ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №50 від 16.03.2016

Опубліковано 05 квітня 2016, о 16:21

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №50 від 16 березня 2016 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 23 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Кіссе А.І. – народний депутат України;
Качур Р.М. – заступник Міністра фінансів України; Ковальова О.В. – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
Янчук А.В. – заступник Міністра юстиції України; Лапа В.І. – Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Гладун Є.А. – начальник управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України; Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів України; Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України; Савенко А.М. – начальник відділу Управління фіскальними ризиками Міністерства фінансів України; Ахіджанов Б.Р. – директор Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики України; Моторнюк Л.П. – начальник управління фінансів, економіки та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України; Вишневський А.В. – директор Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України;
Іванищук Л.А. – директор Департаменту – головний бухгалтер Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України; Антонюк Н.Г. – начальник відділу аналізу та прогнозування митних платежів Державної фіскальної служби України;
Ільїнська О.А. – в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України; Чмерук М.О. – директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Державної фіскальної служби України; Стародубцев О.Є. – директор Департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; Юхимчук А.П. – секретар Рахункової палати;
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати; Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики Рахункової палати;
Слобожан О.В. – перший заступник Виконавчого директора Всеукраїнської асоціації міст України; Сидор В.Б. – міський голова м. Славути Хмельницької області;
Чижевський Б.Г. – завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету щодо Міністерства аграрної політики та продовольства України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99).

3. Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738).

4. Щодо додаткового розгляду питання про погодження зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік (постанова КМУ від 04.02.2016 № 41).

5. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо публічних закупівель) (реєстр. № 3560 від 30.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

6. Про проект Закону України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстр. № 3500 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О., Кутовим Т.В., Продан О.П. та іншими.

7. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації (реєстр. № 3663 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В., Кіршем О.В.

8. Про прийняття рішення щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

9. Про звіт Рахункової палати за 2014 рік.

10. Різне.

10.1. Щодо оприлюднення аудіозапису засідання Комітету з питань бюджету на веб-сайті Комітету.

10.2. Щодо участі у публічному представленні звіту про виконання Закону про Державний бюджет України на 2015 рік.

10.3. Щодо організації виїзних засідань Комітету з питань бюджету.

10.4. Про нагородження державними нагородами народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та Грамотою Верховної Ради України завідувача секретаріату Комітету з питань бюджету і заступників завідувача секретаріату.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, щодо їх приведення у відповідність із нормами Законів України "Про адміністративні послуги" і "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (реєстр. № 3759 від 12.01.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо уточнення порядку звільнення з військової служби військовослужбовців за контрактом)" (реєстр. № 3760 від 12.01.2016, народний депутат України Силантьєв Д.О.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до окремих законодавчих актів України (щодо впорядкування питань з поновлення договору оренди земельної ділянки)" (реєстр. № 3753 від 05.01.2016, народний депутат України Антонищак А.Ф.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, звільнення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів" (реєстр. № 3776 від 15.01.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого розподілу земель у процесі приватизації державних підприємств, установ та організацій" (реєстр. № 3866 від 02.02.2016, народні депутати України Кулініч О.І., Лабазюк С.П. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються" (реєстр. № 3783 від 19.01.2016, народний депутат України Шинькович А.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо усунення суперечностей відносно повторного звернення до адміністративного суду, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження)" (реєстр. № 3842 від 29.01.2016, народні депутати України Лубінець Д.В., Герасимов А.В. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення загальних положень про запобіжні заходи)" (реєстр. № 3794 від 21.01.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення гласності та відкритості судового процесу)" (реєстр. № 3874 від 02.02.2016 народні депутати України Різаненко П.О., Голуб В.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 81 Кримінального процесуального кодексу України (щодо зміни порядку вирішення питання про відвід)" (реєстр. № 3880 від 02.02.2016, народні депутати України Заставний Р.Й., Юрик Т.З.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо уточнення поняття територія проведення антитерористичної операції та вдосконалення механізмів її визначення" (реєстр. № 3737 від 29.12.2015, народні депутати України Веселова Н.В., Рябчин О.М. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо діяльності Професійної спілки працівників Національної поліції" (реєстр. № 3853 від 01.02.2016, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про Національну поліцію" (щодо відповідності до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади")" (реєстр. № 3863 від 02.02.2016, народний депутат України Найєм М.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу)" (реєстр. № 3834 від 28.01.2016, народні депутати України Вінник І.Ю., Герасимов А.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання генетично модифікованих організмів" (реєстр. № 3446 від 10.11.2015, народні депутати України Люшняк М.В., Кутовий Т.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади після прийняття рішення про відставку Кабінету Міністрів України з метою уникнення ними відповідальності" (реєстр. № 3826 від 27.01.2016, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вимог фінансового контролю з метою запобігання корупції" (реєстр. № 3787 від 20.01.2016, народні депутати України Парубій А.В., Сироїд О.І. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)" (реєстр. № 4005 від 03.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (щодо сприяння розвитку малого і середнього підприємництва)" (реєстр. № 3795 від 21.01.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)" (реєстр. № 3822 від 27.01.2016, народні депутати України Медуниця О.В., Артюшенко І.А. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації вітчизняного трудового законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)" (реєстр. № 3442-2 від 12.11.2015, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)" (реєстр. № 3504 (доопрац.) від 23.11.2015, народні депутати України Сюмар В.П., Онуфрик Б.С. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру" (реєстр. № 0084 від 03.02.2016, Президент України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо забезпечення ефективного функціонування системи ліцензування)" (реєстр. № 3870 від 02.02.2016, народні депутати України Галасюк В.В., Єфімов М.В. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання переміщення через митний кордон України останків полеглих, які загинули у війнах, внаслідок депортацій та політичних репресій)" (реєстр. № 3799 від 21.01.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи національної безпеки України", щодо віднесення до загроз національній безпеці неефективність державної політики у сфері розв'язання соціально-економічних проблем внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 3843 від 29.01.2016, народний депутат України Веселова Н.В.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо допустимості доказів, обрання запобіжного заходу та оскарження повідомлення про підозру" (реєстр. № 3722 від 25.12.2015, народні депутати України Мосійчук І.В., Денисенко А.С. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" (щодо врегулювання переміщення останків полеглих, які загинули у війнах, внаслідок депортацій та політичних репресій через державний кордон України)" (реєстр. № 3798 від 21.01.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)" (реєстр. № 3196 (доопрац.) від 03.02.2016, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про політичні партії" (щодо порядку створення політичної партії)" (реєстр. № 3878 від 02.02.2016, народні депутати України Заставний Р.Й., Юрик Т.З.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління та розпорядження об'єктами державної власності" (реєстр. № 3828 від 27.01.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 280 Господарського кодексу України (щодо забезпечення відкритості діяльності товарної біржі)" (реєстр. № 3879 від 02.02.2016, народні депутати України Заставний Р.Й., Юрик Т.З.).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо затвердження бюджетів фондів соціального страхування України" (реєстр. № 3876 від 02.02.2016, народні депутати України Денісова Л.Л., Драюк С.Є. та інші).

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при доопрацюванні законопроекту узгодити визначені у ньому терміни щодо подання Кабінетом Міністрів України та схвалення Верховною Радою України бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування із вимогами Конституції України та Бюджетного кодексу України в частині визначення термінів подання та прийняття закону про Державний бюджет України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми орендної плати за земельні частки (паї), отримані ветеранами війни (реєстр. № 3772 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму орендної плати за земельні частки (паї) у грошовій та/або у натуральній формі, отриману ветеранами війни.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до розширення кола пільговиків та зменшення надходжень до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, а обсяг втрат бюджетів залежатиме від обсягу доходу у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), отриманого особами, на яких буде поширено дію запропонованих положень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми орендної плати за земельні частки (паї), отримані ветеранами війни (реєстр. № 3772 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та до пункту 1 «Прикінцевих положень» цього Закону (реєстр. № 3762 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

продовжити у 2016 році спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяв у 2015 році, тобто залишити 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

відтермінувати до 1 січня 2018 року збільшення ставок єдиного податку для платників четвертої групи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету та порушить баланс місцевих бюджетів. За експертною оцінкою у разі запровадження таких змін недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Слід зазначити, що запропоноване законопроектом відтермінування збільшення ставок єдиного податку призведе до зменшення надходжень з цього податку.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 64 та пункту 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та до пункту 1 «Прикінцевих положень» цього Закону (реєстр. № 3762 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії) (реєстр. № 3765 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Сторожуком Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується встановити фіксований розмір адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії на рівні 1 мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2016 р. – 1 378 грн) незалежно від строку державної реєстрації прав.

Слід зазначити, що відповідно до частини п’ятої пункту 5 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частини першої статті 34 Закону.

При цьому, відповідно до частини першої статті 34 зазначеного Закону встановлено диференційоване справляння адміністративного збору, зокрема, за державну реєстрацію права власності протягом 2 годин, крім вихідних і святкових днів, з моменту прийняття заяви передбачено плату у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (станом на 01.01.2016 р. – 6 890 грн) (незалежно від суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав).

У цьому зв’язку слід зазначити, що відповідно до пункту 24-1 статті 29 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до доходів загального фонду державного бюджету (за винятком адміністративного збору, визначеного пунктом 36-1 частини першої статті 64 та пунктом 20-5 частини першої статті 69 цього Кодексу, що належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до значних втрат державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від кількості випадків державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії) (реєстр. № 3765 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Сторожуком Д.А., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Національну митну службу України (реєстр. № 3763 від 13.01.2016), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Южаніною Н.П., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом визначаються правові засади організації та діяльності Національної митної служби України (далі – НМС), статус посадових осіб та порядок проходження служби в НМС.

Національну митну службу України пропонується створити як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику.

Як зазначають автори проекту закону, витрати, пов’язані з реалізацією його положень здійснюватимуться в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для Державної фіскальної служби України.

Однак, на думку Мінфіну, створення нового центрального органу виконавчої влади (разом з функціонуванням Державної фіскальної служби України) потребуватиме додаткових витрат на утримання апарату такого органу (видатки на оплату праці керівного і обслуговуючого персоналу, новостворених підрозділів аудиту, внутрішнього контролю, тощо).

Пунктом 7 частини другої розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення НМС.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на виконання адміністративно-господарських функцій НМС.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через місяць з дня офіційного оприлюднення) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Національну митну службу України (реєстр. № 3763 від 13.01.2016), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Южаніною Н.П., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування НМС).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення пільг для сільськогосподарських господарств (реєстр. № 3748-2 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

знизити ставки єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників у 1,8 рази до рівня, що діяв до 2016 року;

змінити порядок обчислення суми, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

запровадити на постійній основі звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур, крім здійснення таких операцій сільськогосподарськими товаровиробниками та підприємствами, які придбали такі культури безпосередньо у сільськогосподарського виробника.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету та порушить баланс місцевих бюджетів. За експертною оцінкою у разі повернення до спецрежиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських товаровиробників, що діяв до 2016 року недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Слід зазначити, що запропоноване законопроектом зниження ставок єдиного податку призведе до зменшення надходжень єдиного податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення пільг для сільськогосподарських господарств (реєстр. № 3748-2 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві (реєстр. № 3768 від 14.01.2016), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2018 року функціонування в судах та в органах державної виконавчої служби системи автоматизованого арешту коштів, що забезпечує в автоматизований спосіб у порядку забезпечення позову оперативне накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Дана система має інформаційно взаємодіяти із системами автоматизації банків за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів в електронній формі без втручання працівників банку у роботу цієї системи.

Користувачами системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках є судді та державні виконавці.

Розпорядником системи автоматизованого арешту коштів є Державна судова адміністрація України, а технічним адміністратором є визначене Державною судовою адміністрацією державне унітарне підприємство, що належить до сфери її управління, яке здійснює заходи зі створення, доопрацювання та супроводження програмного забезпечення системи автоматизованого арешту коштів та відповідає за її технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в системі автоматизованого арешту коштів, надає, блокує та анулює доступ до системи автоматизованого арешту коштів, проводить навчання для роботи з цією системою, а також здійснює інші заходи, визначені Положенням про систему автоматизованого арешту коштів.

Також, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо фінансування створення та функціонування системи автоматизованого арешту коштів, а Державній судовій адміністрації України рекомендовано вжити заходів щодо забезпечення введення в дію з 1 січня 2018 року та належного функціонування системи автоматизованого арешту коштів.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції в частині створення та забезпечення функціонування системи автоматизованого арешту коштів потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у його виконанні, а також за рахунок фінансування Міжнародним валютним фондом.

Також зазначено, що за попередніми розрахунками ДП «Судові інформаційні системи» та Державної судової адміністрації України, розробка програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках, становитиме 12,6 млн грн. Приблизна вартість апаратної складової, необхідної для забезпечення роботи даного програмного забезпечення, становитиме орієнтовно 5 млн грн.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що фінансування, яке Україна отримує від Міжнародного валютного фонду в рамках спільної програми «EFF» йде на поповнення золотовалютних резервів Національного банку України. У разі надходження коштів до Державного бюджету України, вони спрямовуються за бюджетними програмами, визначеними законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект може бути підтримано за умови подання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та уточнення джерел покриття видатків державного бюджету.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві (реєстр. № 3768 від 14.01.2016), поданого Президентом України, мають вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення функціонування системи автоматизованого арешту коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження електронного наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві (реєстр. № 3769 від 14.01.2016), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2018 року функціонування в судах автоматизованої системи електронного наказного провадження, що забезпечує реєстрацію осіб, які беруть участь у електронному наказному провадженні, сплату судового збору за подання заяви про видачу електронного судового наказу, подання процесуальних документів, вчинення процесуальних дій, надання особам інформації про стан розгляду справ електронного наказного провадження.

Дана система має інформаційно взаємодіяти із інформаційними системами державних органів, в тому числі з автоматизованою системою документообігу суду, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.

Доступ до автоматизованої системи електронного наказного провадження надається суддям та працівникам апарату відповідного суду.

Розгляд справ у порядку електронного наказного провадження буде здійснюватися з господарських справ – господарським судом Чернігівської області та з цивільних справ – Броварським міськрайонним судом Київської області.

При цьому, суддя, який розглядає справи в порядку електронного наказного провадження, може мати більше одного помічника.

Розпорядником автоматизованої системи електронного наказного провадження є Державна судова адміністрація України, яка вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження, збереженням та захистом даних, що містяться в цій системі, наданням, блокуванням та анулюванням доступу до неї.

Крім того, змінами до Закону України «Про судовий збір» визначається розмір ставки судового збору за заяви про видачу електронного судового наказу /0,3 розміру мінімальної заробітної плати з юридичної особи або фізичної особи-підприємця та 0,1 розміру мінімальної заробітної плати з фізичної особи, за діючим законодавством за подання заяви до суду – відповідно 0,5 та 0,2 розміру мінімальної заробітної плати/, дубліката електронного судового наказу /0,03 розміру мінімальної заробітної плати, як за діючим законодавством за видачу дубліката судового наказу/.

Також, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо фінансування створення та функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження, а Державній судовій адміністрації України рекомендовано вжити заходів щодо забезпечення введення в дію з 1 січня 2018 року та належного функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції в частині створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь в його виконанні, а також за рахунок фінансування Міжнародним валютним фондом.

Також зазначено, що вартість програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи електронного наказного провадження, потребує додаткового обрахування.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження електронного наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві (реєстр. № 3769 від 14.01.2016), поданого Президентом України, мають вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо захисту прав пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років) (реєстр. № 3767 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується надати право працюючим пенсіонерам, яким призначено пенсію за вислугу років, та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону, здійснювати перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо захисту прав пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років) (реєстр. № 3767 від 13.01.2016), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (реєстр. № 3775 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» пропонується працівнику (чоловіку чи жінці), який має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або який усиновив дитину чи взяв під опіку, надавати щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (на даний час така відпустка надається лише жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері (батьку опікуну) інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері (батьку)). Крім того, передбачається, що зазначена відпустка може бути поділена за домовленістю між батьками (опікунами, усиновлювачами) на їх розсуд та використана одночасно чи в різні строки.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату щорічних додаткових відпусток, насамперед чоловікам, які мають дітей (у разі якщо вони є працівниками бюджетних установ).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (реєстр. № 3775 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів безкоштовним харчуванням) (реєстр. № 3589 доопрац. від 28.12.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., Ревегою О.В., Дехтярчуком О.В. та Шевченком О.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про охорону дитинства» пропонується встановити вимоги щодо забезпечення дітей безкоштовним харчуванням та значно розширити перелік учнів, яким належить забезпечити таке харчування. Зокрема, право надається всім учням 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів державної та комунальної форми власності ( у розмірі, що становить не менше 70 відсотків від вартості харчування).

При цьому, законопроектом передбачається, що у разі відсутності в місцевих бюджетах фінансування для забезпечення харчування в загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності з Державного бюджету України місцевим бюджетам може надаватися субвенція на забезпечення харчуванням.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3 статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям".

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття потребуватиме додаткових коштів для забезпечення харчуванням учнів загальноосвітніх навчальних закладів з місцевих бюджетів у сумі 3,8 млрд грн, що можуть частково компенсуватися за рахунок субвенції з державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий обсяг додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів для реалізації законопроекту, причому у разі його прийняття кошти належить вишукати вже у 2016 році.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів безкоштовним харчуванням) (реєстр. № 3589 доопрац. від 28.12.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., Ревегою О.В., Дехтярчуком О.В. та Шевченком О.Л., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення розміру ставок податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3800 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

36 % (замість чинної ставки – 18 %) бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів;

0% (замість чинної ставки – 15%) бази оподаткування щодо перевищення пенсій, щомісячного довічного грошового утримання понад три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 4 134 грн), – у частині такого перевищення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі запровадження законопроекту можливі втрати бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть у сумі 809,1 млн гривень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення розміру ставок податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3800 від 21.01.2016), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3797 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити для інноваційних підприємств щорічну норму прискореної амортизації основних фондів групи 3 на рівні 20 %;

тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільнити на перші 3 роки інноваційні підприємства від сплати податку на прибуток підприємств за умови, що такі підприємства існують не більше 8 років та інвестують в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи не менше ніж 15 % загальних витрат, а у наступні 2 роки передбачити сплату такими підприємствами в межах реалізації інноваційного проекту податку на прибуток у розмірі 50 % діючої ставки;

тимчасово, до 1 січня 2026 року, встановити сплату інноваційними підприємствами плати за землю за ставкою у розмірі 50 % діючої ставки оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету внаслідок надання податкових пільг окремим суб’єктам господарювання. При цьому, вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які будуть мати статус інноваційних підприємств, та від суми прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3797 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами (реєстр. № 3844 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року:

звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб кошти, що отримані від оренди житлових приміщень, яке орендується внутрішньо переміщеною особою на підставі договору;

надати право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 % для внутрішньо переміщених осіб, що орендують житлове приміщення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запровадження законопроекту може призвести до втрат бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами (реєстр. № 3844 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо призупинення індексації нормативної грошової оцінки землі з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств (реєстр. № 3872 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що індекс споживчих цін за 2015 та 2016 рік, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 % (для визначення розміру плати за землю);

продовжити на 2017 рік застосування коефіцієнта індексації, визначеного на 1 січня 2015 року, для визначення бази оподаткування єдиним податком щодо платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників).

Відповідно до статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю) та єдиний податок належать до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідної статистичної бази.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо призупинення індексації нормативної грошової оцінки землі з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств (реєстр. № 3872 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю та єдиного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку громадської та благодійної діяльності в Україні (реєстр. № 3789 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

дозволити платникам податку на прибуток підприємств збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 10 % доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за поточний звітний (податковий) період /згідно з чинною нормою – у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року/;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 10 % суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року /згідно з чинною нормою – 4 %/;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів (послуг) неприбутковим організаціям, а також ввезення товарів на митну територію України неприбутковими організаціями для реалізації цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі реалізації запропонованих змін матимуть місце значні втрати бюджету з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на додану вартість зараховується до державного бюджету, а податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку громадської та благодійної діяльності в Україні (реєстр. № 3789 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування пенсій, призначених інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 3845 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Арешонковим В.Ю. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести доповнення до абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановивши, що пенсії, призначені інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів у загальній сумі близько 49,5 млн грн (призведе до втрат податку на доходи фізичних осіб та військового збору).

Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування пенсій, призначених інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 3845 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Арешонковим В.Ю. та Ревегою О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року (реєстр. № 3811 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується продовжити до 1 січня 2017 року норму законодавства, відповідно до якої пенсіонери до 1 січня 2016 року мали право за їх бажанням та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що можливість виникнення додаткової потреби у коштах може бути визначена лише у кожному випадку нарахування пенсії. При цьому, зауважено, що законодавча норма щодо можливості при обчисленні пенсії враховувати заробітну плату (дохід) до 1 липня 2000 року була введена як тимчасовий захід до 1 січня 2016 року для тих осіб, хто за період з 2000 року не набуде достатнього страхового стажу для призначення пенсії. Враховуючи те, що мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком становить 15 років, станом на 31.12.2015 є можливість отримати відповідний страховий стаж. Таким чином, надання довідки вже не є необхідною нормою.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року (реєстр. № 3811 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., може мати вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України у разі нарахування відповідно до запропонованого порядку пенсії певній особі у більшому розмірі).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» щодо відновлення пільг (реєстр. № 3815 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання відновити пільги на безоплатний проїзд всіма видами міського і приміського транспорту, а також залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Також, запропоновано виключити норму, щодо врахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї при наданні зазначеній категорії громадян пільг на оплату житлово-комунальних послуг, палива, послуг зв’язку, ліків та зубопротезування.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України.

Разом з тим, зважаючи на те, що видатки, які пов’язані з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, згідно підпункту б) пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, законодавча пропозиція також збільшуватиме видатки місцевих бюджетів.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» щодо відновлення пільг (реєстр. № 3815 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3304 (доопрац.) від 20.01.2016), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про тваринний світ України», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», якими конкретизовано перелік природних об'єктів, що страждають від пожеж /замість формулювання «суха рослинність»/; встановлено заборону суцільних рубок і розведення вогнищ в заказниках, пам'ятках природи та інших об'єктах природно-заповідного фонду тощо.

Одночасно, стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнюється положенням щодо встановлення адміністративної відповідальності за повторно вчинені порушення з випалювання рослинності або її залишків в розмірі від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 до 1700 гривень/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, вносяться зміни до вищевказаного Кодексу в частині надання права складати протоколи про адміністративні правопорушення природоохоронного законодавства за самовільне випалювання рослинності або її залишків, зокрема органами внутрішніх справ (стаття 222), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку (стаття 223), органами залізничного транспорту (стаття 224), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства (стаття 242), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (стаття 244), державними інспекторами сільського господарства (стаття 255).

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація таких змін щодо покладення на деякі центральні органи виконавчої влади додаткових повноважень зі складання протоколів про адміністративні правопорушення природоохоронного законодавства може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

При цьому зазначається, що згідно зі статтею 20² Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері навколишнього природного середовища відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України прийняття поданого законопроекту може вимагати додаткових бюджетних асигнувань, матиме вплив на дохідну частину бюджетів та потребує доопрацювання відповідно до наданих зауважень.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3304 (доопрац.) від 20.01.2016), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В., має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету та опосередковано збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками (реєстр. № 3157 (доопрац.) від 18.12.2015), поданий народними депутатами України Хланєм С.В., Гордєєвим А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 51 Водного кодексу України та статтю 59 Земельного кодексу України нормою щодо можливості надання у користування громадянам та юридичним особам на умовах оренди водні об’єкти та земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для спеціального водокористування, пов’язаного з забором та використанням води для зрошувальних заходів на зрошувальних землях (в тому числі зрошуваних землях, на яких розміщені рисові зрошувальні системи), а також скиданням зворотних вод з цих земель, що може призвести до збільшення надходжень державних та місцевих бюджетів від орендної плати за користування вищевказаними об’єктами.

Одночасно проектом закону передбачається внести зміни до статті 134 Земельного кодексу України та встановити, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

використання земельних ділянок для потреб спеціального водокористування: власниками діючих меліоративних систем та внутрішньогосподарських меліоративних систем, які забезпечують меліорацію таких земельних ділянок; під водними об’єктами для спеціального водокористування, пов’язаного з забором та використанням води для зрошувальних заходів на зрошувальних землях (в тому числі зрошувальних землях, на яких розміщені рисові зрошувальні системи), а також скидання зворотних вод з цих земель;

надання в оренду земельних ділянок, зайнятих водними об’єктами для рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури)).

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 134 та частини другої статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності та права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах (крім випадків, визначених частиною другою і третьою статті 134) з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, або найвищої плати за користування нею.

Зважаючи на те, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них згідно з пунктом 56 частини другої статті 29 та пунктами 5, 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України зараховуються до доходів державного або місцевих бюджетів, реалізація вищезазначеної пропозиції матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням надходжень від продажу земель, зазначених у законопроекті, на неконкурентних засадах внаслідок зменшення ціни їх продажу, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та можуть збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками (реєстр. № 3157 (доопрац.) від 18.12.2015), поданий народними депутатами України Хланєм С.В., Гордєєвим А.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (переважно зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дитяче харчування (реєстр. № 3808 від 22.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про дитяче харчування» та передбачено внесення змін до законів України «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про пестициди та агрохімікати».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття запропонованого Закону України «Про дитяче харчування» дозволить удосконалити законодавство у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням належної якості та безпечності, створити умови для подальшого розвитку вітчизняної галузі виробництва дитячого харчування. Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до цього законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 4 поданого законопроекту діти грудного та раннього віку із малозабезпечених сімей забезпечуються безоплатним дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, частиною другою статті 4 поданого законопроекту передбачається надати право органам місцевого самоврядування приймати рішення про пільгове забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного та раннього віку із малозабезпечених сімей, а також дітей грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та за нормами, визначеними органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.

Водночас, варто зазначити, що Законом України від 14.09.2006 року № 142-V «Про дитяче харчування» /чинна редакція, далі – Закон/ передбачено здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державної політики у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку достатнім, високоякісним та безпечним харчуванням, зокрема шляхом безкоштовного та пільгового забезпечення дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням, державного стимулювання вітчизняного виробництва дитячого харчування та сировини для його виробництва, що має реалізовуватися через здешевлення короткострокових і довгострокових кредитів та пільгового оподаткування для виробників дитячого харчування, надання дотації вітчизняного виробництва сировини, встановлення ставок ввізного мита та інше. Цим Законом забезпечення дітей грудного віку та другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, а також дітей грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – дитячим харчуванням передбачено безкоштовно за рахунок коштів Державного бюджету України, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, частиною шостою статті 4 Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про додаткове пільгове або безкоштовне забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного віку та другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, а також дітей грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням місцевих бюджетів.

Таким чином, законодавчою пропозицією, зокрема, запропоновано переглянути законодавчі норми щодо напрямів та заходів з реалізації державної політики у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням належної якості та безпечності, що загалом надає можливості оптимізувати видатки бюджету на виконання відповідних заходів, покладаючи окремі з них на місцеві бюджети.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту в межах компетенції зазначило про підтримку вищезазначеного законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про дитяче харчування (реєстр. № 3808 від 22.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів для забезпечення дитячим харчуванням, оптимізуючи видатки бюджетів та збільшуючи видатки місцевих бюджетів на такі заходи).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань обліку військовозобов’язаних (реєстр. № 4007 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни і доповнення до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу» та покладено на відповідні підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України обов’язок щодо ведення персонально-якісного обліку військовозобов’язаних зазначеного розвідувального органу Міноборони та частин його безпосереднього підпорядкування (на даний час такий облік здійснюється військовими комісаріатами).

За висновком Міністерства фінансів України, реалізація норм законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Головного управління розвідки Міністерства оборони України на створення та забезпечення діяльності у розвідувальному органі Міноборони підрозділів з питань ведення персонально-якісного обліку військовозобов’язаних.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що не заперечує щодо розгляду законопроекту за умови підтвердження доцільності його прийняття Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України та можливості реалізації у межах бюджетних призначень, передбачених для ГУР Міноборони на 2016 рік.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань обліку військовозобов’язаних (реєстр. № 4007 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М., має вплив на показники державного бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо поширення чинності цього Закону на колишніх працівників органів внутрішніх справ України (реєстр. № 3791 від 20.01.2016), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Бриченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано включити до переліку осіб, на яких не поширюється норма щодо обмеження виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання протягом особливого періоду, для пенсіонерів, які проходять військову службу або перебувають на посадах в органах Національної поліції /відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року пенсії працюючим пенсіонерам, у період їх роботи на посадах, що визначені спеціальними законами не виплачуються, у період роботи на інших посадах – виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, які застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про не підтримку положень поданого законопроекту та зауважує, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію законопроекту стануть додатковим навантаженням на Державний бюджет України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо поширення чинності цього Закону на колишніх працівників органів внутрішніх справ України (реєстр. № 3791 від 20.01.2016), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Бриченком І.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо відновлення соціального захисту інвалідів І та ІІ групи, осіб, які втратили годувальника, та багатодітних сімей шляхом відміни оподаткування їх пенсій (реєстр. № 3809 від 25.01.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Поповим І.В. та Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відповідно військовим збором пенсій, призначених інвалідам І та ІІ групи, особам, у зв’язку із втратою годувальника, батькам багатодітних сімей, що перевищують три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 4 134 грн), – у частині такого перевищення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів на загальну суму близько 130 млн грн на рік (втрати доходів місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть близько 120 млн грн. та державного бюджету з військового збору – близько 10 млн грн.).

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо відновлення соціального захисту інвалідів І та ІІ групи, осіб, які втратили годувальника, та багатодітних сімей шляхом відміни оподаткування їх пенсій (реєстр. № 3809 від 25.01.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Поповим І.В. та Чижмарем Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо порогу індексації (реєстр. № 3816 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» пропонується відновити поріг індексації грошових доходів населення на рівні 101 %, який відповідно до змін, внесених Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», встановлено на рівнів 103 %.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування для забезпечення здійснення індексації грошових доходів населення у разі перевищення індексу споживчих цін, більш ніж на 101 %.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту може вплинути на видаткову частину бюджету в частині виплат сум індексації у разі підвищення темпів інфляції в країні.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо порогу індексації (реєстр. № 3816 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, в тому числі для Пенсійного фонду України), а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо визначення джерел фінансування гарантій мобілізованим працівникам) (реєстр. № 4006 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України пропонується відновити норми статті 119 щодо здійснення з державного бюджету компенсації середнього заробітку на підприємстві (установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців) працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, а також працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту. Такі норми було скасовано Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Водночас слід відмітити, що вказаним Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ замість вказаної компенсації середнього заробітку зазначеним працівникам запроваджено виплату грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», скасування виплати якої законодавчою ініціативою не передбачається.

З огляду на це, виходячи з положень законопроекту працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, буде здійснюватися дві виплати: компенсація середнього заробітку та грошове забезпечення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі близько 1,5 млрд гривень.

Однак, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за розрахунками Міністерства соціальної політики України для забезпечення виплати вказаної компенсації необхідно вишукати додаткові бюджетні кошти у обсязі 2,2 млрд грн, джерела покриття яких розробником не визначені. Також відмічено, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо визначення джерел фінансування гарантій мобілізованим працівникам) (реєстр. № 4006 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Гіршфельдом А.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсій за вислугу років та порядку виплати пенсій (реєстр. № 3824 від 27.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується відновити окремі норми, змінені законами України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зокрема, пропонується скасувати встановлення віку та збільшення страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років для працівників авіації і льотно-випробного складу та інших галузей народного господарства, а також відмінити тимчасову заборону на виплату або зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам.

При цьому, законопроектом також доручається Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», необхідних для реалізації цього Закону.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, включаючи пенсії, призначені за різними пенсійними програмами.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. Також, Мінфіном зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсій за вислугу років та порядку виплати пенсій (реєстр. № 3824 від 27.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання випадкам безпідставного отримання статусу учасника бойових дій та уникненню люстрації у такий спосіб (реєстр. № 3820 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Лапіним І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про очищення влади», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про боротьбу з тероризмом» та передбачається:

- застосовувати виключення щодо здійснення заходів з люстрації лише для осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах антитерористичної операції (далі – АТО) /за чинною редакцією – які брали участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі АТО у період її проведення/;

- надавати статус учасника бойових дій виключно особам, які брали безпосередню участь у бойових діях, та встановити критерії такої участі;

- надавати статус учасника війни військовослужбовцям, особам рядового, начальницького складу, працівникам правоохоронних органів та військових формувань, підприємств (установ, організацій), які залучалися для забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, при цьому не брали безпосередньої участі у бойових діях, скасувавши вимогу щодо взяття безпосередньої участі у забезпечені проведення антитерористичної операції.

Відповідно до положень законопроекту кількість учасників бойових дій має зменшитися, проте не встановлення вимоги при наданні статусу учасника війни щодо безпосередньої участі осіб у забезпеченні проведення АТО може розширити коло осіб, які набуватимуть статусу учасника війни, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків як державного, так і місцевих бюджетів для забезпечення надання пільг та гарантій цим особам (зважаючи на те, що згідно підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту).

Про вищевказане також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном зауважено, що за попередніми розрахунками витрати на надання пільг в умовах поточного року становитимуть близько 13 тис. грн у середньому на одну особу у рік, а за відсутності кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, не має можливості надати фінансову оцінку законопроекту.

Враховуючи, що законопроект має вплив на показники бюджету, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання випадкам безпідставного отримання статусу учасника бойових дій та уникненню люстрації у такий спосіб (реєстр. № 3820 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Лапіним І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена (реєстр. № 3786 від 20.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом визначаються основні правові, соціальні та організаційні засади і гарантії державної політики з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Зокрема, у проекті закону визначено органи опіки та піклування (районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад), повноваження цих органів, організаційно-правові засади опіки та піклування, права і відповідальність органів опіки та піклування, повнолітніх недієздатних осіб, забезпечення майнових прав таких осіб тощо. Відповідно до положень законопроекту опіка та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена, може здійснюватися особами, призначеними в установленому законодавством порядку опікунами та піклувальниками, спеціальними закладами і органами опіки та піклування.

Також, проектом закону вносяться зміни до окремих законодавчих актів, пов’язані із реалізацією положень цього проекту закону стосовно опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення функціонування органів опіки та піклування, а саме для діяльності відповідних підрозділів у структурі місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування (включаючи видатки на покриття судових витрат, пов’язаних з провадженням справ щодо визначення фізичної особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, призначення і звільнення від повноважень, опікуна та піклувальника, стерилізацію фізичної особи, визнаної недієздатною, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи).

Зважаючи на те, що згідно з вимогами статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України видатки, пов’язані з наданням соціальних послуг фізичними особами та спеціальними закладами особам, цивільна дієздатність яких обмежена, віднесено до видатків місцевих бюджетів, окремі з яких здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію державним програм соціального захисту, надання зазначених послуг потребуватиме коштів як державного, так і місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що на даний час питання у сфері опіки і піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена, регулюються, зокрема, наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки та піклування» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680).

Відповідно до пояснювальної записки до цього законопроекту, підготовленого Міністерством соціальної політики, та експертного висновку Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена (реєстр. № 3786 від 20.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів, реалізовуватиметься в межах коштів, які щорічно визначаються у державному та місцевих бюджетах на виконання державних програм соціального захисту).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) (реєстр. № 3818 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити тимчасову (з 1 квітня до 31 грудня 2016 року) ставку рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, видобутого з покладів до 5000 метрів, з 50 % до 28 % від вартості товарної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету у сумі близько 7 млрд грн за 2016 рік.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) (реєстр. № 3818 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення до 2020 року мораторію на скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських підприємств) (реєстр. № 4003 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Гарбузом Ю.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

відновити на період до 01.01.2020 року схему спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяла у 2015 році, тобто залишити 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

повернутися до системи відшкодування податку на додану вартість, що діяла до 01.01.2016 року;

внести зміни до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та змінити порядок обчислення суми, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом виключення такої складової, як овердрафт;

запровадити мораторій на скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності сільськогосподарських товаровиробників до 31.12.2019 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету (за експертною оцінкою у разі повернення до схеми спецрежиму ПДВ, що діяла у 2015 році, недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 6 місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення до 2020 року мораторію на скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських підприємств) (реєстр. № 4003 від 03.02.2016), поданий народним депутатом України Гарбузом Ю.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства) (реєстр. № 3792 від 21.01.2016), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Іоффе Ю.Я, Долженковим О.В. та Шенцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується до 1 січня 2019 року:

повернутися до схеми спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяла у 2015 році, тобто залишити 100% податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

знизити ставки єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників у 1,8 рази до рівня, що діяв до 2016 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, порушить баланс місцевих бюджетів. За експертною оцінкою у разі повернення до схеми спецрежиму ПДВ, що діяла у 2015 році недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 64 та пункту 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства) (реєстр. № 3792 від 21.01.2016), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Іоффе Ю.Я, Долженковим О.В. та Шенцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість (реєстр. № 3810 від 25.01.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити єдиний Реєстр заяв на повернення суми бюджетного відшкодування (згідно з чинними нормами – ведуться два реєстри щодо платників податку, які відповідають визначеним критеріям, та платників, які не відповідають визначеним критеріям);

змінити порядок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість або що звільнені від оподаткування;

не відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких неправильно вказаний індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість покупця та/або продавця;

у 2016 році не застосовувати фінансові санкції за порушення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість до суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту забезпечить зменшення фіскального навантаження на бізнес, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, виведення значної економіки із тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що пропозиції щодо покриття можливих втрат доходів бюджету у 2016 році відсутні.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість (реєстр. № 3810 від 25.01.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури (реєстр. № 3873 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Томенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульову ставку ввізного мита на відходи та брухт чорних металів замість діючої ставки у розмірі 5 %.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита, проте оцінити обсяги недонадходжень ввізного мита до бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів імпорту зазначених відходів та брухту чорних металів /за даними електронних копій митних декларацій у 2015 році імпортовано 2,1 млн тонн відходів та брухту чорних металів загальною вартістю 60 млн грн, при цьому сплачено 3 млн грн ввізного мита/.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури (реєстр. № 3873 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Томенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для підтримки національної кіноіндустрії) (реєстр. № 3790 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на постійній основі передбачити на пільговий режим оподаткування податком на додану вартість у сфері виробництва, розповсюдження та демонстрації національних фільмів, а також іноземних фільмів, дубльованих, озвучених або субтитрованих українською мовою.

Зокрема, пропонується розширити перелік операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ, операціями з постачання, дистрибуції та рекламування, надання прав на використання (прокат, показ, інше) національних фільмів виробниками, прокатниками та демонстраторами національних фільмів; постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України, збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами.

Законопроектом також передбачається тимчасово до 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів для кінематографії за відповідними кодами УКТ ЗЕД.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень у разі збереження обсягів ввезення товарів на рівні 2015 року матиме наслідком недонадходження податку на додану вартість у розмірі близько 184,6 млн грн у розрахунку на рік.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для підтримки національної кіноіндустрії) (реєстр. № 3790 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (реєстр. № 3859 від 01.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2017 р. зменшити ставки вивізного мита на окремі види живої великої рогатої худоби до 3 % (у 2016 році діє ставка 10 %).

При цьому, метою прийняття законопроекту є, зокрема, підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, диверсифікація ринків збуту українських аграрних продуктів та збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує фінансового забезпечення.

При цьому, за розрахунками Мінагрополітики, наведеними у пояснювальній записці до законопроекту, зміна ставки вивізного мита не призведе до втрат державного бюджету, при орієнтовному річному експорті 20 тис. голів річні надходження вивізного мита становитимуть близько 6,5 млн. гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (реєстр. № 3859 від 01.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3817 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується до 1 січня 2026 року звільнити від оподаткування ввізним митом сировину, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, необхідні для виконання інноваційним підприємством пріоритетного інноваційного проекту.

При цьому, передбачається, що перелік такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, порядок та обсяги ввезення таких товарів визначаються в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита, а оцінити обсяги умовних недонадходжень ввізного мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення та перелік сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів, які будуть ввозитись із звільненням від оподаткування ввізним митом.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3817 від 26.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо об’єктів справляння судового збору, визначення його розміру та підстав для повернення) (реєстр. № 3852 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Денисенком В.І та Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

запровадити справляння судового збору за подання до суду подання, передбачивши при цьому ставка судового збору за подання майнового характеру (1,5 % розміру майнових вимог, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати) та за подання немайнового характеру (1 розмір мінімальної заробітної плати);

виключити з переліку документів, за подання яких судовий збір не справляється, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

класифікувати як позови немайнового характеру позови про визнання протиправним рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України та визначити справляння судового збору за такими позовами за ставкою, встановленою як для позовної заяви немайнового характеру, а саме від 04 до 1 розміру мінімальної заробітної плати (згідно з чинними нормами розмір судового збору за такими позовами становить від 1 до 1,5 % ціни позову);

доповнити підстави повернення судового збору відмовою у прийнятті заяви або скарги.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо об’єктів справляння судового збору, визначення його розміру та підстав для повернення) (реєстр. № 3852 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Денисенком В.І та Княжицьким М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від кількості відповідних заяв і подань до суду та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 3766 від 13.01.2016), поданий народними депутатами України Продан О.П., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується насамперед скасувати дію положень 90 законодавчих актів України щодо отримання суб’єктами підприємницької діяльності дозвільних документів та/або якими встановлено інші норми, що регулюють господарську діяльність, через 365 днів з моменту набрання чинності відповідним законом.

При цьому, серед іншого у законопроекті передбачено скасувати дію відповідних положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким регулюються особливості отримання суб’єктами господарювання ліцензій на виробництво, експорт/імпорт, оптову та роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до пунктів 23 - 25 частини першої статті 64 та пунктів 20 - 22 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право виробництва, експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим та плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень бюджету (скасування ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів спричинить щорічні втрати доходів державного та місцевих бюджетів від плати за отримання ліцензій у сумі близько 900 млн. грн), а також може призвести до збільшення реалізації контрафактної та контрабандної продукції, ускладнить контроль за легальним їх обігом та зменшить надходження акцизного податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 3766 від 13.01.2016), поданий народними депутатами України Продан О.П., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів в результаті відміни дозвольних документів, за видачу яких справляється відповідна плата).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільськогосподарських (реєстр. № 3851 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Розенблатом Б.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

запровадити з 01.01.2018 року оподаткування податком на додану вартість за ставкою 7 % операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України «соціально значущих» продуктів харчування та сільськогосподарської сировини за визначеним переліком згідно кодів УКТ ЗЕД;

запровадити обмеження щодо неможливості віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними у разі допущених помилок у визначенні індивідуального податкового номера та суми податку за операціями, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

скасувати критерії платників податку, відповідність до яких є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування;

відновити на період до 01.01.2018 року схему спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяла у 2015 році, тобто залишити 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

не застосовувати фінансові санкції за порушення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість до суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. За експертною оцінкою у разі повернення до схеми спецрежиму ПДВ, що діяла у 2015 році, недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільськогосподарських (реєстр. № 3851 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Розенблатом Б.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону (реєстр. № 3784 від 19.01.2016), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Герасимовим А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом запропоновані зміни і доповнення до Земельного і Водного кодексів України та Закону України «Про державний кордон України», якими з метою інженерно-технічного облаштування та належного утримання державного кордону передбачено:

надати в постійне користування земельні смуги завширшки не менше 50 метрів вздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми;

віднести такі ділянки за основним цільовим призначенням до категорії земель оборони;

звільнити Держприкордонслужбу від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури.

Слід зазначити, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Зазначені кошти згідно із частиною другою статті 209 Земельного кодексу України мають цільове призначення та використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель, проведення інвентаризації і нормативної грошової оцінки землі.

Слід зазначити, що зазначена пропозиція призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів та матиме наслідком зменшення відповідних витрат спеціального фонду місцевих бюджетів.

Крім того, Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2016 році, для Адміністрації Держприкордонслужби на сплату земельного податку, обсяг яких обрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних про площу земельних ділянок, їх місцезнаходження тощо. Разом з тим, законодавча пропозиція щодо звільнення Держприкордонслужби від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для потреб охорони державного кордону мінімізує витрати державного бюджету для забезпечення функціонування цієї Служби.

За узагальненим висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, Міністерство не заперечує щодо прийняття зазначеного законопроекту у разі його реалізації у межах бюджетних призначень, затверджених для Держприкордонслужби.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону (реєстр. № 3784 від 19.01.2016), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Герасимовим А.В., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для сплати земельного податку Адміністрацією Держприкордонслужби та зменшує надходження і відповідні видатки спеціального фонду місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» (реєстр № 3875 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Развадовським В.Й., Паламарчуком М.П., Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» і зараховувати поліцейським до стажу служби в Національній поліції:

військову службу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;

службу в державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу;

роботу в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, а також навчальних закладах із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України або на службі в поліції;

час відбування покарання незаконно засудженими особами, які безпосередньо перед притягненням до кримінальної відповідальності працювали, проходили службу, що передбачена у статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того передбачається, що згідно з вимогами Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» порядок обчислення стажу служби в Національній поліції встановлюватиме Міністерство внутрішніх справ.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, в тому числі на виплату пенсій.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до зазначеного законопроекту зауважило, що реалізація його положень буде здійснюватися в межах бюджетних призначень, передбачених для Національної поліції на відповідний рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» (реєстр. № 3875 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Развадовським В.Й., Паламарчуком М.П., Безбахом Я.Я., має вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, належить реалізовувати в межах та за рахунок бюджетних призначень, визначених на відповідний рік для Національної поліції України та Пенсійного фонду України).

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнення до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо посилення соціального захисту сімей військовослужбовців) (реєстр. № 3846 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Пастухом Т.Т. та Сисоєнко І.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується надати право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу дружинам (чоловікам) військовослужбовців, вдові (вдівцю) загиблого або померлого військовослужбовця відповідно до статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Фонду соціального страхування України, чим спричинить додаткове навантаження на видаткову частину бюджету Фонду, що має певні ризики в умовах зниження ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнення до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо посилення соціального захисту сімей військовослужбовців) (реєстр. № 3846 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Пастухом Т.Т. та Сисоєнко І.В., має вплив на показники бюджету Фонду соціального страхування (збільшуючи витрати Фонду в частині виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності).

У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо відновлення пільг (реєстр. № 3814 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пропонується відновити ветеранам праці пільги на безплатний проїзд всіма видами міського і приміського транспорту, а також залізничним, водним, міжміським автомобільним транспортом.

Крім того, запропоновано відновити пільги для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надавши такій категорії громадян право на отримання компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу, а також безплатний проїзд внутріміським транспортом, поїздами і автобусами приміського сполучення та один раз на рік залізним транспортом.

При цьому, пропонується виключити норму, щодо врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні ветеранам праці пільг на першочергове безплатне зубопротезування та при наданні для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною пільг на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, ліків та зубопротезування.

Також, передбачається відновити право на достроковий вихід на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я.

Виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України, яка не буде забезпечена фінансовим ресурсом, оскільки джерел покриття додаткових видатків не визначено.

Разом з тим, зважаючи на те, що видатки, які пов’язані з наданням пільг ветеранам праці та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, згідно підпункту б) пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, законодавча пропозиція також збільшуватиме видатки місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує загальну спрямованість законопроекту на посилення соціальної захищеності осіб похилого віку. Разом з тим, звернуто увагу на доцільність перегляду найближчим часом усього механізму забезпечення соціальними гарантіями незахищених громадян та на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо відновлення пільг (реєстр. № 3814 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів).

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання пошукової діяльності) (реєстр. № 3804 від 21.01.2016), поданого народним депутатом України Є.В. Мураєвим.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури та духовності.

Згідно із законопроектом пропонується у Законі України «Про охорону культурної спадщини» надати визначення термінам пошукова діяльність, та встановити права і обов’язки виконавців пошукових робіт, а також доповнити Закон України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» новою статтею 3¹ «Пошукова робота» з метою виявлення невідомих військових поховань і останків, які не поховано, встановлення імен загиблих і зниклих без вісті під час Другої світової війни 1939 - 1945 років, увічнення їх пам’яті, занесення їх імен та інших відомостей про них до книг Пам’яті і відповідних інформаційних систем.

Реалізація таких положень законопроекту, як відмічено Міністерством фінансів України, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на ведення державного обліку, впорядкування, збереження та утримання поховань осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, перепоховання останків, видання книг Пам’яті, створення відповідних інформаційних систем тощо.

Відтак, до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання пошукової діяльності) (реєстр. №3804 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Є.В. Мураєвим, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видаткової частини).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб’єктів господарювання до об’єктів державного і комунального майна» (реєстр. № 4008 від 03.02.2016), поданий народними депутатами України Солов’єм Ю.І., Кіралем С.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про концесії», «Про доступ до публічної інформації», «Про управління об’єктами державної власності», «Про Фонд державного майна України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» та «Про державний земельний кадастр» з метою забезпечення прозорості і рівності доступу до об’єктів державного і комунального майна зацікавлених осіб з метою оренди, концесії.

Зокрема, законопроектом пропонується збільшити площу нерухомого майна, що може надаватися в оренду державним підприємством (а саме 200 м² у розрахунку на кожен структурний підрозділ). Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, в разі, коли орендодавцем нерухомого майна виступає державне підприємство, то до державного бюджету спрямовується лише 30 відсотків орендної плати, 70 відсотків залишається державному підприємству. В інших випадках відповідно до зазначеної Методики, коли орендодавцем нерухомого майна державних підприємств виступає Фонд державного майна та його регіональні відділення, до державного бюджету надходить 70 відсотків орендної плати, 30 відсотків залишається державному підприємству, на балансі якого перебуває нерухоме майно. Отже, збільшення площі нерухомого майна, орендодавцем якого буде виступати державне підприємство, може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від орендної плати за державне майно.

Поряд з тим, законопроектом пропонується створити єдиний електронний реєстр об’єктів державного та комунального майна із систематизованими даними про технічні характеристики, стан і умови використання (оренда, концесії) таких об’єктів, а також створити системи обліку і контролю наявності та стану використання об’єктів державного та комунального майна. Таким чином, створення такого реєстру та вказаної системи Фондом державного майна та органами місцевого самоврядування потребуватиме технічного, програмного та матеріального забезпечення, що може призвести до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Крім того, законопроектом пропонується передбачити положення, відповідно до якого у випадку, коли об’єктом оренди буде нерухоме майно, до орендаря переходитиме право користування земельною ділянкою або її частиною, на якій воно розміщене та яка необхідна для його обслуговування без необхідності оформлення такого права користування та його оплати, а оплата за користування земельною ділянкою входитиме у вартість оренди нерухомого майна. На думку Мінфіну, внесення запропонованих змін призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від орендної плати за державне майно та місцевих бюджетів від плати за землю, а також може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на створення системи обліку і контролю наявності та стану використання об’єктів державного та комунального майна.

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1-9 розділу І, які набирають чинності з 01.09.2016 року) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб’єктів господарювання до об’єктів державного і комунального майна» (реєстр. № 4008 від 03.02.2016 року), внесений народними депутатами України Солов’єм Ю.І., Кіралем С.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів до державного бюджету від орендної плати за державне майно та місцевих бюджетів від плати за землю, а також може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на створення відповідних реєстру та системи).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про проведення позачергових виборів Новомосковського міського голови (реєстр. № 4002 від 03.02.2016), внесений народними депутатами України Нестеренком В.Г., Сабашуком П.П., Петренком О.М., Усовим К.Г., Гудзенком В.І., Куліченком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується призначити позачергові вибори Новомосковського міського голови (Дніпропетровська область) на 29 травня 2016 року.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Однак, відповідно до статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» фінансове забезпечення позачергових виборів міських голів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з державного бюджету, що передбачається у Законі про державний бюджет для підготовки і проведення позачергових виборів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів» у обсязі 20 млн грн, розподіл яких має здійснюватися згідно з вимогами частини четвертої статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» Центральною виборчою комісією на підставі прийнятих Верховною Радою України постанов про призначення позачергових місцевих виборів.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме збільшення видаткової частини державного бюджету.

При цьому, звертає увагу, що відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 04.02.2016 року № 11 «Про звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо збільшення видатків Державного бюджету України на 2016 рік за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів» у зв’язку із численними зверненнями обласних державних адміністрацій щодо призначення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів, а також враховуючи вже призначені Верховною Радою України та Центральною виборчою комісією на 27 березня 2016 року відповідні місцеві вибори, потреба в додатковому обсязі коштів на поточний рік складає 30 млн гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про проведення позачергових виборів Новомосковського міського голови (реєстр. № 4002 від 03.02.2016), внесений народними депутатами України Нестеренком В.Г., Сабашуком П.П., Петренком О.М., Усовим К.Г., Гудзенком В.І., Куліченком І.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення безкоштовного харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) (реєстр. № 3829 від 27.01.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Гриневич Л.М., Кириленком І.Г., Кременем Т.Г., Гордєєвим А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про охорону дитинства» пропонується забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учнів 5-11 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», тим самим значно розширивши перелік учнів, яким належить таке харчування.

Згідно з чинними положеннями зазначених законів органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Однак, зважаючи, що поточні видатки загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України здійснюються, зокрема, за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, законодавча ініціатива зумовить необхідність вишукання додаткових коштів, насамперед з державного, а також з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України визначає потребу в додаткових коштах з державного і місцевих бюджетів в обсязі понад 1,0 млрд гривень.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення безкоштовного харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) (реєстр. № 3829 від 27.01.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Гриневич Л.М., Кириленком І.Г., Кременем Т.Г., Гордєєвим А.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій споживачам, які є працівниками бюджетних установ» (реєстр. № 3850 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується встановити, що при нарахуванні житлової субсидії (для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг) споживачам, які є працівниками бюджетних установ, сукупний дохід враховується на рівні, що не перевищує рівня мінімального прожиткового мінімуму для сім’ї.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України визначає, що запропонований механізм врахування доходів при призначенні субсидій працівникам бюджетних установ без урахування фактично отримуваних ними доходів та майнового стану сім’ї призведе до збільшення розміру житлової субсидії та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій споживачам, які є працівниками бюджетних установ» (реєстр. № 3850 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку застосування відповідальності до посадових та службових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування (реєстр. № 3869 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Остріковою Т.Г. та іншими,

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з метою встановлення персональної матеріальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання ними посадових обов’язків, Зокрема:

змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства з питань надання адміністративних послуг та визначаються розміри штрафів за такі порушення;

змінами до Кодексу адміністративного судочинства України пропонується встановити обов’язковість судового контролю над виконанням судових рішень та збільшити розмір штрафу до сорока мінімальних заробітних плат /чинна норма – у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат/, який суд, що ухвалив рішення в адміністративній справі, накладає за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту.

Запровадження таких положень законопроекту у разі його прийняття може зумовити збільшення доходів державного бюджету, обсяг якого буде залежати від випадків виявлення порушень та розмірів застосованих штрафних санкцій.

Крім того, змінами до Цивільного кодексу України, законів України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначається обов’язковість звернення до суду державного органу/органу місцевого самоврядування в порядку регресу з позовами про відшкодування збитків, завданих державному/місцевому бюджету. Зазначені пропозиції, як зазначається Мінфіном, не узгоджуються з нормами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими такі звернення до суду можливі за результатами проведеного службового розслідування та встановлення винних посадових осіб.

Поряд з тим, Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів на сплату судового збору державними органами та органами місцевого самоврядування (у разі звернення до суду), розмір якого буде залежати від стягнутих сум за судовими рішеннями про відшкодування шкоди посадовими та службовими особами державних органів/органів місцевого самоврядування. Водночас, внаслідок таких дій можуть зростати надходження судового збору, що є складовою спеціального фонду державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку застосування відповідальності до посадових та службових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, (реєстр. № 3869 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Остріковою Т.Г. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про доповнення статті 1 Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки» (реєстр. № 3743 від 30.12.2015), поданого народними депутатами України Шиньковичем А.В., Бабак А.В. та Марченком О.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується подовжити дію Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки (далі – Програма) на період до завершення здійснення передбачених нею заходів або затвердження нової програми.

У Пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що протягом 2013-2015 років на виконання Програми з Державного бюджету України кошти не виділялись і за інформацією Мінрегіону України більшість із запланованих гуртожитків у власність територіальних громад не передано. При цьому, авторами звернуто увагу, що обсяг фінансових ресурсів на забезпечення Програми становив 1.224 400,1 тис. гривень (з них: з державного бюджету – 612 200,05 тис. грн; з місцевих бюджетів – 612 200,05 тис. гривень).

Водночас, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, чим порушено вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація законопроекту має вплив на показники державного бюджету, посилаючись також на передбачений Програмою обсяг коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект закону про доповнення статті 1 Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки» (реєстр. № 3743), поданим народними депутатами України Шиньковичем А.В., Бабак А.В. та Марченком О.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про процедуру підготовки проекту нової Конституції України (реєстр. № 3781 від 18.01.2016), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Скрипником О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроект встановлює процедуру підготовки та розгляду проекту нової Конституції України за умов ініціювання Українським народом питання необхідності прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі, а також визначає механізм розробки нової Конституції Українським народом через свій орган установчої влади (Конституційні Збори України), який обирається на загальнонародних виборах.

Таким чином, законопроектом пропонується утворити орган влади- Конституційні Збори, що налічують 300 народних представників, які обираються за мажоритарною системою і здійснюють свої повноваження на постійній основі із щомісячною винагородою в розмірі заробітної плати народного депутата України. Такий орган затверджує свій Регламент, що визначатиме організацію внутрішньої роботи, а відтак можливість створення допоміжних структур, що мають забезпечувати діяльність Конституційних Зборів. Поряд з тим такий орган має бути наділений відповідним приміщенням у місті Києві.

При цьому згідно з частиною другою статті 19 законопроекту витрати на підготовку і проведення виборів народних представників здійснюються сере іншого за рахунок коштів Державного бюджету України, а відповідно до статті 53 законопроекту «фінансування Конституційних Зборів відбувається за рахунок грошей з Резервного фонду Кабінету Міністрів України».

Отже для реалізації законопроекту необхідно вишукати значні додаткові ресурси з державного бюджету на проведення виборів до Конституційних Зборів, забезпечення їх діяльності, утримання народних представників, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Про таке зазначається і у пояснювальній записці до законопроекту, де відмічено, що реалізація запропонованого проекту Закону буде потребувати додаткових витрат з Державного бюджету України у випадку початку процедури прийняття нової Конституції України для проведення виборів народних представників та забезпечення діяльності Конституційних Зборів.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, авторами законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо досягнення збалансованості бюджету, що у свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів України вартісної оцінки величини впливу на показники державного бюджету.

Крім того, слід зауважити, що стаття 53 законопроекту суперечить статті 2, частині другій статті 4 та статті 24 Бюджетного кодексу України в частині застосування бюджетної термінології та порядку використання коштів резервного фонду, а її виклад не відповідає вимогам законодавчої техніки.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про процедуру підготовки проекту нової Конституції України (реєстр. № 3781 від 18.01.2016), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Скрипником О.О. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту до другого читання статтю 53 законопроекту виключити, як таку, що суперечить вимогам статті 2, частини другої статті 4 та статті 24 Бюджетного кодексу України в частині застосування бюджетної термінології та порядку використання коштів резервного фонду, встановивши у статті 4 законопроекту правові підстави діяльності Конституційних Зборів, фінансове забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність» (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3796 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність», зокрема, пропонується доповнити статтю 6 цього Закону та встановити, що державне регулювання інноваційної діяльності може здійснюватися шляхом надання інноваційних грантів та забезпеченням кваліфікованими кадровими ресурсами.

Новою статтею 21 законопроекту передбачається, що надання інноваційних грантів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами із залученням Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в рамках пріоритетних напрямів. Передбачається, що такі інноваційні гранти надаються суб’єктам інноваційної діяльності шляхом відшкодування і (або) оплати частини витрат по реалізації інноваційних проектів, та спрямовуються, зокрема, на придбання технологій; проведення науково-дослідних, науково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, підтримку діяльності з виробництва високотехнологічної продукції, патентування в Україні і (або) інших країнах, залучення консалтингових, проектних та інжинірингових організацій тощо.

Також новою статтею 21²пропонується визначити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій на основі наданої суб’єктами інноваційної діяльності інформації має сформувати державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах, за допомогою якого суб’єкти інноваційної діяльності забезпечуватимуться кваліфікованими кадровими ресурсами.

Окрім того, з метою створення належних умов для здійснення інноваційної діяльності, передбачається встановлення тимчасового, до 1 січня 2026 року, особливого режиму оподаткування та митного регулювання.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для надання інноваційних грантів суб’єктам інноваційної діяльності. Крім того, запровадження особливого режиму оподаткування та митного регулювання призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів.

Щодо питання встановлення особливого режиму оподаткування та митного регулювання слід зауважити, що згідно із пунктом 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу, будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу. Відповідно до пункту 9 розділу XXI Митного кодексу України зміни до нього можуть вноситись виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України.

Стосовно формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою для інноваційної діяльності, необхідно відмітити, що відповідно до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» державне замовлення формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та інших державних замовників з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків Державного бюджету України на зазначені цілі.

Слід також зазначити про необхідність узгодження з бюджетним законодавством положень законодавчої пропозиції щодо надання інноваційних грантів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами із залученням Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, зважаючи на повноваження головних розпорядників бюджетних коштів, визначені частиною п’ятою статті 22 Бюджетного кодексу України, зокрема, щодо отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України. Водночас, виходячи із вимог частини другої статті 95 Конституції України, пунктів 6-8 частини першої статті 2, частини першої та другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, повноваження щодо якого визначаються законом про Державний бюджет України на відповідних бюджетний період.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на доходну та видаткову частини державного бюджету.

Водночас, висловлено позицію щодо врегулювання питання надання фінансової підтримки суб’єктами інноваційної діяльності Законом України «Про інноваційну діяльність», зокрема, статтею 19 якого передбачена можливість надання Державною інноваційною фінансово-кредитною установою суб’єктами інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів фінансової підтримки, види якої передбачені статтею 17 цього Закону.

Так, суб’єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом:

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб’єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність» (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (реєстр. № 3796 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.:

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходної частини державного та місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти при опрацюванні законопроекту положення пункту 3.2 розділу І узгодити з вимогами частини другої статті 95 Конституції України, пунктів 6-8 частини першої статті 2, частини першої та другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про молодь» (реєстр. № 3621 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л., Павелком А.В., Унгуряном П.Я., Горбуновим О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою удосконалення системи функціонування вітчизняної молодіжної політики, методів та інструментів її реалізації, реалізація такого законопроекту сприятиме зміцненню інституційної спроможності об’єднань молодих громадян, заохоченню молоді до активної участі в громадському житті, закріпленню європейських підходів до молодіжної політики.

Так, основні завдання, принципи, пріоритетні напрямки діяльності молодіжної політики в Україні пропонується реалізовувати, зокрема, у таких сферах (інституціях) суспільного життя та за такими напрямами:

- культурний розвиток і мобільність молоді, молодіжні обміни /надання права учням або студентам навчальних закладів на безоплатне або пільгове користування об’єктами культури, мистецтва і туризму, сприяння розвитку молодіжного туризму, як внутрішнього (в межах України), так і міжнародного, через встановлення для молодіжних груп пільг у користуванні транспортними, готельними, культурними та іншими послугами, забезпечення мобільності молодих осіб за рахунок загальної доступності для них громадського транспорту, встановлення спеціальних тарифів для можливості вільно користуватися транспортом тощо/;

- освіта, національно-патріотичне виховання і громадянська освіта молоді /підвищення розмірів стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах, встановлення спеціальних стипендій для найбільш здібних студентів вищих навчальних закладів і передбачення виділення коштів на їхнє стажування у провідних вітчизняних та закордонних наукових установах, забезпечення додаткової підтримки (придбання книг, одягу, їжі і т.д.) неповнолітнім молодим особам із малозабезпечених родин, фінансова підтримка професійного навчання викладачів і фахівців із роботи з молоддю з практичних питань участі молоді в суспільному житті, підтримка програм підготовки викладачів і вчителів із метою роботи з молодими людьми шляхом включення нових змістів (соціальні питання, соціальна особистість і інтереси молодих людей) і нових підходів (міжкультурного діалогу, гендерної рівності та посередництва) тощо/;

- здоров’я та фізичний розвиток, статева освіта молоді /розробка та реалізації цілісної національної та місцевих програм медичного обслуговування молоді, що базуються на концепції молодіжної медицини з акцентом на проблеми ВІЛ/СНІДУ, алкогольної, тютюнової та наркотичної залежності, підвищення рівня матеріально-технічної бази медичних інституцій молодіжного спрямування, надання молоді безоплатних медичних послуг первинного характеру; підтримка освітніх цільових програм, що сприяють зміцненню здоров’я, формуванню здорового способу життя через забезпечення грамотності з основ здоров'я та розвитку життєвих навичок; запровадження системи пільг і заохочень для підприємств, що спрямовують частину свого прибутку на розвиток фізичної культури і спорту, будівництво об’єктів фізкультури і спорту, організацію відпочинку, проведення рекреаційних заходів, надання права учням, студентам, неповнолітнім на безплатне та пільгове користування об’єктами фізкультури і спорту тощо/;

- зайнятість і працевлаштування молоді /сприяння працевлаштуванню молоді шляхом пропонування стимулів відповідними податковими пільгами та іншими формами фінансової підтримки для залучення представників приватного сектору, особливо місцевих підприємств; охоплення програмами перекваліфікації та повернення на ринок праці безробітних, які не зареєстровані у центрах зайнятості; сприяння створенню та підтримки місцевих спеціалізованих центрів та організацій (агентства, біржі праці, бюро, бізнес-інкубатори та інші), що здійснюють діяльність для забезпечення зайнятості і працевлаштування молоді; заохочення волонтерства серед молоді за допомогою підтримки організацій, які забезпечують умови для участі молоді в добровольчій діяльності; формування державних механізмів підтримки молодіжного підприємництва; підтримка навчання молодих людей як майбутніх підприємців та менеджерів у галузі менеджменту та управління бізнесом; надання фінансової та іншої підтримки на створення молодими особами або групами молоді підприємств і кооперативів; реалізація інвестицій через пільгові програми кредитування; надання допомоги у вигляді скорочення податків та внесків на період щонайменше одного календарного року для комерційних організацій, створених молодими випускниками незалежно від рівня їхньої освіти; сприяння створенню молодіжних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів для реалізації програми підготовки молоді до підприємницької діяльності, включаючи довгострокове пільгове кредитування, забезпечення виробничими приміщеннями, страхування комерційного ризику тощо; виплата молодим особам, яким виповнилось 18 років, одноразово допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності; встановлення за рахунок коштів, що надходять до місцевого бюджету, пільгової плати за реєстрацію підприємств тощо/;

- молодіжне житло та будівництво /надання цільових адресних субсидій, пільгових довгострокових державних кредитів за рахунок бюджетних коштів на будівництво та придбання житлових будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на створення домашнього господарства; фінансування будівництва житла для молодих сімей через застосування спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків у комерційних банках; створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках тощо/;

- соціальна підтримка вразливої та сільської молоді, молодих сімей /створення соціальних квартир, у яких умови проживання максимально наближені до сімейних; надання фінансової та іншої підтримки молодіжним та іншим громадським організаціям, що діють у сільській місцевості; надання соціальної підтримки неповнолітнім батькам, одиноким неповнолітнім матерям; встановлення пільгового порядку отримання молодими сім'ями землі для ведення селянського (фермерського) господарства; підвищення розмірів допомоги молодим особам на неповнолітніх дітей у урахуванням прожиткового мінімуму тощо/;

- доступ до інформації, правовий захист молоді /надання підтримки центрам інформації для молоді, іншим організаціям, що здійснюють інформаційне обслуговування молодих осіб; інвестування у розробку та підтримку, вдосконалення інформаційних ресурсів із питань загальнодоступної правової, культурної та іншої просвіти молодих осіб; проведення тренінгів із міжкультурної та гендерної освіти для співробітників – консультантів та інших фахівців, які працюють безпосередньо з молодими людьми; надання підтримки громадянам і організаціям у дослідженні молодіжних проблем; розробка та реалізація системи заходів із підвищення правової культури молодих осіб; створення структури для надання психологічної і матеріальної допомоги, впровадження заходів підтримки молодих жертв насильства тощо/;

- молодіжні організації та організації, які працюють із молоддю /здійснення органами державної влади та місцевого самоврядування підтримки молодіжних організацій, їхніх спілок та організацій, зокрема, шляхом сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді; фінансового забезпечення за рахунок коштів відповідних бюджетів на конкурсних засадах програм і проектів, що сприяють соціальному становленню і розвитку молоді та реалізації її суспільно корисних ініціатив; надання дотацій і субсидій; надання у безплатне користування будинків, споруд, земельних ділянок та іншого майна, необхідного для здійснення їхньої статутної діяльності; звільнення від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їхньої символіки тощо/.

Окрім того, пропонується встановити, що з метою ефективної реалізації молодіжної політики органи державної влади та місцевого самоврядування, формують систему організацій і структур, які забезпечують функції координації, адміністрування, експертизи, консультування та дорадчих функцій, інфраструктуру реалізації, аналітику, розроблення й проектування; методичне забезпечення; освітні технології. При організації законодавчої, виконавчої, судової влади і місцевого самоврядування визначаються структура і порядок діяльності їхніх органів (структурних підрозділів), які забезпечують реалізацію молодіжної політики, врахування інтересів молодих осіб та особливостей захисту їхніх прав.

Визначається, що центральний орган виконавчої влади з питань молодіжної політики разом з іншими органами виконавчої влади розробляє, а Кабінет Міністрів України затверджує соціальні норми та нормативи щодо соціального становлення та розвитку молоді, додержання і виконання яких є обов’язковими для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Також положеннями законодавчої пропозиції передбачається створення та функціонування Національного агентства підтримки молодіжних ініціатив, Національної волонтерської служби, молодіжних організацій та Національних і місцевих молодіжних рад, Національної асамблеї молоді, молодіжних центрів та мережі інших державних і комунальних закладів для молоді, Фонду молодіжного житлового кредитування тощо.

Реалізацію таких положень пропонується здійснювати, зокрема, шляхом:

- спрямування на молодіжну діяльність не менше 0,1 % ВВП (за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України потребуватиме виділення з державного бюджету понад 2,3 млрд грн на рік (що більше ніж у 20 разів перевищує обсяги відповідних видатків на 2016 рік);

- спрямування місцевими органами влади не менше 0,1 % загальної суми видатків відповідного місцевого бюджету (за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України майже 300 млн грн з місцевих бюджетів).

- фінансового забезпечення діючих програм з питань молодіжної політики, яке має бути не меншим, ніж 0,1 % видатків чинного Державного бюджету України, щорічного врахування у державному і місцевих бюджетах коштів, що надаються на конкурсних засадах молодіжним організаціям, їх спілкам та організаціям, що не може бути меншим, ніж 0,1 % загальної суми видатків бюджету, належного фінансового забезпечення Національного агентства підтримки молодіжних ініціатив, що передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України як головного розпорядника бюджетних коштів та становить не менше 0,1 % видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік, (за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України зазначене також потребуватиме коштів з державного та місцевих бюджетів у сумі понад 2 млрд грн.);

- отримання фінансової допомоги молодіжними організаціями на адміністративні потреби та на внутрішні заходи з підвищення організаційної спроможності (до 20 % у кошторисах проектів, які подаються для фінансової підтримки з державного чи місцевого бюджету);

- формування резервного фонду у Фонді молодіжного житлового кредитування за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету (кошти від повернення раніше виданих кредитів) для покриття фінансових ризиків тощо.

З огляду на економічну сутність вищезазначених положень, реалізація законодавчої ініціативи призведе до втрат доходів та потребуватиме суттєвих додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Варто зазначити, що вказані вище законодавчі пропозиції щодо встановлення у відповідному законі витрат бюджету потребує узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України.

Крім того, варто зазначити щодо інших неузгодженостей вимогам Бюджетного кодексу України (далі Кодекс):

- визначення Агентства підтримки молодіжних ініціатив головним розпорядником бюджетних коштів, що створюється як самоврядна організація, не відповідає вимогам статті 22 Кодексу, якою такі організації не відносяться до головних розпорядників бюджетних коштів;

- визначення видатків державного бюджету на молодіжну діяльність захищеними статтями видатків бюджету не відповідає статті 7 Кодексу, згідно із якою бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на це, у статті 55 Кодексу захищені видатки загального фонду державного бюджету визначаються виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків, а не за функціональним спрямуванням видатків.

- розміщення Національним агентством підтримки молодіжних ініціатив коштів державного бюджету у вигляді відповідного депозиту у державних банках, відсотки за яким щомісячно протягом року перераховуються для реалізації статутних завдань на банківські рахунки молодіжних організацій, не узгоджуються із вимогами статті 43 Кодексу в частині здійснення розрахунково-касового обслуговування бюджетних установ із застосуванням казначейського обслуговування бюджетних коштів, та вимогами частини дев’ятої статті 13 Кодексу щодо встановлення заборони на відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів.

- надання фінансової підтримки Національному агентству підтримки молодіжних ініціатив, забезпечення діяльності Національної волонтерської служби, національних молодіжних центрів, таборових молодіжних центрів (кемпенгів), надання грантів, державних ендавментів, допомоги молодіжним організаціям та їхнім спілкам на адміністративні потреби та на внутрішні заходи з підвищення організаційної спроможності тощо, не узгоджується із статтями Кодексу, якими визначено видаткові повноваження державного та місцевих бюджетів. Так, статтями 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України встановлено, що з державного бюджету надається фінансова підтримка на державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї; державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (підпункти г) ґ) пункту 9 частини першої статті 87), з місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансову підтримку районних та міських програм і заходів щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (підпункти г) пункту 4 частини першої статті 89) та республіканського Автономної Республіки Крим та обласних програм і заходів з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (підпункти б) пункт 4 частини першої статті 90);

- здійснення фінансового забезпечення діяльності Національного агентства підтримки молодіжних ініціатив за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, виділених міністерствам для реалізації проектів на замовлену ними тематику, коштів місцевих бюджетів, коштів, виділених іншими розпорядниками бюджетних коштів із метою цільового проведення конкурсу за відомчою тематикою не узгоджуються із вимогами статті 85 Кодексу, якою забороняється планувати та здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

- статтями 96 та 97 Кодексу визначені види міжбюджетних трансфертів та перелік трансфертів, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, тобто Кодексом не передбачено можливості виділення органам місцевого самоврядування і молодіжним організаціям субсидії, що має використовуватися для облаштування споруд, перебудови або модернізації обладнання, будівництва та експлуатації національних молодіжних центрів, цільових адресних субсидій повнолітнім молодим особам по кредитах, отриманих ними в комерційних банках на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла;

- положення щодо повноважень центрального органу виконавчої влади з питань молодіжної політики в частині участі у розробці проектів програм економічного і соціального розвитку, проектів відповідних бюджетів для сприяння участі молоді в економічному, соціальному і культурному житті тощо, не відповідають принципу самостійності побудови бюджетної системи, визначеного статтею 7 Кодексу, згідно із яким самостійність місцевих бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

- визначення однією із функцій Державного фонду молодіжного житлового кредитування – формування резервного фонду за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету (кошти від повернення раніше виданих кредитів) для покриття фінансових ризиків, не відповідає вимогам статті 30 Кодексу, якою встановлено, що кошти отримані до спеціального фонду Державного бюджету України від повернення кредитів, наданих з державного бюджету молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, спрямовуються на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом;

Слід зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо молодіжної діяльності), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Крім того, законопроектом пропонується встановити, що органи державної влади та місцевого самоврядування сприяють працевлаштуванню, стабільній та безпечній зайнятості молоді шляхом, зокрема, стимулювання відповідними податковими пільгами та іншими формами фінансової підтримки для залучення представників приватного сектору, надання допомоги у вигляді скорочення податків та внесків на період щонайменше одного календарного року для комерційних організацій, створених молодими випускниками незалежно від рівня їхньої освіти. Водночас, згідно із пунктом 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу, будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу.

Також, передбачається з дня набрання чинності запропонованим законом скасувати дію Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», Законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про молодіжні та дитячі громадські організації», крім того, вносяться зміни до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про зайнятість населення», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про фізичну культуру і спорт», «Про волонтерську діяльність».

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення коштів державного та місцевих бюджетів, загалом зазначається, що законопроект не підтримується у запропонованій редакції і потребує доопрацювання, а також висловлюються зауваження та пропозиції щодо нього.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму узагальнюючому висновку висловлює суттєві зауваження до даного законопроекту та вважає, що враховуючи принцип стислості та економічності законодавства, позитивні напрацювання, які містяться у цьому законопроекті можуть бути оформлені у вигляді змін та доповнень до чинного законодавства, у зв’язку з чим не вбачається потреби у прийнятті окремого закону з порушених питань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про молодь» (реєстр. №3621 від 10.12.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л., Павелком А.В., Унгуряном П.Я. Горбуновим О.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів та потребуватиме суттєвих додаткових витрат державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 01 січня 2018 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при опрацюванні законопроекту врахувати вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу (зокрема, щодо правил планування та встановлення обсягів бюджетних призначень, визначення головних розпорядників бюджетних коштів, захищених видатків, міжбюджетних трансфертів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 3726 від 28.12.2015), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні як одного з шляхів забезпечення конституційних гарантій людини та громадянина на захист своїх законних прав та інтересів. Зокрема, встановлюється, що приватна детективна (розшукова) діяльність це незалежна професійна діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам на платній договірній основі детективних послуг.

При цьому, приватний детектив не може займати будь-яку посаду в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних чи судових органах влади, а для приватних детективних підприємств (агентств) приватна детективна (розшукова) діяльність є основним видом діяльності.

Також, законопроектом визначаються принципи приватної детективної (розшукової) діяльності, види та правовий статус суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності, їх обов’язки, види детективних послуг, що можуть надаватися суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності, встановлюється процедура видачі свідоцтв про право на заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю тощо.

Законопроектом передбачено видачу Національною поліцією України свідоцтв про право на заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю на платній основі.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якими доповнюється перелік документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, у разі державної реєстрації приватного детективного підприємства (агентства).

Вищезазначені заходи державного регулювання приватної детективної (розшукової) діяльності можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету у зв’язку з надходженням платежів, пов’язаних з видачою свідоцтв про право на заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю (плата за надання адміністративних послуг згідно з пунктом 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України є доходами загального фонду державного бюджету) та платою за державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (згідно пунктів 24¹, 24², 25¹ частини другої статті 29, пунктів 36², 36³ частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців зараховується до загального фонду державного та місцевих бюджетів за місцем надання послуг).

Враховуючи те, що згідно пункту 7¹ частини третьої статті 29 та пункту 6¹ частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України 15 відсотків плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань спрямовується на забезпечення функціонування державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, реалізація законодавчої пропозиції призведе до збільшення як доходів, так і видатків спеціального фонду державного бюджету на зазначені заходи.

Статтею 17 законопроекту передбачається, що з метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють приватну детективну (розшукову) діяльність, можуть укладатися відповідні угоди з державними та недержавними закладами освіти. Реалізація такої законодавчої ініціативи збільшуватиме власні надходження державних закладів освіти, що складають спеціальний фонд бюджету і відповідно видатків спеціального фонду на освітню діяльність.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову частину та може збільшити доходну частину державного бюджету у зв’язку із сплатою відповідних податків суб’єктами приватної детективної (розшукової) діяльності, а також зазначено, що вартісна величина впливу на доходну частину державного та місцевих бюджетів буде залежати від кількості суб’єктів приватної детективної діяльності, а також сум податків, що будуть сплачуватися ними до державного і місцевих бюджетів.

Слід зазначити що, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 3726 від 28.12.2015), поданого народними депутатами України Паламарчуком М.П., Кожем’якіним А.А. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, у тому числі за спеціальним фондом бюджету і відповідно може сприяти збільшенню видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (реєстр. № 3821 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Матвієнковим С.А. та Воропаєвим Ю.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується статтю 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» доповнити новим терміном «територія, що не підконтрольна органам державної влади України» (територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення).

Крім того, передбачається норми щодо обмеження проведення реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном поширити лише на території, що не підконтрольні органам державної влади України (діючим законодавством такі норми поширюються на території проведення антитерористичної операції).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на збільшення або зменшення надходжень та витрат бюджету.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить забезпечити належне функціонування органів місцевого самоврядування, наповнення місцевих бюджетів в населених пунктах Донецької та Луганської областей (які на даний час вже підконтрольні українській владі).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (реєстр. № 3821 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Матвієнковим С.А. та Воропаєвим Ю.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів окремих місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях від плати за землю та орендної плати за користування майном).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 3806 від 22.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити режим звільнення від оподаткування митними платежами при ввезенні (пересиланні) на митну територію України власних транспортних засобів працівників дипломатичної служби України, придбаних ними під час перебування за кордоном у довготермінових відрядженнях та проходження дипломатичної служби строком не менше двох років (одного року – у державах з важкими кліматичними умовами) при поверненні в Україну, якщо вони були придбані не менш ніш за півтора роки до завершення строку такого відрядження (півроку – у випадку проходження дипломатичної служби у державах з важкими кліматичними умовами). При цьому, також пропонується обмежити вартість транспортного засобу 30 % (раніше – 50 %) від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв’язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном.

Крім того, передбачається обмежити можливість ввезення транспортного засобу лише однією товарною позицією (легкові автомобілі (8703)) згідно з УКТ ЗЕД (8703) (попередній діючий порядок дозволяв ввезення мотоциклів, вантажних автомашин та інших транспортних засобів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме фінансового забезпечення.

При цьому, за оцінками Міністерства закордонних справ України, наведеними у пояснювальній записці до законопроекту:

за рахунок сплати працівниками дипломатичної служби, які повертаються в Україну після завершення довготермінового відрядження, зборів при розмитненні ввезених ними власних автомобілів, які використовувалися ними у службових цілях, можливе збільшення доходів державного бюджету у середньому на рік на суму 14,9 млн грн;

за рахунок реалізації застарілого службового автотранспорту МЗС можливі додаткові доходи бюджету у сумі 6 млн грн;

можливо скорочення поточних витрат, пов’язаних з утриманням службового автопарку ЗДУ, на суму близько 2,2 млн грн, а також скорочення потреби у капітальних видатках для оновлення автопарку ЗДУ на суму 11,83 млн грн щорічно.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 3806 від 22.01.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного бюджету та зменшення видатків державного бюджету на функціонування закордонних дипломатичних установ залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури (реєстр. № 3868 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Томенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується тимчасово, строком на три роки з дня набрання чинності відповідним законом:

встановити ставки вивізного мита у розмірі 35 євро за тонну на товари, зазначені у пункті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» (діючі ставки у 2016 році 10 євро за тонну);

зупинити дію частини першої статті 9 Закону України «Про металобрухт» в частині реєстрації контрактів на експорт металобрухту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат бюджету та фінансового забезпечення. За даними електронних копій митних декларацій у 2015 році експортовано з України 1,2 млн тонн відходів та брухту чорних металів, зазначених у Законі України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», при цьому до бюджету сплачено 290,6 млн грн вивізного мита.

При цьому, за оцінкою авторів, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту додатково принесе понад 500 млн грн бюджетних надходжень.

Проте, на думку Мінфіну, за відсутності значного збільшення попиту на металобрухт у вітчизняних переробних підприємств, обмеження експорту призведе до зниження закупівельних цін, зниження прибутковості галузі і не сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури (реєстр. № 3868 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Томенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Безпосередній:

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду розміру орендної плати (реєстр. № 3777 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки або граничних розмірів орендної плати, встановлених Податковим кодексом України, розмір орендної плати обчислюється орендодавцем в односторонньому порядку без укладання додаткової угоди до договору оренди.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить підвищити об’єктивність встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що позитивно вплине на наповнення місцевих бюджетів за рахунок орендної плати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на дохідну частину місцевих бюджетів в цілому по Україні визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідної статистичної бази.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду розміру орендної плати (реєстр. № 3777 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки або граничних розмірів орендної плати залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за публічне заперечення тимчасової окупації територій України Російської Федерації (реєстр. № 3771 від 14.01.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та законодавчо визначити протиправність публічного заперечення тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів з таким запереченням. Крім того, змінами до Закону України «Про Службу безпеки України», пропонується надати право Службі безпеки України ініціювати /знімати/ заборону судом на здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання, службові особи яких публічно заперечують тимчасову окупацію, а так само виготовляли та (або) розповсюджували матеріали з таким запереченням, в тому числі і скасування такої заборони, а Кодекс адміністративного судочинства доповнити положеннями щодо порядку розгляду адміністративними судами відповідних звернень Служби безпеки України.

Поряд з цим, пропонується доповнити новою статтею 110-1 Кримінальний кодекс України та встановити кримінальну відповідальність за публічне заперечення тимчасової окупації територій України Російською Федерацією у вигляді накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 5 100 грн до 8 500 грн/ або позбавлення волі на строк до двох років і у разі вчинення службовими особами таких дій повторно, – у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

У зв’язку з встановленням відповідальності за зазначеними правопорушеннями, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Крім того, законодавча пропозиція може збільшити надходження державного бюджету від сплати штрафів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з цим, Міністерства фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту, зазначає, що не заперечує щодо розгляду цього законопроекту за умови його реалізації у межах затверджених бюджетних призначень для Державної пенітенціарної служби України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за публічне заперечення тимчасової окупації територій України Російської Федерації (реєстр. № 3771 від 14.01.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження і витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від покарань, які будуть застосовані).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» (реєстр. № 3742 від 29.12.2015), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими:

передбачити можливість відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства;

запровадити в схемах теплопостачання населених пунктів механізм регламентування, відповідно до якого визначатиметься регламентована територія теплопостачання, в межах якої може діяти тільки конкретна система теплопостачання (або централізована, або автономна, або індивідуальна);

віднести до виключної компетенції сільських, селищних міських рад затвердження схем теплопостачання населених пунктів.

уточнити, що поняття «переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень», за самовільне здійснення яких передбачається адміністративна відповідальність, включає «в тому числі відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води».

Поряд з тим, змінами до статті 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність споживачів за самовільне переобладнання та перепланування (в тому числі самовільне відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води) жилих будинків і жилих приміщень, яка тягне за собою накладення штрафу:

на громадян – від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 1360 грн/ (чинна норма від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – розмір штрафу від 17 грн до 51 грн відповідно);

на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 1700 грн/ (чинна норма від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – розмір штрафу від 51 грн до 119 грн).

Слід зазначити, що адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад розглядаються справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень до дохідної частини місцевих бюджетів від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» (реєстр. № 3742), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення дохідної частини місцевих бюджетів залежно від санкцій, що застосовуватимуться за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (щодо обмеження кількості заступників міністрів) (реєстр. № 3877 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Заставним Р.Й. та Юриком Т.З.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо обмеження кількості заступників міністра трьома особами, один з яких є заступником з питань боротьби з корупцією (у чинному законодавстві немає обмежень щодо кількості заступників міністра).

Згідно з пояснювальною запискою головною ціллю та завданням законопроекту є законодавче обмеження кількості заступників міністрів як складової адміністративної реформи і державної політики щодо скорочення державного апарату і економії бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення діяльності органів виконавчої влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на доходну та видаткову частини бюджетів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (щодо обмеження кількості заступників міністрів) (реєстр. № 3877 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Заставним Р.Й. та Юриком Т.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування центральних органів виконавчої влади залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання відповідних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних умов надання фінансових послуг» (реєстр. № 3856 від 01.02.2016), поданий народним депутатом України Романюком В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що завдяки скасуванню необґрунтованих вимог на придбання РРО, з цих коштів, що залишаться в розпорядженні суб’єктів господарювання, буде відповідно нараховано та сплачено податок на прибуток підприємств (тобто дохідна частина державного бюджету не зменшиться через скорочення податкових платежів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з бюджету, однак запропоноване скасування обов’язкового застосування РРО унеможливіть контроль з боку органів Державної фіскальної служби за обсягами проведених суб’єктами господарювання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти не в касах уповноважених банків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних умов надання фінансових послуг» (реєстр. № 3856 від 01.02.2016), поданий народним депутатом України Романюком В.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» (реєстр. № 4004 від 03.02.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечними кредитами), шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за кредитами в іноземній валюті на національну валюту України – гривню.

При цьому, законопроектом передбачено диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню (від 25 % до 100 % боргу), з врахуванням категорії позичальників та майна, яке придбавалось за рахунок кредиту, а також передбачено списання штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання боргових зобов’язань з 2014 року.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, зокрема, що:

кількість кредитів, отриманих в іноземній валюті на придбання єдиного житла, складає приблизно 37000 на загальну суму близько 1 млрд доларів США;

законопроект забезпечує оптимальний шлях урегулювання питання, що не допустить суттєвого погіршення платоспроможності банківських установ.

Разом з тим, згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України запропонований у законопроекті проекті механізм реструктуризації зобов’язань в іноземній валюті фізичних осіб за іпотечними кредитами порушує баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи значний тягар збитків виключно на банківську систему, що певним чином погіршить фінансовий стан окремих банків та, можливо, збільшить кількість неплатоспроможних банків унаслідок понесених ними збитків.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» (реєстр. № 4004 від 03.02.2016), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо додаткових гарантій відшкодування коштів за вкладами)» (реєстр. № 3801 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується статтю 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнити новим абзацом, встановивши, що тимчасово, у період з 1 квітня 2016 року по 31 грудня 2025 року включно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом та відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, в повному обсязі, а адміністративна рада Фонду в зазначений період часу не має права приймати рішення про встановлення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у сумі 16 млрд грн та у разі необхідності понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду, у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснено аналогічні операції на суму 41,5 млрд грн, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту вважає, що його реалізація не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину бюджету, однак збільшення суми відшкодування коштів за вкладами негативно вплине на фінансові ресурси Фонду та можливість виконання Фондом своїх зобов’язань. Оскільки законопроектом не визначено джерела, за рахунок яких буде здійснено Фондом відшкодування коштів за вкладами в повному обсязі, неможливо прорахувати вартісну величину на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо додаткових гарантій відшкодування коштів за вкладами)» (реєстр. № 3801 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів (реєстр. № 3788 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується розширити перелік місць де забороняється куріння тютюнових виробів, електронних сигарет і кальянів. Крім того, законопроектом передбачається посилити адміністративну відповідальність за куріння у заборонених законом місцях шляхом збільшення у 2 рази розмірів штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачене законопроектом підвищення розмірів штрафів за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях впливатиме на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів (реєстр. № 3788 від 20.01.2016), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони стимулювання продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 3865 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Луценком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується заборонити продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у наборі чи в іншому поєднанні з будь-якою продукцією та/або товарами, а також при здійсненні торгівлі алкогольними напоями заборонити надавати покупцям безкоштовно та/або здійснювати продаж (реалізацію) за будь-якою вартістю інших товарів внаслідок придбання покупцем алкогольних напоїв чи пропонувати покупцям придбати алкогольні напої як умову продажу (чи безкоштовного отримання) інших товарів. Крім того, законопроектом передбачається встановити фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення таких вимог (відповідно 200% вартості товару, але не менше 17 тис. грн, та 170 тис. грн.).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вплив проекту на доходну частину бюджету неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони стимулювання продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (реєстр. № 3865 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Луценком Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно міжнародних угод) (реєстр. № 3445 (доопрац.) від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та Дзюбликом П.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про природно-заповідний фонд України», якими, зокрема, передбачається заборонити використання газу, струму, диму, холодної метальної пневматичної зброї, пасток, приладів нічного бачення, у тому числі тепловізорів, набоїв зі свинцевим шротом при полюванні та добуванні об’єктів тваринного світу; використання тварин як мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях із стрільби; надання фотопослуг з використанням тварин у населених пунктах; спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду засобами, які негативно впливають на стан біорізноманіття і природних екосистем тощо.

Слід зазначити, що доповнення (конкретизація) правил використання (поводження) об'єктів тваринного світу, охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за які відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України передбачається покарання у вигляді штрафів, конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, обмеження або позбавлення волі, може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій і реалізації конфіскованого майна та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно міжнародних угод) (реєстр. № 3445 (доопрац.) від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та Дзюбликом П.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів (реєстр. № 3871 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про молоко та молочні продукти», «Про безпечність та якість харчових продуктів» та заборонити використовувати пальмову олію у виробництві харчових продуктів, зокрема традиційних молочних продуктів.

Крім того, з метою заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів запропоновано викласти у новій редакції статтю 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів» та встановити відповідальність:

- за виробництво, введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, в тому числі харчових продуктів з вмістом пальмової олії, комплектності та упаковки у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб у розмірі від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 1 700 грн/,

- дії вчинені повторно протягом року, – у вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 3400 грн/.

Виокремлення нового адміністративного правопорушення та встановлення адміністративної відповідальності за його скоєння, може зумовити додаткові надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів адміністративного впливу.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту не висловило зауважень та пропозицій до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів (реєстр. № 3871 від 02.02.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнення до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної або теплової енергії) (реєстр. №3819 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М. та Матвійчуком Е.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Кримінальний кодекс України новою статтею 188-2 такого змісту:

«Виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної чи теплової енергії –

караються штрафом до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища,-

караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі до 5 років»

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах покарань засуджених до позбавлення волі.

Разом з тим, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнення до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної або теплової енергії) (реєстр. № 3819 від від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я. Сольваром Р.М. та Матвійчуком Е.Л. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про пошукову діяльність) (реєстр. № 3803 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В

Відмітили:

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею, 92-2 такого змісту:

Проведення без письмового дозволу органу охорони культурної спадщини пошукових земляних (підводних) робіт на території місць бойових дій, місць поховань померлих та загиблих військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутого чи без такої

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про пошукову діяльність) (реєстр. № 3803 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від застосування штрафів за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, згідно чинного законодавства.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород) (реєстр. № 3847 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Мусієм О.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції внести зміни до статтю 186¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши, що:

незаконне носіння знаків державних нагород України, відзнак Президента України, державних нагород іноземних держав, планок, стрічок до цих нагород та інших атрибутів державних нагород та документів до них, а так само виготовлення та носіння знаків нагород, подібних до знаків державних нагород України, відзнак Президента України в такій мірі, що їх можна сплутати, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімум доходів громадян.

ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету, обсяг яких за визначенням Міністерства фінансів України, оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород), (реєстр. № 3847 від 29.01.2016), поданий народним депутатом України Мусієм О.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень.

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), поданого Президентом України (реєстр. №3524 (доопрац.) від 26.01.2016).

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів до суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період.

Реалізація законопроекту, на думку його автора, не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а також не потребує проведення всеукраїнського референдуму та відповідного виділення коштів з державного бюджету для його проведення.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

Разом з тим, законопроектом серед іншого пропонується утворювати відповідно до закону в системі правосуддя органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів /нова частина десята статті 131/.

Поряд з тим, законопроектом пропонується до Конституції України включити положення, згідно з якими судове рішення є обов’язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. /нова стаття 129-1/.

Крім того, у законопроекті передбачається уточнити норми Конституції України щодо фінансового забезпечення суддів: встановити, що у державному бюджету окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя, а розмір винагороди суддів встановлюється законом про судоустрій, а щодо Конституційного суду України у державному бюджеті окремо визначаються видатки на діяльність Суду з урахуванням пропозицій його Голови, а розмір винагороди судді Конституційного суду України встановлюється законом про Конституційний суд України /зміни до статті 130 та нова стаття 148-1/.

Реалізація таких положень може вплинути на показники видатків державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів системи правосуддя залежно від законодавчого врегулювання відповідних питань у спеціальних законах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), поданий Президентом України (реєстр. № 3524 (доопрац.) від 26.01.2016) матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на видатки державного бюджету в частині фінансового забезпечення органів системи правосуддя залежно від впровадження відповідної законодавчої ініціативи, насамперед імплементації відповідних положень в спеціальних законах).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності судді (суддів) за умисне затягування розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою (реєстр. № 3825 від 27.01.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою встановлення відповідальності суддів, а саме:

- кримінальної відповідальності за умисне затягування суддею (суддями) розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою, понад один рік (у вигляді штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 5 100 грн/, виправних робіт, а також обмеження або позбавлення волі);

- кримінальної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (у вигляді штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 5 100 грн/, виправних робіт, або позбавлення волі);

- дисциплінарної відповідальності за умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею затягування розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений (обвинувачені) перебувають під вартою, що призвело до розгляду кримінального провадження за межами розумних строків.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок введення відповідальності у вигляді штрафних санкцій та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності судді (суддів) за умисне затягування розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою (реєстр. № 3825 від 27.01.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення класифікації податків) (реєстр. № 3802 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується віднести рентну плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих податків (згідно з чинною нормою рентна плата належить до загальнодержавних податків).

Слід відмітити, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату належить до доходів загального фонду державного бюджету.

Відповідно до пояснювальної записки метою прийняття законопроекту є, зокрема, підвищення рівня наповнення місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до державного бюджету.

Однак, автором законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2015 рік до загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату (коди 13030700, 13030800, 13030900) у сумі 34,1 млрд грн, що становить 87,8 % річного плану (38,9 млрд грн) або в 2 рази більше їх факту за 2014 рік (16,9 млрд грн.). На 2016 рік планові надходження до державного бюджету таких платежів разом становлять 49,4 млрд грн, що на 44,6 % більше факту за 2015 рік.

Загалом перелік доходів державного і місцевих бюджетів визначені статтями 29, 64, 66, 69, 69-1 і 71 Бюджетного кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 9.3 статті 9 і пункту 10.5 статті 10 Податкового кодексу України зарахування загальнодержавних місцевих податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Отже, прийняття законопроекту не матиме практичного застосування без внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України щодо уточнення переліку доходів державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення класифікації податків) (реєстр. № 3802 від 21.01.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату та збільшення доходів від такого податку місцевих бюджетів у разі прийняття відповідних змін до Бюджетного кодексу України та залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

2. Це рішенні надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету щодо Міністерства аграрної політики та продовольства (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р) /попередньо було заслухано заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальову О.В. та Голову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Лапу В.І. 24 лютого та 9 березня п.р. на робочих засіданнях Комітету/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.02.2016 № 37-15-4/1840 з приводу погодження передачі бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів державного бюджету та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами в межах бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів.

Розпорядженням Уряду від 27.01.2016 № 76-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» визначено наступне:

1) відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", у сумі 493 688,5 тис. грн (видатки споживання – 493 688,5 тис. грн, з них оплата праці – 335 828 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 11 264,1 тис. грн) Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Служба) для здійснення заходів щодо забезпечення її функціонування, завершення реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби, ліквідації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної інспекції з контролю за цінами, визначивши Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідальним виконавцем бюджетних програм, що відкриваються для здійснення зазначених видатків, за якими головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство аграрної політики та продовольства (пункт 1 цього розпорядження Уряду);

2) передати Міністерству аграрної політики та продовольства бюджетні призначення, передбачені у загальному фонді державного бюджету на 2016 рік:

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0421020 "Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів", – у сумі 2 504,3 тис. грн (видатки споживання);

Міністерству економічного розвитку і торгівлі за бюджетними програмами: 1202010 "Керівництво та управління у сфері захисту прав споживачів", – у сумі 5 208,9 тис. грн (видатки споживання – 5 208,9 тис. грн, з них оплата праці – 3 713,3 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 232,7 тис. грн); 1209010 "Керівництво та управління у сфері контролю за цінами", – у сумі 292,6 тис. грн (видатки споживання – 292,6 тис. грн, з них оплата праці – 209,1 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 20,5 тис. грн);

Міністерству охорони здоров’я за бюджетною програмою 2304010 "Керівництво та управління у сфері санітарно-епідеміологічної служби", – у сумі 55 544,8 тис. грн (видатки споживання – 55 544,8 тис. грн, з них оплата праці – 40 484 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 942,3 тис. гривень) (пункт 2 цього розпорядження Уряду);

3) здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства у 2016 році, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 2802010 "Керівництво та управління у сфері ветеринарної медицини та фітосанітарної служби України" на суму 47 856,2 тис. грн (видатки споживання – 47 856,2 тис. грн загального фонду, з них оплата праці – 34 719,6 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 057,3 тис. грн);

зменшення їх обсягу за програмою 2802020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" на суму 56 856,7 тис. грн (видатки споживання загального фонду – 53 856,7 тис. грн, видатки розвитку загального фонду – 3 000 тис. грн);

зменшення їх обсягу за програмою 2802030 "Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби" на суму 376 695,2 тис. грн (видатки споживання загального фонду – 114 545,7 тис. грн, з них оплата праці – 91 132 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 627,7 тис. грн; видатки споживання спеціального фонду – 222 026 тис. грн, з них оплата праці – 90 438,4 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 11 633,3 тис. грн; видатки розвитку спеціального фонду – 40 123,5 тис. грн);

встановлення їх обсягу за бюджетними програмами, відкритими відповідно до пункту 1 цього розпорядження /тобто, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів як відповідальному виконавцю у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства аграрної політики та продовольства/

(пункт 3 цього розпорядження Уряду).

Для здійснення видатків передбачених цим розпорядженням, Міністерству фінансів доручено забезпечити відкриття бюджетних програм Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Загалом, розпорядженням Уряду від 27.01.2016 № 76-р для Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів передбачено видатки державного бюджету у сумі 1 038 647,2 тис. гривень (в т.ч. за загальним фондом – 776 497,7 тис. грн, за спеціальним фондом – 262 149,5 тис. грн) без визначення бюджетних програм.

Інформація щодо бюджетних програм, за якими пропонуються зміни бюджетних призначень, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Необхідно зазначити, що положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р містять невідповідності та неточності з огляду на бюджетне законодавство:

- частиною другою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", може також розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади. Однак, не акцентовано щодо спрямування коштів за цією бюджетною програмою на забезпечення функціонування центральних органів виконавчої влади, утворених з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, що передбачено пунктом 1 розпорядження;

- пункти 1 і 3 розпорядження визначають видатки державного бюджету безпосередньо для Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а пункт 2 цього розпорядження – для Міністерства аграрної політики та продовольства, при цьому, підпункт 2 пункту 4 зазначеного розпорядження передбачає відкриття бюджетних програм Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Тобто, нормами розпорядження не чітко встановлено головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідального виконавця бюджетних програм, хоча зазначене є обов’язковим згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами);

- пунктом 2 розпорядження не визначено цільового спрямування коштів, які передаються Міністерству аграрної політики та продовольства від інших головних розпорядників коштів державного бюджету, що також належить зазначати згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), і не узгоджується із визначенням бюджетного асигнування (пункт 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України), згідно з яким повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття бюджетних зобов’язань на здійснення платежів має кількісні, часові та цільові обмеження;

- видатки державного бюджету, передбачені цим розпорядженням для Держпродспоживслужби, не містять характеристики їх економічної сутності, що належить зазначати згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), і аналогічні вимоги встановлено статтею 40 Бюджетного кодексу України в частині визначення бюджетних призначень головним розпорядником коштів державного бюджету у законі про державний бюджет.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. При цьому, на Службу, що утворюється, покладаються функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

У державному бюджеті на 2016 рік не визначено бюджетних призначень для забезпечення діяльності Служби, хоча Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, а постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 (зі змінами, зокрема, постановою від 30.12.2015 № 1155) «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» з 1 березня 2016 року встановлено граничну чисельність працівників апарату новоутвореної Служби – 303 штатних одиниць та граничну чисельність працівників їх територіальних органів – 9853 штатних одиниць.

У листі Міністерства аграрної політики та продовольства відмічається, що зазначені зміни запропоновані з метою забезпечення здійснення Держпродспоживслужбою повноважень та виконання функцій у сферах компетенції, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442.

Слід зауважити, що звернення Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету з питань бюджету від 12.02.2016 № 37-15-4/1840 щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

На вимогу підкомітету з питань видатків державного бюджету (голова підкомітету – Горбунов О.В.) Міністерством аграрної політики та продовольства України додатково надані пояснення та розрахунки щодо запропонованих змін бюджетних призначень (лист від 23.02.2016 № 37-60-4/2456 надано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Горбунов О.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлені пунктами 1-3 розпорядження Уряду від 27.01.2016 № 76-р передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету, при цьому звернути увагу Уряду, що положення зазначеного розпорядження містять з огляду на бюджетне законодавство невідповідності та неточності, про які зазначено у матеріалах, розданих народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частин шостої і восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України та статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1. Погодити здійснення передачі бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів державного бюджету та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства аграрної політики та продовольства, що визначено пунктами 1-3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», для здійснення заходів щодо забезпечення функціонування Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, завершення реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби, ліквідації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної інспекції з контролю за цінами.

2. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 76-р не містить положень щодо: характеристики економічної сутності видатків, передбачених цим розпорядженням Держпродспоживслужбі (пункти 1-3 розпорядження), цільового спрямування коштів (бюджетних програм чи напрямів використання бюджетних коштів), що передаються Міністерству аграрної політики та продовольства (пункт 2 розпорядження), відповідального виконавця бюджетних програм (пункти 2-3 розпорядження), хоча відповідні вимоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України Янчука А.В. та директора Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України Вишневського А.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства юстиції від 09.03.2016 № 1588/16/1-16 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 3 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 68 600,0 тис. гривень (з них оплата праці – 39 800,0 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 17 000,0 тис. гривень) шляхом зменшення обсягу цих видатків за програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Міністерство юстиції України/ та збільшення обсягу таких видатків за програмою 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Координаційний центр з надання правової допомоги/.

Запропонований перерозподіл видатків державного бюджету передбачається здійснити у зв’язку із ліквідацією відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Уряду як юридичних осіб територіальних органів Міністерства юстиції /на районному та міському рівні/, а також включенням відділів державної виконавчої служби та відділів державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції та утворенням бюро правової допомоги в структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що визначено пунктом 2 цієї постанови Уряду.

Крім того, пунктом 4 вищезазначеної постанови вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів».

Згідно із змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 граничну чисельність працівників Мін’юсту зменшено загалом на 4293 особи, або на 20,3 відсотка, при цьому апарату центрального органу виконавчої влади збільшено на 35 осіб (з 865 осіб до 900 осіб), а територіальних органів зменшено на 4328 осіб (з 20273 осіб до 15945 осіб).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо вказаного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства юстиції, зокрема відмічено, що його реалізація здійснюється у зв’язку з децентралізацією повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та з оптимізацією системи територіальних органів Міністерства юстиції, зокрема, із ліквідацією 586 територіальних органів Міністерства юстиції на рівні міст і районів та утворенням 428 бюро правової допомоги в структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до наданих пояснень видатки для забезпечення формування та функціонування бюро правової допомоги розраховано на 8 місяців (з травня по грудень) 2016 року (штатна чисельність працівників становитиме 1498 осіб, в середньому 3,5 штатні одиниці на одне бюро, розмір середньомісячної заробітної плати в середньому – 3,3 тис. гривень).

Слід зауважити, що відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217) у зверненні Міністерства юстиції до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету містяться обґрунтування щодо обсягів такого перерозподілу, однак наведені розрахунки не деталізовано.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Ванат П.М., Кривенко В.М., Дубневич Б.В., Мельник С.І., Рудик С.Я., Амельченко В.В., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра юстиції України Янчук А.В. та директор Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України Вишневський А.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 3 постанови Уряду від 11.02.2016 № 99 перерозподіл видатків державного бюджету.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99 здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 68 600,0 тис. гривень (з них оплата праці – 39 800,0 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 17 000,0 тис. гривень) шляхом зменшення обсягу цих видатків за програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» та збільшення обсягу таких видатків за програмою 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги».

Голосували: «за» – 14, «проти» – 0, «утрималися» – 3, «не голосували» - 6.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Качура Р.П. про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 18 лютого 2016 року надійшло звернення Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738 щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (електронну версію звернення з щомісячними індикативними показниками та відповідними розрахунками направлено 19 лютого п.р. народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ).

Відповідно до пункту 33 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 914-VIII), включеного до Кодексу Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII, Кабінету Міністрів України доручено погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому, такою нормою Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві;

перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;

для реалізації таких заходів на визначений період до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету міста Києва спрямовуються 50% суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів /ввізне мито, вивізне мито, акцизний податок з ввезених підакцизних товарів (продукції) та ПДВ з ввезених товарів (продукції)/, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях вказаних регіонів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Кабінет Міністрів України затверджує методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з Постановою від 03.02.2016 № 45) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та м. Києві» (копія додається) Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях Волинської, Львівської, Одеської і Чернівецької областей та м. Києва, до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика).

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці, та у разі перевиконання у звітному місяці забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, а також інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів відповідних бюджетів та про використання таких коштів.

Відповідно до Методики для здійснення розрахунків щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів використовуються дані щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди (крім індикативних показників для АР Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, щодо яких використовуються фактичні надходження за останній бюджетний період), а також фактичні надходження відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди від імпорту товарів, митне оформлення яких відповідно до переліку, визначеного Мінфіном, здійснюється Енергетичною митницею. При цьому, розрахунок щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі здійснюється окремо за кожним видом митних платежів.

Варто відмітити, що згідно з додатком №1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» загальний плановий обсяг митних платежів на 2016 р. становить 220 023 млн грн, що на 41 829 млн грн або на 23,5 % більше факту 2015 р., в т.ч.:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 171 200 млн грн, що на 32 434 млн грн або на 23,4 % більше факту 2015 р.;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 29 181 млн грн, що на 4 854 млн грн або на 20 % більше факту 2015 р.;

ввізне мито – 19 276 млн грн, що на 4 593 млн грн або на 31,3 % більше факту 2015 р.;

вивізне мито – 366 млн грн, що на 54 млн грн або на 12,8 % менше факту 2015 р.

Помісячні планові показники митних платежів на 2016 рік, передбачені у розписі доходів державного бюджету на 2016 рік, в основному відповідають динаміці фактичних помісячних надходжень відповідних платежів у 2015 році (виходячи з аналізу питомої ваги кожного місяця у річному обсязі).

За даними звітності Казначейства за січень-лютий 2016 року загальний обсяг надходжень митних платежів до державного бюджету становив 30 230,6 млн грн, що на 1 769,6 млн грн або на 6,2 % більше плану на цей період згідно з розписом.

Порівняльні таблиці щодо показників митних платежів у 2015-2016 роках роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Разом з тим, загальний обсяг щомісячних індикативних показників митних платежів на 2016 рік, поданих листом Мінфіну, становить 216 732 млн грн, що на 3 291 млн грн менше загального планового обсягу митних платежів згідно з додатком №1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». На відповідну суму зменшено індикативні показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), оскільки частина надходжень такого податку не справляється під час митного оформлення товарів і адмініструється податковими органами.

У листі Мінфіну зазначено, що розрахунок щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів здійснено відповідно до Методики та застосовано єдиний підхід для всіх регіонів.

Індикативні показники митних платежів в територіальному розрізі визначені виходячи із помісячних показників таких платежів у розписі доходів державного бюджету на 2016 рік, зменшених на надходження по Енергетичній митниці (загальний обсяг щомісячних індикативних показників по Енергетичній митниці становить 49 886,3 млн грн або 23% загального обсягу щомісячних індикативних показників митних платежів на 2016 рік).

Динаміка загального обсягу надходжень митних платежів у 2013-2016 роках щодо регіонів, які беруть участь в експерименті у 2016 році, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року проводився такий експеримент лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях.

Довідково: за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках вказаного експерименту, становив загалом 546 млн грн (у т.ч. до: Волинської обл. – 104 млн грн; Львівської обл. – 312 млн грн; Чернівецької обл. – 130 млн грн), а використано таких коштів загалом у сумі 317 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 0,3 млн грн, Львівській обл. – 291 млн грн; Чернівецькій обл. – 26 млн грн). При цьому, за 2015 р. доходи загального фонду державного бюджету від митних платежів (без додаткового імпортного збору) становили 178 194 млн грн, що на 0,8 % або на 1 348 млн грн більше річного планового показника.

Детальна інформація про стан реалізації такого експерименту у 2015 році, а також за січень-лютий 2016 року роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Окремо варто звернути увагу, що на пленарному засіданні Верховної Ради 24 грудня 2015 року під час обговорення законопроекту за реєстр. № 3351 «Про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (щодо будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та розбудови пунктів пропуску через Державний кордон України для автомобільного сполучення)» народними депутатами України висловлювалися пропозиції щодо механізмів стимулювання реконструкції автомобільних доріг. За підсумками обговорення Голова Верховної Ради України доручив опрацювати пропозиції народних депутатів України спільно з Мінінфраструктури та Мінфіном і внести на розгляд Верховної Ради узгоджені пропозиції щодо вирішення зазначеного питання /копію доручення від 11.01.2016 №11/9-11 (3484) роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

На виконання зазначеного доручення від Комітету з питань бюджету направлено звернення до Кабінету Міністрів України /копія листа від 14.01.2016 № 04-13/6-14 (7702)/ з проханням доручити відповідним органам виконавчої влади спільно проаналізувати порушені питання і за результатами такого аналізу надати Комітету узгоджену позицію Уряду щодо їх врегулювання.

При цьому, Мінінфраструктури листом від 18.01.2016 № 343/25/10-16 запропоновано провести узгоджувальну нараду, залучивши до участі в ній народних депутатів України, представників Мінінфраструктури та Мінфіну з метою внесення на розгляд Верховної Ради узгоджених пропозицій щодо забезпечення дорожньої галузі необхідним фінансовим ресурсом. В свою чергу, Мінфін листом від 21.01.2016 № 31-11230-02-2/2089 повідомив, що в разі створення робочої групи Міністерство прийме участь в опрацюванні пропозицій щодо механізмів стимулювання реконструкції автомобільних доріг.

У цьому зв’язку слід зауважити, що з початку дії експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах пройшло недостатньо часу (менше півроку) для здійснення ґрунтовної оцінки ефективності цього експерименту в контексті розвитку дорожньої галузі та аналізу фінансових наслідків для державного бюджету. Відтак, поширення цього експерименту на інші або всі регіони України та його продовження на 2017 рік або середньострокову перспективу доцільно визначати за результатами опрацювання підсумків проведення такого експерименту хоча б за рік.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Деркач А.Л., Кривенко В.М., Скорик М.Л., Дубневич Б.В., Унгурян П.Я., Левченко Ю.В., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Шевченко О.Л., Іщейкін К.Є., народний депутат України Кіссе А.І., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П. та начальник відділу аналізу та прогнозування митних платежів Державної фіскальної служби Антонюк Н.Г.

Насамперед дискусія велася щодо окремих питань Методики та проведених на її основі розрахунків щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів. Зокрема, у ході обговорення висловлювалися зауваження щодо доцільності застосування індикативних показників наростаючим підсумком, залишення на І квартал попередньо доведених індикативних показників, розрахованих за Методикою, яка застосовувалася у вересні-грудні 2015 року.

Зважаючи на те, що під час обговорення висловлювались протилежні пропозиції з приводу прийняття рішення щодо даного питання (погоджувати або не погоджувати), Голова Комітету Павелко А.В. запропонував повернути щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік на доопрацювання з урахуванням проведеного обговорення і поставив таку пропозицію на голосування, що було підтримано більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Повернути щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік, подані згідно із листом Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738, на доопрацювання з урахуванням проведеного обговорення.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. щодо додаткового розгляду питання про погодження змін до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 41).

Відмітили:

За зверненням народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету запропоновано додатково розглянути питання про погодження змін до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік (постанова КМУ від 04.02.2016 № 41), що викликано таким.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 17 лютого 2016 року (протокол № 49) ухвалив рішення погодити зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіл її частини між обласними бюджетами у 2016 році в обсязі 500 000 тис. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727».

Згідно із зазначеною постановою:

– внесено зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам, згідно з якими визначається, що у 2016 році дотація розподіляється кількома етапами, а також акцентовано, що формульний розрахунок розподілу дотації між місцевими бюджетами у 2016 році не застосовується;

– затверджено розподіл частини стабілізаційної дотації між обласними бюджетами в обсязі 500 млн гривень та доручено обласним державним адміністраціям здійснити розподіл таких коштів між обласними бюджетами та бюджетами міст обласного значення для спрямування на видатки на професійно-технічну освіту (при цьому Мінфіном інформується, що дотація не передбачається для бюджетів міст обласного значення-обласних центрів, однак у постанові не встановлено ніяких обмежень щодо наступного розподілу стабілізаційної дотації).

Водночас, Комітет звернув увагу Уряду, що 4 лютого 2016 року Верховною Радою прийнято закони України:

1) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти (законопроект за реєстр. № 3831-2), згідно з яким передбачається, що видатки на професійно-технічну освіту здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і міських бюджетів (міст обласного значення-обласних центрів, міст Києва та Севастополя), а також за рахунок освітньої субвенції (в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти) та субвенції з державного бюджету на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах;

2) про внесення змін до Закону про державний бюджет на 2016 рік (законопроект за реєстр. № 3830-3), згідно з яким передбачається надати субвенцію з державного бюджету обласним бюджетам, бюджету м. Києва та бюджетам міст обласного значення – обласним центрам на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах у обсязі 997,9 млн грн за рахунок відповідного зменшення стабілізаційної дотації та збільшити для таких бюджетів обсяг освітньої субвенції на 877,9 млн грн за рахунок розподілу частини її резерву.

За вимогами Регламенту Верховної Ради України підписані Головою Верховної Ради України прийняті закони направлені Президенту України 5 лютого 2016 та 9 лютого 2016 відповідно.

Відповідно до норм статті 94 Конституції України :

«Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений».

Однак, на сьогодні такі закони не підписані Президентом України.

З огляду на наведене та беручи до уваги, що прийняті закони містять пропозиції, відмінні від задекларованих Урядом, виникає питання практичної реалізації постанови Уряду за № 41 до підписання Президентом України зазначених законів щодо фінансового забезпечення професійно-технічної освіти.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Крулько І.І., Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Деркач А.Л., Рудик С.Я., Скорик Л.М., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П., Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Слобожан О.В., міський голова міста Славута Хмельницької області Сидор В.Б., які основним питанням дискусії поставили доцільність надання Комітетом погодження щодо проведеного Урядом розподілу коштів на забезпечення функціонування закладів професійно-технічної освіти до отримання Верховною Радою України офіційної позиції Президента України щодо відповідних Законів.

Внаслідок обговорення, за пропозицією Голови Комітету, народні депутати України – члени Комітету визначилися щодо доцільності прийняття остаточного рішення із зазначеного питання на черговому засіданні Комітету.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Стародубцева О.Є. про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 3560 від 30.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект розроблено з метою приведення положень Бюджетного кодексу України у відповідність із Законом України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (проект якого за реєстр. № 3559 був базовим законопроектом і поданий Урядом одночасно з даним законопроектом).

Законопроектом передбачається внесення змін до пунктів 44 і 45 частини першої статті 29, пункту 40 частини першої статті 64, пункту 30 частини першої статті 66 та пункту 17 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів в частині уточнення назви платежів, пов’язаних із закупівлями, а саме пропонується слова «пропозиції конкурсних торгів» та «Законом України «Про здійснення держаних закупівель» в усіх відмінках замінити словами «тендерної пропозиції» та «Законом України «Про публічні закупівлі» у відповідному відмінку.

При цьому до пункту 46 частини другої статті 29, пункту 41 частини першої статті 64, пункту 31 частини першої статті 66 та пункту 18 частини першої статті 69 Кодексу не вносяться зміни, оскільки назва відповідного платежу є універсальною, виходячи із практики здійснення закупівель за бюджетні кошти, і не потребує приведення у відповідність із Законом України «Про публічні закупівлі».

Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено, зокрема, що:

за подання скарги до органу оскарження справляється плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України /останній абзац частини першої статті 18/;

кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі, якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їх об’єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їх об’єднань). При цьому розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3% – у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією /частини перша і п’ята статті 24/;

кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їх об’єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їх об’єднань). При цьому розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 % вартості договору /частини друга і третя статті 26/.

У попередніх роках аналогічні платежі справлялися у відповідних розмірах.

Зокрема, згідно із місячною звітністю про виконання бюджетів вказані платежі у 2015 році надійшли:

до державного бюджету – 7 899,5 тис. грн плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та 0,5 тис. грн коштів, отриманих від учасника – переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику – переможцю;

до місцевих бюджетів – 34,5 тис. грн коштів, отриманих від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Крім того, у законопроекті передбачено, що відповідний закон набиратиме чинності одночасно із Законом України «Про публічні закупівлі» (цей Закон набрав чинності з 19 лютого 2016 року).

Разом з тим, у Законі України «Про публічні закупівлі» встановлено, що:

він вводиться в дію з 1 квітня 2016 року – для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників /пункт 1 розділу IX/;

з 1 квітня 2016 року Закон України «Про здійснення державних закупівель» не застосовується до центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання /пункт 3 розділу IX/;

втрачають чинність з 1 квітня 2016 року Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» та з 1 серпня 2016 року Закон України «Про здійснення державних закупівель» /пункт 5 розділу IX/.

У зв’язку з цим, Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики (лист від 19.02.2016 № 04-16/20-103(40072)) зазначає, що пункт 1 розділу ІІ законопроекту за реєстр. № 3560 потребує доопрацювання, інакше виникне законодавча колізія (в частині бюджетних коштів для здійснення закупівель) на період до втрати чинності законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Таким чином, щодо закупівель за бюджетні кошти Закон України «Про публічні закупівлі» вводиться в дію в два етапи: з 01.04.2016 р. – для центральних органів виконавчої влади, які є розпорядниками коштів державного бюджету; з 01.08.2016 р. – для інших розпорядників коштів державного бюджету та всіх розпорядників коштів місцевих бюджетів. Отже, за таких умов відповідні платежі за державним бюджетом (мова йде про зміни до статті 29 Кодексу у законопроекті) у період з квітня до серпня п.р. мають діяти одночасно у двох редакціях, що не відповідає принципу юридичної визначеності правової норми.

Слід також звернути увагу, що закон щодо державних закупівель неодноразово приймався у новій редакції, при цьому іноді із зміною назви (а саме Закон України від 22.02.2000 р. № 1490-III «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», закони України від 01.06.2010 р. № 2289-VI і від 10.04.2014 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель», Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі»), і таке може відбуватися надалі.

Враховуючи наведене та з метою забезпечення узгодженості правових норм доцільно назви платежів щодо закупівель, до яких законопроектом вносяться зміни, викласти в універсальній формі (тобто без посилань на конкретний закон або його окремі статті), яка застосована для іншого платежу щодо закупівель згідно із пунктом 46 частини другої статті 29, пунктом 41 частини першої статті 64, пунктом 31 частини першої статті 66 та пунктом 18 частини першої статті 69 Кодексу.

Поряд з тим, до Комітету з питань бюджету 15.03.2016 р. надійшли пропозиції від народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету Дубневича Б.В., Іщейкіна К.Є., Крулька І.І., Горбунова О.В., Рудика С.Я. про доповнення законопроекту положеннями щодо заміни слова «півріччя» словом «кварталу» у другому реченні частини сьомої статті 78 Кодексу, а також виключення слів «державного значення» в абзаці першому пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, що має сприяти більш ефективному виконанню місцевих бюджетів.

Зазначене потребує викладу законопроекту в уточненій редакції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (висновок від 07.12.2015 № 16/3-1772/3560(303912)) вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу та звертає увагу на те, що він має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 3559.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку (лист від 08.02.2016 р. № 04-19/16-7343) зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у своєму висновку (лист від 11.12.2015 р. № 04-17/10-1501(310538)) звертає увагу, що положення законопроекту не суперечать законодавству ЄС, законопроект носить технічний характер та безпосередньо пов’язаний з законопроектом за реєстр. № 3559, який не суперечить acquis ЄС, однак формально не узгоджується із зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.

Міністерство фінансів України (лист від 21.12.2015 р. № 31-06210-03-2/38729) підтримує законопроект та зазначає, що реалізація його положень не потребує додаткових бюджетних коштів.

За підсумками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3560 прийняти у доопрацьованій Комітетом редакції за основу та в цілому як закон (проект доопрацьованого законопроекту разом з порівняльною таблицею додається).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра фінансів Качур Р.П. та представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Стародубцев О.Є.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену Головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію, яка була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 3560 від 30.11.2015 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти у доопрацьованій Комітетом редакції за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3500 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року в абзаці першому частини дев’ятої статті 16 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) змінити назву Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» на «Про ринки капіталу та інші регульовані ринки».

Зазначеною нормою Кодексу установлено, що умови випуску та обігу державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, визначаються з урахуванням Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Зокрема, цим Законом визначені загальні засади щодо емісії, розміщення та обігу державних облігацій України (стаття 10), облігацій місцевих позик (стаття 9), казначейських зобов’язань України (стаття 11) та державних деривативів (стаття 15-1).

Насамперед, слід зазначити, що законопроект є похідним від поданого тими ж авторами іншого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498 від 20.11.2015), яким передбачено з 01.01.2017 р. внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», «Про інститути спільного інвестування», «Про депозитарну систему України», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ряду інших законодавчих актів.

Згідно з пояснювальною запискою до базового законопроекту за реєстр. № 3498 метою його розробки є створення передумов для підвищення ефективності і функціональності ринків капіталу та інших регульованих ринків в Україні, в першу чергу шляхом комплексного врегулювання питань функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів і законодавчого регулювання інфраструктури регульованих ринків, що є вкрай важливим та відповідальним завданням на сучасному етапі розвитку української економіки, зважаючи на важливість її інтегрування у європейську та світову економічну спільноту.

При цьому, базовим законопроектом за реєстр. № 3498 пропонуються комплексні зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», пов’язані серед іншого з уточненням та розширенням термінології, унормуванням укладання і виконання деривативів, удосконаленням функціонування ринків капіталу та інших регульованих ринків, а також зміною назви цього Закону на «Про ринки капіталу та інші регульовані ринки». Слід відмітити, що зазначеним законопроектом не передбачено змін до вищенаведених норм цього Закону щодо державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою. Відтак, немає підстав для внесення інших змін до Кодексу, крім передбаченої законопроектом за реєстр. № 3500 зміни назви вказаного Закону у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3498.

Варто відмітити, що Комітет з питань фінансової і банківської діяльності (який є відповідальним за розгляд законопроекту базового законопроекту) на своєму засіданні 10.12.2015 р. розглянув законопроект за реєстр. № 3498 і рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання, про що повідомлено Комітет з питань бюджету з проханням розглянути законопроект за реєстр. № 3500 на найближчому засіданні Комітету згідно із зверненням заступника Голови Комітету Р.Є. Демчака.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку /лист від 11.12.2015 р. № 16/3-1805/3500(309274)/ також звертає увагу, що законопроект системно пов’язаний із законопроектом за реєстр. № 3498 і є похідним від нього, та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 3498, адже в разі неприйняття останнього розгляд поданого законопроекту втрачає сенс.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 08.12.2015 р. № 31-14030-02-2/37496/ зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, та пропонує підтримати законопроект, який має розглядатися одночасно із законопроектом за реєстр. № 3498.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у своїй довідці /лист від 04.12.2015 р. № 08103/27840/НК/ зазначає, що підтримує законопроект.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 25.12.2015 р. № 04-19/17-7198/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 23.12.2015 р., протокол № 54).

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

За результатами розгляду у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету, Голова підкомітету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету): рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3500 прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3498 з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятому законопроекті за реєстр. № 3498 зміненої назви відповідного закону та/або набрання чинності таких змін.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3500 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498) з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятому законопроекті за реєстр. № 3498 зміненої назви відповідного закону та/або набрання чинності таких змін.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації» (реєстр. № 3663 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується частину другу статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) доповнити новим пунктом 2-1, згідно з яким до доходів загального фонду державного бюджету передбачається включити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації.

Насамперед, належить відмітити, що у чинному податковому законодавстві не передбачено такого платежу і законопроект є похідним від інших законопроектів тих же розробників «Про нульову декларацію» (реєстр. № 3661 від 17.12.2015) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації» (реєстр. № 3662 від 17.12.2015).

Законопроектом за реєстр. № 3661 запроваджується режим подання нульової декларації фізичними особами – резидентами. Такий режим передбачає звільнення від юридичної відповідальності фізичних осіб за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за будь-який період до дня набрання чинності відповідним законом.

Реалізація зазначеного режиму передбачається шляхом добровільного подання фізичними особами нульової декларації про належні їм доходи, інше майно, майнові права, які одержані (оформлені) з порушенням законодавства, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за місцем проживання фізичної особи (за межами України через закордонні дипломатичні установи України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України), протягом 12 місяців з дня набрання чинності відповідним законом, а також сплати податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання податкової декларації.

Крім того, згідно із законопроектом за реєстр. № 3661 суб’єкту подання нульової декларації держава гарантує, що проти нього не порушуватиметься кримінальна справа, не розпочинатиметься провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення вказаного законодавства. Також держава гарантує звільнення декларантів від обов’язку щодо надання інформації про джерела походження задекларованих об’єктів оподаткування і нерозголошення відомостей про суб’єкта подання нульової декларації та іншої інформації, що міститься в нульовій декларації, без письмової згоди такого суб’єкта.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 3661 погоджується з необхідністю залучення додаткових коштів в економіку України, однак висловлює ряд зауважень до законопроекту (зокрема, в умовах, коли у громадян досить низька довіра до державної влади і судів, починати вирішувати проблему легалізації тіньових доходів не на часі; у законопроекті відсутній механізм відмежування майна, майнових прав, отриманих внаслідок інших правопорушень; запропоновані проектом положення можуть призвести до повної безкарності осіб, які отримали певні кошти, майно чи валютні цінності незаконним шляхом).

Крім того, Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект за реєстр. № 3661 не підтримується у запропонованій редакції, як такий, що потребує доопрацювання (зокрема, запропоноване декларування готівкових коштів потребує особливого механізму декларування, оскільки особа може задекларувати певну суму готівкових коштів і одразу передати її пов’язаній особі для повторного декларування, що створить штучну легалізацію коштів, які очікується отримати у наступних періодах без сплати податків та зборів).

Законопроектом за реєстр. № 3662 передбачається:

тимчасово встановити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації (протягом 2 років з дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію»);

визначити платниками податку суб’єктів подання нульової декларації, які задекларували доходи, інше майно, майнові права;

встановити ставки податку /від 1 до 5 % залежно від вартості об’єкта, задекларованого у нульовій декларації/;

звільнити доходи, інше майно, майнові права, зазначені у нульовій декларації платника податку, з яких сплачено податок, від оподаткування іншими податками, зборами протягом двох років.

На думку ГНЕУ, законопроект за реєстр. № 3662 не містить цілісного механізму справляння вказаного податку та не визначає повною мірою всі його елементи (зокрема, неясно, яка періодичність сплати нового податку; не надано виключний перелік податків та зборів, які не сплачуватимуть платники податків, які надали нульову декларацію).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект за реєстр. № 3662 не підтримується. Зокрема, Мінфін вважає, що реалізація режиму звільнення від оподаткування задекларованих об’єктів іншими податками, зборами, а також від нарахування і сплати з об’єкту оподаткування штрафних (фінансових) санкцій, застосування інших заходів, передбачених Податковим кодексом України, протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію», може призвести до втрат податку на доходи фізичних осіб внаслідок відчуження об’єктів, задекларованих в нульовій декларації, дискримінації по відношенню до сумлінних платників цього податку.

Таким чином, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 3663 належить розглядати лише після прийняття в цілому як законів законопроектів за реєстр. № 3661 та № 3662, оскільки у разі неприйняття останніх внесення відповідних змін до Кодексу втратить будь-який сенс, на що також звертають увагу ГНЕУ і Мінфін.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 3663, реалізація його положень надасть можливість наповнити додатковими доходами державний бюджет, залучити тіньові кошти у реальну економіку держави і поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 3663 /лист від 01.02.2016 р. № 16/3-119/3663(22282)/ вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати експертний висновок Уряду, оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України проведення фінансової політики забезпечує Кабінет Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту /лист від 07.09.2015 р. № 31-11210-04-2/28062/ зазначає, що законопроект передбачає механізм, який дасть змогу збільшити бюджетні надходження, але його доцільно розглядати у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3662.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 08.02.2016 р. № 04-19/17-7643/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

За результатами розгляду у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету, Голова підкомітету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету): рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3663 прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому законопроектів за реєстр. № 3661 і № 3662 з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятих законопроектах за реєстр. № 3661 і № 3662 найменування відповідного податку.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації» (реєстр. № 3663 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому проектів законів України «Про нульову декларацію» (реєстр. № 3661) і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації» (реєстр. № 3662) з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятих законопроектах за реєстр. № 3661 і № 3662 найменування відповідного податку.

Голосували: «за» - одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулька І.І. про прийняття рішення щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати

Відмітили:

На засіданні Комітету з питань бюджету 17 лютого 2016 року було заслухано інформацію Голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулька І.І. щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

Проект рішення та відповідні матеріали з цього питання були роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на такому засіданні Комітету.

За підсумками обговорення цього питання Комітет з питань бюджету вирішив взяти дану інформацію до відома та доручити вищевказаному підкомітету терміново додатково опрацювати дане питання та внести доопрацьований проект ухвали на найближче засідання Комітету з питань бюджету.

Враховуючи наведене, підкомітетом з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету уточнено проект ухвали лише в частині переліку кандидатів, які рекомендуються та не рекомендуються на посади членів Рахункової палати.

Підсумовуючи, Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати розданий проект рішення (проект рішення та матеріалами з цього питання додаються), а саме:

затвердити:

висновки Комітету щодо кожного кандидата відповідно до яких Верховній Раді рекомендувати 30 кандидатів на посади членів Рахункової палати та не рекомендувати 36 кандидатів;

Регламент розгляду Верховною Радою питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати;

проект Постанови Верховної Ради «Про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати» та рекомендувати Верховній Раді невідкладно його прийняти після призначення нового складу Рахункової палати;

– рекомендувати Верховній Раді врахувати зазначене рішення Комітету при розгляді відповідного питання, а також запросити на пленарне засідання Верховної Ради з цього питання 30 кандидатів, яких рекомендує Комітет на посади членів Рахункової палати;

– направити Верховній Раді зазначене рішення Комітету, включаючи відповідні висновки Комітету окремо щодо кожного кандидата разом з вказаними відомостями про нього, а також звернути увагу народних депутатів на необхідність дотримання ними вимог законодавства про заборону розголошення персональних даних щодо кандидатів;

– Голові підкомітету Крульку І.І. за підсумками розгляду Верховною Радою питання щодо призначення нового складу Рахункової палати забезпечити передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради оригіналів документів кандидатів, яких призначено членами Рахункової палати, повернути кандидатам, яких не призначено членами Рахункової палати, подані ними документи на відповідний конкурс, а також інформувати Рахункову палату щодо кандидатів, яких не призначено членами Рахункової палати, але які висловили бажання працювати в апараті Рахункової палати в ході співбесід у Комітеті з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України - члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., Шкварилюк В.В. та Амельченко В.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену Головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити:

висновки Комітету з питань бюджету щодо кожного кандидата на посади членів Рахункової палати, відповідно до яких рекомендувати Верховній Раді України 30 кандидатів на посади членів Рахункової палати (а саме: Андрієнка Я.П., Богуна В.П., Буханевича О.М., Герулу Т.І., Дроздовського Л.П., Косінова С.А., Кривіцького В.Б., Кужель О.В., Лепака Р.І., Лук’янчука Р.В., Майснера А.В., Мовчана О.В., Невідомого В.І., Огня Ц.Г., Олійника Д.С., Осачук Л.Г., Пацкана В.В., Пилипенка В.П., Пліса Г.В., Продан О.П., Пукір Ю.Г., Руденка В.С., Сидоровича Я.М., Скидан А.В., Слободяник Ю.Б., Стефанюка І.Б., Судницина Ф.С., Шаха Г.А., Шулежко М.Я., Яременка О.С.) та не рекомендувати Верховній Раді України 36 кандидатів (а саме: Васильєву С.М., Вербенського М.Г., Гаврилюка В.А., Галабудську Т.М., Георгіянову Т.Л., Горбач М.Л., Гурін Л.М., Данилишина А.А., Дроздовську О.С., Зазимко О.І., Зварич О.В., Зеленого О.Л., Клима І.В., Ковалевську Л.І., Коваленка С.П., Кравченко О.О., Круша Д.В., Куйбіду Т.Я., Лиса І.М., Новиченко В.В., Петренка О.О., Проненка В.М., Радіонова Ю.Д., Рев’юк О.Д., Соловарову К.В., Стародуба Ю.В., Тищенка Д.О., Триндяка Т.М., Угрина І.Б., Ціпана П.К., Чайку В.В., Чудного О.В., Чумакову І.Ю., Шиндель Ю.І., Яковенка І.В., Яремчука І.М.);

Регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати;

проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати» та рекомендувати Верховній Раді України невідкладно його прийняти після призначення нового складу Рахункової палати.

2. Рекомендувати Верховній Раді України врахувати зазначене рішення Комітету при розгляді питання щодо призначення членів Рахункової палати, а також запросити на пленарне засідання Верховної Ради України з цього питання 30 кандидатів, яких рекомендує Комітет з питань бюджету на посади членів Рахункової палати.

3. Направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету з питань бюджету, включаючи відповідні висновки Комітету окремо щодо кожного кандидата разом з відомостями про нього /копії таких документів: паспорта, трудової книжки, дипломів про освіту, автобіографії, декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за попередній рік, мотиваційного листа, довідки про результати спеціальної перевірки, а також копії відомостей про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, та відомостей про судимість кандидата (у разі їх наявності як окремих документів)/.

При цьому, звернути увагу народних депутатів України на необхідність дотримання ними вимог законодавства про заборону розголошення щодо кандидатів на посади членів Рахункової палати персональних даних про фізичну особу, визначених Законом України «Про захист персональних даних», та відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом.

4. Голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крульку І.І. за підсумками розгляду Верховною Радою України питання щодо призначення нового складу Рахункової палати забезпечити:

передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради України оригіналів документів кандидатів, яких призначено членами Рахункової палати;

повернення кандидатам, яких не призначено членами Рахункової палати, подані ними документи на відповідний конкурс /з дотриманням вимог статті 58 Закону України «Про запобігання корупції»/;

інформування Рахункової палати щодо кандидатів, яких не призначено членами Рахункової палати, але які висловили бажання працювати в апараті Рахункової палати в ході співбесід у Комітеті з питань бюджету.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 6.

9. Слухали:

Інформацію Голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. про звіт Рахункової палати за 2014 рік

Відмітили:

Відповідно до статті 35 Закону України від 11.07.1996 № 315/96-ВР «Про Рахункову палату» Рахункова палата не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України щорічний письмовий звіт Рахункової палати про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Разом з тим, такий Закон з 09.08.2015 р. втратив чинність у зв’язку з прийняттям в новій редакції Закону України від 02.07.2015 р. № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – новий Закон).

Згідно із статтею 30 нового Закону Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Таким чином, у 2015 році з об’єктивних причин подання звіту Рахункової палати за 2014 рік не могло бути виконано з дотриманням положень статті 30 нового Закону щодо звітування Рахункової палати за 2014 рік.

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету 3 грудня 2015 р. надійшов для опрацювання Звіт Рахункової палати за 2014 рік (далі – Звіт) (лист Голови Рахункової палати від 26.11.2015 р. №19-2270). За інформацією Рахункової палати Звіт було роздано народним депутатам України 25 грудня 2015 року перед початком пленарного засідання. При цьому Звіт розміщено на офіційному сайті Рахункової палати 11 січня 2016 року.

Відповідно до матеріалів Звіту у звітному періоді діяльність Рахункової палати була спрямована на реалізацію завдань та положень, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про Рахункову палату», Бюджетним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами України.

Основними напрямами контрольно-аналітичної діяльності Рахункової палати у 2014 році були: фінансова та бюджетна політика; доходи державного бюджету; правове забезпечення; соціальна політика; наука та гуманітарна сфера; оборона та правоохоронна діяльність; промисловість, виробнича інфраструктура та державна власність; АПК, природоохоронна діяльність та надзвичайні ситуації; державний борг, міжнародна діяльність та фінансові установи; використання коштів державного бюджету в регіонах.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за
2009 – 2014 роки, підготовлена у секретаріаті Комітету, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В межах компетенції Рахунковою палатою у звітному періоді здійснено 760 контрольно-аналітичних та експертних заходів (складено актів і довідок), за результатами яких підготовлено 123 звіти (для порівняння: у 2011-2013 роках було здійснено відповідно 1002, 896 і 955 таких заходів). Загалом перевірено 744 об'єкти (перелік наведено у додатку 2 до Звіту). За наслідками проведення таких заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 540 вихідних документів (звітів, висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків), а також для відшкодування втрат і збитків, заподіяних державному бюджету.

Зокрема, до Верховної Ради України надіслано 124 документи, Президенту України – 7, народним депутатам України – 24, Кабінету Міністрів України – 107, Генеральній прокуратурі України – 29 документів.

У частині здійснення аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою підготовлено і надано Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за 2013 рік, І квартал, І півріччя і 9 місяців 2014 року, а також висновки за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

За результатами перевірок використання бюджетних коштів на виконання 18 державних цільових програм або окремих їх напрямів Рахунковою палатою підготовлено 22 звіти (19 відсотка їх загальної кількості).

На засіданнях Колегії Рахункової палати розглядалися контрольно-аналітичні питання, підготовлені на виконання доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Крім того, за рішенням Колегії Рахункової палати на основі матеріалів контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та роздано народним депутатам у сесійній залі 6 інформаційних бюлетенів Рахункової палати (перелік наведено у додатку 1 до Звіту).

Представники Рахункової палати впродовж року взяли участь у 32 засіданнях комітетів Верховної Ради України, на яких було розглянуто 48 питань за результатами здійснених Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів. Разом з тим, у Звіті не відмічено, що представники Рахункової палати приймають участь в майже усіх засіданнях Комітету з питань бюджету.

У ході проведення Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 і 119 Бюджетного кодексу України, порушень бюджетного законодавства (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів державного бюджету та державних цільових фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 22,5 млрд грн. (для порівняння у 2013 році – 17,9 млрд грн.), з яких незаконне використання коштів, у тому числі нецільове, становило 5,3 млрд грн. (у 2013 році – 4,9 млрд грн.), неефективне – 14,3 млрд грн. (у 2013 році –13 млрд грн.), порушення адміністрування доходів – 2,9 млрд грн. (у 2013 році – 10 млн грн., оскільки відповідні повноваження Рахункової палати були поновлені з вересня 2013 року).

В результаті протягом 2013-2014 років Рахунковою палатою забезпечено повернення коштів до державного бюджету та попереджено неефективне використання бюджетних коштів на загальну суму близько 4 млрд гривень.

Рахунковою палатою протягом 2014 року для прийняття рішення до Генеральної прокуратури України було передано загалом 29 матеріалів за результатами 38 проведених контрольно-аналітичних заходів, у тому числі: за рішенням Колегії Рахункової палати - 15 матеріалів, за запитами Генеральної прокуратури – 14 матеріалів. На підставі цих матеріалів органами прокуратури заявлено позови про стягнення заборгованості, збитків та штрафних санкцій на загальну суму близько 14,4 млн грн., відкрито 7 кримінальних проваджень за ознаками злочину, 10 матеріалів приєднано до вже відкритих кримінальних проваджень.

Згідно з матеріалами Звіту Рахунковою палатою протягом 2014 року через засоби масової інформації підготовлено і розповсюджено 103 офіційних повідомлень щодо результатів здійснення Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів. Загалом у засобах масової інформації впродовж року було оприлюднено 3619 матеріалів, пов'язаний з діяльністю Рахункової палати або посиланням на неї (у 2013 році – 9461).

Крім того, слід відмітити, що відповідно до нового Закону Рахункова палата, зокрема, має розміщувати на своєму офіційному веб-сайт щорічний звіт Рахункової палати одночасно із поданням його Верховній Раді (частина перша статті 30), а також регулярно розміщувати у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» таку інформацію: інформацію про свою діяльність, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), плани роботи та рішення Рахункової палати (частина друга статті 30), Регламент Рахункової палати та зміни до нього (частина друга статті 28), рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об’єктом контролю (частина третя статті 36). Однак з часу набрання чинності цим Законом (з 9 серпня 2015 року) вказана інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Рахункової палати не у повному обсязі (наприклад, Регламент Рахункової палати та зміни до нього на офіційному веб-сайті Рахункової палати досі не розміщені).

Поряд з тим, Рахункова палата, яка є головним розпорядником коштів державного бюджету, не у повній мірі дотримується вимог статті 28 Бюджетного кодексу України щодо оприлюднення на своєму офіційному сайті паспортів бюджетних програм (включаючи зміни) та звітів про виконання паспортів бюджетних програм.

Також з вересня 2015 року запроваджено вимогу щодо оприлюднення кожним головним розпорядником коштів державного бюджету на своєму офіційному сайті бюджетних запитів, включаючи інформацію про мету, завдання та очікувані результати, яких передбачається досягти при виконанні бюджетних програм не пізніше ніж через три дні після подання Верховній Раді України проекту закону про Державний бюджет України (частина друга статті 28 Бюджетного кодексу України), однак наразі Рахунковою палатою не розміщено її бюджетний запит на 2016 рік.

Відповідно до Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата у 2014 році здійснювала міжнародне співробітництво шляхом участі у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів фінансового контролю ІNTOSAI та ЕUROSAI, подальшої розбудови зв’язків з вищими органами фінансового контролю (далі – ВОФК), поглиблення співпраці з міжнародними організаціями.

Невід’ємним елементом двостороннього співробітництва з ВОФК іноземних держав було проведення паралельних аудитів, що здійснювалося в рамках укладених угод про співробітництво. Загалом за час діяльності Рахунковою палатою укладено 24 рамкові угоди про співробітництво з ВОФК іноземних держав.

При цьому важливою складовою міжнародного співробітництва для Рахункової палати є участь її працівників у навчальних заходах, організованих ІNTOSAI, ЕUROSAI та ВОФК іноземних держав.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (із внесеними змінами) бюджетні призначення Рахунковій палаті на 2014 рік затверджені за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) в сумі 81 997,1 тис грн., видатки проведено в обсязі 77 935,8 тис грн., що становить 95 відсотків бюджетних призначень (довідково: у 2012 році видатки проведено в обсязі 85488,3 тис грн., у 2013 році – 97904,7 тис гривень).

Однак, у розділі Звіту «Фінансове і матеріально-технічне забезпечення» не наведено інформації про обсяги використання Рахунковою палатою коштів державного бюджету, у тому числі в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, з відповідними поясненнями.

При цьому, проаналізувавши розміщений на офіційному веб-сайті Рахункової палати паспорт бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010), слід зауважити, що для покращення планування та оцінки діяльності Рахункової палати на основі результативних показників вбачається за доцільне переглянути результативні показники за цією бюджетною програмою, насамперед, в частині показників якості, передбачивши показники, які дозволять відстежити вплив Рахункової палати щодо реагування об’єктів контролю на рішення Рахункової палати за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та, як наслідок, стан врахування об’єктами контролю відповідних рішень Рахункової палати.

Станом на кінець 2014 року фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 432 особи (або 78,5 відсотка від затвердженої штатної чисельності), з них 405 – державні службовці. У центральному апараті Рахункової палати працювала 331 особа, у територіальних управліннях – 101. Порівняно з 2013 роком загальна кількість працівників зменшилась на 48 осіб.

У 2014 році виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 10 департаментів, а також функціонувало 7 територіальних управлінь. При цьому протягом 2014 року було припинено функціонування територіального управління Рахункової палати по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю (у м. Севастополь), а місцем тимчасового розташування територіального управління Рахункової палати по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк) визначено м. Димитров Донецької області.

Слід звернути увагу, що в контексті реалізації нового Закону доцільно посилити взаємовідносини Рахункової палати з Комітетом з питань бюджету. Згідно із частиною першою статті 25 нового Закону, зокрема, на засіданнях Рахункової палати мають право бути присутніми народні депутати України.

Таким чином, Рахунковій палаті слід запровадити завчасне повідомлення Комітету з питань бюджету про засідання Рахункової палати (дату, час і місце проведення) з питаннями порядку денного, що розглядатимуться, для забезпечення участі у таких засіданнях народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету (за їх бажанням). В свою чергу Комітет з питань бюджету протягом останніх років постійно запрошує представників Рахункової палати на свої засідання.

Підсумовуючи, Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету таке рішення: Звіт Рахункової палати за 2014 рік взяти до відома та надати рекомендації Рахунковій палаті відповідно до проекту ухвали (що роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а також поінформувати Голову Верховної Ради про розгляд відповідного звіту.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2014 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) забезпечити оприлюднення у повному обсязі на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформації, визначеної Законом України від 02.07.2015 № 576-VIІI «Про Рахункову палату» та статтею 28 Бюджетного кодексу України;

2) забезпечити включення до наступних звітів Рахункової палати інформації про обсяги використання Рахунковою палатою коштів державного бюджету, у тому числі в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, з наданням належних пояснень;

3) переглянути результативні показники бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010), оновивши, насамперед, показники якості та передбачивши показники, які дозволять відстежити вплив Рахункової палати на стан врахування об’єктами контролю їх рішень за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

4) інформувати Комітет з питань бюджету у разі несвоєчасного та не в повній мірі реагування державних органів влади, установ та організацій на рішення Рахункової палати за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

5) завчасно повідомляти Комітет з питань бюджету про засідання Рахункової палати (дату, час і місце їх проведення) та питання порядку денного, що розглядатимуться.

3. Поінформувати Голову Верховної Ради України про розгляд Комітетом з питань бюджету Звіту Рахункової палати за 2014 рік.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 6.

10. Різне.

10.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. щодо оприлюднення аудіозапису засідання Комітету з питань бюджету на веб-сайті Комітету.

Відмітили:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», іншими законами України, Регламентом Верховної Ради України та постановами Верховної Ради України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» визначено, що комітети інформують громадськість про свою діяльність, зокрема, шляхом оприлюднення протоколів та стенограм засідань комітетів та слухань у комітетах. На сайті Комітету з питань бюджету розміщуються протоколи та стенограми засідань.

Відповідно до Положення про веб-ресурси Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19 травня 2015 року № 699, до основних інформаційних ресурсів веб-сайту Комітету Верховної Ради України включається також аудіозапис засідання Комітету.

Таким чином, комітети Верховної Ради України мають оприлюднювати аудіозаписи своїх засідань.

Згідно з Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 6 березня 2015 року № 360 здійснення аудіозапису засідань комітетів покладено на секретаріати комітетів Верховної Ради України.

При цьому, у залі засідань Комітету (вул. Банкова, 6-8, кімн. 510), де вже створено технічні умови для аудіозапису, секретаріат Комітету з питань бюджету матиме можливість здійснювати аудіозапис засідань Комітету (у разі проведення засідань Комітету в інших приміщеннях, такої можливісті не буде).

Враховуючи наведене, Комітету з питань бюджету доцільно визначитися щодо розміщення аудіозапису засідань Комітету (які проводяться у зазначеному залі засідань Комітету) на веб-сайті Комітету з питань бюджету.

В обговорені питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Крулько І.І.

Зважаючи на необхідність додаткового опрацювання порушеного питання за результатами обговорення вирішено повернутися до розгляду зазначеного питання на черговому засіданні Комітету з питань бюджету.

10.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо участі у публічному представленні звіту про виконання Закону про Державний бюджет України на 2015 рік.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що до Комітету з питань бюджету надійшло запрошення Міністерства фінансів України (роздано народним депутатам – членам Комітету), взяти участь у публічному представленні звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України за 2015 рік», яке відбудеться у п’ятницю 18 березня п.р. о 15-00годині у приміщенні Міністерства фінансів.

Такий захід здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу України.

У разі виявлення бажання взяти участь у даному заході члени Комітету мають повідомити секретаріат Комітету не пізніше 17 березня п.р.

10.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо організації виїзних засідань Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. за пропозиціями голів підкомітетів з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. та з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. поставив на голосування питання про підтримку проведення виїзних засідань Комітету з питань бюджету 1 – 2 квітня 2016 року у місті Полтаві, 7 – 8 квітня 2016 року у місті Кіровограді.

Проведення таких заходів було підтримано народними депутатами – членами Комітету одноголосно.

10.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про відзначення роботи народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та працівників секретаріату Комітету.

Відмітили:

Беручи до уваги значну роботу, проведену Комітетом з питань бюджету та його секретаріатом в період роботи Верховної Ради України восьмого скликання із забезпечення прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесення змін до нього, Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», низки законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, які спрямовані на здійснення реформи децентралізації влади, оптимізації видатків бюджету та удосконалення бюджетних процедур, нової редакції Закону України «Про Рахункову палату», опрацювання і підготовки проектів постанов щодо розгляду Верховною Радою України звіту Уряду про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, а також здійснення заходів з контролю за виконанням щорічних законів про державний бюджет, пропонується:

1) погодити звернення від імені Комітету до Голови Верховної Ради про порушення ним клопотання щодо нагородження народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету державними нагородами за особисту активну участь у створенні законодавчої бази з питань бюджетної політики, високопрофесійне виконання своїх обов’язків та вагомий внесок у державне будівництво, формування системи ефективної та політично відповідальної влади і здійснення соціально-економічних реформ;

2) порушити клопотання про відзначення Грамотою Верховної Ради України завідувача секретаріату Комітету та заступників завідувача секретаріату.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію щодо порушення клопотання про відзначення:

орденом «Князя Ярослава Мудрого» – 4 ступеня – Куліченка Івана Івановича, 5 ступеня – Павелка Андрія Васильовича, Ваната Петра Михайловича, Шкварилюка Володимира Васильовича, Дубневича Богдана Васильовича;

орденом «За заслуги» – 2 ступеня – Рудика Сергія Ярославовича, 3 ступеня – Горбунова Олександра Володимировича, Гордєєва Андрія Анатолійовича, Іщейкіна Костянтина Євгеновича, Крулька Івана Івановича, Шевченка Олександра Леонідовича, Унгуряна Павла Якимовича;

Грамотою Верховної Ради України – завідувача секретаріату Комітету Ватульова А.В. та заступників завідувача секретаріату Книшенко І.Ф. і Фещук С.Л.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Надіслати звернення від імені Комітету з питань бюджету до Голови Верховної Ради про порушення ним клопотання щодо нагородження народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету державними нагородами:

2. Порушити клопотання про нагородження завідувача секретаріату Комітету з питань бюджету Ватульова А.В. та заступників завідувача секретаріату Комітету Книшенко І.Ф. і Фещук С.Л. Грамотою Верховної Ради України, направивши відповідне звернення та витяг з протоколу цього засідання на ім’я Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України