ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №58 від 18.05.2016

Опубліковано 02 червня 2016, о 14:56

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №58 від 18 травня 2016 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 22 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Заболотний Г.М. – народний депутат України; Балицький Є.В. – народний депутат України; Маркарова О.С. – перший заступник Міністра фінансів України;
Галушко О.А. – тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України; Макацарія С.М. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України;
Данилишин А.А. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів агропромислового комплексу та природоохоронних заходів Міністерства фінансів України; Івченко О.Б. – заступник начальника Управління прогнозування доходів Міністерства фінансів України; Оніщук І.І. – аналітик Асоціації міст України;
Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів (реєстр. № 3744 від 30.12.2015), поданий народними депутатами України Євлаховим А.С., Амельченком В.В.

3. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо завершення будівництва Чернівецького обласного перинатального центру) (реєстр. № 3756 від 06.01.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

4. Про проект Закону України про внесення зміни до додатка 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо виділення загального фонду на фінансування бюджетної програми «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництва (реконструкцію) та придбання житла» (реєстр. № 4095 доопрац. від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Кириленком І.Г., Ревегою О.В.

5. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на червень - липень 2016 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо обсягу національного україномовного аудіовізуального продукту в мовленні телерадіоорганізацій)" (реєстр. № 4408 від 13.04.2016, народний депутат України Юринець О.В. та інші);

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра" (реєстр. № 4347 від 31.03.2016, народний депутат України Вадатурський А.О.);

Проект Закону України "Про мораторій на виселення з гуртожитку громадян України (щодо громадян, які на момент передачі гуртожитку у власність територіальним громадам, фактично проживали та сплачували комунальні послуги)" (реєстр. № 4359 від 01.04.2016, народний депутат України Кривошея Г.Г.);

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергового забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 4290 від 23.03.2016, народний депутат України Левченко Ю.В.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Гірничого закону України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств під час ліквідації або консервації)" (реєстр. № 4170 від 29.02.2016, народний депутат України Мусій О.С.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР (щодо реалізації положень Закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки)" (реєстр. № 4189 від 10.03.2016, народний депутат України Шверк Г.А.);

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо доступу до матеріалів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів)" (реєстр. № 4074 (доопрац.) від 07.04.2016, народні депутати України Яриніч К.В., Бахтеєва Т.Д., Березенко С.І. та інші);

Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення діяльності коаліції та приведення Регламенту Верховної Ради України у відповідність до Конституції України)" (реєстр. № 4331 від 30.03.2016, народний депутат України Дерев'янко Ю.Б.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо коаліції депутатських фракцій)" (реєстр. № 4331-1 від 15.04.2016, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В., Купрієнко О.В., Амельченко В.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо деяких питань необхідної оборони та крайньої необхідності)" (реєстр. № 4411 від 13.04.2016, народний депутат України Береза Ю.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо заборони використання запозиченого тексту (плагіату) в альтернативних законопроектах)" (реєстр. № 4474 від 19.04.2016, народний депутат України Опанасенко О.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби" (реєстр. № 4370-1 від 15.04.2016, народний депутат України Герасимов А.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо звернення електронною поштою)" (реєстр. № 4335 від 30.03.2016, народний депутат України Тарута С.О.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 110 Цивільного процесуального кодексу України (щодо захисту прав інвалідів)" (реєстр. № 4320 від 29.03.2016, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.15. Проект Закону України "Про особливості відповідальності суддів, причетних до масових фальсифікацій виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року" (реєстр. № 4326 (доопрац.) від 07.04.2016, народний депутат України Романюк В.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" щодо відтермінування набрання чинності окремих положень" (реєстр. № 4467 від 19.04.2016, народні депутати України Соболєв Є.В., Сотник О.С., Костенко П.П., Ємець Л.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання корупції" (реєстр. № 4416 від 13.04.2016, народні депутати України Співаковський О.В., Луценко Ю.В., Соболєв Є.В., Хлань С.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо безкоштовного встановлення і заміни газових приладів та пристроїв соціально вразливим верствам населення)" (реєстр. № 4387 від 12.04.2016, народний депутат України Міщенко С.Г.) ;

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо проведення досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України стосовно Президента України" (реєстр. № 4448 від 14.04.2016, народний депутат України Мосійчук І.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо участі представників органів місцевого самоврядування у діяльності конкурсного комітету органу виконавчої влади" (реєстр. № 4265 від 18.03.2016, народні депутати України Дехтярчук О.В., Бурбак М.Ю., Євтушок С.М.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо забезпечення органами місцевого самоврядування виділення земельних ділянок особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи під будівництво гаражів для автомобілів)" (реєстр. № 4112 від 19.02.2016, народний депутат України Сугоняко О.Л.);

1.1.22. Проект Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення за межами населених пунктів" (реєстр. № 4200 від 11.03.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві вибори" (щодо уточнення окремих положень)" (реєстр. № 4392 від 12.04.2016, народні депутати України Бойко О.П., Ледовських О.В., Князевич Р.П.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 4471 від 19.04.2016, народні депутати України Вілкул О.Ю., Білий О.П., Гальченко А.В., Дунаєв С.В., Колєсніков Д.В. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо розмежування земель державної та комунальної власності)" (реєстр. № 4253 від 17.03.2016, народний депутат України Фролов М.О.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо забезпечення житлових прав громадян)" (реєстр. № 4282 від 21.03.2016, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (щодо способу передачі технічної документації на багатоквартирний будинок)" (реєстр. № 4363 від 01.04.2016, народний депутат України Гуляєв В.О.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (реєстр. № 4361 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю., Шухевичем Ю-Б.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати певні податкові пільги щодо оподаткування доходів у вигляді коштів та/або майна (послуг), що отримуються гуманітарними організаціями, в тому числі міжнародними, які включені до Реєстру тимчасово акредитованих гуманітарних організацій відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях» та фізичними особами, які постраждали під час кризової ситуації, зокрема:

звільнити від обов’язку подання до контролюючих органів відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам у випадку надання їм гуманітарної допомоги під час кризового періоду;

встановити, що гуманітарні організації не є платниками податку на прибуток підприємств;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств гуманітарні кошти, які перераховуються в безготівковій формі гуманітарним організаціям;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму коштів та/або вартість майна (послуг), що надаються платнику податку в кризових ситуаціях;

встановити нульову ставку податку на додану вартість на операції з придбання гуманітарними організаціями товарів і послуг у юридичних осіб в Україні для надання їх як гуманітарна допомога;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги;

звільнити від оподаткування акцизним податком операції із ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) у вигляді гуманітарної допомоги.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях» (реєстр. № 4360 від 01.04.2016), а відтак запровадження законопроекту за реєстр. № 4361 залежить від прийняття і практичної реалізації законопроекту за реєстр. № 4360.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (реєстр. № 4361 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю., Шухевичем Ю-Б.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від прийняття та практичної реалізації базового законопроекту за реєстр. № 4360).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні (реєстр. № 4260 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Довбенком М.В. та Матвієнком А.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

включити нові поняття «особовий інвестиційний рахунок» (рахунок, призначений для відокремленого обліку грошових коштів, цінних паперів клієнта – фізичної особи, зобов'язань за договорами, укладеними за рахунок цього клієнта) та «особовий пенсійний рахунок» (рахунок для накопичення заощаджень на виплату пенсії, що відкриває торговець цінними паперами фізичній особі, з якою він уклав договір на ведення особового пенсійного рахунку);

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, від вкладників особових пенсійних рахунків;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи від операцій з інвестиційними активами, що виплачуються з особового інвестиційного рахунка його власнику за умови обліку коштів на такому рахунку не менш ніж 1095 днів, починаючи з моменту надходження першого внеску на такий рахунок та якщо сукупна сума щорічних грошових внесків на рахунок не перевищувала 120 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Необхідно відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні» (реєстр. № 4259 від 17.03.2016), яким пропонується врегулювати відкриття та управління особовими інвестиційними та/або пенсійними рахунками.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі запровадження законопроекту можливі втрати бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, розрахувати які неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні (реєстр. № 4260 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Довбенком М.В. та Матвієнком А.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 178 Податкового кодексу України (щодо витрат фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 4372 від 05.04.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, належать:

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;

сплачені податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податку на доходи, отриманого фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність), суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, зокрема, орендна плата за користування приміщенням, витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання, витрати на відрядження найманих працівників та фізичної особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін зауважує, що запропоноване розширення переліку витрат без чіткого визначення переліку податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів призведе до ускладнення визначення витрат, пов’язаних з отриманням фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та оподаткованого доходу від незалежної професійної діяльності, зменшення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, ускладнить адміністрування такого податку.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 178 Податкового кодексу України (щодо витрат фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (реєстр. № 4372 від 05.04.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення ставки податку на доходи фізичних осіб для суб’єктів наукової і науково – технічної діяльності)» (реєстр. № 4398 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 5 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику – суб’єкту наукової і науково-технічної діяльності в зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення ставки податку на доходи фізичних осіб для суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності)» (реєстр. № 4398 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я (реєстр. № 4204 від 11.03.2016), внесений народним депутатом України Мураєвим Є. В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

У законопроекті пропонується заборонити протягом п’яти років ліквідовувати, реорганізовувати заклади охорони здоров’я державної і комунальної форм власності та скорочувати їх працівників і зменшувати кількість ліжко-місць, а також скорочувати режим роботи медичних закладів.

Міністерство фінансів України зазначає, що з урахуванням тенденцій до зменшення чисельності населення, потреб регіонів та реформування системи охорони здоров’я постійно відбуваються зміни у мережі закладів охорони здоров’я (відбувається об’єднання та реорганізація закладів, їх перепрофілювання, зміна кількості штатної чисельності працівників та ліжок, які відповідно до нормативів визначаються переважно в залежності від кількості населення). Тому, неможливість проведення таких змін потребуватиме додаткових коштів на утримання понаднормової мережі закладів охорони здоров’я (штатної чисельності працівників, кількості ліжок тощо).

Водночас, відсутність належних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я (реєстр. № 4204 від 11.03.2016), внесений народним депутатом України Мураєвим Є. В, має вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мінімумів місячного доходу педагогічним та медичним працівникам (реєстр. № 4292 від 23.03.2016), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Молотком І. Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

У законопроекті шляхом внесення зміни до Закону України «Про освіту» та Основ законодавства України про охорону здоров’я пропонується встановити, що загальний місячний дохід педагогічного або науково-педагогічного та медичного або фармацевтичного працівника повинен бути не меншим розміру середньої заробітної плати у тому регіоні, де здійснює свою професійну діяльність працівник.

Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що буде мати вплив на видаткову частину державного і місцевих бюджетів, і за його орієнтовними розрахунками потребуватиме додатково понад 27,5 млрд грн бюджетних коштів на рік.

Водночас, зважаючи на запропонований термін набрання чинності законом – з 1.01.2017 року, Мінфін не вбачає його впливу на виконання державного і місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді.

Однак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мінімумів місячного доходу педагогічним та медичним працівникам (реєстр. № 4292 від 23.03.2016), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Молотком І. Ф. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він може вводитися в дію в терміни, визначені авторами законопроекту, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо форми вирішення територіальною громадою питань місцевого значення (реєстр. № 4240 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Куліченком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується внести зміни:

- до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», згідно з якими рішення про перейменування міст обласного значення (чисельність яких наближена до 1 млн громадян і більше) назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму проводяться шляхом проведення місцевого референдуму;

- до Закону України «Про географічні назви», якими передбачити, що зміна походження (етимології) назв географічного об’єкту належить до переліку випадків, у яких здійснюється перейменування географічних об’єктів.

Щодо положень законопроекту слід зазначити, що видатки на проведення місцевого референдуму згідно з пунктом 18 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України є видатками місцевих бюджетів. Тому у разі призначення місцевого референдуму щодо перейменування міста, його організація призведе до додаткових витрат з відповідних місцевих бюджетів.

Однак, відсутність законодавчого регулювання з питань місцевих референдумів нівелює таку законодавчу ініціативу. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, водночас зазначаючи про неможливість визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо форми вирішення територіальною громадою питань місцевого значення (реєстр. № 4240 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Куліченком І.І., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про призначення перших виборів до районних у місті Києві рад (реєстр. № 4227 від 15.03.2016), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті пропонується призначити перші вибори до районних рад у місті Києві: Голосіївської, Дарницької, Деснянської, Дніпровської, Оболонської, Печерської, Подільської, Святошинської, Солом’янської та Шевченківської на 29 травня 2016 року та доручити Центральній виборчій комісії здійснити всі необхідні заходи з метою проведення таких виборів.

Виходячи з вимог частини першої статті 68 Закону України «Про місцеві вибори», перші вибори депутатів районних у місті Києві рад мають бути проведені за рахунок коштів державного бюджету.

Тому, Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив положень законопроекту на видатки державного бюджету, звертає увагу, що у державному бюджеті України на 2016 рік для проведення місцевих виборів передбачені кошти в обсязі 20 млн гривень. Водночас, відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 04.02.2016 № 11 «Про звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо збільшення видатків Державного бюджету України на 2016 рік за бюджетною програмою 6741020 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» додаткова потреба у збільшенні видатків на проведення місцевих виборів з урахуванням перших виборів до районних у місті Києві рад у 2016 році складає 30 млн гривень.

Поряд з тим слід відмітити, що забезпечення діяльності районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів надалі потребуватиме додаткових коштів з бюджету міста Києва (з огляду на вимоги пункту 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України).

При цьому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про призначення перших виборів до районних у місті Києві рад( реєстр. № 4227 від 15.03.2016), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету та бюджету міста Києва).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо участі громадян в процесі удосконалення нормативного регулювання суспільних відносин, (реєстр. № 4049 від 11.02.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про звернення громадян», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо запровадження механізму подання, підтримки, розгляду та реалізації електронних нормотворчих петицій, адресованих Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, центральному органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.

Так, пропонується установити, що:

електронна петиція – колективна вимога громадян України, подана у встановленому цим Законом порядку, яка стосується питань поліпшення стану житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, благоустрою населених пунктів, соціального, культурного розвитку, охорони навколишнього природного середовища та інших питань, які не потребують нормативно-правового врегулювання;

електронна нормотворча петиція – колективна вимога громадян України, подана у встановленому Законом порядку, щодо удосконалення нормативного регулювання суспільних відносин.

Реалізація положень законопроекту у разі його прийняття як зазначає Міністерство фінансів України потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для здійснення доопрацювання програмного забезпечення офіційних веб-сайтів центральних органів виконавчої влади, яке використовуватиметься для опублікування електронних нормотворчих петицій, збору підписів на їх підтримку та посилення захисту від несанкціонованого втручання у функціонування офіційних веб-сайтів відповідних органів. Такі ж видатки необхідно буде здійснювати з місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування, та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня 2015 року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо участі громадян в процесі удосконалення нормативного регулювання суспільних відносин (реєстр. № 4049 від 11.02.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видаткової частини).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо запровадження відеофіксації першого допиту затриманого) (реєстр. № 4277 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 107 та 224 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими визначити обов’язкове застосування відеозапису при першому допиті затриманої особи, про що її повідомляють перед допитом.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація запропонованих змін на момент внесення і в подальшому не потребуватиме коштів з Державного бюджету України.

Водночас, Міністерство фінансів України визначає, що прийняття законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету, пов’язаних із необхідністю закупівлі пристроїв відеозапису державними органами, що здійснюють досудове розслідування.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо запровадження відеофіксації першого допиту затриманого) (реєстр. №4277 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв’язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги) (реєстр. № 2832 доопрац. від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок природного газу», «Про електроенергетику», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» пропонується, зокрема:

підвищити публічність прийняття та затвердження цін/тарифів для населення на житлово-комунальні послуги, розміщуючи детальну інформацію і розрахунки структури ціни/тарифів на офіційному веб-сайті національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) або органу місцевого самоврядування;

заборонити проектування, будівництво, реконструкцію та введення в експлуатацію об’єктів виробничого та невиробничого призначення, що передбачає їх підключення до розподільчих теплових мереж, без встановлення пооб’єктних приладів комерційного обліку теплової енергії;

установити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, встановлюють побутові лічильники газу 100 відсоткам споживачів природного газу за рахунок власних коштів із подальшою компенсацією цих витрат інвестиційною складовою тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

Крім того, передбачається на перехідний період до 1 квітня 2018 року спрямування природного газу власного видобутку суб’єктами державного сектору економіки для формування ресурсу природного газу для потреб населення, суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, встановленими НКРЕКП.

При цьому, потреби населення у природному газі задовольняються за роздрібними цінами, встановленими НКРЕКП, виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб’єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація положень законопроекту щодо зміни умов формування закупівельної та роздрібних цін на природний газ для побутових споживачів може вплинути на розмір роздрібної ціни на природний газ для населення та призвести до збільшення обсягів видатків на пільги і субсидії для населення, що забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету. Однак, за відсутності належних розрахунків, вартісну оцінку величини такого впливу Мінфіном не проведено.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв’язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги) (реєстр. № 2832 доопрац. від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 2013а (доопрац) від 04.02.2016), поданий народними депутатами України Балицьким Є.Б., Ревегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроект має на меті сформулювати необхідні законодавчі положення щодо створення, утримання, охорони, відновлення і захисту зелених насаджень, для досягнення якої пропонується розробити механізм державного управління та контролю в галузі захисту зелених насаджень; забезпечити державний облік зелених насаджень; встановити вимоги щодо режиму використання зелених зон та інших озеленених територій; визначити права та обов’язки громадян та юридичних осіб при виконанні вимог щодо захисту зелених насаджень; розробити економічний механізм захисту зелених насаджень; встановити нормативи, обсяги та умови відновлення зелених зон (компенсаційного озеленення); встановити відповідальність за порушення вимог із захисту зелених насаджень.

При цьому, у частині другій статті 15 законопроекту встановлюється, що за рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюються:

1) заходи зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень в рамках виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів;

2) охорона та утримання об’єктів благоустрою зеленого господарства комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям;

3) охорона, утримання та розвиток зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної форми власності.

Такі пропозиції зумовлюють додаткове навантаження на місцеві бюджети.

Однак, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат місцевих бюджетів та джерел додаткових надходжень місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Крім того, зазначений у законопроекті термін набрання чинності законом не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду року, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України вважає, що законопроект не потребує витрат з Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 2013а (доопрац) від 04.02.2016), поданий народними депутатами України Балицьким Є.Б., Ревегою О.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо встановлення обов’язкового мінімуму виплат на дітей одиноким матерям (батькам) (реєстр. № 4207 від 11.03.2016), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Кулінічем О.І., Біловолом О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір державної допомоги на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років у сумі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Мінімальний розмір такої допомоги передбачається встановити на рівні не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно у пояснювальній записці до законопроекту визнано, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, однак всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Натомість зважаючи, що виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, у законопроекті доручається Уряду збільшити у 2016 році обсяг відповідної субвенції.

При цьому, за розрахунками Міністерства фінансів України обсяг додаткових видатків, необхідних для реалізації законопроекту, в умовах 2016 року становитиме близько 2 млрд грн у розрахунку на рік.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо встановлення обов’язкового мінімуму виплат на дітей одиноким матерям (батькам) (реєстр. № 4207 від 11.03.2016), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Кулінічем О.І., Біловолом О.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.14.; 1.2.15.; 1.2.16.; 1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо: посилення соціальних гарантій сім’ям з дітьми (реєстр. № 4073 від 16.02.2016), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г. і Сисоєнко І.В.; посилення соціального захисту дітей за реєстр. № 4073-1 від 23.02.2016, поданий народними депутатами України Споришем І.Д., Палатним А.Л. та іншими; соціального захисту сімей з дітьми за реєстр. № 4073-2 від 23.02.2016, поданий народним депутатом України Яценком А.В.; посилення соціального захисту сімей з дітьми за реєстр. № 4073-3 від 26.02.2016, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В.

Відмітили:

У законопроектах шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» пропонується мінімальний розмір державної допомоги на дитину, що надається у разі, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину; на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років, встановити:

- у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Мінімальний розмір таких допомог – на рівні не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (реєстр. №№ 4073, 4073-2);

- у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Мінімальний розмір таких допомог – на рівні не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував трьох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку або якщо сім’я утримує дитину з інвалідністю (реєстр. № 4073-1); не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (реєстр. № 4073-3).

Належить відмітити, що виплата державної допомоги сім’ям з дітьми з огляду на вимоги частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенції місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

При цьому, до законопроектів не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи, що реалізація кожного із законопроектів буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету, визначає обсяг додаткових видатків необхідних для забезпечення законодавчих ініціатив у розрахунку на рік: за реєстр. №№ 4073 та 4073-2 – близько 1,5 млрд грн; за реєстр. № 4073-3 – близько 2,5 млрд грн; за реєстр. № 4073-1 відсутня відповідна інформація для проведення вартісної оцінки величини впливу на показники державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України за реєстр. № № 4073, 4073-1, 4073-2, 4073-3 мають вплив на показники бюджету (призведуть до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2016 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору) (реєстр. № 4393 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору:

ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно їх соціального захисту;

споживачів – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

сторони – у справах про оскарження постанов про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, або прокуратури.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів зазначених категорій, з якими вони будуть звертатися до судів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору) (реєстр. № 4393 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від кількості відповідних заяв і подань до суду та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо особливостей оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються у лісовому господарстві) (реєстр. № 4344 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті передбачається до 1 січня 2018 року звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України для використання у лісовому господарстві, а також пропонується не застосовувати до таких товарів заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Слід звернути увагу, що окремі товари за відповідними кодами УКТ ЗЕД, що зазначаються у законопроекті вже оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита відповідно до Закону України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф України».

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита, а оцінити обсяги умовних недонадходжень ввізного мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення товарів, що звільнятимуться від оподаткування ввізним митом.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що на сьогодні відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі нові моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з повною масою транспортного засобу понад 20 тонн (Код УКТ ЗЕД 8704 23 91 00) оподатковуються ввізним митом за ставкою 3,7 % при діючій відповідно до Митного тарифу України – 10 %, а Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачено зменшення діючих ставок ввізного мита на зазначені транспортні засоби до 0 % поступово протягом семи років після набрання чинності Угодою.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо особливостей оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються у лісовому господарстві) (реєстр. № 4344 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо уточнення переліку процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється) (реєстр. № 4394 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується частину другу статті 3 Закону України «Про судовий збір» доповнити новим пунктом, згідно з яким за подання заяви про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України судовий збір не справляється.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості поданих до суду заяв про встановлення факту народження або смерті осіб на тимчасово окупованій території України.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо уточнення переліку процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється) (реєстр. № 4394 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від кількості відповідних заяв до суду та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом автомобілів легкових, що використовувалися (реєстр. № 4382 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Тетеруком А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом імпортовані легкові автомобілі, що використовувались (за визначеними у законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД), за винятком тих, що походять або ввозяться з території держави-окупанта (агресора).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, зокрема, призведе до зменшення надходжень ввізного мита та податку на додану вартість /за даними Державної фіскальної служби України у 2015 році сплачено 162 млн грн ввізного мита з ввезених легкових автомобілів, що використовувались/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що втрати від недонадходження ввізного мита будуть компенсовані за рахунок збільшення обсягів ввезення автомобілів, що використовувались, та відповідно збільшення надходжень акцизного податку та податку на додану вартість.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом автомобілів легкових, що використовувалися (реєстр. № 4382 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Тетеруком А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що використовуються у лісовому господарстві) (реєстр. № 4343 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті передбачається до 1 січня 2018 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів (за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД), що використовуються у лісовому господарстві.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи державного бюджету щодо податку на додану вартість /за даними електронних копій митних декларацій у 2015 році та першому кварталі 2016 року імпортовано в Україну товарів, що класифікуються у запропонованих до звільнення від оподаткування товарних групах згідно з УКТ ЗЕД, на загальну суму 158,6 млн дол. США, а сплачено податку на додану вартість до державного бюджету – 763,8 млн грн. Таким чином, у разі збереження обсягів ввезення товарів за зазначеними кодами УКТ ЗЕД на рівні зазначеного періоду недонадходження податку на додану вартість становитимуть близько 611,4 млн грн у розрахунку на рік/.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що використовуються у лісовому господарстві) (реєстр. № 4343 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо звільнення від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб та реєстрації змін місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців у зв’язку із декомунізацією) (реєстр. № 4217-1 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Сотник О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», встановивши, що відповідний адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації:

змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»;

змін місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачено справляння адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін, зокрема, у розмірі 0,3 мінімальної заробітної плати (410 грн) та 0,1 мінімальної заробітної плати (140 грн) відповідно.

Відповідно до пункту 25-1 частини другої статті 29 та пункту 36-2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації, на що також вказує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, та зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо звільнення від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб та реєстрації змін місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців у зв’язку із декомунізацією) (реєстр. № 4217-1 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Сотник О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо ввезення на митну територію України спеціальних транспортних засобів) (реєстр. № 4391 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Чепиногою В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», передбачивши, що на транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України, тимчасово як гуманітарна допомога згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу», не поширюються норми закону щодо відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5»;

Закону України «Про гуманітарну допомогу» в частині доповнення переліку підакцизних товарів, що відносяться до гуманітарної допомоги та звільняються від оподаткування, транспортними засобами спеціального призначення для Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що звільнення від оподаткування транспортних засобів спеціального призначення може призвести до недонадходження митних платежів до бюджету, однак не потребуватиме додаткових витрат для Державної служби України з надзвичайних ситуацій на сплату зазначених платежів.

Разом з тим, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо ввезення на митну територію України спеціальних транспортних засобів) (реєстр. № 4391 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Чепиногою В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 4438 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кужель О.В., Кириленком І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати фізичним особам – підприємцям статус сільськогосподарських підприємств та поширити на них дію спеціального режиму справляння податку на додану вартість, а також включити таких осіб які здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції та її продаж до платників єдиного податку першої і другої групи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, оскільки фізичні особи-підприємці замість загальної системи оподаткування (сплата ПДФО за ставкою 18 % доходу) зможуть використовувати спецрежим оподаткування податком на додану вартість та спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. При цьому, вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості фізичних осіб-підприємців, які використовуватимуть спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, і обсягів оподатковуваних операцій, а також від кількості підприємців, які зареєструються платниками єдиного податку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що з прийняттям даного законопроекту очікуються додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2016 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 4438 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кужель О.В., Кириленком І.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб та може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про поліграфологічну діяльність, (реєстр. № 4094-1 від 04.03.2016), внесений народним депутатом України А.В. Журжієм.

Відмітили:

Законопроектом визначаються основні принципи, вимоги та засади здійснення поліграфологічної діяльності в Україні, зокрема, повноваження Національної асоціації поліграфологів України, вимоги до поліграфологів, їх права та обов’язки, фінансове забезпечення діяльності самоврядування поліграфологів тощо.

При цьому передбачається обов’язкове проходження перевірки на поліграфі при вступі осіб на державну службу, в органи Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Нацполіції, Державного бюро розслідувань, прокуратури, суди.

Крім того, у прикінцевих та перехідних положеннях (розділ ХI законопроекту) доручається Кабінету Міністрів України передбачити у проекті Державного бюджету України на 2017 рік видатки на забезпечення державних та правоохоронних органів необхідним фінансуванням для виконання їх функцій при проведенні психофізіологічного опитування з використанням поліграфа.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України у 2016 році, в той же час в майбутньому вимагатиме додаткових видатків, які мають бути передбачені в Державному бюджеті України на 2017 рік.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Міністерство фінансів України також визначає законопроект таким, що буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету, але відсутність належних розрахунків не дозволила здійснити вартісну оцінку величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про поліграфологічну діяльність (реєстр. №4094-1 від 04.03.2016), внесений народним депутатом України А.В. Журжієм, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видаткової частини).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо особливостей функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протягом перехідного періоду) (реєстр. № 4281 від 21.03.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Сотник О.С., Голубом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про прокуратуру», якими визначаються повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, порядок проведення нею конкурсу на зайняття посад прокурорів Генеральної прокуратури України (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), прокурорів регіональних прокуратур, керівників підрозділів регіональних прокуратур та їх заступників, перших заступників і заступників керівників регіональних прокуратур.

Крім того, законопроектом пропонується на перехідний період реформування органів прокуратури (три роки, з 15.04.2016 до 15.04.2019) включити до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 7 прокурорів, які є громадянами держав-членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Канади на яких поширюється статус представників дипломатичної служби відповідної держави (в тому числі в питанні оплати праці і соціального забезпечення) /відповідно до положень чинної редакції Закону України «Про прокуратуру» до складу даної комісії входить 5 прокурорів, які є громадянами України/, у зв’язку з чим на цей період збільшиться чисельність членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (з 11 до 13 членів).

Реалізація вище вказаних законодавчих пропозицій щодо складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважено, що у паспорті бюджетної програми Генеральної прокуратури України «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 2016 рік враховано чисельність членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у кількості 11 осіб (громадян України) та видатки на утримання даної комісії та її Секретаріату у сумі 10,3 млн гривень.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Крім того, відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, відтак запропонований у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає зазначеним вимогам.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України вважається можливим розглянути зазначений законопроект після складання фінансово-економічних розрахунків та узгодження з нормами Бюджетного кодексу України у частині набрання чинності законопроектом.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо особливостей функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протягом перехідного періоду) (реєстр. № 4281 від 21.03.2016), поданого народними депутатами України Найємом М.-М., Сотник О.С., Голубом В.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшують витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення щорічного березневого перерахунку пенсій (реєстр. № 4318 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кондратюк О.К., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується відновити дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка була призупинена Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Зокрема, пропонується щороку, починаючи з 1 березня 2017 року, збільшувати раніше призначені пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менш як 25 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік, а у 2016 році підвищити одноразово з березня пенсійні виплати не менше як на 2 %.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету у 2016 році складуть 2955,3 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту збільшить видатки Пенсійного фонду України на перерахунок пенсій, та, як наслідок, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення щорічного березневого перерахунку пенсій (реєстр. № 4318 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кондратюк О.К., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (реєстр. № 4375 від 06.04.2016), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, доповнивши перелік святкових і неробочих днів новим святковим днем «9 березня – День народження Тараса Григоровича Шевченка».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників з бюджетів усіх рівнів, оскільки відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України, робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Також відмічається, що передбачене законопроектом збільшення кількості святкових днів на рік призведе до зменшення норми тривалості робочого часу, а в результаті зменшаться виконані підприємствами та організаціями обсяги робіт, послуг та відповідно надходження платежів до бюджету.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (реєстр. № 4375 від 06.04.2016), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та збільшує витрати бюджетів).

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань (реєстр. № 4099-1 (доопрац.) від 09.03.2016), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Державне бюро розслідувань», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та Кримінального процесуального кодексу України щодо діяльності Державного бюро розслідувань, а саме:

- наділити Державне бюро розслідувань новим завданням щодо розслідування умисного вбивства, доведення до самогубства, умисного тілесного ушкодження, побоїв і мордування, катування, незаконного позбавлення волі або викрадення людини, перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, завідомо незаконних затримань, застосування привіду, домашнього арешту або тримання під вартою, ряду військових злочинів тощо;

- передбачається відтермінування введення в дію окремих положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань» в частині повноважень Державного бюро розслідувань щодо здійснення досудового розслідування злочинів та проведення оперативно-розшукової діяльності та щодо прав Бюро, пов’язаних із реалізацією наданих повноважень;

- визначити органом, що здійснює боротьбу з організованою злочинністю;

- уточнено кваліфікаційні вимоги до директора Державного бюро розслідувань та його заступників;

- встановлено, що Державне бюро розслідувань починає здійснення функції досудового розслідування, оперативно-розшукової діяльності з дня сформування слідчих та оперативних підрозділів даного бюро більше як на 50 відсотків тощо.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань із 1 500 осіб до 3 000 осіб і які будуть мати спеціальні звання або статус державних службовців.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Проте, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням повноважень та збільшенням граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань на 1 500 осіб і надання їм спеціальних звань або статусу державних службовців.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку пропонує передбачити у законопроекті вичерпний перелік державних органів та підрозділів, на базі яких утворюється Державне бюро розслідувань, а також внесення змін до діючого законодавства в частині скорочення чисельності інших правоохоронних органів та уточнення функцій цих органів з метою уникнення їх дублювання працівниками Бюро.

Для бюджетного забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Міністерство фінансів України пропонує доручити Кабінету Міністрів України здійснити передачу бюджетних призначень на утримання слідчих та оперативно-розшукових підрозділів від Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки (інших органів за необхідності) до Державного бюро розслідувань у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань (реєстр. № 4099-1 (доопрац.) від 09.03.2016), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (далі – Закон) (щодо встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною депутатам всього чотирьох і більше скликань міських, селищних та сільських рад) (реєстр. № 4376 від 07.04.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати право на пенсію за особливі заслуги перед Україною депутатам всього чотирьох і більше скликань міських (в чинній редакції Закону – міських рад міст обласного значення), селищних та сільських рад.

Слід зазначити, що реалізація таких змін призведе до розширення кола осіб, які мають право на одержання пенсії за особливі заслуги перед Україною, і, як наслідок, до додаткових видатків бюджету Пенсійного фонду України.

Зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію законопроекту стануть додатковим навантаженням на Державний бюджет України, про що також зазначає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту..

За розрахунками автора для виплати вказаних пенсій необхідно додаткові кошти з державного бюджету у обсязі близько 54,2 млн грн на рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень державного бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною депутатам всього чотирьох і більше скликань міських, селищних та сільських рад) (реєстр. № 4376), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо набуття фермерськими господарствами права власності на земельні ділянки) (реєстр. № 1874 (доопрац.) від 29.03.2016), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 121 Земельного кодексу України (далі – Кодексу) і статтю 7 Закону України «Про фермерське господарство» та надати право фермерським господарствам або громадянам – членам фермерського господарства набувати безоплатно у спільну власність земельні ділянки, які їм надані до 1 січня 2002 року у постійне користування.

Слід зазначити, що безоплатна передача у власність громадянам України – членам фермерського господарства земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, для ведення фермерського господарства вже передбачена пунктом «а» частини першої статті 121 Кодексу та частиною четвертою статті 13 Закону України «Про фермерське господарство», згідно з якою громадяни мають переважно право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років. Отже, питання переходу зазначених земель у власність фермерського господарства або його членів визначено у інший спосіб, ніж це передбачено у законопроекті.

Водночас, безоплатна передача земельних ділянок із земель запасу державної власності у постійне користування фермерським господарствам унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення на конкурсних засадах, а відтак і надходження до бюджетів відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення або прав на них.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про непідтримку положень законопроекту в поданій редакції, як такого, що призведе до недонадходжень до відповідних бюджетів. При цьому, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо набуття фермерськими господарствами права власності на земельні ділянки) (реєстр. № 1874 (доопрац.) від 29.03.2016), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (обмежує надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом (реєстр. № 4328 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Білим О.П., Долженковим О.В., Матвієнковим С.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується законодавчо врегулювати питання відшкодування фізичним особам (громадянам України, іноземцям та особам без громадянства) шкоди, заподіяної терористичним актом.

Згідно із статтею 1 законопроекту майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок здійснення терористичного акту, відшкодовується державою у повному обсязі, тобто за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, згідно із частиною другою статті 4 законопроекту за рахунок державного або обласного бюджету має здійснюватися оплата послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності, яких пропонується залучати для визначення розміру майнової шкоди.

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, розрахунок видатків, передбачених законопроектом, може бути здійснений тільки після фактичного одержання інформації щодо кількості отриманих заяв від постраждалих осіб про отримання відшкодування майнової шкоди та проведення грошової оцінки пошкодженого та знищеного майна. Конкретні фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо видатків на реалізацію конкретних заходів з питань відшкодування майнової шкоди, а також щодо економічного ефекту від впровадження цих заходів будуть розраховуватися та передбачатися у проекті Закону «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2016 рік» та проекті Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Виходячи з положень законопроекту щодо його реалізації за рахунок бюджетних коштів, автором законодавчої ініціативи пропонується у частині третій Прикінцевих положень законопроекту доручити Кабінету Міністрів України розробити відповідні механізми та забезпечити фінансування видатків обласних державних адміністрації (обласних військово-цивільних адміністрацій) на відшкодування майнової шкоди, заподіяної терористичним актом.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Міністерство фінансів України зазначає, що:

– відшкодування фізичним особам шкоди, заподіяної терористичним актом, за рахунок коштів Державного бюджету України потребуватиме вишукання додаткових коштів, обсяг яких неможливо спрогнозувати за відсутності відповідних показників, для обрахунку вартості законопроекту;

– у державному бюджеті на 2016 рік кошти для здійснення обласними державними адміністраціями (обласними військово-цивільними адміністраціями) відшкодування фізичним особам шкоди, заподіяної терористичним актом, не передбачені;

– оскільки видатки на відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, не мають постійного характеру і непередбачувані, врахувати кошти для обласних бюджетів під час складання проекту бюджету немає можливості.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом (реєстр. № 4328 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Білим О.П., Долженковим О.В., Матвієнковим С.А., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видаткової частини державного та обласних бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань питань національної безпеки і оборони.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення ознак класифікації за групами платників єдиного податку)» (реєстр. № 4397 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не обмежувати кількість осіб, які можуть перебувати у трудових відносинах з платником єдиного податку другої групи (діючою нормою встановлено, що такий платник податку не може використовувати працю понад 10 осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості фізичних осіб – підприємців, які підпадають під визначення платників єдиного податку другої групи, використовують працю понад 10 працівників і які вирішать зареєструватися платниками єдиного податку другої групи, а також від фінансових результатів господарської діяльності таких суб’єктів.

Слід також зазначити, що Податковим кодексом України не обмежується кількість осіб, які можуть перебувати у трудових відносинах з платником єдиного податку третьої групи, при цьому ставки єдиного податку для другої групи встановлюються в межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, а для третьої групи – у розмірі 3 % і 5 % від доходу залежно від сплати податку на додану вартість та включення його до складу єдиного податку.

Таким чином, впровадження законопроекту може мати наслідком переходу окремих платників єдиного податку третьої групи до другої групи.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 64 і пунктом 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення ознак класифікації за групами платників єдиного податку)» (реєстр. № 4397 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо застосування норм прискореної амортизації)» (реєстр. № 4399 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується запровадити спеціальні підвищувальні коефіцієнти до основної норми амортизації, а саме:

1) не вище 2 щодо власних амортизованих основних засобів:

сільськогосподарських організацій промислового типу (птахофабрики, тваринницькі комплекси, тепличні комбінати);

організацій, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на територіях спеціальних економічних зон, а також суб’єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на територіях пріоритетного розвитку інвестиційних проектів, затверджених у встановленому чинним законодавством порядку;

суб’єктів малого та середнього підприємництва;

які забезпечують економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

2) не вище 3 щодо амортизованих основних засобів:

які є предметом договору фінансової оренди (договору лізингу), платників податків, у яких дані основні засоби повинні враховуватися відповідно до умов договору фінансової оренди (договору лізингу) (не застосовується до основних засобів, які належать до амортизаційних груп, мінімально допустимі строки амортизації яких становить менше ніж 5 років);

які використовуються тільки для здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів. Отже, внаслідок впровадження законопроекту можуть зменшитися надходження податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету та ускладнить адміністрування податку на прибуток підприємств, що збільшить можливість для ухилення від сплати податків.

Згідно із статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо застосування норм прискореної амортизації)» (реєстр. № 4399 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки) (реєстр. № 4453 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Кобцевим М.В., Шиньковичем А.В., Палатним А.Л. та Силантьєвим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що розмір орендної плати за землю державної та комунальної власності, на якій розташовані бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки незалежно від форм власності, що входять до Переліку закладів фізичної культури і спорту, яким надається статус бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %, а максимальний – 12 %).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів та створить дискримінаційні умови по відношенню до інших орендарів і порушить принцип рівності усіх платників перед законом.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки) (реєстр. № 4453 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Кобцевим М.В., Шиньковичем А.В., Палатним А.Л. та Силантьєвим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі (реєстр. № 4243 від 16.03.2016), поданий народним депутатом Ю.В. Бубликом.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 40 Закону передбачаються норми щодо обов’язковості безоплатної передачі забудовниками до комунальної власності відповідного населеного пункту частини житлових приміщень у спорудженому будинку та змінити розміри пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, і встановити їх для житлових будинків:

від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта 2 % (чинна норма – до 4 %);

від загальної площі житлових приміщень 3% (чинна норма – 0 %).

Слід відмітити, що безоплатна передача частини житлових приміщень, (до 3 % від загальної площі житлових приміщень) безперечно зекономить кошти місцевих бюджетів на будівництво (придбання) житла громадянам, які перебувають на квартирному обліку. Водночас, зменшення на 2 відсотка розміру пайової участі негативно вплине на дохідну частину місцевих бюджетів, оскільки даний платіж відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України зараховується до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Отже, запровадження таких змін призведе, насамперед, до втрат доходів місцевих бюджетів та необхідності спрямування додаткових коштів на відтворення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, тому економія коштів місцевих бюджетів може виявитися незначною, однак відсутність належних розрахунків унеможливила надання Міністерством фінансів України оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі (реєстр. № 4243 від 16.03.2016), поданий народним депутатом Ю.В. Бубликом має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до втрати доходів та може призвести до збільшення видатків).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо безоплатної передачі до комунальної власності відповідного населеного пункту частини житлових приміщень у спорудженому будинку) (реєстр. № 4282-1 від 22.03.2016), поданий народним депутатом Д.І. Голубовим.

Відмітили:

У законопроекті пропонується передбачити норми щодо обов’язковості безоплатної передачі забудовниками до комунальної власності відповідного населеного пункту частини житлових приміщень у спорудженому будинку в розмірі 2 відсотка від загальної площі житлових приміщень та змінити розміри пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які обраховуються у відсотках до загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта встановивши:

для нежитлових будівель та споруд 6 % (чинна норма – до 10 %);

для житлових будинків 2 % (чинна норма – до 4 %).

Слід відмітити, що безоплатна передача частини житлових приміщень, (2 % від загальної площі житлових приміщень) безперечно зекономить кошти місцевих бюджетів на будівництво (придбання) житла громадянам, які перебувають на квартирному обліку. Водночас, зменшення розмірів пайової участі вплине на дохідну частину місцевих бюджетів, оскільки даний платіж відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України зараховується до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Отже, запровадження таких змін призведе насамперед до втрат доходів місцевих бюджетів та необхідності спрямування додаткових коштів на відтворення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, тому економія коштів місцевих бюджетів може виявитися незначною, однак відсутність належних розрахунків унеможливила надання Міністерством фінансів України оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, в випадку його прийняття після 15 липня року, що передує плановому, повинен вводитися в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо безоплатної передачі до комунальної власності відповідного населеного пункту частини житлових приміщень у спорудженому будинку) (реєстр. № 4282-1 від 22.03.2016), поданий народним депутатом Д.І. Голубовим, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до втрати доходів та може призвести до збільшення видатків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він може вводитися в дію в терміни, визначені автором законопроекту, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні) (реєстр. № 4390 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України В.Ю. Пташник, М.М. Іоновою та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується запровадити розроблення нового виду документації на місцевому рівні, а саме схеми планування території, рішення про розроблення якої приймає місцева рада. З огляду на вимоги частини другої статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання відповідних робіт з реалізації зазначеного положення має здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, що у свою чергу потребуватиме додаткових видатків.

Міністерство фінансів України, враховуючи позицію Мінрегіону, визначає законопроект таким, що призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів, однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не передбачені кошти на компенсацію втрат місцевих бюджетів.

При цьому, відсутність належних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні) (реєстр. № 4390 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України В.Ю. Пташник, М.М. Іоновою та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів).

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу у солідарній системі) (реєстр. № 4463 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 січня 2017 року період, протягом якого особа, яка підлягає загальнообов’язковому пенсійному страхування і за яку не були сплачені страхові внески, працювала на підприємствах, які були ліквідовані за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включати до страхового стажу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України (зважаючи на покриття дефіциту Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету), обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Зважаючи на такі вимоги, набрання чинності відповідного закону автором законопроекту запропоновано з 1 січня 2017 року.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу у солідарній системі) (реєстр. № 4463 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо покращення рівня пенсійного забезпечення певних категорій військовослужбовців (реєстр. № 4364 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується з 1 січня 2017 року при визначенні грошового забезпечення для обчислення пенсії враховувати щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об’єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробовування або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо покращення рівня пенсійного забезпечення певних категорій військовослужбовців (реєстр. № 4364 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до частини третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо надання можливості збільшення пенсії внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 4322 від 29.03.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення зміни до частини третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується здійснювати перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у разі підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до частини третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо надання можливості збільшення пенсії внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 4322 від 29.03.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (щодо непоширення дії Закону на друковані засоби масової інформації органів сектору безпеки і оборони) (реєстр. № 4412 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Висоцьким С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо непоширення дії його положень на друковані засоби масової інформації і редакції, засновниками (співзасновниками) яких є Міністерство оборони України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону реалізація його положень не передбачає додаткових фінансових витрат та видатків з державного бюджету.

Однак, зважаючи на те, що, виходячи із положень статті 14 вищевказаного Закону, через три роки з дня набрання його чинності (тобто з 2019 року) фінансування друкованих засобів масової інформації і редакцій з державного та місцевих бюджетів припиняється, реалізація законодавчої ініціативи, починаючи з 2019 року, потребуватиме передбачення видатків державного бюджету на забезпечення засобів масової інформації і редакцій, засновниками (співзасновниками) яких є Міністерство оборони України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому Мінфіном зазначено, що у державному бюджеті на 2016 рік на здійснення фінансової підтримки друкованих засобів масової інформації і редакцій, засновниками (співзасновниками) яких є Міністерство оборони України, Національна гвардія України, передбачено понад 30 млн гривень.

Також Мінфіном відмічено, що прийняття даного проекту закону у запропонованій редакції створить прецедент для можливого подальшого розширення переліку друкованих засобів масової інформації, засновниками (співвласниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, на які не поширюватиметься дія Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (щодо непоширення дії Закону на друковані засоби масової інформації органів сектору безпеки і оборони) (реєстр. № 4412 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Висоцьким С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету починаючи з 2019 року).

У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (щодо підвищення надбавки на догляд інвалідам з дитинства) (реєстр. № 4378 від 11.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» передбачається збільшити розмір надбавок на догляд за інвалідами, а саме:

за інвалідами з дитинства, віднесеними до підгрупи А І групи – з 75 до 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 130 грн, розмір надбавки збільшено в 2 рази – з 848 грн до 1 695 грн.);

за інвалідами з дитинства, віднесеними до підгрупи Б І групи – з 50 до 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (розмір надбавки збільшено на 50 % – відповідно з 565 грн до 848 грн.);

за одинокими інвалідами з дитинства, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду – з 15 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (розмір надбавки збільшено в 3,3 рази – відповідно зі 170 грн до 565 грн.).

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону реалізація його положень призведе до додаткових видатків державного бюджету, зокрема додаткова потреба в коштах становитиме близько 50 млн грн на місяць, тобто 600 млн грн на рік.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, а також відмічено про не визначення розробником реальних джерел покриття таких видатків.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (щодо підвищення надбавки на догляд інвалідам з дитинства) (реєстр. № 4378 від 11.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо визначення меж територій об’єднаних територіальних громад села, селища, міста)» (реєстр. № 4402 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О.

Відмітили:

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади за умови, коли її межі повністю відповідають межам, визначеним перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.

Законопроектом пропонується вилучити таку умову, а терміном набрання чинності закону, у разі прийняття, визначити день його опублікування.

Така законодавча пропозиція суперечить вимогам частини четвертої статті 67 Бюджетного кодексу України, згідно з якими взаємовідносини з державним бюджетом мають лише об’єднані територіальні громади, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури таких об’єднаних територіальних громад, перелік яких визначений у додатку № 10 до цього Закону, у обсязі 1 млрд грн.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на неузгодженість законопроекту з вимогами Бюджетного кодексу і зазначає, що реалізація законопроекту буде здійснюватися в межах обсягу відповідної субвенції, передбаченої у державному бюджеті, та не вплине на показники закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період.

Однак, за інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийняття законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету внаслідок збільшення кількості громад, яким надається державна підтримка.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України ««Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо визначення меж територій об’єднаних територіальних громад села, селища, міста)» (реєстр. № 4402 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О, може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту до другого читання узгодити його положення з частиною четвертою статті 67 Бюджетного Кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 4297 від 24.03.2016), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Воропаєвим Ю.М., Матвієнковим С.А., Сажком С.М., Дунаєвим С.В., Мороко Ю.М.

Відмітили:

Згідно з преамбулою до законопроекту, він визначає тимчасовий порядок організації та правові підстави створення міжобласного територіального об’єднання на окремих територіях Донецької та Луганської областей (далі – МТО), на яких тимчасово органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не в поновному обсязі свої повноваження. При цьому межі МТО, перелік міст, районів і населених пунктів, які входять до складу МТО, затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (стаття 2 законопроекту).

Законопроектом передбачається, зокрема:

– утворення вищого представницького органу влади в МТО – Представницького Зібрання у складі 75 депутатів на чолі з Главою (статті 7, 8 та 12 законопроекту), а також виконавчого комітету МТО;

– проведення виборів депутатів представницького зібрання МТО, глави МТО, депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних і міських голів на території МТО, датою яких визначити 25 жовтня 2015 року (стаття 26 законопроекту);

– віднесення до компетенції представницького зібрання МТО повноважень із затвердження бюджету МТО, внесення до нього змін, забезпечення його збалансованості та здійснення контролю за його виконанням, призначення виборів депутатів представницького зібрання та глави МТО, затвердження структури, чисельності загонів народної міліції з охорони громадського порядку МТО (стаття 13 законопроекту).

Слід зазначити, що положення статті 13 законопроекту щодо затвердження і виконання бюджету МТО не відповідають нормам статті 92 Конституції України, згідно з якою виключно законами України встановлюється бюджетна система України, а також Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини другої статті 4, відповідно до якої бюджетна система України встановлюється виключно цим Кодексом. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу;

– статті 5, якою визначено структуру бюджетної системи України, зокрема, місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (бюджет МТО не є місцевим бюджетом);

– визначеному частиною першою статті 7 принципу єдності бюджетної системи України, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

– статті 67-2, якою встановлено особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції, а саме: у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх утворення.

Враховуючи зазначене, вбачається доцільним пункт 2 статті 13 законопроекту виключити.

У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що прийняття відповідного закону потребуватиме додаткових витрат на проведення позачергових виборів глави МТО, депутатів представницького зібрання МТО, депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних і міських голів. Провести такі вибори пропонується за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Водночас, згідно з чинним бюджетним законодавством резервний фонд державного бюджету не може бути джерелом здійснення видатків на проведення будь-яких місцевих виборів.

Крім того, у законопроекті відсутні джерела видатків на утримання представницького зібрання, виконавчого комітету та голови представницького зібрання МТО, а також положення щодо можливості формування органами місцевого самоврядування відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України визначило законопроект таким, реалізація якого потребуватиме додаткових видатків з бюджету на проведення виборів, утримання органів влади та органів місцевого самоврядування МТО.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (реєстр. № 4297 від 24.03.2016), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Воропаєвим Ю.М., Матвієнковим С.А., Сажком С.М., Дунаєвим С.В., Мороко Ю.М., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту до другого читання виключити пункт 2 статті 13 законопроекту як такий, що не відповідає вимогам, частини другої статті 4, статті 5, частини першої статті 7, статті 67-2 Бюджетного кодексу України.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції, (реєстр. № 4301 від 24.03.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Герасимовим А.В., Сажком С.М., Єфімовим М.В., Лубінцем Д.В., Іоновою М.М.

Відмітили:

Згідно з преамбулою законопроект визначає порядок відшкодування збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду або приватні домогосподарства (далі – об’єкти) під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до частини другої статті 1 законопроекту відшкодування збитків здійснюється протягом 2016-2017 років за рахунок коштів державного бюджету за окремою бюджетною програмою, передбаченою Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Крім того, у статті 4 законопроекту передбачається, що розмір збитків визначається комісією, яка має бути утворена відповідним органом місцевого самоврядування, та відшкодовуються у повному обсязі, а у разі затримки у такому відшкодуванні на 1 рік, сума коригується на офіційний індекс споживчих цін. При цьому, для І категорії пошкодження об’єкта (об’єкт житлового фонду зруйнований, непридатний для подальшого проживання, відновленню не підлягає) за рішенням комісії відшкодовується вартість нового будівництва, або придбання житла в межах відповідного населеного пункту або району (частина друга цієї статті), що може потребувати більших видатків з державного бюджету, ніж відшкодування вартості зруйнованого об’єкта.

Отже, згідно із законопроектом кошти державного бюджету визначаються єдиним джерелом відшкодування таких збитків.

Поряд з тим, додаткових видатків з місцевих бюджетів потребує оплата витрат, пов’язаних з роботою зазначених комісій, а також із залученням до роботи в них сертифікованих експертів з технічного обстеження будівель і споруд, експертів з кошторисної документації, представників районної державної адміністрації, органів соціального захисту населення, державної санітарно-епідеміологічної служби (частина перша статті 1 законопроекту).

Виходячи з положень законопроекту щодо його реалізації за рахунок бюджетних коштів, авторами законодавчої ініціативи пропонується у частинах третій та четвертій статті 6 «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України протягом місяця з дня опублікування відповідного закону підготувати розрахунки щодо обсягу коштів, необхідних для відшкодування у 2016-2017 роках збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду, Кабінету Міністрів України – передбачити у 2016-2017 роках кошти у Державному бюджеті України на відшкодування збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду.

Водночас, зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, включаючи визначення головних розпорядників коштів бюджету, унормовано у Бюджетному кодексі України. З огляду на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Враховуючи, зазначене, пропонується виключити частину четверту статті 5, частини третю та четверту статті 6 законопроекту як такі, що є предметом регулювання бюджетного законодавства.

Крім того, беручи до уваги, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 299 утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, вважається доцільним у частині другій статті 1 законопроекту виключити слова «за окремою бюджетною програмою, передбаченою Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» як такі, що не відповідають статті 22 Бюджетного кодексу України, а також визначитися щодо відповідального центрального органу виконавчої влади у подальшому викладі тексту законопроекту.

Необхідно звернути увагу, що питання відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, врегульовано Законом України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до статті 19 якого відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

Міністерство фінансів України зазначає, що:

– відшкодування збитків, заподіяних житлу громадян внаслідок проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів Державного бюджету України потребуватиме вишукання додаткових коштів, обсяг и яких неможливо визначити через відсутність відповідних показників для обрахунку вартості законопроекту;

– у державному бюджеті видатки на відшкодування збитків особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, не передбачені.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції, (реєстр. № 4301 від 24.03.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Герасимовим А.В., Сажком С.М., Єфімовим М.В., Лубінцем Д.В., Іоновою М.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту до другого читання привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, виключивши, зокрема, частину четверту статті 5, частини третю та четверту статті 6 законопроекту, у частині другій статті 1 законопроекту – слова «за окремою бюджетною програмою, передбаченою Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів щодо надання психіатричної допомоги (реєстр. № 4449 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Колгановою О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою створення механізму захисту прав недієздатних осіб та попередження свавілля при їх госпіталізації в психіатричний заклад, а також приведення чинного законодавство до міжнародних стандартів надання психіатричної допомоги.

Так, для забезпечення прав недієздатних осіб та осіб з обмеженими можливостями пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України «Про психіатричну допомогу», «Про пенсійне забезпечення», Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України.

Згідно із пояснювальною запискою до запропонованої законодавчої пропозиції, прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України та дозволить попередити витрати з Державного бюджету України особам, які виграють справи в Європейському суді з прав людини проти України.

Водночас, пропозиція щодо створення нового типу закладів соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади та потребують спеціальних умов проживання або втратили соціальний зв’язок, вимагатиме додаткових бюджетних коштів, про що також зауважило Міністерство фінансів у своєму висновку.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів і висловлює зауваження щодо законодавчої ініціативи.

Крім того, змінами до статті 5 «Про психіатричну допомогу» в частині державних гарантій щодо забезпечення психіатричною допомогою та соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, зокрема, передбачається встановити: «цільове фінансування надання психіатричної допомоги в обсязі, необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної якості психіатричної допомоги згідно із затвердженими клінічними протоколами, стандартами надання психіатричної допомоги та національною програмою охорони психічного здоров’я».

Проте, Бюджетним кодексом України, яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, не передбачено застосування у бюджетному процесі терміну «цільове фінансування».

Окрім того, застосування у тексті терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (надання психіатричної допомоги в обсязі, необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної якості психіатричної допомоги), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Також, слід зауважити, що статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти до яких віднесено спеціальні школи (школа-інтернат) I-III ступенів – навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тобто, питання створення навчальних закладів для спеціального навчання не потребує додаткового регулювання.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів щодо надання психіатричної допомоги (реєстр. № 4449 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Колгановою О.В. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості передачі в оренду приєднаних газорозподільних мереж з контрольною часткою державної та/чи комунальної власності (реєстр. № 4263 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я., Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект визначає особливості передачі в оренду газорозподільних мереж з контрольною часткою державної та/чи комунальної власності, а також особливості оренди таких мереж.

У пояснювальній записці зазначено, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, забезпечить умови для формування додаткових джерел фінансових надходжень до державного бюджету та бюджетів територіальних громад – власників газорозподільних мереж.

Разом з тим, згідно з частинами третьою і четвертою статті 4 законопроекту у разі прийняття уповноваженими органами рішення про передачу в оренду газорозподільної мережі, здійснюється організаційно-технічна підготовка цих об’єктів до передачі в оренду, яка включає такі заходи:

проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі газорозподільної мережі;

впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації на об’єкти, що входять до складу газорозподільної мережі;

реєстрація права власності на газорозподільну мережу з виділенням, за наявності, часток кожного з учасників спільної власності (співвласників) на газорозподільну мережу;

виділення, за необхідності, земельної ділянки, закріпленої за об’єктами газорозподільної мережі, у натурі (на місцевості);

визначення вартості газорозподільної мережі шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається ринкова вартість.

З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та/або місцевих бюджетів на проведення організаційно-технічної підготовки таких об’єктів до передачі в оренду.

Крім того, згідно з частиною другою статті 11 законопроекту окремі поліпшення, проведені за рахунок власних коштів орендаря, залишаються у власності орендодавця, а їх вартість (крім вартості покращень, зроблених орендарем без згоди орендодавця) підлягає компенсації орендарю орендодавцем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене положення також може потребувати витрат державного чи місцевих бюджетів на вказану компенсацію.

Водночас Мінфін вважає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного та/чи місцевих бюджетів за рахунок надходжень від орендної плати за користування газорозподільними мережами з контрольною часткою державної та/чи комунальної власності. При цьому, частиною четвертою статті 8 законопроекту передбачений розподіл орендної плати, що припадає на частку державної власності у праві спільної власності на газорозподільну мережу, яка здійснюється орендарем, у такому співвідношенні: 30 % – орендодавцю; 70 % – до державного бюджету. У зв’язку з цим, Мінфін, керуючись пунктом 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, вважає, що таке положення зменшує на 30 % частку орендної плати за користування газорозподільчими мережами державної власності, що буде надходити до державного бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості передачі в оренду приєднаних газорозподільних мереж з контрольною часткою державної та/чи комунальної власності (реєстр. № 4263 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я., Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від орендної плати за користування державним (комунальним) майном та може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 4381 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Ю.В. Тимошенко, О.В. Кужель та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується, зокрема:

доповнити перелік загальнодержавних податків та зборів державним митом (у тому числі офшорним) та судовим збором;

змінити визначення бази оподаткування податком на додану вартість, зокрема визначати її виходячи із договірної (митної) вартості, збільшеної на суму непрямих податків, нарахованих на таку вартість;

доповнити перелік нерухомості, що не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, за рахунок нежитлової нерухомості, непридатної для використання, а також до бази оподаткування таким податком для юридичних осіб відносити неамортизовану вартість об’єкта нерухомості;

запровадити обмеження щодо надання певних податкових пільг та особливих умов застосування відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно) для тих платників податків, які отримують доходи від «офшорних компаній», виплачують доходи таким компаніям, є їх контрагентами, бенефіціарами, та нерезидентів, які мають статус «офшорних осіб»;

запровадити правило «податкової консолідації» з метою оподаткування доходів, отриманих за кордоном як резидентами України та і нерезидентами, які є підконтрольними резидентам України, чи здійснюють контроль над резидентом України;

зараховувати до державного бюджету суму призового фонду (у тому числі джекпоту), яка залишається невитрибовуваною гравцем у державну лотерею протягом 90 днів з дати проведення розіграшу у строки, встановлені для сплати податку з прибутку підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запропоновані зміни створять умови для збільшення надходжень зведеного бюджету та забезпечення його збалансованості, а також спрямовані на спрощення адміністрування податків.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 4380 від 12.04.2016), в якому, серед іншого, пропонується запровадити офшорне мито. Таким чином, імплементація законопроекту за реєстр. № 4381 залежатиме від прийняття та практичної реалізації законопроекту за реєстр. № 4380.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на показники бюджетів, однак вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки більшість положень, що пропонуються, є адміністративними.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до зведеного бюджету (синергічно при одночасному прийнятті Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» та цього Закону бюджетні доходи зростуть на 68 млрд грн за 12 поточних бюджетних місяців).

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. № 4381 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Ю.В. Тимошенко, О.В. Кужель та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (щодо розширення кола осіб – благодійників антитерористичної операції) (реєстр. № 4101 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Кудлаєнко С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури та духовності.

Законопроектом передбачено внести зміни до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та розширити коло осіб – благодійників, які здійснюють благодійну діяльність на користь військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового і начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, які беруть (брали) безпосередню участь у антитерористичній операції, юридичною особою публічного права – державним чи комунальним підприємством.

При цьому пропонується установити, що державне чи комунальне підприємство здійснює благодійні пожертви за рахунок власних надходжень із дотриманням Бюджетного кодексу України, а також забезпечує неухильне та повне дотримання бюджетного процесу, затверджених бюджетних призначень і асигнувань та повною мірою забезпечує виконання затвердженого бюджету.

Однак, слід відзначити, що державні та комунальні підприємства здійснюють свою господарську діяльність у відповідності з Господарським кодексом України, і не є бюджетними установами, діяльність яких регламентується бюджетним законодавством.

Тому із законопроекту слід виключити положення щодо необхідності дотримання підприємствами Бюджетного кодексу України, та забезпечення виконання ними затвердженого бюджетного процесу, запропоновані у абзацах 3 та 4 частини першої законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету, водночас, можливі додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету від благодійних пожертв державних чи комунальних підприємств на користь військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу), які беруть (брали) безпосередню участь у антитерористичній операції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (щодо розширення кола осіб – благодійників антитерористичної операції) (реєстр. № 4101 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Кудлаєнко С.В., має вплив на показники бюджету (може зумовити додаткові надходження до спеціального фонду державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань культури та духовності при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України, виключивши у абзаці 4 частини першої законопроекту (у частині 8, якою пропонується доповнити статтю 6 закону) слова «із дотриманням Бюджетного кодексу України. При здійсненні благодійної діяльності благодійники – державні та комунальні підприємства забезпечують неухильне та повне дотримання бюджетного процесу, затверджених бюджетних призначень і асигнувань та повною мірою забезпечують виконання затвердженого бюджету».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 4380 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Ю.В. Тимошенко, О.В. Кужель та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект має на меті:

визначати зміст податкового суверенітету України (як частини її політичного суверенітету), а також податкового суверенітету інших країн, з метою дотримання принципів міжнародного права щодо рівноваги суверенних прав сторін, зокрема при вирішенні спорів з податкових питань;

знизити привабливість використання офшорних компаній з метою ухилення від оподаткування чи для незаконної репатріації капіталів за кордон України або для відмивання коштів резидентами України.

У законопроекті пропонується, серед іншого, запровадити офшорне мито (стаття 22 законопроекту) як різновид державного мита, визначивши платників, ставки (від 10 % до 100 % від об’єкта оподаткування) та об’єкт (базу) оподаткування такого мита. При цьому, зазначається, що офшорне мито є внутрішнім обов’язковим платежем та не вважається платою за адміністративну послугу (адміністративним збором) у розумінні Закону України «Про адміністративні послуги», а також не може розцінюватися як податок, що підпадає під норми Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку чи під регулювання міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна (упередження ухиленням від сплати податків), а також як технічний бар’єр у торгівлі згідно з Договором Світової організації торгівлі «Про технічні бар’єри для торгівлі».

Крім того, підпунктом «г» пункту 22.1 статті 22 законопроекту визначено, що офшорне мито зараховується до складу доходів місцевих бюджетів за місцем реєстрації (місцезнаходження) платника або його майна (активів).

Слід зауважити, що питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Мінфін також звертає увагу на регулювання відповідного питання Бюджетним кодексом України.

У цьому зв’язку належить звернути увагу, що з 2015 року відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито (за всіма його об’єктами) зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів. Отже, питання зарахування офшорного мита (як різновиду державного мита) вже врегульовано Бюджетним кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту також зазначається, що при належному запровадженні його положень прогнозується зростання легального номінального ВВП України приблизно на 10 % (прогноз ВВП на 2016 рік становить на рівні 2 262 млрд грн), а отже легальні доходи зведеного бюджету зростуть мінімум на 68 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків державного бюджету, а вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки запропоновані положення є адміністративними.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 4380 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Ю.В. Тимошенко, О.В. Кужель та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту підпункт «г» пункту 22.1 статті 22 розділу I законопроекту (щодо зарахування до складу місцевих бюджетів офшорного мита) виключити, оскільки порушене у зазначеному положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, а зарахування державного мита до бюджетів місцевого самоврядування вже врегульовано Бюджетним кодексом України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями (реєстр. № 4413 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України розділом X, згідно з яким передбачається:

запровадити з 1 січня 2017 року податок з операцій з офшорними юрисдикціями;

визначити платниками податку суб’єктів господарювання, які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки;

встановити, що об’єктом та базою оподаткування податком є сума платежу, яка сплачується на користь нерезидента, що має офшорний статус (крім грошових коштів, що перераховуються державними органами та установами відповідно до зобов’язань перед міжнародними організаціями за міждержавними і міжурядовими угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

встановити ставки податку у розмірі 15 % від суми платежу, яка сплачується на користь нерезидента, що має офшорний статус;

визначити порядок обчислення, сплати податку та подання декларації з податку з операцій з офшорними юрисдикціями.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту дозволить створити законодавчі бар’єри для відтоку капіталу за кордон, створити умови для боротьби з ухиленням від сплати податків вітчизняними компаніями та наповнити доходну частину державного бюджету додатковими ресурсами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту вплине не дохідну частину державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від обсягу операцій суб’єктів господарювання з нерезидентами, що мають офшорний статус, та на яких буде поширено дію законопроекту.

Крім того, пунктом 3 розділу ІІ законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України щороку під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати спрямування податку з операцій з офшорними юрисдикціями до спеціального фонду державного бюджету з використанням на видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення відповідно до пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України.

Таке положення не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед частині п’ятій статті 13, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України), а порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями (реєстр. № 4413 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку з операцій з офшорними юрисдикціями у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити пункт 3 розділу ІІ як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (насамперед, статті 13), а порушене у ньому питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання процесу будівництва (реєстр. № 4187 від 10.03.2016), поданий народним депутатом України В.В. Голубом.

Відмітили:

Основною метою проекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є вдосконалення та підвищення ефективності державного регулювання процедури будівництва шляхом спрощення обтяжливих процедур у сфері будівництва та підвищення вимог до осіб, які розробляють містобудівну документацію, здійснюють архітектурне та інженерно-будівельне проектування, технічний нагляд, експертизи, обстеження та інжинірингову діяльність у будівництві.

Для її реалізації законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про охорону праці», «Про основи містобудування», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про архітектурну діяльність», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Серед запропонованих змін є такі, що унеможливлюють складання протоколу і відповідно накладення штрафів за частину правопорушень у сфері містобудівної діяльності, та як наслідок зумовлюють зменшення надходжень дохідної частини бюджету. На таке звертає увагу також Міністерство фінансів України, зазначаючи, що реалізація саме таких змін призведе до зменшення доходів бюджету вже у поточному році.

Зважаючи, що згідно з чинним законодавством адміністративні стягнення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладаються виконавчими органами та структурними підрозділами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду місцевих рад, такі штрафи зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання процесу будівництва (реєстр. № 4187 від 10.03.2016), поданий народним депутатом України В.В. Голубом має опосередкований вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів (реєстр. № 4327 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Королем В.М., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, ввести кримінальну відповідальність за:

переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (карається позбавленням волі на строк від 2 до 10 років з конфіскацією підакцизних товарів);

незаконне використання знака для товарів і послуг, під яким випускаються підакцизні товари, фірмового найменування, кваліфікованого позначення походження підакцизних товарів (карається штрафом від 1 до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією і знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження кримінальної відповідальності може призвести до додаткових витрат на проведення досудового слідства (оплатне зберігання речових доказів, проведення експертних досліджень, інші слідчо-процесуальні дії).

Крім того, у разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених та/або збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів і коштів від реалізації конфіскованого майна.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів (реєстр. № 4327 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Королем В.М., Паламарчуком М.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених та/або збільшення доходів бюджетів щодо штрафів і коштів від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню самогубства) (реєстр. № 4088 від 17.02.2016), поданий народними депутатами України Силантьєвим Д.О., Ляшком О.В., Кожем’якіним А.А. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 120 Кримінального кодексу України новою нормою, згідно якою передбачити покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років за доведення особи до спроби самогубства, підбурювання, в тому числі підкупу, обману, а також будь-якого сприяння вчиненню самогубства.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин, а загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися обмеження або позбавлення волі.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню самогубства) (реєстр. № 4088 від 17.02.2016) поданий народними депутатами України Силантьєвим Д.О., Ляшком О.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, Голокосту, геноциду кримськотатарського народу) (реєстр. № 4120 від 19.02.2016), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Фельдманом О.Б. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроектом передбачено доповнити новою статтею 442-1 Кримінальний кодекс України та встановити, зокрема:

- штрафні санкції від 3000 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 5 років за публічне заперечення Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, як геноциду українського народу, Голокосту, як геноциду єврейського народу, геноциду кримськотатарського народу при депортації кримських татар у 1944 році, а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів з таким запереченням;

- позбавлення волі на строк до 5 років за ті самі дії, вчинені службовими особами або якщо вони вчинені повторно.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафних санкцій, передбачених за відповідні правопорушення.

Як зазначає Міністерство фінансів України, загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, Голокосту, геноциду кримськотатарського народу) (реєстр. № 4120 від 19.02.2016) поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Фельдманом О.Б. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо продовження строку транзитних перевезень для автомобільного транспорту (реєстр. № 4473 від 19.04.2016), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується резидентам України надати право збільшення строку транзитних перевезень автомобільного транспорту на строк 30 діб, за умови сплати таким резидентом збору у розмірі 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (408 грн) у встановленому Державною фіскальною службою України порядку, протягом 5 діб з моменту ввезення такого транспортного засобу на митну територію України. При цьому, резидент України не зобов’язаний, але має право перетинати державний кордон України необмежену кількість разів без повторної сплати такого збору, протягом 30 діб від дня сплати.

Тобто, передбачається надати можливість громадянам України збільшити строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту у митному режимі транзит без сплати митних платежів.

Належить зауважити, що питання зарахування запропонованого збору до бюджетів повинно бути врегулювано бюджетним законодавством, що також узгоджується з пунктом 9.3 статті 9 Податкового кодексу України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що запровадження такого збору дозволить отримати бюджету більш ніж 123 млн грн на рік.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства транзит передбачає виключно переміщення транспортних засобів митною територією України до кінцевого пункту призначення без будь-якого використання цих транспортних засобів в інших цілях, у тому числі повторного перетину державного кордону України. Крім того, згідно зі статтею 380 Митного кодексу України передбачено можливість тимчасового ввезення мешканцями 50-кілометрової прикордонної зони транспортних засобів особистого користування строком до одного року за умови дотримання умов, визначених цією статтею.

На думку Мінфіну, запропонований законопроектом строк транзитного переміщення митною територією України для автомобільного транспорту 30 діб значно перевищує максимальні строки переміщення автомобілів між найбільш віддаленими органами доходів і зборів України та може сприяти створенню схем неправомірного використання транспортних засобів особистого користування з метою уникнення від оподаткування.

Зважаючи на наведене, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на дохідну частину бюджету внаслідок створення неправомірних схем ухилення від оподаткування, зменшенню обсягів легального імпорту автомобілів та обсягу реалізації транспортних засобів вітчизняного виробництва.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо продовження строку транзитних перевезень для автомобільного транспорту (реєстр. № 4473 від 19.04.2016), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів у разі зменшення обсягу легального імпорту автомобілів та збільшення доходів бюджету від нового збору залежно від практичної реалізації законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю) (реєстр. № 4368 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Тимчуком Д.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю шляхом підвищення розмірів штрафних санкцій, зокрема, за:

безпідставну відмову в наданні інформації та документів, які вимагаються Державною службою експортного контролю, їх навмисне викривлення або приховування передбачається встановлення штрафу від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинному законодавстві не визначено такий вид порушення);

проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення і подвійного використання, на поставки яких до відповідної держави встановлено часткове ембарго, без отримання позитивного висновку Державної служби експортного контролю пропонується встановити штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством – від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

неподання або несвоєчасне подання до Державної служби експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення зазначених переговорів пропонується встановити штраф у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством – від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, пропонується встановити штраф від 3000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а за вчинене таке порушення організованою групою передбачається позбавлення волі на строк від 5 до 7 років (діюча норма – до 5 років) з конфіскацією цих товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань, а загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, а також конкретного виду правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю) (реєстр. № 4368 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Тимчуком Д.Б., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідних правопорушень, та залежно від застосування виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за недбале ставлення до роботи з системою автоматизованого арешту коштів (реєстр. № 4346 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Юринець О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України з метою встановлення відповідальності судді, головуючого судді або начальника відділу державної виконавчої служби за:

- умисне внесення до системи автоматизованого арешту коштів завідомо недостовірної інформації (у вигляді штрафу від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 10 200 грн до 17 000 грн/, обмеження або позбавлення волі на строк до 6 років);

- внесення недостовірної інформації до системи автоматизованого арешту коштів через несумлінне ставлення до правил роботи з такою системою, якщо це спричинило майнову шкоду (у вигляді штрафу від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від розміру шкоди /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 17 000 грн до 85 000 грн відповідно/).

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних злочинів призведе до збільшення надходжень до державного бюджету у зв’язку із встановленням відповідальності у вигляді штрафних санкцій та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за недбале ставлення до роботи з системою автоматизованого арешту коштів (реєстр. № 4346 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Юринець О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконого отримання пенсійних виплат третіми особами) (реєстр. № 4409 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В. та Кириченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України з метою встановлення кримінальної відповідальності за отримання та привласнення пенсійних виплат, що належали померлій особі за життя та які не входять до складу спадщини, у вигляді арешту на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років.

Відтак, виявлення зазначених правопорушень та застосування покарання у вигляді арешту та позбавлення волі таких громадян може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб, що вчинили злочин, в установах системи виконання покарань.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконого отримання пенсійних виплат третіми особами) (реєстр. № 4409 від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В. та Кириченком О.М., може мати опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від обраного покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України (реєстр. № 4357 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 78 Конституції України щодо надання можливості народним депутатам України суміщати представницький мандат з діяльністю на посаді Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники бюджету.

Разом з тим, впровадження законодавчої ініціативи може призвести до економії видатків державного бюджету на оплату праці вищевказаних осіб (у разі суміщення відповідних посад), оскільки отримання ними заробітної плати має здійснюватися лише з одного місця роботи (Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, відповідного центрального органу виконавчої влади).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України (реєстр. № 4357 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до економії видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів в частині оплати праці залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи щодо наявності випадків суміщення представницького мандата).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підприємницьку діяльність з використанням офшорних зон та визначення підслідності злочину) (реєстр. № 4439 від 14.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що передбачено Законом України «Про запобігання корупції», за зайняття підприємницькою діяльністю з використанням офшорних зон шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 10 років із конфіскацією майна або без такої з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2-3 років, а також внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину бюджету.

Крім того, реалізація законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підприємницьку діяльність з використанням офшорних зон та визначення підслідності злочину) (реєстр. № 4439 від 14.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64.; 1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких Законів (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж) (реєстр. № 4310-1 від 06.04.2016), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Голубом В.В. та іншими; про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо демонополізації приєднання споживачів до електричних мереж) (реєстр. № 4310-2 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектами пропонується внести зміни та доповнення до деяких законодавчих актів України, якими регулюються механізм приєднання до електричних мереж.

Так, зокрема, законопроектами вносяться зміни до положень Закону України «Про електроенергетику» (далі – Закон), відповідно до яких розширюється термінологічна база (уточнюються визначення окремих термінів, виключаються діючі терміни та встановлюються нові) та змінюється механізм приєднання споживачів електричної енергії до електричних мереж енергопостачальних організацій.

Законопроектом за реєстр. № 4310-1, зокрема, уточнюються положення статті 17-2 Закону, якими визначено порядок встановлення плати за приєднання до електричних мереж (передбачено встановлення національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ставок плати за стандартне приєднання, базових ставок за комплексне стандартне приєднання та коефіцієнтів ускладнення комплексного стандартного приєднання), а також доповнюється даний Закон новою статтею 17-4, відповідно до положень якої замовник може самостійно (підрядним способом тощо) розробляти проектно-кошторисну документацію та будівництво лінії електропередачі від місця приєднання його електроустановок до електричних мереж, підстанцій, розподільчих пристроїв електропередавальної організації, при цьому, встановлюється, що технічні умови на приєднання, в такому випадку, електропередавальною організацією надаються замовнику безоплатно.

Законопроектом за реєстр. № 4310-2 статтю 17-2 Закону запропоновано взагалі виключити, внаслідок чого замовники та постачальники електроенергії вирішуватимуть питання оплати послуг за приєднання до електричних мереж на договірних умовах. При цьому, даним законопроектом стаття 18 Закону доповнюється положенням, відповідно до якого, зокрема, проектування та будівництво елементів електричної мережі, необхідних для приєднання електроустановок замовника, здійснюється замовником за власний рахунок.

Слід зазначити, що реалізація вищезазначених положень законопроектів за реєстр. № 4310-1 та № 4310-2 може вплинути на показники надходжень державного та місцевих бюджетів відповідно до змін фінансового стану енергопостачальних організацій залежно від обраного замовниками механізму приєднання до електричних мереж та встановленої плати за таке приєднання.

Поряд з тим, слід відмітити, що положеннями законопроекту за реєстр. № 4310-1 (зміни до статті 27 Закону) визначаються нові підстави для притягнення до адміністративної відповідальності суб’єктів господарської діяльності за правопорушення в електроенергетиці, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 4310-1 та № 4310-2 висловлює ряд зауважень і пропозицій до них та рекомендує законопроект за реєстр. № 4310-2 за результатами розгляду у першому читанні направити на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких Законів (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж) (реєстр. № 4310-1 від 06.04.2016), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Голубом В.В. та іншими; про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо демонополізації приєднання споживачів до електричних мереж) (реєстр. № 4310-2 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., мають опосередкований вплив на показники бюджету (оцінка впливу на надходження державного та місцевих бюджетів визначатиметься залежно від наслідків практичної реалізації законопроектів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства (реєстр. № 4367 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Усовим К.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність; правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини; порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки; знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів; введення в обіг або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів; невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів шляхом збільшення розмірів штрафів у 21-1500 разів за вчинення відповідних правопорушень.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства (реєстр. № 4367 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Усовим К.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 254 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за безгосподарське використання земель (реєстр. № 4452 від 15.04.2016), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачається посилити кримінальну відповідальність за безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, збільшивши розмір штрафів з 250 до 3000-5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 51 000 до 85 000 грн/, а максимальний термін покарання у вигляді обмеження волі з 2 до 4 років.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 254 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за безгосподарське використання земель (реєстр. № 4452 від 15.04.2016), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства, порушення порядку його затвердження/погодження)» (реєстр. № 4395 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 17 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» положенням, в якому визначити, що порушення керівником державного підприємства, посадовою особою суб’єкта управління об’єктами державної власності вимог установленого чинним законодавством порядку затвердження/погодження річного фінансового плану державного підприємства, у результаті якого було не затверджено чи не погоджено річний фінансовий план державного підприємства, а також невиконання керівником державного підприємства затвердженого/погодженого в установленому чинним законодавством порядку річного фінансового плану державного підприємства у результаті невиконання, неналежного виконання таким керівником посадових обов’язків, передбачених трудовим договором (контрактом) з керівником державного підприємства та вимогами чинного законодавства, або в результаті зловживання таким керівником повноваженнями, передбаченими трудовим договором (контрактом) з керівником державного підприємства та вимогами чинного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

Разом з тим, у законопроекті не передбачено змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення видів покарань за наведені порушення. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація законопроекту після його прийняття обумовлює внесення змін до Кримінального кодексу України.

У цьому зв’язку слід звернути увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано поданий тим же автором системно пов'язаний законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства, порушення порядку його затвердження/погодження)» (реєстр. № 4396 від 12.04.2016). Таким чином, впровадження законопроекту за реєстр. № 4395 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 4396.

На думку автора законопроекту, його прийняття забезпечить встановлення передумов виконання річних фінансових планів державних підприємств, відновлення ефективності управління державними підприємствами, забезпечення прибуткової діяльності таких підприємств та відповідно збільшення обсягу надходжень до державного бюджету за результатами господарської діяльності державних підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на збільшення або зменшення надходжень та витрат бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства, порушення порядку його затвердження/погодження)» (реєстр. № 4395 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи та прийняття відповідних змін до Кримінального кодексу України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства, порушення порядку його затвердження/погодження)» (реєстр. № 4396 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 210-1, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за:

порушення керівником державного підприємства, посадовою особою суб’єкта управління об’єктами державної власності вимог порядку затвердження/погодження річного фінансового плану державного підприємства, у результаті якого було не затверджено чи не погоджено річний фінансовий план державного підприємства (караються позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років);

невиконання керівником державного підприємства затвердженого/погодженого порядку річного фінансового плану державного підприємства у результаті невиконання, неналежного виконання таким керівником посадових обов’язків або зловживання повноваженнями, передбаченими трудовим договором та вимогами чинного законодавства (караються позбавленням волі на строк від 12 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливає на збільшення або зменшення надходжень та витрат бюджету.

Разом з тим, реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі виявлення відповідних правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства, порушення порядку його затвердження/погодження)» (реєстр. № 4396 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України ««Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо застосування норм прискореної амортизації)» (реєстр. № 4400 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується встановити надання права застосовувати норми прискореної амортизації нових основних засобів як один із основних видів фінансової державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано поданий тим же автором системно пов’язаний законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо застосування норм прискореної амортизації)» (реєстр. № 4399 від 12.04.2016), яким передбачається запровадити спеціальні підвищувальні коефіцієнти до норми амортизації. Таким чином, впровадження законопроекту за реєстр. № 4400 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 4399.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо застосування норм прискореної амортизації)» (реєстр. № 4400 від 12.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств у разі врегулювання відповідного питання у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Амельченка В.В. про поданий ним та народним депутатом України Євлаховим А.С. проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів (реєстр. № 3744 від 30.12.2015).

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) пропонується визначити нові нормативи зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (далі – рентна плата), передбачивши її зарахування до доходів загального фонду:

– державного бюджету – 40 % (чинна норма 50 %);

– бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів – 40 % (чинна норма – 50 %);

– бюджетів міст Києва та Севастополя – 50 % (чинна норма – 50 %);

– бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 20 % (чинна норма – 0).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що шляхом запропонованого перерозподілу між бюджетами надходжень рентної плати бюджети міст обласного значення, районні бюджети та бюджети новостворених об’єднаних територіальних громад отримають додатковий ресурс у розмірі 20 % від таких платежів.

Поряд з тим слід звернути увагу, що такий перерозподіл призведе до зменшення надходжень рентної плати і відповідно втрат доходів загального фонду державного бюджету та обласних бюджетів.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відтак, враховуючи висновок Міністерства фінансів України, щодо положень законопроекту слід зазначити таке:

1) зважаючи, що у Кодексі здійснено розмежування доходів та видатків між рівнями бюджетів з урахуванням визначених у статті 7 Кодексу принципів бюджетної системи, реалізація запропонованих змін буде мати наслідком розбалансування бюджетів, зумовлюючи незабезпеченість бюджетними ресурсами витрат державного та обласних бюджетів, що не узгоджується з принципом збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету;

2) беручи до уваги, що законом про державний бюджет на 2016 рік та рішеннями про місцеві бюджети на 2016 рік показники відповідних бюджетів затверджено з урахуванням чинних положень Кодексу, запровадження нових нормативів відрахувань рентної плати у поточному році призведе до необхідності вишукання додаткових надходжень державного та місцевих бюджетів для здійснення запланованих на поточний рік видатків, що потребуватиме також внесення змін до зазначених закону та рішень.

Міністерство фінансів України оцінює втрати загального фонду державного бюджету у 2016 році у сумі близько 54 млн гривень. Відповідні втрати матимуть також і обласні бюджети;

3) законопроектом збережено норматив зарахування до бюджетів міст Києва та Севастополя у розмірі 50 %, проте відрахування до державного бюджету рентної плати, що сплачується на таких територіях, встановлено у розмірі 40 %;

4) запропонований термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті («з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування»), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (від 29.03.2016 р. № 16/3-399/3744(75014)) звертає увагу на відсутність належного обґрунтування, з наданням відповідних розрахунків, зокрема, в контексті перерозподілу відповідних видаткових повноважень зазначених бюджетів, орієнтованості їх на належне забезпечення мешканців відповідних поселень необхідними послугами.

ГНЕУ вважає, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо наслідків запровадження пропонованого у законопроекті порядку формування місцевих бюджетів і, зокрема, на відповідність пропозицій проекту вимогам частини третьої статті 95 Конституції України, що «держава прагне до збалансованості бюджету України».

Міністерство фінансів України (висновок від 29.01.2016 р. № 31-11210-04-2/2751) не підтримує прийняття законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 28.01.2016 р № 04-15/08-68(19298) рекомендує внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття законопроекту за основу.

Відповідно до висновків комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (08.02.2016 № 04-19/17-7829) і з питань європейської інтеграції (29.02.2016 № 04-17/10-273(48684) законопроект відповідає антикорупційному законодавству та не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулювання національним законодавством країн-членів ЄС.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Шкварилюк В.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3744 за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів (реєстр. № 3744), поданий народними депутатами України Євлаховим А.С., Амельченком В.В., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо завершення будівництва Чернівецького обласного перинатального центру) (реєстр. № 3756 від 06.01.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Основною метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є завершення реконструкції будівлі Чернівецького перинатального центру, діяльність якого дозволить зменшити дитячу смертність та сприяти підвищенню здоров’я матерів.

Для реалізації такої мети у законопроекті шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) пропонується збільшити на 130 млн грн загальнодержавні витрати (видатки розвитку) Міністерства фінансів України, передбачивши субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Чернівецької області на реконструкцію будівель обласного перинатального центру, структурного підрозділу Чернівецької обласної клінічної лікарні в м. Чернівці, за новою бюджетною програмою (код 3511690).

Водночас, законопроект не містить пропозицій щодо джерел здійснення таких видатків (збільшення надходжень або скорочення інших витрат) для збалансування показників державного бюджету, що суперечить визначеному у статті 7 Бюджетного кодексу України принципу збалансованості бюджетної системи. Тому, законопроект є незбалансованим.

Поряд з тим, законопроект не відповідає вимогам нормотворчої техніки в частині оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет, зокрема:

запровадження нової субвенції потребує внесення змін до додатка № 7 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2016 рік» до Закону. Проект таких пропозицій не містить;

невірний виклад додатка до законопроекту, включаючи назву та назву законопроекту у ньому (при цьому, приведено показники за бюджетними програмами, щодо яких законопроектом не запропоновано зміни, а відтак зазначені рядки потребують виключення, залишивши рядки з кодами 3510000 та 3511000, 3511690 і рядок «Всього»);

відсутні зміни щодо збільшення надходжень державного бюджету (доходів чи фінансування бюджету) чи скорочення витрат державного бюджету і відповідних змін до текстових статей Закону в частині загальних показників державного бюджету та додатків до Закону (залежно від обраного джерела покриття додаткових витрат державного бюджету).

Належить зауважити, що у додатку до законопроекту потребують уточнення показники видатків державного бюджету у рядку «Всього» (з відображенням показників у всіх колонках), за кодами 3510000 та 3511000 у зв’язку з прийняттям Верховною Радою закону про внесення змін до Державного бюджету України щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання від 17 травня 2016 року, а також у разі прийняття позитивного рішення за наслідками повторного розгляду Верховною Радою України з пропозиціями Президента України законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти (реєстр. № 3830-3 від 29.01.2016), щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг (реєстр. № 4024 від 04.02.2016).

Таким чином, для забезпечення збалансованості показників бюджету, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Крім того, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки для оцінки зазначеного обсягу). Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що збільшення бюджетних призначень пропонується здійснити за рахунок економії за іншими бюджетними програмами.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визначається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку (від 04.02.2016 р. № 16/3–145/3756(25921)), звертаючи увагу на незбалансованість законопроекту вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту необхідно отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо можливості здійснення передбачених у проекті видатків, у тому числі за рахунок отримання планової економії.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи відсутністю у ньому джерел покриття вказаних видатків та невідповідністю вимогам Бюджетного кодексу України.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку (лист від 28.03.2016 № 04-19/17-70) зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у своєму висновку (лист від 01.03.2016 № 04-17/10-311(48925)) зазначає, що зазначений законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС, а отже не потребує експертного висновку Комітету з питань європейської інтеграції.

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (лист від 18.04.2016 № 04-25/17-391(93096)) пропонує законопроект за результатами розгляду направити автору законодавчої ініціативи на доопрацювання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Амельченко В.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3756 за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін додатка №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо завершення будівництва Чернівецького обласного перинатального центру) (реєстр. № 3756), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Заболотного Г.М. про проект Закону України про внесення зміни до додатка 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо виділення загального фонду на фінансування бюджетної програми «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла») (реєстр. №4095 (доопрац.) від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Кириленком І.Г. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /далі – Закон/ пропонується встановити бюджетні призначення щодо надання кредитів із загального фонду державного бюджету Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за бюджетною програмою 2751430 «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» у сумі 1 000 млн гривень.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою відновлення фінансування програми «Власний дім» (регіональні програми індивідуального житлового будівництва на селі) за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, що сприятиме покращенню житлово-побутових умов сільського населення та стимулюванню закріплення молоді на селі.

Слід зауважити, що відповідно до Указу Президента України від 27.03.1998 № 222 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» реалізація регіональних програм забезпечення громадян житлом здійснюється шляхом створення фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі із залученням нетрадиційних джерел фінансування (у тому числі коштів підприємств, установ, організацій і окремих громадян) та наданням фондам права кредитування індивідуальних забудовників.

Поряд з цим, Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» визначено, що державне інвестування розвитку соціальної сфери села, в тому числі спорудження житла у трудонедостатніх селах, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів. Водночас, встановлено, що Уряд та місцеві державні адміністрації сприяють розвитку індивідуального житлового будівництва в межах сіл і селищ, а також за межами сіл і селищ, створюють сільським забудовникам пільгові умови щодо забезпечення будівельними матеріалами і обладнанням, надання їм послуг і пільгових довгострокових державних кредитів (порядок надання таких кредитів визначається Урядом).

Так, постановою Уряду від 05.10.1998 № 1597 затверджено правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі та визначено, що таке кредитування є прямим, адресним (цільовим), зворотнім і здійснюється у межах наявних кредитних ресурсів фондів.

Виходячи із положень статей 20-22, 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ в частині застосування у бюджетному процесі програмно-цільового методу, обсяги видатків і надання кредитів з бюджету визначаються відповідно до прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм.

Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 № 1158), що визначала завдання щодо збільшення обсягу будівництва житла в сільській місцевості, надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам, завершила свою дію у 2015 році.

Необхідно наголосити, що законопроект передбачає проведення додаткових витрат з державного бюджету за загальним фондом державного бюджету в обсязі 1 000 млн грн, проте, джерел покриття цих витрат державного бюджету не визначено, що матиме наслідком розбалансування показників державного бюджету, чим порушуються основоположні принципи побудови бюджетної системи, визначені статтею 95 Конституції України та статтею 7 Кодексу щодо дотримання збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

Крім того, не дотримано вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, Міністерством фінансів України.

Відтак, пропозиція щодо надання кредитів із загального фонду державного бюджету потребує визначення джерел їх покриття, а саме збільшення надходжень державного бюджету (доходів чи фінансування бюджету або повернення кредитів до бюджету) чи скорочення витрат державного бюджету. Не визначення таких джерел матиме наслідком розбалансування показників державного бюджету.

В свою чергу, Головне науково-експертне управлінням Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до зазначеного законопроекту відмітило, що прийняття проекту без визначення конкретних джерел покриття додаткових видатків матиме своїм наслідком зростання граничного обсягу дефіциту Державного бюджету України, а отже граничного обсягу державного боргу у зв’язку з необхідністю здійснення додаткових державних запозичень для фінансування приросту бюджетного дефіциту.

Слід нагадати, що відповідно до пункту 31 частини першої статті 2 Кодексу кредитування бюджету передбачає надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов’язання перед бюджетом, та операції з повернення таких коштів до бюджету.

Надання кредитів з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла у досить значному обсязі (1 000 млн грн) може мати ризики щодо повернення отримувачами цих кредитів з бюджету таких коштів до державного бюджету своєчасно та у повному обсязі у наступних бюджетних періодах.

Відповідно до пункту 13 частини четвертої статті 30 Кодексу державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла здійснюється за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини третьої цієї статті, а саме повернення кредитів, наданих з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.

Виходячи із положень Кодексу, у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» (код 2751430) передбачено витрати (надання кредитів) за спеціальним фондом у сумі 40,0 млн грн за рахунок повернення у такому ж обсязі кредитів, наданих з державного бюджету на зазначену мету у попередніх роках. За даними звітності Казначейства за січень-квітень поточного року за спеціальним фондом за вищевказаною програмою надано кредитів на суму 9,1 млн грн або 22,8 % річного плану, при цьому кошти від повернення кредитів, наданих з державного бюджету на зазначену мету (код бюджетної програми 2751440), надійшли у сумі 15,8 млн грн або 39,5 % річного плану.

Одночасно, у місцевих бюджетах на вищевказані цілі витрати у 2016 році передбачено у обсязі 57 млн грн, а за даними звітності Казначейства за січень-березень поточного року витрати проведено у сумі 8,9 млн грн або 15,6 % річного плану.

Слід зауважити, що законопроект підготовлено з недотриманням правил підготовки законопроектів щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України:

- назва законопроекту у тексті законопроекту та додатку № 1 до нього викладена некоректно і потребуватиме уточнення щодо лаконічності її викладу з урахуванням бюджетної методології /відповідно до пункту 51 частини першої статті 2 Кодексу термін «фінансування бюджету» визначає «надходження та витрати бюджету, пов’язані зі зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміну залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»/;

- у додатку до законопроекту містяться помилки і неточності, а саме додаток:

не містить рядку «Всього» /проте законодавча пропозиція збільшує загальні показники щодо кредитування державного бюджету/;

містить рядки щодо бюджетних програм за кодами 2751360, 2751440, 2751540, 2751600, 2751640, 2751650, показники за якими відповідно до законодавчої пропозиції не змінюються, і тому мають бути виключені;

- не містить змін щодо збільшення надходжень державного бюджету (доходів чи фінансування бюджету або повернення кредитів до бюджету) чи скорочення витрат державного бюджету для покриття додаткових витрат державного бюджету і відповідних змін до текстових статей Закону в частині загальних показників державного бюджету та додатків до Закону (залежно від обраного джерела покриття додаткових витрат державного бюджету).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (експертний висновок від 27.04.2016 № 16/3-530/4095(103009)), враховуючи те, що за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, вважає, що було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо наслідків запровадження пропозицій проекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 06.04.2016 № 31-06110-31-2/9945) зазначає про неможливість підтримки законопроекту, як такого, що призведе до розбалансованості держаного бюджету, та відмічає про порушення вимог статті 7 Кодексу щодо дотримання принципу збалансованості бюджетної системи і статей 52, 53 Кодексу стосовно підстав внесення змін до закону про державний бюджет.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку (лист від 11.04.2016 № 04-19/17-754) зазначає, що у проекті акта за реєстр. № 4095 (доопрац.) від 15.03.2016 не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М. та народний депутат України Заболотний Г.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 4095 (доопрац.) повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Одночасно, головою підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбуновим О.В. було поінформовано про те, що під час розгляду даного законопроекту на засіданні підкомітету визначились розглянути питання спрямування коштів на державну підтримку індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла при опрацюванні проекту Основних напрямів бюджетної політики і відповідно проекту державного бюджету на 2017 рік.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В. щодо повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроекту за реєстр. № 4095 (доопрац.).

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до додатка 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо виділення загального фонду на фінансування бюджетної програми «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла») (реєстр. № 4095 (доопрац.) від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Кириленком І.Г. та Ревегою О.В., за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

5. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на червень - липень 2016 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 28 січня 2016 року № 951-VIIІ затверджено календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на червень-липень 2016 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на червень-липень 2016 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
01 червня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
08 червня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 червня	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
22 червня	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
06 липня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
13 липня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
20 липня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України