Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань бюджету

 

20 травня 2015 року

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні колеги. Зареєструвалось 23 народних депутати, на засіданні присутні більше половини від складу комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Тепер щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Якщо пропозицій до порядку денного немає, то переходимо до розгляду питань.

Перше питання – про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України. Доповідає Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би доповісти, по-перше, щодо тих трьох пунктів, які були в нас минулого разу, які ми виключали і переносили. Законопроект  № 2461 вже ухвалений в цілому. Законопроект № 2409, тоді Віктор Михайлович пропонував  його перенести, але ми проконсультувались, і в принципі він погодився, що можна залишити в цьому списку.

Законопроект №2338 Сергія Рудика, він був раніше в переліку законопроектів, що мають безпосередній вплив. Проконсультувавшись, ми перенесли його в такий, що має опосередкований вплив.

Це щодо тих, що були на минулому засіданні.

По сьогоднішньому списку у мене є одне зауваження, ми тут доопрацьовували з секретаріатом. Я би попросив пункт 1.3. виокремити і перенести на наступне засідання окремим пунктом, тому що це стосується змін до Регламенту Верховної Ради в процедурі ухвалення державного бюджету. Нам потрібно його окремо розглянути.

Оце, власне кажучи, мої зауваження до списку. Якщо у когось є якісь пропозиції, зауваження, я уважно слухаю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, у кого є пропозиції? Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я розмовляв з Юрієм Левченком напередодні засідання. Питання полягало в наступному, що я не наполягав на тому, що мій законопроект мусить бути таким, що не  пов’язаний з впливом на бюджетні показники. Я  хотів уніфікації, оскільки один законопроект, поданий моїми колегами Кривошеєю і Константіновським, стосувався не просто корегування процедури виділення земельних ділянок, а в ньому ішлось про передачу функцій виділення землі на місцевий рівень. Мова ішла про те, що Держземагентство виділяє землю, але за погодженням з сільськими  радами.

Чому віднесли мій законопроект до таких, що впливає на показники держбюджету? Через те, що для того, щоб виділяти погоджувальну землю, працівник місцевої ради має бачити в кадастрі, що ця  земля вільна або ні. І виходить така ситуація, що для того, щоб погодити процес виділення землі, земельна ділянка має проглядатись через кадастр, а працівники мають створити відповідні кадастрові «вікна», якщо можна їх так назвати, на рівні органів місцевого самоврядування. А для того, щоб виділяти землю, то що, кадастр не потрібен?

Проблема полягає в тому, що якщо ми оцінюємо тільки за формальними показниками законопроекти, то може і правий Юрій Левченко. Але якщо ми дивимось в суть, то не можна виділити земельну ділянку, не маючи доступу до кадастру. А якщо немає доступу до кадастру, то треба встановити. Відповідно законопроект моїх колег, який був віднесений до таких, що не впливають, має бути віднесений до опосередкованих.

Я не казуїст, я дуже рідко на засіданнях бюджетного комітету висловлююсь щодо своїх законопроектів, але хотів би, щоб у нас були однакові правила для всіх. Дякую.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я погоджуюсь з Сергієм, що повинні бути однакові правила, але ситуація полягає в тому, що бюджетний комітет не в стані і не має на це повноважень змінювати законопроекти депутатів в тому плані, якщо вони навіть дуже погано пописані. Якщо вони прописані таким чином, що завідома не можуть виконуватись, ми їх змінювати фізично не можемо.

Тому у них був написаний таким чином законопроект, що там не відкриваються кадастри, а відповідно не з’являються нові видатки з бюджетів, відповідно їх віднесено до того списку.

У законопроекті Сергія Рудика було прописано правильніше, що відкриваються кадастри, тому є збільшення видатків. І якщо дивитись по Бюджетному кодексу, то все було зроблено правильно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Які ще є пропозиції? Підтримати.

Є пропозиція поставити на голосування список, який запропонував Юрій Левченко, а друге – доповнити тим, що просить наш колега. Вот то, что просит Сергей Рудик, чтобы перенести его вопрос.

Я так понимаю, что юридически мы можем действовать по букве закона, то, что Юрий Владимирович сказал.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ми не можемо його перенести.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? – 3. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? -1. Рішення приймається.

Друге питання – про проект Закону України «Про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо співфінансування доріг державного значення» (реєстр.№ 2875), поданий народними депутатами Матвієнком, Дубневичем, Довбенком.

Доповідає співавтор  Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги, я хочу вас попросити підтримати зміни до Бюджетного кодексу в статті 91 пункт десятий, які не є доповненням імперативного характеру, тобто це не обов’язок місцевого бюджету, а це його право взяти участь у співфінансуванні доріг, які проходять через населенні пункти або через територію тієї громади, які об’єднують декілька населенних пунктів.

Справа в тому, що на сьогодні така норма брати участь у співфінансуванні існує, тому що ми можемо передати субвенцію до відповідного бюджету, як і держава може передати субвенцію на відповідний рівень місцевого самоврядування. Цією нормою ми якби трошки скорочуємо цю процедуру, тому що тоді місцеве самоврядування саме контролює свої гроші, якщо воно хоче і прийняло таке рішення про співфінансування магістральних доріг.

Чому я кажу за магістральні дороги, тому що у нас з’явився акциз у місцевих бюджетах. Іде магістральна дорога через населенний пункт, а  він не має права її упорядкувати, хоча за рахунок цієї магістральної дороги він має цей акциз, він має доходи до місцевого бюджету.

Ще раз наголошую, що ця норма не імперативна, а добровільна. Більше того, ми її ускладнили тим, що написали не тільки, що добровільно, що це вона може робити, місцева влада, а ще і на договірних засадах.

Ця ініціатива підтримана Міністерством фінансів, а також відповідними комітетами. В даному випадку рішення Комітету транспорту по Закону по автомобільних дорогах сьогодні прийнято. Ця норма стосується трьох законів: Бюджетного кодексу, місцевого самоврядування і Закону про автомобільні дороги. Оскільки Бюджетний кодекс не може об’єднуватись з усіма іншими, тому завтра чи коли там буде прийнято рішення і винесено два закони: Закон до Бюджетного кодексу і окремо закон до інших законів, оскільки Бюджетний кодекс є головним.

Тут є висновки, які заперечувала Асоціація міст України. Я з нею сьогодні провів бесіду, вони думали, що це імперативна норма, а оскільки це норма не імперативна і вона не погіршує місцевого бюджету, тому вони знімають це застереження. Науково-експертне управління і Мінфін також підтримують це рішення.

Я би пропонував колегам, оскільки цей закон складається з одного абзацу, якщо б ви не заперечували, рекомендувати розглянути і прийняти в першому читанні та в цілому на Верховній Раді. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Куліченко Іван Іванович.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дійсно, це питання потребувало обговорення і ми витратили чимало часу, щоб зняти ці розбіжності, які виникли на першій стадії, в тому числі і застереження, що надала Асоціація міст України. Ми підтримуємо такі пропозиції і вважаємо перспективними у зв’язку з тим, що пряме фінансування це краще, ніж субвенція, коли є можливість контролю за якістю виконання тих робіт, які є на території місцевої ради.

Це питання треба вирішити одночасно з законопроектом № 2875, який відрегулює ці норми для Укравтодору і для Закону про місцеве самоврядування. Питань немає, готові підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, заступник міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.

 

МАРКАРОВА О.С. Ми підтримуємо цей законопроект. Він, на нашу думку, не тільки відповідає решті законопроектів про бюджетні і міжбюджетні відносини, але закладає досить правильний механізм. Він підтримує нашу загальну концепцію децентралізації, передання можливості місцевим громадам брати участь у фінансуванні доріг, які пролягають через їхній населенний пункт.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Богдан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я підтримую своїх колег Анатолія Сергійовича та Івана Івановича, тому що в мене на окрузі є така ситуація, що дякуючи нашим прийнятим законам, з 39 сільських рад 15 стали мільйонерами. І дійсно є проблема, коли треба ремонтувати дороги областного чи державного значення, і на це не можна виділити кошти.

Тому я вважаю, що абсолютно правильний закон, вчасний, треба його приймати, але тільки, якщо там є добровільно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Из двух частей для меня вопрос. Первая  часть, что очень важный и полезный законопроект и его нужно принимать. Но мы говорили на бюджетном комитете и писали письмо в Министерство финансов о необходимости создания рабочей группы по комплексному изучению изменений в Бюджетный кодекс, в частности касающихся вопросов дошкольных учреждений и так далее. Мы эту тему обсуждали.

Лично я писал, подписывал наш первый заместитель. Нам Уманский отвечает, грузите апельсины бочками. Я вам дам эти ответы на вопросы почитать. Андрей Васильевич, приложите ответы Уманского.

Мы просим, вот детские дошкольные учреждения. Образовательная субвенция может использоваться на оплату питания в полном объеме детям тех, кто служит сегодня в зоне АТО? Есть какие-то конкретные вещи, на которые нет ответа. А Уманский пишет бред.

И следующий вопрос – дороги. Так произошло удивительным образом, что Ямпольский район Сумской области неизвестным образом тендер выигрывает харьковская фирма, которая обслуживает ямы на территории Ямпольского района на расстоянии 320 километров от города Харькова. Как поделили деньги в Укравтодоре? Это большой вопрос, и на ответ они говорят, что, ребята, идите к членам коалиции, которые поделили между членами коалиции мажоритарщиками бюджетные деньги на освоение дорог.

Я хочу получить ответ на вопрос: деньги Укравтодор поделил только между членами коалиции? Если да, то на каком основании, и в каком объеме каждый депутат получил деньги  на свой избирательный округ? Каким образом была коррупционная составляющая на организацию проведения тендера Укравтодора? А это в данном случае поделили 700 миллионов. И второй объем, который поделили, это 2,2. Вот все поделили с членами коалиции или членов коалиции тоже кинули, что только 700 дали, а 2,2 поделили самостоятельно?

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, вы все правильно сказали. Пожалуйста, секретариат, подготовте стенограмму и Минфину запрос по заданным сегодня вопросам. И, Оксана Сергеевна, передайте Минфину для ответа на вопросы.

 

З ЗАЛУ. И список депутатов.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. І  список депутатів також, які отримали.

Шановні колеги, я хочу зазначити, що на сьогоднішній день є багато сільських громад, які думають про те, що їм треба об’єднуватись, шукають платоспроможні підприємства, які є в них на окрузі, тому що розуміють, що після об’єднання у них будуть зовсім інші доходи бюджету. І в цьому контексті якраз цей законопроект дозволяє впливати завтра і тим  підприємствам, які сплачують, будуть сплачувати до місцевих  бюджетів кошти, будуть мати таке фінансове навантаження.

Якщо вже у нас є такі податкоспроможні громади, то вони перш за все будуть думати про дороги. І от якраз цей закон дасть їм цей механізм, щоб дбати про свої власні дороги. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Вітаю всіх, хто зібрався в цьому залі. Я підтримую, безумовно, пропозицію шановних колег і хотів би додати, що закон на часі. Я хочу додати не до цього закону, а взагалі як пропозицію, щоб дати можливість, скажімо, витрачати місцевій громаді, якщо вона має на те гроші, сто відсотків грошей на будівництво дороги, але там 70 чи 90 відсотків держава повинна відшкодувати в якийсь період.

Це просто як пропозиція, це також є один з варіантів будівництв доріг, які існують в Україні. А сьогодні місцеві громади може не захочуть будувати за свій кошт всю дорогу, а  зможуть там тільки відсотків 20. Мається на увазі, що не захочуть, але фінансово зможуть. Вони побудують, наприклад, у своєму селі сто відсотків дороги, але держава повинна там 70 відсотків відшкодувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергій Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що сьогоднішній кодекс дозволяє співфінансувати, але є процедура через трансферти. Для мене це сьогодні відкриття, що Мінфін каже, що все правильно і можна, але у мене є пропозиція доповнити, щоб місцеві бюджети не могли купувати танки для Міноборони. Якщо ми можемо співфінансувати дороги загальнодержавного значення, чому ми не можемо співфінансувати війну на Донбасі? Давайте будемо тоді все співфінансувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Амельченко Василь Васильович.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, можливо норма і потребує дискусії, але я, не вникаючи у зміст закону, хотів би подякувати Анатолію Сергійовичу та колегам і в той же час звернутись до керівників своїх фракцій. Ми не встигли це озвучити на погоджувальній раді і вже приємно, що сьогодні розглядає комітет і бажано, щоб цей закон найшвидше був прийнятий. І коли ця норма буде діяти, то місцеві бюджети будуть планувати і таким чином ми вирішимо проблему доріг.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я просто хотів запитати у авторів, а чи не станеться так, що ця добровільна норма, бо тут написано, що можуть здійснювати, але чи наслідком цього не буде те, що з центрального рівня буде виділятись менше коштів і будуть «просити» місцеві бюджети фінансувати свої частинки доріг? Хотілось би почути вашу думку з цього приводу як авторів законопроекту. 

 

МАТВІЄНКО А.С. Я відношусь до тих, хто вважає, що влада є єдиною в Україні. Все інше є розподіл і повноваження. Ми всі відповідальні за те, які послуги надаємо конкретній людині. І тому говорити про те, що будемо тішитись, що щось ми розірвали, то я вважаю, що це неправильно.

Стосовно того, що можуть, то це є перша норма. По-друге, я написав ще одну дуже важливу норму на договірних засадах. Це означає, що в цих договірних засадах ви можете обговорити не тільки те, що говорив Шевченко, не тільки, що ви співфінансуєте, а що ви ще претендуєте на повернення, на компенсацію.

Тому, яку ви напишете норму у договорі, будь ласка. Це ніщо інше як правило, яке ми маємо підтримувати. Це спільна солідарна відповідальність. Не має сільська рада або міська рада грошей, не прийняли рішення депутати, вони не будуть фінансувати. І це їхнє право.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, була слушна пропозиція Олександра Шевченка, то як ви дивитесь на те, якщо ми тут в дужках, де написано як співфінансування на договірних засадах додамо таку тезу – як співфінансування на договірних засадах щодо  подальшої компенсації видатків місцевих бюджетів з державного бюджету.

 

МАТВІЄНКО А.С. Іван, ти в договорі, що хочеш напишеш. Дивіться, не перевантажуйте закон, який має бути простий як талановито написаний вірш. Талановито написаний документ – це документ, до якого не те, що немає що додати, а немає що викреслити.

 

КРУЛЬКО І.І. Так тут незрозуміло, що означає співфінансування на договірних засадах.

 

МАТВІЄНКО А.С. Оце і є договір.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, прохання від Міністерства фінансів не писати зараз  механізм компенсації, тому що інакше ми повинні зазначати, яким чином, ну, наша згода стосується саме такої  редакції. Якщо ми будемо писати компенсації, то ми втручаємось вже у міжбюджетні відносини, яким чином, хто буде відшкодовувати. 

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я просто колегам би нагадав, що недавно був  ухвалений  Закон про добровільне об’єднання громад, нібито добровільне об’єднання, правильно. Але тепер громади через коліно ламають, не дають їм просто фінансування, щоб примушувати їх об’єднуватись.

От може бути просто така ж ситуація з цим законом, що той факт, що ми включаємо таку можливість, потім можна буде все робити для того, щоб тільки місцеві громади і фінансувались.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, давайте дамо можливість керівникам міст  ефективно використати додаткові  надходження у своєму бюджеті.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, очень правильно прописан законопроект, и Анатолий Сергеевич тут прав, что не надо здесь ничего добавлять, он абсолютно рабочий.

А то, что ламают громады через колено, я задавал вопросы своим коллегам и сказал, что если Зубко или Гройсман где-то публично заявят на тему, что будут выделять средства только тем, кто объединяются, то мы напишем заявление в Генеральную прокуратуру и будем участвовать в уголовном производстве.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. До нас завітав представник Асоціації міст України Слобожан Олександр Володимирович. Ви підтримуєте чи ні, тільки коротко.

СЛОБОЖАН О.В. Застереження зняті. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати озвучене головою підкомітету Куліченком рішення за основу і в цілому. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? -3. Рішення прийнято.

Розглядаємо третє питання – про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам державних коштів: перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2015 рік  (розпорядження КМУ № 352-р). Доповідає Іванченко Оксана Павлівна.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Доброго дня, шановні члени комітету, до вашої уваги пропонуються два розпорядження Кабінету Міністрів, які потребують погодження бюджетного комітету. Власне, мова іде про перше розпорядження – це розпорядження Кабінету Міністрів, датоване 31 березня 2015 року № 352-р. Мова іде про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України на 2015 рік.

Власне, про що іде мова? Внаслідок оптимізації, що сталась в системі органів юстиції, постановою Кабміну було прийнято рішення про ліквідацію Державної виконавчої служби України та Державної реєстраційної служби України, які поки що залишаються центральними органами влади, які координувались через Міністерство юстиції України.

В зв’язку з ліквідацією вказаних двох центральних органів виконавчої влади постала потреба у тому аби  забезпечити своєчасну повну реалізацію завдань, які вони виконували, на разі покладаються на виконання Міністерства юстиції України.

Зокрема, розпорядженням пропонується зменшити за загальним фондом державного бюджету обсяг видатків за двома програмами, які були передбачені для забезпечення керівництва та управління у сфері державної реєстрації та керівництво і управління у сфері Державної виконавчої служби та збільшення відповідно обсягу видатків за програмою 3603010 для забезпечення керівництва і управління у сфері юстиції на 23 мільйони 585 тисяч. І за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок зменшення обсягу видатків за програмами 3602010 і 3604010.

Прошу вашого погодження відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дане питання розглядалось на підкомітеті з питань видатків державного бюджету і підкомітет рекомендує Комітету з питань бюджету підтримати даний перерозподіл за № 352-р.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, які є пропозиції, запитання?

 

МАТВІЄНКО А.С. Наш Мін’юст став якби такою комерційною структурою. Я звертаюсь до Мінфіну, чи можете ви це привести у якусь відповідність до всіх міністерств. Він у нас має особливу преференцію, він заробляє гроші, у нього виникає префіцит. Я хочу запитати: чи це не з префіциту є фінансування, чи це за рахунок того, що ліквідовано і ви перерозподіляєте?

 

МАРКАРОВА О.С. Це за рахунок ліквідації.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тут префіцитом і не пахне.

 

МАРКАРОВА О.С. Ні.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Але я би звернувся до Мінфіну, що давайте розглянемо. Я думаю, що це турбує громадськість з приводу особливого пільгового функціонування одного з міністерств.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання. Пані Оксано, дивіться, що ми пишемо в рішенні у всіх розпорядженнях, що ви ліквідували дві державні структури з метою оптимізації. Тепер ми дивимось на видатки: якщо оптимізація, то видатків має стати менше.  Ви ліквідували дві структури, але ту саму суму пропонуєте передати за програмою керівництву управління у сфері юстиції. Так де тут тоді виходить оптимізація? Якщо ми витрачали на дві структури одні кошти, а тепер такі ж самі кошти ідуть тільки вже в структурі Міністерства юстиції. Значить, оптимізація не відбулась.

От в мене до вас конкретне питання. В зв’язку з ліквідацією цих двух структур, на скільки менше стало працівників у Мін’юсті, скільки вивільнилось посад і в чому полягає дійсно оптимізація?

 

МАРКАРОВА О.С. Я відповідаю на ваше запитання. В зв’язку з оптимізацією, що сталась в системі органів юстиції, ми отримали змогу скоротитись на 20 відсотків. За рахунок ліквідації Державної служби з питань захисту персональних даних, в  зв’язку з ліквідацією Державної виконавчої служби та Державної реєстраційної служби частина працівників була попереджена про звільнення і станом на 6 квітня звільнені, а більша частина працівників перейшла до складу сформованих в апараті Міністерства юстиції двох департаментів – це Департамент державної реєстрації і Департамент державної виконавчої служби. У складі 69 осіб – це Департамент державної виконавчої служби та у складі 100 осіб – це Департамент державної реєстрації.

Скоротилось 47 осіб, тобто ми за рахунок скорочення наших територіальних органів на 10 відсотків домоглись скорочення структури і, власне, штату органів юстиції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я якраз не бачу проблем в цьому рішенні, бо мова іде про зміни у структурі. Раніше було два інститути, які були органами влади, які формально були так званими у сфері спрямування координації діяльності Мін’юсту, тобто не були підпорядковані нікому.

Це, на жаль,  хибна практика, яка є в багатьох органах. Ви пам’ятаєте можливо конфлікт, який там виникав, і те, що їх зараз зробили департаментами Мін’юсту, то це правильне рішення, тобто їх ввели прямо у структуру Мін’юсту. В зв’язку з цим виникає проблема прийняти такі технічні рішення.

Але оскільки Анатолій спровокував одну річ, то я хочу привернути до неї увагу. Питання оплати праці. Якщо ви подивитесь структуру, то там всі складові зарплати. Я не обговорюю зараз заробітну плату. Але якщо ви подивитесь закон, який регулює оплату праці деяких категорій Мін’юсту, то там написано, крім одного слова, крім цього за виконання обов’язків, передбачених цим законом, передбачається виплата винагороди у розмірах, які встановлюються Кабміном. У мене, правда, дурне питання: за що їм зарплату платять? За що платять керівнику департаменту 17 тисяч, якщо там є ще якась винагорода? Це не є предмет цього рішення.

Моя пропозиція – підтримати  це рішення. Але до питання, яке стосується бізнес-діяльності акціонерного товариства Міністерства юстиції треба повернутись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Нестор Шуфрич.

 

ШУФРИЧ Н.І. Можна зробити висновок, що мова іде не про оптимізацію з точки зору знаходження можливості скорочення видатків з державного бюджету, а про реорганізацію і збереження відповідних видатків з державного бюджету. Я правильно розумію? А якщо ні, то на яку суму тоді скоротяться видатки з бюджету у наступному 2016 році, враховуючи вашу оптимізацію? Тому що поки що це дуже схоже на реорганізацію, коли змінили систему, але фактично не скоротили видатки. В чому тоді сенс?

 

МАРКАРОВА О.С. Поки що про цифри 2016 року говорити зарано, але в зв’язку з законопроектами, які вже розроблені і є предметом обговорення, Міністерство юстиції планує передати частину своїх функцій до органів місцевого самоврядування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Рудик, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Я не отримав відповіді на питання: скільки державний бюджет зекономив внаслідок так званої оптимізації? Це насправді ключове запитання, яке мав би контролювати наш комітет.

Я пам’ятаю приклад з Держземагентством. Ліквідували, створили державну службу геодезії, кадастру та картографії стовідсотково з такими ж основними функціями. Людей звільнили і набирають зараз таку ж саму кількість людей. Мене цікавить, скільки виграє від цього бюджет? Назвіть, будь ласка, цифри. Якщо немає відповіді у Мін’юсту, хай назве Мінфін, тому що це важливо насправді. Якщо там є  мільйонів хоча би сто, то я розумію, це можна вийти і сказати, що ми переглянули.

 

МАРКАРОВА О.С. Я скажу нашу позицію. Ми погоджували і деякі речі знімали, коли обговорювали це розпорядження на Кабміні. Економії коштів в межах місяця-двох не буде, ви всі прекрасно знаєте як проводяться скорочення.

ШУФРИЧ Н.І. 2016 рік. Ми задали запитання, на скільки відсотків скоротяться видатки Мін’юсту?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. На 20 відсотків.

 

МАРКАРОВА О.С. План – на 20 відсотків. Але ми протягом наступних двох місяців будемо разом з вами опрацьовувати.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Оксана Сергеевна, происходит нивелирование государственных программ по финансированию, потому что я не знаю, что записано в керівництві управління у сфері юстиції. Давайте напишем, что Министерство юстиции и сумма – 150 миллионов и сразу вписывать, куда эти деньги тратить. Вот о чем идет речь. Я не уверен, что все эти деньги пойдут на выплату зарплаты и всего остального.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я дуже прошу колег підтримати пропозицію голови підкомітету Горбунова Олександра Володимировича. Ставимо на голосування і голосуємо, бо попереду ще багато роботи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставлю на голосування пропозицію голови підкомітету про те, щоб підтримати даний перерозподіл № 352-р. Хто за? -17. Хто проти? Хто утримався? – 3. Рішення приймається.

Розглядаємо друге питання - про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2015 рік  (розпорядження Кабміну № 479-р).

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Власне, про що іде мова. Розпорядженням було прийнято рішення зменшити видатки по бюджетній програмі 3601170. Це платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, зменшивши їх на 100 мільйонів, за рахунок збільшення на вказану суму за програмою 3601150. Це програма забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів розгляду у закордонних юрисдикційних органів за участю іноземного суб’єкта та України.

Мова іде про те, що за програмою, яку ми хочемо збільшити, нам передбачено законом видатки на 44 мільйони 653 тисячі гривень. Це видатки, які спрямовуються на оплату послуг іноземних юридичних радників за представництво інтересів України у міжнародних юрисдикційних органах.

 

ПАВЕЛКО А.В. У кого будуть запитання? Будь ласка, Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. У мене 2 питання. Перше питання – для чого підтримувати, якщо вчора з подачі уряду прийнято рішення про скасування дії Закону про гарантії держави по виконанню рішень. Уряд запропонував плювати на будь-які рішення, які приймуть закордоном, то чого ми витрачаємо кошти?

Питання друге. Є позови до підприємств. При чому тут держава? 16 мільйонів і два позови: до державного підприємства «Енергоринок» і «Укренерго». Чому держава має платити за претензії, які пред’являються до комерційного інституту, коли стаття Конституції каже, що держава не відповідає про зобов’язання підприємств.

ІВАНЧЕНКО О.П. Прийнятий вчора закон, на жаль, не стосується вказаних спорів, в яких перебуває Україна з іноземними суб’єктами, оскільки мова іде про те, що Україною укладено низку міжнародних договорів, за якими відбувається двохсторонній захист інвестицій. Наприклад, якщо якась іноземна компанія, яка є інвестором на території України, і вважає, що внаслідок певних подій, що відбуваються на території України, є  ризики незахищенності своїх інвестицій, то відповідно до такого двохстороннього договору така держава може пред’являти претензії і вимоги до держави України.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Скажіть, будь ласка, звідки ви забираєте ці 100 мільйонів? Ви забираєте з платежів на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідком розгляду справ проти України. По цьому призначенню є маса виплат, які мають іти громадянам України, які були тією чи іншою мірою скривджені Україною, які зазнали величезних збитків, шкоди для здоров’я і так далі.

То якщо ви звідси забираєте 100 мільйонів, то очевидно, що багато наших громадян, які мають отримати відповідні виплати, їх не отримають. Як ви це поясните?

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Справа в тому, що загальний обсяг вимог до держави Україна за відповідними рішеннями закордонних юрисдикційних органів на сьогодні в середньому складає 15 мільярдів гривень. (Іде загальна дискусія)

 

(Шум у залі)

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ваша логіка гіпотетично була би сприйнятною, якщо б у вас не було інших джерел, з яких можна було б ці 100 мільйонів перекинути. А у вас є ці джерела, тому що бюджет Мін’юсту роздутий. Ви знаходьте інші джерела.

Скажіть мені, будь ласка, ви володієте інформацією, скільки конкретно коштів має бути виплачено державою Україна громадянам України?

 

ІВАНЧЕНКО О.П. На сьогоднішній день в Міністерстві юстиції заборгованості, яка виникає на підставі відповідної вимоги державного виконавця сплатити на користь фізичної особи,  справедливих фактів немає.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це цікаво, тому що у мене особисто є 3-4 звернення від людей, які не отримують сплату від держави Україна вже кілька років, а Мін’юст це мотивує тим, що немає грошей.

 

ПАВЕЛКО А.В. Если можно, то ответьте на этот вопрос в письменном виде Юрию Левченко.

Анатолий Сергеевич, вы хотите выступить?

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, я хочу підтримати, бо я знаю так само, що дуже багато громадян України за рішенням Страсбургського суду особливо за режиму Януковича мають отримати компенсацію. Ці компенсації не виплачуються, бо немає грошей. Зараз ми ще 100 мільйонів знімаємо, а даємо на адвокатів, даємо на юристів, які обслуговують цю країну і захищають її інтереси.

Я особисто не можу голосувати, я зараз утримаюсь. Але прошу на розгляд Верховній Раді принести таку довідку, яка ж заборгованість перед громадянами України за рішенням міжнародних судів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Іван Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, оскільки дійсно попереднє рішення пройшло, але по ньому нам повинні були дати конкретні розрахунки, скільки Україна конкретно зекономить коштів у зв’язку з ліквідацією двох державних установ. Немає таких розрахунків.

Тепер інша ситуація. Я солідарний з колегами, які абсолютно правильно кажуть, що в України є заборгованість перед громадянами України в зв’язку з рішенням Європейського суду з справ людини. Ці заборгованості тягнуться з року в рік, вони не виконуються. І навіть зараз, коли б можна було виконати хоч в якійсь частині, пропонується, щоб навіть теоретично такі кошти людям не були виплачені. Ми знаємо, щоб отримати рішення Європейського суду з справ людини, треба роками проходити інстанції.

Я не проти того, щоб в принципі ми такий перерозподіл зробили, мабуть, адвокати європейські подорожчали, але я пропоную, щоб   Міністерство юстиції надало нашому комітету інформацію, скільки конкретно коштів держава Україна має виплатити своїм громадянам у зв’язку з рішенням Європейського суду з справ людини. І якщо дійсно такої заборгованості немає, як стверджує заступник міністра, тоді я буду першим голосувати за таке рішення. А оскільки ми такої інформації не маємо, то я пропоную, щоб ми розглянули на наступному засіданні комітету і прийняли рішення, бо якщо зараз приймемо рішення, це фактично буде рішення проти українських громадян.

 

ПАВЕЛКО А.В. Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я хочу зазначити, що у нас є така інформація щодо виконання бюджетних програм саме з цього питання. На цю програму виділено, з якої пропонується зняти, 740 мільйонів гривень. Стан виконання: за січень-квітень виконано 10 мільйонів. Тобто тут питання до Міністерства юстиції.

От коли ви нам зараз пропонуєте зняти з цієї програми 100 мільйонів, ви прогнозовано розумієте, що ви не використаєте за цією програмою кошти і тому так пропонуєте? Бо ви виконали тільки на 1,4 відсотки.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Я хочу сказати, що є деякі справи, стягувачем яких є юридичні особи за досить сумнівними рішеннями іноземних юрисдикційних органів, наприклад, як «Татнафта» і які ми на разі не оскаржуємо,тільки перебуває на розгляді в апеляційному суді міста Париж.

Тому звичайно для того, щоб враховувати та забезпечити інтереси і права фізичних осіб, які є стягувачами за рішенням Європейського суду з справ людини, і водночас запобігти тим ризикам стягнення величезних грошових позик держави Україна інвесторами, в першу чергу російськими, була викликана така необхідність у здійсненні перерозподілу видатків.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Деркач, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, мы только что услышали, что на самом деле с точки зрения выполнения решений судов по физическим лицам достаточное количество средств есть.

Второй момент. Давайте не создавать толпу с коррупционных искушений в Министерстве юстиции, потому что если мы сейчас не примем перераспределение бюджета, потом они скажут, что проиграли суд, например, у «Татнефти». Потом сами же через реорганизованную исполнительную службу с себя спишут денежки, и мы получим большую проблему по этой теме.

Я предлагаю проголосовать, а протокольным поручением дать информацию о реестре физических лиц на следующее заседание комитета.

 

ПАВЕЛКО А.В. Александр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я би все-таки рекомендував вам активніше брати участь в роботі підкомітету, щоб ми могли обговорити дані питання. Підкомітет пропонує комітету підтримати встановлене розпорядження уряду від 18 травня № 479-р про перерозподіл видатків державного бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. И с дополнением, что предложил Андрей Деркач, протокольное поручение о реестре физических лиц.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У мене є запитання до всіх. Ви нагадайте мені, будь ласка, адвокатське об’єднання «Арцінгер», там заступник у Мін’юсті.

 

З ЗАЛУ. Який «Арцінгер»?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Здається, там заступник від «Арцінгера». І йому 16 мільйонів пропонується.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується підтримати пропозицію голови підкомітету Горбунова Олександра Володимировича.

 

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, це принципове питання. Є підозра, що в керівництві Мін’юсту є представник «Арцінгеру», кому зараз пропонується виділити 16 мільйонів гривень. Давайте дамо протокольне доручення  СБУ перевірити чи відповідає це дійсності чи ні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

Хто в цілому за пропозицію Горбунова Олександра Володимировича, щоб підтримати даний перерозподіл, з уточненнями Деркача и Шуфрича, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? -1. Хто утримався? -5. Рішення прийнято.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чекайте, а скільки «за» було?

 

ПАВЕЛКО А.В. Большинство.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 13 – за.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А можна переголосувати?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Не можна.

 

( Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ідемо далі. Третє питання – про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на 2015 рік (розпорядження Кабміну № 403-р)

Доповідає  керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної ради з прав людини Крикливенко Богдан Володимирович.

 

КРИКЛИВЕНКО Б.В. Шановні народні депутати, питання полягає в тому, що у березні шляхом змін до державного бюджету нам було передбачено додатковий фонд оплати праці на нових працівників на виконання євроінтеграційних зобов’язань, які згідно зі змінами законодавства набув Уповноважений з прав людини, проте були передбачені кошти виключно на оплату праці працівникам.

Ми просимо 300 тисяч гривень на організацію забезпечення робочих місць нових працівників, які відповідають за виконання євроінтеграційних зобов’язань в нашому Секретаріаті. Мова іде про забезпечення робочого місця у вигляді комп’ютера, принтера, елементарних речей, необхідних для щоденної роботи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. На підкомітеті було розглянуто  дане питання і підкомітет рекомендує підтримати встановлений перерозподіл (розпорядження КМУ від 22 квітня 2015 року № 403-р). Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. А Міністерство фінансів все це погоджує? Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати запропоноване головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем розпорядження уряду від 22 квітня 2015 року № 403-р. Хто за дану пропозцію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?-1. Рішення прийнято.

Розглядаємо наступне питання – проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України (реєстр. №2743), поданий Президентом України. Доповідає заступник Голови Національного банку Сологуб Дмитро Романович.

 

СОЛОГУБ Д.Р. Я доповідаю щодо проекту закону № 2743. Перш за все хочу зазначити, що цей закон розроблявся разом з представниками МВФ та являється частиною пакету законів, укладання яких є умовою виконаня Україною своїх зобов’язань перед МВФ та відповідно отримання другого траншу кредиту МВФ.

Дуже коротко щодо основних положень цього закону. Там є два принципових моменти – це питання авансового перерахування прибутку Національного банку до державного бюджету і це повною мірою відповідає світовим стандартам та вимогам МВФ, що НБУ перераховує свій прибуток за минулий рік до бюджету поточного року лише після остаточного підтвердження фінансової звітності, тобто на практиці це відбувається з квітня-травня поточного року.

Друге питання – це надання Національним банком прогнозу щодо обмінного курсу та прибутку у процесі бюджетного планування. Хочу зазначити, що тут мова іде не про усунення НБУ від бюджетного процесу. Ми дуже плідно співпрацюємо з Міністерством фінансів, з Міністерством економіки в цьому питанні. Справа лише в тому, щоб позбутись супротиву в цьому питанні, оскільки це може створити певний тиск на Національний банк в площині виконання ним своїх основних функцій.

З іншого боку, ми розуміємо, що це питання має дуже велике значення для Міністерства фінансів і треба брати до уваги, що це тісно пов’язано з програмою МВФ, оскільки прогноз обмінного курсу для бюджету повинен збігатись з прогнозами МВФ.

У нас була дуже плідна дискусія на підкомітеті, дякую народним депутатам за це. І за результатами цієї дискусії ми пропонуємо доопрацювати питання щодо надання прогнозів до другого читання з Мінфіном, Міністерством економіки та МВФ.

Наприкінці я хотів би зазначити, що цей закон ні в якому разі не зменшує звітності НБУ органам державної влади та не призведе до зменшення надходжень до бюджету. Тому я просив би комітет підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Слово надається заступнику міністра фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

МАРКАРОВА О.С. Даний законопроект фактично є останньою вимогою МВФ, яку ми повинні виконати саме до  червня до перегляду і є дуже важливим для другого траншу. Водночас Міністерство фінансів в робочому порядку зняло всі наші зауваження, окрім двох, те саме стосується показників прогнозу валютно-курсової політики, які ми все-таки наполягаємо, щоб Нацбанк надавав нам.

Тому саме в такому варіанті ми і погодили. Ми просимо виключити пункти один і два і в цьому варіанті схвалити повністю даний законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. Будь ласка, голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, для того, що не забирати у вас час, хочу сказати, що підкомітет приділив увагу цим та іншим питанням з третьої до дев’ятої години. Ви розумієте, що обговорено було все.

І ми дійшли висновку по цьому питанню, що виключивши перший та другий пункт, ми можемо рекомендувати комітету підтримати у першому читанні і доопрацювати питання аудиту і надходження коштів до бюджету відповідно до рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, у мене є прохання, щоб ми великих дискусій не вели, бо основні дискусії  будемо вести при другому читанні, і я пропоную підтримати цей проект закону.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати озвучене головою підкомітету рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? -1. Рішення приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пане голово, тут були різноманітні жарти, але я тільки що прочитав в Інтернеті і вам доповідаю, що діючий заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Шкляр Сергій Володимирович є партнером- учредителем АО «Арцінгер». І от  виділили  16 мільйонів гривень АО «Арцінгер». Я думаю, пане голово, що це важливий факт.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми ж запропонували, що зразу дамо  доручення СБУ для розслідування даного факту.

Будь ласка, Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, питання джуе серйозне. На мій погляд, ми не маємо права такі речі ковтати. Заступник міністра працював в цій компанії і отримає 16 мільйонів гривень. Я вимагаю повернутись до питання і переголосувати і хай кожен проголосує по совісті. Якщо ми отримали таку інформацію, то як можемо спокійно реагувати на це? Нам що, немає куди 16 мільйонів гривень діти? Я наполягаю на переголосуванні цього питання.

 

(Іде загальна дискусія)

 

(Шум у залі)

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Давайте тоді дамо доручення комітету на відповідні органи.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні. Розумієте, ми запитували. Відповідь, яку дала  офіційно заступник міністра юстиції плюс ті, хто її супроводжував, була однозначною, що не працюють. Зараз ми з’ясовуємо, що працюють.

Є міжнародна практика в демократичних країнах, коли є конфлікт інтересів, то про нього заявляють публічно.

 

З ЗАЛУ. Вона ж сказала, що вже не працюють.

МАТВІЄНКО А.С. Вже не працюють.

Дробре. Тоді давайте попросимо Юрія Левченка з’ясувати стосовно того працює чи не працює.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Колеги, питання в тому, що ця людина партнер компанії, яку створював зокрема, зараз заступник міністра юстиції.

 

МАТВІЄНКО А.С. Так я ж питаню: він працює чи ні?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чи він сьогодні юридично оформлений там, я навіть не знаю.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, якщо ми виявили, що є такий конфлікт інтересів, то ми можемо зараз змінити рішення комітету шляхом виключення саме цього пункту і все.

Послухайте, розпорядження це розпорядження. Але розпорядження має погоджуватись з Комітетом з питань бюджету. І наша функція контрольна саме в цьому полягає. Тому ми можемо своє рішення викласти як ми хочемо.

 

ВАНАТ П.М. Мы не можем со слов принимать все, что нам будут говорить. В Интернете сейчас можно найти все что угодно, например, что мы здесь не работаем, а где-то на пляже лежим.

Треба зробити запит до відповідних органів про підтвердження інформації пана Левченка. І потім, якщо підтвердиться, змінити наше рішення.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Розумієте, тут є певні моменти. Я вас тоді попросив поставити ще раз на голосування, бо є зауваження депутатів, що не було 13 голосів.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Як це не було, коли я рахував? Це що, до мене зауваження?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Може ви не побачили.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Я все добре бачу.

 

(Шум у залі)

 

СКОРИК М.Л. Я перепрошую. Ми дозволяємо витрати з державного бюджету. Вони зараз профінансують і на наступному засіданні комітету не буде що розглядати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, у мене є пропозиція. Ми зупиняємо рішення до з’ясування обставин. Якщо це фейк, то ми підтвердимо це рішення. Але якщо це є підстава, я вважаю, що на це закривати очі не можна. Це має закінчитись трошки іншими речами, якщо це відповідає дійсності.

Зараз я би запропонував відтермінувати і ми зупинимо та вияснимо…

 

ШКВАРИЛЮК В.В. А що вияснити?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Вибачте, у мене є підозра, що чиновник використовує в службових цілях посаду.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Будь-яке звинувачення в корупції – це серйозне звинувачення. Тому я пропоную просто не підписувати це рішення, проконсультуйтесь з Мін’юстом. Якщо справді людина працює, є  засновником цієї компанії, то просто не підписуйте це рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте уповноважимо голову, проголосуємо за це і уповноважимо його, що не підписуйте, поки не підтвердиться.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мінфін, будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. Вибачте, можливо я не зовсім знаю процедуру, але хотіла би нагадати, що ми говоримо про розпорядження, яке дозволяє розподілити кошти і виділити їх на юридичних радників, яких будуть підтримувати. Це дуже важливо, тому що у нас деякі суди ідуть уже зараз, і Міністерство юстиції мало сказати, що ми не ходили і не захищали, ми, вибачте, програли, тому що у нас немає на це коштів.

Наскільки я розумію, питання до двох контрактів, які там вказані. Я не знаю чи можна  якимось чином це виділити і погодити в цілому, але висловити ваші запитання чи заперечення до конкретних двох контрактів.

 

СКОРИК М.Л. Я перепрошую, а скільки всього передбачено видатків?

 

МАРКАРОВА О.С. Ми говоримо про 100 мільйонів.

 

СКОРИК М.Л. Ні. Взагалі на сьогоднішній день передбачені якісь видатки на іноземних консультантів? Скільки профінансовано з тих видатків, які вже передбачені, без цього рішення?

 

ПАВЕЛКО А.В. Это у Минюста есть такая информация.

 

(Шум у залі)

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Профінансовано тільки 14 відсотків. У них насправді ще є 38 мільйонів.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги, я абсолютно не маю сумніву, що секретар бюджетного комітету рахував правильно. Це перше.

По-друге, щоб не було так як в тому анекдоті, що виступаючий кандидат каже, а другий каже, що його дочка там така-то і така-то. Це ось така, перепрошую, ситуація. Є проголосоване. Якщо ми за день-два з’ясуємо, що там щось не так, то зрозуміло, що це відмінимо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, давайте проголосуємо, що в цій частині зупиняємо рішення в цих двох пунктах, де іде мова про «Арцінгер» і даємо право голові комітету, делегуємо. Якщо не підтвердиться, тоді підписати, а якщо ні, то тоді виставити застереження, що в цій частині комітет не  підтримує.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Анатолія Сергійовича Матвієнка, прошу голосувати. Хто за? -17. Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається.

Будь ласка, Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я так розумію,  що конфлікт інтересів був на стадії, коли вибирали юридичного радника. Я так розумію, що юридичні радники на якомусь конкурсі визначаються. І от на тому етапі він повинен був  заявити про конфлікт інтересів і попередити процедуру.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але про це треба публічно заявляти. А якщо він не заявляє, значить він злочинець.

 

МЕЛЬНИК С.І. А якщо він не заявив про конфлікт інтересів на етапі визначення радника, то це корупція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я, коли утримувався, було 4 проти. Я з принципу не голосував, тому що я вважаю, що потенційну корупційну складову з радника легше збити, аніж з фізичної особи. Там може бути в списку ще п’ять таких.

Не можна отак на слух. Міністерство юстиції має готувати нам документи. Давайте в майбутньому, які б там доповідачі не були: заступник, перший заступник, щоб нам готували документи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергей Ярославович, я вас поддерживаю, но прошу активнее участвовать в работе подкомитетов. Там вот эти все вопросы можна отрабатывать максимально.

Розглядаємо наступне питання – про проект Закону України «Про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу України» (щодо сплати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ), поданий Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 2568). Доповідає заступник міністра внутрішніх справ Тахтай Олексій Володимирович.

 

ТАХТАЙ О.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Я хочу зазначити, що цей законопроект є одним з п’ятірки законопроектів, що є пакетом реформ Міністерства внутрішніх справ. На сьогоднішній день він є невід’ємною частиною проекту закону про сервісні послуги.

Даним законопроектом пропонується віднести до переліку джерел формування спеціального фонду державного бюджету, саме ті сервісні послуги, які будуть надаватись Міністерством внутрішніх справ. Це послуги, які надають підрозділи ДАІ  і так далі.

Для чого це необхідно? На сьогоднішній день забезпечення вказаних підрозділів менше 50 відсотків. Які можна робити реформи, якщо у людей банально не вистачає паперу, тих складових, які необхідні для надання саме послуг? А ми кажемо про те, що треба якісно підвищувати рівень їх надання, робити ці офіси прозорими. Тобто це будуть на базі МРЕО створюватись сервісні центри, які будуть повністю прозорі.

Прошу підтримати законопроект. Орієнтовано по цифрам на 2015 рік ми вираховували, що буде надходження по діючим вже послугам близько 200 мільйонів. Законопроектом про сервісні центри пропонується ще додатково внесення таких послуг як номер-тест для автосалонів та таке інше. Воно дасть можливість підвищити рівень надходження до 256 мільйонів гривень орієнтовно. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Оксана Сергіївна.

 

МАРКАРОВА О.С. В зв’язку з тим, що даний законопроект Кабміном ухвалений і ми не заперечуємо проти нього, однак просимо, щоб цей закон вступав у силу з 1 січня 2016 року. Ми хочемо бачити в цьому законі визначення напрямів направлення тих коштів, які будуть отримані.

 

ТАХТАЙ О.В. А за рахунок чого нам тоді створювати ці прозорі сервісні центри, якщо воно буде з 1 січня 2016 року? За рахунок чого тоді нам створювати? За рахунок тих асигнувань, які передбачені на сьогоднішній день?

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, чесно кажучи, мені важко бути спокійним, коли я бачу такі закони. Мене від них просто тіпає.

Я поясню про що іде мова. От є «даішник», йому держава дала форму, пенсію, пільги, йому дали знак про перевищення швидкості, поставили на дорогу і кажуть, що бери в кишеню тепер. Ви скажете, що він брав і раніше. Так, тільки раніше це було незаконно, а зараз це буде законно. Скажіть, для чого ми створюємо інститути влади і платимо податки, щоб вони потім брали з людей платежі? 

Друзі, ви не бачите, що зараз роблять? Ми маємо проблему з Мін’юстом. Реєстрація – це державна функція чи комерційна? Юридична особа публічного права отримує платежі. То, вибачте, перетворіть МВС в акціонерне товариство, зробіть друге акціонерне товариство. Якщо воно не потрібне, давайте ліквідуємо МВС.

В мене ще є зауваження до уряду. Яке право мав уряд вносити і приймати рішення по Бюджетному кодексу без візи Міністерства фінансів? І чому проект по Бюджетному кодексу готує будь-яке міністерство, крім Міністерства фінансів? Я знаю регламент Кабміну. Я не знаю чи він змінився, але по регламенту Кабміну це відповідальність Мінфіну, і Мінфін має візувати. Цей законопроект приймався урядом без візи Мінфіну. Ви подивіться на дипломатичну відповідь Міністерства фінансів. Він написав – проти, але в кінці написав, але, на жаль, уряд прийняв. 

Я вважаю, що ми не маємо права допустити те, що органи влади перетворюються в комерційні структури. Мін’юст заробляє кошти, тепер МВС. Це є класичні адміністративні послуги. У нас є Закон про адміністративні послуги, це питання врегульовано, всі кошти мають іти в державний бюджет.

 

МАРКАРОВА О.С. Я перепрошую, тут порушення регламенту не було. Ми візували  з зауваженнями.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Подивіться, що ви написали в записці.

 

МАРКАРОВА О.С. Я тільки що це озвучила.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Вам прочитати?

 

МАРКАРОВА О.С. Якщо можна, то я відповім. Такі зауваження, з яким ми завізували, і Кабімін проголосував відповідно до регламенту.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Подивіться, що ви написали в записці. Враховуючи те, що проект закону схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України, Мінфін не заперечує щодо його розгляду.

Що це за висновок? Це означає, що без вашої візи був проект закону.

 

МАРКАРОВА О.С. Ні, це не означає, що без візи. Це означає, що ми схвалили з зауваженнями.

 

(Іде загальна дискусія)

 

(Шум у залі)

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Віктор Михайлович, я перепрошую, може я дещо не зрозумів, то поясніть мені. Є знак, ви правильно сказали. Стоїть «даішник» за тим знаком або вибігає з кущів як заєць, махає паличкою. Ясна річ, що це  дає нам можливість залізти в кишеню і дати, щоб він відчепився.

Але є другий момент. Я так розумію, що вони це хочуть узаконити, щоб ми ці кошти платили та  ішли ці кошти на користь держави.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ні. Богдан, ви пам’ятаєте, що колись була талановита українська норма: 30 відсотків до нарахованих податку і служби податків ішло податкам. Це принцип бізнесу.

В даному випадку про що іде мова. Якби центр сервісних послуг створювався як департамент МВС, то я б мовчав. А це не департамент МВС, а створюється юридична особа, створюється підприємство, і отримувати платежі буде не бюджет, а те підприємство. Я вважаю, що це нонсенс для влади.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Віктор Михайлович, якщо вони зберуть ці кошти і куплять комусь штани чи чоботи.

 

ПИНЗЕНИК В.М. То для чого вам держава, хлопці? Ви руйнуєте державу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я так не вважаю.

 

ТАХТАЙ О.В. Я прошу вибачення. Можливо деяке нерозуміння тлумачення постанови, але на сьогоднішній день підрозділи ДАІ є безпосередньо підрозділами Міністерства внутрішніх справ. Вони перетворюються на сервісні центри. Це в жодному разі не є ні державним підприємством, ні будь-яким суб’єктом господарювання. Це є виключно бюджетні установи в системі МВС. І ці кошти необхідні саме на їх створення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Сервісні центри департаменту МВС?

 

ТАХТАЙ О.В. Звичайно. Це є структурний підрозділ.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Чи може школа виконувати державні функції? Вона бюджетна установа. Про що ви говорите?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, тут така сама ситуація як з Мін’юстом, коли плата за сервісні послуги збирається до спеціального фонду, щоб потім конкретно виділялась назад тим же самим людям, які збирають ці кошти.

Якщо ви хочете, то сплачуєте до загального фонду, а не до спеціального фонду і немає питань. А так виходить дуже цікава ситуація, що ви по суті створюєте ініціативу, державним службовцям даєте ініціативу, щоб вони заробляли більше.

Ви ж одни уряд. У вас  в уряді не є так, що одне міністерство, наприклад, МВС воює з Мінфіном. Якщо ви не воюєте, ви робіть загальний фонд державного бюджету і потім вам будуть виділятись ті кошти, а не через спеціальний фонд.

Я хотів би принагідно запитати. Віктор Михайлович, щось з вами ми забули. От проект щодо Мін’юсту, щоб повернути. Це ж наш рідний бюджетний комітет,  чому цей проект не розглядає? Треба повернути.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Колеги, я притримуюсь такої думки. Якщо я їду по дорозі і зустрічний транспорт мені моргає фарами, то це ж він мене не попереджає, що попереду стоїть «мент», а він попереджає, що дотримуйся правил дорожнього руху. (Сміх у залі) Якщо люди хочуть службу ГАІ привести до ладу, а ми їм заважаємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Є загальна державна позиція, що всі послуги, в тому числі МВС, які стосуються паспортних режимів, прописок, реєстрації, видачі документів, всі послуги, які надає ГАІ, вони переходять в адміністративні центри місцевого самоврядування.

Якщо з 1 січня 2017 року це повинні виконувати органи місцевої влади, то чому ви зараз створюєте сервісні центри?

 

ТАХТАЙ О.В. Щоб було на базі чого здійснювати…

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ні, ні, перестаньте. Всі послуги повинні надаватись в єдиному адміністративному центрі, який створений місцевою владою.

 

ТАХТАЙ О.В. Я хочу сказати по знакам, які вивішуються. Це  виключно послуги дозвільного характеру. У нас є реєстрація автомобільного транспорту і відповідаю зразу на наступне питання. Реєстрація – це видача прав. Ми обговорювали це неодноразово на засіданні уряду, в тому числі, коли дійсний спікер Верховної Ради, це була його ініціатива по створенню і передачі назначених функцій до єдиних  центрів адміністративних послуг.

Також обговорювалось те, що не можуть всі послуги через свою специфічність видаватись в єдиному місці. Це специфічні послуги ГАІ, які вони проводять. Ми створимо систему, а потім передамо її до місцевої влади, щоб вона здійснювала надання цих послуг.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я обома руками за реформування органів внутрішніх справ, але я тут солідарний з Іваном Івановичем Куліченком. Є логіка в тому, щоб дійсно всі адміністративні послуги надавались в одному вікні і в зв’язку з тим зменшити корупцію.

Більше того, нам роздали матеріали і у нас є проект рішення підкомітету. От якби ми його почитали, тоді нам не треба було б так багато обговорювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я хочу скористатись нагодою ще раз всіх запрошувати брати участь у засіданні підкомітету. З цього питання присутні були тільки три народних депутати і від МВС. Зважаючи на те, що давайте розкажемо історію і приділимо цьому питанню декілька хвилин, були певні зміни, ви знаєте про очищення влади, про заяву заступника міністра, знаємо, що  Олексій Володимирович на посаді зовсім недавно, і були делеговані люди для обговорення цього питання, які відверто кажучи, не володіли ситуацією для того, щоб його коментувати.

Тому перед тим як я хотів вам розповісти, що нам не подобалось в цьому питанні, я хочу порівняти оце розуміння з іншими присутніми на підкомітеті, а  це представники всіх міністерств і профільних академій. Обговорювалось питання: чи доцільно залишити академію незалежною, чи віддати у підпорядкування відповідних міністерств. І були дуже цікаві доповіді. Академіки кажуть, що ми не виживаємо, у нас немає грошей. А їх медичні колеги кажуть, гігієністи і токсикологи, що ми не можемо заробити, а хірурги, акушери-гінекологи кажуть, що ми можемпо, ми робимо додаткові послуги, заробляємо на себе гроші і можемо себе утримувати.

Тобто якщо держава запланувала їм заплатити гроші, а ви знаєте, що ми не заплатимо, а люди знаходять можливість вижити, то як ви вважаєте: це погано чи добре?

Далі. Нагадую всім присутнім, що у нас на підкомітеті розглядалось питання, коли МВС разом з іншими розпорядниками коштів просило виділити гроші на всі відомства. Ми виділили тоді близко 90 мільярдів.

Скажіть, будь ласка, чи зможемо ми сьогодні, якщо стоїть питання так, як ставить заступник міністра, стати на заваді реформ? І він каже, що сьогодні реформа залежить від грошей. Це з одного боку.

З іншого боку, я бачу в цьому законопроекті інші питання, на які ми маємо звернути увагу та їх доопрацьовувати. Це невідповідність до коаліційної угоди. Треба якось підводити ці підсумки.

Далі. Реалізація законодавчої ініціативи призводить до того, що ми забираємо певні гроші у місцевих бюджетів. Оце, на мою думку, є головним питанням.

І останнє. Розгляд цього питання мав дві частини і підкомітет збирався двічі. Перше зібрання було, коли прийшли, я  перепрошую при всій повазі до  всіх співробітників, співробітники на рівні заступників директорів департаментів, які взагалі не володіли питаннями, скільки грошей іде по цьому закону. На запитання про те, що ми кажемо, що мова іде про двісті, а вони кажуть, що нам казали сто.

Тому на додаткове запрошення від міністерства відгукнулись, окремо прийшов заступник міністра і пояснив всі ці позиції. Тому я як голова підкомітету хочу сьогодні до першого рішення підкомітету відправити на доопрацювання категорично у зв’язку з певною розмовою і перспективою того, що воно може бути доопрацьовано, і реформа, яка почата, вона все рівно має проходити. Просити поставити на голосування – прийняти у першому читанні для того, щоб було з чим працювати. Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Рішення підкомітету є – відправити на доопрацювання.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Два рішення.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ставте обидва на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Унгурян, будь ласка.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановний заступник міністра, я так розумію, що цей законопроект є похідним до пакету, власне, реформаторського. Це комітет Кожем’якіна. Я так розумію, якщо на тому комітеті запускається реформа, то під це даємо, умовно кажучи, бюджетну складову. Якщо  там реформа не потрібна, то і нам немає про що говорити. Тому проінформуйте, будь ласка, яка доля, власне, реформаторського підходу щодо сервісу і адмінпослуг.

 

ТАХТАЙ О.В. За моєю інформацією, на сьогоднішній день пакет реформ Міністерства внутрішніх справ підтримується комітетом, на який виносяться 4 основні законопроекти. Один законопроект виноситься на Комітет з питань державної   політики. І він буде підтриманий.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.  Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу уточнення. Ми розглядаємо одне питання.  Ви знаєте, я скоро хреститися буду, коли почую про реформи українського уряду. І лякатися буду. Ми розглядаємо одне питання: чи кошти йдуть в бюджет, чи кошти йдуть в кишеню юридичної особи. Всього-на-всього одне питання. Вибачте, а яке відношення це має до іншого будь-якого комітету, крім бюджетного? Я вже раз пропонував: давайте ліквідуємо бюджетний комітет. Для чого тоді бюджетний комітет? Це наше питання! І наш святий обов'язок, вибачте.

 Люди, не говоріть про свої партії, не пов'язуйте це з прізвищами. Це не має відношення. Це руйнація влади, коли ми перетворюємо органи влади в органи, які збирають доходи для себе. Побійтесь Бога! Є країна і люди! Я закликаю вас керуватися логікою і зупинити те, що робить уряд. Я ж не голосую проти всіх законів. Але я вас закликаю і благаю: не дати путівку в життя цьому закону. Він не має права на існування.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В.  Андрей Гордеев.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Я пам'ятаю, як ми голосували  всі разом зміни, пам'ятаєте, спеціальний фонд був у Мін'юсті. Сьогодні ситуація з Мін'юстом  повторюється в ситуації з МВС, але в іншому випадку. Я хочу зазначити про те, що ми всі захоплюємося досвідом Грузії, Азербайджану у їхній боротьбі з корупцією. Там "даішники" отримують тисячу доларів зарплати мінімально. У них є 30 відсотків від фонду штрафів і так далі. Корупції на дорогах немає.

Питання тепер стоїть у тому, як це все оформити в нашому випадку. Якщо комітет Кожем'якіна і взагалі Верховна Рада приймуть у першому читанні, то давайте так до цього і прив'язуватися. Бо якщо ми створимо приватну господарську організацію у вигляді МВС, це також неправильно. Реформою займається МВС, є там у нас Ека Згуладзе. Якщо ми звідси виходимо, то давайте цього і притримуватися і подивимося, що далі буде. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я був на Погоджувальній раді і В'ячеслав Кириленко про це казав. Знаючи вашу в більшості членів комітету позицію щодо створення взагалі, не називаючи навіть міністерств, спеціальних фондів, я висловив таку позицію. Мене обурило ще тоді, чому Міністерство фінансів, там було в пояснювальній записці, все ж таки підтримує таку ініціативу Міністерства внутрішніх справ. Тому слушна пропозиція була когось із наших колег: якщо ми така прозора команда, то давайте акумулювати кошти в загальний бюджет і в загальному бюджеті передбачати кошти на реформу в тому числі. І не треба створювати "кишенькових" спеціальних фондів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. От я слухаю-слухаю, не знаю, я займався до цього якимось там бізнесом, який можна назвати успішним, то у нас там було все просто. Є дохідна і розхідна частина, розхідну затверджують інвестори, тобто Верховна Рада в даному випадку, ті, які управляють грошима держави чи людськими грошима, а все решта збирається просто на рахунок і гасяться попередні зобов'язання, образно кажучи, або просто вони стоять на рахунку. Дохідна і розхідна частина.

 Якщо ми "по пути" наплодимо масу різних організацій, може, я не правий, то, напевно, що це не буде прозоро і ніколи в житті ніякої децентралізації ми не будемо мати. Якщо, перепрошую, завтра буде децентралізація, то міський голова повинен мати місцеву міліцію, яка буде йому підпорядковуватися, а він буде повинен, той міліціонер головний, координувати дії з керівництвом МВС України. І крапка.  І вони не повинні на нього "наїжджати" чи його до чогось примушувати. Так воно працює в цивілізованих країнах. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович.

 

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги!  Є загальне правило: є адмінпослуги, які йдуть до загального фонду місцевих бюджетів, і є платні послуги, які йдуть до спеціального фонду. Ми або повинні якось  міняти  ці загальні правила, бо постійна "смесь бульдога с носорогом". Нехай змінять процедуру, зроблять і тоді буде йти. Ми, по-перше, забираємо в місцевих бюджетів гроші, якщо це адмінпослуги. То якщо ви хочете це все внести, давайте зробимо платні послуги, змінимо. Підемо по загальних правилах.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, я ще раз хочу вас переконати  почути, що всі адміністративні послуги, які надаються владою України, йдуть через єдиний офіс місцевої влади. Все. Крапка. З 1 січня 2017 року не буде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підвести риску. Дуже добре, що ми дискутуємо. Олексію Володимировичу, дякуємо. Сейчас есть информация, что в профильном комитете базовый закон отправлен на доработку.  Так что я думаю, что нет смысла дальше дискутировать. Я думаю, что дальше мы доработаем вместе с профильным комитетом.

Предлагается на голосование первое предложение подкомитета Ищейкина Константина Евгеньевича – на доопрацювання. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Хто за? Хто проти? Хто утримався? -5.  Рішення приймається. 

Шосте питання – про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік". Доповідає заступник міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Ми буквально перед засіданням цього комітету з Іваном Івановичем плідно попрацювали над звітом безпосредньо. Я не знаю, чи є необхідність доповідати мені і зачитувати звіт, чи може ми пройдемося більш детально по тих питаннях, які у нас є неузгоджені, щоб їх обговорити і прийняти рішення.

У нас якраз по показникам немає ніяких розходжень, але є питання  оціночні по деяким позиціям.

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Добре. Давайте по проблемах.

 

МАРКАРОВА О.С. Так, давайте пройдемося по проблемним питанням.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Шановні колеги! Щойно перед комітетом відбулось засідання підкомітету, на якому був фактично запропонований зараз вам проект постанови Верховної Ради, який вноситься народними депутатами, членами Комітету з питань бюджету. Ми врахували деякі пропозиції Міністерства фінансів на підкомітеті і вони вже знайшли своє відображення в цьому проекті. Залишилося два питання, які нам  треба зараз обговорити.

 Перше питання. Я пропоную, щоб ми за нього просто проголосували. Якщо ви відкриєте 9 сторінку того, що роздали, жирним виділено, таким затемненим: "За результатами проведених Державною фінансовою інспекцією України в 2014 році контрольних заходів виявлено фінансових порушень щодо бюджетних коштів у сумі 2,1 мільярда гривень, з них щодо Державного бюджету – півтора мільярда, щодо місцевих бюджетів – 0,6 мільярда". Пропозиція Мінфіну була в тому, щоб цей абзац вилучити з проекту постанови. Ми не знайшли, так би мовити, тут консенсусу на засіданні підкомітету і було прийнято рішення винести це на засідання комітету. Цю норму одну – раз. І друга – одразу після цього Верховна Рада постановляє, тут є взагалі три варіанти, що робити зі звітом Кабінету Міністрів про виконання бюджету. Це було в різні роки по-різному.

 Один  варіант -  затвердити звіт. Другий варіант – не затвердити звіт. Дуже часто звіт не затверджувався. І це найгірше, це іміджева втрата. І третій варіант – взяти до відома звіт Кабінету Міністрів. Підкомітет запропонував взяти до відома звіт, для того щоб цей звіт був проголосований у Верховній Раді і набрав 226 голосів.

Пропозиція моя полягає в тому, щоб ми прийняли рішення  перше, технічне, з приводу попереднього абзацу, ми його залишаємо в постанові чи ні, це рішення комітету. Це була констатуюча річ. І друге питання – з приводу того, чи схвалюємо звіт чи не схвалюємо. Все. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Гордєєв Андрій Анатолійович.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Іване Івановичу! Ви ж дивилися всі, я прошу звернути увагу, там в кінці нам пропонується, Верховній Раді, взяти до відома звіт, так, а потім пункт другий: "Кабінету Міністрів України…" – і тут дуже багато пунктів написано, що  треба зробити уряду. А при цьому ми констатуємо факт, що були зловживання. Тому є пропозиція, пункт третій: "Звернутися до Генерального прокурора України, нехай дасть оцінку цим зловживанням".

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Дивіться. Абзац другий на сторінці 10-й, який стосується цього. Він так і звучить, запропонований вами, і ми просимо розглянути можливість виключення. "За результатами проведених Державною фінансовою інспекцією у 2014 році контрольних заходів виявлено фінансових порушень щодо бюджетних коштів у сумі такій-то". Значить, по-перше, ця сума на даний момент є непідтвердженою. Ви всі були на засіданні комісії по Гордієнку, де був виступ заступника Генерального прокурора, який сказав, що станом на сьогоднішній день дана сума не підтверджена. Я можу зі свого боку теж це підтвердити, тому що  в частині цієї суми є те, що було заявлено паном Гордієнком як так звані порушення з боку Міністерства фінансів. Ми не тільки довели, що  це фантазії, я не буду по-іншому їх називати, тому що вони просто виходять  з нерозуміння деяких речей, наприклад, з розміщення облігацій.

Ми також виграли дві судових інстанції, які підтвердили і пройшли перевірку на даний момент в Генеральній прокуратурі. Генеральна прокуратура вже розслідує більшість тих порушень, навіть більше, ніж те, що було заявлено Гордієнком. Більшість кримінальних справ, 80 відсотків, були відкриті до заяви пана Гордієнка. Тому я дуже прошу політичного такого забарвлення не вносити в оцінку виконання бюджету за 2014 рік. Коли вони знайдуть повне підтвердження цих фактів, якщо деякі з них знайдуть.

 

КРУЛЬКО І.І. Я хотів би сказати таку річ, що, можливо, мене тут поправить Мінфін, але, наскільки я знаю, Державна фінансова інспекція - це є ревізори, вони не займаються оціночними судженнями. Вони беруть первинні документи, фінансові документи, платіжки, акти і на підставі цього роблять свої висновки, були тут зловживання чи ні. Ось що вони роблять. Вони встановлюють факти.

 

З ЗАЛУ. На заказ деяких політичних сил.

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, не на заказ деяких політичних сил. Тому дивіться. Шановні колеги! Я ніяких прізвищ не згадував, тому мені шкода, що Мінфін тут прізвища згадує колишніх працівників. Я ще раз сказав, що на підкомітеті ми вас почули і ми вирішили це питання як таке, де ми не змогли знайти рішення, винести на засідання комітету.

Тому я пропоную, Андрію Васильовичу, в принципі, всі цю тему проговорили тисячу разів. Я пропоную поставити зараз на голосування. Якщо буде рішення про те, що ми цю норму вилучаємо з постанови, значить, вилучимо. Я відразу скажу про свою позицію. Я буду підтримувати, щоб ця норма лишилася, але якщо ми її вилучимо, я буду  постанову голосувати в цілому "за" навіть з урахуванням вилучення. Але я буду її підтримувати, щоб вона залишилася. Тому прошу поставити на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович. Будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі! Я розумію емоції, але я не розумію, що мають до звіту результати проведених Державною фінансовою інспекцією заходів. Це ж не має відношення до звіту. Є окрема процедура, ніхто ж не заперечує проти процедури. Але до звіту про виконання яке це має відношення?

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є бажання висловитися?

 

ГОРДЄЄВ А.А. Друзі! Ми маємо якось визначитися: або у нас є порушення і ми мовчимо, або кажемо, що їх немає. Якщо вони є, то вони є.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Прошу правильно зрозуміти нашу позицію: ми абсолютно чітко усвідомлюємо, що було дуже багато порушень в 2011, 2012, 2013 роках. І в тому числі за зверненнями Мінфіну прокуратура і ДФІ, з якою ми плідно співпрацюємо, їх розслідує. В даному випадку ми говоримо про звіт про виконання Державного бюджету 2014 року. Відповідно питання, чи були порушення у виконанні бюджету, просимо вас не підтверджені порушення не включати.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ВАНАТ П.М. Я прошу пробачення. От давайте ми повернемося до самого початку. Про що йде мова? Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету. Так? А порушення – це інша справа. Це контролюючі органи потім роблять свої зауваження, що в процесі виконання цього Державного бюджету були порушення. Ми повинні затвердити цифри, скільки ми зібрали податків, скільки ми використали і що нам не вдалося. Все. А які були порушення, це не справа звіту Кабінету Міністрів. Це окреме питання.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Давайте зважимо ще й на те, якщо ми говоримо про якісь серйозні політичні речі, що уряд взяв на себе відповідальність у лютому, коли вже був цей бюджет спланований, він взяв на себе відповідальність, вдалося виконати чи не вдалося – це вже інше питання. Ми обговорюємо, чи є сьогодні, скажемо так, робота його, яка полягає у збиранні податків і витрачанні їх ефективному на розвиток держави. Тому ми маємо по факту констатувати, що звіт треба. Вони просять ухвалити. Якщо він уже є, то його ухвалювати треба. Я пропоную його ухвалити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сначала по предложению подкомитета мы ставим на голосование. Кто за то, чтобы  оставить?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна уточнити? Іване, це ти голова підкомітету? Ви прийняли рішення, що з цим абзацом? 

 

КРУЛЬКО І.І. Почекайте. Ми прийняли рішення на підкомітеті, що це питання є проблемним, тому ми його виділили таким жирним, щоб було прийнято рішення. Я ж сказав відразу. Хоча було би, наприклад, з нашого боку, мабуть, некоректно перед колегами, якби ми сказали, що це ми не чуємо Мінфін, ми так приймаємо і ми виносимо як хочемо. Ми сказали, що це питання проблемне, давайте комітет проговорить і буде прийнято рішення. Тому я пропоную, я все дуже чітко сказав, я пропоную, що ми повинні зараз проголосувати за підтвердження того, щоб ця поправка тут залишилась. Я буду голосувати за неї.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі! Звіт бюджету за 2014 рік. Ревізія проводиться раз на три роки. У 2015, у 2016 роках ще буде встановлено на мільярди порушень. Ніхто це не оскаржує. Але яке це має відношення до звіту?

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Івановичу, ми ж це вже проговорили.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение выключить. Голосуем за то, чтобы исключить данный абзац из текста, который подготовил подкомитет. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Кто за? -11. Кто против? -1. Кто воздержался? -2.   Рішення прийнято.

Наступне питання. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Тепер з приводу наступної пропозиції – взяти до відома. Якраз оце питання, воно знайшло на комітеті консенсус, щоб було саме так – взяти до відома звіт Кабінету Міністрів. Тому я пропоную, ми абзац цей викинули попередньо, тепер я пропоную, щоб ми голосували спочатку взяти до відома, оскільки це було рішення підкомітету, у нас був консенсус. У нас одноголосне було рішення. А потім якщо з якихось причин ця норма не набере, тоді можуть бути інші пропозиції членів комітету. Я ще раз хочу сказати, ми  це обговорювали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція поставити на голосування пропозицію голови підкомітету Крулька Івана Івановича, а саме – комітету взяти до відома урядовий звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2014 рік" та рекомендувати Верховній Раді зазначений звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення згідно з підготовленим проектом постанови, а також направити їх уряду як рекомендації комітету з цього питання. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? -8. Рішення не прийнято.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чому? Нас 16. Давайте ще раз проголосуємо. 

 

З ЗАЛУ.  Роз'ясніть, будь ласка, всім колегам, за що ми голосуємо.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Взяти до відома.

Міністерство фінансів просить схвалити. Це нам принципово, комітету? Ні. Якщо не принципово, давайте схвалимо. Невже не однаково – схвалити чи прийняти до відома? Якщо комусь треба одному, політичній силі, так давайте скажемо. Що ми завертаємо папірці, люди добрі? Важко прийняти рішення.

 

З ЗАЛУ. Та не пройшло. Ставте наступне. Затвердити.

 

 (Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб затвердити звіт? Хто за? –11. Хто проти? Хто утримався? - 4.  Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергію Івановичу, репліка по суті.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я би просив доповнення все-таки, що у нас залишається проблема по позичках середньострокових. Тобто у нас була пропозиція записана, щоб десь воно знайшло відображення. У нас іде перевиконання бюджету, і поданий сьогодні законопроект за рахунок зовнішніх запозичень має врегулювати ці питання. Є поданий законопроект сьогодні, я пропонував би Мінфіну все-таки інші шляхи запропонувати щодо врегулювання цього питання.

І друге. У нас є проблема щодо пропорційності виконання казначейством минулого року, просив би, щоб це десь знайшло відображення, звернути увагу Державного казначейства.

 

З  ЗАЛУ. Там есть. Ты не нашел.

 

МЕЛЬНИК С.І. Якщо є, то знімається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Знімається. Так що переходимо до сьомого питання. Про проект Основних  напрямків бюджетної політики на 2016 рік. Доповідає заступник міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Це питання досить об'ємне. І напрями бюджетної політики – хотілося б, щоб ми не за 15 хвилин його розглянули, тому що, незважаючи на те, що ми теж дуже плідно попрацювали з підкомітетом, за що подяка, але тут є з нашого боку питання, які не є узгоджені. Ми можемо відкласти. Але можемо й розпочати.

 

З ЗАЛУ. Давайте відкладемо. 

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Підкомітет теж досить детально пройшовся. Можливо, ми досить швидко опрацюємо.

 

ФЕЩУК С.Л. Перший тиждень червня – пленарний.

 

ПАВЕЛКО А.В. Там, где с подкомитетом отрегулировано, проходим. А так - только там, где есть спорные моменты.

 

КРУЛЬКО І.І. Ти бачив, скільки там  "спорных моментов"!

 

МАРКАРОВА О.С. Ви знаєте, можливо, ми й швидко пройдемо. Може, мені доручите пройтись? Я спробую дуже швидко.

Значить, дивіться. Розбіжність номер один, шановні колеги. Є пропозиція однієї фракції заборонити нам випускати ОВДП понад обсягів, визначених  в балансі бюджету. Наша пропозиція – врахувати норму щодо утримання граничного обсягу державного боргу на рівні не вище 75 відсотків ВВП. Просимо не забороняти нам випускати облігації внутрішньої позики.

 

КРУЛЬКО І.І. Це який номер поправки? І яка фракція?

 

МАРКАРОВА О.С. Поправка 17. Фракція "Батьківщина".

 

КРУЛЬКО І.І. Так у нас тут враховано  - написано.

 

МАРКАРОВА О.С. Ні, не враховано. Враховано комітетом, а не наша позиція.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Тут написано – враховано.

 

МАРКАРОВА О.С. Врахована комітетом ця поправка, а ми просимо не враховувати і не забороняти випускати облігації внутрішньої позики, тому що це інструмент, який ми плануємо використовувати в 2016 році. Ми не можемо не використовувати один з найбільш поширених інструментів бюджетної політики.

 

МАРКАРОВА О.С. Можемо проголосувати?

 

ГОРДЄЄВ А.А. В якій редакції ви пропонуєте?

 

МАРКАРОВА О.С. Ми пропонуємо не включати цю поправку.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Номер 17.

 

МАРКАРОВА О.С. Так, номер 17 не включати.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Відхилити.

 

КРУЛЬКО І.І. Почекайте! Тут же не написано, що взагалі ви не можете ОВДП випускати. Тут написано: "Заборонити випуск ОВДП понад обсягів, визначених в балансі бюджету". Понад обсяги!  Не в принципі ОВДП не випускати, ви випускайте, але в обсягах, які визначені в балансі бюджету. Ось у чому полягає поправка ця. Ви ж кажіть коректно, що ви пропонуєте.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Так ви що, хочете позичати більше?

 

КРУЛЬКО І.І. Більше ніж балансів.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Так такого не може бути.

 

МАРКАРОВА О.С. Колеги! Таке може бути. І воно у нас буває. І воно є. І в цьому році воно теж є. Ми не можемо запланувати, так само, як на цей рік ніхто не міг запланувати, скільки банків "впаде" в Україні. Фонд гарантування вкладів – ми не знаємо, наскільки треба буде капіталізувати. Тобто  в будь-якому випадку у нас буде бюджет і ми не зможемо вийти за його граничний показник.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Не можна таке серйозне питання так розглядати.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У вас по Бюджетному кодексу є право залучати лише в межах, передбачених балансом. А тут є просто інше формулювання, тільки з іншої фракції.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Я думаю, що ні для кого не секрет, що у нас є балансові дефіцити і є позабалансові речі. Ми дуже сподіваємося, що нам не треба буде вдаватися до цього в 2016 році. Але ми не впевнені.

 

ГОРДЄЄВ А.А. А як ми будемо захищені як держава від цих сподівань? Ми кажемо про те, що уряд Януковича 40 мільярдів взяв, десь пішов з ними і пропав.

 

МАРКАРОВА О.С. Це якраз було все в балансі.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Почекайте! Він взяв і пішов. Як ми вас будемо контролювати?

 

МАРКАРОВА О.С. Ми в будь-якому випадку будемо діяти…

 

ГОРДЄЄВ А.А. Там же по кожному випадку приймається рішення Кабінету Міністрів на підставі статті, яка передбачена в законі. Це ж не те, що там хтось особисто вирішує.

 

З ЗАЛУ. Ставте не голосування.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 17-ту поправку ставлю на голосування. Хто за те, щоб коли ми підтримуємо поправку, вона врахована була? Не підтримуємо – не буде врахована. Правильно? Хто за те, щоб підтримати цю поправку? Хто за?

 

ГОРДЄЄВ А.А. Підкомітет формує редакцію цього питання. Він сформував, врахував, тобто ставиться на голосування – врахував. Якщо ми кажемо, що ні, ми просто не голосуємо. І воно вважається відхиленим. Так я розумію?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за те, щоб підтримати поправку, прошу голосувати. Хто за? – 2. Хто проти? Хто утримався? Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

 

МАРКАРОВА О.С. Далі поправка номер 23.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це ви вже йдете по тому, що підкомітет сформулював.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Чтобы не идти по одним и тем же поправкам.

 

МАРКАРОВА О.С. Поправка номер 23 пропонує відновити ліквідність ЄКР не менше як на 25 мільярдів гривень. В тому числі через механізм випуску ОВДП, частково списавши заборгованість Пенсійного фонду України перед ЄКР. Та ж сама фракція.

Значить, шановні колеги, ми просимо не включати також цю поправку з двох причин. Перша. На сьогоднішній момент ми опрацьовуємо, це одна з частин наших зобов'язань по Меморандуму з МВФ, нові підходи до взагалі планування і управління ліквідністю нашого єдиного казначейського рахунку. Паралельно з цим ми також працюємо над реформою Пенсійного фонду. Не бачимо абсолютно потреби відновлювати ЄКР для погашення боргу Пенсійного фонду до того, як буде напрацьовано напрямки реформування і Пенсійного фонду, і ліквідності ЄКР як окремої програми.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за те, щоб цю поправку врахувати? Хто за? Проти? Утримався? Поправка відхилена.

 

З ЗАЛУ. У нас вже немає кворуму.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 14. Немає.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Голова сказав, що прийде. І зараз Іщейкін зайде.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги! Поправка номер 40. Фракція "Батьківщина".  "В проекті зазначені завдання, які вже виконані або можуть бути завершені до кінця, зокрема реформування діючої системи пільг на проїзд" – запізнилися.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ви просите  її відхилити?

 

МАРКАРОВА О.С. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! У мене є пропозиція. Василю Васильовичу, дивіться. Це дійсно серйозний документ. Я розумію, що ми його маємо розглянути до 15 червня. У мене є така пропозиція. Цьому документу потрібно виділити окреме засідання нашого комітету. Тому що ми зараз наприймаємо тут рішень. Я, чесно кажучи, тут знаходжуся для того, щоб зберігати кворум, так само як і всі інші колеги.

 Але в мене є пропозиція. Якщо наступний тиждень у нас не пленарний, ми не зможемо зібрати комітет, то я пропоную, щоб ми або у вівторок, або в середу, як це передбачено в розкладі засідань комітетів, зібрали комітет по цьому пункту порядку денного виключно і внесли його потім на сесію Верховної Ради на наступний  тиждень пленарний у четвер. Тобто ми не порушимо ніяких строків. Тому я прошу, щоб ми так зробили. Бо насправді, я ж кажу, що ми можемо цей пройти документ, але потім буде багато запитань і нарікань.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ви маєте на увазі на пленарний тиждень?

 

КРУЛЬКО І.І. На пленарний тиждень, як це передбачено розкладом. Але почати це питання не останнім розглядати, а це питання першим розглядати. А всі інші закони розглядати після нього. Це дуже важливе питання. Це головне питання.

 

МАРКАРОВА О.С. Ми підтримуємо. Ми готові плідно працювати над цим документом.

 

КРУЛЬКО І.І. Давайте так. Ми розпочали розгляд цього законопроекту, давайте ми його не будемо завершувати, а продовжимо його як перше питання на наступному засіданні комітету.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Я перепрошую. В контексті  цієї бюджетної резолюції у нас присутній член Комітету з питань охорони здоров'я Олексій Кириченко. І він для стенограми, я прошу уваги, шановні колеги, я даю слово Олексію Миколайовичу, він просить дозволу внести пропозицію.

Пані Оксано, це стосується більше Міністерства фінансів. Я прошу врахувати те, що буде зараз говорити Олексій Миколайович Кириченко.  Прошу уважно послухати.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Щиро вам дякую. Я прошу вибачення за секретаріат Комітету з питань охорони здоров'я, тому що невчасно ми подали свої пропозиції до Закону про Основні напрямки бюджетної політики. Комітет вніс свої правки, вони до вас дійдуть у письмовому вигляді. Але я хочу наголосити на тих речах, які є важливі для мене.

Я хочу сказати, що ми просимо до Основних завдань бюджетної політики додати речення такого змісту: "Забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на охорону здоров'я у розмірі, не меншому як 7 відсотків від ВВП". Тобто ми маємо визначити. Ми маємо зараз катастрофу в медицині, тому ми просимо визначити якусь кінцеву цифру.

 

(Іде загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олексію, це не є нормою бюджетної резолюції, на жаль. Що ти по трансплантології хотів сказати?

 

КИРИЧЕНКО О.М. Ні, крім цього, ми маємо обов'язково в цьому документі закласти засади, що ми будемо підвищувати тарифну ставку, посадові оклади для працівників медичної галузі.

Крім цього, ми маємо групу хворих, які хворіють рідкісними орфанними захворюваннями. Лікування цих захворювань дуже дороге. І ми маємо закласти кошти на підтримку життя цих людей виключно в бюджеті. Крім того, ми просимо закласти окремим пунктом гроші на розвиток трансплантології та Служби крові в Україні. Ці галузі у нас зараз взагалі не розвиваються, тому ми просимо викласти це в цьому програмному документі.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зрозуміло. Я думаю, що ваші пропозиції ще у письмовій формі надійдуть і вони увійдуть уже в цю табличку. Дякую.

У нас є з вами лист, я прошу прокоментувати авторів листа.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Це стосується наших питань, пов'язаних з культурою. Письмові пропозиції надійшли, я тоді на наступне засідання прошу, щоб їх у загальну нашу "метрику" включили. Вони узгоджені з Міністерством культури.

 

КРУЛЬКО І.І. Оскільки ми прийняли мудру пропозицію перенести розгляд цього питання, то ці пропозиції автоматично увійдуть в таблицю.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! В контексті розглянутих наших питань хоче пояснення зробити  заступник міністра юстиції Янчук Антон Володимирович. Тому, я думаю, ми йому надамо слово.

 

ЯНЧУК А.В. Дякую. Шановні народні депутати! На жаль, у мене не було можливості взяти участь безпосередньо в засіданні комітету, я брав участь у засіданні підкомітету. Але мені стало відомо, що у народних депутатів виникли питання до обґрунтування розрахунку прогнозних сум, на яких, власне, ґрунтувалась сума, яка перемикається у розпорядженні Кабінету Міністрів  номер 479-р  з однієї бюджетної програми на іншу.

Я хочу вам повідомити про те, що наданий вам матеріал – це обґрунтування, чому, власне, мова йде про 100 мільйонів, а не про меншу суму чи більшу суму. Обґрунтування ґрунтується на тих відомостях, які надають радники, вже закуплені, стосовно їх прогнозів по вартості їх послуг у наступному році. Кожного року закупівлі відбуваються знову. Договір про надання юридичних послуг діє лише один рік. В 2015 році Міністерство юстиції не закуповувало жодних юридичних послуг,  жодних іноземних чи вітчизняних юридичних радників.

Закупівлі розпочнуться відразу після того, як з'явиться ресурс для здійснення цих закупівель. Вони будуть відбуватись на конкурсних засадах. Хто буде переможцем – невідомо. Абсолютно не факт, що переможцями будуть ті компанії, які надавали ці послуги у минулому році. Є відоме прислів'я, але ми його не дотримуємось. Коли компанія з'являється на конкурс і пропонує кращі умови у поточному році для супроводу юридичної справи ніж та компанія, яка супроводжувала цю справу в минулому році, ми закуповуємо ту компанію, яка надає більш вигідні пропозиції.

Я особисто запрошую всіх вас взяти участь в засіданні кожного з комітетів із закупівель юридичних послуг, щоб ви переконались, що цей процес відбувається абсолютно відкрито, прозоро. Єдине, що він досить тяжкий, тому що доводиться аналізувати дуже великий обсяг інформації. Зі свого боку я можу вас запевнити, що найближчим чином ми можемо надати розширену довідку стосовно того, що, власне, є оцією таблицею, яку ви всі розглядали, що це виключно прогнозні показники, які дають вже закуплені радники на наступний рік, бо інакше прогноз просто неможливо сформулювати. Так що це зовсім не означає, що ті самі компанії будуть закуплені на наступний рік.

Також можу надати довідку стосовно того, це предмет певної нашої гордості, ми вважаємо, що у минулому році нам вдалося дуже суттєво знизити вартість юридичних послуг, які були закуплені державою Україна для представництва її інтересів у міжнародних іноземних судах.

 По-перше, дійсно, вперше в історії закупівель послуги закуповувались, наприклад, вартістю 10 тисяч доларів на рік, 15 тисяч доларів на рік. Такого не було ніколи.

По-друге, ми щомісяця відправляємо, ведемо абсолютно системну роботу з кожним радником стосовно зменшення вартості їх послуг. Ми наголошуємо на фінансовому стані країни, на цій жахливій економічній ситуації соціальній, яка склалась у державі. І радники ідуть нам назустріч. Ми укладаємо додаткові угоди до договорів, де знижується вартість закупівель. Всі ці докази вам можуть бути надані.

І наостанок. Нещодавно пройшла перевірка Рахункової палати з питань закупівлі послуг юридичних радників для представництва інтересів держави в міжнародних іноземних судах за 2014 рік. Порушень тут не виявлено. Кожна процедура закупівлі перевірялась.

 Тому я дуже сподіваюсь, що якимось чином моє пояснення було корисним. Я можу безпосередньо з кожним з вас ще додатково проговорити. Я погоджуюсь, що це, напевно, ще моя вина, що я не з'явився особисто на засідання комітету і не зміг донести цю позицію до шановних народних депутатів. Тому виникло, як на мене, певне непорозуміння. Будь-які додаткові відомості, обґрунтування, які ви вважаєте за потрібні, все може бути вам надане додатково.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми дякуємо вам за пояснення.

 

РУДИК С.Я. А що по суті з цим "Aрцінгером"?

 

ЯНЧУК А.В. Якщо по суті з цим "Aрцінгером", то немає жодних підстав вважати, що цей "Aрцінгер" буде закуплений в 2015 році.

 

РУДИК С.Я. А в 2014 році він був?

 

ЯНЧУК А.В. В 2014 році він був закуплений.

 

РУДИК С.Я. Ви ж розумієте: конфлікт інтересів.

 

ЯНЧУК А.В. Абсолютно вірно. Але станом на момент його закупівлі пан Шкляр не був заступником міністра. Вам це також абсолютно відомо. Всі ці речі відбулись пізніше.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Антоне Володимировичу, дякую вам за роз'яснення. Ми сподіваємося, що лист вам писати не будемо тепер. Домовились. Ми вас запрошуємо на наступне засідання комітету.

Переходимо до питання "Різне".  Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на червень-липень 2015 року.

 Шановні народні депутати! Відповідно до Закону про комітети ми маємо затвердити розклад наших засідань з урахуванням календарного плану. Я прошу проголосувати за такий розклад. Вам він розданий. Прошу підтримати. Хто за? Володимире Васильовичу, ви за? Порахуйте, будь ласка, і скажіть для стенограми, скільки за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 14 – за.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 14 – за. Дякую.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  І мене не забудьте.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, 15. Плюс Гордєєв. Дякую. Порядок денний вичерпано. Всього найкращого. До побачення.

 

(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку