ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №110 від 06.09.2017

Опубліковано 11 вересня 2017, о 17:40

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №110 від 6 вересня 2017 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Дубіль В.О., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства культури України

Мазур Т.В. – заступник Міністра;

Якубівський В.Л. – начальник Управління економічного розвитку та фінансів;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – директор Департаменту фінансів;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Топчій В.М. – директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК

Карасевич С.П. – заступник директора Департаменту фінансово-кредитної політики;

Гнатюк С.А. – заступник директора Департаменту фінансово-кредитної політики;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Малашкін М.А. – Державний секретар Міністерства;

Касіяник А.В. – директор фінансового Департаменту;

від Національного агентства з питань державної служби

Ващенко К.О. – Голова;

Токарчук Т.В. – начальник Управління фінансів і бухгалтерського обліку – головний бухгалтер;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

Пістун Т.Т. – директор Фінансового департаменту;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Броварник В.М. – заступник Голови;

Корольчук І.Є. – начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області;

від Рахункової палати

Майстренко Г.А. – заступник начальника відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики;

від Офісу з фінансового та економічного аналізу

у Верховній Раді України

Мазярчук Віктор – Керівник.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2017 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 519-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017
№ 524-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017
№ 572-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017
№ 575-р);

6) перерозподіл освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачений Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 571-р);

7) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 557-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань державної служби (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 591-р) /Розглянуто після пп 2.1 порядку денного./

3. Про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів за реєстр. № 6604 від 21.06.2017, поданий Кабінетом Міністрів України, та за реєстр. № 6604-1 від 27.06.2017, поданий народним депутатом України Пинзеником В.М.

4. Про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 30.08.2017 р. № 01.01-29/5089).

5. Інформація щодо стану виконання у поточному році робіт з розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування, у тому числі у розрізі областей, та бачення щодо бюджетного забезпечення розвитку та утримання таких доріг у 2018 році (зокрема, за рахунок коштів державного дорожнього фонду). Розгляд питання перенесено.

6. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2017 року.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету про окремі підсумки законотворчої роботи за період шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, узагальнені Головним організаційним управлінням Апарату, зазначивши, що Комітет з питань бюджету має високі рейтингові оцінки. Зокрема, Комітет є першим з кількості проведених засідань 22 та з кількості розглянутих питань 757. Зважаючи на вимоги Регламенту, Комітетом надано висновки до понад 600 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності бюджетному законодавству, що за кількістю також є одним із найвищих результатів. (Відповідна інформація надіслана народним депутатам – членам Комітету на їх електронну адресу.) З огляду на високі показники роботи Комітету Голова Комітету Павелко А.В. запропонував за активну участь у роботі Комітету нагородити державними нагородами членів Комітету, а також відзнаками Верховної Ради України кращих працівників секретаріату. При цьому Голова Комітету доручив керівнику секретаріату Ватульову А.В. пропозиції щодо відзначення працівників секретаріату направити Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України – керуючому справами Боднару П.О. згідно з листом, що додається.

Пропозиції щодо відзначення народних депутатів доручено узагальнити секретарю Комітету Шкварилюку В.В.

Така ініціатива Голови Комітету Павелка А.В. була підтримана присутніми на засіданні народними депутатами – членами Комітету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо вдосконалення процедур банківського контролю)" (реєстр. № 6500 від 25.05.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про регулювання діяльності з надання небанківських кредитів під заставу рухомого майна" (реєстр. № 6569 від 08.06.2017, народні депутати України Рибалка С.В., Поляков М.А., Демчак Р.Є.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (щодо особливостей декларування)" (реєстр. № 6590 від 15.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо надання інформації з податкових питань)" (реєстр. № 6498 від 25.05.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб'єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні" (реєстр. № 6578 від 12.06.2017, народний депутат України Луценко І.С. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (щодо визначення правової природи права вимоги страховика)" (реєстр. № 6579 від 12.06.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо правових засад у сфері надання фінансових послуг)" (реєстр. № 6589 від 15.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)" (реєстр. № 6007 (доопрац.) від 14.06.2017, народний депутат України Дубневич Б.В. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" щодо роботи близьких осіб військових посадових осіб" (реєстр. № 6561 від 08.06.2017, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М., Яніцький В.П., Куліченко І.І. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" (реєстр. № 6565 від 08.06.2017, народні депутати України Сюмар В.П., Павленко Ю.О., Сочка О.О. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату" (реєстр. № 6542 від 06.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (реєстр. № 6530 від 01.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю пасажирів та третіх осіб" (реєстр. № 4642-д від 07.06.2017, народні депутати України Дубневич Я.В., Остапчук В.М. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо посилення соціального захисту резервістів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення" (реєстр. № 6562 від 08.06.2017, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо забезпечення рівного доступу на здобуття професії)" (реєстр. № 6451 від 16.05.2017, народний депутат України Сольвар Р.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (щодо приведення визначення понять, що вживаються у законі, до вимог чинного законодавства та щодо призупинення набрання законної сили рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про накладення дисциплінарних стягнень на адвокатів у результаті їх оскарження)" (реєстр. № 6495 від 24.05.2017, народний депутат України Ляшко О.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обов'язкової правничої допомоги адвоката при проведенні процесуальних дій" (реєстр. № 6459 від 17.05.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Юзькова Т.Л. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо вимог до виконавчого документа)" (реєстр. № 6501 від 25.05.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового механізму дії колективних договорів" (реєстр. № 6632 від 22.06.2017, народні депутати України Кацер-Бучковська Н.В., Денісова Л.Л. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перетворення електронних петицій у ефективний механізм комунікації влади і суспільства)" (реєстр. № 6655 від 27.06.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, яким надано допуск до державної таємниці, а також осіб, які претендують на зайняття або обіймають посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування" (реєстр. № 6658 від 29.06.2017, народні депутати України Сотник О.С., Войціцька В.М. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення порядку кримінального провадження або його окремих матеріалів, втрачених на стадії досудового розслідування та судового розгляду)" (реєстр. № 6580 від 12.06.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення порушень прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод)" (реєстр. № 6581 від 12.06.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо термінів обрання запобіжного заходу" (реєстр. № 6575 від 09.06.2017, народний депутат України Береза Б.Ю.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена)" (реєстр. № 6661 від 30.06.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку" (реєстр. № 6601 від 21.06.2017, народні депутати України Курило В.С., Рибалка С.В. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо особливостей проведення процедури ліквідації банку" (реєстр. № 6608 від 21.06.2017, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері проходження військової служби у відповідність до законодавства у сфері запобігання корупції та очищення влади)" (реєстр. № 6051 (доопрац.) від 19.06.2017, народний депутат України Вінник І.Ю.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення доповнень до Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" (щодо посилення прозорості фінансово-господарської діяльності у зазначених сферах з метою протидії можливим зловживанням)" (реєстр. № 6547 від 06.06.2017, народний депутат України Константіновський В.Л.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України, особі, яка здійснюючи повноваження народного депутата України, використала картку іншого народного депутата при реєстрації та голосуванні" (реєстр. № 6672 від 06.07.2017, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо листа підтримки законопроектів)" (реєстр. № 6640 від 22.06.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Мацола Р.М. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння" (реєстр. № 6679 від 10.07.2017, народні депутати України Найєм М., Паламарчук М.П. та інші);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про культуру" (щодо визначення поняття "креативні індустрії")" (реєстр. № 6738 від 17.07.2017, народні депутати України Єленський В.Є., Подоляк І.І. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції, створеної за участю держави-агресора" (реєстр. № 6623 від 22.06.2017, народний депутат України Княжицький М.Л. та інші);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Український культурний фонд" (щодо уточнення деяких положень)" (реєстр. № 6707 від 13.07.2017, народний депутат України Бригинець О.М.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 14 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (реєстр. № 6533 від 01.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" та "Про фізичну культуру і спорт" (реєстр. № 6648 від 23.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 313 Цивільного кодексу України щодо спрощення порядку виїзду за межі України осіб, які не досягли 16-річного віку" (реєстр. № 6637 від 22.06.2017, народний депутат України Журжій А.В.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо окремих повноважень поліції" (реєстр. № 6626 від 22.06.2017, народний депутат України Котвіцький І.О. та інші);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України" (реєстр. № №6606 від 21.06.2017, народний депутат України Бакуменко О.Б. та інші);

1.1.41. Проект Закону України "Про ратифікацію Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері оборони" (реєстр. № 0145 від 22.05.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Лісового кодексу України" (реєстр. № 6582 від 12.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.43. Проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Української РСР у сфері земельних відносин" (реєстр. № 6535 від 01.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо збільшення публічності земельних торгів)" (реєстр. № 6726 від 14.07.2017, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України щодо врегулювання питання включення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій" (реєстр. № 6534-1 від 15.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку виноградарства" (реєстр. № 6603 від 21.06.2017, народний депутат України Мірошніченко І.В. та інші);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неприбуткового статусу релігійних організацій та включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій" (реєстр. № 6696 від 12.07.2017, народний депутат України Унгурян П.Я. та інші);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо недопущення зловживання правом на зміну умов договору про закупівлю)" (реєстр. № 6744 від 17.07.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо підвищення рівня конкуренції в процедурі добору кандидатів на посаду судді)" (реєстр. № 6663 від 30.06.2017, народний депутат України Ємець Л.О.);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" (щодо уточнення деяких положень)" (реєстр. № 6577 від 12.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.51. Проект Закону України "Про розміщення малих архітектурних форм (МАФів) для здійснення підприємницької діяльності" (реєстр. № 2478а (доопрац.) від 12.06.2017, народний депутат України Антонищак А.Ф. та інші.);

1.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівником)" (реєстр. № 6662 від 30.06.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (реєстр. № 6630 від 22.06.2017, народні депутати України Бурбак М.Ю., Корчик В.А. та інші);

1.1.54. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень" (реєстр. № 0153 від 06.07.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.55. Проект Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстр. № 6564 від 08.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо військової служби осіб, які отримали поранення, контузії, травми або каліцтво)" (реєстр. № 6492 від 24.05.2017, народні депутати України Ричкова Т.Б., Буглак Ю.О. та інші.);

1.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про попереднє ув'язнення" та "Про Службу безпеки України" щодо функціонування слідчих ізоляторів" (реєстр. № 6521 від 26.05.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення питань керівництва територіальною обороною" (реєстр. № 6544 від 06.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.59. Проект Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу” (щодо уточнення питань військової служби за контрактом)" (реєстр. № 6473 (доопрац.) від 10.07.2017, народні депутати України Вінник І.Ю., Герасимов А.В. та інші);

1.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії України" щодо запровадження стимулюючого тарифоутворення при приєднанні електроустановок до електричних мереж" (реєстр. № 6635 від 22.06.2017, народні депутати України Констанкевич І.М., Батенко Т.І. та інші);

1.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процесуального забезпечення судової реформи)" (реєстр. № 6448 від 16.05.2017, народний депутат України Одарченко Ю.В.);

1.1.62. Проект Закону України "Про ратифікацію Додаткового протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій" (реєстр. № 0149 від 22.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку виїзду дитини за межі України" (реєстр. № 6647 від 23.06.2017, народні депутати України Палатний А.Л., Величкович М.Р. та інші);

1.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (щодо порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію суб'єктів владних повноважень в Україні)" (реєстр. № 6554 від 07.06.2017, народний депутат України Кишкар П.М.);

1.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році"" (реєстр. № 6570 від 08.06.2017, народні депутати України Продан О.П., Мельник С.І., Куліченко І.І.);

1.1.66. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ІI "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"" (реєстр. № 6568 від 08.06.2017, Кабінет міністрів України);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підвищення граничної межі безмитного переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі) (реєстр. № 6584 від 13.06.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Герегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується збільшити поріг оподаткування митними платежами для товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях, у вантажі експрес-перевізника, у несупроводжуваному багажі, з 150 євро до 300 євро.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень мита та податку на додану вартість до бюджету та може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування шляхом подрібнення великих партій товарів на партії в межах визначеної норми вартістю до 300 євро, а оцінити обсяги умовних недонадходжень митних платежів до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення товарів, які будуть ввозитись із звільненням від оподаткування митом. При цьому, на думку Мінфіну, високий «поріг» неоподатковуваного імпорту може використовуватися окремими суб’єктами господарювання для безмитного ввезення товарів з метою їх подальшої реалізації через Інтернет або через пункти роздрібної торгівлі.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підвищення граничної межі безмитного переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі) (реєстр. № 6584 від 13.06.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Герегою О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права жінок на заслужену пенсію (реєстр. № 6558 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Шевченком О.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України, та як наслідок, збільшить видатки з Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних. Водночас, зазначено про доцільність реалізації запропонованих законопроектом змін у рамках проведення пенсійної реформи під час опрацювання законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо підвищення пенсій» (за реєстр. № 6614 від 22.06.2017 року).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права жінок на заслужену пенсію (реєстр. № 6558 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Шевченком О.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права на пенсію у випадках не перерахування роботодавцями страхових внесків (реєстр. № 6599 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Кодексу адміністративного судочинства України пропонується зараховувати до страхового стажу (суми заробітної плати (доходів)) для призначення пенсій періоди (заробітну плату (дохід)), за які не здійснювалося перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду з вини роботодавця.

Поряд з цим, для пенсіонерів, які оскаржують неправильне призначення пенсійних виплат передбачається відстрочка від сплати судового збору до вирішення справи в суді першої інстанції.

Крім того, відстрочка від сплати судового збору матиме наслідком відтермінування сплати судового збору і відповідно надходжень до спеціального фонду державного бюджету від такого збору, що з урахуванням вимог пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, вплине на обсяг видатків на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів влади.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права на пенсію у випадках не перерахування роботодавцями страхових внесків (реєстр. № 6599 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, внесеного народними депутатами України І.С. Алєксєєвим, І.А. Артюшенком (реєстр. № 6549 від 06.06.2017 р.).

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», доповнивши його новим положенням щодо підстав дострокового припинення повноважень Голови та/або члена Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). Так, підставою для дострокового припинення Кабінетом Міністрів України повноважень Голови та/або члена НАЗК є наявність висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності НАЗК про неефективність діяльності НАЗК та неналежне виконання обов'язків його Головою та/або членом НАЗК відповідно.

При цьому, законопроектом пропонується запровадити здійснення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК. Передбачається, що таку зовнішню оцінку (аудит) проводитиме комісія з трьох членів, яких щороку по одному члену визначають Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в частині здійснення витрат на проведення щорічної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності НАЗК.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, внесений народними депутатами України І.С. Алєксєєвим, І.А. Артюшенком (реєстр. № 6549 від 06.06.2017 р.), матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень) (реєстр. № 6529 від 31.05.2017), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині виключення із цього Закону положень, що визначають діяльність Вищого антикорупційного суду, одночасно доповнивши його нормами щодо запровадження спеціалізації суддів місцевих загальних і апеляційних судів із здійснення кримінального провадження щодо корупційних злочинів та провадження про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.

Зокрема, законопроектом пропонується встановити:

вимоги щодо кількості суддів, уповноважених здійснювати провадження щодо корупційних злочинів та провадження про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією – у кожному місцевому загальному суді не менше 3-х, а у кожному апеляційному – не менше 5-ти таких суддів;

норму щодо звільнення від виконання обов’язків судді першої інстанції суддів, уповноважених здійснювати правосуддя у вищезазначених випадках; кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду судді, уповноваженого здійснювати судочинство щодо корупційних злочинів та адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією;

обов’язковість створення у Касаційному кримінальному суді окремої палати для здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.

Зважаючи на те, що відповідно до законодавчої пропозиції кількість суддів у суді Державна судова адміністрація за погодженням з Вищою радою правосуддя визначатиме із урахуванням спеціалізації, визначених у законопроекті, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення кількості суддів в місцевих загальних і апеляційних судах (відповідно і збільшення кількості працівників апаратів судів) і відтак потребуватиме збільшення видатків на забезпечення діяльності місцевих загальних і апеляційних суддів, у тому числі на оплату праці.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на доходну частину але, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету в частині оплати праці суддів і працівників апаратів судів. За орієнтовними розрахунками Мінфіну, потреба у видатках лише на виплату суддівської винагороди становитиме не менше ніж 1,3 млрд гривень на рік.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. Щодо зазначеного також відмічено у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень) (реєстр. № 6529 від 31.05.2017), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О., матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на здійснення судочинства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього) (реєстр. № 6607 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Лубінцем Д.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального, Кримінально-процесуального кодексів України та Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», а саме:

- посилено покарання за зґвалтування малолітньої чи малолітнього у вигляді позбавлення волі на строк у 20 років (діюча редакція від 10 до 15 років) та за вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом – карається довічним позбавленням волі (нова норма);

- збільшено максимальний строк позбавлення волі з 15 до 20 років;

- доповнено новою нормою щодо невідбутої частини покарання добровільним заходом медичного характеру у вигляді хімічної кастрації (після відбуття особою покарання у вигляді позбавлення волі протягом не менше як 10 років);

- доповнено новою нормою, якою передбачено, що за ухилення особою, яка страждає розладом сексуально переваги (педофілією) від застосування до неї добровільного заходу медичного характеру у вигляді хімічної кастрації – карається арештом на строк до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 2 років;

- запровадження створення Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація запропонованих положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі, а також на створення та ведення Єдиного реєстру.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього) (реєстр. № 6607 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Лубінцем Д.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законодавчих актів України» (щодо відповідальності за порушення законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (реєстр. № 6627 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» статтями 41⁴, 41⁵, 188⁴⁹та 188⁵⁰в частині збільшення суми штрафів за порушення законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

При цьому у новій статті 224²²визначається державний орган (Національна служба посередництва і примирення), який складає та розглядає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цього органу щодо усунення порушень законодавств про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) або створенням перешкод для діяльності цього органу.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається:

- реалізація запропонованих положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися такі штрафні санкції;

- покладення на Національну службу посередництва і примирення повноважень щодо складання та розгляду протоколів про адміністративні правопорушення; перевірки достовірності наданих даних суб’єктами профспілок та організацій роботодавців може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, зокрема, на утримання цього державного органу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законодавчих актів України» (щодо відповідальності за порушення законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (реєстр. № 6627 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 6657 від 27.06.2017), внесений народними депутатами України Ричковою Т.Ю., Довбенком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), згідно з якими:

прирівняти до вкладу кошти, які залучені від фізичної особи до небанківської кредитної установи (за чинною нормою – небанківської фінансової установи), що має ліцензію на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів на дату такого залучення, на підставі договору позики або вкладу через банк, що виступив повіреним за відповідним договором та/або здійснив переказ коштів такій небанківській кредитній установі відповідно до умов договору позики або вкладу, укладеного між такою фізичною особою та небанківською кредитною установою;

розповсюдити вищезазначені вимоги на банк, що на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» був віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а фізична особа, яка розмістила (надала) такі кошти, прирівнюється до вкладника;

покласти на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) повноваження щодо здійснення за наслідками перевірки документів, перелік яких оприлюднюється на його офіційному веб-сайті, та наданих фізичними особами, які набули право на суму відшкодування за рахунок коштів Фонду у зв’язку з їх прирівнянням до вкладників, і банківських операцій, здійснення за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виплати відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв’язку з їх прирівнянням до вкладників.

Також передбачається конкретизувати право на оскарження до суду рішень (дії або бездіяльності), що приймаються (здійснюються) відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національним банком України та/або Фондом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його розроблено з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані банками, шляхом укладення між небанківськими кредитними установами та фізичними особами договорів щодо залучення коштів як позики у приміщеннях банків, а також врегулювання захисту прав таких осіб у разі розгляду судами рішень про скасування визнання банків неплатоспроможними.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено аналогічні операції на суму 7,9 млрд грн (за ставкою 10% річних на термін до 15 років), у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснено аналогічні операції на суму 41,5 млрд грн (за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років), а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд грн (за ставкою 12% річних на термін до 20 років).

Таким чином, реалізація законопроекту впливає на фінансові ресурси Фонду та можливість виконання ним своїх зобов’язань, що призведе до необхідності запозичення Фондом відповідних ресурсів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту, пов’язані з додатковим контингентом осіб, на яких передбачається поширити дію Закону, можуть вплинути на державний бюджет, у зв’язку із фінансовою підтримкою Фонду державою. За оперативною інформацією Фонду, наданою Мінфіну, додаткові фінансові витрати Фонду у разі прийняття законопроекту складуть близько 300 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 6657 від 27.06.2017), внесений народними депутатами України Ричковою Т.Ю., Довбенком М.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 6656 від 27.06.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується особам, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років і віднесеним до категорії 4 та щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видавати посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 1. Така пропозиція, в свою чергу, зумовить надання вказаним особам пільг і компенсацій, передбачених зазначеним Законом для громадян, віднесених до категорії 1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме щорічно, в умовах 2017 року, додатково з державного бюджету понад 60 млн грн, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 6656 від 27.06.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної (реєстр. № 5670-д від 09.06.2017), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Подоляк І.І., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, цей проект закону спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами. Пропонується врегулювати: застосування української мови як мови громадянства України, застосування української мови у діяльності державних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання, військових формуваннях, в освіті, науці, культурі, охороні здоров’я, телебаченні і радіомовленні, засобах масової інформації, книгодрукуванні, кінематографії, спорті, визначити стандарти державної мови, порядок захисту державної мови тощо.

Поряд з положеннями щодо застосування української мови у всіх сферах суспільного життя проектом закону передбачено, зокрема, супроводження: синхронним або послідовним перекладом державною мовою на засіданнях, заходах, зустрічах в державних і місцевих органах влади, органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, установах, організаціях, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходах та театральних виставах.

Крім того, законопроект передбачає утворення та функціонування Національної комісії зі стандартів державної мови /державний колегіальний орган, члени якої не є державними службовцями, при цьому за умовами оплати праці й соціального забезпечення її членів прирівняно до посади заступника міністра/ та секретаріату цієї Комісії /працівники секретаріату є державними службовцями/, а також утворення цієї Комісією Центру української мови та Термінологічного центру української мови /статус, умови оплати праці й соціальне забезпечення працівників цих Центрів визначаються відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»/.

При цьому, до функцій Центру української мови віднесено проведення іспиту на рівень володіння українською мовою, фінансове забезпечення заходів з проведення якого забезпечуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Також, проектом закону пропонується забезпечувати діяльність Уповноваженого із захисту державної мови /призначати на посаду та звільняти з посади його буде Кабінет Міністрів України, він не є державним службовцем, а за умовами оплати праці й соціального забезпечення його прирівняно до посади міністра/, його секретаріату /статус працівників визначається Законом України «Про державну службу», за умовами оплати праці й соціального забезпечення працівників прирівняно до працівників апаратів центральних органів виконавчої влади/ та Служби мовних інспекторів Уповноваженого із захисту державної мови /статус мовних інспекторів визначається цим Законом та Законом України «Про державну службу», за умовами оплати праці й соціального забезпечення мовних інспекторів прирівняно до керівника департаменту центрального органу виконавчої влади/.

Крім того, законопроектом передбачено встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в залежності від виду порушення /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 11 900 грн./.

Реалізація зазначених пропозицій може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів /від штрафів за відповідні правопорушення законодавства про державну мову у разі їх виявлення та залежно від санкцій, які будуть застосовані/ та потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів /для утворення нових структур і забезпечення їх діяльності та проведення заходів щодо синхронного або послідовного перекладу державною мовою/, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном відмічено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної (реєстр. № 5670-д від 09.06.2017), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Подоляк І.І., Медуницею О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів, опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо вжиття невідкладних заходів із прискорення паювання земель державної власності (реєстр. № 6433 від 11.05.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі – Кодекс) пунктом 21 та встановити, що всі землі державної форми власності підлягають паюванню шляхом передачі у власність кожного громадянина України 0,3 гектара із виділенням земельної ділянки в натурі (на місцевості). Така земельна ділянка може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Разом з цим, запропоновано визначити землі державної власності, які не можуть передаватися у власність громадян, зокрема, це земельні ділянки, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, у тому числі для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук; оборони; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; та інші.

При цьому, визначено, що громадяни, зацікавлені у отриманні земельної ділянки відповідно до цього пункту, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до обласної державної адміністрації.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування має бути прийнято у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, при цьому, пропонується заборонити вимагати додаткові матеріали та документи.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі не надання у місячний строк такого дозволу особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності матиме право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки відповідно до статті 186-1 Кодексу. При цьому, інформація про орієнтовне місце розташування земельної ділянки, що відображена на картографічній основі Державного земельного кадастру, а також відповідне рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення оприлюднюються на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність громадянина таке питання вирішується в судовому порядку.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Встановлення заборони щодо застосування ринкових умов обігу земельних ділянок державної власності, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом таких земель.

Разом з тим, як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, його реалізація не матиме впливу на видаткову частину бюджету та впливатиме на дохідну в частині недонадходжень до державного бюджету у зв’язку із безоплатним наданням земель державної форми власності у власність громадян та недонадходжень до місцевих бюджетів від орендної плати у разі передачі вказаних земель громадянам. Крім того зазначено, що згідно із статтею 288 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної власності не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо вжиття невідкладних заходів із прискорення паювання земель державної власності (реєстр. № 6433 від 11.05.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (зумовить недонадходження до державного та місцевих бюджетів коштів від операцій із обігу земель державної власності у зв’язку із безоплатною передачею таких земель громадянам України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проходження служби у військовому резерві на особливий період (реєстр. № 6474 від 19.05.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни і доповнення до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з питань проходження служби у військовому резерві на особливий період.

Зокрема, законопроектом передбачено:

- виплату одноразової грошової допомоги /розміри якої встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України/ у разі укладання контракту на проходження служби у військовому резерві резервістам військового оперативного резерву або військовослужбовцям, які звільняються з військової служби (зміни до статті 26-1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»),

- виплату грошового забезпечення /в порядку та розмірах встановлених для військовослужбовців/ резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві (зміни до статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»),

- поширення дії Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на резервістів, під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві (військового оперативного резерву) Збройних Сил України або інших військових формувань, зокрема, в частині виплати грошового забезпечення резервістам, надання продовольчого, речового та іншого забезпечення резервістам і військовозобов’язаним, права військовослужбовців і резервістів на медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я, надання пільг на безоплатний проїзд у відрядження резервістам і військовозобов’язаним, позачергового прийняття у дитячі заклади дітей резервістів,

- зараховувати строк служби у військовому резерві (із розрахунку три роки служби у військовому резерві за один рік служби) до вислуги років, при призначенні пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям військової служби за контрактом (доповнення до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Варто зауважити, що реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, впливатиме на виконання закону про державний бюджет та потребуватиме внесення змін до нього, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Зокрема зазначається, що за розрахунками Міністерства фінансів з урахуванням чисельності резервістів, яких Міноборони планує залучати у 2017 році (11 000 осіб), додаткові витрати державного бюджету на грошове забезпечення становитимуть 76 млн гривень. Крім того, резервістам здійснюватимуться грошові виплати із розрахунку 1,5-2 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (або
2,4-3,2 тис. грн.). Разом з тим, за інформацією Міноборони місячний розмір грошового забезпечення у 2017 році для військовослужбовців Збройних Сил становить в середньому 8,5 тис. гривень.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, законопроектом пропонується посилити адміністративну та кримінальну відповідальності, збільшивши розміри штрафів і строки покарання у вигляді позбавлення волі за ухилення громадян України: від призову за мобілізацією, у тому числі відмови від отримання персональної повістки; виконання обов’язків служби у військовому резерві або навчальних (перевірочних) зборах /зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення/. У зв’язку з чим, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень (злочинів) може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, а також може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, проте визначити вартісну величину впливу неможливо, оскільки відсутня інформація, яка б дала можливість обрахувати такий вплив.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проходження служби у військовому резерві на особливий період (реєстр. № 6474 від 19.05.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу (реєстр. № 6486 від 23.05.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується здійснення державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарного контролю маркованого (обробленого) дерев’яного пакувального матеріалу у визначених пунктах карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України під час переміщення відповідного вантажу через митний кордон.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету (збільшуючи її) у зв’язку із необхідністю збільшення штатної чисельності та матеріально-технічного забезпечення державних фітосанітарних інспекторів у пунктах пропуску на державному кордоні України.

Крім того, у експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України зауважує, що перенесення місця проведення фітосанітарного контролю маркованого (обробленого) дерев’яного пакувального матеріалу з митниць призначення у пункти пропуску не сприятиме прискоренню переміщення товарів через митний кордон.

Слід зауважити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев’яного пакувального матеріалу (реєстр. № 6486 від 23.05.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С., має вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстр. № 6055 від 08.02.2017), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Бриченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та передбачити здійснення функцій із провадження державних аграрних інтервенцій на організованому аграрному ринку Державним інтервенційним агентом (за чинною редакцією – провадження цінової політики в агропромисловій галузі економіки України здійснює Аграрний фонд, що є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України). При цьому, Державним інтервенційним агентом може бути виключно суб’єкт господарювання державного сектору економіки, уповноважений Кабінетом Міністрів України провадити державні аграрні інтервенції на організованому аграрному ринку.

Варто зазначити, що фінансування державного інтервенційного агента передбачається здійснювати шляхом наповнення статутного капіталу, в межах якого здійснюється формування державного інтервенційного фонду, проте не визначено джерела покриття відповідних витрат, про що також зауважено у висновках Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету належить подати фінансово-економічне обґрунтування (у тому числі відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень впливатиме на видаткову частину державного бюджету та зауважено про необхідність доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, зокрема, в частині внесення відповідних змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», який також регулює питання щодо діяльності та фінансування Аграрного фонду.

Крім того, у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і Міністерства фінансів України до законопроекту висловлено застереження щодо доцільності розробки і винесення на розгляд Верховної Ради України концепції стимулювання та розвитку сільського господарства України, оскільки станом на сьогодні чинною є Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1437-р.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстр. № 6055 від 08.02.2017), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Бриченком І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. № 6513 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили.

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни та доповнення до Земельного та Цивільного кодексів України, законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство» та «Про іпотеку».

Зокрема, законопроектом пропонується доповнити статтю 22 Земельного кодексу України положенням, відповідно до якого встановлюється заборона на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності і земельних часток (паїв).

При цьому, пропонується виключити з розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України тимчасові положення щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року.

Крім того, змінами до статей 22 та 93 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть передаватися у власність і надаватися у користування громадянам для ведення фермерського господарства та встановлюється строк дії договору оренди земельної ділянки, який не може перевищувати 50 років. Запропоновані зміни вже внесені до зазначених статей Земельного кодексу України Законом України від 12 лютого 2015 р. № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».

Заборона на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності і земельних часток (паїв) унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету, та про необхідність його доопрацювання.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. № 6513 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., має вплив на показники бюджету (з 1 січня 2018 року обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 6587 від 14.06.2017), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Лабазюком С.П., Бакуменком О.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

термін «кооперативні виплати» у сільськогосподарських кооперативах вживати у значенні, наведеному в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію»;

не поширювати вимогу до установчих документів неприбуткової організації щодо передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) на сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об’єднання, які здійснюють свою діяльність без мети одержання прибутку, а також віднести такі кооперативи і об’єднання до неприбуткових організацій;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб:

– кооперативні виплати члену сільськогосподарського кооперативу /у чинній нормі – члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом/;

– розмір (суму, вартість) паю, що повертається члену сільськогосподарського кооперативу, у разі припинення ним членства в такому кооперативі /у чинній нормі – члену виробничого сільськогосподарського кооперативу/.

Необхідно відмітити, що даний законопроект пов’язаний із законопроектом «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527 від 31.05.2017), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань. Відтак, для забезпечення узгодженості правових норм та практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи такі законопроекти слід розглядати взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до надання членам сільськогосподарського кооперативу необґрунтованих податкових преференцій та втрат надходжень бюджетів з податку на доходи фізичних осіб.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зазначити, що згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 6587 від 14.06.2017), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Лабазюком С.П., Бакуменком О.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України» (щодо особливостей оподаткування земельним податком земель авіаційного транспорту) (реєстр. № 6695 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Ревегою О.В. та Пономарьовим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року звільнити від оподаткування земельним податком землі авіаційного транспорту, а саме землі під:

– аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об’єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

– вертолітними станціями, включаючи вертолітодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

– ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертолітодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

– службовими об’єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок авіаційного транспорту, які не будуть підлягати оподаткуванню.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України» (щодо особливостей оподаткування земельним податком земель авіаційного транспорту) (реєстр. № 6695 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Ревегою О.В. та Пономарьовим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо продовження строку дії експерименту про державну підтримку суднобудівної промисловості та поширення підтримки на всі підприємства, які здійснюють суднобудівну діяльність (реєстр. № 6732 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про державну підтримку суднобудівної промисловості України» та «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості», згідно з якими, зокрема, передбачається:

розширити перелік юридичних осіб у галузі суднобудівної промисловості, для яких надається право Кабінету Міністрів України виступати від імені держави гарантом виконання зобов’язань;

продовжити дію економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості на 5 років з 2023 до 2028 року;

передбачити можливість надання державної підтримки для підприємств суднобудування в частині здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації процентів за кредитами комерційних банків в розмірі процентної ставки за користування кредитом мінус 3% річних;

списати суми пені, штрафних і фінансових санкцій, не сплачених до бюджетів і державних цільових фондів, нарахованих на податкову заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які обліковуються вітчизняними юридичними особами – резидентами України, які здійснюють діяльність у галузі суднобудівної промисловості, станом на 1 січня 2018 року;

реструктуризувати протягом 10 років суми заборгованості суб’єктів господарювання суднобудівної промисловості перед державним бюджетом та з платежів до державних соціальних фондів щодо заборгованості зі сплати: збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники бюджетів (зокрема, потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету), а також може призвести до зменшення надходжень Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо продовження строку дії експерименту про державну підтримку суднобудівної промисловості та поширення підтримки на всі підприємства, які здійснюють суднобудівну діяльність (реєстр. № 6732 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету та надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здешевлення кредитів для підприємств суднобудування та на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із проведенням економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстр. № 6733 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Ільюком А.О., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується з 01.01.2018 року тимчасово, до 01.01.2028 р., звільнити вітчизняні юридичні особи – резиденти України, які здійснюють діяльність у галузі суднобудівної промисловості та дослідно-конструкторські організації, що надають послуги цим юридичним особам, від оподаткування:

податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб суднобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом, та постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб діяльності у галузі суднобудівної промисловості;

прибутку підприємств, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням суден, двигунів та іншого обладнання, яке монтується на судна та є їх невід’ємною частиною;

земельним податком (до 01.01.2020 р.) підприємств, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням суден та двигунів до них (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва).

Крім того, пропонується оподатковувати податком на додану вартість за 0 ставкою операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними суб’єктами господарювання за рахунок коштів державного бюджету.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо продовження строку дії експерименту про державну підтримку суднобудівної промисловості та поширення підтримки на всі підприємства, які здійснюють суднобудівну діяльність» (реєстр. № 6732 від 17.07.2017), а відтак практичне застосування положень таких законопроектів залежить від узгодженого їх розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не сприяє покращенню діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається земельний податок) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування вітчизняних юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі суднобудівної промисловості, та дослідно-конструкторських організацій, що надають послуги цим юридичним особам, призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із проведенням економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстр. № 6733 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Ільюком А.О., Кривенком В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, земельного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 6771 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Ричковою Т.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

терміни «меценатство у фізичній культурі і спорті», «меценат спорту», «набувач меценатської допомоги», «кінцевий бенефіціар меценатської допомоги» вживати у значеннях, наведених в Законі України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств здійснювати розрахунок податку без коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо кошти, товари, роботи, послуги перераховуються (надаються) як меценатська допомога відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств меценатства у спорті з урахуванням Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді меценатської допомоги набувачам меценатської допомоги або кінцевим бенефіціарам відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України товарів/послуг, що здійснюються на підставі та на виконання договору між меценатом спорту та набувачем меценатської допомоги та/або кінцевим бенефіціаром меценатської допомоги, а також ввезення на митну територію України майна як меценатської допомоги наданої згідно із Законом України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що були отримані у власність набувачами меценатської допомоги або кінцевими бенефіціарами у порядку та відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті». Разом з тим, цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про меценатство у фізичній культурі і спорті» (реєстр. № 6770 від 19.07.2017), який визначає основні правові, економічні, соціальні засади меценатства у спорті, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток та забезпечення сприятливих умов для меценатства у спорті. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 6771 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6770.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету. Крім того, Мінфін зауважує, що практика стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не сприяє покращенню діяльності вказаних підприємств чи суттєвому збільшенню їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 6771 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Ричковою Т.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від практичного застосування відповідної законодавчої ініціативи /виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6770/). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238-Д від 09.06.2017), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань податкової та митної політики Южаніною Н.П, Кондратюк О.К., Подоляк І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств – суб’єктам кінематографії України зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму субсидій, отриманих для повернення частини кваліфікованих витрат, відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

дозволити платникам податку на прибуток підприємств збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат, понесених у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму, та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

передбачити, що не вважаються додатковим благом сплачена суб’єктами кінематографії України вартість товарів та послуг (проїзд, проживання, харчування, охорона, страхування, медичне обслуговування, тренування, навчання тощо), що пов’язані із участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів;

продовжити до 1 січня 2023 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, з тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України;

звільнити до 1 січня 2023 року від оподаткування податком на додану вартість операції з:

– постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

– ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності за відповідними кодами УКТ ЗЕД;

– постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, а також із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат загального фонду державного бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування суб’єктів кінематографії призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238-Д від 09.06.2017), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань податкової та митної політики Южаніною Н.П, Кондратюк О.К., Подоляк І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо проведення земельних торгів онлайн) (реєстр. № 6725 від 14.07.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до глави 21 Земельного кодексу України та запровадити проведення земельних торгів у електронному сервісі в режимі онлайн.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на розробку відповідного програмного забезпечення для створення та проведення земельних торгів у електронному сервісі в режимі онлайн.

Зокрема, Міністерство фінансів України зауважило, що за оперативними даними Держгеокадастру, сума витрат на запровадження електронної платформи земельних торгів в режимі онлайн становить орієнтовно 10 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо проведення земельних торгів онлайн) (реєстр. № 6725 від 14.07.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» (реєстр. № 6646 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Унгуряном П.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» та забезпечити право громадян на проходження альтернативної служби у разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить їх релігійним переконанням, зокрема у випадку проведення мобілізації або оголошення призову на строкову військову службу в особливий період.

Законопроект передбачає, що громадянам, які звільняються з роботи у зв'язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачуватиметься вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат (за чинною редакцією – така норма була визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008).

Крім того, Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначено про необхідність його доопрацювання та зауважено, що у зв’язку із змінами у законодавстві з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата більше не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат (Закон України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» (реєстр. № 6646 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Унгуряном П.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення гарантій прозорості під час проведення конкурсу на посаду судді) (реєстр. № 6363 (доопрац.) від 30.06.2017, поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Сидоровичем Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими уточнити вимоги до процедури проведення іспиту при кваліфікаційному оцінюванні суддів (кандидатів на посаду судді) в частині оприлюднення копій робіт, виконаних в ході іспиту та деталізованої інформації про його проведення і його результати, а також запровадити складання тестових та практичних завдань іспиту в електронному вигляді та покласти повноваження щодо технічного, інформаційного та організаційного забезпечення роботи Громадської ради доброчесності на Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції щодо складання тестових та практичних завдань іспиту в електронному вигляді потребуватиме наявності відповідних технічних засобів та носіїв, розробки відповідного програмного забезпечення, і поряд з виконанням додаткових повноважень, покладених на Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо технічного, інформаційного та організаційного забезпечення роботи Громадської ради доброчесності, можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення гарантій прозорості під час проведення конкурсу на посаду судді) (реєстр. № 6363 (доопрац.) від 30.06.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Сидоровичем Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів із проведення кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) та на виконання додаткових повноважень покладених на Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до законодавчої пропозиції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін у додаток до Закону України «Про прокуратуру» (щодо впорядкування назв і мережі місцевих прокуратур) (реєстр. № 6595 від 20.06.2017), поданий народним депутатом України Сотник О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни у додаток до Закону України «Про прокуратуру», змінивши назви місцевих, районних прокуратур у зв?язку із ухваленням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», яким засуджуються комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначаються правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлюється порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму. Зокрема, згідно його положень здійснюється перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, як наслідок, потребують відповідного перейменування і назви ряду установ.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції щодо зміни назви місцевих, районних прокуратур потребуватиме проведення організаційних заходів (наприклад виготовлення печаток зі штампом, бланків) щодо такого перейменування і, як наслідок, може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін у додаток до Закону України «Про прокуратуру» (щодо впорядкування назв і мережі місцевих прокуратур) (реєстр. № 6595 від 20.06.2017), поданий народним депутатом України Сотник О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів із перейменування назв місцевих та районних прокуратур). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (реєстр. № 6612 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) встановити, що пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури, в тому числі і пенсіонерів /на даний час Законом встановлено обмеження, що пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань /.

Зважаючи на суть вищезазначених законодавчих пропозицій, реалізація положень законопроекту в частині забезпечення спеціальних умов пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (в тому числі і пенсіонерів) потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Міністерство фінансів України в експертному висновку загалом зазначило про недоцільність прийняття законопроекту, враховуючи, що на розгляд до Верховної Ради України подано урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (реєстр. № 6614 від 22.06.2017), яким передбачається скасування спеціальних умов пенсійного забезпечення, у тому числі для працівників прокуратури. При цьому зазначено, що встановлення єдиних принципів пенсійного забезпечення здійснено з метою уніфікації пенсійного законодавства в Україні, дотримання соціальної справедливості та рівних умов забезпечення державними соціальними гарантіями, а також економного та раціонального використання державних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (реєстр. № 6612 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Безбахом Я.Я., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, зокрема для Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення діяльності Генеральної інспекції (реєстр. № 6553 від 07.06.2017), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) та Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) врегулювати на законодавчому рівні визначення Генеральної інспекції як самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України (далі – ГПУ) /на даний час, згідно Закону Генеральна інспекція не діє на правах самостійного структурного підрозділу ГПУ/, визначивши її статус, функції, повноваження, особливості організації і діяльності, прозорі конкурсні засади добору прокурорів до цього підрозділу, а також, запропоновано визначити порядок проходження перевірки доброчесності прокурорів шляхом заповнення анкети доброчесності та дисциплінарного провадження щодо прокурорів, оцінку його результатів, особливості застосування до прокурорів дисциплінарних стягнень.

Слід звернути увагу, що законопроектом запропоновано встановити прокурорам і слідчим Генеральної інспекції посадовий оклад на рівні не менше ніж посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро, що здійснює досудове розслідування /посадовий оклад прокурора ГПУ – 2 327 гривень, посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро, що здійснює досудове розслідування – 48 000 гривень/, забезпечення працівників Генеральної інспекції приміщеннями, які відповідають технічним умовам у сфері захисту інформації та розташовані відокремлено від інших службових приміщень органів прокуратури, а також захищеним телефонним і електронним зв’язком, комп’ютерною технікою, транспортом та іншими необхідними засобами, в порядку визначеному законодавством, доступом до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних державних органів.

Зважаючи на суть вищезазначених законодавчих пропозицій, реалізація положень законопроекту в частині фінансового, матеріального та інформаційного забезпечення діяльності Генеральної інспекції як самостійного структурного підрозділу ГПУ потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у висновках Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту загалом зазначило про необхідність доопрацювання законопроекту, висловивши позицію щодо виключення норми щодо встановлення прокурорам і слідчим Генеральної інспекції посадового окладу на рівні не менше ніж посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро, що здійснює досудове розслідування.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що за результатами розгляду в першому читанні законопроекти доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення діяльності Генеральної інспекції (реєстр. № 6553 від 07.06.2017), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на утримання органів прокуратури). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування однієї з форм пенсійної несправедливості та обчислення пенсії за двоскладовою формулою (реєстр. № 6508 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 січня 2018 року призначати пенсію за двоскладовою формулою, яка складається з частини пенсії, обчисленої від стажу і заробітної плати до 30 червня 2000 року та з частини пенсії, обчисленої від стажу і заробітної плати після 1 липня 2000 року. За такою ж формулою запропоновано здійснювати перерахунки пенсій особам, які продовжують працювати після призначення пенсії.

Також, запропоновано розмір пенсії по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника призначати в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, мінімальний розмір пенсії по інвалідності передбачається встановлювати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в наступних розмірах: інвалідам I групи – 110 відсотків, інвалідам II та III груп – 100 відсотків.

Мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника пропонується встановлювати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: на одного непрацездатного члена сім’ї – 100 відсотків, на двох непрацездатних членів сім’ї – 120 відсотків та на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї – 150 відсотків.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування однієї з форм пенсійної несправедливості та обчислення пенсії за двоскладовою формулою (реєстр. № 6508 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також звільнення від сплати адміністративного збору за оформлення таких документів осіб, постраждалих в наслідок окупації або збройного конфлікту (реєстр. № 6630-1 від 06.07.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом шляхом прийняття запропонованих змін передбачено зміни до механізму ідентифікації особи, верифікації особи та встановлення особи при оформленні біометричних документів, нормативного закріплення повноважень Державної міграційної служби України в частині отримання інформації про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємствах, установах (банківських установах) та організаціях.

При цьому, змінами до статті 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено звільнення від сплати адміністративного збору /згідно з чинним законодавством – 279 гривень при повторному оформленні за 20 робочіх днів/ за оформлення паспорта громадянина України заявником (якщо заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України), місце реєстрації якого на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або з населених пунктів на лінії зіткнення.

Враховуючи вимоги пункту 9 статті 11 та пункту 15 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», пункту 24 частини другої статті 29, пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 20-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, реалізація законопроекту зменшить надходження до державного та місцевих бюджетів у зв’язку із звільненням окремих осіб від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України та обмежить виконання Державною міграційною службою відповідних заходів, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що у спеціальному фонді державного бюджету на 2017 рік враховано надходження 30% вартості адміністративної послуги, отриманої, як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус у сумі 197,7 млн гривень, які спрямовуються до Державної міграційної служби на виконання заходів з розбудови інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру. Загальний обсяг втрат доходів бюджетів залежатиме від кількості осіб, яких буде звільнено від сплати адміністративного збору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також звільнення від сплати адміністративного збору за оформлення таких документів осіб, постраждалих в наслідок окупації або збройного конфлікту (реєстр. № 6630-1 від 06.07.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного і місцевих бюджетів, зменшуючи витрати спеціального фонду державного бюджету на розбудову інфраструктури ЄДДР і відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права жінок на заслужену пенсію (реєстр. № 6558-1 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Довгим О.С., Москаленком Я.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується розмір пенсії жінок, які скористались правом дострокового виходу на пенсію за віком, після того як їм виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи, встановити у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, для такої категорії жінок, запропоновано застосовувати зменшення розміру пенсії за віком протягом перших десяти років періоду отримання пенсії незалежно від її виду (за чинною редакцією – протягом усього періоду отримання пенсії).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права жінок на заслужену пенсію (реєстр. № 6558-1 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Довгим О.С., Москаленком Я.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» (реєстр. № 6537 від 02.06.2017), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про охорону праці» пропонується уточнити окремі положення у сфері охорони праці для забезпечення захисту прав працівників та покращення інформаційного забезпечення органів державної влади та населення, визначити повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони праці.

Виконання центральними органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони праці, визначених у законопроекті, може переважно здійснюватися за рахунок і в межах коштів державного бюджету, які визначаються відповідним органом державної влади на забезпечення їх діяльності.

Проте, реалізація окремих додаткових повноважень у сфері охорони праці може потребувати додаткових коштів державного бюджету, а саме щодо:

- атестації експертів технічних з промислової безпеки на право проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, на проведення технічного огляду та експертного обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і робочого обладнання;

- ведення обліку результатів перевірок технічного стану машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і робочого обладнання, а також експертних організацій, які виконують експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводять технічний огляд та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і робочого обладнання.

Крім того, окремі завдання у сфері охорони праці, які покладаються на роботодавця і запропоновані у законопроекті можуть стосуватись бюджетних установ, що також потребуватиме додаткових бюджетних коштів для їх виконання (наприклад, проведення технічного огляду та експертної атестації робочого обладнання та устаткування із залученням сторонніх експертів, навчання працівників, які проводять експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводять технічний огляд та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і робочого обладнання).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» (реєстр. № 6537 від 02.06.2017), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г. та Карпунцовим В.В., має вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо особливостей функціонування газорозподільної системи)» (реєстр. №6583 від 12.06.2017), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» пропонується:

- встановити, що газорозподільна система може перебувати лише в державній та/або комунальній власності, а власниками таких систем можуть бути лише суб’єкти господарювання, 100% корпоративних прав яких заходиться у державній та/або комунальній власності;

- доручити Кабінету Міністрів України визначити операторів газорозподільчих систем, на баланс яких будуть передані газорозподільчі системи, забезпечити передачу газорозподільних систем, 100% корпоративних прав яких знаходитимуться у державній та/або комунальній власності, та забезпечити викуп газорозподільних систем, що знаходяться в приватній власності.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення викупу газорозподільчих систем, що знаходяться в приватній власності, проте обсяг таких коштів розробником законопроекту не обраховано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, прикінцевими положеннями до законопроекту передбачено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, термін набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, не узгоджується з частиною третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо особливостей функціонування газорозподільної системи)» (реєстр. № 6583 від 12.06.2017), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо мораторію на сплату комунальних послуг внутрішньо переміщеними особами на їх нерухоме майно, яке знаходиться в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження), (реєстр. № 6461 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Галасюком В.В., Єфімовим М.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується на час проведення антитерористичної операції звільнити відсплати комунальних послуг та інших платежів, пов’язаних із утримуванням житлових приміщень, а також прибудинкових територій, громадян України, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, на нерухоме майно, що є їх приватною власністю та знаходиться в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначених у переліку затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, оскільки зареєстровані на території України відповідні підприємства одночасно надають комунальні послуги як на підконтрольній території, так і на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, про що також зауважує Міністерство фінансів України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо мораторію на сплату комунальних послуг внутрішньо переміщеними особами на їх нерухоме майно, яке знаходиться в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження), (реєстр. № 6461 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Галасюком В.В., Єфімовим М.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 6510 від 25.05.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А., Вілкулом О.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується встановити додаткові соціальні гарантії, компенсації та пільги, зокрема:

– дітям, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів, але не отримали інвалідність:

одноразову компенсацію у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

одноразове проходження безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад;

– дітям-інвалідам, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів:

повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі);

щорічне безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом 2 місяців;

виплата державної соціальної допомоги, призначеної дітям-інвалідам віком до 18 років, у підвищеному на 50% розмірі від розміру, передбаченого абзацом п’ятим частини першої статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною-інвалідом – у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює.

одноразова компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 100 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

щорічна допомога на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат за рахунок державного бюджету у поточному бюджеті.

Водночас, відповідно до чинних положень Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту та соціального забезпечення, освіту та охорону здоров’я здійснюються з державного і місцевих бюджетів, зокрема:

– надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам – за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 102/;

– програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів /пункт «в» статті 91/;

– забезпечення функціонування дошкільних закладів освіти /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян /підпункт «ґ» пункту 3 частини першої статті 91/;

– санаторно-курортну допомогу /підпункт «в» пункту 3 частини першої статті 90/.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на виплату допомог та компенсацій дітям та дітям-інвалідам, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів.

Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на видаткову частину бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 6510 від 25.05.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А., Вілкулом О.Ю. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 6510-1 від 07.06.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Одарченком Ю.В., Крульком І.І.

Відмітили:

Законопроект зареєстрований як альтернативний до законопроекту за реєстр. № 6510 та містить ряд подібних за змістом положень.

Законопроектом пропонується встановити додаткові соціальні гарантії, компенсації та пільги за рахунок видатків державного бюджету, зокрема:

одноразову компенсацію, у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 12 прожиткових мінімумів;

позачергове при необхідності забезпечення лікуванням дитини за кордоном з відшкодуванням вартості такого лікування і проїзду дитини та супроводжуючої особи;

безплатне виховання (утримання) таких дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах з наданням щомісячної грошової допомоги;

безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині-інваліду та особі, яка супроводжує таку дитину;

щорічне безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку;

забезпечення дітей-інвалідів, які навчаються у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності безкоштовним харчуванням;

виплата за рахунок видатків державного бюджету державної соціальної допомоги, призначеної дітям-інвалідам віком до 18 років, у підвищеному на 50 процентів розмірі від розміру, передбаченого абзацом п’ятим частини першої статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною-інвалідом – у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює.

одноразова компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 100 прожиткових мінімумів та щорічна допомога на оздоровлення.

Відповідно до чинних положень Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту та соціального забезпечення, освіту та охорону здоров’я здійснюються з державного і місцевих бюджетів, зокрема:

– надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам – за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 102/;

– забезпечення функціонування дошкільних закладів освіти /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– санаторно-курортну допомогу /підпункт «в» пункту 3 частини першої статті 90/.

При цьому згідно із пояснювальною запискою до законопроекту додаткові видатки для реалізації законопроекту складуть у 2017 році 59 362,0 тис. грн, які можуть бути профінансовані за рахунок таких неінфляційних джерел фінансування:

- 77,5 млрд грн внаслідок недопущення уникнення від оподаткування в офшорних зонах;

- 100,0 млрд грн, внаслідок недопущення уникнення від оподаткування у тіньовому секторі економіки.

Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 6510-1 від 07.06.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Одарченком Ю.В., Крульком І.І., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо забезпечення конституційного права українських сімей на достатній життєвий рівень) (реєстр. № 6576 від 09.06.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Мельниченком В.В., Мацолою Р.М., Кобцевим М.В., Рибаком І.П., Немировським А.В., Яринічем К.В., Співаковським О.В., Герегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою збільшення розміру виплат сім’ям з дітьми, збільшення одноразової виплати, а також забезпечення щомісячної допомоги до досягнення дитиною 3 років.

Законопроектом пропонується:

призначати допомогу при народженні дитини у залежності від черговості її народження та надавати таку допомогу у розмірі: при народженні першої дитини – 15 000 гривень, другої – 20 000 гривень, при народженні третьої та наступної дитини – 30 000 гривень;

призначати допомогу при усиновленні дитини у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні першої дитини;

встановити одноразові виплати допомоги протягом 15 календарних днів після надходження звернення за її призначенням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, законопроектом передбачено відновити надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 200% прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на момент здійснення виплати, на третю та наступну дитину – в розмірі 300% прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на момент здійснення виплати.

Пропонуючи значне підвищення державної соціальної підтримки сімей з дітьми, суб’єкти права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначили, що на момент реєстрації законопроект не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Водночас, згідно з частиною першою статті 102 Бюджетного кодексу України виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових бюджетних коштів.

За розрахунками Міністерства фінансів України для реалізації законопроекту необхідно вишукати в умовах поточного року 9,2 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Крім того, підвищення розміру прожиткового мінімуму, у відсотках до якого пропонується встановлювати розмір виплат допомоги до досягнення дитиною трирічного віку, буде призводити до постійного зростання обсягу видатків державного бюджету на зазначену мету.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо забезпечення конституційного права українських сімей на достатній життєвий рівень) (реєстр. № 6576 від 09.06.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Мельниченком В.В., Мацолою Р.М., Кобцевим М.В., Рибаком І.П., Немировським А.В., Яринічем К.В., Співаковським О.В., Герегою О.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій забезпечення земельними ділянками ветеранів війни (реєстр. № 6605 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мельником С.І., Куліченком І.І., Ледовських О.В., та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою сприяння реалізації права ветеранами війни та особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їх права на отримання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Законопроектом пропонується:

– надати право зазначеним громадянам на отримання грошової компенсації з державного бюджету замість земельних ділянок (для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва) у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

– уповноважити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції вести Державний реєстр земельних ділянок для ветеранів війни.

Реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація потребуватиме здійснення відповідних видатків з державного бюджету починаючи з 2018 року, а приблизна грошова компенсація за три земельні ділянки становитиме 168,3 тис. грн, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій забезпечення земельними ділянками ветеранів війни (реєстр. № 6605 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мельником С.І., Куліченком І.І., Ледовських О.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення обсягу пільг ветеранам (реєстр. № 6628 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітету справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується встановити ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільгову знижку плати за користування житлово-комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах подвійного розміру соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, збільшивши соціальну норму житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення.

Враховуючи, що відповідно до частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту та соціального забезпечення, зокрема додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, пільги окремим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, реалізація законопроекту потребує вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що за попередніми його розрахунками додаткові видатки державного бюджету на зазначену мету можуть становити близько 2 млрд грн на рік в умовах поточного року.

Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету (джерелом запропоновано визначити понадпланові надходження до державного бюджету у 2017 році), в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення обсягу пільг ветеранам (реєстр. № 6628 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо оформлення документів релігійних організації) (реєстр. № 6642 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Тимчуком Д.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується серед іншого звільнити релігійні організації від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію змін, що вносяться до відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачено справляння адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою, у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 25-1 частини другої статті 29 та пункту 36-2 частини першої статті 64 та пункту 20-7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації, на що також вказує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо оформлення документів релігійних організації) (реєстр. № 6642 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Тимчуком Д.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняного виробництва шляхом розстрочення сплати податку на додану вартість на імпортне обладнання та устаткування (реєстр. № 6514 від 26.05.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується запровадити розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, що не перевищує 36 календарних місяців, без нарахування процентів та пені, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування та обладнання, що буде використовуватись платником податків для власного виробництва на території України.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, за перший рік дії відповідного закону державний бюджет недоотримає близько 425,3 млн дол. США (розстрочення імпортного ПДВ буде надано на близько 638 млн дол. США податкових зобов’язань, але третина цієї суми (212,7 млн дол. США) буде повернута протягом першого року. При цьому, автори законопроекту зазначають, що за результатами економіко-математичного моделювання зростання податкових надходжень від активізації внутрішнього виробництва сягне 483,4 млн дол. США у річному вимірі. У підсумку додаткові чисті надходження до державного бюджету, за підрахунками розробників законопроекту, становитимуть 58,1 млн дол. США на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. На думку Мінфіну, розстрочення сплати податку на додану вартість є фактично відстроченням термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктами господарювання, що негативно впливатиме на формування доходної частини бюджету. Крім того, запропоноване може призвести до ускладнення системи адміністрування податку та збільшить можливості для зловживань та ухилень від сплати податку. Загалом Мінфін вважає, що надання пільгового режиму оподаткування при імпорті товарів на митну територію України може призвести не тільки до недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету, а також до вишукування додаткових джерел фінансування для здійснення контролю за використанням ввезених товарів за призначенням.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняного виробництва шляхом розстрочення сплати податку на додану вартість на імпортне обладнання та устаткування (реєстр. № 6514 від 26.05.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України з питань пенсійного забезпечення (реєстр. № 6615 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується викласти статтю 588 Митного кодексу України у новій редакції, згідно з якою пенсійне забезпечення посадових осіб та працівників органів доходів і зборів здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у чинній нормі - в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу»). При цьому зазначається, що відповідний закон набирає чинності одночасно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (проект згаданого Закону за реєстр. № 6614 13.07.2017 р. прийнято Верховною Радою України в першому читанні). Таким чином, реалізація законопроекту за реєстр. № 6615 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6614.

У цьому зв’язку слід зауважити, що законопроектом (реєстр. № 6614) пропонується створити справедливу систему пенсійного страхування шляхом звільнення солідарної системи від невластивих для неї видатків; відновлення диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку; заміни механізму відшкодування пільгових пенсій на сплату єдиного внеску; перегляду умов призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років; впровадження єдиних підходів до обчислення пенсій з відповідним внесенням змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України з питань пенсійного забезпечення (реєстр. № 6615 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи за умови прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6614). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв і тютюнових виробів) (реєстр. № 6545 від 06.06.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.В., Матейченком К.В, Дзюбликом П.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, якими пропонується, зокрема:

запровадити автоматизовану систему контролю за обігом алкогольних напоїв «Електронна акцизна марка для алкогольних напоїв», яка відстежує та простежує рух алкогольних напоїв від їх виробника або імпортера до моменту реалізації алкогольних напоїв суб’єктами господарювання оптової торгівлі;

запровадити автоматизовану систему контролю за обігом тютюнових виробів «Електронна акцизна марка для тютюнових виробів», яка відстежує та простежує рух усіх тютюнових виробів, які виробляються або ввозяться на митну територію України, від їх виробника або імпортера до моменту реалізації тютюнових виробів суб’єктами господарювання оптової торгівлі;

зменшити суму податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України за місячний податковий період, на суму внесеної плати за марки акцизного податку, що передбачені для маркування вироблених в Україні тютюнових виробів, у відповідному податковому періоді;

встановити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт та оптову торгівлю тютюновими виробами, забезпечують функціонування Автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів «Електронна акцизна марка для тютюнових виробів» за рахунок власних коштів.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, запропоновано:

- посилення вимог щодо ліцензування виробництва, імпорту та оптової торгівлі тютюновими виробами;

- розширення підстав для анулювання ліцензій на право виробництва, імпорту та оптової торгівлі тютюновими виробами;

- запровадження відповідальності за виробництво, зберігання, транспортування, реалізації тютюнових виробів без унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів, унікальних ідентифікаторів групової упаковки тютюнових виробів або з фальсифікованими унікальними ідентифікаторами, шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів – 200 відсотків вартості товару, але не менше 20000 гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС в сфері регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів, імплементувати положення Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами для контролю за рухом і реалізацією тютюнових виробів митною територією України, обліку обсягів алкогольних напоїв та тютюнових виробів у суб’єктів господарювання, що провадять діяльність з їх виробництва та/або реалізації, запровадити світові практики контролю за рухом та реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території України, та боротьби з нелегальною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині здійснення плати за марки акцизного податку за рахунок зменшення податкового зобов’язання з акцизного податку призведе до втрат надходжень державного бюджету, що за експертною оцінкою Мінфіну становитиме близько 340 млн грн в розрахунку на рік.

Крім того, слід відмітити, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на запровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв «Електронна акцизна марка для алкогольних напоїв», яка відстежує та простежує рух алкогольних напоїв від їх виробника або імпортера до моменту реалізації алкогольних напоїв суб’єктами господарювання оптової торгівлі.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв і тютюнових виробів) (реєстр. № 6545 від 06.06.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.В., Матейченком К.В, Дзюбликом П.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження відповідної автоматизованої системи, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв, а також може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від акцизного податку залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини та парфумерно-косметичної продукції) (реєстр. № 6650 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий ректифікований, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини, та спирт етиловий ректифікований денатурований, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції, із обов’язковим наданням податкового векселя суб’єктами господарювання, які використовують такий спирт для виробництва відповідної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що надання преференцій виробникам спирту у вигляді встановлення нульової ставки акцизного податку на відповідний спирт етиловий без забезпечення належного контролю може призвести до недоотримання доходів бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини та парфумерно-косметичної продукції) (реєстр. № 6650 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва продукції технічного призначення) (реєстр. № 6649 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий денатурований (спирт технічний), який використовується для виробництва продукції, перелік якої затверджується Кабінетом Міністрів України, із обов’язковим наданням податкового векселя суб’єктами господарювання, які використовують такий спирт для виробництва відповідної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що надання преференцій виробникам спирту, у вигляді встановлення нульової ставки акцизного податку на вказаний спирт етиловий денатурований (спирт) без забезпечення належного контролю може призвести до недоотримання доходів бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва продукції технічного призначення) (реєстр. № 6649 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні (реєстр. № 6540 від 06.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» і «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», якими, зокрема, скасовуватиметься пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що сплачується забудовником до відповідного місцевого бюджету.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 4¹ частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти зазначеної пайової участі є надходженнями бюджету розвитку місцевих бюджетів та спрямовуються на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація зазначеної норми законопроекту матиме вплив на дохідну частину місцевих бюджетів. За оцінкою Мінфіну скасування пайової участі призведе до втрат доходів місцевих бюджетів в сумі близько 1,4 млрд грн (за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів за 2016 рік).

Поряд з тим, даним законопроектом пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею, якою за здійснення особою, заінтересованою (у розумінні Закону України «Про акціонерні товариства») у вчиненні акціонерним товариством правочину, впливу в будь-який спосіб на посадових осіб акціонерного товариства щодо прийняття ними рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю, умови вчинення якого є менш сприятливими для товариства, ніж умови, на яких зазвичай вчиняються аналогічні правочини іншими суб’єктами господарювання, передбачити накладання штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 1700-8500 грн/.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні (реєстр. № 6540 від 06.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» (реєстр. № 3096-д від 25.05.2017), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про нафту і газ», «Гірничий закон України», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про землеустрій» пропонується уточнити процедури надання земельних ділянок для проведення розвідувальних робіт та робіт з будівництва, технічного обслуговування, об’єктів трубопровідного транспорту та інших дозвільних процедур нафтогазовидобувної галузі.

Запропоновані зміни до статті 207 Земельного кодексу України дозволить підприємствам нафтогазовидобувної галузі уникнути від сплати за відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які відповідно до статті 69¹Бюджетного кодексу зараховуються до бюджетів місцевого значення.

З огляду на зазначені норми законодавства, Міністерство фінансів України у своєму експортному висновку зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» видатки на відшкодування втрат бюджетів місцевого самоврядування, які виникнуть в результаті реалізації положень цього законопроекту, не передбачено.

Разом з цим, зміни до статті 99 Земельного кодексу України про встановлення земельних сервітутів на землях державної та комунальної власності на право будівництва та розміщення об’єктів нафтогазодобування та трубопровідного транспорту можуть призвести до недонадходжень до державного та місцевих бюджетів, оскільки відповідно до статті 100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму висновку до зазначеного законопроекту відмічає, що законопроект не узгоджується із положенням статті 7 Бюджетного кодексу України щодо дотримання принципу збалансованості, оскільки його реалізація призведе до розбалансування видатків та доходів Державного бюджету, водночас надає зауваження по суті окремих положень законопроекту та висловлює позицію про непідтримку законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» (реєстр. № 3096-д від 25.05.2017), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг» (реєстр. № 6766 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Кононенком І.В., Унгуряном П.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», «Про автомобільні дороги», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» та «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», згідно з якими, зокрема, передбачається встановити, що:

рішення щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг, які можуть бути надані у концесію, приймає Кабінет Міністрів України на підставі техніко-економічного обґрунтування;

максимальний розмір плати за разовий проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, визначає Кабінет Міністрів України з урахуванням рівня інфляції;

концесіонер має право на компенсацію частини недоотриманого доходу, розмір якого передбачається концесійним договором (компенсація сплачується у випадку, якщо за результатами звітного року сума річного доходу, отриманого концесіонером від експлуатації об’єкта концесії, є меншою ніж запланована сума такого річного доходу);

у випадку віднесення автомобільних доріг загального користування державного значення до розряду платних відповідно до рішення Кабінету Міністрів України про їх будівництво та експлуатацію на умовах концесії порядок справляння плати встановлюється концесіонером;

у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування доріг, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником і за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити видаткову частину державного бюджету на забезпечення права концесіонера на компенсацію частини недоотриманого доходу, розмір якого передбачається концесійним договором, а вартісну величину впливу оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків, а також діючих концесійних об’єктів дорожнього господарства.

Окремо належить звернути увагу, що згідно із законопроектом концесійні платежі зараховуються до державного бюджету і використовуються відповідно до порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду /зміни до статті 12 Закону України «Про концесії» та статті 6 Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»/.

Таке положення законопроекту не відповідає вимогам бюджетного законодавства щодо цільового спрямування бюджетних коштів, насамперед, частині другій статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/ та нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/ та частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг» (реєстр. № 6766 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Кононенком І.В., Унгуряном П.Я. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення права концесіонера на компенсацію частини недоотриманого доходу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести окремі його положення у відповідність до статті 95 Конституції України та статей 4 і 13 Бюджетного кодексу України, а саме: виключити підпункт 2 пункту 1 розділу І (щодо змін до статті 12 Закону України «Про концесії»); у підпункті 6 пункту 2 розділу І (щодо змін до частини другої статті 6 Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг») виключити слова «і використовуються відповідно до порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо посилення державних гарантій соціально-економічного розвитку) (реєстр. № 6520 від 26.05.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є. та Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті шляхом доповнення визначеного статтями 3 та 6 Закону переліку державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статусу гірських, та пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території такого населеного пункту, зокрема, передбачається:

– запровадити державну політику спеціальної регіональної підтримки для підприємств, що працюють в гірських населених пунктах шляхом:

встановлення компенсації за невигідне географічне розташування у формі транспортної субсидії в розмірі 25% витрат на рік, але не більше 100 тисяч гривень;

зменшення на 10 % нарахування на фонд заробітної плати

– встановити для суб’єктів підприємницької діяльності, що розмістили в гірських населених пунктах об’єкти торгівлі товарами повсякденного вжитку, надання побутових послуг, понижувальний коефіцієнт 0,75 до ставок, визначених податковим законодавством щодо податку на прибуток

– передбачити у високогірних населених пунктах, що розташовані на висоті 600 метрів і більше над рівнем моря та схилом крутизною 15 градусів і більше, збільшення на 40% державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які отримали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського;

– встановити для дітей, батьки яких мають статус особи, яка проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, пільгу щодо зарахування поза конкурсом до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів та гарантії виплати за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Слід зазначити, що таке положення не узгоджується з нормами пункту 2 частини першої законопроекту щодо підвищення таких стипендій на 20%, а у високогірних населених пунктах – на 40%;

– надавати за рішенням відповідної обласної ради соціальні допомоги пенсіонерам у розмірі до 50% від встановлених їм пенсій за рахунок коштів обласних бюджетів, у тому числі за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на розвиток гірських територій.

Реалізація зазначених положень законопроекту буде мати наслідком зменшення надходжень державного бюджету та потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Згідно із пояснювальною запискою:

– прийняття відповідного закону потребує додаткових витрат з Державного бюджету України в частині збільшення на 20% розмірів державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території, якій надано статус високогірного населеного пункту, та на надання гірським підприємствам транспортної субсидії як компенсації за невигідне географічне розташування;

– витрати на реалізацію проекту закону доручається врахувати Уряду при підготовці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що серед іншого унеможливило надання Мінфіном вартісної величини такого впливу.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Поряд з тим належить відмітити, що запропоновані у законопроекті положення не в повній мірі узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу України, у частині другій статті 4 якого визначено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються норми цього Кодексу. Тому питання надання з державного бюджету транспортної субсидії, соціальної допомоги пенсіонерам за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам має бути унормоване у статтях 87, 90 та 102 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо посилення державних гарантій соціально-економічного розвитку) (реєстр. № 6520 від 26.05.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є. та Крульком І.І., має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення доходів державного бюджету та збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 87, 90 та 102 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 6439 від 12.05.2017), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Соболєвим C.В., Рибаком І.П., Величковичем М.В., Лунченком В.В. та Довбенком М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується:

– виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що не менш як 50% сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

– розширити перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема, положеннями щодо гарантування державою електрифікації, встановлення пільг з оплати вартості електроенергії, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи визначається, що прийняття відповідного закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Тому належить звернути увагу, що ряд положень законопроекту пов’язано з необхідністю виділення значних додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, зокрема на:

збільшення тарифних ставок для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, територіальних представництв органів виконавчої влади, інших державних органів, розташованих на території гірських населених пунктів, на 25%, а на території високогірних населених пунктів – на 50%;

збільшення розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус високогірного – на 40%;

надання соціальної допомоги в розмірі до 50% від встановлених пенсій пенсіонерам, які проживають в гірських населених пунктах, громадянам – інвалідам з дитинства та громадянам, які отримали інвалідність на виробництві, розташованому на території гірського населеного пункту;

фінансування державної цільової програми розвитку гірських населених пунктів;

фінансування державних програм пільгового кредитування громадян для індивідуального будівництва, а також суб’єктам підприємницької діяльності для стимулювання підприємництва та створення нових робочих місць в таких населених пунктах.

Додаткове навантаження на державний і місцеві бюджети також зумовить реалізація вимог щодо формування спроможних об’єднаних територіальних громад в частині збереження мережі закладів бюджетної сфери, що діяли до об’єднання громад.

Поряд з тим, законопроектом передбачається доповнити статтю 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» новими пунктами 7 та 10 щодо врахування підвищеного коефіцієнту для гірських населених пунктів при розрахунку розміру медичної, освітньої, базової та інших видів субвенцій, а також виділення базових дотацій гірським населеним пунктам з урахуванням реальних потреб в умовах високогірності в порядку, передбаченому бюджетним законодавством.

Слід зазначити, що реалізація таких положень також потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, а унормування цих питань є предметом регулювання не зазначеного законопроекту, а Бюджетного кодексу України, згідно з нормами якого:

базова дотація надається з державного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також обласним бюджетам внаслідок здійснення горизонтального вирівнювання за надходженнями податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток, виходячи з індексу податкоспроможності відповідного бюджету (лише у разі якщо значення такого індексу менше 0,9) /статті 98 і 99/;

освітня і медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам розподіляються за відповідними формулами, які враховують ряд параметрів, серед яких: кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів і учнів, які здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах, а також особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах /пункт 1 частини третьої статті 103-3 та пункт 1 частини третьої статті 103-4/;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/.

У висновку Міністерства фінансів України також відмічається про потребу у збільшенні видатків бюджетів на реалізацію положень законопроекту та їх таку невідповідність Бюджетному кодексу України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що також унеможливило надання Міністерством фінансів вартісної величини впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 6439 від 12.05.2017), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Соболєвим C.В., Рибаком І.П., Величковичем М.В., Лунченком В.В. та Довбенком М.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци 8 та 11 пункту 3 частини першої законопроекту (щодо доповнення статті 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» новими пунктами 7 та 10), як такі, що не узгоджуються з положеннями частини другої статті 97, статей 98 і 99, пункту 1 частини третьої статті 103-3 та пункту 1 частини третьої статті 103-4 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів (реєстр. № 6545-1 від 21.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити електронні акцизні накладні на переміщення спирту, алкоголю, тютюну, які складаються виробниками, імпортерами, суб’єктами оптової торгівлі;

реєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі, який адмініструє ДФС;

створити автоматизовану систему контролю за обігом підакцизних товарів (далі – автоматизована система);

дозволити відвантажувати товар у кількості: виробникам - не більше отриманих марок акцизного податку, підприємствам оптової торгівлі не більше отриманого товару від постачальників;

скасувати діючий на сьогодні електронний реєстр ТТН на відпуск спирту та лікеро-горілчаних виробів;

провести інвентаризацію залишків продукції та марок акцизного податку протягом 60 календарних днів з початку функціонування автоматизованої системи для забезпечення контролю залишків продукції;

визначити тестовим режимом період 180 календарних днів з дня початку функціонування автоматизованої системи, а також передбачити, що протягом тестового режиму штрафні санкції за порушення правил оформлення акцизних накладних не застосовуються;

вилучити з визначення акцизної марки положення про те, що марка є документом суворого обліку (залишити лише те, що марка є спеціальним знаком, який підтверджує сплату податку);

скасувати для виробників та імпортерів плату за марку;

набрання чинності відповідного закону з 1 квітня 2018 року.

Окремо необхідно зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ законопроекту доручено Кабінету Міністрів України передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на фінансування виробництва марок акцизного податку. Таке положення не є предметом регулювання даного законопроекту, оскільки відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України (стаття 1). Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, слід відмітити, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на запровадження автоматизованої системи та виробництво марок акцизного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту дасть змогу залучити до бюджету додаткові кошти (обсяг яких неможливо обрахувати) за рахунок скорочення тіньового обігу підакцизних товарів, а також потребує витрат з державного бюджету, обсяг яких обраховуватиметься в ході виконання плану заходів з реалізації створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів (реєстр. № 6545-1 від 21.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження автоматизованої системи та виробництво марок акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ законопроекту, оскільки порушене у ньому питання є предметом регулювання бюджетного законодавства.

3) Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо медичного обслуговування народних депутатів, які підтримали медичну реформу, та їх близьких осіб на загальних підставах і виключно на території України) (реєстр. № 6571 від 09.06.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Запропонованим законопроектом передбачається внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо безоплатного медичного обслуговування народних депутатів України, зокрема встановити, що народний депутат України, який проголосував «за» закони України, що запроваджують медичну реформу, в тому числі, строк повноважень якого закінчився, а також його близькі особи, визначені відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», протягом десяти років з дня набрання чинності законами України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», отримують медичну допомогу виключно у державних та комунальних закладах охорони здоров’я на загальних підставах і виключно на території України.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на медичне обслуговування народних депутатів України.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що питання доцільності/недоцільності прийняття законопроекту має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо медичного обслуговування народних депутатів, які підтримали медичну реформу, та їх близьких осіб на загальних підставах і виключно на території України) (реєстр. № 6571 від 09.06.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (зумовить економію бюджетних коштів на медичне обслуговування народних депутатів України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 6716 від 13.07.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про трубопровідний транспорт», «Про Фонд державного майна України» та «Про ринок природного газу», згідно з якими газорозподільні системи або їх складові, власником яких є держава, можуть передаватися в концесію та передаватися в оренду, без права відчуження такого майна та передачі його в суборенду. Крім того, передбачається встановити, що орендодавцем таких систем є визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади або суб’єкт господарювання державного сектору економіки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його розроблено з метою запровадження платного використання газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава, шляхом визначення правових засад передачі їх в користування на умовах концесії чи оренди, а також відмічається, що реалізація законопроекту забезпечить додаткові надходження до державного бюджету у вигляді орендної плати та концесійних платежів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за інформацією НАК «Нафтогаз» на балансі підприємств з газопостачання та газифікації перебуває 342 843 об’єкта державної власності, залишкова вартість яких становить 5 109 093,7 тис. гривень. Отже, у разі введення орендної плати до державного бюджету може надійти 712 808 тис. гривень на рік у разі встановлення відповідної орендної ставки 15%. Крім того, внаслідок запровадження платного використання майна державних газорозподільних систем роздрібна ціна для побутових споживачів виходячи з орендної ставки 15% може збільшитись на 6,3% по відношенню до запровадженої тарифної виручки. Таким чином, на думку Мінфіну, реалізація законопроекту матиме відповідний вплив на доходну частину бюджету, а також може потребувати додаткових витрат з державного бюджету на надання житлових субсидій деяким категоріям громадян у разі врахування цієї оплати в структурі тарифу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 6716 від 13.07.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від орендної плати та/або концесійного платежу, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на надання житлових субсидій громадянам у разі врахування відповідної оплати в структурі тарифу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення справедливого порядку оподаткування пенсій, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» (реєстр № 6616-1 від 10.07.2017), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю-Б.Р., Ляшком О.В. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року:

визначити, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є суми пенсій, якщо їх розмір перевищує 10 740 грн на місяць /у чинній нормі – десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/, – у частині такого перевищення;

збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 80 відсотків бази оподаткування щодо відповідного перевищення пенсій, щомісячного довічного грошового утримання;

встановити, що пенсійне забезпечення посадових осіб та працівників контролюючих органів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» /у чинній нормі – в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу»/.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а військовий збір зараховується до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до економії коштів державного бюджету, обсяг якої неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення справедливого порядку оподаткування пенсій, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» (реєстр № 6616-1 від 10.07.2017), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю-Б.Р., Ляшком О.В. та Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також може призвести до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду залежно від практичного застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення торфу до альтернативних джерел енергії» (реєстр. № 6714 від 13.07.2017), внесений народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мепарішвілі Х. Н. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» пропонується:

- включити торф до переліку відновлювальних джерел енергії;

- встановити зелений тариф на електричну енергію, вироблену з торфу з коефіцієнтом 2,3 (з 01.04.2013 по 31.12.2014), 2,07 (з 01.01.2015 по 30.06.2015), 2,3 (з 01.07.2015 по 01.01.2019), 2,07 (з 01.01.2020 по 31.12.2024), 1,84 (з 01.01.2025 по 31.12.2029).

Встановлення підвищувального коефіцієнту зеленого тарифу може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та відповідно збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

З огляду на зазначене, Міністерство фінансів України наголошує, що законопроект потребує фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань запропонованих розмірів коефіцієнтів «зеленого» тарифу та їх впливу на роздрібні тарифи на електричну енергію для споживачів, в тому числі для населення та бюджетних установ, а також на показники державного та місцевих бюджетів.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважило, що з серпня поточного року набуває чинності Закон України «Про державну допомогу», у зв’язку з чим з метою створення комплексної основи стимулювання виробництва енергії з відновлювальних джерел законопроект реєстр. № 6714 потребує узгодження із нормами Закону України «Про державну допомогу».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення торфу до альтернативних джерел енергії» (реєстр. № 6714 від 13.07.2017), внесений народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мепарішвілі Х.Н. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування тютюнових виробів (реєстр. № 6683 від 11.07.2017), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Загорієм Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 квітня 2018 року запровадити накладання штрафу в розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень, у разі реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402209010 і 2402209020 за цінами (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку), нижчими ніж 95% від розміру максимальної роздрібної ціни, що зазначена на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

Крім того, законопроектом передбачається запровадити запобіжний фіскальний механізм, що передбачає підвищену сплату акцизного податку виробниками та імпортерами, які декларують максимальні роздрібні ціни у розмірі, що не відповідає визначеному коефіцієнту, а саме встановити, що сума акцизного податку на сигарети не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання, помноженого на коефіцієнт 1,85.

Законопроектом також пропонується доручити Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо щорічного збільшення на 20% специфічної ставки та мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, передбаченого підпунктом 215.3.3. пункту 215.3. статті 215 цього Кодексу до моменту досягнення суми, еквівалентної 90 євро за 1000 штук.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить збільшити доходи бюджету від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, на додаток до запланованих доходів від акцизного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного бюджету, а вплив положень законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати у зв’язку із можливими змінами цін на тютюнові вироби та обсяги споживання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування тютюнових виробів (реєстр. № 6683 від 11.07.2017), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Загорієм Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування тютюнових виробів (реєстр. № 6683-1 від 21.07.2017), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Антонищаком А.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 квітня 2018 року збільшити специфічну ставку акцизного податку та мінімальне податкове акцизне зобов’язання на тютюнові вироби на 33%, а також адвалорну ставку акцизного податку на тютюнові вироби з 12% до 20%.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до європейського рівня, а також забезпечення прогнозованих і стабільних надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного бюджету, а сприятиме збільшенню надходжень до бюджету. Додаткові надходження акцизного податку від тютюнових виробів в розрахунку на рік оцінюється в сумі 17,7 млрд грн у разі збереження у 2018 році прогнозних обсягів реалізації тютюнових виробів в обсязі 66,3 млрд штук (за даними Мінагрополітики). Разом з тим Мінфін зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до збільшення ціни пачки сигарет в середньому на 7 грн, у зв’язку з чим можливе скорочення обсягів споживання, тому додаткові надходження можуть бути меншими за розрахункові.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування тютюнових виробів
(реєстр. № 6683-1 від 21.07.2017), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Антонищаком А.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 188³¹Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 6532 від 01.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків шляхом підвищення розмірів штрафів у 6-10 разів
(з 850 – 1700 гривень до 5100 – 17000 гривень) та за повторне аналогічне правопорушення у 5-13 разів (з 1700 – 2500 до 8500 – 34000 гривень).

Підвищенням розмірів штрафів за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, у разі виявлення відповідних правопорушень, призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій. Загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовано штрафні санкції, та розмірів штрафів, про що зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що розміри санкцій у статті 188³¹Кодексу України про адміністративні правопорушення (відповідно до законопроекту) мають бути узгоджені з розмірами відповідних санкцій у статті 53 Кримінального кодексу України, оскільки розмір штрафу за адміністративне правопорушення не може перевищувати розміру штрафу за кримінальне правопорушення.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 188³¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 6532 від 01.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» (реєстр. № 6573 від 09.06.2017), внесений народними депутатами України Кіралем С.І., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується змінами до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон), зокрема, встановити фіксований розмір комісійної винагороди за інтерчейндж, що сплачується за кожну пряму або опосередковану (через третю особу) операцію між емітентом і еквайром, здійснену за допомогою платіжної картки.

Крім того, змінами до статті 41 Закону пропонується за порушення вимог щодо розміру такої комісійної винагороди встановити сплату штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт такого порушення. Таке положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» (реєстр. № 6573 від 09.06.2017), внесений народними депутатами України Кіралем С.І., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстр. № 6543 від 06.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- удосконалити процедуру реєстрації платниками податку на додану вартість та обрання спрощеної системи оподаткування шляхом проставляння відмітки у заяві на державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

- встановити правила оподаткування операцій з передачі майна у довірчу власність у якості способу забезпечення виконання зобов’язання;

- виключити положення Податкового кодексу України щодо вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання);

скасувати положення пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України в частині застосування штрафу за неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, передбаченого цим Кодексом (відповідно до чинного законодавства розмір штрафу становить від 85 до 170 грн.).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні) (реєстр. № 6543 від 06.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо посилення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища) (реєстр. № 6563 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кадикалом М.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» та «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими центральному органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальним органам надається право проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) за зверненням фізичних осіб про порушення, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою і завданнями прийняття цього законопроекту є покращення забезпечення прав громадян на безпечне довкілля, врегулювання процедури проведення позапланових заходів та посилення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також покращення екологічної ситуації в країні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів та не потребує фінансового забезпечення в поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо посилення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища) (реєстр. № 6563 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кадикалом М.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища за результатами позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) залежно від практичної реалізації відповідних законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення раціонального користування тваринним та рослинним світом) (реєстр. № 5621 (доопрац.) від 30.05.2017), поданий народним депутатом України Дирівим А.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом з метою раціонального користування тваринним та рослинним світом та посилення охорони фауни пропонується внести зміни до:

- статті 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а саме доповнити нормою щодо заборони використання з 1 січня 2019 року диких тварин у пересувних цирках-шапіто;

- статті 39 Закону України «Про тваринний світ» щодо недопущення використання гучної музики у період розмноження диких тварин, що підвищують ефективність Сезону тиші;

- статті 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно збільшення розмірів штрафів за порушення вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин і встановлення їх у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для порушників – громадян) і від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі накладання стягнення на посадових осіб) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 510 грн/.

Також проектом Закону пропонується доповнити Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» положеннями щодо наділення Мінприроди повноваженнями у державному управлінні та регулюванні у галузі рибного господарства, які на даний час здійснюються Мінагрополітики та Держрибагенством, зокрема на затвердження лімітів спеціального використання водних біоресурсів та погодження квот добування; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів; удосконалення законодавства з питань з питань охорони та відтворення водних біоресурсів, що може потребувати передачі бюджетних призначень між зазначеними центральними органами виконавчої влади у зв’язку із передачею повноважень на виконання вказаних функцій.

Реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, зокрема, збільшуватиме надходження бюджетів у зв’язку із посилення адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація поданого законопроекту не впливатиме на видаткову частину Державного бюджету України та сприятиме збільшенню доходів бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення раціонального користування тваринним та рослинним світом) (реєстр. № 5621 (доопрац.) від 30.05.2017), поданий народним депутатом України Дирівим А.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння збереженню водних об’єктів і моря (реєстр. № 6559 від 08.06.2017), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом з метою збереження водних об’єктів і моря пропонується внесення змін до статей 242, 243 і 244 Кримінального кодексу України стосовно посилення кримінальної відповідальності за порушення правил охорони вод (водних об’єктів), за забруднення моря і за порушення законодавства про континентальний шельф України та статей 59, 59-1 і 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони водних ресурсів, вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення та правил водокористування шляхом суттєвого збільшення розмірів штрафів за такі правопорушення і встановлення їх у розмірі від двох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 34000 грн до 170000 грн/.

У зв’язку з посиленням кримінальної та адміністративної відповідальності за зазначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом положень у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень бюджетів від сплати штрафних санкцій.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від штрафних санкцій, а загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватись штрафні санкції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння збереженню водних об’єктів і моря (реєстр. № 6559 від 08.06.2017), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за умисне знищення або пошкодження об’єкта життєзабезпечення (реєстр. № 6653 від 23.06.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, передбачивши підвищення до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян розміру штрафів за умисне знищення або пошкодження майна, що заподіяло майнову шкоду у великих розмірах, тобто у 2-5 разів (з 850 гривень до 3 400 гривень та з 1 700-3 400 гривень до
3 400-17 000 гривень).

Крім цього, законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 150-1, в якій встановити адміністративну відповідальність за некваліфіковане умисне знищення або пошкодження об’єктів життєзабезпечення у вигляді накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(850-1700 гривень) і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 гривень).

Реалізація запропонованих положень може збільшити доходи державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів також звертає увагу на таке, зазначаючи, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за умисне знищення або пошкодження об’єкта життєзабезпечення (реєстр. № 6653 від 23.06.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до її збільшення залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (реєстр. № 6588 від 15.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

З метою імплементації в чинне законодавство України положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства у проекті закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про охорону дитинства» і «Про захист суспільної моралі», а саме:

- встановлення кримінальної відповідальності у вигляді штрафів, арешту або позбавлення (обмеження) волі за злочини, пов’язані з усіма формами сексуальної експлуатації та сексуальної експлуатації та сексуального розбещення дітей;

- врегулювання процесуальних особливостей розслідування справ за участю дітей-свідків і потерпілих від цих злочинів;

- запобігання вчиненню відповідних протиправних дій щодо дітей з боку осіб, які працюють у постійному контакті з ними.

Відтак, встановлення такої кримінальної відповідальності може зумовити збільшення доходів державного бюджету внаслідок запровадження штрафів, а також може потребувати додаткових видатків на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, та конкретного виду порушення.

Тому суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (реєстр. № 6588 від 15.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності (реєстр. № 6651 від 23.06.2017 р.), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується збільшити розмір штрафів за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та встановити адміністративну відповідальність за повторне вчинення таких дій, що тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів за умови застосування штрафів за відповідні правопорушення, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення зміни до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності (реєстр. № 6651 від 23.06.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину місцевих бюджетів (може призвести до її збільшення залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення переліку предметів, які можуть визнаватися заставою (реєстр. № 6497 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 170 та 182 Кримінально процесуального кодексу України, якими передбачити, що в якості застави може бути внесено цінні папери, інше рухоме або нерухоме майно, на яке накладається арешт у порядку, визначеному Главою 17 цього кодексу. Тягар доказування цінності предмета застави та відсутності обтяжень покладається на заставодавця.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із розширенням переліку предметів, які можуть бути внесені в якості застави підозрюваним, обвинуваченим або третіми особами в інтересах підозрюваного або обвинуваченого.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення переліку предметів, які можуть визнаватися заставою (реєстр. № 6497 від 25.05.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі звернення застави в дохід держави). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії насильству в сім’ї (реєстр. № 6652 від 23.06.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» новою статтею «Принципи протидії насильству в сім’ї», в якій закріпити систему принципів, та впровадити в законодавство «Надзвичайний охоронний ордер».

Водночас, у законопроекті шляхом внесення змін до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається відповідальність за розголошення відомостей про насильство в сім’ї особами, яким вони стали відомі у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, та особами – учасниками адміністративного провадження у вигляді накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафу за вищезгадане правопорушення.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії насильству в сім’ї (реєстр. № 6652 від 23.06.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до її збільшення залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора та на території України, в тому числі й на тимчасово окупованій території України) (реєстр. №6660 від 29.06.2017), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В., Головком М.Й., Осуховським О.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури та духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні», заборонивши проведення гастрольних заходів гастролерами, які є громадянами або резидентами України, на території держави-агресора, на тимчасово окупованій території України, а також заборони проведення гастрольних заходів гастролерами, які є громадянами або резидентами держави-агресора, на території України. Водночас законопроектом визначаються вимоги, відповідно до яких гастролери, які є громадянами або резидентами держави-агресора, можуть проводити гастрольні заходи на території України.

Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 304-1, якою встановлюється кримінальна відповідальність за порушення заборони на проведення гастрольних заходів на території держави-агресора, на тимчасово окупованій території України – у вигляді накладення штрафу до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років та за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, - у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація запропонованих положень може збільшити доходи державного бюджету внаслідок запровадження штрафів, а також може потребуватиме додаткових видатків на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, не вбачає можливим визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів за відсутності вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора та на території України, в тому числі й на тимчасово окупованій території України) (реєстр. № 6660 від 29.06.2017), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В., Головком М.Й., Осуховським О.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення заходів запобігання конфлікту інтересів), внесеного народним депутатом України Є.В. Мураєвим (реєстр. №6740 від 17.07.2017).

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, його метою і завданням є удосконалення антикорупційного законодавства в частині запобігання конфлікту інтересів та уточнення процедур передання в управління корпоративних прав та отримання подарунків, вимог прозорості діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, серед іншого, законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про запобігання корупції» положенням, відповідно до якого, у разі одержання (виявлення) відповідними особами подарунку, вартість якого не відповідає вимогам, встановленим даним Законом або такого, вартість якого не відома, такий подарунок має бути передано центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та після спливу встановленого Законом строку центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, у встановленому ним порядку організовує продаж подарунків, а дохід від продажу подарунків перераховує до Державного бюджету України.

Відтак, застосування відповідного положення може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету від продажу подарунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення заходів запобігання конфлікту інтересів) (реєстр. № 6740 від 17.07.2017), внесений народним депутатом України Є.В. Мураєвим, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від продажу подарунків залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги, внесеного Президентом України (реєстр. № 6674 від 10.07.2017).

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою запровадження прозорої звітності громадських організацій щодо доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності. Враховуючи зазначене, законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, законів України «Про громадські об’єднання» і «Про запобігання корупції».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на показники бюджету.

Разом з тим, серед іншого, законопроектом пропонується доповнити положення Кримінального кодексу України новою статтею 366-2, згідно з якою запровадити кримінальну відповідальність за розголошення Головою чи членом Національного агентства з питань запобігання корупції, посадовою чи службовою особою його апарату у будь-якому вигляді інформації з обмеженим доступом, отриманої у зв’язку із виконанням ними службових обов'язків (крім випадків, встановлених законом), якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Передбачається встановити, що зазначене діяння карається штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відтак, застосування відповідного положення може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідного правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (реєстр. № 6674 від 10.07.2017), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідного правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.71. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо усунення перепон для конкуренції на ринку фінансових послуг (реєстр. № 6633 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Курилом В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до абзацу одинадцятого частини третьої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо виведення з під дії цього Закону послуг, закупівля яких здійснюється національним оператором поштового зв’язку для надання ним фінансових послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету. При цьому Мінфін зазначає, що запропоноване у законопроекті не узгоджується із метою Закону та принципами державних закупівель, зокрема щодо добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Крім того, відповідно до частини другої статті 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами та відповідно мати вплив на фінансові результати діяльності національного оператора поштового зв’язку, а в результаті може негативно вплинути на динаміку надходжень до державного бюджету податків від такого суб’єкта.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо усунення перепон для конкуренції на ринку фінансових послуг (реєстр. № 6633 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Курилом В.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету у разі погіршення фінансових результатів діяльності національного оператора поштового зв’язку залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.72. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо модернізації окремих положень в галузі санітарно-епідемічного благополуччя населення) (реєстр. № 6625 від 22.06.2017), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо виведення з під дії цього Закону товарів, робіт і послуг, закупівля яких здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та його територіальними органами для проведення протиепідемічних ветеринарно-санітарних заходів відповідно до рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій з метою недопущення проникнення на територію України хвороб тварин та антропозоонозів з територій інших держав або карантинних зон.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на показники державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами та відповідно може відтак потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо модернізації окремих положень в галузі санітарно-епідемічного благополуччя населення) (реєстр. № 6625 від 22.06.2017), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення режиму забороненої зони гідроелектротехнічних споруд (реєстр. № 6678 від 10.07.2017), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнивши новою статтею 175-3, згідно з якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному проведенню робіт у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні огорожі зазначеної зони, інженерно-технічних засобів та попереджувальних знаків забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб – від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.

Міністерство фінансів також звертає увагу на таке, зазначаючи про неможливість здійснення вартісної оцінки впливу законопроекту на показники бюджету через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення режиму забороненої зони гідроелектротехнічних споруд (реєстр. № 6678 від 10.07.2017), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до її збільшення залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора) (реєстр. № 6682 від 11.07.2017), поданий народними депутатами України Медуницею О. В., Рудиком С.Я., Амельченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні», згідно з якими, зокрема, запроваджується адміністративно-господарська відповідальність шляхом встановлення штрафних санкцій у разі недотримання організаторами гастрольних заходів встановлених вимог та обмежень під час організації та проведення гастрольних заходів, учасниками яких є громадяни країни-агресора, у розмірі від п’ятдесяти до ста мінімальних заробітних плат /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня 2017 р. у сумі 3 200 грн, розмір штрафу становитиме від 160 тис. грн до 320 тис. грн./.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від штрафних санкцій у разі встановлення порушень організаторами гастрольних заходів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном зазначено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора) (реєстр. № 6682 від 11.07.2017), поданого народними депутатами України Медуницею О. В., Рудиком С.Я., Амельченком В.В. та іншими, матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства в частині вагових та габаритних параметрів транспортних засобів) (реєстр. № 6644 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Іщейкіним К.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», метою прийняття яких є попередження передчасного руйнування автомобільних доріг перевантаженими транспортними засобами.

Зокрема, пропонується запровадити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині дотримання габаритно-вагових норм у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 34 тис. грн./.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства в частині вагових та габаритних параметрів транспортних засобів) (реєстр. № 6644 від 23.06.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Іщейкіним К.Є. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення довіри споживачів кредитних послуг – фізичних осіб до банківської системи України» (реєстр. № 6721 від 13.07.2017), внесений народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок та умови реструктуризації в іноземній валюті практично за усіма видами споживчих кредитів громадянам України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України, та їх переведення в національну валюту України – гривню.

Зокрема, законопроектом передбачено, що:

– всі банки, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов’язані протягом 1 місяця провести реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором;

– реструктуризації підлягають усі кредити, отримані позичальниками споживчих кредитів та підприємцями для придбання будь-якого майна та розширення бізнесу без обмеження суми заборгованості;

– заборгованість за кредитами конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору;

– курсова різниця списується банками;

– несплачені (прострочені) проценти за користування кредитом та нараховані штрафні санкції підлягають списанню;

– відсоткова ставка за користування кредитом після реструктуризації не передбачається;

– у разі якщо в результаті перерахунку сплачених платежів за зобов’язаннями, здійсненими позичальниками протягом всього періоду користування кредитом з урахуванням сплачених процентів у національній валюті, буде встановлена переплата, банки зобов’язані повернути надлишково сплачені кошти.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. При цьому, Мінфін відмічає, що застосування положень законопроекту спричинить значні збитки банків та негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами та як наслідок призведе до дестабілізації роботи банківської системи та поглиблення кризових явищ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення довіри споживачів кредитних послуг – фізичних осіб до банківської системи України» (реєстр. № 6721 від 13.07.2017), внесений народним депутатом України Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку» (реєстр. № 6697 від 12.07.2017), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О., Кишкарем П.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачаються зміни до законів України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», «Про заставу» та «Про виконавче впровадження» в частині вирішення питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (далі – ОПК), внесених до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перед підприємствами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором та/або державою окупантом, або підприємствами з іноземними інвестиціями чи іноземними підприємствами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою окупантом.

Зокрема, законопроектом пропонується установити, що:

– у відносинах застави, де заставодержателем є підприємство держави-агресора, а боржником підприємства ОПК, вимоги заставодержателя можуть бути задоволені виключно за рахунок заставленого майна боржника;

– підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємства ОПК на користь підприємства держави-агресора;

– не допускається провадження у справі про банкрутство підприємств ОПК за заявами підприємства держави-агресора.

Міністерство фінансів України у своєму висновку загалом зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджетів, але відсутність фінансово-економічних обґрунтувань позбавляє Мінфін можливості оцінити їх вартісну величину. Зокрема, реалізація законопроекту може призвести до ситуації, коли незадоволення підприємствами ОПК вимог підприємств держави-агресора за укладеними договорами може розглядатися в міжнародних судах, рішення яких мають виконуватися в установленому порядку, внаслідок чого компенсація підприємству держави-агресора може значно перевищувати діючі зобов’язання цих підприємств, які можуть бути по тих чи інших причинах не виконані цими підприємствами.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку» (реєстр. № 6697 від 12.07.2017), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О., Кишкарем П.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових витрат державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України з питань пенсійного забезпечення (реєстр № 6616 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включаються суми пенсій з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною /у чинній нормі – суми пенсій, включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону/, в частині їх перевищення десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року;

пенсійне забезпечення посадових осіб та працівників контролюючих органів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» /у чинній нормі – в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу»/.

Крім того, передбачається набрання чинності відповідним законом одночасно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (проект згаданого Закону за реєстр. № 6614 13.07.2017 р. прийнято Верховною Радою України в першому читанні). Таким чином, реалізація законопроекту за реєстр. № 6616 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6614.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є створення справедливої системи пенсійного забезпечення шляхом переходу на єдиний принцип нарахування пенсій, а також зняття обмеження з оподаткування для окремих категорій пенсіонерів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України з питань пенсійного забезпечення (реєстр № 6616 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6614, а також може призвести до зміни видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду залежно від практичного застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (реєстр. № 6675 від 10.07.2017), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

зобов'язати громадські об’єднання – неприбуткові організації, загальний річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня звітного року, оприлюднювати до 1 квітня року, наступного за звітним, на власному веб-сайті (за наявності) та подавати для оприлюднення на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, річний фінансовий звіт про діяльність, який містить визначену інформацію, за формою та у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

встановити відповідальність громадських об’єднань за неподання та/або не оприлюднення зазначених фінансових звітів шляхом виключення таких об’єднань з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені;

зобов’язати фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку першої-третьої груп, які отримали дохід від донорів міжнародної технічної допомоги, відображати в окремому додатку до податкової декларації обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб, разовий обсяг виплат яких перевищує 3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня звітного року, і сум виплат на їх користь. Такий додаток має оприлюднюватися на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Необхідно відмітити, що даний законопроект пов’язаний із законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги» (реєстр. № 6674 від 10.07.2017), яким передбачається вдосконалити правове регулювання питань, пов'язаних із забезпеченням відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги. Відтак, для забезпечення узгодженості правових норм та практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи такі законопроекти слід розглядати взаємоузгоджено.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект спрямований на запровадження прозорої звітності громадських організацій, які отримують кошти з державного чи місцевих бюджетів, а також фінансові та інші ресурси за рахунок міжнародної технічної допомоги, що надається відповідно до міжнародних договорів України, фінансові та інші ресурси і послуги на безоплатній та безповоротній основі із застосуванням податкових пільг або звільнення від оподаткування, та фізичних осіб-підприємців щодо їх доходів та видатків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (реєстр. № 6675 від 10.07.2017), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів і податків залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи та у разі недотримання певних вимог). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення достовірності і повноти інформації у кредитній історії та захисту прав суб’єктів кредитної історії)» (реєстр. № 6761 від 18.07.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про кредитні спілки» і «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що передбачають, зокрема, встановлення обов’язковості передачі до бюро кредитних історій усіма кредитними установами (банками, кредитними спілками, фінансовими та лізинговими компаніями) інформації щодо заборгованості за кредитами, що сприятиме зниженню ризиків у кредитній діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є удосконалення механізмів правового регулювання обігу кредитної інформації з урахуванням досвіду практичного застосування положень Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» для підвищення достовірності та повноти кредитної інформації, захисту прав суб’єктів кредитної історії та ефективності прийняття рішень про кредитування.

Серед іншого законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 164-24, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій, а саме передбачається: за неподання або несвоєчасне подання кредитної інформації до бюро кредитних історій або ухилення від оновлення переданої до бюро кредитних історій інформації банками та небанківськими фінансовими установами, якщо подання та оновлення такої інформації передбачено законами України, – накладення на посадових осіб юридичних осіб адміністративного штрафу у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України загалом зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до надходження до державного бюджету коштів за рахунок сплати штрафів за вчинення адміністративного правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення достовірності і повноти інформації у кредитній історії та захисту прав суб’єктів кредитної історії)» (реєстр. № 6761 від 18.07.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо удосконалення порядку розгляду судами окремих категорій адміністративних справ) (реєстр. № 6479 від 19.05.2017), поданий народними депутатами України Тетеруком А.А., Найємом М.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) пропонується посилити адміністративну відповідальність осіб за вчинення окремих правопорушень та удосконалити процедуру розгляду судами окремих категорій адміністративних справ, а саме:

скасувати можливість особі бути звільненою від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, стосовно якого передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн мінімальний розмір штрафу становить 1 700 грн/;

вилучити норму щодо можливості застосування заходу громадського впливу до осіб за вчинення ними адміністративного правопорушення, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частину першу та другу статті 130 Кодексу);

збільшити строк із 3 місяців до 6 місяців з дня вчинення правопорушення, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення стосовно справ про адміністративні правопорушення підвідомчих суду (судді) та з 1 місяця до 6 місяців у разі прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення;

збільшити розмір адміністративного стягнення за керування транспортним засобом особою, позбавленою права ним керувати – із 30 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу зросте з 510 грн до 5 100 грн/;

збільшити строк тимчасового вилучення посвідчення водія із 3 місяців до 6 місяців;

вилучити норми щодо скороченого строку розгляду адміністративних справ (протягом доби, трьох, п?яти, семи діб), обов’язкової особистої присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо приводу особи;

надати органу та його посадовим особам, які складали протокол про адміністративне правопорушення, можливість подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок встановлення невідворотності покарання осіб, збільшення розміру та строків накладення штрафних санкцій за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо удосконалення порядку розгляду судами окремих категорій адміністративних справ) (реєстр. № 6479 від 19.05.2017), поданого народними депутатами України Тетеруком А.А., Найємом М.М., мають опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі вчинення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій (реєстр. № 6447 від 16.05.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується звільнити органи місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій (розмір якого становить 2 відсотки суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи).

Слід зазначити, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з авансового внеску стягувача та відповідно до частини третьої цієї статті спрямовуються на витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 45 зазначеного Закону із стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) в першу чергу повертається авансовий внесок стягувача.

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що сплата авансового внеску для проведення виконавчих дій у 90 відсотках випадків перетворюється на додаткові неефективні втрати місцевих бюджетів, оскільки на практиці органами державної виконавчої служби виконується приблизно 10 відсотків переданих їм виконавчих документів про примусове виконання рішень судів та інших уповноважених органів про стягнення коштів.

Відтак, звільнення органів місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій зумовить зменшення витрат місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків та не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій (реєстр. № 6447 від 16.05.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення їх витрат у разі застосування процедури примусового виконання рішень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар’єрів та підвищення інвестиційної привабливості галузі виробництва енергії з альтернативних джерел» (реєстр. № 6496 від 25.05.2017), внесений народними депутатами України Домбровським О.Г., Рябчиним О.М., Єфімовим М.В., Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» пропонується:

включити до основних засад державної політики у сфері альтернативних джерел енергії «сприяння будівництву об’єктів енергетики, які виробляють енергію з альтернативних джерел»;

віднести до об’єктів будівництва з незначними наслідками (СС1) «об’єкти енергетики ІІІ категорії складності, які виробляють енергію з альтернативних джерел (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями)».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на момент його внесення проект не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту звертає увагу на таке:

– відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);

– відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 31 зазначеного Закону обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, – щодо кошторисної частини проектної документації;

– реалізація законопроекту може призвести до завищення видатків державного бюджету на фінансування об’єктів енергетики ІІІ категорії складності, які виробляють енергію з альтернативних джерел, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, внаслідок не проведення експертизи проектів будівництва;

– доцільно внести уточнення щодо віднесення до об’єктів з незначними наслідками (СС1) об’єкти енергетики ІІІ категорії складності, які виробляють енергію з альтернативних джерел, доповнивши такими вимогами: крім об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар’єрів та підвищення інвестиційної привабливості галузі виробництва енергії з альтернативних джерел» (реєстр. № 6496 від 25.05.2017), внесений народними депутатами України Домбровським О. Г., Рябчиним О.М., Єфімовим М.В., Писаренком В.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення видатків державного бюджету за умови залучення бюджетних коштів для такого будівництва). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд (реєстр. № 6536 від 01.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині встановлення ефективного механізму контролю за дотриманням вимог законодавства щодо необхідності створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зокрема, пропонується статтю 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення /згідно з якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій/ доповнити положеннями, що встановлюють адміністративну відповідальність за недотримання відповідних будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення, а також неврахування потреб осіб з інвалідністю, шляхом накладання штрафів та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Такі положення, серед іншого передбачають, у разі:

– якщо у проектній документації наявні порушення будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення – накладення адміністративного штрафу у розмірі від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

– надання замовникові експертизи проектної та містобудівної документації без зазначення необхідності врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення – накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, у тому числі щодо врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення – накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, у тому числі щодо врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення – накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік – якщо такі порушення стосуються врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення/;

– здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, у тому числі щодо врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення, – накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік – якщо такі порушення стосуються врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил стосовно доступності для маломобільних груп населення.

Крім того, згідно із законопроектом справи про адміністративні правопорушення, що стосуються створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів /зміни до статті 221Кодексу України про адміністративні правопорушення/. Слід відмітити, що згідно з чинними положеннями Бюджетного кодексу України кошти від адміністративних штрафів за такі правопорушення належать до доходів загального фонду державного бюджету / пункт 23 частини другої статті 29/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Про таке також зауважує Міністерство фінансів України.

Водночас, слід відмітити, що застосування вказаних положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції.

Тому, суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено вимогами частини першої статті 27 Бюджетного Кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд (реєстр. № 6536 від 01.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації» (реєстр. № 6711 від 13.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення технічного та/або криптографічного захисту державних інформаційних ресурсів та/або інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, що циркулюють на об’єктах інформаційної діяльності та в інформаційно-телекомунікаційних системах, внаслідок чого створюється реальна загроза порушення цілісності і доступності державних інформаційних ресурсів та/або конфіденційності, цілісності і доступності інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом у вигляді накладання штрафу на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності у розмірі:

- від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становить 850 – 1700 грн);

- від 100 до 150 неоподаткованих мінімумів громадян (відповідно
1700 – 2550 грн) – за повторне вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного штрафу.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у зв’язку із визначенням нового виду правопорушення та встановлення відповідальності за його вчинення.

Міністерство фінансів України не висловило заперечень щодо законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно невиконання вимог законодавства щодо організації та забезпечення захисту інформації» (реєстр. № 6711 від 13.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, які застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава (реєстр. № 6428 від 10.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

З метою реформування корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, автором законодавчої ініціативи пропонується внести зміни до Господарського кодексу України та Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якими, зокрема, удосконалити механізм складання і затвердження фінансових планів, а також затвердити можливість подання консолідованої звітності юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту в частині скасування норми щодо сплати дивідендів дочірніми компаніями безпосередньо до державного бюджету призведе до втрат бюджету шляхом зменшення належних платежів, що повинні бути сплачені до державного бюджету дочірніми підприємствами (які за результатами фінансово-господарської діяльності отримують прибуток) за рахунок покриття збиткової фінансово-господарської діяльності інших дочірніх підприємств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава (реєстр. № 6428 від 10.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.87. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та іншого закону України щодо унеможливлення тиску на бізнес шляхом призначення документальних позапланових перевірок/ревізій на підставі рішення суду (слідчого судді) винесеного у кримінальному провадженні (реєстр. № 6613 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Журжієм А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки, основною метою законопроекту є усунення неузгодженостей між нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Кримінального процесуального кодексу України, недопущення подвійного трактування норм законодавства щодо можливості призначення документальних позапланових перевірок/ревізій за рішенням суду (слідчого судді), винесеним у кримінальному провадженні, та припинення практики неправомірного тиску правоохоронних органів на платників податків, зумовлених таким трактуванням.

Законопроектом, зокрема, пропонується виключити з переліку підстав для здійснення документальної позапланової перевірки податковими органами отримане судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на доходну частину бюджету (може призвести до втрат бюджету). За інформацією Державної фіскальної служби, за шість місяців 2017 р. було проведено 348 документальних позапланових перевірок на підставі отриманих судових рішень судів (слідчих суддів), за результатами яких донараховано грошових зобов’язань на суму понад 2 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та іншого закону України щодо унеможливлення тиску на бізнес шляхом призначення документальних позапланових перевірок/ревізій на підставі рішення суду (слідчого судді) винесеного у кримінальному провадженні (реєстр. № 6613 від 21.06.2017), поданий народним депутатом України Журжієм А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстр. № 6615-1 від 10.07.2017), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю.Р., Ляшком О.В. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що з 1 січня 2018 року пенсійне забезпечення посадових осіб та працівників органів доходів і зборів здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у чинній нормі - в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу»). Крім цього, передбачається, що пенсії, які були призначені до набрання чинності відповідним законом відповідно до норм Митного кодексу України та обчислені відповідно до норм Закону України «Про державну службу», підлягають перерахунку відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У разі якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Слід зауважити, що законопроект є альтернативним до законопроекту «Про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України з питань пенсійного забезпечення» (реєстр. № 6615 від 22.06.2017), яким також передбачається скасування спеціальних умов призначення пенсії для посадових осіб та працівників органів доходів і зборів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до економії коштів державного бюджету, обсяг якої неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстр. № 6615-1 від 10.07.2017), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю.Р., Ляшком О.В. та Кіршем О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо адміністрування збору з окремих видів господарських операцій (реєстр. № 6667 від 05.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується передати функції контролю та адміністрування за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій з Пенсійного фонду України до Державної фіскальної служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить уникнути дублювання процедури контролю за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також не матиме впливу на виконання дохідної та видаткової частини бюджету.

Разом з тим, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Державної фіскальної служби України для виконання відповідних повноважень та зменшення адміністративних витрат Пенсійного фонду і відповідно видатків державного бюджету на покриття дефіциту цього Фонду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо адміністрування збору з окремих видів господарських операцій (реєстр. № 6667 від 05.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Державної фіскальної служби України та зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів (реєстр. № 6610 від 21.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими з 1 квітня 2018 року, зокрема:

вилучаються норми щодо необхідності подання суб’єктами господарювання до контролюючих органів звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

запроваджуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень).

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими пропонується, зокрема, встановити необхідність проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування підакцизних товарів (продукції) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, що забезпечуватиме здійснення зустрічного контролю отриманої та реалізованої в роздрібній торгівлі продукції.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація разом з іншим урядовим законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (реєстр. № 6545-1 від 21.06.2017) дозволить залучити до бюджету додаткові кошти за рахунок скорочення тіньового обігу підакцизних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить залучити додаткові кошти (обсяг яких неможливо обрахувати) за рахунок скорочення тіньового обігу підакцизних товарів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів (реєстр. № 6610 від 21.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету, зокрема, від акцизного податку, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив

на показники бюджету та потребують узгодження

з бюджетним законодавством

1.2.91. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок) (реєстр. № 6482 (доопрац.) від 18.07.2017 р.), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Чорновол Т.М. та Гаврилюком М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується визначити процесуальний порядок призначення позапланових ревізій, перевірок у кримінальному процесі.

Зокрема, законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» доповнити перелік заходів забезпечення кримінального провадження новим заходом з призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки та відповідно визначити процесуальний порядок призначення таких заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, оскільки запропоноване у законопроекті проведення позапланової виїзної ревізії органом державного фінансового контролю на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення такої ревізії не пізніше за 30-й день з моменту направлення письмового узгодження від її ініціатора матиме наслідком збільшення кількості проведення позапланових виїзних ревізій та може призвести до потреби збільшення чисельності працівників органу державного фінансового контролю.

Крім того, положення підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту (щодо нової статті 213-1 Кримінального процесуального кодексу України) потребують узгодження з бюджетним законодавством, зокрема із статтею 113 Бюджетного кодексу України та статтями 2 і 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині повноважень органу державного фінансового контролю та щодо оформлення результатів ревізії, про що також зауважує Мінфін.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок) (реєстр. № 6482 (доопрац.) від 18.07.2017 р.), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Чорновол Т.М. та Гаврилюком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування органу державного фінансового контролю залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття таким органом заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту привести положення підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту (щодо нової
статті 213-1 Кримінального процесуального кодексу України) у відповідність з статтею 113 Бюджетного кодексу України та статтями 2 і 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині повноважень органу державного фінансового контролю та щодо оформлення результатів ревізії.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. та Голови Національного агентства з питань державної служби Ващенка К.О. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2017 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України від 29.08.2017 № 08010-01-2/23239 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2017 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» та додатку до цього розпорядження Уряду.

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Відповідно до пункту 1 розпорядження Уряду від 18.08.2017 № 581-р та додатку до цього розпорядження пропонується передати бюджетні призначення, що передбачені у 2017 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 290 000 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 237 706 тис. гривень):

- Міністерству внутрішніх справ за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» – у сумі 388,5 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 298,5 тис. гривень (з них оплата праці – 225 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству економічного розвитку і торгівлі за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі» – у сумі 388,5 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 298,5 тис. гривень (з них оплата праці – 225 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству закордонних справ за бюджетною програмою 1401010 «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» – у сумі 333,6 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 243,6 тис. гривень (з них оплата праці – 180 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за бюджетною програмою 1601010 «Керівництво та управління з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» – у сумі 388,5 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 298,5 тис. гривень (з них оплата праці – 225 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству оборони за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України» – у сумі 388,5 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 298,5 тис. гривень (з них оплата праці – 225 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України – в сумі 187 770,1 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 25 364,5 тис. гривень (з них оплата праці – 17 901,2 тис. гривень) та видатки розвитку – 162 405,6 тис. гривень, з них:

за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» /відповідальний виконавець – Секретаріат Кабінету Міністрів України/ – у сумі 28 727,2 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 22 442,2 тис. гривень (з них оплата праці – 15 813,7 тис. гривень) та видатки розвитку – 6 285 тис. гривень;

на проведення ремонту, реконструкції, облаштування приміщень, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, придбання техніки, меблів, іншого обладнання, устаткування та інвентаря, їх зберігання в рамках здійснення комплексної реформи державного управління (нова бюджетна програма) – у сумі 155 385,6 тис. гривень (видатки розвитку);

за бюджетною програмою 0416010 «Керівництво та управління у сфері електронного урядування» /відповідальний виконавець – Державне агентство з питань електронного урядування України/ – у сумі 3 657,3 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 2 922,3 тис. гривень (з них оплата праці – 2 087,5 тис. гривень) та видатки розвитку – 735 тис. гривень;

- Міністерству енергетики та вугільної промисловості за бюджетною програмою 1101010 «Загальне керівництво та управління у сфері паливно-енергетичного комплексу та вугільної промисловості» – у сумі 9 706,7 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 7 546,7 тис. гривень (з них оплата праці – 5 249,7 тис. гривень) та видатки розвитку – 2 160 тис. гривень;

- Міністерству культури за бюджетною програмою 1801010 «Загальне керівництво та управління у сфері культури» – у сумі 7 083,9 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 5 493,9 тис. гривень (з них оплата праці – 3 779,6 тис. гривень) та видатки розвитку – 1 590 тис. гривень;

- Міністерству освіти і науки за бюджетною програмою 2201010 «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» – у сумі 12 193,6 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 9 523,6 тис. гривень (з них оплата праці – 6 569,4 тис. гривень) та видатки розвитку – 2 670 тис. гривень;

- Міністерству охорони здоров’я за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» – у сумі 8 829,3 тис. гривень у тому числі видатки споживання – 6 879,3 тис. гривень (з них оплата праці – 4 744,1 тис. гривень) та видатки розвитку – 1 950 тис. гривень;

- Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері екології та природних ресурсів» – у сумі 443,4 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 353,4 тис. гривень (з них оплата праці – 270 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству соціальної політики за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» – у сумі 13 805,2 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 10 775,2 тис. гривень (з них оплата праці – 7 424,3 тис. гривень) та видатки розвитку – 3 030 тис. гривень;

- Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства» – у сумі 11 097,1 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 8 712,1 тис. гривень (з них оплата праці – 6 064,4 тис. гривень) та видатки розвитку – 2 385 тис. гривень;

- Міністерству аграрної політики та продовольства за бюджетною програмою 2801010 «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» - у сумі 3 860,6 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 2 990,6 тис. гривень (з них оплата праці – 2 069,8 тис. гривень) та видатки розвитку – 870 тис. гривень;

- Міністерству інфраструктури за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» – у сумі 5 527,1 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 4 297,1 тис. гривень (з них оплата праці – 2 969,7 тис. гривень) та видатки розвитку – 1 230 тис. гривень;

- Міністерству молоді та спорту за бюджетною програмою 3401010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту» – у сумі 443,4 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 353,4 тис. гривень (з них оплата праці – 270 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Міністерству фінансів за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів» – у сумі 15 203,7 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 11 938,7 тис. гривень (з них оплата праці – 8 347,2 тис. гривень) та видатки розвитку – 3 265 тис. гривень;

- Міністерству юстиції за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» – у сумі 9 400,1 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 7 400,1 тис. гривень (з них оплата праці – 5 214 тис. гривень) та видатки розвитку – 2 000 тис. гривень;

- Міністерству інформаційної політики за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері інформаційної політики» – у сумі 443,4 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 353,4 тис. гривень (з них оплата праці – 270 тис. гривень) та видатки розвитку – 90 тис. гривень;

- Національному агентству з питань державної служби за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» – у сумі 2 304,8 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 1 794,8 тис. гривень (з них оплата праці – 1 260,7 тис. гривень) та видатки розвитку – 510 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2017 року видатки за бюджетною програмою 0421060 не проводились, у державному бюджеті бюджетні призначення визначено у обсязі 300 млн гривень.

Міністерству фінансів України доручено погодити зазначену передачу бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету, після якої забезпечити відкриття Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України бюджетної програми для здійснення окремих заходів з комплексної реформи державного управління і внести відповідні зміни до розпису державного бюджету.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (зі змінами) установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» (код 0421060), розподіляється Кабінетом Міністрів України відповідно до визначених ним порядку та умов.

На виконання вимог цієї статті зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України 18 серпня 2017 року прийнято постанову за № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (копія роздана народним депутатам – членам Комітету), якою затверджено Порядок та умови розподілу і використання коштів на вищевказану мету (далі – Порядок та умови). Зокрема, цими Порядком та умовами визначено механізм розподілу видатків, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0421060, напрями використання відповідних коштів (оплата праці фахівців, призначених на посади з питань реформ /включаючи виплату посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за виконання особливо важливої роботи, премій, грошової допомоги до основної щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/, придбання техніки, меблів, іншого обладнання та устаткування для облаштування робочих місць, виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення ремонту, реконструкції, облаштування приміщень), визначено чисельність працівників директоратів Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратів міністерств, генеральних департаментів інших центральних органів виконавчої влади, що будуть утворені для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральних директорів, директорів генеральних департаментів, керівників експертних груп, державних експертів) у 2017 році у загальній кількості – 1 204 посад (у тому числі: Мінагрополітики – 22 посади, Мінегерновугілля – 63 посади, Мінінфраструктури – 33 посади, Мінкультури – 44 посади, МОЗ – 55 посад (133 посади – тимчасово з 1 січня до 1 липня 2018 р.), МОН – 77 посад, Мінрегіон – 70 посад (250 посад – тимчасово з 1 січня до 1 липня 2018 р.), Мінсоцполітики – 88 посад, Мінфін – 98 посад, Мін’юст – 60 посад, Секретаріат Кабінету Міністрів України – 180 посад, Державне агентство з питань електронного урядування – 20 посад, НАДС – 11 посад).

Слід зазначити, що передумовою прийняття постанови Уряду від 18.08.2017 № 647 є прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» (копія роздана народним депутатам – членам Комітету), якою Уряд ухвалив рішення щодо утворення у структурі апарату 10 пілотних міністерств, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Національному агентстві з питань державної служби та Державному агентстві з питань електронного урядування нових підрозділів для виконання завдань з формування державної політики, реалізації ключових національних реформ та координації заходів з впровадження державної політики. Також цим актом Уряду затверджено Типове положення про директорат міністерства та Типове положення про директорат стратегічного планування та європейської інтеграції, визначено умови та критерії для створення директоратів, генеральних департаментів, виконання відповідних повноважень та функцій до завершення створення вказаних підрозділів тощо.

Умови оплати праці фахівців, яких буде призначено на посади з питань реформ, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 645 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15» (копія роздана народним депутатам – членам Комітету).

Відповідно до обґрунтувань щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у листі Міністерства фінансів України, реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р дасть змогу розпочати та дієво провадити заходи з комплексної реформи державного управління, раціонально використати кошти програми бюджетної підтримки ЄС з реформування сфери державного управління.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства фінансів України до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такої передачі, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Маркевич Я.В., Мельник С.І., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та Голова Національного агентства з питань державної служби Ващенко К.О.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував, що на підкомітеті було обговорено дане питання і було запропоновано Уряду ґрунтовно представити його на засіданні Комітету, а також запропонував підтримати урядове рішення з питання, що розглядається, зважаючи на те, що в ході обговорення вдалося з’ясувати всі обставини здійснюваної урядом реформи державної служби.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду від 18 серпня 2017 року № 581-р передачу бюджетних призначень за бюджетною програмою 0421060 у сумі 290 млн гривень окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетними програмами, як це визначено у додатку до цього розпорядження.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р передачу бюджетних призначень, що передбачені у 2017 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 290 000 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 237 706 тис. гривень) окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетними програмами (напрямами використання бюджетних коштів) загалом у обсязі 290 000 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 105 214,4 тис. гривень (з них оплата праці – 73 484,1 тис. гривень) та видатки розвитку – 184 785,6 тис. гривень), як це визначено у додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 581-р.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 1, «утримався» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури України Мазур Т.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 519-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 15.08.2017 р. № 1457/15/10-17 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 519-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов’язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримки регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» на суму 48 736,2 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2017 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

1801170 – у обсязі 8,6 млн грн, що становить 10,6% річного плану (зі змінами, проте без врахування змін згідно із Законом України від 13.07.2017 № 2137-VІІІ) та 14,5% плану на звітний період;

1801560 – видатків взагалі не проведено, хоча у державному бюджеті бюджетні призначення визначено у обсязі 80 млн гривень.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства культури України, зазначається, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить здійснити поповнення фондів публічних бібліотек України.

За поясненнями Міністерства культури України покриття витрат на вищевказану мету запропоновано здійснити за рахунок зменшення бюджетних коштів за бюджетною програмою 1801560 у зв’язку із незабезпеченням ним на сьогодні реалізації випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга». Поряд з цим зазначено про те, що апарат та наглядова рада Українського інституту книги ще не сформовані.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Маркевич Я.В., Дубневич Б.В., Мепарішвілі Х.Н., Медуниця О.В., Мельник С.І., Амельченко В.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра культури України Мазур Т.В.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 09.08.2017 № 519-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 519-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1801560 «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга», у тому числі за напрямом використання бюджетних коштів – створення цифрової бібліотеки, на суму 48 736,2 тис. гривень;

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 524-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 11.08.2017 № 1/10-2223 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 524-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік».

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 750,7 тис. гривень та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку /у державному бюджеті на 2017 рік видатки розвитку за цією бюджетною програмою не визначено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2017 року за бюджетною програмою 2201470 по загальному фонду видатки фактично проведено у обсязі 128,2 млн грн, що становить 69,1% річного плану та 83,4% плану на звітний період.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства освіти і науки України, відмічено, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить створити в Українському центрі оцінювання якості освіти спеціально обладнаної студії звукозапису для підготовки, виготовлення та запису звукових документів для частин перевірки розуміння мови на слух «Аудіювання» тестів з іноземних мов, а також проведення капітального ремонту внутрішньої електричної мережі в приміщенні, в якому розташовується Центр.

Покриття витрат на вищевказану мету запропоновано здійснити за рахунок економії бюджетних коштів, яка утворилася після сплати членських внесків за участь України у міжнародному порівняльному дослідженні якості освіти PISA-2018.

Слід зазначити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та директор Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 09.08.2017 № 524-р перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 750,7 тис. гривень та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 524-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 572-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 29.08.2017 р. № 1/10-2342 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 572-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік».

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, методичне забезпечення закладів професійно-технічної освіти» на суму 3 680,5 тис. гривень (з них оплата праці – 2 969,5 тис. гривень);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201100 «Надання освіти у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації, загальноосвітніх ліцеях-інтернатах, гімназіях-інтернатах з посиленою військово-фізичною підготовкою та інших загальноосвітніх навчальних закладах державної форми власності» на суму 3 180,5 тис. гривень (з них оплата праці – 2 607 тис. гривень) та встановлення за цією бюджетною програмою видатків розвитку у сумі 500 тис. гривень.

2201100 – у обсязі 73,7 млн грн, що становить 53,6% річного плану (зі змінами) та 91,4% плану на звітний період;

2201130 – у обсязі 94,1 млн грн, що становить 50,2% річного плану (зі змінами) та 96,2% плану на звітний період.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства освіти і науки України, зазначається, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити підвищення оплати праці педагогічних працівників на два тарифні розряди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 974 «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298» (копія роздана народним депутатам – членам Комітету), а також здійснити розробку проектно-кошторисної документації для проведення капітального ремонту приміщень державного загальноосвітнього навчального закладу спеціалізованої школи-інтернату «Дитяча інженерна академія».

За поясненнями Міністерства освіти і науки України покриття витрат на вищевказану мету запропоновано здійснити за рахунок економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2201130 у зв’язку із зменшенням педагогічного навантаження працівників в училищах соціальної реабілітації та навчальних центрах, зменшення видатків не призведе до виникнення заборгованості з оплати праці.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та директор Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 23.08.2017 № 572-р перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 572-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

Голосували: «за» - одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 28.08.2017 № 1/10-2339 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 575-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік».

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 4 015,6 тис. гривень (з них оплата праці – 3 291,5 тис. гривень) та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку /у державному бюджеті на 2017 рік видатки розвитку за цією бюджетною програмою не визначено; при цьому розпорядженням Уряду від 09.08.2017 № 524-р за рахунок перерозподілу видатків за цією бюджетною програмою видатки розвитку визначено у обсязі 750,7 тис. грн./.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства освіти і науки України, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить Українському центру оцінювання якості оновити морально застаріле комп’ютерне обладнання (придбати комп’ютерне обладнання: системні блоки для лінії обробки, ноутбуки, персональні комп’ютери, принтер лазерний кольоровий, джерела безперебійного живлення, мультимедійну дошку, персональні комп’ютери для оновлення комплексної системи захисту інформації) та підтримати орендоване приміщення в належному стані (проведення капітального ремонту), що забезпечить успішне проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів у наступних роках.

Покриття витрат на вищевказану мету запропоновано здійснити за рахунок економії бюджетних коштів, яка утворилася у зв’язку із проходженням ЗНО меншою кількістю учасників, ніж було зареєстровано, економією видатків на оплату праці працівників за роботу під час проведення ЗНО, не проведенням ЗНО на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 23.08.2017 № 575-р.перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 4 015,6 тис. гривень (з них оплата праці – 3 291,5 тис. гривень) та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 575-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 571-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 28.08.2017 р. № 1/10-2338 щодо погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду від 23.08.2017 р. № 571-р.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій. При цьому особливості розподілу обсягу освітньої субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України. Статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, а також нерозподілених видатків цієї субвенції для території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами. Порядок щодо здійснення таких перерозподілів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217), у абзаці четвертому пункту 7 якого, зокрема, передбачається, що головний розпорядник бюджетних коштів звертається до Комітету з питань бюджету щодо погодження відповідного рішення Кабінету Міністрів, копія якого додається до звернення разом з розрахунками та обґрунтуваннями щодо обсягу відповідного перерозподілу.

Згідно із пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 571-р встановлено здійснити перерозподіл обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (загальний фонд, видатки споживання) шляхом зменшення її обсягу для бюджету отг с. Григорівка на суму 2 296,3 тис. грн та відповідного збільшення обсягу субвенції для бюджету отг смт Чаплинка Херсонської області.

З приводу такого перерозподілу слід зазначити наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (додаток № 6 до Закону) встановлено освітню субвенцію бюджету отг с.Григорівка в обсязі 8936,3 тис. грн, бюджету отг смт Чаплинка – 19167,1 тис. грн.

За інформацією Міністерства освіти і науки України (лист від 28.08.2017р. № 1/10-2338) загальний обсяг освітньої субвенції на 2017 рік для загальноосвітніх навчальних закладів Чаплинського району (51146,3 тис. грн) в повному обсязі забезпечує належні виплати педагогічним працівникам, однак в освітніх закладах отг смт Чаплинка відповідні виплати здійснюються не в повному обсязі, у зв’язку з тим, що у розрахунку освітньої субвенції на 2017 рік враховувалися касові видатки на оплату праці педагогічним працівникам за 2015 рік, які подавалися структурними підрозділами райдержадміністрацій (міськвиконкомів) з питань освіти та фінансів. Структурними підрозділами Чаплинської районної державної адміністрації касові видатки на оплату заробітної плати з нарахуваннями педагогічним працівникам Першокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яка відноситься до отг смт Чаплинка, були враховані в розрахунку обсягу субвенції для отг с. Григорівка.

За повідомленням Казначейства України за станом на 2 вересня 2017 року освітня субвенція перерахована:

бюджету отг смт Чаплинка у обсязі 13 923,4 тис. грн, що становить 72,6% плану на рік та 95% плану на січень-вересень;

бюджету отг с. Григорівка – 6 491,6 тис. грн або 72,6% плану на рік та 95% плану на січень-вересень.

Інформація щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету бюджетам зазначених об’єднаних територіальних громад за станом на 02.09.2017 роздана народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету.

Бюджетні призначення за субвенцією на вересень-грудень для отг с. Григорівка становлять 2444,7 тис. грн. У разі виконання рішення Уряду, передбаченого розпорядженням від 23.08.2017 № 571 щодо перерозподілу бюджетних призначень між зазначеними бюджетами, бюджетні призначення для отг с. Григорівка становитимуть 148,4 тис. грн.

При цьому належних розрахунків і обґрунтувань здійснення перерозподілу, а також офіційної інформації щодо достатності такого обсягу субвенції для забезпечення відповідних виплат у загальноосвітніх навчальних закладах отг с. Григорівка до кінця 2017 року Міністерством освіти і науки не надано.

У зв’язку з цим, у робочому порядку Міністерством освіти і науки надано копію листа Управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації від 05.09.2017 № 02-06-2431/0/17/323.04 (роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету), у якому зазначається, що при зменшенні обсягу освітньої субвенції для Григорівський отг на суму 2296,3 тис. грн фінансування загальноосвітніх навчальних закладів об’єднаної територіальної громади буде забезпечено до кінця поточного року в повному обсязі.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Куліченко І.І., а також директор Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу освітньої субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення перерозподілу між місцевими бюджетами у 2017 році обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам загалом у сумі 2 296,3 тис. грн, що визначено у розпорядженні Уряду від 23.08.2017 р. № 571-р.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію голови підкомітету Куліченка І.І. щодо рішення Комітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами – членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України і статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити здійснення перерозподілу між місцевими бюджетами у 2017 році обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам загалом у сумі 2 296,3 тис. грн, що визначено у пункті 1 та додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 571-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

По завершенні розгляду питань щодо погодження перерозподілів видатків державного бюджету та обсягу освітної субвенції, передбачених Міністерству освіти і науки України, директор Департаменту фінансів Даниленко С.В. звернулася до Комітету з питань бюджету з приводу необхідності врегулювання питання фінансового забезпечення у поточному році вищих навчальних закладів в частині видатків на оплату праці та комунальні послуги і енергоносії.

Голова Комітету Павелко А.В. рекомендував Міністерству освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів України розробити пропозиції щодо можливого врегулювання порушених питань, що було підтримано заступником Міністра фінансів України Марченком С.М.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Гнатюк С.А. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства для державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.08.2017 № 37-13-4/19280 щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на 2017 рік».

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (код 2801350) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» визначено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету у обсязі 75 млн гривень (у 2015 і 2016 роках видатки за цією бюджетною програмою не передбачалися).

Довідково: за підсумками січня-липня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2801350 видатки не проводились.

Використання коштів за бюджетною програмою 2801350 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 (із змінами), роздано народним депутатам – членам Комітету).

Згідно із пунктом 5 Порядку бюджетні кошти надаються суб’єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, для компенсації здійснених витрат, зокрема, за такими напрямами: проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними; придбання саджанців; будівництво водонакопичувальних басейнів та інше. Крім того, зазначено про спрямування таких бюджетних коштів також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», у сумі 75 000 тис. гривень для погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 09.08.2017 № 525-р Міністерству аграрної політики та продовольства України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 09.08.2017 № 525-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2801350 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Слід нагадати, що відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.

У листі Міністерства аграрної політики та продовольства зазначено, що за бюджетною програмою 2801350 відповідно до Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (Форма № 7д) за спеціальним фондом станом на 1 січня 2017 року обліковується кредиторська заборгованість у сумі 231,8 млн гривень, з якої прострочена – 168,6 млн гривень. Такі ж обсяги кредиторської заборгованості за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2801350 відображено у річному звіті Уряду про виконання закону про державний бюджет на 2016 рік /зокрема, у звіті про заборгованість державного бюджету станом на 1 січня 2017 року/.

Загалом слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) та пояснень щодо розподілу коштів за бюджетною програмою 2801350 за визначеним напрямом спрямування коштів та у запропонованому обсязі (включаючи інформацію стосовно суб’єктів господарювання, які отримають бюджетні кошти).

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» на 2017 рік на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства не було розміщено.

Також необхідно відзначити, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525-р не містить відповідного доручення Міністерству аграрної політики та продовольства України щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», як це передбачено статтею 23 Закону.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Медуниця О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник директора Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Гнатюк С.А.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу коштів державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядженням Уряду від 09.08.2017 № 525-р розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити відповідно до розпорядження Уряду від 09.08.2017 № 525-р розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства за загальним фондом за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», у сумі 75 000 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 557-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.08.2017 № 7/7-9216 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 557-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 557-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2017 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2751610 «Фінансування заходів по забезпеченню впровадження та координації проекту розвитку міської інфраструктури, заходів в секторі централізованого теплопостачання України, надзвичайної кредитної програми для України, програми розвитку муніципальної інфраструктури України та заходів з відновлення сходу України», у сумі 700 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2017 рік Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за бюджетною програмою 2751610 «Фінансування заходів по забезпеченню впровадження та координації проекту розвитку міської інфраструктури, заходів в секторі централізованого теплопостачання України, надзвичайної кредитної програми для України, програми розвитку муніципальної інфраструктури України та заходів з відновлення сходу України» бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 38 800 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 38 296,5 тис. грн, видатки розвитку – 503,5 тис. грн.). Згідно зі звітом Казначейства за січень-липень поточного року проведено видатки за спеціальним фондом в обсязі 5983,9 тис. грн, або 15,4% плану на рік.

Реалізація заходів за вказаною бюджетною програмою здійснюється за рахунок кредитів (позик) Міжнародного банку реконструкції та розвитку: Проект розвитку міської інфраструктури – 2 (із обсягом залучення у 2017 році – 10 200 тис. грн); Проект «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (відповідно – 13 600 тис. грн); а також Європейського інвестиційного банку: Проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» (15 000 тис. гривень).

Поряд з цим, необхідно зазначити, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінрегіону. Так, відмічається, що зазначений перерозподіл видатків державного бюджету дозволить Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства придбати серверне та супутнє до нього обладнання та належно забезпечити впровадження та координацію проекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України», реалізація якого здійснюється за рахунок коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Мельник С.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та Державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкін М.А.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядженням Уряду від 18.08.2017 № 557-р перерозподіл видатків державного бюджету із дотриманням вимог щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.

Під час обговорення даного питання народний депутат Мельник С.І. звернувся до представника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з проханням поінформувати на наступному засіданні Комітету з питань бюджету про стан виконання протокольного доручення, наданого Міністерству на одному з попередніх засідань Комітету, щодо надання пропозиції з врегулювання питання погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуг, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, без визначення обов’язковою умовою участі у проведенні взаєморозрахунків наявність у відповідних підприємств заборгованості за електроенергію, в межах відповідної субвенції. Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. підтримав таку ініціативу та запропонував заслухати Мінрегіон з даного питання на наступному засіданні Комітету.

По завершенні обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію щодо погодження розпорядження Уряду № 557-р. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2017 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2751610 «Фінансування заходів по забезпеченню впровадження та координації проекту розвитку міської інфраструктури, заходів в секторі централізованого теплопостачання України, надзвичайної кредитної програми для України, програми розвитку муніципальної інфраструктури України та заходів з відновлення сходу України», у сумі 700 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 557-р /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Національного агентства з питань державної служби Ващенка К.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству України з питань державної служби (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 591-р). /Розглянуто після пп 2.1 порядку денного/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Національного агентства України з питань державної служби від 01.09.2017 № 7468/30-17 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 591-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань державної служби на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 591-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству України з питань державної служби (далі НАДС) на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» перерозподіл видатків у сумі 460 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (у тому числі комунальні послуги та енергоносії – на 405 тис. грн) та встановлення обсягу видатків розвитку.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2017 рік НАДС на 2017 рік за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 43 307 тис. грн як видатки споживання. Згідно зі звітом Казначейства за січень-липень поточного року за цією бюджетною програмою проведено видатки за загальним фондом в обсязі 21 725,8 тис. грн, що становить 89,3% плану на звітний період та 50,2% плану на рік.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, зазначений перерозподіл видатків державного бюджету дозволить придбати комплектуючі для серверного устаткування центрального апарату та здійснити часткове оновлення персональних комп'ютерів територіальних органів НАДС.

Слід зауважити, що звернення НАДС до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та Голова Національного агентства з питань державної служби Ващенко К.О.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 30.08.2017 № 591-р перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству України з питань державної служби на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби», у сумі 460 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (у тому числі комунальні послуги та енергоносії – на 405 тис. грн) та встановлення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 591-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604 від 21.06.2017 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, та про альтернативний проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604–1 від 27.06.2017 р.), поданий народним депутатом України Пинзеником В.М.

Відмітили:

Законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс) за реєстр. №№ 6604 та 6604-1 містять зміни щодо розмежування видатків на охорону здоров’я між державним і місцевими бюджетами та порядок фінансового забезпечення медичних закладів в рамках здійснення реформи у сфері охорони здоров’я.

Урядовий законопроект за реєстр. № 6604, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено відповідно до Концепції розвитку системи громадського здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002–р, та Концепції реформи фінансування охорони здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1013–р, загальною метою якої визначено створення та запровадження нової моделі фінансування, що передбачає серед іншого чіткі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги. Основою такої моделі є перехід від фінансового забезпечення кошторисів медичних закладів до нової системи закупівлі медичних послуг та послуг у сфері громадського здоров’я на основі результату через єдиного національного замовника (страховика).

У законопроекті за реєстр. № 6604, зокрема, встановлюється, що:

1) до видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, належать видатки на:

– державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

– інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

2) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет;

– місцеві програми громадського здоров’я;

3) до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

– регіональні програми громадського здоров’я;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

– місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

– регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет.

4) медична субвенція, починаючи з 1 січня 2020 року, скасовується. Протягом 2018–2019 років медична субвенція може надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України для фінансового забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я. Розрахунок такої субвенції здійснюється за окремою методикою, яка розробляється Міністерством охорони здоров’я і затверджується Кабінетом Міністрів України, а стаття 103-4 Кодексу (що містить чинний порядок надання медичної субвенції) виключається.

При цьому пропонується запровадити новий підхід до фінансового забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 року, а вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – з 1 січня 2020 року.

Слід звернути увагу, що основні вимоги щодо запровадження та реалізації нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів встановлюються в іншому урядовому законопроекті за реєстр. № 6327, що прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 8 червня 2017 року, згідно з яким, зокрема, визначається, що:

– у межах державного гарантованого пакета держава гарантує пацієнтам оплату за рахунок коштів Державного бюджету України в обсязі, встановленому законом, необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної допомоги;

– держава гарантує часткову оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

– держава гарантує пацієнтам повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та паліативної допомоги;

– невід’ємною частиною державного гарантованого пакета є деталізований опис, у якому визначається перелік конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України, та обсяг такої оплати. В деталізованому описі також може зазначатися перелік видів медичних послуг та лікарських засобів, які не входять до державного гарантованого пакета та надання яких не підлягає оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, зважаючи, що законопроект за реєстр. № 6604 системно пов’язаний та є похідним від іншого урядового законопроекту за реєстр. № 6327, що є базовим щодо впровадження нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів, з метою узгодження правових норм розгляд законопроекту за реєстр. № 6604 має відбуватися після прийняття Верховною Радою позитивного рішення щодо базового законопроекту за реєстр. № 6327.

Принагідно слід зауважити, що за своєю суттю даний законопроект повною мірою відтворює зміст урядового проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6329 доопрац. від 06.06.2017), який 08.06.2017 р. був відхилений Верховною Радою України.

На такому у своєму висновку до законопроекту робить наголос також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) /лист від 11.07.2017 № 16/3-549/6604(162081)/, зазначаючи, що згідно з вимогами частини другої статті 107 Регламенту Верховної Ради України відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю (а в даному випадку має місце повне дублювання положень законопроекту), не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

Поряд з тим, ГНЕУ, підтримуючи необхідність забезпечення належного й системного фінансування медичної галузі, звертає увагу на:

– необхідність додаткового обґрунтування порядку, доцільності та можливості здійснення видатків з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (статті 89, 90 Кодексу) у період протягом 2018-2019 років та після 2019 року;

– відсутність належної інформації про прогнозні зміни показників бюджету, яких можна очікувати в результаті прийняття законопроекту.

Окремо слід зауважити, що з метою уникнення правових колізій деякі положення законопроекту потребують узгодження з вимогами та структурою Кодексу. Наприклад, у змінах до статей 89 та 90 Кодексу запропоновані видатки однакового змісту без розмежування закладів і напрямів, що зумовлює порушення вимог статті 85 Кодексу, зокрема:

видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, хоча зазначені статті стосуються бюджетів різних рівнів;

видатки на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція), хоча таке не відповідає завданням бюджетів, що визначені у статті 90.

Тому зміни до статей 89 та 90 Кодексу потребуватимуть додаткового обґрунтування та уточнення.

Крім того, належить зауважити, що до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 6604 /лист від 07.07.2017 № 07050-07/2/18193/ зазначає, що реалізація його положень потребуватиме здійснення перерозподілу обсягу видатків на охорону здоров’я між державним та місцевими бюджетами, оскільки на даний час видатки на надання медичної допомоги комунальними закладами охорони здоров’я здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та медичної субвенції з державного бюджету, а відповідно до статті 4 проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» за реєстр. № 6327 державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів надаються та забезпечуються в межах видатків на відповідні види медичних послуг та лікарських засобів у межах державного гарантованого пакета, які передбачені у державному бюджеті на відповідний рік. Обсяги такого перерозподілу будуть визначатися при формуванні деталізованого опису на відповідний рік (переліку конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету).

Варто зауважити, що при опрацюванні проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (реєстр. № 6591 від 15.06.2017) Комітетом з питань бюджету та Комітетом з питань охорони здоров’я було звернуто увагу на неузгодженість такого проекту Основних напрямів з базовим законопроектом за реєстр. № 6327. Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до вказаного законопроекту обсяги медичної субвенції мають становити у 2018 р. 70.814 млн грн, у 2019 р. – 90.287 млн грн, у 2020 р. – 115.116 млн грн. Натомість у проекті Основних напрямів показники стель загальнодержавних витрат для Міністерства охорони здоров’я (в яких враховуються не лише медична субвенція, а й інші субвенції у сфері охорони здоров’я) визначені на 2018 р. у сумі 66.870,2 млн грн /на 3943,8 млн грн менше ніж враховано у законопроекті/, на 2019 р. – 75.009,6 млн грн /відповідно на 15.277,4 млн грн менше/, на 2020 р. – 82.320,2 млн грн /відповідно на 32795,8 млн грн менше/. Отже, у проекті Основних напрямів стелі витрат на медичну субвенцію та інші субвенції у сфері охорони здоров’я загалом на наступні три роки є меншими від необхідних розрахункових обсягів медичної субвенції, врахованих у законопроекті, на 52.017 млн грн.

Альтернативний законопроект за реєстр. № 6604-1, як зазначається у пояснювальній записці до нього, закладає основу для формування регіональної мережі закладів громадського здоров’я.

На думку його автора, пропоновані зміни дозволять розширити перелік видатків, що можуть здійснюватися з Державного бюджету України, а також дозволять уточнити визначення ролі бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад у наданні медичної допомоги, яка згідно з Концепцією реформи полягатиме у розвитку і підтримці відповідних медичних закладів, у фінансуванні місцевих програм громадського здоров’я.

Слід зазначити, що законопроект за реєстр. № 6604-1 містить положення щодо розмежування видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, скасування медичної субвенції (починаючи з 1 січня 2020 року) та механізму її надання протягом 2018–2019 років, які є аналогічними відповідним положенням, запропонованим у законопроекті за реєстр. № 6604.

Разом з тим, на відміну від законопроекту за реєстр. № 6604 у законопроекті за реєстр. № 6604-1, насамперед:

– не передбачається виключення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів з державного гарантованого пакету, що надаватиметься з державного бюджету;

– пропонується з 1 січня 2020 року запровадити співфінансування з місцевих бюджетів, визначених у статтях 89 і 90 Кодексу, оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг, у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет на відповідний рік, а також відповідно не відносити такі видатки до складу видатків відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту внаслідок реалізації таких пропозицій місцеві бюджети отримають можливість залучати комунальні медичні заклади для виконання місцевих програм громадського здоров’я шляхом фінансування відповідних видатків з місцевого бюджету, навіть якщо ці заклади отримують фінансування з держбюджету на надання первинної медичної допомоги в рамках гарантованого пакету медичної допомоги.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 6604-1 /лист від 11.07.2017 № 16/3-550/6604(162088)/ також звертає увагу, що зазначений законопроект по суті (а також майже повністю за текстом) дублює урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6329 доопрац. від 06.06.2017 р.), який 08.06.2017 р. був відхилений Верховною Радою. У зв’язку із цим, зазначає, що згідно з вимогами частини другої статті 107 Регламенту Верховної Ради відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

Поряд з тим ГНЕУ відмічає, що до законопроекту належало надати додаткове обґрунтування щодо можливостей фінансового забезпечення з місцевих бюджетів запропонованих місцевих програм у сфері охорони здоров’я, а також надати пояснення щодо віднесення до складу видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів видатків на співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг, енергоносіїв комунальних медичних закладів. Водночас, звертає увагу про доцільність визначення умов та критеріїв такого співфінансування, зокрема, враховуючи й те, що згідно з новим положенням пункту 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу з 1 січня 2020 року пропонується не відносити до складу зазначених видатків такі групи видатків, як оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладі, оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я та регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громад.

На зазначене також звертає увагу Міністерство фінансів України (у своєму висновку до законопроекту (від 17.07.2017 р. № 07050-07-2/19186), поряд з тим звертаючи увагу на невиконання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту за
реєстр. № 6604-1, зазначаючи, що Урядом подано до Верховної Ради законопроект за реєстр. № 6604, який врегульовує питання розмежування видатків на охорону здоров’я між державним та місцевими бюджетами для приведення їх у відповідність до нової моделі фінансового забезпечення надання медичних послуг та лікарських засобів.

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно- правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів до Комітету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Мельник С.І., Іщейкін К.Є, а також заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А., заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Доповідаючи законопроект за реєстр. № 6604, заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А. запропонував Парламенту прийняти законопроект за реєстр. № 6604 в першому читання та доопрацювати відповідно до того, як буде проголосованний базовий законопроект за реєстр. № 6327.

При цьому, заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. звернув увагу, що при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 6604 до другого читання доцільно врахувати окремі положення законопроекту за
реєстр. № 6604-1.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету) рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроектів за реєстр. № 6604 та реєстр. № 6604-1 прийняти за основу законопроект за реєстр. № 6604, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням окремих положень альтернативного законопроекту за реєстр. № 6604-1, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому базового законопроекту за реєстр. № 6327.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо рішення Комітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604 від 21.06.2017 року), поданого Кабінетом Міністрів України, та альтернативного проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604–1 від 27.06.2017 року), поданого народним депутатом України Пинзеником В.М., прийняти за основу законопроект за реєстр. № 6604, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням окремих положень альтернативного проекту Закону України (реєстр. № 6604-1), а також зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6327 (доопрац.)).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утримався» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Вінницький області Корольчука І.Є. про погодження доопрацьованого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 30.08.2017 р.
№ 01.01-29/5089).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 1 вересня 2017 року надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 30.08.2017 р. № 01.01-29/5089 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження доопрацьованого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування Вінницької області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – доопрацьований Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 7 червня 2017 року (протокол № 101) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 01.01-20/2802. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 7 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 246,8 млн грн, за якими планується розпочати та завершити роботи у поточному році.

Поданий Вінницькою облдержадміністрацією доопрацьований Перелік об’єктів містить 23 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 323,4 млн грн. Зокрема, в доопрацьованому Переліку об’єктів збільшено фінансування за 1 об’єктом на суму 6,8 млн грн, доповнено 17 об’єктами щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансування 114,9 млн грн (які передбачається розпочати та завершити у поточному році), а також виключено 1 об’єкт з обсягом фінансування 34 млн грн та зменшено обсяг фінансування за 4 об’єктами загалом на 11,1 млн гривень.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації доопрацьований Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 15.08.2017 р. № 3923/3/5.2-6-410/08 та Мінінфраструктури від 16.08.2017 р. № 8034/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Вінницької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування доопрацьованого Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.09.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 року, становив загалом 120,9 млн грн, а використано таких коштів у сумі 97,9 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у доопрацьованому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Вінницької облдержадміністрації щодо погодження доопрацьованого Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., а також начальник Служби автомобільних доріг у Вінницький області Корольчук І.Є.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити доопрацьований Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 30 серпня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити доопрацьований Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 30.08.2017 р. № 01.01-29/5089 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

Розгляд питання відкладено, запропоновано розглянути за участі виконуючого обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Славоміра Новака.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2017 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 13 липня 2017 року № 2135-VIIІ затверджено календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень 2017 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень 2017 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
06 вересня пленарний тиждень (день роботи в комітетах)	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
13 вересня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
20 вересня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
04 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
11 жовтня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
18 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету, що на минулій сесії на засіданні 13 липня Комітетом було прийнято рішення про створення у складі Комітету з питань бюджету нового підкомітету з питань використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами з обранням головою підкомітету Маркевича Ярослава Володимировича та покладенням обов’язків щодо координації роботи такого підкомітету на першого заступника Голови Амельченка Василя Васильовича, і звернув увагу, що на сьогоднішньому засіданні роздано предмети відання цього підкомітету. Також Голова Комітету звернувся до членів Комітету визначитися щодо входження до складу підкомітету і подати до секретаріату Комітету відповідні заяви.

По завершенні засідання Голова Комітету Павелко А.В. надав слово голові підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіну К.Є., який зробив оголошення щодо запланованого на 11-12 вересня п.р. виїзного засідання Комітету до міста Лубни Полтавської області і звернувся до народних депутатів – членів Комітету взяти участь у цьому засіданні.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                               В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України