Комітет Верховної Ради України

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

23 грудня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету А.В.Павелко

 

ПАВЕЛКО А. В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 18 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Пропозиції до порядку денного? Іван Іванович, у вас були пропозиції.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. В зв'язку з тим, що ми вчора обговорювали це питання, але не було номеру на розпорядженні, хоча воно було прийняте, це розпорядження Кабінету Міністрів номер 1340-р – перерозподіл субвенції з тих двох регіонів (Донецької і Луганської області), де не використовується на непідконтрольних територіях, і там є нерозподілені, тому обсяги пропонується розподілити сьогодні і надати як субвенцію регіонам.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо додатково?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати запропоновану Куліченком Іваном Івановичем пропозицію про додаткове шосте питання перед "Різним".

 

МАТВІЄНКО А.С. Чому перед "Різним", воно в перерозподілі.

 

ПАВЕЛКО А.В. А, це в перерозподілах? Так, 7-м пунктом в перерозподілах. Так?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення прийнято.

Тепер щодо першого питання. Про погодження перерозподілу видатків з Державного бюджету, передбачених головними розпорядниками  коштів Державного бюджету, та розподілу, перерозподілу трансфертів із Державного бюджету місцевим бюджетам.

Перше питання: перерозподіл обсягу освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам (розпорядження уряду номер 1287-р). Доповідає заступник міністра освіти і науки Дерев'янко Олег Валерійович. Будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Я не почув, зараз 1287, да?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. 1287 – це невеличкий перерозподіл між районами  Івано-Франківської області з метою недопущення заборгованості заробітної плати. Підкомітет відбувся, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу. Будь ласка, Іван Іванович, 1287-р.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Підкомітет розглянув на своєму засіданні це питання. Там 2,7 мільйона гривень було в межах одного регіону. Передається Городенківському району Івано-Франківської області. Тому прохання – погодити перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції згідно з додатком до розпорядження уряду номер 1287-р. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є зауваження?   

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене є тільки запитання. Щоб не задавати його по іншим позиціям, це до пана Романа. Ми коли цей перерозподіл сьогодні приймемо, ми ще до кінця року завершимо фінансування цих коштів чи ні?

 

КАЧУР Р.П. Так, звичайно, там і це, і всі інші, які ми будемо сьогодні розглядати.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання, колеги? Пропонується голосувати. Хто за те, щоб підтримати озвучену Куліченком Іваном Івановичем пропозицію - погодити перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції згідно з додатком до розпорядження уряду номер 1287-р, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання – перерозподіл видатків з Державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження уряду номер 1317-р). Дерев'янко Олег Валерійович, будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановний голово, шановні депутати! Це мова йде про розподіл, який потрібний для того, щоб заплатити державні премії, стипендії та гранти молодим науковцям – переможцям міжнародних конкурсів. Дуже важлива річ. Вони вже там весь Фейсбук мені завалили, коли, коли, коли? Тому що треба встигнути. Це наші ще ті залишки, вибачаюсь, молодих науковців. Сподіваємося, їх скоро буде більше. Тому дуже просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Валерійович, ви все?      

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую.

Шановні колеги, хочу тільки добавити, що перекид робиться зі статті 2201130 "Підготовка робітничих кадрів в професійно-технічних навчальних закладах" і так далі на території Донецької, Луганської області. А взагалі за результатами розгляду підкомітету прийнято рішення рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядження уряду від 2 грудня за номером 1317р перерозподіл видатків з Державного бюджету. Дякую і прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є запитання? Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням уряду від 2 грудня номер 1317-р перерозподілу видатків з Державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається.

Наступне питання: перерозподіл видатків з Державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я (розпорядження уряду номер 1290-р). Доповідає заступник директора фінансового департаменту Міністерства охорони здоров'я Ємець Петро Володимирович.

 

ЄМЕЦЬ П.В. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні народні депутати! Міністерство охорони здоров'я просить погодити перерозподіл для встановлення видатків розвитку з метою необхідності придбання твердопаливного котла для коледжу Запорізького медуніверситету. Економія коштів утворилась за рахунок зменшення виплат одноразової адресної грошової допомоги у зв'язку із зменшенням кількості випускників. Прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. На підкомітеті було розглянуто дане питання і прийнято рішення рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням Уряду за номером 1290-р перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, запитання? Андрій Леонідович Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У меня один вопрос есть. Я понимаю, что министра нет, я понимаю, что заместителей нет теоретически. То есть, не к вам вопрос, в принципе. Задайте своему начальству вопрос. У нас сегодня идет бюджетный процесс, мы сегодня пытаемся добиться от Министерства здравоохранения, какая у нас ситуация с субвенцией на следующий год. Ни один человек здесь не появился, ни один заместитель, не появилось представителя  ни одной партии. По Запорожью вопросов нет, мы проголосуем. Два дня осталось! Два дня осталось на формирование бюджета, а потом все равно его как-то проголосуют. Ни одного человека нет! Андрей Васильевич, может, вы как председатель комитета обратитесь к этим замечательным людям? Там была барышня, которая рассказывала, Павленко, там был какой-то выдающийся деятель, экономист.

 

ПАВЕЛКО А.В. Петр Владимирович, передайте руководству, что в столь важное время для страны и для бюджетного комитета все-таки уважение должно быть – как минимум замминистра или глава департамента должен отстаивать инитересы министерства. И это не к вам вопрос, это вопрос к руководству министерства. На будущее – если не будет уважения к комитету, то мы также будем эти вопросы переносить и не рассматривать.

Зауваження  чи запитання є до міністерства? Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду від 9 грудня номер 1290-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених   Міністерству внутрішніх справ, розпорядження Уряду 1300-р.

Доповідає тимчасово виконуючий обов'язки заступника командувача Національної гвардії з тилу Баштовий Володимир Михайлович.

Включіть мікрофон.

 

БАШТОВИЙ В.М. Щодо перерозподілу деяких видатків державного бюджету Міністерству внутрішніх справ на 2015 рік. З метою забезпечення тимчасовим житлом особового складу необхідно провести перерозподіл видатків споживання шляхом зменшення за програмою 13070 в сумі 2 мільйони 635 та програми 13080 в сумі 215 тисяч і збільшення цих видатків на програму 13020 в сумі 2 мільйони 850 тисяч. Зазначений перерозподіл дозволить додатково забезпечити 727 військовослужбовців тимчасовим житлом. Зменшення обсягу асигнувань по двох програмах є збільшенням до іншої програми і не призведе до виникнення кредиторської заборгованості, оскільки до кінця поточного року доукомплектування особового скалу не планується.

Дякую за увагу. Прошу підтримати дане розпорядження.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, запитання. Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане полковнику, я хочу запитати, чи можете ви пояснити, чому ви не пишете тоді "на житло", а пишете таку формулу: "виконання завдань і функцій", таку загальну? А доповідаєте, що це йде на житло. Але як це можна пояснити? Чому у вас економія по лікуванню в умовах війни і по навчанню - підготовці кадрів - в умовах війни? Це закономірно? Чи є якісь пояснення?

 

ЄМЕЦЬ П.В. Я поясню. Дозвольте, я поясню. Ці видатки передбачені на піднайом житла для військовослужбовців: офіцерів, прапорщиків, контрактників по двом програмам – це навчальні заклади, ви правильно сказали, і це медичні заклади.

В чому вийшла проблема? Випуск лейтенантів в 2015 році відбувся в березні місяці, а не в липні, як планувалося. І відповідно лікувальні заклади не укомплектовані на сто відсотків. Укомплектовані бойові підрозділи. А це програма 20-а, це є забезпечення діяльності. Тобто з медичних і навчальних закладів знімаємо ці кошти, передбачені для піднайому житла, а на бойові підрозділи і військові частини збільшуємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ясно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рудик Сергій.          

 

РУДИК С.Я. В вашій доповіді прозвучала цифра, якщо я не помиляюсь,  722 особи будуть забезпечені тимчасовим житлом. Тобто я правильно розумію, що за 2850 ви зробите гуртожиток на таку кількість людей, чи це доплата до чогось?

 

ЄМЕЦЬ П.В. Це піднайом житла.

 

РУДИК С.Я. Sorry.

 

ЄМЕЦЬ П.В. Я можу вам доповісти по категоріям: 521 чоловік – це ліжкомісця в гуртожитках, це 104 однокімнатні квартири, це 71 двохкімнатні квартири і 31 трьохкімнатна квартира.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще запитання, колеги. Нема? Тоді пропонується слово надати голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за розглядом на підкомітеті було прийнято рішення – рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 9 грудня за номером 1300р перерозподіл видатків з Державного бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дну пропозицію, голосуємо. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання: перерозподіл видатків з Державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів, та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 3 серпня номер 543 (постанова уряду номер 1061). Доповідає Уманський. Ігоря Івановича запросіть. Наступне? Добре. А, от Ігор Іванович. Перерозподіл. Постанова уряду номер 1061.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, присутні! Це, на жаль, у нас класичний перерозподіл "капів" всередині 543-ї постанови в межах тих лімітів коштів, які були. Прохання - підтримати. Тим більше, сьогодні на уряді ми розглядаємо ще один перерозподіл, там три області: це Кіровоград, Одеса і Львів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Є така пропозиція, колеги. Оскільки це таке нагальне питання і ви розумієте, що в області чекають цього рішення, зараз на Кабінеті Міністрів цей перерозподіл буде розглядатися, може, ми зможемо прийняти рішення, що в результаті, скажемо так, розгляду…

 

ПАВЕЛКО А.В. У нас була така пропозиція. Но завтра мы все равно будем собираться по результату рабочего дня в парламенте, и, скорее всего, что завтра на 18.30 будет заседание бюджетного комитета.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Тобто завтра ми зможемо внести його до порядку денного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так, завтра до порядку денного з номером, з усіма правками ми приймемо.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тоді по цьому питанню, Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, прошу підтримати дану пропозицію за номером 1061 – встановлений розпорядженням уряду перерозподіл. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Запитання?

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Шосте питання. Погодження зміни розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах – постанова уряду 1046. Доповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Малашкін Максим Анатолійович. Будь ласка.

 

МАЛАШКІН М.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується на погодження постанова 1046 від 18 грудня 2015 року, якою вносяться зміни до додатку порядку та умов розподілу субвенції між державним і місцевими бюджетами на погашення різниці в тарифах.

Необхідність прийняття вказаної постанови  викликана тим, що за частиною регіонів відсутні джерела для освоєння вказаної субвенції. Відповідний залишок, який залишається, з метою освоєння він перерозподілений між іншими регіонами до пропорційної основи. Зокрема, відповідно до загального обсягу заборгованості в тарифах, яка існує по кожному регіону. Тобто тут прямий пропорційний розподіл. Відповідно це дасть забезпечити можливість використання цих коштів в цьому році. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максим Анатолійович.

Это то, о чем мы как раз на прошлом комитете говорили, о том, что будут внесены правки по реальности выполнения этих разниц по областям. Иван Иванович Куличенко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, на засіданні комітету розглянуто питання перерозподілу субвенції на погашення заборгованості різниці в тарифах. В зв'язку з тим, що цілий ряд регіонів не має заборгованості по податкам, внесена пропозиція розподілити її між іншими регіонами. Немає зауважень. Тому комітет пропонує погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції в затвердженій постанові уряду номер 1046. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене є запитання. Ці області, з яких ви знімаєте, з ними узгоджено?

 

ІЗ ЗАЛУ. Є листи.

 

МАЛАШКІН М.А. Да.

 

МАТВІЄНКО А.С. З кожною?

 

МАЛАШКІН М.А. Да. Ми зібрали інформацію по можливостям освоєння субвенції. Ті області, які показали різницю, яку вони не можуть, ми цю різницю і розподілили відповідно.

 

МАТВІЄНКО А.С. А чому ми тоді за це маємо голосувати?  

 

МАЛАШКІН М.А. По областям була зібрана інформація стосовно обсягу субвенції, яка їм виділена, чи це задовольняє потребу, чи відповідно перевищує можливості їхні для освоєння. По результатах отриманих інформацій, листів від обласних адміністрацій ми отримали відповідну інформацію, що по деяких областях немає джерел для використання цієї субвенції, тобто податків чи інших джерел, за рахунок яких вони можуть бути реалізовані. Саме на ці суми, які були вказані обласними адміністраціями, ми на ці суми зменшили, і на цей залишок розподілили між іншими.

 

ПАВЕЛКО А.В. Молоток Ігор.

 

МОЛОТОК І.Ф. Добрый день, уважаемые коллеги! Скажите, а есть у вас конкретно по всем областям такие цифры, что некоторые организации теплоснабжающие или водоснабжающие отказались или не имели возможности, а перерозподіл появился по другим областям? И кто это сделал, скажите? У меня информация, по крайней мере от Сумской области, совсем другая, что просто "в ручном режиме" взято было и было изменено – разница в тарифах. Забрали у бедных и богатым отдали – образно. "Робингуды".

 

МАЛАШКІН М.А. У нас відповідно є лист від обласної державної адміністрації.

 

МОЛОТОК І.Ф. Обласної чи обласних?

 

МАЛАШКІН М.А. Від кожної, в якій зменшено, є від кожної обласної адміністрації лист.

 

МОЛОТОК І.Ф. У меня другая информация. Если вы дадите вот сейчас, в данный момент,  по Сумской области по объектам есть совсем другая информация. У меня информация – доработать. И скажите, отчего именно мы в этом месяце должны принять разницу в тарифах? Вот объективно – почему? Мы в любом случае эту схему должны запровадити не в конце года, чтобы все торопились и бежали, а с начала года уже.

 

ІЗ ЗАЛУ. Это не глава подписывает, а начальник управления.

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

МОЛОТОК І.Ф. Смотрите, есть информация именно от тех предприятий…

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

МОЛОТОК І.Ф. Это именно по Сумам?

 

МАЛАШКІН М.А. Именно по Сумам. Спеціально попросили зняти.

 

МОЛОТОК І.Ф. Смотрите. Дайте мне не в цифрах, а дайте мне по предприятиям, чтобы у меня была картинка. А я вам покажу картину, которая есть у меня, что происходят жалобы, вплоть до того, что вымогательства определенные идут у предприятий.

 

МАЛАШКІН М.А. По Сумах взагалі нічого не змінювалось.

 

МОЛОТОК І.Ф. Давайте вы мне не рассказывайте, а если я выступаю, значит,  говорю так, как есть. Мое предложение – на доопрацювання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановний доповідачу! Херсонська область – мінус 49,5. Коли ми розглядали це питання у нас на комітеті декілька разів (і на комітеті, і на підкомітеті), я особисто наголошував на тому, що в Херсонській області є, перше, місто Херсон – водоканал, є Нова Каховка, є Гола Пристань, які сьогодні мають оцю історію, яку просять просто тому, що є опалювальний сезон. Ви цього не бачите. Більше того, ви ще  взяли  й мінус 50 мільйонів забрали.

 

МАЛАШКІН М.А. Ні, зрозумійте…

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це ви зрозумійте, це ви тепер прийшли  за два дні до Нового року і кажете, що "всё пропало".

 

МАЛАШКІН М.А. Питання не в тому.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Більше того, я знаю, як ви берете листи від обласних адміністрацій, телефонуєте на низ і кажете: "Зробіть нам такого-то листа". І все.  І він наверх піднімається.

 

МАЛАШКІН М.А. Ні, це не так. Я з вами не погоджуюсь.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я з вами також не погоджуюсь. Я утримуюсь від голосування.

 

МАЛАШКІН М.А. Ми не забираємо кошти в когось, хто може відповідно освоїти відповідну суму субвенцій. Ну немає у них такої заборгованості в податках, щоб вони могли за рахунок цього освоїти. У них є різниця в тарифах, вона залишається. Є проблема. Але за рахунок тих коштів, які передбачені, ті джерела, вона не може бути освоєна на сьогоднішній день.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, будь ласка, якщо ми на карту накладемо цей ваш перерозподіл, новий, і подивимося, які енергетичні компанії і кому вони належать, не буде там ніякого сходства, ні?

 

ІЗ ЗАЛУ. Буде.

 

МАЛАШКІН М.А. В чому і з чим?

 

ІЗ ЗАЛУ. Географічних назв.

(Загальна дискусія)     

 

МАЛАШКІН М.А. Розподіл є пропорційним, ну зверніть увагу. Якщо ви подивитесь, кожному однаково.

 

МОЛОТОК І.Ф. Давайте сделаем так, одну минуточку! Пожалуйста, скажите мне, сколько времени проходит у организации, которая нуждается в разнице в тарифах, сколько времени с согласования происходит? Сколько времени? День, два? Час? Неделя? Три недели?

 

МАЛАШКІН М.А. Чого саме?

 

МОЛОТОК І.Ф. Согласования разницы в тарифах.

 

МАЛАШКІН М.А. Ну є відповідна процедура.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ну сколько? Вы знаете эту процедуру? На сегодняшний день, то есть, даже если мы сегодня утвердим перерозподіл – разницу в тарифах по другим областям, они просто физически не успеют.

 

МАЛАШКІН М.А. Нет, нет, нет. Вы в данном случае немного ошибаетесь. В нашем формате суммы, которые поданы областями, це суми, які узгоджені обласними територіальними комісіями. Це суми, на які заключені договори про взаєморозрахунки. Це суми, які відповідно будуть прийняті в казначействі, і лише після того, як ми отримаємо рішення бюджетного комітету, буде можливість їх відповідно профінансувати. Подальшого якогось додаткового перепогодження не потрібно в даному випадку, ніякого.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, клірингові розрахунки проводяться за підписаними протоколами. Хто швидше підписав протокол і здав, недоїмку вибрали – немає недоїмки. Різниця є, але недоїмки немає по ПДВ, по інших, щоб провести кліринг. Тому треба підтримати це рішення. Далі появиться недоїмка – буде наступний перерозподіл.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги депутати! Андрій Васильович, я вам дякую, що надали мені слово. Я підтримую своїх колег Молотка і Гордєєва, тому що там якась не зрозуміла ситуація. Давайте ми її вивчимо, і завтра ще буде бюджетний, і ми собі дозволимо прийняти чи не прийняти. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре.

Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, просто у нас ровно год назад похожий вариант дискуссии был. Тогда можно было сделать скидку на то, что пришло новое правительство, которое не понимало до конца процедур, которые происходят. Сегодня все всё понимают. Исходя из практики событий, то, что мы услышали, это называется: кто первый встал, того и тапки. Это всё называется работой министерства, из-за которого страдают конкретные люди на конкретных местах и конкретные предприятия.

Поэтому у меня тоже есть просьба – перенести на завтра, разобраться с ситуацией, потому что я согласен, с одной стороны, что они показали подпись руководителя ЖКХ Сумской области. Стесняюсь вам сказать, но придется. Вы знаете, какое предыдущее место работы этого высокого специалиста? Директор ритуальной конторы "Холодні ноги" міста Конотоп.  И это не шутка, как бы, вы проверьте это. Ну, так и есть. То есть, нормальная история. Поэтому я, конечно, за высоких специалистов, но предлагаю на завтра перенести эту историю, потому что с уважением отношусь к новой власти, но не до такой степени. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Куліченко.          

  

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Немає питання - перенести на завтра. Питання готувалося раніше. Ми проводили підкомітет. І це вже питання недовіри тим, хто розглядав. Тому немає заперечень, давайте перенесемо на завтра. Але питання в тому, що ці кошти на наступний рік не переходять, вони в плані цього року. І в тих підприємств, у яких немає можливості для клірингових операцій, для них кошти пропадуть, для тих, у кого можна використати, їх не використають. Давайте подивіться всі свої підприємства і завтра проголосуємо - на наступному засіданні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добро. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! У мене є така пропозиція, вона, я думаю, об'єднає  зараз усіх членів комітету. Дивіться, щойно ряд членів бюджетного комітету порушили питання стосовно різниці в тарифах. Очевидно, що це потребує письмового роз'яснення з боку ініціатора цього питання. Давайте як тільки ви нам дасте письмове роз'яснення по тих питаннях, які порушили члени бюджетного комітету, ми тоді на комітеті зможемо це розглянути і прийняти рішення. От будь ласка. Тому що ми не можемо це робити завтра-післязавтра. Що завтра зміниться, якщо у нас немає письмового роз'яснення, з яким можуть ознайомитися члени комітету? Тому, будь ласка, йдіть швидко це опрацюйте. Ми будемо працювати в режимі нон-стоп, практично працюючи над бюджетом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хороша пропозиція. Кривенко Віктор.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги! Я теж думаю, що нам треба поважати роботу підкомітетів, і там ведеться завжди ґрунтовна робота. Є пропозиція схожа на те, що сказав Іван, тільки трішечки інша. Ми все одно візуємо всі рішення комітетів. Давайте зараз приймемо  це рішення. Ті колеги, в кого є запитання, довияснять це, тому що з Дніпропетровської області зняли 172 мільйони гривень, з Одеської – 485. Тобто я розумію, що це теж робота проводилась. І ми просто його не випускаємо. Ми його не візуємо до кінця і не випускаємо його, якщо у вас застереження залишаються. А потім буде бюджет, потім ми не зберемося. Я б його проголосував би і просто поклав би поки що. Я пропозицію вніс таку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати Крулька Івана Івановича. Уточнення? Будь ласка. І завтра на комітеті ми можемо повернутися до цього.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо можна, то щоб розуміти точно, щоб не було у нас питань, що саме ми маємо  надати, з яких питань конкретно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добро. Мы поручим рабочую группу возглавить Крулько Ивану Ивановичу и Молотку Игорю Федоровичу. Игорь Федорович сформирует вам все вопросы.

Приймається?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да!

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропоную проголосувати за дане рішення. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Дякую.

Наступне питання. То, что мы добавили. Иван Иванович Куличенко. Будь ласка, яке питання?

 

(Мікрофон не ввімкнено)

 

ПАВЕЛКО А.В. Від Міністерства Дерев'янко Олег Валерійович. А номер какой?

 

ІЗ ЗАЛУ. Це те, що включили, новий?

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. У вас роздано. Це  Міністерство освіти і науки. Так? Дерев'янко.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це 1340-р, правильно, Іване Івановичу?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да. Олег Дерев'янко, будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановні колеги! Мова йде про розпорядження Кабінету Міністрів про перерозподіл видатків на освітню і медичну субвенцію. Якщо будуть по медичній потім питання, ви зможете задати. А  по освітній я доповім. Мова іде про те, що у нас були залишки також по Донецькій і Луганській. У нас виникла певна економія. Дуже важливо, наприклад: використовуючи кошти на закупівлю підручників, ми зекономили 80 мільйонів гривень просто за рахунок переговорів і зменшення рентабельності, і отримання кращої ціни. Ми зараз в шість разів дешевше купуємо підручники, ніж попередня влада, навіть враховуючи те, що курс впав. І за рахунок цих економій (резерви плюс економії), ми перекидаємо 600 мільйонів. Ну, загалом по освітній – 1,1 мільярда. З них 600 мільйонів – на придбання автобусів, 200 мільйонів на оснащення опорних шкіл і 200 мільйонів на поточні видатки, тобто заробітна плата і так далі. Все розраховувалося відповідно до формули. Тут жодної самодіяльності немає. Якщо цікавлять конкретні цифри по областях, можу назвати. Кажіть.

Прохання – підтримати, тому що, якщо це не підтримати, кошти просто згорають, як-то кажуть. Якщо підтримати, оскільки вони ідуть в освітню субвенцію, вона переходить на наступний рік. Ми розуміємо, що не встигнуть в областях зробити ці тендери, але вони переходять на наступний рік, і в наступному році все це можна зробити. Тому дуже велике прохання – підтримати це.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Іванович Куліченко – голова підкомітету.

            

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, питання якраз в тому, що пропонується вільні залишки перерозподілити між регіонами пропорційно – по тим формулам, як розподіляється завжди. Ці кошти однозначно, якщо попадають на регіони, вони не піднімаються наверх, і буде можливість провести всі необхідні виплати, пов'язані з виплатою заробітної плати, також там придбання автобусів і опорні заходи.

Крім того, по охороні здоров'я є можливість майже 1 мільярд 100 мільйонів направити на цільове фінансування хворих цукровим діабетом і лікування методом гемодіалізу. Тобто на наступний рік в регіонах буде можливість вирішити ці питання з початку року, а не так, як завжди: чекають, коли отримають фінансування на наступний рік. Пропозиція – підтримати перерозподіл.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це гемодіаліз і ще що?       

 

КУЛІЧЕНКО І.І. І інсулін. Прошу підтримати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, як ми всі приймали законопроект про зняття з нас заробітної плати і передання її на Міносвіти на купівлю книжок. Я пам'ятаю флешмоби по Верховній Раді, коли купи книжку, там, дитині і так далі, це все влаштовували.

Що виходить сьогодні? Ота наша заробітна плата, яку зняли з нас іще чотири місяці тому, вона зараз ось в цих 80-и мільйонах дається нам на те, щоб ми знову цю заробітну плату відправили на інші речі. Якщо ми отак погодимося з цим, ну давайте погодимося з цим. Там же знаходяться і автобуси для тих наших шкіл. Тендер по закупівлі автобусів Міністерством освіти повністю провалений, так само як і по закупівлі книжок. Це перше питання.

Друге питання. Другим пунктом передбачається зняття субвенції з Донбасу у вигляді мільярда гривень і передача її на інші адміністративно-територіальні устрої. Є пропозиція послухати мажоритарника з Донецької області, який хотів би з цього приводу кілька слів сказати. З вашого дозволу Недава Олег, він зараз з нами. І там ситуація дійсно така, що заслуговує на увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Недава, будь ласка.

 

НЕДАВА О.А. Я дуже вдячний за слово. Я хочу просити поважних колег з цього приводу звернути увагу на те, що Донецька область не мала змогу провести належним чином і використати ці кошти, тому що було дуже потужне блокування в Антимонопольному комітеті і в інших місцях по проведенню тендерів із закупки ліків, обладнання тощо. І ці кошти залишилися. Я дуже прошу зробити такий розподіл на наступний рік. Донецька область не має фельдшерсько-акушерських пунктів. А є програма, погоджена обласною адміністрацією, ця програма вже винесена на Комітет з питань охорони здоров'я. І ця програма - це 450 мільйонів. Якщо б була можливість, залишити Донецькій області (неокуповані території) ці 450 мільйонів, а решту поділити так, як цього прагне МОЗ. Дякую.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Шановні народні депутати! А можна відповісти, тому що дуже важлива річ? Я думаю, що я погоджуюся, що це взагалі неправильно – знімати зарплати на такі речі. Мають бути кошти в державному бюджеті. Те, що народні депутати це зробили, це честь і хвала. Але коли робився розрахунок, скільки коштів буде потрібно, наприклад, на друк підручників, він робився з нормативних показників. Інститут відпрацював і зробив 80 мільйонів економії. Я вважаю, що  ми маємо це вітати. Ця економія виникла, тому що ми, вибачте, попросили дуже добре наших виробників, щоб вони зробили менші ціни для того, щоб ми більше змогли закупити і кошти залишилися. Ось і все.

Друга річ, що треба змінювати законодавство, яке нам не дозволяє швидко це робити. Тому що сьогодні, наприклад, є вимога використовувати виключно український папір. Українського паперу не вистачає, навіть там словацький дешевший, а ми не можемо взяти  для друку книжок. Це що стосується підручників.

Що стосується автобусів і проваленого тендеру, Міністерство освіти не може  відповідати  за виробників, які не здатні виробити продукцію, яка відповідає законам, прийнятим Верховною Радою, зокрема вимозі Євро-4, яка існує – екологічні норми. І тому коли на тендер з'явився тільки "Богдан", приніс одну пропозицію, і навіть у "Богдана" не було  відповідності Євро-4, а інші взагалі не з'явилися на тендер, який був вихід у інституту? Тільки скасувати, але зараз ці кошти віддаються на місця, щоб все ж таки виробники підтягнулися і наступного року прямо на місцях зробили тендери в областях і закупили автобуси. Тому тут все абсолютно логічно. Міністерство просить це перерозподілення не для міністерства, а для системи освіти, де на місцях будуть прийматися рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Не будемо нагадувати, хто зняв зарплату депутатам. У всякому випадку – це не депутати. Ці дії не можна нагадувати, бо  це може вплинути на деякі  наші голосування. Тому я не буду це робити.

Друге, що я хотів сказати. Андрію, на жаль чи на щастя, не знаю, як сказати, від нашого рішення абсолютно не залежить заробітна плата депутата. Чи лишаться ці гроші, чи не лишаться – від цього зарплата депутата не зміниться. Бо для цього треба трішки інше рішення приймати. Воно не має відношення до бюджету.

Тому моя пропозиція. Враховуючи цю обставину і розуміючи  деякі інші деталі, про які  я не хочу говорити, я пропоную підтримати це. Бо наша зарплата від цього не зміниться – чи лишиться чи ні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Васильевич. А потом Андрей Леонидович.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги народні депутати! Знаєте, з  якоюсь осторогою я дивлюся на ці цифри, які залишаються в освіті, бо я чітко знаю, що всі області, зокрема Львівська, весь час говорять про те, що не вистачає на зарплату освітянам або на якісь інші проплати. Тому стараються очистити районні бюджети, щоб освітянам виплатити, очистити їх. Розумієте? Бо є лозунг, що не можна освітян лишити без зарплати. Очищають районні бюджети. А ми сьогодні бачимо, що тут просто серйозні гроші йдуть, перепрошую, на якісь інші речі, які я не вважаю, що дуже потрібні. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Леонідович Деркач. 

 

ДЕРКАЧ А.Л. Вот смотрите,  уважаемые коллеги, когда надо  поделить деньги на автобусы "Богдан", когда надо поделить деньги на закупку компьютерных классов, то появляются все, включая заместителей министров. Когда мы добиваемся, два месяца просим – дайте нам отчет по использованию "освітньої субвенції", что у нас не хватает по районам, по каким районам невыплата заработной платы, мы добиться ничего не можем. Даже по письмам председателя бюджетного комитета. Это первое.

Второе. Я искренне рад, я с уважением отношусь к Львовской области, но почему Львовской области 52 миллиона на автобусы, а Тернопольской 36, а Сумской – 18? По какому принципу это происходит? Та же самая история с компьютерными классами. Один в один та же самая логика. Вот можно мне уточнить, по какому принципу происходило распределение средств по автомобилям, вернее,  по автобусам и по компьютерам?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Дерев'янко.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. По-перше, шановний народний депутат, шановний пане Андрію, я хочу сказати, що ваш покірний слуга тут постійно доповідає, а не тільки сьогодні з'явився. Просто, можливо, ви не на всіх засіданнях буваєте. Я буваю постійно тут. Це перше.

Друге.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Минуточку, Андрей Васильевич. Дайте ему, пусть посмотрит, на каких заседаниях бюджетного комитета Андрей Леонидович не присутствовал.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО  О.В. Добре. Так само й по мені нехай нададуть.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Слушайте, мы вас просили - дайте сводный отчет, что у вас происходит з  освітньою субвенцією. Уверены, что у вас по всем районам хватает? Мы вам объяснили, что каждый район из сел бюджет забирает, чтобы выплатить зарплаты учителям. Мы сегодня из сел забираем бюджеты из-за того, что ваше министерство не умеет управлять финансами. А вы стоите и рассказываете про распределение бюджета и что вы замечательно руководите экономикой предприятий.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ви відомий фахівець з бюджетних питань. Я прошу, ми врахуємо всі ваші пропозиції, і давайте приходьте в міністерство, будемо враховувати і краще працювати. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Предлагаю поддержать предложение подкомитета и голосовать.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Розподіляється по принципу 50 на 50 - те, що виділяє місцевий бюджет  і 50 відсотків додає держава. Скільки місцеві бюджети могли виділити, стільки дається. Це перше.

Друга річ – це  різна потреба. Тому що є гірські райони, є Чернігівська область величезна, де різні відстані, а є там Тернопільська, яка менша.  Ці принципи визначаються відповідно до: а) потреб  і б) можливостей також зробити місцевим бюджетам 50 на 50. Що стосується всього іншого, то йде у відповідності до кількості  учнів. Ми нічого не придумуємо, ми робимо по формулі.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Есть нормативный документ, который определен министерством как приказ, по распределению данного рода средств. Есть нормативный документ, приказ есть министра? Вы слышите текст? По территории области, по горному району.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Є законодавча база. І відповідно до законодавчої бази - це або кількість учнів, коли розраховується по формулі, або рішення, які приймаються Кабінетом Міністрів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виходимо на рішення.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Основания для принятия решения?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Потреба в шкільних автобусах, яка багато разів формулювалася, доводилася. У нас загалом по країні потреба – 1100 з чимось автобусів. Це все відомо. І ці факти доповідаються міністерством постійно. У мене просто зараз під рукою цього немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановне Міністерство освіти, ми зараз будемо наступним пунктом вирішувати питання щодо Бюджетного кодексу, і зокрема мова йде про ПТУ, про коледжі. Я думаю, що ваша позиція була б така сама сучасна, як сьогодні, як і рік назад, коли ви казали про те, що ви візьмете на себе сміливість і прореформуєте освітню галузь, і все-таки зробите те, що ви обіцяли нам зробити, а саме: оптимізувати освітню мережу ПТУ, коледжів -  що ліквідувати, що приєднати і так далі. На сьогоднішній день позиція Мінфіну в тому, що ми маємо це все брати на обласні бюджети та на міські бюджети, ці всі ПТУ. Ви нічого не зробили в цьому напрямку.

А тепер питання друге. Ви сказали про те, що ви зекономили на підручниках. Ну, воно приветствуется, це питання, конечно. Але на сьогоднішній день уже 1 січня. На підручники ви все-таки 80 мільйонів направляєте?

І третє. Оскільки вони, ці гроші 1 січня… (Шум у залі)  Почуйте, колеги! То люди вже придбали своїм дітям ці підручники. І на сьогоднішній день ви хочете в нагрузку, щоб обласні бюджети ще їх придбали. Я не проти того, щоб ресурси йшли на місця, але чому ви цього не зробили раніше? І як це буде виглядати перед людьми, які вже придбали ці книжки?

І ще останнє. Шановні колеги! Зараз ми обговорили лише освітні питання. А другим пунктом іде медична субвенція. Ми почули тільки що нашого колегу, що люди, які в окупованих територіях, звідтіля намагаючись перебратися через той кордон, ідуть в медичні заклади на контрольованій території, але відповідно інфраструктуру ми не можемо їм забезпечити, тому що ми вилучаємо ці кошти і відправляємо на всі інші області. Давайте з цим питанням щось вирішувати. Тут немає МОЗ. А як ми так можемо вирішити без доповіді МОЗ?

Є пропозиція конкретна нашого колеги-мажоритарника, щоб ми все-таки підтримали і або направили, або перенаправили, хай вони вирішать питання. Там, де наша контрольована територія – це наші виборці, це наші українці, які ходять туди-сюди через той кордон, дивляться і кажуть, що в Україні жити краще. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ви з МОЗ? Будь ласка.

 

_______________.  З приводу переміщених осіб. Минулим розпорядженням виділялись кошти саме для переміщених осіб.

(Загальна дискусія)     

Так зараз цим розпорядженням на контрольовані території…

(Шум у залі)   

 

ІЗ ЗАЛУ. Я пропоную підтримати освітянську й медичну, підтримати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Колеги, ну по-перше, якщо ці кошти залишаються в Державному бюджеті, вони пропадають. Тому приймається рішення…

(Шум у залі) 

Ну, куди вони будуть використані, ніхто не знає.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну, на ці статті.

 

_______________. На ці статті вони вже не будуть використані. В чому питання? Ми закриваємо ті проблеми, які із заробітною платою, і даємо можливість зберегти кошти, які передаються регіону. І потім вони проводять тендери і роблять ці ж закупівлі.

Що стосується територій, на яких нема зараз нашої влади. От, послухайте, послухайте! З цих регіонів, які підконтрольні регіони. З них нічого не знімається. В них, як і було, тільки добавляється. Що стосується збільшення фінансування – ви забули, на минулому засіданні ми приймали рішення, на засіданні Верховної Ради ми прийняли рішення: ті кошти, які були залишилися збережені, вони   залишилися, 50 відсотків на ту територію, куди більше ходять люди. Ми вже приймали це рішення. Приймали уже, приймали.

 

________________. Шановні колеги! Є така пропозиція. Давайте тоді, освітня субвенція – ми розуміємо, що її треба  врятувати об'єктивно, не дивлячись на нашу критику МОНу і так далі, але її треба рятувати. Треба ці автобуси все-таки придбати, бо оптимізація йде незалежно від МОНу, вона йде, і йде під керівництвом Мінфіну.

 Але на рахунок медичної ситуації - це наші співгромадяни, які  ходять через той кордон. Давайте з цього питання зробимо якийсь перерозподіл, щоб він був адекватним і справедливим до всіх українців.

 

________________. Пане Олеже, скільки, як ви вважаєте, програма ота по "ФАПах" для прикордонних територій?

 

ІЗ ЗАЛУ. 450 мільйонів гривень.

 

________________. 450 мільйонів гривень. От є така пропозиція, щоб ми підтримали цю "ФАПівську" програму і по Україні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Шановні народні депутати! Я хочу проінформувати, що навіть після…

 

________________. Колеги, я не розумію, як ми можемо з придбання ліків чи заробітної плати забрати на "ФАПи" і передати?

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Качур.

 

КАЧУР Р.П. Я хочу поінформувати, що, незважаючи на цей перерозподіл, на території Донецької і Луганської областей залишається майже 300 мільйонів гривень. 291, здається. Майже 300 мільйонів гривень залишається, незважаючи на перерозподіл.

По медичній – чому це важливо. У нас є проблема із забезпеченням   по всіх областях, забезпеченням медикаментами. Це гемодіаліз, цукровий діабет. Такий перерозподіл дозволить в наступному році на 100 відсотків профінансувати і зняти цю проблему. Це ми порахували.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це видатки наступного року. 

 

КАЧУР Р.П. Правильно. Вони залишок. Якщо ми цього не зробимо, то ми не зможемо їх у такому форматі використати. Вони лишаться в субвенції, там же. Вони лишаться в субвенції, просто будуть розподілені по території по формулі, пропорційно населенню.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте вже голосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Недава хочет что-то добавить.

 

НЕДАВА О.А. Я вам скажу, что по гемодиализу - у нас на неоккупированных территориях вообще этих приборов для гемодиализа нет, они остались в Донецке.

(Шум у залі)

 

НЕДАВА О.А.  …эти деньги, которые были выделены на гемодиализ. По определенным причинам, я уже сказал про блокировки.

Поэтому этих денег совершенно мало, то, что вы набрали, потому что сейчас вся нагрузка и по медицине, и по оборудованию – у нас нет ни одного органа, медицинского учреждения третьего уровня. Вообще нет ни одного по Донецкой области на неоккупированной территории. Там катастрофа. А мы забираем эти деньги, которые не успели потратить, и перереспределяем на всю Украину.

 (Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич Матвиенко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги! Давайте, є проблема. Але чи це проблема цього проекту? Ми вивели проблему взагалі в іншу площину. Ну є проблема, над тією проблемою, очевидно, треба думати і говорити про наступний рік як про бюджетне фінансування. Сьогодні треба вносити пропозицію: або ми приймаємо, або відхиляємо. Ну давайте, ми годину говоримо ні про що. Я пропоную, Андрію Васильовичу: голосуємо або відхиляємо.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Дерев'янко.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановні народні депутати! Можна перед тим, як будете голосувати, я ще два слова вам відповім? Ви маєте розуміти, ви знаєте, які повноваження у міністерства, а які повноваження у місцевих органів виконавчої влади або в місцевих адміністрацій. МОН надзвичайно зацікавлене в оптимізації  всіх мереж. Але ми маємо усвідомлювати, що будь-яка оптимізація неможлива до того, як не буде інфраструктурної можливості її робити. Автобуси – це передумова оптимізації. Створення шкіл опорних, на яких тут закладаються вперше кошти, це передумова оптимізації. Вирішується це на місцях. Ми маємо йти до децентралізації, щоб на місцях це робили. І це дуже важливо. Ми, до речі, в цьому році вже маємо великий прогрес – 495 шкіл було оптимізовано чи 500. Тому треба просто краще, ми всі ці факти представляємо. Я дуже прошу підтримати, тому що це передумова для оптимізації і для кращого використання бюджету на місцях.

 

ПАВЕЛКО А.В. Уважаемые коллеги! Предлагается все-таки голосовать за данное предложение, озвученное главой подкомитета. А по вопросу, который затронул наш коллега Гордеев  Андрей Анатольевич, поднять его от комитета отдельно и обратиться в МОЗ и Минфин для решения этого вопроса по территории Донецкой области.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Один. Утримався? Рішення приймається. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. А по освіті?

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы же только что сказали.

Наступне питання – друге в порядку денному. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо узгодження норм Бюджетного  кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства. Номер 3629, поданий Кабінетом Міністрів.

Доповідає голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні колеги! Щодо урядового законопроекту  про внесення змін до Бюджетного кодексу України треба сказати, що підкомітет засідав уже тричі. І я хочу вас ознайомити з тими головними питаннями, які були висловлені і узгоджувались з Урядом і Мінфіном зокрема.

По-перше. Не вилучати частину єдиного податку до державного і обласних бюджетів, залишивши такий податок у складі доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Друге. Продовжити фінансове забезпечення вищих навчальних закладів першого-другого рівня акредитації у 2016 році з державного бюджету. Згідно з чинними нормами, відповідні видатки мають здійснюватися з державного бюджету до 2017 року.

Не передбачати перерозподілу видаткових повноважень місцевих повноважень місцевих бюджетів на охорону здоров'я. Таке питання має реалізовуватись взаємоузгоджено з проведенням медичної реформи.

Не передбачати спрямування освітньої субвенції та її залишків на централізовані заходи, визначені урядом.

Залишити чинний порядок фінансового забезпечення професійно-технічної освіти шляхом надання субвенції з Державного бюджету обласним бюджетам на підготовку робітничих кадрів.

Не запроваджувати виключне право Кабінету Міністрів на подання законопроектів щодо внесення змін до Закону про Державний бюджет з окремих питань для узгодження з вимогами статті 93-ї Конституції України.

Поширити запроваджений з 01.09.15 експеримент з фінансового забезпечення заходів щодо розвитку доріг загального користування державного значення на деякі інші регіони з поширенням напрямів використання відповідних коштів.

Встановити, що кошти Державного фонду регіонального розвитку передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам у вигляді субвенції на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, залишки коштів за якою на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення.

Не передбачати запропонованого положення щодо особливостей здійснення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ за спеціальним фондом Державного бюджету за рахунок надходжень в рамках програм міжнародної допомоги понад обсягів, встановлених на цю мету бюджетних призначень.

Не передбачати запропонованих у законопроекті положень, які мають тимчасовий характер, передбачають регулювання питань лише на 2016 рік. Зокрема щодо покриття тимчасових касових розривів в Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окремі із зазначених пропозицій не вдалося узгодити. Зокрема ще залишається відкритим питання залишення галузевих академій наук головними розпорядниками надання в повному обсязі субвенції обласним бюджетам на підготовку робітничих кадрів. У нас у всіх є таблиці.

І наостанок хотів би підкреслити, що станом на сьогодні Верховною Радою не прийнято позитивних рішень щодо законопроекту 3628 з соціальних питань та законопроекту 3688 з податкових питань, які пов'язані з законопроектом 3629. Тому на даний час немає підстав вносити зміни до Бюджетного кодексу щодо передачі на місцеві бюджети окремих пільг населенню та скасування рентної плати за транспортування природного газу.

Після розгляду та узгодження пропозицій пропонується комітету підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3629 прийняти за основу та в цілому як закон із пропозиціями комітету. І відповідно Комітету з питань бюджету належить внести до його тексту необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов'язані з рішенням комітету. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка. Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати! Комітет і відповідно робота на підкомітетах дійсно виявили дуже багато болючих питань і точок цього законопроекту. Між тим, цей законопроект є в пакеті всіх тих змін, які ми зараз готували до ухвалення проекту Закону про Державний бюджет. Безумовно, багато з пропозицій народних депутатів є слушними, і ми готові їх також підтримати. Але принципово декілька речей. 

Перше. Зараз з урахуванням тих консультацій, які проводяться під головуванням Прем'єр-міністра і Голови парламенту, ці базові законопроекти доопрацьовуються і в них вносяться зміни. Тому в тому числі технологічно було прийнято рішення на рівні керівництва як Верховної Ради, так і керівництва Уряду розвести всі ці проекти в два пакети, в два етапи.

Перший етап – це ресурсні закони, які дають нам дохідну та видаткову частину по змінах. І другий блок питань – це безпосередньо вже Бюджетний кодекс і сам Закон "Про державний бюджет". Безумовно, в проекті Бюджетного кодексу мають бути відображені ті норми, які закладені і які зараз змінюються в проектах по ресурсних законах.

 З урахуванням тих обговорень і тих рішень, які приймалися на рівні вищого керівництва щодо внесення змін до цих текстів, я пропонував би наступне. Пройтись по кожній поправці і визначитись, чи: а) вона підтримується, чи вона не порушує загальний баланс і логіку і б) у разі, якщо вже певні питання розглядалися і по них приймалися рішення, наприклад, як  по закладах першого і другого рівня акредитації, як щодо медичної субвенції, як щодо пільгового проїзду тощо. І не ламати "коп'я", а просто привести у відповідність цей проект з тією нормативно-правовою базою, яка є в загальному пакеті зараз рішень, які є компромісом на сьогодні і, я сподіваюся, завтра все ж таки в цілому будуть підтримані в залі. Як наслідок – якщо ми встигнемо технічно з вами цю роботу завершити, післязавтра  щоб ми могли проголосувати і Кодекс, і  проект Закону "Про Державний бюджет".  Тому така в мене пропозиція – рухатись по поправках по всіх. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, Константин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Ми абсолютно готові пройтись по всіх, єдине, хотів би сказати уточнення, яке секретаріат не встиг внести після нашого вечірнього засідання, як ми перевірили, технічна правка – Дніпропетровська область, яка була вчора узгоджена, по внесенню в цей…

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, эксперимент.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Я прошу врахувати. Є,  є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Київ є. Будь ласка.

(Шум у залі)

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Матвієнко Анатолій Сергійович. Будь ласка.

Матвиенко, а потом Кривенко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ігоре Івановичу, у мене до вас і до підкомітету. Ігоре Івановичу, у зв'язку з тим, що не прийнято ряд базових законів, включаючи і податковий, чи не будемо ми зараз тратити час і робити дурну роботу? То чи не варто якось не робити дурну роботу? Просто зараз пройти, а завтра ще раз збиратися і знову обговорювати?

 Можливо, тільки пройти ті, що не викликають там сумнівів з можливими майбутніми голосуваннями, а те перенести на завтрашнє тоді засідання, не знаю, коли його провести – з 2-ї до 4-ї, які не викликають з тими базовими законами ніякої дотичної позиції.

Але тепер, Андрію Васильовичу, до вас і до Ігоря Івановича і до підкомітету – ну як готується ця таблиця? Ну дайте спочатку нині діючу редакцію, потім що пропонується Урядом, потім що пропонується комітетом. Та немає нині діючої редакції! Є тільки редакція, яку дає Кабмін. Ну це трішки не зовсім коректно по відношенню до комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кривенко Віктор.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! По суті пропозицій. Пропонується додати туди ще одну пропозицію, яка є консенсусною. Це законопроект, який підтриманий нашим комітетом по внесенню змін до Бюджетного кодексу, щоб ми окремо цього не робили, який підтриманий і урядом, і Міністерством охорони здоров'я, співавтори є і члени нашого комітету (я, пан Іщейкін), голова Комітету охорони здоров'я, пані Сисоєнко з "Самопомочі", пані Сюмар з "Народного фронту". В чому суть?

Пам'ятаєте, лікарня, яка залишається в Академії наук і не передається на Міністерство охорони здоров'я, тобто там нема додаткових втрат? Тому пропозиція: абзац другий пункт 11-й розділ VI "Прикінцеві та Перехідні положення" Бюджетного кодексу України ("Відомості Верховної Ради України" 2010 рік, №50-1 (???), стаття 572, 2015 №24 стаття 172) після слів "Державного управління справами" доповнити словами "Національної академії наук України". Абзац другий пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 28 грудня 2014 року №79-8 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (щодо реформи міжбюджетних відносин) після слів "Державного управління справами" доповнити словами "Національної академії наук України". Відповідно ці пропозиції підписані паном Іщейкіним і мною, це технічна правка, ………,  нам нема сенсу просто ще один закон, який готовий, він у нас виноситься на голосування. Але тоді була дискусія з "Народним фронтом". Потім вони провели між собою узгодження: пані Гриневич з усією фракцією, вони підтримують цю позицію. Це перша частина.

Друга частина, що стосується Бюджетного кодексу, це питання галузевих академій наук, щоб залишити їх головними розпорядниками коштів. Це друга позиція, яка стосується Бюджетного кодексу. Ну, це принципова позиція, наскільки я розумію, від нас усіх.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Уманський Ігор Іванович хотів прокоментувати.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, я пропонував би, все ж таки, піти по кожній статті. Можливо, в цілому глобально скажу, що було домовлено, в тому числі щодо академій і відповідних їхніх закладів лишити так, як є на сьогоднішній день, не передавати під галузеві міністерства, сьогодні, в тому числі на засіданні керівників фракцій, за участю Голови парламенту та Голови уряду.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Деркач Андрій Леонідович.   

 

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, вот Олег Вячеславович поднял, Игорь Иванович, то, что касается Бюджетного кодекса, вопросов, связанных с проведением эксперимента. Я понимаю логику эксперимента, когда здесь включены области, хотя бы территориально имеющие границу с кем-то. Нет, ну как это какая разница? Тут же написано, что податок идет от вопросов, отвезенных на территорию. Вы Сумскую область забыли туда включить. Можно понять, а почему? По какому принципу? Кировоград, который не имеет границы, Полтава, которая не имеет границу. А Сумская область, ее нет.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чернігівської теж, до речі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Черниговская есть.

 

ІЗ ЗАЛУ. Уже нема.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, ну, какая-то логика должна быть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Принимается.

Скорик.

 

СКОРИК М.Л. Вы знаете, коллеги, я когда слышу слово "эксперимент",  я вам хотел напомнить закон, который мы с вами приняли – зміни до "Прикінцевих положень" Бюджетного кодексу щодо спрямування позапланових надходжень від митниці на будівництво окремих доріг, там в Одеській, Чернівецькій, здається, Львівській і так далі областях. Помните?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да, пам'ятаємо.

 

СКОРИК М.Л. Да. На сегодняшний день вот я вам докладываю. Я на 1 ноября задал вопрос министру инфраструктуры, сколько закон этот действует, этот эксперимент, как мы назвали. Закон этот должен действовать до 1 января 2017 года. Как вы думаете, сколько на сегодняшний день профинансировано трассы Одесса-Рени по этому закону? Ноль. Я задал вопрос Министерству инфраструктуры, сколько на сегодняшний день составило перевыполнение плана Одесской таможни. Нет, Одесская таможня не выполняет план почти на 150 миллионов. Неужели вы не понимаете, что план этот сдвигается элементарно?

 И таким образом на сегодняшний день губернатор Саакашвили, который очень сильно лоббировал этот закон, я помню, какие здесь в этом зале и под куполом, какие были споры по этому поводу, на сегодняшний день 150 миллионов снимается с областного бюджета и направляется на трассу Одесса-Рени, которая является дорогой общегосударственного значения. И при этом опять мы говорим об экспериментах и так далее.

 Если есть толковое предложение,  мы должны его включать, а если оно не толковое, то никаким экспериментом прикрывать это дело, решением каких-то отдельных собственных вопросов, я считаю, что нельзя.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дубневич. Будь ласка

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я хочу доповісти депутатам Верховної Ради, членам бюджетного комітету, що Львівщина щиро дякує Саакашвілі, тому що  близько 80 мільйонів кожен місяць поступає в бюджет Львівщини на ремонт доріг. Якщо в Одесі ви не можете навести порядок з митницею, то це є ваші проблеми.

(Шум у залі)

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. І це є правильний закон. І треба його далі підтримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. О бюджете. Давайте только о бюджете.

Крулько Иван Иванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні члени комітету! Я хотів би повернутись до тієї слушної пропозиції і просив би членів комітету зараз на неї звернути увагу, яку ми розглядали на підкомітеті, і там була згода. Це пункт 3 розділу 1. Мова йде про академії, які  пропонується, щоб вони не були вже головними розпорядниками коштів. Я пропоную, щоб ми повернулися до цього і підтримали пропозицію, щоб все-таки академії, які у нас працюють, щоб вони залишалися головними розпорядниками коштів у зв'язку з тим, що ми прийняли Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", відповідно до якого якраз  і  передбачено, що академії є головними розпорядниками коштів.   

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы об этом уже говорили.

 

КРУЛЬКО І.І. І друге.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це Матвієнко подав?

 

КРУЛЬКО І.І. Подав Матвієнко, Кривенко і я озвучив. Ми говоримо про Бюджетний кодекс.

І наступне. Я хотів би сказати, що в нас були два як мінімум  виїзні засідання комітету до Львівської області. І на обох виїзних засіданнях бюджетного комітету ми розглядали питання, яким чином діє закон стосовно експерименту для будівництва доріг з перевиконання коштів, які зібрані на митниці. На прикладі Львівської області ми побачили, що цей закон надзвичайно ефективний працює. Тому є абсолютно слушна пропозиція членів парламенту стосовно того, щоб розширити дію цього експерименту. На області вони передбачені  в Бюджетному кодексі.

Тому є пропозиція цей перелік проголосувати, розширити експеримент. І нехай у нас відбудовуються дороги. І плюс ми забули додати до цього переліку, була відповідна пропозиція, це технічна поправка, Рівненську область, її треба сюди  додати, просто це технічно забули зробити. Я прошу для протоколу, під протокол щоб ми тут це відпрацювали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Гордеев, а потом Шевченко.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, є пропозиція з приводу акцизу з пістолету. Для стенограми: є пропозиція щодо залишення 70 відсотків там, де він утворюється, в містах і селищах. А 30 відсотків передавався б відповідно в обласний бюджет. Письмово викладені: акциз з пістолета.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Шановні депутати, хвилинку уваги! Як тоді, так і зараз говорю про цей експеримент з тим, що одні області, начебто прикордонні, починають розвиватись. Я не заздрю, хай воно буде так, але все одно все розмитнюється  Але все одно все розмитнюється на регіональних митницях. І досвід Одеси показав, що не все воно так гладко.

Тому пропоную все-таки дослухатися до того, що я пропоную, і отримати максимальну підтримку зали. Це два моменти. В цей експеримент мають вбути включені всі області, без виключення, України. Це перше.

А друге. Мають бути не якісь там індикативи, а відсоток. 5, 10, 1 відсоток, 20, 30, 50 – скільки завгодно відсотків. Треба порадитись з Мінфіном, щоб автоматично від доходів залишалось в будь-якому випадку. Тому що це і буде формулою. А індикативи хто визначає і як вони будуть там регулювати сьогодні, це завжди буде якась ситуація, з якою ми постійно будемо боротися. Я думаю, що не приведе воно до будівництва доріг.

Скажіть, який відсоток. Визначить, що це мають бути всі області, і ми будемо спокійно мати можливість будувати. Це є і буде реальна децентралізація. Але, як я казав Анатолію Сергійовичу і говорю всім, що давайте зробимо в будь-якому законі України, який буде, я не знаю, кудись запишемо, що дороги не можуть робити всі підряд. І мінімальна гарантія на дорогу повинна бути 10 років. Сьогодні більшість доріг, які фактично будуються місцевими бюджетами, які отримали від децентралізації гроші, вони будуються тяп-ляп, без будь-якої гарантії. Це абсолютно не припустимо. Прислухайтесь, будь ласка, до цього, хто має відношення зараз до цього написання дорожніх законів. Анатолій Сергійович, ми про це говорили. Давайте вже дійсно напишемо про кримінальну відповідальність, про мінімальну гарантію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександре, у нас дуже довгий порядок денний сьогодні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пане Олександре, пане Олександре!

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я перепрошую! Але я нечасто виступаю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Заканчиваем с предложениями.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Так. Я якраз дав пропозицію, щоб той, хто пише ці закони, щоб відрегулював таким чином цей закон, щоб він був дієвим і довго працюючим. А експерименти не для того, щоб вони були негативними. Я думаю, що експерименти мають бути позитивними і навіть давати тренд всій Україні. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Дубневич Богдан, будь ласка.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановний пане Шевченко! Я хочу посперечатися з вами на цю тему. Ви бачите, що закон працює, відрахування йдуть, дороги будуються. І ми щось вас не розуміємо. Ви хочете його ще раз віддати на Мінфін, щоб Мінфін нам підрегулював? То я проти цього. Є там чіткі правила вкладень, і воно працює, і давайте йти по тій схемі. Дякую.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я проти того, щоб була дискримінація інших областей.

 

ІЗ ЗАЛУ. Правильно!

 

ПАВЕЛКО А.В. Ванат, будь ласка.

 

ВАНАТ П.М. Ну, я категорично підтримую пана Шевченка, бо Запорізька область пригранична, прикордонна сьогодні, розвалені всі дороги танками і самоходами, і Кіровоградська область. Ну, будь ласка, я теж "за". Давайте тоді всім областям введемо…

 

ПАВЕЛКО А.В. Тогда это уже не эксперимент.

 

ВАНАТ П.М. …експеримент, який показав, що в Львівській області він працює добре. Все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. 

Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні друзі! Я хотів би нагадати, що закон, який ми розглядаємо, стосується не доріг, а Бюджетного кодексу. Я ще раз хочу наголосити, що в рамках цих підходів, які нам запропонували, ми не можемо знайти рішення навіть по даному закону. Бо ми постійно наражаємось на конфлікт балансу бюджету. Я не знаю, чи я правильно зрозумів Уманського, але якщо я правильно зрозумів, я бачу єдиний варіант якимось чином "вирулити" з тупика, в який нас загнали, це підготувати два закони, де цей навіть закон буде частиною іншого закону, де один буде стосуватися балансу і доходів, і видатків, і другий стосуватиметься бюджету. Хоча насправді це міг би бути один, але  ми з юридичних питань не можемо це зробити. Бо я не уявляю, як ми зараз спробуємо знайти, а завтра проводити розрахунки.

 Ви подивіться, як голосувався 3628 – дружно, активно, там 300 зашкалювало голосів. І в якій формі воно прийде? А воно ж зачіпає баланс. Тому очевидно треба буде шукати нову форму. І Анатолій Матвієнко говорив про це. Може, й немає сенсу нам сьогодні розглядати, бо нам доведеться шукати компроміс в рамках прийняття бюджету. Ігор Іванович хай підтвердить, чи я правильно зрозумів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую, Вікторе Михайловичу. Я саме це мав на увазі. Дивіться, є багато бажань щось змінити. Я пропоную лишити в цьому тексті ті зміни, які нам необхідні для того, щоб мінімально провести той компромісний пакет, про який зараз домовляємося і який нам не порушить баланс.

Щодо експерименту. Це одна з конкретних речей, але експеримент не може бути на всі області. Це вже не експеримент. Це вже тоді загальне правило. Суть загального правила: у нас що, медицина в кращому стані, нам немає потреби медичну інфраструктуру робити? Потрібно. Те ж саме – освіта і таке інше. Дивіться, що ми запропонували. Ми запропонували на сьогоднішній день, і також це було пропозицією від ваших колег, збільшити в цілому  фінансування дорожньої галузі на наступний рік. І в залежності від стану доріг у тій чи іншій області, має бути принаймні відповідальний виконавець за це, робити експеримент і прив'язувати його до видатків державного бюджету – дивіться, у нас ДФРР прив'язали, оборону прив'язали, зараз освіту прив'яжемо, дороги прив'яжемо. Я перепрошую, ми тоді баланс бюджету не складемо ніколи. Ніколи! Має бути по кожній частині визначено  Урядом, запропоновано Раді  і як наслідок – Радою затверджено пріоритети на відповідний рік. Механізм цього експерименту – це по суті створення знову цього ж спецфонду. Нехай приходить Автодор, в тому числі на бюджетний комітет, і доказує, що він здатний зробити ту чи іншу програму. І в залежності від балансу, в залежності від можливості на відповідний рік бюджетний комітет разом (чи за пропозицією) Уряду має приймати рішення, який обсяг фінансування на цей конкретний період може бути виділений на цей напрямок.

Тому я пропоную ще раз: давайте пройдемося по тих поправках і подивимось, які є принципово необхідні для внесення зараз і прийняття цього компромісу, а які ми можемо відкласти і дискутувати потім. Такий же самий підхід насправді ми зробили по податковому законодавству. Ми відклали всі ті зміни, які зараз не є потрібними, які не є нагальними для прийняття компромісного пакету і прийняття Закону "Про Державний бюджет".

 

ПАВЕЛКО А.В. Есть предложение подводить черту и переходить к постатейному. По статьям.

 

________________. Андрію Васильовичу, дивіться, я хотів би до пропозиції Матвієнка звернутися. Коли ми йшли сюди на комітет, то у Гройсмана була нарада, там був Прем'єр-міністр, міністри, Мінфін, здається, там також був. І вони  таку якусь конструкцію вибудовують там. Сьогодні ми приймати рішення не  будемо. Давайте, можливо, в кого є пропозиції, ми їх озвучимо для того, щоб секретаріат їх у табличку "вбив", бо сьогодні ми не маємо що приймати. Ми не маємо що сьогодні приймати.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги! Дивіться, шановні друзі, ресурсні питання  -  в принципі компроміс знайдений. Секретаріат учора, ми виробили і Костянтин Євгенович озвучив принципові речі, які ми сьогодні повинні все-таки виходячи з тих пропозицій, які були на робочій групі, затвердити як позицію бюджетного комітету.

Перше. Це не вилучати частину, він же озвучив, він озвучив – не вилучати частину єдиного податку. Зараз ми якщо підемо по статтях, там ті дрібниці, ми будемо тут до вечора спорити по тих дрібницях. Я думаю, оці речі.

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

МЕЛЬНИК С.І. Це для нас принципові позиції. Для нас принципові позиції – не вилучати частину єдиного податку, продовжити фінансове забезпечення першого і другого рівня акредитації, не ділити охорону здоров'я, вторинний рівень не перекидати, залишити профтехосвіту за рахунок субвенцій на обласному бюджеті. По цих ми повинні. І не залазити централізованими заходами в залишки освітньої субвенції на охорону здоров'я.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Деркач. Только коротко. И давайте подходить к решению.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич! Вот смотрите, у нас все предложения, о которых мы сказали, они изложены в статьях. Что мы сейчас будем проходиться по статьям, я не понимаю! У нас все предложения изложены. Мы эти предложения все поддерживаем. Мы единственное, что обратили внимание, вот здесь сидят мажоритарщики…

 

ІЗ ЗАЛУ. Так вони подали проект!

 

ДЕРКАЧ А.Л. Знаете, давайте тогда те предложения, которые изложены вот в этом фрмате, мы попробуем проголосовать, вот за эту историю. А если у нас не получится, тогда пойдем разговаривать по статьям. Но еще раз говорю, в семь часов будет заседание, опять же, у Гройсмана с вопросами того, что поддерживается, что не поддерживается. Поэтому это будет пустой разговор.

Кроме того, обращаю ваше внимание, что здесь вот сидят депутаты-мажоритарщики. Мы вам сказали, что для нас важны дороги. Мы попросили включить все области в режим эксперимента. Это что, так сложно сделать? В этом случае мы бы, возможно, как оппозиция поддержали бы Кодекс, если вы еще не трогали экологический фонд и отдали его на регионы. Вот это важный момент, о котором я хотел бы сказать. Все остальное, вот эти  истории все, Андрей Васильевич, давайте, чтобы у нас не раздавали вот на заседаниях – очень сильно раздражает, очень сильно. Давайте пусть они несут куда-то там и раздают это в другом месте. Я даже не хочу говорить  такие вещи. Спасибо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я прошу прощения. Это я раздал.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Ну давайте изначально будем говорить, что это будет от конкретного депутата,  это будет от тебя как от депутата раздаваться. Хорошо? Не от каких-то организаций.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Скажите тогда сами.

 

ПАВЕЛКО А.В.  От такого-то депутата. Да. Члена комитета.

Иван, вы - не член комитета, так что вы так сильно не настаивайте на выступлениях. Тут очень важно, чтобы каждый член комитета выступил.

 

ВІННИК І.Ю. (???) Я не наполягаю на виступі, я просто хочу, щоб це попало в стенограму, адже це питання, яке стосується Бюджетного кодексу, перш за все. У нас в бюджеті на 2015 рік передбачено 6 мільярдів гривень державних гарантій в сектор безпеки і оборони на розвиток озброєнь, тобто на закупівлю техніки. Жодного контракту зараз не укладено і не буде укладено. І причина дуже проста: тому що у нас є супереч з частиною третьою статті 48-ї Бюджетного кодексу України, яка говорить, що ніякі  бюджетні зобов'язання не можуть бути взяті, якщо нема відповідних бюджетних призначень.

В чому суть гарантії? Суть гарантії полягає в тому, що в поточному бюджетному періоді грошей в бюджеті нема, і пропонується постачальнику дати відтермінування платежу принаймні більше ніж на 12 місяців. Але постачання буде здійснюватися протягом поточного бюджетного періоду. То треба ставити цю техніку, яка буде постачатися в війська, на баланс. Як це можна зробити, адже це вважається недійсним згідно частини 3-ї статті 48-ї?

Тому ми запропонували рішення від Комітету нацбезпеки і оборони. Воно може бути підтримано або не підтримано комітетом. Якщо комітет не підтримає, давайте якесь інше рішення. Інакше давайте говорити чесно, що у нас нема держгарантій на 6 мільярдів в 2015 році і не передбачено 5,3 мільярди, про які зараз говорить Арсеній Петрович Яценюк. І тоді будемо гостро ставити питання про підтримку бюджету в цілому, тому що сектор безпеки та оборони – це, мені здається, одна з головних засад, які дозволяють нам зараз вести дискусію про дороги, про все геть інше.

Ми запропонували змінити статтю і сказати про те, якщо видана державна гарантія Кабміном в межах програм, передбачених бюджетом, частиною шостою, на закупівлю техніки та озброєнь, таку техніку можна ставити на баланс, і казначейство відповідно приймає зобов'язання бюджету, які будуть враховуватися в наступних періодах. Або давайте шукати інше рішення, тому що зараз жодного контракту не укладено, і це іде всупереч з частиною третьою статті 48 Бюджетного кодексу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович Уманський, будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, дивіться, ви – члени комітету, ви – народні депутати, вам приймати рішення. Але повторюся, у нас багато пропозицій надійшло в вигляді таблиці від комітету, які не є наразі нагальними і не є в пакеті компромісних рішень.

Щодо того, про що говорив Сергій Іванович. Майже всі ці питання вже обговорювалися в форматі цієї групи, яка шукає цей компроміс, на чолі з Головою уряду і Головою парламенту спільно. З того, що було озвучено, наприклад, Сергієм Івановичем, погоджено майже все, крім закладів освіти. По закладам освіти який компроміс знайдено? Бо зрозумійте, ми два тижні намагалися вийти на якийсь баланс. Лише сьогодні майже до обіду ми нарешті на нього вийшли. Я вас дуже прошу не порушувати цей баланс через власні персональні якісь бачення. Ми також як уряд відмовились від основних реформ і бачень, які були запропоновані. Тому пропозиція – сконцентруватися лише на тих рішеннях, які дозволять нам вийти з бюджетом на 1 вересня.

Щодо закладів освіти…

 

ІЗ  ЗАЛУ. 1 січня!

 

УМАНСЬКИЙ І.І. 1 січня, перепрошую.

Коледжі, технікуми лишаються на Державному бюджеті і відповідно фінансуються через відповідну субвенцію. ПТУ переходять з 1 січня на фінансування з місцевих бюджетів. Це той компроміс, який було домовлено з керівниками всіх фракцій на цій компромісній групі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це за рахунок субвенцій?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Ні, за рахунок субвенцій – це значить за рахунок державного бюджету. Ні. За рахунок місцевих бюджетів. 100 відсотків ПТУ – на місцевих, відповідно обласні бюджети та бюджети міст обласного значення. 100 відсотків технікуми і коледжі – за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Щодо єдиного податку. Зняли це питання. Лишаємо повністю діючу систему. Щодо медичних закладів і перерозподілу, які Уряд пропонував - зняли  це питання. Пропонуємо чинну систему, яка є в поточному році.

Щодо пільгового проїзду. Зняли це питання, домовилися, що в спецзаконі 3328 виписуємо норму і відповідно відображаємо її в Бюджетному кодексі, прибираємо взагалі цей пільговий проїзд і не надаємо права місцевим бюджетам його фінансувати і не відображаємо це питання в Бюджетному кодексі. Просто скасовуємо. Скасовується.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пільга скасовується.  А якщо хоче місто дати пільгу?   

 

УМАНСЬКИЙ І.І. То самостійно міська рада приймає рішення, робить відповідно місцеву програму і фінансує такий напрямок. З тексту документів ми це прибираємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. А академії?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По академіях я вже озвучив, яке рішення компромісне було прийняте.

Але є пропозиції в цих таблицях, які системно змінюють систему міжбюджетних відносин. Ту реформу, яка почала працювати, рік лише пропрацювала, ми починаємо її змінювати. Наприклад, зміна щодо базової аудитації, вона абсолютно неприйнятна. Воно порушує логіку, яку ми запроваджували при встановлені відносин між бюджетами, і в тому числі ті мотиваційні позиції, які там були. Якщо ми відходимо, відмовляємося від логіки мотивації, що немає відповідних доходів, ми компенсуємо лише 80 відсотків до коефіцієнту 0,9. Це була логіка мотивувати, з одного боку, скорочення видатків, з іншого боку – шукати доходи. Якщо ми відмовляємося від цієї логіки, рушиться тоді загальний принцип мотивації тих дій. В цій логіці давайте відмовлятися від того, що в тих бюджетах, які є самодостатніми і вищими над коефіцієнтами 1:1, ми ж сьогодні вилучаємо реверсну дотацію лише 50 відсотків. Тоді давайте й тут 100 відсотків будемо вилучати. Тобто ми тоді ставимо хрест на тій моделі, яку ми з вами в грудні запроваджували. Я переконливо прошу не робити цього, не чіпайте ці речі. Ви не знайдете підтримки в залі, я вас переконую в цьому. Ми будемо категорично наполягати  на тому, що те, що працює, не  треба ламати.

Далі. Щодо ДФРР. Я перепрошую, але його не можна порівнювати з медичною або освітянською субвенцією. Ці субвенції ідуть на утримання органів і на заробітну плату. Це не є тотожність з ДФРР, яка є інвестиційною субвенцією. Не можна тут однаковий принцип залишати. І це є не доходи місцевих бюджетів, і це не є фінансування делегованих повноважень. Це є форма підтримки центральним бюджетом пріоритетних проектів на обласному рівні.  Бо в кожної громади на рівні області, району, відповідної громади є свій інвестиційний ресурс. У когось він більший, у когось менший. Через цей  інструмент ми стимулювали і давали можливість на рівні області визначити ті громади, ті точкові проблеми, які уряд має допомогти, і які не можуть бути вирішені за рахунок власних коштів.

Тому, знову ж таки, не треба ламати цю логіку і говорити, і підходити до неї, що це має бути подарунок просто як додаткове джерело до місцевих доходів на рівні області. Я розумію це бажання, але це інша логіка. Я пропоную її не чіпати зараз. Зараз ми шукали компроміс, як на нього вийти. Якщо ми хочемо поміняти логіку, давайте це в спокійному режимі з січня місяця будемо обговорювати і не чіпати базові речі.

Єдине, що там було ще в цьому проекті, який ми як уряд подавали, це був блок змін, пов'язаних з запровадженням так званих бюджетних правил. Це була вимога Європейського Союзу, і це є передумовою отримання наступного траншу макрофінансової допомоги від Єврокомісії на 600 мільйонів. Суть цих змін, насправді, дуже проста, і більшість цих норм, вона в тому чи іншому вигляді вже є в законі про Бюджетний кодекс, в тому числі щодо обмежень, коли можна вносити зміни до Бюджетного, коли не можна вносити зміни. У нас є статті, які визначають, що якщо вноситься зміна до видаткової або дохідної частини, вона має бути збалансована. Це є. Це діюча норма? Діюча. Але вона не працює. Вона не працює. І що кажуть наші колеги в Єврокомісії? Кажуть: хлопці, ви нас постійно дурите! Ви вносите ніби нормальний проект бюджету. Потім точково ви його розшарпуєте в такий спосіб, що його не можна завершити більш-менш в адекватний спосіб. Ви як уряд нам кажете, бо ви з нами є переговорником, що це не ми, це якісь народні депутати. Кажуть: ми вам не віримо. Зробіть чіткі бюджетні правила, як можна тримати баланс бюджету без впливу на нього цих змін. Є пропозиція від народного депутата – немає проблем. Але вона обов'язково має бути збалансована або за рахунок інших видатків-скорочення, або пропозиції по конкретним видаткам. Тому ці бюджетні правила і запроваджуються. Я перепрошую, але нам з вами вже не вірять. Вони хочуть, щоб ці правила були відображені в бюджеті, інакше не будуть нам надавати допомогу. Ну, на такий період життя ми вийшли.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іщейкін Костянтин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Дозвольте від підкомітету внести пропозицію. Значить, якщо сьогодні всі налаштовані і готові, робота по поправкам все одно має відбутися. Якщо готові, давайте не будемо втрачати час: ідемо з 1-ї, і Мінфін, як завжди це прийнято, називає, з чим не згоден, і ми тоді обговорюємо. Бо ми сьогодні набалакали зі свого боку і Ігор Іванович зі свого, а далі прийдеться знову зустрічатися і теж саме обговорювати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Правильно.     

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Поїхали! Ігор Іванович, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пропоную почати з 10-ї…

 

МАТВІЄНКО А.С. Як з 10-ї?

 

ІЗ ЗАЛУ. Гарна пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин Евгеньевич, давайте, и по каждому моменту ставим на голосование.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Будь ласка, пропозиція номер шість.

 

ІЗ ЗАЛУ. Технічна!

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Технічна.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нема проблем.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Приймається.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ідемо дальше!

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Пропозиція номер сім.

 

ІЗ ЗАЛУ. Поки що підтримується. Про наукову діяльність – там, де ми повертаємо галузеві…

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Да, да.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми повертаємо на власний баланс, да?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, як було.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Мінфін підтримує.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але тут написано "виключити". Тому треба її змінити.     

 

ІЗ ЗАЛУ.  Дівчата роблять помітки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Ну не може бути організація, яка є самоврядною,  виконувати публічні державні функції. Це орган влади може тільки робити. Жодна Академія наук не має права бути органом влади, бо вона самоврядна структура. Ну давайте той комунізм нарешті будемо нищити в собі! Що всі вони мають бути виконавцями, а замовником має бути орган влади, бо він повноваженння дістав від народу через вибори. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі! Я підтримую Віктора Михайловича. Я вважаю, що  поки що ми не запустили Закон про державну службу. В любому випадку у нас міністр – це політична фігура. Підпорядкування – це означає підпорядкування і науки галузевої.

Друге. Ми маємо розуміти, що не має наука виконувати вказівки, наука має бути, все-таки опонувати в тому числі й деяким політичним рішенням. Тому я там пропоную у своїй поправці ще цей рік прожити так, як є, для того щоб до 1 серпня зробити, дійсно, ввести Закон про державну службу, відпрацювати відповідні механізми, а на цей рік ще таки підтримати, залишити норму, якою вона була. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставим на голосование?

 

ІЗ ЗАЛУ. Идем дальше.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні. Давайте, це принципово дуже.

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович Уманский.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги! Дивіться. Це якраз яскравий приклад, коли є питання по суті. І по суті ми як Мінфін наполягали все ж таки не давати самостійних розпорядників академіям. Але в якості компромісу ми погодилися, що о'кей, щоб зараз зняти напруження, ми поки що відмовляємось від цієї риторики. Бо це дозволить нам зняти певну напругу в залі. Це той приклад компромісу, де, о'кей, давайте повернемося до цього питання, знову ж таки, з подачі відповідних міністрів освіти, охорони здоров'я і таке інше в рамках тих реформ, які вони будуть пропонувати по галузі. Зараз, щоб не чіпати баланс, ми пропонуємо зняти цю напругу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Кто за то, чтобы оставить именно эту поправку? Было предложено разное видение. Давайте за то, чтобы проголосовать, за то, чтобы оставить.

 

________________. Шановні друзі! Ну ми всі розуміємо. Пропонується залишити і врахувати думку Мінфіну, який знімає те, що він просив. Тому ми фактично підтримуємо пропозицію Мінфіну, який зняв свою історію. Тобто академії залишаються розпорядниками своїх коштів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

 

________________. Зараз у нас академії не є головними розпорядниками коштів.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Є. І зараз ми їх залишаємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Питань немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти?

 

ІЗ ЗАЛУ. Один проти.

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Два проти. Рішення приймається.

Далі.

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. 9 – немає проблем. 10 – немає проблем.

 

МАТВІЄНКО А.С. Чекайте-чекайте. Це по ДФРР? Я не дуже розумію, який механізм, Ігоре Івановичу! Я хочу запитати, як це воно буде переходити на наступний рік? Механізм існує взагалі чи не існує?

 

ІЗ ЗАЛУ. Отак напишемо – і буде переходити.

 

МАТВІЄНКО А.С. Як? Я не знаю - як!

 

ІЗ ЗАЛУ. Якщо воно буде віддаватися як субвенція, гроші перейдуть в місцеві бюджети і воно буде в них у залишках.

 

МАТВІЄНКО А.С. Як?

 

ІЗ ЗАЛУ. Як сьогодні освітня і медична субвенція.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Можна репліку? Це неправильно.   

 

ПАВЕЛКО А.В. Медуниця. Будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі! Я, попри те, що входжу до урядової коаліції, але мушу говорити, що це дуже правильна норма, яку наші колеги хочуть вписати в Бюджетний кодекс. З нашим тендерним законодавством, коли у нас гроші з Фонду регіонального розвитку  потрапляють до бюджетного розпорядника в жовтні місяці і потім він це все не може реалізувати, що абсолютно очевидно, нам треба знаходити вихід із ситуації, яка складається. Тому архіважливо цю поправку протягнути.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ну вы же взяли сбили.

Костянтине Євгеновичу, будь ласка, продовжуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я зняв.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Далі.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  По ДФРР.  Я пропоную повернутися до розгляду цього питання в січні місяці.

 

ІЗ ЗАЛУ. Якого?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  По змінах до системи ДФРР. Я в тому числі перед цим говорив, що це зміна логіки, зміна підходів і принципів. Я прошу цього поки що не робити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми про інше.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Ні.  Я кажу про 10 статтю.

 

ІЗ ЗАЛУ. Щоб залишити ДФРР?

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  В діючій редакції. Залишити ДФРР, як він і сьогодні працює, як механізм стимулювання. Це все одно вирішують на рівні областей.

 

ІЗ ЗАЛУ. Та питання не в цьому, Ігоре Івановичу. Ми за механізм.  Але ми кажемо про інше. Ми кажемо, щоб цей механізм був перехідним у наступний бюджетний період. І це ми, до речі, мали розмову рівно рік тому з вами. І ви нам сказали, що давайте, хлопці, цей рік зробимо так, а наступного року… Ось товариство ще тут сидить.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрію, але ж ми сьогодні в Міністерстві економіки розглядаємо проекти наступного року. Хто забороняє Мінрегіонбуду організувати так роботу тих проектів, щоб вони розглядали в цьому році на наступний рік? І щоб поступово формувалася у нас, планова робота була.

(Шум у залі)

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Василю Васильовичу, дозвольте мені слово з великої поваги до вас. ДФРРи – ідуть будови, фінансування починається з жовтня місяця. Тільки почали щось робити – кінець року, гроші "цурюк" – назад. Так. Тендери і так далі. Чому би ті гроші, якщо з державного бюджету були виділені, чому вони не мають бути перехідні поза тим призначенням? Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я – за. Але я хочу, щоб не авралом, а щоб воно робилося планово.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так ми це пропонуємо - щоб не було авралу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Колеги! А тут ще інше питання, про яке Богдан Васильович не сказав. Колеги! А потім 3 січня приходить до нас в погонах на кожний об'єкт і каже…

 

_______________. Шановні колеги! Богдан Васильович! Дивіться, в чому питання. На сьогоднішній день згідно закону… (Шум у залі) Дослухайтесь, будь ласка! На сьогоднішній день згідно закону ДФРРи мають бути обласними комісіями проведені протягом трьох місяців після прийняття Закону про Державний бюджет. У мене просто запитання: якщо вони не хочуть працювати, який механізм їх стимулювати? Це раз.

Друге. Повториться те, що я говорив перед цим. На сьогоднішній день це є інвестиційна субвенція. Інвестиційна. Це не є субвенція на делеговані повноваження. Бо по делегованим повноваженням, там лишилася формула, що якщо не використали з різних причин, вона лишається. Це медична й освітянська субвенція. Вони лишаються. Є перехідні залишки. Ця субвенція, я перепрошую, але це підтримка Державним бюджетом місцевих. Це не є додаткове джерело місцевих бюджетів. Тому логіка залишати перехідні залишки, я прошу, давайте повернемося до її розгляду наступного разу, не зараз, коли ми шукаємо компроміс і баланс.

 

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Поставимо питання: хто за те, щоб залишити 10-у статтю в редакції підкомітету? 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте дослухаємося до того, що каже Ігор Іванович.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну, давайте дослухаємося.

 

ІЗ ЗАЛУ. Добре, приймається.   

 

_______________. Ігор Іванович, Ігор Іванович! Це я подав таку цікаву пропозицію, бо я будую, ціле життя будую і хочу, щоб воно будувалося.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція поки зняти, відкласти 10-у поправку. Зняти. Хто за це, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

 

ІЗ ЗАЛУ. Зняти чи відкласти?

 

ІЗ ЗАЛУ. Все, все, пішли дальше!

 

ПАВЕЛКО А.В. До 23-й нет вопросов. Дальше – 23-я.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. 23-я, якщо дозволите, це щодо І–ІІ рівня акредитації. Той компроміс, який було досягнуто, я вже говорив. Я пропоную просто в цій таблиці відобразити не так, як пропонував уряд з самого початку, а як домовились зараз, якщо немає заперечень. Просто технічно внести ці зміни. І–ІІ рівень - за рахунок Державного бюджету, ПТУ - за рахунок місцевих.

 

ПАВЕЛКО А.В. Те, що було сказано.

 

ІЗ ЗАЛУ. Запитання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Ігор Іванович, а можливо 50 на 50 в цій історії, щоб ПТУ підтримати?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. 50 на 50 – складна сама формула для реалізації.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Дивіться, конкретний учбовий заклад. 50 гривень ви маєте отримати заробітну плату з Державного бюджету і 50 – з місцевого. Якщо ідуть якісь збої або на одному рівні, або на іншому, як людині бути в цій ситуації? Це оцей 50 на 50  - ми запропонували все ж таки відійти від логіки. Якщо лишається, то все. В Уряді також шукали компроміси різні. Поки що домовилися 50 на 50, якщо це лишати. Це ресурсна стаття. Якщо лишаємо 50 на 50 ПТУ – це 5,8 мільярда. 5,8 мільярда ділимо на два – мінус до балансу, який ми маємо.

(Загальна дискусія)

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Дивіться, в податковому законодавстві ідуть зміни, в тому числі в частині ПДФО, і приблизно 20 мільярдів додатковий ресурс по ПДФО лишиться на місцевих бюджетах. Через що на сьогоднішній день людина сплачувала 15 і 18 відсотків ПДФО, плюс 3,6 відсотка з першої гривні ЄСВ. Людина! На сьогодні той проект, який є, людина 3,6 цих ЄСВ не буде сплачувати, але ПДФО підвищується до єдиної ставки всіх – 18. І як наслідок – для людини зміни немає, навіть трішки менше, бо вона платила 18,6 на цьому рівні. Зараз буде платити 18. Але ці кошти, вони будуть іти як ПДФО, тобто збільшення йде по ПДФО, як наслідок – 75 відсотків в середньому – це доходи відповідного рівня місцевих бюджетів.

 

________________. Я правильно розумію, що тепер в обласний бюджет ПДФО буде поступати більше грошей, ніж було? Більше. Тобто ми можемо сказати депутатам обласних рад, що, товариші депутати, не смикайте нас за поли, ПДФО у вас надійде більше ніж у минулому році, от з цього ПДФО і фінансуйте свої ПТУ. І думайте, що закривати, а що відкривати.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Я тільки що розмовляв з начальником освіти Херсонської області. На 2016 рік ПТУ наші в області займуть мінімум 162 мільйони гривень. Це нереально для бюджету Херсонської області.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я перепрошую, а скільки у вас на область іде додатково прибутку? 12 мільярдів в цілому додатковий прибуток, який отримують всі бюджети від того, що  ми знижуємо ЄСВ з 40 до 22 відсотків. Як наслідок – 10 відсотків додаткових надходжень, в тому числі від податку на прибуток, це додаткове джерело, отримають обласні бюджети. Давайте ми подивимось по кожному бюджету, я можу показати, на скільки буде збільшення видатків і збільшення доходів.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Игорь Иванович, тогда давайте в 23 поправку скажите вариант Минфина.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Варіант, який зараз домовлений і погоджений, повторююся, суть її: технічно необхідно буде, наші працівники разом з секретаріатом її внесуть. Але суть, вона буде і далі по тексту, вона не однієї статті стосується. Преший-другий рівень акредитації - 100 відсотків з державного бюджету, ПТУ – 100 відсотків з місцевих бюджетів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Технікуми і коледжі – також?

 

ПАВЕЛКО А.В. Державний. 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Ігоре Івановичу! Можна ще нюанс? На сьогодні субвенція на ПТУ йшла на обласні бюджети. В запропонованому проекті Уряду пропонується на обласні та міста обласного значення.

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. В залежності від того, де вони є, туди вони й підуть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Где? А там ПДФ?

 

ГОРДЄЄВ А.А. Якщо ПТУ знаходиться в місті обласного значення, воно передається на бюджет міста обласного значення. Якщо воно знаходиться поза межами міст обласного значення, - на обласний бюджет.

 

ІЗ ЗАЛУ. А місто - обласний центр?

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це є мсто обласного значення.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні. Місто – обласний центр це є інше. Перше.

Друге. У нас є Гола Пристань, 17 тисяч населення.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

(Загальна дискусія)  

 

ГОРДЄЄВ А.А. Місто обласного значення. Колись було модно ставити ці значки, для того щоб перерозподіляти ПДФО. А на сьогоднішній день треба чітко ставити межу, що, наприклад, місто обласного значення – понад там 300 тисяч населення, тоді можливо. Або там сто тисяч населення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. І все одно воно по кількості учнів отримає субвенцію.

 

ІЗ ЗАЛУ. Від кого отримає?

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановний Василь Васильович, субвенції не буде – це перше. Друге. Давайте не створювати конфлікт там, де його немає. Віддавати на області і не чіпати місця обласного значення. У них може не бути дохідної частини. Хай область сама визначається, виходячи зі стратегії свого розвитку, своїх соціальних планів, де їй треба заклад, де не треба. Хай їй душа болить, а не місто буде. Десь поганий мер, а там – хороший технікум, і він його поріже к чертям собачим. Для Мінфіну це питання не принципове. Погодили, так? Не чіпаємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Технікуми не чіпаємо.

 

КРИВЕНКО В.М. Ні, я про ПТУ. ПТУ – на обласні бюджети.

 

ПАВЕЛКО А.В. Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я був на тій нараді і частково саме по ПТУ, яка відбулась у Гройсмана. Яценюк був і так далі. Питання в тому, що ПТУ передаються на обласні бюджети і так далі. Але, перше, мають бути визначені міста обласного значення, щоб там була якась межа населення для цього ПТУ. Тому що є, наприклад, Дніпропетровськ місто, воно самостійно  може утримувати ПТУ, або місто Херсон. Чому? Тому що йому потрібні ці спеціальності робочі і він має впливати на цей робочий ринок. Він має впливати на будівництво, будівельні програми і так далі, а не обласний бюджет. Це перший момент.

Другий. В положенні буде як би пропозиція, що заборонити протягом трьох років скорочувати штат цих ПТУ більше ніж на 10 відсотків щорічно, щоб це була гарантія того, що ці мери, які утримують ці ПТУ, щоб вони їх не ліквідували на наступний же день. Отака була консолідована думка, вона була озвучена Гройсманом, Яценюк на неї погодився. Але треба з містами визначитися – обласними центрами.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте голосовать за это.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Два слова, Андрей Васильевич.

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Васильевич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я перепрошую, шановні колеги депутати! Я беру по бюджету Львівської області. Якщо ми покладемо наші училища на бюджет області, це півтора мільярда гривень. Де Львівська область візьме ці гроші?

 

ІЗ ЗАЛУ. Вам же сказали, що більше вам ПДФО буде.

(Загальна дискусія) 

 

ПАВЕЛКО А.В. Ванат, только очень коротко.

(Шум у залі)

 

ВАНАТ П.М. Минуточку! Шановні!

 

ПАВЕЛКО А.В. Объявляем перерыв? Александр! Шевченко! Ну, давайте друг друга уважать. Мы сегодня не закончим, никогда. Дали слово нашему уважаемому коллеге.

 

ВАНАТ П.М. Я пропоную: училища, які знаходяться в обласному центрі, фінансуються з обласного центру. Всі інші по області фінансуються з обласного центру, і все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, выходим на консолидированное решение по голосованию. То, что было обсуждено на погоджувальной группе, то, что озвучил Гордеев, пропонується голосувати, Иван Иванович. 23-я поправка.

 

_______________. Шановні колеги, от бачите, як у нас виходить. От я особисто не освітянин. Я впевнений, що (Іван Іванович, і ви також як мер міста не освітянин) те, про що ми казали Мінфіну: МОН мав зробити оптимізацію, і ми зараз би не сперечалися, яке кому ПТУ залишити в обласний центр, тому що там, наприклад, мережа це дозволяє або не дозволяє. Чесно, я не в змозі взяти на себе відповідальність – от, поділити між обласним центром і обласним бюджетом. От, реально не знаю, яке ПТУ закрити – аграрне чи штукатурне, чи харчової промисловості? От, яке закрити? Це мав би зробити МОН і дати цю оптимізовану схему. А ми б тут не сперечалися з вами. Але ми маємо те, що маємо. І давайте вже щось пропонувати.

І того, давайте тоді все-таки на обласні центри вішаємо, потім по ітогам десь трьох місяців ми подивимося цю всю динаміку. Хай міністерство дасть якусь пропозицію, і ми переглянемо це, і все.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Горбунов Олександр.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я теж пропоную залишити ПТУ на обласні бюджети. Я ще раз приведу вам приклад. Якщо ПТУ, наприклад, знаходиться в обласному центрі і воно готує спеціалістів аграрного профілю – там, механізатори і так далі, обласний центр не має зацікавленості в тому, щоб готувати спеціалістів, які роз'їдуться завтра і не будуть працювати в місті, а будуть працювати за межами міста. Це ПТУ зразу іде на закриття. Тільки на обласні бюджети.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, дивіться, якщо вже зовсім чесними бути, ну, не зовсім, але намагатися, коли ми робили баланс між державним, обласним, районним, громадами з відповідним статусом і пропонували відповідний розподіл по податках, ще з 1 січня 2015 року передбачалося, що це буде передано на місцеві бюджети. Згідно з домовленостями, які були досягнуті на комітеті, якщо ви пам'ятаєте, ми зробили два роки перехідний період. Із 2017 року все одно всі перейдуть на місцеві бюджети, правда? Правда.

 

ІЗ ЗАЛУ. В цій частині правда.

 

ІЗ ЗАЛУ. Але ви мали зробити цю схему оптимізації.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ну, не ми, на жаль. Якщо б ми, ми б зробили. Ми намагаємося мотивувати наших колег, щоб це було зроблено. Але є дійсно занепокоєння, що будуть перепрофільовані, що будуть закриті, що будуть знищені ці навчальні заклади. Саме тому і обговорювалась пропозиція, яку озвучив пан Гордєєв, що протягом трьох років ввести відповідний мораторій, в тому числі на скорочення не більше 10 відсотків по чисельності і на зміні профілю і закритті цих закладів.

Тому у мене пропозиція: з урахуванням того балансу в тому числі політичного, це політичне питання насправді, не тільки економічне, підтримати все ж таки комітетом ту логіку, до якої  домовились голови фракцій разом з керівництвом Уряду і Верховної Ради. Раз.

Друга пропозиція. Щодо фінансування виключно на обласних бюджетах. Тут чесно вам кажу, бо ми коли рахували баланси і можливості, ми рахували обласні бюджети і міста обласного значення.  І тоді   логіка спрацьовує, вони витягують. Якщо тільки обласні бюджети або обласні бюджети не справляться, не всі обласні бюджети, точніше, можуть справитись з цим навантаженням. І це також правда.

Є дійсно проблема з деякими містами  обласного значення, які по суті не мають бути містами обласного значення. Але вони захотіли собі цей статус отримати. Ну якщо хочеш отримати статус, хочеш бути дуже поважним, тоді тягни лямку, як має бути місто обласного значення. Якщо ні, я перепрошую, відмовляйтеся від цього статусу.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Я хотів би доповнення. Мені повідомили, що 162 мільйони на видатки на ПТУ буде по області і 320 доходів порахували по тому, що ви пропонуєте. Тобто в цілому це можливо зробити.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Ну, это по одной области. Может быть, в другой будет другая ситуация. Олег Медуниця. Будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ігоре Івановичу! От дивіться, у мене в Сумах на 300 тисяч населення 7 училищ. Ці всі училища – це державні заклади освіти. Ми зараз їх передамо на міський бюджет. От середнє училище. Дивіться, ті, що в місті Суми, ідуть на міський бюджет, ті, що за межами міста Суми, ідуть на обласний бюджет.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пропонується всі на обласний.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Якщо всі на обласний, так Мінфін проти. Я ж чому й переконую Ігоря Івановича.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Приймається.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Що, все на обласний? 

 

ІЗ ЗАЛУ. Все на обласний.

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович, позиция Минфина? Все на областной, поддерживается?

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, якщо дозволите. Місто Суми. У нас пораховано по кожному місту додаткові доходи тільки до загального фонду. Ми нарахували на "інших доходів". Але ця домовленість, вона останні дні була лише досягнута. Коли ми рахували цю табличку, ми дивилися повністю на всі заклади – і технікуми, і училища, ПТУ тощо. Місто Суми – 262 додатковий дохід, видатки на утримання – 66,8.

 

ІЗ ЗАЛУ. 66,8 – це пораховано з першим-другим рівнем акредитації.

(Загальна дискусія)

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Тобто зараз я приїду на сесію міської ради і скажу: "Оці додаткові доходи, які у вас були в цьому році, соррі, ви вже не мрійте їх кудись розподіляти, будете  фінансувати училища. Я правильно розумію?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, у вас прибуток буде. Ви ще заробляти будете.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, уважаемые коллеги! Давайте голосуем предложенный вариант Минфина, а окончательное решение все равно в зале будет голосоваться с предложением Гордеева, которое озвучил.

 

ІЗ ЗАЛУ. Андрій Васильович, Андрій Васильович!

 

ПАВЕЛКО А.В. Да.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я прошу, щоб ще раз Андрій Анатолійович сформулював редакцію поправки, за яку ми зараз будемо голосувати. Чітку редакцію. Андрій Анатолійович, сформулюй, будь ласка, редакцію поправки, щоб ми знали, за що голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Еще раз.

 

ІЗ ЗАЛУ Ігор Іванович, скажіть, будь ласка, обласні бюджети витримають чи ні?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Тільки обласні – ні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тоді як ви пропонуєте поєднати обласні бюджети і обласні центри?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, про що говорив Роман? По містам обласного значення – там, де знаходяться ці заклади, вони будуть фінансуватися за рахунок бюджетів цих міст обласного значення. Якщо заклад знаходиться або не в місті обласного значення, тоді він фінансується за рахунок відповідно обласного бюджету. Обласні центри є містами обласного значення за визначенням. Як це ні? Так.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є, але міста обласного значення – не тільки обласні центри.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Не тільки, не тільки.

(Загальна дискусія)

 

­_______________. Просто що буде завтра? От, завтра нам скажуть наступне, що держава тягнула ці нещасні радянські ще ПТУ, нічого з ними не робила, не реформувала, а тепер каже: нате вам, міські ради, займайтеся реформуванням. У них нема ні штатів, ні органів управління цією профтехосвітою, в департаментах освіти, в місцевих, обласних центрах. Вони зараз цим будуть займатися. Це велика проблема буде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Может, на какой-то компромисс?

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, дозвольте.

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, ну от, дивіться, втрачається логіка, тому що ті учні, які навчаються в цих навчальних закладах, І-ІІ рівня акредитації в обласному центрі, вони працюють по всій області – раз. По-друге, більшість з них є якраз приїжджими із різних районних центрів і сіл, отримують освіту в обласному центрі. Потім поїдуть працювати в свої села, в свої райони. Це один момент нелогічний.

Другий момент нелогічний. Яким чином ми хочемо зараз виділити із міст обласного значення тільки обласні центри? Це неможливо зробити. Тоді ми кажемо, що насправді ми говоримо не тільки про обласні центри, а ми на всі міста обласного значення, які знаходяться в областях, хочемо покласти додаткове навантаження. А сюди попадуть прямі райцентри, які точно цього зробити не можуть.

Тому все-таки у мне є пропозиція. Щоб ми тут зараз не наламали дров, є правильна пропозиція, яка вказана в середній колонці в пункті 23 про те, що пункт сім (далі по тексту) виключити. Для чого? Для недопущення погіршення умов запровадженої в 2015 році децентралізації, а також дотримання вимог кодексу щодо передачі місцевим бюджетам вищих навчальних закладів з 2017 року. У нас же це вже передбачено. Але це буде працювати з 2017 року. Тому цей перехідний період недарма ми закладали. А ми закладали для того, щоб місцеві бюджети могли до цього підготуватися.

Тому я пропоную, щоб ми проголосували за цю поправку, яка в середній колонці, і щоб вже ця поправка була перенесена в редакцію комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович.          

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну то точно, щоб залишилося на цей рік фінансування з обласних бюджетів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Яких обласних? Державних!

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги! Дивіться, от ми декілька тижнів билися в тому числі інтелектуально, як завгодно, на цій погоджувальній раді.  Я запропонував просто логіку. Якщо вона підтримується, давайте її дотримуватись. Є політичні компроміси на рівні керівництва Верховної Ради, керівництва Уряду, глав відповідних фракцій, глав відповідних комітетів. І це питання там уже обговорювалося і дійшли певної згоди. У мене пропозиція: давайте не будемо порушувати ту дуже крихку поки конструкцію, до якої вони домовились. Це не та пропозиція, яку ми пропонували як Міністерство фінансів  або Міністерство охорони здоров'я чи освіти. І не та пропозиція, яку подавав Уряд в цілому, це вже той компроміс, якого досягли керівники відповідно фракцій, комітетів, Уряду і таке інше. Якщо ми погоджуємося з цією логікою, що ми приймаємо цей компроміс і ці моделі, то давайте дотримуватись. Якщо ми все ж таки будемо продовжувати намагатись порушити баланс – це інша логіка.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы опять пойдем по второму кругу.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Є уточнена пропозиція. Давайте тоді пишемо, що в обласні бюджети, а потім доручення Уряду - протягом  трьох місяців   проаналізувати ситуацію по кожній області, тому що  зараз  у кожного унікальна ситуація. І дати алгоритм, який вирулить до кінця року. Ми в любому випадку будемо щось переглядати. Це ми знову запускаємо цей "пілот", як у нас було минулого разу. І ми це все "вирулимо" через три місяці. Якщо Уряд не дасть нам оптимальну схему, міністра тоді відповідно до відповідальності.

 

ІЗ ЗАЛУ. Андрію Анатолійовичу, я би хотів просто проінформувати. Ми уважно проаналізували всі бюджети. Ось є табличка по кожному бюджету, по кожному місту, по кожному місту, яке має статус обласного значення.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Тут немає окремо ПТУ. У вас там все як те, що ви пропонували перший раз. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Так це ще краще.

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Ще можна одну репліку? В принципі, те, що пропонує Мінфін, абсолютно правильно, це логічно. Такі території, де готуються робітничі кадри, і мають фінансувати ці заклади. Але я вам розказую, яка проблема. Як ми її вирішимо? От скажіть – як, коли державний заклад, а училище – це державний заклад, як він з першого січня буде фінансуватись з міського бюджету? Як? Це перше.

По-друге. Дивіться, в обласному департаменті освіти є управління ціле, яке займається однією профтехосвітою. Вони чітко знають, що робити з директорами, розуміють. Централізована бухгалетрія є. Департамент освіти міста обласного підпорядкування – це структура, яка займається дитсадками, школами і будинками піонерів. От покажіть мені, хто буде з першого січня там займатися училищами? Не розумію!

 

________________. Я думаю, що це організаційне питання. Вони   фінансують кілька десятків, якщо не сотень, шкіл на території міста.

 

ІЗ ЗАЛУ. Скажіть, ми входимо в обласний бюджет чи не входимо? ПТУ.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки выходить на компромисс, который озвучит Игорь Иванович Уманский.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. О'кей. Я пропоную що? Підтримати пана Гордєєва з його дуже мудрою поправкою щодо того, що протягом трьох місяців уряд має промоніторити ситуацію, як воно буде працювати, і разом з бюджетним комітетом подивитись, як воно є, і в разі необхідності тоді внести пропозиції щодо зміни цієї системи, якщо там будуть якісь проблеми вже по суті. Тобто ми лишаємо ту ідеологію, яку домовились на робочій групі, із цим дорученням, про яке говорив пан Андрій.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Залишаються міста обласного значення.

(Загальна дискусія) 

 

ПАВЕЛКО А.В. Озвуч вопрос, который мы будем сейчас ставить на голосование. Виктор Кривенко. Для протокола.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, я вас ще один раз помучаю зачитанням цього питання для протоколу. Андрій, секундочку!

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки переходим к решению.

 

КРИВЕНКО В.М. Так. Це по цьому питанню?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, по этому.

 

КРИВЕНКО В.М. По цьому питанню є пропозиція проголосувати в редакції, яку запропонувало Міністерство фінансів. Залишаємо на місцях обласного значення з дорученням – через три місяця надати пропозиції по оптимізації. Доручення зробимо в Законі про Державний бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Обласні бюджети і в місцях. І обласних, і місцях, тому що не буде баланс у них. А за три месяца дадут пропозиции, и это пропишем в бюджете. Правильно?

 

ІЗ ЗАЛУ. Таке доручення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Таке доручення.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Згодні, працюємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримались? Приймається. Дякую.

Наступна поправка. Будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Я вибачаюсь, я просив головуючого, оскільки має рухатися на ці узгодження усі, шановні колеги, я прошу вас не конфліктне, воно дуже коротке, і я вас покину на дві годинки. Поправка, я її вже озвучував, вона є в тексті. Це пропозиція пана Іщейкіна, пропозиція моя – законопроект, який ми не будемо голосувати, не будемо займати час під куполом, щоб включити в таблицю, будь ласка, як пропозицію по лікарні, яка залишається в Академії наук, не переходить у МОЗ, погоджено Мінфіном, погоджено МОЗ. Тобто прохання – проголосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Приймається. Дякую.

Костянтин, далі по таблиці.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Ігор Іванович, які конфліктні у вас далі? 37-а?

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин, давайте дальше, потому что у нас нет времени.

 

ІЗ ЗАЛУ. 37-а.

 

ПАВЕЛКО А.В. 37-а, будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. 37-а і пов'язаний з нею блок питань. Це якраз той блок питань щодо запровадження бюджетних правил, про які я говорив. І тут пропонується, що у разі, якщо мова йде про зміну обсягу дефіциту, граничного обсягу державного і гарантованого боргу та обсягу надання держгарантій, відповідні зміни подає до бюджету тільки Кабінет Міністрів України. Я розумію, що деякими народними депутатами це було сприйнято як намагання уряду обмежити конституційне право щодо законодавчої ініціативи. Але це не так. За діючою редакцією Бюджетного кодексу, я говорив про це, є вимога, яка не виконується, на жаль, щодо того, що не можуть подаватися пропозиції не збалансовані. І кожне засідання комітету, якщо пам'ятаєте, починається з яких питань? Щодо впливу на  державний бюджет тих чи інших законопроектів. Тут мова йде, що безпосередньо вже до самого  Закону "Про державний бюджет" якщо вносяться зміни, в цих трьох випадках може вносити виключно Кабінет Міністрів. Тобто це великі, глобальні балансові речі. 

Будь-який народний депутат має право, і це абсолютно нормально, внести пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про Державний бюджет". Але це означає, виходячи з ідіоми цієї норми, що ця пропозиція, і там далі це виписано, має бути обов'язково збалансованою. Тобто не має впливати на дефіцит. Якщо є пропозиція, наприклад, добавити там 300 мільйонів або 50 мільйонів, що сьогодні Уряд голосує, а завтра, я сподіваюсь, комітет підтримає, на дороги, то аналогічно 50 мільйонів знімається з іншої видаткової частини. Як наслідок – немає впливів на баланс і на дефіцит державного бюджету.

Тому прохання дослухатись. Тут мова не йде про обмеження, мова йде про правила. І Кабінет Міністрів в тому числі тут обмежується. Загальна логіка, підхід: якщо  ми з логікою такою погоджуємось, то далі тут уже питання способу відображення цієї логіки в текстових частинах. Прошу підтримати.

Це не стосується, підкреслюю, того компромісу, який ми шукаємо, це на вимогу, я говорив перед цим, Європейської комісії, запровадження цих бюджетних правил, без чого наступний транш  на 600 мільйонів доларів ми не отримаємо.

 

________________. Ігоре Івановичу! Ну чесно, даємо зараз це в зал - і на цьому так будуть піаритися! Будуть виставляти це як умову, вимогу і т.д. і т.п. Ну вже якщо компроміс, то просто написати, що першочергове ваше право. Ну обмежити формальне право нардепа на суб'єкта – ну почуйте. Я не хочу, у нас домовленість є про те, що ми лідерів фракцій не називаємо, які будуть на цьому піаритись, але повірте, там буде представлення більше ніж треба. Зачем? Залишимо, наприклад, першочергове або слово "виключне" заберемо. Переважне право. Ви вважаєте, що у нас в парламенті якісь такі…

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо ми прибираємо слово "виключно"…

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  О'кей, давайте тоді, можливо, для обговорення – є редакція альтернативна, що Кабінет Міністрів має переважне право. Але переважне право має означати тоді і спосіб, в який, наприклад, народні депутати або інші суб'єкти законодавчої ініціативи, це ж не тільки народні депутати, так, це там і Президент в тому числі, і Національний банк тощо. Що відбувається тоді, якщо вони виступають з ініціативами? Що переважне право Кабінету Міністрів…

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми перевищуємо граничний обсяг. Коли держава повернеться до визначеного, нехай вносять. Виключно Кабмін.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це й була наша норма. Якщо це не впливає на дефіцит і на розмір боргу, як наслідок, знову ж таки, чіпляє дефіцит, або, можливо, скажемо, компроміс, це лишаємо переважне право, а тоді інші суб'єкти законодавчої ініціативи, якщо стосується цих статей, подають за наявності позитивного висновку Міністерства фінансів.

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Щоб зрозуміти по пільгах.

 

ІЗ ЗАЛУ. Яка це стаття?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По пільгах, там у двох місцях, здається, ідуть зміни. Яка була домовленість і пропозиція? Базовим законом спеціальним, 3328, якщо я не помиляюсь, вносяться зміни до базового законодавства і скасовуються ці всі  пільги. Крапка. Як наслідок – ми сюди не вносимо жодних змін щодо цих пільг і не надаємо право містам, іншим рівням бюджетів це фінансувати. Тобто прибираємо це з тексту. Відповідно якщо місто Київ, наприклад, або місто Львів вирішать для себе запровадити пільговий проїзд для, я не знаю, учасників Євро-2016, чи ще для когось, вони приймають відповідну міську програму, надають ці пільги, виділяють фінансування. Отака логіка.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Ігоре Івановичу, ми на таких не схожі.

(Загальна дискусія)

 

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Скасовуються пільги.

 

ФЕЩУК С.Л. Можна ще раз? Це пільги оці по транспорту скасовуються?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Всі.

 

ФЕЩУК С.Л. То тоді ж ця 102 стаття скасовується, там пільги були на житло, на субсидії.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Подивіться 3328 законопроект, у зв'язку з чим ми і вносили ці зміни в Бюджетний кодекс. 

 

ІЗ ЗАЛУ. 3328 був сьогодні не прийнятий – 147 голосів.

 

ФЕЩУК С.Л. … на транспорт. Тому що ці пільги за рахунок субвенцій залишалися, великі пільги. Правильно?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, там був перелік. Послуги зв'язку, чорнобильці.

 

ФЕЩУК С.Л. Так я ж і кажу, я ж і уточнюю, що це всі інші пільги. Зв'язок і транспорт, в основному. Оце ця субвенція третя – 2 мільярди, чи скільки там. Тоді виключається і субвенція, і це. Так?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

(Загальна дискусія)

 

 ПАВЕЛКО А.В. Так, ну что? Є пропозиція проголосувати варіант…

 

ІЗ ЗАЛУ. Агдрію Васильовичу, тут треба з'ясувати моменти деякі.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Андрію Васильовичу, ми можемо пройти цю правку, але повинні розуміти, я не знаю, хто з мажоритарників проголосує закон, за яким відмінять всі пільги. Цього якраз не вистачало. Ті, хто ще не вийшли на вулиці з ціпками – вони вийдуть. Уже всі вийшли.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Іване Івановичу, дивіться, що відбувається і що відбулося? Уряд запропонував скасувати на загальнодержавному рівні ці пільги, але дав, була пропозиція в Бюджетному кодексі виписати норми, відповідно до яких надати можливість місцевим  бюджетам, у разі прийняття ними рішень, фінансувати ці пільги. Як наслідок, приведення у відповідність бюджетного законодавства до цієї пропозиції логікою уряду, яка була, вносилися ці зміни. Зараз ми про що говоримо? Що ми прибираємо з тексту ці зміни, які стосувалися того, що ці відповідні пільги можуть фінансуватися або мають фінансуватися з відповідних місцевих бюджетів. Ми прибираємо цю норму, але прибираємо її і з…

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я це розумію.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це до іншого закону. Це до закону 3328.

 

КУЛІЧЕНКО І.І.  Ігорю Івановичу, ми сьогодні повинні розуміти, якщо не буде окремого закону, яким скасуються пільги, то нам треба повернутися до цього і розуміти, що воно є. Це ми зараз закриємо очі і думаємо, що пройде такий закон, а я думаю, що він зараз в цих умовах не пройде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ігорю Івановичу, в принципі, навести порядок з пільгами – це правильна штука. У нас безкоштовним проїздом у транспорті користуються люди, пенсіонери, у яких діти на Майорці живуть. Я з цим погоджуюсь, просто зрозумійте зараз результати такого результативного голосування. Завтра ми скасуємо всі пільги, в тому числі проїзд у транспорті, проїзд у залізничному транспорті, і даємо місцевим радам можливість самим людям надавати і оплачувати такі пільги: кому Укрзалізниці, кому тролейбусному управлінню, кому маршрутчикам, при цьому не розробивши жодного порядку, як це робити. Я просто не розумію, що вони будуть робити. Завтра прийде натовп пенсіонерів…

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Місцеві ради не зобов'язані.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Не зобов'язані, але навіть якщо захочуть компенсувати. Сьогодні Прем'єр-міністр сказав, що ми пенсію підвищуємо (це при тому, що я належу до його фракції), пенсію підвищуємо у цьому бюджеті на 12 відсотків. А моментально з'являється, що ми нічого не підвищуємо, бо 12 відсотків – це збільшення зразу тільки на проїзді буде. От тут давайте якось це відрегулюємо, бо це реально може знести країну, якщо ми це все залишимо.

(Загальна дискусія)

  

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз. Будь ласка, Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Колеги, ми б'ємося на рівному місці. Ми обговорюємо інший документ. Ми не обговорюємо зараз 3328. От, давайте повернемося до розгляду проекту бюджету.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Залишимо в нашій редакції, а там не буде…

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я пропоную, і те, що Денісова озвучила сьогодні з трибуни, забрати ці всі положення, що стосуються пільг і лишити діючу норму. Ну, давайте… 3328 ми не обговорюємо, це окреме питання, окремий законопроект.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

_______________. Андрій Васильович, я прошу зупинитися поки що на 76-й і повернутися до 37-ї, бо вже є секретар, щоб ми проголосували.

 

ПАВЕЛКО А.В. Проголосуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Іван Іванович, 37-а. 

 

КРУЛЬКО І.І. Ігор Іванович, дивіться, я хочу, щоб ви мене по 37-й поправці дуже уважно послухали. Я погано, може, в фінансах розбираюсь, але в юриспруденції трошки знаю і Регламент Верховної Ради. Це поправка, яка прямо суперечить Конституції України, тому що ця поправка є виключенням з конституційних норм і суперечить Регламенту Верховної Ради. Конституція України визначила виключний перелік винятків стосовно того, хто може бути суб'єктом законодавчої ініціативи по будь-яких законах. Саме на цій підставі я був співавтором конституційного подання і представляв його в Конституційному Суді, коли ми визнали неконституційною норму Регламенту, коли законопроекти про денонсацію міжнародних договорів міг подавати тільки Кабінет Міністрів України або Президент. Ми скасували цю норму Регламенту як таку, що не відповідає Конституції, оскільки народні депутати також є суб'єктами законодавчої ініціативи у такій сфері. Це та сама аналогічна ситуація.

Конституція передбачає, що виключно виняток стосовно Державного бюджету стосується того, що Кабінет Міністрів вносить проект Закону про Державний бюджет. Але проекти законів про внесення змін до Державного бюджету можуть вносити всі суб'єкти законодавчої ініціативи, якими є Президент України, Кабмін, народні депутати, а також Національний банк України. Тому я хочу, щоб ми в Бюджетний кодекс наперед не закладали норми, які не відповідають Конституції України. І я пропоную, щоб ми 37-й пункт, який у нас тут є в таблиці, щоб ми його просто виключили і забули про це. Якщо будуть вноситися народними депутатами законопроекти про внесення змін до бюджету, то ви знаєте, що парламент завжди буде займати державницьку позицію і бюджетний комітет також. Ми з вами працюємо в постійному режимі. Але прохання – не вносити зміни до кодексу, які є такими, що не відповідають Конституції наперед, і по яких буде подання до Конституційного Суду.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, Ігор Іванович? Конституцію будемо міняти?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні Конституція, ні закони і їх виконання або невиконання не мають бути вибірковими. На жаль, ми маємо практику, і я пояснював логіку (на жаль, Іван Іванович, ви виходили) цих змін і чому на них наполягає в тому числі Єврокомісія. Є діюча норма Бюджетного кодексу статті 27 пункту один, яка систематично не дотримується суб'єктами законодавчої ініціативи. Норма дуже проста, і зміни, згідно з цією діючою нормою, вносяться до бюджету, якщо вони впливають на видаткову або дохідну частину, пропозиції навіть формуються, виключно з урахуванням збалансованості. То якщо є пропозиція по збільшенню, наприклад, видатків, має бути балансована пропозиція щодо відповідних змін по видатковій частині або по дохідній.

Як компроміс я пропонував, була певна логіка іншого, альтернативного, скажімо, тексту, що Кабінет Міністрів має виключне право, але просто виключне право має бути продовжено логікою, що робити тоді іншим суб'єктам законодавчої ініціативи? Я запропонував, що нема проблем, не можуть подавати ці висновки, ці проекти, перепрошую, але тоді має бути позитивний висновок Міністерства фінансів щодо впливу на розмір цього граничного боргу та відповідно дефіциту державного бюджету. Бо інакше ми ведемо себе, на жаль, весь цей час, давайте  подивимось за останні три попередні періоди, як співпадіння – на 30 мільярдів видаткова частина не виконувалась. Тобто змінами до закону, який був затверджений наприкінці року, протягом року вносяться зміни, я декілька разів робив аналіз, приблизно от якраз на ту суму, на яку врешті-решт не виконувався бюджет, протягом року ці зміни і вносились. Розумієте? Тут питання логіки.

 Я розумію, що тут є конфлікт з нормами Конституції, я абсолютно це розумію, тут можу з цим погодитися, але, знову ж таки, тут же Міністерство юстиції, коли ми подавали наші пропозиції, декілька норм і положень уточнило. Норма Конституції, що говорить, що виключно Кабінет Міністрів подає Закон "Про Державний бюджет", за бажанням, за юридичною логікою, може трактуватися, що тоді, якщо це є вплив на базові показники, не вноситься   іншими депутатами. Тут питання, дивіться, не в конституційності або неконституційності, ми готові шукати юридичну формулу, в який спосіб забезпечити юридичну відповідність до норм Конституції, щоб ні в кого не було сумнівів щодо цих положень. Але наша логіка і мета, яку ми намагалися досягти, це забезпечити втримання основних балансових показників Закону "Про Державний бюджет".

 

КРУЛЬКО І.І.  Ігоре Івановичу, вас розумію і співчуваю вам, звичайно, в цьому. Але я хочу сказати одну річ. Те, що ви говорите, це повинно вирішуватися в інший інституційний спосіб. Я поясню, в який.  Відповідно до Регламенту Верховної Ради у пояснювальній записці до законопроекту обов'язково мусить бути розділ "Фінансово-економічне обґрунтування". І якщо ці зміни впливають на видаткову частину бюджету, мусять бути пропозиції стосовно того, як, за рахунок чого вони будуть покриті.  І це має бути обґрунтування в пояснювальній записці. Давайте над цим працювати.

Очевидно, що якщо подається проект Закону  про внесення змін до бюджету, і він впливає на видаткову частину і не має реальних джерел покриття, то давайте до Регламенту  вносити   зміни Верховної Ради, щоб Апарат Верховної Ради, сектор реєстрації, просто не реєстрував такі законопроекти, це можна зробити, якщо не буде обґрунтування в пояснювальній. Але  ми не можемо  записувати в Бюджетний кодекс норму, яка прямо сусперечить Конституції України.

Я вам більше того скажу, що законодавча ініціатива, вона реалізується не тільки у формі подання проектів законів. Вона реалізується і в формі подання поправок до законів. Якщо слідувати за вашою логікою, то зараз всі ті поправки, які ми, народні депутати, вносимо до Закону "Про Державний бюджет", можна буде не приймати, і Мінфін скаже, що їх не можна подавати, тому що тільки Кабінет Міністрів має виключне право законодавчої ініціативи стосовно державного бюджету. Таким чином ми всі, народні депутати, лишимося права не тільки подавати проекти про внесення змін до державного бюджету, але й поправки під час розгляду Закону "Про Державний бюджет" між першим і другим читанням.

Тому я хочу, щоб ми з цим були дуже обережні. Ми повинні слідувати дуже чітко нормам Конституції. А от Регламент Верховної Ради давайте поправляти. Я тут ваш буду союзник у тому, щоб було чітке обґрунтування в пояснювальній записці стосовно тих законопроектів, які впливають на видаткову частину.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Чому у мене й була компромісна пропозиція. Так, виписати ту редакцію, яка є, Іване Івановичу, дивіться, коли поправки – не зовсім логіка спрацьовує, так, бо в кінцевому випадку ми даємо загальний текст, де шукаємо баланс, в тому числі на комітеті. Ми шукаємо баланс, де є плюс, де мінус. Це всі зміни до одного проекту. Це коментар. Щодо обмеження винесення в зал і таке інше. Я погоджуюся, прибрати заборону подання законодавчої ініціативи, бо тут є сумніви. У мене була пропозиція зустрічна компромісна яка? Подавати можуть – немає проблем, але в зал можуть виносити виключно, якщо є позитивний висновок Міністерства фінансів щодо цього.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я так відчуваю, що ми так ідемо десь уже "в дебрі" десь уже хвилин 30.

Ну, що "ні-ні"? Іване Івановичу, так ніхто її не збирається порушувати. Давайте запишемо або в першочергове або переважно і ідемо далі. Це буде компромісно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, першочергово чи переважно?

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, якщо ми готові засмічувати Бюджетний кодекс нісенітницями, давайте тоді напишемо "переважне" і саме першочергове.

 

МЕЛЬНИК С.І. Іване Івановичу, а якщо слово "виключно" забрати взагалі?

 

КРУЛЬКО І.І. А поясніть мені. От, я прихожу як народний депутат із проектом змін до бюджету в Апарат Верховної Ради України. Що значить переважно чи не переважно? Я повинен почекати, поки Кабінет Міністрів з таким самим не прийде і переважно переді мною подасть? Поясніть мені, як це буде реалізовано на практиці.

 

МЕЛЬНИК С.І. Іване Івановичу, слово "виключно" забираємо.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Забираємо слово "виключно" в самому кінці.

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Ні. Подає до Верховної Ради Кабінет Міністрів та інші суб'єкти законодавчої ініціативи. Саме так. І це буде логічне.

 

МЕЛЬНИК С.І. Іване Івановичу, "і іншим" закон не забороняє, а просто вразі граничного подає Кабінет Міністрів.

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, подає Кабінет Міністрів – це є імперативна норма, яка виключає усіх інших суб'єктів законодавчої ініціативи.

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, так тут написано "проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет" подає виключно Кабінет Міністрів".

 

МЕЛЬНИК С.І. Що передбачає…

 

КРУЛЬКО І.І. Так це є виключенням з конституційних норм. Що ми робимо, друзі? Ну, послухайте, я розумію, що це, може, не така принципова річ, але я вам кажу як юрист конституціоналіст, що це є абсолютно неконституційна норма. Давайте не будемо цього робити.

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є пропозиція. Ігор Іванович, у мене є пропозиція: давайте ідемо по іншим поправках, тим часом щось компроміс випишу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин, дальше, следующая. Игорь Иванович, следующие, где у нас были. Где-то 70-80-я.

 

ІЗ ЗАЛУ. 81-а.

 

ПАВЕЛКО А.В. 81-я. Игорь Иванович, 81-я.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я пропоную не чіпати. Я все розумію, але є зустрічна пропозиція: таку ж норму робимо по реверсній дотації. Якщо ми відходимо від логіки, що ми маємо мотивувати скорочувати видатки для тих, хто не хоче заробляти, тоді давайте приберемо і другу логіку. Тобто у нас була логіка, пам'ятаєте, коефіцієнт платоспроможності – 1. У тих, у кого цей коефіцієнт менше ніж 0,9, ми добавляємо базову дотацію на рівні 80 відсотків тієї різниці, що не вистачає.

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба залишити.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Пропоную прибрати. Якщо вище коефіцієнт ніж 1,1, то вилучається до Державного бюджету лише половина цього перевищення, лише половина. Якщо пам'ятаєте, до 1 січня у нас було до одиниці. Все, що перевищувало, Мінфін все забирав. Те, що не вистачало, Мінфін все доливав. Ми ввели якусь логіку, яка б мала мотивувати. Якщо ми хочемо відмовитись від логіки, я тоді пропоную бути чесними і дзеркальними. Якщо не обмежуємо, а повністю доливаємо знизу, тоді і все забираємо зверху. І я тоді підтримую. Державний бюджет буде в плюсі.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Ігор Іванович, я хочу вам замітити, що другу мою поправку ви ріжете. Ви минулого року були кращі.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Богдан Васильович, я пропоную повернутися до розгляду цієї поправки в січні місяці. Я не пропоную її скасувати. Це ресурсна річ просто, Богдан Васильович.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

 

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую дуже вам.

(Загальна дискусія)

 

­­_______________. Я перепрошую, ввів в оману. Був не правий. Дивіться, по залишкам медичної і освітньої субвенції… Що?

 

ІЗ ЗАЛУ. Тільки освітню.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Освітня субвенція, там же по медичній у нас була пропозиція на медикаменти це спрямувати. По освітній субвенції яка була ідея? Якщо ми хочемо мотивувати громади скорочувати мережу, приводити її у відповідність до якоїсь логіки нормативів і таке інше, у нас була ідея яка? За рахунок залишків коштів, і ми з самого початку говорили, що це має бути перехідний залишок на інвестиції, капітальні вкладення і таке інше. Яка у нас ідея? Щоб ці залишки спрямувати на закупівлю автобусів шкільних.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ай-яй-яй.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Хто проти?

 

_______________. Я проти.

 

_______________. Якщо дозволите. Справа в тому, коли запроваджувалася ця модель, якраз таки органи місцевого самоврядування, провівши заходи енергоефективності, економії, мають самі спрямувати на оновлення матеріально-технічної бази своїх закладів освіти. А ви пропонуєте свою державну програму, яку не виконали в цьому році, перекласти за рахунок залишків, які зекономили.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Михайле Васильовичу, я з вами завжди погоджуюся.

 

КАЧУР Р.П. 110, 111 – це мова йде про казначейську позичку соціальним фондам. Ми на наступні роки плануємо 110, 111 (позичка фондів).

У зв'язку з зниженням Єдиного соціального внеску є ризик певний по фондах, тому ми для того, щоб перестрахуватися…

 

ФЕЩУК С.Л. У бюджеті передбачено це положення.

 

КАЧУР Р.П. Добре. Передбачимо, приймається в бюджеті.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Исключения – верификации.

 

КАЧУР Р.П. 113-я.

(Загальна дискусія)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. 118-я.

 

КАЧУР Р.П. Прохання залишити 117, 118 і 119. Надає право обмінюватися інформацією, отримувати інформацію. Це захід, який пов'язаний з проведенням верифікації всіх соціальних виплат.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Венеціанська комісія нам не скаже, що це порушення прав людини?

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Нет. Не скажет.

 

КАЧУР Р.П. Всі погодили. Всі міжнародні організації підтримують і погодили. МВФ і Світовий банк підтримує проведення.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Здесь был вопрос: почему не Минсоцполитики? Я могу вам зачитать сейчас по этому...  В данный момент это становится как бы нормой Бюджетного кодекса. Я могу зачитать позицию Павла Розенко, который говорит: "Это моя позиция. Більше того, я наполягаю, щоб не було сумнівів, упередженості (і так далі) я саме запропонував, щоб це зробив дійсно Мінфін".

 

ГОРДЄЄВ А.А. А у вас є на це люди, повноваження?

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Якщо Мінфін згоден.

 

КАЧУР Р.П. Так, оскільки повноваження є такі, частково ми вже почали фактично цю роботу – створений відділ з можливим подальшим розширенням до управління, якщо буде необхідність це зробити, і почата перша робота. Ми проводили верифікацію по внутрішньо переміщеним особам у співпраці з Ощадбанком, яка дала позитивні результати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Романе Павловичу, Сергій Іванович правильно каже, тоді треба одночасно вносити зміни до Закону "Про захист персональних даних".

 

КАЧУР Р.П. Вносимо це іншим. Це 3628. Ми це також відрегульовуємо.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Тут просто есть предложение, которое поддержано и Минфином, и Минсоцполитикой, этот пункт оставить в данном законопроекте.

(Загальна дискусія)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Там только частино.

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Призначення пенсій – це не бюджетне законодавство.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. А не про призначення тут іде мова…

 

МЕЛЬНИК С.І. Бюджетне законодавство. Визначення – призначення пенсій, надання допомог, субсидій.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Минсоцполитики сам просит это сделать.

 

МЕЛЬНИК С.І. Так хай вносить. Немає питань.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Так вносит Кабмин. Так Кабмин и вносит. Никто не перепихает, это они сами берут добровольно все на себя.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Скажіть, а для чого дублювати це, правильно Сергій Іванович каже, в Бюджетному кодексі? Нехай це буде в іншому законі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нет в другом законе. 3628 – только частично, потому что он говорит поправку про банковскую тайну. И все.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну так давайте добавимо. Внесіть туди зміни, в той закон, через кому. Нехай це буде інше, те, що сьогодні хочемо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман, пожалуйста, ваше слово.

 

КАЧУР Р.П. Прохання цю норму залишити. По-друге, є ризик по 3628. По-перше, там не все враховано. По-друге, по 3628 є питання з приводу прийняття в цілому цього законопроекту.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну давайте визначатись тоді.

 

ІЗ ЗАЛУ. Плюс к тому же экспертное сообщество просит поддержать возвращение…

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А  "экспертное сообщество"   не дослухається до думки Мельника, що це реально не є нормою Бюджетного кодексу?

 

ІЗ ЗАЛУ. Это вопрос к "Реанимационному пакету реформ", который активно выступает за возвращение этой правки.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую. Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Дивіться, яка ситуація. У вас є спеціальний закон про соціальні гарантії і так далі. І якраз там мова йде про пенсії, про пільги і  субсидії та інші соціальні виплати. Так? І це є в законі 3628. Але ви хочете це все ще включити сюди, в бюджетне законодавство. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Верифікація.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги! Та почекай з верифікацією. Навіщо соціальні виплати моніторити через мінфінівські інструменти? Навіщо? А чи не буде тут зловживань потім, що ви, користуючись цими повноваженнями, займете у нас роль нового антикорупційного бюро, наприклад? Що це, це не дубляж? Одна справа, коли у вас всі повноваження, вони закладені в соціальних законах, і це відповідно має логіку, а тут Бюджетний кодекс, держгарантії, субвенції і так далі. І ви це все отримуєте, цей механізм, в Бюджетному кодексі і ним користуєтеся, але ви вже можете, ви ж тут не обмежені, ви можете користуватися не тільки для  перевірки субсидій  і пільг, ви можете перевіряти потім по суті як правоохоронний орган. Я про це кажу.

 

КАЧУР Р.П. Дивіться, ми не маємо функцій правоохоронного органу і не збираємося цим займатися.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  У вас буде доступ до банківської таємниці!

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрію! Питання задав – нехай відповість. Почекай.

 

КАЧУР Р.П. Тільки в частині використання публічних коштів. І це є пряма функція Мінфіну на всіх стадіях – організовувати контроль і дотримання порядку використання бюджетних коштів. Тому ми не беремо на себе функції правоохоронних органів чи розслідування. Всі рішення з приводу зупинки там тих чи інших виплат чи проведення розслідування будуть прийматися тими розпорядниками коштів, які безпосередньо здійснюють такі виплати. Тобто це по суті аналітична функція, яка дозволить нам далі реалізовувати свою політику по контролю за здійсненням коштів, без втручання в безпосереднє здійснення самих виплат.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Романе! Те, що ви кажете, це добре. Я погоджуюся з реанімаційним пакетом, верифікацією – гарні слова і так далі.  Але почуйте, що записали ви собі. Ви собі сюди записали функцію контролювати бюджетні процеси в частині моніторингу і так далі. Ви по суті взяли собі функції фінмоніторингу. Ви маєте право отримувати, не здійснювати цю функцію.

Банківську таємницю ви сьогодні не маєте права отримувати. Так "другая вещь" уже закладена сюди, але ці функції уже ідуть під Мінфін. І потім ви створюєте відділ, потім ви хочете управління, і так далі. Мені здається, ви перегинаєте палку.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрію, справа в тому, що боротися з цими речами треба, це однозначно. У нас на пільги іде стільки грошей, причому не заслужено.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я хочу отметить, что общее как раз именно глобально понимание должно быть таким: если человек получатель субсидии любой, то есть у него недостаточно средств, то он автоматически раскрывает свою финансовую ситуацию для государства. Или не просишь льготы для себя, или раскрывай информацию. Соответственно, вступил во взаимоотношения помощи с государством – все открывай информацию о себе.

 

МЕЛЬНИК С.І. Перед тим, як подати пакет документів, людина дає згоду, людина пише, що я даю згоду на використання всіх…

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Івановичу, я доповню. Дивіться, все правильно. Зараз, коли ми пишемо на субсидію будь-що, ми даємо згоду на обробку персональних даних, але ми зараз маємо окремий Закон "Про доступ до персональних даних". У нас більшість пенсіонерів отримували пенсії і різні додаткові оплати ще до того часу, як у нас діяв Закон "Про обробку персональних даних". І тому безумовно, що Міністерство фінансів на цьому етапі потрібно перевірити хто отримує такі пенсії і допомоги і так далі законно і має на це підстави, а хто ні. Ось для чого їм потрібна ця норма. Вона потрібна не як постійна, а для того, щоб у порядку регресу перевірити, наскільки зараз ефективно витрачаються публічні фінанси на виплату різних соціальних допомог. Це і є верифікація.

Тому моя пропозиція: я вважаю, що цей інструмент потрібен. І до речі, я скажу, що однією з функцій Міністерства фінансів є якраз контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Це їхня пряма функція. Це не функція фінмоніторингу. Фінмоніторингу виявляти фінансові правопорушення (вони є розвідкою) і подавати свої дані до прокуратури, яка мусить кримінальні справи порушувати. А Міністерство фінансів здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства. От, якраз нарахування різних пенсій, соціальних виплат і так далі – це і є контроль за виконанням, за дотриманням бюджетного законодавства.

Тому, безумовно, що цю функцію на цьому етапі Міністерству фінансів треба надати. І я тут Міністерство фінансів підтримую в цій пропозиції.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Пане Іване, розтлумачте всім нам, будь ласка, що таке контроль бюджетного законодавства? Це що?..

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Все одно 2 думки є. Давайте визначатись. Пропоную ставити на голосування.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте так: є пропозиція Міністерства фінансів. Хто за те, щоб залишити цю норму в редакції Міністерства фінансів? Тобто підтримати цю норму. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримався – 1. Дякую.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Спасибо всем.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, ми знайшли з Ігорем Івановичем по 37-й компроміс.

 

ПАВЕЛКО А.В. Повертаємось до 37-ї поправки.

Озвучивает компромисс Иван Иванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Я прошу колег уважно послухати редакцію, яка залишається. Слова "подає до Верховної Ради виключно Кабінет Міністрів" ми прибираємо взагалі. Залишається така редакція, що проект Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет, що передбачає зміну граничного обсягу – і далі по тексту, редакція така, пишемо: "може розглядатися Верховною Радою України у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів та рішення про підтримку такого законопроекту Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (крім поданих Кабінетом Міністрів проектів законів, розробником яких є Міністерство фінансів України).

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Рішення приймається одноголосно. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Супер!

 

КРУЛЬКО І.І. Було запитання, я мушу відповісти. По 37-й і 38-й ви напишіть однакову редакцію, щоб воно було…

 

ПАВЕЛКО А.В. 117, 118. Дальше. Есть у вас вопросы, Игорь Иванович?

 

ПАВЕЛКО А.В. 121 у нас там, кажется.

 

ІЗ ЗАЛУ. Эксперимент.

 

ІЗ ЗАЛУ. А, експеримент? Це ми повертаємося назад?

 

ПАВЕЛКО А.В. Ні, ні.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. 116? Почему?

 

_______________. Андрій Васильович, у нас було обговорення. Коли подавалися пропозиції, то чисто технічний навіть такий пробіл у всіх є: тут не дописана одна область – Рівненська. Вона була погоджена, і є пропозиція, вона подана належним чином до комітету, є пропозиція сюди її добавити і проголосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы же озвучили, да? Мы включили?

 

_______________. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, включили.  

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте добавляйте.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Давайте всі 25 добавимо.

 

ІЗ ЗАЛУ. 12 областей помістилося, 13-у добавимо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Та хватить.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні, ну вже 14. І ще дві – 16.

Шановні колеги, якщо дозволите. Я вважаю, що ідеологічно, економічно цей експеримент є помилка. Саакашвілі тут ні до чого, і тут жодне прізвище ні до чого, насправді. Питання ж в іншому. Дивіться, ми робимо методологічну помилку, коли загальнодержавні видатки, які адмініструються в тому числі загальнодержавними органами, в даному випадку митницею, навіть якщо вони є регіональними, вони мають чітке, жорстке підпорядкування на Київ. Ми вигадуємо якусь логіку – залишати частину цих загальнодержавних видатків на якомусь іншому рівні. При цьому насправді, якщо взяти, ну я не знаю, ну наприклад, будь-яке місто, будь-яку область, якщо географічно так склалося, що потоки ідуть через відповідно область, а, наприклад, через Кіровоградську, ну, немає кордону, воно не йде, то це означає, що Кіровоградська область має бути занедбана? Розумієте, да? Перша теза.

Друга теза. Ми спотворюємо таку ідеологію реформами з бюджетних відносин. Є загальнодержавні податки, є місцеві податки. Є делеговані функції, є власні функції. У держави також є функції, які не можуть бути делегованими. І цей експеримент, моє глибоке переконання, якщо ми його поширюємо ще на 12 областей, це вже не є експериментом. Це по-перше.

По-друге. Я перепрошую, а тоді чому не всі області?

І найголовніше…

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Абсолютно, воно якось зовсім неправильно.

Я б що запропонував? Тим більше це ресурсні пропозиції. Як наслідок, це втрати доходів Державного бюджету. Зараз продовжуються діалоги, і те, що я зараз з міністром переписуюся, у нас "наколядувалось" ще мінус вже 4 і 2 і 6 – мінус 7 мільярдів вже маємо. Якщо ми приймаємо цей експеримент, то треба розуміти, що це  з Державного бюджету просто іде мінус, місцевим бюджетам іде плюс. Якщо уряд, Верховна Рада хоче дати цільові кошти місцевим бюджетам на будівництво доріг, то давайте тоді приймемо це рішення і збільшимо видатки на фінансування доріг. Я з цією логікою погоджуюся.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це само собою.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ні, це не є само собою.

Я на сьогоднішній день, наприклад, призначаю митника, але область каже, що це мої доходи, вона не має впливу на роботу митниці, вона не має впливу на роботу митника, вона не призначає цього митника. І давати цей ресурс туди тим більше, що, повторюсь, для нас це буде втрата ресурсу. Я зараз не наважуся порахувати, яка це буде втрата ресурсу. Але це по цих трьох місяцях ми подивилися як працює цей експеримент. Це 700 мільйонів, це тільки за 3 місяці по тим 8-и, які вже тут були в таблиці. Якщо ми беремо річний вимір і по всім… ми просто порвемо баланс Державного бюджету. Колеги, ну, навіщо ми це робимо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Рвать – так рвать!

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ну, правильно: рвать – так рвать!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми вже завершували, але на останок я хотів би сказати. Ігорю Івановичу, ви трохи не праві, не залишати якогось економічного стимулу для розвитку громад не можна. Я просто для прикладу. Якщо ми  в Херсонській області відновимо зрошення, ми відповідно будемо імпортувати більше насіння, і все. А хто займається відновленням зрошення? Губернатор. Тобто якщо він займається цим, відповідно він впливає на показники економічного ґатунку. Більше того, ми сьогодні розробляємо проект щодо митного терміналу щодо уникнення людського фактору, там сканери і так далі. Навіщо ми це робимо? Щоб якраз збільшити податкові надходження, митні так само і так далі. Якщо ми в цьому не зацікавлені, то відповідно ми цього робити не будемо.

 

ІЗ ЗАЛУ. За рахунок обласного бюджету?

 

ГОРДЄЄВ А.А. За рахунок інвесторів, обласного бюджету і так далі. Ми створюємо умови для того, щоб бізнес розвивався, в тому числі експортний імпортний.

Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Давайте погодимо з Міністерством фінансів план. І до речі, у нашій пропозиції так і зазначено.

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Колеги, це ресурсна стаття. Я пропоную, в такому випадку взагалі ставимо 0 на фінансування автодору, і робіть експерименти собі в областях, не має проблем. Наша була пропозиція: добавити 3,5 мільярда на фінансування автодору централізовано, щоб ішло по всій країні. Якщо мало, давайте шукати ресурс, щоб більше добавити, але наша пропозиція – повернути дорожній фонд, ви його не підтримуєте. А 3,3 мільярда – це лише на поточний ремонт, ямочний. Все. 3,3 на всю Україну – це ямочний ремонт після весни. Зараз злізе лід – і все.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шевченко, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Безумовно, 3 мільярди недостатньо. Ми знаємо, скільки що коштує. Думаю, всі вже знають, як воно має робитись. Це перше.

Друге. Ви знаєте, от декілька місяців тому ми сиділи точно так само в такій самій компанії і розповідали про експеримент. Ми на той експеримент пішли. Слава Богу, що деяким областям удалось щось робити і дійсно вони будують дороги. Деяким областям, можливо, не вдалось. Але так виглядає, що зараз ми знову робимо експеримент, але збільшуємо області. Ну це нелогічно і це неправильно. Я вважаю, що або ми лишаємо експеримент у тому вигляді, що він є, і не морочимо голову нікому, і депутатам у тому числі, або на всі області, перепрошую, розповсюджуємо. Ну це так виглядає, знаєте – а чому не Івано-Франківська?

Знаєте, питання не в кордонах, тому що розмитнюється на митних постах. От митний пост – кожна машина в Івано-Франківській області їде в місто Івано-Франківськ і розмитнюється там. Хоча вона перетнула кордон, наприклад, Закарпатської чи Львівської областей. Вона не розмитнюється на Львівській області чи на кордоні Львівської області, а розмитнюється конкретно – так же, як у Кіровограді чи в Дніпропетровську, чи в Одесі.

Ну що ми самі себе дуримо? Який експеримент? Це неправильно все! Те, що фінансування доріг дуже мале, от я вважаю, що треба 15 мільярдів забрати з війська, а поставити на дороги, тому що не буде доріг – не буде економіки, не буде війська.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Медуниця. И подводим черту.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі! Ви знаєте, коли голосували за проведення експерименту, то я був - за. Я думаю, у кожного з нас, особливо в мажоритарників, була якась там "біла задзрість" – чому не його область чи не його регіон. Але ми пішли на це. Але коли  цей експеримент переводимо в наступний бюджетний рік, добавляємо вже 12 регіонів, то, ну слухайте, майте совість. Що це за експерименти над країною? Ми ж все-таки в бюджетному комітеті працюємо.

Тому давайте так. Сумську область добавляйте і Вінницьку добавте, звідти родом Президент. Я вважаю, що треба цей експеримент закінчувати. Рік пожили – і досить! Або всі вписуйте. Чернігівська там є вже. Василь Васильович постарався.

 

ПАВЕЛКО А.В. Два варианта, которые предлагается. Первое – поддержать решение подкомитета. Второе – полностью снять, я так понимаю, эксперимент по предложению Минфина.

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, дивіться. Ми казали, що це експеримент, ми вивчали його досвід. Навіщо експерименти взагалі робляться? Щоб зрозуміти, проекспериментувати, подивитися на практиці. Ну, якщо воно злетіло в якійсь області,  а в якійсь  - ні? Треба робити і працювати. А якщо ми зараз – ну давайте проекспериментували і досить, то це одна логіка, як тут пропонується. Навіщо ми це все робимо? А якщо ми кажемо, що ми впроваджуємо щось передове, то давайте впроваджувати.

І наостанок. Ігорю Івановичу, от я зараз займаюсь тим, і депутатський корпус, щоб запустити в місті Скадовськ поромну переправу. Це морський порт. Лише от зараз перший пором прийшов. І ви знаєте, відповідно ми вважаємо, що податкові надходження, і митні, вони будуть збільшені по Херсонській митниці. А навіщо це все робити?

 

ІЗ ЗАЛУ. Що робимо, хлопці? 100 кілометрів дороги, які будуть обслуговувати. Він зношенню підлягає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігор Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, почуйте, будь ласка. Навіщо робили експеримент? Для того, щоб зробили, час пройшов, отямитися. І все ж таки, я розумію, що, наприклад, Львівська область, Чернігівська, Франківська, вони задоволені тим, що цей експеримент у них є, питань немає.

(Шум у залі)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Цей експеримент означає дуже просту річ: "Ничто не возникает ниоткуда и не исчезает никуда". Якщо це з'являється в місцевому бюджеті, то в державному бюджеті це зникає. Якщо це зникає в державному бюджеті, це має прямий вплив на баланс державного бюджету. Ми ж домовлялися про логіку, якщо це не має значного впливу, 700 мільйонів лише по кварталу лише по всім 8-и областям, які були запропоновані підкомітетом. В річному вимірі, помножте на 4.

 

__________________ Ігорю Івановичу, хто каже про прямі видатки. Це перевиконання. Цих перевиконань немає у вашій дохідній частині, ви не обраховуєте. Це не ресурсна стаття. Більше того, перевиконали – віддали в бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рудик і Ванат, будь ласка.

(Шум у залі)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я вам скажу інше. В тому числі митні платежі, які ми стягуємо, вони залежать в тому числі від курсу. Коли ми планували бюджет, по якому курсу ми його закладали на це рій? Який курс є зараз? Перевиконання іде виключно через девальвацію. Я перепрошую. Що вони там зробили? Та нічого вони не зробили.

 

ІЗ ЗАЛУ. Коригуйте план.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я не можу коригувати план без Верховної Ради. Верховна Рада затверджує бюджет. Але курс скаче від запланованих 17-и до 40-а, то і маємо все перевиконання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Подводим черту. Потому что у нас сейчас закончится кворум, и на этом все закончится.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я цілий вечір тримаю кворум, коли деякі виходять.

Я хотів би нагадати тим людям, хто погодився на моє запрошення і приїхали в Черкаську область у вересні місяці поточного року. Є відрізок дороги, де Знаменка, де дороги немає. Мені не потрібен той експеримент, мені потрібна дорога. Я кажу, як є.

Коли  ми голосували за Львів, Івано-Франківськ в минулому році, я підняв руку, тому що повірив, що мої колеги підтримають щось аналогічне на моєму напрямку. Я не хочу давити інші ініціативи, але мені потрібен кусок дороги, де її немає. А це дорога державного значення. Як хочете, так і називайте.

Я займаю достатньо жорстку критичну позицію по відношенню до Прем'єра, але мешканці того відрізка не займають, чи займають, не хочу зараз про це говорити. Знайдіть формулу, або дайте нам цей дорожній фонд, або дайте всім дороги.

Богдане Васильовичу, ви ж бачили ту дорогу, її немає! Хто швидше добіг, той і записав свою область? Я не хочу зараз перебивати Херсонську область, перебивати Франківську, але дайте мені на Черкащину хоча б 35 кілометрів тієї дороги, бо її просто немає. Тобто це не питання краще, гірше, її просто там немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович, вже сказав, що на "Укравтодор" добавлено 3,3, так? К существующим 3,5 добавлено. Неважливо за рахунок чого, головне, що добавили.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ванат, будь ласка.

 

ВАНАТ П.М.  Шановні друзі, я прошу уваги. Давайте ми скажемо речі такі, як вони є. Що таке експеримент? Державою було виділено 2-3 позиції, на яких перевірили дану схему. Вдалось чи не вдалось, сьогодні ми повинні  або цей експеримент признати задовільним чи хорошим, або сказати, що цей експеримент не вдався.  І тому треба приймати два рішення: або вся Україна працює по тому експерименту, або ніхто не працює.

Друге.  Я не знаю критеріїв як відбирались області. Скажіть мені, будь ласка, яким способом відібрані ті області? Я всіх поважаю, але я не знаю, чому та область, а не Запорізька, а не інша. 

Тому я пропоную зняти експеримент з експерименту і закінчити його тим, нехай Мінфін розпоряджається цими коштами, як це закладено в Бюджетному кодексі.

(Загальна дискусія)

 

­_______________. Я не хочу, щоб було по-українські. Я готовий проголосувати за це рішення. Дайте мені слово, що завтра, коли буде голосуватись бюджет, ви знайдете кошти, я сам пошукаю ресурс, що ми знайдемо на цей відрізок. Я ж не придумав. Мені не треба на всю трасу, дайте мені на Смілу, до Кіровоградської області, адже неможливо доїхати до Кіровоградської області. Це не моя забаганка, беріть будь-яких підрядчиків, беріть будь-кого, хто буде цим займатись.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы еще не закончили Бюджетный кодекс.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, ставим на голосование редакцию подкомитета, первое предложение. Второе, отложить этот вопрос и оставить его в действующем виде как было принято изначально.

Итак, первое предложение, которое озвучивал Ищейкин, предложение подкомитета. Кто за данное предложение, прошу голосовать.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 14.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? 2. Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Следующие поправки.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович, по другим пунктам.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, ось лист є, візьміть, будь ласка, свою табличку. Є народний депутат України Анатолій Євлахов, ось його пропозиція. Я дуже прошу, вона не включена в нашу табличку, але вона впливає на місцеві бюджети. Я б хотів почути, Ігорю Івановичу, вашу думку і думку колег.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я не можу сказати думку, поки не знаю, про що іде мова.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Про … плату.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Іване Івановичу, тоді приймається, немає проблем.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Андрію Васильовичу, прохання поставити…

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Все, знімаю.

 

________________. Шановні колеги, лист від Комітету нацбезпеки і оборони вам розданий. Питання, яке стосується Бюджетного кодексу, там перша частина стосується Закону України "Про Державний бюджет" (ми сьогодні його не обговорюємо). Друга частина про Бюджетний кодекс. У нас є велика проблема, що зараз під державні гарантії не тільки що договору не можна укласти, навіть тендеру не можна проводити. Треба це питання врегулювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте "добьем" Бюджетный кодекс.

Игорь Иванович, выслушайте какая у нас позиция.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми пропонуємо внести додаткову норму у прикінцеві положення Бюджетного кодексу, яка дозволить сьогодні Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, тобто суб'єктам, на які сьогодні розповсюджується дія статті 6 Закону України "Про Державний бюджет", яким надаються державні гарантії. Сектор безпеки і оборони, в поточному році це було 6 мільярдів, в проекті бюджету на наступний рік 5 мільярдів 300. Дати можливість укладати договори довгострокові відповідно, реєструвати такі договори в казначействі, отримувати по цих договорах готову продукцію впродовж бюджетного періоду в незалежності від того, що відповідних бюджетних призначень на той бюджетний рік в бюджеті не зареєстровано. Чому це важливо?

От, що таке державна гарантія? Це відтермінування сплати вартості контракту. Наприклад, у 2016 році укладений договір, сплата за яким буде відбуватись наприкінці 2017 року, тобто у бюджеті виникнуть гроші для того, щоб сплатити вартість цього контракту у 2017 році, але все постачання 100 відсотків вартості цього контракту у вигляді техніки, матеріальних цінностей буде отримано відповідним розпорядником впродовж 2016 року. Яким чином він візьме на баланс, яким чином він буде обліковувати цю кредиторську заборгованість, яким чином він може поставити це собі на забезпечення, тому що у нас є стаття 48 частина 3 Бюджетного кодексу, яка говорить, що це заборонено. І взагалі такі правочини вважаються недійсними. Тому сьогодні 6 мільярдів, які в 2015 році були невикористані, жодного договору не укладено, і в 2015 році Яценюк доповідає, що у нас є 110 мільярдів – сектор безпеки та оборони, зразу 5300 віднімайте, там їх немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Всем понятен вопрос. Давайте к обсуждению.

Павел Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Игорь Иванович, я понимаю, что залазить в прибыли будущих периодов это совсем по ДФСовски, но может быть в части  того, о чем говорят коллеги из нацбезопасности и обороны, ну, мы понимаем необходимость этого. Может быть, все-таки в "прикінцевих", "перехідних", що ви поки що на… Або в прикінцевих до бюджету. То есть только в рамках 2016 года. Пока что применить к 2016-у. Хотя бы применить пока к 2016-у. Не залазить в 2017, 2018. Проживем 2016 – будем видеть дальше. Я так вот так вижу.

А теперь вопрос. В теле Закона о бюджете в "прикінцевих" вместо Бюджетного кодекса, потому что Бюджетный кодек – это все-таки...

Тогда в бюджетном надо будет внести "прикінцеві" вот эти изменения, а в статью, которая вначале идет, вот эти сущности, в 6 статью сущности изменить. Я вижу только так, Игорь Иванович.

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович Уманский.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Дивіться, насправді що відбувається? Коли ми говорили про бюджет оборони, є декілька складових. Одна з складових, і про що ми говорили, це є закупівлі, чисто видатки, які мають передбачатися у видатковій частині. Коли ми говоримо про державні гарантії, то суть цього інструменту дуже проста: має бути інвестиційний проект у сфері оборони, який дозволить зміцнити обороноздатність країни. Якщо є цей проект, немає проблем, під нього можна знайти фінансування. Держава надає гарантію, щоб здешевити цей кредит, тощо.

Те, що відбувається зараз, це є підміна понять. Закуповуються банально матеріальні цінності за рахунок ніби кредитних коштів, як наслідок, бюджет майбутніх періодів вже буде зменшено на ці видатки, які зараз проводять, і плюс ще відсотки за ними. Жодних інвестиційних проектів на сьогоднішній день я особисто не бачив. Тому і не були використані ці гарантії. В цьому правда, давайте відверто говорити. Де проекти, наприклад, по побудові ліній патронних? Ми нічого не будуємо, ми лише закуповуємо.

На сьогоднішній день, дійсно, є проблема, як поставити на облік. Але ця проблема стосується різниці між фінансовою і бюджетною звітністю. У них немає сьогодні проблем поставити. Що я пропоную? В загальний підхід до бюджетування, як наслідок змін до Закону про Бюджетний кодекс, це не вносити. Це внести положеннями Закону про бюджет на 2016 рік. Хоча, повторююся, і сьогодні, якщо там неграмотні люди, вони не знають, що проблеми у них поставити на облік немає, вони можуть це поставити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что озвученный Павлом Унгуряном и поддержанный Игорем Ивановичем Уманским вариант нужно поддержать в изменениях к подходам, не в Бюджетном кодексе, а в бюджете 16-го года.

 

ІЗ ЗАЛУ. Те, що ми пропонуємо пану Віннику, і оскільки тут підписант Сергій Пашинський, внести це відповідно поправками до Закону про Держбюджет. Перевнесіть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Гордєєв, Олег Медуниця.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, Ігорю Івановичу, в цілому підтримуючи ідею про те, що це має бути тимчасового характеру і в самому тексті закону про бюджет. Але у мене до вас питання. Просто щоб не було так, що одні хочуть одне, а на виході отримується інше. Що таке "виконання програм, пров'язаних із підвищенням обороноздатності"? І що таке "казначейство реєструє такі зобов'язання незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень"? Автор, можливо, думає якусь думку і якось її виклав. Можливо, десь некоректно, ми її підпрацюємо. Тому треба, щоб ви професійно дали оцінку цьому.

 

КРУЛЬКО І.І. Давайте я поясню, що таке "бюджетні призначення".

 

ГОРДЄЄВ А.А. Іване, те, що ти поясниш, це одне. А те, як воно буде "взлетать", це Мінфін буде казати.

Мене цікавить, що таке "програма, пов'язана з підвищенням обороноздатності", або "підвищення обороноздатності". Різниця в чому? Дякую.

(Загальна дискусія).

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це треба в текст бюджету писати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Я погоджуюся, що проблема є. Бо справді, коли озброєння треба замовляти і отримувати, то бюджетне законодавство зараз не дозволяє цього робити вільно. Але там прозвучала одна фраза, яку треба точно вилучити, це "приймати озброєння без бюджетних призначень".

Іван, дивись, от є замовник бюджетний, ось він, є і постачальник. У нього є гроші чи є бюджетні призначення, а в тебе є продукція. Якщо в нього немає бюджетних призначень, то він нічого не зможе тобі…

 

ПАВЕЛКО А.В. Пожалуйста, если можно, то сразу предложение или мы переходим к голосованию.

 

ІЗ ЗАЛУ. Предложение – за погодженням з бюджетним комітетом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Перенести в бюджет. Из Бюджетного кодекса это убрать,  авторам предложить перенести это в бюджет 2016 года и юристы вычитают.

 

КРУЛЬКО І.І. Я хочу три речі пояснити. Дуже важливо. От перше – стаття 6, цитую другий абзац - "програми пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави". Жодним чином не сказано про іннвестиційні програми, про патронні заводи тощо.

Друге. Ключове слово програми. Так само як державне оборонне замовлення, ДОЗ, він затверджується на Кабінеті Міністрів, так само і ці програми, вони є таємними і затверджуються на Кабінеті Міністрів.

Третє. Ці всі видатки, які будуть передбачатись в майбутніх періодах, вони будуть передбачатись під відповідні державні гарантії, які так само затверджуються на Кабінеті Міністрів.

Тому, коли я кажу, що реєструвати зобов’язання без відповідних асигнувань бюджетних призначень на поточний рік, це значить, що треба приймати ту техніку, яка виготовляється та постачається. Суть надання гарантії полягала у відтермінуванні платежу. Його не можна зараз реалізувати. Якщо в бюджеті були гроші, ніяких гарантій би не було, далі у загальні фонди і закрили питання і купили би техніку через ДОЗ. 

 

ПАВЕЛКО А. В. Дякую, Іване.  Переходимо до  голосування. Запропоновану позицію, яку… С предложением того, чтобы к авторам обратиться перенести это в бюджет 2016 года, из Бюджетного кодекса это предложение убрать. Кто за это предложение, прошу голосовать. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. 

Будь ласка, Богдан Васильович.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Дякую. Шановні колеги, ми з вами мали не один виїзд бюджетного комітету по нашій державі, по різних областях. Ми побачили як міста прекрасно ремонтують свої дороги, тому що акцизний збір получається. Тому ми ще там обговорили, щоб розчленити ті податки. Тобто 70 відсотків акцизного збору залишати в бюджеті міста, а 30 відсотків давати на обласний бюджет, 30 відсотків акцизного податку реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі таких підакцизних товарів до спеціального фонду обласних бюджетів. Ці кошти використовувати виключно на будівництво, ремонт і реконструкцію доріг.

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Васильевич, насколько я знаю, на Погоджувальной раде, где были все  все главы фракций и спикер, попросили нас всех вместе принять эту позицию, но ее перенести на более поздний срок, не включать ее как несогласованную на 2016 год. Ее принять и вначале года отработать именно коэффициент распределения и так далее. Принимается.

Олег Медуница, пожалуйста.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ви зараз хочете у міста забрати 30 відсотків акцизу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми говорим, что снимаем этот вопрос. Олег, ты не услышал, мы снимаем этот вопрос. Если надо, давайте проголосуем. Кто за то, чтобы этот вопрос пока не рассматривать? Кто за? Кто против? Утримались? Одноголосно.

Тепер, будь ласка, Костянтин Іщейкін.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Давайте проголосуємо за ті всі поправки, які ми сьогодні опрацювали з Мінфіном в цілому.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за, прошу голосувати. В цілому, з пропозиціями комітету. Хто проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Андрію Василовичу! 2830 ще!

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович Уманський.

 

ІЗ ЗАЛУ.  З мотивів голосування, якщо дозволите.    

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги! Я перепрошую, але я вимушений буду це зробити, я попереджаю, що я це зроблю. Я буду доповідати, я не знаю, коли буде наступне засідання цієї погоджувальної ради, що ми з вами внесли в знайдений баланс зараз додаткове розбалансування по державному бюджету. І буду просити в частині експерименту по митниці. Як наслідок – ми тоді баланс не знайдемо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ігоре Івановичу, тоді будемо балакати окремо. Тоді нехай знаходять інші пропозиції.

 

________________. Дивіться, от у чому проблема. Наприклад, у мене по місяцю не виконується план в цілому по країні. А по окремих областях він перевиконується. А по окремих виконується. Тобто жодних обмежень, жодних запобіжників немає.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте ми проголосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте так. Тогда предложение Игоря Ивановича Уманського о том, чтобы оставить эксперимент в данном виде, в каком он сегодня есть, на полгода, а потом, после этого, пересмотреть и добавить…

 

ІЗ ЗАЛУ. З 1 липня 2016 року. Червня?

(Загальна дискусія)

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Залишити експеримент в тому стані, як він є, і повернутись до його перегляду через півроку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Да. Да. Принимается.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Тогда надо добавить, что дополнение действует з першого липня. И всё.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Этот пункт снимаем. Кто за, прошу голосовать. Хто проти? Утримався? Дякую.

Игорь Иванович, вы видите, насколько комитет понимает задачу Минфина?

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте тепер в цілому з даними пропозиціями. За основу і в цілому в редакції комітету. Ще раз. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримались? В цілому? Дякую. Одноголосно. 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! У нас ще є  порядок денний.  Прошу зосередитись.

Третє питання – про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу, № 2830.

Будь ласка, слово надається Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Ігорю Івановичу! Однозначно Мінфін проти такого рішення. Це ми знаємо. І знали, коли йшли на розгляд у першому читанні. В першому читанні процедура відбулася, його проголосували. Згідно з законом, 22 грудня завершилось  подання поправок до першого читання. Таблиця, все є, роздана у вас, депутатів. На підкомітеті перед цим ми розглянули в присутності автора. Ми всі правки врегулювали, окрім трьох. Одна Гордєєва. Ми її відхилили, він погодився з цим. Друга поправка пов'язана з депутатом Фроловим. Пропонували всі надходження… Колеги! Важко говорити. Нікому не треба, я говорити не буду. Пропонував в обласний бюджет не давати нічого, все залишити в містах. Так не може бути: пил, бруд – він же не лягає на межі міста, вони розходяться по всій області. І ця норма була прийнята і раніше.

І ще одне питання. Поправку вніс Анатолій Сергійович Матвієнко. Він запропонував: те, що залишається в селах, крім міст обласного підпорядкування, щоб ті 25 відсотків поділити – 15 на село, а 10 – на район. Ну, правильно чи неправильно – треба проголосувати. Чому? Тому що області для того і дали більше всіх – 55 відсотків, щоб враховувати всі проблеми за межами села і міста. Кожен район в області повинен вирішувати ці питання в області, для цього їм і дали 55 відсотків.

Що залишиться в містах не обласного підпорядкування і в селах? Нічого. Треба поставити на голосування дві пропозиції. Перша підкомітету – відмовити і не розщепляти рівень села і міста. Друга. Якщо хто хоче підтримати, розщепити – проголосувати поправку і прийняти її. Ставте на голосування: перше – підкомітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей.

 

_______________. Шановні колеги, я думаю, що треба підтримати рішення підкомітету. Не треба розщепляти, бо тоді буде, знаєте: ні то помазали, ні то потерли.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки поддержим подкомитет. Кто хотел поработать в комитете, могли проработать и могли внести все эти изменения. Я понимаю позицию Игоря Ивановича, мы ее понимаем. Но мы должны будем проголосовать. Слово надається першому заступнику міністра фінансів Уманському Ігорю Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, я не буду повторюватися щодо цього законопроекту, вже багато разів висловлювався. Тому прошу депутатів визначатися. Я єдине хочу сказати, що на сьогоднішній день у нас передбачено з Державного бюджету видатків на природоохоронні заклади – 1,4 мільярда, доходи – 1,2 сьогодні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це з минулого ще залишились.       

 

ПАВЕЛКО А.В. Итак, есть предложение ставить на голосование редакцию подкомитета, которую озвучил Иван Иванович Куличенко. Кто за данную пропозицию, прошу голосовать. Кто против? Утримався? Одноголосно. Дякую. Один утримався.

Тоді хто за те, щоб підтримати даний законопроект в цілому, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Один. Дякую. Рішення прийнято. (Оплески)      

Наступне питання: законопроект про внесення змін до додатку три до Закону "Про Державний бюджет України" на 2015 рік щодо видатків Пенсійного фонду України, № 3689, поданий Кабінетом Міністрів України.

Доповідає заступник міністра фінансів Качур Роман Павлович. Будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Шановний пане Голово! Члени комітету! Даним законопроектом пропонується збільшити фінансування  Пенсійного фонду на 14 мільярдів гривень. Зазначений крок пов'язаний з тим, що в поданому Урядом пакеті законопроектів передбачається зниження єдиного соціального внеску. Таким чином у нас є певний ризик фінансування січня місяця. І відповідно ми пропонуємо створити такий резерв, яким ми ризику уникнемо і своєчасно заплатимо всі пенсії в січні місяці. Джерело фінансування – три джерела. Це житлові субсидії в розмірі 6 мільярдів гривень. Це економія обслуговування державного боргу 7 мільярдів гривень. І 1 мільярд – це субвенція державної допомоги дітям, з дітьми. По даній субвенції  всі сто відсотків  потреби профінансовано і ми бачимо реальну економію. Таким чином кошти можуть бути використані.

Позиція підтримана профільним підкомітетом, тому прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Вінник.

 

ВІННИК І.Ю. Шановні колеги! Далі в порядку денному стоїть закон 3657, який у певній мірі є альтернативним до цього. Чому? Тому що ті самі джерела надходження пропонується направити на збільшення статутного капіталу концерну "Укроборонпром".

 

ПАВЕЛКО А.В. Это уже следующий вопрос.

 

ВІННИК І.Ю. А вони пов'язані. Одні й ті самі джерела доходів. Тому давайте разом розглядати і приймати рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте подкомитет выслушаем. Горбунов Александр.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! На підкомітеті було розглянуто дане питання. Як доповідав уже представник Мінфіну, джерело надходження, дійсно, одне на ці два законопроекти. І єдине рішення, яке було прийнято підкомітетом, рекомендувати  Комітету з питань бюджету  підтримати дану пропозицію за основу і в цілому, 3689. Прошу підтримати і голосувати.

 

________________. Дивіться, у нас в бюджетному розписі на 2016 рік в загальному фонді  грошей на сектор безпеки і оборони передбачено навіть менше, зверніть на це увагу, навіть менше ніж у 2015 році. Ці 10 мільярдів статутного капіталу  "Укроборонпрому"  планувалося направити в сектор безпеки і оборони. І коли Арсеній Петрович сьогодні доповідав, що 110 мільярдів направлено, це враховуючи ці 10 мільярдів.

Тому, шановні колеги, якщо сьогодні зменшується дефіцит Пенсійного фонду, я так розумію, у вас будуть вільні кошти станом на 1 січня 2016 року. Тоді або давайте збільшимо статутний капітал "Укроборонпрому" в Бюджетному розписі 2016 року, або давайте це зробимо зараз. Або якщо не перше й не друге, то тоді Комітет з питань національної безпеки і оборони не підтримає запропонований Кабінетом Міністрів  бюджет на 2016 рік, тому що кошти, які ви передбачаєте, є меншими в загальному фонді, ніж ті кошти, які були в 2015 році. У нас триває війна, у нас збільшився ВВП, у нас є коаліційна угода, за якою ви маєте фінансувати армію. Якщо ви говорите, що  є спецфонд, то я відразу хотів би вас попередити  і упередити ваш коментар з приводу того, що фінансування спецфонду за рахунок Януковича грошей, які заарештовані на рахунках, не є можливим зараз, тому що не існує відповідна нормативно-правова база, по-перше, а по-друге, це переважно ОВДП,  там треба це питання теж урегульовувати.

Ще раз наголошую, або давайте фінансуйте Укроборонпром за рахунок первинних надходжень бюджету 2015 року зараз, або  фінансуйте загальний фонд 2016 року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Иван, мы вас услышали. А теперь давайте еще раз подкомитет, оба законопроекта давайте обсудим.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я прошу поставити перший законопроект на голосування, прийняти по тому рішення і перейти до розгляду другого законопроекту.

 

ПАВЕЛКО А.В. Там источник доходов один и тот же.

Пожалуйста, Андрей Гордеев.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, …

 

­_______________. Та дайте договорити. По другому законопроекту підкомітетом було прийнято рішення – повернути на доопрацювання, визначитись нам з джерелом надходження. Мінфін дає результати, ми ж не вигадуємо, звідки беруться ці кошти. Ми користуємось тією інформацією, яку нам дають офіційні джерела. І тому ми прийняли рішення – рекомендувати комітету направити даний законопроект на доопрацювання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Смотрите, если у нас нет единого мнения ни по одному, ни по второму вопросу,  то переносим эти вопросы на завтра на комитет.

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, я би хотів, щоб ми зараз звернули увагу не на форму, а на суть. Про що іде мова? Укроборонпром у свій час, коли пішла атака, то він свою техніку, яка була законтрактована іноземним партнером, кинув на передову. Ці кошти були іноземні. Але ми за їх рахунок витримали першу атаку і так далі.

Сьогодні мова іде про те, що нам потрібно виконувати міжнародні зобов’язання. І це 10 мільярдів, мова іде саме про них. Якщо ми кажемо, що у нас не пляшет зі статтею доходів, яку треба перекидку зробити, якщо про це мова іде,  то давайте над цим попрацюємо, зробимо паузу. Мінфін, ви надали одне і теж саме джерело на дві різні речі. Я не знаю як ви це робите.

 

ПАВЕЛКО А.В. Оба вопроса переносим на завтра.

 

ГОРДЄЄВ А.А. На завтра перенести, а ви там визначитесь у себе. Дякую.

 

_______________. Но это в  любом случае это не должно быть в устав. Это должно быть либо тогда увеличить в бюджете строчку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Мы оба переносим на завтра.

 

_______________. Скажу для стенограммы. Обращение к Укроборонпрому, чтобы предоставить, есть военные заводы, завод "Звезда" и завод "Импульс" в городе Шостке Сумской области, предоставить программу развития этих оборонных предприятий. Мы с вами уже   говорили, но мне хотелось просто в письменном виде, чтобы это было под стенограмму, чтобы мы видели, куда развивается наша оборонная промышленность. Потому что я знаю, что там есть определенный ресурс и возможность в течении этих полтора года самим производить боеприпасы, а мы этого не делали по каким причинам. Спасибо. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Вы подготовите и передадите.

Уважаемые друзья, сегодняшний порядок дня мы обсудили, все решения необходимые приняты. Завтра у нас будет предварительно в 18.30 комитет. В зависимости от того, во сколько мы получим проект бюджета в комитет, где мы сможем отработать все поправки и нашу общую позицию по бюджету. Предварительно это 18 – 18.30. Предварительно завтра. Так что, очень важна явка и кворум.

Всім дякую. До побачення.