Стенограма підготовлена
Відділом стенографування
Управління технічної роботи з документами
Апарату Верховної Ради України
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
21 жовтня 2015 року
ПАВЕЛКО А.В. … Обговорення і потім будемо голосувати для прийняття рішень. Приймається?
ШКВАРИЛЮК В.В. Приймається.
ПАВЕЛКО А.В. По першому питанню прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича доповісти, тому що Юрія Левченка немає.
ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, на ваш розгляд пропонується 65 законопроектів, із них 19 таких, що не мають впливу на показники бюджету, і 44 такі, що мають вплив на показники бюджету. Якщо є питання до даних законопроектів, прошу обговорити. Якщо немає, то прошу підтримати.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається.
По першому питанню пройшлись.
Друге питання. Про погодження передачі бюджетних призначень перерозподілу видатків Державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів Державного бюджету та розподілу трансфертів з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Перше питання. Розподіл субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на придбання нових трамвайних вагонів вітчизняного виробництва для комунального електротранспорту (постанова уряду від 19 серпня 2015 року № 608). Доповідає Міністр інфраструктури Пивоварський Андрій Миколайович.
Будь ласка, Андрію Миколайовичу.
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. Шановні колеги, добрий ранок!
У бюджеті 2015 року була створена, я вважаю, геніальна і унікальна програма по підтримці місцевого виробника, по підтримці створення нових трамваїв. Розпорядником є Міністерство інфраструктури, і було закладено 100 мільйонів гривень, які цільовим методом можуть іти виключно на трамваї українського виробництва для комунальних підприємств.
Програма працює наступним чином: 30 відсотків дає Міністерство інфраструктури, 70 відсотків дає місто, яке планує взяти участь у даній програмі. Міністерство інфраструктури на початку року розіслало листи-запрошення до участі в цій програмі всім містам, які мають трамвайні парки, окрім тих міст, які тимчасово окуповані, і ми не змогли достукатись до них. По результату опитування 4 міста повідомили нас, що вони зацікавлені взяти участь у цій програмі – це Київ, Львів, Одеса та Маріуполь та це ті міста, які сказали, що вони готові надати фінансування по даній програмі.
По даній програмі на вибір міст з ким із українських трамвайних виробників працювати Міністерство інфраструктури не впливало ніяким чином, а єдине, що коли ми запустили цю програму, то дізнались, що коефіцієнт локалізації для місцевих виробників був 80 відсотків – це означало, що лише один виробник в Україні підпадав під оцю програму. Це означає, що для міст не було взагалі ніякого вибору.
І по пропозиції місцевих органів влади було запропоновано спустити рівень локалізації до 65 відсотків для того, щоб хоча б 2 українські виробники підпадали під дію цієї програми. І ці підприємства – це товариство "Татра" з Дніпропетровська та товариство "Електротранс" з міста Львова.
В результаті тендери міста проводили абсолютно самостійно. В результаті ми маємо ситуацію, коли між чотирма містами розподілена ця програма. Приблизно 42 мільйони іде на Львів, приблизно 49 мільйонів іде на Київ, на Маріуполь – 4,5, на Одесу – 4,5. Ці гроші розподілялися в залежності від того, скільки якого фінансування було у міст, скільки вони готові були виділити і скільки вони готові були закупити одиниць трамвайних вагонів. Виходячи з цієї програми, ми маємо наступну ситуацію: приблизно 20 вагонів буде закуплено. Органи місцевого самоврядування направляють на цю програму приблизно 233 мільйони гривень. Тобто за рахунок стомільйонної бюджетної програми ми отримали програму на 333 мільйона гривень. Це 333 мільйона гривень, які ідуть на підтримку місцевого виробника. Програма розподілена на сьогодні. Якщо будуть якісь питання, я готовий дати відповідь.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, пан Дубневич.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пане Андрію, це так, для інформації. Будь ласка, тільки чесно, яке місто робить самий якісний трамвай сьогодні в Україні?
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. Це якесь питання з "подвохом"?
ДУБНЕВИЧ Б.В. Ні. Да не завидуйте нам, львів’янам. Де грає збірна України, вгадайте.
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. На сьогодні в Україні є два виробника, які можуть робити якісні вагони, – це Львів та Дніпропетровськ.
ПАВЕЛКО А.А. Дякую.
Кривенко, будь ласка.
КРИВЕНКО В.М. Доброго дня.
Ну, я як автор цієї програми (і дякую колегам, підтримали) хочу подякувати Міністерству за те, що вони справді розуміють роль економічних інструментів, що це дуже важливо.
Друге. Хотів би все-таки попросити, щоб ми проконтролювали вітчизняну складову, тому що ми знаємо фізично, що 90 відсотків по містам перемагає львівський виробник, тобто по ньому є різна інформація по рівню локалізації. І не можна допустити, щоб бюджетні кошти як центрального, так і місцевих бюджетів виїхали у вигляді імпорту. Тому це прохання зафіксувати, і, безумовно, я думаю, що правильне рішення про зниження локалізації, щоб була конкуренція, бо без конкуренції нічого не буде.
Дякую.
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. Шановні колеги, в постанові Кабінету Міністрів чітко прописано, що повинна бути перевірка рівня локалізації. Тобто цей момент ми зафіксували.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Миколайовичу.
Іван Іванович Куліченко.
КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, ми розглянули на підкомітеті це питання, інформації надано достатньо. Дійсно, програма дуже цікава. Перш ніж оголосити рішення, є прохання до Міністерства попрацювати над продовженням цієї програми на наступні роки, тому що не всі міста були готові в частині співфінансування на 70 відсотків.
І з цього приводу мм підтримуємо рішення і пропонуємо погодити розподіл між місцевими бюджетами в обсязі субвенції згідно з додатком про порядок та умови їх надання, затверджених постановою уряду номер 608.
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. Дуже дякую.
Шановні колеги, варто зазначити, на початку року місцеві органи влади не до кінця розуміли, наскільки багато грошей вони отримають від бюджетної децентралізації. В зв’язку з тим, що вже пройшов рік, місцеві органи влади розуміють, які надходження у них з’являються, я би пропонував також не лише продовжити цю програму, це обов’язково треба зробити, а й зробити аналогічну програму по тролейбусам.
Це абсолютно потрібно. Ситуація по тролейбусному парку у нас більш складна, ніж по трамвайному, але тролейбуси дешевші, і ми можемо зробити більше тролейбусів. Трамвайна програма зарекомендувала себе дуже-дуже добре. І я вважаю, що по трамвайній програмі треба підвищити фінансування.
ПАВЕЛКО А.В. Андрей Николаевич, все члены комитета поддерживают это предложение, я думаю, что мы с вами здесь партнеры.
Больше предложений не поступало.
Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем і розглядом пропозицій щодо погодження Постанови уряду від 19 серпня № 608 "Розподіл субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам". Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякуємо.
По першому питанню, яке нам доповідав Шкварилюк Володимир Васильович, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до наступного питання – перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству оборони, розпорядження уряду від 7 жовтня № 1036-р. Доповідає заступник Міністра оборони Гусєв Юрій Веніамінович.
ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. Андрію Васильовичу, якщо можна, то з вашого дозволу я піду.
ПАВЕЛКО А.В. Добре. Ми вам дякуємо.
ГУСЄВ Ю.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати України, дійсно 7 жовтня Кабінетом Міністрів прийнято і внесено Міністерством оборони розпорядження № 1036-р про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету. Розпорядження стосується того, щоб перерозподілити 11 мільйонів гривень за рахунок зменшення видатків на придбання речового майна та збільшення видатків на закупівлю лікарських засобів та медпрепаратів.
Хочу проінформувати шановних членів бюджетного комітету про те, що з червня цього року завдяки впровадженню проекту "Електронні державні закупівлі в Міністерстві оборони" і хочу підкреслити, що Міністерство оборони є поки що єдиним, яке запровадило закупівлі на іншому рівні. Зекономлено на речовому забезпеченні 138 мільйонів гривень, і власне, враховуючи потребу додаткової закупівлі аптечок у обсязі 42 тисячі 307 упаковок і саме кровозупинних засобів для цих аптечок, пропонуємо перерозподілити 11 мільйонів за рахунок зменшення видатку на речове забезпечення та збільшення видатків на закупівлю лікарських засобів. Не потребує додаткових витрат з Держбюджету. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Горбунов.
ГОРБУНОВ О.В. …… (не чути) (поганий запис)
ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Передача бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки", що розподіляються Кабінетом Міністрів – головним розпорядником коштів Держбюджету, постанова уряду від 13 жовтня № 828. Доповідає заступник Міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.
Будь ласка, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Дякую.
Шановні колеги, просимо погодити постанову 828 щодо перерозподілу внесення змін до постанови 543 в частині перерозподілу видатків по Одесі. Просимо додати 17,5 мільйона гривень для утворення Центру надання адміністративних послуг та зони митного контролю. І відповідно зняті ці 17,5 мільйона: зменшити субвенцію на здійснення заходів щодо суспільно-економічного розвитку окремих територій по бюджету теж Одеської області.
Було питання щодо того, чи це фінансування саме того центру, який був відкритий Президентом і Саакашвілі напередодні. Цей центр – це невеличка частина взагалі цієї великої програми Центру адміністративних послуг та зони митного контролю. Тому безпосередньо 17,5 мільйона – це те фінансування, яке необхідне ще до здійснення.
У нас сьогодні присутня тут Марина Анатоліївна – начальник Одеського головного фінансового управління. Якщо будуть будь-які запитання, вона також може доповісти з даного питання.
Просимо підтримати дану постанову. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Віктор Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Ми якраз саме через це вчора не прийняли рішення на підкомітеті, бо виникли питання у членів підкомітету: яким чином у нас відбувається, що Президент уже відкрив цей центр, і щоб ми не підставили комітет і Верховну Раду, а ми зараз здійснюємо перерозподіл і виділяємо ці кошти? Тому ми просили, щоб проінформували членів комітету з цього питання.
І якраз, де шанована начальник? Будь ласка, розкажіть нам ситуацію. Тобто, яким чином у нас є легальне проходження цих коштів, коли воно вже було відкрито?
ЗІНЧЕНКО М.А. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, я дійсно скажу, що це дуже велика проблема. І ви знаєте, що зараз Одеська область знаходиться саме в процесі виконання цих двох програм.
І дійсно те, що відкрив Президент – це перший етап програми саме із створення Центру адмінпослуг. Другий етап – це вже створення відкритої зони митного контролю.
Я передам зараз, поки я їхала роздрукували мені, як буде виглядати відкрита зона митного контролю. Можете подивитись. Але на створення зони митного контролю необхідно 35 мільйонів гривень, а ми претендували ще, ви пам'ятаєте, навесні на створення Центру адміністративних послуг 19 мільйонів гривень.
Стосовно підписаного Меморандуму між Міністерством юстиції України, між мером міста Одеси, між головою обласної державної адміністрації і Сполученими Штатами Америки саме через фонди. І ця сума 17,5 піде, ми вже витратили кошти фондів, які ми отримали в розмірі 12 мільйонів гривень. Саме перший етап обладнання, яке прийшлись на ці два об'єкта, вони пішли на Центр адмінпослуг. Ми витратили кошти обласного бюджету в сумі 5 мільйонів гривень, тобто це і дає вже Центр адмінпослуг, який відкритий.
Ця сума в основному буде іти на зону митного контролю і 2,7 – на придбання меблів.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Оксана Сергіївна хотіла ще.
МАРКАРОВА О.С. Якщо можна, для протоколу. Окрім ситуації по Одеській області, яку обговорювали більше всього на підкомітеті, є ще дві технічні правки, які ми також вносимо – це уточнення об’єктів та перерозподіл обсягу по Чернігівській області і приведення назв окремих об’єктів по Миколаївській та Волинській областям. Тому просимо підтримати в цілому.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
КРИВЕНКО В.М. У вас є чудовий захисник одеських інтересів пан Унгурян. Тому ми дякуємо, що ви, по-перше, дуже швидко приїхали і пояснили нам ці всі питання. І, по-друге, тепер зрозуміло, що це не лише центр адмінпослуг, а це ще й зона митного контролю.
Дякуємо вам.
ПАВЕЛКО А.В. Пропонується надати слово Горбунову Олександру Володимировичу, голові підкомітету.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, прошу підтримати дану передачу державних капітальних видатків, зміни розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій відповідно до постанови уряду від 13 жовтня за № 828. Тим паче, що це було наше виїздне засідання в Одеській області. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.
Наступне питання – розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, розпорядження уряду від 23 вересня № 1015-р. Доповідає заступник міністра регіонального розвитку Малашкін Максим Анатолійович.
МАЛАШКІН М.А. Доброго дня, шановні народні депутати, на виконання вимог статті 24 Бюджетного кодексу розпорядженням уряду від 17 липня 2015 року № 766 було затверджено перелік проектів, які можуть фінансуватись за рахунок фонду регіонального розвитку. Враховуючи те, що кошти не були розподілені в повному обсязі, фактично станом на 15 вересня розподіл становив близько 2,6 мільярда. Маючи нерозподілений залишок, за результатами розгляду регіональних комісій, які подали відповідні проекти на розгляд міжвідомчої комісії, по 11 областям 18 вересня 2015 року було додатково проведено розподіл коштів і станом на 23 вересня 2015 року було прийнято відповідне розпорядження уряду № 1015, за яким відповідно розподілені кошти, погодження розподілу яких сьогодні на вашому розгляді.
Залишок, який залишився на сьогоднішній день, становить 98,6 мільйона гривень. Прошу підтримати розподіл фонду.
ПАВЕЛКО А.В. В кого є запитання?
Андрію, будь ласка.
ГОРДЄЄВ А.А. У мене практичне питання: у вас сьогодні буде засідання Кабміну?
МАЛАШКІН М.А. Так.
ГОРДЄЄВ А.А. В п’ятницю у вас була міжвідомча комісія, яка перерозподіляла нерозподілені, в тому числі вносила технічні правки до уже розподілених. Є велике прохання – по Херсонській області є одне слово "будівництво", то замінити на слово "реконструкція". Технічна правка. Воно пройшло вже вашу комісію, це було в п’ятницю. І щоб сьогодні з голосу чи як внести на засідання Кабміну, щоб ми могли розпочати будівельні роботи. Херсонська область, об’єкт в Чорнобаєвці знаходиться. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Рудик Сергій.
РУДИК С.Я. Я дуже радий цій постанові, відповідно ми будемо голосувати за, зокрема я думаю, що мої колеги підтримають, тому що зокрема по Черкаській області з’являється довгоочікуваний об’єкт – перинатальний центр і в Золотоноші – очисні споруди.
У мене до вас практичне питання: на вашу думку як практика, коли ці гроші фактично будуть на об'єктах?
МАЛАШКІН М.А. В першу чергу, це залежить від Мінфіну, якщо будуть відкриті асигнування.
РУДИК С.Я. Ну, вони є то є, розумієш? Ну, ми просто ті, що провели…
МАРКАРОВА О.С. Можна? Як тільки комітет дасть нам погодження і дадуть листа, ми відкриємо асигнування.
РУДИК С.Я. Чудово.
ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Куліченко.
КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, підкомітет підтримав таке рішення, тому що там не тільки розподіл залишків, а і уточнення по багатьом об'єктам. І це розв'яже всі питання, які накопичилися до цього. Тому є пропозиція погодити зміни щодо розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку на 2015 рік відповідно до розпорядження уряду № 1015-р. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення приймається. Дякую.
МАЛАШКІН М.А. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання – зміни до порядку та умов надання стабілізаційної дотації з Державного бюджету місцевим бюджетам та розподіл її залишку між місцевими бюджетами на 2015 рік (постанова уряду від 13 жовтня № 833). Доповідає заступник Міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.
Будь ласка, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Дякую.
Шановні колеги, просимо погодження постанови уряду, яку підготовлено на виконання пункту 8 "Порядку та умов надання стабдотації". Це друга вже стабілізаційна дотація, другий мільярд, який ми розподіляємо. Це зробити абсолютно необхідно для зменшення бюджетних диспропорцій і вирівнювання ситуації в окремих областях.
Ми передбачили зміни до порядку та умов надання цієї стабілізаційної дотації, врахувавши уже відгуки, які отримали після розподілу першої частини. І пропонуємо на цьому етапі дотацію розподілити між обласними бюджетами з урахуванням питомої ваги індексу податкоспроможності без розподілу дальше вниз.
Тому прохання – підтримати. Це правильний, як би, механізм і правильна річ зробити зараз. В наступному році ми будемо далі ще удосконалювати цей процес. Просто зразу хочу сказати: будемо дивитися, більше уже аналізувати детально субвенції – медичну та освітню – і видатки по областям, відповідно будемо уточнювати. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксана Сергіївна.
Будь ласка, Куліченко Іван Іванович.
КУЛІЧЕНКО І.І. (Не чути) (без мікрофону) …наданий відповідно до листа Мінфіну.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.
Сергій Іванович Мельник хотів виступити.
МЕЛЬНИК С.І. Я хотів уточнити. З цієї таблиці я так розумію, що взяли зведений індекс податкоспроможності області. Мені здається, це несправедливо. Я би краще зробив в розрізі кожної адмінодиниці в області і сумарно провів би. Це було би більш справедливо, тому що якщо, наприклад, зведений індекс 1,5 – він більше одиниці. Цій області, не знаючи внутрішніх індексів адмінодиниць, ми ще даємо премію 19 мільйонів. А області, у яких індекс до одиниці, наприклад, ми вирівнюємо їх до одиниці. Чи не буде цього перекосу, розумієте? Тобто ми взяли середню температуру по лікарні.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Справа в тому, що це якраз те, як ми робили першого разу, і коли ми розподіляємо конкретно по кожній одиниці, тоді кожна область претендує виключно на свою суму, і обласний бюджет немає ніяких важелів і відповідальностей в даному випадку по перерозподілі всередині, тому ми якраз хочемо цього разу в плані експерименту дати і більше коштів і більше обов'язків на обласний рівень для того, щоб вони вже в обговоренні з місцевими бюджетами визначили те, що треба, і вирівняли це. Тому що, знову ж таки, є районні одиниці, де спроможність по податкам дійсно виглядає дуже малою, але у них і видатків зовсім ніяких немає. Ми не можемо цього знати, і не знаємо, але обласний бюджет це бачить і знає. Тому вони можуть краще в діалозі з місцевою одиницею визначити.
МЕЛЬНИК С.І. Але щоб не вийшло, що міста великі, наприклад, Дніпропетровськ, в яких коефіцієнт 1,5, а райони… Тобто їм за рахунок цього завищення загальної температури по області можуть якісь райони просто за рахунок цього зменшити. Це треба, щоб облфінуправління взяли це питання на контроль, в разі цього щоб дали звернення, і ми тоді зробимо перерозподіл.
МАРКАРОВА О.С. Абсолютно правильно. Це питання до області, область повинна в більш чіткому діалозі з районами це робити.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Пропонується запропоновану головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію підтримати. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення приймається.
ІЩЕЙКІН К.Є. Є пропозиція поміняти четверте і третє питання.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається.
Пропонується перейти до шостого питання.
Передача Державній фіскальній службі бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів. Доповідає Стус Вікторія Василівна.
Будь ласка, Вікторіє Василівно.
СТУС В.В. Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу, члени комітету! Хочу наголосити, що протягом останніх 4 років для фіскальної служби не передбачалось жодних видатків розвитку. Цьогорічна потреба служби забезпечена лише на 40 відсотків.
В першу чергу, хочу подякувати вам, шановні народні депутати, нещодавно служба отримала можливість погасити кредиторську заборгованість, що виникла ще в 2012 році. Основна частина цих коштів, десь 80 відсотків – це саме погашення кредиторської заборгованості по проекту "Електронна митниця".
Коротко зупинюся на цьому проекті. Що дасть нам даний проект? Він дозволить вдосконалити процес митного оформлення, скоротити часові витрати на проведення митного контролю і відмовитись від паперового документообігу. Крім того, це стане ще одним кроком до лібералізації Європейського Союзу візового режиму для України.
Запорукою успішного впровадження системи "Електронна митниця" є бюджетна підтримка проекту в рамках фінансової програми "Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні".
У вересні поточного року урядом прийнята постанова, що передбачає додаткові бюджетні призначення для фіскальної служби в обсязі 81 мільйон 600 тисяч гривень. В рамках виконання даної угоди виділені кошти планується розподілити на "Електронну митницю" – 81 мільйон 300 тисяч гривень, і 300 тисяч гривень на виготовлення бланків-сертифікатів з переміщення товарів.
Прошу підтримати. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру.
ГОРБУНОВ О.В. За результатами розгляду зазначеного питання на підкомітеті пропонується рекомендувати комітету підтримати встановлену постановою уряду від 8 вересня за номером 697 передачу бюджетних призначень. Прошу підтримати, колеги.
ПАВЕЛКО А.В. Предлагается поддержать такое предложение.
Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Утримався – 1. Дякую.
СТУС В.В. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання за пропозицією Костянтина Євгеновича: спочатку четверте питання. Законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік", номер 3191, поданий народними депутатами, членами Комітету з питань бюджету, Іщейкіним, Дубневичем та Горбуновим.
Доповідає наш колега Горбунов Олександр Володимирович.
Будь ласка, по четвертому питанню, Олександре Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. На прохання Державного управління справами прошу підтримати даний законопроект, в якому передбачається збільшення видатків Державного бюджету за окремою бюджетною програмою "Державне управління справами", для забезпечення виконання покладених на нього завдань щодо здійснення матеріально-технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Президента України: Рада національної безпеки і оборони України, Адміністрація Президент України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб. Прошу підтримати, колеги.
ПАВЕЛКО А.В. Там "і інші" є.
ГОРБУНОВ О.В. "І інших" також.
МЕЛЬНИК С.І. РНБО включено?
ПАВЕЛКО А.В. Так. І РНБО, всі ці.
_______________. Прохання редакційно: з урахуванням пропозицій РНБО, які не тягнуть залучення Держбюджету.
ПАВЕЛКО А.В. То є так.
Будь ласка, слово надається заступнику керівника.
ШКВАРИЛЮК В.В. Ні. Голосуємо.
ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати надану пропозицію головою підкомітету Олександром Володимировичем Горбуновим, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3191 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у розданих вам матеріалах.
Хто за? Проти? Утримався? Утримався – 1. Дякую.
Вертаємося до третього пункту сьогоднішнього засідання. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо плати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ.
Слово надається Іщейкіну Костянтину Євгеновичу. Будь ласка.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні присутні, цей законопроект вже прийнято Верховною Радою за основу. До Комітету з питань бюджету в установлені строки надійшло 10 пропозицій народних депутатів. За підсумками опрацювання цих пропозицій на підкомітеті, за участю представників Мінфіну і МВС, пропонується в остаточній редакції законопроекту насамперед установити, що у 2016-2017 роках 50 відсотків плати за сервісні послуги зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету із спрямуванням на організаційне забезпечення надання сервісних послуг, та 50 відсотків до загального бюджету міст республіканського та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднань територіальних громад.
Викласти положення в Прикінцевих та Перехідних положеннях Бюджетного кодексу, зважаючи на їх тимчасову дію, і доповнити розділ новим пунктом 38. Слід звернути увагу, що законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту про сервісні послуги та сервісні центри, який також прийнято Верховною Радою за основу, і наразі готується до другого читання.
Таким чином пропонується комітетом прийняти наступне рішення: врахувати 9 пропозицій: з них 3 пропозиції врахувати частково і відхилити одну пропозицію та рекомендувати Верховній Раді законопроект 2568 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, після розгляду у другому читанні та прийнятті в цілому як закону законопроекту 2567. Дякую.
ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Да, якщо міністерство. І, Костянтине Євгеновичу, що, є слово "республіканське" ще в нашому законодавстві?
ФЕЩУК С.Л. Це Криму стосується.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А, Криму.
Якщо є питання у Міністерства фінансів, то, будь ласка, якщо ні, то голосуємо.
ШКВАРИЛЮК В.В. Немає.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. У мене є. Якщо можна. Я хотів би поцікавитися у Міністерства фінансів. Як ставиться Міністерство фінансів до того, що ми продовжуємо плодити державний бізнес в Україна, ідеологічно?
МАРКАРОВА О.С. Якщо говорити конкретно про цю ситуацію, я зрозуміла, про що запитання. Питання зрозуміле. Загалом ми виступаємо постійно проти різноманітних спецфондів і вважаємо, що більшість послуг повинні надаватися в межах загальних бюджетних послуг і так далі.
В цьому випадку, враховуючи, що ця норма закону тимчасова, і зменшено витрати надходжень місцевих бюджетів, ми її вважаємо можливим проголосувати, щоб підтримати позицію комітету. Як тимчасово. Не як правило, що ми будемо підтримувати питання спецфондів і спецпослуг, і так далі в майбутньому.
ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Є пропозиція підтримати озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем та роздане рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 2568 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції.
ШКВАРИЛЮК В.В. А по МВС, я так розумію, є пару правок?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається заступнику начальника Департаменту ДАІ Міністерства внутрішніх справ Криклію Владиславу Артуровичу.
КРИКЛІЙ В.А. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, дякую за можливість виступити. Хотілося би ще раз пригадати про те, що законопроект 2568 є похідним від законопроекту 2567 про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ.
ШКВАРИЛЮК В.В. Я перепрошую, правки є чи немає до цього? Якщо є, то кажіть правки.
КРИКЛІЙ В.А. Є. Є пропозиції, оскільки, якщо коротко дуже, у 2014 році видатки на 238 центрів надання послуг або МРЕО, простіше кажучи, обійшлися країні в 120 мільйонів гривень. При цьому дохідна частина склала 229 мільйонів гривень.
Відповідно, якщо ми хочемо реформуватися і на цей перехідний період у 2016-2017 роках, доки будуть децентралізовані: всі ці сервісні центри будуть так само передані до компетенції адміністративних центрів – є пропозиція все-таки підтримати бачення і позицію Міністерства внутрішніх справ, а саме розподіл дохідної частини: 90 відсотків до спеціального фонду і 10 відсотків до місцевих бюджетів. Але це тільки на цей перехідний період – 2 роки.
КРУЛЬКО І.І. А можна питання вам задати? Скажіть, будь ласка, а чому не 100 відсотків у спецфонд для послуг?
МАРКЕВИЧ Я.В. Понимаешь, 100 процентов купить тяжелее, а 99,9 продается легче. Маркетинг!
КРИКЛІЙ В.А. Тут немає маркетингу. І в даному випадку не стоїть питання якихось торгів. Ми просто чудово розуміємо, що задля створення централізації цих сервісних центрів нам необхідно додатково фінансування. І саме головне, що не вийде їх нормально децентралізувати в подальшому, у 2018 році, якщо не забезпечити належне фінансування, вже починаючи з 2016 року.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Кривенко, Крулько.
КРИВЕНКО В.М. Колеги, є пропозиція підтримати рішення підкомітету. Навіть у доповідача в аргументації, що 220 мільйонів заробили, коштувало – 120, а треба нам 90 відсотків, треба нам 200 мільйонів, виявляється, залишати. Тому я не почув аргументації і є пропозиція підтримати рішення підкомітету і голосувати в тій редакції, яка була запропонована.
КРИКЛІЙ В.А. Я перепрошую, у нас зараз на сьогоднішній день видатків більше половини.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, у мене є пропозиція. Питання перше – чи потрібні в країні адміністративні послуги, які надаються? Так. Чи треба, щоб вони надавались в абсолютно прозорий спосіб? Також двома руками за.
Тому давайте ми передбачимо в загальному фонді бюджету окрему строчку для фінансування в повній мірі діяльності цих центрів надання адміністративних послуг і не будемо плодити державний бізнес. Нехай всі кошти, які вони збирають, а там працюють люди на зарплаті, отримуючи зарплату з державного бюджету, нехай кошти ідуть в загальний фонд бюджету. А з загального фонду бюджету по видатковій частині нехай кошти спрямовуються на ці центри для того, щоб їх підтримувати, оснащати всім чим потрібно.
І таким чином, якщо це буде загальний фонд бюджету, його буде більш ефективно контролювати і здійснювати аудит використання коштів, в тому числі аудит ефективності, що буде здійснювати Рахункова палата, і сподіваюсь, нами новостворена.
Тому у мене є пропозиція все-таки по цьому законопроекту передбачити дуже просту річ: всі кошти, які збирають в загальний фонд, із загального фонду, нехай роблять бюджетний запит до Міністерства фінансів. Ми підтримаємо вас двома руками, я буду перший, хто буде виступати, щоб на найвищому рівні забезпечувалась діяльність центрів адміністративних послуг. А спецфонди – це завжди така темна кормушка, "сірі" гроші, які потім невідомо, яким чином використовуються і потім всю країну звинувачують в корупції і не дають безвізовий режим в Європейський Союз.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Оксана Сергіївна.
МАРКАРОВА О.С. Пане Іване, підтримуючи вас філософськи, хочу просто нагадати, що ці зміни до Бюджетного кодексу є похідними до основного закону. Закон уже прийнятий, механізм уже визначений про сервісні послуги. Пропоную все-таки як тимчасову міру зараз це прохання підтримати, а на майбутнє давайте поговоримо.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. № 2568.
МАРКАРОВА О.С. Підтримати редакцію підкомітету. А на майбутнє, коли ми будемо зараз говорити про середньострокове бюджетування, про наші планування на 3 роки наперед бюджету, ми прибічники того, щоб закладати в Державному бюджеті фінансування на ті послуги, які дійсно держава повинна надавати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Іван Іванович Куліченко.
КУЛІЧЕНКО І.І. Василю Васильовичу! Ми з цього приводу вже багато наговорилися. І дійсно, пропозиція Івана Івановича Крулька, вона є в законі вже. В різних містах по-різному сформовані зараз ці надання адмінстративних послуг. Тому пропонується підтримати рішення підкомітету, але в протокол доручення таке для міністерства: в тих містах, де вже готові прийняти на себе цю роботу адміністративні центри, не чекати 2017 року, а починати їх передавати по якомусь графіку, встановленому міністерством. Дніпропетровськ готовий сьогодні прийняти, адміністративний центр, цю роботу.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Владиславе Артуровичу! Вас влаштовує схема 50 на 50?
КРИКЛІЙ В.А. Схема? Ні, не влаштовує. Я ще раз хочу акцентувати увагу на тому, що дохідна частина складає 229 мільйонів, а видатки – 120. Тобто навіть якщо 50 на 50 відповідно, то можна сказати, що зараз уже в нас буде дефіцит створюватися у фінансуванні центрів цих. А якщо ми говоримо, дійсно, про якісь реформи, не псевдореформи і тільки декларування, а дійсно про проведення нормальної централізації, тим більше – це робиться не для міністерства, це робиться в подальшому, дійсно, для місцевих органів, для місцевих громад.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте так. Є позиція підкомітету. Так? Інші якісь пропозиції є? Вони просто висловлені у нас. Тому пропонується підтримати.
ІЩЕЙКІН К.Є. Можна два слова?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, Костянтине Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Мова йде про те, що це питання ми довго вивчали і ми готуємо в комітеті завжди таку позицію, яка має бути прийнята в залі. Для того, щоб казати сьогодні не "50 на 50", бо це вже надзвичайно великий крок назустріч реформуванню МВС. Абсолютно, абсолютно. І це дуже важко давалося і на засіданнях підкомітету. І сьогодні на комітеті ви бачите, що голоси розділяються. Для того, щоб у залі воно пройшло, я вважаю, що це мінімальне співвідношення, оптимальне, яке ми можемо проводити. Якщо є пропозиція щось підтягувати, то це треба засідати знову і збирати людей і аргументувати. І перша пропозиція – підтримати рішення підкомітету, а якщо ні, то будемо працювати далі.
КУЛІЧЕНКО І.І. Спецфонд добавить, якщо ні.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем рішення. Хто за? Хто проти?
ШКВАРИЛЮК В.В. Один – проти.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Немає. Рішення прийнято.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так. Переходимо до питання "Різне". Про стан виконання заходів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, які брали участь в Антитерористичній операції.
Слово надається заступнику Міністра оборони Гусєву Юрію Веніаміновичу.
ГУСЄВ Ю.В. Шановний Василю Васильовичу! Шановні члени бюджетного комітету! Народні депутати! Дякую за можливість сьогодні обговорити це надзвичайно важливе соціальне питання.
Хочу сказати, що державним бюджетом на 2015 рік затверджено видатки у сумі 1 мільярд 140,5 мільйона гривень, з яких за загальним фондом – 1 мільярд гривень, за спеціальним фондом - 140,5 мільйона гривень на виконання заходів щодо будівництва (придбання) для військовослужбовців Збройних Сил України.
На сьогоднішній день ми за результатами рішень Рахункової палати, яка працювала з початку року в Міністерстві оборони України, здійснили низку заходів, в тому числі щодо внесення відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів про затвердження порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті на будівництво, придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу. Ця постанова ще від 2011 року. І відбулось три зміни за ініціативою Міністерства оборони: відповідно в травні, в червні і в серпні цього року. Чого стосувалися ці зміни?
По-перше, ці зміни стосувалися обмеження по ціні. Порядком використання коштів тепер встановлені чіткі обмеження по ціні, які прив`язані до опосередкованої вартості житла, яку встановлює Мінрегіонбуд, і також з урахуванням тих коефіцієнтів, які були запропоновані, узгоджені з Мінфіном по різних містах. Це означає, що тепер Міністерство оборони не буде купувати за космічними цінами житло, а ціни будуть обмежені тими показниками, які встановлює Мінрегіонбуд з відповідними коефіцієнтами.
Далі. Встановлена можливість купувати за умови пайової участі у зв`язку з тим, що перші конкурси на закупівлю житла надали нам чітке бачення того, що на сьогоднішній день 90 відсотків житла, яке збудовано на 99,9 відсотка, не введені в експлуатацію у зв'язку з тим, що при введенні в експлуатацію виникають податкові зобов'язання.
На сьогоднішній день міністром оборони повністю змінено керівництво департаменту капітального будівництва та прийнято рішення про ліквідацію департаменту капітального будівництва як такого і передачу функцій з закупівлі житла до департаменту державних закупівель. Хочу підкреслити ще раз, що департамент державних закупівель Міністерства оборони сьогодні єдиний департамент, який впроваджує електронні закупівлі на понадпороговому рівні, і передачу функцій капітального будівництва до Головного квартирного експлуатаційного управління як головного органу військового управління, який забезпечує квартирами військовослужбовців.
Що ми маємо на сьогодні, і це є надзвичайно важливим результатом роботи і тих змін, про які я зазначив. На сьогодні ми вже взяли зобов'язань з тієї відповідно суми, про яку я зазначав на початку свого виступу, взяли зобов'язань на суму 170 мільйонів, які зареєстровані і реєструються зараз. Мене проінформували, що вчора передані всі необхідні документи на суму 137 мільйонів. Тобто вже підписані відповідні угоди на 307 мільйонів. За результатами шостого конкурсу (вже відбулось шість конкурсів на закупівлю житла) організовано підписання документів на суму 282 мільйона. Тобто загальна сума тих квартир, яка сьогодні опрацьовується, близько 850 квартир для військовослужбовців Збройних Сил.
Надзвичайно важливим є інше дуже правильне рішення Кабінету Міністрів, який іде на удосконалення системи забезпечення житлом. Другого вересня 2015 року відповідною постановою Кабінету Міністрів за номером 728 було прийнято рішення, що Міністерство оборони у встановленому цією постановою порядку може видавати компенсації військовослужбовцям, які потребують житло. Чому? Ми стикнулись з величезною проблемою, яка пов'язана з тим, що в деяких гарнізонах немає готового житла для закупівлі Міністерством оборони для потреб військовослужбовців.
Тепер у встановленому цією постановою порядку військовослужбовці, які стоять на чергах у відповідних областях і гарнізонах, можуть отримати ті компенсації на повну суму, яка передбачена постановою на закупівлі житла, і за ці гроші купити квартири. І це абсолютно прозорий механізм у зв'язку з тим, що гроші перераховуються на особистий рахунок військовослужбовця, не має контакту навіть з касиром і не має жодних нарікань на те, що може відбутись якась корупція.
Що є також важливим? На сьогоднішній день Міністерство оборони для того, щоб уникнути зловживань комісією, яка здійснює закупівлю житла, підписало Меморандум про співробітництво з Будівельною палатою України, постійно працює з Конфедерацією будівельників України, і звернулось до Антикорупційного комітету Верховної Ради з проханням провесити відкриті слухання щодо ситуації з закупівлею житла. Наступного вівторка такі слухання відбудуться в комітеті, і я сподіваюсь, що це все призведе до того, що наступного року, а за тою динамікою закупівлі житла, яку ми сьогодні бачимо, повторюся – на сьогоднішній день вже оформелено документів, взято зобов'язань, які зараз передаються в казначейську службу, на 307 мільйонів, оформляються документи на 232 мільйона. На 300 мільйонів планується видача компенсації – це 636 родин військовослужбовців у різних гарнізонах.
Ми не бачимо загрози по використанню коштів і будемо просити Комітет Верховної Ради підтримати наші пропозиції по збільшенню видатків на закупівлю житла на 2016 рік.
Дякую.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я нагадаю, що одним із ініціаторів сьогоднішнього засідання з приводу розгляду питання забезпечення житлом був також я, бо питання, на мій погляд, дуже серйозне. Коли ми закладали бюджетну програму закупівлі житла, ми мали на увазі не тільки роздачу грошей військовослужбовцям, ми мали на увазі перезавантаження будівельної галузі України. І така ситуація, що у нас іде по програмі, яка іде по Мінсоцполітики, там, де ми придбуваємо житло сім'ям загиблих учасників АТО. На сьогоднішній день, якщо ми подивимось звіти, які у нас є від Міністерства фінансів, від Рахункової палати і так далі, ситуація з освоєнням Міністерством оборони коштів у розмірі мільярд 147 мільйонів, вона є трохи загальмованою – це ми всі усвідомлюємо. Але в результаті тої нашої спільної роботи ми виявили деякі чинники.
Перше. Корупційна складова, яка у нас була в системі Міністерства оборони, вона на сьогоднішній день, як доповів нам сьогодні Юрій Веніамінович, вона ліквідована. Вони повністю ліквідували департамент, який займався капітальними будівництвами, і ці функції перерозподілили між іншим департаментами. Про ті результати роботи, які я особисто під час виїзного засідання Міністерства оборони чув про те, що там вводяться в експлуатацію додаткові поверхи, яких не існувало, лише на папері там, і так далі, і ця ситуація, по-перше, деяким чином підірвала довіру до Міністерства оборони, по-друге, зірвала певні строки, якими можна було б запустити саме будівельну галузь і придбати житло шляхом придбання його у забудовника, а не шляхом, як сьогодні ми будемо робити, роздачі грошей. Роздача грошей – це відповідні інфляційні втрати нашої держави.
Тому у мене є таке прохання до всіх нас: підтримати ініціативи щодо недопущення зменшення у 2016 році асигнуваноь на цю бюджетну програму.
Друге. Категорично висловити свою позицію щодо неможливості роздачі коштів напряму військовослужбовцям, а треба їх все-таки запускати на будівельну галузь, бо це відповідно наша економіка.
Третє, активізувати роботу Міністерства оборони з цього напрямку шляхом залучення обласних державних адміністрацій. У нас зараз є спілки ветеранів АТО, вже у нас створюється, тобто громадськості і так далі, забудовників у нас є перелік. Для того, щоб ми могли саме ці інструменти і джерела, які ми даємо сьогодні цьому ринку, щоб вони були максимально використаними.
Зі своєї сторони вбачаю повну готовність допомагати Міністерству оборони в забезпеченні наших військовослужбовців житлом. Але хочеться і відмітити, що у 2015 році, на жаль, ми не змогли досягти тих цілей, які ми ставили перед собою на початку року. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рудик, прошу.
РУДИК С.Я. Шановний пане заступнику Міністра, я розумію, що це, можливо, буде не ваша компетенція, але в минулу неділю Прем'єр-міністр України, звертаючись зі своїми профанаційними 10-ма хвилинами до українського народу, сказав про те, що за поточний рік на потреби житла для учасників АТО було виділено суму трохи більше 300 мільйонів гривень. За ці кошти придбано квартир біля 700. Це перше питання. Тому що я почув у вас інші цифри і мене цікавить, хто "попав в штангу": Прем'єр-міністр чи Міністр оборони?
Друге питання, по якій все-такі ціні закуповується середнє житло? Я розумію, що воно прив'язано до коефіцієнтів Мінрегіонбуду, але от я можу сказати по Черкаській області, оскільки мажоритарщик саме з Черкаської області. По словам фахівців, в Черкаській області середній квадрат продається чи закупається для цих потреб по ціні в середньому в 10 тисяч гривень. А я знаю особисто мінімум три фірми, які працюють на ринку надання цих послуг, тобто будівництво житла, які вже в цьому році готові продавати житло по 5 тисяч – 5 700 за квадратний метр.
Тому у мене питання, щоб не вийшло так. Розумієте до чого я веду? Якщо 700 квартир виділено в цьому році, а в реєстрі учасників АТО станом на 9 жовтня там перебувало 107 тисяч, а за оперативними даними 124 тисячі, то такими темпами будівництва ми останнього в черзі забезпечимо житлом рівно через 177 років! Це друге питання. Я думаю, що спробуйте відповісти.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Юрію Веніаміновичу, коротко, будь ласка, на всі запитання тоді колег.
ГУСЄВ Ю.В. Дуже коротко на всі питання.
Андрію Анатолійовичу, дякую за турботу. Дивуюсь вашій позиції, тому що ви саме просили для Херсонської області видати сертифікати, які були компенсаціями для військовослужбовців, які стоять в черзі в Херсонській області. Тому я вважаю, що це якраз той механізм, який дозволяє і спрямовувати державні кошти в ринок житла, і надавати людям можливості вибирати самим: вони хочуть жити в трикімнатній квартирі – і, доплативши свої кошти, купують трикімнатну квартиру, чи ні.
Тепер до Сергія Ярославовича. Сергію Ярославовичу, по цифрах на сьогоднішній день за кошти бюджету, який виділений Міністерству оборони України, взято зобов'язань і закуплено квартир за першим-четвертим конкурсом 298 на суму 170 мільйонів. За п'ятим конкурсом, які передані зараз вже до Державного казначейства зобов'язання, - 188 квартир на 137 мільйонів. І зараз укладаються договори на 364 квартири на загальну суму 282 мільйони.
Щодо тих сум, про які ви говорите. Можливо, вони стосуються родин загиблих учасників антитерористичної операції, які розподіляються через інше міністерство. Я думаю, мій колега з Мінсоцполітики прокоментує цю ситуацію.
І щодо тієї черги, яка може утворитись серед всіх учасників антитерористичної операції. Наскільки мені відомо, статус учасника антитерористичної операції не дає одразу вимоги по забезпеченню житлом. Є встановлений законодавством порядок забезпечення житлом, ведення відповідної черги. Ми зараз його удосконалюємо, розробивши концепцію реформування забезпечення житлом, яка, ми сподіваємося, Кабінетом Міністрів буде схвалена, і з 1 січня ми будемо рухатися вже по інших стандартах забезпечення житлом.
РУДИК С.Я. Я перепрошую, я хотів би ще почути відповідь: по чім закупається в Черкаській області, якщо у вас такі дані є?
ГУСЄВ Ю.В. Дані, безумовно, є. По тій постанові, яка прийнята Кабінетом Міністрів, в обласних центрах закуповується житло за коефіцієнтом 1,5 до опосередкованої вартості житла, визначеної Мінрегіоном. Це дійсно складає близько… Скільки?
ІЗ ЗАЛУ. В Черкаській області близько 9 тисяч гривень.
ГУСЄВ Ю.В. Але якщо є зараз у вас власники квартир чи будівельні компанії, які готові по 5, будь ласка, здавайте їх в Міноборони, нехай вони здають документи, виходять на конкурси і продають квартири.
ШКВАРИЛЮК В.В. Купити по п'ять продати по вісім?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я все ж таки прошу надати слово Шевченку Василю Васильовичу – першому заступнику Міністра соціальної політики.
ШЕВЧЕНКО В.В. Шановні народні депутати, я хотів би проінформувати, що дійсно кошти, про які йде мова, 300 мільйонів, були виділені в якості субвенцій додатковим голосуванням від 2 березня 2015 року, де розпорядником коштів було визначено Мінсоцполітики. Підхід в даному випадку стосувався забезпечення житлом сімей загиблих. Таких сімей було на момент визначення 633, тобто ті, хто перебував на квартирній черзі, і ті, хто потребував житла.
Відповідно фінансування здійснюється у якості субвенцій, тобто розподіл по кількості загиблих, які потребували житла, сформований був на підставі даних обласних адміністрацій. Розпорядниками цих коштів є безпосередньо обласні адміністрації. Закупівля квартир здійснюється за бюджетною програмою на умовах пропозицій учасникам торгів і визначення найнижчої ціни. Мало того, порядок та умови передбачають додаткове фінансування, для того щоб не складалось ситуацій, коли пів квадратних метри чи метр будуть впливати на відповідні рішення.
Хотів би уточнити, що в даному випадку може бути закуплені тільки квартири, які введено в експлуатацію, якщо це стосується інвалідів першої та другої групи, тому що 633 було загиблих, які потребували житло. В той же час ми передбачили, якщо кошти будуть залишатись, надати інвалідам першої та другої групи. Якщо це стосується інвалідів, то ці квартири повинні бути обладнані безбар’єрним доступом.
Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Для чистоти експерименту давайте надамо слово Міністерству фінансів і якщо виникнуть питання, давайте будемо обговорювати.
Прошу, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Дякую, колеги, я дуже коротко. Була бюджетна програма, виділена на 2015 рік, яка на меті мала виконання двох завдань: завдання № 1 – забезпечення військовослужбовців житлом, завдання №2 – спрямування цієї суми, понад мільярд, на далі поштовх в економіку, в будівельну галузь, купівлю житла та те, що в нас лежить і падає протягом останніх трьох років.
Чи було ефективно виконано цю бюджетну програму Міністерством оборони? Ні, не було. І ми це почули від самого заступника міністра сьогодні, вони зробили організаційні висновки, наскільки я розумію, шляхом і кадрових, і організаційних, і будь-яких інших. На жаль, зроблені вони тільки зараз, до кінця року у нас залишилось пару місяців, тому зараз у нас не дуже великий набір інструментів, що ми можемо робити. Безумовно, необхідно прискорити максимально це питання: чи це шляхом видачі грошової компенсації, яка звісно змінює дещо цілі нашої програми, як воно було закладено в бюджеті 2015 року і вирішує тільки одну з цих цілей, які ми закладали, вона надає змогу дати людям кошти для того, щоб вони самі безпосередньо щось робили.
Тому ми вважаємо, що активізуючи, потрібно провести якомога швидше широкий діалог з міністерствами та комітетом для того, щоб визначити, яким чином все-таки ефективно можна забезпечити наших військовослужбовців, особливо учасників АТО, житлом, в той же час зробити це в максимально ефективний спосіб.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
КРИВЕНКО В.М. Я був на нараді в червні, коли міністр розповідав, що він керівництво департаменту жорстко покарає …. (не чути) (поганий запис), а в липні жорстко звільнить.
Тепер, наскільки я знаю, на 28 жовтня така нарада планується, буде директор департаменту, бо у нас 9 мільярдів не взято зобов’язань по Міністерству оборони. І ми дуже переживаємо, щоб потім Міністерство фінансів, ми ж знову будемо для вас гроші вигризати, скаже, що вони не можуть їх використовувати. Мені особисто, я потім у вас уточню, різонуло вухо, що 280 квартир за 300 з чимось мільйонів, то це виходить, що
Є запитання до окремих волонтерів, я думаю, що там є ризики корупційні.
ІЗ ЗАЛУ. Вони вже не працюють.
КРИВЕНКО В.М. Вже не працюють. Ну, особливо ті, які з будівельної галузі прийшли.
ШКВАРИЛЮК В.В. Давайте голосувати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ні, голосувати не будемо. Віктор Миколайович і Маркевич ще хочуть запитати.
КРИВЕНКО В.М. Так я хотів запитати, просто коли ми голосували, не запитував, а в "Різному" хотів обговорити. От ця ситуація по берцям, будь ласка, розкажіть, що в нас купили берці за 1400 гривень – 280 тисяч берців.
ШКВАРИЛЮК В.В. Яке це має відношення до питання житла?
КРИВЕНКО В.М. Я ще раз кажу, я спеціально не обговорював у цьому, я хотів його в "Різному" обговорити. Я не хотів затримувати голосування, коли були перерозподіли. Можете прокоментувати, будь ласка, по цих берцях? Чи вважаєте ви, що там є якийсь корупційний ризик, що там щось було? Бо насправді дуже негативний розголос ця ситуація набуває.
ГУСЄВ Ю.В. Вікторе Миколайовичу, дякую за питання, за підтримку. Перше, по берцях. Особисто я провів дві наради, причому ми залучали військову службу правопорядку, управління антикорупції, громадськість.
І ситуація з берцями є такою. Затверджені технічні умови. І по цих технічних умовах до нас прийшов лише один виробник. Чому не прийшли інші?
КРИВЕНКО В.М. Це з "лейбою" цього виробника на підошві?
ГУСЄВ Ю.В. Ні, там немає "лейби" виробника на підошві. Оце якраз спекуляція окремих, в тому числі й ваших, колег, які теж на минулому тижні, на позаминулому тижні приходили. Ми проводили ще більш широку нараду. І зараз питань у них немає. Питання тільки в тому, чи потрібні нам такі хороші берці для бійця, чи треба за 300 гривень купувати, як це було минулого року. Позиція Міністерства оборони – потрібні хороші берці для бійця. Тому що минулого року берці називали "берці на сто кроків" – після ста кроків вони починали рватися, тріскатися і все інше. Між іншим, того самого виробника.
Зараз, на сьогоднішній день, на цій нараді з виробниками ми отримали відповіді, що ще два виробники на наступні закупівлі по берцях вийдуть і запропонують кращі ціни. Супер.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Віктор Михайлович. Як завжди – по суті. Учіться у Пинзеника питання задавати.
ПИНЗЕНИК В.М. Звідки ви знаєте, про що я буду задавати?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я знаю. Ви завжди професійно це робите.
ПИНЗЕНИК В.М. Я не буду питання задавати. Я інше хочу висловити.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вибачайте, будь ласка.
ПИНЗЕНИК В.М. Те, що зараз я чую, предметом дискусії є ефективність використання коштів. Але наскільки я зрозумів Андрія Гордєєва, я це підтримав, питання стояло минулий раз не в цьому плані. Це важлива частина питання, але в цьому відношенні закупівля квартир не відрізняється від закупівлі м'яса чи будь-чого іншого. А мова йшла про інше. Мова йшла про те, яким чином, оскільки ми вже раз передбачили витрачання коштів, отримати максимальний ефект у багатьох інших напрямах. І це не є питання Міністерства оборони, це не є питання Мінфіну. Це комплексне питання, на яке б мали дати відповідь.
Питання полягає от у чому. У нас є повно "трупів"-банків, у них повно заставлених квартир. Питання реалізації активів. Бюджет витрачає страшні суми на компенсації тих 200 тисяч гривень. Питання, які квартири купувати – це мав би визначити Уряд разом з Національним банком, прийнявши якийсь спеціальний документ. Чи це квартири як активи банків-"трупів", вибачте, тобто тих банків, які підлягають ліквідації, чи у інших випадках заставлені квартири, чи це питання недобудованого житла, де треба інвестувати, чи це питання нового будівництва, де треба інвестувати – це все треба було вивчити, дані на цьому ринку, вивчити ситуацію, яка на цьому ринку житла, і тоді приймати рішення – куди. Чи це 100 відсотків один напрям, другий, третій, чи, можливо, частково перший, другий, третій. А так відбувається бездумне витрачання бюджетних коштів – без оцінки максимально можливого ефекту на розрулювання ситуації. Так, питання ціни важливе є, але друге питання не менш важливе, про яке я говорю. Але, на жаль, ми сьогодні не почули, можливо, ми неправильно поставили задачу, коли запрошували людей на цю зустріч.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Вікторе Михайловичу. Насправді всі питання важливі. Вибачте, будь ласка, за мій коментар.
Маркевич, прошу.
МАРКЕВИЧ Я.В. Я снимаю вопрос.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. У мене до вас 2 запитання. Перше питання. Скажіть, будь ласка, окрім того, що там ліквідували якийсь департамет, когось звільнили, а як ви виконали чи відреагували на положення, про що пише Рахункова палата, тут є багато інформації стосовно корупції при вчиненні відповідних дій з купівлею житла.
Так от, пунк 1.1 – службові розслідування у Міністерстві оборони не проведені, посадові особи, діяльність або бездіяльність яких призвела до грубих порушень бюджетного законодавства, до відповідальності не притягнені. Квартири, які декілька разів виділялись, керівництву держави не повернуті і так далі. Тут великий висновок Рахункової палати.
Скажіть, будь ласка, на виконання оцього висновку Рахункової палати які дії були вчинені ще? І чи окрім звільнення осіб від роботи чи є якісь форми відповідальності за те, що були здійснені корупційні дії?
ГУСЄВ Ю.В. Дозвольте, Василю Васильовичу?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка.
ГУСЄВ Ю.В. Іване Івановичу, дякую за те, що ви на цьому наголосили, я теж у своєму виступі наголошував на тому, що ми заходи здійснювали в тому числі зміни до постанов на виконання тих рекомендацій, які давала Рахункова палата.
На сьогоднішній день проведено 3 службових розслідування і матеріали передані до Генеральної прокуратури. Службові розслідування проводились Військовою службою правопорядку. Матеріали передані до Генеральної прокуратури, і ми очікуємо, що правоохоронні органи дадуть юридичну оцінку діям тих посадових осіб, які приймали ті чи інші рішення.
Сьогодні затверджений Міністром оборони План заходів по усуненню тих недоліків, на які нам указала Рахункова палата, і ми з Рахунковою палатою 3 тижні тому проводили спільну зустріч з приводу того, якою є динаміка тих змін, на які нам вказала Рахункова палата, які потрібно впровадити. Я думаю, що до кінця року по Плану заходів усунення недоліків ми прийдемо до того, що повністю всі питання будуть зняті, я сподіваюсь, а правоохоронні органи по тих питаннях, де держава недоотримала житло чи посадові особи перевищили свої службові обов'яки, мають надати юридичну оцінку.
КРУЛЬКО І.І. Василю Васильовичу, з вашого дозволу, ще одна репліка.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Коротко. І слово Горбунову.
КРУЛЬКО І.І. Колеги, я хотів би попросити у колег вибачення за те, що питання задам не по темі, не по квартирах, але не менш суспільно важливе. Користуючись нагодою, що у нас є заступник Міністра оборони.
Скажіть, будь ласка, якщо не можете відповісти, то потім вважайте, що це до вас моє депутатське звернення. У нас є колега по Верховній Раді народний депутат України Надія Савченко, яка знаходиться у в'язниці у Російській Федерації. Вона була викрадена, ви всі знаєте ці умови, в Луганській області, коли була в добровольчому батальйоні "Айдар". Питання такого характеру. Чому до цього часу її мати не може отримати довідку про те, що вона є учасником АТО, оббиваючи уже кілька місяців пороги всіх військоматів, які тільки можна, і Міністерства оборони зокрема. Мною було також направлено відповідний депутатський запит, на який поки що немає відповіді. Мені здається, що Герой України (Президент України їй присвоїв це звання) – не може бути ситуації, коли ми повинні на комітеті, зокрема бюджетному, піднімати питання, що наша колега не може отримати довідку, яку вона заслуговує. І це стосується, до речі, не тільки її, а й інших добровольців, які були і знаходяться на фронті, і для яких отримати довідки учасника АТО стає справжнім випробуванням для їхньої роботи. Ви могли б це прокоментувати, будь ласка?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка.
ГУСЄВ Ю.В. Дозвольте? Дякую.
Дійсно, це не моя зона відповідальності як заступника Міністра. Обіцяю вам, з приводу цього конкретного випадку розберусь і виясню ситуацію щодо взагалі динаміки присвоєння статусу учасників бойових дій, учасників АТО військовослужбовцями Збройних Сил.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович, прошу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, пропонуємо від комітету звернутися до Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики України з рекомендацією активізувати роботу з виконання заходів щодо будівництва й придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, які брали участь в Антитерористичній операції, забезпечивши використання коштів, передбачених у Державному бюджету на 2015 рік на такі заходи.
Друге. Доручити Міністерству оборони України ретельно опрацювати висновки Рахункової палати за наслідками проведеного аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству оборони України на будівництво, придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України. Визначитися щодо можливості врахування наданих пропозицій, зокрема зосередивши увагу на вивченні пропозицій щодо пошуку нових джерел фінансового забезпечення житлом військовослужбовців.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Кривенко, Гордєєв.
КРИВЕНКО В.М. Я хотів би додати ще один пункт: "Міністерству оборони надати пропозиції щодо максимального надходження коштів на первинний ринок". Оте, що казав пан Гордєєв – це дуже правильно. Я б не зупинявся зараз про компенсації, мені здається, що вона є несправедливою по відношенню до інших військовослужбовців. Але для нас як бюджетного комітету дуже важливо кумулятивний вплив цієї програми. Крім вирішення проблем службовців, це робочі місця, це величезні податки. І зараз кинути просто на вторинний ринок, навіть якщо це дешевше, от треба буде дивитися.
Тому просто як рекомендацію комітету, ми зараз її випишемо, надати свої пропозиції, як це максимально довести. Або сертифікат давати людині, а вона може там доплатити, але тільки до первинного, і ми сплачуємо забудовнику як держава.
ГУСЄВ Ю.В. Можна? Це дуже важливо, тому що я підтримую пропозицію Віктора Миколайовича. Але це завдання не Міністерства оборони. Не Міністерство оборони має думати про те, як первинний ринок житла розвивати чи будівельну галузь.
Давайте тоді це звернення адресуємо уряду. І нехай уряд спільно з Мінфіном, з Міністерством економічного розвитку і з Мінрегіонами, які є галузевими міністерствами в будівництві, надасть відповідь на те, як спрямовувати кошти саме на первинний ринок.
Наше завдання, щоб військовослужбовець отримав або квартиру або гроші, за які купив цю квартиру або іншу квартиру в іншому місці, з більшими кімнатами, і був забезпечений житлом.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Гордєєв. Рудик.
ГОРДЄЄВ А.А. Юрію Веніаміновичу, от ви в своїй відповіді моє прізвище згадали, про моє бачення компенсації. Коли я з травня оббиваю пороги вашого міністерства, і стоїть питання про те, що закупіть житло на первинному ринку! То в результаті ми сьогодні маємо кінець жовтня, і ви кажете, що ми будемо видавати грошима.
У мене перше питання до вас. З тих цифр, що ви назвали, скажіть всім нам загальну цифру. Тобто ми знаємо, що є мільярд 147 мільйонів. Скільки ви даєте на житло? Скільки ви даєте грошима? І яка перспектива їх освоєння в 2015 році? Перше питання.
Друге питання. Я хотів би підтримати пропозицію Кривенка, тому що питання нашого сьогодні зібрання було саме в тому, щоби ми максимально могли зосередити фінансовий ресурс держави на виконанні соціальних та економічних завдань, ці гроші.
Пропозиція Мінфіну, уряду: давайте випишемо це все – розробити механізм залучення цих коштів максимально ефективно для економіки шляхом а) кредитування, б) співучасті у фінансуванні, в) компенсації кредитної ставки, г) закупівлі на первинному ринку - і так далі.
І третє. Є пропозиція, знову ж таки, з урахуванням вашої відповіді, ваше бачення 2016 року. Тому що сьогодні ми бачимо те, що вже мінус 600 мільйонів в проекті бюджету на вашу програму. Вона не виконується, відповідно Мінфін дав такі розрахунки на 2016 рік. Тому якщо ви зараз нас запевняєте в тому, що ви зможете в 2016 році таким самим обсягом, як мінімум, нормально розпорядитися – забезпечити житлом і зробити це все, як-то кажуть, для здорової економіки, не для інфляційних наших потугів, а саме для здорової економіки, якщо ви це зможете, то тоді прохання – підтримати доручення (пані Оксана, як би до вас ситуація), щоб забезпечити в 2016 році не менше 2015 року асигнувань, бюджетних призначень за цією програмою. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Рудик і Пинзеник.
РУДИК С.Я. Я погоджуюсь з паном заступником міністра про те, що це дійсно не їхня компетенція – обирати формат. Але дійсно є проблема, яку озвучив мій колега Гордєєв, де він правильно сформулював питання, я з ним погоджуюся. Але враховуючи те, що нас просто ж хвилює питання… Ми постійно, коли обговорювали питання виділення коштів Міноборони, ми завжди не мали часу. Згадайте, жодного разу. Вони нам обіцяли "надцять" разів, що вони прозвітують, завжди не вистачало часу. Я думаю, що взагалі цей звіт мав би зробити, звичайно, голова уряду, якщо чесно, він же відповідає за все в нашій державі, правильно? Це – окреме питання.
Дивіться, по досвіду, для обговорення колег. Колись я був головою Державного комітету України в справах національностей і міграції. У нас була державна програма будівництва житла для кримських татар. І там теж була свого часу проблема, коли житло на вторинному ринку суттєво відрізнялося від первинки. Пішли на експеримент, і цей експеримент увійшов в тодішню постанову Кабінету Міністрів, коли у людей купляли квартири на 10 відсотків від обсягу капіталовкладень. Зрозуміло, що крали, зрозуміли, що завишали ціни на будівництві і так далі, але вони таким способом пішли. Получилося співвідношення цифр, ну, неважно. Тобто можна було би взяти за основу такий експеримент і тут. Можливо, Мінфін знає якісь інші приклади, бо це було вже 10 років тому. Може, за цей час уже такі приклади були поширені в інших відомствах. Тобто для початку з загального обсягу фінансування, яке піде загалом по державі на забезпечення житлом, бо ми ж розуміємо, що для учасника АТО або родини загиблого, до лампочки, яким способом буде здійснено це, йому фактично треба отримати це житло або квартиру, або будинок. Але зрозуміло, що нам треба думати і про розвиток будівельної галузі, і про якісь інші речі.
Тобто питання до Міністерства фінансів. Чи такий варіант пройде для обговорення, для того щоб уряд це питання розглянув? Ну, і я приєднуюсь до запитання мого колеги по загальному обсягу фінансування на поточний рік і по планах на 2016-й., бо ми нікому це не зможемо пояснити: не змоги освоїти. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Віктор Михайлович Пинзеник.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я знову повернуся до задуму цієї розмови, в будь-якому випадку я її так сприйняв, бо ми хочемо писати зараз доручення. Ну, по-перше, я погоджусь з Міноборони: воно до цього не має відношення, бо це не їхні функції.
Ми хочемо писати зараз доручення. По-перше, я погоджуюсь, що Міністерство оборони не має до цього відношення, це не їхні функції, вони того не можуть знати навіть. Але ми почули, що у нас відбувається з заставами, ми почули, що у нас відбувається з незавершеним будівництвом, яка у нас кількість об’єктів незавершеного будівництва. Ми володіємо ситуацією, що відбувається з новим будівництвом на ринку нового будівництва. Ми хочемо вже в рішенні писати доручення, куди спрямувати гроші, не почувши ситуацію, про яку я говорю. І я думаю, що нам треба повернутись до цього питання, бо це немалі гроші. Ми повинні зрозуміти, куди направити гроші, чи можливо у пропорціях направити гроші.
Якщо ми говоримо про нове будівництво, то яке це нове будівництво: це повністю нове чи завершення вже недобудованих об’єктів? Ми ж не знаємо, ми не отримали інформації, що у нас відбувається в регіонах з таким будівництвом.
Тому у мене є пропозиція прийняти дуже просте рішення такого змісту – інформацію міністерства прийняти до відома. А якщо ми хочемо серйозну розмову, то ми озвучили, якщо колеги підтримають такого формату розмову, де треба залучити Національний банк, Фонд гарантування вкладів, взяти чітко проблему, озвучити, щоб вони нам дали інформацію і щоб ми володіли інформацією, щоб давати якісь рекомендації. А поки що я би обмежився прийняттям до відому.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. І можливо, Вікторе Михайловичу, не в рамках засідання комітету.
Будь ласка, Юрію Євгеновичу.
ГУСЄВ Ю.В. Дуже дякую, Вікторе Михайловичу, за вашу мудрість. У мене пропозиція, абсолютно підтримую ідею того, що нам треба дати відповідь на питання: чи можемо ми заставлене житло передавати військовослужбовцям, компенсуючи щось там банкам і так далі.
У мене пропозиція – давайте створимо робочу групу. Давайте до цієї робочої групи долучимо Мінекономрозвитку, Мінрегіон, Мінфін, Нацбанк. Давайте спільно попрацюємо, тому що це дійсно важливе питання.
Зараз ми самі ініціюємо концепцію забезпечення житлом військовослужбовцям, щоб вона запрацювала з 1 січня, там буде кілька важливих питань, але дійсно економічні чинники, про які говорить Віктор Михайлович, там не передбачені. І це враховує в тому числі те, що говорить Сергій Ярославович, те, що говорить Андрій Анатолійович.
Відповідаючи на питання Андрія Анатолійовича, з 1 мільярда 140 мільйонів гривень, які передбачені на закупівлю житла, ми плануємо видати компенсаціями 300 мільйонів. Це менше третини від загального обсягу. Чи бачимо ми ризики по взяттю зобов’язань і використанню цих коштів, динаміку я вам озвучив. Зараз вже взято зобов’язань на 307 мільйонів, оформлюються документи на 282 мільйони плюс 300 мільйонів ми видаємо у вигляді компенсації. 240 мільйонів – це ще один конкурс, який оголошується на наступному тижні. І всі будівельні компанії, які можуть продавати по 5 тисяч, будь ласка, приходьте.
І останнє. У мене буде прохання до бюджетного комітету. Давайте спільно попрацюємо з цією робочою групою, напрацюємо бачення і вже тоді будемо обгрунтовано виходити на показники 2016 року, але ми переконані в тому, що вони мають бути не меншими, тому що питання забезпечення житлом військовослужбовців треба вирішувати. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. В результаті нашого обговорення я схиляюсь до того, щоб ми підтримали думку і пропозицію Віктора Михайловича – взяти до відому інформацію. А щодо робочої групи, то її доцільніше було б створювати при Міністерстві оборони і долучити туди депутатів.
ГУСЄВ Ю.В. А давайте тоді це буде рекомендаціями комітету: Міноборони створити міжвідомчу робочу групу з залученням народних депутатів.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А що, Міноборони не може проявити таку ініціативу самостійно. Без доручення бюджетного комітету?
ГУСЄВ Ю.В. Рекомендувати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ні, ну, питань немає. Враховуючи важливість і актуальність цього питання, пропонується рекомендувати Міністерству створити таку групу. Я думаю, що голосувати ми з цього питання не будемо.
Переходимо тоді до наступного питання в "Різному". Щодо здійснення окремих заходів в рамках проведення конкурсу на заняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.
ГУСЄВ Ю.В. Василю Васильовичу, дозвольте бути вільним?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так. Попри те, що в кожного з нас до вас дуже багато питань є у неформальному форматі, але це наступного разу.
ГУСЄВ Ю.В. Дуже дякую всім за підтримку.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу. Я прошу уваги, колеги.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Я просив би вас розглянути одне невеличке питання. Ми знаходимося на фініші по проведенню нашого конкурсу. Правда, чекаємо спецперевірку. Поки що із 67 кандидатів тільки 12 результатів спецперевірки. На жаль. Це дуже мало. Я спілкувався з Ващенком, це керівник Нацагентства з питань держслужби. Не все від нього залежить, але обіцяв, що пришвидшить. Тому що без спецперевірки ми просто не можемо конкурс розпочати, бо не знаємо, кого до конкурсу можна допускати. Але поки кандидати дуже чекають того, що конкурс розпочнеться, вони ж запитують, розпитують, в секретаріат нашого комітету телефонують періодично, є така пропозиція, щоб ми отримали додаткові можливості для об'єктивного оцінювання кожного з кандидатів, коли ми будемо це розглядати на підкомітеті і на комітеті. Враховуючи досвід проведення конкурсів останнім часом в інших установах, за ініціативою РПР, Центру політичних студій і аналітики, а також у співпраці з нашим секретаріатом розроблена анкета самооцінювання кандидата на посаду члена Рахункової палати.
Це такий невеличкий документ, де сам кандидат відповість на ті питання, які будуть для нас важливі, для того щоб об'єктивно його оцінити, тобто як він сам оцінює свій досвід, свої знання. Тут можна подивитися, анкета невелика. Ми пропонуємо, щоб таку анкету ми надіслали кожному кандидату. Вона, безумовно, має рекомендаційний характер для нас, але вона є додатковим об'єктивним таким критерієм. І до 29 жовтня кандидати в члени Рахункової палати нам надішлють електронною поштою скан-копії своїх відповідей. Це, безперечно, стане предметом для нашого розгляду на підкомітеті і на комітеті.
Якщо немає заперечень, прошу затвердити анкету і дати доручення підкомітету з питань держфінконтролю і діяльності Рахункової палати розіслати її кандидатам у члени Рахункової палати.
МАРКЕВИЧ Я.В. У меня техническое предложение. Можно предложить не скан-копии, а в электронном виде прислать? Обрабатывать удобнее будет. И распечатывать. И все остальное. Чтобы они не скан-копии присылали. Потому что скан-копии ты не распечатаешь нормально и не просмотришь.
КРУЛЬКО І.І. Треба, щоб підпис був кандидата.
МАРКЕВИЧ Я.В. Так с почтового ящика.
ФЕЩУК С.Л. Ну, деякі живуть, скажемо так, не в Києві, це поки воно дійде.
КРУЛЬКО І.І. Якщо немає заперечень, я думаю, правильно Ярослав Володимирович каже. Але я думаю, що треба нам, нехай дають з підписом, щоб ми це могли вже долучити.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Іване Івановичу.
Сергій Іванович просить слова.
МЕЛЬНИК С.І. Самооцінювання – це добре. А тестування ми не можемо провести? Є загальні правила, от USAID завжди проводить. Я так почитав оце самооцінювання, це щось…
МАРКЕВИЧ Я.В. Анкета самооценки – это вообще стандартная процедура.
МЕЛЬНИК С.І. Це добре. Але провести якесь незалежне тестування. Є загальні тести, які Агентство міжнародного розвитку завжди робить, перехресне, щоб хоча б подивитись на тих…
МАРКЕВИЧ Я.В. Вы имеете в виду профессиональные качества?
КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите.
Сергію Івановичу, я був би двома руками "за" якби ми провели тестування. Але ми обмежені деякими речами. Перше, ви пригадуєте, коли приймали Закон, ввели оце рейтингове оціювання, яке буде відбуватись безпосередньо в залі Верховної Ради. Тому комітет трошки обмежений у можливостях. Якби ми мали повноваження визначити 9 кандидатур і дати їх у парламент, тоді ми б провели тест, а оскільки ми повинні провести тільки попереднє обговорення їхніх кандидатур, але всіх подати до зали для рейтингу, то такий тест може мати деяке смислове навантаження, яке просто для комітету не буде найкращим варіантом. Тому ми відмовились від цього тесту, хоча якщо, Сергію Івановичу, у вас є відповідні напрацювання, давайте ми обговоримо. Я "за".
Але ми подумали, що нам буде достатньо кількох моментів. По-перше, у нас, ви пригадуєте, ми затвердили можливість для громадських організацій оцінити кандидатів, вони нам нададуть відомості. У нас будуть анкети самооцінювання, у нас буде мотиваційний лист, який написали кандидати в члени Рахункової палати плюс співбесіда, і цих всіх кваліфікуючих ознак нам буде достатньо, щоб надати висновки по кожній кандидатурі і запропонувати парламенту визначитись.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу підтримати запропонований головою підкомітету Крульком Іваном Івановичем і розданий проект нашого рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
МАРКЕВИЧ Я.В. А мы можем поручить инициатору предложение разработать и предложить возможности проведения профессионального теста с привлечением международного внимания?
ГОРДЄЄВ А.А. А також іще детектора брехні.
МАРКЕВИЧ Я.В. Нет, он не объективен.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До зустрічі.