ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №30 від 16.09.2015

Опубліковано 19 жовтня 2015, о 15:19

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №30 від 16 вересня 2015 року

16година м. Київ, вул. Банкова, 6-8

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.*

Присутні:

Члени Комітету: Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Павелко А.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Козловська Г.М., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

_______________________

*У зв’язку з перебуванням Голови Комітету Павелка А.В. у відпустці (розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.09.2015 № 1303) головував на засіданні Комітету з питань бюджету за його дорученням перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Єфімов М.В. – народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва;

Недава О.А. – народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Сажко С.М. – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Яресько Н. – Міністр фінансів України;

Квіт С.М. – Міністр освіти і науки України;

Квіташвілі О. – Міністр охорони здоров’я України;

Абрамовський Р.Р. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Біденко А.І. – заступник Міністра інформаційної політики України – керівник апарату;

Уманський І.І. – перший заступник Міністра фінансів України;

Севостьянова Н.І. – перший заступник Міністра юстиції України;

Совенко О.М. – заступник Керуючого справами – завідувач відділу бухгалтерського обліку, фінансів, планування та контролю Апарату Верховної Ради України;

Лісовенко В.В. – уповноважений з питань управління державним боргом Міністерства фінансів України;

Маркович Г.Б. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Вашека Г.В. – директор Департаменту фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України;

Бондаренко А.В. – начальник відділу фінансів освіти Міністерства фінансів України;

Якубівський В.Л. – директор фінансово-економічного департаменту Міністерства охорони здоров’я України;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати України;

Слобожан О.В. – заступник Виконавчого директора Асоціації міст України;

Дьяченко О.Ю. – радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження уточненого розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (розпорядження КМУ від 08.09.2015 р., лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2015 № 7/19-11098). (Включено до порядку денного додатково)

3. Про проект Закону України про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій) (реєстр. № 2550а від 31.08.2015), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Герасимовим А.В., Геращенко І.В., Іоновою М.М., Недавою О.А., Гриневич Л.М.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 889-р);

2) передача Міністерству інформаційної політики бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 777-р).

5. Про проект Постанови Верховної Ради України про забезпечення фінансової стабілізації в країні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» (реєстр. № 3056 від 09.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання) (реєстр. № 3058 від 09.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

7. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування політичних партій) (реєстр. № 2138а).

8. Про проект Закону України внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3041 від 04.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

9. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 3060 від 09.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

10. Щодо виїзної робочої зустрічі членів Комітету з питань бюджету, яка відбулася у Черкаській області 4 вересня 2015 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень)", (реєстр. № 2319а від 09.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (щодо забезпечення прав працівників радгоспів, що приватизуються, на земельні частки (паї)", (реєстр. № 2279а від 03.07.2015, народні депутати України Балога В.І., Петьовка В.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг", (реєстр. № 2413а від 20.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", (реєстр. № 2430а від 22.07.2015, народні депутати України Рибалка С.В., Довбенко М.В. та ін.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" щодо обмеження проведення перевірок у сфері господарської діяльності", (реєстр. № 2300а від 06.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку", (реєстр. № 2460а від 29.07.2015, народний депутат України Демчак Р.Є.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" щодо уточнення окремих ліцензійних умов", (реєстр. № 2453а від 27.07.2015, народний депутат України Денісова Л.Л.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо відліку митного оформлення в разі електронного декларування)", (реєстр. № 1758 від 14.01.2015, народний депутат України Маркевич Я.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо масштабного стимулювання вітчизняного виробництва, залучення прямих іноземних інвестицій та розвитку малого та середнього підприємництва)", (реєстр. № 2143а від 22.06.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В. та ін.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо ефективного розвитку малого та середнього підприємництва і відкритості державних закупівель)", (реєстр. № 2143а-1 від 03.07.2015, народний депутат України Головко М.Й.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо удосконалення порядку реалізації повноважень членами Вищої ради юстиції)", (реєстр. № 2375а від 16.07.2015, народні депутати України Алєксєєв С.О., Романюк Р.С., Сольвар Р.М.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судочинства", (реєстр. № 2358а від 15.07.2015, народний депутат України Князевич Р.П.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (щодо забезпечення наповнення резерву на заміщення вакантних посад суддів)", (реєстр. № 2429а від 22.07.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення автоматичної процедури визначення судді (запасного судді, слідчого судді) з метою запобігання спекуляцій у судовій сфері по переправленню розгляду справ з одного суду до іншого", (реєстр. № 2415а від 20.07.2015, народні депутати України Івахів С.П., Мартиняк С.В., Москаленко Я.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про петиції", (реєстр. № 2997 від 03.06.2015, народні депутати України Петренко О.М., Білецький А.Є., Мацола Р.М., Рудик С.Я., Романова А.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", (реєстр. № 2230а від 02.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо вимог до членів конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції", (реєстр. № 2344а від 14.07.2015, народний депутат України Соболєв Є.В. та ін.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статей 7, 8 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення порядку виключення житлових будинків (їх частин), квартир із складу житлового фонду та переведення житлових будинків і приміщень у нежитлові та нежитлових до складу житлових)", (реєстр. № 2166а від 25.06.2015, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В., Гальченко А.В., Сольвар Р.М., Васюник І.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про місцеві ініціативи", (реєстр. № 2296а від 06.07.2015, народні депутати України Бойко О.П., Ледовських О.В., Федорук М.Т., Черненко О.М. та ін.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" (щодо висновку на проекти рішень про добровільне об’єднання територіальних громад)", (реєстр. № 2240а від 02.07.2015, народні депутати України Кіссе А.І., Гуляєв В.О., Барвіненко В.Д., Пресман О.С.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" що унеможливлює будівництво без проекту будівництва на основі будівельного паспорту господарських будівель, споруд і гаражів", (реєстр. № 2416а від 20.07.2015, народний депутат України Люшняк М.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України)", (реєстр. № 2431а від 23.07.2015, народний депутат України Ар’єв В.І.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії насильству в сім’ї", (реєстр. № 2401а від 17.07.2015, народні депутати України Герега О.В., Шинькович А.В., Князевич Р.П., Барвіненко В.Д.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо мораторію на приватизацію державного майна до стабілізації ситуації у державі) (реєстр. № 2424а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, у період проведення антитерористичної операції, визначений Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та протягом шести місяців з моменту її завершення, заборонити проведення приватизації об’єктів приватизації, що належать до груп В, Г, Д та Е.

Частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» надходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету заплановані в обсязі 17 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету та може негативно вплинути на погашення боргових зобов’язань держави.

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, як це вимагається згідно з статтею 27 Бюджетного кодексу України і статтею 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо мораторію на приватизацію державного майна до стабілізації ситуації у державі) (реєстр. № 2424а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України щодо врегулювання розміру ставок оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний банківській рахунок та у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, забезпечення притоку грошових коштів до банків (реєстр. № 2440а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 5 до 15 відсотків для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств;

зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 20 до 5 відсотків для доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме загальний негативний вплив на доходи бюджетів у сумі близько 3,4 млрд грн (можливі втрати державного бюджету з податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів у сумі близько 5,9 млрд грн на рік, а також додаткові надходження до місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів – близько 2,5 млрд грн на рік).

Автором законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України щодо врегулювання розміру ставок оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний банківській рахунок та у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, забезпечення притоку грошових коштів до банків (реєстр. № 2440а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування суб’єктів господарювання, що здійснюють видобування газу природного) (реєстр. № 2352а від 14.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

для діючих інвестиційних проектів з 1 жовтня 2015 року знизити ставки рентної плати за користування надрами з 55 % (з покладів до 5000 м) та 28 % (з покладів понад 5000 м) до 29 % та 14 % відповідно;

для нових інвестиційних проектів, починаючи з 1 січня 2016 року, для платників, які здійснюють видобуток комерційного газу, запровадити нові умови оподаткування, а саме: запровадити надбавку до податку на прибуток – 30 % із розширенням бази оподаткування, встановити ставки рентної плати за користування надрами у розмірі 20 % та 10 % залежно від глибини видобутку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету (втрати бюджету можуть становити близько 4,2 млрд грн на рік).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування суб’єктів господарювання, що здійснюють видобування газу природного) (реєстр. № 2352а від 14.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку малих та середніх підприємств виноробства в Україні (реєстр. № 2437а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Балогою В.І., Петьовкою В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити диференційовану вартість ліцензії на оптову торгівлю вином залежно від площі виноградників підприємства та обсягів виробництва (для особистих виноробних господарств – 15 тис. грн, для малих виноробних підприємств – 50 тис. грн, для середніх виноробних підприємств – 250 тис. грн, інших підприємств – 500 тис. гривень).

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 64 та пункту 24 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів внаслідок зменшення розміру плати за ліцензії та можливості мінімізації суми платежу.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку малих та середніх підприємств виноробства в Україні (реєстр. № 2437а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Балогою В.І., Петьовкою В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту (реєстр. № 2142а від 22.06.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначення засад державної підтримки експортної діяльності шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту з метою створення умов для здійснення масштабної експортної експансії українських виробників на зовнішні ринки та забезпечення захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету в поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, статтею 2 законопроекту передбачається створення Кабінетом Міністрів України Державної установи з підтримки експорту, статутний капітал якої становить не менше 100 млн. грн. і формується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом, та за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту (реєстр. № 2142а від 22.06.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Кривенком В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на формування статутного капіталу Державної установи з підтримки експорту).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості діяльності санаційного банку (реєстр. № 2376а від 16.07.2015), внесений народними депутатами України Дзензерським Д.В., Довбенком М.В., Фурсіним І.Г., Донець Т.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Статтею 1 законопроекту визначено, що метою створення санаційного банку є оздоровлення банківської системи та максимізація надходжень від повернення активів, що виникли на підставі цивільно-правових договорів, укладених санаційним банком із державними банками, банками, у капіталізації яких взяла участь держава, а також іншими банками незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, за умови якщо такі активи (боржник та/або заставне майно) знаходяться на території Луганської та/або Донецької областей та Автономної Республіки Крим.

Статтею 2 законопроекту передбачається створення санаційного банку у формі публічного акціонерного товариства за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим за поданням Національного банку України, узгодженим з профільним Комітетом Верховної Ради України, як єдиного уповноваженого державою банку по роботі з відповідними активами банків.

Частиною четвертою статті 4 законопроекту передбачено звільнення відповідних банків і санаційного банку від плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з укладенням договорів щодо передачі активів, сплати будь-яких інших платежів, пов’язаних з відчуженням/отриманням активів, та плати за внесення змін до державних реєстрів. При цьому, запропоновані зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо звільнення від сплати державного мита санаційного банку та інших банків за посвідчення договорів про передачу активів санаційному банку) та Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору санаційного банку у справах, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами інших банків). Реалізація таких положень призведе до зменшення доходів бюджету від державного мита, судового збору та плати за надання адміністративних послуг.

Згідно з частиною другою статті 5 законопроекту надходження, одержані санаційним банком у результаті роботи з активами, перераховуються до державного бюджету, за винятком відшкодування витрат, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами. Автори законопроекту вважають, що в разі успішної реалізації заходів, передбачених даним законопроектом, санаційним банком мають бути забезпечені надходження до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що для створення санаційного банку необхідні витрати державного бюджету щонайменше у розмірі 500 млн грн, оскільки відповідно до статті 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 500 мільйонів гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості діяльності санаційного банку (реєстр. № 2376а від 16.07.2015), внесений народними депутатами України Дзензерським Д.В., Довбенком М.В., Фурсіним І.Г., Донець Т.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету на формування статутного капіталу санаційного банку, а також може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі успішної діяльності санаційного банку та до зменшення доходів бюджету від державного мита, судового збору і плати за надання адміністративних послуг).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до положень Закону України «Про ринок природного газу» (стосовно особливостей провадження господарської діяльності на ринку природного газу у перехідний період) (реєстр. № 2312а від 07.07.2015), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою приведення деяких законодавчих актів України у відповідність до спеціальних норм чинного Закону України «Про ринок природного газу», а також з метою забезпечення передбачуваності та прогнозованості державного регулювання господарської діяльності на ринку природного газу шляхом усунення можливих колізій та неоднозначних тлумачень положень чинного законодавства.

Законопроектом, зокрема, пропонується розширити види діяльності, пов‘язаних з газом, які підлягають ліцензуванню (а саме, транспортування, розподілу, зберігання, постачання природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу колекторів щільних порід, газу центрально-басейнового типу, надання послуг з перетворення природного газу з газоподібного у рідинний стан (зрідження) та перетворення зрідженого природного газу з рідинного у газоподібний стан (регазифікація) за допомогою установки LNG (послуги установки LNG) – з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про ринок природного газу).

При цьому, передбачається не поширювати дію Закону України «Про адміністративні послуги» на відносини щодо сертифікації операторів газотранспортних систем у відповідності до Закону України «Про ринок природного газу».

Слід зазначити, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29, пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 20-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодексу) адміністративний збір зараховується до державного та відповідних місцевих бюджетів, а відповідно до пункту 22 частини першої статті 64, пункту 19 частини першої статті 66 та пункту 10-1 частини першої статті 69 Кодексу плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходження адміністративного збору за надання адміністративної послуги до державного бюджетів бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до положень Закону України «Про ринок природного газу» (стосовно особливостей провадження господарської діяльності на ринку природного газу у перехідний період) (реєстр. № 2312а від 07.07.2015), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від адміністративного збору та може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо апаратури передавальної для радіомовлення або телебачення (реєстр. № 2450а від 27.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово до 1 січня 2016 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України апаратури передавальної для радіомовлення або телебачення, яка використовується для запобігання та усунення наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час і під час воєнного стану, у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, якщо така апаратура не має аналогів в Україні та не порушуються вимоги щодо її цільового використання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зважаючи на відсутність переліку та обсягів товарів, що передбачається не оподатковувати податком на додану вартість, розрахувати суму впливу на показники бюджету неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо апаратури передавальної для радіомовлення або телебачення (реєстр. № 2450а від 27.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод (реєстр. № 2393а від 17.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачено на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» (далі – Проект) звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, що виплачені та/або нараховані суб’єктам з реалізації Проекту, застосування умовного повного звільнення від оподаткування податком на додану вартість та звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, транспортних засобів при ввезенні на митну територію України в рамках реалізації Проекту, а також звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибуток суб‘єктів з реалізації Проекту та прибуток, отриманий за договорами про спільну діяльність, за умови, що такий прибуток або доходи отримані у рамках Проекту.

Слід звернути увагу, що Верховною Радою України 2 вересня 2015 р. ратифіковано Договір між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту спричинить скорочення надходжень державного бюджету (орієнтовні втрати доходів протягом етапу реалізації Проекту з 2017 р. до 2023 р. можуть скласти понад 3000 млн гривень). При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту звернуто увагу, що потрібно враховувати економію видатків на поточний ремонт станції за рахунок місцевого бюджету та інвестиційної складової, яка з року в рік проводиться при експлуатації зношеного обладнання станції. Зазначені кошти, як правило не плануються, а виділяються по факту виникнення проблеми та складають десятки мільйонів гривень щорічно (у 2013 році поточний ремонт здійснено на суму понад 13,6 млн грн, в 2014 році – понад 10,3 млн гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод (реєстр. № 2393а від 17.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів у наступних бюджетних періодах).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод (реєстр. № 2392а від 17.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачено на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» (далі – Проект) звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, транспортних засобів при ввезенні на митну територію України в рамках реалізації Проекту, а також поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у рамках реалізації Проекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод (реєстр. № 2392а від 17.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету у наступних бюджетних періодах).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції) (реєстр. № 2447а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати передбачених законодавством платежів легкові автомобілі, ввезені учасниками антитерористичної операції (одноразове ввезення одного транспортного засобу, що класифікується за кодами УКТ ЗЕД, визначеними у проекті закону), з обов’язковою умовою щодо особистої реєстрації зазначеними особами таких транспортних засобів в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, однак призведе до зменшення надходжень митних платежів, а оцінити обсяги умовних втрат доходів бюджету неможливо через відсутність прогнозних обсягів ввезення транспортних засобів учасниками антитерористичної операції.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції) (реєстр. № 2447а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (реєстр. № 2325а від 09.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується включити до життєво необхідних товарів: лікарські засоби за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України; технічні та інші засоби реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, комплектувальні вироби і напівфабрикати для виготовлення засобів реабілітації за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, запровадження відповідних положень дасть можливість звільнити від оподаткування додатковим імпортним збором вказані засоби з метою запобігання зростанню їх вартості та ефективному використанню коштів з бюджетної програми «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» за напрямом «Забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (реєстр. № 2325а від 09.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів до державного бюджету від додаткового імпортного збору та зменшення видатків бюджетів на закупівлю вказаних засобів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо забезпечення застосування санкцій до держави-агресора (реєстр. № 2129 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Солов’єм Ю.І., Тимошенко Ю.В., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити термін «держава-агресор», «санкції», «товари критичної необхідності» і заборонити ввезення в Україну та випуск у вільний обіг товарів походженням із країни-агресора, транзит територією України, тимчасове ввезення, реімпорт та реекспорт товарів держави-агресора, а також передбачається доручити Кабінету Міністрів України визначити перелік товарів критичної необхідності, на який не поширюватимуться такі заборони.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту має негативний вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення обсягів надходжень митних платежів до державного бюджету). Так, у 2014 році надходження до державного бюджету митних платежів з товарів, ввезених в Україну із Російської Федерації становили 21,5 млрд грн, у тому числі податку на додану вартість 19,6 млрд грн, та акцизного податку 1,9 млрд гривень.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через місяць з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо забезпечення застосування санкцій до держави-агресора (реєстр. № 2129 від 13.02.2015), поданий народними депутатами України Солов’єм Ю.І., Тимошенко Ю.В., Медуницею О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо здешевлення вартості автомобілів для багатодітних сімей (реєстр. № 2163а від 25.06.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів з кількістю 6-9 місць (включно з водієм), що ввозяться на митну територію України та реалізуються на її території фізичними особами, на утриманні яких знаходяться троє та більше неповнолітніх дітей (але не більше одного транспортного засобу на п’ять років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, однак здійснити обрахунок умовних втрат доходів бюджету неможливо через відсутність відповідних розрахунків та прогнозних обсягів ввезення транспортних засобів багатодітними сім’ями.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо здешевлення вартості автомобілів для багатодітних сімей (реєстр. № 2163а від 25.06.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження посессорного (володільницького) захисту права власності та права володіння) (реєстр. № 2139а від 22.06.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внесення змін до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про виконавче провадження» і «Про судовий збір» та запровадити спрощений посессорний (володільницький) спосіб захисту права на володіння нерухомим майном.

Так, законопроектом передбачається доповнити перелік справ, що розглядаються судом у порядку окремого провадження, категорією справ про відновлення фактичного володіння нерухомим майном.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Водночас, законопроектом передбачається внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення ставки судового збору за подання заяви про відновлення фактичного володіння нерухомим майном на рівні 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (в умовах 2015 року – 1827 гривень).

Слід зазначити, що відповідно до діючого законодавства за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що на даний час становить від 243,6 до 3654 гривні.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України судовий збір є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету, а кошти збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Отже, запропонована проектом закону ставка судового збору за такі категорії позовів може призвести до зміни показників надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може мати вплив на доходну частину бюджету, проте величину такого впливу неможливо спрогнозувати з прийнятою точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту.

Автором законопроекту не подано до даного законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження посессорного (володільницького) захисту права власності та права володіння) (реєстр. № 2139а від 22.06.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів спеціального фонду державного бюджету щодо судового збору).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань) (реєстр. № 2255а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення від сплати судового збору засуджених осіб, та взятих під варту, – у справах, пов’язаних з питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку, у разі відсутності на їх особових рахунках достатніх для сплати судового збору коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходну частину бюджету (спричинить недонадходження коштів від такого збору до спеціального фонду державного бюджету).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув‘язнення та виконання покарань) (реєстр. № 2255а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо організації діяльності національної митниці (реєстр. № 2435а від 23.07.2015), поданий народним депутатом України Курячим М.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного кодексу України для визначення Національної митної служби України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, зі спрямуванням та координацією його діяльності через Міністра фінансів України, визначення функцій, прав і обов’язків цього органу та його територіальних органів щодо здійснення державної митної справи, правових засад його організації та діяльності, а також статусу працівників Національної митної служби України та порядку проходження ними служби у національних митних органах.

При цьому, законопроектом передбачається виключити положення, згідно з яким посадовим особам митних органів у період роботи в таких органах пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються, а також виключити положення щодо здійснення компенсаційних виплат Національною митною службою у разі загибелі, каліцтв чи іншого ушкодження здоров’я працівників такої Служби.

Таким чином, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Національної митної служби.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що розробником не надано пропозиції щодо додаткового фінансового забезпечення (у т.ч. щодо відшкодування державою шкоди, завданої посадовим особам Національної митної служби України, щодо виплати призначених відповідно до законодавства пенсій посадовим особам Національної митної служби України у період роботи в таких органах), а також фінансово-економічних розрахунків, у зв’язку з чим неможливо здійснити вартісну величину впливу на показники бюджету. Крім того, це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо організації діяльності національної митниці (реєстр. № 2435а від 23.07.2015), поданий народним депутатом України Курячим М.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування митних органів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідності українського законодавства міжнародним стандартам та подоланню корупції в сфері державних закупівель) (реєстр. № 2087а-1 від 26.06.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом, зокрема, запропоноване підвищення вартісних меж закупівлі товарів, послуг та робіт для здійснення процедур закупівель і визначення їх рівня залежно від розміру мінімальної заробітної плати:

у Законі України «Про здійснення державних закупівель» для товарів і послуг – 100 розмірів мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлений на 1 січня звітного податкового року (в умовах 2015 року становитиме 121,8 тис. грн, а у чинній нормі – 100 тис. грн), для робіт – відповідно 1100 розмірів мінімальної заробітної плати (в умовах 2015 року становитиме 1,34 млн грн, а у чинній нормі – 1 млн грн) та у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій – відповідно 270 розмірів мінімальної заробітної плати (в умовах 2015 року становитиме 328,9 тис. грн, а у чинній нормі – 300 тис. грн) (зміни до частини першої статті 2 та частини першої статті 35);

у Законі України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» для товарів і послуг – 85 розмірів мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлений на 1 січня звітного податкового року (в умовах 2015 року становитиме 103,5 тис. грн, а у чинній нормі – 100 тис. грн), для робіт – відповідно 850 розмірів мінімальної заробітної плати (в умовах 2015 року становитиме 1,04 млн грн, а у чинній нормі – 1 млн грн) (зміни до частини третьої статті 2).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Однак, внаслідок запровадження наведених положень законопроекту збільшиться кількість закупівель, які будуть проводитися не на конкурсній основі. Зазначене може призвести до непрозорості та зловживань у сфері закупівель, а відтак до неефективного і нераціонального використання бюджетних коштів, оскільки такі закупівлі можуть здійснюватися за завищеними цінами, що відповідно потребуватиме збільшення витрат бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідності українського законодавства міжнародним стандартам та подоланню корупції в сфері державних закупівель) (реєстр. № 2087а-1 від 26.06.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про документи України, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон (реєстр. № 1632 від 25.12.2014), внесений народними депутатами України Пацканом В.В., Чумаком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Положеннями законопроекту пропонується визначити види документів України, що посвідчують особу, інформацію, яка в них вноситься, врегулювати питання щодо їх видачі, обміну, повернення, знищення, визнання недійсними, а також впровадити відповідні реєстри зазначених документів. Водночас, законопроектом передбачається втрата чинності Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та внесення змін до законів України «Про дорожній рух», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та деяких інших.

При цьому, статтями 17, 24, 39, 47 законопроекту встановлюється розмір адміністративного збору за видачу документів, що посвідчують особу, (від 50 до 500 гривень) та перелік осіб, що звільняються від такого збору.

Таким чином, реалізація окремих положень законопроекту може вплинути на доходну частину державного бюджету у зв’язку із зміною переліку адміністративних послуг щодо видачі документів та розміру плати за їх надання.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація дозволить заощадити витрати з державного бюджету, передбачені на створення Єдиного державного демографічного реєстру (зокрема, законопроект не передбачає створення інтегрованої мега-бази даних, скорочує загальну кількість типів документів, що посвідчують особу, пропонує використовувати більш дешеві форми документів (переважно без цифрових носіїв інформації)).

Разом з тим, положеннями законопроекту, серед іншого, передбачається запровадження нових видів документів та створення замість Єдиного державного демографічного реєстру 10 окремих реєстрів для кожного виду документів (Реєстр посвідчень особи, Реєстр паспортів громадянина України, Реєстр дипломатичних паспортів, Реєстр посвідчень особи на повернення в Україну тощо), що в свою чергу може потребувати видатків державного бюджету на забезпечення створення і діяльності даних реєстрів.

При цьому, положеннями законопроекту запропоновано внесення змін до законів України «Про дорожній рух» та «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині надання місцевим органам влади повноважень з видачі посвідчень особи та посвідчень водія, що може вплинути на видатки місцевих бюджетів в частині забезпечення здійснення таких повноважень.

Однак, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на доходну та видаткову частини державного бюджету, а також може потребувати передачі коштів з державного бюджету до місцевих бюджетів. Проте, Мінфін не може здійснити оцінку вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки до законопроекту не надано калькуляції витрат на створення вищезгаданих реєстрів (у розрізі власників реєстрів), розрахунку вартості адміністративного (консульського) збору за видачу документів (із визначенням вартості бланкової продукції та інших складових, кількості послуг у розрізі видів документів та органів, що їх надають), а також інформації щодо аналогічних показників в умовах чинного законодавства.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про документи України, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон (реєстр. № 1632 від 25.12.2014), внесений народними депутатами України Пацканом В.В., Чумаком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного бюджету від адміністративного збору та видатків державного і місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо раціонального і ефективного використання бюджетних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про публічний контроль (реєстр. № 2297а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Бойко О.П., Ледовською О.В та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом запроваджується механізм публічного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, у статті 20 законопроекту передбачено, що фінансування заходів щодо забезпечення організаційно-методичного супроводу громадських слухань з питань публічного контролю здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування

Слід зазначити, що кошти на утримання органів місцевого самоврядування передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, тому вимога щодо фінансового забезпечення громадських слухань потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків місцевих бюджетів для досягнення збалансованості місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також зауважує про таке, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснити оцінку впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про публічний контроль (реєстр. № 2297а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Бойко О.П., Ледовською О.В та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видаткової частини місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби) (реєстр. № 2427а від 22.07.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується оприлюднювати інформацію про вакантні посади державної служби на сайті Національного агентства України з питань державної служби (Нацдержслужба).

Також передбачається, покласти на Нацдержслужбу обов’язок ведення відкритого реєстру вакантних посад державної служби, організації та забезпечення відкритого доступу до відомостей цього реєстру через сайт та пропонується прив’язати початок перебігу строку подання документів для участі в конкурсі до факту оприлюднення відповідної інформації на сайті Нацдержслужби.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на створення та ведення відкритого реєстру вакантних посад державної служби у Нацдержслужбі.

Міністерство фінансів України визначає, що законопроект може потребувати фінансового забезпечення у 2016 році, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливлює проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби) (реєстр. № 2427а), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо економії коштів державного бюджету (реєстр. № 2264а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом, передбачається встановити, що видатки для проведення заходів, пов’язаних з приватизацією об’єктів державної власності, здійснюються не тільки за рахунок коштів державного бюджету, а й коштів покупців.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є необхідність економії державних коштів та збільшення надходжень державного бюджету, і реалізація законопроекту усуне випадки штучного зупинення підготовки об’єктів до приватизації через відсутність коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо економії коштів державного бюджету (реєстр. № 2264а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету та/або зменшення видатків державного бюджету на здійснення заходів, пов’язаних з приватизацією державного майна).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) (реєстр. № 2068а від 12.06.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

скасувати пільговий режим оподаткування земельним податком щодо земельних ділянок (у межах населених пунктів), що відносяться до земель залізничного транспорту, наданих для розміщення об'єктів енергетики, підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, транспортують та постачають природний газ;

включити до об’єкта оподатковування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів використання корисних властивостей лісів для розташування мисливських угідь;

оподатковувати на загальних підставах землі лісогосподарського призначення;

збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання водних ресурсів для потреб рибництва в 2 рази;

розпочати сплату земельного податку не з моменту оформлення права власності на землю, а після трьох місяців з моменту прийняття рішення органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади про виділення земельної ділянки;

доповнити перелік об’єктів оподаткування земельним податком земельними ділянками, щодо яких прийнято рішення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність та з моменту прийняття рішення минуло три місяці;

надати право комунальним унітарним підприємствам, які створені органами місцевого самоврядування, переходити на спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а вартісну величину впливу визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

За оцінкою авторів законопроекту, додаткові надходження до бюджетів місцевого самоврядування від реалізації запропонованих положень можуть скласти близько 1 млрд грн в розрахунку на рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) (реєстр. № 2068а від 12.06.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до збільшення доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального та системи електронного адміністрування реалізації пального (реєстр. № 2357а від 15.07.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кононенком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується у 2016 році, зокрема:

запровадження акцизної накладної як обов'язкового електронного документу, що складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку;

створення Єдиного реєстру акцизних накладних, в якому реєструватимуться всі акцизні накладні, складені особами, що реалізують пальне;

запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального;

зміна одиниці виміру пального з кілограмів на літри приведених до температури 15^оС, для яких встановлено ставки акцизного податку, з одночасним коригуванням ставок акцизного податку із застосуванням усереднених густин відповідних видів пального;

доповнення переліку підакцизного пального рядом товарних позицій, які використовуються для змішування та отримання готових видів пального без сплати акцизного податку;

включення до об’єктів оподаткування акцизним податком обсягів пального, які утворилися в результаті оприбуткування надлишків, змішування, додавання присадок тощо;

поширення статусу акцизних складів на морські та річкові термінали, що призначені для навантаження-розвантаження та/або зберігання пального.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на видаткову частину бюджету (оскільки запровадження програмного забезпечення функціонування Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального потребує фінансового забезпечення), а також сприятиме збільшенню надходжень до бюджету (внаслідок створення ефективного механізму контролю за реалізацією пального та скорочення частки його тіньового обігу).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального та системи електронного адміністрування реалізації пального (реєстр. № 2357а від 15.07.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кононенком І.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від акцизного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження програмного забезпечення функціонування Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо запровадження мобілізаційної компенсації за відстрочку призову на військову службу під час часткової мобілізації) (реєстр. № 2251 (доопрац.) від 30.06.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний збір (мобілізаційну компенсацію за відстрочку призову на військову службу під час часткової мобілізації) як нової підстави для відстрочки від призову під час мобілізації.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно з абзацом другим пункту 1 та абзацом третім пункту 6 розділу І і пунктом 2 розділу ІІ законопроекту кошти, що надійшли як оплата мобілізаційної компенсації, зараховуються на спеціальний реєстраційний рахунок. Належить зауважити, що такі положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, частині четвертій статті 45 /згідно з якою податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету/.

Крім того, згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити порядок розподілу та використання коштів, що зараховані до Державного Бюджету України у 2015 і 2016 році за сплату спеціального збору за відстрочку призову на військову службу під час мобілізації. Відповідне питання не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до акумуляції коштів мобілізаційної компенсації та не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо запровадження мобілізаційної компенсації за відстрочку призову на військову службу під час часткової мобілізації) (реєстр. № 2251 (доопрац.) від 30.06.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І.:

- матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного спеціального збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення (абзац другий пункту 1 та абзац третій пункту 6 розділу І і пункт 2 та абзац третій пункту 3 розділу ІІ) у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, частиною другою статті 4, частиною п’ятою статті 13, частиною четвертою статті 45), а саме:

в абзаці другому пункту 1 та абзаці третьому пункту 6 розділу І слова «на спеціальний реєстраційний рахунок» замінити словами «до державного бюджету»;

пункт 2 та абзац третій пункту 3 розділу 2 виключити.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження повної державної монополії на здійснення лотерейної діяльності для захисту економічних інтересів України (реєстр. № 2307 від 07.07.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державні лотереї в Україні», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про страхування», згідно з якими з метою, зокрема, унеможливлення проведення азартних ігор під виглядом державних лотерей, пропонується запровадити в Україні абсолютну монополію на лотерейну діяльність, яка полягатиме в тому, що в Україні діятиме єдиний організатор державних лотерей в особі Державного ощадного банку України.

При цьому, проектом закону передбачається скасування ліцензування лотерейної діяльності та припинення з дня набрання чинності відповідним законом діяльності діючих операторів державних лотерей. Зазначене призведе до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії.

Разом з тим, згідно з пояснювальною запискою враховуючи те, що за оцінками фахівців майже 60 % лотерейного ринку знаходиться в «тіні», а загальна сума податкових надходжень до бюджету від операторів державних лотерей в минулому році склали 320 млн грн, встановлення повної державної монополії у лотерейній сфері призведе до збільшення надходжень до державного бюджету України щонайменше на 400-500 млн грн щороку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань щодо впливу на показники бюджетів. Зазначене не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, пунктом 25 розділу I проекту закону пропонується частину восьму статті 15 Закону України «Про державні лотереї в Україні» викласти у новій редакції, згідно з якою Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів про державний бюджет на відповідний рік визначення відрахувань коштів, отриманих від проведення державних лотерей в Україні, одним із джерел формування спеціального фонду державного бюджету і спрямування у повному обсязі цих коштів на фінансування наукової діяльності, освіти, охорони здоров’я та культури.

Така законодавча ініціатива не відповідає вимогам статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема статтям 4 та 13 (якими визначено, що бюджетна система України і державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження повної державної монополії на здійснення лотерейної діяльності для захисту економічних інтересів України (реєстр. № 2307 від 07.07.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок державної монополії лотерейної сфери). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4 та 13), а саме пункт 25 розділу I (щодо доручення Уряду передбачати у проектах законів про державний бюджет цільове спрямування коштів, отриманих від проведення державних лотерей) викласти в такій редакції: «25) частину восьму статті 15 виключити».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про організацію та проведення лотерей на території України (реєстр. № 1691 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку, виходячи з принципів державної монополії на випуск і проведення лотерей, забезпечення потреб державного бюджету, прав і законних інтересів громадян. При цьому, передбачається, що з набранням чинності цим Законом втрачає чинність Закон України «Про державні лотереї в Україні».

Відповідно до частини першої статті 9 законопроекту ліцензуванню підлягає господарська діяльність з проведення лотерей (відповідно до пункту 18 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності (що набрав чинності 26.06.2015 р.) до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відносяться випуск та проведення лотерей).

Поряд з цим, згідно з частиною четвертою статті 9 законопроекту запропоновано встановити плату за ліцензію на провадження господарської діяльності з проведення лотерей у розмірі 10 мільйонів гривень на календарний рік. Частиною третьою статті 13 законопроекту передбачається, що розмір плати за переоформлення ліцензії становить 20 мінімальних заробітних плат, встановлених на дату прийняття Уповноваженим органом рішення про переоформлення ліцензії (відповідно до діючої частини першої статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» переоформлення ліцензій є безоплатним).

Статтею 30 законопроекту передбачається, що за неповне або несвоєчасне відрахування до державного бюджету коштів, отриманих від проведення лотерей, в обсязі відрахувань, визначених Податковим кодексом України, винна особа сплачує штраф у подвійному розмірі несплачених чи несвоєчасно сплачених відрахувань та несе відповідальність на рівні відповідальності за несвоєчасну або неповну сплату податків, зборів, встановлену законом. У цьому зв’язку слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (який набув чинності 01.01.2015 р.) було змінено порядок оподаткування доходів, отриманих від діяльності з проведення лотерей. Зокрема, замість відрахувань до Державного бюджету України коштів, отриманих від проведення державних лотерей, запроваджено податок на дохід, що є частиною податку на прибуток підприємств. Відповідно до частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від податку на прибуток підприємств (частиною яких також є податок на дохід) зараховується до загального фонду державного бюджету.

Законопроектом також пропонується застосовувати штраф за не виплату чи несвоєчасну виплату виграшу переможцю в лотерею, за порушення оператором лотерей ліцензійних умов, за порушення обмежень щодо кількості та розміщення лотерейних терміналів самообслуговування, за прийняття ставки чи виплату виграшу без її реєстрації в електронній системі проведення лотерей, за проведення гри на лотерейному терміналі самообслуговування, який не підключений до електронної системи проведення лотерей, у розмірах від 1 тисячі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині застосування адміністративної відповідальності за порушення правил прийняття ставок у лотерею шляхом накладення штрафу у розмірі від 100 до 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, реалізація таких положень у разі виявлення видів порушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету і не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань щодо впливу на показники бюджетів. Зазначене не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Пунктом 12 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту передбачено такі доручення: «Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік визначення відрахувань коштів, отриманих від проведення електронних лотерей в Україні, одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і спрямування цих коштів на фінансування лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання;

Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік визначення відрахувань коштів, отриманих від проведення лотерей в Україні (окрім електронних лотерей), одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і спрямування цих коштів на фінансування розвитку національної кінематографії, розвиток фізичної культури та спорту, у тому числі на розвиток кінного спорту, а також на розвиток туризму.»

Зазначені положення не відповідають вимогам статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема статтям 4 та 13 (якими визначено, що бюджетна система України і державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України).

УХВАЛИЛИ:

1.Проект Закону України про організацію та проведення лотерей на території України (реєстр. № 1691 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М.:

- матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4 та 13), а також пункт 12 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» (щодо доручення Уряду передбачати у проектах законів про державний бюджет цільове спрямування коштів, отриманих від проведення державних лотерей) виключити.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо примусового вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів на користь держави у зв’язку із порушенням прав та інтересів України) (реєстр. № 2338а від 13.07.2015), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується доповнити перелік санкцій новим видом – примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації, як держави-агресора, та об’єктів права приватної власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності на користь держави у зв’язку із порушенням прав та інтересів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вимагатиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо примусового вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів на користь держави у зв’язку із порушенням прав та інтересів України) (реєстр. № 2338а від 13.07.2015), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку (реєстр. № 2327а від 09.07.2015), внесений народними депутатами України Парубієм А.В., Величковичем М.Р., Висоцьким С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначити, зокрема: умови та порядок проведення обов’язкового страхування, відповідальності суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, критерії договору екологічного страхування, знижки у сплаті страхових внесків, права, обов’язки страховика та страхувальника, можливість створення екологічного фонду страхових гарантій, тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету поточного бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів господарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку (реєстр. № 2327а від 09.07.2015), внесений народними депутатами України Парубієм А.В., Величковичем М.Р., Висоцьким С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо підвищення гарантій потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та вдосконалення системи органів управління та контролю МТСБУ) (реєстр. № 2122а-1 від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

– поетапно до 2020 року підвищити розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, до 1 мільйона гривень, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих, – до 500 тисяч гривень;

– змінити склад та функції Координаційної ради МТСБУ у зв’язку з її поєднанням з Президією МТСБУ;

– передбачити, що мінімальні розміри базових гарантійних внесків страховика до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ розраховуються за офіційним курсом Національного банку України на дату внесення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо підвищення гарантій потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та вдосконалення системи органів управління та контролю МТСБУ) (реєстр. № 2122а-1 від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страхових компаній залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0054 від 23.07.2015), поданий народним Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Законопроектом пропонується ратифікувати Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї, вчинені 4 вересня 2013 року в м. Києві.

Як зазначено у пояснювальній записці, внаслідок укладання зазначеної Конвенції підприємці обох країн отримають гарантії того, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел у цій іншій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Конвенція спрямована на попередження ухилень від сплати податків, а також гарантує, що підприємці однієї держави будуть оподатковуватись в іншій державі на тих самих умовах, що й підприємці цієї іншої держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у поточному бюджетному періоді впливу на доходну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки положення Конвенції будуть застосовуватись з податкового року, що починається в перший день або після першого дня січня, що настає за роком набрання Конвенцією чинності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0054 від 23.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної Конвенції).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (реєстр. № 2461а від 29.07.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Мацолою Р.М., Рибаком І.П. та Дирівим А.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що реалізація лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів на внутрішньому ринку допускається лише за наявності сертифіката їх походження.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту надасть можливість створити законодавчі засади для запровадження системи сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, що заготовлюються та реалізуються не тільки на експорт, а також і на внутрішньому ринку України, які підтверджуватимуть законність придбання продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відсутність у законопроекті окремих положень щодо платності/безоплатності видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів не дає можливості визначити вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (реєстр. № 2461а від 29.07.2015), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Мацолою Р.М., Рибаком І.П. та Дирівим А.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення справляння акцизного податку при роздрібній торгівлі нафтопродуктами (реєстр. № 2388а від 17.07.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Насаликом І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

при здійсненні роздрібного продажу нафтопродуктів, як об’єкт оподаткування, визначити фізичний відпуск нафтопродуктів з АЗС в літрах незалежно від юридичних підстав відпуску та незалежно від цільового призначення;

запровадження фіксованої ставки акцизного податку для роздрібного продажу нафтопродуктів у розмірі 0,042 євро за кожний літр реалізованого товару (діюча ставка податку – 5 % від ціни продажу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме опосередковано зростанню доходів бюджету через розширення об’єктів оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу нафтопродуктів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення справляння акцизного податку при роздрібній торгівлі нафтопродуктами (реєстр. № 2388а від 17.07.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Насаликом І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо удосконалення механізму страхового забезпечення надання медичної допомоги постраждалим в дорожньо-транспортних пригодах та вдосконалення системи органів управління та контролю МТСБУ) (реєстр. № 2122а від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Рибалкою С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці метою законопроекту є удосконалення механізмів страхового забезпечення процесу надання медичної допомоги громадянам, постраждалим в ДТП, системи управління МТСБУ та посилення гарантійних функцій МТСБУ.

Законопроектом пропонується внести до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, такі зміни:

змінити принцип постфактової компенсації витрат на лікування потерпілих в ДТП в рамках критичної для результатів лікування першої екстреної госпіталізації на принципи авансування і цільового поточного фінансування здійснення такого лікування;

розширення кола осіб, які мають право на компенсацію витрат на лікування в рамках першої екстреної госпіталізації, внесенням до переліку цих осіб водіїв, винних в скоєнні ДТП;

передбачити, що мінімальні розміри базових гарантійних внесків страховика до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ розраховуються за офіційним курсом Національного банку України на останній день кожного кварталу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація зазначеного законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, при цьому, розширення об’єктів страхування може призвести до збільшення вартості страхових платежів за відповідним видом обов’язкового страхування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо удосконалення механізму страхового забезпечення надання медичної допомоги постраждалим в дорожньо-транспортних пригодах та вдосконалення системи органів управління та контролю МТСБУ) (реєстр. № 2122а від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Рибалкою С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо страхування експортних ризиків та кредитів експортерів) (реєстр. № 2142а-1 від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року внести зміни до законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про страхування», згідно з якими до видів добровільного страхування передбачається віднести страхування експертних ризиків та кредиторів експортерів, їхніх зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також створити спеціалізовану державну установу для такого страхування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо страхування експортних ризиків та кредитів експортерів) (реєстр. № 2142а-1 від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на створення спеціалізованої державної установи, залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинків (реєстр. № 2402а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується до видів обов’язкового страхування включити страхування цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинках. При цьому, передбачається, що споживач зобов’язаний укласти договір страхувальника цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинках.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно із п. 165.1.5 статті 165 Податкового кодексу України сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, згідно із п. 136.2 статті 136 Податкового кодексу України під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із базовою (основною) ставкою податку на прибуток встановлюються ставки податку на дохід, зокрема, у розмірі 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування (сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинків (реєстр. № 2402а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків та зменшення доходів бюджету від податку на доходи фізичних осіб – страхувальників залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін згідно із законодавством.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації права на приватизацію житла мешканцями гуртожитків) (реєстр. № 2283а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., Мисиком В.Ю., Мацолою Р.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується, зокрема, до повноважень територіальних органів Фонду державного майна віднести прийняття рішення про надання дозволу на приватизацію житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках державної форми власності та рішення про реконструкцію, капітальний ремонт чи перепрофілювання гуртожитку (цілісного майнового комплексу) у разі необхідності до прийняття гуртожитку у власність територіальної громади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запропоновані зміни скоротять витрати місцевих бюджетів на утримання, ремонтування та інше обслуговування гуртожитків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації права на приватизацію житла мешканцями гуртожитків) (реєстр. № 2283а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., Мисиком В.Ю., Мацолою Р.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування територіальних органів Фонду державного майна та зменшення витрат місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами (реєстр. № 2286а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є. Рибалкою С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці, запропоновані законопроектом зміни, зокрема:

– зменшать витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

– забезпечать договірне врегулювання порядку розміщення та зняття коштів з депозитних рахунків банківських установ;

– урегулюють прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;

– чітко визначать умови припинення поруки;

– забезпечать сплату виконавчого збору від реально стягнутої з боржника заборгованості;

– забезпечать ліквідацію дискримінації прав забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства;

– зменшать фінансове навантаження на позичальників банківських установ, сприятимуть відновленню програм з авто- та агрокредитування, збільшенню надходжень до державного бюджету, підтримці вітчизняного автовиробника.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами (реєстр. № 2286а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є. Рибалкою С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо податку на прибуток підприємств – кредиторів і підприємств – позичальників залежно від зміни їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення деяких змін і доповнень до Закону України «Про державні лотереї в Україні» (реєстр. № 2269а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема передбачається виключити положення закону в частині, що оператор лотерей повинен мати досвід випуску та проведення державних лотерей на лотерейному ринку України не менше 10 років, а також зменшити вимоги до операторів державних лотерей щодо пунктів розповсюдження лотерей в кожному населеному пункті з населенням понад 10 тисяч осіб, але не менше 2 тисяч пунктів розповсюдження, протягом двох років з моменту отримання ліцензії.

Згідно із пояснювальною запискою завданням законопроекту є удосконалення державного регулювання у сфері державних лотерей та спрощення діяльності державних лотерей в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення деяких змін і доповнень до Закону України «Про державні лотереї в Україні» (реєстр. № 2269а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств операторів державних лотерей залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 56 Податкового кодексу України (щодо належного застосування норм законодавства) (реєстр. № 2854 (доопрац.) від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Луценком Ю.В., Горватом Р.І. та Гудзенком В.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового та Кримінального процесуального кодексів України пропонується уточнити підстави початку досудового розслідування або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує витрат державного та місцевих бюджетів. При цьому, відмічено, що оскільки інформацію щодо вартісної величини впливу на показники бюджету авторами законопроекту не надано, оцінити сумарну величину його впливу на бюджет неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 56 Податкового кодексу України (щодо належного застосування норм законодавства) (реєстр. № 2854 (доопрац.) від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Луценком Ю.В., Горватом Р.І. та Гудзенком В.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в’їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї (реєстр. № 2285а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується, зокрема:

заборонити суб’єктам господарювання, діяльність яких спрямована на надання транспортних або туристичних послуг з порушенням встановленого законодавством України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, а також пов‘язаним з ними особам, займатись відповідною діяльністю;

унеможливити видачу ліцензій таким особам на здійснення відповідного виду діяльності;

встановити кримінальну відповідальність осіб за діяльність, спрямовану на надання транспортних, туристичних або інших послуг з порушенням встановленого законодавством України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, а також пов’язаних з ними осіб відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету на утримання громадян, які здійснили злочин, в установах виконання покарань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в’їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї (реєстр. № 2285а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених та/або збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних порушень, а також зменшення доходів від плати за ліцензії залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо перехідного періоду системи електронного адміністрування) (реєстр. № 2960 (доопрац.) від 24.06.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Купрієм В.М., Кривошеєю Г.Г та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2016 року перехідний період системи електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає продовження: реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без обмеження розміром реєстраційної суми згідно із п. 200-1. 3 статті 200-1 Податкового кодексу України; дії норм стосовно незастосування 10 % штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних на строк не більше ніж 15 днів. Крім цього, передбачається внести зміни до Закону України від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», зокрема, доручити Уряду провести аналіз ефективності запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість та до 1 жовтня 2015 року подати Верховній Раді України звіт про результати її запровадження у перехідний період за визначеними показниками.

Слід зазначити, що Верховна Рада України 16.07.2015 р. прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого удосконалено систему електронного адміністрування податку на додану вартість в частині коректного формування з 01.07.2015 р. показника суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, однак пропозиції щодо покриття можливих втрат бюджету у 2015 році у законопроекті відсутні.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо перехідного періоду системи електронного адміністрування) (реєстр. № 2960 (доопрац.) від 24.06.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Купрієм В.М., Кривошеєю Г.Г та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 21 Податкового кодексу України (щодо забезпечення належного оформлення виконавчих документів) (реєстр. № 2380а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити обов’язок контролюючих органів надавати на запит суду інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків для належного оформлення виконавчих документів (на даний час порушене питання унормовано підзаконним актом).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення людських та фінансових ресурсів, а витрати можна зменшити шляхом здійснення централізованого електронного обміну інформацією.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Податкового кодексу України (щодо забезпечення належного оформлення виконавчих документів) (реєстр. № 2380а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування контролюючих органів залежно від здійснення ними заходів з економного і раціонального використання бюджетних коштів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо зниження цін на лікарські засоби) (реєстр. № 1376 (доопрац.) від 15.07.2015), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Бондарем В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується встановити граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються в Україні, на рівні не вище 3 % оптово-відпускної ціни, граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище 5 % від закупівельної ціни лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків бюджету, та зауважує, що встановлення запропонованих законопроектом розмірів граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби та вироби медичного призначення без відповідних економічних обґрунтувань може призвести до дефіциту або зникнення окремих видів цих товарів з фармацевтичного ринку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо зниження цін на лікарські засоби) (реєстр. № 1376 (доопрац.) від 15.07.2015), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Бондарем В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від зміни фінансового стану фармацевтичних підприємств в процесі практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (щодо подання інформації неприбутковими організаціями) (реєстр. № 2961 від 26.05.2015), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається розширити перелік організацій, на які не розповсюджується обов’язок надання інформації про структуру власності засновників – юридичних осіб. До такого переліку пропонується віднести профспілки, їх організації, об’єднання профспілок, неприбуткові організації, створені для здійснення діяльності без отримання прибутку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну частину державного бюджету.

Разом з тим, слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змінено порядок оподаткування неприбуткових установ та організацій і умови включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, зокрема метою таких установ та організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Враховуючи зазначене, відповідна законодавча ініціатива, на думку Мінфіну, ускладнить контроль за дотриманням вимог щодо статусу неприбуткових установ та організацій в якості неплатників податку на прибуток.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (щодо подання інформації неприбутковими організаціями) (реєстр. № 2961 від 26.05.2015), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету щодо податку на прибуток підприємств залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» (щодо забезпечення рівних прав інвесторів, розширення виробництва та створення нових робочих місць) (реєстр. № 2301а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Галасюком В.В., Горватом Р.І., Чижмарем Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується виключити норму, згідно з якою суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на території спеціальної економічної зони «Закарпаття», не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами зони.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме негативного впливу на показники бюджету, а визначити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів не уявляється можливим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» (щодо забезпечення рівних прав інвесторів, розширення виробництва та створення нових робочих місць) (реєстр. № 2301а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Галасюком В.В., Горватом Р.І., Чижмарем Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання цивільно-правових (господарських) зобов’язань) (реєстр. № 2419а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Кіралем С.І. та Сидоровичем Р.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити поняття «реальність господарської операції» з огляду на необхідність встановлення фактів відсутності реального вчинення господарської операції або відсутності зв’язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Зокрема, реальність господарської операції визначається як фактичне вчинення господарської операції з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, а вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання цивільно-правових (господарських) зобов’язань) (реєстр. № 2419а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Кіралем С.І. та Сидоровичем Р.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо доступу до державних закупівель та своєчасного надання медичної допомоги) (реєстр. № 2211а від 01.07.2015), поданий народним депутатом України Кісельовим А.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Разом з тим, законопроектом пропонується виключити пункт 2 статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) (згідно з порівняльною таблицею та пояснювальною запискою до законопроекту пропонується виключити абзац четвертий частини другої статті 16 Закону) щодо можливості встановлення замовником кваліфікаційного критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів». Зазначене може призвести до непрозорості та зловживань у сфері здійснення закупівель, а відтак до неефективного і нераціонального використання бюджетних коштів та відповідно потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі. Отже, наявність такої норми є запобіжним заходом від недобросовісних учасників торгів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо доступу до державних закупівель та своєчасного надання медичної допомоги) (реєстр. № 2211а від 01.07.2015), поданий народним депутатом України Кісельовим А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на проведення закупівель у разі відповідних зловживань).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення доступу суб’єктів господарювання до правосуддя (реєстр. № 2421а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Солов’єм Ю.І. та іншими.

Відмітили:

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими не справляти судовий збір за подання скарги сторонами виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби та їх посадових осіб під час виконання судових рішень, а також подання ними апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у справах з розгляду таких скарг.

Згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29 та пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету, а кошти збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення доступу суб’єктів господарювання до правосуддя (реєстр. № 2421а від 21.07.2015), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Солов єм Ю.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від наявності відповідних скарг і заяв).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності адвоката) (реєстр. № 2298а від 06.07.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність і «Про страхування» щодо запровадження страхування ризику професійної майнової відповідальності адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності як нового виду обов’язкового страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету.

Водночас, слід зазначити, що згідно із п. 165.1.5 статті 165 Податкового кодексу України сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку на доходи фізичних осіб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності адвоката) (реєстр. № 2298а від 06.07.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків та зменшення доходів бюджету від податку на доходи фізичних осіб – страхувальників (адвокатів) залежно від практичної реалізації відповідних законодавчих ініціатив).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок) (реєстр. № 2254а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 64 Кримінального кодексу України, згідно з якими виключається можливість призначення довічного покарання жінкам, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку. Для реалізації вищезазначеного положення відповідні зміни передбачаються до статей 18, 150 і 151-2 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, положення законопроекту можуть призвести до зменшення кількості таких засуджених і відповідно скорочення видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для Державної пенітенціарної служби України на утримання ув’язнених. У пояснювальній записці до законопроекту також визначено, що внаслідок застосування такої законодавчої ініціативи створюється можливість для скорочення чисельності засуджених до довічного позбавлення волі та економії бюджетних коштів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок) (реєстр. № 2254а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання ув’язнених в установах виконання покарань залежно від чисельності відповідних осіб та встановлених видів покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень нотаріуса як спеціального суб’єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстр. № 2929 від 21.05.2015), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Поляковим М.А. та іншими.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту його основною метою є спрощення процедури державної реєстрації прав та максимальне скорочення інстанцій, до яких необхідно звертатися з метою набуття права власності на нерухоме майно.

Так, зокрема законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про нотаріат» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і законодавчо регламентувати питання щодо впровадження альтернативних до існуючих державних інститутів з реєстрації нерухомості, а саме наділення нотаріусів України правом здійснювати від імені держави реєстрацію прав на нерухоме майно. Разом з тим, пропонується до правочинів, що потребують обов’язкового посвідчення, віднести договір оренди нерухомого майна.

При цьому, передбачено, що нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює всі функції державного реєстратора, крім ведення реєстраційної справи щодо об'єктів нерухомого майна.

Крім того, деталізується стаття 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким визначаються особливості ведення реєстраційних справ, зокрема визначається, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єкти цих прав.

Положеннями законопроекту, серед іншого, закріплюються повноваження Кабінету Міністрів України, щодо визначення максимального граничного розміру плати, що справляється при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація після прийняття позитивно впливатиме на видаткову та доходну частини державного та місцевих бюджетів (у зв’язку із переходом значної кількості реєстраційних дій до виконання майже семи тисячами нотаріусів України держава зможе суттєво скоротити власний апарат державних реєстраторів та вивільнити (у зв’язку з цим) значну частину матеріальних ресурсів, які в даний час задіяні в кожному районі та місті України для забезпечення роботи територіальних реєстраційних підрозділів Міністерства юстиції).

З приводу зазначеного слід звернути увагу, що відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України та органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Відтак, у разі здійснення функцій з державної реєстрації прав на нерухоме майно нотаріусами, відповідно зменшиться навантаження на державних реєстраторів прав на нерухоме майно, які виконують свої повноваження при територіальних відділеннях Міністерства юстиції України, що, як наслідок, може зумовити зменшення їх чисельності та видатків державного бюджету на їх фінансове забезпечення.

Крім того, положеннями законопроекту пропонується шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачити відповідальність за діяння щодо підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та встановити покарання за такі діяння у вигляду штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, а у разі повторного вчинення таких дій передбачається штраф від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років.

Відтак, реалізація таких положень законопроекту при застосуванні кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі (арешту) за зазначений злочин, у разі його виявлення, призведе до розширення кола засуджених (арештованих) та відповідно до збільшення видатків державного бюджету на їх утримання в установах виконання покарань, а застосування покарання у вигляді штрафів, що будуть сплачувати громадяни, які здійснили злочин, призведе до збільшення доходної частини державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту безпосередньо не вплине на доходну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень нотаріуса як спеціального суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстр. № 2929 від 21.05.2015), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Поляковим М.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування органів юстиції залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» (реєстр. № 2442а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Кишкарем П.М. та Семенухою Р.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення штрафних санкцій від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неоприлюднення, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне оприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів».

Належить звернути увагу, що 12.09.2015 р. набрало чинності положення щодо встановлення відповідної адміністративної відповідальності за неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», яке включено до Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно із Законом України від 11.02.2015 № 183-VIII.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може впливати на доходну частину бюджетів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» (реєстр. № 2442а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Кишкарем П.М. та Семенухою Р.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від надходження адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів) (реєстр. № 2396а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з переліку покарань, визначених частиною першою статті 210 Кримінального кодексу України, виключити положення щодо накладання штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.

Таким чином, за вказані порушення передбачається залишити покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на доходи державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів) (реєстр. № 2396а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 354 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за підкуп працівника підприємства, установи чи організації) (реєстр. № 2384а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з переліку покарань, визначених частинами першою-четвертою статті 354 Кримінального кодексу України, виключити положення щодо накладання штрафів від 100 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

Таким чином, за вказані порушення передбачається залишити покарання у вигляді громадських або виправних робіт, обмеження або позбавлення волі, із спеціальною конфіскацією.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходної частини державного бюджету, при цьому величина такого впливу залежатиме від кількості можливих випадків застосування штрафних санкцій та їх розміру.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 354 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за підкуп працівника підприємства, установи чи організації) (реєстр. № 2384а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 2383а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Законопроектом передбачається внести зміни до статей 364-1, 365-2 Кримінального кодексу України з метою оптимізації кримінально-правового механізму протидії і запобігання корупційній злочинності, а саме:

- збільшити строк обмеження волі з 3 років до 4 років за зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;

- зменшити діапазон розмірів штрафних санкцій з 400-900 до 50-900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за повторне зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас застосування зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету у зв’язку з зменшенням мінімального розміру штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Про таке зауважує також Міністерство фінансів України, зазначаючи що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися штрафні санкції та обмеження волі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 365-2 Кримінального кодексу України» (щодо посилення відповідальності за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), (реєстр. № 2383а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., має опосередкований плив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» - одноголосно.

По закінченні розгляду зазначеного питання перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. запропонував народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету внести доповнення до прийнятого на засіданні Комітету з питань бюджету 14 січня 2015 року (протокол № 6) Порядку розгляду законопроектів за статтею 27 Бюджетного кодексу України.

При цьому, перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. наголосив, що у зв’язку з вимогами керівництва Верховної Ради щодо поліпшення роботи Комітетів, окремі профільні комітети звертають увагу на запізніле отримання висновків Комітету з питань бюджету, які приймаються згідно із статтею 27 Бюджетного кодексу України, і у зв’язку з цим вніс пропозицію внести доповнення до прийнятого на засіданні Комітету з питань бюджету 14 січня 2015 року (протокол № 6) Порядку розгляду законопроектів за статтею 27 Бюджетного кодексу України, записавши у пункті 11, що за результатами прийнятого Комітетом рішення працівники секретаріату готують за кожним із законопроектів лист до Комітету, що визначений головним з попереднього розгляду відповідного законопроекту. Відповідальний працівник секретаріату у триденний термін забезпечує візування таких листів у голови підкомітету, або у заступника Голови Комітету, що координує діяльність підкомітету, і передає на підпис Голові Комітету.

Відповідна порівняльна таблиця надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяв участь голова підкомітету Левченко Ю.В., який запропонував терміном візування листів визначити 5 днів.

При голосуванні пропозиція щодо внесення доповнення до Порядку розгляду законопроектів за статтею 27 Бюджетного кодексу України з урахуванням поправки народного депутата Левченка Ю.В. була підтримана членами Комітету з питань бюджету одноголосно.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовського Р.Р. про погодження уточненого розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2015 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2015 року», прийнятого на засіданні Уряду 08.09.2015 і наданого листом Мінрегіону від 15.09.2015 № 7/19-11098.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2015 № 7/19-11098 щодо погодження уточненого розподілу на 2015 рік коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» затверджено обсяг Фонду у сумі 3 000 млн грн без розподілу між регіонами.

Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 5 серпня 2015 року погоджено розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2015 рік, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2015 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 766-р (із змінами, внесеними розпорядженням Уряду від 30.07.2015 № 824-р) у сумі 2 589,7 млн гривень. Порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становив 410,3 млн гривень.

Водночас, 14 серпня 2015 року набрав чинності Закон України від 17.07.2015 № 648-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», згідно з яким обсяг державного фонду регіонального розвитку зменшено на 99,2 млн гривень і встановлено у сумі 2900,8 млн гривень.

Згідно з листом Мінрегіону:

– Міністерством доведено до регіонів уточнений розподіл Фонду за адміністративно-територіальними одиницями (видатки за регіонами зменшено пропорційно до зменшення загального обсягу Фонду), що додається;

– за пропозиціями Волинської, Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської областей та м. Києва, у яких розподіл перевищив уточнені Мінрегіоном показники, зменшено на 47,2 млн грн розподіл Фонду за інвестиційними програмами і проектами цих регіонів, затверджений розпорядженням Уряду від 17.07.2015 № 766-р (із змінами, внесеними розпорядженням Уряду від 30.07.2015 № 824-р).

Крім того, порівняно із затвердженим у Законі (із змінами, внесеними Законом від 17.07.2015 № 648-VIII) обсягом нерозподілений залишок Фонду (з урахуванням внесених змін) становитиме 358,3 млн гривень.

Слід зауважити, що Комітет з питань бюджету за наслідками обговорення відповідного питання на своєму засіданні 2 вересня 2015 року, звернувся до Мінрегіону щодо пришвидшення затвердження Кабінетом Міністрів України уточненого розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку у повному обсязі відповідно до бюджетних призначень.

Інформація щодо розподілу коштів Фонду у 2015 році надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Унгурян П.Я., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовський Р.Р.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати зміни щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку на 2015 рік відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на засіданні Уряду 08.09.2015, згідно з вищезазначеним листом Мінрегіону.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

При голосуванні така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України:

погодити зміни щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2015 рік відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2015 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2015 року», прийнятого на засіданні Уряду 08.09.2015, згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2015 № 7/19-11098.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

3. Слухали:

Інформацію народного депутата України Недави О.А. про поданий ним та народними депутатами України Єфімовим М.В., Герасимовим А.В., Геращенко І.В., Іоновою М.М., Гриневич Л.М. проект Закону України про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2550а від 31.08.2015).

Відмітили:

Згідно з пунктом 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлені особливості виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення антитерористичної операції, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законопроектом передбачається доповнити зазначений пункт прикінцевих положень новим підпунктом 4 такого змісту:

«до повернення територій під контроль державної влади кошти відповідних місцевих бюджетів, що обліковуються на рахунках в Казначействі України, за рішенням Кабінету Міністрів України та у визначеному ним порядку можуть зараховуватися до спеціального фонду обласних бюджетів відповідно Донецької та Луганської областей із спрямуванням на відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей, а також на соціально-економічний розвиток таких областей».

Йдеться про кошти місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тому, у першому абзаці цього пункту пропонується уточнити, щодо яких територій визначаються особливості, замінивши слова «у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення антитерористичної операції» словами «у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

Прийняття законопроекту, за визначенням його авторів, надасть можливість до повернення територій під контроль державної влади залучати кошти відповідних місцевих бюджетів (населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) для вирішення у Донецькій та Луганській областях проблемних питань у сферах освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального та дорожнього господарства, включаючи питання забезпечення відповідними послугами жителів, які перемістилися з непідконтрольної на підконтрольну територію областей.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки відбувається перерозподіл дохідних джерел та видаткових повноважень між місцевими бюджетами підконтрольних та тимчасово непідконтрольних українській владі територій.

Довідково: перелік населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (із змінами).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів від 23.08.2012 № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 р. за № 1569/21881, яким затверджено порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, у частині обслуговування місцевих бюджетів за доходами визначено, що платежі до місцевих бюджетів, які згідно з Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням ради є доходами загального фонду місцевих бюджетів, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в головних управліннях Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та консолідуються на єдиному казначейському рахунку.

Державне казначейство України, як встановлено у Положенні про єдиний казначейський рахунок, управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України.

Відтак, з огляду на вимоги казначейського обслуговування місцевих бюджетів у Головних управліннях Державної казначейської служби в Донецькій та Луганській областях на рахунках місцевих бюджетів тих населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, обліковуються кошти, що згідно з бюджетним законодавством можуть бути використаними лише за рішеннями відповідних місцевих рад після повернення таких територій під контроль державної влади.

За інформацією Казначейства України станом на 1 вересня 2015 року кошти місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, становлять у Донецькій області 2 442,2 млн гривень, у Луганській області 949,5 млн гривень (лист від 16.09.2015 р. № 12–01/608-23114)

Відповідно вноситься пропозиція щодо можливості зарахування таких коштів до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської областей за рішенням Кабінету Міністрів України та у визначеному ним порядку з тим, щоб Урядом було встановлено відповідний механізм зарахування коштів до спеціального фонду обласних бюджетів та їх використання за зазначеними напрямами.

Водночас, Міністерство фінансів України, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства, внесло пропозицію про інший порядок використання таких коштів – зарахування у визначеному Урядом порядку до спеціального фонду державного бюджету із наступним їх спрямуванням у вигляді субвенцій обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення пошкоджених (зруйнованих) під час проведення антитерористичної операції об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності (лист від 16.09.2015 №31-05220-02-2/29135).

Слід зазначити, що назва та текст законопроекту потребують внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень для узгодження з вимогами законодавчої техніки.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку (лист від 14.09.2015 р. № 16/3–1321/2550а) вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати експертний висновок Уряду.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Шкварилюк В.В., Пинзеник В.М., Медуниця О.В., Куліченко І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. запропонував підтримати рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2550а прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій підкомітету у редакції, розданій народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету.

Водночас, народний депутат Пинзеник В.М. запропонував внести уточнення до тексту такого змісту: «тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади», та з наступним їх відновленням.

За наслідками обговорення було сформульовано нову узгоджену з авторами та Мінфіном редакцію абзацу другого пункту 2:

«4) тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються станом на 1 вересня 2015 року на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також їх соціально-економічний розвиток».

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. поставив на голосування уточнену редакцію відповідного пункту.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2550а), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Герасимовим А.В., Геращенко І.В., Іоновою М.М., Недавою О.А., Гриневич Л.М., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності внесення редакційних та техніко-юридичних змін до назви та тексту при оформленні закону та викладу у новій редакції абзацу другого пункту 2 законопроекту:

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Керуючого справами – завідувача відділу бухгалтерського обліку, фінансів, планування та контролю Апарату Верховної Ради України Совенко О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 889-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Апарату Верховної Ради України від 09.09.2015 р. № 15/11-1333 (223651) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 889-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» на 6812,2 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за програмою 0111020 “Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України” на 6812,2 тис. гривень (у тому числі комунальні послуги та енергоносії – 6812,2 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні та відповідних розрахунках щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведених у листі Апарату Верховної Ради України, зокрема, відмічено, що його реалізація дозволить забезпечити оплату послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення Управлінням адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України у поточному році.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за яким запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., а також заступник Керуючого справами – завідувач відділу бухгалтерського обліку, фінансів, планування та контролю Апарату Верховної Ради України Совенко О.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.09.2015 № 889-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 6812,2 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» та збільшення обсягу таких видатків (комунальні послуги та енергоносії) за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 889-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра інформаційної політики України – керівника апарату Біденка А.І. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2015 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 777-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інформаційної політики України від 04.08.2015 № 04-08/03 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 777-р «Про передачу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2015 рік».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 17.07.2015 № 777-р пропонується передати бюджетні призначення, передбачені у 2015 році Державному комітету телебачення і радіомовлення у державному бюджеті за програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews», у сумі 72 943,3 тис. гривень за загальним фондом (видатки споживання, з них оплата праці – 11 043,6 тис. гривень та оплата комунальних послуг – 1 357,8 тис. гривень) та у сумі 499,5 тис. гривень за спеціальним фондом (видатки споживання – 394,5 тис. гривень, з них оплата праці – 225 тис. гривень, видатки розвитку – 105 тис. гривень) Міністерству інформаційної політики для виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробки та розповсюдження офіційної інформаційної продукції.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити відкриття Міністерству інформаційної політики бюджетної програми для здійснення видатків, передбачених пунктом 1 цього розпорядження, і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Як зазначається у листі Міністерства інформаційної політики, вказані кошти необхідні для виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 24.06.2015 № 679-р «Про віднесення цілісного майнового комплексу Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» до сфери управління Міністерства інформаційної політики» та № 678-р «Про передачу цілісного майнового комплексу Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» до сфери управління Міністерства інформаційної політики».

При цьому відмічено, що реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 777-р дозволить ефективно виконувати основні завдання Міністерства інформаційної політики щодо забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, функціонування державних інформаційних ресурсів, здійснення реформ засобів масової інформації щодо поширення суспільно важливої інформації, а також дасть можливість провести реформування засобів масової інформації, оскільки воно направлено на більш якісне та всебічне поширення суспільно важливої інформації як в Україні, так і за кордоном.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства інформаційної політики до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, як це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 №217).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити передачу бюджетних призначень, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Крулько І.І., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра інформаційної політики України – керівник апарату Біденко А.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлену пунктом 1 розпорядження Уряду від 17.07.2015 № 777-р передачу бюджетних призначень.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2015 році Державному комітету телебачення і радіомовлення у державному бюджеті за бюджетною програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews» у сумі 72 943,3 тис. гривень за загальним фондом (видатки споживання, з них оплата праці – 11 043,6 тис. гривень та оплата комунальних послуг – 1 357,8 тис. гривень) та у сумі 499,5 тис. гривень за спеціальним фондом (видатки споживання – 394,5 тис. гривень, з них оплата праці – 225 тис. гривень, видатки розвитку – 105 тис. гривень), Міністерству інформаційної політики для виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробки та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, що передбачено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 777-р.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом Лісовенка В.І. щодо проекту постанови Верховної Ради України «Про забезпечення фінансової стабілізації в країні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» (реєстр. № 3056 від 09.09.2015), внесеного Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Проектом постанови пропонується, щоб Верховна Рада України постановила таке:

Кабінету Міністрів України забезпечити вчинення правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом на попередніх умовах вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, що схвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2015 р. № 859-р /пункт 1 проекту/;

дозволити тимчасове перевищення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, установленого частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України /пункт 2 проекту/;

Кабінету Міністрів України у тримісячний строк за результатами вчинення правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом подати для схвалення Верховною Радою України план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до вимог, установлених Бюджетним кодексом України /пункт 3 проекту/.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту постанови, основною метою його прийняття є нормативне врегулювання деяких аспектів реалізації попередніх умов вчинення правочинів з державним та гарантованим державою боргом, виконання зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Програми МВФ «Механізм розширеного фінансування», що забезпечить економічну безпеку держави, захист суспільних інтересів та інтересів держави у зв’язку з погашенням та обслуговуванням державного та гарантованого державою боргу.

До пункту 1 проекту постанови

Насамперед, слід зазначити, що здійснення правочинів з державним боргом належить до компетенції Уряду і безпосередньо Мінфіну.

Так, згідно з частиною сьомою статті 16 Бюджетного кодексу України з метою ефективного управління державним боргом Мінфін має право здійснювати правочини з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань, за умови дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду.

Відповідно до пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» дозволено Мінфіну здійснювати правочини з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами (позиками), обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок державного бюджету, шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

Крім того, Законом України від 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» надано право Кабінету Міністрів України та відповідним міським радам приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за державними зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою зовнішніми кредитами (позиками) та місцевими зовнішніми запозиченнями, вказаними у додатку до цього Закону, на строк до вчинення відповідних правочинів та зміни умов запозичень щодо всіх кредиторів, а також вводиться тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів за такими зобов’язаннями, щодо яких прийнято відповідне рішення Кабінетом Міністрів України або міською радою.

Таким чином, законодавством надано повноваження Уряду щодо вчинення правочинів з державним і гарантованим державою боргом, а відтак немає необхідності додатково Верховній Раді України доручати Кабінету Міністрів України забезпечити вчинення відповідних правочинів (тим більше на схвалених Урядом попередніх умовах), що передбачено пунктом 1 проекту постанови.

Такими попередніми умовами, схваленими згідно з додатком 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2015 р. № 859-р, передбачається, зокрема:

обмін кожних 1000 дол США основної суми існуючих облігацій на 800 дол США нових облігацій /Мінфін вказує на очікуване зменшення боргу орієнтовно на 3,6 млрд дол. США/;

погашення основної суми нових облігацій відбуватиметься дев’ятьма рівними частинами з 2019 по 2027 рік;

купон за кожною серією нових облігацій становитиме 7,75% річних /що означає збільшення купону на 0,50% порівняно із середньозваженою ставкою відповідно до поточних договірних умов/;

за всіма обміняними існуючими облігаціями держателі облігацій також отримають цінний папір, прив’язаний до показників ВВП (матиме умовну суму, що дорівнює відповідній первинній номінальній сумі списаних існуючих облігацій), що нададуть кредиторам можливі додаткові платежі протягом 2021-2040 років за таких умов:

платежі не здійснюватимуться, якщо номінальний ВВП не перевищить 125,4 млрд дол США та приріст реального ВВП становитиме нижче 3%;

при цьому, максимальний розмір платежів обмежений 1% ВВП на рік з 2021 по 2025 роки;

платежі становитимуть 15% перевищення показника ВВП, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%;

платежі становитимуть 40% перевищення показника ВВП, якщо приріст реального ВВП становитиме понад 4%.

При цьому, у пояснювальній записці до проекту постанови зазначається, що попередні умови передбачають списання 20% відповідного боргу. Однак, така позиція є спірною, оскільки внаслідок обміну існуючих облігацій на нові облігації Уряд має надати кредиторам додатково нові цінні папери, прив’язані до показників зростання реального ВВП («інструмент компенсації вартості»).

У зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України подано на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно державних деривативів (щодо реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання)» (реєстр. № 3057 від 09.09.2015 р.) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)» (реєстр. № 3058 від 09.09.2015 р.). Зокрема, пропонується визначити, що державний дериватив — це цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати його власнику в разі досягнення певних показників ВВП, а також здійснити інші виплати за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, внаслідок здійснення відповідних правочинів знизиться боргове навантаження на державний бюджет у поточному та декількох наступних роках, однак з 2021 по 2040 роки може відбутися збільшення навантаження на державний бюджет у зв’язку з необхідністю здійснювати виплати за державними деривативами. При цьому, на даний час неможливо спрогнозувати обсяги таких виплат.

Крім того, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано оцінки впливу реалізації проекту постанови на бюджетні показники у довгостроковій перспективі, хоча відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до проекту обов’язково має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин підписання 27 серпня 2015 року Угоди між Міністерством фінансів та Спеціальним комітетом кредиторів, до якого входять Franklin Advisors Inc., BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Company і T.Rowe Price Associates Inc., про попередні умови щодо реструктуризації 14 державних та гарантованих державою єврооблігацій із загальною основною сумою близько 18 млрд доларів США (реєстр. № 3051 від 08.09.2015 р.), поданий народними депутатами України В.З. Рабіновичем та Є.В. Мураєвим.

Варто зазначити, що у додатку 2 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2015 № 859-р визначено перелік зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких вчинятимуться правочини стосовно зміни умов запозичень, до якого включено облігації зовнішньої державної позики, випущені у 2005, 2006, 2007, 2010, 2011, 2012 і 2013 роках, та єврооблігації державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», випущені під державні гарантії у 2010, 2011, 2012 роках. На відміну від Закону України від 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» до такого переліку не включено: кредити Укравтодору, залучені під державні гарантії у 2005, 2006, 2009, 2010, 2011 роках; кредит державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”, залучений під державну гарантію у 2011 році; кредит державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач”, залучений під державну гарантію у 2009 році; місцеві зовнішні запозичення Київської міської ради, випущені у 2005 і 2011 роках.

До пунктів 2 і 3 проекту постанови

Згідно з частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України невідкладно звертається до Верховної Ради України за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог.

Однак Урядом не подано плану заходів з приведення загального обсягу державного та гарантованого державою боргу до встановлених вимог, а передбачений пунктом 3 проекту постанови термін подання такого плану (у тримісячний строк за результатами вчинення відповідних правочинів) потребує конкретизації для забезпечення належного контролю щодо виконання відповідного положення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» граничний обсяг державного боргу на 31.12.2015 р. затверджено (із змінами) у сумі 1.393,95 млрд грн, що становить 81 % прогнозного ВВП (станом на 31.12.2014 р. державний борг становив 947 млрд грн або 60,4 % ВВП, а державний і гарантований державою борг разом – 1.100,8 млрд грн або 70,3 % ВВП). Як зазначено у пояснювальній записці до проекту постанови, за попередніми прогнозами обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець 2015 року може складати 91,1 % до ВВП (до вчинення правочинів з державним та гарантованим державою боргом).

У державному бюджеті на 2015 рік видатки на обслуговування державного боргу затверджено у сумі 92,7 млрд грн (що на 44,7 млрд грн або майже в 2 рази більше факту за 2014 рік), витрати на погашення державного боргу передбачені в обсязі 251,6 млрд грн (що на 130,8 млрд грн або в 2 рази більше факту за 2014 рік), а державні запозичення заплановані в обсязі 396,9 млрд грн (що на 74,3 млрд грн або на 23 % більше факту за 2014 рік).

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету не надійшли висновки щодо проекту постанови від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи проекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності проекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Гордєєв А.А., а також Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Лісовенко В.І.

При цьому, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного боргу Комітету з питань бюджету Гордєєв А.А., крім іншого, зазначив, що доцільно в рамках здійснення парламентського контролю після вчинення відповідних правочинів отримати детальну інформацію щодо результатів такої операції та провести її аудит, та вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді проект постанови за реєстр. № 3056 прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у проекті рішення, яке роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету, зокрема:

у пункті 1 слова «Кабінету Міністрів України забезпечити» замінити словами «Взяти до відома, що Кабінет Міністрів України забезпечує»;

у пункті 3 після слів «цієї постанови» доповнити словами і цифрами «але не пізніше 1 березня 2016 року»;

доповнити новими пунктами 4 і 5, згідно з якими:

доручити Кабінету Міністрів до 1 березня 2016 року надати Верховній Раді та Рахунковій палаті інформацію про результати вчинення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом;

рекомендувати Рахунковій палаті здійснити фінансовий аудит і аудит ефективності щодо операцій, пов’язаних із вчиненням відповідних правочинів.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про забезпечення фінансової стабілізації в країні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» (реєстр. № 3056), внесений Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому з урахуванням таких пропозицій:

у пункті 3 після слів «цієї постанови» доповнити словами і цифрами «але не пізніше 1 березня 2016 року»;

доповнити новими пунктами 4 і 5 такого змісту:

«4. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2016 року надати Верховній Раді України та Рахунковій палаті інформацію про результати вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, включаючи детальні розрахунки і пояснення щодо впливу на показники бюджету у довгостроковій перспективі та порівняльний аналіз обсягів відповідних витрат за борговими і гарантійними зобов’язаннями на поточний і наступні бюджетні періоди до повного погашення таких зобов’язань, включаючи обсяг видатків на обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (в умовах без вчинення правочинів та з урахуванням вчинення правочинів).

5. Рекомендувати Рахунковій палаті у І півріччі 2016 року здійснити фінансовий аудит і аудит ефективності щодо операцій, пов’язаних із вчиненням у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, та про результати поінформувати Верховну Раду України з наданням відповідних висновків та рекомендацій (пропозицій)».

Голосували: «за» – 18, «проти» – 1, «утрималися» – 1.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом Лісовенка В.І. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)» (реєстр. № 3058 від 09.09.2015), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

надати визначення новому терміну «бюджетне зобов’язання за державними деривативами» /доповнення до частини першої статті 2 Кодексу/;

розширити перелік захищених видатків бюджету виплатами за державними деривативами /доповнення до частини другої статті 55 Кодексу/;

включити до складу видатків державного бюджету виплати за державними деривативами та встановити, що такі видатки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету /доповнення до статті 30 та частини першої статті 87 Кодексу/;

доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу новими пунктами 34-37, згідно з якими, зокрема:

– встановлюється пріоритетність виконання платіжних зобов’язань за запозиченнями держави або територіальної громади міста згідно з переліком у додатку до Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом», щодо яких здійснені такі правочини і змінені умови відповідних боргових зобов’язань, та платіжних зобов’язань за запозиченнями, що не включені до цього переліку, над платіжними зобов’язаннями за запозиченнями, включеними до цього переліку, але щодо яких не було здійснено таких правочинів та не змінено умови відповідних боргових зобов’язань (так званими «зобов’язаннями з нижчим пріоритетом»);

– визначається, що якщо будь-яке існуюче або майбутнє платіжне зобов’язання держави або територіальної громади міста за запозиченням передбачає умову про те, що платіжні зобов’язання мають однаковий пріоритет з іншими незабезпеченими та непідпорядкованими платіжними зобов’язаннями, така умова не зобов’язує державу або територіальну громаду міста здійснювати: платежі рівними чи пропорційними частинами за таким та іншими платіжними зобов’язаннями; платежі за будь-яким платіжним зобов’язанням одночасно із здійсненням платежу або як передумова для здійснення платежу за будь-яким іншим платіжним зобов’язанням.

– право на розміщення державних деривативів належить державі в особі Міністра фінансів за дорученням Уряду, при цьому Міністр фінансів за рішенням Уряду має право брати зобов’язання, пов’язані із здійсненням такого розміщення державних деривативів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах;

– видатки на виплати за державними деривативами здійснюються відповідно до умов їх розміщення незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, а з моменту виникнення відповідних підстав Уряд невідкладно інформує Верховну Раду про очікувані видатки та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про державний бюджет;

– під час здійснення правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями і гарантованим державою боргом відповідно до затверджених Урядом умов сума чистого прибутку (доходу) для цілей сплати до державного бюджету зменшується на суму, визначену відповідно до пункту 36 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України /тобто на суму доходів, що виникають внаслідок здійснення відповідних правочинів у платників податку, які є позичальниками за зовнішніми кредитами, залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок державного бюджету, за визначеним Урядом переліком/;

– передбачається, що у разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами за рахунок коштів державного бюджету, відповідна прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою може не виникати, якщо це передбачено затвердженими Урядом умовами правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями або гарантованим державою боргом.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є законодавче врегулювання деяких аспектів реалізації попередніх умов вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, виконання зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Програми МВФ «Механізм розширеного фінансування», що забезпечить економічну безпеку держави, захист суспільних інтересів та інтересів держави у зв’язку з погашенням та обслуговуванням державного та гарантованого державою боргу.

При цьому, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2015 р. № 859-р «Деякі питання вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом» (далі – Розпорядження Уряду № 859) схвалено попередні умови вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, а також доручено підготувати проекти законодавчих актів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, необхідних для вчинення таких правочинів.

Законом України від 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» надано право Кабінету Міністрів України та відповідним міським радам приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за державними зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою зовнішніми кредитами (позиками) та місцевими зовнішніми запозиченнями, вказаними у додатку до цього Закону, на строк до вчинення відповідних правочинів та зміни умов запозичень щодо всіх кредиторів, а також вводиться тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів за такими зобов’язаннями, щодо яких прийнято відповідне рішення Кабінетом Міністрів України або міською радою.

Варто також зазначити, що у додатку 2 до Розпорядження Уряду № 859 визначено перелік зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких вчинятимуться правочини стосовно зміни умов запозичень, до якого включено облігації зовнішньої державної позики, випущені у 2005, 2006, 2007, 2010, 2011, 2012 і 2013 роках, та єврооблігації державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», випущені під державні гарантії у 2010, 2011, 2012 роках. На відміну від Закону України від 19.05.2015 р. № 436-VIII до такого переліку не включено: кредити Укравтодору, залучені під державні гарантії у 2005, 2006, 2009, 2010, 2011 роках; кредит державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”, залучений під державну гарантію у 2011 році; кредит державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач”, залучений під державну гарантію у 2009 році; місцеві зовнішні запозичення Київської міської ради, випущені у 2005 і 2011 роках.

Щодо законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно державних деривативів (щодо реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання)» (реєстр. № 3057 від 09.09.2015 р.) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання» (реєстр. № 3059 від 09.09.2015 р.), а також поданим Кабінетом Міністрів України проектом Постанови Верховної Ради України «Про забезпечення фінансової стабілізації в країні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду “Механізм розширеного фінансування”» (реєстр. № 3056 від 09.09.2015 р.), а відтак розглядати такі проекти належить взаємоузгоджено.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (лист від 14.09.2015 р. № 16/3-1322/3058) також вказує на зазначене і вважає, що рішення щодо законопроекту має прийматися за результатами розгляду законопроектів за реєстр. № 3057 і № 3059.

2. Попередніми умовами вчинення у 2015 році правочинів з державним і гарантованим державою боргом, схваленими згідно з додатком 1 до Розпорядження Уряду № 859, передбачається, зокрема, що за всіма обміняними існуючими облігаціями держателі облігацій також отримають цінний папір, прив’язаний до показників ВВП (матиме умовну суму, що дорівнює відповідній первинній номінальній сумі списаних існуючих облігацій), що нададуть кредиторам додаткові платежі протягом 2021-2040 років (так званий «інструмент компенсації вартості») за таких умов:

при цьому, максимальний розмір платежів обмежений 1% ВВП на рік з 2021 по 2025 роки;

платежі становитимуть 15% перевищення показника ВВП, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%;

платежі становитимуть 40% перевищення показника ВВП, якщо приріст реального ВВП становитиме понад 4%.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту таким інструментом виступатимуть державні деривативи.

Урядовим законопроектом (реєстр. № 3057) визначено, що державний дериватив — це цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати його власнику в разі досягнення певних показників ВВП, а також здійснити інші виплати.

Крім того, положення законопроекту за реєстр. № 3058 щодо умов розміщення державних деривативів, особливостей здійснення виплат за державними деривативами та права брати зобов’язання щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах (у новому пункті 35 розділу VI Кодексу) є аналогічними нормам частин першої, п’ятої і шостої статті 16 Кодексу щодо державних запозичень та витрат на обслуговування і погашення державного боргу.

Отже, за своєю економічною природою державні деривативи можуть трактуватися як боргові зобов’язання, а не як видатки бюджету.

3. Враховуючи, що законопроектом запропоновано виплати за державними деривативами віднести до складу видатків державного бюджету, недоцільно доповнювати статтю 2 Кодексу новим терміном «бюджетне зобов’язання за державними деривативами» за наявності у цій статті визначення основного терміну «бюджетне зобов’язання» (яке стосується всіх видатків бюджету), а також визначення терміну «боргове зобов’язання».

Крім того, передбачені у такому новому терміні особливості здійснення виплат за державними деривативами дублюються у запропонованому законопроектом новому пункті 35 розділу VI Кодексу.

Також зайвим є доповнення статті 30 Кодексу новою частиною п’ятою, згідно з якою видатки за державними деривативами здійснюються за рахунок державного бюджету, оскільки перелік видатків державного бюджету визначається статтею 87 Кодексу, в яку законопроектом вже запропоновані відповідні доповнення.

4. Оскільки виплати за державними деривативами виникнуть у зв’язку із здійсненням правочинів з державним та гарантованим державою боргом, вони кореспондуються з витратами на обслуговування і погашення державного боргу і не є окремим напрямом видатків за функціональною класифікацією видатків бюджету.

Відтак, у змінах до статей 55 і 87 Кодексу слова «виплати за державними деривативами» потрібно було б доповнювати після слів «обслуговування державного боргу» в абзаці сьомому частини другої статті 55 (а не у новому абзаці дев’ятнадцятому згідно із законопроектом) та у пункті 19 частини першої статті 87 (а не у новому пункті 20-2 згідно із законопроектом).

5. У назві законопроекту зазначається, що зміни до Кодексу стосуються реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання.

Однак, за різними експертними оцінками питання часткового списання державного і гарантованого державою боргу внаслідок вчинення правочинів з державним та гарантованим державою боргом на попередніх умовах, схвалених Розпорядженням Уряду № 859 (у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що попередні умови передбачають списання 20% відповідного боргу), є спірним, оскільки у держави виникнуть нові зобов’язання щодо здійснення виплат за новими цінними паперами, прив’язаними до показників ВВП (державними деривативами).

Тому виникає питання щодо доцільності наявності у назві законопроекту слів «та його часткового списання».

6. У передбаченому законопроектом новому пункті 34 розділу VI Кодексу вживається новий термін «платіжне зобов’язання» (як зобов’язання здійснити платіж) щодо виконання зобов’язань за державними (місцевими) запозиченнями та гарантованим державою боргом.

Однак, згідно з пунктом 41 частини першої статті 2 Кодексу платіж – це виконання бюджетних, боргових, гарантійних чи податкових зобов’язань, що виникли в поточному або попередніх бюджетних періодах.

Поряд з тим, у Кодексі застосовуються відповідні терміни, зокрема:

«боргове зобов’язання» /згідно з пунктом 12-1 частини першої статті 2 Кодексу це зобов’язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів/;

«гарантійне зобов’язання» /згідно з пунктом 15-1 частини першої статті 2 Кодексу це зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію/.

Таким чином, застосування вказаного нового терміну призведе до термінологічної плутанини і відповідно до неоднозначного трактування відповідного положення Кодексу. Відтак, у новому пункті 34 розділу VI Кодексу доцільніше було б вживати вже існуючі у Кодексі терміни «боргове зобов’язання» і «гарантійне зобов’язання» залежно від необхідного контексту.

7. Законопроект містить окремі техніко-юридичні неточності та неузгодженості, зокрема:

у новому пункті 36 розділу VI Кодексу застосовується вираз «правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями і гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами (позиками)», а у новому пункті 37 розділу VI Кодексу – вираз «правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями або гарантованим державою боргом», хоча вони стосуються одних і тих же правочинів.

8. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів у 2015-2020 роках.

Разом з тим, за попередніми умовами вчинення у 2015 році правочинів з державним і гарантованим державою боргом, схваленими Розпорядженням Уряду № 859, протягом 2021-2040 років з державного бюджету мають здійснюватися виплати за державними деривативами.

ГНЕУ вважає, що запропоновані у законопроекті умови реструктуризації державного та гарантованого державою боргу містять певні фінансові ризики, особливо з огляду на довгостроковий період прогнозованого зростання економіки України (йдеться аж про 2027 рік). Недосягнення прогнозованих умов зростання економіки країни та необхідність виконання взятих фінансових зобов’язань, які передбачені визначеними у законопроекті умовами реструктуризації державного та гарантованого державою боргу, можуть привести до ще більш значного фінансового навантаження на економіку країни в майбутньому.

При цьому, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано оцінки впливу реалізації законопроекту на бюджетні показники у довгостроковій перспективі, хоча відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту обов’язково має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., а також Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Лісовенко В.І.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного боргу Комітету з питань бюджету Гордєєв А.А. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3058 прийняти за основу та в цілому як закон.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)» (реєстр. № 3058), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому з як закон.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2138а).

Відмітили:

Законопроект за реєстр. № 2138а прийнято Верховною Радою за основу 16 липня 2015 року.

Згідно з вимогами Регламенту Верховної Ради строк подання пропозицій до законопроекту завершився 30 липня п. р.

Загалом до законопроекту подана 1 пропозиція щодо забезпечення узгодження законопроекту із бюджетним законодавством, а саме пропонується у тексті законопроекту слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення».

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К. Є. вніс пропозицію врахувати подану пропозицію та рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. №2138а прийняти у другому читанні та в цілому як закон.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2138а) прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням врахованої пропозиції, викладеної у порівняльній таблиці до законопроекту. (Порівняльна таблиця додається на 1 аркуші).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра юстиції України Cевостьянової Н.І. щодо проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3041 від 04.09.2015), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внесення таких змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

визначити Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) головним розпорядником коштів державного бюджету /зміни до пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу/;

включити до доходів спеціального фонду державного бюджету надходження від управління активами, здійснюваного Національним агентством, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів до України /зміни до пункту 39 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої цієї статті новими пунктами 13-3 та 13-4/;

спрямовувати зазначені надходження на: повернення власнику відповідно до рішення прокурора, суду, яке набрало законної сили – в межах надходжень від реалізації відповідних активів; відшкодування витрат, пов’язаних із здійсненням заходів із управління активами; повернення активів, одержаних злочинним шляхом, в іноземні юрисдикції відповідно до міжнародних угод про розподіл та повернення активів – в межах відповідних активів та відповідно до міжнародної угоди; забезпечення підвищення ефективності кримінального судочинства, зокрема, проведення негласних слідчих дій, здійснення заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, заохочення осіб, які повідомляють про факти корупційних правопорушень /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 21/.

При цьому, законопроектом передбачено, що відповідний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію одночасно із Законом України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, необхідність його прийняття обумовлена відсутністю в Україні дієвого механізму пошуку та повернення активів, одержаних злочинним шляхом, забезпечення функціонування інститутів конфіскації та спеціальної конфіскації.

Щодо положень законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3040 від 04.09.2015), яким, зокрема, передбачається унормувати створення і функціонування Національного агентства.

Тому законопроект за реєстр. № 3041 необхідно розглядати і приймати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3040, оскільки в іншому випадку прийняття законопроекту за реєстр. №3041 не матиме юридичних передумов для його реалізації та втратить будь-який сенс. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (лист від 14.09.2015 р. № 16/3-1324/3041) також звертає на зазначене та вважає, що рішення щодо законопроекту № 3041 має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 3040.

2. У законопроекті за реєстр. № 3040, зокрема, передбачено, що:

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні;

Національне агентство формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;

Національне агентство складається з центрального апарату і територіальних управлінь (у пояснювальній записці до законопроекту вказується, що гранична чисельність Національного агентства не повинна перевищувати 100 осіб);

фінансове забезпечення Національного агентства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а заходи, пов’язані з управлінням активами, фінансуються за рахунок коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету;

відшкодування витрат, пов’язаних з роботою комісії із зовнішнього контролю, яка проводитиме щорічну незалежну перевірку (аудит) ефективності діяльності Національного агентства, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом має створити Національне агентство та Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;

відповідний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.

Таким чином, реалізація системно пов’язаних законопроектів за реєстр. № 3040 і № 3041 у разі їх прийняття потребуватиме передбачення додаткових видатків державного бюджету для забезпечення створення і функціонування Національного агентства.

Однак, до законопроектів не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає частині першій статті 27 Кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також вказує ГНЕУ.

Крім того, передбачений законопроектами термін введення в дію відповідних законів (через три місяці з дня набрання ним чинності) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

3. У пояснювальних записках до законопроектів за реєстр. № 3040 і № 3041 зазначено, що вони розроблені, зокрема, відповідно до Закону України «Про засади державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія)» на 2014 – 2017 роки.

Серед заходів Антикорупційної стратегії, визначених розділом 4, передбачено ухвалення законів з питань управління корпоративними правами та іншим майном, на яке накладено арешт, з метою збереження його вартості, створення спеціалізованого підрозділу (органу), уповноваженого на розшук майна, яке може бути конфісковано.

При цьому, функції щодо виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації яких пропонується створити Національне агентство, можуть здійснюватися існуючими державними правоохоронними органами (зокрема, Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним антикорупційним бюро) та деякими іншими державними органами (зокрема, Міністерством юстиції України, Державною службою фінансового моніторингу України, Державною фінансовою інспекцією України) в межах компетенції та у належній координації між собою. Так, на даний час у МВС функціонує Управління із забезпечення повернення активів, набутих злочинним шляхом.

Крім того, створення нових центральних органів виконавчої влади не узгоджується з положеннями Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання. Зокрема, підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 глави 2 розділу VII Коаліційної угоди передбачено здійснення функціонального аналізу і організаційної реструктуризації (оптимізації) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, скорочення чисельності державних службовців, оптимізацію витрат на забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4. Варто зауважити, що згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 2015 року суттєво зменшується спеціальний фонд державного бюджету (зокрема, на відміну від 2014 року у 2015 році до загального фонду державного бюджету зараховується акцизний податок і ввізне мито з нафтопродуктів і транспортних засобів, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, екологічний податок в частині, що зараховується до державного бюджету). Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

У цьому зв’язку запропоноване у законопроекті законодавче закріплення у Кодексі (тобто, на постійній основі) зарахування надходжень від управління активами, здійснюваного Національним агентством, а також коштів, одержаних на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів до України, до спеціального фонду державного бюджету не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду державного бюджету.

При цьому, ГНЕУ зауважує, що у пояснювальній записці до законопроекту відсутні обґрунтування щодо необхідності зарахування усього обсягу надходжень від управління активами, здійснюваного Національним агентством, та коштів, одержаних на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів до України, до джерел формування спеціального фонду державного бюджету.

5. Слід зазначити, що у разі утворення Національного агентства і необхідності визначення його головним розпорядником бюджетних коштів чинна норма пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу дозволяє здійснити зазначене без внесення додаткових змін до Кодексу. Зокрема, такою нормою визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері.

Так, у державному бюджеті на 2015 рік окремі центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом визначені головними розпорядниками бюджетних коштів і їм затверджено бюджетні призначення, хоча їх власні назви не передбачені у пункті 1 частини другої статті 22 Кодексу.

Таким чином, недоцільно вносити зміни до статті 22 Кодексу, оскільки порушене питання не потребує додаткового законодавчого унормування і може бути реалізовано в рамках чинного законодавства.

6. Законопроект містить техніко-юридичну помилку: в абзаці другому пункту 3 розділу 1 /у новому пункті 21 частини четвертої статті 30 Кодексу/ після слів «повернення власнику відповідно до рішення прокурора, суду, яке набрало законної сили» пропущено слова «коштів, одержаних від реалізації активів», без яких втрачається зміст відповідного положення. Аналогічне положення передбачено у статті 24 законопроекту за реєстр. № 3040.

7. Окремі положення законопроекту за реєстр. № 3040 не відповідають Кодексу, а порушені у них питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, зокрема:

частина третя статті 14 і частина третя статті 24 щодо визначення Національного агентства головним розпорядником коштів державного бюджету /головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 18 частини першої статті 2 та пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу та затверджуються законом про державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень/;

частина перша статті 14, частина перша статті 24 і частина третя статті 12 щодо надходжень і витрат спеціального фонду держаного бюджету /згідно з частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет/;

пункт 5 частини першої статті 10, стаття 20, частина шоста статті 21 та пункт 1 частини другої статті 24 щодо вкладних (депозитних) рахунків Національного агентства /згідно з частиною першою статті 43 Кодексу при виконанні державного і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у НБУ, і бюджетним установам відкриваються рахунки в органах Казначейства, а відповідно до частини дев’ятої статті 13 Кодексу забороняється відкриття позабюджетних рахунків органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами/.

На час розгляду законопроекту у Комітеті висновки від Міністерства фінансів України та комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Левченко Ю.В., а також перший заступник Міністра юстиції України Cевостьянова Н.І.

Зокрема, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

1) рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3041 прийняти за основу, доручивши його Комітету з питань бюджету доопрацювати з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3040;

2) рекомендувати Комітету з питань запобігання і протидії корупції при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 3040 привести його окремі положення у відповідність до Кодексу, виключивши або уточнивши їх.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3041), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3040 від 04.09.2015).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції при доопрацюванні проекту Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3040 від 04.09.2015) привести його окремі положення у відповідність до Бюджетного кодексу України, зокрема:

у частині третій статті 12 слова «спеціального фонду» виключити;

друге речення абзацу першого частини першої та частину третю статті 14 виключити;

частину третю статті 24 та слова «спеціального фонду» у частині першій цієї статті виключити;

пункт 5 частини першої статті 10, стаття 20, частина шоста статті 21 та пункт 1 частини другої статті 24 щодо вкладних (депозитних) рахунків Національного агентства потребують змістовного перегляду, оскільки органам державної влади забороняється відкривати позабюджетні рахунки.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

9. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Уманського І.І. щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», поданого Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 3060 від 09.09.2015).

Відмітили:

Даним законопроектом пропонується, насамперед, передбачити наближення підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року /встановити з 01.09.2015 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1330 грн, для працездатних осіб – 1378 грн, осіб, які втратили працездатність, – 1074 грн/ з відповідним збільшенням видатків на оплату праці, пенсійне забезпечення, допомоги сім’ям з дітьми та одноразові допомоги, стипендії аспірантів і докторантів.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон) було передбачено збільшення з 1 грудня 2015 року основних соціальних гарантій на 13,1% при прогнозованому на 2015 рік індексі споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 113,1%.

Як зазначено у пояснювальній записці до даного законопроекту, невідновлення економічних зв’язків, порушених внаслідок військового конфлікту на сході України, падіння цін на чорні метали, добрива та залізорудну сировину на світових товарних ринках, застосування торговельних обмежень з боку Російської Федерації призвели до більш глибокого падіння економіки та більш швидкого розгортання девальваційних та інфляційних процесів у січні-квітні поточного року, ніж очікувалося раніше. Тому, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами консультацій з МВФ уточнило очікування щодо розвитку економіки у 2015 році (зокрема, очікується падіння реального ВВП на рівні 8,9%, зростання споживчих цін – 45,8% /грудень до грудня попереднього року/).

При цьому, слід зауважити, що законопроектом пропонується лише наблизити на 3 місяці дату підвищення соціальних гарантій, не переглянувши їх розмір під уточнений прогноз індексу споживчих цін.

Загалом законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 7, 8 і пункту 9 Прикінцевих положень Закону із доповненням новими статтями 32-33 та внесенням відповідних змін до додатків №№ 1, 3-9 до Закону, внаслідок чого передбачаються такі зміни основних показників державного бюджету:

збільшення доходів на 14.311,4 млн грн (або на 2,8%), у т.ч. за загальним фондом збільшення на 16.412,7 млн грн та за спеціальним фондом зменшення на 2.101,3 млн грн;

збільшення видатків на 14.343,4 млн грн (або на 2,5%), у т.ч. за загальним фондом збільшення на 16.412,7 млн грн та за спеціальним фондом зменшення на 2.069,3 млн грн;

збільшення повернення кредитів на 32 млн грн (за спеціальним фондом).

Враховуючи, що за підсумками 8 місяців 2015 року спостерігається перевиконання дохідної частини загального фонду державного бюджету на 24,6 млрд грн, в т.ч. за рахунок коштів від продажу 3G-ліцензій 8,8 млрд грн (про що вказано у пояснювальній записці до законопроекту), пропонується збільшити показники доходів державного бюджету на 2015 рік порівняно із затвердженими показниками /із змінами/ за такими платежами, зокрема:

податок на додану вартість – на 7,68 млрд грн або на 4,5%, з них:

– ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 11,38 млрд грн або на 12% (у т.ч. за загальним фондом збільшення на 12,88 млрд грн та за спеціальним фондом зменшення на 1,5 млрд грн) (при цьому, за січень-серпень перевиконання помісячного плану загального фонду становило 8,3 млрд грн);

– ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 3,3 млрд грн або на 2,4% (при цьому, за січень-серпень перевиконання помісячного плану становило 3,2 млрд грн).

Водночас, пропонується збільшити бюджетне відшкодування ПДВ на 7 млрд грн або на 12% (при цьому, за січень-серпень відшкодовано 37,9 млрд грн або 99,3% планового показника за цей період і 65,3% затвердженого річного показника). Слід зазначити, що за даними Державної фіскальної служби України станом на 01.08.2015 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 20 млрд грн, з них 6,9 млрд грн - з простроченим терміном відшкодування;

податок на прибуток підприємств – на 1 млрд грн або на 2,8% (у т.ч. за загальним фондом збільшення на 1,6 млрд грн та за спеціальним фондом зменшення на 0,6 млрд грн) (при цьому, за січень-серпень перевиконання помісячного плану загального фонду становило 0,5 млрд грн);

ввізне мито – на 3,82 млрд грн або на 11,4%, враховуючи вплив поступового збільшення протягом І півріччя п.р. розміру ефективної ставки оподаткування ввізним митом (за січень-серпень перевиконання плану надходжень становило 2,1 млрд грн);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (разом) – на 0,27 млрд грн або на 0,6% (при цьому, за січень-серпень перевиконання помісячного плану становило 1,1 млрд грн);

неподаткові надходження – на 1,5 млрд грн (з них 0,8 млрд грн по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності), враховуючи обсяг надходжень за січень-серпень п.р.

При цьому, законопроектом також передбачається збільшити на 1,2 млн грн надходження судового збору до спеціального фонду державного бюджету. Водночас, пропонується розширити цільове спрямування коштів судового збору, а саме спрямовувати їх на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, як це передбачено частиною третьою статті 9 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із законом від 12.02.2015 р. № 192-VIII). Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку звертає увагу, що така пропозиція потребує додаткового обґрунтування.

Попередня редакція даної норми була ідентичною пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, згідно з яким кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Оскільки прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, законопроектом передбачено збільшення відповідних видатків державного бюджету, зокрема:

– на виплати:

пенсій – на 3.861,5 млн грн (з них 2.654,4 млн грн - на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України);

допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, тимчасової допомоги дітям та допомоги на догляд за інвалідом I чи II групи – на 598,7 млн грн;

державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" – на 19 млн грн;

– на підвищення розміру стипендій аспірантам, клінічним ординаторам та докторантам навчальних закладів та наукових установ у зв’язку із змінами умов оплати праці – на 22 млн грн;

– обсяги освітньої субвенції – на 1.603,4 млн грн /Законом України від 17.07.2015 р. № 648-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон № 648) обсяги субвенції були скорочені на 1.643,3 млн грн/, медичної субвенції – на 1.407,7 млн грн /Законом № 648 обсяги субвенції були скорочені на 1.320,9 млн грн/ та субвенції на підготовку робітничих кадрів – на 205,7 млн грн /Законом № 648 обсяги субвенції були скорочені на 21,7 млн грн/.

Крім того, на здійснення підвищення з 1 вересня на 13% мінімальних ординарних (звичайних) академічних стипендій, соціальних стипендій учням професійно-технічних і студентам вищих навчальних закладів пропонується передбачити 256 млн грн по державному та місцевих бюджетах.

Поряд з тим, додатково пропонується:

– збільшити на 988,5 млн грн відповідні видатки для фінансового забезпечення невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, у тому числі пов’язаних із проведенням антитерористичної операції;

– відновити видатки у сумі 200 млн грн на придбання цифрових мамографів і ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва, які були виключені Законом № 648;

– збільшити обсяг резервного фонду державного бюджету на 300 млн грн з метою оперативного реагування на ліквідацію можливих наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» законопроектом за рахунок перерозподілу бюджетних призначень встановлюються бюджетні призначення новоутвореним органам виконавчої влади – Державній регуляторній службі (з визначенням її головним розпорядником коштів державного бюджету), Державній службі з питань праці та Державній службі з безпеки на транспорті (з визначенням їх відповідальними виконавцями бюджетних програм), а також виключаються бюджетні призначення органам виконавчої влади, які ліквідовуються, – Державній інспекції з безпеки на наземному транспорті та Державній інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті.

Разом з тим, Урядом вже прийнято ряд розпоряджень від 27.05.2015 р. № 559-р, від 26.06.2015 р. № 652-р та від 22.07.2015 р. № 764-р, якими відповідно до статті 24 Закону Державній інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державній інспекції з безпеки на наземному транспорті передано частину бюджетних призначень у сумі відповідно 8.397,48 тис. грн та 4.328,7 тис. грн, що передбачені за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів». Крім того, Урядом прийнято постанову від 26.06.2015 р. № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті», відповідно до якої пропонується здійснити перерозподіл видатків загалом на суму 65.291,1 тис. грн шляхом їх зменшення за бюджетним програмами Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті і Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та встановлено видатки Державній службі з безпеки на транспорті для здійснення заходів щодо забезпечення її функціонування.

При цьому, законопроектом пропонується встановити Державній службі з безпеки на транспорті бюджетні призначення в обсязі 67.648,8 тис. грн з відповідним збільшенням видатків у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

Виходячи із задекларованої мети законопроекту, пропонується встановити загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 182,4 млрд грн із збільшенням на 6,5 млрд грн (або на 3,7 %) порівняно з показниками, затвердженими Законом (із змінами).

При цьому, за загальним фондом таке збільшення становить 8,6 млрд грн (або 5 %), яке серед іншого відбулось за рахунок збільшення обсягів освітньої субвенції на 3,8 %, субвенції на підготовку робітничих кадрів на 3,5 %, медичної субвенції на 3,1 %, субвенцій на допомогу сім’ям з дітьми та утримання дітей-сиріт на 1,4 %.

Слід зазначити, що при визначенні обсягів освітньої та медичної субвенцій враховані проведені згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України перерозподіли обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами (розпорядження Уряду від 18.03.2015 р. № 218-р і № 219-р, від 17.07.2015 р. № 717-р) та розподіл резерву коштів медичної субвенції (розпорядження Уряду від 12.08.2015 р. № 815-р). Водночас, збільшено обсяги нерозподіленого резерву коштів у складі освітньої та медичної субвенції відповідно на 77,9 млн грн (на 30,6 %) та на 80,1 млн грн (на 39,2 %), які складають 0,8 % та 0,3 % загального обсягу відповідної субвенції.

Крім того, у межах передбаченого у державному бюджеті на 2015 рік обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого палива та скрапленого газу запропоновано збільшити на 46,6 млн грн окремим регіонам бюджетні призначення за вказаною субвенцією для погашення кредиторської заборгованості станом на 01.08.2015 р., за рахунок невикористаних коштів у Донецькій (20,2 млн грн) та Луганській областях (26,4 млн грн).

Законопроектом також пропонується встановити за загальним фондом державного бюджету у сумі 4,8 млрд грн субвенцію місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі – субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах).

Джерелом таких видатків згідно з пояснювальною запискою до законопроекту визначається податковий борг підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємств, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. При цьому, бюджетні призначення за субвенцію на погашення заборгованості різниці в тарифах, що встановлені у спеціальному фонді державного бюджету обсягом 2,9 млрд грн, зменшено на 2,1 млрд грн і перенесено до загального фонду державного бюджету. Водночас у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ та зарахуванням його виключно до загального фонду державного бюджету збільшено відповідні видатки на 2,7 млрд грн.

При цьому, згідно з передбаченою законопроектом новою статтею 32 Закону пропонується перераховувати субвенцію на погашення заборгованості з різниці в тарифах не тільки із спеціального фонду державного бюджету, а й загального фонду за рахунок тих же надходжень податкового боргу з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість підприємств ПЕК та ЖКГ.

Однак, у законопроекті не встановлюється термін припинення надходжень податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток відповідних підприємств до спеціального фонду державного бюджету, що не виключає можливості подальшого зарахування до спеціального фонду цих платежів. Крім того, не визначається порядок розмежування таких надходжень між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, що не забезпечує дотримання прозорості при прийнятті відповідних рішень щодо зарахування відповідних платежів до бюджету.

Довідково: за оперативною інформацією Казначейства за січень-серпень 2015 року субвенція перерахована місцевим бюджетам із спеціального фонду державного бюджету у сумі 523,5 млн грн.

Поряд з тим, цією статтею пропонується дозволити Кабінету Міністрів України залучати як джерела перерахування такої субвенції надходження від підприємств ПЕК та ЖКГ розстрочених та відстрочених податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток, податкового боргу з акцизного податку, заборгованості із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, заборгованості за зобов’язаннями перед державою за позиками, наданими міжнародними фінансовими установами на впровадження проекту «Розвиток міської інфраструктури» та проекту «Водопостачання та каналізація міста Львова».

Проте, згідно з пунктами 1 та 2 частини третьої статті 13 Бюджетного кодексу України цільове спрямування доходів визначається лише за спеціальним фондом бюджету, тобто видатки спеціального фонду здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду.

ГНЕУ зауважує, що до законопроекту не надані детальні розрахунки щодо наявного обсягу заборгованості в різниці в тарифах та стану її погашення у 2015 році, що не дозволяє оцінити рівень достатності пропонованого збільшення субвенції.

Згідно з передбаченою законопроектом новою статтею 33 Закону дозволяється органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, за рахунок та в межах власних коштів з урахуванням прийнятих рішень станом на 1 вересня 2015 року та можливостей, наданих статтею 101 Бюджетного кодексу України.

Виходячи із положень чинного законодавства, така ініціатива Уряду вбачається складною для практичної реалізації з огляду на можливе її різне тлумачення виходячи, зокрема, з такого.

Згідно з конституційними нормами влада в Україні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Відтак, термін «органи влади» недоцільно застосовувати у Законі як такий, що немає чіткого визначення у законодавстві.

Надання дозволу органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені відповідно до рішень Уряду, призведе до суперечностей із Законом України «Про оплату праці». Зокрема, відповідно до статей 8 та 13 цього Закону умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, а оплата праці таких працівників здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Термін «власні кошти» не застосовується в бюджетному законодавстві.

Крім того, не зрозуміло, про які і ким прийняті рішення станом на 1 вересня 2015 року йдеться, тим більше, що станом на 01.09.2015 р. рішення про підвищення мінімальної заробітної плати ще не було прийняте.

Водночас, с лід зауважити, що згідно із частиною 9 Прикінцевих положень Закону Кабінет Міністрів України затверджує особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2015 рік. Крім того, пунктом 14 Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» доручено Кабінету Міністрів України за результатами І півріччя 2015 р. та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат. Однак, на даний час такий порядок Урядом не затверджено.

Належить зауважити, що у пояснювальній записці до законопроекту наведено лише інформацію щодо напрямів збільшення/зменшення доходів і видатків державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано детальних розрахунків відповідних змін та пояснень до них, хоча частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи детальні розрахунки).

За узагальнюючим висновком ГНЕУ (лист від 14.09.2015 р. № 16/3-1323/3060) законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Необхідно також звернути увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано альтернативний законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з урахуванням рівня інфляції) (реєстр. № 3060-1 від 11.09.2015 р.), поданий народними депутатами Королевською Н.Ю., Солодем Ю.В.

Альтернативним законопроектом передбачаються зміни лише до статей 7 і 8 Закону щодо збільшення з 1 вересня 2015 року основних соціальних гарантій на 74% без пропозицій збільшення відповідних видатків бюджету та джерел компенсації таких видатків. Відтак, альтернативний законопроект призведе до розбалансування показників державного бюджету і не дозволить досягти своєї мети.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету експертні висновки Міністерства фінансів України і Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Варто відмітити, що згідно з нормами Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом (частина четверта статті 110), а у разі прийняття Верховною Радою за основу одного з альтернативних законопроектів інші альтернативні законопроекти знімаються з розгляду без прийняття про це окремого рішення (частина третя статті 95).

Поряд з тим, слід зазначити, що у законопроектах за реєстр. № 3060 і 3060-1 частково врегульовуються питання, порушені у таких законопроектах:

– про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо збільшення соціальних та інших першочергових видатків (реєстр. № 2481а), поданому народними депутатами Кривенком В.М., Дубневичем Б.В., Амельченком В.В. та іншими;

– про внесення змін до додатка № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо коригування доходів бюджету в частині податку на додану вартість (реєстр. № 2175а), поданому Кабінетом Міністрів України;

– про внесення змін до додатка № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо часткової індексації пенсій (реєстр. № 2175а-1), поданому народним депутатом Долженковим О.В.;

– про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення соціальних стандартів та гарантій) (реєстр. № 2239), поданому народним депутатом Капліним С.М.;

– про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення рівня державних соціальних стандартів з урахуванням рівня інфляції) (реєстр. № 2239-1 (доопрацьований)), поданому народними депутатами Королевською Н.Ю., Солодем Ю.В. та іншими;

– про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо поетапного підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 2293), поданому народним депутатом Березкіним С.С.;

– про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо відновлення соціальної справедливості (реєстр. № 2246а), поданому народними депутатами Бондарем В.В., Яценком А.В.;

– про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо часткової індексації пенсій (реєстр. № 2323а), поданому народним депутатом Долженковим О.В.

Відтак, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3060 зазначені законопроекти не зможуть бути належним чином реалізованими і відповідно втратять свою актуальність.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Кривенко В.М., Дубневич Б.В., Медуниця О.В., Крулько І.І., Куліченко І.І., Мельник С.І., Шкварилюк В.В., народний депутат України Сажко С.М., а також Міністр фінансів України Яресько Н., перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І., Міністр охорони здоров’я України Квіташвілі О., Міністр освіти і науки України Квіт С.М., радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Дьяченко О.Ю.

При цьому, беручи до уваги, що особливу увагу Комітету приділено питанню достатності обсягів освітньої і медичної субвенцій, Міністр освіти і науки та Міністр охорони здоров’я поінформували Комітет, що запропоновані законопроектом обсяги таких субвенцій забезпечуватимуть утримання відповідних освітніх і медичних закладів до завершення року.

Народний депутат України Дубневич Б.В. запропонував абзац другий нової статті 32 Закону, що запропонована даним законопроектом, після слів «податку на прибуток,» доповнити словами «рентної плати за користування підприємствами нафтогазової галузі надрами для видобування природного газу, що спрямовується на формування ресурсу природного газу для населення, та процентів, нарахованих на суму цих розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань,». Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

За підсумками розгляду та опрацювання поданих до Комітету пропозицій народних депутатів України до даного законопроекту членами Комітету за участю уповноваженого представника Міністерства фінансів України (Уманського І.І.) запропоновано щодо законопроекту відповідний проект ухвали (додається на 4 арк.).

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропонував підтримати розданий проект ухвали, зокрема рекомендувати Верховній Раді України урядовий законопроект за реєстр. № 3060 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як Закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету та направити таке рішення на розгляд Верховної Ради України. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 3060), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як Закон з урахуванням таких пропозицій:

1) в підпункті 3 пункту 1 законопроекту:

в абзаці третьому /щодо нової статті 32 Закону/ після слів «податку на прибуток,» доповнити словами «рентної плати за користування підприємствами нафтогазової галузі надрами для видобування природного газу, що спрямовується на формування ресурсу природного газу для населення, та процентів, нарахованих на суму цих розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань,»;

підпункт доповнити новим абзацом такого змісту:

«Стаття 34. Установити, що переліки об'єктів і заходів, що забезпечуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, визначеної цим Законом, формують і затверджують відповідно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування».

При цьому, в абзаці першому цього підпункту внести такі зміни: цифри і слово «32 і 33» замінити цифрами «32-34»);

2) внести зміни до додатку № 1 до законопроекту /щодо змін доходів державного бюджету/ (з відповідним коригуванням підсумкових показників): збільшити за загальним фондом державного бюджету за кодом 14010300 «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» на 409.033,5 тис. грн;

3) внести зміни до додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до видатків державного бюджету/ за загальним фондом державного бюджету (з відповідним коригуванням підсумкових показників):

збільшити видатки за кодом 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» на 90.086,6 тис. грн, в тому числі видатки споживання – на 16.700 тис. грн, видатки розвитку – на 73.386,6 тис. грн;

збільшити видатки споживання за кодом 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» на 5.000 тис. грн;

встановити видатки розвитку за програмою «Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами» (код 0501020) в обсязі 5.000 тис. грн /для Господарського суду Вінницької області/ з внесенням відповідних змін до додатку № 7 до цього законопроекту;

встановити видатки розвитку за програмою «Здійснення правосуддя місцевими загальними судами» (код 0501040) в обсязі 5.000 тис. грн /для Таращанського районного суду Київської області/ з внесенням відповідних змін до додатку № 7 до цього законопроекту;

встановити видатки розвитку за програмою «Здійснення правосуддя апеляційними адміністративними судами» (код 0501160) в обсязі 20.000 тис. грн /для Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду/ з внесенням відповідних змін до додатку № 7 до цього законопроекту;

за кодом 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачити окремий рядок «в тому числі на придбання цифрових мамографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва», визначивши видатки розвитку у сумі 200.000 тис. грн;

передбачити Міністерству фінансів України (загальнодержавні витрати) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 3511210) з обсягом видатків розвитку у сумі 275.000 тис. грн з розподілом такої субвенції між місцевими бюджетами згідно з додатком та з внесенням відповідних змін до додатку № 6 до цього законопроекту;

збільшити видатки споживання за кодом 3511060 «Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам» на 5.000 тис. грн /для обласного бюджету Дніпропетровської області на здійснення видатків, пов’язаних з реалізацією заходів щодо підвищення рівня надання суспільних послуг/ з внесенням відповідних змін до додатку № 6 до цього законопроекту;

передбачити Міністерству інформаційної політики України видатки споживання за новою бюджетною програмою «Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» (код 3801030) в обсязі 2.800 тис. грн;

передбачити Вінницькій обласній державній адміністрації видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів соціальної та іншої інфраструктури у Вінницькій області» (код 7721800) в обсязі 1.146,9 тис. грн /для погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи по об’єкту: «Будівництво вул. Келецької та трамвайної лінії від вул. Квятека до автовокзалу «Західний» в м. Вінниця»/;

4) на підставі наведених пропозицій необхідно внести відповідні зміни до підпункту 1 пункту 1 законопроекту /щодо змін до статті 1 Закону/ та додатків до нього.

Доручити Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України у разі прийняття такого законопроекту при його оформленні внести відповідні зміни до тексту законопроекту і додатків до нього з урахуванням вищенаведених пропозицій, а також необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення.

		Додаток
		до пропозицій Комітету з питань бюджету

Обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у 2015 році

		тис. грн
Код бюджету	Назва місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці	Обсяг субвенції
09100000000	Обласний бюджет Івано-Франківської області	20 000,0
11100000000	Обласний бюджет Кіровоградської області	7 400,0
13100000000	Обласний бюджет Львівської області	3 000,0
16100000000	Обласний бюджет Полтавської області	14 000,0
10202000000	м.Біла Церква	9 200,0
04203000000	м.Дніпродзержинськ	2 000,0
04201000000	м.Дніпропетровськ	15 000,0
06201000000	м.Житомир	1 000,0
08201000000	м.Запоріжжя	5 000,0
05218000000	м.Красноармійськ	1 000,0
13201000000	м.Львів	5 000,0
16205000000	м.Миргород	500,0
15201000000	м.Одеса	20 000,0
16201000000	м.Полтава	1 000,0
23205000000	м.Сміла	10 300,0
18201000000	м.Суми	10 000,0
19201000000	м.Тернопіль	2 500,0
20201000000	м.Харків	5 000,0
22201000000	м.Хмельницький	15 000,0
18207000000	м.Шостка	10 000,0
25301000000	Бахмацький р-н (у тому числі для м.Бахмач- 3000 тис.грн.)	5 000,0
02302000000	Бершадський р-н	4 000,0
21302000000	Білозерський р-н	12 000,0
25303000000	Борзнянський р-н	2 500,0
16301000000	Великобагачанський р-н	1 500,0
10308000000	Вишгородський р-н	1 000,0
11303000000	Гайворонський р-н	7 600,0
09304000000	Городенківський р-н	6 000,0
13303000000	Городоцький р-н (Львівська обл.)	5 000,0
23306000000	Кам`янський р-н (для м.Кам`янка)	4 700,0
21312000000	Каховський р-н	2 000,0
25309000000	Корюківський р-н	1 000,0
16311000000	Лохвицький р-н	1 500,0
11310000000	Маловисківський р-н	5 000,0
13310000000	Мостиський р-н	5 000,0
16317000000	Оржицький р-н	1 500,0
19312000000	Підволочиський р-н	500,0
04312000000	Петриківський р-н	1 800,0
25315000000	Прилуцький р-н	2 500,0
13312000000	Пустомитівський р-н	25 000,0
13314000000	Самбірський р-н	5 000,0
16321000000	Семенівський р-н (Полтавська обл.)	1 500,0
25317000000	Семенівський р-н (Чернігівська обл.) (для м.Семенівка)	1 000,0
04316000000	Синельниківський р-н	2 500,0
25318000000	Сосницький р-н	5 000,0
18317000000	Шосткинський р-н	5 000,0
25322000000	Щорський р-н	3 000,0

Голосували: «за» - 18, «проти» - 1, «утрималися» - 1.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України, члена Комітету з питань бюджету Рудика С.Я. щодо виїзної робочої зустрічі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, яка відбулася 4 вересня 2015 року у Черкаській області.

Відмітили:

Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павелком А.В., Амельченком В.В., Кривенком В.М., Рудиком С.Я, Горбуновим О.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Шевченком О.Л. за участі заступника начальника Департаменту розвитку доріг – начальника відділу будівництва та реконструкції доріг Державної служби автомобільних доріг України Чабанівського А.В. 4 вересня 2015 року в рамках забезпечення виїзної робочої зустрічі народних депутатів України – членів Комітету було проведено ряд зустрічей з представниками місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування Черкаської області з обговорення питань виконання у поточному році та формування на 2016 рік місцевих бюджетів області, а також вивчення проблем розвитку дорожньої інфраструктури регіону.

Так, серед іншого, було звернуто увагу на значну недостатність коштів для забезпечення бюджетних установ освіти та охорони здоров’я у 2015 та 2016 роках, включаючи першочергові захищені видатки з належної оплати праці освітянам та лікарям. Така проблема, як зазначалось, пов’язана, насамперед, із зростанням інфляції, цін і тарифів, а також обумовлена запропонованим підвищенням з 1 вересня поточного року мінімальної заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Детально було висвітлено питання незадовільного стану доріг загального користування в області та, перш за все, дороги національного значення Н-01 Київ-Знам’янка – важливого транзитного об’єкту з великим транспортним навантаженням, значна частина якої втратила свої експлуатаційні якості (має суттєві руйнування та деформації дорожнього покриття), тому на часі здійснення невідкладних заходів з відновлення її споживчих властивостей.

При цьому, акцентувалася увага на необхідності підвищення якості дорожніх робіт, забезпечення довготривалого ефекту, чому має сприяти застосування сучасних технологій європейського рівня, зокрема, технології ресайклінгу, використання якої є більш економічно вигідним та ощадливим до природного середовища та має тривалий експлуатаційний період.

Тому одним з шляхів поліпшення транспортно-експлуатаційного стану дороги Н-01 вбачається реалізація пілотного проекту з реконструкції дороги з використанням саме технології ресайклінгу.

Під час виїзної робочої зустрічі також відмічалася наявність спільних проблем з функціонуванням автомобільних шляхів у Кіровоградській області, зокрема, частини дороги Київ-Знам’янка, що проходить по території цієї області, оскільки розвиток мережі автомобільних доріг є необхідним чинником розвитку економіки і соціальної сфери, зокрема, сприяє зростанню активності бізнесу, інвестиційної привабливості регіону та зайнятості місцевого населення.

За наслідками огляду найбільш проблемних ділянок траси засвідчено доцільність збільшення видатків Державному агентству автомобільних доріг на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, насамперед:

– на проведення поточного ремонту дороги Н-01 Київ-Знам’янка (у Черкаській області)– у сумі 40 млн грн;

– на реконструкцію дороги Н-01 Київ-Знам`янка з використанням технології ресайклінгу на ділянці км 144+500 – км 149+500 – у сумі 35 млн грн та проведення поточного середнього ремонту на ділянці км 285+800 – км 286+800 – 7 млн гривень (як окрема бюджетна програма).

Крім того, державної підтримки та врегулювання на центральному рівні потребує ряд інших актуальних питань, що знайшли своє відображення у пропозиціях обласної державної адміністрації.

За результатами обговорення зазначених питань на робочій зустрічі народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету було внесено пропозицію щодо винесення на розгляд Комітету з питань бюджету проекту листа щодо звернення до Прем’єр-міністра України та рекомендувати Уряду розглянути можливості вирішення порушених обласними державними адміністраціями питань, направивши відповідне звернення до Прем’єр-міністра України.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Рудик С.Я., Дубневич Б.В., Кривенко В.М.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України розглянути можливості вирішення порушених Черкаською та Кіровоградськими обласними державними адміністраціями питань, насамперед щодо спрямування коштів державного бюджету на:

– проведення поточного ремонту дороги Н-01 Київ-Знам’янка (у Черкаській області)– у сумі 40 млн грн;

– реконструкцію дороги Н-01 Київ-Знам’янка з використанням технології ресайклінгу на ділянці км 144+500 – км 149+500 – у сумі 35 млн грн та проведення поточного середнього ремонту на ділянці км 285+800 – км 286+800 – 7 млн гривень (як окрема бюджетна програма).

2. Направити відповідне звернення до Прем’єр-міністра України.

Голосували: «за» - одноголосно.

Перший заступник Голови Комітету В.В. Амельченко

Секретар Комітету В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №30 від 16.09.2015

“Протоколи 8 скликання”

Верховна Рада України IX скликання

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 10.07.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 19.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 28.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 15.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №171 від 11.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №170 від 10.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №169 від 20.03.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти