Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №134 від 21 березня 2018 року

 

 

 

15¹⁵  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 22 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України Марченко С.М. – заступник Міністра; Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів; від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Хоцянівська Н.В. – директор Департаменту економіки систем життєзабезпечення; від Державної фіскальної служби України Педосенко І.М. – в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів; від Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

від Харківської обласної державної адміністрації

Шахненко Є.Д. – заступник Голови;

Зражевець Є.М. – начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області;

Пляка С.М. – перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області;

від Тернопільської обласної державної адміністрації

Барна С.С. – Голова;

від Київської міської державної адміністрації

Пантелеєв П.О. – заступник Голови;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

Луков Роман – прес-служба;

Булат Олена – прес-служба.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Представлення нового складу Рахункової палати (призначеного Верховною Радою України 15 березня 2018 року).

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування на 2018 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 110).

4. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

1) у Харківській області (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 26.02.2018 № 01-35/1809);

2) у Тернопільській області (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.03.2018 № 01-1440/24-04).

5. Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2018 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 12.03.2018 № 35110.02-2/6682).

6. Про проект Закону України про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 8175 від 21.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Марченка С.М./

7. Різне:

- проект листа до Кабінету Міністрів України щодо проведення Міністерством культури України у 2018 році окремих загальнодержавних культурно-мистецьких заходів.

1. Слухали:

Про представлення нового складу Рахункової палати (призначеного Верховною Радою України 15 березня 2018 року).

Відмітили:

За результатами проведених Комітетом з питань бюджету заходів повторного конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, оголошеного у травні 2017 року, Верховна Рада України 15 березня 2018 року призначила новий склад Рахункової палати.

Зокрема, призначено на посади членів Рахункової палати Богуна В.П., Дідика А.М., Іванову І.М., Майснера А.В., Невідомого В.І., Огня Ц.Г., Пацкана В.В., Яременка О.С., Яремчука І.М. (Постанова Верховної Ради України від 15.03.2018 р. № 2345-VIII), а після цього на посаду Голови Рахункової палати - Пацкана В.В. (Постанова Верховної Ради України від 15.03.2018 р. № 2346-VIII).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України - члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В. і Крулько І.І. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Голова Комітету Павелко А.В., насамперед, зазначив про здійснені Комітетом з питань бюджету заходи щодо створення ефективної системи державного зовнішнього фінансового контролю, зокрема в частині опрацювання та прийняття у 2015 році нової редакції Закону України «Про Рахункову палату», а також проведення двох конкурсів на зайняття посад членів Рахункової палати та результативне завершення повторного конкурсу.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. наголосив, що Рахункова палата буде об’єктивно і неупереджено проводити перевірки щодо доходної і видаткової частин державного бюджету, та запросив членів Комітету з питань бюджету на засідання Рахункової палати 22 березня 2018 року, на якому буде заслуховуватися проект Звіту Рахункової палати за 2017 рік.

Наприкінці розгляду даного питання голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. висловив сподівання, що Рахункова палата надаватиме Парламенту більш ґрунтовні висновки за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), при цьому звернув увагу, що наразі розпочинається новий етап розвитку Рахункової палати та активізація взаємодії Рахункової палати і Комітету з питань бюджету.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства" (реєстр. № 7547 від 05.02.2018, народні депутати України Сотник О.С., Геращенко А.Ю. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 77 Податкового кодексу України щодо узгодження проведення планових документальних перевірок" (реєстр. № 7524 від 24.01.2018, народні депутати України Денісова Л.Л., Єфремова І.О. та інші);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо державної реєстрації припинення юридичної особи" (реєстр. № 7533 від 31.01.2018, народні депутати України Довбенко М.В., Южаніна Н.П.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері"" (реєстр. № 7536 від 01.02.2018, Кабінет Міністрів України);

2.1.5. Проект Закону України "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки" (реєстр. № 7521 від 22.01.2018, народні депутати України Іллєнко А.Ю., Левченко Ю.В., Головко М.Й., Осуховський О.І. та інші);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання відносин у сфері державної служби" (реєстр. № 7528 від 25.01.2018, народні депутати України Власенко С.В., Ледовських О.В. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д'Ондта" (реєстр. № 7550 від 05.02.2018, народні депутати України Парубій А.В., Герасимов А.В. та інші);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей" (реєстр. № 7538 від 01.02.2018, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 7522 від 23.01.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані у вигляді плати за надання в оренду (в користування) житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) внутрішньо переміщеній особі або/та особі, адреса зареєстрованого місця проживання якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, або на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або на території населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 7522 від 23.01.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації внутрішньо переміщених осіб при надаванні в оренду житла) (реєстр. № 7522-1 від 30.01.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2018 року:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані у вигляді плати за надання в оренду (в користування) житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) внутрішньо переміщеній особі при умові, що вартість оренди не перевищує розміру п’яти мінімальних заробітних плат;

надати право на податкову соціальну пільгу внутрішньо переміщеній особі, що орендує житлове приміщення, у розмірі 200% визначеної суми пільги (у 2018 році – 1762 гривень на місяць).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту не призведе до зміни показників державного та місцевих бюджетів, оскільки майже весь ринок оренди житла зараз знаходиться «в тіні». При цьому, звернуто увагу, що запропоноване набрання чинності відповідного закону з 1 липня 2018 року надасть змогу Кабінету Міністрів України скорегувати показники бюджету на друге півріччя.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01 липня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації внутрішньо переміщених осіб при надаванні в оренду житла) (реєстр. № 7522-1 від 30.01.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відкликання народного депутата України (реєстр. №7481 від 10.01.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується встановити основні засади та порядок відкликання народного депутата України, запровадивши процедуру голосування з утворенням окружної та дільничних комісій, належними списками виборців, бюлетенями, тощо, згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України».

При цьому, відповідно до статті 18 законопроекту встановлюється, що витрати, пов’язані з діяльністю комісій по  підготовці і проведенню голосування про відкликання народного депутата України, та інші витрати, передбачені цим Законом, здійснюються за рахунок державних коштів, що виділяються Центральною виборчою комісією в межах кошторису витрат, затвердженого у встановленому законом порядку.

Відтак, реалізація запропонованих положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на забезпечення діяльності виборчих комісій, виготовлення бюлетенів, про що також зазначається у  висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Крім того, виходячи з вимог чинного законодавства, у разі відкликання народного депутата України, обраного у одномандатному виборчому окрузі, виникне необхідність проведення позачергових виборів у такому виборчому окрузі, підготовка і проведення яких також здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відкликання народного депутата України (реєстр. № 7481 від 10.01.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., є таким, що має вплив на видаткову частину державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо визначення обраним кандидата в одномандатному виборчому окрузі (реєстр. № 7530 від 26.01.2018), поданий народним депутатом України Поповим І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачено внести зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України», запровадивши нові правила встановлення результатів виборів депутатів у одномандатних округах шляхом встановлення переможця методом абсолютної більшості та визначивши таке: якщо в одномандатному виборчому окрузі за одного з кандидатів не подано більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 45 Закону України «Про вибори народних депутатів України» витрати на підготовку і проведення виборів народних депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, реалізація такого положення законопроекту зумовить потребу у додаткових видатках з державного бюджету для підготовки та проведення повторного голосування.

У висновку Міністерства фінансів України також зазначається, що прийняття законопроекту призведе до збільшення видатків Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо визначення обраним кандидата в одномандатному виборчому окрузі (реєстр. № 7530 від 26.01.2018), поданий народним депутатом України Поповим І.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших законодавчих актів України із питань охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 7510 від 19.01.2018), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Положеннями законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими, зокрема:

- уточнюються повноваження органів державної влади щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- передбачається створення Державної служби заповідної справи України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду; при цьому, визначаються складові частини заробітної плати працівників природоохоронних установ (складатиметься з посадових окладів, премій, надбавок за вислугу років, за роботу в польових умовах, за виконання роботи вахтовим методом, інших надбавок та доплат), а також забезпечення посадових осіб вказаної служби форменим та спеціальним одягом, спеціальним транспортом та засобами зв’язку;

З приводу такої законодавчої пропозиції Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначило про необхідність виключення із законопроекту вказаних положень, оскільки, відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України;

- конкретизуються заходи (а саме, віднесено природоохоронні заходи, проведення науково-дослідних та еколого-освітніх робіт, створення інфраструктури та матеріального оснащення) щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також передбачена можливість залучення міжнародної фінансової допомоги;

- на органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладається обов’язок створення у зоні розташування територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та міжнародного значення привабливого інвестиційного клімату та стимулювання екологічно безпечних методів господарювання.

Реалізація зазначених положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та може мати наслідком зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів у разі встановлення у спеціальному законодавстві податкових преференцій для територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Відповідно до положень законопроекту (зміни до статті 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України») власні кошти об’єктів природно-заповідного фонду (відповідно до рішення спеціальної адміністрації відповідної установи природно-заповідного фонду) зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків.

Зазначена законодавча пропозиція щодо об’єктів природно-заповідного фонду, які є бюджетними установами, не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Згідно з частиною дев’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України (далі - Кодексу) створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється. Крім того, відповідно до пунктів 15 і 23 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Кодексу плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески є власними надходженнями бюджетних установ, які відносяться до доходів бюджету (а не є позабюджетними коштами, як це визначено у законопроекті).

Також слід звернути увагу, що розпорядником бюджетних коштів згідно із пунктом 47 частини першої статті 2 Кодексу може бути виключно бюджетна установа, а натомість суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Кодексу визначається одержувачем бюджетних коштів, у зв’язку з чим абзац четвертий пункту 16 розділу I законопроекту /зміни до статті 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»/ потребує доопрацювання та узгодження з бюджетним законодавством.

Разом з тим, необхідно зауважити, що виходячи із вимог статей 1 та 4 Кодексу, питання, пов’язані із організацією бюджетного процесу, визначаються виключно бюджетним законодавством.

Законопроектом також пропонується внести зміни та доповнення до:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими розширено дії, за вчинення яких наступатиме адміністративна відповідальність за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, та збільшено розміри штрафів, що накладаються на громадян від 9 - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 100 - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 5100 грн/;

- Кримінального кодексу України, якими посилено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду, а саме, збільшено розмір штрафів від 100 - 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 200 - 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 3400 грн до 8500 грн/, а також уточнено склад такого злочину.

Реалізація таких змін може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших законодавчих актів України із питань охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 7510 від 19.01.2018), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету; опосередковано збільшуватиме надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій чи зменшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів у разі встановлення податкових преференцій для територій та об’єктів природно-заповідного фонду);

2) рекомендувати Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами статей 1, 2, 4 та 13 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження та пропозиції, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про молодь» (реєстр. № 3621 (доопрац.) від 10.11.2017), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л., Павелком А.В., Горбуновим О.В., Унгуряном П.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою удосконалення системи функціонування вітчизняної молодіжної політики, методів та інструментів її реалізації, запровадження такого законопроекту сприятиме зміцненню інституційної спроможності об’єднань молодих громадян, заохоченню молоді до активної участі в громадському житті, закріпленню європейських підходів до молодіжної політики.

Так, основні завдання молодіжної політики в Україні пропонується реалізовувати, зокрема, через наступне:

- збір, обробку та систематизацію інформації про становище молоді та з’ясування потреб молоді у сфері освіти, здоров’я, праці та в інших сферах суспільного життя, з метою своєчасного інформування інституцій, причетних до роботи з молоддю для формування стратегічних напрямків молодіжної політики та удосконалення її нормативно-правової бази;

- формування пріоритетів та стратегічних напрямків у роботі з молоддю та забезпечення логістичної, інформаційної та фінансової підтримки програм, ініціатив та проектів, що здійснюватиметься за цими напрямками;

- координацію зусиль та заохочення співпраці між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, молодіжними громадськими об’єднаннями та молодіжними працівниками; заохочення та підтримку інститутів громадянського суспільства;

- гарантування прав молодих людей через створення системи соціальних послуг і соціальної підтримки молоді та молодих сімей;

- інформаційну, організаційну та фінансову підтримку ініціатив молоді;

- забезпечення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості, підготовку до самостійного життя молоді через забезпечення рівних умов і можливостей для отримання якісної освіти, професійного навчання, перепідготовки, працевлаштування і зайнятості молоді; створення сприятливих умов для працевлаштування молоді, в тому числі за допомогою державної підтримки молодих підприємців;

- популяризацію і підтримку розвитку фізичного виховання молоді; створення умов та рівних можливостей для отримання якісних медичних послуг; попередження правопорушень, протидія насильству та соціально небезпечним формам поведінки в молодіжному середовищі;

- розвиток молодіжної інфраструктури, розширення та ефективне використання мережі молодіжних центрів, молодіжних таборів, позашкільних установ, фізкультурно-оздоровчих закладів та закладів культури;

- підтримку громадських ініціатив у сфері національно-патріотичного виховання молоді.

Також запропонована законодавча ініціатива передбачає здійснювати забезпечення реалізації молодіжної політики шляхом передачі відповідних повноважень та ресурсів на той рівень, де їх реалізація та використання є найбільш ефективними; залучення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, а також міжнародних організацій, будь-яких інших зацікавлених сторін до формування та реалізації молодіжної політики.

Пріоритетні напрямки діяльності молодіжної політики передбачається здійснювати шляхом функціонування інститутів громадянського суспільства у молодіжній політиці, таких як:

- молодіжні громадські об’єднання та організації, які працюють із дітьми та молоддю /молодіжні громадські об’єднання є неприбутковими організаціями, які, зокрема, вивчають та реалізують загальні потреби та інтереси молоді чи окремих груп молодих людей; беруть участь у формуванні та реалізації молодіжної політики; поширюють міжнародне молодіжне співробітництво; розвивають волонтерську діяльність серед молоді; вносять (за потреби) у відповідний орган місцевого самоврядування, на території якого вони діють, пропозиції щодо укладення плану розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування надають підтримку молодіжним громадським об’єднанням та організаціям, які працюють із дітьми та молоддю, шляхом сприяння у здійсненні ними молодіжної роботи, зокрема, у формі фінансування за рахунок коштів відповідних бюджетів на конкурсних засадах програм і проектів, що сприяють соціальному становленню і розвитку молоді та реалізації її суспільно корисних ініціатив; надання у користування будинків, споруд, земельних ділянок та іншого майна, необхідного для здійснення їх статутної діяльності; підтримки та заохочення розвитку молодіжних громадських об’єднань шляхом залучення та включення до національних, місцевих та міжнародних програм і проектів; звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про молодіжне громадське об’єднання; розміщення на своїх офіційних веб-сайтах проектів концепцій державних та місцевих цільових програм, які стосуються дітей та молоді, а також розгляд пропозицій до них від організацій. Також, передбачається, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування надають фінансову підтримку діяльності молодіжних громадських об’єднань і організацій, що працюють із дітьми та молоддю і їх спілок; при затвердженні місцевих бюджетів передбачаються видатки на реалізацію програм таких об’єднань і організацій (спілок); такі установи залучаються в установленому порядку до виконання замовлень для державних та місцевих потреб та їм можуть бути можуть делеговані повноваження щодо реалізації відповідних програм (проектів, заходів), при цьому здійснюючи фінансову, матеріальну підтримку та контроль за реалізацією наданих повноважень, у тому числі за цільовим використанням виділених коштів/;

- Національну молодіжну раду на всеукраїнському рівні та місцеві молодіжні ради у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя /Національна молодіжна рада (організаційне забезпечення, утворення та функціонування якої покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері) спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, розробляє щорічну доповідь про реалізацію Національної молодіжної стратегії; рекомендує центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, кандидатури для призначення радника з питань участі молоді у формуванні політики у молодіжній сфері, розглядає Національну молодіжну стратегію та цільові програми, здійснює контроль за реалізацією молодіжної політики; Місцева молодіжна рада (організаційне забезпечення утворення та функціонування якої покладається на місцевий орган виконавчої влади через відповідний підрозділ, що реалізує молодіжну політику) надає рекомендації з питань, що стосуються молоді відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування; розглядає місцеві пріоритети молодіжної політики та місцеві (регіональні) цільові програми, спрямовані на реалізацію Національної молодіжної стратегії;

 - Національну консультативну раду з питань молоді /Рада є органом, що забезпечує комунікацію між молоддю, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, що створюється та функціонує з метою забезпечення обміну актуальною, достовірною та повною інформацією про стан реалізації молодіжної політики, а також з метою узгодження позиції та прийняття рішень у межах своїх повноважень щодо реалізації молодіжної політики в Україні; розглядає та погоджує щорічну доповідь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері про реалізацію Національної молодіжної стратегії; погоджує Національну молодіжну стратегію та Національні цільові програми; подає пропозиції щодо молодіжної політики Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України і Президенту України; організаційне забезпечення утворення та функціонування такої Ради покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері/;

- Національний фонд підтримки молодіжних ініціатив (далі – Фонд) /засновником Фонду є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, Фонд є юридичною особою публічного права, уповноважений цим Законом виконувати функції у сфері запровадження та реалізації програм і заходів у молодіжній сфері, реалізацію міжнародних програм, що стосуються молоді, а також сприяння підтримці ініціатив молоді, молодіжних громадських об’єднань та організацій, що працюють із дітьми та молоддю, державних і комунальних навчальних закладів усіх освітніх рівнів та територіальних громад; завданням Фонду є забезпечення доступу молодіжних громадських об’єднань та організацій, державних і комунальних навчальних закладів усіх освітніх рівнів та територіальних громад до коштів державного бюджету, які виділяються для реалізації молодіжних програм та інших залучених Фондом коштів із джерел фінансування, які не заборонені Законом; Фонд має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його оперативному управлінні, є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду/.

Визначається, що джерелами фінансового забезпечення діяльності Фонду є кошти Державного бюджету України, добровільні внески юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, а також інші джерела, не заборонені законодавством України. Встановлюється, що держава забезпечує належне фінансування Фонду, яке передбачається окремою бюджетною програмою у Державному бюджеті України та становить не менше 0,1 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Кошти Державного бюджету України, якими розпоряджається Фонд, використовуються для забезпечення діяльності Фонду, проведення заходів на замовлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, а також для надання на конкурсних засадах грантової підтримки молодіжним громадським об’єднанням та організаціям, які працюють із дітьми та молоддю, державним і комунальним навчальним закладам усіх освітніх рівнів та територіальним громадам на безоплатній та безповоротній основі, інституційної підтримки молодіжних громадських об’єднань. Кошти грантової та інституційної підтримки передбачається перераховувати на спеціально відкриті одержувачами грантів рахунки у відділеннях державних банків.

Окрім того, пропонується встановити, що кошти для проектів з інституційної підтримки організації розподіляються таким чином:

до 20% від отриманої суми спрямовується на фінансування оплати праці найманих працівників відповідної організації;

до 30% від отриманої суми спрямовується на адміністративні витрати організації (орендна плата за приміщення, канцелярські витрати, витрати на утримання приміщення, включаючи оплату житлово-комунальних послуг тощо);

не менше 50% від отриманої суми спрямовується на розвиток організації (проведення зборів керівних органів, навчання членів організації, включаючи тих, які є найманими працівниками такої організації, інші заходи, спрямовані на розбудову та підвищення кваліфікації членів організації).

Крім того, при реалізації будь-яких інших проектів  20% від отриманих коштів для їх реалізації спрямовується на фінансове забезпечення адміністративних витрат у межах таких проектів.

Водночас, встановлюються положення щодо заборони незаконного втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність Фонду з метою встановлення будь-якого впливу на розподіл коштів, що надаються Фондом у вигляді грантової підтримки.

Окрім вищезазначеного, законопроектом передбачаються положення щодо:

можливості призначення керівниками органів центральної та місцевої виконавчої влади, керівниками органів місцевого самоврядування радника/ів з питань молоді, які мають відстежувати забезпечення участі молоді в діяльності відповідних органів влади, здійснювати представництво інтересів молодих людей у відповідних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

прийняття органами місцевого самоврядування програми з реалізації Національної молодіжної стратегії, які будуть фінансуватися з відповідних місцевих бюджетів, після погодження з відповідною Місцевою молодіжною радою, якщо така рада створена;

розробки центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, національних цільових програм;

здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування організації дозвілля молоді /пропаганда здорового способу життя, що дозволяє проводити молоді дозвілля в освітніх та ігрових заходах; сприяння розвитку територій для тимчасових стоянок із доступом до чистої води, електроенергії та забезпечення належними санітарними умовами молодих осіб, які подорожують; впровадження програм оздоровлення для підлітків та молоді; розвиток соціокультурних, спортивних та інших об’єктів дозвілля та оздоровлення молоді, особливо у сільській місцевості та районах міських новобудов; сприяння безперервному навчанню молодіжних працівників; заохочення обміну досвідом між молоддю та іншими фахівцями, які працюють із дітьми та молоддю; поліпшення умов праці та підвищення статусу молодіжної роботи; підтримка фахівців, що працюють із дітьми молоддю та молодіжних громадських об’єднань, які здійснюють неформальну освіту чи навчання тощо/;

надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування всебічної підтримки установам та організаціям, які готують молодіжних працівників та інших фахівців, що працюють із дітьми та молоддю;

запровадження трирівневої системи підготовки молодіжних працівників за програмами базового і спеціалізованого навчання, а також програмами навчання тренерів;

ведення реєстру сертифікатів молодіжних працівників, які успішно пройшли навчання молодіжного працівника відповідно до встановлених вимог;

володіння молодіжними центрами, що утворені юридичними особами публічного права, майном, орендованим або придбаним за рахунок коштів відповідно державного або місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, фінансове забезпечення таких центрів здійснюється за рахунок коштів відповідно державного або місцевого бюджету, передбачених для виконання програм і заходів із реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї та інших джерел, не заборонених законодавством;

сприяння органами державної влади та органами місцевого самоврядування у наданні та придбанні житла, молодіжному житловому будівництву, створенні молодіжних житлових комплексів тощо (надання цільових адресних субсидій, пільгового іпотечного кредитування, впровадження механізмів оренди державного і комунального житла та інших способів).

Загалом, законопроектом встановлюється, що фінансове забезпечення молодіжної політики в Україні здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом та спрямовуються відповідні кошти на забезпечення:

основної діяльності залучених до реалізації молодіжної політики юридичних осіб державної та комунальної форм власності, що фінансуються за рахунок коштів відповідного бюджету;

реалізації програм Фонду молодіжними громадськими об’єднаннями, організаціями, які працюють із дітьми та молоддю;

реалізації державних та місцевих цільових програм із роботи з молоддю;

проведення соціологічних та наукових досліджень проблем молоді;

розвитку інфраструктури юридичних осіб державної та комунальної форм власності, що займаються організацією молодіжної роботи, передусім для молодіжних центрів і волонтерської діяльності молоді;

навчання кадрів для роботи з молоддю, молодіжних працівників;

виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на реалізацію молодіжної політики

фінансування за рахунок коштів Державного бюджету Фонду та реалізацію програм Фонду.

З огляду на економічну сутність вищезазначених положень та пропонованих заходів, реалізація законодавчої ініціативи призведе до втрат доходів (зважаючи на вимоги пункту 251 частини другої статті 29 пункту 362 частини першої статті 64 та пункту 207 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, якими визначено зарахування  адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до загального фонду державного та місцевих бюджетів) та потребуватиме суттєвих додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. 

Так, зокрема, додаткових витрат потребуватимуть положення щодо:

- спрямування з державного бюджету  коштів на фінансове забезпечення Фонду в обсязі не менше 0,1% видатків загального фонду Державного бюджету України, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України потребуватиме виділення з державного бюджету понад 800 млн грн на рік (що у 17,8 разів перевищує обсяги відповідних видатків, передбачених у бюджеті на 2018 рік на реалізацію заходів з підтримки молоді); 

- створення молодіжних центрів потребуватиме, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, з державного та місцевих бюджетів додатково 2,6 млрд грн (по одному закладу на державному, обласних, районних, міських рівнях та в об’єднаних територіальних громадах).

- фінансова підтримка діючих та новостворених молодіжних організацій, розвиток молодіжної інфраструктури, адміністративні витрати організацій, забезпечення житлових питань молоді, інші положення законодавчої ініціативи, пов’язані із підтримкою молоді, тощо.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України.

Варто зазначити, що вказані вище законодавчі пропозиції щодо встановлення у відповідному законі витрат бюджету потребує узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Крім того, варто зазначити щодо інших неузгодженостей вимогам Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс):

- самостійне визначення Фондом напрямів спрямування коштів, які будуть передбачатися йому у державному бюджеті за окремою бюджетною програмою, порядок їх використання, та водночас невтручання державних органів та органів місцевого самоврядування в розподіл таких коштів не відповідає вимогам статей 20 та 22 Кодексу щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі та повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, а також статті 7 Кодексу, згідно із якою бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Крім того, Фонд пропонується створювати як юридичну особу публічного права, разом з тим, визначено спрямування бюджетних коштів на оплату праці працівників організацій та адміністративні витрати і розвиток організацій, що не узгоджується із вимогами пункту 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України в частині утримання за рахунок відповідно державного або місцевих бюджетів виключно бюджетних установ;

- надання підтримки всім організаціям, що працюють з молоддю, до яких включаються громадські чи благодійні організації, які проводять роботу з такою категорією населення, шляхом фінансування їх програм з місцевих бюджетів, виділення грантової підтримки з державного бюджету, надання можливості використовувати при реалізації програм кошти на адміністративні витрати призведе до розширення кількості громадських організацій та обсягів видатків на їх підтримку і спричинить розпорошення бюджетних коштів унаслідок створення різних форм їх підтримки, а також не узгоджується із статтями Кодексу, якими визначено видаткові повноваження державного та місцевих бюджетів. Так, статтями 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України встановлено, що з державного бюджету надається фінансова підтримка на державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї; державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (підпункти г) і ґ) пункту 9 частини першої статті 87), з місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансову підтримку районних та міських програм і заходів щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (підпункт г) пункту 4 частини першої статті 89) та республіканського Автономної Республіки Крим та обласних програм і заходів з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (підпункт б) пункту 4 частини першої статті 90);

- реалізація положень законопроекту, якими пропонується, що навчальні заклади зможуть отримувати фінансове забезпечення у двох головних розпорядників бюджетних коштів не відповідають принципам програмно-цільового методу та призведуть до розпорошення бюджетних коштів, а також такі заклади будуть фінансуватись як з державного, так і з місцевих бюджетів, що, у свою чергу, порушуватиме вимоги статті 85 Кодексу, якою забороняється планувати та здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

- статтями 96 та 97 Кодексу визначені види міжбюджетних трансфертів та перелік трансфертів, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, тобто Кодексом не передбачено можливості цільових адресних субсидій на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла;

- положення, якими встановлюється, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть делегувати молодіжним громадським об’єднанням і організаціям, що працюють із дітьми та молоддю і їх спілкам повноваження щодо реалізації відповідних програм (проектів, заходів), при цьому здійснюючи фінансову, матеріальну підтримку та контроль за реалізацією наданих повноважень, у тому числі за цільовим використанням виділених коштів не узгоджуються із вимогами Глави 17 Бюджетного кодексу України, якою визначено органи державної влади та їх повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Слід зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо молодіжної діяльності), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Також, передбачається з дня набрання чинності запропонованим законом скасувати дію Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», Законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про молодіжні та дитячі громадські організації», крім того, вносяться зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про зайнятість населення», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про фізичну культуру і спорт», «Про волонтерську діяльність».

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення коштів державного та місцевих бюджетів, загалом зазначається, що законопроект не підтримується у запропонованій редакції і потребує доопрацювання, а також висловлюються зауваження щодо невідповідності положень законопроекту Бюджетному кодексу України та законам України «Про громадські об’єднання», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні цільові програми», «Про кооперацію» та пропозиції щодо нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про молодь» (реєстр. № 3621 (доопрац.) від 10.11.2017), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л., Павелком А.В., Унгуряном П.Я. Горбуновим О.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (зменшуватиме надходження та потребуватиме суттєвих додаткових витрат державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу (зокрема, щодо правил планування та встановлення обсягів бюджетних призначень, міжбюджетних трансфертів тощо), врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Опосередкований:

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки» (реєстр. № 7540 від 01.02.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується статтю 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» доповнити положенням, згідно з яким установити, що розмір оплати праці керівника суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) не повинен перевищувати розміру оплати праці члена Кабінету Міністрів України.

При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту визначено, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено законопроектом, вважаються розірваними з останнього числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності відповідним законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених таким законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття законопроекту дозволить визначити економічно і логічно обґрунтований рівень оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, що в свою чергу сприятиме економії коштів державних компаній.

Отже, практичне застосування законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг їх прибутку та відрахування до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки» (реєстр. № 7540 від 01.02.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстр. № 6275-д від 24.01.2018), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Капліним С.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується удосконалити норми законодавчих актів з метою створення системи моніторингу суб’єктів господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або здійснюють іншу діяльність, що може призвести до торгівлі людьми. Загалом передбачається встановити обов’язки зазначених суб’єктів господарювання, підстави для планових та позапланових перевірок їх діяльності, фінансові санкції за провадження діяльності щодо надання таких послуг з порушенням законодавства.

Зокрема, законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, щодо усунення порушень законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном або створення перешкод для діяльності цього органу – у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Закону України «Про зайнятість населення» щодо запровадження штрафу до суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у разі:

- неподання або порушення порядку подання відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним за кордоном осіб та про їхніх роботодавців, порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, невиконання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа про усунення порушень вимог цього Закону – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на день виявлення порушення;

- провадження діяльності без включення зазначеного суб’єкта до переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, – у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині розширення повноважень органів ліцензування та підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії щодо відповідних питань.

Таким чином, у разі виявлення вищевказаних порушень можуть надійти додаткові доходи бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстр. № 6275-д від 24.01.2018), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Капліним С.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав (реєстр. № 7539 від 01.02.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Положеннями даного законопроекту запропоновано, серед іншого, запровадити механізми посилення охорони та захисту прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав. Зокрема, пропонується внести зміни до статей 51-2 і 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими відповідно передбачається збільшити штрафи за вчинення таких порушень:

незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, та/або невиплата передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права винагороди – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією обладнання і матеріальних носіїв, які використовувалися для вчинення таких дій, незаконно відтворених примірників та обладнання і матеріалів, які призначені для їх відтворення /чинна норма – від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із відповідною конфіскацією/;

розповсюдження, прокат примірників аудіовізуальних творів, фонограм, фільмів, комп’ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, фільмів, комп’ютерних програм, баз даних /чинна норма – від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із відповідною конфіскацією/;

та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вище зазначених правопорушень – тягне за собою накладення штрафу від 80 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, фільмів, комп’ютерних програм, баз даних /чинна норма – від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із відповідною конфіскацією/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Слід відмітити, що підвищення нижньої межі зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав (реєстр. № 7539 від 01.02.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України чи коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України (реєстр. № 7541 від 02.02.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

-          Кримінального кодексу України, доповнивши його статтею 111-1 та встановивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна за умисне невиконання або перевищення конституційних повноважень Президентом України, Головою Верховної Ради України, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, Головою чи членом Вищої ради правосуддя, Головою чи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою чи суддею Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою або іншим членом Рахункової палати, Головою Національного банку України;

-          Регламенту Верховної Ради України доповнивши його новою главою 11-1 «Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді», в якій передбачити порядок утворення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, обчислення строків з формування коаліції, питання організації діяльності і основні завдання коаліції у сфері законодавчої діяльності, участь коаліції у формуванні Кабінету Міністрів України, зміни у складі коаліції, припинення діяльності коаліції, тощо.

Реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Про таке зауважує також Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного терміну покарання.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України чи коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України (реєстр. № 7541 від 02.02.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстр. № 7529 від 25.01.2018), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачено внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення» в частині видачі, продовження дії та скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, а також видачі дублікатів таких дозволів в разі втрати або пошкодження; визначення порядку та строків оскарження рішень регіональних центрів зайнятості; визначення розміру заробітної плати іноземців та осіб без громадянства для отримання або продовження дії дозволу на застосування їх праці; визначення переліку документів, що подаються для отримання або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, тощо.

Відповідно до змін у частині третій статті 42-1, пропонується встановити  мінімальний розмір заробітної плати, за умови виплати якої роботодавець зможе отримати дозвіл застосування праці іноземців та осіб без громадянства, або продовжити строк його дії, зокрема:

-        для іноземних працівників у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах – п’ять прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня календарного року (чинна редакція – п’ять мінімальних заробітних плат);

-        для інших категорій іноземців та осіб без громадянства – десять прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня календарного року (чинна редакція – десять мінімальних заробітних плат).

Слід відмітити, що згідно із статтею 40 Бюджетного кодексу України законом про державний бюджет щорічно визначаються розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 3723 гривні та прожитковий розмір для працездатних осіб у розмірі з 1 січня – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня.

Відповідно до підпункту 170.10.1. Податкового кодексу України, доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

У листі Державної податкової служби України від 27.12.2012 року. № 12744/0/71-12/12-1017 надано Рекомендації щодо застосування положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (капіталу). Винагорода, що одержується нерезидентом іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки у країні резидентства у тому разі, якщо одночасно виконуються три умови:

–        одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарні дні протягом календарного року;

–        винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;

–        витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

Якщо іноземець працевлаштовується до роботодавця-резидента України, то, відповідно, вищевказані умови не виконуються, а отже, оподатковувати заробітну плату такого нерезидента слід в Україні й за українським законодавством.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Зважаючи, що на даний час розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб менший від розміру мінімальної заробітної плати, запропоноване може призвести до зменшення бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як наслідок реалізація положень даного законопроекту може зумовити зменшення надходжень до державного бюджету, місцевих бюджетів, а також фондів соціального страхування.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстр. № 7529 від 25.01.2018), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В. має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до втрат доходів державного і місцевих бюджетів, а також до втрат надходжень фондів соціального страхування залежно від встановленого розміру заробітної плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Хоцянівської Н.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування на 2018 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. № 110).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (лист від 12.03.2018 № 7/10-2450) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі – субвенція) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 110.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону України за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» у сумі – 1 000 000 тис. гривень /без розподілу між місцевими бюджетами/.

Слід зазначити, що у 2018 році вперше за рахунок субвенції здійснюватиметься погашення заборгованості з різниці між фактичною вартістю відповідних послуг, наданих бюджетним установам, та тарифами.

При цьому статтею 21 Закону встановлено, що перерахування субвенції здійснюється в обсязі, що відповідає обсягу надходжень до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону (надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, а також із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 1 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також Кабінету Міністрів України дозволено залучати до розрахунків з перерахування цієї субвенції надходження від зазначених підприємств грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, податкового боргу з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені, та процентів, нарахованих на суму цього боргу), грошових зобов’язань із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, податкового боргу та грошових зобов’язань із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Належить зауважити, що помісячним розписом спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік передбачено надання субвенції починаючи з квітня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 110 затверджено Порядок та умови надання субвенції, а також розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом м. Києва, з приводу яких слід зазначити наступне.

1. Окремі положення Порядку та умов не в повній мірі відповідають вимогам Закону, зокрема:

– в тексті Порядку та умов (пункти 4 та 6) використовується термін «погашення заборгованості з різниці в тарифах», що не відповідає встановленій Законом меті надання субвенції – погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення та тарифами, а також абзацу другому пункту 1 Порядку та умов;

– абзацом другим пункту 9 Порядку та умов передбачено, що розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону, проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Водночас, слід звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету зберігаються на кінець бюджетного періоду для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді /частина друга статті 57/.

Водночас, слід зауважити про необхідність дотримання вимог нормотворчої техніки при прийнятті та оформленні постанови Уряду від 14.02.2018 № 110, зокрема:

– у преамбулі до постанови необхідно зазначити посилання на частину шосту статті 108 Кодексу, оскільки Урядом затверджено розподіл обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами, що передбачено у зазначеному положенні Кодексу,

– у додатку 1 до Порядку та умов «Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці «Міський бюджет м. Києва» належить привести у відповідність до такої назви, визначеної у додатках № 6 та № 7 до Закону, «Бюджет м. Києва».

2. Розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва здійснено у додатку 1 до Порядку та умов.

У наданих Мінрегіоном матеріалах (роздано народним депутатам – членам Комітету) наведено зведену інформацію стосовно обсягу заборгованості різниці в тарифах, згідно з якою:

– обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам, яка утворилась станом на 01.01.2016 та залишилась непогашеною станом на 01.01.2018, становить 4 314 796,8 тис. грн, з них 2 572 495,8 тис. грн (57,3%) –заборгованість з різниці в тарифах на послуги, що надавались населенню, 1 742 301 тис. грн (42,7%) – заборгованість з різниці в тарифах на послуги, що надавались бюджетним установам;

– розподіл загального обсягу субвенції між місцевими бюджетами здійснювався пропорційно загальному обсягу заборгованості з різниці в тарифах станом на 01.01.2018 (4 314 796,8 тис. грн) та обсягу субвенції  (1 000 000 тис. грн), що становить 23%.

Інших детальних розрахунків та обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінрегіоном не надано.

Довідково: Варто відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» субвенція була визначена у обсязі 5 000 млн грн, у тому числі за загальним фондом – 1 500 млн грн, за спеціальним фондом – 3 500 млн грн, а її розподіл між місцевими бюджетами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332.

Водночас, Законом України від 09.11.2017 р. № 2191-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» зменшено обсяг субвенції на 1 800 000 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – на 400 000 тис. грн, за спеціальним фондом – на 1 400 000 тис. грн і встановлено у обсязі 3 200 000 тис. грн , у т.ч. за загальним фондом – 1 100 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 100 000 тис. гривень (із одночасним спрямуванням цих коштів на нову бюджетну програму за КПКВК 2761140 «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання»).

Відповідно внесено зміни до розподілу субвенції між місцевими бюджетами, затвердженого постановою Уряду від 18.05.2017 р. № 332 (із змінами).

За даними звіту Казначейства про виконання державного бюджету за січень-грудень 2017 року субвенцію перераховано до місцевих бюджетів за загальним фондом у сумі 203 190 тис. грн (18,5% уточненого плану на рік), за спеціальним фондом – 1 594 788,9 тис. грн або 75,9% уточненого плану на рік. Казначейством причиною перерахування субвенції не в повному обсязі названо, зокрема, відсутність відповідних договорів про організацію взаєморозрахунків (не використаними залишилися 1402021,1 тис. грн (43,8% уточненого плану на рік), у тому числі за загальним фондом – 896810 тис. грн, за спеціальним фондом – 505211,1 тис. грн.

Водночас, до Комітету надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 15.03.2018 № 001-752 (копію листа роздано народним депутатам – членам Комітету) щодо необхідності погашення заборгованості між фактичною вартістю відповідних послуг та тарифами у сумі 729,5 млн грн у зв’язку із передачею у термін до 27 квітня 2018 року повноважень ПАТ «Київенерго» до комунального підприємства міста Києва «Київтеплоенерго» та правонаступництвом зазначеного підприємства за борговими зобов’язаннями ПАТ «Київенерго» за постачання і транспортування природного газу для виробництва теплової та електричної енергії.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Молоток І.Ф., Мельник С.І., Білоцерковець Д.О., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., заступник Голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв П.О. та директор Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Хоцянівська Н.В.

Під час обговорення заступник Голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв П.О. звернувся до членів Комітету з питань бюджету з проханням розглянути зазначений розподіл субвенції з урахуванням ситуації, яка склалася на сьогодні в місті Києві.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молоток І.Ф. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: направити здійснений відповідно до постанови Уряду від 14 лютого п.р. за № 110 розподіл між місцевими бюджетами субвенції на доопрацювання, додатково розглянувши можливість врахування пропозицій Київської міської державної адміністрації.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Направити здійснений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. № 110 розподіл у 2018 році між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, на доопрацювання, додатково розглянувши можливість врахування пропозицій Київської міської державної адміністрації.

Голосували: «за» -21, «проти» - 0, «утримався» - 1.

4. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненка Є.Д. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 26.02.2018 р. № 01-35/1809).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 16 березня 2018 року надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 26.02.2018 р. № 01-35/1809 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Харківській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Харківською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 3 об’єкта стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 47,9 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Харківської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 28.02.2018 р. № 2534/1/5.2-6-216/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Харківської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області в рамках експерименту, становив 429,67 млн грн, а використано таких коштів у сумі 381,72 млн грн, або 88,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 47,95 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Харківської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі (при цьому, у лютому п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні). Відповідні індикативні показники надійшли до Комітету на погодження лише 15 березня п.р.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Харківської області – 656,185 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненко Є.Д.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 26 лютого 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Харківської обласної державної адміністрації від 26.02.2018 р. № 01-35/1809 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Тернопільської обласної державної адміністрації Барни С.С. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Тернопільській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.03.2018 р. № 01-1440/24-04).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 20 березня 2018 року надійшло звернення Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.03.2018 р. № 01-1440/24-04 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Тернопільською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 15,2 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Тернопільської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 15.03.2018 р. № 2834/1/5.2-6-251/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Тернопільської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської області в рамках експерименту, становив 76,7 млн грн, а використано таких коштів у сумі 61,5 млн грн, або 80,1%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 15,2 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Тернопільської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі (при цьому, у лютому п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні). Відповідні індикативні показники надійшли до Комітету на погодження лише 15 березня п.р.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Тернопільської області – 315,106 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також голова Тернопільської обласної державної адміністрації Барна С.С.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Тернопільській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Тернопільської облдержадміністрації від 19 березня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Тернопільській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 19.03.2018 р. № 01-1440/24-04 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 12.03.2018 р. № 35110-02-2/6682).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 15 березня 2018 року надійшло звернення Міністерства фінансів України від 12.03.2018 р. № 35110-02-2/6682 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік (далі – індикативні показники) (електронну версію звернення з індикативними показниками та відповідними розрахунками направлено 15 березня п.р. народним депутатам України – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

Разом з тим, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках індикативних показників у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

При цьому, згідно з пунктом 33 розділу VI Кодексу індикативні показники у територіальному розрізі мають розраховуватися за затвердженою Кабінетом Міністрів України методикою (з урахуванням відповідних надходжень за останній бюджетний період та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів) та погоджуватися з Комітетом.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами КМУ від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100, від 29.03.2017 № 240 та від 21.02.2018 № 113) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика). Копію такого документа роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям і Укравтодору про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні.

У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів до 10 числа місяця /у 2017 році – двома рівними частинами до 10 і 20 числа/, що настає за звітним, в обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу індикативних показників.

При цьому, як і в 2017 році, встановлено, що обсяг коштів, визначений для Енергетичної митниці, залишається у загальному фонді державного бюджету.

Довідково: Енергетична митниця – орган ДФС (утворений відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»), який здійснює митне оформлення, зокрема таких товарів: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, газ природний у газоподібному стані, нафта сира, аміак безводний, електроенергія (згідно з наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 448).

Також Порядок визначає механізм поквартальної компенсації обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день), а суми такої компенсації розподіляються між місцевими бюджетами пропорційно сумі перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу індикативних показників.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором /у 2017 році та до змін, внесених Постановою КМУ від 21.02.2018 № 113, передбачалося погодження ще і з Мінінфраструктури/ та подальше погодження з Комітетом.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Відповідно до Методики для здійснення розрахунків індикативних показників використовуються дані щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за останній бюджетний період та щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за останній бюджетний період від імпорту товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею.

На відміну від поточного року у 2017 році в розрахунках індикативних показників використовувалися дані фактичних надходжень митних платежів за три останні бюджетні періоди (крім індикативних показників для АР Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, щодо яких використовувалися фактичні надходження за останній бюджетний період) у таких розмірах: 100% надходжень – за останній бюджетний період /2016 рік/; 50% надходжень – за передостанній бюджетний період /2015 рік/; 25% надходжень – за бюджетний період, що передує передостанньому бюджетному періоду /2014 рік/.

При цьому, як і в попередніх роках, розрахунок індикативних показників в територіальному розрізі у 2018 році здійснюється окремо за кожним видом митних платежів.

У 2018 р. відповідно до Кодексу до загального фонду державного бюджету зараховуються такі митні платежі:

податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів;

акцизний податок з ввезеного на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у такій пропорції:

– 36,56% такого податку з пального (50% – до спеціального фонду державного бюджету та 13,44% – до бюджетів місцевого самоврядування);

– 50% такого податку з транспортних засобів (50% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% такого податку з інших підакцизних товарів (продукції);

ввізне мито в такій пропорції:

– 50% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (50% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% ввізного мита на інші товари;

вивізне мито.

При цьому, у зв’язку із створенням державного дорожнього фонду зменшилася частка зарахування до загального фонду державного бюджету у поточному році порівняно з минулим роком акцизного податку з ввезеного пального (на 26,94%) та акцизного податку з ввезених транспортних засобів і ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (на 23,25%).

Згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальний плановий обсяг митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 р. становить 347.487,7 млн грн, що на 42.795,5 млн грн, або на 14%, більше факту 2017 р., в т.ч.:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 300.000 млн грн, що на 49.469,8 млн грн, або на 19,7%, більше факту 2017 р.;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 22.097,7 млн грн, що на 9.163,2 млн грн, або на 29,3%, менше факту 2017 р.;

ввізне мито – 24.739 млн грн, що на 2.481,4 млн грн, або на 11,1%, більше факту 2017 р.;

вивізне мито – 651 млн грн, що на 7,5 млн грн, або на 1,2%, більше факту 2017 р.

Помісячні планові показники митних платежів на 2018 рік, передбачені у розписі доходів державного бюджету на 2018 рік, в основному відповідають динаміці фактичних помісячних надходжень відповідних платежів у 2017 році (виходячи з аналізу питомої ваги кожного місяця у річному обсязі).

За звітними даними Казначейства загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету за 2017 рік становив 304.692,2 млн грн, що на 29.708,6 млн грн, або на 10,8%, більше плану згідно з розписом.

Необхідно також відмітити, що за звітними даними Казначейства за січень-лютий 2018 року загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету становив 49.945,7 млн грн, що на 2.244,9 млн грн, або на 4,7%, більше плану згідно з розписом (у т.ч.: за січень надходження становили 25.311,4 млн грн, що на 3.288,4 млн грн, або на 14,9%, більше плану; за лютий – 24.634,3 млн грн, що на 1.043,5 млн грн, або на 4,1%, менше плану).

Загальний обсяг індикативних показників, поданих листом Мінфіну, становить 343.490,7 млн грн, що на 3.997 млн грн менше відповідного загального планового обсягу митних платежів згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». На відповідну суму зменшено індикативні показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), оскільки за поясненнями Мінфіну частина надходжень такого податку не справляється під час митного оформлення товарів і адмініструється податковими органами.

У листі Мінфіну зазначено, що розрахунок щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік здійснено відповідно до Методики та застосовано єдиний формульний підхід для всіх регіонів.

У разі погодження індикативних показників виходячи з інформації Казначейства щодо фактичних надходжень митних платежів (у територіальному розрізі) за січень і лютий п.р. та відповідно до Порядку орієнтовний обсяг коштів, які підлягатимуть перерахуванню до місцевих бюджетів за підсумками січня п.р., становить 1,4 млрд грн і стосується більшості регіонів (крім 5 областей), однак за підсумками лютого п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні та відповідно не буде перерахування коштів до місцевих бюджетів.

Казначейство також звертає увагу, що перерахування коштів відповідним місцевим бюджетам за результатами січня п.р. відбудеться після отримання погоджених Комітетом індикативних показників.

Довідково слід зазначити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року проводився експеримент лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. За звітними даними Казначейства за вересень-грудень 2015 р. обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках експерименту, становив загалом 546 млн грн, а використано коштів загалом у сумі 317 млн грн.

На 2016 рік Законом України від 24.12.2015 р. № 914-VIII до експерименту долучено місто Київ та розширено напрями використання коштів на всі автомобільні дороги загального користування державного значення у відповідних областях та місті Києві. За звітними даними Казначейства за 2016 р. в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів загалом 2.267,9 млн грн, а з урахуванням залишків 2015 р. використано коштів загалом у сумі 1.568,1 млн грн.

На 2017 рік відповідно до Закону України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII розповсюджено експеримент на всі області та м. Київ, розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення і на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. За звітними даними Казначейства за 2017 р. в рамках експерименту перераховано до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів 12.308,4 млн грн, а з урахуванням залишків 2015 та 2016 рр. використано коштів загалом у сумі 9.201,9 млн грн.

Таким чином, у 2015-2017 роках в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів загалом 15.122,7 млн грн, з яких використано 11.087,3 млн грн, або 73,3%, залишок коштів на 01.01.2018 р. загалом становив 4.035,4 млн грн.

Аналітичні таблиці щодо динаміки показників митних платежів та реалізації експерименту роздані народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Унгурян П.Я. і Деркач А.Л., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань доходів державного бюджету Комітету Унгурян П.Я. відмітив, що підкомітет не визначився щодо прийняття рішення з даного питання і запропонував Комітету лише його обговорити.

З огляду на зазначене, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував відкласти подальший розгляд цього питання та у відповідному підкомітеті разом з представниками Мінфіну, Укравтодору та ДФС напрацювати пропозиції для прийняття рішення Комітету на черговому засіданні Комітету. Така пропозиція була підтримана членами Комітету.

 

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 8175 від 21.03.2018 р.), поданий Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Марченка С.М./

Відмітили:

Даним законопроектом пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) новим пунктом 44-1, відповідно до якого у 2018 році з метою здійснення заходів із середньострокового бюджетного планування, як виняток з положень частини першої статті 21, частин першої і третьої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України, Міністерство фінансів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 15 травня 2018 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, який Кабінет Міністрів України розглядає і схвалює не пізніше 1 червня 2018 року, а також подає не пізніше 5 червня 2018 року до Верховної Ради України зазначений проект разом з супровідними матеріалами, що включатимуть фінансово-економічне обґрунтування та відповідні розрахунки щодо його положень і показників.

Згідно з чинними нормами (частинами першою і третьою статті 33 Кодексу і частиною першою статті 152 Регламенту Верховної Ради України) Міністерством фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляється проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подається на розгляд Кабінету Міністрів України, який має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити такий документ і у триденний строк подати його до Верховної Ради України. Довідково: з часу набрання чинності нової редакції Кодексу (з 2011 р.) зазначений документ подавався Урядом до Парламенту у більшості випадків із незначним запізненням проти встановлених строків і лише у 2016 р. відбулося значне порушення встановлених строків /проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік було подано 13.07.2016 р. до Верховної Ради України/.

Поряд з тим, згідно з абзацом дев’ятим частини першої статті 21 Кодексу прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про державний бюджет, уточняється на підставі прийнятого закону про державний бюджет та схвалюється Кабінетом Міністрів України до 1 квітня планового року (до 2017 р. діяла норма, відповідно до якої такий прогноз мав схвалюватися у місячний строк з дня опублікування закону про державний бюджет). Довідково: з часу набрання чинності нової редакції Кодексу (з 2011 р.) зазначений документ схвалювався Урядом лише один раз у 2012 році, при тому із недотриманням встановлених строків /постанова КМУ від 05.04.2012 р. № 318 «Про схвалення Прогнозу Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки»/.

Варто звернути увагу, що положення законопроекту за реєстр. № 8175 є аналогічними положенням пункту 44 розділу VI Кодексу (включеного до Кодексу Законом України від 23.03.2017 р. № 1974-VIII «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування»), згідно з яким у 2017 році, як виняток із вищезазначених вимог Кодексу і Регламенту Верховної Ради України, з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування Кабінет Міністрів України мав не пізніше 15 червня 2017 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (далі – проект ОНБП-2018-2020), а також схвалити уточнений прогноз державного бюджету на 2018 і 2019 роки.

На виконання такої вимоги Кабінет Міністрів України в установлений строк подав до Верховної Ради України проект ОНБП-2018-2020 /як додаток до проекту постанови ВРУ за реєстр. № 6591 від 15.06.2017 р./ та запропонував Верховній Раді України його схвалити. Комітет з питань бюджету за результатами розгляду проекту ОНБП-2018-2020 з урахуванням поданих до нього пропозицій народних депутатів і комітетів рекомендував Верховній Раді України такий документ взяти до відома, а також направити відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів України для опрацювання та можливого врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2018 рік. При цьому, до завершення шостої сесії Верховна Рада України не розглянула проект ОНБП-2018-2020. Зважаючи на це, 14.07.2017 р. було направлено Уряду висновок Комітету щодо проекту ОНБП-2018-2020 для опрацювання та врахування зауважень, застережень і рекомендацій при формуванні концептуальних підходів до запровадження середньострокового бюджетного планування в Україні (зокрема, визначення форми і змісту документу про бюджетну політику на середньостроковий період, строків розробки такого документу, відповідних повноважень основних учасників бюджетного процесу та його практичного застосування) на підставі широкого обговорення даного питання із залученням експертів, науковців і фахівців у відповідній сфері (з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, інституційної спроможності Мінфіну і головних розпорядників коштів державного бюджету) з метою подальшої підготовки узгоджених пропозицій про внесення системних змін до Кодексу щодо запровадження середньострокового бюджетного планування.

Водночас, слід відмітити, що Кабінетом Міністрів України 15 лютого 2018 року подано на розгляд Верховної Ради України ініціативу щодо законодавчого унормування запровадження середньострокового бюджетного планування, відповідно до якої запропоновано внести комплексні зміни до Кодексу (законопроект за реєстр. № 8044) та пов’язані з ними зміни до деяких законодавчих актів (законопроект за реєстр. № 8043). Законопроект за реєстр. № 8043 є похідним від законопроекту за реєстр. № 8044, а відтак їх належить розглядати спільно і взаємоузгоджено. Подальше проходження таких законопроектів у Верховній Раді України (зокрема, розгляд у першому читанні, опрацювання пропозицій до другого читання та розгляд у другому читанні) потребуватиме багато часу для прийняття їх остаточної узгодженої редакції.

Отже, для продовження практики середньострокового бюджетного планування, розпочатої у 2017 році, та з метою забезпечення безперервності процесу реалізації бюджетної реформи і послідовності бюджетної політики Урядом розроблено законопроект за реєстр. № 8175.

Даний законопроект є подібним за своїм змістом до проекту Закону України «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо середньострокового бюджетного планування)» (реєстр. № 8099 від 06.03.2018 р.), поданого Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 14 березня 2018 року розглянув законопроект за реєстр. № 8099 та рекомендував Верховній Раді України його прийняти за основу та в цілому як закон із пропозиціями Комітету /що викладені у листі-висновку Комітету щодо законопроекту за реєстр. № 8099 до Верховної Ради України від 14.03.2018 р. № 04-13/3-460 (53090)/. Однак 20 березня 2018 року законопроект за реєстр. № 8099 за підсумками його розгляду Верховною Радою України не прийнято.

На відміну від законопроекту за реєстр. № 8099 у даному законопроекті враховано у повному обсязі вищезгадані пропозиції Комітету, а саме:

унормовується необхідність подання Урядом на розгляд Верховної Ради України разом з проектом Основних напрямів бюджетної політики на
2019-2021 роки супровідних матеріалів, що включатимуть фінансово-економічне обґрунтування та відповідні розрахунки щодо його положень і показників;

конкретизується дата подання такого проекту до Верховної Ради України – не пізніше 5 червня 2018 року.

На час розгляду законопроекту у Комітеті висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є. та заступник Міністра фінансів Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. запропонував підтримати законопроект.

За підсумками розгляду даного питання Голова Комітету поставив на голосування таку пропозицію: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 8175 прийняти за основу та в цілому як закон. Ця пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 8175 від 21.03.2018 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: одноголосно.

7. Різне:

СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. щодо проведення Міністерством культури України у 2018 році окремих загальнодержавних культурно-мистецьких заходів.

Відмітили:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Міністерству культури України за бюджетною програмою 1801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду» за загальним фондом визначено видатки в обсязі 207 500 тис. грн, у складі яких на здійснення заходів з підготовки і проведення щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» у м. Кропивницький передбачено видатки у сумі 7 500 тис. грн, ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» у м. Івано-Франківськ у сумі 6 000 тис. грн та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія» у сумі 7 500 тис. гривень.

Слід зазначити, що проведення зазначених культурно-мистецьких заходів заплановано на період весняно-літнього сезону. Так, проведення щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» заплановано на початок травня (перше відділення фестивалю) та останній тиждень серпня (друге відділення фестивалю), ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» – на середину травня, а мистецького фестивалю «Українська Бесарабія» – на серпень поточного року.

Проте, на даний час для проведення видатків за вказаною бюджетною програмою відсутнє належне нормативно-правове забезпечення і відповідно до даних звітності Казначейства за підсумками січня-лютого поточного року видатки на вказані заходи не проводились. Відтак, підготовка і проведення зазначених культурно-мистецьких заходів  наразі під ризиком зриву.

З огляду на наведене, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству культури України:

невідкладно вжити заходів щодо недопущення зриву та забезпечення проведення у заплановані терміни ряду загальнодержавних культурно-мистецьких заходів: щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» у м. Кропивницький, ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» у м. Івано-Франківськ  та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія»;

вжити належних заходів щодо фінансового забезпечення підготовки і проведення у м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» (у сумі 7 500 тис. грн), у м. Івано-Франківськ ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» (у сумі 6 000 тис. грн) та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія» у сумі 7 500 тис. гривень).

Проект відповідного листа народним депутатам України – членам Комітету роздано.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Деркач А.Л.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству культури України:

 невідкладно вжити заходів щодо недопущення зриву та забезпечення проведення у заплановані терміни ряду загальнодержавних культурно-мистецьких заходів: щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» у м. Кропивницький, ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» у м. Івано-Франківськ  та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія»;

вжити належних заходів щодо фінансового забезпечення підготовки і проведення у м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький» (у сумі 7 500 тис. грн), у м. Івано-Франківськ ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» (у сумі 6 000 тис. грн) та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія» у сумі 7 500 тис. гривень).

Голосували: «за» – одноголосно.

По завершенні засідання Голова Комітету Павелко А.В. зробив оголошення щодо запланованих виїзних засідань Комітету з питань бюджету у місті Житомирі 23 березня п.р. та у місті Івано-Франківську 30 березня п.р. і звернувся до народних депутатів – членів Комітету визначитись щодо участі у цих засіданнях.

Голова Комітету                                                                    А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк