Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 Протокол засідання №131 від 28 лютого 2018 року

 

15⁰⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Павелко А.В., Білоцерковець Д.О., Дубіль В.О., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Микитась М.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України Данилюк О.О. – Міністр; Марченко С.М. – заступник Міністра; Улютін Д.В. – керівник патронатної служби; Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів; Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери; Ярова П.О. – директор Департаменту боргової політики; Ківерник К.В. – головний спеціаліст прес-служби; _______________________ *За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. від Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань; від Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

від Черкаської обласної державної адміністрації

Демиденко В.І – начальник Служби автомобільних доріг у Черкаській області;

Чубань С.В. – директор Депаратаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

від Рахункової палати

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- в Івано-Франківській області (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 19.02.2018 р. № 184/0/2-18/01-025);

- у Черкаській області (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 22.02.2018 р. № 270/01/01-55). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Рудика С.Я./

3. Про погодження перерозподілу деяких видатків Міністерства освіти і науки на 2018 рік та розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 88).

4. Щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2017 році.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

 

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про вибори народних депутатів України (з відкритими для широкого обговорення партійними списками)" (реєстр. № 7366-1 від 20.12.2017, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії" (реєстр. № 7471 від 29.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" (реєстр. № 7473 від 29.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" (реєстр. № 7487 від 15.01.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення алгоритму перерахування коштів на поточні рахунки постачальникам електричної енергії за регульованим тарифом" (реєстр. № 7390 (доопрац.) від 28.12.2017, народні депутати України Яценко А.В., Петренко О.М.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з окремих питань діяльності Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції" (реєстр. № 7470 від 29.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо призупинення погашення іпотечних кредитів, якщо об'єкт іпотеки знаходиться на тимчасово окупованій території України або на території населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" (реєстр. № 7462 від 28.12.2017, народний депутат України Веселова Н.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо моніторингу земельних відносин" (реєстр. № 7504 від 18.01.2018, народні депутати України Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних" (реєстр. № 7486 від 15.01.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" щодо розвитку високоефективної когенерації" (реєстр. № 7465 від 28.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо моніторингу земельних відносин" (реєстр. № 7503 від 18.01.2018, народні депутати України Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення реєстрації актів цивільного стану для громадян України, що вимушено залишились на тимчасово окупованій території України або території України, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" (реєстр. № 7463 від 28.12.2017, народний депутат України Веселова Н.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні" (реєстр. № 7472 від 29.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо моніторингу земельних відносин" (реєстр. № 7502 від 18.01.2018, народні депутати України Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 283 Сімейного кодексу України" (реєстр. № 7424 від 20.12.2017, народні депутати України Немировський А.В., Мельниченко В.В., Мацола Р.М., Чекіта Г.Л., Буглак Ю.О., Ричкова Т.Б., Шинькович А.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння державних зборів із суб'єктів авіаційної діяльності" (реєстр. № 7515 від 19.01.2018, народні депутати України Корчик В.А., Бендюженко Ф.В., Данілін В.Ю., Васюник І.В., Кадикало М.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо забезпечення діяльності професійних спілок)" (реєстр. № 7512 від 19.01.2018, народний депутат України Івченко В.Є.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо присвоєння офіційної електронної адреси під час державної реєстрації" (реєстр. № 7443 від 26.12.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо зміни територіальної підсудності в окремих кримінальних провадженнях в умовах агресії Російської Федерації)" (реєстр. № 7507 від 18.01.2018, народний депутат України Лапін І.О. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту з розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" щодо уточнення деяких положень" (реєстр. № 8046 від 15.02.2018, Кабінет Міністрів України).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (щодо використання коштів дорожнього фонду)" (реєстр. № 7475 від 02.01.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.).

Пропонується додатково:

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту забезпечити його взаємоузгоджений розгляд із системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 7476 для забезпечення узгодження з нормами Бюджетного кодексу України.

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо погодження використання коштів територіальних дорожніх фондів органами місцевого самоврядування" (реєстр. № 7475-1 від 17.01.2018, народні депутати України Шевченко О.Л., Констанкевич І.М., Дубінін О.І., Дідич В.В., Купрій В.М., Савчук Ю.П. та інші).

Пропонується додатково:

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту забезпечити його взаємоузгоджений розгляд із системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 7476-1 для забезпечення узгодження з нормами Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (за мажоритарною системою) (реєстр. № 7366 (доопрац.) від 18.12.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Рудиком Я.С. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту суб’єктами права законодавчої ініціативи метою його розробки визначено зміну системи виборів народних депутатів України для забезпечення належного представництва інтересів громадян у законодавчому органі.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом пропонується встановити основні засади та порядок підготовки і проведення виборів народних депутатів України, визначивши, що вибори народних депутатів здійснюються за мажоритарною системою відносної більшості в 450 одномандатних виборчих округах.

При цьому, як і в чинній редакції Закону, у статті 42 законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас, з метою забезпечення підготовки і проведення виборів народних депутатів пропонується система виборчих комісій, однією з ланок якої є окружні виборчі комісії, що здійснюють свої повноваження у межах одномандатного округу. Зважаючи на положення законопроекту, на території держави має бути утворено 450 окружних комісій (що на 225 комісій більше, ніж за чинного Закону), до складу кожної з них входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії у кількості не менше дванадцяти і не більше вісімнадцяти осіб, оплата праці яких проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, насамперед, у зв’язку із необхідністю забезпечення діяльності збільшеної вдвічі кількості окружних виборчих комісій.

Поряд з тим, запровадження мажоритарної виборчої системи може призвести до збільшення випадків проведення повторних та проміжних виборів, що в свою чергу зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету на їх підготовку та проведення.

Згідно з чинною редакцією статті 58 Закону партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, вносить грошову заставу у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати, а партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, та кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисунення, вносить грошову заставу у розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати. У законопроекті збережено лише положення про внесення грошової застави у розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати, що призведе до зменшення обсягів перерахування таких коштів до державного бюджету.

Оскільки відповідно до статті 48 законопроекту органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень (надавати необхідні приміщення, сприяти в облаштуванні цих приміщень; забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації; надавати транспортні засоби і засоби зв’язку (з оплатою послуг щодо їх встановлення та підключення), обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення діяльності виборчих комісій), а відшкодування вартості послуг, наданих окружним і дільничним виборчим комісіям, відповідно до визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2001 р. № 1713 (із змінами) порядку здійснюється з державного бюджету не за всіма їх видами, то забезпечення окремих заходів може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету і заощадить державні кошти внаслідок спрощення виборчої системи та відсутності необхідності фінансування політичних партій.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається про його вплив на видатки державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування і пропозицій для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (за мажоритарною системою) (реєстр. № 7366 (доопрац.) від 18.12.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Рудиком Я.С. та іншими народними депутатами України, має вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення витрат та зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

 

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-2 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Гопко Г.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту суб’єктами права законодавчої ініціативи одним з основних його завдань визначено створення такої виборчої моделі, яка могла б забезпечити підготовку і проведення виборів народних депутатів відповідно до виборчих стандартів європейських країн.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом пропонується встановити, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у народні депутати від політичних партій.

Як і в чинній редакції Закону, у статті 45 законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

При цьому, відповідно до статті 18 законопроекту передбачено, що загальнодержавний виборчий округ поділяється на 28 виборчих регіонів, в межах яких утворюються територіальні виборчі округи з приблизно рівною кількістю постійних виборчих дільниць. Однак кількість територіальних виборчих округів у законопроекті не визначено, хоча від такої кількості залежить кількість утворених окружних виборчих комісій та обсяги витрат державного і місцевих бюджетів на забезпечення діяльності цих комісій.

Слід відмітити, що зберігаючи положення чинного Закону про чисельність виборців на виборчих дільницях, що визначає кількість таких дільниць, у статті 41 законопроекту запропоновано збільшити кількість членів дільничних комісій, що працюють у межах таких дільниць (малих та середніх на 2 особи, великих на 4 особи), на оплату праці членів яких належить передбачати додаткові кошти у державному бюджеті.

У законопроекті на відміну від чинного Закону пропонується також значно збільшити обсяги виготовлення за рахунок коштів державного бюджету інформаційних буклетів (із розрахунку не менш як по п’ятнадцять примірників кожного буклету на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по дванадцять примірників – на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по десять примірників на кожну малу виборчу дільницю, а також по п’ять примірників на кожну окружну виборчу комісію) та інформаційних плакатів (не менш як по двадцять п’ять примірників кожного інформаційного плаката на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по двадцять примірників на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по п’ятнадцять примірників на кожну малу виборчу дільницю), що на даний час виготовляються із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.

Поряд з тим, законопроектом пропонується встановити розмір грошової застави, що вноситься партією, яка висунула кандидатів у народні депутати, у обсязі двох мільйонів гривень, що менше, ніж за чинною редакцією Закону, згідно з яким така застава визначена у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати, що з урахуванням встановленого на даний час розміру мінімальної заробітної плати складає майже чотири мільйони гривень), а також знизити прохідний бар’єр з 5 до 4 відсотків для участі партій у розподілі мандатів, що загалом може зумовити зменшення обсягів перерахування таких коштів до державного бюджету.

Водночас, з прийняттям законопроекту вибори можуть бути черговими та позачерговими, тобто не буде потреби у повторних та проміжних виборах, які відбуваються в одномандатних округах, що може зумовити зменшення видатків державного бюджету на підготовку та проведення виборів народних депутатів.

У законопроекті пропонуються внести зміни до Закону України «Про Центральну виборчу комісію», визначивши, що для забезпечення виконання Комісією повноважень щодо здійснення заходів підвищення правової культури учасників виборчого процесу та процесу референдумів, навчання членів виборчих комісій, комісій з референдуму утворюється Центр підготовки учасників виборчого процесу. Зокрема, встановлюється, що:

– Центр підготовки учасників виборчого процесу очолює директор. Чисельність працівників Центру підготовки учасників виборчого процесу складає не менше 7 осіб.

– для забезпечення діяльності Центру підготовки учасників виборчого процесу надаються приміщення, обладнання, транспортні засоби та засоби зв’язку, інші матеріальні цінності;

– витрати, пов’язані з діяльністю Центру підготовки учасників виборчого процесу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету та коштів міжнародної технічної допомоги.

Реалізація таких змін призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на функціонування Центру підготовки учасників виборчого процесу.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до втрат доходів державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу на показники державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. №7366-2 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Гопко Г.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів і втрат надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-3 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новаком Н.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту основним його завданням визначено створення цілісної правової основи для підготовки і проведення виборів народних депутатів із застосуванням моделі виборчої системи, яка дозволяє впливати виборцям на персональний склад Верховної Ради України при збереженні конституційної ролі політичних партій як загальноукраїнських носіїв політичних програм розвитку держави і суспільства.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою, відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом пропонується проводити вибори народних депутатів на засадах пропорційної системи за загальнодержавними та регіональними виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

Як і в чинній редакції Закону, у статті 78 законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

При цьому, відповідно до статті 23 законопроекту передбачено, що загальнодержавний виборчий округ поділяється на 28 виборчих регіонів та містить територіальні виборчі округи (територія територіального виборчого округу входить до території одного виборчого регіону), кількість яких не визначено. Однак від кількості територіальних виборчих округів залежить кількість утворених окружних виборчих комісій та обсяги витрат державного і місцевих бюджетів на забезпечення діяльності цих  комісій.

Водночас, зберігаючи положення чинного Закону про чисельність виборців на виборчих дільницях, що визначає кількість таких дільниць, у статті 41 законопроекту запропоновано збільшити кількість членів дільничних комісій, що працюють у межах таких дільниць (малих та середніх на 2 особи, великих на 4 особи), на оплату праці членів яких належить передбачати додаткові кошти у державному бюджеті.

Порівняно з положеннями чинного Закону, які передбачають, що оплата плата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, а члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування, законопроектом встановлюється вимога, що така оплата має бути не нижчою від подвійного, встановленого на момент її нарахування. Слід звернути увагу, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється щорічно у Законі про державний бюджет (на 2018 рік мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 гривні), а відтак на час проведення виборів народних депутатів забезпечення зазначеного положення законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

У законопроекті на відміну від чинного Закону пропонується також значно збільшити обсяги виготовлення за рахунок коштів державного бюджету інформаційних буклетів (із розрахунку не менш як по п’ятнадцять примірників кожного буклету на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по дванадцять примірників – на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по десять примірників на кожну малу виборчу дільницю, а також по п’ять примірників на кожну окружну виборчу комісію) та інформаційних плакатів (не менш як по двадцять п’ять примірників кожного інформаційного плаката на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по двадцять примірників на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по п’ятнадцять примірників на кожну малу виборчу дільницю), що на даний час виготовляються із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.

Поряд з тим, законопроектом пропонується встановити розмір грошової застави, що вноситься партією, яка висунула кандидатів у народні депутати, у обсязі двох мільйонів гривень, що менше, ніж за чинною редакцією Закону, згідно з яким така застава визначена у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати, що з урахуванням встановленого на даний час розміру мінімальної заробітної плати складає майже чотири мільйони гривень), а також знизити прохідний бар’єр з 5 до 3 відсотків для участі партій у розподілі мандатів, що загалом може зумовити зменшення обсягів перерахування таких коштів до державного бюджету.

Водночас, з прийняттям законопроекту вибори можуть бути черговими та позачерговими, тобто не буде потреби у повторних та проміжних виборах, які за певних умов відбуваються в одномандатних округах, що може зумовити зменшення видатків державного бюджету на підготовку та проведення виборів народних депутатів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до втрат доходів державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу на показники державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. №7366-3 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новаком Н.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і втрат надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (на засадах пропорційної системи з відкритими виборчими списками) (реєстр. № 7366-4 від 22.12.2017), поданий народними депутатами України Пастухом Т.Т., Остріковою Т.Г., Сироїд О.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Основним завданням законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього визнається створення цілісної правової основи для підготовки і проведення виборів народних депутатів із застосуванням моделі виборчої системи, яка дозволяє впливати виборцям на персональний склад Верховної Ради при збереженні конституційної ролі політичних партій.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом передбачається, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

Як і в чинній редакції Закону, у розділі VI законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

При цьому, відповідно до статті 23 законопроекту передбачено, що загальнодержавний виборчий округ поділяється на 27 виборчих регіонів, в межах яких утворюються територіальні виборчі округи з приблизно рівною кількістю постійних виборчих дільниць. Однак кількість територіальних виборчих округів у законопроекті не визначено, хоча від такої кількості залежить кількість утворених окружних виборчих комісій та обсяги витрат державного і місцевих бюджетів на забезпечення діяльності цих комісій.

У законопроекті на відміну від чинного Закону пропонується збільшити термін роботи термін роботи дільничних комісій на 5 днів, що потребуватиме додаткового бюджетного забезпечення.

Порівняно з положеннями чинного Закону, які передбачають, що оплата плата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, а члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування, законопроектом встановлюється вимога, що така оплата має бути не нижчою від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу. Слід звернути увагу, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється щорічно у Законі про державний бюджет (на 2018 рік мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 гривні), а відтак на час проведення виборів народних депутатів забезпечення зазначеного положення законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

У законопроекті на відміну від чинного Закону пропонується також значно збільшити обсяги виготовлення за рахунок коштів державного бюджету інформаційних плакатів (із розрахунку із розрахунку не менш як по двадцять п’ять примірників кожного інформаційного плаката на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по двадцять примірників на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по п’ятнадцять примірників на кожну малу виборчу дільницю та інформаційних буклетів (із розрахунку із розрахунку не менш як по п’ятнадцять примірників кожного буклету на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по дванадцять примірників – на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по десять примірників на кожну малу виборчу дільницю, а також по п’ять примірників на кожну окружну виборчу комісію. Виготовлені інформаційні буклети партій в установленому Центральною виборчою комісією порядку передаються зазначеним виборчим комісіям невідкладно після їх утворення. Представнику партії у Центральній виборчій комісії видається п’ять примірників буклету), що на даний час виготовляються із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.

Водночас, з прийняттям законопроекту вибори можуть бути черговими та позачерговими, тобто не буде потреби у повторних та проміжних виборах, які відбуваються в одномандатних округах, що може зумовити зменшення видатків державного бюджету на підготовку та проведення виборів народних депутатів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (на засадах пропорційної системи з відкритими виборчими списками) (реєстр. № 7366-4 22.12.2017), поданий народними депутатами України Пастухом Т.Т., Остріковою Т.Г., Сироїд О.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-5 від 22.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту основною його метою є сприяння участі громадян в управлінні державними справами та реалізації права громадян бути обраними до законодавчого органу.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом передбачається, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій, зберігаючи 225 територіальних виборчих округів.

Як і в чинній редакції Закону, у розділі VI законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

Слід відмітити, що зберігаючи положення чинного Закону про чисельність виборців на виборчих дільницях, що визначає кількість таких дільниць, у статті 28 законопроекту запропоновано збільшити кількість членів дільничних комісій, що працюють у межах таких дільниць (малих та середніх на 4 особи, великих на 6 осіб), на оплату праці членів яких належить передбачати додаткові кошти у державному бюджеті.

Порівняно з положеннями чинного Закону, збільшується кількість виготовлення виборчих бюлетенів, а саме: виборчі бюлетені для кожної виборчої дільниці виготовляються у кількості, що на два відсотки перевищує кількість виборців, які включені до списку виборців на виборчій дільниці (відповідно до чинного Закону таке перевищення становить 0.5 відсотка). Забезпечення зазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується відмінити грошову заставу, що вноситься партією, яка висунула кандидатів у народні депутати, та за певних умов перераховується до державного бюджету (згідно з чинною редакцією Закону така застава визначена у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати, що з урахуванням встановленого на даний час розміру мінімальної заробітної плати складає майже чотири мільйони гривень), що призведе до втрат дохідної частини державного бюджету.

Водночас, слід зауважити, що з прийняттям законопроекту вибори можуть бути черговими та позачерговими, тобто не буде потреби у повторних та проміжних, які за певних умов відбуваються в одномандатних округах, що може зумовити зменшення видатків державного бюджету на підготовку та проведення виборів народних депутатів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається, що реалізація його положень може призвести до втрат доходів державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Однак, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-5 від 22.12.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів народних депутатів України (реєстр. № 7366-6 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Скрипником О.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту основним його завданням є стимулювання розвитку внутрішньопартійної демократії шляхом закріплення базових вимог до проведення партійних з’їздів та конференцій у Законі України «Про політичні партії в Україні», що сприятиме демократизації основних сфер внутрішньопартійного життя, у тому числі тих його аспектів, які пов’язані з боротьбою за владу шляхом участі у виборах. Також законопроект має на меті привести у відповідність до демократичних стандартів підстави припинення діяльності політичних партій.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон), згідно з якою вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, тобто 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичних партій, а 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, законопроектом передбачається, що вибори народних депутатів здійснюються за пропорційною системою з обранням народних депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, зберігаючи 225 територіальних виборчих округів.

Як і в чинній редакції Закону, у статті 46 законопроекту встановлено, що витрати на підготовку та проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

При цьому, відповідно до статей 27 та 28 законопроекту передбачається збільшити терміни роботи окружних та дільничних виборчих комісій на 6 та 27 днів відповідно.

Водночас, згідно зі статею 36 законопроекту, запропоновано встановити, що за рішенням виборчої комісії вищого рівня голова, заступник голови, секретар та інші члени окружної чи дільничної виборчої комісії протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі на підставі цивільно-правового договору між ними і виборчою комісією (відповідно до діючого Закону передбачено обмеження, загальною кількістю не більше трьох осіб).

Порівняно з положеннями чинного Закону, які передбачають, що голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України, законопроектом встановлюється вимога, що голосування виборців на виборах депутатів, у тому числі й голосування на праймеріз, здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів для голосування на праймеріз та виборчих бюлетенів для голосування у день виборів та для голосування за претендентів у кандидати у депутати від кожної партії (блоку) у день голосування на праймеріз виготовляється окремий виборчий бюлетень, а відтак забезпечення зазначеного положення законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на виготовлення виборчих бюлетенів для голосування на праймеріз.

Поряд з тим, законопроектом пропонується, знизити прохідний бар’єр з 5 до 2 відсотків для участі партій та 3 відсотків для участі блоків у розподілі мандатів, що загалом може зумовити зменшення обсягів перерахування таких коштів до державного бюджету від грошової застави.

Водночас, з прийняттям законопроекту вибори можуть бути черговими та позачерговими, тобто не буде потреби у повторних, які за певних умов відбуваються в одномандатних округах, що може зумовити зменшення видатків державного бюджету на підготовку та проведення виборів народних депутатів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до втрат доходів державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів народних депутатів України (реєстр. № 7366-6 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Скрипником О.О. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і втрат надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-7 від 02.01.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У пояснювальній записці до законопроекту метою і завданнями його прийняття визначено забезпечення реалізації конституційного права громадянина обирати та бути обраними, а також створення умов для проведення демократичних, прозорих і чесних парламентських виборів в Україні шляхом прийняття нової редакції закону про вибори.

Законопроектом встановлюється, що вибори народних депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою: 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за загальнодержавними виборчими списками із закріпленням кандидатів у депутати за регіональними виборчими округами від політичних партій, виборчих блоків політичних партій; 225 народних депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Тобто, зберігаючи чинну систему проведення виборів народних депутатів, пропонується при обранні народних депутатів за пропорційною системою формувати загальнодержавний виборчий список із закріпленням кандидатів у депутати за регіональними виборчими округами від політичних партій, виборчих блоків політичних партій.

У законопроекті не змінено положення чинного Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон) щодо фінансового забезпечення підготовки та проведення виборів народних депутатів за рахунок коштів державного бюджету, та матеріально-технічного забезпечення виборчого процесу, що покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з наступним відшкодуванням з державного бюджету наданих ними окремих послуг.

Водночас, на відміну від чинної редакції Закону у законопроекті розширено систему виборчих комісій та передбачено утворення регіональних виборчих комісій, котрі є комісіями вищого рівня щодо всіх окружних виборчих комісій та дільничних виборчих комісій у межах відповідного регіонального виборчого округу. Регіональна виборча комісія утворюється у складі голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше п’яти і не більше семи осіб. Забезпечення діяльності регіональної виборчої комісії потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Порівняно з чинним Законом у законопроекті пропонується, крім інформаційних плакатів, виготовляти інформаційні листки, які повинні містити відомості щодо однієї партії (блоку) та кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, закріплених партією (блоком) за відповідним регіональним виборчим округом, із зазначенням визначеної інформації щодо таких кандидатів. Регіональна виборча комісія забезпечує виготовлення інформаційних листків для кожної виборчої дільниці відповідного регіонального виборчого округу у кількості, більшій на п’ять від кількості кабін для таємного голосування на відповідній дільниці. Реалізація таких положень законопроекту також зумовить збільшення видатків з державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається про вплив його положень на збільшення видатків державного бюджету. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. Якщо даний законопроект приймається після 15 липня року, що передує плановому, він вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 7366-7 від 02.01.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» щодо права на пільгове санаторно-курортне лікування членів сімей померлих (загиблих) військовослужбовців (реєстр. № 7469 від 29.12.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» положенням, що дає право на пільгове санаторне-курортне лікування вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів. Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно із статтею 9 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» щодо права на пільгове санаторно-курортне лікування членів сімей померлих (загиблих) військовослужбовців (реєстр. № 7469 від 29.12.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на нерухоме майно об’єктів, які належать багатодітним, прийомним, малозабезпеченим родинам)» (реєстр. № 7477 від 02.01.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від кількості та площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності визначених законопроектом категорій фізичних осіб і які не підпадатимуть під оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на нерухоме майно об’єктів, які належать багатодітним, прийомним, малозабезпеченим родинам)» (реєстр. № 7477 від 02.01.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції (реєстр. № 7420-2 від 03.01.2018), поданий народними депутатами України Мірошниченком І.В. та Давиденком В.М.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується запровадити оподаткування податком на додану вартість за ставкою 10 відсотків операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України товарів (продуктів харчування та сировини для їх виробництва) за визначеним переліком згідно з кодами УКТЗЕД.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту можливе зменшення доходів державного бюджету в умовах 2017 року внаслідок запровадження ставки ПДВ у 10% на деякі продукти харчування та сировину для їх виробництва становило б від 5,35 млрд грн до 5,88 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 6 місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції (реєстр. № 7420-2 від 03.01.2018), поданий народними депутатами України Мірошниченком І.В. та Давиденком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403-2 від 29.12.2017), поданий народними депутатами України Мірошниченком І.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту з 1 вересня 2018 року до 31.12.2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), передбачене пунктом 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403-2 від 29.12.2017), поданий народними депутатами України Мірошниченком І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість внаслідок збільшення обсягів бюджетного відшкодування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток цифрової економіки» (реєстр. № 7485 від 15.01.2018), внесений народним депутатом України Капліним С.М.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначити загальні засади правового регулювання відносин, пов’язаних з функціонуванням ринку криптовалют та їх похідних в Україні.

Статтею 6 законопроекту пропонується запровадження пільг учасникам взаємовідносин, пов’язаних із застосуванням сучасних технологій, зокрема, не визнавати об’єктом оподаткування:

податком на прибуток підприємтсв – прибуток резидентів України від діяльності із майнінгу, створення, придбання, відчуження токенів, у тому числі шляхом їх обміну на інші токени;

податком на додану вартість – обороти із відчуження токенів, у тому числі обороти від відчуження токенів іноземними організаціями, що не здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво;

податком на доходи фізичних осіб – доходи фізичних осіб від діяльності із майнінгу, придбання, відчуження токенів за національну чи іноземну валюту, електронні гроші (чи) обміну на інші токени;

податком при спрощеній системі оподаткування – виручку від відчуження токенів шляхом їх обміну на інші токени.

Крім того, пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту передбачено встановити контроль за діяльністю операторів криптоплатформ, операторів обміну криптовалют в частині дотримання ними законодавства про відвертання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування терористичної діяльності і фінансування поширення зброї масового ураження, покладаються на державні органи відповідно до їх компетенції.

Слід зауважити, що згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також звертає увагу, що відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до цього Кодексу. Отже, виникає питання щодо можливості практичного застосування передбачених законопроектом податкових пільг.

Міністерство фінансів загалом зазначає, що реалізація положень законопроекту негативно вплине на дохідну частину державного бюджету та потребує додаткових витрат державних коштів для здійснення контролю за дотриманням відповідних умов надання пільг. При цьому, вартісна величина впливу законопроекту на доходи бюджету залежить від суми обсягу прибутків, отриманих суб’єктами господарювання, обсягу доходів, отриманих громадянами, на яких буде поширено дію законопроекту, та обсягу здійснених операцій з криптовалютами

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про розвиток цифрової економіки» (реєстр. № 7485 від 15.01.2018), внесений народним депутатом України Капліним С.М. матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для здійснення контролю за дотриманням відповідних умов надання податкових пільг та за діяльністю операторів криптоплатформи і операторів обміну криптовалют). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7416 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс), якими удосконалити процесуальний розгляд справ та зокрема:

передбачити ведення стенограми судового засідання та видачу її копій без сплати судового збору, але із стягненням плати за папір та ксерокопіювальні послуги у разі, якщо об’єм матеріалів є значним (зміни до статтей 7, 57, 67, 248 та нова стаття 248-1 Кодексу);

доповнити нормою, згідно якої суд зобов’язаний зменшити розмір судового збору у випадку, якщо його розмір перевищує три відсотки від річного доходу позивача за рік, що передує року звернення до суду (зміни до статті 136 Кодексу);

скасувати право суду накладати арешт на грошові кошти чи майно сторони (визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат) в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову (зміни до статті 139 Кодексу);

повертати у випадку скасування ухвали судовий збір, сплачений стороною у зв’язку із оскарженням такої ухвали, за рахунок коштів Державного бюджету України (зміни до статті 141 Кодексу);

скасувати можливість суду стягувати в дохід держави штраф у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (528,6 грн – 5 286 грн) /станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762 грн/ у випадках: невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 Кодексу; у випадках повторного вчинення зазначених дій – штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн – 17 620 грн) (статтю 148 Кодексу запропоновано виключити);

справляти за подання заяви про видачу судового наказу судовий збір у розмірі 25% від судового збору, який підлягав би сплаті у разі подання позовної заяви з аналогічним предметом позову /на даний час судовий збір становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 176,2 грн/ (зміни до статті 164 Кодексу);

передбачити розміщення оголошення щодо виклику відповідача у справі в друкованому засобі масової інформації (якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи) (зміни до статтей 129 та 183 Кодексу).

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Разом з тим, окремі положення законопроекту, а саме щодо ведення стенограм судових засідань, розміщення оголошення щодо виклику особи на судові засідання в друкованому засобі масової інформації у разі якщо позивачем є суб’єкт владних повноважень, потребуватиме відповідного бюджетного забезпечення, а скасування можливості суду стягувати в дохід держави штрафи у вищезазначених випадках, зменшення розміру судового збору у випадку, якщо його розмір перевищує один відсоток від річного доходу позивача за рік, що передує року звернення до суду, та запропоновані зміни щодо повернення судового збору у певних випадках – скоротить надходження коштів до державного бюджету, насамперед, від судового збору. Зважаючи на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору та використання зазначених коштів на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору призведе також до зменшення витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та відповідно може потребувати додаткового передбачення коштів за загальним фондом державного бюджету на таку мету.

При цьому, реалізація норми законопроекту щодо справляння за подання заяви про видачу судового наказу судовий збір у розмірі 25% від судового збору, який підлягав би сплаті у разі подання позовної заяви з аналогічним предметом позову, може збільшити  надходження коштів  до державного бюджету від судового збору та в певній мірі компенсувати скорочення надходжень судового збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а запропоноване справляння за подання заяви про видачу судового наказу судового збору у розмірі 25% від судового збору, який підлягав би сплаті у разі подання позовної заяви з аналогічним предметом позову, впливатиме в майбутньому на дохідну частину державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7416 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету від судового збору, збільшуючи витрати загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади, при цьому, зменшуючи такі витрати державного бюджету за спеціальним фондом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7415 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (далі - Кодекс), якими удосконалити процесуальний розгляд справ та зокрема, передбачити утворення у складі апеляційних судів палат з питань інтелектуальної власності, які розглядали б справи щодо прав інтелектуальної власності як суди першої інстанції. Крім того, законопроектом пропонується:

повертати позивачу з державного бюджету у повному обсязі судовий збір, сплачений ним при поданні позову (на даний час повернення становить 50 відсотків) у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті (зміни до статті 130 Кодексу);

скасувати можливість суду стягувати в дохід держави штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн – 17 620 грн) /станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762 грн/ у випадках: невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 Кодексу; у випадках повторного вчинення зазначених дій – штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн – 88 100 грн) (статтю 135 Кодексу запропоновано виключити).

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Разом з тим, створення у складі апеляційних судів палат з питань інтелектуальної власності потребуватиме відповідного бюджетного забезпечення їх діяльності, а скасування можливості суду стягувати в дохід держави штрафи у вищезазначених випадках – скоротить надходження коштів  до державного бюджету, насамперед, від судового збору. Зважаючи на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору та використання зазначених коштів на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору призведе також до зменшення витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та відповідно може потребувати додаткового передбачення коштів за загальним фондом державного бюджету на таку мету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну частину, але потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в частині оплати праці суддів і працівників апаратів судів. При цьому, Міністерством фінансів зазначено про позбавлення можливості визначити орієнтовний обсяг додаткових видатків, через відсутність даних щодо чисельності суддів у палатах з питань інтелектуальної власності у складі апеляційних судів. Зважаючи на зазначене, за узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що також зазначено Міністерством фінансів.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7415 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету від судового збору, збільшуючи витрати загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади, при цьому, зменшуючи такі витрати державного бюджету за спеціальним фондом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7414 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), якими удосконалити процесуальний розгляд справ та зокрема:

передбачити формування стенограми судового засідання та видачу її копій без сплати судового збору, але із стягненням плати за папір та ксерокопіювальні послуги у разі, якщо об’єм матеріалів є значним (зміни до статтей 10, 63, 229 та нова стаття 229-1 Кодексу);

передбачити опублікування в засобах масової інформації виклику особи на судові засідання (у випадку не отримання від особи листа-відповіді про отримання повістки, та відсутності її електронної адреси), а витрати за розміщення такого оголошення покласти на позивача (зміни до статтей 124, 130 Кодексу);

повертати позивачу з державного бюджету у повному обсязі судовий збір, сплачений ним при поданні позову (на даний час повернення становить 50 відсотків) у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті (зміни до статті 142 Кодексу);

повертати у випадку скасування ухвали судовий збір, сплачений стороною у зв’язку із оскарженням такої ухвали, за рахунок коштів Державного бюджету України (зміни до статті 142 Кодексу);

скасувати можливість суду стягувати з відповідної особи в дохід держави штраф у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (528,6 грн – 5 286 грн) /станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762 грн/ у випадках: невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень; використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису; у випадках повторного вчинення зазначених дій, невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів – штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн – 17 620 грн) (статтю 149 Кодексу запропоновано виключити);

доповнити нормою, згідно якої суд зобов’язаний зменшити розмір судового збору у випадку, якщо його розмір перевищує один відсоток від річного доходу позивача за рік, що передує року звернення до суду (зміни до статті 133 Кодексу).

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Разом з тим, окремі положення законопроекту, а саме щодо ведення стенограм судових засідань, розміщення оголошення щодо виклику особи на судові засідання в друкованому засобі масової інформації у разі якщо позивачем є суб’єкт владних повноважень, потребуватиме відповідного бюджетного забезпечення, а скасування можливості суду стягувати в дохід держави штрафи у вищезазначених випадках, зменшення розміру судового збору у випадку, якщо його розмір перевищує один відсоток від річного доходу позивача за рік, що передує року звернення до суду, та запропоновані зміни щодо повернення судового збору у певних випадках – скоротить надходження коштів до державного бюджету, насамперед, від судового збору. Зважаючи на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору та використання зазначених коштів на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору призведе також до зменшення витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та відповідно може потребувати додаткового передбачення коштів за загальним фондом державного бюджету на таку мету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду) (реєстр. № 7414 від 19.12.2017), внесений народним депутатом України Власенком С.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету від судового збору, збільшуючи витрати загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади, при цьому, зменшуючи такі витрати державного бюджету за спеціальним фондом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань діяльності Державного бюро розслідувань (реєстр. № 7450 від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Сотник О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано внести зміни до деяких законів України з питань діяльності Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) з окремих структурно-організаційних, процедурних, кадрових питань роботи ДБР.

Зокрема, запропоновано зміни до Кримінального процесуального кодексу України та статті 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими розширюється підслідність ДБР щодо здійснення досудового розслідування злочинів Головою НАЗК, його заступниками та членами; головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, його заступником та членами; суддею Конституційного Суду України; Головою, заступником Голови, членом Вищої ради правосуддя; Головою, заступником Голови, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; головами місцевих державних адміністрацій, їх першими заступниками та заступниками. Крім того, передбачається покладення на уповноважені підрозділи органів ДБР зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Разом з тим, у законопроекті запропоновано набрання чинності відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності ДБР із здійснення досудового розслідування злочинів, визначених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу з дня, наступного за днем опублікування ДБР в газеті «Урядовий кур’єр» інформації про можливість забезпечення здійснення ДБР повноважень та виконання функцій, але не пізніше 1 вересня 2018 року (чинною редакцією передбачено набрання чинності з дня початку діяльності ДБР, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом).

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення навантаження на працівників ДБР, що може потребувати збільшення чисельності працівників ДБР та відповідно потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

З приводу зазначеного, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, зокрема, зазначає, що у законі про державний бюджет на 2018 рік видатки на утримання додаткової чисельності працівників ДБР не передбачені, як наслідок може погіршити спроможність ДБР виконувати свої функції за призначенням.

Крім того, змінами до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» передбачено уточнити визначену у статті 9 Закону структуру ДБР і змінити місцезнаходження територіальних управлінь ДБР та передбачити створення територіальних органів ДБР у містах: Одеса, Дніпро, Харків, Маріуполь. За висновком Міністерства фінансів України реалізація зазначеного призведе до збільшення витрат державного бюджету на функціонування вищезазначених територіальних управлінь ДБР у зв’язку із вищою вартістю послуг, утримання інфраструктури у цих містах.

Поряд з цим, пропонується надати статус державних службовців працівникам ДБР, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування. Крім того, на осіб начальницького складу ДБР поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (чинною редакцією статті 12 Закону передбачено, що служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України). З огляду на таку пропозицію Міністерство фінансів України звертає увагу на те, що завдання оперативно-розшукової діяльності відповідно до положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не відповідає принципам, правовим та організаційним засадам державної служби згідно із Законом України «Про державну службу».

Слід зазначити, що змінами до статті 20 Закону виключається положення щодо структури заробітної плати працівників ДБР, відповідно до якого не менше 70 відсотків становить посадовий оклад та не більше 30 відсотків – доплати.

Варто також відмітити, що змінами до прикінцевих та перехідних положень цього Закону виключено положення, яким рекомендувалось Кабінету Міністрів України утворення ДБР за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури, відповідних підрозділів Нацполіції та інших органів державної влади, що протидіють злочинності, а відтак передбачено утворення ДБР відповідно до норм Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Отже, реалізація зазначених вище положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у поточному бюджетному періоді, у зв’язку із чим, законопроект потребує надання необхідних фінансово-економічних розрахунків та доопрацювання з урахуванням наданих зауважень.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань діяльності Державного бюро розслідувань (реєстр. № 7450 від 26.12.2017), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Сотник О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо використання води для забезпечення режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду (реєстр. № 7498 від 18.01.2018), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Дирівим А.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Водного кодексу України та визначити такими, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води для забезпечення режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Слід зазначити, що виключення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення зі складу об’єктів, які здійснюють спеціальне водокористування, матиме наслідком звільнення таких об’єктів від рентної плати за спеціальне використання води.

Разом з цим, відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання води, зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу об’єктами природно-заповідного фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Поряд з цим, зважаючи на положення статті 24-4 Бюджетного кодексу України щодо формування за рахунок 10% рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) державного фонду розвитку водного господарства та спрямування таких коштів на здійснення водогосподарських заходів, положення законопроекту також призведуть до зменшення витрат спеціального фонду державного бюджету в частині витрат державного фонду розвитку водного господарства і відповідно може зумовити необхідність передбачення додаткових коштів на такі заходи із загального фонду державного бюджету.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо використання води для забезпечення режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду (реєстр. № 7498 від 18.01.2018), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В., Дирівим А.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, зменшуючи витрати спеціального фонду державного бюджету в частині витрат Державного фонду розвитку водного господарства і може потребувати збільшення видатків на відповідні заходи із загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Єдину інформаційну систему у сфері обігу деревини (реєстр. № 7435 від 22.12.2017), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні основи обліку та обігу деревини, зокрема, передбачивши створення Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини (далі – ЄІС «Обіг деревини») та запровадження електронного декларування походження лісо- та пиломатеріалів; визначивши порядок здійснення моніторингу руху необробленої деревини із застосуванням такої системи.

Слід зазначити, що створення і функціонування ЄІС «Обіг деревини» покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки через підпорядковане державне підприємство.

При цьому, фінансове забезпечення функціонування ЄІС «Обіг деревини» запропоновано здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України та інших, не заборонених чинним законодавством джерел.

Крім того, законопроектом пропонуються наступні зміни та доповнення до:

- Лісового кодексу України – щодо оприлюднення відомостей про спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів в лісах державної та комунальної власності;

- Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» – щодо електронного декларування походження лісо- та пиломатеріалів (чинною редакцією передбачено видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів).

Також, запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями 68-1, 68-2, 68-3 та встановити відповідальність за порушення вимог щодо транспортування, обліку та обігу необробленої деревини, внесення інформації до ЄІС «Обіг деревини» шляхом встановлення штрафів у розмірі від 50 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією добутої (необлікованої) деревини та знарядь вчинення правопорушення /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 11 900 грн/, а також уточнено повноваження органів внутрішніх справ (Національної поліції) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо розгляду адміністративних справ за вищезазначеними правопорушеннями.

Крім того, законопроектом з метою посилення відповідальності за незаконний обіг необробленої деревини пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 246-1 та встановити відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 17 000 грн до 85 000 грн/, позбавленням волі на строк до трьох років із конфіскацією необлікованої деревини, знарядь вчинення злочину.

У пояснювальній записці до законопроекту щодо фінансово-економічного обґрунтування зазначено, що реалізація акта не потребує додаткових витрат з держбюджету, проте, підвищення прозорості на ринку лісо- та пиломатеріалів та зменшення нелегального обігу деревини сприятиме надходженню додаткових коштів до державного бюджету.

Водночас, створення ЄІС «Обіг деревини», забезпечення її функціонування, може потребувати додаткових коштів державного бюджету. Крім того, запропоноване законопроектом покладання повноважень із забезпечення створення і функціонування ЄІС «Обіг деревини» на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, та додаткові повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів може потребувати додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету належить подати фінансово-економічне обґрунтування (у тому числі відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також визначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Реалізація змін запропонованих до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України може мати опосередкований вплив на показники бюджету, а саме: призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів і від реалізації конфіскованого майна, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України, водночас, може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Єдину інформаційну систему у сфері обігу деревини (реєстр. № 7435 від 22.12.2017), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Рибаком І.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету; опосередковано збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів, витрати державного бюджету, зокрема, у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності власників тварин (реєстр. № 7461 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Вітком А.Л., Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якими підвищується відповідальність власників та опікунів тварин, визначаються обов’язки власників, опікунів собак, котів та інших тварин, що утримуються в домашніх умовах, в тому числі умови утримання та вигулу собак потенційно небезпечних порід та хижих тварин.

Зокрема, змінами до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачається запровадити реєстрацію та облік домашніх та безпритульних тварин в тримісячний строк з моменту народження тварини, її придбання або взяття безпритульної тварини, у тому числі з притулку для тварин; конкретизувати повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері навколишнього середовища, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та органів Національної поліції у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Крім того, пропонується створити Єдиний реєстр обліку домашніх та безпритульних тварин (далі - Реєстр), який буде складовою Національного архівного фонду і підлягатиме довічному зберіганню (набрання чинності відповідних положень законопроекту щодо такого Реєстру передбачено з 1 січня 2019 року). Встановлюється, що реєстрація та облік здійснюватиметься ветеринарними установами, закладами, службами, кінологічними та фелінологічними установами, підприємствами, організаціями, притулками для тварин незалежно від форми власності. Водночас, повноваження щодо здійснення контролю за веденням Реєстру покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Реалізація зазначених положень потребуватиме додаткових видатків бюджету, пов’язаних зі створенням та функціонуванням такого Реєстру та виконання повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Також, передбачається встановити, що безпритульні та тимчасово безпритульні тварини підлягають вилову та розміщенню в притулках для тварин державної або комунальної форми власності, що в свою чергу може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, на створення таких притулків та утримання в них таких тварин.

Одночасно, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається:

-       збільшити розміри штрафів за порушення правил утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах з 3-50 до 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 8500 до 17000 грн/;

-       конкретизувати, розширити склад правопорушення та збільшити розміри штрафів за порушення обов’язків власників, опікунів собак, котів та інших тварин, що утримуються в домашніх умовах з 3-7 до 20-300 н.м.д.г /відповідно від 340 до 5100 грн/;

-       розширити повноваження посадових осіб щодо складання протоколів про правопорушення у сфері поводження з тваринами.

Разом з тим, передбачається встановити відповідальність за:

-       порушення вимог законодавства про реєстрацію тварин, що утримуються в домашніх умовах, та безпритульних тварин, для порушників – громадян та юридичних осіб у вигляді штрафу у розмірі від 50 до 150 н.м.д.г. і для уповноважених осіб суб’єктів реєстрації – від 10 до 200 н.м.д.г. /відповідно від 170 до 3400 грн/;

-       порушення загальних правил, умов та особливостей утримання тварин у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 500 н.м.д.г. з конфіскацією тварини або без такої /відповідно від 170 до 8500 грн/;

-       торгівлю собаками, котами та іншими тваринами, що утримуються в домашніх умовах, у невстановлених та/або без ветеринарних документів у вигляді штрафу у розмірі від 250 до 500 н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі або без такої /відповідно від 4250 до 8500 грн/;

-       використання тварин для заняття жебрацтвом у вигляді штрафу у розмірі від 300 до 1000 н.м.д.г. /відповідно від 5100 до 17000 грн/;

-       перешкоджання доступу представників зоозахисних громадських формувань до притулків для тварин з метою моніторингу умов утримання тварин у вигляді штрафу у розмірі від 150 до 300 н.м.д.г. /відповідно від 2550 до 5100 грн/;

-       умертвіння тварини у вигляді штрафу у розмірі від 1000 до 3000 н.м.д.г. /відповідно від 17000 до 51000 грн/;

-       недотримання вимог при умертвінні тварин у вигляді штрафу у розмірі від 300 до 1000 н.м.д.г. /відповідно від 5100 до 17000 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту щодо запропонованих змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України. Водночас, вказані положення в ході їх практичного застосування можуть зумовити збільшення витрат державного та місцевих бюджетів в частині видатків на утримання тварин, які будуть конфісковані у правопорушників.

Водночас, змінами до Кримінального кодексу України передбачається визнати суб’єктом злочину власника тварини або опікуна, які здійснювали безпосередній догляд за твариною, яка утримується в домашніх умовах, у присутності яких тварина спричинила травмування, каліцтво чи смерть людини, та відповідно застосовувати кримінальну відповідальність, передбачену Кодексом за такі злочини, у вигляді позбавлення (обмеження) волі.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів.

Зважаючи на зміст положень законопроекту, згідно вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали у супровідних документах до законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності власників тварин, (реєстр. № 7461 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Вітком А.Л., Лубінцем Д.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також опосередковано може збільшувати надходження та витрати державного бюджету, витрати місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.20.; 1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті» (реєстр. № 6770 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Ричковою Т.Б., Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими, та «Про меценатство у сфері фізичної культури та спорту» (реєстр. № 6770-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Березею Ю.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом за реєстр. № 6770, як і альтернативним до нього законопроектом за реєстр. № 6770-1, визначаються загальні засади меценатства у сфері фізичної культури та спорту, створення умов для стимулювання меценатства в зазначеній сфері, а також інші питання такої діяльності.

Так, законопроектом за реєстр. № 6770 запроваджується меценатство у фізичній культурі і спорті як добровільна особиста та/або майнова, фінансова та інша допомога фізичних та юридичних осіб за напрямами, визначеними цим Законом, а набувачами меценатської допомоги визначаються національна спортивна федерація з виду спорту, Національний олімпійський комітет України, Спортивний комітет України, Національний комітет спорту інвалідів України (що отримують допомогу від одного або декількох меценатів спорту на здійснення своєї статутної діяльності та реалізації програми розвитку виду спорту, здійснюється меценатство виключно на підставі договору, укладеного з меценатом спорту без участі третіх осіб (кінцевих бенефіціарів)).

Також, цим законопроектом  встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права здійснювати меценатство у спорті та/або бути набувачами меценатської допомоги та кінцевими бенефіціарами, а також не можуть перешкоджати суб’єктам меценатської діяльності у виборі видів та напрямів меценатства у спорті.

Разом з тим, пропонується визначити, що Меценатська допомога не впливає на обсяги фінансової підтримки набувачів меценатської допомоги та фінансове забезпечення кінцевих бенефіціарів меценатської допомоги, що здійснюється з бюджетів різного рівня.

Крім того, цим законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону України «Про рекламу», відповідно до яких інформація про мецената спорту під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів прирівнюється до соціальної реклами, та передбачається, що засоби масової інформації – розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані розміщувати безкоштовно соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 7 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами, з яких для меценатів спорту в обсязі не менше 2 відсотків /згідно чинної редакції такі засоби масової інформації зобов’язані розміщувати соціальну рекламу в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами/.

Законопроектом за реєстр. № 6770-1, серед іншого, передбачається, що одержувачем меценатської допомоги є фізичні особи, неприбуткові організації, територіальні громади (в тому числі в особі відповідних органів місцевого самоврядування), яким надається така допомога, одночасно встановлюється  заборона скасовувати, обмежувати, припиняти виплати з державного або місцевого бюджету, пільги, компенсації щодо одержувачів меценатської допомоги та кінцевих вигодонабувачів меценатської допомоги з причини можливості користування ними меценатською допомогою.

Також у законопроекті за реєстр. № 6770-1 запропоновано визначити стимулювання меценатства шляхом запровадження податкових пільг та створення інших сприятливих умов для здійснення меценатської діяльності. Водночас, слід зауважити, що згідно із пунктом 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу, будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу.

Реалізація положень законопроектів, зокрема реєстр. № 6770-1 в частині стимулювання меценатства шляхом запровадження податкових пільг та створення сприятливих умов для здійснення меценатської діяльності може призвести до втрат надходжень бюджетів у разі передбачення відповідних преференцій у податковому законодавстві, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, законопроектом пропонується покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах фізичної культури і спорту повноваження щодо вивчення та узагальнення практики надання меценатської допомоги, розробку пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань меценатства, перевірку використання за призначенням меценатської допомоги.

Загалом необхідно зазначити, що положення законопроектів можуть сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

У експертних висновках Міністерства фінансів України зроблено висновок про необхідність редакційного доопрацювання законопроектів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті» (реєстр. № 6770 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Ричковою Т.Б., Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими, та «Про меценатство у сфері фізичної культури та спорту» (реєстр. № 6770-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Березею Ю.М., матимуть вплив на показники бюджету (збільшуватимуть надходження спеціального фонду державного та місцевих бюджетів в частині власних надходжень бюджетних установ і відповідно видатки спеціального фонду бюджетів на розвиток фізичної культури і спорту, крім того, законопроект за реєстр. № 6770-1 зменшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів за умови надання податкових преференцій) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.22.; 1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» (реєстр. № 7147 від 28.09.2017), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Найємом М-М та іншими, і «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію» (реєстр. № 7147-1 від 17.10.2017), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Курилом В.С., Співаковським О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом за реєстр. № 7147, як і альтернативним до нього законопроектом за реєстр. № 7147-1, передбачається встановити основні засади юридичної освіти та доступу до юридичної (правничої) професії для забезпечення потреб суспільства та держави у кваліфікованих правниках (юристах).

Так, законодавчими пропозиціями пропонується:

- здійснювати підготовку правника в Україні правничими школами (як їх визначають у законопроекті за реєстр. № 7147) або юридичними школами (у законопроекті за реєстр. № 7147-1), які перебувають у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки (класичні університети, профільні університети), та приватними вищими навчальними закладами, які отримали ліцензію центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, встановити що вищі навчальні заклади, які не перебувають у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки після набрання чинності відповідного закону здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Право», «Міжнародне право» до завершення строку навчання за певною освітньо-професійною програмою;

- визначити стандарти юридичної (правничої) освіти, встановити механізм оцінювання якості юридичної (правничої) освіти та доступу до неї (з покладанням відповідних повноважень з цих питань на Галузеву експертну раду Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у законопроекті за реєстр. № 7147);

- здійснювати підготовку правників лише за денною формою навчання (положеннями законопроекту за реєстр. № 7147-1 юридичні школи можуть ще надавати освітні послуги з підготовки правника в межах дистанційного навчання) та гарантувати студентам викладання дисциплін однією із офіційних мов Ради Європи;

- покласти на центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснення закупівлі для бібліотек юридичної (правничої) школи та гарантування доступу до інституційного репозитарію та міжнародних наукометричних баз даних;

- утворити при Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти Галузеву (галузеві) експертну раду (відповідно до законопроекту за реєстр. № 7147 – постійний, уповноважений державою, колегіальний орган, який утворюється з метою гарантування якості юридичної (правничої) освіти, забезпечення незалежної її перевірки та оцінювання відповідно до цього Закону та Закону України «Про вищу освіту», а зобов’язання забезпечувати діяльність такої Ради покласти на секретаріат Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти);

- утворити Державну правничу екзаменаційну комісію, як спеціальний колегіальний орган, уповноважений державою проводити кваліфікаційний іспит зі спеціальностей «Право», «Міжнародне право» (законопроектом за реєстр. № 7147-1), забезпечення діяльності такої комісії законопроектом за реєстр. № 7147, покладається на секретаріат, який утворюватиметься в апараті Міністерства юстиції України (працівники секретаріату визначено державними службовцями);

- сформувати Раду деканів та ректорів правничих шкіл як орган адміністративного самоврядування правничих шкіл, на яку серед іншого, покласти повноваження затверджувати рекомендації для центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо розподілу фінансування юридичної (правничої) освіти та науки (у законопроекті за реєстр. № 7147-1 запропоновано утримувати Раду за рахунок видатків тих юридичних шкіл, представники яких є членами Ради).

Реалізація запропонованих законодавчими ініціативами положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема, на оплату праці працівників, експертів Галузевої (галузевих) експертної ради при Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти та Державної правничої екзаменаційної комісії, закупівлю навчальної літератури для бібліотек юридичних (правничих) шкіл, створення програмного забезпечення для Єдиного державного кваліфікаційний іспиту, а також, на виплату стипендій студентам денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету і мають право на її отримання та осіб, які отримують соціальні стипендії, у зв’язку із скасуванням підготовки фахівців за заочною формою навчання. Такого висновку дійшло і Міністерство фінансів України за наслідками експертизи законопроектів, що розглядаються.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, слід звернути увагу, що законопроект за реєстр. № 7147 містить положення, якими на з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та члени Вищої ради правосуддя, що не узгоджується із Законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів зазначає, що визначити вартісну величину їх впливу  на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних та загалом не підтримує прийняття зазначених законопроектів.

Разом з тим, зауважується, що основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях, у тому числі з питань права врегульовані Законом України «Про вищу освіту», до якого у разі необхідності можуть бути внесені зміни.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» (реєстр. № 7147 від 28.09.2017), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Найємом М-М. та іншими і «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію», (реєстр. № 7147-1 від 17.10.2017), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Курилом В.С., Співаковським О.В., мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо врахування висновків Венеційської комісії стосовно положень Закону України «Про освіту», що регулюють використання державної мови та мови національних меншин в освіті (реєстр. № 7402 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається встановити, що:

- мовою освітнього процесу в закладах освіти для осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України, поряд з державною мовою є також мова корінного народу або мова відповідної національної меншини;

- приватні навчальні заклади освіти мають право використовувати в якості мови освітнього процесу будь-яку мову без обмежень;

- особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом (відповідно до діючої норми такі особи продовжують здобувати загальну середню освіту до 1 вересня 2020 року, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою).

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих  бюджетів, зокрема на забезпечення освітнього процесу у закладах освіти мовами корінного народу або мовами національних меншин, у тому числі на викладання навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах мовами корінного народу або мовами національних меншин, про що також зауважило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважено, що відповідно до статті 5 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії. Окрім того, стаття 8 Хартії передбачає можливість надання освіти регіональними мовами або мовами меншин, так і надання суттєвої частини  освіти вказаними мовами, або забезпечення можливості вивчення цих мов як окремих дисциплін університетської або іншої освіти.

Також зауважено, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо врахування висновків Венеційської комісії стосовно положень Закону України «Про освіту» що регулюють використання державної мови та мови національних меншин в освіті (реєстр. № 7402 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я» (реєстр. № 7480 від 10.01.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом визначаються організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності лікарняних кас, їх об’єднання, особливості правового регулювання і гарантії їх діяльності.

Крім того, законодавча ініціатива передбачає внесення змін до законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про громадські об’єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Відповідно до положень законопроекту лікарняними касами є добровільні неприбуткові об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, діяльність яких ґрунтується  на засадах захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров’я та утворені з метою задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні її членів (осіб, що мають права члена лікарняної каси).

Одним із принципів утворення і діяльності лікарняних кас є самоврядність, що передбачає самостійність в управлінні діяльністю, а також невтручанням органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність лікарняних кас, Асоціації.

Статтею 5 законопроекту встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) лікарняної каси.

Слід відмітити, що змінами до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» пропонується встановити, що за державну реєстрацію змін до відомостей про лікарняні каси не справляється адміністративний збір.

Враховуючи, що пунктом 25¹ частини другої статті 29 пунктом 36² частини першої статті 64 цього Кодексу та пунктом 20⁷ частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено зарахування адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (крім адміністративного збору, визначеного) до загального фонду державного та місцевих бюджетів, реалізація запропонованих змін призведе до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до положень законодавчої ініціативи передбачається адресна цільова допомога як цільова благодійна (майнова) допомога, що надається за рахунок коштів лікарняної каси під визначені нею умови та напрями її витрачання на користь члена лікарняної каси (особи, що має права члена лікарняної каси) на його лікування та/або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення тощо.

Запровадження такої норми враховуючи пункт 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України, може зумовити додаткові власні надходження бюджетних установ, а саме закладів охорони здоров’я, які у свою чергу можуть бути спрямовані, зокрема, на розвиток матеріально-технічної бази таких закладів.

Поряд з тим, положеннями законопроекту передбачено після ліквідації лікарняної каси та припинення діяльності Асоціації лікарняних кас зарахування відповідно до державного або місцевого бюджету за місцем державної реєстрації лікарняної каси активів залишку коштів резервного капіталу лікарняних кас, коштів Асоціації, у тому числі компенсаційного фонду та спрямування таких коштів на видатки сфери охорони здоров’я, або до іншої лікарняної каси (лікарняних кас). Реалізація таких положень матиме наслідком надходження коштів до державного та місцевих бюджетів у разі настання відповідних випадків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про те, що законопроект впливатиме на показники державного бюджету, проте, вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних фінансово-економічних обґрунтувань автора законопроекту, а також висловлює зауваження до законопроекту.

Також зазначено, що на даний час відповідно до Закону України від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» проводиться реформа фінансового забезпечення системи охорони здоров’я, яка передбачає створення ефективного механізму фінансового забезпечення надання медичних послуг і лікарських засобів, відтак, питання створення та діяльності лікарняних кас та їх об’єднань має вирішуватися в рамках реалізації заходів зазначеної реформи.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я» (реєстр. № 7480 від 10.01.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (оцінка впливу визначатиметься залежно від правового регулювання у галузевому законодавстві порушених у законопроекті питань, та наслідків їх практичного застосування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист української державності від проявів колабораціонізму» (реєстр. № 7425 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачається встановити правові та організаційні засади проведення перевірки, а також заходи щодо громадян України, які сприяли чи сприяють ворогу у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України, включаючи підтримку органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування.

Для реалізації зазначеного у законопроекті серед іншого визначаються:

- терміни, що вживаються, зокрема, «колаборант», «колабораціонізм», «сприяння у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України»;

- форми колабораціонізму, принципи та основні засади проведення перевірки щодо колабораціонізму, заходи щодо осіб, визнаних колаборантами.

Поряд з тим, у розділі ІІІ законопроекту встановлюється, що для розгляду фактів колабораціонізму Президентом України утворюється Комісія, як допоміжний орган для забезпечення реалізації його повноважень у сфері національної безпеки та оборони, що складається з 50 членів обраних на п’ять років. Комісія обирає Голову і його заступника та здійснює свою діяльність у 5 колегіях.

Крім того, для забезпечення діяльності Комісії пропонується утворити секретаріат та крім того можуть бути утворені територіальні органи, організація роботи яких та їх чисельність структура регулюються положенням про комісію, що затверджується Президентом України.

Загалом у статті 14 законопроекту визначається, що фінансове забезпечення діяльності Комісії здійснюються з державного бюджету.

Відповідно, реалізація зазначених положень законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету, щодо обсягу яких з огляду на вимоги розділу ІІІ законопроекту належить визначитися Адміністрації Президента України.

Крім того, у статті 17 законопроекту передбачено, що Управління державної охорони разом з органами Служби безпеки та Національної поліції забезпечує безпеку члену Комісії при виконанні ним своїх повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім’ї, що розширює  перелік осіб щодо яких здійснюється державна охорона, та потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення діяльності Управління державної охорони.

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначається, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак їх обсяг неможливо обрахувати через відсутність відповідних даних.

Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист української державності від проявів колабораціонізму (реєстр. № 7425 від 20.12.2017), поданий народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів стипендії та щорічної допомоги (реєстр. № 7508 від 18.01.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.В., Івченком В.Є. та Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується встановити, що особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується:

- соціальна стипендія, яка на 50 відсотків перевищує розмір соціальної стипендії у відповідному закладі;

- щорічна допомога для придбання навчальної літератури у розмірі не менше трьох місячних стипендій, яка призначена таким особам.

Слід звернути увагу, що відповідно до чинної редакції статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі – Закон), такі виплати здійснюються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання такої вимоги постановою Уряду від 28 грудня 2016 р. № 1047 (із змінами від 08.11.2017 № 918) «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах» з 1 листопада 2017 року встановлено такі розміри соціальної стипендії:

1) особам, які мають право на призначення соціальної стипендії на підставі нормативно-правових актів, якими встановлені державні пільги і гарантії для окремих категорій:

- для учнів професійно-технічних навчальних закладів – 450 гривень на місяць;

- для студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” або “бакалавр”, – 890 гривень на місяць;

- для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, – 1180 гривень на місяць.

2) особам, із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:

- для учнів професійно-технічних навчальних закладів – 1180 гривень на місяць;

- для студентів вищих навчальних закладів, наукових установ – 2360 гривень на місяць.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту з огляду на положення чинного законодавства звертає увагу на таке, оскільки на даний час, розмір соціальної стипендії для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, які навчаються, перевищує розмір соціальної стипендії у відповідному навчальному закладі більш ніж у 2 рази, пропозиції щодо встановлення для таких осіб соціальної стипендії у розмірі, що на 50 відсотків перевищує розмір соціальної стипендії у відповідному навчальному закладі, призведе до зменшення розміру вказаної стипендії та не потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів.

Щодо виплати щорічної допомоги для придбання навчальної літератури особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, то згідно з чинною редакцією статті 8 Закону, встановлено, що виплата щорічної допомоги для придбання навальної літератури особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання здійснюється в розмірі трьох соціальних стипендій.

Зважаючи на встановлені розміри соціальної стипендії, що наведені вище, реалізація положення законопроекту про визначення обсягу таких виплат залежно від розміру соціальної стипендії, що призначена особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зумовить потребу у додаткових видатках з державного бюджету на зазначену мету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів стипендії та щорічної допомоги (реєстр. № 7508 від 18.01.2018) може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7511 від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Петьовкою В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про особисте селянське господарство», серед іншого, пропонується:

1) надати право на першочергове одержання із земель державної чи комунальної власності безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства учасникам бойових дій, інвалідам війни, прирівняним до них особам, учасникам війни, а також членам сімей загиблих таких осіб;

2) встановити право на отримання грошової компенсації з державного бюджету у разі відсутності земель запасу державної або комунальної власності на території якої відповідні особи виявили бажання одержати земельні ділянки у власність, або у разі їх добровільної відмови від одержання земельних ділянок безоплатно у власність;

3) встановити, що грошова компенсація виплачується у строк не більше 1 року з дня реєстрації звернення громадянина, одноразово у повному обсязі за кожну земельну ділянку відповідного виду використання (для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого селянського господарства та садівництва);

4) визначити розміри грошової компенсації за відповідні земельні ділянки за середньою нормативною грошовою оцінкою 0,10 гектарів земель населених пунктів, нормативною грошовою оцінкою 1 гектару ріллі та 0,12 гектарів багаторічних насаджень по Україні відповідно;

5) надати право безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства працівникам соціальної сфери (працівники державних і комунальних закладів культури, педагогічні, медичні і фармацевтичні працівники, які працюють у сільській місцевості, працівники наукових установ, розташованих у сільській місцевості, пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, медичними, фармацевтичними, педагогічними працівниками у таких населених пунктах і проживають у них, а також громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1), учасникам бойових дій, особам, прирівняним до них, інвалідам війни, учасникам Революції Гідності, а також членам сімей загиблих таких осіб, особам, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці;

6) накладати штраф на посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування також за порушення встановлених законом строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у розмірі від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від вчиненого правопорушення).

Крім того, у законопроекті пропонується доручити Кабінету Міністрів України передбачати у державному бюджеті на 2019 рік та наступні роки видатки на виплату грошової компенсації особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого селянського господарства і садівництва, які добровільно відмовились від одержання земельних ділянок безоплатно у власність.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту за оцінкою окремих статистичних показників визначено, що грошова компенсація, яка може бути отримана відповідними громадянами як за одну земельну ділянку, так і за всі три орієнтовно становитиме близько 78,4 тис. грн.

Відтак, реалізація положень законопроекту зумовить вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме:

– виплата передбаченої грошової компенсації потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету;

– безоплатна передача у власність земельних ділянок зумовить зменшення доходів місцевих бюджетів;

– внаслідок сплати адміністративних штрафів у разі виявлених зазначених вище порушень можуть збільшитися надходження державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також відмічається про збільшення доходів та видатків бюджетів внаслідок реалізації його положень, однак відсутність інформації стосовно чисельності учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, які планують отримати зазначену компенсацію, унеможливила проведення оцінки вартісної величини такого впливу.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до абзацу другого статті 95 Конституції України та частини другої статті 4 Бюджетного Кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Зважаючи на таке та беручи до уваги, що згідно з положенням пункту 6 статті 116 Конституції України, статей 32 і 42 Бюджетного кодексу України й статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», які є нормами прямої дії, розроблення проекту закону про Державний бюджет України належить до повноважень Кабінету Міністрів України (що виключає необхідність додатково доручати Уряду виконувати закон), положення законопроекту, згідно з якими Уряду доручається передбачати у державному бюджеті кошти на виконання закону, пропонується виключити (абзац 18 підпункту 2 пункту 4 розділу І та підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту) як такі, що не є предметом регулювання цього закону та не потребують додаткового унормування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7511 від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Петьовкою В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтею 95 Конституції України та частиною другою статті 4 Бюджетного Кодексу України, виключивши абзац 18 підпункту 2 пункту 4 розділу І та підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту, як такі, що не потребують додаткового унормування.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу (реєстр. № 7385 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до чинного законодавства у сфері портового господарства, які, зокрема, передбачають:

покладення на органи морського і річкового транспорту повноваження з розгляду справ з питань порушення порядку подання інформації щодо суден в Морське єдине вікно;

створення Морського єдиного вікна – інформаційно-телекомунікаційної системи збору, обробки, поширення, використання та обміну інформацією про судна, що заходять до морських портів України. Положення про Морське єдине вікно затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту;

встановити, що Адміністрація морських портів України є орендодавцем не заборонених до оренди всіх об’єктів портової інфраструктури та іншого державного майна, що належать їй на праві господарського відання.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Проте, положення проекту закону щодо покладення на органи морського і річкового транспорту виконання додаткових функцій може потребувати збільшення граничної чисельності апаратів цих органів і відповідно видатків державного бюджету для забезпечення їх діяльності. Потребуватиме додаткових витрат державного бюджету і створення Морського єдиного вікна, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, положення законопроекту, відповідно до яких Адміністрація морських портів України буде орендодавцем не заборонених до оренди всіх об’єктів портової інфраструктури та іншого державного майна, що належать їй на праві господарського відання, можуть призвести до зменшення надходжень державного бюджету від оренди об’єктів портової інфраструктури, які перебувають у державній власності. При цьому, така норма не узгоджуватиметься з вимогами пункту 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно з якими надходження від плати за оренду державного майна зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету. Про вказане також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід відмітити, що запровадження згідно із законопроектом адміністративної відповідальності шляхом встановлення штрафних санкцій за порушення порядку подання інформації в Морське єдине вікно у розмірі від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 грн до 8 500 грн/ може сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету.

В той же час, проектом закону пропонується скоротити перелік портових зборів, що справляються в морських портах, а саме з їх переліку виключається якірний збір, що, в свою чергу, зменшуватиме доходи морських портів і може зумовити необхідність надання їм підтримки за рахунок коштів державного бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, однак оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано, Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу (реєстр. № 7385 від 08.12.2017), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (зменшуватиме надходження державного бюджету та збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань транспорту узгодити положення абзацу п’ятого підпункту 12 пункту 5 та пункту 10 розділу І законопроекту /в частині внесення змін до законів України «Про морські порти України» та «Про оренду державного та комунального майна»/ з вимогами пункту 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  транспорту.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (реєстр. № 7397 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Сюмар В.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», виклавши його в новій редакції як Закон України «Про аудіовізуальні медіа-сервіси», а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та внести зміни до ряду Законів, які регулюють питання у сфері телерадіомовлення.

При цьому, реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, це стосується:

розробки Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних медіа-сервісів (затверджуватиметься Верховною Радою України) та Плану реалізації такої Стратегії, а саме на виконання заходів, визначених вказаними вище документами;

забезпечення Кабінетом Міністрів України фінансування робіт з переходу на нову технологію ефірного каналу мовлення або ефірної багатоканальної телемережі у випадку необхідності прорахунку частот;

встановлення посадового окладу члена Національної ради в розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом про державний бюджет на відповідний рік, а голови Національної ради – пропорційно до посадового окладу члена цього органу з коефіцієнтом 1,3;

забезпечення джерелом фінансування Національної ради в обсязі не менше 4 відсотків фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за поточний рік, при цьому обсяг щорічної фінансової підтримки Національної ради з державного бюджету не може бути меншим, ніж обсяг відповідних фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за попередній рік;

передбачення в державному бюджеті для Національної ради видатків за окремими новими бюджетними програмами, зокрема, на регулювання та нагляд у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів та проведення експертизи;

створення та функціонування дорадчих органів Національної ради;

забезпечення оплати членами Наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» виконуваних ними повноважень;

встановлення для Антимонопольного комітету України додаткових повноважень щодо проведення дослідження та визначення межі аудіовізуального медіаринку, а також становища, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів надання та постачання аудіовізуальних медіа-сервісів на цьому ринку;

забезпечення Адміністрацією Президента України діяльності конкурсної комісії з призначення членів Національної ради та проведення відбору (за умови, якщо члени такої комісії не здійснюватимуть свої повноваження на громадських засадах).

Зважаючи на вищевказані положення проекту закону, що розглядається, необхідно зазначити наступне.

Запропоновані законопроектом нові умови оплати праці для голови та членів Національної ради суперечать:

статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», якими визначено, що умови оплати праці працівників установ та організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України;

пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Водночас, згідно із статтею 3 Закону України «Про державну службу» дія цього Закону не поширюється на Голову та членів Національної ради. При цьому, умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників державних органів, на яких не поширюється дія вказаного Закону, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Зважаючи на вищезазначені аргументи, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту пропонує частиною другою статті 54 законопроекту визначити, що умови оплати праці голови та членів Національної ради визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відносно запропонованої проектом закону норми про передбачення у державному бюджеті на 2018 рік видатків для Національної ради в обсязі не меншому, передбаченому в державному бюджеті на 2017 рік, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки для Національної ради передбачені у сумі 104,9 млн грн, що на 57,3 млн грн більше, ніж на 2017 рік, відтак таке правове регулювання є зайвим.

Крім того, положення законопроекту про передбачення у державному бюджеті на 2018 рік для ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» видатків окремим рядком у обсязі не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету на 2017 рік дублює аналогічну норму, передбачену Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», і відповідно потребує виключення вказане положення проекту закону.

В той же час, положення законопроекту щодо надання ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, оскільки згідно із статтями 64 та 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) податок на майно, до складу якого включено обов’язковий платіж – плата за землю, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Положеннями законопроекту пропонується оплату за розробки висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних медіа-сервісів здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду, що формується з коштів ліцензійних та реєстраційних зборів, сплачених Національній раді. Зазначене передбачатиме зарахування плати за видачу ліцензій та реєстраційних зборів, сплачених Національній раді, до спеціального фонду державного бюджету. Згідно із пунктом 25 частини другої статті 29 Кодексу плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати, визначеної пунктами 21-25, 27, 28 і 43¹ частини першої статті 64, пунктами 18-22, 24 і 25 частини першої статті 66, пунктами 8¹ і 10¹ частини першої статті 69 цього Кодексу) віднесено до доходів  загального фонду державного бюджету. Відтак, така пропозиція щодо зарахування ліцензійних та реєстраційних зборів, сплачених Національній раді, до спеціального фонду державного бюджету призведе до втрат загального фонду державного бюджету і додаткових надходжень спеціального фонду державного бюджету та відповідних видатків на запропоновану мету.

Пропозиція законопроекту щодо зарахування до спеціального фонду плати за видачу ліцензій та реєстраційних зборів, сплачених Національній раді, так само, як і зарахування 4 відсотків від фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, і використання таких коштів для забезпечення діяльності Національної ради, не узгоджується з вимогами бюджетного законодавства.

Так, згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади (у тому числі на оплату праці працівників), а не за спеціальним фондом державного бюджету.

Частиною третьою статті 29 та частиною четвертою статті 30 Кодексу не визначено джерело надходження до спеціального фонду доходів державного бюджету – плата за видачу ліцензій та реєстраційних зборів, зарахування 4 відсотків від фактичних надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом із відповідним спрямуванням таких надходжень на забезпечення діяльності Національної ради.

Також слід врахувати, що зважаючи на вимоги статті 1 та частини другої статті 4 Кодексу, питання, пов’язані із регулюванням бюджетних відносин, визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про державний бюджет.

Отже, положення законопроекту щодо визначення фінансового забезпечення діяльності зазначеної Національної ради не узгоджується із вищевказаними вимогами чинного бюджетного законодавства.

Щодо застосування нових формул розрахунку розмірів ліцензійного збору на надання аудіовізуальних медіа-сервісів, то слід зазначити, що, як зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, наразі методика розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 412. При цьому, відповідно до висновку Мінфіну застосування нових формул розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення може призвести до зменшення дохідної частини державного бюджету.

Поряд з цим, на обсяг коштів, що надходитимуть від сплати ліцензійного збору, може впливати реалізація пропозиції щодо визначення законодавчо
10-річного строку дії ліцензії на надання аудіовізуальних медіа-сервісів та сервісів доступу до пакетів розкладів програм з використанням радіочастотного ресурсу /за чинною редакцією Закону України «Про телебачення та радіомовлення» строк дії ліцензії вказується у ліцензії на мовлення/.

Абзацом четвертим підпункту 7.7 пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту передбачається надати можливість приватизації нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок Національної суспільної телерадіокомпанії України шляхом скасування заборони на відчуження такого майна та земельних ділянок. Проте, не визначено порядку такого відчуження та зарахування до надходжень державного бюджету коштів, отриманих від продажу такого майна. Зважаючи на вимоги пункту 37 частини першої статті 2 та пункту 2 частини першої статті 15 Кодексу щодо віднесення коштів від приватизації державного майна до надходжень державного майна, зазначена пропозиція законопроекту може призвести до збитків держави.

Варто також звернути увагу на положення законопроекту щодо визначення голови Національної ради розпорядником бюджетних асигнувань на утримання і забезпечення діяльності Національної ради та, на підставі рішень Національної ради, позабюджетних коштів, інших джерел, що надійшли на рахунок Національної ради з джерел, незаборонених законодавством України, та зазначення у звіті Національної ради відомостей про використання у звітному році бюджетних асигнувань, розпорядником яких є Національна рада, про кошти, які надійшли від плати за видачу ліцензій та інші послуги Національної ради, оцінки фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Національної ради.

Згідно із статтею 1 Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства. При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів визначаються у законі про державний бюджет шляхом визначення їм бюджетних призначень (у державному бюджеті на 2018 рік Національна рада є головним розпорядником коштів державного бюджету).

Виходячи із положень пунктів 11, 15, 23, 37 частини першої статті 2 Кодексу всі належні відповідно до законодавства надходження бюджету, включаючи плату за ліцензії, за надання послуг, є коштами бюджету, а частиною дев’ятою статті 13 Кодексу створення позабюджетних фондів, відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади заборонено.

Зважаючи на вказані вище норми Кодексу, частина п’ята статті 57 законопроекту потребує виключення, як така, що достатньо врегульована Кодексом і не є предметом даного законопроекту, а пункт 12 частини другої статті 64 законопроекту – відповідного редакційного уточнення.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту відмічено, що:

- реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного і місцевих бюджетів та додаткових видатків державного бюджету, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних;

- норми проекту закону не узгоджуються з положеннями Бюджетного кодексу України.

Слід зазначити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (реєстр. № 7397 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Сюмар В.П.:

має вплив на показники бюджету (зменшуватиме надходження державного і місцевих бюджетів, перерозподілятиме доходи державного бюджету із загального фонду до спеціального фонду та збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики забезпечити при опрацюванні законопроекту узгодження його положень з вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження та пропозиції, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  свободи слова та інформаційної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності (реєстр. № 7489 від 16.01.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Юрчишиним П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин встановлює вимоги до простежуваності харчових продуктів, упорядкування подвірного забою тварин та проведення відбору зразків для цілей державного контролю.

Так, положеннями законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», якими, зокрема, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності харчових продуктів віднесено затвердження правил щодо запровадження оператором ринку простежуваності та форми надання інформації про простежуваність. 

Поряд з цим, положеннями законопроекту уточнено правила здійснення забою свійських тварин та свійської птиці, кролів, нутрій не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, при цьому, дозволяється забій свійських тварин в обсягах, що не перевищує забій десяти голів свійської птиці, кролів, нутрій на день. Також встановлюється, що з 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання (чинною редакцією передбачено, що із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений).

Разом з тим, частину сьому статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» пропонується викласти в новій редакції та встановити, що відбір зразків здійснюється в межах граничних норм (обсягів), встановлених відповідними нормативно-правовими актами або національними стандартами України. При цьому, пропонується виключити норму, згідно якої державою не відшкодовується вартість зразків, відібраних для здійснення державного контролю, крім вартості одного зразка, який відбирається для здійснення державного моніторингу, а розмір відшкодування державою вартості відібраного зразка визначається на основі його ринкової вартості у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Щодо такої законодавчої пропозиції Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловило застереження щодо правової невизначеності суб’єкта до покриття затрат на відбір зразків і пропонує визначити, що держава не відшкодовує вартість зразків, відібраних для здійснення державного контролю.

Загалом, за висновком Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, проте може зменшити витрати державного бюджету на проведення відбору зразків для здійснення державного контролю.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету належить подати фінансово-економічне обґрунтування (у тому числі відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Законопроектом також для підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності пропонується внести зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення і встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, встановивши розмір адміністративних стягнень у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 850 грн/.

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за зазначеними правопорушеннями, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид санкцій, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності (реєстр. № 7489 від 16.01.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Юрчишиним П.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може зменшити витрати державного бюджету на проведення відбору зразків для здійснення державного контролю щодо дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, опосередковано збільшуватиме надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Мірошниченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується обмежити з 1 березня до 1 квітня 2018 року дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 (згідно з УКТ ЗЕД), передбачене пунктом 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зазначена законодавча ініціатива втратила свою актуальність з огляду на те, що 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07.12.2017 р.
№ 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Зокрема, таким Законом до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України включено пункт 63, яким тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403 від 14.12.2017), поданий народним депутатом України Мірошниченком І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (реєстр. № 7514 від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Бендюженком Ф.В., Даніліним В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою удосконалення існуючого механізму справляння державних зборів із суб’єктів авіаційної діяльності, а основним завданням законопроекту є визначення на законодавчому рівні правових, фінансових та організаційних засад функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі – Державіафонд).

Законопроектом, зокрема, визначаються:

платники державних зборів /суб’єкти авіаційної діяльності – фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації/;

об’єкти справляння державних зборів /сертифікація, реєстрація, перереєстрація об’єктів та суб’єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; кожний пасажир, який відлітає з аеропорту України/;

перелік та розмір ставок державних зборів, що справляються із суб’єктів авіаційної діяльності за сертифікацію, реєстрацію, переєстрацію об’єктів та суб’єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності /згідно з додатком 1/ та за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України і за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України /згідно з додатком 1/;

порядок розрахунку та сплати державних зборів;

порядок зарахування державних зборів до державного бюджету та використання коштів Державіафонду.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Повітряного кодексу України /щодо уточнення положень про здійснення загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях/ та Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» /щодо уточнення положень про витрати на забезпечення авіаційної безпеки/.

Слід зазначити, що на даний час згідно з частиною дев’ятою статті 12 Повітряного кодексу України перелік, розмір та порядок сплати державних зборів із суб’єктів авіаційної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку зі зміною ставок окремих державних зборів у порівнянні з діючими.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо варто звернути увагу, що відповідно до пункту 43 частини другої і пункту 6-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження до Державіафонду зараховуються до загального (20%) і спеціального (80%) фондів державного бюджету, а у спеціальному фонді державного бюджету відповідні кошти спрямовуються на здійснення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, участь та представництво України у міжнародних авіаційних організаціях (пункт 19 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України).

Разом з тим, згідно із частиною першою статті 8 законопроекту кошти Державіафонду, що зараховані до спеціального фонду державного бюджету, використовуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації в обсязі, затвердженому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, на:

1) утримання штату працівників уповноваженого органу з питань цивільної авіації та інші витрати уповноваженого органу з питань цивільної авіації, пов’язані із забезпеченням виконання його завдань та функцій;

2) фінансування загальнодержавних програм у сфері цивільної авіації;

3) фінансування витрат на членство, участь та забезпечення представництва України у міжнародних авіаційних організаціях, членом яких є Україна, забезпечення підписання міжнародних договорів України про повітряне сполучення та зовнішню діяльність, міжнародних угод з безпеки польотів та льотної придатності;

4) фінансування витрат на проведення наукових досліджень, забезпечення гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу;

5) інші витрати у сфері авіаційної діяльності, передбачені законом.

Таким чином, вказане положення законопроекту не узгоджується з пунктом 19 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (реєстр. № 7514 від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Корчиком В.А., Бендюженком Ф.В., Даніліним В.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від державних зборів, які справляються із суб’єктів авіаційної діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести положення частини першої статті 8 у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, частини п’ятої статті 13 і пункту 19 частини четвертої статті 30).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Опосередкований:

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вибухових речовин або вибухових пристроїв)» (реєстр. №7413 від 19.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими народними депутатами України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України, серед іншого:

- посилено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років (чинна редакція від 3 до 7 років) – за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу;

- встановлено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років за використання зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв, набутих без передбаченого законом дозволу, як знаряддя вчинення злочину при посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, диверсії, умисному вбивстві тощо.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальна величина впливу буде залежати від конкретного строку покарання та кількості правопорушників.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вибухових речовин або вибухових пристроїв)» (реєстр. № 7413 від 19.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності до Національної поліції України» (реєстр. № 7474 від 29.12.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України у вигляді накладання штрафу:

-         для фізичних осіб – у розмірі від 1000 до 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 17000 – 68000 грн);

-         для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських об’єднань – у розмірі від 2000 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 34000 – 85000 грн).

Реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у зв’язку із визначенням нового виду правопорушення та встановлення відповідальності за його вчинення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

За узагальненим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності до Національної поліції України» (реєстр. № 7474 від 29.12.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення рівня штрафів за порушення правил торгівлі та споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 7490 від 16.01.2018), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність (шляхом збільшення розміру штрафів від 1,6 до 20 раз) за правопорушення, пов’язані із продажем алкогольних напоїв та їх споживанням, зокрема за: порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами; розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу у громадських місцях у п’яному вигляді; розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві; доведення неповнолітнього до стану сп’яніння.

Таким чином, реалізація вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив положень законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати через диференційованість штрафів. Разом з тим, прийняття законопроекту може опосередковано вплинути на зростання дохідної частини бюджету за рахунок збільшення розміру штрафів та скорочення зловживань у сфері продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення рівня штрафів за порушення правил торгівлі та споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 7490 від 16.01.2018), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (реєстр. № 7497 від 17.01.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є детінізація ринку металургійної сировини шляхом усунення неузгодженостей та недоліків положень законодавства щодо операцій з металобрухтом, які створюють неприпустимі умови для легального ведення господарської діяльності. Законопроектом пропонується, зокрема:

спрощення порядку здійснення операцій з металобрухтом (зокрема, спрощення технічних та регуляторних вимог до заготівників металобрухту, які здійснюють лише його заготівлю (закупівлю) без фактичної переробки, спрощення документального оформлення операцій з металобрухтом за участю фізичних осіб, порядку та оплати закупленого у населення металобрухту шляхом скасування заборони розрахунків готівкою).

уточнення компетенції органів влади у сфері здійснення операцій з металобрухтом (насамперед, усунення дублювання функцій органів влади в сфері здійснення операцій з металобрухтом, скасування права складання місцевими державними адміністраціями акту обстеження спеціалізованих підприємств).

Законопроектом також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо уточнення видів правопорушень при здійсненні операцій з металобрухтом. Отже, реалізація відповідних положень законопроекту може мати наслідком зміни доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджетів, проте відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє Мінфін можливості оцінити вплив на показники бюджетів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (реєстр. № 7497 від 17.01.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підпунктів 191.2.3 та 196.1.18 Податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень) (реєстр. № 7484 (доопрац.) від 15.01.2018), поданий народним депутатом України Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується виключити положення, щодо часового обмеження перебування фізичної особи за межами України (понад або менше 24 годин) в частині оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України не частіше одного разу протягом 72 годин, а також при ввезенні на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України частіше одного разу протягом 72 годин.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не матиме впливу на дохідну частину показників бюджетів та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підпунктів 191.2.3 та 196.1.18 Податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень) (реєстр. № 7484 (доопрац.) від 15.01.2018), поданий народним депутатом України Антонищаком А.Ф., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від ввізного мита та ПДВ залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного Кодексу України щодо вдосконалення правового регулювання зобов’язання відшкодування шкоди, завданої судом та органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратурою, реєстр. № 7513 від 19.01.2018, внесений народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного Кодексу України, якими передбачається уточнити випадки відшкодування державою шкоди, завданої фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадовими чи службовими особами органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, а також застосування державою права зворотної вимоги до таких посадових чи службових осіб.

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту у випадках відшкодування державою шкоди, завданої фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових чи службових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, потребуватиме коштів державного бюджету. При цьому, реалізація положень законопроекту у разі збільшення кількості таких випадків та вартості відшкодування державою завданої шкоди, у тому числі у зв’язку із розширенням випадків істотного порушення прав фізичних та юридичних осіб, може потребувати збільшення обсягу відповідних видатків державного бюджету (в певній мірі може бути компенсовано шляхом застосування державою до винних осіб права зворотньої вимоги на підставі судового рішення або в порядку дисциплінарного провадження), а у разі неможливості застосування права зворотньої вимоги призведе до втрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну частину та призведе до додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що також зазначено Міністерством фінансів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного Кодексу України щодо вдосконалення правового регулювання зобов’язання відшкодування шкоди, завданої судом та органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратурою (реєстр. № 7513 від 19.01.2018), внесений народним депутатом України Бубликом Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету на відшкодування шкоди, завданої посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратурою або судом, а у разі не можливості застосування державою права зворотньої вимоги до цих осіб призведе до втрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби з порушниками правил полювання, рибальства та лісокористування) (реєстр. № 7464 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо посилення боротьби з порушниками правил полювання, рибальства та лісокористування.

Зокрема, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», якими передбачається заборонити полювання із використанням тепловізорів та інших приладів нічного бачення та з порушенням правил поводження з мисливськими тваринами при полюванні на них.

Слід зазначити, що реалізація вищевказаних положень, за які відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається покарання у вигляді штрафів, конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій і реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосуватимуться.

Крім того, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається уточнити повноваження державних органів щодо здійснення особистого огляду і огляду речей та вилучення речей і документів при здійснені заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби з порушниками правил полювання, рибальства та лісокористування) (реєстр. № 7464 від 28.12.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (реєстр. № 7518 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити процедуру відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року такі суми податку не відшкодовані.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, на даний час існує необхідність законодавчого врегулювання забезпечення прав, законних інтересів та рівних умов платників податків під час виконання зобов’язань державного бюджету щодо відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані. Таким чином, на думку розробника законопроекту, прийняття та реалізація законопроекту забезпечить достатні умови для виконання конституційно закріплених функцій держави з питань відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (реєстр. № 7518 від 19.01.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення якості перевезень у громадському транспорті) (реєстр. № 7468 від 29.12.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті запропоновано посилити відповідальність перевізників за порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів на автобусних міських, приміських та міжміських маршрутах загального користування, запровадивши штрафи на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, у розмірі:

від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за порушення обов’язків, вимог, встановлених законодавством, або з порушенням умов договору, укладеного з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування або дозволу органів виконавчої влади та органів місцевих самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів загального користування (частина дванадцята статті 133-1);

від вісімдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за здійснення перевезень пасажирів транспортним засобом без справних у салоні: кнопок вимоги зупинки біля кожного виходу, приладу обігріву, кондиціювання та термометра (частина тринадцята статті 133-1).

При цьому встановлюється, що справи про такі адміністративні правопорушення розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Відтак, застосування у разі виявлення зазначених порушень відповідних штрафних санкцій може зумовити збільшення надходжень до бюджетів місцевого самоврядування, що обумовлено у пункті 38 частини першої статті 64, пункті 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи і видатки місцевих бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення якості перевезень у громадському транспорті) (реєстр. № 7468 від 29.12.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів за умови виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення повноважень обласних рад в сфері охорони тваринного, рослинного світу і раціонального використання природних ресурсів (реєстр. № 7207 (доопрац.) від 22.01.2018), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Лісового кодексу України пропонується надати обласним радам додаткові повноваження у сфері охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

При цьому, до виключної компетенції обласних рад серед іншого віднесено питання розроблення і затвердження місцевих екологічних програм, реалізація окремих заходів яких може відбуватися із залученням коштів місцевих бюджетів, що передбачено у статті 91 Бюджетного кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення повноважень обласних рад в сфері охорони тваринного, рослинного світу і раціонального використання природних ресурсів (реєстр. № 7207 (доопрац.) від 22.01.2018), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків у разі реалізації місцевих екологічних програм). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором  законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення справедливості та покарання винних у воєнних злочинах по подіям на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 7425-1 від 28.12.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується дати визначення терміну «воєнний злочин», встановити ознаки і перелік воєнних злочинів та принципи покарання осіб за вчинення таких злочинів, передбачити звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили в період з 20.02.2014 р. по день завершення антитерористичної операції на території Донецької, Луганської областей, на якій проводилася антитерористична операція, діяння, що містять ознаки злочинів (за виключенням воєнних злочинів), передбачених Кримінальним кодексом України та пов’язані зі збройною агресією РФ, збройним конфліктом або проведенням антитерористичної операції.

При цьому, у статті 5 законопроекту визначається, що особи, які вчинили діяння, що містять ознаки скоєння воєнних злочинів, несуть відповідальність відповідно до законодавства України та міжнародного права.

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з тим слід відмітити, оскільки згідно із нормами розділу XX Кримінального кодексу України за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку встановлюється кримінальна відповідальність, зокрема, у вигляді позбавлення волі або довічного позбавлення волі, то у разі виявлення зазначених у законопроекті порушень та застосування відповідних санкцій, створюються передумови для збільшення видатків державного бюджету (на утримання в установах пенітенціарної системи осіб, засуджених до позбавлення волі).

Відтак, з огляду на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення справедливості та покарання винних у воєнних злочинах по подіям на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 7425-1 від 28.12.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету в залежності від санкцій за встановлене правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

 

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо створення на законодавчому рівні кваліфікаційних вимог до кандидата в депутати місцевої ради) (реєстр. № 7493 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується зобов’язати кандидатів в депутати місцевих рад проходити тестування на знання Конституції України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад», що проводитиметься відповідною територіальною виборчою комісією за порядком, встановленим Міністерством юстиції та Центральною виборчою комісією.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, слід зазначити, що підготовка, проведення та оцінювання результатів запропонованого тестування потребуватиме розробки належних тестових програм, встановлення відповідного програмного забезпечення для територіальних виборчих комісій, а відтак залучення відповідних фахівців (експертів). Зазначене може зумовити потребу у додаткових видатках місцевих/державного бюджетів в залежності від виду місцевих виборів.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо створення на законодавчому рівні кваліфікаційних вимог до кандидата в депутати місцевої ради) (реєстр. № 7493 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів за необхідності здійснення заходів з розробки та встановлення програми для тестування). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання кримінальних покарань та організаційно-правового забезпечення діяльності органу пробації (реєстр. № 7494 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та передбачити, зокрема:

- встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог уповноваженого органу з питань пробації суб'єктом пробації;

- встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог уповноваженого органу з питань пробації власником підприємства, установи, організації або посадовою особою уповноваженого ним органу, за місцем відбування покарання чи роботи засудженого, а також посадовою особою органу, який має право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності;

- встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ті ж самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення;

- встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадання або несвоєчасне надання інформації, необхідної для виконання покладених на уповноважений орган з питань пробації, завдань;

- встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 4 років, або позбавлення волі на строк до 2 років за опір представнику уповноваженого органу з питань пробації під час здійснення ними своїх повноважень;

- встановлення відповідальності у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо представника уповноваженого органу з питань пробації, а також щодо їх близьких родичів у зв’язку з виконанням цими особами службових обов’язків;

- встановлення відповідальності у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк за умисне заподіяння представнику уповноваженого органу з питань пробації чи їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цими особами службових обов’язків

- встановлення відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу, представнику уповноваженого органу з питань пробації або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цими особами службових обов’язків.

Реалізація таких положень законопроекту може збільшити доходну частину внаслідок введення (поширення) штрафних санкцій та видаткову частину державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань за відповідні злочини.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що загальний вплив на показники бюджету буде залежати від конкретного виду застосованих покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання кримінальних покарань та організаційно-правового забезпечення діяльності органу пробації (реєстр. № 7494 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки) (реєстр. № 7496 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до статті 109 Кримінального кодексу України, зокрема:

- за дії вчинені з метою захоплення владних повноважень органів місцевого самоврядування (від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої);

- за публічні заклики до захоплення владних повноважень органів місцевого самоврядування (до 3 років обмеження або позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої).

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив збільшивши видаткову частину державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що загальний вплив на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ро внесення змін до Кримінального кодексу (щодо кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки) (реєстр. № 7496 від 17.01.2018), поданий народним депутатом України Артюшенком І.А. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Івано-Франківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 19.02.2018 р. № 184/0/2-18/01-025).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 21 лютого 2018 року надійшло звернення Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 19.02.2018 р. № 184/0/2-18/01-025 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Івано-Франківській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 5 Порядку спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)), передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Івано-Франківською облдержадміністрацією 26 січня 2018 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення з пропозиціями щодо обсягу фінансового забезпечення 5,49 млн грн.

За інформацією Івано-Франківської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 02.02.2018 р. № 558/3/5.2-6-131/08 та Мінінфраструктури від 12.02.2018 р. № 1379/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Івано-Франківської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів. У відповідному зверненні лише вказано, що роботи на об’єкті, визначеному Переліком об’єктів, виконані у 2017 році в межах очікуваних надходжень коштів в рамках експерименту за підсумками грудня.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківської області в рамках експерименту, становив 127,29 млн грн, а використано таких коштів у сумі 121,8 млн грн, або 95,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 5,49 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Івано-Франківської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі. На даний час відповідні індикативні показники ще не подано Комітету на погодження.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Івано-Франківської області – 278,9 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг в Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Івано-Франківської облдержадміністрації від 19 лютого 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Івано-Франківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 19.02.2018 р. № 184/0/2-18/01-025 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Черкаській області Демиденка В.І. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 22.02.2018 р. № 270/01/01-55). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Рудика С.Я./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 26 лютого 2018 року надійшло звернення Черкаської обласної державної адміністрації від 22.02.2018 р. № 270/01/01-55 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Черкаській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 5 Порядку спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)), передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Черкаською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 11 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 4,76 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 3,31 млн грн (що становить 69,5% загального обсягу фінансового забезпечення);

10 об’єктів пропонуються роботи з виготовлення проектної документації на поточний середній ремонт загалом на суму 1,45 млн грн (що становить 30,5% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Черкаської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 23.01.2018 р. № 355/1/5.2-6-57/08 та Мінінфраструктури від 09.02.2018 р. № 1332/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Черкаської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області в рамках експерименту, становив 230,84 млн грн, а використано таких коштів у сумі 226,08 млн грн, або 97,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 4,76 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Черкаської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі. На даний час відповідні індикативні показники ще не подано Комітету на погодження.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Черкаської області – 391,45 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник Служби автомобільних доріг у Черкаській області Демиденко В.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Черкаської облдержадміністрації від 22 лютого 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 22.02.2018 р. № 270/01/01-55 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу деяких видатків Міністерства освіти і науки на 2018 рік та розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 88).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки від 26.02.2018 р. № 1/10-541 щодо погодження перерозподілу деяких видатків Міністерства освіти і науки на 2018 рік та розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 88 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2018 році» (далі – постанова Уряду від 21.02.2018 р. № 88).

Відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Комітетом здійснюється погодження перерозподілу видатків державного бюджету, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 102 та частини шостої статті 108 Кодексу) за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету. Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Кодексу, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Порядок щодо здійснення таких перерозподілів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217), у абзаці четвертому пункту 7 якого, зокрема, передбачається, що головний розпорядник бюджетних коштів звертається до Комітету з питань бюджету щодо погодження відповідного рішення Кабінету Міністрів, копія якого додається до звернення разом з розрахунками та обґрунтуваннями щодо обсягу відповідного перерозподілу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Міністерства освіти і науки України за загальним фондом передбачено видатки споживання за бюджетною програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» у сумі 504 458,3 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2018 рік»).

Постановою Уряду від 21.02.2018 № 88 здійснено:

1) згідно з пунктом 1 постанови – перерозподіл деяких видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 100 000 тис. гривень та збільшення обсягу видатків за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 100 000 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 29 925 тис. гривень, видатки розвитку – 70 075 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 100 000 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку за такою програмою на 100 000 тис. гривень;

2) згідно з пунктом 2 та додатком до постанови – розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами між обласними бюджетами всіх областей та бюджетом міста Києва у сумі 404 458,3 тис грн, у тому числі на підтримку осіб з особливими освітніми потребами (видатки споживання) – 304 458,3 тис грн, та на оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (видатки розвитку) – 100 000 тис гривень;

3) згідно з пунктом 3 постанови – внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88.

З приводу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
(далі – субвенція) належить зазначити таке:

– згідно з частиною третьою статті 79 Закону України «Про освіту» за рахунок такої субвенції здійснюється фінансове забезпечення додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, а також придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами;

– з урахуванням наведеного та на виконання вимог частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88 (із змінами від 15.11.2017 № 918) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими встановлено, що:

а) субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів, спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів), санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) та навчально-реабілітаційних центрів), а саме дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням розумового розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру);

б) за рахунок субвенції здійснюється оплата таких видатків:

проведення (надання) додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку для учнів інклюзивних класів та робочим навчальним планом (індивідуальним навчальним планом учня) для учнів спеціальних класів;

придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, які дають змогу дитині опанувати навчальну програму. На придбання зазначених засобів використовується не більш як 35 відсотків загального обсягу видатків на кожну дитину відповідного закладу загальної середньої освіти, яка потребує державної підтримки. За наявності у закладі декількох дітей з особливими освітніми потребами з однаковими нозологіями у разі потреби можлива закупівля спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для спільного користування. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для дітей з особливими освітніми потребами затверджується наказом МОН та розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства.

Слід зауважити, що на даний час такий Типовий перелік на офіційному веб-сайті МОНу не оприлюднено;

– постановою Уряду від 21.02.2018 р. № 88 додатково визначено, що у 2018 році 100000 тис. грн спрямовується на оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центів для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування) відповідно до вимог, затверджених МОН.

Такі кошти пропонується розподіляти пропорційно кількості інклюзивно-ресурсних центрів, які утворені та які планується утворити у 2018 році (відповідно до статистичних даних про кількість населення у віці від 2 до 18 років згідно з вимогами утворення інклюзивно-ресурсних центрів, визначеними у Положенні про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545).

Довідково: згідно із пунктом 3-1 статті 48 Закону України «Про освіту» до 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування доручено забезпечити створення обласних (міських – у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2017 року № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» визначено, що інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, у тому числі у професійно-технічних навчальних закладах, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження. Центри утворюються з розрахунку один центр не більше як на 7 тис. дітей, які проживають на території об’єднаної територіальної громади (району), та не більше як на 12 тис дітей, які проживають у місті (районі міста).

Слід зауважити, що Державною службою статистики на офіційному веб-сайті служби розміщено Збірник "Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2017 року'', який містить дані щодо розрахунків (оцінок) чисельності постійного населення за статтю та віком в Україні, регіонах, містах з чисельністю населення понад 100 тисяч, зокрема, кількості осіб від 0 до 17 років. При цьому дані щодо кількості осіб від 2 до 18 років відсутні.

Виходячи із зазначеного, Урядом проведено перерозподіл видатків та розподіл субвенції між місцевими бюджетами, з приводу здійснення якого Міносвіти у наданій до постанови Уряду від 21.02.2018 № 88 інформації (лист Міносвіти від 26.02.2018 № 1/10-541) зазначається таке:

– з метою централізованої закупівлі сучасних (міжнародного рівня) методик для проведення комплексної оцінки розвитку дітей з особливими освітніми потребами та навчання фахівців інклюзивно-ресурсних центрів використанню цих методик (обробці та інтерпретації результатів для надання висновків, аналізу результатів тестування) зменшено обсяг субвенції на 100 000 тис. гривень та відповідно збільшено обсяг видатків за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» (у тому числі видатки споживання – 29 925 тис. гривень, видатки розвитку – 70 075 тис. гривень);

– для оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у т.ч. довгострокового користування) за субвенцією зменшено видатки споживання на суму 100 000 тис. гривень та передбачено у відповідному обсязі видатки розвитку;

– обсяг субвенції у сумі 404 458,3 тис. грн розподілено між обласними бюджетами та бюджетом м. Києва пропорційно кількості:

осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних і спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, з розрахунку по 24,3 тис. грн на 12 550 таких осіб – у сумі 304 458,3 тис. грн (видатки споживання);

інклюзивно-ресурсних центрів, які утворені та які планується утворити у 2018 році, – у сумі 100 000 тис. грн (видатки розвитку).

Інших розрахунків і належних обґрунтувань щодо здійсненого перерозподілу видатків та розподілу субвенції між місцевими бюджетами, що вимагається згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами) порядком, не надано.

Водночас, слід зауважити про необхідність дотримання вимог нормотворчої техніки при прийнятті та оформленні постанови Уряду від 21.02.2018 № 88, зокрема:

– у пункті 1 постанови недоцільним є посилання на частину шосту статті 108 Кодексу, оскільки проведений перерозподіл не стосується розподілу та перерозподілу обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами, що передбачено у зазначеному положенні Кодексу,

– у додатку до постанови «Розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2018 році» назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці «Міський бюджет м. Києва» належить привести у відповідність до такої назви, визначеної у додатках № 6 та № 7 до Закону, «Бюджет м. Києва».

Щодо використання субвенції у 2017 та у 2018 роках належить відмітити таке:

– згідно із звітом Казначейства України про виконання бюджетів за січень-грудень 2017 року касові видатки місцевих бюджетів за відповідним напрямом становили 98 266,7 тис. грн або лише 46,9% річного плану (209 458,3 тис. грн). До державного бюджету повернуто як невикористані – 111 197,6 тис. грн або 53,1% передбаченого на рік обсягу субвенції. Рівень виконання річного плану за субвенцією серед областей становить від 23,3% (Запорізька область) до 91,2% (Івано-Франківська область). Інформація щодо використання субвенції у січні-грудні 2017 року (у розрізі місцевих бюджетів) роздана народним депутатам –членам Комітету;

– помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2018 рік передбачено перерахування субвенції місцевим бюджетам, починаючи з січня. Планові призначення на січень-лютий 2018 року становлять 50743,2 тис. грн. Видатки за програмою не здійснювалися у зв’язку з відсутністю розподілу субвенції.

Виконання видатків державного бюджету за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» згідно із звітом Казначейства України становило у 2017 році 405 489,7 тис. грн або 84% плану на рік з урахуванням внесених змін (482 494 тис. грн), у т.ч. за загальним фондом – 402 423,5 тис. грн або 85% плану на рік з урахуванням внесених змін (473 365,3 тис. грн), у січні 2018 року – 4852,5 тис. грн або 75,7% плану на січень (6407,8 тис. грн.).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Куліченко І.І., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Рудик С.Я., а також радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити встановлений постановою Уряду від 21.02.2018 № 88 перерозподіл видатків державного бюджету та розподіл між місцевими бюджетами субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 88 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2018 році»:

1) перерозподілу деяких видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 100 000 тис. гривень та збільшення обсягу видатків за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 100 000 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 29 925 тис. гривень, видатки розвитку – 70 075 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 100 000 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку за такою програмою на 100 000 тис. гривень.

2) розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у межах загального обсягу такої субвенції.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Данилюка О.О. щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2017 році.

Відмітили:

На виконання частини першої статті 228 Регламенту Верховної Ради Уряд 14 лютого 2018 року подав на розгляд Верховної Ради Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2017 році (далі – Звіт Уряду).

Головою Верховної Ради доручено відповідальному Комітету з питань економічної політики та іншим комітетам Верховної Ради розглянути дане питання.

Для представлення Звіту Уряду на засідання Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) було запрошено Міністра фінансів України, який в Уряді є відповідальним за забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Комітетом.

Копію Звіту Уряду та відповідної презентації Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б., представленої 14.02.2018 р. на засіданні Уряду, роздано на засіданні Комітету народним депутатам України – членам Комітету, а електронну версію зазначених матеріалів було попередньо 23.02.2018 р. надіслано на їх електронну пошту у Верховній Раді.

На початку розгляду даного питання відмічено, що виходячи з предметів відання Комітету Звіт Уряду має аналізуватися Комітетом у першу чергу в контексті забезпечення бюджетного процесу.

З цього приводу варто звернути увагу, що у 2017 році Кабінет Міністрів України забезпечив дотримання регламентних строків подання до Верховної Ради законопроекту про державний бюджет на 2018 рік та його доопрацювання до другого читання з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради.

Щодо оцінки виконання державного бюджету за 2017 рік слід зауважити, що статтями 161-162 Регламенту Верховної Ради визначена окрема процедура розгляду річного звіту про виконання закону про державний бюджет. Уряд повинен не пізніше 1 квітня 2018 р. подати такий звіт і тоді Комітет з урахуванням висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати. Тому на даний час передчасно робити остаточні висновки щодо виконання державного бюджету за минулий рік.

Міністр фінансів України Данилюк О.О. представив Звіт Уряду, окресливши результати діяльності щодо реалізації бюджетної політики. Зокрема, звернуто увагу на схвалення Урядом у минулому році Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки і Плану заходів з її реалізації та здійснені Урядом відповідні заходи, включаючи вжиті у 2017 році заходи з експериментального запровадження середньострокового бюджетного планування та підготовку відповідної ініціативи для комплексного законодавчого врегулювання даного питання (урядовий законопроект за реєстр. № 8044 від 15.02.2018 р.).

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Мельник С.І., Матвієнко А.С., Молоток І.Ф., Горбунов О.В., Медуниця О.В., Маркевич Я.В., Павлов К.Ю., Шевченко О.Л., Куліченко І.І., Мепарішвілі Х.Н., Рудик С.Я. та Міністр фінансів України Данилюк О.О.

Головуючий на засіданні Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропонував взяти до відома заслухану інформацію Міністра фінансів щодо Звіту Уряду. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Данилюка О.О. щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2017 році взяти до відома.

Голосували: «за» – одноголосно.

Перший заступник Голови Комітету                              В.В. Амельченко                                                  

Секретар Комітету                                                           В.В. Шкварилюк