Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №155 від 18 травня 2023 року

11  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Гнатенко В.С., Качний О.С., Кунаєв А.Ю., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 18 травня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про звіт Рахункової палати за 2022 рік.

2. Щодо підкомітетів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету дев’ятого скликання:

- щодо створення підкомітету з питань європейської інтеграції та обрання голови цього підкомітету;

- про обрання голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати Майснера А.В. про звіт Рахункової палати за 2022 рік

Відмітили:

І. Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність та одночасно розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.

Статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) встановлена процедура розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:

Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/; щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;

щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;

за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.

За дорученням Голови Верховної Ради до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 27 квітня 2023 р. надійшов для розгляду звіт Рахункової палати за 2022 рік (далі – Звіт) /наданий листом Т. в. п. Голови Рахункової палати Майснером А.В. від 27.04.2023 № 19-828/. Звіт також 27.04.2023 розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Крім того, до Комітету надійшла окрема думка щодо Звіту, надана членом Рахункової палати Дідиком А.М. /лист від 04.04.2023 № 08-33/АМД-455, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/.

ІІ. Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту, у Комітеті попередньо опрацьовано Звіт і пов’язані з ним матеріали та звернуто увагу на таке.

Звіт містить інформацію, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. При цьому у Звіті (на відміну від звітів за попередні роки) наведено інформацію щодо стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми /згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону/, що рекомендував Комітет за підсумками розгляду звіту Рахункової палати за 2021 рік (далі – звіт-2021). Поряд з тим, продовжено вдосконалення форми річного звіту, насамперед, у Звіті вперше згруповано інформацію щодо проведених Рахунковою палатою контрольних заходів в розрізі членів Рахункової палати, відповідальних за такі заходи, що певним чином поліпшує можливість оцінити роботу кожного члена Рахункової палати у загальних результатах її діяльності за звітний період.

Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /затвердженою відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 № 18-1 (далі – Стратегія)/ встановлено 4 стратегічні цілі розвитку Рахункової палати, визначено 18 пріоритетів та 63 завдання для їх досягнення, а також передбачено здійснення щороку моніторингу стану її виконання на підставі оцінки показників виконання завдань (індикаторів), визначених у Стратегії. У Звіті відмічено, що на початок 2023 р. із 63 запланованих Стратегією завдань 11 виконані, 43 – виконані частково, 9 – не виконані, при цьому з 68 показників 10 (або 14,7%) досягли цільового значення, зокрема, це показники, пов’язані з методологією здійснення фінансового аудиту, своєчасним поданням і публікацією результатів аудиту, практикою комунікації з органами законодавчої влади та засобами масової інформації. Водночас вказано, що головним зовнішнім чинником, який негативно вплинув на виконання Стратегії у 2022 р. і не міг бути передбаченим при її розробленні і затвердженні, стала робота Рахункової палати в умовах повномасштабного військового вторгнення РФ. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено лише проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2021 (затверджений рішенням Рахункової палати від 23.02.2021 № 4-5), проте проміжні звіти станом на 01.01.2022 і на 01.01.2023 (взяті до відома рішеннями Рахункової палати від 28.04.2022 № 10-3 і від 28.02.2023 № 4-8 відповідно) не оприлюднено, незважаючи на рекомендацію розміщувати на офіційному веб-сайті інформацію про стан реалізації Стратегії у відповідному звітному періоді, надану Комітетом за підсумками розгляду звіту-2021.

Планом роботи Рахункової палати на 2022 рік /затвердженим рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 № 30-4/ передбачено розгляд 71 контрольного заходу (серед яких 51 аудит ефективності, 10 аналізів, 5 фінансових аудитів), але у зв’язку з збройною агресією РФ та введенням воєнного стану цей план було переглянуто відповідно до пропозицій членів Рахункової палати із зменшенням кількості запланованих для розгляду контрольних заходів до 45.

За інформацією на офіційному веб-сайті Рахункової палати у 2022 році проведено 13 засідань Рахункової палати (у 2021 р. – 24 засідання).

Рахунковою палатою у звітному періоді перевірено 355 об’єктів, за результатами чого затверджено 39 звітів / висновків (у 2021 р. – відповідно 490 об’єктів і 63 звіта) щодо проведених заходів, у т.ч.: 4 висновка щодо виконання державного бюджету, 1 експертиза проекту закону про державний бюджет, 16 аудитів ефективності, 4 фінансових аудита, 14 аналізів. Поряд з тим, схвалено 3 звіти про роботу аудиторських груп щодо міжнародних аудитів.

Обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів державного бюджету у 2022 році становив 351,3 млрд грн (у 2021 р. – 592,4 млрд грн). Загалом у 2022 році виявлено порушень та недоліків на загальну суму 58,6 млрд грн (у 2021 р. – 179,9 млрд грн, у 2020 р. – 26,26 млрд грн, у 2019 р. – 49,76 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 45,9 млрд грн, або 78,3% від загального обсягу (у 2021 р. – 8,8 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу); порушення законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 4,5 млрд грн, або 7,7% від загального обсягу (у 2021 р. – 38 млрд грн, або 21,1% від загального обсягу); неефективне управління коштами і майном, їх неефективне використання – 7,2 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу (у 2021 р. – 27,7 млрд грн, або 15,4% від загального обсягу); порушення, допущені при плануванні публічних фінансів, – 1 млрд грн, або 1,7% від загального обсягу (у 2021 р. – 83,8 млрд грн, або 46,6% від загального обсягу).

Рахунковою палатою у 2022 році підготовлено та надіслано до державних органів, установ, організацій, підприємств 422 документи /звіти, рішення, інформації, акти, листи/ (у 2021 р. – 538), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 73 документи (у 2021 р. – 131), Президенту України – 4 (у 2021 р. – 13), Раді національної безпеки і оборони – 4 (у 2021 р. – 7), Кабінету Міністрів – 34 (у 2021 р. – 53), правоохоронним органам – 16 (у 2021 р. – 24), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 291 (у 2021 р. – 310).

Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті розглянути можливість здійснення аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону. З цього приводу Рахунковою палатою поінформовано, що протягом 2022 р. проведено 2 фінансові аудити проектів, що підтримуються позикою МБРР, та Планом роботи Рахункової палати на 2023 рік передбачено проведення у п.р. аналізу позик, що залучалися до державного бюджету у 2022 році від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, та фінансових аудитів 6 проектів, що підтримуються позикою МБРР. Однак протягом 2018-2022 років Рахунковою палатою не здійснювався окремий аудит (аналіз) операцій щодо державних запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення боргу, хоча раніше відповідний контрольний захід проводився майже щорічно (натомість останніми роками таке питання висвітлювалося у складі висновків щодо аналізу виконання державного бюджету та експертизи законопроекту про державний бюджет), відтак Рахунковою палатою комплексно не досліджувалося питання ефективності управління державним та гарантованим державою боргом. Зважаючи на великий приріст боргового навантаження на державний бюджет у 2022 і 2023 роках, а також спеціальні контрольні повноваження Рахункової палати, визначені статтями 7 і 11 Закону та статтею 110 Бюджетного кодексу України, відповідне питання залишається дуже актуальним.

Щодо аналізу реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (який має здійснюватися згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону) у Звіті вказано, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2021 і 2022 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2022 року повністю виконані або перебувають у процесі виконання 70% (виконано – 44,4%, у процесі виконання – 25,6%) і не виконано до 01.01.2023 30% (до кінця 2021 р. повністю або частково виконано 65,1%). При цьому звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати має системний характер і стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що потребує часу. Водночас повідомлено, що пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) враховано у 2 законах (у 2021 р. – 7), 8 постановах Кабінету Міністрів (у 2021 р. – 15) і 2 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2021 р. – 11).

Відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту, починаючи з 2021 р., Рахункова палата надсилає до Верховної Ради інформацію про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати (ця інформація має надсилатися протягом 45 днів з дня отримання інформації від об’єкта контролю). Така інформація Рахункової палати переважно включає відповіді, надані об’єктами контролю, але не містить узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій, що ускладнює застосування Верховною Радою відповідної інформації для належного реагування при здійсненні парламентського контролю. У зв’язку з цим Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті удосконалити зміст такої інформації, однак за звітний період не відбулося змін щодо її змісту, натомість Рахунковою палатою поінформовано, що дана рекомендація знайшла своє відображення у проекті опису процесу «Моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)».

Протягом звітного періоду представники Рахункової палати взяли участь у 56 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких розглянуто 26 питань щодо діяльності Рахункової палати та здійснених нею контрольних заходів/ (у 2021 р. – відповідно 141 засідання і 37 питань), 2 засіданнях робочих груп та 1 засіданні тимчасової слідчої комісії. При цьому Рахункова палата у Верховній Раді найактивніше співпрацювала з Комітетом, зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники регулярно брали участь у заходах Комітету (зокрема, у 31 засіданні Комітету, 13 засіданнях його підкомітетів та 2 засіданнях робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2023 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та залучалися до обговорення питань. Матеріали Рахункової палати також використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету мали можливість брати участь у засіданнях Рахункової палати.

У 2022 році Рахунковою палатою за результатами 7 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 15 повідомлень правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2021 р. –21 повідомлення), з яких до Офісу Генерального прокурора – 7, НАБУ – 2, БЕБ – 3, Національної поліції – 2, ДБР – 1, при цьому за результатами 5 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 12 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях (у 2021 р. – 27 досудові розслідування).

Як вказано у Звіті, в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України та введення воєнного стану Рахункова палата забезпечувала гласність і відкритість, популяризувала роботу інституції серед громадян України та ЗМІ, співпрацювала з громадськістю. Загалом у 2022 році на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 908 повідомлень (у 2021 р. – 1556 повідомлень), включаючи 682 повідомлення за результатами засідань Рахункової палати. Як і у попередні роки, інформування про діяльність Рахункової палати також відбувалося через публікацію 66 пресрелізів на офіційному веб-сайті, 530 постів на сторінках Рахункової палати у соцмережах тощо.

Щодо розміщеної на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформації про результати заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) /звіти і рішення Рахункової палати/ слід зауважити, що вона згрупована за роками, але таке групування не є зручним у деяких випадках, наприклад, якщо необхідно проаналізувати певну галузь або напрямок діяльності. Відтак Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті опрацювати питання щодо оприлюднення реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями. З цього приводу Рахунковою палатою повідомлено, що у 2021 р. спільно з експертами проекту ЄС «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM), компоненти 3 і 4» розроблено Концепцію впровадження інформаційно-аналітичної системи «Рахункова палата (RP Аудит)», в межах якої передбачено розроблення та впровадження модуля публічного відображення даних як частини ІАС «Рахункова палата», на 2022 р. заплановано розроблення відповідного технічного завдання, але таку роботу припинено (у зв’язку з перепрофілюванням поточної допомоги ЄС на надзвичайні потреби, пов’язані з відсіччю збройної агресії РФ проти України). Отже, наразі відповідне питання залишається невирішеним.

Міжнародне співробітництво Рахункової палати у звітному періоді здійснювалося за такими напрямами: участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI та EUROSAI; забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф; розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва з вищими органами аудиту іноземних держав; співпраця з міжнародними організаціями та участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги. Водночас у Звіті зазначено, що у зв’язку з російською збройною агресією проти України, а також продовженням обмежень, зумовлених всесвітньою пандемією COVID-19, більшість відповідних заходів відбувалася онлайн.

Згідно із Звітом станом на 31.12.2022 фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 478 осіб, або 67% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (станом на 31.12.2021 – 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності), у т.ч.: 9 – члени Рахункової палати, 414 – державні службовці, 22 – працівники патронатної служби, 33 – інші працівники. На кінець 2022 року вакантними були 235 посад, з них 4 посади членів Рахункової палати (відповідно до закону від 14.11.2019 р. № 293-ІХ збільшено склад Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати). Велика кількість вакантних посад у Рахунковій палаті мала місце також у попередніх роках /наприклад, на кінець 2018 р. – 144 посади, на кінець 2019 р. – 123 посади, на кінець 2020 і 2021 рр. – 226 посад/. З цього приводу член Рахункової палати Дідик А.М. в окремій думці щодо Звіту зауважив, що багаторічна практика незаміщення вакантних посад не дає можливості членам Рахункової палати ефективно і своєчасно здійснювати контрольні заходи, визначені планами роботи Рахункової палати. Комітет за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і 2020 рік рекомендував розглянути можливість заповнення вакантних посад в апараті Рахункової палати для належного його укомплектування, а за підсумками розгляду звіту-2021 не дублював таку рекомендацію, зважаючи, що в умовах воєнного стану в Україні дане питання не вбачалося нагальним. Разом з тим, з урахуванням прискорення євроінтеграційних намірів України людський капітал Рахункової палати має становити ключову роль для належного функціонування і розвитку цього державного органу.

Поряд з тим, залишається неврегульованим питання щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати, при цьому така чисельність має бути затверджена Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності (згідно з абзацом другим частини четвертої статті 17 Закону). Комітет за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік, 2021 і 2022 роки рекомендував Рахунковій палаті подати на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки), але такі пропозиції не подано.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом затверджено в сумі 526,8 млн грн (або на 51,3 млн грн більше бюджетних призначень 2021 р.), у т.ч. видатки споживання – 461,9 млн грн (з них на оплату праці – 310,2 млн грн), видатки розвитку – 64,9 млн грн. Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України такі видатки (поряд з видатками інших головних розпорядників коштів державного бюджету) скорочено загалом на 116,8 млн грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету постановами КМУ від 10.03.2022 № 245 (видатки розвитку – на 64,94 млн грн) і від 01.04.2022 № 401 (видатки споживання – на 51,84 млн грн, з них на оплату праці – на 31 млн грн).

Загалом видатки Рахункової палати за 2022 рік проведені у сумі 360,4 млн грн, або на 51,7 млн грн менше, ніж у 2021 р. (довідково: у 2019 р. – 468 млн грн, у 2020 р. – 379,4 млн грн, у 2021 р. – 412,1 млн грн), з них за загальним фондом – 360,3 млн грн, що становить 68,4% бюджетних призначень та 87,9% уточненого плану. У структурі проведених видатків в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці: здійснено у сумі 279,2 млн грн, що становить 90% бюджетних призначень і майже 100% уточненого плану, а також 77,5% загального обсягу проведених видатків (у 2021 р. – 292,1 млн грн, або майже 100% бюджетних призначень та 70,9% загального обсягу проведених видатків). Натомість капітальні видатки не здійснювалися (у 2021 р. вони становили 15,4 млн грн, або відповідно 3,7%). Член Рахункової палати Дідик А.М. в окремій думці щодо Звіту зауважив, що, незважаючи на незмінну велику неукомплектованість штату Рахункової палати, виділені кошти на оплату праці щороку використовувалися майже у повному обсязі, це свідчить про системність завищення видатків державного бюджету на утримання Рахункової палати.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за 2015–2022 роки, підготовлена у секретаріаті Комітету, надана народним депутатам України – членам Комітету.

У Звіті вказано, що з питань інформаційно-аналітичного забезпечення Рахункової палати у 2022 році основні зусилля спрямовувалися на виконання заходів з підтримки роботи ІТ-інфраструктури Рахункової палати, забезпечення сталої роботи інформаційно-телекомунікаційної системи Рахункової палати (ІТС РП), сайта Рахункової палати та інших критичних складових систем. Слід зауважити, що за підсумками розгляду звіту-2021 Комітет рекомендував Рахунковій палаті забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати з урахуванням того, що саме Рахунковою палатою зазначено такий захід у результатах оцінки ефективності бюджетної програми (код  6511010) за 2021 рік. Рахунковою палатою не надано інформації щодо виконання даної рекомендації. Разом з тим, таке питання є актуальним, зважаючи на прискорений розвиток цифрових технологій та їх застосування в державному управлінні, інших сферах суспільного життя, що відповідає визначеним Стратегією пріоритетам.

Щодо діяльності Рахункової палати у сфері запобігання та протидії корупції у Звіті серед іншого вказано, що керівництвом Рахункової палати встановлено додатковий контроль за дотриманням принципу незалежності Рахункової палати та її членів при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), як наслідок, у 2022 році не виявлено випадків політичного замовлення і тиску на діяльність Рахункової палати через її фахівців при формуванні плану роботи, виборі об’єктів контролю, строків проведення контрольних заходів.

У Звіті Рахункової палати зазначено, що упродовж звітного періоду проведено 2 внутрішні аудити за визначеними пріоритетами: планування операційної діяльності самостійних структурних підрозділів апарату Рахункової палати; ефективність планування і виконання бюджетної програми Рахункової палати у 2020-2022 роках. В окремій думці щодо Звіту член Рахункової палати Дідик А.М. зазначив про прогалини у роботі Голови Рахункової палати і Секретаря Рахункової палати та повідомив, що за його ініціативою відповідно до статті 42 Закону Рахунковою палатою прийнято рішення про здійснення у 2023 році внутрішнього аудиту Рахункової палати. При цьому у плані роботи Рахункової палати на 2023 рік (розміщеному на її офіційному веб-сайті) передбачено на її засіданні 07.11.2023 розгляд звіту про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки.

Стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій, наданих Комітетом за результатами розгляду звіту-2021 (довідка надана народним депутатам України – членам Комітету), свідчить, що окремі рекомендації не враховано або враховано частково (про що частково вище зазначено).

Слід також звернути увагу на зауваження з питань зовнішнього аудиту, наведені у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023), зокрема:

– Рахункова палата наділена обмеженими повноваженнями з проведення аудиту державних органів і ресурсів та здійснення контролю за надходженнями до державного бюджету та їх використанням, не має повноважень здійснювати аудит, наприклад, місцевих бюджетів, бюджетів державних підприємств та інших позабюджетних витрат;

– згідно із Законом Рахункова палата зобов’язана застосовувати основні принципи INTOSAI, EUROSAI та ІSSAІ у частині, що не суперечить Конституції та законам України, це створило умови для застосування неналежних практик, які не відповідають міжнародним стандартам, як-от можливість оскаржувати рекомендації Рахункової палати в адміністративному суді;

– Рахункова палата зосереджується радше на проведенні перевірок установ, а не аудитів, як визначено міжнародними стандартами аудиту для публічного сектора, крім того, має місце дублювання повноважень Рахункової палати та Державної аудиторської служби; 

– аудиторська діяльність Рахункової палати має незначний вплив, ефективність роботи вимірюється на основі кількості проведених аудитів, а не впливу рекомендацій, наданих за їх результатами, відсутня затверджена процедура моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати;

– звіти за результатами аудиту Рахункової палати публікуються на її веб-сайті, проте не передбачене планове звітування та проактивна комунікація зі ЗМІ та громадськістю для роз’яснення результатів аудиту;

– узагальнюючий висновок: Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері імплементації acquis ЄС і застосування європейських стандартів фінансового контролю, повне узгодження з acquis ЄС вимагає реформування Рахункової палати з метою чіткого закріплення її незалежності в Конституції України, розширення її повноважень і застосування міжнародних стандартів у рамках її процедур аудиту.

Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд вищезазначених питань потребують її належної уваги та можуть бути направлені (окремі з них – повторно) Рахунковій палаті у вигляді рекомендацій Комітету.

Крім того, керуючись частиною другою статті 27 Закону, доцільно запропонувати Рахунковій палаті включити до плану роботи Рахункової палати на 2024 рік здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, визначених пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України /йдеться про кошти, що надходять на рахунки у Національному банку України як добровільні внески (благодійні пожертви) для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії РФ проти України і ліквідації її наслідків та відновлення України/, та/або щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, створеного у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету. Такі контрольні заходи сприятимуть підвищенню довіри громадськості і міжнародних партнерів до держави та подальшій фінансовій підтримці України.

ІІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Фролов П.В., Крулько І.І., Молоток І.Ф. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. представив Звіт та зазначив, що рекомендаціям, які будуть надані Комітетом, буде приділено належну увагу.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме Звіт взяти до відома, надати Рахунковій палаті рекомендації, наведені у проекті ухвали, а також поінформувати Верховну Раду про розгляд Комітетом Звіту.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2022 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) подати у двомісячний строк на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки);

2) поінформувати у місячний строк Комітет з питань бюджету про заходи, що вживаються Рахунковою палатою для врахування зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023);

3) надати у тримісячний строк Комітету з питань бюджету пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, насамперед до Закону України «Про Рахункову палату», спрямовані на удосконалення діяльності Рахункової палати виходячи з практики застосування чинного законодавства України, а також на імплементацію актів права Європейського Союзу з урахуванням зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023);

4) розмістити на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформацію про стан реалізації Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки за 2021 і 2022 роки та у подальшому щорічно оприлюднювати відповідну інформацію за звітний період;

5) здійснити належне укомплектування апарату Рахункової палати шляхом заповнення вакантних посад;

6) розглянути можливість здійснення у поточному або наступному році окремого аудиту операцій щодо державних запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону України «Про Рахункову палату»;

7) передбачити у плані роботи Рахункової палати на 2024 рік здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, визначених пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України, та/або щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, створеного у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету;

8) активізувати роботу щодо забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті Рахункової палати реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями;

9) забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати;

10) переглянути форму подання інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, що надсилається до Верховної Ради України відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту Верховної Ради України, забезпечивши розширення можливостей практичного застосування такої інформації при здійсненні парламентського контролю, шляхом викладу узагальненого стислого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою України чи її органами відповідних заходів;

11) надати Комітету з питань бюджету звіт про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки (за підсумками розгляду цього звіту на засіданні Рахункової палати);

12) до 1 лютого 2024 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.

3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом з питань бюджету Звіту Рахункової палати за 2022 рік.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджтеу Підласої Р.А. щодо підкомітетів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету дев’ятого скликання.

Відмітили:

Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 2 вересня 2019 року (протокол № 1) ухвалено рішення створити у складі Комітету 8 підкомітетів та затверджено предмети їх відання.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2483-ІХ «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції» комітетам Верховної Ради України належить створити у своєму складі підкомітет з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. На виконання такого рішення та відповідно до листів Голови Верховної Ради України від 05.08.2022 № 06/04-2022/129669 і першого заступника Голови Верховної Ради України від 13.09.2022 № 06/04-2022/153661 пропонується утворити у складі Комітету підкомітет з питань європейської інтеграції.

Крім того, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 3 травня 2023 року № 3090-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання"» народного депутата України Пушкаренка А.М. увільнено від обов’язків члена Комітету, тому необхідно визначитися щодо голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України.

З огляду на зазначене, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала:

створити у складі Комітету підкомітет з питань європейської інтеграції та визначити предмети його відання;

обрати головою цього підкомітету Тістика Ростислава Ярославовича та покласти координацію діяльності цього підкомітету на заступника Голови Комітету Гевка Володимира Леонідовича;

членам Комітету визначитися щодо входження до складу цього підкомітету та не пізніше 31 травня подати відповідні заяви;

обрати головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Кузбита Юрія Михайловича.

Проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Створити у складі Комітету з питань бюджету Верховної Ради України дев’ятого скликання підкомітет з питань європейської інтеграції.

2. Доповнити Предмети відання підкомітетів Комітету з питань бюджету Верховної Ради України дев’ятого скликання, затверджені на засіданні Комітету з питань бюджету 02.09.2019 (протокол № 1), пунктом 9 такого змісту:

«9) підкомітет з питань європейської інтеграції:

опрацювання відповідно до предметів відання Комітету з питань бюджету законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а також інших питань за дорученням керівництва Комітету з питань бюджету».

3. Обрати головою підкомітету з питань європейської інтеграції Комітету з питань бюджету Верховної Ради України дев’ятого скликання народного депутата України – члена Комітету з питань бюджету Тістика Ростислава Ярославовича та покласти координацію діяльності цього підкомітету на заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка Володимира Леонідовича.

4. Народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету визначитися щодо входження до складу підкомітету з питань європейської інтеграції Комітету з питань бюджету та не пізніше 31 травня 2023 року подати до секретаріату Комітету відповідні заяви.

5. Обрати головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Верховної Ради України дев’ятого скликання народного депутата України – члена Комітету з питань бюджету Кузбита Юрія Михайловича.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 3, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення" (реєстр. № 0196 від 06.04.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо реалізації рішень військово-лікарських комісій про визнання військовослужбовців непридатними до військової служби" (реєстр. № 9180 від 04.04.2023, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Климпуш-Цинцадзе І.О. та інші);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" щодо розширення переліку документів, які підтверджують проведення обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації" (реєстр. № 9145 від 27.03.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо забезпечення безперешкодного функціонування товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю та усунення прогалин у правовому регулюванні" (реєстр. № 9175 від 03.04.2023, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо забезпечення доступу до лікарських засобів під час дії воєнного стану" (реєстр. № 9169 від 31.03.2023, народний депутат України Бужанський М.А. та інші);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо обмежень під час обрання на посаду (призначення виконувача обов'язків) керівника закладу вищої освіти" (реєстр. № 9176 від 03.04.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України щодо особливостей роботи судів та суддів під час дії воєнного чи надзвичайного стану" (реєстр. № 9151 від 28.03.2023, народний депутат України Бабій Р.В., Калаур І.Р., Дунда О.А. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"" (реєстр. № 9065-1 від 13.03.2023, народний депутат України Мороз В.В.);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 118 Кодексу законів про працю України" (реєстр. № 9200 від 11.04.2023, народний депутат України Єфімов М.В. та інші);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" щодо підстав позбавлення державних нагород та права на пільги нагороджених осіб, які створили реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України" (реєстр. № 9167 від 31.03.2023, народний депутат України Безугла М.В. та інші);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт" (реєстр. № 9148 від 27.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.12. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Україною та Республікою Білорусь про взаємне забезпечення захисту державних секретів" (реєстр. № 0197 від 12.04.2023, Президент України);

3.1.13. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції держав - членів Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань" (реєстр. № 0200 від 13.04.2023, Президент України);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання відпусток військовослужбовцям під час дії воєнного стану" (реєстр. № 9205 від 13.04.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо доступного іпотечного кредитування громадян (реєстр. № 9195 від 10.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді сплаченої на користь фізичної особи – позичальника компенсації першого внеску за кредитом, забезпеченим іпотекою, частини процентної ставки, частини суми повернення кредиту, наданих відповідно до Умов забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» /далі – ПрАТ «Укрфінжитло»/ доступного іпотечного кредитування громадян України, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на розвиток регіонів, оскільки сприятиме залученню інвестицій у розвиток житлового будівництва, покращенню умов проживання, підвищенню рівня життя населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету, водночас може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Зокрема Мінфін відмічає, що до кінця 2023 року ПрАТ «Укрфінжитло» планує сформувати кредитний портфель у розмірі 14,2 млрд грн (більше 12 тисяч квартир) та спрямувати у 2023 році 172,4 млн грн на виплату компенсацій частини процентної ставки за кредитами, що відповідно передбачатиме сплату фізичними особами 33,6 млн грн у дохід бюджету. Загалом Мінфін не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо доступного іпотечного кредитування громадян (реєстр. № 9195 від 10.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (реєстр. № 9162 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 19-1 Податкового кодексу України, відповідно до яких з 1 січня 2024 р., але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників», на податкові органи покладаються функції щодо надання:

репрезентативній міжгалузевій організації об’єднань сільськогосподарських виробників молока та молочної сировини, переробників молока інформації, необхідної для визначення розміру внеску, у строки, визначені частиною п’ятнадцятою статті 13-1 Закону України «Про молоко та молочні продукти»;

центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, інформації, необхідної для прийняття рішення, визначеного частиною другою статті 13-1 Закону України «Про молоко та молочні продукти».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є надання законодавчих повноважень у сфері обміну інформацією податковим органам для забезпечення реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із запровадженням внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції».

Зокрема, йдеться про поданий тими ж авторами законопроект за реєстр. № 9163 від 31.03.2023, який є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 9162. Крім того, у законопроекті за реєстр. № 9162 передбачається набрання чинності відповідним законом не раніше дня набрання чинності Законом України «Про «об’єднання сільськогосподарських товаровиробників» (такого закону немає в чинному законодавстві, натомість є законопроект з ідентичною назвою за реєстр. № 8149). Таким чином, законопроект за реєстр. № 9162 є похідним від законопроектів за реєстр. № 9163 і № 8149, відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 9162 залежить від його узгодженого розгляду і прийняття із законопроектами за реєстр. № 9163 і № 8149.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України положення законопроекту передбачають залучення посадових осіб податкових органів до процесу адміністрування внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (який не є джерелом доходів бюджету, а сплачується безпосередньо на рахунок репрезентативної міжгалузевої організації), що призведе до збільшення навантаження на посадових осіб податкових органів і потребуватиме збільшення видатків бюджету на їх утримання, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків від розробників. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (реєстр. № 9162 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, після прийняття законопроектів за реєстр. № 9163 і № 8149) /при цьому обсяги таких видатків залежать від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу та практики застосування даної законодавчої ініціативи/. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (реєстр. № 9163 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Митного кодексу України та законів України «Про молоко та молочні продукти» і «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», зокрема щодо:

запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (далі – внесок) – грошового внеску переробних підприємств та імпортерів молочних продуктів, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою просування молочної продукції на вітчизняному та іноземних ринках, сприянню наукових розробок та інновацій та їх запровадження на виробництві, вдосконалення нормативного регулювання галузі виробництва та переробки молока та інших заходів, спрямованих на розвиток виробництва та переробки молока в Україні;

встановлення порядку визначення і сплати внеску, передбачивши право репрезентативної міжгалузевої організації на отримання і використання внеску;

щоквартального надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, репрезентативній міжгалузевій організації та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформації про суб’єктів господарювання, якими отримано експлуатаційні дозволи на діяльність, пов’язану з виробництвом молочних продуктів;

щоквартального надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, інформації щодо загальної вартості постачання товарів (без урахування податку на додану вартість), зазначеної у податковій звітності з податку на додану вартість суб’єктами господарювання, якими отримано експлуатаційні дозволи на діяльність, пов’язану з виробництвом молочних продуктів за три місяці кварталу;

щомісячного надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику, репрезентативній міжгалузевій організації інформації щодо митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, із зазначенням відомостей про осіб, якими здійснено ввезення у митному режимі імпорту молока та молочної сировини, молочних продуктів (без урахування ПДВ), які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 0401-0406;

здійснення репрезентативною міжгалузевою організацією контролю за правильністю обчислення внеску, повнотою і своєчасністю його сплати, а також права цієї організації на стягнення пені за несплату внеску, несвоєчасну сплату або сплату його не в повному обсязі в судовому порядку;

нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних у визначений строк грошових коштів, але не менше 100% від суми неодержаних грошових коштів, у разі несплати внеску або сплати його не в повному обсязі із зарахуванням коштів, отриманих внаслідок стягнення пені, до доходів державного бюджету.

Поряд з тим, розділом II «Прикінцеві положення» законопроекту передбачено, що:

відповідний закон (йдеться про законопроект) набирає чинності з 1 січня 2024 року, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників»;

репрезентативна міжгалузева організація – міжгалузева організація, утворена визнаними компетентним органом організаціями виробників / асоціаціями організацій виробників молока та молочної сировини, та організаціями переробних підприємств / асоціаціями організацій переробних підприємств, якій компетентним органом надано статус репрезентативної у відповідності до Закону України «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників».

Однак, згаданого у законопроекті Закону України «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників» немає в чинному законодавстві, натомість народними депутатами України Гайду О.В., Салійчуком О.В. та іншими подано законопроект з ідентичною назвою «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників» за реєстр. № 8149 від 24.10.2022. Крім того, законопроект за реєстр. № 9163 є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (реєстр. № 9162 від 31.03.2023). Тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 9163 залежить від його узгодженого розгляду і прийняття із законопроектами за реєстр. № 8149 і № 9162.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не передбачає додаткових видатків з державного бюджету, натомість потенційно призведе до додаткових надходжень до державного бюджету від стягнення пені за несплату чи несвоєчасну сплату внеску, а також від збільшення податкових надходжень внаслідок розвитку виробництва молочної продукції.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України положення законопроекту передбачають залучення посадових осіб митних та податкових органів до процесу адміністрування внеску (який не є джерелом доходів бюджету, а сплачується безпосередньо на рахунок репрезентативної міжгалузевої організації), що призведе до збільшення навантаження на посадових осіб контролюючих органів і потребуватиме збільшення видатків бюджету на їх утримання, проте оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків від розробників. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції (реєстр. № 9163 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати пені у разі виявлення відповідних порушень та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних контролюючих органів після прийняття законопроектів за реєстр. № 8149 і № 9162 /при цьому обсяги таких видатків залежать від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цих органів/). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» стосовно запровадження на період дії воєнного стану мораторію на здійснення виконавчих дій щодо учасників ринку електричної енергії, на які покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів» (реєстр. № 8388 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Морозом В.В. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» пропонується тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржниками за якими є учасники ринку електричної енергії, на які Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

За експертним висновком Міністерства фінансів України цей законопроект потребує доопрацювання, при цьому зазначається, що введення зазначеного мораторію може спричинити невиконання підприємствами, на яких покладено спеціальні обов’язки на ринку електричної енергії, грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що призведе до їх недонадходження до державного та місцевих бюджетів, які наразі оцінити неможливо, а також може спричинити такими підприємствами нарощення заборгованостей та необхідності їх погашення за рахунок коштів державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких вимог також зазначено Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» стосовно запровадження на період дії воєнного стану мораторію на здійснення виконавчих дій щодо учасників ринку електричної енергії, на які покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів» (реєстр. № 8388 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може зумовити втрати надходжень до державного та місцевих бюджетів від сплати учасниками ринку електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, податків і зборів (обов’язкових платежів), а також може потребувати витрат державного бюджету на погашення заборгованості вказаних осіб зі сплати податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо додаткового забезпечення підтримки виробників сільськогосподарської продукції (реєстр. № 8411 від 01.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статей 2 та 17² Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а саме:

- ввести поняття «державні потреби» та визначити його як потреби органів державної влади, державних підприємств, установ, закладів, та організацій, в обсягах сільськогосподарської продукції для споживання, утримання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

- запровадити додаткову державну підтримку виробників сільськогосподарської продукції шляхом здійснення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних та місцевих потреб у сільськогосподарських товаровиробників. При цьому, органи державної влади/місцевого самоврядування, державні/комунальні підприємства, установи, заклади, та організації, утримання яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, можуть здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції у інших осіб, що не є товаровиробниками сільськогосподарської продукції, тільки у разі відсутності необхідної сільськогосподарської продукції у товаровиробників сільськогосподарської продукції.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається, що з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції прийнято Закон України «Про публічні закупівлі», яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад. Положення законопроекту не узгоджуються з метою цього Закону та принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 цього Закону, зокрема щодо добросовісної конкуренції, максимальної економії, запобігання корупційним діям та зловживанням, і можуть призвести до неефективного використання бюджетних коштів.

Водночас, Мінфін відмічає, що реалізація положень акта може мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів, однак, за відсутності необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, визначити вартісну величину такого впливу неможливо. Відтак, Мінфін в межах компетенції не підтримує прийняття законопроекту.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо додаткового забезпечення підтримки виробників сільськогосподарської продукції (реєстр. № 8411 від 01.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В., має вплив на показники бюджету (може мати вплив на видатки державного та місцевих бюджетів залежно від відхилення вартості закупівлі сільськогосподарської продукції для державних та місцевих потреб безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників від вартості таких закупівель у інших осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності (реєстр. № 7577 від 21.07.2022), поданий народними депутатами України Чорноморовим А. О., Гайду О. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом з питань управління меліоративною інфраструктурою державної власності передбачено таке:

створення операторів об’єктів меліоративних систем державної власності, що утворюються як державні некомерційні підприємства;

затвердження оптимального механізму передачі державної меліоративної інфраструктури до операторів шляхом упровадження «спрощеної» процедури реорганізації існуючих бюджетних організацій в операторів;

залучення до управління оператором усіх зацікавлених водокористувачів з аграрного і промислового секторів, а також комунальних підприємств та організацій, що користуються послугами меліоративної системи, через включення їх представників до складу наглядових рад операторів;

забезпечення фінансової прозорості та унеможливлення крос-субсидування однієї системи за рахунок іншої;

побудова ефективної політики тарифоутворення на послуги оператора з подачі або відведення води, що забезпечує покриття економічно обґрунтованих витрат та справедливий розподіл фінансового навантаження на водокористувачів через упровадження двоставкових тарифів з постійною та змінною складовими.

Серед іншого, у прикінцевих та перехідних положеннях проекту акта:

1) установлюється, що під час утворення операторів, а також здійснення операторами господарської діяльності залишки коштів на рахунках організацій, інші власні надходження таких організацій передаються оператору за передавальним актом (розподільним балансом), в тому числі, для формування статутного капіталу оператора;

2) доручається Кабінету Міністрів України забезпечити:

- вжиття уповноваженим суб’єктом управління заходів щодо проведення інвентаризації активів, закріплених за організаціями, з метою визначення активів, які фактично не використовуються у господарській діяльності таких організацій та/або подальше використання яких є технічно неможливим чи економічно недоцільним, здійснення продажу цих активів в установленому порядку та використання отриманих коштів для формування статутного капіталу операторів, що утворюватимуться за наслідками реорганізації таких організацій та/або виділу з них;

- на перехідний період, який становить три роки з дати набрання чинності цим Законом, вжиття необхідних заходів щодо:

часткового фінансування господарської діяльності оператора за рахунок коштів державного бюджету за відповідною бюджетною програмою;

затвердження та належного фінансування державної цільової програми розвитку зрошення, яка серед іншого має передбачати державну підтримку операторів щодо часткового відшкодування кредитів, залучених оператором для фінансування його господарської діяльності;

- здійснення заходів щодо оформлення земельних ділянок, які на дату набрання чинності цим Законом фактично використовуються організаціями, але які не зареєстровані в Державному земельному кадастрі, внесення інформації про меліоративні системи та їх складові частини, що перебувають у державній власності, до Державного земельного кадастру та забезпечити відповідне бюджетне фінансування цих заходів.

З огляду на положення законопроекту, що потребуватимуть видатків державного бюджету для їх реалізації, фінансово-економічні розрахунки, подані до нього, потребують доопрацювання в частині уточнення обсягу видатків часткового фінансування господарської діяльності оператора на перехідний період, який становить три роки з дати набрання чинності законопроектом, а також визначення джерел покриття цих видатків, про що теж зауважує Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається таке:

- прийняття проекту акта спрямовано на: оптимізацію витрат державного бюджету для фінансування утримання та експлуатації меліоративних систем державної власності; перехід у перспективі до системи самофінансування (самоокупності) системи зрошення та дренажу; запровадження єдиного підходу до формування тарифів, пов’язаних з подачею води для потреб зрошення та водовідведенням для потреб дренажу;

- реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів і матиме своїм наслідком зменшення витрат держави на адміністрування системи гідротехнічної меліорації та збільшення податкових надходжень до бюджету від сільськогосподарських товаровиробників, які обробляють зрошувані (осушувані) земельні ділянки, а також зростання валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт і поліпшення платіжного балансу України.

Водночас, згідно із фінансово-економічними розрахунками, наданими до проекту акта, в результаті його реалізації передбачається:

заходи щодо створення операторів об’єктів меліоративних систем державної власності здійснювати за рахунок коштів  бюджетних програм 2801010 «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» (в обсязі 864 тис. грн на 2023 рік та такому ж обсязі на 2024 рік) і 2804010 «Керівництво та управління у сфері меліорації та рибного господарства» (в обсязі 576 тис. грн на 2023 рік та такому ж обсязі на 2024 рік);

зменшення видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2707050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» та зменшення доходів державного бюджету в частині надходжень спеціального фонду, що є джерелом покриття видатків за зазначеною бюджетною програмою;

зменшення видатків державного бюджету кожного року (протягом 2023 – 2025 років) на 3 752,8 млн грн, у тому числі за загальним фондом – на 1 438,1 млн грн, за спеціальним фондом – на 2 314,7 млн грн, а також щорічне зменшення доходів державного бюджету в частині надходжень спеціального фонду на 2 314,7 млн гривень.

Як відмічає Мінфін, на сьогодні питання фінансового забезпечення заходів з розвитку водного господарства врегульовано бюджетним законодавством. За бюджетною програмою 2707050 залишається необхідність фінансового забезпечення заходів на об’єктах державної форми власності /забезпечення експлуатації об’єктів водогосподарського комплексу, інженерної інфраструктури, каналів державного значення тощо/ за рахунок видатків загального і спеціального фондів державного бюджету. За таких умов потребує уточнення обсяг видатків, наведений у фінансово-економічних розрахунках до законопроекту, з урахуванням відповідних розрахунків Державного агентства водних ресурсів України.

Довідково:

- у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» видатки за бюджетною програмою 2707050 передбачено в обсязі 5 602 835 тис. грн, з них: за загальним фондом – 1 774 035,2 тис. грн; за спеціальним фондом – 3 828 799,8 тис. грн;

- постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів» визначено, що водогосподарські організації надають платні послуги, пов’язані з подачею води юридичним і фізичним особам  з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм;

- власні надходження бюджетних установ (відповідно до пункту 15 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) включають надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності)  отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 13 Кодексу/;

- видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ) /частина третя статті 13 Кодексу/;

- розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення /частина восьма статті 13, частина четверта статті 23 та частина друга статті 48 Кодексу/;

- державний фонд розвитку водного господарства створюється у складі спеціального фонду державного бюджету, а джерелами його формування є 10 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) та інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України. Кошти такого фонду спрямовуються на фінансове забезпечення заходів з: експлуатації водогосподарського комплексу; будівництва та реконструкції меліоративних систем; захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь; централізованого водопостачання сільських населених пунктів, які користуються привізною водою; модернізації та розвитку водогосподарського комплексу /стаття 24-4 Кодексу/.

У своєму експертному висновку Мінфін звертає увагу на наступні зміни, що вносяться законопроектом:

1. Закон України «Про Державний земельний кадастр» доповнюється новим положенням, згідно з яким розширюється перелік надання відомостей з Державного земельного кадастру, за які справлятиметься адміністративний збір за витяг з Державного земельного кадастру, а саме такий збір  справлятиметься не лише за витяг про меліоративну мережу, а й меліоративну систему та інші складові частини меліоративної системи у обсязі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, встановленого у сумі 2 684 грн, такий збір становитиме 134,2 грн/.

Зважаючи на те, що статтями 29, 64 та 64-1 Кодексу визначено, що плата за надання інших адміністративних послуг (адміністративний збір) зараховується до державного та місцевих бюджетів за місцем їх надання, такі зміни сприятимуть збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.

2. У Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» запропоновано встановити, що на бюджетну дотацію для відновлення насосної станції має право організація водокористувачів, якій передано у власність непрацюючу насосну станцію або насосну станцію, показник коефіцієнта корисної дії якої є нижчим за показник, визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, якщо видатки на такі дотації передбачено Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Разом з тим у чинній редакції цього Закону право на бюджетну дотацію для відновлення насосної станції має організація водокористувачів, якій передано у власність непрацюючу насосну станцію або насосну станцію, показники продуктивності якої є нижчими за визначений Кабінетом Міністрів України рівень.

Наразі Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 30.08.2022 № 974 «Про визначення рівнів показників продуктивності насосної станції, яка передана у власність організації водокористувачів».

3. Закон України «Про меліорацію земель» доповнюється новими положеннями, відповідно до яких пропонується:

- створення наглядової ради оператора у кількісному складі, який не може бути меншим ніж 5 осіб та більшим ніж 11 осіб;

- кількість наглядових рад відповідатиме кількості операторів;

- члени наглядової ради матимуть право на оплату своєї діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних із виконанням своїх функцій, за рахунок оператора;

- встановлення повноважень наглядової ради, зокрема, щодо затвердження за поданням керівника тарифу на послуги оператора з подачі (транспортування) води для потреб водокористувачів;

- визначення складових тарифу на послуги оператора.

За узагальнюючим висновком Мінфіна проект акта матиме вплив на показники державного бюджету та потребує доопрацювання.

Варто нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до проекту акта відповідна інформація надана не в повній мірі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності (реєстр. № 7577 від 21.07.2022), поданий народними депутатами України Чорноморовим А. О., Гайду О. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету, а оцінка такого впливу визначатиметься відповідно до підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на виконання цього закону, і практики їх застосування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання надання благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій» (реєстр. № 9177 від 03.04.2023), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д. О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не збільшувати фінансовий результат до оподаткування за податкові періоди 2023 року та до кінця календарного року, у якому відбудеться припинення або скасування воєнного стану на території України, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року /згідно з чинною нормою – у розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас матиме наслідком стимулювання платників податку на прибуток підприємств для надання благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій на період воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження до бюджету податку на прибуток підприємств, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджету залежатиме, зокрема, від: кількості платників податку на прибуток підприємств, що скористаються запропонованою законодавчою нормою у разі її прийняття; обсягів об’єктів оподаткування з податку на прибуток підприємств такої кількості платників податку, в межах яких буде визначатися сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які буде безоплатно перераховано (передано) неприбутковим організаціям; обсягу коштів, вартості товарів, виконання робіт, які буде безоплатно перераховано (передано) такими платниками податку на прибуток на користь неприбуткових організацій в межах запропонованого розміру в обсязі 10% оподатковуваного прибутку. Крім того, Мінфін відмічає, що за інформацією Державної податкової служби України, передбачене законопроектом підвищення вартісного критерію для незастосування коригування для збільшення фінансового результату до оподаткування за попередніми обрахунками, з огляду на задекларовані показники за 2022 рік, може зумовити зменшення надходжень до бюджету від податку на прибуток підприємств на 342 млн грн і стосується 2305 платників цього податку. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку теж зауважує, що надання пропонованої преференції призведе до зменшення надходжень з податку на прибуток підприємств до державного та місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання надання благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій» (реєстр. № 9177 від 03.04.2023), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д. О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції (реєстр. № 9161 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України доповнити підпунктом «г», відповідно до якого встановити ставку податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 10% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока та молочних продуктів, що класифікуються у товарних позиціях 0401-0406 УКТ ЗЕД / згідно чинного законодавства ставка ПДВ становить 20% /.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запровадження 10% ставки ПДВ на визначені у законопроекті операції призведе до недонадходження податку на додану вартість до бюджету (орієнтовні прогнозовані річні втрати державного бюджету в обсягах показників на рівні 2022 року з урахуванням очікуваного індексу споживчих цін на 2023 рік можуть становити 7,1 млрд грн у розрахунку на рік), при цьому ймовірно необхідно буде збільшити ресурс бюджету на відшкодування ПДВ. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що реалізація запропонованих змін не узгоджується з вимогами щодо виконання зобов’язань України в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 24.03.2023 між Україною та Міжнародним валютним фондом, а також призведе до зменшення податкових надходжень у 2023 році, і як наслідок, негативно вплине на забезпечення потреб сектору оборони та безпеки для зупинення воєнної агресії РФ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції (реєстр. № 9161 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О. В., Кулінічем О. І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України в «Митниці», Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері (реєстр. № 0198 від 12.04.2023), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України в «Митниці», Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері, вчинену 5 вересня 2022 року в м. Брюсселі (далі – Угода).

Угодою, серед іншого передбачено, що:

цілі «Митниці», Програми Союзу для співробітництва в митній сфері (далі – Програма «Митниця») полягають у захисті фінансових та економічних інтересів ЄС і його держав-членів, забезпеченні охорони та безпеки в межах ЄС і захисті ЄС від недобросовісної та незаконної торгівлі й водночас підтримці законної комерційної діяльності;

Україна бере участь як асоційована країна та робить свій внесок щодо частин Програми «Митниця»;

участь України або юридичних осіб України у Програмі «Митниця» обумовлена сплатою Україною фінансового внеску до програми та фінансовою участю у покритті пов’язаних з нею управлінських, виконавчих та операційних витрат, фінансування яких здійснюється за рахунок загального бюджету ЄС;

фінансовий внесок складається із суми операційного внеску і внеску за участь та здійснюється у формі щорічного платежу у євро;

внесок за участь становить 4% від щорічного початкового операційного внеску та сплачується поетапно таким чином: 2022 р. – 1%, 2023 р. – 1,5%, 2024 р. – 2%, 2025 р. – 2,5%, 2026 р. – 3%, 2027 р. – 4%;

операційний внесок розраховується на відповідні фінансові періоди шляхом застосування коригування базового внеску, коефіцієнт для коригування індексу внеску для 2022 року становить 0, для 2023-2027 років – 0,2.

У пояснювальній записці до законопроекту та доданих до неї фінансово-економічних розрахунках вказано, що:

внески до Програми «Митниця» здійснюватимуться за рахунок державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством;

фінансові внески України становитимуть за 2022 р. – 0 євро; за 2023 р. – 273 143 євро; за 2024 р. – 279 978 євро; за 2025 р. – 286 979 євро; за 2026 р. – 294 145 євро; за 2027 р. – 303 477 євро.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту планується в рамках бюджетної програми 3506010 «Керівництво та управління у сфері митної політики». За прогнозними розрахунками Сторони ЄС фінансові внески Української сторони за участь у Програмі «Митниця» у 2023 р. становитимуть 273 143 євро.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» видатки державного бюджету для Державної митної служби України за бюджетною програмою 3506010 «Керівництво та управління у сфері митної політики» визначено у сумі 3 938,7 млн грн, з них за загальним фондом – 3 928 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України в «Митниці», Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері (реєстр. № 0198 від 12.04.2023), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на сплату фінансового внеску, що здійснюватимуться в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на функціонування Державної митної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо спрощення розміщення об’єктів інфраструктури електронних комунікаційних мереж (реєстр. № 9164 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А. П. та Яковенком Є. Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується:

доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, постачальниками електронних комунікаційних послуг для розміщення технічних засобів електронних комунікацій;

передбачити, що договори оренди державного та комунального майна, які укладені з постачальниками електронних комунікаційних послуг для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, можуть бути продовжені без проведення аукціону.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме більш стабільній роботі і розвитку мереж мобільного зв’язку та інтернету, які є соціально важливими для населення, що матиме позитивний ефект для держави, громадян та бізнесу.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходжень державного бюджету, зокрема від надходжень у вигляді плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (оскільки передача державного майна без проведення аукціону призводить до визначення орендної плати на рівні, значно нижчому, ніж його ринковий рівень), та відповідно до необхідності вишукання додаткових джерел наповнення дохідної частини бюджетів для досягнення їх збалансованості;

відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630) орендну ставку для договорів оренди, які продовжуються вперше, щодо розміщення, зокрема, антен, технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв’язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до інтернету, встановлено на рівні 18% вартості орендованого майна, що значно нижче порівняно з іншими орендарями;

постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» розмір плати за оренду державного та комунального майна значно знижено.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо спрощення розміщення об’єктів інфраструктури електронних комунікаційних мереж (реєстр. № 9164 від 31.03.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А. П. та Яковенком Є. Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права касаційного оскарження мирових угод та заяв про примирення сторін» (реєстр. № 9013 від 13.02.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гнатенком В.С. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України пропонується надати учасникам спору гарантоване право касаційного оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанції про затвердження мирової угоди, про відмову у затвердженні мирової угоди, заяви про примирення сторін та про відмову у затвердженні заяви про примирення сторін.

Реалізація законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету внаслідок надходження коштів від судового збору у зв’язку із можливістю касаційного оскарження ухвали суду першої та апеляційної інстанції із вказаних вище позовів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Разом з тим, зважаючи на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору та використання зазначених коштів на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору призведе також до збільшення витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні. Про недотримання таких вимог також зазначено Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права касаційного оскарження мирових угод та заяв про примирення сторін» (реєстр. № 9013 від 13.02.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гнатенком В.С. та Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору і відповідно витрати спеціального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

Опосередкований:

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення граничних розмірів комісійної винагороди (інтерчейнджу) при здійсненні міжбанківських платіжних операцій з використанням платіжної картки» (реєстр. № 9170 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про платіжні послуги» та «Про банки і банківську діяльність», якими передусім пропонується:

унормувати визначення терміну «комісійна винагорода (інтерчейндж)»;

встановити обмеження розміру комісійної винагороди за інтерчейндж, передбачивши, що такий розмір не може перевищувати: до 31.12.2023 – 1%, з 01.01.2024 до 31.12.2024 – 0,7%, з 01.01.2025 до 31.12.2025 – 0,5%, з 01.01.2026 – 0,32% суми операції, здійсненої з використанням дебетової платіжної картки, та 0,73% суми операції, здійсненої з використанням кредитної платіжної картки;

на час дії правового режиму воєнного стану в Україні звільнити суб’єктів господарювання, визначених в абзацах третьому і четвертому частини третьої статті 55 Господарського кодексу України (суб’єктів мікропідприємництва), від сплати комісійної винагороди (інтерчейнджу) еквайру та/або емітенту за здійснені платіжні операції між ними із застосуванням платіжної картки прямо чи опосередковано (через третіх осіб).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

основною метою законопроекту є закріплення на законодавчому рівні граничних розмірів комісійної винагороди (інтерчейнджу) при здійсненні учасниками ринку безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат із державного та/або місцевих бюджетів України;

прийняття законопроекту створить сприятливі умови для ведення та розвитку бізнесу, стимулюватиме подальше зростання обсягу безготівкових платежів з використанням платіжних карток, покращить інвестиційний клімат в Україні та захистить вітчизняних споживачів від необґрунтованих підвищень цін на товари та послуги.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

встановлення на законодавчому рівні розміру комісії інтерчейндж матиме негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку, оскільки будь-яке втручання в ринкові механізми формування вартості послуг спричиняє зниження конкуренції та темпів розвитку ринку, а також може призвести до зниження темпів збільшення частки безготівкових розрахунків в Україні;

встановлення законодавчих обмежень на розмір комісійної винагороди за послуги еквайрингу та/або інтерчейнджу не сприятиме розвитку безготівкових розрахунків та призведе до підвищення тарифів на банківські послуги, збільшення вартості обслуговування платіжних карток, а також встановлення плати за ті послуги, які наразі не тарифікуються.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує погодження з Національним банком України та не може бути підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення граничних розмірів комісійної винагороди (інтерчейнджу) при здійсненні міжбанківських платіжних операцій з використанням платіжної картки» (реєстр. № 9170 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету щодо сплати податків учасниками платіжного ринку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо забезпечення українським спортсменам можливості виїжджати в умовах воєнного стану за кордон для участі у міжнародних змаганнях та інших спортивних заходах (реєстр. № 9074 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Мазурашем Г.Г., Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», зокрема доповнивши його новою статтею 2-1 та передбачивши в умовах воєнного стану додаткові вимоги щодо виїзду з України громадян України, які є військовозобов’язаними, зокрема таке:

- громадяни, які виїхали з України під час дії воєнного стану і не повернулись в Україну протягом встановленого терміну, або протягом семи днів після завершення спортивного заходу, для участі в якому виїжджали за кордон, несуть відповідальність за це відповідно до чинного законодавства, або звільняються від передбаченого покарання за умов добровільного перерахунку на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України суми, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановленого в Україні на день в’їзду в Україну), за кожен додатковий (після завершення терміну, протягом якого громадянин мав повернутися в Україну) повний тиждень перебування за межами України під час дії воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів в поточному бюджетному періоді, водночас, можливе збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету за рахунок добровільного перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України суми коштів за неповернення громадян в Україну вчасно (за кожен повний тиждень перебування за межами України під час дії воєнного стану – суми прожиткового мінімуму для працездатних громадян, який з 1 січня 2023 року визначено у розмірі 2684 гривні).

Міністерством молоді та спорту України законопроект не підтримується.

Водночас, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про зазначене також відмічає і Міністерство економіки України у своєму висновку до цього законопроекту.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду зазначеного законопроекту з урахуванням зауважень, викладених у висновку Мінфіну, водночас, запропоновано зазначений законопроект опрацювати з Міністерством оборони України, зокрема, в частині відкриття спеціального рахунку для зарахування коштів для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, на який громадяни будуть добровільно перераховувати кошти у разі порушення ними термінів повернення в Україну.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо забезпечення українським спортсменам можливості виїжджати в умовах воєнного стану за кордон для участі у міжнародних змаганнях та інших спортивних заходах (реєстр. № 9074 від 03.03.2023), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., Остапенком А.Д. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може збільшити додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету та відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету на забезпечення Збройних Сил України у разі добровільного перерахування громадянами коштів за несвоєчасне повернення в Україну). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами (реєстр. № 8311 від 27.12.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О. В., Арахамією Д. Г. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до окремих положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Земельного кодексу України, законів України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про санкції», «Про правовий режим воєнного стану», «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими передбачено, серед іншого, додаткові можливості управління арештованим майном на період дії воєнного стану, запровадження нового виду санкцій – примусової реалізації, що дозволить після прийняття відповідного рішення судом реалізовувати підсанкційні активи.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення максимально ефективного використання наявних у держави та громад ресурсів для забезпечення потреб, спричинених війною, через вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами;

встановлення санкції у вигляді примусової реалізації, повернення до більш широкого переліку арештованого майна, що може бути реалізоване, та удосконалення вимог до порядку реалізації майна дозволять зберегти вартість арештованого майна, конвертувавши отримані кошти в ОВДП, пришвидшити наповнення бюджету за рахунок реалізованого підсанкційного майна та підвищити ефективність управління арештованим та підсанкційним майном у цілому;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники доходної частини державного бюджету в частині її збільшення, але оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін надає зауваження і пропозиції до окремих положень законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами (реєстр. № 8311 від 27.12.2022), внесений народними депутатами України Мовчаном О. В., Арахамією Д. Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету в частині надходжень від реалізації підсанкційних активів залежно від практики застосування зазначеної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про виноград та продукти виноградарства (реєстр. № 9139 від 22.03.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства і виноробства та імплементації положень Регламентів (ЄС) № 1308/2013, № 251/2014, № 2019/33, № 2018/274, № 2021/2117 і Постанови (ЄС) № 2018/273 щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, контролю у сфері виноградарства та виноробства, створення сприятливих умов щодо розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності та виробництва високоякісної продукції, а також метою законопроекту є створення єдиної державної інформаційної системи “Виноградарсько-виноробний реєстр”.

Законопроектом з 1 січня 2026 року, серед іншого, пропонується:

включити до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, зокрема: ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру; забезпечення ведення Реєстру органів сертифікації, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності реєстру /стаття 5 законопроекту/;

створити Виноградарсько-виноробний реєстр, який має стати державною автоматизованою інформаційно-комунікаційною системою збирання, обліку, накопичення, оброблення інформації щодо виробництва винограду, продуктів виноградарства і виноробства у формі реєстрових даних, метаданих та візуальних образів, матеріалів фото- та відеофіксації, скан-копій тощо, визначивши держателем та адміністратором цього Реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, передбачивши відображення змісту цього Реєстру в Державному аграрному реєстрі в порядку інформаційної взаємодії, а також внесення даних до цього Реєстру і користування ним на безоплатній основі /статті 27 і 28 законопроекту/;

створити Реєстр органів сертифікації у сфері географічних зазначень, який має стати державною автоматизованою інформаційно-комунікаційною системою, яка ведеться в електронній формі, функціонує за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших незаборонених законодавством джерел і містить відомості про органи сертифікації, визначивши держателем та адміністратором цього Реєстру спеціально уповноважений орган та передбачивши внесення змін до цього Реєстру на безоплатній основі /стаття 44 законопроекту/;

встановити відповідальність у вигляді накладення штрафів за порушення: вимог законодавства у галузі виноградарства та виноробства; прав, що випливають із реєстрації географічного зазначення; щодо географічних зазначень /статті 62, 63 і 64 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету чи місцевих бюджетів;

передбачений у законопроекті новий Виноградарсько-виноробний реєстр має бути невід’ємною частиною Державного аграрного реєстру, який створено з метою автоматизації виплати державної підтримки та кращого таргетування державної підтримки в агропромисловому комплексі (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2021 року № 573 “Про функціонування Державного аграрного реєстру”).

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, що у законопроекті йдеться про створення Виноградарсько-виноробного реєстру (ст. 27), крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 законопроекту до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, належить «ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру», «забезпечення ведення Реєстру органів сертифікації, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності реєстру», що також вимагає відповідних бюджетних витрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного або місцевих бюджетів, проте може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки положення законопроекту щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у галузі виноградарства та виноробства у вигляді накладення штрафів залежно від правопорушення можуть вплинути на дохідну частину державного бюджету (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), а вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету оцінити неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. При цьому Мінфін звертає увагу, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного або місцевих бюджетів у поточному році, оскільки передбачається набрання чинності відповідним законом з 01.01.2026.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про виноград та продукти виноградарства (реєстр. № 9139 від 22.03.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (з 01.01.2026 може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення, ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру і Реєстру органів сертифікації у сфері географічних зазначень залежно від вжиття заходів з економного і раціонального використання бюджетних коштів на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади та загалом від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за перешкоджання діяльності тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України (реєстр. № 9188 від 06.04.2023), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Котом А.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-58, встановивши адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог тимчасових слідчих комісій чи спеціальних тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від трьохсот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 950 до 25 500 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, звертає увагу, що у законопроекті не визначено осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені новою статтею 188-58, відтак у разі покладення таких повноважень на державні органи або інші бюджетні установи реалізація цих положень проекту акта може призвести до додаткових бюджетних витрат. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном оцінки вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету в частині доходів та видатків.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за перешкоджання діяльності тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України (реєстр. № 9188 від 06.04.2023), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Котом А.Б. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень та видатків у разі необхідності встановлення додаткових повноважень державного органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 279 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за блокування і захоплення об’єктів портової інфраструктури морського порту та об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (реєстр. № 9222 від 19.04.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

блокування об’єктів портової інфраструктури морського порту, об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 2 550 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;

захоплення об’єкту інфраструктури внутрішнього водного транспорту у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 279 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за блокування і захоплення об’єктів портової інфраструктури морського порту та об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (реєстр. № 9222 від 19.04.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо безпеки експлуатації транспортних засобів (реєстр. № 9210 від 17.04.2023), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Соломчуком Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами шляхом збільшення розміру штрафів з 20 – 1 000 до 50 – 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу збільшиться від 340 – 17 000 гривень до 850 – 17 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо безпеки експлуатації транспортних засобів (реєстр. № 9210 від 17.04.2023), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Соломчуком Д.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів (реєстр. № 9194 від 10.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за:

порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 6 800 гривень/;

неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 425 до 850 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених адміністративних правопорушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів (реєстр. № 9194 від 10.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перевищення граничних розмірів комісійної винагороди (інтерчейнджу) при здійсненні міжбанківських платіжних операцій з використанням платіжної картки (реєстр. № 9171 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законом граничних розмірів інтерчейнджу і за повторне вчинення такого правопорушення протягом року у вигляді накладення на фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами оверсайта платіжної інфраструктури, штрафу у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 25 500 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень щодо реалізації його положень та не підтримує прийняття законопроекту, зазнаючи серед іншого, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення оцінки впливу запропонованих норм на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перевищення граничних розмірів комісійної винагороди (інтерчейнджу) при здійсненні міжбанківських платіжних операцій з використанням платіжної картки (реєстр. № 9171 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашу Г.Г., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 20, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ