Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №45 від 27 січня 2016 року
1500 година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
Головує: Голова Комітету Павелко А.В.
Присутні:
Члени Комітету: Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шкварилюк В.В.
Всього присутніх – 19 народних депутатів.
Відсутні:
Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Левченко Ю.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Новацька Н.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.
Список запрошених:
Маркарова О.С. – заступник Міністра фінансів України – керівник апарату; Барах Є.В. – перший заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України; Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати. |
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
3. Про проект Закону України за реєстр. № 3778, поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Матвієнка А.С./
4. Про попередній розгляд питання щодо розподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Гордєєва А.А./
5. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
6. Різне.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"(щодо узгодження законодавчих актів з питань ліцензування окремих операцій)" (реєстр. № 3486 від 16.11.2015, народні депутати України Поляков М.А., Силантьєв Д.О., Стеценко Д.О., Івченко В.Є., Лубінець Д.В.);
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві вибори" (щодо унеможливлення не обрання депутата від територіального виборчого округа)" (реєстр. № 3439 від 10.11.2015, народний депутат України Денисенко А.П.);
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 86 Закону України "Про місцеві вибори" щодо встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі" (реєстр. № 3439-1 від 26.11.2015, народний депутат України Співаковський О.В.);
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій трудових прав осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування, у зв’язку із проходженням ними військової служби" (реєстр. № 3464 від 12.11.2015, народні депутати України Дехтярчук О.В., Кудлаєнко С.В., Гуляєв В.О., Федорук М.Т.);
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 47 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" щодо додаткових гарантій захисту пенсійних накопичень вкладників недержавних пенсійних фондів" (реєстр. № 3473 від 13.11.2015, народні депутати України Веселова Н.В., Семенуха Р.С.);
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань банківської таємниці" (реєстр. № 3479 від 13.11.2015, народні депутати України Поляков М.А., Лубінець Д.В.);
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо діяльності студентських профспілок)" (реєстр. № 3474 від 13.11.2015, народні депутати України Маркевич Я.В., Рябчин О.М. та інші);
Проект Закону України "Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)" (реєстр. № 3516 від 24.11.2015, народні депутати України Демчак Р.Є., Довбенко М.В., Різаненко П.О., Рибалка С.В., Кутовий Т.В. та інші);
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво" (реєстр. № 3578 від 03.12.2015, народний депутат України Помазанов А.В.);
1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (щодо відкритості інформації про розмір невнесеної частини вкладу до статутного капіталу учасників товариства з обмеженою відповідальністю)" (реєстр. № 3528 від 26.11.2015, народний депутат України Фельдман О.Б.);
1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо електронних комунікацій)" (реєстр. № 3645 від 14.12.2015, народний депутат України Данченко О.І. та інші);
1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (щодо децентралізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів)" (реєстр. № 3553 від 27.11.2015, народні депутати України Ванат П.М., Романовський О.В., Сольвар Р.М., Матвійчук Е.Л.);
1.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 31 Закону України "Про зайнятість населення" (щодо унормування громадських робіт)" (реєстр. № 3566 від 01.12.2015, Кабінет Міністрів України);
1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1071 Цивільного кодексу України (щодо списання коштів з рахунка померлого потерпілого від нещасного випадку на виробництві)" (реєстр. № 3577 від 03.12.2015, народний депутат України Папієв М.М.);
1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту інформаційного простору України)" (реєстр. № 3562 від 30.11.2015, народні депутати України Шверк Г.А., Севрюков В.В., Онуфрик Б.С.);
1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" щодо моніторингу ситуації у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", (реєстр. № 3655 від 16.12.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.);
1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" щодо використання об’єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах" (реєстр. № 3586 від 07.12.2015, народний депутат України Княжицький М.Л.);
1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо порядку складання присяги)" (реєстр. № 3558 від 30.11.2015, народний депутат України Ляшко О.В. та інші);
1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (щодо Реєстру державної системи сертифікації) (реєстр. № 3595 від 08.12.2015, народні депутати України Чекіта Г.Л., Чепинога В.М., Мельниченко В.В., Соловей Ю.І., Матвієнков С.А., Воропаєв Ю.М.);
1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України)" (реєстр. № 3433-1 від 12.11.2015, народний депутат України Веселова Н.В.);
1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України стосовно місця проведення досудового розслідування та територіальної підсудності у кримінальних провадженнях щодо обвинувачення окремих осіб» (реєстр. № 3536 від 26.11.2015, народний депутат України Мосійчук І.В. та інші);
1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей" (реєстр. № 3579 від 03.12.2015, Президент України);
1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо поіменних голосувань на засіданнях виконкомів місцевих рад)" (реєстр. № 3554 від 27.11.2015, народний депутат України Євтушок С.М. та інші);
1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо захисту житлових прав громадян" (реєстр. № 3406 від 05.11.2015, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);
1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (реєстр. № 3561 від 30.11.2015, Кабінет Міністрів України);
1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо виїзду та в’їзду на територію України" (реєстр. № 3606 від 09.12.2015, народний депутат України Береза Ю.М.);
1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення деяких положень, що застосовуються суб’єктами господарювання в зоні проведення Антитерористичної операції (АТО)" (реєстр. № 3534 від 26.11.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.);
1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 553 Цивільного кодексу України щодо особливостей укладення договорі поруки, спрямованого на забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором" (реєстр. № 3600 від 08.12.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);
1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення порядку оскарження рішень в адміністративному судочинстві" (реєстр. № 3653 від 15.12.2015, народний депутат України Луценко І.С.);
1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо деяких положень про закриття кримінального провадження, вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, звільнення від кримінальної відповідальності" (реєстр. № 3520 від 25.11.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);
1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на судовий розгляд упродовж розумного строку" (реєстр. № 3602 від 08.12.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);
1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо накладення адміністративного стягнення)" (реєстр. № 3569 від 01.12.2015, народний депутат України Міщенко С.Г.);
1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо доступу до інформації з обмеженим доступом)" (реєстр. № 3588 від 07.12.2015, народний депутат України Власенко С.В.);
1.1.34. Проект Закону України "Про внесення зміни до Розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (щодо запобіжних заходів)" (реєстр. № 3513 від 24.11.2015, народні депутати України Безбах Я.Я., Сольвар Р.М., Матвійчук Е.Л.);
1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 28 Регламенту Верховної Ради України (щодо проведення рейтингового голосування)" (реєстр. № 3487 (доопрац.) від 27.11.2015, народний депутат України Пинзеник В.М.);
1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення процедури внесення змін" (реєстр. № 3542 від 27.11.2015, народний депутат України Кожем’якін А.А. та інші);
1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо врегулювання розміщення внутрішньої реклами, реклами на транспорті та соціальної реклами" (реєстр. № 3642 від 14.12.2015, народний депутат України Васюник І.В.);
1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного законодавчого процесу" (реєстр. № 3557 від 30.11.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В., Вовк В.І.).
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» - одноголосно.
1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (реєстр. № 2189а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новаком Н.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», який визначає спеціальний статус міста Києва, як столиці держави, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті, виклавши його у новій редакції.
У законопроекті на відміну від чинних положень Закону передбачається відновлення системи самоврядування у місті Києві, за якої районні в місті Києві ради будуть її обов’язковою складовою. При цьому визначається, що Київська міська рада та районні у місті ради мають власні виконавчі органи. Водночас, виконавчу владу у місті здійснює Київська міська державна адміністрація, яка може мати структурні підрозділи у районах міста.
Відтак, забезпечення діяльності районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів та виконавчого органу міської ради потребуватиме додаткових коштів з бюджету міста Києва з огляду на вимоги пункту 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України.
Крім того, утримання структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації забезпечується з державного бюджету. Поряд з тим, за рахунок коштів державного бюджету, як визначено частиною першою статті 68 Закону України «Про місцеві вибори», мають бути проведені перші вибори депутатів районних у місті Києві рад.
Міністерство фінансів України також зазначає про вплив положень законопроекту на видатки державного бюджету та бюджету міста Києва, однак за відсутності відповідних розрахунків вартісну оцінку величини такого впливу ним не проведено.
Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (реєстр. № 2189а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новаком Н.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення витрат).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо системи місцевого самоврядування у місті Києві (реєстр. № 2189а-1 від 10.07.2015 ), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Костенком П.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується викласти Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» у новій редакції, зокрема, передбачивши:
– обов’язкове утворення районів у місті Києві та розмежування сфер компетенції Київської міської ради та районних в місті Києві рад;
– утворення виконавчого органу Київської міської ради та виконавчих органів районних у місті Києві рад;
– ліквідацію районних у місті Києві державних адміністрацій;
– розмежування функцій і повноважень виконавчого органу Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.
Насамперед, прийняття законопроекту зумовить необхідність проведення виборів депутатів районних у місті Києві рад, витрати на підготовку і проведення яких згідно із частиною першою статті 68 Закону України «Про місцеві вибори» здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, забезпечення діяльності районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів надалі відповідно до пункту 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України має здійснюватися за рахунок коштів бюджету міста Києва.
Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає про вплив законопроекту на показники бюджетів, вартісну оцінку впливу якого не проведено через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо системи місцевого самоврядування у місті Києві (реєстр. № 2189а-1 від 10.07.2015 ), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Костенком П.П. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення витрат).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстр. № 2189а-2 від 14.07.2015), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Томенком М.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», виклавши його у новій редакції.
У законопроекті на відміну від чинних положень закону передбачається відновлення системи самоврядування у місті Києві, за якої районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи будуть її обов’язковою складовою. При цьому визначається, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, на посаду голови якої має бути призначена особа, обрана Київським міським головою. Водночас, ліквідуються районні у місті Києві державні адміністрації.
Відтак, забезпечення діяльності районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів потребуватиме додаткових коштів з бюджету міста Києва (з огляду на вимоги пункту 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України).
Поряд з тим, за рахунок коштів державного бюджету, як визначено частиною першою статті 68 Закону України «Про місцеві вибори», мають бути проведені перші вибори депутатів районних у місті Києві рад.
Міністерство фінансів України також зазначає про вплив положень законопроекту на видатки державного бюджету та бюджету міста Києва, однак за відсутності відповідних розрахунків вартісну оцінку величини такого впливу ним не проведено.
Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстр. № 2189а-2 від від 14.07.2015), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Томенком М.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення витрат).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про тимчасові заходи щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення в умовах різкого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3126-1 від 30.09.2015), поданий народними депутатами України Писаренком В.В., Геллєром Є.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується тимчасово до 31 грудня 2017 року:
1) заборонити підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, які визначені у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та спожиті у побуті природний газ і електроенергію для споживачів – фізичних осіб за таких умов:
а) якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї, в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує подвійної величини доходу (довідково: на сьогодні 3420 грн), який відповідно до вимог чинного законодавства, дає право на податкову соціальну пільгу;
б) якщо вони отримують зазначені житлово-комунальні послуги для обслуговування єдиного житла, загальна площа якого не перевищує показники, встановлені підпунктом 266.4.1 пункту266.4 статті 266 Податкового кодексу України (довідково: для квартир – 60 м2 , для будинків – 120 м2 ).
2) заборонити примусове звернення стягнення на єдине житло, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій, припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг споживачам – фізичним особам, середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує подвійної величини доходу, який, відповідно до вимог чинного законодавства, дає право на податкову соціальну пільгу, у разі несвоєчасного здійснення ними платежів.
Водночас, пропонується надати право отримувати адресні житлові субсидії сім’ям, які проживають у малогабаритних житлових приміщеннях, якщо розмір плати за житлово-комунальні послуги з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства, перевищує 10 % (довідково: на сьогодні 15 %) середньомісячного сукупного доходу таких сімей.
Крім того, статтею 2 законопроекту встановлюється норма, що споживачі житлово-комунальних послуг, які мають право на отримання адресної житлової субсидії, також мають право на часткову компенсацію витрат вартості енергоефективного обладнання та/або матеріалів до нього у розмірі 70 % від їх вартості. Таку компенсацію пропонується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з чинним законодавством ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, електричну енергію та природний газ встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:
у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг;
у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов’язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
Слід зазначити, що реалізація законопроекту буде мати наслідком встановлення тарифів в розмірі нижчому за економічно обґрунтовані витрати, і потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на відшкодування в повному обсязі збитків підприємствам, які здійснюють діяльність у сферах електроенергетики та житлово-комунальних послуг, про що також зауважує Міністерство фінансів України.
Однак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про тимчасові заходи щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення в умовах різкого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3126-1 від 30.09.2015), поданий народними депутатами України Писаренком В.В., Геллєром Є.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ефективності адміністрування рентної плата за спеціальне використання води) (реєстр. № 3435 від 09.11.2015), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Донець Т.А., Денісовою Л.Л. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
визначити платниками рентної плати за спеціальне використання води тільки первинних водокористувачів;
виключити обсяги підземної води з об’єкта оподаткування;
підвищити на 26,5 % ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод (при цьому, згідно із Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» відповідні ставки вже підвищено до аналогічних розмірів з 01.01.2016 р.);
встановити ставку 5 % від вартості виробленої електроенергії при використанні води для потреб гідроенергетики (діюча ставка з 01.01.2016 р. – 8,77 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій).
Рентна плата за спеціальне користування води зараховується до державного і місцевих бюджетів у пропорціях, визначених Бюджетним кодексом України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення доходної частини державного і місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на бюджет неможливо визначити через відсутність інформації про обсяг води, який передбачається звільнити від відповідного оподаткування.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91), на що також звертає увагу Мінфін.
Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ефективності адміністрування рентної плата за спеціальне використання води) (реєстр. № 3435 від 09.11.2015), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Донець Т.А., Денісовою Л.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від рентної плати за спеціальне використання води, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту сировини для виробництва етилену (реєстр. № 3633 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України важких дистилятів, легких дистилятів, скраплених газів (за відповідними кодами УКТ ЗЕД) з метою їх використання як сировини для виробництва етилену.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету /за прогнозними розрахунками Мінфіну, у разі збереження обсягів імпорту товарів, що пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість на рівні 2015 року, недонадходження ПДВ становитимуть 1,3 млрд грн на рік/.
Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та підпункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту сировини для виробництва етилену (реєстр. № 3633 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні) (реєстр. № 3546 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Москаленком Я.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується до 31 грудня 2027 року звільнити від оподаткування ввізним митом устаткування, обладнання та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб‘єктами господарювання виключно для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів відповідно до законів України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» та «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні».
Слід зазначити, що вказаного закону немає у законодавстві, однак даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні» (реєстр. № 3544 від 27.11.2015), в якому, зокрема, пропонується запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності для залучення і реалізації інвестицій у пріоритетних галузях економіки та пріоритетних напрямах господарської діяльності в Україні, а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита, проте вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету визначити неможливо із-за відсутності прогнозних обсягів ввезення та переліку устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до нього, які будуть ввозитись із звільненням від оподаткування ввізним митом.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2016 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні) (реєстр. № 3546 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Москаленком Я.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні) (реєстр. № 3545 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Москаленком Я.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується продовжити до 31 грудня 2027 року передбачені на сьогодні чинним законодавством особливості оподаткування для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», та поширити їх на суб‘єктів господарювання, які реалізуватимуть проекти відповідно до Закону України «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні».
Слід зазначити, що останнього вказаного закону немає у законодавстві, однак даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні» (реєстр. № 3544 від 27.11.2015), в якому, зокрема, пропонується запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності для залучення і реалізації інвестицій у пріоритетних галузях економіки та пріоритетних напрямах господарської діяльності в Україні, а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.
Законопроектом зокрема, передбачається:
збільшення на п’ять років (до 31.12.2027 р.) періоду видачі податкового векселя з податку на додану вартість при імпортуванні устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього;
збільшення з 60 до 1095 днів строку погашення векселя з податку на додану вартість, який видається під час ввезення в України устаткування (обладнання) і комплектуючих до нього;
застосування до 31.12.2027 р. методу амортизації, який передбачає віднесення витрат у розмірі 100 % на придбання нового устаткування, обладнання та комплектуючих до складу витрат платника податку в період їх здійснення;
надання органам місцевого самоврядування до 31.12.2027 р. права встановлювати пільги щодо земельного податку для зазначених вище суб’єктів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники доходів державного бюджету внаслідок надання певним суб’єктам господарювання пільг зі сплати ПДВ та податку на прибуток, та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні та інноваційні проекти, обсягів ввезення ними на митну територію України устаткування (обладнання) і комплектуючих, їх витрат на придбання нового устаткування, обладнання та комплектуючих.
Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.
Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2016 р.) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні) (реєстр. № 3545 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Москаленком Я.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки авіабудівної промисловості) (реєстр. № 3619 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується до 1 січня 2026 року продовжити:
звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом відповідно до Митного кодексу України;
постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб авіабудівної промисловості;
тимчасово, до 1 січня 2026 року звільнити від оподаткування прибутку підприємств та від сплати земельного податку суб’єктів авіабудування, що підпадають під дію норм Закону України «Про підтримку авіабудівної промисловості».
Слід зазначити, що вказаного закону немає у законодавстві, однак даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цього ж автора «Про підтримку авіабудівної промисловості» (реєстр. № 3618 від 10.12.2015), в якому, зокрема, визначаються заходи підтримки та стимулювання суб’єктів господарювання в сфері авіабудівної промисловості, а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.
Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки авіабудівної промисловості) (реєстр. № 3619 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підтримки авіабудівної промисловості) (реєстр. № 3620 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2026 року звільнення від оподаткування ввізним митом товари, які ввозяться суб’єктами авіабудування, що підпадають під дію Закону України «Про підтримку авіабудівної промисловості».
Слід зазначити, що вказаного закону немає у законодавстві, однак даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цього ж автора «Про підтримку авіабудівної промисловості» (реєстр. № 3618 від 10.12.2015), в якому, зокрема, визначаються заходи підтримки та стимулювання суб’єктів господарювання в сфері авіабудівної промисловості, а тому розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підтримки авіабудівної промисловості) (реєстр. № 3620 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3239 доопрац. від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
У законопроекті пропонується тимчасово до 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в будь-який митний режим товари, що класифікуються за окремими кодами УКТ ЗЕД.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень мита до державного бюджету. При цьому, оцінити обсяги умовних недонадходжень мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення товарів, які будуть ввозитися із звільненням від оподаткування.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3239 доопрац. від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору) (реєстр. № 3526 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Бандуровим В.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору органи праці та соціального захисту населення за поданням позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, на сьогодні склалася ситуація, коли в органах соціального захисту населення відсутні кошторисні призначення на судовий збір, при чому в багатьох випадках розмір судового збору набагато перевищує розмір позовних вимог.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Отже, будь-яке звільнення відповідних органів від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансового забезпечення судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів передбачених законопроектом органів, з якими вони будуть звертатися до судів.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2016 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору) (реєстр. № 3526 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Бандуровим В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також може призвести до зменшення видатків бюджету на функціонування органів праці та соціального захисту населення).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів громадянами у ручній поклажі (реєстр. № 3571 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року збільшити поріг звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України з 50 кг до 100 кг.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень митних платежів до бюджету та може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування шляхом подрібнення партій товарів великого обсягу та малої вартості. Проте, оцінити обсяги недонадходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків.
Неподання відповідного фінансово-економічного обґрунтування не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів громадянами у ручній поклажі (реєстр. № 3571 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів громадянами у ручній поклажі (реєстр. № 3470-1 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року збільшити поріг звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного та морського сполучення, пункти пропуску через державний кордон України з 50 кг до 100 кг.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість до державного бюджету та може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування шляхом подрібнення партій товарів великого обсягу та малої вартості. Проте, оцінити обсяги недонадходжень до бюджету податку на додану вартість неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків.
Неподання відповідного фінансово-економічного обґрунтування не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів громадянами у ручній поклажі (реєстр. № 3470-1 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.15.; 1.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення кадрової роботи платниками податків (реєстр. № 3507 від 24.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівників (реєстр. № 3507-1 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектами шляхом внесення змін до Кодексів законів про працю України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та законів України «Про державну службу», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», «Про Вищу раду юстиції», «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про фермерське господарство», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про засади державної мовної політики», «Про зайнятість населення», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про прокуратуру», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Рахункову палату», «Про Національну поліцію», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» (лише у законопроекті за реєстр. № 3507-1) передбачається скасувати трудові книжки.
Виходячи з положень законопроекту облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр).
При цьому, виходячи з положень законопроекту за реєстр. № 3507 відповідний Закон набиратиме чинність з 1 липня 2016 року і відомості про трудову діяльність працівників до Реєстру включатимуться на підставі відомостей, поданих у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, протягом п’яти років, а згідно із проектом закону за реєстр. № 3507-1 відповідний Закон набере чинність з 1 січня 2017 року і відповідні відомості про трудову діяльність працівників мають бути включені до Реєстру до прийняття цього Закону.
Виходячи з положень Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ведення Реєстру, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють органи доходів і зборів та Пенсійний фонд України в межах компетенції, визначеної законом.
Згідно із пояснювальними записками до зазначених законопроектів їх прийняття не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.
Проте, забезпечення безперебійного функціонування Реєстру у зв’язку із накопиченням у ньому нової додаткової інформації про працівників підприємств, установ, організацій може потребувати відповідних додаткових витрат державного бюджету для вищевказаних органів та Пенсійного фонду України на придбання відповідного комп’ютерного та сервісного обладнання, а також для його обслуговування у подальшому.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення кадрової роботи платниками податків (реєстр. № 3507 від 24.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівників (реєстр. № 3507-1 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., можуть мати вплив на показники бюджету (збільшувати витрати державного бюджету та Пенсійного фонду України у разі необхідності спрямування додаткового фінансового ресурсу на ведення Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування).
У разі прийняття відповідних законів вони можуть набирати чинність згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про відновлення призначення пенсій окремим категоріям державних службовців та інших посадових осіб (реєстр. № 3502 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується відновити дію норм щодо пенсійного забезпечення осіб, які мали право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» (крім осіб, які займали посади першої категорії державних службовців), «Про судову експертизу», «Про Національний банк України» (крім осіб, які займали посади першої категорії державних службовців), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (крім осіб, які займали посади першої і другої категорії службовців органів місцевого самоврядування), «Про дипломатичну службу» (крім осіб, які займали посади Надзвичайного і Повноважного Посла України, Постійного представника України при міжнародній організації, Представника України при міжнародній організації) та Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/ за умови, що на момент виходу на пенсію вони мають стаж державної служби або служби (роботи) на інших посадах, що надають право на призначення пенсії відповідно до зазначених законодавчих актів, більше 20 років або є інвалідами ІІІ групи. При цьому, пенсія згідно з відновленими нормами виплачуватиметься зазначеним особам після звільнення з державної або іншої відповідної служби (роботи).
Крім того, згідно із абзацом другим частини третьої проекту закону Кабінету Міністрів України доручено забезпечити особам, на яких поширюється дія положень цього Закону, за їхнім бажанням перерахування пенсій, призначених їм з 1 червня 2015 року до набрання чинності цим Законом.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про відновлення призначення пенсій окремим категоріям державних службовців та інших посадових осіб (реєстр. № 3502 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно забезпечення принципу соціальної справедливості щодо надання пільг найбільш вразливим верствам населення (реєстр. № 3583 від 04.12.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї та музейну справу», «Про захист рослин», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни», «Про культуру» та Основ законодавства України про охорону здоров’я пропонується змінити критерій доходу при наданні відповідних пільг, компенсацій та гарантій окремим категоріям громадян та працівників (постраждалим від Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни, ветеранам праці, дітям війни, колишнім неповнолітнім та малолітнім в’язням концентраційних таборів, сім’ям з дітьми та працівникам галузей охорони здоров’я, культури, бібліотек, музеїв, позашкільних навчальних закладів, спеціалістів із захисту рослин) для придбання ліків, твердого палива, скрапленого газу, забезпечення зубопротезуванням, телефоном, користування житлом, оплати житлово-комунальними послугами, а саме: замість величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2016 р. розмір доходу становить 1 930 грн), запровадити величину доходу, що визначатиметься у розмірі двох мінімальних заробітних плат (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 р. розмір доходу становитиме 2 756 грн.).
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки підвищення граничної межі доходу пільговика для надання пільг, компенсацій та гарантій призведе до розширення чисельності пільгових категорій громадян, які набудуть право на вказані пільги і гарантії.
У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за орієнтовними розрахунками потреба у додаткових коштах для забезпечення надання пільг окремим категоріям громадян, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, складатиме близько 2,3 млрд грн на рік. При цьому, відмічено, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно забезпечення принципу соціальної справедливості щодо надання пільг найбільш вразливим верствам населення (реєстр. № 3583 від 04.12.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про державні нагороди України» щодо запровадження медалі «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 3494 від 19.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроект пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про державні нагороди України», згідно яких запроваджується державна нагорода – медаль «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» - для нагородження осіб, які в установленому порядку віднесені до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідний статус яких їм надано за безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у 1986-1990 роках згідно зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та інвалідів з їх числа.
Крім того, передбачається доручити Уряду в установленому порядку внести на затвердження Президентові України проект Положення про медаль «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», та забезпечити разом із Державним управлінням справами за участю Національного банку України виготовлення такої медалі, посвідчень, футлярів та планок до неї.
Згідно фінансово-економічного обґрунтування, викладеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень в частині фінансового забезпечення виготовлення медалі «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» та атрибутів до неї, потребуватиме бюджетних витрат у сумі 31149,8 тис. гривень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету та висловлює зауваження до законодавчої пропозиції.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про державні нагороди України» щодо запровадження медалі «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 3494 від 19.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо піклування про дітей трудових мігрантів, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України) (реєстр. № 3460 від 11.11.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного та Сімейного кодексів України пропонується запровадити тимчасову опіку над дитиною, яка не досягла 14 років, та тимчасове піклування над дитиною у віці від 14 до 18 років, яка встановлюються органами опіки та піклування за спільною заявою батьків, або заявою того з батьків, з ким проживає дитина, на період, коли з поважних підстав такі батьки не можуть виконувати свої батьківські обов’язки.
Також передбачається, здійснення витрат опікунами, пов’язаних з тимчасовою опікою над дітьми, які не досягли 14 років, за рахунок коштів батьків або тим з батьків, з ким проживає дитина.
Водночас, законопроектом не визначено джерела покриття витрат піклувальників, пов’язаних з тимчасовим піклуванням над дітьми у віці від 14 до 18 років.
Враховуючи вищезазначене, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів, на здійснення піклувальниками витрат, пов’язаних з тимчасовим піклуванням над дітьми у віці від 14 до 18 років, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.
Разом з тим, Міністерством фінансів запропоновано доповнити законопроект положенням щодо здійснення витрат пов’язаних з тимчасовим піклуванням над дітьми у віці від 14 до 18 років, за рахунок коштів батьків або тим з батьків, з ким проживає дитина.
Слід звернути увагу, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо піклування про дітей трудових мігрантів, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України) (реєстр. № 3460 від 11.11.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме вплив на показники бюджету (може потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів житлового будівництва» (реєстр. № 3538 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення правової регламентації правового статусу інвесторів фізичних осіб, що здійснюють фінансування будівництва, а також забезпечення дотримання забудовниками та іншими особами у сфері житлового будівництва обов’язків щодо своєчасного будівництва житлових об’єктів.
При цьому, пунктом 4 розділу І законопроекту вносяться зміни до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими передбачається віднесення до компетенції органів державного архітектурно-будівельного контролю ведення та публічного розміщення у мережі Інтернет Реєстру забудовників, що прострочили завершення будівництва об’єктів, та Реєстру проблемних об’єктів житлового будівництва у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація такого положення законопроекту впливає на видаткову частину державного бюджету (потребуватиме залучення бюджетних коштів).
До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів житлового будівництва» (реєстр. № 3538 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування органів державного архітектурно-будівельного контролю для ведення та публічного розміщення в мережі Інтернет відповідних реєстрів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
1.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про націоналізацію товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» (реєстр. № 3575 від 02.12.2015), внесений народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Соболєвим Є.В., Опанасенком О.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується націоналізація ТОВ «Зеонбуд», а саме примусове відчуження на користь держави частки у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Зеонбуд».
При цьому, статтею 5 законопроекту визначається, що виплата відшкодування вартості об’єкту націоналізації здійснюється на користь кожного учасника (засновника) ТОВ «Зеонбуд» за рахунок державних довгострокових облігацій, а примусове відчуження об’єкту націоналізації здійснюється після повного відшкодування його вартості.
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 41 Конституції України примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту потребуватиме витрат з державного бюджету після оцінки вартості об’єктів націоналізації.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат бюджету у поточному році, однак в майбутньому потребуватиме виділення коштів з державного бюджету на відшкодування вартості майна, що націоналізується, його власникам.
Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету у разі необхідності відшкодування вартості відповідного майна, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про націоналізацію товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» (реєстр. № 3575 від 02.12.2015), внесений народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Соболєвим Є.В., Опанасенком О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у разі націоналізації такого майна).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на примусове повернення, видворення та екстрадицію іноземців та осіб без громадянства, які брали участь в антитерористичній операції чи забезпечували її проведення (реєстр. № 3468 від 12.11.2015), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Вінником І.Ю.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом пропонується встановити мораторій на примусове повернення, видачу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні і вчинили злочин поза межами України, передачу для відбування покарання (екстрадицію) та примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
При цьому, перехідними та прикінцевими положеннями законопроекту передбачено доповнити пунктом 17 частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнити від сплати судового збору заявників – у справах про встановлення факту безпосередньої участі іноземця або особи без громадянства в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення та перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення».
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно зі статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).
Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про встановлення мораторію на примусове повернення, видворення та екстрадицію іноземців та осіб без громадянства, які брали участь в антитерористичній операції чи забезпечували її проведення (реєстр. № 3468 від 12.11.2015), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження від судового збору та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності судових органів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
1.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби (реєстр. № 3591 від 07.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Житлового кодексу Української РСР, законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» в частині забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у АТО.
Зокрема, для військовослужбовців призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період передбачено:
- збереження жилого приміщення, яке вони займали до призову, протягом усього періоду проходження військової служби, а у разі коли вони отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми – на строк до закінчення ними лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими;
- розміщення безоплатно у казармах, гуртожитках, інших приміщеннях на умовах, визначених законодавством.
Крім того, передбачено здійснювати забезпечення жилими приміщеннями у разі потреби поліпшення житлових умов сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у АТО, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Отже, реалізація положень законопроекту збільшуватиме видатки державного бюджету на забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей, які брали безпосередню участь у АТО, включаючи сім’ї загиблих військовослужбовців.
Варто зазначити, що у Державному бюджеті України на 2016 рік видатки для Міноборони та інших військових формувань на будівництво (придбання) житла затверджено у сумі 1,3 млрд гривень (у тому числі за загальним фондом – 1,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 0,1 млрд гривень).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізацію заходів визначених законопроектом можливо забезпечити в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті для Міністерства оборони та інших військових формувань на будівництво (придбання) житла.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби (реєстр. № 3591 від 07.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може реалізовуватися за рахунок та в межах бюджетних коштів, що передбачаються у державному бюджеті на забезпечення житлом військовослужбовців).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо компенсацій за пошкоджене житло в наслідок проведення АТО (реєстр. № 3434 від 09.11.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та врегулювати питання відшкодування шкоди, заподіяної житлу громадян внаслідок проведення антитерористичної операції, зокрема, передбачено здійснення такого відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку та межах, визначених Кабінетом Міністрів України, із наступним стягненням суми цього відшкодування із осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.
Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що вирішення питання відшкодування шкоди, заподіяної житлу громадян внаслідок проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів Державного бюджету України потребуватиме вишукання додаткових коштів із бюджетів усіх рівнів, які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту. Крім того, зауважено, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо компенсацій за пошкоджене житло в наслідок проведення АТО (реєстр. № 3434 від 09.11.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту незалежності засобів масової інформації та вдосконалення порядку захисту права на честь, гідність, ділову репутацію (реєстр. № 3475 від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Соболєвим Є.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, якими уточнюються положення щодо права фізичної та юридичної особи на відшкодування немайнової шкоди, заподіяної їх діловій репутації, у зв’язку з поширенням недостовірної інформації про них, передбачається застосування позовної давності в один рік до вимог про захист зазначених прав та можливість реалізації права на відповідь або спростування недостовірної інформації.
Також, проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про судовий збір» уточнюються ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, зокрема за подання позовної заяви:
за відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування немайнової шкоди з ціною позову, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року – 6 890 грн) – ставка судового збору становитиме 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,2 грн) /згідно з діючою редакцією Закону за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн.)/;
за відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування немайнової шкоди, з ціною позову понад 5 (понад 6 890 грн), але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати (137 800 грн) – ставка судового збору становитиме 5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн.);
за відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування немайнової шкоди, з ціною позову понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати (понад 137 800 грн) – ставка судового збору становитиме 10 % ціни позову.
При цьому, за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду у справах про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи ставка судового збору становитиме 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378 грн.).
Зважаючи на вищезазначені зміни до Закону України «Про судовий збір», реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходної частини державного бюджету від надходжень від судового збору у разі подання юридичними та фізичними особами позовів до судів про захист честі, гідності та ділової репутації.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Відтак, положення законопроекту збільшуватимуть також видатки державного бюджету на забезпечення діяльності судової влади.
У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів юридичних та фізичних осіб про захист честі, гідності та ділової репутації, з якими вони будуть звертатись до судів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Також, Міністерством фінансів надані зауваження по суті законопроекту, зокрема висловлено застереження щодо необґрунтованості та недоцільності запропонованої деталізації ставок судового збору для окремих категорій судових справ, що не відповідає системному підходу до їх визначення, як це передбачено чинною редакцією Закону України «Про судовий збір» (із змінами, внесеними Законом України від 22.05.2015 № 484-VІІІ).
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту незалежності засобів масової інформації та вдосконалення порядку захисту права на честь, гідність, ділову репутацію (реєстр. № 3475 від 13.11.2015), поданого народними депутатами України Сюмар В.П., Соболєвим Є. В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету від судового збору у разі подання фізичними та юридичними особами позовів до судів про оприлюднення про них недостовірної інформації та відповідно видатки державного бюджету на забезпечення діяльності судової влади).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перенесення щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років (реєстр. № 3450 від 11.11.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Поданим законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», пропонується встановити, що у разі тимчасової непрацездатності працівника у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років, яка трапилась під час щорічної відпустки, ця відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена (за чинною редакцією – щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника).
Слід відмітити, що частиною шостою статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків бюджету у зв’язку з оплатою перенесеної щорічної відпустки і у разі встановлення доплати іншому працівнику за виконання обов’язків працівника, що перебуває у відпустці та коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на оплату праці часу тимчасової непрацездатності працівника по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка трапилась під час щорічної відпустки.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перенесення щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років (реєстр. № 3450 від 11.11.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів), а також збільшуючи витрати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей (реєстр. № 3497 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» передбачається, що пенсійне забезпечення резервістів, які стали інвалідами внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, та членів сімей осіб, що загинули (померли) внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, здійснюватиметься у порядку та на умовах, установлених законодавством для військовослужбовців відповідних посад.
Також пропонується службу у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення зараховувати до вислуги років для призначення пенсії.
Крім того, пенсії особам з числа резервістів, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей запропоновано обчислювати з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, для військовослужбовців відповідних прирівняних посад на день загибелі (смерті), визнання померлим або звільнення зі служби у військовому резерві. При цьому, схеми прирівнюваних посад резервістів та військовослужбовців затверджуватимуться центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням.
Поряд з цим, інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визнаватимуться ветеранами військової служби.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету на реалізацію поданого законопроекту становитимуть 3,6 млн грн на місяць або 43,2 млн грн на рік.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату пенсій та не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить, зокрема надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей (реєстр. № 3497 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах) (реєстр. № 3478 від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Пашинським С.В., Корчинською О.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується надати право на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування особам, що супроводжують військовослужбовця, якого направлено до санаторно-курортного закладу для продовження лікування та який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновків військово-лікарської комісії.
Слід відмітити, що відповідно до пункту 6 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 446, передбачено забезпечення безоплатними путівками осіб, які супроводжують до санаторно-курортних закладів інвалідів війни I групи та інвалідів I групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки фінансове забезпечення його положень можливо здійснювати в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни та на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням.
Слід зазначити, що у Державному бюджеті України на 2016 рік Міністерству оборони, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, за бюджетною програмою 2101080 «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни» визначено видатки у сумі 1341,8 млн гривень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може бути забезпечена за рахунок та в межах бюджетних асигнувань, передбачених Міністерству оборони та інших силовим структурам на санаторно-курортне лікування.
Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття проекту у першому читанні за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах) (реєстр. № 3478 від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Пашинським С.В., Корчинською О.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (може реалізовуватися в межах та за рахунок коштів державного бюджету, що передбачаються на санаторно-курортне лікування військовослужбовців).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на доступ до культурних цінностей та культурних благ внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни (реєстр. № 3503 від 23.11.2015), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Веселовою Н.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про культуру», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується надати внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни пільги щодо доступу до культурних цінностей та культурних благ, зокрема на відвідування державних та комунальних закладів культури на пільгових умовах, передбачених законодавством.
Крім того, пунктом третім Прикінцевих положень законопроекту Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом доручено розробити та затвердити Комплексну державну програму щодо підтримки та соціальної адаптації громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони, та Комплексну державну програму щодо підтримки та соціальної адаптації ветеранів війни – учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту введення його у дію не потребує додаткових витрат державного бюджету.
Проте, аналіз положень законопроекту свідчить, що їх реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у зв’язку із розширенням пільгової категорії громадян, які матимуть право на відвідування державних та комунальних закладів культури на пільгових умовах, а також для забезпечення реалізації завдань та заходів комплексних державних програм, запропонованих законодавчою ініціативою.
При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація проекту закону потребуватиме суттєвих додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. При цьому, відмічено, що за інформацією Міністерства соціальної політики України станом на 11.12.2015 обліковано 1 647 903 внутрішньо переміщених осіб, а чисельність ветеранів війни становить 1 314 287 осіб.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначені зауваження та пропозиції до суті законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на доступ до культурних цінностей та культурних благ внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни (реєстр. № 3503 від 23.11.2015), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Веселовою Н.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
1.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей (реєстр. № 3497-1 від 02.12.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» передбачається, що пенсійне забезпечення резервістів, які стали інвалідами внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, та членів сімей осіб, що загинули (померли) внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, здійснюватиметься у порядку, визначеному цим Законом для військовослужбовців відповідних прирівнюваних посад та членів їх сімей.
Також пропонується зараховувати до вислуги років для призначення пенсії час проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення та час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, що передує їх службі у військовому резерві.
Крім того, пенсії особам з числа резервістів, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей запропоновано обчислювати з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, для військовослужбовців відповідних прирівняних посад на день загибелі (смерті), визнання померлим або звільнення зі служби у військовому резерві. При цьому, схеми прирівнюваних посад резервістів та військовослужбовців затверджуватимуться центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням.
Поряд з цим, інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визнаватимуться ветеранами військової служби.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету на реалізацію поданого законопроекту становитимуть 3,6 млн грн на місяць або 43,2 млн грн на рік.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату пенсій та не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить, зокрема надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей (реєстр. № 3497-1 від 02.12.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення протиправно скасованого порядку збільшення пенсії (реєстр. № 3596 від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 січня 2017 року збільшувати розмір пенсії за віком на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам (за чинною редакцією – 1 відсоток призначеної пенсії за віком, але не більш як 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком).
Крім того, передбачається, що дія цього Закону поширюватиметься на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Також, пропонується для осіб, яким були призначені пенсії до набрання чинності Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» доплату за понаднормовий стаж здійснювати виходячи з норми страхового стажу для чоловіків – 25 років та для жінок – 20 років, крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що за інформацією Пенсійного фонду України, реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету у сумі 429,8 млн грн на місяць або 5,2 млрд грн на рік, а також зазначено, що у разі прийняття такого законопроекту, його виконання не буде забезпечено фінансовими ресурсами.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України (реєстр. № 3596 від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2014 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2015 року, а після 15 липня 2014 року – не раніше 1 січня 2016 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 3599 від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується відтермінувати до 1 січня 2018 року запровадження вимог, встановлених частиною третьою та четвертою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо заборони:
передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону;
зміни цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.
Відповідно до статей 39 та 180 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Крім того, статтею 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій встановлюється режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб.
Тому, будівництво без затвердження містобудівної документації може призвести до хаотичного розвитку територій та здійснення її забудови без урахування містобудівних потреб, і надалі потребуватиме залучення коштів з державного або місцевих бюджетів для створення необхідної інфраструктури (транспортної інфраструктури, об’єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення тощо).
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання ним вартісної оцінки величини такого впливу.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 3599), поданий народним депутатом України В.В. Кривохатьком, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення витрат).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо Статуту територіальної громади та форм безпосередньої участі мешканців у здійсненні влади) (реєстр. № 3634 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Зубачем Л.Л., Березюком О.Р., Подоляк І.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується унормувати окремі питання участі громадян у місцевому самоврядуванні, зокрема, процедури проведення загальних зборів членів територіальної громади, громадських слухань, статуту територіальної громади.
Слід відмітити, що реалізація положень законопроекту (зокрема, зміни до статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), згідно із якими місцева рада та її виконавчі органи сприяють у підготовці і проведенні зборів шляхом надання необхідної інформаційної та організаційно-технічної допомоги, а також забезпечують оприлюднення інформації про загальні збори (на офіційній сторінці місцевої ради, інформаційних щитах або у засобах масової інформації), потребуватиме додаткових коштів з бюджетів місцевого самоврядування на оплату відповідних послуг.
Міністерство фінансів України також зазначає про вплив положень законопроекту на показники бюджетів місцевого самоврядування, однак за відсутності відповідних розрахунків позбавлене можливості здійснити вартісну оцінку величини такого впливу.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо Статуту територіальної громади та форм безпосередньої участі мешканців у здійсненні влади) (реєстр. № 3634), поданий народними депутатами України Зубачем Л.Л., Березюком О.Р., Подоляк І.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення витрат бюджетів місцевого самоврядування).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) (реєстр. № 3610 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Сабашуком П.П.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом, зокрема, пропонується скасувати пайову участь замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, у розвитку інфраструктури цього населеного пункту шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно із якою, така пайова участь є обов’язковою та полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів, які можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Зважаючи, що згідно із пунктом 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є складовою бюджету розвитку місцевих бюджетів, скасування сплати замовником пайової участі призведе до втрат доходів спеціального фонду відповідного місцевого бюджету, а відтак до зменшення обсягу видатків для проведення робіт з розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
При цьому, на будівництво відповідних об’єктів необхідно буде вишукати додатково кошти з місцевих бюджетів (в окремих випадках з державного бюжету).
Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники бюджетів, однак за відсутності відповідних розрахунків вартісну оцінку величини такого впливу ним не проведено.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) (реєстр. № 3610 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Сабашуком П.П., має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення бюджету розвитку місцевих бюджетів та збільшення видатків державного і місцевих бюджетів ).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238 доопрац. від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується:
надати можливість платникам податку на прибуток – суб’єктам кінематографії здійснювати розрахунок податку на прибуток без коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розраховану відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
надати можливість платникам податку на прибуток зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму субсидій, отриманих відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
передбачити, що не вважаються додатковим благом нарахована (сплачена) суб’єктами кінематографії вартість проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання тощо;
не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму доходу, нарахованого на користь фізичної особи - нерезидента, що зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності за законодавством країни, резидентом якої він є;
звільнити, до 1 січня 2021 року, від оподаткування податком на додану вартість:
операції з постачання будь-яких товарів, робіт та послуг, пов’язаних із виробництвом національних фільмів, за рахунок коштів Державного фонду підтримки кінематографії України;
операції із постачання, дистрибуції та рекламування, надання прав на використання (прокат, показ, інше) національних фільмів виробниками, прокатниками та демонстраторами національних фільмів;
постачання робіт та послуг із тиражування фільмів;
операції із постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України, збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;
операції з ввезення на митну територію України товарів для кінематографії за відповідними кодами УКТ ЗЕД;
продовжити до 1 січня 2021 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України;
звільнити до 1 січня 2021 року від сплати земельного податку суб’єктів кінематографії (виробників фільмів) та/або анімації (виробників анімаційних фільмів) за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається земельний податок) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування суб’єктів кінематографії призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.
Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238 доопрац. від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, земельного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки суб’єктів малого підприємництва) (реєстр. № 3614 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується продовжити до 2021 року дію пільги щодо застосування нульової ставки для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн. При цьому, розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, має становити не менше, ніж три мінімальні заробітні плати (замість двох мінімальних заробітних плат).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту. Крім того, Мінфін зазначає, що застосування економічних стимулів у вигляді податкових пільг для окремих суб’єктів господарювання не створює ефективних умов для підтримки їх фінансово-господарської діяльності, а лише посилює диспропорції в податковій системі, робить її непрозорою.
Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01 січня 2016 року, але не раніше дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.
Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки суб’єктів малого підприємництва) (реєстр. № 3614 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення витрат, понесених фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності (реєстр. № 3496 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується включити до переліку витрат, понесених фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, сплачені податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податку на доходи), а також витрати на відрядження фізичної особи – підприємця.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету від військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення витрат, понесених фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності (реєстр. № 3496 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.39. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 133 Податкового кодексу України щодо статусу неприбутковості кредитних спілок (реєстр. № 3481 від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Силантьєвим Д.О., Стеценком Д.О. та Івченком В.Є.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується скасувати для кредитних спілок вимогу щодо заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб з метою надання кредитним спілкам статусу неприбуткових організацій.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту негативно вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина буде залежати від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 133 Податкового кодексу України щодо статусу неприбутковості кредитних спілок (реєстр. № 3481 від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Силантьєвим Д.О., Стеценком Д.О. та Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 283 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку земельних ділянок, на яких розташовані приміщення, що використовуються для вирощування та утримання сільськогосподарських тварин (реєстр. № 3511 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується включити земельні ділянки, на яких розташовані приміщення, що використовуються для вирощування та утримання сільськогосподарських тварин, які є об’єктами бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», до переліку земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.
Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту може призвести до зменшення загальної суми надходжень від земельного податку, однак це зменшення буде компенсовано за рахунок зростання загальної прибутковості тваринництва внаслідок дії відповідної податкової пільги.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги зі сплати земельного податку.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 283 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку земельних ділянок, на яких розташовані приміщення, що використовуються для вирощування та утримання сільськогосподарських тварин (реєстр. № 3511 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку вітчизняного тютюнництва (реєстр. № 3567 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 липня 2016 року надати можливість суб’єктам господарювання, що провадять діяльність з виробництва тютюнової сировини бути платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 64 і пунктом 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положення законопроекту зменшить надходження державного бюджету, оскільки дозволить зазначеним суб’єктам господарювання замість загальної використовувати спрощену систему оподаткування. Вартісна величина впливу законопроекту на бюджет залежатиме від кількості суб’єктів господарювання у сфері виробництва тютюнової сировини, які зареєструються платниками єдиного податку, а також від розмірів отриманих ними доходів, фондів оплати праці, площ земельних ділянок, які використовуються для виробництва тютюнової сировини.
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2016 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку вітчизняного тютюнництва (реєстр. № 3567 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від основних загальнодержавних податків та збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. №3339 від 16.10.2015), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується не включати до сукупного доходу сім’ї грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень матиме мінімальний вплив на видаткову частину Державного бюджету України.
Слід зазначити, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів зазначеної державної соціальної допомоги. Враховуючи, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям відповідно до частини першої статті 11 Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (з державного бюджету надається відповідна субвенція місцевим бюджетам), реалізація законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету на зазначену мету.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів України розрахунків обсягу додаткових витрат, необхідних для його виконання.
Міністерство фінансів визначило законопроект таким, що буде мати вплив на показники видаткової частини державного бюджету.
Водночас, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. № 3339 від 16.10.2015), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо інформування про зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах (реєстр. № 3636 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Супруненком О.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується зобов’язати територіальні виборчі комісії забезпечувати виготовлення плакатів з інформацією про зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах та суб’єктів їх висування. Зазначені плакати мають містити біографічні відомості та фотографії зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах, подані ними при реєстрації, а також текст виборчого бюлетеня для голосування у відповідному виборчому окрузі.
Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація проекту закону потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету на виготовлення інформаційних плакатів, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Водночас, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо інформування про зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах (реєстр. № 3636 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Супруненком О.І., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видаткової частини).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення виконання державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, залучення приватних інвестицій у розвиток гірських територій (реєстр. № 3253 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України В.В. Пацканом, Р.І. Горватом та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Законопроектом вносяться зміни до законів України:
– «Про добровільне об’єднання територіальних громад» шляхом доповнення положенням щодо збереження статусу гірських населених пунктів при добровільному об’єднанні громад;
– «Про статус гірських населених пунктів в Україні», передбачивши додаткові державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, реалізація яких потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету. Зокрема на:
компенсацію суб’єктам підприємницької діяльності всіх форм власності втрат, пов’язаних з виплатою надбавок до заробітної плати;
часткове відшкодування суб’єктам підприємницької діяльності впроваджених інвестицій на території гірських населених пунктів;
фінансування державної програми розвитку гірських територій України;
збільшення на 20 відсотків до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам.
Поряд з тим, у законопроекті доручається Уряду розробити державну програму розвитку гірських територій України та передбачити кошти для її фінансування у проекті Державного бюджету України на 2016 рік та наступні роки. Така пропозиція не узгоджується з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», пунктом 16 якої передбачено припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.
Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, зауважуючи, крім того, про можливий вплив законопроекту на видатки державного бюджету вже у поточному бюджетному періоді, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники державного бюджету, насамперед, визначення обсягу додаткових видатків.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення виконання державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, залучення приватних інвестицій у розвиток гірських територій (реєстр. № 3253 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України В.В. Пацканом, Р.І. Горватом та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.45. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо порядку виплати одноразової страхової виплати (реєстр. № 3612 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Юриком Т.З., Люшняком М.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується особі, яка втратила професійну працездатність, проводити одноразову страхову виплату із розрахунку середньомісячного заробітку такої особи за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду (за чинною редакцією – відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату).
У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що за розрахунками Фонду соціального страхування реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів на виплату одноразової допомоги потерпілим у сумі 366,1 млн грн, а також зазначено, що у разі прийняття такого законопроекту, його виконання не буде забезпечено фінансовими ресурсами.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо порядку виплати одноразової страхової виплати (реєстр. № 3612 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Юриком Т.З., Люшняком М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету Фонду соціального страхування України (збільшуючи витрати Фонду).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.46. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії (реєстр. № 3203 доопрац. від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується продовжити норму законодавства, відповідно до якої пенсіонери до 1 січня 2016 року мали право за їх бажанням та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що можливість виникнення додаткової потреби у коштах може бути визначена лише у кожному випадку нарахування пенсії. При цьому, зауважено, що законодавча норма щодо можливості при обчисленні пенсії враховувати заробітну плату (дохід) до 1 липня 2000 року була введена як тимчасовий захід до 1 січня 2016 року для тих осіб, хто за період з 2000 року не набуде достатнього страхового стажу для призначення пенсії. Враховуючи те, що мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком становить 15 років, станом на 31.12.2015 є можливість отримати відповідний страховий стаж. Таким чином, надання довідки вже не є необхідною нормою.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії (реєстр. № 3203 доопрац. Від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., може мати вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України у разі нарахування відповідно до запропонованого порядку пенсії певній особі у більшому розмірі).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.47. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України «Про Державний реєстр присяжних» (реєстр. № 3607 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В., Тимошенко Ю.В. та Луценко І.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом передбачається запровадження Державного реєстру присяжних (далі – Реєстру) як автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, призначеної для зберігання, обробки даних громадян України, які відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть брати участь у здійсненні правосуддя як присяжні. Розпорядником Реєстру пропонується визначити Державну судову адміністрацію України.
Згідно із статтею 20 законопроекту фінансове забезпечення діяльності щодо створення, введення та функціонування Реєстру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також (у частині фінансування діяльності органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим Законом) за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів як фінансування делегованих повноважень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для створення, ведення та функціонування Реєстру.
Однак, авторами законопроектів не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про Державний реєстр присяжних» (реєстр. № 3607 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В., Тимошенко Ю.В. та Луценко І.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Державної судової адміністрації України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.48. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3459 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про дошкільну освіту", "Про дитяче харчування" та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", якими передбачається забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей із числа внутрішньо переміщених осіб: грудного віку, дітей другого року життя та які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат Державного бюджету України у 2016 році обсягом 323 млн грн для забезпечення харчуванням 192 тисяч дітей.
Відповідно до висновку Міністерства фінансів України на реалізацію законопроекту належить вишукати понад 0,6 млрд грн додаткових бюджетних коштів з державного та місцевих бюджетів, виходячи з інформації Міністерства соціальної політики України про облікованих на території України внутрішньо переміщених дітей, кількість яких складає 194 тисячі осіб.
При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3459 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
1.2.49. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок багатоквартирних будинків (реєстр. № 3576 від 03.12.2015), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного та Цивільного кодексів України, законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначивши порядок передачі у власність власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках земельних ділянок, на яких розташовані вказані будинки. При цьому, право спільної сумісної власності на земельну ділянку багатоквартирного будинку виникатиме з моменту державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та не потребуватиме державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету, звертаючи увагу на необхідність дотримання вимоги статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої право власності на нерухоме майно, в тому числі на земельні ділянки, підлягає обов’язковій державній реєстрації.
За державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сплачується відповідний адміністративний збір, який у разі прийняття законопроекту не надійде до державного бюджету.
Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок багатоквартирних будинків (реєстр. № 3576 від 03.12.2015), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.50. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3459-1 від 16.11.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про дошкільну освіту", "Про дитяче харчування", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту" та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що передбачають забезпечення безкоштовним харчуванням дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат Державного бюджету України у 2016 році обсягом 323 млн грн для забезпечення харчуванням 192 тисяч дітей.
Відповідно до висновку Міністерства фінансів України на реалізацію законопроекту належить вишукати понад 0,6 млрд грн додаткових бюджетних коштів з державного та місцевих бюджетів, виходячи з інформації Міністерства соціальної політики України про облікованих на території України внутрішньо переміщених дітей, кількість яких складає 194 тисячі осіб.
При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3459-1 від 16.11.2015), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
1.2.51. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності) (реєстр. № 3454 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Абдулліним О.Р. та Черваковою О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу», заборонивши розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
При цьому, плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, а відтак за розміщення реклами та/або рекламних засобів, має зараховуватись до бюджетів місцевого самоврядування. Отже, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування.
Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на доходи місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних розрахунків не дає можливості провести вартісну оцінку впливу законопроекту.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності) (реєстр. № 3454 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Абдулліним О.Р. та Черваковою О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
1.2.52. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення пільгового проїзду малозахищених верств населення (реєстр. № 3527 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Бандуровим В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про соціальний захист дітей війни», відновивши право безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області за місцем проживання.
Зважаючи, що Бюджетним кодексом України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89, частини перша та п’ята статті 102), а також до видатків місцевих бюджетів (підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91), реалізація закону, у разі його прийняття, потребуватиме вишукання додаткових коштів, насамперед, з державного бюджету.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що для його реалізації необхідні додаткові кошти.
При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Міністерством фінансів України, зазначаючи також про таке, відмітило, що для забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян необхідно щороку виділяти кошти у сумі близько 17 млрд грн, у той час як у державному бюджеті на цю мету враховується менш ніж 10 % від потреби.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення пільгового проїзду малозахищених верств населення, (реєстр. № 3527 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Бандуровим В.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.53. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про запровадження принципу мовчазної згоди при наданні житлових субсидій, (реєстр. № 3420 від 06.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується запровадити принцип мовчазної згоди, згідно з яким громадянин набуває право на оплату нарахованих на всю площу житла та фактично спожитих згідно з показниками засобів обліку житлово-комунальних послуг зі зниженням їх цін та тарифів на 70 відсотків, а у разі призначення субсидії для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – право на отримання субсидії у подвійному розмірі, за умови якщо ним подано в установленому порядку необхідні документи у повному обсязі, але рішення про призначення (непризначення) субсидії не було прийнято протягом десяти днів після подання документів.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
Міністерство фінансів України зауважує, що запровадження механізму нарахування субсидій на всю площу житла та фактично спожитих житлово-комунальних послуг незалежно від соціальних норм та нормативів потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на надання субсидій на понаднормову площу житла та соціальні нормативи.
Слід відмітити, що згідно з Бюджетним кодексом України додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про запровадження принципу мовчазної згоди при наданні житлових субсидій, (реєстр. № 3420 від 06.11.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.54. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати житлово-комунальних послуг, (реєстр. № 3313 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом передбачається внести зміни до таких законів України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про соціальний захист дітей війни", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства" та до Гірничого закону України, поновивши надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива для ветеранів війни, осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Україною, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, багатодітних сімей, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, гірників. Надання вказаних пільг пропонується не пов’язувати з розміром середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація потребує додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України. Однак в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, потреба у додаткових коштах для забезпечення надання вказаним особам пільг без урахування сукупного доходу сім’ї складатиме близько 680 млн грн на рік.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 3313 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.55. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей) (реєстр. № 3463 від 12.11.2015), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
У законопроекті пропонується поширити пільги на житлово-комунальні послуги на прийомні сім’ї, в яких не менше року проживають відповідно двоє або більше дітей.
Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не призведе до зміни показників бюджету.
Однак, згідно з Бюджетним кодексом України надання пільг багатодітним сім’ям на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу та одержання ліків віднесено до державних програм соціального захисту, які забезпечуються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (підпункт «б» пункту 4 статті 89).
Відтак, реалізація законопроекту призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на отримання вищевказаних пільг, та зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету на компенсацію таких пільг, про що також зазначає Міністерство фінансів України.
Тому, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей) (реєстр. № 3463 12.11.2015), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
1.2.56. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (реєстр. № 3485 від 16.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», поширивши його дію на військовослужбовців і працівників Державної спеціальної служби транспорту, які не мають власного житла, більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Водночас, у пункті 6 статті 3 вищезазначеного Закону передбачено, що видатки, пов’язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх цілісних майнових комплексів), що передаються у власність територіальних громад, здійснюються за рахунок передбачених на це відповідно до державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад коштів державного та місцевих бюджетів. При цьому, згідно з пунктом 9 цієї статті утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій здійснюється за рахунок коштів їх власників.
Слід зазначити, що всі гуртожитки, на які поширюється дія вказаного Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад, а громадяни, які на законних підставах проживають у таких гуртожитках, набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.
Відтак, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків на здійснення зазначених заходів з місцевих бюджетів.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (реєстр. № 3485 від 16.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має плив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово - комунального господарства.
1.2.57. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення правопорядку під час роботи Верховної Ради України (реєстр. № 3518 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус народного депутата України» та «Про Регламент Верховної Ради України», передбачивши запровадження Служби парламентського пристава Верховної Ради України.
У статті 88-1 законопроекту зазначено, що Служба парламентського пристава Верховної Ради України визначається як самостійний структурний підрозділ, підпорядкований Голові Верховної Ради України, який забезпечує правопорядок у сесійній залі парламенту та виконує певні церемоніальні функції.
Також положеннями статті 88-2 цього проекту встановлюється гранична чисельність служби (4 працівники, один із яких − Головний парламентський пристав) та вимоги до кандидатів, для зайняття посади пристава.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень може бути здійснена у межах бюджетних асигнувань на утримання Верховної Ради України і не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
Водночас, законопроектом не передбачено, що створення такого підрозділу має бути здійснено в межах чинної чисельності працюючих, тому для утримання нового структурного підрозділу належить збільшити видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення правопорядку під час роботи Верховної Ради України (реєстр. № 3518 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
1.2.58. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності) (реєстр. № 3543 від 27.11.2015), поданий народним депутатом України Развадомським В.Й.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.
Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про гуманітарну допомогу» та до Цивільного кодексу України. Зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» новою інституцією – благодійний ендавмент, призначеного для накопичення активів із метою отримання доходу, для цілей благодійної діяльності. Статтею 9 цього Закону передбачено визначити порядок управління благодійними ендавментами та запропоновано звільняти від оподаткування проценти та дивіденди від управління благодійними ендавментами призначеними для надання благодійної допомоги бенефіціарам, визначеним благодійниками або уповноваженими ними особами, виконання благодійних програм та спільної благодійної діяльності.
Як відмічено Міністерством фінансів України, прийняття законопроекту негативно вплине на дохідну частину державного бюджету, призводячи до втрат, вартісна величина яких залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту. При цьому, Мінфіном звернуто увагу, що відповідно до статті 7 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства та запропоновані зміни в частині звільнення від оподаткування призведуть до виникнення схем ухилення від оподаткування з використанням благодійних організацій, що призведе до втрат бюджету та ускладнить адміністрування податку .
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності) (реєстр. № 3543 від 27.11.2015), поданий народним депутатом України Развадомським В.Й., має вплив на показники державного бюджету (призведе до втрат державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
1.2.59. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні) (реєстр. № 3611 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Юриком Т.З. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом передбачено доповнити статтю 258 Кримінального процесуального кодексу України новою нормою, згідно з якою визначити особливим різновидом втручання в приватне спілкування (життя) на перевірку правдивості показів особи на поліграфі (детекторі брехні) відповідно до нової статті 264-1 цього Кодексу.
При цьому, Кодекс доповнено новою статтею 264-1 щодо перевірки правдивості показів особи на поліграфі (детекторі брехні), якою пропонується дати визначення перевірці на поліграфі, окреслити загальні вимоги до проведення такої перевірки у кримінальному провадженні, зокрема встановити необхідність її проведення відповідними судовими експертами державних спеціалізованих установ та за добровільною згодою особи з обов’язковою відеофіксацією.
Проте, перевірка на поліграфі (детекторі брехні) є обов’язковою у випадках розслідування умисних важких і особливо важких злочинів.
Міністерство фінансів України визначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю поліграфів для проведення перевірки судовими експертами державних спеціалізованих установ, одна відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу .
Відтак, до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні) (реєстр. № 3611 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Юриком Т.З. та іншими., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.60; 1.2.61; 1.2.62. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проекти законів України про парламентську опозицію, внесений народними депутатами України Бойком Ю.А., Новинським В.В., Папієвим М.М. та Іоффе Ю.Я. (реєстр. № 3061 від 09.09.2015), внесений народними депутатами України Писаренком В.В. та Гєллєром Є.Б. (реєстр. № 3061-1 від 15.09.2015) і внесений народними депутатами України Ляшком О.В. та іншими (реєстр. № 3061-2 від 24.09.2015).
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Ці законопроекти є подібними за ідеологією та змістом.
Законопроектами, зокрема, передбачається створення секретаріату парламентської опозиції, фінансове забезпечення діяльності якої здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а також закріплення за парламентською опозицією права на використання засобів масової інформації будь-якої форми власності на договірній основі у встановленому законом порядку для поширення інформації про діяльність парламентської опозиції.
Реалізація таких положень законопроектів потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для забезпечення функціонування секретаріату парламентської опозиції та висвітлення діяльності парламентської опозиції у засобах масової інформації, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своїх висновках до даних законопроектів.
Однак, авторами законопроектів не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, належить зауважити, що окремі положення законопроектів не відповідають бюджетному та іншому законодавству, а саме:
– запропоноване у законопроектах призначення Голови Рахункової палати за поданням парламентської опозиції порушуватиме один з основних принципів діяльності Рахункової палати, встановлений Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон) – принцип незалежності.
Згідно із статтею 3 Закону незалежність Рахункової палати, зокрема, забезпечується встановленим Конституцією України і цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад членів Рахункової палати, який передбачає призначення членів Рахункової палати на посади здійснюється на підставі конкурсу, Голови Рахункової палати – за поданням Голови Верховної Ради України одного із членів Рахункової палати (стаття 20 Закону та стаття 208-2 Регламенту Верховної Ради України). При цьому члени Рахункової палати не можуть належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках (частина п’ята статті 19 Закону), а припинення повноважень Верховної Ради не може бути підставою для припинення повноважень членів Рахункової палати (частина шоста статті 3 Закону).
Також Законом встановлено, що Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, а втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється (частини четверта і п’ята статті 3 Закону).
Водночас слід звернути увагу, що зазначене положення також не відповідає міжнародним стандартам вищих органів фінансового контролю, зокрема, у Лімській декларації керівних принципів аудиту державних фінансів визначено принцип незалежності вищих органів фінансового контролю, згідно з яким діяльність вищого органу фінансового контролю має здійснюватися винятково на засадах його незалежності та незалежності його членів від інших державних інституцій (законодавчої та виконавчої гілок влади тощо) і, насамперед, від політичних партій;
– положення щодо подання Казначейством парламентській опозиції щомісячно та щоквартально узагальненої інформації (звіту) про виконання бюджету в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України, та щодо обов’язкового відображення в поданому звіті всіх одноразових платежів з бюджету, на письмову вимогу представників парламентської опозиції (частина третя статті 13 у законопроектах за реєстр. №№ 3061 і 3061-2), не узгоджуються з вимогами статей 59 і 60 Бюджетного кодексу України, якими встановлено чіткий перелік місячного і квартального звіту про виконання державного бюджету, а також передбачено подання Казначейством України таких звітів Верховній Раді України;
– закріплення за парламентською опозицією права виносити на розгляд Верховної Ради України питання щодо окремих бюджетних порушень (частини четверта і п’ята статті 13 у законопроектах за реєстр. №№ 3061 і 3061-2) належить привести у відповідність до положень бюджетного та іншого законодавства. Насамперед, виходячи з повноважень органів державної влади щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства та застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Зокрема, Бюджетним кодексом України визначено повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства (стаття 109) та інших учасників бюджетного процесу (статті 110-115), перелік порушень бюджетного законодавства і заходи впливу щодо таких порушень (глава 18), крім того статтями 210 і 21 Кримінального кодексу України та статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Крім того, згідно з частиною сьомою статті 161 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про здійснення Рахунковою палатою позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ініціативою не менш як однієї депутатської фракції (депутатської групи). Таке питання не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії Верховної Ради від однієї депутатської фракції (депутатської групи);
– запропоноване у частині другій статті 23 законопроекту за реєстр. № 3061 положення, згідно з яким секретаріат опозиції є розпорядником бюджетних коштів, невідповідає визначенню бюджетного терміну «розпорядник бюджетних коштів» (пункт 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України) та статті 22 цього Кодексу.
Ухвалили:
1. Проекти законів України про парламентську опозицію, внесений народними депутатами України Бойком Ю.А., Новинським В.В., Папієвим М.М. та Іоффе Ю.Я. (реєстр. № 3061 від 09.09.2015.), внесений народними депутатами України Писаренком В.В. та Гєллєром Є.Б. (реєстр. № 3061-1 від 15.09.2015) і внесений народними депутатами України Ляшком О.В. та іншими (реєстр. № 3061-2 від 24.09.2015), матимуть вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на функціонування парламентської опозиції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Рекомендувати Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України при доопрацюванні законопроектів привести їх положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, зокрема:
– виключити положення щодо призначення Голови Рахункової палати за поданням парламентської опозиції (відповідні положення у статті 19 та підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень у законопроектах за реєстр. №№ 3061, 3061-1 та 3061-2) з метою дотримання основних принципів діяльності Рахункової палати, встановлених Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату», а також міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю;
– виключити частини третю-п’яту статті 13 у законопроектах за реєстр. №№ 3061 і 3061-2 та частину другу статті 23 у законопроекті за реєстр. № 3061, як такі, що не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
1.2.63. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи справляння судового збору (реєстр. № 3552 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Луценко І.С. та Южаніною Н.П.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
застосувати єдиний підхід до визначення рівних ставок судового збору для всіх судових юрисдикцій;
не справляти судовий збір за подання заяв, апеляційних та касаційних скарг про захист прав споживачів, а також у справах про кримінальні та адміністративні правопорушення;
встановити максимальний розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру (для юридичних осіб – 10 та фізичних осіб – підприємців – 3 розміри мінімальної заробітної плати);
знизити розміри ставок за подання позовів до судів в 1,25 – 4 рази та за видачу судами окремих документів в 3 – 10 разів;
знизити розміри ставок за подання апеляційних, касаційних скарг на рішення суду, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України з 110 %, 120 %, 130 % до 100 %;
відновити пільги по сплаті судового збору для працівників у спорах, що виникають з трудових правовідносин, у тому числі пов’язаних з публічною службою та для державних органів, установ, організацій, громадських організацій та громадян, які звернулися із заявами до суду за захистом прав та інтересів інших осіб, для яких, як позивачів встановлене звільнення від сплати судового збору.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів, які подаватимуться юридичними та фізичними особами, кількості осіб, які підпадатимуть під дію пільги, а також кількості поданих апеляційних, касаційних скарг на рішення судів та виданих судами копій документів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.
Слід також зазначити, що підпунктом 4 пункту 2 розділу I законопроекту пропонується внести зміни до частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» щодо спрямування коштів судового збору виключно на забезпечення здійснення правосуддя (згідно з чинною нормою – на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади).
Належить зауважити, що такі питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. При цьому, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Загалом запропоноване у законопроекті положення щодо цільового спрямування коштів судового збору не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, якими визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету (частина друга статті 4), розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (частина п’ята статті 13). При цьому слід зазначити, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (частина друга статті 4).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи справляння судового збору (реєстр. № 3552 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Луценко І.С. та Южаніною Н.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту підпункт 4 пункту 2 розділу I законопроекту (щодо цільового спрямування судового збору), викласти в такій редакції: «4) частину третю статті 9 виключити» (для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4 і 13).
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати
1.2.64. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо включення податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці до екологічного податку) (реєстр. № 3199-1 доопрац. від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Домбровським О.Г., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується розширити базу оподаткування екологічного податку, передбачивши встановлення ставок цього податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці. Крім того, законопроектом передбачається суттєве збільшення ставок екологічного податку за розміщення малонебезпечних твердих побутових відходів (з 4,02 до 80,00 грн за 1 тонну – у 20 разів, а у разі якщо такі відходи є не переробними, ставка підлягає збільшенню ще в 6 разів, тобто порівняно з діючою ставкою збільшення складе більш ніж у 119 раз).
Відповідно до пункту 16-1 частини другої статті 29, пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту спрямована на збільшення доходної частини бюджету, вартісну величину впливу якого визначити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо включення податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці до екологічного податку) (реєстр. № 3199-1 доопрац. від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Домбровським О.Г., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від екологічного податку).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.65. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо стимулювання розвитку вітчизняного тютюнництва (реєстр. № 3568 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується з 1 липня 2016 року підвищити повні та пільгові ставки ввізного мита на тютюнову сировину, тютюнові відходи з 1 % до 5 %.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень ввізного мита до державного бюджету у разі імпорту тютюнової сировини без декларування країни їх походження. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запропонований рівень пільгових ставок ввізного мита не відповідає зобов‘язанням України перед СОТ, оскільки відповідно до міжнародних зобов‘язань України в рамках членства в СОТ ставка ввізного мита на тютюнову сировину, тютюнові відходи товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 2401 не повинна перевищувати рівень 1%.
Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо стимулювання розвитку вітчизняного тютюнництва (реєстр. № 3568 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники бюджету (може призведе до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.66. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2011, 2012 та 2013 року), проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» (реєстр. № 0071 від 02.12.2015), внесений Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.
Відповідною Угодою передбачено, що Уряд Федеративної Республіки Німеччина надає Кабінету Міністрів України фінансовий грант у розмірі до 14 млн євро для проекту "Підтримка природно-заповідних територій в Україні" (який не підлягатиме поверненню, якщо не буде порушено зобов’язань, зокрема, щодо цільового використання коштів), а отримувачем цього фінансового гранту є Міністерство екології та природних ресурсів.
Як зазначено у пояснюваній записці до законопроекту, прийняття законопроекту дозволить Україні залучити відповідні кошти і спрямувати їх на розвиток системи природоохоронних територій. При цьому, Проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» реалізовуватиметься з метою розвитку системи управління природоохоронними територіями з застосуванням досвіду європейських країн, зокрема, Німеччини, а також такий проект спрямований на будівництво інфраструктурних об’єктів на природоохоронних територіях, розвитку управлінської системи на основі участі місцевих громад, збереження біорізноманіття на основі сталого розвитку регіонів.
Згідно з пунктом 13 частини третьої статті 29 і пунктом 12 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію таких програм.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не вплине на граничний обсяг державного боргу, а використання коштів гранту здійснюватиметься у наступних бюджетних періодах.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2011, 2012 та 2013), проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» (реєстр. № 0071 від 02.12.2015 року), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального бюджету державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.
1.2.67. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо протидії корупції, недобросовісній конкуренції, монополізму при розміщенні та використанні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності) (реєстр. № 3517 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Константіновським В.Л.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про благоустрій населених пунктів» і «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановити, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності не належить до малих архітектурних форм, а здійснювати підприємницьку діяльність із використанням такої тимчасової споруди може виключно саме та особа (фізична або юридична), якій у встановленому порядку було дозволено розмістити цю тимчасову споруду.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не призведе до збільшення видатків з бюджету, проте, сприятиме збільшенню кількості підприємців та більш активному розвитку «найдрібнішого» бізнесу, що у свою чергу призведе до додаткових надходжень до бюджетів.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, як передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України).
Міністерство фінансів України у своєму висновку також зазначає про можливий вплив законопроекту на збільшення доходів бюджетів, вартісну оцінку впливу якого не проведено через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо протидії корупції, недобросовісній конкуренції, монополізму при розміщенні та використанні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності) (реєстр. № 3517 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Константіновським В.Л., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх надходжень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.68. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про прибуткові та муніципальні будинки (реєстр. № 3594 від 08.12.2015), внесений народними депутатами України Бабак А.В., Березюком О.Р., Мірошніченком І.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Законопроектом пропонується визнати статус прибуткових та муніципальних будинків як об’єктів права відповідно приватної та комунальної власності, що реєструються як єдиний об’єкт права власності, а житлові приміщення у яких використовуються виключно для надання таких приміщень в найм (оренду).
В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Водночас, автори вважають, що широкомасштабне будівництво прибуткових та муніципальних житлових будинків збільшить надходження до Державного бюджету України та дозволить органам місцевого самоврядування будувати житлові будинки для соціально-незахищених груп населення.
Реалізація положень частини другої статті 15 законопроекту, згідно із якою орган місцевого самоврядування визначає розмір плати за один кв. м. загальної площі на початку календарного року з урахуванням вартості утримання житла та не більше 3 % відновлювальної вартості муніципального будинку, право власності на який належить виключно відповідній територіальній громаді (частина третя статті 2 законопроекту), сприятиме накопиченню коштів у місцевих бюджетах для будівництва житлових будинків.
Згідно із частиною четвертою статті 2 законопроекту прибуткові будинки можуть перебувати виключно у приватній власності. Право власності на такий будинок може належати одній особі, чи декільком особам на праві спільної сумісної власності. Сплата податків, отриманих від доходів внаслідок надання таких приміщень в найм (оренду), підлягає зарахуванню до державного та місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, як передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про прибуткові та муніципальні будинки (реєстр. № 3594 від 08.12.2015), внесений народними депутатами України Бабак А.В., Березюком О.Р., Мірошніченком І.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.69. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 3315 доопрац. від 07.12.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
встановити диференційовану систему оподаткування транспортним податком, згідно з якою на обчислення суми податку (відповідно до формул обрахунку податку на транспортний засіб) впливає вартість, об’єм циліндрів двигуна, потужність, вік транспорту;
встановити, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, мотоцикли, моторні човни, яхти вартістю понад 50 тис. євро, а також літаки і гелікоптери вартістю понад 200 тис. євро.
Належить звернути увагу, що Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» змінено об’єкт оподаткування транспортним податком – легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати (встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на доходну частину місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості легкових автомобілів, мотоциклів, моторних човнів, яхт, вартість яких перевищуватиме 50 тис. євро, а також кількості літаків і гелікоптерів вартістю понад 200 тис. євро. Крім того, Мінфін зауважує, що відсутність інформації у контролюючих органів щодо початкової вартості (вартості на час купівлі) транспортних засобів, як основного показника для розрахунку транспортного податку, унеможливить обчислення такого податку.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 3315 доопрац. від 07.12.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.70. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 274 Податкового кодексу України» (щодо перегляду податкової ставки за земельні ділянки сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 3570 від 01.12.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кіршем О.В. та Лавриком М.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити ставку земельного податку за землі сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження) не менше 1 % від їх нормативної грошової оцінки (чинна ставка – не більше 1 %).
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.
За оцінкою авторів законопроекту, внаслідок його прийняття надходження до місцевих бюджетів від земельного податку лише у Миколаївській області збільшаться щонайменше на 130 млн гривень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу в цілому по Україні визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідної статистичної бази.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 274 Податкового кодексу України» (щодо перегляду податкової ставки за земельні ділянки сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 3570 від 01.12.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кіршем О.В. та Лавриком М.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Опосередкований:
1.2.71. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. № 3444 від 10.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
У законопроекті передбачені зміни до Митного кодексу України, спрямовані на гармонізацію його положень з нормами правової бази Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині імплементації до національного законодавства положень Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009 та Директиви Ради № 2007/74/ЄС. Зокрема, пропонується:
доповнити перелік товарів, що звільнятимуться від оподаткування ввізним митом (а саме: біологічними або хімічними речовинами, аналоги яких не виробляються на митній території України; терапевтичними речовинами людського походження, реагентами для визначення груп крові та типів тканин; торговельними знаками, моделями, проектами та супроводжувальною документацією до них, патентними заявками на винахід, що надсилаються до уповноважених державних органів);
оподаткування парфумів та туалетної води незалежно від вартості митом та іншими податками відповідно до Митного та Податкового кодексів України при переміщенні (пересиланні) їх у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
виключення норм щодо звільнення від оподаткування митом енергозберігаючого обладнання, устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, та матеріалів, устаткування та комплектуючих, що використовуються для їх виробництва, як такі, що відсутні у Регламенті № 1186/2009;
встановлення вартісної межі щодо ввезення товарів без оподаткування митними платежами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі на рівні 430 євро замість 1000 євро через пункти пропуску, відкриті для повітряного і морського сполучення, та на рівні 300 євро замість 500 євро – через інші пункти пропуску;
збільшення періоду, протягом якого товари у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну ввозяться без оподаткування митними платежами – до 12 місяців замість 6 місяців, та зменшення періоду постійного проживання на території країни, з якої прибув громадянин;
встановлення двохрічного терміну для дії звільнення від оподаткування митними платежами товарів, що входять до складу спадщини, а також встановлення переліку товарів, які не звільняються від оподаткування.
врахування в повному обсязі кількісних обмежень на імпорт підакцизних товарів, що звільняються від ПДВ та акцизного податку, визначених у Директиві № 2007/74/ЄС, щодо ввезення громадянами пива, вина, сигарил.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що зменшення надходжень ввізного мита від розширення операцій звільнення від оподаткування митом не передбачається у наступному бюджетному періоді, оскільки законопроектом пропонується передбачити набрання чинності пунктів щодо розширення пільг через три роки після набрання чинності Угодою про асоціацію з ЄС (як це передбачено Угодою).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. № 3444 від 10.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.72. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України товарів фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуючому багажі (реєстр. № 3470 від 13.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині впровадження до національного законодавства положень Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009, що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит та Директиви Ради № 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн.
Законопроектом пропонується встановити вартісну межу щодо ввезення громадянами товарів без оподаткування ПДВ у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі на рівні 430 євро через пункти пропуску, відкриті для повітряного і морського сполучення, та на рівні 300 євро – через інші пункти пропуску (згідно з чинним законодавством вартість таких товарів становить відповідно 1000 євро та 500 євро).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України товарів фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуючому багажі (реєстр. № 3470 від 13.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та митних платежів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.73. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстр. № 3499 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема до розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів», розділу III «Податок на прибуток підприємств», розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб», розділу V «Податок на додану вартість» в частині запровадження нової термінології та визначень з питань функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів (таких як «дериватив», «інвестиційна фірма», «фінансовий інструмент», «оператор регульованого ринку»). Така законодавча ініціатива запропонована з метою узгодження термінології, яка запроваджується поданим тими ж авторами базовим проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498 від 20.11.2015).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що до законопроекту не надано розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації його положень, у зв‘язку з чим обрахунок втрат бюджету здійснити не є можливим.
Авторами законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстр. № 3499 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.74. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів (реєстр. № 3448 від 10.11.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Южаніною Н.П., Продан О.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається внести зміни до Податкового кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими, зокрема, пропонується:
узгодити норми Податкового кодексу України з нормами процесуальних кодексів;
запровадити листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, виключно засобами електронного зв’язку;
підвищити у два рази розмір фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування для встановлення ознак складів кримінальних правопорушень;
скасувати підставу для проведення документальної позапланової перевірки, передбачену підпунктом 78.1.18 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
визначити точний перелік підстав для проведення фактичної перевірки при вчиненні порушення в минулому протягом 1 року;
збільшити контролюючим органам строк надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення на акт (довідку) з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду.
Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат державного бюджету, а навпаки призведе до зменшення витрат державного бюджету. Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження електронного документообігу дійсно в майбутньому призведе до зменшення бюджетних втрат, але на етапі його запровадження потребуватиме значного додаткового фінансового забезпечення, при цьому вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
Авторами законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів (реєстр. № 3448 від 10.11.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Южаніною Н.П., Продан О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.75. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення права на інформацію та права на звернення (реєстр. №3493 від 19.11.2015), поданий народним депутатом України Дідичем В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Згідно із запропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтею 212-3, передбачено встановити відповідальність за неправомірне ненадання документів або неприйняття документів особою, на яку законодавством покладається обов’язок приймати або видавати документи, тягне за собою накладення штрафу на відповідальних осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок застосування та сплати штрафів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.
Разом з тим, до законопроекту належало надати відповідні розрахунки, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення права на інформацію та права на звернення (реєстр. № 3493 від 19.11.2015), поданий народним депутатом України Дідичем В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення правопорушень.
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.76. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про валютне регулювання та валютний контроль» (реєстр. № 3367 від 29.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом визначаються принципи валютного регулювання та валютного контролю, умови і порядок проведення резидентами та нерезидентами валютних операцій в Україні, повноваження і функції державних органів у сфері регулювання валютних операцій, права й обов’язки резидентів та нерезидентів, які здійснюють в Україні валютні операції, регламентується здійснення резидентами валютних операцій за межами України, а також встановлюється відповідальність за порушення валютного законодавства.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є забезпечення реалізації єдиної державної валютної політики, економічної безпеки, стабільності внутрішнього валютного ринку, збереження купівельної спроможності грошової одиниці України, поповнення золотовалютних резервів України, розвитку міжнародного співробітництва, а також створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності в Україні.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак потребує додаткового вивчення питання щодо впливу на показники бюджетів, оскільки фінансові розрахунки впливу законодавчих змін, які б могли вказувати на позитивну динаміку, у пояснювальній записці до законопроекту відсутні.
При цьому, статтею 11 законопроекту передбачено, що за умови погіршення стану платіжного балансу України Національний банк України має право тимчасово, строком до одного календарного року, запроваджувати обов’язковий продаж до 50 відсотків від загальної суми надходжень в іноземній валюті на користь резидентів. Разом з тим, чинним законодавством (статті 25 і 44 Закону України «Про Національний банк України») Національному банку надано право запроваджувати на строк до шести місяців вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також встановлювати порядок проведення обов’язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу.
Статтею 38 законопроекту пропонується встановити відповідальність за порушення актів валютного законодавства України. Порівняно із аналогічними нормами статті 16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у законопроекті пропонується обмежити максимальні розміри штрафів за окремі порушення.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про валютне регулювання та валютний контроль» (реєстр. № 3367 від 29.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.77. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо дії актів податкового законодавства в часі та порядку обчислення строків) (реєстр. № 3615 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, насамперед, визначити, що:
при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року;
акти податкового законодавства вступають в силу не раніше ніж після закінчення одного місяця з дня їх офіційного опублікування та не раніше 1-го числа наступного податкового періоду з відповідного податку, за винятком випадків, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України;
акти податкового законодавства, що встановлюють нові податки і (або) збори, що підвищують податкові ставки, розміри зборів, які встановлюють або обтяжують відповідальність за порушення податкового законодавства, що встановлюють нові обов'язки або іншим чином погіршують становище платників податків або платників зборів, а також інших учасників відносин, які регулюються чинним податковим законодавством, зворотної сили не мають;
акти податкового законодавства, що усувають або пом’якшують відповідальність за порушення податкового законодавства або встановлюють додаткові гарантії захисту прав платників податків, платників зборів, податкових агентів, їх представників, мають зворотну силу.
Крім того, законопроектом врегульовується порядок обчислення строків, встановлених податковим законодавством.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджету.
Разом з тим, така законодавча ініціатива може вплинути на процес прийняття та набрання чинності змін до податкового законодавства в майбутньому.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо дії актів податкового законодавства в часі та порядку обчислення строків) (реєстр. № 3615 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи при подальшому внесенні змін до податкового законодавства).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.78. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про громадський контроль (реєстр. №2737-1 доопрац. від 13.11.2015), поданого народними депутатами України Н.Ю. Королевською та Ю.В. Солодом.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є запровадження в Україні інституту громадського контролю за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Законопроектом, зокрема, передбачається здійснювати громадський контроль шляхом застосування таких заходів як: аналітичні та моніторингові дослідження діяльності об’єктів громадського контролю, громадська експертиза, перевірка. При цьому, згідно із статтею 26 законопроекту фінансування витрат з проведення заходів громадського контролю, у тому числі з проведення громадських слухань, здійснюється за рахунок коштів суб’єктів громадського контролю.
Серед іншого, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-47 щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог уповноважених осіб суб'єкта громадського контролю стосовно усунення порушень законодавства про громадський контроль, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків шляхом накладення штрафу на посадових осіб об’єктів громадського контролю від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету за рахунок сплати штрафів, проте визначити вартісну величину впливу неможливо через відсутність відповідних розрахунків.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про громадський контроль (реєстр. № 2737-1 доопрац. від 13.11.2015), поданий народними депутатами України Н.Ю. Королевською та Ю.В. Солодом, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.79. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (реєстр. № 3407 від 05.11.2015), поданий народним депутатом України Д.Ю. Шпеновим.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його положеннями пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки він порушує принцип верховенства права, суперечить ряду норм Конституції України та не відповідає фундаментальним міжнародним документам – як у сфері функціонування судової системи, так і у сфері захисту основоположних прав людини.
Реалізація законопроекту, на думку його автора, не потребує додаткових видатків з державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.
Разом з тим, для досягнення мети вказаного Закону вносилися зміни до низки законодавчих актів, а саме Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, а також законів України «Про Вищу раду юстиції» (зокрема, щодо вимог до членів Вищої ради юстиції) та «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, щодо призначення і звільнення суддів), які наразі вже є невід'ємною частиною цих законодавчих актів. При цьому, такий Закон передбачає створення Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, яка діє при Вищій раді юстиції.
Отже, втрата чинності Закону та вміщеними у ньому змінами до інших законів може вплинути на показники державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів судової влади та Вищої ради юстиції.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (реєстр. № 3407 від 05.11.2015), поданий народним депутатом України Д.Ю. Шпеновим, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на видатки державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів судової влади та Вищої ради юстиції залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.80. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів» (щодо удосконалення механізму ОСЦПВВНТЗ) (реєстр. № 3551 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Дзензерським Д.В., Різаненком П.О., Жолобецьким О.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників, приведення страхових сум до вимог законодавства Європейського Союзу, спрощення процесу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, запровадження більш зручного та доступного процесу замовлення полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для страхувальників, державного нагляду за дотриманням страховиками та Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі – МТСБУ) положень про централізовані страхові резервні фонди, системи управління МТСБУ, посилення гарантійних функцій МТСБУ та рівня захисту потерпілих.
Законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування», «Про дорожній рух», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими пропонується, зокрема:
– поетапно підвищити розміри страхових сум за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну потерпілих, до рівня країн Європейського Союзу (з 2017 до 2022 року);
– запровадити електронний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
– удосконалити порядок контролю за наявністю договору обов’язкового страхування;
– надати МТСБУ доступу до інформації реєстрів відповідних осіб, які виступають в якості страхувальників;
– запровадити систему «прямого відшкодування збитків»;
– визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
– визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в розмірі 5 млн грн (на сьогодні 500 тис. євро, а мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду страхових гарантій – в розмірі 10 млн грн (на сьогодні – 1 млн євро);
– встановити функції Уповноваженого органу, визначивши, що МТСБУ є об’єктом державного нагляду Уповноваженим органом у порядку та в обсягах, визначених цим Законом;
– удосконалити систему корпоративного управління МТСБУ.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація зазначеного законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що запропоновані зміни збільшать витрати страховиків за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, що в результаті негативно відобразиться на кінцевих споживачах страхових послуг (збільшення вартості полісів в 10 разів).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів» (щодо удосконалення механізму ОСЦПВВНТЗ) (реєстр. № 3551 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Дзензерським Д.В., Різаненком П.О., Жолобецьким О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.81. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо внесення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 3582 від 04.12.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується доповнити перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця».
Автором законопроекту у пояснювальній записці зазначено, що метою прийняття законопроекту є захист національних інтересів держави щодо забезпечення контролю над підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а відтак надзвичайно важливо не допустити приватизацію в майбутньому ПАТ «Українська залізниця».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме видатків бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо внесення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 3582 від 04.12.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна у майбутньому залежно від фінансового стану ПАТ «Українська залізниця» та державної політики у сфері приватизації).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.82. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3550 від 27.11.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується статтю 13 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» доповнити частиною четвертою, згідно з якою передбачається можливість утворення підрозділів відомчої воєнізованої охорони на казенних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить врегулювати на законодавчому рівні питання належного та повноцінного функціонування казенного науково-виробничого об’єднання «Форт» з охорони, оборони і супроводження стрілецької зброї, боєприпасів, засобів індивідуального захисту та іншої продукції спеціального призначення, виготовлених об’єднанням.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити видаткову частину державного бюджету у разі створення та утримання підрозділів відомчої воєнізованої охорони за рахунок державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що відсутність інформації щодо порядку фінансового забезпечення підрозділів відомчої воєнізованої охорони та відповідних фінансово-економічних розрахунків унеможливлює надання висновку щодо величини впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету.
До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3550 від 27.11.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету у разі створення та утримання підрозділів відомчої воєнної охорони за рахунок державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.83. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо множинного громадянства) (реєстр. № 3514 від 24.11.2015), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 197-1 «Неповідомлення про набуття іноземного громадянства (підданства)» та встановити відповідальність за неподання або несвоєчасне подання повнолiтнiм громадянином України, який добровільно набув іноземне громадянство (підданство), письмової заяви про це та копії документа, що підтверджує набуття ним іноземного громадянства (підданства), до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, підпорядкованого йому органу за місцем проживання або дипломатичного представництва чи консульської установи, у вигляді штрафу на громадян у розмірі від десяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 510 грн/, і на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 1 700 грн/.
У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за зазначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо множинного громадянства) (реєстр. № 3514 від 24.11.2015), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.84. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про націоналізацію майна публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», як майна держави-агресора та її резидентів в Україні» (реєстр. № 3609 від 10.12.2015), внесений народним депутатом України Євтушком С.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується визначити правові засади націоналізації майна ПАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» (примусового вилучення об’єктів права власності з мотивів суспільної необхідності), як майна держави-агресора та її резидентів в Україні.
Частинами третьою та четвертою статті 2 законопроекту визначається, що націоналізація об’єктів права власності в Україні держави-агресора здійснюється без наступної компенсації (відшкодування) вартості майна та майнових прав держави-агресора, а наступне відшкодування вартості об’єктів права приватної власності резидентів держави-агресора здійснюється після закінчення агресії, зафіксованого у відповідному міжнародно-правовому акті, на підставі двостороннього міждержавного договору.
При цьому, згідно із статтею 4 законопроекту рішення про націоналізацію майна ПАТ «Рінеобленерго» приймається Верховною Радою України у формі спеціального закону, проект якого вноситься Кабінетом Міністрів України за попереднім погодженням Ради національної безпеки та оборони України.
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 41 Конституції України примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат бюджету у поточному році, однак в майбутньому потребуватиме виділення коштів з державного бюджету на відшкодування вартості майна, що націоналізується, його власникам.
Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету у разі необхідності відшкодування вартості відповідного майна, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про націоналізацію майна публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», як майна держави-агресора та її резидентів в Україні» (реєстр. № 3609 від 10.12.2015), внесений народним депутатом України Євтушком С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у майбутньому у разі націоналізації такого майна на підставі спеціального закону).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.85. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення інформатизації та спрощення порядку проведення розрахункових операцій) (реєстр. № 3635 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю. та Поляковим М.А.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про державні лотереї в Україні”, згідно з якими, зокрема:
в якості реєстраторів розрахункових операцій дозволяється використання програмних комплексів реєстрації розрахункових операцій (програма або сукупність програм, що реалізують фіскальні функції та встановлені на пристрої, що дозволяє в режимі реального часу здійснювати реєстрацію проведеної розрахункової операції з продажу товарів (наданні послуг);
суб’єкти господарювання, які застосовують програмні комплекси реєстрації розрахункових операцій, звільняються від обов’язку ведення книг обліку розрахункових операцій;
у разі використання програмних комплексів реєстрації розрахункових операцій суб’єктам господарювання дозволяється надавати покупцю товарів (послуг) розрахункового документу в електронному вигляді;
для споживачів товарів (послуг), яким на їх вимогу видається розрахунковий документ, держава може здійснювати заохочувальні заходи, шляхом організації безоплатних державних лотерей (в даному випадку лотерейним білетом буде вважатися розрахунковий документ).
Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту сприятиме спрощенню та поліпшенню процедури проведення розрахункових операцій, створить механізми глобального електронного контролю та моніторингу за більшістю фінансових потоків.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що передбачене законопроектом надання дозволу на застосування програмних комплексів реєстрації розрахункових операцій, яке не передбачає надання звітності в електронній формі до органів ДФС, унеможливить контроль з боку органів ДФС за обсягами проведених суб’єктами господарювання розрахункових операцій та виявлення порушень при декларуванні обсягів доходів з метою розрахунку податкових зобов’язань.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення інформатизації та спрощення порядку проведення розрахункових операцій) (реєстр. № 3635 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю. та Поляковим М.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Комітет з питань податкової та митної політики.
1.2.86. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про металобрухт»» (щодо операцій з металобрухтом) (реєстр. № 3572 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Бондарем В.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується спростити процедуру оформлення прийому побутового металобрухту від фізичних осіб на суму яка не перевищує 50 тис. грн, – без пред’явлення документа, який засвідчує особу з оформленням відповідного запису в Книзі обліку розрахункових операцій за умови приймання металобрухту спеціалізованим металургійним підприємством з кількістю працюючих не менше 250 чоловік, а у разі прийому металобрухту на суму, яка складає 50 тис. грн і більше, – дозволяється лише при пред’явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту.
У пояснювальній записці зазначено, що прийняття законопроекту сприятиме збереженню позитивних тенденцій як у процесі з дійснення операцій з металобрухтом, так і в цілому – подальшому розвитку цієї галузі підприємництва, підвищенню ефективності та збільшенню обсягів виробництва на металургійних підприємствах, впорядкує діяльність із заготівлі металобрухту у населення та сприятиме її легалізації.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів. Зокрема, Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту призведе до неподання податковими агентами – металургійними підприємствами податкового розрахунку, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, з обов’язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (форма № 1 ДФ) у разі виплати доходу фізичній особі у сумі не більше 150 тис. грн від здачі побутового металобрухту. Як наслідок, виникне ускладнення забезпечення органами доходів і зборів контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку із цього виду доходів та військового збору і втрат цих надходжень до відповідних місцевих бюджетів та державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про металобрухт»» (щодо операцій з металобрухтом) (реєстр. № 3572 від 01.12.2015), поданий народним депутатом України Бондарем В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.87. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо збільшення вмісту вітчизняної тютюнової сировини в тютюнових виробах (реєстр. № 3548 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Кутовим Т.В., Котом А.Б. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема, починаючи з 2017 року видавати ліцензії на виробництво тютюнових виробів суб’єктам господарювання за умови обов’язкового використання вітчизняної сировини при виробництві тютюнових виробів, які реалізуються в України, диференційовано по рокам (з 1 % у 2017 році до 30 % у 2024 році).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вплив на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо збільшення вмісту вітчизняної тютюнової сировини в тютюнових виробах (реєстр. № 3548 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Кутовим Т.В., Котом А.Б. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання тютюнової промисловості залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.88. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Добвенком М.В., Різаненком П.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Законопроектом вносяться комплексні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», «Про інститути спільного інвестування», «Про депозитарну систему України», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інших законодавчих актів з метою покращення функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів, а також вдосконалення інфраструктури ринків капіталу та інших регульованих ринків у відповідності до законодавства ЄС.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття забезпечить можливість надання учасниками ринків капіталу більш широкого спектру фінансових послуг, сприятиме ефективному розвитку ринків похідних цінних паперів та деривативів, а також дозволить в майбутньому отримати прозорі ціни на будь-який актив для усіх учасників ринку, держава отримає репрезентативні біржові цінові індикатори, покращиться управління ціновими ризиками, знизяться ризики невиконання угод контрагентами, в свою чергу єдина інфраструктура та уніфіковані підходи стимулюватимуть інвестиції та економічний розвиток.
Законопроектом серед іншого передбачається упорядкувати положення щодо ліцензування на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів (зокрема, унормувати питання ліцензування нових видів фінансових послуг). При цьому, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку матиме право видавати ліцензії на провадження субброкерської діяльності, інвестиційного консультування, андеррайтингу з гарантією продажу, діяльності з організації торгівлі продукцією, діяльності з організації торгівлі інструментами грошового ринку, діяльності з організації укладання деривативів, діяльності центрального контрагента.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Добвенком М.В., Різаненком П.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на показники державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
1.2.89. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо заборони виплати суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук) (реєстр. № 3541 від 26.11.2015), поданого народним депутатом України Міщенком С.Г.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом передбачається зупинення (заборона) виплати суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Реалізація законопроекту, на думку його автора, не призведе до додаткових видатків державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.
Разом з тим, законодавче врегулювання питання щодо зупинення (заборони) виплати судді суддівської винагороди у випадку оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук може призвести до економії бюджетних коштів в частині фінансового забезпечення суддів за наявності таких випадків.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо заборони виплати суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук) (реєстр. № 3541 від 26.11.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету в частині фінансового забезпечення суддів у разі наявності відповідних випадків та залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.90. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 від 25.11.2015), поданого Президентом України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів до суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період.
Реалізація законопроекту, на думку його автора, не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а також не потребує проведення всеукраїнського референдуму та відповідного виділення коштів з державного бюджету для його проведення.
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.
Разом з тим, законопроектом серед іншого пропонується утворювати відповідно до закону в системі правосуддя органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
Поряд з тим, законопроектом пропонується до Конституції України включити положення, згідно з якими судове рішення є обов’язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, у законопроекті передбачається уточнити норми Конституції України щодо фінансового забезпечення суддів: встановити, що у державному бюджету окремо визначаються видатки на утримання суді з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя, а розмір винагороди суддів встановлюється законом про судоустрій (щодо Конституційного суду України – у державному бюджеті окремо визначаються видатки на діяльність Суду з урахуванням пропозицій його Голови, а розмір винагороди судді Конституційного суду України встановлюється законом про Конституційний суд України).
Реалізація таких положень може вплинути на показники видатків державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів системи правосуддя залежно від законодавчого врегулювання відповідних питань у спеціальних законах.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 від 25.11.2015), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на видатки державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів системи правосуддя залежно від впровадження відповідної законодавчої ініціативи, насамперед імплементації відповідних положень в спеціальних законах).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.91. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо суду присяжних (реєстр. № 3608 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Ю.В. Луценком, Ю.В. Тимошенко та І.С. Луценко.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінального процесуального кодексу України, головними новелами яких, зокрема є створення Державного реєстру присяжних (далі – Реєстр), а також питання добору присяжних для участі у кримінальному провадженні у конкретній справі.
При цьому, законопроектом передбачено, що добір кандидатів у журі присяжних здійснюється за допомогою програмного забезпечення Реєстру, а порядок ведення Реєстру визначається Законом України «Про Державний реєстр присяжних».
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.
Разом з тим, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення повноважень Державною судовою адміністрацією України в частині забезпечення ведення Реєстру після законодавчого унормування відповідного питання (прийняття Закону України «Про Державний реєстр присяжних»).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо суду присяжних (реєстр. №3608 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Ю.В. Луценком, Ю.В. Тимошенко та І.С. Луценко, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету для створення і ведення вказаного Реєстру у разі прийняття відповідного спеціального закону).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.92. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони публічної демонстрації терористичної атрибутики чи символіки (реєстр. № 3505 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законодавчих актів України та, зокрема:
- встановити кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення, а також публічне використання терористичної атрибутики чи символіки, у тому числі особами, які є представниками влади, у вигляді обмеження чи позбавлення волі на строк до 10 років, з конфіскацією майна або без такої;
- заборонити публічну демонстрацію терористичної атрибутики чи символіки або атрибутики чи символіки, схожої на терористичну символіку;
- заборонити державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, назва якого містить терористичну атрибутику чи символіку, утворення та діяльність політичних партій, які пропагують і поширюють ідеологію тероризму.
Реалізація таких положень законопроекту може збільшити доходну частину внаслідок конфіскації майна і його реалізації та видаткову частину державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин.
На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, що будуть до них застосовані, та обсягу конфіскації майна
Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони публічної демонстрації терористичної атрибутики чи символіки (реєстр. № 3505 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.93. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за пропаганду і поширення ідеології тероризму (реєстр. № 3506 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 258-6 такого змісту:
«Стаття 258-6. Пропаганда і поширення ідеології тероризму
1. Пропаганда і поширення ідеології тероризму -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років, з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої».
Поряд з тим, стаття 216 Кримінального процесуального кодексу України доповнюється нормою щодо можливості здійснення досудового розслідування за запропонованою новою статтею слідчими того органу, який розпочав досудове розслідування.
Реалізація таких положень законопроекту може збільшити доходну частину державного бюджету внаслідок застосування конфіскації майна та видаткову частини державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин.
На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані та обсягу конфіскації.
Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за пропаганду і поширення ідеології тероризму (реєстр. № 3506 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести як до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.94. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері паркування транспортних засобів (реєстр. № 3584 від 04.12.2015), поданого народними депутатами України В.І. Ар’євим, А.Ю. Геращенком та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України "Про дорожній рух", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про страхування", "Про Національну поліцію".
Проект, серед іншого, передбачає:
Прив’язку розмірів штрафних санкцій за порушення правил паркування, в т.ч. за несплату послуг з користування відповідними майданчиками, до вартості однієї години паркування (у 20-кратному розмірі), що є справедливим, адже лише у місті Києві діють три різні тарифи з оплати вартості паркування в залежності від територіального розташування майданчика (5, 7 або 10 грн за 1 годину);
- надання 50 % знижки в оплаті штрафів за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису, у разі сплати штрафу протягом 5 банківських днів;
- наділення повноваженнями розгляду справ про адміністративні правопорушення та здійснення тимчасового затримання транспортного засобу інспекторів паркувального простору – а саме: уповноважених виконавчими органами сільських, селищних та міських рад посадових осіб цих органів або посадових осіб відповідних комунальних підприємств, що здійснюють діяльність у сфері паркування транспортних засобів;
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок застосування штрафів за несплату водієм вартості послуг з паркування.
Тому до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний надати належне фінансово-економічне обґрунтування, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на надходження бюджетів, за відсутності відповідних розрахунків не мало змоги оцінити вартісну величину такого впливу.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері паркування транспортних засобів (реєстр. № 3584 від 04.12.2015), поданий народними депутатами України В.І. Ар’євим, А.Ю. Геращенком та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення дохідної частини місцевих бюджетів залежно від застосування штрафів за відповідні правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.95. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за наругу над національною, державною та іншою офіційною символікою (реєстр. № 3601 від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 338 Кримінального кодексу України, збільшивши розміри штрафних санкцій, термінів позбавлення волі та встановлення мінімальної межі покарань у вигляді штрафу, а також арешту за наругу над національними, державними та іншими офіційними символами, а саме:
публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України чи над етнічним прапором національної меншини в Україні – карається штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма до 50) або арештом на строк від трьох до шести місяців (чинна норма до шести місяців) або позбавленням волі на строк до трьох років;
ті самі дії, вчинені групою осіб, – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк (в чинній редакції норма відсутня).
Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини бюджету за рахунок штрафів, що будуть сплачувати громадяни, які здійснили правопорушення у цій сфері, а також до збільшення видатків з державного бюджету на утримання таких громадян в установах системи виконання покарань у разі позбавлення волі на строк до трьох років, ті самі дії, вчинені групою осіб – обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк.
Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що реалізація положень, законопроекту буде мати вплив на доходну та видаткову частини державного бюджету.
Разом з тим, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за наругу над національною, державною та іншою офіційною символікою (реєстр. №3601 від 08.12.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.96. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення перешкод дорожньому руху після дорожньо-транспортних пригод без постраждалих, зменшення заторів та розвантаження доріг (реєстр. № 3509 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом передбачено доповнити статтю 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою нормою щодо:
звільнення від штрафних санкцій (громадських робіт, адміністративного арешту) у випадку переміщення транспортного засобу, положення якого після дорожньо-транспортної пригоди, що не призвела до травмування та/або загибелі людей, перешкоджає дорожньому руху;
запровадження штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за непереміщення водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди без постраждалих, який перешкоджає дорожньому руху, або невиклик евакуатора (якщо технічний стан автомобіля не дозволяє без сторонньої допомоги здійснити його переміщення).
Крім того, пропонується внести зміни до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» та зобов’язати водіїв транспортних засобів невідкладно переміщати транспортний засіб у місце, де він не перешкоджає дорожньому руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, що не призвела до травмування та/або загибелі людей, внаслідок якої транспортний засіб перешкоджає дорожньому руху.
Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення.
На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг додаткових доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретних розмірів штрафних санкцій, які будуть до них застосовані.
Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення перешкод дорожньому руху після дорожньо-транспортних пригод без постраждалих, зменшення заторів та розвантаження доріг (реєстр. № 3509 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій, за вчинені правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.97. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо персональної матеріальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування (реєстр. № 3309 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Пунктами 5 і 8 розділу І законопроекту пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 166-23 щодо встановлення штрафних санкцій від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення вимог законодавства з питань надання адміністративних послуг, а також внести зміни до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України щодо збільшення штрафу з 10-30 мінімальних заробітних плат до 40 мінімальних заробітних плат за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету від штрафних санкцій.
Крім того, пунктами 1, 2, 4 і 7 розділу І законопроекту пропонується внести зміни до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державну службу», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Цивільного кодексу України щодо встановлення цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну державі внаслідок невиконання або неналежне виконання державним службовцем обов’язків. У зв’язку з цим слід звернути увагу, що Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) відповідне питання певним чином вже унормовано.
Так, статтею 25 Кодексу встановлено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
При цьому пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, зокрема, визначено, що таке відшкодування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідні кошти, відшкодовані державою з відповідного бюджету вважаються збитками державного (місцевих) бюджетів і за поданням Казначейства України органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному (місцевим) бюджетам. Водночас, у разі встановлення в діях посадової, службової особи складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, лише до такої особи може бути пред’явлено вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування упущеної майнової вигоди та моральної шкоди та органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) в установленому законодавством порядку реалізовують право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.
Крім того, органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного (місцевих) бюджетів, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину. За результатами службового розслідування вищевказані органи влади та органи Казначейства України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному (місцевим) бюджетам, з пред’явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
Якщо збитки, завдані державному (місцевому) бюджету, є результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, що призвели до завдання шкоди фізичним чи юридичним особам, такі посадові та службові особи несуть солідарну відповідальність згідно з Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами України.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо персональної матеріальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування (реєстр. № 3309 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.
2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити положення пунктів 1, 2, 4 та 7 розділу І законопроекту з статтею 25 та пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
1.2.98. СЛУХАЛИ:
Інформацію про особливий режим спеціальної конфіскації майна (реєстр. № 3025 доопрац. від 18.09.2015), поданий народним депутатом України Чорновол Т.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.
Згідно із пояснювальною запискою законопроект підготовлено з метою створення практичного правового механізму конфіскації майна в дохід держави, що здобуте незаконним шляхом без винесення обвинувального вироку особам, які переховуються за межами України від органів досудового розслідування, ухиляються від відповідальності за вчинення злочину, продовжують користування коштами, майном та отримувати дохід від його використання.
Згідно із статтею 2 законопроекту визначено умови застосування особливого режиму спеціальної конфіскації майна, зокрема пропонується застосовувати особливий режим спеціальної конфіскації щодо майна, одержаного внаслідок злочину та у інших випадках, передбачених частинами першою – четвертою статті 96 Кримінального Кодексу України, незалежно від часу набуття майна особами, зазначеними у статті 1 цього Закону, на підставі відповідної ухвали суду.
Разом з цим, частиною дев’ятою статті 6 законопроекту пропонується визначити, що особливий режим спеціальної конфіскації майна застосовується незалежно від наявності оголошеної підозри або обвинувального вироку у кримінальному провадженні щодо осіб, зазначених у статті 1 цього Закону.
Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину Державного бюджету України за рахунок збільшенням надходжень від реалізації конфіскованого майна.
Водночас, відповідно до пункту 7 статті 7 законопроекту ухвала суду може бути оскаржена власником майна, і у разі її скасування вартість майна, у випадку його реалізації, та грошові кошти компенсуються з Державного бюджету України, що потребуватиме додаткових видатків. Таке положення не узгоджується з Бюджетним кодексом України, оскільки згідно з вимогами підпункту 6 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що повернення за рішенням суду вартості конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна, за вирахуванням сум податків і зборів (обов'язкових платежів), що були нараховані відповідно до законодавства, але не сплачені на момент реалізації.
На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету, а також потребуватиме додаткових видатків.
При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не подано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про особливий режим спеціальної конфіскації майна (реєстр. № 3025 доопрац. від 18.09.2015), поданий народним депутатом України Чорновол Т.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету за настанням обумовлених законопроектом випадків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Рекомендувати Комітету з питань запобігання і протидії корупції при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами підпункту 6 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
1.2.99. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні (реєстр. № 3544 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Дунаєвим С.В., Москаленком Я.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності на території міста або області в пріоритетних для місцевого розвитку галузях економіки та напрямах господарської діяльності, визначених органом місцевого самоврядування, при реалізації суб‘єктами господарювання інвестиційних та інноваційних проектів вартістю не менше 0,5 млн євро (0,25 млн євро для проектів, що реалізуються на депресивних або тимчасово окупованих територіях). Такий спеціальний режим визначає особливий порядок організації та здійснення господарської діяльності у пріоритетних для місцевого розвитку галузях економіки шляхом надання державної підтримки із встановленням і застосуванням спеціальних митних, податкових та інших умов реалізації інвесторами інвестиційних проектів.
Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачається встановити застосування до 31 грудня 2027 року зменшеної ставки ЄСВ на 50 % для фонду оплати праці новостворених робочих місць на підприємствах, які виконують проекти у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту одночасно з пов’язаними з ним законопроектами «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні)» за реєстр. № 3545 та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні)» за реєстр. № 3546 матиме значний негативний вплив на показники бюджетів, оскільки запропонований спеціальний режим (пільги зі сплати ПДВ, податку на прибуток, мита, єдиного соціального внеску) фактично може бути запроваджено на території всієї країни і для значної кількості суб’єктів господарювання. Вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб‘єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні та інноваційні проекти, обсягів ввезення ними на митну територію України устаткування (обладнання) і комплектуючих, їх витрат на придбання нових устаткування, обладнання та комплектуючих.
Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Слід також відмітити, що статтею 7 законопроекту передбачається утворення обласною чи міською радами Ради СРІІД (орган управління спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема, організація проведення експертизи інвестиційних проектів, прийняття рішення про затвердження інвестиційного проекту, укладення договору на реалізацію проекту, видача Свідоцтва про внесення інноваційного проекту до Державного реєстру інвестиційних проектів, здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання умов договору на реалізацію проекту в умовах СРІІД та застосування передбачених у ньому санкцій.
При цьому, частиною дев’ятою статті 7 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради СРІІД може здійснюватися за рахунок місцевих та обласних бюджетів та відрахувань суб’єктів СРІІД, які реалізують інвестиційні проекти, розмір яких встановлюється Радою СРІІД.
Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради СРІІД.
Належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.
Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні (реєстр. № 3544 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Гіршфельдом А.М., Дунаєвим С.В., Москаленком Я.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів та/або потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;
2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту в абзаці першому частини дев’ятої статті 7 законопроекту слова «та відрахувань суб’єктів СРІІД, які реалізують інвестиційні проекти. Розмір відрахувань встановлюється Радою СРІІД» виключити, а слово «місцевих» замінити словом «міських» для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 1, 7 і 13).
3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
Голосували: «за» - одноголосно.
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про план роботи Комітету з питань бюджету на період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Відмітили:
Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.
Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету, насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету на четвертій сесії (розділ І проект плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік і звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» шляхом подання відповідних постанов на розгляд Верховної Ради України.
Зважаючи, що третя сесія Верховної Ради України ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений залежно від розгляду Верховною Радою та Комітетом з питань бюджету окремих законопроектів в період роботи цієї сесії, а також з урахуванням законопроектів, що ще реєструються.
У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд законопроектів, до яких Комітетом з питань бюджету мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет з питань бюджету надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів.
У розділі IV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2016 році (шляхом погодження рішень Уряду, зокрема, щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Проект плану надано у матеріалах до засідання.
На виконання доручення Голови Верховної Ради України від 30 грудня 2015 року № 06/3-245(328214) пропонується для включення до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання законопроекти, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним.
Разом з тим, пропонується не включати до порядку денного четвертої сесії законопроекти, що втратили свою актуальність, а саме:
законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»:
- за реєстр. №№ 1721, 1751, 1810, 1897, 2044, 2108, 2119, 2138, 2141, 2180, 2193, 2201, 2208, 2261, 2445, 2445-1, 2650, 2731, 2883, 2883-1, 2937, 2937-1, 2974, 2990, 2070а, 2165а, 2248а, 2348а, 2537а, 3191, 3226, 3301, 3389, 3482, 3495, 3657, 3715 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2015 року;
проект постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік за реєстр. № 2623-д – у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;
законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України;
- реєстр. № 1223 у зв’язку з тим, що законопроектом пропонується внести зміни до статті 24-1, редакція якої змінена Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»;
- реєстр. № 1254 у зв’язку із прийняттям Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», згідно з яким змінено склад доходів місцевих бюджетів та виключено із Бюджетного кодексу України статтю65;
- реєстр. № 1371, який є похідним від законопроекту за реєстр. № 1369 про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань», відкликаного і знятого з розгляду 26.11.2015 р., та щодо якого автором законопроекту 19.11.2015 р. також подано заяву про відкликання;
- реєстр. № 1710, оскільки порушене у законопроекті питання щодо своєчасності здійснення платежів місцевих бюджетів врегульовано в інший спосіб шляхом внесення відповідних змін до частини шостої статті 78 Бюджетного кодексу України згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»;
- реєстр. № 1722, оскільки більшість порушених цим законопроектом питань щодо оптимізації спеціального фонду державного бюджету врегульовано Законом України від 26.11.2015 р. № 836-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів»;
- реєстр. № 1809, оскільки відповідно до Закону України від 23.02.2012 р. № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 2016 року заклади охорони здоров’я внесено до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у зв’язку з чим, втрачається необхідність передбачення виключення щодо передачі таких закладів (є невідомчими) до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я;
- реєстр. №№ 2019 та 2583 у зв’язку із прийняттям Закону України від 26.11.2015 р. № 837-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад», згідно з яким порушені у законопроектах питання врегульовані в інший спосіб;
- реєстр. № 2053, оскільки автором законопроекту порушено питання про зняття його з розгляду і відповідно Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 09.12.2015 р. (протокол № 39) ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України такий законопроект зняти з розгляду;
- реєстр. № 2134, оскільки законопроект підготовлено з метою упорядкування фінансових відносин у галузі охорони здоров’я на період реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», який з 1 січня 2015 року втратив чинність, а також зважаючи на нові законодавчі ініціативи з питань реформування охорони здоров’я;
- реєстр. №№ 2194 та 2194-1, оскільки порушені у законопроектах питання врегульовано у 2015 році відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а відтак у Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відповідні показники визначено з урахуванням положень Бюджетного кодексу України;
- реєстр. №№ 2200, 2938 та 2938-1, оскільки обмежень, скасування яких є предметом цих законопроектів, не передбачено Законом України від 24.12.2015 р. № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік», який є основоположним у врегулюванні бюджетних відносин у 2016 році, а відтак порушене у законопроектах питання має вирішуватись у порядку, визначеному Законом України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»;
- реєстр. № 2277 у зв’язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 р. № 918- VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку», згідно з яким порушене у законопроекті питання врегульоване в інший спосіб;
- реєстр. № 2295, оскільки вимоги Бюджетного кодексу України в частині використання власних надходжень державних та комунальних вищих навчальних закладів, казначейського обслуговування таких коштів та розміщення на рахунках у банках державного сектору економіки повністю відповідають аналогічним положенням Закону України «Про вищу освіту» (у новій редакції) /відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його розроблено з метою усунення колізій між вимогами Бюджетного кодексу України та Закону України «Про вищу освіту»/;
- реєстр. №№ 2327 та 2825, оскільки порушені у цих законопроектах питання щодо встановлення порядків розміщення відповідних бюджетних коштів в установах банків державного сектору вже врегульовані в інший спосіб (шляхом прийняття постанов Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 378 «Про затвердження Порядку обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору», від 26.08.2015 № 657 «Про затвердження Порядку розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного сектору економіки тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг» та від 02.09.2015 № 719 «Питання власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури»);
- реєстр. № 2402, оскільки згідно із Законом України від 26.11.2015 р. № 837-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетних об’єднаних територіальних громад» порушене питання унормовано;
- реєстр. № 2583, у зв’язку із прийняттям Закону України від 26.11.2015 р. № 837-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетних об’єднаних територіальних громад», згідно з яким порушене у законопроекті питання врегульоване в інший спосіб;
- реєстр. № 2627, у зв’язку з тим, що даний законопроект системно пов’язаний з проектом Закону України про заходи щодо підтримки центрів патріотичного виховання молоді (реєстр. № 2626), який Комітетом з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту пропонується направити на доопрацювання згідно з проектом відповідної постанови Верховної Ради від 05.06.2015 за № 2626/П, що погоджено з авторами законопроекту;
- реєстр. № 2935, оскільки даний законопроект системно пов’язаний з проектом Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих категорій земельних ділянок) реєстр. № 2934, щодо якого авторами законопроекту 25.11.2015 р. направлено до Верховної Ради України заяву про відкликання;
- реєстр. № 2061а, зважаючи, що порушене у законопроекті питання унормоване у частині десятій статті 78 Бюджетного кодексу України;
- реєстр. № 2063а, у зв’язку з тим, що з 2016 року планування окремо державних капітальних вкладень частиною четвертою статті 32 Бюджетного кодексу не передбачено (такі кошти мають бути розподілені за державними інвестиційними проектами), крім того, у 2015 році державні капітальні вкладення, що спрямовувались на підтримку регіонального розвитку, надавались як капітальні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам, порядок погашення кредиторської заборгованості за якими визначено чинною редакцією статті 51 Бюджетного кодексу;
- реєстр. № 3351, оскільки більшість порушених цим законопроектом питань щодо проведення експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області врегульовано Законом України від 24.12.2015 р. № 914-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;
- реєстр. № 3705, у зв’язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 р. № 914-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», згідно з яким із Бюджетного кодексу статтю 88 виключено.
УХВАЛИЛИ:
1. Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на четверту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (копія плану додається).
2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік законопроектів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного четвертої сесії (копія відповідного листа додається).
Голосували: «за» - одноголосно.
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію народного депутата України Матвієнка А.С. про поданий ним та народним депутатом України Довбенком М.В. проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо цільового спрямування екологічного податку» (реєстр. № 3778 від 15.01.2016).
Відмітили:
Законопроектом пропонується призупинити до 1 січня 2017 року дію норми щодо зарахування екологічного податку до спеціального фонду місцевих бюджетів та збереження ресурсу загального фонду місцевих бюджетів у 2016 році, відтермінувавши до 1 січня 2017 року введення в дію Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку».
Слід зазначити, що починаючи з 1 січня 2015 року екологічний податок згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» зараховувався до загального фонду державного та місцевих бюджетів у розмірі 20 % та 80% відповідно. Законом України від 24 грудня 2015 року № 918-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» визначено, що з 1 січня 2016 року екологічний податок, що надходить до місцевих бюджетів, має зараховуватися до спеціального фонду місцевих бюджетів і спрямовуватися на заходи, передбачені рішеннями про місцевий бюджет, відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, водночас зарахування екологічного податку до спеціального фонду може призвести до розбалансування у 2016 році затверджених місцевих бюджетів та зумовить незабезпеченість бюджетними ресурсами захищених видатків місцевих бюджетів.
Слід зазначити, що законопроект суперечить вимогам частини шостої статті 90 Регламенту Верховної Ради України, а саме передбачає внесення змін не до тексту первинного законодавчого акта (Бюджетного кодексу України), а до закону про внесення змін до нього.
На час розгляду законопроекту до Комітету з питань бюджету не надійшли висновки Головного науково-експертного управління, комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).
Міністерство фінансів України у своєму висновку (лист від 27.01.2016 р. № 31-06130-11-2/2556) зазначає, що в межах компетенції підтримує прийняття законопроекту.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., Гордєєв А.А., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Ванат П.М., Рудик С.Я., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Горбунов О.В., Молоток І.Ф., а також заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.
В ході обговорення було рекомендовано авторам уточнити редакцію законопроекту, запропонувавши, як виняток, зарахування у 2016 році 80 відсотків екологічного податку до загального фонду місцевих бюджетів лише по трьох регіонах, які мають найбільш критичний рівень розбалансованості обласних бюджетів (а саме, в Івано-Франківській, Львівській та Вінницькій областях), та відповідно до вимог частини шостої статті 90 Регламенту Верховної Ради України передбачити внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, а не до закону про внесення змін до нього. У разі реєстрації авторами доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 3778 розглянути можливість прийняття рішення щодо нього наступного дня на черговому засіданні Комітету.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив таку пропозицію на голосування, що було підтримано членами Комітету одноголосно.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати авторам проекту Закону України про внесення зміни до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо цільового спрямування екологічного податку» (реєстр. № 3778 від 15.01.2016 р.) доопрацювати його, передбачивши як виняток зарахування 80 відсотків екологічного податку, що сплачується на території Вінницької, Івано-Франківської та Львівської областей, до загального фонду відповідних місцевих бюджетів шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України, та у разі реєстрації доопрацьованого законопроекту розглянути можливість прийняття рішення щодо нього наступного дня на черговому засіданні Комітету.
Голосували: «за» - одноголосно.
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Бараха Є.В. про попередній розгляд питання щодо розподілу видатків державного бюджету, передбачених на 2016 рік Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування».
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 16.01.2016 № 81/1/6.1-15 та щодо попереднього розгляду питання про розподіл видатків державного бюджету, передбачених на 2016 рік Державному агентству автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Укравтодору за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 6 573,7 млн грн, в тому числі видатки розвитку – 6 540,4 млн гривень.
При цьому, статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Так, Укравтодор у своєму зверненні запропонував розподілити кошти за бюджетною програмою 3111020 загальним обсягом 6 573,7 млн грн за такими напрямами:
будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування державного значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016) – 22,3 млн грн.;
будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016) – 4,2 млн грн.;
капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016) – 0,3 млн грн.;
поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (включаючи погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016) – 3 806,9 млн грн.;
поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (включаючи погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016) – 2 244,8 млн грн.;
здійснення контролю стану автомобільних доріг та якості дорожніх робіт – 20,0 млн грн.;
прикладні наукові розробки у сфері дорожнього господарства – 26,0 млн грн.;
витрати, пов’язані з презентацією інвестиційних проектів під час проведення міжнародних заходів, підготовкою угод щодо виконання робіт за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, співфінансування цих робіт, нагляд за їх виконанням – 449,2 млн грн.
При цьому, матеріали, що надійшли до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) щодо запропонованих обсягів та напрямів спрямування коштів за бюджетною програмою 3111020.
Поряд з тим, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Укравтодору від 26.01.2016 № 146/1/6.1-2 щодо формування помісячних обсягів бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 3111020.
Так, зокрема, зазначається, що відповідно до доведених Міністерством фінансів України лімітних довідок про бюджетні асигнування та кредитування на 2016 рік за зазначеною бюджетною програмою 52,4 % загального обсягу видатків встановлено на жовтень-грудень поточного року, що неминуче призведе до зростання заборгованості підприємств із виплати заробітної плати та платежами до бюджету, неможливості виконання необхідності дорожніх робіт, і як наслідок, погіршення стану автомобільних доріг.
Питання, зазначені у вказаних вище зверненнях Укравтодору, попередньо було опрацьовано у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету, за наслідками якого Голова підкомітету Горбунов О.В. запропонував наступне:
загалом підтримуючи запропонований Укравтодором розподіл коштів за зазначеною бюджетною програмою та зважаючи на необхідність суттєвого покращення стану автомобільних доріг, рекомендувати Міністерству інфраструктури України та Державному агентству автомобільних доріг України виокремити додатково напрями спрямування коштів за цією бюджетною програмою на «поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення» і «поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення»;
доручити Міністерству інфраструктури України та Державному агентству автомобільних доріг України на виконання статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з урахуванням опрацювання вищезазначених рекомендацій Комітету надати на погодження Комітету з питань бюджету рішення Кабінету Міністрів України з цього питання;
звернення Укравтодору з пропозиціями щодо помісячних обсягів бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» направити до Міністерства фінансів України для розгляду відповідних пропозицій та вишукання можливості їх врахування з метою забезпечення належної реалізації цієї бюджетної програми.
Проекти листів щодо запропонованого на адресу Міністерства інфраструктури України, Укравтодору та Міністерства фінансів України було додано до матеріалів з цього питання та роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету .
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., Маркевич Я.В., Гордєєв А.А., Молоток І.Ф., а також заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.
Зважаючи на те, що під час обговорення висловлювались різні позиції щодо вирішення даного питання, визначились заслухану інформацію взяти до відома та відкласти розгляд цього питання до прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України, як це встановлено статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
5. СЛУХАЛИ:
Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2015 – січень 2016 року)
Відмітили:
Протягом третьої сесії станом на 27 січня 2016 року (включно) відбулося 17 засідань Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 1133 питання.
За цей період (станом на 25.01.2016) на розгляд до Комітету надійшло 82 законопроекти, за якими Комітет визначено головним, та 811 законопроектів для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, 15 законопроектів – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», 5 законопроектів – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», 53 законопроекти – про внесення змін до Бюджетного кодексу України, 2 законопроекти – «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також 5 проектів постанов та 2 законопроекти – щодо інших питань.
Упродовж роботи сесії Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 36 законопроектів, за якими Комітет визначений головним, у т.ч. 15 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», 19 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, 1 законопроект про Державний бюджет України на 2016 рік, а також 1 проект постанови щодо інших бюджетних питань.
З таких проектів рекомендовано Верховній Раді:
прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету 13 законопроектів;
прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету 1 проект постанови;
прийняти за основу 6 законопроектів;
відхилити 4 законопроекти;
повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання 1 законопроект;
зняти з розгляду 9 законопроектів (як такі, що врегульовані в інших законопроектах).
При цьому, щодо законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за реєстр. № 3657 прийнято рішення, що зважаючи на підтримку Комітетом законопроекту за реєстр. № 3689, рекомендувати Уряду передбачити видатки щодо забезпечення озброєнням та військовою технікою Збройних Сил України та інших військових формувань у законопроекті про державний бюджет на 2016 рік.
Комітетом підготовлено порівняльні таблиці для розгляду Верховною Радою у другому читанні 4 законопроектів щодо змін до Бюджетного кодексу України.
Верховною Радою під час третьої сесії прийнято 16 законів України, 3 постанови ВРУ, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:
5 законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (№№ 680-VIII, 704-VIII, 807-VIII, 906-VIII, 915-VIII);
10 законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№№ 666-VIII, 700-VIII, 714-VIII, 732-VIII, 791-VIII, 836-VIII, 837-VIII, 914-VIII, 918-VIII, а також 26.01.2016 Верховною Радою прийнято законопроект за реєстр. № 3388);
1 закон – про Державний бюджет України на 2016 рік (№ 928-VIII);
3 постанови ВРУ: про забезпечення фінансової стабілізації в Україні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» (№ 703-VIII), про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік (№ 897-VIII), а також про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік (№ 896-VIII).
Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України 14 вересня 2015 р. подав на розгляд Верховної Ради первинний проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000) та, керуючись статтею 104 Регламенту Верховної Ради, в той же день Уряд відкликав такий законопроект для його доопрацювання з метою формування показників проекту державного бюджету на 2016 рік з урахуванням необхідності проведення податкової реформи, забезпечення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання, продовження розгляду Радою національної безпеки і оборони обсягу видатків на оборону та безпеку.
Підготувавши відповідний пакет законодавчих ініціатив щодо змін до чинного законодавства (зокрема щодо податкового, бюджетного та соціального законодавства), що безпосередньо впливатимуть на показники проекту державного бюджету на 2016 рік, Кабінет Міністрів України 11 грудня 2015 р. подав на розгляд Верховної Ради відповідний доопрацьований проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
У Комітеті в ході попереднього опрацювання поданого Урядом проекту державного бюджету на 2016 рік було заслухано представників окремих міністерств та відомств, зокрема Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства автомобільних доріг України, Державного агентства водних ресурсів України, Національної та галузевих академій наук України за участі фахівців Міністерства фінансів України, стосовно завдань на 2016 рік з реалізації державної політики у відповідній сфері та показників витрат, передбачених Урядом для забезпечення їх досягнення, а також відповідності таких показників визначеним завданням.
На засіданні Комітету було заслухано Уряд щодо представлення доопрацьованого проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік (реєстр. № 3000 від 11.12.2015) і направлено Верховній Раді аналітичну інформацію щодо положень такого законопроекту, а також рекомендовано прийняти проект постанови Верховної Ради «Про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр № 3000-П1).
Відповідно до такої процедурної постанови народні депутати України вносили свої пропозиції до доопрацьованого Урядом законопроекту (реєстр. № 3000), а Комітет з питань бюджету за підсумками розгляду такого законопроекту і опрацювання поданих пропозицій до нього підготував і подав 24 грудня п.р. на розгляд Верховної Ради пропозиції Комітету до такого законопроекту.
За підсумками розгляду такого доопрацьованого Урядом законопроекту Верховна Рада 25 грудня 2015 р. прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 984 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 70 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.
Відповідно до статей 23, 24-1 і 108 Бюджетного кодексу України Комітетом опрацьовано 77 звернень головних розпорядників коштів державного бюджету щодо погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, 69 з яких Комітет погодив відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень.
Упродовж третьої сесії Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали, висновки та інформації при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів на стадії їх формування та виконання. При цьому направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств та органів місцевої влади і місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків (усього 50 листів).
Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Комітетом проведено попередню значну системну роботу щодо конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати, зокрема, опрацьовано документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, на відповідність вимогам Закону, забезпечено оприлюднення інформації про кандидатів на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету з питань бюджету та направлення в установленому порядку відповідних документів для проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції». При цьому для об’єктивної оцінки кандидатів та зваженого прийняття рішення щодо них у Комітеті з питань бюджету відбулися співбесіди з кандидатами на посади членів Рахункової палати за участю народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та представників громадської організації Центр політичних студій та аналітики, які є експертами Реанімаційного пакету реформ.
Упродовж третьої сесії було заслухано ряд головних розпорядників бюджетних коштів з окремих бюджетних питань:
- Інформацію Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України про стан виконання заходів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, які брали участь в антитерористичній операції.
За наслідками розгляду на засіданні Комітету з питань бюджету 21 жовтня 2015 року (протокол № 35) питання щодо використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2015 рік для Міністерства оборони України на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, було підтримано пропозицію Міністерства оборони України щодо створення робочої групи з питань будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі із залученням до складу такої робочої групи народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету. Реалізовуючи таку ініціативу Міністерства оборони, створено робочу групу із зазначених питань, активну участь у роботі якої беруть 15 народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету.
- Інформацію Міністерства охорони здоров’я України про реалізацію у 2015 році заходів з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
За результатами обговорення зазначеного питання народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету визначилися звернутися до Рахункової палати та Державної аудиторської служби України з приводу здійснення аудиту використання коштів державного бюджету на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», проекти відповідних звернень з цього приводу до Рахункової палати та Державної аудиторської служби України було схвалено. Ініціатива Комітету була підтримана контролюючими органами, за наданою ними інформацією Комітет буде поінформований про результати контрольних заходів, які буде здійснено.
- Інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів» доповнено Бюджетний кодекс положеннями щодо запровадження особливої процедури розподілу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів. Так, зокрема, відповідно до нових положень частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До складу Комісії входять члени Кабінету Міністрів України, члени Комітету з питань бюджету (9 представників), представники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів. Народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету брали активну участь у роботі такої комісії, як результат було відібрано 10 державних інвестиційних проектів для їх реалізації у 2016 році за рахунок коштів державного бюджету. З метою контролю за реалізацією положень Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів» у складі Комітету з питань бюджету додатково створено підкомітет з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки, до предметів відання якого зокрема віднесено питання відбору та виконання державних інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного бюджету.
Однією з важливих форм роботи Комітету впродовж третьої сесії залишалось проведення виїзних засідань, на порядок денний яких було винесено питання з реалізації започаткованої у 2015 році реформи міжбюджетних відносин, що покликана забезпечити належним фінансовим ресурсом виконання повноважень місцевого самоврядування та стимулювати проведення реформ в інших сферах, насамперед в освіті, охороні здоров`я, державному управлінні, та щодо адміністративного устрою. Такі завдання поставлені в Угоді про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та в інших програмних документах.
Розуміючи важливість здійснюваних перетворень, Комітет протягом вересня – листопада 2015 року провів заслуховування та обговорення актуальних питань бюджетної децентралізації в дії у таких областях: Черкаській (м. Сміла, 4 вересня), Одеській (24-25 вересня), Запорізькій (9 жовтня), Дніпропетровській (10 жовтня), Івано-Франківській (11 листопада) та Львівській (14 листопада). Результати щодо кожного із виїздів доповідалися на засіданні Комітету, де ухвалювались рекомендації Уряду щодо вжиття відповідних заходів з вирішення порушених питань. Частину з них було реалізовано при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Бюджетного кодексу України, у процесі виконання державного бюджету на 2015 рік шляхом прийняття нормативно-правових актів Уряду, при затвердженні Державного бюджету України на 2016 рік.
Щодо міжнародної співпраці Комітет плідно взаємодіяв з представниками Німецького товариства міжнародного співтовариства (GIZ) і Вестмінстерської Фундації за демократію в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» та Європейською Комісією.
Зокрема, 3 вересня 2015 року у Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч з представниками GIZ з обговорення порядку проведення конкурсу на заміщення посад членів Рахункової палати.
Народні депутати – члени Комітету 3 листопада 2015 року брали участь у зустрічі з Місією Європейського Парламенту з оцінки потреб України в контексті реформування.
У Комітеті з питань бюджету 18 листопада 2015 року відбулася зустріч з представниками місії Міжнародного валютного фонду, яка з в Україні перебувала з метою завершення другого перегляду спільної програми EFF. Під час цієї зустрічі представники місії Міжнародного валютного фонду висловили думку про підходи місії МВФ щодо оцінки виконання Урядом Державного бюджету України у поточному році та формування проекту Державного бюджету на 2016 рік
Крім того, 23 листопада 2015 року народні депутати – члени Комітету з питань бюджету взяли участь у семінарі-круглому столі «Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту», організованому Українською частиною Парламентського комітету асоціації, представництвом ЄС в Україні та Групою підтримки України.
У Комітеті за звітний період (станом на 20.01.2016) опрацьовано 3368 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.
Голова Комітету Павелко А.В. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.
6. РІЗНЕ.
Про загальну характеристику показників та положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в контексті подальшого контролю за його виконанням.
Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету, що з метою належного аналізу практики застосування Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та надалі забезпечення контролю за його виконанням секретаріатом Комітету з питань бюджету підготовлено довідку щодо цього Закону з аналітичними табличними матеріалами щодо макропоказників, показників доходів, фінансування, видатків та кредитування державного бюджету, міжбюджетних трансфертів та місцевих бюджетів, а також показників державного боргу. Така довідка цього дня роздана через канцелярію Комітету.
Голова Комітету Павелко А.В. рекомендував народним депутатам – членам Комітету таку інформацію взяти до відома та врахування в роботі.
Щодо звітних та аналітичних матеріалів від окремих державних органів, що надходять до Комітету з питань бюджету.
Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету, що до Комітету з питань бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про комітети Верховної Ради України» і за деякими запитами надходять звітні та аналітичні матеріали від окремих державних органів, насамперед, щодо виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і місцевих бюджетів у поточному році тощо. Відповідні матеріали можна отримати у секретаріаті Комітету (на паперових та електронних носіях – за наявності). Інформаційне повідомлення (щодо переліку відповідних матеріалів та де в секретаріаті Комітету можна їх отримати) цього дня роздано через канцелярію Комітету.
Відповідна інформація надається для опрацювання та врахування в роботі.
По завершенні засідання народний депутат України Медуниця О.В. порушив питання щодо функціонування у 2016 році професійно-технічних навчальних закладів (далі – ПТНЗ), звернувши увагу на те, що зміна порядку фінансового забезпечення зазначених закладів (з 1 січня 2016 року фінансового забезпечення ПТНЗ здійснюється за рахунок обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення) відбулася без відповідної передачі ресурсу місцевим бюджетам, внаслідок чого на даний час має місце проблема з утриманням ПТНЗ, про що зазначається у чисельних зверненнях органів місцевого самоврядування, місцевих органів влади та колективів ПТНЗ.
Така ситуація потребує негайного врегулювання та вжиття Урядом належних заходів з вирішення проблеми.
Заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. поінформувала членів Комітету, що з порушеного питання Урядом проведено нараду з головами обласних державних адміністрацій під головуванням Віце-прем’єр–міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, а також планується нарада у Міністерстві фінансів з директорами департаментів фінансів облдержадміністрацій, за наслідками яких має бути прийняте узгоджене рішення.
Заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. запевнила членів Комітету, що Міністерство фінансів 29 січня 2016 року поінформує народних депутатів про прийняті рішення щодо можливих шляхів вирішення питання функціонування у 2016 році ПТНЗ.
Голова Комітету А.В. Павелко
Секретар Комітету В.В. Шкварилюк