ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №130 від 07.02.2018

Опубліковано 12 лютого 2018, о 11:08

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №130 від 7 лютого 2018 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Павелко А.В., Білоцерковець Д.О., Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

_______________________

*За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Вакараш В.М. – заступник Міністра екології та природних ресурсів України;

від Міністерства соціальної політики України

Іванкевич В.В. – державний секретар;

від Державного агентства України з управління зоною відчуження

Петрук В.В. – Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження;

Вербило М.О. – начальник відділу з питань ЧАЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом;

Грамоткін І.І. – генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»;

від Рахункової палати

Тесленко О.І. – заступник директора Департаментуз питань бюджетної політики;

Мироненко Ю.П. – начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій;

від Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України

Мазярчук Віктор – Керівник.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України. /Розглянуто після пункту 2 порядку денного./

2. Про фінансове забезпечення реалізації державної політики щодо діяльності в зоні відчуження, системи поводження з радіоактивними матеріалами та відродження чорнобильських територій.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії України" щодо порядку запровадження тимчасових державних адміністрацій на підприємствах, що здійснюють постачання електричної енергії" (реєстр. № 7437 від 22.12.2017, народний депутат України Одарченко Ю.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки" (реєстр. № 7389 від 12.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про оцінку земель” (щодо усунення протиріч при визначенні суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель)" (реєстр. № 7226 (доопрац.) від 28.11.2017, народні депутати України Кулініч О.І., Лунченко В.В., Бриченко І.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про заходи захисту національних інтересів, Національної безпеки України та покарання осіб, винних у грубому порушенні прав людини" (реєстр. № 7439 від 22.12.2017, народні депутати України Сотник О.С., Кіраль С.І. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їх наслідків" (реєстр. № 0173 від 14.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо вдосконалення процедури примирення)" (реєстр. № 7026 від 14.08.2017, народний депутат України Лубінець Д.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення незалежності суддів" (реєстр. № 7421 від 20.12.2017, народний депутат України Дерев'янко Ю.Б.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо вимог несумісності" (реєстр. № 7392 від 13.12.2017, народний депутат України Сугоняко О.Л.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 7388 від 12.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання правовідносин які виникають у випадку добросовісного набуття майна" (реєстр. № 7394 від 13.12.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо спрощення умов ведення бізнесу" (реєстр. № 7404 від 15.12.2017, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (реєстр. № 7444 від 26.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (реєстр. № 7445 від 26.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про франчайзинг" (реєстр. № 7430 від 21.12.2017, народні депутати України Кірш О.В., Кужель О.В., Яценко А.В., Галасюк В.В., Романовський О.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процедур банкрутства" (реєстр. № 7448 від 26.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 7409 від 18.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Болгарія про співробітництво в разі виникнення катастроф" (реєстр. № 0174 від 26.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо розподілу бюджетної тваринницької дотації і бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції)" (реєстр. № 7341 від 28.11.2017, народний депутат України Барна О.С.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо врегулювання питання надання документів на земельну ділянку)" (реєстр. № 7405 від 15.12.2017, народні депутати України Дубневич Б.В., Горбунов О.В., Іщейкін К.Є.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції"" (реєстр. № 7438 від 22.12.2017, народні депутати України Кіраль С.І., Сотник О.С. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо запровадження невідворотності процесу реалізації реформ в Україні та відповідальності Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за стан справ у дорученій сфері державного управління)" (реєстр. № 7411 від 18.12.2017, народний депутат України Немировський А.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо приведення норм закону у відповідність до Конституції України та чинного законодавства" (реєстр. № 7401 від 14.12.2017, народні депутати України Гончаренко О.О., Суслова І.М.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю" (реєстр. № 7362-2 від 19.12.2017, народний депутат України Шкрум А.І.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо забезпечення парламентського контролю" (реєстр. № 7362-3 від 20.12.2017, народний депутат України Лещенко С.А. та інші.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо вдосконалення правового регулювання процедури припинення та скасування режиму воєнного стану" (реєстр. № 7456 від 27.12.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Провнесення змін до деяких законів України (щодо правового врегулювання резюме amicus curiae і висновків amicus ombud Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) в роботі Конституційного Суду України і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)" (реєстр. № 6362 (доопрац.) від 08.09.2017, народний депутат України Ківалов С.В.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про державну службу" щодо уточнення переліку документів для участі в конкурсі" (реєстр. № 7313 (доопрац.) від 05.01.2018, народні депутати України Власенко С.В., Шкрум А.І. та інші)

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури добровільного об'єднання територіальних громад" (реєстр. № 7467 від 29.12.2017, народний депутат України Дехтярчук О.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 2.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (реєстр. № 6677 (доопрац.) від 24.07.2017), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом вносяться зміни до цілого ряду законодавчих актів, якими пропонується запровадити з 1 липня 2018 року накопичувальну систему пенсійного страхування, суть якої полягає у тому, що страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування справлятимуться на відкритий Пенсійним фондом України банківський рахунок для первинної акумуляції та подальшого їх розподілу між недержавними пенсійними фондами згідно із даними системи реєстру застрахованих осіб. До участі у накопичувальній системі в обов’язковому порядку залучаються особи, яким на час її запровадження виповниться не більше як 35 років; вказані страховані внески не є складовою частиною єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та нараховуються і сплачуються окремо; базою справляння цих внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування є сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи; ставка цього внеску визначено у розмірі 2% від суми заробітку (доходу) застрахованої особи із щорічним збільшенням на 1% до досягнення 7% і подальшої сплати у зазначеному розмірі; кошти накопичувальної системи пенсійного страхування не є державними коштами, є об’єктом правового регулювання недержавних публічних фінансів.

При цьому, законопроектом вилучаються чинні положення щодо Національного пенсійного фонду, який визначено як цільовий позабюджетний фонд для акумулювання страхових внесків застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках.

Крім того, законопроектом запроваджується адміністративна відповідальність шляхом встановлення штрафних санкцій у разі порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування у розмірі від тридцяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімума доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафів становитиме від 510 грн до 2 040 грн./.

Також, проектом закону передбачено доручення Уряду щодо підготовки і подання на розгляд до Верховної Ради України разом із проектом закону про Державний бюджет України на 2020 рік пропозицій щодо поступового, протягом 2020-2022 років, зменшення розміру податку на доходи фізичних осіб до 15% із одночасним спрямуванням вивільнених коштів до системи сплати страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, а протягом
2022-2023 років – скасування військового збору з фізичних осіб із одночасним спрямуванням вивільнених коштів до такої системи.

Необхідно зазначити, що окремі положення законодавства з питань пенсійного страхування з часу реєстрації законопроекту вже змінено Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», зокрема чинними нормами величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1% за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а повернення до величини – 1,35%, як визначено у законопроекті, потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України і відповідно видатків державного бюджету, зважаючи на покриття дефіциту Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно із законопроектом запропоновано зміни до напрямів використання коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, окрім спрямування на інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та на оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат, пропонується направляти на оплату послуг з управління активами, з адміністрування недержавних пенсійних фондів, адміністрування сплати страхових внесків у накопичувальній системі пенсійного страхування, зберігання активів накопичувальної системи пенсійного страхування, надання послуг аудитора та радника з інвестиційних питань у накопичувальній системі пенсійного страхування, відповідно до вимог законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Крім того, відповідно до проекту закону держава гарантуватиме застрахованим особам, які є учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, схоронність належних їм пенсійних активів у накопичувальній системі пенсійного страхування, які інвестовані у облігації внутрішньої державної позики, які розміщенні на депозитах у державних банках та/або інвестовані у ощадні (депозитні) сертифікати державних банків (порядок забезпечення таких державних гарантій визначатиметься Кабінетом Міністрів України), що може потребуватиме коштів державного бюджету для забезпечення оплати договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини Державного бюджету України.

Проте, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. При цьому, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема звернуто увагу на необхідність надання належного фінансово-економічного обґрунтування законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (реєстр. № 6677 (доопрац.) від 24.07.2017), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету починаючи з 1 липня 2018 року, а також може призвести з 2020 року до зменшення надходжень до державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільної участі у системі державного пенсійного забезпечення) (реєстр. № 7157 від 03.10.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до ряду законів України, якими пропонується запровадити накопичувальну систему пенсійного страхування за рахунок добровільних внесків застрахованих осіб до Пенсійного фонду України, за рахунок яких буде сформовано Накопичувальний фонд і у якому облік добровільних внесків здійснюватиметься на накопичувальних пенсійних рахунках.

Також, для накопичення коштів особами, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхування, та забезпечення можливості отримання ними додаткових виплат після досягнення пенсійного віку на внутрішньому ринку можуть розміщуватися державні пенсійні облігації, а кошти від їх залучення можуть використовуватися виключно для фінансового забезпечення солідарної системи державного пенсійного забезпечення. При цьому, у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансового забезпечення виплат за державними пенсійними облігаціями, такий дефіцит покриватиметься за рахунок коштів державного бюджету (відповідну законодавчу пропозицію також передбачено у законопроекті автора за реєстр. № 7159 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо компенсації дефіциту коштів Пенсійного фонду України)», який є пов’язаним із законопроектом, що розглядається), а гарантом своєчасного погашення та виплати доходу за державними пенсійними облігаціями виступає Міністерство фінансів України від імені Кабінету Міністрів України.

Відповідно до законопроекту погашення державної пенсійної облігації здійснюватиметься за її індексованою вартістю на день пред’явлення для погашення, але не нижчою за її номінальну вартість. Індексація номінальної вартості державної пенсійної облігації здійснюватиметься на дату її пред’явлення до погашення відповідно до зміни середньозваженого курсу гривні до долара США на міжбанківському ринку за календарний місяць, який передує місяцю, в якому здійснюється первинне розміщення і погашення облігації. При цьому, річна відсоткова ставка доходу за державними пенсійними облігаціями визначатиметься на рівні не нижчому за український індекс ставок (UIRD) за річними депозитами фізичних осіб у національній валюті на дату, що передує даті емісії державних пенсійних облігацій. Доход за державними пенсійними облігаціями виплачується одночасно з виплатою їх індексованої вартості.

Зважаючи на вимоги вищевказаних положень проекту закону, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що обсяг додаткових видатків державного бюджету неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних, реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Поряд з цим зауважується про неузгодженість законодавчих пропозицій із законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також про невідповідність запропонованих законопроектом державних пенсійних облігацій змістовому визначенню терміну «державні цінні папери», зважаючи на вимоги чинного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільної участі у системі державного пенсійного забезпечення) (реєстр. № 7157 від 03.10.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо аудиту безпеки автомобільних доріг (реєстр. № 7320 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про автомобільні дороги», якими передбачається запровадження аудиту безпеки автомобільних доріг, який здійснюватиметься на усіх стадіях проектування, передбачених чинним законодавством відповідно до класу наслідків об’єкту аудиту безпеки автомобільних доріг; на стадії будівництва (нового будівництва, реконструкції, ремонту) автомобільних доріг; на стадії введення в експлуатацію автомобільної дороги. На стадії експлуатації автомобільної дороги пропонується проводити інспекційний аудит безпеки автомобільних доріг.

Аудит безпеки автомобільних доріг в Україні може бути добровільним чи обов’язковим (на міжнародних автомобільних дорогах та на дорогах, які суміщаються за напрямками з міжнародними та національними транспортними коридорами).

Замовниками аудиту безпеки автомобільних доріг визначено балансоутримувачів автомобільних доріг.

Законопроект також покладає на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізаціє державну політику у галузі транспорту, ведення Реєстру виконавців аудиту безпеки автомобільних доріг.

Зважаючи на вимоги вищевказаних положень проекту закону, їх реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема в частині збільшення вартості проектних і будівельних робіт та під час утримання доріг, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України (за інформацією, наведеною Мінфіном, згідно міжнародної практики вартість проведення аудиту безпеки автомобільних доріг становить приблизно
5-10% від витрат на проектування, або менше ніж 5% від витрат на будівництво).

При цьому, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків вартості проведення аудиту безпеки автомобільних доріг.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо аудиту безпеки автомобільних доріг (реєстр. № 7320 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо особливості космічної діяльності України у 2018 році (реєстр. № 7154 від 02.10.2017), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається продовжити дію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки (далі – Програма) до того часу, поки не буде затверджена нова, для чого вносяться зміни до законів України «Про космічну діяльність» та «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки». При цьому, змінами до вказаних законів в період продовження терміну дії Програми обсяги фінансового забезпечення її завдань і заходів визначатимуться виходячи з обсягів недофінансування відповідних завдань та заходів Програми та державних пріоритетів у сфері космічної діяльності.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів. Зазначається про те, що фінансово-економічне обґрунтування заходів було розглянуто і схвалено під час прийняття Закону України від 05.09.2013 № 439-VІІ «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки». Відповідно до супровідних матеріалів до законопроекту реалізація завдань і заходів Програми потребуватиме виділення у 2018 році коштів з державного бюджету в обсязі 779,6 млн грн, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, проте пропозицій щодо джерел покриття цих витрат розробником не подано.

Водночас необхідно зазначити, що Державному космічному агентству України щорічно передбачаються кошти у державному бюджеті для виконання завдань і заходів у сфері космічної діяльності. Зокрема, у державному бюджеті на 2018 рік цьому Агентству передбачені видатки за бюджетною програмою «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» в обсязі 87 млн грн, за рахунок та в межах яких може забезпечуватися реалізація завдань і заходів вищевказаної Програми.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо особливості космічної діяльності України у 2018 році (реєстр. № 7154 від 02.10.2017), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Галасюком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо врегулювання питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (реєстр. № 7340 від 28.11.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України пропонується з 1 січня 2018 року збільшити розмір одноразової грошової допомоги для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, конкретизувавши випадки, за яких надаватиметься така грошова допомога, та встановити призначення та виплату в такому розмірі:

- у разі загибелі (смерті) особи під час виконання нею службових обов’язків або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов’язаного з виконанням нею службових обов’язків розмірі – у 750-кратному прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (виходячи із рівня прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні розмір допомоги становитиме 1321,5 тис. грн), а в разі смерті особи, або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, – у розмірі 250-кратному зазначеного прожиткового мінімуму (відповідно, 440,5 тис. грн) /за інформацією ДСНС, зазначеної в експертному висновку Міністерства фінансів України, у середньому розмір такої допомоги на даний час становить 176,9 тис. гривень, за чинною редакцією Закону визначається у розмірі
10-річного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою відповідної особи/;

- у разі встановлення особі інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, отриманих під час виконання службових обов’язків, – у розмірі від 250 до 400-кратному вказаного прожиткового мінімуму залежно від встановленої групи інвалідності (відповідно,
440,5 – 704,8 тис. грн), а у разі встановлення особі інвалідності внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мало місце в період проходження служби, – у розмірі від 70 до 120-кратному вказаному прожитковому мінімуму залежно від встановленної групи інвалідності (відповідно,
123,34 – 211,44 тис. грн) /за інформацією ДСНС, зазначеної в експертному висновку Міністерства фінансів України, у середньому розмір такої допомоги на даний час становить 65,8 – 82,2 тис. грн, за чинною редакцією Закону визначається у розмірі до 5-річного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою/;

- у разі отримання особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження нею служби, що призвело до часткової втрати працездатності без установлення інвалідності – у розмірі до 70-кратного вказаного прожиткового мінімуму з урахуванням ступеню втрати працездатності (відповідно, 123,34 тис. грн).

Реалізація законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету у зв’язку із значним збільшенням розміру одноразової грошової допомоги для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у випадках загибелі (смерті) та отримання інвалідності або часткової втрати працездатності під час виконання службових обов’язків чи в період проходження служби.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що за розрахунками ДСНС реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і становитиме 19 млн грн (на рівні 2017 року), які враховано у державному бюджеті на 2018 рік, однак, розрахунок ДСНС здійснено з припущенням, що у 2018 році зменшиться кількість випадків виплат допомоги у порівнянні з 2017 роком у 4,3 рази (з 342 до 80 випадків). За розрахунками Міністерства фінансів України, при однаковій кількості випадків (на рівні 2017 року) реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у сумі 59,8 млн гривень.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо врегулювання питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (реєстр. № 7340 від 28.11.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно питань оборони та підвищення соціального захисту військовослужбовців» (реєстр. № 7330-1 від 30.11.2017), внесений народними депутатами України Рябчиним І.В., Луценком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов’язок та військову службу» пропонується:

- змінити назву окремого роду військ – «Високомобільні десантні війська Збройних Сил України» на «Десантно-штурмові війська Збройних Сил України»;

- розширити коло осіб, які матимуть право отримати одноразову грошову допомогу у разі (загибелі) смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців (військовозобов’язаних та резервістів) на випадки (підстави), при яких ця допомога виплачується внаслідок: смерті колишнього військовослужбовця протягом року після звільнення з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби або з проходженням військової служби; отримання військовослужбовцем (військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним або резервістом) захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби або служби у військовому резерві), що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Крім того, надати право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги вказаним особам або членам сімей, батькам та утриманцям військовослужбовців, смерть яких пов’язана із вищезазначеним, в період до дня набрання чинності відповідного Закону.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги, та випадків для її отримання, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Крім того, Міністерство фінансів України зазначило, що відповідно до Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» збільшено розміри одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) та інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів при виконанні обов'язків військової служби у 1,5 – 1,7 раза. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки на реалізацію законопроекту не передбачені.

Загалом Міністерство фінансів України, зважаючи на необхідність реалізації Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII та відсутність фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків до законопроекту стосовно фінансового забезпечення для його реалізації, не підтримує законопроект та надає зауваження по суті окремих положень законопроекту (копія експертного висновку додається).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно питань оборони та підвищення соціального захисту військовослужбовців» (реєстр. № 7330-1 від 30.11.2017), внесений народними депутатами України Рябчиним І.В., Луценком І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення соціальної реклами з зображеннями учасників бойових дій, волонтерів та інших осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 7360 від 06.12.2017), поданий народними депутатами України Корчинською О.А., Ричковою Т.Б., Тимошенком Ю.В., Левусем А.М., Рибчинським Є.Ю., Денисенком А.С., Петренком О.М., Маркевичем Я.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до статей 12 та 16 Закону України «Про рекламу», якими передбачається віднести до соціальної реклами розміщення на носіях зовнішньої реклами зображень (фотографії, інші художні твори) учасників бойових дій, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, осіб, які за участь в бойових діях отримали звання Герой України, Ордени України чи Медалі України, волонтерів, загиблих учасників антитерористичної операції, а також зобов’язати розповсюджувачів зовнішньої реклами незалежно від форм власності розміщувати таку соціальну рекламу в обсязі не менше 2% загальної площі поверхонь рекламних засобів, право на використання яких для розміщення зовнішньої реклами передбачено відповідним дозволом (дозволами), виданим органом місцевого самоврядування. При цьому, розповсюджувач реклами звільнятиметься від оплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває комунальній або державній власності, на яких розміщена відповідна соціальна реклама впродовж всього часу її розміщення, а максимальний обсяг звільненої від оплати соціальної реклами має становити 20% від загальної площі поверхонь рекламних засобів.

Поряд з тим, розміщення зазначеної соціальної реклами здійснюватиметься розповсюджувачами реклами за замовленням органів державної влади (за рахунок коштів державного бюджету), органів місцевого самоврядування (за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів) або власною ініціативою розповсюджувачів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не впливає на показники бюджету.

Асоціація операторів зовнішньої реклами України /лист від 03.01.2018 р. № 03/01-6/ звертає увагу, що реалізація запропонованих законопроектом змін означатиме переважно безкоштовне використання рекламних площ і у подальшому відсутність надходжень за розміщення реклами (тобто прибутку операторів зовнішньої реклами), втрату рентабельності рекламного бізнесу та банкрутство операторів. При цьому відмічено, що у 2015 році лише у місті Києві операторами зовнішньої реклами сплачено 233,9 млн грн в якості плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходної частини місцевих бюджетів у зв’язку із звільненням розповсюджувачів реклами від оплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, а також потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів для виготовлення друкованої продукції з соціальною рекламою та забезпечення її розповсюдження.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції стосовно внесення змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення соціальної реклами з зображеннями учасників бойових дій, волонтерів та інших осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 7360 від 06.12.2017), поданий народними депутатами України Корчинською О.А., Ричковою Т.Б., Тимошенком Ю.В., Левусем А.М., Рибчинським Є.Ю., Денисенком А.С., Петренком О.М., Маркевичем Я.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати податків і зборів операторами зовнішньої реклами залежно від практики застосування відповідного закону та потребуватиме додаткових видатків бюджетів для виготовлення друкованої продукції з відповідною соціальною рекламою). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7375 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати податку на додану вартість та акцизного податку історичні транспортні засоби при ввезенні на митну територію України, вивезенні за межі митної території України.

Насамперед, належить звернути увагу, що зазначений законопроект є похідним від іншого законопроекту тих же розробників «Про історичні транспортні засоби» (реєстр. № 7374 від 07.12.2017), яким, зокрема, визначається правовий статус історичних транспортних засобів. Тому практичне застосування відповідної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку до державного бюджету, обсяг яких розрахувати неможливо через відсутність фінансово-економічного обґрунтування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України(частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7375 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7374). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7376 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування митом історичні транспортні засоби при ввезенні на митну територію України або вивезення за межі митної території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо питання про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7376 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7374). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств (реєстр. № 7420 від 19.12.2017), поданий народним депутатом України Люшняком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується розширити перелік операцій, що оподатковуються за ставкою 7 відсотків, операціями з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції на митній території України для сільськогосподарських підприємств.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств (реєстр. № 7420 від 19.12.2017), поданий народним депутатом України Люшняком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо суб’єктів, на які покладено завдання з вирішення питань охорони здоров’я та освіти і науки) (реєстр. № 7407 від 15.12.2017), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань охорони здоров’я та освіти і науки.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект надасть реальні можливості структурним підрозділам місцевих державних адміністрацій для судового захисту інтересів мешканців територіальних громад та позбавить обов’язку вишукувати кошти для сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Вартісна величина впливу буде залежати від кількості та ціни позовів вищезазначених органів, з якими вони будуть звертатись до судів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо суб’єктів, на які покладено завдання з вирішення питань охорони здоров’я та освіти і науки) (реєстр. № 7407 від 15.12.2017), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також може призвести до економії коштів бюджетів на функціонування відповідних органів влади з питань охорони здоров’я та освіти і науки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції (реєстр.№ 7420- 1 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Бакуменком О.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується запровадити оподаткування податком на додану вартість за ставкою 10 відсотків операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України товарів (продуктів харчування та сировини для їх виробництва) за визначеним переліком згідно з кодами УКТ ЗЕД.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту можливі втрати доходів державного бюджету в умовах 2017 року внаслідок запровадження ставки ПДВ у 10% на деякі продукти харчування та сировину для їх виробництва, становили б від 4,2 млрд грн і до 4,6 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 6 місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції (реєстр. № 7420-1 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Бакуменком О.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату (реєстр. № 6542-д від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Курячим М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

продовжити строк тимчасового звільнення до 1 січня 2023 року (згідно із чинною нормою – до 1 січня 2018 року) від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товарів, що підпадають під дію статті 2 Закону України «Про державну підтримку космічної діяльності»;

надати можливість платникам податків до 1 січня 2020 року за їх заявами розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту;

усунути розбіжності між окремими нормами Митного кодексу України та положеннями статті 58¹ Цивільного кодексу України;

законодавчо врегулювати питання створення та функціонування магазинів безмитної торгівлі в зонах (залах) прильоту в пунктах пропуску через державний кордон для авіаційного сполучення;

запровадити уніфіковану митну квитанцію, визначити операції, при здійсненні яких вона застосовується, а також надати Міністерству фінансів України повноваження щодо затвердження форми та порядку застосування такої квитанції;

змінити порядок переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також ввезення громадянами товарів на митну територію України у ручній поклажі та супроводжуваному багажі;

розмежувати повноваження Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби щодо здійснення державної митної справи.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття даного законопроекту забезпечить кращі умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності для суб’єктів господарювання, покращення рівня обслуговування громадян, які в’їжджають на територію України в міжнародних аеропортах України, сприятиме ефективному та прибутковому використанню об’єктів нерухомості, що належать державі, призведе до створення нових робочих місць, забезпечить збільшення надходжень податків до бюджетів всіх рівнів, сприятиме економічному розвитку підприємств транспортної галузі України.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення, а за інформацією розробників, надання можливості відкриття магазинів безмитної торгівлі в зонах прильоту міжнародних пунктів пропуску для авіаційного сполучення забезпечить збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Однак, оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату (реєстр. № 6542-д від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Курячим М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від ввізного мита та ПДВ залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів (реєстр. № 7382 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року виключити з об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти нежитлової нерухомості дитячих санаторно-курортних закладів, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики на надання послуг із санаторно-курортного лікування та дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які внесені до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і пройшли державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також звільнити такі дитячі санаторно-курортні заклади від сплати земельного податку. Крім того, пропонується встановити, що зазначені заклади мають право застосовувати передбачені законопроектом податкові пільги, якщо дохід від діяльності у сфері охорони здоров’я та оздоровлення за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 80% загальної суми доходу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а сума втрат буде залежати від розмірів об’єктів нерухомості, в тому числі земельних ділянок, які не будуть підлягати оподаткуванню.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів (реєстр. № 7382 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму (реєстр. № 7400 від 14.12.2017), поданий народними депутатами України Брензовичем В.І., Романовою А.А. та Бриченком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що доходи, отримані від надання послуг з розміщення (проживання) і харчування у сфері сільського зеленого туризму, оподатковуються згідно з правилами щодо оподаткування доходів від продажу власної продукції тваринництва /не є оподатковуваним доходом податком на доходи фізичних осіб та, відповідно, військовим збором, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2018 році –186,15 тис. грн)/ за умови, що такі послуги надаються виключно на базі майна особистих селянських господарств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів та призведе до зменшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб та військового збору внаслідок звільнення від оподаткування доходів особистих селянських господарств, отриманих від надання послуг у сфері сільського зеленого туризму. Крім того, Мінфін зазначає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від суми отриманого особистими селянськими господарствами доходу від надання послуг з розміщення (проживання) і харчування громадян, відпочиваючих у сфері сільського зеленого туризму.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого січня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму (реєстр. № 7400 від 14.12.2017), поданий народними депутатами України Брензовичем В.І., Романовою А.А. та Бриченком І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення грошових коштів трудових мігрантів від сплати податку на доходи фізичних осіб)» (реєстр. № 7459 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити із об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відповідно військовим збором доходи, одержані фізичними особами – громадянами України – трудовими мігрантами в іноземних країнах та ввезені як готівкові кошти через митний кордон України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу коштів, які будуть звільнені від оподаткування.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом звільнення від оподаткування грошових коштів трудових мігрантів, ввезених як готівкові кошти через митний кордон України, призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення грошових коштів трудових мігрантів від сплати податку на доходи фізичних осіб)» (реєстр. № 7459 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами (реєстр. № 7333 від 22.11.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної безпеки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту одним із його завдань визначено забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, належним обсягом лікарських засобів, для реалізації якого, зокрема, пропонується:

– передбачити безоплатне забезпечення осіб, віднесених до першої категорії, потерпілих дітей та їх батьків, лікарськими засобами за переліком та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України;

– скасувати обмеження пільгового забезпечення ліками умовою щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що не має перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Як зазначено автором законодавчої ініціативи, реалізацію положень законопроекту пропонується забезпечити за рахунок видатків за бюджетною програмою Міністерства охорони здоров’я 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», що не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Водночас, у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зауважується таке:

– згідно з чинним порядком витрати, пов’язані з відпуском лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань, проводяться за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, передбачених на утримання відповідних закладів охорони здоров’я. Тому розширення випадків безоплатного забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, лікарськими засобами та зняття відповідних обмежень для отримання такої пільги зумовить додаткові витрати з бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету;

– видатки за бюджетною програмою Міністерства охорони здоров’я 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» призначені для централізованої закупівлі імунобіологічних препаратів (вакцин), лікарських засобів для лікування туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СПІДу, онкологічних, серцево-судинних захворювань, лікувального харчування тощо, і не можуть спрямовуватися на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням громадян ліками за пільговими рецептами лікарів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами (реєстр. № 7333 від 22.11.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної безпеки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення обов’язковим харчування учнів закладів загальної середньої освіти) (реєстр. № 7314 від 17.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти і науки.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про освіту» розширивши категорії дітей, які мають забезпечуватися обов’язковим харчуванням за рахунок бюджетних коштів.

Перше, безкоштовне харчування мають отримувати також діти з неповних та багатодітних сімей і діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Щодо таких положень законопроекту слід відмітити:

– згідно з чинною редакцією законів України «Про загальну середню освіту» (частина третя статті 21) і «Про охорону дитинства» (стаття 5) – із таких сімей безкоштовним харчуванням забезпечуються учні 1-4 класів;

– водночас у частині третій статті 56 нового Закону України «Про освіту» серед іншого визначається, що безоплатним гарячим харчуванням забезпечуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти.

З огляду на наведене зазначені положення законів України «Про загальну середню освіту» і «Про охорону дитинства» належить узгодити з вимогами Закону України «Про освіту», що дозволить врегулювати питання забезпечення харчуванням відповідних категорій дітей за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Друге, за рахунок коштів місцевих бюджетів обов’язковим харчуванням забезпечуються учні 1-11(12) класів закладів загальної освіти державної та комунальної форм власності. При цьому, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 70% від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що виконання таких повноважень у законопроекті запропоновано покласти на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і відповідні місцеві бюджети, у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація запропонованих норм не потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів і здійснюватиметься в межах існуючих видатків місцевих бюджетів.

Водночас, Міністерство фінансів України, зауважуючи, що законопроект має вплив на видаткову частину місцевих бюджетів і може бути реалізованим лише виходячи з фінансових можливостей місцевих бюджетів, звертає увагу на таке:

– на реалізацію положень законопроекту необхідно вишукати понад 4,5 млрд грн (у разі відшкодування батьками 30% від вартості харчування на день) або понад 1,4 млрд грн. (у разі відшкодування 70% вартості харчування);

– додаткових коштів також потребуватиме створення відповідної матеріально-технічної бази для облаштування столових приміщень (придбання промислового обладнання для приготування їжі, посуду, меблів тощо) та утримання додаткового обслуговуючого персоналу.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення обов’язковим харчування учнів закладів загальної середньої освіти) (реєстр. № 7314 від 17.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо харчування дітей, які навчаються (реєстр. № 7314-1 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти і науки.

У законопроекті пропонується внести зміни до Законів України «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про освіту», розширивши категорії дітей, які мають забезпечуватися безкоштовним харчуванням, з них:

1) всі учні 1- 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів;

2) діти із числа внутрішньо переміщених осіб;

3) діти з неповних та багатодітних сімей.

Щодо таких положень законопроекту належить зауважити, що у частині третій статті 56 нового Закону України «Про освіту» серед іншого визначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти.

Відтак, узгодивши положення законів України «Про загальну середню освіту» і «Про охорону дитинства» з наведеними вимогами Закону України «Про освіту», буде врегулювано питання забезпечення безоплатним харчуванням відповідних категорій дітей. Безоплатне харчування інших категорій дітей, що запропоновано у законопроекті, потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, передбачається забезпечувати за рахунок коштів місцевих бюджетів обов’язковим харчуванням учнів 5-11(12) класів закладів загальної освіти державної та комунальної форм власності. При цьому, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 60 відсотків від вартості харчування, а у сільській місцевості – у розмірі, що не перевищує 40 відсотків від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що виконання таких повноважень запропоновано здійснювати за рахунок місцевих бюджетів, у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на момент внесення законопроект не потребує видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зауважуючи, що законопроект має вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, звертає увагу на таке:

– реалізація положень законопроекту у разі відшкодування батьками щонайменше 40% вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування, потребуватиме додаткових бюджетних коштів у обсязі 3,7 млрд гривень;

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо харчування дітей, які навчаються (реєстр. № 7314-1 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.), має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державних і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості (реєстр. № 7186 від 06.10.2017), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Котом А.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект визначає правові та організаційні засади здійснення державного контролю за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості, при цьому, запропоновано визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», та внести зміни до ряду законів України.

Так, положеннями законопроекту уточняються повноваження органів державного управління у сфері контролю за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості, передбачається покласти додаткові повноваження на:

Кабінет Міністрів України – зокрема, щодо затвердження порядків оцінювання ризиків ГМО для здоров’я людей, тварин і рослин та навколишнього природнього середовища в ізольованих та відкритих системах; вимог до маркування ГМ-продукції; правил паралельного використання генетично модифікованих сортів рослин, насіння і садивного матеріалу, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів та сортів рослин, насіння і садивного матеріалу, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів, які не містять ГМО; положення про Міжвідомчу комісію з питань біобезпеки та поводження з ГМО;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику – зокрема, щодо здійснення державної реєстрації генетично-модифікованих сортів рослин у порядку, встановленому законодавством для сортів рослин, за умови державної реєстрації ГМ-джерела; проведення визначення сортових та посівних якостей насіння і сортових та товарних якостей садивного матеріалу генетично-модифікованих сортів рослин; розробляє правила паралельного використання генетично модифікованих сортів рослин, насіння і садивного матеріалу, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів та сортів рослин, насіння і садивного матеріалу, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів, які не містять ГМО; забезпечує реєстрацію ветеринарних препаратів та кормових добавок, які містять ГМО або отримані з їх використанням, у порядку, встановленому законодавством для кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, за умови державної реєстрації відповідного ГМ-джерела;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів – зокрема, щодо здійснення вибіркової перевірки харчових продуктів, кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, що містять ГМО, на предмет наявності зареєстрованих ГМ-джерел; державного нагляду (контролю) за дотриманням правил паралельного використання генетично модифікованих сортів рослин, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів та сортів рослин, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів, які не містять ГМО;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки – зокрема, щодо видачі (скасування) дозвілу на ввезення незареєстрованих ГМО для проведення науково-дослідних робіт в ізольованій системі 1-го рівня ризику; ведення Державного реєстру суб’єктів генно-інженерної діяльності, що здійснюють діяльність в ізольованій системі 1-го рівня ризику;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – зокрема, щодо здійснення державної реєстрації новітніх харчових продуктів, які містять ГМО або отримані з їх використанням; розроблення та затвердження правил поводження з ГМО в ізольованих системах для робіт 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризику; видачі (скасування) дозволів на проведення генно-інженерних досліджень і здійснення моніторингу можливого впливу ГМО на здоров’я людей; ведення Державного реєстру суб’єктів генно-інженерної діяльності, що здійснюють діяльність в ізольованих системах 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризиків;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки – зокрема, щодо здійснення державної реєстрації ГМ-джерел, ведення Державного реєстру ГМО, а також ведення Державного реєстру осіб, що проводять дослідження та випробування у відкритій системі; видачі (скасування) дозволів на: ввезення зареєстрованих ГМО на митну територію України, та транзитне переміщення ГМО територією України; проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів – зокрема, щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням біобезпеки під час створення, дослідження та використання ГМО в ізольованих системах при здійсненні робіт, що віднесені до 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризику; та за дотриманням біобезпеки при проведенні досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі; повідомлення населення про виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із ГМО, її можливі ризики для здоров’я людей, тварин і рослин та навколишнього природнього середовища, а також про вжиті заходи.

Законопроектом передбачається створення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої комісії для забезпечення узгодження дій центральних виконавчої влади у сфері генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО, діяльність якої координується Мінприроди. При цьому зазначено, що Міжвідомча комісія складається з 20 членів (5 представників Національної Академії наук України, по 2 представники від Національної академії агарних наук України та Національної академії медичних наук України, 5 представників від вищих навчальних закладів (перелік, яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки), та по 1 представнику від кожного центрального органу виконавчої влади, що входить до системи органів державного управління у сфері генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО. Крім того, зазначено про можливість залучення представників вищих навчальних закладів та наукових установ), які повинні мати науковий ступінь у відповідній галузі знань.

Разом з цим, передбачено створити Науково-методологічний центр з питань випробувань ГМО, що є державною науковою установою та уповноважена Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України, зокрема, на зберігання референтних зразків ГМО; забезпечення проведення міжлабораторного порівняння методів дослідження продукції для визначення в ній вмісту ГМО; проведення арбітражних випробувань ГМО.

Покладення на вищевказані центральні органи виконавчої влади зазначених повноважень потребуватиме додаткових бюджетних коштів, зокрема, на створення та забезпечення функціонування Міжвідомчої комісії для забезпечення узгодження дій центральних виконавчої влади у сфері генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО, Науково-методологічного центру з питань випробувань ГМО, а також ведення Державних реєстрів, визначених законопроектом (Державного реєстру суб’єктів генно-інженерної діяльності, що здійснюють діяльність в ізольованих системах 1-го, 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризиків; Державного реєстру осіб, що проводять дослідження та випробування у відкритій системі; Державного реєстру ГМО).

Законопроектом запропоновано здійснення на платній основі (строком до 10 років) державної реєстрації ГМ-джерела, а розмір оплати та порядок державної реєстрації передбачено встановлювати Кабінету Міністрів України, проте, не зазначено про зарахування такої плати до доходів державного бюджету.

Поряд з цим, законопроектом доповнено Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» і встановлено нові дозволи: на ввезення незареєстрованих ГМО для проведення науково-дослідних робіт в ізольованій системі 1-го, 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризику; на проведення генно-інженерних досліджень; на ввезення зареєстрованих ГМО на митну територію України, та транзитне переміщення ГМО територією України; на проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі.

Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку зауважено, що відповідно до статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Крім того, у експертному висновку Міністерства фінансів зазначено, що реалізація проекту Закону може потребувати додаткових витрат державного бюджету, пов’язаних із виконанням додаткових повноважень центральними органами виконавчої влади, зокрема, з створенням Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки та поводження з ГМО, веденням державних реєстрів. Поряд з цим зазначається, що встановлення плати за здійснення державної реєстрації
ГМ-джерела, збільшення та введення нових штрафів може збільшити надходження до бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету належить подати фінансово-економічне обґрунтування (у тому числі відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Законопроектом також пропонується внести зміни та доповнення до:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення і встановити адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки здійснення генно-інженерної діяльності в ізольованих системах 2-го, 3-го та 4-го рівнів ризиків, вивільнення ГМО у відкриту систему, здійснене з порушенням встановлених правил, введення в обіг та реалізацію ГМ-продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері контролю за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості, збільшивши розмір адміністративних стягнень за визначеними Кодексом правопорушення у цій сфері, і визначити штрафи у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 1700 грн/;

- Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за порушення правил та норм здійснення генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО у відкритій системі, у тому числі приховування або перекручення інформації, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, у вигляді штрафів у розмірі до 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть до 2040 грн/ або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; у разі якщо діяння спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У зв’язку з посиленням адміністративної і кримінальної відповідальності за зазначеними правопорушеннями (злочинами), у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень (злочинів), до яких буде застосовано той чи інший вид санкцій (покарань), про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості (реєстр. № 7186 від 06.10.2017), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Котом А.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати та надходження державного бюджету, опосередковано збільшуватиме надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення постраждалих та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 7333-2 від 12.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

- розширити категорію осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з одночасним передбаченням додаткових пільг;

- передбачити безоплатне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рецептами лікарів лікарськими засобами, включеними до Державного реєстру лікарських засобів України, а також лікарськими засобами, які виготовляються за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів;

- скасувати обмеження пільгового забезпечення ліками, позачергового зубопротезування, плати за користування житлом (квартирна плата), телефоном та комунальними послугами окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умовою щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, який не має перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Зважаючи, що відповідно до статті 63 розділу X «Заключні положення» Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» витрати, пов’язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, запропоноване у законопроекті скасування обмежень при наданні передбачених Законом пільг і компенсацій відповідним категоріям громадян, а також розширення категорій потерпілих громадян, насамперед, зумовить необхідність вишукання додаткових бюджетних коштів для забезпечення соціальних гарантій таким громадянам.

При цьому автором законодавчої ініціативи зазначено, що на момент внесення законопроект не потребуватиме видатків з Державного бюджету України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету;

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення постраждалих та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 7333-2 від 12.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції» (реєстр. № 7442 від 26.12.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується з 1 січня 2019 року надавати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань інвалідам війни, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО та забезпеченні її проведення.

Реалізація законопроекту потребуватиме з 2019 року додаткових витрат державного бюджету для Міністерства оборони, інших державних органів на надання безоплатної медичної допомоги особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту у 2019 році потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у сумі 15,8 млн гривень (у розрахунку на рік), які здійснюватимуться за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання відповідних військових формувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції» (реєстр. № 7442 від 26.12.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (реєстр. № 7387 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Сольваром Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів України, спрямованих на підвищення рівня безпеки під час перевезення небезпечних вантажів. Зокрема, передбачено віднесення до повноважень окремих центральних органів виконавчої влади додаткових функцій, а саме:

до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту (Мінінфраструктури) – зокрема, затвердження класифікації та ідентифікації небезпечних вантажів, паковань, тари (виду і типу) та їх випробовувань і допущення до перевезення небезпечних вантажів в них, типу транспортних засобів, контейнерів та цистерн, визначення тимчасових відступів відповідно до міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів; організація проведення перевірки цистерн; організація проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів; визначення та координація діяльності центрів спеціального навчання та органів, уповноважених проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів та уповноважених (консультантів, радників) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, а також уповноваження суб’єктів господарювання на проведення перевірки цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів; забезпечення ведення електронної бази даних про осіб, що пройшли спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів;

до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, у сфері перевезення небезпечних вантажів (Укртрансбезпека) – зокрема, проведення технічного розслідування та аналізу причин аварій під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, ведення обліку таких аварій, розроблення профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню та контроль за проведенням таких заходів; контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом; узагальнення практики застосування законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств у зазначеній сфері та в установленому порядку подання їх керівникові центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету в частині забезпечення виконання вказаними державними органами влади додаткових повноважень, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України у експертному висновку зазначає, що оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано, то Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (реєстр. № 7387 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Сольваром Р.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. № 7317 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Мепарішвілі Х.Н. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів України, спрямованих на підвищення рівня безпеки на автотранспорті, створення для водіїв сприятливих умов праці, зниження рівня аварійності на дорогах, підвищення відповідальності перевізників та водіїв транспортних засобів за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Виходячи з положень законопроекту, зокрема, передбачається:

- віднести до повноважень окремих центральних органів виконавчої влади додаткові функції, а саме:

до Кабінету Міністрів України – визначення порядку ведення реєстру суб’єктів, що мають право проводити перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації і доступу до нього, та порядку ведення реєстру свідоцтв придатності транспортних засобів до експлуатації та доступу до цих реєстрів, установлення плати;

до Міністерства внутрішніх справ України (його територіальних органів) –облік підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, створення та ведення реєстру таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання;

до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) – державний нагляд (контроль) у сфері перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації/під час придорожнього огляду транспортних засобів комерційних (в тому числі: суб’єктами господарювання, що здійснюють перевірку на придатність транспортних засобів до експлуатації; навчальними центрами з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, менеджерів (управителів) автотранспортних підприємств);

до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту (Мінінфраструктури) – визначення центрів з підвищення кваліфікації водіїв автомобільного перевізника; функції із визначення вимог щодо встановлення та застосування контрольних пристроїв (тахографів); функції компетентного органу з визначення суб’єктів господарювання, уповноважених на проведення перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації;

- посилити адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху та вимог щодо безпеки на транспорті шляхом суттєвого розширення видів правопорушень у цій сфері та збільшення розмірів штрафів за визначеними діючою редакцією Кодексу правопорушеннями.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету в частині забезпечення виконання зазначеними центральними органами виконавчої влади додаткових повноважень, а також може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

При цьому, додаткових коштів державного бюджету може потребувати створення (у разі відсутності) спеціально обладнаних оглядових майданчиків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на транспорті або пунктів перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації.

Поряд з цим, реалізація законопроекту може потребувати коштів державного та місцевих бюджетів в частині фінансового забезпечення витрат, пов’язаних із обладнанням транспортних засобів комерційних контрольним пристроєм реєстрації режимів праці та відпочинку (тахографом) та/або обмежувачем швидкості у державних та комунальних автопідприємствах.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету та може призвести до збільшення надходжень державного бюджету, оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано, Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет, а також надано інші зауваження щодо суті законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. № 7317 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Мепарішвілі Х.Н. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та опосередковано надходження державного бюджету у разі виявлення правопорушень щодо дотримання законодавства у сфері дорожнього руху). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про правовий статус та соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі незаконними збройними формуваннями, правоохоронними органами іноземної держави, або незаконно засуджені» (реєстр. №7452 від 26.12.2017), внесений народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б. Р., Третьяковим О.Ю., Білецьким А.Є., Петренком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується визначити: правовий статус особи, яка незаконно позбавлена волі незаконними збройними формуваннями або правоохоронними органами іноземної держави, або незаконно засуджена з 20 лютого 2014 року на період проведення антитерористичної операції та у особливий період; забезпечення соціальних гарантій такої особи (безкоштовні медичне обслуговування та психологічна допомога, безоплатна правова допомога) і матеріальних потреб (тимчасове соціальне житло; грошова компенсація за незаконне позбавлення волі, у тому числі внаслідок незаконного засудження іноземною державою, за період позбавлення волі; право на відстрочку платежів за кредитними зобов’язаннями).

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація потребує видатків з Державного бюджету України. Джерелами надходжень, згідно пояснювальної записки, автори законопроекту пропонують визначити доходи держави від сплати санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених органів центральної виконавчої влади, а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади – у тому числі санкцій за порушення законодавства про права людини і особисті свободи. Крім того, автори законопроекту вважають, що реалізація законопроекту має здійснюватися у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання органів, на базі яких функціонують центральні органи виконавчої влади, що створені для забезпечення тимчасовим соціальним житлом внутрішньо переміщених осіб, а також здійснення медичного обслуговування та надання психологічної допомоги учасникам Антитерористичної операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю через відсутність даних щодо кількості осіб, які набудуть прав на державні соціальні гарантії, а реальні джерела покриття таких видатків розробниками не визначено. Зважаючи на зазначене, за узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України розгляд законопроекту можливо здійснити після врахування зауважень усіх заінтересованих центральних органів виконавчої влади та визначення джерел фінансування додаткових видатків.

Разом з тим, зважаючи на визначені статтями 88-91 Бюджетного кодексу України видаткові повноваження місцевих бюджетів, забезпечення окремих соціальних гарантій, запропонованих у законопроекті, потребуватиме також додаткових видатків місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що також зазначено Міністерством фінансів.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про правовий статус та соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі незаконними збройними формуваннями, правоохоронними органами іноземної держави, або незаконно засуджені» (реєстр. №7452 від 26.12.2017), внесений народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б. Р., Третьяковим О.Ю., Білецьким А.Є., Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення соціальних гарантій та матеріальних потреб осіб, які незаконно позбавлені волі незаконними збройними формуваннями, правоохоронними органами іноземної держави, або незаконно засуджені). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення парламентського контролю за захистом прав та свобод внутрішньо переміщених осіб; осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях та на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 7027 від 16.08.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якими зокрема пропонується на законодавчому рівні встановити повноваження із здійснення парламентського контролю за дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб; осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях та на території проведення антитерористичної операції Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України передбачити у проектах законів України про Державний бюджет України на 2018 та наступні роки видатки, необхідні для його реалізації.

У фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 7027, зазначено, що його реалізація на момент внесення не потребує витрат з Державного бюджету України на 2017 рік.

Проте, за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту в частині здійснення вищезазначених додаткових повноважень може потребувати додаткових коштів державного бюджету та не впливає на дохідну частину бюджетів, а також загалом зазначається про не підтримку законопроекту в поданій редакції.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, на що також звернуло увагу Міністерство фінансів України.

При цьому, положення законопроекту в частині надання доручення Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2018 та наступні роки видатки, необхідні для його реалізації, не відповідає положенням Бюджетного кодексу України
(далі - Кодекс), оскільки не є предметом регулювання цього законопроекту, і має визначатись виключно бюджетним законодавством з огляду на вимоги статті 1 Кодексу (якою, зокрема визначено, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства); статті 4 Кодексу (згідно якої до складу бюджетного законодавства належать, зокрема Конституція України, Бюджетний кодекс, закон про Державний бюджет України); та статтей 32-38 Кодексу (якими встановлено порядок складання проекту Державного бюджету України), про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення парламентського контролю за захистом прав та свобод внутрішньо переміщених осіб; осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях та на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 7027 від 16.08.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В. має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо інформаційної безпеки та протидії пропаганді держави-агресора, (реєстр. № 7299 від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., КондратюкО.К.,Черваковою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про телебачення та радіомовлення», якими передбачається:

- надати право центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інформаційного суверенітету України, замовляти у встановленому Законом порядку виробництво телерадіоорганізаціями передач, які за своїм змістом спрямовані на нейтралізацію реальних та потенційних загроз національній безпеці України (у тому числі протидію пропаганді держави-агресора та/або держави-окупанта) та будуть поширюватись на тимчасово окупованих територіях України, в мережі Інтернет;

- надати право Національній суспільній телерадіокомпанії України не здійснювати трансляцію заходу, у тому числі спортивного або розважального, проведення якого відбувається на території держави-агресора та/або держави-окупанта, якщо така трансляція може містити елементи пропаганди та нести загрозу інформаційній безпеці України.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на замовлення передач та їх поширення на тимчасово окупованій території України, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо інформаційної безпеки та протидії пропаганді держави-агресора (реєстр. № 7299 від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Кондратюк О.К., Черваковою О.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо заохочення зайняття молоді спортом» (реєстр. № 7339 від 27.11.2017), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом внесяться зміни до Закону України «Про вищу освіту», якими пропонується надати право особам, яким присвоєно спортивні звання кандидата у майстри спорту України, майстра спорту України, майстра спорту України міжнародного класу на:

- зарахування поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту;

- гарантоване отримання соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.

Реалізація положень законопроекту призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на виплату соціальних стипендій, і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до статті 53 Конституції України та Закону України «Про вищу освіту» громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту у державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Розширення переліку осіб, які будуть зараховуватися до вищих навчальних закладів поза конкурсом, може призвести до неефективного використання бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо заохочення зайняття молоді спортом» (реєстр. № 7339 від 27.11.2017), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також може зменшити ефективність використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, журналістам, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим) (реєстр. № 7406 від 15.12.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до ряду законів України, згідно з якими, пропонується визначити порядок перерахунку пенсій для наукових працівників, журналістів, працівників органів місцевого самоврядування та державних службовців, зокрема зберегти за особами, яким призначено пенсію до набуття чинності Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», право на перерахунок пенсії на тих підставах, які діяли на час виходу особи на пенсію, у тому числі у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим працівникам. При цьому, умови та порядок перерахунку пенсій таким особам визначається Кабінетом Міністрів України.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду, а зважаючи на наявність дефіциту Фонду, що покривається за рахунок коштів державного бюджету, то і видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних та висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи.

Слід зазначити, що всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або окремі їх положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, журналістам, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим) (реєстр. № 7406 від 15.12.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення дострокової пенсії за віком членам сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності (реєстр. № 7429 від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими пропонується надати право на призначення дострокової пенсії за віком дружинам (чоловікам), якщо вони не взяли повторний шлюб, дітям, які стали інвалідами до досягнення повноліття, і батькам, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що є членами сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності – після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту буде здійснюватися в межах коштів, спрямованих на реалізацію бюджетної програми КПКВК 2506000 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» та не потребуватиме додаткових коштів з Державного бюджету України.

В свою чергу, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначило, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України і його покриття за рахунок коштів державного бюджету, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Слід зазначити, що згідно вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати, зокрема відповідні розрахунки до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту, про що також зауважило Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення дострокової пенсії за віком членам сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, (реєстр. № 7429 від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення лікування постраждалих громадян), (реєстр. № 7333-1 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Євтушком С.М.

Відмітили:

Законопроектом внесяться зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розширення пільг для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якими передбачається:

- безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів та позачергове при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном з відшкодуванням за рахунок коштів державного бюджету вартості такого лікування та проїзду до країни у якій може бути проведено таке лікування для громадян, віднесених до 1 категорії;

- скасування обмеження пільгового забезпечення ліками, позачерговим зубопротезуванням, плати за користування житлом (квартирна плата, плата за утримання будинків), комунальними послугами та телефоном для громадян, віднесених до 3 категорії, та громадян, які працювали за межами зони відчуження на роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно якого такі пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, не має перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Реалізація положень законопроекту призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на пільги, і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зважаючи на положення статей 87-91 Бюджетного кодексу України щодо видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів та статті 102 Кодексу, згідно якої видатки місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту у частині безоплатного придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. Крім того, відмічено, що скасування норм про надання окремих видів пільг у залежності від рівня доходу сім’ї пільговика призведе до додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, а джерела покриття таких видатків головним розпорядником не визначені. Також Міністерство фінансів висловило окремі зауваження по суті законодавчої пропозиції.

Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення лікування постраждалих громадян), (реєстр. № 7333-1 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Євтушком С.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення автомобілями деяких категорій осіб з інвалідністю), (реєстр. № 7289 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачається надати право на безоплатне першочергове із числа позачерговиків забезпечення автомобілем або надання грошової компенсації для купівлі автомобіля за наявності медичних показань інвалідів війни:

- з числа вояків Української повстанчої армії, які отримали інвалідність внаслідок участі у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»;

- які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Реалізація положень законопроекту призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на безоплатне забезпечення автомобілями або грошову компенсацію для купівлі автомобіля, і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, які можуть покритись за рахунок додаткових незапланованих надходжень до державного бюджету, зокрема повернутих внаслідок конфіскації.

В свою чергу, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. Відмічено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами, відповідно законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обгрунтувань. Також Міністерство фінансів висловило окремі зауваження щодо положень законопроекту.

Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення автомобілями деяких категорій осіб з інвалідністю) (реєстр. № 7289 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги, (реєстр. № 7356 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Євтушком С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими для визначення розміру одноразової грошової допомоги відповідно до даної статті застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на місяць загибелі (смерті) або встановлення інвалідності (за чинною редакцією – розмір такої допомоги визначається відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року) (довідково: у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у таких розмірах: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня).

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, на реалізацію законопроекту необхідно 6,1 млн гривень.

Разом з тим, Міністерство фінансів в експертному висновку до цього законопроекту зазначило про те, що додаткова потреба в коштах на виплату одноразової грошової допомоги лише для Міністерства оборони (за інформацією цього Міністерства) становитиме 55,6 млн гривень. Одночасно зазначається, що у бюджетному запиті Міністерства оборони на 2018 рік заявлено додаткову потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги у діючих розмірах у сумі 702,6 млн гривень. Поряд з цим, у висновку висловлено ряд зауважень по суті законодавчої пропозиції.

Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати розрахунки до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги (реєстр. № 7356 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І., Євтушком С.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр. № 7386 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Сольваром Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів України, спрямованих на підвищення рівня безпеки на автотранспорті, створення сприятливих умов праці для водіїв, зниження аварійності на дорогах, підвищення відповідальності перевізників та водіїв транспортних засобів за дотримання законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Виходячи з положень законопроекту, зокрема, передбачається уточнити повноваження окремих центральних органів виконавчої влади, виключивши певні функції та включивши додаткові, а саме:

до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту (Мінінфраструктури) – зокрема, визначення та координація роботи центрів спеціального навчання менеджерів (управителів) з перевезень та органів, уповноважених проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень; забезпечення ведення електронної бази даних про центри спеціального навчання та органи, уповноважені проводити перевірку знань менеджерів (управителів) з перевезень; виконання функцій національного контактного центру, відповідального за обмін інформацією про вироки, штрафи, накладені на автомобільного перевізника, його персонал, та про порушення, встановлені в ході заходів державного нагляду (контролю), здійснених контролюючими органами держав-членів ЄС;

до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) – ведення Державного реєстру автомобільних перевізників; прийняття рішень про втрату або непорушність бездоганної ділової репутації; ведення електронної бази даних про осіб, що пройшли спеціальне навчання менеджерів (управителів) з перевезень.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету в частині забезпечення виконання зазначеними центральними органами виконавчої влади додаткових повноважень, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано, то Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет, а також зазначає інші зауваження щодо суті законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр.№ 7386 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Сольваром Р.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення відключення від теплопостачання об’єктів соціальної інфраструктури (реєстр. № 7408 від 18.12.2017), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України

«Про теплопостачання» та «Про ринок природного газу», передбачивши:

– право теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організації безперебійно отримувати у необхідному обсязі газ, якщо організація є постачальником послуг для об’єктів соціальної інфраструктури (заклади освіти та охорони здоров’я), а також у разі заборгованості таких закладів за спожиту теплову енергію не обмежувати або не припиняти її постачання зазначеним закладам;

– доповнення переліку загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення яких встановлюються спеціальні обов’язки, таким напрямом: недопущення відключення від теплопостачання об’єктів соціальної інфраструктури (заклади освіти та охорони здоров'я).

З приводу таких положень, зокрема, належить відмітити, що відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» суб’єкт ринку природного газу, на якого з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу покладаються спеціальні обов’язки в обсязі на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства; має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2017 № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» спеціальний обов’язок покладено на НАК «Нафтогаз України» та серед іншого визначено продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, постачати природний газ виробникам теплової енергії для населення, релігійним організаціям.

З огляду на зазначене, розширення кола категорій споживачів, забезпечення яких природним газом здійснюється за спеціальними обов’язками, може призвести до необхідності компенсації з державного бюджету витрат суб’єктів ринку природного газу, на яких покладені спеціальні обов’язки, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення відключення від теплопостачання об’єктів соціальної інфраструктури (реєстр. № 7408 від 18.12.2017), має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстр. № 6049-д від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б., Давиденком В.М., Юрчишиним П.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України, законів України «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про меліорацію земель» та «Про оцінку земель» унормовуються питання використання масивів земель сільськогосподарського призначення, земель колективної власності, зрошення земель.

Як зазначається у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту, згідно з його положеннями, серед іншого, пропонується:

1) здійснити заходи для вирішення проблем управління землями, що формально продовжують залишатися у колективній власності, зокрема:

- визнати комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані;

- надати органам місцевого самоврядування право тимчасового розпорядження землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них;

- надати органам місцевого самоврядування з 2020 року право звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним;

2) визначити порядок проведення інвентаризації масиву земель Державного земельного кадастру, визначивши масив земель сільськогосподарського призначення як об’єкту Державного земельного кадастру, та виключити можливість зміни площі земельних ділянок при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення;

3) встановити умови передачі в оренду земельних ділянок під проектними польовими дорогами, провести чітке розмежування правового статусу земель під польовими дорогами, всередині масиву земель сільськогосподарського призначення та польовими дорогами, які обмежують самі масиви;

4) встановити обов’язковість відшкодування витрат на зрошення масиву земель сільськогосподарського призначення землекористувачу;

5) надати можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів;

6) визначити порядок встановлення земельних сервітутів для розташування меліоративних систем;

7) встановити обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам;

8) встановити правовий статус земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами як земель сільськогосподарського призначення. При цьому передбачити можливість передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

У фінансово-економічному обґрунтуванні суб’єктами права законодавчої ініціативи зазначено, що реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а навпаки сприятиме збільшенню матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування завдяки передачі до комунальної власності земельних ділянок невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок та земель несільськогосподарського призначення колективної власності та визначення їх у якості об’єкта оподаткування.

Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту, серед іншого, відмічається, що запровадження порядку проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (що включатиме, зокрема, заходи щодо формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок та земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельних ділянок, які розташовані уздовж масиву), потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів на запровадження таких заходів відповідно до вимог Земельного кодексу України та статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

При цьому, слід звернути увагу, що згідно з пунктом 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», зокрема, встановлено:

– у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення - оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території країни;

– проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України з урахуванням вимог цієї статті щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки без прийняття рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Поряд з тим:

– внаслідок визнання комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст земель колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані, та надання права органам місцевого самоврядування тимчасового розпорядженнями землями колективної власності до моменту державної реєстрації права власності на них (передачі до комунальної власності) і визначення їх у якості об’єкта оподаткування, можуть зрости надходження місцевих бюджетів;

– за державну реєстрацію права сервітуту згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») сплачується адміністративний збір, що згідно із пунктам 24-1 статті 29, пунктом 36-1 статті 64, пунктом 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до державного та місцевих бюджетів.;

– надання в оренду земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, особі, якій належить право користування істотною частиною такого масиву, і під лісосмугами та іншими захисними насадженнями, які обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення, без проведення земельних торгів може призвести до недонадходжень до державного та місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстр. № 6049-д від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б., Давиденком В.М., Юрчишиним П.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення витрат та збільшення (зменшення) надходжень залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7519 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

звільнити від оподаткування ввізним митом іноземні товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, які беруть участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року, необхідні для забезпечення організації та проведення зазначених заходів;

звільнити від оподаткування митними платежами товари, в тому числі наземні транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України зазначеними вище особами/організаціями для забезпечення організації та проведення зазначених заходів;

пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених товарів та транспортних засобів здійснювати за місцем проведення фінальних заходів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року або митницею у пункті пропуску через державний кордон України у першочерговому порядку та без подання встановлених законодавством дозвільних документів.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме забезпеченню належної підготовки та проведенню в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року шляхом прискорення проведення процедур митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію для забезпечення організації та проведення зазначених заходів, що, у свою чергу, сприятиме створенню позитивного іміджу держави.

У цьому зв’язку належить зауважити, що відповідні операції є тимчасовими (лише до 26.05.2018 р.) та у прогнозних показниках доходів державного бюджету на 2018 рік, ймовірно, не враховувалися. Таким чином, реалізація зазначеної законодавчої ініціативи не має призвести до втрат доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7519 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, може мати вплив на показники доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7517 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані до 1 червня 2018 р. з джерела їх походження в Україні, та іноземні доходи, отримані за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами для цілей підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

звільнити до 26 травня 2018 р. від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України товарів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 4³ розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та операції з постачання (надання) УЄФА або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств прибуток, отриманий до 26 травня 2018 р. включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/чи використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню належної підготовки та проведенню в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року, що, в свою чергу, сприятиме створенню позитивного іміджу держави.

У цьому зв’язку належить зауважити, що відповідні операції є тимчасовими та у прогнозних показниках доходів державного бюджету на 2018 рік такі операції, ймовірно, не враховувалися. Таким чином, реалізація зазначеної законодавчої ініціативи не має призвести до втрат доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7517 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, може мати вплив на показники доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств та розвитку сільськогосподарських кооперативів, децентралізації повноважень та припинення корупційних зловживань у сфері земельних відносин, посилення державного контролю за використанням і охороною земель та запобігання рейдерству (реєстр. № 7363-2 від 20.12.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та 37 інших законодавчих актів України, відповідно до яких, серед іншого, передбачається:

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання сільськогосподарськими кооперативами сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, або зібрана (заготовлена) фізичними особами – членами такого кооперативу, які не є платниками цього податку;

надати можливість фізичним особам – підприємцям, які здійснюють діяльність виключно в межах фермерського господарства, за умови виконання визначених критеріїв, бути платниками єдиного податку четвертої групи;

встановити для членів фермерських господарств пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом 10 років після реєстрації платником єдиного податку у розмірі від 10% до 90% мінімального страхового внеску з відповідною доплатою за рахунок коштів державного бюджету;

встановити, що ставки єдиного податку для сільськогосподарських угідь площею до 2 гектарів, що перебувають у власності та/або користуванні платників податку четвертої групи (фізичних осіб-підприємців), застосовуються у половинному розмірі.

Щодо впливу законопроекту на показники бюджету у пояснювальній записці зазначено, що прийняття запропонованих змін сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів всіх рівнів завдяки сплаті податків новоствореними суб’єктами господарювання – сімейними фермерськими господарствами, сплаті податків до місцевих бюджетів за користування землями, які розташовані на територіях громад, а також від прозорого проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок державної та комунальної власності.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів. Зокрема, запровадження звільнення від оподаткування ПДВ призведе до втрат доходів державного бюджету, а запропоноване застосування ставок єдиного податку для окремих платників четвертої групи у половинному розмірі призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів та до подрібнення фермерських господарств з метою ухилення від оподаткування за повною ставкою.

Поряд з тим, запропоновані зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо пільгових умов сплати єдиного соціального внеску з відповідною доплатою за рахунок державного бюджету потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на таку мету.

Крім того, положення законопроекту пов’язані з Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, потребуватимуть належного фінансового забезпечення з державного бюджету, що підтверджується підпунктом 5 пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що законопроектом також передбачені зміни до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України /пункт 3 розділу ІІ законопроекту/ для узгодження із змінами до статті 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) нерухомого майна до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого нерухомого майна. Однак, форма викладу таких змін суперечить частині п’ятій статті 4 Бюджетного кодексу України /згідно з якою зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств та розвитку сільськогосподарських кооперативів, децентралізації повноважень та припинення корупційних зловживань у сфері земельних відносин, посилення державного контролю за використанням і охороною земель та запобігання рейдерству (реєстр. № 7363-2 від 20.12.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення пункту 3 розділу ІІ законопроекту (щодо змін до статті 64 Бюджетного кодексу України) суперечить частині п’ятій статті 4 Бюджетного кодексу України, а відтак потребує виокремлення в окремих законопроект.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (реєстр. № 7353 від 04.12.2017), поданий народним депутатом України Білоцерковцем Д.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

У пояснювальній записці до законопроекту, обґрунтовуючи необхідність його розроблення суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що при формуванні проекту державного бюджету на 2018 рік не заплановано надання бюджету міста Києва субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, виходячи з вимог статті 5 Закону України «Про автомобільні дороги», згідно з якими вулиці і дороги міст та інших населених пунктів (у тому числі міста Києва) не відносяться до доріг загального користування, протяжність яких відповідно до статті 103-1 Бюджетного кодексу України використовується при розподілі такої субвенції між місцевими бюджетами.

Відповідно законопроектом пропонується передбачити у Державному бюджеті України для бюджету міста Києва окрему субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності в розмірі, визначеному абзацом 4 частини четвертої статті 24-2 Бюджетного кодексу України.

Насамперед, слід зауважити, що посилання на абзац 4 частини четвертої статті 24-2 Бюджетного кодексу України не відповідає задекларованій меті, оскільки ним врегульовується питання щодо спрямування 5 відсотків коштів державного дорожнього фонду на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Разом з тим, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» порушене у законопроекті питання врегульовано в інший спосіб і у частині другій статті 103-1 Бюджетного кодексу України передбачено надання бюджету міста Києва субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві обсягом 10 відсотків від загального обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Виходячи з положень статей 24-2 та 103-1 Бюджетного кодексу України здійснено розподіл коштів державного дорожнього фонду у спеціальному фонді державного бюджету згідно із Законом України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація впливатиме на розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету та може потребувати додаткових видатків у зв’язку із відсутністю у законопроекті норм щодо збалансування видатків державного дорожнього фонду, який створений у складі спеціального фонду державного бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (реєстр. № 7353 від 04.12.2017), поданий народним депутатом України Білоцерковцем Д.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до перерозподілу коштів державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із вимогами статей 24-2 та 103-1 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення харчування учнів закладів загальної середньої освіти та підвищення рівня соціального захисту інвалідів з дитинства та дітей інвалідів) (реєстр. № 7314-2 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та Євтушком С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти і науки.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про освіту», розширивши категорії дітей, які мають забезпечуватися:

– безоплатним гарячим харчуванням: інваліди з дитинства та діти-інваліди, діти з неповних та багатодітних сімей, діти із сімей, у яких є члени сім’ї з інвалідністю, діти із сімей, які отримали доходи у середньому на одного члена сім’ї за січень-червень перед початком навчального року менше фактичного розміру прожиткового мінімуму у середньому на одну особу, визначеного Міністерством соціальної політики;

– обов’язковим харчуванням за рахунок коштів місцевих бюджетів: учні
1-11(12) класів закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності, крім дітей, які отримують безоплатне харчування. При цьому, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 50% від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідів» передбачається, зокрема, що для встановлення допомоги враховується фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що визначений Міністерством соціальної політики України за попередній місяць перед місяцем виплати допомоги.

Слід зауважити, що положення законопроекту про визначення Міністерством соціальної політики України фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не відповідає пункту 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на реалізацію прийнятого закону у 2018 році додаткові видатки складуть 4 542 000 тис. грн, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах та у тіньовому секторі економіки (за прогнозними розрахунками додаткові надходження до зведеного бюджету лише при частковій легалізації складуть у 2018 році мінімально 234,6 млрд гривень).

Водночас, Міністерство фінансів України зауважуючи, що законопроект має вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, звертає увагу на таке:

– реалізація положень законопроекту у разі відшкодування батьками щонайменше 50% вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування, потребуватиме додаткових бюджетних коштів у обсязі 2,9 млрд гривень;

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення харчування учнів закладів загальної середньої освіти та підвищення рівня соціального захисту інвалідів з дитинства та дітей інвалідів) (реєстр. № 7314-2 від 05.12.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та Євтушком С.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань науки і освіти при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами пункту 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 7316 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Остапчуком В.М., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Даний законопроект підготовлено з метою удосконалення правових, організаційних та соціально-економічних засад функціонування залізничного транспорту України, при цьому пропонується визнати таким, що втратив чинність, діючий Закон України «Про залізничний транспорт» та внести зміни до цілого ряду законів України.

Виходячи з положень законопроекту, зокрема, передбачається:

створити новий державний орган – центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту. Фінансове забезпечення цього органу, його центрального апарату і територіальних органів здійснюватиметься за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються учасниками ринку залізничних перевезень. При цьому, внески на регулювання зараховуватимуться до доходів спеціального фонду державного бюджету, не підлягатимуть вилученню та будуть використовуватися за цільовим призначенням на фінансове забезпечення вказаного органу, його центрального апарату і територіальних органів. Свій кошторис зазначений новий орган буде затверджувати після погодження його проекту Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Крім того, перелік, розмір та порядок сплати внесків на регулювання, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на залізничну діяльність визначатимуться Кабінетом Міністрів України. В той же час, повноваження даного нового органу в частині регулювання ринку залізничного транспорту можуть бути повністю чи частково покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту за рішенням Уряду, а в частині нагляду за безпекою у сфері залізничного транспорту – на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті за рішенням Уряду;

створити нову державну установу – державну спеціалізовану експертну установу з технічного розслідування подій на транспорті. Фінансове забезпечення діяльності цієї установи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством;

започаткувати видачу сертифікату авторизації, сертифікату безпеки, дозволу на введення в експлуатацію структурної підсистеми залізничного транспорту. Розмір плати за отримання таких документів, їх доповнення, поновлення та видачу їх дублікатів затверджуватиметься Урядом, проте не встановлено зарахування таких плат до доходів державного бюджету;

встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, щодо усунення порушень законодавства з безпеки та регулювання ринку на залізничному транспорті, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків у вигляді накладення штрафу, розмір якого становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1700 грн до 3400грн/;

визначити нові особливості розрахунку та сплати дивідендів для публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, єдиним акціонером якого є держава, а саме передбачається, що чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм та/або відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених у кредит для фінансування затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм, а також на суму нарахованої амортизації на об’єкти інфраструктури залізничного транспорту загального користування, що передані публічному акціонерному товариству залізничного транспорту загального користування на праві господарського відання.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету в частині забезпечення виконання за рішенням Уряду, у разі його прийняття, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, повноважень, що пропонується віднести цим проектом закону до функцій нового центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, або власне забезпечення діяльності такого нового центрального органу виконавчої влади, а також для створення нової державної спеціалізованої експертної установи з технічного розслідування подій на транспорті.

Поряд з цим, реалізація законопроекту може потребувати коштів державного та місцевих бюджетів в частині фінансового забезпечення суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом, виконання робіт з благоустрою та розвитку об’єктів залізничного транспорту для створення сприятливих умов для залізничних перевезень (відповідні положення передбачено чинним Законом України «Про залізничний транспорт» і збережено у даному законопроекті).

При цьому, прийняття проекту закону сприятиме зменшенню надходжень державного бюджету в частині зменшення чистого прибутку господарського товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, а також може збільшити надходження до цього бюджету у зв’язку із започаткування видачі відповідних сертифікатів і дозволів та встановлення адміністративної відповідальності у залізничній галузі.

Крім того слід відмітити, що положення законопроекту не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, зокрема бюджетного.

Так, згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади (у тому числі на оплату праці працівників), а не за спеціальним фондом державного бюджету.

Частиною третьою статті 29 та частиною четвертою статті 30 Кодексу не визначено джерело надходження до спеціального фонду доходів державного бюджету – внески на регулювання та створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на залізничну діяльність із відповідним спрямуванням таких надходжень на центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту.

Отже, положення законопроекту щодо визначення фінансового забезпечення діяльності зазначеного нового органу державної влади не узгоджується із вищевказаними вимогами чинного бюджетного законодавства.

Що стосується погодження Комітетом з питань бюджету проекту кошторису центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, то такі положення проекту закону не узгоджуються з повноваженнями Комітету за дотриманням бюджетного законодавства, визначеними частиною другою статті 109 Кодексу, а також не відповідають вимогам статті 89 Конституції України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (насамперед, щодо статусу та завдань комітетів ВРУ, які є органами Верховної Ради України, які утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, сформульованої у Рішенні від 10 червня 2010 року № 16-рп/2010, «за своїм конституційним статусом комітети є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру».

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» штатний розпис та кошторис апарату центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту відмічено наступне:

- реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету в частині зменшення чистого прибутку господарського товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди (з огляду на вимоги статті 29 Кодексу), та видаткову частину державного бюджету в частині створення та утримання нового державного органу та нової державної установи, оскільки фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до законопроекту не надано, Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартості величини впливу законопроекту на бюджет;

- окремі повноваження, які пропонується проектом закону покласти на центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, вже виконуються Міністерством інфраструктури та Державною службою з безпеки на транспорті. Разом з тим, окремі повноваження центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, не здійснюються існуючими центральними органами виконавчої влади (зокрема, ведення реєстрів операторів інфраструктури, перевізників, операторів рухомого складу, володільців під’їзних колій; ведення реєстрів сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки; ведення реєстрів залізничних колій загального користування та під’їзних колій; контроль за дотриманням мінімальних норм якості послуг перевезень пасажирів; видача свідоцтв (дублікатів) машиніста; забезпечення проведення іспитів кандидатів в машиністи та машиністів; ведення реєстру свідоцтв машиністів). Тому, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів, розрахунків щодо обсягу яких до законопроекту не надано.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 7316 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Остапчуком В.М., Бурбаком М.Ю. та іншими:

має вплив на показники бюджету (переважно призведе до втрат державного бюджету, збільшує витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту забезпечити при опрацюванні законопроекту узгодження його положень з вимогами статті 95 Конституції України та вимогами статей 4, 13, 23, 29, 30, 116 Бюджетного кодексу України, зокрема вилучивши частину восьму статті 6 законопроекту за реєстр. № 7316.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з транспорту.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про пенітенціарну систему» (реєстр. № 7337 від 24.11.2017), внесений народними депутатами України Мосійчуком І.В., Луценко І.С., Кожем’якіним А.А., Богомолець О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається визначити правові основи функціонування пенітенціарної системи, її завдання, повноваження, структуру, а також визначити правовий статус її персоналу, соціальний захист, фінансове забезпечення діяльності пенітенціарної системи. А також внести зміни до ряду законодавчих актів у зв’язку з утворенням пенітенціарної системи та визнати такими, що втратили чинність закони «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні», «Про чисельність Державної кримінально-виконавчої служби в Україні».

Законопроектом, зокрема визначається, що пенітенціарна система – це система спеціально уповноважених органів і установ, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Структуру пенітенціарної системи складатимуть:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у складі якого функціонує апарат;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України, у складі якого функціонують апарат та територіальні органи з питань виконання кримінальних покарань;

установи виконання покарань і слідчі ізолятори;

органи пробації;

навчальні заклади;

заклади охорони здоров’я;

підприємства, установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань пенітенціарної системи.

Слід зазначити, що на даний час Міністерство юстиції є правонаступником пенітенціарної служби, що ліквідована, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації (постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343).

Законопроектом передбачається здійснювати фінансування пенітенціарної системи за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

Також, законопроектом пропонується встановити нову чисельність персоналу пенітенціарної системи: для установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – не більше 33% від загального ліміту їх наповнення /на даний час – 33% кількості осіб, які утримуються в цих установах та ізоляторах/, органів пробації – не менше 7 та не більше 15% від кількості суб’єктів пробації на початок відповідного року /на даний час – 5% кількості осіб, що перебувають на обліку в органах пробації/.

Крім того, законопроектом передбачається підвищити соціальний захист, фінансове та матеріальне забезпечення діяльності пенітенціарної системи, а саме:

встановити розмір посадового окладу осіб рядового і начальницького складу пенітенціарної системи не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, визначеного Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік;

встановити, що особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи гарантується безоплатне медичне обслуговування в закладах охорони здоров’я пенітенціарної системи, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання пенітенціарної системи; а також направляти осіб рядового і начальницького складу пенітенціарної системи на обстеження або лікування до іноземного закладу охорони здоров’я;

надати право особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи, пенсіонерам з числа осіб рядового та начальницького складу пенітенціарної системи та Державної кримінально-виконавчої служби України, членам їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років) на пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок у медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах пенітенціарної системи за рахунок бюджетних коштів, визначених на утримання пенітенціарної системи;

здійснювати компенсацію за найм житла у розмірі, що не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, визначених на 1 січня відповідного календарного року особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи, а особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи, які мають вислугу 20 років і більше, та членам їх сімей надавати жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошову компенсацію для отримання житлового приміщення, а також надати їм право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті;

забезпечити безкоштовний проїзд особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (в тому числі метрополітеном, тролейбусами та трамваями), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами (маршрутними таксі);

вирішити питання заборгованості підприємств установ виконання покарань;

передбачити, що комунальні та приватні підприємства можуть виділяти органам та підрозділам пенітенціарної системи кошти, транспорт та інші матеріально-технічні засоби, необхідні для виконання завдань пенітенціарної системи, а сільські, селищні, міські ради надають безоплатно органам пробації службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв’язку, транспорт та інші матеріально-технічні засоби.

Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту за умови відновлення функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та в частині збільшення чисельності персоналу пенітенціарної системи, підвищення рівня їх соціального захисту (пільгове оздоровлення, функціонування у структурі пенітенціарної системи закладів охорони здоров’я; компенсації за найм житла та забезпечення безкоштовного проїзду), створення умов для фінансового та матеріального забезпечення діяльності пенітенціарної системи потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, передбачення додаткових коштів у місцевих бюджетах та призведе до втрат місцевих бюджетів (зокрема, в частині безоплатного надання службових приміщень органам пробації).

Слід звернути увагу, що законопроектом пропонується унормувати віднесення земель пенітенціарної системи до державної власності та визначити особливості продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, віднесених до земель пенітенціарної системи, на земельних торгах, а кошти, отримані від такого продажу зараховувати до Державного бюджету України та використовувати виключно на потреби пенітенціарної системи.

Враховуючи положення пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (плата за землю є обов’язковим платежем у складі податку на майно), статтей 64, 69 Бюджетного кодексу України отримані кошти від податку на майно мають зараховуватись до доходів загального фонду органів місцевого самоврядування та використовуються для потреб органів місцевого самоврядування.

Крім того слід зазначити, що згідно: пункту 56 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховується 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації); кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації; кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності після розмежування земель державної та комунальної власності; а згідно пункту 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України до бюджету розвитку місцевих бюджетів зараховується 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації).

Зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу України, вищезазначені положення щодо особливостей продажу права оренди земель сільськогосподарського призначення, віднесених до земель пенітенціарної системи, призведуть до втрат доходів загального фонду державного бюджету та доходів місцевих бюджетів і водночас матимуть наслідком збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб пенітенціарної системи.

Крім того слід відмітити, що положення законопроекту щодо встановлення цільового спрямування коштів, отриманих від продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, віднесених до земель пенітенціарної системи, не узгоджуються з вимогами чинного бюджетного законодавства.

Відтак, вказане положення не є предметом регулювання законопроекту, що розглядається, і має визначатися виключно бюджетним законодавством, у зв’язку з чим необхідно вилучити частину четверту статті 66 проекту Закону України «Про пенітенціарну систему».

Положеннями законопроекту шляхом внесення змін до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розширено коло осіб, на які поширюватиметься дія цього закону, а також запропоновано здійснювати виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. При цьому, передбачається, що пенсія вказаним особам обчислюватиметься з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України. Такі пропозиції також потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету та Пенсійного фонду України.

Крім того, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність (від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 850 грн)) за неповідомлення про непогашену (незняту) судимість під час відвідування установ виконання покарань і слідчих ізоляторів для здійснення контролю і проведення перевірок їх діяльності, невиконання заходів, передбачених пробаційною програмою; появу суб’єкту пробації на території уповноважених органів пробації в у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, а також уповноважити органи пробації складати протоколи про адміністративні правопорушення. Такі пропозиції можуть збільшувати надходження державного бюджету від штрафів за умови виявлення відповідних правопорушень.

Також законопроектом прередбачається внести зміни до Кримінального кодексу України, якими пропонується:

розширити коло осіб та перелік підстав, за яких засуджені матимуть право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, що може призвести до скорочення термінів ув’язнення та відповідно впливатиме на видатки, пов’язані з утриманням установ виконання покарань;

встановити, що праця засудженими здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною або юридичною особою, для якої засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг. При цьому, засудженими, які працюють та виконують встановлені позмінні завдання, встановлюється пільговий залік терміну відбування покарання – три робочі дні зараховуються як чотири дні відбування покарання. Крім того, збільшується відсоток нарахованої винагороди (70% замість 50%) окремим категоріям засуджених, а також запропоновано додатково від зазначеної винагороди на рахунку засудженого адміністрацією колонії резервувати не менш як десять відсотків коштів, які є його власністю, та перераховувати на рахунок засудженого не раніше як за три дні до його звільнення та не пізніше дня звільнення. Слід зазначити, що вищезазначене може призвести до скорочення надходжень до спеціального фонду установ виконання покарань, та як наслідок потребуватиме збільшення коштів загального фонду державного бюджету для забезпечення функціонування таких установ.

Окремо слід зазначити, що змінами до Кримінального кодексу України пропонується встановити, що засуджені підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на загальних підставах (вилучивши умову щодо залучення до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором), та у поєднанні із запропонованими змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими передбачається встановити ставку єдиного внеску у розмірі 5,3% (замість 22%) призведе до втрат доходів та збільшення витрат фондів загальнообов?язкого державного пенсійного та соціального страхування.

Змінами до Закону України «Про пробацію» пропонується створити державну установу, яка здійснюватиме повноваження з реалізації державної політики у сфері пробації. При цьому, пропонується встановити, що заробітна плата персоналу державної установи складатиметься з: 1) посадового окладу, що не може бути меншим від трьох розмірів мінімальної заробітної плати у відповідний період; 2) щомісячної надбавки за вислугу років – на рівні 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік стажу, що зараховується до стажу роботи в державній установі та уповноважених органах з питань пробації, але не більше 50 відсотків посадового окладу; 3) щомісячної надбавки у розмірі до 50 відсотків посадового окладу за: високі досягнення у праці; виконання особливо важливої роботи; складність, напруженість у роботі; 4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього працівника; 5) виплати за додаткове навантаження.

Пропонується визначити, що джерелом формування фонду оплати праці персоналу державної установи, як і уповноважених органів з питань пробації є державний бюджет. Фонд оплати праці зазначеного персоналу формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Слід зазначити, що вищезазначені пропозиції, щодо створення та бюджетного забезпечення державної установи з питань пробації потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету.

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України чи з місцевих бюджетів.

Проте, за експертним висновком Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі 6 121,2 млн гривень. Крім того, Міністерством фінансів надано зауваження щодо положень законопроекту. Зважаючи на зазначене, за узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує суттєвого доопрацювання із врахуванням наданих зауважень міністерства та фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про пенітенціарну систему» (реєстр. № 7337 від 24.11.2017, внесений народними депутатами України Мосійчуком І.В., Луценко І.С., Кожем’якіним А.А., Богомолець О.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів, втрат доходів загального фонду державного бюджету та місцевих бюджетів, а також втрат доходів та збільшення витрат фондів загальнообов?язкого державного пенсійного та соціального страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 7337 вилучити частину четверту статті 66 проекту Закону України «Про пенітенціарну систему» для забезпечення узгодження з вимогами бюджетного законодавства, зокрема статті 95 Конституції України, статтей 2, 4, 13, 23 і 116 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань ззаконодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 6439-д від 14.12.2017), поданий народними депутатами України Власенком С.В, Ледовських О.В., Бойко О.П. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

– виділити у складі гірських населених пунктів окрему категорію –високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що не менш як 50 % сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

– розширити перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема, положеннями щодо гарантування державою електрифікації, встановлення пільг з оплати вартості електроенергії, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану;

– встановити, що формами державної підтримки є заходи бюджетного фінансування і кредитування, встановлення податкових пільг та преференцій, державних гарантій, тощо;

– утворити державний та місцеві фонди інвестування у проекти розвитку гірських територій.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття та впровадження відповідного закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету. На думку суб’єктів законодавчої ініціативи фінансування відповідних видатків здійснюватиметься в рамках існуючих бюджетних програм.

Водночас належить відмітити, що:

– внаслідок реалізації положень законопроекту щодо встановлення податкових пільг та преференцій матимуть місце втрати надходжень державного і місцевих бюджетів;

– на виконання ряду положень законопроекту необхідно вишукати додаткові кошти з державного і місцевих бюджетів, зокрема на:

збільшення тарифних ставок для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, територіальних представництв органів виконавчої влади, інших державних органів, розташованих на території гірських населених пунктів, на 25%, а на території високогірних населених пунктів – на 50%;

збільшення розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус високогірного – на 40%;

надання соціальної допомоги в розмірі до 50% від встановлених пенсій пенсіонерам, які проживають в гірських населених пунктах, громадянам – інвалідам з дитинства та громадянам, які отримали інвалідність на виробництві, розташованому на території гірського населеного пункту;

фінансове забезпечення державної цільової програми розвитку гірських населених пунктів;

фінансове забезпечення державних програм пільгового кредитування громадян для індивідуального будівництва, а також суб’єктам підприємницької діяльності для стимулювання підприємництва та створення нових робочих місць в таких населених пунктах.

Додаткове навантаження на державний і місцеві бюджети також зумовить реалізація вимог щодо формування спроможних об’єднаних територіальних громад в частині збереження мережі закладів бюджетної сфери, що діяли до об’єднання громад.

Поряд з тим, законопроектом передбачається доповнити статтю 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» новими пунктами 7 та 13 щодо врахування підвищеного коефіцієнту для гірських населених пунктів при розрахунку розміру медичної, освітньої, базової та інших видів субвенцій, а також виділення базових дотацій гірським населеним пунктам з урахуванням реальних потреб в умовах високогірності в порядку, передбаченому бюджетним законодавством.

Реалізація таких положень також потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету. При цьому окремі положення законопроекту є предметом регулювання Бюджетного кодексу України, згідно з нормами якого:

базова дотація надається з державного бюджету бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також обласним бюджетам внаслідок здійснення горизонтального вирівнювання за надходженнями податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток, виходячи з індексу податкоспроможності відповідного бюджету (лише у разі якщо значення такого індексу менше 0,9) /статті 98 і 99/;

освітня і медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам розподіляються за відповідними формулами, які враховують ряд параметрів, серед яких: кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів і учнів, які здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах, а також особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах /пункт 1 частини третьої статті 103-3 та пункт 1 частини третьої статті 103-4/;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/;

питання утворення державного та місцевого фондів інвестування у проекти розвитку гірських територій для фінансування програм і заходів щодо розвитку гірських територій має бути унормоване у Бюджетному кодексі України, оскільки згідно з частиною 9 статті 13 створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами місцевого самоврядування не допускається.

Загалом, у частині другій статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються норми цього Кодексу.

Крім того, виходячи з визначення у Бюджетному кодексі України терміну «фінансування бюджету», у тексті законопроекту слова «фінансування», «бюджетне фінансування» необхідно замінити словами «фінансове забезпечення».

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також відмічається про його вплив на показники державного та місцевих бюджетів, що зумовить втрати бюджетів та призведе до збільшення видатків бюджетів, а також звернуто увагу на невідповідність положень законопроекту Бюджетному кодексу України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що також унеможливило надання Міністерством фінансів оцінки вартісної величини впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 6439-д від 14.12.2017), поданий народними депутатами України Власенком С.В, Ледовських О.В., Бойко О.П. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків та втрат надходжень державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, виключивши абзаци 8 та 14 пункту 5 частини першої розділу І законопроекту (щодо доповнення статті 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» новими пунктами 7 та 13), як такі, що не узгоджуються з положеннями частини другої статті 97, статей 98 і 99, пункту 1 частини третьої статті 103-3 та пункту 3 частини третьої статті 103-4 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів (щодо врегулювання ввезення на територію України легкових автомобілів, що були в користуванні) (реєстр. № 7457 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити на 10 років термін застосування екологічних вимог, яким має відповідати транспортний засіб, що виробляється або ввозиться на митну територію України з метою вільного обігу та вперше реєструється в Україні.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на показники бюджетів, але необхідної для оцінки вартісного впливу на показники бюджетів інформації щодо прогнозних обсягів попиту, виробництва та продажу автомобілів, прогнозного збільшення витрат, пов’язаних з негативним впливом на навколишнє природне середовище, необхідністю забезпечення екологічної безпеки та охорони здоров’я, розробником не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів (щодо врегулювання ввезення на територію України легкових автомобілів, що були в користуванні) (реєстр. № 7457 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України технічних олійних культур (реєстр. № 7403-1 від 21.12.2017), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 березня 2018 року оподатковувати на загальних підставах податком на додану вартість операції з експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (сої, ріпаку та соняшника).

Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 07.12.2017 р.
№ 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Таким чином, відповідно до чинного законодавства оподаткування операцій з експорту технічних культур (сої, ріпаку та соняшника) з 01.01.2018 р. відбувається на загальних підставах з правом отримання бюджетного відшкодування, а з 1 вересня 2018 року звільняються від оподаткування ПДВ лише операції з експорту сої (отже, тимчасово обмежено у 2018 році відшкодування ПДВ при експорті сої).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зазначена законодавча ініціатива втратила свою актуальність з огляду на те, що 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07.12.2017 р.
№ 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України технічних олійних культур (реєстр. № 7403-1 від 21.12.2017), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (реєстр. № 7363-1 від 18.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та 32 інших законодавчих актів України, відповідно до яких, серед іншого, передбачається:

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є сприяння добровільному об’єднанню територіальних громад шляхом надання їм права розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Разом з тим, запропоновані зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо пільгових умов сплати єдиного соціального внеску з відповідною доплатою за рахунок державного бюджету потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на таку мету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (реєстр. № 7363-1 від 18.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо обмеження максимальної заробітної плати) (реєстр. № 7204 від 17.10.2017), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом вносяться зміни до статті 94 Кодексу законів про працю України, якими зокрема пропонується максимальний розмір заробітної плати, із урахуванням усіх надбавок, доплат, премій і винагород, обмежити для державних підприємств, установ, організацій; державних холдингових компаній; державних акціонерних товариств та акціонерних товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких складає не менше 51 відсотка; а також державних службовців та встановити, що максимальний розмір заробітної плати не може перевищувати 60 мінімальних заробітних плат (довідково: виходячи із встановленого з 1 січня 2018 року розміру мінімальної заробітної плати – 3 723 грн обмеження становитиме 223 380 грн на місяць, а з урахуванням положення Закону України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення заробітної плати, і застосування як розрахункової величини 1 600 грн, обмеження становитиме 96 000 грн на місяць).

Необхідно зазначити, що реалізація положень законопроекту може мати наслідком оптимізацію видатків державного та місцевих бюджетів в частині видатків на оплату праці державних службовців у разі, якщо розмір заробітної плати перевищуватиме рівень, запропонований у законодавчій пропозиції.

Водночас, законодавча пропозиція може мати наслідком зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також надходжень до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливає на доходну або видаткову частини державного та місцевих бюджетів і надаються пояснення щодо не підтримки законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо обмеження максимальної заробітної плати) (реєстр. № 7204 від 17.10.2017 р.), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І., матиме вплив на показники бюджету (направлений на оптимізацію витрат державного та місцевих бюджетів в частині видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

Опосередкований:

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку» (реєстр. № 0163 (доопрац.) від 20.12.2017), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на набрання чинності Гарантійною угодою (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі – МБРР), що уможливить вжиття практичних заходів із започаткування спільного з МБРР проекту, в рамках якого АТ «Укрексімбанк» буде залучено кредитні ресурси МБРР для поліпшення доступу експортно-орієнтованих малих і середніх підприємств до довгострокового фінансування.

При цьому, у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту відмічено, що у рамках Проекту доступу до довгострокового фінансування передбачається залучення АТ «Укрексімбанк» позики МБРР на суму 150 млн дол США під гарантії України до 35 років з 4,5-річним пільговим періодом, реалізація цього Проекту не потребує витрат з державного бюджету: (обслуговування та погашення позики здійснюватиметься АТ «Укрексімбанк» як безпосереднім позичальником коштів Світового банку), а компенсація видатків, яких державний бюджет може зазнати у разі настання гарантійного випадку в рамках Проекту доступу до довгострокового фінансування, здійснюватиметься за рахунок забезпечення, наданого АТ «Укрексімбанк».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету, при цьому державний бюджет отримає додаткове джерело надходження у вигляді плати за надання гарантії у розмірі 0,05% річних від вибраної та непогашеної суми позики.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку» (реєстр. № 0163 (доопрац.) від 20.12.2017), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань у разі настання відповідного випадку та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання гарантії залежно від практики реалізації зазначеної Гарантійної угоди і Проекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (реєстр. № 7393 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 212- 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) пропонується посилити адміністративну відповідальність осіб за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме збільшити розмір адміністративного стягнення за вказані порушення з
25-50 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до 300-350 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу зросте з 425-850 грн до 5 100 – 5 950 грн./.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок збільшення розміру штрафних санкцій за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 212-3 Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (реєстр. № 7393 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі вчинення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення у доступі до правничих професій осіб, які мають освітньо-науковий, науковий рівень вищої освіти у галузі права (реєстр. № 7396 від 13.12.2017), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Гаврилюком М.В., Чорновол Т.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру» та «Про Національне антикорупційне бюро України» пропонується уточнити вимогу щодо освітнього рівня осіб, які претендують на посади керівників, заступників керівників поліції, прокурорів місцевої прокуратури, Директора Національного антикорупційного бюро, а саме, вони повинні мати освітній (освітньо-науковий, науковий) рівень вищої освіти не нижче ступеня магістра (спеціаліста) у галузі права /на даний час положеннями актів законодавства, до яких запропоновано зміни, встановлено наступні вимоги щодо освітнього рівня осіб, які претендують на відповідні посади: вища повна юридична освіта (ст. 15, 21 закону «Про Національну поліцію»; освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (ст. 27 закону «Про прокуратуру» та ст. 6 закону «Про Національне антикорупційне бюро України»/.

Також законопроектом вносяться зміни до статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими пропонується встановити, що адвокатом може бути фізична особа, яка має вищу юридичну освіту, здобуту в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним (освітньо-науковим, науковим) рівнем не нижче ступеня магістра (спеціаліста) у галузі права, а також вищу юридичну освіту за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобуту в іноземних державах та визнану в Україні в установленому законом порядку /на даний час статтею 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має зокрема, повну вищу юридичну освіту, здобуту в Україні, а також повну вищу юридичну освіту, здобуту в іноземних державах та визнану в Україні в установленому законом порядку/.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація положень законопроекту в частині вимог щодо освітнього рівня осіб, які претендують на посади адвокатів, може обмежити права громадян України займатися адвокатською діяльність, та як наслідок, призвести до скорочення зайнятості населення та зростання рівня безробіття, що зумовить зменшення надходжень до бюджетів, через зменшення ділової активності адвокатів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення у доступі до правничих професій осіб, які мають освітньо-науковий, науковий рівень вищої освіти у галузі права (реєстр. № 7396 від 13.12.2017), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Гаврилюком М.В., Чорновол Т.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, у разі суттєвого зменшення ділової активності адвокатів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо створення сприятливих умов для повернення грошових коштів трудових мігрантів в Україну) (реєстр. № 7458 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

З метою стимулювання ділової активності громадян України, які є трудовими мігрантами, до інвестування зароблених ними фінансових ресурсів в економіку України положеннями даного законопроекту пропонується внести зміни до статті 10 Закону України «Про інвестиційну діяльність», відповідно до яких віднести до джерел фінансування інвестиційної діяльності фінансові кошти трудових мігрантів, які заробили їх в іноземних країнах та інвестували в економіку України у вигляді підприємницького або фінансового капіталу, а також внести зміни до статті 19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», якими звільнити резидентів України – трудових мігрантів від сплати податкових та митних платежів при переведенні готівкових коштів на територію України. При цьому пропонується визначити набрання чинності відповідних законодавчих змін з 1 січня 2018 року.

Насамперед, належить відмітити, що питання справляння податків і митних платежів є предметом регулювання виключно Податкового і Митного кодексів України. Водночас, даний законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами: про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 7459) та про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. № 7460), якими безпосередньо передбачено унормування податкових пільг щодо готівкових коштів трудових мігрантів. Відтак, практичне застосування відповідної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету, та відмічає, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам може здійснюватися тільки шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо створення сприятливих умов для повернення грошових коштів трудових мігрантів в Україну) (реєстр. № 7458 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від сплати податків і зборів після прийняття похідних законопроектів за реєстр. № 7459 і № 7460). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7374 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити, зокрема, правовий статус історичних транспортних засобів, права та обов’язки їх власників і користувачів.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що власник або користувач історичного транспортного засобу звільняється від сплати:

акцизного податку, податку на додану вартість, податку на власність, а особливості оподаткування історичного транспортного засобу встановлюється у Податковому кодексі України;

митних зборів у випадку купівлі історичного транспортного засобу за межами митної території України та його імпорт на територію Україну.

Законопроектом також передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, зокрема, здійснює державну реєстрацію історичного транспортного засобу, веде реєстр історичних транспортних засобів спільно із Уповноваженим органом у сфері регулювання та контролю історичних транспортних засобів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на ринок праці, оскільки передбачається створення нових робочих місць за рахунок створення в органах, які надають статус історичного транспортного засобу, посад, що виконуватимуть роботи з експертної оцінки транспортних засобів (дані посади будуть фінансуватися за рахунок збору за видачу свідоцтва, що виключає додаткові витрати із державного чи місцевих бюджетів).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачене законопроектом покладення нових повноважень на відповідний центральний орган виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання такого органу. При цьому Мінфіном відмічено, що відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту унеможливлює надання оцінки вартісної величини впливу законопроект на бюджет.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Окремо варто звернути увагу, що передбачене законопроектом звільнення від оподаткування деякими податками і зборами не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету, оскільки відповідні питання регулюються виключно Податковим і Митним кодексами України, а відтак зазначені положення законопроекту не будуть реалізовані.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про історичні транспортні засоби (реєстр. № 7374 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини (реєстр. № 7436 від 22.12.2017), поданий народним депутатом України Єднаком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається запровадити штраф /у розмірі 300 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів/ за переміщення або дії, спрямовані на переміщення лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом або шляхом внесення недостовірних даних до електронної декларації про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Насамперед, належить звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про Єдину інформаційну систему у сфері обліку деревини» (реєстр. № 7435 від 22.12.2017), а відтак практичне застосування відповідної законодавчої ініціативи залежатиме від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, а підвищення прозорості на ринку лісо- та пиломатеріалів та зменшення нелегального обігу деревини сприятиме надходженню додаткових коштів до держбюджету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вартісну величину впливу норм законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово–економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини (реєстр. № 7436 від 22.12.2017), поданий народним депутатом України Єднаком О.В., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 7435). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зняття обмежень на ввезення готівкових коштів в Україну) (реєстр. № 7460 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити новими положеннями Митний кодекс України, згідно з якими з 1 січня 2018 року передбачається:

- надати право фізичній особі – громадянину України як резиденту України, так і нерезиденту України, ввозити через митний кордон України готівкові кошти, сума яких не обмежується, якщо вони були одержані нею як дохід трудовими мігрантами – громадянами України;

- встановити, що сума готівки, що ввозиться зазначеними особами, підлягає обов’язковому письмовому декларуванню, якщо її сума перевищує суму, еквівалентну 20 тис. доларів США /відповідно до чинного законодавства фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку у сумі, що не перевищує 10 тис. євро без письмового декларування митному органу/;

- встановити, що вся сума ввезеної готівки не підлягає оподаткуванню митними платежами.

Відповідно до пояснювальної записки, реалізація законопроекту дозволить стимулювати ділову активність громадян України, які є трудовими мігрантами, до інвестування зароблених ними фінансових ресурсів в економіку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків до законопроекту.

Варто також звернути увагу, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 282 Митного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зняття обмежень на ввезення готівкових коштів в Україну) (реєстр. № 7460 від 27.12.2017), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо унормування порядку дій органів доходів і зборів та відповідальності юридичних і фізичних осіб під час вирішення питань, що стосуються класифікації товарів для митних цілей (реєстр. № 7391 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного кодексу України щодо уточнення функцій та порядку дій органів доходів і зборів, щодо відповідальності юридичних і фізичних осіб під час вирішення питань класифікації товарів для митних цілей.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація запропонованого проекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, а навпаки призведе до економії бюджетних коштів за рахунок економії робочого часу фахівців органів доходів і зборів та додатковим надходженням у бюджети за рахунок збільшення кількості митних оформлень зі справлянням відповідних податків.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може мати негативний вплив на показники доходної частини бюджету за рахунок затримок митного оформлення товарів, зокрема, як наслідку покладення на органи ДФС функцій з прийняття рішень щодо класифікації товарів в усіх, а не лише складних випадках. Крім того, на думку Мінфіну, законопроект веде до переобтяження органів Державної фіскальної служби (далі – ДФС) функціями, які на цей час покладено на відповідні підрозділи митниць, де безпосередньо здійснюється митне оформлення товарів, що зменшує час виконання митних формальностей, необхідних для випуску цих товарів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо унормування порядку дій органів доходів і зборів та відповідальності юридичних і фізичних осіб під час вирішення питань, що стосуються класифікації товарів для митних цілей (реєстр. № 7391 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавстом.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб’єктів владних повноважень (реєстр. № 7395 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Сюмар В.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання порядку інформування діяльності суб’єктів владних повноважень (реформування друкованих засобів масової інформації та діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії Україна і телеканалу «Рада») у зв’язку з ухваленням законів України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» та «Про Суспільне телебачення і радіомовлення».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, зокрема:

на висвітлення діяльності Верховної Ради України, керівництва Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп, комітетів, тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій, народних депутатів України телеканалом Верховної Ради України «Рада», друкованим виданням Верховної Ради України «Голос України»;

створення та утримання відокремленого структурного підрозділу Національної суспільної телерадіокомпанії України для висвітлення депутатської діяльності;

інформування щодо діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ».

При цьому, Мінфін на даний час не вбачає можливим визначити вартісну величину впливу такої законодавчої ініціативи на показники бюджету, оскільки відсутні вихідні дані. У зв’язку з цим, Мінфін пропонує доповнити законопроект відповідними положеннями в частині забезпечення висвітлення діяльності суб’єктів владних повноважень за рахунок та в межах коштів, які передбачаються у Державному бюджеті України на відповідний рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас, з приводу порушених питань слід звернути увагу на таке.

Державне підприємство «Парламентський телеканал "РАДА"» є державною телеорганізацією, що реалізує покладені на неї завдання щодо всебічного висвітлення діяльності Верховної Ради України, комітетів, комісій, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп), органів місцевого самоврядування (згідно з статутом, затвердженим розпорядженням в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України, першим заступником Керівника Апарату Верховної Ради України – керуючим справами від 09.11.2016 року № 3392-к). Джерелами формування майна телеканалу «Рада», як суб’єкта господарювання, є, зокрема: кошти державного бюджету, які отримує телеканал «Рада» від головного розпорядника коштів для реалізації основних завдань своєї діяльності; інші доходи, отримані в результаті діяльності телеканалу «Рада» відповідно до вимог законодавства та цього статуту; добровільні або благодійні внески і пожертвування фізичних і юридичних осіб, а також спонсорські внески, здійснені відповідно до законодавства.

Державне підприємство «Редакція газети "Голос України"», засновником якого є Верховна Рада України, є державним друкованим засобом масової інформації, який офіційно оприлюднює та доводить до відома населення закони України та інші нормативно-правові акти, забезпечує інформаційну діяльність Верховної Ради України (згідно з статутом, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 05.04.2011 року № 3173-VI). Джерелами формування майна Редакції є, зокрема: доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

Відповідно Законом України від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено за загальним фондом бюджетні призначення:

Апарату Верховної Ради України за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"» (код 0111090) у сумі 61 550,9 тис. грн (з них згідно з кошторисом Верховної Ради України на 2018 рік, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 07.12.2017 р. № 2247-VІІІ, передбачено для ДП «Парламентський телеканал "РАДА"» – 47 778,4 тис. грн, для ДП «Редакція газети "Голос України"» – 13 772,5 тис. грн.);

Державному комітету телебачення і радіомовлення України за бюджетною програмою «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» (код 1701080) у сумі 776 563,1 тис. грн.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб’єктів владних повноважень (реєстр. № 7395 від 13.12.2017), поданий народним депутатом України Сюмар В.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення висвітлення діяльності суб’єктів владних повноважень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи і вжиття відповідними органами заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності превентивних антикорупційних механізмів (реєстр. № 7431 від 21.12.2017), внесений народним депутатом України Богомолець О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект сприятиме удосконаленню антикорупційного законодавства, створенню умов та обставин для превенції вчинення корупційних злочинів шляхом встановлення дієвих перешкод для зайняття владних посад не тільки для самих корупціонерів, а й для членів їх сімей, запобіганню випадкам уникнення осіб від кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, оскільки відомі випадки, коли особа, що вчинила корупційний злочин, фактично уникала відповідальності, втікаючи після внесення застави або навіть з-під домашнього арешту.

Законопроектом передбачається внесення змін до Кодексу законів про працю України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції».

Зокрема, у законопроекті пропонується встановити заборону на застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави у разі вчинення корупційних злочинів (пункт 2 розділу І законопроекту щодо змін до частини п’ятої статті 176 та частини другої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України).

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів, що триматимуться під вартою, а також може зменшити доходи державного бюджету, оскільки відповідно до частини восьмої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності превентивних антикорупційних механізмів (реєстр. № 7431 від 21.12.2017), внесений народним депутатом України Богомолець О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів, що триматимуться під вартою, та до зменшення доходів державного бюджету щодо звернення застави в дохід держави у зв’язку із зменшенням випадків внесення застави у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей обігу на території України функціональних харчових продуктів) (реєстр. № 7377 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в частині визначення терміну функціональні харчові продукти та запровадження відповідного маркування таких харчових продуктів.

Для дотримання вимог про інформування споживачів щодо функціональних харчових продуктів Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 328 «Виготовлення та збут функціональних харчових продуктів» та встановлено відповідальність за надання недостовірної інформації при маркуванні таких продуктів у вигляді штрафу від 25 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 425 грн до 5100 грн./.

Поряд з цим, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано збільшити розмір адміністративних стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (розширивши склад правопорушення), з 10 - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 25 - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 425 грн до 5100 грн./.

Крім того, змінами до Закону України «Про захист прав споживачів» пропонується встановити відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме: реалізацію продукції (товару), у якої відсутні або сфальсифіковані відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами у розмірі 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, але не менше 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат - у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку з посиленням адміністративної і кримінальної відповідальності за зазначеними порушеннями (злочинами), у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень бюджетів від сплати штрафних санкцій та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень (злочинів), до яких буде застосовано той чи інший вид санкцій (покарань), про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей обігу на території України функціональних харчових продуктів) (реєстр. № 7377 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення повноважень територіальних громад, утворених внаслідок добровільного об’єднання, у сфері цивільного захисту) (реєстр. № 7224-д від 22.12.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту Закону є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті запропоновано визначити повноваження об’єднаних територіальних громад, утворених внаслідок добровільного об’єднання, у сфері цивільного захисту, зокрема:

1) створення ланок територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту в територіальних громадах, утворених внаслідок добровільного об’єднання;

2) утворення органами місцевого самоврядування спеціалізованих служб цивільного захисту та територіальних формувань цивільного захисту у міській, селищній та сільській територіальній громаді, утвореній внаслідок добровільного об’єднання;

3) викладення у новій редакції статті 130 Кодексу цивільного захисту України та розмежування функцій у частині розроблення та затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації, плану локалізації та ліквідації аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, пану цивільного захисту на особливий період, плану основних заходів цивільного захисту на рік, плану проведення цільової мобілізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня.

Слід відмітити, що створення та утримання спеціальних служб цивільного захисту забезпечується за рахунок коштів місцевих бюджетів і лише у разі функціонування таких підрозділів у територіальних громадах, що утворились внаслідок добровільного об’єднання їх забезпечення буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень. У випадку створення нових підрозділів систем цивільного захисту у об’єднаних територіальних громадах виникне потреба у вишуканні додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту (щодо удосконалення повноважень об’єднаних територіальних громад у сфері цивільного захисту) (реєстр. № 7224-д), має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків за умови створення нових структурних підрозділів цивільного захисту). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади національної стратегії збільшення зарплат та пенсій, створення нових робочих місць на 2018-2019 роки (Національна стратегія зростання заробітних плат та пенсій, створення нових робочих місць) (реєстр. № 7352 від 01.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Проект закону передбачається затвердити засади національної стратегії збільшення зарплат та пенсій, створення нових робочих місць на 2018-2019 роки (Національна стратегія зростання заробітних плат та пенсій, створення нових робочих місць) (далі – Національна стратегія).

Реалізація протягом 2018-2019 років засад вказаної Національної стратегії в частині встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні 10 000 гривень, мінімальної пенсії – 5 000 гривень потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Поряд з цим, деякі положення проекту закону можуть призвести до економії коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема: відміна чисельних пільг для народних депутатів та вищих посадових осіб держави, суддів та окремих категорій чиновників; зменшення видатків держави на утримання силового блоку, згортання неефективних регіональних та державних програм, які фінансуються з бюджету. Додаткових коштів державного бюджету також потребуватиме надання державної підтримки наукоємних галузей економіки, аерокосмічного будування, приладобудування, наукових та технічних робіт, біотехнологій, розвиток атомної енергетики як основи економічної незалежності та зростання, підтримка виробництва альтернативних видів енергії, спрямованих на захист оточуючого природного середовища.

При цьому, окремі положення проекту закону сприятимуть зменшенню надходжень державного та місцевих бюджетів, а деякі навпаки до їх збільшення. Так, до зменшення надходжень може призвести: запровадження податкових канікул для галузей, що розвиваються, та для галузей із високим рівнем заробітної плати; зменшення видатків на адміністрування податків та отримання дозвільних документів, а до збільшення: запровадження спеціального податку на розкіш у розмірі 10 відсоткового одноразового платежу; введення податку на надприбутки за прогресивною шкалою зі ставкою до 65 відсотків від доходу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив як на видаткову частину бюджету (зокрема, встановлення лише мінімальної заробітної плати у запропонованому розмірі потребує додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 500 млрд грн порівняно з обсягом, врахованим у бюджеті на 2018 рік), так і на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади національної стратегії збільшення зарплат та пенсій, створення нових робочих місць на 2018-2019 роки (Національна стратегія зростання заробітних плат та пенсій, створення нових робочих місць) (реєстр. № 7352 від 01.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники бюджету визначатиметься результатами реалізації засад запропонованої Національної стратегії, насамперед, змінами до відповідного спеціалізованого законодавства). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до законодавства.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 341 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за захоплення та знищення будівель та споруд, що забезпечують діяльність об’єднань громадян, зокрема, професійних спілок, їх об’єднань та/або організацій профспілок) (реєстр. № 7412 від 18.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити покарання за захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність об’єднань громадян, зокрема, професійних спілок, їх об’єднань та/або організацій профспілок з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій, передбачивши обмеження (позбавлення) волі на строк до 7 років (діюча редакція до 5 років).

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із запропонованими змінами збільшено максимальний строк обмеження (позбавлення) волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі за зазначений злочин.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальна величина впливу буде залежати від конкретного строку покарання та кількості правопорушників.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 341 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за захоплення та знищення будівель та споруд, що забезпечують діяльність об’єднань громадян, зокрема, професійних спілок, їх об’єднань та/або організацій профспілок) (реєстр. № 7412 від 18.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо колабораціонізму та посилення відповідальності за державну зраду (реєстр. № 7426 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та передбачити, зокрема:

- посилення кримінальної відповідальності за державну зраду шляхом позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання на строк десять років;

- встановлення кримінальної відповідальності за усвідомлену та добровільну співпрацю з державою-агресором, у її інтересах, зайняття посад, зокрема і виборних, в окупаційних органах держави-агресора у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Виконання положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що загальний вплив на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників, розмірів конфіскованого майна, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо колабораціонізму та посилення відповідальності за державну зраду (реєстр. № 7426 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про публічні консультації» (реєстр. № 7453 від 27.12.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

У преамбулі законопроекту визначено, що ним встановлюються загальні стандарти проведення державними органами та органами місцевого самоврядування публічних консультацій з метою участі громадськості та інших заінтересованих осіб у процесі формування державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення, врахування інтересів та потреб усіх заінтересованих осіб під час розроблення та прийняття рішень суб’єктів владних повноважень.

При цьому, формами проведення публічних консультацій у статті 8 законопроекту визначено:

- електронні консультації шляхом оприлюднення консультаційного документа, проекту акта на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень для отримання пропозицій і зауважень;

- публічні обговорення шляхом проведення публічних заходів (засідань за круглим столом, слухань, конференцій, фокус-груп, зустрічей, інтернет-, відеоконференцій тощо).

Водночас, згідно із статтею 19 законопроекту у разі, коли у суб’єкта владних повноважень відсутній офіційний веб-сайт, до моменту його створення інформація про проведення публічних консультацій розміщується на іншому офіційному веб-сайті, що використовується суб’єктом владних повноважень для відповідних цілей. Визначаючи, що окремі суб’єкти владних повноважень (насамперед, органи місцевого самоврядування) мають створити відповідний веб-сайт, належить відмітити, що такі дії зумовлять потребу у додаткових бюджетних коштах.

Крім того, створення та ведення суб’єктом владних повноважень Інформаційного реєстру заінтересованих осіб, що вимагається статтею 12 законопроекту, з метою забезпечення відкритості та доступності для таких осіб інформації щодо публічних консультацій, може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Тому до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону «Про публічні консультації» (реєстр. № 7453 від 27.12.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів за необхідності відповідних створення веб ресурсів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо розширення переліку суб’єктів, які мають право утворювати професійні спілки) (реєстр. № 7357 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачено внести зміни до статей 110 та 116 Кодексу цивільного захисту України та надати право особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту утворювати свої професійні спілки.

Зважаючи, що відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері – за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на утримання служб цивільного захисту.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що у зв’язку з необхідністю відрахування коштів профспілковій організації згідно із вищезазначеним законом у визначеному розмірі, додаткові видатки для Державної служби України з надзвичайних ситуацій можуть скласти 17,6 млн грн (виходячи з фонду грошового забезпечення, передбаченого для ДСНС у Державному бюджеті України на 2018 рік (5868,1 млн грн.)).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо розширення переліку суб’єктів, які мають право утворювати професійні спілки) (реєстр. № 7357 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від умов, передбачених колективними договорами та угодами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони мисливської фауни та посилення боротьби з браконьєрством) (реєстр. № 7108 (доопрац.) від 12.12.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими пропонується надати право громадським інспекторам з охорони довкілля, громадським лісовим інспекторам, громадським мисливським інспекторам, громадським інспекторам органів рибоохорони, а також центральному органу виконавчої влади, що регулює державну політику у сфері лісового господарства складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення правил використання об'єктів тваринного світу, або за виготовлення, збут, зберігання чи рекламу заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу.

Водночас, змінами до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» пропонується надати територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та полювання можливість проводити облік чисельності і добування мисливських тварин користувачами мисливських угідь та здійснювати контроль за діяльністю користувачів мисливських угідь.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та може сприяти збільшенню дохідної частини державного бюджету внаслідок збільшення надходжень від штрафів. Також, Міністерство фінансів висловило зауваження по суті законодавчої пропозиції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони мисливської фауни та посилення боротьби з браконьєрством) (реєстр. № 7108 (доопрац.) від 12.12.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та за умови застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 7286 від 14.11.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію» щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Зокрема, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити штрафні санкції:

- за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 10 км/год у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть 3400 грн/;

- за повторне протягом року вчинення правопорушень щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або позбавлена цього права, у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно 40800 грн/.

Разом з тим, передбачається збільшити розміри штрафів:

- за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху з 15-100 до 20-200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 340 до 3400 грн/;

- за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди з 15 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно 3400 грн/ або застосовувати покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 6 місяців;

- за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна з 20 до 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно 1190 грн/;

- за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами з 30 до 600 - 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно від 10200 до 20400 грн/,

Одночасно, законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, якими пропонується посилити відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема:

- збільшити розміри штрафів за нанесення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості з 200 - 500 до 1000 - 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно від 17000 до 51000 грн/;

- збільшити строки позбавлення волі якщо вчиненні діяння призвели до тяжкого ушкодження або смерті особи від 3-10 років до 4-10 років та передбачити відповідальність за діяння, учинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 12 років (залежно від тяжкості злочинів).

Реалізація вищевказаних положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок запровадження/збільшення штрафних санкцій, а також до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні вищезазначених злочинів, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 7286 від 14.11.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо унормування порядку призначення та звільнення Генерального прокурора, а також висловлення йому недовіри (реєстр. № 7449 від 26.12.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів «Про прокуратуру», «Про Регламент Верховної Ради України», якими зокрема пропонується уточнити вимоги до кандидатів на посаду Генерального прокурора та прокурора Генеральної прокуратури України, а також встановити процедуру конкурсного призначення на посаду Генерального прокурора, визначивши склад конкурсної комісії, в тому числі вимоги до її членів, а також повноваження комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Генпрокурора. Крім того, законопроектом пропонується встановити норму, згідно якої роботу конкурсної комісії забезпечуватиме Генеральна прокуратура.

У фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

При цьому, реалізація положень законопроекту в частині забезпечення участі членів конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Генерального прокурора (у разі участі її членів не на громадських засадах), потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, на що також звернуло увагу Міністерство фінансів України.

З огляду на вказані вимоги законодавства Міністерством фінансів запропоновано доопрацювати законопроект та передбачити, що члени комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Генпрокурора беруть участь у її роботі на громадських засадах (безоплатній основі), а також підтвердити можливість реалізації законопроекту у межах бюджетних призначень Генпрокуратури.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо унормування порядку призначення та звільнення Генерального прокурора, а також висловлення йому недовіри (реєстр. № 7449 від 26.12.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету для забезпечення участі членів конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Генерального прокурора (у разі участі її членів не на громадських засадах)). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони рослинного світу» (реєстр. № 7324 від 20.11.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими пропонується посилити відповідальність за порушення у сфері охорони рослинного світу, зокрема, збільшити розміри штрафів:

- за незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур, молодняка та інших об’єктів рослинного світу, для порушників – громадян з 5-10 до 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – з
7-20 до 70-200 відповідно /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 3400 грн/;

- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах та щодо інших об’єктів рослинного світу для порушників – громадян з 5-50 до 50-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – з 15-60 до 100-1000 /відповідно від 850 грн до 17000 грн/;

- за самовільне випалювання рослинності або її залишків для порушників – громадян з 10-40 до 50-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – з 50-100 до 100-1000 /відповідно від 850 грн до 17000 грн/.

Реалізація вищезазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Разом з тим, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про рослинний світ», якими передбачається визначити права та обов’язки фізичних і юридичних осіб в сфері охорони, використання і відтворення об’єктів рослинного світу, зокрема пропонується надати право вимагати відшкодування збитків (включаючи втрачену вигоду), заподіяних порушенням прав користувачів, або вилученням для державних або громадських потреб об'єктів рослинного світу.

З позиції Міністерства фінансів України реалізація вищезазначеного положення законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів з огляду на вимоги статей 156 та 157 Земельного кодексу України, якими визначено підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та порядок відшкодування таких збитків, у разі заподіяння органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування власникам об’єктів рослинного світу збитків порушенням прав користувачів, або вилученням для державних потреб або громадських потреб об’єктів рослинного світу.

Водночас, законодавча пропозиція може мати наслідком збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів у разі коли громадяни та юридичні особи завдали збитків об’єктам рослинного світу, які перебувають у державній або комунальній власності.

Крім того, Закон України «Про рослинний світ» пропонується доповнити новими статтями, згідно з якими передбачається запровадити сертифікацію рослинного світу з метою забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення використання та охорони рослинного світу. Визначено, що організація та проведення сертифікації рослинного світу здійснюється відповідно до порядку, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного і соціального розвитку. Тобто, реалізація вказаної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення сертифікації рослинного світу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету внаслідок підвищення штрафів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на відшкодування збитків заподіяних порушеннями прав користувачів, або вилученням для державних потреб або громадських потреб об’єктів рослинного світу.

Зважаючи на зміст положень законопроекту, згідно з вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали у супровідних документах до законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони рослинного світу» (реєстр. № 7324 від 20.11.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження і витрати державного та місцевих бюджетів у разі виявлення порушень у сфері охорони рослинного світу та здійснення відшкодування збитків власникам об’єктів рослинного світу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та за проїзд на заборонений сигнал світлофора (реєстр. № 7432 від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О. та Березою Б.Ю.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

- проїзд на заборонний сигнал світлофора, у вигляді накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років;

- для осіб, які двічі піддавалася адміністративному стягненню за проїзд на заборонний сигнал світлофора, у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами довічно;

- керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у вигляді довічного позбавлення права керування транспортними засобами (діюча норма 1 рік.);

- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції особами, які не мають права керування транспортними засобами у вигляді накладення штрафу на водіїв, у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб.

Реалізація запропонованих положень може збільшити надходження державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів також звертає увагу на таке, зазначаючи, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, та їх розмірів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та за проїзд на заборонений сигнал світлофора (реєстр. № 7432 від 21.12.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О. та Березою Б.Ю., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 323 Кримінального кодексу України щодо боротьби з допінгом (реєстр. №7479 від 09.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

- спонукання або примушування особи до застосування допінгу, призначення або спроба призначення допінгу, в тому числі за згодою або без згоди особи на застосування допінгу, розповсюдження у вигляді накладення штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- спонукання або примушування особи до застосування допінгу, призначення або спроба призначення допінгу, в тому числі за згодою або без згоди особи на застосування допінгу, розповсюдження, вчинена щодо малолітньої або неповнолітньої дитини, у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк;

- повторно вчинені дії щодо спонукання до застосування допінгу у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- дії щодо спонукання до застосування допінгу, вчинені щодо двох або більше осіб, коли вони заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого, у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (згідно з чинною редакцією – обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк);

- дії щодо спонукання до застосування допінгу, які заподіяли істотну шкоду здоров’ю потерпілого або інші тяжкі наслідки, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років (згідно з чинною редакцією – позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Реалізація таких положень законопроекту має вплив на дохідну та видаткову частину бюджетів через збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 323 Кримінального кодексу України щодо боротьби з допінгом (реєстр. № 7479 від 09.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян та працівників правоохоронних органів (реєстр. № 7451 від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Королем В.М., Паламарчуком М.П., Развадовським В.Й, Мисиком В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та передбачити посилення кримінальної відповідальності за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, якщо ці дії вчинені із застосуванням холодної чи вогнепальної зброї, вибухових речовин чи вибухових пристроїв або з застосуванням інших технічних чи транспортних засобів у вигляді довічного позбавлення волі.

У разі виявлення таких порушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Загальний вплив на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту на впливає на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян та працівників правоохоронних органів (реєстр. № 7451 від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Королем В.М., Паламарчуком М.П., Развадовським В.Й, Мисиком В.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7516 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 червня 2018 року, звільнити від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплати, що здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018:

представникам або посадовим особам асоціацій – членам УЄФА;

членам делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;

фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема співробітникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.

При цьому, у законопроекті передбачено, що дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення фінальних матчів, є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме забезпеченню належної підготовки та проведенню в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року, що, в свою чергу, сприятиме створенню позитивного іміджу держави.

У цьому зв’язку належить зауважити, що зазначені заходи є тимчасовими та у прогнозних показниках доходів бюджетів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2018 рік відповідні надходження, ймовірно, не планувалися. Таким чином, реалізація зазначеної законодавчої ініціативи не має призвести до втрат доходів бюджетів вказаних фондів та відповідно не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 (реєстр. № 7516 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 2.

2. Слухали:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М., Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Петрука В.В., генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Грамоткіна І.І. про фінансове забезпечення реалізації державної політики щодо діяльності в зоні відчуження, системи поводження з радіоактивними матеріалами та відродження чорнобильських територій.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Державного агентства України з управління зоною відчуження від 04.01.2018 № 03-18/7, від 12.01.2018 № 03-102/21, від 15.01.2018 № 01-147/7, від 19.01.2018 №03-222/7 та від 24.01.2018 № 02-282/2.1 і Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.01.2018 № 04-15/08-31 (10060) щодо фінансового забезпечення реалізації державної політики з питань діяльності в зоні відчуження, системи поводження з радіоактивними матеріалами та відродження чорнобильських територій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) для Державного агентства України з управління зоною відчуження /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства екології та природних ресурсів України/ встановлено бюджетні призначення в обсязі 1 960,4 млн грн, у тому числі за загальним фондом в обсязі 1 453,6 млн грн, за спеціальним фондом в обсязі 506,8 млн гривень, зокрема, за такими бюджетними програмами:

- 2408010 «Керівництво та управління діяльністю у зоні відчуження» в обсязі 11,95 млн грн (за загальним фондом);

- 2408070 «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення» в обсязі 3,3 млн грн (за загальним фондом);

- 2408080 «Збереження етнокультурної спадщини регіонів, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи» в обсязі 5,4 млн грн (за загальним фондом);

- 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» в обсязі 450,8 млн грн (в тому числі за загальним фондом – 67,55 млн грн, за спеціальним фондом – 383,3 млн грн);

Використання коштів за цією бюджетною програмою здійснюється у порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 196 (зі змінами), згідно з яким бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: проведення робіт із зменшення обсягів міграції радіонуклідів шляхом зміцнення інженерних бар’єрів; збирання, перевезення, переробку, захоронення і тимчасове контейнерне зберігання радіоактивних відходів промислових, медичних, наукових та інших підприємств і організацій; експлуатацію та обслуговування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення; здійснення радіаційного та дозиметричного контролю; проведення екологічного моніторингу навколишнього природного середовища пунктів захоронення (зберігання) радіоактивних відходів; експлуатацію об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; будівництво комплексу "Вектор"; експлуатацію побудованих об’єктів, зокрема приймання, зберігання і захоронення радіоактивних відходів.

За рахунок запланованих на 2018 рік за цією бюджетною програмою коштів державного бюджету (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2018 рік) передбачається провести дезактивацію 9,9 т спецодягу та засобів індивідуального захисту; зібрати та прийняти на тимчасове контейнерне зберігання 52,3 т радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; забезпечити безаварійну роботу пунктів захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, утримання та експлуатацію збудованих об'єктів комплексу "Вектор", а також завершити будівництво двох сховищ захоронення радіоактивних відходів та об’єктів інфраструктури, які мають високу ступінь будівельної готовності, введення їх в експлуатацію, будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;

- 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» в обсязі 447,1 млн грн (у тому числі за загальним фондом – 431,9 млн грн, за спеціальним фондом – 15,2 млн грн);

Використання коштів за цією бюджетною програмою здійснюється у порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 202 (зі змінами), згідно з яким бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: проведення робіт із зменшення обсягів винесення радіонуклідів з території зон відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення шляхом зміцнення бар’єрів безпеки, зокрема здійснення лісозахисних заходів, підтримки діючих і створення нових водоохоронних споруд; збирання, перевезення, зберігання, захоронення радіоактивних відходів; проведення радіаційного та дозиметричного контролю, екологічного моніторингу природного середовища забруднених територій; охорону території зон відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення; експлуатацію об’єктів інфраструктури; здійснення заходів із забезпечення функціонування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

За рахунок запланованих на 2018 рік за цією бюджетною програмою коштів державного бюджету (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2018 рік) передбачається здійснення збирання, переробки та переведення в екологічно безпечний стан 4,8 тис. куб. м радіоактивних відходів; наземного патрулювання 240,6 тис. га лісів і перелогових земель з метою їх охорони від пожеж, лісових порушень та браконьєрства; закриття сховищ №№ 21А, 30 ПЗРВ "Буряківка", а також забезпечення функціонування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника;

- 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» в обсязі 1 041,8 млн грн (в тому числі за загальним фондом – 933,5 млн грн, за спеціальним фондом – 108,3 млн грн);

Використання коштів за цією бюджетною програмою здійснюється у порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. № 234 (зі змінами), згідно з яким бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: підтримку у безпечному стані енергоблоків і сховища відпрацьованого ядерного палива; виведення з експлуатації та частковий демонтаж окремих систем і елементів енергоблоків; здійснення організаційно-технічних заходів з управління, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту систем, що забезпечують життєдіяльність Чорнобильської АЕС, та забезпечення контролю за станом ядерної та радіаційної безпеки; створення на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС інфраструктури, призначеної для поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами Чорнобильської АЕС).

За рахунок запланованих на 2018 рік за цією бюджетною програмою коштів державного бюджету (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2018 рік) передбачається забезпечити: передачу на захоронення 7 тис. куб. м твердих радіоактивних відходів; виведення з експлуатації 5 одиниць систем та елементів енергоблоків Чорнобильської АЕС, ввести в експлуатацію 1 об’єкт по поводженню з радіоактивними відходами, продовжувати виконання робіт з підготовки до зняття з експлуатації атомних енергоблоків Чорнобильської АЕС (рівень виконання робіт становитиме 98,5%), а також продовження будівництва на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС інфраструктури для поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами (рівень виконання робіт становитиме 60,1%).

Відповідно до змін, внесених до Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс), Законом України від 11.07.2017 року № 2125–VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення поводження з радіоактивними відходами», починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету створюється Державний фонд поводження з радіоактивними відходами» (далі – Фонд) за рахунок надходжень від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, та інших надходжень, передбачених законодавством. При цьому, передбачено спрямування коштів Фонду на фінансове забезпечення бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи з проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, включаючи сховища для довготривалого зберігання/захоронення радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, та здійснюються інші заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави.

Проте, згідно з положеннями статей 10 та 11, пункту 8 Прикінцевих положень Закону до складу доходів спеціального фонду державного бюджету у 2018 році віднесено лише 50 відсотків надходжень екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк.

Таким чином, у 2018 році обсяг коштів спеціального фонду державного бюджету Державного фонду поводження з радіоактивними відходами визначено у сумі 506,8 млн гривень та розподілено за такими бюджетними програмами: 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об'єктів» – 383,3 млн грн, 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» – 15,2 млн грн та 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – 108,3 млн гривень. Загалом за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету на реалізацію заходів за вищевказаними бюджетними програмами передбачено спрямувати 1 939,7 млн гривень.

Водночас, варто зауважити, що у 2018 році проведення відповідних видатків у сфері поводження з радіоактивними відходами за рахунок екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, буде залежати від стану надходжень до спеціального фонду державного бюджету від цього податку, зважаючи на визначені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (а саме взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету). Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 13 та частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Довідково слід зазначити, що за даними звітності Казначейства у 2017 році до державного бюджету від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк /у 2017 році цей податок у повному обсязі зараховувався до загального фонду державного бюджету/, надійшло 976,4 млн гривень. Бюджетні програми (в рамках яких за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету здійснюються заходи у сфері поводження з відходами) за даними звітності Казначейства виконувались у таких обсягах: 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» (у 2017 році фактично використано 75,8 млн грн або 46,8% уточненого річного плану), 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (відповідно 359,2 млн грн або 97,6% уточненого річного плану) та 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (відповідно 991,6 млн грн або 99,5% уточненого річного плану). Тобто, загалом у 2017 році видатки на такі заходи за рахунок коштів державного бюджету проведено у обсязі 1 426,6 млн грн, або 93,5% від запланованих на 2017 рік (1 526,4 млн гривень).

Необхідно також зазначити, що статтею 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» (зі змінами, внесеними Законом України від 11.07.2017 року № 2124-VIII) аналогічно до положень Кодексу визначаються порядок фінансового забезпечення робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом створення у складі спеціального фонду державного бюджету Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, джерела наповнення та цілі спрямування його коштів. Поряд з цим, вказаним вище Законом встановлено, що спрямування коштів Фонду на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, здійснюється за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і погодженням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

До Комітету з питань бюджету звернулося Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ) (листи від 12.01.2018 № 03-102/21, від 19.01.2018 № 03-222/7) з приводу фінансового забезпечення робіт і заходів, які здійснюються в зоні відчуження та є важливими для України, а саме необхідності:

- побудувати сховище, яке забезпечить зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, а також реконструкції та будівництва низки об’єктів (насамперед, реконструкції мостів через річку Уж, залізничної дільниці від станції Вільча до станції Янів у зоні відчуження, інженерні мережі для приєднання сховища до об’єктів комплексу «Вектор» та інші) /відповідні заходи планується здійснювати за рахунок коштів Фонду з 2018 року по 2020 рік на загальну суму 1 800 млн грн/;

- підвищення безпеки поводження з радіоактивними відходами (ремонт, реконструкція, будівництво об’єктів по поводженню з радіоактивними відходами, а також вилучення та переміщення радіоактивних відходів зі спеціалізованих міжобласних спецкомбінатів, які знаходяться в межах міст Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова до зони відчуження) /за наполяганням донорів Україна має прийняти участь у співфінансуванні такої діяльності, наразі відповідні заходи здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги/;

- утримання об’єктів з поводження з радіоактивними відходами, які будуються на майданчику Чорнобильської АЕС за кошти міжнародної технічної допомоги та які планується ввести в експлуатацію у 2018 році (а саме: новий безпечний конфайнмент об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС (НБК); сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2); завод з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ); промисловий комплекс поводження з твердими радіоактивними відходами Чорнобильської АЕС (ПКПТРВ)), а також демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття», термін експлуатації яких закінчується через 4 роки, та будівництво тимчасового сховища високоактивних відходів /за попередніми розрахунками у 2018 році загальна сума, необхідна для фінансового забезпечення таких об’єктів, складає 366 млн грн/;

- законодавчого врегулювання питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій працівників підприємств сфери управління ДАЗВ, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у частині пільгових пенсій особам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та № 2), та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /у 2018 році на виплату пільгових пенсій необхідно 250 млн грн, проте підприємствам катастрофічно не вистачає таких коштів, у результаті чого Пенсійний фонд України регулярно звертається до суду з позовами про стягнення цих витрат/;

- забезпечення виплати доплат за роботу в зоні відчуження працівникам державних підприємств сфери управління ДАЗВ відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /у 2018 році для здійснення виплат в повному обсязі за бюджетною програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додатково необхідно 268,8 млн грн/;

- забезпечення безперебійного функціонування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який є бюджетною природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення, та створення належної матеріально-технічної бази для виконання його основних завдань і функцій /за попередніми розрахунками мінімальна потреба у 2018 році щодо капітальних видатків складає 19 млн грн/;

- проведення щорічного дозиметричного моніторингу населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення (який включає відбір, перевірку ґрунтів на вміст цезію і стронцію, гамма- та бета-спектраметричний аналіз продуктів харчування, оцінка індивідуальних доз опромінення, методичний супровід дозиметричної паспортизації населених пунктів України) /загальна потреба для проведення таких заходів у 2018 році складає 42,2 млн грн/;

- здійснення протипожежних заходів у лісах, охорони лісів від пожеж та їх ліквідації, недопущення виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру /за попередніми розрахунками у 2018 році додатково необхідно 155 млн грн/.

Крім того, у зверненні ДАЗВ (лист від 15.01.2018 № 01-147/7) зазначено, що Законом України від 14.07.2016 року № 1472-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» на ДАЗВ покладено додаткові завдання, у зв’язку із чим, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 673 «Про внесення змін у додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 р. № 85» з 1 січня 2018 року збільшено граничну чисельність працівників ДАЗВ з 41 до 56 осіб. Для виконання додаткових завдань виникає необхідність збільшити видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2408010 «Керівництво та управління діяльністю у зоні відчуження» на 9 489,2 млн грн (видатки споживання, з них, на оплату праці на 7 586,9 тис. грн.).

Разом з тим, у додатковому зверненні ДАЗВ, підготовленому відповідно до листів Іванківської районної державної адміністрації Київської області і Славутицької міської ради Київської області (лист від 24.01.2018 № 02-282/2.1), окреслено ряд питань фінансового забезпечення відповідних місцевих бюджетів, а саме:

- законодавчого врегулювання питання зарахування до бюджетів об’єднаних територіальних громад визначених статтями 64, 69 і 69 -1 Кодексу податків і зборів, що сплачують підприємства, які здійснюють свою діяльність у зоні відчуження та у зоні безумовного (обов’язкового) відселення (якщо на таких територіях не сформовано органи місцевого самоврядування), для забезпечення фінансової спроможності майбутньої Іванківської об’єднаної територіальної громади, що створюватиметься згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» /за чинною редакцією частини третьої статті 67 Кодексу такі податки зараховуються до районного бюджету в частинах, визначених Кодексом та іншими нормативно-правовими актами для районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування/;

- забезпечення утримання соціальної інфраструктури м. Славутич та медичного обслуговування жителів міста шляхом:

збільшення обсягу додаткової дотації з державного бюджету для забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича /за інформацією Славутицької міської ради у 2018 році дефіцит коштів становить 31 519,7 тис. грн/;

збільшення обсягу медичної субвенції для місцевого бюджету м. Славутич для забезпечення спеціалізованим медичним обслуговуванням працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутич у Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5» /за інформацією Славутицької міської ради у 2018 році додатково необхідно 47 200 тис. грн./.

Поряд з цим, ДАЗВ у своїх листах до Комітету з питань бюджету відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» звертається з проханням у разі надходження відповідного подання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи погодити розподіл коштів Фонду на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави. Відповідне подання Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи надійшло до Комітету з питань бюджету (лист від 16.01.2018 № 04-15/08-31 (10060)), в якому Комітет звертається з проханням погодити спрямування коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на виконання робіт та заходів за бюджетними програмами 2408090, 2408110, 2408120 в обсягах бюджетних призначень, визначених за спеціальним фондом державного бюджету на 2018 рік.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Маркевич Я.В., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Микитась М.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., заступник Міністра екології та природних ресурсів України Вакараш В.М., державний секретар Міністерства соціальної політики України Іванкевич В.В., Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Петрук В.В., генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Грамоткін І.І.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., зокрема, зазначив про те, що розпорядник коштів Державне агентство України з управління зоною відчуження має діяти відповідно до Закону про державний бюджет на 2018 рік і в межах тих бюджетних призначень, які виділені (1 млрд 960 млн гривень), а перегляд державного бюджету і збільшення асигнувань на даному етапі відтак є передчасним.

Голова підкомітету з питань використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами Маркевич Я.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

1) Рекомендувати Уряду:

- розглянути можливість при внесенні змін до державного бюджету на 2018 рік передбачити додаткові кошти за бюджетними програмами Державного агентства з управління зоною відчуження та Міністерства соціальної політики для врегулювання порушених Агентством питань;

- забезпечити підготовку пропозицій щодо врегулювання питання відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівників підприємствами сфери управління Агентства;

- розглянути можливість врегулювання порушених ДАЗВ питань щодо фінансового забезпечення окремих напрямів соціально-економічного розвитку міста Славутича та Іванківського району згідно з пропозиціями, наданими у зверненнях Славутицької міської ради і Іванківської райдержадміністрації.

2) Керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету з питань екологічної політики, та зважаючи на вимоги бюджетного законодавства, Комітет з питань бюджету погоджується, що запропонований Комітетом з питань екологічної політики розподіл коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами за бюджетними програмами відповідає визначеним у додатку № 3 до закону про державний бюджет на 2018 рік бюджетним призначенням за спеціальним фондом державного бюджету за вказаними бюджетними програмами.

За підсумками обговорення перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Маркевичем Я.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду:

1) Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

- розглянути можливість при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачити додаткові кошти за бюджетними програмами Державного агентства України з управління зоною відчуження і Міністерства соціальної політики України для врегулювання порушених Агентством питань (листи від 12.01.2018 № 03-102/21, від 15.01.2018 № 01-147/7, від 19.01.2018 № 03-222/7) з метою забезпечення належної реалізації державної політики щодо діяльності в зоні відчуження, системи поводження з радіоактивними матеріалами та відродження чорнобильських територій, а також соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- невідкладно забезпечити підготовку пропозицій щодо врегулювання питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівників підприємствами сфери управління Агентства;

- розглянути можливість врегулювання порушених ДАЗВ (лист від 24.01.2018 № 02-282/2.1 до звернень Славутицької міської ради Київської області (лист від 23.01.2018 № 01-08/153) і Іванківської районної державної адміністрації Київської області (лист від 22.01.2018 № 07-28-378)) питань щодо фінансового забезпечення окремих напрямів соціально-економічного розвитку міста Славутича та Іванківського району згідно з наданими пропозиціями.

2) Керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 16.01.2018
№ 04-15/08-31 (10060)), розглянувши питання спрямування у 2018 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, та зважаючи на вимоги статей 24-3, 29, 30, 40 Бюджетного кодексу України, статей 10 та 11, пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Комітет з питань бюджету погоджується, що запропонований у вказаному листі розподіл коштів Фонду за бюджетними програмами відповідає визначеним у додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» бюджетним призначенням за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами: 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів», 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» та 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС».

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 2.

Перший заступник Голови Комітету В.В. Амельченко

Секретар Комітету                                                           В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України