2 млн грн, або 98,2% бюджетних призначень і 98,8% уточненого плану (зменшено на 327,2 млн грн) та більше ніж у 2017 р. на 0,3%. У пояснювальній записці до Звіту вказано, що за рахунок таких коштів серед іншого забезпечено виплату з 01.09.2018 р. запровадженої Урядом одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини (вартість якої становить не більш як 5 тис. грн). Таку допомогу встановлено постановами КМУ від 30.05.2018 р. № 427 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства» та від 20.06.2018 р. № 512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”», згідно з якими її надання забезпечується за рахунок вищеназваної субвенції в рамках державної допомоги сім’ям з дітьми. Однак таке питання мало б регулюватися на законодавчому рівні, зважаючи що види допомоги сім’ям з дітьми та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот – 69 976,5 млн грн, або 98,6% бюджетних призначень і 98,1% уточненого плану (збільшено на 327,2 млн грн) та більше ніж у 2017 р. на 236 млн грн, або на 0,3%. При цьому на 01.01.2019 р. кредиторська заборгованість за видатками на надання пільг та житлових субсидій населенню становила 6 123,3 млн грн (з якої 530,8 млн грн – прострочена) і за звітний період скоротилася на 20 826,3 млн грн (з них прострочена – на 10 959,1 млн грн). Слід відмітити, що з 2018 р. оптимізовано механізм управління субвенцією на надання пільг та житлових субсидій: виключено можливість проведення взаєморозрахунків (заліків) та розрахунки з надавачами (виконавцями) житлово-комунальних послуг здійснювалися грошовими коштами за фактично надані відповідним категоріям громадян житлово-комунальні послуги. При цьому на виконання пункту 24 Прикінцевих положень Закону за рішеннями Уряду з 2019 р. запроваджено механізм надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі на рівні кінцевого споживача. Незважаючи на вжиті заходи, Рахунковою палатою за результатами проведеного у 2018 р. аудиту ефективності використання такої субвенції серед іншого зазначається, що механізм надання субсидій не стимулює належним чином до економного використання енергетичних і водних ресурсів, призводить до значного сталого зростання фінансового навантаження на державний бюджет, оскільки за відсутності суцільного обліку споживання енергоресурсів, а в низці випадків побудинкового обліку фактично наданих послуг створено умови для надмірного відшкодування державою за рахунок субвенції підприємствам – виконавцям (виробникам) вартості таких послуг, наданих у вигляді пільг і субсидій населенню.

Поряд з тим, місцевим бюджетом надано 4 субвенції, спрямовані на вирішення питань забезпечення житлом окремих категорій громадян, а саме на:

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб (сімей) згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов (3 субвенції), – загалом у сумі 849,2 млн грн, що становить 153,1% бюджетних призначень та 99,4% уточненого плану (збільшено на 299,7 млн грн), що більше ніж у 2017 р. на 358,4 млн грн (у 1,7 раза);

проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа – у сумі 472,5 млн грн, що становить 91,3% бюджетних призначень та 89,7% уточненого плану (або менше на 54,1 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані, з них з бюджетів областей: Дніпропетровської – 23,9 млн грн, Житомирської – 10 млн грн, Одеської – 7,8 млн грн.) та більше ніж у 2017 р. на 226 млн грн (в 1,9 раза). Рахунковою палатою за результатами аудиту ефективності такої субвенції до головних проблем щодо використання відповідних коштів віднесено незастосування процедур публічних закупівель житла, необов'язковість процедур експертного оцінювання майна, непоширення державних будівельних норм на житлові об'єкти, придбані на вторинному ринку, неналежне нормативно-правове забезпечення та управління коштами субвенції з боку Мінсоцполітики.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій становили субвенції у сферах освіти та охорони здоров’я (20,7% та 21,7% відповідно).

Субвенції у сфері освіти на 2018 р. збільшено порівняно з 2017 р. на 10 220 млн грн (на 19,8%) та надано в сумі 61 855,8 млн грн, або 97,1% бюджетних призначень та 99,9% уточненого плану.

Насамперед, йдеться про значне збільшення освітньої субвенції, що з огляду на підвищення оплати праці педагогічних працівників і розширення типів навчальних закладів надана у сумі 60 423,8 млн грн, або 97,9% бюджетних призначень (менше на 1 288,8 млн грн) і 100% уточненого плану, та більше ніж у 2017 р. на 8 936 млн грн, або на 17,4%.

Протягом 2018 р. нерозподілені видатки освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, за розпорядженнями КМУ від 25.04.2018 р. № 282-р, від 05.09.2018 р. № 624-р та від 12.12.2018 р. № 965-р у повному обсязі (1 641 млн грн) передано на видатки із забезпечення підготовки кадрів у ВНЗ I і II рівнів акредитації, що входять без статусу окремої юридичної особи до складу ВНЗ III і IV рівнів акредитації державної власності (за бюджетною програмою 2201160), хоча згідно із статтею 20 Закону Кабінету Міністрів надано право здійснювати розподіл таких нерозподілених видатків між місцевими бюджетами. Разом з тим, розпорядженням КМУ від 12.12.2018 р. № 964-р освітню субвенцію збільшено на 352,2 млн грн, з яких 228,5 млн грн – для оплати праці з нарахуваннями працівників закладів освіти та недопущення прострочення кредиторської заборгованості із зазначених виплат у 2018 р. При цьому розпорядженням КМУ від 18.12.2018 р. № 1012-р здійснено розподіл між обласними бюджетами резерву коштів за освітньою субвенцією (517,3 млн грн) з визначенням нових напрямів та вимог щодо їх використання (на закупівлю україномовних дидактичних матеріалів для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин, оснащення закладів загальної середньої освіти засобами навчання та обладнанням для кабінетів природничо-математичних предметів, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях закладів загальної середньої освіти та на умовах співфінансування з місцевих бюджетів).

З огляду на частину четверту статті 103-2 Кодексу залишки коштів за освітньою субвенцією збережені на рахунках відповідних місцевих бюджетів і на 01.01.2019 р. становили 4 069,5 млн грн (протягом року зменшилися на 26,4 млн грн), найбільші з яких утворилися у бюджетах областей: Одеської – 384 млн грн, Дніпропетровської – 308,2 млн грн, Львівської – 304,5 млн грн, Харківської – 276,8 млн грн, найменший залишок – у місті Києві (33,1 млн грн).

У Висновках РП звернуто увагу, що незважаючи на надання місцевим бюджетам освітньої субвенції у запланованому обсязі та визначені законодавством повноваження місцевих органів виконавчої влади з управління такими коштами, в окремих закладах освіти 8 регіонів на 01.01.2019 р. утворилася кредиторська заборгованість з оплати праці з нарахуваннями у сумі 22,6 млн грн, найбільше – у закладах освіти Івано-Франківської області у сумі 17 млн грн, у т.ч. прострочена – 2,2 млн грн (при цьому на рахунках місцевих бюджетів таких регіонів утворилися залишки субвенції у сумі 1 183,9 млн грн, з яких на рахунках місцевих бюджетів Івано-Франківської області – 142,4 млн грн).

Вперше у 2018 р. на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» місцевим бюджетам надана відповідна субвенція у сумі 1 083,3 млн грн, що становить 79,1% бюджетних призначень та 95% уточненого плану (у грудні за рішенням Уряду її обсяг зменшено на 228,5 млн грн і спрямовано на збільшення освітньої субвенції).

Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами надана у сумі 250,1 млн грн, або 49,6% бюджетних призначень та 89,1% уточненого плану (у грудні за рішеннями Уряду її обсяг зменшено на 223,7 млн грн, з яких 123,7 млн грн спрямовано на збільшення освітньої субвенції). За рахунок субвенції належало здійснювати оплату проведення додаткових корекційно-розвиткових занять для учнів інклюзивних і спеціальних класів та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів для надання психолого-педагогічної допомоги. Рахунковою палатою у звіті про результати аудиту ефективності використання такої субвенції звернуто увагу, що Уряду не вдалося досягти очікуваного результату в рамках освоєння субвенції, зокрема, через відсутність належних умов інклюзивного освітнього середовища у загальноосвітніх навчальних закладах, недостатність фахівців, які можуть проводити відповідні заняття.

У сфері охорони здоров’я місцевим бюджетам надано 7 субвенцій на загальну суму 64 818,4 млн грн, або 105,5% бюджетних призначень та 98,5% уточненого плану, що на 4,6% більше ніж у 2017 р., з них:

– медична субвенція надана в обсязі 61 650,2 млн грн, що становило 107,5% бюджетних призначень і 100% уточненого плану та більше ніж у 2017 р. на 5 430 млн грн. або на 9,7%. З огляду на частину четверту статті 103-4 Кодексу залишки коштів за цією субвенцією збережені на рахунках відповідних місцевих бюджетів і на 01.01.2019 р. становили 1 809 млн грн (збільшилися за рік на 458 млн грн). Зважаючи, що не всі комунальні заклади охорони здоров’я уклали відповідні договори з Національною службою здоров’я в рамках реалізації програми медичних гарантій для первинної медичної допомоги, у звітному періоді відповідно до статей 20 та 30 Закону і підпункту 5 пункту 1-1 розділу VI Кодексу за рішеннями Кабінету Міністрів медичну субвенцію збільшено на 4 283,5 млн грн для спрямування на надання первинної медичної допомоги такими закладами, а також здійснено розподіл між місцевими бюджетами резерву субвенції (512,7 млн грн) та нерозподілених видатків субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють свої повноваження (753,4 млн грн);

– субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості (пов’язана з реалізацією Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості»), перерахована у повному обсязі (1 000 млн грн). При цьому на початок 2018 р. на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у сумі 4 000 млн грн. Згідно з пунктом 26 Прикінцевих положень Закону на кінець 2018 р. також збережено залишки коштів за субвенцією для здійснення відповідних витрат у 2019 р. На 01.01.2019 р. залишки таких коштів становили 4 219 млн грн (або 84,4% плану з урахуванням залишків попереднього року). Вкрай низький рівень освоєння субвенції, як і у 2017 р., зумовлений серед іншого запізнілим розподілом субвенції між місцевими бюджетами та подальшим тривалим періодом визначення переліку відповідних об’єктів і заходів;

– субвенція на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» надана в обсязі 827,1 млн грн, або 47,4% бюджетних призначень. Залишок коштів за субвенцією на 01.01.2019 р. становить 364 млн грн. Рахунковою палатою за результатами аудиту ефективності використання субвенції серед ключових проблем в процесі управління коштами субвенції названо: неналежне проведення закупівель, тривале погодження МБРР закупівельної документації, відсутність торгів або надходження великої кількості звернень від потенційних постачальників, довготривала процедура оцінки конкурсних пропозицій, ускладнена процедура погодження тендерної документації на рівні облдержадміністрацій.

У звітному періоді місцевим бюджетам надано ряд субвенцій, що спрямовані на підтримку регіонального розвитку, насамперед, на:

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – у повному обсязі (4 998,6 млн грн). Поряд з тим, як і у 2017 р., згідно з пунктом 26 Прикінцевих положень Закону на кінець 2018 р. збережено залишки коштів за субвенцією для здійснення відповідних витрат у 2019 р., що на 01.01.2019 р. становили 2 588,7 млн грн. Рахунковою палатою за результатами проведеного у 2018 р. аудиту ефективності відповідної субвенції вказано на причини системних недоліків при її використанні, серед яких: планування субвенції за відсутності належного обґрунтування її обсягу, недотримання вимог законодавства та принципів справедливості і неупередженості щодо надання субвенції, невідповідність частини відібраних об’єктів встановленим вимогам, неефективне управління коштами субвенції через довготривалий процес її розподілу за об’єктами і заходами, неналежне управління коштами низкою розпорядників на місцях, що загалом не сприяло повноті освоєння фінансового ресурсу та призвело до накопичення значних залишків невикористаних коштів за субвенцією;

формування інфраструктури ОТГ – у сумі 1 861,3 млн грн (98% бюджетних призначень, або менше на 38,7 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані) та майже у 4 рази більше, ніж у 2017 р.;

проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» – у сумі 161,4 млн грн, що становить 107,6% бюджетних призначень та 87,4% уточненого плану (збільшено на 34,8 млн грн), та більше, ніж у 2017 р. у 3,1 рази. До державного бюджету повернуто як невикористані 23,3 млн грн, або 12,6% уточненого плану (з них з бюджетів областей: Донецької – 10,7 млн грн, Житомирської– 7,2 млн грн);

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – у сумі 120,4 млн грн, що становить 87,6% бюджетних призначень, або менше на 17,1 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані (з них з бюджетів областей: Дніпропетровської – 8,4 млн грн, Миколаївської – 3,9 млн грн, Запорізької – 3 млн грн);

будівництво/реконструкцію палаців спорту (що вперше передбачена) – у сумі 96 млн грн, що становить 64% бюджетних призначень, або менше на 54 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані з бюджету м. Львова.

Поряд з тим, серед субвенцій, наданих із спеціального фонду державного бюджету, найбільшими за обсягом є субвенції на:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах (що надавалася місцевим бюджетам з 01.01.2018 р. в рамках створеного відповідно до статті 24-2 Кодексу у спеціальному фонді державного бюджету державного дорожнього фонду). У 2018 році така субвенція передана місцевим бюджетам у запланованому обсязі (11 530,9 млн грн), залишок коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів на 01.01.2019 р. становив 704,4 млн грн;

погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання і водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що надана місцевим бюджетам у сумі 978,3 млн грн, або 97,8% бюджетних призначень (відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці між фактичною вартістю відповідних послуг та тарифами, які укладаються підприємствами-надавачами послуг та іншими учасниками розрахунків).

Загалом на кінець звітного періоду за субвенціями загального фонду невикористаними залишилися кошти у сумі 9 791 млн грн (з яких на рахунках місцевих бюджетів відповідно до законодавчих норм збережено 9 329,7 млн грн, а до державного бюджету повернуто 461,3 млн грн), а залишки коштів за субвенціями спеціального фонду становили 4 474,6 млн грн, що є наслідком неналежного нормативно-методологічного забезпечення здійснення відповідних видатків, відсутності об’єктивної оцінки реальних потреб регіонів та обґрунтованих розрахунків при плануванні і недотримання вимог законодавства при використанні субвенцій (невжиття належних заходів розпорядниками коштів щодо укладання договорів та контролю за їх виконанням, відміна або зволікання з проведенням закупівель, недоліки складання тендерної документації та договорів, неякісне оформлення проектно-кошторисної документації тощо).

Протягом звітного періоду на підставі частини шостої статті 108 Кодексу за 30 рішеннями Кабінету Міністрів, погодженими з Комітетом, здійснювався розподіл та перерозподіл між місцевими бюджетами обсягів окремих субвенцій та стабілізаційної дотації. Третина таких рішень (33,3%) приймалася у жовтні-грудні 2018 р., що створило передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів, і свідчить про неналежне управління бюджетними коштами при їх плануванні, розподілі та використанні.

Рахункова палата за результатами проведених у 2018 р. 11 заходів контролю (аудиту) щодо формування та використання міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам вказала на ряд системних проблем, серед яких: недосконалість нормативно-правового забезпечення (включаючи довготривале затвердження Урядом порядків та умов надання субвенцій), що знижує рівень обґрунтованості планування та розподілу таких ресурсів; відсутність дієвої системи управління міжбюджетними трансфертами, неналежний контроль з боку головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців на місцевому рівні, що не забезпечує ефективного використання таких коштів.

За 2018 рік до місцевих бюджетів надійшло 263 482,1 млн грн доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), що на 33 986,7 млн грн, або на 14,8% більше ніж у 2017 р. Порівняно з 2017 р. на 0,4 відс. пункти зменшилася питома вага доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету і становила 22,2%. Водночас частка таких доходів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів на відміну від 2017 р. збільшилася на 1,1 відс. пункти до 46,8%. Збільшення доходів місцевих бюджетів забезпечено завдяки високим темпам приросту, зокрема: податку на доходи фізичних осіб (на 24,9%), який залишається основним джерелом наповнення місцевих бюджетів (частка цього податку у доходах місцевих бюджетів становила 52,4%); податку на прибуток підприємств (на 43,4%); рентної плати за користування надрами (у 2,9 раза); місцевих податків і зборів (на 16%), у складі яких вагомий приріст єдиного податку (на 26,4%) та податку на нерухоме майно (на 49,9%); плати за надання адміністративних послуг (на 15,4%); власних надходжень бюджетних установ (на 13,2%).

Виконання планових показників доходів місцевих бюджетів становило 105,4% (за загальним фондом – 102,8%, за спеціальним фондом – 131,6%) та забезпечено за зведеними бюджетами всіх областей /крім Волинської (94,1%) і Львівської (94,6%)/ і міста Києва. Резервом наповнення доходів місцевих бюджетів є податковий борг, обсяг якого перед місцевими бюджетами на 01.01.2019 р. становив 9 099,1 млн грн (зріс на 29,3%).

За 2018 р. місцеві бюджети виконані з дефіцитом в обсязі 8 540,66 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – з профіцитом в обсязі 67 774,62 млн грн, за спеціальним фондом – з дефіцитом в обсязі 76 315,3 млн грн. Одним з чинників профіциту загального фонду та дефіциту спеціального фонду стала передача коштів із загального фонду до бюджету розвитку в обсязі 69 301,4 млн грн.

З єдиного казначейського рахунку місцевим бюджетам надано 1413 безвідсоткових короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів обсягом 2 051,9 млн грн, що в 1,9 раза більше ніж у 2017 р., та свідчить про погіршення стану поточного управління коштами місцевих бюджетів.

Протягом 2018 р. загальний обсяг місцевих боргів (без урахування АР Крим та м. Севастополя) збільшився на 2 608,9 млн грн та становив на 01.01.2019 р. 15 033,5 млн грн (з яких 8 810,9 млн грн - заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР до 2015 р.). Варто зауважити, що за підсумками звітного періоду питання погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом залишилося неврегульованим, незважаючи на наявність відповідних законодавчих вимог (пункт 23 Прикінцевих положень Закону та пункт 21 розділу VI Кодексу).

Протягом 2018 р на депозитах розміщено 25 985,9 млн грн коштів місцевих бюджетів (на 8,8% більше ніж у 2017 р.), які на кінець року повернуто (залишок минулих років у сумі 250,9 млн грн не повернуто з рахунків у проблемних банках).

Залишки коштів місцевих бюджетів (без урахування залишків коштів місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя) зменшилися за рік на 6 680,6 млн грн, або на 12% і становили на кінець звітного періоду 46 973,4 млн грн.

На виконання абзацу п’ятого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Кодексу протягом 2019 р до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської областей зараховано залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів цих областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, в обсягах 180,5 млн грн та 33,6 млн грн відповідно.

Незважаючи на значні обсяги залишків коштів місцевих бюджетів, рівень виконання запланованих на 2018 р. видатків становив 93,1%, у т.ч. за загальним фондом – 96,9%, за спеціальним фондом – 81,4%.

Видатки місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) становили 563 277,4 млн грн, що більше ніж у 2017 р. на 73 154,4 млн грн, або на 14,9%. У 2018 р. на 1,3 відс. пункти зменшилася частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті і становила 45,1%.

Традиційно значну частку видатків місцевих бюджетів займають видатки на соціально-культурну сферу (75,1%), серед яких найбільше видатків спрямовано на освіту – 29,4%, соціальний захист і соціальне забезпечення – 25,8%, охорону здоров’я – 16,6%. Порівняно з 2017 р. випереджальними виявилися темпи приросту видатків на забезпечення власних повноважень, зокрема, у сферах дорожнього господарства і транспорту – на 44,1%, будівництва і регіонального розвитку – на 20,7%, житлово-комунального господарства – на 10,5%.

Згідно з економічною структурою видатків місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) поточні видатки проведено в сумі 472 891,3 млн грн (84% загального обсягу), капітальні – 90 386,2 млн грн (16% загального обсягу), темпи приросту яких порівняно з 2017 р. становили 13,5% та 23,2% відповідно. Слід відмітити, що нові підходи до фінансового забезпечення послуг у сфері охорони здоров’я (проведення відповідних видатків з 2018 р. за кодом економічної класифікації 2610) зумовили зміни у економічній структурі видатків місцевих бюджетів, зокрема, порівняно з 2017 р. у 1,6 раза зросли видатки на субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), при цьому темп приросту видатків на окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку, за 2018 р. значно знизився порівняно з 2017 р. (у 15,5 раза), зменшилися видатки на медикаменти і перев’язувальні матеріали на 12,5%.

Протягом 2018 р. на 75% зменшилася кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів (без урахування місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя) і становила 6 907,5 млн грн (також зменшилася прострочена кредиторська заборгованість на 93,3% до 800,1 млн грн). Таке зменшення кредиторської заборгованості відбулося за видатками загального фонду, насамперед, за напрямом «Соціальне забезпечення» (з надання пільг, субсидій, допомоги й інших виплат населенню) – на 77%. Дебіторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів (без урахування місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя) на кінець звітного періоду становила 5 099,1 млн грн і зросла за рік на 3 187,7 млн грн, або у 2,7 раза. Переважна частина дебіторської заборгованості склалася за капітальними видатками (97,2% загального обсягу).

Аналітичні матеріали щодо Звіту, підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам – членам Комітету 10 травня 2019 р.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання Звіту і поданих до нього матеріалів з урахуванням висновків Рахункової палати у Комітеті розроблено проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», в якому пропонується звіт взяти до відома та надати доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2019 році та при формуванні проекту бюджету на 2020 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати (проект постанови додається).

Статтею 162 Регламенту Верховної Ради визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що:

розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті;

звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів, із співдоповідями виступають голова Комітету та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо досягнення ними запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звітного періоду;

за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку заслухано доповідь Міністра фінансів Маркарової О.С. та співдоповідь Голови Казначейства Слюз Т.Я. щодо підсумків виконання державного бюджету за 2018 рік. Затим Голова Рахункової палати Пацкан В.В. виступив щодо Висновків РП.

Далі голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Крулько І.І. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті, звернувши увагу на окремі проблемні питання виконання бюджету у 2018 році, та запропонував Комітету ухвалити рішення згідно із підготовленим підкомітетом проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Звіт взяти до відома та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді Звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення, а також направити їх Уряду як рекомендації Комітету.

Під час обговорення даного питання відбулася активна і змістовна дискусія, в якій взяли участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Медуниця О.В., Шевченко О.Л., Матвієнко А.С., а також Міністр фінансів Маркарова О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, народний депутат Мельник С.І. зазначив про окремі питання щодо фінансової звітності у складі Звіту та запропонував на підставі поданого ним листа з такого питання звернутися до Мінфіну для надання відповідних пояснень і до Рахункової палати з рекомендацією здійснення перевірки достовірності зазначеної звітності.

Серед іншого народні депутати – члени Комітету і голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернули увагу, що як у звітному бюджетному періоді, так і у 2019 р. спостерігається тривалий процес розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку та субвенцій місцевим бюджетам (насамперед, субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій), при цьому довгий час не оприлюднюються вже прийняті відповідні рішення Уряду, у зв’язку з чим визначилися направити звернення до Кабінету Міністрів для відповідного реагування.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 928 114,9 млн грн, видатками - 985 851,8 млн грн, обсягом повернення кредитів - 6 797,9 млн грн, обсягом надання кредитів - 8 312,1 млн грн, з дефіцитом у сумі 59 251,1 млн грн.

2. Рекомендувати Верховній Раді України звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів України щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

3. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету відповідні доручення, передбачені у проекті постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», підготовленому народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету, а саме рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», вжити заходів щодо недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) забезпечити дотримання вимог Бюджетного кодексу України щодо формування проекту державного бюджету на наступні бюджетні періоди на реалістичному прогнозі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України та обґрунтованих розрахунках надходжень і витрат державного бюджету з метою покращення якості бюджетного планування та збереження сталості затверджених бюджетних показників;

3) удосконалити методики розрахунку планових показників доходів державного бюджету, насамперед за основними бюджетоутворюючими податками, з метою забезпечення реалістичності таких показників;

4) опрацювати питання щодо порядку уточнення визначеного у державному бюджеті планового показника коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», у разі його значного відхилення від відповідного показника, визначеного у консолідованій фінансовій звітності Національного банку України;

5) проаналізувати причини зростання протягом останніх років податкового боргу та вжити заходів щодо його скорочення і недопущення нарощування нової податкової заборгованості;

6) вжити заходів щодо зменшення обсягу необґрунтованих переплат податків і зборів до державного бюджету;

7) забезпечити при складанні проекту державного бюджету реалістичне планування головними розпорядниками коштів державного бюджету власних надходжень бюджетних установ виходячи з відповідних фактичних показників за попередній рік, а також здійснювати ефективне використання таких коштів, керуючись положеннями частини четвертої статті 13 і частини дев’ятої статті 51 Бюджетного кодексу України, з метою зменшення навантаження на загальний фонд державного бюджету;

8) вжити заходів щодо забезпечення виконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2019 році та реалістичного планування відповідних надходжень на наступні бюджетні періоди;

9) забезпечити ефективне управління державним боргом, здійснивши заходи щодо мінімізації ризиків посилення боргового навантаження на державний бюджет, насамперед шляхом зменшення вартості державних запозичень та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;

10) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, включаючи здійснення постійного моніторингу і належної координації такого процесу, посилення відповідальності виконавців зазначених проектів за несвоєчасну їх підготовку та реалізацію, а також забезпечити повноту і достовірність відповідної звітної інформації з дотриманням вимог пункту 15-2 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України;

11) забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, здійснюючи заходи щодо поліпшення ліквідності єдиного казначейського рахунку, більш рівномірне використання коштів державного бюджету протягом року та збереження оборотного залишку таких коштів в обсязі, достатньому для покриття тимчасових касових розривів на початку наступного бюджетного періоду;

12) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з обов’язковим застосуванням визначених статтею 17 Бюджетного кодексу України механізмів погашення (списання) такої заборгованості;

13) здійснити заходи з мінімізації впливу на показники державного бюджету фіскальних ризиків, пов’язаних із відхиленням фактичних показників у сфері пенсійного забезпечення від планових, зокрема шляхом передбачення у бюджеті Пенсійного фонду України необхідних коштів з урахуванням можливостей державного бюджету та врегулювання питання погашення заборгованості за позиками, наданими цьому фонду у попередніх бюджетних періодах за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

14) забезпечити проведення постійного моніторингу стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості (у тому числі простроченої), не допускаючи її нарощування, а також звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність посилення в бюджетних установах контролю за своєчасним постачанням товарів (робіт і послуг);

15) вжити заходів щодо зменшення дебіторської бюджетної заборгованості, а також внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» щодо оптимізації переліку випадків здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти та скорочення строків авансових платежів;

16) доручити Міністерству охорони здоров’я України забезпечити своєчасне здійснення закупівель за видатками на централізовані заходи та постачання відповідних товарів (робіт і послуг) до регіонів у відповідному бюджетному періоді;

17) посилити контроль за проведенням головними розпорядниками коштів державного бюджету видатків на централізовані заходи, забезпечуючи відповідність платежів щодо таких видатків плановим показникам за адміністративно-територіальними одиницями;

18) приймати рішення щодо здійснення перерозподілу витрат державного бюджету та передачі бюджетних призначень лише за наявності об’єктивних підстав і фінансово-економічної доцільності з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо визначення цільового спрямування бюджетних коштів виключно у законі про Державний бюджет України, забезпечивши внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» в частині передбачення вичерпного переліку випадків визначення нових бюджетних програм;

19) врегулювати питання виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, якими є бюджетні установи, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України (насамперед пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення»), забезпечивши внесення відповідних змін до Законів України «Про виконавче провадження» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»;

20) продовжити роботу з оцінки ефективності, результативності та економічної доцільності витрат державного бюджету, зокрема шляхом проведення оглядів витрат державного бюджету та оцінки ефективності бюджетних програм, забезпечивши практичне впровадження результатів здійснення таких заходів при формуванні бюджетної політики та плануванні витрат державного бюджету на середньостроковий період, а також упорядкувавши форму відповідної звітної інформації, передбаченої пунктом 15 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України;

21) забезпечувати більш планомірне проведення платежів з державного бюджету протягом року для недопущення значного навантаження на кінець року, звернувши увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність своєчасного проведення процедур публічних закупівель відповідно до бюджетних асигнувань;

22) забезпечити дотримання вимог частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету, а також опрацювати питання щодо обмеження граничного строку надання коштів з резервного фонду на умовах повернення та у разі необхідності внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету»;

23) забезпечити використання коштів, що надходять в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету (включаючи залишки таких коштів за минулі роки), з метою своєчасної реалізації відповідних програм та виконання передбачених ними заходів;

24) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність своєчасної підготовки нормативно-правового забезпечення для проведення витрат державного бюджету, насамперед порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм;

25) забезпечити дотримання вимог частин другої і п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України в частині пріоритетів спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку та строку затвердження розподілу коштів цього фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, а також подання разом із звітом про використання коштів цього фонду відповідної аналітичної інформації в розрізі регіонів з наведенням, зокрема, показників видатків за галузевою ознакою і напрямами (заходами) та показників досягнення запланованого соціально-економічного ефекту;

26) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного нормативно-правового забезпечення умов надання і розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам (якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено між місцевими бюджетами) для освоєння таких коштів та реалізації запланованих за рахунок них заходів у повному обсязі протягом бюджетного періоду;

27) посилити контроль за ефективним використанням коштів державного бюджету за субвенціями місцевим бюджетам, забезпечуючи, зокрема, належний методологічний супровід надання субвенцій та постійний моніторинг цільового і своєчасного використання таких коштів з місцевих бюджетів;

28) внести пропозиції щодо законодавчого унормування питання надання запровадженої Кабінетом Міністрів України у 2018 році одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

29) внести пропозиції щодо врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка;

30) деталізувати пояснювальну записку до річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України в частині надання ґрунтовних пояснень щодо причин невиконання затверджених бюджетних показників;

31) доопрацювати форми місячної та річної звітності про використання коштів державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства, насамперед, доповнивши показниками джерел формування та залишків коштів на початок і кінець звітного періоду, а також деталізувавши за напрямами використання відповідних коштів;

32) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною казначейською службою України надати пояснення щодо заповнення лише окремих показників у звітах, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України, та за необхідності опрацювати питання щодо внесення змін до форм відповідних звітів;

33) у тримісячний строк подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Голосували: «за» - 15, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

6. Різне.

Презентація інформації Офісу фінансово-економічного аналізу.

Керівник Офісу фінансово-економічного аналізу Віктор Мазярчук поінформував членів Комітету про підготовлені Офісом інформаційні матеріали (у формі інфографіки) щодо організації бюджетного процесу в Україні (відповідні матеріали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), звернувши увагу, зокрема, на інфографіку стосовно складання бюджетної декларації. Також, Віктор Мазярчук повідомив, що народним депутатам будуть передані підсумкові матеріали Офісу по податках, зборах і по доходах.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України