Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань бюджету

18 лютого 2015 року

 

Веде засідання голова комітету А.В. Павелко.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добрий день, шановні народні депутати та запрошені. Зареєструвалося 15 народних депутатів, на засіданні присутньо більше половини від складу комітету, кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок голосування щодо рішень комітету.

По-перше, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань. По першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович – нема.

Шкварилюк Володимир Васильович, будь ласка.

 

ШКВАРИЛЮК В.В.  Шановний голово, шановні депутати. Оскільки немає нашого колеги, він затримується, Юрій Левченко, то я дозволю доповісти з першого питання по 27 статті. Всього запропоновано 790 законопроектів, із них просимо врахувати 20 такими, що не мають впливу на показники бюджету, і 47 такими, що мають вплив на показники бюджету. Матеріали у вас є. Якщо немає запитань, то прошу підтримати. Якщо є. Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я по трьох питаннях, які віднесені до першої групи. Перша позиція, я, на жаль, не маю під руками законопроекту, я реагую на них по назвах, щодо внесення змін до Податкового кодексу, щодо оподаткування грошової винагороди. Очевидно, тут не є.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 1.1? Да, пропонується його перенести, що мають вплив на показники бюджету.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тепер друга позиція, 1.7, про покращення умов для виробництва електроенергії з енергії вітру. Судячи з ідеї, мова іде про особливі тарифи на вітрову електроенергетику. А це ж впливає на ціни оптового ринку і воно непрямо впливає над доходи бюджету. Тому я б його пропонував віднести на такі, що мають вплив.

І ще один закон, 1.15, про здійснення державних закупівель щодо вилучення з-під режиму закупівель певних товарних груп. Ну, як це не має відношення до бюджету? Це ж видатки бюджету. Тому я б просив ті три позиції перенести в той, що мають вплив на бюджет.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Якщо немає заперечень, приймається звичайно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хотів би запитати доповідача, два слова, а як воно вже працює? Все, що ми це робимо, як воно працює?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Це до Юрія Левченка, бо це він опрацьовував. Я просто за нього озвучую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, ні. Як воно працює в реальному житті?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Що?

 

МАТВІЄНКО А.С. Оце, що ми класифікуємо, відносимо до обов'язкового, думки бюджетного комітету. І хто з цим рахується?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. А ми рекомендуємо: чи воно має вплив на показники бюджету чи не має. А фактично закони все одно голосуються на сесії Верховної Ради.

 

МАТВІЄНКО А.С. Та я розумію. Але нас хтось чує, якщо ми розглядаємо і кажемо, що цей закон погано впливає з точки зору зменшення доходної частини, чи не має? Як воно працює?

 

МАРКЕВИЧ Я.В.  Нет, нас не слышат. В прошлый раз мы голосовали. В прошлый раз тоже был список нормативных актов, которые влияют на бюджетный процесс – это ни к чему не привело. Никаких изменений не последовало.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тоді до вас, Андрію Васильовичу, кажуть так: "Якщо хочеш образити людину, дай їй дурну роботу". Це немає найбільшої образи, ніж займатися дурною роботою. Якщо  це не має ніякого сенсу, то для чого цим займатися?

А якщо ми цим займаємося, то ми хочемо від вас попросити: домогтися керівництву нашої Верховної Ради, щоб це мало логіку впливу і хтось про це чув, а ми могли відповідним чином сказати.

Друга справа, що там можуть голосувати або не голосувати, але не мати думки бюджетного комітету, очевидно, не має права Верховна Рада перед голосуванням  з того чи іншого законопроекту.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, принимается. Передадим руководству  Верховной Рады мнение комитета. Но принимать все равно нами мы обязаны, потому что оно учитывается при рассмотрении другими комитетами. Поэтому я думаю, что это необходимо делать.

Виктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, працівники секретаріату показали, що закон, який я першим назвав, в принципі, тут трошки інша проблема. Проблема в тому, що він міняє те, що вже змінено. Він в дійсності не впливає на бюджет, бо вже ця норма є, але автори чогось подали його ще раз. Тобто цей закон, в принципі, не треба розглядати Верховною Радою, бо це питання вже врегульовано. Я не знаю, куди взагалі його віднести.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Тоді 1.7 і 1.15 пропонується перенести в ті, що мають вплив на показники бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тоді хто за дану пропозицію?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Хто "за"? "Проти"? "Утримався"?

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято.

 

КРУЛЬКО І.І. З цього приводу можна? Шановні колеги, тут міститься один законопроект, автором якого я є, це пункт 2.6 на 3 сторінці. Про внесення змін до Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" щодо адміністративно-територіального устрою міста Києва. Висновок "віднесено до таких, що мають негативний вплив, зменшують надходження або збільшують витрати".

Я пропоную, щоби ми цей законопроект з цього переліку зараз вилучили, додатково доручили розглянути на підкомітеті за моєю участю і після того прийняти рішення: впливає він негативно чи не впливає на бюджет. Якщо це можна.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Тут немає негативного. Тут чи впливає чи не впливає.

 

КРУЛЬКО І.І. Пункт 2.6 законопроекти, які мають вплив на показники бюджету безпосередньо. А такі, що мають негативний вплив, і пішов перелік, і пункт 2.6 – це законопроект про внесення змін до Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" . Я пропоную вилучити з цього переліку і розглянути додатково на підкомітеті. Можна це?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Нема проблем. Взагалі його знімаємо з розгляду, правильно?

 

КРУЛЬКО І.І. Вилучаємо.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Вилучаємо з переліку. Тоді  не 70 законопроектів, а 69, якщо підтримуємо пропозицію Івана Крулька. Проголосувати треба. Хто за дану пропозицію?

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію? Хто "за"? "Проти"? "Утримався"? Приймається.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до другого питання. Про проект Закону України про внесення змін до Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", за № 2147, поданий Кабінетом Міністрів.

Перше, ніж перейти до розгляду питання, хочу проінформувати, що сьогодні відбулося попереднє обговорення в комітеті зазначеного урядового законопроекту у форматі робочої групи народних депутатів, членів комітету, за участю представників від Мінфіну. Як до інформації.

А тепер надаю слово Уманському Ігорю Івановичу, Першому заступнику міністра, для представлення законопроекту. Будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня всім. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, запрошені, як ви знаєте, ми фактично завершили переговори з технічною місією Міжнародного валютного фонду, яка перебувала в Києві. Зараз проходить процес технічного опрацювання листа про наміри та технічного меморандуму відповідно, за результатами якого має бути винесено на засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду рішення щодо надання Україні нової чотирьохрічної програми.

Під час роботи місії і за урахуванням тих тенденцій, які є на сьогоднішній день в економіці на грошово-кредитному, валютному ринках, з урахуванням пропозицій і оцінок як Міжнародного валютного фонду, так і паралельно працювало декілька місій і Світового банку, урядом було прийнято рішення щодо перегляду макроекономічного прогнозу на 2015 рік. На  підставі цього і з урахуванням тих переговорів, тих вимог і побажань, які у нас були під час роботи з місією, урядом також розроблено проект закону щодо внесення змін до Закон України про Державний бюджет на поточний рік, який зараз і представляється на розгляд комітету.

Суть змін макроекономічної моделі. На жаль, і ми це бачимо вже по результатах як січня, так і половини лютого, економічна ситуація в країні погіршується і, як наслідок,  уряд погіршив прогноз.

Виносилося три сценарії Міністерством економіки, був затверджений більш стриманий варіант. Прогноз ВВП на поточний рік було прийнято на рівні 1 трильйон 850 мільярдів. Інфляція також переглянута в бік збільшення і зараз прогнозується, що вона складе 26,7 відсотки. Курс іноземної валюти – долара Сполучених Штатів – до гривні при розрахунку показників бюджету враховано на рівні 21,7 гривні за долар США. Як наслідок, було перераховано як дохідна частина, особливо в частині, що пов'язано з валютною складовою: або це імпортна складова або ставки податку прив'язані до іноземної валюти.

В цілому доходи збільшено на 22 з половиною мільярда гривень. З них найбільший вплив мають наступні статті. Це орендна плата за користуванням надрами – на 9,1 мільярди гривень. Податок на додану вартість – сальдо 11,8 мільярди гривень. Податок на прибуток підприємств – 2,5 мільярди. 1,7 – орендна плата за транспортування газу, нафти, аміаку. 1,3 надходження від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій.

Між тим декілька статей, які є у нас дохідними, були переглянуті в бік зменшення. В першу чергу це стосується доходів, які перераховуються у вигляді перевищення частини прибутку над видатками Національним банком – на 4,9 мільярдів ця сума знижена, і зараз пропонується затвердити її на рівні 60 з половиною мільярда гривень. А також з урахуванням динаміки і обсягів торгів із зміни Податкового законодавства на 1,9 мільярда гривень зменшується збір, доходи від запровадженого збору на купівлю валюти в готівковий спосіб.

На 35,7 мільярдів збільшуються у нас видатки. В першу чергу це стосується видатків пов'язаних з обслуговуванням державного боргу – це 18 мільярдів гривень. В цілому, з урахуванням необхідності обслуговування як державного боргу, так і гарантійних випадків, за даною статтею виключно через зміни курсу, з одного боку. А з іншого боку, з огляду на те, що ми не знайшли згоди в трикутнику перемовин: уряд, Національний банк,  Міжнародний валютний фонд. Ви пам’ятаєте, в грудні ми приймали рішення  і це було в тексті закону щодо проведення… по портфелю зобов'язань держави, які знаходяться в Національному банку. Ця операція в цьому "трикутнику" не було погоджена. Але ресурс в обсязі 9,9 мільярдів гривень як економія по статті "обслуговування" був передбачений. Зараз ми  вимушені знімати цю економію. Тому в цілому на 21 з половиною мільярда гривень зазначені видатки збільшуються.

Друга за величиною стаття, по якій відбуваються збільшення видатків, це надання пільг і субсидій, які видаються населенню для компенсації, що додатково надаються органами соціальної політики населенню в зв'язку переглядом тарифів на енергоносії та комунальні тарифи.

Також на 2,9 мільярда гривень збільшуються видатки на допомогу переселенцям з зони АТО. Як ви знаєте, на сьогоднішній день кількість цих людей вже досягла мільйона осіб, з одного боку. З іншого боку, 510 мільйонів, які передбачалися Законом про Державний бюджет, були розраховані виключно на перший квартал із сподіванням, що військовий конфлікт на Сході Донбасу все ж таки в цей період часу буде завершений.  Тому ми вимушені збільшити видатки за цією статтею, бо вже на лютий в повному обсязі органам соціальної політки  не вистачає покрити потребу по даному напрямку.

Також на 1,3 мільярди гривень переглядаються видатки пов'язані зі зміною курсу. В першу чергу це утримання дипломатичних установ, військових аташе, відповідних внесків до міжнародних організацій. В тому числі на 0,6 мільярди збільшуються на закупівлю ліків з державного бюджету.

На 300 мільйонів гривень збільшуються видатки для надання фінансової підтримки АПК через механізм здешевлення відсоткових ставок. На 200 мільйонів запропонувало Міністерство паливної енергетики збільшити їхні видатки для забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі, яка виникла на 1 січня, і джерел погашення цієї заборгованості на сьогоднішній день немає. На 400 мільйонів також пропонується збільшити видатки, як це передбачалося статтею відповідною Прикінцевих положень, на фінансування закупівлі мамографів, на гемодіаліз та онкологію.

На 3,9 мільярда гривень зменшуються видатки фінансування трансферту в Пенсійному фонді. Фонду якраз зараз остаточно на уряді прийнято рішення щодо внесення відповідного проекту закону до Верховної Ради. Тричі ми його розглядали на уряді, сьогодні нарешті дійшли згоди щодо остаточних підходів. Я думаю, що найближчим часом у народних депутатів буде змога більш детально і конкретно ознайомитись вже з конкретно цими пропозиціями.

На 300 мільйонів зменшуються видатки за пропозицією Міністерства освіти через  проведення реалізації цього року політики щодо оптимізації як мережі, так і в цілому підходів до фінансування освіти. Крім того, за погодженням з Міжнародним валютним фондом, як наслідок, змін  в дохідній і видатковій частині, на 12,6 мільярди гривень пропонується збільшити розмір дефіциту державного бюджету, який був визначений Закон України про Державного бюджету на поточний рік.

Крім того, в текстових статтях Закон про Державний бюджет також пропонується декілька нових положень. Перше за все мова іде про надання дозволу уряду щодо створення стабілізаційного фонду в енергетиці в розмірі до одного мільярда доларів США. Була ідея, були пропозиції щодо створення цього фонду і через збільшення статутного капіталу НАК "Нафтогазу". Але з урахуванням того, що у нас на сьогоднішній день немає погодженої позиції щодо цінової політики та, в принципі, договірної бази з "Газпромом", починаючи з квітня, і з урахуванням досить непростих переговорів, які ми очікуємо, рішення щодо того, в який спосіб уряд буде планувати або забезпечувати балансування енергоринку через закупівлю газу або, скоріш за все, що сьогодні виглядає економічно більш виправданим, закупівлю мазуту. За результатами аналізу і складання енергетичних балансів пропонується, щоб все ж таки цей підхід затверджував уряд, а не просто збільшувати відповідні запаси і залишки газу в сховищах НАК "Нафтогазу".

Також переглянута стаття щодо фінансування дефіциту НАК "Нафтогазу". З урахування оцінок, які ми маємо на сьогоднішній день і щодо рівня видобутку і щодо споживання цього газу відповідними категоріями споживачів, пропонується визначити рівень державної підтримки НАК "Нафтогазу" шляхом покриття його, по суті, збитків в розмірі 29,7 мільярдів гривень. В тому числі 10,7 мільярдів гривень – це розрахунковий обсяг збитків НАК "Нафтогаз" за минулий і поточний рік через, по суті, безоплатне постачання газу на територію, що тимчасово не контролюється українською владою. В цілому доповідь завершив, суть основних змін доповів. Якщо будуть запитання, коментарі, готовий відповісти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. В кого є питання? Думаю що є.

Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, розглядався бюджет 28-го чи 29 грудня. Ми говорили, що от коли ми вже вийдемо на домовленість з донорами: з міжнародними валютними фондами і іншими, то ми запропонуємо бюджет, який буде уже бюджетом не тільки як "проїсти", да, або як "скромно проїсти", а хоч якісь точки зростання з’являться в тій політиці, включаючи і бюджет, який би мав це переглядати. От ви зараз знову розказуєте нам, куди і які передбачаються зміни. Я не чую жодної такої точки зростання.

І паралельно з цим я хотів вам задати запитання. Ми пропонували, група із 86 народних депутатів, не знаю, чи є у вас те звернення, яке ми направили на пана Яценюка, на Прем'єр-міністра, що однією з таких точок зростання могла би бути інфраструктурна політка держави через, найперше, дороги, зв'язок, Інтернет, "євро" в Карпатському регіоні. І просили розглянути це як таку можливість. Чи можете ви прокоментувати і перше і друге, яке похідне від першого? Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Бюджет, який пропонується до розгляду, дійсно є досить жорстким. Тут я можу лише підтвердити вашу тезу, про яку ви говорите. Але необхідно розуміти, що, в тому числі, при опрацюванні показників і постатейному проходу повністю по всіх складових, в тому числі по розпорядників коштів, ми можемо надати лише ті пропозиції, під які уряд бачить можливість забезпечення фінансування.

З урахуванням тієї допомоги, давайте не забувати, що бюджет у нас дефіцитний і обслуговування державного боргу передбачається не тільки через механізм проведення виплат по відсоткам, але і по тілу основного боргу. Тому, в тому числі, підходячи до планування видатків, ми не можемо, я так м'яко скажу, не зважати на позицію кредиторів.

Точки зростання, по суті, в  бюджету цьому, якщо на нього дивитися через цю призму – це виключно видатки на оборону, відповідно оборонний комплекс. Решта точок зростання можуть бути зреалізовано через реалізацію проектів з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком, МФК, тощо. Той пакет допомоги, який озвучувався, в тому числі керівниками і Міжнародного валютного фонду, в обсязі 40 мільярдів доларів, він включає в собі, в тому числі, коло фінансування якраз на проекти розвитку від інших міжнародних фінансових інституцій і здебільшого буде передбачати фінансування проекту.

В тому числі, ви знаєте, що вже до 2 мільярдів доларів була пропозиція  від Міжнародного банку: збільшити фінансування на цей рік. В цілому від донорів і кредиторів ми очікуємо цього року отримати додатково близько 7 мільярдів доларів. Через цей інструмент, я сподіваюся, що ми зможемо забезпечити фінансування і проектів, і точок зростання. Державний бюджет, на жаль, цієї можливості не має.

Більше того, згідно з проектом меморандуму ми маємо поступово в найближчі три роки вийти на суттєве зменшення дефіциту державного бюджету, в тому числі в відсотках до ВВП. Як наслідок, ми маємо переглядати в середньостроковій перспективі подальшу оптимізацію видатків державного бюджету.

Тому, окрім цього, як ви пам'ятаєте, у нас є передбачені 3 мільярда гривень на фінансування Фонду регіонального розвитку, 2 з половиною мільярда на фінансування централізованих капітальних вкладень. Там окремо ще 500 мільйонів на фінансування Ахмадету. По суті, якщо говорити про державний бюджет, можливості фінансування видатків капітального та інвестиційного характеру на цьому вичерпуються.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще запитання? Будь ласка.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Ігорю Івановичу, до вас запитання, і я просив би моїх колег підправити, якщо я щось неправильно говорю. Коли ви приймали бюджет в ночі під стенограму, то мені видається, що ми відмінили відшкодування всім землетрейдерам ПДВ. Чи воно зараз і враховано чи це не  враховано в цьому пакеті бюджету? Відшкодовується землетрейдерам ПДВ по всіх культурах?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Ні.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. По всіх культурах? Я перепитую. Не відшкодовується?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Бо, я не знаю, може я не дочитався, бо мені так видається, що колега говорить, що сою таки залишили.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Це не в цьому законі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це в податковому.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Це в податковому.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це там, ще немає його зараз.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Ще немає. І я тоді перепрошую.

І друге. Скажіть, будь ласка, на чому зекономили освітяни або ми в освіті? Можете розшифрувати і нам сказати, бо мені це видається дивним.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, що більш коректно Міністерство освіти би доповіло. Але в першу чергу через оптимізацію мережі. Як ви знаєте, в тому числі змінами Закону про вищу освіту, відповідними бюджетними змінами була оптимізована структура вищих навчальних закладів. Де-факто це вже відбулося через зміну статусу. Перше.

Друге, на сьогоднішній день є ціла низка шкіл, які мають кількість учнів близько 40-50, і міністерство пропонує відповідним чином оптимізувати мережу. Через це і відбуваються ці зміни. І через програми по підготовці кадрів по цілій низці статей. Тобто зменшення видатків на підготовку кадрів.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. І ще по освіті. Харчування все ж таки повернули, чи таки забули за нього? Перших-четвертих класів.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По харчуванню перших-четвертих класів жодних змін ні в грудні, ні в лютому уряд не пропонував. Змін цих не було. Слухи були, змін не було.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

МЕЛЬНИК С.І. Мене найбільше турбують місцеві бюджети, скажімо, в плані дві найбільших субвенції – це освітня субвенція і медична.  Хочу вам сказати, що в цілому ті доведені цифри менші, ніж були в попередньому році. І розпис, який довели Міністерством освіти і охорони здоров'я, взагалі просто тупо взяли  1,12, що навіть не забезпечує зарплату і енергоносії.  Це,  як би, до міністерств, я розумію. Ми просила, що хоча б в межах асигнувань року.

 Наступне, що найбільше викликає, що це, при цій ситуації, далі з освітньої субвенції ви зняли 183 мільйони. 53 мільйони, зрозуміло, місто Київ – це ті навчальні заклади, які ми минулого разу розглядали. Але 130 мільйонів ви знімаєте з резерву. Тобто нам треба 130 мільйонів, мінімум, добавити на освітню субвенцію, щоб хоча би закрити зарплату. Ви знімаєте. Ну, тут хоч правильно зміни зроблено.

А в медичній субвенції, ну, взагалі, я не знаю, хто це робив?! Просто непрофесійно зроблено! Враження таке, що люди навіть не розуміють, що таке формула. Тобто ви знімаєте Дніпропетровськ – 85,1 мільйони, і ви знімаєте 10 закладів залізниці, які ввійшли до статутного фонду – 290,7 мільйони. І того 375 мільйонів.

Замість того, щоб, як в усі роки, взяти населення, яке було прикріплено, і відрегулювати, ви берете цей мінус по формулі заганяєте всім. Що місто Хмельницький має до того, що ви зняли Дніпропетровськ і 10 закладів залізниці? Що ви знімаєте з міста чи з "інесувацького району". Ну, що, люди не розуміють, що таке формула взагалі? Ну, проведіть лікбез, чи як. Ну, не можна так робити, розумієте!

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую, Сергію Івановичу. Зауваження по формулі по медичній, як на мене, слушне. Я передам вашу думку. І думаю, що при ухваленні і в цілому Закону про Державний бюджет, мені здається, якщо така буде позиція комітету, необхідно було б врахувати пропозицію Сергія Івановича по суті. Мені здається, це було б логічно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Ярослав.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос. Вы сказали, что еще обсчитываете меморандум МВФ, правильно ли я вас понял? Просто, как в таком случае мы работаем сейчас уже с бюджетом, если вы еще не закончили работать с меморандумом?

 

ПАВЕЛКО А.В. Всё?  

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Ну, еще там ряд вопросов более конкретных. Я хотел спросить по поводу дипломатической службы. Изменения, связанные с увеличением, это просто увеличение финансирования или просто курс?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Курс.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Просто курс. Да, то есть мы не увеличиваем финансирование на эту службу? Да. Я понял.

 И дальше вы назвали еще один элемент изменения бюджета как рентная плата. Насколько я понимаю, очень серьезная дискуссия среди депутатов, и пока она не закончилась, тут сложно что-либо прогнозировать, мне кажется, да?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я поясню суть изменений, в том числе по рентой плате. Первое, по меморандуму. Основные переговоры и суть переговоров уже на сегодняшний день известны, они завершились. Сейчас идет техническая вычитка данных документов уже в аппарате между департаментами. То есть миссия работу закончила. По сути, переговоры также закончились. Поэтому сейчас идет процесс технической подготовки данных документов к подписанию.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть они не приведут уже к изменению того, что внесено в "подану" нам?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Нет. Текст, в том числе проекта закона, мы передали в Международный валютный фонд. Вчера у нас была отдельная встреча, мы объясняли рад моментов, потому что некоторые вещи также требовали пояснений.

Относительно дипломатической службы и атташе, то увеличение  расходов происходит исключительно через пересмотр курса.

А по ренте, извиняюсь, я забыл ответить. Налоговый кодекс отдельно будет рассматриваться. Суть изменений в Налоговый кодекс очень простая. В связи з тем, что ожидается пересмотр тарифов, в том числе на газ для льготных категорий населения, безусловно, это должно привести к тому, что необходимо будет увеличивать и на 12 с половиной миллиардов. Вы видите, мы предлагаем увеличить соответствующие расходы на покрытие или на защиту менее защищенных слоев населения.

Урядом предложен следующий подход: дабы компенсировать государственному бюджету соответствующие социальные расходы, мы на соответствующий уровень предлагаем поднять цену закупки "Укргаздобичі", а для того, чтобы обеспечить на, как минимум, такой же объём поступлений, в Налоговом кодексе будет предусмотрено увеличение рентной ставки для "Укргаздобычи". Таким способом произойдет перераспределение того дополнительного объема денег, который будет получен системой, дабы направить его на обеспечение именно обязательств государства перед льготными категориями.

То есть изменения в ренте связано исключительно с пересмотром ценовой политики и рентной политики, дабы покрыть расходы по социальным выплатам.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ігорю Івановичу, не вам це питання треба було б задавати, але вибору нема, тому адресую до вас. Ігорю Івановичу, вас не лякає, що на початку минулого року борг України був 584 мільярда гривень, на кінець цього року борг України, який ви хочете мати, майже 1 трильйон 600 мільярдів гривень? Це за два роки всього! За два роки приріст 50 з чимось відсотків ВВП. На обслуговування боргу цього року ви витрачатимете 5 відсотків ВВП! Це тільки на сплату відсотків по боргу! Минулого року було 48 мільярдів, а цього року 92 мільярда.

Я б дуже хотів, щоб у нас була професійна розмова і щоб там не згадували девальвацію, про яку я чув там в деяких стінах, бо я знаю вплив девальвації. Але половина боргу не доларовий, а гривневий. Я скажу коректно, дипломатично – це дорога в нікуди! Це м'яко сказано.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігорю Івановичу.

 

ІЗ ЗАЛУ. А що робить?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Да не знаю. (Сміх).

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Вікторе Михайловичу, з вашого дозволу, я на питання відповім, що робить. Робити, насправді, необхідно дуже прості речі. Перш за все для того, щоб зменшувати боргове навантаження, нам необхідно відходити від практики затвердження дефіцитного бюджету. Це абсолютно зрозуміло. І в середньостроковій перспективі саме таку мету уряд ставить перед собою. Перше.

Друге, це є в тексті закону, я відповім, дам  інформацію, по суті більше на цій стадії я коментувати не маю права. Бо, знаєте, уряд, в особі Міністерства фінансів, звернувся до кредиторів. І зараз ми будемо, після затвердження і бюджету, після надання відповідних повноважень, після підписання відповідної угоди з Міжнародним валютним фондом, ми  будемо проводити переговори з нашими кредиторами щодо перегляду діючої системи відносин. Так, якщо коротко.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ще більш дипломатично.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У мене до вас два запитання. В тих змінах, які ми можемо зараз прочитати, дві стосуються "смсч": одно залізниць по ПАТу новоствореному і одне по Дніпропетровському, те, що говорили на підкомітеті.

Просто так сталося, що в місті Сміла з 18-ти "смсч" знаходяться два. Одне проходить через "Укрзалізницю", одне має відношення до інших. Ви не можете з ходу сказати, є Смілянське "смсч"  в ПАТі чи немає?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Всі забирають.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нет. Там их всего 10. Это все или не все?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Всі? От є тут 10 закладів по "Укрзалізниці", які входять в ПАТ "Українська залізниці". Смілянська входить туди?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я уточню і дам окремо інформацію.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Друге питання у мене. 706 мільйонів гривень на фінальну стадію "Євро-2012", куди воно піде? І чого, наприклад, їх немає в погашенні боргів по Енергоатому, а є по "Євро-2012"? Поясніть логіку дій. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По "Євро-2012" ситуація дуже проста. Ви знаєте, що більшість видатків тоді фінансувалося через, так званий, інструмент надання державних гарантій. Суть цього інструменту була дуже проста: видатки проводилися в тому бюджетному періоді, а погашення і обслуговування цих видатків мало і відбувається в наступних бюджетних періодах. Тобто видатки відповідно 2011-12 року фінансувалися за рахунок зменшення можливості державного бюджету, в тому числі, в 2015 році фінансувати видатки. Тобто це фінансування вже взятих на себе зобов'язань і гарантій, які були профінансовані під час підготовки до "Євро-2012". Виключно гарантійні випадки.

 

ГОРДЄЄВ А.А. А Енергоатом? Там борги з 2008-09  років. Там все, ми забуваємо?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Не забуваємо. Відповідаю, тут мова іде виключно про зміни. По Енергоатому воно було в тілі закону, і ми не змінюємо ці положення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановний головуючий, колеги, Ігор Іванович. Я особисто прогнозую великі дискусію по двом законопроектам. Це по пенсійному забезпеченню, оскільки ми його ще і не бачили, але розуміємо, що 3,9 мільярда гривень – це не якесь таке косметичне корегування, це будуть серйозні зміни.  Я думаю, що може бути дискусія. І друге, безумовно, це по ренті по "Укргазвидобуванню".

Тому мені здається, що той порядок прийняття і рекомендацій наш для прийняття його у першому читанні, він може бути виключно після прийняття хоча б у першому читанні всіх законопроектів пов'язаних з Законом про Державний бюджет. І просимо цю позицію донести. І  ми вже чули, що в січні буде дефолт, якщо ми не приймемо законопроект про держбюджет, тоді вночі пішли назустріч. Дефолту немає.

І тому зараз ми готові працювати і в день, і вночі, і в понеділок, і в вівторок, і в середу збиратися, і на вихідні. Тому давайте в наступний вівторок зберемося і проголосуємо в першому читанні законопроекти, якщо вони знайдуть голоси в залі, які формують бюджет. Тут проголосуємо відразу  перше читання, а наступного тижня, можливо, проголосуємо його в цілому, якщо знайдемо консенсус.

До питань у мене наступне. Правильно піднімалося питання видатку розвитку, навіть порівнюючи з 2013 роком видатки розвитку зменшились в цьому законопроекті. І у нас просто іде така спіраль затухання економічної активності. Люди продовжують виїжджати, робочих місць немає.

Є пропозиція, і давайте подивимося, як ми це під час доопрацювання, щоб по державним капітальним видаткам, щоб ми, як мінімум, передбачили напрямки цих капітальних видатків. Такі, як ті ж дороги в західному регіоні, такі видатки, які дають кумулятивний ефект, як інфраструктура для індустріальних, технологічних парків, як підтримка вітчизняного машинобудування, електровозного машинобудування. Тобто, щоб ми подивилися по напрямкам і, по можливості, включили вже конкретні проекти.

Тому що ми дуже переживаємо, що це єдиний кволий ресурс розвитку може бути певним чином, через якісь речі, засаботований до жовтня, до грудня. Через те, що коштів не вистачить, чи то нову процедуру введуть, чи то буде там велика дискусія на нижчому рівні. От, щоб ми максимально швидко давали економіці гроші.

Друге питання. По меморандуму з МВФ. Нам дуже важко дивитися на бюджет, який виходить з меморандуму, який ми не бачили в офіційному. Тому прохання, теж прийняти якомога швидше рішення, щоб нас все ж таки ознайомили з цим меморандумом.

Тому що, наприклад, якщо правда, що заставляють "Укргазвидобування" продавати газ по півтори тисячі гривень "Нафтогазу" і забирати у нього 70 відсотків ренти, залишаючи знову без інвестиційної програми "Укргазвидобування". Ви знаєте, що у цьому році ми на півмільярда кубів менше видобудемо саме через те, що нічого не вкладали, ні копійки в розвиток.

Взагалі нам дуже важливо побачити механізм формування тарифів для населення. Тому що звідкіля взяли 3 тисячі 600 доларів? Невже незалежний орган НКРЕ може прийняти рішення виходячи з того, що уряд підписав з кимось, навіть з такою шанованою організацією як МВФ, меморандум?

3 600! У нас в коаліційній угоді, я колегам по коаліції нагадаю, у нас чітко написано, що економічно обґрунтовані тарифи. Я зараз не чіпаю "Укртеплоенерго", я чіпаю тільки газ для населення, якого в Україні на 95 відсотків вистачає власного видобутку. Ці тарифи повинні в себе включати інвестиційну програму "Укргазвидобування".

Тому у мене питання. Я закінчую. Коли ми прогнозуємо по "Нафтогазу" 29,7 мільярда на поповнення статутного капіталу, з них 10,7 для того газу, який ішов і іде в окуповану територію. Може ми ці кошти використаємо як ресурс розвитку? Для створення експертно-кредитного агентства, те, що у нас передбачено в коаліційній угоді.

І по "Нафтогазу". Як можна приймати бюджет, якісь цифри закладати, не маючи фінансового плану "Нафтогазу", не маючи балансу газу, які всі мали бути подані, і, у відповідності до закону про інвестиційну діяльність, не маючи інвестпрограми, яка так і не подана на 3 роки "Укргазвидобуванням".

То скажіть, будь ласка, як ви вважаєте: як ми взагалі можемо цей законопроект  приймати? І що нам необхідно за цей тиждень зробити, щоб на ці питання відповісти. Дякую. 

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. По тому, що паралельно з законом, точніше, перед прийняттям закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет мають бути прийняті ті законодавчі акти, на яких базується цей документ, тут у мене немає сумнівів. І я би  просив підтримати пропозицію пана Кривенка щодо, в тому числі, розгляду на бюджетному комітеті цих всіх рішень як пакет рішень, що прямо між собою пов'язані.

По бюджету розвитку і, можливо, визначення напрямків, ну, мені здається, у нас є не тільки капітальні вкладення, але, в тому числі, Фонд регіонального розвитку. А регіональний розвиток кінцево обговорювався, в тому числі, на комітеті неодноразово. Без інфраструктури відповідно регіональної і в першу чергу доріг, як на мене, просто не може бути зреалізований. Тому, якщо будуть такі пропозиції, уточнити, щоб у першу чергу мають бути подібні об'єкти. У мене як у представника Міністерства фінансів точно заперечень не може бути.

Щодо тексту меморандуму. Я повторюся, технічно зараз іде опрацювання цього документу у відповідних департаментах Міжнародного валютного фонду, іде вичитка і редакційна підготовка його до підписання. Як тільки цей процес буде завершено, ми відразу надамо цей документа і народним депутатам і в цілому суспільству, тут жодних сумнівів немає.

По балансу і фінансовому плану НАК "Нафтогазу". Я абсолютно з вами погоджуюся, що за логікою і абсолютно нормально було б, в тому числі, виконати нормативно-правову базу і затвердити фінансовий план не тільки НАК "Нафтогазу", а й інших державних підприємств, як це передбачається – ще до вересня року, що передує плановому. Тобто процес складання фінансових планів по графіку приблизно ототожнює бюджетному процесу, у нас це передбачено нормативними документами.

Я переконаний, що НАК "Нафтогаз" в найближчий час завершить, тут найбільша проблема зараз – погодження саме балансу газу, декілька тижнів вони намагаються його погодити з Міністерством паливної енергетики. Чому? В тому числі була і пропозиція щодо створення цього енергетичного фонду, бо критичну ситуацію в енергетиці ви також чудово знаєте. І складання балансу газу без складання в цілому енергетичного балансу також було б не дуже коректно.

В цілому показники прогнозні як по видобутку, так і по споживанню по категоріям споживачів ми від НАК "Нафтогазу" отримали. На підставі цього спільно з Міністерством паливної енергетики і з регулятором робили оцінки як фінансового результату НАК "Нафтогазу", так і необхідного обсягу відповідних субсидій з державного бюджету для покриття збитків в поточному році для НАК "Нафтогазу", пов'язаних з продажем ресурсу за ціною нижчою, ніж є середня закупівельна ціна на сьогоднішній день.

Тому саме в такий спосіб і було запропоновано відкоригувати відповідну статтю по НАК "Нафтогазу". Бачите, по суті, з 31,5 мільярдів дефіцит зменшується до 19, але 10,7 мільярдів – це той збиток, який НАК отримає через поставку газу на неконтрольовані державою території.

 

ПАВЕЛКО А.В. Василь Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановний Ігорю Івановичу, дуже вітаємо вас стосовно змін про надання державної підтримки найменш захищеним категоріям громадян і в тому числі субсидій. А чи є сьогодні у нас дискусія з Міністерством праці і соціального захисту щодо того, щоб ця цифра не залишилась у нас просто як рядочок і цифра у бюджеті? Чи є сьогодні розуміння у міністерства, що треба спростити порядок надання цих субсидій і ми не допустили ніяких хвиль соціальних у зв'язку з підняттям тарифів на житлово-комунальні послуги?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую, Василь Васильович. Безумовно така дискусія була і неодноразово. Незалежно від того, в який спосіб будуть прийматися і чи будуть прийматися рішення щодо перегляду цінової тарифної політики на енергоносії, урядом прийнято рішення і Міністерство соціальної політики готується зробити окреме засідання з відповідною презентацією нового порядку, як міністр це називає. Потребується, насправді, повністю реформа цієї процедури механізму надання відповідної допомоги з боку держави. Бо на сьогоднішній день отримати доступ до цієї допомоги більшість родин не має через, певною мірою, штучні обмеження щодо цього доступу.

Тому найближчим часом це буде розглянуто на уряді і широко представлено зміні в підходах Міністерства соціальної політики до цієї процедури. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановний Ігорю Івановичу, у мене до вас декілька запитань. Перше запитання, так коли уряд планує подати до Верховної Ради пакет законопроектів, які впливають на бюджет. І, власне, той законопроект, який ми зараз розглядаємо, він неможливий без розгляду ряду законопроектів. Власне, коли до парламенту надійде цей пакет законопроектів?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. На уряді ці документи вже прийняті всі, зараз проходить процедура технічного оформлення їх в секретаріаті Кабінету Міністрів. І вони будуть зареєстровані на Верховній Раді. Тобто це буде десь завтра, післязавтра. На цьому тижні.

 

КРУЛЬКО І.І. Тепер друге питання у зв'язку з цим. Ви як людина, яка комунікує, в тому числі, з нашим основним кредитором – Міжнародним валютним фондом, як ви бачите: коли би, на вашу думку, парламент мав би цей проект змін до бюджету прийняти, в часовому вимірі?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Відповідь дуже проста, по графіку, який є поки що попередній, він не є формальним і в жоден спосіб не затверджений, ми очікуємо, що 6 березня маж відбутися засідання Ради директорів. Як наслідок, всі попередні заходи, які мають бути виконані Україною як країна, яка попросила про надання цієї програми, вони мають бути виконані уже до засідання Ради директорів і точно до отримання грошей. Сьогодні це виглядає так, що до 6 березня. Повністю затверджено.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. А тепер, ну, по суті самого документу у мене два запитання. По-перше, чи планує уряд, і в тому числі цим документом, здійснити індексацію заробітних плат і пенсій у зв'язку з тим, що у нас відбувається і на валютному ринку, і в зв'язку з тим, що у нас відбувається з інфляцією?

 

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Планується залишити діючу норму щодо перегляду відповідних соціальних норм з 1 грудня 2015 року.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто, фактично, те, що в діючому законі написано, воно  так і залишається. Інші зміни не передбачаються на цьому етапі?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. І ще одне. Тут з'явилася така новація з приводу того, щоб скоротити на 15 відсотків пенсії працюючим пенсіонерам. Я хотів би запитати, а як це буде відбуватися? Це будуть обкладені вони податком? Чи це просто 15 відсотків одрізається? Чому саме працюючі пенсіонери? І скільки це, врешті-решт, принесе для державного бюджету, для того щоб збалансувати державний бюджет? Наскільки це рятує країну те, що працюючим пенсіонерам на 15 відсотків обріжемо?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це окремий законопроект, який є в пакеті, про який ви, в тому числі, зараз згадували. Я сподіваюсь, що буде підтримана пропозиція пана Кривенка, що вони як пакет мають бути ще додатково розглянуті в тому числі на бюджетному комітеті.

Зазначеним проектом, який вже схвалено на засіданні уряду, пропонується декілька рішень. Перша, це по працюючим пенсіонерам, державних категорій працюючих пенсія сплачуватись не буде взагалі. Тобто державні службовці, прокурори.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Не державні. А ті, хто спеціальні пенсії будуть отримувати, не будуть отримувати пенсії, а тільки зарплати?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні, ні. Вікторе Михайловичу, мова іде про державних службовців,  про прокурорів, про суддів. Якщо вони працюючі пенсіонери, то пенсії виплачуватись не будуть взагалі.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ви і тут популізмом займаєтесь.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Чому?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тому що всі спеціальні пенсії тоді рухайте.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По спеціальним пенсіям окреме рішення. По решта працюючим пенсіонерам буде виплачуватись 85 відсотків від нарахованих.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Так спеціальні чи держслужба?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По державній службі і по прокурорам, суддям взагалі не буде. По спеціальним пенсіям пропонується збільшити трудовий стаж та вихід на пенсію протягом 10 років на 5 років. По спеціальним пенсіям.

 

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Вибачте, може я забираю на себе забагато. Але я просто хотів би розуміти зараз уже для себе. А як оця ініціативи про 85 відсотків від нарахованої пенсії узгоджується з нормами Конституції, де не може бути погіршено, фактично, права людини? Пенсія зароблена, вона нарахована державою. І раптом мінус 15 відсотків. Чому 15 відсотків? Чому не 20, чому не 40, чому саме 15? Я просто хочу логіку зрозуміти уряду в цьому питанні. Що ще додасть?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. З точки зору ресурсу в десятимісячному вимірі – це 3,4 мільярда гривень. З точки зору підходу, я думаю, що коли ми будемо розглядати цей законопроект, можливо, в тому числі з залученням представників Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду, думаю, що ми окремо ці позиції будемо обговорювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько все? Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ігорю Івановичу, якщо можна, яка ціна на газ нарахована зараз при розрахунку бюджету? Якщо не можете сказати,  то скажіть, чи буде вона єдиною для населення бюджетної і комерційної ціни? В трубі буде газ по одній ціні чи він буде відрізнятися?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Поки що не передбачається того, що має бути єдина ціна на газ для всіх категорій споживачів.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. А яка зараз врахована в бюджеті?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ви маєте на увазі, при розрахунку соціальних пільг? Рішення уряду і НКРЕ для бюджетних установ вона буде та, яка є по імпортованому газу. Зараз уточнено прогноз: не 333, як прогнозувалося в грудні, а 290 доларів за тисячу кубічних метрів. Для населення так і є. Рівень цін буде визначатися пізніше, на сьогоднішній день рішення ні уряду, ні НКРЕ з цього приводу ще остаточно не прийняті.

Буде переглянуто в цілому підхід і до визначення категорій, і населення щодо ТКЕ забезпечення… Тобто підхід буде, поки що так, планується, буде повністю змінений.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Друге питання, може це і не питання, нам потрібно порадитись між собою, що стосується пенсій. Ви бачите, скільки виникає проблем навіть при обговоренні. В Дніпропетровську мені вчора не давали проходу чорнобильці, те, що їм зараз уже вимога визначитися, якою пільгою вони будуть користуватися: як чорнобильці чи як інваліди, у кого є і те і інше. І друге, як тепер будуть обкладатися пільгові пенсії тими нарахуваннями, про які ми сьогодні тільки чуємо по слухам, про ці 15 відсотків. Чи ляжуть вони на пенсії пільгових категорій?

Тому, мабуть, у нас немає виходу, треба спочатку проголосувати закони основні, а потім уже приймати за основу зміни до бюджету. Як ви вважаєте?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я повторюся,  безумовно, я погоджуюся, що в першу чергу мають бути прийняті і зрозуміло в якій редакції.

 

ІЗ ЗАЛУ. Не уточнюйте.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Закони і до  Податкового кодексу, і соціальний цей пакет. Тут у мене жодних сумнівів немає. І, можливо, цю дискусію давайте все ж таки перенесемо на момент, коли ми будемо розглядати ті закони, про які. Бо в бюджеті враховано, як наслідок, ресурс і вплив тих законопроектів на державний бюджет.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. І останнє питання. Відбулися збори міст районного значення, така ситуація напружена. Ми розуміємо, об'єднання поки що немає. Коли воно буде, як воно буде? Всі вимагають повернення до фінансування їх через податок на заробітню плату. Це не відбудеться. Ви знайшли питання, як вирішити заробітню плату поки вони не об'єдналися? Відповіді на це немає.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. А як об'єднаються, ви лякаєте, чи що? Вони ж не об'єднаються.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ні. Зараз уже не мають коштів на виплату заробітної плати. Це і села, і селища, але міста районного підпорядкування сьогодні запитання гостро поставили, на нього треба шукати відповідь. Чи в регіоні, чи в форматі цього бюджету, але питання є, воно не вирішено.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми розглядали це питання і тут, і воно вже голосувалося в Верховній Раді. Сергій Іванович ще ініціював зміни до бюджетного законодавства. І, в тому числі, в цих змінах було передбачено, що за рахунок трансфертів з районних бюджетів можуть фінансуватися можуть фінансуватися видатки на утримання.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. "Можуть"! Але в багатьох випадках не фінансуються.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми не можемо змусити, бо в більшості з них не є така проблема, вона не є в усіх населених пунктах. Вона є вибіркова. І не повністю є потреба забезпечити фінансування за рахунок районних бюджетів.

Тому і формула, що "можуть фінансуватися".

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Тоді прохання, через Мінфін, через обласні фінансові органи привести до знаменника тих, у кого не вирішено це питання.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. На жаль, з 1 січня 2015 року обласні фінансові управління були виведені зі складу Міністерства фінансів. І це також у нас, особливо в умовах міжбюджетної цієї реформи, як на мене, це серйозна проблема. Вони в же не є в нашій структурі. І таке рішення було прийнято попереднім керівництвом як уряду, так і Верховної Ради.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Може повернути?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це було б логічно. Тобі у нас був би вплив, в тому числі через фінансові органи на місцях, врегульовувати питання точково по тим чи іншим бюджетам. Зараз ми позбавлені цього інструменту.

 

КРИВЕНКО В.М. У мене коротке запитання по цій темі. Скажіть, будь ласка, десь 20-30 відсотків громадян ще не мають лічильників. В принципі, це не так проблема громадян, як проблема торгуючих організацій, які повинні, коли продають і ставлять лічильники. І те, про що питалося – норми. Тобто зараз ми там маємо 6 кубів на одну прописану особу. Там, де лічильники стоять, ми бачимо півтора, 1,7, 2,2 і 3 куба на прописану особу. І, в принципі, це фактично єдина така сфера, де можуть бути певні зловживання газорозподільними організаціями: обл-, міськгазами.

Давайте вносити цю пропозицію, ви бачите, що Мінфін у нас фактично командує всіма міністерствами, давайте вносити пропозицію про зниження директивно цієї норми споживання – це перша пропозиція-запитання.

Друге питання, навіщо посередник "Нафтогаз" між "Укргазвидобуванням" і споживачами? В цьому році "Укргазвидобування"  продавало по 347 гривень. "Нафтогаз" найдешевший газ продавало уже з серйозною націнкою, я не говорю про великих споживачів, ті, хто тисячу, 2 тисячі кубів споживають.

На наступний рік все ж таки оця пропозиція, я вас запитував: чи правда, що  пропонується, щоб "Укргазвидобування"  продавало за півтори тисячі гривень для НАК "Нафтогаз". А НАК "Нафтогаз" уже продавало би населенню по 3 тисячі 600, по 7 тисяч 200, закриваючи свої збитки попередніх років і поточні збитки, там неефективність. Як?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Щодо доцільності або відсутності посередника в особі НАК "Нафтогаз". НАК "Нафтогаз" на сьогоднішній день виступає балансуючим суб'єктом і, по суті, через його баланс відбувається, так зване, перехресне субсидування по поставкам газу для відповідних категорій.

Згідно з прогнозним балансом, який уточнений на сьогоднішній день, він ще, на жаль, не затверджений урядом, але поки що це є погоджена позиція в уряді, НАК "Нафтогазом", НКРЕ, Мінекономіки, Мінпаливом, Мінфіном. Споживання газу населенням на цей рік прогнозується на рівні 14,1 мільярдів кубічних метрів. 6,8 мільярдів кубічних метрів – це споживання ТКЕ для потреб населення.

Видобуток "Укргазвидобуванням", за виключенням технічного газу для забезпечення їхньої діяльності, тобто того, який може бути спрямований на задоволення потреб соціальних категорій, 12,8. Більше 8 мільярдів кубічних метрів газу має бути закуплено по імпорту і по імпортній ціні і поставлено цим категоріям. Як наслідок, балансування і ціни, і збитків, по суті, від такої операції на сьогоднішній день лягає на бюджет НАК "Нафтогазу".

Який буде остаточно затверджений рівень цін і повністю модель, я думаю, що коректно, в тому числі, мені було б публічно говорити виключно після того, як будуть прийняті відповідні рішення урядом та Національною комісією.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую, Ігорю Івановичу.

Все ж таки у нас 6,8, яких для ТКЕ, фактично це повністю газ, який є імпортним, який закуповується або зі Сход, або зі Заходу. Давайте по ньому піднімати ціни до економічно обґрунтованих цін і готувати систему субсидіювання, яка запрацює фактично в листопаді. Потрібно вже буде, бо прийдуть перші платіжки і потрібно буде в листопаді це субсидіювати. Це і легше для бюджету цього року, який у нас важкий, війна іде. Давайте все ж таки той газ, який іде на власне споживання людьми, бо там немає великої енергоефективності. Велика енергоефективність саме в ТКЕ, бо саме там котельні палять і їх треба стимулювати – переходити на альтернативні види палива. Скажіть, як цю позицію можна розглянути?

І наскільки зараз оцей "плач Ярославни", що Верховна Рада була відсторонена від переговорів з місією МВФ. От, ми бачимо фантастичну, просто я не хочу там гучних слів, позицію, коли наш газ продається не по обґрунтованим тарифам, планується продаватись (зі слухів, бо у нас нема документів) НАК "Нафтогазу". Із "Нафтогазу" з величезною націнкою, для покриття їх попередніх збитків і поточної незбалансованості, пропонується продавати населенню. Люди платити не будуть.

Ви знаєте, а можливо не знаєте, але Мінсоцполітики нас інформує, що  з 13,5 мільйонів домогосподарств на субсидію має стати 78 відсотків. З них прийде фактично тільки 60 відсотків за цією субсидією. Спрощення процедури, я вас дуже прошу, просто я поважаю вас як фахівця, дуже прошу вас не допустити того огульного спрощення процедури, про яке  зараз говориться. Що вам просто прийде лист і ви можете в заявочному порядку відіслати на одну сторіночку. У нас всі заробітчани стануть на субсидію.

І Мінсоцполітики в приватних розмовах це підтверджує, що не буде ніякої перевірки доходів. Ми просто сплюндруємо моральний бік своєї нації. Тобто ми зробимо просто "иждивенцев", людей, яким не потрібно працювати.

Тому я вас дуже прошу, я знаю, що дискусії точаться і тривають. Чи може бути така позиція? Щоб газ власного видобутку по економічно обґрунтованим тарифам, які покривають собівартість і покривають цю інвестпрограму, яку ми до сих пір не маємо. Ми не знаємо, скільки треба грошей вкласти. І бачимо падіння. А весь інший газ, той, який імпортується, він іде по ринковим цінам, по тим цінам, по яким ми його закупили.

І тоді у нас і баланс "Нафтогазу" і питання соціального вибуху не буде у нас в травні.  Бо перші субсидії ми почнемо платити виключно в листопаді. А той газ, якого не вистачає, мільярд кубів – він приведе до подорожчання, по нашим розрахункам, для населення всього 10-5 відсотків. Але не в чотири і не в вісім разів. Необхідність закупівлі газу, якого трошки не вистачає для власного балансу. Дякую. Це був останній мій виступ сьогодні.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Я думаю, логічно, щоб цю дискусію ми продовжити під час розгляду питання по порядку надання цих пільг і субсидій. Так і, відповідно, балансу газового, відповідно цінової політики, яка має бути. І того рівня цін як закупівельних для "Укргазвидобування", так і, відповідно, граничних цін для населення всіх категорій споживачів, які є на індивідуальному опаленні, так і які мають централізоване опалення, так і цін для ТКЕ для потреб населення. Це перенести на засідання уряду, бо більшість з цих рішень приймається або урядом, або регулятором. І тут має бути, дійсно, зважений комплекс рішень і підходів при прийнятті цих рішень. В цьому я абсолютно з вами згоден.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, я хочу уточнити одну позицію. Я так розумію, що тих 9 мільярдів, які передбачені в збільшенні доходної частини за рахунок ренти, стосуються тільки "Укргазвидобування", так?

 

ІЗ ЗАЛУ. І "Укрнафти".

 

МАТВІЄНКО А.С. І "Укрнафти". А чому не розглядається пропозиція? Я, в тому числі, і пан Кривенко, і навіть пан Насіров як голова комітету податкового є авторами збільшення рентної плати на залізну руду і збільшення доходної частини майже в два з половиною мільярди, які також покращують дохідну частину. Чому це не  розглядається? Тим більше цей проект зареєстрований і уряду, я думаю, це відомо.

Якщо хочете, я вам передам цей законопроект, я просив би. Тим більше, що ми маємо претензії до точки зростання, у даному випадку, до "Євро" Карпатського регіону. То давайте ці 2,3 направимо на цю програму. А о так, з одного боку, уряд нічого не чує, з другого боку, нічого не бачить.

Якщо ми хочемо бути солідарними у відповідальності за майбутнє держави, то така тактика нашого взаємного порозуміння мене особисто ніяк не влаштовує. Я навіть не знаю, що мені робити з цим бюджетом, який ви пропонуєте, при такому підході. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання, по суті пропозицію. Міністерство фінансів, в тому числі, під час доопрацювання цього законопроекту, по суті, відміни понижуючого коефіцієнту по руді, я так розумію, це ви маєте на увазі, ми підтримуємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. То давайте в пакет.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, що краще, щоб він пішов як депутатський законопроект, з точки зору пакету, і збалансованих пропозицій до Закону про Державний бюджет.

 

МАТВІЄНКО А.С. Хорошо. Давайте. Але без вашої участі цього неможливо. Завершуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте подводить черту, если есть такое предложение. Пожалуйста, Ищейкин Костянтин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, дискусія, яка була протягом сьогоднішнього нашого засідання, підказує, у мене особисто складається думка, що дуже важко пройде голосування цього бюджету, якщо воно не буде розділено принаймні на два етапи: дискусія стосовно енергетичних питань потребує більш ретельного розбору і пенсійного.

Але я підв’язав би до того, Ігорю Івановичу, ще одне запитання до вас, колеги вже про це казали, що, дійсно, треба перерахувати питання по медичних субвенціях, які були нараховані з урахуванням віднесення до "Укрзалізниці" 10 відомчих закладів. Як приклад, по Полтавській області борг недоплати буде десь 9,8 мільйона гривень. Це надзвичайно великі кошти, які погасити з місцевих бюджетів буде практично неможливо. Тому також просив би врахувати це питання. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Важко це коментувати. Це, я думаю, будемо розглядати під час доопрацювання уже після першого читання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймаємо рішення? Як раз прийшли колеги.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня всім.

 

ПАВЕЛКО А.В. Левченко Юрій.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, товариство. Перед тим, як перейти до прийняття рішення, хотів би зрозуміти, яке рішення ми будемо приймати. Тому що, якщо ми будемо голосувати за цей проект ухвали  і за постанову, яка у нас роздана, де сказано про те, що рекомендувати прийняти за основу пов'язані законопроекти, яких ми ще не бачили взагалі "вживую" і взагалі не знаємо, що в них написано, я не думаю, що можна за такі речі взагалі голосувати.

Тому, давайте, ми якось оформимо тоді наші політичні точки.

 

(Загальна дискусія)

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні. Тут написано "разом", щоб приймати. Ми не можемо взагалі рекомендувати, якщо ми не бачимо ці законопроекти. Як ми можемо якісь рекомендації при їхньому прийняттю зараз ухвалювати? Це, м’яко кажучи, неправильно.

Взагалі, якщо говорити про ситуацію, то я нагадую всім і також Міністерству фінансів, що головна причина того, що ми взагалі зараз розглядаємо з вами зміни до бюджету, полягає в тому, що 28 грудня ухвалювали бігом і все разом: і зміни до Податкового кодексу, і до Бюджетного кодексу – там вночі, з 28-го на 29-те – і сам бюджет, і так далі. Тому очевидно потім прийшлося нам переглядати бюджет.

Давайте, можливо, трошки більш зважено цього разу поставимося до питання. Спочатку ухвалимо або не ухвалимо базові закони, зміни до по Податкового кодексу і так далі. А потім вже будемо на базі тих законів, які будуть в їх остаточному вигляді опубліковані, розглядати зміни до бюджету. А не навпаки, робити спочатку бюджет або паралельно з базовими законами.

Тому давайте, я би хотів оцей момент зафіксувати в нашому проекті рішення, бо ці речі, які у нас роздана на руки, я вважаю, що ми не можемо як бюджетний комітет за такі речі голосувати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрий Владимирович, спасибо. Хочу просто сказать, что сегодня очень наши коллеги все поработали в рабочей группе до начала комитета. И как раз такая работа и дала нам сегодня такой проект, чтобы мы его приняли. Но тут, если более детально прочитать, тут написано "до розгляду у першому читанні на цьому засіданні". Только перед тем, как будет приниматься решение, необходимо, чтобы были приняты "за основу урядові законопроекти, системно пов'язані з цим законопроектом".

То есть, в принципе, если вчитаться, вы, может быть, все-таки еще внимательно его посмотрите. Это наши коллеги работали на рабочей группе, в том числе и перед сегодняшним заседанием комитета.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ви трошки мене не зрозуміли, що я казав. Я казав, що ми взагалі не можемо говорити про рекомендації і приймати щось, якщо ми не бачили ці законопроекти. Ми маємо розглянути їх на комітеті. Бо так, як воно зараз сформовано, то, по суті, читається, що нібито ми підтримуємо апріорі ті законопроекти, які будуть внесені. Розумієте?

 

МАТВІЄНКО А.С. Юра, нас просили в цілому проголосувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так і проголосуємо.

 

(Загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.М. Юрію Володимировичу, у мене таке саме було запитання. І ми розбирали перед засіданням, і потім прийшли до думки, що саме оця формула "розглянути і прийняти", тобто це не означає директивно вказівку Верховній Раді і не показує нашого відношення до текстів законопроектів. Ми сказали, ми вважаємо, що перед прийняттям бюджету треба розглянути і прийняти ті, які системно пов'язані. Якщо вони не будуть прийняті, відповідно ми не будемо в першому читанні дивитися Закон про бюджет.

А я пропонував би голосувати в такому вигляді і змінити лише дату – дати певний люфт Голові Верховної Ради – 24, 25, 26 числа, щоб він уже визначався. Але щоб ми чітко розуміли, що нам потрібно день-два-три між першим і другим читанням, щоб це не було в один день все. І таку позицію щоб зайняв комітет, щоб була можливість працювати зі зверненнями народних депутатів.

 

МАТВІЄНКО А.С. Та ні, чим швидше ми проведемо…

 

(Загальна дискусія) 

 

ПАВЕЛКО А.В. Это понятно. Но мы тоже должны дать им возможность рассмотреть несколько дат.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Хто він такий? Який люфт?

 

ПАВЕЛКО А.В. Він Голова Верховної Ради. Будь ласка, хто ще? Ярослав.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я хотел сказать только, что лучше 3 чем 1 день.

 

ПАВЕЛКО А.В. Однозначно. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні, ви всі рішення обговорюєте, а можна трохи про бюджет поговорити? Я не знаю, як мені поменше емоцій вживати, постараюся зробити. 

На жаль, я чекав іншого. Можливо у нас трішки не співпадатимуть позиції  з приводу того, що я чекав іншого. То, можливо, і по питаннях зрозуміло, що я мав на увазі. Не такого бюджету потребує країна. Країна знаходиться в дуже погано стані економічному. А додайте до цього ще й війну, яка тягне ще більше і більше.

Якщо ви пам'ятаєте, коли обговорювався попередній варіант бюджету, я критикував його з одної фундаментальної причини: незабезпеченість видатків джерелами фінансування. Тому що такі розриви, які були в бюджеті подані, безпечно профінансувати неможливо.

Якщо хтось хоче провести експеримент, який ми минулого року провели, коли 171 мільярд гривень профінансував Національний банк України, і коли  стерилізували цю, вибачте, емісію за рахунок продажу валюти, то тепер валюти просто немає, немає чим стерилізувати. А дірка цього року не менша. Якщо ви далі орієнтуєтесь на цифру статті бюджету – 76 мільярдів, то неправда це.

Ви звернули увагу, що доходи бюджету стали більшими. А я скажу, що ця цифра більш реалістична, тільки дуже важко судити по урядових заявах, що дефіцит збільшився. Дефіцит не збільшився. Коли уряд збільшив доходи, то він, по суті, визнав очевидний факт, що у нас інфляція не буде 11 відсотків, у нас інфляція 26. І це відбувається зростання номінальних доходів. Тобто, вибачте, в молоко добавили води. Не молока більше стало, води просто більше додали.

Тому номінальне ВВП більше і доходи більші. І з цієї точки зору я доходи оцінюю більш реалістичні, ніж в попередньому бюджеті.  Попередній бюджет, на мій погляд, мав завищення доходів десь на 30 мільярдів. Зараз доходи більш близькі до реальної цифри. Хоча вважаю, що там певне перевищення є.

Але, я прошу звернути увагу, що вкотре частина видатків не є в балансі доходів. Тому коли мова іде про дефіцит, то 76 мільярдів не вичерпують проблему дефіциту! Там є ще 86 мільярдів! Їх зменшили по "Нафтогазу" на 1,8 мільярда гривень. Це вже 160 мільярдів. Далі. Енергетичний фонд - 7,5 мільярда векселів! Я нарахував – 200 мільярдів дірка. Ну, це дірка, при якій ми ідемо, я не знаю, куди ми йдемо!

Тобто бюджет має зробити рішучий крок. Ми втягнулись в боргову спіраль. У нас вже борг починає відтворювати борг! 48 мільярдів гривень видатків на обслуговування боргу минулого року, цього року 92. "Давайте 200, нехай та тля подавиться!", - як пам'ятаєте у відомому анекдоті. Ну, не витримаємо ми такого змагання! Країна мусить прийняти деякі рішучі рішення!

Там деякі натяки є на деяке рішення. Можливо в середньостроковій перспективі вони будуть мати якийсь ефект, але їх важко оцінити. Я не можу Їх оцінити, бо тільки згадка є. Це стосується цін на газ, це стосується освіти, це стосується пенсійної системи. Можливо ми їх побачимо, коли побачимо урядові проекти бюджету.

Я не знаю, кого просити. Уряд треба просити, а не Мінфін, не в Мінфіні тут проблема. Країна зобов'язана зробити рішучі кроки по скороченню видатків! І коли ми тут змагаємось за якісь копійки там, ну, ви проб'єте, а завтра вас в чергу поставлять до дірки. Ви не можете з дірки фінансувати видатки. Що країна мусить раз прийняти дуже непрості рішення! Така доля у нас склалась. До виборів ще 4 роки. Це унікальний шанс прийняти непрості, але відповідальні рішення перед країною, скоротивши видатки, бо в доходах є певні рішення.

І те, що уряд пропонує по ренті – це правильні рішення, це мова іде про зміну системи правил стосунків з "Укргазвидобуванням" . Тому що зараз там такі правила. Газ береться по ціні, вибачте, не пам'ятаю цифр, по ціні 300 гривень і потім віддається це нібито населенню. В результаті страждає "Укргазвидобування" і створюються унікальні умови для зловживань, так звана "система багатьох цін": перехресне субсидування, де чорт ногу зламає. Ви ніколи не дізнаєтесь, хто і де там, які схеми робить.

Що пропонує уряд, в цій частині це рішення правильне. Ми піднімаємо ціни і "Укргазвидобування", але собівартість там низька, то немає права "Укргазвидобування" користуватись благ, даних богом. Частина має піти тепер у вигляді не низької ціни, а у вигляді рентної плати. Частину треба їм дати – підняти їм ціну, тому що видобуток українського газу теж має бути прибутковим. А друга частина має через ренту вилучатися з бюджету. Тобто в цій частині рішення правильне. Я сподіваюсь ми їх приймемо.

Нам не уникнути непростих рішень, які стосуються багатьох соціальних питань, як би ми "голову в пісок не ховали". Я зроблю прогноз. Якщо ми приймемо зараз не ті рішення, через півроку ми повернемось, тільки доведеться приймати уже значно серйозніші і радикальніші рішення.

Я, на жаль, не той документ очікував, який поданий нам сьогодні для розгляду. Гора народила мишу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є?

Юлия Владимировна, мы вас приветствуем на комитете. Есть возможность вам.

 

ТИМОШЕНКО В.А. Дякую дуже.  Можна сказати? Я дякую за те, що ви надаєте слово, і прийшла тільки з однією метою, насправді, коли и починаємо говорити про певні цифри доходів, видатків, нам потрібно відчути просто всю ситуацію, в якій сьогодні живе країна, перекласти на мову бюджету. І якщо ми загальну картину не побачимо, а про це почав говорити Віктор Михайлович, то нам дуже важко буде перекладати ці копійки.

Насправді, проблема, яку ми зараз бачимо, в першу чергу стосується колосальних дефіцитів бюджету, і ми змогли за ці дні, буквально, що залишилися, якось розкласти. Що ми побачили. Ми побачили, що трагічний дефіцит навіть не висвітлений в офіційних показниках. Якщо брати офіційно те, що вони дають, 4,1 відсотка ВВП – це практично не враховує певні складові дефіциту, які приховані.

Ми порахували все, всі квазіоперації, які  закладені в бюджеті. І ми отримали точку цифру – 218 мільярдів гривень, це наближається до тих оцінок, що дає Віктор Михайлович, тобто 218 мільярдів гривень це є дірка. Це 11,8 відсотка ВВП. Це страшні речі! І вони абсолютно точно не забезпечені доходною частиною. І тому ми, як Верховна Рада, в тому числі бюджетний комітет як ключовий учасник цих процесів, мусить просто піднімати це питання, тому що обвал може статися досить швидко і абсолютно непрогнозовано.

Крім того, коли ми говоримо про динаміку державного та гарантованого державою боргу. Ви знаєте, що по діючому законодавству, якщо розмір загального обсягу державного боргу є вищим за 60 відсотків, не дай боже, то це вже потребує спеціального дозволу Верховної Ради для того, щоб взагалі  пропускати вищий державний борг. У нас, те, що ми зараз маємо, то при доопрацьованому бюджеті граничний обсяг державного прямого  боргу збільшено майже на 219 мільярдів гривень або на 18,6 відсотка. І встановлений сьогодні у розмірі 1 трильйон 394,4 мільярда гривень, а це 75,7 відсотка від ВВП.

А враховуючи наявність також гарантованого державного боргу, що теж є державним боргом, то тоді у нас виходить трильйон 694,4 мільярда гривень і це 91,1 відсотка ВВП. Я хочу сказати, що це вже ВВП. Це говорить про те, що ситуацію вже потрібно розглядати разом з урядом просто в екстремальному режимі.

Крім того, коли ми говоримо про такі колосальні дефіцити і говоримо про збільшення тарифів як, в тому числі, складова формування бюджету. У нас абсолютно непрозорість державних корпорацій, починаючи від НАК "Нафтогазу".  І я хотіла звернутися до бюджетного комітету, тому що наша фракція також буде це робити, треба запросити, щоби негайно разом з бюджетом подали бюджети на наступний рік державних корпорацій і в першу чергу НАК "Нафтогазу".

Ви уявляєте, що ми збільшуємо тарифи, ми даємо достатньо велику суму грошей, наприклад, при рекапіталізації НАК "Нафтогазу" передбачено 29,7 мільярда на наступний рік.  Але ми не бачимо бюджету, ми не знаємо, куди ці гроші ідуть, що вони покривають, на що вони списуються. Тому я просила би, щоб ми просто радикально поставили цю умову.

Наступне, що теж пов'язано з прозорістю із заощадженням грошей. Ви знаєте, що у нас, в нашій з вами коаліційні угоді, чітко прописано, що всі соціальні фонди, і взагалі всі фонди, мусять затверджуватися їх баланси в  Верховній Раді і, в принципі,  мусить бути дуже прозору все це. Ми нічого не отримали. Пенсійний фонд, який на сьогоднішній день 253,4 мільярда, він не поданий нам сьогодні в розкладці, ми не знаємо взагалі, про що іде мова. І яке взагалі має право після прийняття змін до Бюджетного кодексу уряд самостійно затверджувати бюджети соціальних фондів?! Тільки парламент і разом з бюджетом. Це надзвичайно важливо.

Хочу також звернути вашу увагу на достатньо велику складову – це кореспонденція зведеного Державного бюджету з бюджетом Національного банку. Там взагалі повний жахливий хаос! Наприклад, для тих, хто розуміється на бюджетних питаннях, а тут всі такі, як таке може бути, щоб в першому варіанті бюджету ми затвердили одну суму перерахування перебільшення доходів над видатками Національного банку в Державний бюджет. Да? А при курсі 17 гривень, зараз, коли встановили курс  прогнозний 21,7 гривень за долар, то вони зняли 4,9 мільярда гривень – зменшили перерахування Національного банку до Державного бюджету. Тобто насправді, по логіці, зростає інфляція, слабшає курс гривні – абсолютно точно це збільшить доходи Національного банку. А ми на 4,9 мільярда скорочуємо. І рівно на 5 мільярдів у нас іде секвестр бюджету, в тому числі по соціальним речам.

Я просто думаю, що нам треба як парламенту заглибитися в стосунки Національного банку і державного бюджету, розібратись до дрібниці, ви там побачите унікальні речі. Уряд, до речі, уже піднімає частково це питання, але воно в закритому режимі.

Крім того, закладено і далі достатньо великі суми рекапіталізації і рефінансування приватних банків. Я прошу, щоб парламент і бюджетний комітет на це звернули увагу. Те, що впала гривня, значною мірою, на погляд наших експертів, залежить від того, що були надані абсолютно недопустимі гроші на рекапіталізації і рефінансування банків, які прямим ходом шли потім на валютний ринок і виходили за межі країни. Можливо, навіть,  бюджетному комітету варто ініціювати тимчасові слідчі комісії або спеціальні процедури публічного розгляду: які банки були профінансовані, на які суми? І зараз перевірити, куди пішла кожна копійка з цього рефінансу. Де вона ділася?

Коли у нас перший за потужністю банк України приватний отримує останніми буквально тижнями 16 мільярдів гривень – це той банк, який може, в принципі, докапіталізувати Національний банк. Ми знаємо, про що іде мова. Так на бідність цьому приватному власнику ще скинули 16 мільярдів гривень! Я прошу вас, розберіться глибоко в цих речах.

Зараз готується до рефінансування банк Дельта, я не буду говорити вам назви, хоча ви всі знаєте їх поіменно, але такої вакханалії з рефінансуванням, яка почалася, вибачте, після легендарного Майдану, важко собі уявити. Такого не було, насправді, ніколи. Тому це ще один величезний ресурс, який мусить бути вивчений і мусить задіяний.

Я також хотіла звернути вашу увагу ще на одні речі, які просто бюджетний комітет, мені здається, зобов'язаний поставити зараз як головне питання – це наші місцеві бюджети. Дорогі друзі, я і наша команда за те, щоби відбувалося добровільне об'єднання громад місцевих, це нормальний правильний процес, він логічний, упорядкує повністю всю систему, соціальною мережею він упорядкує бюджетні видатки. Але, на що я з вертаю вашу увагу, у нас при терміні децентралізація, яку ми всі багаторазово повторюємо, є проблема, що сільські, селищні бюджети і бюджети міст районного підпорядкування порівняно з 2014 роком практично не отримали власних і закріплених податків.

Це і є децентралізація. Що таке децентралізація? Коли вони отримують ті податки в достатньому обсязі самі, які забезпечують їх видатки. А  якщо ми говоримо, що ми забрали всі власні і закріплені податки з бюджетів сіл, селищ і міст районного підпорядкування, віддали це районам, а районам дали команду не фінансувати для того, щоб це був фінансовий важіль впливу на об'єднання – це неправильна логіка!

І тому я просила, щоб ви вивчили цю ситуацію, там питання доходить до того, що на рахунках сільських, селищних рад залишається іноді 10-15 гривень на кінець місяця. Такого не може бути в принципі. І всі видатки не профінансовані.

У нас в минулому році, в 2014, закріплювалося 25 відсотків ПДФО за бюджетами сіл, селищ і  малих міст. Зараз у них все забрали, до копійки. І  тому у мене до вас прохання, розгляньте філософію об'єднання громад. Або вона мусить відбуватися добровільно – і тоді треба не гірше, ніж в 2014 році запланувати. Тоді у них мусить бути своя база збору податків і наповнення бюджету. Або тоді, якщо ми думаємо, що можна запинати ногами і  фінансовими важелями людей в об'єднання, громади в об'єднання, то тоді треба залишати так, як зараз. Тому що коли вони приходять в районний бюджет, а районні бюджети, ви ж розумієте, що всі дефіцитні сьогодні, всі! І районам сказали: "Профінансуйте на своє бачення села, селища і міста районного підпорядкування". В районах дефіцит бюджету, їм ще треба поділитися з селами, селищами і містами, і у них просто рука не піднімається ділитися, розумієте, вони більше залишають у себе. І у них ще є директива – поставити в скрутне становище для того, щоб прийшли голови сільських, селищних рад і мери малих міст районного підпорядкування, встали на коліна і попросили копійку. Але їм цю копійку дадуть тільки тоді, коли вони підпишуть "умовно" добровільне об'єднання. Я прошу вас, так не можна поступати.

Треба  в цьому бюджеті  корегувати, і я хочу, щоб ми з вам тут стали однодумцями. Хоча б не гірше, ніж в 2014 році. І  всі працюємо на добровільне об'єднання громад, що, в принципі, є правильним, якщо не зловживати.

І, крім того, в загальних показниках бюджету не може на сьогоднішній день при децентралізації зменшуватися фактичний обсяг доходів і видатків у відсотках до зведеного бюджету, ну, не може! Якщо ми говоримо про децентралізацію, то власних і закріплених податків мусить бути більше в відсотках від зведеного бюджету, ніж в 2014 році, а зараз менше. І в зведеному бюджеті та частина, яке іде на фінансування місцевих громад, мусить бути більша, ніж в 2014 році, і вона мусить наближатися хоча б до 40, а краще до 50 відсотків. Сьогодні 17! Тому я просила би на цей взаємозв'язок обов'язково звернути увагу.

І хочу сказати вам ще таку річ. Я погоджуюся Вікторем Михайловичем, що скорочення бюджету треба робити, дійсно, досить серйозне, але системне і правильне. А якщо ми зараз зносу знімаємо з пенсіонерів, які працюють, 15 відсотків і знову знімаємо з освітян, у яких уже просто немає нічого! Нічого!

Дивіться, у нас виходить так: Пенсійний фонд ми зняли 3,9 мільярда і в той же час залишили більше доходів Національному банку на 4,9 мільярда – ну, зміст  який? Якщо дійсно говорити про економію в країні, про заощадження, то нам треба абсолютно по іншому системно вивчити, де ті є ніші, де можливо знімати. Але не так, як це робиться сьогодні по залишковому принципу: пенсіонери і освітяни безмовні – давайте у них заберемо останнє. Так не можна, тому ми проти цього.

І останнє, що я хочу сказати. Ви знаєте, дійсно, успіх проведеної, просто героїчної, революції залежить від того, наскільки буде недопущена контрреволюція. Ті соціальні кроки, антисоціальні, які сьогодні робляться, вони просто розхитають все. Я прошу вас, знаходьте інші джерела збалансування бюджету. Хто дав право гарантувати знову по окремим господарюючим суб'єктам державі по кредитам? Хто дав право!? І в той же час знімати з Пенсійного фонду. Та сума і виходить, там 3 мільярда по гарантіям господарюючих суб'єктів і 3 мільярда зняли з Пенсійного фонду. Але логіка відсутня начисто!

І тому у мене прохання, щоб ми трохи глибше подивилися не на цифри, а на філософію самого бюджету. Ми як фракція "Батьківщина" повні ваші партнери і однодумці. Але, якщо ми говоримо про ресурси, ми назвали цілу низку ресурсів. Перше, це правильна кореспонденція між Національним банком і бюджетом. Друге, та повідміняйте нарешті всі пільги! Дорогі другі, як? Я поважаю всіх великих підприємців, але чому у нас залишаються понижуючі коефіцієнти на ренту плату на залізну руду, наприклад? Це один з сотень пропозицій, які є.

До речі, а чого у нас залишається неоподаткованою величезні обсяги землі, які знаходяться під мисливськими угіддями, під великими енергетичними підприємствами, під великими приватними підприємствами? Не оподаткована земля. А це доходи громад місцевих, ви з розумієте, куди це іде. Ось де ресурс, який треба піднімати! І, до речі, цифри вражаючі. Наприклад, якщо ми говоримо про залізну руду – це півмільярда. Якщо говоримо про Нацбанк і кореспонденцію, там може до 10 мільярдів збільшуватися. Ми можемо говорити про пропорцію зарахування до бюджетів надходжень від оренди державного майна і від прямого прибутку монополістів. До 70 відсотків піднімаємо – це наші, державні гроші, але 30 залиште їм на розвиток. Це ще 3-4 мільярда.

Я не буду перераховувати, у нас велика таблиця, де реально можна взяти гроші, без перебільшення. Тому , будь ласка, давайте до цього бюджету підійдемо дуже і дуже уважно. А крім того, ви пам'ятаєте, що вся Верховна Рада зібрала пропозиції до першого варіантну бюджету. Бюджетний комітет узагальнив. Передали в Кабінет Міністрів. Хочеться просто, чисто по-людські, дізнатися, на який гвіздок це повісили просто? Що воно, де воно?

 

МАТВІЄНКО А.С. Який висновок, де?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. В якому приміщенні? (Сміх).

Тобто я вважаю, що нам треба просто попросити уряд, щоб вони дали відповіді по тим пропозиціям, які їм давали. Тому що в тому варіанті, який ми отримали, при дуже детальному розгляді цього проекту, ми не побачили жодної врахованої пропозиції бюджетного комітету.

Тому  дуже складне питання, і я цілком підтримую рішення комітету, що треба, по-перше, отримати законопроекти, які є бюджетоутворюючими і які впливають на дохідну або видаткову частину, отримати баланси і бюджети всіх корпорацій державних, всіх соціальних фондів – вивчити це, подивитися. І після того, як все це буде прийнято, тоді переходити до прийняття в першому читанні законопроекту  про бюджет. І тільки в першому читанні, тому що тут немає ні стратегії, ні філософії, ні правильного державницького підходу. Дякую дуже.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юлія Володимирівна.

Я думаю, что мы сегодня очень хорошо поработали на комитете и эти многие вопросы обсуждали, в том числе я и для себя заметил хороший вопрос: относительно бюджета и НАК "Нафтогазу", и так далее. Это мы обязательно включим в работу нашего комитета.

И я бы хотел попросить наших председателей подкомитетов, сегодня было много перечислено направлений, по которым необходимо было бы получить дополнительную информацию для работы в комитете. Это то, что было сегодня оглашено на работе комитета. А также вот последнее выступление, мы также получили возможности дополнительных цифр для работы.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я передам.

 

ПАВЕЛКО А.В. Огромное вам спасибо. У нас как раз в этом плане сегодня поработала хорошо рабочая группа, по подготовке сегодняшнего комитета. Сегодня я бы хотел всех за это поблагодарить. Но сказать о том, что мы сегодня переходим, практически, в такой ежедневную работу по принятию всех поправок и тех законов, которые придут к нам сегодня до конца дня или завтра. Я бы хотел попросить всех находиться в Киеве, поработать над этим вопросом, так как сегодня есть необходимость, особенно у бюджетного комитета, держать на контроле все процессы,  которые будут с поправками и с принятием тех законопроектом, которые связаны с этим, "зі змінами до бюджету".

Также надо поработать в рабочих группах, как сегодня было принято,  а также в подкомитетах наших. И хочу всё-таки предложить, как предлагает рабочая группа и с поправкой от нашего коллеги Кривенка, дать небольшую возможность в днях для выбора спикера парламента. Но настаивать на том, чтобы это было 24-ое. И все-таки принять решение то, которое было вам роздано о том, что после того, как к нам зайдут законопроекты, які пов'язані з цими змінами, ми будемо приймати рішення згідно з проектом постанови, який додається. Також у вас у всіх роздано в матеріалах. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна? Я все ж таки хотів звернути вашу увагу останній раз. Подивіться, от є у нас проект рішення, другий пункт "рекомендувати Верховній Раді України за наслідок розгляду законопроекту про внесення змін до Закону 2147, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу згідно з проектом постанови, що надається.

Я звертаю вашу увагу на те, в залежності від того, які основоположні закони будуть прийняті в першому читанні, не обов'язково, що ми тоді зможемо рекомендувати приймати цей закон по бюджету, 2147. Тобто ви тут апріорі прописуєте, що в незалежності від того, які закони будуть прийняті, які зміни до Податкового кодексу, які зміни до Бюджетного кодексу, і так далі, ви зразу же кажете, що ми рекомендуєте в першому читанні. Ви розумієте питання?

Тобто в залежності від того, які будуть зміни до Податкового кодексу, то може ми і не будемо рекомендувати в першому читанні. То нащо ж ми так?

 

ПАВЕЛКО А.В. Так і прописано в тексті.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Та ні, не прописано,  я ж тільки що вам причитував, що прописано.

 

ПАВЕЛКО А.В. В постанові.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В постанові так само прописано "прийняти за основу проект закону".  А я вам про що говорю?  А можливо, якщо ми побачимо ті законопроекти, ми не зможемо навіть за основу рекомендувати 2147. От про що я вам говорю, розумієте. А ми апріорі кажемо, що ми можемо за основу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Моя пропозиція, що ми маємо звернутися без рекомендацій за основу, а суто звернутися: розглянути основоположні закони спочатку, а потім уже будемо приймати рішення, чи ми рекомендуємо за основу чи не рекомендуємо за основу. От моя пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я зрозумів пропозицію колеги Левченка, правильна пропозиція. Тому дивіться, давайте ми редакційно в рішенні нашого комітету напишемо, там, де іде перший пункт, розглянути і визначитися щодо інших урядових законопроектів, системно пов'язаних із Законом про Державний бюджет.

Тобто не прийняти за основу. Тому що я передбачаю, що деякі із законів можуть бути прийняті парламентом, деякі не можуть бути прийняті. Ми, дійсно, не бачили ще цих законів, а вже пишемо "розглянути і прийняти за основу інші". Тому нам треба слово "прийняти за основу" прибрати і зробити інше слово, яке передбачає або прийняття рішення "за" або прийняття рішення "проти". І так і так може бути, це тільки Верховна Рада визначить, а не ми з вами.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую, Іване. Але це частина моєї пропозиції. Друга частина пропозиції полягає в тому, щоб оцей другий пункт взагалі викреслити, що ми не рекомендуємо поки що приймати за основу. Тому що я не розумію, як ми можемо прийняти за основу, якщо ми не розуміємо, які будуть закони. Тобто як можна рекомендувати за основу, скажіть, будь ласка? Ви ж чудово розумієте, що не можна буде між першим і другим читанням зробити якісь фундаментальні зміни. Це будуть максимум косметичні зміни, в кращому випадку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрію Володимировичу, дякую. Но я бы попросил в следующий раз все-таки на рабочую группу приходить и  высказываться. Вы   и начало комитета пропустили, как раз вашего подкомитета выступление. Так что лучше работать еще в рабочей группе для того, чтобы сегодня этот вопрос не обсуждать уже в деталях в конце работы комитета. Если можно, на будущее.

Все-таки есть два предложения, я хочу в порядке предложения все-таки поставить на голосование. Первый вариант, который был наработан рабочей группой. И второй вариант, который предложил с поправками Иван Крулько. И третий вариант, который предложил наш коллега Юрий Левченко.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вони ж тотожні.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В.  Первый роздан, он у вас есть. Второй, который Иван Крулько предложил. Иван Крулько, как?

 

КРУЛЬКО І.І. Розглянути інші урядові законопроекти, системно пов'язані з цим законом. Без слів "прийняти за основу". Тому що ми не впевнені, що ми самі будемо їх рекомендувати прийняти за основу. Ми їх не бачили.

 

ПАВЕЛКО А.В.  И третье предложение Юрия Левченка: вообще убрать второй пункт.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. 1 пункт в редакції Крулька і забрати 2 пункт.

(Сміх).

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак предлагаю первый вариант, который роздан рабочей группой, проект. Кто за данный проект, прошу голосовать? Кто "за"?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 11. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хто "проти"? 2. "Утримався"? 2.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дуже дякую за гостинність, і щаслива була бачити рідний бюджетний комітет. До побачення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Порядок денний вичерпаний. Еще раз хочу поблагодарить  за работу.

 

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми 8 скликання”

29 серпня 2019 14:47
16 липня 2019 13:01
03 липня 2019 17:33
13 червня 2019 14:25
03 червня 2019 17:58
21 травня 2019 12:49
02 травня 2019 17:13
16 квітня 2019 17:52
16 квітня 2019 17:50
26 березня 2019 16:20
Переглянути ще