Комітет Верховної Ради України

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

3 червня 2015 року

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені! Зареєструвалось 16 народних депутатів членів комітету, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, тепер щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиція: питання шосте зняти, так как авторы предложили все-таки действовать по регламенту и дождаться пятницы, подачи всех поправок. Так что без шестого вопроса, кто за данную повестку дня.

У нас уже 18 членов комитета.

Переходимо до порядку денного. Перше питання доповідає Юрій Володимирович Левченко – голова підкомітету.

Будь ласка, Юрію Володимировичу.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, товариство! Перед тим, як ми перейдемо до звичайної процедури щодо списку, як завжди ми робимо, якщо у когось є зауваження чи пропозиції, я хотів звернути вашу увагу, щоб не було жодних питань і різночитань на пункт 1.60 сторінка 6 списку. Будь ласка, прошу всіх подивитись. Ми про це говорили на минулому засіданні комітету, що його треба трошки виокремити.

Тут питання полягає в наступному. Справа в тому, що це законопроект Томенка, який стосується змін до Регламенту Верховної Ради України в плані процедур ухвалення держбюджету. На мою думку, вони мали нам скинути його як профільному комітету, тому що це стосується бюджету, але скинули в регламентний комітет. І чому його виокремили? Тому що треба щодо нього зробити, на мою думку, певну позицію щодо взагалі логічності цього законопроекту. Він, безперечно, не впливає на безпосередні показники бюджету, але він впливає на процедуру схвалення державного бюджету, і тому ми маємо висловитись з цього приводу.

Основна проблема цього проекту полягає в тому, що вони пропонують по суті двічі розглядати поправки народних депутатів. Згідно діючого Регламенту Верховної Ради України, діючої процедури поправки розглядаються на першому читанні, тому що є представлення бюджету, потім перше читання, і саме на першому читанні ці поправки розглядаються.

Вони пропонують крім цього додати ще одну стадію розгляду до другого читання поправок. Насправді це спричинить, перепрошую, бардак, тому що виходить так, що в першому читанні ці поправки розглядаються, вони узгоджуються або не узгоджуються, а потім їм дається можливість ще раз поправки подавати. Ну, за такою логікою можна безкінечно поправки подавати.

ІЗ ЗАЛУ. Нам ночі не вистачить!

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Та не те що ночі не вистачить, на це і півроку не вистачить!

Тому тут і була пропозиція, що в нашому рішенні ми тут пишемо 2 абзаци. Перший абзац: не матиме впливу на показники бюджету, тобто він не впливає в плані Бюджетного кодексу, але при цьому слід додати: прийняття законопроекту вважається недоцільним, оскільки запропонована законодавча ініціатива не сприяє системному збалансованому опрацюванню державного бюджету та порушує логіку і послідовність спеціальної процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, визначеної главою 27 Регламенту Верховної Ради України.

Тому перед тим, як ми перейдемо до інших проектів, я би хотів просто уточнити, чи немає у когось якогось заперечення щодо цього проекту рішення, тому що воно таке особливе. Якщо ні у кого немає заперечення, тоді я з радістю буду слухати щодо інших зауважень. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є зауваження, пропозиції?

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я думаю, що Юра дасть уточнення. Я думаю, що це не один закон, він суміжний з іншими. Немає логіки в цьому законі, якщо не зачіпається Бюджетний кодекс.

ФЕЩУК С.Л. Процедура в Регламенті, на жаль.

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу підтримати це рішення…

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Підтримати?

ПИНЗЕНИК В.М. Не про це йде мова.

Бо, чесно кажучи, толку з нашої роботи немає. Юра добру роботу робить, але це "до лампочки" у нашій Верховній Раді, але це окрема тема, я її зараз не хочу чіпати, але я наполягаю на тому, щоб комітет звернувся з листом і припинили бардак, який існує в парламенті, щоб розподіл законопроектів вівся не по назві "собаки", "корови" чи так далі, а по суті законопроекту. Законопроект стосується не Регламенту, а процедури прийняття бюджету, і щоб головним комітет був. Я не маю на увазі в даному випадку тільки цю проблему, бо ми не рідко бачимо, що податкові питання йдуть чомусь не в податковий комітет, а йдуть, наприклад, в охорони здоров'я, хоча зачіпаються суто податкові питання. Тому я прошу підтримати написання такого листа, щоб розподіл завдань по процедурі експертиз законопроектів відбувався по суті законопроекту, а не по назві.

ПАВЕЛКО А.В. Думаю, підтримаємо дану пропозицію, щодо листа.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Лист стосується іншого питання.

А щодо цього питання, то я ж кажу, що ми спеціально виокремили його у нашому списку, і по ньому буде окремий лист від комітету щодо конкретно цього законопроекту.

ПАВЕЛКО А.В. Добре.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, чи є якісь ще питання до цього списку? Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Тоді хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Друге питання щодо списку законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Питань немає.

Хто за те, щоб підтримати проект рішення по законопроектам, що мають вплив на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Дякую, Юрію Володимировичу.

Переходимо до другого питання порядку денного. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік (розпорядження уряду від 14 травня 2015 року № 495-р). Доповідає перший заступник Міністра соціальної політики України Шевченко Василь Васильович.

ШЕВЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Хотів би проінформувати про наше прохання. Відповідно до постанови щодо оптимізації діяльності центральних органів влади передбачається утворити Державну службу України з питань праці. Організовується вона із Державної інспекції з питань праці, Державної служби гірничого нагляду, промислової безпеки і частково надають ці функції зі сфери гігієни праці.

Служба утворюється з метою реалізації державної політики, які виконували органи, що ліквідуються. Також функції з реалізації державної політики, як я вже говорив, зі сфери гігієни праці, функції зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Постановою № 90 про внесення змін в додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів № 85 затверджено граничну чисельність працівників новоутвореної служби у кількості 3 636 штатних одиниць. Це на 425 одиниць менше, ніж це було у цих двох службах та у Службі гігієни праці.

Зменшення обсягу видатків споживання в загальному фонду державного бюджету за Програмою "Керівництво та управління у сфері нагляду за додержанням законодавства про працю" на суму 11 мільйонів 196 тисяч на програму 250.80.10 "Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки" 37 мільйонів 694 тисячі 500 гривень та збільшення обсягу видатків споживання в загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою, яка відкрита відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів на суму 48 мільйонів 890 тисяч 500 гривень.

Зменшення обсягу видатків споживання в спеціальному фонді державного бюджету за Програмою 250.80.10 "Керівництво та управління у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки" на суму 400 тисяч гривень та збільшення його обсягу за бюджетною програмою, відкритою відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів.

Тобто відповідно до частини 8 статті 23 Бюджетного кодексу пропонується погодити перерозподіл видатків за деякими бюджетними програмами, передбаченими Міністерству соціальної політики на 2015 рік. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Перед засіданням бюджетного комітету було засідання підкомітету з питань видатків державного бюджету, де було прийнято одноголосно рішення підтримати встановлений розпорядженням уряду від 14 травня 2015 року № 495-р перерозподіл видатків державного бюджету. Також були рекомендації до міністерства щодо проведення можливої оптимізації робочих місць із збереженням фонду оплати праці для того, щоб все-таки зберегти в даних об'ємах можливість збільшення заробітної плати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

РУДИК С.Я. Я хотів, щоб доповідач зробив уточнення по кількості працівників, кількість яких буде оптимізована. За даними, яке у моєму розпорядженні, сумарна кількість двох служб, які реорганізовані, а саме: Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки (2 401 одиниця) і Державна інспекція з питань праці (916 одиниць), загалом становила 3 317 одиниць, тобто на 319 одиниць більше. Може, мені щось неправильно подали?

ШЕВЧЕНКО В.В. Справа в тому, що ви не врахували передані функції з гігієни праці. Загалом кількість штатних одиниць, які займались за цим напрямом, складала 4 051 штатну одиницю. Зараз це складає 3 636 штатних одиниць, що у вас і виходить. Тобто загалом скорочення людей, які були задіяні в цьому напрямку, відбулось на 12 відсотків, або на 425 штатних одиниць.

РУДИК С.Я. А в сумі можете уточнити? Економія коштів.

ШЕВЧЕНКО В.В. В сумі не готовий сказати, тому що в залежності від того, яка оплата праці була, проведений новий штатний розпис, і я думаю, що він у вас є, в якому передбачено витрати на утримання і заробітну плату з нарахуваннями.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрію Володимировичу.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я прошу, щоб ви чіткіше пояснили, тому що є конкретна Державна служба гірничого нагляду, яка мала 2 401 одну штатну одиницю, Державна інспекція з питань праці – 916, разом – це 3 317. А в новій службі ви затверджуєте 3 636. Тобто поясніть, будь ласка, чому така різниця?

ШЕВЧЕНКО В.В. Об'єднались 2 служби, але додані функції Санепідемслужби у розрізі гігієни праці. Це було ще плюс 450 штатних одиниць. Це фактично об'єднання двох з половиною служб.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Тобто мова йде про те, що ви змінили функції ще однієї служби і частково функції цієї служби передали на цю новостворену службу?

ШЕВЧЕНКО В.В. Так.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А в цій постанові Кабміну цього немає. Тобто в якій постанові прописано, що ви забираєте ці функції з тієї і передаєте новоствореній службі?

ІЗ ЗАЛУ. 442-а постанова.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У нас у 442-ій про те, що ви забираєте функції з тої, а цій передаєте, немає.

ШЕВЧЕНКО В.В. Об'єднуються дві, але функції третьої додаються.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Але де прописано?

ШЕВЧЕНКО В.В. Я вас розумію, але так викладено туманно.

ВАНАТ П.М. Скажіть, будь ласка, які допоміжні функції з'явились у вашій службі, на які потрібно 400 осіб?

(Загальна дискусія).

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, є проблема, що у постанові Кабміну цього немає. Тобто ви просто, я перепрошую, "зі стелі" забираєте з одної в іншу, а де постанова Кабміну, яка це регулює?

ШЕВЧЕНКО В.В. Постанова Кабміну регламентує об'єднання бюджетних програм, а бюджетні програми передбачаються іншими постановами, № 96 – додаються функції.

Ми в даному випадку говоримо про перерозподіл фінансових ресурсів, а про функції мова йде в іншій постанові.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це приймається. Тобто постанова № 96 від 11 лютого. Добре.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Василю Васильовичу, у мене до вас таке запитання. Скажіть, будь ласка, яка була мета реорганізації, ліквідації цих служб, про які ми зараз говоримо. Навіщо це було зроблено?

ШЕВЧЕНКО В.В. Відповідно до статті 24 Закону "Про Державний бюджет" передати частину бюджетних повноважень, передбачених господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабміну. Це пункт…

КРУЛЬКО І.І. Ні. Навіщо ліквідували ці служби і передали функції? Очевидно, для того, щоб оптимізувати фінансові ресурси держави, чи ні?

Друге питання. В чому зараз є оптимізація фінансових ресурсів, якщо раніше, за діючим законом, ми витрачали на ці служби, не реорганізовані, таку суму, тепер ми їх реорганізували і та сама сума залишається, то в чому оптимізація для державного бюджету? Що виграла держава?

ШЕВЧЕНКО В.В. Скорочення 450 штатних одиниць.

КРУЛЬКО І.І. Так, але видатки такі ж самі!

ШЕВЧЕНКО В.В. 12 відсотків…

(Загальна дискусія).

ПАВЕЛКО А.В. Ще є запитання?

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

КРИВЕНКО В.М. Колеги, я, з вашого дозволу, не чіпав видатки на утримання, тому що, як я зрозумів питання, зменшується кількість, то є шанс, що буде збільшена зарплата тим, хто залишився, тому що ми загнали вже "під плінтус" державних службовців оцим постійним намаганням щось скоротити на видатках на оплату праці, на утримання. Тому давайте шукати десь в інших статтях економії, а ці навпаки треба збільшувати. Тому пропоную підтримати і рухатись далі.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Василю Васильовичу.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, це питання розглядалось у нас і на підкомітеті, і Міністерство фінансів його підтримує, то я вважаю, що це питання має таке принципове… Хочеться, щоб воно було комітетом підтримано, бо там люди, які сьогодні в процесі реорганізації, то я думаю, що наша задача їх підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Дубневич.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я підтримую своїх колег Кривенка, Амельченка і прошу всіх проголосувати за це.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

РУДИК С.Я. Якщо те, що сказав перший заступник Міністра в частині оптимізації за рахунок функції ще третьої служби відповідає дійсності, то я свої зауваження знімаю, і буду голосувати "за".

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Юрію Володимировичу.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я відкрив постанову, про яку говорить, 96-у від 11 лютого. Ця постанова стосується затвердження Положення про Державну службу України з питань праці. Тобто ви затверджуєте нове положення нової служби, але ви не забираєте функції у старої служби, тобто ця постанова не забирає функції у старої служби. Тому не зрозуміло, чому ви збільшуєте кількість робочих місць?

ШЕВЧЕНКО В.В. Процес реорганізації відбувається у площині передачі функцій. І в даному випадку Положення, про яке іде мова, якраз і покладаються ці функції, про які я кажу, - це гігієна праці. Ця служба ліквідована і функції розподілені між іншими службами. Тобто до Міністерства соціальної політики увійшла єдина новостворена служба. Це Положення про новостворену службу включило функції Держгірпромнагляду і інспекції з праці, плюс включені функції, про які ми з вами говорили.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я уточнюю. Я хто до цього займався гігієною праці.

ШЕВЧЕНКО В.В. До цього займалась Санепідемстанція.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вона лишається?

ШЕВЧЕНКО В.В. Вона реорганізована.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

МАРКЕВИЧ Я.В. Василий Васильевич, у меня к вам большая просьба, и мы вам готовы помочь, давайте подумаем – это на будущее, это не касается сегодняшнего голосования – о том, как мы можем изменить функционал вашей службы. Например, давайте обсудим и передадим часть функций страховым компаниям. Зачем вам наблюдать за безопасностью труда, когда это можно возложить на других? И пусть предприятия, которые плохо обеспечивают безопасность труда, платят за это более высокими взносами в страховой полис. Пусть это будет солидарная ответственность предприятия и страховой компании. Зачем государству участвовать в этом процессе? Давайте выступайте с такими инициативами.

ШЕВЧЕНКО В.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Петре Михайловичу.

ВАНАТ П.М. Скажіть, будь ласка, працівники будуть отримувати більшу зарплату чи меншу?

ШЕВЧЕНКО В.В. Будуть отримувати такі ж заробітні плати, як і отримували, просто частина з них попереджена зараз про звільнення, і всі інші працівники будуть переведені в новостворювану службу на такі ж оклади, які були.

ВАНАТ П.М. Зрозуміло. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується підтримати встановлене розпорядженням уряду від 14 травня 2015 року № 495-р перерозподіл видатків державного бюджету і рішення підкомітету, яке зачитав Горбунов Олександр Володимирович. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 2. Рішення прийнято. Дякую.

ШЕВЧЕНКО В.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Третє питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) за номером 1911, поданий народними депутатами Продан, Кужель, Ксенжуком.

Уважаемые коллеги, у нас было соглашение, что мы откладываем рассмотрение законопроекта, если автор не приходит. К нам обратилась Оксана Продан с просьбой, чтобы выступил президент Ассоциации "Союз ювелиров Украины" Видолоб Дмитрий Викторович. Отойдем от принятых традиций и заслушаем его, или же подождем автора?

ІЗ ЗАЛУ. Заслушаем.

ПАВЕЛКО А.В. Пожалуйста, Дмитрий Викторович.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую.

Шановні народні депутати України, законопроект № 1911 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, ним пропонується внести зміни до пункту 21 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу Україна, а саме: уточнити назву збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів.

Цей законопроект, насамперед, тісно пов'язаний з іншим законопроектом № 1910 про внесення змін до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів), який був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні і зараз готується на друге читання. Зокрема Законом пропонується встановити, що збір сплачується з доходу від здійснення операції з виготовлення оптової, роздрібної, комісійної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

По відношенню до нині діючих норм щодо сплати збору, запропонованих в законопроектах 1911 і 1910, збір значно розширює об'єкт оподаткування, а саме: до нього підключаються всі без винятку ювелірні та побутові вироби, у тому числі які є предметами розкоші, у тому числі вироби з діамантами і іншим дорогоцінним камінням. Крім того в запропонованих законопроектах пропонується максимально розширити коло платників цього збору, включивши до нього всіх без винятку: виготовлювачів оптових, роздрібних торговців ювелірної продукції, а також тих, які здійснюють комісійну торгівлю ювелірними виробами.

Від галузевої Асоціації "Союзу ювелірів України" прошу шановних народних депутатів підтримати законопроект 1911. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Дмитре Вікторовичу.

Слово надається Першому заступнику Міністра фінансів Уманському Ігорю Івановичу.

Будь ласка, Ігорю Івановичу, позиція Мінфіну.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Доброго дня всім! Міністерство фінансів заперечує щодо доцільності прийняття цього законопроекту. Пам'ятаєте, ми в грудні, на початку року приймали цілу низку документів, які, на мій погляд, дозволили в тому числі нормалізувати ситуацію із виконанням державного бюджету. І зараз точковими рішеннями ми намагаємось повернути ту ситуацію, яка діяла до 1 січня 2015 року. Та модель, яка пропонується зараз, це якраз та модель по суті , яка існувала до цього року.

Навіщо в свій час ми пропонували і вносили ці зміни? Проблема дуже проста. Це намагання все ж таки боротися з тінню і забезпечити через механізм контролю, через клеймування надходження цих коштів і забезпечення надходження коштів до відповідного Пенсійного фонду.

На наше переконання, якщо ми знову повертаємось до старої системи, ризики можливого ухиляння і зменшення, як наслідок, доходів Пенсійного фонду, могли б значно зрости. Тому ми заперечуємо щодо його прийняття.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Позиція Мінфіну ясна.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Враховуючи зауваження Мінфіну і розуміючи, що даний законопроект має бути серйозно доопрацьований, ми можемо порадити комітету прийняти в першому читанні за основу і після цього, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати цей законопроект для того, щоб вносити його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Я не хотів втручатись в цю дискусію, але давайте визначатись: або так, або ні. Тут просто різна філософія. Що тут доопрацьовувати, як там одна філософія оподаткування, там інша, тобто тут неможливо порівняти. Тому давайте приймати рішення: або так, або ні.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

МЕЛЬНИК С.І. Я думаю, що це чисто лобістський закон, тим більше, що один із авторів колишній керівник Пробірної палати. Я хочу, щоб ми подумали, як адмініструвати в разі зміни, наскільки це важче. І ви розумієте, що сьогодні цей ринок відсотків на 50 в тіні, м'яко кажучи. Єдине, коли відбувається хоч якась сплата, коли відбувається клеймування. Ми знову хочемо повернути назад в тінь, щоб знову керівник Пробірної палати, те, що було… Ви відкрийте Інтернет дворічної давності і почитайте, що там відбувалось. Я пропоную не підтримувати цей законопроект.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я читаю прогноз соціально-економічних наслідків, тут написано, що ми збільшимо дохід до бюджету у 2,35 разу з 46 мільйонів до 109 мільйонів. Якщо це так, то прокоментуйте, будь ласка, якщо ні, теж прокоментуйте.

УМАНСЬКИЙ І.І. На цей рік передбачено дохід 221,8 мільйона гривень. Це цифри минулого року.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Петре Михайловичу.

ВАНАТ П.М. Я вважаю, що ми повинні припинити обговорення. Здесь явное лоббистская линия проходит, и вообще в бюджете запланировано 222 миллиона получить, а мы хотим 110 миллионов. Ну, это не бюджетный комитет тогда будет решать, а кто-то другой. Бюджетный комитет такие вещи не должен принимать.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я пам'ятаю одне інтерв'ю одного з авторів законопроекту, яка казала, коли була головою Держкомпідприємництва, що наші підприємці навчились робити класну біжутерію. А тепер, я так розумію, вона почала користуватись дорогими ювелірними виробами.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, ще є бажання висловитись?

Тоді останнє слово. Будь ласка, Дмитре Вікторовичу.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую за надану можливість.

Хочу прокоментувати те, що було обговорено тут. Насамперед, якщо залишати податкову базу як є, то сплачуватимуть збір тільки національні товаровиробники. Їх лише 856 в Україні. Якщо приймати концепцію законопроекту 1911 і 1910, таких платників стане понад 6,5 тисячі, адже всі торговці також його сплачуватимуть.

По-друге, як так сталось (це питання до Мінфіну скоріше), що колись збір з окремих видів господарської кооперації, а саме з ювелірних виробів, розглядався як шлях оподаткування предметів розкоші? Яким чином, як так сталось, що найдорожчі ювелірні вироби з діамантами, з дорогоцінним камінням зараз не оподатковуються при клеймуванні, адже їх вартість не включена до об'єкту оподаткування?

Ми зі свого боку запропонували включити ці найдорожчі вироби до об'єкту оподаткування – підприємці готові платити більше.

І справа в тім, що концепція законопроекту обговорювалась в ювелірній галузі дуже широко. Були проведені загальні збори учасників ювелірного ринку, і самі підприємці сказали, якщо треба грошей в бюджет більше, то можна їх забезпечити. І на сьогоднішній день відповідно до складеної нами довідки, наприклад, від реалізації цього законопроекту доходи державного бюджету зростуть вдвічі. А саме: сума доходу може становити 437 мільйонів 718 тисяч 930 гривень порівняно з закладеними у бюджеті 221 мільйоном 801 тисяча гривень.

Виходячи з поточних цін, тобто на сьогоднішній день, цей законопроект розблокує галузь, це раз, оскільки на сьогоднішній день при клеймуванні збір сплачується практично на одній з виробничих операцій, тобто задовго до одержання доходу. Підприємці, які не мають обігових коштів, вимушені закриватись і припиняти діяльність.

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам, Дмитре Вікторовичу.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

КРИВЕНКО В.М. Я говорив з одним з авторів законопроекту пані Оксаною Продан, мені видалась її аргументація обґрунтованою. Тоді прозвучало, що на сьогодні ведеться оподаткування фактично по домінуючому металу, який є в виробі, і що повністю уникають збору всі дорогоцінні каміння, про що звучало. Тому, може, якось більш детально зрозуміти: чому Асоціація пропонує збільшення оподаткування самих себе? Яка ваша внутрішня мотивація? Ви імпортерів "лупите", вони в неконкурентній ситуації по відношенню до національних виробників. Така патріотична позиція вітається, безумовно, але хочеться зрозуміти реальні підводні камені. Чому ви хочете платити більше податків? Дякую.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую за запитання.

Ідеологія дуже проста: зібрались вперше одночасно і імпортери, і національні товаровиробники, і оптовики, і роздрібні торгівці, в яких, як правило, виникають певні конфлікти інтересів між собою, але якраз у цьому випадку підприємці (сам ринок домовився), що ніхто не має бути дискримінованим. До 1 січня 2015 року платила тільки торгівля, з 1 січня 2015 року платять тільки виробники та імпортери. Тому підприємці об'єднались і прийняли рішення (було відкрите голосування, і представники депутатського корпусу також були присутні), щоб нікого не дискримінувати домовились, що платять всі.

КРИВЕНКО В.М. Я думаю, що підкомітет у нас завжди дуже ґрунтовно розбирається в пропозиціях, які він виносить на світ божий, тому треба дочекатись, чи буде 1910 прийнятий, а потім уже по цьому закону, оскільки він є похідним, визначатись.

Тому я пропонував би поставити на голосування 2 речі: сьогодні це питання не розглядати, перенести його; або я підтримував би рішення підкомітету, тому що люди фахово вникали в це питання. Правильно, пане Іщейкін.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, пане Іщейкін.

ІЩЕЙКІН К.Є. Я не зовсім може погодитись з формулюванням, що ми не можемо об'єднати 2 філософії. Чому? Тому що якщо Мінфін гарно проаналізував ситуацію і каже про зменшення, а сьогодні ми кажемо про те, що збільшення, то ми можемо поєднати, наприклад, можливість скорочення при клеймуванні, зменшення оподаткування з додаванням при торгівлі для того, щоб вийти на певні моменти, щоб не уходило в тінь, якщо Асоціація, звісно, буде не проти, а ми як бюджетний комітет можемо пропонувати різні варіанти і працювати з ними.

УМАНСЬКИЙ І.І. Тобто лишити обидві системи. Пітримується.

ІЩЕЙКІН К.Є. А чому й ні? Доопрацьовувати. Як варіант.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій Левченко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, особливо Міністерство фінансів, просто ті аргументи, які були озвучені представником Асоціації, насправді вони абсолютно переконливі, на мою думку. Я б просто хотів зрозуміти, бо Мінфін не пояснив, Мінфін просто сказав, що він проти, але не озвучив аргументацію, чому він проти. Поясніть, будь ласка, суто арифметично. Тому що арифметично, як розказує Асоціація, то це логічно, що має бути збільшення надходження. Чому, на вашу думку, надходження зменшаться? Адже справді будуть оподатковуватись більш дорогоцінні складові, будуть каміння оподатковуватись, будуть оподатковуватись також не тільки вітчизняні виробники, а будуть оподатковуватись товари, які не в Україні вироблені і так далі. Тобто яка ваша логіка, коли ви говорите, що надходження будуть зменшені? Дякую.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання.

Насправді логіка дуже проста. Давайте подивимось який проект закону ми зараз розглядаємо. Це зміни до Бюджетного кодексу, тут немає ставок, тут є лише віднесення того чи іншого виду податків чи збору до тієї категорії, в який спосіб ці ресурси мають перерозподілятись. Тому ми можемо говорити лише по суті самого податку і по тому, в який спосіб він може адмініструватись. А збільшення чи зменшення в тому числі буде залежати і від ставок, але через те, що на сьогоднішній день ми запропонували в який спосіб можна цю галузь дещо витягти з тіні і побачити, які є насправді обіги, а цей інструмент, на нашу думку, бо ми запропонували це Верховній Раді і Верховна Рада погодилась через механізм клеймування, нам здається, що цей механізм дозволяє адмініструвати у більшому обсязі цей сегмент ринку, ніж довірятись ринку і іти на об'єкт оподаткування виручку з продажу цих об'єктів. Вони просто будуть через тіньові схеми, як і до цього це було, продовжувати здійснювати свою діяльність. Тобто мова йде просто про боротьбу з тіньовим сегментом цього сектору.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Уточнююче питання. Тобто ви просто впевнені в тому, що буде тотальний обвал взагалі будь-яких платежів, тому що будуть просто продаватись тіньовими моментами. От ваша аргументація, так?

УМАНСЬКИЙ І.І. Як і було до цього. Бо обійти клеймування… Ну, спробуйте без клейма зараз продати вироби з золота. Їх ніхто не купить.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Зрозуміло. А так ви думаєте, що все буде…

УМАНСЬКИЙ І.І. Повернеться назад в тінь.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, будь ласка, на сьогоднішній день мова йде про предмет оподаткування, це саме при поданні ювелірних та побутових виробів до клеймування. Імпортери при цьому задіяні?

ВИДОЛОБ Д.В. Всі суб'єкти, які подають на клеймування, задіяні в сплаті цього збору.

ГОРДЄЄВ А.А. В тому числі імпортери?

ВИДОЛОБ Д.В. Так. Але є проблема в іншому. Хто буде клеймуватись?

ГОРДЄЄВ А.А. Почекайте, ви кажете, що клеймування проходять всі, але до цього ви ще кажете, що давайте тепер ще і діаманти оподатковувати. То з цим можна погодитись, якщо ви так хочете, але клеймування давайте залишимо.

ВИДОЛОБ Д.В. Клеймування залишати не можна, тому що це збір, який справляється на одній зі стадій виробничого процесу. У нас 91 відсоток всіх поданих на клеймування ювелірних виробів подані національними товаровиробниками. Як можна оподатковувати ще не виготовлений навіть виріб? На клеймування вироби подаються у стані готовності 70-80 відсотків. Це навіть не готова продукція, вже не кажучи про те, що вона запропонована ринку, розміщена на ринку, реалізована і від неї одержаний дохід. Цей збір, який діє зараз, вимиває обігові кошти, насамперед, наших вітчизняних товаровиробників і знищує їх. Вже дуже багато суб'єктів господарювання виробників просто скоротили свої трудові колективи, припинили повністю будь-яку діяльність, людей відправили вже не у неоплачувані відпустки, ці люди вже скорочені, і ми зараз намагаємось їх десь працевлаштувати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Скажіть, будь ласка, ця система оподаткування, яка зараз діє, вона почала діяти з 1 січня цього року?

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

КРУЛЬКО І.І. Тобто рік ще не пройшов, і ми ще не знаємо, як працює ця система і скільки коштів реально буде зібрано за цією системою і за старою системою. Ми не можемо на цей момент оцінити, яка система краще працює. Правильно я розумію?

УМАНСЬКИЙ І.І. Так. Якщо брати у річному вимірі. Але 5 місяців ми вже з цією системою прожили, 5 місяців справлявся цей збір, і тому ми маємо статистику за 5 місяців.

КРУЛЬКО І.І. А інформації немає скільки зібрано за цей період?

ФЕЩУК С.Л. У 5 разів більше, ніж було за аналогічний період.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу запитати доповідача. А ви погоджуєтесь на те, що це може бути поєднано? Тобто ми залишаємо клеймування і вводимо ще якусь норму. Я вас запитую як представника авторів: це можливо поєднати чи ні?

І сформулюю, щоб потім не брати слово. Якщо це можливо, то давайте відправимо на доопрацювання і нехай шукають з Мінфіном аргументи, які дадуть можливість не втратити доходної частини гарантованої в цьому році, і щось додати, про що ви так палко нас переконуєте.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Будь ласка, Дмитре Вікторовичу.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую.

Проблем виробників ювелірної продукції це не вирішить. Вони не запрацюють. Ми знищуємо одну з небагатьох галузей, яка має замкнений виробничий цикл.

ПАВЕЛКО А.В. Есть возможность и тот и тот?..

МАТВІЄНКО А.С. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, тут виходить так, що коли ми імпортуємо якийсь товар, то ми будемо (по логіці цього законопроекту) чекати, коли імпортер його продасть на внутрішньому ринку, або переробить, а потім державі щось віддасть. Умовно кажучи, клеймування в даному випадку це є… Можливо, мова йде про те, щоб робити вам відтермінування якесь на місяць, після клеймування, наприклад, давати вам час для того, щоб ви могли не відразу платити обігові кошти, а мали можливість заробляти. А так виходить, що ми робимо супер для імпортерів, вони привезли, ми чекаємо, поки вони продадуть, а потім будуть клеймуватись, вірніше оплачувати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, відповідь, Дмитре Вікторовичу.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую.

Треба розуміти, а скільки з тих імпортерів, і скільки ж того імпорту. 91 відсоток всіх виробів, які подаються на клеймування, подаються саме національними товаровиробниками. Ніколи в історії незалежної України відсоток імпортної ювелірної продукції на ринку не перевищував 7-и. Тобто про що ми кажемо, про кого ми кажемо, про який імпорт?!

Ми просимо вас: підтримайте, будь ласка, вітчизняних товаровиробників, вони забезпечують понад 90 відсотків всього товарообороту на внутрішньому ринку України.

КРУЛЬКО І.І. А оця пропозиція щодо відтермінування сплати, як ви до цього ставитесь?

ВИДОЛОБ Д.В. А як це вирішує проблему, якщо партія ювелірних виробів продається зараз 18-24 місяці? Наскільки відтерміновувати? Це все одно буде вимивання коштів, яке призведе врешті-решт до монополізації ринку. Ті суб'єкти, які мають грошові кошти, вони залишаться на ринку, розвиватись не будуть, але залишаться. А дрібний бізнес, в усій Європі ювелірний бізнес – насамперед це дрібний та середній, це не фабрики і не заводи, як було прийнято за радянських часів у нас.

Тому нинішній збір, який справляється при клеймуванні, він вбиває саме малий і середній бізнес у сфері ювелірного виробництва.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Юрію Володимировичу.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, мені здається, ми в цій дискусії пропускаємо одну важливу річ. Треба думати не тільки з точки зору наповнення бюджету, тим більше мова тут іде не про колосальні суми, треба думати з точки зору робочих місць, особливо в умовах економічної кризи, і абсолютно обґрунтовано, що робочі місця від цього будуть скорочуватись. Ми в умовах економічної кризи, тому навпаки треба робити все можливе, щоб створювати робочі місця, бо чим більше робочих місць, тим врешті‑решт може більше бути надходжень до бюджету від інших надходжень, а не тільки від клеймування цієї продукції.

Чесно кажучи, я, вислухавши все це, вважаю, що це правильна ініціатива, і це треба підтримувати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

МАРКЕВИЧ Я.В. Давайте поддержим отечественного производителя.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підвести риску і провести голосування.

Перша пропозиція, яка надійшла від голови підкомітету Іщейкіна Костянтина Євгеновича, пропонується підтримати озвучене головою підкомітету рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 1911 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету його доопрацювати та внести на розгляд Верховній Раді України у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту № 1910. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 2. Рішення приймається. Вітаю.

ВИДОЛОБ Д.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Четверте питання. Про проект Основних напрямків бюджетної політики на 2016 рік. Доповідає голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, відповідно до визначеною статтею 152 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань бюджету мав розглянути поданий у встановлений строк пропозиції народних депутатів та парламентських комітетів та підготувати на основі урядового проекту відповідний проект постанови Верховної Ради.

Станом на 12 травня до комітету надійшли пропозиції від 7 народних депутатів однієї фракції та 2 комітетів. З метою належного розгляду комітетом поданих пропозицій було підготовлено робочу таблицю, вона не буде подаватись на розгляд Верховної Ради України, оскільки Регламентом це не передбачено, але кожен з вас її має і може продивитись, що було враховано.

Опрацьовано 187 пропозицій та підготовлений попередній проект висновків щодо можливості їх врахування. Я хочу звернути вашу увагу тільки на основні моменти, які ми додали до цього документу. Це збережені частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано при затвердженні Державному бюджету на 2015 рік – 33,5 відсотка. Розробки і реалізації плану заходів з проведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державного боргу до встановлених вимог, оскільки проект Основних напрямків не містить положення щодо граничного обсягу державного боргу.

Забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної зарплати та посадового окладу працівника 1 тарифного розряду, забезпечуючи поступове наближення таких показників з урахуванням зростання показників реального сектору економіки, індексу споживчих цін та фінансових можливостей бюджету. Недопущення виникнення прострочених заборгованостей з виплати зарплати працівникам бюджетної сфери. Посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, забезпечуючи адресність надання соціальних пільг. А також посилення відкритості та прозорості бюджетного процесу з дотриманням оновлених вимог щодо доступності інформації про бюджет.

Водночас пропонується вилучити ініціативу уряду щодо переходу сільськогосподарських підприємств на загальний режим обкладання податків на додану вартість, оскільки Коаліційною угодою передбачено збереження спеціального режиму до 2018 року. Крім того, враховуючи зауваження ГНЕУ щодо перенасичення урядового проекту поточними завданнями, різними дрібними деталями, технічними змінами в окремих галузях та відповідні пропозиції народних депутатів, підкомітет пропонує вилучити окремі положення урядового проекту. При цьому Міністерство фінансів висловило зауваження щодо доцільності врахування окремих пропозицій у доопрацьованого проекті, тому у разі наполягання Мінфіну відповідні пропозиції потребуватимуть окремого розгляду комітетом. Напередодні засідання відповідні матеріали були роздані народним депутатам членам комітету.

Поряд із тим, із значним запізненням до комітету надійшли пропозиції 5 комітетів та 3 народних депутатів, які відповідно не були включені до загальної таблиці.

За підсумками опрацювання пропонується комітету ухвалити наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді України схвалити проект Основних напрямків бюджетної політики на 2016 рік у доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Мінфін, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Перш за все, хотів би подякувати комітету за плідну роботу народних депутатів, фракцій, які надали свої пропозиції і досить потужно працювали над цим документом.

Безумовно, в цілому підтримуючи рішення підкомітету, ми б просили все ж таки комітет зупинитись на тих питаннях, які мають розбіжності, і по яким, на мою думку, було б доцільно прийняти окреме рішення, щоб не рухатись по всій таблиці, можливо лише там, де є можливості. Як, наприклад, де є питання запровадження з 1 січня 2016 року загальної системи оподаткування в АПК. Нагадаю, просто це питання є складовою частиною наших зобов'язань в рамках програми з Міжнародним валютним фондом, саме тому уряд не міг не відобразити в тому числі цей підхід при складанні Основних напрямів бюджетної політики.

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція іти по розбіжностям? Будь ласка, починаємо.

УМАНСЬКИЙ І.І. До 40-ї правки у нас є спільна погоджена позиція. І якщо у народних депутатів до цього не має заперечень, я би пропонував з 40‑ї розпочати.

ІЗ ЗАЛУ. Так вона врахована.

УМАНСЬКИЙ І.І. Вона врахована, але ми не зовсім погоджуємось з пропозицію врахувати, бо на сьогоднішній день не всі пільги на проїзд мають бути скасовані, у нас лишається ціла низка категорій, це приблизно 3 мільйона осіб – це інваліди, учасники бойових дій, ліквідатори аварії на ЧАЕС, тощо, тому уряд і запропонував такий захід, як забезпечення поетапного здійснення заходів щодо реформування діючої системи. Ми не говоримо про скорочення. Ми говоримо про реформування системи. Мені здається, що все ж таки абсолютно нормальний захід, – система має бути реформована. Просили б все ж таки залишити.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Тут гарячі дискусії йдуть з приводу прозорості витрачання коштів, а ви ніколи не задавали собі питання, що мова іде про публічні видатки. А чи є спосіб контролювати видатки на пільги? Хто мені дасть відповідь, скільки людей на сьогодні проїхало безплатно в Києві чи в іншому місті? Може, пора кінчати будувати комунізм і безконтрольність? Ці видатки взагалі не можливо контролювати, не існує способу контролю, а це не маленькі суми видатків. І може, ми припинимо дурити людей – нічого безплатного немає. Я пропоную підтримати те, що було в проекті уряду.

ПАВЕЛКО А.В. Які є ще пропозиції?

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос. Мы можем в данной ситуации ставить какие-то временные рамки, что бы не позже, чем в течение хоть до 2017 года мы наконец-то перешли.

ФЕЩУК С.Л. Это резолюция на 2016 год.

МАРКЕВИЧ Я.В. Потому что каждый раз мы будем поэтапно переходить... Хотя бы до конца 2016 года давайте пообещаем постараться.

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми не заперечуємо. Бо насправді ситуація дуже проста: ми робимо вигляд, що ми компенсуємо транспортним комунальним підприємствам ці видатки, вони роблять вигляд, що вони перевозять пільгові категорії громадян.

МАРКЕВИЧ Я.В. То есть вы не возражаете, если мы здесь вставим "до конца года"? Здесь же написано "забезпечення поетапного здійснення заходів".

ФЕЩУК С.Л. Це ж на 2016 рік!

МАРКЕВИЧ Я.В. Чтобы не было, что в 2016 году мы пройдем первый этап из 120-и.

УМАНСЬКИЙ І.І. Перший ми проведемо цього року. З 1 червня у нас більшість пільг скасовуються, лишаються лише окремі категорії і саме в цьому були пропозиції фракції.

МАРКЕВИЧ Я.В. Так у нас уже 1 червня настало!

УМАНСЬКИЙ І.І. І тому у нас лишається ця пільга, що приблизно для 3 мільйонів осіб. Ми говоримо, що наступного року необхідно все ж таки завершувати з цією системою і переходити на якісь адресні допомоги тим категоріям людей, які дійсно цього потребують, у яких низькі доходи.

ПАВЕЛКО А.В. Є розбіжності в цьому питанні.

Хто за те, щоб залишити варіант Мінфіну, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 2. Рішення приймається.

Далі по таблиці.

УМАНСЬКИЙ І.І. 42-а поправка пана Кривенка щодо спрямування державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів. Ми в рамках нашої співпраці зі Світовим банком вносили зміни до Бюджетного кодексу, в яких виписано окрему процедуру розгляду затвердження інвестиційних проектів за рахунок коштів капітальних вкладень, тому нам здається, що Бюджетним кодексом це питання вже врегульовано, тому і пропонували це.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, автор.

КРИВЕНКО В.М. По-перше, це ще не реалізовано, тому ми це і пишемо на 2016 рік, бо цей закон так само вступає в дію. А друга позиція, нам нарешті потрібно, щоб капітальні вкладення нашої держави ішли в проекти, а не на просто якісь окремі заходи, не на програми. Ми визначили процедуру, як ці проекти формуються, і будь ласка, давайте ми чітко визначимось, якщо у нас є мільярд, є 5, є 20 мільярдів, ми вкладаємо в проекти. Це так, як по процедурі, яка підготовлена в тому числі за допомогою Світового банку і тими законами, якими проголосували, прийнята. Щоб ми перестали практику розмазування грошей по програмам і по заходам.

ПАВЕЛКО А.В. У кого є бажання висловитись?

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я хотів би на підтримку уряду сказати про те, що у нас на сьогоднішній день є Фонд регіонального розвитку за рахунок капітальних вкладень, і на 2015 рік уже затверджений порядок його використання, і на 2016 рік також. На сьогоднішній день ми проводимо децентралізацію, і об’єднані громади дивляться саме на те, як цей фонд буде розподілятись, і вже згідно того порядку, який вже прийнятий, проголосований Кабміном. І вже розраховують, наприклад, по Херсонській області кожна новоутворена громада, вона мріє про те, що 2,5 мільйона гривень вона буде щорічно отримувати на капітальні вкладення. Тому тут треба залишити в редакції уряду. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ще пропозиції?

КРИВЕНКО В.М. Давайте напишемо "крім фонду".

(Загальна дискусія).

УМАНСЬКИЙ І.І. У нас на сьогоднішній день, якщо правильно читати Бюджетний кодекс, є можливість використовувати капітальні видатки як на реалізацію інвестиційних проектів, так і на реалізацію соціальних проектів, як побудова шкіл, це не може бути інвестиційний проект за визначенням. Проблема полягає в тому, що згідно законодавства, в тому числі щоб отримати статус інвестиційного проекту, пройти всі експертизи, дозволи і таке інше – це процедура, яка затягується в кращому випадку на місяці, і саме тому ми б просили, щоб формулювання були більш м'якшими, щоб просто не заблокували цих капів в принципі.

КРИВЕНКО В.М. Ігорю Івановичу, повністю вас підтримую, але ми через це і не маємо проектів. Ми ж змінили процедуру формування проектів, ви пам'ятаєте, в які стислі терміни нас на все це штовхали. У державі так само є акціонери у вигляді народу, держава як корпорація повинна бачити проекти. Якщо це якісь поточні ремонти, давайте виводити їх у категорію поточних ремонтів, але все одно повинен бути проектний підхід, ми не можемо постійно жити тільки програмами і заходами.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, я хочу звернутись до вас: за що критикується бюджетним комітетом бюджет нинішнього року? Що немає жодної цільової програми розвитку. Просто так проїдаємо економно, а прориву немає ні в чому. Коли Кривенко вніс свою пропозицію, то зрозуміло, що не всі капітальні видатки будуть скеровані на інвестиційні програми, але не скеровувати їх неможливо – це наше замовлення уряду, тому ця редакція, яку врахував підкомітет, не погіршує ситуацію, а тільки акцентує. Давайте хоч одну програму запропонуємо у наступному році, умовно, медицина чи дороги, чи школи, чи машинобудування, хоч що-небудь, і ми таким чином акцентуємо, що давайте точку розвитку, давайте стратегію, а не тільки проїдання. Тому я пропоную залишити правку, яку запропонував підкомітет, вона не погіршує і не суперечить Бюджетному кодексу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо дозволите, абсолютно не заперечую проти того, що ви сказали, але по суті в умовах значного дефіциту державного бюджету, обмеження соціальних стандартів фінансувати за рахунок державного бюджету інвестиційні проекти, питання з точки зору навіть ідеології досить неоднозначне і спірне. Без точок росту економіка не зможе вийти з того стану, в якому вона є, тут сумнівів, я думаю, не має ні в кого, але питання чи за рахунок саме бюджету це має відбуватись і фінансуватись, або за рахунок інших можливостей, це одне питання.

Більше того, я повторюю, що ця норма вже є в Бюджетному кодексі, то ми не заперечуємо щодо її реалізації, вона вже прописана.

МАТВІЄНКО А.С. Давайте напишемо "в тому числі".

УМАНСЬКИЙ І.І. Погоджуюсь.

КРИВЕНКО В.М. Це не завоює її саму суть. В чому суть? Американський уряд виділяє гроші на інфраструктуру індустріального парку у місті Чикаго, словацький уряд напряму проектно фінансує повернення частини грошей в інвестиції заводів, які на її території будуються. Тобто нам теж треба дати сигнал, щоб в центральні органи виконавчої влади подавали проекти. Наприклад, порт – треба підвести інфраструктуру: треба поглибити дно, треба поглибити канал. І це повинні бути проекти, а не чергові плани заходів. По каналу, коли це була просто державна програма, прийшла компанія і сказала, що може зробити 300 мільйонів доларів у 2012 році, у державній програмі вийшло 1,5 мільярда доларів, тому що немає окупності, немає ніяких проектних критеріїв, немає того, що якраз Світовий банк цю філософію і закладав. Тому я прошу колег визначатись, тут немає якоїсь дикої принциповості, але це правильна філософія, що держава повинна почати мислити проектами.

ПАВЕЛКО А.В. Тоді переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати поправку Кривенка і запропоновану підкомітетом, тобто додати "в тому числі"? Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 4.

ПИНЗЕНИК В.М. У мене є пропозиція.

ПАВЕЛКО А.В. Так. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я просив би, щоб ми змінили своє ставлення до цього документу і прискорили роботу. Абсолютно нічого не значущий документ. Між бюджетом і Бюджетною резолюцією небо і земля. Тому якщо ви хочете обговорювати проблеми, перенесіть їх до бюджету. Оте, що ми запишемо зараз у Бюджетну резолюцію, зовсім не означає, що воно буде в бюджеті, тому зверніть увагу на цей документ, що він не є принциповим, щоб ми на ньому не концентрувались.

ПАВЕЛКО А.В. Дуже слушна пропозиція.

Будь ласка, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, що Віктор Михайлович, як завжди, не в брів, а в око, тому декілька зауважень, які у нас були, але також не принциповими є на сьогоднішній день. Я вважаю, що можливо піти на компроміс такий, як, наприклад, 50-а, 60-а поправка – у нас там були заперечення, у Міністерства фінансів, щодо оптимізації системи. Ми йдемо на компроміс, ми погоджуємось з пропозиціями.

КРИВЕНКО В.М. А можна внести компромісне рішення: прийняти у вигляді рішення підкомітету і відхилити всі пропозиції Міністерства фінансів до Бюджетної резолюції.

(Загальна дискусія).

УМАНСЬКИЙ І.І. Важливе питання, поправка 66. Тут мова йде про перехід сільського господарства на загальну систему оподаткування. Вже певний коментар щодо цього надав, ми спільно з аграрним комітетом, з паном Кутовим приводили розрахунки що дасть насправді сільському господарству перехід на загальну систему, і насправді було певне відчуття і у Міністерства фінансів у свій час, і у наших міжнародних партнерів, і у аграрного бізнесу, що в цілому перехід на цю систему дасть більше навантаження на АПК. Згідно з нашими розрахунками, згідно з розрахунками, які робив комітет, перехід на загальну систему призведе до того, що державний бюджет втратить близько 4 мільярдів гривень через те, що не тільки режим нарахування ПДВ, але і режим звільнення при експорті також необхідно враховувати, тому баланс надходжень до Державного бюджету з урахуванням поточних обсягів і цін, обсягів на потенційне відшкодування, яке може бути при експорті відповідних культур, призведе до того, що АПК насправді як галузь виграє. Тому, наскільки я знаю, аграрний комітет також в принципі погоджувався на позицію перейти на загальну систему.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

КРИВЕНКО В.М. Я пропоную залишити в редакції підкомітету, тому що ми нікому не зможемо пояснити те, що зараз ідуть попередні консультації між аграрним комітетом і Міністерством фінансів, і через 5 місяців, коли будемо займатись вже впритул Законом про бюджет, уже ці консультації вийдуть з громадських обговорень до якогось спільного консенсусу, до якихось розрахунків, ми всі будемо бачити, що це баланс не якийсь попередній, а нам зараз в декларативному документі погоджуватись на те, це ще підливати масла у вогонь до тих розбурханих людей, які зараз тарифами невдоволені, касовими апаратами і десятками іншими рішеннями влади, тому пропоную поставити на голосування підтримати і залишити в редакції, запропонованій паном Іщейкіним і паном Дубневичем.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, на підтримку зазначеного підкомітетом рішення також хотів би зазначити, ми сьогодні у 20 разів збільшили податкове навантаження на наших аграріїв, і сказати, що вони завтра будуть на загальній системі, це буде катастрофа. Тому потрібно підтримати редакцію підкомітету.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, перш за все, хотів вас поінформувати, що ПДВ платить не виробник, а платить споживач, а бізнес всього-на-всього ген – понад ціни за пляшку води я оплачую ПДВ, тому і правильність застосування ніякого відношення не має до цього. Мінфін пропонує правильну річ: і насправді і розрахункам вірю, але ви оподатковуєте експорт сьогодні аграрної продукції, бо режим звільнення означає оподаткування експорту, що є нонсенсом для оподаткування для будь-якої нормальної країни, тим більше країни, яка відчуває серйозний тиск на обмінний курс.

Я не підтримую те, що пропонує підкомітет, я підтримую те, що пропонує Мінфін, але я звертаюсь до Мінфіну, Ігорю Івановичу, вам що легше буде, як ті записи тут з'являться, це що буде нормою прямої дії? Що воно змінить? Та нічого, крім дискусій в залі, тому що вам треба вносити зміни до Податкового кодексу, а не сюди, тому я не бачу предмету для дискусій. Треба так робити, а тут вона нічого не дає.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я хотів би ще раз підкреслити, що рішення підкомітету приймалось після ретельної розмови з представниками Мінагрополітики. До речі, на підкомітет вони приходили у дуже потужному складі з двох заступників міністра, керівників департаментів, і ми не самі, а після ретельної розмови випрацьовували ці рішення, тому в тому вигляді, як воно є, для того, щоб прискорити процес, я б все ж таки просив зважити на рішення підкомітету і прийняти його в цілому так, як ми його доповідаємо. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, дякую за обговорення. Я пропонував би дійсно комітету визначитись і рухатись далі. Ми не можемо не наполягати на цьому пункті, навіть якщо комітет прийме рішення і підтримає підкомітет, бо насправді (я повторюсь) перехід на загальну систему з 1 січня – це одне з тих зобов'язань, яке Україна взяла, підписуючи і маючи програму з Міжнародним валютним фондом. Тому ми не можемо заявити, що політики уряду щодо цього питання змінилась. І на цьому я б пропонував би поставити крапку.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, я вам радив би на розгляді цього документу у Верховній Раді України сказати, що це предмет дійсно Податкового кодексу, ми зараз вступили в переговори, ми вивчаємо з аграріями пошук, і тому… Якщо будете наполягати, він точно не пройде в залі, але ви закриєте собі перспективу. Я вам радив би, підтримуючи Віктора Михайловича, сказати, що продовжується робота і ми при розгляді бюджету будемо шукати найбільш оптимальну відповідь на це запитання, тоді ви відкриєте перспективу. А так ви увійдете в протиріччя на етапі Бюджетної резолюції.

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція? Підтримати комітет?

МАТВІЄНКО А.С. Але їм не наполягати, а просто сказати, що ми продовжуємо консультації.

ПАВЕЛКО А.В. Є 2 пропозиції: підтримати підкомітеті, і друга – Мінфін.

КРИВЕНКО В.М. Тільки я б пропонував в цьому рішенні підтримати підкомітет прибрати з 40-ї поправки "в тому числі". Це ж декларація. Як було вирішено на підкомітеті. Просто підтримати рішення підкомітету в цілому.

ПАВЕЛКО А.В. Поправка 66. Хто за запропоновану комітетом поправку, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримався – 1. Рішення прийнято.

УМАНСЬКИЙ І.І. Цілий блок питань, які стосуються саме податкової політики, 68-а, 72-а, найбільш принципові є речі, в тому числі пропозиція народних депутатів додати пункти, тут же політика, в тому числі податкова, але не тільки…

МАТВІЄНКО А.С. Про які поправки ви говорите?

УМАНСЬКИЙ І.І. Мова йде про пропозицію щодо проведення податкової амністії капіталів. Поправка 72.

Наша пропозиція все ж таки утриматись від запровадження в резолюції податкової амністії.

ГОРДЄЄВ А.А. Чому? Це ж додаткові доходи.

УМАНСЬКИЙ І.І. В жодній країні світу податкова амністія не мала успіху. В жодній країні світу не було ситуації, за якою оголошувалась амністія, яка має бути з якогось періоду, щоб після цього не падали надходження в державний бюджет. Питання оголошення амністії з якогось періоду означає дуже просту річ: ми в першу чергу наказуємо належного платника податків і стимулюємо неналежних, тому що держава схильна приймати рішення щодо прощення зобов'язань і створюємо передумови задля того, щоб бізнес перестав сплачувати податки.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, як тільки буде прийнятий Закон про валютні кредити, перестануть платити …

КРИВЕНКО В.М. Не будуть, Вікторе Михайловичу, 20 осіб, як мінімум, з тих, хто голосував поклялись мені в тому, що не будуть голосувати.

ПИНЗЕНИК В.М. Я не про це хочу говорити. Якщо можна говорити про амністію, а це ціла системна проблема, яка потребує не просто Закону про амністію, а цілу низку рішень, які ми не здатні провести. Але, маючи досвід спілкування з однією організацією, я знаю, що вона перекриється, її перекриють дуже сильно – це Міжнародний валютний фонд, бо я знаю, як вони реагують на будь-які такі заходи, тому я би пропонував підтримати Мінфін.

ПАВЕЛКО А.В. Є ще думки?

Розглядається 72-а поправка, є пропозиція підтримати позицію Мінфіна в частині амністії капіталів. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 1. Рішення приймається.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Для нас, напевне, одна з найпринциповіших поправок, 85-а. Це ресурсна поправка. Якщо ми з урахуванням неї будемо готувати бюджет на наступний рік… Пам'ятаєте, ми довго ламали піки в цьому приміщенні, коли готували Бюджетний кодекс і відповідно бюджет на цей рік, і тоді ми пішли на те, щоб на 1 рік дати можливість закладам I, II рівня акредитації не передавати їх на фінансування до відповідних місцевих бюджетів, а продовжити фінансувати за рахунок державного бюджету. При цьому, як пам'ятаєте, ресурсна база, яку ми рахували для місцевих бюджетів, вона передбачала цю передачу, і зараз державний бюджет фінансує приблизно на 11 мільярдів гривень в річному вимірі видатків, які при розрахунку загальної бази не були враховані. Час пройшов, тим більше і до Нового року ще час є, вирішити організаційні питання. Пам'ятаєте, пані Гриневич тоді розповідала, що багато ВУЗів просто не встигнуть завершити ці організаційні питання. Час є. Півроку пройшло, ще півроку попереду, тому ми пропонували все ж таки 85-у поправку не враховувати і перейти на передачу цих закладів все‑таки з 1 січня наступного року.

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, ви кажете про поправку Гриневич, щоб до 2017 року продовжити?

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

ГОРДЄЄВ А.А. А ми домовлялись, коли тут "нічні посідєлки" були, до 2016 року.

УМАНСЬКИЙ І.І. В тому-то і справа, що на різних етапах ми домовлялись по-різному. З самого початку ми домовлялись, що саме до 2016 року, і це була та позиція, на яку я тоді погодився, це те, що ми обговорювали в комітеті. Але коли ми обговорювали це на третьому поверсі, коли ми потім пішли до зали, переговорна позиція була дещо послаблена і в кінцевому тексті записано "2017 рік". Не так, як ми домовлялись на комітеті.

ГОРДЄЄВ А.А. А ресурси де будуть в місцевому бюджеті?

УМАНСЬКИЙ І.І. На сьогоднішній день місцеві бюджети мають профіцит 10 мільярдів.

ГОРДЄЄВ А.А. Слухайте, не треба, я з округу приїхав, я розкажу вам.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція: 85-а поправка, пропозиція Мінфіну – відхилити. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? За – 8. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

УМАНСЬКИЙ І.І. 88-а поправка в цілому не заперечуючи, підтримуючи пана Іщейкіна, у нас є проблема. Тут мова йде про затвердження Кабінетом Міністрів формул розподілу освітніх субвенцій, і далі за текстом, але в кінці є така фраза, що це має відбуватись на основі державних соціальних стандартів, нормативів надання послуг та фінансових нормативів, бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуг. Як компроміс я пропоную оце "на основі" і далі за текстом викреслити, бо насправді немає цих стандартів, не має цих нормативів, і якщо ми запишемо таку формулу, Кабінет Міністрів опиниться в ситуації неспроможності затвердити ці формули.

ПАВЕЛКО А.В. Костянтине, ви автор. Не заперечуєте?

ІЗ ЗАЛУ. У вашій же редакції написано "на оновлених стандартах", а ми пішли шляхом використання Бюджетного кодексу, тим більше, що в кодексі написано, що до 1 березня 2015 року уряд мав би затвердити такі стандарти. Через те у нас вийшла така редакція. Тому або додавати вашу редакцію "на оновлені" замість "старих".

ПАВЕЛКО А.В. На оновлених.

МАРКЕВИЧ Я.В. С перечислением стандартов. Потому что то, что они не изготовлены, это недоработка Кабмина. Пусть делают.

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, яка різниця оновлені чи встановлені? Оновлених не може бути, тому що немає встановлених.

ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо. Бажано залишити в редакції?

ІЗ ЗАЛУ. Ні, початок фрази в нашій редакції "формули затверджуються Кабміном на оновлених стандартах".

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати озвучену поправку Іщейкіна з уточненнями секретаріату. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 2. Рішення приймається.

УМАНСЬКИЙ І.І. Далі ціла низка поправок стосується державного замовлення на вищу та середню освіту і в тому числі ті підходи, які ми пропонували щодо забезпечення технічної освіти, бо на сьогоднішній день у нас є досить серйозні викривлення в цій ситуації, коли у нас забагато економістів, юристів, а людей з прикладними спеціальностями на сьогоднішній день насправді на ринку праці готується досить замало.

І починаючи із 105-ої декілька подібних поправок є, ми пропонували б все ж таки лишити редакцію уряду і переглянути ті підходи, які на сьогоднішній день є, між забезпеченням вищої освіти і професійно-технічної освіти і стандартів державного замовлення.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

ІІЩЕЙКІН К.Є. Я думаю, що ми можемо погодитись.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Мінфіну. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення приймається.

УМАНСЬКИЙ І.І. Поправка 108-а стосується запровадження єдиного освітнього простору шляхом передачі вищих навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти. Знову ж таки це великий пункт іде, і там дуже багато поправок і пропозицій щодо скорочення і узагальнення цих пунктів.

ІІЩЕЙКІН К.Є. На жаль, Віктор Миколайович пішов, він казав, що це не є принциповою.

УМАНСЬКИЙ І.І. Є пропозиція піти на зустріч і підтримати загальну фразу, де має бути забезпечений загальний підхід і передачу відомчих закладів.

МАТВІЄНКО А.С. Кривенко погодився. Ідемо далі.

УМАНСЬКИЙ І.І. У нас окремий пункт 131, у нашій редакції була передача всіх академій. Наскільки я знаю, шукався довго компроміс у цьому нашому "Бермудському трикутнику": уряд, Верховна Рада України, Адміністрація Президента, і, наскільки я знаю, певний компроміс був знайдений, хоча наша ідеологія все ж таки була правильною – визначати завдання і координувати діяльність все ж таки має відповідний професійний міністр і незалежно від того, це медична, педагогічна академія, в першу чергу, це мають бути все ж таки наукові установи, а за політику у сфері науки відповідає відповідне Міністерство науки і освіти. Тому пропозиція уряду була все ж таки через міністра це має тільки здійснюватись по факту. На сьогоднішній день у нас академії не підпорядковані навіть уряду.

Тому, наскільки я знаю, була компромісна формула, що, добре, не міністру, але принаймні уряду так точно мають бути підпорядковані.

ІІЩЕЙКІН К.Є. На сьогодні комітету не відома така компромісна позиція.

Шановні колеги, якщо казати про академії і їх функціонування, там багато питань. Їх треба перевіряти, куди їдуть гроші, яку науку вони роблять. Але стосовно того, що вони були і мають бути незалежними від прийняття рішень для того, щоб вона була, вони всі вислали нам листа, приходили на підкомітет, давали аргументовані позиції щодо того, хто з них може сьогодні заробляти і бути на самофінансуванні, хто ні, і чого потребує. Але питання відійти повністю під належного міністра – це втратити все те, що у них було. Тому на сьогодні в діючій ситуації я б пропонував взагалі викреслити з бюджетної політики на 2016 рік передачу академій. Ми її виключили.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, питання колись треба вирішувати, бо ні уряду, ні міністерству, бо це добровільне об'єднання. Це об'єднання, у всьому світі вони об'єднання, але у нас вони одержавлені, вони виконують державні функції. І перше, що треба зробити, позбавити їх статусу головних розпорядників бюджетних коштів, забрати рядок бюджету, і має міністр визначати відповідальність за політики.

Але я по 108-ій правці. Я б пропонував нашу комітетську правку вилучити, але і урядова вона. Ну, не може бути двох принципів! Чому це заклади охорони здоров'я повинні мати окрему логіку побудови освіти? Освітні політика в країні може бути єдиною, і не може бути розпорошеною по десяткам міністерств.

Має бути єдина політика освіти, тому підтримати редакцію уряду, вилучивши слова, які стосуються Міністерства охорони здоров'я, все має бути у віданні системи освіти.

ІІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я все ж таки просив, щоб ми позицію "крім закладів, що належать до сфери охорони здоров'я" залишили, тому що вона є принциповою. Я маю відношення до цієї сфери і хочу сказати, що вже була така спроба, яка ні до чого хорошого не призвела. І якщо ми сьогодні кажемо, що треба враховувати уроки історії, то давайте врахуємо і залишімо так, як є.

ПАВЕЛКО А.В. Добре.

ВАНАТ П.М. А навчальні заклади Міністерства оборони?

ПАВЕЛКО А.В. Це інше питання.

Є пропозиція підкомітету. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримались – 2. Рішення прийнято. Тобто не враховано.

УМАНСЬКИЙ І.І. 158-а поправка. Настільки політизоване на сьогоднішній день питання, я пропонував би зняти…

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, 155-а моя поправка, вона просто не врахована.

УМАНСЬКИЙ І.І. У нас немає заперечень, якщо у вас є…

ГОРДЄЄВ А.А. Питання стоїть щодо зменшення споживання природного газу.

ПАВЕЛКО А.В. А чому підкомітет не врахував?

ГОРДЄЄВ А.А. У нас з Костянтином різні підходи.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, по суті ми зараз активно працюємо над залученням грошей і використанням тих можливостей, які вже на сьогоднішній день є саме по енергоефективності, по зменшенню споживання газу по переходу на альтернативні види котлів і таке інше. Інше питання – чи має це бути створений фонд.

ІІЩЕЙКІН К.Є. Ігорю Івановичу, я тут навпаки мав на увазі державні гроші. Якщо ви за, то ми двома руками.

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми проти створення фонду. Ми за реалізацію політики щодо енергоефективності щодо зменшення споживання газу і таке інше, але створювати задля цього фонд, на нашу думку, було б недоцільно.

ГОРДЄЄВ А.А. Політики спів фінансування без фонду. Але по нормальному потрібно було створити фонд, тому що, наприклад, в Херсонській області ми це робимо самостійно.

УМАНСЬКИЙ І.І. Є різні можливості і різні задачі. На сьогоднішній день ми в тому числі проводимо програму по здешевленню котлів, з одного боку. З іншого боку, програма по утепленню будинків. Різні програми, різні виконавці, різні розпорядники коштів. Якщо ми заженемо це в одну єдину конструкцію, ми будемо обмежені в інструментарії. Є різні джерела: є пряме бюджетне фінансування, є кошти спеціального фонду, є кошти в тому числі технічної допомоги (ми опрацьовуємо з урядом Німеччини). Тому якщо говорити про фонд, то це завжди дещо обмежує нам інструментарій, з одного боку, з іншого, якщо керівництво фонду не хотів централізовувати…

МАТВІЄНКО А.С. Давайте запишемо "здійснення заходів" без фонду.

УМАНСЬКИЙ І.І. Це враховано.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Міністерство фінансів, Андрію, підтримало вашу пропозицію.

Ігорю Івановичу, будь ласка, продовжуйте.

УМАНСЬКИЙ І.І. Наступний блок питань, починаючи з 158-ої стосуються цін на газ, тепло, воду. В умовах в тому числі прийнятих рішень і взятих зобов'язань, в тому числі прийнятого Закону "Про ринок газу", який вступає в дію з 1 жовтня, повністю змінюється ця система і правила гри.

Ми пропонували особливо на цьому документі зараз не експериментувати якійсь політичні речі, залишити ту редакцію, яку пропонував уряд.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Я підтримую повністю позицію підкомітету і згоден з тим частковим врахуванням і з тою редакцією, яку запропонував підкомітет. Прошу підтримати редакцію підкомітету.

ІІЩЕЙКІН К.Є. Вона врахована частково. Там же компромісне рішення.

УМАНСЬКИЙ І.І. Воно не зовсім компромісне. Скажімо, якщо взяти перший пункт, що пропонувала "Батьківщина", "реальне впровадження розподільчих рахунків при розрахунках за газ і тепло, водопостачання і водовідведення та інших комунальних платежів". Прекрасно. Але коли ми говоримо, що формування цін на газ має базуватись у тому числі виходячи… Не в тому числі, а базуючись на вартості українського газу вітчизняного виробництва, то це, я перепрошую, згідно з балансами, банальними розрахунками неможливо – не вистачає газу власного видобутку для забезпечення потреб. У нас 2 категорії пільг – населення і ДКЄ. І саме задля того, щоб вийти з ситуації, коли у нас "Нафтогаз" завжди банкрут, саме через такий підхід, ми переходимо на іншу систему. Той же перший квартал – 6,5 мільярда кубів було спожито цими двома категоріями, а видобуток лише 3,2.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Оці неринкові відносини якраз і приводять до дисбалансу в ринковій економіці. Треба забути про те, що газ нічого не коштує. Він коштує. Якщо ми хочемо когось дотувати, давайте будемо дотувати чисто, зрозуміло і прозоро, а бізнесмени, які добувають газ, незалежно від форм власності повинні отримувати ринкову вартість.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, давайте з останнього абзацу слово "переглянути" заберемо, а напишемо "запровадити економічно вигідні ціни на газ для населення", і крапка.

УМАНСЬКИЙ І.І. А далі іде третій підпункт "ліквідація крос-субсидій" і таке інше "з синхронним запровадженням механізмів компенсації малозабезпечених верств населення".

МАТВІЄНКО А.С. Так я пропоную…

УМАНСЬКИЙ І.І. Я почув, я підтримую вашу пропозицію.

КРУЛЬКО І.І. Але давайте так. У нас працювала робоча група у Верховній Раді, яка була утворена за участі всіх фракцій парламенту. Робоча група Верховної Ради України зробила висновок про те, що тарифи, які були встановлені урядом і потім НКРЄ, вони були завищені і є необґрунтованими. Тому абсолютно правильно, коли в Бюджетній резолюції, парламент, який дає уряду певний, так би мовити, шлях як уряд повинен розробляти бюджет на наступний рік, то є абсолютно обґрунтовано, що ми їм зазначимо, що, враховуючи в тому числі висновки робочої групи (ми тут на них не посилаємось, але це мається на увазі), ми вважаємо, що уряд повинен встановити обґрунтовані тарифи на газ, переглянувши існуючі нині. Тому що існуючи нині треба переглянути, вони не є обґрунтованими – це встановила робоча група.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я хочу додати. Для мене, наприклад, обґрунтовані тарифи на газ. Мені все одно, скільки платити. Тому давайте все-таки поставимо ринкові ціні, а будемо дотувати тим, хто не може заплатити. Для чого, перепрошую, багатим людям, які сьогодні платять копійки за газ чи за електроенергію, давати таку можливість? Я вважаю, що це неправильно. Багаті мають платити повну вартість, а бідні мають отримувати дотацію. А ми всіх сьогодні дотуємо і багатих, і бідних, а це неправильно і не ринково.

УМАНСЬКИЙ І.І. Саме це і передбачено Законом "Про ринок газу".

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

МЕЛЬНИК С.І. Насправді мова іде про те, що виходячи з того балансу, який дав "Нафтогаз" для робочої групи, ціна 5 тисяч, від якої далі ідуть надбавки, не зрозуміла. На наш погляд, як мінімум вона на 40 відсотків завищена. Нам не дали розрахунок, звідки взяли. Нам сказали, що це баланс газу, виходячи з ціни в 270 доларів імпортного газу при курсі 21,7. Вибачте, я не знаю, чи з арифметикою щось погано у них, тому що як вийшла ціна 5 тисяч. Не зрозуміло. Дайте пояснення. Пояснень не дали. Тому наша позиція: нехай буде навіть той баланс газу, який є, навіть з того балансу газу нам не зрозумілою є ціна в 5 тисяч гривень, від якої далі вийшли на 7 тисяч.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Сергію Івановичу, але ж коли формується середня балансова ціна, то вона і виходить, з одного боку, із вартості вітчизняного плюс того, що ми закуповуємо в Росії, і таким чином ми маємо ціну середньо збалансовану. Воно ж так і є сьогодні.

Будь ласка, Ярославе.

МАРКЕВИЧ Я.В. Я и говорю, давайте за поправку Анатолия Сергеевича голосовать, он предложил хорошую поправку: экономически обоснованные цены и тарифы.

МАТВІЄНКО А.С. І після "населення" поставити крапку.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за пропозицію Анатолія Сергійовича Матвієнка, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

КРУЛЬКО І.І. Я прошу ще раз.

МАТВІЄНКО А.С. Після слова "населення" "запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природній газ для населення", і крапка.

КРУЛЬКО І.І. Тоді я пропоную, щоб залишилось, якщо ми забираємо оцю другу частину, виходячи з вартості, тоді перегляду і запровадження, щоб залишили.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А ми залишили!

КРУЛЬКО І.І. Просто залишається редакція "перегляду і запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природній газ для населення", і крапка. Так?

МАТВІЄНКО А.С. Так!

КРУЛЬКО І.І. Добре.

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, щоб ми не повертались. 169-а фінансування розвитку меліорації.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Автор поправки Гордєєв Андрій.

Ви наполягаєте на тому, щоб врахувати її повністю?

ГОРДЄЄВ А.А. Так.

Шановні колеги, я просто хотів би сказати 2 слова. Ми кажемо про профіцити. Ігорю Івановичу, це якраз стосується того профіциту. Наприклад, коли я аналізував бюджет Херсонської області, то побачив, наприклад, Каховський район – бюджет виконується на 150 відсотків (сьогоднішня громада!), з одного боку, їм взагалі немає сенсу децентралізацією займатись, тому що вони і так багаті; Бєлозерський район – 87 відсотків. Чому? Тому що податкове навантаження на 1 гектар землі в цих районах зовсім різне, тому що саме в Каховському районі є меліорація і є зрошення, і там відповідно є доходи, і там фермера заможні, які відповідно легально сплачують заробітну плату, ПДФО і так далі, а в Бєлозерському районі цього немає. Тому меліорації дуже принципово. Прошу підтримати. І тоді будуть профіцити всім бюджетам.

УМАНСЬКИЙ І.І. Херсонської області.

МАТВІЄНКО А.С. Андрію, поясни мені, що значить "фінансування розвитку аграрного сектору".

ГОРДЄЄВ А.А. Щодо "фінансування розвитку аграрного сектору".

Кожного року під МінАПК є програми розвитку аграрного сектору, наприклад, тваринництво, садівництво і так далі. В бюджеті на 2015 рік ми це все почеркали, і немає, лише потім змінами до бюджету трохи дали, але для кредиторки нічого не дали, відповідно жодного імпульсу для сільськогосподарських підприємств немає. Зрозуміло, що під час визначення бюджету на 2016 рік ми вже будемо враховувати реальні показники і розмовляти далі.

МАТВІЄНКО А.С. А можна так записати коректніше: "підтримки (замість "фінансування") розвитку аграрного сектору економіки, в тому числі розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану".

УМАНСЬКИЙ І.І. Там можна добавити "в тому числі".

(Загальна дискусія).

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Колеги, в Бюджетній резолюції чим менше ми будемо деталізувати ці всі процеси, тим…

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, не в тому числі декларативно ми вкажемо про підвищення родючості грунтів, на які держава жодним чином не впливає, а мова іде саме про підтримку заходів щодо підвищення меліорації, розвитку її, і все, а таким вона може бути через лізинги, через компенсацію відсотків, через державні гарантій.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Тоді формуйте, будь ласка, остаточну пропозицію, яку ви хочете, і будемо визначатись.

МАТВІЄНКО А.С. Я вважаю, що редакцію секретаріат нам допоможе сформулювати в другому абзаці, але в цей другий абзац вставити такі слова, бо там немає аграрного сектору, там є ринок, там є форми господарювання, розвитку ринку.

У другий абзац додати таке словосполучення "підтримки розвитку аграрного сектору економіки, в тому числі меліорації земель…" і далі за текстом. Вони редакційно випишуть.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Підтримується. Знайшли компромісне рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

УМАНСЬКИЙ І.І. Два пункти, пов'язані з функціонуванням і фінансуванням закладів фізичної культури. Це 181-а поправка – по мережі, говоримо, що все ж таки вона потребує оптимізації, а 182-а поправка… Я не розумію, чому це виключається, бо на сьогоднішній день ці заклади в тому числі отримують, це була політика і профільного міністра, щоб дати їм легальну можливість отримувати плату за те, що діти ходять в ці заклади.

(Загальна дискусія).

МЕЛЬНИК С.І. Написати "просто залучення фінансування".

МАТВІЄНКО А.С. Додаткового фінансування.

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні, додаткового – це бюджетне фінансування.

МАРКЕВИЧ Я.В. Если мы говорим об основных направлениях бюджетной политики, то мы должны хоть немного поменять эту фразу, мы должны говорить об уменьшении бюджетных расходов в этой отрасли или его вообще убрать.

(Загальна дискусія).

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. До речі, ми прийняли Закон "Про державне приватне партнерство", який вимальовує цю філософію.

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, ви що хочете, те й робіть: стимулюйте меценатів, знімайте з них податки, але в Бюджетній резолюції неможна писати про поза бюджетні речі. Тому і треба погодитись з цією пропозицією. Ми не проти того, щоб залучати, але це не норма цього паперу.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Є пропозиція врахувати. Вона в принципі врахована підкомітетом…

УМАНСЬКИЙ І.І. Є пропозиція: 181-у – відхилити, а 182-у – ми готові погодитись з пропозицією.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

МАРКЕВИЧ Я.В. Одну минуточку. По этому же законопроекту. Коллеги, я хотел сказать, что Константин Евгеньевич высказал совершенно правильную идею еще в начале, я прошу прощения, она звучала, но я прошу вернуться к ней.

Про збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту, чий зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано в Державний бюджет на 2015 рік.

Идея очень хорошая и, на мой взгляд, правильная. Я просто хотел сказать, что мы же сейчас говорим про Основные направления бюджетной политики, то, что мы должны менять, к чему стремиться. Мы не должны стремиться к тому, чтобы это не выросло, мы должны стремиться к какому-то лучшему результату. Основная задача, чтобы этот показатель сейчас, 33 процента понизился. Я предлагаю указать конкретную сумму: например, довести до 30 процентов.

УМАНСЬКИЙ І.І. Не вытянем.

ФЕЩУК С.Л. А чем мы социалку финансировать будем?

МАРКЕВИЧ Я.В. 32.

Речь о чем? О том, что мы говорим: давайте сделаем хотя бы не хуже, чем в этом году. Если мы говорим про основные направления, то давайте сделаем хоть на 1 процент лучше, чем в этом году. Поэтому предложение: зниження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через видатки зведеного бюджету до 32 відсотків.

МАТВІЄНКО А.С. Давайте напишемо просто про зниження.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте послухаємо Ігоря Івановича і будемо іти далі.

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, яка ситуація у нас буде наступного року. Зараз насправді ми в досить активному бюджетному процесі, і безумовно намагання скласти баланс бюджету на наступний рік для Міністерства фінансів зараз питання вже не теоретичне, але, як мінімум, на наступний рік доходів Національного банку в тому обсязі, який ми мали цього року, ми точно не отримаємо. Це зрозуміло. Наступного року навряд чи ми знову зможемо продати ліцензії на 3G-зв'язок. Тому, з одного боку, маючи другий рік поспіль заморожені соціальні стандарти, збільшення видатків на обслуговування державного боргу, заморожену ситуацію з військовим конфліктом – це ті видатки, які ми точно не можемо зменшувати, які нам доведеться всім разом збільшувати. Як наслідок, у нас є обмеження. І ми тут же спишемо ці обмеження по розміру дефіциту. У нас є обмеження по доходам, є обмеження по дефіциту. Якщо ми себе ще через перерозподіл обмежимо, то ми можемо створити рамку, яка математично не працює, і не вийти на рівень забезпечення соціальних стандартів, видатків на оборонне обслуговування ми також не можемо.

Тому ми і запропонували компромісний варіант. Принаймні в цих умовах не збільшувати тиск на бізнес, не збільшувати тиск на економіку і не робити більший перерозподіл ВВП через публічні фінанси.

МАТВІЄНКО А.С. А який оптимальний перерозподіл?

УМАНСЬКИЙ І.І. Насправді його не існує. В кожній країні він свій.

МАТВІЄНКО А.С. А у нас в країні який ви вважаєте нормальним?

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, давайте завершувати.

Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

МАРКЕВИЧ Я.В. Я предлагаю все-таки ставить конкретные цифры, чтобы Виктор Михайлович в следующем году не говорил, что это опять "Филькина грамота", которая нигде не работает.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, давайте я сформулюю ситуацію. У Ярослава конкретне питання і у Ігоря Івановича теж своя позиція, професіоналізм уряду буде полягати в тому, щоб не збільшувати, а Ярослав пропонує зменшити.

МАТВІЄНКО А.С. Не більше 33.

МАРКЕВИЧ Я.В. И прошу прощения, еще одна маленькая правка. В связи с тем, что вы указали "державне приватне партнерство", прошу внести его в абзац 74 "Інші питання, вирішення яких необхідно для складення проекту закону…" Здесь идет про военно-промышленный комплекс "розроблення плану заходу з реформування розвитку оборонно-промислового комплексу, у тому числі з використанням державного приватного партнерства". И все. Добавить "державного приватного партнерства" в оборонный комплекс.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Костянтине Євгеновичу, ви чули пропозицію Ярослава Маркевича? Бачу, що чули уважно.

Прошу, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Я знаю, є спеціальна структура, яка сьогодні працює як громадська інституція на військово-оборонний комплекс. Вони пропонують значно дешевше, ніж ми купуємо або виробляємо. Давайте ми з урахуванням особливостей підтримаємо Ярослава, що в частині військово-промислового комплексу, а не взагалі продекларуємо державне приватне партнерство.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. В цілому не заперечуємо і підтримуємо цю ідею, але щоб у нас одна і та ж сама… Там є загальний пункт активізація в цілому державного приватного партнерства, там іде в тому числі дорожнього господарства і військово-промислового комплексу.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вважайте, вже врахована ваша пропозиція.

Ми погодились із проханням Ігоря Івановича щодо не збільшення і не зменшення. Рішення прийнято.

Ігорю Івановичу, ви закінчили? Дякую вам. Переходимо до наступного питання.

ФЕЩУК С.Л. Проголосуйте в цілому!

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за те, щоб підтримати в цілому, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Приймається одноголосно.

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, я хочу вас попросити звернути увагу на порівняльну таблицю. Мова іде про додаток до Прикінцевих положень Бюджетного кодексу, де завжди був Автодор. У цьому році в зв'язку з тим, що Автодор не акредитований і Міжнародний валютний фонд вважає, що ця збанкротувавша структура не може бути більш акредитована, вона знята, але у нас не знята проблема.

Ви знаєте кому належать слова, Карамзіну, Гоголю чи Радищеву, кажуть "кому належать дурні і дороги – невідомо, але сьогодні в Росії з'явилась ще одна проблема – це дурень, який вказує дороги розвитку Росії". Ми маємо від них відпочковуватись, із зміною найпершою інфраструктурних речей, а це будівництво доріг, щоб нас не прив'язували до того, що є в Росії.

Я цією поправкою разом зі своїми колегами хочу, щоб ви звернули увагу, що нам треба щось робити, і нам треба розширити можливість щось робити. Тому маємо не казати, що це вже рішення, яке ми зімплементуємо, що це вже державні гарантії, але в уряді же не дурні люди – є вигідна умова, вони цим скористаються, немає вигідної умови, про що пише Ігор Іванович, що кредити під державну гарантію на дороги є дорожчими, ніж кредити МВФ. То не будемо брати, будемо проїдати кредити МВФ, або інші, якщо буде можливість, але звужувати можливість виходити з кризи побудови доріг ми не маємо права. Тому маємо дати право. Це перше.

Друге. Маємо мати інваріантність, а не тільки те, що державний бюджет має фінансувати дороги. Цією інваріантністю ми розширюємо можливості. Це друга аргументація.

Далі. Я, наприклад, займаюсь дорогами Івано-Франківської області. Є політика транскордонного співробітництва, є політика міжрегіонального співробітництва. Сьогодні, наприклад, Польща готова вступати з нами в спів фінансування дороги  і фінансувати частину виходу на Балкани через Україну, через Верховину на Румунію, і таким чином для Східної частини Європи Польщі це проривна річ, а ми не можемо їм запропонувати відповідних механізмів.

Тому я пропонував би підтримати цю поправку.

Тепер по аргументації. Пинзеник проти, проти, може, ще хтось з нашого бюджетного комітету принципово, він навіть не хтів включення цього до порядку денного. Я вам дам розрахунок, подивіться. Якщо ми, умовно, 40 мільярдів фінансуємо в дороги, то ми одразу в бюджет отримаємо більше 12,5 мільярда прямих податків в рік. Якщо за рік експлуатації ми 40 мільярдів освоїмо на капітальному ремонті дороги, плюс приведення її у належний стан, то щорічно ми отримаємо 14 мільярдів економічної вигоди. Якщо помножити, а кредити, я сьогодні даю гарантію, що якщо я не запропоную уряду, умовно, хороший кредит, то вони ніколи не погодяться. Сьогодні в світі "дешеві" гроші. В Європі "дешеві" гроші. Швейцарія отримує вже плату за те, що вона на депозиті отримує гроші. Ми можемо взяти під 1-2 відсотки на 10 років мінімум, а, може, навіть і на більше. Але таку можливість треба дати, треба її розкрити.

Знову ж таки про економічну доцільність можна говорити, коли буде конкретний випадок. І тому я пропоную навіть говорити сьогодні в переговорних процесах нам було б важливо. Ми Автодор забрали, ми записали суб'єкти господарювання. Я хочу, щоб ви розуміли, що це не кредит якійсь там фірмі під державну гарантію, а цей кредит можливий тільки державній компанії, яку уряд створить сам для того, щоб надати йому право виконувати цю функцію і отримати кредит.

Коли ми кажемо "суб'єкт господарювання", то ми можемо отримати зв'язаний кредит, тобто ми можемо під генерального підрядчика зразу проводити тендер на умови кредитування. Бо коли ми працювали через Автодор, чому Автодор мав такі високі ставки кредиту? Тому що це державна інституція, вона орган державної влади, і тому вони не могли брати зв'язані кредити.

Така формула розвиває нам перспективу. Чи вона буде реалізована? У мене великий сумнів з урахуванням того, що написав Ігор Іванович у своєму висновку, але не дати таку можливість, мені здається, є неправильним. Тому я пропоную підтримати і рухатись далі. Дякую.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Гордєєв. Потім Шевченко.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, під робочої зустрічі у Вашингтоні у нас була дуже змістовна розмова з представниками Міністерства АПК щодо їх інструментів розвитку галузі. Мова йде саме про державні гарантії. Цей інструмент застосовується для того, щоб розвивати цілі галузі економіки. У нашому випадку мова йде зараз лише про маленький відрізочок автомобільної дороги, але на сьогоднішній день є ще один законопроект 2649, до якого ми також просимо комітет і секретаріат ґрунтовно поставитись, але мова іде про те, що без такого механізму ми не зможемо працювати далі. Але питання критичне про те, що видавати державні гарантії ми можемо, але під що? Де буде те, за рахунок чого ми будемо віддавати ті кредити?

Тому є ще один законопроект за участю авторів, які тут є в цьому законопроекті, щодо створення державного дорожнього фонду, тоді ми могли б акумулювати кошти і відповідно оперувати ними і віддавати ці державні гарантії. Тому це просто маленький крок на великому шляху. Я думаю, що у нас все вийде і просив би уряд, секретаріат комітету оптимістичніше на нього подивитись, ґрунтовно, щоб ми зробили рік 2015, а також рік 2016 роком доріг. Дякую.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, всі європейські країни, які зараз додалися до Європейського Союзу пройшли через державні гарантії і повертають державні гарантії від зростання своєї економіки, надходження в бюджет і гасять кредит. Тому джерело – державний бюджет, який має отримати більше коштів. І якщо у уряді буде переконаність, що, скажімо, цей коридор, який ми будуємо з Балкан, чи на Румунію даємо нам нову перспективу розвитку, а я вважаю, що ця перспектива розвитку є у всього Закарпатського регіону, то вони дадуть такі гарантії, закладуть у майбутні бюджети розрахунок по цим кредитам. Бюджет 2015 року нічого не несе, ніякого навантаження під цю поправку. Бюджети наступного року, якщо будуть заключні, мають враховувати, як їх повертати.

Якщо ми, я підтримую пропозицію Андрія, створимо державний дорожній фонд, то це інститут в руках держави, який через нього буде покривати кредити. Якщо вони заберуть з загального фонду і створять спеціальний дорожній фонд, це питання вже уряду. Тому я вважаю, що ми до цього маємо йти. Більш того, ми маємо домовитись, що якщо не всю, то якусь частину акцизу, яку кожний, хто має автомобіль сьогодні платить і не має ніякої послуги з точки зору якісної дороги.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, ми вже з дорогами і дурнями настільки далеко зайшли, що напевно ще потрібно створювати якесь спеціальне міністерство, яке буде стосуватись виключно доріг і інфраструктури, яка пов'язана буде лише з дорогами. І це напевно міністерство повинно мати той державний фонд, який буде акумулювати на це все гроші, вони повинно чітко і прозоро йти у цей фонд на основі не тендерних технологій, на основі гранично допустимих вартостей. І ми повинні спільно домовитись, що ми пишемо такий закон, де дійсно буде алгоритм прийняття швидких рішень, алгоритм визначення вартості тої чи іншої технології. Тому що поки ми проводимо тендери, перепрошую, змінюється все, в тому числі і гроші пропадають, і тому ми бачимо, що ті механізми і тендери, які сьогодні є, вони неефективні.

Ми тільки вчора були з паном Дубневичем у Львові. То, я перепрошую, я не можу сказати, що ми впевнені, що якщо б нас там не було, було б все нормально. Ми там о 9-ій ранку примусили включити камери. А знаєте, як воно виглядає? До 9.30 приймаються документи не під камери, потім до 15.00 чекають, і о 15.00 включаються камери і проводиться тендер. Скажіть, будь ласка, між 9.30 і 15.00 може щось відбутись? Нічого, так? Так от, і тому ми там сиділи, перепрошую, без обіду, їли черешні, потім я бігав, бо це виявилось для мене… Розумієте, на що доводиться йти?!

Так от, продовжу далі. Хочу сказати, що без чітко виокремлення проблем доріг з чітким залученням інвестицій під конкретно визначені алгоритми вартості, тому що хочу відзначити, що в той же час не буду говорити де, але такій ж роботи були проведені у 2 рази вищій вартості. Якщо ми не хочемо зважати на це, то ми так і будемо далі жити, а єдиний сайт як точка доступу з гранично допустимими вартостями дасть можливість по суті міняти ситуацію.

А що стосується законопроекту. Ви знаєте, я не отримав головної відповіді на своє запитання, яким чином мені власні кошти відправити на будівництво дороги, яким чином зі мною держава розрахується. Якщо це стосується якогось державного фонду, куди мені треба перевести гроші і чекати з моря погоди, поки хтось там погодиться, то я на це не згоден. І я не бачу в цьому проблеми, що якщо ми, припустимо, залучаємо свої гроші під гранично допустиму вартість або конкретно виграний тендер, якщо ми залучаємо свої гроші, я не бачу жодних проблем виставити державну гарантію, якщо ми хочемо їх прийняти. Бо на сьогодні вона нікому не потрібна, держгарантія, тому що вона ліквідність має 10 відсотків, а коли будуть реструктуризовані борги, тоді можливо ми можемо продатись в різноманітні банки, нехай з якимось невеликим дисконтом, але тим не менше зможемо продати, але замініть це на живі гроші, тоді це буде реальний вклад в економіку. А збирати в фонд, крім податків прямих, як відокремлення від загального фонду, крім цієї схеми, збирати від якихось приватних підприємств і потім чекати, поки хтось з чиновників того фонду прийме рішення, де будувати дороги, це деструктивний момент. Я хочу побудувати до свого підприємства, він хоче до свого, ви хочете до свого побудувати.

Це якраз державне приватне партнерство. Якісь відповідних рад, тому що вони зацікавлені побудувати дороги в своєму селі, так само і бізнесменів, які мають  автодоріську дорогу, але вона відсутня, тільки на паперах. От так воно приблизно виглядає. Дякую.

ІЩЕЙКІН К.Є. Є пропозиція по процедурі, бо ми підтримуємо в цілому.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте спочатку надамо слово Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Про  що іде мова? Мова іде зараз не про надання зараз безпосередньо гарантій, мова іде про надання можливості через внесення змін до кодексу. Але на сьогоднішній день практика застосування цього інструменту показала дуже просту річ. По суті ми фінансуємо за рахунок видатків майбутніх періодів видатки поточного періоду, бо обслуговування цих кредитів, навіть забезпечених гарантією, воно відбуватиметься також за рахунок державного бюджету. І зараз ми маємо ситуацію, коли у нас на обслуговування боргів Автодору іде у 5 разів більше видатків, ніж на безпосередньо фінансування доріг. Тому маємо ситуацію, за якою ми не можемо фінансувати дороги, ми обслуговуємо лише борги.

Тому до інструменту, особливо що стосується доріг з використанням державної гарантії, я б відносився досить обережно, але це не означає, що не можна забороняти в принципі на майбутнє подібну практику використовувати у випадку, якщо дійсно буде нормальний проект, будуть нормальні умови фінансування.

ШЕВЧЕНКО О.Л. І вартість у 2 рази нижча, ніж сьогодні по всій Україні.

ГОРДЄЄВ А.А. Питання навіть не в вартості.

УМАНСЬКИЙ І.І. У вартості кілометра дороги теж.

Тому я б просив, приймаючи рішення, зважити на це. Я думаю, що ви бачили таблиці, розрахунки, скільки зараз ми витрачаємо грошей на обслуговування та погашення старих кредитів, залучених під державні гарантії Автодором, і як наслідок, скільки лишається можливості для фінансування доріг.

Щодо фонду. На щастя, на моє глибоке переконання, ми все ж таки започаткували політику відходу від спеціального фонду, така досить унікальна традиція. На сьогоднішній день у того ж Автодору є декілька джерел, які в тому числі юридично не можуть бути поєднані, там єдиний фонд. Є кошти безпосередньо на утримання  доріг, є кошти різних міжнародних фінансових інституцій: Європейського банку, Світового банку, зараз обговорюється питання залучення польських грошей, німецьких грошей в тому числі державного бюджету на ці цілі.

Обізвати або назвати це фондом, питання, як на мене, спірне. При розгляді Закону "Про Державний бюджет" і уряд, вносячи свої пропозиції, і Верховна Рада, і комітет мають зважено підійти до того обсягу видатків, які в даних умовах держава здатна спрямувати саме на цей напрям. Ну, це так, до речі, це не є предметом обговорення. Зараз у нас все-таки зміни до Бюджетного кодексу. Дякую.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, питання в тому, що сьогодні депутати самі собі шукають роботу, придумують ті заходи, які могли би бути реально в державі здійсненні, і які б реально впливали б на економіку. Чомусь не уряд сьогодні стоїть тягачем цієї ситуації, а саме депутати.

Я  відкриваю Бюджетну резолюцію, яку ми щойно схвалили разом з вами, за вашим  поданням. Пункт 26: надання державних місцевих гарантій для реалізації інвестиційних, інноваційних, національних та інших проектів розвитку за договорами, укладеними з іноземними державами, банками і міжнародними фінансовими організаціями. Ви це як інструмент, ви його передбачайте, тому що це нормальна здорова практика.

А тепер те, що стосується доріг. Коли ми запроваджували акциз на пальне, якщо ми беремо за 100 відсотків, скільки з того акцизу йшло на дороги, а скільки йшло на соціалку? Скільки Кабмін забирав? А потім видавали державні гарантії під неіснуючі виплати, а потім відповідно це автоматично державний борг. Давайте змінювати цю ситуацію, давайте це використовувати. Державна гарантія – це як люба банківська гарантія – пішов, отримав за умови оплатності, забезпеченості і так далі.

ФЕЩУК С.Л. Це гарантія, що стовідсотково платиться з бюджету.

ГОРДЄЄВ А.А. У тому-то і  справа, що коли Укравтодор на той час набирав гарантій, вони не були покритими. Це просто було давайте наберемо акциз на соціалку, викинемо на 1000 гривень відшкодування вкладникам, а збільшення боргу ми мали такий борг сьогодні.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Просить Ігор Іванович.

Будь ласка, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Друзі, я хочу, щоб було розуміння. Акциз або інший податок – це доходи Державного бюджету. Автодору за визначенням на сьогоднішній день джерела доходів немає. Те, що було минулого року, позаминулого, це перерозподіл коштів Державного бюджету, створення у них нібито власного ресурсу. Що це дало насправді Автодору? Нічого.

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, навіщо нам Укравтодор?

Мова йде про держгарантії на дороги, не Укравтодору.

УМАНСЬКИЙ І.І. Тут немає Автодору.

ГОРДЄЄВ А.А. Про це ж ідеться. Ми сьогодні  можемо створити механізм, але уряд має йти назустріч.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Ігорю Івановичу, я хочу, щоб ви все-таки були об'єктивними стосовно суті цієї поправки, представляючи позицію уряду. Ми даємо уряду можливість. Це перше.

Друге. Не треба пояснювати депутатам, що ви закредитовані через Автодор, бо це ваша урядова спадковість. Політика корупції, політика зловживання. Дожились до того, що Автодор відмивав і корупційні схеми, створили сьогодні ситуацію. Ми кажемо: Автодор нам не потрібен як інститут влади. Ви таким чином маєте новий шанс іти на зв'язаний кредит по умовах кредиту і по умовах виконання, освоєння цього кредиту. Якщо я знайду вам компанію, яка готова, де він буде кредитуватись – невідомо, але під його компанію дадуть під 1-2 відсотки кредит на 10 років, і це є дорога, яка розкриває нам потужну економічну перспективу розвитку, то в результаті цього економічного пожвавлення ви отримаєте додаткові надходження в бюджет.

Я вам тут пишу: 14 мільярдів із 40. Нехай не 14, а 10, але сьогодні економіка наживається. Я привожу інвестора в Івано-Франківськ, він каже, що приїхав, у Львові приземлився, як тільки виїхав за межі Львова сказав, що нікуди не буде інвестиції вкладати. Тому іде мова про те, що ні бюджетний комітет, а відповідальний уряд буде приймати чи цей інструмент йому потрібен чи ні. Я хотів би, щоб ви, доповідаючи позицію уряду, говорили про це, а не про те, що ми закредитовані в Автодорі. Не буде він використаний, бо ви будете бачити, що немає такого проекту, то не буде.

Тому я вважаю, що чим більше у нас інваріантність можливих домовленостей, тим краще. І ми можемо знайти навіть дешевші гроші, ніж Міжнародний валютний фонд. Ви кажете, що він там дуже дешевий, а Автодор брав дорогі кредити. Та відкати там були. Очевидно, сьогодні це треба побороти і йти на те, що хто більше вкраде, а що більше для України зроблено. Я прошу проголосувати.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А ми можемо в першому читанні його прийняти і потім попросити Гройсмана, щоб…

(Загальна дискусія).

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Ігорю Івановичу.

УМАНСЬКИЙ І.І. Я пропоную комітету все ж таки визначитись. Я повторююсь, тут мова йде все ж таки не про надання конкретних гарантій, мова йде про визначення інструменту, який може використовуватись. І те, що я говорив до цього, що до сьогоднішнього дня практика використання цього інструменті, на жаль, в Україні була, м'яко кажучи, негативною.

МАТВІЄНКО А.С. Не було такої практики, Ігорю. То був Автодор, а у нас не Автодор, у нас суб'єкт господарювання. Це інше.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановне товариство, як би не було ми всі розуміємо, що без гарантій, без кредитів ми нічого не збудуємо. І ми кажемо, що такого механізму не було. То давайте почнемо з того, що ми сьогодні приймемо, щоб керівництво держави зрозуміло, що є певна кількість депутатів Верховної Ради України, які хочуть внести новшество, і під це треба певні моменти, а далі опрацьовуємо і ідемо далі.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми можемо відреагувати через рік і припинити цю практику.

МАТВІЄНКО А.С.  Остання репліка. Назвіть мені хоч одну країну світу, а тим більше європейську, яка з таких злиднів, як ми, зараз увійшла в Європу без державних гарантій і повернення через бюджет на дороги. Немає такої держави! Румунія, Польща, але через державний бюджет брали і їм списували, і слава Богу, що це робили, бо це дорога.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Тому я прошу підтримати пропозицію Матвієнка.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу голосувати за основу і в цілому. Хто за? Хто проти? Немає. Хто утримався? Утримався – 1. Рішення прийнято більшістю.

Будь ласка, репліку.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, до зустрічі з Прем'єр-міністром місяць тому, коли якраз розглядалось питання 800 мільйонів, було сказано, що буде створена робоча група з приводу ЄБРР і так далі, продовження будівництва доріг, і що будуть розглянуті механізми разом з Мінфіном, Мінекономіки, Укравтодором. Було сказано, що створимо якусь робочу групу з представників міністерств і відомств і будемо в робочій обстановці вирішувати, яким чином нам рухатись по залученню приватного капіталу. Тому що в Україні сьогодні в банках (не в таких банках, а в скляних банках) лежать трильйони грошей, але люди не готові залучати їх, тому що не вірять ні державі, ні Укравтодору, ні будь-кому іншому. Коли ми говоримо про те, що ми готові віддати гроші наперед, хай навіть без відсотків, дайте нам державні гарантії, прив'яжіть до курсу, кажуть, що немає механізмів. Давайте я зараз переведу гроші в офшор гроші, які лежать у мене на рахунку, проіндексую, і таким чином я вам дам євро гроші, наприклад, швейцарського якогось банку, і будете в євро вертати. Я просто не розумію, чого такий спротив і боязнь оплати наперед. То не буде ніяких грошей в такому об'ємі сплачено ні по ПДВ, ні по яким іншим податкам, а ми кажемо: давайте ми заплатимо на 5, 10, 20 років наперед 200, 300 мільйонів – це 30 років, перепрошую, ми йдемо вперед.

А всі чинять супротив вже  6 років. То, люди добрі, або нам треба міняти уряд і нам треба міняти взагалі систему управління державою, або дайте нам інструмент самим приймати рішення. Знаєте який? Дайте нам територію, яка буде називатись Івано-Франківськ, Надвірне, Яремча, Рахів, Верховина, Львів,  огородіть її якоюсь лінією, дайте нам самим збирати всі податки і самим будувати всі дороги і ви подивитесь, що буде через декілька років.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую. Краще в мікрофон не потрібно, бо це трошки по-іншому зараз називається це.

Я прошу всіх залишитись на своїх місцях. Унікальна ситуація. На засіданні нашого комітету присутні дві жіночки, представники мітингуючи, повз яких ви проходили.

Будь ласка, Світлано Кузьмівно.

________________С.В. Я хочу вас привітати, шановне панство! Дуже рада бачити вас тут, хоч вас і мало тут залишилось, але тут люди, які дуже вболівають за країну.

Я хочу подякувати Василю Васильовичу за те, що він не забув, як ми з ним морозними ночами у 25 градусів стояли на Майдані та чергували. І тому ви не пройшли повз нас, бо вам також болить те, що я зараз хочу сказати.

Я хочу передати вам вдячність всіх підприємців, що ви 26 грудня прийняли пакетом закон 1718, де всі підприємці (ну, ви знаєте, яка ситуація) будуть знищені установкою касових апаратів. Чому? Ви бюджетний комітет, я можу "грузити" вас цифрами, скільки підприємець повинен вийняти зі свого обігу 15 тисяч, а якщо не одна точка, то ще поставити декілька.

Чому ми звернулись до вас? Бо чомусь наш рідний комітет по підприємництву та митної політики нас не чує. 2 тижні тому нас приїхало 150 осіб, прийшли на комітет зі своїми пропозиціями і кажемо, що давайте сідати і думати, що далі робити. А нам сказали, що давайте працювати в робочій групі, ми вас почуємо. Що вийшло сьогодні? Сьогодні приїхали ваші представники зі всіх куточків України, зібрались більше 5 тисяч людей. Сьогодні на комітеті нас не почули, навіть не внесли ті пропозиції і той законопроект, який ми пропонували. Знаєте, я дуже боюся і дуже не хочу, але я пам'ятаю, як починався Податковий Майдан. Ми ціле літо їздили під Верховну Раду, а потім восени ми поставили палатки.

Я розумію, що на сьогоднішній день невдоволених людей в Україні набагато більше, ніж їх було у 2010 році. І тому якщо сьогодні станеться таке, що піднімуться підприємці, а ви розумієте, тут і тарифи, тут і життя наше погане, тут і корупція. Я не хочу перераховувати, бо ви все знаєте – ви не інопланетяни, ви живете в цій країні, ви живете разом з нами і всі це розумієте. І тому я вас прошу якось по державному підійти до цього питання.

Сьогодні написаний закон з Продан, групою Ляшка та ще багатьма депутатами, які залучились до цього законопроекту. Давайте сьогодні, бо з 1 липня у нас уже починаються проблеми.

Скасуємо цей злополучний закон 1718-ий, а потім робочі групи з вами, з комітетом сідаємо, пропонуємо і по державному вирішуємо це питання. Знаєте, в чому найголовніше питання? Що це, 22, є пунктом меморандуму вимоги МВФ, під це отримані гроші, щоб касові апарати встановлені. Розумієте? У нас, у підприємців ніхто не запитав, а чи можете ви сьогодні, коли ви знаєте, яка ситуація, так зробити. Ну, чому до нас так відносяться?! Коли потрібно з нами поспілкуватись, сісти і домовитись, то нас не бачать. Давайте ми до вас прийдемо з цифрами, ми прийдемо до вас з пропозиціями, але ми хочемо, щоб ви нас почули.

Я повторюсь, я не хочу сьогодні Майдану, бо я 3 дні стояла на Майдані, коли наших хлопців через 15 хвилин проносили перед нами, і тоді я сказала: "Я не відступлюсь, я буду іти до вас до всіх, буду вас просити, буду вам пропонувати, але я не допущу, щоб був ще один Майдан!" А якщо ви нас не почуєте, то він буде! Це не погроза! Це крик душі!

Я ще хочу вам назвати офіційну податкову цифру. У нас у Чернігові 5 700 стоїть підприємців на третій групі. З 1 липня вони повинні поставити. Податкова каже, що поставить тільки 30 осіб. 1 липня у нас уже ось, а 4 700 у нас де вони? Вони не поставили. 30 осіб тільки поставили, а ще й апаратів немає.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми почули вас. Кожен з нас буде приймати рішення в залі. Світлано Кузьмівно, я обіцяв вашій громаді і зробив. Повірте, так само болить душа за економіку, за підприємців.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Я з цього приводу говорив вчора з Продан. Вона, як на мене, має конструктивні пропозиції. Це перше. Працюйте з нею.

Друге. Я представляю Асоціацію платників податків. Вона знаходиться на вулиці Мельникова. Вони вчора обговорювали цю тему і готові з вами знаходити компроміси, який часовий лаг може бути для того, щоб ми враховували і ваші проблеми, але і ви маєте враховувати проблеми нації. Тому давайте з цими людьми спробуємо попрацювати, я готовий їх налаштувати, щоб ми внесли конструктивну пропозицію на розгляд Верховної Ради України.

________________С.К. Дякую. Ми працюємо, вони мене  командирували, щоб ви почули нас.

ШЕВЧЕКО О.Л. Хочу додати, що подібний на закон Продан закон я сьогодні також намагався подати, але враховуючи, що вчора був зареєстрований закон Оксани Продан, то я буду просто співавтором того закону. У вас є вже дуже багато прихильників. На щастя, я займався різноманітним бізнесом і тому бачу проблеми підприємців. Якщо зараз їх зажати, то просто не буде взагалі нікого. Треба навпаки дати трохи подихати людям, а потім не поспішаючи, спокійно, погоджено, а не так монопольно нав'язувати їм програмне забезпечення і апарати однієї фірми. Тут проглядається чисто монопольний інтерес. Якщо уважно подивитися пояснення, чому треба прийняти той закон, там все зрозуміло хто за тим стоїть. Тому я і цим зайнявся.

________________С.К. Щиро дякую за підтримку.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Ідемо далі. Інформація голови підкомітету з питань видатків Державного бюджету Олександра Володимировича Горбунова. Прошу.

ГОРБУНОВ О.В. Колеги, я займу буквально декілька хвилин. Я просто хочу вам доповісти, що 27 травня відбулось спільне засідання підкомітетів з питань доходів Державного бюджету та з питань видатків Державного бюджету. Я дуже щиро дякую колегам, які були присутні, ми працювали більше 10 годин і було заслухано 14 команд представників міністерств і відомств.

Коротко про ті тези і про ту роботу, яку ми вели. Обговорення здійснювали в контексті нещодавно схвалених Кабінетом Міністрів Основних напрямків бюджетної політики на 2016 рік та роботи з підготовки до бюджетного процесу, пов'язаного з розробленням проекту Держбюджету на 2016 рік. Глибше намагались торкнутись частини складних галузевих завдань і питань. Не буду доводити конкретні цифри, озвучені на засіданні доповідачами, оскільки вважаю, що треба їх уточнити. Разом з тим тезисно проінформую про порушені міністерствами проблеми.

Перше. Мінрегіонбуд, МінАПК, Міненерго, як і при затвердженні бюджету на 2015 рік, заявлять про важливість виділення коштів для державної підтримки окремих галузевих програм. Особливо стурбовані МінАПК, по-перше, втратою доходів галуззю через нововведення в оподаткуванні, по-друге, різким погіршенням стану в галузі тваринництва молочного напрямку, і по-третє, недостатністю бюджетних коштів для часткової компенсації відсотків за банківськими кредитами для сільгоспвиробників. Просять збільшити видатки з 300 мільйонів гривень до мільярда 700 та підтримки тваринництва, садівництва, виноградарства.

Наша пропозиція: з огляду на зазначене, ми домовились більш поглиблено опрацювати  з міністерством ці питання.

За результатами, можливо, доцільно буде проблемні питання розглянути на спільному засіданні Комітету з питань бюджету та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Такий захід водночас допоможе членам комітетів краще підготуватись до опрацювання галузевих бюджетних програм на наступний рік.

Друге. Навіть за врахованими в Держбюджеті програмами фінансування в поточному році ще не розпочато. Одна з причин – тривалий час проходить процедура розроблення, узгодження і затвердження порядків використання бюджетних коштів. Наприклад, один із таких документів Кабінет Міністрів України затвердив лише 29.04.2015 щодо використання бюджетних коштів на часткове відшкодування відсотків за банківськими кредитами для сільгоспвиробників. За програмою держпідтримки тваринництва проект документу взагалі ще на етапі узгодження в Мін'юсті. Яку ж тоді ефективність впливу державної підтримки та покращення ситуації в галузі очікувати?

Подібна ситуація в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ. Досі для використання фонду регіонального розвитку (3 мільярда) немає затверджених у переліку об'єктів.

Висновок, пропозиція: очевидна необхідність активізація дій народних депутатів членів Комітету з питань бюджету  для прискорення узгодженого переліку інфраструктурних проектів, які подані облдержадміністраціями для затвердження в міністерстві.

Ще одна гостра проблема. Втрата державними підприємствами коштів, які зберігались в банках на поточних чи депозитних рахунках. Наприклад, по агрофонду 2,2 мільярда гривень заблоковано на банківському рахунку в "Брокбізнесбанку", який перебуває з червня 2014 року в стадії ліквідації. Ці кошти, скоріше за все, втрачені. Таких випадків, мабуть, чимало, але особливу стурбованість керівництва ЦОВ або ДП  на засіданні ми не відчули. В той же час чи не всі просять державної підтримки тих чи інших програм. Тобто зрозуміло ставлення до державних коштів.

Тут можна порадитись. Можливо, доцільно було б підготувати запит від Комітету з питань бюджету до Національного банку України про те, скільки взагалі втрачено грошових коштів державних підприємств, які знаходились на банківських рахунках в комерційних банках, що ліквідовані або на разі перебувають на стадії ліквідації. Довідково за даними НБУ станом на 22.04.2014 на ліквідації знаходилось 41 комерційний банк, ще по 17 банкам ліквідація завершена і вживаються заходи щодо виключення їх з реєстру.

Наступний блок проблем, пов'язаний із затвердженням і контролем виконання фінансових планів державних підприємств. Місяцями документи на узгодження в міністерствах. Особливо нарікають на дії Мінфіну і Мінекономрозвитку та торгівлі, представники Мінінфраструктури взагалі заявили, що зі сторони Мінфіну і Мінінфраструктури створені штучні перепони для затвердження фінансових планів державних підприємств. Це робиться ніби з метою стримування спрямування коштів на фінансування інвестпроектів, оскільки є заборона на фінансування інвестпроектів, якщо не затверджені фінплани.

По окремим державним підприємствам по 5 разів повертаються на затвердження фінплани, окремі ДП працюють рік без такого плану.

Наша пропозиція: якщо комітет погодиться, більш детально вивчити інформацію по суті проблеми, організувати зустріч в комітеті фахівців Мінфіну, Мінекономрозвитку та Мінінфраструктури. Можливо, варто буде підготувати законодавчі зміни з тим, щоб дозволити ЦОВ затвердження фінансових планів держпідприємств.

Низка проблем озвучена по Автодору. Немає відкритих асигнувань, проблеми з візуванням необхідної документації у міністерствах, не встигають внести зміни до проміжних планів, Мінфін несвоєчасно виділяє кошти, лише нещодавно отримані кошти за проведений ямкових ремонт у квітні.

Не менш гострі проблеми висунуті Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Насамперед наголошено на проблемах ДП "Енергоатом". Компанією отримано збитків з а2014 рік у сумі 36,6 мільярда гривень, спричинене нарахування обсягу амортвідрахувань, недооцінені необоротні активи в системі бухгалтерських рахунків за стандартами бухгалтерського обліку і звітності. Потрібні уточнення і консультації, оскільки "Енергоатом" просить методичної і методологічної допомоги в цьому питанні. Завдяки включенню в доходи суми дооцінки необоротних активів суттєво збільшено вимоги щодо обсягу відрахувань частини прибутку по "Енергоатому" до Держбюджету, але джерела сплати таких коштів не визначено. В тарифі на вироблену електроенергію як основа джерела доходів їх не передбачено.

Про що домовились? Більше предметно вивчити суть проблематики, очевидно, варто буде організувати робочу зустріч з фахівців "Енергоатому",  Мінінфраструктури, з фахівцями Мінфіну, ДФС і Мінекономіки для врегулювання зазначеної проблеми. Прогнозно і тут, мабуть, потрібні будуть законодавчі зміни. Зазначена ситуація загострюється недоплатою  "Енергоатому" в сумі 3 мільярда гривень на відпущену в енергоринок у січні-квітні електроенергію.

Наша пропозиція: оскільки проблема системна і немає перспективи у найближчі періоди бути погашеною. І тут, можливо, доцільно було б Комітету  питань бюджету спільно з Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки обговорити можливі механізми проведення взаєморозрахунків за енергоносії.

По ДП "Вугілля України". Проблеми зі збутом вугілля марки "Г". Немає збуту для половини вугілля, що видобувається. Наявна проблема модернізації енергоринку. Заслухали позицію решти запрошеного керівництва міністерств і державних підприємств щодо стану виконання Держбюджету. Питання порушувались прості. Хочу наголосити, інформую вас в оперативному порядку з тим, щоб звіритись по деяким питанням. На разі вивчаємо надані міністерством інформаційно-аналітичні матеріали. З міністерством ми домовились, найближчим часом передбачається глибше працювати вже на рівні окремих керівників центральних органів виконавчої влади або системних державних підприємств. Попередньо такі зустрічі будуть узгоджуватись з керівництвом міністерств. Я вас всіх прошу долучатись до таких зустрічей, щоб ми розуміли і правильно вирішували ці питання.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми зараз доручимо секретаріат проінформувати кожного члена комітету.

ГОРБУНОВ О.В. Я закінчую. Такі зустрічі ми думаємо продовжувати для того, щоб як мінімум мати розуміння в проблематиці, і це дійсно так.

Я вам доводжу інформацію, що при розробленні врахувати пропозиції, після обговорення, щоб у нас не було "хотелки", "просилки", щоб ми вийшли на якийсь конструктив.

МАТВІЄНКО А.С. Можна це отримати кожному члену комітету?

ГОРБУНОВ О.В. Можна.

МАТВІЄНКО А.С. А можна, щоб це було у вигляді конкретних звернень конкретним міністерствам від імені бюджетного комітету?

ГОРБУНОВ О.В. Ми зараз на основі цього підготуємо конкретні звернення по конкретним напрямкам, заплануємо окремі зустрічі по певним питанням з певним міністерством.

МАТВІЄНКО А.С. І потрібно зробити окрему статтю в "Голос України" аналізу бюджетним комітетом виконання бюджету.

ГОРБУНОВ О.В. Тільки одне міністерство ми не змогли, не стали заслуховувати – це Міністерство оборони.

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, є пропозиція. Проінформувати нас, коли будуть такі засідання підкомітету з такими головними розпорядниками. Це перше, на майбутнє.

Друге. По Фонду регіонального розвитку. До 1 червня були зібрані всі пропозиції з усіх областей. А ми знаємо, як уряд у нас вчасно все готує. І для того, щоб ті пропозиції, які там мають бути включені  в одне розпорядження Кабінету Міністрів, яке має надійти до нас, щоб ми його схвалили, з урахуванням такої "живості" нашого уряду, то є пропозиція звернутись до Мінрегіону, до Мінфіну щодо прискорення цієї роботи в оформленні подачі нам на погодження.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Приймається.

(На цьому стенографування засідання припиняється).