ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №166 від 06.02.2019

Опубліковано 12 лютого 2019, о 14:22

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №166 від 6 лютого 2019 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Пинзеник В.М., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 17 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Медуниця О.В., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павелко А.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І. – в.о. заступника Голови;

від Закарпатської обласної державної адміністрації

Маляр Е.М. – директор Департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства;

*За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

від Рахункової палати

Майснер А.В. – заступник Голови;

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Діденко І.М. – директор Департаменту з питань правового забезпечення;

від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Колбушкін Ю.П. – начальник Департаменту бюджетних розрахунків та податкового планування – член правління;

Мороз Юлія – начальник відділу.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Закарпатської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (лист Закарпатської обласної державної адміністрації від 05 лютого 2019 року № 06-7/351/2).

3. Про звернення Рахункової палати щодо перешкоджання посадовими особами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» проведенню заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) /лист від 16.01.2019 № 02-133/.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни" (реєстр. № 9400 від 13.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 53 Кримінального кодексу України щодо удосконалення призначення покарання у вигляді штрафу" (реєстр. № 9389 від 10.12.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Безбах Я.Я.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" (про проведення обов'язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидата на пост Президента України)" (реєстр. № 9379 від 07.12.2018, народні депутати України Ляшко О.В., Мосійчук І.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення норм із запобігання вчиненню адміністративних правопорушень" (реєстр. № 9432 від 20.12.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Безбах Я.Я.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (щодо осучаснення його положень)" (реєстр. № 9397 від 12.12.2018, народний депутат України Довгий О.С.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення надання першої допомоги" (реєстр. № 9427 від 19.12.2018, народні депутати України Гопко Г.М., Корчинська О.А., Унгурян П.Я., Висоцький С.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" (щодо перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)" (реєстр. № 9441 від 21.12.2018, народні депутати України Федорук М.Т., Бурбак М.Ю. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження строків перегляду судових рішень у зв'язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом" (реєстр. № 9396 від 11.12.2018, народний депутат України Луценко І.С.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування" (реєстр. № 9353 від 30.11.2018, народний депутат України Алєксєєв С.О.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання прав профспілок)" (реєстр. № 9398 від 12.12.2018, народний депутат України Каплін С.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності" (реєстр. № 9385 від 10.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс" (реєстр. № 9401 від 13.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України в частині розвитку ринків капіталу" (реєстр. № 9375 від 06.12.2018, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про тваринний світ"" (реєстр. № 9390 від 10.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення контролю за в'їздом в Україну іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 9402 від 13.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та інших законодавчих актів України" (реєстр. № 9357-2 від 06.12.2018, народні депутати України Ляшко О.В., Соболєв С.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо святкування Дня духовної єдності України) (реєстр. № 9407 від 17.12.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України в частині встановлення нового святкового дня «15 грудня - День духовної єдності України» і щорічно відзначати його як державне свято.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників з бюджетів усіх рівнів, оскільки відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Водночас, відмічається, що передбачене законопроектом збільшення кількості святкових днів на рік призведе до зменшення виконаних підприємствами та організаціями обсягів робіт і послуг, що відповідно може зумовити зменшення надходжень до бюджетів.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (щодо святкування Дня духовної єдності України) (реєстр. № 9407 від 17.12.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків та зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, та сімей з дітьми (реєстр. № 9347-1 від 10.12.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України та Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», згідно з якими пропонується надати право дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які мають інвалідність, проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти /чинна норма – до досягнення ними 18-річного віку/.

Крім того, згідно із змінами до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» виключається норма, яка передбачає надання окремих пільг багатодітним сім’ям та дітям з багатодітних сімей залежно від сукупного доходу сім’ї. До таких пільг належать: 50% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством; 50% знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством; 50% знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством; позачергове встановлення квартирних телефонів, абонентна плата за користування яким встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів; безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів.

Слід відмітити, що реалізація такої законодавчої ініціативи матиме наслідком значне розширення чисельності одержувачів зазначених соціальних пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на забезпечення їх надання, на що також звернуто увагу у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, та сімей з дітьми (реєстр. № 9347-1 від 10.12.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію гаражів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365 від 04.12.2018), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою спрощення процедури узаконення громадянами України за результатами технічного обстеження індивідуальних гаражів, збудованих без дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Відповідно у проекті закону передбачається звільнення таких громадян від:

- сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту /доповнення до частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»/;

- штрафних санкцій за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію /доповнення пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»/.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту відмічається, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Водночас, слід зауважити, що запровадження зазначених положень законопроекту призведе до зменшення надходжень:

місцевих бюджетів, оскільки згідно із пунктом 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є складовою бюджету розвитку місцевих бюджетів та витрачаються за напрямами, визначеними частиною другої зазначеної статті Бюджетного Кодексу України;

державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від сплати вищезазначених штрафних санкцій є складовою загального фонду державного бюджету.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, необхідно привести у відповідність до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію гаражів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365 від 04.12.2018), поданий народним депутатом України Мельником С.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365-1 від 06.12.2018), поданий народним депутатом України Котвіцьким І.О.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою спрощення процедури узаконення громадянами України за результатами технічного обстеження індивідуальних гаражів площею до 300 квадратних метрів, збудованих без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, а також стимулювання реєстрації вже збудованих на відповідній земельній ділянці гаражів. Відповідно у проекті закону передбачається звільнення таких громадян від:

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365-1 від 06.12.2018), внесений народним депутатом України Котвіцьким І.О., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 оку він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію гаражів, збудованих без документа, що дає право на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365-2 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою спрощення процедури узаконення громадянами України за результатами технічного обстеження індивідуальних гаражів площею до 20 квадратних метрів, збудованих без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, а також стимулювання реєстрації вже збудованих на відповідній земельній ділянці гаражів. Відповідно у проекті закону передбачається звільнення таких громадян від:

- сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту /доповнення до частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»/;

- штрафних санкцій за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію /доповнення пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»/.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу Укрїни та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію гаражів, збудованих без документа, що дає право на виконання будівельних робіт (реєстр. № 9365-2 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ліквідацію, створення та зміну меж районів у Івано-Франківській області (реєстр. № 9440 від 20.12.2018), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Федоруком М.Т., Рекою А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом передбачається формування Івано-Франківського району та зміну межі Коломийського і Калуського районів Івано-Франківської області шляхом включення до їх складу 12 районів області, які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

При цьому передбачається реорганізувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що мають увійти до складу зазначених 3 районів, шляхом об’єднання та приєднання до відповідних юридичних осіб публічного права вказаних районів. Реалізація зазначеного положення законопроекту в подальшому може призвести до зменшення витрат державного і місцевих бюджетів на утримання відповідних бюджетних установ.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 14 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, прийняття законопроекту зумовить необхідність перерозподілу затверджених законом про державний бюджет обсягів трансфертів з державного бюджету відповідним районним бюджетам, а також додаткового фінансового забезпечення може потребувати здійснення визначених законами заходів і робіт з планування територій, та заходів, пов’язаних із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів,

Міністерство фінансів України також зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів звертає увагу, що реалізація законопроекту може потребувати фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, однак відсутність показників для обрахунку обсягу додаткових видатків унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ліквідацію, створення та зміну меж районів у Івано-Франківській області (реєстр. № 9440 від 20.12.2018), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Федоруком М.Т., Рекою А.О., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення їх видатків залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі про порушення перевезень небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів (реєстр. № 9137 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Вадатурським А.О., Горбуновим О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт».

Зокрема, законопроектом пропонується:

збільшити розміри діючих штрафів за порушення правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів і дорожнього перевезення небезпечних вантажів з 30 - 40 до 500 - 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів збільшиться з 510 - 680 грн до
8500 - 34000 грн);

встановити адміністративну відповідальність за рух транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу проїзною частиною доріг з твердим покриттям та їх узбіччями у вигляді штрафів у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, від 17000 грн до 34000 грн);

доручити Кабінету Міністрів України встановити порядок і плату за рух транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (така плата згідно з пунктом 6 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України належить до доходів спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду);

доручити органам Національної поліції та/або центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснювати контроль за рухом транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування із застосуванням спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, зчитування інформації, та функції вимірювального та/або зважувального обладнання габаритно-вагових параметрів.

У фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, наведеному у пояснювальній записці до нього, зазначено, що реалізація законопроекту не передбачає додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Проте, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю технічних засобів для контролю за рухом транспортних засобів, та звертає увагу на неподання ініціатором законопроекту інформації щодо наявності/відсутності зазначених технічних засобів та необхідності у їх закупівлі разом з фінансово-економічними розрахунками та джерелами покриття відповідних видатків.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту в частині збільшення розмірів штрафних санкцій за передбачені законодавством правопорушення та встановлення нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та стягнення штрафних санкцій, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності даним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому –вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі про порушення перевезень небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів (реєстр. № 9137 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Вадатурським А.О., Горбуновим О.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо оподатковування доходу платника податку (реєстр. № 9367 від 05.12.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується у підпункті 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України, за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), вилучити посилання на відповідний порядок.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб). Відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від обсягу прощених (анульованих) кредитів, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо оподатковування доходу платника податку (реєстр. № 9367 від 05.12.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації законодавства та визначення переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України) (реєстр. №9251 від 01.11.2018), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом, зокрема, запропоновано зміни до законів України «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», якими, серед іншого визначається перелік адміністративних послуг, які надаватимуться територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України та встановлюється адміністративний збір та його розмір за надання таких послуг у співвідношенні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що до таких послуг, зокрема, віднесено оформлення та видачу (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін посвідчення водія/тракториста-машиніста, у тому числі у зв’язку з відкриттям іншої категорії, оформлення та видача нового посвідчення тракториста-машиніста замість втраченого, знищеного, не вилученого або не зданого особою добровільно; дозволу на встановлення та використання на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових або лише світлових сигнальних пристроїв, свідоцтва про погодження конструкції транспортного засобу; про державну реєстрацію (перереєстрацію), тимчасову реєстрацію транспортного засобу; зняття з обліку транспортних засобів; відомчу реєстрацію (перереєстрацію зі зміною власника) машини з видачею свідоцтва про реєстрацію машини та номерного знака; реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, меліоративних, землерийних, дорожньо-будівельних машин причепів до них та іншої техніки, що призначена для експлуатації з ними; сертифікація перевезення небезпечних вантажів з видачею відповідних свідоцтв про допуск до такого перевезення; надання окремої інформації із Єдиного державного реєстру транспортних засобів тощо.

Поряд з цим, до адміністративних послуг, які надаватимуться територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, віднесено послуги, пов’язані із допуском до керування транспортними засобами, які включають оформлення та видачу (обмін) національного посвідчення водія, обмін посвідчення водія іноземної держави, проведення державної акредитації закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів з видачею сертифіката про державну акредитацію закладу, проведення атестації/переатестації спеціаліста, який проводить підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

При цьому, запропоновано зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», якими вилучено посвідчення водія із переліку документів, оформлення яких передбачено цим законом.

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 3 і 5 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) і як виняток із статті 29 Бюджетного кодексу України, плата за продукцію, документи, що видаються відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух», а також 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін таких документів, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету.

За рахунок таких коштів встановлено здійснювати закупівлю продукції та вказаних вище документів та ведення зазначеного Реєстру (пункти 10 і 11 статті 14 Закону).

Варто зазначити, що згідно із пунктом 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету зараховується плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 цього Кодексу, – плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг).

Положенням законопроекту установлено, що адміністративний збір за послуги, визначені у ньому, включає вартість наданої адміністративної послуги, вартість бланка документа та номерного знаку і справляється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відбулось отримання послуги.

При цьому, визначено перераховувати кошти отримані, як адміністративний збір за надані територіальними органами МВС адміністративні послуги, у розмірі вартості бланка документа та 30% вартості адміністративної послуги до спеціального фонду Державного бюджету України, а 70% вартості адміністративної послуги – до відповідного місцевого бюджету.

За висновком Міністерства фінансів України така пропозиція з огляду на вимоги статей 64 та 69 Бюджетного кодексу України призведе до зменшення дохідної частини місцевих бюджетів.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу на збільшення розміру граничної вартості послуг, визначених законопроектом, зокрема, за оформлення посвідчення водія у 30 разів (з 26 грн до 793 грн), за реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку транспортних засобів у 5 – 7 разів (з 152–190 грн до 1057 грн), за видачу дозволу на встановлення та використання на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв у 5 разів (з 68 грн до 352 грн), за оформлення свідоцтва про підготовку до перевезення небезпечних вантажів майже у 9 разів (з 78 грн до 704 грн). Таке збільшення вартості адміністративної послуги з позиції Міністерства фінансів України може збільшити дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів. Крім того, зауважено про можливий негативний соціальний наслідок збільшення діючих розмірів вартості послуг, а також необхідність отримання щодо положень запропонованого законопроекту висновку Мінекономрозвитку, як головного органу із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг.

Разом з тим, законопроектом пропонується уточнити питання формування і використання інформаційних даних Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України, визначається перелік складових частин цього Реєстру (нова стаття 34-9 законопроекту), у тому числі Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Реєстру відомчої реєстрації транспортних засобів, машин та іншої техніки, Реєстр номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, Реєстр виданих посвідчень водія, Реєстру закладів, які проводять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, тощо. При цьому визначається, що територіальним органам Міністерства внутрішніх справ України надається безоплатний віддалений доступ до інформаційних систем та електронних баз даних (реєстрів) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що містять інформацію, необхідну для надання або відмови у наданні адміністративних послуг, у тому числі через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту визначено повноваження центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері дорожнього руху, які належить здійснювати в межах та за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, уповноважених на виконання відповідних повноважень.

Водночас, законопроектом пропонується закріпити на законодавчому рівні повноваження територіальних органів МВС в частині реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, іншої техніки (далі – сільськогосподарських машин) та видачі посвідчення тракториста-машиніста, а також визначити основні аспекти реєстрації таких машин та умов видачі відповідних посвідчень /постановою Кабінет Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», визначено повноваження із здійснення реєстрації та обліку сільськогосподарських машин покласти на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів/.

Реалізація запропонованих змін потребуватиме уточнення обсягу видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України /в частині збільшення видатків на виконання додаткових повноважень територіальних органів МВС/ і Міністерства аграрної політики та продовольства України (для Держпродспоживслужби) внаслідок передачі вищезазначених повноважень між цими органами в частині реєстрації та обліку сільськогосподарських машин.

Необхідно зазначити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання таких вимог зазначено також Міністерством фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту реалізація законопроекту збільшить надходження до спеціального фонду державного бюджету у зв’язку із віднесенням до них 30% вартості адміністративних послуг у сфері дорожнього руху та зменшить дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів, при цьому, запропоноване збільшення вартості адміністративних послуг може компенсувати в певній мірі таке зменшення. Зазначається, що прийняття законопроекту потребуватиме внесення змін до Державного бюджету України на 2019 рік у частині джерел формування спеціального фонду державного бюджету, напрямів спрямування відповідних надходжень та їх обсягів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації законодавства та визначення переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України) (реєстр. № 9251 від 01.11.2018), поданого народним депутатом України Геращенком А.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшить надходження спеціального фонду державного бюджету і відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету для здійснення заходів у сфері дорожнього руху та зменшить дохідну частину загального фонду місцевих бюджетів, що може бути у певній мірі компенсоване збільшенням вартості відповідних адміністративних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі) (реєстр. № 9374 від 06.12.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити з 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів, а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань (діюча ставка ПДВ на зазначені товари – 7%). Крім того, пропонується поширити застосування пільгової нульової ставки ПДВ на естемпоральні лікарські засоби, виготовлені в умовах аптеки.

Також законопроектом передбачено зняття обмежень (квотування) на відвантаження спирту етилового за ставкою 0 гривень за 1 літр 100% спирту для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), включених до Державного реєстру лікарських засобів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів, еліксирів та лікарських засобів, що мають міжнародну непатентовану назву «Етанол».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження від податку на додану вартість та акцизного податку, а розрахунок втрат бюджету здійснити неможливо, тому що у пояснювальній записці до законопроекту не наведено розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі) (реєстр. № 9374 від 06.12.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів (реєстр. № 9445 від 22.12.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, незареєстрованих лікарських засобів для лікування рідкісних (орфанних) захворювань чи для індивідуального використання громадянами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження від податку на додану вартість, а обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо, тому що у пояснювальній записці до законопроекту не наведено розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації законопроекту.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів (реєстр. № 9445 від 22.12.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Гопко Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (реєстр. № 9428 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується відновити такі пільги:

для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, –безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад; безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання;

виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною залежно від сукупного доходу сім’ї.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, що обумовило надання у прикінцевих положеннях законопроекту доручення Уряду передбачити у Законі України «Про Державний бюджеті на 2019 рік» кошти для фінансування зазначених вище заходів.

Загалом, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для зазначеного кола осіб і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (реєстр. № 9428 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів їхніх сімей (реєстр. № 9428-1 від 21.12.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання;

Враховуючи, що згідно із статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проведення видатків на надання відповідних соціальних гарантій та пільг, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для зазначеного кола осіб і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів їхніх сімей (реєстр. № 9428-1 від 21.12.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів (реєстр. № 9446 від 22.12.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П, Гопко Г.М., Корчинською О.А та Заліщук С.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом незареєстровані лікарські засоби, які ввозяться на митну територію України відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, для лікування рідкісних (орфанних) захворювань чи індивідуального використання громадянами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів (реєстр. № 9446 від 22.12.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П, Гопко Г.М., Корчинською О.А та Заліщук С.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (реєстр. № 9404 від 14.12.2018), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів – споживачів у справах, які пов’язані з порушенням їх прав.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості та ціни позовів, з якими споживачі будуть звертатися до судів, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (реєстр. № 9404 від 14.12.2018), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (реєстр. № 9218 від 18.10.2018), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Геращенком А.Ю., Алєксєєвим С.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті шляхом викладу у новій редакції Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та внесення змін до 15 чинних законодавчих актів України пропонується реформувати діючий механізм обліку населення в Україні, зокрема:

запровадивши декларативний принцип реєстрації місця проживання особи;

розширивши способи звернення за послугами, а саме, відвідавши будь-який орган реєстрації або ЦНАП, або через мережу Інтернет або поштою;

визначивши механізми, які забезпечать дотримання законності у сфері реєстрації місця проживання;

захистивши права власника житла у разі фіктивної реєстрації в їх житлі;

встановивши можливість під час державної реєстрації народження дитини звернутись та отримати такі послуги: проведення реєстрації місця проживання; призначення допомоги при народженні; видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї; визначення належності дитини до громадянства України;

передбачивши функціонування реєстрів територіальних громад засобами інформаційно-телекомунікаційної системи центрального органу виконавчої влади або інформаційно-телекомунікаційних систем територіальних громад та обмін інформацією між ними в автоматичному режимі.

При цьому розпорядником інформаційно-телекомунікаційної системи територіальної громади та реєстру територіальної громади, що забезпечує їх функціонування, визначається орган реєстрації (орган реєстрації – виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються його повноваження).

Водночас у частині п’ятій статті 32 законопроекту передбачається, що органи реєстрації, які потребують підтримки для створення і ведення реєстру територіальної громади засобами інформаційно-телекомунікаційної системи (центральна), забезпечуються за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних або районних бюджетів коштами на придбання робочої станції та підключення її до мережі Інтернет. При цьому, критерії визначення таких органів, їх перелік та види бюджетів, з яких надається підтримка, встановлюється Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи надіслано додаткову інформацію (лист від 31.10.2018 р. № 633/10-18) щодо потреби у бюджетних коштах на реалізацію такого положення, виходячи з якої щорічно з бюджетів (державного та обласних) належить вишукати 1,8 млн грн для забезпечення доступу до мережі Інтернет 1502 органів місцевого самоврядування (інформується, що решта органів місцевого самоврядування мають доступ до мережі) та 22,5 млн грн разово для придбання відповідного обладнання (розрахунок, як зазначено, проведено станом на 29.08.2018 р).

Тому, на виконання положень законопроекту (у разі його прийняття) належить вишукати додаткові кошти з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Крім того, згідно з підпунктом 3 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту Уряду доручається під час розробки державного бюджету на відповідний рік передбачати за рахунок державного бюджету міжбюджетні трансферти органам реєстрації, які потребують підтримки для створення і ведення реєстру територіальної громади засобами інформаційно-телекомунікаційної системи (центральна), а також для реєстрації, зняття з реєстрації осіб.

Таке положення законопроекту не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), у пункті 33 частини першої статті 2 якого встановлено, що міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Згідно із частиною третьою статті 97 Кодексу у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для відповідних місцевих бюджетів (а не органів). Слід зауважити також, що законом про державний бюджет не встановлено відносини державного бюджету з бюджетами сіл, селищ, міст районного значення (у випадку, якщо не створено об’єднана територіальна громада).

Загалом зазначене положення законопроекту належить виключити.

Відповідно до статті 19 законопроекту передбачається встановити адміністративний збір за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання:

у разі звернення протягом встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0085 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

у разі звернення з порушенням встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0255 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Виходячи з положень пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 20-1 частини першої статті 69 Кодексу адміністративний збір зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем надання таких адміністративних послуг.

Законопроектом також пропонуються зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та встановлюється відповідальність за подання недостовірних відомостей з метою реєстрації місця проживання у вигляді накладання штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, караються штрафом у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що розгляд справ про адміністративні правопорушення пропонується здійснювати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам, штрафи за вищезазначені порушення будуть зараховані до державного бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (реєстр. № 9218 від 18.10.2018), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Геращенком А.Ю., Алєксєєвим С.О. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 3 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту, як такий, що не відповідає вимогам статей 2 та 97 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 9162 від 04.10.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Мартиняком С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується визначити основні принципи та пріоритети розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку в Україні, при цьому, пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».

З огляду на таку мету законопроекту, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначило, що питання розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку врегульовано чинним законодавством, зокрема, Податковим і Земельним кодексами України, законами України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про фермерське господарство», «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», «Про охорону земель», «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» тощо.

Положеннями законопроекту для розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку в Україні, зокрема, пропонується встановити наступне:

- Державна підтримка сільського розвитку надається за рахунок державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом, при цьому зобов’язано щорічно передбачати кошти на підтримку сільського розвитку: Кабінет Міністрів України - у проекті Державного бюджету України, і органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - в проектах місцевих бюджетів.

Надання державної підтримки сільського господарства здійснюватиметься у формі: прямої підтримки (прямі виплати виробникам сільськогосподарської продукції); непрямої підтримки (податкові пільги, відстрочення або розстрочення сплати податкових та фіскальних зобов’язань, формування державних резервів, надання дорадчих послуг).

Державна підтримка сільського розвитку спрямовуватиметься на створення комфортних умов для проживання на селі, формування передумов для збереження сіл та сільського розвитку, вжиття заходів із благоустрою, належного утримання та раціонального використання об’єктів, розвитку соціальної, транспортної, комунікаційної інфраструктури сільської місцевості, вирішення соціально-економічних та екологічних проблем сільської місцевості, сприяння розвитку державно-приватного партнерства для реалізації проектів стимулювання сільського розвитку та залучення інвестицій, а також на посилення ролі територіальних громад сіл, селищ у плануванні та впровадженні заходів із сільського розвитку.

В свою чергу, державна підтримка сільського розвитку регіонів спрямовуватиметься на сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції до сільської місцевості, удосконалення соціальної сфери, в тому числі житлового будівництва, охорони здоров’я (зокрема, шляхом надання права особам, які проживають у сільській місцевості, на доступну, безперервну, своєчасну, якісну та ефективну первинну медичну (медико-санітарну) допомогу шляхом створення нових та збереження існуючих державних і комунальних закладів охорони здоров’я з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, у тому числі оздоровчо-профілактичної та стоматологічної допомоги, а також шляхом належного забезпечення ліками) та охорони довкілля.

Щодо надання фіскальних пільг, відстрочення або розстрочення сплати податкових та фіскальних зобов’язань Міністерством фінансів України у експертному висновку зауважено, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного із Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватись від урізань податків та запровадження пільгового оподаткування. Крім того, надання податкових пільг окремим суб'єктам не узгоджується з одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство - принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу).

- Віднести до повноважень Міністерства аграрної політики та продовольства України інформаційне, аналітичне та методичне забезпечення реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку /на сьогодні Мінагрополітики виконує повноваження щодо формування і реалізації державної аграрної політики/, поряд з цим, функції щодо інформаційного забезпечення реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку також здійснюватимуться сільськогосподарськими дорадчими службами за рахунок коштів, що передбачаються у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел не заборонених законом.

- Створення ефективної системи державного контролю за додержанням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

- Забезпечення доступу громадян до безпечних харчових продуктів, у тому числі шляхом проведення прикладних наукових досліджень у сфері розробки новітніх харчових продуктів (інгредієнтів) або традиційних харчових продуктів (інгредієнтів), сортів рослин та порід тварин, зокрема, шляхом запровадження програм адресної продовольчої допомоги для найбільш вразливих верств населення, забезпечення здорового харчування дітей (в тому числі у закладах освіти), цінового регулювання на окремі види сільськогосподарської продукції.

- Стимулювання розвитку виробників сільськогосподарської продукції (зокрема, шляхом надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, створення передумов кредитування виробників сільськогосподарської продукції шляхом часткової компенсації кредитних ставок, розвиток діючих кредитно-фінансових механізмів та впровадження нових фінансових інструментів), стимулювання розвитку сільськогосподарських кооперативів та інших об’єднань виробників сільськогосподарської продукції.

- Забезпечення розвитку земельних відносин, зокрема, шляхом реформування системи безоплатного отримання у власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності, стимулювання відновлення, реконструкції існуючих та будівництва нових меліоративних, гідротехнічних, електроенергетичних споруд та мереж, меліорацію земель.

- Забезпечення сталого ведення лісового та рибного господарства, зокрема, шляхом: сприяння невиснажливому лісокористуванню, збереженню біорізноманіття та впровадженню природозберігаючих технологій, формуванню біологічно стійких насаджень; захисту лісів та біорізноманіття від небезпечних подій (катастроф, аварій, пожеж, стихійних лих), шкідників та дефіциту водних ресурсів; економічного стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів та підвищення ефективності лісогосподарської діяльності, забезпечення створення нових лісів і лісовідновлення, запобігання незаконним рубкам; здійснення заходів щодо збільшення чисельності мисливських тварин, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, пропагування культури мисливства; забезпечення регулювання та здійснення промислу водних живих ресурсів у сталий спосіб відповідно до науково обґрунтованих лімітів та із застосуванням екосистемного підходу; збереження біорізноманіття, запобігання негативному впливу на вразливі екосистеми та види водних живих ресурсів, яким загрожує зникнення. При цьому, фінансування сталого розвитку лісового та рибного господарства здійснюватиметься за рахунок державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом.

- Забезпечення державної підтримки розвитку виробництва органічної та нішевої сільськогосподарської продукції.

- Впровадження наукових досліджень, інновацій та біотехнологій в агропромисловому комплексі, зокрема, шляхом: диверсифікації фінансування науково-дослідної і освітньої діяльності у сільському господарстві, зокрема через приватні інвестиції у наукові дослідження та за рахунок використання інструментів державно-приватного партнерства, сприяння технологічному забезпеченню малих виробників сільськогосподарської продукції; адаптацію сільськогосподарського виробництва до змін клімату, посух та повеней; збереження біорізноманіття сільськогосподарських культур та сортів рослин.

- Надання підтримки особам, що переселяються до сільської місцевості, шляхом отримання в т. ч. державної одноразової грошової допомоги, пільгового кредиту на побудову житла та господарських будівель. При цьому, розмір і порядок отримання грошової допомоги, а також порядок отримання пільгового кредиту визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

- Відновлення, збереження культурної спадщини та покращення екосистем у сільській місцевості, зокрема, шляхом розвитку рекреаційної діяльності у сільській місцевості.

З огляду на сутність вищезазначених положень законопроекту, їх реалізація потребуватиме передбачення коштів у державному і місцевих бюджетах та призведе до втрат доходів бюджетів у разі встановлення фіскальних преференцій у відповідному спеціалізованому законодавстві. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України за наслідками аналізу даного законопроекту.

Проте, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Загалом слід зазначити, що авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас, окремі положення законопроекту не узгоджуються із бюджетним законодавством. Так, положеннями статті 20 законопроекту, передбачено наступне:

- Статті видатків Державного бюджету України щодо фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку формує Міністерство аграрної політики та продовольства України, виходячи із загальних обсягів бюджетних асигнувань на галузь.

- Конкретні обсяги видатків на здійснення заходів, передбачених цим Законом, визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

- Порядок використання коштів державного бюджету на фінансування розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З приводу положень статті 20 законопроекту необхідно звернути увагу на окремі вимоги бюджетного законодавства.

Так, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Виходячи із положень статті 7 Кодексу, принцип збалансованості бюджету полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а відповідно до принципу обґрунтованості бюджетної системи - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

З огляду на вимоги пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником коштів державного бюджету, бюджетні призначення якому затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. Частиною п’ятою статті 22 Кодексу визначено функції головних розпорядників бюджетних коштів, до яких, зокрема, віднесено повноваження щодо складання проекту кошторису та бюджетного запиту.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу законом про Державний бюджет України визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, тобто, за бюджетними програмами.

Варто зазначити, що програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету формується Міністерством фінансів України за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про державний бюджет у бюджетних запитах. При цьому, бюджетна програма визначається, як сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Питання затвердження порядків використання бюджетних коштів унормовано частиною сьомою статті 20 Кодексу.

Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені положення бюджетного законодавства, положення статті 20 законопроекту достатньо врегульовані бюджетним законодавством, є зайвими, оскільки, не є предметом регулювання цього законопроекту, з огляду на положення статті 1 Кодексу.

Слід також зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 9162 від 04.10.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Мартиняком С.В. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (потребуватиме суттєвого збільшення витрат державного та місцевих бюджетів для реалізації державної політики сільського розвитку, може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у разі законодавчого встановлення надання фіскальних пільг для сільського розвитку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року - не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту виключити положення статті 20 законопроекту для забезпечення приведення їх у відповідність до вимог бюджетного законодавства, зокрема, статті 95 Конституції України, статей 1, 2, 4, 7, 10, 20, 22, 23, 30, 40, 70, 116 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо першочергової державної підтримки фермерських господарств та розвитку зрошуваного землеробства України) (реєстр № 9110 від 20.09.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кириленком І.Г. та Хланем С.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон) та надати право на першочергове отримання бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам, загальна площа наявних сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, яких не перевищує 500 гектарів, а також обсяг доходу протягом календарного року, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, яких не перевищує 10 000 000 грн на рік, з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Слід зауважити, що за чинною редакцією пункту 16-1 статті 16 Закону з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Крім того, положеннями законопроекту для розвитку зрошуваного землеробства та відновлення родючості ґрунтів запропоновано доповнити Закон новою статтею 13-2 та запровадити новий вид державної підтримки сільського господарства, а саме: компенсації вищезазначеним сільськогосподарським товаровиробникам не більше як 50% вартості електроенергії та пального, використаних для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях (далі – бюджетна компенсація). Для забезпечення реалізації такої пропозиції передбачається створення Реєстру отримувачів бюджетної компенсації, держателем якого визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Крім того, положеннями законопроекту встановлено основні вимоги щодо визначення розміру бюджетної компенсації, виплату якої запропоновано здійснювати у автоматичному режимі органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Разом з цим, Кабінету Міністрів України доручено затверджувати порядок розподілу коштів, що спрямовуються на компенсацію вартості електроенергії та пального, використаної сільськогосподарськими товаровиробниками для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, водночас, зазначається, що за орієнтовними розрахунками для забезпечення виплати сільськогосподарським товаровиробникам бюджетної компенсації вартості електроенергії та пального (до 50%), використаних сільськогосподарськими товаровиробниками для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях, щорічно необхідно не менше 200 млн гривень.

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту доручено Кабінету Міністрів України забезпечити щорічно, починаючи з 01.01.2019 року, визначення обсягу видатків за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» загалом у сумі 2 млрд гривень за загальним фондом державного бюджету, а також коштів на додаткову фінансову підтримку сімейних фермерських господарств, запропоновану законопроектом (абзаци п’ятий та шостий пункту другого прикінцевих положень законопроекту).

Слід зазначити, що у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» бюджетні призначення визначено у обсязі 881,8 млн гривень.

При цьому слід звернути увагу, що статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), встановлено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на вимоги бюджетного законодавства абзаци п’ятий та шостий пункту другого розділу II «Прикінцеві положення» проекту Закону не в повній мірі узгоджуються із його вимогами і потребують виключення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення виплати сільськогосподарським товаровиробникам бюджетної компенсації та на створення і підтримку Реєстру отримувачів бюджетної компенсації, але пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків державного бюджету не подано.

Варто зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з 1 січня 2019 року), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо першочергової державної підтримки фермерських господарств та розвитку зрошуваного землеробства України) (реєстр. № 9110 від 20.09.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кириленком І.Г. та Хланем С.В.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту виключити положення абзаців п’ятого та шостого частини другої розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту для забезпечення приведення їх у відповідність до вимог бюджетного законодавства, зокрема, статті 95 Конституції України, статей 2, 4, 23, 30, 40 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про публічний порядок» (реєстр. № 9300 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Згідно із статтею 1 законопроекту його завданням визначається охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

З метою його реалізації, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, пропонується кодифікований нормативний акт, що передбачає положення щодо правил поведінки в публічних місцях, перелік порушень встановлених правил і відповідальність та санкції за вчинення проступків, особливості процедур з виявлення й притягнення до відповідальності за скоєння публічних проступків. При цьому у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту передбачається скасувати чинні норми щодо забезпечення «публічного порядку», «охорони громадського порядку», що містяться в інших законах та підзаконних актах, зокрема Глави 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень даного законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Водночас, щодо реалізації такої законодавчої ініціативи слід відмітити:

1) згідно з Бюджетним кодексом України (з огляду на чинне законодавство) до доходів загального фонду місцевих бюджетів зараховуються адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями (пункт 38 частини першої статті 64, пункт 26 частини першої статті 66 і пункт 12 частини першої статті 69), державного бюджету – інші адміністративні штрафи (пункт 23 частини другої статті 29);

2) у розділі 5 законопроекту визначається, що справи про проступки проти публічного порядку розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція), посадові особи органів місцевого самоврядування можуть накладати стягнення у вигляді попередження. При цьому передбачається, що органи місцевого самоврядування створюють комісії з розгляду справ про проступки проти публічного порядку, що розглядають справи в межах своїх повноважень, однак у законопроекті не визначено статус таких комісій та не конкретизовано їх повноваження.

Невідповідність наведених положень зумовить втрати доходів місцевих бюджетів, оскільки штрафи, що будуть накладатися за встановлені адміністративні правопорушення органами внутрішніх справ, будуть зараховуватися до державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про публічний порядок» (реєстр. № 9300 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Шаховим С.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів та відповідного збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання організаційно-правових та майнових питань діяльності садівничих і дачних кооперативів» (реєстр. № 9433 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кириленком І.Г. та Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до Господарського і Земельного кодексів України та законів України «Про кооперацію», «Про державну підтримку сільського господарства України» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якими передбачається вдосконалити правове регулювання ведення громадянами садівництва та дачного господарства, зокрема, пропонується встановити, що:

надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні садівничого чи дачного товариства (кооперативу), члену цього товариства (кооперативу), одночасно з вилученням її у цього товариства (кооперативу) може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель такого товариства (кооперативу) та інформації, що підтверджує членство громадянина в ньому без складення іншої документації із землеустрою;

у разі проведення інвентаризації земель садівничого чи дачного товариства (кооперативу) технічна документація із землеустрою затверджується сільською, селищною, міською радою, на території якої розташована земельна ділянка;

статут кооперативу може містити заборону на розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частин серед членів (засновників) такого кооперативу. В такому разі не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такого кооперативу, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами;

кооперативам, члени яких здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції, надається державна фінансова підтримка за рахунок коштів державного бюджету, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу України та за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

кооперативам, члени яких здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції, а також сільськогосподарським кооперативам, членами яких є фізичні особи та/або сімейні фермерські господарства та/або сільськогосподарські товаровиробники, площа оброблюваних угідь яких не перевищує 500 гектарів, надається державна фінансова підтримка у вигляді компенсації витрат на утримання кооперативу, а також на матеріально-технічне оснащення кооперативу, його модернізацію, придбання такими кооперативами техніки та обладнання, будівництва приміщень і споруд, що використовуються у господарській діяльності такими кооперативами, за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок коштів місцевих бюджетів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребує видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо надання державної підтримки шляхом компенсації витрат на утримання кооперативу, на матеріально-технічне оснащення, модернізацію, придбання техніки та обладнання, будівництво приміщень і споруд, що використовуються такими кооперативами, потребуватиме збільшення видатків з державного та місцевих бюджетів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного оприлюднення) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Окремо належить зауважити, що передбачені законопроектом зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо доповнення новою статтею 14-1 (пункт 4 розділу І законопроекту) не у повній мірі узгоджується з Бюджетним кодексом України. Зокрема, вказаною новою статтею передбачено, що:

фінансова підтримка кооперативів забезпечується за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України за окремим напрямом бюджетної програми фінансової підтримки сільськогосподарських кооперативів
/пункт 14-1.2/;

при плануванні витрат Державного бюджету України на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на фінансову підтримку кооперативів. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при формуванні відповідних бюджетів щорічно передбачають бюджетні асигнування на підтримку відповідних кооперативів /пункт 14-1.3/;

порядок використання коштів та надання фінансової підтримки кооперативам затверджується Кабінетом Міністрів України /пункт 14-1.4/.

Такі положення не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, насамперед:

– частині третій статті 20 (згідно з якою бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку);

– частині сьомій статті 20 (якою унормовуються процедура розробки і затвердження порядків використання бюджетних коштів);

– частині другій статті 23, пункту 5 частини першої статті 40 і пункту 5 частини другої статті 76 (згідно з якими бюджетні призначення головним розпорядникам бюджетних коштів за бюджетною класифікацією визначаються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет));

– статтям 89-91 (якими визначено перелік видатків, що можуть здійснюватися з місцевих бюджетів).

Загалом питання, порушені у пунктах 14-1.2, 14-1.3 і 14-1.4 нової
статті 14-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, про що також зазначено у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання організаційно-правових та майнових питань діяльності садівничих і дачних кооперативів» (реєстр. № 9433 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кириленком І.Г. та Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку кооперативів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з Бюджетним кодексом України (насамперед, статтями 20, 23, 40, 76 і 89-91), зокрема, виключити у пункті 4 розділу І положення пунктів 14-1.2, 14-1.3 і 14-1.4 нової статті 14-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект визначає правове врегулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, використання суден, річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Щодо національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту /покладаються повноваження щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, проведення щорічного моніторингу ринку надання послуг річковими портами (терміналами) та інше/, то сьогодні така комісія не створена, а її утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах законопроектом пропонується передбачати у Державному бюджеті України щорічно видатки на фінансове забезпечення: робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; робіт з обслуговування річкових водних шляхів, підтримання гарантованих габаритів суднового ходу на них; робіт з навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на річкових водних шляхах; утримання та забезпечення діяльності підприємства з обслуговування річкових водних шляхів і річкової інформаційної служби. При цьому, головним розпорядником коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на фінансове забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах відповідно до державних програм, визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 12 законопроекту).

Поряд з цим, законопроектом передбачено здійснення за рахунок коштів державного бюджету, канального збору (належить до портового збору) та інших джерел не заборонених законодавством - будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту та обслуговування річкових водних шляхів підприємством з обслуговування річкових водних шляхів.

В свою чергу, положеннями законопроекту пропонується з метою обслуговування річкових водних шляхів, утримання та використання об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності, забезпечення функціонування річкової інформаційної служби, виконання інших покладених відповідно до закону завдань утворення підприємства з обслуговування річкових водних шляхів як юридичної особи державної форми власності, що здійснює некомерційну господарську діяльність без мети отримання прибутку і входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 11 законопроекту).

Для стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту з державного бюджету законопроектом передбачаються компенсації:

першому власнику судна - 40 відсотків вартості первісної вартості судна внутрішнього плавання, що побудоване в Україні;

першому власнику судна - 70 відсотків банківської ставки за банківськими кредитами, кредитами міжнародних фінансових організацій на будівництво та (або) перше придбання суден внутрішнього плавання, що побудовані в Україні;

судновласнику - частини вартості пального, придбаного ним на митній території України або ввезеного ним на митну територію України, що використане його суднами для каботажного плавання на внутрішніх водних шляхах (крім випадків використання суден для особистих цілей), в розмірі розрахункової суми акцизного податку на таке паливо згідно з Податковим кодексом України (стаття 75 законопроекту).

При цьому, видатки на виплату зазначених компенсації визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і встановлюються окремим рядком для кожного виду компенсації у розмірі не менш за один відсоток від загальних видатків Державного бюджету України на відповідний рік, а розпорядником таких видатків визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Водночас, на власника судна або судновласника, що отримав компенсацію покладається зобов’язання повернути до Державного бюджету України п'ятикратний розмір компенсації у разі виникнення хоча б однієї з таких підстав: використання судна, щодо якого отримано компенсацію, з будь-якою іншою метою, ніж каботажні перевезення в Україні; виключення судна, щодо якого отримано компенсацію, з Державного суднового реєстру України раніше, ніж через 10 років з моменту першої державної реєстрації; внесення до документів, що стали підставою для отримання компенсації, недостовірних відомостей.

Також законопроект передбачає ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (стаття 26 законопроекту), Реєстру кваліфікаційних документів членів екіпажів українських річкових суден (стаття 30 законопроекту) та покладання на вказаний орган влади забезпечення функціонування єдиної електронної систем реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів (Суднової книги України), посвідчень судноводія малих суден і водних мотоциклів, баз для стоянки малих суден (стаття 5 законопроекту).

Водночас, законопроектом пропонується покласти на місцеві органи виконавчої влади додаткові повноваження, а саме:

затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;

погодження проведення спортивних та інших масових заходів на воді;

відкриття баз для стоянки малих суден з розміщенням інформації про відкриті бази на своєму офіційному веб-сайті;

проведення перевірки кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів та видачі відповідних посвідчень;

здійснення реєстрації виданих посвідчень та ведення електронного реєстру виданих посвідчень;

здійснення огляду підприємств, установ та організацій, що проводять підготовку судноводіїв малих суден;

контроль виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, а також Правил утримання та експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки суднових документів та посвідчень судноводіїв малих суден і водних мотоциклів.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується зобов’язати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані тарифи на пасажирські перевезення на місцевих судноплавних лініях у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, відшкодовувати перевізникам, які здійснюють соціально важливі перевезення пасажирів за державними регульованими тарифами різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (стаття 8 законопроекту).

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення органу державної влади – національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту, проведення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту та обслуговування річкових водних шляхів, здійснення заходів із стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту, ведення відповідних Реєстрів та створення електронної системи реєстрації та обліку суден, посвідчень і баз стоянки малих суден, виконання нових повноважень місцевими органами виконавчої влади та відшкодування різниці в тарифах за перевезення пасажирів може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Крім того, законопроектом передбачено право підприємства з обслуговування річкових водних шляхів на вжиття необхідних заходів до негайного підняття майна, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, шляховим або іншим роботам, загрозу життю або здоров’ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, а при необхідності – до його знищення або видалення в інший спосіб у разі якщо власник такого майна не піднімає його у визначений термін. Зазначене може потребувати додаткових витрат державного бюджету, якщо власник майна не відшкодує підприємству з обслуговування річкових водних шляхів вартість підняття та інші завдані у зв'язку з цим витрати і збитки. При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 73 законопроекту передбачається, що власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і це майно стає державною власністю (статті 71–73 законопроекту).

До зменшення надходжень бюджетів може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме:

звільнення від портових зборів (канальний, корабельний, санітарний, якірний, адміністративний) суден внутрішнього плавання, що мають осадку не більше 4,5 метрів, та здійснюють рейс на річкових водних шляхах України або транзитний рейс (стаття 9 законопроекту), – до зменшення доходів загального фонду державного бюджету /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/;

вилучення зі складу об’єктів спеціального водовикористання використання поверхневих вод для судноплавства (підпункт 2 пункту 2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до ст. 48 Водного кодексу України) – до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів /рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Разом з тим, законопроектом передбачається надходження коштів від реалізації частини ґрунту, яка не може бути використана підприємством з обслуговування річкових водних шляхів для виконання шляхових робіт та інших покладених на нього функцій (стаття 15 законопроекту), що може призвести до збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Належить відмітити, що законопроект передбачає надання послуг, за які справляється плата в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту:

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Судновій книзі України, виключення або тимчасове виключення судна з Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Суднової книги України, видачу нових документів взамін втрачених;

за видачу свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (суднового патенту), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна справляється плата у розмірі, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Разом з цим, законопроект не містись положень щодо порядку та розмірів справляння такої плати за реєстрацію або видачу відповідних документів, відтак її зарахування до державного або місцевого бюджету може збільшити надходження відповідного бюджету.

Варто зазначити, що Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зауважило про те, що пунктом 7 частини другої Прикінцевих та перехідних положень законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон), якими уточнюється перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і річкових шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на річкових водних шляхах). Згідно із статтею 4 Закону до об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. При цьому, частиною другою статті 4 Закону визначений перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, а Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» затверджено відповідний перелік.

З огляду на викладене, зазначене положення у зв’язку із встановленням обмежень щодо об’єктів державного і комунального майна, які можуть бути приватизовані (відчужені), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету /в частині коштів від приватизації державного майна/ та зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а саме бюджету розвитку /в частині коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності/.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів від зменшення надходжень портового (адміністративного) збору та рентної плати за спеціальне використання води і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету.

При цьому, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Окремо варто зауважити, що положення законопроекту щодо визначення головного розпорядника коштів державного бюджету та визначення розміру бюджетних призначень (у відсотках до загального обсягу видатків державного бюджету) на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту не узгоджуються з бюджетним законодавством, а відтак потребують виключення.

Так, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Виходячи із положень статті 7 Кодексу, принцип збалансованості бюджету полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а відповідно до принципу обґрунтованості бюджетної системи – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

З огляду на норми частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень з урахуванням вимог, сформованих до установ вказаними положеннями Кодексу.

Загалом, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків бюджетів, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, може збільшити надходження до держбюджету від штрафних санкцій та від реалізації частини ґрунту, яка не може бути використана підприємством з обслуговування річкових водних шляхів для виконання покладених на нього функцій, а також звертає увагу на відсутність розрахунку обсягу необхідного ресурсу та обґрунтування його розподілу за джерелами фінансового забезпечення, співвідношення фінансування за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел. Поряд з цим, Мінфін висловлює зауваження щодо відповідності положень законопроекту ідеології законів України «Про ринок електричної енергії», «Про приватизацію державного і комунального майна» та нормам Кодексу.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності судновласників за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 0,5 - 150 до 0,5 - 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 8,5 до 85000 гривень). Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодесу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт», реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018, поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність виключення окремих положень законопроекту щодо організації бюджетного процесу (абзац 6 частини четвертої статті 12, частини шоста та сьома статті 75), які не узгоджуються з нормами статей 2, 4, 7, 22, 23, 30, 40, 70, 116 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Опосередкований:

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення природоохоронного рівня у межах територій природно-заповідного фонду (реєстр. № 9136 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Рибаком І.П., Романовою А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом, зокрема, передбачається законодавче врегулювання: порядку затвердження лімітів та видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, оприлюднення таких затверджених лімітів та виданих дозволів, правил традиційного прибережного рибальства.

При цьому, затвердження лімітів та видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зазначених у законопроекті, визначено здійснювати безоплатно.

Повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які визначені у законопроекті у сфері використання об'єктів природно-заповідного фонду, належить здійснювати в межах та за рахунок відповідно коштів державного та місцевих бюджетів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення діяльності відповідних органів влади.

Також, положеннями законопроекту передбачається надати право адміністрації об’єктів та територій природно-заповідного фонду та підпорядкованим їм іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам самостійно встановлювати плату за їх відвідування та визначати категорії осіб, які звільняються від неї.

Слід зазначити, що у разі встановлення плати за відвідування об’єктів та територій природно-заповідного фонду у збільшених розмірах, реалізація зазначеної вище законодавчої пропозиції щодо об’єктів та територій природно-заповідного фонду, які є бюджетними установами, з урахуванням положень пункту 23 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України зумовить збільшення власних надходжень бюджетних установ і відповідно видатків таких установ, зокрема на забезпечення їх діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій його авторами, зазначено, що законопроект не змінює фінансову сторону порядку видачі дозволів, що не матиме жодних економічних наслідків щодо реалізації положень законопроекту, водночас, дозволить збільшити податкові надходження до бюджету у разі виведення з тіні певних аспектів використання природних ресурсів. Крім того зазначається, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначило у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме витрат державного бюджету та сприятиме збільшенню доходів бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення природоохоронного рівня у межах територій природно-заповідного фонду (реєстр. № 9136 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Рибаком І.П., Романовою А.А., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів за спеціальним фондом від власних надходжень бюджетних установ у разі встановлення плати за відвідування об’єктів та територій природно-заповідного фонду у збільшеному розмірі та відповідно витрат бюджетів за спеціальним фондом на забезпечення діяльності вказаних об’єктів та територій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах при експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів) (реєстр. № 9360 від 03.12.2018), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом передбачається доповнити статтю 81 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтю 23 Закону України «Про національну поліцію», передбачивши:

- адміністративну відповідальність за експлуатацію громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи - у вигляді попередження з обов’язком припинити правопорушення протягом 14 днів, за повторне протягом року вчинення зазначеного порушення- у вигляді накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- повноваження Національної поліції в частині вжиття заходів для виявлення фактів експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.

Реалізація запропонованих положень може зумовити збільшення доходів державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій за вищевказане правопорушення та може призвести до збільшення видатків державного бюджету а закупівлю технічних засобів для контролю за викидами забруднюючих речовин при експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах при експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів) (реєстр. № 9360 від 03.12.2018), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за закупівлю за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих лікарських засобів та лікарських засобів з вичерпаним терміном придатності (реєстр. № 9392 від 11.12.2018), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Біловолом О.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 321-3, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді:

- позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років – за закупівлю за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих і з вичерпаним терміном придатності лікарських засобів /частина перша статті 321-3/;

- позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років – за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я людини /частина друга статті 321-3/;

- позбавлення волі на строк від восьми до десяти років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років – за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть людини або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за закупівлю за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих лікарських засобів та лікарських засобів з вичерпаним терміном придатності (реєстр. № 9392 від 11.12.2018), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Біловолом О.М. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності релігійних організацій (реєстр. № 9380 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Новинським В.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 161-1, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді:

- штрафу в розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років – за перешкоджання діяльності релігійних організацій або перешкоджання проведенню богослужінь, інших релігійних обрядів і церемоній /частина перша статті 161-1/;

- штрафу від десяти до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого – за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою з використанням свого службового становища або із застосуванням насильства чи загрозою його застосування, або з самовільним захопленням, зайняттям, привласненням, майна, будівель, або земельних ділянок, які належать релігійним організаціям/частина друга статті 161-1/;

- позбавлення волі на строк від шести до восьми років – за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке та відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності релігійних організацій (реєстр. № 9380 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Новинським В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна (реєстр. № 9348 від 28.11.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посиливши відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна шляхом збільшення штрафу з 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація такого положення законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок збільшення надходжень від штрафів за відповідне правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна (реєстр. № 9348 від 28.11.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстр. № 9290 від 16.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті створення законодавчих умов для ефективного виконання Україною міжнародних зобов’язань, взятих відповідно до Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, та передбачає внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із запропонованими змінами серед іншого пропонується:

- забезпечити дотримання вимог статей 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, які стосуються особливостей та строків розгляду судами справ про повернення протиправно вивезеної (переміщеної) та/або утримуваної дитини до постійного місця проживання;

- встановити особливості розгляду судом справ про повернення дитини на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, встановивши вимоги до змісту позовної заяви, перелік заходів забезпечення позову, строки врегулювання спору за участі судді, строків розгляду справ судами першої та апеляційної інстанцій (статті 292-1 – 292-7);

- обмежити випадки для касаційного оскарження рішень, винесених на підставі Конвенції, оскільки, як правило, касаційна інстанція використовується для затягування розгляду справи, що не відповідає основним цілям Конвенції та розширити існуючий перелік тимчасового поміщення дитини на стадії виконавчого провадження у сім’ю родичів або патронатного вихователя;

- тимчасове влаштування дитини до сім’ї родичів або патронатного вихователя за рішенням суду;

- тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон до повного виконання рішення суду про повернення дитини або до скасування заходу забезпечення позову.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України встановлюється відповідальність за незаконне вивезення чи утримування дитини за кордоном у вигляді:

- штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років – за вивезення за межі України дитини, яка постійно проживає в Україні і не досягла шістнадцяти років, та/або утримування такої дитини за кордоном одним із батьків (усиновлювачем), опікуном, піклувальником в порушення рішення органу опіки та піклування або суду, або прав, встановлених законодавством щодо визначення місця проживання дитини;

- позбавлення волі на строк до п’яти років – за повторне вищезазначене правопорушення, або поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я дитини, чи її близьких, або з погрозою застосування такого насильства

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстр. № 9290 від 16.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону Українит про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (реєстр. № 9438 від 20.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на забезпечення криміналізації основних злочинів за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини) та на забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів, вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування у максимальній відповідності з вимогами сучасного міжнародного права.

При цьому для приведення законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність з вимогами міжнародного кримінального права значно розширено та поглиблено ряд положень Кримінального кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Зокрема, згідно із змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за злочини проти міжнародного права у вигляді позбавлення волі, арешту, штрафних санкцій та конфіскації майна, за військові злочини в частині злочинів проти основ міжнародного права у вигляді позбавлення волі.

За умови виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій та реалізації конфіскованого майна, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, хоча у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (реєстр. № 9438 від 20.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони відкривати та використовувати за межами України валютних рахунків в установах банків-нерезидентів особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (реєстр. № 9434 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є встановлення обмеження щодо відкриття та використання за межами України валютних рахунків в установах банків-нерезидентів особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а прийняття законопроекту забезпечить підвищення рівня фінансового контролю над особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та зменшить обсяг виведених капіталів з України. У зв’язку з цим, законопроектом пропонується внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про запобігання корупції».

Зокрема, законопроектом пропонується внести зміни до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за порушення вимог фінансового контролю передбачається встановлення збільшених розмірів штрафів, а саме за:

відповідні дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, – у розмірі від 300 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – у розмірі від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 172-9-3, якою передбачається встановити адміністративну відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб в установах банків-нерезидентів шляхом накладення штрафу у розмірі від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту щодо штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони відкривати та використовувати за межами України валютних рахунків в установах банків-нерезидентів особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (реєстр. № 9434 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (реєстр. № 9423 від 19.12.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Дзюбликом П.В., Рибаком І.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», якими, зокрема, передбачається встановити, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Слід зазначити, що за чинною редакцією цього Закону, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту у випадках порушення законодавства про охорону атмосферного повітря та застосування відшкодування шкоди у порядку та розмірах, встановлених законодавством, опосередковано сприятиме збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів за рахунок відшкодування збитків особами, з вини яких вони виникли.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та впливатиме на дохідну частину бюджетів. Загалом Міністерство фінансів підтримує законопроект в межах компетенції.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (реєстр. № 9423 від 19.12.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Дзюбликом П.В., Рибаком І.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (сприятиме збільшенню надходжень державного та місцевих бюджетів у разі зростання кількості виявлених порушень у сфері охорони атмосферного повітря та відшкодування завданої шкоди винними особами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 9439 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, встановити при виробництві коньяку України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 15% у 2019 році з поступовим підвищенням до 85% в 2027 році.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що наслідком прийняття закону є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у галузі виноробства, зокрема, виробництва коньяків України, з використанням вітчизняної сировини, збільшення внутрішніх інвестиції у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку вітчизняного коньячного спирту та зменшення обсягів імпорту коньячного спирту низької якості, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту позитивно впливатиме на дохідну частину державного бюджету, оскільки створення сприятливих умов для виробництва коньяків України з використанням вітчизняної сировини призведе до збільшення надходжень до бюджету. Однак визначити вартісну величину такого впливу неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 9439 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Паламарчуком М.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від вітчизняних суб’єктів господарювання у галузі виноградарства та виробництва коньячного спирту залежно від практики реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської обласної державної адміністрації Маляра Е.М. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Закарпатської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 5 лютого 2019 р. № 06-7/351/2).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Закарпатської обласної державної адміністрації від 5 лютого 2019 р. № 06-7/351/2 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що здійснюється у Закарпатській області за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з якими, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 80 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,

не більше 20 відсотків - на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,7 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з яких обласному бюджету Закарпатської області передбачено 270 842,3 тис. гривень.

У надісланих Закарпатською облдержадміністрацією матеріалах наведено здійснений розподіл затвердженого обсягу субвенції за напрямами:

будівництво, реконструкція, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 81 228 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 178 244,3 тис. грн;

будівництво, реконструкція, капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 8 150 тис. грн;

поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 3 220 тис. грн.

Крім того, зазначається, що у загальному обсязі субвенції (270,8 млн грн) на капітальний, поточний середній ремонт штучних споруд передбачено 13,6 млн грн (у т.ч. капітальний ремонт – 2,8 млн грн, поточний середній ремонт – 10,8 млн грн), або 5% передбаченого обсягу.

Такі кошти пропонується спрямувати для фінансового забезпечення 200 об’єктів, з них 88 об’єктів капітального ремонту автомобільних доріг місцевого значення та 93 об’єкти поточного середнього ремонту таких автомобільних доріг, 14 об’єктів з реконструкції, капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах та 5 об’єктів поточного середнього ремонт вулиць і доріг комунальної власності.

За інформацією Закарпатської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 5 лютого 2019 року № 585/1/5.2-6-119/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету), яким серед іншого зауважується, що:

за результатами виконання робіт та використання субвенції у 2018 році, загальна сума якої становила 218 740,3 тис. грн, у Закарпатській області не забезпечено введення в експлуатацію жодного кілометра доріг;

обсяг фінансового забезпечення об’єктів, ремонтно-будівельні роботи на яких розпочато у 2018 році та продовжуються у поточному році, не дозволить закінчити їх у 2019 році;

у поданому Переліку об’єктів не передбачено кошти на проведення дрібного ремонту та експлуатаційне утримання, що становитиме під загрозу належне експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, особливо в зимовий період.

Слід зауважити, що матеріали, надані Закарпатською облдержадміністрацією, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Довідково: За оперативними даними Казначейства за 2018 рік до спеціального фонду обласного бюджету Закарпатської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 218 740,3 тис. грн, використано – у сумі 212 219,9 тис. грн або 97%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 6 520,4 тис гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., а також заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської обласної державної адміністрації Маляр Е.М.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Закарпатській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Закарпатської облдержадміністрації від 5 лютого 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. з’ясував, що у Рахункової палати немає зауважень до поданого Переліку об’єктів, та поставив на голосування пропозицію підкомітету, що була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Закарпатської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 270 842,3 тис. грн, поданий листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 5 лютого 2019 р. № 06-7/351/2 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена Рахункової палати Яремчука І.М. про звернення Рахункової палати щодо перешкоджання посадовими особами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» проведенню заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) /лист від 16.01.2019 р. № 02-133/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Рахункової палати щодо перешкоджання посадовими особами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» (далі – НАК «Нафтогаз») проведенню аудиту ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції НАК «Нафтогаз», з пропозицією сприяти проведенню Рахунковою палатою такого заходу (копію відповідного листа Рахункової палати від 16.01.2019 р. №02-133 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

При цьому за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Рахункової палати 3 грудня 2018 року, щодо порушеного питання Голова Рахункової палати виступив у Верховній Раді України під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп та раніше вже звертався до Прем'єр-міністра України, який дав доручення розібратися.

Питання діяльності Рахункової палати належить до предметів відання Комітету /постанова Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII/.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) до повноважень Рахункової палати належить здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об’єкти. При цьому відповідно до частини другої статті 7 Закону до об’єктів контролю Рахункової палати серед іншого належать суб’єкти господарювання.

Статтею 10 Закону унормовано особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за надходженням коштів до державного бюджету, за управлінням об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Зокрема, Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об’єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету /абзац перший частини третьої статті 10 Закону/.

Керуючись відповідними законодавчими повноваженнями, планом роботи Рахункової палати на 2019 рік передбачено на 26 лютого п.р. розгляд питання щодо аудиту ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції НАК «Нафтогаз».

Зокрема, у листі Рахункової палати зазначається, що незважаючи на обґрунтоване звернення Голови Рахункової палати до керівництва НАК «Нафтогаз» і наявність передбачених статтею 31 Закону підстав для здійснення цього контрольного заходу, контрольну групу до проведення аудиту не допущено, що свідчить про порушення вимог пунктів 1 і 2 частини другої статті 33 Закону.

У частині другій статті 33 Закону встановлено, що посадові особи об’єкта контролю зобов’язані, зокрема:

сприяти у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), у тому числі виділити контрольній групі для проведення такого заходу окреме приміщення, що опечатується, обладнане засобами зв’язку і комп’ютерною технікою /пункт 1 цієї частини статті/;

не перешкоджати законній діяльності осіб, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час виконання ними заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та виконувати законні вимоги таких посадових осіб, у тому числі надавати у визначений керівником контрольної групи строк для ознайомлення оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, копії, витяги з документів (у тому числі електронних), підписати акт за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту /пункт 2 цієї частини статті/.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 7 Закону Рахункова палата звертається до суду у разі порушення об’єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 32 Закону особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) зобов’язані невідкладно повідомляти керівнику контрольної групи про всі випадки перешкоджання або неправомірного втручання посадових осіб об’єкта контролю або інших осіб у здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), фіксувати такі випадки і вживати передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних у вчиненні таких правопорушень.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи Рахункової палати мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, серед іншого, у випадках невиконання законних вимог Рахункової палати, членів Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом.

Поряд з тим, статтею 41 Закону визначено, що Рахункова палата у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення повідомляє про них відповідні правоохоронні органи, які за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати інформують її про вжиті заходи реагування.

Належить зауважити, що невиконання законних вимог членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання визначених ними строків надання інформації тягне за собою встановлену законом відповідальність /частина третя статті 33 Закону/, а саме:

невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторному вчиненні такого порушення протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – накладення штрафу від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини п’ята і шоста статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення/;

невиконання службовою особою законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації – караються штрафом від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років /стаття 351-1 Кримінального кодексу України/.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та Статуту НАК «Нафтогаз», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 1044, НАК «Нафтогаз» є публічним акціонерним товариством, засновником і єдиним акціонером якої є держава, функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі такої компанії здійснює Кабінет Міністрів України. При цьому контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, уповноважені органи управління, органи державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України /частина перша статті 16 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»/.

Крім того, варто відмітити, що за ініціативою 12 народних депутатів України на розгляд Верховної Ради України внесено проект постанови Верховної Ради України «Про проведення державного зовнішнього фінансового контролю НАК “Нафтогаз України”» (реєстр. № 9318 від 22.11.2018 р.), яким пропонується доручити Рахунковій палаті провести державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) стосовно діяльності НАК «Нафтогаз України» за 2017-2018 рр., забезпечивши його шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів, а також представити звіт у Верховній Раді України.

Окремо потрібно звернути увагу, що згідно із Законом України «Про комітети Верховної Ради України»:

контрольна функція комітетів полягає, серед іншого, у взаємодії з Рахунковою палатою /пункт 7 частини першої статті 14 та стаття 31/, направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам, у т.ч. у разі встановлення комітетом порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, інтересів держави, територіальної громади, що охороняються законом /пункт 9 частини першої статті 14 та стаття 33/;

комітети мають право в установленому законом порядку отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб необхідні матеріали і документи для забезпечення діяльності комітетів відповідно до предметів їх відання /частина друга статті 17/, звертатися з питань, віднесених до предметів їх відання, до Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органів Верховної Ради України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а звернення від комітетів розглядаються в порядку, передбаченому Законом України «Про статус народного депутата України» для депутатських звернень /частина третя статті 17/.

З приводу питання, порушеного у зверненні Рахункової палати, 5 лютого 2019 року відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету, на яке запрошувалися уповноважені представники Рахункової палати, Кабінету Міністрів України та НАК «Нафтогаз». Однак уповноважені представники Кабінету Міністрів України та НАК «Нафтогаз» не з’явилися на таке засідання підкомітету, при цьому НАК «Нафтогаз» письмово повідомлено про відсутність можливості направити на засідання підкомітету уповноваженого представника та щодо суті порушеного питання (копію листа НАК «Нафтогаз» від 05.02.2019 р. №14-30/1.18/ВР-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Загалом під час розгляду даного питання спочатку член Рахункової палати Яремчук І.М. доповів інформацію щодо зазначеного аудиту (насамперед про перешкоджання посадовими особами НАК «Нафтогаз» проведенню аудиту та вжиті Рахунковою палатою у зв’язку з цим заходи реагування), а потім було заслухано пояснення члена Правління НАК «Нафтогаз» Колбушкіна Ю.П. щодо причин спротиву НАК «Нафтогаз» у проведенні Рахунковою палатою аудиту.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Крулько І.І. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету ухвалити підготовлене у підкомітеті рішення (відповідний проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема:

1) НАК «Нафтогаз» забезпечити виконання законних вимог Рахункової палати щодо проведення аудиту ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції НАК «Нафтогаз»;

2) Рахунковій палаті вжити передбачені законом заходи для притягнення до відповідальності винних у перешкоджанні посадовими особами НАК «Нафтогаз» здійсненню зазначеного аудиту, керуючись статтями 7, 32, 33 і 41 Закону про Рахункову палату, статтями 188-19 і 255 Кодексу про адміністративні правопорушення та статтею 351-1 Кримінального кодексу;

3) Рахунковій палаті у тижневий строк надати Комітету деталізовану інформацію щодо перешкоджання посадовими особами НАК «Нафтогаз» здійсненню зазначеного аудиту та щодо вжиття Рахунковою палатою передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних осіб.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., Мельник С.І., Дубневич Б.В.

Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» забезпечити виконання законних вимог Рахункової палати щодо проведення нею аудиту ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції НАК «Нафтогаз».

2. Рахунковій палаті вжити передбачені законом заходи для притягнення до відповідальності винних у перешкоджанні посадовими особами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» здійсненню Рахунковою палатою зазначеного аудиту, керуючись статтями 7, 32, 33 і 41 Закону України «Про Рахункову палату»,
статтями 188-19 і 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 351-1 Кримінального кодексу України.

3. Рахунковій палаті у тижневий строк надати Комітету з питань бюджету деталізовану інформацію щодо перешкоджання посадовими особами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» здійсненню Рахунковою палатою зазначеного аудиту та щодо вжиття Рахунковою палатою передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних у вчиненні такого правопорушення (включаючи документальне підтвердження відповідних дій).

Голосували: одноголосно.

Перший заступник Голови Комітету В.В. Амельченко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України