Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

11 лютого 2015 року

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені! Зареєструвалось 19 народних депутатів членів комітету, на засіданні присутні більше половини від загальної кількості членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування рішень комітету.

Шановні колеги, пропонується вам порядок денний сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Які будуть пропозиції до порядку денного?

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету! Я пропоную, щоб ми внесли до порядку денного законопроект, який підготовлений групою народних депутатів під номером 1900 про внесення змін до Бюджетного кодексу. Щойно мав розмову з шановним заступником Міністра фінансів стосовно того, що висновок по цьому законопроекту підписаний сьогодні, і ми могли б його розглянути, тим більше, що завтра в залі Верховної Ради України може розглядатись пакет законопроектів, які стосуються питання децентралізації. Я пропоную, як член комітету вношу, щоб ми цей проект розглянули, тим більше у нас сьогодні була невелика нарада за участю членів нашого комітету, де ми прийшли до згоди щодо того, що цей законопроект може бути розглянутий. Прошу поставити на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, справді це питання піднімалось минулого разу, і ми обіцяли, що розглянемо його. Тому ми повинні виконувати свої обіцянки. У мене єдине питання: щоб Міністерство фінансів було готово надати нам відповідь щодо цього законопроекту. Якщо Міністерство фінансів готове, то ми насправді тиждень тому казали, що ми розглянемо цей законопроект. Тому давайте його розглянемо, якщо Міністерство фінансів готове надати свої висновки.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У нас тоді було написано в рішенні комітету: при наявності висновків. Висновків немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Висновків немає.

Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У нас на заседании Согласительного совета было предложение комитета по образованию, один из законопроектов касается финансирования лицеев. У нас была дискуссия с секретариатом на тему того, ставить или не ставить, но там есть 5 лицеев, которые остаются без финансирования.

Я хочу еще раз обратить внимание. При всем моем глубоком уважении к секретариату нашего комитета из-за позиции высококвалифицированных экспертов и персонала секретариата комитета не должны страдать дети, которые учатся в этих пяти лицеях. Поэтому я хотел бы, чтобы вы поставили этот вопрос на голосование и просто проверили для себя, если этот законопроект, который предложила Гриневич, не соответствует действительности и там надо что-то убрать, то давайте уберем и оставим эти 5 лицеев, но закрыть глаза и сказать, что мы этого не видим, так тоже нельзя.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте по поступлению предложений.

Иван Крулько внес предложение включить в повестку дня законопроект 1900, но на сегодняшний день не поступало никаких выводов от Кабинета Министров. У нас нет официального документа, на который мы можем опираться.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, можливо, нехай Міністерство фінансів скаже, чи вони готові по цьому законопроекту доповісти. Якщо вони готові доповісти, то це і буде висновком.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігорю Івановичу, Міністерство фінансів готове сьогодні надати висновки щодо цього питання?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я підписав сьогодні висновок. Ми готові, але я не певен, що члени комітету готові, тому визначайтесь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роздайте, будь ласка, текст законопроекту членам комітету.

Сегодня будет 2 выступающих, и мы будем на слух принимать решение, как я понимаю. Мы не получили официальных документов из Минфина и не подготовили этот вопрос из-за того, что не было оснований для внесения в повестку дня. Но я ставлю на голосование для того, чтобы включить в повестку дня этот вопрос. Прошу голосовать. Кто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 9. Не прийнято, тому що у нас присутні 20 членів комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кто за то, чтобы включить в повестку дня вопрос о лицеях, номер 1867. Прошу голосовать. Кто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 17. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Коллеги, я просто хочу сказать, что еще в самом начале нашей работы мы договорились, что к инициативам членов комитета мы относимся очень внимательно. Не в том плане, что мы все равны, но кто‑то ровнее, но наш коллега подготовил, если он сейчас успевает нам размножить, что, я думаю, технически несложно, и господин Уманский сказал, что он подписал и может говорить по этому поводу, то давайте рассмотрим в конце.

 

КРУЛЬКО І.І. Я готовий протягом 15 хвилин роздати членам комітету резюме по цьому законопроекту, тоді всі будуть розуміти, про що цей законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Я пропоную, щоб у нас був компроміс, у разі, коли ми вичерпаємо порядок денний, за який ми проголосували, і будуть готові документі і кожному депутату роздані, ми тоді розглянемо цей законопроект. Це і буде компромісом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається така пропозиція? Приймається.

Переходимо до порядку денного. По першому питанню повинен доповідати Левченко, але його немає, замість нього доповідає Шкварилюк Володимир Васильович.

Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, нашій увазі пропонуються законопроекти, на підкомітеті вони всі детально розглянуті, це 52 законопроекти по 27-ій статті. Із них врахувати 8 такими, що не мають впливу на показники бюджету, і 44 такими, що впливають на показники бюджету, з яких те, що ми на попередньому засіданні говорили, є опосередкований і безпосередній вплив на показники бюджету. Тобто 8 – не мають впливу, 44 – мають вплив.

Документи вам роздані. Якщо немає запитань, пропоную голосувати. Якщо є запитання, тоді прошу пана голову надавати слово.

 

ПИНЗЕНИК В.М. У мене є єдине уточнення до першої частини – це показники, що не мають впливу на бюджет. Мова йде про закон, який забороняє переводити приміщення, службове житло. Згадайте закони, які у вас є на розгляді, з приводу "бідної" військової міліції, з приводу "бідного" Антикорупційного бюро, з приводу Генпрокуратури, де повно передбачено службового житла. А службове житло без заборони передачі його у жиле перетворюється у приватизацію, подарунки. Тому цей закон насправді має вплив на бюджет непрямий, але в кінцевому рахунку, якщо буде відбуватись передача службового житла в житлове, це гарна схема. Тому я прошу його перенести.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Приймається. Віктор Михайлович дав правильну правку, тобто пункт 1.1 проект закону про внесення змін до Житлового кодексу перенести в опосередкований вплив на показники бюджету.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів невелике уточнення. Там, по-моєму, стаття 27 Бюджетного кодексу, мова там йде про вплив у поточному бюджетному періоді, і ми колись казали, що закони, які мають вплив на бюджетний період, що настає за плановим, вони до 15 серпня обов'язково мають бути оприлюднені. Тобто якщо сьогодні там є якийсь закон і він вступає в наступному році, то нічого страшного, ми його включаємо, що він має вплив.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є питання?

Переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Я перепрошую, з уточненням, про яке казав Віктор Михайлович, пункт 1.1 перенести у розділ, що мають вплив на показники бюджету. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Друге питання. Про проект закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 6 міста Дніпропетровська" за номером 1726, поданий народним депутатом Курячим. Доповідає народний депутат Курячий Максим Павлович.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Доброго дня, шановні колеги! Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету, я дякую вам за ту можливість, яку надали мені для того, щоб виступити. Я дуже дякую тим народним депутатам України, з якими зараз мав честь спілкуватись щодо обговорення мого проекту закону під час засідання профільної підгрупи з цього питання, і мушу констатувати за таку консолідовану підтримку і медичної галузі в цілому і ракето-космічної галузі, проблеми якої зараз обговорюються в парламенті.

Я хочу розпочати з того, що і вчора і сьогодні весь депутатський корпус продемонстрував, що всі зацікавлені в тому, щоб зберегти цю дуже важливу галузь, яка творить імідж і славу нашій українській державі.

Я не фахівець у галузі бюджету, я юрист, я правник і розумію, що той проект закону, який я зараз подав на розгляд комітету і зареєстрував у парламенті, очевидно перед другим читанням має дещо бути доопрацьованим, я це розумію.

Я сказав на засіданні підкомітету, що проведені консультації, а їх було безліч ще до прийняття Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік", вони просто-на-просто не врахували одну єдину особливість, що медико-санітарна частина № 6, яка знаходиться на території міста Дніпропетровська, не просто знаходиться на території міста Дніпропетровська, вона знаходиться на території Південного машинобудівного заводу. Це режимний об'єкт, охороняється державою не менше, ніж наша газотранспортна система України, це по-перше. Знаходиться в приміщеннях Південного машинобудівного заводу і саме тому, як і багато інших медико-санітарних частин, вона пов'язана з лікуванням особливо профільних захворювань на цьому підприємстві. На жаль, підприємство на сьогоднішній день тимчасово зупинило свою роботу до березня поточного року. Ми очікуємо на державне замовлення, державне замовлення дуже профільного характеру по специфіці Південмашу і саме тому просто-на-просто ті приписи до Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік" щодо передання даного лікувального закладу на місцевий бюджет просто неможливо виконати ні юридично, ні фізично, ні в якому іншому разі. Ось такий склався правовий вакуум.

Я розумію, що є проголосовані Верховною Радою України зміни до Бюджетного кодексу України, я не хочу їх оскаржувати, я довіряю нашим урядовцям, Міністерству фінансів України і знаю той курс на децентралізацію, в тому числі на децентралізацію бюджету, який я особисто підтримую, має бути виконаний. Однак, що робити в цьому саме виключному випадку, оскільки не може бути виконаний закон у цій частині, я навіть не знаю, і саме тому я звернувся до наших урядовців і спеціалістів і в Мінфіні і в Міністерстві охорони здоров'я, і знаходив порозуміння з цього приводу і з цього питання, і повністю покладаюсь на їх точку зору, що воно буде врегульовано після того, як цей недолік Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік" буде ліквідовано.

Саме тому, шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, я розраховую на вашу підтримку.

А що стосується внесення якихось показників до Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік", то перед другим читанням це питання буде врегульоване з залученням фахівців Мінфіну і за вашої безпосередньої участі. Я розумію, що є ризики, вони озвучувались на засіданні підкомітету, що інші 15 чи 16 медико-санітарних частин забажають що називається "впасти на хвіст" цьому проекту закону, але тут має бути урядова позиція, яку я особисто підтримую. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь, Максиме Павловичу.

До слова запрошується Перший заступник Міністра фінансів Уманський Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня, шановні народні депутати! Ми цю проблему обговорювали неодноразово. Декілька тез, є відповідний висновок Міністерства фінансів в цілому як принцип, як підхід, який ми закладали в Бюджетному кодексі і в Законі "Про Державний бюджет на 2015 рік". Ми вважаємо, що має бути єдиний підхід до всіх закладів, які надають первинну медичну допомогу, і тут виключення ми робили, якщо пам'ятаєте, для військових закладів, бо там дійсно має бути своя спеціалізація.

Таку ж позицію, наскільки я знаю, займає і Міністр охорони здоров'я, але коли ми обговорювали саме цю ситуацію, я погодився (я відверто про це кажу) підтримати цю ініціативу виключно з урахуванням тих аргументів, про які говорив Максим Павлович. Це те, що фізично дати доступ до цього закладу немає можливості, бо режимний об'єкт, і людей, які не є працівниками і не мають доступу до цього підприємства, вони не можуть обслуговувати. Тому зреалізувати загальний принцип і підхід, що цей заклад має як і всі інші галузеві передаватись і працювати на єдиних засадах, неможливо з огляду на те (повторююсь), що немає фізичного доступу інших людей, як би мало бути, якщо б він був переданий і фінансувався з місцевого бюджету.

Але тут є інше питання. Я не говорю про техніко-юридичні, я думаю, що і секретаріат комітету дасть свої висновки, в який спосіб краще було б виписати, є питання все ж таки ресурсу і додаткового навантаження на Державний бюджет, і ідеально було б взагалі в будь-якому випадку передати відповідний ресурс, якщо ми повертаємо, і буде прийнято рішення і комітетом, і залом до Державного бюджету, щоб забезпечити це фінансування. Хоча в цілому є логіка, яка була наведена. Я особисто погоджуюсь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Від Міністерства охорони здоров'я слово надається заступнику директора фінансово-економічного Департаменту Ємцю Петру Володимировичу.

Будь ласка, Петре Володимировичу.

 

ЄМЕЦЬ П.В. Доброго дня! Керівництво Міністерства охорони здоров'я, яке сьогодні було присутнє на засіданні Кабінету Міністрів, яке проводилось за участю голів обласних державних адміністрацій, озвучило, що там було прийнято рішення, що ті заходи децентралізації, які були прийняті в Законі "Про Державний бюджет на 2015 рік", повинні залишитись і ніяких виключень не повинно бути.

Але якщо все ж таки буде прийнято рішення про передачу фінансування медико-санітарна частина № 6 міста Дніпропетровська знову на Державний бюджет, є прохання також внести відповідні зміни у Бюджетний кодекс, щоб забезпечити цільове використання цих коштів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

До слова запрошується голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко Іван Іванович.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, ми збирались зараз на засідання підкомітету, де розглядалось це питання, яке насправді є дуже складним. Перше, ті фактори, які обговорюються зараз, пов'язані з Південмашем і медичною частиною як один із підрозділів Південмашу, і режим секретності і так далі. І з другого боку, питання, яке не врегульоване в частині забезпечення фінансування, тому що проект закону, який підготовлений Максимом Павловичем, він не містить в собі додатків, які б вирішили питання фінансування. З цього приводу Мінфін підтримує можливість вирішити питання таким, як воно поставлене, але по видаткам, я думаю, що питання між місцевим бюджетом і Державним бюджетом у тих обсягах, які обраховані і передані місту.

Тому спочатку пропонувалось, щоб Максим Павлович відпрацював разом із секретаріатом і подав інший закон, щоб не було розбіжностей в частині першому читанні прийняли, а в другому внесли зміни, які можуть не відповідати Регламенту, тому будуть вносити зміни в ті частини закону, які не були в першому читанні і неможливо. З іншого боку, є пропозиція, щоб зупинити розмови з цього приводу, якщо їх може Міністерство фінансів відокремити від інших 16-и медико-санітарних частин, які розглядаються в Україні, то є можливість прийняти за основу в першому читанні і за 2 тижні до другого читання опрацювати додатки в таблиці, які б врегулювали питання, пов'язані з відносинами, будемо так говорити, між місцевим і Державним бюджетами по передачі ресурсів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, на минулому засіданні комітету як раз це питання піднімали і домовились, що сьогодні ми це як раз і будемо вирішувати. Повністю підтримуючи колегу Курячого щодо доцільності цього законопроекту, я хотів би сказати, що так, є дійсно там ризик розбалансування, важкість його оформлення відповідним чином, але зважаючи на те, що це режимний об'єкт, куди є доступ тільки тим, хто там працює, то є прохання підтримати цей законопроект у першому читанні, а там вже разом з Мінфіном виписати як потрібно. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть я правильно понимаю, что в плане доступа в этой больнице обслуживаются только те люди, которые прошли пропускной режим?

 

КУРЯЧИЙ М.П. Да.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Будем объективными, роддом и поликлиника имеют общий доступ, а в специализированную часть не имеют общего доступа.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть, насколько я понимаю, это медицинское учреждение обслуживает жителей города?

 

КУРЯЧИЙ М.П. Шановні колеги, дозвольте коротку ремарку. Воно обслуговує: Південний машинобудівний завод – раз; Павлоградський механічний завод, який входить в структуру Південмашу – два, що за 70 кілометрів, а стаціонар саме в цій лікарні; конструкторське бюро Південне, 15 тисяч осіб – три (вони також знаходяться на території Південмашу); Дніпровський машинобудівний завод також входить у структуру Космічного агентства України і там також 3,5 тисячі осіб. Тобто воно знаходиться на території Південмашу де-юре як по суб'єкту господарювання державного підприємства, а обслуговує всіх працівників галузі, а працівники галузі знаходяться також у приміщеннях Південмашу, тобто огорожа одна.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть, насколько я понимаю, жители города обслуживаются в этой больнице? То есть доступ они имеют.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Працюючі. Я розповідав це питання. От пологовий будинок знаходиться за основним парканом.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть технически люди, не являющиеся сотрудниками перечисленных предприятий, вы уверены, что не обслуживаются?

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я же в своем выступлении сказал, что доступ есть только в роддом и поликлинику, а стационар обслуживает только работников завода.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Миколо Леонідовичу.

 

СКОРИК М.Л. У мене наступне питання не до доповідача, а до представників Міністерства охорони здоров'я. Я безумовно буду підтримувати цей проект через повагу до представників дуже поважного міста Дніпропетровська, але у мене наступне питання. Скільки аналогічних закладів охорони здоров'я в цілому в такій же ситуації по всій країні, і чому ми не розглядаємо їх ситуацію, яка ситуація по ним, і як вона буде вирішуватись, і чому ми розглядаємо виключно ситуацію стосовно цього закладу в місті Дніпропетровську? Тому що безумовно ситуація з Південмашем дуже складна не тільки з даною поліклінікою, а в цілому по підприємству дуже складна. А як ми будемо вирішувати з іншими? Чи ми скажемо, що вони "падають нам на хвіст"?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Петре Володимировичу.

 

ЄМЕЦЬ П.В. За рахунок однієї бюджетної програми у нас утримувались 14 медико-санітарних частин і за іншою ще 3.

 

СКОРИК М.Л. А що з ними буде?

 

ЄМЕЦЬ П.В. Ми також думаємо, що якщо вирішувати це питання, то комплексно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, на жаль, проблема є, але ми мусимо дивитись трошки на філософію того задуму, який пробував робити Міністр. У нас є, я нарахував 8 міністрів охорони здоров'я, Міністр сказав трошки більше, він краще знає ситуацію. Ми мусимо прийти колись до єдиної логіки побудови, але, на жаль, уряд спочатку ріже, а потім рахує. Непідготовлена реформа, як приклад Південмаш, коли немає фізичного доступу до частини об'єкту, бо він закритий.

Я б не був прихильником того, що ми повинні міняти Бюджетний кодекс, бо Бюджетний кодекс становить стабільні правила, до яких ми мусимо прийти, і в кінцевому рахунку ми маємо вирішити долю лікарні Південмашу. Не має Південмаш займатись лікуванням – робіть ракети. І тут уряд повинен робити відповідні замовлення. Це не ваша справа – лікувати людей, це функція Міністерства охорони здоров'я. Тому очевидно нам треба буде якимось чином зреагувати на бюджет без Бюджетного кодексу, не міняючи стабільних правил, бо ми мусимо в кінцевому рахунку все віддати охороні здоров'я і припинити створення відомчих поліклінік.

Але тут виникнуть знову проблеми. Я говорив з нашими експертами відносно можливості вилучення медичних субвенцій як адекватне заміщення видатків. Але це неможливо, оскільки по формулі йдуть підрахунки.

На жаль, поданий проект не дає відповіді. Я не дивився на деякі деталі, на які вказали наші фахівці ще, якщо ми навіть проголосуємо його в першому читанні, то тут немає таблиці, ми ж не зможемо потім її всунути, бо ми не маємо права додатковий момент включати до другого читання. Нам треба вказати відповідні цифри до закону, до таблиць розподілу видатків.

Тому я не знаю, яке рішення зараз прийняти. Нам треба буде зреагувати на проблему, але очевидно треба буде виписати новий документ, який би дав відповідь чи на півроку чи на рік, але з тим, щоб наступного року все-таки проблема галузевих лікарень, включаючи Південмаш, була вирішена.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Мені здається, товариство, що варіант, запропонований Віктором Михайловичем, виглядає достатньо життєздатним і реалістичним. Тоді він не перешкоджає зробити загальну концептуальну реформу на території всієї держави, але виводить ситуацію, яка зараз плавиться.

В окрузі, який я зараз представляю, є аж 2 таких медико-санітарних частини. З 16 по всій державі (уявляєте?) 2 на одному окрузі у місті Смілі. І проблема полягає в тому, що на сьогодні маємо 11 лютого, 500 працівників – сумарна кількість, через не відпрацьованість механізмів не можуть виплачувати зарплату працівникам. Гроші є, але оця заміна не дає можливість їм виплачувати.

Тобто я би просив, дивіться, я не хочу, щоб відсутність комплексного підходу у випадку Дніпропетровська сприймалась людьми, що ми проти. Якраз за, щоб це відкрило шлях 16-и медико-санітарним частинам на поточний рік або на півроку, або до кінця поточного року, поки механізм не буде відпрацьованим, розблокувати це питання. Давайте в такому контексті спробуємо це розглянути. Це абсолютно жива і реалістична проблема.

Що вони робили? Дивіться, ми листи писали, зрозуміло, нас всі "футболять". Остання пропозиція, яку зробила група народних депутатів, які представляють всі округи, де є медико-санітарні частини полягала в наступному: давайте зробимо спільне засідання чотирьох комітетів: бюджетного, ПЕК, охорони здоров'я і екології. Ну, по суті всі "з'їхали", крім якихось винятків. Тобто давайте сядемо і проговоримо, тому що варіант, який сьогодні був на Кабміні, ну, що? Губернатори вирішили нічого не міняти. Але це не вихід з ситуації. Ми – бюджетний комітет, без нас вони це рішення приймати не можуть. Я просив би якось все-таки зробити відтермінування хоча б на півроку.

Пам'ятаєте, коли ми обговорювали проект змін до Бюджетного кодексу, у нас був присутній Міністр, це був його перший прихід до нас. Він говорив, що в січні уряд запропонує проект медичної реформи. І що? Сьогодні маємо 11 лютого. Пам'ятаєте, що було 29-го числа, коли приймався Закон "Про Державний бюджет на 2015 рік". То нехай Міністр прийде на наступне засідання, давайте запросимо, і нехай не зам.начальника департаменту, я нічого не маю проти вас, як фахівця, але, мені здається, що для бюджетного комітету рівень представника Мінохорони здоров'я мав би бути принаймні достатній для того, щоб пояснити логіку дій. Не сталось до кінця січня, зробіть до 15 лютого. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановні колеги! Я 5 років пропрацював на Південмаші і 4 заступником генерального директора. Найкраще ворог хорошого, тому я прошу підтримати цей законопроект з тією пропозицією, яку озвучив Віктор Михайлович, для ухвалення в першому читанні і для озвучення прямо в залі конкретних цифр, узгоджених з комітетом, щоб ми цю табличку додали, і на цей рік вирішили цю проблему.

А по іншим давайте так само, коли наші колеги будуть звертатись, давайте підтримаємо їх у рамках цього року по іншим медико-санітарним частинам. Тому прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я все-таки думаю, что нужно рассматривать проблему, скажем так, комплексно, в целом и все-таки попросить, чтобы нам дали цифры из Министерства финансов. Вот сейчас мне дали информацию о том, что есть законопроект 1897 Константина Яринича, например, по пяти таким медико-санитарным частям на Кировоградщине. Одна из них находится на руднике в Смолино, то есть это рудник, который дает уран. Это действительно закрытый объект, и там обслуживается только люди, которые работают на этом руднике, это населенный пункт Смолино Кировоградской области, и такие же 4 объекта по всей Кировградщине. Почему я и говорю, что нужно рассматривать только в комплексе, чтобы мы сейчас просто не разорвали бюджет. И было какое-то понимание, будет это переходный период, будет это финансирование на весь год или несколько месяцев, пока смогут местные бюджеты взять эти объекты на свое обеспечение.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Давайте разработаем какой-то переходный период, но дадим четко понять, что двигайте заборы, иначе мы теряем логику, зачем мы принимаем все эти попытки децентрализации. Давайте в конце концов приходить к тому, с чего мы начинали. Иначе сейчас мы начнем часть одних заведений выводить, потом найдутся еще и в результате мы реформы так и не начнем.

То есть согласен с господином Кривенко: договариваемся о переходном периоде и всем говорим, что после этого переходите под местные бюджеты.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я підтримую пропозиція пана Олександра з тої причини, що ми мусимо знати, яка там сума у нас є в цілому, тому що ми не розуміємо, скільки їх. Я щойно почув про Дніпропетровськ, пан Олександр каже про уранові, тобто ми повинні розуміти, скільки всього з бюджету неврахованим воно піде, тому я за це дякую.

 

ГОРБУНОВ О.В. І тому, я ще раз хочу додати, що це може бути прецедентом для спортивних закладів, тому що там така ж ситуація…

 

ПАВЕЛКО А.В. Там есть закрытая территория? Специальный режим?

 

ГОРБУНОВ О.В. Дело не в закрытой территории, а, скажем так, в том, что это важно...

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы о разном говорим. Мы говорим не о том, что это важно, а о закрытых территориях.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я просто говорю о том, что может возникнуть цепная реакция.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні колеги, я не буду питання задавати, я просто хочу уточнити. Це Закон України про державний бюджет Молдавії ми розглядаємо чи України? Якщо України, то давайте ставитись нормально, так, як має бути. Тому що якщо ми будемо точково бити по одному підприємству і завтра зробимо прецедент і розбалансуємо бюджет, то це неправильно. Якщо б ми дивились державний бюджет іншої держави, то давайте його розбалансуємо. Якщо мова йде про наш бюджет, то я вважаю, що ні в якому разі не можна робити такий прецедент.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. Учитывая, что мы не собираемся менять Бюджетный кодекс, то принятие закона в таком виде, как он представлен, невозможно, но, учитывая авторитет Южмаша, я абсолютно разделяю точку зрения, которая была здесь высказана, что можно на один год переходного периода принять закон, чтобы на крупные образования все-таки пришло согласие к переходу с государственного на местный бюджет. Надо посмотреть, что просто так отмахнуться невозможно, но и решать единично, не обращая внимания на все остальные, это надо менять Бюджетный кодекс. Иначе летит вся система, которая была предложена в этом законе. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, Володю, тут не тільки про розбалансування, як раз Віктор Михайлович і пропонує, що давайте ми зробимо зараз з Мінфіном цифри і внесемо зміни в бюджет, не в Бюджетний кодекс. Тобто філософія уряду зберігається, ми тимчасово вирішуємо цю проблему, погашаємо. Як правильно каже Ярослав, нехай переносять огорожі, але на це потрібен час, люди сьогодні мають отримувати зарплату, тому прохання саме тимчасово зараз це вирішити. Цим ми не ламаємо систему і не розбалансуємо.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Вопрос все-таки очень интересный: о какой сумме идет речь?

 

ІЗ ЗАЛУ. 85 миллионов.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Ще раз, колеги, це тимчасове рішення, і по тим об'єктам, де є ці питання з режимом, наприклад, Смоліно, я теж підтримую, що Південмаш не повинен займатись лікуванням. Вони не всі спеціалізовані, і насправді режими доступу є у одиниць, їх буде 3-5, а головне, ми не змінюємо загальний баланс бюджету, тобто ми просто табличкою субвенцією забираємо ці гроші і залишаємо їх в іншій статті Державного бюджету. Тому прохання підтримати, а в залі уже будемо визначитись. А від автора або комітету з голосу надійде пропозиція, щоб ми врахували ось цю табличку. Тим паче, за моєю інформацією, Міністерство охорони здоров'я підтримує цю ініціативу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів ще до Міністерства охорони здоров'я звернутись: так все-таки це вторинний рівень чи третинний рівень?

 

ЄМЕЦЬ П.В. Там весь комплекс медичної допомоги надається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Максиме Петровичу.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Сергію Івановичу, я відповім на ваше запитання. Цей заклад не потрапив під той експеримент, який проводився на деяких територіях України, це по-перше. Шановні колеги, в цьому закладі навіть тепло іде від Південмашу, то насправді така склалась ситуація.

Шановний Андрію Васильовичу, дозвольте мені сказати, що я на себе беру таке зобов'язання разом з допомогою наших колег і секретаріату бюджетного комітету до винесення до залу скласти цю порівняльну таблицю, цифри сьогодні звучали, ми техніко-юридичне опрацювання обов'язково зробимо. Дякую за підтримку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Я от себя хочу сказать, что знаю этот объект, знаю, насколько это важный вопрос, но и поддерживаю предложение Виктора Михайловича Пинзеника, и хочу сказать, что действительно, это очень неоднозначная ситуация и для предприятия, которое сегодня имеет очень серьезную проблему в целом, а так как здесь еще есть специальный режим этого предприятия и есть такое главное медицинское направление, которое обслуживает внутри весь комплекс, оно несет с собой очень серьезную социальную ответственность внутри крупного города. Но очень хороший был пример Виктора Кривенко обобщить вместе с предложением Виктора Михайловича Пинзеника и вынести на первое чтение, и все остальные вопросы вместе с Минфином отработать, чтобы все те предприятия объединить.

Ставлю на голосование поддержать в первом чтении. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Хто за? За – 14. Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Переходимо до третього питання порядку денного. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних капітальних вкладень за номером 1537, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає: Качур Роман Павлович – заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

 

КАЧУР Р.П. Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Метою даного законопроекту є створення ефективної та прозорої системи управління державними інвестиціями, яка дозволить забезпечити обґрунтованість прийняття рішень щодо фінансування проектів. Я хотів би навести цифри, що саме на сьогодні за дослідженням, яке проводилось Світовим банком, показано, що проекти, які реалізуються в Україні, витрати на будівництво в них становлять на 22 відсотки більше, ніж середній показник по країнах ЄС. 90 проектів уникають економічного обґрунтування. Отже, в середньому затримка вже проектів, які розпочались на початку 2000-их років становить 3-4 роки. Всі ці фактори призводять до того, що надзвичайно нераціонально використовуються бюджетні кошти, термін реалізації проектів затримуються значно довше від запланованих і таким чином ми не маємо тих результатів, які плануються.

Отже, пропонується даним законопроектом загальний обсяг державних капітальних вкладень та пріоритетних напрямків таких вкладень буде визначатися в основних напрямках бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Пропонується виділити об'єкти, які мають обсяг більше 100 мільйонів гривень і відповідно планування таких проектів здійснювати через механізм міжвідомчої комісії, яка буде створена Кабінетом Міністрів. Всі ці проекти будуть готуватись задовго до початку, тобто подача таких проектів відбувається практично за рік до 1 квітня, який передує наступному бюджетному року, тобто всі проекти будуть підготовлені і буде достатньо часу для аналізу тих проектів, які пропонуються.

Відповідно пріоритети будуть надаватись проектам, які мають високий ступінь готовності і які можливо завершити в рамках наявних бюджетних коштів, а не планових показників.

Просимо підтримати зазначений законопроект у першому читанні. Ті дискусійні питання, які виникають, ми готові доопрацювати під час розгляду до другого читання.

Додатково хотів би зазначити, що даний законопроект є індикатором для отримання Україною другої частини бюджетної позики розвитку 500 мільйонів доларів та кредиту від японського уряду 300 мільйонів доларів. Разом 800 мільйонів доларів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь.

Слово надається Першому заступнику Міністра фінансів України Уманському Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Міністерство фінансів підтримує цей законопроект і просить його в першому читанні прийняти. У нас є певні зауваження щодо приведення термінології, класифікації організаційних речей, але я переконаний, що це можна було б врегулювати під час розгляду до другого читання. Прохання підтримати в першому читанні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, в цьому законопроекті мова іде про внутрішні моменти, які обговорюються Міністерством фінансів і Мінекономіки стосовно створення міжвідомчої комісії, яка повинна була б розподіляти прозоро кошти за новим зразком. Але зважаючи на те, що це тільки проект, який доводиться сьогодні, бажано було б, щоб він пройшов певну апробацію. Якщо ми кажемо, що треба затвердження до квітня, то напевно було б логічно, якщо б уряд своїм рішенням довів би певну ефективність роботи такої схеми, і ми би порівняли попередню роботу, коли рішення бюджетного комітету все одно затверджувались урядом у порівнянні з роботою відповідної комісії.

До речі, в цьому законопроекті не виписано підпорядкування цієї комісії і на рівні законопроекту хто увійде до складу цієї комісії і унормування цих положень.

Тому при обговоренні на підкомітеті було напрацьовано 2 рішення.

Перше. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 1537 за наслідком розгляду в першому читанні прийняти за основу і доручити Комітету з питань бюджету підготувати його до другого читання. Ми планували дописати після внесення змін до Закону "Про інвестиційну діяльність" за номером 1536, але є відомості, що цей законопроект був відхилений на профільному комітеті.

І друге рішення. Або рекомендувати Верховній Раді України цей законопроект за наслідком розгляду направити на доопрацювання автору законопроекту.

Тому пропонується 2 рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос. Вы можете более подробно пояснить, как будет формироваться эта межведомственная комиссия, как она будет действовать. То есть я так понимаю, это будет некий единый орган, который теперь будет принимать все решения, начиная со 100. А кстати, почему 100?

Второй вопрос чисто технический, хотя на него прошу тоже ответить, но первый более важный.

 

КАЧУР Р.П. Комісія створюється за рішенням Кабінету Міністрів, очевидно, що туди входять профільні міністерства, яких стосуються зазначені проекти, які будуть пропонуватись до фінансування.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть под каждый проект будем своя комиссия?

 

КАЧУР Р.П. Ні, буде єдина комісія.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми на цей законопроект звернули більш серйозну увагу, тому що він є індикативним для отримання нами міжнародних кредитів і так далі. Це перше.

Друге у мене питання риторичне, як до доповідача, скажіть, бюджетний комітет працює не прозоро? Тому що міжвідомча комісія, яку ви пропонуєте, це ви будете самі щось розподіляти і так далі.

Друге. Я, відповідаючи на питання Ярослава, хотів би сказати, чому 100. Тому що тут якраз мова іде про той законопроект… Пам'ятаєте, у нас минулого разу були дискусії щодо 1409 і 1313 щодо енергосервісу, перетікаючи видатки. Тому мова іде якраз про те, що більше 100 мільйонів ти протягом року не освоїш, і якраз це іде на 3 роки і мова іде про ці "довгі" гроші, які мали б бути передбачені у бюджетному процесі і відповідним чином адмініструватись. Але чому більше 100.

Але у нас питання все-таки до Міністерства економіки. Будь ласка, ви знаєте, що ситуація дуже напружена з індикативними показниками і так далі, давайте розробимо спільно разом з бюджетним комітетом, з комітетом економічної політики і так далі відповідний законопроект.

Наприклад, моя думка, що енергосервіс – це просто частина цієї інвестиційної діяльності, тому що саме тут можна було б всі ці питання врегулювати спокійно, не піаритись на цьому енергосервісі з великим такими гучними назвами, спокійно працювати і це нормально лягало б у Бюджетний кодекс. І тому повністю підтримуючи колегу Іщейкіна щодо на доопрацювання і так далі, давайте спільно працювати. І щоб ви завтра не пішли до Президента і до Яценюка і не сказали, що бюджетний комітет такий поганий і завалив індикативний законопроект. Добре? У нас є позиція: працювати спільно. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати, я просив би підтримати позицію підкомітету. У нас також є зауваження до процедурних в тому числі моментів, але на перше читання просив би підтримати, бо дійсно це: а) необхідний законопроект; б) від його прийняття залежить надання фінансової підтримки (про що доповідав заступник Міністра економіки). І вчора було прийнято рішення щодо збільшення з 500 мільйонів до 1 мільярда доларів основної підтримки, і з ними пов'язані ще 300 мільйонів від уряду Японії (ми буквально в січні підписували з урядом відповідні рішення). А вже на другому читанні і з урахуванням пропозицій народних депутатів комітету врегулювати питання і розбіжності і щодо бюджетних процедур, бо насправді тут є певна особлива процедура виписана, і щодо логіки цього законопроекту в цілому. Тому прохання на перше читання підтримати і винести в зал, і в залі також підтримати в першому читанні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Павле Якимовичу.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, давайте приймемо рішення, Сергію Івановичу, ви як людина, яка займалась Бюджетним кодексом, у нас іде цілий вал ініціатив щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, в тому числі ініціатива від Мінекономіки чи від уряду. Нам принесли те, що ініціювали колеги з фракції "Батьківщина" і багато інших проектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу. Якщо ми будемо точково вносити зміни, ми взагалі розбалансуємо ту логіку, яку ми в принципі по ночах сиділи і якось намагались виписати. Я не знаю, як нам тут бути, я хотів би порадитись. Можливо, нам якось комплексно спробувати щось зібрати до купи, подивитись, бо ми так кожний раз будемо точково вносити. Він ще не почав жити, по великому рахунку, ще місцеві громади тільки понаприймали місцеві бюджети, а ми вже вносимо зміни на зміни. Це перша пропозиція або навіть питання, яке нам треба вирішити, можливо, якусь робочу групу, чи підкомітет з Бюджетного кодексу збирав би це все, ми б там колегам розіслали колегам в уряд, в інші фракції лист, наприклад, що до такого-то терміну дайте пропозиції, ми би сіли і знову попрацювали гарно і вийшли би все ж таки на якийсь баланс, бо у нас реально вже рве.

Друге питання. Це вже до Романа. Скажіть, будь ласка, що потрібно, щоб це запрацювало одразу в Бюджетний кодекс. Чи це можна поки що опробувати на рівні підзаконних актів уряду, тобто ви можете… Я знаю, що з "капами" то Мінекономіки, то Мінфін, то Мінрегіонбуд, а все це урядова якби внутрішня ситуація, ми розуміємо.

Можливо, не обов'язково одразу в Бюджетний кодекс, тому що це закон і це навіть кодекс, можливо, попробувати один бюджетний рік, можливо, навіть цей ще можна встигнути, ще "капи" не розподілені, і вони будуть зараз чи урізатись, чи як, але попробувати в режимі уряду створити цю міжвідомчу групу, подивитись, як ідуть ці інвестиційні проекти, бо фактично "капи" – це єдина можливість сьогодні хоч щось фінансувати з соцекономрозвитку в цій державі. Якщо ми і соцекономрозвиток переводимо в режим виключно інвестиційних програм проектів, то це звужує значно, ми тепер не зможемо, умовно кажучи, школу відбудувати і відремонтувати, тому, можливо така є пропозиція. Я хотів би порадитись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я зустрічався з місією Світового банку з приводу цієї проблеми. Їх я розумію, проект закону я не розумію. Я розумію, що хоче Світовий банк, і в тому є логіка. Він говорить: "Зробіть нарешті бюджет, в якому буде видно інвестиційна складова бюджету. У вас все розпихано по видатках розвитку. В результаті кожен головний розпорядник визначає інвестиційну політику. Ви маєте визначати якусь логіку інвестиційної політики". Для мене це зрозуміло.

Ви правильно звернули увагу на одну річ: хороший спосіб уникнути відповідальності створити міжвідомчу групу. У нас немає таких органів влади як міжвідомча група. Є орган влади Кабінет Міністрів, є орган влади міністерства. Хотів би вам нагадати українську історію недавню: у нас була така міжвідомча група, яка називалась валютно-кредитна рада. До цього часу Україна розраховується по рішенням валютно-кредитної ради, по гарантіям, які видавались цією міжвідомчою групою. Є функціональні обов'язки Міністерства економіки, якщо це його зобов'язання, приймайте рішення. Якщо не хочете приймати рішення, то треба попросити Міністра економіки швидше виконати свої побажання – ліквідувати свої побажання, бо є міжвідомча робоча група.

То проблема перша. Не можуть ці повноваження бути у міжвідомчої групи. Ви маєте право з будь-ким, хто вам забороняє сісти з Міністром, заступником Міністра, формуйте групи, які напрацьовують рішення, але відповідальне за політику має бути Міністерство.

Друга проблема, яка стосується бюджетної декларації, яка просто зв'яже руки і зробить проблеми для розробки бюджету, тому в Україні бюджетна резолюція нічого не варта. Потім, бюджет не має нічого спільного з цим, але тут уже зафіксована цифра видатків, і вже поділили те, що може не піти в бюджет, то очевидно тут є проблема ув'язки між собою.

Третє. Якщо ми говоримо про капітальні вкладення, то має бути не 100 мільйонів, а всі капітальні вкладення там мають бути зосереджені.

То до чого я веду? У мене є пропозиція. Давайте попросимо, група Світового банку поїхала, але їх пропозиція лишилась: ніхто з колег не сказав проти ідеї, всі висловили застереження з приводу цього проекту закону. Давайте, можливо, доручимо комітету чи підкомітету провести зустріч з фахівцями Світового банку, бо у них розумні думки з цього приводу є, яким чином цей закон виписати, і ми випишемо цей закон, з урядом погодимо, підпишемо цей проект, внесемо і швидко приймемо його в парламенті, але не в тій версії, в якій нам подали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я підтримую Віктора Михайловича, єдине тільки додам, що у нас така група створена міжвідомча і міжрегіональна – це Комітет з питань бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу нагадати, що ми перед Новим роком 29-го, здається, я вже не пам'ятаю, ми тоді проголосували і домовились, що в принципі позитивні речі ми з цього законопроекту ми врахуємо до основного закону 1557, ну, так було, я не знаю, що ми тоді забули. Насправді дійсно ми доповнили 24-ту статтю про Державний фонд регіонального розвитку, і зараз тут є дійсно багато суперечностей, я вже не кажу про формулювання, які взагалі не відповідають… Ну, що державні капітальні вкладення це вже точно не витрати розвитку.

Мені здається, плюс оце, що по ЕСКО ми розглядали, і тут він співзвучний, тут нас критикував дехто, хто ніколи в житті не працював і дня в реальному секторі економіки, тут якраз і є оце довгострокове: за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років реалізацію. Тут 3 роки. Мені здається, може, ми оці всі речі: цей законопроект, той законопроект – створити якусь групу, сісти і просто доопрацювати, щоб була якась єдина позиція, тому що комусь те не подобається, комусь те. Або тоді всі в першому читанні прийняти і потім створити групу і об'єднати. Тим більше, він у нас проголосований.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пропоную закінчувати обговорення.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Скільки можна товкти воду в ступі?

 

ПАВЕЛКО А.В. Яка ваша пропозиція?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. У мене пропозиція: відхилити, доопрацювати і наступного разу розглянути.

 

КАЧУР Р.П. Шановні народні депутати, ті зауваження, які стосувались термінології чи які стосувались повноважень Мінекономіки по одноосібно взятій відповідальності, я вважаю, що це якраз ті речі, які ми могли б обговорити під час підготовки законопроекту до другого читання. Ми готові працювати в групі з фахівцями і Світового банку і з депутатами. Зараз ми затвердимо рамку, яка дозволить нам рухатись далі. Якщо не буде знайдено компромісу, у будь-який момент він може бути зупинений чи не буде розглянутий в другому читанні.

Тому прохання в першому читанні йому дати право на життя, і далі ми будемо спільно працювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть 2 предложения. Первое. На доработку с теми предложениями, которые внес Виктор Михайлович, чтобы их всех вместе отработать и предложить уже единую позицию.

И второе предложение – это в первом чтении.

И какое третье?

 

КРИВЕНКО В.М. Третя пропозиція. У нас хочеш завалить будь-яку справу, об'єднай її ще з десятьма іншими дуже потрібними, ніхто ніколи нічого не напрацює, так воно і буде. А той законопроект потрібен, і я розумію ці всі ідеї. Тобто я повністю підтримую, що Міністерство економіки повинно визначати без міжвідомчих робочих груп. У нас є гроші по енергозбереженню. Для чого створюється міжвідомча робоча група? Щоб потім прокурору не було кого взяти за одне місце, тому що це було колективне рішення. Перше.

Друге. У нас цей 1537 все-таки похідний від 1536, Закону "Про інвестиційну діяльність". Я щойно уточнював, нам треба мінімум 70 робочих днів, це 3 з половиною місяця для того, щоб отримати висновок по існуючій нормативній базі, що це інветспроект. Всі знають, наскільки це важка, складна, я не буду далі розповідати. Інша складність, процедура, щоб отримати цей статус, тому поки не приймемо закон про інвестиційну діяльність, ми просто заблокуємо весь процес по державним капітальним вкладенням.

Тому тут, якщо є можливість, ми підтримаємо, і я сам прихильник забрати у Мінфіну функції йому не властиві, але ваш Міністр і сам йому віддає. Він каже: "З МВФом я перегорів не веду, а веде їх Міністр фінансів". Як так? Ти відповідаєш за всю економіку, ти відповідаєш за кожну галузь, і виявляється, що він не в курсі. Тому тут треба зрозуміти, чи планує Міністерство економіки займати цю будівничу роль української економіки, і тоді воно буде логічним. А так просто для нас нічого не змінюється.

Тому пропозиція третя, це просто відправити його на доопрацювання без ідеї про об'єднання, бо зараз вільні економічні зони додадуться, Національні парки додадуться, туди додасться ще 90 ідей, щоб ми це все назвали великою інвестиційною діяльністю і ми ніколи його з вам "не народимо". Тому або ми його відхиляємо, або ми приймаємо в першому читанні і кладемо на полку до грудня.

Дві пропозиції: або приймаємо або відхиляємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я буквально 2 слова.

Колеги, це є індикативним законопроектом по нашим відносинам з МВФ і так далі, тому його все одно треба приймати. Яким? Давайте тепер вирішувати. Якщо ми його зараз приймемо в першому читанні і вже зараз знаємо, що будемо його "футболить", то який сенс його зараз приймати в першому читанні? Я розумію, що піде колега, поставить галочку в своїх планах роботи: ми вже в першому читанні прийняли і так далі, давайте зразу радикальніше – ні, зразу робіть новий законопроект, вивчайте думки депутатів, міністерств, і вперед. Чому тягнути?

 

КРИВЕНКО В.М. Тут ще є проблема з висновками Головного науково‑експертного управління, треба подивитись, вони рекомендують не приймати його взагалі. Тобто або з ними не працювали, або не пояснювали, тобто теж є проблематика. Але зараз завісити на півроку державні капітальні вкладення, фактично єдине джерело ресурсу для реальних справ, це просто…

 

КУЧЕРЕНКО О.В. Дозвольте, шановні народні депутати, я – директор Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державного приватного партнерства Мінекономрозвитку.

Оскільки я працюю зі Світовим банком по цьому питанню, хочу вам поінформувати додатково, що на наступному тижні буде місія Світового банку саме з цього питання. Законопроект готувався саме з експертами Світового банку і мені дуже шкода, що на нашу пропозицію запросити Світовий банк сьогодні на комітет нам відмовив секретаріат комітету, тому ви б почули точку зору Світового банку щодо тексту цього законопроекту.

Хочу звернути вашу увагу, на жаль, всі зосередились тільки на міжвідомчій комісії, яка дійсно може, скажімо так, бути редакційно доопрацьована до другого читання, але головним в цьому питанні є те, до потрібно кожному, вам як народному депутату, що проекти будуть фінансуватись послідовно, а не фрагментарно, вони будуть фінансуватись не за домовленістю, а виходячи з того економічного обґрунтування, яке було розглянуто і по ньому прийняте рішення, і вони будуть фінансуватись, і це допоможе нам зменшити кількість недобудов, які має сьогодні наша економіка.

Будь ласка, приверніть увагу до інших питань. Плюс прозорість, яка є ключовим принципом, який закладений в цей бюджет, яка починається з того, як розподілятись будуть ці капітальні видатки і як буде надаватись інформація про те, як вони розподілені. Це буде додаток до пояснювальної записки до Державного бюджету, і це буде публічна інформація, яка буде доступна громадянам.

Я вас дуже прошу подивитись на інші аспекти цього закону, і візьміть до уваги, що ми дійсно не отримаємо цієї державної підтримки у розмірі, як вже сказав Перший заступник Міністра фінансів, 1 мільярда плюс 300 мільйонів. Рішення буде прийматись вже наступного тижня. Я вас дуже прошу зважити на це також. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. Коротке запитання. Ці гроші ідуть під державну гарантію?

 

КУЧЕРЕНКО О.В. Це системна позика Світового банку, це найдешевші кошти в світі. Вони йдуть на 25-30 років під дуже низьку відсоткову ставку, бо Світовий банк на цьому не заробляє.

 

КРИВЕНКО В.М. Я помилився по головному висновку – він позитивний.

 

КУЧЕРЕНКО О.В. Там всі позитивні висновки, навіть антикорупційного комітету позитивний висновок.

А що стосується цих дрібниць, які обговорювались, ми готові це доопрацювати між першим і другим читанням. Я вас дуже прошу підтримати в першому читанні.

А що стосується інвестиційного закону, там також знайдені компроміси з комітетом Галасюка. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще хто хоче висловитись?

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, мені цікаво, чому все ж таки ми настільки поспішаємо? Ми з вами всі були свідками, коли нам уряд казав, що ми повинні… Про 8-е число, про те, що ми маємо поспішати, ми всі поспішали, хоча ви всі знаєте, що особливо це все стосується мажоритарників, питань до нас дуже багато, і відпрацьовувати відповідні на них вкрай важко. Тому сьогодні, коли ми кажемо, що це мова йде про 2016 рік, що ми маємо відпрацювати, то давайте і будемо доопрацьовувати. Мова ж іде про те, що на доопрацювання, ніхто ж не сказав, що ми взагалі всі проти. Тому казати, що зараз все киньте і зробіть отак, чому настільки швидко? Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос к секретариату. Здесь было сказано, что мы не допустили сюда экспертов. С чем это было связано? Поясните, пожалуйста.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кто из секретариата может ответить?

 

ФЕЩУК С.Л. Мы отрабатывали этот вопрос на подкомитете. При необходимости, как сказал Виктор Михайлович, при доработке законопроектов будут задействованы... Для того, чтобы представлять законопроект, его должен представлять орган, который подает его. Если его подает Кабинет Министров, он должен его представлять. Всемирный банк не подает этот законопроект, поэтому нужен был автор законопроекта. А если будет принято решение за основу в первом чтении, то мы на подготовку пригласим экспертов.

 

КАЧУР Р.П. У нас є позиція Світового банку підтримати законопроект у першому читанні у такій редакції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Згадали 8-е число, коли мали нам дати мільярд і нічого не дали. Хто винний значення вже немає. Коли я чую слово "Міністерство економіки" і слово "будівничий" це для мене не є якими тотожними речами. Це є прямо протилежні на сьогодні речі. Я не вірю в Міністерство економіки як в будівниче, я вірю, що сьогодні статистики затикають діри в соціальному плані. От коли Міністерство економіки чи Міністерство фінансів покаже, де саме будуть відповідні інвестиційні речі, які будуть розвивати нашу економіку, в першу чергу, зменшення кількості дурнів в цілому у владі, в тому числі в депутатському корпусі. А друге, почнуть будувати дороги, а це якраз ваше, Кабінету Міністрів зобов'язання, нам, депутатам показати, які вже щойно побудували, як нам казали. То тоді, будь ласка, покажіть нам ці, перепрошую, ваші будівничі наміри. А те, що ми зараз робимо, то це ми воду в ступі товчемо. Ми не розуміємо, хто, як, за що лобіює, куди ті гроші йдуть. Ви знаєте, кожен набирає десятки мільярдів кредитів – від того жодної користі ні одному чоловіку в нашій державі немає. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, нам внесли законопроект. До речі, я подивився висновок Головного науково-експертного якраз прийняти в першому читанні. Законопроект, мабуть, важливий, якщо уряд його вносить, і ми би хотіли, щоб уряд вносив законопроекти комплексні, але при цьому я хочу сказати, що ми дуже нехтуємо процедурою першого читання. Ми кажемо: "Давайте приймемо, а потім в другому щось доопрацюємо", забуваючи при цьому, що те, що ми прийняли в першому читанні, будь-яку поправку при підготовці до другого читання ставлять на переголосування в сесійній залі, і навіть гарні поправки заздалегідь не набирають 226 голосів, і залишається погане рішення першого читання, яке треба було доопрацьовувати.

Тому у мене є пропозиція. Ми підтримуємо уряд у всіх його добрих починаннях. Якщо у членів комітету є конкретне зауваження по цій міжвідомчій комісії, то нехай уряд оперативно знову внесе законопроект з виправленням цього, ми його розглянемо і приймемо в першому читанні, якщо буде потрібно, то і в цілому одразу. Бажано, щоб від уряду потрапляли законопроекти в парламент такі, які ми готові будемо приймати не в першому читанні з доопрацюванням, а одразу приймати, тому що ми розуміємо важливість моменту.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ще одну репліку, перепрошую.

Тут місяць тому був директор Укравтодору, взяв мій телефон. Думаєте, хтось дзвонив?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Для чого?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. А для того, щоб можна було б зі мною зв'язатись, тому що я йому показав, що я розбираюсь в тому, що я говорю. І тому, перепрошую, поки такі директори Укравтодору бувають, доки будуть дурні і погані дороги.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, у мене головне застереження навіть не стільки до комісії, скільки до того, що немає реального механізму відбору інвестиційних проектів, надання їм статусу інвестиційних.

Я був радником Міністра економіки пана Порошенка, я пам'ятаю, як попередній Міністр економіки рапортував про 800 мільярдів гривень інвестиційних проектів. Насправді їх було менше 3 мільярдів, із них був проект на турбіну КБ Івченка, хоч якось люди змогли "доколупати" до кінця цього процесу отримання цих висновків.

Тому тут великий позитив, що у вас є з Комітетом промисловості та підприємництва консенсус по 1536, просто як можна 1537 приймати попереду 1536 у мене велике питання. Тобто ми зараз 1537 приймемо, ввіб'ємо кілок на півроку, бо по існуючій процедурі ніхто нічого не оформить. А 1536 зависне у цьому відношенні.

Тому все-таки є пропозиція. Ми так само підтримуємо цю ідею, і я вже говорив, що Міністерство економіки повинно тут бути. Давайте підпишемо від депутатів цей законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Друзі, я до Міністерства економіки звертаюсь. Я говорив і Віктор теж, який сенс тиснути зараз, бо ми ж перенесемо цю дискусію в зал? Завтра ми будемо захопленні двома законами: це судами і боротьбою з корупцією. Це на цілий день. У п'ятницю голосувань не буде. Далі іде перерва 2 тижні. Я розумію бюрократичні процедури, які треба пройти в уряді, але ми ж запропонували, і Віктор говорить, і всі готові: давайте сядемо і знімемо спірні питання. Ми здатні прийняти цей закон. Виписати в рамках робочої групи, запросити фахівців Світового банку, разом з ними узгодити і підготувати і підписати проект, який проголосують у першому і другому читанні, бо все одно це відбудеться не цього тижня, цього тижня це неможливо, відбудеться через 2 тижні. Бо, знаєте, гнута пружина має межу, потім вона починає давити в зворотній бік.

 

ПАВЕЛКО А.В. Подводим черту.

Первое предложение – на доработку в короткие сроки, чтобы мы могли не затягивать с этим вопросом.

Второе предложение – принять в первом чтении.

Третье – вообще отклонить.

У порядку надходження. Хто за те, щоб на доопрацювання даний законопроект направити в Кабмін. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановний Андрію Васильовичу, у мене з процедури. У нас іде багато законопроектів по Бюджетному кодексу. Тобто нам потрібно якусь політику: чи ми це все збираємо і зводимо, чи як нам краще побудувати роботу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Павел, давайте мы пройдем всё, это как раз будет вопрос, который будет касаться Бюджетного кодекса, это законопроект 1900. Когда будем это обсуждать, давайте объединим этот вопрос.

Переходим к законопроекту 1867. Было предложено Андрее Деркачем, мы его проголосовали за включение в повестку дня.

Прошу, Лилия Михайловна Гриневич, вам слово.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні колеги! Дякую, що ви одразу надали мені слово, у нас теж відбувається засідання комітету, на який я повинна ще повернутись.

Про що цей законопроект? Пригадуєте, ми вносили зміни до Бюджетного кодексу, де вказували, що можуть бути, наприклад, позашкільні заклади національного рівня, які треба фінансувати з центрального бюджету, а не з місцевих. Це була технічна помилка. Ми не включили загальноосвітні школи. Таких шкіл є 5: Український фізмат ліцей, де навчаються діти зі всієї України. У всіх цих п'яти навчальних закладах навчаються діти з усієї України, а Українська міжнародна школа – це взагалі заклад, в якому дистанційно навчаються діти з різних країн, українці, які мешкають зараз в інших країна. Вони завжди традиційно були на державному бюджеті, і Мінфін сам нам говорив, ми ще просили тоді внести загальноосвітні школи, але це вже було запізно. Про це власне цей законопроект.

Зараз ми маємо проблеми з фінансуванням цих п'яти шкіл. І тому є дуже велике прохання: прийняти цей законопроект. Ми в законопроекті запропонували, щоб перелік цей загальноосвітніх закладів визначав Кабінет Міністрів, тоді вони своєю процедурою визначать чітко кількість закладів, наразі з чим вони погоджуються, це оці 5 загальноосвітніх шкіл, де навчаються діти з усієї України.

 

ПАВЕЛКО А.В. До слова запрошується Уманський Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати, пам'ятаєте, ми декілька днів і ночей проводили в цьому приміщені, намагаючись отримати якусь логіку. Країна місяць попрацювала з новим бюджетом, з новим Бюджетним кодексом, і щодня ідуть пропозиції щодо зміни, щодо виключень. Якщо ми розглядали в комітеті перший законопроект, там виключення обґрунтовувалось тим, що фізіологічно неможливо забезпечити доступ до цього закладу і тому погодились, що на 1 рік лише можна зробити певне виключення.

На моє глибоке переконання, якщо ми будемо рухатись шляхом виключень, шляхом інших підходів, і та політика, яка і урядом розглядалась, яка затверджувалась Верховною Радою, і вами підтримувалась, вона в кінцевому випадку призведе до того, що ми "відповземо" назад і більшість речей, більшість підходів будуть просто загублені. Тому я просив би дуже виважено підходити до подібних речей.

А щодо внесення зміни з цими виключеннями. Пам'ятаєте, окремо комітет засідав з регіональної політики під головуванням Голови Верховної Ради України, і домовлялись про дуже просту річ: давайте хоча б один бюджетний рік проживемо по тим підходам, які є, і вже за результатами будемо дивитись і визначатись, як їх змінювати.

Бо що відбувається насправді? Ми прийняли Бюджетний кодекс, ми прийняли Державний бюджет, і головний принцип в тому числі збалансованості дохідної і видаткової частин зараз цими змінами ми порушуємо. Ми робимо виключення, залишаємо ресурс на місцевих бюджетах і робимо навантаження на Державний бюджет. Як хочете, так і викручуйтесь. Як на мене, ми так довго не протягнемо. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, якщо тут навчаються діти з усієї України, то є питання: якщо ця дитина з Хмельницького, гроші пішли на Хмельницький, з Державного бюджету ми зняли, віддали Києву. То тоді треба з Хмельницького передати субвенцію Києву, або назад повернути на Державний бюджет, і це буде принцип субсидіарності, тому що послуга повинна бути наближена до отримувача.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні народні депутати, ми проголосували за законопроект 1726 "Спеціалізована медико-санітарна частина № 6 міста Дніпропетровська". Це хіба не таке ж питання, Ігорю Івановичу? Майже таке ж саме питання.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні. Там немає фізичного доступу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Ну, і що що немає фізичного доступу? І тут можна вважати, що немає фізичного доступу. Це теж саме, що ми проголосували передати Спеціалізовану медико-санітарну частину № 6 міста Дніпропетровська на Державний бюджет, де є ще 17 установ, які ми знову ж таки, згадаєте слово, що ми будемо мати прецедент, раз ми таке прийняли. І я підтримую Віктора Михайловича, що нам не можна було цього робити, розбалансовувати.

А тут є 5 спеціалізованих шкіл, які ми не хочемо сьогодні прийняти. Я вважаю, що це треба і це не є велика ціна питання для Державного бюджету. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У мене запитання до пана Уманського. Скажіть, будь ласка, мова йде про 63 мільйона гривень, так я розумію?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

 

ГОРДЄЄВ А.А. А Міністерство освіти в даному випадку може самостійно вирішити цю проблему?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, в чому ж питання. Насправді всі ці школи знаходяться в Києві. Ви пам'ятаєте, які зміни ми прийняли до Бюджетного кодексу і який бюджет вже затверджений по місту Києву? У місті Києві оці 63 мільйона вже на рівні округлення. У них є цей ресурс. А якщо ми передамо і зараз міністерство буде вимушене фінансувати, у них немає цього ресурсу, нам треба тоді вносити зміни до Закону "Про Державний бюджет" і шукати ці кошти. Не має міністерство цих коштів.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Тобто ви кажете про те, що місто Київ багате місто, і тому має самостійно вирішувати це питання?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Може.

 

ГОРДЄЄВ А.А. А місто Київ отримало на цих дітей субвенцію?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Да.

 

ГОРДЄЄВ А.А. А в чому тоді питання?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ліліє Михайлівно.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, шановний Ігорю Івановичу, по‑перше, це заклади, які мають свої особливості. І ті кошти, які йдуть в місті Києві на одну дитину, абсолютно неадекватні до фінансування цих закладів. Причому, ще раз хочу сказати, що ці 5 національних закладів завжди фінансувались з центрального бюджету. Наприклад, Український фізико-математичний ліцей, де навчаються обдаровані діти з усієї України, забезпечує цих дітей харчуванням, проживанням, тобто це зовсім інші умови, ніж у пересічній школі. Так само як, наприклад, Республіканське училище фізкультури, яке дає також загально середню освіту і збирає найталановитіших дітей спортсменів зі всієї України. Чи, наприклад, Українська міжнародна школа – це зовсім інші засади, ніж в пересічній загальноосвітній школі, на що видається субвенція.

І коли склалось так, що в Бюджетний кодекс не потрапили школи, то саме Міністерство фінансів також було цим здивовано, і ми просто не встигли в останній момент внести ще цю позицію у Бюджетний кодекс.

Я ще раз хочу сказати, що Кабінет Міністрів буде мати цілковитий вплив на те, щоб включати в цей список тільки ті заклади, які потребують цього справді, бо ми там написали "за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів".

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я повторююсь, ми проводимо політику децентралізації, ми дали ресурс, в тому числі місту Києву.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Це недостатній ресурс, як показує місяць цієї роботи.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Бюджет міста Києва на сьогоднішній день затверджений навіть формально з профіцитом 1,9 мільярда гривень. Можливості дофінансувати в обсягах понад тих, що визначаються, розподіляються на освітню субвенцію згідно з Бюджетним кодексом є у кожного міста, в тому числі у міста Києва. У них є і ресурс, і можливості збільшувати це фінансування, виходячи з своїх фінансових підтвердженнях. У Києва ці можливості є, у Міністерства освіти їх немає. Як ви не можете зрозуміти, що фінансуватись з Києва їм буде краще, бо у Києва є гроші!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ще одну репліку. Цим проектом немає змін до статті 90 Бюджетного кодексу, і так буде у нас подвійне фінансування передбачено.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос. Я так понимаю, что вы здесь предлагаете не конкретный перечень из пяти школ, а какую-то возможность Кабмину расширить этот перечень по своему усмотрению?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я поясню. Справа в тому, що у попередньому Бюджетному кодексі було просто написана позиція: загальноосвітні школи, і вже у бюджеті у відповідному додатку було визначено, які це школи, і це завжди було традиційно ці 5 шкіл. Ми їх і написали в пояснювальній записці, але, розуміючи, що життя міняється, наприклад, якась з цих шкіл раптом буде передана на місцеве самоврядування, а, може, навпаки, інша потрапить в той перелік. Ми дозволили Кабміну впливати на ситуацію, хоча могли в принципі, і спочатку ми пропонували зробити так, як в старому Бюджетному кодексі: записати можливість фінансування загальноосвітніх шкіл так, як це було раніше.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пане Ліліє, я так розумію, представника Міністерства освіти тут зараз немає?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Він зараз знаходиться на засіданні нашого комітету, де одночасно теж розглядається питання. Міністерство освіти надало листа цілковитої підтримки цьому законопроекту.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Але ж все одно 95 відсотків дітей жителів міста Києва.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ні. В жодному разі – ні! Це не відповідає дійсності.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я вчора мав розмову після Погоджувальної ради, коли ми з вами домовились це питання, при наявності висновків (ось ми їх отримали) розглянути на комітеті. Бачите, бюджетний комітет тримає своє слово, шановні колеги.

Тоді мені не зрозуміло, Ігор Іванович каже одне, Міністерство освіти каже інше. Ви якось узгодьте між собою ці позиції і тоді дайте нам розуміння правильності рішення. Наприклад, я сьогодні не можу визначитись з цього приводу.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, якби у нас була інформація, що ці школи отримують задовільне фінансування з Києва, тоді ми б зараз не городили городу з цим законопроектом. А зараз їм у Києві говорять, що у них серйозні проблеми з фінансуванням, тому що відповідно до освітньої субвенції у них будуть значно менші бюджети, ніж були до того часу. Якщо ми можемо з Міністерством фінансів і з Київською міською державною адміністрацією узгодити це питання, щоб ним залишилися бюджети на рівні попереднього фінансування, тоді, будь ласка, тому що не в тому річ, звідки фінансується. Їм же ж треба вижити, їм потрібно мати належний бюджет, щоб утримати дітей з усієї України.

 

ПАВЕЛКО А.В. А есть заключение, что Киев не имеет таких возможностей?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я не маю офіційної відповіді від Києва, я зроблю такий запит. Але у нас була нарада керівників цих закладів, вони цим зараз надзвичайно стурбовані і вимагають повернути їх на центральний рівень фінансування.

Я готова буквально впродовж 15 хвилин отримати позицію КМДА стосовно цього питання з цифрами.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я переконаний, що вони будуть "за", бо з них знімається фінансування, ресурс лишається, вони двома руками будуть "за".

Ми прожили лише січень, коли місцеві бюджети тільки приймались, ще не всі навіть прийняті. Безумовно, з урахуванням того, що Бюджетний кодекс був прийнятий лише наприкінці грудня, і зараз по більшості подібних питань є проблеми саме по січню, бо ще не встигли рахунки відкрити, кошториси затвердити. Якщо б ми Бюджетний кодекс і бюджет прийняли не наприкінці грудня, а хоча б наприкінці листопада, вже в січні цих би проблем не було. Це організаційні питання, бо насправді цю мережу не включили, рахунки не відкрили, в тому числі мають бути нові рахунки, бо нова підлеглість цих шкіл. Така ж сама ситуація по закладам Укрзалізниці, така ж сама ситуація, от з Харкова мені телефонували, така ж сама ситуація з нашим вищим навчальним закладом Податковою академією і таке інше, бо зараз ми маємо пройти організаційні ці моменти. Безумовно, за тиждень-два вони зреалізованими бути не можуть, тому в січні дійсно на тих об'єктах, які змінили джерело фінансування і рівень фінансування, виникли організаційні питання.

Причина виключно в тому, що ми як уряд, і ви як Верховна Рада України внесли зміни до Бюджетного кодексу лише перед самим початком бюджетного процесу. Інакше насправді бути не могло, не могло виникнути цих питань.

Більше того, по зарахуванню податків така ж сама ситуація. Той же ПДФО, щоб ви знали, він весь січень зараховувався по старому Бюджетному кодексу. Лише зараз по лютому буде відбуватись корегування. Це нормальний процес, бо інакше організаційно воно не могло бути.

А Київ буде "за", тут же сумнівів немає.

 

КРИВЕНКО В.М. Я пропоную таке рішення. Суть дискусії в тому, що у Києва гроші є, але цих грошей недостатньо, і Київ говорить, що ви мені порахували по загальній субвенції, по загальному підходу, а те, що у вас спеціалізовані більше їсть і використовує електроенергії. Давайте підтримаємо це рішення з дорученням Міністерству фінансів під час перегляду бюджету на 2015 рік вилучити у Києва через який механізм… Просто передбачити зменшення бюджету Києва на ту суму, яку вони фактично мали потратити. А зараз передбачити ті збільшення, які ті школи потребують, сьогодні прийняттям цього законопроекту.

Тому пропоную його підтримати з пропозицією Міністерства фінансів: внести пропозиції по зменшенню бюджету міста Києва. Щоб це не був просто подарунок місту Києву, що ми забрали в Державний бюджет, а вони залишились без 5 шкіл.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ви ж пам'ятаєте основний принцип змін Бюджетного кодексу і цієї децентралізації? Насправді тепер не робимо індикативних показників, у нас немає трансфертів, у нас немає інструментів вирівнювання, як це було ще до 31 грудня 2014 року. Вони всі самостійні. І забрати ці кошти ми можемо виключно у спосіб внесення змін до Бюджетного кодексу зменшення їм ресурсу через податкові норми, скажімо, ПДФО зменшимо або податок на прибуток. Готові будуть проголосувати народні депутати. А прямих відносин зараз у нас з ними ні через медичну субвенцію, ні через освітню не заберемо, а добавити в ручному режимі реверсну дотацію, вона також по формулі розраховується.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хотів би все-таки до суті питання повернутись. Якщо б це був Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету, я розумію, що переможець дніпропетровська дитина, яка найкраще навчається в цьому вузі. Якщо ми по суті віддаємо в Київ, чи є гарантія, що завтра найкраща дитина з Харкова, з Хмельницького, з Тернополя буде навчатись у цій школі? Я так розумію, що відбирались переможці олімпіад, а це найкращі діти в країні для того, щоб вони могли і надалі країну підіймати, ми віддаємо місту. Є гарантія, що завтра з іншого міста туди дитина потрапить і буде навчатись? Ні.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Сергію Івановичу, я дозволю собі відреагувати на вашу репліку. Правильно ви все кажете. Чому не можу цей ліцей стати структурним підрозділом університету? І тоді взагалі всі питання знімаються. Це як питання виходу з ситуації.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, тут до вас питання. У нас децентралізація – це все зрозуміло, але є речі, які не можуть бути децентралізовані. Це якісь школи олімпійського резерву і так далі. Це ті заклади, які мають бути на загальнодержавному рівні, і це має бути централізована політика.

Лілія Михайлівна ставить болючі питання. Але в вашому законопроекті в 90-у статтю ми не вносимо зміни, не передбачаються зміни. Тому фізично виходить так, що якщо ми підемо по вашій логіці, то ми залишимо 2 джерела фінансування. Ми також цього допустити не можемо.

Тому, Ігорю Івановичу, питання до вас: створіть якусь робочу комісію, дайте нам рішення через тиждень як цю ситуацію врегулювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. Я підтримую думку, що є загальнонаціональні цінності, які ми не можемо віддати ні Києву, ні Запоріжжю, ні Донецьку. Треба ці заходи виключити із загальної системи. Тому я підтримую думку, що нехай Кабінет Міністрів, мається на увазі Міністерство фінансів, пошукають ці гроші на цей рік, а загалом потім прийняти окремий закон, в якому вивести ці заклади в загальнонаціональні цінності. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. Моя пропозиція: прийняти і доручити механізм зменшення на суму, яку вони фактично дали б. Але що робити, якщо її не існує?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, давайте не забувати, що це місто Київ – столиця України. Є спеціальний Закон "Про столицю України – місто‑герой Київ", більше того в тому ж бюджеті міста Київ є навіть окрема стаття на виконання функцій столиці. Київ не просто якесь пересічне місто, це столиця, тому в столиці в тому числі подібні заклади і розташовані, але як столиця місто Київ отримує інші доходи податку на прибуток і таке інше. Тому логіка тут в тому, що як на мене, абсолютно пряма і зрозуміла, чому слід за рахунок бюджету Києва фінансувати загальноосвітні середні школи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Было предложение Виктора Кривенко поддержать и предложение Минфина отклонить.

Ставлю на голосование предложение Виктора Кривенко поддержать в первом чтении, но с условием того, чтобы вместе с Киевсоветом сбалансировать эту сумму для того, чтобы не было двойного финансирования. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Кто против? Воздержался? 2. Решение принято.

Лилия Михайловна, спасибо вам.

Переходим к вопросу, который не был проголосован в повестку дня, но с условием, что нам его размножат и раздадут.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, на ваш розгляд розданий весь пакет включно із висновком Головного науково-експертного управління, з експертним висновком Міністерства фінансів, і сам законопроект, тому немає перешкод для того, щоб цей законопроект зараз розглянути. Прошу ще раз проголосувати і підтвердити включення до порядку денного. Тут присутній автор Вадим Івченко.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за включення до порядку денного, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Переходимо до розгляду цього питання.

Будь ласка, Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, я дякую вам за увагу, і дякую за те, що погодились подискутувати по цьому законопроекту.

Після того, як були прийняті вночі зміни до Бюджетного кодексу, ніхто і гадки не мав, що буде відбуватись на територіях. Шановні колеги, що пропонується даним законопроектом?

Перше. Ми все ж таки пропонуємо головне, нічого революційного не робимо. Ми знаємо сьогодні цифри, що 4,75 мільярда було віддано в області. Сьогодні у нас найпотужніші обласні і районні ради мають кошти і розподіляють їх на свій розсуд. Тому ми запропонували зміни, щоб забрати частину коштів з областей і з районів і передати все ж таки органам місцевого самоврядування.

По-перше, ми не маємо сьогодні "вбити" ті органи місцевого самоврядування, які є, це, наприклад, міста районного значення. Сьогодні ці міста районного значення як місцеві селища позбавлені повністю фінансування. Так, вони сьогодні отримують трансферти, але за нашими розрахунками, повірте, бюджети зменшились від цієї децентралізації. За нашими розрахунками у багатьох вже не має бюджетів розвитку, а у багатьох вони дуже сильно зменшились.

Тому ми і запропонували, щоб були прямі міжбюджетні відносини з містами районного значення.

Друга норма, колеги. Вона теж не є революційною, але все ж таки хочеться, щоб ви зрозуміли. Аби не фіксований сільськогосподарський податок, гірські населені пункти, в яких ми були, і ми збирали на Івано‑франківщині 485 голів, вони встали і всі проголосували за те, що просто з лютого підуть всі у неоплачувану відпустку. Нехай район іде і займається реєстраційними книгами, нехай займається рішенням сесії, виділяє земельні ділянки, чистить дороги, займається освітленням, тому що встає сільський голова і каже: "Навіщо мені ці віртуальні податки: акцизний податок і безпосередній податок на нерухомість? У мене в горах нерухомість, люди отримують рішення, вони ніколи не реєструють". Тобто там ні земельна ділянка, ні нерухомість, вона не зареєстрована, до 80 відсотків. Кажуть, з 1500 дворів у мене тільки 300 мають що показати, всі інші – не мають. Тому у мене 17 гривень на рахунку. І що можна на ці кошти зробити?

Тому ми все ж таки пропонуємо, щоб частину податку на ПДФО ми повернули в громаду. Це друга норма. Забрали з районного бюджету і все ж таки повернули на громаду.

Наступне, шановні колеги, по гірським населеним пунктам. У нас це Буковина, у нас це Івано-франківська, Львівська, Закарпатська області. Якщо навколо села є рілля, і він сплачує фіксований податок, то в горах ріллі немає. І за межами населених пунктів є ліси. І коли ми почали розбиратись, за ці ліси сплата за вирубку, або за санітарну чистку йде частина до Державного бюджету, частина до обласного. Тобто в межах адмінтериторії села гроші йдуть в область. Тобто сьогодні гірські населені пункти, їх приблизно 1600, вони з нуля.

Тому ми запропонували забрати частину коштів з області і передати на рівень сільських громад. Це 1600, це майже 20 відсотків сільського населення.

Шановні колеги, наступне, ми почали вивчати по ставкам. У нас, по‑перше, по змінам до Бюджетного кодексу плата за ставки іде за місцем реєстрації орендаря. Що це означає? Це означає, що до місцевого бюджету нічого не надходить. Ми пропонуємо все ж таки оплачувати за оренду безпосередньо за місцем знаходження цього ставка. І далі ми побачили, що відбувається з цими ставками, 240 гектарів полотно озера – 3900 гривень. Це смішні податки. Тому ми запропонували трошечки збільшити.

Наступне, шановні колеги, все ж таки, якщо є власні доходи, то ці власні доходи вони можуть витрачати на ті цілі, які вони вбачають за потрібне. Тому пропонується розширити використання бюджету розвитку місцевих бюджетів на здійснення капітальних видатків, просто ми додали деякі технічні пункти.

Шановні колеги, і дві останні новели. У нас є 2 мільярда стабілізаційної дотації. Ми все-таки хочемо, щоб ми законодавчо закріпили 75 відсотків цих коштів за органами місцевого самоврядування, де будуть фактично визначені оці диспропорції, коли ми у гірському районі з керівником районної ради говоримо, а той говорить, що у мене тільки на культуру є 20 відсотків, а на первинну медицину 50, у мене немає цих коштів. Тому ці райони потрібно буде ще дотувати. Ми хочемо, щоб зараз це було визначено, щоб потім ми не кусали лікті.

І по акцизу, колеги, не у всіх селах є заправки. І ми знаємо, що в гірських населених пунктах немає касових апаратів, тобто податку з акцизу на лікеро-горілчані чи тютюнові вироби не надійде. З пального – так, де є заправки, вони мають, тому ми запропонували його розподілити по всій території пропорційно.

Тому, шановні колеги, ці новели є, вони нічого, повірте, революційного в Бюджетний кодекс не вносить. Ми забираємо тільки частину з районів, ми забираємо тільки трішечки з областей і передаємо органам місцевого самоврядування.

І головне, не має бути така політика: ми забрали, "випили кров", а тепер ідіть об'єднуйтесь, ось вам бідні міста районного значення, ось вам села без грошей. Слухайте, цей механізм об'єднання ще може затягнутись на роки, а їм потрібно жити зараз і потрібно надавати послуги. Ми ж з вами за послуги боролись громадам зараз, і повинні ці послуги бути адекватні, бо у нас сьогодні диспропорції у великих містах от так от надаються за такою якістю послуг, в малих містах і селах взагалі незрозуміло якої якості. Все ж таки залишити.

У нас є цукерочка, якщо вони об'єднаються, вони отримають 60 відсотків ПДФО, вони отримають землю за межами населених пунктів і так далі. Тому, колеги, просимо, щоб ми подискутували, прийняли рішення, і давайте їх рятувати, бо, повірте, вони сьогодні кричать. Я сьогодні зателефонував сільському голові в Миронівський район, сільськогосподарський гарний район, 1500 жителів, 3000 гектарів, вона сказала єдине: аби не фіксований сьогодні, оскільки є у мене 3000 гектарів, я б пропала. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Висновок Мінфіну.

Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

На моє глибоке переконання, говорилось це неодноразово, в тому числі і сьогодні, що нам необхідно прожити хоча б один бюджетний рік з тими нормами, які на сьогоднішній день є. Це перша теза.

Друга теза. Зазначений законопроект не є збалансованим і не є зваженим з точки зору змін, як в доходах, так і видатках. По кожному з рівню бюджетів відбуваються відбувається непропорційна зміна по доходам і видаткам, починаючи з Державного, закінчуючи селищним. Єдиний, хто виграє, звичайно, селищний.

Давайте не забувати, що ми не так давно і на комітеті, і в залі Верховної Ради України внесли зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими дозволили, в тому числі з районних бюджетів, фінансувати видатки на утримання, в тому числі органів влади сіл і селищ, бо дійсно по деяким була проблема з відсутністю ресурсу. І та проблема, про яку ми говорили, вона фактично була знята. Якщо цей законопроект буде прийнятий, то, наприклад, з районних бюджетів буде знято доходи на майже 5,9 мільярда гривень, а видатки лише на 1,4. Тобто іде розбалансування по районним бюджетам і значне.

Те ж саме по бюджетам міст районного значення, теж саме по бюджетам міст обласного значення. Державний бюджет просто втрачає як ресурс 2,3 мільярда без жодних компенсаторів.

На наше глибоке переконання, цей законопроект призведе до розбалансування як Державного бюджету, обласних бюджетів, міст обласного значення, районних бюджетів і міст районного значення. Приймати його в такому вигляді і тим більше на початку реалізації тих змін, які були прийняті наприкінці минулого року, неможна. Прохання і пропозиція відхилити даний законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Тут ситуація критична. Дійсно, голови сільрад, які нас сьогодні обирали, в селах, де ми проходили вибори, це особливо розуміють депутати-мажоритарники, потребують допомоги. Але питання трошки в іншому, ми за січень ще не можемо порахувати баланс бюджету, чи туди – чи сюди. Я вже всім казав, що ми теоретично його прийняли, і тому, можливо, не на часі, до авторів така пропозиція, тому що давайте ми хоч з місяць подивимось на ті розподіли, які там ідуть, а вже потім будемо приймати рішення.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Абсолютно погоджуюсь. Дивіться, зараз завершується процес прийняття місцевих бюджетів. До нас у тому числі іде "вигрузка" рішень сесій. Ми зараз почали робити аналітику зведення по міським бюджетам, це декілька тижнів займе. Коли буде ця аналітика, коли ми побачимо в прикладах вже конкретних міст районного і обласного значення, і селищ цю аналітику по прийнятим бюджетам, і по їх збалансованості по реальній ситуації, тоді можна було б виходити на якісь вже управлінські рішення. Зараз, повторююсь, ми прожили лише січень – це перехідний період, коли насправді більшість речей ні у Податковому кодексі, ні в Бюджетному реалізовані бути не могли, тому хоча б по результатам першого кварталу робити якісь системні зміни до міжбюджетних відносин, причому ці зміни стосуються абсолютно всіх рівнів, не тільки міст і селищ.

Коли ми розглядали зміни, щодо надання можливості фінансування, про що я говорив, ми вирішили тоді питання забезпечення фінансування як самої ради, так і сільського голови, апарату, це питання по суті ми вирішили. Сергій Іванович був автором законопроекту, ми ці зміни прийняли.

Давайте подивимось насправді вже по прийнятим бюджетам хоча б один квартал. І дивитись з 1 січня 2016 року, тобто з нового бюджетного періоду. Буде необхідність щось корегувати або не буде необхідності. Я переконаний, що безумовно певна необхідність виникне, але давайте цю об'єктивну необхідність тоді аналізувати вже на підставі хоч якоїсь аналітики.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я перепрошую, Ігорю Івановичу, можете вточнити, якщо, звичайно, знаєте, коли ми повернемось до цифр Державного бюджету? Бо я так розумію, нас заколисали, все було добре. Ми, мажоритарники, сказали на місцях, коли приймались бюджети районів, що до 15 лютого бюджет буде переглянутий, будуть якісь цифри.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ситуація насправді наступна. Ми не завершили ці переговори з МВФ. Я сподіваюсь, що завтра до кінця дня, щонайпізніше післязавтра ці переговори будуть завершені. Зміни за дорученням уряду ми плануємо найпізніше на суботу винести на засідання уряду, якщо ми успішно завершимо переговори з місією, і будемо мати в тому числі остаточний перелік наших зобов'язань, які ми маємо виконати в тому числі у вигляді передумов. Якщо по цьому графіку ми будемо робити таблицю змін, то на початок наступного тижня ми будемо готові виходити з цими змінами вже на комітет і на Верховну Раду.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ігорю Івановичу, уточніть, будь ласка, у минулому році який відсоток сільських селищних бюджетів були дотаційними?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я не пам'ятаю.

 

МЕЛЬНИК С.І. Насправді про те, що ми говорили, ситуація яка? Що, скажімо, в сільських бюджетах, на зрозумілій мові, немає каси. Сьогодні вони мають тільки один трансфер з районного бюджету, але якщо ми зробили один крок, і знову повертатись назад?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Там у них і видатків немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Хочеться підтримати і автора, що озвучив закон, і наших колег і зам.міністра, але все одно там золотою ниткою або червоною стрічкою проходить одне, що все, що ми робимо, ми якимось чином наповнюємо, як сказав попередній виступаючий, касу якусь, ми не даємо жодного шансу в жодному бюджеті за останні 23 роки людям самим заробити. Хочете, спитайте у нас, як стали декілька бюджетів депресивних сіл з величезним профіцитом. Ми вам розкажемо, і що треба для цього зробити. А я вам одною фразою скажу: нарешті найдіть гроші на дороги, і все, закінчити це питання. Не буде доріг – не буде бізнесу! І ми будемо молитись на Київ, чи Івано-Франківськ, чи Чернівці, чи Донецьк, які повинні би заробити гроші і комусь ті гроші дати. Дайте можливість громадам заробити самим. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, буквально позавчора ми з Сергієм Івановичем приймали участь у Координаційній раді з питань місцевого самоврядування. І я вами скажу, ситуація з районними бюджетами і бюджетами сільськими сьогодні неоднозначна по всій Україні. Правильно казав автор законопроекту, є гірські райони, і вони не мають, на жаль, надходжень від оренди землі, є інші можливості і у інших громад.

Але сьогодні унікальна ситуація. В районному бюджеті у нас сьогодні сконцентровано 60 відсотків ПДФО, яке дозволяє трансфертами більше, менше, але дозволяє сьогодні відрегулювати це питання на рівні села.

І тому в принципі, як на мене, сьогодні, я теж не став би повертатися і не робити кроків назад, бо те, що ми зробили, треба апробувати і дати можливість врешті-решт якось проаналізувати.

Існує інша точка зору. Я хочу надати слово, користуючись і дозволом голови, голові постійної Комісії з питань житлово-комунального господарства Заставнівської районної ради Воєводьку Михайлу Степановичу. Він попросився на наш комітет, давайте почуємо, як живе район, наприклад, Чернівецької області, 2 хвилини максимум.

 

ВОЄВОДЬКО М.С. Застава Чернівецької області, звідки походить родом наш Прем'єр-міністр Арсеній Петрович Яценюк. Я вибачаюсь, я дуже уважно слухав.

 

(Загальна дискусія).

 

ВОЄВОДЬКО М.С. Будь ласка, я не для того сказав це.

Шановні народні депутати, я дуже уважно вас слухав, я вперше приймаю участь в такому важливому заході. Тому що дійсно ситуація з місцевими бюджетами досить складна. І правильно народний депутат, який вніс пропозицію про зміни, що стосуються гірських районів і ще декілька важливих питань, тому що дійсно виходить така ситуація, що це все треба перераховувати і переглядати, тому що є бюджети, які мають профіцит, а є дійсно, що не мають коштів, щоб заплатити зарплату за чотири місяці. І реально коштів немає де знайти, якщо ми це не переробимо і не переглянемо.

Я скажу в загальному, що районний бюджет має дефіцит, видатки на сьогоднішній день 11,9 мільйона, їх реально немає звідки знайти. Я вибачаюсь, їх реально немає звідки взяти, тому якщо ми не зробимо певні кроки стосовно таких ситуацій, що у нас виникають між доходами і видатками, і не буде це законодавчо врегульовано з Міністерством фінансів, у нас буде дуже велика соціальна напруга. Повірте мені, що я приїхав не з великої радості сюди, якщо ви мені не вірите, ви можете кожен роз'їхатися по округах і запитати у людей, яка у нас ситуація з бюджетами. Люди реально сьогодні не можуть отримати ту зарплату мінімальну, яка сьогодні є у нас, яка обезцінилась в зв'язку з курсом долара і йде реальна оптимізація ставок, недофінансування. До чого це все призведе? Це буде дуже нездорова ситуація в державі.

Ми сьогодні стикнулися з тим, що під час змін до Бюджетного і Податкового кодексів ми отримали не покращення, а отримали відповідні погіршення, тому що є не прорахованість дуже велика, особливо малих бюджетів місцевого самоврядування. Закон є про децентралізацію, села мусять об'єднуватися, а нормативної бази немає. Як ми маємо далі це робити?

Я вважаю, що це є дуже серйозна ситуація. Сьогодні треба, щоб разом з Мінфіном члени бюджетного комітету сіли і це все перерахували, і реально подивитися, і не точково там комусь допомогти, а реально створити такі закони, щоб працювали на державу. Я прихильник того, що гроші треба заробити, їх ніхто не намалює, але для того, щоб їх заробити, то треба дати перспективу, щоб села відповідні отримали законодавства і виживали. Сьогодні цього немає, повірте мені.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую! Давайте все-таки пропозицію і регламент.

 

ВОЄВОДЬКО М.С. Я привіз відповідні документи, що у нас в Заставнівському районі недобре, і я прошу, щоби ви це розглянули. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дуже вам дякую. Василю Васильовичу передайте документи. Дякую!

Вадиме Євгеновичу, будь ласка, автор законопроекту.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Ви знаєте, я працював 3 роки з Асоціацією сільських, селищних рад і я вам скажу відверто, тут чисто я поставив головний акцент – людина. Повірте, я не просто так їх збирав і отримував той негатив від того Бюджетного кодексу – це як керівник районної ради або представник району, він теж саме сказав, мінус 11 мільйонів. Це означає, що він сьогодні недофінансовує ФАБи, це означає, що він сьогодні недофінансовує культуру і головне, він ніколи, якщо недофінансовує ці дві речі, він ніколи не буде фінансувати, як ви кажете, там зробили оці зміни і так далі.

Колеги, повірте, це не значить крок назад – це значить, ми зробили крок і побачили, що сьогодні нам треба терміново об'єднувати громади. Терміново. Так, ми зробимо з повернення ПДФО, дамо тім містам районного значення жити, вони сьогодні стоять з плакатами під районними державними адміністраціями, ті на 100 відсотків фінансують заклади районна, а місцеве самоврядування на 50, на 60 і так, повірте, по всій країні.

І повірте, коли у вас до кінця року випливе те, що таких районів майже одна третина, тоді буде запитання…

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, оскільки розмова пішла про дороги, то я дозволю собі теж з приводу цього сказати кілька слів. На жаль, виходимо на ті самі проблеми, які уряд вперто не хоче бачити. Я хочу заспокоїти село, яке народило нам, подарувало нам, чи на радість, чи на біду, Прем'єр-міністра. До вашого відома, в січні цього року доходи бюджету зменшились на 16 відсотків, це динаміка загального фонду бюджету. Ми з вами поділили в Державному бюджеті доходи, які передбачено збільшити на 45 відсотків, ну, якась дрібничка мінус 16 відсотків. В нас трохи різна арифметика з урядом, бо частину видатків уряд не рахує як видатки, дефіцит бюджету 200 мільярдів.

Я розумію голову районного центру, який говорить про дірку в 11 мільйонів. А в країні 200 мільярдів дірка. І немає з чого фінансувати, нам ніхто не позичає грошей, а якщо ми хочемо Національний банк, давайте подивимось який буде курс, буде 25 чи 350 гривень за долар.

Чому, вибачте, я вимушений був сказати? Бо, якщо ми не вирішимо фундаментальні речі, то, вибачте, з дірявого жебрака зняти вже нічого, поки ми не збалансуємо фундаментальні речі. Ми пробуємо ділити з одного місця, де дірка величезна, до другого, а задача наша знайти баланс. Бо буде баланс, у вас ніколи не буде проблеми Казначейства, у вас ніколи не буде проблема того, що якісь видатки не профінансовані на якомусь рівні, а таке перетягування… На жаль, я розумію проблеми, які є, а без вирішення фундаментальних проблем ми ніде не вирішимо, ми з місця віз не рушимо і доріг в Україні не буде.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. О! Так без доріг якраз і не буде балансу, бо ніхто не заробляє!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павле Якимовичу.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги! Очевидно, що Бюджетний кодекс не є досконалим. Цілком очевидно, що до нього ми маємо і зобов'язані внести ряд змін, і питання тільки в часі, коли ми це зробимо. Або ми приймемо політичне рішення і приймемо ці зміни в кінці року, щоб на наступний рік запрацювала вже оновлена концепція Бюджетного кодексу. Або, можливо, ми за наслідками першого півріччя, нам потрібно буде домовитись про це з урядом. Щоб не ховати остаточно ініціативу наших колег з фракції, яка входить до коаліції, в разі не підтримки цього законопроекту на комітеті пропоную прийняти рішення про його направлення в наш підкомітет, де разом з іншими правильними, корисними ініціативами щодо змін до Бюджетного кодексу ми могли би розібратися і комплексно, збалансовано, бо це є наша функція, збалансовувати бюджет і бюджетну політику, прийняти рішення. Пропоную це також поставити на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, есть предлодложение Павла Унгуряна, чтобы в подкомитете собрать все предложения по изменению в Бюджетный кодекс, а это одно из ключевых законопроектов, видно, что много там отработано вопросов. Там в кратчайшие сроки принять решение подкомитетом по сбалансированности этих всех предложений, и вынести на комитет и принять в целом целый ряд законопроектов сбалансированных вместе с Минфином для того, чтобы в зале это было поддержано единогласно.

Я думаю, что в целом мы поддерживаем этот законопроект, но с учетом того, чтобы на подкомитете были отработаны все изменения в Бюджетный кодекс, что бы они были сбалансированы.

Тобто на доопрацювання в підкомітет.

Кто за данное предложение, прошу голосовать. Кто за? Кто против? Воздержался? Принимается.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Поки тут є пан Уманський, я хотів задати йому запитання. Є звернення від громад про те, що субвенція освітня, яку ви надаєте, вона в цілому десь достатня, але питання в тому, що розпис, який ви надаєте, він якраз недостатній. А саме, наприклад, у травні-червні не вистачатиме, тому що там буде відпускна пора в школах, ви знаєте, але є звернення громад про те, щоби ви розпис перерозподілили іншим чином. Є конкретні пропорції і відсотки. Як це ми могли б відпрацювати?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо є пропозиції, давайте ми її дійсно розглянемо. Але ми з самого початку робили Бюджетний кодекс, розпис з огляду саме на сезоні, травень-червень там іде нормально ще робота і навантаження, це вже липень-серпень – період відпусток. Бо саме це і робилося.

До речі, і сьогодні уряд засідав з губернаторами. Було вже декілька селекторів. Ми вчора, до речі, проводили великий семінар з начальниками, там є питання не стільки з розписом, скільки з датами виплат. Ми поставили подекадно, вони пропонують поміняти дати виплат цих, через казначейство розгонки цих субвенцій, бо виникає банальна заборгованість, в тому числі і статистична, по результатах місяця. На це будемо дивитися.

Там немає проблем. Якщо є ці пропозиції, давайте дивитись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, я вибачаюсь, розумію, що у всіх графік поплив, але надважливе питання. Дивіться, нас зараз поставлять в позицію ще гіршу, ніж було під час нічного голосування. Уряд зараз щось схвалить з ВМФом, викотить мінус 50 мільярдів видатків, тобто з тими самими соціальними пільгами, які ми з вами відновлювали, зберігали. І найстрашніше – прийдуть з рішеннями по газу необдуманими і тими, які викличуть фантастичне обурення суспільства.

Я просто що хотів запропонувати. Андрію Васильовичу, чи могли б ви якось звернутися до Міністерства фінансів, до уряду, щоб відбулися робочі зустрічі з місією МВФ, щоб ми могли донести ту позицію, послухати їхню позицію. Бо графік буде наступний. У суботу проголосують бюджет. Скажуть, це позиція "всего мирового сообщества, только ты идешь вразрез". І нам скажуть: "Або ви голосуйте, або ви вороги народу". Ми не проголосуємо, будемо врагами народу, потім сформується нова коаліція в парламенті. Я зараз не політичні заяви, я просто про те, що будемо мати… Знову бюджетний комітет заставлять у понеділок щось там видати…

 

ПАВЕЛКО А.В. Я услышал. Мы с вами говорили в зале об этом вместе с Рудыком о том, что у нас была создана с вами во главе группа, которая должна была разработать полностью перечень тех вопросов, которые мы должны обеспечить в заявлении от комитета в Кабинет Министров.

 

КРИВЕНКО В.М. Тому підтримується. Ми модернізуємо і пишемо, що просимо, доопрацюємо з секретаріатом. Добре, дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я хочу Віктора порадувати, бо він, очевидно, неуважно прочитав Закон "Про Державний бюджет", за який він голосував. Що цим Законом "Про Державний бюджет" депутати зобов'язали уряд підняти ціни на газ.

 

КРИВЕНКО В.М. Ми не проти підняття, а питання як. І те, як прописано в меморандумі.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я хотів ще добавити, можливо, не по тим законам, що є. Але хотів би, щоб ми все-таки і в бюджетному комітеті, і взагалі в сесійній залі підтримували один одного не завжди по партійним принципам. Тому що я багато законів голосую, з однієї сторони, в противагу своїй фракції, тому що вони логічні і підтримую інших. А подеколи нашим депутатам потрібно правильні закони голосувати, вони не завжди голосують прагматично, а голосують так як каже керівник фракції. Тому я хотів би сказати, що або чесно відносимося до населення, або говоримо, що ми підлеглі "определенных" людей, керівників фракцій, це перше.

Друге, я хотів би сказати, що соціальна справедливість починається із заробітної плати, нічого іншого. І ціна буде на газ знята і так далі. Скажіть, будь ласка, я хотів у вас спитати, можливо, просто орієнтуєтесь у глобальних речах, глобальній економіці, фінансах. От, як ви думаєте, слово " витримає" я би не вживав, але хотів би сказати, що яка сьогодні заробітна плата могла би бути мінімальною, яка буде приємливою для людей, які живуть в центрі Європи? І на що можна найближчий рік, два, три перейти на яку заробітну плату, що би не просто на словах "багаті ділились з бідними", а реальним законопроектом? До якої зарплати мінімальної в доларах наша економіка чи наша країна спроможна прийти пратягом наступних трьох років? Я би хотів просто зрозуміти. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Питання не тільки філософське, питання насправді серйозне. І я скажу, що з точки зору, в тому числі відповіді на них у нас ідуть, повірте, дуже непрості переговори з нашими партнерами заокеанськими. І, дійсно, ми вийдемо, переконаний, з дуже непростими рішеннями і на суспільство, і на Верховну Раду. Я не можу, не маю права озвучувати станції переговорів, на якій стадії вони знаходяться, поки вони не завершені. Але скажу вам дуже просту річ, що безумовно, особливо в умовах по суті вже гіперінфляції, бо вона і минулого року була більше 25 відсотків, і цей рік, скоріш за все буде більше питання забезпечення адекватного рівня заробітної плати, в тому числі тих категорій, які фінансуються з Державного бюджету, не вирішувати системно багато рівнів не може.

Але тут є інша проблема, про що говорив Віктор Михайлович. У нас, на жаль, і прийнято законодавство, і існуюча мережа в тому числі бюджетних установ, і навантаження боргове, яке є на сьогоднішній день, призвело до того, що дефіцит Державного бюджету вже не може бути забезпечений фінансуванням, в тому числі через додаткове боргове навантаження. Іде така спіраль, яка рано чи пізно або зірветься, і наслідки тоді зрозумілі для всіх, або ми мусимо вирішувати питання в принципі підходів до формування як бюджетних, так і найголовніше економічних. Вирішувати питання, в тому числі, заробітної плати, на моє глибоке переконання, можна шляхом: а) реально збалансованої бюджетної політики, точніше, скоріше за все – це б). А, а), у нас мають бути точки зростання, от про це у нас поки що розмов, на жаль, ні в комітеті, ні в суспільстві, не дуже багато. Але в умовах війни тут дійсно є аргумент говорити про зростання і джерело цього зростання, зараз дуже важко.

 

 ШЕВЧЕНКО О.Л. Ну, я не мав на увазі взагалі бюджетних, я мав на увазі в цілому рівень життя людей, простих людей, які залежать просто від того, що він копає, садить картоплю і ту картоплю продає. Я про це говорив.

 

 УМАНСЬКИЙ І.І. Законом ми це не вирішимо.

 

 ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, я би хотів сказати, що ми завжди хочемо, щоби багаті поділись з бідними. То чому ми не можемо сказати, що от ви, багаті, повинні виплачувати стільки-то зарплати на місяць, наприклад, образно кажучи, там 100 доларів на місяць, 200, 500 доларів, але це має бути мінімальна заробітна плата. Відповідно ви отримаєте надходження в бюджет у вигляді прибуткового податку, у вигляді інших, які наповнять Пенсійний фонд. То чому ми не можемо зробити такі міри, які б якимось чином наповнювали бюджет через те, щоб багаті ділилися з бідними. Якщо хтось в бізнесі не може це витримати, він повинен піти з того бізнесу, його замінять інші, які зможуть зробити, перепрошую, роботу людей настільки ефективною, яка, перепрошую, ту зарплату оплачувала. А сьогодні, коли працює вся країна за 1 тисячу гривень, ніякої ефективності від тієї роботи не існує.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Відповім так. Поки що, на жаль, як держава, ми не змогли добитися, щоб дуже багаті поділилися з бідними. Ставити питання в цій ситуації, щоб багаті поділилося з рештою суспільства, який інструментарій для цього? Чи здатна на це держава сьогодні?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Підняти заробітну плату у виді законопроекту.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Не буде виконуватися.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ким не буде виконуватися?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Та ніким.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Оплата заробітної плати, невиконання – кримінальна відповідальність.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, оскільки Олександр підняв питання про дороги, я його продовжу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Спросите у тех людей, которые здесь сидят. Правильно я говорю?

 

 ПИНЗЕНИК В.М. Є прості правила, Саша, з'їсти сало можна тоді, коли є свиня. Не можна спожити те, чого немає. Якщо економіка падає, не може в цій країні рости рівень життя, бо гроші – це є папірець. Питання не в тому, скільки видати папірців, ви можете видати по мільярду кожній людині, але від цього нічого не міняється. Задача – створити умови для економічного зростання.

Перша умова, якщо я не можу порахувати доходи і видатки, в Україні ніколи не буде інвестицій. Ні одна людина не буде інвестувати в країні, в якій неможливо оцінити доходи видатків. Приклад. Який буде курс долару цього року? Відповідь правильна: не знаю. Чому не знаю? А не знаю, тому що дисбаланс такий. Вибачте, повернуся до того рідного бюджету.

За минулий місяць Національний банк зробив емісію для потреб уряду 10 мільярдів гривень. За минулий рік зробили емісію 171 мільярд гривень. Ми хочемо тримати курс? Так, тримайте, тільки не в Україні, ви не втримаєте курс. Україна не має безпечних способів фінансування дефіциту бюджету, інфляція в січні 3,1. Що це означає по року? Це вже не 25 відсотків минулорічних, в середньому за рік це буде 60 відсотків. Якщо ми хочемо повернутися в 90 роки, я бачу початки, як то називали, пакети, "журавлі щастя". Їх ще не публікували, я вважаю, що це слаба ще програма. У нас немає вже простих рішень, прості рішення були в 2009 році, в 2010 році були гірші рішення, кожен рік затримки, гірші рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція закінчити обговорення. Порядок денний вичерпаний. Всім дякую за плідну роботу. До побачення.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми 8 скликання”

29 серпня 2019 14:47
16 липня 2019 13:01
03 липня 2019 17:33
13 червня 2019 14:25
03 червня 2019 17:58
21 травня 2019 12:49
02 травня 2019 17:13
16 квітня 2019 17:52
16 квітня 2019 17:50
26 березня 2019 16:20
Переглянути ще