Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №59 від 21 травня 2016 року

м. Ужгород Закарпатської області,

площа Народна, 4 (мала зала заідань. ІІ поверх)

Головує:  Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 15 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Больбат О.О., Кушнір О.В., Криволап М.К., Кочергіна Н.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Керівники та посадовці центральних органів виконавчої влади,

громадських організацій

Керівники та посадовці місцевих органів виконавчої влади

та органів місцевого самоврядування області

Керівники структурних підрозділів облдержадміністрації,

територіальних органів міністерств і відомств України в області

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Вступне слово

  1. Місцеві бюджети Закарпатської області в умовах бюджетної децентралізації: стан, проблеми та перспективи у 2015 – 2016 роках.

  2. Про фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг Закарпатської області.

  3. Про державну підтримку пріоритетних інвестиційних проектів – складових економічного і соціального розвитку Закарпатської області.

  4. Про стан реалізації Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса.

  Обговорення

5. Різне.

Про обрання голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Верховної Ради України восьмого скликання.

До початку розгляду питань порядку денного із вступним словом виступили:

Павелко Андрій Васильович – голова Комітету з питань бюджету, який, серед іншого, поінформував, що Комітет, розуміючи важливість здійснюваних бюджетних перетворень, продовжує започатковану у минулому році практику вивчення їх дієвості. Члени Комітету вже мали нагоду відвідати Дніпропетровську, Запорізьку, Івано-Франківську, Кіровоградську Львівську, Одеську, Полтавську, Херсонську, Черкаську та Чернігівську області, окремі з них двічі, і можна констатувати, що бюджетна децентралізація дозволила місцевим бюджетам у 2015 році отримати до загального фонду доходи з приростом у 42 відсотки.

На нинішньому засіданні за ініціативою Крулька Івана Івановича заплановано обговорити бюджетні проблеми і перспективи розвитку Закарпаття – наймолодшої, але особливої області України, яка поєднала культури європейських країн, зберігши свою автентичність, і визнана міжнародним товариством найпривабливішим для розвитку туризму регіоном. Закарпаття як центр Європи є своєрідним "коридором" України для залучення інвестицій та зміцнення економічних зв’язків, тому сталий розвиток регіону є запорукою добробуту держави.

Загалом висловив сподівання на конструктивну та продуктивну роботу Комітету для сприяння вирішенню нагальних проблемних питань області для її випереджального розвитку.

Москаль Геннадій Геннадійович – голова Закарпатської обласної державної адміністрації, який відмітив, що таке засідання на теренах області відбувається вперше і є сподівання на його позитивні результати, та детально зупинився на нагальних питаннях розвитку регіону, зокрема, зазначивши про такі проблеми:

– для розвитку економіки, туристичної галузі найголовніше наявність належної інфраструктури, насамперед, розвинутої дорожньо-транспортної інфраструктури та якісних доріг, що потребує значного додаткового ресурсу;

– недостатнє фінансове забезпечення галузей соціально-культурної сфери, професійно-технічної освіти, харчування учнів початкових класів, придбання шкільних автобусів, перевезення пільгової категорії громадян, надання пільг для житлових субсидій населенню на оплату комунальних послуг;

– відновлення  преференцій для спеціальної економічної зони «Закарпаття» з метою зростання економіки;

– розвиток гірських територій області, статус яких отримало більше третини населених пунктів сьогодні в області, з метою залучення ними інвестицій;

– децентралізації повноважень та ресурсів для спроможного місцевого самоврядування.

Крулько Іван Іванович – голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати, який зробив наголос на необхідності врегулювання питань з інвестиційної привабливості регіону, зазначивши, зокрема, що зважаючи на мультинаціональність і географічну близькість до Європи та надзвичайно високий туристичний потенціал, регіон оцінюється як один з найперспективніших для залучення міжнародних інвестицій. А з точки зору автомобільного транспорту область сьогодні є воротами для Європейського Союзу в Україні – відтак, першочерговим є пошук ресурсів на вирішення проблеми будівництва та ремонту автомобільних доріг. Крім того, звернув увагу на питання реалізації одного з важливих інвестиційних проектів у місті Хуст (реконструкція міського стадіону), а також обов’язкової державної підтримки виконання робіт з берегоукріплення берегу річки Тиса у Тячівському та Рахівському районах області.

Висловивши вдячність народним депутатам України – членам Комітету та іншим народним депутатам України від Закарпатської області за можливість проведення виваженої розмови, відмітив важливість такого заходу для реалізації пріоритетів розвитку області.

Даневич Микола Володимирович – заступник Міністра молоді і спорту України, який, зокрема, відмітив увагу Комітету до реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з реконструкцією спортивних об'єктів у Закарпатській області, а також проінформував, що на даний час покращилася робота з фінансовим забезпеченням дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Когут Ігор Олегович – директор Програми USAID «Рада: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», який розповів про завдання Програми та роль у проведенні цього засідання, зазначивши, що таке відкрите засідання – це елемент відкритості парламенту, це посилення інституційної спроможності парламенту, зокрема в аспекті контрольної функції, це якісна відкрита площадка, діалоговий такий майданчик між місцевим самоврядуванням, місцевою владою і найвищим представницьким законодавчим органом країни. І висловив сподівання на плідне обговорення важливих питань порядку денного: щодо децентралізації, доріг, інвестицій, інфраструктури тощо.

Бортко Йосип Йосипович – заступник голови Закарпатської обласної ради, який наголосив на необхідності успішного впровадження реформи місцевого самоврядування та зупинився на проблемних питаннях децентралізації, а саме щодо передачі значних повноважень і компетенції від органів центральної влади органам місцевого самоврядування без належної передачі відповідного фінансового ресурсу, а також звернув увагу на важливості розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва, оскільки область має офіційно встановлені партнерські зв’язки з 14 країнами Євросоюзу. Поряд з тим підкреслив, що державної підтримки потребує вирішення найбільш актуальних проблемних питань області: розвиток дорожньої інфраструктури, реалізація інвестиційних проектів в рамках державного фонду регіонального розвитку, відновлення спеціальних режимів господарської діяльності та реальної дії Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», розбудова пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури.

Гордєєв Андрій Анатолійович – голова Херсонської обласної державної адміністрації, який звернув увагу, що питання соціально- економічного розвитку областей майже однакові – є проблеми інфраструктурні, є проблеми дорожні, є проблеми децентралізації і оптимізації, та запросив до співпраці Закарпатську область, щоб вирішувати, впроваджувати в життя та обмінюватися досвідом з ряду питань, насамперед, таких як збільшення туристичного потенціалу, збільшення інвестиційного потенціалу. При цьому відмітив позитивні результати підтримки Комітету з питань бюджету у питаннях реалізації інвестиційних пропозицій для розвитку регіонів.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Закарпатської обласної державної адміністрації Лазара П.Д. про стан виконання місцевих бюджетів в умовах бюджетної децентралізації: стан, проблеми та перспективи у
2015 – 2016 роках.

Відмітили:

Проведення бюджетної децентралізації, реформування міжбюджетних відносин у 2015 році в цілому для місцевих бюджетів області мали позитивні наслідки:

- у 2015 році всі бюджети міст обласного значення та зведені бюджети районів виконали дохідну частину;

- надходження до загального фонду місцевих бюджетів області у 2015 році зросли у порівнянні з 2014 роком на 50,9 %, або більше отримано на 606,4 млн грн (для прикладу: у 2014 році порівняно з 2013 надходження зросли на 7,6 %, 2013 році порівняно з 2012 на 4,7 %);

- завдяки змінам, внесеним до Бюджетного та Податкового кодексів України у 2015 році місцеві бюджети області додатково отримали надходжень на загальну суму 396,1 млн грн;

- вперше за декілька останніх років у 2015 році виконання планових показників доходів місцевих бюджетів не забезпечено тільки у 24 місцевих бюджетах із 351 (6,8 % загальної кількості місцевих бюджетів, що входили до складу зведеного бюджету області, у 2014 році – не виконали 35 бюджетів, у 2013 – 100 бюджетів);

- зменшилась кількість місцевих бюджетів, які отримували короткотермінові позики на покриття тимчасових касових розривів;

- у 2,5 раза збільшилися вільні залишки коштів на рахунках загального фонду місцевих бюджетів.

Позитивна динаміка виконання дохідної частини місцевих бюджетів і в поточному році. За січень-квітень 2016 року до загального фонду місцевих бюджетів області мобілізовано податків, зборів та інших доходів у сумі 783,1 млн грн, що становить 145,1 % затвердженого плану, понад план надійшло 243,3 млн гривень.

Разом з тим, заходи з бюджетної децентралізації посилили фінансову залежність бюджетів органів місцевого самоврядування з малою чисельністю населення, віддалених від районних центрів і розташованих в гірській місцевості та збільшили навантаження на місцеві бюджети, а найбільше на обласний.

Зокрема, на місцеві бюджети передано заклади професійно-технічної освіти, ветеринарної медицини, залізничних лікарень, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, не вирішене питання компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та надання інших пільг, проведення видатків на придбання шкільних автобусів та харчування учнів початкових класів, тобто видатки, які раніше фінансувались з державного бюджету, або відповідних субвенцій з держбюджету, або враховувались у міжбюджетних трансфертах, на сьогодні це близько 280,0 млн гривень.

Відтак, потребують врегулювання за державної підтримки такі проблемні питання місцевих бюджетів області у 2016 році:

1) незабезпеченість видатків на оплату праці та енергоносіїв становить 196,8 млн грн, у тому числі на виплату заробітної плати з нарахуваннями – 183,9 млн грн, на оплату енергоносіїв і комунальних послуг – 12,9 млн гривень. З них, за рахунок освітньої та медичної субвенцій додатково необхідно 32,4 млн грн та 74,1 млн грн відповідно.

Слід зазначити, що у держбюджеті на 2016 рік для місцевих бюджетів області затверджено обсяг освітньої субвенції менший ніж у 2015 році на 4,2 відсотка (на 80,2 млн грн), медичної – на 5,1 відсотка (на 73,0 млн грн). При цьому, внаслідок поетапного зростання розміру мінімальної заробітної плати та відповідно посадових окладів видатки на оплату праці зросли у середньому на 13,6 відсотка.

2) у 2016 році 16 професійно-технічних навчальних закладів передані на утримання з місцевих бюджетів без належного фінансового ресурсу (необхідно 150 млн грн). Особливо гострою є ситуація у місті Мукачево. До кінця року для забезпечення потреби в коштах на ПТНЗ у м. Ужгород та Мукачево необхідно додатково майже 50,0 млн гривень;

3) питання фінансового забезпечення гарантованих державою громадянам пільг з послуг зв’язку та на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Потребує погашення кредиторська заборгованість із зазначених пільг за 2015 рік у сумі 4,8 млн грн. На 2016 рік потреба в коштах на зазначені цілі складає близько 40,0 млн гривень;

4) недостатність коштів на фінансування заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення;

5) недостатність коштів для надання пільг та житлових субсидій населенню (на оплату комунальних послуг), заборгованість із зазанчених виплат на 1 травня 2016 року в області становить – 558,2 млн гривень;

6) незабезпеченість потребт в коштах на оплату праці з нарахуваннями працівникам місцевих державних адміністрацій - у сумі 60,8 млн грн, у зв’язку із зростанням розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році».

Загалом інформація із зазначеного питання наведена у розданих  народним депутатам України – членам Комітету матеріалах та на адресу Комітету направлене відповідне звернення обласної державної адміністрації.

Заслухавши доповідь, Голова Комітету Павелко А.В. вніс пропозицію заслухати доповіді з усіх питань порядку денного і затим провести загальне обговорення  порушених питань, яку підтримали присутні на засіданні члени Комітету.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг в Закарпатській області Поповича М.М. про фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг Закарпатської області.

Відмітили:

За географічним розташуванням Закарпатська область межує з 4 країнами Євросоюзу: Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею. На державному кордоні із вказаними країнами діють 9 міжнародних пунктів пропуску: 3 – із Словаччиною, 4 – із Угорщиною та 2 – із Румунією.

Транзитний вантажо-пасажирський потік автотранспорту через територію області від зазначених пунктів пропуску здійснюється 4-ма автомобільними артеріями через 4 гірські перевали Карпат. Зокрема, по автодорозі Київ-Чоп – Латірський перевал, по автодорозі Львів-Самбір-Ужгород – Ужоцький перевал, по автодорозі Мукачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів –Яблунецький перевал, по автодорозі Долина-Хуст –Торунський перевал. Мережа решти автодоріг області забезпечує зв’язок із наведеними дорогами всіх населених пунктів області.

На балансі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області знаходиться 3347,8 км доріг загального користування, з яких 904,7 км – державного значення та 2443,1 км – дороги місцевого значення, 62 % від загальної протяжності розташовані у гірській місцевості з 26 гірськими перевалами. Більше половини автодоріг проходять вздовж річок і потічків та перетинають їх, а тому на дорогах нараховується 1298 мостів, загальною протяжністю 22922 п.м., і за їх протяжністю область займає друге місце у державі. Все це підкреслює складність в утриманні вказаних доріг та агресивний вплив на них природних факторів. Для збереження доріг, як державної власності, та забезпечення їх працездатності і безпеки руху вкрай необхідне належне фінансове забезпечення.

На сьогодні належить вирішити ряд проблем:

1. Ремонт автомобільної дороги Н-09 Мукачево - Рахів - Богородчани – Івано-Франківськ - Рогатин - Бібрка - Львів.

Дана автодорога у Закарпатській області має загальну протяжність 209 км і є найдовшою. Проходить через 6 районів та сполучає автодорогу Київ-Чоп з Івано-Франківською областю. Вона є основним сполученням з міжнародними пунктами пропуску «Вилок» (Угорщина), «Дяково» (Румунія), «Солотвино-Сігету Мармацієй» (Румунія), з курортно-рекреаційними зонами (Кваси, Шаян), гірськолижними базами і курортами, такі як «Драгобрат» і «Буковель» (зі сторони Закарпаття), територією Карпатського біосферного заповідника, із заповідником «Долина нарцисів», з географічним центром Європи, горою Говерла, тощо.

Вказана дорога неодноразово зазнавала пошкоджень та руйнувань під час паводків та повеней у 1998, 2001, 2008, 2010 роках. До цих пір залишаються незавершеними роботи на десятках повеневих об’єктів, що може зруйнувати при найближчому стихійному піднятті рівня високих вод розпочате будівництво захисних споруд. Востаннє капітальний ремонт дороги проводився в 2008 році невеликими ділянками в Рахівському та Тячівському районах після повеневих руйнувань. На сьогодні залишається незавершеним розпочате у 2007 році за рахунок коштів капітальних вкладень будівництво мосту на км 90+227 в смт. Буштино протяжністю 169 м, готовність якого складає майже 90 %. Для його завершення необхідно фінансування в обсязі 20 млн грн.

На решті протяжності дороги пропущено 3 і більше міжремонтних терміни для капітальних ремонтів. В результаті покриття дороги є вкрай зношеним і деформованим та справедливо викликає обурення учасників дорожнього руху.

Враховуючи стратегічне значення цієї дороги для області, для приведення її до належного стану, необхідно виконати по всій її протяжності щонайменше середній поточний ремонт, на що, згідно розробленої кошторисної документації, потрібно близько 2,5 млрд грн.

2. Ремонт та реконструкція автодороги М-06 Київ - Чоп.

Міжнародна автодорога державного значення М-06 Київ-Чоп є основною дорогою Закарпаття. Співпадає по всій своїй протяжності з міжнародним транспортним коридором «Крітський № 5» та міжнародними маршрутами категорії «Е». Нею здійснюється 90 % транзитних вантажних перевезень територією області.

У 2003-2005 роках в рамках реабілітації даної дороги за кошти ЄБРР покриття було відремонтовано по всій її протяжності. З того часу роботи практично виконувались тільки з дрібного поточного ремонту та експлуатаційного утримання. Враховуючи закінчення міжремонтного терміну, наявності деформацій дорожнього одягу у вигляді колійності і напливів, руйнування конструкцій деформацій-них стиків на штучних спорудах, тощо, дорога М-06 Київ-Чоп потребує капітального ремонту на ділянці 109,5 км. Для реалізації вищезазначених заходів необхідно близько 5,6 млрд грн.

3. Ремонт під’їздів до міжнародних пунктів пропуску та будівництво об’їзної дороги м. Берегово.

Під’їзди до міжнародних пунктів пропуску «Вилок», «Косино», «Лужанка», «Дзвінкове» з Угорщиною та «Дяково» з Румунією співпадають з автомобільними дорогами державного значення М-25 КПП «Соломоново»-В. Добронь-Яноші, М-26 КПП «Вилок»-Вилок-Неветленфолу-КПП «Дяково», М-23 Берегово-Виноградів-В. Копаня та сполучаються автомобільною дорогою М-24 Мукачево-Берегово-КПП «Лужанка» з автодорогою М-06 Київ-Чоп. Враховуючи, що вантажний потік з Румунії проходить саме цими маршрутами і те, що Угорщина планує відкрити рух вантажного транспорту через КПП «Лужанка», ремонт цих доріг вкрай необхідний по всій їх протяжності, адже капітальні ремонти тут не проводились більше 30 років.

Необхідно зауважити і те, що всі ці маршрути проходять через центр міста Берегова, де вулиці завужені і має місце затруднений проїзд великовантажних автомобілів перехрестями міста, тому проблема будівництва об’їзної дороги міста є вкрай актуальною. Згідно розробленої проектно-кошторисної документації, затвердженої розпорядженням КМУ від 24.10.2007 року, орієнтовна вартість будівництва складає 500 млн грн.

Крім того, на проведення капітального ремонту вищезазначених доріг необхідно близько 3 млрд гривень.

Відповідна інформація роздана народним депутатам України - членам Комітету.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації Мана Д.М. про державну підтримку пріоритетних інвестиційних проектів – складових економічного і соціального розвитку Закарпатської області.

Відмітили:

Закарпатська область – привабливий регіон, який має великий економічний потенціал, інтерес до якого з боку потенційних інвесторів постійно зростає. Моніторинг розвитку галузей дає підстави стверджувати, що в найближчий час задавати серйозні темпи розвитку буде галузь туризму та супутні до неї галузі. В області проводиться велика кількість культурних, спортивних заходів міжнародного та національного рівнів.

Однак існує ряд проблем, вирішення яких дозволить суттєво покращити соціально-економічний стан Закарпаття, які на жаль регіон не в змозі вирішити самостійно. Перш за все, це питання прискорення подання матеріалів Кабінетом Міністрів України на погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку та субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на 2016 рік. Зволікання з виділенням коштів на реалізацію інвестиційних проектів може негативно вплинути на їх освоєння у поточному році в повному обсязі та створює умови для збільшення кількості незавершеного будівництва та його кошторисної вартості.

В області на сьогоднішній день обсяг незавершеного будівництва лише об’єктів соціальної сфери складає понад 800 млн грн. Чимала кількість із них кожного року отримує фінансову підтримку обласного чи місцевих бюджетів, але завершити їх не вдається. На сьогодні для Закарпаття є термінова необхідність про додаткове виділення 21,7 млн грн з державного бюджету для завершення будівництва об’єктів у сфері освіти; 9,6 млн грн для реалізації заходів з енергозбереження в освітніх закладах державної форми власності.

Зважаючи на серйозну увагу з боку туристів до Закарпаття, в тому числі й гостей із-за кордону, вживаються заходи для збереження культурної спадщини. Під охороною держави знаходяться 1637 пам’яток. Частина з них потребує негайного порятунку, адже є імовірність втрати на території області унікальних об’єктів історії, архітектури та культури. Одним із них є Ужгородський замок – унікальна пам’ятка IХ століття, віднесена до архітектурних чудес України. Обласним бюджетом на 2016 рік передбачені кошти на реставрацію ряду таких об’єктів. Однак, для збереження культурної спадщини Закарпаття необхідні кошти в обсязі 34,8 млн гривень.

Сприятливий клімат та природні особливості Закарпаття дають можливість приймати в області спортивні змагання різного рівня. Велика кількість змагань, які проводилися на території нині тимчасово окупованого Криму, проводяться саме тут. Геотермальний потенціал дає можливість розбудовувати інфраструктуру для проведення тренувальних та відновлювальних зборів національних збірних команд з різних видів спорту. Потребує державної підтримки розвиток спортивної інфраструктури області, зокрема, виділення з державного бюджету 16,0 млн грн для будівництва бігової доріжки на стадіоні «Авангард» у м. Ужгород, спортивного комплексу в с. Невицьке Ужгородського району та великого футбольного поля зі штучним покриттям в м. Виноградів.

Актуальним питанням для Закарпаття є відновлення дії законодавства у функціонуванні спеціальної економічної зони. Свого часу така зона дала можливість створити вже на початковому етапі понад 6 тис. робочих місць, в економіку краю щороку надходило інвестицій на суму 14 млн доларів, загалом 60 відсотків промислової продукції Закарпаття виготовлялося на підприємствах, що діяли в СЕЗ. Сьогодні всі підприємства, засновані під час дії спеціальної зони, є одними з найбільших роботодавців та платників податків. Динаміка зростання економічних показників діяльності суб’єктів господарювання СЕЗ «Закарпаття» засвідчує їх позитивний вплив на розвиток економіки регіону та створення передумов вирішення соціальних проблем краю, дає підстави вважати цей проект доцільним. Тому необхідно підтримати відновлення функціонування СЕЗ «Закарпаття» шляхом запровадження вільної митної зони промислового типу та встановлення інвестиційних стимуляторів для розвитку мережі індустріальних парків.

Поряд із малоземеллям та кліматичними умовами гірської зони на території області, де кожний клаптик землі на ціну золота, земля сільськогосподарського призначення 20-ти агропідприємств, підпорядкованих центральним органам виконавчої влади, не використовується. Вони практично не здійснюють жодної діяльності, майно руйнується, росте заборгованість із заробітної плати. Вважається доцільним підтримати проект закону за реєстр. № 2485а, запропонований трьома закарпатськими народними депутатами, який дозволяє роздержавити радгоспи та більш ефективно використовувати можливості цих підприємств.

Ще одне із проблемних питань – це гірські населені пункти. 35,3 % населених пунктів отримали статус гірських, проте Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» повноцінно так і не запрацював. Забезпечення його виконання в частині фінансової підтримки населення у вигляді доплат відбувається, проте для бізнесу це лише додаткове навантаження у розмірі 25 % – компенсацій з бюджету підприємства не отримують, отже, ведення бізнесу в гірських територіях є непривабливим, а гірські райони по суті – депресивними. Майже всі країни – члени ЄС, у складі яких є гірські території, здійснюють комплексну державну політику стосовно їх розвитку. Доцільно розглянути та перейняти досвід країн ЄС, ініціювати при формуванні Державного бюджету України на 2017 і майбутні роки виділення спеціальної субвенції з державного бюджету на розвиток гірських територій.

Прикордонне розташування Закарпатської області зумовлює необхідність в розвитку прикордонної інфраструктури, зокрема, облаштування переходів потрібним обладнанням, а також відкриття нових переходів. На сьогодні в області діють 19 переходів, деякі із них перезавантажені, не відповідають Європейським стандартам, не забезпечують комфортні умови жителів та гостей області при перетині кордону. Належить вирішувати питання щодо відкриття нових переходів, зокрема одного з Польщею, цілого ряду – з Румунією, а також між Україною та Словаччиною і Україною та Угорщиною. В умовах безвізового режиму вони будуть вкрай необхідними.

У Закарпатській області, розуміючи важливість туризму, як одного з перших пріоритетів, на реалізацію обласної Програми розвитку туризму виділено кошти у сумі 1,6 млн грн. Великою популярністю користується закарпатський Драгобрат, проте дорогу до найвисокогірнішого лижного курорту, де сніг лежить до середини травня, потрібно будувати. Довжина дороги – близько 9 кілометрів, яка знаходиться на балансі державного лісогосподарського підприємства.   

Потребує збереження та відновлення Боржавська вузькоколійна залізниця.  

Закарпатське вино – це ще один бренд Закарпаття. На думку обласної державної адміністрації проект закону за реєстр. № 2739 народного депутата України Горвата Р.І., що передбачає скасування  ліцензії для виноробів, належить підтримати як такий, що стимулюватиме розвиток виноробної галузі.

Відповідна інформація роздана народним депутатам України – членам Комітету.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника басейнового управління водних ресурсів  р.Тиса Чіпака В.П. про стан реалізації Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса.

Відмітили:

Закарпатська область географічно відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів України та Європи. В підтвердження цього за останніх 20 років внаслідок проходження катастрофічних паводків область тричі оголошувалась зоною надзвичайної екологічної ситуації державного рівня у 1998, 2001 та 2008 роках.

Окрім того, зміна клімату додатково призвела до ускладнення ситуації і збільшення частоти та величини паводків з катастрофічними наслідками.

Урядом України була розроблена і затверджена протипаводкова програма на період до 2015 року, яка в послідуючому стала складовою Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства». У відповідності до Закону щорічні обсяги коштів державного бюджету, які повинні виділятись для захисту території області від шкідливої дії вод та розвитку існуючого протипаводкового комплексу, складають від 150,0 до 230,0 млн гривень.

За попередній період із загального обсягу фінансування було виділено 630,7 млн гривень, що складає 32 %, що дало можливість побудувати і ввести в експлуатацію 129,7 км захисних дамб, 52,6 км берегоукріплень, відрегулювати 8,5 км русел річок, та захистити 98 населених пунктів та 71,7 тисяч га сільськогосподарських угідь, а також зменшити кількість збитків від чергових паводків.

Однак, аналіз фінансування заходів Загальнодержавної Програми по Закарпатській області показує, що протягом останніх років з державного бюджету здійснювалось лише погашення підтвердженої контролюючими органами кредиторської заборгованості за минулі роки. Таким чином, вже третій рік поспіль, виконання цього Закону України не забезпечується, і відповідно кошти з державного бюджету на виконання робіт не виділяються.

Паводки, які пройшли на річках області наприкінці 2015 року, на початку 2016 року посилили негативні наслідки та завдали пошкоджень недобудованим та нереконструйованим спорудам, особливо у гірській місцевості Тячівського та Рахівського районів. У зв’язку з цим обласною державною адміністрацію було прийнято рішення про термінове виділення коштів для виконання першочергових, аварійно-невідкланих робіт у сумі 2,9 млн грн. Разом з тим в області нараховується більше 50-ти ділянок, які несуть загрозу ймовірного затоплення населених пунктів та територій.

У той же час, лише для завершення реконструкції однієї з ділянок лівобережної дамби р. Тиса довжиною 9,5 км, яка виконує захист 10 населених пунктів та 15 тисяч га сільськогосподарських угідь, необхідно кошти у сумі 53,7 млн гривень, а для реконструкції правобережної дамби р. Тиса на українсько-угорському кордоні - більше 124,0 млн гривень. Якщо ці роботи не завершити, то дані території можуть втретє опинитись під затопленням із відповідним наслідками.

У державному бюджеті на поточний рік передбачені кошти у сумі лише 200,0 тис. гривень для території усієї України.

В той же час, сусідні країни Угорщина, Словаччина, Румунія використали попередній сухий період в басейні р. Тиса і суттєво підвищили рівень захисту своїх територій, використавши в тому числі і кошти європейських фондів.

Враховуючи реалії державного бюджету,  пропонується розглянути можливість і виділити на 2016 рік кошти у сумі 36,8 млн гривень для завершення робіт на об’єктах з високим ступенем будівельної готовності та підготовки проектно-кошторисної документації для робіт 2017 року. Такі кошти будуть направлені на захист міст Хуст і Тячів, завершення першочергових відновлювальних робіт в селах Калини, Нересниця, Руська Мокра Тячівського району.

Одночасно, при формуванні Державного бюджету України на 2017 рік вбачається за доцільне передбачити кошти на фінансування через Мінприроди України та Держводагентство України протипаводкових заходів у Закарпатській області у сумі не менше 191,0 млн гривень, як визначено Загальнодержавною програмою.

Інформація із питань протипаводкового захисту та управління водними ресурсами надана народним депутатам України – членам Комітету.

За наслідками заслуханих доповідей щодо питань порядку денного відбулося загальне їх обговорення.

У обговоренні взяли участь:

Дуран Іван Петрович – перший заступник голови обласної державної адміністрації, який виокремив та порушив два питання:

перше – у зв’язку відсутністю фінансування сьогодні Служба автомобільних доріг не в змозі реалізувати проект щодо ремонту автомобільної дороги М6, яка проходить Чоп-Ужгород-Київ, на найбільш завантаженій ділянці Ужгород-Мукачево (через село Ракошино);

друге – реконструкція бігової доріжки стадіону «Авангард», що дасть змогу, по-перше, зберегти стадіон, а по-друге, це дасть змогу залучити масовість, тому що масовість – це є кількість вузів, кількість спортивних шкіл, кількість простих загальноосвітніх шкіл.

Лунченко Валерій Валерійович – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, який, відмітивши про увагу Комітету з питань бюджету до проблематики області та його активну позицію у пошуку можливостей   підтримки реалізації інвестиційних проектів області, також зосередив увагу на одній з найосновніших проблем – стану дорожньої інфраструктури, на якій будується весь потенціал області як рекреаційний, так і туристичний.

Кривенко Віктор Миколайович – народний депутат України, заступник Голови Комітету з питань бюджету, який підтримав пропозицію облдержадміністрації щодо відновлення преференцій для спеціальної економічної зони «Закарпаття», що забезпечується шляхом реалізації законодавчих ініціатив щодо запровадження вільної митної зони промислового типу, встановлення податкових пільг, відновлення спеціального пільгового режиму інвестиційної діяльності в області, а також закликав підтримати законодавчі ініціативи щодо встановлення інвестиційних стимуляторів для розвитку мережі індустріальних парків з метою залучення інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності для підвищення рівня економічного розвитку, створення нових робочих місць, додаткового наповнення державного і місцевих бюджетів.

Куліченко Іван Іванович – народний депутат України, голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету, який, відмітивши позитивні зусилля місцевої влади та зрушення за останні роки в розвитку регіону, серед іншого поінформував присутніх про здійснені Комітетом заходи з унормування питань утримання закладів професійно-технічної освіти, про підготовку до погодження рішення Уряду з розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку, а також запропонував удосконалювати роботу з пошуку місцевих резервів для збільшення додаткового фінансового ресурсу місцевих бюджетів.

Ванат Петро Михайлович – народний депутат України, член Комітету з питань бюджету, який на прикладі огляду об’єктів міста Хуст звернув увагу, як можна використовувати всі можливості для залучення додаткових коштів для реконструкції міста, і зауважив також про незадовільний стан доріг. При цьому запропонував підтримати пропозиції Закарпаття з врегулювання проблемних питань та рекомендувати Уряду розробити спеціальну програму «Дорога в Україну» і розпочати з прикордонних областей для того, щоб побудувати сучасні дороги і стати дійсно транзитною державою та мати з цього зиск.

Горват Роберт Іванович – народний депутат України, член Комітету з питань податкової та митної політики, який закликав підтримати законопроект за реєстр. № 3251, що врегульовує питання акцизного податку на купівлю нових та вживаних автомобілів, прийняття якого дозволить амністувати машини, які є в області на польських, словацьких та угорських номерах, здійснювати їх українську реєстрацію, таким чином вирішивши також проблему великих черг автомобілів на кордоні.

Крулько Іван Іванович – народний депутат України, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету, який висловив вдячність голові обласної державної адміністрації за допомогу в організації засідання та відмітив високу якість наданих аналітичних матеріалів, звернувся до колег – народних депутатів України від Закарпатської області на прикладі цього засідання використовувати всі можливості спільної роботи для участі у розвитку регіону, та закликав підтримати надані облдержадміністрацією та місцевими радами пропозиції з врегулювання проблемних питань.

У обговоренні також взяли участь народні депутати України – члени Комітету: Амельченко Василь Васильович, Молоток Ігор Федорович і Рудик Сергій Ярославович, які у своїх виступах звернули увагу на позитивні тенденції бюджетної децентралізації, підтримали прагнення області щодо будівництва якісних доріг та запропонували сприяти врегулюванню інших проблемних питань місцевих бюджетів області.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. запропонував проголосувати за підтримку пропозицій, наданих Закарпатською обласною державною адміністрацією та озвучених народними депутатами України з врегулювання на рівні Уряду і центральних органів виконавчої влади проблемних питань для подальшого розвитку Закарпатської області, місцевого самоврядування та забезпечення самодостатності громад і направити відповідні рекомендації до Кабінету Міністрів України.

Така пропозиція була підтримана присутніми членами Комітету одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Кабінету Міністрів України розглянути можливості:

– надання у 2016 році субвенції з державного бюджету міському бюджету міста Хуст на реконструкцію стадіону «Карпати» у сумі 38,1 млн гривень;

– спрямування у 2016 році коштів з державного бюджету на ремонт автомобільної дороги H–09 Мукачево – Рахів – Богородичани – Івано-Франківськ – Рогатин – Бібрка –Львів у сумі 500 млн гривень;

– врегулювання порушених Закарпатською обласною державною адміністрацією проблемних питань щодо вдосконалення бюджетного законодавства та бюджетного забезпечення повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, екологічної безпеки, транспорту та дорожнього господарства, а також пріоритетних інвестиційних проектів.

/Лист до Кабінету Міністрів України з відповідним додатком додається/.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. Різне

СЛУХАЛИ:

Інформацію про обрання голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Верховної Ради України восьмого скликання.

Відмітили:

Указом Президента України від 28 квітня 2016 року за № 178/2016 Гордєєв Андрій Анатолійович – народний депутат України, що був обраний головою підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету, призначений Головою Херсонської обласної державної адміністрації. Його повноваження як народного депутата України було припинено 19 травня 2016 року.

Зважаючи на зазначене, пропонується до обрання головою підкомітету з питань державного боргу та фінансування бюджету член Комітету Рудик Сергій Ярославович, який протягом роботи Верховної Ради України восьмого скликання активно працює у Комітеті та з виборцями.

УХВАЛИЛИ:

Обрати головою підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Верховної Ради України восьмого скликання народного депутата України Рудика Сергія Ярославовича.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк