Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

СТЕНОГРАМА

 засідання Комітету Верховної Ради України  з питань бюджету

 

23 грудня 2014 року

 

Веде засідання Голова Комітету Павелко А.В.

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалось 23 народних депутати. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо зауважень до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

Пропонується сьогодні заслухати уряд стосовно Бюджетного кодексу, а завтра перейти до обговорення та прийняття остаточного рішення і провести засідання  підкомітету о 12 годині з  питань Бюджетного кодексу, а потім провести засідання комітету о 15 годині  з прийняттям рішення. Також доручаю всім підкомітетам  почати  роботу з опрацювання бюджету на 2015 рік. Згодні з такою  постановою? 

Доповідає Уманський Ігор Іванович. Переходимо до розгляду  Бюджетного кодексу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний Андрій Васильович! Урядом внесений на розгляд народних депутатів Верховної Ради  в цілому  законопроект  про внесення змін до Бюджетного кодексу. Головні напрямки бюджетних ініціатив уряду полягають в зміні міжбюджетних відносин, про це неодноразово наголошувалося в публічних обговореннях.

Перше і головне, що пропонується урядом, – це забезпечення  бюджетної та фінансової самостійності місцевих бюджетів. Згідно з логікою  уряду місцеві органи зможуть, якщо будуть ці прийняті зміни, самостійно формувати свої місцеві  бюджети, починаючи  вже з 15 вересня поточного року. Нагадаю, що  15 вересня  - це  той dеad-line, коли уряд  має подати проект Державного бюджету до Верховної Ради.  Місцеві бюджети повинні бути затверджені до  25 грудня, що передує плану незалежно від  того чи прийнятий Закон про Державний бюджет чи ні. Як ви знаєте, на сьогоднішній день місцеві бюджети у повній залежності з точки зору прийняття остаточної редакції від того чи є затверджений Закон про Державний бюджет чи ні, особливо це стосується частини міжбюджетних трансфертів.  

У разі неприйняття до вказаного строку державного бюджету міжбюджетні трансферти, які пропонуються, я просто буду говорити пізніше, враховуються місцевими радами в обсягах, визначених у державному бюджеті на попередній бюджетний рік. Після прийняття державного бюджету показники місцевих бюджетів можуть уточнюватися в двотижневий термін.

Спрощується також процедура надання місцевих гарантій та здійснення запозичень від міжнародних  фінансових організацій.

Також при цьому запроваджується так званий принцип мовчазної згоди, тобто не буде необхідності звертатись до Міністерства фінансів за погодженням, якщо протягом місяця немає заперечення, то вважається  погодженим автоматично.

Надано право самостійно обирати установу з обслуговування  коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та власних надходжень бюджетних установ.

Крім цього, Мінфін не визначатиме індикативні показники по доходах і не доводитиме їх до місцевих бюджетів.

Також передбачене формування єдиного кошика доходів загального фонду без поділу на перший і другий кошики та розширення відповідно джерел їх формувань.

Як наслідок, задля цього ми пропонуємо закріпити за місцевими бюджетами стабільні джерела та розширення наявної дохідної бази. Для забезпечень виконання органами місцевого самоврядування видаткових повноважень розширено джерела наповнення місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів додатково передається 100 відсотків плати за надання адміністративних послуг, 100 відсотків державного мита, 10 відсотків податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки. Ви знаєте, підприємства комунального сектору  в повному обсязі перераховують  податок на прибуток до місцевих бюджетів.

Запровадження нового податку, збору роздрібного продажу підакцизних товарів. По суті це є так званий місцевий податок на продаж. Ми пропонуємо з огляду на різну ситуацію, демографічну в тому числі, на кожному рівні, щоб рада сама визначала, який буде рівень ставки. Ми пропонуємо, що цей рівень має бути від двох до п'яти відсотків максимум на підакцизні групи товарів, окрім автомобілів. Розширення також бази оподаткування податку на нерухомість шляхом включення до податку оподаткування цим податком комерційного та житлового майна.

Це одна з найбільш суперечливих норм Бюджетного кодексу, яка викликає дуже багато дискусій. Але логіка наших пропозицій насправді дуже проста. Нижня ставка - нуль, і відповідний орган на місці буде приймати рішення до яких груп нерухомості які застосовувати ставки: від нуля, підкреслюю, максимум до двох податкових мінімумів, тобто 24 гривні на квадратний метр максимальна ставка. Але місцева рада, я думаю, точно краще знає ніж ми з вами разом, якій відповідній категорії групи  мати базу оподаткування.

Також збільшується норматив зарахування до місцевих бюджетів екологічного податку з 35 до 80 відсотків, крім податків, що беруться  за утворення радіоактивних  відходів.

Місцеві бюджети також отримають базову дотацію для підвищення фіскальної спроможності їхніх бюджетів, про це я окремо ще зазначу.

Закріплення довгострокових стабільних джерел сприятиме, на наше переконання, запровадження середньострокового планування на місцевому рівні. Хочу привернути увагу, що місцеві органи влади отримують значний ресурс на фінансування самоврядних  повноважень.  

Змінено нормативи  зарахування податку на доходи фізичних осіб. До бюджетів обласного значення, району та обласної ради зараховуються 60 відсотків, обласних бюджетів -  15 відсотків, державного бюджету –  25 відсотків. До бюджету міста Києва зараховується 40 відсотків. Зміна нарахування зазначеного податку пояснюється зміною механізму фінансування видатків на освіту та охорону здоров'я, джерелом їх фінансування визначено субвенції з державного бюджету. Тобто ще раз заміщення необхідності їх фінансування за рахунок доходів місцевого бюджету, ми розширюємо базу і можливості для фінансування інших напрямів. Як наслідок, передаючи ці субвенції державного бюджету, ми по суті в цій частині розгружаємо місцеві бюджети.

Також пропонується встановити новий механізм бюджетного регулювання та вирівнювання. Існуюча на сьогодні система балансування доходів і видатків місцевих бюджетів, на нашу думку, не повною мірою сприяла використанню заінтересованими органами місцевого самоврядування наявного потенціалу. Так, у разі перевищення доходів над видатками, на сьогоднішній день весь надлишок вилучається до державного бюджету. І навпаки, дотуються повною мірою бюджети з низьким рівнем надходжень. Тобто мотивації підвищувати доходи або виходити на рівень самодостатності ні в одному, ні в другому випадку на сьогоднішній день у місцевих бюджетів немає.

Згідно із законопроектом передбачається запровадження принципово нової системи горизонтального вирівнювання, залежно від рівня надходжень на одного жителя. При цьому вирівнюється лише за двома податками: податком на прибуток та податком на доходи фізичних осіб. Решта податків, незалежно від того, який рівень їх виконання чи недовиконання, залишається  в повному обсязі в розпорядженні місцевих бюджетів. Система вирівнювання передбачає, що місцеві бюджети з рівнем надходжень нижче 0,9 від середнього показника по Україні, отримують базову дотацію, але не більше 80 відсотків від цієї різниці. Водночас з бюджетом із значним рівнем надходжень на одного жителя, кошти вилучаються не в повному обсязі, а лише 50 відсотків від індексу перевищення 1,1 до середнього значення по Україні.

Зазначене, на наше переконання, сприятиме забезпеченню місцевих бюджетів достатніми надходженнями і найголовніше – мотивацією для покращення надходжень і  в тому числі бюджетної дисципліни на відповідних територіях. При цьому по бюджету міста  Києва таке вирівнювання не  здійснюється і обсяг коштів, що перевищує середні показники надходжень цих податків на одного жителя по Україні,  не вилучається. Це може бути  спрямований на фінансування видатків  для виконання  містом Києвом функції столиці відповідно до Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ".

Нова трансфертна політика  та  посилення відповідальності профільних міністерств з реалізації  державної політики у відповідних галузях.

Держава взяла на себе  повну відповідальність щодо надання освітніх послуг загальноосвітніми  навчальними закладами, підготовка  робітничих кадрів професійно-технічними закладами та забезпечення медичного обслуговування населення та заходів окремих державних програм з охорони здоров'я.

Про що йде мова? З обов'язків забезпечення та фінансування за рахунок власних доходів пропонується за відповідною формулою визначати і перерозподіляти субвенцію на забезпечення вищезазначених функцій. Тобто це додаткова можливість для вирівнювання: з одного боку, місцевих бюджетів, з іншого боку, відповідальності профільних міністерств за реалізацію відповідної політики як в сфері освіти, так і в сфері охорони здоров'я.

Формула, на сьогоднішній день ми бачили це в проекті Закону про державний бюджет, вона вкладена в текст цього закону, щоб всі бачили як вона рахується. В принципі ми пропонували, щоб саму формулу затверджував Кабінет Міністрів України.

До централізації видаткових повноважень. В рамках проведення децентралізації передбачено передати з державного бюджету на  фінансування місцевих  бюджетів близько 800 установ та закладів.  Передані  додаткові  повноваження у повній мірі забезпечені джерелами фінансування,  міста обласного значення та райони також матимуть тотожні видаткові повноваження.

Також закладений механізм  стимулювання громад до об'єднання та  формування спроможних територіальних громад. Започатковується перехід від триступеневої до двохступеневої бюджетної моделі. Громади, які будуть об'єднуватися відповідно до критеріїв, визначених в Законі України "Про добровільні об'єднання територіальних громад", наділятимуться повноваженнями міст обласного значення та відповідно матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Як ви знаєте, на сьогоднішній день державний бюджет має прямі міжбюджетні  відносини з 669 бюджетами. Якщо відбудеться відповідне через той механізм стимулювання, який ми пропонуємо, об'єднання, ми матимемо прямі бюджетні відносини приблизно з 1600 місцевих бюджетів.

Водночас органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об'єдналися, позбавляються права на виконання делегованих державних повноважень. Залишається лише  виконання власних. При цьому у 2015 році можуть здійснюватися з  бюджетів сіл, селищ та міст районного значення видатки на утримання дошкільних, початкових шкіл, клубних закладів та бібліотек за рахунок трансфертів з районного бюджету, який розраховується за формулою, затвердженою районною радою.

Прийняття Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу вже у 2015 році дасть змогу протидіяти кризовим явищам фінансового сектору економіки, забезпечити стале економічне зростання, підвищити інноваційну модель діяльності органів виконавчої влади, підвищити рівень стратегічної довіри і забезпечити керованість місцевими фінансами і, на наше переконання, забезпечити виконання місцевих бюджетів на 100 відсотків.

Сподіваюсь на вашу підтримку як у комітеті, так і в залі Верховної Ради.

Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Ігор Іванович.

Хто хоче виступити? Есть одно предложение, чтобы у нас был регламент 5 минут на выступление.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У меня такое предложение, чтобы понять просто местонахождение, что мы здесь делаем. Я попросил на прошлом заседании организовать процесс так, чтобы при рассмотрении бюджета или Бюджетного кодекса были министр здравоохранения, министр образования, поскольку формула, касающаяся субвенций по бюджету на образование и здравоохранение, самая чувствительная. Я не хочу брать на себя ответственность как член бюджетного комитета находиться в говорильне.

Я просто призываю вас как председателя бюджетного комитета ответить на вопрос, когда мы здесь увидим министра здравоохранения и образования? Иначе этот бюджет, еще раз говорю, я этого слова не побоюсь, - это бюджет геноцида. Пригласите сюда, начните разговор. Забудьте, что вы большинство, вы пришли  в комитет бюджетный!

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо за выступление.

Следующее выступление.

 

ПАВЛОВ К.Ю. А можно не выступление, а вопрос?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Игорь Иванович, у меня к вам маленький вопрос. В принципе, насколько мы понимаем нынешнюю бюджетную политику,  то тем районам, городам, областям, которые не находились в условиях эксперимента, что касается медицинского направления, то  в принципе есть положительные тенденции в отношении формирования бюджета.

То, что касается тех областей, которые находились в условиях  эксперимента, допустим, в частном случае, это по городу Кривому Рогу, у нас, исходя из той субвенции, которая сегодня предложена в бюджете на 2015 год, минус 200 миллионов по субвенции, там дефицит субвенции по разделу "Медицина" и 100 миллионов по  разделу "Образование". Исходя из специфики определенных городов, формул их расчетов за предыдущие периоды, им всегда не хватало на обслуживание медицинской сферы, на систему образования. Но мы не понимаем  на основании чего рассчитывалась субвенция, что касается передачи городам и районам.  Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз скажіть, що ви не розумієте.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Тем областям, которые находились в условиях эксперимента в части медицины, на сегодняшний день не хватает того ресурса, который передается в виде субвенций. Понять для себя как эта субвенция рассчитывалась, если  раньше понятно было, то сейчас не совсем понятно.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Формула лишилась, і насправді  ми не говоримо, що ця субвенція буде в якийсь закритий спосіб перерозподілятися. По суті та формула, за якою рахувалися і медична, і освітня субвенція, вона зараз закладається  в цей текст. Але змінюється рівень відповідальності і спосіб відповідальності. Якщо на сьогоднішній день це здебільшого відповідальність виключно місцевих рад та Міністерства фінансів, ми пропонуємо добавити в цю систему відносин інші речі.

Перше. Ці видатки на сьогоднішній день виймаються з місцевих бюджетів як джерело їх формування. Вона розподіляється цільовим способом Державного бюджету. Поки що ми запропонували ту формулу, яка діє на сьогоднішній день в якості формули на 2015 рік.

Я думаю, що ні для кого не буде секретом, що цих коштів не вистачає в кожному бюджеті, на жаль, не тільки там, де є експерт. Саме тому ми і пропонували, щоб відповідальність  і за формулу розподілу цих коштів  була покладена на відповідне галузеве  міністерство, яке  здійснює державну політику в відповідній галузі. Якщо вона створює нормативну, правову базу, вимоги до стандартів, як навчання так і надання медичних послуг тощо, тоді вони у відповідний спосіб мають забезпечувати і розподіл цих субвенцій задля того, щоб реалізація їхньої нормативної та іншої політики була забезпечена відповідним фінансовим ресурсом.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Я абсолютно не возражаю, но получается так, что Министерство образования в настоящий момент предпримет только одно направление - это сокращение учреждение образования. Учитывая специфику Кривого Рога,  130 километров протяженность, необходимо будет идти по этому фактору. Другого варианта на сегодняшний день по городу нет. От Ассоциации городов Украины неоднократно были предложения в отношении учета корректировочного коэффициента, специфики городов, районов, которые имеют особые условия, скажем так. Но в этой ситуации, если мы хотим какой-то позитив, то я позитива в данном случае от Министерства образования не вижу, вы прекрасно сами знаете, что я абсолютно прав. У них будет только одно: направление на сокращение бюджетных учреждений  образования. Другого у них не будет. Я объясняю специфику человеку, который в Кривом Роге, наверное, не был ни разу.

Я просто хочу для себя понимать механизм.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Буквально 2 коментарі. Перше: заклади освітні, якщо говорити про цю галузь (школи, дошкільні заклади тощо), вони як і були, так лишаються на балансах відповідних рад. І кошториси, їх затвердження також відбувається відповідними органами. Не змінюється принцип формування, в тому числі кошторису конкретної школи. І той розмір субвенцій на виконання функцій і на забезпечення оплати праці і енергоносіїв, бо саме ці показники забезпечуються за рахунок субвенцій, вони будуть здійснюватися на підставі формули розподілу субвенцій, яка має формуватися в міністерствах. Міністерство в цій формулі може враховувати, як враховано, скажімо, і на сьогоднішній день, особливості по гірських районах і таке інше, відповідні особливості як по територіях, так і по тим критеріям,  які можна проаналізувати для цього розподілу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое. Анатолий Сергеевич, пожалуйста.

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрію Васильовичу, до вас питання. Ми обговорюємо тільки щодо реформ і міжбюджетних відносин зараз?

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.  Зміни до Бюджетного кодексу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Ігоре Івановичу, у мене до вас три запитання. Я не знаю, що ми будемо стимулювати з приводу об'єднання громади, якщо не прийнято політичне рішення, яка ж концепція цих об'єднань, що є базою, що є основою? А ви вже не будете фінансувати делеговані повноваження на ті об'єднання, які не об'єдналися.

А чи ми розуміємо, що це трошки дуже сміливо, коли ми не прийняли концептуальних речей: чи район, який ми розукрупнимо,  є базовим рівнем,  чи об'єднання територіальних громад є базовим рівнем як громада. Немає такого рішення. Я думаю, що тут ми можемо, от я не знаю, як ви будете діяти, я хотів, щоб ви пояснили, якщо вам відоме політичне рішення. Закон в першому читанні прийнятий і відхилений далі. Далі він не обговорюється, не приймалось попереднім парламентом.

Тепер друге. Я хочу вас запитати, чому ми не використовуємо того, що використовують розумні за нас навіть молдавани. Є Фонд регіонального розвитку, державний фонд. В цей державний фонд передбачено не менш 1 відсотка доходної частини бюджету. Це 4,5 мільярди. 10 відсотків у відповідності з цим законом мають дофінансувати місцеві органи. А це означає ще плюс 450. І рівно 100 відсотків ми можемо залучити, як це робить сьогодні Молдова, до цих 4,5 мільярди. І так ми маємо майже 10 мільярдів розвитку.

Ви забили собі 4,5  мільярди капітальні  вкладення і ручного розподілу, і вважаєте, що це стимулює регіони. Я не знаю, як.

Я наполягаю і прошу наших колег підтримати це. Ми маємо зламати цю логіку. Я хочу, щоб ви відповіли на це запитання.

І друге питання, яке мене цікавить, то це Київ. Я так дивлюся, що ми вилучень ніяких не робимо  з Києва, вирівнювання,  Києву заводимо  40 відсотків податку на доходи фізичних осіб, а це означає 3 мільярди ми  їм вже добавляємо, плюс 10  відсотків прибутку, що для Києва  є   колосальним збільшенням. Ми потім це не зробимо, пропонувалось  40 плюс 0 для Києва,  ви залишили як і для всіх -  90 відсотків  прибутку вилучаєте в державний бюджет, доходів на прибуток, а  10 добавляєте Києву. 

Я вважаю, що  це  питання дискусійне, але особисто мене воно   хвилює серйозно. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую  за запитання.

Щодо об'єднання громад. На сьогоднішній день у нас як був, так  і залишається, на жаль, принцип так званих  бюджетних матрьошок, коли один бюджет вищого рівня складається з бюджету власного та бюджетів відповідних нижчого рівня. Ми пропонуємо логіку, за якою по всіх   делегованих повноваженнях, в тому числі і з врахуванням громад, інфраструктури тощо по тим громадам, які не підпадають під відповідні критерії, забезпечення фінансування здійснюється через  відповідний бюджет   вищого рівня, у даному випадку через районний бюджет.

По бюджетам громад, які відповідають критеріям самодостатності, у них  будуть   прямі відносини  і  прямий  механізм по формуванню власних доходів.

По  регіональному фонду. У Бюджетному кодексі передбачається його створення і приблизно така формула, про яку ви говорите, без того, що 10 відсотків всього бюджету має бути забезпечено також додатковим  співфінансуванням громад. Але коли ми говоримо, що ми змінюємо  логіку формування дохідної та видаткової частини місцевих бюджетів, ми говоримо про те, що  створюється так званий загальний фонд, є спеціальний фонд по власним надходженням і в бюджеті є норма, відповідно до якої має бути забезпечено не менше 10 відсотків формування бюджету розвитку. Саме в такий спосіб через формування бюджету розвитку, на наше переконання, у місцевих бюджетів також виникає можливість забезпечувати реалізацію тих напрямів, які відповідною радою визначаються як пріоритетні. Є також додатково державні  капітальні вкладення, які приймаються і розподіляються  урядом в обсязі, який затверджується Законом Про державний бюджет, але розподіл їх по об'єктам відбувається за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

По місту Києву досить непросте питання. Ви знаєте, зараз кінець бюджетного періоду, ситуація, в тому числі щодо виконання бюджетів як міста Києва, так і інших, напружується. Ви, мабуть, чули в пресі певні серйозні діалоги між центральним рівнем та містом Києвом. Місто просило, наполягало на тому, щоб щонайменше 60% як і по іншим відповідним бюджетам, з якими є  стосунки, має бути перерозподіл на користь бюджету міста Києва. Робились по формульним розрахункам і на наші оцінки як Міністерства фінансів, робилися відповідні розрахунки і міськими відповідними службами, було декілька нарад, в тому числі на рівні Прем'єр-міністра.

Наслідок цих нарад і аналізу як наших розрахунків, так і розрахунків, які надавалися містом, вийшли на компроміс. Наша початкова позиція була, що 25 на 10 по місту Києву, вийшли на компроміс 40 на 10, що і запропоновано в проекті Бюджетного кодексу,  який є на вашому розгляді.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ігоре Івановичу, немає ж фонду, Державного фонду регіонального розвитку. Його не існує, в бюджеті його немає. Ви кажете, що він є. Так є чи немає?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми ж зараз говоримо про Бюджетний кодекс.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але Бюджетний кодекс має передбачати. Треба, до речі, внести зміни в Бюджетний кодекс стосовно співфінансування з Європою як вимоги  Євросоюзу. Євросоюз може співфінансувати за умови, що ми залишимо нормативи в порядку визначення цих проектів регіонального розвитку у відповідності із вимогами Євросоюзу так як це зробила Молдова. Тоді в кодекс треба вносити зміни відповідні. Їх немає, і фонду немає.

 

 (Загальна дискусія)

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Що стосується  забезпечення місцевих бюджетів, вони десь приблизно на рівні цього року, минулого року, їх недостатньо, як недостатньо в цьому і в минулому році.

У мене декілька питань нормативного плану. Екологічний фонд, 80%  залишається в місцевих бюджетах. Добре, записано, що по податку на фізичних осіб 60 відсотків, нормативи в екологічному фонді не записані. Тобто право передано на міста, в адміністрації, чи обласній раді, хто буде розподіляти 80 відсотків? Краще було закріпити на базовому рівні, як в  забезпеченні  податку на фізичні особи, також зробити і по  екології.

Друге питання. Як завжди, міста вважають, що розрахунки надходжень завищені, а вилучення в цьому році по Дніпропетровську зросли в декілька разів. При невідповідності розрахованим надходженням чи буде компенсуватись Казначейством через  позички?

І третє питання – це стосується тільки міста Дніпропетровська. Україна отримала кредит  європейських організацій  на фінансування метрополітену в Дніпропетровську. Утримання кредиту відбувається за рахунок місцевого бюджету, а ПДВ  не  визначений. Міська рада не є платником ПДВ, кредитори не кредитують податки, держава відсторониться від цього  рішення або разовим або в тому плані, який  записаний сьогодні, в тому числі ПДВ, або якийсь інший вихід знаходити.  

Я  хочу, щоб це питання  попало в протокол нашого сьогодні засідання,  я готовий  йти до вас у міністерство співпрацювати. Потрібно вирішити  це питання, воно  зараз не вирішено ніяк. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання.

По екологічному податку формула розподілу запропонована: 80 – в  місцевий, 20 - в державний. З тих, що в місцевих, відповідно до обласних 55 відсотків, до селищних, обласних та міських бюджетів 25 відсотків. Тобто формула розподілу, вона закладена.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Мало базовому рівню.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я перепрошую, область також буде  використовувати ці кошти на забезпечення реалізації саме екологічних програм на відповідній території.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Є над чим працювати. Для мене зрозуміло. 

 

КРИВЕНКО В.М. Іван Іванович, нам треба зараз займати позицію, давати свої пропозиції. Важливо зараз передбачити можливість до співфінансування. Яка там буде пропорція – 10 на 90, 50 на 50, але однозначно багато програм, де можна державним фінансуванням можна отримати плече європейське. І це передбачити треба як можливість, щоб це було у Бюджетному кодексі.

 

(Загальна дискусія)

УМАНСЬКИЙ І.І. Позички передбачаються виключно на забезпечення поточної ліквідності, тобто короткотермінові позички. Інших позичок не передбачається. Тут є окрема проблема: що буде з тією накопиченою заборгованістю по середньостроковим позичкам, і ми обговорювали це на минулому засіданні бюджетного комітету.

Щодо ПДВ по цьому кредитному договору, є відповідні звернення. Декілька днів тому ми зустрічалися з представниками області і народними  депутатами. Ми взяли цю проблему на додаткове опрацювання. Я думаю,  що якусь спільну формулу ми можемо запропонувати уряду, а якщо необхідно буде, то і Верховній Раді.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович просил слово.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я хотів би висловити деякі міркування з приводу поданого проекту. Чи вирішує проект поставлені задачі реформи міжбюджетних стосунків? Звичайно, ні. Що міняється? Нічого не міняється. Не треба забувати, що освіта і медицина не є повноваженнями місцевих бюджетів, це так звані делеговані повноваження. Прибутковий податок на громадян грає роль закріплення. Тобто, коли ми говоримо про передачу повноважень – ні, міняються доручення, які об'єкти фінансувати, і під це передаються кошти.

От подивіться проект бюджету, який має 42 мільярди гривень, він в жодному випадку не перекривається тими змінами, які уряд пропонує передати на місцевий рівень. Проблема місцевих бюджетів є в неможливості здійснення власних повноважень, те, що ніхто не хоче зрозуміти,  що місцеві бюджети повинні власні, незалежні від медичних, освітніх субвенцій, оце доручення, можливість виконання цих повноважень. І в оцій частині є певні рішення, які варто підтримати, але це не є норма Бюджетного кодексу.

В Бюджетний кодекс треба помістити інші норми. Норма перша – це податок на нерухомість, який має бути введений без будь-яких пільг. Друга річ, яку я підтримав, можливо зі зміною назви, уряд називає це акцизним податком. Я би інакше назвав, я би назвав його податок з продажу, який дав би необмежений перелік товарів, по яких місцеві ради можуть внести рішення. Хай самі приймають те рішення.

Тобто в принциповому плані бюджет цей кодекс не міняє. А більше того, я хочу сказати, що треба вирішити багато фундаментальних питань: а  що є базовим рівнем місцевого самоврядування, на який рівень які повноваження? Ми ж жодного повноваження не передали цими змінами і не пробуємо передати.

Є кілька речей, які мене дуже тривожать в Бюджетному кодексі.

Річ перша. Уряд скасовує обмеження граничної суми державного боргу. В нинішньому Бюджетному кодексі є обмеження. Граничний борг не може перевищувати 60 відсотків ВВП.

Інформую вас. Ми недавно прийняли проект Закону про зміни до бюджету цього року, де по боргу уряд дає 968 мільярдів гривень, додайте існуючі на сьогодні  135 мільярдів гарантованого  боргу і  ви вийдете на суму 1 трильйон 100 мільярдів гривень боргу. Це 74 відсотка ВВП! Уряд порушив граничну сферу боргу. Це вже факт, ми від нього нікуди не втечемо.

Але так, як записано це в правій колонці, це дозвіл уряду не реагувати на ситуацію. Він має зреагувати одним: не діями, а розробкою плану дій як цю ситуацію врегулювати. Ми не маємо права пропустити цю річ.   

Ще одна проблема. Проблема казначейства. Скажіть, будь ласка, в чому вина касира, коли коштів немає? В касі немає, в банку немає. А як може бути в касі, як ми з вами схвалюємо і ковтаємо, що нам уряд видає?  Видатків бюджету на 200 мільярдів більше, ніж доходів. Ну, в касі ніколи не буде грошей. Проблема казначейства не в казначействі, а  вона поза межами казначейства. Якщо бюджет не буде збалансований, ми ніколи не будемо виконувати доручення. Тому нам треба баланс бюджету вирівнювати, а не думати, як забрати гроші. Бо це, по-перше, створює додатково дефіцит в результаті вилучених коштів. А по-друге, воно створить ще одну проблему. Уряд занизив доходи, видатки і дефіцит бюджету, який, до речі, моніториться Міжнародним валютним фондом.

І останнє зауваження моє, яке стосується спроб комерціалізувати владу. От уявіть собі норму, що суддям платять за те, скільки людей вони посадять в тюрми або  гаїшникам  – за штрафи. Така норма є незаконна. Вибачте за те, що я трошки приклад не той привів. Міністерство юстиції перетворять в бізнес-структуру. Уряд – це не акціонерне товариство, метою якого є прибуток.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я буквально дві репліки.  У мене була пропозиція, наскільки я розумію, ми завтра будемо після розгляду підкомітетів  запросити представників відповідних асоціацій, наскільки ця логіка і ці зміни, що пропонуються урядом, ними сприймаються. Це перша репліка.

І друга. Вікторе Михайловичу, я думаю, ви точно знаєте, що не всі пропозиції, які внесені, вони внесені Міністерством фінансів. І я думаю, що за тією логікою наслідків, точно не Міністерство фінансів ініціювало ті речі, про які ви  казали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Шевченко Олександр, місто Івано-Франківськ, можна сказати Івано-Франківська область.  

Я для себе чую такі глобальні речі, високі речі, величезні цифри. Але хотів би привести такий елементарний приклад. 15 років тому були депресивні села.  Зараз це розвинуті села, ніхто закордон не їде, люди, можна сказати, чим ближче до туристичного комплекса, побудованого за недержавні гроші, тим краще живуть.

Я хотів би зрозуміти, чому ми платимо масу податків, в тому числі наша фірма, а ніякого будівництва доріг, те, яке мала би держава, не здійснюється? Може, давайте зробимо експеримент, дайте нам можливість збирати податки і самим тратити. Я думаю, що за 5 років у нас там буде, перепрошую, город-сад. А то так зараз красиво виглядає, кожен рік щось говоримо, а ні чорта не робимо. Так от давайте від говорильні, особливо в міністерстві відповідному, перейдемо до реальних дій.

Давайте скажемо, що ви конкретно можете запропонувати депресивним регіонам від держави. А від вас нічого не треба. Просто закінчити цю безкінечну вакханалію з казначейством, що вже люди другий рік підряд свої мільйони не можуть отримати, Пальницька сільська рада в тому числі, не можуть будувати ті об’єкти, що їм потрібно. А ті об’єкти уже розвалюються, до того, що не накрили дах і так далі, і тому подібне.  І взагалі я просто не розумію, куди йдуть всі податки, в тому числі і від нашої фірми. А це мільйони гривень щороку. Не можу зрозуміти, чому не виділяється сьогодні жодної реальної копійки на відновлення тої туристичної інфраструктури зі сторони держави.

От у нас, напевно,  сама головна задача – прибрати дурнів, таким чином ми зекономимо, перепрошую, в бюджеті і збудувати дороги. Оце саме  головне –  збудуйте, перепрошую, дороги, і бізнес сам прийде.  Ми говоримо про те, що ми збільшуємо щось в рази, якимось  чином робимо бюджет, направлений на розвиток. У нас жодного  розвитку  ні в кодексі, ні в бюджеті немає. Це все блеф і профанація. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Стосовно передачі доріг. Я пропонував би  все ж таки той текст, який розданий народним депутатам, вивчити, в тому числі з точки зору посилення його відповідними пропозиціями. Тоді я думаю, що ми всі разом будемо  більш щасливі від того, що  у нас Бюджетний кодекс буде більш збалансований і відповідати вимогам як держави, так і громад.

Ми  в цьому  кодексі пропонуємо  передати дороги місцевого  значення на відповідні рівні. Тому  ця пропозиція, я сподіваюся, буде підтримана.

 

(Загальна дискусія)

 

РУДИК С.Я. Я правильно розумію, що уряд пропонує 2,5 мільярди гривень передати на видатки у місцевий бюджет, пов'язані з дорогами, з реконструкцією, будівництвом, а на джерела ці субвенції не дає? Для мене  мінус  2,5 мільярди  гривень з  держбюджету і плюс на видаткову частину на  місцеві бюджети по дорогах. Це питання таке емоційне після того, що я почув, що сказав Олександр Шевченко і що сказав перший заступник міністра  фінансів.

Я хотів би ще по розгляду питання державного фонду регіонального розвитку. Я  розумію, що ми сьогодні обговорюємо зміни до Бюджетного кодексу, але якщо ми схвалимо як варіант законопроект 1537, який нам в  двох пакетах додали, це третя зміна до змін до Бюджетного кодексу. Я правильно розумію, що в такому випадку фонду не буде? Ми ніби формально з точки зору обговорюємо зараз не бюджет, але якщо ми приймаємо це, то це з 1 відсотка, про який говорив в тому числі Анатолій Матвієнко, у нас нуль.  А якщо у нас нуль, то ми маємо лише управління з боку Мінекономіки.  Тобто ми в умовах кризового бюджету будемо мати ручне управління і відомі вам люди  в Кабінеті Міністрів будуть здійснювати це ручне управління.

 Може нам, я звертаюсь до колег, відхилити це? Ми зараз обговорюємо зміни до Бюджетного кодексу, але якщо ми зараз це прослухаємо, тоді не буде цього державного фонду і відповідно не буде його наповнення. Нам  скажуть на обговоренні, що це обговорення буде в сесійній залі.  

І останнє в мене питання по відомчій медицині. Я знаю, що проект бюджету на поточний рік по медицині тільки в частині "Укрзалізниці" десь  мільярд гривень. Зараз уряд, наскільки я розумію, може я неправильно зрозумів в силу того, що це все так хаотично відбувається, пропонує видатки  передати на місцевий рівень. Тобто хто оплатить все це?

По Черкаській області, то сьогодні мені голова обласної  адміністрації перед початком обговорення сказав, якщо бюджет це те, що встигли за дві години проаналізувати, і  якщо цей бюджет пройде, то Черкаська область отримає додатково на місцевий рівень плюс 200 мільйонів гривень. Поясніть  логіку, ми ж дорослі всі люди.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По медицині, по дорогам  я вам поясню дуже просту логіку. Мова в цих пропозиціях не йде і не формується, накшалт ми передаємо дорогу, нате вам під дорогу 100 гривень.  Ми пропонуємо іншу логіку формування місцевих бюджетів, де  ми закріплюємо за місцевими бюджетами відповідні доходи та реалізацію відповідних повноважень. Тому логіка, що щось передається додатково, вона могла працювати виключно, якщо ми лишали діючу бюджетну систему та до цієї системи додавали одну функцію або вилучали одну функцію, тоді ця формула працювала. Ми пропонуємо іншу формулу, інший підхід.

Що стосується державного фонду. Наскільки я розумію, на жаль, порядку денного у мене немає, є три проекти змін до Бюджетного кодексу. І в одному з них запропонована та логіка, про яку ви кажете. Мені здається, щоб було б правильно на етапі після прийняття рішення про взяття за основу  цих законопроектів, решту долучити в якості додаткових пропозицій для розгляду в цілому змін до бюджетних систем. У мене була б така пропозиція. І тоді визначатися з тією чи іншою логікою, в тому числі по формуванню питання, в якій спосіб має реалізовуватися державна політика з точки зору як функціонування фонду регіонального розвитку, так і капітальних вкладень. Мені б здавалося, що це було б і з точки зору бюджетного процесу і законотворчої діяльності коректно,  і ми би з вами вийшли на один текст змін до Бюджетного кодексу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я дуже коротко. Я зрозумів, що коли пропонується передати місцевим бюджетам відповідні дороги і наповнити їх фінансуванням, то я собі уявляю, яке то фінансування буде. Тобто знову латати ями і так далі.

Скажіть, будь ласка, які можуть цінні папери бути випущені, по яким податкам, якщо ми найдемо, наприклад, 50, 100 мільйонів, там мільярд доларів, і за свої гроші візьмемо і побудуємо ті всі  дороги, які належать сьогодні державі, навіть не місцевим радам, які ви хочете передати. Яким чином ви будете розраховуватись, щоб ми могли ті цінні папери продати, наприклад, банкам, як забезпечення їхньої ліквідності.

От ми хочемо зрозуміти, яким чином можна залучити механізм фактично місцевих громад і крупних бізнесів, в тому числі закордонних бізнесів, для реконструкції наших доріг, оце я би хотів зрозуміти, чи такий механізм можливий. Тому що на рівні області я з цим механізмом з 2006 року борюсь, але, як кажуть, віз і там.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Механізми такі є. Більше того, вони застосовувалися в Україні не один раз, але, на жаль, реалізація їх була досить оригінальною. Як ви знаєте, майже  12 мільярдів гривень було залучено фінансування  для будівництва доріг. Кошти були залучені, об'єкти були затверджені, реалізація пішла. Кошти на єдиному казначейському рахунку відсутні. Ми зараз маємо проблему: об'єкти немає за рахунок чого добудовувати і в який спосіб розраховуватись з кредиторами, в який спосіб забезпечувати фінансування по тих об'єктах. Тому, на моє глибоке переконання, ми все ж таки маємо рухатись поступово. Ми маємо, якщо говорити про цю частину, розв'язати ту проблематику, яка  вже є на сьогоднішній день, а розмір її я вам озвучив.    

Це та реальна проблема, з  якою я стикнувся,  прийшовши два місяці  тому в Міністерство фінансів. Якщо  нове керівництво, я сподіваюсь, що воно буде затверджено в  Укравтодорі, спільно з міністерством запропонують реальний механізм прив'язки, щоб у нас не виникало потім подібних ризиків для  державного  бюджету, я переконаний, що ми разом з вами, бо інакше  цей інструмент  не буде працювати, і відповідні повноваження мають бути надані тоді уряду, і будемо приймати рішення.

На сьогоднішній день є така проблема, яка є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановний Андрій Васильович, шановні колеги, я так розумію, що ми сьогодні обговорюємо, приймати рішення будемо завтра.  Тому сьогодні маємо такі полум’яні виступи, і  це  нормально, це правильно, ми відчуваємо один одного, відчуваємо логіку уряду, Мінфіну.

По-перше, пропозиція. Ось дивіться, у нас є  1557, у нас є 1576 і 1537, всі стосуються змін до  Бюджетного кодексу. Ми будемо  їх обговорювати завтра разом,  чи будемо рекомендувати якось їх об'єднати  між першим і другим?

Друге. Безумовно, є позитиви, і  їх два, те, що ми побачили, є негативи і їх значно більше по запропонованим змінам до міжбюджетних відносин.

Позитиви. Однозначно збільшується, значно збільшується обсяг міських бюджетів міст обласного значення  при стабільних повноваженнях.

Друге. Однозначно ми зазначаємо розширення бази оподаткування  для місцевих бюджетів. Але ці два таких достатньо серйозних позитива нівелюються негативно.

Перше. Вилучення до держбюджету 25 відсотків основного бюджетноутворюючого джерела місцевих бюджетів не повністю перекривається додатковими джерелами і екологічними податками. 

Друге. Лише 10 відсотків податку на прибуток недержавних підприємств передається з держбюджету на низи, але в умовах сьогоднішньої нестабільної ситуації ми розуміємо, що ПДФО  – це більш стабільне джерело. Тому є пропозиція відраховувати в бюджет розвитку місцевих бюджетів 10 відсотків податку на прибуток від усіх видів підприємств, у тому числі і державних.

Третє. З  бюджету розвитку місцевих бюджетів вилучається єдиний податок і передається в загальний фонд місцевих бюджетів. Це єдине джерело наповнення бюджету розвитку міських, сільських і селищних бюджетів. І тому пропонується залишили його в спеціальному фонді місцевих бюджетів, щоб хоч звідкісь ми могли соціально-економічний   розвиток  фінансувати.

Наступне. Передача із спеціального до загального фонду екологічного податку не вирішує, на жаль, проблеми забезпечення потреби в коштах на природоохоронні заходи і на дороги, те, про що говорилося. Але передбачається, що за ці кошти має фінансуватися весь ремонт поточний капітальний доріг і житлового фонду. 

Далі, те, що вже багато говорилося по освітній і медичній субвенції. Такий підхід, він не зовсім співпадає з принципом бюджетної децентралізації, тому що реально місцеві органи влади позбавляються права самостійно приймати рішення щодо утримання цих установ. Тому можливо як варіант замість освітньої  і медичної субвенції обсяги видатків включити до базової дотації місцевим бюджетам з правом  самостійного розподілу.

Передостаннє. Норма щодо обмеження надання позик на покриття тимчасових касових розривів по загальному фонду при розміщенні вільних коштів спецфонду на депозитний банківський рахунок не співставно з потребами місцевих бюджетів, які їм потрібні на покриття тимчасового касового розриву. Іван Іванович про це говорив.

І останнє. По зменшенню повноважень по фінансуванню бюджетів сільських, селищних рад, тільки до утримання органів місцевого самоврядування при значному наявному фінансовому ресурсі. Можливо, потрібно було би розширити ці повноваження і за рахунок сільських і селищних бюджетів, яким надаються відповідні повноваження, утримувати відповідні об'єкти соціально-гуманітарної сфери.

Дякую. Це такий виступ, я не знаю, що можна тут прокоментувати чи відповісти, але така  доповідь.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Невеликі коментарі щодо перерозподілу в загальний спеціальний фонд. У нас наступна логіка, яку ми просили б все ж таки підтримати, що всі платежі, які мають податковий характер, всі мають зараховуватися до загального фонду. Спеціальний фонд має формуватися за рахунок інших джерел: зборів, власних надходжень і таке інше. Зрозуміла логіка: податки в загальний фонд і таке інше.

Щодо субвенцій. В жодний спосіб не позбавляються місцеві рівні вирішувати, в тому числі розмір кошторису в фінансуванні, в тому числі, якщо буде бажання додаткового фінансування по тих установах, які знаходяться у них на балансі.

Чому ми наполягаємо на тому, що з бюджету центрального мають передаватися ці кошти саме у вигляді субвенцій? Ви розумієте, що субвенція має цільове спрямування і на інший напрям використана бути не може. Якщо передається субвенція на школу: на фінансування заробітної плати, електроенергії,  вона має бути направлена тільки туди.

Я думаю, що на особливо на перший період часу необхідно це закріпити. Коли ми побачимо, що вона спокійно працює і склалася певна система, в тому числі відповідальності, чому ми наполягали саме на такому визначенні, тоді ми могли б розглядати певні зміни.

Щодо  розподілу ПДФО і  субвенцій. Віктор Михайлович абсолютно по суті правильно відмітив, що через те, що ми вилучаємо у вигляді  необхідності забезпечення фінансування видатків на освіту і охорону здоров'я місцевих бюджетів, як наслідок, ми частково, але я думаю, що тут і асоціації підкреслять і підтвердять, ми частково вилучаємо і джерело, за рахунок якого на сьогоднішній день ці видатки фінансувалися. Тому це вилучення відбулось.  

Щодо податку на прибуток, то дуже спірна концепція. Здебільшого саме за наполяганням наших колег, які реалізують місцеву політику, це відбулося. Дійсно, що джерела формування мають бути більш стабільні і прогнозовані, і передача податку на прибуток відбувається в країнах лише тих, які мають інший державний устрій. Це я так м'яко вам скажу, якщо не заперечуєте.

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение. У нас необычная ситуация, к нам пришла коллега, это наш народный депутат, прекрасная Оксана Корчинская. Она представляет Комитет з питань охорони здоров'я. Но у нее есть вопросы, она завтра не сможет участвовать в комитете, она просит внеочередной вопрос, если коллеги не запрещают.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Дуже вдячна. Оксана Корчинська, перший заступник Голови Комітету охорони здоров'я Верховної Ради.

Я перепрошую за свій спіч сьогодні. Завтра відбудуться засідання комітетів, ми не зможемо бути присутніми на вашому комітеті, тому що  будемо розглядати військову медичну доктрину, і це будуть  чергові зміни  в нашій пропозиції до бюджету.

Але на сьогодні у нас критична ситуація, і я повинна озвучити вам всім,  що  коли  йшла сюди зараз з Верховної Ради, то зрозуміла, що нам терміново треба проводити антитерористичну операцію по охороні здоров’я. Тому що, коли я порахувала зараз, що у нас заплановано сьогоднішнім бюджетом на лікування одної онкохворої дорослої людини в рік 3000 гривен, я вам абсолютно компетентно заявляю, що це не вистачить навіть на й флакон базової хімії. 100 тисяч людей залишиться без ліків. 100 тисяч людей,   вибачте, ми можемо кожен день втрачати кілька іловайськів, і це буде в Україні.

І я розумію, що важко, але тим не менше, у нашого Міністерства фінансів і в нашого Кабінету Міністрів немає виходу. Єдиний вихід в цих і в подібних ситуаціях - це  підвищувати акцизи на товари. І це логічно в даному разі для того, щоб врятувати все ж таки важкохворих людей країни, котрі заслуговують на життя.

Тепер питання. В мене прохання, якщо можна, до пана першого заступника міністра фінансів. В мене конкретне питання. 2 року тому нам вдалося, будучи ще громадськими активістами, і мені головою опікунської  ради Охматдиту провести до Закону "Про державні лотереї", що видатки з державних лотерей йдуть у спеціальний фонд, це та гарантована стаття, за рахунок якої лікуються онкохворі діти. В цьому році є дивовижна ситуація, коли спецфонд казначейство не оплачує, і діти втрачають вже ті ліки, на котрі в них є шанс.

Скажіть, будь ласка, нам сказали наші експерти, що ви збираєтесь видатки з державних лотерей відправляти в загальний фонд, що само собою тоді не є гарантованою статтею лікування онкохворих дітей по закону. Для нас це надзвичайно важливо, тому що, якщо ми зараз з вами кажемо, що ми нічим не можемо допомогти важкохворим людям України, але онкохворі діти були забезпечені цією статтею, спецфондом, котрий зараз, на жаль, вже порушується. Що буде в наступному році? Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Тут лунали вже пропозиції, що коли ми розглядаємо такі специфічні питання, було б доцільно запрошувати представників Міністерства охорони здоров'я.

Щодо конкретного запитання. На сьогоднішній день ці видатки по трьох напрямках закріплені в спеціальному фонді. З врахуванням того, що пропонувалося внести зміни до законів, в тому числі і до Закону про лотереї, ми запропонували, що ці три напрямки в обсязі, що не менше, ніж є на сьогоднішній день, закріпити якраз за надійним джерелом. Це загальний фонд державного бюджету, щоб не прив'язуватися до спеціального фонду.

Що таке спеціальний фонд. Є надходження - є фінансування. Немає надходжень - немає фінансування. Це якраз є негарантоване джерело. Коли закріплено за загальним фондом державного бюджету, то це гарантоване джерело на 100 відсотків. Тут немає прив'язки до жодних обставин. Бо на повну суму виникають відразу зобов'язання у державного бюджету провести ці фінансування.

Інше питання щодо достатності цих коштів, тут я з вами погоджуюсь. А щодо надійності, то загальний фонд є більш надійним, ніж спеціальний.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Це неправда. І ви це знаєте, що це неправда. Загальному фонду в даному разі гарантувати щось, що є по спецфонду, в котрих є видатки, закріплені законом України, ви кажете зараз неправду!

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Якщо ви запишете в загальному фонді бюджету видаток на Охматдит, то він буде точно.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Про Охматдит, то це уже крик душі! Це останнє питання, я не хотіла б навіть піднімати! Я не хотіла піднімати, що 3 дня проведення АТО, де ми з хлопцями  в АТО, я координатор зараз сектору, ми  5 місяців в АТО, і ми не бачимо 100 мільйонів, що на нас витрачають.  Але 3 дня або 4 АТО – це будівництво Охматдиту! Це вже окреме питання зараз.

Але я казала зараз про гарантовану статтю, котра для лікування онкохворих дітей всієї країни, всіх 25 областей!

Вибачте, будь ласка. Дуже вдячна за розуміння.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Игорь Иванович, давайте там, где касается вопросов медицины, материнства, детства, онкологии, давайте без цинизма, давайте  говорить честно. Каждый из здесь сидящих,  половина мажоритарщиков,   сталкиваются с тем, что куча больных детей онкологией.

Не надо придумывать, что  у нас  загальний фонд финансируется в первую очередь.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я перепрошую, але я все ж таки прокоментую.  

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Це неправда.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Що неправда? Я ще нічого не сказав, а ви  вже кажете, що неправда.

Спеціальний фонд працює в іншому режимі.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович, пожалуйста.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я хочу сказати, що ви даремно не реагуєте на те, що говорить Ігор Іванович. Він правильно говорить, що спеціальний фонд має спеціальне призначення. Коли є неприв’язка, - це логіка бюджету, бо це кошти, це відро, куди вливаються різні джерела, відро, куди по різних напрямах ідуть. Там є обов'язок фінансування незалежно від джерел. Але можна мати гроші на рахунку, але ми не хочемо все-таки змиритись з Казначейством. Але в банку немає грошей.

Ну, що таке Казначейство? Ми йому дали доручення: обслужити документ, який ми прийняли. В цьому документі написано - 300 мільярдів доходів і 500 мільярдів видатків. Станьте на місце казначея: коли і в якому столітті буде виконано бюджет? Коли була дірка в 30 мільярдів, ще можна було закрити, але дірку в 200 мільярдів вже не закрити. 

 

КРИВЕНКО В.М. Пані Оксана, вас цікавить алгоритм вирішення проблеми? То на сьогодні урядом пропонується конкретно по лотереям  якийсь механізм, який дає 2 мільярда гривень додатково по лотереям.

 Я прошу завтра колег виділити час, так як ті пропозиції, які є на сьогодні, це лише 7 мільярдів з однієї лотереї.  

Друге питання. Стосовно Охматдиту і підвищення акцизів на алкоголь, тютюн. Нам треба теж розглядати позицію комітетом, щоб ми не чекали, поки приймемо окремий закон, який ми зареєстрували і з вами, і з паном Мусієм, і з Ганною Гопко і я був співавтором, а в цих змінах до Податкового кодексу вже це закласти і під ці джерела записувати так само видатки на добудову Охматдиту.

Ігор Іванович правий, що з загального фонду шансів профінансувати більше. Ви самі сказали, що в цьому році вам не профінансували.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. В загальному фонді немає статті, вибачте. Розумієте, коли  немає статті, а її немає, тоді нічого не буде.  

 

ДЕРКАЧ А.Л. Здесь речь идет о живых детей. Не надо о теории говорить.

 

КРИВЕНКО В.М. Це про яку теорію? Що спецфонд кращий, ніж загальний фонд скажіть пані Оксані ви як людина, яка розбирається в бюджеті.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Если строчка бюджета есть, а если нет, то нет.

 

КРИВЕНКО В.М. Так про це і говориться, що загальний фонд без строчки це нічого.

По Бюджетному кодексу. Якщо є компроміс з Києвом, то це добре, бо це було важливе питання. Сорок на десять, я розумію, що ця річ фіксується і вона вже не буде в наших матеріалах як вона зараз. Тобто за ніч це буде або пропозиція секретаріату до завтрашнього розгляду, щоб ми це все вже фіксували в пропозиціях. Там у пана Павла були ще  пропозиції. Я розумію, що секретаріат їх зафіксував і завтра нам внесе вже як пропозиції комітету.

Наступне. Я пропоную прибрати 5 відсотків обмеження з обсягу видавання гарантій від загального фонду держбюджету. Це регулюється Законом про бюджет на відповідний рік. Якщо  заходить якийсь інвестор і готовий взяти в концесію дороги, і йому треба дати гарантію на 20 відсотків від вартості, що буде там завантаження, держава виступає, то це один із інструментів, тобто обмежити його на рівні Бюджетного кодексу це є неправильно.

Наступне. Потрібно порадитись з мажоритарниками, щоб ми до завтра внесли обгрунтовану пропозицію по екологічному податку, по його пропорціям розподілу між обласними радами і містами.  Тому що на сьогодні звідкілясь з’явилось  65 на 25. Я відчуваю, що це неправильна пропорція, я би поділив навпіл.

Наступне.  Я прошу секретаріат зафіксувати, щоб ми з Міністерством  фінансів за ніч порадилися, врахувати пропозиції Анатолія Сергійовича Матвієнка щодо можливості співфінансування.

Я так само хочу підтримати Віктора Михайловича Пинзеника, що ми не можемо ось ці речі по виконавчій службі передбачати, де просто  стимулюються пришвидшення виконання державних функцій. Це потрібно  доплачувати міліціонерам, дільничним, щоб вони швидше розкривали. Це   нонсенс. 

Хочу запропонувати на обговорення. На сьогодні ми залишаємо 10 відсотків містам від податку на прибуток. Це гарний крок, але все одно це  недостатньо для мотивації мерів, щоб вони залучали бізнес на свою територію. Тому можливо треба розглянути про збільшення десь до 20  відсотків. На наступний рік по податковому прибутку заплановано аж 33 мільярди гривень надходжень.  

З одного боку, уряд свідомо занижує свої доходи, щоб потім  витрати підрізати. Тому треба піднімати і пропонується, щоб по видаткам, по доходам він подивився обґрунтованість доходів  і все-таки пошукати  можливість залишити на місцях 20 відсотків від прибуткового податку.

 І останнє. На завтра запрошувати, тут колеги правильно пропонують, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство освіти, або я розумію, що ці  міністри проголосували за цей бюджет, чотири дні деякі колеги провели з паном Матвійчуком, він  гарантував, що по середній освіті і показував  нам цифри, ми нічого не скорочуємо, і це було потім продекларовано Прем'єр-міністром. Але правильно пан Павлов каже, що він дивився на цифри:  мінус 100, мінус 200. Тобто нам потрібна якась письмова позиція, що у нас немає фактичного скорочення, тому що  загальну цифру передали і в когось буде багато, а комусь буде не вистачати.

Тому на завтра потрібні їхні письмові позиції, щоб ми все бачили. Я  повністю погоджуюсь, що треба  викликати, але щоб так само до комітету від міністрів була зафіксована позиція про те, що все враховано, нічого скорочено не буде, щоб ми з вами приймали обгрунтоване рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую. Будь ласка, Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Ігор Іванович, у мене до вас запитання. Зараз ми побачили у Бюджетному кодексі стосовно  Києва вилучення пропонувалося на початку 75 відсотків. а зараз 60, на 15 відсотків менше.

Скажіть, будь ласка, якщо зараз перевести в реальні кошти, наскільки збільшаться реально кошти міста Києва на здійснення ним власних повноважень, враховуючи, що буде введена субвенція по освіті і по охороні здоров’я.  Це одне питання.

Тепер друге питання. Поки в нас немає представників Міністерства охорони здоров'я і Міністерства освіти, можете сказати очевидно, що в них була якась позиція стосовно цієї субвенції, яка буде йти тепер через Міністерство на фінансування відповідних установ. Яка їхня позиція? Ми це підтримуємо чи не підтримуємо?

І третє питання. Прокоментуйте, будь ласка, таку річ, це можливо, зараз не зовсім стосується  Бюджетного кодексу. Але от наші експерти порахували, що питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, якщо порівняти з 2014 роком, у 2014 році по доходах – 22,9 відсотка, майже 23 відсотки; у 2015 році  буде по доходах – 18,1 відсотка; по видатках було 42,5 відсотка, зараз буде 41,3. То яка ж це децентралізація, якщо насправді питома вага у зведеному бюджеті місцевих бюджетів зменшується? Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я почну з другого запитання. Я сьогодні в залі відповідав. Справді ви берете абсолютно непорівняні бази і цифри. Коли ми говоримо про новий Бюджетний кодекс, говоримо про зовсім іншу логіку, нормативну базу для формування як дохідної, так і видаткової частини. І порівнювати їх з минулим або позаминулим роком абсолютно некоректно, бо змінюється повністю структура як по доходах, так і по видатках, так і по міжбюджетним відносинам. Це непорівняні бази.

Якщо більш коректно їх рахувати, тоді необхідно підкоригувати цю розрахунки на відповідно медичну субвенцію, додайте її до видатків місцевого бюджету – буде більш коректно; те ж саме по освітній субвенції, те ж саме по відповідно субвенції на підготовку робітничих кадрів (там повну назву я вже, перепрошую, не пам'ятаю).

Повертаємо назад тоді ті об'єкти, які ми передаємо на забезпечення, реалізацію вже політики місцевої. Наприклад, от ветеринарні служби. Вони мають бути на загальнодержавному рівні чи все ж таки місцевому?

Тоді повертаємося до іншої системи, тобто до діючої. Ми пропонуємо Верховній Раді прийняти участь в обговоренні і прийнятті рішення по іншій системі формування насправді як державного, так і місцевих бюджетів. І порівнювати ці дві речі статистично на сьогоднішній день прямо некоректно. Їх можна буде порівнювати, якщо ми будемо вводити відповідні коригування.

Щодо міста Києва. Спір між Мінфіном і Києвом, урядом він триває не один, не три і навіть не п'ять років. І не тільки з містом Києвом. І питання забезпеченості бюджетної міста Києва завжди виникає. Місто згідно з їхніми розрахунками на діючій базі не  здатне забезпечити ті  видатки в тому обсязі, в якому згідно з нормативами, підкреслюю, Міністерство фінансів враховує ці видатки і має здійснювати. І кожного року у  нас виникають ці проблеми. Потім вносяться зміни, коригується закон про Державний бюджет, збільшуються видатки на  функцію столиці тощо.

Я, якщо не помилюся, мої колеги тут присутні, при  зміні формули 25-на-10 40-на-10, додатково ресурс міського бюджету Києва збільшується приблизно на 2,7 мільярда гривень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ігор Іванович, я вчора лише повернувся з округу: роздав всі ці ініціативи всім голова сільрад, райрад. Ну, всі "в восторге" (в кавичках).

От ми зараз навіть казали про розрахунки і ви з голови кажете цифри, але ми і на комітеті минулому просили, щоб було якісь розрахунки ілюстровано, щоб ми бачили конкретно, скільки бюджети районних, обласних та сільських рад будуть отримувати і що, а потім на які  повноваження будуть витрачати.

Тому у мене питання конкретні.

Перше.  64 стаття пункт 7 Податкового кодексу України  передбачає, що великі платники податків повинні бути за податковою,  це їх ініціатива, вона їх забирає, наприклад, з Херсону забрала два крупних платників податків. Це Обленерго і Данон, які дають конкретно цей податок на прибуток, вони повинні були  видавати в цей бюджет. На сьогодні цими податковими змінами, які ще були в минулому році прийняті, вони забрані до Одеси, до одеського регіону. Це перше питання. Чи будуть повернуті платники податків до місцевих бюджетів?

Друге питання, технічне. Є середньотехнічна освіта, є на неї субвенція.  Так от, додатком 10-м передбачається, що ми передаємо на обласні бюджети перший, другий рівень акредитації. Але є  технічні вузи, в приміщеннях яких знаходяться такі коледжі. І як сьогодні фізично обрахувати утримання цих вузів. Перший поверх там, це коледж, наприклад, а 2-й-3-й поверхи – це вуз. Як розділити тепер між ними ті субвенції, які з бюджету України, як  між ними бухгалтерію розділити і так далі?  Це вам технічне питання таке, щоб ви попрацювали з міністром освіти.

Місцеві бюджети, сільські конкретно. Відсутність джерела для наповнення та розвитку. Ми кажемо сьогодні про те, що ми даємо районним бюджетам 60 відсотків цього ПДФО.  Але сьогодні сільські бюджети будуть злиденними.  У них залишиться лише на утримання апарату, як тоді ми в Мінфіні були у вас, там до ночі сиділи, така теза була, мовляв, хай об’єднуються. Але об’єднавшись в громади, знову ж таки диверсифікується відповідний районний бюджет. Він також поділиться потім на ці всі громади.

І в мене таке питання конкретне: чи передбачається сьогоднішніми змінами до Бюджетного кодексу можливість з обласного бюджету, з районного бюджету давати дотації сільським бюджетам для того, щоб вони могли вирішувати проблеми на місцях? Юридично чи це можливо? Ми  розуміємо, що зараз приймаємо такий рамочний документ, а потім вже в січні-лютому почнемо його правити, це 100 процентів. Але чи буде у нас сьогодні можливість вирішити нагальні потреби?

І друге питання. Чи дозволяється участь сільських, селищних, міських бюджетів у фінансуванні на медицину, дошкільну освіту і культуру в майбутньому? Якщо у нас будуть такі сільські бюджети, чи зможуть вони потім  свій клуб ремонтувати і свій дитячий садочок ремонтувати? Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По сільським бюджетам. Коли ми говоримо, що у них лишається  бюджет для формування  розвитку, я перепрошую, у них і обов'язків на видатки не лишається, крім власного утримання, на  фінансування голови, його апарату і таке інше.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це не є досягнення.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це і не є і не має бути досягнення. Інше питання в тому, якщо громада дійсно самодостатня і відповідно до критеріїв здатна бути визначена як суб'єкт бюджетних відносин, то вона буде самодостатня.

Крім того, на сьогоднішній день, і ми говорили про це, на 2015 рік передбачається можливість і формула через відповідний розрахунок з районного бюджету передавати ці видатки для продовження їх здійснення з бюджетів відповідних рівнів. Ця можливість передається. На  2016 рік кожна громада має для себе зробити простий висновок: або  вона лишається в тих повноваженнях, які у неї є, або відбувається об'єднання цих громад.

Щодо можливості повернення платників. Я перепрошую, або я неправильно зрозумів, або ми плутаємо два різних поняття: адміністрування податків і розподіл цих податків між бюджетами відповідних рівнів.

Якщо підприємство зареєстровано в місті Краматорську, але є великим платником податків, воно буде адмініструватися через офіс великих платників, але  сплачувати податки воно буде за місцем своєї реєстрації. І тут я не бачу проблеми.

Щодо можливості фінансування медичних закладів, ми заклали підхід дуже простий через цю систему вирівнювання по нормативу податкоспроможності  і  залишення доходів  місцевих  бюджетів.  Сьогодні все, що перевищує визначене за формулою підходу доходи, у повному  обсязі перераховується до державного бюджету. Сьогодні  після прийняття цих змін буде перераховуватися лише 50 відсотків.

І можливість  фінансування місцевого бюджету додатково по заходам, про які ви говорили у першій частині запитання, в тому числі вона лишається за відповідним рівнем громади, вона визначає  чи збільшити  їхній кошторис. Механізм  затвердження кошторисів, механізм управління цими  об'єктами не збільшується, єдине  передається  з державного на обласні ради відповідні професійно-технічні заклади, училища і таке інше. Якщо вони знаходяться в одному приміщенні, а це різні  юридичні особи,  вони фінансуються з різних органів. Далі вони будуть фінансуватися дуже просто, як і на сьогоднішній день, кошторис буде їм затверджувати відповідний орган. Але з  державного  бюджету їм як джерело тільки на фінансування заробітної плати та   енергоносії буде передаватися  з Києва. Капітальні ремонти, ремонти, інші витрати на утримання будуть  фінансуватися з доходів відповідного рівня, бо  якщо це ПТУ, то це з обласного рівня.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Конкретно в селі є ФАП. Сьогодні цей ФАП не може  фінансуватися сільською радою.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Питання угоди між ними. Це є закріплення повноважень, має бути угода.

 

ПАВЕЛКО А.В. Петро Михайлович Ванат.

 

ВАНАТ П.М.  Добрый вечер  всем. Мы ведем очень активный разговор о том,  как разделить уже заработанное, то есть как поделить доходную часть.  И я думаю о том как ее наполнять.

Вот соответственно статья  о том, что митниця должна  заработать  в   2015 году такую-то сумму. Кто мне скажет, что сделано по борьбе с контрабандой, которая процветала и процветает сегодня? Что сделано для того, чтобы прекратить наступление на нашу территорию контрабандной продукции со всех сторон? Это первое.

Второе. На оборону и  это правильно, мы поддерживаем, выделяется 86 миллиардов. Из них мы не знаем, сколько будет выделено средств на развитие предприятий оборонно-промышленного комплекса. А если так, если эти предприятия будут развиваться, то это дополнительные рабочие места, это дополнительные поступления в бюджет.

Третье. Средний и малый бизнес получают преференции. Кто просчитал получаем ли мы этим дополнительную подпитку бюджета или нет? Если получаем, то сколько, если не получаем, то где мы получаем убытки?

Мы сегодня должны посмотреть, наше государство - это транзитная страна. Ничего нового не сказано о том, что  кто-то начал проработку в системе развития транзита через страну, чтобы получать доход в бюджет.  Я бы хотел услышать: или это будет отдельный разговор, или это сегодня не тема для разговора. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Шевченко, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. По місцевим дорогам я все зрозумів. Є дороги між державами, між містами великими, вони фінансувались і будуть фінансуватися, я так розумію, принаймні, поки що за рахунок державного бюджету.  

І ви просто зрозумійте,  пане замміністра, якщо ви завтра буде на засіданні бюджетного комітету чи, можливо, в іншому місці з вами зустрітися, чи можливо ви запропонуєте, яким чином профінансувати будівництво доріг в областях Західної України. Я маю на увазі практично всі області, трошки менше Львівська область, тому що її профінансували під Євро 2012 року. Тому це в основному стосується Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей.

І я підрахував, якщо не грабувати на дорогах, то це все коштує близько чотирьох з половиною мільярдів гривень. Це 2 тисячі 500 кілометрів різних автодоріг державного значення. Я вам можу сказати, що один квадратний метр ідеальної відремонтованої дороги по європейським стандартам коштує  600 гривень.

І чи можете ви запропонувати, наприклад, завтра чи післязавтра, коли ми теоретично можемо побачитись, звідки фінансуватись можуть, наприклад, протягом року, двох, трьох  оці 5 мільярдів гривень, щоб ми основні шляхи Західної України привели до якогось  європейського рівня. Це дуже важливо, що на цей рік, що через рік чи через два.

Ми можемо, звичайно, говорити у нас проблеми, війна, АТО, але, на жаль, податки формують розвиток бізнесу. Якщо ми не будемо розвивати туристичний бізнес Західної України, то ніяких надходжень  не буде, тому що Західна Україна виживає виключно за рахунок туризму і за рахунок тих людей, які працюють закордоном.  Ми повинні передбачити і поетапно  протягом трьох-п'яти років стабільно, прозоро, без всяких відкатів фінансувати ці всі дороги. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Декілька тез. Теза перша, я переконаний, що відновлення дорожнього фонду потребує не тільки Західна Україна, а вся Україна, і це правильно. І тут, на моє переконання, не має бути жодних преференцій по територіальній ознаці.

Щодо джерел. Я вже зазначав, що на сьогоднішній день в нас ситуація наступна. 3,4 мільярди гривень ми передбачаємо по статті "Утримання доріг". 4,7, якщо не помиляюся, за спеціальним фондом вже закріплені видатки капітального характеру, але вони прив'язані за тими проектами, які вже укладені з міжнародними фінансовими організаціями. І 15,4 – це погашення  боргів, які були залучені в попередні періоди. Більше вижати з бюджету на цей напрямок, я не бачу джерел. І ті додаткові джерела, які можуть сформовані, це, на жаль, тільки  формування позичкового капіталу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ще одна репліка. Я хочу сказати, що ті області, які я назвав, вони якраз дискримінувались по відношенню до доріг. А в інших регіонах України будувались дороги повним ходом. Тому прошу цю дискримінацію врахувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре.

Є можливість виступити у Асоціації міст України, виконавчий директор Пітцик Мирослав Васильович.

 

ПІТЦИК М.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я виконавчий директор і хочу сказати чи вирішує проект, який ви розглядаєте, ті наболілі питання, які були у місцевого самоврядування, зразу хочу сказати, що ні.

Ми пішли в цей раз на упередження і десь місяців 8 тому розробили свій проект бюджету, коли порахували ресурси, які потребують органи місцевого самоврядування, виявилось 111 мільярдів додатково. Ви розумієте, що такий ресурс сьогодні знайти в державному бюджеті, от я на 100 процентів підтверджую слова Віктора Михайловича Пинзеника,  дефіцит – 200 мільярдів на цей рік, у майбутньому 111 мільярдів було неможливо.  До  речі, я хочу сказати, що в даному випадку з Мінфіном у нас була конструктивна співпраця і  частково вдалося вирішити.

В першу чергу не вирішено збільшення власних ресурсів місцевих бюджетів, а ми хотіли  збільшити в п'ять разів, щоб вийти на рівень Польщі.  Тому що важливо міряти не частку взагалі місцевих бюджетів в консолідованому бюджеті держави, а частку власних ресурсів, якими реально розпоряджаються органи місцевого самоврядування. Бо ви знаєте, щоб збільшити частку,  до нас приписували субвенцію на соціальний  захист, добавили субвенцію і ми вийшли на 50 відсотків, всі кричали ура. 50 процентами держава розпоряджається ресурсами, 50 - місцеве самоврядування.

Насправді місцеве самоврядування розпоряджалося лише 20 мільярдами, але  вдосконалення  казначейського обслуговування так до кінця не вирішено, треба буде шліфувати. Спрощення процедури місцевих запозичень вирішено, покращення бюджетного формування  вирішено.

Ця модель, яка сьогодні поставлена в основу того Бюджетного кодексу, це польська модель, яка сьогодні працює. Поляки у свій час  запозичили її в Німеччині, я думаю, що вона конструктивна і на сьогоднішній день гарна для нас. Чому? Перше - ми збільшуємо власні ресурси на сьогоднішній день, які в оперативному управлінні органів місцевого самоврядування до 93 мільярдів. Цим ресурсом органи місцевого самоврядування мають вільно можливість розпоряджатися.

Друге, що важливо для нас було. Я хочу, бо тут йшла дискусія, підкреслити,  ми спеціально просили субвенцію  на делеговані повноваження – це освіта, охорона здоров'я і соціальний захист через галузеві міністерства. 

Скажу чому. Тому що галузеві міністерства, які мають вивіску, наприклад, Міністерство освіти, воно загалом відповідає за всю освіту, воно ніякого відношення до тих ресурсів, які йшли на середню освіту, не мало і не хотіло мати, і вони бояться відповідальності. На останньому засіданні уряду я вже не витерпів і спитав, що спитайте міністра освіти, чи він знає, скільки по нормативних актах сьогодні повинно бути на одного учня ресурсів? Не знає він. Не знає він, скільки Міністерство фінансів планує.

Ми порахували відповідно до нормативів ці цифри, я не буду їх сьогодні озвучувати, але якщо потреба буде, ми вам надамо аналітичні матеріали, і ви побачите, наскільки  велика розбіжність, тому що до місць доходить для конкретного учня 5 тисяч гривень, хоча по нормативних наших всіх актах повинно бути 10 тисяч 800. Тобто учень обходиться у 10 тисяч 800, реально місто отримує в школі на навчання одного учня 5 тисяч. Тому ми і побори з батьків робимо, і так далі.  

Тому важливо, щоб ми спільно з галузевими міністерствами ходили до Міністерства фінансів, ходили до уряду і відстоювали інтереси тієї галузі, за яку відповідає галузевий міністр. Тому що вони так хочуть: реформа зараз на порозі, бо те, що ви говорили, скорочені школи, бо інакше на ті ресурси вижити не можна буде, але це будуть відповідати лише органи місцевого самоврядування, які будуть відповідати перед своїм населенням у майбутньому. Тому я вас прошу оцю норму залучення галузевих міністерств до відповідальності за стан у своїй галузі обов'язково  залишити.

Дискусія йде: чи це субвенція, чи це буде дотація. Якщо через міністерство, то ясно, що це субвенція, тому що вона має чітко визначені напрямки, і щоб міністерство наліво і направо ці гроші не потратило, це мають бути зарплата і енергоносії в основному.

Яперепрошую, тому що бачу, що перебираю час, але якщо у вас будуть до нас ще запитання по цьому Бюджетному кодексу, ми готові вам надати аналітичні матеріали. Дякую за увагу.

 

З ЗАЛУ. Ви підтримуєте?

 

ПІТЦИК М.В. Підтримуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович, пожалуйста.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Якщо ви попробуєте відкрити бюджет, то ви не знайдете освітньої субвенції у Міністерстві освіти. Вона опинилась у Міністерстві фінансів.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ні, чекайте! В Міністерстві освіти працює 200 чи 300 чоловік, які ніколи цю роботу не робили. Ви їм зараз це віддасте – і вони засипляться на другий день. А Міністерство фінансів завжди займалося субвенціями.

 

ПІТЦИК М.В. Міністерство освіти, я згоден, що воно не порахує сьогодні, але рахує це Міністерство фінансів. І воно це зробить на цей рік, воно передасть ці розрахунки по кожному бюджету, але гроші – буде відповідати міністерство так само галузеве.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Мирославе Васильовичу, скажіть, будь ласка, а ви яке місто мали на увазі: районний центр, який в районному бюджеті, чи місто обласного значення? Якщо ви кажете про норму 5 тисяч чи 10 тисяч.

 

ПІТЦИК М.В. Я мав на увазі місто обласного значення. Тому що ми провели соціологію від Алчевська до Дрогобича – цифри абсолютно різняться, там копійки, але по суті одне і теж.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Шановні колеги, є прохання підвести риску. Будь ласка, Павлов і Амельченко.

 

ПАВЛОВ К.Ю. У меня маленький вопрос к первому заместителю министра финансов. Игорь Иванович, скажите, пожалуйста, одним из источников наполнения сейчас местных бюджетов, по крайней мере для областного уровня, определены 10 процентов налога на прибыль предприятий, находящихся на своей территории. Скажите, пожалуйста, верите  ли вы в то, что в нынешней ситуации, когда полностью нарушены производственные цепочки, эти 10 процентов вообще имеют шанс быть наполненными как таковыми?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Можу задати зустрічне запитання. Якщо ми перенесемо їх до доходів в повному обсязі державного бюджету, а 90 відсотків все ж таки йде в державний бюджет, фіксується як джерело доходів, і під них плануються видатки. Ризик такий самий, як для виконання видаткової частини місцевих бюджетів, так і державного бюджету.

Тому, оцінюючи ризики виконання місцевих бюджетів, давайте з точки зору рівноваги будемо у відповідний спосіб оцінювати ризики виконання і державного бюджету. Податок на прибуток спрогнозувати особливо в умовах діючих вкрай складно. Ми це чудово усвідомлюємо.

Моє глибоке переконання особисто, не як посадової особи Міністерства фінансів або представника уряду, що все ж таки питання закріплення податку за місцевим рівнем в умовах переходу на нову модель можливо доцільно запроваджувати в якісь інші терміни.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Игорь Иванович, я задал вопрос: верите ли вы в наполняемость этого  источника?

 

З ЗАЛУ. Вопрос риторический.

 

(Шум у залі)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігорь Іванович, є концептуальне бачення Міністерства фінансів, щоб ми наступний бюджет з вами, передбачаючи абсолютно тотальний контроль  фінансової системи країни, підпорядкували податкову службу і митницю Міністерству фінансів? Ми будемо про це колись говорити, щоб  ми з вами розуміли і бачили єдиний фонд якийсь загальний?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Реформа і митні податкові служби останнім часом на уряді не розглядались. Але на моє глибоке переконання і з врахуванням стану виконання ними показників державного бюджету і напруги, яка є в суспільстві, я думаю, що це питання точно має бути найближчим часом винесене як пріоритет і як для уряду, так і для Верховної Ради. І визначення статусу цих структур точно має бути змінене.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Скажіть, будь ласка, без помпи. От я Віктору Михайловичу поставив питання по Міністерству юстиції, я тільки не почув відповіді. Апарат міністерства утримується за рахунок практично спецфонду, який збирає із всяких платежів. Це так і буде далі?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, що ми при розгляді на друге читання будемо враховувати думку народних депутатів і в цьому питанні також.  Але для коректності я запропонував би запросити представника Мін’юсту, щоб я замість них не боровся за ту чи іншу позицію.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ігор Іванович, тут Віктор Михайлович пропонував дуже слушну  ідею. Чи підтримає Мінфін ідею, щоб надати місцевим радам встановлювати податки не тільки на акцизні товари. Зараз ми даємо  їм право встановлювати податок з продажу акцизних товарів. Можемо ми розширити?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По акцизному податку. Я  з Віктором Михайловичем абсолютно погоджуюся, що по суті це є податок з продажу, місцевий податок з продажу. Але чому акцизний? Бо він розповсюджується виключно на підакцизну групу, окрім автомобілів. І там встановлена межа, пам’ятаєте, від 2 до 5 відсотків.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Розумієте, я маю на увазі не тільки акцизні товари.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Тут будуть проблеми з точки зору адміністрування. Підакцизна група товарів, вони вже отримають спеціальний дозвіл і  мають здійснюватись  виключно через касовий апарат. Інші групи, вони не мають такої вимоги.  

 

МЕДУНИЦЯ О.В. І друге питання. Податок на прибуток підприємств, 10 відсотків віддали у місцеві бюджети, але чомусь окрім державних. А чого окрім державних? Давайте і  державні.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. А чому комунальні йдуть в місцевий бюджет, а не в державний? Тут дуже проста логіка.  Комунальні підприємства в  комунальну власність, державні підприємства в державну.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. І приватні підприємства теж сплачують податок з прибутку чи 10 відсотків? Так.  А чого держава не сплачує? От державне підприємство у мене займає півміста, ми даємо йому пільгу на сплату, а в  результаті ми  не можемо 10 відсотків зняти?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. А далі ми говоримо дуже просту річ. Ми позбавляємо пільги від сплати за землю абсолютно всіх. І тут же питання: дасте ви йому цю пільгу чи не дасте? Це буде вже рішення вашої громади.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за роботу.

Мы получим от Министерства финансов сегодняшнюю презентацию, которая была на Верховной Раде.   

Хочу подвести итог. Шановні колеги, підсумовуючи, хочу  оголосити, за рішенням Верховної Ради до переліку першочергових законопроектів, які належить  розглянути на пленарному засіданні у четвер 25 грудня включено 44 урядових законопроекти, серед них 4, за якими комітет визначено головним. Прошу заступника голови комітету та головів підкомітетів Мельника Сергія Івановича та Іщейкіна  Костянтина Євгеновича  провести завтра засідання підкомітету з питань бюджетної політика та удосконалення бюджетного законодавства і розглянути законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу за номерами 1537, 1557 і 1576. А також Кривенка Віктора Миколайовича та Горбунова Олександра Володимировича провести засідання підкомітету з питань видатків державного бюджету і розглянути законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2014 рік" за номером 1561.  Як наслідок,  запропонувати проект рішень щодо зазначених законопроектів для обговорення та розгляду на засіданні комітету завтра о 15 годині. Пропоную всім членам комітету долучитися до роботи в підкомітетах з фракціями.  

Я хотел на этом моменте подчеркнуть одну простую вещь. У нас в  принципе комитет составляет мини Верховную Раду, парламент.  У нас представлены все фракции, все группы в комитете. Большое такое желание есть, чтобы вы поработали внутри фракции, внутри группы с теми предложениями и проблематикой, которая существует с внесениям на наш комитет от фракции для того, чтобы в зале было это легче рассматривать с позиции нашего комитета. Так что сегодня большая просьба поработать по комитетах с выдатками, а также с фракциями по их предложениям.

Крім того, є пропозиція завтра на засіданні комітету о 15 годині запросити для заслуховування міністра соціальної політики, охорони здоров'я а також освіти і науки і Гонтарєву. Таким чином пропоную не закривати сьогоднішнє засідання комітету і продовжити його завтра о 15 годині.

Всім дякую.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку