Комітет Верховної Ради України

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

16 грудня  2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету А.В.ПАВЕЛКО

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, доброго дня. Зареєструвалося 18 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

Будь ласка, Юрію Володимировичу.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би все ж таки звернути увагу, щоб ми таку практику припиняли. Бо в порядку денному оці моменти щодо розпорядження по перерозподілу видатків, ця частина порядку денного з'явилася, як ви знаєте, хвилин 40 тому. Як я як народний депутат можу зробити усвідомлене голосування, якщо я дізнався про це питання у порядку денному 40 хвилин тому? Давайте закінчимо з такою практикою.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, Юрію Володимировичу. Дякую.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Останній раз.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

Будь ласка, пропозиції до порядку денного.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, про розгляд даних питань, що стосуються перерозподілів, всі отримують запрошення на підкомітет. Я ще раз наголошую на тому, що використовуйте своє запрошення і будьте присутніми на підкомітеті, щоб ми роглядали своєчасно і оперативно дані питання. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, переходимо до порядку денного. Перше питання доповідає Левченко Юрій Володимирович – голова підкомітету. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У нас сьогодні, здається, рекордно маленький список, враховуючи, що комітет позачерговий, всього 14 законопроектів. Якщо ні в кого немає зауважень, пропозицій, прошу відповідні списки затвердити. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиції, зауваження?

Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Друге. Хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Друге питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету. Перше, перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження уряду  № 1246-р). Доповідає заступник Міністра інфраструктури Омелян Володимир Володимирович. Будь ласка.

 

ОМЕЛЯН В.В. Дякую, шановний Андрію Васильовичу. Шановні члени комітету, Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 02.12.2015 року про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури України на 2015 рік, проект якого було розроблено міністерством з власної ініціативи для підвищення заробітної плати працівників апарату Міністерства інфраструктури, збереження професійного кадрового потенціалу за рахунок очікуваних залишків кошторисних призначень за 2015 рік по "Укртрансбезпеці" в сумі 2 мільйона 400 тисяч гривень.

В принципі такий перерозподіл здійснюється в рамках чинного законодавства. Це питання було сьогодні розглянуто на підкомітеті. Воно також підтримується Міністерством фінансів України. Тому ми просили б піти назустріч Міністерству інфраструктури і допомоги підвищити одноразово заробітний фонд для співробітників міністерства. Будемо дуже вдячні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимире Володимировичу.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду даного питання на підкомітеті, враховуючи позитивну позицію Міністерства фінансів з цього питання, пропонується рекомендувати комітету підтримати даний перерозподіл видатків, встановлений розпорядженням уряду від 2 грудня за номером 1246р, зауваживши на позицію Міністерства фінансів, згідно якої зазначається: розпорядження уряду не суперечить вимогам статті 23 Бюджетного кодексу. Дякую. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, колеги, є пропозиції, зауваження?

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням уряду від 2 грудня номер 1246р перерозподілу видатків Державного бюджету, зваживши на позицію Міністерства фінансів, згідно з якою зазначене розпорядження уряду не суперечить вимогам статті 23 Бюджетного кодексу. Голосуємо. Хто "за"? Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Друге. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі розпорядженням уряду номер 1261р. Доповідає перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Клименко Юлія Леонідівна. Будь ласка.

 

КЛИМЕНКО Ю.Л. Доброго дня, шановні панове! Міністерство економіки просить підтримати розпорядження Кабінету Міністрів № 1269-р про перерозподіл деяких видатків бюджету. Це стосується перерозподілу 1 мільйона 309 тисяч 200 гривень між статтями, між програмою "Дослідження, прикладні та наукові технічні розробки", які не були використані міністерством 2015 року, на програму, яка передбачає погашення фінансових зобов'язань України, які виникли у період за 2013-2015 роки – це сплата членського внеску Бюро міжнародних виставок, Комітет із конкуренції співробітництва та розвитку Організації економічного співробітництва та розвитку та інші внески для того, щоб погасити їх до кінця 2015 року і Україна не мала зобов'язань за міжнародними внесками і мала відповідну репутацію платника. Це в межах бюджету Міністерства економіки. Просимо підтримати для того, щоб ми могли до кінця року здійснити ці платежі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юліє Леонідівно.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. За результатами  розгляду даного питання підкомітетом пропонується рекомендувати комітету підтримати перерозподіл видатків, встановлений розпорядженням уряду від 2 грудня за номером 1261‑р. Колеги, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, запитання.

Будь ласка, Юрію Володимировичу.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Скажіть, будь ласка, виходячи з того, що це все ж таки речі, які були передбачені, тобто сплата членських внесків, вони попередньо у вас не були забюджетовані, що ви тільки зараз перекидаєте?

 

КЛИМЕНКО Ю.Л. Вони не всі були забюджетовані, і також вони через те, що була суттєва девальвація, і бюджет був 2014 року, у нас фактично не вистачає цих грошей на сплату цих внесків.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я обращаю внимание, что снимается с науки и переводится на выставки, форумы и конференции. Это первый вопрос.

И второй вопрос. Если Министерство экономики не может само сформулировать свой бюджет и забюджетировать, то мы имеем такие результаты, как минус 35 процентов по экспорту Европейского Союза за этот год. А ваш министр, между прочим, обещал ликвидировать министерство в течение трех месяцев. Поэтому мы будем голосовать против. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ще запитання, колеги.

Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження, встановленого розпорядженням уряду від 2 грудня за номером 1261-р перерозподілу видатків Державного бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Проти – 1. Хто утримався? Утримався – 1. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження уряду № 1308-р). Доповідає Міністр енергетики та вугільної промисловості Демчишин Володимир Васильович.

Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Андрію Васильовичу, дуже дякую за цю можливість.

Шановні члени комітету, дуже радий представити вам дане питання. Пропонується підтримати розпорядження № 1308-р Кабінету Міністрів. Суть цього розпорядження зводиться до перерозподілу коштів в розмірі коштів 312 мільйонів  гривень, які були виділені на програму реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості, на іншу програму, яка також знаходиться під управлінням Міністерства енергетики та вугільної промисловості під назвою "Державна підтримка вугледобувних підприємств та часткове покриття витрат за собівартістю готової товарно-вугільної продукції".

У зв’язку з тим, що протягом 2015 року на підтримку вугледобувних підприємств не було виділено коштів, власне, на підтримку у вигляді так званої дотації, виникає необхідність, на жаль, перерозподіляти кошти, які в міністерстві були забюджетовані з інших програм, власне, на виплату  банально зарплат шахтарям. У зв’язку з різними причинами, в першу чергу, це складні геологічні умови, ви прекрасно розумієте, що приватизованими були підприємства, які мають найкращі умови, мають  більш потужні пласти і найменш відпрацьовані запаси і так далі, тому державним підприємствам приходиться конкурувати з набагато сильнішими економічно підприємствами.  

У 2014 році, власне, на ці самі шахти, не враховуючи інші, які залишились на непідконтрольній території, було виділено 5 мільярдів гривень дотацій. Протягом цього року на ці самі цілі було потрачено 900 мільйонів. Тому за цей рік нам вдалось зменшити будь-яку підтримку державних шахт більш, ніж в 5 разів. На жаль, зменшити ії до нуля на даний момент поки що не виходить.

Можливим варіантом ще подальшого зменшення цієї підтримки являється збільшення вартості вугілля. Але будь-яке збільшення вугілля буде впливати на тариф електричної енергії, тобто виробництво електричної енергії, яке використовує вугілля, відповідно буде зростати. Тому пропонується підтримати дану пропозицію, перерозподілити ті кошти, які вже були забюджетовані, і допогти виплаті, сприяти виплаті зарплат шахтарям. Борг на даний момент накопичився у розмірі 690 мільйонів. Це дасть можливість зменшити борг наполовину, тобто це десь майже  півтора місяця заборгованості, десь місяць буде закрито і місяць залишиться.  На даний момент двохмісячна заборгованість по зарплаті є.

Сподіваюся на розуміння і прошу підтримки. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Після довготривалих дискусій з цього питання підкомітетом все-таки було  прийнято рішення – рекомендувати комітету підтримати даний перерозподіл, встановлений розпорядженням уряду від 10 грудня за № 1308-р. Колеги, прошу підтримати.

І в мене ще особисте прохання до міністра все-таки пришвидшувати зі своєї сторони ситуацію по приватизації, по викупленню даних шахт і все-таки вирішувати дане питання, тому що це не є панацея.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Якщо можна, то зразу відповім.  Насправді стосовно приватизації ми працюємо протягом останнього року. На жаль, більшість шахт, із 35 шахт, які залишились під контролем міністерства, майже 22 знаходяться на території Луганської і Донецької областей, які знаходяться в діапазоні до 40 кілометрів від суміжної зони, від лінії розмежування. Тому очікувати, що шахти, які знаходяться дуже близько до зони ризику, будуть цікавити інвесторів, ну, насправді досить складно. Плюс, я говорив уже, що умови: сама геологія досить складна. Більше того, ДТЕК, який контролює два інших підприємства і добуває 70 відсотків всього вугілля в Україні, він свої потреби задовільнив. Тому він у першу чергу не зацікавлений, інші інвестори бояться насправді розширення  воєнних дій. Загальні інвестиційні умови в Україні, ризики – ви всі прекрасно розумієте. Тому залучати було досить складно. Хоча ми передали вісім шахт у Фонд держмайна вже. І Фонд державного майна  пробував їх як би розторговувати, представляти інвесторам. Ні наші зусилля, ні їхні поки що не досягнули успіху.

 Також ще є друга проблема. Це накопичені борги на цих підприємствах. Протягом десятків років ці підприємства накопичували борги перед в першу чергу ДФС по виплаті податків, по виплаті різних податків – це і по зарплаті, і рента також. Тобто проблем досить багато. Але я надіюсь все-таки, що частину ми закриваємо, протягом цього року ми передали три підприємства на закриття, ще два підприємства, певно, будуть передані протягом найближчого місяця на закриття. Це дасть можливість все-таки збалансувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, коротенько Віктор Миколайович Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Я хочу вам нагадати, як рік тому розповідали нам про те, що Земля зупиниться, якщо ми не закладемо там під 10 мільярдів на виплату заробітних плат. І ми бачимо, теж хочу подякувати міністерству, що тільки по цих підприємствах в п'ять разів були завищені витрати. Тобто всі розуміють, як це все відбувалось. Заганяли всі витрати, доводили до собівартості, і потім вже зарплату залишали і не виплачували. Але у нас люди ж рівні перед законом! І наприклад для мене заборгованість "Південмашу" набагато ближча, і для перспективи держави – залишиться вона космічною державою чи не залишиться, борги, які є в Дніпропетровську перед ракетобудівниками, які теж дороги перекривають, вони ближче. Тому є пропозиція, щоб ми поставили крапку в цьому році в цій практиці виплати зарплати, або починали платити стратегічним, тому що зараз 300 мільйонів на шахти – я поважаю шахтарський труд, чи віддати 150 і закрити проблему по космічній галузі, щоб ми залишилися космічною державою, щоб кращі фахівці не виїжджали. Тому на рішення колективу, але це точно неправильно. І вітаю, що міністерство скорочує ці напрямки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пане міністре! Якщо ви сказали про 22 шахти, які не контрольні, то інші контролюються. І Львівсько-Волинський басейн, він підконтрольний сьогодні міністерству. Тому зверніть, будь ласка, увагу на 10-у шахту. І врешті-решт, давайте ми її добудуємо і залучимо, скажемо, приватного інвестора, щоб це була користь і державі, і люди могли отримати прибутки. Ново-Волинська шахта № 10.

 

________________. В цьому році було виділено 200 мільйонів. На наступний рік ми пропонували 380 додатково на добудову. На даний момент ця ідея була не підтримана. Ну, спільно Кабміном - всі не підтримали. Я розумію позицію Кабміну.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вона майже готова.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Це правда. У нас дуже багато коштів  вже було витрачено і логічно було б добудовувати. Кажу, ми в першу чергу  пробуємо її приватизувати. На даний момент поки що не було бажаючих. Вона дійсно находиться в західному регіоні, який ніяким чином не знаходиться в зоні воєнних дій. Але поки що не було бажаючих.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Скажіть, будь ласка, я дивлюсь по ваших документах, що шахти отримали збитки 3,6 мільярда гривень. А що ви збираєтесь зробити наступного року з шахтами, коли в бюджеті не закладені кошти на покриття збитковості? Тобто поясність мені, що, які дії будуть вжиті міністерством, для того щоб шахти могли існувати без дотацій з Державного бюджету?

 

ДЕМЧИШИН В.В. Я вам пояснюю як економіст, що насправді єдиним варіантом збалансувати ці шахти без дотацій, це піднімати вартість вугілля. Але ми прекрасно розуміємо, що таким кроком ми виведемо цю вартість вугілля вище ринкової. І відповідно також проблему не вирішимо. На даний момент це єдине логічне пояснення даної ситуації. Але я з вами згодний, що, в принципі, набагато простіше пробувати збалансувати: робити частину за рахунок бюджету як інвестицію власника цих шахт, з другої сторони вирівнювати вартість вугілля до ринкової.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я вимушений зреагувати, бо міністр – ви. А ви починаєте гаданнями говорити. В бюджеті нуль закладено. Я прошу вас дати відповідь як міністра, відповідального за галузь. Якщо можна, піднімемо, якщо можна не піднімемо. Що ви збираєтесь робити, якщо у вас – нуль? Ну, це ж уряд прийняв рішення. Ви ж маєте дати відповідь на те, як буде сектор існувати в умовах, коли дотації дорівнюють нулю.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Насправді, минулого року такої статті на початку також не було і не виділялись кошти взагалі. Я буду намагатися збалансувати ці шахти. З одної сторони, буду продовжувати закривати, як би це тяжко не було. Профспілки проти, обладміністрації, місцева влада проти, але ми все одно будемо продовжувати цей процес – перший крок. П'ять шахт в цьому році ми передали в третю групу. Це з 35-и – одна сьома, 15 відсотків всіх.

Другий крок – це піднімати вартість вугілля. В грудні ми підняли на 100 гривень. Із 1100, без ПДВ, до 1200. Ну, іншого виходу не буде, як піднімати і далі.

Третій варіант, все ж таки, дійсно, звертатись до бюджету і просити підтримки в рамках розумних можливих заходів.

 

ПИНЗЕНИК В.М. (не включений мікрофон)

 

ДЕМЧИШИН В.В. На даний момент?

 

 ПИНЗЕНИК В.М. Да.

 

ДЕМЧИШИН В.В. На даний момент ця пропозиція не була підтримана урядом. Тобто моя ініціатива не підтримана.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ви уряд представляєте чи міністерство?

 

ДЕМЧИШИН В.В. Зараз міністерство.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ярослав Маркевич, будь ласка.

 

МАРКЕВИЧ Я.В.  Собственно, уже проговорили. Единственное, я хотел предложить все-таки перед тем, как закрывать шахты, предложить их кому-нибудь приобрести хотя бы за гривну. Может быть, кому-то понадобится инфраструктура. Там к огромному количеству шахт подведены рельсы, есть какие-то там сети высокого напряжения и так далее.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Ви повністю праві, такі пропозиції є. Кажу, шість шахт передали в Фонд держмайна, які виставлені на приватизацію. На даний момент не проявив ніхто інтересу до таких шахт, будь-хто. Немає ні одної пропозиції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Рудик, і підведемо риску.

 

РУДИК С.Я. Пане міністре, хотілось би запитати про долю торфодобувної промисловості. У мене просто в Черкаській області є відоме підприємство державне, на якому постійно відбуваються масові заходи, скажемо так, несприйняття офіційної позиції уряду. "Черкаситорф", "Київторф" – яка позиція по ним загалом, що ви за цей 2015 рік зробили, яке бачення наступне.

 

ДЕМЧИШИН В.В. У випадку з торфом, ситуація, власне, з цим підприємством, Київ, Черкаси, вона є досить безперспективною. Чому? Тому що ліцензії, якими володіли чи якими оперували дані підприємства, вони закінчились або закінчуються. Матеріально-технічної бази для виробництва у них немає, є невелика кількість обладнання, яке або знаходиться в оренді або оспорюється іншими учасниками, які претендують на це обладнання. Тому  насправді там, ви праві, дійсно і по Черкасам та по Києву досить складна ситуація. У випадку з Києвом ще гірша ситуація, тому що землі знаходяться на рівні нижче рівня водорозділу і тому потрібно постійно відкачувати. Вносяться великі кошти на осушення тих територій і насправді економічно ці підприємства недоцільні.

Тому, з моєї точки зору, смисл розвивати є тільки два підприємства: Волинь і Рівне, і вони розвиваються. На даний момент Черкаси, Київ, Житомир і Чернігів знаходяться швидше за все в процесі ліквідації.

 

РУДИК С.Я. Скажіть, будь ласка, а є варіант, наприклад, Черкаська районна рада просить створити комунальне підприємство і передати….

 

ДЕМЧИШИН В.В. Повністю підтримуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимир Васильович. Є пропозиція перейти до голосування. Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження, встановленим розпорядженням уряду від 10 грудня № 1308-р, перерозподіл видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? - 1.  Хто утримався? -1. Рішення приймається. Дякую.  Я дякую, Володимир Васильович, за участь і відповіді на питання.

Наступне питання – перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження уряду № 1288-р). Доповідає Шевченко Василь Васильович, перший заступник міністра соціальної політики. Будь ласка, Василь Васильович.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Доброго вечора, шановні народні депутати, хотів би вас просити підтримати пропозицію Міністерства соціальної політики з перерозподілу коштів у сумі 236 мільйонів 325 тисяч 700 гривень, які були сформовані за рахунок економії по 5 бюджетним програмах. Безпосередньо це по програмі разової допомоги до 5 травня – 12 мільйонів, у зв’язку з виключенням зони посиленого радіологічного контролю, так звана четверта зона – 180 мільйонів, матеріальна допомога військовослужбовцям, звільненим з військової служби строкової – 10 мільйонів і пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 600 тисяч та забезпечення закордонного протезування у сумі 33 мільйони 725 тисяч 700 гривень. Перше, 168 мільйонів 600 тисяч 600 гривень - на виплату компенсацій державним підприємствам, установам і організаціям за період з 18.03.14 року по 31.12. мобілізованим особам, яким необхідно збільшити видатки по виплатах на суму 168 мільйонів 600 тисяч 600 гривень. В даному випадку Міністерство соціальної політики має на цій програмі 442 мільйони 800 тисяч, потреба складає 731 мільйон 900 тисяч 559 гривень.

Та другий напрямок – це субвенції на закупівлю  житла для  сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в АТО, а також для інвалідів першої та другої групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, видатків розвитку у Київській, Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Закарпатській, Харківській, Херсонській та Чернівецькій областях.

 Прошу підтримати пропозиції  Мінсоцполітики щодо перенаправлення коштів. Готовий відповісти на питання, якщо є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується слово надати голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Після розгляду даного перерозподілу на підкомітеті було прийнято наступне. Перше. Рекомендувати комітету підтримати встановлений перерозподіл за розпорядженням Уряду від 10 грудня за номером 1288-р – перерозподіл видатків Державного бюджету. І друге – рекомендувати Кабінету Міністрів України, керуючись вимогами частини 6-ї статті 108 Бюджетного кодексу України, затвердити в установленому порядку розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення житлом військовослужбовців, які брали участь в Антитерористичній операції з наступним поданням відповідного рішення Кабінету Міністрів України на погодження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Дякую, колеги. І прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Колеги, є питання? Віктор Кривенко. Будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Василю Васильовичу, можна два слова все ж таки по тій програмі, яку ми в березні героїчно передбачили завдяки всім членам комітету, по житлу для сімей загиблих в АТО і інвалідів першої і другої категорії? Що означає збільшити по цих областях – Київ, Вінниця, Житомирська, Запорізька, Закарпатська, Харківська області?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Мається на увазі, що на сьогоднішній день за рахунок цих коштів, які були виділені в тому числі завдяки підтримці бюджетного комітету, зараз придбано 376 квартир для сімей загиблих та інвалідів першої і другої групи, планується за рахунок цих коштів придбати 540 квартир. В той же час потреба для придбання квартир складала 633 квартири, які необхідно було придбати. Тобто в даному випадку ці кошти будуть направлені якраз на ті області, які я вже назвав, можу повторити, для того щоб вони якраз придбали кількість квартир для забезпечення всіх, хто потребував.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, я обращаю внимание, что Министерство социальной политики и наш подкомитет обратил на это внимание. Нарушение закона произвело распределение самостоятельно по областям. Это позиция, которая подлежит утверждению бюджетного комитета. В данном случае в очередной раз проигнорирован бюджетный комитет.

И второй вопрос. По этой программе, о которой мы говорили, это по изготовлению протезов, это 2505040, мы 07.10 принимали одно решение, касающееся уменьшения на 70 миллионов. В данном случае получается, что Министерство социальной политики делало скрытые резервы, а потом эти скрытые резервы  в декабре месяце нам перераспределяют по усмотрению. Опять же, нам тяжело сегодня определить, а почему не в Сумскую область? В Сумской области нет погибших? Почему таким образом все происходит?

И следующий вопрос. Если у нас остаются средства… Ведь мы тогда, вспомните, как мы обсуждали вот эти 150 миллионов на протезирование. Мы говорили, что это не только протезирование, это, возможно, вопросы, связанные со сложными операциями за рубежом и не только участников АТО, а и детей, возможно, пострадавших в зоне АТО. Перекрутили это все в протезирование, дали 12 миллионов. В итоге перераспределили 130. Вот это называется бюджетное планирование? И этот же вопрос к Министерству финансов с точки зрения контроля и погодження такого рода распоряжений. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Василь Васильович.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Дуже дякую.

Я хотів би поінформувати, що фактично кошти закладалися тоді, коли була криза і необхідність протезування складних операцій за кордоном, і як мали розвиватись бойові події на сході, ніхто не знав. Це перше.

Друге – це те, що в процесі перерозподілу ті ж кошти, які ви підтримали перерозподіл, були направлені на Фонд соціального захисту інвалідів для оплати українським виробникам. І я хотів би проінформувати, що сьогодні в Україні освоєні технології складного протезування, які базуються на технологіях трьох світових виробників в протезуванні верхніх кінцівок (чи-то вище ліктя, чи-то з вичлененням плеча) за технологіями, які існують в світі. Це технології "бі-біонік", "тач-біонік" і "кість Мікеланджело" по трьох виробниках. Вони зараз освоєні і в експериментально-дослідних зразках уже встановлені в Україні. І я сподіваюся, в подальшому будуть розвиватися.

В той же час, що стосується безпосередньо військовослужбовців, які потребують ще протезування, то також непрогнозована була ситуація, наскільки швидко вони можуть бути готові до протезування, так як складні випадки протезування, вони якраз передбачають те, що це, по-перше, можуть робити тільки високо розвинуті країни з достатньо розвинутою системою протезування. Україна знаходиться в процесі. Війна на сході активізує це все, але, на жаль, система навчання, яку ми передбачаємо, вона передбачає строки значно більші, ніж ми маємо, для того щоб навчити фахівців. Тобто ми зі сторони Міністерства соціальної політики робимо все, в тому числі вводимо нову навчальну програму таку, як "технік-протезист", для того щоб систему протезування, яка існує сьогодні, так звану ремісничу, зробити високотехнологічною для того, щоб імплементувати в світову систему протезування шляхом перенавчання і формування кадрового резерву в даній галузі, за рахунок чого ми зможемо розвинути приватний бізнес.

У той же час, все, що стосується перерозподілу даних коштів, воно пов'язано з відповідними викладеними обставинами. Тому, шановні народні депутати, Міністерство соціальної політики дуже обережно відноситься до коштів, і в даному випадку робить все можливе, щоб ці кошти використовувались в Україні.

Відповідаючи на друге питання, чому ці кошти не були направлені на інші напрямки, то, на жаль, Міністерство соціальної політики працює з людьми, які мають інвалідність, і це не є компетенція – лікування всіх інших військовослужбовців, які поранені чи потребують лікування, чи дітей, і не може виконувати функцію, виходячи з своїх функціональних обов'язків. Тому ми робимо все, що від нас залежить, виходячи з наших зобов'язань.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, Сергій Рудик, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановний, у мене таке ж саме питання, яке задавав Андрій Деркач, але я хотів, щоб я отримав відповідь предметно, а не загально.

Чому немає Черкаської області? Він запитав про Сумську область. Тобто у вас потреба 633 квартири для інвалідів I і II групи. Ви таким чином закриваєте проблему по 540 особам. Як нам зробити так, щоб там була Черкаська область?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Насправді цей перелік субвенцій формувався на підставі звернень всіх областей. І в даному випадку, коли ми передбачаємо, що буде така можливість, запитали чи є така можливість закупити відповідну кількість житла. По-перше, чи це є сім'ї військовослужбовців, які загинули. По-друге, чи ці сім'ї військовослужбовців потребують покращення житлових умов. По-третє, чи місцеві адміністрації спроможні знайти таку кількість житла. У багатьох випадках закупівля відповідного житла стикалась з тим, що або житло не введено в експлуатацію, або адміністрація направляє кошти на місцеві ради, місцеві ради є відповідне обмеження, погодження відповідно бюджет на сесію – це займає більше часу, ніж на сьогоднішній день, це є для закупівлі відповідного житла. Тому в даному випадку ці заявки, про які ми говоримо, які будуть покриті з тих коштів, які можуть бути виділеними, якщо ви підтримаєте. Це всі ті, хто підтвердив, що вони спроможні підтвердити документально наявність потреби у такому житлі, і спроможні провести відповідні процедури закупівлі.

 

РУДИК С.Я. Я правильно розумію, що Черкаська область не виявила бажання?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. У даному випадку виявили необхідність тільки ті області, про які я сказав, – це місто Київ, Вінницька, Житомирська, Запорізька, Закарпатська, Харківська, Херсонська і Чернігівська області.

 

РУДИК С.Я. Я можу у вас попросити документального підтвердження відсутності таких пропозицій Черкаської області? Я перепрошую, що я зупиняюсь не тільки через те, що я мажоритарник з Черкащини, а через те, що Черкаська область за останніми даними на першому місці по мобілізації по всій державі. І якщо в інших областях кількість людей, які відмовились від призову шляхом уникнення відомим способом, то в Черкаській області перекривають ще інші області, в тому числі і Закарпатську, до речі. І мені здається дивним, що при такий кількості мобілізованих, і, як варіант, більшої кількості загиблих, немає заявки. Просто дивно. Я цим питанням до цієї зустрічі не займався.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, уточніть.

 

РУДИК С.Я. А може, нам є сенс перенести розгляд цього питання на наступне засідання бюджетного комітету?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Я хотів би звернути увагу, що якщо ми перенесемо, то фактично можливості освоєння цих коштів навіть на закупівлю житла не буде навіть у цих областей.

У той же час, я хотів би сказати, що я також родом із Черкаської області, і коли на засіданні уряду було заслуховування губернатора Черкаської області, я якраз звертав його увагу на необхідність закупівлі житла. Тому що кількість квартир, яку необхідно було закупити, була невеликою. Фактично до початку вересня закупівель не відбувалося.

Також я хотів би відповісти на запитання щодо розподілу, який був сформований Міністерством соціальної політики. Він був сформований як тимчасовий до затвердження у встановленому порядку Кабінетом Міністрів і бюджетним комітетом у зв'язку з тим, що це додатково могло зайняти два місяці, яких у нас практично не було. Ці кошти були виділені, як ви знаєте, додатковими змінами до бюджету. І фактично процес затвердження порядку закупівлі також займав достатній час. І, виходячи із усієї цієї ситуації, ми могли втратити час і не дати можливості на підбір цього житла та формування підходу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Василю Васильовичу, дякуємо вам.

Колеги, підводимо підсумки.

Сергію Івановичу Мельник, прошу.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене пропозиція. В наступному році врахуйте те, що оце збільшення пішло на зазначені області, скоригуєте і вирівняєте відсотком виконання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, я дуже коротко. По-перше, я хочу подякувати Василю Васильовичу. Це один із небагатьох представників, які щиро працюють. Були величезні ризики. І ми самі з вами їх клепали пару разів, що вони не використають ці кошти.

Це програма, яку придумав наш з вами комітет. І я хочу подякувати фракції "Самопоміч", вона тоді виставила це як одну із своїх вимог. І ми тоді проголосували це в березні. Всі члени комітету взялися, і зараз у нас з вами, а не в якогось іншого комітету, 376 сімей, які знають, що їхні батьки постраждали, Царство Небесне, хто загинув, інваліди, які отримали від держави турботу. Це люди, які в гуртожитках жили. Тому є пропозиція голосувати і рухатися далі за нашим регламентом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, пропонується підтримати пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз. Пропозиція, яку озвучив голова підкомітету Горбунов, з доповненням нашого колеги Сергія Івановича Мельника, а саме: рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 10 грудня за номером 1288р перерозподіл видатків з Державного бюджету та рекомендувати уряду, керуючись вимогами статті 108 Бюджетного кодексу, затвердити в установленому порядку розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції місцевим бюджетам на забезпечення житлом військовослужбовців, які брали участь в АТО, з наступним поданням відповідного рішення уряду на погодження комітету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую вам.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Переходимо до третього питання.

Анатолію Сергійовичу, будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я прошу вибачення. Андрій Васильович, я хочу сказати, що у нас ще є, очевидно, одне засідання, на якому ми можемо говорити про перерозподіл або про уточнення відповідних видатків з Державного бюджету, це середа наступна. Я б дуже просив, от я два тижні шукаю кінці в Мінфіні і не можу знайти. Користуючись присутністю міністра, я просив би видати все, що є, для того щоб ми на наступну середу розглянули. Я по Івано-Франківську. У нас є біля 4 мільйонів необхідність: перше – це уточнення по ДФР одної дороги. Вона іде в селі, і там нема назви, щоб потім не було криміналу. І три мільйони за рахунок економії через тендера ми маємо субвенцію державних капітальних видатків, ну, як би можливість перерозподілити. Не враховані? Тому я прошу…

 

_______________. …чи встигнете…

 

ІЗ ЗАЛУ. Це не нові.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це виконані роботи. Це треба, щоб Мінфін дав нам…

 

ІЗ ЗАЛУ. Постановою Кабміну.

 

МАТВІЄНКО А.С. Постановою Кабміну.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Зрозуміли. Зробимо до середи.

 

МАТВІЄНКО А.С. Щоб у нас було вже рішення Кабміну, щоб ми закрили ці хвости.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Зрозуміло.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Дякую вам.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пані Наталю, і там по Львівщині буде розподілення по ДФРах. Дуже вас прошу звернути на це увагу.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. По ДФРах?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Це доповнення до попереднього питання.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тут капітальні видатки.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. ДФР, Мінрегіону. Так, все зрозуміло.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я також попросив би по місту Хмельницькому за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток - економія за рахунок проведеного тендеру, перерозподіл.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Якщо можна, просто ми обвалені різними документами до кінця року, просто передати нам мою приймальню, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Завтра.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Завтра, щоб просто без питань ми все переглянули. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре, приймається.

Шановні колеги, наступне питання – щодо доопрацьованого проекту Закону про Державний бюджет на 2016 рік (реєстраційний номер 3000) від 11.12.15, поданий Кабінетом Міністрів (представлення та процедура розгляду у Верховній Раді). Слово надається міністру фінансів України Наталії Яресько. Будь ласка.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Щиро дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати! Дякую вам за те, що сьогодні ви зібралися на цю позачергову зустріч, аби мати можливість обговорити проект Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік", який ми подали разом з пакетом супроводжуючих законів, зокрема з новою редакцією Податкового кодексу в минулу п'ятницю.

Я з самого початку скажу, що я знаю, що у багатьох із вас нарікання, що ми подали цей пакет законів запізно. Я можу тільки сказати, що час нашого подання був прив'язаний до пошуку компромісу і практичного рішення по основних параметрах податкової реформи, яку ми задумали ще з початку 2015 року, і якої очікувало все суспільство і приватний сектор. Цей компроміс був прийнятий на Національній раді реформ, очолюваній Президентом, тільки тиждень тому.

Важливим елементом податкової реформи є зниження оподаткувань зарплат. Це було перше найбільш важливе для приватного сектору, щоб зменшити навантаження оподаткування, і перш за все – це єдиний соціальний внесок. Таке зниження, яке ми й пропонуємо в реформі, яка подана, призведе до значного збільшення дефіциту Пенсійного фонду, і для того, аби покрити цей дефіцит і водночас не розбалансувати Державний бюджет України, нам, окрім самого бюджету та податкової реформи, потрібно було зробити значну важку і велику роботу, ви, напевно, краще це знаєте від усіх, щодо пошуку можливостей для підвищення ефективності та зменшення державних видатків.

Саме тому робота над розробкою цього пакету законів тривала так довго, адже ми мали запропонувати суспільству не один проект закону, а системний збалансований пакет документів, що забезпечить якісні системні зміни і в дохідній, і у видатковій частинах бюджету. Ми говоримо конкретно про те, що пан Пинзеник тільки що звертав увагу щодо міністра енергетики, просто зменшувати видатки без конкретної програми втілення цих змін - не призведе до зменшення  видатків. І тому ми мусили опрацювати по кожному з цих зменшень реальні зміни в політиці і реальні реформи, які б були підґрунтям для цих зменшень витрат. Інакше ми просто вийшли на те, що через півроку були б потреби додаткових коштів.

Дуже коротко я назву ключові риси нашого проекту Державного бюджету на 2016 рік. По-перше, цей проект побудовано на наступних показниках макроекономічного прогнозу. Реальний економічний ріст – 2 відсотки ВВП, інфляція – 12 відсотків ВВП. І тут я хочу просто підкреслити, що це дійсно реально, якщо ми далі будемо проводити з вами таку політику зменшення дефіциту країни, і не тільки державний бюджет, але й в тому числі НАК "Нафтогазу", і інші частини наших публічних фінансів, і якщо Нацбанк буде далі вести  монетарну політику щодо зменшення інфляції. Ми маємо дуже високу базу цього року, на жаль, щодо порівняння, це також допомагає просто статистично, і ті дії, які призвели у великій мірі до високих темпів інфляції в цьому році,  вже  в наступному році ми не очікуємо. Це є ця девальвація, що ми пережили дуже тяжко з початку цього року, і це є високий рівень  піднесення комунальних тарифів першого квітня.

Далі. Середньорічний курс гривні 24,1, наприкінці року – 24,4. Номінальний ВВП – 2 мільярди 262 мільйони гривень. Ціна газу обговорюється дуже багато, це 225 доларів за тисячу кубометрів. Це якщо конкретно зараз – це є ціна менше-більше, по якій ми можемо купувати на сьогоднішній день з транзитом, який є зараз 227 доларів. Очевидно, воно може мінятись, але ми це побудували на консервативний підхід, якщо буде зменшено, то очевидно в нас будуть інші можливості. 

Доходи бюджету складатимуть 601 мільярд гривень, це в 16 відсотків збільшення до чиного бюджету 2015 року і видатки майже в тому році 16 відсотків збільшені до 674 мільярдів гривень. Водночас головним чинником зростання видатків є необхідність збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду у зв’язку з запропонованим зменшенням в середньому від 41 відсотка до 20 відсотків. Без врахування змін в дефіциті або фінансування прямо з державного бюджету Пенсійного фонду, а також без потреби збільшення фінансування оборони всі інші статті видатків зменшуються приблизно на 70 мільярдів гривень.

Другий принцип. Бюджет побудований на проекті тієї податкової реформи, який був прийнятий на уряді  і  прийнятий як компромісний варіант на Національній раді реформ, очоленій Президентом.

Третє. Ми збільшимо, ми не зменшимо, якраз намагаються говорити про різне, але я вам можу сьогодні довести, що ми збільшуємо фінансовий ресурс місцевих громад і посилюємо децентралізацію таким чином. Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів у 2016 році прогнозовано збільшити на 41,5 мільярдів гривень порівняно з затвердженим місцевими громадами планом на 2015 рік або десь на 40 відсотків від цього минулого року.

Водночас обсяг прямих фінансових зобов’язань, які ми передаємо в цей бюджет на рівень місцевих бюджетів, складатиме лише приблизно 7,8 мільярдів гривень. Ці  7,8 мільярдів гривень – це сукупні витрати місцевих бюджетів, які виникатимуть з огляду на передачу на їх рівень сто відсотків фінансування ПТУ, а також з врахуванням нашої пропозиції співфінансувати 50х50 з державним та місцевими бюджетами вищі навчальні заклади першого та другого рівня акредитації, технікуми та коледжі.

Варто тут зазначити, що ці навчальні заклади ми передаємо на місто обласного значення і обласні бюджети, що цілком будуть мати фінансовий ресурс для цього. Ми це робимо не тільки тому, що це є бюджетне вирівнювання і баланс ситуації, це також перш за все було прогнозовано в процесі децентралізації через рік, тобто це в плані оригіналі децентралізації і було, але ми вирішили, що це також допоможе в тому, щоб покращити якість цих технікумів, коледжів, ПТУ. Тому що вони краще на цьому рівні розуміють, які напрямки навчання мають бути і які є потрібні на місцевому рівні. І держава вже далеко від цього.

Ми також пропонуємо провести оптимізацію низьких державних витрат. Наголошую, що саме оптимізацію, тобто підвищення ефективності, так як наслідок зменшення  витрат на певні напрямки. Водночас ми даємо право, не зобов’язання, а лише право, якщо буде відповідне бажання місцевої влади надавати таке фінансування за власний рахунок. Ще раз наголошую, що це є право і не відповідальність, не обов’язок. І цим скористуються, якщо схочуть і  якщо будуть мати кошти користуватись, і буде залежати саме від рішення місцевої громади, від її потреби та від її фінансової спроможності.

Я спробую закінчити якнайшвидше.

 

ПАВЕЛКО А.В. Выступление, а потом уже вопросы.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я хочу наголосити, що результати вже проведеної децентралізації в цьому році показують, що у багатьох місцевих влад на різних рівнях, від районів до областей, є надлишок фінансових ресурсів, які вони за бажанням можуть спрямовувати також на ці потреби. 

Наразі станом на 15 грудня невикористаний залишок коштів місцевих бюджетів складає приблизно 26 мільярдів гривень, плюс майже 2 мільярда гривень вони тримають на своїх депозитах у держбанках, зокрема невикористаний залишок, тобто наявні вільні кошти міста Києва на разі складають 3,4, залишок по Харкову, наприклад, 900 мільйонів гривень, і далі є цілий список.

Також хочу наголосити, що в рамках посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів ми збільшили видатки на формування інфраструктури тих 159 територіальних громад, що об'єднувались, на 1 мільярд гривень і спрямуємо у Державний фонд регіонального розвитку, що є ресурсом місцевих громад, для капітальних інвестицій загалом 5,7 мільярда гривень. Якщо порівняти, у цьому році було 2,9 мільярда, тобто майже вдвічі. 5,7 мільярда іде на 159 територіальних громад, які об'єднались.

Четвертий принцип. Бюджет передбачає збільшення соціальних стандартів для всіх громадян. Соціальні стандарти зростуть двічі за рік: 1 травня та 1 грудня сумарно на рівні 12,5 відсотка, тобто на рівні інфляції. Ми це зробили не при кінці року, а половина з початку року, щоб це також мало позитивний вплив на ріст економіки і на ріст закупівлю товарів, послуг тим самим громадянам.

Ми збільшуємо основні види соціальної допомоги для найбільш вразливих верств населення – це гроші, які підуть в кишені народу і згодом будуть використовуватися на закупівлю товарів і послуг. Завдяки цьому розвиток економіки. Зокрема я хочу підкреслити лише обсяг енергосубсидій для населення збільшується з 24,4 мільярда гривень у поточному році до 35 мільярдів гривень у наступному.

П'ята важлива риса бюджету, це те, що ми одночасно пропонуємо посилити ефективність та адресність витрат бюджету, ми пропонуємо цілу низку структурних реформ, що допоможуть значно підвищити ефективність використання державних коштів, і за рахунок цього в цілому знизити державні видатки та підвищити якість надання держпослуг. Зокрема дієвим та надзвичайно важливим механізмом підвищення ефективності має стати верифікація державних виплат.

 

(Загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я розумію, що не дуже цікаво. Якщо я  не скажу, тоді скажете, що я не сказала.

Що це є верифікація? І чи воно реально чи ні? Є дуже багато різних думок. У поточному році ми вже робили перевірку отримувачів. Наприклад, частину коштів, які в одному місті в Луганській області було зареєстровано 46 тисяч переселенців, з яких було 30 тисяч зареєстровано пенсіонерами. В одно час завдяки верифікації ми виявили, що реально в цьому місці проживають 15-17 тисяч переселенців. Таким чином верифікація допоможе нам підтвердити, хто саме отримає допомогу та чи дійсно вони її потребують, і чи вони живі чи ні. Тобто ми плануємо, що лише цей один крок допоможе зекономити для бюджету що найменше 5 мільярдів гривень, і ні від кого нічого не заберемо реально.

Такий само був внесений заощадження від нашої нової системи електронної державної закупівлі. Нарешті, і можливо, один із важливих елементів, про який дуже рідко говорять в пресі і на програмах, який я б хотіла підкреслити, звернути вашу увагу, це те, що є і передбачено в бюджеті значні фінансові ресурси на розвиток реальної економіки. Зокрема, 5,8 мільярдів гривень іде на закупівлю медичних засобів в наступному році. 3,5 мільярдів гривень іде на фінансування будівницітва доріг на державному рівні. 1,2 мільярдів гривень – фінансування космічної галузі, про що тільки що говорилося. 1 мільярд гривень – це кошти, як я вам вже говорила раніше, це фінансування тих "капів", як вони колись називалися, або інвестиційні проекти, які були відібрані Міністерством економіки по новій процедурі разом з вами, представниками Верховної Ради. 600 мільйонів гривень – на закупівлю нових шкільних автобусів, які напряму прив'язані до оптимізації малокомплектних шкіл. І 100 мільйонів гривень - кошти на підвищення енергоефективності. До цього потрібно додати, тому що не все іде через бюджет, 800 мільйонів доларів, близько 20 мільярдів гривень, що буде спрямовано на фінансування доріг завдяки кредиту Світового банку,  400 мільйонів євро, сьогодні прийняли на Кабміні, що близько 10 мільярдів гривень буде спрямовано на фінансування потреб аграрного сектору завдяки кредиту Європейського інвестиційного банку.

Також не слід забувати, що значний реальний фінансовий ресурс для розвитку економіки також надасть зниження ЄСВ зі 41 до 20%, в тому числі скасування 3,6%, частини, яку сплачує робітник.

Я хочу дати як приклад, що ніхто не враховує це, коли, наприклад, дивиться на оборонний бюджет. І обговорюється, скільки грошей залишилося на зарплату, не рахуючи, що велика частина того, що оплачувалося в тому році, не буде оплачена, тобто ця частина щодо ЄСВ, і буде вона використана і на зарплати. І воно так в цілому в бюджетній сфері.

Таким чином, шановні колеги, цей проект бюджету дозволить нам зменшити податкове навантаження в економіці суттєво, профінансувати всі пріоритетні потреби держави, перш за все це видатки на оборону та на виплату пенсій і соціальної підтримки, підвищити ефективність державних витрат, які від нас вимагають кожного року, покращиться якість послуг, які ми надаємо як держава. Ми зробимо всі ці кроки так, аби збалансувати державний бюджет, забезпечити посилення стабільності нашої економіки і витягнути це з максимальним дефіцитом 3,7% ВВП. Я дуже вас прошу, підтримайте цей законопроект і сьогодні, і в сесійній залі. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, пані міністре.

Ми зараз поділимо розгляд на дві частини: спочатку представлення, обговорення, а потім процедура, яку нам представить Ігор Іванович.

Будь ласка, щодо першої частини. Анатолію Сергійовичу Матвієнко, будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пані Наталю, оці 42 мільярди росту містичного в місцеві бюджети, я хотів би, щоб ви прокоментували, наскільки оптимістично ви бачите їх виконання.

А друге моє питання стосується доріг. Я думаю, що ви розумієте, яка це пріоритетність і наскільки це важливо, бо інакше у нас немає ніякої перспективи розвитку. Чи ви підтримуєте філософію утворення державного дорожного фонду, якщо ви надаєте цьому пріоритет? Це перше в частині доріг. Друге, ви розказуєте за 800 мільйонів, а я вам дам інформацію, якщо ви нею не володієте, ми маємо 400 мільйонів кредиту ЄБРР, який був ратифікований в 2011 році, і який на сьогодні був використаний лише на одну третину. Для того, щоб використати кредитні гроші, нам наступний рік тільки треба витратити його майже рік на проектування. Таким чином з 800 мільйонів на дороги не буде ніщо використано реально, а це означає, що 3,3 мільярда (це смішно навіть) – це менше, ніж в цьому році, що немає ніякого  пояснення. І з іншого боку, я вам по Івано-Франківську наведу приклад, на 1 гривню Державного бюджету ми 1 гривню місцевого бюджету профінансували дороги.

Якщо іти в таку кооперацію, то ми можемо навести порядок з дорогами. Ви не стимулюєте цього процесу – ви його вбиваєте. Я особисто такої політики не розумію і не знаю, що мені робити з цим бюджетом.

Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Дякую.

Я роздала тут кілька слайдів, я би звертала увагу на третю сторіночку "доходи місцевих бюджетів". Я не буду проходити по кожній лінії, але я хочу сказати, що я є досить впевнена в виконанні, якщо є бажання на місцевому рівні виконання цього бюджету. В чому збільшення їхнього бюджету? Конкретно по першій лінії ПДФО і суттєво податок на майно, тобто я по цих двох позиціям  можу пояснювати.

Щодо ПДФО. Ви бачите тут праворуч детальне обговорення звідки це збільшення. Збільшення іде, перше, від зростання ФОП на 16,7 відсотка; друге, збільшення ставки, які ми пропонуємо, з 15 до 18 відсотків та зниження ставки по пасивним доходам з 20 до 18; збільшення втрат по податковій соціальній пільзі – є мінус; збільшення ставки по дивідендах – є плюс. Ця сума, ми рахували не самі і не просто один раз, тобто ми рахували разом з Міжнародним валютний фондом, перейшли з Мінекономіки, і це реально.

Я розумію, що рахунки з соціальною пільгою, яка є та сама, яка в чинному законодавстві, тобто пів мінімальної заробітної платні, але розповсюджується на більшу чисельність народу, тому що воно до трьох мінімальних зарплат буде бити по деяких місцевих бюджетах більше, ніж по деяких інших,  тому що є населення, яке має, наприклад, в середньому нижчі зарплати. Тобто я розумію, що це не рівно попадає на всіх бюджетників, але на це у нас з вами є система вирівнювання, яка працює.

Ми не можемо створити систему, яка рівно попадає на всіх. Ця соціальна пільга була. Ми тільки трошки розширили до 4 тисяч, що вона може бути використана, але сама сума соціальної пільги лишається така сама – половина однієї мінімальної зарплати.

Щодо податку на майно. Ви всі пам'ятаєте, коли ми приїхали, були на цьому місці рік тому приблизно, всі говорили одне і теж саме, що податок на майно не буде реально, що не будуть його збирати. Якщо подивитесь, то ви побачите, що вже в цьому році за 11 місяців перевищений план по податку на майно. Не зважаючи на те, що це був перший експеримент, і по-друге, що це був передвиборчий процес, де всі не хотіли заявити, що вони будуть оподатковувати. Тобто це перше.

Друге, щодо самого податку. Ми забрали, комерційне майно, неможливість оподаткувати, тобто ми дали можливість, якщо є бажання, можна використати цей же самий податок на майно. Зняли пільги з комерційних, тобто скасували пільги. Тепер є можливість на місцевому рівні, якщо є бажання, оподаткувати деякі категорії або деякі частини, або в деяких районах комерційне майно. Це – одна можливість.

Два. Щодо існуючого податку на нерухоме майно. Ми збільшили рівень, до якого вони можуть оподаткувати. Воно було від нуля до двох мінімальних зарплат, і тепер ми збільшили до трьох. Вони можуть в цих межах збільшити, якщо є бажання.

І третє. Ми добавили два нові податки. Один міняє старий транспортний податок на так званий "люкс" – люкс-машини, розкішні машини. І другий – на розкішні квартири. І ці два податки додатково дають… Ви бачите, скільки тут є конкретно по кожній із цих змін суми, які дають мені впевненість в тому, що воно буде.

Тепер, очевидно, на місцевому рівні має бути бажання використати ці можливості, але це є частина децентралізації, відповідальності і бажання, і рішення кожного окремо. Я хочу знову просто підкреслити, що навіть якщо нема 40, ми передали щодо видатків тільки 7 і 8.

Щодо дорожнього фонду. Я передам слово Ігореві конкретно. Але я хочу одне сказати. Ми з вами мали дуже великий тиск від іншого законопроекту, який був розроблений в Верховній Раді, щоб знайти зменшення на 200 мільярдів або більше гривень видатків. Я думаю, що ні ви, ні я не були би в змозі знайти таке зменшення видатків.

 

ІЗ ЗАЛУ. Податкова реформа.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Що? Інша податкова реформа передбачила (ми не мусимо говорити про конкретні суми) набагато більше, скажімо, зменшення видатків в оригінальній формі. Зменшення видатків, тому що зменшили доходи. Тобто ми би мусили зменшити видатки. Якщо я тут знайшла 70 мільярдів зменшення, то там ми порахували з Міжнародним валютним фондом, що потреба була б – понад 200 мільярдів знайти.

І коли ми почали цей процес, ми дивилися, на що ми можемо, а на що ми не можемо з вами зменшити. Наприклад, на оборону я не маю право зменшити. Є у Коаліційній угоді, є у РНБО, є у всіх там стратегій деякі цифри.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це 13 розпорядників. 5 відсотків іде на 13 розпорядників. В цілому це не тільки оборона, це оборона і безпека.

 

ІЗ ЗАЛУ. Правоохоронна діяльність.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Правоохоронна діяльність, так.

Якщо ми говоримо про соціальний захист, ми не маємо права тут зменшити пенсії людям, тобто я маю закрити пенсійний дефіцит. Ми не маємо права малозабезпеченим зменшити, тобто є група, яку ми не можемо чіпати. Адресність можемо покращити, але конкретно забрати від них ми не в змозі.

Третє. Ми з вами обговорили, як ми можемо в такому розумінні зменшити видатки. Ми можемо рахувати на інші джерела фінансування таких місць, як дороги. І нам потрібно, щоб якнайшвидше це робити, я з вами згодна, бо воно має важливий економічний ефекти в країні. Але ми маємо використати всі інші джерела, кошти, тому що ніхто не буде фінансувати наші програми соціального захисту. Ми бачимо, як тяжко отримати допомогу або фінансову підтримку оборонних наших видатків.

         

 (Шум у залі)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Тут є 9,8 мільярда зменшення обслуговування боргів.

 

ІЗ ЗАЛУ. А чому не додали?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це є в тому числі в цих 70, які ми знайшли. Це 9,8 входить в зменшення 70. Якби не були ці 9,8, то ми мусили б скоротити ще якісь програми на 9,8 мільярдів. Тобто  ми мусимо викристати інші джерела коштів. Те саме я можу говорити аграрникам, тому що в бюджеті їх немає, але через кредитні ресурси ми можемо їх протягнути.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, давайте все-таки говорить по очереди! 

Нестор Иванович Шуфрич. Пожалуйста.

 

          ШУФРИЧ Н.І. Шановна пані міністр! Шановні колеги! З показників проекту Державного бюджету на 2016 рік виходить, що у нас збільшення зарплати і реальних доходів мінімальних буде на 12 відсотків. Вважаю, що це некоректно, тому що 12 з невеликим відсотків – це буде грудень до грудня. Але люди у нас живуть ще й 11 місяців до грудня. Тому коректно говорити, що середнє підняття відповідних стандартів  буде приблизно біля 5 відсотків. Але в мене запитання: як ви вважаєте, розраховуючи цей показник, це буде достатня компенсація реальних втрат наших громадян у зв'язку з інфляцією і девальвацією за відповідний період? Дякую.

         

        ЯРЕСЬКО Н.І. Я думаю, що найбільш важливо, щоб ми зробили все, що ми можемо для наших громадян. І я маю на увазі в комплексі. Це і підвищення соцстандартів, соцнорм. І друге – це є затримання рівня інфляції в цому році і зменшення ризиків девальвації, щоб не погіршилася ситуація знову. Тобто якщо брати в комплексі, я думаю, що ми робимо багато, щоб зменшити, наприклад, порівнюючи з цим роком, з 2015 роком, ефект на народ. Якщо ми говоримо про збільшення соцнорм, ви праві, частина - в травні,  частина -  в грудні. Але ми всі пам'ятаємо, що в тому році ми навіть не знали, чи ми змогли б у грудні  цього року це зробити. Тобто ми завжди готові, і Уряд в цьому році прискорив, коли зміг, ми завжди готові це прискорити, якщо є фінансові можливості. Але я думаю, що це є величезний плюс, що ми не маємо так, як в цьому році, в самому прикінці року, але вже спочатку, після першого кварталу. Тобто я думаю, що це є величезний поштовх вперед. Але треба зрозуміти, що не тільки через підвищення зарплати, але через затримання інфляції і зменшення ризику девальвації.

 

           ШУФРИЧ Н.І. Я прошу вибачення. Ви вважаєте, що ви втримали інфляцію в цьому році?

 

           ЯРЕСЬКО Н.І. Ні. Те, що ми з вами пропонуємо такий бюджет, значить, що у нас інфляційний ризик на наступний рік буде зменшений суттєво.

 

           ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступний - Дубневич Богдан.

 

           ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую. Пані Наталю, ви знаєте, я маю велику повагу до вас. Але є один момент. Ви сказали, що залишається на рахунках місцевих рад чи бюджетів близько 70 мільярдів. Так?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 26.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. 26.  Я хочу вам сказати, що я депутат від самого найбагатшого району – це Пустомитівського, який знаходиться довкруг Львова. Так, це правда, що дякуючи змінам до закону і децентралізації 17 сільських рад з 41 стали мільйонерами. Це правда. Але давайте ми розберемося в тих мільйонах.

 

ІЗ ЗАЛУ. Навколо Львова.

 

 ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, навколо Львова, я ж сказав. Давайте ми розберемося з тими мільйонами. Якщо вони є невикористаними, то по тій причині, що не завжди є професійні сільські голови на місцях і не всі розуміють як це використати. Це теж є правда. Це є перше.

Друге.  Якщо вони і поступили, то не всі були готові. Зараз вони тільки розуміють, що таке робити ПКД і так далі, на дороги і так далі. І ми не встигли тільки потішитись, а ми вже на них підняли писок і думаємо як у них це забрати.  Ну як ні? Я перепрошую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я знову скажу, що забрати від них ми не плануємо. Є одна зміна щодо розподілу податків і це є єдиний податок. Ми пропонуємо єдиний податок розподілити так як ПДФО, тому що по принципу воно таке саме як ПДФО, 25,75. Але це одиноке, яке, як ви говорите, забирається.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Коли ми вже даємо маленьке доповнення, що при можливості можна вже фінансувати і освіту, про можливість, що можна фінансувати вже і медицину.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні, ні.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. А потім ще, як нам дуже хочеться, то ще треба профінансувати. Ми знаємо чим це скінчиться.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я навмисно не казала про освіту і медицину, тому що освіта і медицина тут обговорюється неправильно. Ми зменшили субвенції, ми зменшили, щоб ми могли зробити цю оптимізацію малокомплектних шкіл. Ми тому маємо гроші з державного бюджету для автобусів, на тисячу автобусів передбачено, щоб в цих селах мати можливість завезти дітей.

Це не було зменшення субвенцій, щоб вони зі своєї кишені чи зі своїх бюджетів це профінансували.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я підтримую свого колегу Матвієнка, які автобуси, коли немає по чому їхати? Це перше. Ми тут говоримо тільки за державницькі дороги, а ми ж не говоримо про дороги поміж населеними пунктами. Там трактором неможливо переїхати, не те, що, перепрошую, шкільним автобусом.

Тепер наступне. Ви знаєте, я маю округ і якщо дивитись на нові оподаткування представників малого і середнього бізнесу, то це стає страшно. Ви знаєте, люди чекали чогось, перепрошую, другого, а не кожен раз збільшення і збільшення цих податків. Це є неправильно. Я дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Щодо спрощення системи і щодо збільшення чи до зменшення. Якщо ми беремо першу групу, де 300 тисяч рівень, то взагалі немає збільшення. Для найменших якраз ситуація покращиться, тому що ЄСВ міняється суттєво. По другій і третій групі, які були з’єднані, так. По найвищих сумах там близько 2 мільйонів гривень, є збільшення, але по інших ні.   

Я вас попрошу, подивіться на податкову книжку, яку ми можемо вам роздати.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пані Наталю, є прохання народу – залишіть по старій податковій системі, не видумуйте.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні, стара система регресивна. Найбідніші підприємці платять найвищу ставку, ви розумієте чи ні, тому що в сьогоднішній системі є, я просто беру другу групу, 36 тисяч гривень річний дохід. Зараз ефективна ставка – це єдиний податок і ЄСВ, 25 відсотків, а  на найвищі суми – мільйон гривень, 1 мільйон 200 – 0,7. 

Ми зробили так, щоб по новій системі  було по 36 відсотків зменшено, 5 відсотків.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пані Наталю, це все так добре,  у вас гарно виходить, але люди теж дещо читають і дещо розуміють.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я розумію, що вони розуміють. Але ви можете їм пояснювати.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я от, наскільки з повагою ставлюсь до своєї держави, до вас як до представників Мінекономіки, Мінфіну, але я не можу голосувати за цей бюджет, тому що він, на мою думку, складений неправильно. І це не тільки моя думка. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Николай Скорик, пожалуйста.

 

СКОРИК М.Л. Декілька питань, пані міністр. Перше. Ви закладаєте зменшення медичної субвенції, суттєве зменшення медичної субвенції, і передбачаєте, що ви будете проводити оптимізацію. Я думаю, що всі добре розуміють, що таке оптимізація сільської медицини. Як можна оптимізувати там, де нуль? Тобто вони ще, мабуть, повинні будуть доплачувати за те, що вони туди ходять на роботу? Це перше питання.

І по-друге. Дійсно, ми не можемо розглядати окремо бюджет від того пакету законів, які ви вносите до парламенту. У мене от питання, яке стосується Одеської області. В Одеській області виноградарство і виноробство – це одна з бюджетоутворюючих галузей.  Ви суттєво плануєте підняти акцизи на алкогольну продукцію. Ну, скажімо так, хто розуміється на коньячній справі, розуміє, що це остаточно вб'є українське виробництво коньяку. І чи розумієте ви, що заганяти алкогольну галузь в тінь - це шлях, який свого часу в 1985 році обрали пани Горбачов і Легачов, які дійсно бажали, щоб наші громадяни менше пили, а в результаті вони отримали те, що отримали свого часу. Дякую за відповідь.

 

_______________. Стосовно медичної субвенції. Є два ефекти. Перше, дійсно, зменшена сама сума, оскільки зменшується ЄСВ, і на цю суму була зроблена корекція. Друге, вже сьогодні на уряді прийнято зменшення нормативо-ліжок з 80-и до 60-и на 10 тисяч осіб. І всім відома проблема з мережею. Але саме цей ефект – зменшення нормативу – потягне за собою перегляд системи мережі і таким чином зменшення.

 

(Загальна дискусія)  

 

ЯРЕСЬКО Н.І. В цілому субвенція перекриває витрати на зарплату. Зарплата зменшилась на суму зменшення цього ЄСВ, ви розумієте? Відрахування зменшилися, а ми їм даємо ту саму суму.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка. Друге питання - акциз.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Щодо акцизу на алкоголь. Я повністю розумію, що якщо будуть великі ціни, почнеться контрабанда. У нас зараз на ринку менше 10 відсотків контрабанди. Ми закрили це суттєво, хоча в цілому цього не буде ніколи. Рівень акцизу базується на трьох принципах. Перший – це є співвідношення пива до алкоголю, і воно має це саме співвідношення по ціні і по акцизам в усій Європі. Другий – це є директива Європейського Союзу, до чого ми маємо протягом наступних 5-и років дотягнутись, до їхнього рівня. І третє: проблема з контрабандою (ми говорили це сьогодні з ДФС) найбільш суттєва формується на, вибачте, "Укрспирті" і продажу "Укрспирту" незаконно. Тобто ми не контролюємо це питання через ціни, через акцизи. Ми мусимо його контролювати через вирішення проблем "Укрспирту" і дії "Укрспирту". Я вас розумію, але…

 

СКОРИК М.Л. Пані міністр, ви розумієте, що якщо ви це зробите, а ви плануєте це зробити, це не призведе до підвищення надходжень до державного бюджету. Це призведе тільки до підвищення тіньового ринку  з одного боку, а з іншого боку – це призведе до скорочення робочих місць і відповідно до скорочення надходжень ПДФО від цих працівників алкогольної галузі. Невже ви цього не розумієте?

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступний - Гордєєв Андрій Анатолійович. Будь ласка.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Пані Наталю! Ви правильно сказали, що цю податкову реформу чекали всі люди, зокрема з Херсонської області поїхало близько тисячі людей, завтра будуть під Верховною Радою чекати цю реформу податкову. Але практичні питання, у мене їх вісім.

Перше. Президент заявив на Раді оборони про те, що у нас буде заробітна плата наших військових від 6 тисяч 300 гривень. Ми вчора мали підкомітет, проводили, запитували наших міноборонівців, вони сказали, що і не пахне навіть цією цифрою.

Друге. Ми прийняли з вами, у першому читанні парламент прийняв три закони. Це про екологічний фонд – 2830, це про дорожній фонд і це про науку і науково-технічну діяльність. Зокрема ми передбачаємо про вищеплення екологічного податку у спеціальний фонд, те, що сьогодні цим проектом не передбачається, ми передбачаємо створення дорожнього фонду, розщеплення його акцизу між місцевими бюджетами та цим фондом, для того щоб ми споруджували дороги.

 І третє – це ми передбачили, що Національна академія, зокрема аграрних наук, має бути самостійним суб'єктом у сфері аграрної науки. Це перший блок питань.

Другий блок.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Можна по блоках, тому що я можу не відповісти.

 Щодо зарплат військових. Я хочу просто вам повідомити, якщо ви не пам'ятаєте, що так було рік тому, у нас бюджет формується таким чином, що ми цим 13 розпорядникам маємо одну суму, і вони в РНБО розділяють між цими 13 розпорядниками, не ми розділяємо. І ми беремо прямо від РНБО список 13, і розділення – і вони ці кошти викристовують як хочуть в рамках того бюджету, що ви у Верховній Раді будете приймати. У них все залежить від чисельності. Тепер, якщо б вони притягнули чисельність до рівня в законі, 150 тисяч, 250, вибачте, 250, це була б одна справа.  Сьогодні у них понад 260. Вони говорять, що вони будуть зменшувати. Це перша річ. В цьому році у них проблеми з зарплатою були, тому що вони перевищували чисельність. В бюджеті була по-одному чисельність, у них – інша чисельність.

Друге. Знову – вони не порахували, коли вони це робили, зменшення ЄСВ, і тому в них є більше коштів у так званий фонд оплати від того, що зменшився ЄСВ, і воно йде на підвищення зарплати. То будь ласка.

І по-третє. Якщо вони хочуть більше або менше використовувати, вони мають  можливість це робити, ніхто їм не протидіє. Ми не кажемо їм, як розподілити їхні бюджети. РНБО їм дав суми, вони керують своїми чисельностями. І вони тепер можуть в рамках того бюджету підвищити зарплату чи на фронті, чи не на фронті, чи в цілому.  Ми їх не обмежуємо. Ця сума – це одиноке обмеження, а в цій сумі вони мають рух і туди, і туди.

 

ІЗ ЗАЛУ. Пані Наталю, це неправда. У них на сьогодні немає коштів на цю зарплату  в 6 тисяч 300 гривень. У них є фонд зарплати на 2 тисячі 500 гривень. І все. 6 тисяч  300 і 2 тисячі 500 – це дуже великий "розгон". І вони не зможуть, як ви кажете, в межах заробляти.

 

________________. Вчора про це була дискусія на підкомітеті, я хочу прокоментувати. По-перше,  на сьогоднішній день у нас немає заборгованості по виплаті зарплати військовим. Що стосується розміру оплати. Це дані самих Міноборони, які ми використовуємо. Молодші офіцери - на сьогоднішній день середній розмір оплати 7 тисяч 185 гривень. Якщо цей же офіцер є учасником АТО, то розмір оплати в середньому 11 тисяч 490.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Давайте от рядового. От рядового первого года службы – контрактника. Это самое понятное.

 

________________. Військовослужбовці за контрактом (рядові, сержанти, прапорщики) – середній розмір оплати 4 тисячі 435. В зоні АТО – 7 тисяч 086 гривень. Це розмір виплат. Це дані Міноборони.

 

(Загальна дискусія)

 

________________. По кожних сумах ми мали вже не одну дискусію з цього приводу. По кожній сумі, яка є, в нас є листи, таємні листи Міністерства оборони. І ми готові показувати. Вони оперують, я кажу про суму, яку отримує військовослужбовець на руки. Всі цифри підтверджені їхніми листами.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Гордеев.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Пані Наталю! Ми почули. Далі. Екологічний податок, дорожній фонд і наука.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По екологічному податку і дорожньому фонду. Дивіться, ми обговорювали це в тому числі і на комітеті, коли воно йшло на розгляд в зал. Ми завжди говорили про нашу дуже просту і зрозумілу позицію: ми проти наявності спеціального фонду в принципі, за визначенням. Державний бюджет має мати можливість маневру і визначення пріоритетів на відповідний рік. Спеціальний фонд може працювати виключно при застосуванні механізму інвестиційних коштів, залучених кредитних коштів, коли є позика, ця позика розподіляється між розпорядниками. Тоді зрозуміло, що позика не є джерелом доходів як таких.

 

________________. Ігоре Івановичу, я перепрошую. Верховна Рада прийняла закон в першому читанні. Це було 226 і плюс. Це вже є закон.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це лише перше читання. Це по-перше. По-друге, я повторюю, ми будемо  наполягати, якщо навіть Верховна Рада прийме, ми будемо пропонувати Президенту накладати вето. Спеціальний фонд не може дозволити ні країні, ні бюджету визначати пріоритети фінансування. Якщо дороги будуть визначені в тому числі Верховною Радою  як пріоритет шляхом перерозподілу з інших видатків, збільшити дорожнє фінансування – зменшити щось інше, бо має бути дотриманий баланс. Якщо цього балансу немає, якщо немає проектів, як ви самі кажете, що немає проектів, ми поставимо їм 20 мільярдів, якщо немає проектів, вони їх не профінансують. Фінансувати далі "ямковий" ремонт, що ніхто не може проконтролювати, що там насправді профінансовано – я також думаю, що це не підхід.

Тому наша позиція дуже проста: є пріоритети, є можливості, між цими можливостями і пріоритетами має бути знайдений баланс.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ігорю Івановичу, далі, питання, видатки на Національне антикорупційне бюро. Його немає в бюджеті.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Є.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Вписали.

І Державний фонд регіонального розвитку. З нього ви очікуєте 5,7 мільярдів разом з субвенцією для підтримки децентралізації, але доходами цих коштів ви вбачаєте лише конфіскат від продажу корупційного майна.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я можу відповісти. На дуже високому рівні країни було прохання включити ці цифри у так званий спецфонд конфіскат, який би був сформований на базі продажу так званих арештованих активів Януковича. Ці кошти є, вони реальні, як ви, напевно, знаєте. Не знаєте? То я вам розкажу, бо це дуже цікаво.

Еквівалет 1,4 мільярди доларів знаходиться в арештованих рахунках в "Укргазбанк" і "Ощадбанк". Це нерухомість, це ОВДП і кошти, які ми, на жаль, змушені платити, тому що юридично ми мусимо платити і гасити їх, і ці гроші лежать на арештованих рахунках. Конкретно: "Укргазбанк", індексовані ОВДП на 1,520 мільярдів гривень, і ще кошти у доларах; і  "Ощадбанк", ОВДП на 1,250 плюс 430 мільйонів гривень. Тобто еквівалент коштів, заарештованих на сьогоднішній день в цих двох державних банках, 33 плюс мільярдів гривень. Це реальні кошти.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Пані Наталю, ми тільки "за". Давайте зробимо так, що, наприклад, Національна поліція, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура будуть фінансуватися з цих коштів. (оплески) А Державний фонд регіонального розвитку і децентралізація нехай іде із Загального фонду.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я підкреслюю, що там є частина бюджету оборони так само, 7,7 і 5,7.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ми знаємо, що також закладається. Але почуйте нас. Ми всі, особливо мажоритарники, провідники децентралізації, зараз тут знаходяться представники Асоціації міст і так далі, і коли ми завтра прийдемо і скажемо, що так, у вас будуть інфраструктурні проекти, але тоді, коли. А коли? Колись. Ми вже рік знаємо про наявність цього конфіскату, але його немає.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я розумію, що буде прохання до Верховної Ради прийняти спочатку, до бюджету, закон про спеціальний конфіскат. Тобто це є політичні рішення, які я мусила вкласти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Павлов Костянтин Юрійович.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, уважаемые представители министерств! В первую очередь я хочу поддержать своего коллегу Скорика в плане уменьшения субвенций на медицину, поскольку мой город за счет бюджета, городского бюджета покрыл те расходы, которые должен был понести государственный бюджет,  в сумме больше 180 миллионов гривен. Это индексация заработных плат, это гемодиализ, это оборудование и все остальное вместе взятое.

Теперь, что касается той фразы, которую я услышал от госпожи министра, в отношение великого поштовху вперед. Вот что такое поштовх вперед? Я ехал сегодня утром в Киев и смотрел на те неиспользуемые фермы, навесы, склады, которые на сегодняшний день будут обложены налогом по недвижимости. Правильно? Правильно. При этом,  кроме всего прочего, вместо того, что остается сейчас 100% на спецсчетах НДС, вы планируете оставить 25%.

Кроме этого, что касается подоходного налога. У нас есть сегодня 15% и есть 20%.  Правильно? Вы предлагаете поставить подоходный налог 18% и говорите, что здесь идет снижение. Так вот я хочу, если вам неизвестно, то я вас проинформирую, что на сегодняшний день 15% подоходного налога платит 95% населения, то есть вы на 3% подоходного налога увеличиваете подоходный налог для 95% населения страны и только для 5% вы с 20 снижаете до 18.

У меня, кстати, вопроса нет. У меня только один вопрос, когда это закончится?

Что касается местных бюджетов. Есть на сегодняшний день стабильный доход  местных бюджетов – это налог на доходы физических лиц. Вы отсюда опять начинаете изымать стабильный кусок дохода из местных бюджетов, кроме этого, вы еще вешаете на местные бюджеты и высшие учебные заведения первого и второго уровня аккредитации,  и ПТУ, и так далее. И вы говорите, что это великий поштовх? Это великий поштовх у безодню, извините меня.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я тільки по одному факту, щоб спростити. Ви правильно сказали, що було 15 і 20  і що 95% населення платило 15 відсотків, але вони платили 15 відсотків і від них забрали 3,6 відсотків у ЄСВ, тобто у них було 18,6 відсотків на ці 95 відсотків населення, які платили. Ми забрали 3,6, то і в них лишилось 18,6 плюс добавили використані соцпільги для більшої частини населення, яке є малозабезпеченою, тобто більша частина населення, яка має до середньої зарплати, там 4 тисячі, має можливість використовувати соціальну пільгу. Тобто більша частина ефективно платить меншу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Скажите, пожалуйста, вы льготный проезд вешаете на местные бюджеты, которые не в состоянии его платить. Вы не повышаете социальные выплаты и стандарты, вы замораживаете пенсии и все остальное, повышаете на 4, 7%  в течении года. И вы  рассказываете, что забрали где-то 3%.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин Юрьевич,  чуть тон пониже, сдерживаем эмоции.

Будь ласка, Кривенко Віктор. Потім Деркач, потім Рудик.

 

КРИВЕНКО В.М. Насправді, до міністра фінансів як до українки ставлюся з повагою і вважаю, що вона один із некорумпованих міністрів, але категорично не погоджуюся з самою філософією запропонованих змін. І ключове, безумовно, лежить в податковій реформі. Що відбувається? Ми з вами зменшуємо навантаження на заробітну плату. У підсумку той великий бізнес, в першу чергу сировинний бізнес, ГОКи, металургійні заводи, хімічні підприємства, яких ми не контролюємо по транспортному ціноутворенню, пане міністре, у нас всього одна справа по транспортному ціноутворенню, які ми так по ренті і не довели до ринкового рівня. Вони просто аплодують нам в руки, в свої долоні, ці власники підприємств, і думають: ну, вони там ідіоти чи що? Чому вони мене відпускають, адже я і так легалізований? Єдиний податок, по якому ми їх контролюємо, це податок на зарплату. А ІТ-шники не легалізуються. Тобто реформа, де ми просто самі собі придумуємо від 70 мільярдів по вашій версії до 108 мільярдів по ще одній версії дірку, від якої виграють виключно власники в першу чергу великих підприємств. Так, буде невеликий відсоток легалізації, але ж ми вже робили експеримент цього року. Він показав, що зниження ЄСВ все одно не приводить до легалізації. Тому перше, чому не можна приймати таку податкову реформу, тому що вона не виводить з тіні наукомісткий бізнес і сферу послуг, вони фізично не вийдуть, і дає величезний подарунок. Я сподіваюся, що у нього нема ніякої корумпованої подоплеки, тому що як власнику металургійних заводів, ГОКів, хімзаводів отакий подарунок пливе в руки, для мене це глибоко не зрозуміло.

Друге – це буремне бажання зняти податок наш імпортний, який ще може жити мінімум місяць і принести ще 2 мільярда гривень до бюджету. Ми перший раз вийшли на позитивний торговельний баланс. Нам це порадили наші зовнішні партнери. Ми під тиском лобістів, які завозять сюди телефони, айпади, телевізори, намагаємося його зняти, поперед батька в пекло вскочивши. Ми з вами непогано попрацювали в цей рік. Насправді, гроші є на місцях, суспільство бачить, що ми щось робимо, бюджет виконується. Ви – перший міністр, при кому майже за 10 років доходи бюджету більше видатків, кожного місяця перевиконується наш план. Перший раз за сім років ми платимо  день в день в казначействі. Це теж ваші заслуги.

Тому у мене прохання наступне. Наскільки я знаю, Міжнародний валютний фонд, для нього перша ключова вимога – це стабільність, це баланс. У нього були дві вимоги: одна по аграріям, яку треба дискутувати, і друга – скасувати 0,6 по ЄСВ. Давайте готувати бюджет на старій податковій базі. От, відкличте його завтра, завтра буде страшне у Верховній Раді. Відкличте його, подайте на старій податковій базі, за півроку ми вийдемо в дискусії, не отак от на пальцях, повірте мені.  Нам треба розрахунки. Суспільство збурене, аграрії, підприємці, хмелярство – всі сфери. Місцеве самоврядування в штики сприймає. Освітяни, медики… Ми зайшли під шкуру, під нігті кожній нашій верстві населення. Давайте приймемо на старій базі. У вас буде 70 мільярдів, ми подивимося, що дати на розвиток. У нас знову бюджет проїдання, а не розвитку. Я зараз навіть не говорю про локальні програми, ті ж самі – 7,5 тисяч жінок помирає від того, що у нас немає цієї програми по мамографії. Цей рік - теж ми бачимо, що вона майже на грані зриву. Купа програм, які є по місцевому самоврядуванню.

Дороги. У нас з вами з'являється ресурс - ви стаєте героєм нації. Зараз треба просто погодитися.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я дякую. Слухайте, ви однією рукою кажете, що я, можливо, скорумпована і ви б не хотіли би бачити, з ким я розмовляла по чому. Тобто це з однієї руки. А з другої руки, можливо, майбутнє…

 

КРИВЕНКО В.М. Я так не казав. Ви не розчули. Я сказав, що некорумпованої.

 

ЯРЕСЬКО Н. Ні-ні. Ви сказали, що Податковий кодекс збудований на те, щоб окремим групам підприємств зробити легше життя. І ви назвали якусь окрему групу підприємств, з якими я ніколи в житті навіть не мала розмови. Тобто такого не було, немає і я вам підкреслюю: воно не було збудовано на цьому. 

 

КРИВЕНКО В.М. Це замість того, щоб говорити по суті, ви вирішили образитися. Я такого не говорив. Це технологія прекрасна. Ви знаєте, що ми до вас справді як до людини дуже гарно ставимося. Але зараз є дискусія. Будь ласка, давайте повернемося до тих вимог, які є від МВФ по 0,6 і по аграріях, проговоримо їх.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я хочу спростити ваші точки зору щодо МВФ. Бо дуже багато чуток, про що вони дбають, про що вони не дбають, про що домовились, про що не домовились. Ми з ними працюємо понад шість місяців над цією податковою реформою і над цим бюджетом. І ми з усім домовились. Вони виїхали звідси з цим. Тобто зараз я не маю можливість переробити цю домовленість з ними. Я вам дам навіть приклад цього спецрежиму і розщеплення 25 на 75. Це особисто Президент з ними домовився. Бо вони ні на що не рухались від березня місяця. І Президент з ними вибив компроміс, який не міг ні міністр аграрний, ні я не могла зробити – ніхто не міг. Він вибив це! І я йому даю за це велику пошану, тому що він вибив це.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте аграрний залишимо.

 

ЯРЕСЬКО Н. Тепер вже немає часу цього робити і немає з Міжнародним валютним фондом часу цього робити. Зрозумійте, будь ласка. Я вас не довела до гіршого стану в цьому році. І  я не пропоную вам довести країну до гіршого стану. Це не в моїх інтересах.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Деркач Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемый министр! Выяснять про коррупцию – ну, как бы это, давайте конструктивно. Мы не про коррупцию выясняем, просто послушайте логику. У нас есть 3 статья Конституции Украины, не Коалиционная угода, не вопрос, связанный с тем, что прислали "таємні листи" Министерства обороны, там написано, что "жизнь и здоровье граждан является основной ценностью. Государство обеспечивает и несет ответственность".

 Мы просили как депутаты три вопроса. Уманский присутствовал, Маркарова присутствовала. Мы говорим: "Послушайте, не трогайте медицину". Но  медицину вы взяли и убрали. Дефицит по медицине – 8 миллиардов. Я приводил цифры, когда детей обеспечение сегодня по Сумской области по сложным болезням – открыто вами финансирование при отсутствии трехмесячном министра -  на 2,5 процента профинансировано.

Здесь стояли два министра в прошлом декабре месяце, два министра стояли. Я им задавал вопрос: "Товарищи министры! (Один из них был иностранец) Вы понимаете, что я как гражданин Украины несу ответственность за тех детей, которые не вылечатся за границей, которые не получат медицинское обслуживание?" В данном случае по "химии" дефицит, перевожу, поскольку Уманский, видно, вам не докладывает 7,5 миллиона гривен по Сумской области.

По вопросам, связанным с образованием. Здесь были, Андрей Васильевич, я хочу напомнить вам, здесь у нас были дискуссии, мы даже  с вами вступали в какие-то отдельные дискуссии сложные, и я объяснял, что без 3,5 миллиардов в прошлом бюджете на образование мы не выйдем с этого зала, не выйдем, здесь мажоритарщики сидят. Сейчас мы вам объясняем, что несмотря на МВФ, если вы не добавите 7 миллиардов на медицину и 3,5 миллиарда на образование, никакого бюджета не будет, не нажмут мажоритарщики.

ПТУ у нас, это не США, не Европа, у нас ПТУ несут социальную нагрузку. Там дети из самых незащищенных семей находятся, это те дети, которые там живут на 200 гривен стипендии, которую они получают в лучшем случае, если мы обеспечим через местные бюджеты. На самом деле это не образовательная, это социальная нагрузка. Нам Уманский в этом кабинете обещал, что два года мы тему первого и второго уровня аккредитации трогать не будем. Где ваши все обещания?  Вопрос даже не в эмоциях.

Следующий вопрос. Самозанятое население, предприниматели. Если 20 тысяч рабочих мест в одной Сумской области  за год ушло, 20 минус, вы добиваете предпринимателей. Эти люди, они хотя бы сами себя сегодня, мы не должны  им хотя бы  платить пособия по безработице, а их добивают, предпринимателей. Хотите письма почитать? Почитайте, у каждого мажоритарщика письма по этой теме есть.

Теперь, где взять деньги? Простая логика. Вы Гонтаревой с 60 миллиардов убрали перечисления на 34 миллиарда. Прибыль Нацбанка. Вместо 60 – 34. И 100 миллиардов, я уверяю вас, смотрите, я понимаю, что вы не имеете отношение и не очень вам хочется контролировать вопрос оборонного бюджета. Ваш заместитель говорит,  что они там тайными письмами пишут задачи, которые ставят. Я не видел как член бюджетного комитета отчета по обороне. Я уверен, что там будет не одно уголовное дело. И кроме того, я уверен, что из 100 миллиардов гривен, которые были запланированы, выбраны не все.

Мы вас просим не трогайте медицину, не трогайте образование, решите вопрос по вопросам, связанным с наукой на 2,7 и не трогайте предпринимателей. Тогда, может быть, хоть как-то мы подойдем к вопросу, связанному с бюджетом. Другого варианта просто не будет. Попробуйте услышать. Это не эмоции. Другого варианта просто нет. Я даже не прошу ответов, не надо, мы просто объясняем нашу позицию. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Леонідович. Наступний Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Я хотів би повернутись до питання ДФРР.  Я просив би вас повернутись до чинної норми Бюджетного кодексу про 1 відсоток. Ми ще змін, наскільки я розумію, не прийняли.

 

(Шум у залі)

 

__________ Ви призупиняєте. Ви  хочете її зупинити?

 

РУДИК С.Я. Ви її призупиняєте проектом бюджету, вказуючи фіксовану суму, яка майже на 1,5мільярда гривень менше, ніж 1 відсоток.  Ви в проекті бюджету вказали 1 мільярд на децентралізацію, на підтримку громад і 4,6 з копійками мільярда на ДФРР.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це все іде на цей фонд регіонального розвитку, просто на дві частини.

 

РУДИК С.Я. Він має бути згідно з чинною нормою Бюджетного кодексу в межах 6,9.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні, 5,7.

 

РУДИК С.Я. За рахунок загального фонду.

І тепер, коли ми говоримо, я приєднуюсь до колег в частині наповнення цієї статті, бо я як практик не вірю в те, що це реально з конфіскованого майна зробити.

Я пояснюю так само нашу загальну позицію: ДФРР – це один з небагатьох засобів допомоги регіональним проектам, які проходять велике коло обговорення, тобто він найменш корумпований через те, що перед тим, як вийти в Мінрегіонбуд і стати постановою Кабінету Міністрів, як його схвалює наш бюджетний комітет, він походить "сито" великого громадського обговорення вперше в цьому році, тобто він спочатку приймається на рівні обласної комісії, потім вони йдуть на Мінрегіонбуд і так далі. Це не "капи", якими легко управляти в тому числі депутатським корпусом, тому що ми знаємо, що капвкладення – це ручний режим управління (будемо називати речі своїми іменами). ДФРР – це по суті єдиний на сьогоднішній день не корупційний механізм підтримки нормальних ініціатив регіонального рівня. Мої колеги всі розуміють, про що йде мова. Просто візьміть це до уваги, це неправильно, і це не емоції.

І друге питання. Багато членів нашого бюджетного комітету стали ініціаторами і стали членами між робочою групою Міноборони по будівництву житла для військовослужбовців. В поточному році було закладено на житло для військовослужбовців мільярд 140 мільйонів. Через недолуге управління Міноборони вони в цьому році багато з цих коштів "профукали", але ви заклали суму зараз майже вдвічі меншу, а це неправильно. Від того, що Міноборони не вміють управляти процесом не має бути зменшено показників, тому що (дивіться!) сьогодні ви ж були присутні, коли був присутній перший заступник Міністра соціальної політики. При фінансуванні, сьогодні ми перекидку зробили на 67 мільйонів і 300 приблизно, і приблизно 350 вони раніше отримали з тим, щоб отримати 500 квартир. Якщо ми зменшимо на цю суму, яка зараз закладена в проекті бюджету, то я так розумію, максимум ми отримаємо тисячу квартир. Це мало, тому що на черзі в Міноборони стоїть більше 40 тисяч, я вже не кажу про те, скільки стоїть в реєстрі учасників АТО. Прохання залишити суму цього року, 2015 року – мільярд 140 мільйонів.

Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я просто хочу підкреслити, що суми, які внесені по цих 13 розпорядникам, від РНБО нам дані в комплекті. І я не проти – з ними домовляйтесь, міняйте в тих рамках…

 

(Загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Стратегія оборони цієї країни розробляється там. І бюджет – це є знаряддя виконання стратегії оборони України. Я не юрист конституційний, тобто можливо ви праві. Я просто вам кажу, як воно є.

Щодо ДФРР. Я тепер зрозуміла в чому питання…

 

(Загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Якщо в спецфонді, і ви збільшите до 6,9, це менша проблема. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ну, ми змішали в купу питання документу і процедури обговорення. Можливо, процедуру обговорення треба було окремо ставити, вірніше, сам закон. Але я хочу один коментар невеличкий зробити. По-перше, я тепер зрозумів, що таке 33 мільярди гривень, які є в спецфонді від конфіскату. Я вважаю, що там є предмет для уваги, я знаю, про що йде мова. Мова йде про те, що дехто відпочиває на морях Північного Льодовитого океану і є не тільки власник облігацій української позики в валюті, це була внутрішня облігація, там понад мільярд доларів, вони розміщені в українському банку одному, і український бюджет платить регулярно ще й відсотки. Єдине, слава Богу, що поки що арештовані рахунки до того часу, поки хтось не зніме з рахунку. Єдине, що я хочу наголосити: я не розумію, звідки доход береться. Відсотки я розумію, але коли мова йде про ОБДП у валюті внутрішній, то це зменшує зобов'язання уряду, зменшує борг, але не формує ресурс бюджету. Але це я побічно сказав.

Єдине, що я вважаю, що бюджетний комітет мав би взяти під контроль ту проблему. Не дай Бог, щоб там той мільярд якимось чином… Ну, там облігацій понад мільярд доларів. Я думаю, всі догадуються, про кого йде мова.

А тепер я по суті хочу задати питання. Ну, якби я не варився трошки в цих проблемах українських, то у мене б склалося враження, що у нас все гаразд з бюджетом. І для повного щастя нам не вистачає податкової реформи. У нас профіцит бюджету, немає величезної дірки, яка "касо", яка трошки менше "касо" арифметично, без серйозних фундаментальних змін. І от в зв'язку з цим затіяна оця податкова реформа.

У мене просте питання. Я почув тут, що для збалансування ініціатив податкових уряду він скоротив на 70 мільярдів гривень видатки. Можна почути розкладку, от де набір той, букет - 70 мільярдів гривень скорочення видатків?

 

ЯРЕСЬКО  Н.І. Перше щодо конфіскації. Процедура потребує, щоб оці ВДП були продані перші на ринку і гроші повернуті від тих арештованих. Тобто ці ВДП лишаються як борг і далі будуть обслуговані, але кошти йдуть від продажу цього майна в формі ліквідній, активи до цього спецфонду.

Щодо зменшення видатків я попрошу Романа. Найбільша сума, я можу сказати, це 9,8 мільярдів, яка є зменшення обслуговування боргів, яка просто являється тою сумою, яку ми не змушені платити в цьому році, тому що ми мали скасування частини боргу, і ми не оплачуємо другу частину, тобто ми не мусимо нових боргів набрати в цьому році. Таким чином ми, якщо ви дивитесь на проект бюджету, який ми подали 15 вересня, який був написаний на припущення без, то це є ця різниця. Але крім цих 9,8, будь ласка, у Романа є список.

 

_______________. Весь список і всі скорочення, вони є в тому пакеті, який ми подали. Я коротко тоді прокоментую основні напрямки, по яких проводилося скорочення видатків. Це оптимізація, ефективність і адресність виплат. Що мається на увазі? По оптимізації, як, наприклад, оптимізація мережі по закладах охорони здоров'я і по освіті. Це скорочення.

 

ІЗ ЗАЛУ. Скорочення…

 

_______________. Це не скорочення, це субвенції. Друге – це ефективність від об'єднання, наприклад, по процедурі верифікації. Це скорочення виплат, які здійснюються не тим особам, які повинні їх отримувати. Понад 400 мільярдів гривень зараз є в "портфелі" всіх соціальних виплат. І ми плануємо їх проаналізувати і переглянути. Також економія від об'єднання соціальних фондів.

 Верифікація – 5 мільярдів освітня. Медична субвенція – 4,5 мільярда. Скорочення мережі…

 

ІЗ ЗАЛУ. Можна трішки повільніше? 4,5 медична?

 

________________. 4,5 – це оптимізація медичної за рахунок скорочення кількості ліжок з 80 до 70. Хоча насправді Міністерство охорони здоров'я запропонувало скорочувати до 60 ліжок. Тобто буде економія, яка буде витрачена на оплату праці, навіть збільшення оплати праці. Верифікація соціальних виплат – 5 мільярдів гривень. Перегляд списків по виходу на пенсію – 0,1 мільярда гривень. Далі, наприклад, адресність – це прив'язка соціальних виплат до фінансово-майнового стану доходу. Тобто ми будемо при призначенні соціальних виплат враховувати фінансово-майновий стан.

Також продовження чинних норм. Наприклад, продовження обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Це норма, яка існувала в 2015 році, продовжити її на наступний рік. Це 3,2 мільярда. Цифри, які я називаю, ми порівнювали ці цифри з показниками базового бюджету, який був поданий 15 вересня цього року до Верховної Ради.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу вибачення. Ну не робіть порівняння з бюджетом, який ніхто не бачив. Його не було фізично. Ніхто не бачив! Я не бачив, ніхто з колег не бачив той бюджет так званий вересневий.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я хочу просто додатково підкреслити, а тоді Роман продовжить, що всі ці також питання є реформи, які також окреслені в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом як частина наших структурних реформ у сфері освіти, пенсій, соціальних витрат і охорони здоров'я.

Тобто знову щодо питання, про що Міжнародний валютний фонд дбає, подивіться на старі меморандуми, вони всі там – оптимізація шкіл, оптимізація лікарень. Тобто воно все є в тому Меморандумі з самого початку.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Тогда еще есть предложение. На полиграф пенсионеров отправьте, чтобы уже полная верификация была. Прав я или нет? И Международный валютный фонд внесите.

 

ПАВЕЛКО А.В. Продолжайте.

 

________________. Економія по ЄСВ – це 17 мільярдів по центральному бюджету.

 

ЯРЕСЬКО Н. Економія – тому що дуже багато людей говорили, що треба робити брутизацію зарплати. І ми вирішили цього не робити. Тобто ми ці кошти не вклали в брутизацію. Тобто є рішення, яке було зроблено, можливо було з таким підходом іти, або таким. Залишити фонд оплати і просто передати ці гроші. Ми зменшили витрати і ми брутизацію не зробили.

 

ІЗ ЗАЛУ. А у підсумку віддали ці гроші, власне, на підприємства. Вони не піднімуть зарплати. Ви ж розумієте, де вони залишаться, ці гроші?

 

(Загальна дискусія)

 

________________. Воно все одно в Пенсійний фонд має повернутися!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, наступний Левченко Юрій Володимирович.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Трошки дочекався я. Я кажу, що дочекався, тому що я хотів би звернутись зараз і до головуючого, і до членів комітету, і до міністра з таким питанням: а що ми взагалі, чесно кажучи, обговорюємо? Ми обговорюємо під час одного процесу обговорення 3 законопроекти, на один з яких ми взагалі не впливаємо як комітет, тобто ми обговорюємо і податкову реформу так звану, і державний бюджет на 2016 рік, і зміни до Бюджетного кодексу. Ми це все як би разом обговорюємо, якщо можна назвати це обговоренням, але насправді всі чудово розуміють, що ніяких змін до цих документів сьогодні не буде, власне кажучи, зроблено.

Тому я одразу все ж таки хотів би внести таку пропозицію, щоб ми закінчували весь цей процес. Знаєте, ми можемо щось корисніше зробити, наприклад, вивчити детальніше ці документи, щоб подати пропозиції, якщо, не дай бог, вони будуть в першому читанні прийняті, ніж з пустого в порожнє переливати.

Тому що насправді в кожному з цих документів є окремі питання. По самому бюджету є питання. От наприклад, якщо дивитись по цифрам. Я кілька прикладів по видаткам наведу, наприклад, фінансова підтримка санаторно-курортних закладів ДУСі збільшується на 50 відсотків по відношенню до минулого року. Фінансування Конституційного суду збільшується на 66 відсотків з якоїсь радості, і я не розумію чим він так сильно потрібен, щоб збільшити фінансування. Фінансування Міністерства внутрішніх справ   збільшується на 17 відсотків, якщо в абсолютних цифрах, то майже 6 мільярдів. Що, що? Яка різниця: зарплати чи не зарплати. Причому тут зарплати? Причому тут підвищення зарплат, якщо в нас є Міністерство оборони, яке збільшується на 1 відсоток, а МВД на 17 відсотків. Є різниця?

Так от це питання стосується, наприклад, бюджету. Потім є питання Бюджетного кодексу, де крім всіх перерозподілів, які тут зараз обговорюються, є момент, що хочуть позбавити нас, народних депутатів, права вносити зміни до бюджету, що є прямим порушенням Конституції, власне кажучи. Я не говорю про різноманітні перерозподіли. Це оцей момент.

Потім питання Податкового кодексу. Знову ж таки я не говорю про ставки в Податковому кодексі. Я зараз скажу про таку річ, бо тут було сказано про трансфертне ціноутворення. Насправді замість того, щоб займатись такою антисоціальною політикою, краще б ми займались трансфертним ціноутворенням і нарешті розібрались би з Угодою з Кіпром. Кілька місяців тому пані Наталя казала, що Кіпр це дуже велика проблема, зараз угоду підписали і тут мені підказують, що була підписана, а ви знаєте, що вона буде вступати в дію тільки з 1 січня 2019 року? Це про те, що у нас немає грошей, ми такі бідні, тому нам треба медичну субвенцію скорочувати.

І трансфертне ціноутворення. А Податковий кодекс, трансфертне ціноутворення. Чому у нас з 20 відсотків, які визначають пов’язаність юридичних осіб, коли є 20 відсотків власності, піднімається до 50 відсотків? Оце пов’язаність юридичних осіб буде тепер, якщо 50 відсотків. Тобто з трансфертним ціноутворенням і так ніхто не бореться, а тепер взагалі наближатись до цього ніхто не буде.  Але це всі абсолютно різні питання. Як можна одночасно це взагалі обговорювати?

Тому я зараз звертаюсь, я вже до колег звернувся, ще  до міністра. Пані міністр, вас завжди подають як взірець  західної практики, що ви така досвідчена людина і так далі, що ви хочете нам європейські норми представити, то я просто до вас звертаюсь, бо у вас є певна зверхність до українських як би депутатів, політиків, експертів. Я до вас зараз звертаюсь як випускник London School of Economics. Ви знаєте такий університет? А, пані міністр не слухає? Ви бачите, от зверхність! Так от, я до вас звертаюсь як випускник з відзнакою London School of Economics and Political Science. Знаєте такий університет? Я думаю, що ви знаєте.

Так от, шановна пані Наталю! Якщо б ви намагалися от через таку процедуру проштовхнути ухвалення державного бюджету Сполучених Штатів Америки в Америці, то ви би були на наступний день політичним трупом, ніхто  більше з вами не розмовляв би, ніхто би вам руку не подавав. Тому що процес відбувається днями, днями відбувається обговорення змін. Ніхто не розповідає, що країна закриється, все помре.

Вибачте, пане Голово, я просто слухав це все годину, то в мене трішки "накипіло". Так от,  нещодавно, кілька місяців тому, взагалі на пару днів зупинилося  фінансування федеральних всіх програм, тому що Конгрес не міг домовитися, власне кажучи, по пунктах певних. І вони далі це все обговорювали, ніхто не розказував, що у нас країна завалиться, ніхто не розповідав, що "все, кінець, кінець, давайте бігом".

 Так от, пані міністр із західною практикою, у мене до вас  величезне прохання: ви просто-напросто виконуйте як міністр фінансів (у вас основний документ знаєте який - Бюджетний кодекс), виконуйте Бюджетний кодекс країни Україна. Конституція тут прив'язана. Діючий закон, який ніхто поки що не скасовував. А згідно з Бюджетним кодексом, наприклад, не можна змінювати податки ближче ніж за півроку до нового бюджетного періоду. І це логічно, це логічна норма абсолютно. Тому що ці ваші зараз фантазії, які ви прописуєте по доходній частині, це фантазії. Це космічні прогнози. Тому що ви пропонуєте одночасно змінювати податки і "малювати" новий бюджет. Це космос. Це вигадки просто-напросто. Фантасмагорія! І такого не буде, власне кажучи. Так само  як ви інфляцію пророкували, що вона буде 16 відсотків, а вона вийшла 40 відсотків. Зараз ви пророкуєте 12, вона теж невідомо скільки вийде. Виконуйте Бюджетний кодекс! Нехай Верховна Рада розглядає бюджет не в авральному порядку за два дні, а розглядає згідно Бюджетного кодексу. Нехай податки вносяться за півроку. І знаєте, головне – стабільність.

 Головне для збалансування фінансової системи – це прогнозованість, як ви, напевно, чудово знаєте, як людина із західною освітою, що прогнозованість – це головне. Краще буде прогнозованість, що щось може бути гірше,  але ми точно знаємо, що це сто відсотків буде саме так, ніж думати, що, можливо, щось стане краще, але ніхто не впевнений, чи воно буде краще, чи не буде краще.

А щодо вимоги МВФ, останнє. Ви мені двічі, особисто  мені, ви, може, забули, але особисто мені двічі обіцяли - один раз в цьому кабінеті, коли ми розглядали минулорічні зміни під Новий рік, а потім, коли ми розглядали питання дозволу, Верховна Рада давала дозвіл на невиплату державного боргу, і ви це мотивували МВФ, і ви мені двічі обіцяли конкретні документи МВФ, які зобов'язують нас робити конкретні ті чи інші кроки. Ви ці документи нам не даєте, тому що ви чудово знаєте, що насправді ви напряму спілкуєтесь з МВФ, ви формуєте їхню також думку щодо наших можливостей, а МВФ насправді та інші міжнародні кредитори – у них є одна вимога: збалансований бюджет. Збалансований! У них немає вимоги, яким чином його збалансувати. Це ви їм розповідаєте, що ми можемо його збалансувати виключно шляхом зменшення видатків.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Володимирович, трохи тихіше, ми зрозуміли. Я всех прошу, очень многие записываются, прошу придерживаться регламента с уважением к друг другу. И так же тон держать в конструктиве.

Еще раз всех хочу поблагодарить. Я понимаю, что это накипело. Лилия Михайловна, я вижу, но надо коллегам  дать возможность выступить.

Володимир Васильович Шкварилюк.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, пане Голово. Шановна пані міністре, по-перше, я, напевно, вибачусь за депутата Левченка, який себе неадекватно поводить. І я думаю, що не личить так звертатись як до міністра, так і до народних депутатів, а якщо ви такі мудрі та  з таким серйозним дипломом, то я дивуюсь,  що ви робите  серед нас, звичайних депутатів, з українськими дипломами. Може вам треба десь в іншій державі балотуватись в депутати і там розказувати, що робити? Це одне.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте не ругаться.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Я не ругаюсь, але так не можна. Наступного разу ми, мабуть, будемо ставити питання про перебування на засіданнях комітету. Якщо такі мудрі, то хай заводять свої політичні сили і рекомендують себе на посади міністрів.

Ми будемо чи не будемо голосувати за бюджет, то час покаже. Бюджет актуальний  тоді, коли він тільки проектом являється. Коли його прийняли, тоді зразу і в політиків та в депутатів інтерес до бюджету пропадає. І, напевно, дискусія була б зовсім іншою, якби все-таки сьогоднішня влада і силовики, я підтримую тут Гордєєва в його висловлюванні, яке було, якби все-таки повернули ті вкрадені гроші до бюджету, а це більше, по різним оцінкам,  30 мільярдів доларів, то, напевно, дефіцит бюджету років на 10 у нас взагалі не стояв би.  І багато можна було рекомендувати, де віднімати гроші, але треба ще і сказати, де брати.

Тому пані міністр, ми вам дякуємо, що ви нам сьогодні таку дискусію влаштували. Подобається вона комусь чи не подобається, але вона потрібна, тому що у діалозі породжується якась  істина. У мене є окремі конкретні питання, але я бачу, що конкретну точку я все-таки від імені комітету десь прийду окремо і буду казати, де ми бачимо конкретні точки. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я.  Шановна Наталія Іванівна, дійсно справедливо те, що ми зараз одночасно обговорюємо як проект бюджету, так і проект змін до Бюджетного кодексу, і Податковий кодекс, бо це взаємопов’язані речі.

У мене є декілька конкретних питань. Перше питання – це земельний податок для об’єктів природного заповідного фонду, тобто ми їм прописуємо, що вони мають  сплатити відповідно до Податкового кодексу, в бюджеті цього немає. Це небагато і немало – 282 мільйони гривень. Або ми маємо їх звільнити від цього податку, бо ми їм не даємо гроші, це ж державна власність, з чого їм заплатити. Або їх звільнити тоді треба змінами до Податкового кодексу, бо ці заповідники і так на ладан дихають.

Друга позиція. Це все ж таки акцизний податок. Ми з колегами проговорили, п’ятивідсотковий акцизний додатковий,  все ж таки погодитись з нашою спільною пропозицією, щоб саме на дороги ми могли в Бюджетному кодексі передбачити можливість, наприклад, 70 до 30, з місцевих, наприклад, направляти в обласний бюджет, щоб все ж таки направляти на ремонт доріг. Тому що якщо конкретний населений пункт у себе має цей п’ятивідсотковий акциз і направляє вже там на збільшення заробітних плат, а зараз іде ця хвиля, у людей так багато грошей, що вони під кінець року просто збільшують в рази собі надбавки і так далі. Коли дорога, яка веде до цього населеного пункту, але знаходиться не на його балансі, не ремонтується, вони кажуть: "Фінансуйте це з обласного бюджету". Тобто все ж таки погодитися із цією логікою – 70 до 30-и або 75 до 25-и. Але це було би правильно.

І ще одне конструктивне. В змінах до Бюджетного кодексу ви залишили можливість використання коштів залишку медичної субвенції на оновлення матеріально-технічної бази, якщо залишки. А от для освіти ви прописали вилучення коштів на централізовані заходи, що визначені Кабміном ("а також"). Давайте залишимо це для освітньої і медичної рівно, як для однієї, так і для іншої, для оновлення матеріально-технічної бази навчальних або медичних закладів, щоб не було цього вилучення. Якщо люди протягом року зекономили, щоб вони могли в кінці року направити на матеріально-технічну базу, бо вилучення означає де-факто, що буде вилучення. Тому прирівняти медичну та освітню. От, у мене три конструктивних питання. Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Дякую.

Перші два я попрошу Ігоря Івановича, а потім Романа.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання.

Щодо пропозиції по перерозподілу акцизного податку. Багато разів це питання піднімалося, в тому числі на комітеті. Були пропозиції в тому числі збільшити цей акцизний податок і цю збільшену частину вже перерозподіляти. Були пропозиції, в який спосіб перерозподіляти: або просто лишити на обласному бюджеті, або з самого початку, щоб не було суб'єктивізму, закласти принципи цього розподілу. От, я – голова області. Я завтра буду між об'єктами, між дорогами розподіляти – там, де мені подобається чи не подобається сільський чи міський голова. Воно може перерозподілятися через обласний бюджет. Але, скажімо, була ж пропозиція Гройсмана в свій час озвучена – перерозподіляти, але пропорційно наприклад чисельності населених пунктів. І тоді буде зрозуміло, в який спосіб забезпечити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Але ж дорога – між населеними пунктами. Тоді до чого? І кілометраж.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми ж домовились на виїзних засіданнях, що ми її розмежовуємо.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. А перше було? Дивіться, яка ситуація. У нас на сьогоднішній день згідно з цим законодавством, якщо ми на рівні держави, тобто ви, народні депутати, дасте законом пільгу, надання цієї пільги буде означати втрату доходів місцевих бюджетів, бо це зараховується до місцевих бюджетів. Ми тоді зобов'язані ці видатки компенсувати з Державного бюджету.

На сьогоднішній день право встановлювати ставку від нуля є саме у громад. І вони можуть встановлювати ставку – нуль. Якщо буде надана пільга, вони встановлять максимальну ставку і виставлять ці кошти до компенсації з Державного бюджету. Наприклад, навіть по обороні, по Нацгвардії і таке інше. По їхнім землям немає такої пільги. І ми пояснювали це і Мінприроди, і відповідальним людям, які у них займаються саме заповідним фондом: шановні, проводьте діалоги з громадами, щоб вони вам встановлювали ставку – нуль. Право встановлювати ставку і обов'язок Верховна Рада надала саме місцевим громадам. І мінімальна ставка – нуль. Треба просто працювати з громадами. Я не думаю, що там настільки злобні люди, які не підуть їм назустріч. А інакше – це просто видатки з бюджету.

 

________________. Освітня і медична субвенція – принцип однаковий. Ми найближчим часом прийдемо з пропозицією щодо розподілу цих коштів. Вони прив'язані по медичній субвенції до формули 1,1 мільярда - на закупівлю ліків. Це вся потреба, як нас проінформували, охорони здоров'я в закупівлі ліків на 2016 рік через ті кошти, які фінансуються з субвенцій, через ті ліки, які фінансуються з субвенцій. Тобто ліки будуть профінансовані повністю.

По освітній субвенції. Економія 600 мільйонів направлена на закупівлю автобусів, через централізовану закупівлю, але кошти в місцевих бюджетах. Кошти залишаться в місцевих бюджетах, тендер буде проведений централізовано. 200 – на створення опорних шкіл – виділяється на місця.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка. Гордєєв Андрій. Только очень коротко. Вы уже выступали.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Пані Наталю! Я хотів би сказати, що, напевно, ви, по-перше, це міністр економіки, потім - міністр охорони здоров'я,  потім – міністр освіти, а вже потім – міністр фінансів. Тому що все, що сьогодні я дізнався з проекту Бюджетного кодексу про те, що у нас уже є третинний рівень медицини і так далі, якого немає у нас в законодавстві, це, напевно, від вас іде.

Але я хотів би про інше сказати. Цей шквал емоцій якраз від того, від того, що у нас не працює ні медичний комітет, від того, що у нас не працюють певні галузі, якими мають керувати в Уряді  міністри. Тому таке прохання до вас, щоб ви більше інформували депутатів, колег і взагалі спілкувалися з депутатами з приводу ваших намірів на реформи не у переддень Нового року, а хоча би десь за пару місяців, для того щоб ми доносили цю інформацію на місця і знаходили якісь оптимальні шляхи вирішення.

І все-таки прохання до вас на рахунок Міністерства оборони. Ми Національній поліції робимо на 17 відсотків, здається, там збільшення видатків. Ми розуміємо, що вони мають ходити всі модні, в окулярах і отримувати нормальну заробітну плату, щоб ми цю реформу все-таки закрутили до кінця. Але люди, які сьогодні гинуть на передовій, мають заробляти не менше.

Романе, ви запевняєте, що все так "в Датском королевстве" там гарно? Давайте, ми готові хоч зараз приїхати до Міністерства оборони і це все вияснити. Дякую.

 

 ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрію Анатолійовичу, дякую, я хотів би підкреслити, що всі бажаючі члени комітету виступили.

А зараз пропонується нашому колезі, Голові Комітету Гриневич Лілії Михайлівні, надати слово. Будь ласка, Ліліє Михайлівно.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні члени Комітету з питань бюджету! Шановні народні депутати! Я хочу привернути увагу до кількох критичних позицій для освіти і науки. Для нас це дуже важкий бюджет. І всі ці закони, весь цей комплект, ми зараз його проштудіювали. І багато з чим, ми розуміємо, нам доведеться змиритися через ту ситуацію, яка є в країні. Але є декілька критичних речей, яких ми не можемо допустити.  Перш за все, давайте не повторювати помилки минулого року. Знову в бюджет закладено підручники тільки для малозабезпечених дітей. Ми вже це з вами пережили, коли ми давали депутатську зарплату на підручники. Це конституційне право в рамках безоплатної освіти. Для чого на ці граблі другий раз наступати?

В результаті цих "граблів" зараз в новий рік діти не отримали нових підручників, і ми зараз проектуємо ситуацію на наступний рік. Це ж не є якісь шалені суми, які раніше не виділялися на підручники.

З приводу автобусів у мене застереження. Я хочу пригадати. Пані Наталю, ви пам'ятаєте, як в ту бюджетну ніч в останній момент ми виділили 45 мільйонів гривень на автобуси? Автобуси не закуплені. Тому у мене велике питання до централізованого тендеру, чи треба цей централізований тендер. Віддайте громадам на місця, нехай вони собі купують.

Але тепер про більш фундаментальні речі. У нас є всі шанси, шановні колеги, зруйнувати професійну освіту. Зараз вона буде складатися з двох щаблів: це професійно-технічна освіта і вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, які колись були, як пам'ятаєте, спеціальна середня освіта. Це є дві ланки освіти, які готують для ринку праці кваліфіковані робітничі кадри і молодших спеціалістів. Вони є заповнені, вони виконують свою місію. Там треба трохи оптимізувати мережу, але це можна зробити нормальним спокійним еволюційним шляхом. Що зараз відбудеться? Коли ми віддаємо на міста обласного значення половину фінансування ВНЗ І-ІІ рівня акредитації і професійно-технічні заклади, в яких навчаються діти не тільки з тих міст, а в більшості не з міст, а діти з області, і навіть з інших областей, міська громада поставить питання: "Чому ми повинні фінансувати ці заклади?". Першими забрали повністю субвенцію на підготовку робітничих кадрів, і вся професійно-технічна освіта лягає на плечі громад.

Якщо будуть чітко цифри про те, що всім місцевим громадам вистачить їхніх надходжень до бюджету утримувати повністю, крім дошкільної, бо немає субвенції на дошкільну освіту з минулого року, загальносередня освіта, зрозуміло, яка ситуація, все одно вони повинні доплачувати до субвенції та ще повністю професійно-технічна освіту і ВНЗ першого і другого рівня акредитації. Вони будуть іти таким шляхом: вони будуть їх недофінансовувати, закривати, а там є ще чудовий ласий кусок – це будівлі цих закладів. І ми з вами через років три  опинимось перед тим викликом, який є в дошкільній освіті, коли треба буде трирічну профільну школу професійну і ми не будемо мати, де її відкривати.

Це насправді стратегічне питання. Ми наполягаємо ВНЗ першого і другого рівня акредитації залишити на центральному рівні. Нам треба знайти спосіб це зробити. А професійно-технічну освіту – на обласному рівні, тому що там вчаться діти з цілої області.

Наступне.  Шановні колеги, дозвольте я завершу, в мене ще питання по науці. Це такі грубими мазками проблеми по освіті, а ще по науці. У нас є ще цифри по освіті там, де ми не можемо вирулити, наприклад, нам до ЗНО треба додати 50 мільйонів, щоб ми змогли його провести і так далі. Але це в таблицях ми подамо пропозиції.

По науці. 30 стаття бюджету, ми дякуємо, що ви її відкорегували, і там головним розпорядником коштів є Національна академія наук, але галузеві академії теж мають бути такими головними розпорядниками коштів. Це відповідає навіть новому закону, який ми дебатували в парламенті недавно.

І сьогодні ситуація така. Ми минулого року, я нагадую всім, скоротили фінансування академіям на 25 відсотків. Вони змушені були оптимізувати свою структуру, вони звільнили багато людей,  велика кількість людей працює на півставки. Зараз ви пропонуєте, наприклад, аграрній академії на 21 відсоток ще скоротити, то вже виходить майже півбюджету за два роки. В Національній академії наук теж скорочення. Тобто не вистачає навіть на базові потреби, на зарплату.

Я хочу повідомити тим, хто думає, що ми утримуємо якусь величезну кількість науковців. У нас сьогодні кількість науковців на тисячу громадян в державі найнижча в Європі. Навіть в Словаччині, в Польщі, в інших країнах, які не мали такого науково-технічного потенціалу, сьогодні більше науковців на тисячу осіб населення. Давайте не скочуватись вже в якусь дрімучість таку.

Тому принаймні ті кошти, ми вели переговори з академіями, вони зараз просять про те, що абсолютно необхідно. Ми не ставимо якихось максимальних планок, але нам потрібно їх дофінансувати, щоб взагалі не зруйнувати цю систему до кінця. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Пані Наталія, будь ласка.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Щодо системи науки, я розумію, що є дуже багато різних точок зору. Є ціла велика частина, яка пропонувала закрити систему академії, ми були проти. Є частина народу, яка думає, що потрібно суттєво реформувати систему Академії наук і зробити її кращою. Але ніхто не бере на себе відповідальність це робити, ні Міністерство освіти, ні в самій Академії наук. Вийшли на розмову, де ми почнемо цей процес через галузеві академії і перенесення їх під міністерства, які можуть бути відповідальні за суттєве реформування їхніх галузевих академій. Беру як приклад тільки один – аграрний, Аграрна академія наук, де є десятки тисяч гектарів землі, наприклад…

 

ІЗ ЗАЛУ. Сотні.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Сотні тисяч, може, й мільйони, ну, ви краще знаєте, ніж я. Або десятки, або сотні, або мільйони. Але велика кількість земель, так? Ці землі, ми всі знаємо, по суті використовуються або орендуються, але ці гроші ідуть на приватні якісь потреби.

Тепер, ніхто не бере на себе відповідальність скоротити цей процес або використати це, щоб профінансувати Аграрну академію наук. Але так, як воно сьогодні є, не може бути. Це неефективне використання державних коштів.

Дальше. Є в системі Академії наук інших країн дві частини – базова і практична, так? Прикладна. Базова частіше всього, я не говорю, що завжди, але частіше всього з'єднана з університетами. Вона не існує окремо часто, і вона разом з освітою з'єднана. Сьогодні ми не обговорюємо це і ніхто навіть, що з цим робити, щоб вона дійсно існувала, дійсно було підвищено, дійсно було покращення. Але саме воно зараз так не діє на економіку України, воно просто не діє на той рівень, який воно могло би. Українці дуже мудрі, академіки наші дуже чудові, але воно не впливає ні на університети, ні на бізнес так, як ви би хотіли.

Я не є фахівець цієї справи. І ми повертаємося назад, вибачте, до інших коментарів, які були зроблені, я не буду говорити, бо я – командна особа, проти будь-кого, але нам потрібно це міняти. Це є початок того процесу. Ми не маємо на увазі ні закриття, ні скорочення. Ми передали деякі академії під міністерства, просто щоб вони брали відповідальність і почали рухатись. Академію наук центральну ми не дали під Міністерство освіти, було спірне питання, і ми залишили її як окремого розпорядника своїх бюджетних коштів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чому?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Знаєте, я знову скажу, це спірне питання. Були "за" і були проти. Я все розумію, але нам потрібно зрозуміти, що ми почали з розмови пріоритетів: оборона, соціальний захист. Але мені потрібно зменшити витрати. Цей процес болісний. Якщо ми просто скажемо "закрити", це буде страшне. "Закрити" ніхто не говорить. Але крок за кроком нам потрібно в кожній сфері робити якісь реформи. Я закінчую, я не фахівець в системі Академії наук. Я просто скажу, що у нас (Віктор Михайлович як фахівець може казати) публічні фінанси в цій країні дуже високі. Це недобре для нашої країни взагалі. Воно витісняє приватні інвестиції від країни. Ми намагаємося зменшити в цілому публічні фінанси в цій країні, і в тому числі дефіцит державного бюджету, але не тільки. Ми зменшили фінансування НАК "Нафтогазу", ми зменшили інше. Тобто ми працюємо з різних сторін, щоб зменшити.

Якщо брати публічні фінанси, я маю на увазі і Пенсійний фонд, і все, все, державні, місцеві, НАК "Нафтогаз", ми зменшили протягом двох років на 10%, від понад 50 до понад 40. Це є суттєве зменшення, але воно робиться малими кроками у дуже багатьох місцях.

Ми не проти того, якщо хтось хоче пропонувати в цьому комітеті чи в іншому комітеті, чи взагалі в залі інший підхід до зменшення, який буде збалансований, звідси забрати, туди давати, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.Г. Шановна пані Наталю, я хочу вас поінформувати, що ми розуміємо, що наукова сфера потребує реформування, і саме тому ми прийняли новий закон. В цьому законі інші підходи до фінансування, до визначення пріоритетів напрямків науки і досліджень, які будуть фінансуватися.

Пані Наталю, ми прийняли новий закон і там закладена реформа. Але це не означає, що треба одномоментно знищити той науковий потенціал, який сьогодні є. Ми за те, щоб зробити аудит всіх академій. Більше того, у нас сьогодні є організації науковців, які домовляються про міжнародний аудит. І приїдуть зарубіжні науковці, провідні вчені, і будемо робити аудит академій. І тоді давайте зробимо аудит Академії аграрних наук також силами наших фіскальних органів і подивимося.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це не суперечить тому, що ми робимо. Ми будемо з вами працювати разом.

 

ГРИНЕВИЧ Л.Г. Ми не можемо так драматично скорочувати їм фінансування. Треба зробити аудит і зрозуміти, що можна скорочувати, а що ні.

Точнісінько так само, як ми "махаємо косою" по ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. Ми порушуємо закон. В Законі про вищу освіту, нещодавно прийнятому, написано в Прикінцевих положеннях, що до 2017 року вони ще вищі навчальні заклади. І ми тут обговорювали питання про те, що як мінімум 2 роки вони будуть на центральному рівні. Хоча я переконана, що вони повинні взагалі бути на центральному, бо це стратегічна політика щодо розвитку робітничих ресурсів і кадрів на ринку праці.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Щодо питання ПТУ, і чи правильно на місцевому рівні, чи ні. Є частина аргументів, що це покращить якість, тому що на місцевому рівні вони краще знають, які фахівці потрібні на професійно-технічному рівні.

Щодо самого бажання місцевого бюджету фінансувати чи ні. Вони передані на обласні і на міста обласного рівня. Тобто це великі міста, Київ, Харків, які мають бачити від цього також плюси, вибачте, не тільки мінуси фінансування.

Роман може відповісти про автобуси.

 

ГРИНЕВИЧ Л.Г. Про підручники ще.

 

______________ Величезне прохання не робити реформу за рахунок скорочення. Ми вчора заслуховували Міністерство охорони здоров'я, вони теж кажуть, що ми скорочуємо, і таким чином вони почнуть реформуватися. У них не буде грошей, вони почнуть скорочуватися. А хто кого скоротить? Так і тут.

Зараз зняття цих 20%, знову ж таки, це ті гроші, які залишаться у власників великих підприємств, яких ми відпускаємо по навантаженню на заробітну плату. У нас всі платять зараз цим людям, кого ми відпускаємо, по навантаженню по заробітній платі. По ваших цифрах -  70 мільярдів. Тому я прошу по Академії наук от подивитися, щоб зараз не чіпати їх адміністративно і дати попрацювати закону, який ми тільки прийняли, про автономію науки. І друге – не скорочувати їхнє фінансування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Соловей Юрій. Будь ласка.

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Я тільки попрошу, якщо ви маєте таку просьбу, чи ви можете в підсумку сказати, від кого забрати? Я це одне від вас прошу. Якщо не від них – від кого? Він каже про зменшення бюджету.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановна пані Наталю! Дивіться,  Юрій Соловей, заступник Голови Комітету з питань економічної політики. По-перше, я прийшов на комітет після податкового комітету, і скажу вам, що на податковому комітеті всі члени податкового комітету одноголосно проголосували проти змін до податкового законодавства. Це перше. Тому немає предмету обговорення сьогодні.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. По-перше, кворуму не було. 

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Пані Наталю, але я не про це. Пані Наталю, у мене пропозиція до вас для того, щоб зняти цю напругу в суспільстві. Одна проста пропозиція. Ми тут говоримо про мільйон-два – найбільшою статтею видатків українського бюджету стає дотація Пенсійному фонду за рахунок зниження ЄСВ у розмірі 92 мільярдів гривень. А тепер скажіть, будь ласка, на одній площині зниження ЄСВ - і повірте, зарплати не вийдуть з тіні, я вам це гарантую, я раніше працював. Не вийдуть! Це одна сторона медалі. Інша сторона медалі – зниження медичних, освітянських субвенцій, "вбиття" малого і середнього бізнесу, обкладення дивідендів, АПК і так далі. Відкажіться від зниження ЄСВ, збережіть все, що є, діючу податкову систему – і в державі буде спокій. Це єдиний спосіб вирішення цього питання.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я дякую.  Я маю іншу точку зору. Інакше я б не подала те, що я подала. Тобто я не буду це робити. Очевидно, Верховна Рада буде мати своє рішення і країна буде жити за рішенням тільки народних депутатів, обраних народом України. Я вірю в те, що я вам дала, і я не вірю, що це не буде вихід з тіні. Я не вірю, що це тільки для великого бізнесу. Я думаю, що якщо ми говоримо про експеримент, який був невдалим в тому році, він був невдалий, тому що треба було збільшити. Там було чотири критерії, було дуже складно. Це перше.

Друге. Ніхто не вірив, що воно буде постійне, вони думали і вони тепер бачать, що ми дійсно обговорюємо, що ми знову підемо до коефіцієнту 1. Тобто вони не повірили, а новий Податковий кодекс з мораторієм дає їм можливість повірити. Тобто я пробувала якраз змінити ситуацію, яку ми з вами пережили в тому році, де експеримент не був вдалий.

Але, знову, я не знаю, що вам казати, я думаю, що це збурення до великої міри є тому, що ми наступили на дуже багато різних потоків, і воно неприємно. І я це розумію. Фінансові джерела! Ну просто конкретно.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тут є дефіцит в Пенсійному фонді.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні-ні. Я не говорю про це. Я говорю про Податковий кодекс взагалі. Він наступив на дуже багато ніг, на дуже багато пальців. І я це розумію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Я чому попросив слова? Я просив би дуже коректно висловлюватися і не перетворювати нас, у нас на комітеті сварились, але водою не обливались. Я сподіваюсь, що водою не будуть обливатись. І навіть, я думаю, що будь-які потуги не мають шансів на продовження. Я дуже прошу міністра не робити такі докори з приводу зміни податків. Якщо там є дірки, то, вибачте, ми їх закриємо без тих ревізій. Але там є питання, є питання, на які треба реагувати. Не може бути бюджет прийнятий без компромісу уряду і парламенту. Якщо мова буде іти "ви йдіть і голосуйте", так не буває. Я – впертий козел, я не один раз це демонстрував, але моя впертість теж мала межі. Все одно треба шукати компроміс. Я не розумію розмови, коли кажуть, що ви маєте прийняти. Ну, вибачте!

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я це не казала.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я не сприймаю такого.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Вікторе Михайловичу, ви мене не зрозуміли. Можливо, моя мова дуже погана, я вибачаюся за це. Я знову кажу, якщо у вас є пропозиції: зменшити тут і збільшити тут – я абсолютно не проти таких компромісів. Перше.

По-друге, щодо податкових. Ми зробили дуже багату кількість компромісів до того, як ми його внесли вдруге на "національні реформи". Тобто я абсолютно не проти компромісів, пане Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Можна я завершу? Знаєте, я недаремно задавав питання по дефіциту. Ми ж розуміємо, що відбувається з курсом, чому інфляція така, я ж не зачепив ще питання доходів, я не говорив про питання доходів. Нема там у вас таких доходів. Ви порахуйте правильно, візьміть корекцію на Національний банк і на скасування мита, нема такого доходу, нема. І коли я ще раз зараз проглянув цифри, як можна базувати скорочення, вибачте, на невідомо яких рішеннях, чи будуть вони підтримані… Ну добре, ми записали – менша субвенція. Що, за цим піде скорочення мережі реально? Вибачте, якщо уряд не показує приклад непопулярних рішень, то завтра всі мери в чергу стануть, будуть скорочувати ліжка і так далі? Тобто на папері ми напишемо, але чи буде це досягнуто?

Я не один раз говорив, я прекрасно розумію, що таке бюджет і чому його треба мати. І я не прихильник жити без бюджету – "одна дванадцята", це я добре розумію. Але я скажу: я не розумію тої затії з єдиним соціальним внеском. Я говорив минулого року: ви робите експеримент. Ви зробили експеримент, по якому в Пенсійний фонд доходи при зростанні зарплати на 23 відсотки відсутні. Де зростання доходів? Нема зростання доходів. Зарплата виросла на 23 відсотки, а доходів-то нема більше в Пенсійному фонді. Давайте Пенсійний фонд ліквідовувати. Він не потрібен.

Страхова система. Ви ліквідовуєте страхову систему. Якщо Пенсійний фонд дві треті доходів отримує з бюджету, не треба Пенсійний фонд мати. І треба забути про ідеї Бісмарка, бо наш уряд виявився кращим за Бісмарка. Тобто до чого я закликаю? Я закликаю до пошуку компромісу. І не буде компроміс досягнутий, якщо не буде розмови з парламентом. Тут приймають рішення. Не на раді, а в парламенті. Якщо не буде компромісу депутатів, ну, почуйте те, що депутати говорять. Знаєте, я же мовчав сьогодні майже. Я майже мовчав. І не давав нікому якихось сигналів по поведінці. Я послухав, і я бачу, що позиція дуже близька, і це не тільки в комітеті. От, Юра сказав, що податковий комітет.  

Тому, час є. Це не є проблема. Я пам'ятаю, як за тиждень готувався, приймався бюджет. Але мусить бути бажання шукати компроміс. Я в першу чергу вважаю, що проблема компромісів є в податковій реформі, яку вніс уряд. І там треба шукати компроміс, бо по бюджету ми тоді найдемо компроміс.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу. Я думаю, що це дуже важливо для  обговорення.

Будь ласка, надається слово Курило Віталію Семеновичу, народному депутату України.

 

КУРИЛО В.С. Шановна пані міністр, я хочу повернути вас трішки ще до освітянських проблем. Я підтримую голову комітету, Лілію Гриневич, але там є питання, які не потребують коштів,  і там, де може бути компроміс. От вищі навчальні заклади першого і другого рівня акредитації, це коледжі називаються в Україні, от їх передача повністю на місцевий бюджет викликає дуже багато питань і в першу чергу острах того, що їх розграбують. Не скоротять там чи не, як кажуть, покращать систему, а просто розграбують.

Є пропозиція. Пані Наталіє, 60 відсотків цих навчальних закладів є структурами університетів, тобто це власність університетів. І в статті 29 записано, що передати їх з власністю. Як це уряд собі уявляє забрати в університетів, що заборонено усім законодавством, власність? От у київського університета ви поверх заберете і передасте в Київську міську раду, бо в них є декілька коледжів та ліцеїв?

Тому є пропозиція – ті коледжі, які входять до структур університетів, без права юридичної особи, підкреслюю, щоб їх не передавали у власність. Можна передати 50 відсотків фінансування на місцевий бюджет, як ви запланували, 50 відсотків залишилось з державного бюджету, але не передаємо у власність, і подивимось протягом року, що буде з цього. Точно так же це стосується системи ПТУ. Не передавайте у власність. І тоді можна буде вирівняти ці процеси.

 

__________ По професійно-технічним училищам ми пропонували передати, бо дійсно ці видатки по коледжам, які є  частиною, не було пропозиції передачі. І фінансування 50х50, не 100 відсотків на місцевий бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ганна Романова.

 

РОМАНОВА Г.А. Шановний голово, шановна пані міністре, я хочу привернути увагу і якраз під стенограму сказати про ту галузь, яка у нас постійно випадає з нашого бюджету. Я секретар Комітету і голова підкомітету  розвитку туризму, курортів і рекреаційної діяльності, і ви знаєте, що Україна є однією з держав всього цивілізованого світу, жодної більше такої країни немає, де не виділяється жодної копійки на розвиток та популяризацію країни у світі та на розвиток туризму.

Ми, оскільки стали депутатами в минулому році, не встигли закласти, ну, фізично вже процес пішов, реорганізували єдиний орган, що займається туризмом. Пані міністр, я зараз поясню ситуацію. Ми рік працювали над тим, щоб при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі був бодай якийсь структурний підрозділ, який займався б розвитком туризму та популяризацією України в світі. Він був організований в серпні на рівні відділу, де зараз працює всього шість ентузіастів за грантові кошти. Щоб ви всі присутні розуміли ситуацію, на всіх міжнародних виставках Україна або не представлена, бо немає коштів, як в інших країнах, або представлена за рахунок спонсорів. І як це виглядає? Всі держави мають бюджетні кошти, щоб популяризувати, навіть той самий Гондурас, з якого ми сміємося, Польща, Грузія. І він нас вже обігнав, Гондурас. Пані міністр! А коли Україна представлена за рахунок спонсорів, це виглядає так: величезний банер, наприклад МАУ, де написано логотип МАУ, і така маленька Україна. Це не нормально, коли Україна випадає з усіх міжнародних виставок.

Далі. Я розповідаю, що було. Міністерство економічного розвитку та торгівлі формує пропозиції, щоб закласти кошти. Вони не такі, як в Польщі, не такі, як в Грузії, а там фінансується ця галузь на рівні 10 мільйонів євро, в Грузії. Ми закладаємо, просимо лише 20 мільйонів гривень. Але ці пропозиції відхиляються, і в проекті цього бюджету ми їх не бачимо.

Тому я дуже хочу, я читала бюджет, я розумію, що для того, щоб десь закласти навіть 20 мільйонів, треба десь скоротити. Але коли ми читаємо бюджет, ми бачимо, що, наприклад, ми збільшили фінансування на Міністерство внутрішніх справ, це не лише на зарплати, там збільшене фінансування майже на 7 мільйонів для ФСТ, яке є громадською організацією, "Динамо", і які мають величезні структури, стадіони і все інше. І так ми можемо багато, де бачити.

Добре, борги з проведення "Євро-2012 " в бюджеті минулого року – це 1,2 мільярди гривень. Бюджет цього року також має величезні кошти на погашення боргів за "Євро-2012", де є багато-багато корупційних порушень. Ще одна стаття, де можна скоротити. У нас багато агенцій припинили своє існування за рахунок постанови 442-ї. Пане міністре!

 

ЯРЕСЬКО  Н.І. Я вас слухаю, я тільки скажу. Я розумію питання. Тільки по "Євро-2012" – це не вибір, це є державна гарантія, з якої ми не виходимо зараз.

 

РОМАНОВА Г.А. Тоді дивіться, багато агенцій було ліквідовано. Ще в 2014 році була постанова про їх ліквідацію. Проте, це точно,  я писала про це депутатські запити, досі вони в стадії ліквідації, виплачуються заробітні плати, виплачуються комунальні послуги, а люди на роботи не ходять. Ми скорочуємо адміністративний персонал у школах, оптимізуємо лікарні, а при цьому нещодавно на комітетських слуханнях сидить голова агенції з питань "Євро-2012", який вже три роки отримує зарплату і каже: "У мене зарплата 3,5 тисячі гривень. Хіба це кошти?" І вони досі сидять, це – велика армія людей. 

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні, це не велика армія. Це подвійна проблема, бо ми її пробували протягом року вирішувати. Я з вами повністю згодна, що треба ліквідувати скоріше і без цих коштів. Але цей процес, я не можу повністю вам сказати, може, Ігор Іванович скаже, але воно десь до трьох років бере, щоб практично пройти весь цей процес ліквідації. В тому числі під час цієї ліквідації, на жаль, не можна мені це робити для іншого ЦОВа. (?)  Потрібно, щоб там залишились 3,5,6 людей, щоб вони ліквідували. Я з вами абсолютно згодна: треба якось цей юридичний процес скорочувати масово, щоб ліквідувати за три місяці, за місяць – і все. Допоможіть мені в цьому, я буду абсолютно щаслива.

 

РОМАНОВА Г.А. В постанові 442 значиться, що процес ліквідації не може бути більший ніж 8 місяців, а 8 місяців уже давним-давно сплинуло. Тому ми маємо ставити це питання.

Але моє питання стосується галузі туризму. Були пропозиції, були листи від комітету до вас, пані міністр, від МЕРТу (?), який ви відхилили, у мене дуже велике прохання дати поштовх туризму, який скорочується, кількість іноземних туристів вдвічі упала. А це створення робочих місць.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ганно. Будь ласка, регламент.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я буду вибачатись, якщо залишаться заступники. І відповімо на туризм. А я буду прощатися. Я дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам за роботу.

Я хотів би надати слово нашому колезі, другу і соратнику, представнику  Асоціації міст України Слобожану Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

СЛОБОЖАН О.В. Доброго вечора! Дуже дякую за надану можливість. У вас є проект рішень, тому я дуже коротко, зекономлю ваш час, тільки прокоментую деякі речі. На жаль, пані міністр іде. Я хотів би подякувати за довіру для органів місцевого самоврядування, що з тими структурними реформами, з якими, на жаль, профільні міністерства не справились, ви всі проблеми передаєте місцевому самоврядуванню. Так, ми вам дуже дякуємо за це. Пункт 10 Бюджетного кодексу, перехідних положень - протягом року уряд не виконав з державними соціальними стандартами - і ці всі пльги передаються нам у навантаження. А по 26 мільярдах гривень - залишки коштів станом на  30.10, якщо так розуміти, чому, щоб я на цій цифрі зупинився,  тому що це свідчить про те, що 30 відсотків фактично субвенцій не надійшли до місцевих бюджетів. Ну, тобто ця цифра є трішки необ'єктивною, під неї є зобов'язання, таких коштів немає де-факто. Просто немає. Тоді виникає питання, навіщо уряд робив перерозподіл стабілізаційної дотації на невистачу зарплати, навіщо приймався в цьому комітеті законопроект 3060, коли ми перекидали кошти  з Донбасу на невиплату зарплати. У нас тут є цифри. Загальне навантаження на місцеві бюджети складе мінус 27,4 мільярда гривень. Тобто якби від цих реформ був би такий плюс,  то державний бюджет просто-напросто не забирав би єдиний податок.

А по податку на рухоме майно - я хотів би зупинитися на цьому – в минулому році у нас теж були такі діаграми, де говорили, що податок на рухоме майно буде складати 3,7 мільярда гривень, 3,8. По цьому року ми бачимо 0,6 мільярда. Тобто ці цифри, вони неможливі до виконання просто-напросто.

 

(Шум у залі)

 

СЛОБОЖАН О.В. Це плата за землю, нерухомість. Плата за землю у нас стабільно була 13 мільярдів гривень. Стабільно плата за землю була 13 мільярдів гривень.

 

ІЗ ЗАЛУ. ( не включений мікрофон)

 

СЛОБОЖАН О.В. Ну, це, щоб показати, де великий плюс. А земля завжди була…

 

ІЗ ЗАЛУ. (не включений мікрофон)

 

СЛОБОЖАН О.В. Да, абсолютно правильно.

І другий момент. Тут прозвучало те, що це відповідає децентралізації. Мені дуже дивно, коли уряд приймав такі рішення всупереч тій концепції реформи місцевого самоврядування, де порушено безліч пунктів з передачею зокрема оцих закладів. І порушено два положення Конституції по статті 142 частина третя, частина друга.

 

ПАВЕЛКО А.В. Александр Владимирович, если можно, то коротко. 

 

СЛОБОЖАН О.В. Ми пропонуємо направити на доопрацювання цей проект і верстати на старій базі всі три проекти і повернутись до законопроекту  15 вересня.

 

ПАВЕЛКО А.В. Павло Кишкар, будь ласка.

 

КИШКАР П.М. (не включений мікрофон)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, в порядку денному завтрішнього позачергового пленарного засідання Верховної Ради стоїть питання про проект постанови про особливість процедури розгляду і прийняття законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік. На попередньому засіданні комітету вже обговорювалось це питання і вирішено звернутись до уряду щодо питання про процедуру розгляду проекту бюджету в парламенті. Відповідні пропозиції від уряду не надійшли.

А тепер надаю слово першому заступнику голови комітету Амельченко Василю Васильовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, це наше з вами дуже таке цікаве і, напевно, необхідне було обговорення презентації, бо ми ще тільки почуємо завтра у сесійній залі міністра фінансів, яка вийде з конкретними цифрами і тоді ми будемо мати можливість і обговорити, і надати пропозиції, і комітет їх має врахувати.

Тому відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради на 17 грудня скликається позачергове засідання, на якому планується першим розглянути питання щодо проекту постанови про особливість процедури розгляду і прийняття законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік та безпосереднє представлення законопроекту. Тому пропонується розглянути відповідний проект постанови за № 3000П-1, що розданий,  і підтримати його.

Поряд з тим в комітеті попередньо опрацьовані законопроекти і подані до них матеріали та проведено експертну оцінку положень законопроекту  з врахуванням висновку ГНЕУ та зауваженнями Асоціації міст України. На основі такої оцінки підготовлено проект рішення, який вам роздано. Зазначені матеріали доцільно врахувати у подальшому при розгляді законопроекту.

Отже, пропонується підтримати таке рішення комітету. Доповідь Мінфіну щодо представлення законопроекту взяти до відома та направити від комітету додатково на Раду інформацію щодо експертної оцінки положень законопроекту для використання при розгляді законопроекту у Верховній Раді.

Другий пункт. Підтримати проект постанови про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік за № 3000П-1 та рекомендувати Верховній Раді прийняти такий проект постанови. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич и Юрий Владимирович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я вдячний авторам цього проекту постанови, але я хотів би запитати у доповідача: ми до Державного бюджету можемо подавати разом із змінами до Бюджетного кодексу і Податкового кодексу?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, тільки до бюджету.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тоді сенс в цьому, якщо вносяться певні зміни, які кажуть, що треба внести до Податкового кодексу,  наприклад?

 

(Шум у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну а як?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Це по окремій процедурі, Анатолію Сергійовичу, буде.

 

МАТВІЄНКО А.С. Чому ми не можемо сказати, що й до кодексів?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тому що ми можемо тільки по Закону про бюджет зробити це одноразове відхилення від процедури.

 

МАТВІЄНКО А.С. Як це тоді здійснити? Пані міністр пішла вже. Ігорю Івановичу, от ми внесемо пропозицію збільшення акцизу і за рахунок цього збільшення на 5,4 мільярда коштів на фінансування доріг. Ну без зміни Податкового кодексу я не можу внести цю пропозицію. Вона тоді розбалансовує бюджет. І таких може бути багато пропозицій.

Зрозуміло, що ми не можемо не торкнутися при розгляді бюджету навіть на старій податковій базі, не можемо не торкнутися Бюджетного кодексу і Податкового кодексу. Ми змушені будемо все рівно їх корегувати. Ну то тоді некоректно писати тільки зміни до бюджету, бо вони вимагають і змін до Податкового кодексу. Або, для прикладу, розмежування податку на акциз – 5 відсотків. Це треба внести у Податковий кодекс зміни.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Абсолютно з вами погоджуюсь. Але дивіться, є питання по суті, а є питання оформлення. Формально комітет буде розглядати зміни і пропозиції депутатів до проекту Закону "Про Державний бюджет". Але якщо ці пропозиції будуть  відповідальними, як ви зараз пропонуєте, то це має бути дві поправки. Одна поправка паралельна, збалансована, має бути в базовому оподаткуванні, Податковий кодекс, а друга поправка…

 

(Шум у залі)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. А ми ж не знаємо і комітет же ж зараз не знає, які поправки депутати можуть внести. Якщо ви будете вносити поправку до Закону "Про Державний бюджет"  -  абсолютно зрозуміло, що має бути аналогічна поправка і в Податковий кодекс в цій частині, і в Бюджетний кодекс. Тобто три поправки насправді. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Можна я відповім Анатолію Сергійовичу дуже коротко? Перше. Це ваша логіка, так, щоб ми не лізли в процедуру навіть своїх законів, а тим паче – в закони сусіднього комітету нам немає сенсу лізти. Вони самі з цим питанням вийдуть завтра. Я думаю, що у нас є консенсус. Податковий комітет по їхній процедурі. А подавати ми будемо вже по їхній процедурі.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тобто ми приймаємо це протокольно, що це якщо є збалансованість поправки і потреба в тому є, то ми вносимо у відповідні кодекси. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолію Сергійовичу, я перепрошую. Що нам заважає, якщо ми наступного року приймемо зміни до Бюджетного кодексу і від цього збільшаться надходження в бюджет? Ми потім зміни в бюджет внесемо - ніяких проблем я взагалі не бачу. Тому я думаю, що за січень нічого в країні не станеться.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство!

 

ПАВЕЛКО А.В. Не кричіть.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Всі балакають, то я увагу привернув.

Ми минулого комітету це все обговорювали, тому я не буду повторюватись. А просто, як-то кажуть, для протоколу і для розуміння я ще раз нагадую всім членам бюджетного комітету, що цей проект постанови у разі його ухвалення порушує прямо, не двозначно, прямим чином порушує норми Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закон України "Про Регламент Верховної Ради України", тому що воно запроваджує окрему процедуру по ухваленню Держбюджету попри те, що ця процедура прямим текстом прописана в Регламенті. А на неї посилається Бюджетний кодекс, а на Бюджетний кодекс посилається Конституція України. А тому я, все ж таки,  закликаю бюджетний комітет Верховної Ради, як той комітет, який, по ідеї, мав би навпаки контролювати виконавчу владу на предмет виконання бюджетного законодавства і мав би бути певним балансом, закликаю, все ж таки, дотримуватися закону, проявити принциповість і не голосувати за такі відверті незаконні постанови. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ну, є проблема маленька: ми вже все порушили. У нас вибору немає. Питання йде про прийняття бюджету. Тому, на жаль, ми вже в тій ситуації, де всі норми не дотримані. І треба з цієї ситуації якимось чином вирулювати. Я чесно скажу, в даному випадку мене менше хвилюють формально-юридичні речі, хоча вони є, Юра правильно говорить. Але ми мусимо прийняти якийсь хороший документ. Я думаю, що нам все одно треба якесь рішення приймати.

Єдине, що мене хвилює, - другий пункт. Я не розумію, чому він приплетений, цей другий пункт. Він мене трошки лякає. Щоб не відбулося повторення минулорічної ситуації, що ми даремно ялинку купували тут, бюджетний комітет, бо вона нам не потрібна була, бо ніхто наші пропозиції не слухав.

Анатолій Сергійович виходить з хорошої ідеї, що Податковий кодекс урядовий сприймуть. А ви допускаєте, що його не сприймуть, що може бути, що він не пройде? Тим більше, сигнал перший, Юра про нього доповів, що податковий його не сприйняв. Тому, очевидно, я не розумію наслідків завтрашнього розгляду. Я думаю, що у нас будуть дві постанови. Одна постанова буде стосуватися бюджету, а друга не податкового, бо там мало Податкового кодексу, і ми ж не знаємо, в якій редакції буде викладено. Більше того, та друга постанова має регламентувати, що ці закони мають бути прийняті раніше, бо на якій основі буде готуватись бюджет?

Тому, що я пропонував би? Попри те, що, на жаль, все тут вже порушено (на жаль), цей проект підтримати, бо він формально-процедурний. Нам треба відкрити дорогу. Повертати уряду? Правильно було б повернути уряду. Але компроміс треба шукати вже тут. І ми повинні шукати. Тому я б запропонував без другого пункту, я не знаю, для чого він тут існує. Ну, тут мова іде – доручення оформити. Ну, доручення буде в рішенні Верховної Ради. Для чого ми його пхаємо? Без другого пункту. І прийняти за основу, рекомендувати його Верховній Раді.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Тише, тише!

Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Давайте впишемо в другий пункт "за погодженням з Комітетом з питань бюджету". Бо буде, як минулого року, пам'ятаєте? Коли ми сиділи, засідали, працювали тут три доби, а потім Яценюк разом з деякими підправили і видали в зал.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.           

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, проект постанови підготовлений, я вважаю, оптимальний варіант і нам треба зробити хоч один позитивний в нашому полі крок. Постанова носить оптимальний характер. Все рівно ми розуміємо, що буде Податковий кодекс, будуть зміни до Бюджетного кодексу і будемо далі рухатись, але ми повинні своє визначити. Це все, що ми можемо зробити, тобто послати позитивний сигнал від бюджетного комітету.

Я прошу всіх підтримати цю постанову.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я єдине скажу. Я почув аргумент Апарату, він слушний, щоб не опинились знову без технічних інструментів, а  володіє тільки один орган у нас. І  щоб він відчував свою відповідальність, я знімаю свою поправку, бо технічно без Мінфіну зробити це неможливо. Тому залишаємо в редакції, яка є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович  хочет сказать два слова от Минфина. 

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Зрозуміло, що технічно ми будемо це робити і допомагати – тут питань немає. Але Мінфін  не може підмінити комітет,  навіть у повноваженнях. Дивіться, в першому пункті четвертий абзац, тобто готує комітет разом з Міністерством фінансів. Це логічно, це нормально.

І по 2 пункту  я  пропоную дзеркальну норму. Ми технічно це зробимо, допоможемо, питань немає, навіть якщо  не буде цього доручення, але все одно готує на підпис Голові Верховної Ради комітет на остаточне затвердження після першого читання. Не може уряд підміняти комітет.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Предлагается поставить на голосование первый вариант, который подготовил комитет, а саме, доповідь Мінфіну щодо представлення законопроекту взяти до відома та направити від комітету до Верховної Ради інформацію щодо експертної оцінки положень законопроекту для використання при розгляді законопроекту у Верховній Раді.

Друге. Підтримати проект постанови про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік за № 3000П-1 та рекомендувати Верховній Раді прийняти такий проект постанови.

Є пропозиція? По процедурі?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ні, по суті документу. Розділіть два питання. Я за перше не буду голосувати, бо там іде про схвалення висновків.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре, давайте два питання на голосування. По першому ми ж беремо до відома.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Давайте або взагалі опустимо, що такий факт був, а просто проголосуємо постанову та і все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Підтримати  проект постанови про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік за № 3000П-1 та рекомендувати Верховній Раді прийняти такий проект постанови. Хто за, прошу голосувати.  Хто проти?- 3.  Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Віктор Михайлович, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. А тепер давайте друге питання поставимо. Ми розділили питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Розділили. Добре.

Пропонується ухвалити озвучену Амельченком Василем Васильовичем рішення, а саме, доповідь Мінфіну щодо представлення законопроекту взяти до відома та направити від комітету до Верховної Ради інформацію щодо експертної оцінки положень законопроекту для використання при розгляді законопроекту у Верховній Раді. Хто за, прошу голосувати.                 

 

ІЗ ЗАЛУ. З урахуванням обговорення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так. Хто за? 

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одинадцять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Проти? Один. Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Три.

Все. Рішення приймається. Дякую.

Так, четверте питання. Ще одне питання – четверте. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства. Номер 3629. Поданий Кабінетом Міністрів.

Доповідає заступник Міністра фінансів Уманський Ігор Іванович. Будь ласка.  

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую, Андрію Васильовичу. Я не знаю, в принципі, основні всі положення ми вже обговорили. Зміни до Бюджетного кодексу, вони викликані якраз тими змінами у податковому законодавстві, проектами змін, перепрошую, а також проектом змін до спеціального закону, який, на думку Уряду, призведе до можливості збалансувати Державний бюджет через запровадження цілої низки заходів по оптимізації як закладів, що утримуються за рахунок Державного бюджету, а також і щодо перерозподілу відповідних повноважень  і надходжень.

 Єдине, що, окрім цього, є в цьому проекті змін до Бюджетного кодексу, це запровадження так званих бюджетних правил. Сьогодні прозвучало, що ми пропонуємо обмежити права народних депутатів на внесення змін до Закону "Про Державний бюджет". Це не зовсім коректно. Ми пропонуємо просту річ. Кожен суб'єкт законодавчої ініціативи може вносити законодавчі ініціативи. І тут не може бути цих обмежень. Ми говоримо в цій частині, що якщо іде розгляд і на комітет виноситься, наприклад, пропозиція народного депутата чи іншого суб'єкта законодавчої ініціативи, обов'язково має бути висновок Міністерства фінансів. Там пряма мова, що має бути. Це перше.

Друге. Є пропозиція погодитись з тим, що якщо іде зміна до Закону "Про Державний бюджет", проект змін, і ці зміни прямо впливають на розмір дефіциту, тут ми пропонуємо обмежити, бо насправді коли йдуть незбалансовані зміни, не підкріплені ресурсами, не забезпечені скороченням інших видатків, а просто збільшується банально дефіцит Державного бюджету без джерел фінансування, це розбалансування основного фінансового документа країни. І в цьому випадку  ми пропонуємо все ж таки обмежити можливість вносити подібні зміни.

Дані бюджетні правила ми розробляли на вимогу в тому числі наших партнерів з Європейської комісії, виходячи з тієї практики багатьох років не завжди логічного внесення змін до Закону "Про Державний бюджет". Наприклад, за 2011, 2012, 2013 роки Державний бюджет був не виконаний, кожний з них, приблизно  на 30 мільярдів, тому що протягом року до нього вносилась ціла низка змін, які призводили в кінцевому випадку до розбалансування повного державного бюджету. Наслідком ми маємо і мали в тому числі й колапс системи Державного казначейства,  надмірне боргове навантаження і неспроможність, по суті, держави забезпечувати фінансування інших видатків, і у зв’язку з чим була проведена разом з підтримкою бюджетного комітету наприкінці минулого року ціла низка змін, яка дозволила вирівняти зараз цю ситуацію. Але ми маємо створити певні запобіжники, які дозволять уникнути подібних ситуацій в наступному. Ці зміни погоджені з Єврокомісією і прийняття цих змін є частиною макрофіну-2, другий транш – 600 мільйонів євро залежить від того, чи будуть прийняті ці бюджетні правила чи ні в цій частині. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую, Андрій Васильович. Сьогодні Віктор Михайлович казав, що він майже нічого не казав, я взагалі нічого не казав, тільки слухав, тому що провів дуже цікавий, на мою думку, підкомітет, який показав одну річ, що його можна було закінчити після однієї фрази – на доопрацювання. І реакція присутніх, в тому числі Мінфіна, була абсолютно позитивною, тому що десь в глибині душі вони теж так вважають.

Питання є в чому, шановні друзі? Колись ми з моїми близькими колегами підготували один дуже гарний законопроект від депутатів і вирішили його просунути. І виявилось, що як тільки ми почали з ним ходити по інстанціям, нам сказали, що почекайте, а до цього міністра ви ходили? Ні? Підіть. Місяць. А до цього теж не ходили? Як ви можете щось виносити, поки ви не узгодили, не перебалакали і люди не переспали з цією думкою? Цього не може бути. А потім вже вияснилось, що є альтернативний варіант. Так от, ми маємо ці альтернативні варіанти генерувати набагато швидше, аніж в тій історії, як було з нашим законопроектом.

Я абсолютно підтримую  процедуру і проголосував за неї. Вважаю, що розглядати Бюджетний кодекс можна тільки після того як збереться податковий і ми будемо знати, що ми наповнили. Але сьогодні я хочу переконливо сказати, що поправок буде дуже багато, а я в свою чергу буду намагатись не зашкодити тому кодексу, який є сьогодні, і буду дуже ретельно і наполегливо відбирати.

 

МАТВІЄНКО А.С. (не включений мікрофон)

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Я вже про це  не мрію, Анатолій Сергійович, покращити, принаймні, не зашкодити в тій історії, що є. Дякую, шановні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення підкомітету.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Андрій Васильович, рішення підкомітету – на доопрацювання. Воно не пройшло.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, пан Іщейкін абсолютно правий. Безумовно, весь цей пакет з семи законів, він прямо взаємопов’язаний. Зміни, які будуть або не будуть прийняті в проект Податкового кодексу, соціального закону тощо, вони мають знайти своє відображення і в проекті Закону про Державний  бюджет,  і в проекті відповідно змін до Бюджетного кодексу.   Тут жодних сумнівів немає, що  законодавство, яке в пакеті виноситься, пакетно і має бути збалансованим, тут сумнівів немає. Саме тому і була наша пропозиція, що зараз підтримати на перше  читання лише, потім з врахуванням обговорень в залі, компромісів, які будуть знаходитись з комітетами, з фракціями, вийти на збалансовану конструкцію як тих змін, які будуть в інші закони і які мають бути забезпечені відповідними нормами як Бюджетного кодексу, так і відповідно Закону про Державний бюджет. Але це вже з врахуванням цих всіх змін, які потенційно можуть там відбутись.

Той документ, який є сьогодні, проект Бюджетного кодексу, він відображає ті зміни і пропозиції з тих семи законів, які є пакетом для прийняття разом з Законом про Державний бюджет. Якщо змінюється щось там, відповідно воно має бути дзеркально тут відображено.

 

__________ Ігор Іванович, просив би вас розглянути можливість. Ми готові цю історію підтримати, але просив би вас розглянути можливість винайти час у п’ятницю і попрацювати з підкомітетом в цій історії для того, щоб до понеділка ми мали певну історію.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. З четверга по обіді і до прийняття в цілому.

 

ПАВЕЛКО А.В. Що каже підкомітет?

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я все-таки хотів би, вже багато було сказано, хотів би на дві речі звернути увагу, які взагалі суперечать теорії. Це розподіл єдиного податку, який є по суті місцевим податком і ставки встановлюють місцеві ради. Це для мене взагалі, або треба переписати теорію, або щось міняти в консерваторії.

І друге питання. Або вже пільги, от ми пишемо – пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги. Це як в тому фільмі казали: что творите? Ми або повинні сказати, що ми тут скасовуємо пільги, а хай органи місцевого самоврядування щось встановлюють. Я на місці повинен підтвердити пільги, встановлені законом? Це вже взагалі, або вже випишіть його, або заберіть, або переформулюйте, ну,  це не можна взагалі пускати і до першого читання.

Плюс ще є декілька речей. Ми кажемо, що придбання шкільних автобусів, тобто ми влізли в залишки освітніх субвенцій. Це ж суперечить теорії взагалі. Розумієте, є речі, які ми не можемо допустити навіть до першого читання.

 

__________ Сергій Іванович, стосовно пільг, про які ви зазначили. Ми проговорили зараз формулювання в статті, якщо ви почитаєте останню частину, де написано, що вона діє в частині… Сергій Іванович правильно каже, але формулювання там написано, що в частині встановлених органами місцевого самоврядування. Можливо формулювання саме треба доопрацювати, але по суті ми так само дивимося, як і ви, на це питання. Тобто тільки в тій частині, де органи місцевого самоврядування погодяться встановити, і в тому обсязі, в якому вони погодяться, погодяться надати пільги.

 

________________. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати будь-які. Це вже місцеві програми, якщо я визначу якісь пільги. Давайте ми державні, ті, що законами, або ми їх тут скасуємо, а далі ми скажемо, нехай органи там собі розберуться, кому вони відмовлять – багатодітним, чи дітям, чи атошникам, це вже їх право. Ну так не можна взагалі писати!

 

________________. Ці пільги скасовуються спеціальним законом і надається право органам місцевого самоврядування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Ми неодноразово приймали наші рекомендації парламенту, і писали так, що після того, як парламент прийме головний філософський документ, потім до нього ми будемо вже як бюджетний комітет цю філософію впроваджувати в Бюджетному кодексі. Тому прохання таке: підтримати голову підкомітету, розглянути це питання, цей законопроект номер такий-то, після прийняття парламентом певного філософського закону.

 

ІЗ ЗАЛУ. Доопрацювавши його.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Так ми не можемо взяти його за основу, тому що ми не знаємо, що буде з Податковим кодексом.

 

ІЗ ЗАЛУ. Значить, тоді на доопрацювання.

 

ГОРДЄЄВ А.А. На доопрацювання.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто буде доповідати це питання, треба відкоментувати те, що сказав Ігор Іванович,  і те, що, в принципі, правильно говорить Андрій.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми неодноразово вже приймали такі рішення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми не змогли прийняти рішення, оскільки не прийняті доходоутворюючі рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С.  На доопрацювання – універсальна формула.

 

ІЗ ЗАЛУ. Доопрацювання – це теж відхилити.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Хвилину! Є пропозиція, озвучена головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем, відправити даний законопроект на доопрацювання. Першою була озвучена пропозиція голови підкомітету.

 

________________. Я дуже вибачаюсь.  Якщо я правильно почув  Анатолія Сергійовича, то ми повертаємо його в уряд. Тобто фізично уряду треба буде ще раз зібрати засідання і надіслати нам доопрацьований законопроект.

 

(Загальна дискусія)

 

УНГУРЯН П.Я.  Давайте інше проголосуємо – те, що сказав Андрій Гордєєв, і те, що говорить Ігор Іванович.

Комітет розглянув законопроект стосовно Бюджетного кодексу та не прийняв рішення стосовно нього у зв'язку з неприйнятими рішеннями стосовно того, що не прийняті доходоутворюючі закони.

 

ІЗ ЗАЛУ. На рассмотрение зала. Есть такая формулировка.

 

УНГУРЯН П.Я.  Дивіться, комітет Денісової, вони неодноразово в залі в режимі розгляду першого читання застосовують це формулювання, що "комітет не визначився, оскільки…". І це буде правильно політично і правильно технологічно, щоб ми не повертали. Комітет не визначився у зв'язку з відсутністю прийнятих рішень про бюджетоутворюючі або доходоутворюючі закони. І це буде файно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається? Хто за те, щоб підтримати озвучену Унгуряном Павлом Якимовичем рішення? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три утрималися.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до питання "Різне", останнє питання.

Шановні колеги, в Верховній Раді зареєстровано проекти постанов про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов'язані з прийняттям законопроекту про Державний бюджет на 2016 рік за номером 3000п, про внесення змін до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради за номером 3656. Проекти постанов направлені для розгляду Комітету з питань бюджету. Надаю слово першому заступнику голови комітету Амельченку Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, на наш розгляд пропонується ось такий проект постанови Верховної Ради України. Вона стосується внесення змін до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради восьмого скликання. Верховна Рада України пропонує продовжити строк проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання до 1 лютого. Ну і, відповідно, текст вам розданий. 3656.

В 3000п вони пропонують включити подані Кабінетом Міністрів України проекти законів України згідно з переліком, що додається до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, визначити законопроекти як невідкладні та розглянути їх 17-го та 22-го грудня в першому читанні за процедурою, визначеною статтею 31 Регламенту Верховної Ради України. Які ваші будуть пропозиції? Тому що це питання ще не обговорювалось на підкомітеті.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене є пропозиція 3629 поставити в самий кінець.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Законопроект?

 

_______________. У мене просто питання. Давайте Ігор Іванович, Василь Васильович як доповідач, давайте зрозуміємо логіку процесу, бо це тільки нам роздали. Тобто я так розумію, що якщо ми что-то завтра не рассмотрели, не хватило голосов, мы отложили, мы ушли на консультации на выходные, на пятницу, субботу, воскресенье, и мы собрались и в понедельник, вроде, все решили, во вторник мы это голосуем. Тогда мы сжимаемся по времени со вторника по четверг. Что завтра успели голоснуть, тогда мы до понедельника. Я правильно понимаю логику или нет?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Да, 17-го.

 

_______________. Более того, мы это вносим,  я так понимаю.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Да. Пропонується внести в порядок денний - 17-го, 22-го грудня.

 

_______________. Коллеги, Андрей Викторович, давайте подумаем с вами, чтобы мы не разбалансировали эту ситуацию. Я так понимаю, что если завтра что-то мы голоснули, то поправки до завтрашнего ждем до понедельника. А если что-то голоснем во вторник, то поправки ждем до четверга, даже до среды.

 

(Загальна дискусія)  

   

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, дивіться, в Україні було багато різних досвідів, як приймалися подібні пакети. Були навіть досвіди, коли приймали Закон про бюджет, а весь пакет, на якому він будувався, не приймали. І така історія була.

Чому і пропонується розглядати все ж таки всі ці зміни у пакеті. Бо якщо зміни ідуть в Податковий кодекс, як наслідок це прямо буде впливати на доходи Державного бюджету і це може потребувати зміни і до Бюджетного кодексу. От, наприклад, те, що говорив Анатолій Сергійович. Якщо він хоче внести поправку, яка є збалансованою, то у нього має бути така ж сама можливість як внести зміни до проекту Закону про Державний бюджет, так і в Податковий кодекс, так і в Бюджетний кодекс. І саме ця процедура дає можливість ці поправки вносити до всього пакету.

 

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Тут однаково до всіх, для всього переліку однаково. І воно пакетами має розглядалися, інакше воно просто розбалансує нам всю історію. Ну являєте, наприклад, бюджет приймають, а Податковий кодекс ні.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігорю Івановичу, я тільки не можу зрозуміти, це чому бюджетний комітет має за всі закони відповідати? Оце єдине питання.

 

ІЗ ЗАЛУ. Баланс у вас.

 

АМЕЛЬЧЕНКО А.А. Ну якщо баланс у нас, то і логічна відповідь.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрий Левченко, а потом Матвиенко Анатолий Сергеевич.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так, я знов-таки, хоча тільки що з'явилася ця постанова, але для протоколу звертаю увагу на незаконність цієї постанови через пряме порушення Регламенту Верховної Ради України. Законопроекти, які мають більше ніж 100 статей, по ним скорочувати терміни розгляду заборонено Регламентом. Тому звертаю увагу членів комітету. Це щодо конкретно цієї постанови.

А щодо принципу, чому вона взагалі тут? Вибачте, будь ласка, коли можна ще по тій постанові взагалі зрозуміти, чому вона в бюджетному комітеті? Бо там бюджетні питання і там процес ухвалення бюджету. Ця постанова аргументує виключно, виключно процедурні моменти Верховної Ради. Причому до законопроектів, які хоча і пов'язані  опосередковано з бюджетом, так, але не є самим бюджетом. Ця постанова має бути в регламентному комітеті 100%, 100% має бути в регламентному комітеті.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Але враховуючи, напевно, ситуацію, що по часу склалася, я пропоную тоді, давайте для рішення в залі. Хай зал визначається.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, пропонується два рішення: перше – прийняти, друге – на розгляд залу. Мабуть, я пропоную перше прийняти.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте перше. Проект постанови. Без третього пункту? А що там?

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо. Рекомендуємо дану постанову на розгляд залу. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Два. Рішення приймається. Дякую.

Порядок денний вичерпаний. Єдине, я вибачаюся перед нашим другом Юрієм Івановичем Ганущаком. Будь ласка, вам слово для виступу.

 

ГАНУЩАК Ю.І. Я можу сказати декілька філософських речей. Шкода, немає Яресько. Перша позиція. Я повністю погоджуюся з Кривенком. Будь-яка соціальна пільга – це є не покращення для платника, а пільга для роботодавця. У нас відрізняється система від американської. В американській людина отримує гроші і йде платити податки. У нас вона отримує гроші і навіть не знає які є податки, за неї платить роботодавець.

Приклад. Пам'ятаєте, у нас були питання по оподаткуванню відсотків на вкладення у банках. І тоді казали, що давайте не будемо оподатковувати перші 150 тисяч, бо люди витягнуть з банків і так далі. Насправді це був дохід чисто банків. І тому, коли оподаткували з нуля, з першої гривні, все нормально пішло. Тут та сама історія.

Тепер по ЄСВ. Там математика. Взагалі, ЄСВ треба скоротити, оперувати поняттям Пенсійний фонд. Математика показує при ставці 32 коефіцієнт заміщення 0,6, тобто 60% платять людині, яка виходить на пенсію. Якщо ми даємо 20%, це менше, ніж 40. Тому всім пенсіонерам, всім людям такого віку як я треба сказати, що у випадку, якщо ми ставимо не ЄСВ, це російський винахід для того, щоб знищити у нас цю систему, якщо ми ставимо ставку відрахувань до Пенсійного фонду на рівні 20, то пенсія буде не більше, ніж 40% від твоєї зарплати.

 

_______________ Або чотирьом  працюючим треба імпортувати робочу силу на одного пенсіонера.

 

ГАНУЩАК Ю.І. Абсолютно вірно. І реально воно не виводить нічого з тіні. Виводить із тіні тільки брутизація зарплати і зв'язок видатків у Пенсійний фонд, це фактично із психології людини, щоб вона платила йому. І такий законопроект є. Його, на жаль, не хоче розглядати Мінфін, хоча насправді через 5 років ми виходимо з таким підходом на бездефіцитний Пенсійний фонд, якщо ми запустимо таку реформу на наступний рік.

Ще одне. По медицині. МОЗ хоче передати на обласний бюджет фінансування "вторинки". Реально це буде розвал повний, там позакривають це однозначно. Ми були категорично проти. Вони не проходили через Мінрегіон, бо Мінрегіон був категорично проти. Воно суперечить концепції децентралізації. Тоді вони подали прямо через Мінфін. Я хотів би, що ви мали це на увазі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрію Івановичу, дякуємо вам за виступ.

Щодо всіх питань порядку денного рішення прийняті.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Для стенограми.

 

ПАВЕЛКО А.В. Для стенограми, Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, перед тим, як буде закрито засідання нашого комітету. На презентації ми не побачили пропозиції Міністерства фінансів по фінансуванню навчального центру Аерокосмічного агентства. Тому я прошу і звертаюсь до Міністерства фінансів врахувати вже в новому вашому законі, тому що додаток номер 10 припиняє існування своє, дію свою в цьому році, Ігор Іванович, а в наступному році він не переданий на місцевий бюджет. Тому згідно постанови Кабінету Міністрів і доручення Прем'єра він має фінансуватися з Державного бюджету. Тому, будь ласка, передбачте це в тому документі, який буде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо всім за участь. До побачення.