Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання № 239 від 14 липня 2026 року

09 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

 

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени  Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Бакунець П.А., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього  присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени  Комітету: Забуранна Л.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Качний О.С., Пузійчук А.В., Северин С.С., Урбанський А.І.

Присутні:

Від  секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Джинджириста Л.Я., Андросюк Н.В., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Левадна Л.В., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Рощенко С.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Шпак В.П.

Запрошені і присутні на засіданні особи:

від Міністерства фінансів України:

Єрмоличев Р.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету;

Кузьма А.Р. – начальник Управління аналізу державного бюджету та статистики державних фінансів Департаменту державного бюджету;

від Міністерства оборони України:

Шкураков В.О. – заступник Міністра оборони України;

Гвоздяр Г. Ю. – радник Міністра оборони України (на громадських засадах);

від Рахункової палати:

Піщанська О.С. – Голова Рахункової палати;

Ключка С. С. – заступник Голови Рахункової палати;

Невідомий В. І. – секретар Рахункової палати;

Профатило Н.В. – директор Департаменту контролю (аудиту) державного бюджету, фінансових установ та боргу;

Бережнюк О.В. – начальник відділу інформації та зв'язків з медіа Департаменту комунікацій та інституційної політики.

 

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 14 липня 2026 р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас попросила заступника Голови Комітету Гевка Володимира Леонідовича, здійснювати на цьому засіданні облік присутніх членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питання порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

 

2. Про проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15400 від 10.07.2026), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Підласою Р.А.

 

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).

 

1. Слухали:

Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

 

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України (далі – КМУ або Уряд) подає Верховній Раді України (далі – Верховна Рада) звіт про виконання державного бюджету. Згідно з частиною 1 статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), частиною 5 статті 161 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) та частиною 3 статті 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" річний звіт про виконання закону про державний бюджет має бути поданий КМУ Верховній Раді, Президенту України та Рахунковій палаті (далі – РП) не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються деякі норми Кодексу, серед яких частина 1 статті 61 в частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про державний бюджет /з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою/.

Керуючись такими законодавчими вимогами, КМУ листом від 14.05.2026 № 13222/0/2-26 подав Верховній Раді звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Звіт), який направлено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), іншим комітетам Верховної Ради і народним депутатам України через ЄАС.

Згідно з розпорядженням КМУ від 13.05.2026 № 436-р Звіт схвалено за доходами в сумі 3.841 млрд грн, видатками – 5.480,5 млрд грн, обсягом повернення кредитів – 13,8 млрд грн, обсягом надання кредитів – 10,1 млрд грн, з дефіцитом у сумі 1.635,8 млрд грн.

Матеріали Звіту подані відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною 2 статті 61 Кодексу. Однак інформація про підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій (далі – ПІП), які повністю або частково реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та/або з наданням державної підтримки /пункт 15-1 частини 2 статті 61 Кодексу/, підготовку якої забезпечує Мінекономіки, не містить всієї передбаченої Кодексом інформації, зокрема щодо ПІП не зазначено про стан досягнення цільових показників інвестування, стан реалізації, ступінь готовності і досягнення очікуваних результатів щодо кожного проекту, а також інформацію про обсяги коштів, необхідні для завершення кожної програми (проекту), за бюджетними програмами.

Частиною 1 статті 28 Кодексу встановлено, що Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) забезпечує оприлюднення інформації про виконання державного бюджету за підсумками місяця, кварталу та року, при цьому місячна, квартальна та річна звітність про виконання Державного бюджету України розміщується на офіційному сайті Державної казначейської служби України (далі – Казначейство). На офіційному вебсайті Мінфіну оприлюднено інформацію при виконання державного бюджету за 2025 р., але на офіційному вебсайті Казначейства Звіт не розміщено. Згідно з абзацом 2 пункту 326 Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради від 08.02.2021 № 19 (із змінами, внесеними 07.11.2025) комітет Верховної Ради за наслідками розгляду на своєму засіданні звіту, доповіді або іншої інформації державного органу чи посадової особи приймає рішення, в якому зазначає інформацію, зокрема, щодо існування/відсутності перешкод для їх оприлюднення на офіційному вебсайті Верховної Ради. Зважаючи на наведене, вбачається доцільним визнати, що в умовах воєнного стану існують перешкоди для оприлюднення Звіту на офіційному вебсайті Верховної Ради.

РП відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу, пункту 4 частини 1 і пункту 4 частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" підготувала та подала Верховній Раді Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Висновки РП), затверджені рішенням РП від 28.05.2026 № 17-2 /листи РП від 28.05.2026 № 06-1424 і № 06-1426/. Висновки РП розміщено на офіційному вебсайті РП, а також надіслано народним депутатам України через ЄАС. При цьому витяг з Висновків РП в частині висновків за результатами аналізу та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.

У Комітеті опрацьовано Звіт і Висновки РП, інші матеріали РП, Мінфіну, Казначейства, Державної податкової служби України (далі – ДПС), Державної митної служби України, окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (далі – головні розпорядники), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2025 р. та звернуто увагу на таке.

Протягом звітного періоду у процесі виконання державного бюджету Комітет плідно співпрацював з Мінфіном і РП, заслуховував деяких головних розпорядників, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків РП та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2025 році.

Щодо основних положень і показників

Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Закон) прийнято 19 листопада 2024 р. за № 4059–IX, тобто майже за півтора місяця до початку відповідного бюджетного періоду, у зв'язку з чим КМУ мав достатньо часу для здійснення необхідних заходів щодо організаційно-інформаційного і нормативно-правового забезпечення реалізації Закону.

Однак, як і в попередні три бюджетні періоди, виконання Закону відбувалося в умовах продовження повномасштабної російської збройної агресії проти України (далі – збройна агресія), воєнного стану, дефіциту внутрішніх фінансових ресурсів з урахуванням відповідних особливостей бюджетного процесу, визначених пунктом 22 розділу VІ Кодексу, якими зокрема спрощено окремі процедури виконання державного бюджету. Протягом року до Закону тричі внесено зміни /законами від 31.07.2025 № 4561–IX, від 20.08.2025 № 4571–IX і від 21.10.2025 № 4648–IX (далі – закон № 4561–IX, закон № 4571–IX і закон № 4648–IX)/, якими змінено загальні показники державного бюджету, а саме: доходи збільшено на 175,5 млрд грн (або на 7,5%), з них за загальним фондом – на 151,2 млрд грн (або на 7,1%); видатки збільшено на 725,8 млрд грн (або на 18,5%), з них за загальним фондом – на 701,5 млрд грн (або на 19,5%); надання кредитів зменшено на 5,99 млрд грн (або на 11,1%); граничний обсяг дефіциту державного бюджету збільшено на 544,3 млрд грн (або на 33,2%), а також граничний обсяг державного боргу збільшено на 483,1 млрд грн (або на 5,9%).

Зміна основних планових показників державного бюджету на 2025 рік

млрд грн

Ключові зміни до Закону, пов'язані із збільшенням фінансового забезпечення сектору національної безпеки і оборони, внесено 2 законами:

законом № 4561–ІX, яким, зокрема, за загальним фондом видатки збільшено загалом на 390,4 млрд грн, при цьому на забезпечення безпеки і оборони – на 401,6 млрд грн (для Міноборони, МВС /Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції/, ГУР Міноборони, СБУ, УДО, Держспецзв'язку). Джерелами покриття зазначених додаткових видатків передбачено: збільшення державних внутрішніх запозичень на 184,9 млрд грн та доходів на 137,4 млрд грн (з них щодо: податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та збору – на 46 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 24 млрд грн, коштів, що перераховуються НБУ, – на 20,3 млрд грн, частини прибутку держпідприємств і дивідендів на державну частку власності – на 15 млрд грн, акцизного податку – на 8,8 млрд грн), а також зменшення витрат на: погашення державного внутрішнього боргу – на 65,1 млрд грн, обслуговування державного боргу – на 11,16 млрд грн, виконання державою гарантійних зобов'язань – на 3 млрд грн. За спеціальним фондом збільшено доходи і видатки на 10 млрд грн, а саме доходи щодо "військового" ПДФО та видатки на забезпечення безпеки і оборони, при цьому унормовано спрямування окремих доходів за спеціальним фондом на заходи у сфері оборони (зміни до статті 24 Закону і нова стаття 50 Закону);

законом № 4648–ІX, яким, зокрема, за загальним фондом видатки збільшено загалом на 303,08 млрд грн, при цьому на забезпечення безпеки і оборони – на 310,5 млрд грн (для Міноборони, МВС /Нацгвардії/, СБУ). Джерелами покриття зазначених додаткових видатків передбачено: збільшення державних зовнішніх запозичень на 294,3 млрд грн; збільшення доходів на 5,79 млрд грн (щодо ПДФО); зменшення видатків на обслуговування державного боргу – на 6,45 млрд грн, деяких інших видатків – на 0,97 млрд грн, витрат на виконання державою гарантійних зобов'язань – на 2,99 млрд грн. За спеціальним фондом збільшено доходи і видатки на 14,26 млрд грн, а саме доходи щодо "військового" ПДФО та видатки на заходи у сфері оборони (що здійснюються за рахунок цього податку). Поряд з тим, Законом дозволено КМУ за результатами місячного звіту приймати рішення про здійснення у листопаді – грудні 2025 р. за загальним фондом державного бюджету скорочення витрат за бюджетними програмами головних розпорядників та збільшення видатків Міноборони за 3 бюджетними програмами 2101020, 2101150 і 2101540 (нова стаття 58 Закону).

У 2025 р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання більшості текстових статей Закону, що його потребували, при цьому деякі норми Закону Урядом взагалі не застосовувалися або не були реалізовані, зокрема щодо:

права здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків і векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16 і 17 Закону/;

можливості надавати фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії РФ, у сумі до 2 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету /стаття 35 Закону/;

можливості спрямовувати кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів (далі – зовнішні цільові кредити), на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття /стаття 42 Закону/;

порядку забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування за рахунок державного бюджету /стаття 53 Закону/;

доручення КМУ після припинення чи скасування воєнного стану подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів /пункт 8 Прикінцевих положень Закону/ (у зв'язку з відсутністю підстав);

доручення КМУ здійснити заходи щодо запровадження з 01.07.2025 пенсійної реформи, розробити та подати до 01.07.2025 на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена за "спеціальними" законами, незалежно від зміни зарплати (доходу)/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах /пункт 30 Прикінцевих положень Закону/.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2025 р. питома вага загального фонду становила відповідно 79,2% та зменшилася порівняно з фактом за 2024 р. (82,9% і 82,2%) і з затвердженим із змінами планом на 2025 р. (92,6% і 92,5%), відповідно частка спеціального фонду становила 20,8% та зросла порівняно з фактом за 2024 р. (17,1% і 17,8%) і з затвердженим із змінами планом на 2025 р. (7,4% і 7,5%).

2023 рік – 1131,3 млрд грн

Динаміка структури надходжень загального фонду державного бюджету показує, що у звітному періоді дещо зменшилися зовнішні надходження, а саме: внутрішні надходження (доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) становили 2.730,7 млрд грн, або 54,8% загального обсягу надходжень /у 2022 р. – 62,2%, 2023 р. – 53,7%, 2024 р. – 50,6%/; зовнішні надходження (міжнародна фінансова допомога (гранти) і зовнішні запозичення) – 2.251,1 млрд грн, або 45,2% загального обсягу надходжень /у 2022 р. – 37,8%, 2023 р. – 46,3%, 2024 р. – 49,4%/. Отже, у 2025 р. внутрішні надходження перевищили зовнішні надходження на 21,3% та зросли порівняно з 2024 р. на 14,5%, а відповідно зовнішні надходження зменшилися на 3,3%.

РП звернуто увагу, що у порівняних умовах фінансова підтримка міжнародних партнерів (зовнішні запозичення і безповоротна допомога) у 2025 р. збільшилася порівняно з 2024 р. майже на третину (29,3%) та забезпечила стабільність державних фінансів, зростання міжнародних резервів України і сприяла здійсненню найнеобхідніших витрат державного бюджету, водночас зауважено, що внаслідок порушення термінів / неповного виконання зобов’язань у частині досягнення низки цільових показників щодо впровадження реформ не отримано запланованих на 2025 р. надходжень у сумі 1,5 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility і 1,8 млрд дол. США за кредитом МВФ.

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2025 р. (6.266,1 млрд грн) витрати споживання (видатки споживання та погашення боргу з коригуванням) становили 4.572,9 млрд грн, або 73% (у 2024 р. – 75,7%), а витрати розвитку (видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів) – 1.693,2 млрд грн, або 27% (у 2024 р. – 24,3%).

Збільшення частки спеціального фонду проти 2024 р. пов’язано, передусім із збільшенням власних надходжень бюджетних установ, зовнішніх цільових кредитів, міжнародної фінансової допомоги (грантів), а також надходжень, які є джерелами формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що відповідно вплинуло на збільшення частки витрат розвитку державного бюджету.

Щодо макроекономічних показників

Визначення показників державного бюджету на 2025 р. у IV кварталі 2024 р. та реалізація Закону у 2025 р. здійснювалися в умовах продовження збройної агресії та воєнного стану. Показники державного бюджету на 2025 р. сформовано на основі схвалених постановою КМУ від 28.06.2024 № 780 основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та окремих припущень на 2025–2027 роки.

Відповідно до Закону України "Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (від 03.03.2022 № 2115–IX) Держстатом було призупинено оприлюднення повної статистичної інформації або публікувалися із запізненням окремі показники, водночас законом від 18.06.2025 № 4505–IX, серед іншого, відновлено  обов'язкове подання статистичної та фінансової звітності до органів статистики (з 05.07.2025), а також зобов'язано протягом 3 місяців (до 05.10.2025) подати до відповідних органів неподану раніше звітність (за 2022–2025 рр.).

За попередніми даними Держстату, номінальний обсяг валового внутрішнього продукту за 2025 р. становив 8.931,2 млрд грн і відбулося його реальне зростання на 1,8%. Такі фактичні дані частково кореспондуються з прогнозними показниками ВВП, врахованими при затвердженні державного бюджету (відповідно 8.466,3 млрд грн і зростання на 2,7%), але порівняно з квартальними показниками за 2024–2025 рр. вказують на значне уповільнення зростання реального ВВП (у І кв. 2024 р – на 7%, ІІ кв. 2024 р. – на 4,4%, ІІІ кв. 2024 р. – на 2,4%, ІV кв. 2024 р. – на 0,3%, І кв. 2025 р. – на 0,8%, ІІ кв. 2025 р. – на 0,9%, ІІІ кв. 2025 р. – на 2,4%, ІV кв. 2025 р. – на 2,8%).

Індекс споживчих цін /грудень 2025 р. до грудня 2024 р./ при прогнозному рівні 109,5% фактично становив 108% (у 2024 р. – 112%). В середньому за 2025 р. такий показник становив 112,7% (враховано при затвердженні бюджету – 109,7%). Індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2025 р. до грудня 2024 р./ при прогнозному рівні 111,1% фактично становив 108,2% (у 2024 р. – 127,6%).

За інформацією НБУ, обсяг міжнародних резервів на 31.12.2025 становив 57,3 млрд дол. США і за рік збільшився на 13,5 млрд дол. США, або на 30,8%. Офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на 31.12.2025 становив 42,39 грн (на 31.12.2024 – 42,04 грн) та в середньому за рік склався на рівні 41,69 грн (за 2024 р. – 40,15 грн) (прогнозний розрахунковий курс, врахований при затвердженні бюджету на 2025 р.: середньорічний – 45 грн, на кінець року – 45,6 грн). В Інфляційному звіті НБУ зазначено, що високий рівень міжнародних резервів дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контрою ризиків. Облікова ставка НБУ у 2025 р. переглядалася двічі – з 13,5% /встановленої з 13.12.2024/ до 15,5% /встановленої з 07.03.2025/.

За даними НБУ, зовнішньоторговельний оборот за 2025 р. становив 167,5 млрд дол. США і збільшився на 9% порівняно з 2024 р. (153,7 млрд дол. США). При прогнозному збільшенні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 7% і 3,7% фактично відбулося зменшення експорту на 4,4% і збільшення імпорту на 16,8%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 59,2 млрд дол. США (у 2024 р. – 40,5 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,48 (у 2024 р. – 0,58).

У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що у 2025 р.: загальна динаміка економіки залишалася значною мірою залежною від стану виробничого сектору та інфраструктури, які зазнали істотних руйнувань і продовжували функціонувати в умовах енергетичних, логістичних та безпекових обмежень; за відсутності стійкого відновлення виробничих потужностей і транспортно-енергетичної інфраструктури потенціал економічного зростання залишався обмеженим; позитивний вплив внутрішнього попиту мав переважно підтримувальний характер; на тлі відносної стійкості внутрішнього попиту зовнішній сектор мав стримувальний вплив, основними факторами якого залишалися високі обсяги імпорту, зокрема енергетичних ресурсів, обладнання та озброєння, на тлі обмежених можливостей для зростання експорту.

Згідно з Висновками РП в умовах зменшення експорту рушіями економічної активності були будівництво (яке зросло насамперед завдяки інвестиціям бізнесу, державним програмам і коштам бюджетів, спрямованим на відновлення будівель, інфраструктури) і внутрішня торгівля (роздрібна торгівля – за рахунок зростання внутрішнього попиту і споживання домогосподарств). За оцінкою РП, відмінність окремих фактичних макропоказників від прогнозних на 2025 р. призвела до менших надходжень державного бюджету на 15,9 млрд грн і витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків державного бюджету на 26,3 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 2025 р. становили 3.840,99 млрд грн, що на 717,5 млрд грн, або на 23%, більше, ніж за 2024 р. Згідно з Висновками РП доходи державного бюджету у 2025 р. порівняно з 2024 р. зросли з урахуванням індексу-дефлятора ВВП (1,145), тобто інфляційного чинника, на 7,2%. За оцінкою РП, таке збільшення відбулося за рахунок адміністративних чинників на 439,9 млрд грн (зокрема: власних надходжень бюджетних установ з інших джерел /на 174,8 млрд грн/, змін податкового законодавства /на 132,4 млрд грн/, безповоротної допомоги від міжнародних партнерів /на 80,8 млрд грн/, коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" /на 45,5 млрд грн/) та економічних чинників на 182,7 млрд грн (зокрема: девальвації гривні /на 54,7 млрд грн/, зростання оподаткованого імпорту /на 46,5 млрд грн/, збільшення зарплати і видатків на грошове забезпечення військовослужбовців /на 45,8 млрд грн/, інфляції /на 35,7 млрд грн/).

До загального фонду за 2025 р. доходи надійшли в обсязі 2.662,7 млрд грн, що становить 116,6% затвердженого із змінами плану /2.284,5 млрд грн/. Порівняно з 2024 р. такі доходи збільшилися на 22,3%, або на 485,7 млрд грн, при плановому збільшенні на 104,9% /план із змінами на 2025 р. до факту за 2024 р./. Крім того, планові показники доходів загального фонду збільшено без внесення змін до Закону за кодом 42020400 "Гранти на бюджетну підтримку, що надійшли до державного бюджету" на 502,36 млрд грн у зв'язку з надходженням гранту, що залучається в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (з одночасним зменшенням на таку ж суму планових показників фінансування загального фонду в частині зовнішніх запозичень). Таким чином, відносно уточненого плану (2.786,9 млрд грн) виконання доходів загального фонду становило 95,5%. За висновком РП, невиконання уточненого плану спричинено, зокрема, недонадходженням міжнародної допомоги, меншим курсом гривні до іноземних валют, ніж прогнозувався, та збільшенням обсягів податкових пільг.

Значне перевиконання таких доходів забезпечено передусім завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги (грантів) /коди 42020000 і 42030000/ загалом у сумі 530,3 млрд грн (що становило 19,9% доходів загального фонду і на 76,7 млрд грн більше, ніж у 2024 р.) при визначеному Законом показнику у сумі 72,9 млрд грн та уточненому плановому показнику у сумі 575,26 млрд грн, а саме надійшли: гранти на бюджетну підтримку – 502,4 млрд грн (про що зазначено вище); натомість допомога, надана ЄС /в рамках інструменту Ukraine Facility/, – 27,9 млрд грн, або 38,3% планового показника, що пояснюється неповним виконання зобов'язань щодо впровадження реформ, передбачених Планом України (схваленим розпорядженням КМУ від 18.03.2024 № 244-р). Без урахування зазначених надходжень міжнародної фінансової допомоги (грантів) доходи загального фонду становили 2.132,36 млрд грн, що на 79,3 млрд грн, або на 3,6%, менше визначеного Законом із змінами плану.

На стан виконання доходів загального фонду також позитивно вплинуло перевиконання окремих доходів, зокрема: інших надходжень за кодом 24060300/ (+12,3 млрд грн, або 1,5 раза, при збільшеному плані на 13,9 млрд грн, що пояснюється перерахуванням коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 7,9 млрд грн /згідно з договором, укладеним між цим Фондом і Мінфіном від 15.04.2022, на виконання пункту 6 розділу ІІ закону від 01.04.2022 № 2180–ІХ/ та збільшенням сум повернення невикористаних коштів Міноборони); податку на прибуток підприємств (+5,6 млрд грн, або на 2%, при збільшеному плані на 31,8 млрд грн); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+3,9 млрд грн, або на 6,1%, при збільшеному плані на 15 млрд грн); вивізного мита (+1,2 млрд грн, або в 4,6 раза).

Водночас за 2025 р. не забезпечено виконання багатьох планових показників доходів загального фонду, насамперед: податку на додану вартість (далі – ПДВ) з ввезених на митну територію України товарів (–51,4 млрд грн, або на 8,6%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (–15,2 млрд грн, або на 11,3%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, товарів) з урахуванням бюджетного відшкодування (–11,5 млрд грн, або на 3,6%); ПДФО та збору (-10,7 млрд грн, або на 2,9%, при збільшеному плані на 51,8 млрд грн); рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (–10,3 млрд грн, або на 19,2%); ввізного мита
(–5,6 млрд грн, або на 9,5%). У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що на виконання відповідних надходжень вплинули, зокрема, щодо:

ПДВ – збільшення пільг від оподаткування товарів оборонного призначення (на 49,6%) та обладнання для відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури (у 2,2 раза), які ввозяться в Україну, а також від оподаткування операцій з постачання в Україні товарів для здійснення заходів з оборони, відсічі збройної агресії (в 1,7 раза); збільшення сум бюджетного відшкодування ПДВ; посилення масштабних руйнувань внаслідок інтенсивності російських атак;

акцизного податку – скорочення обсягів реалізації на внутрішній ринок основних видів пального порівняно з попереднім роком та менший фактичний обмінний курс гривні до євро (47,1 грн/євро) порівняно з врахованим у бюджеті (48,6 грн/євро);

рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення  – нижчий фактичний середньорічний курс гривні до долара США порівняно з прогнозним курсом, врахованим при розрахунку рентної плати; зниження обсягів видобутку природного газу на 7,1% порівняно з 2024 р. (в бюджеті прогнозувався ріст на 1,94%); нижча ціна нафти марки Urals, ніж враховано у бюджеті (57,98 дол. США проти 69,82 дол. США за 1 барель); нижча ціна реалізації газу власного видобутку ПАТ "Укрнафта", ніж враховано в бюджеті (10.000 грн проти 17.595 грн за 1 тис. куб м).

Бюджетне відшкодування ПДВ за 2025 р. здійснено в обсязі 179,6 млрд грн, що на 22,4 млрд грн, або на 14,3%, більше такого показника за 2024 р. та пояснюється приростом заявлених до відшкодування сум ПДВ платниками, що здійснюють постачання товарів оборонного призначення, та зростанням обсягів будівництва та придбання альтернативних джерел енергогенерування. За даними ДПС, залишок невідшкодованих сум ПДВ порівняно з початком 2025 р. збільшився на 13,4 млрд грн і на 01.01.2026 становив 36,4 млрд грн /на 01.01.2025 – 23 млрд грн/. У Висновках РП вказано, що зростання залишків невідшкодованого платникам ПДВ спричинено збільшенням заявленого до відшкодування ПДВ у IV кв. 2025 р., що створило додаткове навантаження на державний бюджет у наступному звітному періоді.

До спеціального фонду за 2025 р. доходи надійшли в сумі 1.178,3 млрд грн, що більше визначеного Законом із змінами плану /218,1 млрд грн/ на 960,2 млрд грн, або в 5,4 раза, і таких доходів за 2024 р. на 231,8 млрд грн, або на 24,5%. Такий план перевиконано передусім внаслідок значних понадпланових обсягів, як і в попередні роки, власних надходжень бюджетних установ (на 896,8 млрд грн, або в 16,6 раза), перевиконання деяких інших передбачених доходів, зокрема надходжень міжнародної фінансової допомоги (грантів) (на 9,6 млрд грн, або на 65,4%, внаслідок залучення додаткових коштів відповідно до статті 27 Закону), судового збору та надходжень від звернення застави у дохід держави (на 2,3 млрд грн, або на 56%), "військового" ПДФО (на 1 млрд грн, або на 0,8%, при збільшеному плані на 24,3 млрд грн), а також у зв'язку з надходженням окремих доходів, планові показники яких не визначено Законом. Керуючись частиною 4 статті 23 Кодексу та частиною 4 статті 27 Закону, планові показники доходів спеціального фонду збільшено без внесення змін до Закону на 992,5 млрд грн (в основному за рахунок збільшення плану щодо інших джерел власних надходжень бюджетних установ на 887,3 млрд грн) і відносно уточненого плану виконання доходів спеціального фонду становило 97,3%.

Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили 954,2 млрд грн (майже 81% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /до яких належать, насамперед, благодійні внески, гранти і дарунки, а також надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 886 млрд грн, що на 885,5 млрд грн більше затвердженого плану, які отримані в основному у вигляді майна (активів) в натуральній формі /за 2025 р. – 785,7 млрд грн/ переважно бюджетними установами сектору національної безпеки і оборони (найбільше бюджетними установами Міноборони /659,1 млрд грн/, МВС /54 млрд грн/ і ГУР Міноборони /36,9 млрд грн/), що проблематично планувати. При цьому, за інформацією НБУ, з відкритого ним спецрахунка для залучення коштів на підтримку ЗСУ за 2025 р. перераховано понад 88 млрд грн на потреби сил оборони, що теж відображаються як інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу за 2025 р. до спеціального фонду державного бюджету надійшло 129,4 млрд грн частини "військового" ПДФО /визначений Законом із змінами план – 128,4 млрд грн/, що спрямовано за визначеними напрямами у сфері безпеки і оборони. При цьому Законом № 4561–ІX передбачено нову статтю 50 Закону, згідно з якою з 01.08.2025 по 31.12.2025 уточнено пропорції розподілу цього податку за напрямами, спрямувавши 60% Міноборони на здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання, а також на зазначений напрямок з 01.08.2025 по 31.12.2025 спрямовано плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (зміни до статті 24 Закону). Поряд з тим, на виконання статей 33, 36 і 51 Закону розпорядженнями КМУ від 04.04.2025 № 305-р, від 27.05.2025 № 509-р і від 22.09.2025 № 1013-р передбачено спрямувати за спеціальним фондом державного бюджету частину залишків коштів на 01.01.2025, які утворилися відповідно у Держгеонадра (128,06 млн грн), НКРЕКП (195 млн грн) і Мінстратегпрому (2.050 млн грн) на здійснення заходів у сфері оборони.

Щодо отриманих доходів спеціального фонду, які не планувалися у додатку № 1 до Закону та відповідно вплинули на перевиконання визначеного Законом плану, слід зазначити, зокрема, що:

1) на виконання статті 37 Закону Фондом соцстраху на випадок безробіття у лютому 2025 р. перераховано 5.023,18 млн грн (не менше 95% залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2025 за рахунок надходжень єдиного внеску) за кодом 24080000. Розпорядженням КМУ від 14.02.2025 № 120-р (із змінами, внесеними розпорядженням КМУ від 22.10.2025 № 1142-р і постановою КМУ від 23.12.2025 № 1698) такі кошти разом із залишком коштів, перерахованим цим Фондом у 2024 р. і невикористаним (118,36 млн грн), спрямовано Мінекономіки (5.141,54 млн грн) на реалізацію 5 бюджетних програм щодо: часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (код 1201310 – 500 млн грн, використано майже 100%); державного стимулювання створення індустріальних парків (код 1201340 – 910,8 млн грн, використано 91,2%); компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (код 1201420 – 2.000 млн грн, використано 52,1%); підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (код 1201430 – 1.616,54 млн грн, використано 99,6%); заходів із посилення інституційної спроможності для підготовки ПІП та проектів державно-приватного партнерства, а також виконання зобов'язань за міжнародними угодами (код 1201580 – 114,2 млн грн, використано 100%);

2) відповідно до пункту 10 статті 11 Закону надходження, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" (код 21085000) і "Про санкції" (код 21087000), за 2025 р. становили 9.080,6 млн грн та згідно з пунктом 11 статті 14 Закону були джерелом формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії;

3) відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу кошти, отримані як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги (код 24070000) /що надходять на рахунки головних розпорядників, відкриті у НБУ, та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/ за 2025 р. становили 1.154 млн грн (що на 451,7 млн грн менше, ніж за 2024 р.) за 7 відповідними рахунками /у НБУ відкрито 14 рахунків/, з них найбільше – кошти, отримані МОН для задоволення потреб освіти і науки (470,9 млн грн), кошти, отримані МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я (460,7 млн грн), і кошти, отримані Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування (121,1 млн грн);

4) відповідно до пункту 22-2 розділу VI Кодексу за 2025 р. надійшли кошти з місцевих бюджетів у вигляді субвенції на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності (код 41011100) в обсязі 20,5 млн грн, з яких 10 млн грн згідно з розпорядженням КМУ від 09.05.2025 № 450-р спрямовано Міноборони на бюджетну програму 2101020 (також на цю програму розпорядженням КМУ від 07.03.2025 № 203-р спрямовано залишки зазначеної субвенції на 01.01.2025 у сумі 52,94 млн грн). Загалом з місцевих бюджетів до спеціального фонду державного бюджету у 2025 р. передано 36.893,1 млн грн у вигляді субвенцій (що не передбачені Законом), з них на: виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (код 41010600) – 36.678,4 млн грн /хоча здебільшого спрямовано на потреби безпеки і оборони, зокрема згідно з Висновками РП: Міноборони – 23,6 млрд грн; МВС – 7,7 млрд грн; СБУ – 1,2 млрд грн ; ГУР Міноборони – 0,6 млрд грн/; фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування (код 41011000) – 194,2 млн грн;

5) відповідно до статті 27 Закону прийнято 9 рішень Уряду щодо надходження і цільового спрямування понадпланових надходжень в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ /розпорядження КМУ від 24.01.2025 № 58-р, від 21.02.2025 № 145-р, від 14.03.2025 № 220-р і від 13.08.2025 № 859-р, постанови КМУ від 04.06.2025 № 661, від 23.06.2025 № 737, від 15.07.2025 № 876, від 29.10.2025 № 1384 і від 28.11.2025 № 1553/ на загальну суму 22,75 млрд грн, при цьому визначений Законом плановий показник за кодом 42000000 /14,75 млрд грн/ збільшено до 43,3 млрд грн, але надійшло 24,4 млрд грн, або 56,3% уточненого плану. Отже, дії Уряду і відповідних центральних органів виконавчої влади щодо залучення цільових грантів у звітному періоді були недостатньо продуктивними.

За даними ДПС, на 01.01.2026 податковий борг перед державним бюджетом становив 233,3 млрд грн (збільшився за звітний період на 98,4 млрд грн, або в 1,7 раза). Значні суми податкової заборгованості щодо податків становили по: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (69 млрд грн, приріст +6,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств (36 млрд грн, приріст +14,3 млрд грн), ПДФО та збору (7,8 млрд грн, приріст +0,9 млрд грн). Водночас у складі податкової заборгованості є величезними суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства – 84,2 млрд грн /щодо яких відбулося найбільше зростання за 2025 р. – на 75,3 млрд грн, або в 9,4 раза/. РП зауважує, що податковий борг зріс здебільшого за результатами контрольно-перевірочної роботи, зокрема в частині зазначеної пені (що частково спричинено скасуванням для більшості платників податків мораторію на проведення податкових перевірок, зокрема відновлено проведення перевірок органів ДПС щодо порушень законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності), при цьому нараховані деяким платникам суми значно перевищували їх активи, суттєвим є ризик нестягнення такого боргу. Збільшення податкового боргу негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про погіршення фінансової дисципліни платників податків та недостатність заходів органів ДПС щодо управління податковим боргом. РП за результатами аудиту відповідності на тему "Податковий борг: удосконалення адміністрування" /рішення РП від 09.12.2025 № 30-2/ встановила, що протягом 2023 р. – І півр. 2025 р.: недосконале та неузгоджене нормативно-правове забезпечення з питань адміністрування податкового боргу створювало невизначеність та неоднозначність у тлумаченні його норм під час здійснення адміністрування податкового боргу; низький рівень диджиталізації процесів такого адміністрування обмежив можливості ДПС щодо їх прискорення та уникнення впливу людського фактору при ухваленні управлінських рішень, проведення належного моніторингу цього процесу; обов’язкові заходи із примусового стягнення податкового боргу застосовувалися ДПС несвоєчасно та не в повному обсязі, що негативно впливало на надходження за рахунок таких стягнень; наявний механізм розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу суттєво не вплинув на запобігання зростанню та погашення податкового боргу; процедури списання безнадійного податкового боргу проводилися без належної перевірки у частині застосування комплексу передбачених заходів зі стягнення; прогалини у внутрішньому контролі за процесом адміністрування податкового боргу призвели до системних порушень. У зв'язку з цим РП надала Мінфіну і ДПС рекомендації, спрямовані на впровадження цілісної системи адміністрування податкового боргу та удосконалення необхідних процедур, і такі рекомендації на даний час перебувають на виконанні та залишаються актуальними.

У звітній інформації ДПС зазначено, що за 2025 р. списано податковий борг за платежами державного бюджету у сумі 5,2 млрд грн проти 7,6 млрд у 2024 р., обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до державного бюджету на кінець звітного періоду становили 0,9 млрд грн (зменшилися за рік на 94 млн грн).

Згідно з даними ДПС загальний обсяг переплат до державного бюджету зменшився за звітний період на 7,1 млрд грн, або на 9,3%, та на 01.01.2026 становив 69,3 млрд грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 29,3 млрд грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 40 млрд грн). Найбільші суми переплат до державного бюджету склалися щодо податку на прибуток підприємств /35,1 млрд грн/, акцизного податку /17,2 млрд грн/. Хоча загальний обсяг переплат зменшився, але залишається великим, що може призвести до недоотримання доходів державного бюджету у 2026 р.

Втрати доходів від надання податкових пільг суттєво зросли протягом 4 попередніх років (найбільше у 2025 р.), що є результатом розширення бази таких пільг в умовах воєнного стану згідно із законодавством та недостатнього контролю за правомірністю їх отримання суб‘єктами господарювання. При цьому, виходячи з даних ДПС і ДМС, найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування були щодо ПДВ, а саме: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 230,6 млрд грн /збільшення за рік на 69,8%/, ПДВ з ввезених на територію України товарів – 187,3 млрд грн /збільшення за рік на 64,4%/. Комітет неодноразово звертав увагу КМУ на необхідність аналізу ефективності і доцільності наданих податкових пільг та їх упорядкування для недопущення необґрунтованих втрат доходів бюджету, водночас таке питання продовжує бути дуже актуальним, особливо в контексті переговорного процесу про вступ України до ЄС. У Висновках РП вказано, що залишається нереалізованою рекомендація (надана за результатами попередніх контрольних заходів РП) щодо розроблення Мінфіном плану реформування податкового законодавства щодо впровадження єдиного підходу до надання податкових пільг, хоча відповідно до розділу 4.3.11 "Запровадження єдиного підходу до надання податкових пільг" Національної стратегії доходів до 2030 року (схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р) такий план мав бути розроблений до кінця червня 2024 р.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За підсумками виконання державного бюджету за 2025 р. дефіцит становив 1.635,8 млрд грн, або 18,3% ВВП /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.640,6 млрд грн, із змінами – 2.184,9 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – 1.513,1 млрд грн, що на 490,7 млрд грн менше граничного обсягу /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.459,5 млрд грн, із змінами – 2.003,8 млрд грн/, за спеціальним фондом – 122,7 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 181,1 млрд грн/. Збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету протягом звітного періоду на 544,3 млрд грн (або на 33,2%) пов'язано із необхідністю передбачення додаткових видатків на оборону і безпеку. Нижчий від запланованого показник дефіциту загального фонду обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів і недоотриманні запланованих запозичень.

Від приватизації державного майна за 2025 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 3.383,4 млн грн, що становить 105,7% затвердженого плану /3,2 млрд грн/ і менше, ніж у 2024 р., в 2,9 раза (або на 6.555,2 млн грн). За інформацією Фонду державного майна, найбільше надійшло коштів від приватизації таких об'єктів: пакету акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (805 млн грн), АТ "Завод "КВАНТ" (401,5 млн грн), ЄМК ДП "Енергосталь" (209,1 млн грн), ЄМК ДП "Львівський лікеро-горілчаний завод" (176,8 млн грн), ЄМК ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (137,5 млн грн), ЄМК ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" (123,3 млн грн), об'єкта незавершеного будівництва – дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок ДУ "Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України" (111 млн грн), ЄМК ДП "Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз" (107 млн грн). При цьому за 2025 р. до спеціального фонду надійшло 455,1 тис. грн відповідно до підпункту 1-1 частини 3 статті 15 Кодексу (70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них завдань і функцій).

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 2025 р. здійснені в обсязі 2.435,4 млрд грн (86,8% затвердженого із змінами плану /2.804,9 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 581,5 млрд грн, зовнішні запозичення – 1.853,9 млрд грн. Порівняно з 2024 р. державні запозичення були меншими на 103,75 млрд грн (або на 4,1%), при цьому за загальним фондом – на 211,6 млрд грн (або на 8,4%), з них внутрішні запозичення – на 57 млрд грн (або на 8,9%).

До загального фонду державні запозичення залучено в обсязі 2.302,3 млрд грн, або 87,6% затвердженого із змінами плану /2.626,85 млрд грн/ та 101,2% уточненого плану /2.274,3 млрд грн/, у т.ч.:

1) внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 581,5 млрд грн, або 76,1% затвердженого із змінами плану та 100% уточненого плану, з них переважно залучено середньострокові запозичення (560,5 млрд грн). При цьому за рахунок випуску військових облігацій отримано 268 млрд грн. У Висновках РП зауважено, що висока середньозважена дохідність розміщених на аукціонах ОВДП, насамперед номінованих у гривні, від 14,9% у січні до 17,2% у грудні, забезпечувала зацікавленість інвесторів у придбанні ОВДП і надходження до державного бюджету, однак спричинить збільшення видатків на обслуговування внутрішнього боргу в наступних бюджетних періодах.

Відповідно до статті 47 Закону і постанови КМУ від 12.12.2025 № 1640 Мінфіном наприкінці 2025 р. з метою збільшення статутного капіталу ПрАТ "Укрфінжитло" здійснено випуск ОВДП в обмін на акції додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" в обсязі 30 млрд грн, що в результаті здійснення такої операції призвело до збільшення на цю суму планових і фактичних внутрішніх запозичень /з одночасним передбаченням у такій же сумі показника за кодом 601220 "Придбання цінних паперів", тобто без зміни обсягу дефіциту державного бюджету/ (у 2024 р. подібна операція проведена у сумі 20 млрд грн);

2) зовнішні запозичення – у сумі 1.720,8 млрд грн, або 92,4% затвердженого із змінами плану та 101,65% уточненого плану, які є довгостроковими запозиченнями, з них за рахунок:

а) кредитів в рамках ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM) – 997,6 млрд грн, у т.ч.: ЄС – 854,9 млрд грн /18,1 млрд євро/; Уряду Канади – 142,7 млрд грн /4,8 млрд канадських доларів/.

Відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу у 2025 р. прийнято рішення Уряду щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються кредити, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до Механізму ULCM в рамках ініціативи ERA, а саме: кредит від Уряду Великобританії на загальну суму 2.258 млн фунтів стерлінгів, що має використовуватися для закупівлі оборонних матеріалів для України /постанова КМУ від 14.02.2025 № 164/; кредит від Уряду Канади на загальну суму не більше 5 млрд канадських доларів /постанова КМУ від 21.02.2025 № 182/; кредит від Уряду Японії на суму до 471,9 млрд японських єн /постанови КМУ від 02.05.2025 № 504 і від 30.05.2025 № 619/. При цьому в рамках ініціативи ERA і Механізму ULCM у 2025 р. від ЄС надійшли всі передбачені транші кредитів на загальну суму 18,1 млрд євро /згідно з Угодою між Україною та ЄС про впровадження Механізму ULCM, ратифікованою Законом України від 05.12.2024 № 4121–ІХ/.

Водночас, за загальним фондом зменшено план державних запозичень без внесення змін до Закону на 502,4 млрд грн у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи ERA в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (про що зазначено вище), з одночасною відповідною зміною планових показників доходів (збільшено до 2.786,9 млрд грн) і дефіциту (зменшено до 1.501,4 млрд грн).

Згідно з інформацією Мінфіну, в рамках ініціативи ERA за 2024–2025 рр. загалом залучено до державного бюджету 38,93 млрд дол. США, з них у 2025 р. – 37,93 млрд дол. США. Зобов'язання за такими коштами є умовними (згідно з пунктом 35-1 розділу VI Кодексу боргові зобов'язання можуть виникнути за певних обставин);

б) кредиту ЄС в рамках інструменту Ukraine Facility – 476,9 млрд грн /10,1 млрд євро/;

в) кредиту МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) – 37,97 млрд грн /674 млн СПЗ/;

г) кредитів МБРР і МАР – 49,71 млрд грн /1.185,3 млн дол. США/;

ґ) кредиту БРРЄ – 9,7 млрд грн /200 млн євро/;

д) ОЗДП на суму 148,8 млрд грн /3,5 млрд дол. США/, розміщених відповідно до пункту 35 розділу VI Кодексу, статті 18 Закону і постанови КМУ від 01.12.2025 № 1554 у зв'язку із здійсненням у 2025 р. правочину з державними деривативами, та їх обміну на такі деривативи ("ВВП варанти"). Така операція відображена у звітності за показниками "Зовнішні запозичення" та "Коригування" (код 402200) з одночасним збільшенням (передбаченням) відповідних планових показників на вказану суму. РП зазначає, що внаслідок здійсненого у 2025 р. правочину: виведено з обігу державні деривативи, натомість збільшено державний борг; підвищено передбачуваність виплат за зобов’язаннями (виплати за державними деривативами залежали від зростання реального ВВП у попередні періоди, що не відповідало економічній реальності та можливостям); відтерміновано виплати за зобов’язаннями, що сприятиме збереженню ресурсів державного бюджету до 2030 р.

РП відмітила, що найбільшим кредитором у 2025 р. залишався ЄС, надходження від якого до загального фонду державного бюджету збільшилися у 2,3 раза і становили 77,4% зовнішніх запозичень.

Відповідно до частини 11 статті 16 Кодексу Урядом прийнято рішення /розпорядження КМУ від 17.12.2025 № 1428-р/, погоджене з Комітетом, про здійснення понадпланових державних запозичень до загального фонду державного бюджету шляхом залучення кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, міжнародними фінансовими організаціями та шляхом випуску ОВДП на суму, що не перевищує 55 млрд грн, із збереженням отриманих коштів на кінець 2025 р. та спрямуванням на фінансування державного бюджету в 2026 р. з відповідним зменшенням обсягів державних запозичень на 2026 р. Фактично здійснено такі понадпланові запозичення у сумі 27.935,5 млн грн (що власне пояснює перевищення фактичних запозичень над уточненим планом за загальним фондом в частині зовнішніх запозичень).

До спеціального фонду Законом передбачалося залучити зовнішніх цільових кредитів у сумі 178 млрд грн від 10 кредиторів (іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО) для реалізації інвестпроектів. Керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу, статтями 4 і 27 Закону у 2025 р. прийнято: 2 рішення Уряду (постанова КМУ від 14.03.2025 № 289 і розпорядження КМУ від 04.06.2025 № 548-р), згідно з якими за спеціальним фондом здійснено перерозподіл деяких витрат державного бюджету для реалізації інвестпроектів відповідно Мінрозвитку на суму 87,9 млн грн (кредитор – МБРР) і Міноборони на суму 26.425,6 млн грн (кредитор – Уряд Великобританії); 5 рішень Уряду (постанови КМУ від 15.07.2025 № 864 і № 873, від 26.08.2025 № 1029, від 05.11.2025 № 1409 та від 03.12.2025 № 1600), згідно з якими план зовнішніх цільових кредитів мав бути збільшений загалом на 11.087,1 млн грн (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) у зв'язку з їх залученням відповідно від: МАР у сумі 3.770,6 млн грн для реалізації проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)" та у сумі 121,7 млн грн для реалізації проекту "Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні", БРРЄ у сумі 2.316,1 млн грн для реалізації проекту "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб" і у сумі 4.860 млн грн для реалізації проекту "HOME: Компенсація за знищене житло"; МБРР у сумі 18,7 млн грн для реалізації проекту "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України".

Зовнішні цільові кредити за 2025 р. надійшли у сумі 133,1 млрд грн, або 74,7% затвердженого плану /178 млрд грн/ та 71% уточненого плану /187,6 млрд грн/, що на 107,8 млрд грн (або в 5,3 раза) більше, ніж за 2024 р. Отже стан залучення зовнішніх цільових кредитів покращився порівняно з попереднім роком. У Висновках РП зауважено, що рівень виконання плану поліпшився, однак залишався низьким, що є наслідком системних недоліків у забезпеченні впровадження відповідних проектів насамперед через: тривалість проведення відбору заявок, розробки тендерної документації і тендерних процедур; затримки у здійсненні оплат за виконані роботи та надані послуги; довготривалі процедури відбору підрядників і усунення дефектів; призупинення кредитором виділення коштів та реалізації частини субпроєктів в умовах воєнного стану внаслідок повного або часткового руйнування об’єктів, зупинення виконання основних робіт. На думку РП, неповне та несвоєчасне використання зовнішніх цільових кредитів підвищує ризики: втрати наявних можливостей для отримання додаткових ресурсів, зокрема на відновлення та розвиток енергетики, інфраструктури, транспорту; збільшення боргового навантаження на державний бюджет без відповідного економічного ефекту, оскільки обслуговування боргу здійснюється незалежно від фактичного рівня реалізації інвестиційних проєктів.

У 2025 р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов'язань становили 958,3 млрд грн, що на 459,7 млрд грн менше, ніж у 2024 р. Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 596,76 млрд грн (95,3% затвердженого із змінами плану та на 512,9 млрд грн менше порівняно з 2024 р.), у т.ч. погашення внутрішнього боргу – 488,78 млрд грн, зовнішнього боргу – 107,98 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 361,57 млрд грн, або 84,1% бюджетних призначень (які законами № 4561–ІХ, № 4571–ІХ і № 4648–ІХ зменшено загалом на 51,2 млрд грн до 429,7 млрд грн), при цьому в межах таких видатків, як вказано у пояснювальній записці до Звіту, на обслуговування державного боргу фактично спрямовано 353,9 млрд грн, а решту (7,7 млрд грн) – на виплати за державними деривативами.

Згідно із статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій у 2025 р. визначено загалом у сумі 179,4 млрд грн. За 2025 р. державні гарантії надано в обсязі 73,05 млрд грн, що на 24,3 млрд грн більше, ніж за 2024 р. /48,8 млрд грн/. Державні гарантії надано: за внутрішніми зобов'язаннями у сумі 15,9 млрд грн (у т.ч.: 12,7 млрд грн – на портфельній основі щодо кредитів 16 банків-кредиторів для суб'єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва; 3,2 млрд грн – щодо суб'єктів господарювання для фінансування програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави); за зовнішніми зобов'язаннями у сумі 57,2 млрд грн, з них щодо: ПрАТ "Укргідроенерго" – 200 млн євро (або 8,8 млрд грн) і 70 млн дол. США (або 2,9 млрд грн), АТ "НАК "Нафтогаз України" – 270 млн євро (або 12,7 млрд грн), АТ "Укргазвидобування" – 36,4 млн євро (або 1,7 млрд грн), АТ "Укрзалізниця" – 480 млн євро (або 23,2 млрд грн), ПАТ "Укрнафта" – 160 млн євро (або 7,9 млрд грн).

У 2025 р. платежі з виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) проведено у сумі 0,39 млрд грн, або 3,8% визначеного Законом із змінами плану у сумі 10,22 млрд грн (первинний план законами № 4561 – ІХ та № 4648 – ІХ зменшено на 5,98 млрд грн), у т.ч. щодо: державних гарантій на портфельній основі – 0,18 млрд грн; державних гарантій за зобов'язаннями Державної іпотечної установи – 0,21 млрд грн. Такі платежі зменшилися в 1,8 раза порівняно з 2024 р. (з них щодо державних гарантій на портфельній основі – в 3,2 раза).

У звітному періоді суб’єктами господарювання повернуто до державного бюджету коштів позик за гарантійними (борговими) договорами за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511630) загалом у сумі 13,5 млрд грн, або 90,9% визначеного Законом плану.

Проте стан розрахунків суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом залишається проблемним протягом багатьох років (включаючи звітний період), про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2026 у сумі 113,6 млрд грн (з них заборгованість суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, – 24,96 млрд грн, або 22% загального обсягу). Така заборгованість за 2025 р. збільшилася на 9,6 млрд грн /на 01.01.2025 – 104 млрд грн/. РП звертає увагу, що Мінфін не вживав у 2025 р. заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, передбачених у частинах 11 і 12 статті 17 Кодексу (йдеться про: залучення суб’єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості; продаж права вимоги погашення простроченої більше 3 років заборгованості).

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.12.2025 становив 9.042,7 млрд грн (213,3 млрд дол. США), або 101,2% ВВП (на кінець 2023 р. і 2024 р. – відповідно 83,3% і 91,1%). За звітний період загальний обсяг боргу збільшився на 2.061,7 млрд грн, або на 29,5%. Згідно з вимогами частини 2 статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, але така вимога не застосовується у випадку введення воєнного стану (згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу) та дію відповідної норми зупинено на 2025 р. пунктом 3 Прикінцевих положень Закону (аналогічно, як в 2022-2024 рр.). У Висновках РП зазначено, що суттєвими ризиками збільшення боргу і витрат на його погашення й обслуговування є, зокрема: значний в умовах воєнного стану дефіцит державного бюджету, що потребує нових запозичень для його покриття; зростання частки чутливого до валютних коливань боргу, номінованого в іноземній валюті, з 74,7% до 79,1%.

Державний борг збільшився за рік на 2.073,5 млрд грн, або на 31%, переважно у зв'язку із зростанням зовнішнього боргу (зокрема за рахунок отримання пільгового фінансування від міжнародних партнерів) і на 31.12.2025 становив 8.766 млрд грн, що на 72,4 млрд грн більше визначеного статтею 5 Закону (із змінами) граничного обсягу (8.693,6 млрд грн) та передусім пов'язано з реалізацією статей 4, 5, 18, 27 і 47 Закону, якими дозволено перевищення / коригування зазначеного граничного обсягу. На кінець 2025 р. співвідношення державного боргу до ВВП становило 98,2%, збільшилося порівняно з трьома попередніми роками (70,9% на кінець 2022 р., 78,3% на кінець 2023 р. і 87,3% на кінець 2024 р.) та стало найбільшим за всі роки. Збільшення державного боргу за звітний період відбулося в основному внаслідок перевищення надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу та девальвації гривні. Зважаючи на величезні обсяги зовнішніх запозичень протягом 4 попередніх "воєнних" років, суттєво збільшилася частка зовнішнього боргу у загальному обсязі державного боргу на кінець 2025 р. – до 77,6% (2022 р. – 62,6%, 2023 р. – 69,4%, 2024 р. – 72,2%).

Гарантований державою борг зменшився за рік на 11,8 млрд грн, або на 4,1%, і на 31.12.2025 становив 276,7 млрд грн, що на 130 млрд грн менше визначеного статтею 5 Закону граничного обсягу (406,7 млрд грн) і в основному є наслідком суттєво меншого (на 106,3 млрд грн) обсягу наданих у 2025 р. державних гарантій порівняно з граничним обсягом.

Залишки коштів державного бюджету на 31.12.2025 становили 154,1 млрд грн і збільшилися за 2025 р. на 42,5 млрд грн, у т. ч:. за загальним фондом – 28,4 млрд грн /на кінець 2023 р. і 2024 р. – відповідно 1,6 млрд грн і 1,1 млрд грн/ і збільшилися на 27,4 млрд грн (або в 26,7 раза), що пов'язано із здійсненням понадпланових запозичень відповідно до частини 11 статті 16 Кодексу і розпорядження КМУ від 17.12.2025 № 1428-р та збереженням відповідних коштів на кінець 2025 р.; за спеціальним фондом – 125,7 млрд грн і збільшилися на 15,1 млрд грн.

Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету у 2025 р. залучалися кошти єдиного казначейського рахунку (далі – ЄКР), які згідно з частиною 5 статті 43 Кодексу підлягають поверненню до кінця звітного періоду. Зважаючи на норми пункту 22 розділу VІ Кодексу, постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (із змінами) передбачено повернення таких коштів не пізніше наступного бюджетного періоду, який настане після припинення або скасування дії воєнного стану. На кінець 2025 р. не повернуто майже 121,2 млрд грн відповідних коштів ЄКР, що свідчить про недостатність у звітному періоді надходжень загального фонду державного бюджету для покриття витрат цього фонду, але порівняно з двома попередніми роками продовжилося скорочення такої заборгованості (яка на кінець 2023 р. і 2024 р. – відповідно 226,55 млрд грн і 141,5 млрд грн).

РП за результатами аудиту відповідності на тему "Управління державним боргом" /рішення РП від 11.11.2025 № 27-1/ встановила, що протягом дослідженого періоду /2023 р. – І півр. 2025 р./: управління державним боргом не функціонує як єдиний узгоджений механізм, що свідчить про несистемність та некоординованість дій у процесі такого управління; виявлено системні недоліки під час прогнозування, планування, координації та управління, що послаблювало здатність Мінфіну прозоро управляти державним боргом відповідно до створеної нормативно-правової бази та кращих міжнародних практик; Мінфіном не забезпечено впровадження автоматизованої системи прийняття рішень з управління ліквідністю, не затверджено методику прогнозування руху коштів ЄКР і валютних рахунків Казначейства, не розраховується оптимальний щоденний залишок коштів на ЄКР, що ускладнює відстеження грошових потоків, прогнозування дефіциту коштів та своєчасне погашення зобов’язань; оперативний облік державного боргу та правочинів з ним здійснювався в ІАС "УДБ", яка функціонує без відповідного порядку, комплексної системи захисту інформації та порядку обміну даними між Мінфіном і Казначейством. У зв'язку з цим РП надала Мінфіну рекомендації, спрямовані на вдосконалення управління державним боргом і ліквідністю, наразі виконання більшості з таких рекомендацій не завершено та відповідно потребує подальшого відстеження.

За даними Казначейства, кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.01.2026 становили 510,3 млрд грн (проти 299,3 млрд грн на 01.01.2025), у т.ч. на: ЄКР – 31 млрд грн (проти 100,5 млрд грн на 01.01.2025), рахунках Казначейства в установах банків, включаючи кошти "United24" та кошти грантів поза Казначейством, – 446,1 млрд грн (проти 168,4 млрд грн на 01.01.2025), інших рахунках – 33,2 млрд грн (проти 30,5 млрд грн на 01.01.2025).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

Видатки державного бюджету за 2025 р. становили 5.480,5 млрд грн (або 117,7% бюджетних призначень та 96,3% уточненого плану), з них за загальним фондом – 4.188,9 млрд грн (97,6% бюджетних призначень та уточненого плану). Порівняно з 2024 р. видатки державного бюджету зросли на 992,2 млрд грн (або на 22,1%) переважно у зв’язку із збільшенням видатків на оборону на 764,6 млрд грн (або на 33,2%).

У Висновках РП вказано, що причинами проведення видатків у менших обсягах є, зокрема: недотримання або перенесення визначених умовами контрактів термінів поставок товарів, здійснення робіт і послуг, у т.ч. оборонного й енергетичного призначення; тривале погодження переліків та технічних характеристик обладнання, що закуповується за рахунок коштів міжнародних партнерів; напрацювання механізмів постачання товарів відповідно до вимог міжнародних партнерів; врегулювання процедури закупівель для узгодження контрактів з вимогами МБРР; зволікання головними розпорядниками з прийняттям рішень про розподіл коштів між напрямами, передбаченими у порядках про використання коштів; економія видатків на обслуговування державного боргу; оплата медичних та соціальних послуг у межах потреби. Водночас звернуто увагу, що внаслідок тривалого проведення закупівель, поставок товарів, виконання робіт та послуг значну частину видатків загального фонду здійснено наприкінці року (у грудні їх обсяг удвічі перевищив середньомісячний обсяг видатків за січень-листопад).

Відповідно до наданої Мінфіном інформації у 2025 р.: КМУ прийнято усі порядки використання коштів, що потребували затвердження (за 91 бюджетною програмою); з 482 паспортів бюджетних програм, що потребували затвердження, до Мінфіну надійшло 479 паспортів (або 99,4%), з них погоджено 475 паспортів, не подано на погодження 3 паспорта (або 0,6%).

У 2025 р. не розпочато проведення видатків державного бюджету за 26 бюджетними програмами загалом на суму 13,7 млрд грн (або 0,2% уточненого плану), у т.ч.: за загальним фондом – за 10 програмами на суму 1,8 млрд грн, за спеціальним фондом – за 16 програмами на суму 11,9 млрд грн. При цьому непроведення видатків мало системний характер та зумовлено організаційними, інституційними і процедурними чинниками, зокрема:

незатвердженням головними розпорядниками всупереч вимогам статті 20 Кодексу паспортів окремих бюджетних програм (коди 0601010, 0651010, 1001500, 1002500, 1201110, 3111440, 3111510, 6611090), що нормативно унеможливило їх подальшу реалізацію та відкриття бюджетних асигнувань. При цьому незатвердження паспортів бюджетних програм у 2025 р. зумовлено, серед іншого, низкою об’єктивних причин, наприклад, паспорти бюджетних програм 0601010 та 0651010 не були затверджені через відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів новостворених Спеціалізованих судів;

незавершенням упродовж тривалого часу процесу формування та початку фактичної діяльності Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності (код 0951020) та Агентства з управління державним боргом (код 3508010);

наявністю проблем з інституційною спроможністю при залученні та використанні міжнародної фінансової допомоги на реалізацію ПІП (коди 1201470, 2201620, 2301650, 3101560, 3121160, 3121640), програм, що фінансуються за рахунок коштів Європейської комісії (код 3101340) та Японського агентства міжнародного співробітництва (коди 2201580, 3101500, 3802500);

низькою виконавчою дисципліною при використанні коштів резервного фонду, спрямованих на проведення відновлювальних робіт клінічного корпусу Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска (код 3111720), забезпечення доступності об’єктів інфраструктури та громадських будівель для осіб з інвалідністю і маломобільних осіб (код 7741730), ремонт аварійної ділянки другого Донецького водопроводу (код 7751710).

Керуючись частинами 6 і 8 статті 23 Кодексу, Урядом загалом прийнято 111 рішень (з них – 1 рішення з грифом ДСК) щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету (які згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу не потребували погодження з Комітетом) на загальну суму 105,8 млрд грн, з яких:

6 рішень Уряду (на 19,2 млрд грн) щодо збільшення видатків резервного фонду державного бюджету за рахунок зменшення видатків на обслуговування державного боргу та обсягу додаткової дотації на забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування на територіях, що постраждали від збройної агресії /перерозподіли у межах видатків Мінфіну/;

105 рішень Уряду щодо здійснення: передачі бюджетних призначень, що пов’язано з ліквідацією центральних органів виконавчої влади та передачею окремих функцій, на загальну суму 59,4 млрд грн /зокрема: 37,3 млрд грн – ліквідація Мінстратегпрому та передача його функцій до Міноборони; 19,9 млрд грн – ліквідація Мінагрополітики і Міндовкілля та передача їх функцій до Мінекономіки, Міненерго та Секретаріату КМУ; 1,7 млрд грн – ліквідація Мінреінтеграції (Міннац’єдності) та передача його функцій до Мінсоцполітики та Мінрозвитку; 0,5 млрд грн – передача окремих функцій між деякими головними розпорядниками/; перерозподілу видатків, передбачених окремим головним розпорядникам, на загальну суму 27,2 млрд грн, з яких за загальним фондом – 26,1 млрд грн /з них 22 млрд грн, або 83% загального обсягу відповідних видатків, перерозподілено у межах бюджетних призначень п’яти головних розпорядників: Мінсоцполітики – 11,5 млрд грн, з яких, зокрема, 4,9 млрд грн спрямовано на виплату пенсій та 4,5 млрд грн – на виплату одноразової допомоги в межах програми "Зимова підтримка"; Агентства відновлення – 5,4 млрд грн, які спрямовано на розвиток та утримання автомобільних доріг; МОН – 2,4 млрд грн, з яких, зокрема, 2 млрд грн спрямовано на виплату зарплати педагогічним працівникам; Мінекономіки – 1,3 млрд грн, з яких 0,7 млрд грн спрямовано на компенсацію вартості сільськогосптехніки та 0,6 млрд грн – на сплату внеску до Американсько-Українського інвестиційного фонду; МОЗ – 1 млрд грн, з яких переважно перерозподіли у межах ПІП/.

Зазначені перерозподіли бюджетних призначень загального фонду державного бюджету свідчать про недостатню якість бюджетного планування на етапі формування державного бюджету та необхідність коригування прийнятих управлінських рішень уже в процесі його виконання. Фактично такі рішення відображають зміну пріоритетів використання бюджетних коштів протягом року та потребу в оперативному реагуванні на завдання, які не були належним чином враховані під час планування видатків. Додатковим підтвердженням цього є здійснення перерозподілів видатків споживання на видатки розвитку на загальну суму 10,6 млрд грн (або більше 40% загального обсягу перерозподілених коштів), що не узгоджується із загальною логікою бюджетної політики в умовах воєнного стану, яка передбачає максимальну концентрацію ресурсів на першочергових поточних потребах держави та обмеження здійснення капітальних видатків.

Крім того, згідно з постановою КМУ від 22.12.2023 № 1361 "Деякі питання виконання Державного бюджету України в умовах воєнного стану" у 2025 р. діяли особливості організації та проходження бюджетного процесу для головних розпорядників, що належать до сектору безпеки і оборони, зокрема щодо здійснення перерозподілів бюджетних асигнувань, передбачених частинами 7 і 8 статті 23 Кодексу, Мінфіном за обґрунтованим поданням відповідного головного розпорядника шляхом внесення змін до розпису державного бюджету. Отже, кількість внесених змін до показників витрат державного бюджету фактично була значно більшою і у певній мірі спричинена необхідністю швидкого реагування на вирішення невідкладних та пріоритетних питань, насамперед, фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони.

На виконання статті 29 Закону у 2025 р. прийнято 4 рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) на загальну суму 687,9 млн грн, або 68,8% бюджетних призначень /1 млрд грн/, з них 518,6 млн грн передано для окремих облдержадміністрацій (обласних військових адміністрацій), нерозподілені видатки становили 312,1 млн грн (порядок розподілу таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2024 № 609 (із змінами)).

У державному бюджеті на 2025 р. (із змінами) резервний фонд визначено в обсязі 55,4 млрд грн, що становить 1,3% видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, але відповідно до пункту 22 розділу VІ Кодексу така норма не застосовується в умовах воєнного стану). У звітному періоді за рішеннями Уряду з резервного фонду виділено 74,4 млрд грн (або 99,8% уточненого плану в обсязі 74,6 млрд грн, який на 19,2 млрд грн більший бюджетних призначень за рахунок здійснення перерозподілів загальнодержавних видатків Мінфіну), з них видатки проведено у сумі 70,9 млрд грн (або 95,4% розподілених коштів). Проте окремі рішення КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті його створення, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час формування проекту державного бюджету або здійснені в межах бюджетних програм, бюджетні призначення за якими затверджено Законом. Передусім йдеться про надання: одноразової державної грошової допомоги "Зимова підтримка" (5,5 млрд грн); державної грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва та часткової компенсації вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва (4,2 млрд грн); фінансової підтримки підприємствам Дніпропетровської обл., які забезпечують централізоване водопостачання та водовідведення (96,3 млн грн). У Висновках РП зауважено, що, серед іншого, залишається нереалізованою рекомендація щодо ухвалення КМУ рішень про виділення коштів з резервного фонду виключно на здійснення видатків, що не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, і впродовж звітного року Уряд продовжував ухвалювати рішення щодо виділення коштів з цього фонду на заходи, що не відповідають меті його формування, визначеній у частині 1 статті 24 Кодексу.

Крім того, наприкінці звітного періоду прийнято розпорядження КМУ від 26.11.2025 № 1321-р та від 12.12.2025 № 1419-р, якими з резервного фонду передбачено виділити кошти Херсонській ОДА на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору (39,7 млн грн) та Одеській ОДА на придбання пально-мастильних матеріалів з метою забезпечення роботи резервних джерел живлення (генераторів) для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 року (69,7 млн грн), але відповідні зміни до розпису державного бюджету щодо таких головних розпорядників не внесено. У пояснювальній записці до Звіту вказано, що відповідні фінансові документи не оформлено через відсутність пропозицій від таких головних розпорядників. Зазначене свідчить про недотримання належних процедур управління коштами резервного фонду, що призвело до відсутності необхідних змін у розписі державного бюджету, як наслідок обмежило можливості оперативного спрямування відповідних коштів на інші непередбачені та невідкладні заходи в умовах воєнного стану.

Структура видатків державного бюджету за економічною класифікацією порівняно з 2024 р. не зазнала суттєвих змін. Так, поточні видатки державного бюджету у 2025 р. проведені у сумі 5.137,8 млрд грн (або 93,8% загального обсягу видатків /у 2024 р. – 93,2%/), що становило 97,1% уточненого плану, та порівняно з 2024 р. зросли на 22,8% переважно за рахунок зростання видатків на: поточні трансферти – на 45%, використання товарів і послуг – на 20,9%, оплату праці і нарахування на зарплату – на 20,4%, обслуговування боргових зобов’язань – на 17%, соціальне забезпечення – на 14,6%. Капітальні видатки державного бюджету у 2025 р. проведено у сумі 342,7 млрд грн (або 6,3% загального обсягу видатків /у 2024 р. – 6,8%/), що становило 85,3% уточненого плану, та порівняно з 2024 р. зросли на 12%.

У структурі здійснених у 2025 р. видатків державного бюджету найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону – 56% (проведено в сумі 3.069,9 млрд грн); громадський порядок, безпеку та судову владу – 15% (819,4 млрд грн); соціальний захист та соціальне забезпечення – 8,3% (453,4 млрд грн); загальнодержавні функції – 8% (438,7 млрд грн); охорону здоров’я – 4% (218,8 млрд грн).

В умовах продовження збройної агресії у 2025 р., як і у попередньому році, видатки державного бюджету на забезпечення сектору національної безпеки і оборони (включають видатки головних розпорядників, що здійснюють відповідні заходи) продовжили зростати і загалом проведені в обсязі 3.824,5 млрд грн, що на 876,3 млрд грн (або на 29,7%) більше, ніж у 2024 р., та становили 69,8% загального обсягу видатків державного бюджету. При цьому такі видатки виконані на рівні 98,8% уточненого плану.

Слід зауважити, що передбачені в державному бюджеті на 2025 р. видатки для сектору безпеки і оборони загалом у сумі 2.194,8 млрд грн суттєво збільшено з урахуванням внесених протягом року змін: законами № 4561–IX (на 412,4 млрд грн) і № 4648 – ІХ (на 324,75 млрд грн); на 5,9 млрд грн за рахунок резервного фонду; на 3,1 млрд грн відповідно до статті 58 Закону і розпорядження КМУ від 26.12.2025 № 1503-р, яким за загальним фондом скорочено видатки, передбачені деяким головним розпорядникам, та збільшено видатки Міноборони за бюджетною програмою 2101150 "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання"; на 928,4 млрд грн за спеціальним фондом за рахунок коштів від благодійної допомоги, власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень. Отже, уточнений план таких видатків за загальним і спеціальним фондами державного бюджету становив 3.869,4 млрд грн (тобто збільшено на 1.674,6 млрд грн, або на 76,3%).

Видатки державного бюджету на сектор національної безпеки і оборони стали значно збільшуватися з 2014 р., але кардинально зросли з початком дії воєнного стану у 2022 р. (у 2025 р. проти 2022 р. відповідні видатки зросли у 2,5 раза, а проти 2014 р. – у 62,6 раза). При цьому під час воєнного стану такі видатки у співвідношенні до ВВП становили: у 2025 р. – 42,8%, 2024 р. – 38,5%, 2023 р. – 39,8%, 2022 р. – 29,3% .

У 2025 р. на соціальний захист та соціальне забезпечення виділено 453,4 млрд грн, або 8,3% від загального обсягу видатків державного бюджету. Значну частину цих коштів, а саме 277,7 млрд грн (або 61,3%), спрямовано до Пенсійного фонду, з яких: 241,8 млрд грн – на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 35,9 млрд грн – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. На відміну від багаторічної практики попередніх років, у 2025 р. Пенсійним фондом не залучалися кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій, натомість погашено у повному обсязі заборгованість за наданими у попередніх роках позиками з ЄКР у сумі 11,3 млрд грн, що теж зазначено у Висновках РП.

У звітному році особливу увагу приділено соціальному захисту осіб з інвалідністю і видатки на таку мету загалом становили 7,4 млрд грн (на 42,4%, або на 2,2 млрд грн більше порівняно з 2024 р.), з яких 6,9 млрд грн (відповідно на 46,8%, або на 2,2 млрд грн) спрямовано на забезпечення допоміжними засобами реабілітації, протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності окремих категорій таких осіб. Водночас, у контексті поточної соціально-політичної ситуації та з огляду на значне збільшення чисельності осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, збережено тенденцію щодо реалізації комплексу заходів для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їхніх сімей і на цю мету загалом використано 12,4 млрд грн.

Для підтримки соціально-економічного становища внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), покращення умов їх проживання, сприяння швидкій інтеграції та подальшій адаптації у нових територіальних громадах у 2025 р. загалом використано 33,1 млрд грн, що охоплює комплекс заходів соціальної підтримки, зокрема виплату допомоги на проживання, компенсаційних та інших цільових соціальних виплат, серед яких 30,5 млрд грн (або 92,2% відповідних коштів) спрямовано на виплату допомоги на проживання ВПО. Поряд з тим, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету у сумі 207,4 млн грн здійснено компенсацію суб’єктам державної, комунальної та приватної власності, у приміщеннях яких на безоплатній основі розміщувалися ВПО. Крім того, 60,7 млн грн спрямовано на компенсацію частини першого внеску, процентної ставки протягом першого року платежів за іпотечними кредитами, наданими ВПО та особам, місце проживання яких зареєстровано на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або які перемістилися з тимчасово окупованих територій. Окрім видатків Мінсоцполітики, відповідні заходи з підтримки ВПО реалізувалися у межах бюджетних програм Мінрозвитку, які передбачали підтримку не лише ВПО, але й інших пільгових категорій осіб, зокрема тих, хто втратив житло внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації або чиє житло зазнало пошкоджень у результаті бойових дій та ракетних атак. Зокрема, у 2025 р. на надання компенсації за знищене або пошкоджене житло, а також на надання пільгових державних кредитів або здешевлення вартості іпотечних кредитів для ВПО та осіб інших пільгових категорій загалом використано 30,3 млрд грн (93,3% уточненого плану), з яких на: компенсацію за знищене житло – 24,3 млрд грн (або 80,1% від загального обсягу); надання компенсації для відновлення житла, пошкодженого внаслідок збройної агресії, через "єВідновлення" – 4,6 млрд грн (або 15%); надання пільгових державних кредитів на придбання житла – 1,4 млрд грн (або 4,6%); ремонт пошкодженого житла – 82,4 млн грн (або 0,3%).

На охорону здоров’я з державного бюджету використано 218,8 млрд грн, що на 17,4 млрд грн (або на 8,6%) більше, ніж у 2024 р. Із зазначеного обсягу видатків 79% спрямовано на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, за якою у 2025 р. медичним закладам направлено 172,8 млрд грн, що на 15,4 млрд грн (або на 9,8%) більше, ніж у 2024 р, з них на: спеціалізовану медичну допомогу ‒ 130,4 млрд грн; первинну медичну допомогу ‒ 23,7 млрд грн; екстрену медичну допомогу – 10,9 млрд грн; реімбурсацію (відшкодування вартості ліків і медичних виробів) для лікування окремих захворювань – 7,2 млрд грн. У цілому за 2025 р. у межах зазначеної програми використано 98,5% запланованих коштів та повернуто до державного бюджету 2,7 млрд грн, з яких 2,2 млрд грн (або 81,3%) – це кошти, що передбачалися на оплату медичних послуг, пов’язаних із наданням спеціалізованої та паліативної медичної допомоги.

Видатки та надання кредитів для паливно-енергетичного комплексу у 2025 р. здійснювалися із загального фонду (включаючи резервний фонд) і спеціального фонду за рахунок грантів та зовнішніх цільових кредитів та загалом проведені в обсязі 32,5 млрд грн (у 2,4 раза більше, ніж у 2024 р.). Незважаючи на збільшення обсягу відповідних коштів, рівень їх використання залишився незначним (69%), що переважно пов'язано з процедурними проблемами під час реалізації ПІП за рахунок міжнародної фінансової підтримки, на що також звертає увагу РП.

Видатки спеціального фонду державного бюджету у 2025 р. здійснені у сумі 1.291,6 млрд грн, що становить 357,1% бюджетних призначень та 92,3% уточненого плану (збільшеного протягом року на 1.062,6 млрд грн в основному щодо видатків, які здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ).

У 2025 р. (як і в 2022–2024 рр.) у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії (далі – фонд ліквідації), загальний ресурс якого становив 16,7 млрд грн, з яких: 9,1 млрд грн – надходження, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції" (про що зазначено вище), які згідно з статтею 43 Закону за рішеннями КМУ спрямовувалися на компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у т.ч. будинки дачні та садові); 7,6 млрд грн – залишки коштів фонду ліквідації на 01.01.2025, які згідно з статтею 44 Закону зберігалися на рахунку спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою "Фонд ліквідації наслідків збройної агресії" (код 3121430) і за рішеннями КМУ спрямовувалися на завершення проектів (об’єктів, заходів), реалізація яких у попередніх бюджетних періодах здійснювалася за рахунок коштів фонду ліквідації.

Протягом звітного періоду прийнято 19 рішень Уряду про виділення коштів з фонду ліквідації (включаючи зменшення попередньо виділених коштів) для Мінрозвитку та Агентства відновлення на загальну суму 15,2 млрд грн, а саме: за рахунок поточних надходжень фонду ліквідації – 5 рішень на суму 8,9 млрд грн (або 97,8% відповідних надходжень); за рахунок залишку коштів фонду ліквідації – 14 рішень на суму 6,3 млрд грн (або 82,4% відповідного залишку коштів). У 2025 р. такі видатки проведено у сумі 14 млрд грн (або 92,4% розподілених коштів) і на кінець року залишок коштів фонду ліквідації становив 2,7 млрд грн, з яких 1,14 млрд грн не використано із виділеного обсягу коштів, а 1,54 млрд грн не розподілено Урядом. У Висновках РП зазначено, що неповне використання Агентством відновлення коштів, виділених з фонду ліквідації, спричинено, зокрема: необхідністю коригування проектної документації відповідно до уточнених або додаткових обсягів робіт, не врахованих у проектних рішеннях; тривалими повітряними тривогами; відключеннями електроенергії; нестачею кадрів; недотриманням підрядниками календарних графіків виконання робіт; неповним використанням коштів, перерахованих підрядним організаціям як попередня оплата та повернених на бюджетний рахунок Агентства відновлення.

У 2025 р. відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу на рахунки головних розпорядників, відкриті в НБУ в рамках "United24", загалом надійшло 1,15 млрд грн (про що зазначено вище), при цьому залишок коштів попередніх періодів становив 1,84 млрд грн, з яких 818,5 млн грн, або 44,4%, – залишок на рахунку МОЗ, отже загалом на вказаних рахунках було наявно майже 3 млрд грн. Відповідні кошти розподілено 10 головним розпорядникам загалом в обсязі 2,5 млрд грн (або 84,3% наявних коштів), а фактично проведено видатки – у сумі 1,4 млрд грн (або 55,4% розподілених та 46,7% наявних коштів). При цьому використали розподілені кошти у повному обсязі лише Мінрозвитку (8 млн грн) та Мінкультури (437,6 тис. грн), значний обсяг відповідних коштів використано також Мінсоцполітики (38,4 млн грн, або 96,6% виділеного обсягу), МОН (352,7 млн грн, або 92,2% виділеного обсягу) та МОЗ (753,9 млн грн, або 83,6% виділеного обсягу з урахуванням залишку коштів), проте окремими головними розпорядниками у звітному періоді не проводилися видатки за рахунок виділених коштів, а саме виділені з рахунку Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ (61,4 млн грн), МВС (25,1 млн грн) та Міноборони (18,8 млн грн). Таким чином, незважаючи на певне покращення показників використання зазначених коштів у 2025 р. порівняно з 2024 р. та скорочення їх залишків на рахунках з 1,84 до 1,67 млрд грн, проблема недостатньо оперативного розподілу та використання таких ресурсів залишається актуальною. Наявність рахунків, за якими кошти не розподілялися і не використовувалися, а також випадки непроведення видатків за окремими головними розпорядниками свідчать про недостатню ефективність управління цими коштами та необхідність спрощення процедур їх використання.

Комітет постійно звертає увагу Уряду на низький рівень використання коштів за окремими видатками спеціального фонду державного бюджету при наявності відповідних надходжень та накопиченні значних залишків, зокрема щодо використання коштів, отриманих за рахунок джерел, визначених пунктом 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу (з урахуванням залишків попередніх років) /йдеться про плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/, за напрямами, визначеними статтею 24 Закону, – з урахуванням рекомендації Комітету Законом № 4561 – IX кошти, передбачені за рахунок такої плати на заходи з охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту, з 1 серпня 2025 р. спрямовано на здійснення заходів у сфері оборони за бюджетною програмою 2101540. Стан використання таких коштів за бюджетними програмами на заходи з охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культур і спорту дещо покращився, проте на 01.01.2026 загальний обсяг залишку за відповідними програмами становив 997,6 млн грн, зокрема, найбільше за бюджетними програмами: "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво" (код 3801280) – 422,2 млн грн, "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – 495 млн грн.

З року в рік відбувається накопичення залишків коштів за фондами, створеними у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статей 24-2, 24-3, 24-4, 24-5 і 24-6 Кодексу, хоча у 2025 р., вже другий рік поспіль, спостерігається тенденція до покращення ситуації за окремими фондами. Зокрема, на кінець звітного періоду відбулося суттєве зменшення залишків у державному дорожньому фонді до 4,9 млн грн (порівняно із 2.781,1 млн грн на кінець 2024 р.), що спричинено відсутністю надходжень цього фонду щодо доходів, які у 2024–2025 рр. у повному обсязі зараховувалися до загального фонду державного бюджету, та низьким рівнем освоєння залучених зовнішніх цільових кредитів (на рівні 11–24%) /про що також зазначається у Висновках РП/, та державному фонді внутрішніх водних шляхів до 246 млн грн (відповідно 375,3 млн грн). Однак продовжилося накопичення залишків за державним фондом поводження з радіоактивними відходами (на кінець 2025 р. в обсязі 3.276,5 млн грн порівняно із 3.088,5 млн грн на кінець 2024 р.), державним фондом розвитку водного господарства (відповідно 457,5 млн грн і 399,7 млн грн) та державним фондом декарбонізації та енергоефективної трансформації (відповідно 2.119,8 млн грн і 1.621 млн грн), про що РП теж зауважує.

Загалом залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на рахунках, відкритих у Казначействі (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій місцевим бюджетам), на 01.01.2026 становили 61,1 млрд грн і порівняно з 01.01.2025 збільшилися на 9,1 млрд грн. Зазначене свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та низьку виконавську дисципліну окремих головних розпорядників впродовж звітного періоду, що в умовах воєнного стану через вкрай напружену ситуацію з наповненням державного бюджету є нераціональним і потребує посилення контролю за виконанням державного бюджету.

З 2025 р. запроваджено нову модель публічних інвестицій, що здійснюються передусім за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів, залучених під державні і місцеві гарантії, для реалізації ПІП. У звітному періоді на реалізацію ПІП спрямовано 110 млрд грн (на 115,6 млрд грн, або на 51,2%, менше обсягів, встановлених Стратегічною інвестиційною радою та Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій), з них: за загальним фондом державного бюджету – 34,9 млрд грн (відповідно на 5,7 млрд грн, або на 14%, менше), за спеціальним фондом державного бюджету – 30,6 млрд грн (на 53,9 млрд грн, або на 63,8%) /у т.ч. за рахунок зовнішніх цільових кредитів – 24,3 млрд грн, грантів від міжнародних партнерів – 6,3 млрд грн/, за рахунок надання державних гарантій за отримання суб’єктами господарювання кредитів (позик) – 44,5 млрд грн (відповідно на 56 млрд грн, або на 55,7%, менше). За рахунок вищевказаних коштів забезпечувалася реалізація ПІП за 11 секторами (галузями), з них: транспорт – 35,4 млрд грн (на 46,2 млрд грн, або на 56,6%, менше плану); енергетика – 29,7 млрд грн (відповідно на 29,9 млрд грн, або на 50,1%); муніципальна інфраструктура та послуги – 13,2 млрд грн (на 20,6 млрд грн, або на 61%); житло – 12,3 млрд грн (на 0,8 млрд грн, або на 6,1%); освіта і наука – 9,2 млрд грн (на 8,3 млрд грн, або на 47,2%); охорона здоров’я – 6,1 млрд грн (на 4,6 млрд грн, або на 43,3%); агропромисловий комплекс – 1,9 млрд грн (на 2,9 млрд грн, або на 60,4%); соціальна сфера – 1,7 млрд грн (на 1,3 млрд грн, або на 43,6%); публічні фінанси – 0,4 млрд грн (на 0,5 млрд грн, або на 52,8%); правова діяльність та судочинство – 66,1 млн грн (на 435,9 млн грн, або на 86,8%); культура – 0,5 млн грн (на 69,5 млн грн, або на 99,3%). У Висновках РП зазначено, що використання на реалізацію ПІП видатків та надання кредитів у менших обсягах відбулося внаслідок призупинення реалізації частини проектів через збройну агресію, їх реструктуризації та необхідності врегулювання процедури закупівель для узгодження контрактів з вимогами МБРР. Зважаючи на важливість нової системи управління публічними інвестиціями, суттєві обсяги фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію ПІП, систематичні коригування обсягів коштів між ПІП, а також значну кількість різногалузевих напрямів ПІП, виникає потреба у запровадженні офіційної щомісячної звітності Казначейства щодо виконання ПІП. Запровадження такої звітності має сприяти: комплексному відображенню інформації про використання коштів на реалізацію ПІП; формуванню єдиної інформаційної основи для прийняття управлінських рішень та вдосконалення бюджетного планування; посиленню парламентського контролю за використанням бюджетних коштів та оцінці результативності, ефективності і своєчасності реалізації ПІП; підвищенню прозорості та підзвітності органів виконавчої влади.

У 2025 р. надано кредитів з державного бюджету в сумі 10,1 млрд грн (або 20,9% затвердженого із змінами плану), у т.ч. за загальним фондом – 0,5 млрд грн (або 4,9% затвердженого із змінами плану), за спеціальним фондом – 9,6 млрд грн (або 25,3% затвердженого плану). Повернення кредитів до державного бюджету здійснено у сумі 13,75 млрд грн (на 10,3% менше затвердженого плану), у т.ч. за загальним фондом – 13,54 млрд грн (на 10,1% менше затвердженого плану), за спеціальним фондом – 0,21 млрд грн (на 21,5% менше затвердженого плану).

У 2025 р. кредиторська заборгованість за видатками державного бюджету скоротилася на 95,1 млн грн (або на 4,4%) і на кінець року її обсяг становив 2,1 млрд грн /у т.ч. за загальним фондом – 1,5 млрд грн (збільшилася на 6,1 млн грн, або на 0,4%), за спеціальним фондом – 0,6 млрд грн (зменшилася на 101,1 млн грн, або на 14,2%)/. Найбільший обсяг кредиторської заборгованості обліковується за бюджетними програмами Міноборони (355,7 млн грн) та ліквідованого Мінагрополітики (349,7 млн грн). У загальному обсязі кредиторської заборгованості прострочена заборгованість навпаки збільшилася на 113,3 млн грн (або на 8,5%) і на кінець року становила 1,5 млрд грн /у т.ч. за загальним фондом – 1,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 0,3 млрд грн/ та її питома вага склала 69,8% проти 61,6% на початок звітного періоду. Аналіз звітних даних щодо простроченої кредиторської заборгованості свідчить про наявність значної частини такої заборгованості, яка обліковується за міністерствами (установами), що пройшли реорганізацію або ліквідацію, а також за бюджетними програмами, для яких не визначалися бюджетні призначення багато попередніх років. Відтак, зазначена заборгованість потребує актуалізації та належного упорядкування в контексті наявних бюджетних програм, уточнення механізмів їх виконання і відповідальних осіб. У 2025 р. Комітет рекомендував Уряду доручити головним розпорядникам спільно з Казначейством здійснити упорядкування такої заборгованості, але відповідні заходи залишаються нереалізованими.

Дебіторська заборгованість за видатками державного бюджету протягом звітного періоду зросла до 572,7 млрд грн /у т.ч. за загальним фондом – 379,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 193,5 млрд грн/, а саме збільшилася на 150,7 млрд грн (або на 35,7%) /у т.ч. за загальним фондом – відповідно на 6,5 млрд грн, або на 1,7%, за спеціальним фондом – відповідно на 144,2 млрд грн, або майже в 3,9 раза/. Обсяг такої заборгованості на кінець 2025 р. майже в 11 разів перевищував "довоєнний" обсяг (на 01.01.2022 – 53,4 млрд грн) і становив 10,4% загального обсягу видатків державного бюджету за звітний період. При цьому значне збільшення цієї заборгованості відбулося за такими напрямами видатків: субсидії та поточні трансферти підприємствам – на 94,6 млрд грн (або на 57%); видатки на заходи спеціального призначення – на 32,5 млрд грн (або на 17,8%); капітальні видатки – на 15,4 млрд грн (або на 28,2%). Найбільше дебіторська заборгованість зросла за видатками Міноборони – на 178,7 млрд грн, або на 60,8%, і на кінець року становила 472,5 млрд грн, з них 75,7 млрд грн – прострочена заборгованість, що, як зазначено у Висновках РП, зумовлено невиконанням підприємствами-постачальниками умов контрактів (договорів) щодо термінів постачання товарів оборонного призначення, надання послуг та виконання робіт у зв’язку з ракетними обстрілами держави-агресора, які вплинули на роботу підприємств-виконавців, а також проблемами з доставкою товарів оборонного призначення. Прострочена дебіторська заборгованість на кінець 2025 р. становила 85,2 млрд грн (14,9% загального обсягу заборгованості), що на 22,2 млрд грн, або на 35,2%, більше, ніж на початок звітного періоду.

Отже, щодо стану бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету слід зазначити, що, незважаючи на позитивні тенденції у зменшенні кредиторської заборгованості у 2025 р., викликає занепокоєння продовження зростання дебіторської заборгованості, особливо за видатками на національну безпеку і оборону, що певним чином пов’язано з умовами воєнного стану, але вимагає постійного моніторингу та детального аналізу причин нарощування такої заборгованості. Зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави та значні потреби сектору безпеки і оборони, необхідно вживати заходів щодо погашення дебіторської заборгованості з урахуванням правових і економічних важелів та удосконалення процедур моніторингу і верифікації бюджетних зобов’язань.

Щодо регіонального розвитку та міжбюджетних відносин

На 2025 р. державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) встановлено у державному бюджеті обсягом 1 млрд грн. Зважаючи на пункт 3 Прикінцевих положень Закону, згідно з яким у 2025 р. дія статті 24-1 Кодексу зупинена, статтею 48 Закону визначено, що у звітному періоді кошти ДФРР спрямовуються на реалізацію ПІП у порядку, визначеному Урядом. Відповідний Порядок використання коштів ДФРР затверджено постановою КМУ від 13.08.2025 № 971 (керуючись частиною 7 статті 20 Кодексу, цей порядок належало затвердити до лютого 2025 р.), у ньому наголошено про спрямовування таких коштів на реалізацію ПІП, що мають на меті відновлення та розвиток регіонів і відповідають встановленим пріоритетам та вимогам.

Розподіл коштів ДФРР здійснено згідно з розпорядженням КМУ від 22.10.2025 № 1145-р "Про затвердження переліку публічних інвестиційних проектів, що можуть реалізовуватися у 2025 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку" у встановленому Законом обсязі за 16 регіонами та 48 ПІП, з яких: 17 – щодо захисних споруд цивільного захисту; 16 – у сфері освіти; 10 – у сфері охорони здоров’я; 3 – водопостачання/водовідведення; 1 – щодо центру безпеки, 1 – з відновлення пошкодженого адміністративного будинку. Такий запізнілий розподіл коштів ДФРР, що пов’язано з несвоєчасним прийняттям відповідного порядку та проведенням заходів з конкурсного відбору, оцінки і пріоретизації ПІП, зокрема із використанням цифрової екосистеми DREAM, призвів до їх використання не у повному обсязі.

Видатки ДФРР проведено у 2025 р. (вперше з початку дії воєнного стану) у сумі 656,9 млн грн, або 65,7% бюджетних призначень. При цьому найвищий рівень виконання планових показників мав місце у таких областях: Чернівецькій (99,3%), Хмельницькій (99,2%), Черкаській (95%), Харківській (93%); в інших регіонах – виконання у межах від 77,1% (Рівненська обл.) до 32,3% (Миколаївська обл.). За інформацією Мінрозвитку, в 11 регіонах у 2025 р. завершено реалізацію 27 проектів (або 56,3% запланованих), з яких 10 – у сфері освіти, 8 – у сфері охорони здоров’я, 6 – щодо захисних споруд цивільного захисту, 3 – водопостачання/водовідведення, що загалом має сприяти відновленню та розвитку інфраструктури територіальних громад.

Упродовж 2025 р. з державного бюджету надано трансферти місцевим бюджетам у сумі 196,1 млрд грн, що становить 87,8% бюджетних призначень і 90% уточненого плану (плану з урахуванням прийнятих відповідно до Кодексу та Закону рішень КМУ), у т.ч. за загальним фондом – 188,2 млрд грн (88,7% бюджетних призначень і 93,8% уточненого плану), за спеціальним фондом – 7,8 млрд грн (70,6% бюджетних призначень і 45,8% уточненого плану). Порівняно з 2024 р. загальний обсяг таких трансфертів збільшився на 8,1 млрд грн, або на 4,3%, з них за загальним фондом – на 10,8 млрд грн, або на 6,1%, а за спеціальним фондом – зменшився на 2,6 млрд грн, або на 25,1%, що зумовило зміни у структурі таких трансфертів, збільшивши на 1,6 відс. пункти частку трансфертів загального фонду (яка становила 96%). При цьому за зведеними бюджетами 19 областей обсяг наданих трансфертів був більшим, ніж у 2024 р., і темпи його приросту знаходилися у межах від 4% (Київська обл.) до 19,2% (Сумська обл.), за зведеними бюджетами 5 областей та м.Києва спостерігалося зменшення обсягу наданих трансфертів та відповідно спад темпів приросту у межах від 2,3% (Харківська обл.) до 31,6% (Луганська обл.). Як і на 4 попередні роки, на 2025 р. встановлено відносини між державним бюджетом і 1582 місцевими бюджетами (у т.ч. 1438 бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад, 119 районними бюджетами, 24 обласними бюджетами і бюджетом м. Києва).

У звітному періоді місцевим бюджетам з державного бюджету надані дотації у сумі 49,6 млрд грн (або 75% бюджетних призначень та 93,4% уточненого плану), що на 3,5 млрд грн, або на 6,7% менше, ніж у 2024 р. У загальному обсязі трансфертів загального фонду державного бюджету обсяг дотацій склав 26,3% із зменшенням проти 2024 р. на 3,6 відс. пункти. Більше половини таких дотацій (51,5%) становила базова дотація, що перерахована місцевим бюджетам у передбаченому обсязі (25,5 млрд грн), який на 4,4 млрд грн, або на 20,9%, більший, ніж у 2024 р. Як і у попередньому році, базову дотацію отримували 65% місцевих бюджетів – 1028 (у 2024 р. – 1032), що свідчить про низьку податкоспроможність більшості територіальних громад, а відтак і недостатні можливості для забезпечення мінімального рівня виконання базових функцій власними ресурсами. Поряд з тим, на покриття диспропорцій у місцевих бюджетах, які виникли у зв’язку із зменшенням доходів загального фонду у 2025 р. порівняно з попередніми бюджетними періодами чи іншими факторами в умовах воєнного стану, місцевим бюджетам передана додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з збройною агресією, у сумі 19,9 млрд грн, або 54,4% бюджетних призначень та 85% уточненого плану (план зменшено за рішеннями КМУ на 13,2 млрд грн, або на 36%, і спрямовано такі кошти до резервного фонду державного бюджету переважно для здійснення заходів із забезпечення сталого проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 року, зміцнення обороноздатності держави та виплати компенсацій за знищене нерухоме майно). Загалом частка такої додаткової дотації становила 40,1% обсягу наданих з державного бюджету дотацій, хоча її обсяг порівняно з 2024 р зменшено на 8,3 млрд грн, або на 29,5% (що також вплинуло на фінансову спроможність громад).

Субвенції надані місцевим бюджетам у сумі 146,5 млрд грн (або 93,2% бюджетних призначень та 88,9% уточненого плану), що на 11,7 млрд грн, або на 8,7%, більше, ніж у 2024 р. При цьому у 2025 р. на 14,3 млрд грн, або на 11,5%, збільшився обсяг субвенцій із загального фонду державного бюджету та становив 138,6 млрд грн (або 94,9% бюджетних призначень та 93,9% уточненого плану).

Найбільшу питому вагу серед субвенцій загального фонду традиційно становила освітня субвенція (75,8%), що надана місцевим бюджетам згідно з уточненим планом у сумі 105,1 млрд грн (або 101,9% бюджетних призначень), і на 939,5 млн грн, або на 0,9% більше, ніж у 2024 р. Видатки місцевих бюджетів за цією субвенцією проведені у сумі 101,3 млрд грн, або 96,4% плану, а в розрізі регіонів рівень виконання плану знаходиться в межах від 90,4% (Луганська обл.) до 97,2% (Волинська обл.). Тому на кінець 2025 р на рахунках місцевих бюджетів утворилися залишки коштів за освітньою субвенцією у сумі 3,52 млрд грн (найбільші з яких у Харківській – 0,28 млрд грн, Київській – 0,26  млрд грн, Львівській – 0,25 млрд грн, Одеській областях – 0,24 млрд грн та м. Києві – 0,24 млрд грн), що згідно з Висновками РП спричинено, зокрема, наявністю вакантних посад педагогічного персоналу, економією фонду оплати праці через тимчасову непрацездатність працівників, перебування у відрядженнях та відпустках. Крім того, визначення розпорядженням КМУ від 19.12.2025 № 1474-р наприкінці року видатків розвитку за освітньою субвенцією у сумі 3 млрд грн, окремого порядку використання яких КМУ не прийнято, також зумовило утворення відповідних залишків. Такі залишки коштів за освітньою субвенцією на виконання статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" перераховані до спеціального фонду державного бюджету з метою подальшого їх розподілу за рішеннями КМУ у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти. Особливістю використання освітньої субвенції за спеціальним фондом, обсяг якої в основному сформовано відповідно до статті 25 Закону за рахунок залишку цієї субвенції на 01.01.2025 у сумі 3,7 млрд грн, було її спрямування на реалізацію заходів у сфері освіти за рішеннями КМУ /місцевим бюджетам спрямовано 2,4 млрд грн на: придбання шкільних автобусів – 0,77 млрд грн, забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти – 0,76 млрд грн, створення сучасного освітнього простору – 0,49 млрд грн, придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти – 0,28 млрд грн, облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти – 0,1 млрд грн, МОН – на інші видатки у сфері освіти –1 млрд грн/. Залишки коштів у сумі 1,1 млрд грн, що утворилися у місцевих бюджетах на кінець 2025 р. за такими видатками, згідно з Висновками РП спричинені, зокрема, необхідністю корегування проектної документації, відсутністю необхідних товарів на ринку України, економією за результатами проведення тендерних процедур, переведенням на дистанційне навчання.

Поряд з тим, згідно з постановою КМУ від 08.11.2024 № 1286 (із змінами) з 2025 р. педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної власності встановлено щомісячну доплату за роботу в несприятливих умовах праці, на здійснення якої місцевим бюджетам із загального фонду державного бюджету надано відповідну субвенцію у сумі 10,6 млрд грн (або 88,1% бюджетних призначень та 92,1% уточненого плану). Згідно з Висновками РП використання не у повному обсязі цієї субвенції, насамперед, спричинено економією коштів через неповне навантаження педагогів, перебування працівників на довготривалих лікарняних і у відпустках, наявність вакантних посад, проведення оптимізації мережі шкіл та зменшення кількості ставок педагогічних працівників.

У 2025 р., на відміну від 2024 р., у загальному фонді державного бюджету вперше передбачено 11 субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію ПІП у сумі 23,05 млрд грн, надано – 10 субвенцій у сумі 17,96 млрд грн, або 77,9% уточненого плану (з них у сферах: освіти – 6 у сумі 8,63 млрд грн, або 64,9% уточненого плану; охорони здоров’я – 1 у сумі 1,74 млрд грн, або 88,3% уточненого плану; соціального захисту – 3 у сумі 7,59 млрд грн або 97,6% уточненого плану). Разом з тим, через невиконання планових показників за такими субвенціями до місцевих бюджетів не передано 5,1 млрд грн, з них у сфері освіти – 4,7 млрд грн (зокрема не перераховано субвенцію на реалізацію ПІП на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою у сумі 1,5 млрд грн передусім через незатвердження КМУ порядку і умов надання цієї субвенції). Загалом надання місцевим бюджетам таких субвенцій має стати новим інструментом реалізації державної інвестиційної політики, орієнтованої, зокрема на посилення ролі місцевого самоврядування у стратегічному розвитку та поступове відновлення інвестиційної спроможності територіальних громад.

Водночас, до місцевих бюджетів не перераховано 8,1 млрд грн, або 72,6% запланованого обсягу субвенцій спеціального фонду, які мають реалізовуватися в рамках виконання ПІП за рахунок грантів та зовнішніх цільових кредитів (зокрема на: подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові – 2,09 млрд грн; реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України та Програми відновлення України III – 4,09 млрд грн; реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 0,78 млрд грн; реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)" – 0,54 млрд грн), що, серед іншого, обумовило виконання планових показників з надання місцевим бюджетам субвенцій спеціального фонду лише на 45,8%. Відповідно до Висновків РП значне невиконання в частині надання місцевим бюджетам таких субвенцій пов'язано із здійсненням перерозподілу коштів між проектами у жовтні 2025 р., необхідністю виконання додаткових робіт, які виникли під час будівництва, недостатністю у підрядників кваліфікованого персоналу, перенесенням термінів процедур закупівель, тривалим процесом підписання угод про передачу коштів.

Крім того, у Висновках РП зауважено, що неповне виконання планових видатків державного бюджету на надання субвенцій спричинено, насамперед незатвердженням КМУ розподілу або затвердженням розподілу окремих трансфертів не в повному обсязі, а неповне використання таких субвенцій здебільшого зумовлене відсутністю необхідних дозвільних документів на проведення робіт, порушенням підрядниками календарного плану виконання робіт через брак робочої сили, невчасним постачанням будівельних матеріалів, економією коштів за результатами тендерних процедур, або меншою фактичною потребою через безпекову ситуацію.

Загалом видатки місцевих бюджетів за субвенціями з державного бюджету проведено у сумі 146,6 млрд грн (з урахуванням залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів на початок 2025 р.), що становить 89% уточненого плану та 96,1% наданих коштів (з урахуванням таких залишків). При цьому на кінець 2025 р. у місцевих бюджетах утворилися залишки коштів за субвенціями у сумі 5,27 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 3,53 млрд грн, за спеціальним фондом – 1,74 млрд грн (з яких з урахуванням вимог бюджетного законодавства для використання у 2026 р. на рахунках місцевих бюджетів збережено за спеціальним фондом 1,21 млрд грн).

Протягом звітного періоду відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу та статей 25, 26, 27 і 55 Закону здійснено розподіл і перерозподіл окремих субвенцій та додаткових дотацій між місцевими бюджетами за 98 рішеннями КМУ (у 2024 р. – 79), третину з яких прийнято у жовтні – грудні 2025 р., що, як правило, зумовлює ризики непередбачуваності доходів місцевих бюджетів та ускладнює планування їх видатків, створюючи передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів.

Надання у 2025 р. окремих субвенцій в обсягах менше плану, тривале затвердження розподілів деяких субвенцій між місцевими бюджетами та за проектами (заходами) і неодноразове здійснення перерозподілів таких коштів, перерахування відповідних коштів у листопаді – грудні та наявність на кінець року на рахунках місцевих бюджетів залишків невикористаних коштів за субвенціями свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та низьку виконавську дисципліну центральних і місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

За 2025 рік до місцевих бюджетів надійшло 555,9 млрд грн доходів (без урахування трансфертів з державного бюджету), що на 64,2 млрд грн, або на 13,1%, більше, ніж у 2024 р. У 2025 р. порівняно з 2024 р. серед 25 регіонів приріст доходів не забезпечено лише за зведеними бюджетами Донецької (– 8,2%), Луганської (– 18,9%) і Херсонської (– 6,4%) областей, водночас за зведеними бюджетами 18 областей приріст таких доходів був вищим за середній по Україні.

Доходи загального фонду (без урахування трансфертів з державного бюджету) становили 514,1 млрд грн та порівняно з 2024 р. збільшилися на 63 млрд грн, або на 14%, доходи спеціального фонду – 41,8 млрд грн та збільшилися на 1,2 млрд грн, або на 3%. Основним джерелом доходів місцевих бюджетів залишався ПДФО, який становив найбільший їх обсяг – 300,3 млрд грн (або 58,4% доходів загального фонду), що зріс порівняно з 2024 р. на 42,8 млрд грн, або на 16,6%. Надходження інших ключових податків також продемонстрували позитивну динаміку, зокрема акцизний податок зріс на 33,1% (на 9,2 млрд грн), єдиний податок – на 10,5% (на 7,3 млрд грн), плата за землю – на 15,2% (на 6 млрд грн), податок на нерухоме майно – на 19,3% (на 2,1 млрд грн). Приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів досягнуто за зведеними бюджетами 22 областей і м. Києва.

Рівень виконання планових показників доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) за 2025 р. становив 101% з перевищенням 5,5 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 101,3%, за спеціальним фондом – 98%). Попри загалом позитивну динаміку виконання місцевих бюджетів відчутним ризиком для стабільності надходжень доходів залишився податковий борг (загальний обсяг якого перед місцевими бюджетами за інформацією ДПС зріс порівняно з 2024 р. на 4,4 млрд грн, або на 10,7%, до 45,1 млрд грн) та втрати місцевих бюджетів від наданих податкових пільг (які зросли на 1,1 млрд грн, або на 3,7%, до 31,6 млрд грн).

Таким чином, основними складовими ресурсу місцевих бюджетів у 2025 р. стали доходи таких бюджетів та трансферти з державного бюджету, співвідношення яких становило 73,9% і 26,1% відповідно та порівняно з 2024 р. на 1,6 відс. пункти змінилося на користь доходів. Разом з тим, як і у попередні роки, структура доходів демонструє залежність місцевого самоврядування від декількох ключових джерел та трансфертів з державного бюджету. Так, частка трансфертів у загальному обсязі доходів за зведеними бюджетами 16 областей була вище середнього показника по Україні і сягала від 26,3% (Хмельницька обл.) до 86,1% (Луганська обл.), питома вага трансфертів у доходах бюджетів сільських територіальних громад становила 34,5%, бюджетів селищних територіальних громад – 36,9%, районних бюджетів – 76,6%, обласних бюджетів – 34,7% і була вищою за середній показник по Україні, у доходах бюджетів міських територіальних громад та бюджету м. Києва частка трансфертів становила 24,3% і 8% відповідно.

Видатки місцевих бюджетів за 2025 р. проведено у сумі 774,1 млрд грн, що на 102,2 млрд грн, або на 15,2%, більше, ніж у 2024 р. Таке зростання відбулося передусім завдяки збільшенню видатків на оплату праці з нарахуваннями (на 31,3 млрд грн, або на 11,1%) та на надання трансфертів державному бюджету (на 25,6 млрд грн, з яких 15,2 млрд грн – реверсна дотація, що у 2024 р. не передавалася до державного бюджету). Видатки місцевих бюджетів у зіставних із 2024 р. умовах (без урахування реверсної дотації) становили 758,9 млрд грн, що на 87 млрд грн, або на 13%, більше, ніж у 2024 р. Темп приросту таких видатків в розрізі областей порівняно з 2024 р. знаходиться в межах від 2,1% (Херсонська обл.) до 19,3% (Запорізька обл.) і спад зафіксовано у Донецькій обл. (– 9,2%). Рівень виконання планових показників за видатками місцевих бюджетів становив 90,3%, що вище, ніж у 2024 р. на 2,3 відс. пункти, і хоча виконання плану не забезпечено за зведеними бюджетами всіх регіонів, у 17 з них такий показник був вищим середнього по Україні.

У структурі видатків місцевих бюджетів за 2025 р. збереглися тенденції попереднього року: за функціональною ознакою найбільшу питому вагу становили видатки на соціально-культурну сферу – 59,9% (зокрема видатки на освіту – 42,2%, соціальний захист та соціальне забезпечення – 8%, охорону здоров’я – 5,6%), житлово-комунальне господарство – 9,8%; за економічною ознакою поточні видатки становили 80,1%, капітальні видатки – 19,9%.

Кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів у 2025 р. збільшилася на 0,4 млрд грн і на кінець року становила 1,5 млрд грн (з яких прострочена – 0,4 млрд грн). Дебіторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів збільшилася на 0,9 млрд грн і на кінець 2025 р. становила 10,1 млрд грн (з яких прострочена – 5,3 млрд грн), 60,1% такої дебіторської заборгованості сформувалося у бюджеті м. Києва (6 млрд грн, з яких 4,6 млрд грн – прострочена). При цьому 91,3% дебіторської заборгованості обліковувалося за капітальними видатками, з яких 69,8% – за капітальними трансфертами підприємствам (установам, організаціям).

На кінець 2025 р. на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ, фінансове забезпечення яких здійснюється з місцевих бюджетів (без урахування залишків коштів місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя), зберігалися залишки коштів у сумі 95,3 млрд грн (обсяг яких порівняно з початком року зменшився на 25,4 млрд грн, або на 21%), з них за загальним фондом – 76,1 млрд грн, за спеціальним фондом – 19,2 млрд грн.

Загалом місцеві бюджети у 2025 р. виконані з дефіцитом у сумі 23,7 млрд грн, що на 73,4% менше, ніж планувалося.

За 2025 р. загальний обсяг місцевих боргів збільшився на 3,5 млрд грн та на 01.01.2026 становив 22,2 млрд грн, з яких 8,9 млрд грн – заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР у 2009–2014 рр. Питання погашення зазначеної заборгованості залишається неврегульованим протягом багатьох років, незважаючи на наявність відповідних законодавчих вимог (йдеться про пункт 21 розділу VI Кодексу).

Аналітичні матеріали (таблиці, графіки) щодо Звіту, підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету на їх електронні адреси у Верховній Раді.

Проаналізувавши надану Мінфіном інформацію щодо виконання рекомендацій Комітету за підсумками розгляду звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /лист від 19.08.2025 № 04210-04-3/23493/, необхідно відмітити, що більшість рекомендацій наразі залишаються актуальними та їх доцільно врахувати у рекомендаціях, які будуть надані КМУ за підсумками розгляду Звіту.

Окремо необхідно зазначити, що частинами 2 і 4 статті 12 та частиною 4 статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки (головні розпорядники бюджетних коштів), крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління, та оприлюднюють відповідну річну звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, на своїх вебсайтах; Казначейство складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів і оприлюднює відповідну річну звітність не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, на офіційному вебсайті Казначейства. Однак на даний час відповідна звітність не оприлюднюється Казначейством та багатьма головними розпорядниками, у зв'язку з чим виникає питання щодо наявності такої звітності у повному обсязі. Складання і подання зазначеної консолідованої фінансової звітності та подальше проведення її аудиту відповідатиме міжнародним стандартам та євроінтеграційним зобов'язанням України, тому таке питання потребує належної координації і контролю.

Керуючись частиною 6 статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання Звіту, Висновків РП та іншої відповідної інформації у Комітеті підготовлено проект постанови Верховної Ради "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), в якому наведено узагальнений аналіз реалізації Закону і виявлені проблемні питання, а також запропоновано Звіт взяти до відома та надати КМУ доручення, спрямовані на врегулювання проблемних питань та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання державного бюджету у 2026 р. і при формуванні проекту державного бюджету на 2027 р. (включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій РП).

Статтею 162 Регламенту визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що: розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті; звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів України, із співдоповідями виступають Голова Комітету та Голова РП; за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та Голова РП Піщанська О.С.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. щодо Звіту повідомив, що Уряд докладав усіх зусиль в умовах нинішньої воєнної ситуації щодо збалансування бюджету і забезпечення макрофінансової стабільності, а також зазначив, що Мінфін погоджується з Висновками РП і відповідним проектом Постанови Верховної Ради та докладе максимальних зусиль для виконання рекомендацій. Голова РП Піщанська О.С. представила Висновки РП та повідомила, що РП надала Уряду рекомендації щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного процесу.

Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: взяти до відома Звіт, схвалити підготовлений Комітетом проект постанови Верховної Ради про Звіт та рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду Звіту прийняти зазначений проект постанови, а також направити КМУ у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у підготовленому Комітетом проекті постанови.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 3.841 млрд гривень, видатками - 5.480,5 млрд гривень, обсягом повернення кредитів - 13,8 млрд гривень, обсягом надання кредитів - 10,1 млрд гривень, з дефіцитом у сумі 1.635,8 млрд гривень, а також визнати, що в умовах воєнного стану існують перешкоди для оприлюднення цього звіту на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

2. Схвалити підготовлений Комітетом проект Постанови Верховної Ради України "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду цього звіту прийняти зазначений проект Постанови Верховної Ради України.

3. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у проекті Постанови Верховної Ради України "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", підготовленому Комітетом, а саме:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків, недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та щодо реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) вжити заходів щодо скорочення податкового боргу перед державним бюджетом, посилити контроль за податковою заборгованістю, а також забезпечити виконання рекомендацій, наданих у рішенні Рахункової палати від 9 грудня 2025 року № 30-2 "Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності на тему "Податковий борг: удосконалення адміністрування";

3) забезпечити виконання заходів, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року (схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р) і спрямованих на збільшення доходів державного бюджету за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема щодо удосконалення адміністрування податків і зборів, впровадження єдиного підходу до застосування податкових стимулів, мінімізації схем ухилення від оподаткування;

4) продовжити активну співпрацю з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;

5) покращити організацію залучення до спеціального фонду державного бюджету міжнародної фінансової допомоги (грантів і кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та забезпечити своєчасне використання такої допомоги, включаючи посилення координації зазначеного процесу і відповідальності виконавців відповідних проектів (програм) за несвоєчасну їх підготовку та реалізацію;

6) вдосконалити управління державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунку і валютних рахунків державного бюджету, насамперед шляхом виконання рекомендацій, наданих у рішенні Рахункової палати від 11 листопада 2025 року № 27-1 "Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності на тему "Управління державним боргом", та відповідних заходів, визначених для реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026 – 2030 роки (схваленої розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 217-р);

7) застосовувати визначені статтею 17 Кодексу механізми погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, для скорочення такої заборгованості, удосконаливши за необхідності нормативно-правове забезпечення реалізації зазначених механізмів для підвищення їх дієвості;

8) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність реалістичного планування витрат та ефективного управління бюджетними коштами, при цьому здійснюючи більш рівномірне їх використання протягом бюджетного періоду та забезпечуючи прийняття рішень Кабінету Міністрів України про здійснення перерозподілу витрат та/або передачі бюджетних призначень лише за наявності об’єктивних підстав і економічної доцільності зміни бюджетних призначень;

9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету здійснювати на постійній основі моніторинг та аналіз стану дебіторської і кредиторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, не допускаючи її нарощування та вживаючи заходи з погашення простроченої заборгованості, а також упорядкувати утворену у минулих роках бюджетну заборгованість відповідно до наявних бюджетних програм;

10) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету відповідно до мети цього фонду, визначеної частиною першою статті 24 Кодексу;

11) доручити відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету проаналізувати причини систематичного накопичення залишків коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, державного фонду розвитку водного господарства, державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, забезпечивши використання таких залишків;

12) доручити Міністерству фінансів України разом з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України і Державною казначейською службою України запровадити з 1 січня 2027 року офіційну щомісячну звітність про виконання публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій, яка надаватиметься Державною казначейською службою України у складі місячного звіту про виконання державного бюджету;

13) доручити Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України забезпечувати надання інформації щодо публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, передбаченої пунктом 15-1 частини другої статті 61 Кодексу, у повному обсязі;

14) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету і Державної казначейської служби України на необхідність виконання норм частин другої і четвертої статті 12 та частини четвертої статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо складання, подання і оприлюднення відповідної річної консолідованої фінансової звітності за 2026 рік, а також доручити Державній казначейській службі України поінформувати Верховну Раду України і Рахункову палату не пізніше 1 червня 2027 року про стан виконання зазначених норм;

15) вжити заходів щодо ефективного використання коштів державного фонду регіонального розвитку, забезпечивши дотримання норм частин четвертої і п’ятої статті 24-1 Кодексу, передусім щодо визначення відповідного порядку використання таких коштів та їх розподілу;

16) доручити відповідним центральним органам виконавчої влади передбачити у проекті закону про Державний бюджет України на 2027 рік розподіл між місцевими бюджетами трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до вимог частини третьої статті 97 Кодексу, а також забезпечити своєчасне затвердження порядків та умов надання таких трансфертів;

17) посилити контроль за обґрунтованістю розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, своєчасністю перерахування таких трансфертів, а також здійснювати постійний моніторинг використання відповідних коштів з місцевих бюджетів та забезпечувати оперативне прийняття необхідних управлінських рішень з метою цільового і ефективного використання зазначених коштів протягом бюджетного періоду;

18) у шестимісячний строк надати Комітету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

Голосували: "за" – 22, "проти" – 0, "утрималися" – 1, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

 

2. СЛУХАЛИ:

Про проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15400 від 10.07.2026), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Підласою Р.А.

 

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету" за реєстр. № 15400 від 10.07.2026 /далі – законопроект № 15400/.

Законопроектом № 15400 пропонується доповнити розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ новим пунктом 60^-1, яким передбачається встановити, що, як виняток з положень пункту 36 частини 1 статті 64 та пункту 14 частини 1 статті 64^-1 Кодексу, з 1 серпня 2026 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (введений 24.02.2022), плата за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю /далі – плата щодо експортного контролю/ зараховується в повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується Міністерству оборони України /далі – Міноборони/ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/, на: закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки (50%); виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України /далі – ЗСУ/ (50%).

У пояснювальній записці до законопроекту № 15400 вказано, що його:

метою є законодавче закріплення у бюджетному законодавстві на період дії воєнного стану цільового спрямування плати щодо експортного контролю на здійснення заходів у сфері оборони (а саме на: закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки; виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ), що дозволить залучити додаткові кошти на першочергові потреби ЗСУ без збільшення податкового навантаження;

прийняття дозволить: забезпечити цільове спрямування надходжень від плати щодо експортного контролю на потреби оборони; створити додаткове джерело фінансового забезпечення закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ; посилити зв’язок між розвитком оборонного експорту та фінансуванням обороноздатності держави; підвищити прозорість і суспільну прийнятність механізму контрольованого експорту товарів військового призначення та подвійного використання; забезпечити повернення частини фінансового ефекту від діяльності оборонно-промислового комплексу безпосередньо на потреби ЗСУ.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 15400, опрацювання експертних висновків до нього.

Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 15400 до порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою законопроекту № 15400 у першому читанні. Поряд з тим, згідно із статтею 101 Регламенту Верховна Рада може прийняти рішення про визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради, а також про скорочення строків (не більш як наполовину) внесення альтернативних законопроектів, при цьому законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 15400 (лист від 13.07.2026 № 16/03-2026/165494 (2287338), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) в цілому не заперечує щодо можливості прийняття законопроекту № 15400, при цьому зазначає, що враховуючи вимоги статті 116 Конституції України, за якою КМУ забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою державного бюджету, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, до законопроекту № 15400 доцільно отримати висновок Уряду.

Керуючись статтею 103 Регламенту та статтями 27 і 109 Кодексу, від Комітету направлено звернення до Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ і Міноборони щодо здійснення експертизи законопроекту № 15400, як наслідок отримано відповідні висновки.

Мінфін (лист від 13.07.2026 № 35040-02-2/19630, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що в межах компетенції не має зауважень до законопроекту № 15400.

Міноборони (лист від 13.07.2026 № 220/6/39/9754-26, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) повідомляє про підтримку законопроекту № 15400.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 15400.

ІІІ. У Комітеті протягом обмеженого часу попередньо опрацьовано законопроект № 15400, експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Стосовно справляння і зарахування плати щодо експортного контролю слід зазначити таке.

Статтею 30 Закону України від 20.02.2003 № 549–IV "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" встановлено справляння плати щодо експортного контролю, зокрема визначено, що: за видачу документів про реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, видачу дозволів, висновків, міжнародних імпортних сертифікатів чи сертифікатів підтвердження доставки справляється плата, кошти від якої зараховуються до державного бюджету; за видачу зазначених документів не справляється плата з державних замовників у сфері оборони; розмір зазначеної плати визначається КМУ залежно від типу документа або вартості контракту.

Постановою КМУ від 13.07.2011 № 746 "Про затвердження Порядку справляння плати за надання платних адміністративних послуг з оформлення та видачі документів у галузі державного експортного контролю і переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою експортного контролю, та розміру плати за їх надання" затверджено зазначений Порядок і перелік відповідних послуг та розмір плати за їх надання, а також визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 28.07.2003 № 1166, якою було затверджено попередній порядок справляння і розміру плати щодо експортного контролю.

Постановою КМУ від 01.07.2026 № 875 "Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні", насамперед, затверджено Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також внесено зміни до постанови КМУ від 13.07.2011 № 746 щодо доповнення переліку відповідних послуг в частині оформлення та видачі дозволу на здійснення експорту товарів відповідно до зазначеного Порядку та встановлення плати за її надання у розмірі 20% або 30% вартості визначених товарів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет, а відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Плата щодо експортного контролю зараховується до місцевих бюджетів на підставі пункту 36 частини 1 статті 64 та пункту 14 частини 1 статті 64^-1 Кодексу, згідно з якими плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

ГНЕУ вбачає дискусійним існуючий підхід щодо зарахування відповідних коштів до місцевих бюджетів та у цілому підтримує пропозицію щодо їх цільового спрямування до державного бюджету, зважаючи на природу плати щодо експортного контролю, зокрема, те, що такий контроль є одним з інструментів державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання.

2. У пояснювальній записці до законопроекту № 15400 вказано, що:

його реалізація призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету (в частині надходжень плати щодо експортного контролю) та відповідного збільшення за рахунок зазначених надходжень видатків спеціального фонду державного бюджету на здійснення заходів у сфері оборони (визначених законопроектом № 15400);

наразі неможливо визначити обсяг таких надходжень (пов'язаних з реалізацією постанови КМУ від 01.07.2026 № 875), оскільки він буде залежати від строків практичного запровадження оновленого механізму міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, кількості звернень суб’єктів господарювання, фактичної готовності виробників до експорту, а також рівня наповненості внутрішнього попиту на відповідну продукцію для потреб ЗСУ та інших складових сил безпеки і сил оборони.

Крім того, впровадження положень законопроекту № 15400 призведе до недоотримання доходів загального фонду окремих місцевих бюджетів, до яких наразі зараховується плата щодо експортного контролю (за місцем надання відповідних послуг), на що також звертає увагу Мінфін.

При цьому надходження плати щодо експортного контролю обліковуються за кодом класифікації доходів бюджету 22012500 "Плата за надання інших адміністративних послуг". Згідно із звітними даними доходи загального фонду місцевих бюджетів за кодом 22012500 "Плата за надання інших адміністративних послуг" становили: за 2024 р. – 2.554,1 млн грн; за 2025 р. – 2.457,9 млн грн; за січень–травень 2026 р. – 798,3 млн грн. Проте за цим кодом обліковуються надходження від багатьох адміністративних послуг, що надаються різними органами влади, тому вищенаведені звітні дані не є показовими саме відносно надходжень плати щодо експортного контролю.

Мінфін зазначає, що неможливо визначити вартісну величину впливу положень законопроекту № 15400 з урахуванням змін, передбачених постановою КМУ від 01.07.2026 № 875, на показники бюджетів у частині доходів у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних, водночас, за даними Казначейства, у 2025 р. до місцевих бюджетів від плати щодо експортного контролю надійшло близько 7 млн грн.

До законопроекту № 15400 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини 1 статті 27 Кодексу та частини 3 статті 91 Регламенту, про що ГНЕУ теж зауважує. При цьому ГНЕУ зазначає, що не надано відповідного обґрунтування, зокрема, у частині: пропонованих напрямів спрямування та пропорцій розподілу коштів між ними, зокрема, з урахуванням фактичної потреби в їх додатковому фінансуванні, в тому числі, й порівняно з іншими потребами у відповідній сфері; впливу рішення на виконання функцій місцевого самоврядування.

3. Передбачене законопроектом № 15400 проведення видатків на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ із спеціального фонду державного бюджету буде залежати від стану надходжень плати щодо експортного контролю, зважаючи на особливості здійснення витрат спеціального фонду бюджету, визначені Кодексом, зокрема частинами 3 і 8 статті 13, частиною 4 статті 23 і частиною 2 статті 48 (згідно з якими взяття бюджетних зобов’язань і проведення витрат спеціального фонду бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

Доцільно звернути увагу, що статтею 28^-3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (включеною законом від 10.06.2026 № 4908-ІХ) встановлено, що у 2026 р., як виняток з положень пункту 10 частини 2 статті 29 Кодексу, вивізне мито на товари військового призначення та подвійного використання зараховується в повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується Міноборони на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання, здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ у порядку, визначеному КМУ. Однак на сьогодні таке мито не встановлено, тому наразі не може бути джерелом проведення видатків на зазначені заходи у сфері оборони.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Шпак Л.О., Кунаєв А.Ю., Копанчук О.Є. і Гевко В.Л., перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., заступник Міністра оборони України Шкураков В.О., радник Міністра оборони України Гвоздяр Г.Ю.

Зокрема, Голова Комітету Підласа Р.А. (як співавтор законопроекту № 15400) повідомила, що Міноборони звернулося до керівництва депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" у Верховній Раді з проханням зареєструвати відповідну законодавчу ініціативу. Заступник Міністра оборони України Шкураков В.О. пояснив необхідність прийняття законопроекту № 15400, при цьому прокоментувавши проблематичність запровадження вивізного мита на товари військового призначення та подвійного використання (цільове призначення якого на заходи у сфері оборони передбачено статтею 28^-3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік").

Перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. зазначив, що Мінфін не має заперечень щодо законопроекту № 15400.

Разом з тим, під час обговорення даного питання зауважено про необхідність уточнення передбаченого законопроектом № 15400 нового пункту 60-1 розділу VI Кодексу в частині плати щодо експортного контролю, оскільки з її назви не зрозуміло, що йдеться саме про експорт товарів військового призначення та подвійного використання, у зв'язку з чим запропоновано цей пункт після слів "плата за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю" доповнити словами "(щодо експорту товарів військового призначення та подвійного використання)".

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття такого рішення Комітету, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 15400 включити до порядку денного п'ятнадцятої сесії, визначити невідкладним і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду зазначеного питання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому з пропозицією Комітету щодо доповнення абзацу другого пункту 1 /щодо нового пункту 60-1 розділу VI Кодексу/ після слів "плата за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю" словами "(щодо експорту товарів військового призначення та подвійного використання)" та з необхідними техніко-юридичними правками. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15400 від 10.07.2026), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Підласою Р.А., включити до порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, визначити невідкладним і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду зазначеного питання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому з пропозицією Комітету щодо доповнення абзацу другого пункту 1 /щодо нового пункту 60^-1 розділу VI Бюджетного кодексу України/ після слів "плата за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю" словами "(щодо експорту товарів військового призначення та подвійного використання)" та з необхідними техніко-юридичними правками.

Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 1, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

 

3. СЛУХАЛИ:

Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

 

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 82 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, 32 законопроекти, такими, що впливають на показники бюджету, 50 законопроектів (з яких 26 – мають безпосередній вплив, 24 – мають опосередкований вплив), а саме:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо уточнення деяких питань відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) (реєстр. № 15202 від 27.04.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.2.   Проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо уточнення моменту набрання чинності договором страхування (реєстр. № 15211 від 29.04.2026, народні депутати України Яковенко Є.Г., Гнатенко В.С.);

3.1.3.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо забезпечення належного функціонування місць тимчасового проживання та заборони виселення внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 14219-1 від 21.11.2025, народні депутати України Горбенко Р.О., Ткаченко М.М., Козир С.В.);

3.1.4.   Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо заборони куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів особам віком до 17 років (реєстр. № 15196 від 24.04.2026, народний депутат України Мазурашу  Г.Г.);

3.1.5.   Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" щодо врегулювання права користування земельними ділянками фермерським господарством (реєстр. № 15273 від 26.05.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.6.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо мінімальних стандартів надання послуг, відповідальності і контролю у сфері управління багатоквартирними будинками (реєстр. № 15124 від 02.04.2026, народний депутат України Заремський М.В.);

3.1.7.   Проект Закону України про внесення змін до статті 246 Сімейного кодексу України (реєстр. № 15191 від 23.04.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.8.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про дорожній рух" щодо удосконалення правового регулювання видачі посвідчення тракториста-машиніста (реєстр. № 15257 від 18.05.2026, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.9.   Проект Закону України про внесення змін до частин третьої, четвертої статті 369 Кримінального кодексу України (реєстр. № 15221 від 07.05.2026, народний депутат України Соколов М.В.);

3.1.10.   Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (реєстр. № 15187 від 23.04.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.11.   Проект Закону України про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору для сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 15272 від 26.05.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.12.   Проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (реєстр. № 15306 від 09.06.2026, народні депутати України Крячко М.В., Потураєв М.Р. та інші);

3.1.13.   Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення (реєстр. № 15165 від 10.04.2026, народні депутати України Стефанчук  Р.О., Корнієнко О.С., Шуляк О.О., Ташева Т.Р. та інші);

3.1.14.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про оренду землі" щодо деяких питань строку дії договору оренди землі (реєстр. № 15321 від 11.06.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.15.   Проект Закону України про внесення змін до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо гарантування прав клієнтів банку, пов’язаних з банківським шахрайством (реєстр. № 15274 від 26.05.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.16.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269 від 25.05.2026, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

3.1.17.   Проект Закону України про внесення змін до статті 93 Регламенту Верховної Ради України щодо обов’язкової оцінки відповідності законопроекту Конституції України при попередньому розгляді законопроекту (реєстр. № 15135 від 06.04.2026, народні депутати України Демченко С.О., Безугла М.В., Мазурашу Г.Г.);

3.1.18.   Проект Закону України про внесення змін до законодавства у сфері захисту особистих немайнових прав у контексті євроінтеграції (реєстр. № 15151 від 09.04.2026, народний депутат України Калаур І.Р.);

3.1.19.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо уточнення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов (реєстр. № 15162 від 09.04.2026, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.20.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо уточнення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов (реєстр. № 15162-1 від 27.04.2026, народний депутат України Цимбалюк М.М.);

3.1.21.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 148 Кодексу законів про працю України щодо строку накладення дисциплінарного стягнення при триваючому порушенні трудових обов’язків (реєстр. № 15161 від 09.04.2026, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.22.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 148 Кодексу законів про працю України щодо строку накладення дисциплінарного стягнення при триваючому порушенні трудових обов’язків (реєстр. № 15161-1 від 27.04.2026, народний депутат України Цимбалюк М.М.);

3.1.23.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби та удосконалення порядку дисциплінарного провадження (реєстр. № 15190 від 23.04.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.24.   Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо гарантування збереження робочого місця особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (реєстр. № 15204 від 27.04.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.25.   Проект Закону України про внесення змін до статті 17-2 Земельного кодексу України (реєстр. № 15054 від 04.03.2026, народні депутати України Чорноморов А.О., Стернійчук В.О., Драбовський А.Г. та інші);

3.1.26.   Проект Закону України про внесення зміни до статті 42 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (реєстр. № 15199 від 27.04.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.27.   Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо врахування пом’якшувальних обставин при застосуванні покарання за самовільне залишення військової частини по відношенню до військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, пов’язаних із захистом України (реєстр. № 15328 від 12.06.2026, народний депутат України Мазурашу  Г.Г.

3.1.28.   Проект Закону України про внесення зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо особливостей проходження військової служби та виконання завдань посадовими особами підрозділів психологічної підтримки персоналу (реєстр. № 15208 від 28.04.2026, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.29.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо впровадження Стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки (реєстр. № 15128 від 03.04.2026, народні депутати України Костенко Р.В., Завітневич О.М. та інші);

3.1.30.   Проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо процедури виключення з військового обліку жінок, взятих на такий облік з порушенням законодавства України (реєстр. № 15116-1 від 07.04.2026, народні депутати України Федієнко О.П., Веніславський Ф.В., Хоменко О.В. та інші);

3.1.31.   Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо соціальних нормативів у сфері підтримки та реалізації інтересів ветеранів війни та членів їх сімей (реєстр. № 15106 від 30.03.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.32.   Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (реєстр. № 15287 від 02.06.2026, Кабінет Міністрів України);

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1.             Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору у справах про визнання права власності на нерухоме майно, а також порушення інших речових прав внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 15181 від 17.04.2026), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів за подання позовів про визнання права власності на нерухоме майно та/або відновлення правовстановлюючих та інших документів, якщо таке визнання права власності та/або відновлення документів необхідне для або пов’язане з отриманням компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, а також поширити звільнення від сплати судового збору на випадки порушення не лише права власності, а й будь-яких інших речових прав (права володіння, користування тощо) на рухоме та/або нерухоме майно внаслідок збройної агресії РФ.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у разі прийняття законопроекту надходження судового збору можуть зменшитися в сумі 2,7-3 млн грн в розрахунку на рік, водночас, це дасть змогу зменшити витрати внутрішньо переміщених осіб на судові процеси і використати такі кошти для задоволення першочергових потреб, що відповідно зменшить видатки на соціальну підтримку осіб, які постраждали від збройної агресії та втратили житло.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів відповідних осіб, з якими вони будуть звертатися до судів. Загалом Мінфіном законопроект підтримано, враховуючи соціальну значущість відповідного питання, водночас висловлено застереження, що запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15181 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.2.             Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців (реєстр. № 15194 від 24.04.2026), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 9-11 розділу XXI Митного кодексу України доповнити новим підпунктом 6, згідно з яким:

звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII Податкового кодексу України), які ввозяться на митну територію України для вільного обігу: громадянами – військовослужбовцями, мобілізованими після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями; громадянами - військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

зазначене звільнення від оподаткування не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, при цьому оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

розширення пільгових режимів оподаткування може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими;

чинне законодавство вже містить достатні правові підстави для забезпечення військовослужбовців автомобілями зі звільненням від оподаткування, зокрема відповідно до пункту 9-22 розділу XXI Митного кодексу України передбачено механізм звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться благодійними організаціями для подальшої безоплатної передачі підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

 

 

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15194 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.3.             Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для окремих категорій осіб" (реєстр. № 15194-1 від 07.05.2026), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 9-11 розділу XXI Митного кодексу України доповнити новим підпунктом 6, згідно з яким:

тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 90 днів після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування ввізним митом операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII Податкового кодексу України), що здійснюються такими категоріями фізичних осіб:

1) які мають статус учасника бойових дій;

2) військовослужбовці, мобілізовані після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями (крім певних осіб, які мають незняту або непогашену судимість);

3) військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями (крім певних осіб, які мають незняту або непогашену судимість);

4) члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки України, у тому числі під час перебування у полоні, починаючи з 24.02.2022;

5) фізичні особи, у яких внаслідок збройної агресії РФ проти України було знищено або пошкоджено без можливості відновлення єдиний транспортний засіб, що належав їм на праві приватної власності та був зареєстрований у встановленому законом порядку станом на дату такого знищення (пошкодження);

зазначене звільнення від оподаткування не застосовуються щодо товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, при цьому оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

розширення пільгових режимів оподаткування може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими;

чинне законодавство вже містить достатні правові підстави для забезпечення військовослужбовців автомобілями зі звільненням від оподаткування, зокрема відповідно до положень пункту 9-22 розділу XXI Митного кодексу України передбачено механізм звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться благодійними організаціями для подальшої безоплатної передачі підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата введення в дію відповідного закону (через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15194-1 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.4.             Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу XXІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо безмитного ввезення транспортних засобів для ветеранів війни" (реєстр. № 15194-2 від 11.05.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Юнаковим І.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ XXI Митного кодексу України доповнити новим пунктом 9-52, згідно з яким, зокрема:

тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022, та протягом календарного року після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування ввізним митом одноразово ввезені на митну територію України учасниками бойових дій або особами з інвалідністю внаслідок війни автомобілі легкові (у кількості не більше однієї одиниці), що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кузови до них, причепи та напівпричепи (у кількості не більше однієї одиниці кожного виду) у митному режимі імпорту;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

транспортний засіб, який відповідно до зазначених положень звільнений від мита, не може бути відчужений третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, при цьому оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

розширення пільгових режимів оподаткування може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими;

чинне законодавство вже містить достатні правові підстави для забезпечення військовослужбовців автомобілями зі звільненням від оподаткування, зокрема відповідно до положень пункту 9-22 розділу XXI Митного кодексу України передбачено механізм звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться благодійними організаціями для подальшої безоплатної передачі підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

 

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15194-2 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.5.             Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців (реєстр. № 15194-3 від 11.05.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 9-11 розділу XXI Митного кодексу України доповнити новим підпунктом 6, згідно з яким:

звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII Податкового кодексу України), які ввозяться на митну територію України для вільного обігу: громадянами – військовослужбовцями, мобілізованими після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями; військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом; військовослужбовцями, які мають статус бойових дій АТО-ООС, а також особами, які мають статус ВПО і є підтвердження, що вони втратили транспортний засіб під час бойових дій;

зазначене звільнення від оподаткування не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, при цьому оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

розширення пільгових режимів оподаткування може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими;

чинне законодавство вже містить достатні правові підстави для забезпечення військовослужбовців автомобілями зі звільненням від оподаткування, зокрема відповідно до положень пункту 9-22 розділу XXI Митного кодексу України передбачено механізм звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться благодійними організаціями для подальшої безоплатної передачі підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15194-3 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.6.             Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців (реєстр. № 15195 від 24.04.2026), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новими підпунктами 69.42, 69.43 та 69.44, згідно з якими:

тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 90 днів після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII цього Кодексу) у митному режимі імпорту фізичними особами – військовослужбовцями, мобілізованими після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями, та військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовуються щодо товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства;

транспортний засіб, який відповідно до зазначених положень ввезений без сплати ПДВ та акцизного податку, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень ПДВ і акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які будуть ввезені на митну територію України без сплати ПДВ та акцизного податку;

аналогічні податкові преференції передбачалися законом від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані законом від 21.06.2022 № 2325- IX з огляду на значні втрати доходів бюджету та наявність ризиків використання таких пільг для ухилення від оподаткування;

передбачене законопроектом обмеження щодо відчуження або передачі транспортного засобу третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації саме по собі не забезпечує належного контролю за дотриманням вимоги щодо його цільового використання;

ПДВ та акцизний податок є бюджетоутворюючими і надходження від цих податків спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення соціальних видатків, сфери охорони здоров’я, а також сектору безпеки і оборони для забезпечення заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15195 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.7.             Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців (реєстр. № 15195-1 від 29.04.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новими підпунктами 69.42, 69.43 і 69.44, згідно з якими:

тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та впродовж року після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII цього Кодексу) у митному режимі імпорту фізичними особами – військовослужбовцями, мобілізованими після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями, та військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовуються щодо товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства;

транспортний засіб, який відповідно до зазначених положень ввезений без сплати ПДВ та акцизного податку, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень ПДВ і акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які будуть ввезені на митну територію України без сплати ПДВ та акцизного податку;

аналогічні податкові преференції передбачалися законом від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані законом від 21.06.2022 № 2325- IX з огляду на значні втрати доходів бюджету та наявність ризиків використання таких пільг для ухилення від оподаткування;

передбачене законопроектом обмеження щодо відчуження або передачі транспортного засобу третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації саме по собі не забезпечує належного контролю за дотриманням вимоги щодо його цільового використання;

ПДВ та акцизний податок є бюджетоутворюючими і надходження від цих податків спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення соціальних видатків, сфери охорони здоров’я, а також сектору безпеки і оборони для забезпечення заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15195-1 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.8.             Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни зі статусом учасника бойових дій (реєстр. № 15195-2 від 04.05.2026), поданий народними депутатами України Євтушком С.М., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новими підпунктами 69.42 та 69.43, згідно з якими:

тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 90 днів після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII цього Кодексу) у митному режимі імпорту фізичними особами - військовослужбовцями, мобілізованими з 2014 р., які на дату ввезення транспортного засобу є: діючими військовослужбовцями Збройних Сил України; військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом; учасниками бойових дій російсько-української війни; ветеранами російсько-української війни зі статусом учасника бойових дій;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства;

транспортний засіб, який відповідно до зазначених положень ввезений без сплати ПДВ та акцизного податку, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень ПДВ і акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які будуть ввезені на митну територію України без сплати ПДВ та акцизного податку;

аналогічні податкові преференції передбачалися законом від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані законом від 21.06.2022 № 2325- IX з огляду на значні втрати доходів бюджету та наявність ризиків використання таких пільг для ухилення від оподаткування;

передбачене законопроектом обмеження щодо відчуження або передачі транспортного засобу третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації саме по собі не забезпечує належного контролю за дотриманням вимоги щодо його цільового використання;

ПДВ та акцизний податок є бюджетоутворюючими і надходження від цих податків спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення соціальних видатків, сфери охорони здоров’я, а також сектору безпеки і оборони для забезпечення заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15195-2 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9.             Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо нульового оподаткування транспортних засобів для окремих категорій осіб (реєстр. № 15195-3 від 07.05.2026), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новим підпунктом 69.44, згідно з яким:

тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 90 днів після його припинення або скасування, звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі–ПДВ/ та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів для перевезення вантажів (крім транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком відповідно до розділу XII цього Кодексу), що здійснюються такими категоріями фізичних осіб:

1) які мають статус учасника бойових дій;

2) військовослужбовці, мобілізовані після 24.02.2022, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями (крім певних осіб, які мають незняту або непогашену судимість);

3) військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, які на дату ввезення транспортного засобу є діючими військовослужбовцями (крім певних осіб, які мають незняту або непогашену судимість);

4) члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки України, у тому числі під час перебування у полоні, починаючи з 24.02.2022;

5) фізичні особи, у яких внаслідок збройної агресії РФ проти України було знищено або пошкоджено без можливості відновлення єдиний транспортний засіб, що належав їм на праві приватної власності та був зареєстрований у встановленому законом порядку станом на дату такого знищення (пошкодження);

зазначене звільнення від оподаткування не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з нормами чинного законодавства;

транспортний засіб, який відповідно до зазначених положень ввезений без сплати ПДВ та акцизного податку, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на доходну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ПДВ та акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які ввозитимуться на митну територію України із застосуванням зазначених податкових пільг;

аналогічні податкові преференції передбачалися законом від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані законом від 21.06.2022 № 2325- IX з огляду на значні втрати доходів бюджету та наявність ризиків використання таких пільг для ухилення від оподаткування;

ПДВ та акцизний податок є бюджетоутворюючими і надходження від цих податків спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення соціальних видатків, сфери охорони здоров’я, а також сектору безпеки і оборони для забезпечення заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ;

звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата введення в дію відповідного закону (через три місяці з дня набрання ним чинності) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15195-3 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.10.     Проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо забезпечення права споживачів на оплату тільки отриманих послуг (реєстр. № 14329 від 24.12.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г. Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послу.

У законопроєкті запропоновано виключити зі статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (далі – Закон) пункт 5 частини другої, згідно з яким споживачам, чиї приміщення обладнані вузлами розподільного обліку теплової енергії, приладами-розподілювачами або вузлами обліку витрат теплоносія (у разі гарячої води), обсяг споживання визначається за їхніми показаннями згідно із затвердженою Методикою розподілу, і не може бути меншим за мінімальну частку середнього питомого споживання теплової енергії серед інших приміщень у будівлі.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроєкту зазначає, що реалізація акта може мати вплив на видатки державного бюджету, однак розробником не надано фінансово-економічних показників для обрахунку положень законопроєкту, що унеможливило визначення вартісної величини впливу на показники державного бюджету. При цьому Мінфін зауважує, якщо скасувати принцип мінімальної частки середнього споживання та не розподіляти частину тепла на окремі приміщення, цей обсяг доведеться перерозподілити між іншими мешканцями будинку, у тому числі тими, які отримують субсидії і пільги, тоді як нежитлові приміщення (переважно юридичні особи) уникнуть цих донарахувань, і їхня частка буде перекладена на співвласників за тарифом «населення».

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроєкту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки наслідку скасування мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії, визначеної згідно з Методикою розподілу між споживачами) та відповідних пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект (реєстр. № 14329) матиме вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових видатків державного бюджету залежно від перерозподілу обсягів спожитої теплової енергії між споживачами, у тому числі тими, яким надаються субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо забезпечення належного захисту прав співвласників знищеного житла (реєстр. № 14413 від 30.01.2026), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Загороднім Ю.І., Тищенком  М.М. і Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно із законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України від 23.02.2023 № 2923-IX (далі – Закон № 2923) в частині захисту прав співвласників знищеного житла, зокрема, передбачивши:

заборону відмовляти у прийманні заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна з підстав, не визначених у статті 4 Закону № 2923, зокрема на підставі відсутності даних про інших співвласників у Державному реєстрі речових прав (далі – ДРРП);

заборону відмовляти у наданні компенсації з підстав, не визначених у статті 6 Закону № 2923, зокрема на підставі відсутності даних про інших співвласників у ДРРП;

визнання заперечень інших співвласників відсутніми, якщо вони не подані протягом тридцяти днів з дати подання заяви одним або кількома співвласниками;

заборону вимагати від інших співвласників, щодо яких відсутні заперечення, будь-яких документів або дій, зокрема реєстрації їхніх часток у ДРРП;

уточнення визначення отримувачів компенсації та переліку документів шляхом доповнення поняттям "співвласник".

Відповідно до статті 13 Закону № 2923 джерелами фінансового забезпечення компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна передусім визначено кошти державного та місцевих бюджетів. Реалізація запропонованих змін матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, оскільки може призвести до збільшення кількості отримувачів компенсації за рахунок співвласників, яким раніше відмовляли у прийнятті заяв або у наданні компенсації через відсутність реєстрації права власності всіх співвласників у ДРРП.

Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив законопроєкту на видаткову частину державного бюджету, зазначає, що відсутність вихідних даних щодо кількості осіб, яким було відмовлено у прийнятті заяв на отримання компенсації саме з причин відсутності належної реєстрації майна усіма співвласниками в ДРРП унеможливила проведення оцінки вартісної величини такого впливу. Водночас, Мінфін вказує на необхідність доопрацювання законопроєкту в частині узгодження його із Цивільним кодексом України щодо спрощення процедури реєстрації права власності за знищений об’єкт нерухомого майна усіма співвласниками такого майна в ДРРП на підставі заяви одного із співвласників, що в подальшому надасть можливість отримати відповідну компенсацію за таке майно.

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроєкту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (збільшують видатки) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект (реєстр. № 14413) буде мати вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових видатків з державного бюджету на виплату компенсації за знищене майно). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.12.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на територіях (реєстр. № 14352 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Магомедовим М.С., Магерою С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно із законопроєктом пропонується надавати компенсацію за об’єкти нерухомого майна, обстеження яких є неможливим у зв’язку з воєнними (бойовими) діями або тимчасовою окупацією, оточенням (блокуванням), вважаючи такі об’єкти знищеними. При цьому передбачено визнати неможливим обстеження, якщо об’єкт знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови включення такої території до переліку відповідних територій після 24.02.2022, а також зобов’язано додавати до заяви нотаріально посвідчене зобов’язання заявника відчужити такий об’єкт у власність держави або територіальної громади, поширити пріоритетне право на отримання компенсації на таких осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ джерелами фінансового забезпечення компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна визначено передусім кошти державного та місцевих бюджетів. Незважаючи, що законопроект передбачає суттєве збільшення кількості осіб, яким належить виплачувати компенсацію у разі прирівнення об’єктів на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територій до знищених, у пояснювальній записці до нього зазначається, що реалізація таких змін не потребуватиме видатків з державного бюджету.

Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку на законопроєкт, визначено, що реалізація акта (в разі його прийняття) потребуватиме залучення значних додаткових коштів з державного бюджету (за результатами оприлюднення Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)» загальна потреба у відновленні та відбудові житлового фонду в довгостроковій перспективі (2025 2035 роки), пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, становить понад 83,7 млрд дол. США). Однак, Мінфін позбавлений можливості оцінити вартісну величину впливу законопроєкту на показники державного бюджету, зокрема через відсутність даних щодо кількості зруйнованих об’єктів нерухомого майна на відповідних територіях. Загалом, Мінфін не підтримує законопроєкт, підкреслюючи серед іншого, що до моменту належного документального підтвердження факту знищення об’єкта нерухомого майна будь-які висновки щодо його статусу є юридично необґрунтованими та не можуть бути підставою для прийняття фінансових чи бюджетних рішень.

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроєкту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо збалансування бюджету.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (збільшують видатки) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект (реєстр. № 14352) буде мати вплив на показники бюджету (призведе до додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсації за знищене майно). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.13.     Проект Закону України про внесення зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо пільгового ввезення транспортних засобів для ветеранів війни (реєстр. № 15195-4 від 11.05.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Юнаковим І.С. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ XX Податкового кодексу України доповнити новим пунктом 78, згідно з яким:

протягом дії воєнного стану в Україні введеного 24.02.2022, та календарного року після його припинення або скасування звільняються від оподаткування (у т. ч. від сплати податку на додану вартість /далі – ПДВ/ та акцизного податку) операції з одноразового ввезення на митну територію України учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни автомобілів легкових (у кількості не більше однієї одиниці), що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту, кузовів до них, причепів та напівпричепів (у кількості не більше однієї одиниці кожного виду);

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави- окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

транспортний засіб, який ввезений на територію України на пільгових умовах, не може бути відчужений третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ПДВ та акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які ввозитимуться на митну територію України із застосуванням зазначених податкових пільг;

аналогічні податкові преференції передбачалися законом від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані законом від 21.06.2022 № 2325-IX з огляду на значні втрати доходів бюджету та наявність ризиків використання таких пільг для ухилення від оподаткування;

аналіз даних митної статистики щодо митних оформлень товарів, здійснених протягом дії закону від 24.03.2022 № 2142 із використанням пільг зі сплати митних платежів, засвідчив, що велика кількість таких товарів не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки /за результатами митного оформлення громадянами транспортних засобів пільги зі сплати митних платежів за час дії змін становили понад 26 млрд грн. при цьому громадяни оформляли автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн грн без сплати митних платежів/;

ПДВ та акцизний податок є бюджетоутворюючими і надходження від цих податків спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення соціальних видатків, сфери охорони здоров’я, а також сектору безпеки і оборони для забезпечення заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ;

чинне законодавство допускає користування транспортним засобом особами, які не є його власниками, за наявності відповідних реєстраційних документів, за таких умов проконтролювати фактичне цільове використання транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах, практично неможливо, що створює ризики зловживань та використання зазначеного механізму для мінімізації податкових зобов’язань;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом набрання чинності відповідного закону (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15195-4 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.14.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо розширення умов для осіб, які мають право на отримання допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" (реєстр. № 15265 від 22.05.2026), поданий народним депутатом України Пуртовою А.А. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується надати право на отримання допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" матері або іншого законодавчого представника дитини, які є фізичними особами – підприємцями чи особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту "і" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому, запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідної допомоги, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до даного законопроекту.

За прогнозними розрахунками Мінфіну реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у 2026 році в обсязі щонайменше 6 млрд грн, у наступних бюджетних періодах понад 12 млрд грн.

За таких умов, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 15265 буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на виплату допомоги для догляду за дитиною "єЯсла»"). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.15.     Проект Закону України про внесення змін до статті 12-6 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" з метою розширення державної підтримки для самозайнятих осіб (реєстр. № 15265-1 від 03.06.2026), поданий народним депутатом України Моканом В.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується надати право на отримання допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" матері або іншого законодавчого представника дитини, які є фізичними особами – підприємцями чи особами, які провадять незалежну професійну діяльність і сплатили єдиний соціальний внесок за останній звітний період, крім випадків звільнення таких осіб від сплати єдиного соціального внеску за себе відповідно до законодавства.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому, запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідної допомоги, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до даного законопроекту.

За прогнозними розрахунками Мінфіну реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у 2026 році в обсязі щонайменше 6 млрд грн, у наступних бюджетних періодах понад 12 млрд грн. За таких умов суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

Поряд з тим, Мінфін вбачає за доцільне доповнити законопроект новим положенням щодо надання права Кабінету Міністрів України визначати порядок, умови виплати та підстави припинення виплати допомоги для догляду за дитиною "єЯсла", а також особливості та критерії її надання фізичним особам – підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою забезпечення прозорої верифікації, створення рівних умов для отримувачів допомоги та уникнення випадків шахрайства (зокрема, реєстрації фізичної особи – підприємця для набуття права на отримання допомоги).

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватись з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 15265-1 буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на виплату допомоги для догляду за дитиною "єЯсла"). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.16.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також за рекламу, популяризацію та розповсюдження інформації про надання таких послуг (реєстр. № 15251 від 15.05.2026), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, пропонується доповнити статтю 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими частинами, встановивши адміністративну відповідальність за:

надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також реклама, популяризація та розповсюдження інформації про надання таких послуг – у вигляді накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 34 000 гривень/ з конфіскацією та утилізацією засобів (та предметів) надання вищезазначених послу;

повторне вчинення такого правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення, або діяльність з використанням неповнолітніх та вразливих верств населення (пенсіонерів, осіб з інвалідністю, військових та їхніх родин) – у вигляді накладення штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 51 000 до 85 000 гривень/ з конфіскацією та утилізацією засобів (та предметів) надання вищезазначених послуг;

надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також реклама, популяризація та розповсюдження інформації про надання таких послуг посадовою особою – у вигляді штрафу від десяти тисяч до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 204 000 гривень/ з конфіскацією та утилізацією засобів (та предметів) надання вищезазначених послуг.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроєкту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України, зазначивши про такий вплив на показники бюджету, звертає увагу на одночасне зниження податкових надходжень через перехід езотеричного бізнесу в "тіньовий" сектор. Однак, визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів в частині доходів унеможливлене у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

З огляду на зазначене законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відтак, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15251 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного і місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації прийнятого законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України з урахуванням положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.17.     Проект Закону України про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо невключення до оподатковуваного доходу платника податку суми щомісячної грошової виплати "єСадок" (реєстр. №15193 від 24.04.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму щомісячної грошової виплати «єСадок» /далі – виплати «єСадок»/, яка надається відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є створення умов для поєднання батьківства із зайнятістю шляхом надання державної підтримки сім’ям з дітьми у вигляді виплати "єСадок" та забезпечення невключення такої виплати до оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб у допологовий, післяпологовий період та період догляду за дитиною після її народження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 05.11.2025 № 4681-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю" норма щодо здійснення виплати "єСадок" набирає чинності з 1 січня 2028 року. Отже, реалізація положення законопроекту не матиме впливу на показники бюджету у 2027 році, але може призвести до недоотримання потенційних доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб з 2028 року.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15193 матиме вплив на показники бюджету (з 2028 року може призвести до недоотримання потенційних доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.18.     Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 15123 від 02.04.2026), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, що:

при визначенні мінімального податкового зобов’язання /далі – МПЗ/ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, для земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій та на деокупованих територіях, що були в окупації п’ять і більше місяців, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, застосовується коефіцієнт 0,025 (згідно з чинною нормою такий коефіцієнт застосовується із значенням 0,057);

норма, відповідно до якої у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений з 24.02.2022, сума МПЗ не може становити менше 700 грн з 1 га, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1 400 грн з 1 га, не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на деокупованих територіях, що були в окупації п’ять і більше місяців.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту:

може привести до незначного зменшення надходжень до місцевих бюджетів;

дозволить сільськогосподарським товаровиробникам, які здійснюють господарську діяльність на прифронтових територіях, зменшити податкове навантаження на період військових дій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

вартісна величина впливу законопроєкту на показники бюджетів залежатиме від площ земельних ділянок та кількості платників податків, для яких будуть встановлені пільгові умови при визначенні мінімального податкового зобов’язання;

запропоноване положення щодо застосування пільгових умов при визначенні МПЗ суперечитиме Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеному з Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, й утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15123 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і окремих місцевих бюджетів від відповідних податків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.19.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення обчислення мінімального податкового зобов’язання (реєстр. № 15123-1 від 10.04.2026), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового та Земельного кодексів України, згідно з якими передбачається, зокрема, встановити, що:

у разі передачі платником податку на доходи фізичних осіб і фізичною особою земельних ділянок або земельних часток (паїв), що перебувають у його власності та/або користуванні, в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування іншому платнику податків, право звернутися до контролюючих органів для проведення звірки даних має також платник податків, якому таку земельну ділянку або земельну частку (пай) передано в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування;

при визначенні мінімального податкового зобов’язання /далі – МПЗ/ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений 24.02.2022, для земельних ділянок, земельних часток (паїв), що знаходяться на територіях можливих бойових дій та на територіях, тимчасова окупація яких була завершена та тривала шість і більше місяців та які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, застосовується коефіцієнт 0,02 (згідно з чинною нормою такий коефіцієнт застосовується із значенням 0,057);

МПЗ не нараховується для земельних ділянок, земельних часток (паїв), що знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії або на тимчасово окупованих територіях, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ;

у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений з 24.02.2022, сума МПЗ не може становити менше 700 грн з 1 га за календарний рік, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1 400 грн з 1 га за календарний рік, при цьому мінімальні суми МПЗ визначаються пропорційно до кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка у відповідному календарному році перебувала у власності, оренді, суборенді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків;

право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може набуватися не тільки банками, а й іншими фінансовими установами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою і завданням законопроекту є зменшення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють господарську діяльність на територіях можливих бойових дій та на деокупованих територіях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площ земельних ділянок та кількості платників податків, для яких будуть встановлені пільгові умови при визначенні мінімального податкового зобов’язання;

реалізація запропонованих положень щодо застосування пільгових умов при визначенні МПЗ призведе до втрат державного та місцевих бюджетів, що суперечитиме Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеному з Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, й утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15123-1 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і окремих місцевих бюджетів від відповідних податків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.20.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення обчислення мінімального податкового зобов’язання (реєстр. № 15123-2 від 21.04.2026), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема, встановити, що:

мінімальне податкове зобов’язання /далі – МПЗ/ не визначається для земельних ділянок, що перебувають у суборенді членів дачних та садівничих кооперативів;

під час обчислення МПЗ у складі сплачених податків, зборів, платежів та витрат враховуються витрати на суборенду земельних ділянок;

у разі передачі платником податку на доходи фізичних осіб або фізичною особою земельних ділянок або земельних часток (паїв), що перебувають у його власності та/або користуванні, в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування юридичній особі або іншому платнику податків, право звернутися до контролюючих органів для проведення звірки даних має також платник податків, якому таку земельну ділянку або земельну частку (пай) передано в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування;

при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений 24.02.2022, для земельних ділянок, земельних часток (паїв), розташованих на територіях можливих бойових дій та на деокупованих територіях (крім територій активних бойових дій), що були в окупації п’ять і більше місяців, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, застосовується коефіцієнт 0,025 (згідно з чинною нормою такий коефіцієнт застосовується із значенням 0,057);

у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений з 24.02.2022, сума МПЗ не може становити менше 700 грн з 1 га за календарний рік, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1 400 грн з 1 га за календарний рік, при цьому мінімальні суми МПЗ визначаються пропорційно до кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка у відповідному календарному році перебувала у власності, оренді, суборенді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

вартісна величина впливу законопроєкту на показники бюджетів залежатиме від площ земельних ділянок та кількості платників податків, для яких будуть встановлені пільгові умови під час визначення мінімального податкового зобов’язання;

реалізація запропонованих положень щодо застосування пільгових умов під час визначення МПЗ, а також щодо врахування у сумі сплачених податків витрат на суборенду земельних ділянок під час визначення МПЗ призведе до втрат державного та місцевих бюджетів, що суперечитиме Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеному з Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжувати уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, й утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15123-2 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і окремих місцевих бюджетів від відповідних податків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.21.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку на продукти виноградарства (реєстр. № 15187-1 від 11.05.2026), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і «Про виноград, вино та продукти виноградарства», згідно з якими передбачається, зокрема:

уточнити та оновити термінологію у сфері виноробства;

визначити євро як грошову одиницю виміру ставок акцизного податку на спирт етиловий, спиртові дистиляти, спиртні напої та алкогольні напої;

встановити особливості визначення офіційного курсу валюти України до іноземних валют для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з спирту етилового, спиртових дистилятів, спиртних напоїв і алкогольних напоїв;

встановити для вина напівігристого (Пет-нат (Pétillant Naturel)) ставку податку на вино ігристе з понижувальним коефіцієнтом 0,5;

надати можливість суб’єктам господарювання – виробникам дистилятів винних для подальшої дистиляції бути платниками єдиного податку четвертої групи;

уточнити вимоги щодо маркування алкогольних напоїв.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту (зокрема врахування обмінного курсу гривні до євро з лагом у півріччя) призведе до втрат надходжень акцизного податку до загального фонду державного бюджету у сумі 569 млн грн (у розрахунку на рік в умовах 2026 року).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15187-1 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.22.     Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо залучення стратегічного іноземного інвестора в інфраструктуру ринків капіталу України (реєстр. № 15301 від 08.06.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про Національний банк України", "Про управління об'єктами державної власності", "Про депозитарну систему України" і "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" пропонується врегулювання, серед іншого: порядку проведення конкурсу на обрання міжнародного стратегічного інвестора; порядку набуття інфраструктурним інвестором ринків капіталу, що створений міжнародним стратегічним інвестором, права власності на акції Розрахункового центру та Національного депозитарію; порядку набуття державою права власності на акції інфраструктурного інвестора ринків капіталу. Зокрема, законопроектом передбачається встановити, що: у статутному капіталі холдингової інфраструктурної компанії частка держави повинна становити 25%, для реалізації цього положення держава має право докапіталізувати холдингову інфраструктурну компанію; держава має право здійснювати докапіталізацію холдингової інфраструктурної компанії шляхом придбання акцій додаткової емісії холдингової інфраструктурної компанії в обмін на облігації внутрішньої державної позики або інші активи, що не заборонені законом.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація такої ініціативи дозволить забезпечити залучення значних фінансових ресурсів для фінансування проектів відновлення та відбудови держави, сприятиме формуванню довгострокової стійкості та розвитку національних ринків капіталу шляхом залучення стратегічних інвестицій, а також спростить доступ до ринку для учасників, зокрема міжнародних, що стимулюватиме активізації роздрібних інвесторів та приплив внутрішнього капіталу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету у поточному бюджетному періоді та в подальшому у разі участі держави в докапіталізації холдингової компанії на ринку капіталу, при цьому здійснення докапіталізації холдингової компанії державою шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики призводитиме до збільшення видатків державного бюджету з обслуговування державного боргу та створюватиме додаткове боргове навантаження.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15301 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету, пов'язаних з докапіталізацією державою холдингової інфраструктурної компанії). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.23.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації положень Закону України "Про спорт" (реєстр. № 15170 від 13.04.2026), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств при здійсненні безоплатного перерахування (надання) коштів (товарів, робіт, послуг) спортивним федераціям /згідно з чинною нормою тільки спортивним федераціям з олімпійських видів спорту/ та спортивним клубам, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відносити до складу витрат суму, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

розширити перелік доходів, що не вважаються додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб, включивши до них кошти, вартість товарів (робіт, послуг) та інші доходи, надані (виплачені) учасникам оздоровчих заходів /згідно з чинною нормою – фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми коштів, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам податку – учасникам оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань /згідно з чинною нормою – фізкультурно-спортивних заходів/, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг із проведення лекцій з питань масового спору;

встановити, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, яка забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення спортивними організаціями для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю /згідно з чинною нормою – підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту/;

розширити перелік осіб, які звільняються від сплати земельного податку, спортивними клубами, які зареєстровані як громадські організації;

доповнити перелік осіб, що не можуть бути платниками туристичного збору, особами, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до спортивних організацій /згідно з чинною нормою – до фізкультурно-оздоровчих закладів/;

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості спортивних клубів, які зареєстровані як громадські організації.

Відповідно до пояснювальної записки необхідність розроблення законопроекту зумовлена потребою усунення юридичних колізій при здійсненні податкового забезпечення реалізації Закону України «Про спорт».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає Закону України «Про спорт». Разом з тим, цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про спорт» (реєстр. № 15169 від 13.04.2026), який визначає загальні правові, організаційні, соціальні й економічні основи спорту, права і обов’язки спортивних організацій та спортсменів, основи фінансування спорту. Таким чином, законопроект за реєстр. № 15170 є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 15169 та похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 15170 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 15169.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники бюджетів в частині надходження податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а вартісний обсяг таких втрат визначити немає можливості через відсутність необхідних для розрахунку даних;

зазначені законодавчі пропозиції не узгоджуються з пунктом 14 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що розширення кола платників податків, які матимуть право на застосування податкових пільг, може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15170 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідних податків, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.24.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус Засновника сучасної держави Україна – народного депутата" (реєстр. № 15280 від 27.05.2026), поданий народним депутатом Кожем’якіним  А.А.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України "Про статус Засновника сучасної держави Україна – народного депутата" (далі – Закон) пропонується надати народному депутату України другого скликання, який на пленарному засіданні п’ятої сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року проголосував за прийняття Конституції України у третьому читанні в цілому, статус Засновника сучасної держави Україна - народного депутата та з 1 січня 2027 року поширити на народних депутатів України другого скликання дію положень частини четвертої статті 5 цього Закону.

Законом, серед іншого, встановлено таке:

статус Засновника сучасної держави Україна - народного депутата (далі - Засновник) надається депутату Верховної Ради Української РСР, який на пленарному засіданні Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року проголосував за ухвалення Декларації про державний суверенітет України та/або 24 серпня 1991 року - за ухвалення Акта проголошення незалежності України чи Постанови Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України" і відповідає вимогам, та відповідає встановленим вимогам /стаття 1/;

Засновнику вручається Посвідчення Засновника і Нагрудний знак Засновника /частина перша статті 4/;

Засновнику за його вибором замість пенсії виплачується щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати народного депутата України поточного скликання - члена комітету /частина четверта статті 5/;

для вшанування та увічнення пам’яті Засновників надається допомога на поховання Засновника та здійснюється встановлення намогильної споруди за рахунок коштів державного бюджету /стаття 8/.

Відтак, з прийняттям законопроекту розшириться коло осіб, яким буде наданий статус Засновника (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту народних депутатів України другого скликання налічується 223), що зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету, серед іншого, на забезпечення передбачених гарантій та надання допомоги (з урахуванням встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2026 р. № 801 порядку).

Міністерство фінансів України, зазначивши про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів (зокрема для виплати довічного грошового утримання Засновникам, виготовлення посвідчень і нагрудних знаків, надання допомоги на поховання, увічнення пам’яті тощо) зауважує, що відсутність фінансово-економічних обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроєкту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (збільшують видатки) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроєкт за реєстр. № 15280 буде мати вплив на показники бюджету (насамперед, призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету на виплату гарантій та допомог). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.25.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації положень Закону України "Про засади спорту в Україні" (реєстр. № 15170-1 від 27.04.2026), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М..

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств при здійсненні безоплатного перерахування (надання) коштів (товарів, робіт, послуг) спортивним федераціям /згідно з чинною нормою тільки спортивним федераціям з олімпійських видів спорту/, спортивним клубам та іншим спортивним організаціям, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відносити до складу витрат суму, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

розширити перелік доходів, що не вважаються додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб, включивши до них кошти, вартість товарів (робіт, послуг) та інші доходи, надані (виплачені) учасникам оздоровчих заходів, спортивних заходів і змагань /згідно з чинною нормою – фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми коштів, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам податку – учасникам оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань /згідно з чинною нормою – фізкультурно-спортивних заходів/, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку;

встановити, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, яка забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення спортивними організаціями для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що здійснюють діяльність у сфері спорту осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та/або фізкультурно-спортивної реабілітації і є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості неприбуткових спортивних клубів, спортивних федерацій, спортивних федерацій осіб з інвалідністю, інших спортивних організацій та їх відокремлених підрозділів, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо такі об’єкти використовуються для здійснення спортивної діяльності та/або для розміщення спортивних споруд;

доповнити перелік осіб, що не можуть бути платниками туристичного збору, особами, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до спортивних організацій, що проводять оздоровчі заходи та/або заходи фізкультурно-спортивної реабілітації /згідно з чинною нормою – до фізкультурно-оздоровчих закладів/;

розширити перелік осіб, які звільняються від сплати земельного податку, зокрема, спортивними клубами, спортивними федераціями та іншими спортивними організаціями та їх відокремленми підрозділами, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є приведення Податкового кодексу України у відповідність із положеннями Закону України "Про засади спорту в Україні" та створення належних податкових умов для розвитку спорту.

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає Закону України "Про засади спорту в Україні". Разом з тим, цим же автором подано законопроект з аналогічною назвою за реєстр. № 15169-1 від 27.04.2026, який визначає правові, організаційні, соціальні та економічні засади функціонування і розвитку спорту в Україні, правовий статус суб’єктів сфери спорту, засади фінансового забезпечення спорту, а також засади державної політики та управління у сфері спорту. Таким чином, законопроект за реєстр. № 15170-1 є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 15169-1 та похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 15170-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 15169-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники бюджетів в частині надходження податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а вартісний обсяг таких втрат визначити немає можливості у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних;

зазначені законодавчі пропозиції не узгоджуються з пунктом 14 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що розширення кола платників податків, які матимуть право на застосування податкових пільг, може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15170-1 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідних податків, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

3.2.26.     Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств (реєстр. № 15262 від 20.05.2026), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Костюхом А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховна Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити на 2027 рік застосування для банків підвищеної ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50% з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. При цьому передбачається, що сума від’ємного значення об’єкта оподаткування зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2028.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень, водночас матиме наслідком збільшення надходжень від податку на прибуток підприємств до загального фонду державного бюджету у 2027 році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, у зв’язку з цим підтримує законопроект. За оцінкою Мінфіну, додаткові надходження до зведеного бюджету можуть становити:

у 2027 році (декларування та сплата податку за результатами І-ІІІ кв. 2027 р. у листопаді 2027 р.) до зведеного бюджету – 37,8 млрд грн, в т.ч.: державний бюджет – 34,0 млрд грн, місцеві бюджети – 3,8 млрд грн;

у 2028 році (термін декларування та сплати податку за IV кв. та 2027 р. в цілому у березні 2028 р.) до зведеного бюджету – 12,6 млрд грн, в т.ч.: державний бюджет – 11,4 млрд грн, місцеві бюджети – 1,2 млрд грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15262 матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств у 2027 і 2028 роках). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований вплив:

3.2.27.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними (реєстр. № 15159 від 09.04.2026), поданий народним депутатом України Ватрасом В.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується включити до об’єктів, за якими судовий збір не справляється:

заяви про перегляд судового рішення суду першої інстанції, заяви про перегляд судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанції, яким (якими) змінено або ухвалено нове судове рішення, у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи;

позовні заяви у справах про відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроектом передбачається усунути правову прогалину щодо відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними;

реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету та здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3504030 "Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб".

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоновані зміни стосуються правовідносин, які вже врегульовані чинним процесуальним законодавством України, зокрема нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного кодексу України, отже, додаткове законодавче врегулювання зазначених питань є недоцільним, а запропоновані зміни мають ознаки дублювання чинних норм і не сприятимуть підвищенню ефективності правового регулювання;

реалізація положень законопроекту може зменшити надходження до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи, а отже, потребуватиме вишукування додаткових джерел компенсації втрат фінансового забезпечення органів судової влади.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Законопроект є системно пов'язаним і похідним від поданого тим же автором законопроекту про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними (реєстр. № 15158 від 09.04.2026), яким пропонується унормувати питання щодо відшкодування відповідної шкоди. Відтак, практика застосування законопроекту за реєстр. № 15159 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 15158.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15159 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 15158). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.28.     Проект Закону України про економічну стійкість під час війни (реєстр. № 15239 від 13.05.2026), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

забороняється внесення змін до податкового законодавства без шестимісячного перехідного періоду;

перевірки бізнесу здійснюються виключно за ризик-орієнтованим принципом;

забороняється погіршення умов для малого і середнього бізнесу;

гарантується захист підприємств від силового тиску;

держава гарантує запровадження швидких механізмів релокації бізнесу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є законодавче врегулювання питання забезпечення економічної стійкості під час війни шляхом створення чітких правил для бізнесу, що дозволить йому перестати жити в режимі невизначеності, збереже робочі місця, забезпечить більше коштів від податків у бюджет.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

законопроект не забезпечує належного рівня юридичної визначеності та не містить механізмів реалізації задекларованих положень;

наведені у законопроекті твердження фактично формують прямий причинно-наслідковий зв’язок між прийняттям запропонованих положень та забезпеченням економічної стійкості, збереженням робочих місць і збільшенням податкових надходжень без належного фінансово-економічного обґрунтування;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує, зазначаючи, що положення законопроекту потребують суттєвого доопрацювання, оскільки законопроект оперує низкою оціночних та нормативно невизначених понять без визначення їх змісту, критеріїв застосування та правових наслідків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15239 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.29.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку розгляду рапортів військовослужбовців (реєстр. № 15120 від 31.03.2026), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 172-21, встановивши адміністративну відповідальність за порушення порядку прийняття та розгляду рапортів військовослужбовців, – у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити від 850 до 8 500  гривень/ або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15120 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.30.     Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення конфіскації майна як покарання за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (реєстр. № 15160 від 09.04.2026), поданий народним депутатом України Отрадновою О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 59 (конфіскація мана), 437 – 442^-1 (злочини агресії, воєнні злочини, застосування зброї масового знищення, розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, екоцид, геноцид, злочини проти людяності) та 447 (найманство) Кримінального кодексу України та встановити, як додаткове покарання за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку конфіскацію майна.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої) відповідно до пункту 39 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження коштів від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, що на сьогодні оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15160 матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.31.     Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення захисту осіб, які здійснюють діяльність арбітражних керуючих (реєстр. № 15217 від 04.05.2026), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою встановлення додаткових гарантій незалежності арбітражних керуючих, підвищення рівня їх кримінально-правового захисту під час здійснення своєї професійної діяльності, забезпечення дієвого механізму реалізації прав арбітражного керуючого на отримання інформації, необхідної для виконання його повноважень. При цьому згідно із змінами до:

1)           Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за опір арбітражному керуючому під час виконання ним службових обов'язків, втручання в діяльність арбітражного керуючого, умисне знищення або пошкодження майна, що належить арбітражному керуючому, зокрема, у вигляді накладення штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити до 68 000 гривень/, або виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до п’яти років або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років;

2)                Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації у відповідь на запит арбітражного керуючого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 425 до 850 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики та його територіальних органів.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів.

З огляду на зазначене законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект (реєстр. № 15217) матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.32.     Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адміністративної та кримінальної відповідальності військових службових осіб та особливостей виявлення і початку досудового розслідування таких правопорушень (реєстр. № 15114 від 30.03.2026), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою забезпечення законності у сфері військового обліку, проведення медичних оглядів (військово-лікарської експертизи) та призову (прийняття, направлення) громадян на військову службу. При цьому згідно із змінами до:

3)           Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення службовою особою порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, що призвело до взяття на такий облік осіб, що відповідно до закону не підлягають взяттю на військовий облік призовників, військовозобов’язаних або резервістів – у вигляді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити 170 000 гривень/;

4)           Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого;

порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.

Поряд з тим, шляхом внесення зміни до пункту 1 примітки до статті 368 - 5 "Незаконне збагачення" цього Кодексу пропонується прирівняти до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій або лікарсько-льотних комісій. Така зміна зумовлює розширення кола осіб, до яких застосовується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років за набуття активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначивши про такий вплив законопроекту на дохідну і видаткову частини державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. №15114 буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством

3.2.33.     Проект Закону України про внесення змін до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил ведення військового обліку службовими особами (реєстр. № 15115 від 30.03.2026), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є встановлення спеціальної адміністративної відповідальності службових осіб за порушення порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, якщо таке порушення призвело до взяття на військовий облік осіб, які відповідно до закону не підлягають взяттю на такий облік. Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується доповнити статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною четвертою, встановивши адміністративну відповідальність за вказані правопорушення  у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити 170 000 гривень/ .

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. №15115 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.34.     Проект Закону України про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за українофобію (реєстр. № 15186 від 22.04.2026), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою створення ефективного законодавства, яке криміналізує українофобію як один з методів гібридної війни проти України, посилить інформаційну стійкість держави та забезпечить правовий захист Української Державності, мови та культури як фундаментальних основ конституційного ладу. При цьому пропонується встановити кримінальну відповідальність за прояви українофобії – у вигляді штрафу у розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити від 3 400 до 8 500 гривень/ або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15186 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.35.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів (реєстр. № 15096 від 23.03.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статей 48, 59, 59¹, 60, 61, 77¹  Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині порушення законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, розширивши склад правопорушень та посилити адміністративну відповідальність шляхом збільшення розмірів штрафів з трьох – двохсот до ста – трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 51 – 3 400 гривень до 1 700 – 5 100 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи про відсутність інформації, яка б дозволила визначити вартісну величину на дохідну частину бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15096 буде мати опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.36.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів (реєстр. № 15096-1 від 07.04.2026), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статей 48, 59, 59¹, 60, 61, 77¹  Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині порушення законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, розширивши склад правопорушень та посилити адміністративну відповідальність шляхом збільшення розмірів штрафів з трьох – двохсот до п'ятдесяти – двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 51 – 3 400 гривень до 850 – 4 250 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи про відсутність інформації, яка б дозволила визначити вартісну величину на дохідну частину бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. №15096-1 буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.37.     Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні та наругу над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору (реєстр. № 15192 від 24.04.2026), поданий народними депутатами України Княжицьким  М.Л., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні як геноциду Українського народу, що забезпечить захист історичної пам’яті, гідності жертв та національної безпеки України. Відповідно, законопроектом встановлюється кримінальна відповідальність за виправдовування, публічне заперечення геноциду, а так само виготовлення, поширення, розповсюдження матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення геноциду, незалежно від мети такого виготовлення, поширення, розповсюдження та за публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні та наруга над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15192 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.38.     Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" щодо впровадження Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1938 від 25 жовтня 2017 року про заходи для гарантування безпеки постачання газу та про скасування Регламенту (ЄС) № 994/2010 (реєстр. № 15136 від 07.04.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується, зокрема:

доповнити новими термінами «важливі суспільні послуги», «Координаційна група з безпеки постачання», «стратегічний запас» і «підземне газосховище»;

визначити повноваження та завдання компетентного органу у сфері безпеки постачання природного газу /центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі/;

встановити вимоги та процедуру розробки, затвердження та моніторингу Плану превентивних заходів і Плану на випадок кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації;

доповнити положеннями щодо встановлення і дотримання цільового рівня та графіку заповнення газосховищ;

запровадити відповідальність суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу за невиконання або неналежне виконання заходів, передбачених Планом превентивних заходів та Планом на випадок кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації, та інших заходів передбачених відповідним законом, шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі від 3 тис. до 100 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, впровадження положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади для реалізації передбачених законопроектом заходів залежно від вжиття таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15136 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для реалізації передбачених законопроектом заходів залежно від вжиття відповідним органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.39.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог у сфері надання статусу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (реєстр. № 15258 від 19.05.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до:

5)                Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері надання (відмови у наданні, позбавлення) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України – у вигляді накладення на посадових осіб штрафу в розмірі від семисот до трьох тисяч семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 11 900 до 51 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону);

6)                Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", встановивши, що контроль за наданням статусів особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни (наразі Мінветеранів) в межах визначених йому повноважень.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту та наданими Мінветеранів фінансово-економічними розрахунками реалізація положень акта в частині здійснення контролю за наданням статусів здійснюватиметься в межах граничної чисельності працівників Мінветеранів та асигнувань, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, створення нових структурних підрозділів чи залучення додаткової чисельності персоналу не передбачається, а функції з контролю будуть покладені на існуючі підрозділи.

Міністерство фінансів України з огляду на позицію розробника відмічає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас може забезпечити додаткові надходження, що будуть залежати від правопорушення та розміру штрафу.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15258 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.40.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог у сфері надання статусу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (реєстр. № 15258-1 від 27.05.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до:

1)                Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши з 1 січня 2028 року адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері надання (відмови у наданні, позбавлення) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України – у вигляді накладення на посадових осіб штрафу в розмірі від тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/. На відміну від законопроекту №15258 розміри таких штрафних санкцій є вищими.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону);

2)                Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", встановивши, що контроль за наданням статусів особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни (наразі Мінветеранів) в межах визначених йому повноважень.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація положень акта в частині здійснення контролю за наданням статусів здійснюватиметься в межах граничної чисельності працівників Мінветеранів та асигнувань, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, створення нових структурних підрозділів чи залучення додаткової чисельності персоналу не передбачається, а функції з контролю будуть покладені на існуючі підрозділи.

Міністерство фінансів України з огляду на позицію розробника відмічає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15258-1 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.41.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення заходів з виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості (реєстр. № 15260 від 19.05.2026), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до:

1)                Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за ненадання інформації Національній поліції України на запит їх посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб Національній поліції України – у вигляді накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 4 250 до 6 800 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статті 225 цього Кодексу посадовим особам органів Національної поліції України надається право складати протоколи про вчинення вищезазначених адміністративних правопорушень.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості правопорушень та накладених стягнень;

2)                Цивільного процесуального кодексу України щодо пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та включити Національну поліцію до переліку органів, які вживають заходи щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;.

3)                Закону України "Про національну поліцію", відповідно до яких доповнити повноваження Національної поліції новими положеннями стосовно вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, надсилання до відповідного органу прокуратури матеріалів для вирішення питання про пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; вжиття заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національної поліції, або мають ознаки необґрунтованості та можуть бути стягнуті в дохід держави; залучення в межах компетенції на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів з метою визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості.

Міністерство фінансів України, посилаючись на інформацію Міністерства внутрішніх справ України, відмічає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2026 рік для органів системи МВС.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект реєстр. № 15260 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.42.     Проект Закону України про внесення змін до статті 146-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадання (зникнення) людини під час здійснення заходів з оповіщення та мобілізації (реєстр. № 15303 від 08.06.2026), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується розширити підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадання (зникнення) людини під час здійснення заходів з оповіщення та мобілізації, посиливши таку відповідальність шляхом збільшення/встановлення строків позбавлення волі – від трьох до дванадцяти років (замість чинних – від трьох до семи років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, до яких застосовано покарання у вигляді позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. №15303 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.43.     Проект Закону України про внесення змін до статті 184 Кримінального кодексу України щодо права на безоплатну медичну допомогу (реєстр. № 15298 від 05.06.2026), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Павлюком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 184 Кримінального кодексу України, передбачивши:

посилення кримінальної відповідальності за незаконну вимогу оплати (в тому числі у вигляді благодійного внеску, пожертви або іншого платежу) за медичну послугу та/або лікарські засоби та/або медичні вироби, які надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, іншими програмами за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, та за рахунок інших джерел не заборонених законодавством, або відмову у наданні таких послуг, лікарських засобів, медичних виробів у зв’язку з незаконною вимогою їх оплати, у вигляді збільшення розміру штрафу до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість чинного – до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити до 34 000 гривень/ або пробаційного нагляду на строк від трьох до п’яти років замість чинного – до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

встановлення кримінальної відповідальності за такі самі дії, вчинені  повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли матеріальну шкоду у великих та особливо великих /1 700 – 4 250 грн. і більше/ розмірах, або спричинили істотну шкоду здоров'ю потерпілого, смерть чи тяжкі наслідки у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років;

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій(відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні правопорушення.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету зауважує, що вартісна величина такого впливу на залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, що на сьогодні оцінити неможливо через відсутність вихідних параметрів.

 

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15298 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.44.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей відповідальності за порушення у сфері використання малого електротранспорту в Україні, а також за порушення правил дорожнього руху окремими категоріями учасників дорожнього руху (реєстр. № 15283 від 29.05.2026), поданий народними депутатами України Скороход А К., Марченко Л.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього системно пов’язаний із законопроектом про особливості використання малого електротранспорту в Україні (реєстр.№15284 від 29.05.2026) та має на меті врегулювання питання особливостей відповідальності за порушення у сфері використання в Україні малого електротранспорту, як одного з нових сучасних видів транспорту. Для реалізації такої мети у законопроекті передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо використання малого електротранспорту – у вигляді накладення штрафу у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 17 000 гривень/ та виправних робіт на строк на один місяць, або без таких робіт з конфіскацією відповідного малого електротранспорту або без такої, залежно від конкретного виду правопорушення;

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин шляхом збільшення розмірів штрафів з трьох – десяти до п'ятнадцяти – тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 51 – 170 гривень до 255 – 510 гривень/.

При цьому законопроектом не врегульовано питання визначення уповноважених осіб, які мають право складати протоколи про такі адміністративні правопорушення, а також органів, наділених повноваженнями щодо розгляду відповідних справ.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету (беручи до уваги, що відповідно до статі 222 цього Кодексу справи про подібні правопорушення визначено розглядати органам Національної поліції) внаслідок сплати штрафних санкцій та реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України зазначаючи про вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення відповідної вартісної оцінки законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект реєстр. № 5283 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.45.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості (реєстр. № 15266 від 22.05.2026), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України з метою посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, передбачивши серед іншого таке:

1)                згідно із змінами до Кримінально-виконавчого кодексу України встановлюються вимоги щодо обліку осіб, засуджених за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини. Поряд з тим, змінами до Закону України "Про охорону дитинства" та інших законів України передбачено заборону працювати в контакті з дітьми під час прийняття на роботу до закладу освіти, охорони здоров’я або іншої установи, організації, незалежно від форм власності зобов’язаної, здійснювати нагляд за дітьми або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру дітям, а також періодично після прийняття на роботу, але не рідше, ніж один раз в три роки здійснювати перевірку наявності такої заборони;

2)                згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачається встановити адміністративну відповідальність за прийняття на роботу до закладу освіти, охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за дітьми або надавати медичні, освітні соціальні послуги дітям, особи без проведення стосовно неї перевірки щодо наявності заборони працювати у контакті з дітьми, а також непроведення такої перевірки після прийняття на роботу – у вигляді накладення штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції, посадовими особами, уповноваженими на те виконавчими комітетами, сільських, селищних, міських рад, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими державними адміністраціями, освітнім омбудсменом або уповноваженими особами служби освітнього омбудсмена;

3)                згідно із змінами до Кримінального кодексу України передбачається:

посилити кримінальну відповідальність за зґвалтування малолітньої особи, незалежно від її добровільної згоди, змінивши максимальний термін позбавлення волі замість п'ятнадцяти років до довічного;

встановити кримінальну відповідальність за непроведення перевірки заборони працювати у контакті з дітьми – у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів, а також до збільшення його видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, до яких застосовано покарання у вигляді позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15266 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.46.     Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, а також кримінальних правопорушень, пов’язаних з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини (реєстр. № 15266-1 від 10.06.2026), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 15266, пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України з метою посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості та посилення відповідальності за правопорушення, пов’язаних з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини, передбачивши серед іншого таке:

1)                згідно із змінами до Кримінально-виконавчого кодексу України встановлюються вимоги і щодо обліку осіб, засуджених за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини, кримінальні правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини. Поряд з тим, змінами до Закону України "Про охорону дитинства" та інших законів України передбачено заборону працювати в контакті з дітьми під час прийняття на роботу до закладу освіти, охорони здоров’я або іншої установи, організації, незалежно від форм власності зобов’язаної, здійснювати нагляд за дітьми або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру дітям, а також періодично після прийняття на роботу, але не рідше, ніж один раз в три роки здійснювати перевірку наявності такої заборони;

2)                згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачається встановити адміністративну відповідальність за прийняття на роботу до закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів незалежно від форми власності, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, особи, без проведення стосовно неї перевірки щодо наявності заборони працювати у контакті з дітьми, а також непроведення такої перевірки після прийняття на роботу– у вигляді накладення штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції, посадовими особами, уповноваженими на те виконавчими комітетами, сільських, селищних, міських рад, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими державними адміністраціями, освітнім омбудсменом або уповноваженими особами служби освітнього омбудсмена;

3)                згідно із змінами до Кримінального кодексу України передбачається:

встановити кримінальну відповідальність за непроведення перевірки заборони працювати у контакті з дітьми – у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів, а також до збільшення його видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, до яких застосовано покарання у вигляді позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15266-1 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.47.     Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України "Про споживче кредитування" щодо неустойки (реєстр. № 15180 від 16.04.2026), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» пропонується встановити, зокрема, що:

у договорах про споживчий кредит пеня за прострочення грошового зобов’язання не може перевищувати розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу;

якщо згідно із договором про споживчий кредит неустойкою є штраф, розмір такого штрафу не може перевищувати однієї дванадцятої частини розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла станом на день виникнення підстави для нарахування такого штрафу;

штраф може обчислюватися виключно у відсотках від суми простроченого грошового зобов’язання, а повторне нарахування штрафу за подальше прострочення цього ж грошового зобов’язання забороняється;

застосування штрафу, який не є неустойкою, забороняється;

застосування пені, яка не є неустойкою, забороняється;

збільшення суми кредиту на суму простроченого грошового зобов’язання (простроченого зобов’язання зі сплати процентів за користування кредитом, зі сплати неустойки тощо) забороняється.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту дозволить у відносинах споживчого кредитування: посилити законодавчий захист позичальників від встановлення у договорах про споживчий кредит надмірно невигідних для позичальників умов кредитування; усунути законодавчі прогалини з деяких питань, що стосуються неустойки; зменшити ризики невиконання або несвоєчасного виконання грошових зобов’язань позичальниками; сприяти утвердженню добросовісної конкуренції між кредитодавцями на ринку споживчого кредитування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету у поточному бюджетному періоді.

Зважаючи, що реалізація положень законопроекту може вплинути на фінансовий стан відповідних кредиторів і споживачів, зазначене відповідно може опосередковано вплинути на доходи бюджетів щодо сплати податків і зборів такими кредиторами і споживачами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15180 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджетів в частині сплати податків і зборів відповідними кредиторами і споживачами залежно від зміни їх фінансового стану та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.48.     Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав працівників на зарахування до страхового стажу періодів роботи, за які з вини роботодавця не сплачено єдиний внесок (реєстр. № 15319 від 11.06.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими передбачається встановити, зокрема, що:

періоди роботи, за які роботодавцем нараховано, але не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/, зараховуються до страхового стажу працівника в повному обсязі, за умови підтвердження перебування особи у трудових відносинах.

у разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску, що призвела до порушення прав працівників на отримання соціальних послуг, органи Пенсійного фонду України зобов'язані в першочерговому порядку здійснювати заходи примусового стягнення такої заборгованості.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, зокрема призведе до масових порушень платіжної дисципліни платниками єдиного внеску та, як наслідок, до недонадходжень коштів до бюджету Пенсійного фонду України, що може спричинити дефіцит бюджету цього фонду та потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на його покриття. Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15319 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до втрат доходів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та відповідно може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.49.     Проект Закону України про внесення змін до статті 198 Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень стосовно реалізації права на отримання податкового кредиту (реєстр. № 15275 від 26.05.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України новим положенням, згідно з яким відсутність показників щодо залишків незавершеного виробництва товарів в бухгалтерському обліку станом на кінець звітного року не може бути підставою для відмови у формуванні податкового кредиту або для висновку про здійснення діяльності поза межами господарської діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, але створить умови для маніпулювання показниками податкового обліку, що може призвести до мінімізації податкових зобов’язань з податку на додану вартість;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо можливих обсягів податкового кредиту, який був сформований по придбанню товарів, залишки яких відсутні у бухгалтерському обліку станом на кінець звітного року.

Загалом Мінфіном висловлено зауваження щодо законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15275 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.50.     Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ (реєстр. № 0375 від 21.05.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ /далі – Угода/, вчинену 10 лютого 2026 року в м. Києві, якою передбачається:

надання дозволу членам сім’ї працівників дипломатичних представництв і консульських установ на здійснення оплачуваної діяльності (на основі взаємності та відповідно до національного законодавства приймаючої держави);

відсутність імунітету від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої держави стосовно відповідної оплачуваної діяльності;

розгляд письмових запитів сторонами щодо відмови від імунітету від кримінальної юрисдикції приймаючої держави у разі обвинувачення члена сім’ї у злочині, пов’язаному із здійсненням оплачуваної діяльності на території держави перебування;

поширення на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність, дії законодавства у сфері оподаткування та соціального забезпечення, пов'язаних з його оплачуваною діяльністю на території приймаючої держави.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України /далі – МЗС/, та за експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ реалізація положень Угоди після набрання нею чинності не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та не матиме впливу на показники доходів бюджету.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 "Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ" та Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою 5961010 "Розвідувальна діяльність у сфері оборони" на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ (з розрахунку на одну особу на місяць 1,9 тис. грн, що становить 22% від суми мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2026 року – 8 647 гривень), оскільки, єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 "Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника", за рахунок видатків МЗС та ГУР Міноборони.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 0375 матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування у Республіці Молдова іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: "за" – 22, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

 

Голова Комітету                                                           Роксолана ПІДЛАСА

Заступник Голови Комітету                                                Володимир ГЕВКО