Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

16 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету Павелко Андрій Васильович.

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 17 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу Секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.

ІЗ ЗАЛУ. 18.

ПАВЕЛКО А.В. Вже 18 членів комітету. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

По першому питанню є пропозиція нашого колеги Левченка перенести його сьогодні на пізніший час та дати йому можливість доповісти з даного питання. Не буде заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Друге питання – про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

Перше – передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету  щодо Міністерства аграрної політики та продовольства (розпорядження уряду № 76-р). У нас вже це питання було обговорене на підкомітеті. Будь ласка, раз є можливість, може, хтось наполягає на виступі?

ІЗ ЗАЛУ. Можна два слова?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ШКВАРИЛЮК В.В.  Шановні члени комітету! Ми на попередньому засіданні це питання обговорили. Єдине, що не стало кворуму на голосування. То я просив би, щоб ми час не витрачали, не обговорювати це питання, а просто проголосувати. Якщо немає заперечень. Ми ж той раз обговорили.

ПАВЕЛКО А.В. Мабуть, давайте надамо слово голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Про підсумки засідання підкомітету.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги! За результатами розгляду зазначеного питання пропонується підтримати визначені пунктами 1-3 розпорядження уряду № 76-р передачі бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів державного бюджету та перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міністерства аграрної політики та продовольства.

Водночас пропонується звернути увагу уряду на недотримання вимог щодо підготовки рішень уряду про здійснення передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету, визначених постановою уряду від 12 січня 2011 року № 18. Шановні колеги! Даний перерозподіл прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу. Колеги, є зауваження чи пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Немає. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Ставимо на голосування. Хто за  дану пропозицію, прошу голосувати.  Хто за? Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. 1  -  утримався.

ПАВЕЛКО А.В. 1 -  утримався. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (постанова уряду № 99).

Доповідає заступник міністра юстиції Янчук Антон Володимирович. Будь ласка.

ВИШНЕВСЬКИЙ А.В. Я перепрошую, заступник міністра юстиції Янчук на підході. Буквально дві хвилини. Я є співдоповідачем. То як ви скажете? Ось, власне, і він.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Антоне Володимировичу, до слова. З корабля на бал.

ЯНЧУК А.В. Доброго дня, шановні пані і панове! Дуже коротко дозволю собі суть доповісти. Далі попрошу по деталях колег уточнити.

Черговий етап реформи структури Міністерства юстиції: скорочуються місцеві управління юстиції. За рахунок скорочення місцевих управлінь юстиції нами планується перерозподілити кошти, які таким чином вивільняються, на два напрямки: перший – це додаткова мотивація для працівників управлінь юстиції вищого рівня, тобто обласних; і другий напрямок видатків – це фінансування збільшення штатної чисельності координаційних центрів надання правової допомоги.

 Тобто хороша новина, що додаткових коштів не потрібно. Ця ідея повністю лягає в концепцію реформування Міністерства юстиції і в концепцію вдосконалення структурних інституційних засад безоплатної правової допомоги. Відповідне обґрунтування у нас є. Якщо потрібно, я можу доповісти конкретніше по цифрах і деталях. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Антоне Володимировичу.

Слово надається директору Координаційного центру з питань надання правової допомоги Вишневському Андрію Володимировичу. Будь ласка.

ВИШНЕВСЬКИЙ А.В. Дякую, пане Голово.

Шановні члени комітету, дійсно, децентралізація реєстраційних функцій, яка відбулася, тобто функції щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців передаються органам місцевого самоврядування, нотаріусам і спеціально акредитованим суб'єктам. Внаслідок цього управління юстиції районного, міського рівня фактично втрачають свої функції. І це дозволяє скоротити штатну чисельність апарату Міністерства юстиції на 4 тисячі 293 одиниці.

Одночасно за результатами аналізу перших півроку функціонування системи безоплатної правової допомоги і тих ста центрів місцевих, які з 1 липня минулого року розпочали надавати таку допомогу соціально не захищеним верствам населення, є висновок, що така допомога все ще не є доступною і необхідно розширити мережу точок доступу громадян до правової допомоги. За рахунок частини економії коштів, що вивільняються внаслідок ліквідації управлінь юстиції, планується розширити мережу центрів з надання безоплатної правової допомоги. Але крім надання правової допомоги  в цих бюро правової допомоги також буде організовано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції, оскільки Міністерство юстиції планомірно переводить більшість своїх послуг в режим он-лайн, в електронному вигляді їх можна отримати. Це і виписки з реєстрів, це і, скажімо, подання заяви на реєстрацію актів цивільного стану, зокрема реєстрацію шлюбу.

Але очевидно, що на рівні сільських громад, на рівні районів доступ до Інтернету обмежений. І тому потрібно створити публічні місця, де люди, які не мають можливості самостійно скористатися цими послугами, можуть прийти і це зробити. А консультанти у разі потреби нададуть відповідну технічну підтримку.

Вчора підкомітет розглядав це питання і підтримав нас. Ми просимо також комітет бюджетний підтримати цей перерозподіл коштів. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.  Шановні колеги, вчора на підкомітеті було ретельно розглянуто дане питання і підкомітет прийняв рішення рекомендувати комітету підтримати перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений пунктом 3 постанови уряду від 11 лютого 2016 року за номером 99. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Інші пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка,  Андрію Леонідовичу.

ДЕРКАЧ А.Л. Вы сокращаете 4 тысячи рабочих мест. Какое количество рабочих мест вы создаете в этом году?

ВИШНЕВСЬКИЙ А.В. Створюються 1498 робочих місць в системі Міністерства юстиції, але ті люди, які скорочуються, вони також не опиняться на вулиці, оскільки функція, як я говорив, передається органам місцевого самоврядування. І вже на сьогоднішній день є тенденція по переходу державних реєстраторів у виконавчі органи місцевих рад, в райдержадміністрації. Тому ми не бачимо ризиків стосовно, скажімо, того, що велика кількість людей залишаться без роботи внаслідок цього рішення.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня просто есть маленький комментарий, Андрей Васильевич. Вот под лозунгами децентрализации и проведения так называемых реформ по децентрализации в Сумской области за два года уничтожено 20 тысяч рабочих мест. В одной области  20 тысяч рабочих мест!

Значит, здесь опять идет вопрос о сокращении. Живых людей сокращают под логикой того, что 1400 создадут мест, которые теоретически будут оказывать бесплатную правовую помощь.

С точки зрения правовой помощи. "Волшебный" министр, который занимается исключительно белибердой с люстрацией, ходит по конституционным судам и пиарится, он занимается исключительно тем, что рассказывает: "50% - это те люди, которые могут пользоваться Интернетом и осуществлять там доступ к электронным реестрам". У меня на округе живет население, из которого 80% неспособно дойти до Интернета и пользоваться петренковской историей, связанной с доступом к базам данных.

Значит, получается опять история с вакуумом. Так хотя бы какая-то функция у этих подразделений  юстиции была на местах.

Теперь вы спросите у этих "космонавтов" из Министерства юстиции: они видели, очереди в ЗАГСах какие стоят? Я справку получал  в прошлом году в ЗАГСе, мне надо было получить справку, я отправлял водителя, который занимал очередь в 6 часов утра, и я подъезжал туда на 11 - очередь стояла. И они рассказывают историю, что у них там всё замечательно, они сокращают людей по управлениям юстиции.

ЗАГСы к вам сегодня относятся или не относятся? У вас людей хватает?  Вы эти свои реформы "погоджували"? Покажите мне хотя бы один документ от областного совета, от одной государственной администрации о том, что они согласны с вашими реформами! Вот такими реформами!

Я предлагаю, просто когда проводятся реформы, которые касаются конкретных людей, без согласования с местными органами самоуправления вот таких вот вещей не делать! Потому что они живут своей жизнью, а регионы живут своей жизнью.

Я предлагаю  перенести или проголосовать против.

ПАВЕЛКО А.В. Янчук Антон Владимирович, ответьте на вопрос.

ЯНЧУК А.В. Дуже дякую за запитання. Абсолютно доречне питання, буду радий трішки прояснити ситуацію. Перше, з 1 травня в  Міністерстві юстиції і в його будь-яких підрозділах не буде функції державної реєстрації як такої. Тому відповідно вивільняється певна кількість співробітників, яка знайде можливість продовжити таку саму діяльність в акредитованих суб'єктах. Як ви знаєте, це один з елементів реформи.

Друге. РАЦСи залишаються на місцях так само, як вони і були. Змінюється лише їх підпорядкування: з місцевих управлінь юстиції на обласні управління юстиції. 

Третє. Виконавчі служби так само залишаються на місцях, змінюється лише підпорядкування. У зв'язку з реформою Міністерства юстиції, у зв'язку з децентралізацією функцій, у зв'язку з загальнодержавним вектором на скорочення кількості державних службовців наразі місцеві управління юстиції (ті, яких 500 скорочується), вони втратили питому вагу своїх функцій, для того щоб виправдати своє існування. Відповідно з точки зору адміністрування їх існування є недоцільним. А відповідно ті критичні речі, про які ви говорили, РАЦСи і державні виконавчі служби, вони всі залишаються на місцях. Змінюється лише їх підпорядкування.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за запитання і за відповідь.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко. А ви побудьте. Я думаю, що це також запитання, так?

МАТВІЄНКО А.С. Так, я запитання хочу задати, не виступ.

Я хочу, щоб ви мені допомогли розібратися. Я читаю перелік територіальних органів, які ліквідуються, і розумію, що ліквідуються всі територіальні органи у кожному районі. Але я не бачу тут Івано-Франківської області взагалі.

ІЗ ЗАЛУ. Є.

МАТВІЄНКО А.С. Де?

ІЗ ЗАЛУ. Просто назва на одній сторінці, а самі райони на іншій.

ІЗ ЗАЛУ. Вас же окремо пишуть.

МАТВІЄНКО А.С. Ну добре. Добре. Тоді зрозуміло. Це брак інформування. У мене до вас тоді наступне запитання. Ви кажете, що децентралізація дає вам можливість таку-то кількість, велику армію, скоротити, отримати в тому числі економію коштів. А далі ви просите, наскільки я розумію, всіх перерозподілити на те саме Міністерство юстиції. Виникає запитання: чи ви робите хоч якийсь крок до того, що ми маємо великий дефіцит сьогодні бюджету, великі видатки по захищених статтях, які ми не виконуємо? То, може, ви трішки бюджету допоможете і покажете приклад іншим міністерствам? Чи це я неправильно розумію? Дякую.

ЯНЧУК А.В. Я дуже дякую за ваше запитання.

Насправді, розподіл не відбувається суто в межах Міністерства юстиції. Розподіл іде на два напрямки, як було зазначено. Левова частка – це збільшення фінансування центрам надання безоплатної правової допомоги. Обґрунтування щодо того, навіщо їм це збільшення, воно є. І, власне, тут у нас не виникає жодних сумнівів. Друга частина – це мотивація іншої частини службовців, вищих рівнів управлінь юстиції, оскільки загальновідомо, загальновизнано, що мотивація повинна бути належною, як один із ключових елементів тієї самої боротьби з корупцією.

У Міністерства юстиції і у центрів безоплатної правової допомоги так само тут тенденція аналогічна з іншими органами державної влади. Є так само потреби, які не покриваються наразі фінансуванням. Тому в будь-якому разі таке додаткове фінансування, воно буде належним для покриття  наразі існуючих потреб.

ПАВЕЛКО А.В. Петре Михайловичу, будь ласка.

ВАНАТ П.М. У меня такой вопрос. Услуги сейчас оказывают нотариальные конторы или нотариусы и немножко пытается местная власть. Совершенно не адаптирована местная власть к оказанию таких услуг. Нотариальные конторы, увидев, что они сегодня монополисты, подняли цену на услуги так, что она отличается в разы больше, чем ранее была государственная услуга.

Поэтому когда мы говорим о том, что мы упраздняем данные службы и у нас освобождаются деньги, разумно было бы эти деньги направить на создание соответствующих служб при местных советах, для того чтобы они оказывали необходимую квалифицированную помощь. И вот эти все люди, которых вы освобождаете, должны пойти работать в местные советы - на уровень городов, районов и громад. И для этого вот эти деньги, не знаю, те средства, которые высвобождаются, куда вы их хотите направить. Ну понятно, тысячу с лишним человек в министерстве, а остальные 2,7 тысяч людей должны быть равномерно распределены по стране, для того чобы квалифицированно оказать помощь.

Второе. Министерство юстиции должно оказать методологическую и другую помощь. Короче говоря, организовать учебу людей, которые предложат еще дополнительно местные советы, чтобы была оказана там квалифицированная помощь каждому гражданину. Сегодня там "беспредел". Правильно, я поддерживаю. Одни нотариальные конторы теперь властвуют на территории области. Запорожская область, чтобы вы знали.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, відповідь. 

ЯНЧУК А.В. Большое спасибо за ваш вопрос. Я постараюсь ответить на русском языке. Но вынужден не согласиться с вами в таком контексте.

ВАНАТ П.М. Говоріть українською, я розумію й так.

ЯНЧУК А.В. Чудово. Тоді українською мовою. Що стосується "беспредела", то якраз він був раніше. І був він раніше лише у зв'язку з одним, будьте ласкаві, раніше система реєстрації державної була сконструйована саме таким чином, що такий "беспредел" відбувався, тому що вся функція державної реєстрації була монополізована державою. Внаслідок децентралізації цієї функції створюється конкурентне середовище. Нотаріуси, органи місцевого самоврядування, акредитовані суб'єкти зможуть виконувати цю функцію. Якщо з тих чи інших причин наразі вони її не виконують, це не означає, що вони не будуть виконувати її пізніше. Тому якраз ми вбачаємо в цьому великий позитив.

 Якщо система була одного обсягу і наразі вона скорочується, оскільки створюється конкурентне середовище, то відповідно і перерозподіляються видатки на фінансування.

І головне – органи місцевого самоврядування внаслідок виконання функцій державної реєстрації будуть наповнювати свої місцеві бюджети. Тому внаслідок цієї реформи створюється дохідна стаття для місцевих бюджетів.

Що стосується нотаріусів, то наразі вони більш організовані, ніж органи місцевого самоврядування. Але це стосується лише станом на момент сьогодні. Завтра-післязавтра, ми впевнені, що органи місцевого самоврядування  візьмуть на себе функцію реєстрації, оскільки це для них істотний аргумент перед виборцями на наступних місцевих виборах. Дякую.

ВАНАТ П.М. Я перепрошую. Доповідаю, що сьогодні органи місцевого самоврядування не можуть де-факто виконувати ці функції, бо немає підготовлених людей.  

ЯНЧУК А.В. Відповідні навчання вже проводяться. Відповідні методичні матеріали вже існують. Процес наразі триває. Більш детально ми можемо надати, наприклад, письмово вам цю інформацію. Це не проблема. Всі ці процеси вже запущені - по методологічному забезпеченню і по навчаннях для саме органів місцевого самоврядування.

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. Дякуємо вам за відповідь.

Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, мені здається, що треба підтримати пропозицію нашого колеги пана Деркача, що треба це рішення відкласти, але не погоджуюсь з ним по мотивах, чому його треба відкласти.

Я був співавтором законів по реєстрації. І ми їх з вами прийняли до того, як ми проголосували Закон про Державний бюджет, до того. І ви повинні були видатки на нову службу подавати у своєму урядовому проекті в Закон про Державний бюджет. Ви знали, що з 1 числа створюється служба, що треба 1490 нових працівників найняти, і це все мало бути передбачено в Законі про Державний бюджет.

На сьогодні є конкретна економія. В чому я не погоджуюся з паном Деркачем? В тому, що ми не собес, ми не повинні людей працевлаштовувати. І 4 тисячі людей ми зараз будемо звільняти. І чому ми тоді не візьмемо всіх безробітних на державну службу? Якщо ми боремося за державний рахунок з безробіттям, то це точно не працююча історія. Але ці кошти, 68 мільйонів, треба направити на закупівлю тролейбусів і трамваїв в українських містах. У нас є з вами конкретна економія. А ми доручали уряду передбачити і внести зміни в березні місяці, який вже доходить до кінця, і подавайте ці свої новації і нові ініціативи, які ви мали передбачити, подавайте їх в новому Законі про Державний бюджет.

Тому, шановні колеги, я пропоную підготувати законопроект, який передбачає забирання цих 68 мільйонів і направлення їх чи то на дороги, чи то на тролейбуси, чи то на якісь речі, які реально нам потрібні. А уряд нехай робить свою роботу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Відразу Андрій Леонідович доповнить. Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

ДЕРКАЧ А.Л. Виктор Николаевич, просто в чем разница между нами и "Еврооптимистами"? Задача государства – создавать рабочие места…

КРИВЕНКО В.М. Я не є "Єврооптимістом".

ДЕРКАЧ А.Л. Слава Богу! Хорошо.

Задача государства – это создавать рабочие места, и обеспечивать людей работой - основная функция, которая записана в Конституции. И суть государственной деятельности согласно Конституции – это обеспечение потребностей гражданина (это так, на минуточку), а не Международного валютного фонда, Яресько, там, и так далее - первый тезис.    

Второй тезис. Я с вами согласен, что, наверное, в любом случае любая реформа, которая продумана с точки зрения загрузки нотариуса, она правильная. Но она должна подразумевать… Вот, рядом с вами сидит Иван Иванович, который четырежды мэр Днепропетровска. Запуская реформу, мы должны подразумевать переходный период. И вот этих людей, которых они увольняют сегодня, их надо было посадить… Не строить новые офисы, европейские офисы и мальчиков "набриолиненных" туда садить в очках под компьютеры, в розовых рубашках и сиреневых штанах, а посадить на те рабочие места, которые есть в Министерстве юстиции.  Ну, посадить на те места, на тех же местах, дать им просто 2 компьютера, и они проводят консультации. Я-то про что говорю? У нас же сидит половина мажоритарщиков. Товарищи мажоритарщики, на сколько в этом году увеличилось количество обращений по правовым вопросам? У меня в три раза. Я посадил еще трех юристов. Почему должен делать это народный депутат, а не Министерство юстиции, которое сокращает людей под закупку компьютеров и создание евроофисов? Одни уже наделали евроофисов там, в Одессе. Сегодня выносят их там. Куда их вынесли уже там? Вынесли одного, да, из евроофиса?

Я вот о чем говорю: должны быть переходные положения, переходные периоды. Поэтому пусть они нам обеспечат европейскую функцию. Я не против "розовых штанишек", я против "розовых штанишек" за государственный счет. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам.

Антон Владимирович, ответьте, и мы сразу будем подводить черту.

ЯНЧУК А.В. Дякую за ці запитання.  Я вважаю, що абсолютно мають підстави такі запитання бути поставлені.

Я хочу ще раз наголосити на декількох тезах. Перше, внаслідок цієї реформи створюються дохідні статті для місцевого самоврядування. І це вже справа місцевого самоврядування, яким чином розпорядитися цим правом. Відповідно у нас має місце не суто скорочення видатків, які потрібно кудись перерозподілити, а виникає дохідна стаття для органів місцевого самоврядування.

Друге, як я вже наголошував, у нас є відповідне обґрунтування про недостатність фінансування. Перерозподіл частини цієї суми в систему Міністерства юстиції – це перерозподіл в межах недостатності фінансування. Тобто і цей перерозподіл є абсолютно обґрунтованим.

Що стосується центрів надання правової допомоги. Центри надання правової допомоги не є частиною Міністерства юстиції. Центри надання правової допомоги наразі вже надали величезну кількість послуг з правової допомоги лише у зв'язку з тим, що відповідна функція у прокуратури припинилась. Наразі, якщо у прокуратури така функція припинилась, хтось має такі послуги надавати.

Попит на такі послуги дуже великий. Ефективність цих послуг доводиться на одному дуже простому прикладі: в десятки разів зросла кількість виправдувальних вироків внаслідок надання правової допомоги саме центрами надання безоплатної правової допомоги. Тому я все ж таки прошу підтримати це рішення як частину декількох комплексних реформ.

Що стосується створення нових робочих місць. Я дуже прошу, я дуже коротко. Внаслідок того, що створюється конкурентний ринок надання послуг з реєстрації: за рахунок акредитованих суб'єктів, за рахунок органів місцевого самоврядування, за рахунок тих самих нотаріусів, яким також треба буде збільшувати свій штат для виконання більшої кількості функцій – будуть створюватися робочі місця.

Так само ми і за рахунок інших реформ створюємо нові робочі місця, наприклад, за рахунок реформи органів виконавчої служби в майбутньому, коли будуть створені професії приватних виконавців. Тому дуже прошу підтримати наразі.

ПАВЕЛКО А.В. Антоне Володимировичу, дякую. Дубневич Богдан Васильович, прошу, будь ласка.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я до свого колеги Деркача. До "Єврооптимістів" не відношуся, але хочу, щоб ви вислухали. Не відношуся, Анатолію Сергійовичу, я до них. Я на будь-які справи дивлюся з більш практичної сторони.

Тому я буду говорити просто зі свого Пустомитівського округу, де я мажоритарник. То я хочу сказати, що ці реформи, які юстиція проводить, так, вони тяжко втілюються, але я сьогодні бачу, що є надзвичайні зрушення з цієї справи. Реєстратори зараз у нас: з 41-ї сільської ради в 37 поставили вже реєстраторів. Тобто такий момент, як черги з реєстрації, у нас в районі абсолютно знятий.

І те, що вони звільняють певну кількість отих от людей, які там займалися неправильними справами, і створюють нову структуру, але скорочуючи їх, так як ми вчора почули на підкомітеті, добавляють в зарплату отим новим людям – це правильно. Тому що ці люди будуть працювати тоді з більш позитивною енергією.

Те, що будуть надавати безкоштовні послуги, це теж, звичайно, правильно. І вчора ми тут теж, знаєте, з гумором говорили, що приїде якась бабка з якогось села, сяде за комп'ютер, буде щось нажимати. Але я думаю, що там будуть консультанти, які будуть показувати, розказувати. Також це безкоштовно, як ми вчора зрозуміли.

Тому прошу, колеги, підтримати цю нову справу для блага народу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Іванович Мельник.

МЕЛЬНИК С.І. Я єдине хотів би доповнити. Я скажу, що в місті Хмельницькому більше шести років працює центр, до реформи. Були грантівські гроші, міська рада виділила приміщення, він працює. Я бачу, що виконавець бюджетної програми буде ділити пропорційно на 400 (скільки там?) 28 бюро. Я вважаю: або треба віддати тим, що реально працюють, які себе зарекомендували і роблять роботу, а не просто поділити на 3,5 одиниці і на всіх. Із 68 мільйонів - результату ніякого.     

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Рудик.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, так сталося, що в своєму попередньому житті я дуже багато часу займався наданням безкоштовної правової допомоги населенню, очолюючи громадську організацію з такою назвою - "Громадський захисник". І бачив багато офісів – і грантових, і державних, які мали б надавати цю допомогу.

Я буду голосувати зараз за це рішення. Ми вчора обговорювали його на підкомітеті. Я вважаю, що це правильно – переорієнтувати роботу чиновників на цей вид діяльності. Хотів би, щоб просто в результаті не сталося так, як от є у нас такий Офіс Уповноваженого з прав людини. Хто коли звертався, зайдіть на поверх і подивіться: там туалети, ну, вартістю, скажемо, гроші мали би піти не на туалети високої якості з мармуру, а саме на правову допомогу. Зверніть увагу на Чернівецький центр, він знаходиться в дуже гарному місці – біля зони, де раніше жили румунські, там, не знаю, дворяни, барони і дуже "зажиточні" люди. Там шикарний ремонт, а має бути правова допомога.

І просив би так само Мін'юст в майбутньому розглянути і наших колег прислухатися до центрів надання безкоштовної правової допомоги – розглянути варіант уряду: створити окрему державну бюджетну програму надання безкоштовної матеріальної допомоги громадянам України. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Василь Васильович Амельченко. І переходимо до голосування.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, ми з вами міняємо Бюджетний кодекс, податкове законодавство змінюється. Ми з вами створюємо нові об'єднання - територіальні громади. І хоче кожен громадянин України бачити, що в його центрі його громади є повноцінний центр надання адмінпослуги. І це – маленька частинка цього великого серйозного проекту радикальних змін в Україні. Вибачте, так сталося. Але я прошу вас всіх підтримати цю ініціативу, тому що, можливо, на початку, ще в минулому році, коли розглядали бюджет, ми були проти цих, скажімо, центрів. Але за рік вони зробили те, що ми поміняли свою точку зору. І сьогодні реальні, самодостатні громади наші – це в тому числі і перспектива в цьому рішенні.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Було запропоновано два рішення: перше оголошено головою підкомітету Горбуновим, друге - нашим колегою Деркачем.

За надходженням перша була пропозиція Горбунова. Ставлю на голосування озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого постановою уряду від 11 лютого № 99 перерозподілу видатків державного бюджету. Хто за, прошу  голосувати.

ШКВАРИЛЮК В.В. 14 - рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. 3.

ПАВЕЛКО А.В. 3. Дякую. Рішення приймається.

Тепер  повертаємось до першого питання. Слово надається Юрію Володимировичу Левченку. Будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Доброго дня, товариство. Ну, стандартна ситуація. Прошу озвучувати, чи є у когось якісь пропозиції чи зауваження до нашого списку. Якщо таких немає, то будемо голосувати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є?

ІЗ ЗАЛУ. Немає. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Тоді хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не  мають впливу на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримались?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення  приймається.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що  мають вплив на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримались?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую, Юрію Володимировичу.

Переходимо до третього питання порядку денного, а саме: про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (згідно з листом Міністерства фінансів від 8 лютого).

Доповідає заступник міністра фінансів Качур Роман Павлович. Будь ласка.

КАЧУР Р.П. Дякую. Шановний пане Голово! Народні депутати! У зв'язку з тим, що з 1 вересня 2015 року був запроваджений експеримент із залишенням на регіональному рівні 50 відсотків понадпланових щомісячних надходжень, до цього експерименту увійшли Волинська, Львівська, Одеська, Чернівецька області,  1 січня були прийняті зміни до Бюджетного кодексу.

ІЗ ЗАЛУ. Можно погромче?

КАЧУР Р.П. Так, будь ласка. З 1 січня 2016 року  (у зв'язку з тим, що вступили в дію зміни до Бюджетного кодексу) необхідне погодження індикативних показників з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету, змінена методика нарахування і включено місто Київ. Відповідно уряд 3 лютого прийняв постанову № 45. І по даній постанові ми звертаємося до бюджетного комітету з проханням її погодити.

Тобто методика розрахунку індикативних показників враховує фактичні надходження за останні три роки, скоригована ситуація по Криму, Донецьку і Луганську за останній рік у зв'язку з подіями, які там відбуваються.

І по енергетичній митниці індикативні показники визначено окремо, оскільки там є своя специфіка оформлення товарів. Єдиний підхід запропоновано до всіх регіонів. Нами надавалися згідно Бюджетного кодексу всі розрахунки та індикативні показники в розрізі регіонів. Прошу погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається заступнику директора департаменту Державної фіскальної служби Мальнову Валерію Сергійовичу. Є такий?

ІЗ ЗАЛУ. Був, але його викликали.

ПАВЕЛКО А.В. Від ДФС хтось є? Представтесь, будь ласка.

АНТОНЮК Н.Г. Добрий день. Антонюк Наталія Георгіївна, начальник відділу департаменту адміністрування митних платежів. На жаль, Валерій Сергійович у нас перебуває на засіданні іншого комітету – з митної та податкової політики. Тому, якщо дозволите, я буду представляти замість нього.

Зазначена методика, зазначені розрахункові показники, які надані, як уже казалося, розраховані на підставі фактичних надходжень митних платежів за останні три роки, а також фактичних надходжень по енергетичній митниці, які також визначені переліком Міністерства фінансів - товарів, які оформлюються енергетичною митницею. Крім того, зазначеною методикою визначено 4 окремі області, які розраховуються на підставі фактичних надходжень за 2015 рік – це Крим, Севастополь, Донецька та Луганська області. Всі інші митниці і регіони розраховані на підставі фактичних надходжень за останні три роки.

Тому, якщо можна, підтримати цей розрахунок.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за виступ, Наталіє Георгіївно. Крулько Іван Іванович.

КРУЛЬКО І.І.  У мене є запитання до заступника Міністра фінансів. Скажіть, будь ласка, от як ви вважаєте, той експеримент, який був введений, де було спочатку три області, чотири, потім додалося ще місто Київ, він ефективний чи ні, на вашу думку?

КАЧУР Р.П. Загалом? Є, однозначно, питання з приводу справедливості включення туди регіонів. Було в свій час прийнято таке рішення Верховною Радою і включення цих речей, тому безпосередньо ми уже виконуємо те рішення, яке включено. Але більш доцільно, напевно, застосовувати єдині правила для всієї території України.

КРУЛЬКО І.І.  Андрію Васильовичу, у мене є пропозиція, у зв'язку  з тим, що щойно сказав заступник міністра, у мене така сама думка, я тут абсолютно солідарний.

Давайте ми, розглянувши це питання сьогодні, запишемо протокольно, щоб ми розробили проект закону про те, щоби цей експеримент застосувати до всіх областей і перестати його називати експериментом. Це справедливий підхід. Треба робити дороги від митниці. І щоб ми протокольно, враховуючи це рішення, прямо на цьому тижні від всього комітету підписали законопроект. І такий підхід застосовували по всій Україні до всіх областей без виключення!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, всі підтримають?

КРУЛЬКО І.І.  До всіх областей, які є в Україні. І є показники: виконують митниці показники, перевищують виконання. А тоді будуть митниці всі контролювати, щоби кошти йшли не наліво, а щоби вони йшли в державний бюджет, а частина на дороги. Це те, що має бути.

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу! Дякую. Всі підтримують.

Пинзеник Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги,  я своє ставлення до цих законів висловлював, нічого доброго в цих законах немає. Але я зараз не до цього буду повертатися.

От я подивися дані, які нам роздали. Чи можна не виконати план надходжень по року і отримати відрахування зі спецфонду? Звичайно. Так, як прийняті тут документи, можна не виконати план, провалити його, але зі спецфонду отримати за рахунок окремих місяців.

Тому що якщо брати треба було відрахування, то треба брати було кумулятивні показники з наростаючим підсумком, а не щомісячні. Бо дуже легко маніпулювати датою і оформленням митних декларацій. І такими маніпуляціями можна всім давати премії, тобто преміювати тим.

Перша річ, я пропоную не затверджувати, а рекомендувати уряду змінити методику, за якою індикативні плани будуть формуватися кумулятивним чином.

І друге, я би тут підтримав пропозицію Крулька, але трішки в іншому аспекті. Не в тому, щоб поширювати експеримент, а зробити рівні правила. Давайте будемо чесними, давайте виділимо 1 мільярд гривень на місцеві дороги і не гратися, хто створить більш корумповане середовище з приводу цього експерименту. Це буде чесно. Це всім дамо. Тому що на митниці розмитнюється товар…

(Шум у залі)

 ПИНЗЕНИК В.М. Ні, 1 мільярд. Я подивився: 500 мільйонів надійшло по цьому спецфонду минулого року. Давайте дамо доручення уряду, ми скасуємо експеримент, 1 мільярд гривень виділимо на дороги місцевого значення.

ІЗ ЗАЛУ. 1 мільярд на всіх.

ПИНЗЕНИК В.М. Ну, тут 500 мільйонів. Ну давайте більшу суму, а не творити експеримент. Тому дві пропозиція: перша – рекомендувати уряду кумулятивні індикативні показники зробити…

ПАВЕЛКО А.В. Цей не затверджувати, а разработать…

ПИНЗЕНИК В.М. Зробити методику. Там не так складно уточнити ці речі.

ПАВЕЛКО А..В. Добре.

Будь ласка, Рудик.

РУДИК С.Я. Питання до Мінфіну. Дивіться, за даними казначейської звітності за вересень-грудень 2015 року обсяг коштів, спрямований до спецфонду цих всіх областей, складав 546 мільйонів гривень, в тому числі: Волинська область – 104 мільйони, Львівська – 312, Чернівецька – 130, про Одесу ми там взагалі мовчимо.

Дивіться суть питання, товариство! А використано з 546 мільйонів гривень тільки 317 мільйонів гривень. В тому числі: по Волинській області – 0,3 відсотка від отриманого, в Львівській традиційно майже всі, трохи недобрали, і в Чернівецькій області – тільки 20 відсотків від того, що отримали. Питання до Мінфіну: чим ви це можете пояснити?

ПАВЕЛКО А.В. Роман.

КАЧУР Р.П. Ну, тут не стільки питання до Мінфіну, оскільки розпорядниками цих коштів є безпосередньо на місцях облдержадміністрації, тому тут, напевно, вже видно, які облдержадміністрації ефективно спрацювали. Ми бачимо, що по Львову використано 290 з 312-ти. А по інших, по Одесі і по Волині – те, що ви назвали.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за відповідь.

КАЧУР Р.П. І друге. Діяла ця система, фактично з вересня вона була впроваджена, тому тут очевидно, що видно управлінське рішення, хто оперативно спрацював і провів і тендери, і зміг організувати роботу по освоєнню цих коштів.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Деркач Андрій.

ДЕРКАЧ А.Л. Виктор Михайлович, я с вами согласен в том, что надо, как бы, подходить к этому вопросу и эту историю отменять, вносить деньги непосредственно в государственный бюджет. Единственное, с чем не согласен  – с тем, что, вы говорите, они не выполнят показатели по бюджету. Усилиями Гонтаревой, я думаю, что показатели будут перевыполнены, исходя из курса, который идет. Они, причем, будут перевыполнены раза в три. Потому что у нас есть две большие проблемы: это наличие Яресько, которая торгует долгами, и Гонтаревой, которая  торгует курсом. Поэтому они все перевыполнят, сомнений никаких нет.

У меня один вопрос по процедуре. Скажите, пожалуйста, вот сегодня, коллеги-депутаты, к одним там в офисы приходят проводят обыски, другие семь ходят на допросы за так называемые законы от 16 января и фальсификацию. А вот голосуя сегодня, наш Председатель, ставя на голосование  вопрос задним числом по январю индикатив и по февралю, тоже пойдет на допрос? Почему Минфин дал нам документы индикатива-погодження в марте месяце? Я задаю процедурный вопрос.

 Опять же – потом не у всех протоколы бюджетного комитета, или не все выступления в протоколах бюджетного комитета цитируются в средствах массовой иформации. Мои последнее время цитируются, поэтому я говорю для протокола.

(Сміх у залі)

ДЕРКАЧ А.Л.   Как Минфин ответит на данный вопрос?

ПАВЕЛКО А.В. Роман Павлович.

КАЧУР Р.П. Андрію Леонідовичу, рішення було прийнято Кабінетом Міністрів  3 лютого 2016 року фактично, № 45. 3 лютого 2016 року. Так? Ну перепрошую, в будь-якому разі, воно було подано в бюджетний комітет.

ІЗ ЗАЛУ. Засилка - 8-го. 

КАЧУР Р.П.  Саме рішення - 3-го. Очевидно, що є кілька днів  на його оформлення, на підготовку і на прийняття. Тому в січні місяці воно було підготовлено як сама методика (після вступу змін в Закон про бюджет) і направлено до комітету. 

Що стосується того, Вікторе Михайловичу Пинзеник, що наростає по кумулятивному показнику, зауваження слушне, але в Бюджетному кодексі визначено, що Кабінету Міністрів доручалося затвердити методику розрахунку щомісячних індикативних показників. Тобто ці зміни, вони  вимагають зміни формулювання в сам Бюджетний кодекс.

Тому, ще раз повертаючись, напевно, треба змінити в цілому, якщо буде така воля Верховної Ради, закон і висловити позицію з приводу експерименту, а на сьогоднішній день, оскільки є закон, є методика, її потрібно прийняти для того, щоб мати можливість отримувати кошти зараз.

ПАВЕЛКО А.В. Так, Вікторе Михайловичу.    

ПИНЗЕНИК В.М. Вибачте. Відносно місячних показників. Візьміть місячну статистичну звітність. Вона ж дається кумулятивно. От, наприклад, за січень-вересень іде. Я не бачу проблем у тому. Місячні показники, але кумулятивні, наростаючі, як статистика дає.

КАЧУР Р.П.  Вікторе Михайловичу, тут чітко написано, в самому Бюджетному кодексі затвердити методику щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі, з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів. Тобто тут сам законодавець - Верховна Рада - визначив критерії, по яких була виписана далі постанова.  

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Кривенко Віктор.

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Я хочу підтримати пропозицію  колеги Крулька, тому що той "беспредел", який ми побачили в тій же Одесі, як "кошмарили" ті компанії, які там намагалися розмитнюватися, знайома компанія – от розповідали, що з ними робили після того, як вони вирішили на Одесі розмитнюватися. І треба розширювати експеримент на всі області. Тому що моя Дніпропетровська область нічим не гірша. І будуть змагатися для того, хто створить кращі умови…

(Шум у залі) 

(Іде загальна дискусія)

КРИВЕНКО В.М. Питання не в кордоні, при чому тут кордон, а де воно виробляється. І приїдьте подивіться на наші дороги навколо Кривого Рогу, там, де виробляється.

Друга позиція, яка мені близька, це саме рішення по кумулятивах. Тому що як "нахімічити" в одному місяці, зареєструвати швиденько перевиконання, ну, ми всі знаємо, що люди впораються, знайдуть трьох-чотирьох імпортерів – і це просто "жульничанье" буде таке, знаєте.

Тому сьогодні не приймати рішення. Можливо, попрацювати до завтра, завтра зберемося  "під куполом" і за дві хвилини розглянемо, всі будуть в четвер. І, безумовно, швидко подавати законопроект про розширення експерименту на всі області. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дубневич Богдан.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Знаєте, колеги, от який великий гріх – заздрість!

(Сміх)

ДУБНЕВИЧ Б.В. Перший тиждень Посту, а вас усіх нервує Львівська область.

(Шум у залі)

ДУБНЕВИЧ Б.В. Ні, ні, почекайте. Ви от бачите цифри, які надійшли, і як правильно спрацював губернатор, як правильно спрацювали депутати Верховної Ради: взяли під контроль отих, хто працює там на митниці – і пішла, перепрошую, робота.

Я не проти, Іване Івановичу, я не проти, Вікторе Миколайовичу, щоби було воно всюди по Україні, я за те, щоб був правильний, перепрошую, закон. Але сьогодні дуже прошу вас, колеги, давайте приймемо цей індикатив, який просить нас Мінфін, і нехай ця процедура іде. А паралельно ми розробляємо закон і вводимо його, приймаємо для того, щоби були абсолютно якісь або інші, або правильні правила гри, якщо ви так рахуєте.

Але не завидуйте! Робляться дороги, ну в чому тут проблема?! Хіба є проблема того, що на Волині хтось не використовує кошти? Та гнати того губернатора треба в шию! Він нічого абсолютно не робить.

ІЗ ЗАЛУ. Є добре керовані або погано керовані. 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так. Ну чекай. Ну є або під контролем це все, або воно робиться, або не робиться, бачите. Зле, коли, перепрошую, робиться.

Всіх запрошую на Львівщину, на добрі дороги, і підтримайте, будь ласка, нехай приймуть індикатив. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ДУБНЕВИЧ Б.В. І передамо цей досвід роботи з митницями. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Унгуряну Павлу Якимовичу.

(Шум у залі)

УНГУРЯН П.Я. Я хочу просто питання, щоб трішечки до професійної дискусії нас. У мене питання до ДФС, пані, яка у нас присутня, два питання.

Перше, скажіть, будь ласка, чому така різниця між тимчасовими планами, які ви довели до митниці на січень і лютий, принаймні це ті місяці, які ми вже прожили, і тим планом, який ви подали нам уже в постійному плані індикативі?

І друге питання, найболючіше для народних депутатів – це скільки по цих областях, по яких є експеримент, мусить тепер повернутися коштів із уже обласних бюджетів, під які вже, я так розумію, заплановані ремонти доріг, мусить повернутися згідно нових індикативів назад, на бюджет центрального рівня, з місцевих бюджетів?  Назвіть, будь ласка, по областях.

Тому що люди виконали плани і перевиконали, а індикативи кажуть: "А план  был на самом деле выше!" Будь ласка.

АНТОНЮК Н.Г. Добре. Щодо першого питання. На сьогоднішній день доведені їм індикативні показники згідно тимчасового розпису, який був доведений Міністерством фінансів. В зв'язку з тим, що постанова була прийнята 3 лютого, а тимчасовий розпис був наданий на початок року, тому були затверджені індикативні показники та розраховані на підставі методики, яка була затверджена постановою 726. Тобто розрахунок брався по обсягах імпорту за 2015 рік.

З урахуванням того, що були внесені зміни, протягом лютого були здійснені зміни – процедурний процес – і на сьогоднішній, як ви бачите, день вони погоджуються. Тому на сьогоднішній день діють ті показники, які розраховані на підставі методики 726-ї постанови.

Тому вони є, діють. І на сьогоднішній день області отримують кошти відповідно до цих розрахунків.

Щодо другого питання. За нашими оперативними даними, на сьогоднішній день, на 10 число, згідно постанови, казначейством фінансується до 10-го та до 20 числа наступного за звітним місяця. Тому, за інформацією на сьогоднішній день, Волинська область отримала 30 мільйонів, Львівська – 24, Чернівецька – 11 і Одеська – 15.  Київ не отримав у зв'язку з тим, що індикативи не були доведені. Вони на сьогоднішній день погоджуються.

 Разом з тим, в разі внесення змін до цих індикативних показників, які сьогодні розраховані, картина виглядить таким чином. Волинська митниця отримає трохи більше коштів – на 5 мільйонів. Львівська – 54 мільйони. Це за лютий місяць. Чернівецька митниця отримає майже на тому рівні, там 2-3 мільйони більше. Місто Київ отримає 146 мільйонів. І місто Одеса буде у невиконанні.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Я думаю, що Одеська область.

ПАВЕЛКО А.В. Скорик, будь ласка.

СКОРИК М.Л. Дорогие друзья! Уважаемые коллеги! Можно уважения проявить немножко? Дорогие друзья, вот мы с вами являемся свидетелями, я об этом говорил, как только принимался этот закон о так называемом эксперименте, о том, что росчерком пера чиновника могут быть изменены индикативные показатели. И, предположим, Львовская область – очень правильно скзазал Богдан Васильевич, работает губернатор. Действительно, при правильной работе губернатора и государственной финансовой службы красивые индикативные показатели. У нас губернатор занимается другими вопросами.

(Сміх у залі)

СКОРИК М.Л.  Нет, хорошо, почему от того, что наш губернатор считает себя до сих пор президентом, почему от этого должны страдать жители Одесской области? Нет, ребята, вы так смеетесь, вот кто-то бы приехал! Вот сидит рядом со мной депутат-мажоритарщик Антон Иванович Киссе, у которого округ в Болграде. Вот кто-то бы сел и проехал от Одессы до Болграда! И я бы с вами посмеялся вместе! Это издевательство просто над здравым смыслом, просто над людьми, которые там живут. Ну, ребята, от того, что Яценюк "воюет" с Саакашвили - мы с вами не должны в этом участвовать.

ІЗ ЗАЛУ. Наоборот.

СКОРИК М.Л. Или Саакашвили с Яценюком. Это нельзя принимать. Получается, что они еще и должны остались. Ну вы себе можете представить такое?

АНТОНЮК Н.Г. Вибачте, але методика була розрахована таким чином.

СКОРИК М.Л. Я прошу прощения, Одесская таможня, которая  дает львиную долю платежей, и наш друг еще из Днепропетровска говорит – давайте розмитнюватись в Днепропетровске. Это была вечная схема, когда Днепропетровск получал самые низкие тарифы и в Днепропетровске растаможивалась вся контрабанда, которая вроде должна была растаможиваться в Одессе, и бюджет должен был что-то получить.

(Сміх у залі) 

СКОРИК М.Л. Нет, ну ребята, здравый смысл вообще в чем? Где здравый смысл? Я тоже люблю юмор. Я тоже готов посмеяться. Но чтобы Одесса не выполняла план по таможне, а все остальные выполняли, ну такого не может быть.

ПАВЕЛКО А.В. Я хотел бы добавить к сказанному Николаем Леонидовичем, почему я хотел заострить на этом внимание, и я хочу подчеркнуть выступление нашего коллеги Деркача Андрея Леонидовича, здесь действительно очень неправильный подход к формированию решения комитета. Вы нам его дали в феврале, дали план областям с одними цифрами. Они их выполнили или не выполнили – второй вопрос. Вы сегодня поменяли им план, увидев их реальность надходження, и пытаетесь, чтобы мы его утвердили уже по факту выполнения или невыполнения. Я под этим точно не подпишусь никогда в жизни.

АНТОНЮК Н.Г. Але розумієте, у нас іншого виходу немає. Постанова була прийнята у лютому місяці.

ПАВЕЛКО А.В. Хорошо. Так вы, опять же, вы давали им планы, они от этих планов работали. Сегодня вы меняете в зависимости: кто вам нравится или не нравится. Нам все равно, кто вам нравится и нам кто нравится.    

АНТОНЮК Н.Г. Тоді залишається пропозиція: доведені індикативні показники, які на перший квартал, залишити…

ІЗ ЗАЛУ. О! О!

АНТОНЮК Н.Г. А починаючи з другого кварталу зазначені показники…

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Это хотя бы имеет какую-то логику.

АНТОНЮК Н.Г. Вибачте, але тоді як трактувати методику, яка є на сьогоднішній день, розрахунок, який вбачає фактичне надходження за три роки?

ПАВЕЛКО А.В. Вот это был главный вопрос.

Будь ласка, Роман Павлович.

ІЗ ЗАЛУ. Дайте Матвієнку слово. Можна?

ПАВЕЛКО А.В. Так. Анатолій Сергійович Матвієнко, будь ласка. Ми вибачаємось за чергу.

МАТВІЄНКО А.С. Андрію Васильовичу, я до вас хочу звернутися. Андрію Васильовичу, у вас є помічники. Ні, так дайте, я готовий фіксувати, хто піднімає руку, і надавати слово. Я підняв руку один із перших. Пройшли по два кола, і я піднімаю в черговий раз, а ви ніби не бачите. Якщо це свідомо, то поясність чому. А якщо ні, то давайте якось організуємося.

ПАВЕЛКО А.В. У меня записаны все, кто поднимал руки.

МАТВІЄНКО А.С. А я ні?

ПАВЕЛКО А.В. Есть, пожалуйста. Вы записаны. Будь ласка, до слова.

МАТВІЄНКО А.С. Я просив би якоїсь коректності.

Перше, що я хочу сказати. Всі ці 5 областей (4 і включаючи Київ) - це   Україна. Якщо хоч у них з'являються дороги, слава Богу! Я б тут підтримав і Богдана Васильовича, давайте їм поаплодуємо, що вони виявилися мудріші, ніж ми, і потішимося за те, що там з'являються дороги.

Але коли ми вводили цей експеримент, я Уманського запитав: "Скажи мені, ти маєш як Мінфін відношення до формування індикативних показників?" Він сказав: "Ні, Мінфін не має відношення". 

Я хочу зараз запитати, Романе Павловичу, вас: чи має Мінфін відношення до формування індикативних показників з точки зору розуміння, про що казав Віктор Пинзеник? Що є бюджет, є необхідність його наповнення, а не маніпуляція відповідними показниками і дефіцит, який створюється для того, щоб цей дефіцит купувати, як я підозрюю. Бо я не розумію дійсно, чому Одеса другий рік поспіль не має ніякого зиску із цього експерименту.

ІЗ ЗАЛУ. Вже має, вже має.

МАТВІЄНКО А.С. Я ще раз кажу: я не розумію, як це формувалося і в чому ця причина. Якщо можна, поясність мені.

 Тепер третє, Київ сьогодні має, скільки ви сказали за перші місяці там надходжень? 146? Я читаю повідомлення "великокиївські", що 300 мільйонів вони сьогодні в Києві дадуть на дороги на рік. Я не знаю, це якийсь космос продовжується в Києві! 146 - по місяцю і 300 - Київ заявляє, що вони виділять гроші на ремонт київських доріг, які "убиті" сьогодні, і це не є окрасою столиці. Місто Київ, так.

Тому я хотів би, Романе Павловичу, щоб ви дали відповідь на запитання щодо об'єктивності індикативних показників. За це відповідає Мінфін, чи маєте ви відношення до їх формування? І чи ви контролюєте принцип наповнення бюджету, а не перевиконання за рахунок не наповнення бюджету?

І підтримую Віктора Пинзеника, що ми маємо дійсно написати про принцип кумулятивності. Не може бути такого, щоб хтось ще маніпулював, крім загальних занижених показників, ще показниками по місяцю, я вважаю.

І давайте ми дійсно внесемо пропозицію, оскільки експеримент закінчується, наскільки я розумію, в цьому році. Давайте ми внесемо пропозицію консолідовано. І  тоді дійсно кожний, хто хоче, буде створювати умови для того, щоб при умові всіх правил, щоб там розмитнювалися, а не бралися побори і не тікали з тої чи іншої області ті, хто розмитнює товари, і наповнювалися б ті бюджети. І ми могли б будувати дороги по всій Україні.

Я прошу вибачення за емоції, Андрію Васильовичу, але я хотів би поваги, як я до вас її і демонструю.

ПАВЕЛКО А.В. Я також вибачаюся.

Романе Павловичу, будь ласка, відповідь.

КАЧУР Р.П. Анатолію Сергійовичу, стосовно сьогоднішнього рішення, хочу зазначити, що проектом рішення передбачено затвердити методику розрахунку цих показників. Засади для визначення чи для створення такої методики були вказані в Бюджетному кодексі. Тому ми можемо на сьогоднішній день  вносити зміни, готові обговорити можливість внесення таких змін. Але ми повинні залишатися в рамках статті Бюджетного кодексу, в якій визначено, яким чином цей показник розраховується, методика, як функціонує.

Стосовно щомісячних показників, в бюджеті затверджено загальний обсяг надходжень, Мінфін зробив розпис по місяцях, з врахуванням факту минулого року. Але це не прив'язано до методики. Методика – це окремо, це формула нарахувань.

(Іде загальна дискусія) 

КАЧУР Р.П.  Ну методика затверджується, далі показник рахується по методиці.

ПАВЕЛКО А.В. Левченко Юрій, будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я хотів би нагадати всім присутнім, ми про це вже раніше говорили, що у нас взагалі-то держава Україна, а не окремі області. І без держави Україна як одного суб'єкту ніяка одеська, рівненська, львівська і будь-яка інша митниці нічого б не змогли зібрати, бо ніхто би нічого не розмитнював. Не було би, власне кажучи, куди привозити, не було б цього органу, який би забезпечував збір всіх цих платежів, не було би, власне кажучи, цих кордонів.

Тому, на мою думку, безперечно взагалі весь цей підхід абсолютно неправильний. У нас не федерація, у нас унітарна держава. Всі надходження мають проходити в один загальний кошик, так?

Якщо є бажання від митниці збирати окремо на дороги, має бути один окремий фонд загальнодержавний, звідки буде витрачатися на дороги. А не кожна область собі - хто більше зібрав мита, той собі більші і кращі дороги робить. Таке враження, що ця область окремо від інших областей існує або може окремо існувати від інших областей. І наслідком такого підходу якраз, абсолютно правильно, є те, що ми сьогодні бачимо, що в одних областях – там, де хтось комусь подобається, все дуже добре, а в інших – там, де хтось комусь не подобається, все дуже погано.

Я тут тільки що чув: хай митниця там створює для себе умови, хай буде конкуренція між митницями. Вибачте, будь ласка, ну це вже якась маячня. Як це  - конкуренція між митницями в одній державі? Це має бути одна структура, яка одну політику веде, де одні стандарти, кадри нормальні набираються і так далі. А не одна область конкурує з митницею іншої області. Ну, люди добрі, це таке враження, знаєте, що ми невідомо про що, власне кажучи, говоримо.

Чому ні? Тому що у нас не федерація, у нас унітарна держава, розумієте? А давайте ПДВ тоді збирати окремо в кожній області, хто більше де збере. Давайте кожен податок на області розділимо, і кожна область буде збирати, у кого більше. І тоді буде взагалі чудово, і кожен напише, розумієте? Товариство, це називається фе-де-ра-ці-я. От як це називається, розумієте?

Тому я, безперечно, буду проти цього, тому що я взагалі  проти цього підходу як такого. Він не має права на життя, на мою думку. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дякую, Юрію Володимировичу.  

Будь ласка. Горбунов Олександр.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Юрію Володимировичу,  я не хотів би з вами погодитись. Хочу просто привести такий приклад. Якщо мені на Кіровоградщині більш широко, скажемо так, потрібні були гроші для того, щоб довести обласному керівництву і так далі те, що треба розробляти інвестиційні проекти, те, що треба вести економічну політику в межах області і те, що, дійсно, це приводить і до розмитнення додаткових товарів, і додаткових надходжень, і так далі. Тобто ми виходимо на конкуренцію. Це неправильно, але це конкуренція між митницями і конкуренція між областями. І хай вчаться заробляти кошти і підтягувати. Я так думаю. Дякую.     

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Гордєєв Андрій.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, ми трохи не в ту "стєпь" зайшли. Але я хотів би сказати, що я більше року вже з ДФС "воюю", щоб вони створили другий термінал в місті Херсоні. Інвестор каже: я готовий дати територію, приміщення, обладнання для сканування, щоб уникнути людського фактору і так далі. Що зараз іде? Парадигми дві. Юро, ти дещо правий, але трохи неправий в чому? В тому, що немає сьогодні конкуренції обласної інвестиційного клімату. Якщо зробила Львівська область інвестиційну політику в себе в області і там іде це, то воно йде. Якщо в Херсоні ми не можемо це зробити, я з цим борюся, то я з цим борюся, і ми це доведемо до кінця. Ми створимо там новий термінал, ми усунемо людський фактор, і туди підуть розмитнюватися, і створимо там робочі місця. Але це питання  мотивації губернатора, питання  мотивації народних депутатів, які мають комплексно працювати. Ось і все. А те, що в якусь митницю поїхали більше чи менше,  це питання не конкуренції митниць, питання, ще раз кажу, інвестиційної політики місцевої влади.

Якщо там "зажимають" будівництво, якщо там "зажимають" будь-яке нове будівництво, то це питання до них, а не до митниці. Не хоче туди їхати митник розмитнюватися, чому? Тому що не треба туди ні будівельні матеріали, ні обладнання, ні якихось підакцизів і так далі. Це питання там, на місці. Їдуть до Львова розмитнюватися, значить, їдуть до Львова розмитнюватися.

СКОРИК М.Л.  Так должны быть тарифы везде одинаковые.

ГОРДЄЄВ А.А. Так тарифи однакові. Питання в інвестиційному кліматі. Якщо губернатор каже на вході чи якісь чиновники, що ти давай мені "отстегивай", то ніхто туди не поїде. От і все, друзі.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна? Буквально секунда. От дивіться, ви тільки що в кінці  сказали одну дуже правильну річ, речення про "отстегивание". Розумієте, тут питання не в інвестиційній політиці здебільшого. Є, звісно, кореляція від економічного росту в тій чи окремій області, але це дуже маленька частка кореляції. Здебільшого кореляція якраз полягає в корупції, в корупційних впливах на ту чи іншу митницю. От і все. Тому тут немає питання в тому, що ви кажете – інвестиції. Якщо б у кожній митниці не було би жодних корупційних впливів однаково, тоді було б одне питання, географічне здебільшого – що ближче до кордону. От і все. А момент інвестиційний, де більше росте економіка – це відсотків 10 покриває оцієї кореляції.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу. Шевченко дальше и потом Киссе.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, шановні колеги, вже втретє хочу сказати, що те, що ми колись проголосували той закон, він не має системи в плані визначення отієї суми. Тобто завжди буде конфлікт інтересів між кимось. Хтось буде визначати цю формулу, хтось буде не так рахувати, хтось  буде хотіти вести чи не хотіти, чи привозити чи не привозити товар на ту чи іншу митницю.

Дивіться, тут два ключових аспекти. Я вже мільйон разів заявляю: експеримент проявив себе, є децентралізація грошей - є децентралізація можливостей на місцях будувати дороги. Це плюс. Треба терміново включити всі області, я вже говорю втретє це, і найголовніше: просто визначити просто відсоток – 5, 1, 10 від тієї суми, яка збирається тією чи іншою областю. Все. Не треба нам додаткових надходжень, ще чогось. Тоді це буде зрозуміло. Збирає область, перепрошую, в місяць мільярд – дайте 100 мільйонів на розвиток доріг. І це проста, зрозуміла і безконкурентна формула.

І тоді це буде, дійсно, не штучна, перепрошую, конкуренція створена, хто, перепрошую, куди більше там нафтопродуктів зажене, а можливо, я зможу використати свої можливості і розмитнити через Франківськ всі нафтопродукти, що деякі люди звозять кораблями. І подивимось, хто буде тоді, перепрошую, з ким конкурувати.

Тому, люди добрі, давайте ми справедливо - всі області. І просто відсоток від тих надходжень, які збирає та чи інша область. Все. Тоді це буде зрозуміло, без всяких проблем, без всяких суперформул, які ми тут уже другу годину, перепрошую, обговорюємо. Ну це вже третя пропозиція така. Люди добрі, я прошу Голову комітету підтримати мою пропозицію принаймні як основу для майбутнього закону. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Приймається. Будь ласка, Кіссе Антон Іванович.

КІССЕ А.І. Спасибо, Андрей Васильевич. Уважаемые коллеги, прежде всего большая благодарность, что есть возможность буквально пару минут несколько слов сказать. Что касается данного закона, который обсуждается, это инициатива тех людей, которые живут в этом регионе – в 9-ти районах Одесской области, в 2-х городах областного значения.

Чтобы много не говорить, 24 мая - большой праздник в Болграде, я всех приглашаю, чтобы вы увидели красивый праздник, но вместе с тем и ознакомились с состоянием дорог. Дорога Одесса - Рени - одна из самых худших дорог в Украине. Мало того, вы знаете, а если не знаете, то довожу до вашего сведения, что строится переправа на Румынию, где можно буквально за 15 минут с Украины попасть уже в Румынию, не въезжая в Молдову и все эти пункты пропуска. Это стратегически важное решение, оно было инициировано действительно людьми и мною, было поддержано Президентом Порошенко. Он внес тогда эксперимент только  по Одесской области, но после длительных дебатов было внесено еще четыре области. Вполне нормально. Но в чем парадокс? Парадокс в том, что по прошлому году у нас минус 391 миллион. Сейчас, насколько я понимаю, о каком-то росте и речи не может быть, если не согласиться с предложением Андрея Леонидовича, связанным с тем, что надо начинать действовать по новому формату только со второго квартала. Если вы это поддержите, уже о каких-то деньгах можно говорить в Одесской области, там, где уже на этой дороге люди работают, тендера проведены. И не будет денег - и это все приостановится.

И последнее, что я хочу сказать в этой ситуации. Вы знаете, когда принимался закон, нынешнего губернатора, который сегодня управляет, если так можно сказать, Одесской областью, его тогда не было.

ІЗ ЗАЛУ. Был. Был.

КІССЕ А.І. Нет, нет. Мы начинали еще с лета, мы начинали с лета принимать.

ІЗ ЗАЛУ. Он с конца мая губернатор. И он был, Антон Иванович. Сто процентов был.

КІССЕ А.І. Я хочу сказать следующее, что от этого люди не должны страдать, пока будут выясняться отношения, мы еще дальше уйдем в тупик. Моя просьба как народного депутата, вам решать, но вместе с тем один из важных проектов, который предложен, это внести изменения с второго квартала, хотя бы эти деньги, которые уже используются или которые есть, в частности, по Одесской области их там не такая уж большая сумма. Это 90 миллионов. Так посчитали, насколько я понимаю, да?

А обращаясь к вам, скажем, к фискальной службе, ну, конечно, диву даешься: мы никогда не можем выполнить план. Этот вопрос рассматривался на сессии областного совета. Знаете, что сказала ваша коллега, назначенная на Одесскую таможню? Она говорит, что "мы всегда выполняем план, но в последний момент пан Насыров вносит изменения - и мы никогда его не выполняем. Энергетическую таможню взяли, то забрали и нас оставили "голыми". Это на всю Одесскую область, где присутствовала, где слушала вся общественность, все депутаты областного совета, высказывали недовольство тем самым по работе фискальной службы Украины в том числе.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое, Антон Иванович.

Будь ласка, Костянтин Іщейкін.

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую, Андрію Васильовичу.  Шановні колеги! Я хотів би поділитися своїми міркуваннями стосовно того, як треба все урівняти, як це зробити. Хтось розумний сказав, що якщо всі гроші на світі знову у всіх забрати і всім порівну дати, то через певний час вони знову будуть у тих, в кого вони були. І це в історії вже багато разів підтверджувалося.

 Я хочу звернути вашу увагу, що сьогодні ніхто нікому не заважає працювати, якщо на це є бажання. Я просив би підтримати відповідне рішення, яке Голова комітету скоректував – стосовно дати по поданню. Але хотів би сказати, що під час приїзду пана Романа Насірова в Полтавську область для відкриття Офісу великих платників податків, де я був присутній, він сказав, що абсолютно є розуміння у фіскальної служби, що це може бути по всій Україні. І жодних заперечень немає.

І тому депутатський корпус по результатах експерименту має вже готувати законопроект, так як пан Олександр каже,  в новій пропозиції, і Іван Крулько – або 10 відсотків, або 5, або 15, скільки - ми з вами  приймемо рішення.

ІЗ ЗАЛУ. Треба порадитися.

ІЩЕЙКІН К.Є. Абсолютно. І це буде абсолютно слушна думка. А сьогодні ті, хто працюють, мають працювати. І виходить у тих, хто, перепрошую, краще працює, тому що особистість в історії  ніхто не відміняв. Звичайно, що якщо в когось виходить, здається, що й ти зможеш. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Я би хотів підвести риску і запропонувати Міністерству фінансів сьогодні це питання відкласти і доопрацювати з тими побажаннями, які сьогодні прозвучали на комітеті, і нам на комітет найближчим часом доопрацьовані пропозиції дати на затвердження. Приймається таке рішення?

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, але ж була пропозиція про те, щоб ми комітетом погодили, що ми подаємо.

ПАВЕЛКО А.В. Это отдельный вопрос. Давайте так, у нас есть постановление Кабмина, которое мы можем или принять, или отложить на доработку, а второй вопрос, что мы принимаем комитетом единое решение – разработка такого законопроекта,   который был бы равен для всех областей.

ДЕРКАЧ А.Л.  И еще третий пункт можно добавить? Третий пункт, коллеги. Они к нам придут, поскольку они приняли 14.03.16 года распоряжение Кабинета Министров (для стенограммы – 154-р), "Автодор" распределил 6 миллиардов, то опять они там из этой бюджетной программы, которая называлась 31110220, из 6-ти с половиной миллиардов они опять перераспределили внутри и некоторые области потеряли. В частности, Сумская область вместо первоначального бюджетного - 215 миллионов на дороги - получила 152. Поэтому у меня есть предложение, либо рабочей группе давайте нашей поручим, заслушать товарищей из "Автодора" и пусть они скажут, кто внес такие изменения, кто это инициировал в "ручном" режиме, в таком замечательном "прозрачном" Кабинете Министров.

ПАВЕЛКО А.В. Принимается, Андрей Леонидович. Только это другой вопрос, постановление Кабмина, который мы поручим Дубневичу Богдану Васильевичу – создать рабочую группу и всем желающим включиться в эту работу.

ДЕРКАЧ А.Л. (не ввімкнено мікрофон)

ПАВЕЛКО А.В. Хорошо. Вместе с Андреем Леонидовичем.

(Сміх у залі)

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Вместе с Гордеевым и с Горбуновым. Если можно, чтобы мы поручили разработать. Андрей Леонидович, а Виктор Николаевич проконтролирует. Но это другой вопрос повестки дня. Это будет вопрос, когда  выйдет постановление Кабмина. Этого постановления еще нет. К нам оно еще не заходило. Добро. Принимается.

Еще раз. Кто за предложение, которое было сформулировано, чтобы мы повернули на доопрацювання в Кабинет Министров данное постановление?

ІЗ ЗАЛУ. З конкретними недоліками, їх треба вказати, кумулятивний ефект треба зазначити і так далі.

ПАВЕЛКО А.В. Под стенограмму. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую вам.

Наступне питання – четверте. Щодо додаткового розгляду питання про погодження зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік.  Постанова уряду № 41.

Будь ласка, Іван Іванович Куліченко.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Це принципове питання, яке ми свого часу (17 лютого) розглядали і погодили, запропонований урядом розподіл стабілізаційних дотацій. Водночас  ми звернули увагу, що 4 лютого Верховною Радою прийнято Закон про внесення змін до Бюджетного кодексу та до Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (це  № 3831-2 і № 3830-3)  щодо фінансування професійно-технічної освіти, які на сьогодні не підписані Президентом України. Виникає питання практичної реалізації постанови уряду № 41 до підписання зазначених законів. Тобто ми сьогодні на сайті не маємо те, що ці закони заветовані і вони також Президентом не підписані.

Виходячи з цього, я думаю, що цю постанову треба відпрацювати після того, як по ній буде прийняте якесь рішення: чи позитивне, чи негативне.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хто буде виступати від Асоціації міст України? Будь ласка.

СЛОБОЖАН О.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Ми хотіли попросити комітет, ви знаєте, що на цю п’ятницю запланований відповідно страйк працівників професійно-технічної освіти, і ми попросили б комітет звернутись до Президента в плані підписання цих законів. І питання, можливо, буде вирішено тільки у зв’язку з тим, що зараз по додатках неможливо внести зміни для збалансування, тому тільки після підписання або іншого рішення можна приймати відповідне рішення по постанові 41. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Приймається таке рішення? Прийняти до того моменту,  як буде заветовано чи підписано закон, прийняти рішення по даній постанові. Будь ласка.

КАЧУР Р.П. Шановні колеги, з приводу рішення. Ми знаємо, що питання по ПТУ на сьогоднішній день дуже "гаряче". З усіх регіонів надходить практично інформація у зв’язку з тим, що затягнулось прийняття рішення і немає рішення комітету офіційного, ми не можемо розподілити стабдотацію, і вже пройшли всі терміни підписання закону, який був направлений на підпис Президенту №3830 і №3830-1. Тому ситуація, певною мірою, тупикова. Навіть ті місцеві бюджети, які в  свою чергу прийняли рішення про фінансування, зараз скасовують такі рішення, знаходячись в ситуації невизначеності. Я вважаю, що ми тут повинні всі разом зайняти позицію і знайти спосіб зняти ту напругу, яка сьогодні є в суспільстві, страйки, про які говорять і так далі.

Я хочу проінформувати стосовно прийнятих законів. Якщо закони будуть підписані, механізм імплементації цих законів, тобто прийняття порядків, здійснення розподілів, розпису, це, щонайменше, кілька тижнів. За нашими оцінками, відповідальність щодо внесення таких порядків за Міністерством освіти, але з історій попередніх ми розуміємо, що це, щонайменше, 3-4 тижні. Тобто навіть якщо сьогодні законопроекти будуть підписані, то фізично кошти поступлять на території не швидше, ніж за 3-4 тижні. Це перший момент.

Другий момент стратегічний - з приводу перерозподілу. Ми подивились факт використання освітньої субвенції минулого року. Ми всі пам’ятаємо, тричі ми звертались до комітету і тричі в кінці минулого року комітет погоджував нам перерозподіл з неконтрольованих територій на контрольовані. Ми бачимо ситуацію в освіті і певним чином її моделюємо протягом року. Ми чітко розуміємо, що вже з жовтня місяця, минулого року ми перерозподілили 1,1 мільярда, ми чітко бачимо, що ситуація кардинально не змінюється. Тобто у нас немає там якихось десятків чи сотень закритих шкіл, оптимізованих і так далі. І поки що немає якоїсь впевненості, що ситуація різко зміниться до кінця року. По різних причинах.

Враховуючи те, що ми в бюджеті запланували двічі підняття соціальних норм, це з 1 травня і з 1 грудня, за нашими оцінками, нам потрібно буде від 1,3  до 1,5, це щонайменше. Це я не про ПТУ, це я зараз про школу. Нам потрібно буде до кінця року дофінансувати школу, для того щоб уникнути питання заборгованості по школі, яка виникає по всій території України. І школа – це значно ширша мережа ніж ПТУ. Тому підписання, прийняття 3830 в частині зняття цих коштів з резерву освітньої субвенції чи з неконтрольованих територій і перекидка їх на ПТУ просто відкладає проблему на кілька місяців далі і помножує її значно більше.

Тому звертаюсь ще раз до шановних членів бюджетного комітету, до Голови комітету надати погодження і підписати по 500 мільйонів перерозподілу. Вже як тільки ми отримаємо цього листа, фактично з наступного дня казначейство зможе здійснити фінансування по регіонах і зняти напругу.

Ми погодились, я буквально перед комітетом говорив з Гриневич Лілією Михайлівною, Головою комітету. Ми домовились, що ми відпрацюємо механізм, які інші джерела можуть бути для того, щоб відновити механізм субвенцій і в якому обсязі це можна зробити. Наша позиція, що однозначно це не можна робити з школи, враховуючи досвід минулого року і той факт, який ми бачимо в цьому році. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! От дивіться, яка у нас склалася ситуація. Ми прийняли закон, за який проголосувала майже конституційна більшість, 297 депутатів, цей закон передбачає 1,7 мільярда для того, щоб оплачувати витрати ПТУ. Цей закон вже більше місяця знаходиться на підписі у Президента України, немає ні вето на закон, немає ні пропозицій, немає ні підписання закону.

Що в таких випадках треба робити? В таких випадках треба Конституцію відкривати і читати, що там написано. В Конституції написано, що якщо Президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Єдине, що в Конституції не написано, ким має бути підписаний і ким офіційно оприлюднений. Оце єдине питання.

ІЗ ЗАЛУ. Написано.

КРУЛЬКО І.І. Не написано в Конституції. Це 94 стаття. Але факт того, що зараз, якщо виходити з діючої Конституції, Президент уже не може цей закон заветувати. Він не має права. В нього для вето був час – 15 днів. Якщо він протягом 15 днів цього не зробив, закон має бути підписаний і офіційно оприлюднений як такий, що схвалений Президентом. Це один момент.

Другий момент. Чи достатньо 1,7 мільярда на рік для того, щоб забезпечити ПТУ? Ні, недостатньо. Все одно треба буде ще приймати рішення. 500 мільйонів – це зовсім недостатньо. Це зовсім мало, те, про що ми зараз говоримо.

У мене є така пропозиція до колег. Я підтримую абсолютно Мінфін в тому, що ми турбуємося про те, яким чином забезпечити ПТУ. Ми так само турбуємося.

Тому треба дочекатися, щоби Президент визначився все-таки стосовно цього закону, який прийняв парламент, який на цей момент, якщо іти за логікою Конституції, схвалений Президентом. Тобто ми повинні тільки отримати його офіційне оприлюднення з підписом або без такого. Він схвалений Президентом, якщо йти за нормою Конституції. І після того, як цей закон запрацює, почати фінансування ПТУ.

У мене ще інша пропозиція. Якщо так станеться, що цей закон буде заветований в порушення Конституції або повернутий з пропозиціями до парламенту, тоді я пропоную, щоб автоматично рішення комітету про 500 мільйонів увійшло в силу з тим, щоби дійсно ми не блокували  і не ставили  "на коліна" оці нещасні ПТУ.

Тому ми чекаємо, щоби Президент розібрався з законом. Якщо він його підписує, то він починає діяти, оприлюднюється і він працює. Якщо раптом так станеться, що він не діє, що він заветований – це вже буде інша абсолютно історія. Але тоді ми погоджуємо цих 500 мільйонів. Отака у мене пропозиція.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пинзеник Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я дуже б не хотів, щоб у нас розмова пройшла з приводу конфлікту, хто винен більше: парламент винен, чи уряд винен, чи наші сусіди, які не підписали закон. Є в будь-якому випадку сторона, яка не винна і яка є жертвою з'ясування стосунків – це ПТУ.

Тому моя пропозиція. Я не бачу підстав, ми не можемо робити заручниками ПТУ! І я не знаю, які ми можемо знайти виправдання, що уряд прийняв постанову, не прийняв – ваш закон не підписаний, а люди залишаються без фінансування. Тому я вважаю, що ми не маємо підстав не схвалювати це розпорядження. Давайте зробимо перший крок, потім будемо врегульовувати через закон.

(Іде загальна дискусія) 

ІЗ ЗАЛУ. А що з бюджетом?

ПИНЗЕНИК В.М.  Я не знаю. Я не про це говорю. Я не про це говорю.

Є проблема, на яку треба дати відповідь. Є постанова, яку уряд прийняв. Я пропоную підтримати постанову і дати позитивний висновок, схвалити це.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Гордєєв.

ГОРДЄЄВ А.А.  Андрію Васильовичу, я взагалі вважаю, що ви скоро будете об'єктом чи винуватцем того, яка ситуація у нас склалася з ПТУ. Тому що закон, з однієї сторони, підписаний, хоча нами і прийнято, а з іншої сторони ми не візуємо, не погоджуємо постанову Кабінету Міністрів про 500 цих мільйонів. Люди не винні, треба підтримувати, треба голосувати.

Але питання в іншому. Мінфін, до вас. По суті  - це ваша робота, що  ви працюєте зараз з Адміністрацією Президента, щоб ветувати цей законопроект. Це перше, ви заблокували його.

Друге, ми прийняли і тут, комітетом, і також парламентом Закон  про субвенцію на пільгові перевезення. Така ж сама ситуація, правда?

Третє. Сьогодні у нас є законопроект 4057, за який звинувачують парламент у тому, що ми якість там є прибічниками Януковича і так далі, де називаються цифри 2 мільярди доларів і так далі. Але при цьому жодної офіційної інформації Мінфіну щодо цих коштів чи ОВДП, чи що там таке – немає від вас!

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОРДЄЄВ А.А.  Так скажіть, нехай вийдуть і професійно скажуть. Чому на цьому спекулюють і хтось виграє там якісь політичні дивіденди? Вийдіть і скажіть: є ці гроші, є ці облігації чи немає? Дайте нам цю відповідь хоча би комітету, щоб ми розуміли, як по них реагувати.

І третє. На сьогоднішній день є Крим. Пам'ятаєте, коли у нас була ситуація з Донбасом, ми кошти, які рахувалися на казначейських рахунках, на органах місцевого самоврядування, які є на окупованих територіях, там було близько 1,7 мільярда, здається, ми їх направляли знову ж таки на ту інфраструктуру і так далі. З Кримом ситуація - там заблоковані на казначейських рахунках якісь певні кошти. Одні розповідають, що там 2 мільярди, якісь інші. Ви можете дати відповідь, яка взагалі з фінансами ситуація,  ви можете нам дати цю відповідь?

Ви, з однієї сторони, блокуєте наші ініціативи, які ми в парламенті приймаємо, а з іншої сторони, ставите нас в позу таку, що ми прибічники Януковича, що ми не вміємо управляти фінансами і так далі.

Зробіть щось, будь ласка, Романе Павловичу. В мене прохання просто від комітету до вас. Дайте нам інформацію по коштах Януковича, дайте інформацію по залишках щодо Криму і окупованих територій. Давайте з ними оперувати і працювати. Бо у нас зараз Андрій Васильович винний у тому, що він, виходить, не видає зарплату "петеушникам". Це вже нонсенс. Тобто ситуацію довели до такої ситуації. Дякую. Давайте, щоб це як звернення пішло.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. Она у нас принята, но было обращение большинства членов нашего комитета о том, чтобы этот вопрос рассмотреть дополнительно в связи с дополнительной информацией. Мы почему ее сегодня держали, чтобы сегодня решить. Мы ее поддерживаем или у наших коллег есть какая-то дополнительная информация?

Вот здесь мы бы хотели найти общий язык с Министерством финансов,  как будет вето. При варианте вето, какое будет дальше решение, не остановится ли финансирование на этих 500. Почему и были вопросы у наших коллег. И мы их сегодня задаем. Почему мы должны сегодня принять решение и после этого выдать решение по постановлению и решить этот вопрос, но  в том числе, чтобы был решен вопрос авторов законопроекта, которые говорили о 1,7 миллиарда, а не о 500 миллионах.

КАЧУР Р.П. Я повністю погоджуюсь, колеги, по суті. Оскільки рішення було прийнято 17 лютого, то рішення, яке може бути прийняте сьогодні, це скасувати своє погодження від 17 лютого про перерозподіл цих 500 мільйонів. Це процедурне рішення, яке ми сьогодні повинні прийняти, або якщо нічого не приймати, то рішення залишається чинним.

Стосовно подальших кроків. Ми розуміємо, що 500 мільйонів, які   зараз пропонується перерозподілити, їх є недостатньо. І це  те, про що я сьогодні говорив з головою комітету по освіті, але ми повинні знайти адекватне джерело для подальших коштів. Ми не можемо далі знімати кошти зі стабдотацій, тому що в нас є регіони з низькою податковою базою, і нам ці кошти вже потрібні будуть буквально з липня щодо їх розподілу.

Тому ми готові цю роботу провести, ресурс знайти і далі, по мірі потреби, дофінансувати ту частину по ПТУ, яка буде необхідна. Ми звернемось, як варіант, до Президента, якщо це юридично ще можливо, повернути з пропозиціями до Верховної Ради для того, щоб ми могли доопрацювати текст закону № 3830.

ПАВЕЛКО А.В. Левченко, потім Анатолій Сергійович.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я, по-перше, хотів би все ж таки звернутись зараз, при всій повазі, не сприйміть це як якусь там іронію, сарказм, але звернутись до представників коаліції в нашому комітеті, давайте все ж таки зробимо звернення комітету бюджетного до Президента, щоб підписав цей закон. І навіть не в контексті ПТУ, а в контексті просто дотримання Конституції і самого бюджетного законодавства, бо це вже виглядає, м’яко кажучи, несерйозно. І хотів би почути вашу позицію з цього приводу, чи ви з цим погоджуєтесь. Це перше.

Друге. У мене питання до представника Міністерства фінансів. Дивіться, ви кажете, що це питання Міносвіти, але треба виходити все ж таки з того, що бюджетні питання – це ваша компетенція більше загалом, ви як "парасолька", яка це все накриває.

Як так склалося, що ми ще коли обговорювали це питання відразу після ухвалення законопроекту, здається, це був або кінець січня, або початок лютого, десь так, у нас засідання комітету було "під куполом", і тоді чи ви, чи ваш колега говорили ті ж самі речі, що треба підготувати нормативні документи і так далі, і так далі. Ну не потрібно ж чекати вступу в силу цього законопроекту, щоб готувати нормативні документи. Це треба було грати на випередження, щоб вони були вже готові, проекти нормативних документів, підзаконних актів, які можна було б відразу ухвалити в той момент, як тільки той закон оприлюднений, щоб не було цих розмов про чотири тижні, місяць і тому подібне. Це ж теж очевидні речі. Тому чому такі речі не були зроблені?

Ну, і останнє. Для тих колег, які говорять про те, що люди тут не можуть бути заручниками перетягування канату. З однієї сторони – так. А з іншої сторони – є який момент? А щоб не було так, що ми зараз погоджуємо цих остаточно 500 мільйонів, яких очевидно недостатньо. І під приводом нашого погодження 500 мільйонів – нам післязавтра Мінфін говорить: "Вибачте, більше нічого не буде". І тоді, і тоді логіка про людей-заручників більше не працює, тому що тоді люди будуть ще більше заручниками. Бо вони врешті-решт не отримають те, що їм потрібно, але вже буде "відмазка" Мінфіну, що "ну хоч щось ви отримали, то, будь ласка, до побачення". Так принаймні ми маємо важіль, яким ми можемо тиснути на відповідні органи, щоб все ж таки нормальне було фінансування. А так ми самі цей важіль, на мою думку,  віддаємо. Тому от кілька таких моментів. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Романе Павловичу, будь ласка.

КАЧУР Р.П. Стосовно порядків використання. Я висловив свої застереження, оскільки логіка законопроектів, вона передбачає, що розпорядником цієї субвенції буде Міністерство освіти на сьогоднішній день, і відповідно вони затверджують порядки чи пропонують, розробляють ці документи. Ми, очевидно, їх відпрацюємо оперативно. Я бачу, що є такий ризик, який я вважав за необхідне озвучити  членам комітету з точки зору Мінфіну, як логіки доведення грошей до конкретних людей, до їх отримувачів. Це просто об'єктивна ситуація. Можливо, вони вже розроблені, є, але мені про це невідомо на сьогоднішній момент.

Що стосується там, як ви сказали, "ричагів" впливу і так далі. Ніхто не зацікавлений створювати ситуацію, коли в країні не виплачена заробітна плата чи існують проблеми в тому чи іншому регіоні. І логіка пропозицій цього рішення була саме така, коли ми його оперативно прийняли, про перерозподіл, коли ми звернулися і комітет оперативно прийняв рішення, і технічно на сьогоднішній день є можливість видати кошти людям. Я думаю, що багато про це знають, що така можливість є. Нам потрібно це питання зараз вирішити. І все.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вибачте, я дуже перепрошую колег, але просто на додаток. А от може Мінфін звернутися до Президента з проханням підписати закон?

ІЗ ЗАЛУ. Та він ніколи не звернеться, ви що.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну якщо ви щирі.

КАЧУР Р.П. Юрію Володимировичу, ну я ж вам уже тричі сказав про те, що Мінфін проти логіки законопроекту, пояснив, чому Мінфін проти логіки.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я це все чудово чув. 

КАЧУР Р.П. Ну не може Мінфін звернутися, оскільки Мінфін не створить проблему з жовтня місяця…

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.  Але і жодних гарантій про те, що ви дасте півтора мільярда, немає. Ви гарантії даєте тільки по 500 мільйонах, а про решту грошей ви не можете.

КАЧУР Р.П.  Я можу давати гарантії по тому ресурсу, по якому прийнято рішення уряду, який є закладений в бюджеті, по якому є погодження бюджетного комітету. Мінфін не розпоряджається цими коштами самостійно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Матвієнко Анатолій Сергійович, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, що Юра зірвав, як би, мою пропозицію. Дійсно, у нас є право Головою Верховної Ради підписати законопроект, який не підписаний Президентом, у разі подолання вето.

(Іде загальна дискусія) 

МАТВІЄНКО А.С. Подолання вето. Тоді Голова Верховної Ради підписує закон і випускає його. Оскільки вето немає, то немає що долати. Але у відповідності з Конституцією, про яку казав Іван, і тут написано в довідці, цей закон вважається таким, що прийнятий і зобов'язує Президента його випустити.

Але маємо колізію, яка виявляється в тому, що немає терміну: коли він має його випустити? Чи рік, чи півроку, чи три роки? І це є недолік, що цього терміну немає,  і тому пред'явити, як би, прямо претензії ми не можемо. Але я підтримую ідею, що, давайте, нехай комітет по освіті і ми як бюджетний комітет напишемо таке звернення. Давайте проголосуємо, що ми звернемося до Президента з приводу того, що ми просимо його випустити закон.

Друге. Це, як би, процедура по закону. Але я не гальмував би зараз погодження, давайте знайдемо правове рішення з цими 500 мільйонами. Ну, собака на сіні. Боятися і дути на холодне, або там взагалі нічого немає – це нерозумно! Давайте знайдемо рішення, я не знаю, його пошукати разом з юристами, рішення, яке не перекреслює 1,7, але зараховує цих 500 мільйонів в ту норму.

Я думаю, що тут рішення якесь можна легше знайти. Але не гальмувати.

(Іде загальна дискусія) 

ІЗ ЗАЛУ. Це буде однозначне вето. Як тільки ми випустимо.

МАТВІЄНКО А.С. Я не знаю, але мені видається, що ми зараз взагалі "гонимо" ситуацію до некерованості і зайдемо у безвихідь. Бо є міста, які можуть платити, а є райони, які не мають і копійки для того, щоб закрити видатки по профтехосвіті. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Будь ласка, Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л.  Хочу напомнить для стенограммы. В этом зале два года назад или полтора года назад товарищ Уманский, который является порядочным человеком, не захотел работать с нынешним министром финансов, обещал нам о том, что два года вопрос, связанный с третьим- четвертым уровнем и первым-вторым уровнем аккредитации, мы не трогаем и все финансируется как положено.

После этого было рабочее совещание с участием министра финансов, на котором она кивала головой. После этого мы ей объясняли в разных формациях, что ПТУ, с точки зрения сегодняшней действительности, это вопрос не только профессионально-технического образования, а и социальный вопрос, что ми живем не в Чикаго, в отличии от Яресько, а живем в Украине. Или Дж.Н.Яресько. И  вариант, связанный с тем, что 500 миллионов нам сейчас дают, а потом это будет основанием для вето – такой "развод" у нас не проходит! 

В данном случае нас хотят просто "развести". Как только мы примем это решение, Министерство финансов тут же завтра или сегодня отправит бумагу в Администрацию Президента о том, что они урегулировали данное решение. А решить вопрос, как вы говорите, Анатолий Сергеевич, не получается: разные розпорядники бюджетних коштів. Тут є місцеві, а там идет вопрос, связанный с Министерством образования как таковым.

Поэтому это чистый "развод".  И министр финансов об этом знает. Если поднять стенограммы заседаний на эту тему, то мы обсуждали этот вопрос и при подготовке к бюджету, и при принятии, и после. Поэтому вопрос один, давайте еще второе решение напишем, сколько у нас уже органов по борьбе с коррупцией, в общем все - НАБУ, СБУ - на Яресько пусть возбудят дело и проведут, почему она обманывает и наносит ущерб конституционным правам граждан Украины. Давайте поставим на голосование и потом подпишемся, кто у нас голосовал за это, а кто нет в бюджетном комитете,  как это было по электронным декларациям. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу. Будь ласка, Рудик Сергій.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я за останніх місяців два не один раз виступав з приводу цього питання. Нагадаю вам, що спочатку парламентський наш бюджетний комітет схвалив цей законопроект і тільки після цього уряд прийняв цю постанову. Я правильно розумію? Тобто вони в черговий раз поклали на депутатський корпус, вони "изначально" йшли по цьому шляху і вони, якщо ми зараз підемо у них на поводу, ми будемо виглядати так само,  як ми виглядаємо по багатьох інших питаннях, зокрема, коли приймався Державний бюджет України на минулий рік. І це не тільки емоції. Зрозуміло, якщо ми підемо на цей варіант, ніхто нам ніколи ці 1,7 не віддасть, ніколи не віддасть. Ми для себе маємо це розуміти.

Щоб зараз ми не були крайніми і не вийшло, бо зараз нас шантажують, зрозуміло якими речами: люди страждають, якщо ми зараз не підтримаємо половину мільярда, вони там… Ми не можемо на це іти. Чому? Тому що ми стимулюємо безвідповідальність. Смілянська міська рада в "ущерб" своїм іншим соціальним потребам пішла на дотацію ПТУ, давши суму там близько 12 мільйонів гривень, таким чином зробивши "дірку" в міському бюджеті ще більшу, яка на той момент складала 70 мільйонів гривень. А дві ради в Черкаській області не пішли, там міські голови поступили, як відчували, знаєте, що потім додадуть всім. І вони зараз "на коні". І ось таким чином стимулюємо в таких кризових випадках міські ради чекати, не виконувати доручення центру, а чекати, поки ситуація сама не розрулиться і поки слабкі це не отримають. Це з технологічної точки зору, я не знаю, як можна по-іншому називати - невигідно, неправильно, і з людської теж.

Тому давайте, як мінімум, відкладемо сьогодні розгляд цього питання, хоча би на одне засідання, звернемося до людей в особі  професійних асоціацій і скажемо, що нас уряд ставить на таку "вилку", скажіть нам, будь ласка, що нам робити, народним депутатам: отримати зараз 0,5, майже не маючи шансів на отримання 1,7,  чи все-таки добиватись своєї точки зору? Ми ж представники людей. Це не пафос. Я мажоритарник, за мене голосували люди, тут багато є "списочників", це не принципово. Хай люди нам скажуть: або 0,5, або 1,7. І ми так і зробимо, щоб ми потім не виглядали перед людьми неправильно. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Сергей Ярославович, вы ж поймите и мою логику. Я не имел права сегодня не поставить этот вопрос в повестку дня. Мы все отвечаем за это как члены бюджетного комитета, у нас у всех спросят и спрашивают: почему сегодня это блокируется здесь?

Но у нас есть четкая позиция и было обращение большинства из вас ко мне, чтобы я   как раз на следующую повестку дня перенес этот вопрос. Мы сейчас еще обсудим. Я предлагаю, как выход, действительно перенести на ближайшее заседание, но мы завтра еще можем собраться.

Сегодня от вашего имени я буду иметь встречу в Администрации Президента, для того чтобы понимать уже окончательное решение, поторопить принятие решения. У меня сегодня еще пока нет других выходов, кроме как сегодня лично понять позицию. Так что, я не думаю, что сегодня мы примем решение от коалиции, провластной или не провластной. Я думаю, что сегодня я получу такое видение, и в случае того или иного решения мы завтра на комитете в стенах парламента в перерыве можем собраться и принять решение для себя окончательное. Это как вариант. Я вам сейчас это говорю как вариант для обсуждения.

Еще у нас есть предложение выступить от Министерства образования.

(Шум у залі)

СКОРИК М.Л. …Все фракции парламента. Мне кажется, этот вопрос, он как раз может объединить парламент…

(Іде загальна дискусія при вимкнених мікрофонах)

ПАВЕЛКО А.В. Николай Леонидович, спасибо. Я думаю, что все главы фракций имеют право на позицию.

Есть предложение, если будет завтра заседание, тем более, у нас есть вопрос по мытным индикативам, мы можем завтра в парламенте в перерыве с 2-х до 4-х собраться и принять решение по этим двум вопросам.

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, и вам получить письменное предложение от представителей ассоциации ПТУ, как они видят.

ПАВЕЛКО А.В. Да.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У мене прохання, може, давайте все-таки оформимо це як лист від комітету, як звернення. Може, воно більшу вагу буде мати.

ПАВЕЛКО А.В. Можно завтра мы это сделаем? Я сегодня могу сослаться устно от комитета.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Гаразд.

ГОРДЄЄВ А.А. Ще питання, яке порушувалося, щодо так званих коштів Януковича, щодо залишків по Криму і так далі.

ПАВЕЛКО А.В. Это второй вопрос, это отдельно.

ГОРДЄЄВ А.А. Щоб листом відразу.

ПАВЕЛКО А.В. Это в Минфин.

ГОРДЄЄВ А.А. Так, це в Мінфін.

ПАВЕЛКО А.В. Министерство образования, очень коротко.

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Буквально декілька слів. Завсекретаріатом Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Чижевський Борис Григорович.

За ініціативою Комітету з питань науки і освіти та за погодженням з бюджетним комітетом був підготовлений лист Голові Верховної Ради України про те, щоб ці закони були підписані. Закони не підписані. Завтра збирається фактично страйк об 11-й годині в Жовтневому палаці, створені страйккоми. Крім того, цих коштів не вистачить кардинально, тому що директори профтехучилищ взяли кредити, щоб готувати дітей-сиріт. Міністерство фінансів реально на ситуацію не дивиться. Тому тут потрібні кардинальні термінові рішення для того, щоб забезпечити фінансування системи профтехосвіти і освіти в цілому.

(Іде загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, ще мер міста Славути –  Сидор Василь Богданович, будь ласка. Тільки дуже коротко.

СИДОР В.Б. З вашого дозволу. Я є голова Асоціації Хмельницької області, міський голова міста Славути. Ми не заперечуємо проти того, щоб узяти участь. Але дивіться, в якій ситуації ми сьогодні опинилися: ПТУ - на нас, перевезення - на нас, різниця в тарифах - на нас, освіта – дефіцит, медицина – дефіцит, з сьогоднішнього числа ще нічне освітлення в два з половиною рази підняли і так далі. Ви розумієте, немає кінця й краю цьому! І  головне – є невизначеність.

Ми в області прийняли рішення з січня. У нас 26 професійно-технічних, 6 в області, він почав фінансувати. Але сьогодні 27 стаття закону, який ви прийняли, написано: "Кабінету Міністрів передати об'єкти в комунальну власність". Ніхто не передає, ніхто не говорить на цю тему!

Тому якщо навіть обласні центри, вони готові  фінансувати, передайте – Мінфін, Кабінет Міністрів – передайте ці об'єкти. У нас дійсно немає коштів! Це відкрита тема, це не можна сьогодні говорити, що ми десь спекулюємо: є трошки більші місця, є інше. Ми забираємо з освіти,  ми забрали 3,5 мільйона з освіти і дали  на перші місяці на ПТУ.

У нас є заключення теж департаменту фінансів, що ми порушили кодекс, що ми сьогодні не збалансували свій бюджет. Ми знаходимося не те, що між молотом і ковадлом, ми находимося в невизначеності.

Ось вчора прийшли з ПТУ: "Давайте автобус, ми 18-го числа їдемо в Київ." Я кажу: "Шановні, почекайте, будемо розмовляти!" Я повинен їм прийти і сказати: почекайте тиждень, два, якщо я профінансую, давайте я профінансую, але через два тижні ці кошти повернуться в бюджет, і ми будемо одну справу вирішувати.

Ми сьогодні заложники цієї ситуації. І ця залежність не тільки в цьому фінансуванні. Ви знаєте, що у нас в свій час забрали кошти 500 мільйонів, вкрали 33-кілометрові зони населення і так далі. Ми хотіли би вашої підтримки і для того, щоб ви місцеве самоврядування, не зробили децентралізацію, а сьогодні роблять диктатуру фінансову, шантажують міста – і ми в дуже складній ситуації. Я вас прошу допомогти нам вирішити ці питання! Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Василий Богданович, с нашей стороны вы имеете партнеров, и мы как раз это сегодня и обсуждаем. Сегодня этот вопрос,  он очень сложный, но мы готовы найти выход из этой ситуации в ближайшее время. Причем мы как  раз и, назовем так, берем на себя кое-какой удар в том числе из-за того, что мы не выпускаем до сих пор это решение. Но это…

(Іде загальна дискусія) 

ПАВЕЛКО А.В. Не нужно. Я думаю, что мы в ближайшее время разрешим этот вопрос.

Дякуємо вам.

(Іде загальна дискусія) 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, колеги, пропонується на завтра перенести це питання і на ньому визначитися. На нього запросити Лілію Гриневич і разом прийняти рішення.

Дякую. Голосуємо, щоб на завтра перенести?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за, прошу голосувати? Хто проти? Утримався?    Одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо публічних закупівель, № 3560, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі Стародубцев Олександр Євгенович. Будь ласка.

СТАРОДУБЦЕВ О.Є. Добрий день, шановні депутати. У нас дуже невеличка правка, я сподіваюся, що дуже воно швидко піде.

Абсолютно не змінюється суть цієї статті Бюджетного кодексу. Просто за рахунок того, що у нас два закони по державних закупівлях будуть працювати паралельно – Закон про державні закупівлі і Закон про публічні закупівлі – має бути можливість отримувати в бюджет і плату за скаргу, і плату за забезпечення тендеру, якщо воно іде в державний бюджет. Це абсолютно технічна правка, нічого не змінюється. Дуже просимо підтримати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається заступнику міністра фінансів Качуру Роману Павловичу. Будь ласка, Романе Павловичу.

КАЧУР Р.П. Підтримуємо прийняття даних змін. У зв'язку із прийнятим законом необхідно доопрацювати всі моменти.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть вопрос.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. Вопрос к Министерству экономики. Скажите, пожалуйста, вы потратили время на создание такого замечательного документа как изменения в закон, а в действующем законодательстве у вас есть какие-то предложения, связанные с тем, что в стране за полтора года прошла деиндустриализация, и у нас практически нет протекционизма по своей промышленности? Какие есть механизмы, которые позволяют нашему товаропроизводителю, нашему украинскому машиностроению участвовать в тендерах и побеждать? Есть ли преференции для украинских предприятий согласно действующего законодательства? Если нет, то почему вы их не разрабатываете?

СТАРОДУБЦЕВ О.Є. Спасибо за вопрос. Я отвечаю за реформу госзакупок, и могу сказать, что в реформе госзакупок за последние полтора года, наверное, произошел сдвиг, которого не было за все последние 20 лет. Мы построили электронную систему "Прозоро" и она с 1 апреля начнет действовать для всей страны.

Комментировать относительно собственности и защиты предприятий - это просто не моя тема.

ДЕРКАЧ А.Л. Давайте Трампа пригласим, в конце концов, он рассказывает нормальные вещи, Круза. Мы же все на американцев ориентируемся, правильно? Я ориентируюсь.

Есть защита своего товаропроизводителя.

(Шум у залі)

ДЕРКАЧ А.Л. Кто за кого. Я - за Круза.

Вопрос простой. Они нам вносят здесь документы. Они говорят, что "Прозоро" – это хорошо. А вы скажите, у нас на сегодняшний день потеря там: компрессора, трансформаторы, газоперекачивающие станции, баллоны. Где защита своей промышленности?

Вы страну превратили со своим "Прозоро", со своими активистами в полуаграрную державу. Сегодня внесли в решение Кабинета Министров вопрос, связанный с тем, что будете продавать землю, а сейчас задешево налогами, введенными Яресько, налогами на аграриев убиваете аграриев! У нас теперь и промышленности не будет. А остальные, они все "чухнут" – кто куда, по "иностранным странам". А мы здесь с народом останемся.

И мне не нравится ваша "Прозоро", здесь нет защиты нашего товаропроизводителя. Мне от этого ни холодно, ни жарко! Рассказы на 40 миллиардов. Что, стали меньше воровать?!

Послушайте Байдена. Я же ему верю. Он говорит больше.

Андрей Васильевич, я считаю, что надо отдельный вопрос. Хорошо, ходил этот "баскетболист"…

ПАВЕЛКО А.В. Айварас Абрамавичюс.

ДЕРКАЧ А.Л. Да. Теперь никого нет у нас в Министерстве экономики, с кем там можно разговаривать.

ПАВЕЛКО А.В. Вернулся уже.

ДЕРКАЧ А.Л. Есть какие-то активысты с системой "Прозоро", есть еще кто-то. Есть вопрос к Ковалив, которая приносила нам инвестиционные проекты. Вы читали эти инвестиционные проекты? "Два раза украсть в Одессе, три раза выкопать котлован на Институт рака и выпустить пистолеты "Форт". Те хоть придумывали, они хоть брали их к себе, я имею в виду Януковича, они хоть брали этого "лыжника", говорили, что "мы будем строить терминал LNG", хоть как-то красиво было, второй говорил, что будем строить (нерозбірливо). А эти что?

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція?

ДЕРКАЧ А.Л. Моя пропозиція простая. Эту "историю" поддержать и заслушать на комитете наш вопрос, и с защитой товаропроизводителя.

ПАВЕЛКО А.В. Принимается. По процедуре, Анатолий Сергеевич.

МАТВІЄНКО А.С. Андрію, ну ми давайте по суті. Те, що каже Андрій, абсолютно правильно, але воно не стосується зовсім цього документа. Не стосується цього документа. Давайте приймемо документ, а в "Різному" поговоримо про те, що ви кажете. Давайте рухатися.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, слово пропонується голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую. Шановні друзі! Тільки постановча частина, з вашого дозволу. З метою забезпечення узгодженості правових норм пропонується назви платежів щодо закупівель, до яких законопроектом вносяться зміни, викласти в універсальній формі, тобто без посилань на конкретний закон або його окремі статті, яка застосована для іншого платежу щодо закупівель, та викласти законопроект в уточненій редакції.

Крім того, доповнити законопроект положеннями щодо заміни слова "півріччя" словом "кварталу" в частині 7-й статті 78-ї Кодексу, а також виключення слів "державного значення" у пункті 33 розділу 6-го Кодексу, що має сприяти більш ефективному виконанню місцевих бюджетів.

 Враховуючи зазначене, пропонується комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3560 прийняти у доопрацьованій комітетом редакції за основу та в цілому як закон. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання – законопроект про внесення зміни до Бюджетного кодексу (щодо регульованих ринків та деривативів), номер 3500, поданий народними депутатами Демчаком, Довбенком,   Різаненком та іншими.

У зв'язку з відсутністю народного депутата Демчака Руслана Євгеновича пропонується відразу надати слово голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу. Будь ласка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Мова йде суто про технічні зміни. Законопроект є похідним від поданого тими ж авторами іншого законопроекту – 3498. Тому пропонується ухвалити наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді  законопроект 3500 прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому законопроекту  3498 з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятому законопроекті за номером 3498 зміненої назви відповідного закону.

ІЗ ЗАЛУ. Це технічна правка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Тому прошу відразу поставити на голосування і підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання – сьоме. Законопроект про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб'єктами подання нульової декларації. Номер 3663. Подано народними депутатами Луценком Ю.В. та Кіршем О.В.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, законопроектом пропонується до доходів загального фонду Державного бюджету включити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації. У чинному податковому законодавстві не передбачено такого платежу і законопроект є похідним від інших законопроектів тих же авторів, а саме: про нульову декларацію за № 3661 та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації № 3662.

Враховуючи наступне, пропонується комітету підтримати наступне рішення – рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3663 прийняти за основу та в цілому як закон після прийняття в цілому законопроектів № 3661 і № 3662 з внесенням необхідних техніко-юридичних правок у разі уточнення у прийнятих законопроектах найменування відповідного податку. Дякую за увагу. Прошу теж підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання – про прийняття рішення щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

Слово надається Крульку Івану Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Андрію Васильовичу. Я шкодую, що ми це питання не проголосували на комітеті, коли у нас був кворум. Питання погоджене. В нас затверджений список з 30 кандидатур. До них додається, я зачитаю під стенограму, відповідно до рішення підкомітету: Андрієнко, Руденко, Пукір, Судницин. І я пропоную з цим складом, з додачею цих чотирьох кандидатур проголосувати список з 30 осіб, яких ми рекомендуємо. Решту не рекомендуємо. І плюс затвердити всі інші документи, які ми вже обговорювали неодноразово. Роздавалось 17 лютого.

Далі вони вносяться в парламент з усіма довідками. Парламент проводить рейтингове голосування, визначає по рейтингу 9. Після цього 9 - ставиться список на голосування…

Бо 30 – це ті, які ми рекомендуємо, а з 30-и парламент тепер  вибере 9. Було 67, 27 ми не рекомендуємо.

(Іде загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. А якщо б 150 подало?

КРУЛЬКО І.І. Можемо і 150.

ШКВАРИЛЮК В.В. Немає ніяких обмежень.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Я в 30 секунд вкладусь. Буду підтримувати, але, колеги, у мене є пропозиція, щоб ми звернулись від комітету до наших колег народних депутатів, які подались туди. Колеги, давайте обговоримо, це важлива річ, звернутись до наших колег, хто подався, народних депутатів, чи будуть вони працювати, якщо вони будуть просто обрані членами і потім не будуть обрані, чоловік там 8-9. Скільки у нас народних депутатів подалось? 4. От щоб ми до 4 людей звернулись, бо ми будемо проводити ще один конкурс. Вони оберуться, головою з них стане тільки один, або хтось інший стане головою, і ці 4 відкличуть свої заяви, і ми будемо ще раз  з вами  три місяці "героїчно" проводити конкурс. Я пропоную звернутись або від голови підкомітету, його уповноважити, або від комітету.

КРУЛЬКО І.І. Доповідаю. Я можу там зробити все що завгодно, але всі вони тихенько мріють, що вони стануть Головою Рахункової палати.

(Іде загальна дискусія) 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Дозвольте? Шановні колеги, я теж був на цьому конкурсі і вважаю, я думаю, що у нас буде можливість і у кожного народного депутата спитати це під час голосування, і визначатися в цьому контексті. І ніяких проблем не бачу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати Івана Івановича Крулька в цьому питанні. Хто за, прошу голосувати. Проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання  -  про Звіт Рахункової палати за 2014 рік.

КРУЛЬКО І.І.  Дякую. Також дуже коротко. У нас тут присутні, якщо будуть питання, представники Рахункової палати. Ми сьогодні на підкомітеті детально цей звіт заслухали. Це звіт за 2014 рік. Цей звіт - чисто технічна наша дія, тому що до 1 травня ми отримаємо звіт за 2015 рік по новому закону. А цей звіт по старому закону. І от уже по новому закону будемо розглядати по повній програмі.

Тому я пропоную взяти звіт до відома, відповідно до рішення підкомітету, і формально проінформувати Голову Верховної Ради про це.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

В "Різному" у нас є три питання. Щодо оприлюднення аудіозаписів засідань Комітету з питань бюджету на веб-сайті комітету. Слово надається Першому заступнику голови комітету Амельченку Василю Васильовичу.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, відповідно до вимог Розпорядження Голови Верховної Ради щодо висвітлення діяльності комітетів Верховної Ради, комітети мають розміщувати на своїх офіційних сайтах аудіозаписи своїх засідань. Наразі половина комітетів уже оприлюднюють такі аудіозаписи.

Ми маємо технічні можливості оприлюднювати аудіозаписи засідань нашого комітету, що відбуваються виключно в залі засідань. Тобто в цій кімнаті номер 510, де ми зараз знаходимося. В інших приміщеннях такої можливості немає.

У зв'язку цим, на виконання вимог Розпорядження Голови Верховної Ради, пропонується ухвалити рішення щодо оприлюднення аудіозаписів засідань комітету, які проводяться в зазначеній залі засідань, на веб-сайті Комітету з питань бюджету.

Але це буде неповноцінне на мою думку, висвітлення комітету, тому давайте краще приймемо рішення, щоб взагалі не оприлюднювати їх.

ІЗ ЗАЛУ. Мудро!

(Сміх)

(Іде загальна дискусія) 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я дозволю собі прокоментувати. Я розумію, що ми маємо вести, як записано в Законі  про комітети, публічну, відкриту діяльність. Але що то за відкрита діяльність, якщо ми з вами - маса виїзних засідань, які не будуть, скажімо, оприлюднені, і ми не будемо давати можливість людям повноцінно ознайомитися з нашою діяльністю. Дякую за увагу.

КРУЛЬКО І.І.  Шановні колеги, у зв'язку з тим, що, я так розумію, це питання потребує більш глибокого обговорення. Бо насправді, дійсно треба, мені задається, вирішувати проблеми по мірі їх надходження. Не буде у нас можливості – тоді будемо вирішувати, як нам оприлюднити цю стенограму. А доти давайте, ми завтра будемо мати комітет, от давайте його якраз обговоримо, до речі, там, де такої можливості не буде. (Сміх)

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується перенести це питання на завтра в "Різному". Хто за, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно. На доопрацювання.

Щодо участі в публічному представленні Звіту про виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

До комітету надійшло запрошення від Міністерства фінансів, яке вам роздано, взяти участь у публічному представленні звіту про виконання Закону "Про Державний бюджет України за 2015 рік", який відбудеться у п'ятницю, 18 березня, о 15-й годині у приміщенні Міністерства фінансів. Такий захід здійснюється відповідно до частини 5-ї статті 28 Бюджетного кодексу. У разі виявлення бажання взяти участь у даному заході прошу членів комітету повідомити секретаріат комітету не пізніше завтрашнього дня. Приймається.

Наступне. Щодо організації виїзного засідання Комітету з питань бюджету до міста Полтави 1-2 квітня 2016 року. Я думаю, приймається. А також до Кіровограда 7 квітня. Приймається по виїзних засіданнях? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? І 20-го – Ужгород.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги! Шановний колего Вікторе Миколайовичу! За час діяльності комітету у восьмому скликанні ми маємо певні здобутки. На законодавчій ниві нами підготовлено до прийняття ряд законів: основних – про Державний бюджет 2015 року та зміни до нього, про Державний бюджет 2016 року, про Рахункову палату. Була активна робота наших колег в округах з виборцями, громадська діяльність членів комітету. Тому прошу погодити звернення до Голови Верховної Ради про порушення ним клопотання щодо нагородження наших колег державними нагородами:

орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня – Куліченка Івана Івановича;

V ступеня – Павелка Андрія Васильовича, Шкварилюка Володимира Васильовича, Дубневича Богдана Васильовича;

орденом "За заслуги" II ступеня – Рудика Сергія Ярославовича;

III ступеня – Амельченка Василя Васильовича, Горбунова Олександра Володимировича, Гордєєва Андрія Анатолійовича, Іщейкіна Костянтина Євгеновича, Крулька Івана Івановича, Унгуряна Павла Якимовича, Ваната Петра Михайловича.

Поряд з цим прошу підтримати клопотання про відзначення Грамотою Верховної Ради завідувача секретаріатом Ватульова Андрія Вікторовича та його заступників Книшенко Інну Федорівну і Фещук Світлану Леонідівну. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

ДУБНЕВИЧ Б.В. Прошу поставити на голосування.

ПАВЕЛКО А.В. Петро Михайлович.

ДУБНЕВИЧ Б.В. І Джинджиристу Лесю, так.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. А чому Шевченка немає?

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. Шановні друзі!  Я прошу мене викреслити, бо в мене всі три вже є.

ПАВЕЛКО А.В. О!  Есть к чему стремиться.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Тоді замість Ваната включаємо Шевченка Олександра.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте так, якщо чесно: всі заступники Ватульова працюють гарно. Але всіх трьох, я вважаю, що це неправильно. Давайте так. Я вважаю, що Ватульов має визначитись із заступником одним, який має бути нагороджений. Не треба їх балувати, хоч вони й гарні дівчата.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, всім трьом.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Це маленькі зміни. У зв'язку з тим, що ми не знали, що пан Ванат Петро Михайлович має вже такі нагороди, то ми просимо вибачення у нього. Секретаріату маленьке зауваження. І його представити до нагороди орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Приймається. Голосуємо?

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утрималися? Рішення приймається.

Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Дякую всім за участь. До побачення.