Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №16 від 07 квітня 2015 року
0845 година м. Київ, вул. Грушевського, 5, зала № 4
Головує: Голова Комітету Павелко А.В.
Присутні:
Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.
Всього присутніх – 20 народних депутатів.
Відсутні:
Члени Комітету: Амельченко В.В., Деркач А.Л., Куліченко І.І., Мельник С.І., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Зайченко А.С., Новацька О.В., Товстенко В.М., Яковенко С.П.
Список запрошених та осіб, які були присутні при обговоренні питань відповідно до їх компетенції:
Шимків Д.А. – заступник Глави Адміністрації Президента України; |
Горностай М.П. – радник заступника Глави Адміністрації Президента України; |
Килимник Є.Л. – завідувач відділу стратегічного планування реформ Головного департаменту з питань впровадження реформ Адміністрації Президента України; |
Качур Р.П. – заступник Міністра фінансів України; |
Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України; |
Глобенко С.В. – заступник директора Департаменту фінансів виробничої сфери та майнових відносин Міністерства фінансів України; |
Русинський М.П. – Державний уповноважений Антимонопольного комітету України; |
Артеменко А.І. – заступник директора Департаменту конкурентної політики – начальник відділу міжнародних зв’язків та європейської інтеграції Антимонопольного комітету України; |
Пилипенко В.П. – Головний контролер – директор департаменту з питань правового забезпечення Рахункової палати. |
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 35 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 0909).
3. Про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних» (реєстр. № 2172).
4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (реєстр. № 2515 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Кубівим С.І., Крульком І.І.
5. Різне.
Про підсумки проведення Комітетом з питань бюджету слухань на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
Перш ніж доповісти про результати опрацювання законопроектів підкомітетом, Левченко Ю.В. ознайомив членів Комітету з проектом листа до Голови Верховної Ради України, що підготовлений за наслідками обговорення питання на попередньому засіданні, з проханням звернути увагу комітетів Верховної Ради України на необхідність дотримання відповідних положень Регламенту та обов’язково додавати експертний висновок Комітету з питань бюджету до супровідних документів законопроекту при його розгляді Верховною Радою України.
У ході обговорення такого звернення народними депутатами України Матвієнком А.С. та Пинзеником В.М. внесено доповнення до тексту проекту листа щодо вишукання можливості при розгляді законопроектів у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради України заслуховувати позицію Комітету з питань бюджету щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству.
Загалом проект листа з урахуванням зазначених пропозицій було підтримано.
1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
1.1.1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (щодо порядку підтвердження відомостей про юридичну особу)», (реєстр. № 2005 від 03.02.2015, народний депутат України Петьовка В.В.).
1.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про металобрухт» (щодо скасування реєстрації контрактів на експорт)», (реєстр. № 2012 від 03.02.2015, народний депутат України Чорновол Т.М.).
1.1.3. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні», (реєстр. № 1210 від 02.12.2014, народні депутати України Головко М.Й., Осуховський О.І. та ін.).
1.1.4. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 15-1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (щодо превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності)», (реєстр. № 2035 від 05.02.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).
1.1.5. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (щодо необхідності проведення додаткової перевірки заяви, повідомлення про вчинення правопорушення)», (реєстр. № 2032 від 05.02.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).
1.1.6. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та у районі проведення антитерористичної операції)», (реєстр. № 2033 від 05.02.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).
1.1.7. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення провадження по тимчасовому доступу до речей і документів та арешту майна)», (реєстр. № 2034 від 05.02.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.).
1.1.8. Проект Закону України «Про внесення змін до законів України «Про прокуратуру» щодо конкурсного порядку відбору кандидатів на посаду Генерального прокурора України та виключення підстав для його необґрунтованого звільнення», (реєстр. № 2098 від 10.02.2015, народні депутати України Соболєв Є.В., Ємець Л.О. та ін.).
1.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо окремих питань діяльності всеукраїнської конференції працівників прокуратури)», (реєстр. № 1734-1 від 30.01.2015, народні депутати України Сотник О.С., Костенко П.П.).
1.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо забезпечення права на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції)», (реєстр. № 2029 від 05.02.2015, народний депутат України Сугоняко О.Л.).
1.1.11. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання примусового виконання мирової угоди», (реєстр. № 2055 від 06.02.2015, народний депутат України Голуб В.В.).
1.1.12. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо участі іноземних осіб в телерадіоорганізаціях)», (реєстр. № 1768-1 від 31.01.2015, народний депутат України Каплін С.М.).
1.1.13. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо посилення дисциплінарної відповідальності», (реєстр. № 1746-1 від 29.01.2015, народний депутат України Гончаренко О.О.).
1.1.14. Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо форми та змісту вимоги виконання зобов’язання)», (реєстр. № 1878 від 29.01.2015, народний депутат України Сугоняко О.Л.).
1.1.15. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та деяких інших законодавчих актів України (щодо статусу і гарантій адвокатської діяльності та формування і роботи органів адвокатського самоврядування)», (реєстр. № 1794-1 від 04.02.2015, народні депутати України Купрієнко О.В., Ляшко О.В. та ін.).
1.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права фізичних та юридичних осіб на професійний захист та представництво їх інтересів у судах та інших державних органах», (реєстр. № 1866 від 27.01.2015, народний депутат України Лапін І.О.).
1.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про дипломатичну службу» (щодо порядку призначення на дипломатичні посади)», (реєстр. № 2048 від 05.02.2015, народні депутати України Гопко Г.М., Климпуш-Цинцадзе І.О. та ін.).
1.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо спрощення порядку прийняття до громадянства України окремих категорій осіб)», (реєстр. № 1901 від 02.02.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Чижмарь Ю.В. та ін.).
1.1.19. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо непоширення дії Закону України на відносини, що виникають на ринку фінансових послуг)», (реєстр. № 2112 від 12.02.2015, народні депутати України Поляков М.А., Романюк В.М. та ін.).
1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності державних органів, (реєстр. № 1773 (доопрац.) від 12.02.2015, н.д. Поляков М. А., Войцеховська С. М.).
1.1.21. Проект Закону України «Про ломбарди та ломбардну діяльність», (реєстр. № 1800 від 20.01.2015, народні депутати України Романюк В.М., Поляков М.А.).
1.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (щодо застосування спеціальних обмежувальних заходів)», (реєстр. № 2021 від 04.02.2015, народні депутати України Поляков М.А., Івченко В.Є. та ін.).
1.1.23. Проект Закону України «Про припинення дії окремих статей Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», (реєстр. № 0005 від 10.02.2015, народні депутати України Тарасюк Б.І., Вовк В.І. та ін.).
1.1.24. Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на зміну по батькові)», (реєстр. № 2018 від 04.02.2015, народні депутати України Пацкан В.В., Горват Р.І.).
1.1.25. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму)», (реєстр. № 2045 від 05.02.2015, народні депутати України Войціцька В.М., Ляшко О.В. та ін.).
1.1.26. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України», (реєстр. № 2102 від 11.02.2015, народні депутати України Пташник В.Ю., Кацер-Бучковська Н.В. та ін.).
1.1.27. Проект Закону України про внесення змін до статті 140 Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування операцій фінансового лізингу), (реєстр. № 1811 (доопрац.) від 11.02.2015, народні депутати України Алексєєв І.С., Сторожук Д.А.).
1.1.28. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість)», (реєстр. № 2017 від 04.02.2015, народний депутат України Петьовка В.В.).
1.1.29. Проект Закону України «Про внесення змін у додаток до Закону України «Про прокуратуру» (щодо упорядкування структури місцевих прокуратур Житомирської області)», (реєстр. № 1858 від 27.01.2015, народні депутати України Дзюблик П.В., Кривенко В.М.).
1.1.30. Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 10 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо грошового забезпечення у 2015 році окремих категорій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та працівників», (реєстр. № 2046 від 05.02.2015, народні депутати України Вінник І.Ю., Чорновол Т.М., Кривенко В.В.).
1.1.31. Проект Закону України «Про внесення змін до частини 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо екологічної перевірки)», (реєстр. № 2007 від 03.02.2015, народні депутати України Дзюблик П.В., Кривенко В.В.).
1.1.32. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вимог до кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів», (реєстр. № 2224 від 24.02.2015, народний депутат України Матейченко К.В.).
1.1.33. Проект Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо врахування відомостей про соціальний супровід сім’ї (особи) при захисті у судовому порядку сімейних прав та інтересів», (реєстр. № 2190 від 20.02.2015, Кабінет Міністрів України).
1.1.34. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо подвійного громадянства)», (реєстр. № 2074 від 09.02.2015, народний депутат України Рабінович В.З.).
1.1.35. Проект Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо унормування діяльності позафракційних народних депутатів)», (реєстр. № 2097 від 10.02.2015, народні депутати України Дерев’янко Ю.Б., Парасюк В.З. та ін.).
1.1.36. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо спрощення видачі свідоцтв про право на спадщину на об’єкти нерухомого майна розташованих на територіях сільських рад закінчених будівництвом до 05.08.1992 року», (реєстр. № 2156 від 17.02.2015, народний депутат України Ничипоренко В.М.).
1.1.37. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами місцевого самоврядування», (реєстр. № 2092 від 10.02.2015, н.д. Деркач А. Л., Развадовський В. Й. та ін.).
1.1.38. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» (щодо строку мораторію)», (реєстр. № 2124 від 12.02.2015, народний депутат України Гаврилюк М.В.).
1.1.39. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (щодо співавторства на інтерв’ю)», (реєстр. № 2047 від 05.02.2015, народні депутати України Лещенко С.А., Ар’єв В.І. та ін.).
(У зв’язку з тим, що суб’єктом законодавчої ініціативи зазначений законопроект відкликано, лист профільному комітету не надсилати.)
1.1.40. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони промислових зразків», (реєстр. № 1891 від 30.01.2015, народний депутат України Алексєєв І.С.).
1.1.41. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 1187 Цивільного кодексу України (щодо розширення переліку джерел підвищеної небезпеки)», (реєстр. № 2077 від 09.02.2015, народні депутати України Білецький А.Є., Петренко О.М.).
1.1.42. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (щодо умов для ввезення транспортних засобів та їх реєстрації)», (реєстр. № 2117 від 12.02.2015, народний депутат України Лінько Д.В.).
1.1.43. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування доходів у вигляді гуманітарної, благодійної, технічної допомоги, отриманих внутрішньо переміщеними особами)», (реєстр. № 1420 (доопрац.) від 04.02.2015, народні депутати України Пацкан В.В., Шкрум А.І. та ін.).
1.1.44. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо утримання охоронних зон», (реєстр. № 1414 (доопрац.) від 10.02.2015, народні депутати України Сольвар Р.М., Безбах Я.Я.).
1.1.45. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку земель» (щодо доповнення переліку суб’єктів оціночної діяльності, які не можуть проводити експертну оцінку)», (реєстр. № 2113 від 12.02.2015, народний депутат України Лінько Д.В.).
1.1.46. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (щодо обсягу тимчасово окупованої території, її природних ресурсів та об’єктів спадщини)», (реєстр. № 2159 від 17.02.2015, народний депутат України Курячий М.П.).
Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.1.47. Проект Закону України про особливий порядок здійснення окремих повноважень органів місцевого самоврядування на період проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, (реєстр. № 1529 (доопрац.) від 26.01.2015, народний депутат України Артеменко А.В.).
Пропонується додатково:
Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статті 67-2 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» - одноголосно.
1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо можливості здешевлення харчових продуктів) (реєстр. № 2038 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Біловолом О.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 липня 2015 року розширити перелік операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 7 %, операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України харчових продуктів та напоїв, живих тварин, насіння, рослин та інгредієнтів, зазвичай призначених для приготування харчових продуктів, а також продукції, що використовується як доповнення до харчових продуктів або як замінник харчових продуктів, за винятком алкогольних напоїв.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що в разі реалізації положень законопроекту сума втрат доходів державного бюджету в частині податку на додану вартість може скласти 750 млн грн в розрахунку на рік. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.
Незважаючи на негативний вплив законопроекту на доходну частину бюджету, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2015 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо можливості здешевлення харчових продуктів) (реєстр. № 2038 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Біловолом О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України (реєстр. № 1637 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Бахтеєвою Т.Д. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
У законопроекті пропонується доповнити статтю 197 Податкового кодексу України новим пунктом щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України стерилізаторів медичних, хірургічних або лабораторних, а також обладнання для обробки гуми чи пластмаси для виробництва медичних виробів з цих матеріалів (цілісні об’єкти, технологічні лінії, заводи для виробництва одноразових медичних виробів, стерильних або нестерильних кімнат, включаючи окремі складові частини та обладнання, призначене для будівництва (складання) зазначених об'єктів). При цьому операції із ввезення на митну територію України зазначених товарів звільняються від оподаткування у тому випадку, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходну частину державного бюджету (за даними митної декларації у 2014 році сума ПДВ, сплаченого при ввезенні стерилізаторів медичних, хірургічних або лабораторних, а також обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів, склала 22,3 млн гривень).
Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з наступного дня за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України (реєстр. № 1637 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Бахтеєвою Т.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень (реєстр. № 1918 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Остріковою Т,Г., Журжієм А.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, передбачається перенесення дати запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість з 1 липня на 1 лютого 2015 року; зміна механізму застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; уточнення переліку витрат, на які дозволяється зменшувати доходи, отримані фізичними особами-підприємцями, що працюють на загальній системі оподаткування; визначення порядку використання пільгового режиму оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів до моменту затвердження Кабінетом Міністрів України нового Переліку таких відходів та брухту.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у поданій редакції не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, відсутність розрахунків не дає можливості Мінфіну здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на бюджетні показники.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень (реєстр. № 1918 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Остріковою Т,Г., Журжієм А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції) (реєстр. № 2003 від 03.02.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є., Козаченком Л.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається тимчасово до 31 грудня 2017 року включно звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.
При цьому, проектом закону пропонується, що у разі вивезення в митному режимі експорту зазначених зернових та технічних культур, підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників, такі підприємства – невиробники мають право на віднесення суми податку на додану вартість, сплаченої (нарахованої) по операціях з придбання таких зернових та технічних культур, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування у розмірі 50 відсотків від такої суми.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету, оскільки пропонується оподатковувати за ставкою 0 % операції з експорту зерна та технічних культур, що виробляються в Україні, з правом на бюджетне відшкодування ПДВ (на сьогодні експорт таких зернових та технічних культур до 31.12.2017 р. звільняється від оподаткування ПДВ, тобто без права на бюджетне відшкодування). За прогнозними розрахунками сума додаткового бюджетного ресурсу для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ має бути збільшена приблизно на 6,5 млрд грн у розрахунку на 2015 рік.
Про вплив на показники бюджету реалізації внесеної законодавчої пропозиції вказує також у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції) (реєстр. № 2003 від 03.02.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є., Козаченком Л.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість внаслідок збільшення бюджетного відшкодування ПДВ).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо врегулювання питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку для гаражних та садівницьких кооперативів або товариств (реєстр. № 1063 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір орендної плати за землі державної і комунальної власності для орендарів земельних ділянок, що зайняті гаражними та садівницькими кооперативами або товариствами, на рівні трикратного розміру земельного податку (згідно з чинною нормою Податкового кодексу України мінімальний розмір орендної плати становить 3 % нормативної грошової оцінки для всіх категорій платників).
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект спрямований на зменшення фінансового навантаження на неприбуткові за своєю правовою природою гаражні та садівницькі кооперативи або товариства в особі їх членів – пенсіонерів й інвалідів, інших незаможних верств населення в частині відновлення річної суми платежу орендної плати для земельних ділянок, що перебувають у їх користуванні, що існував до набрання чинності Законом України від 31.10.2008 р. № 639-VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» виключено статтю 276 Податкового кодексу України, якою унормовувалось питання щодо пільгового оподаткування земельним податком (у розмірі 3 % суми земельного податку) земельних ділянок, що зайняті гаражними та садівницькими кооперативами або товариствами.
Відповідно до статей 274 та 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки, а ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Отже, реалізація законопроекту може призвести як до зменшення, так і до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування залежно від визначених розмірів орендної плати відповідних земельних ділянок.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, та не підтримує законопроект, надаючи відповідну аргументацію.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо врегулювання питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку для гаражних та садівницьких кооперативів або товариств (реєстр. № 1063 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести як до зменшення, так і до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо орендної плати за земельну ділянку).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про деякі питання щодо відновлення втраченого страхового стажу працівникам Олександрійського буровугільного комплексу (щодо врегулювання питання відстрочення податкового боргу по податковим зобов’язанням зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) (реєстр. № 1508 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Кузьменком А.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом, зокрема, пропонується відстрочити сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за працівників ДХК «Олександріявугілля» на період пошуку інвестора для цього підприємства. При цьому, період такого відстрочення зараховується до страхового стажу працівників в рахунок майбутнього погашення такої заборгованості.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація призведе до недоотримання коштів Пенсійним фондом, внаслідок чого потрібні додаткові витрати державного бюджету на покриття дефіциту цього фонду.
Однак автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
Зважаючи на наведене, Мінфін не підтримує законопроект.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про деякі питання щодо відновлення втраченого страхового стажу працівникам Олександрійського буровугільного комплексу (щодо врегулювання питання відстрочення податкового боргу по податковим зобов’язанням зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) (реєстр. № 1508 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Кузьменком А.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування нафтопродуктів та скрапленого газу, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості) (реєстр. № 1653 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Насаликом І.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком сировину для виробництва етилену, зокрема скраплений газ.
Отже, реалізація зазначеного законопроекту призведе до зменшення доходів бюджету від акцизного податку.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує прийняття законопроекту, звертаючи увагу, що Податковим кодексом України передбачено звільнення від акцизного податку легких та важких дистилятів, що використовуються у нафтопереробній промисловості для виробництва етилену. Крім того, Мінфін зауважує, що запропоноване включення вуглеводнів ациклічних насичених (2901 10 00 00 згідно УКТ ЗЕД) , які не є підакцизним товаром, до переліку товарів, що звільняються від акцизного податку при виробництві етилену, призведе до неоднозначного тлумачення законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування нафтопродуктів та скрапленого газу, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості) (реєстр. № 1653 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від акцизного податку).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (щодо скасування оцінки спадщини для найближчих родичів) (реєстр. № 1697 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується скасувати обов’язкове проведення оцінки майна для визначення розміру податку у випадках спадкування майна спадкоємцями другої черги (рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так з боку матері) і за правом представлення.
Слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 174.2.2 статті 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 %. Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до неможливості визначення бази оподаткування для спадкоємців другого ступеня споріднення.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, висловлює інші зауваження до законопроекту, а тому його не підтримує.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (щодо скасування оцінки спадщини для найближчих родичів) (реєстр. № 1697 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення (реєстр. № 1831 від 23.01.2015), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л. та Денисенком В.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та зобов’язати суб’єктів інформаційної діяльності (телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги) розкривати інформацію про реальну структуру власності та надавати відомості про кінцевих вигодоодержувачів.
Крім того, нормами законопроекту передбачається надання права Національній раді з питань телебачення і радіомовлення запитувати додаткові відомості про структуру власності зазначених суб’єктів інформаційної діяльності та зобов’язати Раду надавати детальне обґрунтування всім своїм рішенням щодо видачі, відмови у видачі та відмови у продовженні ліцензій. Реалізацію таких повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення належить здійснювати в межах бюджетних призначень, які щорічно визначаються Раді для виконання її повноважень.
Разом з тим, змінами до статті 12 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується заборонити заснування телерадіоорганізацій органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Реалізація зазначеного призведе до оптимізації видатків державного та місцевих бюджетів, що передбачаються у державному бюджеті (місцевих бюджетах) на відповідний рік для надання підтримки національним, державним телерадіокомпаніям (комунальним телерадіокомпаніям), і як наслідок зменшить видатки державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частину бюджетів.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку, висловлюючи ряд зауважень до законопроекту, вважає за доцільне відправити його на доопрацювання.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення (реєстр. №1831 від 23.01.2015), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л. та Денисенком В.І., має вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо поновлення безкоштовного проїзду пенсіонерам, учасникам війни, інвалідам та іншим категоріям громадян) (реєстр. № 1872 від 28.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про соціальний захист дітей війни», «Про охорону дитинства», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань» щодо поновлення права на безплатний проїзд громадським транспортом для учасників війни, ветеранів війни та праці, інвалідів та осіб, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, дітей війни, осіб, яких визнано жертвами нацистських переслідувань.
Необхідно зауважити, що відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» норми цього Закону в частині вилучення пільгового проїзду окремих категорій громадян набувають чинності з 1 червня 2015 року, крім норм щодо забезпечення пільговим проїздом інвалідів I та II групи, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інваліда I групи, учасників бойових дій.
Відповідно до пояснювальної записки до даного законопроекту його реалізація не призведе до додаткових витрат Державного бюджету України.
Разом з тим, за експертним висновком Міністерства фінансів України для забезпечення пільгового проїзду окремих громадян необхідно щороку виділяти кошти у сумі близько 17 млрд грн, у той час, як у державному бюджеті на цю мету передбачається менш ніж 10 відсотків від потреби, а відтак реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо поновлення безкоштовного проїзду пенсіонерам, учасникам війни, інвалідам та іншим категоріям громадян) (реєстр. № 1872 від 28.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо відновлення пільг на проїзд для молоді та фінансової підтримки молоді на селі) (реєстр. № 1885 від 29.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про зайнятість населення» та «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в частині поновлення їх окремих положень, зокрема, щодо:
- компенсації роботодавцям для забезпечення молоді першим робочим місцем за рахунок коштів Державного бюджету України (за діючою нормою – за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття);
- надання молодим працівникам, залученим до роботи у селах і селищах, які уклали трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, житло на строк його роботи з передачею у власність працівника після відпрацювання не менше 10 років, та одноразової адресної допомоги у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України;
- надання пільг на проїзд для учнів та студентів денної форми навчання за рахунок коштів Державного бюджету України (за діючою нормою – за рахунок коштів місцевих бюджетів);
- надання права на достроковий вихід (за півтора року до встановленого законодавством пенсійного віку) на пенсію окремим категоріям безробітних, які втратили роботу у зв’язку із змінами у організації виробництва і праці, та відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату пенсії, достроково призначеної та оплату послуг за її доставку здійснювати за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Необхідно зауважити, що відповідні положення вищезазначених законів було вилучено Законом України від 28.12.2014 р № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація запропонованих положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а також бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що в свою чергу може призвести до збільшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та посилення навантаження на фонд оплати праці.
Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо відновлення пільг на проїзд для молоді та фінансової підтримки молоді на селі) (реєстр. № 1885 від 29.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного бюджету та зумовить додаткове навантаження на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо визнання продукції льонарства та коноплярства сільськогосподарськими товарами) (реєстр. № 2061 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Юрчишиним П.В., Насаликом І.С. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року розширити перелік сільськогосподарських товарів групи 53 код товару XI «Текстильні матеріали та текстильні вироби» двома товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД 530100000 (волокно лляне, необроблене або вимочений льон) та 530210000 (волокно конопляне, необроблене вимочене), на які буде поширюватися спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності сільськогосподарських виробників.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту, в разі їх прийняття, матиме негативний вплив на доходну частину державного бюджету. Зокрема, у разі збереження обсягу виробництва та ціни реалізації на рівні 2013 року (вирощено 1100 тонн льону-довгунця та 320 тонн технічних конопель, середня ціна реалізації трести льону – 1400 грн/т та трести конопель 1000 грн/т) сума втрат доходів бюджету може становити близько 100 тис. гривень.
Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо визнання продукції льонарства та коноплярства сільськогосподарськими товарами) (реєстр. № 2061 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Юрчишиним П.В., Насаликом І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (реєстр. № 1912 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Барною С.С., Івченком В.Є.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується до 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (легкові автомобілі).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість та акцизного податку до державного бюджету. За прогнозними розрахунками Мінфіну, у разі збереження обсягів ввезення таких автомобілів на рівні 2014 року (за даними митної статистики у 2014 році на територію України було ввезено 95 транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (товарна підкатегорія 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД) загальною вартістю 0,7 млн дол США) втрати доходів державного бюджету у розрахунку на рік з акцизного податку складуть 300 тис. грн, з ПДВ – 12 млн гривень.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (реєстр. № 1912 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Барною С.С., Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо акцизного податку та податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування ввізним митом транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (реєстр. № 1913 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Барною С.С., Івченком В.Є.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується до 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування ввізним митом транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, що класифікуються у товарній під категорії 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (легкові автомобілі).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита до державного бюджету. Мінфін не може оцінити обсяг недонадходжень до бюджету за відсутності інформації щодо прогнозних обсягів ввезення відповідних транспортних засобів, водночас констатує, що за даними електронних копій митних декларації у 2014 році імпортовано в Україну 95 транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що класифікуються у товарній під категорії 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, загальною вартістю 0,7 млн дол США, при цьому до державного бюджету сплачено 0,8 млн грн ввізного мита.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування ввізним митом транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (реєстр. № 1913 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Барною С.С., Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду чи бюджету) (реєстр. № 2024 від 04.02.2015), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується підвищити межу для оподаткування пенсій податком на доходи фізичних осіб з 3 до 4 розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету (призведе до втрат доходів бюджету у розмірі понад 500 млн гривень).
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду чи бюджету) (реєстр. № 2024 від 04.02.2015), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської продукції, яка виробляється особистими селянськими господарствами та реалізується через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи) (реєстр. № 2052 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується надати сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам статус сільськогосподарських підприємств та поширити на такі кооперативи дію спеціальних режимів справляння податку на додану вартість, а також дозволити їм застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та сплачувати єдиний податок.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, а вартісну величину впливу на бюджет визначити неможливо із-за відсутності статистичних та економічних показників діяльності відповідних суб’єктів.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2015 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської продукції, яка виробляється особистими селянськими господарствами та реалізується через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи) (реєстр. № 2052 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (щодо особливостей орендних відносин дошкільних навчальних закладів) (реєстр. № 1327 (доопрац.) від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Фаєрмарком С.О., Іоновою М.М., Пташник В.Ю., Галасюком В.В., Рябчиним О.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується визначити, що розмір орендної плати для дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, що надають освітні послуги, встановлюється на умовах та в розмірі, що передбачені для встановлення орендної плати за оренду нерухомого майна для бюджетних організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, передбачена орендна плата у розмірі 1 гривня за договором оренди державного та комунального майна, укладеними бюджетними організаціями.
Відповідно до пункту 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном зараховується до загального фонду державного бюджету. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 64, пункту 28 частини першої статті 66 та пункту 14 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, зараховується до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.
Отже, реалізація законопроекту передбачатиме зменшення розміру відповідної орендної плати до 1 гривні та призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (щодо особливостей орендних відносин дошкільних навчальних закладів) (реєстр. № 1327 (доопрац.) від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Фаєрмарком С.О., Іоновою М.М., Пташник В.Ю., Галасюком В.В., Рябчиним О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним чи комунальним майном).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного розвитку сфери фізичної культури і спорту (реєстр. № 2068 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Величковичем М.Р., Томенком М.В., Палатним А.П., Силантьєвим Д.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується виключити з об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
будівлі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;
будівлі закладів фізичної культури і спорту, підприємств, установ, організації, громадських організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубів та авіаційно-спортивних клубів Товариства сприяння обороні України, що використовуються для підготовки працівників та військовослужбовців правоохоронних органів і Збройних Сил України, проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву;
будівлі баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім того, законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку:
заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;
дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;
дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, – за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для підготовки працівників та військовослужбовців правоохоронних органів і Збройних Сил України, проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включаються податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з його сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
Таким чином, запропоновані положення законопроекту, у разі їх реалізації, призведуть до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів відповідних місцевих бюджетів.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок, а також від площі об’єктів нерухомості, на які будуть поширюватися пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного розвитку сфери фізичної культури і спорту (реєстр. № 2068 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Величковичем М.Р., Томенком М.В., Палатним А.П., Силантьєвим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування об’єктів нерухомості) (реєстр. № 2091 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується виключити з об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності учасників бойових дій, осіб, які відповідно до закону мають статус багатодітних сімей, а також нерухомість громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, дитячих таборів відпочинку.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з її сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
Таким чином, запропоновані положення законопроекту, у разі їх реалізації, призведуть до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів відповідних місцевих бюджетів.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості та площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які пропонується звільнити від оподаткування відповідним податком. Однак, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування об'єктів нерухомості) (реєстр. № 2091 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо пільг щодо сплати податку закладами культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту) (реєстр. № 2094 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Марченком О.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з її сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
Таким чином, запропоновані положення законопроекту, у разі їх реалізації, призведуть до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів відповідних місцевих бюджетів.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок на які будуть поширюватися пільги зі сплати земельного податку.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо пільг щодо сплати податку закладами культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту) (реєстр. № 2094 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Марченком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів» (реєстр. № 2002 від 03.02.2015), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.
Законопроектом регулюються правові та організаційні засади повернення у власність релігійним організаціям культових будівель, їх комплексів, які були націоналізовані, вилучені чи іншим шляхом відчужені державою у релігійних організації.
Водночас, частиною третьою статті 1 законопроекту передбачено, що якщо об’єкти, що підлягають поверненню, перебувають у приватній власності, держава здійснює заходи із викупу цих об’єктів у власника за рахунок коштів державного бюджету.
Крім того, частиною шостою статті 2 законопроекту зазначено, що у випадках відмови повернути культову будівлю, комплекс культових будівель або зазначене нерухоме майно не підлягає поверненню, держава або місцева територіальна громада: виплачує релігійній організації грошову компенсацію, що дорівнює ринковій вартості культової будівлі, комплексу культових будівель; здійснює ремонт (реставрацію) культової будівлі, комплексу культових будівель, які належать релігійній організації. Виплата грошової компенсації проводиться центральним органом виконавчої влади у справах релігій або органом місцевого самоврядування відповідно за рахунок коштів державного бюджету або місцевого бюджету протягом трьох років з дня прийняття рішення про виплату компенсації релігійній організації, але не пізніше п’яти років з дня прийняття рішення про відмову у поверненні культової будівлі, комплексу культових будівель.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на: викуп культових будівель, їх комплексів у власників, які у даний час перебувають у приватній власності, за рахунок коштів державного бюджету; будівництво нових приміщень для закладів освіти, культури чи охорони здоров’я, наукових установ, які мають звільнити займані ними приміщення культових будівель; виплату релігійним організаціям грошової компенсації у розмірі, що дорівнюватиме ринковій вартості, у разі відмови повернення культових будівель, їх комплексів; здійснення ремонту культових будівель, переданих релігійним організаціям. Прийняття законопроекту може призвести до суттєвих втрат доходів від приватизації до державного та місцевих бюджетів.
Суб’єктом права законодавчої ініціативи не забезпечено виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Крім того, передбачений термін набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів» (реєстр. № 2002 від 03.02.2015), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного і місцевих бюджетів та може призвести до зменшення надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету та доходів місцевих бюджетів щодо коштів від відчуження комунального майна).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
1.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав дітей-жертв воєнних дій та збройних конфліктів (реєстр. № 1410 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Павленком Ю.О., Королевською Н.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про безоплатну правову допомогу», згідно з якими передбачається:
покласти на державу обов’язок вживати всіх можливих заходів для забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей-жертв воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання з членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення із полону, повернення в Україну дітей, які незаконно вивезені за її межі;
визначити поняття «дитина-жертва воєнних дій і збройних конфліктів»;
віднести до категорії дітей, позбавлених батьківського піклування – дітей, батьки яких не виконують батьківські обов’язки з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції;
зобов’язати місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснювати першочергове і невідкладне відселення із зони воєнних дій і збройних конфліктів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в дитячих закладах, та, в разі потреби, інших дітей.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
Враховуючи такі пропозиції та беручи до уваги, що відповідно до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, прийняття законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, зокрема на:
надання дітям, які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів, матеріальної, медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції;
проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо захисту прав таких дітей;
евакуацію будинків дитини, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, закладів соціального захисту дітей, відселення із зони воєнних дій і збройних конфліктів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розшук, звільнення із полону, повернення в Україну дітей, які незаконно вивезені за її межі.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.
Міністерство фінансів України звертає увагу на необхідність надання до законопроекту відповідних розрахунків, зазначаючи про його вплив на видатки державного та місцевих бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав дітей-жертв воєнних дій та збройних конфліктів (реєстр. № 1410 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Павленком Ю.П., Королевською Н.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.23 СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників (реєстр. № 1857 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В. та Кривенком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.
У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» встановити, що держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками, методичною літературою учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, відповідно до чинних положень зазначених законів держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
Відтак, впровадження законодавчої пропозиції потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначається інше.
За розрахунками Міністерства фінансів України обсяг додаткових видатків, необхідних для забезпечення підручниками всіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів становитиме близько 0,5 млрд грн щорічно.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників (реєстр. № 1857 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В. та Кривенком В.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
1.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи (реєстр. № 1022 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Як зазначається у преамбулі до законопроекту, він визначає першочергові заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи в Україні для найбільш незахищених категорій населення, а також спрямований на стимулювання інвестиційної діяльності в Донецькій та Луганській областях.
Першочерговими, на думку авторів законодавчої ініціативи, мають стати заходи щодо:
1. Індексації доходів громадян, зокрема:
– пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у тому числі обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму, за винятком пенсій, призначених відповідно до законів України, які визначають особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.
При цьому передбачається проведення перерахунку раніше призначених пенсій на індекс споживчих цін, обчислений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики за 2014 рік, помноженим на 2, а також виключити із Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» розділу ІІІ, яким до стабілізації економічної ситуації зупинено дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» щодо здійснення перерахунку пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
– заробітної плати з урахуванням індексу споживчих цін, який щомісячно обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, помноженого на 2.
Слід зазначити, що за підрахунками Міністерства фінансів України для зміни порядку індексації пенсій необхідно вишукати додатково 2,9 млрд грн, заробітної плати – близько 41,5 млрд грн щорічно. Реалізація норми щодо відновлення дії частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» потребуватиме додатково близько 1,3 млрд грн коштів Пенсійного фонду України у розрахунку на рік. При цьому, зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на відновлення дії вказаної статті стануть додатковим навантаженням на державний бюджет.
2. Перегляду виплат, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» шляхом відновлення:
– диференціації розміру допомоги при народженні дитини у залежності від черговості її народження та надання такої допомоги виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини, у сумі кратній: 40 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину, 60 розмірам – на другу дитину, 120 розмірам – на третю та кожну наступну дитину; здійснення виплати допомоги на першу дитину протягом 24 місяців, на другу дитину – протягом 48 місяців, на третю та кожну наступну дитину – протягом 72 місяців;
– надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 260 гривень, тобто підвищивши вдвічі її мінімальний розмір.
Враховуючи, що відповідно до статті 4 зазначеного Закону покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, відновлення диференційованих розмірів виплат допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною також має бути забезпечено відповідними додатковими видатками з державного бюджету. За інформацією Міністерства фінансів реалізація таких пропозицій щорічно потребуватиме понад 8,4 млрд грн додаткових бюджетних коштів.
3. Запровадження на невизначений строк мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для соціально вразливих категорій населення та здійснення державного регулювання ціноутворення на соціально-значущі товари.
Виходячи з вимог статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо зобов’язання Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо відшкодування за рахунок коштів відповідних бюджетів суб’єктам господарювання різниці між розмірами державних регульованих цін на товари/ тарифів на житлово-комунальні послуги та їх економічно обґрунтованим розміром, такі заходи мають бути забезпечені додатковими видатками з державного та місцевих бюджетів.
4. Надання державної підтримки з Державного бюджету України на створення нових робочих місць та стабілізації зайнятості у Донецькій та Луганській областях у обсязі на менше 1 % видаткової частини державного бюджету.
5. Надання особам з числа незайнятих, у тому числі зареєстрованим безробітним та самозайнятим особам, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, пільгове кредитування для започаткування такої діяльності, а також забезпечувати гарантовану зайнятість протягом 100 днів на рік для працездатних осіб з оплатою у розмірі не менше встановленої законом мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Запропоновані законопроектом заходи у сфері зайнятості населення потребуватимуть додаткових видатків з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що може мати наслідком збільшення розміру єдиного соціального внеску.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових фінансових і матеріальних витрат, джерелом забезпечення яких пропонуються кошти Державного бюджету України. Проте, здійснити фінансово-економічні розрахунки для авторів не вбачається за можливе у зв’язку з широким колом осіб, на яких поширюватиметься дія закону, та відсутністю даних про кількість таких осіб.
Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Міністерство фінансів України зазначає про незабезпеченість фінансовими ресурсами закону у разі його прийняття, водночас звертаючи увагу на неможливість проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету за окремими законодавчими пропозиціями через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи (реєстр. № 1022 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо встановлення доплати інвалідам І групи підгрупи А (реєстр. № 2026 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Третяковим О.Ю. та Загорієм Г.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичних операцій та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується шляхом встановлення щомісячних доплат збільшити розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, віднесеними до підгрупи А І групи (з урахуванням надбавки на догляд за ними) до розміру, передбаченого для дітей-інвалідів підгрупи А віком від 6 до 18 років (з урахуванням надбавки на догляд за ними).
Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту можлива в межах коштів, передбачених у державному бюджетів на виконання Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», проте авторами зазначається, що додаткова потреба у коштах державного бюджету становить 6,9 млн грн на рік (розрахунок проведено виходячи з орієнтовної кількості одержувачів – 2 тис. осіб). При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація передбачених законопроектом змін потребуватиме здійснення у 2015 році додаткових видатків з державного бюджету в обсязі понад 125,3 млн грн (за даними Мінсоцполітики середньомісячна кількість одержувачів вказаної допомоги у 2015 році становитиме 35318 осіб).
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо встановлення доплати інвалідам І групи підгрупи А (реєстр. № 2026 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Третяковим О.Ю. та Загорієм Г.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичних операцій та людей з інвалідністю.
1.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо відпусток)» (реєстр. № 2027 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» пропонується збільшити тривалість щорічної основної відпустки на 4 дні – з 24 до 28 календарних днів на рік, а також визначити порядок і умови надання такої відпустки, згідно яких щорічна відпустка надаватиметься за графіком, який затверджуватиметься не пізніше 15 січня поточного календарного року та лише після видання наказу (розпорядження) із зазначенням дати початку та закінчення відпустки.
Крім того, пропонується тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин збільшити до двох місяців (за чинною редакцією така відпустка надається тривалістю не більше 15 календарних днів на рік), понад перелік відпустки без збереження заробітної, плати визначений статтею 25 Закону України «Про відпустки».
Слід зазначити, що відповідно до статті 23 Закону України «Про відпустки» оплата відпусток працівникам установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та призведе до втрат надходжень до бюджету податку на прибуток, оскільки збільшаться валові витрати підприємств для оплати працівників, які будуть виконувати роботу за відсутніх працівників у зв’язку із збільшенням тривалості щорічної відпустки.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо відпусток)» (реєстр. № 2027 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати і зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо процедур закупівель установами (розпорядниками бюджетних коштів) освіти, науки, культури, охорони здоров’я) (реєстр. № 2158 від 17.02.2015), поданий народним депутатом України Курячим М.П.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів.
Разом з тим, запропоноване у законопроекті доповнення переліку закупівель, що здійснюються без застосування процедур, передбачених законами України «Про здійснення державних закупівель» та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», послугами з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, які надаються установам (розпорядникам бюджетних коштів) освіти, науки, культури, охорони здоров’я, може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно із частиною третьою статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовником у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування може бути застосована переговорна процедура закупівлі.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо процедур закупівель установами (розпорядниками бюджетних коштів) освіти, науки, культури, охорони здоров’я) (реєстр. № 2158 від 17.02.2015), поданий народним депутатом України Курячим М.П., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів) (реєстр. № 1910 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Кужель О.В., Ксенжуком О.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується замінити діючий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю, який введений в дію з 1 січня 2015 року Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», збором на обов’язкове державне пенсійне страхування при одержанні доходу від операцій з виготовлення ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, оптової, роздрібної, комісійної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Таким чином, передбачається повернутися до механізму справляння збору, який діяв до 31 грудня 2014 року, розширивши при цьому базу оподаткування та суб’єктів оподаткування.
За оцінкою авторів законопроекту, реалізація законопроекту збільшить доходну частину державного бюджету і надходження відповідного збору становитимуть 120 млн гривень. Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» надходження до загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю заплановані у сумі 221,8 млн гривень (тобто втрати доходів державного бюджету становитимуть понад 100 млн грн), на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.
При цьому, варто відмітити, що згідно із звітністю Казначейства України за січень-лютий 2015 року до державного бюджету надійшло збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю у сумі 27,1 млн грн, що майже в 5 разів більше ніж зібрано за аналогічний період 2014 року (5,7 млн гривень).
Авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
Слід також звернути увагу, що похідним від цього законопроекту є законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) за реєстр. № 1911 від 02.02.2015 р., поданий цими ж авторами, та яким унормовується питання зарахування зазначеного збору до доходів загального фонду державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів) (реєстр. № 1910 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Кужель О.В., Ксенжуком О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо забезпечення додаткових відпусток захисників Вітчизни в особливих обставинах) (реєстр. № 2037 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Біловолом О.М., Філатовим Б.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими надати право військовослужбовцю на відпустку за сімейними обставинами зі збереженням грошового забезпечення у випадках:
- укладення шлюбу – тривалістю до 10 календарних днів;
- тяжкого стану здоров’я або смерті дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри), батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення та назад;
- пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військовослужбовця чи інших його рідних – тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
Слід відмітити, що за чинною редакцією військовослужбовцю відпустка за сімейними обставинами у вищезазначених випадках надається без збереження грошового забезпечення. Проте, відповідно до пунктів 17 і 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період військовослужбовцям надаються відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення.
Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату грошового забезпечення у вищезазначених випадках у мирний час.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо забезпечення додаткових відпусток захисників Вітчизни в особливих обставинах) (реєстр. № 2037 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Біловолом О.М., Філатовим Б.А., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення довіри до судової влади (реєстр. № 1881 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О.І. та Чумаком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади» і розширити повноваження Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) та зобов’язати здійснювати перевірку в обов’язковому порядку усіх суддів, котрі виносили відповідні рішення.
Разом з тим, нормами законопроекту розширюється перелік підстав для зупинення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, встановлюється пріоритет перевірок ТСК відносно перевірок щодо тих самих справ, які перевіряються Вищою радою юстиції або Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Крім того, нормами законопроекту змінюється принцип формування ТСК та її чисельний склад: зі складу суб’єктів, котрі мають право призначати членів, виключається Верховна Рада України, розширюється коло осіб, які можуть бути призначені на посаду члена ТСК, проте кількість її членів скорочується з 15 до 11 осіб. При цьому, членам ТСК нормами законопроекту пропонується здійснювати виплату щомісячного грошового забезпечення у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України.
А також, нормами законопроекту пропонується технічне, інформаційне, фінансове та організаційне забезпечення роботи ТСК покласти на секретаріат Вищої ради юстиції, з числа якого 3 працівники повинні бути закріплені за кожним членом ТСК. При цьому, видатки на утримання ТСК пропонується визначати у Державному бюджеті України в складі видатків на утримання Вищої ради юстиції.
Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів державного бюджету.
Проте, реалізація норм законопроекту щодо грошового забезпечення членів ТСК потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Так, за розрахунками Міністерства фінансів України щомісячний обсяг видатків для виплати грошового забезпечення 11 членам ТСК складе 239,9 тис. грн, а в розрахунку на рік становитиме 2,88 млн гривень.
Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення довіри до судової влади (реєстр. № 1881 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О. І. та Чумаком В.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розширення підстав для перегляду судових рішень у кримінальному провадженні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та/або Верховним Судом України (реєстр. № 2107 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Пацканом В.В., Гопко Г.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» і надати право Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини у випадках виявлення порушення прав, основоположних свобод людини під час досудового та/або судового провадження, що могло вплинути на правильність застосування закону про кримінальну відповідальність, вносити подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ або Верховного Суду України про перегляд вироків у кримінальних провадженнях, а також ухвал про застосування примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в касаційному порядку.
Крім того, у проекті закону пропонується деталізувати вимоги до заяв і подань про перегляд судових рішень та особливості розгляду таких звернень Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, реалізація його положень потребує збільшення видатків державного бюджету.
Так за розрахунками авторів законопроекту, реалізація норм законодавчого акту в частині виконання додаткових повноважень Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини потребуватиме збільшення штату секретаріату Уповноваженого на 30 одиниць, що зумовить необхідність збільшення у 2015 році видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини» (код 5991010) на 2,82 млн грн (з них: оплата праці з нарахуваннями на заробітну плату – 2,52 млн грн та видатки розвитку – 300 тис. гривень).
З метою досягнення збалансованості бюджету авторами законопроекту пропонується спрямувати на зазначені цілі кошти, які передбачені у 2015 році за бюджетною програмою «Керівництво та у правління у сфері телебачення і радіомовлення» (код 1701010) Національній експертній комісії з питань захисту суспільної моралі, яку ліквідовано відповідно до Закону України від 10.02.2015 № 173-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі».
Для врегулювання питання фінансового забезпечення виконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини додаткових повноважень у пункті 2 Прикінцевих положень проекту закону міститься доручення Кабінету Міністрів України внести зміни до закону про Державний бюджет України на 2015 рік щодо збільшення видатків Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2,82 млн гривень.
Отже, реалізація норм законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення виконання додаткових повноважень Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Відтак, відповідно до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Тому, відповідні норми запропонованого проекту закону, у разі його прийняття, повинні застосовуватися відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розширення підстав для перегляду судових рішень у кримінальному провадженні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та/або Верховним Судом України (реєстр. № 2107 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Пацканом В.В., Гопко Г.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо відновлення в системі загальної юрисдикції військових судів) (реєстр. № 1896 від 30.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і утворити у системі загальних судів – Військові суди, які спеціалізуються на розгляді справ у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Зокрема, пропонується в системі місцевих судів утворити військові суди гарнізону та військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд (Військово-Морських Сил України).
Нормами законопроекту передбачається, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. При цьому, суддівська винагорода судді військового суду визначається в розмірах встановлених для суддів місцевих чи інших суддів, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, законопроектом передбачається, що суддям військових судів виплачується щомісячна доплата з посадового окладу, окладу за військове звання, вислугу років (у тому числі проходження військової служби в Збройних Силах України), науковий ступінь, та роботу яка передбачає доступ до державної таємниці, і інших доплат, передбачених цим Законом.
Запропоновано, що для фінансового забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. При цьому, особовий склад військових судів користуватиметься всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
Крім того, нормами законопроекту пропонується у складі Верховного Суду України утворити Військову судову колегію, склад якої затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду. У зв’язку з цим, збільшується кількість суддів Верховного суду України на 7 суддів.
Зважаючи на викладене, реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для утворення та утримання військових судів, а також у зв’язку із збільшенням кількості суддів Верховного Суду України.
Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, реалізація його призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України у другому півріччі 2015 року та в подальшому. Так, за розрахунками автора законопроекту додаткова потреба в коштах на місяць становитиме 4,9 млрд гривень.
Водночас, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що виходячи із показників державного бюджету утримання тільки одного місцевого спеціалізованого суду в місяць за розрахунками становить 1 млн грн, а збільшення кількості суддів Верховного суду України потребуватиме щонайменше 3,6 млн грн на рік.
Відтак, відповідно до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Тому, відповідні норми запропонованого проекту закону, у разі його прийняття, повинні застосовуватися відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо відновлення в системі загальної юрисдикції військових судів) (реєстр. № 1896 від 30.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г. має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо харчування дітей потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 2060 від 06.02.2015), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом пропонується відновити здійснення за рахунок коштів державного бюджету безоплатного харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, які мали право на таке харчування до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків, наведених у матеріалах до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі близько 210,0 млн гривень.
Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів реалізація передбачених законопроектом змін потребуватиме здійснення у 2015 році додаткових видатків з Державного бюджету України в обсязі 527,8 млн гривень.
Слід звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органам місцевої влади надано право встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує законодавчу ініціативу, спрямовану на захист прав дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, зазначені зауваження, які необхідно врегулювати у цьому законопроекті.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо харчування дітей потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 2060 від 06.02.2015), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М., має вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо права людей з інвалідністю на безплатний проїзд в приміському транспорті (реєстр. № 2069 від 09.02.2015), поданий народними депутатами України Третяковим О.Ю. та Загорієм Г.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», відновити право на безплатний проїзд усіма видами приміського транспорту інвалідів І групи, інвалідів ІІ групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують зазначені категорії осіб (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда).
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткового фінансування ні з державного, ні з місцевих бюджетів.
Водночас, статтею 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Відповідно Бюджетним кодексом України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89, частини перша та п’ята статті 102), а також до видатків місцевих бюджетів (підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91).
Відтак, реалізація закону, у разі його прийняття, потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи про відсутність фінансових ресурсів для забезпечення таких пільг.
Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів України вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо права людей з інвалідністю на безплатний проїзд в приміському транспорті (реєстр. № 2069 від 09.02.2015), поданий народними депутатами України Третяковим О.Ю. та Загорієм Г.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільгового проїзду інвалідів та окремих категорій соціально незахищених дітей (реєстр. № 2069-1 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Шухевичем Ю.Р, Березюком О.Р. та Гаврилюком М.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та «Про охорону дитинства», згідно з якими:
відновити право на безплатний проїзд усіма видами приміського транспорту інвалідів І групи, інвалідів ІІ групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують зазначені категорії осіб (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда);
передбачити право на безплатний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткового фінансування ні з державного, ні з місцевих бюджетів, хоча згідно із законопроектом розширюється коло осіб, які матимуть право на пільговий проїзд.
Зважаючи, що Бюджетним кодексом України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89, частини перша та п’ята статті 102) а також до видатків місцевих бюджетів (підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91), реалізація закону, у разі його прийняття, потребуватиме вишукання додаткових коштів, насамперед, з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України, звертаючи увагу на відсутність фінансових ресурсів для забезпечення таких пільг.
При цьому, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільгового проїзду інвалідів та окремих категорій соціально незахищених дітей (реєстр. № 2069-1 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Шухевичем Ю.Р, Березюком О.Р. та Гаврилюком М.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав інвалідів та деяких категорій дітей на пільговий проїзд (реєстр. № 2069-2 від 25.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та «Про охорону дитинства», згідно з якими:
відновити право на безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту інвалідів загального захворювання, а також у метро дітям-інвалідам, інвалідам по зору або з ураженням опорно-рухового апарату;
передбачити право на безплатний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують.
Бюджетним кодексом України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89, частини перша та п’ята статті 102), а також до видатків місцевих бюджетів (підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91).
Зважаючи, що законопроект зумовлює розширення кола осіб, які будуть мати право на пільговий проїзд у міському та приміському транспорті, його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.
Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Міністерство фінансів України визначає, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету, які не забезпечені фінансовими ресурсами.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав інвалідів та деяких категорій дітей на пільговий проїзд (реєстр. № 2069-2 від 25.02.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про державне замовлення будівництва тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 1442 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2015 року запровадити державне замовлення на будівництво тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб та передбачати в законі про державний бюджет на відповідний рік кошти в обсязі не менше 1 відсотка суми видатків державного бюджету. Поряд з тим, визначається, що держава виступає гарантом за зобов’язаннями державних замовників, а Уряд забезпечує їх фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державного замовлення.
Загалом такі пропозиції не узгоджується з вимогами частини другої статті 95 Конституції України, згідно з якою розмір і цільове спрямування будь-яких видатків держави визначається виключно законом про Державний бюджет України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на вказану мету не передбачені, що відмічено Міністерством фінансів України.
З огляду на такі вимоги законопроекту, реалізація законодавчої ініціативи в умовах 2015 року потребуватиме не менше 5 млрд грн додаткових коштів, що розраховано Міністерством фінансів, виходячи з показників видаткової частини загального фонду державного бюджету. Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про державне замовлення будівництва тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 1442 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
1.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про право громадян ініціювати розгляд нормативно-правових актів органами влади та місцевого самоврядування (реєстр. № 1641 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Мельничуком С.П. Богомолець О.В.
Відмітили:
Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці, розроблений з метою встановлення процедур і правил, за якими громадяни отримають право ініціювати розгляд нормативних документів органами державної влади та місцевого самоврядування шляхом створення та підписання петиції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Такі права пропонується надати через створення на офіційних сторінках Президента України та органів місцевого самоврядування відповідних електронних ресурсів.
За визначенням авторів реалізація законопроекту не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.
Водночас, у статті 4 законопроекту встановлено вимоги до таких інформаційно-телекомунікаційних систем, а у статті 6 законопроекту зобов’язано на офіційних сайтах Президента України та органів місцевого самоврядування кожного з населених пунктів створити електронні ресурси, що відповідають встановленим вимогам. Відтак, виконання таких вимог буде пов’язане з необхідністю розробки та супроводження надалі зазначених електронних ресурсів, що в свою чергу призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки згідно із статтями 87, 88 та 91 Бюджетного кодексу України функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування забезпечується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, що здійснюється за результатами державної експертизи.
При цьому, вартість розробки інформаційно-телекомунікаційних систем, які будуть використовуватись для підписання петицій, створення комплексних систем захисту інформації та проведення їх державної експертизи може змінюватись залежно від складності та масштабів систем (загальнодержавний рівень, обласний, районний рівні тощо).
Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Міністерство фінансів України визначаючи, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевого бюджетів, позбавлене можливості здійснити вартісну оцінку такого впливу через відсутність відповідних розрахунків.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про право громадян ініціювати розгляд нормативно-правових актів органами влади та місцевого самоврядування (реєстр. № 1641 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Мельничуком С.П. Богомолець О.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
1.2.39. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві (реєстр. № 2050 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Корчинською О.А., Мусієм О.С., Семенухою Р.С., Сисоєнко І.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.
Згідно з преамбулою до законопроекту, ним пропонується визначити організаційні та правові засади продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві до 31 грудня 2015 року.
Згідно із статтею 3 законопроекту організація фінансового забезпечення реалізації пілотного проекту передбачає, зокрема:
формування показників проектів бюджетів на 2015 рік з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів на надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги – на рівні обласних бюджетів пілотних регіонів (крім міста Києва) та бюджетних коштів для надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги на рівні бюджету міста Києва;
визначення у пілотних регіонах обсягу видатків за рівнями місцевих бюджетів на охорону здоров’я: на первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу для формування показників проектів бюджетів на 2015 рік.
Враховуючи, що Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» втратив чинність 31 грудня 2014 року, показники Державного бюджету України (в частині міжбюджетних трансфертів) та відповідних місцевих бюджетів на 2015 рік сформовані на базі чинного законодавства (без урахування особливостей, необхідних для продовження реформування в галузі охорони здоров’я у пілотних регіонах) і затверджені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та у рішеннях про відповідні місцеві бюджети на 2015 рік.
Відтак, реалізація закону, у разі його прийняття, потребуватиме у 2015 році перегляду обсягів медичної субвенції для місцевих бюджетів зазначених областей, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, та бюджету міста Києва (зменшення показників для бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів та збільшення для обласних бюджетів), а також порядку (методики) розрахунку таких показників, що буде мати наслідком внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та відповідних рішень про місцеві бюджети.
Згідно з висновком Міністерства фінансів України протягом 2012-2014 років щорічно виділялись цільові кошти на підтримку проведення реформування галузі охорони здоров’я у пілотних регіонах у обсязі 667,3 млн грн, у тому числі на підтримку проведення реформування медичної допомоги у пілотних регіонах – 417,3 млн грн, підтримку реформування первинної медичної допомоги для заохочення медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу, за обсяг і якість виконаної роботи – 250 млн гривень. Загалом Міністерство фінансів визначає, що прийняття законопроекту може впливати на виконання закону про Державний бюджет України у поточному році.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо джерел додаткових надходжень бюджету відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.
Поряд з тим для реалізації законопроекту належить внести зміни до Бюджетного кодексу України, обумовивши особливості фінансового забезпечення таких заходів (законопроект за реєстр. № 2134 від 13.02.2015).
Принагідно слід зазначити, що невизначеність із терміном завершення реформування системи охорони здоров’я у зазначених областях та м. Києві ускладнюватиме процес формування та затвердження як державного, так і відповідних місцевих бюджетів надалі.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві (реєстр. № 2050 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Корчинською О.А., Мусієм О.С., Семенухою Р.С., Сисоєнко І.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до перерозподілу видатків державного і місцевих бюджетів та може збільшити видатки державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
1.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо спрощення процедури відкликання депутатів місцевих рад (реєстр. № 2123 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Гаврилюком М.В., Дубініним О.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується розширити перелік підстав для відкликання депутатів місцевих рад та коло суб’єктів, які мають право вносити пропозиції про відкликання депутатів місцевих рад, а також інші зміни, пов’язані з організацією процедури відкликання депутатів місцевих рад.
Слід зазначити, що наслідком відкликання депутата місцевої ради, є дострокове припинення ним повноважень, а відтак проведення проміжних виборів у одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах.
Оскільки згідно із вимогами частини першої статі 60 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» проміжні місцеві вибори проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники місцевих бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо спрощення процедури відкликання депутатів місцевих рад (реєстр. № 2123 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Гаврилюком М.В., Дубініним О.І. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту» (реєстр. № 2176 від 19.02.2015), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про нотаріат», «Про заставу», «Про іпотеку» та «Про захист прав споживачів», з метою вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг шляхом встановлення заборони на вчинення виконавчих написів на документах, що встановлюють заборгованість за договорами про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальними договорами.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету. При цьому, у разі запровадження положень законопроекту може зрости кількість недобросовісних позичальників, які вирішили скористатися ситуацією і не платити за зобов’язаннями, та, відповідно, призвести до погіршення фінансового стану банків, що негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту» (реєстр. № 2176 від 19.02.2015), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про освіту» (щодо підвищення рівня престижності педагогічної праці) (реєстр. №2142 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Скуратовським С.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 57 Закону України «Про освіту» та встановити надбавки за престижність праці педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншім категоріям працівників навчальних закладів у фіксованому розмірі – 20 та 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.
За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України у разі встановлення 20 % надбавки педагогічним працівникам та 50 % надбавки науково-педагогічним працівникам, спеціалістам, робітникам, додаткова потреба у видатках становитиме близько 12,4 млрд грн, а у разі встановлення 50 % надбавки усім працівникам закладів та установ освіти – 17,1 млрд гривень.
Проте, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Необхідно відзначити, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової та податкової політики, політики у сфері освіти, а відповідно до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці» Кабінет Міністрів України визначає умови оплати праці працівників бюджетних установ.
Слід відмітити, що відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» педагогічним та науково-педагогічним працівникам здійснюється виплата надбавок за вислугу років /щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків/ та допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Крім того, на даний час відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування виплачується надбавка у граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, зважаючи на зауваження, аналогічні викладеним вище.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо підвищення рівня престижності педагогічної праці) (реєстр. №2142 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Скуратовським С.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
1.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки дитячо-юнацького спорту та фізичного виховання дітей (реєстр. № 2067 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Палатним А.Л., Величковичем М.Р., Томенком М.В., Силантьєвим Д.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про позашкільну освіту» пропонується:
відновити положення щодо обов’язковості передбачення посад фахівців з фізичної культури у дошкільних та інших навчальних закладах;
збільшити мінімальну кількість уроків з фізичної культури у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з двох до трьох на тиждень;
скасувати норми щодо плати за навчання дітей у дитячо-юнацьких спортивних школах;
встановити заборону скорочувати без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, існуючу мережу державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не призведе до реального зменшення доходів місцевих бюджетів.
За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація запропонованих законопроектом положень у 2015 році не дозволить отримати на покриття витрат з функціонування зазначених спортивних шкіл більш ніж 0,2 млрд грн, що в свою чергу потребуватиме вишукання відповідних коштів з місцевих бюджетів на зазначену мету. Крім того, зміна у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах кількості уроків фізкультури з двох до трьох разів на тиждень потребуватиме збільшення педагогічного персоналу у зазначених навчальних закладах та вишукання додаткових видатків на оплату праці у обсязі близько 0,5 млрд гривень.
Враховуючи зазначене, реалізація закону, у разі його прийняття, потребуватиме вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів.
Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки дитячо-юнацького спорту та фізичного виховання дітей (реєстр. № 2067 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Палатним А.Л., Величковичем М.Р., Томенком М.В., Силантьєвим Д.О., має вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів та збільшення видатків місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування господарських операцій у зв’язку із знищенням майна суб’єктів господарювання в результаті ведення бойових дій в зоні АТО) (реєстр. № 2126 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується надати право суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність або мають майно на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО), відносити до складу податкових витрат вартість товарів знищених в результаті військових дій, а також не нараховувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість на вартість товарів, які були знищені в результаті військових дій в зоні АТО.
Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у Податковому кодексі України розділ III «Податок на прибуток підприємств» викладено в новій редакції, а відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою, на що також звертає увагу Мінфін у своєму експертному висновку.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до значних втрат державного бюджету щодо податку на додану вартість, а обрахувати вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 числа кварталу, в якому його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування господарських операцій у зв‘язку із знищенням майна суб’єктів господарювання в результаті ведення бойових дій в зоні АТО) (реєстр. № 2126 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при узгодженні відповідних положень законопроекту з новою редакцією розділу III Податкового кодексу України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.45. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей виконання проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 2168 від 18.02.2015), поданий народним депутатом України Томенком М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо:
- надання можливості провадити господарську діяльність без реєстрації у податковому органі нерезидентам, які діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант між ЄБРР, Урядом України та ЧАЕС;
- звільнення від оподаткування прибутку ЧАЕС та прибутку підприємств, отриманого за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми;
- поширення пільг з оподаткування ПДВ з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання) та операцій з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, на операції з підакцизними товарами (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджетів з податку на прибуток на суму майже 28 млн грн, а вартісну величину впливу на показники бюджету з податку на додану вартість обрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю необхідних фінансово-економічних розрахунків до законопроекту.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей виконання проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 2168 від 18.02.2015), поданий народним депутатом України Томенком М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.46. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 15-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо компенсаторного механізму наповнення Державного бюджету України на 2015 рік для фінансування відомчих закладів охорони здоров’я та Міністерства оборони України (реєстр. № 2192 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується поширити норму Податкового кодексу України щодо звільнення до 31 грудня 2017 року від оподаткування операцій з експорту зернових і технічних культур на нову товарну позицію 1201 згідно з УКТ ЗЕД «Соєві боби, подріблені або не подріблені», яка на сьогодні оподатковується із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість з правом на бюджетне відшкодування.
Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту надасть можливість у 2015 році збільшити доходну частину державного бюджету на 3678212,3 тис. грн за рахунок зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на доходну частину державного бюджету у 2015 році, однак у зв’язку з тим, що проект закону пропонується ввести в дію з дня, що настає за днем його опублікування, визначення вартісної величини впливу на бюджет у поточному бюджетному періоді є неможливим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 15-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо компенсаторного механізму наповнення Державного бюджету України на 2015 рік для фінансування відомчих закладів охорони здоров’я та Міністерства оборони України (реєстр. № 2192 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету за рахунок зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.47. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту (реєстр. № 2202 від 23.02.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П. і Фріз І.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується розширити перелік товарів, які тимчасово на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість під час ввезення на митну територію України та постачання таких товарів на митній території України (доповнення таких товарів тканинами (матеріалами) для виготовлення шоломів).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість /за попередніми розрахунками недонадходження ПДВ, що справляється при ввезенні товарів на митну територію України, може становити 34,1 млн грн на рік/.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту (реєстр. № 2202 від 23.02.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П. і Фріз І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.48. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни у розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту (реєстр. № 2203 від 23.02.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П. і Фріз І.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану звільнити від оподаткування ввізним митом тканини (матеріали) для виготовлення шоломів, що класифікуються у товарній підкатегорії 3920 61 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість /за даними електронних копій митних декларацій, у 2014 році імпортовано в Україну товарів, що класифікуються у відповідній товарній підкатегорії, на загальну суму 163 млн грн, при цьому до бюджету сплачено ввізного мита 7,3 млн гривень/.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни у розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту (реєстр. № 2203 від 23.02.2015), поданий народними депутатами України Порошенком О.П. і Фріз І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита та податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.49. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про увічнення пам’яті про Революцію Гідності 2013-2014 років (реєстр. № 2058 від 06.02.2015), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Луценком І.С., Парасюком В.З. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.
Законопроектом пропонується встановити на законодавчому рівні основні форми увічнення пам’яті про Революцію гідності 2013-2014 років, серед яких:
- спорудження, упорядкування та збереження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, створення музеїв, меморіальних комплексів, інших об’єктів, що присвячені пам’яті жертв та учасників Революції гідності;
- сприяння об’єктивному дослідженню історії Революції гідності, відображенню подій революції, її жертв та мужності учасників у творах літератури і мистецтва, книгах і альбомах пам'яті, матеріалах засобів масової інформації (стаття 2 законопроекту);
- повернути у державну власність майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» та створити на його базі Музей Майдану (стаття 3 законопроекту).
Разом з тим, згідно з пунктом другим статті 5 «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується Кабінету Міністрів України передбачати при підготовці проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та в проектах законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні на здійснення заходів, пов’язаних з поверненням у державну власність майнового комплексу підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» та функціонування музею.
Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. При цьому, виходячи з вимог Конституції України, Міністерство фінансів України звертає увагу, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише на підставі і у порядку, встановленому законом та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, за ринковою вартістю відшкодування може значно перевищувати вартість, за якою відбувалося первісне відчуження майна з державної або комунальної вартості, що в свою чергу призведе до збільшення видатків з державного бюджету.
Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про увічнення пам’яті про Революцію Гідності 2013-2014 років (реєстр. № 2058 від 06.02.2015), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Луценком І.С., Парасюком В.З. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
1.2.50. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України (реєстр. № 1098 (доопрац.) від 09.02.2015), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Тимошенко Ю.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Законопроект визначає правовий статус тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, їх повноваження та організаційні основи діяльності.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Водночас, згідно із статтею 25 законопроекту для забезпечення належних умов роботи слідчої комісії і спеціальної комісії утворюється її секретаріат, до якого входять працівники Апарату Верховної Ради України та/або залучені фахівці за строковим трудовим договором у кількості не більше двох осіб. Оплата праці працівників таких секретаріатів, у тому числі преміювання, проводиться в межах кошторису видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України, в порядку та розмірах, встановлених для працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України. При цьому, за залученими фахівцями зберігається заробітна плата з усіма надбавками та доплатами за попереднім місцем роботи.
Відтак, виплата заробітної плати залученим фахівцям за рахунок коштів, передбачених на утримання Верховної Ради України створить додаткове навантаження на фонд оплати праці працівників її Апарату, потребуючи додаткових коштів з державного бюджету.
Крім того, у статті 28 проекту закону зазначено, що фінансове забезпечення діяльності слідчих комісій і спеціальних комісій та виділення для їх роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв’язку й транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах кошторису видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.
З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів із державного бюджету.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація норм законопроекту не вплине на доходну та видаткову частини бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України (реєстр. № 1098 (доопрац.) від 09.02.2015), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Тимошенко Ю.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
1.2.51. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування виплат одноразової допомоги Матерям-героїням, а також запровадження строків розгляду документів і вручення державних нагород (реєстр. № 2043 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Івахівим С.П., Мартиняком С.В., Москаленком Я.М., Литвином В.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» доповнити перелік видів державної допомоги новим видом – державна одноразова допомога матері-героїні, визначивши одержувачів допомоги – жінок, які відповідають визначенню «мати-героїня», її розмір – 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня року, в якому виникло право на таку допомогу та умови призначення. Одночасно, передбачається внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України», згідно з якими визначити процедуру присвоєння почесного звання України «Мати-героїня».
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.
Водночас, статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визначено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно, у Бюджетному кодексі України надання допомоги сім’ям з дітьми віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89, частини перша та п’ята статті 102).
Відтак, запровадження нового виду допомоги, за висновком Міністерства фінансів України, потребуватиме додатково 2,1 млрд грн на 2016 рік.
Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Крім того, Міністерством фінансів звернуто увагу, що згідно із Указом Президента України від 25.12.2007 № 1254 жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» виплачується одноразова винагорода, видатки на яку щорічно передбачаються у Державному бюджеті України за окремою бюджетною програмою (протягом 2009-2014 років виплачено винагороду понад 135 тис. жінкам, яким присвоєно почесне звання, на загальну суму 1,3 млрд гривень).
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування виплат одноразової допомоги Матерям-героїням, а також запровадження строків розгляду документів і вручення державних нагород (реєстр. № 2043 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Єремеєвим І.М., Івахівим С.П., Мартиняком С.В., Москаленком Я.М., Литвином В.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.52. СЛУХАЛИ:
Інформацію проект Закону України «Про забезпечення права та гарантій дітей-жертв збройного конфлікту, воєнних дій, тимчасової окупації території України» (реєстр. № 2146 від 16.02.2015), внесений народним депутатом України Фельдманом О.Б.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом передбачається визначити поняття «дитина-жертва воєнних дій, збройного конфлікту, тимчасової окупації на території України» та гарантії дотримання її прав і захисту.
Водночас пропонується внести зміни до законів України, зокрема, «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги» та:
віднести до категорії дітей, позбавлених батьківського піклування – дітей, батьки яких не виконують батьківські обов’язки з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції;
зобов’язати центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у разі виникнення загрози для життя, здоров’я, безпеки дітей, здійснювати евакуацію будинків дитини, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, закладів соціального захисту дітей, а у разі відсутності такої можливості – переведення їх вихованців до інших закладів, розташованих у безпечній зоні та тимчасове влаштування дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах або розлучені з сім’єю, у соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує виділення коштів державного бюджету, однак має забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на функціонування центральних та місцевих органів виконавчої влади, резервного фонду, надходження благодійної допомоги, а також коштів місцевих бюджетів та коштів, які перерозподіляються між державним і місцевими бюджетами.
Враховуючи такі пропозиції та беручи до уваги, що відповідно до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, прийняття законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, зокрема на:
надання дітям, які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів, матеріальної, медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції;
розширення переліку категорії осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах і мають право на отримання соціальних послуг;
евакуацію будинків дитини, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, закладів соціального захисту дітей, відселення із зони воєнних дій і збройних конфліктів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
створення дитячих містечок.
Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів України вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.
Міністерство фінансів зазначає про вплив законопроекту на видатки державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про забезпечення права та гарантій дітей-жертв збройного конфлікту, воєнних дій, тимчасової окупації території України (реєстр. № 2146 від 16.02.2015), внесений народним депутатом України Фельдманом О.Б., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
1.2.53. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оптимізації транспортного податку (реєстр. № 1830 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується змінити встановлену фіксовану ставку у розмірі 25 тис. грн транспортного податку на легкові автомобілі (які використовуються до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см) на диференційовані ставки такого податку залежно від середньоринкової вартості легкових автомобілів (вартість яких перевищує 1 млн грн, а розмір ставки залежатиме від середньоринкової вартості автомобіля на початок року і встановлюватиметься у відсотках до такої вартості).
За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на доходну частину бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості автомобілів, середньо ринкова вартість яких на початок податкового (звітного) періоду перевищуватиме 1 млн. гривень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оптимізації транспортного податку (реєстр. № 1830 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення/зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку, залежно від практичної реалізації законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.54. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 1868 (доопрац.) від 04.02.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Барною С.С., Юриком Т.З.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується змінити діючу систему оподаткування транспортним податком, згідно з яким до об’єкту оподаткування належатимуть транспортні засоби (легкові автомобілі, мотоцикли, моторні човни, яхти, літаки, гелікоптери), початкова вартість яких більше ніж 50 тис. євро. При цьому, на обчислення суми податку (відповідно до формул обрахунку податку на транспортний засіб) впливає вартість, об’єм циліндрів двигуна, потужність; вік транспорту.
Належить звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено транспортний податок, відповідно до якого автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, вік якого не перевищує 5 років, підлягає оподаткуванню за ставкою 25000 грн. на рік.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості легкових автомобілів, мотоциклів, моторних човнів, яхт, літаків, гелікоптерів, початкова вартість яких перевищуватиме 50 тис. євро.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 1868 (доопрац.) від 04.02.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Барною С.С., Юриком Т.З., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення/зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку, залежно від практичної реалізації законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.55. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених у порядку визначеному Законом України «Про очищення влади» Верховна Рада України від 16.09.2014 № 1682-VІІ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст. 2041) (реєстр. № 2063 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Бабак А.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими державні службовці, судді, прокурори та військовослужбовці, які були звільненні відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади», позбавляються права на призначення спеціальних пенсій і їх пенсійне забезпечення здійснюватиметься на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Реалізація положень законопроекту може зумовити економію видатків Державного бюджету України в частині видатків на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій державним службовцям, суддям, прокурорам, військовослужбовцям у зв’язку із призначенням зазначеній категорії громадян пенсій у менших розмірах.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України та призведе до їх економії, обсяг якої неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на сьогодні не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених у порядку визначеному Законом України «Про очищення влади» Верховна Рада України від 16.09.2014 № 1682-VІІ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст. 2041) (реєстр. № 2063 від 06.02.2015), поданого народними депутатами України Пташник В.Ю., Бабак А.В. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до економії видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.56. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про амністію у 2015 році (реєстр. № 2118 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Балогою В.І., Балогою П.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених осіб, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та жінок, чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, інвалідів першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, тощо.
Реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення витрат державного бюджету у разі суттєвого зменшення кількості засуджених осіб, що утримуються в установах виконання покарань. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів, зазначаючи, що загальний обсяг зменшення видатків державного бюджету буде залежати від фактичної кількості осіб, до яких буде застосована амністія.
Поряд з тим, необхідно зазначити, що виконання статті 16 законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема, в частині забезпечення влаштування звільнених неповнолітніх, які позбавлені батьківського піклування, до інтернатних закладів, в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, або встановлення над ними опіки чи піклування, інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання, до спеціальних будинків-інтернатів.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про амністію у 2015 році (реєстр. № 2118 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Балогою В.І., Балогою П.І., має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення та може зумовити збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.57. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Трудового кодексу України (реєстр. № 1658 від 27.12.2014), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Проект Трудового кодексу України передбачає визначення основних засад і механізмів реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, а також забезпечення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців у сфері організації виробничих відносин та розвитку соціального партнерства всіх учасників трудових і пов’язаних з ними правовідносин. Також норми проекту Кодексу спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інших міжнародно-правових актів.
Водночас з прийняттям Трудового кодексу України передбачається визначити такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом (тобто з 1 серпня 2015 року) Кодекс законів про працю України, закони України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей».
Зокрема, законопроектом пропонується визначити поняття мінімальної заробітної плати як встановленого законом розміру оплати праці за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), що має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника. Також, законопроектом передбачено встановлення нових або збільшення діючих розмірів (розширення переліку) гарантій для працівників.
Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту не вимагатиме додаткових витрат Державного бюджету України.
Однак, необхідно відмітити, що реалізація окремих статей законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, а саме:
- оплата часу чергування працівника, у разі ненадання працівнику, якого було залучено до чергування, дня відпочинку, з урахуванням перевищення норм робочого часу або у разі чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 128 проекту) (за чинним законодавством чергування працівників не передбачено);
- надання щорічної трудової відпустки за перший рік роботи до закінчення шести місяців безперервної роботи повністю або частково (частина третя статті 171 проекту) (за чинним законодавством – тривалість такої відпустки визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості);
- відшкодування витрат, пов’язаних з відкликанням працівника із щорічної трудової відпустки (частина друга статті 176 проекту) (за чинним законодавством – відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації);
- надання додаткової відпустки з частковим або повним збереженням заробітної плати у порядку заохочення за виконання державних або громадських обов’язків (частина перша статті 178 проекту) (чинним законодавством не передбачено);
- перегляд розміру мінімальної заробітної плати залежно від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо (абзац другий пункту 4 статті 206) (в умовах сьогодення така норма постійно вимагатиме перегляду і збільшення розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, згідно з чинним законодавством розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму, що є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості);
- збільшення оплати праці за роботу в нічній час на рівні не нижче ніж 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину (стаття 219 проекту) (за чинним законодавством – не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічній час);
- оплата роботи при поділі робочого дня на частини в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (стаття 220 проекту) (за чинним законодавством такого підвищення не передбачено);
- оплата у потрійному розмірі надурочно відпрацьованого часу понад 120 годин (стаття 221 проекту) (за чинним законодавством – у подвійному розмірі за всі відпрацьовані надурочні години);
- відшкодування витрат на проїзд працівникам, які протягом робочого дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі) (стаття 244 проекту) (чинним законодавством не передбачено);
- збільшення розмірів вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору з різних підстав (стаття 240 проекту), зокрема: у разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу в диференційованих розмірах від однієї до трьох середньомісячних заробітних плат в залежності від безперервного стажу роботи у даного роботодавця (за чинним законодавством – у розмірі не менше середнього місячного заробітку);
- сплата працівнику пені (компенсації) у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки виплати заробітної плати, індексації заробітної плати та процентів річних від простроченої суми (стаття 251 проекту) (відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу. Крім того, застосування пені як санкції за порушення в трудових відносинах не передбачено чинним законодавством);
- покладання додаткових повноважень на Міністерство соціальної політики стосовно реєстрації трудових договорів фізичною особою з роботодавцем, засвідчення записів в трудових книжках, реєстрація трудових договорів (пункт 1 у статтях 288 і 290, пункт 3 статті 294);
- створення та функціонування територіальних органів (або територіальних органів зайнятості) Міністерства соціальної політики (пункт 6 у статті 19, пункт 1 у статті 25, пункт 1.10 у статті 59, пункт 2 у статті 70, пункт 1.7 у статті 90, пункт 1 у статтях 288 і 290, пункт 3 у статті 294, пункт 2 у статті 302) (чинним законодавством не передбачено);
- забезпечення державних інспекторів праці форменим одягом, особистою печаткою та транспортними засобами службового користування (частини третя та четверта статті 326 проекту) (за чинним законодавством такого забезпечення не передбачено);
- надання фінансової підтримки працівникам, які працюють у зоні ведення антитерористичної операції (пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень проекту) (чинним законодавством не передбачено).
Однак, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Частина третя статті 199 проекту, згідно з якою юридичні особи, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, можуть відповідно до закону отримувати дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці, не узгоджується із нормами Бюджетного кодексу України, яким надання дотацій на заробітну плату не передбачено, та нормою статті 16 Господарського кодексу України, якою визначені цілі, на які держава може надавати дотації суб’єктам господарювання.
Також необхідно звернути увагу, що положення статей 197, 199, 200, 201, 202 в частині викладу щодо оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються (дотуються) з бюджету не узгоджується із бюджетною методологією. Так, відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України фінансування бюджету це надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна, зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету. Тобто термін «фінансування бюджету» має зовсім іншій економічний зміст.
Вимоги абзацу четвертого пункту 4 статті 206 проекту, згідно з якими територіальною угодою може встановлюватися мінімальна заробітна плата у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму, не узгоджується із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно з яким мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно законами України, який є обов’язковим для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів Державного бюджету України, проте відсутність фінансово-економічного обґрунтування та відповідних розрахунків унеможливлює надання експертного висновку стосовно вартісної величини впливу законопроекту на доходну та видаткову частину бюджету.
За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект Трудового кодексу України може бути прийнятий за основу за умови урахування висловлених ним зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Положення проекту Трудового кодексу України (реєстр. № 1658 від 27.12.2014), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.:
- мають вплив на показники бюджету (збільшують витрати бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
- рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при доопрацюванні законопроекту положення статей 197, 199, 200, 201, 202 привести у відповідність до бюджетної термінології, як це визначає Бюджетний кодекс України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.58. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостереження (реєстр. № 1395 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Деркачем А.Л., Шипком А.Ф., Москаленком Я.М., Развадовським В.Й.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та «Про електроенергетику», зокрема, щодо:
встановлення для експлуатуючих організацій ядерних установок додаткового об’єкту справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – збір) – за зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціалізованих сховищах та відповідних ставок (із зарахуванням відповідних коштів до бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок);
збільшення ставки збору для експлуатуючих організацій ядерних установок з одного до двох відсотків обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України за звітний період (без урахування ПДВ) із спрямуванням додаткових коштів на медичне страхування дітей, інвалідів та пенсіонерів та відповідним уточненням терміну «соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження»;
збільшення на 50 % встановлених НКРЕ пільгових обсягів споживання електричної енергії сільським населенням, що постійно проживає у 30-кілометровій зоні АЕС.
Поряд з тим, згідно із частиною п’ятою законопроекту 1 % коштів, отриманих від реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України, за звітний період (без урахування ПДВ) і справляється з експлуатуючих організацій ядерних установок, має спрямовуватись до обласних бюджетів у розмірі 25 %, до бюджетів районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження – 55 %, бюджетів монофункціональних міст – 20 %.
При цьому, у фінансово-економічно обґрунтуванні законопроекту визначено, що збільшення розміру збору до 2 % при поточних тарифах і обсягах промислового виробництва АЕС та сплаті від передачі на зберігання відпрацьованого ядерного палива становитиме близько 184 млн грн, що надійдуть до державного бюджету та мають бути використані за визначеними напрямами, однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належні розрахунки. Про таке відмічається також Міністерством фінансів України.
Водночас, слід звернути увагу, що починаючи з 1 січня 2015 року згідно із змінами до Бюджетного кодексу України, внесеними Законом України від 28.12.2014 року № 79, збір зараховується до загального фонду державного бюджету і спрямовується на здійснення видатків загального фонду державного бюджету (пункт 16-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України). Відповідно виключені положення Бюджетного кодексу України щодо надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.
Відтак, положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України в частині зарахування та використання надходжень збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, зазначаючи про його невідповідність Бюджетному кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостереження (реєстр. № 1395 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Деркачем А.Л., Шипком А.Ф., Москаленком Я.М., Развадовським В.Й., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення доходної та видаткової частин державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні законопроекту привести положення статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» у відповідність до Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
1.2.59. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку) (реєстр. № 1345 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Шлемком Д.В, Івченком В.Є., Крульком І.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується розширити встановлений статтями 3 та 6 Закону перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статусу гірських, та пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території такого населеного пункту, серед яких:
1) запровадити державну політику спеціальної регіональної підтримки для підприємств, що працюють в гірських населених пунктах шляхом:
– встановлення компенсації за невигідне географічне розташування у формі транспортної субсидії в розмірі 25 % витрат на рік, але не більше 100 тисяч гривень
(за розрахунком авторів додаткова потреба у коштах державного бюджету становитиме 2 млн грн);
– зменшення на 10 % нарахування на фонд заробітної плати
(така пропозиція призведе до зменшення надходжень до Пенсійного фонду і для покриття його дефіциту створить додаткове навантаження на державний бюджет);
2) встановити для суб’єктів підприємницької діяльності, що розмістили в гірських населених пунктах об’єкти торгівлі товарами повсякденного вжитку, надання побутових послуг, понижувальний коефіцієнт 0,75 до ставок, визначених податковим законодавством щодо податку на прибуток
(за розрахунком авторів зменшення надходжень до бюджету прогнозується у сумі 1,5 млн грн);
3) передбачити у високогірних населених пунктах, що розташовані на висоті
(за розрахунком авторів лише для забезпечення збільшення пенсій необхідно додатково вишукати 300 млн грн);
4) встановити для дітей, батьки яких мають статус особи, яка проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, пільгу щодо зарахування поза конкурсом до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів та гарантії виплати за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
(такі положення не узгоджуються з нормами пункту 2 частини першої законопроекту щодо підвищення таких стипендій на 20%, а у високогірних населених пунктах – на 40 %, що не дозволяє визначитись щодо обсягу додаткових коштів з державного бюджету. Крім того, згідно з підпунктом «ґ» пункту 2 частини першої статті 89 та підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України виплата стипендій у вищих та професійно-технічних навчальних закладах комунальної форми власності здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, тому положення пункту 4 частини першої законопроекту суперечать зазначеним нормам);
5) надавати за рішенням відповідної обласної ради соціальні допомоги пенсіонерам у розмірі до 50 % від встановлених їм пенсій за рахунок коштів обласних бюджетів, у тому числі за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на розвиток гірських територій
(потребуватиме збільшення видатків відповідних обласних бюджетів).
Відтак, реалізація зазначених положень законопроекту буде мати наслідком зменшення надходжень державного і відповідних місцевих бюджетів та потребуватиме вишукання значних додаткових коштів з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту щорічні додаткові витрати бюджету визначаються у сумі 303,5 млн грн, джерелом покриття яких пропонуються додаткові надходження від збільшення оподаткування окремих транспортних засобів (суден, літаків, вертольотів), які можуть бути віднесені до предметів розкоші шляхом прийняття закону про внесення змін до Податкового кодексу України.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів щодо джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.
При цьому запропоновані у законопроекті положення не в повній мірі узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу України, у частині другій статті 4 якого визначено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються норми цього Кодексу. Тому питання надання з державного бюджету транспортної субсидії, соціальної допомоги пенсіонерам за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам має бути унормоване у статтях 87, 90 та 102 Бюджетного кодексу України.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку) (реєстр. № 1345 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Шлемком Д.В, Івченком В.Є., Крульком І.І., має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення доходів державного і відповідних місцевих бюджетів та збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його норми з вимогами статей 85, 87, 90 та 91 Бюджетного кодексу України, пункту 7.3 Податкового кодексу України, а також виключити частину першу Прикінцевих положень законопроекту як таку, що не відповідає вимогам пункту першого частини першої статті 83, статті 87 Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування.
1.2.60. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій) (реєстр. № 2122 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Дубневичем Я.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується запровадити новий термін «трансфер податку», що означає перерахування на користь неприбуткової установи або організації частини податку з доходів фізичних осіб, що сплачена платником податку за звітний рік. Передбачається, що платник податку має право за наслідками звітного податкового року доручити контролюючим органам здійснити на користь однієї з неприбуткових організацій трансфер податку у розмірі 2 % від суми податку сплаченого платником за звітний рік. При цьому, орган державного казначейства переказує неприбутковим організаціям відповідну суму шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок відповідної бюджетної організації.
У цьому зв’язку Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку звертає увагу, що Податковим кодексом України визначений механізм реалізації платником податку права на податкову знижку, який є прозорим, оскільки має цільовий та документально підтверджений характер понесених витрат. Платник самостійно та на власний розсуд спрямовує кошти або вартість майна у формі пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Такий механізм узгоджується з бюджетним законодавством. Разом з тим, передбачений у законопроекті спосіб врегулювання такого питання суперечить вимогам Бюджетного кодексу України та статті 95 Конституції України.
Насамперед, законопроект не відповідає визначеним пунктами 4 і 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України принципу повноти бюджетної системи (згідно з яким до складу бюджету підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) та принципу цільового використання бюджетних коштів, (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).
Частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Частинами третьою-п’ятою статті 45 та частиною п’ятою статті 78 Кодексу передбачено, що контролюючі органи забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного і місцевих бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів), а податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету вважаються зарахованими до державного і місцевих бюджетів з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Згідно із частинами першою і другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, що встановлюється законом про Державний бюджет України.
Частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів в частині податку на доходи фізичних осіб.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях.
Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій) (реєстр. № 2122 від 12.02.2015), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Дубневичем Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
2. Законопроект не відповідає частині другій статті 95 Конституції України та вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед, пунктам 4 і 8 частини першої статті 7, частинам першій і другій статті 23, частинам третій-п‘ятій статті 45 і частині п’ятій статті 78).
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Опосередкований
1.2.61. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків) (реєстр. № 2004 від 03.02.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Журжієм В.В., Продан О.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є сприяння налагодженню діалогу між владою і суб‘єктами господарювання, забезпечення прозорості та передбачуваності податкової системи, відмова від каральної моделі податкового контролю. У законопроекті, зокрема, пропонується до 31 грудня 2016 року звільнити платників податків від сплати штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, у разі сплати податкового зобов‘язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України, запропоноване законопроектом звільнення спричинить зниження відповідальності платників податків, несплату несумлінними платниками податків зобов’язань лише за результатами перевірок, що суперечить принципу рівності усіх платників перед законом стосовно суб’єктів господарювання, які своєчасно та в повному обсязі сплачують податки та збори (платежі). При цьому, зазначений факт сплати не позбавляє платника податків у подальшому оскаржити податкове повідомлення – рішення в частині тільки зазначеної суми, що в подальшому призведе до втрат державного бюджету у зв’язку з неможливістю стягнути нараховані штрафні санкції.
Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що не підтримує законопроект, надаючи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту в частині обмеження прав контролюючих органів при проведенні перевірок, призведе до зниження платіжної дисципліни платників податків, що в свою чергу може призвести до втрат доходів бюджету.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків) (реєстр. № 2004 від 03.02.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Журжієм В.В., Продан О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.62. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України «Про рекламу» (щодо впорядкування розміщення зовнішньої реклами на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів) (реєстр. № 1873 від 28.01.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до статі 16 Закону України «Про рекламу» та заборонити розміщення на автомобільних дорогах засобів зовнішньої реклами поза населеними пунктами на відстані менш ніж
Реалізація зазначеного матиме позитивні соціальні наслідки у зв’язку із зменшенням кількість дорожньо-транспортних пригод та важкості їх наслідків за рахунок усунення впливу на учасників дорожнього руху сторонньої інформації, яка не пов’язана з дорожнім рухом, проте, призведе до зниження ділової активності підприємств, що розміщують рекламу і, як наслідок, може зменшити надходження державного і місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного чи місцевого бюджетів.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України «Про рекламу» (щодо впорядкування розміщення зовнішньої реклами на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів) (реєстр. № 1873 від 28.01.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити надходження державного і місцевих бюджетів у разі зниження ділової активності підприємств, що розміщують рекламу).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
1.2.63. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір (реєстр. № 1908 від 02.02.2015), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», «Про кінематографію» згідно з якими:
- забороняється трансляція або ретрансляція аудіовізуальних творів, розповсюдження реклами та фільмів, під час створення яких було задіяно осіб, діяльність яких за рішенням уповноваженого органу виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України загрожує національним інтересам, територіальній цілісності та безпеці України,
- визначаються конкретні розміри штрафних санкцій до ліцензіатів – телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, які розраховуються виходячи з розміру ліцензійного збору ліцензіата за отримання ліцензії, зокрема від 10 до 25 відсотків за порушення відповідних обмежень, визначених Законом України «Про телебачення і радіомовлення» /згідно із положеннями зазначеного Закону розмір штрафу встановлюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за погодженням з Кабінетом Міністрів України, проте на даний час такі розміри у встановленому порядку не визначені/;
- запровадження штрафів до відповідних суб’єктів, що здійснюватимуть розповсюдження фільмів, під час створення яких було задіяно осіб, щодо яких уповноваженим органом виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України встановлені обмеження, у розмірі від 10 000 до 50 000 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження (показу), які сплачуватимуться до Державного бюджету України /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня 2015 р., розміри штрафів становитимуть від 12,2 млн грн до 60,9 млн гривень/.
Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету від штрафних санкцій у разі встановлення обмежень до осіб, діяльність яких загрожує національним інтересам, територіальної цілісності та безпеці України та яких було задіяно в трансляції або ретрансляції аудіовізуальних творів, розповсюдженні реклами та фільмів.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не потребуватиме додаткових видатків у поточному і наступних бюджетних періодах та може збільшити надходження до державного бюджету.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір (реєстр. № 1908 від 02.02.2015), поданого народним депутатом України Березою Б.Ю., матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть збільшувати надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідного правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
1.2.64. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про страхування» (реєстр. № 1797-1 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Рибалкою С.В., Лавриком О.В., Жолобецьким О.О., Романюком В.М., Різаненком П.О., Мартиняком С.В., Козирем Б.Ю.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом пропонується Закон України «Про страхування» викласти у новій редакції. При цьому, передбачається безпосередньо у законі визначити розмір плати за ліцензії на проведення страхової (перестрахової) діяльності. Згідно з частиною п’ятою статті 42 законопроекту за видачу ліцензії на провадження страхової діяльності за одним класом страхування сплачується плата в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за видачу ліцензії на об’єднання ризиків класів страхування та перестрахову діяльність – 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за переоформлення та видачу дубліката – 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Плата за видачу ліцензії сплачується одноразово та зараховується до Державного бюджету України.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про страхування» Кабінет Міністрів України встановлює плату за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування. Відповідно, постановою Уряду від 13.04.2005 року № 286 встановлено, що така плата є разовою і вноситься у розмірі, що становить 12,5 тис. гривень для кожного виду страхування.
Статтею 101 законопроекту передбачена можливість накладання Уповноваженим органом штрафів на страховиків та інших учасників страхового ринку за порушення законодавства у сфері страхування (у розрахунках від 50 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян залежно від виду порушення).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про страхування» (реєстр. № 1797-1 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Рибалкою С.В., Лавриком О.В., Жолобецьким О.О., Романюком В.М., Різаненком П.О., Мартиняком С.В., Козирем Б.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також від плати за ліцензії на проведення страхової діяльності у разі видачі відповідних ліцензій новим страховикам).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.65. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за доведення до банкрутства) (реєстр. № 1856-1 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком І.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Даним законопроектом пропонується статтю 219 Кримінального кодексу України доповнити окремим положенням за доведення до банкрутства державного підприємства або підприємства, частка державної власності якого складає більше половини голосів (акцій), в якому передбачити керівнику підприємства за вчинення таких дій покарання адміністративним штрафом (від 5 до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від таких штрафів належать до доходів загального фонду державного бюджету.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезазначені правопорушення.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за доведення до банкрутства) (реєстр. № 1856-1 від 10.02.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком І.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.66. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість) (реєстр. № 1626 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Єфімовим М.В., Кужель О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до переліку критеріїв, відповідно до яких платники податку на додану вартість мають право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» удосконалено норми щодо автоматичного відшкодування ПДВ, зокрема скорочено перелік критеріїв, які дають право платникам податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ та скасовано норму, до якої пропонується внести зміни. Відтак, запропонована законодавча ініціатива в частині внесення змін у підпункт 200.19.5 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України у поданій редакції не зможе бути реалізованою.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу на показники доходів бюджету відсутня.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість) (реєстр. № 1626 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Єфімовим М.В., Кужель О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість у разі узгодження відповідних положень з новою редакцією пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.67. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо помилок у митній декларації та вдосконалення електронного декларування) (реєстр. № 2133 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується зобов’язати органи доходів і зборів забезпечити функціонування інформаційної, телекомунікаційної та інформаційно-телекомунікаційної системи, яка у разі електронного декларування автоматично здійснює прийом та забезпечує черговість при оформленні електронної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює /доповнення статті 248 Кодексу новим положенням/, а також відмінити норму щодо застосування санкцій при систематичному (більше двох разів протягом місяця) допущенні декларантом у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності /зміни до статей 268 та 460 Кодексу/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надає пропозиції до законопроекту та зазначає, що реалізація його положень не має вартісного впливу на показники доходів бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо помилок у митній декларації та вдосконалення електронного декларування) (реєстр. № 2133 від 13.02.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для впровадження відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи залежно від загального обсягу бюджетних асигнувань на функціонування органів доходів і зборів та вжиття заходів щодо раціонального і економного використання бюджетних коштів, а також може призвести до зменшення доходів бюджетів від санкцій у разі виявлення відповідних порушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.68. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 446 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за піратство) (реєстр. № 2008 від 03.02.2015), поданий народним депутатом України Соляром В.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити, що:
1. Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної або іншої особистої вигоди судна або літального апарату за межами територіального моря будь – якої держави чи повітряного простору над ним для захоплення іншого судна, застосування насильства, пограбування або інших злочинних дій, щодо екіпажів чи пасажирів такого судна або літального апарату, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель однієї чи декількох осіб або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок реалізації конфіскованого майна. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватись той чи інший вид покарань.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 446 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за піратство) (реєстр. № 2008 від 03.02.2015), поданий народним депутатом України Соляром В.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.69. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо надання права присвоєння звання Герой України особам, які не є громадянами України) (реєстр. № 1421 (доопрац.) від 10.02.15), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Білецьким А.Є., Петренком О.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 6 Закону України «Про державні нагороди України», згідно з якими звання Герой України може присвоюватися іноземцям та особам без громадянства за здійснення ними геройського вчинку, пов’язаного із захистом прав і свобод громадян, незалежності та територіальної цілісності України або визначного трудового досягнення.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація Закону у разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, що також відмічає Міністерство фінансів України.
З приводу запропонованого слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державні нагороди України» нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею. У випадку, визначеному Законом, Герою України вручається орден «Золота Зірка» або орден Держави та відповідне посвідчення, на виготовлення яких належить вишукати додаткові кошти у державному бюджеті.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо надання права присвоєння звання Герой України особам, які не є громадянами України) (реєстр. № 1421 (доопрац.) від 10.02.15), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Білецьким А.Є., Петренком О.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.70. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про саморегулювальні організації (реєстр. № 1444 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом, зокрема, встановлено, що саморегулювальна організація зобов’язана укласти договір управління майном, предметом якого є грошові кошти та інше майно компенсаційного фонду (частина перша статті 18), проте відсутні положення щодо відповідальності у разі неукладання такого договору. При цьому у частині першій статті 19 законопроекту передбачається, що якщо договір з управителем компенсаційного фонду не укладено, відповідний орган виконавчої влади укладає такий договір в порядку, встановленому для закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у такому випадку невиконання саморегулювальними організаціями своїх обов'язків щодо укладання договору управління майном може призвести до додаткових витрат з бюджету.
Крім того, Мінфін звертає увагу, що у статті 8 законопроекту передбачено ведення та розміщення на сайті уповноваженого центрального органу виконавчої влади (при цьому, чітко не визначено, що це за орган) єдиного державного реєстру саморегулювальних організацій, що також може потребувати додаткових коштів з державного бюджету.
Проте, автором законопроекту не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування, що не дало можливості Мінфіну визначити вартісну оцінку впливу на показники бюджетів.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про саморегулювальні організації (реєстр. № 1444 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на ведення єдиного державного реєстру саморегулювальних організацій залежно від обсягу бюджетного призначення на функціонування відповідного державного органу та здійснення заходів щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів, а також на укладання відповідним органом виконавчої влади договорів управління майном з управителями компенсаційних фондів у разі невиконання саморегулювальними організаціями своїх обов’язків).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.71. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо оптимізації можливостей здійснення підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування та перебувають у трудових відносинах з працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період (реєстр. № 2144 від 16.02.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується підприємцям, що обрали спрощену систему оподаткування та перебувають у трудових відносинах з працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надати можливість працевлаштувати на місце призваного працівника іншу фізичну особу та незастосування кількісних обмежень, встановлених Податковим кодексом України щодо таких призваних працівників.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не матиме негативного впливу на дохідну частину бюджету, а визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів не має можливості. При цьому, запропоноване законопроектом положення дозволить платникам єдиного податку другої групи, які досягли граничної кількості найманих працівників (10 осіб), брати на місце мобілізованого працівника іншого працівника, що позитивно вплине на надходження до бюджету, зокрема в частині єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо оптимізації можливостей здійснення підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування та перебувають у трудових відносинах з працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період (реєстр. № 2144 від 16.02.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від результатів діяльності відповідних підприємців та працевлаштування нових фізичних осіб).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.72. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне розміщення тимчасових споруд (реєстр. № 2106 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Фірсовим Є.П., Алєксєєвим С.О., Новак Н.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Згідно із законопроектом встановлюється адміністративна відповідальність за самовільне розміщення тимчасових споруд на території населених пунктів, а також за їх межами, та визначається розмір штрафу, що накладається на громадян і посадових осіб у разі вчинення такого правопорушення:
від трьохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тимчасових споруд;
від п’ятисот до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тимчасових споруд (при повторному правопорушенні протягом року після накладення адміністративного стягнення);
від шестисот до дев’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тимчасових споруд (за систематичне правопорушення).
Розгляд справ щодо вказаних правопорушень покладається на адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад.
З огляду на положення пункту 38 частини першої статті 64 та пункту 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, згідно з яким адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або уповноваженими ними в установленому порядку адміністративними комісіями, належать до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, сплата відповідних штрафів (у разі виявлення відповідного правопорушення та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій) може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне розміщення тимчасових споруд) (реєстр. № 2106 від 11.02.2015), поданий народними депутатами України Фірсовим Є.П., Алєксєєвим С.О., Новак Н.В., має опосередкований влив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів за умови застосування штрафних санкцій при виявленні відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.73. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо додаткового джерела фінансування створення житлового фонду соціального призначення) (реєстр. № 1890 від 30.01.2015), поданий народним депутатом України Марченком О.О.
Відмітили:
Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується встановити, що кошти, отримані як пайова участь в розвитку інфраструктури населених пунктів, спрямовуються на створення житлового фонду соціального призначення, відповідно доповнивши назву такого внеску та напрями використання коштів.
При цьому, граничний розмір такої пайової участі, визначений у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», пропонується залишити без змін. Тому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.
Водночас, розширення напрямів використання зазначених коштів призведе до їх розпорошення між різними об’єктами та зумовить відтермінування введення в експлуатацію окремих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної інфраструктури (через недостатність коштів для їх завершення). При цьому Міністерство фінансів України звертає увагу, що надалі виникне необхідність у залученні додаткових бюджетних коштів для завершення будівельних робіт на таких об'єктах.
Однак, зважаючи, що всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів, Мінфін позбавлений можливості оцінити вплив запропонованих законопроектом змін на показники бюджету.
Крім того, реалізація законодавчої ініціативи буде неможливою без внесення змін до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України, в якому визначено, що до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів включаються кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо додаткового джерела фінансування створення житлового фонду соціального призначення) (реєстр. № 1890 від 30.01.2015), поданий народним депутатом України Марченком О.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів залежно від термінів введення в експлуатацію об’єктів будівництва інфраструктури).
У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності у терміни згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.74. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту) (реєстр. № 1788 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Агафоновою Н.В., Алєксєєвим С.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 124 Конституції України новою частиною шостою такого змісту:
«Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду».
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.
Однак, статтею 117 Римського статуту Міжнародного кримінального суду встановлено для держав-учасниць зобов’язання щодо сплати внесків, які нараховуються відповідно до узгодженої шкали нарахованих внесків, заснованої на шкалі, прийнятої Організацією Об'єднаних Націй.
З огляду на зазначене, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету. У разі приєднання до Римського статуту Міжнародного кримінального суду за розрахунками Міністерства фінансів України загальна річна сума внеску України становитиме орієнтовно 7,8 млн гривень, з яких: 3,3 млн гривень – регулярний (щорічний) членський внесок; 0,2 млн гривень – щорічний внесок до Фонду обігових коштів; 4,3 млн гривень – одноразовий внесок до проекту «Постійне приміщення Міжнародного кримінального суду». При цьому, як зазначає Мінфін, необхідність фінансового забезпечення виконання зобов’язань України із плати внесків виникне після ратифікації Верховною Радою України Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту) (реєстр. № 1788 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Агафоновою Н.В., Алєксєєвим С.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.75. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності народних депутатів та депутатів місцевих рад за невиконання ними обов’язків щодо особистого голосування) (реєстр. № 2064 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Березою Б.Ю., Парасюком В.З.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується конкретизувати обов’язок народного депутата України щодо особистої реєстрації та голосування шляхом внесення відповідних змін до законів України «Про статус народного депутата України» та «Про статус депутатів місцевих рад».
Крім того, пропонується доповнити:
- Кримінальний кодекс України новою статтею 3653, якою передбачити, що невиконання народними депутатами України обов’язку особисто брати участь у голосуванні за допомогою електронної системи шляхом використання особистої картки народного депутата (її дубліката) з питань, що розглядаються Верховною Радою України, вчинене, у тому числі, шляхом використання картки іншого народного депутата України (або її дубліката) – карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до п’яти років.
- Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 18846, якою передбачається, що невиконання депутатами місцевих рад обов’язку особисто голосувати з питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів за рахунок штрафних санкцій передбачених за відповідні правопорушення. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг доходів буде залежати від кількості скоєних правопорушень та застосуванні конкретних розмірів штрафних санкції.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності народних депутатів та депутатів місцевих рад за невиконання ними обов’язків щодо особистого голосування) (реєстр. № 2064 від 06.02.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Березою Б.Ю., Парасюком В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів за умови виявлення відповідних правопорушень та застосування санкцій).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.76. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією у період проведення антитерористичної операції (реєстр. № 1886-1 від 12.02.2015), поданий народним депутатом Артеменком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями встановивши, що:
- публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією, а також виготовлення чи зберігання або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, – караються обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією та знищенням відповідних матеріалів, а також конфіскацією засобів (знарядь) їх виготовлення та розповсюдження;
- такі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, - караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією і знищенням відповідних матеріалів, а також конфіскацією засобів (знарядь) їх виготовлення та розповсюдження;
- публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів із закликами до вчинення таких дій, – караються адміністративним арештом на строк п’ятнадцять діб.
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватись обмеження (позбавлення) волі.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією у період проведення антитерористичної операції (реєстр. № 1886-1 від 12.02.2015), поданий народним депутатом Артеменком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.77. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за незаконне ввезення, придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації) (реєстр. № 2125 від 12.02.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Змінами законопроекту пропонується визначити, що:
- спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації у статтях 201, 359 Кримінального Кодексу України є технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, обладнання та інші вироби, виготовлені для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності і заборонені у вільному обігу, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- багатофункціональні вироби (пристрої) побутового призначення, що передбачають можливість негласного отримання інформації, знаходяться у вільному обігу і не входять до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, не підпадають під дію статей 201, 359 Кримінального Кодексу України.
Крім того, частиною другою розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту визначено, що «особи, засуджені за діяння, кримінальна відповідальність за які скасована цим Законом, звільняються від покарання (основного і додаткового) відповідно до частини другої статті 74 Кримінального кодексу України».
З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення чисельності осіб, які перебувають в установах виконання покарань, а відтак – до економії коштів державного бюджету, що передбачаються на їх утримання.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за незаконне ввезення, придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації) (реєстр. № 2125 від 12.02.2015), поданий народним депутатом України Гаврилюком М.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.78. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння (реєстр. № 1373 (доопрац.) від 02.02.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 286-1, яка передбачає посилення відповідальності осіб за керування транспортними засобами або суднами у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння, зокрема, шляхом застосування штрафів та покарань у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, виправних робіт, арешту, обмеження волі і позбавлення волі.
Слід зазначити, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин, про що також відмічає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.
Як зазначає Міністерство фінансів України, загальна величина впливу на доходну/видаткову частини державного бюджету буде залежати від кількості скоєних злочинів, їх складу та залежно від покарань, які будуть застосовані.
Поряд з тим, Міністерством фінансів у своєму експертному висновку до даного законопроекту, виходячи із положень Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 08.04.2008 № 311) щодо гуманізації кримінального законодавства певної частини злочинів, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки, запропоновано замінити покарання у вигляді обмеження і позбавлення волі на більш м’яке – накладання штрафів, що не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Крім того, слід звернути увагу, що статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за аналогічні правопорушення передбачено застосування штрафних санкцій та інших заходів впливу, проте в інший спосіб та в інших розмірах.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння (реєстр. № 1373 (доопрац.) від 02.02.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.79. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання військовій агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках) (реєстр. № 2080 від 09.02.2015), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити новою статтею 4362 Кримінальний кодекс України та встановити, що:
- публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується така військова агресія – караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується військова агресія, та засобів їх виготовлення і розповсюдження;
- ті самі дії, вчинені повторно, або службовою особою – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафних санкцій передбачених за відповідні правопорушення, та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг доходів та видатків буде залежати від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, арешт, обмеження (позбавлення) волі.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання військовій агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках) (реєстр. № 2080 від 09.02.2015), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.80. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України для розширення інструментарію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою збереження заощаджень вкладників неплатоспроможних банків» (реєстр. № 2188 від 20.02.2015), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Романюком В.М., Солов’єм Ю.І., Фурсіним І.Г., Лавриком О.В., Кубівим С.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом пропонується ввести обмеження на дострокове зняття коштів вкладників неплатоспроможних банків при передачі зобов’язань приймаючому або перехідному банку, розширити інструментарій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету. При цьому, введення обмеження на дострокове зняття коштів може вплинути на довіру вкладників до банківських установ, що ускладнить забезпечення фінансової стабільності фінансових установ та збільшить витрати на здійснення відповідних заходів. Крім того, запропоновані законопроектом зміни можуть стати на перешкоді процесу реструктуризації банків та підвищить вартість реструктуризації.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України для розширення інструментарію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою збереження заощаджень вкладників неплатоспроможних банків» (реєстр. № 2188 від 20.02.2015), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Романюком В.М., Солов’єм Ю.І., Фурсіним І.Г., Лавриком О.В., Кубівим С.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків у разі погіршення фінансового стану банків).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.81. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо мінімізації засмічення населених пунктів) (реєстр. № 1103 (доопрац.) від 10.02.2015), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Рудиком С.Я. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття відповідного закону створить дієвий механізм притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні чистоти в населених пунктах.
Законопроектом пропонується у Кодексі України про адміністративні правопорушення:
внести зміни до статей 116-2, 119 та 141, підвищивши розмір штрафу до десяти неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів, за викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв та для посадових осіб – за звалювання снігу і сміття у смузі відводу автомобільних шляхів, скидання каналізаційних, промислових, меліоративних і стічних вод у систему шляхового водовідводу;
доповнити статтею 152-2, встановивши адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 0,5 до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за умисне викидання будь-яких побутових відходів за межі ємностей для збирання, утилізації чи переробки побутових відходів в населених пунктах;
змінами до статті 222 віднести розгляд справ, передбачених статтею 152-2, до компетенції органів внутрішніх справ (міліції).
Відтак, реалізація запропонованих змін до Кодексу про адміністративні правопорушення може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету за рахунок зростання надходжень від адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також зазначає Міністерство фінансів України і в межах компетенції підтримує прийняття законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо мінімізації засмічення населених пунктів) (реєстр. № 1103 (доопрац.) від 10.02.2015), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Рудиком С.Я. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виконання штрафних санкцій за виявлені правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом права законодавчої ініціативи.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.82. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі) (реєстр. № 2023 від 04.02.2015), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом з метою посилення заходів по охороні рідкісних видів тварин та рослин, середовища їх існування й перш за все місць існування у лісах і на територіях державних природних заповідників, а також посилення боротьби з браконьєрством пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та чотирьох законів України: «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання».
Вищезазначені зміни передбачають заборону: використання засобів знищення та вилову тварин таких як капкани та отрута з діючою речовиною фосфід цинку; використання ведмедів та вовків для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак; здійснення лісокультурної діяльності, рубки дуплястих дерев, всіх видів екскурсій крім пішохідних, біотехнічних заходів, сінокосіння механізованим засобом на території природних заповідників; вирубування та пошкодження дерев під час проведення заготівлі деревини з гніздами рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, дуплястих дерев, а також найстаріших дерев, що мають обсяг стовбура більше
Одночасно підвищується відповідальність за порушення природоохоронного законодавства та збільшуються в 10 разів розміри штрафів за порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (становитимуть від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за незаконне ввезення і вивезення об'єктів тваринного і рослинного світу (від 30 до 120 відповідно), за порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними (від 30 до 70), за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї з зазначеними характеристиками в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку (становитимуть від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Отже, прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.
Заразом поданим проектом Закону пропонується внести зміни до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наділити громадських інспекторів з охорони довкілля (представників громадських організацій) додатковими повноваженнями, зокрема правом складати протоколи про адміністративні правопорушення природоохоронного законодавства.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що громадські інспектори не наділені законодавством України достатніми повноваженнями для реального протистояння правопорушенням, та не забезпечать повноцінного фіксування порушень правил використання об’єктів тваринного світу або рослинного світу, утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах та вжиття заходів адміністративного впливу, тому не підтримує запропоновані зміни й в межах компетенції зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі) (реєстр. № 2023 від 04.02.2015), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.2.83. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо поводження з відходами та благоустрою територій) (реєстр. № 1816 від 22.01.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Невадою О.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього опрацювання є Комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про відходи», визначивши терміни і вимоги щодо «забруднення відходами» і «засміченість відходами», та привести у відповідність застосування цих термінів у Водному кодексі України, Земельному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Лісовому кодексі України, законах України «Про відходи», «Про благоустрій населених пунктів» та «Про автомобільні дороги», встановивши відповідальність за дотримання таких вимог.
При цьому, змінами до статей 59, 72, 73, 141 та 142 КУпАП підвищується адміністративна відповідальність у сфері поводження з відходами шляхом збільшення розміру штрафів (для громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від трьох до семи.) і для посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від п’яти до восьми) та ввести таку відповідальність за звалювання або розміщення снігу у несанкціонованих місцях (нова стаття 152-2), а також надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення у відповідній сфері громадським інспекторам благоустрою населених пунктів (зміни до статті 255).
Зважаючи на інші вимоги КУпАП, слід зазначити, що згідно із статтею 219 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 141,142, розглядаються виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а статями 241, 242-1 – центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у відповідних сферах їх діяльності.
Таким чином, реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо поводження з відходами та благоустрою територій) (реєстр. № 1816 від 22.01.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Невадою О.А., має опосередкований вплив на надходження бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів залежно від застосованих санкцій за відповідні порушення).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію у визначені законодавством терміни.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.84. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» (щодо вдосконалення порядку розгляду справ, які стосуються стягнення неустойки по несплачених аліментах) (реєстр. № 2197 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Крульком І.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується законодавчо врегулювати можливості розгляду спорів, що стосуються стягнення неустойки (пені) з несплачених аліментів за місцем проживання чи перебування позивача, а також звільнити таких позивачів від сплати судового збору.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на доходну та видаткову частини бюджетів, оскільки згідно зі статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України у разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» (щодо вдосконалення порядку розгляду справ, які стосуються стягнення неустойки по несплачених аліментах) (реєстр. № 2197 від 23.02.2015), поданий народним депутатом України Крульком І.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від наявності справ щодо стягнення неустойки щодо несплачених аліментів до запровадження положень законопроекту).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримались» - 1.
2. Слухали:
Інформацію про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 35 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 0909).
Відмітили:
Законопроект про внесення зміни до статті 35 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2750 від 05.04.2013) було подано Кабінетом Міністрів України та прийнято 8 жовтня 2013 року Верховною Радою VII скликання у першому читанні за основу. Відповідно до вимог статті 106 Регламенту Верховної Ради України даний законопроект було передано до Верховної Ради VIII скликання і перереєстровано за № 0909 для подальшого розгляду за процедурою другого читання.
Перед розглядом пропозицій до даного законопроекту Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Русинський М.П. представив суть законопроекту та мету його прийняття.
Законопроектом пропонується доповнити відповідну статтю Кодексу положенням, згідно з яким головні розпорядники бюджетних коштів до бюджетних запитів, які передбачають надання державної допомоги суб’єктам господарювання, мають додавати копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги /Антимонопольного комітету України/ про допустимість такої допомоги, зважаючи на необхідність дотримання конкурентних умов.
Законопроект є похідним від Закону України від 1 липня 2014 року № 1555-VII "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", проект якого також було ініційовано Урядом та розроблено Антимонопольним комітетом (за участю міжнародних експертів) відповідно до міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою СОТ, Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною, Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, Порядком денним асоціації України – ЄС.
Зазначеним Законом передбачено запровадження контролю Антимонопольним комітетом за допустимістю надання державної допомоги суб’єктам господарювання для конкуренції, зокрема, визначено послідовність процедур щодо подання до Антимонопольного комітету надавачами державної допомоги повідомлень про відповідну державну допомогу, їх розгляд таким уповноваженим органом та прийняття ним відповідних рішень. Даний Закон частково набрав чинності 3 серпня 2014 року /в частині розроблення і прийняття відповідних порядків/, а в повному обсязі набиратиме чинності через три роки (тобто з 2 серпня 2017 року).
Антимонопольний комітет України зазначає, що реалізація такого Закону разом із законопроектом за реєстр. № 0909 має запобігти виділенню коштів з державного бюджету на державну допомогу суб’єктам господарювання, яка може призвести до спотворення конкуренції на товарному ринку, та з огляду на необхідність виконання міжнародних зобов’язань України просить прискорити підготовку цього законопроекту до другого читання.
За підсумками опрацювання положень законопроекту у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України за участю представників Антимонопольного комітету і Міністерства фінансів пропонується:
– у новій частині четвертій статті 35 Бюджетного кодексу виключити слова "чи місцевого", оскільки даною статтею регулюється питання складання бюджетних запитів виключно щодо формування проекту державного бюджету. Питання законодавчого врегулювання аналогічної процедури щодо проектів місцевих бюджетів потребує детального опрацювання в контексті здійснюваних заходів щодо децентралізації державної влади і реформування місцевого самоврядування, а також з урахуванням аналізу впровадження відповідної процедури щодо проекту державного бюджету;
– застосовувати положення законопроекту, починаючи з формування проекту державного бюджету на 2019 рік. Беручи до уваги, що основні положення Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" набиратимуть чинності з 2 серпня 2017 року, на той час головні розпорядники бюджетних коштів вже мають подати бюджетні запити до Міністерства фінансів для формування проекту державного бюджету на 2018 рік. Тому не вбачається можливим застосування такого законопроекту з дотриманням бюджетних процедур у 2017 році щодо додання до бюджетних запитів копій відповідних рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги;
– внести необхідні техніко-юридичні та редакційні правки для забезпечення узгодженості положень законопроекту з урахуванням врахованих пропозицій до нього, зокрема, назву законопроекту викласти в такій редакції: "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги".
Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. запропонував Комітету підтримати таке рішення: врахувати запропоновані поправки та рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 0909 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця додається).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., а також Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Русинський М.П.
За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіним К.Є. пропозицію щодо рішення Комітету. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 35 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 0909) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту.
Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утримались» - 1, «не голосували» - 4.
3. Слухали:
Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних (реєстр. № 2172).
Відмітили:
Законопроект 5 березня 2015 року розглянуто Верховною Радою України у першому читанні та прийнято за основу. При цьому, Комітету з питань бюджету доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (реєстр. № 2171) /згідно з Постановою Верховної Ради України від 05.03.2015 р. № 237-VIIІ/.
Довідково: Законопроект за реєстр. № 2171 також прийнято за основу 5 березня 2015 року і згідно з Постановою Верховної Ради України від 05.03.2015 р. № 236-VIIІ Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики доручено зазначений законопроект доопрацювати до другого читання з урахуванням положень Закону України «Про відкритість використання публічних коштів». За попередньою інформацією Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на своєму засіданні 01.04.2015 р. розглянув відповідне питання і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2171 прийняти у другому читанні та в цілому як закон.
Згідно із статтею 116 Регламенту Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету надійшло 11 пропозицій народних депутатів України до законопроекту.
При цьому, більшість з поданих пропозицій спрямовано на врегулювання питань, порушених під час розгляду законопроекту у першому читанні (у висновку Комітету з питань бюджету щодо законопроекту і висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради зауваженнях).
Насамперед, у доопрацьованому законопроекті пропонується викласти у новій редакції зміни до статті 28 Бюджетного кодексу з метою збереження змін до такої норми, що набули чинності 4 березня п.р. згідно із Законом України від 10.02.2015 р. № 176-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України». Чинними змінами встановлено розширення переліку інформації про бюджет, що підлягає оприлюдненню /зокрема, розміщення на офіційному сайті Казначейства місячної звітності про виконання державного бюджету, на офіційному сайті Мінфіну – інформаційно-аналітичних матеріалів щодо основних показників та завдань державного бюджету (у доступній для громадськості формі), на офіційних сайтах головних розпорядників коштів державного бюджету – інформації про мету, завдання та очікувані результати, яких передбачається досягти при виконанні бюджетних програм/, а також у тексті Кодексу запроваджено скорочені назви Мінфіну і Казначейства.
Також у законопроекті пропонується конкретизувати, що головні розпорядники коштів державного бюджету обов’язково мають розміщувати на своїх офіційних сайтах бюджетні запити у триденний строк після подання законопроекту про державний бюджет до Верховної Ради. Відтак, такі запити міститимуть деталізацію бюджетних показників, вже передбачених в урядовому законопроекті про державний бюджет, та належні обґрунтування до них.
Крім того, з огляду на наявність Закону України від 11.02.2015 р. № 183-VIII «Про відкритість використання публічних коштів», який набирає чинності у вересні п.р., пропонується доповнити статтю 28 Бюджетного кодексу положенням, що умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання коштів державного і місцевих бюджетів визначаються Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», а відтак для забезпечення узгодженості правових норм законопроект має набирати чинності з 1 вересня 2015 року.
За підсумками опрацювання таких пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України за участю представників Адміністрації Президента України та Міністерства фінансів України головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету з питань бюджету: врахувати 9 пропозицій (з них 6 – в іншій редакції) і врахувати частково 2 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 2172 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця додається).
Для зручності розгляду вищевказаних пропозицій довідково підготовлено порівняльну таблицю щодо підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції з чинними нормами Бюджетного кодексу, яка роздана народним депутатам – членам Комітету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Пинзеник В.М., Маркевич Я.В. Іщейкін К.Є., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Ванат П.М., а також заступник Глави Адміністрації Президента України Шимків Д.А. та заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.
За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних (реєстр. № 2172) прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.
Голосували: «за» - 12, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» - 4.
4. Слухали:
Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (реєстр. № 2515 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Кубівим С.І. та Крульком І.І.
Відмітили:
Законопроектом передбачається доповнити статті 2, 7 та 16 Закону України «Про Рахункову палату» положеннями щодо здійснення Рахунковою палатою повноважень з контролю за надходженням коштів до державного бюджету, які закріплені за Рахунковою палатою згідно із змінами до статті 98 Конституції України, внесеними законами України від 19.09.2013 р. № 586-VII і від 21.02.2014 р. № 742-VII.
Статтею 98 Конституції України, зокрема, встановлено, що контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація законопроекту дасть змогу забезпечити контроль за виконанням державного бюджету в повному обсязі, а також можливість отримання Україною кредитної допомоги від Світового банку у сумі 500 млн дол. США та Уряду Японії у сумі 300 млн дол. США.
Слід звернути увагу, що наразі у Комітеті з питань бюджету триває робота щодо підготовки до другого читання законопроекту про Рахункову палату (реєстр. № 2072), прийнятого 5 березня п.р. Верховною Радою України за основу. Новий закон про Рахункову палату має бути основоположним законом, що визначатиме засади діяльності Рахункової палати відповідно до вимог Конституції України з урахуванням міжнародних стандартів аудиту державних фінансів та включатиме врегулювання порушеного у законопроекті за реєстр. № 2515 питання.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (висновок від 03.04.2015 № 16/3-504/2515) вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (від 03.04.2015 № 31-04310-01-2/11727) зазначає про підтримку законопроекту та вважає, що його реалізація не потребуватиме витрат з державного бюджету.
На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.
Підсумовуючи, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2515 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон, при цьому виключивши пункт 3 розділу І законопроекту (щодо змін до частини другої статті 16 Закону України «Про Рахункову палату»).
Заступник Міністра фінансів України Качур Р.П. та Головний контролер – директор департаменту з питань правового забезпечення Рахункової палати Пилипенко В.П. зазначили про підтримку законопроекту за реєстр. № 2515 із виключенням у ньому пункту 3 розділу І.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В. Матвієнко А.С., Крулько І.І., Гордєєв А.А., Пинзеник В.М., а також Головний контролер – директор департаменту з питань правового забезпечення Рахункової палати Пилипенко В.П.
За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.
Ухвалили:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (реєстр. № 2515), поданий народними депутатами України Кубівим С.І. та Крульком І.І., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон, при цьому виключивши пункт 3 розділу І законопроекту (щодо змін до частини другої статті 16 Закону України «Про Рахункову палату»).
Голосували: «за» - одноголосно.
5. Різне.
Слухали:
Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. про підсумки проведення Комітетом з питань бюджету слухань на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».
Відмітили:
Комітетські слухання відбулися 25 березня 2015 року. Від Комітету з питань бюджету були присутні Голова Комітету Павелко А.В., Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В., голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В., голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І., а також члени Комітету з питань бюджету Маркевич Я.В. і Рудик С.Я.
У комітетських слуханнях взяли участь заступник Голови Верховної Ради України Сироїд О.І, Представник Президента України у Верховній Раді України Кубів С.І., народний депутат України Южаніна Н.П., Голова Рахункової палати Магута Р.М., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П., а також представники Адміністрації Президента України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати, Апарату Верховної Ради України, громадських організацій і вищих навчальних закладів, міжнародні експерти та інші запрошені і зацікавлені особи.
Під час слухань відбулися фахові виступи і надані пропозиції щодо шляхів законодавчого вдосконалення діяльності Рахункової палати, включаючи напрями доопрацювання законопроекту про Рахункову палату (реєстр. № 2072), поданого Президентом України та прийнятого Верховною Радою України 5 березня 2015 року за основу.
Матеріали комітетських слухань розміщені в електронному вигляді на сайті Комітету з питань бюджету у рубриці «Діяльність Комітету» ® «Комітетські слухання».
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» за результатами комітетських слухань пропонується прийняти такі рекомендації:
Комітету з питань бюджету при підготовці законопроекту про Рахункову палату (реєстр. № 2072) до другого читання опрацювати висловлені під час слухань пропозиції щодо наступних напрямів:
– діяльність Рахункової палати має стати більш відкритою і публічною, результати її діяльності мають регулярно заслуховуватися Верховною Радою України та її органами, широко висвітлюватися в засобах масової інформації та оприлюднюватися на офіційному сайті Рахункової палати;
члени Рахункової палати повинні бути професійними, незалежними, неупередженими та відповідати чітким кваліфікаційним вимогам;
Голова Рахункової палати має обиратися з-поміж членів Рахункової палати та повинен виконувати, перш за все, представницьку, координуючу, модераційну та організаційну функції;
– призначення членів Рахункової палати має відбуватися на конкурсній основі та бути максимально прозорим та демократичним;
фінансове забезпечення Рахункової палати має здійснюватися відповідно до єдиних бюджетних правил, при цьому бюджетні кошти мають бути достатніми для належного виконання таким державним органом своїх повноважень з урахуванням необхідності вжиття заходів щодо економного і раціонального використання фінансових, трудових та інших ресурсів;
організаційне забезпечення роботи Рахункової палати має бути покладене на Апарат Рахункової палати;
– робота Рахункової палати має бути ефективною і результативною, що передбачає не тільки підготовку більш обґрунтованих висновків щодо виявлених порушень, але і конкретних практичних рекомендацій щодо їх усунення та недопущення у подальшому;
необхідно посилити взаємодію Рахункової палати з Верховною Радою України та передбачити щоквартальне звітування Рахункової палати під час пленарного засідання парламенту;
співпраця Рахункової палати з правоохоронними органами має стати систематичною та більш ефективною для підвищення рівня реагування за результатами контрольних заходів Рахункової палати.
Підсумовуючи, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати таке рішення: прийняти зазначені рекомендації комітетських слухань і відповідно доручити підкомітету врахувати їх при підготовці законопроекту за реєстр. № 2072 до другого читання.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Крулько І.І. та Рудик С.Я.
За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.
Ухвалили:
1. Прийняти рекомендації за підсумками проведення комітетських слухань на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».
2. Голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крульку І.І. забезпечити врахування таких рекомендацій при підготовці до другого читання законопроекту про Рахункову палату (реєстр. № 2072).
Голосували: «за» - одноголосно.
Голова Комітету А.В. Павелко
Секретар Комітету В.В. Шкварилюк