Повідомлення

Перейти до розділу
15 вересня 09:36
Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік за реєстр. №8000 від 14.09.2022 посилання...
16 грудня 13:53
Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" посилання...
27 серпня 15:12
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки /схвалена Кабінетом Міністрів України у 2021 році та подана з відповідними матеріалами/ та Постанова ВРУ від 15.07.2021 №1652-IX «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» докладніше
02 грудня 18:28
Українську націю не зламати російським енергетичним тероризмом – стверджують у Комітеті з питань бюджету докладніше
02 грудня 09:00
Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати докладніше
01 грудня 17:35
Комітет з питань бюджету направив Верховній Раді України рішення про результати проведених заходів конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати разом з висновками щодо кожного кандидата докладніше
28 листопада 12:44
У Комітеті з питань бюджету вітають прийняття рішень про визнання росії державою-спонсором тероризму докладніше
21 листопада 14:11
Комітет з питань бюджету інформує про видатки державного бюджету на національну безпеку та оборону за десять місяців поточного року докладніше
16 листопада 17:03
Щодо розгляду заяви Голови Рахункової палати Пацкана В.В. про звільнення з посади докладніше
16 листопада 16:30
Президентом України підписано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (прийнятий 19 жовтня 2022 року) докладніше
10 листопада 17:04
У державному бюджеті на 2023 рік передбачено достатньо коштів для проведення освітнього процесу в умовах воєнного стану докладніше
10 лютого 2015, 18:15

Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №3 від 17.12.2014

Стенограма підготовлена

відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

17 грудня 2014 року

 

 

Веде засідання  Голова Комітету Павелко Андрій Васильович.

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 14 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. В залі присутні представники ЗМІ – від "Економічної правди" Калачова Галина та від радіо "Голос столиці" Гришина Сніжана.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань. Є одна пропозиція: третє питання поставити першим і заслухати  заступника міністра фінансів Лісовенка Віталія Васильовича про проект  Закону України  про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Заперечень немає? Хто за таке рішення, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Прошу заступника Кривенка Віктора Миколайовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішення комітету.

Переходимо до першого питання. Законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (щодо виконання зобов'язань за державним боргом) за номером 1125, поданий Кабінетом Міністрів України. Доповідає Лісовенко Віталій Васильович, заступник міністра фінансів.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую, колеги. Добрий день. Питання, яке ми зараз пропонуємо до вашого розгляду, коріння його виникнення, лежать в ситуації з курсом нашої національної валюти і її динаміки останнім часом, враховуючи те, що частина державного боргу, вона деномінована в іноземній валюті і платежі по цій частині відбуваються в іноземній валюті, то таким чином зміни курсу національної валюти, вони вплинули на дві речі. Перше – це на граничний рівень державного  боргу на кінець року, який ми визначаємо в Законі про бюджет по Бюджетному кодексу. Тобто він збільшиться, і збільшиться, за нашими підрахунками, на 161,3 мільярда. Крім цього, буде по факту вплив  на збільшення видатків по обслуговуванню державного боргу на відсотки в сумі 3 мільярди 44 мільйони гривень. Для того, щоб бюджет був збалансований, і на підставі положень Бюджетного кодексу, ми, Міністерство фінансів і Уряд, вийшли  з ініціативою щодо зміни до держбюджету цього року.

В чому вони полягають? В тому, що ми по факту збільшуємо граничний розмір державного боргу на 161,3 мільярда гривень внаслідок курсових різниць, і збільшуємо видатки державного бюджету на  обслуговування боргу на 3 мільярди 44 мільйони. Для того, щоб  не порушувати баланс і збільшувати дефіцит бюджету, ми винайшли, на нашу думку, можливість внутрішнього перерозподілу і зменшили на суму 3 мільярди 44 мільйони гривень видатки на підтримку вугільної промисловості.

Таким чином у нас загальний баланс бюджету не змінюється. Видатки по наших зобов'язаннях зовнішніх ми зможемо виконати, країна не отримає дефолту і ми закінчимо  збалансовано державний бюджет цього року в частині державного боргу. Це питання було тільки що проговорено і, я так розумію, підтримано, підкомітетом вашого бюджетного комітету. Ну, я думаю, про це Андрій Анатолійович скаже. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є питання? У кого з членів комітету є питання? Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Чи розглядається питання перевищення доходів над видатками Національного банку? Чи повністю розрахувався з державним бюджетом? І якщо розрахувався, то чому ви не передбачаєте джерело перевищення доходів над видатками?

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую за запитання. Національний банк повністю розрахувався по своїх зобов'язаннях.

 

МЕЛЬНИК С.І. Будемо думати.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Ну, він розрахувався, те, що було записано. Ви знаєте, що механізм наших відносин з Національним банком, він  такий. Будь-які доходи цього року, перевищення доходів над видатками, по формулі, яка виписана в законодавстві, вона є ресурсом бюджету наступного року. Тобто в нас є лаг.

 

МЕЛЬНИК С.І. Форс-мажор. Заслуга Нацбанку в цьому ж велика, мабуть.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Крім цього, чистота наших відносин з Національним банком в цьому питанні є частиною нашої програми з Валютним фондом, це є окремий рядок,  наше  зобов'язання, що ми не будемо порушувати ці закони і цю формулу наших взаємовідносин. Тому, на жаль, складно це зробити в цьому році. В наступному році ми очікуємо значне збільшення пререрахування суми від Національного банку до державного бюджету. І це поповнить значно, в рази ресурс наступного року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще запитання. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко Юрій, "Свобода".  Тут найбільші питання виникають щодо збільшення фінансування на 165 мільйонів, фінансування бюджетної програми по "Євро-2012". Це державні гарантії. Але державні гарантії не забезпечують, власне кажучи, першого позичальника від того, що він сам має сплачувати за відповідні кредити, а не перекладати все на державу. Ми в супровідних документах не бачимо ніяких фактів щодо того, яким чином виконуються відповідні зобов'язання, чи вони не виконуються, хто отримує, власне кажучи, ці фінанси.

І тут хотілося б все ж таки почути, чи є у вас якісь конкретні факти щодо виконання безпосередніми позичальниками своїх зобов'язань по "Євро-2012", через що нам доводиться також на 165 мільйонів піднімати цю статтю. Тобто чи можете ви цей момент уточнити, будь ласка. Дякую.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую. Питання дуже правильне і глобальне. Воно має сенс. Але зараз ми розглядаємо, що це питання складається з кількох частин. Перше. Був "Euro Cup". Для того, щоб проводити підготовчі роботи, у свій час було вирішено створити державне підприємство і через нього під державні гарантії залучити кошти. Кошти були залучені, це підтверджено виписками з державного казначейства. Ці кошти були витрачені на якісь об'єкти по плану, який був затверджений. І зараз у нас залишилися зобов'язання перед зовнішніми кредиторами у нашої держави.

 Ваше питання, на жаль, не є предметом сьогоднішнього обговорення. Чому? Тому що ми зараз обговорюємо зовнішню частину цього питання, наші зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Питання, яким чином ішло цільове використання цих коштів, куди вони пішли, хто розрахувався чи не розрахувався, це, на жаль, ми не можемо зв'язувати з питанням розрахунків з нашими кредиторами. Наші кредитори в цьому випадку не можуть там чекати чи залежати від того, як ми внутрішньо змогли потратити ефективно чи не потратити ці кошти. Тому, на жаль, відповісти на питання ваше немає можливості в мене, тому що предметом  розгляду є трішки інше питання – наші зовнішні відносини з кредиторами. Якщо ми зараз зупинимо і не заплатимо, це можливо, теоретично це можливо. Можемо не заплатити, тоді включається "сross-default" по всіх наших  боргах зовнішніх і внутрішніх. І ми виходимо в ситуацію, я не хочу називати це слово, але воно починається на "д", а закінчується на "т". Це та ситуація, в якій ми не хочемо бути. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Перше, я підтримую ці речі, бо це все-таки технічний законопроект. Але все ж таки запитання. ГНЕУ написало, що немає відповідних розрахунків. Що вони мають на увазі? Наскільки ми розуміємо, і те, що за законом, що це технічно виключно все йде по гарантованих державою зобов'язаннях, відсотки там, можливо. То що має на увазі Головне науково-експертне управління Верховної Ради, коли пише у своєму висновку, що немає розрахунків і неналежне фінансово-економічне обґрунтування?

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Мені складно коментувати це, на жаль. Я теж не розумію, що мається на увазі. Ви правильно сказали, у нас в борговій книзі є таке зобов'язання, воно відображено в обліку казначейства. Ми повинні заплатити зобов'язання перед кредиторами. Вони нам ці гроші дали. І ці гроші  отримали. І тут постає питання: або ми платимо, або не платимо.

 

КРИВЕНКО В.М. Добре. І пропозиція, щоб ви її підтримали, ви якось у своєму висновку це зазначили, це і до Андрія Анатолійовича як до голови підкомітету, і до вас як до профільного заступника, в цьому році заплатили 150  мільйонів доларів зобов'язання по виготовленню "Циклон-4". Перша позиція – розібратися, на яких умовах КБ "Південне" розміщувало ці кошти на депозитах. За моєю інформацією, треба її перевірити, в 2004 році, коли ці гроші прийшли, вони лягли під 6 відсотків 30 листопада в банк, який належав КБ. Це тоді, пам'ятаєте, коли коштували по 80, по 100, коли  був долар під час революції. В 2008 році, коли залишався залишок – 50 мільйонів доларів, ще не використаних по цій програмі, вони лягли в "VAB-Банк" (?) під 8 відсотків в грудні 2008 року. Теж треба подивитись і все ж таки розібратися з ефективністю, тому що в підсумку комплекс не виготовляється і не виготовлявся, тому що вигідніше тримати на депозиті гроші і отримувати цю різницю. Знову-таки, я не зі звинуваченням, я не прокуратура, але відповідний запит слід би надіслати і уточнити.

І друге системне питання – чи можна побачити весь реєстр держгарантій залучення грошей і де зараз, які залишки залишились, де і що лежить. Тобто які видані суб'єктам господарювання на реалізацію проектів, там правильні ідеї, правильні проекти, але от наскільки ефективно і як ми контролюємо  ті кошти, де вони розміщуються, які залучаються під державну гарантію.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Обов'язково. Ми готові повністю відповісти на ваші питання. Якщо можна, оформите це офіційним запитом, щоб чітко ми розуміли. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ну, в мене не питання, а пропозиція. Підкомітет розглядав це питання, цей законопроект на засіданні. Пропонується рекомендувати комітету підтримати таке рішення. Рекомендувати  Верховній Раді законопроект номер 1125 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті рішення, щодо внесення техніко-юридичних та редакційних правок. Текст таких правок вам усім розданий, тому, колеги, пропонується підтримати. Але в цілому, продовжуючи зауваження Віктора Миколайовича щодо державного боргу, а також інвестиційних проектів, які у нас сьогодні обліковуються в державі, то ми б хотіли провести окреме засідання підкомітету. Офіційно ми вам направимо відповідні звернення.  Але ж щоб ви нам виділили десь так годину і ми б щодо цього поспілкувалися. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. І в рішення все-таки пропоную довнести все-таки те, що сказав голова підкомітету, ми можемо спільно приготувати і надіслати запит до Міністерства фінансів і до кого ще будемо вважати за потрібне щодо питання конкретно цього запозичення. Тому що в цьому році до нас з вами прийдуть за запозиченням у 300 мільйонів доларів по цьому проекту. Проект потрібний, проект важливий. Але якщо кошти так використовуються… І по інших проектах будуть зараз пропонувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Щодо проекту "Циклон", то взагалі-то треба ще один момент зазначити, що супутник "Либідь", який в рамках проекту  створює системи зв'язку, влітку було передано на відповідальне зберігання компанії "ІСС" імені академіка Решетньова в Железногорську Російської Федерації. Тобто цей супутник зараз знаходиться в Російській Федерації. Теж дуже цікавий момент. Просто коли кажуть представники, якщо я не помиляюсь, Мінфіну щодо дефолту, то тут залежить від того, хто, власне кажучи, є кредитором. Тому що немає автоматичної такої ситуації, що будь-яка невиплата будь-якому кредитору буде тягнути якийсь глобальний дефолт. Ну, це трішки маніпуляція, особливо якщо   кредитори насправді прив'язані до тих самих осіб  юридичних, які ці проекти впроваджували в життя, як у випадку "Євро-2012" використовувались відповідні схеми. Тому, напевно, хоча би треба знати, перед тим як піднімати відповідні видатки, треба хоча би знати, кто є кредитором конкретно по цьому видатку. Тоді можна буде приймати якесь аргументоване рішення, обґрунтоване рішення приймати, а не використовувати просто загальні відсили про девальвацію гривні і дефолт. Дякую.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Мені відповісти?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую. Щодо кредиторів. У нас є боргова книга, вона є юридичним документом, є юридичні зобов'язання нашої держави, вони оформлені у вигляді відповідних юридичних документів. І ми чітко розуміємо, кому, скільки, навіщо і чому нам потрібно платити. Щодо "Либеді" ви задали питання. Дійсно, є такий проект, але там кредитором не є Російська Федерація, я пам'ятаю, там кредитором є Канада як держава.

 

ІЗ ЗАЛУ. Супутник знаходиться в Російській Федерації.

 

ЛІСОВЕНКО В.В. Те, що супутник знаходиться в Росії, знову ж таки, по тій інформації, що я володію, канадська компанія у свій час, це там у 2010 році, вона найняла російських підрядників і українських підрядників для виготовлення різних частин супутника, ракетоносія і так далі. Більше того, по  тому проекту оригінальному запуск цього супутника запланований  через "Байконур". Це російський пусковий комплекс в Казахстані. Тому це частина того проекту. Він починався ще до цих подій, і тому це є факт. Але кредитором у цьому випадку є у нас Канада. Під державну гарантію. І це і є частиною нашої боргової книги.

Я так розумію, що у нас буде окрема дискусія, годину чи дві ми готові виділити, відповісти на ті питання, які є, і звичайно, ми запрошуємо всіх бажаючих, це як голова підкомітету скаже, ми готові будемо детально це проговорити.

 

КРИВЕНКО В.М. Дуже коротко. Тут дуже важливо, щоб ми не вдавалися на наших засіданнях  до якихось політичних речей. Ракетно-космічна галузь, вона взагалі зав'язана дуже потужно з Російською Федерацією. Наведу приклад, "Зеніт" на 76 відсотків складається з комплектуючих, які виробляються в Російській Федерації. І те, що Решетньов робив цей супутник, то це було на той момент виправдане технологічно рішення. У нас з вами купа   проблем і по Криму, де залишилися наші Т-70, унікальний комплекс, і купа інших. Тому є ситуація, вона не має відношення до виконання боргових зобов'язань, раз, а два – до тих, записаних в інших, боргових зобов'язань настання крос-дефолтів, якщо ми не виконуємо хоча б один з них. Можливо, треба, щоб так само в цьому спілкуванні ви надали інформацію, скільки у нас зобов'язань включається по крос-дефолту. Колега правий, що не в усіх це настає. Ми не повинні відразу весь держборг повернути. Але щоб ми знали, яка це сума загальна.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Отже, пропонується підтримати пропозицію голови підкомітету Гордєєва Андрія Анатолійовича, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 1125 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті рішення, щодо внесення техніко-юридичних та редакційних правок.  Проект рішення міститься в розданих вам матеріалах.

Переходимо до голосування. Володимире Васильовичу, рахуйте, будь ласка. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один, два. Дякую. Рішення прийнято.

Тепер щодо другого і третього питань порядку денного. Як відомо, Кабінет Міністрів 12 грудня подав до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2015 рік та одночасно його відкликав. 

 Кроки уряду щодо технічного подання законопроекту та його відкликання пов’язані з урахуванням проведення податкової реформи та реформи міжбюджетних відносин. Одночасно ЗМІ озвучена інформація, що уряд обіцяє подати проект Державного бюджету до 20 грудня.

Зважаючи на це, на засідання  нашого комітету було запрошено міністра фінансів та Голову Національного  банку, щоб вони поінформували про плани Міністерства фінансів та уряду щодо конкретних строків подання законопроектів про внесення змін до Бюджетного, Податкового кодексів та проекту Державного бюджету на 2015 рік, про  взаємоузгодженість прогнозних макропоказників, врахованих Мінфіном у проекті бюджету на 2015 рік з показниками грошово-кредитної і монетарної політики Нацбанку, про перспективи курсу валюти до кінця поточного року та про розрахунковий середньорічний прогноз курсу валюти, який буде враховуватися в проекті бюджету на наступний рік. Про обсяг перерахування до державного бюджету коштів Нацбанку  - у 2015 році Радою НБУ повідомлено про 14,7 мільярда гривень, а в робочому варіанті проекту бюджету передбачається 30 мільярдів гривень.

 Отже, давайте заслухаємо з цих питань уповноважених працівників Міністерства фінансів та Національного банку. Переходимо до обговорення.

Друге питання  - про стан підготовки проекту Державного бюджету на 2015 рік і основні підходи до формування його показників.

Доповідає Уманський Ігор Іванович, перший заступник міністра фінансів.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за запрошення. Більшість представників бюджетного комітету мала можливість за останні дні разом з Міністерством фінансів опрацьовувати пропозиції як розпорядників, так і наших фіскальних та інших органів, які відповідають за видаткову та дохідну частину. Ви, напевно, знаєте, по видатковій частині поки що цей діалог триває. В понеділок Міністерство економіки надіслало нам на погодження оновлений варіант макроекономічного прогнозу на наступний рік. Я сподіваюся, що на найближчому засіданні уряду він буде обговорений та кінцево схвалений. Ми, як Міністерство фінансів, погодили цей прогноз з пропозицією, що він має бути також погоджений з Національним банком, особливо в частині визначення валютно-курсової політики на наступний рік.

Згідно з планом нашої роботи, про що було домовлено з керівництвом уряду, ми маємо таку ситуацію. Сьогодні запланована  внутрішньобалансова нарада під головуванням Прем'єр-міністра по дохідній частині. На завтра відповідно запланована також балансова нарада по видатковій частині. Після цього ми маємо сподівання, що ми вийдемо все ж таки  на певний баланс і утримаємо доходи і видатки і, як наслідок, дефіцит на рівні показників, які ми маємо у вигляді зобов'язань за програмою з Міжнародним валютним фондом. Ви знаєте, що по державному бюджету це 3,7 відсотка від ВВП має бути, не більше.

За результатами цих погоджувальних нарад і виходу на той баланс, на який ми маємо вийти, в сьогоднішніх цифрах це 63,7 мільярда гривень має бути,  не вище, дефіцит державного бюджету. На п'ятницю ми плануємо винесення на розгляд уряду низки законопроектів, які дозволять нам збалансувати як дохідну, так і видаткову частину, а саме: проект Бюджетного кодексу, в якому передбачається в тому числі зміна міжбюджетних відносин. І  представникам  фракцій  в суботу також ми окремо проводили презентацію по цьому законопроекту. Це проект змін до Податкового кодексу, в якому врегульовані питання зміни бюджетних відносин, з одного боку, а з іншого боку - ті пропозиції, про які публічно заявлялося у тому числі під час  розгляду і затвердження програми діяльності уряду, це зміни до законодавства, які регулюють відносини по єдиному соціальному внеску.

Ми пропонуємо, але це поки що процес  переговорний як з Національним банком, так і з Міжнародним валютним фондом, це зміни до Закону "Про Національний банк України", в частині якого Сергій Іванович задавав запитання. Ці пропозиції у нас напрацьовані, але, повторюся, ми вимушені  позицію узгоджувати з нашими партнерами, колегами як  з Національного банку, так і з нашими зовнішніми кредиторами. Це зміни, сьогодні вже вони розглядаються на уряді, зміни до Закону про трансфертне ціноутворення.

Також сьогодні на уряді Міністерство фінансів доповідає зміни, не зміни, а  по суті денонсацію Угоди з Кіпром. І на п'ятницю, якщо буде кінцево це погоджено, також пакет законів, що стосується врегулювання ситуації з гральним бізнесом.

Станом на сьогоднішній день, от Андрій Васильович приходив неодноразово, брав участь в наших цих обговореннях, ми маємо пропозиції від головних розпорядників коштів. Це приблизне скорочення на 9,8 мільярда гривень до того проекту, який  на уряді  розглядався ще 15 вересня, та додаткові пропозиції по збільшенню видаткової частини на 110 мільярдів гривень.

За результатами обговорення і з Національним банком, і з фіскальною службою, і з зовнішніми кредиторами, і з народними депутатами, до того пакету змін, які б дозволили нам збалансувати видаткову частину в державний бюджет, поки що ми маємо  позицію по зменшенню цієї дохідної частини на 33, 6  мільярда гривень.

Я не беруся прогнозувати, чим завершиться обговорення представниками фракцій по опрацюванню позицій по видатковій частині, але станом вчора на вечір додаткових видатків ми "наколядували" спільно з вашими колегами ще приблизно на 40 мільярдів гривень. Зрозуміло, що з таким балансом державного бюджету ні ми як Міністерство фінансів не маємо можливості виходити на уряд, ні, відповідно, уряд до Верховної Ради. Чому є необхідність в цій балансовій нараді під головуванням Прем’єр-міністра? Бо необхідно буде приймати жорсткі рішення. І за наявності або без наявності обґрунтування розпорядників по видатковій частині ми вимушені будемо приймати в межах тих реальних коштів, які бюджет зможе отримати на наступний рік. І це, я думаю, особливо членам бюджетного комітету, абсолютно зрозуміло. Бо інакше будемо мати позицію, скажімо, як зараз, те, що доповідав Віталій  Васильович, що на кінець року ми будемо виходити, позичати в сірка очі і казати,  що нам не вистачає грошей. Хоча ця ситуація, вона пов'язана, знову ж таки, не стільки з неточністю прогнозування, скільки з різкою і неочікуваною для всіх зміною валютно-курсової політики. Я сподіваюся, що за результатами рішень і балансових нарад і, як наслідок, вже конкретних рішень уряду, ми зможемо отримати балансові речі для підготовки проекту  Закону про державний бюджет на 2015 рік, хоча урядом нам ставиться завдання, що ми разом з цими пакетами маємо на цю п'ятницю винести і сам текст закону. Безумовно, з точки зору навіть технологічної це вкрай складно і поки що ми не бачимо, в який спосіб ми реально зможемо забезпечити це завдання. Між тим завдання таке є, ми максимально будемо намагатися його виконати. Якщо коротко, така ситуація з підготовкою у нас до бюджетного процесу наступного року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Запитання?

 

КРИВЕНКО В.М.  Є запитання. От давайте порадимося, яким чином нам рішенням комітету рекомендувати уряду, щоб, перше, в Програмі дій уряду було записано, що трансфертне ціноутворення і наведення в ньому порядку, і все ж таки, щоб прибутки не ховалися по офшорах в металургійній і хімічній галузі, там пропонувався 2016 рік, щоб ми якось все-таки проговорили і чітко зафіксували, що це буде з 1 січня 2015 року, всі зміни внесені відповідні. Ну, так на словах, то це проговорюється, мовляв, так-так-так, а просто, щоб ми це зафіксували як позицію.

Друга позиція. Підвищення рентних платежів  не лише на те, що було по нафті і по газу, а й на інші види корисних копалин - пісок, руда, щоб все-таки  сировинний бізнес, великий бізнес теж  ніс на собі це навантаження. Воно, по-перше, буде і соціально справедливим, і економічно справедливим.

Третя позиція стосується того, що нам необхідно передбачити все ж таки якісь стимулюючі інструменти, інструменти розвитку. Тому що коли ми говоримо, що якось неочікувано курс пішов, курс пішов повністю очікувано, в 2013 році ми купили на 15 мільярдів  доларів продукції більше, ніж продали. Україна нічого не виробляє, Україна стає сировинним додатком. І необхідно створювати умови, от брати досвід Словаччини, Польщі, Румунії і створювати умови, так само передбачити в цьому законопроекті про бюджет,  ми там можемо  вносити зміни в інші законопроекти, в Податковому кодексі,  в який  ви вносите зміни, щоб були конкретні інструменти по підтримці   високотехнологічного експорту, по підтримці  українського експорту. Це і розвиток інфраструктури для підприємств, технологічні і індустріальні парки, це експортно-кредитне агентство, про що у нас  записано в Коаліційній угоді, це також, у нас воно завуальовано написано, розробити механізми, як дешевші гроші довести до реальних виробників. Тобто чи це Банк розвитку, чи ви будете пропонувати компенсувати відсоткову ставку. Це третя позиція.

Четверта позиція стосується додаткових видатків. Я не розумію, як Міністерство фінансів чи  бюджетний комітет можуть  сказати Міністерству оборони, що вони багато захотіли. Тобто з цих видатків  додаткових там 26 мільярдів - це тільки те, що йде по  запиту Міністерства оборони. Тобто  щоб ми сиділи і на пальцях розказували, що ви хочете собі багато, а  потім  мали війська у Києві? Мабуть, є Комітет  з нацбезпеки і оборони, який розгляне. Можливо, треба  ініціювати проведення РНБО з цього питання. Тому що те рішення попереднє, яке є, що не менше рівня  видатків 2014 року, воно не задовольняє Міністерство оборони. Ми спілкувалися  з міністром, проводили зустріч, 4 години продуктивно працювали в Міністерстві фінансів. Тому все ж таки цей  пріоритет, він стоїть жорстким, видатки на оборону і пропозиції, щоб ми це врахували за підсумками сьогоднішнього обговорення. Колеги, давайте обсудимо це. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Дякую за запитання  і за пропозиції.

По трансфертному ціноутворенню. Сьогодні на уряд вносяться пропозиції Міністерства фінансів, і ті зміни, які ми пропонуємо внести в цей закон, будуть уводитися з  1 січня 2015 року. І вже  при розгляді цього і на комітетах, бо, безумовно, це буде  і на цьому комітеті також, і в залі безпосередньо, я думаю, що по тих позиціях, які не включені були і не враховані, я думаю, що в особі Міністерства фінансів  ви точно отримаєте союзника саме з таким підходом.

 

КРИВЕНКО В.М.   Який додатковий ресурс це дає, що ви порахували  з 1 січня 2015 року?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Це не є податковою нормою, яка прямо рахується, прямо є ресурс. Не є таким документом. Цей документ створює правила, за якими в першу чергу у фіскальних  органів виникає можливість  визначати ту адекватну ціну і, як наслідок, фінансовий результат від операції. Тому щоб його прямо  порахувати, необхідно для себе чітко зрозуміти, скільки ж тоді, ми вважаємо, у нас суб'єктів, які  в неадекватний спосіб  формують і ціни, і, як наслідок, фінансовий результат.

Щодо ренти. Рента, в тому числі  і не на енергоносії, вона піднімалася з цього року, змінювалася база і підходи до обчислення її.  Пропозиції, в  тому числі по впорядкуванню рентних платежів, також будуть в цьому пакеті. І я думаю, що якщо будуть пропозиції збалансовані з комітетами, що у нас переймаються промисловістю і підтримкою підприємництва, ми будемо  підтримувати пропозиції по збільшенню цих рентних платежів, тим більше, що це є додатковим ресурсом. Але необхідно буде зважити, наскільки реально це буде додатковий ресурс для видатків державного бюджету.

Щодо видатків на оборону. Я хочу, щоб ми всі разом розуміли: при всій ситуації і при всіх проблемах, які є,  цю "ковдру" розтягти на всі частини проблем, на жаль, ми не зможемо. Якщо ми всі разом, і уряд, і Верховна Рада, погоджуємося на те, що необхідно збільшувати видатки на оборону, ми маємо усвідомлювати дуже просту річ: в нас є той обсяг ресурсів, який є. Якщо ми збільшимо видатки на оборону, ми маємо чітко тоді пропонувати, де видатки ми зменшимо на відповідну суму. Інакше  воно не буває. Якщо збільшуємо на оборону – немає заперечень, тоді ми маємо свідомо вийти і сказати, що тоді ми зменшуємо видатки на виплату пенсій або видатки на виплату заробітних плат вчителям, або на утримання закладів медичної інфраструктури, або будь-які пропозиції, але вони мають бути чіткі. Добавили 89 мільярдів, пропонують збільшити видатки на оборону та правоохоронну діяльність, то щоб було зрозуміло, що в такому випадку на відповідну суму мають бути зменшені інші видатки. Ну, інакше ми не зможемо це збалансувати.

 

КРИВЕНКО В.М. Ігорю Івановичу,  89 – це  загальний запит, з них додано десь близько половини  по Міністерству оборони.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Хоч 80, хоч 10 - воно ж не має значення. Мають бути забезпечені ці видатки ресурсом. Бо коли вони  розпишуть свою програму, а вони не забезпечені ресурсом, це навіть не просто самообман.

Щодо видатків розвитку, абсолютно підтримую, бо, на жаль, ми з вами входимо в ситуацію, знову ж таки, ми і цей бюджет вже декілька разів переглядали, і всі видатки, які можна було скоротити, не рухаючи максимально соціально чутливі речі, вони вже скорочувалися. На наступний рік - ви всі бачили, що можливостей додаткових для розвитку в бюджеті закладено небагато. Але виключно одним скороченням та посиленням адміністрування і податкового тиску  в країні  з піке в розвитку економіки, промисловості ми не вийдемо. Нам необхідні точки зростання, нам необхідні позитивні не тільки месиджі, а й позитивні напрямки роботи. Бо втримати баланс – це  важливе завдання, але ми маємо вийти на зовсім іншу динаміку. І тут я з цією пропозицією абсолютно згоден. Давайте  спільно шукати, в який спосіб ми можемо це зреалізувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Павле Якимовичу, прошу.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановний Ігорю Івановичу, в цілому поділяючи вашу думку щодо збалансованості в цій вкрай скрутній ситуації, є декілька запитань. Запитання перше: яка логіка закладається в цьому році щодо розподілення коштів по екологічному податку і надходжень до фондів охорони навколишнього середовища в місцеві бюджети, тобто обласні, міські фонди і Центральний фонд охорони навколишнього природного середовища? Тобто кожного року там різна формула: з 70-ти до 30-ти; з 60-ти до 40-а; 50 на 50 тощо. Який у цьому році закладається підхід і яку ви прогнозуєте суму надходження до Центрального фонду охорони навколишнього природного середовища?

І наступне питання. Як виглядає прогнозування щодо нашої дорожньої справи, тобто відбудови доріг? Оскільки я розумію, що ми всі після зими знову опинимося перед  величезною проблемою, особливо з урахуванням пересування військової техніки дорогами України,  то щоб ми були готові до цієї ситуації. Як виглядає прогнозування по "Укравтодору"? Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Дякую за запитання.

По екологічному фонду, наскільки я пам'ятаю, більшу частину збору ми передбачаємо залишити на місцевих рівнях, якщо я не помиляюся, 85 відсотків. В цьому є, на моє переконання, абсолютна логіка. Бо там, де відбувається забруднення, в тому числі завдається шкода, там на відповідні, в першу чергу медичні, програми для підтримки населення, для зменшення цієї шкоди ці кошти мають  бути і витрачені. Лише оці 15 відсотків, це по пам'яті,  залишається за доходами державного бюджету на програми по екологічних загальнодержавних заходах. По сумі – необхідно уточнити, я не пам'ятаю.

По дорогах. По дорогах остаточне рішення ще не прийнято,  на завтра призначена ця балансова нарада. Є  загальна практика. Скажімо, існування спеціального фонду – це мало не унікальна українська така традиція. Є загальна практика, що є загальний фонд, є доходи державного бюджету, як наслідок - мають  бути видатки. Тому в  тій версії, яка вносилась на уряд 15 вересня, і поки що ми цю логіку залишаємо, але дискусії щодо цього тривають, була пропозиція перевести видатки "Автодору", як наслідок, у тому числі і на утримання, і на капітальне будівництво, проводити з видатків загального фонду, тобто  щоб цей механізм  не працював  як  інститут, як це є на сьогоднішній день, спеціального фонду. Наскільки я пам'ятаю, по пам'яті, це приблизно 17 з чимось мільярдів гривень передбачено видатків на наступний рік на утримання цієї системи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання.

 

ВАНАТ П.М.  Можна? Скажіть, будь ласка,  які обсяги закладені для покриття дефіциту Пенсійного фонду?

І друге. Чи є розрахунки, що ми отримаємо, якщо будемо  надавати цільові соціальні підтримки? Ну, заміна нинішньої системи пільг на адресну. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Дякую за запитання.  По Пенсійному фонду. Ми передбачаємо збільшення видатків, але зараз ми проводимо перерахунок тих показників, які були закладені. Чому? Бо в пропозиціях, які ще на сьогоднішній день були обраховані, і ми про це  розповідали неодноразово по зміні сплати ЄСВ, ви знаєте,  ми пропонували кінцеву ставку  залишити на рівні  15 відсотків. На сьогоднішній день ми будемо перераховувати відповідно по 25. Як наслідок, збільшаться і доходи Пенсійного фонду,  зменшиться дещо потреба на збалансування його через дотації і через вирівнювання дефіциту. В частині, що у нас була врахована на сьогоднішній день, трансферти Пенсійного фонду передбачалися на рівні 95 мільярдів гривень. Але ця цифра, повторююся, буде  уточнюватися за результатами цих обрахунків. Тим більше, що в тому макропрогнозі, який дало Міністерство економіки, там в тому числі йде уточнення по прогнозному фонду оплати праці, що є також базою для відповідних розрахунків, в тому числі по так званих власних доходах Пенсійного фонду. Ви знаєте, в Пенсійного фонду по суті є два джерела доходів – це так звані власні доходи (це перерахування з фонду заробітної плати); і друге – це видатки з державного бюджету по забезпеченню тих категорій пенсій, по яких виплачується безпосередньо з бюджету. І, як наслідок, дисбаланс, який є в Пенсійному фонді, він також за рахунок державного бюджету перекривається в повному обсязі.

По соціальній складовій. На сьогоднішній день рішень уряду і пропозицій щодо переходу на адресність пільг, перегляд цих пільг тощо ще не приймалося. Безумовно, ми будемо розглядати частково ідеї, пропозиції, які в тому числі обговорювалися і на тих робочих групах з народними депутатами, які ми проводимо в суботу і практично щодня, але остаточних рішень на сьогоднішній день не прийнято ні по зміні соціальної політики, ні, як наслідок, по зміні механізмів і сум взаємовідносин з державним бюджетом і наданню відповідних субсидій.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігорю Івановичу! Скажіть, будь ласка, от ми пишемо, що Міністерство енергетики зменшує видатки на торфовидобувну промисловість. Скажіть, будь ласка, це наша така позиція принципова, ми йдемо в розріз з нашою  політикою енергетичної незалежності країни? Якщо нам сьогодні, добре,  вугілля обходиться дорого, чого тоді ми не можемо, хто дискусію вів з Міністерством енергетики щодо зменшення видатків і державних програм на торфовидобувну промисловість? Це перший момент.

І другий момент. Ну, невже ми не можемо? Тоді скажіть, яка альтернатива, які ми малому і середньому бізнесу даємо можливості, щоб вони без нас, без держави займалися цим питанням і, врешті-решт, хоч вони зробили б нашу більш-менш політику незалежності від Росії, від газу російського. Хоча б у якійсь мірі, хоча б на відсоток, на два, на три. Бо  торф, слава Богу,  6,4 відсотка займає на території Полісся. Скажіть, будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ці пропозиції були сформовані на підставі пропозицій, які надавалися головним розпорядником, а саме - Міністерством енергетики і вугільної промисловості. На сьогоднішній день по цих програмах вже від нового міністра ми маємо позиції по скороченню ще на 1,1 мільярда гривень. Але необхідно також для себе визначитись з політикою в тому числі й у цій частині.

 На сьогоднішній день у нас виникає досить унікальна ситуація, коли ми  за рахунок коштів державного бюджету дотуємо вугільну і торф'яну галузь задля того, щоб здешевити їхній ресурс, який використовується в тому числі для вироблення  електричної енергії. Як наслідок тих дій військових, які в нас на сьогоднішній день, ви знаєте, Україна є вже не забезпечена цією продукцією. Ми  вимушені купувати її з інших джерел.

Чи готова Україна в умовах військових дій  і далі за рахунок бюджету знижувати собівартість виробленої електричної енергії за рахунок дотування вугілля і за рахунок дотування торф'яної промисловості? Я не переконаний в цьому. Я думаю, що в кінцевому випадку уряд, коли  буде розглядати це питання, буде виходити з ще більш жорсткими пропозиціями і, на моє глибоке переконання, це абсолютно правильно. Досить, насправді, залишати речі, ні для кого не секрет, що є чутки, так, в пресі про це пишуть, що це одна з найбільш корумпованих складових,  які є на сьогоднішній день. Давайте від них позбавлятися і з одного боку відходити від звинувачень певних в корупції, а з іншого боку - перерозподіляти видатки, в тому числі, скажімо, на ту ж оборону, яка за ці роки, на жаль, у нас в повному занепаді. Тому моя позиція, що і вугільна, і торф’яна промисловість мають переходити виключно на ринкові відносини зі своїм контрагентами.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Скажіть, будь ласка, а яка сьогодні закупівельна ціна газу в наших українських виробників, у тих, хто добуває?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Добуває в середині країни?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Так, звичайно, наших.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, по газу, який виробляється в середині країни. В нас, по суті, є дві складові. Перша - це ті видобувники, які є державних форм власності. І газ відповідно закуповується НАК "Нафтогазом" для забезпечення потреб населення. Вчора тільки проводив нараду з цього приводу, з Мінпаливенерго і з НКРЕ, я перепрошую, я правильно не вимовлю цю назву, думаю, що й будь-яка людина, навіть коли воно буде  написано перед очима. Там піднімається  цей тариф до 550 гривень.  Решта обсягів газу – це прямі комерційні відносини, які мають власники цього газу зі своїми споживачами. В переважній більшості вони постачають його промисловим споживачам. З урахуванням того, що тариф на сьогоднішній день був 5 700, переглядається на 5 900, приблизно по цій ціні, трішки дешевше, щоб конкурувати з НАК "Нафтогазом", вони цей газ продають своїм контрагентам.

 

ІЗ ЗАЛУ. 5 900?

УМАНСЬКИЙ І.І. З огляду на зміну валютного курсу та інший новий тариф, який затверджують, це буде 5 900.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Костянтин Павлов, потім Андрій Гордєєв.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Игорь Иванович, уважаемый, подскажите, пожалуйста, если вы владеете цифрами, какое соотношение дотированного угля производства Украины, с учетом дотаций из государственного бюджета и учетом добычи, и угля, который закуплен и завезен из ЮАР с учетом доставки?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Имеете в виду  в структуре цены?

 

ПАВЛОВ К.Ю. Соотношение цен добытого в Украине, на Донбассе, на украинской территории, что на дотациях государственного бюджета…

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  З врахуванням дотацій, так?

 

ПАВЛОВ К.Ю. З врахуванням дотацій. По отношению к углю, который завезен из ЮАР или там другого экспортного угля.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я хочу просто уточнити запитання: ви маєте на увазі, скільки дотація в структурі складає, чи обсяг дотацій?

 

ПАВЛОВ К.Ю. Цена на цену.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ціна імпортного вугілля, я думаю, ви всі в Інтернеті бачили,  наскільки я знаю, зараз є дві ціни, фактично, які враховані в тарифі НКРЕ для закупівлі, це 82 долари і 85 доларів.

 

ІЗ ЗАЛУ.   Это цена там.  А сколько цена здесь?

 

ПАВЛОВ К.Ю.   Это там. Я говорю, с доставкой.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  С доставкой - на сьогоднішній день в  тарифі врахована ціна 1100 без ПДВ, ціна відпуску відповідного  вугілля, це у нас боротьба така йде з відповідними розпорядниками коштів, по різних підприємствах, у тому числі, тих, що є і контролюються на українській території, вона чомусь різна. І коливається, відповідно, від 300 до  8 900. Більше цін відпускних я не бачив.

Тому після виявлення певних фактів, після вже розпочатої роботи Генеральної прокуратури, інших органів, ми перевели цей напрямок на інший механізм фінансування. Зараз ми змушуємо головного розпорядника подавати нам конкретні розрахунки, в тому числі, по ціні, по якій відпускається ця продукція, в тому числі й по заходах, що вживаються щодо зменшення собівартості. Як наслідок, напевно, ви знаєте, за  останні два місяці фактичний обсяг перерахування цих субвенцій, дотацій, перепрошую, з бюджету скоротився в рази.

За минулий місяць ми, фактично, відпустили лише 200 мільйонів гривень, і то у вигляді авансу для забезпечення виплат заробітної плати. Але це  за виплатами жовтня. За виплатами листопада ми не відпустили поки що ні копійки, як наслідок - грудня також.  Бо питання реальної ціни, по якій продається це вугілля з підприємств, з шахт, і тієї ціни, яка врахована в тарифі, у нас також, м'яко кажучи, виникає. Поки ми не отримаємо детальних пояснень від Мінпаливенерго, ми ці кошти не відпускаємо. А розрив по різних підприємствах, я ж кажу,  від  380 до 8 900 максимум.

 

ІЗ ЗАЛУ.  8 900?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Да.

 

ІЗ ЗАЛУ.  За тонну?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Да.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вы,  наверное,  не  совсем  правильную информацию  даете,  8 900 – нет такой цены. Даже с учетом непонятного курса.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  890. Від 350 до 890, я вже заговорююсь, перепрошую.

 

ІЗ ЗАЛУ. А там 1 100?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  1 100 – це закладено в тарифі.

 

ІЗ ЗАЛУ. 1 100 – это энергорынок.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Ігорю Івановичу, щодо доходів бюджету. Конкретна пропозиція: збільшити доходи спеціального фонду за рахунок утилізаційного збору під час імпорту моторних масел, олив, а також тари і упаковки. На сьогоднішній день бюджетом не передбачена ця стаття доходів, тим паче у нас сьогодні стягується імпорт. Куди вона йде – невідомо. Це перше.

Друге. "Зелений тариф" – це є видатки наші, так, по суті? Тара, упаковка і моторні мастила, олива. Друге. Це "зелений тариф"  - зменшити видатки відповідні.

І третє, конкретне запитання з округу. Білозерський район до цієї форми освітньої, яку ви пропонуєте бюджетом, отримував 71 мільйон гривень на освіту на весь район. На сьогоднішній день ви йому виділяєте 65 мільйонів гривень. Питання: за рахунок чого? Поясніть, будь ласка.

І ще одне запитання. ПТУ. Проектом бюджету передбачається, що коледжі  та професійно-технічні заклади освіти, вони будуть передаватися на утримання місцевих бюджетів.

Знову ж таки - за рахунок чого? І як буде підпорядкування організаційне і фінансове, в даному випадку як би координація? Якщо коледж буде там, наприклад, якійсь громаді підпорядковано фінансово, то як буде ця громада впливати на ресурси цього коледжу, коли, наприклад, земельні питання – мають 4 тисячі гектарів землі, в суборенду поздавали незрозуміло кому, повністю  знаходяться на  утриманні сьогодні в держави, але громада  на це мовчала. А сьогодні питання в тому,  як тепер громада  буде впливати на такі махінації самого такого коледжу?

 Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.   Це  і по ПТУ, і по округах. Давайте вже коли  буде кінцева версія  Закону про внесення  змін  до Бюджетного кодексу, ми будемо обговорювати, бо там, як ви знаєте, змінюються принципово взаємовідносини і формування  місцевих бюджетів, тоді ми вже зможемо більш конкретно по кожному з бюджету  говорити. В частині ПТУ пропозиція – передати  їх на баланс і, як наслідок,  утримання до  обласних бюджетів відповідно, а пропозиції, в тому числі по наповненню, формуванню  бюджетів обласних, також вони є і в Податковому, і в Бюджетному кодексі. У Бюджетному - перерозподіл цих доходів, у Податковому -  відповідно ставки, в тому числі на забезпечення, утримання цих закладів передбачається додаткова субвенція з державного бюджету на навчання,  не пам'ятаю точно назву – на підготовку робітничих кадрів, тобто приблизно так називається.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Але воно зменшується все. Тобто якщо було одне вчора,  то завтра буде інше.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Так. Зменшується.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Так ПТУ и сейчас на балансе областных бюджетов.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Не всі.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Не всі?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Там частково. Так, ми  пропонуємо зробити це як систему, і це має формуватися, в тому числі й замовлення на робітничі професії, вже на рівні області, виходячи з їхнього бачення реальної потреби.

На сьогоднішній день частково воно на балансі областей, частково -  на балансі Міністерства освіти. Ну, ми пропонуємо виправити і визначити дуже просту логіку: вища освіта, вона координується і керується відповідним міністерством,  ПТУ і технічний цей рівень  - на рівні областей, а шкільна -  на рівні громад.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Есть такое предложение: вопрос – ответ. Кратко и четко. Виктор Кривенко. Потом Сергей Рудык.

 

КРИВЕНКО В. М. Перше. Не розуміємо, коли Міністерство фінансів каже, що ми приймаємо закон, а у нас немає прогнозування його наслідків по трансфертному ціноутворенню. До цього ходило, що це дасть доходів 20 мільярдів додаткових, доволі легко порахувати, що таке 50 відсотків сировинного експорту, якщо хоча би 10 відсотків залишається на офшорах. Ви сказали, що є дірка в 33 мільярди по доходах після  проведення погоджувальних нарад і всіх ініціатив. Важливо зрозуміти, з чого вона, і знов-таки - на обговорення, бо коли ми говоримо, що треба знизити єдиний соціальний внесок, то зниження його для сировинних видів бізнесу, які ми не можемо ні по ренті, ні по трансферту, що ви не можете спрогнозувати на сьогодні, мені здається, що це буде злочинним.

 У нас 487 мільярдів сума офіційної заробітної плати. По найоптимістичніших прогнозах, які озвучив, найбільшу цифру назвав міністр соцполітики, що  200 мільярдів у конвертах. Якщо ми на  100 відсотків її всю легалізуємо, то все одно дірка залишається під 30 мільярдів, які ми потім будемо розбирати з харчування дітей, з розвитку і з інших галузей. Вони вже є, вони вже платяться, навіщо ми зараз металургійні заводи, хімічні заводи відпускаємо з цієї позиції, а потім будемо, получиться чи не получиться,  дозбирувати в них з ренти чи з трансфертного ціноутворення.

І остання пропозиція. Коли міністр фінансів проходила співбесіду у фракціях, їй задали два питання. Одне з них було: як ви йдете міністром фінансів, коли Податкова вам не підпорядковується? Тобто теж на обговорення, можливо, щоб ми зазначили в рекомендаціях нашого сьогоднішнього засідання, що все ж таки Податкова повинна підпорядковуватися Міністерству фінансів. Це нонсенс, от та ситуація, в якій ми живемо зараз. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. У мене, перепрошую, Ігорю Івановичу, питання організаційного характеру. Зорієнтуйте нас, будь ласка, оскільки графік роботи народного депутата, на жаль, на цей період  перший, не дуже зручний для мажоритарників, яким треба працювати на округах, щоб ми зайвий  час тут не пересиджували. Бо я, наприклад, якби сюди  не потрапив,  міг би  ще один гуманітарний вантаж відвезти на схід, міг би ще там затриматися. До п'ятниці нам немає що чекати, ми можемо десь так трохи попрацювати на округах. Я правильно вас розумію? І ми отримуємо оптимістичний сценарій: там в суботу або в неділю, або в понеділок, просто без політики, щоб ми не втрачали час, бо його не так багато.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Дякую за запитання. Насправді, дуже слушно. Ви розумієте, що по більшості речей я не маю відповіді з дуже простих причин. Бо рішення  уряду ще не прийняті і балансові наради не проведені. Як наслідок - немає таких конкретних документів і позицій, з якими ми остаточно будемо виходити. Бо, повторююсь, як би воно не було, ми на сьогоднішній день на баланс не виходимо, це зрозуміло. Тому пропозиції і по дохідній частині, і по видатковій, вони ще будуть переглядатися,  тут сумнівів жодних немає.

Раніше п'ятниці, кінця дня,  цих документів фізично існувати не буде, бо в мене  немає сумнівів, що під час розгляду  на уряді також будуть певні пропозиції, уточнення і таке інше. Тому, за  моїми очікуваннями, це мої очікування, це не офіційна позиція, на понеділок ці документи, не раніше, зможуть потрапити вже безпосередньо до народних депутатів.

 

РУДИК С.Я. Ви ж розумієте,  мажоритарникам на  день Миколая треба бути всім на округах.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я ж кажу, раніше вечора п'ятниці цього не буде точно, бо лише в п'ятницю має бути уряд. Але після розгляду на уряді, скоріше за все, нам доведеться їх ще корегувати, уточнювати і в будь-якому випадку на вихідних можливості технічної не буде роздати ці документи, донести їх до народних депутатів. Тому реалістично - це  ранок понеділка, не раніше.

 

МЕЛЬНИК С.І. Питання таке. Позиція Мінфіну щодо  списання заборгованості по середньострокових позиках місцевим бюджетам.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Неоднозначне питання. Безумовно, воно має бути вирішене, бо якщо ми приймаємо зміни до Бюджетного кодексу, такого інституту в принципі вже не буде. І станом на 1 жовтня це  було 9,3 мільярда, на 1 грудня, коли ми вже перестали надавати,  точно не пам'ятаю, але близько  10 мільярдів загальний обсяг проблем.

 Остаточного рішення і пропозицій, в який спосіб цю проблему вирішувати, ми поки що не сформулювали, бо має бути джерело насправді, так, за рахунок чого списати.

Тому поки що ми закладаємо формулу про те, що: а) це питання має бути вирішено; б) ми його виводимо  з проблематики, з тексту проекту Закону про  зміни до Бюджетного кодексу з тим, щоб ми окремо визначили і джерело, і  внесли відповідний законопроект, в який спосіб ми будемо це вирішувати. Це буде окреме питання розгляду, в тому числі нашого.

 

МЕЛЬНИК С.І. Бачення Мінфіну яке? Заморозити і забути?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це неможливо. Ми розуміємо, що заморозити –  це не вихід. Ми знайшли поки що джерела майже на 90 відсотків, як це списати. Поки що не по всіх бюджетах ми бачимо, як це до кінця зробити. Я думаю, що найближчим часом ми внесемо конкретні пропозиції повністю по кожному бюджету, в який спосіб, за рахунок чого ми  будемо це питання урегульовувати.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемый Андрей Васильевич, я извиняюсь за наше опоздание с господином Геллером, ми как раз встречались с Европейской комиссией по поводу дискриминации оппозиции и других представителей в процессе организации деятельности Верховного Совета. Поэтому мы несколько не поняли: если мы рассматриваем третий вопрос, то он не имеет отношения к  этим вопросам.

ІЗ ЗАЛУ.  Перший.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Если это первый вопрос, по итогам государственного бюджета, тогда хотелось бы увидеть просто ваше видение процесса  рассмотрения бюджета.

Исходя из того, что говорит нам сегодняшний представитель Министерства финансов, то мы этот бюджет увидим непосредственно перед голосованием. Поскольку мы понимаем, что никакого влияния на процесс формирования  мы  на сегодняшний день сделать не сможем, мы должны подойти, как люди рациональные, к тому, что мы можем сделать. Это хотя бы потребовать вопросы, связанные с Министерством здравоохранения, социальной защиты и Министерством образования. И попробовать минимизировать там ущерб от деятельности Министерства финансов и правительства для населения Украины в виде там больных детей, стариков и женщин. Точка!

Вот смотрите, можно играться в любые истории, можно голосовать бюджет, как голосовала Партия регионов 16 января, а потом  приходят и говорят, что будем вас за это легитимно дискриминировать.

 

ІЗ ЗАЛУ. 16 января, Андрей Леонидович,  за бюджет голосовали кнопками.

 

ДЕРКАЧ А.Л.  Кнопками? Я извиняюсь. Я не такой специалист.

Вопрос к вам, вопрос не  к представителю Министерства финансов. У нас просьба к вам: организуйте процесс рассмотрения бюджета, напишите ваши предложения как руководитель комитета, пригласите товарищей министров. Чтобы не было так, как было в прошлый раз, как  с Евгением Борисовичем мы занимались темой: министр здравоохранения увидел бюджет Министерства здравоохранения после принятия в феврале месяце. Так не будет, так не пройдет. Мы будем кричать сильно. И не только мы будем кричать, но и достаточное количество мажоритарщиков.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо за предложения,  мы вас выслушали.

Еще вопросы? Константин Павлов.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемый Игорь Иванович, я в продолжение  вопроса коллеги Андрея Гордеева, который тему поднял, что касается  среднего специального образования. Подскажите, пожалуйста, у нас частично ПТУ находится на балансах местных  советов, областных советов, частично на других. Если будет передача на областные советы,  мы прекрасно понимаем, что финансирования в полном объеме у нас не было никогда. В данном случае, если ПТУ переведут опять на областную базу, на областной бюджет, с уменьшением объема финансирования, я так понимаю, что местные советы еще в большем объеме будут вынуждены отвлекать средства на выполнение  собственых полномочий по содержанию территорий, там благоустройство, там экологические программы и все остальное, чем это было до этого момента. Я правильно понимаю? То есть раньше покрывался за счет второго "кошика" первый. Теперь, учитывая то, что это будет общее финансирование, получается, будет еще больше отвлекаться за счет уменьшения объемов финансирования местных программ и всего остального, чем это было до сегодня. Просто скажите – да или нет?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я не можу сказати ні так, ні  ні, бо насправді рішення не прийнято. І коли буде прийнято рішення, в тому числі по цільових субвенціях на цю програму, коли точно буде визначений її обсяг, зможемо з вами порівнювати,  це було більше ніж поточного року чи менше. Ну немає поки що рішення, я перепрошую.

 

ПАВЛОВ К.Ю.  Я же не спросил, больше или меньше.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. То ви цікавитеся, чи буде в повному обсязі забезпечено?

 

ПАВЛОВ К.Ю.  Конечно.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Питання відносне насправді. Що таке повний обсяг?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Чи є ресурси в обласних бюджетах на утримання потім всіх програм?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  В цілому, за нашими розрахунками, загальний обсяг додаткового ресурсу, який передається на місцеві бюджети, складає приблизно 40 мільярдів гривень.

 

ПАВЛОВ К.Ю.  А сколько это в обеспечении? Это цифра большая. 40 миллиардов – это огромнейшая цифра на местном уровне. В процентном обеспечении сколько это, 80 процентов потребности, 30, 5, 99?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По кожному бюджету буде різна ситуація, ви побачите розрахунки. Побачите різні особливості. Насправді ми відходимо взагалі від тієї практики, яка в нас була. Давайте, коли ми внесемо в Бюджетний кодекс, я розповім, яку логіку ми закладаємо і в який спосіб вона має бути збалансована. Насправді це не на 5 хвилин відповідь, це мінімум на годину лише презентація і потім вже обговорення по суті.

 На моє глибоке переконання, ця ситуація, яку ми закладаємо на 2015-й рік, для місцевих бюджетів стовідсотково буде значно краща, ніж та практика, яка є зараз, яка була в попередні роки. І в тому числі, з точки зору можливості фінансування як власних функцій, так і видатків розвитку.

Але  коли ми будемо це розглядати, в мене є пропозиція до керівництва комітету і до народних депутатів, запрошуйте представників відповідних асоціацій, з якими ми цей процес "проповзали" крок за кроком, щоб вони також висловлювали свою думку і позицію, своє ставлення до цих новацій, бо більшість з них, вони перехресні. І порівнювати на сьогоднішній день, при повній зміні структури як доходів, так і видатків місцевих бюджетів, насправді, важко, бо я більше місяця намагався це зробити, простий аналіз,  співставлення нічого не дає, необхідно розбирати кожен бюджет окремо, тільки тоді виходимо на певну логіку і розуміння.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Євгеній Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Андрей Васильевич, Игорь Иванович, я считаю, что нужно прекратить дискуссию по этому вопросу, так как нет ни цифр, ничего. И я смотрю, что следующий вопрос у нас стоит - "Про реалізацію грошово- кредитної і монетарної політики" и нет Главы Нацбанка тоже.

 

ІЗ ЗАЛУ. Но есть  представитель.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Я понимаю,  "в.о. заступника" - это очень серьезно, это очень серьезно. Но я предлагаю перейти сразу к третьему вопросу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Это третий вопрос уже.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Тогда заканчиваем, потому что мы тратим время и Министерства финансов, и депутатов.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Андрей  Гордеев.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  В мене таке маленьке питання. Минулого разу, Ігорю Івановичу, коли ми засідали, виступав Матвієнко, наш колега, і казав про те, що є ініціатива, там, від 20 депутатів, які мажоритарники, які з округів, прилеглих до окупованих територій, а також до зони проведення АТО. Це схід наш і південь. Це щодо можливості  передбачення в  бюджеті якогось такого коефіцієнту чи надбавки до зарплати для бюджетників, чи іншого  компенсуючого такого коефіцієнту,  за навантаження таке, яке вони сьогодні несуть через близькість з цими зонами, щоб вони могли собі компенсовувати. І як пропозиція, чи можна це було би технічно виписати в цих освітніх, медичних формулах? Ну, відповідно там. Це я просто дивився, там є гірничі райони, цей коефіцієнт впливає, так, на медицину. Технічно можна так зробити чи ні? Якщо так, то ми могли би тоді брати ініціативу, об'єднувати депутатів зі сходу, з півдня і це питання враховувати.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми зустрічалися, обговорювали ці пропозиції, дійсно, там є серйозна проблематика. На моє глибоке переконання, якщо буде прийнято, мені здається, що воно має бути прийнято, політичне рішення щодо іншої системи міжбюджетних відносин і системи оцінки податкоспроможності, і   відповідних субвенцій на її підтримку, технічно це виписати буде можливо.

Найбільша проблема на сьогоднішній день  полягає у відсутності статистики, бо у них іде додаткове навантаження, в першу чергу, через переселенців, і визначити на сьогоднішній день кількість переселенців  вкрай складно, і зафіксувати статистично.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Ми  зараз не про переселенців, ми кажемо якраз про бюджетників, які працюють в медичній, освітній та інших сферах.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  А це є в формулі  розрахунку по їхніх видатках, у тому числі по  учнях і таке інше.

Я думаю, що тут  доцільно було б, але знову ж таки, це пропозиція, яка ще і на уряді в тому числі не обговорювалася, але точно буде обговорюватися і тут, і в залі, і має бути прийняте рішення.

Швидше за все, має бути дещо інший коефіцієнт не тільки по цих медичній і освітній субвенціях визначений, інший механізм по визначенню їхньої податкоспроможності і коефіцієнту вирівнювання, який у нас іде.

У мене є певні думки. Я їх ще навіть з міністром не обговорював, але це точно необхідно робити. Але ми передбачаємо створення і надання відповідної стабілізаційної субвенції і будемо закладати відповідні видатки в Законі про Державний бюджет. Це щось на кшталт резервного фонду для Державного бюджету. Це буде для місцевих бюджетів, бо точно  проблематику і з переселенцями, і з додатковими  видатками на обслуговування  тих функцій, які на сьогоднішній день вони виконують, але є непритаманними для місцевого самоврядування, для громад в цілому, бо вони забезпечують не тільки власне функціонування, а функціонування  і ротацію підрозділів і таке інше, це точно необхідно буде вирішувати.

 І в формулу ми багато цих речей просто не закладемо, і будуть ті видатки, які по формулі не рахуються, але які будуть мати тимчасовий характер і які необхідно буде додатково проводити. І як наслідок - має бути резерв і можливість з бюджету підтримати цей регіон, але по механізму, як ми це й робили по інших подібних видатках, ми будемо збирати пропозиції по додатковій потребі, по незабезпеченості, приходити на бюджетний комітет і за рішенням уряду відповідно погоджувати тут. Я думаю, в такий спосіб спробуємо ще додатковий інструмент зробити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Есть предложение все-таки подвести черту. И есть много еще вопросов, по которым мы можем предложить по окончанию, Игорь Иванович, остаться и поговорить.

 

ІЗ ЗАЛУ. Взяти до відома інформацію.

ПАВЕЛКО А.В. Приймаємо інформацію до відома. Врахувати всі пропозиції.

Третє питання – про реалізацію грошово-кредитної  і монетарної політики в 2015 році,  узгодження відповідних показників з бюджетними показниками.

Доповідає Рашкован Владислав Леонідович, який  є в.о заступника Голови Національного банку.

Хочу сразу сказать, что  мы  приглашали Главу Национального банка два раза  на тот комитет и на этот. Знаю  последнюю информацию, что наши коллеги из Комитета по вопросам  финансовой и банковской деятельности  не дождались Главу Национального банка. Я уверен, что  сегодняшнее   отношение к депутатам является, наверное, вызывающим. Мы  хотим все-таки  увидеть и услышать, что происходит в действиях Национального банка – комментарий  от первого лица. И сегодня, Владислав Леонидович, я уверен, что мы у вас не найдем каких-то ответов, которые мы хотели бы услышать. Это раз.  И пани Гонтаревой, от нас огромный привет.

 

(Оплески)

 

ПАВЕЛКО А.В. И просим сказать о том, чтобы она все-таки пришла к народным депутатам, потому что вопрос очень назрел. И сегодня в вашем лице не хотелось бы видеть человека, который должен отвечать на те вопросы, на  которые должен ответить Глава Нацбанка.

Есть еще  желающие высказаться по этому вопросу?

 

КРИВЕНКО В.М.  Підтримую вас  і вважаю так само, що це є неповага до народних депутатів. Це є невиконання конкретної роботи. Ми ж запрошуємо не тому, що нам немає чого робити, а в нас є конкретні запитання, яка роль Національного банку. Тобто з основною роллю він не справляється -  в  утриманні стабільності національної валюти. Яка роль Національного банку в забезпеченні економіки дешевими грошима? Не  рефінансування незрозуміло чого, а конкретні інструменти, як довести до виробничників більш дешевий ресурс. Тому хотілося б, щоб ми теж це зафіксували. Пан Владислав особисто є професійною, фаховою, нормальною людиною. Він не винен, що його надіслали, тому пропоную його не розпинати, подякувати і приготувати конкретну пропозицію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пане Владиславе. Тільки дуже коротко.

 

РАШКОВАН В.Л. Во-первых, Валерия Алексеевна просит извиниться, действительно, у нее не было возможности сегодня прийти. Она обязательно придет на следующее заседание. Если можно, сообщите, когда оно будет. Это первое.

Второе. Просто сейчас идет как раз дискуссия с Международным валютным фондом, прямо в данный момент времени, по узгодженню якраз макроекономічних показників.

Что я могу сказать именно по поводу нашей, в даном случае, прибыли, которая должна быть перечислена как разница между доходами и расходами, которая должна быть перечислена в 2015 году? Как говорил В.Лисовенко, на данный момент времени мы обсуждаем цифру где-то между  38,5 и 40 миллиардами гривен, которые должны быть перечислены в 2015 году. И мы работаем с МВФ для того, чтобы эта цифра, она была увеличена.

По поводу  узгодження показників – ми сьогодні надіслали Міністерству економіки наші показники. Вони співпадають з показниками Міністерства економіки по основних показниках.

 

КРИВЕНКО В.М. Дуже коротко. Я вас дуже прошу, коли ви працюєте з МВФ, наскільки я знаю, донорська конференція скасована через те, що люди заморилися від того, що український уряд разом з Нацбанком тільки стоять в позиції: покрийте нам касовий розрив. Все-таки проговорюйте з представниками МВФ, що якщо ми не закладемо зараз в нашу політику, в бюджет як основний документ, конкретні інструменти розвитку, щоб люди відчули, що будуть будуватися заводи, що будуть робочі місця, то в березні не буде кому повертати ніякі позики, нам не треба тоді й бюджет в такому форматі. Щоб це не був просто фіскальний документ: у нас є 100 гривень і на них живіть як хочете. Можливо, нам треба 150 гривень. Міністерство фінансів теж має пропозиції. Ігор Іванович, я вірю, що він як би почне включати ці речі, бо інакше вся ця робота, це узгодження – це просто визначення, скільки нам не вистачає "на пропитание". Так ми це робимо вже останні багато років.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Второй вопрос, если уже мы говорим об МВФ, то есть информация, что руководство МВФ уже отбыло. Единственное, что рабочая группа осталась. Так вот, рабочая группа могла бы с вами отрабатывать, а Глава Нацбанка могла бы к нам прийти.

 

РАШКОВАН В.Л. Я выходил только что из банка, представитель еще в банке находился.

 

ПАВЕЛКО А.В. Это еще раз говорит  о том, что  мы не хотим сегодня  на вас перекладывать те вопросы, которые мы хотим задать пани Гонтаревой. В ближайшем будущем надо выделить время. Мы все тоже заняты серьезными вопросами. Сегодня поведение Нацбанка всех крайне беспокоит. И есть крайне жесткие вопросы к ней лично, не к вам. Спасибо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Мы можем как-то подстроиться к ее рабочему графику, в конце концов, если  уж так  все сложно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Дякую всім за участь. Про дату та місце проведення та проект порядку денного наступного засідання вас буде повідомлено додатково. До побачення.

 

(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)