ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №22 від 03.06.2015

Опубліковано 19 червня 2015, о 16:59

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №22 від 3 червня 2015 року

15⁰⁰година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Шевченко О.Л.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Руденко А.М., Шпак В.П., Зайченко А.С., Козловська Г.М., Новацька О.В., Сторожук О.В., Щербаченко С.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Уманський І.І. – перший заступник Міністра фінансів України;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України;

Діденко С.О. – заступник директора Департаменту фінансів охорони здоров’я та соціальних програм – начальник відділу охорони здоров’я Міністерства фінансів України;

Вашека Г.В. – директор Департаменту фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України;

Шевченко В.В. – перший заступник Міністра соціальної політики України;

Задніпрянець В.А. – заступник директора Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України;

Чернега Р.Т. – Голова Державної служби України з питань праці Міністерства соціальної політики України;

Видолоб Д.В. – президент Асоціації «Союз ювелірів України»;

Святенко В.Г. – начальник Відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

Нерасова Н.А. – фізична особа – підприємець м. Києва;

Тимопостова С.Ф. – фізична особа – підприємець м. Чернігова.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 495-р).

3. Про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів)» (реєстр. № 1911 від 02.02.2015), поданий народними депутатами Продан О.П., Кужель О.В., Ксенжуком О.С.

4. Про проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

5. Про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2940 від 21.05.2015), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Дубневичем Я.В.

6. Різне.

- Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України» (реєстр. № 2743). (Питання знято з розгляду)

- Про заслуховування інформації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку.

- Інформація щодо розгляду питань виконання дохідної і видаткової частини державного бюджету у 2015 році окремими міністерствами, а також діяльності державних підприємств, що належать до їх сфери управління, на спільному засіданні підкомітетів з питань доходів державного бюджету та з питань видатків державного бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо запровадження інституту ресиверів (тимчасових керуючих)», (реєстр. № 2607 від 08.04.2015, народні депутати України Левус А.М., Тимошенко Ю.В., Висоцький С.В., Величкович М.Р., Лапін І.О. та ін.).

1.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктів господарювання)», (реєстр. № 2244 від 26.02.2015, народні депутати України Герега О.В., Шинькович А.В.).

1.1.3. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регламенту порядку переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають оцінці відповідності», (реєстр. № 2240 від 26.02.2015, народний депутат України Кришин О.Ю.).

1.1.4. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо банкрутства окремих підприємств)», (реєстр. № 2357 (доопрац.) від 06.04.2015, народний депутат України Демчак Р.Є.).

1.1.5. Проект Закону України «Про захист споживачів від зловживань з боку колекторів», (реєстр. № 2615 від 09.04.2015, народний депутат України Фельдман О.Б.).

1.1.6. Проект Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання» щодо забезпечення діяльності громадських спілок», (реєстр. № 2628 від 10.04.2015, народні депутати України Куніцин С.В., Павелко А.В., Ланьо М.І.).

1.1.7. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади», (реєстр. № 2476 від 26.03.2015, народний депутат України Рабінович В.З.).

1.1.8. Проект Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо процедури розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України)», (реєстр. № 2372 від 13.03.2015, народний депутат України Каплін С.М.).

1.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (щодо безоплатної передачі окремо визначеного майна)» (реєстр. № 2660 від 17.04.2015, Кабінет Міністрів України).

1.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»», (реєстр. № 2638 від 10.04.2015, народні депутати України Бурбак М.Ю., Корчик В.А.).

1.1.11. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо скасування граничного віку перебування особи на посаді Директора Національного антикорупційного бюро України)», (реєстр. № 2339 від 05.03.2015, народні депутати України Грановський О.М., Хміль М.М., Мушак О.П.).

1.1.12. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо уточнення та приведення у відповідність об’єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування», (реєстр. № 2229 (доопрац.) від 22.04.2015, народний депутат України Євтушок С.М.).

1.1.13. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні», (реєстр. № 2591 від 07.04.2015, народні депутати України Бєлькова О.В., Мартиненко М.В., Домбровський О.Г., Войціцька В.М., Батенко Т.І., та. ін.).

1.1.14. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо участі організацій громадянського суспільства у державному регулюванні цін», (реєстр. № 2677 від 20.04.2015, народний депутат України Дехтярчук О.В.).

1.1.15. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо обрання керівника вищого навчального закладу)», (реєстр. № 2603 від 08.04.2015, народний депутат України Мельничук І.І.).

1.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо недопущення до зайняття посад виконуючого обов’язки та обрання на посади керівників вищих навчальних закладів окремих категорій осіб», (реєстр. № 2505-1 від 06.04.2015, народні депутати України Співаковський О.В., Порошенко О.П., Мельничук І.І., Македон Ю.М., Хлань С.В., Гордєєв А.А.).

1.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо скорочення контролюючих функцій державних органів)», (реєстр. № 2658 від 17.04.2015, Кабінет Міністрів України).

1.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку забезпечення охорони нотаріальної таємниці», (реєстр. № 2516 від 02.04.2015, народні депутати України Алексєєв І.С., Помазанов А.В.).

1.1.19. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення справедливості, прозорості, своєчасності та ефективності виконання судових рішень)», (реєстр. № 2572 від 07.04.2015, народні депутати України Сторожук Д.А., Дроздик О.В., Помазанов А.В. та ін.).

1.1.20. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (про відновлення роботи Вищої ради юстиції)», (реєстр. № 2546 від 03.04.2015, народний депутат України Власенко С.В.).

1.1.21. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність з Конституцією України», (реєстр. № 2644 від 14.04.2015, Кабінет Міністрів України).

1.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури оформлення процесуального представництва», (реєстр. № 2616 від 09.04.2015, народний депутат України Юрик Т.З.).

1.1.23. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо негласних слідчих (розшукових) стосовно працівників суду та правоохоронних органів)», (реєстр. № 2500 від 31.03.2015, народний депутат України Луценко Ю.В.).

1.1.24. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності судді», (реєстр. № 2545 від 03.04.2015, народний депутат України Власенко С.В.).

1.1.25. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноважень Верховного Суду приймати окремі ухвали», (реєстр. № 2499 від 31.03.2015, народний депутат України Шевченко О.Л.).

1.1.26. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (щодо повноважень суддів Конституційного Суду України)», (реєстр. № 2671 від 20.04.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Вовк В.І., Галасюк В.В., Чижмарь Ю.В., Лозовой А.С.).

1.1.27. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (щодо вимог до кандидатів в члени Вищої ради юстиції обраних з’їздом адвокатів України)», (реєстр. № 2719 від 23.04.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Купрієнко О.В., Галасюк В.В. та ін.).

1.1.28. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» про спрощення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності», (реєстр. № 2542 від 03.04.2015, народний депутат України Власенко С.В.).

1.1.29. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» про удосконалення процедури обрання на посаду судді вперше», (реєстр. № 2544 від 03.04.2015, народний депутат України Власенко С.В.).

1.1.30. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо повноважень комітету Верховної Ради України при призначенні судді безстроково», (реєстр. № 2543 від 03.04.2015, народний депутат України Власенко С.В.).

1.1.31. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» щодо призначення керівника центрального органу виконавчої влади», (реєстр. № 2560 від 06.04.2015, народний депутат України Кожем’якін А.А.).

1.1.32. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання договору неукладеним», (реєстр. № 2656 від 17.04.2015, народний депутат України Алексєєв І.С. та ін.).

1.1.33. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 8 квітня 2015 року», (реєстр. № 2652 від 16.04.2015, народний депутат України Ківалов С.В.).

1.1.34. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»», (реєстр. № 2492 від 31.03.2015, Кабінет Міністрів України).

1.1.35. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо чіткого визначення кола осіб, які підпадають під термін "посадові особи")», (реєстр. № 2525 від 02.04.2015, народні депутати України Шурма І.М., Шпенов Д.Ю.).

1.1.36. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо усунення законодавчо установлених протиріч між різними актами законодавства)», (реєстр. № 2707 від 23.04.2015, народний депутат України Дзензерський Д.В.).

1.1.37. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов ведення бізнесу, спрощення доступу до інформації», (реєстр. № 2407 (доопрац.) від 14.04.2015, народні депутати України Мушак О.П., Різаненко П.О., Пацкан В.В., Опанасенко О.В., Кіраль С.І., Лаврик О.В.).

1.1.38. Проект Закону України «Про внесення змін до Повітряного кодексу України (щодо недопущення обмежень конкуренції у сфері повітряних перевезень)», (реєстр. № 2503 від 01.04.2015, народний депутат України Гончаренко О.О.).

1.1.39. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо заборони відключення об’єктів централізованого водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання», (реєстр. № 2653 від 16.04.2015, народний депутат України Матківський Б.М. та ін.).

1.1.40. Проект Закону України «Про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (щодо контролю за виконанням нормативу робочих місць)», (реєстр. № 2588 від 07.04.2015, народний депутат України Кишкар П.М.).

(У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. №2588 автором відкликано, лист профільному комітету не надсилати.)

1.1.41. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо регулювання трудових відносин внутрішньо переміщених осіб)», (реєстр. № 2580 від 07.04.2015, народний депутат України Лінько Д.В.).

1.1.42. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень», (реєстр. № 2553 від 06.04.2015, народні депутати України Вінник І.Ю., Пашинський С.В., Кривенко В.В.).

1.1.43. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо чіткого визначення кола осіб, які підпадають під термін "посадові особи")», (реєстр. № 2525-1 від 20.04.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.).

1.1.44. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки)», (реєстр. № 2352 від 10.03.2015, народний депутат України Рибалка С.В.).

1.1.45. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення вимоги попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ)», (реєстр. № 2047 (доопрац.) від 07.04.2015, народні депутати України Лещенко С.А., Ар’єв В.І. та ін.).

1.1.46. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо повноважень Пенсійного фонду України)», (реєстр. № 2657 від 17.04.2015, Кабінет Міністрів України).

1.1.47. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами)», (реєстр. № 1633 (доопрац.) від 15.04.2015, народні депутати України Дзюблик П.В., Кривенко В.В.).

1.1.48. Проект Закону України «Про мораторій на будівництво об’єктів (крім об’єктів соціальної інфраструктури) на окремих земельних ділянках в м. Києві», (реєстр. № 2629-1 від 20.04.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.).

1.1.49. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо виїзних пунктів військових комісаріатів та інших питань)», (реєстр. № 2556 від 06.04.2015, народний депутат України Мельничук С.П.).

1.1.50. Проект Закону України «Про внесення змін до законів України, що регулюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність», (реєстр. № 2555 від 06.04.2015, народний депутат України Левус А.М. та ін.).

1.1.51. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації викладацького складу вищих учбових закладів та наукових співробітників)», (реєстр. № 2620 від 09.04.2015, народні депутати України Барна О.С., Мельничук І.І., Побер І.М., Люшняк М.В. та ін.).

1.1.52. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення порядку в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства)», (реєстр. № 2488 від 30.03.2015, народний депутат України Долженков О.В.).

1.1.53. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі)», (реєстр. № 1844 від 26.01.2015, народний депутат України Вадатурський А.О.).

1.1.54. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження надмірного втручання держави у господарську діяльність аграрних товаровиробників», (реєстр. № 1659-1 від 27.12.2014, народний депутат України Мушак О.П.).

1.1.55. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму контролю держави за збереженням родючості ґрунтів», (реєстр. № 1659 від 27.12.2014, народний депутат України Кулініч О.І.).

1.1.56. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо врегулювання підстав скасування державної реєстрації земельної ділянки за рішенням суду)», (реєстр. № 2412 від 18.03.2015, народний депутат України Голубов Д.І.).

1.1.57. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо забезпечення прав парламентської опозиції)», (реєстр. № 1066 (доопрац.) від 09.04.2015, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.).

1.1.58. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (щодо затримання уповноваженою службовою особою)», (реєстр. № 2031 (доопрац.) від 16.04.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).

1.1.59. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (щодо визначення норм обов’язкового захисту)» (реєстр. № 2661, від 17.04.2015, Кабінет Міністрів України).

(У зв’язку з тим, що Верховною Радою на поточному пленарному тижні законопроект за реєстр. №2661 не прийнято, лист профільному комітету не надсилати.)

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо процедури ухвалення Державного бюджету України) (реєстр. № 2169 від 18.02.2015), поданий народним депутатом України Томенком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується змінами до частини третьої статті 158 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) передбачити розгляд пропозицій народних депутатів України та комітетів Верховної Ради, що будуть подаватися до проекту закону про Державний бюджет України, підготовленого до другого читання.

Згідно з пояснювальною запискою дана законодавча ініціатива була покликана відновити повноваження народних депутатів у частині затвердження державного бюджету та внесення змін до нього. Однак, не можна погодитися із цією тезою з огляду на таке.

Проект державного бюджету формується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та відповідний законопроект розглядається Верховною Радою за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту.

Така спеціальна процедура відрізняється від загальної процедури розгляду законопроектів тим, що народні депутати та комітети подають свої пропозиції до законопроекту про державний бюджет після його представлення на пленарному засіданні Верховної Ради /частина перша статті 156 Регламенту/ та у подальшому розглядаються Комітетом з питань бюджету при підготовці висновків і пропозицій до цього законопроекту та таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи /частина четверта статті 156 Регламенту/. При цьому, висновки і пропозиції Комітету готуються за результатами опрацювання такої таблиці пропозицій. Згідно з вимогами статті 157 Регламенту Верховна Рада розглядає законопроект про державний бюджет у першому читанні за процедурою повного обговорення та голосування підготовлених Комітетом з питань бюджету відповідних висновків і пропозицій, а також голосування тих пропозицій у таблиці пропозицій, на яких наполягають народні депутати. Схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції Комітету з питань бюджету до законопроекту про державний бюджет набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради і є результатом прийняття цього законопроекту у першому читанні.

Після схвалення Бюджетних висновків Верховної Ради Кабінет Міністрів України за участю представників Комітету з питань бюджету доопрацьовує даний законопроект до другого читання та подає його на розгляд Верховної Ради, водночас надавши інформацію щодо можливості врахування Бюджетних висновків /стаття 158 Регламенту/. Комітет з питань бюджету після подання доопрацьованого законопроекту готує висновок щодо врахування у цьому законопроекті Бюджетних висновків. Отже, розгляд Верховною Радою законопроекту про державний бюджет у другому читанні передбачає обговорення цього питання в рамках стану врахування Урядом Бюджетних висновків у даному законопроекті.

Таким чином, спеціальна процедура розгляду у Верховній Раді законопроекту про державний бюджет передбачає комплексне та повне його опрацювання Комітетом з питань бюджету за безпосередньої участі народних депутатів, інших комітетів і Уряду з дотриманням збалансованості бюджетних показників.

Відтак, внесення запропонованих законопроектом за реєстр. № 2169 змін щодо розгляду пропозицій народних депутатів та комітетів (повторно поданих або нових) при підготовці законопроекту до другого читання призведе до дублювання окремих процедур розгляду законопроекту у першому читанні та нівелювання раніше прийнятого рішення Верховної Ради /Бюджетних висновків/. Крім того, ця законодавча ініціатива не містить процедури щодо порядку розгляду і врахування таких пропозицій у доопрацьованому до другого читання законопроекті про державний бюджет, а тому не зможе бути реалізованою.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на показники бюджету.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо процедури ухвалення Державного бюджету України) (реєстр. № 2169 від 18.02.2015), поданий народним депутатом України Томенком М.В.:

– не матиме впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту;

– прийняття законопроекту вважається недоцільним, оскільки запропонована законодавча ініціатива не сприяє системному і збалансованому опрацюванню проекту державного бюджету та порушує логіку і послідовність спеціальної процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, визначеної главою 27 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод (реєстр. № 2523 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевскою Н.Ю., Солодом Ю.В., Дунаєвим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті пропонується у законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про соціальний захист дітей війни», а також Гірничому законі України відновити окремі соціальні пільги, які були скасовані Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що для реалізації законопроекту необхідно вишукати понад 6,6 млрд грн додаткових бюджетних коштів, зокрема, на:

відновлення права на всі види безоплатного проїзду у транспорті ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, ветеранам праці багатодітним сім’ям, дітям війни тощо – 1,6 млрд грн;

відновлення права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, права на пільговий проїзд у транспорті – 0,02 млрд грн;

надання безоплатного харчування усім учням професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів із числа дітей-сиріт і малозабезпечених, дітей-інвалідів – понад 1 млрд грн;

відновлення права на забезпечення вугіллям на побутові потреби вивільнених працівників гірничих підприємств – 0,2 млрд грн;

відновлення права на пільги на придбання ліків. зубопротезування, оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу та послуг зв’язку без урахуванням доходів – 0.2 млрд грн;

відновлення права на достроковий вихід на пенсію особам похилого вік} та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 3,6 млрд гривень.

При цьому, визнаючи законопроект таким, що зумовлює вплив на показники бюджетів, суб’єктом права законодавчої ініціативи всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод (реєстр. № 2523 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевскою Н.Ю., Солодом Ю.В., Дунаєвим С.В., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 3 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» щодо пенсійного забезпечення осіб, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів (реєстр. № 2506 від 01.04.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

У законопроекті пропонується скасувати встановлені на 2015 рік Законом України від 02.03.2015 р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України особам, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, необхідних на виплату таких пенсій і щомісячного довічного грошового утримання, що складає близько 15 мільйонів гривень на 2015 рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості, що унеможливило проведення Мінфіном оцінки вартісної величини впливу на показники державного бюджету.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 3 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» щодо пенсійного забезпечення осіб, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів (реєстр. № 2506 від 01.04.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо удосконалення роботи первинної медичної допомоги) (реєстр. № 2648 від 15.04.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 35-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановивши, що у разі виробничої необхідності, за результатами громадських слухань, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів може бути змінено штат центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, його окремого структурного підрозділу або введена посада лікарів хірургів, акушерів-гінекологів, офтальмологів, отоларингологів, невропатологів та психіатрів, персоналу з надання невідкладної допомоги тощо.

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту стверджується, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що згідно із підпунктом «а» пункту 3 частини першої статті 89 та статті 103-3 Бюджетного кодексу України видатки на центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги забезпечуються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, і проводяться за рахунок медичної субвенції, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам.

При цьому, відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відтак, введення нових посад у штат центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги пов’язане із обов’язковим збільшенням видатків державного та місцевих бюджетів на їх утримання, або з необхідністю скорочення працюючого персоналу (чи часу його роботи) для дотримання затверджених обсягів видатків.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів, як встановлено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України також визначає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо удосконалення роботи первинної медичної допомоги) (реєстр. № 2648 від 15.04.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 2643 від 14.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року звільнити від сплати судового збору Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) та її територіальні органи від сплати судового збору у справах, пов‘язаних з дотриманням законодавства про ринок цінних паперів та про акціонерні товариства.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, оскільки НКЦПФР утримується за рахунок державного бюджету, а кошти, які підлягають сплаті Комісією як судовий збір, спрямовуються до державного бюджету. Таким чином, звільнення Комісії від сплати судового збору призведе до оптимізації руху бюджетних коштів та забезпечення надходження до державного бюджету суми штрафів, які не сплачуються у добровільному порядку.

Слід також відмітити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп‘ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, та реалізація законопроекту сприятиме більш ефективному розподілу і використанню бюджетних коштів, оскільки в разі його неприйняття необхідно щорічно передбачати НКЦПФР видатки державного бюджету для сплати судового збору /за даними НКЦПФР у 2014 році для стягнення до бюджету коштів у сумі близько 96 млн грн потреба на сплату судового збору складала близько 1,8 млн грн, з яких фактично виділено 88,3 тис. гривень/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 2643 від 14.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, водночас призведе до зменшення видатків державного бюджету на функціонування НКЦПФР). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. № 2643 суб’єктом законодавчої ініціативи відкликано, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі) (реєстр. № 2585 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Насіровим Р.М., Кучером М.І та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, передбачається:

- віднести до сільськогосподарської продукції супутні та побічні продукти, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів) (солома, полова, бадилля, гній, перегній, послід тощо);

- звільнити від сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

- змінити порядок визначення бази оподаткування з податку на додану вартість в разі постачання сільськогосподарської продукції;

- деталізувати перелік об’єктів, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- дозволити платникам єдиного податку четвертої групи здійснювати діяльність із вироблення електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

- не нараховувати за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до юридичних осіб – власників об’єктів нежитлової нерухомості за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларації з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у частині об’єктів нежитлової нерухомості).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, відсутність розрахунків не дає можливості Мінфіну здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на бюджетні показники.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі) (реєстр. № 2585 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Насіровим Р.М., Кучером М.І та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на майно, а також від штрафних (фінансових) санкцій у разі вчинення правопорушення та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення малозабезпечених громадян від оподаткування сплати за комунальні послуги) (реєстр. № 2592 від 07.04.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік операцій, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями з надання комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), а також послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів) для пенсіонерів, інвалідів, дітей війни, осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, багатодітних сімей, військовослужбовців та членів їх сімей, у тому числі особам, які отримують пенсію в разі втрати годувальника-військовослужбовця.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходну частину державного бюджету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2015 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пунктам 4.1 та 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення малозабезпечених громадян від оподаткування сплати за комунальні послуги) (реєстр. № 2592 від 07.04.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів осіб із числа ветеранів війни (реєстр. № 2524 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми пенсій, отримувані учасниками бойових дій та інвалідами Великої Вітчизняної війни.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету (можливі втрати державного бюджету з військового збору у сумі 27,8 тис. грн та бюджетів з податку на доходи фізичних осіб – 278,4 тис. грн в розрахунку на рік).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів осіб із числа ветеранів війни (реєстр. № 2524 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України (реєстр. № 2659 від 17.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2016 року звільнити від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до архівних установ. При цьому передбачено, що перелік цих установ визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України (реєстр. № 2659 від 17.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного та вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою на поточному пленарному тижні законопроект за реєстр. № 2659 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів ветеранів війни) (реєстр. № 2465 від 24.02.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується при оподаткуванні доходів інвалідів війни та інших ветеранів війни:

- не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми отримуваних пенсій (на сьогодні суми пенсій підлягають оподаткуванню у частині, що перевищує 3 розміри мінімальної заробітної плати, у розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 3654 грн));

- при реалізації права на податкову соціальну пільгу збільшити її розмір з 200 до 500 % (у 2015 році – з 1218 грн до 3045 грн);

- не оподатковувати об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не використовуються з метою отримання доходу та перебувають у власності зазначених категорій осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів (можливі втрати доходів державного бюджету з військового збору у сумі близько 5 млн грн, а втрати доходів місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть близько 641,4 млн грн на рік).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку, а також податку на доходи фізичних осіб призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів ветеранів війни) (реєстр. № 2465 від 24.02.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів відповідних бюджетів від військового збору, податку на доходи фізичних осіб та податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 1069 (доопрац.) від 31.03.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Бєльковою О.В., Юринець О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується через 365 днів з моменту набрання чинності відповідним законом зупинити дію положень 91 законодавчих актів щодо отримання суб’єктами підприємницької діяльності дозвільних документів та/або якими встановлено інші норми, що регулюють господарську діяльність. Крім того, законопроектом передбачається доручити Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо здійснення регулювання та видачі дозвільних документів у відповідності до європейських норм та правил, для забезпечення безпеки життєдіяльності споживачів та захисту права власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект призведе до зменшення надходжень до бюджету, оскільки ним передбачається відміна дозвільних документів, за видачу яких справляється плата, що зараховується до бюджету.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 1069 (доопрац.) від 31.03.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Бєльковою О.В., Юринець О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (через рік після набрання чинності відповідним законом призведе до зменшення доходів бюджету щодо надходжень плати за видачу відповідних дозволів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 267 Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників транспортного податку) (реєстр. № 2484 від 27.03.2015), поданий народними депутатами України Шурмою І.М., Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування транспортним податком легкові автомобілі, які знаходяться у розшуку в зв’язку з їх викраденням та щодо викрадення яких внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається транспортний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, проте визначити вартісну величину неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 267 Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників транспортного податку) (реєстр. № 2484 від 27.03.2015), поданий народними депутатами України Шурмою І.М., Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від податку на нерухоме майно соціально незахищених верств населення) (реєстр. № 2491 від 30.03.2015), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Деркачем А.Л., Развадовським В.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які є неприбутковими і перебувають у власності наступних осіб:

непрацездатних громадян, визначених ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір місячного доходу яких на кожну особу не перевищує суми, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму;

дітей війни, визначених ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості та площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб і які пропонується звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому відсутність необхідних для розрахунку даних не дає можливості Мінфіну оцінити вплив законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від податку на нерухоме майно соціально незахищених верств населення) (реєстр. № 2491 від 30.03.2015), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Деркачем А.Л., Развадовським В.Й., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мінімального розміру орендної плати) (реєстр. № 2575 від 07.04.2015), поданий народним депутатом України Федоруком М.Т.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір орендної плати за землі державної і комунальної власності на рівні трикратного розміру земельного податку (згідно з чинною нормою Податкового кодексу України мінімальний розмір орендної плати становить 3 % нормативної грошової оцінки для всіх категорій платників).

Відповідно до статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки.

Оскільки сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів, реалізація законопроекту може призвести як до зменшення, так і до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування залежно від розміру ставок земельного податку та визначених розмірів орендної плати відповідних земельних ділянок.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, однак вартісну величину впливу на дохідну частину бюджетів визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідної звітності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мінімального розміру орендної плати) (реєстр. № 2575 від 07.04.2015), поданий народним депутатом України Федоруком М.Т., матиме вплив на показники бюджету (може призвести як до зменшення, так і до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо термінів сплати) (реєстр. № 2598 від 08.04.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається встановити сплату платниками єдиного соціального внеску протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання звітності про нарахування єдиного внеску (у чинній нормі граничні строки подання звіту та сплати внеску співпадають – не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним). При цьому, запропоновано скасувати чинний обов’язок роботодавців сплачувати єдиний соціальний внесок під час кожної виплати доходу у розмірі, встановленому для платників – фізичних осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до порушення графіка пенсійних та соціальних виплат застрахованим особам у перші дві декади місяця, що настає за звітним, оскільки єдиний соціальний внесок в умовах законопроекту надходитиме тільки протягом третьої декади місяця, що настає за звітним, та відповідно може призвести до додаткових витрат державного бюджету, що залежатимуть від розміру заборгованості Пенсійного фонду України із виплати матеріального забезпечення застрахованим фізичним особам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо термінів сплати) (реєстр. № 2598 від 08.04.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків (реєстр. № 2498 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується надати право безкоштовного відвідування дендрологічних парків жителями населених пунктів в адміністративних межах яких розташовані такі парки.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету у зв’язку із зменшенням власних надходжень наукових установ, що в свою чергу призведе до необхідності вишукання додаткових коштів державного бюджету для покриття відповідних видатків, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків, (реєстр. №2498 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (зменшить надходження спеціального фонду та потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав, (реєстр. № 2447 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю. Костенком П.П., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного кодексу та Закону України «Про авторське право та суміжні права» пропонується врегулювати відносини щодо набуття майнових прав інтелектуальної власності на твори, створені в рамках трудового договору або за замовленням.

Законодавча пропозиція передбачає виплату авторської винагороди автору службового твору і якщо посадові обов’язки передбачають створення творів, авторська винагорода може бути включена до заробітної плати автора, якщо це передбачено трудовим договором (контрактом) та або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Відтак, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, у разі необхідності виплати заробітної плати працівнику бюджетної установи, винагороди за створення і використання службових творів, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, пропозиція щодо включення винагороди до заробітної плати працівника потребує узгодження із положеннями Закону України «Про оплату праці».

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав (реєстр. № 2447 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Костенком П.П., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у разі необхідності сплати працівникові бюджетної установи авторської винагороди за створення і використання службового твору) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо сфери застосування закону) (реєстр. № 2441 (доопрац.) від 02.04.2015), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Разом з тим, запропоноване у законопроекті підвищення вартісних меж закупівлі товарів, послуг та робіт для здійснення процедур закупівель у сфері застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме для товарів та послуг з 100 до 200 тис. грн, для робіт з 1 до 1,5 млн грн, а також у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій з 300 до 500 тис. грн (зміни до частини першої статті 2 та частини першої статті 35 цього Закону), може призвести до непрозорості та зловживань у сфері здійснення закупівель, а відтак до неефективного і нераціонального використання бюджетних коштів. У такому випадку придбання предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами та відповідно потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо сфери застосування закону) (реєстр. № 2441 (доопрац.) від 02.04.2015), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо удосконалення окремих процедур державних закупівель) (реєстр. № 2566 від 06.04.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Разом з тим, запропоноване у законопроекті збільшення кількості випадків, на які не поширюються вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель» (зміни до частини третьої статті 2), а також підвищення вартісних меж закупівлі товарів, послуг та робіт для здійснення процедур закупівель у сфері застосування цього Закону, а саме для товарів і послуг з 100 до 300 тис. грн, для робіт з 1 до 3 млн грн та у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій з 300 до 500 тис. грн (зміни до частини першої статті 2 та частини першої статті 35), може призвести до непрозорості та зловживань у сфері здійснення закупівель, а відтак до неефективного і нераціонального використання бюджетних коштів. У такому випадку придбання предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами та відповідно потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо удосконалення окремих процедур державних закупівель) (реєстр. № 2566 від 06.04.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо удосконалення окремих процедур закупівель) (реєстр. № 2547 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Чекітою Г.Л. та Гвоздьовим М.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

У законопроекті пропонується включити закупівлі товарів, робіт і послуг підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі державних (казенних) підприємств, що включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», для власних потреб за власні кошти до переліку закупівель, які здійснюються без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до непрозорості та зловживань у сфері здійснення такими підприємствами закупівель, що відповідно може призвести до зменшення бази оподаткування державних підприємств та в свою чергу призведе до зменшення надходжень податкових та інших платежів, включаючи сплату частини чистого прибутку і дивідендів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо удосконалення окремих процедур закупівель) (реєстр. № 2547 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Чекітою Г.Л. та Гвоздьовим М.О., матиме вплив на показники бюджету (може привести до зменшення доходів державного бюджету щодо платежів відповідних підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення збільшення тарифів на комунальні послуги для населення за відсутності приладів обліку (лічильників) (реєстр. № 2483 від 27.03.2015), поданого народними депутатами України Алексєєвим С.О., Фірсовим Є.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», передбачивши, серед іншого, що збільшення тарифів на послуги з централізованого постачання питної (холодної) та гарячої води, централізованого опалення та постачання природного газу для населення, яке проживає у квартирах та приватних житлових будинках, може здійснюватися виключно в разі наявності будинкових приладів обліку відповідних послуг, встановлених за рахунок суб'єктів господарювання – постачальників відповідних послуг.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Згідно з чинним законодавством: ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни та тарифи в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відтак, заборона підвищувати тарифи на комунальні послуги для населення за відсутності приладів обліку таких послуг означатиме встановлення тарифів в розмірі нижчому економічно обґрунтованого розміру, а тому може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на відшкодування такої різниці в тарифах.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Міністерство фінансів України визначає, що законопроект зумовить потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення збільшення тарифів на комунальні послуги для населення за відсутності приладів обліку (лічильників) (реєстр. № 2483 від 27.03.2015), поданий народними депутатами України Алексєєвим С.О., Фірсовим Є.П., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо розширення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору) (реєстр. № 2683 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Семенухою Р.С., Чепиногою В.М. і Єднаком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію та її територіальні органи у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Слід відмітити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, та реалізація законопроекту сприятиме більш ефективному розподілу і використанню бюджетних коштів, оскільки в разі його неприйняття необхідно щорічно передбачати Міністерству екології та природних ресурсів видатки з державного бюджету для сплати судового збору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо розширення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору) (реєстр. № 2683 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Семенухою Р.С., Чепиногою В.М. і Єднаком О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, водночас призведе до зменшення видатків державного бюджету на функціонування Міністерства екології та природних ресурсів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів) (реєстр. № 1865 (доопрац.) від 06.04.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Гриневич Л.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування пропонується здійснювати часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (до прийняття Закону України від 28.12.2014 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» відповідні видатки проводилися за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, діяльність якого цим Законом припинена).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття відповідних змін передбачатиме фінансового забезпечення санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування у розмірі 44,8 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Фонду соціального страхування України, звернувши увагу на те, що запропоновані видатки не властиві системі соціального страхування та потенційні отримувачі відповідних послуг не є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів) (реєстр. № 1865 (доопрац.) від 06.04.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Гриневич Л.М. та іншими, має вплив на показники бюджету Фонду соціального страхування України (збільшуючи витрати Фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту добровольців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їх загибелі (смерті) та інших питань (реєстр. № 2569 від 06.04.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими поширити дію положень щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення чи інвалідності військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів) також і на добровольців (осіб, які в добровільному порядку беруть участь у обороні та захисті територіальної цілісності та суверенітету України під час проведення антитерористичної операції, оголошення військового стану, війни).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення чи інвалідності військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів), відповідні кошти у державному бюджеті на 2015 рік не враховані.

Крім того, відмічається, що Міністерством оборони України заявлено додаткову потребу у коштах на 2015 рік на виплату одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих та поранених військовослужбовців у сумі 348,7 млн грн, що потребує вишукання додаткових джерел фінансування.

Поряд з цим, звернуто увагу на необхідність законодавчого врегулювання правового статусу добровольчих батальйонів та їх підпорядкування державним силовим структурам.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту добровольців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їх загибелі (смерті) та інших питань (реєстр. № 2569 від 06.04.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо поновлення прав на пенсійне забезпечення деяких категорій інвалідів III групи) (реєстр. № 2621 від 09.04.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пропонується включити інвалідів III групи до переліку осіб, на яких тимчасово у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року не поширюється запроваджене припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам у період їх роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Слід відмітити, що відповідно до Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», норми щодо припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам, призначених в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», не поширюються на інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо поновлення прав на пенсійне забезпечення деяких категорій інвалідів III групи) (реєстр. № 2621 від 09.04.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян (реєстр. № 1337 (доопрац.) від 26.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Дунаєвим С.В., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до статей 20, 48, 52 і 54 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачається надання окремих пільг неповнолітнім дітям, непрацездатним членам сім’ї, які були на утриманні годувальника, дружинам (чоловікам) померлих громадян, віднесених до категорії 1, без встановлення причинного зв’язку смерті учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з Чорнобильською катастрофою /згідно із законодавством пільги зазначеній категорії осіб надаються за умови встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з Чорнобильською катастрофою/, зокрема:

безплатне придбання ліків, позачергове зубопротезування, надання пільг при користуванні житлово-комунальними послугами, вибору поліклініки, переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування, передача безоплатно в приватну власність займаних квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, позачергове обов’язкове забезпечення дітей місцями у дошкільних закладах, вступ поза конкурсом до закладів освіти, надання земельних ділянок, обслуговування закладами соціального захисту /деякими з цих пільг померлий годувальник-ліквідатор Чорнобильської катастрофи користувався за життя/;

виплату компенсацій і допомог (допомоги по тимчасовій непрацездатності, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, щорічної допомоги на оздоровлення, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника);

встановлення державної пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі 5,2 млн грн щорічно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, додаткові видатки державного бюджету не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує законодавчу ініціативу, яка передбачає зняття умов формального характеру для користування передбаченими пільгами тільки для членів сім’ї померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, якими є інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому зазначено, що у доопрацьованому варіанті проекту не враховані зауваження щодо доцільності встановлення загальної умови надання пільг та компенсацій дружині (чоловіку) загиблої чи померлої особи відповідного статусу – якщо та (той) не одружилися вдруге, відмічено про надання суб’єктом права законодавчої ініціативи пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості, а також про необхідність уточнення дати набрання чинності законом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян (реєстр. № 1337 (доопрац.) від 26.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Дунаєвим С.В., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо компенсації вартості пошкодженого майна внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 2167 (доопрац.) від 13.03.2015), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Пацканом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», якими визначається право внутрішньо переміщених осіб на відшкодування шкоди та компенсацію вартості пошкодженого майна, що було залишене на території адміністративно-територіальної одиниці з обставин, визначених у статті 1 цього Закону /з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру/. Набрання чинності відповідного закону пропонується з 1 січня 2016 року.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення відшкодування шкоди та компенсації вартості зазначеного майна, у разі встановлення законом вимоги щодо проведення такого відшкодування за рахунок бюджетних коштів. Поряд з цим, у експертному висновку до цього законопроекту Міністерством фінансів України відмічено, що джерела покриття додаткових видатків відсутні і реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема звернуто увагу на те, що у проекті не визначено за рахунок яких джерел має виплачуватися зазначена компенсація.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо компенсації вартості пошкодженого майна внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 2167 (доопрац.) від 13.03.2015), поданого народними депутатами України Логвинським Г.В., Пацканом В.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання соціальних послуг), (реєстр. № 2245 від 26.02.2015), поданий народним депутатом України Лавриком М.І.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Закону України «Про фізичну культуру і спорт» пропонується забезпечувати фінансове забезпечення санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та членів їх сімей, оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення та підтримку дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування України /до 1 січня 2015 року на вказані витрати спрямовувалися кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» спрямування на цю мету коштів утвореного Фонду соціального страхування України починаючи з 2015 року не передбачено/.

Законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат Фонду соціального страхування України у зв’язку із розширенням напрямів спрямування його коштів, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому Мінфіном зазначено, що у бюджеті Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2014 рік видатки на оздоровчі заходи були передбачені в обсязі 1,8 млрд. грн, а реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Також, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

Відповідно до чинного законодавства обсяги страхових внесків, що зараховуються до Фонду соціального страхування України, є складовою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), пропорції розподілу якого за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Так, відповідні пропорції розподілу єдиного внеску затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 (зі змінами), згідно з якою обсяги внесків між відповідними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються у відсотковому співвідношенні до загальної суми єдиного внеску в залежності від категорії платників.

З огляду на це, реалізація положень законопроекту може потребувати перегляду затверджених вказаним актом Уряду пропорцій розподілу єдиного внеску та, відповідно, до зменшення обсягів страхових внесків, які зараховуватимуться до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В той же час, за умови збереження діючих пропорцій розподілу єдиного внеску для забезпечення реалізації запропонованих законопроектом положень необхідно буде збільшити розмір єдиного внеску для сплати застрахованими особами, що, в свою чергу, може потребувати додаткових бюджетних коштів для збільшення фонду оплати праці працівників бюджетних установ.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надходив.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання соціальних послуг) (реєстр. № 2245 від 26.02.2015), поданого народним депутатом України Лавриком М. І., мають вплив на показники Фонду соціального страхування України (збільшуючи видатки Фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо відновлення права застрахованих осіб та членів їх сімей на санаторно-курортне лікування і оздоровлення, (реєстр. № 2296 від 03.03.2015), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А., Хланем С.В. та Співаковським О.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується забезпечувати фінансове забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України заходів щодо санаторно-курортного лікування, оздоровлення у санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків /до 1 січня 2015 року на вказані витрати спрямовувалися кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» спрямування на цю мету коштів утвореного Фонду соціального страхування України, починаючи з 2015 року, не передбачено/.

Законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат Фонду соціального страхування України у зв’язку із розширенням напрямів спрямування його коштів, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому Мінфіном зазначено, що у бюджеті Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2014 рік видатки на оздоровчі заходи та позашкільне обслуговування були передбачені в обсязі 1,9 млрд грн, а реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Також, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо відновлення права застрахованих осіб та членів їх сімей на санаторно-курортне лікування і оздоровлення, (реєстр. № 2296 від 03.03.2015), поданого народними депутатами України Гордєєвим А.А., Хланем С.В. та Співаковським О.В., мають вплив на показники Фонду соціального страхування України (збільшуючи видатки Фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати (реєстр. № 2533 від 03.04.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» пропонується запровадити нові штрафні санкції за порушення строків виплати заробітної плати – відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки заробітної плати.

Також проектом закону передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими пропонується звільнити від кримінальної відповідальності роботодавця у разі здійснення цією особою виплати як заборгованої заробітної плати, так і відповідного відшкодування за шкоду, завдану такою невиплатою або затримкою виплати заробітної плати, а також розширюються випадки для видачі судового наказу.

Крім того, згідно із законопроектом Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнюється положеннями, відповідно до яких роботодавець – боржник має письмово повідомляти виборний орган первинної профспілкової організації (за її наявності) про загрозу банкрутства боржника, розширюються повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії відносно виплати заборгованої заробітної плати.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про оплату праці» компенсація працівникам за несвоєчасно виплачену заробітну плату провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За таких умов прийняття проекту закону призведе до того, що власник підприємства, установи, організації двічі сплачуватиме відповідні компенсаційні виплати за несвоєчасно виплачену заробітну плату своїм працівникам.

Крім того, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення сплати відшкодування за затримку виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, які у бюджеті поточного року відсутні. Крім того, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, (реєстр. № 2533 від 03.04.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної політики в сфері культури та створення умов для запровадження теле- і радіоканалів культурно-освітнього мовлення (реєстр. № 2537 від 03.04.2015), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом передбачається доповнити закони України «Про культуру», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про телебачення і радіомовлення» нормами, згідно з якими:

основні засади державної політики у сфері культури доповнюються новим положенням, яке передбачає діяльність спеціалізованого культурно-освітнього телевізійного та радіоканалу Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ) з метою систематичної промоції національного культурного продукту;

ліцензійні умови культурно-освітнього телевізійного та радіоканалу НСТУ мають передбачати не менше 80 відсотків загального обсягу мовлення, що відводяться для трансляції національного аудіовізуального продукту;

НСТУ для запровадження додаткових програм, в тому числі культурно-освітньої програми, матиме переважне право на отримання ліцензій на мовлення з використанням каналів мовлення (в тому числі каналів мовлення багатоканальних телемереж), які вивільнятимуться, та передбачена можливість отримання НСТУ відповідної ліцензії без конкурсу;

уточнюється механізм отримання, переоформлення або визнання недійсною ліцензії на мовлення відповідними телерадіоорганізаціями.

Слід зазначити, що виходячи з положень Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» фінансове забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З огляду на це, створення та забезпечення діяльності спеціалізованого культурно-освітнього телевізійного та радіоканалу НСТУ потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило ряд зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної політики в сфері культури та створення умов для запровадження теле- і радіоканалів культурно-освітнього мовлення (реєстр. № 2537 від 03.04.2015), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Комітет з питань культури і духовності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення правового статусу, організації та порядку діяльності Конституційного Суду України (реєстр. № 2602 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Німченком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Проектом закону пропонується внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» з метою удосконалення діяльності Конституційного Суду України, зокрема в частині перебігу строку повноважень судді Конституційного Суду України та повноважень Секретаріату Конституційного Суду України, визначення поняття «конституційне подання» і порядку його повернення авторам, деталізується коло суб’єктів права на конституційне подання з питань прийняття рішень та надання висновків Конституційним Судом, посилюються вимоги щодо механізму дії рішень Конституційного Суду, регламентується порядок розгляду справ про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Основного закону, тощо.

Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, його реалізація не призведе до зміни видаткової чи дохідної частини Державного бюджету України.

Проте, нормами законопроекту пропонується надати право судді Конституційного Суду України подати заяву про відставку, якщо він має стаж роботи не менше 20 років. При цьому, до стажу роботи, що надає право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується: робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; робота на посаді члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; робота на посаді судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу; інша практична, наукова, педагогічна роботи за фахом та стаж державної служби. Крім того, суддя Конституційного Суду має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Відтак, реалізація зазначеного розширить коло осіб, які мають право подати заяву про відставку і отримання пенсій та виплат пов’язаних з відставкою, які встановлені законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та «Про судоустрій і статус судді», і, як наслідок, збільшить видатки державного бюджету, зокрема Пенсійному фонду України, на забезпечення зазначених виплат.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення правового статусу, організації та порядку діяльності Конституційного Суду України (реєстр. № 2602 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Німченком В.І., має вплив на показники бюджету (збільшить видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.32; 1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 2480 від 27.03.2015), внесений народними депутатами України Шкрум А.І., Сироїд О.І. та іншими, та проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. №2480-1 від 09.04.2015), внесений народними депутатами України Ківаловим С.В. та Развадовським В.Й.

Відмітили:

Законопроектами за реєстр. № 2480 та № 2480-1 пропонується визначити правові засади впровадження та проведення позасудової процедури врегулювання конфліктів за взаємною згодою сторін конфлікту (медіації) та за участю посередника (медіатора), при цьому встановлюється принципи та порядок проведення медіації.

Крім того, нормами законопроектів визначається правовий статус медіатора, правові основи надання послуг медіації на професійних засадах, застосування практики мирного вирішення спорів не судовими методами, що в перспективі розвантажать суди.

Реалізація положень законопроектів у разі застосування практики мирного вирішення спорів (медіації) безперечно призведе до розвантаження судів, а відтак сприятиме оптимізації видатків, які пов’язані з фінансовим забезпеченням судових органів.

Разом з тим, законопроектами не передбачено можливість звільнення бюджетних установ від оплати послуг медіаторів, приміром Законом України «Про судовий збір» такі установи звільняються від сплати судового збору.

Відтак, у разі залучення бюджетними установами медіаторів до вирішення спірних питань, , вони повинні оплачувати послуги медіаторів, що зумовить необхідність спрямування додаткових видатків державного бюджету на утримання бюджетних установ, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів.

Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання органів судової влади у разі розвантаження судів та збільшення видатків державного та місцевих бюджетів у разі оплати послуг медіаторів бюджетними установами.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України щодо законопроектів реєстр. № 2480 та № 2480-1 зазначає, що вони можуть бути прийняті за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 2480 від 27.03.2015), внесений народними депутатами України Шкрум А.І., Сироїд О.І. та іншими, та проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 2480-1 від 09.04.2015), внесений народними депутатами України Ківаловим С.В. та Развадовським В.Й., мають вплив на показники бюджету (збільшать видатки державного та місцевих бюджетів у разі необхідності оплати послуг медіаторів бюджетними установами і можуть зменшити видатки державного бюджету на утримання органів судової влади у разі розвантаження судів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2015 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту)» (реєстр. № 2446 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кривенком В.В., Мацолою Р.М., Ревегою О.В., Кодолою О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон), доповнивши перелік умов за яких замовники будівництва не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у разі будівництва об’єктів промисловості та сільського господарства, якщо необхідні для їх забезпечення об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є власністю такого замовника будівництва та/або такі об’єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту.

Поряд з тим, законопроект містить положення, згідно з якими вказані замовники будівництва не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, якщо відповідний договір про пайову участь не був укладений до набрання чинності такими змінами.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України.

Зважаючи, що відповідно до частини другої статті 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку як інженерно-транспортної, так і соціальної інфраструктури населеного пункту, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно із статтею 71 Бюджетного кодексу України включаються до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів і спрямовуються на відповідні цілі.

Враховуючи зазначене, реалізація законодавчої пропозиції може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів. Такий висновок надає також Міністерство фінансів України.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що позбавило Мінфін можливості оцінити вплив запропонованих у законопроекті заходів на показники місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту)» (реєстр. № 2446 від 20.03.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кривенком В.В., Мацолою Р.М., Ревегою О.В., Кодолою О.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції (реєстр. № 2681 від 21.04.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається ліквідація податкової міліції з одночасною передачею її функцій Міністерству внутрішніх справ України та Службі безпеки України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету /за даними Державної фіскальної служби України сума коштів для виплат працівникам податкової міліції, які будуть звільнені у зв’язку з реорганізацією (залежно від кількості таких працівників, стажу їх роботи тощо), може становити близько 334 млн гривень/.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції (реєстр. № 2681 від 21.04.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (реєстр. № 2674 від 20.04.2015), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Немирею Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», відповідно до якого тимчасово, строком на 12 місяців, запроваджено додатковий імпортний збір на переважну більшість імпортованих товарів за ставками 5 та 10 відсотків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень додаткового імпортного збору до загального фонду державного бюджету (у державному бюджеті на 2015 рік передбачено надходження цього збору у сумі 17,6 млрд грн, а станом на 01.05.2015 р. надійшло 5,1 млрд гривень).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (реєстр. № 2674 від 20.04.2015), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Немирею Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від ввізного мита щодо додаткового імпортного збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2713 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Атрошенком В.А., Васюнником І.В., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення щодо обов’язкового надання дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для здійснення каботажних перевезень іноземними суднами. Також передбачається, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення (визначені законодавчо), а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу та морські (річкові) судна, що використовуються для внутрішніх перевезень на митній території України. Крім того, пропонується, що положення щодо заборони використання транспортних засобів комерційного призначення для внутрішніх перевезень на митній території України не поширюється на морські (річкові) судна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на доходну частину державного бюджету, вартісний вплив обрахувати неможливо, оскільки зазначене залежатиме від строків перебування на митній території України з метою здійснення каботажних перевезень морських (річкових) іноземних суден, поміщених у режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до статті 106 Митного кодексу України.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2713 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Атрошенком В.А., Васюнником І.В., Дубневичем Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо забезпечення ефективного використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень (реєстр. № 2605 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А., Хланем С.В., Співаковським О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни та доповнення вносяться до статей 22, 57 та 134 Земельного кодексу України. Зокрема, передбачається, що земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями можуть надаватися у користування власникам землі та іншим землекористувачам, які використовують прилеглі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та мають у підпорядкуванні спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства.

Крім того, доповненнями до частини другої статті 134 Земельного кодексу України запропоновано земельні ділянки, зайняті полезахисними лісовими смугами та іншими насадженнями, надавати у користування без проведення земельних торгів.

Слід зазначити, що підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю є складовою податку на майно, який згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 та пунктом 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до доходів місцевих бюджетів, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Застосування неконкурентних процедур продажу таких земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів, оскільки земельні ділянки передаватимуться в користування не за найвищу ціну. Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо забезпечення ефективного використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень (реєстр. № 2605 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А., Хланем С.В., Співаковським О.В., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. № 2605 авторами відкликано, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.39; 1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села (реєстр. № 2089 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С., та про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко) (реєстр. № 2089-1 від 24.02.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Положення законопроектів за реєстр. № 2089 та № 2089-1 за змістом є майже аналогічними.

Законопроектом за реєстр. № 2089 пропонується доповнити новою статтею 16-1 Закон України «Про молоко та молочні продукти» та встановити мінімальну закупівельну ціну на молоко другого ґатунку в розмірі 4 грн за 1 кілограм (без урахування податку на додану вартість).

У законопроекті за реєстр. № 2089-1 запропоновано встановити мінімальні закупівельні ціни на молоко: ґатунку екстра – 5 грн за 1 літр молока незбираного; вищого ґатунку – 4 грн 50 коп.; першого ґатунку – 4 грн 25 коп.; другого ґатунку в розмірі 4 гривень.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Слід зазначити, що питання державного регулювання цін на молоко врегульоване чинним законодавством. Так, пунктом 15.10 статті 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачено, що Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується, серед іншого, для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника.

Разом з тим, змінами до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» пропонується визначити незбиране сире товарне молоко об’єктом державного цінового регулювання.

Розширення переліку об’єктів державного цінового регулювання та здійснення державних (товарних або фінансових) інтервенцій Аграрним фондом вимагатиме додаткових видатків державного бюджету не лише на закупівлю молока, а й на його зберігання. Водночас, Міністерством фінансів України зауважено, що при здійсненні товарних інтервенцій необхідно буде до ціни включити значні витрати на зберігання та перевезення, що призведе до зростання як оптових, так і роздрібних цін такого об'єкта державного цінового регулювання, а у разі реалізації його без врахування відповідних витрат - до втрат державного бюджету.

Однак, як зазначено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, віднесення незбираного сирого товарного молока до об’єктів державного цінового регулювання не обмежується здійсненням лише Аграрним фондом державних (товарних або фінансових) інтервенцій, адже пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачено, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції, встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи (встановлення граничної торговельної надбавки (націнки) на рівні не вище 20 відсотків оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача), визначені цим Законом.

Відтак, положення законопроектів щодо встановлення мінімальних закупівельних цін на сире молоко матиме вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державного бюджету та може зумовити втрати державного бюджету в залежності від рівня встановлених оптових (роздрібних) цін на незбиране молоко.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 2089 та № 2089-1 висловлює ряд зауважень та пропозицій до них.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села (реєстр. № 2089 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С., та про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко) (реєстр. № 2089-1 від 24.02.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та можуть зумовити втрати державного бюджету в залежності від рівня встановлених оптових (роздрібних) цін на незбиране молоко). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері державної системи біобезпеки під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів) (реєстр. № 1708 від 13.01.2015), поданий народними депутатами України Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо удосконалення законодавства у цій сфері, передбачивши зокрема створення механізму маркування ГМО; врегулювання питань реєстрації, використання, обігу, ввезення, експорту та транзиту ГМО, їх утилізації, знищення, знешкодження та інше.

Крім того, вносяться зміни до повноважень центральних органів виконавчої влади. Зокрема, законопроектом передбачається статтю 9² Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» викласти у новій редакції, згідно з якою центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Держекоінспекція) буде здійснювати на постах екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон реєстрування вантажів, що містять ГМО та проводити екологічний контроль підконтрольних вантажів, що перетинають державний кордон, на наявність ГМО.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 319 Митного кодексу України державний екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється органами доходів і зборів у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення такого виду контролю, з використанням засобів інформаційних технологій.

Крім того, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, здійснення такої функції Держекоінспекцією не передбачено.

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Виходячи із вищевикладеного, слід зазначити, що розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері державної системи біобезпеки під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів) (реєстр. № 1708 від 13.01.2015), поданий народними депутатами України Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо гарантування соціального захисту фізичним особам-підприємцям, які проходять військову службу (реєстр. № 2622 від 09.04.2015), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В, Чорновол Т.М., Сотник О.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та перенести норми, пов’язані із збереженням робочих місць для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період, які містяться у частинах 2 і 3 статті 39 вказаного Закону, до статті 40 цього ж Закону, де йдеться про гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни.

Крім того, запропоновано доповнити статтю 40 цього Закону нормою та передбачити у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, щомісячну виплату із державного бюджету в розмірі мінімальної заробітної плати фізичним особам – підприємцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду (оголошення рішення про демобілізацію), але не більше одного року.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству соціальної політики України передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» у сумі 1,79 млн гривень (виходячи із чисельності мобілізованих 43 тис. осіб), за рахунок коштів якої здійснюється виплата такої компенсації.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, оскільки, такі виплати мають здійснюватись за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому, як відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, у зазначеній сумі не враховані кошти на здійснення виплат із державного бюджету запропонованій категорії осіб: фізичним особам-підприємцям.

Таким чином, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для здійснення щомісячних виплат фізичним особам-підприємцям в розмірі мінімальної заробітної плати, обсяг яких залежатиме від чисельності зазначеної категорії осіб, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, а також зауважено про відсутність неінфляційних джерел покриття додаткових витрат.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо гарантування соціального захисту фізичним особам-підприємцям, які проходять військову службу (реєстр. № 2622 від 09.04.2015), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В, Чорновол Т.М., Сотник О.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами, які провадять незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 2720 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності до самозайнятих осіб, замість фізичних осіб – підприємців, шляхом віднесення їх до третьої групи платників єдиного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту зменшить надходження місцевих бюджетів, оскільки дозволить самозайнятим особам (сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставками 15 % або 20 % доходу) застосовувати спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставками 2 % або 4 % доходу, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості самозайнятих осіб, які зареєструються платниками єдиного податку, а також від розмірів отриманих ними доходів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 30 днів з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами, які провадять незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 2720 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України (реєстр. № 2682 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на доходи фізичних осіб частину пенсійної виплати, що перевищує 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (9 744 грн, а з 1 грудня 2015 р. – 11 024 грн), замість чинної норми щодо 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а також не оподатковувати суми пенсій, які отримують інваліди першої та другої групи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів на загальну суму близько 1 305 млн грн (втрати доходів місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть близько 1 186 млн грн та державного бюджету з військового збору – близько 119 млн гривень).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 травня 2015 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України (реєстр. № 2682 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Кожем’якіним А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 142 Податкового кодексу України (щодо державної підтримки соціальних підприємств) (реєстр. № 2711 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування прибуток соціальних підприємств, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, що здійснюються в межах критеріїв, визначених Законом України «Про соціальні підприємства» і за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається Міжвідомчою комісією з питань підтримки соціальних підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 142 Податкового кодексу України (щодо державної підтримки соціальних підприємств) (реєстр. № 2711 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування господарських (присадибних) будівель і споруд) (реєстр. № 2513 (доопрац.) від 16.04.2015), поданий народним депутатом України Кобцевим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, господарських (присадибних) будівель та господарських споруд, що знаходяться у власності фізичних осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості та площі господарських (присадибних) будівель та господарських споруд, що знаходяться у власності фізичних осіб і які пропонується звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому відсутність необхідних для розрахунку даних не дає можливості Мінфіну оцінити вплив законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування господарських (присадибних) будівель і споруд) (реєстр. № 2513 (доопрац.) від 16.04.2015), поданий народним депутатом України Кобцевим М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Земельного кодексу України (щодо набуття права власності на земельні ділянки) (реєстр. № 1874 від 28.01.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г., Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 121 Земельного кодексу України та надати право фермерським господарствам або громадянам – членам фермерського господарства набувати безоплатно у спільну власність земельні ділянки, які їм надані до 1 січня 2002 року у постійне користування.

Слід зазначити, що безоплатна передача у власність громадянам України – членам фермерського господарства земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, для ведення фермерського господарства вже передбачена пунктом «а» частини першої статті 121 Кодексу, частиною п’ятою статті 7 та частиною четвертою статті 13 Закону України «Про фермерське господарство», згідно з якою громадяни мають переважно право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років. Отже, питання переходу зазначених земель у власність фермерського господарства або його членів вирішуються по-іншому, ніж це передбачено у проекті.

Водночас, безоплатна передача земельних ділянок із земель запасу державної власності у постійне користування фермерським господарствам унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету, та про необхідність його доопрацювання, висловлюючи окремі зауваження.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Земельного кодексу України (щодо набуття права власності на земельні ділянки) (реєстр. № 1874 від 28.01.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (обмежує надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати (реєстр. № 2640 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Ленським О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити можливість визначення орендної плати у разі визначення орендаря на конкурсних засадах у більших розмірах, ніж встановлений підпунктом 288.5.2 Податкового кодексу України (максимальний граничний розмір річної суми платежу – 12 % нормативної грошової оцінки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати (реєстр. № 2640 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Ленським О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України» щодо обмеження розміру заробітної плати (реєстр. № 2647-1 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 33 Закону України «Про статус народного депутата України» нормою, відповідно до якої тимчасово, до стабілізації ситуації в країні, місячна заробітна плата народному депутату України нараховуватиметься в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що на сьогодні відповідатиме 1218 гривень.

Слід відмітити, що згідно із статтею 33 Закону України «Про статус народного депутата України» заробітна плата народних депутатів України прирівняна до заробітної плати членів Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 р. № 43 «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів у 2015 році» та розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.04.2015 р. № 558, місячна заробітна плата народного депутата України з 1 квітня 2015 року встановлена у розмірі 6109 гривень.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація норм законопроекту сприятиме економії видатків державного бюджету у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в частині зменшення видатків за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (середньомісячна економія видатків на 1 народного депутата становитиме 16,2 тис. гривень).

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України» щодо обмеження розміру заробітної плати (реєстр. № 2647-1 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету за умови внесення відповідних змін до державного бюджету щодо видатків Апарату Верховної Ради України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрів України задля соціальної справедливості) (реєстр. № 2646 від 15.04.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» пропонується на період проведення антитерористичної операції обмежити максимальний місячний розмір заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрів України 3 розмірами мінімальної заробітної плати, що на сьогодні відповідатиме 3654 грн (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 р. у розмірі 1218 гривень).

Cлід зазначити, що реалізація норм законопроекту, щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів України на рівні, нижчому, ніж це передбачено чинним законодавством сприятиме економії видатків державного бюджету за умови внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в частині зменшення видатків за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України».

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрів України задля соціальної справедливості) (реєстр. № 2646 від 15.04.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету за умови внесення відповідних змін до державного бюджету щодо видатків Аппарату ВРУ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстр. № 1087 (доопрац.) від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», згідно з якими народні депутати України, наукові працівники, державні службовці, судді, прокурори з 1 червня 2015 року позбавляються права на призначення спеціальних пенсій і їх пенсійне забезпечення здійснюватиметься на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, законопроектом передбачено положення, згідно з яким пенсії, які були призначені до набрання чинності цим Законом і які були обчислені за нормами вищевказаних Законів України, підлягають перерахунку з 1 червня 2015 року відповідно до норм цього Закону. При цьому, тим особам, які не подали необхідних документів для перерахунку пенсії у зв’язку з набранням чинності цим Законом, пенсії виплачуються у мінімальному розмірі, що встановлений у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тим особам, які подали документи для перерахунку пенсії після набрання чинності цим Законом, проводиться доплата різниці сум пенсій без обмеження будь-яким строком.

Реалізація положень законопроекту може зумовити економію видатків Державного бюджету України в частині видатків на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій народним депутатам України, науковим працівникам, державним службовцям, суддям, прокурорам у зв’язку із призначенням зазначеній категорії громадян пенсій на загальних підставах у менших розмірах.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України та призведе до їх економії. Міністерством фінансів зазначено, що за інформацією Міністерства соціальної політики реалізація норм даного законопроекту призведе до економії видатків державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн на рік. Водночас, в цілому підтримуючи пропозицію щодо необхідності удосконалення пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, Міністерством фінансів відмічено, що особи, які мають право на одержання «спеціальних» пенсій, сплачують із заробітної плати внески до Пенсійного фонду України у розмірі вдвічі більшому, ніж одержувачі пенсій на загальних підставах.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстр. № 1087 (доопрац.) від 10.04.2015), поданого народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до економії видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо фінансового забезпечення працівників судової системи) (реєстр. № 2630 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Черваковою О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів», встановивши, зокрема, що умови оплати праці членів комісії, працівників секретаріату та інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також суддів судів усіх юрисдикцій, умови їх матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, нормами законопроекту пропонується усунути юридичну колізію між нормами вищевказаних Законів України і Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в частині механізму фінансового забезпечення працівників судової системи.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація сприятиме оптимізації механізмів фінансового забезпечення працівників судової системи.

Відтак, реалізація норм законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому, оцінка такого впливу визначатиметься в залежності від встановлених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці, матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту суддів і працівників судової системи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо фінансового забезпечення працівників судової системи), (реєстр. № 2630 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Черваковою О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники державного бюджету визначатиметься в залежності від встановлених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці, матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту суддів і працівників судової системи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо статусу працівників архівних установ) (реєстр. №2508 від 01.04.2015), поданий народним депутатом України Луценком І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань культури і духовності.

Проектом закону пропонується внести зміни до статті 25 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" та виключити положення, що поширюють на працівників центральних державних архівів статус державних службовців.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

Проте, позбавлення працівників центральних державних архівних установ статусу державних службовців призведе до зміни умов їх оплати праці, яка визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Відтак, встановлення відповідного розміру такої оплати праці може вплинути на показники державного бюджету, у тому числі на видатки Пенсійного фонду України в частині дотації Пенсійному фонду України для виплати пенсій державним службовцям, при цьому, оцінка такого впливу на показники державного бюджету визначатиметься в залежності від встановлених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці працівників центральних державних архівних установ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо статусу працівників архівних установ) (реєстр. № 2508 від 01.04.2015), поданий народним депутатом України Луценком І.В., має вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники державного бюджету визначатиметься в залежності від встановлених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці працівників центральних державних архівних установ).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 2466 від 24.03.2015), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Подоляк І.І., Березюком О.Р., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті визначається правовий статус, порядок створення, організації діяльності, припинення повноважень і ліквідації органів самоорганізації населення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат із державного бюджету.

Водночас, ряд статей законопроекту містять положення, виконання яких у разі прийняття закону, призведе до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів та збільшення видатків місцевих бюджетів. До таких, зокрема, належать положення:

- частини другої статті 14, згідно з якою органи самоорганізації населення звільняються від реєстраційного збору за проведення реєстрації та при внесенні змін до Положення про орган самоорганізації населення. Згідно з чинним законодавством адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зараховується до державного бюджету;

- частини чотирнадцятої статті 14, відповідно до якої в структурі виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті ради може бути утворений спеціалізований підрозділ (або призначена відповідальна особа), який буде надавати методологічну, інформаційну, правову та іншу допомогу органам самоорганізації населення у процесі їх утворення та поточної діяльності;

- статті 17, де встановлено, що фінансовою основою діяльності органів самоорганізації населення є кошти місцевих бюджетів для здійснення повноважень. При цьому, положення частини другої (в частині використання коштів місцевих бюджетів) та третьої статті 17 належить виключити, зважаючи, що питання формування і виконання місцевих бюджетів унормовано Бюджетним кодексом України і не може бути врегульоване в інший спосіб. Зокрема, статтею 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого рішенням про місцевий бюджет, у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Крім того, слід зауважити, що кошти місцевих бюджетів не можуть бути власними ресурсами органів самоорганізації населення;

- частини третьої статті 23, згідно з якою виконавчим комітетам місцевих рад належить виготовити посвідчення для видачі їх членам органу самоорганізації населення;

- частини третьої статті 31, що зобов’язує утримання та ремонт приміщення, яке може бути надане органу самоорганізації населення в оперативне управління, здійснювати за рахунок коштів місцевого бюджету;

- частини шостої статті 31, відповідно до якої для підприємств, заснованих органом самоорганізації населення, можуть встановлюватись пільги із сплати місцевих податків і зборів. (При цьому, варто звернути увагу, що таке питання регулюється Податковим кодексом України).

Крім того, положення частини першої статті 17, згідно з якою фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є, зокрема, місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування, запроваджені загальними зборами (конференцією), а також пасивні доходи, належить узгодити з бюджетним і податковим законодавством, що регулюють встановлення та зарахування таких доходів.

Водночас, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 2466 від 24.03.2015), внесений народними депутатами України Власенком С.В., Подоляк І.І., Березюком О.Р., Медуницею О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень до державного і місцевих бюджетів та збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту узгодити положення статті 17 з вимогами Бюджетного кодексу України в частині формування і виконання місцевих бюджетів України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про націоналізацію майна мережі магазинів «Фрешмаркет Брусничка» (реєстр. № 2709 від 23.04.2015), внесений народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В., Чорновол Т.М., Корчинською О.А., Кириченком О.М., Ліньком Д.В., Вітком А.Л., Амельченком В.В., Сусловою І.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом передбачається примусове відчуження об’єктів права приватної власності на користь держави (націоналізація майна) мережі магазинів «Фрешмаркет Брусничка» з мотивів суспільної необхідності – з метою недопущення фінансування тероризму і незаконних збройних формувань та з метою створення національної роздрібної торгівельної мережі соціальної направленості.

При цьому, частиною першою статті 5 законопроекту визначається, що виплата відшкодування вартості об’єктів націоналізації здійснюється в грошовій формі за рахунок надходжень до державного бюджету коштів від приватизації державного майна.

Слід зауважити, що відповідно до вимог статей 2 та 15 Бюджетного кодексу України кошти від приватизації державного майна є надходженнями державного бюджету і джерелом його фінансування та використовуються для покриття дефіциту або визначення профіциту державного бюджету.

Крім того, питання цільового спрямування бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Зокрема, згідно з частиною п’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет.

Таким чином, вказане положення законопроекту потребує приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України.

Варто також звернути увагу, що частиною другою статті 14 законопроекту договори відчуження майна об’єктів націоналізації, укладені в період між реєстрацією законопроекту та набуттям відповідним законом чинності, визнаються судом удаваними (фіктивними) за позовом Фонду державного майна України, а позивач звільняється від сплати судового збору.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту потребуватиме витрат з державного бюджету після оцінки вартості об’єктів націоналізації.

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету у разі необхідності відшкодування вартості відповідного майна, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат бюджету у поточному році, однак в майбутньому потребуватиме виділення коштів з державного бюджету на відшкодування вартості майна, що націоналізується, його власникам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про націоналізацію майна мережі магазинів «Фрешмаркет Брусничка» (реєстр. № 2709 від 23.04.2015), внесений народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В., Чорновол Т.М., Корчинською О.А., Кириченком О.М., Ліньком Д.В., Вітком А.Л., Амельченком В.В., Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у разі націоналізації такого майна та може призвести до зменшення доходів державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 2, 13 і 15), а саме: у частині першої статті 5 слова «надходжень до Державного бюджету України коштів від приватизації державного майна» замінити словами «коштів державного бюджету».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про націоналізацію майна торгівельної мережі «АТБ» (реєстр. № 2689 від 21.04.2015), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Парасюком В.З., Ліньком Д.В., Луценком І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом передбачається примусове відчуження об’єктів права приватної власності на користь держави (націоналізація майна) торгівельної мережі «АТБ» з мотивів суспільної необхідності – з метою недопущення фінансування тероризму і незаконних збройних формувань та з метою створення національної роздрібної торгівельної мережі соціальної направленості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про націоналізацію майна торгівельної мережі «АТБ» (реєстр. № 2689 від 21.04.2015), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Парасюком В.З., Ліньком Д.В., Луценком І.В. та іншими., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у разі націоналізації такого майна та може призвести до зменшення доходів державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Українську Військову організацію (реєстр. № 1761 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроект передбачає утворення Української військової організації (об’єднання громадян та юридичних осіб з метою забезпечення захисту і відновлення територіальної цілісності України, її духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій) та визначає особливості створення і діяльності територіальних оборонних підрозділів, напрями їх діяльності, засади взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Так, законопроектом передбачається створення відповідних органів Української військової організації та визначення їх повноважень, зокрема, Головного Штабу Української військової організації, Органу з питань розвитку Української військової організації Адміністрації Президента України, Органу формування Державного реєстру Української військової організації і Органу виконавчої влади у справах Української військової організації в Кримському регіоні, областях, містах Києві та Севастополі.

Поряд з цим, законопроектом визначаються принципи та порядок створення територіальних оборонних підрозділів, основні засади їх діяльності, вимоги до членства в територіальних оборонних підрозділах тощо.

Проте, у законопроекті чітко не визначено статус Української військової організації та джерел фінансового забезпечення, водночас, зазначено, що положення щодо джерел надходження і порядку використання коштів та іншого майна має містити статут цієї організації.

При цьому, положеннями законопроекту встановлюється повноваження Органу з питань розвитку Української військової організації Адміністрації Президента України щодо підготовки до розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій про визначення обсягів фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону, а Кабінету Міністрів України – щодо визначення у проекті Державного бюджету України обсягів фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону.

Слід зауважити, що зазначені положення законопроекту не узгоджуються із статтею 95 Конституції України, яка регламентує, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Такі ж вимоги встановлено частиною другою статті 23, частиною першою статті 30, а статті 87-89 Бюджетного кодексу України, при цьому не містять положень щодо проведення зазначених у законопроекті видатків.

Також, законопроектом пропонується створити Державний реєстр Української військової організації (ведення централізованого обліку та створення централізованої інформаційної бази про осіб, які прийняті на державну службу), за формування якого відповідатиме відповідний орган Міністерства оборони України.

Слід зазначити, що реалізація таких положень законопроекту щодо створення та утримання відповідних керівних органів Української військової організації, формування Державного реєстру, створення та забезпечення діяльності територіальних оборонних підрозділів тощо потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України і пропонує джерелами фінансування Української військової організації визначити вступні та членські внески, добровільні пожертвування громадян, підприємств, установ та організацій, а також власні кошти, отримані Українською військовою організацією на інших підставах, не заборонених законодавством.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про Українську Військову організацію (реєстр. № 1761 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо надання громадським організаціям дітей війни додаткових державних соціальних гарантій) (реєстр. № 2363 від 12.03.2015), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Святашем Д.В., Писаренком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нормою, згідно з якою центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування надаватимуть з коштів відповідних бюджетів фінансову підтримку громадським організаціям та іншим об’єднанням дітей війни, а також передаватимуть безплатно у тимчасове користування будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. При цьому, пропонується звільнити такі організації та об’єднання від сплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займатимуть.

Слід зазначити, що статті 87-91 Бюджетного кодексу України не встановлюють видаткові повноваження державного та місцевих бюджетів щодо надання фінансової підтримки громадським організаціям та іншим об’єднанням дітей війни. Надання такої підтримки потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів.

Необхідно зауважити, що згідно із вимогами статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Відтак, законодавча пропозиція щодо звільнення громадських організацій та інших об’єднань дітей війни від сплати за користування комунальними послугами потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для відшкодування втрат виробників (надавачів) комунальних послуг у зв’язку із встановленням відповідних пільг. Крім того, така законодавча пропозиція може негативно вплинути на фінансово-економічний стан підприємств, що надають комунальні та інші послуги, та відповідно зменшити обсяг надходжень до бюджетів від сплати ними податків і зборів.

Також, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємства, установи та організації мають право на платній основі передавати в користування майно для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи, що відповідно до пункту 34 частини другої статті 29, пункту 10 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування майном є джерелом формування загального і спеціального фонду доходів державного бюджету та спеціального фонду доходів місцевих бюджетів, то така законодавча пропозиція в частині надання громадським організаціям та іншим об’єднанням дітей війни безплатно у тимчасове користування будинків, приміщень, обладнання та іншого майна, може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів і зумовить необхідність збільшення видатків загального фонду бюджету на покриття відповідних видатків (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до спеціального фонду).

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, розширення видаткових зобов’язань бюджетів потребуватиме збільшення надходжень до цих бюджетів для виконання таких зобов’язань.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо надання громадським організаціям дітей війни додаткових державних соціальних гарантій) (реєстр. № 2363 від 12.03.2015), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Святашем Д.В., Писаренком В.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів (у тому числі за спеціальним фондом) і потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію у терміни, визначені автором законопроекту, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 87 – 91 Бюджетного кодексу України.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо уточнення деяких положень, що регулюють визнання видів спорту в Україні та діяльність спортивних федерацій та спілок) (реєстр. № 2664 від 17.04.2015), поданий народними депутатами України Медуницею О.В. та Денисенком В.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» визначається, що участь громадянського суспільства у розвитку різних видів спорту реалізується через відповідні спортивні федерації чи спілки спортивних федерацій, уточнюються завдання спортивних федерацій і спілок та конкурсні вимоги щодо надання спортивній федерації національного статусу, надається можливість спортивним спілкам при наявності такого статусу отримувати фінансову підтримку з державного бюджету на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів та встановлюються вимоги щодо визнання видів спорту в Україні.

Реалізація законодавчої ініціативи стосовно надання спортивним федераціям та спілкам із статусом національної фінансової підтримки з державного бюджету потребуватиме додаткових бюджетних витрат.

Водночас, слід зауважити, що законодавча пропозиція не узгоджується із вимогами статей 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України, якими встановлено, що з державного бюджету надається фінансова підтримка всеукраїнським громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (підпункту а) пункту 12 частини першої статті 87), з місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансову підтримку місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (пункт 6 частини першої статті 89) та республіканського Автономної Республіки Крим та обласних осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (пункт 6 частини першої статті 90). Надання з державного та місцевих бюджетів фінансової підтримки громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості, які мають статус національних, Бюджетним кодексом України не передбачено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження аналогічні вищевикладеним та зазначає, що визначені законопроектом нові завдання спортивних федерацій і спілок дублюють функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, сприяє розвитку закладів фізичної культури і спорту та діяльності фізкультурно-спортивних громадських організацій.

Надання з державного бюджету спортивним федераціям і спілкам фінансової підтримки на такі завдання призведе до розпорошення бюджетних коштів і спричинить відволікання фінансового ресурсу для виконання різними організаціями однакових завдань, який може бути спрямований на вирішення нагальних проблем у сфері фізичної культури і спорту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо уточнення деяких положень, що регулюють визнання видів спорту в Україні та діяльність спортивних федерацій та спілок) (реєстр. №2664 від 17.04.2015), поданий народними депутатами України Медуницею О.В. та Денисенком В.І.:

- має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статей 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» (щодо удосконалення порядку формування розміру прожиткового мінімуму) (реєстр. № 2238 від 25.02.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про прожитковий мінімум», які передбачають:

запровадження нових принципів визначення прожиткового мінімуму, а саме: перехід від системи розрахунку вартостей сформованих наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до законодавчого закріплення питомої ваги продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму на рівні з 1 липня 2015 року – 50 %, з 1 січня 2018 року – 45 %, з 1 січня 2021 року – 40 %;

визначення вартості непродовольчих товарів, послуг, житла, податку на доходи фізичних осіб та суму обов’язкових платежів, які входять до складу прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, у відсотковому співвідношенні з вартістю наборів продуктів харчування. При цьому, частка вартості житлово-комунальних послуг, які входять до складу прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, має становити не більше 15 % від розміру прожиткового мінімуму;

збільшення прожиткового мінімуму, який визначається для осіб, що відповідно до законодавства підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню, на суму податку на доходи фізичних осіб /ця норма діяла з 2005 до 2008 року і була виключена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 пункт 27 розділу ІІ цього закону визнано таким, що втратив чинність та є неконституційним/;

періодичний перегляд затвердженого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у разі коли розмір фактичного прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, протягом 3-х місяців перевищує розмір офіційно встановленого прожиткового мінімуму більше ніж на 5 % разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Прожитковий мінімум відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, в тому числі пенсії, соціальні допомоги, мінімальна заробітна плата тощо. Таким чином, розмір прожиткового мінімуму є базовим показником для формування видатків державного та місцевих бюджетів.

З огляду на це, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів для забезпечення виплати державних соціальних гарантій (пенсій, допомог, заробітної плати тощо) у підвищених розмірах у зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму в результаті зміни його структури, у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму проти офіційно затвердженої величини, а також у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму на суму податку на доходи фізичних осіб (для осіб, що відповідно до законодавства підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню).

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб і відповідно надходжень до бюджету від цього податку.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати пенсій, державних допомог тощо і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Водночас варто звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Слід також зауважити, що пропозиція щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік у разі, коли фактичний розмір прожиткового мінімуму перевищує офіційно затверджену величину більше ніж на 5 %, не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15 %.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів та до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення підвищення розмірів соціальних виплат (мінімальної заробітної плати). При цьому зауважено, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Також, Міністерством фінансів відмічено, що згідно із статтею 169 Податкового кодексу України будь-який платних податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, на суму податкової соціальної пільги, що з 1 січня 2015 року дорівнює 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. За висновком Міністерства фінансів включення до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню, суми ставки податку на доходи фізичних осіб без врахування суми податкової соціальної пільги безпідставно збільшує розмір прожиткового мінімуму.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту, включаючи необхідність надання до нього докладнішого фінансово-економічного обґрунтування, і вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Також зазначено, що оскільки на розгляді Верховної Ради України знаходиться ще один законопроект (реєстр. № 2238-1 від 27.02.2015 р.), цілями і завданнями якого є перегляд та розширення споживчого кошика, запропоновано об’єднати розгляд цих проектів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» (щодо удосконалення порядку формування розміру прожиткового мінімуму) (реєстр. № 2238 від 25.02.2015) поданий народним депутатом України Капліним С.М.:

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрат державного та місцевих бюджетів і збільшує витрати цих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статті 95 Конституції України та вимогами статей 7, 52, 53 Бюджетного кодексу України.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо удосконалення процедури формування споживчого кошика і визначення прожиткового мінімуму, (реєстр. № 2238-1 від 27.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Дунаєвим С.В.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про прожитковий мінімум», якими передбачено, що:

набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг щороку затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України до початку розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік. При цьому, зазначені набори продуктів харчування, товарів і послуг не можуть бути меншими, ніж затверджені у попередньому році;

прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, який щороку затверджуватиметься Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути меншим за фактичний розмір прожиткового мінімуму, розрахованого відповідно до статті 5 цього Закону за місяць, що передує місяцю прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Також, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону затвердити набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг, потреб дітей у віці від 6 до 18 років у доступі до послуг освіти, зокрема, доступі до мережі Інтернет, придбанні навчальної літератури та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2015 рік в частині перегляду прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, з урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах лютого 2015 року.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту закону не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Проте, виходячи з вимог законопроекту, що передбачають затвердження Кабінетом Міністрів України наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг з урахуванням додаткових товарів і послуг, які зумовлять збільшення розмірів прожиткового мінімуму, реалізація положень проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із виплатою у більших розмірах державних соціальних гарантій, в тому числі пенсій, соціальних допомог, заробітної плати тощо, оскільки відповідно до законодавства прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри зазначених гарантій і формуються показники бюджетів.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати пенсій, державних допомог тощо і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Крім того слід відмітити, що запропонований законопроектом порядок затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, що входять до складу прожиткового мінімуму, а також визначення розмірів прожиткового мінімуму не відповідають вимогам щодо порядку та термінів складання проекту Державного бюджету України, визначених у главі 6 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема: згідно з проектом зазначені набори затверджуватимуться Урядом щорічно, а відповідно до положень Кодексу разом із проектом Державного бюджету України здійснюється розробка прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовка яких має здійснюватися з урахуванням вже затверджених наборів.

Аналогічна неузгодженість з вимогами Кодексу стосується і терміну визначення розміру прожиткового мінімуму. Крім того, у проекті Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розміри прожиткового мінімуму визначаються з урахуванням прогнозних індексів споживчих цін на наступний рік.

Також зазначаємо, що пропозиція щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік в частині перегляду прожиткового мінімуму з урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах лютого 2015 року не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно яких зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15 відсотків.

За інших обставин, збільшення витрат державного бюджету без наявності реалістичних джерел їх покриття матиме наслідком незбалансованість бюджетних показників, потребуватиме збільшення дефіциту державного бюджету.

За висновком Міністерства фінансів реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків державного бюджету та втрат місцевих бюджетів, які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту, і у разі прийняття цей законопроект не буде забезпечений фінансовими ресурсами. При цьому відмічено про відсутність у законопроекті реальних джерел покриття додаткових видатків у 2015 році для забезпечення збільшення розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Крім того, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в цілому підтримує законодавчу ініціативу. При цьому, до законопроекту висловлені пропозиції, а також зазначено про доцільність об’єднати розгляд цього проекту разом із законопроектом за реєстр. № 2238 від 25.02.2015, цілями і завданнями якого є перегляд та розширення споживчого кошика, що дозволить підвищити державні соціальні стандарти в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо удосконалення процедури формування споживчого кошика і визначення прожиткового мінімуму (реєстр. № 2238-1 від 27.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Дунаєвим С.В.:

- рекомендувати при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52, 53 та глави 6 Бюджетного кодексу України.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про Збройні Сили територіальної оборони України (реєстр. № 2415 від 18.03.2015), внесений народним депутатом України Петренком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується створити Збройні Сили територіальної оборони України як окремий вид Збройних Сил України, поклавши на них функції із здійснення територіальної оборони України, та визначити завдання, склад Збройних Сил територіальної оборони України, особливості їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

При цьому законопроектом не передбачено внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України», який визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації та діяльності.

Слід зазначити, що статтею 3 законопроекту передбачено, що загальна чисельність Збройних Сил територіальної оборони України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України, а чисельність особового складу Збройних Сил територіальної оборони України як частини особового складу Збройних Сил України враховується під час затвердження чисельності Збройних Сил України у порядку, визначеному Законом України «Про Збройні Сили України».

Разом з тим, Законом України «Про чисельність Збройних Сил України» (від 05.03.2015 № 235-VIII) чисельність Збройних Сил територіальної оборони України як окремого виду Збройних Сил України не визначена.

Крім того, пунктом 10 статті 4 законопроекту передбачено, що склад та чисельність Збройних Сил територіальної оборони України визначаються Положенням про територіальну оборону України, яке затверджує Президент України. Однак, зазначене не узгоджується із вимогами статті 85 Конституції України, якою передбачено, що затвердження загальної структури і чисельності Збройних Сил України належить до компетенції Верховної Ради України, про що також зауважено Міністерством фінансів України в експертному висновку до законопроекту.

Статтями 4 та 8 законопроекту передбачено, що фінансове забезпечення Збройних Сил територіальної оборони України (у тому числі служби в резерві) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та бюджетів органів місцевого самоврядування.

При цьому, за рахунок Державного бюджету України мають проводитися витрати, пов’язані з забезпеченням Збройних Сил територіальної оборони України, озброєнням та боєприпасами, військовим спорядженням, транспортними засобами, грошовим утриманням військовослужбовців, проведенням навчання та підготовки особового складу; за рахунок місцевих бюджетів мають фінансуватись витрати, пов’язанні з наданням та утриманням приміщень та земельних ділянок для розміщення з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил територіальної оборони України, а також забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил територіальної оборони, дислокованих в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць харчуванням згідно встановлених норм та стандартів.

Крім того, пунктом 11 статті 5 законопроекту за резервістами Збройних Сил територіальної оборони України передбачено збереження середньої заробітної плати на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форми власності за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; резервістам з числа непрацюючих виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони України. Пунктом 12 цієї статті резервістам Збройних Сил територіальної оборони України здійснюються грошові виплати із розрахунку до двох мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України. При цьому, розміри грошової виплати, грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що Бюджетним кодексом України проведення видатків на потреби оборони за рахунок коштів місцевих бюджетів (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення) не передбачено, статтею 87 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на національну оборону здійснюються з Державного бюджету України. При цьому, статтею 85 Бюджетного кодексу України заборонено здійснювати видатки на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів, а статтею 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України визначаються порушенням бюджетного законодавства, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Слід зазначити, що частиною п’ятою статті 8 законопроекту передбачено, що фінансування Збройних Сил територіальної оборони України може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

Разом з тим, порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб визначається постановою Кабінету Міністрів України 27.05.2015 № 339.

Необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 2, частин 3-4 статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески є власними надходженнями бюджетної установи та включаються до доходів спеціального фонду бюджету.

Крім того, пунктом 8 статті 4 законопроекту передбачено, що порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних і резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України. Однак, зазначене суперечить законам України «Про оплату праці», «Про Кабінет Міністрів України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки, визначення умов грошового забезпечення військовослужбовців віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Зважаючи на вищевикладене, реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на утримання, підготовку, матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил територіальної оборони України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Збройні Сили територіальної оборони України (реєстр. № 2415 від 18.03.2015), внесений народним депутатом України Петренком О.М.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевого бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонних питань (реєстр. № 2191 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Мамчуром Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачено внести зміни та доповнення до законів України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеві державні адміністрації», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо уточнення поняття «особливий період» (з урахуванням особливостей його запровадження в умовах відсутності воєнного стану в країні або окремих її місцевостях), та вимог щодо мобілізації і призову на військову службу, збільшення на 3 місяці (з 12 до 15 місяців) терміну надання гарантій щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятих на військову службу за контрактом; розширення повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі оборонної роботи, врегулювання порядку виїзду та повернення із-за кордону військовозобов’язаного населення в особливий період, посилення відповідальності за неналежну організацію оповіщення та прибуття військовозобов’язаних по мобілізації та невиконання військово-транспортного обов’язку та інше.

Також, слід зазначити, що змінами до Закону України «Про оборону України» запропоновано фінансове забезпечення потреб національної оборони держави здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України в обсягах, розміри яких визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше трьох відсотків від запланованого обсягу ВВП.

Така вимога вже передбачена положеннями Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська України» Верховної Ради України VIII скликання.

Щодо цієї законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, держава прагне до збалансованості бюджету. Згідно із статтею 7 Бюджетного кодексу України до основних принципів бюджетної системи віднесено принцип збалансованості, який полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету до надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. У свою чергу, положеннями статей 2, 23 і 30 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення будь-яких видатків державного бюджету відповідно до визначених законом про державний бюджет бюджетних призначень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що Державним бюджетом України на 2015 рік (зі змінами) на потреби оборони (для Міноборони, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної спеціальної служби транспорту) передбачено спрямувати з урахуванням державних гарантій 55,6 млрд грн, що складає 3 відсотка ВВП. Крім того зазначено, що запропонований обсяг видатків на оборону має передбачатися у законі про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням обґрунтованих потреб, наявних фінансових ресурсів та положень Коаліційної угоди. Враховуючи викладене, Міністерством пропонується підпункт 2 пункту 1 розділу I законопроекту викласти у такій редакції: «Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.».

Отже, законодавча пропозиція щодо визначення видатків на потреби національної оборони у розмірі не менше 3 % від ВВП не потребує виділення додаткових бюджетних коштів у Державному бюджеті України на 2015 рік, проте може зумовити додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах та має ризики щодо реалістичності формування показників державного бюджету, а саме без врахування фінансових можливостей бюджету, чим порушуватиме визначений статтею 95 Конституції України та статтею 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджету.

Крім того, законопроектом з метою посилення відповідальності за неналежну організацію оповіщення та прибуття військовозобов’язаних по мобілізації та невиконання військово-транспортного обов’язку, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 336-1, 336-2 та встановити кримінальну відповідальність за ухилення від виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, а також ухилення від виконання обов’язків з організації під час мобілізації (забезпечення) оповіщення і прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

У зв’язку з посиленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту. Водночас, з метою гуманізації кримінального законодавства Міністерством фінансів України запропоновано покарання за визначеними законопроектом злочинами замінити штрафними санкціями, що дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонних питань (реєстр. № 2191 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Мамчуром Ю.В.:

1) має вплив на показники бюджету (може зумовити додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах та має ризики щодо реалістичності формування показників державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2) рекомендувати при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами бюджетного законодавства.

2. У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. № 2605 автором відкликано, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

Опосередкований:

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за ухилення від сплати аліментів (реєстр. № 2360 від 11.03.2015), поданий народним депутатом України Помазановим А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають:

встановлення адміністративної відповідальності у вигляді виконання громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин за ухилення платником аліментів від сплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;

запровадження покарання у вигляді позбавлення волі до одного та двох років за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), непрацездатних батьків, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, скасувавши при цьому покарання за такі злочини у вигляді штрафу /згідно із законодавством штраф за ухилення від сплати зазначених виплат становить від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – в умовах 2015 року від 121 800 грн до 243 600 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного бюджету в результаті скасування відповідних штрафів та у зв’язку із подовженням строку відбування покарання в установах пенітенціарної служби потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення утримання осіб за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), непрацездатних батьків, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, в установах виконання покарань.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону матиме вплив на доходну частину державного бюджету, зокрема призведе до зменшення надходжень державного бюджету, які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку цього законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Аапарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за ухилення від сплати аліментів (реєстр. № 2360 від 11.03.2015), поданого народним депутатом України Помазановим А.В., матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного бюджету у разі вчинення відповідних правопорушень та злочинів і залежно від обраного покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для «злодіїв в законі» та посилення відповідальності за злочини, вчиненні злочинними угрупуваннями) (реєстр. № 1188 (доопрац.) від 10.02.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В., Тетеруком А.А., Княжицьким М.Л., Бухарєвим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до статті 255 Кримінального кодексу України, встановивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 років до 15 років або довічного ув’язнення з конфіскацією майна за створення злочинного співтовариства з метою вчинення будь-яких злочинів під керуванням їх організаторів («злодіїв в законі») тощо, від 7 років до 12 років з конфіскацією майна за вищезазначені дії, якщо вони вчинені особою, яка входить до складу злочинного співтовариства, від 10 років до 15 років або довічного ув’язнення з конфіскацією майна за вищезазначені дії, якщо вони вчинені особою, яка займає вище становище в злочинній ієрархії («злодій в законі»).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі осіб в установах виконання покарань, а також може збільшити надходження державного бюджету у зв’язку із запровадженням конфіскації майна у разі вчинення відповідних правопорушень. При цьому загальна величина впливу на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосуватися той чи інший вид покарань.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для «злодіїв в законі» та посилення відповідальності за злочини, вчиненні злочинними угрупуваннями) (реєстр. № 1188 (доопрац.) від 10.02.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В., Тетеруком А.А., Княжицьким М.Л., Бухарєвим В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб та/або збільшення доходів державного бюджету у зв’язку із конфіскацією майна у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» та інших законодавчих актів України (реєстр. № 2040 від 05.02.2015), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується викласти Закон України «Про очищення влади» в новій редакції, в якій, зокрема, передбачається, що:

організаційно-аналітичне та технічне забезпечення діяльності Уповноваженого органу здійснюється Адміністрацією Президента України (частина четверта статті 5 законопроекту);

членам Національного люстраційного комітету (Уповноважений орган) у зв’язку з виконанням обов’язків відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, при цьому вони виконують свої обов’язки на громадських засадах, не отримують плати за свою роботу та за ними на час виконання обов’язків зберігається їх постійне місце роботи і середня заробітна плата (частина четверта-шоста статті 7 законопроекту);

Голова Уповноваженого органу координує роботу членів Уповноваженого органу, контролює роботу працівників його апарату (пункт 3 частини другої статті 8 законопроекту).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету та здійснюється за рахунок коштів, передбачених розподілом видатків державного бюджету на поточний рік для обслуговування та інформаційно-аналітичного, матеріально-технічного забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України.

Втім, Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на відшкодування 25 членам Національного люстраційного комітету витрат на проїзд і проживання у зв’язку з виконанням їх обов’язків, оскільки у законопроекті не визначається, на кого будуть покладені зобов’язання щодо відшкодування таких витрат, зокрема, на Адміністрацію Президента України чи на організацію, яка є постійним місцем роботи члена Комітету, та на забезпечення діяльності апарату такого Комітету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, законопроектом передбачається запровадити адміністративну відповідальність за перешкоджання роботі члена Національного люстраційного комітету і невиконання законних вимог (запитів) такого Комітету у вигляді накладання штрафу від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб. Відтак, реалізація відповідних положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження адміністративних штрафів та/або може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання арештованих у разі виявлення відповідних порушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» та інших законодавчих актів України (реєстр. № 2040 від 05.02.2015), поданий народним депутатом України Папієвим М.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відшкодування витрат на проїзд і проживання 25 членів Національного люстраційного комітету та на забезпечення діяльності апарату такого Комітету залежно від раціонального і ефективного використання відповідних бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання арештованих у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 2631 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Богуслаєвим В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, уточнити, що обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті провадиться з метою поповнення золотовалютних резервів Національного банку України (далі – НБУ);

передбачити щомісячний зворотний продаж НБУ суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземної валюти (на придбання за кордоном необхідних для виробничого процесу сировини, матеріалів, комплектуючих, послуг та ін.) на їх замовлення (при цьому сума зворотного продажу іноземної валюти з резервів НБУ не повинна перевищувати середньозважену суму продажу іноземної валюти суб’єктів до резервів НБУ за останні 6 місяців); встановити, що зворотний продаж НБУ суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземної валюти здійснюється протягом 4 робочих днів з дня подачі замовлення та проводиться без врахування коштів суб’єкта на поточних та депозитних рахунках в банках;

конкретизувати, що поповнення золотовалютних резервів проводиться НБУ шляхом купівлі іноземної валюти, в тому числі за рахунок обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту надасть можливість суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності своєчасно проводити розрахунки з іноземними постачальниками для ведення господарчої діяльності, збільшить обсяг виробництва продукції, сприятиме створенню та збереженню робочих місць, надасть можливість сталого розвитку вітчизняним виробникам, призведе до збільшення ВВП в Україні та знизить негативні наслідки політичної і економічної кризи в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 2631 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Богуслаєвим В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження мирних зібрань громадян на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2073 від 09.02.2015), поданий народними депутатами Ляшком О.В., Вовком В.І., Лозовим А.С., Кириченком О.М., Скуратовським С.М., Чижмарем Ю.В., Поповим І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом, зокрема пропонується запровадити за організацію та/або проведення заборонених мирних зібрань адміністративну та кримінальну відповідальність шляхом внесення доповнень до:

статті 185-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб;

Кримінального кодексу України новою статтею 258-6, якою встановлюється покарання у вигляді виправних робіт на строк до одного року або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту в частині притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності може збільшити надходження до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених до обмеження (позбавлення) волі в установах виконання покарань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження мирних зібрань громадян на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2073 від 09.02.2015), поданий народними депутатами Ляшком О.В., Вовком В.І., Лозовим А.С., Кириченком О.М., Скуратовським С.М., Чижмарем Ю.В., Поповим І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо підтвердження легальності походження коштів, внесених у якості застави) (реєстр. № 2086 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується запровадити обов’язковість документального підтвердження підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем легальності походження коштів, внесених у якості застави. При цьому передбачено, що ухвала слідчого судді про невиконання обов’язку підозрюваного, обвинуваченого або заставодавця щодо підтвердження легальності походження коштів є підставою звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету та в майбутньому впливатиме на доходну частину державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо підтвердження легальності походження коштів, внесених у якості застави) (реєстр. № 2086 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення/зменшення доходів державного бюджету щодо звернення застави в дохід держави у разі порушення відповідних вимог/зменшення випадків внесення застави). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реєстрації податкових накладних) (реєстр. № 2611 від 08.04.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується скоротити терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), в межах яких нараховуються штрафні санкції за несвоєчасну їх реєстрацію; визначити, що обов‘язкова реєстрація податкових накладних в ЄРПН може здійснюватись пізніше 15 календарних днів після фактичного отримання коштів від покупця в оплату товарів/послуг. Крім того, передбачається встановити, що суми від‘ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які виникли за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 р. підлягають перевірці контролюючим органом лише протягом 2015 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів бюджету від недонадходження податку на додану вартість.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реєстрації податкових накладних) (реєстр. № 2611 від 08.04.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість залежно від реалізації заходів з адміністрування податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV (щодо запровадження спрощеної процедури визнання вантажів гуманітарною допомогою) (реєстр. № 2609 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Васюником І.В., Подоляк І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується, зокрема, звільнити від оподаткування транспортні засоби, що визнані гуманітарною допомогою і отримуються представниками правоохоронних органів, підрозділів Служби безпеки, Національної гвардії, Збройних сил України та інших воєнізованих структур і формувань, що не входять до складу Збройних Сил України, утворених відповідно до законів України, а також іншими суб’єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом згідно з законодавством на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV (щодо запровадження спрощеної процедури визнання вантажів гуманітарною допомогою) (реєстр. № 2609 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Васюником І.В., Подоляк І.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від обсягів ввезення відповідних товарів гуманітарної допомоги). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення порядку застосування податкового компромісу (реєстр. № 2593 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Продан О.П., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, продовжити термін дії застосування механізму досягнення податкового компромісу до 1 червня 2015 року та передбачається спрощення процедури досягнення податкового компромісу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує витрат державного бюджету, а сумарну величину впливу законопроекту на бюджет оцінити неможливо, оскільки авторами законопроекту не надано відповідної інформації.

Слід зазначити, що ненадання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення порядку застосування податкового компромісу (реєстр. № 2593 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Продан О.П., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників державного бюджету щодо податку на додану вартість та податку на прибуток залежно від практичної реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкового моніторингу) (реєстр. № 2633 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити нову форму взаємодії великих платників податків та фіскальної служби – податкового моніторингу. Зокрема, великим платникам податків надається право звернутися до контролюючого органу із заявою про проведення податкового моніторингу (проводиться протягом року, наступного за тим, в якому платник подав заяву). Передбачається, що контролюючий орган з власної ініціативи або за запитом платника податків складає мотивований висновок стосовно правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Поряд з цим, законопроектом пропонується механізм застосування/незастосування штрафних (фінансових) санкцій за процедурою податкового моніторингу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не має вартісного впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкового моніторингу) (реєстр. № 2633 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для здійснення процедури податкового моніторингу залежно від загального обсягу бюджетних коштів на функціонування контролюючих органів, а також може призвести до зменшення доходів бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (стосовно виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів, їх реклами і спонсорства) (реєстр. № 2430-1 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Сташуком В.Ф., Козирем Б.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

заборонити обіг на території України тютюну для перорального застосування;

зменшити гранично допустимий рівень наступних речовин в диму сигарети: нікотину – з 1,2 міліграмів до 1 міліграма, смоли – з 12 міліграмів до 10 міліграмів;

встановити максимально допустимий рівень вмісту моноксиду вуглецю в димі сигарети – 10 мг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (стосовно виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів, їх реклами і спонсорства) (реєстр. № 2430-1 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Сташуком В.Ф., Козирем Б.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від змін обсягів продажу тютюнових виробів після реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо можливості заборони органами місцевого самоврядування вживання і продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та пива в зоні проведення АТО) (реєстр. № 2478 від 27.03.2015), поданий народним депутатом України Омельяновичем Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на період проведення антитерористичної операції надати право сільським, селищним та міським радам в межах відповідної адміністративної території, яка входить до території проведення антитерористичної операції, заборонити або обмежити споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вплив на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо можливості заборони органами місцевого самоврядування вживання і продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та пива в зоні проведення АТО) (реєстр. № 2478 від 27.03.2015), поданий народним депутатом України Омельяновичем Д.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від змін обсягів продажу відповідних напоїв після реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій осіб) (реєстр. № 2632 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується звільнити роботодавців (підприємства та організації) від зобов’язань відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, з одночасним запровадженням для відповідних роботодавців додаткових ставок єдиного соціально внеску у розмірі:

15 відсотків – за осіб, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1;

7 відсотків – за осіб, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, а також на роботах (посадах), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “в” – “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, запропонована законопроектом зміна механізму фінансування виплати і доставки пільгових пенсій може вплинути на стан надходжень до Пенсійного фонду України, а враховуючи його дефіцитність, відповідно може призвести до збільшення або зменшення відповідних видатків державного бюджету.

Оскільки автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), неможливо оцінити вартісний вплив законопроекту на показники бюджету. Крім того, запропоноване не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій осіб) (реєстр. № 2632 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практичної реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору за місця для паркування транспортних засобів (реєстр. № 2635 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Фірсовим Є.П., Дубневичем Я.В., Андрієвським Д.Й., Ар’євим В.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити нижню межу ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (0,03 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року);

внести уточнення щодо визначень «платники збору за місця для паркування транспортних засобів» та «спеціально обладнані автостоянки».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачене законопроектом скасування нижньої межі ставки збору може призвести до зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів через встановлення органами місцевого самоврядування необґрунтовано занижених або ж мінімальних ставок збору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору за місця для паркування транспортних засобів (реєстр. № 2635 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Фірсовим Є.П., Дубневичем Я.В., Андрієвським Д.Й., Ар’євим В.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від збору за місця для паркування транспортних засобів залежно від рішень місцевих рад щодо встановлення ставок відповідного збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності службових осіб, які займають особливо відповідальне становище)» (реєстр. №2675 від 20.04.2015), поданий народним депутатом Насаликом І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-2, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність службових осіб, які займають особливо відповідальне становище та видали або ініціювали прийняття нормативно-правових актів, дія яких спричинила важкі наслідки для держави, а також була спрямована на протиправне надання переваг окремим промислово-фінансовим групам чи юридичним або фізичним особам. За вчинення таких дій передбачається встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Отже, реалізація законопроекту, у разі виявлення таких порушень, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань та/або збільшення доходів державного бюджету щодо коштів від реалізації конфіскованого майна.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності службових осіб, які займають особливо відповідальне становище)» (реєстр. № 2675 від 20.04.2015), поданий народним депутатом Насаликом І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (у разі виявлення таких порушень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань та/або збільшення доходів державного бюджету щодо коштів від реалізації конфіскованого майна). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження та реклами електронних сигарет (цигарок) (реєстр. № 2697 від 22.04.2015), поданий народним депутатом України Денисенком А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, заборонити продаж електронних сигарет неповнолітнім і рекламу електронних сигарет та ввести адміністративну відповідальність за відповідні порушення, аналогічну встановленій відповідальності щодо тютюнових виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження та реклами електронних сигарет (цигарок) (реєстр. № 2697 від 22.04.2015), поданий народним депутатом України Денисенком А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 364 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за зловживання владою або службовим становищем при виконанні Закону України «Про очищення влади» (реєстр. № 2314 від 04.03.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 364 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем при проведенні перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити надходження державного бюджету від штрафних санкцій і збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 364 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за зловживання владою або службовим становищем при виконанні Закону України «Про очищення влади» (реєстр. № 2314 від 04.03.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів, коштів від реалізації конфіскованого майна та/або може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» і «Про запобігання корупції» (реєстр. № 2494 від 31.03.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується виключити із законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» і «Про запобігання корупції» положення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) у разі загибелі (смерті) члена Національного агентства з питань запобігання корупції, а також особи начальницького складу або працівника Національного антикорупційного бюро під час виконання ними службових обов’язків.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту сприятиме збалансуванню державного бюджету та ефективному і раціональному використанню бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, скасування вказаної одноразової грошової допомоги може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування Національного антикорупційного бюро і Національного агентства з питань запобігання корупції у разі загибелі (смерті) відповідних посадових осіб таких державних органів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» і «Про запобігання корупції» (реєстр. № 2494 від 31.03.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування Національного антикорупційного бюро і Національного агентства з питань запобігання корупції у разі загибелі (смерті) відповідних посадових осіб таких державних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою на поточному пленарному тижні законопроект за реєстр. № 2494 не прийнято, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо проведення спеціальної перевірки) (реєстр. № 2485 від 27.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В. та Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Разом з тим, законопроектом пропонується запровадити спеціальну перевірку осіб, які припинили свої повноваження, що проводитиметься спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики (доповнення Закону України «Про запобігання корупції» новою статтею 26-1). Здійснення додаткових повноважень відповідним органом державної влади може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого органу залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання відповідних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо проведення спеціальної перевірки) (реєстр. № 2485 від 27.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В. та Чижмарем Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання відповідних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку утворення та ліквідації місцевих державних адміністрацій (реєстр. № 2642 від 14.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

У законопроекті пропонується доповнити Закон України «Про місцеві державні адміністрації» новою статтею 4-1 «Утворення та ліквідація місцевих державних адміністрацій», а Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» – новою статтею 24-2 «Особливості державної реєстрації місцевих державних адміністрацій» (пункти 1 і 2 розділу I проекту).

Такими змінами, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, унормовуються процедурні питання утворення або ліквідації Кабінетом Міністрів України місцевих державних адміністрацій та їх державної реєстрації, що не потребує додаткових коштів державного бюджету.

Водночас, зважаючи, що місцеві державні адміністрації функціонують відповідно до Конституції України, забезпечуючи владу в областях, районах, містах Києві і Севастополі, їх кількість обумовлюється адміністративно-територіальним устроєм України, що у свою чергу може потребувати утворення нових або ліквідації діючих місцевих держадміністрацій.

Крім того, не змінюючи чинних вимог щодо забезпечення діяльності місцевих держадміністрацій (формування структури, визначення чисельності працюючих та умов оплати праці, тощо), законопроектом передбачається, що порядок здійснення заходів, пов’язаних з утворенням чи ліквідацією місцевої державної адміністрації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету у разі створення нових або ліквідації діючих місцевих держадміністрацій.

При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку утворення та ліквідації місцевих державних адміністрацій (реєстр. № 2642 від 14.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності утворення нових або ліквідації діючих місцевих державних адміністрацій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо співфінансування доріг державного значення (реєстр. № 2874 від 15.05.2015), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Дубневичем Я.В., Довбенком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про автомобільні дороги» та «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою наділення органів місцевого самоврядування правом здійснювати капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, та запровадження механізму фінансового забезпечення проведення такого ремонту (за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів – як співфінансування на договірних засадах).

Законопроект системно пов’язаний із поданим цими ж авторами проектом закону про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2875), згідно з яким шляхом внесення змін до підпункту «в» пункту 10 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України передбачається доповнити перелік видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Реалізація положень законопроекту щодо надання права органам місцевого самоврядування приймати рішення щодо співфінансування зазначених ремонтних робіт за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів може зумовити збільшення видатків місцевих бюджетів.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансування з державного бюджету та здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів за рішенням органів місцевого самоврядування на договірних засадах. Водночас, відсутність інформації щодо можливих видатків місцевих бюджетів не дозволило Мінфіну здійснити оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо співфінансування доріг державного значення (реєстр. № 2874 від 14.05.2015), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Дубневичем Я.В., Довбенком М.В., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів за умови прийняття відповідного рішення місцевою радою). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою на поточному пленарному тижні законопроект за реєстр. № 2874 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про націоналізацію майна Російської Федерації та її резидентів» (реєстр. № 2678 від 20.04.2015), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І., Кириченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект визначає націоналізацію майна в Україні Російської Федерації, як держави-агресора, та її резидентів як примусове вилучення об’єктів права власності держави-агресора та об’єктів права приватної власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності на користь держави, в порядку, встановленому відповідним законом.

При цьому, статтею 2 законопроекту передбачається, що націоналізація об’єктів права власності в Україні Російської Федерації, як держави-агресора, здійснюється без наступної компенсації (відшкодування) вартості її майна та майнових прав, а наступне відшкодування вартості об’єктів права приватної власності резидентів Російської Федерації, як держави-агресора, які було примусово відчужено на підставі і в порядку, встановлених відповідним законом, здійснюватиметься після закінчення агресії, зафіксованого у відповідному міжнародно-правовому акті, на підставі двостороннього міждержавного договору.

Крім того, згідно з статтею 4 законопроекту рішення про націоналізацію конкретного переліку майна в Україні Російської Федерації, як держави-агресора, та її резидентів приймається Верховною Радою України у формі спеціального закону.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету у разі необхідності відшкодування вартості відповідного майна, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про націоналізацію майна Російської Федерації та її резидентів» (реєстр. № 2678 від 20.04.2015), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І., Кириченком О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у разі націоналізації такого майна після прийняття спеціального закону та настання відповідних умов). У разі прийняття відповідного закону він може набирати згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (реєстр. № 2449 (доопрац.) від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується надати право Національному банку не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних, у разі якщо зменшення розміру регулятивного капіталу, значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, збільшення обсягу негативно класифікованих активів банку, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, спричинене зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та/або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету, однак може створити певні ризики щодо функціонування банківської системи (зокрема, валютний ризик – ризик збитків від несприятливої зміни валютного курсу).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (реєстр. № 2449 (доопрац.) від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення податку на прибуток банків у разі погіршення їх фінансового стану внаслідок реалізації положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.87. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення механізму визначення рівня навантаження на суддів відповідного суду (реєстр. № 2487 від 30.03.2015), поданий народними депутатами України Романюком Р.С. та Яніцьким В.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, серед іншого, виключити частину восьму статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою за рішенням зборів суддів відповідного суду передбачено можливість зменшення навантаження щодо розгляду справ для тих суддів, що обіймають адміністративні посади.

Слід зазначити, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кількість суддів у суді загальної юрисдикції визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Радою суддів України з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

Відтак, реалізація законопроекту в частині пропорційного розподілу навантаження щодо розгляду справ на всіх суддів у суді, в тому числі таких які займають адміністративні посади, може зменшити навантаження на суддів і сприяти оптимізації чисельності суддів і апарату суду та відповідно видатків державного бюджету на утримання судових органів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення механізму визначення рівня навантаження на суддів відповідного суду (реєстр. № 2487 від 30.03.2015), поданий народними депутатами України Романюком Р.С. та Яніцьким В.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти оптимізації видатків державного бюджету на утримання судових органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання повноважень нотаріусам забезпечувати докази (реєстр. № 2716 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Новак Н.В. та Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Проектом закону пропонується внести зміни до Закону України «Про нотаріат», Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та закріпити повноваження нотаріусів забезпечувати докази.

Крім того, нормами законопроекту пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185¹⁴,за якою встановлюється відповідальність за злісне ухилення свідка, експерта, перекладача від явки до нотаріуса під час здійснення ним провадження з забезпечення доказів, у вигляді накладення штрафу від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, застосування покарання у вигляді штрафних санкцій, що будуть сплачувати громадяни, які здійснили злочин, призведе до збільшення доходної частини державного бюджету у разі виявлення зазначених правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не потребує витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання повноважень нотаріусам забезпечувати докази (реєстр. №2716 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Новак Н.В. та Алєксєєвим С.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшить надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації відокремлених підрозділів юридичних осіб (реєстр. № 2432 від 19.03.2015), поданий народним депутатом України Сидорчуком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 95 Цивільного кодексу України та статті 19 Господарського кодексу України, згідно з якими зобов’язати юридичних осіб здійснювати підприємницьку діяльність за межами адміністративно-територіальної одиниці, на якій вона зареєстрована, тільки з внесенням до єдиного державного реєстру відомостей про свої відокремлені підрозділи. Водночас, передбачається доповнити статтю 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення положенням, яким запровадити адміністративну відповідальність за порушення порядку реєстрації відокремлених підрозділів шляхом накладання штрафу від 20 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адміністративного правопорушення.

Згідно з пояснювальною запискою даний законопроект сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів територіальних громад, підвищить авторитет органів влади місцевого самоврядування в галузі підтримки та розвитку підприємництва на відповідних територіях, а також покращить загальний рівень фіскальної дисципліни суб’єктів підприємництва.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на збільшення надходжень державного бюджету, однак відсутність у пояснювальній записці фінансово-економічне обґрунтування унеможливила здійснення оцінки впливу на показники бюджетів.

Разом з тим, положення законопроекту не передбачають внесення змін до податкового законодавства, а відтак можлива тільки зміна місця сплати відповідних податків, що призведе до зміни показників доходів різних бюджетів (зокрема, збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджетів одних адміністративно-територіальних одиниць та зменшення таких надходжень до бюджетів інших адміністративно-територіальних одиниць).

При цьому, передбачення адміністративної відповідальності за порушення порядку реєстрації відокремлених підрозділів може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів та коштів від реалізації конфіскованого майна, оскільки відповідно до пунктів 23 і 39 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації відокремлених підрозділів юридичних осіб (реєстр. № 2432 від 19.03.2015), поданий народним депутатом України Сидорчуком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів залежно від практики застосування такого закону, а також збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів та коштів від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо застосування податкового компромісу (реєстр. № 2593-1 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Івахівим С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

продовжити термін дії застосування механізму досягнення податкового компромісу до 1 червня 2015 року та удосконалити процедуру досягнення податкового компромісу;

надати платникам податку права скористатися процедурою податкового компромісу не тільки у випадках завищення суми податкового кредиту, але і у випадках, пов’язаних із заниженням податкових зобов’язань з податку на додану вартість;

встановити, що визначені в уточнюючих розрахунках податкові зобов’язання вважаються узгодженими у разі неповідомлення платника податків про відсутність необхідності або про необхідність проведення документальної позапланової перевірки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що сумарну величину впливу законопроекту на бюджет оцінити неможливо, оскільки авторами законопроекту не надано відповідної інформації.

Крім того, ненадання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо застосування податкового компромісу (реєстр. № 2593-1 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Івахівим С.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств залежно від практичної реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.91. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу», (реєстр. № 2651 від 16.04.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Законопроектом передбачено доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 295-1 «Підкуп учасника масового заходу», якою встановлюється кримінальна відповідальність за підкуп учасника масового заходу, зокрема:

за пропозицію, обіцянку або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході громадсько-політичного характеру (мітингу, поході, демонстрації, пікетуванні, зборах тощо) передбачено покарання у вигляді штрафу до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;

за ці ж дії, вчинені повторно, або службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб передбачено арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до семи років;

за ці ж дії, що призвели до порушення чи зупинення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, або вчинені організованою групою, встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Крім того, законопроектом передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вищезгаданий злочин особи, яка буде сприяти його припиненню або розкриттю (за виключенням організатора злочину).

Реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету на утримання осіб, які відбуватимуть покарання за підкуп учасників масових заходів в установах виконання покарань.

Водночас застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, може збільшити надходження до державного бюджету.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України зазначаючи, що загальна величина впливу буде залежати від кількості осіб, до яких буде застосуватися той чи інший вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу» (реєстр. №2651 від 16.04.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.92. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінально-правової охорони земель водного фонду) (реєстр. № 2454 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Добродомовим Д.Є та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою підвищення ефективності протидії екологічній злочинності та забезпечення можливості притягнення до кримінальної відповідальності за незаконні дії щодо земель водного фонду пропонується внести зміни до статей 197¹ та 239²Кримінального кодексу України, зокрема, передбачивши відповідальність за незаконне зняття ґрунтового шару земель водного фонду в істотному розмірі, незаконне штучне утворення земельної ділянки на землях водного фонду, незаконне виведення земельної ділянки зі складу земель водного фонду та інше.

Отже, реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від адміністративних штрафів у зв’язку із уточненням та розширенням переліку правопорушень, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне за результатами розгляду в першому читанні повернути вищезазначений законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання, про що зазначає в своєму висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінально-правової охорони земель водного фонду) (реєстр. № 2454 від 23.03.2015), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Добродомовим Д.Є та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.93. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону надр) (реєстр. № 2502 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.

Відмітили:

Законопроектом з метою посилення адміністративної відповідальності за порушення права державної власності на надра та попередження корупційних діянь пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, зокрема, встановлюються збільшені розміри штрафних санкцій за самовільне користування надрами, укладання угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра з громадян у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів і з посадових осіб – 1000 неоподатковуваних мінімумів (чинна редакція передбачає від 10 до 30 та від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів відповідно).

Отже, прийняття та реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із підвищенням розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає про підтримку зазначеного законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону надр) (реєстр. № 2502 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.94. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин) (реєстр. № 2604 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Єднаком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом з метою посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин, захисту від знищення середовища перебування (зростання) зазначених видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, передбачається внесення змін до законів України «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, пропонується встановити відповідальність за знищення середовищ перебування (зростання) рідкісних видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України; визначити додаткову підставу припинення права спеціального використання об’єктів тваринного світу у випадку жорстокого поводження з дикими тваринами; доповнити класифікацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду України сакральними заказниками; уточнити, що природні заповідники є некомерційними установами загальнодержавного значення тощо.

Одночасно пропонується підвищити у 5 разів розміри штрафів за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених у Кодексі України про адміністративні правопорушення за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (стаття 71), засмічення лісів відходами (стаття 73), порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77).

Реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від сплати штрафів, у зв’язку із збільшенням їх розмірів, у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, які застосовуватимуться, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за можливе прийняти законопроект за основу за результатами розгляду в першому читанні з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин) (реєстр. № 2604 від 08.04.2015), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Єднаком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.95. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони в особливий період, надзвичайний стан та у період проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2185 від 20.02.2015), внесений народним депутатом України Гвоздьовим М.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

У законопроекті пропонується визначити окремим законом особливості здійснення процедур закупівель всіх товарів, робіт і послуг для потреб оборони в особливий період, надзвичайний стан та у період проведення антитерористичної операції, зокрема, дозволити Міністерству оборони, Збройним Силам, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державному концерну «Укроборонпром», його учасникам, а також акціонерним товариствам, управління корпоративними правами щодо яких передано Державному концерну «Укроборонпром» здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб оборони у відповідних умовах шляхом застосування переговорної процедури (частина перша статті 2).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття, насамперед, надає змогу недопускати затримки або зриву термінів постачання (надання, виконання) товарів (робіт, послуг) та використати виділений фінансовий ресурс резервного фонду державного бюджету поточного бюджетного року у першому кварталі наступному бюджетного року.

У цьому зв’язку слід звернути увагу, що у чинній редакції Закону вже спрощено процедури закупівлі за державні кошти, а саме передбачено можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі нагальної потреби при здійсненні силовими структурами закупівлі в зв’язку з особливим періодом (пункт 3 частини другої статті 39 Закону із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.05.2014 № 1234-VII), про що також зазначають у своїх висновках Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України.

При цьому додаткове спрощення процедур закупівлі на придбання товарів, робіт і послуг для потреб оборони може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Міністерство фінансів звертає увагу, що прийняття законопроекту матиме наслідком порушення Україною своїх зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями та може призвести до розірвання договорів щодо надання допомоги Міжнародним валютним фондом фінансової (17,5 млрд дол. США) і Європейською Комісією (2 млрд євро) та відповідно вплинути на доходну і видаткову частини державного бюджету.

Слід також зауважити, що статтею 3 законопроекту передбачено встановити особливості використання коштів резервного фонду державного бюджету, зокрема, дозволити Міністерству оборони, Збройним Силам, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Державній службі з надзвичайних ситуацій використання протягом першого кварталу наступного бюджетного року коштів державного бюджету поточного бюджетного року за договорами, укладеними у минулому бюджетному році.

Таке питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства та не узгоджується із статтями 3, 23 і 24 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), про що також зазначають ГНЕУ та Міністерство фінансів, а саме:

вимоги щодо формування та використання резервного фонду бюджету врегульовано статтею 24 Кодексу, згідно з якими порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України;

бюджетний період починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (частина перша статті 3), при цьому усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду (частина дванадцята статті 23).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про особливості здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони в особливий період, надзвичайний стан та у період проведення антитерористичної операції (реєстр. № 2185 від 20.02.2015), внесений народним депутатом України Гвоздьовим М.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на доходну та видаткову частини державного бюджету у разі розірвання міжнародними фінансовими організаціями договорів щодо надання ними фінансової допомоги, а також може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, виключити статтю 3 законопроекту, як таку, що не відповідає вимогам статей 3, 23 і 24 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Шевченка В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2015 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 495-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 22.05.2015 р. № 2633/0/10-15/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 495-р «Деякі питання фінансового забезпечення діяльності Державної служби з питань праці у 2015 році».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 2 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік, перерозподіл видатків споживання:

1) у загальному фонді державного бюджету шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 2503010 «Керівництво та управління у сфері нагляду за додержанням законодавства про працю» /відповідальний виконавець бюджетних програм - Державна інспекція України з питань праці/ на суму 11 196 тис. гривень (оплата праці – 7 912 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 242,6 тис. гривень);

зменшення їх обсягу за програмою 2508010 «Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України/ на суму 37 694,5 тис. гривень (оплата праці – 24 417,2 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 131,1 тис. гривень);

збільшення їх обсягу на суму 48 890,5 тис. гривень (оплата праці – 32 329,2 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 373,7 тис. гривень) для здійснення заходів щодо забезпечення функціонування Державної служби України з питань праці (далі – Служба) і завершення реорганізації Державної інспекції України з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України /пунктами 1 та 3 цього розпорядження Уряду Службу визначено відповідальним виконавцем бюджетної програми, а Міністерству фінансів доручено відкрити Службі бюджетну програму для виконання таких заходів/;

2) у спеціальному фонді державного бюджету шляхом зменшення обсягу за програмою 2508010 «Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки» /відповідальний виконавець бюджетних програм Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України/ на суму 0,4 тис. гривень та збільшення їх обсягу для здійснення заходів щодо забезпечення функціонування Служби.

Крім того, для врегулювання питання організації забезпечення діяльності Служби пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» пропонується Службі передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у державному бюджеті (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» у сумі 146 671,4 тис. гривень (видатки споживання загального фонду – 146 670,3 тис. гривень, з них оплата праці – 96 987,2 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 4 121,1 тис. гривень; видатки споживання спеціального фонду – 1,1 тис. гривень).

Довідково: згідно із статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» кошти за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» розподіляються Кабінетом Міністрів України без погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Тобто, загалом з урахуванням пунктів 1 та 2 цього розпорядження Кабінету Міністрів України для забезпечення діяльності Служби пропонується визначити бюджетні асигнування в загальній сумі 195 562,3 тис. грн: за загальним фондом – 195 560,8 тис. грн, за спеціальним фондом – 1,5 тис. гривень.

Довідково: за підсумками 2014 року було фактично витрачено на забезпечення діяльності Державної інспекції України з питань праці 32 394,1 тис. грн (98,9%, план – 32 763 тис. грн) та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України – 117 570,5 тис. грн (96,4 %, план – 122 001,4 тис. грн), а загалом 149 964,6 тис. грн (96,9 % до плану, план – 154 764,4 тис. гривень).

Обґрунтування щодо перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного у пункті 2 розпорядження Уряду від 14.05.2015 № 495-р, наведено у листі Міністерства соціальної політики України та зазначено щодо наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Службу, реорганізувавши шляхом злиття Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки та Державну інспекцію з питань праці.

Згідно із Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, на Службу покладено функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що реорганізуються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Отже, здійснення передбаченого пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 495-р перерозподілу видатків дозволить здійснити виключення Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки з мережі розпорядників та одержувачів коштів з державного бюджету, та включення до неї утвореної Служби.

В той же час, у поданих Міністерством обґрунтуваннях зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 90 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85» граничну чисельність працівників новоутвореної Служби затверджено у кількості 3 636 штатних одиниць.

При цьому слід відмітити, що кількість штатних одиниць в реорганізованих Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки /2 401 од./ та Державній інспекції з питань праці /916 од./ загалом становила 3 317 од., тобто для Служби гранична чисельність працівників встановлена на 319 од. більше, ніж для органів влади, на базі яких вона утворена.

Слід звернути увагу, що Заходами щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємства, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету /затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65/ встановлено завдання щодо недопущення подання Уряду пропозицій стосовно збільшення чисельності працівників підпорядкованих органів та установ (пункт 9).

Зважаючи на вищевикладене, за результатами здійснюваних Урядом заходів щодо реорганізації центральних органів виконавчої влади, що здійснюють функції у сфері нагляду за додержанням законодавства про працю, не відбувалося оптимізації чисельності працюючих та видатків державного бюджету на забезпечення діяльності відповідних центральних органів державної влади.

Також необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Рудик С.Я., Левченко Ю.В., Ванат П.М., Крулько І.І., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Маркевич Я.В., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Шевченко В.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. № 495-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 495-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік, перерозподіл видатків споживання державного бюджету:

1) у загальному фонді шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2503010 «Керівництво та управління у сфері нагляду за додержанням законодавства про працю» на суму 11 196 тис. гривень (оплата праці – на 7 912 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – на 242,6 тис. гривень) та за бюджетною програмою 2508010 «Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки» на суму 37 694,5 тис. гривень (оплата праці – на 24 417,2 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – на 1 131,1 тис. гривень);

збільшення обсягу цих видатків на суму 48 890,5 тис. гривень (оплата праці – на 32 329,2 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – на 1 373,7 тис. гривень) для здійснення заходів щодо забезпечення функціонування Державної служби України з питань праці і завершення реорганізації Державної інспекції України з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України;

2) у спеціальному фонді – на суму 0,4 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2508010 «Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки» та збільшення їх обсягу для здійснення заходів щодо забезпечення функціонування Державної служби України з питань праці.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію президента Асоціації «Союз ювелірів України» Видолоба Д.В. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів)» (реєстр. № 1911 від 02.02.2015 р.), поданого народними депутатами України Продан О.П., Кужель О.В., Ксенжуком О.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 51 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо уточнення назви збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів (який належить до доходів загального фонду державного бюджету), передбачивши сплату цього збору при одержанні доходу від операцій з виготовлення ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, оптової, роздрібної, комісійної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У чинній нормі встановлено, що цей збір сплачується при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю. Слід звернути увагу, що у такому вигляді зазначений збір запроваджено Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01.01.2015 р. у розмірі 10 % від вартості основного дорогоцінного металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий вибір.

Насамперед, належить відмітити, що законопроект є похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів) за реєстр. № 1910 від 02.02.2015, поданого тими ж авторами. Законопроектом за реєстр. № 1910 пропонується змінити систему справляння відповідного збору (платників збору, об’єкт оподаткування і ставку збору), передбачивши його сплату у розмірі 1 % від доходу, одержаного від операцій з виготовлення ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, оптової, роздрібної, комісійної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту за реєстр. № 1910 збільшить доходну частину державного бюджету і надходження такого збору становитимуть 120 млн гривень. Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» доходи загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю заплановані у сумі 221,8 млн. гривень (тобто втрати доходів державного бюджету можуть бути понад 100 млн грн), на що також звертає увагу Мінфін у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 1910 і його не підтримує.

Законопроект за реєстр. № 1910 (відповідальним за розгляд якого визначено Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення) прийнято Верховною Радою України за основу 23.04.2015 р. і ще не розглядався у другому читанні. Відтак, на даний час немає законодавчих підстав для зміни назви відповідного збору згідно із законопроектом за реєстр. № 1911.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 1911 належить розглядати лише після прийняття законопроекту за реєстр. № 1910, оскільки у разі неприйняття останнього внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України втратить будь-який сенс. Саме на зазначене вказує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 01.04.2015 р. № 16/3-475/1911), підтримуючи у цілому законодавчу пропозицію.

Довідково: доходи державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння у 2012 р. становили 39,9 млн грн, у 2013 р. – 38,8 млн грн, у 2014 р. – 33,5 млн гривень. Разом з тим, згідно із звітністю Казначейства України за січень-квітень 2015 року до державного бюджету надійшло збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю у сумі 57,3 млн грн, що в 5,5 раза більше, ніж зібрано за аналогічний період 2014 року (10,5 млн гривень).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, основною метою законопроектів за реєстр. № 1910 і № 1911 є запровадження рівномірного навантаження зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння на всіх суб`єктів господарювання – учасників ювелірного ринку, визначення об’єктом оподаткування дохід від провадження вказаних операцій, розширення об’єкту оподаткування за рахунок включення до нього ювелірних та побутових виробів з дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, збільшення кола платників цього збору, зменшення ставки збору.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (лист від 03.03.2015 № 31-19020-03-2/6787) зазначає, що запропонована законопроектом модель справляння збору існувала до 2015 року та засвідчила про негативні тенденції, викликані прагненням платників збору до заниження бази оподаткування, наслідком чого стало зменшення фактичних надходжень до державного бюджету. При цьому, сплата збору з доходу на кожному етапі ланцюга (виробництво – оптова торгівля – роздрібна торгівля) буде мати кумулятивний ефект (в об’єкт оподаткування включаються податки, які сплачені раніше на попередніх етапах руху товарів), а витрати суб’єктів господарювання та органів виконавчої влади на адміністрування, звітність та контроль правильності нарахування збору зростуть. Разом з тим, чинна система справляння збору передбачає разову сплату збору тільки при поданні виробів на клеймування, вона є прозорою і простою в адмініструванні та не потребує звітності. З огляду на зазначене, а також негативний вплив на доходи загального фонду державного бюджету, Мінфін не підтримує законопроект.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку (лист від 14.04.2015 р. № 04-19/17-729) зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту Комітетом з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Мельник С.І., Гордєєв А.А., Ванат П.М., Амельченко В.В., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І. та президент Асоціації «Союз ювелірів України» Видолоб Д.В.

За підсумками розгляду голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету): рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 1911 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету його доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 1910.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) (реєстр. № 1911), поданий народними депутатами України О.П. Продан, О.В. Кужель і О.С. Ксенжуком, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів) (реєстр. № 1910).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про опрацювання проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

Відмітили:

Відповідно до вимог частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України і частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подати його до Верховної Ради.

Однак, схваливши 31 березня п.р. проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 314-р), Уряд подав такий документ до Верховної Ради 9 квітня п.р. (реєстр. № 2623 від 09.04.2015 р.). Зазначене унеможливило дотримання встановленого Регламентом терміну розгляду цього документу Верховною Радою (не пізніше 30 квітня).

Тому, керуючись частиною сьомою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, розгляд у Верховній Раді зазначеного проекту має здійснюватися у строки виходячи з фактичної дати його подання Кабінетом Міністрів України.

Поданий урядовий проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (далі – проект Основних напрямів) переважно відповідає вимогам частини четвертої статті 33 Бюджетного кодексу України щодо змісту такого документу, а саме: ґрунтується на прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку України та містить положення на 2016 рік, зокрема, щодо:

– основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку (номінальний ВВП – 2106,1 млрд грн, реальний темп зростання ВВП – 102 %; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109 %, індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/ – 112 %; обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/ – 22,5 грн; рівень безробіття – 9,9 %);

– утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 % ВВП;

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у державному бюджеті на 2015 рік;

– встановлення граничного обсягу надання державних гарантій не більш як 5 % доходів загального фонду державного бюджету для кредитування інвестиційних проектів.

Варто зазначити, що у проекті Основних напрямів прогнозні макропоказники є ідентичними з відповідними показниками за сценарієм 1 (найбільш оптимістичним), схваленим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2014 р. № 404 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 і 2017 роки та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (у редакції постанови КМУ від 14.02.2015 р. № 76). При цьому Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради (далі – ГНЕУ) оцінює прогнозні макроекономічні показники як достатньо реалістичні.

Поряд з тим, Національний банк України у строки, визначені частиною другою статті 33 Бюджетного кодексу України, надав Верховній Раді прогнозні монетарні показники і показники валютно-курсової політики на 2016 рік (які узгоджуються із схваленими Урядом прогнозними макропоказниками), а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2015 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2016 році (35.877 млн грн). При цьому, вперше у проекті Основних напрямів передбачено показник валютно-курсової політики, наданий Нацбанком, – середньорічний прогнозний обмінний курс гривні до долара США. Загалом зазначене свідчить про належну співпрацю Уряду і Нацбанку щодо проведення взаємних консультацій з питань грошово-кредитної і бюджетної політики та розробки програмних документів.

Водночас, у проекті Основних напрямів не наведено інформації щодо граничного обсягу державного боргу, конкретного розміру частки перерозподілу ВВП через доходи зведеного бюджету та конкретизації розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення, на що звернули увагу ГНЕУ та окремі народні депутати.

ГНЕУ також зазначає, що текст документу перевантажений недостатньо визначеними у правовому відношенні термінами і формулюваннями, які ускладнюють розуміння змісту, та перенасичений зайвими і дублюючими завданнями, різними дрібними деталями і технічними змінами в окремих галузях.

Поряд з тим, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України у місячний строк з дня опублікування Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінет Міністрів України мав схвалити прогноз Державного бюджету України на 2016 і 2017 роки. Однак до цього часу Уряд не оприлюднив такий документ.

Крім того, згідно з пунктом 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України встановлена необхідність затвердження стратегії управління державним боргом, яка включає визначення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу та засобів їх реалізації. Відповідно до Порядку розроблення Середньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 р. № 978, така стратегія щороку розробляється Мінфіном за погодженням з Мінекономрозвитку та затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний строк після прийняття закону про державний бюджет на відповідний рік. Однак Урядом не затверджено зазначену стратегію як у 2014 році, так і за підсумками 4 місяців 2015 року.

Відповідно до спеціальної процедури, визначеної статтею 152 Регламенту Верховної Ради, Комітет з питань бюджету має розглянути пропозиції народних депутатів і парламентських комітетів та підготувати на основі урядового проекту Основних напрямів і пропозицій до нього відповідний проект постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів.

До Комітету з питань бюджету станом на 12 травня 2015 року надійшли пропозиції від 7 народних депутатів, 1 фракції (політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина») та 2 комітетів (з питань науки і освіти, з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи).

Узагальнення таких поданих пропозицій надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронні адреси у Верховній Раді 15 травня 2015 року.

У Комітеті з питань бюджету опрацьовано такі пропозиції в контексті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» (схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5), Програми діяльності Кабінету Міністрів України (схваленої постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 р. № 26-VIІI), а також листа України до Міжнародного валютного фонду про наміри, Меморандуму про економічну та фінансову політику та Технічного меморандуму про взаєморозуміння. При цьому, взято до уваги положення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік, доопрацьованого Комітетом з питань бюджету (реєстр. № 4749-д від 04.06.2014 р., який Верховна Рада VII скликання не прийняла) та річний звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

При доопрацюванні проекту Основних напрямів також розглянуто відповідні зауваження ГНЕУ (лист-висновок від 12.05.2015 № 16/3-710/2623) та деякі з них враховані.

Згідно з висновком Комітету з питань запобігання і протидії корупції (лист-висновок від 08.05.2015 № 04-19/16-2528) даний проект постанови відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду даного проекту постанови у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Під час розгляду такого питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України та інших запрошених осіб опрацьовано подані пропозиції та підготовлено проект висновків щодо можливості їх врахування, на підставі чого доопрацьовано поданий Урядом проект Основних напрямів з урахуванням підтриманих пропозицій (додаються узагальнення пропозицій з висновками до них та порівняльна таблиця щодо доопрацювання урядового проекту постанови, згідно з якою буде сформовано підготовлений Комітетом проект постанови Верховної Ради України «Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік»).

При цьому, Міністерством фінансів висловлено зауваження щодо доцільності врахування окремих пропозицій у доопрацьованому проекті Основних напрямів, у зв’язку з чим за наполяганням Мінфіну відповідні пропозиції потребуватимуть окремого розгляду Комітетом з питань бюджету.

Разом з тим, до Комітету з питань бюджету із значним порушенням строків, встановлених частиною третьою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, до проекту Основних напрямів надійшли пропозиції Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (зареєстровано у Комітеті 14.05.2015 р.), народного депутата Г.М. Заболотного (зареєстровано у Комітеті 15.05.2015 р.), Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (зареєстровано 18.05.2015 р.), народного депутата М.В. Єфімова (зареєстровано у Комітеті 19.05.2015 р.), народного депутата А.С. Матвієнка (зареєстровано 20.05.2015 р.), Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (зареєстровано 20.05.2015 р.), Комітету з питань охорони здоров’я (зареєстровано 20.05.2015 р.), Комітету з питань інформатизації та зв’язку (зареєстровано 25.05.2015 р.), які відповідно не були опрацьовані і підкомітетом не розглядалися.

Перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І. наполіг на додатковому розгляді деяких пропозицій, включених до узагальненої таблиці (а саме: №№ 40, 42, 66, 72, 85, 88, 105, 108, 158, 181, 182), та запропонував поставити їх окремо на голосування.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Маркевич Я.В., Крулько І.І., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., Амельченко В.В., Куліченко І.І., Мельник С.І., Шевченко О.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І., директор Департаменту державного бюджету Лозицький В.П., заступник директора Департаменту фінансів охорони здоров’я та соціальних програм – начальник відділу охорони здоров’я Діденко С.О.

Після обговорення зазначених пропозицій Головою Комітету були поставлені на голосування зазначені пропозиції та відповідно щодо них прийняті такі рішення:

№ 40 – відхилена пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

№ 42 – підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народного депутата Кривенка В.М. в іншій редакції (при цьому, з доповненням словами «в тому числі»);

№ 66 – підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народних депутатів Іщейкіна К.Є., Дубневича Б.В.;

№ 72 – не підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» в частині передбачення положення «проведення податкової амністії капіталів шляхом одноразового добровільного декларування»;

№ 85 – відхилена пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції Комітету з питань науки і освіти;

№ 88 – підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народних депутатів Іщейкіна К.Є., Дубневича Б.В. (при цьому, з уточненням редакції відповідного положення: слова «на основі встановлених державних соціальних стандартів і нормативів надання послуг та фінансових нормативах бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуги» замінено словами «на основі оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуги»);

№ 105 – відхилена пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народних депутатів Капліна С.М., Писаренка В.В.;

№ 108 – підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народного депутата Кривенка В.М.;

№ 158 – підтримана пропозиція підкомітету щодо часткового врахування пропозиції фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (при цьому, передбачене положення викладено в уточненій редакції: «перегляду і запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природний газ для населення»);

№ 181 – відхилена пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

№ 182 – підтримана пропозиція підкомітету щодо врахування пропозиції народних депутатів Іщейкіна К.Є., Дубневича Б.В.

Народний депутат Гордєєв А.А. наполягав на розгляді поданих ним пропозицій (№ 155 і № 169). Більшістю присутніх на засіданні членів Комітету такі пропозиції були підтримані з уточненням їх редакції (а саме: доповнено положеннями щодо «здійснення заходів з енергоефективності, включаючи співфінансування з боку держави проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу» та щодо «підтримки розвитку аграрного сектору економіки (зокрема, розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь)»).

Народний депутат Маркевич Я.В. запропоновував проект доповнити положенням щодо застосування державно-приватного партнерства при реалізації проектів розвитку обороно-промислового комплексу. Більшістю присутніх на засіданні членів Комітету така пропозиція була підтримана з уточненням її редакції (а саме: вже передбачене положення щодо активізації роботи із залучення коштів інвесторів на умовах державно-приватного партнерства під час реалізації проектів розвитку після слів «зокрема, щодо» доповнено словами «оборонно-промислового комплексу»).

За наслідками обговорення Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію щодо рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік у доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції з урахування прийнятих рішень щодо окремих пропозицій.

Ця пропозиція була підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік у доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції згідно з підготовленим Комітетом проектом постанови Верховної Ради України.

«Проект

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України і статті 152 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2016 рік не пізніше 15 вересня 2015 року відповідно до чинного бюджетного і податкового законодавства з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

Голова
Верховної Ради України В. ГРОЙСМАН

СХВАЛЕНО
постановою Верховної Ради України від __ _________ 2015 р. № ____-VIІI

ОСНОВНІ НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2016 РІК

Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік розроблені відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію Україна – ЄС), Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Програми діяльності Кабінету Міністрів України і ґрунтуються на положеннях програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік враховуватимуться заходи з реалізації ефективної бюджетно-податкової політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу, а також схвалені Урядом плани імплементації актів законодавства Європейського Союзу.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2016 рік стане сталий розвиток суспільства, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, застосування інноваційних технологій, створення нових робочих місць, здобуття енергонезалежності, розвиток освіти і науки, що має забезпечити економічне відновлення, підвищення обороноздатності держави, подолання бідності.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік

1. Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік враховано такі орієнтовні основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік:

валовий внутрішній продукт номінальний – 2106,1 млрд гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання – 102 відсотки;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 109 відсотків;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) – 112 відсотків;

рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, – 9,9 відсотка;

обмінний курс гривні до долара США (в середньому за період) – 22,5 гривні.

Зазначені основні прогнозні макропоказники можуть бути уточнені на основі зміни соціально-економічної ситуації у 2015 році, а також припущень прогнозу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про схвалення уточнених основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 рік вони враховуватимуться під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік.

Основні завдання бюджетної політики

1. Забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи шляхом:

1) збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано при затвердженні Державного бюджету України на 2015 рік (33,5 відсотка);

2) утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 відсотків валового внутрішнього продукту;

3) недопущення можливості здійснення понадпланових державних запозичень;

4) фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для виконання інвестиційних проектів;

5) розробки і реалізації плану заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог;

6) скорочення боргового навантаження на економіку, в тому числі за підтримки міжнародного фінансування (переважно рефінансування боргу) та управління державним боргом, що дасть змогу зменшити виплати, пов’язані з обслуговуванням і погашенням державного боргу в найближчі роки;

7) створення системи управління ризиками державного боргу з метою запобігання піковим навантаженням на державний бюджет, розвитку вторинного ринку державних облігацій за рахунок проведення активних операцій з державним боргом із залученням тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку у межах граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду;

8) вжиття заходів з відновлення ліквідності єдиного казначейського рахунку;

9) встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету для кредитування інвестиційних, інноваційних та інфраструктурних проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України;

10) встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін;

11) забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, забезпечуючи поступове наближення зазначених показників з урахуванням зростання показників реального сектору економіки, індексу споживчих цін та фінансових можливостей бюджету;

12) недопущення виникнення простроченої заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

13) посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, забезпечуючи адресність соціальних пільг;

14) оптимізації структури органів державної влади і відповідних видатків державного бюджету з урахуванням зменшення контрольних функцій і приведення кількості контролюючих органів та їх повноважень у відповідність з європейськими стандартами, перегляду системи органів виконавчої влади за результатами функціонального аналізу, забезпечуючи усунення розпорошеності і дублювання функцій державного управління та ліквідацію невластивих державі функцій;

15) визначення видатків державного бюджету, що спрямовуються Пенсійному фонду України, з урахуванням розроблення і прийняття нової редакції Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою передбачити єдині принципи нарахування пенсій в Україні;

16) забезпечення поетапного здійснення заходів з реформування діючої системи пільг на проїзд та поступового переходу на адресну грошову допомогу;

17) застосування механізму управління державними капітальними вкладеннями, у тому числі на основі проведення оцінки, відбору і моніторингу державних інвестиційних проектів, забезпечивши ефективне та результативне використання відповідних бюджетних коштів;

18) оптимізації переліку головних розпорядників коштів державного бюджету з урахуванням внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України для підвищення ефективності управління бюджетними коштами та посилення відповідальності міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях;

19) продовження здійснення заходів щодо передачі відомчих бюджетних установ соціально-культурної сфери до сфери управління міністерств, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі;

20) проведення функціональної оцінки діяльності бюджетних установ з метою поступового переведення окремих з них (насамперед, тих, виконання повноважень яких за основною діяльністю передбачає можливість надання платних послуг) для виконання бюджетних програм на умовах оплати наданих послуг замість бюджетного утримання;

21) запровадження державного стратегічного планування як передумови для переходу на середньострокове бюджетне планування, забезпечивши узгодження порядків та строків розроблення прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку і складання проекту державного бюджету;

22) визначення стратегічних цілей та показників результату діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, у тому числі показників ефективності надання державних послуг, відповідно до пріоритетів державної політики, визначених Угодою про асоціацію Україна – ЄС, Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом з урахуванням ресурсних можливостей державного бюджету;

23) проведення оцінки ефективності бюджетних програм та визначення ступеню досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів мети, завдань та очікуваних результатів виконання бюджетних програм;

24) продовження реалізації заходів щодо економного і раціонального використання державних коштів та перегляд таких заходів за результатами аналізу ефективності їх застосування та виходячи із поточного стану розвитку економіки;

25) посилення обґрунтованості видатків державного бюджету за принципом «від першої гривні»;

26) запровадження чітких бюджетних правил, насамперед, щодо виключних випадків внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом року;

27) посилення відкритості та прозорості бюджетного процесу з дотриманням оновлених вимог щодо доступності інформації про бюджет, визначених статтею 28 Бюджетного кодексу України.

2. Забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на оборону та правоохоронну діяльність, зокрема розвиток озброєння та військової техніки з урахуванням необхідності впровадження стандартів НАТО, проведення інтенсивної бойової підготовки військ з урахуванням досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції, облаштування кордону, шляхом:

1) внесення відповідних змін до державних програм, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони;

2) виконання державного оборонного замовлення з урахуванням пріоритетності закупівлі нових зразків озброєння та військової техніки у вітчизняного виробника.

3. Оптимізація структури і чисельності військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для приведення у відповідність з прогнозованим рівнем загроз для України шляхом підготовки законопроектів про чисельність Збройних Сил України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

4. Реформування правоохоронних органів, усунення дублювання функцій та уточнення повноважень, оптимізація їх структури і чисельності шляхом реалізації Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України та Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118.

5. Належне соціальне забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) – учасників антитерористичної операції, а також сімей загиблих військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) – учасників антитерористичної операції шляхом:

1) внесення відповідних змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

2) затвердження Програми соціальної реабілітації та адаптації учасників антитерористичної операції.

6. Забезпечення ефективної реалізації зовнішньої політики, зокрема з метою консолідації міжнародної підтримки територіальної цілісності і суверенітету України, а також відстоювання національних інтересів держави на міжнародній арені шляхом:

1) оптимізації дипломатичної присутності України за кордоном, зокрема її посилена підтримка у ключових країнах світу і міжнародних організаціях, що є одним з основних елементів забезпечення національної безпеки держави;

2) підвищення рівня використання потенційних можливостей міжнародних організацій для забезпечення інтересів України, проведення реформ та подальшої інтеграції України до міжнародної спільноти;

3) інвентаризації міжнародних договорів України, які передбачають спрямування бюджетних коштів на їх виконання, та переукладення окремих з таких договорів з метою оплати зобов’язань за ними переважно за рахунок власних надходжень бюджетних установ суб’єктами, що укладали такі договори.

7. Відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів України, забезпечуючи стимулювання зайнятості населення цих регіонів, шляхом отримання та використання донорської допомоги для відбудови територій, зруйнованих внаслідок проведення антитерористичної операції.

Пріоритетні завдання податкової політики

1. Удосконалення податкового законодавства шляхом:

1) внесення змін до Податкового кодексу України в частині:

– запровадження непрямих методів контролю за відповідністю доходів і витрат фізичних осіб;

– перегляду системи оподаткування підприємств незалежно від форми власності, які провадять господарську діяльність з видобутку природного газу;

– розширення бази оподаткування місцевих податків і зборів;

– упорядкування нормативного забезпечення справляння державного мита та інших обов’язкових платежів, що встановлені іншими законодавчими актами України;

2) внесення змін до законодавчих актів щодо зниження навантаження на фонд оплати праці з метою детінізації заробітної плати.

2. Посилення боротьби із схемами ухилення від сплати податків юридичними і фізичними особами, зокрема удосконалення системи адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків шляхом:

1) підвищення дієвості податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

2) забезпечення оприлюднення інформації про:

– сплату податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

– суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

3) розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій;

4) впровадження електронного сервісу для платників податків з одночасним скороченням кількості та обсягів податкової звітності;

5) подальше застосування системи електронного адміністрування податку на додану вартість;

6) покращення взаємодії між відповідними центральними органами виконавчої влади при здійсненні контролю за дотриманням законодавства з питань надрокористування та оподаткування видобутку корисних копалин;

7) затвердження методики визначення фактичної ціни щодо рудної продукції для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами.

3. Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу шляхом внесення до Податкового та Митного кодексів України змін, спрямованих на наближення положень національного законодавства до законодавства Європейського Союзу з питань податку на додану вартість, акцизного податку та мита.

4. Зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал шляхом проведення переговорів щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з іноземними державами та внесення змін до діючих договорів України, зокрема з Кіпром, Швейцарією, Люксембургом, Нідерландами.

5. Реформування Державної фіскальної служби України, що передбачатиме її підпорядкування Міністерству фінансів України, оптимізацію функцій та чисельності такої служби.

6. Упорядкування надання платних послуг органами державної влади та місцевого самоврядування, забезпечивши чітке розмежування адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, шляхом прийняття закону про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання.

Виконання пріоритетних державних цільових програм

1. Виконання пріоритетних державних цільових програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 рік, за результатами перегляду державних цільових програм з урахуванням переходу до нової системи бюджетного планування та необхідності оптимізації таких програм, що має забезпечити досягнення стратегічних цілей розбудови держави.

Взаємовідносини державного бюджету
з місцевими бюджетами

1. Під час реалізації бюджетної політики здійснюватимуться подальші кроки в напрямі проведення реформи місцевого самоврядування та підвищення рівня самостійності органів місцевого самоврядування на засадах децентралізації з метою виконання таких завдань:

1) запровадження європейських принципів місцевого самоврядування для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом:

– формування ефективної системи територіальної організації влади на місцевому рівні;

– реорганізації місцевих держадміністрацій в органи префектурного типу;

– утворення об’єднаних територіальних громад згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

2) досягнення оптимального рівня розподілу ресурсу між державним та місцевими бюджетами для забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

3) зміцнення податкового потенціалу територій;

4) упорядкування повноважень щодо здійснення видатків між державним та місцевими бюджетами шляхом:

– делегування органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноважень з надання базових послуг;

– зміни підходів до реалізації галузевої політики;

– спрямування додаткового власного ресурсу місцевих бюджетів, отриманого за результатами впровадження реформи міжбюджетних відносин, на здійснення повноважень (із внесенням відповідних змін до Бюджетного кодексу України) щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації (перенесення строку передачі повноважень з 1 січня 2017 р. на 1 січня 2016 р.), робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, а також утримання закладів культури (національні та державні цирки, театри, заповідники, концертні організації, бібліотеки, музеї);

5) удосконалення системи планування показників бюджету та їх прогнозування на середньострокову перспективу на місцевому рівні шляхом:

– удосконалення горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій;

– підвищення якості прогнозів місцевих бюджетів на наступні за плановим два бюджетні періоди;

– переходу на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом бюджетів об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

– затвердження Кабінетом Міністрів України формул розподілу освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів, медичної субвенції, субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, і здійснення розрахунків таких міжбюджетних трансфертів на основі оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуги;

– визначення вичерпного переліку видатків, що можуть здійснюватися за рахунок освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів та медичної субвенції;

6) підвищення прозорості та ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом:

– застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі під час складання проектів місцевих бюджетів на плановий бюджетний період;

– законодавчого врегулювання питань проведення аудиту щодо місцевих бюджетів;

7) реформування регіональної політики з урахуванням досвіду та відповідних стандартів європейських країн шляхом:

– підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку;

– виконання плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року;

– надання державної підтримки для стимулювання проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад;

8) проведення аналізу фінансової спроможності місцевого самоврядування за наслідками впровадження реформи міжбюджетних відносин у 2015 році та у разі необхідності внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України;

9) врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками перед державним бюджетом.

Інші питання, вирішення яких необхідне для складання
проекту закону про Державний бюджет України на 2016 рік

1. Продовження реформування системи охорони здоров’я з метою підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я та якості надання медичних послуг шляхом:

1) удосконалення рівня первинної медико-санітарної допомоги та подальшого розмежування закладів охорони здоров’я на вторинний і третинний рівень;

2) здійснення заходів щодо поетапного запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування.

2. Забезпечення доступності високоякісної освіти (від дошкільної до вищої) для всіх громадян України незалежно від фізичних можливостей, соціального статусу та місця їх проживання відповідно до європейських стандартів освітньої системи шляхом:

1) установлення частки прийому до професійно-технічних навчальних закладів за державним замовленням на рівні не меншому, ніж 60 відсотків загального обсягу прийому до навчальних закладів на умовах державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра та кваліфікованого робітника;

2) завершення переведення професійно-технічних навчальних закладів державної власності на фінансове забезпечення за рахунок коштів місцевих бюджетів з передачею майна таких закладів у комунальну власність;

3) продовження роботи з оптимізації мережі закладів освіти, насамперед, загальноосвітніх навчальних закладів і вищих навчальних закладів, забезпечивши затвердження регіональних планів об’єднання таких навчальних закладів з урахуванням демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці для задоволення потреб населення у високоякісних послугах;

4) формування показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці та за галузевою ознакою.

3. Забезпечення подальшого довгострокового розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу як основної рушійної сили розвитку національної економіки, розбудова національної інноваційної системи шляхом:

1) оптимізації мережі наукових установ з урахуванням критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

2) затвердження державного замовлення на проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних розробок з урахуванням обсягу коштів, передбаченого у державному бюджеті;

3) завершення атестації науково-дослідної (науково-технічної) діяльності вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації та наукових установ, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, з метою проведення оцінки ефективності їх діяльності, відповідності одержаних ними результатів державним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;

4) проведення науково-дослідних робіт та науково-технічних розробок на конкурсних умовах і спрямування бюджетних коштів на наукову діяльність залежно від результатів практичного впровадження та їх відповідності державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.

4. Забезпечення доступності та якості надання послуг з оздоровлення і відпочинку дітей.

5. Збереження, відтворення та примноження духовних і культурних здобутків українського народу, розвиток інформаційного простору шляхом:

1) нормативного врегулювання питань формування державного замовлення у сферах культури, телебачення та радіомовлення, кінематографії та видавничій сфері з метою забезпечення спрямування бюджетних коштів на проведення відповідних заходів замість утримання установ;

2) реформування системи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону культурної спадщини;

3) удосконалення механізму надання державної підтримки закладам і установам культури (включаючи розроблення нормативів для планування обсягів фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних, циркових організацій, друкованих періодичних видань, заповідників, затвердження критеріїв надання такої підтримки) та переведення окремих типів закладів культури на самоокупність;

4) опрацювання питання створення цифрових (електронних) бібліотек як одного з ключових напрямів розвитку світової інформаційної сфери та однієї з найважливіших складових частин інформаційного суспільства;

5) створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади тощо;

6) розширення переліку платних послуг, які надаються закладами культури, та забезпечення збільшення частки відповідних надходжень у загальному обсязі бюджетного забезпечення таких закладів;

7) упорядкування системи відзнак та звань в галузі культури;

8) затвердження методики визначення граничної вартості хвилини екранного часу для встановлення обсягу надання державної фінансової підтримки суб’єктам продюсерської системи шляхом часткового фінансового забезпечення виробництва національних фільмів.

6. Забезпечення проведення ефективної фізкультурно-спортивної роботи та підвищення іміджу України на міжнародній спортивній арені шляхом:

1) підготовки та участі національних збірних команд України в XXXI літніх Олімпійських та XI літніх Паралімпійських іграх 2016 року;

2) удосконалення мережі фізкультурно-спортивних закладів, насамперед дитячо-юнацьких спортивних шкіл, та проведення роботи з поліпшення ефективності їх діяльності.

7. Продовження здійснення заходів і реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу в галузях економіки, житлово-комунальному господарстві та населенням шляхом:

1) забезпечення акумулювання фінансових ресурсів за рахунок незаборонених законодавством джерел на впровадження інвестиційних проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу та заміщення імпортованого природного газу альтернативними видами палива та енергії;

2) здійснення заходів з енергоефективності, включаючи співфінансування з боку держави проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу;

3) визначення на законодавчому рівні граничного строку обов’язкового встановлення побудинкових засобів обліку теплової енергії;

4) забезпечення виконання Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині строків встановлення приладів обліку природного газу для окремих категорій споживачів.

8. Продовження поетапної ліквідації перехресного субсидіювання та вирівнювання цін і тарифів на природний газ, теплову та електричну енергію, водопостачання і водовідведення шляхом:

1) перегляду і запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природний газ для населення;

2) запровадження мораторію на прийняття рішень щодо нових пільгових цін і тарифів для окремих галузей промисловості та споживачів електричної енергії;

3) ліквідації крос-субсидій, переходу до ринкових тарифів на електричну енергію, що сприятиме збільшенню обсягу доходу енергокомпаній, із синхронним запровадженням механізмів компенсацій для малозабезпечених верств населення;

4) здійснення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження в усіх галузях економіки та бюджетній сфері.

9. Вжиття заходів щодо збалансування фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» під час розгляду фінансового плану зазначеної Компанії на 2016 рік, цін на природний газ для споживачів (населення та підприємств теплокомуненерго) з метою зменшення її дефіциту та відповідно навантаження на державний бюджет.

10. Подальше реформування вугільної галузі шляхом:

1) прийняття закону щодо державної підтримки вугільної галузі;

2) приватизації перспективних і ліквідації (консервації) збиткових державних вугледобувних підприємств;

3) прийняття нормативно-правових актів та проведення відповідних структурних перетворень під час реформи міжбюджетних відносин щодо реалізації проектів ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування з місцевими органами влади;

4) збалансування фінансового стану державних вугільних підприємств у разі відмови від державної підтримки на покриття їх операційних витрат за рахунок бюджетних коштів;

5) оптимізації ціноутворення на вугільну продукцію до рівня, необхідного для беззбиткової роботи вугледобувних підприємств.

11. Диверсифікація шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема ядерного палива, шляхом:

1) прийняття нормативно-правових актів для виконання інвестиційних проектів у ядерно-енергетичній галузі з метою удосконалення та створення нових елементів ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства в ядерній сфері;

2) підвищення рівня безпеки експлуатації атомних електростанцій, ефективності використання існуючих потужностей, продовження строків експлуатації енергоблоків, будівництва нових реакторних установок та центрального сховища відпрацьованого ядерного палива.

12. Лібералізація ринків електричної енергії та перехід на нову модель їх функціонування шляхом прийняття нормативно-правових актів з метою реалізації Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

13. Продовження виконання міжнародних зобов’язань з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему шляхом внесення відповідних змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.

14. Удосконалення економічного механізму провадження діяльності на території зон відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, реформування організаційної системи забезпечення функціонування таких зон шляхом:

1) внесення відповідних змін до актів законодавства, що регулюють питання провадження діяльності у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення та природно-заповідного фонду;

2) створення на території відповідних зон Чорнобильського біосферного заповідника, забезпечивши формування його організаційної структури та оптимізацію чисельності працівників зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення.

15. Розроблення плану заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, освоєння у кооперації з провідними світовими виробниками озброєння, військової та спеціальної техніки шляхом затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року.

16. Продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі з метою підтримки розвитку аграрного сектору економіки (зокрема, розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь), забезпечення комплексного підходу до розвитку різних форм господарювання, розбудови інфраструктури аграрного ринку, сприяння залученню інвестицій від міжнародних інституцій для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в агропромисловому комплексі, а також спрощення дозвільних процедур і сприяння просуванню вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на зовнішній ринок збуту шляхом:

1) забезпечення розбудови аграрного ринку та підвищення його ролі і впливу на ціни сільськогосподарської продукції та продовольчу безпеку держави, зокрема застосування аграрних розписок, ф’ючерсних та форвардних контрактів на ринках сільськогосподарської продукції та налагодження взаємодії державних операторів на аграрному ринку (публічні акціонерні товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та «Аграрний фонд», бюджетна установа «Аграрний фонд») з питань продовольчої безпеки та реалізації єдиної цінової політики;

2) підготовки нормативно-правової бази щодо запровадження з 2016 року надання державної фінансової підтримки малим та середнім сільгосптоваровиробникам шляхом здешевлення кредитів та страхових платежів, зокрема порядків надання державної допомоги в кредитуванні та страхуванні, експертизі страхових продуктів, стимулюванні інвестицій у галузь тваринництва, визначенні оптимальних обсягів видатків державного бюджету на вказану мету;

3) завершення гармонізації законодавства щодо безпечності харчових продуктів із законодавством Європейського Союзу та продовження дерегуляції підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки.

17. Удосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності для розв’язання екологічних проблем та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище шляхом:

1) приведення актів законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища у відповідність із законодавством Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС;

2) забезпечення ефективного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства з метою оптимізації видатків державного бюджету на природоохоронні заходи.

18. Здійснення приватизації об’єктів державної власності шляхом:

1) приватизації державного майна за принципом прозорості та відкритості;

2) створення сприятливих умов для залучення більш широкого кола інвесторів та забезпечення конкурентності продажу.

19. Підвищення економічної цінності земельних ресурсів та запровадження ефективного регуляторного механізму для розвитку ринку оренди землі шляхом:

1) удосконалення підходів до визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

2) удосконалення законодавства в частині оренди земельних ділянок (включаючи стимулювання середньострокових та довгострокових орендних відносин) та монетизації орендних платежів за землю;

3) надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в оренду виключно на конкурентних засадах;

4) проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення;

5) внесення відомостей про землю до Державного земельного кадастру та забезпечення вільного доступу в Інтернеті до інформації про земельні ділянки;

6) законодавчого врегулювання розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками і здійснення контролю за використанням та охороною земель.

20. Реформування управління державною власністю та удосконалення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки шляхом:

1) покращення менеджменту суб’єктів господарювання державного сектору економіки з метою підвищення ефективності їх діяльності та зменшення кількості збиткових підприємств;

2) корпоратизації державних підприємств;

3) інвентаризації державного майна;

4) удосконалення корпоративно-дивідендної політики в частині збільшення надходжень до бюджету дивідендів на частку державного майна від суб’єктів господарювання державного сектору економіки, включаючи підвищення частки відрахувань чистого прибутку на виплату дивідендів;

5) збільшення частки відрахувань від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном;

6) внесення змін до нормативно-правових актів у частині посилення контролю за плануванням, провадженням фінансово-господарської діяльності та сплатою податків і зборів до державного бюджету суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

21. Стимулювання розвитку вітчизняної промисловості шляхом розміщення державного замовлення на виготовлення продукції, необхідної для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримки обороноздатності та безпеки, переважно на державних (у тому числі казенних) підприємствах, а також створення сприятливих умов для розвитку експортного потенціалу України та розширення зовнішніх ринків збуту вітчизняної продукції.

22. Удосконалення фінансово-інвестиційних механізмів забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

23. Активізація роботи із залучення коштів інвесторів на умовах державно-приватного партнерства під час реалізації проектів розвитку (зокрема, щодо оборонно-промислового комплексу, транспортно-дорожнього комплексу, житлово-комунального господарства).

24. Сприяння розвитку малого і середнього підприємництва із створенням умов для залучення відповідних суб’єктів господарювання до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання товарів (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

25. Подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проектів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування для затвердження таких бюджетів, забезпечивши оптимізацію витрат (насамперед, адміністративних) цих фондів, а також складання проектів бюджетів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на бездефіцитній основі.».

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Матвієнка А.С. щодо поданого ним та народними депутатами України Дубневичем Я.В., Довбенком М.В. проекту Закону України «Про внесення зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2940 від 21.05.2015).

Відмітили:

Законопроектом пропонується пункт 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) доповнити словами «а також реалізацію проектів розвитку автомобільних доріг державної власності», тобто установити, що положення частини четвертої статті 17 Кодексу не застосовуються при наданні державних гарантій за кредитами (позиками) суб’єктів господарювання, що забезпечують реалізацію проектів розвитку автомобільних доріг державної власності.

Частиною четвертою статті 17 Кодексу визначено, що державні (місцеві) гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного (місцевого) бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій).

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є збільшення інвестиційної привабливості інфраструктурних проектів (які стосуються ремонту або реконструкції автомобільних доріг) для мінімізації прямих витрат державного та місцевих бюджетів.

У цьому зв’язку необхідно зазначити, що за ініціативою Уряду Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 1 січня 2015 року виключено норму (аналогічну зазначеній законодавчій ініціативі) про можливість залучення кредитів Державною службою автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) під державні гарантії з правом повернення кредитів за рахунок коштів державного бюджету.

Варто відмітити, що починаючи з 2004 року Укравтодор залучав кредити на розвиток автомобільних доріг загального користування під державні гарантії (загалом Урядом надано державні гарантії на суму близько 44,1 млрд грн з розрахунку в гривневому еквіваленті на дату їх надання, з них у 2011–2013 роках - у сумі відповідно 3 млрд грн, 14 млрд грн і 5 млрд грн), а обслуговування і погашення таких кредитів здійснюється безпосередньо за рахунок коштів державного бюджету за відповідною бюджетною програмою Укравтодору. За інформацією Міністерства фінансів України, станом на 25.05.2015 р. загальна сума непогашених боргових зобов’язань Укравтодору становить понад 47 млрд гривень.

З цього приводу Мінфін зазначає, що постійне нарощування Укравтодором боргів за останні 10 років створило обставини, коли значна частина визначених законодавством надходжень Укравтодору спрямовується на погашення та обслуговування цих боргів. У подальшому брак коштів для розвитку автомобільних доріг, а також недоступність кредитного ресурсу ввело практику пролонгації кредитних договорів, і такі заходи, на початку зменшуючи поточні зобов’язання Укравтодору, в майбутніх періодах збільшували видатки на обслуговування цих кредитів.

Зокрема, видатки на виконання боргових зобов’язань за кредитами, отриманими під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, протягом останніх років суттєво зросли (факт за 2012, 2013 та 2014 роки – відповідно 3,2 млрд грн, 6,2 млрд грн та 10,8 млрд грн; бюджетні призначення із змінами на 2015 рік – 19,1 млрд грн), а також питома вага таких видатків у загальному обсязі витрат державного бюджету на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування (факт за 2012, 2013 та 2014 роки – відповідно 20,9%, 38% та 66,3%; план на 2015 рік – 68,4%), що зменшує частку фінансового забезпечення безпосередньо дорожньої галузі.

Таблиця щодо динаміки витрат державного бюджету на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування у 2011-2015 роках роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Водночас, Законом України від 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» Кабінету Міністрів України надано право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за окремими борговими зобов’язаннями (включаючи кредити Укравтодору, залучені під державні гарантії у 2005, 2006, 2009, 2010, 2011 роках) на строк до вчинення відповідних правочинів шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу таких боргових зобов’язань.

Мінфін відмічає, що запозичення під державні гарантії для фінансування автомобільних доріг державного значення значно дорожчі, ніж державні запозичення (в т.ч. від міжнародних фінансових організацій), а відтак вважає, що видатки на розвиток автомобільних доріг загального користування доцільно здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, включаючи державні запозичення, що призведе до суттєвої економії коштів державного бюджету.

На даний час за спеціальним фондом державного бюджету Укравтодором реалізуються інвестиційні проекти на розвиток автомагістралей та реформу дорожнього сектору за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій: кредити МБРР у сумі 400 млн дол. США («Проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху») і у сумі 450 млн дол. США («Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху»); кредит ЄБРР у сумі 450 млн євро («Проект «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під'їздах до м. Києва (пан'європейські коридори)»); кредит ЄІБ у сумі 450 млн євро («Європейські дороги України ІІ (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва)»).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (лист від 29.05.2015 р. № 16/3-845/2940) зауважує, що законопроект потребує належного обґрунтування з точки зору ймовірних ризиків для боргової безпеки країни, що є особливо актуальним в нинішніх умовах.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також вказує ГНЕУ.

Довідково: станом на 31.12.2014 р. загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу становив 1100,8 млрд грн або 70,3% ВВП (на кінець 2013 року - 39,9%) при встановленій частиною другою статті 18 Кодексу граничній величині 60%.

Узагальнюючий висновок ГНЕУ: для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 ст. 116 Конституції України та ст. 42 Кодексу забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (лист від 03.06.2015 р. № 31-12110-02-2/17943) зазначає, що законопроект може бути розглянутий на засіданні Верховної Ради України. При цьому, відмічено, що законопроект не впливає на показники бюджету, однак у разі прийняття рішення про надання у 2015 році державних гарантій щодо запозичень для розвитку автомобільних доріг та встановлення, що джерелом погашення та обслуговування таких запозичень будуть кошти державного бюджету, необхідно буде передбачати необхідні витрати у державному бюджеті на строк та в обсягах взятих за запозиченнями зобов’язань.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Гордєєв А.А., Шевченко О.Л., Іщейкін К.Є., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.

За підсумками розгляду народний депутат України Матвієнко О.С. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2940 за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2940), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Дубневичем Я.В., Довбенком М.В., за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 7.

6. Різне.

6.1. СЛУХАЛИ:

Про заслуховування інформації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку.

Представник громадської організації фізична осіба – підприємець м. Чернігова Тимопостова С.Ф. у своєму виступі звернулася до народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету з проханням сприяти внесенню змін до Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо виключення норм, які вводять обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої (фізичні особи-підприємці) груп.

У зв’язку з цим підприємець Тимопостова С.Ф. звернулася з проханням підтримати проект Закону України за реєстр. № 1718 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України» (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій). При цьому, наголосила, що прийняття зазначеного законопроекту знизить рівень напруги серед підприємницької спільноти, дозволить суб’єктам підприємницької діяльності працювати в правовому полі, унеможливить корупційні дії та тиск на підприємців з боку контролюючих органів, зменшить ризики недоотримання місцевими бюджетами надходжень від єдиного податку внаслідок згортання легальної діяльності частиною підприємців.

В обговоренні порушеного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л.

6.2. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. про підсумки проведення спільного засідання підкомітетів з питань доходів державного бюджету та з питань видатків державного бюджету, що відбулось 27 травня 2015 року.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував народних депутатів України про те, що під час спільного засідання розглядались питання виконання дохідної і видаткової частини державного бюджету у 2015 році окремими міністерствами, а також діяльності державних підприємств, що належать до їх сфери управління.

З цих питань було заслухано 14 міністерств та відомств (Мінагрополітики, МВС, Мінприроди, Мін’юст, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінмолодьспорт, Мінкультури, МОН, МОЗ, Мінсоцполітики, Держкомтелерадіо), які є головними розпорядниками коштів державного бюджету та відповідальними за виконання бюджетних програм, закріплених за ними.

Зокрема, було поінформовано про те, що виконання окремих бюджетних програм відбувається повільно, або взагалі не розпочато, насамперед, через несвоєчасність підготовки та прийняття відповідних нормативно-правових актів. Так, звернуто увагу на неприйняття до сьогодні Урядом рішення щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, у зв’язку з чим вирішено направити звернення з приводу пришвидшення прийняття такого урядового рішення до Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка, Міністра фінансів України Н. Яресько та Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Г.Г. Зубка.

В обговоренні взяли участь народні депутати України − члени Комітету з питань бюджету Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., Амельченко В.В., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Гордєєв А.А.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                    В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України