Комітет Верховної Ради України

Стенограма підготовлена

відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань бюджету

10 грудня 2014 року

 

Засідання веде голова Комітету ПАВЕЛКО А.В.

 

ПАВЕЛКО А.В. Уважаемые коллеги! Пропоную розпочати роботу комітету. Насамперед хочу привітати колег з обранням народними депутатами України та членами Комітету з питань бюджету. Давайте побажаємо нам плідної, конструктивної роботи, взаєморозуміння та поваги.

Пропоную розпочати роботу. Зареєструвалося 24 народних депутати. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету у кількості 27 депутатів. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги! Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Ми маємо розглянути ряд організаційних питань. Зокрема, бюджетне питання, що належить до компетенції комітету.

Проект порядку денного у вас є. Да? Євген Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую. У мене є прохання до порядку денного включити законопроект за номером 1293 "Про Державний бюджет України на 2014 рік". Це законопроект, який стосується… Передбачено в межах загального обсягу бюджетних призначень, визначених Апарату Верховної Ради України за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0111010 "Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України".

 

ПАВЕЛКО А.В. Це 198 тисяч? Чи, що це?

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. На 19 мільйонів 803 тисячі за рахунок зекономлених коштів Апаратом Верховної Ради України.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо дозволите. Міністерство фінансів просило б також включити до порядку денного питання погодження розпорядження уряду від 07.11 за номером 1067. Це по перерозподілу видатків.

 

МАТВІЄНКО А.С. А можна запитання?

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, а як практика у нас якась буде чи не буде? Розкажіть.  Підкомітети не розглядали ні одного, ні іншого, чи підкомітети  дають згоду на це хоча б формально, зараз, чи ми все-таки  будемо дотримуватися регламенту організації роботи?

 

ПАВЕЛКО А.В.  Анатолий Сергеевич, очень хорошее    как раз  замечание. Я уверен, что это будет у нас  единственный случай, так сказать, исключение,  так как у нас первое заседание, и уже на повестке дня есть очень важные вопросы, которые мы сегодня все вместе  можем принять как исключительные. И уже с завтрашнего дня       подкомитеты смогут работать и отрабатывать те законопроекти, которые  будут  нами рассматриваться.

Да, Иван?

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, тут  була пропозиція включити проект закону, якого в  нас немає  на руках і ми не розуміємо, про що йде мова.  Тому що якщо секретаріат готовий нам цей закон дати, щоб ми його хоч побачили, що ми будемо обговорювати, тоді я згоден.

 

 ВАТУЛЬОВ А.В. Якщо  ви включаєте в порядок денний, ми їх зразу     роздаємо, він готовий.

 

КРУЛЬКО І.І.  Він у вас є, так?

 

ВАТУЛЬОВ А.В.  Так. І перше, і друге питання.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Есть предложение включить эти два вопроса четвертым и пятым  пунктом. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Кто за? Против? Воздержался? Решение принято.

Перше питання щодо переліку підкомітетів Комітету з питань бюджету, їх предметів відання та  розподілу  обов'язків між першим заступником та заступниками голови Комітету з питань бюджету.  Відповідно  для забезпечення належної організації  діяльності комітету,   з урахуванням досвіду роботи попередніх скликань та за наслідками обговорення з заступниками голови та секретаріату комітету пропонується ухвалити рішення, яке роздане   у ваших матеріалах.

А саме:  утворити 7  підкомітетів  та визначити їх предмети відань, затвердити розподіл обов'язків між заступниками голови комітету шляхом  координації ними діяльності підкомітетів.

А також обрати голів підкомітетів: Іщейкіна Костянтина Євгеновича – підкомітету з питань бюджетної політики та  удосконалення положень  Бюджетного кодексу  України;

Унгуряна Павла Якимовича – підкомітету з питань доходів  з державного  бюджету;

Гордєєва Андрія Анатолійовича – підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету;

Горбунова Олександра Володимировича – підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Куліченка Івана Івановича – підкомітету з питань місцевих бюджетів;

Крулька Івана Івановича – підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Левченка Юрія Володимировича – підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетного законодавства.

Є інші пропозиції?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Є. Створити додатково ще два підкомітети з питань підтримки регіонального розвитку і обрати головою підкомітету Павлова Костянтина Юрійовича.

І з питань соціальних програм державного бюджету головою підкомітету Молотка Ігоря Федоровича.

 

ПАВЕЛКО А.В.  В принципі, ми розглядали таке питання. За основу мы принимали решение в секретарите и среди президиума о том, чтобы сократить. Но так как мы знаем, что есть предложение о том, чтобы опытные депутаты в бюджетном комитете могли дальше продолжать работу в подкомитетах, есть предложение увеличить на два подкомитета до 9 с предложением Павлова и Молотка. 

 

ВАТУЛЬОВ А.В. Скажіть про координацію, хто буде заступників координувати.

 

ПАВЕЛКО А.В.  В разі їх створення координація підкомітетів буде належати заступникам голови Мельнику Василю Івановичу та Кривенку Віктору Миколайовичу відповідно.

 

РУДИК С.Я. Неясне питання по Левченку, його немає на засіданні, трубку не бере, але наскільки відомо, є підписи всіх представників фракції, щоб він був висунений на посаду голови регламентного комітету, тобто щоб не було потім…

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Я якраз за дорученням голови мав розмову з Левченком, він дав згоду очолити цей підкомітет. А після того, коли буде вирішено, що буде вирішено, питання стосовно регламентного комітету ми тут призначимо нового голову підкомітету.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Добре.

Будь ласка, Петре Якимовичу.

 

         УНГУРЯН П.Я. Андрій Васильович, в цілому підтримуючи проект рішення, який підготовлений секретаріатом, тільки редакційну правку в предметах відання, додаток № 1, в пункті 2-му, що стосується підкомітету з питань доходу, додати другим абзацом, відповідно до статей 9-ї, 13-ї, 15-ї Бюджетного кодексу, додати другим абзацом "попередній розгляд питань про погодження рішень КМУ щодо відповідності дохідної та видаткових частин Держбюджету", оскільки саме видаткові забезпечуються доходністю.

         Дякую.

 

         ПАВЕЛКО А.В. Павел Якимович, я думаю, что мы на слух… это должен секретариат… Мы принимаем за основу предложения, но секретариат отработает, и я думаю, что мы его сможем внести…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  На следующем заседании.

 

ПАВЕЛКО А.В. На следующем заседании внесем данные изменения.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, у нас же сьомий підкомітет. Ми тоді, що його розділяємо?

 

ПАВЕЛКО А.В. Нет. Еще раз говорю, за основу мы принимаем сегодняшнее предложение. Оно роздано. А то, что предложил Павел, я думаю, что мы посмотрим в рабочем порядке через секретариат и рассмотрим на ближайшем заседании комитета.

Итак, прошу поддержать такое решение, и с данным предложением переходим к голосованию.

 

КРУЛЬКО І.І. З урахуванням поправок?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да. С предложением дополнения двух подкомитетов.

Владимир Васильевич, секретар комитета, подготовьтесь к подсчету.

Кто за данное предложение? Прошу голосовать. Кто против? Воздержался? Решение принимается.

Друге питання. Шановні колеги! Перед тим, як перейти до наступного блоку питань, інформую вас, що відповідно до вимог статті 15, 23, 108 Бюджетного кодексу, Комітет з питань бюджету здійснює погодження рішень Кабінету Міністрів щодо зміни бюджетних призначень.

Зважаючи, що до завершення бюджетного періоду залишається обмаль часу, прошу як виняток розглянути сьогодні декілька рішень уряду щодо перерозподілів.

Наступного разу такі питання попередньо мають розглядатись у сформованих нами сьогодні підкомітетах, рішення яких буде виноситись на засідання.

Действительно, это исключительный случай, который  был уже оговорен   у нас с  президиумом. И сегодня у нас  есть возможность заслушать данные  вопросы  и принять решение,  а в  будущем  только через прохождение через подкомитеты, которые будут докладывать  нам  данные вопросы, и мнение подкомитетов будет  основополагающим.

Переходимо до розгляду питань.

Доповідає Білоусов Андрій Леонідович – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.   Будь ласка.

 

 БІЛОУСОВ А.Л. Шановний  Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Законом  України "Про Державний бюджет на 2014 рік" на погашення заборгованості  з різниці  в тарифах передбачено  субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 14,1 мільярда гривень. З яких  11,2 мільярда гривень для погашення заборгованості підприємств "Теплокомуненерго"  за спожитий природній газ та 2,9 мільярда гривень  на погашення заборгованості по сплаті податків та електроенергії.

З метою забезпечення ефективного та повного використання коштів державного бюджету  на погашення заборгованості     різниці в тарифах, Кабміном  було прийнято Постанову № 638 щодо внесення змін до Постанови Кабміну № 30 "Деякі питання надання в 2014 році субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах". Суть цієї  постанови: пропонується  розподілити кошти субвенцій в розмірі 1 мільярд 456 мільйонів гривень, які були передбачені  тимчасово окупованим, непідконтрольним українській владі територіям Донецької та Луганської областей між регіонами для використання їх в повному обсязі та направлення цих коштів на погашення заборгованості за спожитий природній газ. Перерозподілити  кошти субвенцій між регіонами  у розмірі  495 мільйонів гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах по підприємствах, водопостачання, з подальшим проведенням розрахунків за спожиту електроенергію.

Тобто Кабінет Міністрів  пропонує півтора мільярда гривень різниці в тарифах по газу та 500 мільйонів гривень різниці в тарифах, яка може бути направлена у "Водоканал" за електроенергію, перерозподілити, тобто зняти з тих регіонів, які на даний час окуповані, так як Мінфін не фінансує окуповані території, щоб ми могли їх освоїти в повному обсязі. Перерозподілити між іншими регіонами України, в тому числі між частинами Донецької, Луганської областей, які підконтрольна українській владі, для того, щоб до кінця року ці кошти можна було освоїти в повному обсязі. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Доповідь закінчена. Є питання? Будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Скажіть, будь ласка,  а як так вийшло? Виходить, що десь були заплановані видатки, тобто… Якби не війна, то що б ми робили?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Якби не війна ці кошти були б освоєні в повному обсязі.

 

КРИВЕНКО В.М. Що мається на увазі? Тобто у вас по іншим регіонам не окупованим і зараз підконтрольні українській владі є заплановані кошти на компенсацію на ці заходи? Тобто війна відбулася, ми грошей не витрачаємо на тих територіях, звідкіля взялася дірка по іншим територіям?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Дірка з'явилася у зв'язку з тим, що невідповідність тарифів на тепловодопостачання…

 

КРИВЕНКО В.М.  Чекайте, воно було в бюджеті?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Правильно! Воно було передбачено не в повному обсязі, а станом на 1 липня, а зараз ми закриваємо різницю в тарифах станом   на 1 листопада, тобто липень-серпень, вересень, жовтень ще і плюс чотири місяці. За ці чотири місяці по іншим регіонам України не була передбачена різниця в тарифах.

 

КРИВЕНКО В.М.   Що б ви робили, якби не було війни?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Ми б закрили цю різницю в тарифах по тим регіонам, які зараз не окуповані, або просили б в бюджеті ще додаткові кошти, або на суму різниці в тарифах підприємства тепловодопостачання не доплатило б  НАК "Нафтогазу України"   та "Обленерго" за спожитий природний газ та електричну енергію.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Виктор Николаевич, я поясню. Они так бодро докладывают о перераспределении, откуда забрать. Я хочу  задать вам простой вопрос. Вы как заместитель  министра, скажите, пожалуйста, какие компании непосредственно "КАТЭК", "ТехНова" и перечень компаний, до которых дойдет вот это, собственно говоря, количество денег, которое вы сейчас перераспределяете. Есть такие данные?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Я вам отвечу. Во-первых, я как заместитель  министра не  занимаюсь компаниями, мы возвращаем разницу в тарифах нашим коммунальным предприятиям, которым тариф на сегодня занижен и не установлен на уровне экономически обоснованного тарифа. Эти средства в конечном итоге по цепочке будут направлены на погашение задолженности перед НАК "Нефтегазом Украины" и перед Облэнерго.

Поэтому, какие  кампании в цепочке  существуют, меня не интересуют, наша задача – погасить задолженность перед НАК и перед энергетиками за газ и электроенергию.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Энергетики – это кто?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Обленерго.

 

ДЕРКАЧ А.Л. А кроме Облэнерго тот, кто вырабатывает тепло? Вы про что говорите? Вы должны понимать, куда вы отправляете деньги непосредственно. Кто конечный потребитель денег?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Конечный потребитель денег – бюджет Украины. Они возвращаются в государственный бюджет по цепочке.

 

 

КРИВЕНКО В.М. Андрію Леонідовичу, яка загальна сума незапланованого фінансування, який загальний дефіцит? Ми зараз даємо 2 мільярда гривень. Скільки  всього по різниці в тарифах не передбачено Законом "Про бюджет на 2014 рік"?

 

БІЛОУСОВ А.Л. С учетом того, что  эти полтора миллиарда гривен снимаются с оккупированных территорий и перераспределяются остальным территориям, на 1 ноября этого мы  закрываем под ноль разницу в тарифах.

 

КРИВЕНКО В.М. Тобто це повністю  закриваємо….

 

БІЛОУСОВ А.Л. Да, до 1 ноября полностью закрываем.

 

КРИВЕНКО В.М. Тобто питання, що може бути вибірковістю те про що шановний перший заступник говорить, що   може  бути вибірковість в погашенні...

 

БІЛОУСОВ А.Л. Яка вибірковість? Мы всем дали, кто попросил.

 

КРИВЕНКО В.М. Зачекайте. Ви будьте трошки, ну, не таким бурхливим, якщо  можна. Ми  вас запитуємо, ми ж не кажемо, що ви там в чомусь винуваті. Ми просто запитуємо вас.

 

БІЛОУСОВ А.Л. Да, дали всем по 1 ноября.

 

КРИВЕНКО В.М.  Тобто це повністю закривається питання?

 

БІЛОУСОВ А.Л. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І.  Шановні колеги, враховуючи, що зазначений розподіл на сьогоднішній день практично, скажімо, на відсотків 95 майже проведений, документи подані, є пропозиція підтримати. Цей розподіл узгоджений з облдержадміністраціями і закриває відповідно подання Мінрегіону закриває різницю в тарифах по "Теплокомуненерго", по "Водоканалу" станом на 1 листопада. Таким чином нам дозволить забезпечити погашення боргу за спожитий газ і за спожиту електроенергію. Є пропозиція підтримати, а далі будемо дивитися. Чи на наступний рік різницю закриємо, чи в цьому році буде можливість ще перерозподілити. Дякую.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, є також пропозиція: підтримати. Сам телефонував до Херсонської обласної державної адміністрації, спілкувався з енергетиками нашими. Цифри, які вони подали до міністерства, вони відображені в  цьому розпорядженні. Тобто все те, що запросила Херсонська область, кажу для прикладу, тут все відображено. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. У Мінфіну є зауваження?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Рішення прийнято урядом, але було звернення до комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кто за то, чтобы поддержать данный вопрос, прошу голосовать. Кто за? Кто против? Кто воздержался? Считайте. Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до другого питання порядку денного. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству лісових ресурсів на 2014 рік. Доповідає Черняков Валерій Вікторович – Голова Державного агентства лісових ресурсів України.

 

ЧЕРНЯКОВ В.В. Добрий день, шановний Андрію Васильовичу, шановні присутні! Прошу вас погодити перерозподіл видатків державного бюджету до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів від 19 листопада 2014 року.  Шляхом зменшення обсягу видатків споживання за програмою 60-ою – це "Ведення лісового, мисливського господарства, охорона та захист в лісовому фонді" на суму 4 мільйони 652 тисячі гривень. Із збільшення обсягу  видатків розвитку на програму 20-ту "Дослідження, прикладні розробки, та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства".

Ці державні кошти, в нас є економія 2014 року, які були виділені на те, що нам мало передати Міністерство екології Національні природні парки. Вони нам їх не передали, і тому залишилась у нас така сума. Ми просимо подати на науку, тому що наші інститути зараз практично не працюють на 50 відсотків. У нас скорочено 46 штатних одиниць, залишилось 170 штатних одиниць.

Ну, для прикладу, доктор наук в нас зараз отримує зарплату 1500 гривень, а кандидат наук отримує 1312 гривень. Слава Богу, що ці кошти все ж таки допоможуть нам підтримати нашу науку.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Так це на заробітну плату?

 

ЧЕРНЯКОВ В.В. Так, заробітна плата.

 

ПАВЕЛКО А.В. Запитання є?

 

КРИВЕНКО В.М.  Є пропозиція підтримати.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Є уточнююче запитання. Скажіть, будь ласка, у вас є наукові установи у вашому штаті? Так?

 

ЧЕРНЯКОВ В.В. Так.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ну, я в цілому підтримую. Я хочу звернути вашу увагу на Херсонську область, зокрема щодо вирубки лісів.

Під цими науковими дослідженнями і санітарними вирубками там вирубується досить активно ліс. І знаєте в чому цинізм ситуації? В тому, що коли ми просимо дати цей ліс нашим військовим, які сьогодні нас охороняють з боку Криму, а ви знаєте, там цілий кордон є і так далі, то цинізм в тому, що не має лісу для наших військових, а на санітарну вирубку і потім на машини, і потім на експорт, у них є ліс.

Тому зверніть, будь ласка, на це увагу. Потім ще, можливо, детально поспілкуємось, але в цілому… Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є? Олександр Володимирович?

 

ГОРБУНОВ О.В. Пропонується підтримати встановлений розпорядженням уряду за номером 1128-р перерозподіл видатків державного бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходим к голосованию. Кто за данный вопрос, прошу голосовать. Кто за? Против? Воздержался? Решение принято. Спасибо.

Третий вопрос. Перерозподіл видатків  державного бюджету,  передбачених  Міністерством соціальної  політики на 2014 рік. Доповідає Мущинін Віталій Володимирович – перший заступник Міністра соціальної політики.  Будь ласка.

 

МУЩИНІН В.В. Доброго дня! Шановні народні депутати! Міністерство соціальної політики звертається з проханням  погодити перерозподіл видатків  державного бюджету. Згідно з прийнятим  рішенням Кабінету Міністрів, мова іде про розпорядження Кабінету Міністрів від  26.11.2014 року про перерозподіл деяких видатків державного  бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики.

Зазначений перерозподіл передбачає зменшення обсягу  видатків споживання у сумі 945 тисяч 900 гривень за Програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" та 549,6  тисячі гривень за Програмою "Розселення  та облаштування  депортованих кримських татар та осіб інших національностей,  які були депортовані з території  України", та відповідне збільшення обсягу видатків споживання  за Програмою "Спеціалізована  протезно-ортопедична  та медична  реабілітаційна допомога інвалідам у клініці Науково-дослідного  інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності" на суму 48,3 тисячі гривень  поточні видатки і встановлення  видатків розвитку за вказаною програмою в обсязі 1 мільйон 447 тисяч 200 гривень. Прошу  підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Є питання? Прошу, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Матвієнко Анатолій Сергійович.

Скажіть,  будь ласка, а як, я розумію там по кримським татарам у зв'язку з ситуацією в Криму. А як склалася у вас економія  по ветеранам і жертвам, в результаті чого, і чиїх це рук справа?

 

МУЩИНІН В.В. В цьому році ми збільшили одноразову грошову допомогу до 9 травня  ветеранам війни, в цьому році вона була в цілому збільшена на 10 відсотків. Внаслідок природного скорочення кількості ветеранів у нас сьогодні виникла така можливість.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене запитання є, чому ми визначаємо, що саме клініці науково-дослідного інституту?

 

МУЩИНІН В.В. Чому саме клініці науково-дослідного інституту? Справа в тому, що цей інститут – це єдиний в Україні інститут, який сьогодні займається складним протезуванням і протезобудуванням, тобто найскладніші операції, які сьогодні відбуваються, в тому числі і з реабілітаційних послуг, які надаються учасникам АТО, проходять через цю клініку.

А в 2012 році ця клініка закупила обладнання  необхідне для того, щоб здійснювати відповідну діяльність.

 

МЕЛЬНИК С.І.  Тоді давайте добавимо для учасників АТО.

 

МУЩИНІН В.В. Це погашення кредиторської заборгованості за 2012 рік. Тобто якщо ми не приймемо рішення зараз, можуть судовими рішеннями зупинитись  фінансові рахунки цієї установи і вона не зможе здійснювати вкрай необхідну діяльність

 

ПАВЕЛКО А.В. Геллєр Євген Борисович.

 

ГЕЛЛЄР Є.Б. Добрый день! У меня к вам просьба, вот вы говорите, что это для участников АТО, а в расшифровке написано, что, первое, это для ремонта пищеблока,  а друге, на виконання рішення суду за позовом ПП "Донмед".

Насколько я  понимаю, что иск  был  до того периода, когда началось АТО. Поясните. А то у нас все списывают сейчас на ветеранов АТО, а получается, что внутри расшифровка совершенно другая.

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу ще раз сказати, що ця заборгованість виникла у нас у 2012 році…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  В 2012 году АТО ж не было.

 

МУЩИНІН В.В. Так, не було АТО, я просто АТО привів для того, щоб було розуміння вкрай необхідності…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Понимаете, уважаемый председатель, идет подмена понятий. Нам все время говорят, что это для АТО, а мы видим абсолютно другие вещи…

 

МУЩИНІН В.В. Оплачивается оборудование, на котором будет сегодня делаться протезы...

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Мы, во-первых, не знаем, что это за оборудование. Потому что,  если оно  было в 2012 году, неизвестно, что это такое. Я предлагаю более детально просмотреть, а потом решить.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановний пане  голово!

Я також звернув увагу на цю розшифровку, тому абсолютно була правильна пропозиція колеги Мельника про те, щоб дописати "для  учасників АТО". І якщо в цьому формулюванні, то це абсолютно обґрунтовано, тому що дійсно дуже  багато людей, які втратили, які інвалідами фактично зараз  є, і їм потрібно збільшувати видатки на протезування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, будь ласка, у вас лише цей кредитор чи ще є інші кредитори? І чому саме цього кредитора, ми повинні оплачувати?

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу сказати, що у нас ще  й інші кредитори. Мова йде про кредиторську заборгованість, по якій уже виграний  суд кредиторів і сьогодні ця клініка може стати під арештом по цим фінансовим рахункам.

 

КРИВЕНКО В.М. Коротке запитання. Це рішення від 26 листопада, це ще до того, як пан Розенко став  міністром, він в курсі цієї постанови? Він підтримує ці видатки?

 

МУЩИНІН В.В. Так, звичайно. І він мене делегував сьогодні на засідання бюджетного комітету з проханням, щоб ви схвалили це.

 

КРИВЕНКО В.М. Тоді пропоную підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Скорик.

 

СКОРИК М.Л. Шановний пане голово, я пропоную не підтримувати дану  постанову по цілому  ряду причин.

По-перше, те, що сказав  пан Гєллєр, це чисто кредиторська заборгованість 2012 року, яка зовсім не має ніякого відношення до Антитерористичної операції. По-друге, ми розуміємо важливість підвищення видатків на протезування для учасників АТО, але зменшувати видатки щодо разової допомоги ветеранам війни та жертвам насильницьких переслідувань, з одного боку, а з іншого боку, зменшувати видатки щодо статті розселення та облаштування депортованих кримських татар не можна. Тому що, як на мене особисто, в питаннях видатків щодо кримських татар, так потрібно передати переселенцям, які у нас на сьогоднішній день є з Автономної Республіки Крим і зі сходу нашої країни. Є пропозиція: не підтримувати даний проект постанови.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Товариство, може в ідеалі  ця би схема і спрацювала, але зараз 10 грудня. Ми розуміємо, що скорочені видатки по кримським татарам, не мені вам пояснювати, я півтора року очолював років з 10 тому Державний комітет у справах національностей та релігій, який по суті спеціалізувався на цій проблематиці.

Якщо ми зараз це не підтримаємо, то от ті благі наміри, на які ми би могли піти, якби це питання піднімали, наприклад, в листопаді, то можна було би регулювати. Да, дійсно проблематика переселенців дуже важлива. Мені здається, що якщо зараз це не зробимо, то через всі формальні бюрократичні процедури ми не встигнемо пройти до кінця бюджетного року, і ці гроші просто пропадуть.

 

СКОРИК М.Л. Це кредиторська заборгованість 2012 року, тобто  керівництво міністерства неправильно спланувало свої видатки на поточний рік.

 

РУДИК С.Я. Погоджуюсь.

 

СКОРИК М.Л. Тобто цей заступник, який зараз нам доповідає, неправильно спланував видатки: на початку року завищив, намірено завищив видатки, як він каже, щодо ветеранів війни і намірено завищив щодо даної кредиторської заборгованості. А тепер він прийшов в грудні і каже, що давайте ми заплатимо, тому що ми не зможемо лікувати ветеранів АТО. Це спекуляція!

 

РУДИК С.Я. Я, користуючись нагодою, хотів  би сказати, ми перший раз корегуємо бюджет, не використовуйте ветеранів АТО в якості ширми для неправильного нераціонального планування.

Я пропоную зараз підтримати. Але дальше галочку собі поставлю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прошу, Александр Владимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Прошу підтримати встановлення розпорядження уряду від 26 листопада за номером 1139-р без уточнення перерозподілу видатків державного бюджету. Прошу підтримати.

Я пропоную, розуміючи різницю про те, що ми дискутуємо про АТО, що тут мова не йде, пропоную додати до проекту рішення, щоби ми окремо в протоколі відобразили, що ми звертаємося і до цього інституту, і до Міністерства соцполітики, що в цьому інституті, оскільки ми гасимо кредиторку, першочергово мають обслуговуватись поранені бійці АТО. Це наша позиція, як бюджетного комітету. Дякую. Без уточнення "для учасників АТО".

 

ПАВЕЛКО А.В. Євгеній Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я считаю, что если без уточнения, то вообще тогда не имеет никакого смысла. Я предлагаю, что если есть вопросы  по протезированию ветеранов АТО и солдат, которые нуждаются, пусть Минсоцполитики разработает к следующему нашему заседанию отдельную программу, и мы ее с удовольствием поддержим. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Еще есть мнения?

 

КРИВЕНКО В.М. Я просто фізично не бачу, де можна внести уточнення в назву бюджетної програми. Тобто по якій вносилось……. Це не можливо. Я переживаю, що коли будемо окремі листи писати, що бюджетний комітет більше всіх переживає, що ви там АТОшникам… Підтримую суть ідеї і вашу, і вашу. Да? І правильно сказали, що не треба постійно прикриватися АТО, ми всі за АТО, просто, що це питання 2012 року, і ви правильно сказали, що чого… Давайте просто подивимося, можливо. Запитаємося у апараті чи було в запиті на бюджет цього року погашення заборгованості по цій програмі в бюджетному запиті від міністерства, щоб оцінити ефективність роботи міністерства.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Поэтому есть предложение перенести рассмотрение.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є 2 пропозиції в порядку надходження. Підтримати без уточнення про АТО. І є друге питання, відкласти це питання на розробку в підкомітеті.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. В мене є така пропозиція у зв'язку з цим. Я думаю, вона буде компромісна. Щоб ми прийняли так, як запропоновано нам в проекті рішення. Але в той же час, щоб секретаріат підготував за підписом голови комітету листа до відповідного міністерства, де ми звертаємо увагу стосовно того, щоб ці кошти були витрачені саме для учасників АТО.

 

ІЗ ЗАЛУ. Мова іде про обладнання, яке було придбано  для Харківського інституту протезування.

 

 МЕЛЬНИК С.І.  Коли?

 

 ІЗ ЗАЛУ.  В 2014 році.

 

 МЕЛЬНИК С.І. Ну, ви ж бачите, як написали:"Придбано з 1.01.12 по 1.3.2014. То або пишіть бюджетний рік, щоб ми розуміли.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, для тих, хто розуміє, що сталося. Обладнання, яким сьогодні хочуть назвати планову роботу, в тому числі і  тим, хто постраждав в зоні АТО, придбано раніше.  Є рішення суду, за яким зобов'язане міністерство за нього розрахуватись. Якщо  зараз не прийняти рішення, обладнання може бути демонтоване або  штрафні санкції.

 Я підтримую таке рішення, тому що  дійсно з приводу звернення  міністерства і підтримки уряду ми дамо  можливість унікальну, хто знає, що це за  установа в Харкові,  провести протезувальні  роботи в цих умовах, в яких вони працюють зараз.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Я ставлю на голосування. Прошу голосувати. Хто  за? Проти? 1. Воздержался? 3. Решение принято.

 

МУЩИНІН В.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. У нас ще одне  ваше питання.

 

 МУЩИНІН В.В. Ще одне рішення Кабінету Міністрів – це  Постанова Кабінету Міністрів від 5 листопада 2014 року за номером 650 про перерозподіл  деяких  видатків державного бюджету, передбачених нашому міністерству на 2014 рік, та внесення змін до порядку використання коштів, передбачених  у державному бюджеті для  реалізації державної політики сім'ї та дітей. Зазначеним перерозподілом передбачено зменшення видатків споживання та встановлення видатків розвитку у сумі 4 мільйони з однієї і тієї ж програми. Програма називається "Реалізація державної політики з питань сім'ї та дітей". Ми просимо підтримати прийняте рішення Кабінету Міністрів  і погодити нам такий перерозподіл в рамках однієї і тієї ж програми.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, будь ласка,  розрахунки 4 мільйонів гривень, тут зазначено, що їх немає. І скажіть, будь ласка,  як ви з сьогоднішнього дня до кінця року 4 мільйони гривень цих освоїте?

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу сказати, що мова йде про завершення будівництва, будівельно-монтажні роботи  третього корпусу центру "Наші діти".

 Сьогодні цей центр вже провів відповідні тендерні процедури і визначив підрядників про проведення цих ремонтних робіт. Тому сьогодні є сподівання майже стовідсоткові, що ці кошти будуть використані, якщо буде сьогодні погодження комітету. Центр є сьогодні, добудовується в цьому центрі третій корпус.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Євгене Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Спасибо. Мне Министерство социальной  политики нравится все больше и больше. Каждый вопрос, который они сегодня принесли, он все хуже и хуже пахнет. На сегодняшний день 10 декабря, люди говорят о том, что надо "побудувати площею півтори тисячі квадратних метрів будівлю". Я хочу посмотреть кто за 20 дней, даже не за 20, а 17, кто за 17 дней  построит – это волшебники какие-то.

У меня вопрос. Как Министерство социальной политики, министр был избран два дня назад, и такие уже постановы выдает, что будет тогда дальше?

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу сказати, що мова йде про виділення коштів на проведення цих робіт. Ці  роботи відповідно до графіку проведення робіт вони здійснюються і сьогодні, і в січні будуть проведені.

 

СКОРИК М.Л. Давайте  прислухаємось до того, що говорить шановний пан доповідач. Тобто вони  розрахуються у грудні, а роботи проведуть у січні. Це готова  карна справа для  розгляду її відповідними органами. Тобто вони розрахуються до виконання робіт – це перше.

По-друге, в рамках неформального спілкування з  керівництвом Міністерства фінансів, керівництво Міністерства фінансів нам доповіло, що є серйозні проблеми з точки зору реального фінансування через казначейство навіть захищених витрат, не кажучи вже про витрати розвитку. Тільки що пан Куліченко задав питання, як фінансуються в деяких регіонах видатки на 100 відсотків, а в деяких таких навіть на 10.

І шановний пан заступник міністра каже, що вони зможуть профінансувати цих 4 мільйонів до кінця року.

У мене є запитання до керівництва Міністерства фінансів: вони готові реально профінансувати через Казначейство ці видатки? Якщо це так, то це добре, тоді давайте голосувати.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. І як бути з постановою, яка  забороняє в цьому році  виконувати роботи по капітальному ремонту?

 

МУЩИНІН В.В. Мова йде про реконструкцію, тобто є це збудовано приміщення, в даному  випадку це…

 

СКОРИК М.Л. Ви його будували, не маючи бюджетних призначень?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання.

Під час розгляду цього питання, в тому числі на уряді  ми підтримували, ми не заперечували щодо прийняття, щодо безпосереднього виділення коштів. Гарантувати не можу, але будемо вишукувати можливості.

 

КРИВЕНКО В.М. У мене є пропозиція відкласти це питання. Для прикладу, порада, хай сьогодні міністр ваш з'їздить на цей об'єкт, подивиться, якщо насправді там  4 мільйона, щоб запустити об'єкт дитячий, я думаю, що ми його  підтримаємо і завтра можемо зібратися на третьому поверсі в п'ятій кімнаті у Верховній Раді і дуже швидко це проголосувати, але хай він нам скаже особисто, що цих 4 мільйонів якраз і не вистачає. Тому  що в такій постановці питання дуже слушні були зауваження і по видаткам, і Міністерство фінансів 20 мільярдів гривень в цьому році не доплатить грошей тільки по тим статтям, які є. На лікарів грошей немає, і якимось боком 4 мільйони прямо з Казначейства вистрибнуть, хоча ми знаємо всі проблеми, як ці гроші виходять.

Тому пропозиція, я думаю, що колеги підтримають, завтра ми можемо уже швидко зібратися, кворум зібрати членів комітету і це рішення підтримати. Якщо міністр скаже, що це справді 4 мільйони, яких не достає, і вони вирішують питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБДНЕВИЧ Б.В. Я хочу висловити свою думку. Якщо би  всі ми тут сидячі або частина нас  звертали на певні заборони, що не можна будувати, не можна ремонтувати чи щось робити, то не було би побудовані школи, відремонтовані дитячі садочки і не збудоване те, що є в більшості в нас в державі.

Я впевнений в тому, що люди наперед вклали свої гроші, зробили цей об'єкт, і сьогодні треба віддати ті абсолютно кошти. Я буду підтримувати, щоб виділити цих 4 мільйони і дуже прошу, знаєте, хто сьогодні вкладає кошти, вкладав, коли був долар 8, а зараз став більше, то ви розумієте, що стало.

 

КРИВЕНКО В.М. Богдане Васильовичу, давайте завтра почуємо міністра. Це рішення приймалося поки не було ще міністра. Я з вами погоджуюсь, просто воно не проходило там по видатках, і ми тільки за дітей. Ми будемо ще ставити питання по "Охматдиту", по обласним лікарням дитячім. Але просто щоб міністр, який взяв відповідальність за це, як він – нова людина, щоб він нам сказав, що я там був, я бачив – це реальні речі. Я не розумію, як  вони отримають гроші з казначейства. От як вони ці 4 мільйони витягнуть, для мене це…

 

КУЛІЧЕНКО І.І.  Я хочу вам сказати. Він там не був і не буде, бо немає йому коли ще там бути, але вже це зроблено.

 

ПАВЕЛКО А.В. Евгений Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Да, я хочу еще обратить внимание всех членов комитета на то, что это не  бюджетная организация. Там наклонным шрифтом написано по поводу того, кем создается, реорганизуется и так далее это учреждение. Это какой-то центр немецко-польского, украинского сообщества в Украине. Это не бюджетная организация. Чтобы мы просто тоже, когда и Минфин поддерживает, чтобы он понимал, что он поддерживает.

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу сказати лише, що кошти знімаються з цієї організації і перераховуються цій же організації просто на різні іпотечні рахунки.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні депутати, якщо ми уважно читали обґрунтування, то тут я повністю підтримую Богдана Дубневича, де пише: отримав ще в 2014 ці кошти, центр завершує будівельно-монтажні роботи третього корпусу. І тут є розшифровка. Тому правильною є ситуація, якщо кошти будуть направлені, я переконаний, що вони вже освоєні.

Тому немає ніяких проблем в цих внутрішніх перекидках. Вони з розвитку споживання перекидають на власні капітальні видатки. Моє прохання підтримати даний проект. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович, Алексей Иванович

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, не може тут бути перекидання видатків, це не бюджетна організація. Пан Гєллєр правильно зауважив: будь‑якій небюджетній організації уряд може замовляти роботи, послуги, продукції і оплачувати. Нічого уряд не замовляє, він просто фінансує організацію, яка має недержавний, небюджетний характер.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хочу підтримати, тому що мова йде… Ми з споживання перекидаємо на бюджет розвитку. Якщо це не є державна власність, то як ми можемо кошти державного бюджету направляти в недержавну власність на будівництво?

Написано, що джерелами фінансування центру є кошти засновника. Центр чия власність?

 

МУЩИНІН В.В. Це недержавна власність.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ну, якщо це недержавна власність, як ми можемо на недержавну власність направляти кошти бюджету розвитку?

 

(Загальна дискусія)

 

УНГУРЯН П.Я. Андрію Васильовичу, є пропозиція протокольна, щоб запросити сюди, ну, там, на наступний або підкомітет, або що. Справа в тому, що це дійсно є програма державна, але її виконавцем є недержавний суб'єкт. Тому треба цю ситуацію вивчити і хай підкомітет, який профільний, запросить свою організацію і до кінця вивчить.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ні, або доповнити як наслідок статутного капіталу, і це буде кошти державного бюджету.

 

КРИВЕНКО В.М. Я можу ще раз уточнити пропозицію, якщо можна, Андрію Васильовичу. Все-таки є пропозиція зараз перенести і попросити міністра. Як швидко він буде готовий комітету сказати, що там все правильно, ми віримо, що юридичний департамент Міністерства фінансів розбирався, і що там все законно. Я не вірю, що там є якесь порушення. Ну, моє відчуття. Секретаріат Кабінету Міністрів, юридичний департамент теж розбиралися. Я вірю, що там є законна підстава. Але подивитися по суті питання, цей міністр, як політична фігура, повинен, ми завтра, я думаю, колегам не важко буде зібратися на 5 хвилин і проголосувати це під куполом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Николаевич Кривенко предложил відкласти це питання до ініціативи міністерства.

Хто за дане питання, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? 1.

Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами на 2014 рік. Доповідає Прилипко Сергій Іванович. Будь ласка.

 

ПРИЛИПКО С.І. Шановний головуючий, шановні народні депутати, Державне управління справами просить погодити розпорядження Кабінету Міністрів за номером 1358. Значить, суть питання в наступному. У 2014 році в результаті секвестру бюджету видатки  Державному управління справами були скорочені в цілому  приблизно на 23 відсотки. В  тому числі 2 суб'єкти,  про які йде мова в цьому розпорядженні, – це Державне авіаційне підприємство  "Україна", яке обслуговує польоти  Президента, видатки були скорочені на 49 відсотків, тобто на 102 мільйони. І Інститут стратегічних досліджень, видатки були скорочені  суттєво на 33 відсотки, або на 15 мільйонів. Мова йде про  погашення заборгованості  ДАП "Україна" в розмірі 2 мільйони  46 тисяч – це кредиторська заборгованість перед  постачальниками послуг, і 1 мільйон 300 тисяч  на Інститут стратегічних досліджень.  

Ми знайшли свої можливості по перерозподілу цих коштів, зменшивши видатки на фінансову підтримку  санаторно-курортних закладів. Тобто суть справи в цьому.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Анатолий  Сергеевич.

 

МАТВІЄНКО А.С. Скажіть, будь ласка, це борги, чи це  вже перевищення видатків над планами  авіаційних перевезень державних  осіб, і хто це власне фігурант цього перевищення?

 

 ПРИЛИПКО С.І. ДАП "Україна" - це борги в 2 мільйони 46 тисяч по 2013 року.

 

МАТВІЄНКО А.С. За Януковича?

 

 ПРИЛИПКО С.І. Ну, Янукович, не Янукович, але це борги  підприємства, яке зараз  готується, наскільки я знаю…

 

МАТВІЄНКО А.С.  Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Євгеній Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Скажите, пожалуйста,  вы написали, что уменьшаете санаторно-курортные санатории – это которые в Крыму находятся, да?

 

 ПРИЛИПКО С.І. В тому числі і в Криму, і в тому числі наші будинки відпочинку ми теж скорочуємо.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Просто тут написано: "За комунальні послуги та енергоносії" и  чтобы просто оно не вылезло у нас в следующем году.

 

 ПРИЛИПКО С.І. Ні, це не вилізе.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. А как, за счет чего вы сократили?

 

ДМИТРУК В.М. Ми збільшили плату проживаючих, вони платять 100 відсотків, і спеціальний фонд у нас збільшився, ми витрати перенесли на спеціальний фонд, а з загального фонду цю суму взяли і…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я пропоную підтримати встановлення розпорядженням уряду  за номером 1158-р перерозподіл видатків державного бюджету. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? 1.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, я пропоную, щоб ми, можливо, в позицію комітету, якщо колеги підтримають, щоб гроші за послання Президента, щоб у нас не було ніяких субпідрядних  організацій, за Національний інститут стратегічних досліджень. Тобто ми підтримуємо, щоб 1 мільйон 300 пішло на зарплати нашим науковцям, але щоб там не було… Подивіться, будь ласка,  це таке прохання, чи може, щоб ми його оформили, щоб у нас там не було субпідрядників.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Добре.

Переходимо до наступного питання. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я на 2014 рік. Доповідає Терещенко Альона Василівна.

Будь ласка,  включіть мікрофон.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В.  Доброго дня, шановні народні депутати!  До вашої уваги пропонується дві пропозиції щодо перерозподілу видатків, які були доведені Законом України "Про Державний бюджету України на 2014 рік"  Міністерству охорони здоров'я в частині перерозподілу з однієї бюджетної програми до другої.

Перша пропозиція. У 2009 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України номер 819 запроваджений інвестиційний проект щодо забезпечення закладів охорони здоров'я високоякісним  обладнанням за рахунок інвестиційного проекту шляхом кредиту "Укрмедпостач", за рахунок державних гарантій у сумі 85 мільйонів євро.

У 2011 році прийнято постанову уряду щодо порядку виплати цього кредиту, взятого під державні гарантії "Укрмедпостач"  та УніКредит банк Австрія. І в 2014 році передбачалась виплата по кредиту двома траншами в березні і в вересні.

В березні виплата проведена  у стовідсоткому вигляді, у вересні у зв'язку з підвищенням вартості євро склалася заборгованість по другому траншу у сумі 148 тисяч 877 євро.

 

ПАВЕЛКО А.В. Альона Василівна! Це сьоме питання. Ви до наступного питання перейшли. Ну, нічого, це хвилювання. Для колег, щоб  зрозуміли.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Тогда дайте, мы посмотрим.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, почніть з початку сьоме питання.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Только суть.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Суть в тому, що ми хочемо правильно використати кошти, які передбачені Міністерству охорони здоров'я шляхом перерозподілу коштів з  однієї програми субвенції, яка передбачалася на реалізацію пілотного проекту "Гіпертонічна хвороба" з Луганського і Донецького регіону на погашення кредиту, взятого під гарантії уряду по інвестиційному проекту по забезпеченню обладнання.

У зв'язку з тим, що збільшилась валюта, є ризик утворення кредиторської заборгованості по виплатам у 2014 році, і так само є ризик невикористання у Донецькому, Луганському регіоні реалізації пілотного проекту "Гіпертонічна хвороба". І тому пропонується перекинути з Донецького, Луганського регіону 9 мільйонів на погашення кредиту, який взятий у 2009-у.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Андрій Анатолійович, потім Євген Борисович.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Дивіться, яка ситуація виходить: з Донецької, Луганської області, а також з Криму  переїхали до нас, ну, скажемо так, прикордонні області, ці самі люди, про які ви кажете, з гіпертонічною хворобою і так далі. І сьогодні на місцеві бюджети, на області, міські і так далі, лягає тягар того, щоб ми повинні шукати… Я вже, чесно, не знаю, як ця вакцина називається, але для Херсонської області потрібно 350 тисяч гривень, щоб її закупити. І вона безкоштовно надається тій людині, яка приїхала сюди, ну, має надаватися.

І сьогодні всі місцеві бюджети, в Херсонській області зокрема, постали перед проблемою, де знайти ці гроші, тому що без цієї вакцини люди помирають.

Але, дивіться, ви зараз пропонуєте зняти з цього пілотного проекту… Я не знаю,  це цей проект чи не цей, але ситуацію зрозумійте. Ми знімаємо зараз з Донецької, Луганської області економію так називаєму, даємо на "дело Богатиревой вечно живущее", на ДПУ "Укромедпостач". Але при цьому, що робити з цими людьми, які… От Херсонська область – 2 тисячі 246, здається,  людей переїхало. Офіційно. От що нам робити з цими людьми?  Ви їх якось бачите в своєму  прогнозуванні видатків? Ви бачите наші місцеві бюджети в якійсь допомозі саме цим людям?

Дякую.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Дякую за слушне запитання. Власне, це не вся сума, яка була передбачена "гіпертонічним" проектом для Луганського, Донецького  регіонів. Це саме та сума, яка була запропонована саме Донецькому,  Луганському регіонам – зменшення видатків по цьому напряму. Тому що кількість людей, які виїхали з  гіпертонічною хворобою до інших  регіонів України, не така значна, як залишається невикористані кошти. Я пропоную…

 

ГОРДЄЄВ А.А.. 350 тисяч гривень потрібно до кінця цього року на Херсонщині. Чи є якесь бачення цієї потреби?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Звичайно. Це може бути Резервний фонд, це виділення додаткових коштів з Резервного фонду, так як було виділено для Харківської, Дніпропетровської, Чернігівської, міста Києва. 

 

ГОРДЄЄВ А.А. Тобто після комітету я до вас підійду, ви  мені розкажете цей механізм, а ми його запустимо.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Евгений Борисович!

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Я хочу напомнить и вам, и коллегам, которые  работали в Верховной Раде, и  сказать тем, которые только пришли, что  такие перераспределения, которые происходят  в декабре, и когда деньги мы пытаемся снять с  программ… Вот коллега сказал, что в Херсоне не хватает 350  тысяч. Но я хочу сказать, что и в Донецкой области есть места подконтрольные украинской власти, и там находятся люди, которые, поверьте мне, с сопредельных территориях или освобожденных, даже у тех, у кого не было гипертонии, у них она появилась, потому что люди постоянно в напряжении находятся. И снимать деньги, говорить, что есть экономия, остался один месяц, и я уверен, что эти 9 миллионов можно было распределить, действительно, по всем областям, особенно по приграничным, а не платить за оборудование непонятно кем поставленное, если оно было поставлено, вы должны были предвидеть это в бюджете на этот год. А если вы этого не сделали, то переносите на следующий, когда вы будете подавать в бюджетный комитет просьбу по Министерству охраны здоровья, мы будем уже думать давать вам или нет. А перекидывать деньги с больных людей на непонятное оборудование, я считаю это не правильным.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Обладнання закуплено у 2009 році, воно поставлено на територію України…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Три года не платили за него…

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Платили щороку.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. У вас в бюджете на 2014 год заложены эти деньги?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Звичайно. Ми проплатили перший транш

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Сколько заложили, столько и заплатите. А с людей снимать нельзя!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Проблема в тут не в тому, що закладено в бюджет. Ви не звертаєте увагу на другу частину проблеми. Проблема в тому, що кілька років у нас діє безпрецедентна норма. Її пробують зараз скасувати, ми будемо розглядати закон відповідний, за яким головним розпорядникам бюджетних коштів надавалось право виступати позичальником під гарантії уряду. Я хочу привернути увагу до другої частини. Суверенний борг, невиконання зобов'язань по суверенному боргу тягне за собою зрозумілі вам наслідки, бо це гарантований борг. В бюджеті кошти були передбачені на виконання цих зобов'язань, але гривна пішла не так як малювали підручники, а кредит валютний. В результаті призначень по цій програмі не вистачає на виконання зобов'язань, гарантованих урядом. Тому питання тут можна сперечатись чи з тої програми знімати, але у нас лишається 20 днів до кінця року. І якщо є там невикористані кошти,  у нас гаряча проблема не  серце, а гаряча проблема  можливість вляпатись в дефолт. Тому треба закривати проблему виконання  зобов'язань, які гарантовані урядом.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Виктор Михайлович, я так понимаю, вы поддерживаете  этот вопрос?

Петр Михайлович, пожалуйста.

 

ВАНАТ П.М. Я хочу вам сказать, что в Запорожскую область прибыло 45 тысяч переселенцев из Донецкой и Луганской  областей. Это сколько среди них гипертоников? Наверное, каждый второй,  учитывая  то состояние,  в котором они пребывают. Поэтому, если и надо выделять средства, то не "размазывать" по всей Украине, а определить те области, которые приняли наибольшее количество переселенцев, туда отдать и остаток, если   надо, положим, купить там, или оплатить уже  приобретенное оборудование. А просто так "размазывать" – это   неправильно.

Я предлагаю,  завтра мы собираемся по первому вопросу и к завтрашнему дню, пожалуйста,  представьте  нам новые расчеты с учетом  количества  людей, которые прибыли, в соответствующие области: Запорожская, Донецкая, Херсонская, Киевская, Харьковская, Днепропетровская.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Николаевич.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, як справжній дніпропетровець, спробую підтримати Петра Михайловича і  Віктора Михайловича.

 Перше. Петра Михайловича з точки зору того, що  давайте звернемося до  Міністерства охорони здоров'я з чітким формулюванням питань, щоб це було не з голосу, а чітко сформульоване: по виконанню, по стану, по кількості переселених. Мені  теж здається, що в самих Донецькій і  Луганській областях, на  територіях, підконтрольних Україні, на сьогодні  більше переселенців, ніж географічно на  території Запорізької, тому що люди переїжджають, там у них родичів просто більше фізично. Але це окреме питання.

Віктор Михайлович повністю правий, що це є частина державного боргу фактично, на сьогодні він уже сплачений Міністерством фінансів. Я, користуючись географічною  близькістю до пана заступника Міністра фінансів, уже все вияснив. Тобто він на сьогодні сплачений у Міністерства фінансів, але для того, щоб це все було законно, їм треба завершити ці внутрішні перекидки.  То фактично ці гроші залишаються в державі як такі, тобто вони вже "за дело Богатыревой",  вони вже фактично вийшли, за них уже фактично заплатили, і це перекидка, яка залишає ту саму суму коштів. Якщо є уточнення у Віталія Васильовича, пропоную підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В.   Будь ласка, Мінфін, Віталій Васильович.

 

_______________В.В. Дякую. Абсолютно вірно і саме цю практику про те, що сказав Віктор Михайлович, що бюджетні установи раніше брали кредити під державні гарантії, потім держава за них розраховувалась, ми саме і зупинили. В цьому році, я хотів би доповісти, що нами, хоча у нас в бюджеті, до речі, є право видати 25 мільярдів гривень державних гарантій, ми видали нуль гривень таких гарантій, тому що вважаємо, що зараз не той час, коли ми повинні це робити. А це, власне, привиди  попередніх рішень, які ми повинні виконувати, тому що, буде дефолт держави.

 

КРИВЕНКО В.М. Віталіє Васильовичу, пропоную не хвалитися тим, що ви інструмент державного розвитку, державні гарантії, не змогли з Міністерством економіки знайти як їх використати на розвиток, у вас обезвожена вся економіка, ми помираємо і ми хвалимось тим, що ми не пускаємо гроші… Давайте  підтримаємо цю постанову і підемо далі по порядку денному.

 

СКОРИК М.Л. У мене є пропозиція, я розумію, так що у нас немає  альтернативи щодо підтримки цього проекту, але у мене є пропозиція. Дійсно, сьогодні казав колега із Запоріжжя, і така проблема є по всім регіонам, куди приїхали біженці, стосовно фінансування медичних бюджетних програм. І це стосується не тільки програми "Гіпертонічної хвороби", а стосується програм, які фінансуються з місцевих бюджетів щодо гемодіалізу, щодо сахарного діабету, тобто немає коштів ні бюджетних призначень, ні реального фінансування.

Є пропозиція надати протокольне доручення Міністерству охорони здоров'я щодо того, щоб на найближчому нашому засіданні нам надали пропозиції разом з Міністерством фінансів, як ця проблема буде врегульована у бюджеті 2015 року. Тому що проблема гіпертонічної хвороби і проблема гемодіалізу – це життєво необхідно, тобто тиждень, і людини немає.

Є пропозиція підтримати таке протокольне доручення і підтримати даний проект постанови.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати дане питання і направити листа до Міністерства охорони здоров'я по  цьому питанню.

Хто за, прошу голосувати.

 

КРИВЕНКО В.М.  За постанову, мається на увазі?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да.  Хто проти? Утримався? 3. Рішення прийнято.

Шосте питання. Будь ласка, Альоно Василівно.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Дякую. Шосте питання також про розподіл видатків, які передбачені Законом України "Про Державний  бюджет на 2014 рік" Міністерству охорони здоров'я за програмою 2301400 "Централізовані заходи та державні програми в частині перерозподілу видатків між адміністративно-територіальними одиницями".

Зміни виникли у зв'язку з тим, що проект бюджету на 2014 рік готувався у вересні 2013 року, тоді, коли статистика офіційна подається на 01.01.2014 року. І виникли обставини щодо зменшення або навпаки збільшення кількості хворих, які забезпечуються ліками, які закуповуються за кошти  Державного бюджету між територіальними одиницями. Перш за все, це є хвороба Гоше, це є діти, хворі на фенілкетонурію, і це діти, які хворі на муковісцидоз. Через те в деяких областях іде зменшення видатків, в деяких областях йде навпаки збільшення, і через відповідну міграцію також населення збільшення видатків не передбачається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Євгенію Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Когда мы обговаривали предыдущий проект, который поддержали коллеги, мы говорили о том, что приграничным областям надо увеличить средства по вашему министерству.

Я смотрю, Днепропетровская область – минус, Донецкая область – минус. Вы можете сказать, что Донецкая область – потому что там военные действия. Идем дальше: Запорожская – минус 3200, Луганская область, тоже скажете, что тяжело. Сумская – полтора миллиона, Киев – минус 900 тысяч; и плюс у нас идет Волынская область, наверное, туда очень много приехало беженцев;  3 миллиона – Винницкая область, я думаю, что тоже очень много, наверное, приехало туда людей. И смотрим дальше, Харьковскую увеличили всего на 90, но зато все остальные увеличили непропорционально тому, сколько беженцев теоретически с восточных областей могут там находиться.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Власне, це прерозподіл не через тимчасово переміщених осіб, які почали переміщуватись з травня 2014 року. Переважна кількість  збільшення або зменшення видатків  стосується Конвенції ООН "Про права людини на 2014 рік". Це хвороба Гоше…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Это по трем этим программам?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Тілько по трьом програмам: хвороба Гоше, муковісцидоз і діти, які хворіють на  фенілкетонурію. Хочу зауважити, що лікування однієї дитини з хворобою Гоше вартує державі приблизно 2,7 мільйона на рік.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Какая численность в Винницкой области, скажите, пожалуйста? Численность населения.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Але це вартість лікування конкретних дітей.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.   В этих именно областях?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Саме так.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  А причина в чем? МОЗ же определяет, в чем причина, что дети болеют в этих или других областях?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Проект бюджету на наступний рік планується по статистиці попереднього року.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Вы не услышали мой вопрос. Я говорю, Министерство здравоохранения определило, почему именно в этих областях больше всего больных детей? Причина в чем?

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Тому що це є рідкісні захворювання, вони виявляються один на сто тисяч, вони народжуються і передбачити народження цих дітей неможливо в якомусь регіоні, немає ендемічного  або епідеміологічного пояснення щодо народження цих дітей.

 

ВАНАТ П.М. Я хочу сказати, що сталося у Вінницькій, Запорізькій, Одеській областях. Так що сталося за рік? Тут зменшилось на 20 відсотків в Запорізькій області, у Вінницькій на 20 відсотків збільшилось…

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, церебральний параліч та інші захворювання, вони не плануються , вони є по статистиці.

 

ТЕРЕЩЕНКО А.В. Абсолютно.

 

ВАНАТ П.М. Так тоді хай нам представить міністерство, щоб я побачив. Статистики немає.  Я не розумію, чому у Запорізькій області зняли 3 з лишнім мільйона.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Щоб ми читали підряд, то в Одеській області 3,6 мільйона, тобто я впевнений, що в цьому питанні зловживання якісь, якийсь волюнтаризм дуже важкий по своїй техніці, тобто це відповідає запитам обласних управлінь охорони здоров'я. І третє питання, ми пропонуємо підтримати це питання і цей перерозподіл. Якщо у когось є запитання давайте підготуємо депутатський запит, у кого є запитання, і для себе це питання вияснити і потім колегам доповість, що ми були не праві.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, радію за Херсонську область – тут статистика по перерозподілу зменшена. Тобто у нас менше хворих.

 

РУДИК С.Я. Я пропоную підтримати цей проект рішення, а відповідальним працівникам міністерства, готуючись до наступних якихось заходів, просто надавати нам статистику, оскільки ми не фахівці в цій сфері, щоб ми просто не задавали, можливо, для фахівців зрозумілі питання. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Будь ласка, Іване Івановичу. И подводим черту.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Я підтримую це рішення, єдине я хотів  уточнити:  отут видатки  з'явилися по Криму і по Севастополю, звідки це з'явилося?  

 

 ТЕРЕЩЕНКО А.В. Ці видатки, вони і були  передбачені за рахунок кредиторської заборгованості, за ліки, які були закуплені за кошти   державного бюджету в 2013 році і до 1 квітня 2014 року були поставлені  на територію Автономної Республіки Крим  і Севастополь.  

 

ПАВЕЛКО А.В.  Есть предложение поддержать данный вопрос. Кто за? Прошу голосовать.   Хто проти?    Утримався?  1. Рішення  приймається. 

 

 ТЕРЕЩЕНКО А.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Переходимо до наступного питання.  Перерозподіл  видатків  державного бюджету передбачених Міністерству освіти і науки на 2014  рік. Доповідає  Дніпров Олексій Сергійович – заступник міністра.

 

 ДНІПРОВ О.С. Доброго дня, шановний  Андрію Васильовичу, шановні  члени комітету! Просимо погодити розпорядження  Кабінету Міністрів про перерозподіл деяких видатків державного бюджету  № 1154, суть якого  полягає в тому, що в зв'язку з  економією  коштів, яка виникла за програмою підготовки кадрів професійно-технічних навчальних закладів, перерозподілити  суму в 10 мільйонів  гривень  на програму надання загальної поглибленої освіти  з фізики і математики  загальноосвітнім  спеціалізованим навчальним закладам у сумі 5 мільйонів 700.  Це кошти, які надійдуть  на харчування  у зв'язку з  тим, що  під час секвестру у цьому році  кошти на харчування  для загальноосвітніх навчальних  закладів, підпорядкованих  Міністерству освіти, були вилучені  і утворилось на кінець року практична відсутність цих коштів і неможливість забезпечити  належним харчуванням учнів зазначених  закладів. А сума в 5 мільйонів 700 дозволить нам стовідсотково забезпечити харчуванням  контингент цих навчальних закладів.

Крім того, пропонуємо  з цієї суми в 10 мільйонів 4 мільйони 300 направити на Програму  2201160 "Підготовка кадрів вищих   навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації для  погашення заборгованості  з комунальних послуг". Звичайно, ця сума не дозволяє повністю  їх закрити, але певним чином  закрити проблему, оскільки у нас  повна сума  заборгованості  49 мільйонів гривень саме по цій категорії навчальних закладів. Просимо погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я погодився, але принагідно я хочу вас запитати: те, що ми профтехучилище, протехосвіту взагалі загробимо скоро, її не буде, це тема очевидно не сьогоднішнього засідання. Але скажіть, мене цікавить така проблема, надання на поглиблення освіти фізики і математики, фізкультури і спорту. Якщо взяти за 100 відсотків, що ми проводимо таке поглиблення, підготовку, то скільки випадає на фізику і математику, а скільки на фізкультуру і спорт в пропорціях, якщо можна?

 

ДНІПРОВ О.С. Шановний Анатолію Сергійовичу, дякую за запитання. Дійсно, в пропорціях звичайно фізична культура і спорт набагато більше в пропорціях, ну, я би сказав 70/30, оскільки фізична культура і спорт більш затратна, і норма того ж харчування набагато вище для закладів фізичної культури і спорту, ніж для поглибленої освіти. Якщо говорити про цю суму конкретно, то це…

 

МАТВІЄНКО А.С. Якщо в кількості дітей?

 

ДНІПРОВ О.С. В кількості дітей?

 

МАТВІЄНКО А.С. Да. Хай, скільки дітей у математику і фізику у нас підтримуються, і скільки спортом і фізкультурою?

 

ДНІПРОВ О.С. Ну, так само, Анатолію Сергійовичу, у нас звичайно більше закладів фізичної культури і спорту, ніж закладів з поглибленою освітою. Це факт.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Євгенію Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Є пропозиція підтримати даний перерозподіл і переходимо далі.

 

КРИВЕНКО В.М. Я також пропозицію підтримую. Але принагідно, просто знаю вас як фахову людину. Скажіть, будь ласка, все ж таки от ті пропозиції, якими нас лякають, і які дуже лякають, по скороченню харчування, і взагалі по скороченню… Я вибачаюсь, що, можливо, краду у колег, там, 2 хвилини, але спробуйте нам в 2 хвилини викласти позицію, бо у нас якісь там засоби інформації, витоки інформації лякають. Але що реально відбувається? Ми потім можемо вас не побачити, а все буде швидко.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую. Шановний Вікторе Миколайовичу, дійсно, є певні пропозиції Міністерства фінансів щодо, скажемо так, оптимізації видатків у сфері освіти, вони були нами розглянуті, є категоричне заперечення нашого міністерства практично по всім позиціям. Запропоновано ряд інших можливостей, де можна оптимізувати  але, звичайно, Міністерство освіти буде категорично заперечувати проти таких новел, оскільки явно вони не зможуть привести до розвитку освіти. Це поки що, наскільки я розумію, ініціативи.

 

КРИВЕНКО В.М. Ми дуже просимо вас, по всім цим ініціативам, зараз ми не шукаємо винних, приготуйте обґрунтування. Тобто прибрали  харчування, яка буде статистика по гастритам, скільки ми будемо лікувати дітей, скільки ми звільнимо кухарок, яка сума буде. Тобто по кожному закладу, якщо ви там будете закривати вузи, ми – за, бо їх забагато, щоб були якісь економічні розрахунки наслідків. Бо, наприклад, пропозиція, яку зараз активістами вносить, ліквідувати Академію наук, я їх прошу, дайте, будь ласка,  розрахунки скільки буде коштувати пособие по безработице, выходное пособие.

Пропоную ставити на голосування цю постанову і підтримувати.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую. Ми зараз ведемо активну дискусію з Міністерством фінансів. Сподіваюсь, що вийдемо на оптимальне рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати даний законопроект Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?   Одноголосно.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Наступне питання.

 

ДНІПРОВ О.С. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, просимо погодити рішення уряду від 26 листопада № 1177 щодо перерозподілу деяких видатків державного бюджету між програмами. Справа в тому, що така ж  аналогічна проблема: під час секвестру державного бюджету були вилучені кошти, які мали призначення для оплати грантів для молодих вчених та докторів наук.  У зв'язку секвестру ці кошти вилучили, у  вересні були підписані Укази Президента України про їх присудження, і таким чином на сьогодні не маємо змоги виплатити, оскільки ці кошти відсутні.

По трьом програмам  у сфері науки ми знайшли економію коштів, пропонуємо їх в сумі 5 мільйонів 280 тисяч перерозподілити на програму щодо якраз виплати цих грантів і таким чином зняти соціальну напругу, оскільки дуже вже багато звернень і можливі і судові розгляди наших молодих вчених, які згідно рішення Президента отримали ці гранти. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Питання є?

 

ГОРБУНОВ О.В. Немає. Є пропозиція підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти?

Рішення прийнято. Дякую.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до наступного питання. Про пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" за номером 0963. Доповідає Ігор Іванович Уманський – Перший заступник Міністра фінансів України.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую. Шановні народні депутати, суть пропозиції Президента насправді зводиться до двох простих речей.

Перше. Це при підготовці Закону про Державний бюджет враховувати на щорічне послання Президента і положення відповідно до послання.

І друге. При прийнятті рішень Кабінетом Міністрів щодо розподілу коштів Фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та відповідними програмами і заходами робити це без погодження з бюджетним комітетом.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, по першому, я думаю, немає заперечень, що при формуванні бюджетної політики враховували послання.

Щодо другого положення. Я все-таки пропоную підтримати. Чому? Тому що в Коаліційній угоді у нас виписано, що ми, в принципі, повинні перейти на трьохрічне планування. І цей додаток, я вважаю, в перспективі має йти як додаток до Закону про бюджет. І тоді ми уникнемо всіх цих… Будемо наперед працювати і взагалі ця зміна в кодексі, потрібно буде по-іншому виписувати, щоб цей розподіл йшов як додаток до Закону "Про Державний бюджет" на наступний рік, тому що…

Чому у нас завжди це питання виникає? Ви знаєте. Розподіл, потім немає кошторисів, є відсоток готовності об'єктів, ці об'єкти облдержадміністрації, регіони мають, в першу чергу, враховувати  високий ступінь готовності, щоб довести будівництво. Я вважаю, що воно має йти як    додаток до закону, і тоді не потребує уточнень.  Дякую.

 

 ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Євгенію Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я считаю, что предложение о том, что с комитетом не согласовывать Фонд регионального развития – это неправильное предложение, потому что в комитете представителей очень много мажоритарщиков, и те, кто даже прошли по партийным спискам, все привязаны  к территориям. Поэтому у нас в принципе в комитете никогда не было  политики, всегда  были финансы и экономика, потому  в принципе    состав комитета – это срез парламента.

Поэтому у меня предложение, чтобы все было согласовано с комитетом. В принципе, здесь представителей коалиции большинство,  какие  будут решения коалиции, такие и будут поддержаны комитетом. Но тем не менее  члены комитетов должны участвовать в процессе, как отображение и волеизъявления  избирателей, и как представители своих политических сил.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Виктор Михайлович,  а потом Анатолий Сергеевич.               

 

ПИНЗЕНИК В.М.   Шановні колеги, є кілька зауважень. Перше зауваження, яке стосується послання Президента. Його не треба підтримувати, бо це  не є нормативним актом. Але я скажу, що це не принципово, і я б не хотів, щоб ми з цього моменту робили проблему, тобто це не робить ніяких проблем  для складання бюджету.

Що стосується Фонду регіонального розвитку, ніхто не повинен   ділити ті гроші, ті гроші мають  віддаватись в регіони по  формулах і нехай регіони займаються   переліком об'єктів. Ні бюджетний комітет, ні Кабінет Міністрів не мають цим займатися, бо тут не видно цієї проблеми. Ми не вирішимо цю проблему тут зараз, ми не зможемо цього вирішити, бо  це треба окремі зміни вносити відповідні в законодавство. Тому  я пропоную підтримати закон, бо там є добрі  норми, в тому числі і по проблемі, яку ми тут обговорювали щодо  гарантій  в кредитах, підтримати   пропозиції Президента, і дати     путівку в життя цьому закону.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Анатолий Сергеевич, потом Николай Андреевич.  

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, я хотів запитати, Ігоре Івановичу, вас, але Віктор Пинзеник дав роз'яснення, і дякую йому, він "вкрав" у мене одне запитання. Але одне технічне до вас у мене є.  Чому ви доповідаєте цей законопроект?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Так визначив Президент.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Вас, да?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Президент визначив Міністра фінансів  доповідачем за цим документом.

По суті з Віктор Михайловичем погоджуюся, особливо в частині послання. Ми розуміємо, що це, дійсно, не нормативний документ, але проблеми для складання бюджету, бюджетного процесу для нас не буде, тому ми не заперечуємо проти цього, і більше того, готові доповідати.

Наскільки я знаю, завтра це питання має в залі розглядатися, і будемо доповідати.

 

СКОРИК М.Л. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні члени комітету! Я, в першу чергу, звертаюся до представників провладних фракцій, до працівників коаліції.

Стосовно даного законопроекту. Я дійсно погоджуюся з колегами щодо Послання Президента. Це дійсно досить слушна норма, і я вважаю, що ми можемо  підтримати.

Стосовно того, щоб викреслити бюджетний комітет  з тих органів, які будуть контролювати Фонд регіонального розвитку, то я хочу нагадати колегам, що бюджетний комітет виконує саме багато в чому контрольну функцію по відношенню до виконання  бюджету  стосовно  Міністерства фінансів.  Якщо ми себе залишаємо без цієї функції, передаючи…. Я б погодився з Віктором Михайловичем, якщо б ми формульно передали її на регіони, це було б одне питання. Але якщо ми механічно передаємо це питання на Кабінет Міністрів і залишаємо себе в безконтрольній функції, це… Я звертаюся до вас, колеги, і прошу мене підтримати, що це неправильно категорично. Ми не  можемо підтримувати цю норму, тому що це звужує  наші депутатські повноваження.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Дивіться, яка ситуація виходить у нас? З однієї сторони, Мінфін каже про те, що у нас сьогодні соціальний буде бюджет, вірніше асоціальний. У нас не буде навіть харчування наших дітей у школах і так далі.

А з іншої сторони, капітальні видатки у вигляді регіонального розвитку, ми навіть не будемо бачити, куди вони будуть іти. Це якийсь цинізм. Я думаю, що це неправильно. Комітет з питань бюджету є контролюючим органом Верховної Ради  саме з питань бюджету, у тому числі по доходам і по видаткам. І тому я підтримую вашу пропозицію, що ми повинні контролювати цей  процес.

 

ВАНАТ В.П.  А я перепрошую, можна, щоб Міністерство підтвердило, дійсно кошти фонду будуть розподілятися формульно по регіонам. Така норма буде введена?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо дозволите, то я відповім. Перша частина – ця пропозиція не є пропозицією уряду або Міністерства фінансів, це є пропозиція Президента, підкреслюю. Перша відповідь.

Друга, пропозиції і формули підходу ні в цьому законопроекті, ні в законопроекті, який ми готуємо щодо змін до Бюджетного кодексу, в цій частині немає. Це була пропозиція по суті Віктора Михайловича Пинзеника, в який спосіб він бачив цей розподіл. В наших пропозиціях немає цього формульного розрахунку.

 

ВАНАТ П.М. Тобто ви підтвердили, що перелік буде, тільки він тепер буде складатися без участі комітету.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Пропозиція Президента саме в цьому полягає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте комментарии от аппарата секретариата комитета.

 

ФЕЩУК С.Л. Я хочу сказати, що цієї норми з приводу погодження Комітетом з питань бюджету розподілу коштів державного бюджету не було, вона не існувала. То була пропозиція по тому законопроекту, і вона тому не підтримана була Президентом.

Тобто коли буде подано законопроект на децентралізацію, там можна буде до цього питання повернутися у контексті, можливо, як каже Віктор Михайлович, формульний підхід і так далі. Зараз, якщо будете голосувати проти цієї норми, для подолання вето президента потрібно 300 голосів. Тобто ви завалите цей закон, на вагу якого вказав Віктор Михайлович. Там багато норм, які потрібні для усунення юридичних колізій, для Бюджетного кодексу. Тому прохання підтримати ці пропозиції і прийняти закон.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Ну, ми тут не представляємо Адміністрацію Президента, а ми представляємо Верховну Раду. І якщо сьогодні Кабінет Міністрів буде розподіляти на прохання Президента повністю Фонд регіонального розвитку, ми його бачити не будемо.

Тут присутніх багато мажоритарних депутатів, які спілкуються з обласними державними адміністраціями і також відстоюють інтереси будь‑якого регіону. А тепер буде таке, що нам перелік об'єктів по Фонду регіонального розвитку представлений депутатам не буде. Оця вся історія.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, що ми маємо думати трошки інакше, як нам каже представник секретаріату комітету. Якщо ми приймаємо одну норму Президента, скажімо, де він говорить про те, що ми маємо враховувати його послання, і голосуємо за цю норму, то це вже є новий закон. І Президент має той новий закон знову розглянути і ветувати або неветувати. Якщо не приймаємо іншу норму, то ми маємо пояснити чому. Тому є пропозиція з приводу послання погодитися, підтримати пропозицію Президента, а з приводу цієї норми щодо Фонду регіонального розвитку сказати, що коли ми приймемо норму, яка регулюється автоматично, і ми за неї проголосуємо, тоді ми можемо до цього повернутись. А поки що очевидно наші контрольні функції не має потреби обмежувати, бо це і неконституційно буде по відношенню до функцій бюджетного комітету. Дякую.

 

ВАНАТ П.М. Я извиняюсь, значит, ну, во-первых, непонятна мотивация представителей Президента, почему такую норму нам предлагают. Ну, из  каких, так сказать, "добрих міркувань". Почему Президент пытается ограничить права нашего комитета, а таким образом каждого з нас и Верховную Раду? Поэтому эта норма, которая предложена, не может быть приемлема. Я категорически против.

 

КРИВЕНКО В.М. Дивіться, я хотів підтримати Сергія Івановича, що якби одразу йшла мова, якщо я правильно зрозумів, що ми це встановлюємо додатком до Закону про державний бюджет, то це була б одна історія.

Друга історія – це не просто було  бажання депутатів   впливати на розподіл, мажоритарники, це все правильно, це захист інтересів наших виборців, це  є обов'язок депутатів. Тобто ми кожну цурочку  в бюджеті затверджуємо  своїм голосуванням і проглядаємо її підтвердження. І потім, ми якусь плямку  в мільярд, 2, 5 мільярдів гривень кажемо: а це загальна цифра, потім на розподіл. Тобто фактично  ми віддаємо з Верховної Ради функцію, якою ми зобов'язані це розподіляти, і делегуємо її Кабінету Міністрів. Ну, безумовно, ми повинні погоджувати цей розподіл,  тому це або зразу фіксується додатком, як ви кажете.

 

 МЕЛЬНИК С.І. Ми не проти того, щоб це було,  просто щоб дати життя  цьому закону, що зараз така ситуація склалась, що краще зробити зараз, підтримати, нехай закон рухається. А далі ми,  або  по-новому  випишемо так, як ми хочемо.

 

 КРИВЕНКО В.М. Я ж і говорю першою фразою, що я підтримую Анатолія Сергійовича.

Дивіться, ми просто повинні сказати, що це є …

 

МАТВІЄНКО А.С.  Не треба, ми відхиляємо іншу норму, ми одну норму погоджуємо, а іншу відхиляємо – це  новий  закон.

 

КРИВЕНКО В.М. Ну, добре, якщо це можливо,  то це геніальна ідея.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Євгенію Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Дякую. У мене є пропозиція  підтримати даний законопроект, але коли ми будемо погоджувати бюджет, в Прикінцевих  положеннях дописати про те, що перерозподіл  іде через…

 

МАТВІЄНКО А.С. Але це не відповідає Бюджетному кодексу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Будемо переписувати Бюджетний кодекс!

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги,  я прошу врахувати одну обставину, якою ви нехтуєте. Закон прийнятий, на нього накладено вето Президента. Подолати вето – треба 300 голосів, і я сподіваюсь немає сумнівів в тому, що 300 голосів не буде, не наберемо  300 голосів, тому достатньо того, що  наша фракція не  буде голосувати за це. Якщо   ми одну норму приймаємо, а другу не приймаємо – це нова редакція закону.

Друге. Як ви думаєте, яка буде поведінка  Президента, коли він наклав вето по одній нормі і та сама  норма знову з'явилась?  В результаті  ми   губимо закон.

Тому Сергій  Іванович висловив думку, яку можна було б підтримати. Яку думку? Давайте дамо путівку в життя цьому закону, а далі можемо чи в бюджеті попробувати врегулювати іншим чином, чи виписати окремо формульну. Бо насправді не ми маємо ділити ці гроші. Ми не бачимо, які об'єкти треба будувати в регіоні. Ні Кабінет Міністрів, ні Верховна Рада. Ці гроші треба віддати регіонам, але ми повернемося до  цієї проблеми пізніше.

Тому я пропоную. Перед цим голова комітету Гєллєр  підписав пропозицію проголосувати з  поправками Президента, я пропоную підтримати цю пропозицію і голосувати закон з урахуванням пропозицій Президента.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, "Батьківщина".

Я хотів  би підтримати пропозицію колеги народного депутата Матвієнка. Відповідно до Регламенту Верховної Ради ми можемо розглядати пропозиції Президента окремо кожну, і головний  комітет пише в Порівняльній таблиці: прийнята пропозиція Президента чи відхилена. Якщо пропозиція Президента не  прийнята, то закон…

Я зачитаю (це частина 3 статті 135 Регламенту): "Якщо пропозиція Президента не підтримана більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу, вона вважається відхиленою. Текст статті, до якої вносилася пропозиція Президента, залишається у попередній редакції". Тобто якщо ми це зробимо, ми абсолютно спокійно можемо голосувати закон більшістю від конституційного складу (226) і направляти Президенту із поясненням, чому головний комітет (мається на увазі бюджетний) не підтримав цю пропозицію Президента. Це нормальний процес.

Тому я пропоную ту пропозицію, першу, підтримати, а другу пропозицію не підтримати. Зрозуміло, що вето ми тут не подолаємо.

 

КРИВЕНКО В.М. Іване Івановичу, а де ми візьмемо  75 голосів? Тобто якщо  "Блок Петра Порошенка" не буде голосувати, у нас з вами  302, мінус 150…

 

КРУЛЬКО І.І. Не буде подолання вето. Але закон голосується 226…

 

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, Ігор Іванович прокоментує.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати! Я просив підтримати пропозицію Віктора Михайловича з огляду на наступні речі.

На цей рік, цей додаток і ці кошти, вони вже повністю перерозподілені, і з комітетом це погоджено. Тому тут ризиків і проблем я особисто не бачу жодних.

Друге. На наступний рік буде новий Бюджетний кодекс, буде проект бюджету на відповідний рік, буде розглядатися в комітеті, безумовно, без позиції комітету він не пройде. Тому ці позиції можна буде врахувати при розгляді як одного документу так і іншого. Зазначений проект, який Президент пропонує прийняти, окрім цих двох принципових речей там є ще багато технічних речей, в тому числі щодо прозорості бюджетного процесу, зобов'язання розпорядників коштів  розміщати на інформаційних носіях, відповідно інформацію про планування, про виконання державного бюджету. Уточнюються функції Рахункової палати, багато таких речей невеличких.

Тому у мене пропозиція прийняти це рішення. Більше того, аргументація Президента дуже проста, чомусь про це ніхто не говорить. Було декілька рішень Конституційного Суду щодо  визнання неконституційними норм деяких законів, в тому числі Законів "Про Державний бюджет", в тому числі відсилочних цих норм на погодження з комітетами будь-яких норм, неконституційних. Тому і Президент вніс пропозицію щодо скасування цієї норми.

 

КРИВЕНКО В.М.  Коротка пропозиція.

Перше, давайте підтримаємо цю постанову, цей перерозподіл, але не для стенограми, щоб від Ігоря Івановича, від Міністерства фінансів візьмемо таку особисту обіцянку, що ми не будемо залишати білих плям, яких не бачить бюджетний комітет.

Ми на тимчасовій основі можемо це передбачити Законом "Про Державний бюджет" внесенням змін, для постійної основи треба зміни в Бюджетний кодекс. Тому в законі про бюджет як мінімум на один рік, Ігор Іванович, погоджуєтесь?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я пропоную, є компроміс, може бути одне, може бути інше, або в Бюджетному кодексі при прийнятті вже зміни в цілому якоїсь логіки закласти або при прийнятті рішення Закону "Про Державний бюджет". Взагалі, як на мене, якщо хто пам'ятає, взагалі, чому виникла ця стаття і цей перерозподіл? Бо насправді у Державному бюджеті ніколи не вистачало грошей, щоб нормально розподілити їх між регіонами і щоб вони самі ділили. Ну, це була штучна річ. Просто забрали  всі капітальні видатки, намалювали, умовно кажучи, мільярд, рік до року трошки збільшувалося, показати, що це видатки є.

І якщо ми будемо робити це додатком до Закону "Про Державний бюджет", є вихід один. Але ми через цей додаток можемо завалити бюджетний процес. Всі це усвідомлюють? Всі.

Тому, як на мене, або формулою його, дійсно, перерозподілити по регіонам, або взагалі скасувати цю статтю. (Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В.  Нестор Іванович, Анатолій Сергійович. И подводим черту.

 

ШУФРИЧ Н.І.  Дякую.

Шановні колеги, фактично є дві пропозиції: або підтримати відповідний проект частково, а саме: частково погодитися із пропозиціями Президента, або погодитися повністю.

В другому випадку є реальність того, що закон буде підписаний, у першому випадку ми маємо ризики, що буде ще одне вето. Я прошу поставити обидва варіанти на голосування і визначатися.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Оскільки я мав пропозицію, я міг би схилитися до компромісу, але за такої умови, якщо ми домовимося.

Мене тут переконують, що цей закон треба випустити, бо його  неіснування має більшу біду, ніж його зволікання.

Тому якщо ми можемо зробити таку норму, що на цей рік, який будемо затверджувати бюджет, ми запишемо в Закон про бюджет, що бюджетний комітет (Прикінцеві положення) контролює цей Фонд регіонального розвитку… Це буде, як кажуть, конституційно, це можна у вигляді закону зробити про бюджет цього року. Таким чином, ми цей рік, 2015-й, проживемо під контролем, а за цей рік ми приймемо якісь норми, Бюджетний кодекс змінимо, запишемо формулу.

Тому я свою пропозицію, ну, якби змінюю. Якщо ми домовляємося, що ми бюджетний…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Так это мы между собой можем договориться!

 

МАТВІЄНКО А.С. Але якщо ми це погодимо, то ми найдемо 226 голосів.

 

ВАНАТ П.М. Два слова. Ну, я тогда соглашаюсь с господином Матвиенко, если такие условия будут приняты, я снимаю тоже свою категорическую позицію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки подведем черту. Предлагается поддержать данный проект решения и в целом. Пропонується підтримати таке рішення комітету: рекомендується Верховній Раді врахувати пропозиції Президента до Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" та деяких інших законодавчих актів України за номером 0963 і прийняти зазначений закон в цілому. Хто за це, прошу голосувати.

Хто за? Проти? Утримався? 2. 

Рішення прийнято.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але ми маємо в своїх фракціях пояснити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

Теперь переходим к тем законопроектам, которые мы дополнительно внесли, это Евгений Борисович Геллер. Всем розданы материалы.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую. Законопроект (реєстраційний номер 1293) має забезпечити здійснення виплат грошової компенсації за невикористання щорічної відпустки народним депутатам сьомого скликання, що загалом потребує 9,9 мільйона гривень, а також на одноразові грошові допомоги помічникам-консультантам народних депутатів у зв'язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради сьомого скликання.

У зв'язку з зазначеним пропонується у Апарата Верховної Ради за бюджетною програмою, що здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради за загальним фондом державного бюджету збільшити обсяг видатку на оплату праці на 19,8 мільйона гривень.

Зазначене можливе у зв'язку з утвореною економією коштів та не буде, не потребує додаткових коштів на це з бюджету.

Прийняття законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів, оскільки передбачає перерозподіл видатків державного бюджету з обсягу видатків на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради. Також прошу заслухати Савенко Ольгу Миколаївну – заступника Керуючого справами, завідуючого відділом бухгалтерського обліку фінансів планування та контролю.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка,  Ольго Миколаївно.

 

МАТВІЄНКО А.С. Запитання до доповідача?

 

ПАВЕЛКО А.В.  Зараз.

 

СОВЕНКО О.М. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Тільки що доповіли вам, що у зв'язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради сьомого скликання та виконання вимог Закону "Про відпустки" ми повинні забезпечити виплати народним депутатам сьомого скликання, компенсацію за невикористану відпустку. Крім того, на виконання статті 34 Закону "Про статус народного депутата" ми повинні забезпечити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі трьох оплат плат помічникам-консультантам народних депутатів. Тому прошу вас підтримати внесення змін до закону, яке, як тільки що наголошувалось, не потребує додаткових коштів, а вирішить проблемні питання та забезпечить незвернення до судових інстанцій народних депутатів та їх помічників-консультантів. Прошу підтримати.

 

РУДИК С.Я. Ми розуміємо, що в проект бюджету не закладались ці видатки, оскільки на момент складання бюджету не було розуміння, що будуть позачергові вибори. Тому це технічне питання, давайте його підтримаємо, бо в іншому випадку вони це зроблять через суд.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Євгене Борисовичу, у мене до вас запитання. От при всьому тому, що ми зараз говоримо, якщо абстрагуватись від того, що відбувається в Україні і як на це подивляться, може, і є в тому рація. Але, якщо подивитися, якщо ми зараз наробимо з цим рішенням, і як ми будемо пояснювати його в залі, я думаю, що ми викличемо… Ви пропрацювали два роки, а ми пропрацюємо тільки два місяці, можливо. Я пропонував би все‑таки можливо по помічникам, оскільки це люди, які не мають політичного забарвлення, давайте приймемо і то  тихо, а по депутатам, мені здається, що це не можна приймати.

 

 ГЄЛЛЄР Є.Б. Ну, по закону треба.

 

МАТВІЄНКО А.С. Нічого подібного.

 

 ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги! Це, на жаль, загальна норма трудового законодавства. Це стосується не  депутатів, а стосується всіх категорій працівників. У випадку, якщо вони не використали відпустку, їм належить ця  компенсація. Це не є норма депутата, просто у депутатів виникла проблема, що влітку вирішили,  замість того, щоб звільнити країну від дурних рішень, голосувати,  в результаті наголосували та ще й відпустку не використали. А тепер по загальному законодавству, не по депутатах, їм треба  виплатити компенсацію, яку все одно  наступного року чи   будь-коли буде виплачено, тому тут це не є предмет депутатів.

Швидше   в мене друге питання виникає  з приводу помічників,  бо це ж  відновлено було як і будь  яка категорія правників, вони можуть  допомогу по безробіттю отримати. Але оскілки це є чинна норма,  її ніхто не скасував, вона є нормою закону - Закону "Про статус народного депутата" в частині, яка стосується помічників. То, на жаль,  ми   теж не можемо уникнути прийняття цього рішення. Мова йде  всього-на-всього про забезпечення норми     закону, яка вже є.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Євгенію  Борисовичу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Абсолютно я согласен с Виктором Михайловичем. И на самом деле,   почему  хотелось бы это сделать в этом году, объясню почему.  По одной простой причине: на сегодняшний день есть экономия средств. Если мы это перенесем на следующий год, а там еще  и проценты насчитают, и судовые сборы, и к тому же нам надо будет в бюджет это вносить. Аппарат     Верховной Рады сэкономил эти деньги, и у них есть теперь средства заплатить тихо и спокойно.  И дело в том, что (действительно, Виктор Михайлович абсолютно правильно сказал) это норма закона, это не потому, что  нравятся нам депутаты, или не нравятся.  Потому что   есть норма закона, которую надо либо выполнять, либо не выполнять.

Поэтому  у меня есть просьба и предложение поддержать. І пропонується наступний проект ухвали: "Пропонується   рекомендувати Верховній Раді  України за результатами  розгляду в першому читанні      прийняти законопроект  за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідних  уточнень. У додатку до законопроекту підсумкові показники видатків державного бюджету з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховної Радою, до     розгляду зазначеного законопроекту".

Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. На жаль, я розумію всю складність і відповідальність за видатки, тут я собі друзів багато наживу. Тобто правильна логіка законодавча, але так само цей законопроект рухався через уряд, уряд його завалив, і уряд буде жорстко на цьому  наполягати, що депутати – вороги народу. І дуже подобається ця логіка, на жаль, і чомусь  ми граємося, продовжуємо в неї гратися. Чув ці страшні ініціативи по помічникам, по скороченню. І зараз ситуація  просто, що Верховна Рада нова, якщо вона почне свої перші голосування за законопроекти з таких законопроектів, вона продовжить далі  втрачати довіру людей, і це за 2-3 місяці, як каже колега, приведе до дуже сумних наслідків. Тому, наприклад, або якийсь компромісний варіант, щоб не страждали працівники Апарату, люди. Вони ж не винуваті, що хотілось попрацювати депутатам….

І я не знаю, який юридичний вихід, чи є можливість, щоб бюджетний комітет так само, який дбає про ефективність видатків і про  довіру до нього з боку суспільства… Ну, ми ж не будемо писати листи депутатам публічні, що, будь ласка,  відмовтеся від  цих зарплат, бо у вас і так там нормальні будуть доходи. Ну, це ж буде якось несерйозно все. Тому давайте  пообговорюємо, а ми якось відтермінуємо це, тому що точно ми не проголосуємо цей закон в залі, ми його не проголосуємо, але знімемо галасу, і  не заплатимо людям простим зарплату – працівникам Апарату. Отам, де правильні речі зазначені.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Вікторе Миколайовичу, по-перше, Міністерство фінансів підтримало цей законопроект. Це по-перше.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тут немає що підтримувати.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. У нас есть Министерство финансов, которое пишет свои предложения. Міністерство фінансів підтримало цей законопроект. Це по‑перше.

По-друге. Це норма, пряма норма. Люди ушли, они должны… Если мы будем играть в то, что удобно – неудобно, то завтра каждый из нас может оказаться в той же ситуации. Я не имею в виду народных депутатов.

Есть помощники, есть Аппарат, а одно от другого, Виктор   Михайлович абсолютно правильно сказал, есть прямая норма закона, которую надо   выполнять, и не надо играться в политику.

 

КРИВЕНКО В.М. Я по закону повністю погоджуюсь, я просто кажу,  проектую наслідки, що ми його не проголосуємо, підніметься буча, і ми звалимо… Як вирішити? Давайте порадимось.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Смотрите, перед тем, как это выносится в зал, раздается проект постановления всем главам фракций, как  это происходило в предыдущих созывах, как это будет происходить в этих  созывах. Поэтому если главы фракций скажут, что надо уточнить со своими фракциями, поддержат  они или нет, я думаю,  будет принято решение   у Председателя Верховной Рады поддерживать это или нет. У меня предложение, чтобы в нашем комитете все было по  закону, а не по политической  целесообразности. Там нет ни моих помощников, никого в этом законопроекте.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Анатолиевич.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Коллеги, если мы действительно начнем работу  Верховной Рады  с такого закона, то 2 месяца нам и так далее. Есть предложение: облікувати це як заборгованість на 2015 рік, передбачити в бюджеті 2015 року,  и как говорится, по-тихому, спокойно и так далее. Ну, а по-іншому, я особисто навіть не буду його голосувати в Верховній Раді.

 

 УНГУРЯН П.Я. У мене питання до співдоповідача. Назвіть,  будь ласка, чітко категорії державних службовців, які підпадають під цей закон.

 

 СОВЕНКО О.М. Я вже говорила – це народні депутати і помічники сьомого скликання.   І відповідно до вимог Бюджетного кодексу, ми не можемо обліковувати заборгованість на 2015 рік, гроші просто, скажемо таким простим словом, "пропадуть".

 

 УНГУРЯН П.Я. Дякую. Тобто ніяких працівників Апарату немає, а тільки помічники депутатів.

 

 СОВЕНКО О.М. Немає, так. На сьогодні вже починаються судові позови.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Смотрите, помощники-консультанты – это такие же люди как и все остальные, которые живут, как говорится,  на  одну зарплату.

 

МАТВІЄНКО А.С. Євген Борисович, перестаньте.

 

 СКОРИК М.Л. Вони несуть таку саму відповідальність політичну, як і народні депутати.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Яку політичну відповідальність? Вы побыли депутатом 2 недели, и уже рассказываете про політичну відповідальність!

 

СКОРИК М.Л. Вони ж народних депутатів  консультували.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Евгений   Борисович, давайте мы услышим мнение Министерства финансов в лице Игоря Ивановича, и дальше продолжим дискуссию.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Насправді, за назвою, за суттю, коли доповідається подібне рішення, воно не дуже добре, скажемо м'яко, сприймається. Ми  за зверненням Апарату Верховної Ради сьогодні також на уряд виносили пропозиції, у тому числі цю. Ситуація насправді дуже проста, і її необхідно в такий спосіб пояснювати.

У зв'язку з тим, що Рада достроково завершила свою роботу, достроково згідно з Колективним договором звільняються люди, згідно з трудовим законодавством, як  наслідок, їм необхідно провести відповідні виплати. Ці виплати Апаратом Верховної Ради безумовно заплановані не були, тому виникає додаткова необхідність для здійснення цих нарахувань, і у них виникає зараз навіть проблема,  щоб ці нарахування здійснити, бо у них немає асигнувань під відповідні суми. Перша проблема.

Друга проблема. Вона не пов'язана  з політичним або якимись іншими рішеннями, це просто виконання умов трудового законодавства, і це  проблема…  Зараз буде просто Апаратом Верховної Ради, в який спосіб вони будуть проводити звільнення цих людей. Бо не провівши розрахунки, вони не зможуть у тому числі трудові книжки віддати і таке інше. То ми через певну  сенситивність цього питання можемо створити конкретні проблеми для Апарату, для людей, які мають бути мають звільнені. І так, це не додаткові кошти, це перерозподіл всередині.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, що  стосується політичної відповідальності, я думаю, що кожен народний депутат напевне в першу чергу повинен підтримувати закон. А якщо у когось є політична відповідальність, він просто може тупо відмовитися від тих нарахувань йому і залишити це все в державному бюджеті чи в будь-якому іншому бюджеті. Тому, хто хоче – хай відмовиться просто, і крапка. І не користуюсь ні  готелем, ні перельотом, ні всякими іншими пільгами, я отримую 6 тисяч гривень зарплати, я можу собі це дозволити. Але, можливо, є депутати, які не можуть собі цього дозволити. Тому давайте будемо відповідальні, в першу чергу, перед законом. А то у нас якось так все відбувається, що закон завжди на другому плані. А політична відповідальність, знаєте… Напевно, що коли ти відмовишся від своєї заробітної плати, то народ тобі скаже: "дякую".  

Але, можливо, в інших регіонах інші депутати цього не зможуть зробити. І це їхні останні копійки, їхні можливості останні. Тому давайте не будемо ставити всіх "под одну гребенку", кожен має різний  рівень доходу.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Микола Леонідович Скорик.

 

СКОРИК М.Л.  Я хотів погодитися з колегою Шевченком. Колеги, ми не повинні підмінювати закон політичною доцільністю. Пан Гєллєр чітко доповів, і його співдоповідач чітко доповіла, що існують вже  судові позови стосовно цього питання. Вони отримують ці гроші через судові рішення, через судових виконавців. Тобто я пропоную не займатися… Колега Шевченко досить правильно сказав: той, хто не хоче, той, хто має політичну відповідальність, він відмовиться від цих грошей, але ми повинні виконувати  закон, а не підмінювати його політичною доцільністю.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би, так порадив: є депутати, які хочуть отримати розрахункові виплати, які звертаються до суду, де за рішенням суду їм буде виплачено. І тоді все є тихо-мирно, і воно в якійсь мірі буде виконано.

Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. А по помічникам. Скажіть, Євгене, по помічникам ми можемо це питання виокремити і прийняти рішення? Я вас запитую.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Есть один закон. Он для всех действует.

 

МАТВІЄНКО А.С. Євген, послухайте!..

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я вас услышал.

 

МАТВІЄНКО А.С. Нет, я не закончил.

Я не проти, давай ми розмежуємо. От давай ми по помічникам приймемо таке рішення, і окремо внеси по народним депутатам. І нехай ідуть як два окремих закони, які ми приймемо.

Бо я тобі прогнозую на 99 відсотків, що цей закон не пройде у Верховній Раді  і не набере 226  голосів. Не набере.

Таким чином ми тільки піднімемо галас, ми черговий раз  дамо можливість комусь попіаритись, а комусь, у тому числі і тобі, отримати критику як автору цього законопроекту…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Я очень спокойно  отношусь к критике.

 

МАТВІЄНКО А.С. І не вирішимо проблему із помічниками. Ніякої не вирішимо.

Адже якщо народний  депутат, якого, так прийнято суспільною думкою, треба було прикоротити повноваження достроково, піде в суди і буде судитися, ну, це його вже буде право, хай судиться.

А помічників, яких я не заводив би до політичних діячів, все-таки вивести з цієї спільності. І тоді ми хоч що-небудь зробимо, зменшимо наші штрафи, а кожного політика, який буде судитися, ми можемо тоді публічно з ним говорити. Дякую.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Во-первых, мы с теми политиками, которые уже не прошли, мы ничего не сделаем, потому что им наши рассказы уже до одного места, звините за выражение, а во-вторых, я считаю, что не надо политическую "доцільність"  ставить на первый план.

Давайте, у меня есть предложение, принять этот закон, а главы фракций уже посовещаются у себя во фракциях и примут решение, ставить его или не ставить.

Мы с чего начали работу нашего комитета? Что у нас комитет аполитичный, у нас тут деньги, у нас нет политики.

 

МАТВІЄНКО А.С. Так 2 закона внеси!

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Ну, не бывает такого. Ну, если это одно и то же, одна статья, как я могу два? Давайте три закона внесем: хорошие депутаты и плохие депутаты. Вот смотрите, сидит пан министр. Нет, подождите! Я шановного пана Пинзеника знаю як фахову людину і міністра фінансів. Сидит пан Уманский, перший заступник і у пана Пинзеника, і зараз. Вони можуть підтвердити мої слова.

 

МАТВІЄНКО А.С. Два закони!.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Не може бути, якщо одна стаття, два закони! Не делайте, пожалуйста, политическую доцільність выше нормальных обычных решений.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович, вас упоминали.

 

ПИЗНЕНИК В.М. Шановні колеги, я підтверджую, що двох законів не може бути із суто технічних причин. Там виникає проблема. Йому треба посилатися, які цифри на яку міняти. Він може в одному законі орієнтуватися на цифру, яка є у чинному законі, а в другому законі, яку цифру на яку міняти? Якщо він один міняв, один не приймається закон – і повна каша.

Ну, колись були такі проблеми, з них викручувалися, але це недобре.

Але я послухав нинішнє обговорення і в нашому  надзвичайно демократичному  парламенті, якщо тут такі дискусії виникають, я пропоную не вносити закон. Не вносити у Верховну Раду цього закону.

Ви уявіть собі, якщо ця дискусія йде тут, що буде творитися в залі Верховної Ради! Не  вносьте. Проблема вирішиться сама собою.

 

РУДИК С.Я. Я так само хотів поміняти свою точку зору. Я на початку  першим після того, як виступив доповідач, сказав, що треба виконати норму закону, але так само послухавши 15 хвилин дискусію, розумію, що нехай через суд. Це буде дійсно практичне вирішення проблеми.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Николаевич, и подводим черту.

 

КРИВЕНКО В.М. Я повністю підтримую пана Євгена, що ми не повинні в жодній нашій роботі керуватися політичною доцільністю. І якщо голова поставить на голосування, то, мабуть, треба…

Але так само Віктор Михайлович правий, що не може бути два проекти закону.  Я закликаю поставити першим на голосування питання і внести один законопроект по помічникам і проголосуємо його.

 

СОВЕНКО О.М. Дозвольте сказати. Тут звучала думка, що нехай до суду подадуть. Якщо подадуть до суду, то будуть знімати з видатків, які значно врізані з наступного року, тобто з зарплати народних депутатів. І нам не буде чим платити ні депутатам, ні помічникам-консультантам. Тому, в першу чергу, треба подумати про  те, як будемо жити в наступному році, бо з зарплати депутатів знімуть за рішенням суду.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Евгений Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я хочу напомнить всем народным депутатам членам нашего уважаемого комитета о том, что законопроект я подал. Даже если сейчас  мы его снимем с рассмотрения, он все равно попадет уже в зал.

Поэтому давайте не устраивать шоу и примем какое решение. Хотите, большинством отклоните, пожалуйста, отклоняйте, но примите какое-то решение. Я считаю, что переносить на следующий год, я абсолютно согласен, это... Я хочу напомнить всем самостоятельным депутатам, которые считают, что предыдущие жили за чужой счет, что, если мы это перенесем на следующий год (судовые иски), это с вашей зарплаты уйдет и с зарплаты ваших помощников.

Поэтому у меня просьба, поставьте на голосование, либо поддержим, либо не поддержим, это не принципиальный вопрос. Просто давайте, у нас просто дискуссия зашла про политическую ответственность, я не понимаю. Вот, молодой человек с Херсона сказал про какую-то политическую ответственность, не могу понять при чем здесь Закон  о политической ответственности. Ставьте, пожалуйста, на голосование.

 

 ПАВЕЛКО А.В. Александр Шевченко, и подводим черту.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Знаєте, я хотів би додати, що якщо когось в дійсності відповідальність політична цікавить і не в плані популізму, а в плані реалізму, враховуючи складну економічну ситуацію, давайте в цьому законі добавимо таку позицію, що кожен народний депутат має право відмовитись від тих пільг, які йому були надані цим законом.

 

МАТВІЄНКО А.С. Він і так має право.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Но сегодня политическая ответственность воспринимается  как льготы. Давайте скажем, что каждый имеет право, кожен має право відмовитись. І це чітко і ясно сформулювати суспільству. Хто відмовиться – відповідальний перед суспільством, хто не відмовиться – не відповідальний. Але по логіці одній. А є інша логіка. Тому у кожного логіка своя. На сході одна логіка, на заході друга, давайте об'єднувати людей, а не роз'єднувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, вы хотели…

 

МАТВІЄНКО А.С. Женя, от в любому випадку ти у виграші, хоча ти кажеш, що ми аполітичні і робиш те, що є політикою. Якщо ми аполітичні, то, я себе веду по відношенню до твоєї ініціативи з абсолютною переконаністю, що це рішення не буде прийнято, і ти отримаєш політичні дивіденди, бо ти будеш розказувати, що аполітичний, і що це є правильно, хоча ти сам розумієш, що він не буде прийнятий. Для того, щоб хоч що‑небудь зробити з точки зору закону, тобі пропонують не гратися в політику. Ну, я тебе не виховую, я просто щиро тобі кажу, ми один одного знаємо дуже давно.

Я кажу, давайте приймемо по помічниках, внеси окремий закон, ми його проголосуємо. Не треба два закони. Давайте підемо на компроміс: по помічникам внесемо. Внесеш – через тиждень внесеш ще один.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я вас долго слушал. Я не против, если вы меня будете воспитывать, вы по возрасту имеете право.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, я не "воспитываю"…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Вопрос  в другом: давайте  не смотреть, кто какие выгоды… Хотите стать соавтором?

 

МАТВІЄНКО А.С. Нет.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Ну, тогда не рассказывайте, что я получаю политические выгоды.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, ты не обижайся…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Нет, я на вас... Как я могу на вас обижаться? Вопрос не в этом. Я вас очень уважаю! (Сміх у залі) Можете так не смеяться, тому що я поважаю цю людину, поэтому я обижаться не могу. Я знаю, почему многие смеются, это не имеет к этому никакого отношения.

Я вам просто говорю, что есть закон,  его надо выполнять. Если вы считаете, что я получу политические дивиденды, я прошу всех членов комитета стать соавторами, чтобы мы все получили политические дивиденды.

 

ПАВЕЛКО А.В.   Виктор Николаевич.

 

КРИВЕНКО В.М. Дивіться, я вважаю, що перед нами за декілька тижнів стане набагато більша загроза, де будуть намагатися внести політичні питання з намаганням отримати політичні  дивіденди, це, наприклад, намагання "Опозиційного блоку" підвищити соціальні  стандарти.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Не только "Оппозиционного блока".

 

КРИВЕНКО В.М. Я й кажу. І нам дуже важливо, я думаю, що ціна в 19 мільйонів, які і так, по великому рахунку, Верховна Рада виплатить, можливо, це нормальна ціна, щоб ми, наприклад, як мінімум, від пана Євгена, коли ми будемо говорити, що це популізм, що це – політичні намагання, що ви розумієте  реальну ситуацію, не вносьте і не підтримуйте  такі ініціативи по соціальним стандартам і по тим речам… Тому, можливо…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я вам хочу открыть страшную тайну: я не вхожу в "Оппозиционный блок".

 

КРИВЕНКО В.М. Ні, я знаю. Я кажу, що це "собирательный образ".

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Послушайте, я являюсь частью нечто большего, чем "Оппозиционного блока".

 

КРИВЕНКО В.М. Українського народу.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Потому что Партия регионов набрала со всеми регионами,  которые участвовали, гараздо больше.

 

КРИВЕНКО В.М. Ну, добре, ми ж домовляємося, що ми політикою не займаємося.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Нет, когда мне мой коллега говорит, что я являюсь частью, я даже в Верховной Раде имею право на высказывание.

 

КРИВЕНКО В.М. Точно.  Так само як і повага.

Тому це справді норма закону. Я вважаю, що ми для держави гірше, що ми її все рівно не проголосуємо. Але є якісь правила,  давайте їх опрацьовувати, – правила роботи в комітеті. І якщо пан Євген, як мінімум, каже, що він ніколи не буде з політичними цілями підтримувати ті законопроекти, які будуть популістичними (такими як індексація), коли ми розуміємо реалії, коли Ігор Іванович буде виступати тут, а ми його будемо "распирать", і потім виходити на коридор і розказувати… А ми будемо це джерелами підпирати. Щоб  ми працювали без популізму.

Я підтримую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

УНГУРЯН П.Я. Є пропозиція проголосувати в цій редакції або відхилити. Є пропозиція рекомендувати автору виділити в окрему категорію помічників. Ми можемо порекомендувати, можемо не рекомендувати. Пропоную вже проголосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу!

 

ПИНЗЕНИК В.М. Дуже коротка пропозиція. Я ще раз отримав додаткові аргументи. Друзі! Відкладіть це питання. Не вносьте його. Не діліть ні на що, бо це тільки фальш буде викликати. Відкладіть це питання, забули поки що про нього.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Комитет не может отправить  на доработку. И я его подам все равно в зал.

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение Виктора Михайловича Пинзеника відкласти це питання…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Есть предложение первое, которое я озвучил.

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение, все-таки  это вопрос правильный, нужно  проработать его  с главами фракций.

Так только мы поймем с главами фракций, что есть поддержка, мы его можем вынести на комітет и поддержать в целом и вынести в зал. Если мы сегодня комитетом поддержим, а зал нас провалит, мы комитет  ставим в очень  тяжелое положение в том, что мы  себя ставим в очень плохое… Я тут Виктора Михайловича хочу поддержить.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Шановний пане голово! Я больше говорить не буду по этому поводу, хочу сказать крайнюю фразу. Давайте не становиться  придатком глав фракций. Вне зависимости от того, кто был при власти при предыдущем комитете, всегда у комитета была позиция. И вне зависимости от того, хотела ли Партия регионов поддержать тот или иной закон или не хотела, решение комитета, которое принималось на комитете, я высказывал с трибуны Верховной Рады как председатель комитета.

Поэтому у меня просьба. Давайте поставим на голосование. Не поддержим законопроект – не поддержим, поддержим – поддержим. Это ровно та формулировка, которая будет в вашем докладе, чтобы вы понимали, как співдоповідача на трибуне. Но я прошу  ни в коем разе не делать комитет придатком глав фракций. Пожалуйста.

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение за основу взять, во втором чтении разделить или внести предложение выделить помощников. Как автор законопроекта.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Я свою пропозицію вніс: за основу та в цілому. Нечего делить, умножать и так далее.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Я так розумію, що ми зараз розглядаємо питання порядку статті 93 Регламенту, яка регулює питання попереднього розгляду законопроекту. Цей законопроект не включений до порядку денного. Відповідно до 93 статті Регламенту приймаємо зараз рішення щодо доцільності включення цього законопроекту…

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Мы его включили в начале нашего заседания.

 

КРУЛЬКО І.І. Порядок денний сесії. Не комітету, а сесії. У порядку денному комітету цей  законопроект є. Щодо порядку денного сесії, порядку 93 статті Регламенту. Так от, я хотів би сказати таку річ. Я погоджуюся з колегами, що цей законопроект буде мати дуже негативний суспільний  резонанс. У зв'язку з тим, що попередня Верховна Рада припинила свої повноваження достроково, не у зв'язку з тим, що вона дуже добре працювала, а, мабуть, у зв'язку з іншими причинами. І у тому числі, через те, що  80 відсотків громадян України, за соціологічним опитуванням, підтримували проведення позачергових виборів. Вони відбулися. Тому, безумовно, що це не буде позитивно сприйнято ні суспільством, ні депутатами у залі.

У мене є пропозиція стосовно цього законопроекту. Хоча я по закону розумію, що це  питання вирішувати потрібно, але не рекомендувати включати цей законопроект до порядку денного сесії.

Якщо буде воля парламенту, а точніше фракцій усіх консолідовано, що це питання треба вирішити, такий законопроект з'явиться, ми з задоволенням його підтримаємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, подводим черту. Есть предложение Евгения Борисовича Геллера: первое – поддержать данный законопроект, второе – не поддержать. Кто за то, чтобы поддержать законопроект Евгения Борисовича Геллера? Считаем.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 7.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався? 13. Рішення не прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтине Юрійовичу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Шановні панове, я хочу вам наголосити на одному. Тут багато обговорювали цей закон: можна ставити на голосування, не можна ставити на голосування. Хочу акцентировать внимание всех, что имеется в виду в законе. Это перераспределение денег, тут не шла речь о том, депутатам это, помощникам, Аппарату или чего-нибудь там ни было. Об этом же и речь! А мы говорим о помощниках, о депутатах. Для того, чтобы сделать то, что здесь обговаривали все, необходимо из Закона о труде исключить народных депутатов. Вот не больше и не меньше.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин Юрьевич, реплика принимается.

Наступне додаткове питання про погодження зміни обсягу джерел фінансування, джерел державного бюджету в 2014 році.

Доповідає перший заступник Міністра фінансів Уманський Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, суть змін справді дуже проста. Згідно з Законом "Про державний бюджет" джерелом фінансування визначено надходження від приватизації в обсязі 17 мільярдів гривень. За 11 місяців поточного року надійшло від приватизації приблизно 70 мільйонів гривень. Зараз продано декілька об'єктів невеликих на загальну суму майже 400 мільйонів гривень. Тому на сьогоднішній день виникає ситуація, за якої профінансувати видатки в повному обсязі за відсутності джерел фінансування не має можливості, тому, відповідно до Бюджетного кодексу, уряд в особі Міністерства фінансів звертається з проханням погодити перерозподіл джерел фінансування з надходжень від приватизації на державні запозичення, щоб у нас була можливість профінансувати видатки державного бюджету. Тому надходжень приватизації не має, і як наслідок ми міняємо джерело на запозичення. Перепрошую. Заговорився.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Є питання. Скажіть, будь ласка, за рахунок яких запозичень, де і у кого будемо брати? Внутрішніх?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Внутрішніх.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Є пропозиція. Ну, це, по-перше, відповідь Яценюку на його тотальну приватизацію. Це в перспективі і в майбутньому. Але в зв'язку з тим, що така проблема є, то є пропозиція підтримати вищезазначене розпорядження уряду від 7 листопада за номером 1067 зміну обсягів джерел фінансування державного бюджету згідно з проектом ухвали, викладене у поданих матеріалах. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.Есть предложение поддержать. Кто за? Прошу голосовать. Кто против? Кто воздержался? Решение принято. Спасибо большое.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякуємо за підтримку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Різне. Если нет больше вопросов, хочу всех поблагодарить за хорошую работу, и будущий комитет будет объявлен заранее. Спасибо большое.