ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №168 від 13.03.2019

Опубліковано 20 березня 2019, о 15:05

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №168 від 13 березня 2019 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 17 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Дубіль В.О., Кривенко В.М., Крулько І.І., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Джигир Ю.А. – заступник Міністра фінансів України;

Гаврилюк О.В. – заступник Міністра у справах ветеранів війни України;

Іванкевич В.В. – Державний секретар Міністерства соціальної політики України;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України;

Злакоман С.Л. – Державний секретар Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України;

Майснер А.В. – тимчасово виконуючий обов’язки Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення зміни до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо фінансової підтримки громадських об’єднань ветеранів (реєстр. № 10003 від 05.02.2019), внесений народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р) /продовження розгляду/;

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 91-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 128-р).

4. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони" (реєстр. № 9514 від 31.01.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків" (реєстр. № 9528 від 04.02.2019, народні депутати України Бєлькова О.В., Пташник В.Ю. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколів, що стосуються зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію" (реєстр. № 0213 від 30.01.2019, Президент України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо обмеження розміру державної підтримки протягом одного бюджетного року" (реєстр. № 10026 від 08.02.2019, народний депутат України Поляков М.А,);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування" (реєстр. № 9353 доопрац. від 06.02.2019, народний депутат України Алєксєєв С.О.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (щодо спрощення процедури отримання державної допомоги)" (реєстр. № 9496 від 22.01.2019, народний депутат України Купрій В.М.);

1.1.7. Проект Закону України "Про режим спільного транзиту" (реєстр. № 9532 від 04.02.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення їх положень у відповідність із Законом України "Про місцеві вибори")" (реєстр. № 10029 від 08.02.2019, народні депутати України Сироїд О.І., Семенуха Р.С. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" (реєстр. № 9515 від 31.01.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми"" (реєстр. № 9523 від 01.02.2019, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій)» (реєстр. № 9478 від 16.01.2019), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

Законопроектом пропонується надати статус учасників бойових дій для членів екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, інших осіб, які перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.

Зважаючи на перелік пільг учасникам бойових дій та особам прирівняним до них, який визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та розподіл видаткових повноважень між держаним та місцевими бюджетами відповідно до статей 87-91 Бюджетного кодексу України, реалізація законопроекту у зв’язку із розширенням кола пільгових категорій громадян призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту також зазначило про вплив законодавчої ініціативи на показники державного бюджету, а також не визначення автором законопроекту реальних джерел покриття додаткових видатків державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій)» (реєстр. № 9478 від 16.01.2019), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України
№ 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 9428-2 від 04.01.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Шухевичем Ю.-Б.Р., Загорієм Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується відновити такі пільги:

для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, –безплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, а також залізничним, морським та річним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, морським, річковим (крім приміського сполучення), повітряним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад; безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, морським та річковим транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатний проїзд автобусами міських маршрутів (крім таксі) і міським електричним транспортом, залізничним транспортом приміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною залежно від сукупного доходу сім’ї.

Враховуючи, що згідно із статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проведення видатків на надання відповідних соціальних гарантій та пільг, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для зазначеного кола осіб і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (реєстр. № 9428-2 від 04.01.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Шухевичем Ю.-Б.Р., Загорієм Г.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини» (реєстр. № 9504 від 24.01.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроект передбачає внесення змін до Лісового і Кримінального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

уповноважити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері лісових відносин на забезпечення створення і функціонування Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини
(далі – ЄІС «Обіг деревини»);

запровадити електронне декларування походження лісо- та пиломатеріалів (чинною редакцією передбачено видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів);

визначити порядок здійснення моніторингу руху необробленої деревини із застосуванням ЄІС «Обіг деревини»;

оприлюднювати відомості про спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів в лісах усіх форм власності у ЄІС «Обіг деревини» в день їх видачі;

встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо транспортування, обліку та обігу деревини, внесення інформації до ЄІС «Обіг деревини» шляхом накладення штрафів у розмірі від 50 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та в окремих випадках з конфіскацією незаконно добутої (необлікованої) деревини та знарядь вчинення правопорушення, а також передбачити повноваження органів внутрішніх справ (Національної поліції) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, щодо розгляду адміністративних справ за вищезазначеними правопорушеннями;

встановити кримінальну відповідальність за незаконний обіг необлікованої деревини у вигляді штрафу в розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років із конфіскацією необлікованої деревини, знарядь вчинення злочину.

У пояснювальній записці до законопроекту щодо фінансово-економічного обґрунтування зазначено, що реалізація акта не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас, підвищення прозорості на ринку лісо- та пиломатеріалів і зменшення нелегального обігу деревини сприятиме надходженню додаткових коштів до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту щодо запровадження ЄІС «Обіг деревини» може потребувати збільшення видатків з державного бюджету, зокрема на її створення та забезпечення функціонування. Поряд з цим, запровадження штрафів за порушення вимог щодо транспортування та обліку деревини, порушення законодавства про обіг деревини, порушення вимог внесення інформації до ЄІС «Обіг деревини», а також вилучення транспортних засобів і незаконно добутої деревини може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету. При цьому Мінфін відмічає, що відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Належить також відмітити, що реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України може зумовити збільшення витрат державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини» (реєстр. № 9504 від 24.01.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на створення і функціонування ЄІС «Обіг деревини», а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або витрат державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (щодо розвитку малого бізнесу) (реєстр. № 9533 від 04.02.2019), поданий народними депутатами України Продан О.П., Кужель О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2019 року збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку:

першої групи – з 0,3 млн грн до 1,5 млн грн;

другої групи – з 1,5 млн грн до 10 млн грн;

третьої групи – з 5 млн грн до 40 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від обсягів доходів платників податків, які перейдуть на спрощену систему оподаткування.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2019 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (щодо розвитку малого бізнесу) (реєстр. № 9533 від 04.02.2019), поданий народними депутатами України Продан О.П., Кужель О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від основних загальнодержавних податків та збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 9517 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається покращити умови пенсійного забезпечення особам екіпажів пасажирського салону повітряних суден цивільної авіації, не лише бортпровідникам, а й старшим бортпровідникам, інструкторам-провідникам бортовим, начальникам служб бортпровідників та спеціалістам, які виконують спеціальні роботи в польотах, а саме:

надати право таким особам на призначення пенсії за вислугу років: чоловікам – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 15 років працівником екіпажу пасажирського салону; жінкам – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років працівником екіпажу пасажирського салону;

встановлювати розмір пенсії на рівні 75% заробітку для осіб екіпажів пасажирського салону повітряних суден цивільної авіації, але не більше ніж дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія (на даний час пенсія по вислузі років призначається бортпровідникам, розмір якої не може перевищувати 55% заробітку).

Крім того, проектом закону передбачається поширення дії вказаних змін на працівників екіпажів пасажирського салону повітряних суден цивільної авіації (бортпровідників, старших бортпровідників, інструкторів-провідників бортових, начальників служб бортпровідників та спеціалістів, які виконують спеціальні роботи в польотах), яким вже призначено відповідну пенсію.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема для здійснення перерахунку призначених на даний час пенсій бортпровідникам (450 осіб) близько 108 тис. грн на місяць або 1,3 млн грн на рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також висловлюються зауваження щодо запропонованої законодавчої пропозиції.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог також вказує Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 9517 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток суднобудівної галузі в Україні» (реєстр. № 8605 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Жолобецьким О.О., Козирем Б.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом з метою створення умов для розвитку суднобудівної галузі пропонується:

визнати суднобудування пріоритетною галуззю промисловості України і віднести науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по створенню нової суднобудівної продукції до категорії критичних технологій;

встановити, що Кабінет Міністрів України затверджує Перелік суб’єктів суднобудування, щодо яких запроваджуються заходи державної підтримки, які відповідають критеріям, визначеним цим законопроектом;

надати право відповідним суб’єктам суднобудування бути засновниками та/або учасниками суб’єктів господарювання, у тому числі за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або до яких застосовуються санкції відповідно до закону;

доручити Кабінету Міністрів України затверджувати Національну програму розвитку суднобудування України до 2038 року та Державну цільову програму розвитку кораблебудування на період до 2038 року, розробку яких здійснюватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері суднобудівної галузі;

покласти на Міністерство оборони України здійснення суднобудівної діяльності у сфері оборони та національної безпеки та відповідальність за виконання «Загальнодержавної цільової програми розвитку кораблебудування України» в частині, що стосується створення та використання кораблебудівної техніки військового та подвійного призначення /Міністерству оборони України в межах своєї компетенції доручено: розробити концептуальні основи державної політики та Загальнодержавну цільову програму розвитку кораблебудування України в частині, пов’язаній зі створенням та використанням корабельної техніки військового призначення, також разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері суднобудівної галузі – корабельної техніки подвійного призначення; сформувати та організувати виконання замовлень на роботи, пов’язані зі створенням і використанням корабельної техніки військового призначення, а також разом із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері суднобудівної галузі – корабельної техніки подвійного призначення на основі державної цільової програми, здійснити використання корабельної техніки у сфері оборони України; забезпечити разом із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері суднобудівної галузі функціонування і розвиток об’єктів наземної та суднобудівної інфраструктури, брати участь у здійсненні сертифікації корабельної техніки військового призначення/;

встановити, що на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2038 року запроваджується державна фінансова підтримка будівництва корабельних, морських, річкових суден та інших плавучих засобів і реконструкції основних виробничих фондів підприємств суднобудівної промисловості через механізм здешевлення кредитів шляхом визначення часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті /компенсацію пропонується надавати експлуатантам суднобудівного обладнання, які знаходяться на території України, виключно для суднобудівного обладнання вітчизняного виробництва, за відсотки, фактично сплачені у поточному бюджетному періоді, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на дату сплати зазначених відсотків/. Кошти на здійснення такої фінансової підтримки суднобудівної галузі щорічно передбачаються у законі про державний бюджет та виділяються суб’єктам суднобудування.

З огляду на запропоновані у законопроекті положення їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема, на створення та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері суднобудівної галузі, виконання Національної програми розвитку суднобудування України та реалізацію Загальнодержавної цільової програми розвитку кораблебудування України, надання державної фінансової підтримки будівництва корабельних, морських, річкових суден та інших плавучих засобів і реконструкції основних виробничих фондів підприємств суднобудівної промисловості через механізм здешевлення кредитів шляхом визначення часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Варто також звернути увагу, що надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» за умови допустимості такої допомоги для конкуренції.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Також, законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України від 18.11.1999 року № 1242-XIV «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні».

Водночас, слід зазначити, що на даний час є діючим Закон України від 06.09.2012 року № 5209-VI «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості», який спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу, відновлення конкурентоспроможності продукції вітчизняного суднобудування, збільшення обсягів випуску високотехнологічних суден і військових кораблів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств та забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва цих підприємств.

Цим Законом також визначено суднобудування пріоритетною галуззю економіки України та встановлено провести з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року економічний експеримент з метою створення підприємствам суднобудівної промисловості України умов, необхідних для збільшення обсягу виробництва продукції та надходжень до державного бюджету, за рахунок підвищення ефективності та конкурентоспроможності продукції суднобудування.

Встановлено, що основні напрями державної підтримки суднобудівної промисловості реалізуються, зокрема, шляхом:

створення умов для відновлення конкурентоспроможності підприємств суднобудування;

надання державних гарантій відповідним рішенням Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами, що надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а також зобов’язань перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків до рівня облікової ставки Національного банку України, діючої на дату сплати відсотків за отриманими кредитами;

надання пільг зі сплати податків і зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування в порядку, встановленому Податковим кодексом України;

звільнення у порядку, встановленому законодавством України з питань державної митної справи, від податку на додану вартість та мита операцій із ввезення на митну територію України товарів (продукції), які використовуються для будівництва, ремонту, модернізації морських, річкових суден та інших плавучих засобів, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або виробляються, але не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, визначеним умовами контрактів;

стимулювання підвищення рівня заробітної плати в галузі, у тому числі шляхом зменшення розміру нарахувань на фонд оплати праці;

підвищення рівня державних замовлень, у тому числі державних оборонних замовлень;

стимулювання, у порядку, встановленому законом, продажу продукції суднобудування на експорт;

надання інших видів державної підтримки суднобудівної промисловості, не забороненої законодавством України та міжнародними угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, окремі положення запропоновані у поданому законопроекті на даний час мають реалізовуватись в рамках діючого Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості», проте дія зазначеного Закону припиняється 1 січня 2023 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює зауваження аналогічні викладеним та за результатами проведеної експертизи не підтримує зазначений законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України Закону України «Про розвиток суднобудівної галузі в Україні» (реєстр. № 8605 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Жолобецьким О.О., Козирем Б.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження дії пільгового періоду оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів (реєстр. № 9522 від 01.02.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Лунченком В.В., Петьовкою В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити дію ставок акцизного податку для легкових транспортних засобів (крім електромобілів та гібридних легкових транспортних засобів) із застосуванням коефіцієнту 0,5 впродовж 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (у чинній редакції дію таких ставок встановлено на 90 днів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі продовження на 90 днів дії ставок акцизного податку із застосуванням коефіцієнту 0,5 для легкових транспортних засобів, що були у вжитку, і вперше ввозяться в Україну для вільного обігу, державний бюджет може недоотримати акцизного податку на суму 1,8 млрд грн, з яких приблизно 1,35 млрд грн повинен бути спрямований до державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження дії пільгового періоду оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів (реєстр. № 9522 від 01.02.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Лунченком В.В., Петьовкою В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги» (реєстр. № 9447 від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Голубовим Д.І., Кіссе А.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальні записці до нього, підготовлено з метою формування стійкого розуміння власниками транспортних засобів необхідності надання переваги у проїзді автомобілям екстреної (швидкої) медичної допомоги, для реалізації якої шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» пропонується:

визначити коло осіб та особливості притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, або в режимі фотозйомки (відеозапису) щодо пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги;

встановити адміністративну відповідальність за ненадання пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованому санітарному транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у вигляді накладення штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Поряд з тим змінами до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» передбачається обов’язкове оснащення спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціальними сигнальними світловими пристроями синього кольору і відеореєстраторами, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та забезпечується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

При цьому, у абзаці четвертому розділу ІІІ законопроекту Уряду надається доручення при підготовці проекту закону про державний бюджет на відповідний бюджетний період передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію положень цього Закону щодо оснащення спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги відеорегістраторами та у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів, звертає увагу, що реалізація законопроекту може потребувати фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, однак відсутність показників для обрахунку обсягу додаткових видатків унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу.

Водночас, слід відмітити, що запровадження адміністративної відповідальності за ненадання пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від сплати вищезазначених штрафних санкцій зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Поряд з тим належить звернути увагу, що згідно із змінами до розділу V «Транспортні засоби» Закону України «Про дорожній рух» спеціальні звукові та сигнальні світлові пристрої з дозволу Міністерства внутрішніх справ можуть встановлюватися на транспортних засобах, які використовуються Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, підрозділами безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах, Національною гвардією, податковою міліцією, Службою безпеки, Головним управлінням та підрозділами урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, воєнізованими формуваннями, установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, Управлінням державної охорони, Державною прикордонною службою, підрозділами Державної спеціальної служби транспорту, уповноваженими на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах національної транспортної системи України, Державною службою з безпеки на транспорті, бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативно-рятувальною службою цивільного захисту.

Виконання таких вимог також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності зазначених органів виконавчої влади.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (реєстр. № 9447 від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Голубовим Д.І., Кіссе А.І. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків, а також до збільшення надходжень державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо удосконалення законодавства про аліменти) (реєстр. № 9530 від 04.02.2019), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України серед іншого встановивши, що у разі рішення суду, яким повністю чи частково звільнено від сплати заборгованості за аліментами того з батьків, який має їх сплачувати, дитині за рахунок коштів Державного бюджету України призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина, і виплата якої триває до того часу, коли платник аліментів зможе сплачувати їх самостійно або у разі, якщо цього не станеться, до того часу, до якого ця дитина має право на аліменти.

Реалізація такого положення законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на виплату тимчасової державної допомоги, про що зазначається і у висновку Міністерства фінансів України. Однак, відсутність відповідних розрахунків унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки такого впливу.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому. вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо удосконалення законодавства про аліменти) (реєстр. № 9530 від 04.02.2019), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 9518 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, звільнити на три роки від сплати податку на додану вартість і від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту транспортних засобів, зазначених у підпункті 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку, що за експертною оцінкою можуть становити близько 17 млрд грн у розрахунку на рік, у тому числі: з акцизного податку – 4 млрд грн; з податку на додану вартість – 13 млрд гривень.

Законопроектом також пропонується доручити Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо спрямування у 2019 - 2022 роках на пенсійне забезпечення надходжень митних платежів, отриманих при митному оформленні транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом /абзац п’ятий пункту 2 розділу ІІ законопроекту/.

Таке положення законопроекту не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/ та статті 24-2 /щодо джерел формування державного дорожнього фонду/.

Порушене у такому положенні законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Крім того, взагалі викликає сумнів доцільність унормування порушеного питання з огляду на передбачене законопроектом звільнення від оподаткування, що мінімізує надходження відповідних митних платежів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 9518 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.:

- матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту абзац п’ятий пункту 2 розділу ІІ виключити, як такий, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України /зокрема, статтям 4, 13 і 24-2/.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження родючості сільськогосподарських земель (реєстр. № 9486 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Заболотним Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом з метою збереження родючості сільськогосподарських земель, зокрема, передбачається внести зміни до:

- Земельного кодексу України та до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити відповідальність за відхилення від показників інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення у вигляді штрафних санкцій на посадових осіб у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 17000 до 34000 грн/;

- Кримінального кодексу України та посилити відповідальність за забруднення або псування земель, безгосподарське використання земель, збільшивши розміри штрафів з 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно від 3400 до 17000 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення/злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та сприятиме збільшенню доходів бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження родючості сільськогосподарських земель (реєстр. № 9486 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Заболотним Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері) (реєстр. № 9501 від 23.01.2019), поданий народним депутатом України Чорновол Т.М.

Відмітили:

Головним з підготовки законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» доповнити новою статтею, згідно з якою, зокрема:

суб’єкту господарювання, що здійснює транспортування природного газу, доручено забезпечити контроль за використанням ресурсів природного газу шляхом автоматизованого обліку споживачів природного газу і обсягів спожитого ними природного газу у окремій інформаційній базі даних
(далі – база даних);

на суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, і постачальників природного газу покладено обов’язок готувати і подавати суб’єкту господарювання, що здійснює транспортування природного газу, інформацію про всіх споживачів, приєднаних до газорозподільних систем, а також про обсяги спожитого ними природного газу;

Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок формування і використання інформаційної бази даних.

У фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту звертає увагу на те, що у законопроекті не визначені джерела, за рахунок яких здійснюватиметься створення та адміністрування бази даних, у зв’язку з чим з позиції Мінфіну законопроект потребує доопрацювання в частині визначення джерел фінансового забезпечення функціонування бази даних, без залучення бюджетних коштів, зокрема за рахунок коштів суб’єкта господарювання, що здійснює транспортування природного газу, який відповідно до норм законопроекту збирає інформацію про споживачів приєднаних до газорозподільних систем, а також про обсяги спожитого ними газу, з подальшим включенням цих витрат Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до відповідного тарифу.

Слід відмітити, що включення до відповідного тарифу витрат на створення та адміністрування бази даних може мати наслідком збільшення вартості природного газу і призвести до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на оплату бюджетними установами спожитого природного газу, а також потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу, зважаючи на положення статті 102 Бюджетного кодексу України щодо здійснення державних програм соціального захисту за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері) (реєстр. № 9501 від 23.01.2019), поданий народним депутатом України Чорновол Т.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на оплату споживання природного газу у разі збільшення його тарифу за рахунок включення до нього витрат на створення та адміністрування бази даних). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб при наданні адміністративних послуг (реєстр. № 9449 від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті посилення відповідальності посадових осіб суб’єктів надання адміністративних послуг, для реалізації якої пропонується доповнити:

1) Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) новою статтею 166-26 «Порушення вимог законодавства з питань надання адміністративних послуг», згідно з якою встановлюється відповідальність у вигляді накладення штрафу на відповідних посадових осіб, зокрема за:

- несвоєчасне повідомлення суб’єктом надання адміністративної послуги суб’єкта звернення або адміністратора про відмову в наданні адміністративної послуги /від п’ятнадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- порушення суб’єктом надання адміністративної послуги термінів розгляду справ та прийняття рішень, встановлених законом, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб /від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- порушення суб’єктом надання адміністративної послуги, підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери його управління, строків подання необхідних для надання адміністративної послуги документів або інформації /від двадцяти п’яти до п’ятдесяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- вимогу адміністратора чи суб’єкта надання адміністративної послуги щодо надання документів або інформації, не передбачених законом, або таких, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративної послуги чи у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління /від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- дії передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення /ста до ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- відмову суб’єкта надання адміністративної послуги суб’єкту звернення в наданні адміністративної послуги з підстав, не передбачених законом /від тридцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- встановлення суб’єктом надання адміністративної послуги та/або стягнення із суб’єкта звернення плати за надання адміністративної послуги, платність якої не встановлена законом /від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

- дії передбачені частинами шостою – сьомою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення /ста до ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян/;

2) статтю 41 Кодексу законів про працю України, встановивши обов’язок власника або уповноваженого ним органу звільнити посадову особу в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтею 166-26 КУпАП.

Згідно з законодавчою ініціативою уповноваженими особами із правом складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення визначено представників громадських об’єднань або органів громадської самодіяльності, самоврядних організацій, консультативно-дорадчих органів при Кабінеті Міністрів України, відповідних центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях.

При цьому, право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надано судам та місцевим державним адміністраціям, а при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг – адміністраторам центрів надання адміністративних послуг при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад та місцевих державних адміністраціях.

З огляду на зазначене, виходячи з положень статей 29, 64, 69 Бюджетного кодексу України, застосування вказаних положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від надходження штрафів, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету.

Зважаючи, що реалізація положень законопроекту зумовлює збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб при наданні адміністративних послуг (реєстр. № 9449 від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян (реєстр. № 10004 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується збільшити розмір штрафу за безпідставну відмову від передбаченого законом пільгового перевезення громадян зі сторони водіїв автомобільних транспортних засобів, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності з восьми до сто п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України (реєстр. № 10004 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів війни України Гаврилюк О.В. про проект Закону України про внесення зміни до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо фінансової підтримки громадських об’єднань ветеранів (реєстр. № 10003 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) пропонується змінити найменування бюджетної програми 2505030 «Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів, які мають статус всеукраїнських, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат» (головним розпорядником коштів за якою є Міністерство соціальної політики України, а відповідальним виконавцем – Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції) та викласти її в наступній редакції:

«Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат».

Тобто, із урахуванням запропонованих змін кошти державного бюджету надаватимуться на фінансову підтримку громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів) незалежно від статусу таких громадських об’єднань, що, на думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, сприятиме ефективному партнерству між громадськими об’єднаннями ветеранів та державою, а також втіленню міжнародного досвіду, який передбачає рівність можливостей для всіх учасників такого процесу.

Зміни, запропоновані до Закону, зумовлені змінами, внесеними до Бюджетного кодексу України Законом України від 22.11.2018 № 2621-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

Так, відповідно до чинної редакції положень підпункту «в» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України кошти державного бюджету спрямовуються на державну підтримку громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів).

Отже, з огляду на сутність положень законопроекту, пропонується без зміни обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою 2505030 на 2019 рік привести найменування цієї бюджетної програми у відповідність до вказаних вимог Бюджетного кодексу України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, запропоновані зміни також узгоджуватимуться із положеннями частини другої статті 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини першої статті 23 Закону України «Про громадські об’єднання», відповідно до яких на фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів мають право громадські об’єднання (ветеранські організації) незалежно від їх статусу.

Слід відмітити, що використання коштів за бюджетною програмою 2505030 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань ветеранів, які мають статус всеукраїнських, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 156 (зі змінами) «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів». Зокрема, відповідно до положень вказаного Порядку бюджетні кошти спрямовуються на фінансову підтримку громадських об’єднань для виконання (реалізації) програм (проектів, заходів) – за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2505030 фактично проведено у обсязі 397,8 тис. грн, що становить 1,8% річного плану (визначено у обсязі 22,5 млн грн) та 20,8% плану на звітний період.

Водночас, необхідно зазначити, що до Комітету з питань бюджету Міністерство соціальної політики України направило свої пропозиції до даного законопроекту (лист від 04.03.2019 № 4365/0/2-19/57, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), в яких відмічає про підтримку законопроекту за реєстр. № 10003 за умови доопрацювання з огляду на те, що внесення запропонованих змін потребує узгодження зі статтею 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено надання ветеранським організаціям фінансової підтримки на статутну діяльність, водночас вказує на відповідність законодавчої пропозиції положенням підпункту «в» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України. Проте, відповідних конкретних пропозицій, які необхідно врахувати у цьому законопроекті, Міністерством не надано, що позбавляє Комітет можливості їх врахувати.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яку висловлено у його численних рішеннях (зокрема, рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), законом про державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, у разі необхідності, мають використовуватися окремі закони.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 26.02.2019
№ 16/3-153/10003(38987), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що не заперечує необхідності надання належної бюджетної фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів на реалізацію соціально значущих загальнодержавних програм (проектів, заходів), водночас зауважує на тому, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати відповідний експертний висновок Уряду, зважаючи на положення пункту 6 статті 116 Конституції України і статті 42 Бюджетного кодексу України, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 18.02.2019 № 09030-29-2/4639, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що його реалізація не потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, з позиції Міністерства законопроект підтримується.

На час розгляду законопроекту до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Пинзеник В.М., Мельник С.І., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А., тимчасово виконуючий обов’язки Голови Рахункової палати Майснер А.В. та заступник Міністра у справах ветеранів війни України Гаврилюк О.В.

У ході обоговорення заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. висловив позицію Міністерства фінансів щодо підтримки зазначеного законопроекту.

Тимчасово виконуючий обов’язки Голови Рахункової палати Майснер А.В. висловив застереження щодо неефективного використання коштів державного бюджету у разі надання фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів незалежно від їх статусу.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, враховуючи соціальну значимість питання, що розглядається, а також своєчасність уваги з боку держави до таких громадських об’єднань, підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 10003 прийняти за основу та в цілому як закон. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Народний депутат Деркач А.Л. запропонував законопроект за реєстр. № 10003 прийняти за основу.

Голова Комітету Павелко А.В. за черговістю надання пропозицій першою поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо фінансової підтримки громадських об’єднань ветеранів (реєстр. № 10003 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималися» - 4, «не голосували» - 1.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства соціальної політики України Іванкевича В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р) /продовження розгляду/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 25.02.2019 р. № 3899/0/2-19/44 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» на 50 тис. гривень;

встановлення таких видатків у сумі 50 тис. гривень для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2501010 фактично проведено у обсязі 15,6 млн грн, що становить 6% уточненого річного плану (план зі змінами 261,8 млн грн) та 69,4% плану на звітний період.

Щодо зазначеного слід зауважити, що з огляду на вимоги бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами).

За інформацією, наведеною у листі Міністерства соціальної політики України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю передбачення за окремою бюджетною програмою Мінсоцполітики видатків для відшкодування за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб. При цьому, поінформовано про те, що з другої декади січня поточного року Казначейством України відповідно до пункту 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) (далі – Порядок), до забезпечення виконання рішення суду зупинено проведення платежів Міністерства (крім захищених статей видатків), що унеможливило проведення платежів за бюджетними програмами 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики», 2501090 «Створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичне забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту», 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі» та 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія».

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 Порядку органи Казначейства України вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

В той же час, виходячи з положень пункту 25 Порядку, у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою, а заходи, передбачені Порядком, щодо виконання виконавчих документів застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

З урахуванням зазначеного, заходи щодо зупинення проведення платежів для забезпечення виконання судового рішення Казначейством України застосовуватимуться до нової бюджетної програми, відкритої на виконання розпорядження Уряду, що розглядається.

За поясненнями Мінсоцполітики встановлення нової бюджетної програми дозволить забезпечити безперебійне фінансове забезпечення бюджетних програм Міністерства.

Варто відмітити, що вищезазначена норма пункту 25 Порядку встановлена при внесенні змін до цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 № 205. Як наслідок, Урядом приймаються рішення щодо перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів із відкриттям нової бюджетної програми для виконання судових рішень (у 2018 році було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 № 913-р та від 18.12.2018 № 1004-р).

Водночас, необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, зокрема щодо запропонованого обсягу змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

За результатами розгляду даного розпорядження Уряду на засіданні Комітету з питань бюджету 27 лютого поточного року визначилися розглянути дане питання на наступному засіданні Комітету, у зв’язку з чим Комітет з питань бюджету звернувся до Міністерства соціальної політики України з приводу надання додаткових матеріалів (лист Комітету від 28.02.2019
№ 04-13/10-307(41103), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Так, у поданих Мінсоцполітики матеріалах (лист від 05.03.2019 № 4498/0/2-19/44, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) представлено висновок Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік», у якому зазначено про погодження вказаного проекту розпорядження Уряду без зауважень. Також представлено експертний висновок Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому зазначено про висловлення Юридичним департаментом застережень щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення Уряду із зазначеного питання з огляду на:

вимоги частини восьмої статті 23 Кодексу, якими не надано Уряду повноважень встановлювати бюджетні призначення для Мінсоцполітики за рахунок інших бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік;

вимоги підпункту 8 частини першої статті 2, частини п’ятої статті 22 та частини п’ятої статті 23 Кодексу щодо отримання бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів шляхом затвердження у законі про державний бюджет та про подання пропозицій про внесення змін до бюджетних призначень у порядку, встановленому для складання проекту бюджету;

положення пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, в частині стягнення з Мінсоцполітики фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, зокрема за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас, до Комітету надійшов лист Рахункової палати (від 06.03.2019 № 06-698, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), в якому зазначено, що відкриття нової бюджетної програми, як це передбачено у розпорядженні Уряду від 20.02.2019 № 84-р, суперечить вимогам статті 95 Конституції України і частині другій статті 23 Кодексу, відповідно до яких видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове їх спрямування визначаються виключно законом про державний бюджет, а відсутність у межах загального обсягу бюджетних призначень Мінсоцполітики бюджетної програми для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, унеможливлює прийняття Урядом рішення про перерозподіл видатків бюджету цього головного розпорядника бюджетних коштів.

З огляду на вказане, Рахунковою палатою запропоновано не погоджувати перерозподіл видатків державного бюджету, передбачений розпорядженням Уряду від 20.02.2019 № 84-р, а також відмічено, що для запровадження нової бюджетної програми необхідно вносити зміни до закону про державний бюджет.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.В., Скорик М.Л., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Державний секретар Міністерства соціальної політики України Іванкевич В.В.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати підготовлене у відповідному підкомітеті таке рішення Комітету:

1) направити на доопрацювання встановлений розпорядженням Уряду від 20 лютого п.р. № 84-р перерозподіл видатків державного бюджету, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства і враховуючи позицію Рахункової палати з цього питання;

2) рекомендувати Уряду доручити Мінфіну спільно з Мін’юстом опрацювати положення пункту 25 Порядку, затвердженого постановою Уряду від 3 серпня 2011 року № 845, та, у разі необхідності, внести відповідні зміни, забезпечивши їх практичне застосування з дотриманням вимог бюджетного законодавства.

/Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду:

1) направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства щодо визначення цільового спрямування бюджетних коштів виключно у законі про державний бюджет та враховуючи позицію Рахункової палати з цього питання (лист від 06.03.2019 № 06-698);

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством юстиції України опрацювати положення пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами), та, у разі необхідності, внести відповідні зміни, забезпечивши однозначність трактування вказаних положень та їх практичне застосування з дотриманням вимог бюджетного законодавства.

Голосували: «за» - 14, «проти» 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства соціальної політики України Іванкевича В.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі “Прозорий офіс” (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України
(далі – Мінсоцполітики) від 28.02.2019 № 4204/0/2-19/44 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р «Про затвердження розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс” (далі – розпорядження Уряду № 91-р).

Зважаючи, що питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій, у розпорядженні Уряду № 91-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою (код 2511170) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”»
(далі – субвенція) у сумі 150 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Розпорядженням Уряду № 91-р затверджено розподіл у 2019 році субвенції на суму 60 541,675 тис. грн між такими місцевими бюджетами: м. Бахмут – 5 000 тис. грн, м. Житомир – 2 159,313 тис. грн, м. Кам’янське – 11 500 тис. грн, м. Новоград-Волинський – 7 750,339 тис. грн, м. Кропивницький – 4 787 тис. грн, м. Слов’янськ – 8 539,441 тис. грн, отг м. Баранівка – 19 933,982 тис. грн, отг с. Береза – 871,6 тис. гривень.

Відповідно до вимог статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 11.10.2017 № 779 (із змінами від 07.02.2018 № 61) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими серед іншого передбачається таке:

– субвенція спрямовується місцевим бюджетам згідно з переліком міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017р. № 736, на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень для центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”;

– центри надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру у форматі “Прозорий офіс”, створюються з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративні послуги”, Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, нормативних вимог щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також за наявності окремого приміщення з обладнаними робочими місцями для адміністраторів; окремого приміщення для оброблення документів з обладнаними робочими місцями для працівників; рецепції; залу очікування (з розрахунку не менше ніж одне сидяче місце для очікування на одне робоче місце адміністратора); системи електронного управління чергою; кімнати для дітей; архівного приміщення; кімнати відпочинку для персоналу тощо;

– будівництво центру здійснюється на умовах співфінансування з місцевого бюджету, частка яких не може бути менше ніж 10 відсотків загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією;

– для отримання субвенції місцева рада звертається до Мінсоцполітики із заявою, до якої додається рішення місцевої ради про створення центру та його будівництво, проект будівництва центру, письмовий звіт експертної організації за результатами експертизи проекту будівництва центру, що надалі розглядається робочою групою, утвореною Мінсоцполітики. У призначенні субвенції може бути відмовлено у випадку, зокрема якщо місцева рада не подала звіту про використання попередньої субвенції або будівництво попереднього об’єкта (об’єктів) за рахунок субвенції не закінчено. Після завершення будівництва об’єкта (об’єктів) місцева рада має право звернутися до Мінсоцполітики щодо надання субвенції на будівництво іншого об’єкта (об’єктів) на своїй території відповідно до цих Порядку та умов.

Виходячи із зазначеного, відповідно до інформації Мінсоцполітики (яка є додатком до звернення Міністерства і копія якої роздана народним депутатам України – членам Комітету) за наслідками розгляду робочою групою 25 заяв місцевих рад здійснено розподіл субвенції на суму 60 541,675 тис. грн для 6 бюджетів міст обласного значення та 2 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Водночас, згідно з матеріалами Мінсоцполітики, наданими до Комітету:

1) у 2018 році на відповідні цілі передбачено субвенцію у розмірі 184 765,1 тис. грн, з яких використано – 160 914,9 тис. грн, або (87,1%) та повернуто до державного бюджету невикористаних коштів у сумі 23 334,6 тис. гривень;

2) кошти не використано з таких причин:

- м. Дружківка (Донецька область) – 8 866,713 тис. грн (у зв’язку з коригуванням проектно-кошторисної документації та затримкою в строках виконання робіт за договорами підряду);

- отг м. Баранівка (Житомирська область) – 7200 тис. грн (роботи не розпочато, у зв’язку із скасуванням рішення про визнання переможця за процедурою закупівлі з відповідних робіт);

- м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) – 2 690,321 тис. грн (через отримання дозволу на проведення будівельних робіт із запізненням);

- м. Слов’янськ (Донецька область) – 1 774,158 тис. грн (через отримання дозволу на проведення будівельних робіт із запізненням);

- м. Кропивницький (Кіровоградська область) – 1 704,38 тис. грн (у зв’язку з невиконаними роботами підрядником по утепленню будівлі через несприятливі погодні умови);

- м. Кам’янське (Дніпропетровська область) – 233,583 тис. грн (через невиконання деяких видів робіт з благоустрою прилеглої території у зв’язку з настанням зимового періоду, підрядником);

- внаслідок здешевлення вартості будівельних робіт за результатами проведених тендерних процедур – 865,451 тис. гривень.

Інших розрахунків, належних обґрунтувань та пояснень щодо здійсненого розподілу субвенції не надано.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. доповів про результати розгляду питання у підкомітеті та вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду № 91-р розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., Пинзеник В.М., Маркевич Я.В., Мельник С.І., Деркач А.Л., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., а також тимчасово виконуючий обов’язки Голови Рахункової палати Майснер А.В., заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Державний секретар Міністерства соціальної політики України Іванкевич В.В.

Заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. не висловив зауважень щодо розподілу субвенції, який розглядається.

Тимчасово виконуючий обов’язки Голови Рахункової палати Майснер А.В., не заперечуючи проти проведеного розподілу субвенції, звернув увагу Мінсоцполітики на необхідність виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих у 2016-2017 роках на створення і забезпечення функціонування центрів надання адміністративних послуг в частині встановлення критеріїв для визначення відсотка співфінансування з місцевих бюджетів відповідних проектів та внесення належних змін до Порядку та умов надання субвенції.

Поряд з тим членами Комітету відмічалося про неналежне планування та недостатнє обґрунтування проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами та відповідними проектами.

По завершенні обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію про перенесення розгляду даного питання на чергове засідання Комітету, додатково розглянувши його на засіданні профільного підкомітету з урахуванням доопрацьованих обґрунтувань та пояснень Мінсоцполітики щодо проведеного розподілу субвенції, враховуючи озвучені зауваження членів Комітету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Злакомана С.Л. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 128-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – МТОТ) від 11.03.2019 № 22/7.1-1108-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 128-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 128-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МТОТ на 2019 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1601600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів», перерозподіл видатків у сумі 10 038,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та відповідного збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що у державному бюджеті на 2019 рік за спеціальним фондом за бюджетною програмою 1601600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів» визначено бюджетні призначення в обсязі 22 587,2 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 17 276,7 тис. грн, видатки розвитку – 5 310,5 тис. гривень.

Джерелом формування коштів спеціального фонду за цією бюджетною програмою, з урахуванням частини четвертої статті 13, частини третьої статті 29 Кодексу є власні надходження МТОТ, отримані за рахунок коштів гранту.

Постановою Уряду від 28.03.2018 № 221 (копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних заходів з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів (далі – Порядок), який визначає механізм використання коштів, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету за програмою «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів», у рамках виконання Листа-угоди про Грант між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) та Міжнародним Банком Реконструкції та Розвитку (далі – МБРР) від 20 вересня 2016 р. № ТF0А3307 (Проект «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей» (далі – Проект).

За поясненнями, наведеними у листі МТОТ, для реалізації Проекту між Мінекономрозвитку та МТОТ 20 вересня 2016 року було укладено Договір про надання повноважень на впровадження Гранту Фонду державотворення та розбудови миру (ФДРМ) № TF0А3307, за яким МТОТ прийняв повноваження в тому числі щодо підготовки, оформлення та подання запитів на отримання грошових коштів до МБРР, здійснення закупівель, взяття на облік всього обладнання, придбаного в рамках Гранту, та цільове його використання.

Відповідно до вказаного вище Порядку бюджетні кошти спрямовуються на реалізацію субпроектів у рамках Проекту з метою:

поліпшення стану інфраструктури житла;

розширення можливостей для пошуку роботи;

розширення муніципальних послуг, включаючи послуги охорони здоров’я, соціальної та психосоціальної допомоги;

здійснення заходів із відродження територіальних громад та фінансування операційних витрат, пов’язаних із здійсненням заходів, передбачених Листом-угодою про Грант.

Слід зауважити, що положеннями Кодексу встановлено особливості використання коштів спеціального фонду, в тому числі власних надходжень бюджетних установ, які передбачають, що:

- платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (частини третя та восьма статті 13 Кодексу);

- витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (частина четверта статті 23 Кодексу);

- розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов?язанння за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (частина друга статті 48 Кодексу);

- на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покритття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (частина друга статті 57 Кодексу).

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за підсумками січня поточного року проведено видатки за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1601600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів» в обсязі 223,2 тис. грн, що становить 0,9% уточненого річного плану (23 507,8 тис. грн.).

За поясненнями, наведеними у листі МТОТ, для виконання зобов’язань за договорами на поставку товарів та виконання робіт з капітального ремонту приміщень, укладених у 2018 році, але з об’єктивних причин роботи за якими було перенесено на 2019 рік, існує нагальна необхідність у перерозподілі бюджетних призначень МТОТ за бюджетною програмою 1601600. Зокрема, за рахунок збільшення обсягу видатків розвитку передбачається:

проведення капітального ремонту частини приміщень будівлі комунального закладу "Кам’янська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради для створення центру медичної реабілітації учасників бойових дій, зокрема, учасників АТО та інших пільгових груп в м. Кам?янське (ремонт реабілітаційного та фізіотерапевтичного відділень, створення відділення лікувальної фізкультури та психологічної реабілітації) (на суму 4 404,8 тис. грн);

проведення капітального ремонту будівлі для розміщення Центру підтримки та дозвілля для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів АТО (в тому числі облаштування сенсорної кімнати, зони здоров’я, дитячого клубу) в м. Миколаєві (на суму 1 929,6 тис. грн);

придбання медичного обладнання та тренажерів для реабілітації та відновлення внутрішньо переміщених осіб, учасників та ветеранів АТО для Центру психологічної підтримки та реабілітації внутрішньо переміщених осіб, учасників та ветеранів АТО в м. Первомайськ Миколаївської області (на суму 1 009,1 тис. грн);

придбання медичного обладнання для фізіотерапевтичного відділення Комунального закладу охорони здоров’я Первомайської центральної районної лікарні в м. Первомайський Харківської області (на суму 1 568,9 тис. грн);

придбання обладнання для проведення масових та психологічних заходів, технічних інструментів, меблів для створення ХАБу «Портал» на базі міського будинку культури в м. Куп?янськ Харківської області (на суму 223,3 тис. грн);

придбання обладнання для облаштування центру безпеки громадян на території Сурсько-Литовської об’єднаної територіальної громади Дніпропетровської області (на суму 579,0 тис. грн);

придбання обладнання для сенсорної кімнати для громади м. Миколаєва (на суму 323,9 тис. грн.).

У матеріалах МТОТ також наведено короткий опис субпроектів, які реалізуються за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою 1601600.

Слід зауважити, що звернення МТОТ до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень та пояснень щодо причин зменшення обсягів видатків за запропонованим напрямом і можливих наслідків такого зменшення, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 6 березня 2019 року № 128-р перерозподіл видатків державного бюджету з урахуванням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 128-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб на 2019 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1601600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів», здійснення перерозподілу видатків в сумі 10 038,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та відповідного збільшення обсягу видатків розвитку (із врахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 14, «проти» 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

4. Різне.

- Після розгляду питань порядку денного Голова Комітету Павелко А.В. надав слово народному депутату України – члену Комітету з питань бюджету Матвієнку А.С.

У своєму виступі народний депутат Матвієнко А.С. порушив питання про необхідність внесення змін до розпису Державного бюджету України за бюджетними програмами щодо розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за рахунок залишку коштів, який утворився на початок поточного року у Державного агентства автомобільних доріг України, та запропонував направити звернення Комітету з питань бюджету Прем’єр-міністру України з порушеного питання /копію листа народного депутата Матвієнка А.С. до Голови Комітету з питань бюджету від 13.03.2019 № 233-96-VIII роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену народним депутатам Матвієнком А.С. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» - 15, «проти» 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

- По завершенні засідання було оголошено повідомлення щодо публічного представлення звіту про виконання Державного бюджету України за 2018 рік Міністерством фінансів України (далі – Мінфін).

Зокрема, згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу України Мінфін до 20 березня року, що настає за звітним, здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, в якому беруть участь уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), Рахункової палати.

У зв’язку з цим, до Комітету надійшов лист Мінфіну щодо запрошення взяти участь уповноважених представників Комітету у публічному представленні звіту про виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік, яке відбудеться 15 березня 2019 року у приміщенні Мінфіну /копію листа Мінфіну від 11.03.2019 р. № 04210-09-2/6837 роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Павелко А.В. звернув увагу народних депутатів – членів Комітету на зазначене запрошення Мінфіну, висловив прохання Першому заступнику Голови Комітету Амельченку В.В. і заступнику Голови Комітету Мельнику С.І визначитися щодо обов’язкової участі у такому заході, а також запропонував долучитися до нього за бажанням інших народних депутатів України – членів Комітету.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №168 від 13.03.2019

“Протоколи 8 скликання”

Верховна Рада України IX скликання

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 10.07.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 19.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 28.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 15.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №171 від 11.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №170 від 10.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №169 від 20.03.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти