Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

виїзного засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету в місті Ужгороді

21 травня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Павелко Андрій Васильович.

ПАВЕЛКО А.В. Добрий день, шановні народні депутати! Шановний Геннадію Геннадійовичу! Михайле Михайловичу! Шановні запрошені! На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Насамперед дозвольте засвідчити всім присутнім своє шанування і висловити вдячність за те, що вишукали можливість взяти участь та сприяли у проведенні нашого засідання. Окремо хочу привітати і подякувати за участь в нашій роботі заступнику міністра молоді і спорту Миколі Володимировичу Даневичу та іншим посадовцям з центральних органів виконавчої влади. А також вітаю наших колег народних депутатів, які є представниками інших комітетів, а саме – Роберта Івановича Горвата, Валерія Валерійовича Лунченка, Василя Васильовича Петьовку, Михайла Івановича Ланьо. Водночас мені приємно привітати Ігоря Олеговича Когута, директора Програми USAID "Рада: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво".

І тепер коротко поінформую вас, що протягом минулого року, який сьогодні називають роком впровадження першого етапу бюджетної децентралізації, комітет відвідав Івано-Франківську, Львівську, Чернігівську, Черкаську, Одеську, Дніпропетровську та Запорізьку області. В усіх цих регіонах перші результати реформи було визнано позитивними.

Загалом можемо констатувати, що бюджетна децентралізація дозволила місцевим бюджетам у 2015 році отримати до загального фонду доходи з приростом у 42 відсотки. У цьому році комітет продовжує практику вивчення дієвості бюджетної реформи, і ми вже побували в Полтавській, Кіровоградській та Херсонській областях.

Сьогодні приємно, що за ініціативою нашого колеги Крулька Івана Івановича комітет зібрався в Ужгороді. Закарпаття - наймолодша область України, але особлива. Вона поєднала культуру сусідів з європейських країн, і сьогодні дуже приємно, що якраз у нас День Європи, всіх вас вітаю. Міжнародним товариством регіон  визнано найпривабливішим для розвитку туризму. Закарпаття як центр Європи є своєрідним "коридором" України для залучення інвестицій та зміцнення економічних зв'язків. Тому сталий розвиток регіону є запорукою добробуту держави. Відтак бюджетний комітет буде сприяти вирішенню нагальних проблемних питань області для її випередженого розвитку.

На порядку денному важливі і актуальні питання про місцеві бюджети Закарпатської області в умовах бюджетної реформи та про інвестиційні перспективи розвитку регіону. Порядок денний вам роздано. Якщо інших пропозицій немає, прошу підтримати та погодити орієнтовний регламент нашої роботи, а саме: доповідачі – до 10 хвилин, для виступів – до 3-х хвилин, і тим самим провести наше засідання за дві години.

Шановні колеги! Щодо порядку нашої роботи відразу наголошую: пропонується спочатку заслухати всі питання порядку денного, а потім перейти до їх обговорення. Приймається? І переконливо прошу всіх дотримуватися регламенту.

І з самого початку дуже приємно надати слово Голові обласної державної адміністрації Геннадію Геннадійовичу Москалю. Будь ласка, Геннадію Геннадійовичу.   

МОСКАЛЬ Г.Г. (Спочатку немає звукозапису) Розташування нашого регіону на кордоні з чотирма європейськими країнами вимагає розвинутої дорожньо-транспортної інфраструктури та якісних доріг, що потребує значного додаткового фінансування. Це одна з найболючіших проблем в області. Є всі умови для розвитку економіки, туристичної галузі, але немає найголовнішого - належної інфраструктури.

Внаслідок внесення змін до законодавства виникло чимало питань із забезпеченням фінансування галузей соціально-культурної сфери, професійно-технічної освіти, харчування учнів початкових класів, придбання шкільних автобусів та інші проблеми. Не вирішеною залишається проблема перевезення пільгової категорії громадян. Недостатньо коштів для надання пільг для житлових субсидій населенню на оплату комунальних послуг. На 1 травня 2016 року вже є заборгованість з цих виплат понад 558 мільйонів гривень. Коли люди не отримують субсидію, явно пішла криза неплатежів. Вони не платять ні за газ, ні за електрику, ні за інші комунальні послуги.

Не можу оминути питання відновлення спеціальної економічної зони Закарпаття для режиму, який достроково припинений ще в 2005 році. Законодавчо закріплені інвестиційні умови розвитку області з вільною митною зоною, податковими пільгами та пільговим режимом інвестиційної діяльності створили б умови для стрімкого зростання економіки. Закарпаття сьогодні є дуже привабливим. Ріст мінімальних зарплат в країнах Європейського Союзу (в першу чергу це Румунія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) ставить інвесторів в умови, що вони покидають дані регіони. І найперше, куди б їм потрібно було рухатись - рухатись в бік України. Але, на жаль, вони рухаються в бік Камбоджі, вони рухаються в бік В’єтнаму, вони рухаються в бік Індії, вони рухаються в бік Пакистану. Чим вони це пояснюють? Немає у них, будемо казати, як в народі кажуть, тієї цукерки, яку вони побачать в кінці.

Це питання розглядалось. Нас деякі комітети Верховної Ради  обізвали, що ми тут сепаратисти і немає чого сепаратистам надавати якісь преференції і тому подібне. Це би не було тільки для області. Я хотів би, пане Голово і панове народні депутати, ці інвестиції пішли би далі, всередину України, вони дійшли би до півдня, вони б дійшли до сходу, але вони повинні зайти в Україну. Найкраще їм зайти в Україну через Закарпаття. Потрібно тут переглянути це.

Я розумію, що тодішній міністр економіки був противником вільних економічних зон, він вбачав це щось неприємне для України, але хоча би дати можливість зайти і за нульовою ставкою розмитнити те обладнання, яке вони будуть використовувати для виробничих потужностей, дати їм якісь преференції, пільги на невеличкий термін і вони тут закріпляться. Ті, що закріпились до 2005 року, всі сьогодні працюють, всі створюють робочі місця і працюють дуже гарно.

Я би просив бюджетний комітет дійсно подивитись в цьому плані, тому що ми будемо декілька разів говорити про інвестиції, не зробивши цього кроку, ми в подальшому не побачимо інвестицій ні в Сумській, ні в Черкаській, ні в Чернігівській і тому подібне. З 2007 року область намагається врегулювати питання щодо об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації в агропромисловому комплексі.

Зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект. Хтось у 1997 році написав, що радгоспи, які виробляли вино, але вони ще мали дуже велику кількість сільськогосподарської продукції, чомусь мали стратегічно  важливе значення для України і не підлягали приватизації. Тобто їх записали наряду з атомними електростанціями і тому подібне. Я розумію, що вино є стратегічно важливий продукт тільки для тих, хто його п'є і споживає. Тому я прошу вас, він лежить, уже пройшов всі комітети, позитивні висновки є і Науково-експертного управління, і всіх комітетів. Ну, ніяк з політичною ситуацією… То вибирають когось, то ще когось і не можуть ніяк поставити його на голосування. Я прошу вас підтримати це. Сьогодні це унікальні, явно, що вже всі бочки, які ще лишилися від Австро-Угорщини, Чехословаччини і Угорщини, вже порозсихалися. Те обладнання, яке було, воно вже і не придатне для виготовлення сьогодні виноматеріалів. Але це унікальні підвали, унікальні люди, які залишилися, технологи і тому подібне. І ми, на жаль, сьогодні маємо таких 20 державних підприємств. Земля не вирощує виноград, виноград не дає на сьогоднішній день вино. Виноробство і виноградарство були візитною карточкою Закарпаття. Сьогодні, на жаль, це занепало. Є два приватних підприємства і дуже багато є приватників, які самі виготовляють. Ну, вони можуть десь реалізувати тільки на фестивалях, на виставках і тому подібне. Я думаю, що це теж потребує якогось законодавчого врегулювання цього питання. Всі кажуть, що бюджет буде втрачати. Потрібно так зробити, щоб і бюджет не втрачав, і ті, хто виготовляє вино, теж мали з цього прибуток.

Також потребує вирішення питання розвитку гірських територій області, статус яких отримало більше третини населених пунктів сьогодні в області. Це не приваблює інвесторів, оскільки збільшує їх витрати, зокрема на доплати працюючим. Закон потрібно удосконалити, щоб в гірські населені пункти йшли інвестиції.

Я би хотів ще зупинитися на одному питанні. Ми в минулому році і в цьому році мали чотири паводки. Якщо басейн річки Тиса витримав, витримав Уж, Латориці, то, на жаль, такі річки, які, будемо казати, є донорами Тиси (Тересва, Теребля, Боржава), фактично знищили і берегоукріплення, підтопили ряд населених пунктів, нанесли дуже великої шкоди. Державне агентство з водних ресурсів отримало всього 200 тисяч на всю Україну. Ну, ми підтримуємо, що можна, з районного бюджету, що можна, підтримуємо з обласного бюджету. Ну, повірте, нагрузка фінансування ПТУ, нагрузка харчування дітей, можливо, в Києві воно не є дуже актуальне, але у наших гірських населених пунктів, ну, вибачте за таку прямоту, це є актуально, але в наших гірських населених пунктах, вибачте за таку прямоту, це є, можливо, в деяких сім’ях єдиний спосіб, щоб дитина за добу повноцінно прохарчувалась. Тому сьогодні харчуються всі діти, але все це, будемо казати, на ПТУ, харчування, пільговий проїзд і все інше фактично завалили деякі районні бюджети і тягнуть сьогодні вниз і обласний бюджет.

Нам потрібно пройти децентралізацію, тому що сьогодні розповідати про децентралізацію з екранів телебачення, ну, що нам передали на сьогоднішній день, шановні народні депутати? Нам передали - сільським радам робити прописку і виписку громадян, нам, районним адміністраціям, ЦНАПИ. Будемо казати, що все інше передали – на тобі, Боже, що мені негоже. Що не може фінансувати Київ, то Київ звалив все сьогодні на райони, на міста, на обласний бюджет.

Ми би хотіли управління басейну річки Тиса. Хай вчені в Києві дають якісь рекомендації, але фактично воно має абсолютно регіональний розвиток. Сьогодні тільки лінивий в засобах масової інформації нас не критикує за стан лісів. Але ж ми за них не відповідаємо. Я працював тут у 2001 і 2002 роках головою обласної адміністрації, сьогодні немає половини тих управлінь і департаментів, які були тоді. При пану Януковичу все було централізовано вверх. Всі йшли на вибори, і на парламентські і на президентські, і сказали, що все це ми розрушимо і все це повернемо назад. Сьогодні, на жаль, не повернули нічого. Проблема з лісами є, не може з Києва бути така велика "вишка", де би вийшов начальник агентства з лісових ресурсів, отак подивився і бачив би, що робиться. Люди приходять, питають нас.

Управління земельних ресурсів завжди було структурним підрозділом обласної державної адміністрації. Сьогодні це керується Києвом, всі скандали тільки зв’язані з геокадастром. То продали киянам, то продали якимось житомирянам, то – тернополянам. Значить, і постійно ми маємо, і ніякого впливу, крім медійного, інформаційного чи листами в Кабмін, ми на сьогоднішній день цього абсолютно не маємо. Ми би хотіли в цьому питанні вашої підтримки. Управління праці, ну, це завжди було. За рік управління праці, яке підкоряється Києву, не знайшло ні однієї людини, яка не працевлаштована, згідно діючого законодавства. 99 відсотків надходжень до районних бюджетів – це є прибутковий податок з громадян. Чим більше працюючих, чим більша зарплата, тим більше доходів, але вони нічого не роблять. Вони кажуть, ми не отримали такої вказівки з Києва і тому подібне.

"Автодор". Ну, це повинно бути на місцях. Хай Київ фінансує, а хай вони тут роблять. Сьогодні є багато перегибів, де абсолютно має пройти реальна децентралізація. Нам мають повернути фактично те, що колись абсолютно було. Два управління екології. Одне Києвом управляється, одне в обласній державній адміністрації - екологія природних ресурсів.

І так, не займаючи часу, я вважаю, що в першу чергу хоча б третину центральних органів виконавчої влади мали би перейти сюди.

Обласні лікарні. Лікар робить операції на серці, на головному мозку і тому подібне і підкоряється обласній державній адміністрації. Той лаборант, який робить аналіз води в санепідемстанції, підкоряється Києву. Ну, це абсолютний маразм і парадокс. І я вважаю, що ваш комітет є прогресивним у цьому плані і міг би нам в цьому допомогти.

Єдине, що я хотів би сказати позитивного, що ми маємо. На сьогоднішній день ми маємо в 5 разів більше туристів, ніж було минулого року. Це в першу чергу зв'язано, що не так багато місць, куди є їхати. Друге: люди дивляться на події в Єгипті, в Туреччині – теракти і тому подібне. І курс долара, і євро – скачок дав приток. Якщо їхали раніше всі наші відпочивати в Словаччину, в Румунію, Угорщину, сьогодні прийшов зворотній процес, тому що за 100 євро ми можемо у них тільки раз переночувати. Вони за 100 євро можуть у нас прожити цілий тиждень. Це дійсно. Але є інфраструктура, я маю на увазі: є достатня кількість заправок, є достатня кількість готелів, туристичних комплексів і тому подібне. Немає доріг. Оце – питання.

Ми дивилися, деякі дороги 30 років не ремонтувалися, деякі ще в Радянському Союзі і тому подібне. Дорожній експеримент - і законопроект лежить, який передбачає спрямування 50 відсотків надлишкових надходжень митних платежів на розвиток доріг. Наша митниця виконує і перевиконує план.

Субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам. Уже все готово. Я прошу вас, шановний пане Голово, шановні народні депутати, прискорити цей процес, тому що те, що дають потім у листопаді-грудні, ви самі знаєте, не можна ні провести тендери, і приходиться в кінці грудня частину коштів повертати назад. А ті, хто не повертали і працювали, зараз ходять про прокуратурах і пишуть пояснення і тому подібне.

Нам би потрібна була субвенція для розвитку гірських населених пунктів. Ну, от бюджет Воловця закінчився рівно на лютому місяці. Все. більше у них грошей немає. Ми надаємо підтримку з обласного бюджету. Значить, я не знаю, як Міністерство фінансів рахувало, але порахувало так: відповідь центральних органів виконавчої влади – робіть оптимізацію. Я хочу вас проінформувати, ми єдина область, де ми не маємо зменшення населення, ми маємо ріст населення. У нас немає того, що як в інших населених пунктах за рік списується 5-6, а в деяких і 10, і 12 населених пунктів. У нас ні одного такого населеного пункту немає. Навіть у селах немає пустуючих хат, а якщо є, то їх зразу викупляють. Тому в цьому питанні нам немає що оптимізувати, у нас немає малокомплектних шкіл. Ми маємо найнижче навантаження: якщо Чернігівська область, де різкий спад населення, має по сто ліжок, койко-ліжок, то ми маємо всього шістдесят. При тому, що ми маємо, дійсно, у нас є село, де  одночасно дев'ять перших класів. Це можна записувати і в рекорди Гіннеса, і в рекорди України і тому подібне.

Я прошу, по цьому закону подивіться. І щодо вільної економічної зони ми вже говорили. Це дасть поштовх, я ще раз кажу, до інвестицій через Закарпаття у всю Україну. Я думаю, що керівники департаментів більш детально охарактеризують ситуацію і доповнять мене. Дякую вам щиро. (Оплески) 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Геннадійовичу. Дякую. І ще раз хочу підкреслити, що якраз наш комітет основною метою ставив перед цим виїзним засіданням це на місці тут, в Ужгороді, вивчити ті першочергові проблеми, які ми вже в пленарних засіданнях будемо вирішувати і підтримувати.

І зараз хочу надати слово для виступу ініціатору цього засідання, народному депутату, голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Івану Івановичу Крульку. Будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Дякую за надане слово. Шановний Андрію Васильовичу! Шановний Геннадію Геннадійовичу! Шановні колеги! Мені надзвичайно приємно сьогодні бути в Ужгороді на першому в історії України виїзному засіданні бюджетного комітету, як і будь-якого іншого комітету парламенту, в Закарпатській області. Наш комітет працює в Закарпатській області вже другий день, вчора ми мали можливість ознайомитися з інфраструктурою Закарпатської області, побували в тому числі в деяких районних центрах, були в місті Хуст, де детально ознайомилися з тими інвестиційними проектами, які можуть бути привабливими для розвитку Закарпатської області. І безумовно, для бюджетного комітету це є певний виклик, тому що Закарпаття є унікальним регіоном в Україні – кордони з чотирма країнами Європейського Союзу зосереджені тут, саме в Закарпатській області.

І безперечно, що Закарпаття є з точки зору автомобільного транспорту сьогодні воротами для Європейського Союзу в Україні.

Закарпаття є одним з найбільш інвестиційно привабливих регіонів держави, і зважаючи на мультинаціональність і географічну близькість до Європи та надзвичайно високий туристичний потенціал, регіон оцінюється як один з найперспективніших для залучення міжнародних інвестицій.

Хоча треба сказати, що через економічну кризу у 2015 році, на 18,4 відсотка менше в Закарпаття прийшло іноземних інвестицій прямих, ніж це було зокрема у 2014 році. Безумовно, я тут абсолютно погоджуюсь з вами, Геннадію Геннадійовичу, що однією з головних проблем, чому сюди не приходить іноземний інвестор, чому тут немає такого інвестиційного буму, який би Закарпаття по праву могло очікувати, це є надзвичайно поганий стан доріг Закарпатської області. Жоден інвестор, який проїде по прекрасних дорогах Угорщини, Словаччини, в’їхавши в Закарпатську область, потрапляє на бездоріжжя, безумовно, що йому не хочеться більше і думати про те, щоб сюди вкласти своє євро чи долар.

Мені здається, що наше завдання, завдання і бюджетного комітету, і загалом держави, враховуючи, що ми тимчасово втратили Крим, куди традиційно велика частина українців їздила на відпочинок, Закарпаття  може стати якраз тим регіоном, який зможе певним чином надати можливість  левовій частці українців приїжджати до нашого регіону. Але також, що дуже важливо - надати можливість приїжджати нашим сусідам з Європейського Союзу, бо насправді європейська інтеграція, вона залежить не від того, як працюють дипломати, а європейська інтеграція – це в першу чергу те, коли європейські громадяни приїжджають до нашої країни і розуміють, що ця країна є європейською. Побудувавши тут європейськість, ми зможемо значно швидше інтегруватись до Європейського Союзу і реалізувати наші пріоритети.

Геннадію Геннадійовичу, ви порушили також у своїй доповіді кілька важливих тем. Я хочу по них відреагувати, тому що це те, що бюджетний комітет розглядає. Буквально вчора, коли ми проводили наше робоче засідання, ми якраз спілкувались з приводу законопроекту № 2739. Я є співавтором цього законопроекту і, до речі, народний депутат, який був обраний від Ужгорода, Роберт Горват, також є співавтором цього законопроекту, який стосується того, щоб для виноробів, які виробляють з власного матеріалу вино, скасували ліцензію на оптову торгівлю. Ліцензія на оптову торгівлю, вона просто вбиває будь-які можливості для того, щоб в нас розвивалось виноградництво. Великі компанії можуть це заплатити, але ті, які можуть виробляти з власного матеріалу якісне вино, і цього вина буде не так багато, а воно ексклюзивне, вони стають просто неконкурентоздатними на ринку.

Ми проводили дуже детальний аналіз. Скажімо, такі величезні виробники вин, як "Коблево", вони закладають в ціну всього-на-всього 20 копійок, а, наприклад, такі виробники вина, як "Колоніст", у них ціна в собівартості, враховуючи ліцензію, бо вони виробляють якісне вино, 58 гривень в одній пляшці. Ось вам просто різниця в тому, що виробник стає практично неконкурентоздатним на ринку. Тому ми, безумовно, домоглись, що комітет профільний рекомендував цей законопроект ухвалити парламентом. Будемо все робити, щоб він був прийнятий.

Другий момент. Питання абсолютно того, що як так могло статись, коли проводився експеримент по митницях, що Закарпатська область, яка має кордони з чотирьма країнами, не потрапила в цей експеримент. Саме тому бюджетним комітетом, Андрій Васильович Павелко є автором цього законопроекту, я є співавтором і Валерій Лунченко також є співавтором і більшість членів Бюджетного комітету – співавтори цього законопроекту 4214, який передбачає, що ми скасовуємо експеримент і вводимо пряму норму в Бюджетному кодексі по всій країні: якщо є перевиконання від митних платежів, 50 відсотків залишаються на місці для ремонту і реконструкції доріг загальнодержавного і місцевого значення.

Це той законопроект, який мав розглядатися в четвер у Верховній Раді. Через те, що були соціальні законопроекти та інші питання, просто фізично до нього не дійшли, але цей законопроект підтриманий бюджетним комітетом одноголосно, він рекомендований парламенту для ухвалення його за основу і в цілому. І ми сподіваємося, на найближчому засіданні парламенту він в числі перших буде розглянутий і ми цю певну таку несправедливість зможемо врегулювати, і в Закарпаття будуть потрапляти кошти від того, як працює митниця.

Ще один момент, на якому я би хотів зосередитися. Це, безумовно, питання, скільки ж виділено коштів для ремонту доріг в цьому році. На всю Закарпатську область всього-на-всього 76 мільйонів гривень закладено в бюджеті, це один з найменших показників по Україні, на жаль. І за ці кошти, як уже пораховано, можна відремонтувати всього-на-всього 17 кілометрів доріг. Але в той же час є абсолютно державницька позиція в тому, що зараз є можливості для додаткового залучення коштів, в тому числі міжнародного кредитування. Бюджетний комітет над цим серйозно працює. І я думаю, що ми зможемо по цьому питанню вже навіть в поточному році дуже значно просунутися вперед.

Я також хотів би вашої підтримки, підтримки обласної ради, місцевих рад з приводу того, щоб ми реалізували ще один важливий інвестиційний проект в моєму рідному місці Хуст. Вчора ми мали можливість відвідати місцевий стадіон, який є серед пріоритетних інвестиційних проектів для реконструкції. Він надасть можливість проводити не тільки всеукраїнські, а й міжнародні змагання з легкої атлетики по всіх видах легкої атлетики на цьому стадіоні: футболу, гандболу, а також баскетболу. Це місце, яке стане додатковим інфраструктурним об'єктом, який притягатиме туристів, притягатиме сюди додаткові іноземні інвестиції і дасть поштовх для розвитку Хустщини. Тому я би хотів, щоб ми в цьому році спробували реалізувати цей інвестиційний проект і створити дійсно дуже серйозну базу, враховуючи кліматичні умови для підготовки національної збірної з легкої атлетики до міжнародних змагань, до олімпійських ігор і так далі.

Я вдячний заступнику міністра молоді і спорту Миколі Даневичу, який зараз тут присутній, за те, що він також був під час цього нашого засідання. І я хочу сказати, що є у нас порозуміння з міністерством, що частину з інвестиційного проекту візьме на свої плечі міністерство у вигляді необхідного спортивного обладнання, яке буде надано. Також враховуючи, що Андрій Васильович є головою Федерації футболу України, також ми проговорили стосовно того, що Федерація футболу України в межах тих проектів, які реалізуються, це унікальні проекти, які Федерація футболу робить, по штучному покриттю, також там можна буде. І таким чином, якщо місцева влада, центральна влада, бюджетний комітет попрацюють, ми зможемо такий інвестиційний проект, як і інші проекти, реалізувати.

Ну і, безумовно, це берегоукріплення берегу Тиси, особливо Тячівський, Рахівський райони, там страшна ситуація. І я вважаю, що тут держава мусить на цьому по-державницьки підійти.

Я хотів би подякувати всім членам бюджетного комітету, які присутні на нашому засіданні. Надзвичайно велика кількість депутатів приїхала, у нас є кворум, ми можемо приймати рішення, це дуже важливо. І також вдячний всім колегам, які не є членами бюджетного комітету, але які є представниками Закарпатської області, що вони відгукнулися і по організації проведення цього заходу, і по всіх питаннях, які стосувалися того, щоб, дійсно, бюджетний комітет відбувся тут, це дуже важливо.

Ну і, безумовно, наші колеги, партнери наші, це проект Програми "РАДА", Ігор Когут тут присутній. Я вдячний за те, що ми маємо можливість спільно працювати з громадянським суспільством у тому, щоб рішення бюджетного комітету, з одного боку, моніторилися громадянським суспільством, а з іншого боку – отримували підтримку всіляку для їх реалізації. Дякую за увагу. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Надаю слово заступнику міністра молоді та спорту Миколі Володимировичу Даневичу. Будь ласка.

ДАНЕВИЧ М.В. Дякую, Андрію Василовичу. Доброго дня, Геннадію Геннадійовичу! Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, депутати обласної ради, районних рад! Сьогодні Геннадій Геннадійович у своєму виступі наголосив на тому, що комітет прогресивний. А я чомусь подумав, що він не просто прогресивний, а він сьогодні як комітет бюджетний повернувся обличчям до людей. І сьогодні він повернувся обличчям до Закарпатської області, для того щоб побачити своїми очима, поспілкуватися з очільниками області, з депутатами, з мешканцями про ту проблематику, яка сьогодні є на Закарпатті.

І дуже приємно, Андрію Васильовичу, що ви запросили міністерство. Мені особисто було дуже цікаво. І хоча комітет бюджетний, а я представляю Міністерство молоді і спорту, Іван Іванович Крулько тільки що наголосив на тому, що ми підтримали ініціативу Івана Івановича, ініціативу комітету про інвестиційний проект, пов'язаний з реконструкцією спортивних об'єктів у Закарпатській області.

Я хотів би ще, Геннадію Геннадійовичу, подякувати і вам за допомогу в проведенні Спартакіади державних службовців у 2015 році. Хотів би теж проінформувати, що у нас зараз покращилася робота з фінансуванням дитячо-юнацьких спортивних шкіл, і ми разом зі спортивним комітетом у Верховній Раді, його Головою Артуром Палатним, теж підняли питання щодо субвенції спортивних шкіл у гірських районах. Дякую за увагу. (Оплески)   

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Миколо Володимировичу. Прошу до слова директора Програми USAID "РАДА" Когута Ігоря Олеговича. Будь ласка.

КОГУТ І.О. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні народні депутати України, шановні члени бюджетного комітету і закарпатці! Геннадію Геннадійовичу! Ви знаєте, це дуже важливо для нас – бути долученими до певних історичних подій, але ця історична подія, в принципі, є нашою програмною подією, тому що Програма USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво парламенту" безпосередньо налаштована на три дуже важливі речі, компоненти розвитку парламентаризму. Перше – це залучення громадськості. І в даному випадку, і не тільки в цьому випадку, але й у наших програмних засадничих документах це йдеться, що залучення громадськості так само зусиллями і через посередництво місцевого самоврядування. І сьогодні дуже важливо, що на цьому відкритому виїзному засіданні бюджетного комітету присутні представники місцевого самоврядування. З іншого боку, це елемент певного контролю та відкритості парламенту і сьогоднішнє засідання можуть спостерігати не тільки закарпатці, але по всій Україні, воно йде у відкритому режимі в Інтернеті і цей досвід має бути переданий.

І третє – це посилення, властиво, інституційної спроможності парламенту, зокрема в аспекті контрольної функції, а контрольна функція комітетів це величезна сила. Ми її тільки зараз зможемо для себе випробовувати.

В даному випадку, чому ми долучились до цього засідання комітету. Ідеться про одну дуже важливу і цікаву ініціативу – проект "Модельний округ". Серед багатьох народних депутатів України, котрі свого часу зголосились до участі в цьому окрузі, тільки семеро мають можливість отримувати від нас методичну, фінансову та іншу підтримку, в тому числі Іван Крулько, котрий зробив так багато, щоб це засідання сьогодні відбулось тут. Це така вже "важка артилерія" до певної міри, коли комітет приїжджає. А є речі, котрі матимуть місце і матиме місце діяльність безпосередньо в окрузі – це робота з місцевим самоврядуванням, місцевими журналістами, громадянським суспільством, міські форуми і багато-багато речей, котрі можуть допомагати так само в розробці оцих дуже важливих пропозицій, бо сьогодні підготовлені дуже серйозні ґрунтовні документи до цього засідання. Їх можна готувати, так само залучаючи різні сторони, різні зацікавлені сторони на місці, тих людей, котрі безпосередньо представляють місцеве самоврядування, адміністрації, бізнес і інше середовище.

Тому ми щасливі з того, що маємо можливість сьогодні зробити ще один запис у цьому портфоліо, котрий ми готуємо для інших народних депутатів, до наступних скликань,  як можна працювати і як потрібно, як вже сказав пан Микола Даневич, повертати представників до виборців обличчям, розумінням, розумом, не спогляданням, а діалогом.

І сьогодні насправді це якісна відкрита площадка, діалоговий такий майданчик між місцевим самоврядуванням, місцевою владою і найвищим представницьким законодавчим органом країни. Дуже дякую. І тепер я сподіваюсь, що після маленької моєї інтродукції ви зможете перейти до дуже важливих питань порядку денного: децентралізація, дороги, інвестиції, інфраструктура та інші речі. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігоре Олеговичу. Будь ласка, слово надається першому заступнику голови Закарпатської обласної ради Йосипу Йосиповичу Борто.

БОРТО Й.Й. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, шановні присутні, я дякую, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету підтримує проведення децентралізації і надали слово не тільки представнику обласної державної адміністрації і обласної ради.

Хочу висловити свою вдячність членам Комітету з питань бюджету за те, що ви знайшли можливість приїхати в наш край і розглянути важливі для нашої області питання. Це свідчення того, що проблеми регіонів турбують народних депутатів України і Верховну Раду України, вони  хочуть знаходити належні способи їх вирішення.

Звичайно, Закарпатська обласна рада, як і всі органи місцевого самоврядування, підтримує проведення децентралізації влади, тобто передачу значних повноважень і компетенції від органів центральної влади органам місцевого самоврядування з передачею відповідного фінансування. І хочу поставити наголос на цьому. Тому що ми в багатьох випадках бачимо, що повноваження, компетенції передаються без відповідного фінансування.

Ми прийняли звернення до центральних органів влади недавно, яке викликало дуже сильний резонанс, і нас звинуватили у антиконституційності, незаконності і навіть сепаратизмі, хоч там краплі правди немає. Ми нічого не порушили, ми просто просимо і вимагаємо, щоб про децентралізацію не тільки говорили і не тільки декларували, а і в реальності, і в житті виконувалося. І тут я повністю підтримую Геннадія Геннадійовича, який по цьому питанню дуже правильно виступив. І дуже приємно, що як керівник державної адміністрації у цьому питанні нас, раду, підтримує.

Як відомо, самоврядування, регіональна місцева демократія в сучасній Європі не мислиться без розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Це тим більше набуває актуальності в умовах децентралізації влади в Україні. Закарпаття активно розвиває міжрегіональне та транскордонне співробітництво. На сьогодні область має офіційно встановлені партнерські зв'язки з 14 країнами Євросоюзу. Свідченням цьому є і сьогоднішній День добросусідства на українсько-словацькому кордоні, де було підписано ряд документів про співробітництво між територіальними громадами Закарпаття та Кошицького і Пряшівського самоврядними краями.

Обласна влада активно працює над виявленням нових інструментів та фінансових можливостей реалізації проектів та програм транскордонного співробітництва, поліпшення інвестиційного клімату, особливо у контексті децентралізації влади. Одним із них стало створення 16 жовтня 2015 року європейського об'єднання територіальної співпраці "Тиса". Це є першим проектом в Україні такого типу, першим об'єднанням, створеним між країною – членом Європейського Союзу та третьої країною, тобто прецедентом по суті. На черзі створення аналогічного європейського об'єднання з областю Боршод-Абауй-Земплен Угорщини та Кошицьким самоврядним краєм Словаччини.

Використавши ЄОТС "Тиса" як інструмент співпраці, Європейський Союз, Угорщина та Україна на прикладі Закарпатської області можуть продемонструвати реальні кроки реалізації прагнень українців до об'єднання з Європою.

Однак на сьогоднішній день можливості влади на місцях обмежені, адже всі фінансові та матеріальні ресурси і надалі продовжують концентруватися в столиці. Тому, шановні народні депутати, ми вимушені просити вашої активної підтримки у вирішенні найбільш актуальних проблемних питань Закарпатської області. Я назву тільки декілька: фінансування дорожньої інфраструктури, про що тут говориться. Це має основний пріоритет. Ну, я назву ще раз, насамперед шляхом включення в перелік областей, на які поширюється експеримент для прикордонних регіонів, тут ми вже отримали відповідь на це наше клопотання. Ця відповідь нас задовольняє, ми просто сподіваємося, що даний законопроект буде підтриманий і у Верховній Раді буде прийнятий.

Фінансування інвестиційних проектів в рамках державного фонду регіонального розвитку, відновлення спеціальних режимів господарської діяльності та реальної дії Закону України "Про спеціальну економічну зону Закарпаття", розбудова пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури. Ці напрямки надзвичайно важливі для нашої прикордонної області. Ми сподіваємось на підтримку Верховної Ради. Зі свого боку обласна рада й надалі робитиме все для успішного впровадження реформи місцевого самоврядування. Дякую за увагу. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Йосипе Йосиповичу.

Дуже радий надати слово нашому ще недавно колезі, а зараз Голові Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєву Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Шановний Андрію Васильовичу! Шановний Геннадію Геннадійовичу! Я хотів би сказати, що настільки в цьому заході сьогодні вже є потреба суспільства, у виїзному засіданні бюджетного комітету, що навіть на провідних телеканалах вже в прямій трансляції нас сьогодні показують.

Тому, користуючись нагодою, якраз хотів би звернути увагу всієї громадськості, всієї України, що ми сьогодні перебуваємо в Закарпатській області. І саме як Крим сьогодні дивиться на Україну через Херсонщину, так сьогодні Європа дивиться на Україну через в тому числі Закарпатську область. І коли сьогодні ми святкуємо День Європи, я думаю, що це якраз є символічним – саме приїзд бюджетного комітету в "кворумному статусі", тобто є сьогодні кворум, можемо приймати рішення. І як колишній член бюджетного комітету, а вже сьогодні як Голова Херсонської обласної  державної адміністрації, я впевнений, що ми з Геннадієм Геннадійовичем обміняємося досвідом щодо туристичної галузі, інвестиційної галузі, і відповідно це буде мати наслідком вже наші певні угоди і домовленості.

Я хотів би сказати, що Президент України Петро Олексійович Порошенко чітко сказав, що сьогодні вже на війну проблеми в економіці не спишеш. І сьогодні приїзд бюджетного комітету в Закарпатську область, де ми побачили, які проблеми є інфраструктурні, є проблеми дорожні, є проблеми децентралізації і оптимізації, це якраз той крок, який ми робимо сьогодні  для того, щоб економічна ситуація, соціально-економічна ситуація в Закарпатській області покращилася. І не на словах, а на ділі.

Ми сьогодні почуємо, я впевнений, досить цікаві інвестиційні пропозиції щодо участі держави в цьому. І зі своєї сторони як Голова Херсонської обласної державної адміністрації я запрошую так само до співпраці Закарпатську область, і ми зможемо, впевнений, вирішити ці всі наші питання, а вони в нас майже однакові - це збільшення туристичного потенціалу, збільшення інвестиційного потенціалу. Ми цим досвідом обміняємось і впроваджуватимемо в життя. Дякую за довіру і за надане слово. (Оплески) 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Анатолійовичу. Дуже наполягає на виступі з цього ж питання заступник Голови комітету Кривенко Віктор Миколайович. Будь ласка.

КРИВЕНКО В.М. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні голови адміністрацій обласних!

(Вимкнено мікрофон)

МОСКАЛЬ Г.Г. Після 2005 року ніхто не покинув територію Закарпаття. Після 2005 року.

(Вимкнено мікрофон)

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, члени комітету підтримають дану пропозицію Віктора Миколайовича.

Тепер пропоную перейти до першого питання  порядку денного, а саме – до вашої уваги презентація ключових позицій формування і виконання місцевих бюджетів Закарпатської області в умовах бюджетної децентралізації, яку представляє директор департаменту фінансів облдержадміністрації Петро Данилович Лазар. Будь ласка.

ЛАЗАР П.Д. Шановний пане Голово! Шановна Президіє! Шановні народні депутати! Дякую за надану можливість доповісти про ситуацію з виконання місцевих бюджетів області і підтвердити ваші слова, шановний Андрію Васильовичу, про те, що проведення бюджетної децентралізації, реформування міжбюджетних відносин мають позитивні результати. Вперше за останні роки у 2015 році ми виконали всі місцеві бюджети адміністративно-територіальних одиниць. Маються на увазі бюджети міст обласного значення і зведені бюджети районів. Це вперше за останні роки. Надходження до загального фонду місцевих бюджетів області у 2015 році зросли на 51 відсоток, в сумі це складає 606 мільйонів гривень, тоді як, до прикладу, у 2014 році перевиконання становило лише 7 відсотків, а в 2013 році  лише 5 відсотків. Завдяки змінам, внесеним до Бюджетного та Податкового кодексів України, у 2015 році місцеві бюджети додатково отримали фінансовий ресурс в сумі 396 мільйонів гривень, і основна питома вага по акцизному податку з реалізації підакцизних товарів 323 мільйони гривень. Вперше за декілька останніх років у 2015 році виконання планових показників в розрізі місцевих бюджетів не забезпечено тільки в 24 органах місцевого самоврядування, тоді як у 2014 році невиконання склало у 35 бюджетах, у 2013 році –  у 100 бюджетах.

Зменшилася кількість місцевих бюджетів, які отримували короткотермінові позички з органів державного казначейства. Збільшились вільні залишки  коштів на початок року. Позитивна динаміка у виконанні дохідної частини місцевих бюджетів є і в поточному році. І так за чотири місяці 2016 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло податків і зборів в сумі 783 мільйони гривень. Це 145 відсотків затвердженого плану. І понад план надійшло до минулого року 243 мільйони гривень. Разом з тим, заходи з бюджетної децентралізації, особливо Закон  про Державний бюджет на 2016 рік, в цьому році внесли досить багато проблем, зокрема проблем для органів місцевого самоврядування з малою чисельністю населення, а також тих, які розміщені далеко від районних центрів або в гірській місцевості. Також збільшили навантаження для місцевих бюджетів, а найбільше на обласний.

За час проведення бюджетної децентралізації на фінансування з місцевих бюджетів передано заклади професійно-технічної освіти, ветеринарної медицини, залізничних лікарень, дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Сюди також необхідно віднести видатки по пільговому перевезенню та інших пільгах, видатки на придбання шкільних автобусів, харчування учнів початкових класів. Тому в сумі це складає 280 мільйонів гривень і ресурс цей потрібно вишуковувати у місцевих бюджетах.

Гострою проблемою є використання цільових коштів на придбання шкільних автобусів, адже вимога постанови Кабінету Міністрів вимагає співфінансування 50 відсотків, а не кожен районний бюджет має такі гроші, щоб купити ці автобуси.

Основні проблемні питання на сьогодні, які у нас є, і турбують. Не забезпечена потреба на оплату праці і енергоносіїв – 196 мільйонів. Однією з причин є те, що у порівнянні з минулим роком область менше отримала субвенції освітньої – 80 мільйонів і медичної – 73 мільйони порівняно з минулим роком. З місцевих бюджетів на заробітну плату та енергоносії з перевиконанням виділено біля 35 мільйонів, але цього недостатньо і без допомоги державного бюджету ми не зможемо профінансувати ці виплати.

Болючою є проблема фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Раніше фінансування здійснювалось за рахунок відповідної субвенції і проблем не було, фінансування здійснювалось через обласні бюджети. У нас таких закладів є 16 і в кожному закладі понад майже 70 відсотків учнів з інших населених пунктів, а не з обласних центрів або того населеного пункту, де вони знаходяться. Відповідно вважаємо, що фінансування має і надалі здійснюватись за рахунок субвенції з державного бюджету через обласний бюджет. А на сьогодні ми маємо недостатність в коштах – 50 мільйонів гривень, і дійшло навіть до того, що ми змушені були судитись з Мукачевським міськвиконкомом з тим, щоб вони передбачили кошти на фінансування своїх  трьох професійно-технічних закладів.

Невирішеною проблемою є пільгове перевезення та інші пільги, які теж фінансувались у минулому році за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Бюджетний кодекс передбачає таку субвенцію. Держава надала пільги, Конституція їх гарантує, а фінансувати це чомусь мають місцеві бюджети. Потрібно або відновити субвенцію, або замінити, що було б, напевно, правильніше, адресністю надання цих пільг, адресними грошовими виплатами або взагалі відмінити такі пільги.

Недостатність коштів на фінансування заходів з розвитку автомобільних доріг, про це вже говорилось, і про перевиконання митних платежів, 50 відсотків спрямовувати, то я вважаю, що тут доцільно ще і в Законі про державний бюджет окремим додатком затверджувати ці так звані індикативні показники виконання митних платежів, оскільки сьогодні вони доводяться Державною фіскальною службою, і щоб ми від них не були залежні, тому що можемо отримати такі плани, які ніколи не виконаємо.

Наступне. Недостатність коштів на надання пільг і субсидій по енергосубвенції, про це Геннадій Геннадійович говорив. Немало важливим є для державних службовців в зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів про деякі питання оплати праці державних службовців. 60 мільйонів у нас недостатньо для того, щоб по нових окладах виплачувати заробітну плату. Дякуємо за підтримку законопроекту, ініціатором якого була й наша область, стосовно 50-відсоткового спрямування митних платежів на розвиток дорожнього господарства. В минулому році ми також законопроект змін до Бюджетного кодексу вносили щодо розщеплення акцизного податку з тим, щоб ми до рівня обласного бюджету, щоб ми могли частково ці проблемні питання місцевого бюджету регулювати на рівні області. Знайшло підтримання у Законі "Про Державний бюджет" - в Прикінцевих положеннях є відповідна стаття, але, на жаль, Кабінетом Міністрів, як це зазначалося, до кінця лютого вони не дали ніяких пропозицій і, на жаль, ця стаття на сьогодні не діє.

Сподіваємось на підтримку у вирішенні наших проблемних питань, вони викладені у листі. А зі свого боку обіцяю, гарантуємо, що всі кошти, які область отримає з державного бюджету, які ми маємо в розпорядженні місцевих бюджетів, будуть використані ефективно і для соціального розвитку нашої області. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Чекайте, якщо можна, уточнення.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Скажіть, от ви говорили про те, що в цьому році ми вже отримали до місцевих бюджетів більше ніж заплановано – 240 мільйонів гривень консолідовано.

ЛАЗАР П.Д. Це по всіх місцевих бюджетах. Це за 4 місяці.

ІЗ ЗАЛУ. А під мільярд буде перевиконання консолідоване…

ЛАЗАР П.Д. Я не можу так сказати.

ІЗ ЗАЛУ. Але ж на останні місяці більше виходить.

ЛАЗАР П.Д. На останні місяці більші видатки у нас, тому не можна так прогнозувати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, колеги.

ІЗ ЗАЛУ. А у відсотках?

ЛАЗАР П.Д.У відсотках це складає перевиконання 33 відсотки.

ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки перейдемо до обговорення в кінці, після всіх пунктів порядку денного.

ЛАЗАР П.Д. Не забудьте, шановні народні депутати, що ми на 76 відсотків залежимо від Києва.

(Іде загальна дискусія)  

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петре Даниловичу. Переходимо до наступних питань. Будь ласка, прошу всіх дотримуватися регламенту. Я дуже прошу, бо нам сьогодні ще багато працювати.

Друге питання – про фінансове забезпечення будівництва, ремонту та реконструкції автомобільних доріг області.

Прошу до доповіді начальника служби автомобільних доріг по Закарпатській області Михайла Михайловича Поповича.

ПОПОВИЧ М.М. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Голови держадміністрацій обласних! Шановні закарпатці! Я дуже задоволений і вражений тим, що в кожному виступі до мене було порушено питання розвитку дорожньої галузі. Звичайно, мені як керівнику дорожньої галузі, мені більше всього болить наше становище, яке на сьогоднішній день у нас є.

За географічним розташуванням Закарпатську область можна назвати своєрідними воротами в Європу, з Європи в Україну, адже область межує з чотирма країнами Євросоюзу – це Словаччина, Угорщина, Румунія і Польща. На державному кордоні з вказаними країнами діють у нас 10 міжнародних пунктів, пунктів пропуску, весь транзитний вантажопасажирський потік автотранспорту на території області здійснюється між чотирма автомобільними нашими артеріями. Основні наші автомобільні артерії – це дорога Київ-Чоп, черезу яку проходить більше 90% всього вантажопотоку, це дорога Львів-Самбір-Ужгород, яка проходить через Ужоцький перевал і Мукачево-Рогатин-Львів. Мережа решти автомобільних доріг області забезпечує зв’язок із наведеними дорогами всіх населених пунктів області.

Хочу сказати коротко, щоб шановні наші депутати і всі присутні зрозуміли, з якими проблемами тепер в основному наша галузь зіткнулась – це з недостатнім фінансуванням із року в рік. Більше 30-40 років не ремонтуються капітально наші дороги. На балансі служби автомобільних доріг знаходиться 3347 кілометрів, а в цілому з усіма сільськими і комунальними дорогами наша область має біля 10 тисяч кілометрів.

Значить, якщо брати нашу область, більше 62% наших автомобільних доріг проходять в гірській місцевості. Якщо вони проходять у гірській місцевості, вони проходять вздовж річок і перетинають ці річки.

На балансі служби автомобільних доріг у Закарпатській області знаходиться 1298 мостів. Якщо взяти в кілометрах, це біля 23 кілометрів, це 23 тисячі погонних метрів. Це величезна кількість і за цією кількістю наша область посідає друге місце по Україні. Крім того, багато штучних споруд, які необхідно будувати, щоб не руйнувалась дорога з боку річки.

Якщо беруть фінансування за останні роки, я не буду говорити за кожен рік окремо, я наведу тільки приклад 2008 року, які кошти виділялись на експлуатаційне утримання доріг. Це було біля 220 мільйонів, а в еквіваленті до долара це було більше 25 мільйонів доларів. Наприклад, у минулому році було 67 мільйонів, це біля 3 мільйонів доларів. Отже, за вісім років проблеми зростають, а фінансування в десятки раз зменшувалось.

Мені дуже приємно сьогодні констатувати той факт, що багато народних депутатів зрозуміли, і я в телефонному режимі з більшістю присутніх народних депутатів спілкуюсь і ми переглядаємо, які проблеми потрібно вирішувати у дорожній галузі. Звичайно, без належного фінансування вирішення цих питань ніколи не відбудеться.

Я хочу наголосити перед усіма, що нас не цікавить, з яких джерел буде проводитись фінансування. Звичайно, що без залучення кредитних коштів наш бюджет не потягне стільки грошей, як потрібно нам на сьогоднішній день. А потрібно нам, я скажу тільки, що буду звертати увагу на опорну нашу мережу, а це державна мережа – 4 наші основні артерії, які пересікають 4 перевали зовнішні, з'єднують нашу Закарпатську область з іншими областями. І маємо 26 внутрішніх перевалів. Значить, щоб вийти на міжремонтні строки, якщо у нас є основні мережі  опорні 1000 кілометрів, щоб було зрозуміло, нам потрібно в рік хоча б будувати, капітально відремонтовувати близько 100 кілометрів. І на це все потрібно буде тільки 10 років. Щоб відремонтувати 100 кілометрів капітальним ремонтом, це треба 500 мільйонів гривень. Я не говорю за поточний середній ремонт, за експлуатаційне утримання. Експлуатаційне утримання, як ви розумієте, 1 кілометра нашої Закарпатської дороги і експлуатаційне утримання східних районів наших областей і центральних областей зовсім відрізняється від експлуатаційного утримання наших доріг. І тому при розрахунку, а йде формульний розрахунок на утримання, я б просив усіх, я вже звертався в "Укравтодор", щоб коефіцієнт множили хоча б на 1,3, тому що надзвичайно важко утримувати такі дороги в умовах Закарпатської області.

Є багато проблем у нас, які паводки нанесли ще в 1998-2001 роках, багато з цих мостів недобудовано. А мости – це дуже дорога і складна штучна споруда. І ці мости, які є недобудовані, не введені в експлуатацію, а вже мають біля 90 процентів виконання, а потребують там тільки 10 процентів - 5, 8, 10 мільйонів, я б хотів наголосити, щоб особливо в цьому році, можливо, в інших роках, були виділені кошти на добудову цих штучних споруд.

І з усіх цих проблем хочу зупинитися на основних трьох проблемах – це ремонт автомобільної дороги Мукачево-Рахів-Франківськ-Біберка-Львів. Дана дорога має у нас 209 кілометрів. І що мені вселяє надію, що цього року до нас приїжджали і були присутні, і з нами по цій дорозі проїхалися представники Європейського банку реконструкції і розвитку, наші депутати, що в цьому році, можливо, буде виділена значна сума на реконструкцію цієї дороги. Нами, як службою, зроблена кошторисна документація і оголошений тендер на цю дорогу. Звичайно, кошторисна документація і 209 кілометрів щоб розбудувати - потрібні величезні гроші. Але якщо поетапно хоча б якісь, нехай будуть мізерні, але кошти, щоб почали цього року розбудовувати цю дорогу, це вже вселяє надію, що вказана дорога буде відремонтована і покращиться набагато туристичний потік наших і закордонних громадян.

Ну, я сказав, що на реконструкцію цієї дороги нам потрібні величезні кошти, і є вже кошторис, і хочу сказати, що незалежно від того, хто буде будувати, хто буде замовником на цих об'єктах, нам головне – кінцевий результат, щоб була дорога.

Потребує ремонту, звичайно, і наша основна артерія – це Київ-Чоп. Довжина цієї дороги 130 кілометрів, ми потрапили в експеримент в 2003 році, і це нам будували македонці, якщо ви пам'ятаєте, вже пройшло більше 10 років, і необхідно повністю знову реконструювати той капітальний ремонт від нашого кордону і до Івано-Франківської області.

Я би ще хотів зупинитись на ремонті під’їздів до міжнародних пунктів та будівництва об’їзної дороги міста Берегова. Є в нас проект на розбудову цієї дороги, який був у 2007 році, там нам було виділено у 2008 році 20 мільйонів. Ми побудували два шляхопроводи, але після 2008 року до цього часу ні однієї гривні не виділялось.

Тому, шановні народні депутати, просимо звернути увагу і якомога більше виділити коштів для утримання наших доріг в Закарпатській області. Це дасть змогу залучити і наші санаторії, і наші рекреаційні зони, і наші заповідники.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Михайле Михайловичу. 

ІЗ ЗАЛУ. Михайле Михайловичу, скажіть, будь ласка, а скільки в цьому році ви провели державних закупівель із застосуванням системи "ProZZoro"?

ПОПОВИЧ М.М. На сьогоднішній день у нас всього пройшло тільки, бо фінансування нам прийшло досить пізно, ми провели тільки один тендер.

ІЗ ЗАЛУ. А бензин там, експлуатація.

ПОПОВИЧ М.М. На експлуатацію "Облавтодор" закуповує. Ми оголошуємо тендер, виграє… Це організація. Я як служба проводжу тендер на утримання.

ІЗ ЗАЛУ. У вас машина службова є?

ПОПОВИЧ М.М. Є.

ІЗ ЗАЛУ. Ви як закуповуєте бензин?

ПОПОВИЧ М.М. У нас за рік закуповується бензину на 40 тисяч на 4 машини.

ПАВЕЛКО А.В. Ще запитання, колеги, до доповідача будуть? Немає. Михайле Михайловичу, ми вам дякуємо.

Наступне питання - про державну підтримку пріоритетних інвестиційних проектів складових економічного і соціального розвитку Закарпатської області.

Запрошую до доповіді директора департаменту економічного розвитку і торгівлі обласної державної адміністрації Дениса Миколайовича Мана.

МАН Д.М. Доброго дня, шановний пане Голово, доброго дня шановні колеги народні депутати, шановні голови районних адміністрацій, керівники структурних підрозділів. Маю можливість сьогодні презентувати ті проблемні питання, стан економіки, загалом у вас є в роздаткових матеріалах загальні показники, на них зупинятись не буду. Але хотілось би наголосити на тих проблемних питаннях, з якими стикається обласна державна адміністрація, Закарпатська область. Коротко по суті, те, що є у вас описані проблеми, але те, що сьогодні дуже болить і що сьогодні стоїть на порядку денному, сподіваюсь, у нас з вами разом.

Просимо Комітет з питань бюджетної політики звернути увагу Кабінету Міністрів України на прискорення подання матеріалів для погодження з комітетом Верховної Ради розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку та субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій громад на 2016 рік. Сьогодні це питання звучало в доповіді Геннадія Геннадійовича, ми би хотіли максимально ефективно і повністю використати ті бюджетні кошти, які нам доведені в області, комісійно прийнято рішення стосовно проектів, які мають фінансуватись, міжвідомча комісія  Мінрегіонбуду так само провела і маємо погоджені всі наші проекти. Просимо акцентувати увагу на тому, що якщо кошти знову будуть виділені в листопаді-грудні, наші громади не зможуть їх ефективно використати і це призведе до наступної проблемної думки, яку я хотів би тут озвучити, це питання збільшення кількості незавершеного будівництва. За нашим моніторингом останнім, на території Закарпатської області понад 800 мільйонів гривень на сьогоднішній день є об'єктів, які відносяться до незавершеного будівництва, з метою, аби це уникнути, уникнути подальшого росту, обласна влада, районні ради, міські, селищні, сільські громади докладають зусиль і продовжують ті об'єкти, які почали раніше, але на сьогоднішній день теж стоїть питання про те, що нам потрібна підтримка державного бюджету і ми, власне, будемо таку підтримку просити.

На сьогодні для Закарпаття є термінова необхідність додаткового виділення 21,7 мільйона гривень з державного бюджету для завершення будівництва у сфері тільки освіти, ті, що першочергові, 9,6 мільйона гривень для реалізації заходів з енергозбереження в освітніх закладах державної власності.

Зважаючи на серйозну увагу з боку туристів до Закарпатської області, всі ми добре розуміємо, що один з основних пріоритетів на сьогоднішній день, який є перед обласною владою, це є розвиток туризму абсолютно по всіх напрямках. Хочу сказати, що єдина програма в області, яка була профінансована повністю, це є програма розвитку туризму та курортів у Закарпатській області. На її виконання були спрямовані всі кошти, які були зібрані в межах туристичного збору, тобто скільки туристичного збору зібрали за попередній рік, стільки ми повернули в цю галузь. І таким чином через певні маркетингові речі, через інфраструктурі дії ми хотіли б покращити на сьогоднішній день стан туристичної галузі.

Але, звісно, є деякі речі, які область не може вирішити на сьогоднішній день самостійно, і тому, власне, я стою сьогодні тут перед вами і буду просити вас про підтримку. Одним з напрямків роботи, що стосується і має прямий дотик до сфери туризму, це збереження культурних пам'яток. Я хотів би сказати, що за останні роки область практично не отримує коштів на збереження тих унікальних речей, які ми маємо. А ми їх маємо 1637, і хотілося б, щоб вони були в належному стані. Нами робляться зусилля для того, аби їх на даний момент зберігати в тому вигляді, в якому вони до нас прийшли, але, знову ж таки, повторюся, що недостатньо на сьогоднішній день обласного бюджету, будемо просити вас, є у ваших роздаткових матеріалах 34,8 мільйона гривень, це ті кошти, які потрібні  на даний момент уже. До об'єктів, які планується за ці кошти відремонтувати, належить і  унікальний Ужгородський замок, замок-фортеця ІХ століття. Ми цю пам'ятку мусимо зберегти, тому що вона на рівні так само, як і Мукачевський замок, для нас є одним із основних чудес туристичного і культурного плану.

Сприятливий клімат та природні особливості Закарпаття дають можливість приймати в області спортивні змагання різного рівня. Бальнеологічний потенціал Закарпатської області дозволяє тут з точки зору інвестицій залучати і реалізовувати такі проекти, які дадуть можливість на сьогоднішній день приймати і навчально-тренувальні, і відновлювальні збори абсолютно усіх команд незалежно від виду спорту. Причому не тільки національних, але і європейських. Наш клімат дозволяє це робити.

Угорські спортсмени готові у нас відпочивати. У нас воно виходить і дешевше. Вони за ті самі кошти, за які можуть проводити збори за кордоном, можуть абсолютно вільно тут це робити. І для того, аби це стало можливим, нам дуже потрібна підтримка у розвитку інфраструктури. Хочу подякувати за те, що ви вже сьогодні презентували, тут по місту Хусту є у нас питання по відновленню бігових доріжок стадіону "Авангард". Є у нас питання по будівництву великого штучного поля. І будемо просити у вас 16 мільйонів гривень на те, аби на даному етапі ті проекти почати реалізовувати і в наступні роки теж давати підтримку на розвиток спортивної інфраструктури.

Актуальним питанням для Закарпаття, я на цьому довго зупинятись не буду, але хочу наголосити, дійсно є спеціальна економічна зона. Якщо ми відновимо той потенціал, який був закладений у попередні роки, нам не потрібно робити ніяких прорахунків, не треба робити якихось прогнозних речей. Можна просто відвідати ті підприємства, які на сьогоднішній день продовжують працювати, були зреалізовані в роки спеціальної економічної зони. І скажу, що просто треба прийти і подивитись, тільки на стартовому етапі це було понад 6 тисяч робочих місць. Хотілося б, щоб ми мали можливість і надалі той проект зреалізовувати. Дійсно, це буде рух на всю Україну, не тільки для  Закарпатської області.

Поряд з малоземеллям та кліматичними умовами гірської зони на території області, де кожен клаптик землі на ціну золота, земля сільськогосподарського призначення двадцяти агропідприємств, підпорядкованих центральним органам виконавчої влади, не використовується. Вони практично не здійснюють жодної діяльності, нарощується заборгованість по заробітній платі. І хотів би попросити вас, у Верховній Раді є зареєстрований законопроект 2485а наших закарпатських народних депутатів, який передбачає можливість роздержавлення оцих радгоспів, те, про що сьогодні вже йшла мова.

Ще одне з проблемних питань – це гірські населені пункти. 35 відсотків населених пунктів на території Закарпатської області мають статус гірських. Якщо говорити про напрямок по населенню, то виплати здійснюються, але підприємства, які там здійснюють свою діяльність, несуть додатково 25 відсотків навантаження і їм це ніхто не відшкодовує. Можна перебрати європейський досвід і спробувати давати субвенцію на розвиток гірських територій, напевно, і таким чином допомогти підприємцям. Гірські райони, сьогодні звучав тут Воловець, приводили в приклад, який не має, вже в лютому місяці закінчилося його бюджетування і можливості ресурсні. Хочу сказати, що реальна дія цього закону дала би можливість цим районам виживати, а області ті кошти, які зараз ми спрямовуємо на підтримку цих районів, які по суті фактично є депресивними, направляти в якісь інвестиційні проекти розвитку.

Наступне питання – прикордонне розташування Закарпатської області абсолютно без сумніву дає нам право чи ідею звертатися до вас з проханням підтримати нас щодо збільшення кількості переходів і облаштування прикордонної інфраструктури. В умовах, коли буде стояти питання безвізового режиму, це питання постане дуже гостро, і треба думати сьогодні, треба дати облаштування нормальне і технічне.

І правильно говорив колега зі служби автомобільних доріг, що треба дати під’їзні дороги, і правильно говорив колега Геннадія Геннадійовича з Херсона, дійсно Європа на Україну дивиться саме через Закарпаття. Якщо по тих дорогах європейці, які до нас приїжджають, роблять собі висновок про нас, то це один з тих негативних дзвоників, які ми мусимо на сьогоднішній день зняти.

Ще одне питання, яке хотілось би підняти, знову ж таки наголошую на важливості туризму для Закарпатської області. Є у нас гірськолижний курорт "Драгобрат", найпопулярніший, напевно, на даний момент в Україні вже і доступністю десь і, що дуже важливо, на сьогоднішній день до середини травня там лежить сніг, що дає можливість  використовувати його не тільки рекреаційні, але й спортивні можливості. Це сніг не штучного походження, це особливості певні природні, тому використовувати це на сьогоднішній день потрібно, але туди до безпосередньо вершини немає дороги, оскільки дорога на даний момент знаходиться на балансі управління лісового господарства, то треба піднімати питання, можливо, про те, щоб або реалізовувати разом з ними, або дати якусь підтримку на вирішення цього питання.

І на завершення. Теж з двох таких туристично привабливих для нас питань – це збереження вузькоколійних залізниць. Я  би хотів наголосити на цьому особливо, це не тільки для Закарпаття актуально. Поки наші колеги з-за кордону - угорці, румуни, наприклад, мають цей вид транспорту як туристичний, у нас "Укрзалізниця" постійно показує збитковість цього напрямку. Тому хотілось би наголосити і попросити вас підтримати і не дати зруйнувати навіть ті речі, які у нас є.

І останнє – це підтримка проекту закону, який тут прозвучав, але я би хотів особливо підкреслити, закарпатське вино – це є бренд. Проект закону № 2739, який тут вже був озвучений, дуже просимо, шановні народні депутати, підтримати. Тому що виноробна галузь з усіх напрямків - і туристичних, і економічних - на сьогоднішній день для Закарпаття це теж один з пріоритетів.

Дякую гарно за увагу і можливість представити наші питання. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Денисе Миколайовичу.

Я хотів би привітати, до нас долучився наш колега – член бюджетного комітету Шевченко Олександр. А також окремо хотів би подякувати за участь в роботі Валерію Валерійовичу Лунченку. Вчора ми змогли переконатись у його дієвості в статусі народного депутата, який всіх у парламенті захопив по залученню всіх можливостей до розбудови прекрасного міста Хуст, і це дуже гарний приклад для інших народних народних депутатів, які хочуть для свого рідного міста, рідного краю дуже плідно працювати у Верховній Раді.

Ми переходимо до четвертого питання – про стан реалізації програми комплексного протипаводкового захисту басейну річки Тиса.

Доповідає начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Петрович Чіпак. Будь ласка.

ЧІПАК В.П. Шановні депутати, шановні члени комітету, присутні! Я постараюсь висловитись коротко, бо розумію, що часу мало, але ситуація, що ми сьогодні говоримо про розвиток інфраструктури, інвестиції, вони, мабуть, реальні тоді, коли територія і населення надійно захищені. Тоді є сенс вкладати в розвиток інфраструктури, промисловості. Саме тоді у нас розвинулась вільна економічна зона, яка у свій час розвивалась в районі Чопу лише тоді, коли надійно була захищена від паводків ця територія з боку Тиси, з Латориці.

На жаль, ситуація по протипаводковому захисту складається не дуже добра. Останніх три роки практично ми не проектуємо, не будуємо, лише експлуатуємо те, що зроблено згідно програми. Ми були свідками трьох надзвичайних ситуацій, тобто зони екологічного лиха за останні 15 років на Закарпатті. На жаль, та схема комплексного протипаводкового захисту, яка лягла в основу програми, а потім і складовою частиною Закону про розвиток водного господарства в Україні, вона не виконується. І Геннадій Геннадійович не помилився, коли сказав, що 200 тисяч гривень виділено галузі водного господарства по Україні на протипаводковий захист.

Я хочу сказати, що навіть 9 кілометрів дамби, яка потребує реконструкції, а їх багато потребує, у нас біля 50 таких дільниць небезпечних,  так потрібно виділити більше 50 мільйонів, щоб зробити, а це захистити 10 населених пунктів, це біля чотирьох тисяч гектарів землі і населення більше десяти тисяч. Це потребує тільки один об’єкт.

Останні паводки, які були, ми змушені були використати обласний місцевий бюджет. Він незначний, нам апелює Кабінет Міністрів, що використовуйте сьогодні 80 відсотків податків за забруднення, екологічні податки залишаються в області. Але наша область не є промисловою, у нас по року іде від семи до восьми мільйонів – це екологічний збір. І обласна рада, обласна державна адміністрація, ми можемо ці кошти використати для виконання таких невеликих локальних робіт. Безумовно, ця програма потребує державної підтримки і реанімації цієї важливої  програми. 

Я хотів би просити, шановні члени комітету, всього-на-всього на цей рік просили би виділити 36,8 мільйонів гривень. Ми не просимо додаткових коштів. Якщо подивитись, у бюджет закладено більше 200 мільйонів по Міністерству екології і природних ресурсів, 232,4 мільйона. Це природоохоронні заходи. Ми просимо все ж таки: чи перерозподілити, чи дозволити з 232 мільйонів гривень виділити  всього оцих 36,8 на виконання протипаводкових робіт. Вони по статусу теж відносяться до природоохоронних заходів. Тобто ми не просимо додатково, але дати можливість використати їх під капіталовкладення.

Мабуть, незабаром ви будете розглядати і проект бюджету на наступний рік. Ми просимо і будемо пропозиції давати, в матеріалах є наші конкретні пропозиції про виділення на 2017 рік 191 мільйона гривень.

Хотів би і на останньому зупинитись, щодо, дійсно, експлуатації. У нас основних фондів 1 мільярд гривень. У нас на балансі 800 кілометрів дамб, більше 400 кілометрів берегових укріплень, десятки насосних станцій протипаводкового значення. Але коли нам виділяють бюджетне утримання цього всього господарства, ну, так, 100 відсотків - з них 96 відсотків це бюджетна зарплата і 3 відсотки на поточний капітальний ремонт, повірте, близький час, коли ми можемо опинитись у тій ситуації, в якій сьогодні дорожнє господарство. І розумієте, наслідки будуть інші. Я хотів би, коли будете розглядати бюджет на наступний рік, врахуйте цю потребу Закарпаття. Я дякую за увагу. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам, Володимире Петровичу.

Хотів би надати слово в обговоренні першому заступнику голови обласної державної адміністрації Івану Петровичу Дурану, він також Голова Федерації футболу Закарпатської області.

ДУРАН І.П. Добрий день, пане Голово! Добрий день, члени комітету! Добрий день, народні депутати! Добрий день, шановні присутні! У своєму виступі я би хотів коротко виокреслити два моменти. Перш за все, хочу сказати, що, дійсно, виїзне засідання комітету для Закарпаття є історичним, і тому я і закарпатці, які дивляться нас у прямому ефірі, надіємося, що результат роботи ми отримаємо найближчим часом.

Перше питання, яке би я хотів відзначити, це те, що дійсно сьогодні було відзначено, що однією з основних транспортних артерій Закарпаття є дорога М6, яка проходить Чоп-Ужгород-Київ. Найбільш завантаженою ділянкою цієї дороги є ділянка Ужгород-Мукачево. І одним з найбільш важких і завантажених населених пунктів, через який вона проходить, це є село Ракошино. Служба автомобільних доріг має проект, який був зареєстрований ще в 2008 році, і в зв'язку відсутністю фінансування не може реалізовуватися до теперішнього часу, і я би дуже просив народних депутатів членів комітету підтримати цей проект. Тому що якщо взяти таку статистику, щоб пасажиру дістатися з Ужгорода до Мукачева, а це 40 кілометрів, залізницею в Закарпатті це дві з половиною години, це 40 кілометрів, а якщо громадським транспортом, то за деяких погодних умов це більше години. Крім цього, практично кожен місяць на ділянці проїзду через село Ракошино ДТП зі смертельним кінцем.

І тому я би дуже вас просив підтримати цей проект, для Закарпаття це надзвичайно важливо, це перший крок, який покаже в тому числі європейцям, що ми дбаємо не тільки про якість доріг, а й про життя простих закарпатських громадян.

Друге питання, яке я хотів би відзначити, це те, що я хотів би дійсно подякувати народному депутату Крульку Івану Івановичу, іншим народним депутатам із Закарпаття, іншим особам, які мають відношення до проекту спортивного у місті Хусті, це дійсно надзвичайно важливе значення має, тому що легка атлетика – це є королева спорту, і на жаль чи, може, й не на жаль, вона показує рівень спорту в цілій державі. На Закарпатті вона в надзвичайно занедбаному стані. І разом з тим я би просив підтримати проект, який стосується легкої атлетики Закарпаття, управління молоді і спорту, це реорганізація бігової доріжки стадіону "Авангард". У нас дуже важка ситуація склалась з головною футбольною командою і тому це дасть змогу, по-перше, зберегти стадіон, а по-друге, це дасть змогу залучити масовість, тому що масовість – це є кількість вузів, кількість спортивних шкіл, кількість простих загальноосвітніх шкіл. Бігова доріжка має бути завантажена. Тільки масовість по закону фізики має перейти в якість. І тому я щиро надіюсь на вашу підтримку і ще раз дякую. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Я хотів би від імені всіх членів комітету привітати Івана Петровича з днем народження. (Оплески) 

Колеги, тепер переходимо до виступів членів комітету. І зараз хочу надати слово не члену бюджетного комітету Валерію Валерійовичу Лунченку, а потім вже перейти до обговорення.

ЛУНЧЕНКО В.В. Всім доброго дня. Шановні колеги, насамперед хотів би подякувати вам як своїм колегам за дійсно історичну місію, яка сьогодні відбувається у Закарпатті, це вперше за часи незалежності бюджетний комітет відвідав наш край. Це надзвичайно приємно і хотів би подякувати насамперед, Андрію Васильовичу, вам, який зумів організувати роботу, Івану Івановичу Крульку, який був одним з основних ініціаторів даного виїзного засідання.

Що стояло на меті у комітеті, чому взагалі ми зібрались в нашому краї? Закарпаття – це такий регіон, як більшість з наших колег відмітили, який має унікальний потенціал та унікальні можливості. Але, на превеликий жаль, нам дуже складно було це доносити в столиці, і ті нагальні проблеми, які сьогодні стоять у нашому краї, ту проблематику, яку озвучували, не завжди можна було на словах передати. За ці два дні нам невеличкий відсоток, але самих основних проблем вдалось оглянути і прийняти принципове рішення щодо подальшого залучення коштів, бюджетних коштів для реалізації та імплементації даних проектів в життя.

Я дуже вдячний своїм колегам, які знайшли час і відвідали нашу Закарпатську область, які ознайомились з цією проблематикою. Але насамперед хотів би відзначити одну з найосновніших проблем – це дійсно, як сказали колеги, це є дорожня інфраструктура, бо на дорожній інфраструктурі будується весь потенціал області як рекреаційний, так і туристичний, і в залежності від того, в якому стані будуть дороги нашої області, це є обличчям нашої держави, тому що Закарпаття межує з чотирма європейськими країнами. І коли ми говоримо про якусь євроінтеграцію, про дорогу в Європу, то повірте мені, перше враження європейців, які перетинають український кордон, вони бачать саме наші пункти пропуску, які потребували би значних ресурсів, щоб мати більш достойний вигляд, і насамперед це дорожня інфраструктура.

Я переконаний, що ми в цьому році зуміємо реалізувати ті амбітні плани, які стоять перед нами, і члени бюджетного комітету в цьому були  переконані і переконались, що ті амбітні плани, які сьогодні стоять перед нами, вони будуть імплементовані, будуть реалізовані в цьому році і в наступних роках, тому що за один рік все зробити неможливо. Але початок закладений, старт даний, і тому я переконаний, що все те, що ми поставимо перед собою як за ціль, ми обов'язково реалізуємо.

Ще раз велике спасибі вам, Андрію Васильовичу, як Голові бюджетного комітету. Якщо я не помиляюся, ви були три роки в Закарпатті, ви бачили, в якому стані перебували і ряд міст, і загалом ситуація в області. Я думаю, що якісь незначні, але покращення у нас за цей період часу відбулися. І як би хотів, щоб ці темпи у нас з року в рік нарощувалися щодо покращення і дорожньої інфраструктури, і загалом економічного стану в нашому краї.

Я переконаний, що разом ми сьогодні і за попередні дні проговорили дуже багато програм, дуже багато задач. І нам вдасться разом осилити і подолати ці всі перешкоди, перепони, які перед нами стоять.

Ще раз хочу вам подякувати. І надіюсь, що це є хорошим початком до розвитку нашого краю і обличчям нашої держави перед європейцями. Спасибі вам. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам. Валерій Валерійович? Будь ласка, зараз всі члени комітету і потім ми підсумуємо.

Перший записався Дубневич Богдан Васильович. Будь ласка.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги депутати Верховної Ради, члени бюджетного комітету! Зараз буде питання, яке стосується суто нашого рішення. Я думаю, що не помилюсь, якщо скажу, що Гордєєв Андрій Анатолійович заслуговує на найвищу похвалу за роботу в бюджетному комітеті. На превеликий жаль, поки не маємо ми нагород, щоб відзначити його роботу, тому я пропоную визнати Гордєєва Андрія Анатолійовича Почесним членом нашого комітету. (Оплески)

Сподіваюсь, що буде надзвичайно плідна співпраця вас, Андрію Анатолійовичу, з нами. Не забувайте нас, а ми вас абсолютно не забудемо. Водночас ми всі бажаємо Андрію Анатолійовичу на новій актуальній посаді успіху, сили, енергії і відданої команди, яка би дійсно показала роботу в Херсонській області. Підтримуємо пропозицію Гордєєва про обрання головою підкомітету з питань державного боргу та фінансування бюджету нашого колегу Рудика Сергія Ярославовича. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, що за це треба проголосувати. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Вітаю Сергія Ярославовича. (Оплески) І вітаю Андрія Анатолійовича з наданням почесного звання.

Ідемо далі. Куліченко Іван Іванович.

КУЛІЧЕНКО І.І. Доброго дня. Дякую за гостинність, за запрошення. Ми побачили дійсно чудовий край. Я тут не був з радянських часів. Скажу, що вражений. Геннадій Геннадійович працював у Дніпропетровську, знає, що ми там робили, а я вам скажу, що ви не так погано живете, як ви думаєте. Нехай вам Рудик розповість, які дороги у них в області або там на Полтавщині, але робити треба. І ми підтримаємо обов'язково, тому що звідси починаються ворота в Україну. Якраз прийшов Геннадій Геннадійович. Хотів проінформувати про деякі питання, які сьогодні порушили, вони вже частково вирішуються.

Що стосується ПТУ і пільгового проїзду, дійсно,  це стало проблемою всієї України. Бюджетний комітет вчасно відреагував на це питання, ми підготували три закони, вони пройшли через Верховну Раду, отримали підтримку майже конституційною більшістю, але так сталося, що Міністерство фінансів, не маючи джерела фінансування, знайшло шлях через Президента заветувати цей закон. В четвер він був, ці закони були в порядку денному, ви знаєте, які події завадили їх прийняти. Я думаю, що найближчим часом ці закони будуть прийняті і ми знімемо це питання.

Мало того, ми інформуємо, що ми розуміємо проблему професійної освіти, особливо для малозахищених верств населення, хто йде в ці училища, ми знаємо, тому у нас є завдання до початку формування бюджетного року прийняти закон разом з Міністерством освіти і Міністерством фінансів про професійну освіту, щоб це питання зняти раз і назавжди.

Друге питання. ДФРР. Я звертаюсь до своїх колег, за нашим проханням, за зверненням Андрія Васильовича до Гройсмана, 70 відсотків програми розвитку вже затверджено урядом, нам треба його готувати на наступний бюджетний комітет, для того щоб погодити і віддати в казначейство для фінансування.

Є і питання, яке стосується, це як пропозиція з мого боку, від людини, яка має досвід праці в місцевих органах влади, я скажу, що, по-перше, 33 відсотки – трішки гірше ніж в цілому по Україні, по Україні 42, але це близько, влада працює. Друге, міста скажуть, що проблем з казначейством немає, а це також скорочення шляху використання коштів, це також досягнення, так би мовити, цього парламенту. Є новий бюджет, бюджетні показники, це податок на нерухомість, він ще дуже слабко використовується в нашій роботі. Треба ним займатися, це всі права у місцевих влад з цього приводу. І на Закарпатті цей податок має право на життя. І це дасть додатковий фінансовий ресурс місцевим бюджетам на розвиток. Дякую за увагу. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Колеги, всі висловились? Будь ласка, Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. Шановні колеги! Шановні закарпатці! Вчора ми мали нагоду познайомитися з рядом об'єктів Закарпатської облсті, зокрема реконструйований об'єкт – це місто Хуст. І ми переконалися, що можна зробити, якщо наполегливо працювати так, як працюють пан Лунченко і пан Крулько для того, щоб залучити додаткові кошти для  реконструкції міста. Але їхали ми до цих об'єктів довго і нудно по дорозі, яку й дорогою не назвеш. На жаль, таке ж становище і в інших, особливо прикордонних областях, а зараз і наша Запорізька область прикордонна, ще й знищена танками, бо це зона АТО.

І тому я пропоную, підтримуючи ось ці всі пропозиції по Закарпаттю, запропонувати рішенням нашого комітету уряду розробити спеціальну програму "Дорога в Україну" і почати, звичайно, з прикордонних областей для того, щоб ми не тільки формально відтворили те, що ми колись мали, але побудувати сучасні дороги і щоб ми стали дійсно  транзитною державою і мали з цього зиск. І нам звичайно це з руки і давайте ми будемо наполегливо це пропонувати. Дякую. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігор Молоток.

МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Північна Сумщина. Шановний Андрію Васильовичу, Геннадію Геннадійовичу, колеги, присутні, я з радістю прийняв запрошення шановного Івана Івановича Крулька і приїхав підтримати вирішення проблем Закарпаття. Дійсно, Закарпаття - це маленька по кількості людей область, але унікальна, і з радістю підтримую ті прагнення, що дійсно ворота Європи в Україну повинні бути в гарних дорогах.

Кожен з нас в бюджетному комітеті, більшість, представляє всю Україну, всі області і кожен з нас може розказати про свої дороги не менш такі гарні (вимкнено мікрофон).

ПАВЕЛКО А.В. Амельченко Василь Васильович, будь ласка.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. (вимкнено мікрофон)

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, будемо завершувати, але я би хотів ще надати слово Сергію Ярославовичу Рудику, а потім Горвату Роберту Івановичу.

РУДИК С.Я.  Шановні керівники області, Голово бюджетного комітету, колеги! Я хотів би подякувати, по-перше, за підвищення, півтора року я був рядовим членом бюджетного комітету, але, знаєте, я ніколи не відчував, це для заздрості наших колег з інших комітетів і для інформування журналістів і присутніх, у нас дуже хороший колектив.

Чому відбуваються виїзні засідання бюджетного комітету? Бо ми поважаємо один одного. Кожен, хто приїжджає, ми приїхали сьогодні в Закарпаття, тому що Іван Іванович приїжджав до наших колег в інший регіон, хоча, до речі, до Черкас не зміг доїхати, але, поважаючи Івана Івановича, я знайшов час і приїхав сюди. І на цьому будуються наші стосунки.

Тому я хотів би сказати, що насправді матеріали підготовлені обласною адміністрацією на дуже серйозному рівні. Відчувається, що Геннадій Геннадійович пройшов велику школу державного діяча, знає, як працювати з апаратом, і я пам’ятаю ситуацію по області десять років тому, от ті показники, для яких областей це може і недоопрацювання, а дійсно по ДФРР це великий прорив. Бо є області, щоб ви розуміли, от ми тут б’ємось, а Черкаська область не набагато краще почуває себе по дорогах, фінансування у поточному році, якщо у вас там 76 мільйонів, то у нас 91 по цьому першому розпорядженню. Ми зараз намагаємось це дозбільшити по інших якихось там програмах, кредитних зокрема, але ми приблизно перебуваємо в одній ситуації. І основне, коли виносяться важливі державні питання і коли буде обговорюватись щось по Закарпатській області, завдяки оцій доповідній записці, завдяки нашому сьогоднішньому приїзду сюди ви можете на нас розраховувати, що всі можливі ресурси, які є чи будуть на той момент в державному бюджеті, будуть залучені для того, щоб нагальні проблеми у вашій області були вирішені.

Мене стурбувало, що у вас є черга по інвалідах першої і другої групи АТО. Сума ніби велика - 8,6 мільйонів, але її однозначно треба закрити в першу чергу. Мене стурбувала ситуація по Тисі, бо я сам родом з Чернівецької області, знаю, що таке гірські райони і знаю, що це таке,  коли третина населених пунктів є гірськими по своїй суті з усіма наслідками, які з цього витікають. Тому можете на нас покластись. Коли тільки будуть чергові зміни до державного бюджету і у нас буде реальна можливість скорегувати окремі показники, ваші об’єкти будуть в порядку пріоритетів. Дякую. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Роберт Іванович Горват.

ГОРВАТ Р.І. Шановний Андрію Васильовичу, Геннадію Геннадійовичу, шановні колеги, присутні, я би хотів, користуючись нагодою, згадати ще про одну проблему, яка у нас є в Закарпатті, дійсно ми є воротами у Європу, з Європи, але зараз ці ворота, у нас так склалось історично, заблоковані так званими "пересічниками" – автомобілями на транзитних номерах.

Користуючись нагодою, я хотів би звернути увагу на наступний тиждень: в середу законопроект, ініціатором якого я був, № 3251 стосовно підрівнювання акцизу на купівлю нових та вживаних автомобілів, в середу він пройшов комітет з правками, які не знівелювали закон. І я думаю, що наступного пленарного тижня він буде в Раді і я би хотів попросити колег його підтримати. Чому? Тому що після цього громадяни України зможуть купити автомобіль, який був у використанні, така сама проблема, Богдане Васильовичу, є у Львові, на Волині. Я думаю, що Геннадій Геннадійович, як ніхто інший, випили крові йому наші "пересічники", тому що люди стоять по 7-8-10 годин в чергах і ворота з Європи в Європу не працюють. Тому я просив би, в середу ми пройшли комітет, підтримати цей законопроект № 3251.

А вам, Геннадію Геннадійовичу, я обіцяю, я зустрічався на робочих групах з представниками Волині, це представники митниць, громадські активісти, "пересічники" і просив би потім шановних народних депутатів з бюджетного комітету, які є представниками різних фракцій, різних політичних партій у Верховній Раді, ми будемо подавати законопроект,  який амністує всього-на-всього 160 тисяч машин у назві оцих "пересічників." Після того як 3251 запрацює, ми зможемо амністувати ті машини, які є зараз на польських, на словацьких, на угорських номерах. І в цьому законопроекті будуть запобіжники, які не дозволять більше купувати, і люди із задоволенням за 40-45 відсотків від вартості автомобіля, що був у використанні, будуть купувати, ставити на українську реєстрацію і ми вирішимо раз і назавжди цю проблему.

Дякую. Прошу слідкувати за цим, шановні колеги. Дуже радий вітати вас на нашій закарпатській землі. Всього найкращого. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Роберте Івановичу. Ну, і за традицією, для підсумкового виступу хотів би надати слово Івану Івановичу Крульку.

КРУЛЬКО І.І. В цілях економії часу не буду виходити до трибуни. Шановні колеги! Я хотів би сказати про дві речі. Перше. Геннадію Геннадійовичу, дякую, що ви відгукнулися на нашу пропозицію і надали можливість від обласної адміністрації, щоб цей комітет відбувся. Але також особливо вдячний за те, що не підійшли до цього формально, дійсно, ці аналітичні матеріали, які ми сьогодні отримали, це є дуже серйозна така робота, яка мусить стати в основі рішень, які буде приймати бюджетний комітет. Ми це використаємо в роботі, я особисто, і не тільки в рамках цього комітету, але, в принципі, для того, щоб зрозуміти на цифрах реально, які проблеми сьогодні турбують Закарпатську область.

Другий момент. Це те, що бюджетний комітет не зупиняється на проведенні виїзних засідань, а ми це робимо на системній основі, і ця системна основа зумовлює те, що інші комітети починають проводити виїзні засідання, що є феноменальною, фантастичною практикою. Коли ще депутати з різних регіонів можуть побувати, ознайомитися з можливостями конкретної області, конкретного регіону і щось почерпнути для себе або побачити ті недоліки, які потрібно виправляти? Це унікальна практика. Андрію Васильовичу, ви в цьому плані, те, що ви це розпочали, і те, що це підтримується постійно, велика вам вдячність і всім членам комітету, які їздять на ці засідання. 

І останній момент. Депутати від Закарпатської області, я от дійсно хотів би сказати, що у нас сформувалася така дуже добра співпраця між депутатами Закарпатської області. Тут є Валерій Лунченко. Дійсно, ті проекти, які по Хусту, десь Валерій краще знає ситуацію, бо більше прив'язаний до області ніж я, але ми підхвачуємо, робимо разом, це дуже добрий дає результат. Роберт Горват тут присутній. Василь Васильович Петьовка був, зараз немає. Тут є Михайло Ланьо. Тобто всі депутати.

Але я вам хочу сказати одну річ. У нас ще є дуже серйозний резерв для спільної співпраці. Богдан Васильович Дубневич не дасть мені збрехати, якщо я скажу, що якщо б ми так само використовували можливості спільної роботи, як використовують львівські депутати, повірте, що коштів сюди можна було б залучити і можливостей набагато більше. Нам є де повчитися, як можна працювати всім разом, незалежно від того, які партії, незалежно від того, які погляди.

Але що стосується проблем Закарпатської області, тут ми маємо бути як один спільний кулак. Я дякую за те, що це засідання відбулося. І я думаю, що бюджетний комітет прийме рішення, які, врешті-решт, будуть реалізовані. Бо головне не те, щоб ми обговорили, а те, щоб були конкретні результати, і ми в наступне засідання виїзне бюджетного комітету тут змогли вже побачити їх конкретну реалізацію в дії. Дякую за увагу. (Оплески) 

ПАВЕЛКО А.В. І перед тим, як перейти до голосування, хотів би ще наголосити, що зараз є кворум. Це ще одна ознака того, що всі члени бюджетного комітету вважають, що Закарпатська область дуже важлива для України, тут працюють депутати з усіх куточків нашої держави – це і Івано-Франківщина, Львівщина, Черкащина, Кіровоградщина, Дніпропетровщина, Хмельниччина, Запоріжжя, Сумщина, Херсонщина, Вінниця. Це ознака того, що дуже важливо, саме Закарпатська область – це кворум, це те, що всі депутати сьогодні працюють на Закарпатті і це дуже-дуже важливо, добрий знак того, що вся країна сьогодні намагається бути разом з вами і вирішувати ті питання, які саме ви ставите як першочергові.

Шановні колеги, у виступах було висловлено ряд пропозицій, врегулювання яких вбачається важливим для подальшого розвитку Закарпатської області, місцевого самоврядування та забезпечення самодостатності громад. У наданих та представлених вам матеріалах, а також в обговоренні наведено ключові питання, що потребують вирішення на центральному рівні: парламентом, урядом, виконавчими органами. Пропонується підтримати їх та підготувати відповідні рекомендації уряду.

Немає заперечень? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Рішення прийнято. (Оплески)

Шановні колеги! У нас ще одне є питання. Слово надається Голові Закарпатської обласної державної адміністрації Москалю Геннадію Геннадійовичу. А озвучить перед цим пан Гордєєв, колега, Голова Херсонської обласної державної адміністрації.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Я хотів би, Геннадію Геннадійовичу, сказати вам, що бюджетний комітет – це дійсно конструктивна робота і реальна практична конкретика. Завдяки роботі бюджетного комітету Херсонщина сьогодні готується до курортного сезону. І ми до 1 червня робимо ямковий ремонт і підготовку експлуатації дорожнього фонду, саме забезпечивши транспортне обслуговування з Азовським морем та Чорним морем. Це Генічеськ, Арабатська стрілка, та  Чорне море – це Скадовськ, Залізний Порт та інші наші населені пункти. На сьогодні між нами є залізничне сполучення, це Ужгород-Херсон і Херсон-Ужгород. Цей потяг якраз саме на літній сезон. І в цьому контексті я запрошую  всіх закарпатців приїхати відвідати наші два узбережжя. Особливо хочу звернути увагу на діточок, які мають  сьогодні також отримати свій заряд енергії від морського узбережжя, оздоровитися і потім відповідно це зменшить ваші навантаження на медичну сферу.

І в цілому хотів би сказати, що у вас є такі чудові місця, як озеро Синевир, ми щойно його дивилися, і я впевнений, що цим літом ми так само своїх діточок відвеземо до вас сюди і тут також будемо їх оздоровлювати і показувати ці всі красоти, якими наша країна багата. Ми хочемо з вами обмінюватися досвідом, що в нас виходить, що у вас краще виходить. І таким чином таку плідну співпрацю, на мій погляд, маємо оформити певною угодою. Так що текст її ми розробляли спільно, він у нас на руках. І я думаю, що якщо ми символічно зараз його укладемо, під благословення і в дружній компанії з бюджетним комітетом, я впевнений, що це буде реалізовано не те що на 100 відсотків, а навіть на більше. І пан Володимир не дасть збрехати.

(Оплески)

(Відбувається підписання документа)   

(Оплески)

МОСКАЛЬ Г.Г. Хто хоче їхати в Херсон, записуйтесь за рахунок Голови обласної державної адміністрації.

(Сміх у залі)

(Оплески)

ГОРДЄЄВ А.А. Відповідно – алаверди.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Щиро дякую всім за участь та підтримку. Засідання оголошую закритим. На все добре.