СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
20 вересня 2016 року
Веде засідання голова комітету ПАВЕЛКО А.В.
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 19 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету - кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Шановні колеги, на порядку денному сьогоднішнього позачергового засідання одне ключове питання – представлення законопроекту про Державний бюджет на 2017 рік. Кабінетом Міністрів подано такий законопроект, та згідно з Регламентом Верховної Ради він має бути розглянутий у парламенті за спеціальною процедурою. Головний позитивний момент – це вперше за останні роки своєчасне подання законопроекту до парламенту. Тепер проект бюджету у руках народних депутатів, і є достатньо часу для підготовки пропозицій та його подальшого доопрацювання. (Оплески)
Степане Івановичу, вітаємо вас. Вітаємо Першого віце-прем'єр-міністра Степана Івановича Кубіва. Я думаю, що для нас першого і найкращого.
Йдемо за порядком. Беручи до уваги регламентні вимоги, у комітеті підготовлено орієнтовний графік розгляду цього законопроекту, який направлено на розповсюдження у Верховній Раді. Такий графік вам роздано. Відповідно до графіка завтра 21 вересня на пленарному засіданні відбудеться представлення проекту Державного бюджету.
Слід звернути увагу, що Регламентом Верховної Ради не передбачено голосування за підсумками представлення, тобто сьогодні. Сьогодні ми як профільний комітет маємо можливість попередньо заслухати презентацію такого документу та отримати відповіді на більш актуальні питання безпосередньо від Міністерства фінансів, від уряду. Безумовно, ми всі хочемо зростання зарплат і соціальних виплат, але необхідно спиратися на дійсний стан економіки в країні. Тому закликаю колег об'єктивно підійти до оцінки проекту бюджету, не спекулювати на цій темі, не зловживати популістськими заявами, а забезпечити фахову професійну дискусію.
Пропонується розглянути дане питання в межах півтори години, а з них для доповіді міністру фінансів надати 20 хвилин, решту часу використати на запитання, відповіді та обговорення. Приймається?
ІЗ ЗАЛУ. Так.
ПАВЕЛКО А.В. Слово для доповіді надається Першому віце-прем'єр-міністру Степану Івановичу Кубіву. Будь ласка.
КУБІВ С.І. Шановні колеги депутати, шановний пане Голово, заступники, секретар, запрошені! Нам приємно сьогодні бути на засіданні бюджетного комітету. Ми розуміємо, що бюджетний комітет – це найпрофесійніша площадка для дискусії і саме це площадка, від якої залежить і сама процедура, процес затвердження цифр і винесення бюджету в сесійну залу для прийняття, так як ми плануємо це в процедурі.
Разом з тим хочу сказати, що завтра Прем’єр-міністр України у Верховній Раді запрезентує бюджет для депутатів Верховної Ради.
Хочу сказати, що проект державного бюджету на 2017 рік розроблено на реалістичних оцінках щодо надходжень до держбюджету. Вчора проведений ряд зустрічей з фракціями, сьогодні продовжуємо (це фракція БПП і "Народного фронту", сьогодні ввечері відповідно фракція "Самопоміч").
Хочу сказати, що пріоритети державного бюджету – це забезпечення обороноздатності країни. Друге – це виконання боргових зобов’язань держави в повному обсязі; передбачення необхідного обсягу видатків для підвищення соціальних стандартів темпами вищими, ніж прогнозований індекс споживчих цін і сприяння розвитку економіки зокрема дорожнього та сільського господарства.
Макропоказники в держбюджеті на 2017 рік були запропоновані і враховані в бюджеті на засіданні Кабінету Міністрів України, визначені постановою Кабінету Міністрів від 01.07. 2016 року за № 399 "Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку на 2017 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки", за сценарієм в якому прогнозовані макроекономічні орієнтири є близькими до прогнозу Міжнародного валютного фонду.
Разом з тим є запрезентовано членам Комітету з питань бюджету основні принципи для сьогоднішньої презентації, яку зробить Олександр Данилюк, міністр фінансів, і відповідно після цього, я думаю, будуть обміни, питання, відповіді, які дозволять продовжити обговорення, продовжити дискусію щодо формування в цілому державного бюджету на 2017 рік. Процес формування і процедура, яка буде проговорена на площадках комітетів Верховної Ради України, а потім після презентації у стінах парламенту, ми хочемо вийти на реальні цифри, на реальне погодження, на реальну дискусію у грудні 2016 року.
Я попрошу, пане голово, надати слово Олександру Данилюку, міністру фінансів. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Слово надається Міністру фінансів Олександру Олександровичу Данилюку, будь ласка.
ДАНИЛЮК О.О. Вітаю, шановний пане голово, члени комітету, колеги. Дозвольте мені презентувати проект бюджету на 2017 рік, над яким працювала урядова команда. Почну з того, дуже коротенько, з 2016 року.
В принципі ми, коли працювали над бюджетом, над проектом бюджету на 2017 рік, ми врахували весь той досвід за останні місяці з реалізації бюджету на 2016 рік. Там, як ви знаєте, були певні недоліки, вони в принципі були пов’язані з плануванням, а так, давайте відверто, і з реалізацією цього бюджету, тому що в принципі деякі речі, які вважалися реалістичними, були закладені в бюджет, не були реалізовані, деякі речі були не зовсім коректно сплановані. Таким чином ми всі (і уряд, і ви - члени комітету, і Верховна Рада) були вимушені багато часу втрачати на те, щоб вирішити ці всі питання. Ми з цим справляємося, тому що ми – єдина команда. Але, все ж таки, на 2017 рік хотілось би, щоб ми більше мали можливість працювати над стратегічними питаннями і щоб ресурси, які би ми виділяли, ми би їх виділяли на пріоритети, які ми разом визначимо.
Тому при роботі над бюджетом 2017 року ми орієнтувалися на наступні чотири принципи. Перше – це реалістичність. Всі рахунки дохідної частин ми закладали, тільки враховуючи чинну законодавчу базу або декілька змін, які подані були разом з проектом бюджету на 2017 рік, включаючи Закон про спецконфіскацію, який уряд подав на минулому тижні до Верховної Ради. Окремо всі розрахунки по доходах ми верифікували з зовнішніми експертами, щоб також отримати сторонню оцінку наших планів.
Стосовно перспективності. Ми, як я вже і говорив з самого початку, що ми намагалися, нашим планом було зробити планування на наступні три роки. На практиці ну ви знаєте, що для того, щоб середньострокове бюджетування запрацювало, треба міняти законодавчу базу, але на чинній базі ми працювали з міністрами, обговорювали перспективи наступних трьох років, що вони збираються робити, які реформи. І, в принципі, оця перспектива, вона також закладена в бюджет.
Третій принцип – це приватизація. Тут чітко виділено 10 пріоритетів уряду, про них вже сказав Перший віце-прем'єр-міністр Степан Іванович Кубів. Це обороноздатність, дипломатія, соціальні стандарти, освіта, охорона здоров'я, АПК, дорожній фонд, енергоефективність, культура та децентралізація, ну і, звичайно, прозорість. Те, що ми зараз з вами обговорюємо бюджет, це підкреслює нашу позицію уряду стосовно прозорості. Тобто ми подали вчасно бюджет, для того щоб мати час зараз з вами його обговорювати і не тільки сьогодні, але, сподіваюсь, наступними місяцями, для того щоб ми вийшли на спільну позицію стосовно головного плану розвитку країни на наступний рік.
Зараз переходимо до доходів. Як я сказав, це реалістичний бюджет, реалістичні доходи. (Наступний слайд). А ось, як вони виглядають. Як ви бачите, у нас доходи державного бюджету – 702 мільярда плюс 17 до 2016 року. Видаткова частина – це функція, в принципі, доходи плюс дефіцит.
У наступному році це буде 77,5 мільярда гривень. (Наступний слайд, будь ласка).
В принципі, ми йдемо курсом на фіскальну консолідацію, щоб скорочувати дефіцит, щоб країна жила за свій рахунок. І в 2016 році цей показник був 3,7, у наступному році 3 відсотка і далі буде скорочення до 2019 року до 2,3 відсотка. Цей план означає, що дефіцит буде скорочуватися. І це також впливає і на видатки звичайно.
Як відбувається фінансування дефіциту? (Наступний слайд, будь ласка). Як ви бачите, хочу тут звернути увагу на приватизацію, ми запланували 17 мільярдів, як, в принципі, і було заплановано в 2016 році. Як ви знаєте, є певні ризики, що ми можемо не досягнути цього показника в цьому році, але ми робимо все можливе від уряду, а ви знаєте, що ми в принципі підтримуємо це. Позиція уряду – підтримка приватизації для того, щоб якнайменше 17 мільярдів ми отримали в наступному році.
Далі. Переходимо до видатків. В принципі, ось, ключові цифри Держбюджету: 790 і по основних показниках.
Далі. Прошу перейти до пріоритетів уряду. Як я вже сказав, їх визначено 10, вони розділені на декілька напрямків – це захист державних інтересів, соціальний захист, державні послуги, стимулювання економіки, культура та децентралізація. Зараз більш детально по них.
Почнемо з оборони. В цей час, коли ще триває війна на Сході, нам треба фокусуватися на розвитку оборонної сфери, оборони та безпеки, і тому ми в бюджеті на 2017 рік підтримали показник 5 відсотків від ВВП (це видатки на оборону, на сектор безпеки); це 129 мільярдів у наступному році, з яких на Міністерство оборони – 64 мільярда, МВФ – 46, на СБУ – 6 мільярдів. З них, якщо подивитися на 2017 рік, це грошові кошти – 120, спец конфіскат – 3 мільярди і державні гарантії – 6 мільярдів. Загалом 129 мільярдів гривень.
Якщо подивитися на грошове забезпечення, у нас був загальний принцип вирівняти рівень грошового забезпечення між різними силовими структурами. Знаєте, в цьому році це була проблема, тому в наступному році ми цю проблему вирішили, і загалом у нас вийшло збільшення видатків на грошове забезпечення на 8,5 мільярда гривень.
Паралельно з тим, що відбувається на фронті, у нас є ще дипломатичний фронт. Як ви знаєте, там зараз також дуже напружена обстановка, і нам треба отримувати там серйозні виграші. Тому один із пріоритетів уряду – це збільшити фінансування дипломатії на 33 відсотки з 3 до 4 мільярдів гривень.
Далі переходимо на соціальний захист. Також витрати на соціальну допомогу збільшуються на 23 відсотки, з них субсидії – 51 мільярд, а також інші категорії допомоги, загалом 107 мільярдів гривень. Фокус на тому, щоб виділити стільки, щоб допомогти тим, хто дійсно має право і потребу в соціальній допомозі.
Наступний слайд, будь ласка. Уряд також пропонує підняти соціальні стандарти, піднімається мінімальна зарплата і прожитковий мінімум на 10 відсотків на наступний рік, тобто це 8 відсотків інфляції плюс на 2 відсотки понад інфляції. Таким чином, як ви бачите, мінімальна зарплата піднімається з 1600 до 1762 гривень до кінця наступного року. І як ви знаєте, що вже з 1 травня цього року до кінця року також буде підвищення на 150 гривень. Тобто в цьому році плюс 150, в наступному році 162 додатково.
Наступний пріоритет – це освіта. Це надзвичайно важливий напрямок, над яким ми працювали досить довго для того, щоб підтримати бюджетом ті реформи, які ми як уряд плануємо в освіті. І тут є декілька ініціатив: одна з них – це збільшення заробітної плати для вчителів середніх шкіл. В принципі курс на те, щоб підвищити якість освіти в середніх школах. Також було вирішено в цьому бюджеті проблеми, які були закладені в минулому році стосовно ПТУ, фінансування професійно-технічних училищ. Системно було врегульовано, зокрема ми врахували в освітній субвенції видатки на здобуття повної загальної освіти у професійно-технічних навчальних закладах.
А також бюджет наступного року орієнтований на те, щоб державна функція полягала в тому, щоб фінансувати саме освітню послугу і загалом у нас на освіту буде плюс 24 відсотки додатково і загалом сума 71 мільярд гривень.
Це про те, що я казав, як виглядають, наступний слайд, будь ласка, зарплати освітян. Це просто як приклад, що для вчителя вищої категорії, яким чином я казав, що піднімаємо зарплати, ми піднімаємо їх з 12-го до 14-го тарифного розряду. Таким чином, зарплата змінюється, як ви бачите, з 4438 гривень до 6400, в середньому на 33 відсотки збільшується зарплата вчителів.
Питання стипендій. Ми збільшили трохи фонд стипендій порівняно з 2016 роком і розділили його на 2 складові. Перша, це академічні стипендії, друге, це соціальні стипендії. І вони там більш-менш порівну розділяються, тобто 2,8 мільярда – це академічні, і 2,9 – це соціальні стипендії.
До 1 вересня наступного року їх буде адмініструвати МОН, а з 1 вересня наступного року соціальну складову буде адмініструвати Міністерство соціальної політики, тому що це, в принципі, соціальна складова – це їх відповідальність, вона краще підходить під їх повноваження.
Таким чином ми збільшимо якість і ефективність використання коштів для стипендій, тобто ми хочемо платити тим, хто дійсно показує високі результати – вищі стипендії за академічні досягнення, а ті, хто дійсно потребує соціальної допомоги і зараз обмежені в стипендії, вони зможуть отримувати більшу суму, тобто в залежності від дійсної потреби, а не "урівняловка".
Наступний пріоритет – це охорона здоров'я. Почнемо з важливої ініціативи. Це ми вперше виділили достатньо коштів для того, щоб повністю профінансувати централізовану закупівлю ліків по важким хворобам по 18 позиціям. Це такі, як діабет, як СНІД і так далі. Тобто це загальна сума 5,9 мільярда від держави. Але на ці додаткові 2 мільярда, які ми закладаємо порівняно з 2016 роком, ми також провели разом з Міністерством охорони здоров'я перемовини, що будуть докладена така саме сума і ще 2 мільярда гривень від наших закордонних партнерів. Один з них це Глобальний фонд. Таким чином у нас на закупівлю ліків у наступному році буде 9 мільярдів гривень загалом. Це державні кошти, а також грантові кошти. Це стовідсоткова потреба. Я вважаю, що це надзвичайно важливе, і впевнений, що ви також цю ініціативу підтримаєте.
В результаті підвищення соцстандартів у нас підвищуються зарплати і для лікарів. От, найвища лінія – це насправді не є типовою зарплатнею, бо ми вже чуємо, там зворотній зв'язок, що показуєте нереалістичні цифри. Насправді, вища – це в пілотних регіонах, де зараз проводять експерименти, це просто приклад, де проводяться реформи, як може підвищитися зарплата. Це реальні зарплати, це тільки показує те, який результат від правильно здійснених реформ можуть відчути люди.
Звичайно, не забули ми і про стимулювання економіки. Є підтримка АПК в розмірі 5,5 мільярда гривень на наступний рік. Зараз механізми опрацьовуються з Міністерством аграрної політики як саме це буде реалізовуватися, але є розуміння, що це буде підтримка фермерів, а механізми зараз опрацьовує міністерство.
Далі – підтримка дорожньої інфраструктури. Тут ми пішли, я би назвав це експериментом. Я би експериментом це не називав, це, в принципі, новий підхід, новий старий підхід – створення спецфонду, дорожнього фонду, цільового фонду, в який ми закладаємо на наступний рік 14,2 мільярда гривень. Але принцип той самий. Тобто ми не розраховуємо тільки на державні кошти, ми хочемо також залучити і кошти міжнародних навіть не донорів, а в даному випадку - кредиторів. Тому що тільки за державний кошт будувати дороги і очікувати там якогось серйозного результату – це не є можливим. Тому, як мінімум, ми зараз проводимо переговори з Світовим банком і плануємо отримати від них 1 мільярд доларів на розвиток дорожньої інфраструктури в наступному році. Таким чином той самий підхід, що і в ліках: є державні кошти, ми додаємо туди ще кредитні кошти, які прозоро інвестуються в інфраструктуру.
Схожий підхід – енергоефективність. Тобто ми вкладаємо 800 мільйонів гривень в фонд енергоефективності. Хочу вам два слова сказати про цей фонд. Він був створений разом з Європейською комісією, спільний був проект. Це буде прозорий фонд з прозорим керівництвом, тобто механізми управління, інвестування, куди держава вносить свій внесок, а також міжнародні організації вносять зі своєї сторони внесок. Планується ще 100 мільйонів євро в наступному році. Таким чином у нас загальна сума ресурсу для інвестицій в енергоефективність може досягнути до 4 мільярдів гривень в наступному році.
Восьмий пріоритет – це розвиток культури. Тут є збільшення фінансування з двох до трьох мільярдів гривень (на 50 відсотків). Це також включає фінансування "Євробачення". Але хочу зразу звернути увагу на те, що це – наше зобов'язання, ми їх передбачаємо. Але левова частина цих коштів буде повернута. Київ під час проведення конкурсу як мінімум 200 мільйонів гривень зобов'язався вкласти в "Євробачення". І ці кошти будуть повернуті до державного бюджету.
Також 500 мільйонів гривень виділяється на створення і розповсюдження національних фільмів, а також 74 мільйони на Меморіал жертвам Голодомору (будівництво), на ремонт, реставраційні роботи Бабиного Яру, а також влаштування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.
Дев'ятий пріоритет – це децентралізація. Як ви знаєте, податкоспроможність регіонів зростає. В 2017 році плануються надходження – 155 мільярдів гривень. Загальний ресурс в 2017 році буде 390 мільярдів гривень місцевих бюджетів.
Ми даємо додаткові повноваження стосовно управління і освітніми закладами і закладами охорони здоров'я. Як ви знаєте, зараз і так ці заклади належать місцевим громадам. І зараз в рамках цієї реформи ми передаємо фінансування видатків комунальних послуг, а також отримання освітніх закладів на регіональні бюджети, і також як часткову компенсацію передаємо додаткову дотацію в майже 15 мільярдів гривень. Таким чином ми створюємо мотивацію на місцях, щоб впроваджувати заходи з енергоефективності і інші заходи з оптимізації видатків на місцях.
І, звичайно, 9-й – це ФДРР, Фонд регіонального розвитку ми збільшуємо до 9 мільярдів у наступному році, 1 мільярд з них – це підтримка коштів, які виділяються на підтримку нових об'єднаних територіальних громад. Це завершує наш блок по децентралізації. І в принципі, завершує і всю презентацію стосовно бюджету.
Тому в підсумку ми маємо реалістичний та збалансований бюджет, який має трирічну перспективу, і підтримує ключові реформи і пріоритети уряду.
Прошу вас підтримати і в цій дискусії і надалі в процесі обговорення.
Дякую за увагу.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Олександровичу.
Дуже важлива для нас інформація.
Будь ласка, запитання. Віктор Миколайович Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Шановний Голово, Перший віце-прем'єр-міністр, Міністр фінансів, на жаль, немає самої економіки в тих 10 пріоритетах, і тут треба щось робити, бо дороги – це добре і важливо, 5,5 мільярда на агросектор – це теж важливо, але точно ми не бачимо ні напрямків по машинобудуванню, ні експортно-кредитного агентства, ні підтримки створення інфраструктури індустріальних парків, про що Прем'єр-міністр наголошував, і про що у нас і в Коаліційній угоді написано. Ми не бачимо там "точечних" проектів, які вкрай необхідні для нашої економіки.
Поглиблення річки Дніпро коштує всього-на-всього 50 мільйонів гривень, щоб зробити її повністю суднохідною. Забрати 1 мільйон тонн зерна з вантажних доріг – це 790 мільйонів гривень економії на ремонтах доріг.
Далі. По Міністерству оборони, по видатках, те, про що я особливо опікуюся. Чому порушуються вимоги законодавства, що 3 відсотки ВВП має йти на Міністерство оборони. З тих 5, які визначені для сектору оборони, 3 має йти на Міністерство оборони – це 77,5 мільярда, а ви пропонуєте 64 мільярда.
Далі. Космічна програма – 29 мільйонів гривень всього. На РНБО піднімалося окреме питання по фінансуванню космічної галузі, і вкрай важливо, щоб під час доопрацювання Закону "Про Державний бюджет" ми ці речі розглянули, і щоб ви брали на себе певні функції і якось об'єднувалися. Добре, що у нас Перший віце-прем'єр-міністр – це Міністр економіки, і щоб ми закладали механізми створення робочих місць. От, вкрай мало на енергозбереженні, можливо, нам треба подивитися по іншим джерелам.
І останнє. Всі знають, що у нас ключова проблема – це митниця.
Тому давайте реалістично брати на себе зобов’язання, ви Міністр фінансів, у вас всі ці повноваження у ваших руках, вони вам підпорядковуються. Хто тільки з міжнародних експертів, з внутрішніх експертів не говорив, що мінімум 100 мільярдів гривень лежить в митниці, ПДВ, акцизу. Ставте це собі як доходну частину і брати на себе підвищення зобов’язання збільшення надходжень, саме збільшення і навести порядок. А так, якщо ми собі кажемо, що це реалістичний бюджет, що ми бачимо те, що ми можемо зібрати, так ми тоді не будемо бігати, не будемо шевелитись. А так от треба буде сплачувати рахунки, так буде ефективніше працювати вся система.
Загалом дякую, що вчасно подали, зрозуміла презентація, але багато питань, які треба нам доопрацювати.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Степане Івановичу.
КУБІВ С.І. Шановні колеги, дійсно пропозиції, які говорить пан Кривенко, вони мають право на існування і на обговорення. Хочу сказати, що питання бюджету оборони в сумі 5 відсотків 129,3 мільярдів є проговорено на Раді національної безпеки і оборони, проведено засідання під головуванням прем’єра в присутності Президента і Голови Верховної Ради, де були запрошені депутати, голови комісій відповідного напрямку роботи, де досягнутий консенсус принципів підтвердження цієї цифри і розподілу, тим більше, що пан Кривенко був присутній там.
Відносно космосу проговорили. Ви знаєте, що є окрема програма і ми говорили з вами про цю програму, але є ще програми минулих далеких років, де треба дуже багато нам працювати з цієї ситуації, яка відбулась з агресією на Сході, коли ми говоримо про певні два великі проекти, як і в Україні, мається на увазі російського напрямку роботи, а другий є (нерозбірливо).
Відносно питання інших пріоритетів промисловості, прем’єр чітко назвав, що питання промисловості є пріоритетом. Ця робота проводиться і зараз проходять консультації відповідно з асоціаціями профільних галузей і це питання буде враховано.
І останнє. Те, що ви сказали відносно презентації, я думаю, що це правильне зауваження ви висловили. Ми зробимо на перспективі після обговорення слайд щодо промисловості і розширення агропромислового комплексу. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Будь ласка, Дубневич Богдан Васильович.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би хотів, пане міністре, щоб ви нам пояснили: агропромисловий комплекс лишається на старому оподаткуванні чи є якісь зміни?
ДАНИЛЮК О.О. В принципі змін ніяких не планується. Це означає, що спеціальний режим оподаткування ПДВ завершується в цьому році, тобто в наступному році не буде спеціального режиму.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Ми кажемо, що змін немає.
ДАНИЛЮК О.О. Справа в тому, що це вже чинне законодавство. Тому уряд підтримує цю політику і не міняє її.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Уряд завжди підтримує як більше зняти податків. Це неправильно.
ДАНИЛЮК О.О. Цей законопроект, ще раз кажу, він на чинній базі, яка передбачає, що спеціальний режим оподаткування агросектору в частині ПДВ, він завершується в цьому році.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Минулий бюджет, було дуже тяжко. Починали забирати ПДВ, тепер ви ще зазіхнули на щось більше. Я думаю, що це неправильно. Ми будемо це оспорювати.
Дякую.
ДАНИЛЮК О.О. Ще раз. Давайте, щоб було розуміння, що ми нічого не змінюємо. Чинна база передбачає скасування пільгового режиму ПДВ з 1 січня наступного року, і уряд це рішення не міняє. Тобто те, що було прийнято Верховною Радою рік тому, є чинним, і ми його не змінюємо.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Я потім ще окремо попрошу слова, а зараз я хотів би уточнити. Скажіть, будь ласка, якщо взяти у виражені кошти реальні від скасування спецрежиму оподаткування для аграрного сектора, скільки додатково плануєте зібрати доходів у бюджет?
ДАНИЛЮК О.О. Що мається на увазі? Ще раз.
КРУЛЬКО І.І. Тобто дивіться, якщо, наприклад, зберегти спец режим на наступний рік, продовжити його, то скільки від цього в дохідній частині стане менше по вашим розрахункам?
ДАНИЛЮК О.О. Тут не можна так просто планувати, просто робити екстраполяцію на наступний рік. Я хочу просто сказати, що це вже є чинне рішення Верховної Ради, раз. І по-друге, це є також міжнародні зобов'язання, які ми взяли на себе, щоб у нас відмовитися від…
ДЕРКАЧ А.Л. Мы ничего не брали!
ДАНИЛЮК О.О. Верховна Рада брала на себе.
КРУЛЬКО І.І. Пане Олександре, уточніть цифру, щоб ми просто розуміли.
ДАНИЛЮК О.О. В цьому році 5 мільярдів. На наступний рік ми закладаємо 5,5 прямої підтримки. Тому "баш-на-баш" виходить.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Деркач Андрій Леонідович.
ДЕРКАЧ А.Л. Прежде чем подавать бюджет на этот год, это хорошо и действительно очень хорошо, что Премьер-министр включился в процесс и вы обозначили приоритетным образование и здравоохранение и даже увеличили (пока на бумаге) зарплату учителям, но хотелось бы понять, как вы будете закрывать дырку 2016 года, потому что по субвенциям на образование и здравоохранение только по Сумской области минус 130. Это я к вопросу о презентации.
Теперь вопрос номер 1, который интересовал общество. Вы сами завели эту дискуссию вместе с Министром финансов и Премьер-министром – это стипендии для ВУЗов. Несмотря на все возмущения, которые звучали в прессе, на тему изменения порядка выплаты стипендии, никто не встретился ни с преподавателями, ни со студентами, ни с профсоюзами на эту тему, не обсудил. И по требованию непонятно каких экспертов, непонятно какого пакета реформ выдали на гора историю, связанную со стипендиями. Я хочу понять, вы собираетесь с активистами только избранными общаться или с профсоюзами тоже? Это первый вопрос.
Вопрос номер 2 на тему реалистичности бюджета. Если взять просто цифры пересчитать, у нас не все в Министерстве финансов, к сожалению, умеют работать с калькулятором, то даже в тех цифрах, которые вы написали, вы забыли, что еще есть 6 миллиардов, которые вы написали кредитов для резидентов Украины, которые могут браться под гарантии, и они не входят в эту сумму, о которой вы говорите, 129. Вы еще забыли, переходящие авансы по оборонпрому. Хотя вы и не знаете объемы этих авансов, их никто не знает в стране, потому что это самый непрозрачный бюджет, который существует.
И следующий вопрос. Если взять просто пересчитать: МВД – 46, Министерство экономики на оборону – 400 миллионов, 6 миллиардов кредитов, военная разведка – 1,4, НАБУ – 773, а за ПЗК (это все эти "борцы") – 577, ДБР – 640, СБУ – 5,6, УДО – 850, Госспецсвязь – 1,3. Всего получается без прокуратуры – 135, плюс 4,6. Это называется реалистичный бюджет, который должен быть выполнен на основании роста. Какое ВВП вы планировали?
ДАНИЛЮК О.О. 3 процента на следующий год.
ДЕРКАЧ А.Л. То есть у нас 3 процента. При этом не заложено в бюджет ни одной позиции по инвестированию собственного машиностроения, кроме пожарных машин. Молодцы черниговчане! Там четко записана статья приобретение отечественного товаропроизводителя. У нас нет ни слова на развитие машиностроения, по АПК мы не расшифровали 5,2 куда вы будете давать это фермерские хозяйства или опять получат компенсацию аграрные холдинги. Опять история непрозрачная.
И еще один важный момент, на котором я хотел бы остановиться. Степан Иванович, просто вы первый раз пришли – начальство пришло, есть кому пожаловаться, поэтому вот накипело, начальство увидели. Так вот, мы бьемся уже полгода, давайте расшифруем все позиции, связанные с бюджетом здравоохранения по программам, и мы ни разу за полгода от Министерства финансов не получили эту расшифровку. Вот посмотрите стенограммы, каждый раз идет один и тот же вопрос. Поэтому на тему бюджета сейчас есть большой вопрос, а по стипендиям – не обижайте маленьких, они вырастут, станут большими уже к осени.
ДАНИЛЮК О.О. Дякую за позицію.
По стипендіях. По-перше, ми вже спілкувалися. Ми з багатьма, і з профсоюзами зустрічалися, і з студентами, і цю позицію розділяє також Міністерство освіти, тому давайте будемо якось рухатися вперед. Правда є в тому, що було проведено досить суттєве обговорення з великою кількістю учасників: і студенти, і профспілки. Міністерство фінансів, в принципі, завжди іде на відкритий діалог, ми цього не боїмося, і скільки б там "їжачків" не було, якщо це правильна річ, ми будемо це робити.
Стосовно розрахунків, впевнений, якщо ми сядемо, ми пройдемося по цих цифрах, там не буде помилок, ми використовуємо комп’ютери останні декілька років, я думаю, що навіть з калькулятором ми вийдемо на ті самі цифри. Але, в принципі, я погоджуюся з деякими зауваженнями, тобто в процесі роботи ми впевнені, що ми знайдемо спільні думки і відобразимо це в проекті бюджету. Ми ж тут для того, щоб обговорювати це. Тобто ми відкриті як для критики, так і для підтримки.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Степане Івановичу.
КУБІВ С.І. Шановні колеги, хочу сказати, що я думаю, що чим більше буде критики в бюджеті, тим краще він буде обговорений, тому що процес 2 з половиною місяці – це говорить дійсно про дискусію.
Відносно моєї участі на бюджетному комітеті, я вже декілька разів був, працюючи в уряді, це реально 2 рази, сьогодні третій, а як депутат я теж декілька разів був, коли ми і в підгрупах збиралися і працювали над багатьма спільними документами, за що я дуже вдячний.
Відносно бюджету по обороні. Те, що ви сказали має рацію стосовно ризику на 2016 рік, і це питання розглядалося неодноразово і на комітетах Верховної Ради, і розглядалося відповідно на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Але ми разом з вами минулого року, народні депутати Верховної Ради України, підтримали бюджет, де формування дохідної частини формувалося на спеціальному фонді на конфіскаті, який 8 раз ставився на голосування у Верховній Раді і не проголосований.
Враховуючи те, що зараз Міністерство юстиції і уряд запропонували проект закону в сесійну залу, він теж проговорюється. Я надіюся, що він теж буде проголосований. Разом з тим хочу сказати, що оборона повинна бути пріоритетом, тому що ми сьогодні воююча країна.
Відносно розподілу спецконфіскації на наступний рік, я хочу сказати: отримання тих коштів пропорційно поділено так, що рішення повинно бути прийнято і зал набере 226 голосів.
Дякую, Андрію Васильовичу.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Будь ласка, Куліченко Іван Іванович.
КУЛІЧЕНКО І.І. У мене не питання, а пропозиція стосовно компенсаційного фінансування комунальних послуг в освіті і охороні здоров'я. Говорять, що мало. Ну, ми не знаємо, мало чи багато – достатньо великий фінансовий ресурс. Але підхід до його розподілу не такий, як був раніше. Ви пропонуєте обласним і районним бюджетам. У вас є вся методологія співпраці з містами обласного підпорядкування і зараз знову створеними об'єднаними громадами. Ми створимо два центри протистояння - в області і в районі. Там і так напруження. Давайте розподілимо їх, як і раніше, по базовому рівню. А де не об'єднані, тоді хай піде цей ресурс на райони і області. Не виключайте з об'єктів розподілу міста обласного значення і об'єднані громади.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.
КУБІВ І.С. Давайте ми скажемо спочатку про принципи, так? Коли ми говоримо про дерегуляцію фактично і відповідно кошти, які сьогодні є в місцевих бюджетах, інструментарії опущення коштів (в простій формі буду говорити), то ми бачимо те, що від 300 до 600 процентів кошти збільшилися в місцевих бюджетах. Сьогодні, за 2016 рік, 10,5 мільярдів гривень (слухаємо уважно цифру!), 10,5 мільярдів гривень розміщені на депозитах в фінансових установах. Це ставить завдання виклику щодо управління коштами, які ми отримали внизу в місцевих бюджетах.
Тепер давайте подивимося по-іншому. Бюджет, який віддав повноваження з фінансами наниз, повинен збалансувати і дохідну, і видаткову частину. Відносно фінансування місцевих бюджетів, де ви говорите – оплата комунальних послуг, енергоносіїв, заклади охорони здоров'я, утримання загальноосвітніх навчальних закладів, в проекті бюджету 2017 року в зв'язку з повноваженнями і перерозподілу податкової бази нанизу ми отримаємо додатково 24,7 мільярда гривень. Витрати на те, що ми говоримо на сьогодні фінансування, це є 14,9. Я назвав цифри в розрахунках факту бази 2016 року і коштів, які на 2017 рік. Тоді завдання наше – те, що ви ставите, воно є правильним, ми повинні зараз облікувати це на обласні центри і місцеві бюджети – ті, які мають кошти, розміщені до більших окремих обласних центрів, мають розміщення коштів більше мільярда. Найменше – 143 мільйона. Середня база від 343 до 600 мільйонів на депозитах станом на сьогодні. Це теж неправильно. Я думаю, кошти внизу мають працювати.
Ми говоримо про проведення програми утеплення вікон, утеплення приміщень, зміни витрат на модернізацію господарства, яке зв’язано, мереж і все інше. Тобто це питання дискусійне, його ви правильно підняли. Я назвав цифри, які дають відповідь, але саму аплікацію механізму треба дійсно прорахувати. Ми говоримо про проект бюджету, який ми направили. Цифри, про які я говорю: 10, 5; 24,7; 14, 3 балансуються, про які говорив міністр фінансів. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Будь ласка, Амельченко Василь Васильович.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, як ми бачимо, в презентації від прибутку Національного банку України в минулому році уряд передбачає 41 мільярд гривень. Скажіть мені, будь ласка, ми вже закінчуємо третій квартал, заплановано 33 мільярди, жодної копійки з бюджета по цій статті не надійшло з Національного банку України. Це перше питання.
І друге питання. Дуже приємно бачити обнадійливі цифри на видатки державного бюджету на дорожній фонд – 14,2 мільярда. Скажіть мені, будь ласка, скільки ліквідація заборгованості за минулі роки, ці цифри і скільки конкретно піде на українські дороги, тому що саме від стану доріг залежить сьогодні життя людей. Я вам скажу, що я хотів, щоб ви додатково встановили контроль вже над тими коштами, які освоюються в цьому році на державних дорогах. Тому що вони кладуть ці 5 сантиметрів асфальту на ту саму подушку і через 5 фур якість дороги така сама стає, тобто, Степане Івановичу, підсилити контроль цих дорожніх робіт. І звичайно я би хотів, щоб ми розуміли, що з 27 мільярдів, які надійдуть з коштів міжнародних донорів, а скільки нам віддати треба буде в наступному році по обслуговуванню цього боргу?
КУБІВ С.І. Враховуючи, що Міністр фінансів мав якраз розмову, бо ми зараз мусимо на фракцію іти, нас чекають депутати, я хочу відповісти так. Цього року від Національного банку України згідно дохідної частини бюджету ми маємо отримати 38 мільярдів. Для того, щоб отримати 38 мільярдів, ми разом з вами, шановні депутати, у Верховній Раді прийняли рішення про принципи формування наглядової ради банку чи ради Національного банку.
От там є дві сторони: сторона, яка була проголосована майже на останньому засіданні літом Верховної Ради України і друга сторона – це кандидати від Президента України, які будуть внесені. Це питання стояло і перед відлітом Президент України чітко сказав, що буквально після приїзду буде затверджена рада Національного банку і кошти будуть отримані в сумі 38 мільярдів гривень.
Теза друга відносно контролю за дорогами і використання коштів. Експеримент щодо залишку коштів на місцевих органах влади і формуванні з точки зору митних платежів оправдав себе як такий. Аплікувати платежі на всю Україну – це нереально і вирішили після консультацій, які були проведені з депутатами Верховної Ради, з профільними комітетами, з інфраструктурою з точки зору формування дорожного фонду в сумі 14,2 мільярда. Разом з тим, робота з міжнародними фінансовими організаціями говорить про 27 мільярдів гривень, які потрібно вкласти в дорожну інфраструктуру. Це теж проговорено і з депутатами, і з експертами, і з профільним міністерством, що буде і виконано.
Відповідно дотримання контролю. Я, Василю Васильовичу, погоджуюсь сто відсотків з вами. Я от на вихідних днях (ну, не на вихідних, п'ятниця-субота), коли за дорученням Прем'єр-міністра ми робили об'їзд, я би сказав, що я проїхав 357 кілометрів нових доріг по центральній і західній Україні. Повірте, процентів 95 вони є класні. Де є нова техніка, де є нові асфальтні заводи кожних 80 кілометрів, прокладання відповідно тих аспектів вирішує проблематику.
Ще нова проблема, яку ми побачили, і Прем'єр-міністр на цьому наголошував, це проблема мостів, особливо на півдні України і в центрі України. Але ми повинні розуміти і коефіцієнт, що один міст середньої затратної частини – це є 15-25 кілометрів дороги. І тут ми будемо радитися з вами по даному аспекту.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Колеги, дуже прошу коротко. Рудик Сергій Ярославович, потім Павлов Костянтин Юрійович.
РУДИК С.Я. Пане Степан і пане Олександр, дивіться, я закінчу цю тему з дорогами. Дивіться, в минулому році в бюджеті на цей рік у нас записана була стаття – за погодженням з Комітетом з питань бюджету. Ми мали розглядати і затверджувати розвиток мережі на утримання автомобільних доріг загального користування. В статті 23 якось за дивним збігом обставин вона випала. Я так розумію, що це – збіг обставин або хтось просто підзабув. А щоб ви розуміли, чому ми так наполягали, бо це дійсно була новація, такого раніше не було, от члени бюджетного комітету масово звернули увагу на те, що дорога Київ-Знам'янка, яка тягнеться на сотні кілометрів, чомусь ремонтується на відрізку до Обухова. І чомусь навіть, ми порахували, що за останні 3-4 роки туди вбухало 1,5 мільярда гривень, і немає гарантії того, що цю дорогу дороблять в цьому році. І всі ми знаємо про те, що ця дорога від початку була не в гіршому становищі. А дальше проміжок дороги рухався на Київську область до, там, Кагарлика, Корсуню, Городища, Сміли і дальше, і дальше, і дальше.
Ми зрозуміли, що раз український Автодор не може самостійно прийняти таке рішення, раз Міністерство транспорту чи інфраструктури не може здійснювати контроль, то треба депутатам це робити. А як воно відбувається, я вам скажу. Сьогодні дійсно Прем'єр-міністр особисто облетів чи об'їхав три області – Черкаську, Кіровоградську і Полтавську. Висновки незабаром, я сподіваюсь, будуть.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Ярославовичу. Уже є відповідь.
РУДИК С.Я. Я перепрошую! Станом на 12 вересня в Черкаській області, я доклався і колеги з бюджетного комітету до того, що 302 мільйона пішло, 305 на Черкаську область, було використано станом на 12 вересня 3,6. Тому у нас є великі сумніви про адекватність. Я навіть думаю, що оцей пункт "за погодженням з Комітетом з питань бюджету" ви не забудете при новій редакції і ми до цього не будемо вертатися.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
РУДИК С.Я. І окремо, я перепрошую, маленьке питання. Два роки поспіль ми в бюджет вносимо пункт – 200 мільйонів гривень на мамографи, які дозволяють, знаєте, виявити рак молочної залози на ранніх стадіях. Два роки поспіль Міністерство охорони здоров'я нічого не робить для того, щоб цю статтю використати і закупити ці мамографи. І в цьому проекті бюджету ми знову не побачили, хоча ми пішли на компроміс. 2700 людей в рік вмирають від того, що вони вчасно не були діагностовані. Я розумію, що це буде предмет довгої ще розмови, але, будь ласка, прошу зважити.
ПАВЕЛКО А.В. Сергію Ярославовичу, дякую.
Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Пане Сергій, останнє запитання має рацію, воно повинно бути пріоритетним, тому що це – життя, здоров'я. Це перше.
Друге. Відносно контролю доріг. Дійсно, сьогодні прем’єр-міністр України проїхав три області, і це тільки початок, будуть об’їжджені всі проектні, які лягають, в тому числі в дорожню інфраструктуру, і буде зроблена відповідна оцінка. Я вважаю, що і депутати, і уряд повинні разом контролювати, особливо мажоритарники або люди, які представляють ту чи іншу область. Це має бути спільна робота.
Я сьогодні був на колегії Київської обласної адміністрації стосовно підготовки до зими і одним з питань була інфраструктура і дороги. Ідентичне питання ставили і я сказав таку фразу, яка відповідає вашому запитанню: бюджетний комітет Верховної Ради України і профільний комітет транспортний повинні контролювати розподіл і виконання проектів щодо дороги. Це помилка технічна, яка буде виправлена. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Павлов Костянтин Юрійович, будь ласка.
ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемый Степан Иванович, уважаемый Александр Александрович, вопрос следующего характера. Успев немного проанализировать расходную часть бюджета, я бы хотел бы сказать без лишних больших слов, у нас она не только идет в направлениях этого бюджета не только на уничтожение промышленного потенциала и неподдержку, неподдержку, я повторяю, аграрного сектора, еще беспокоит один момент, который мы вчера рассматривали на подкомитете у моего коллеги, уважаемые господа министры, я к вам обращаюсь, рассматривался вчера на заседании подкомитета нашего коллеги Горбунова вопрос финансирования космической отрасли. Те показатели и расходные части бюджета, которые есть на сегодняшний день, дают основания узнать, что мы не только угробим промышленность, сельское хозяйство, потому что у нас нет никакой поддержки в этом плане в новом бюджете, но еще и космическую отрасль.
Более того, мной был предложен законопроект № 5030, который мы не можем уже третье заседание бюджетного комитета рассмотреть, потому что единственного согласования, которое необходимо, это согласование Министерства экономики. Это 400 миллионов гривен и 485 миллионов, которые не будут использованы как финансирование региональных проектов по комиссии, в которую мы с вами входим, Степан Иванович.
У меня вопрос: нам не нужна космическая отрасль? Мы с коллегами предложили вариант решения хотя бы сегодня в какой-то степени вопроса недоведения до банкротства нашего "Южмаша". Хотел бы напомнить, что это предприятие не только космической отрасли и градо- и бюджетообразующее было в свое время, потому что от него 30% населения Днепропетровска получают тепло, воду и так далее, но тем не менее согласования у нас нет.
Я считаю, что необходимо сейчас какие-то точечные методы принимать, учитывая то, что у нас есть неосвоеные какие-то средства по каким-то программам и более того отдельно рассматривать вопрос нахождения источника финансирования космической отрасли Украины, потому что мы окончательно можем потерять статус космической державы.
Спасибо.
КУБІВ С.І. Костянтине Юрійовичу, абсолютно ви праві, під кожним вашим словом розпишусь. Почну з передостаннього. Питання "Південмашу", питання орієнтованості даного підприємства на ці види продукції, які сьогодні позбавила ринок російська агресія в Україну, носить характер переорієнтації. По даному проекту "Південмашу" ми зустрічались з керівництвом, ми зустрічались з точки зору переорієнтації ринків, і я вам скажу, що іде не так все погано. Завдяки і вашій допомозі, і допомозі пана Кривенка ми вирівнюємо відповідно ситуацію.
Ситуація заборгованості, яка там є по комунальним платежам, вона носить характер сьогодні роботи з Міністерством фінансів за 2012, 2013, 2014, 2015 і 2016 роки певну процедуру, законодавчу базу, яка вирівнює відповідно тих, хто винні в бюджет, і тих, хто відповідно можуть провести оплату по зобов'язаннях виконаних робіт даного підприємства.
Друге. Відносно промисловості. Сьогодні промисловість, як говорив Прем'єр-міністра України, є пріоритетом, і відповідно спільне засідання робочої групи, яке проводив два рази Прем'єр-міністр, три рази проводив я за його дорученням, говорить про те, що промисловість і відродження промисловості – це пріоритет 2017 року. Буквально протягом місяця буде запропонована програма розвитку промисловості і виробництва, є відповідна чітка концепція, яка буде винесена на затвердження і комітетів Верховної Ради, вона була вже проговорена в робочому порядку літом і відповідно на засіданні Кабінету Міністрів.
І останнє те, що ви сказали, про космічну галузь. Є певна процедура представлення бази 5 відсотків щодо оборони, яка обговорювалася на Раді національної безпеки і оборони, яка розподілена за повноваженнями Президента України, є проговорено чіткий механізм щодо підтримки і росту обороноздатності нашої країни, за що я вам дякую.
ПАВЛОВ К.Ю. Я прошу прощения, но Министерство финансов нам дало согласование на Закон 5030. Мы не получили только Министерство экономики.
КУБІВ С.І. Я маю на увазі перерозподіл між програмами.
ПАВЛОВ К.Ю. Я понимаю.
КУБІВ С.І. Послухайте, є певна процедура. І розуміючи, що зараз ми обговорюємо не на закритому засідання це питання і в прямому ефірі, я бачу, і це дуже добре, але є певні питання оборони, які я не можу озвучувати сьогодні.
ПАВЛОВ К.Ю. Только у нас на оборону идет 20 процентов от всей расходной части бюджета.
(Шум у залі)
ПАВЕЛКО А.В. Константин Юрьевич, Константин Юрьевич!
КУБІВ С.І. Я ще раз хочу сказати, пане Костянтин, ви абсолютно маєте рацію. Я на широкому загалі, будучи відповідальним за певні аспекти оборонної галузі, не можу озвучувати всі цифри на відкритому засіданні.
ПАВЕЛКО А.В. Степан Іванович, дякую вам.
Завтра на комитете мы будем рассматривать этот законопроект 5030 и там сможем вернуться к этому вопросу.
Будь ласка, Мельник Сергій Іванович.
МЕЛЬНИК С.І. Ну, я хотів би декілька питань. Перше. Скоро опалювальний сезон. Різниця в тарифах, пені й штрафи. Ми відповіді не дали, там десь 7,3 мільярда у нас залишилося різниці і біля 11 мільярдів пені, і не нараховані пені-штрафи за 2015 рік "Нафтогазом". Я думаю, що питання треба якимось чином вирішувати. Або ми реструктуризуємо, тому що опалювальний дуже скоро.
Наступне питання – це по пільговому проїзду. Це стосується змін до кодексу. В минулий раз ми не змогли просто записати це в повноваження органів місцевого самоврядування. Я думаю, оця спроба номер два, вона знову не пройде. Ми кажемо, що немає держави. Чесно сказати, хто може фінансувати міста, вони будуть, але записати їм повноваження, ну, ви розумієте, це – судові позови, це – все. Особливо мене знаєте, що там дратує? Що пільги за професійною ознакою ми теж перепихаємо на місцеві бюджети в повноваження. Теж ми повинні якимсь чином це врегулювати.
Далі. Передача спеціалізованої допомоги – це 10-й додаток. Я би ще зрозумів, коли ми спеціалізовано передаємо обласним бюджетам, але коли містам, я думаю, що нам треба буде знайти тут варіант, щоб якимось чином, тому що міста – це вторинний рівень допомоги, ніколи міста не займались третинним рівнем допомоги.
Іван Іванович піднімав питання медичної і освітньої субвенції. Знаєте, у свій час, коли ми 75 відсотків ПДФО зняли на 60 відсотків, ми сказали, що освітня і медична буде 100 відсотків забезпечено. Тому те, що сьогодні пропонується додаткова дотація чи дотація на ЖКХ, я думаю, тут теж потрібно попрацювати, по-іншому зробити. І особливо те, що ми в нерівні умови ставимо, коли ми тільки педагогів, а бібліотекарі? Тобто давайте вже тоді по медицині і по освіті зробимо однаково. Комуналка – немає питань, передаємо на місця, врегульовуємо, але коли ми ділимо ці. Є ще там питання, я думаю, що ми потім в процесі будемо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Хочу сказати, шановні колеги і пане Сергію, це абсолютно є правильне питання і це питання сьогодні обговорюється. Для того, щоб ми розглянули з точки зору збільшення, над чим ми будемо працювати, ми прийняли рішення і ми це будемо озвучувати у Верховній Раді, що коли ми говоримо про збільшення, ми повинні мати про дохід. Якщо немає доходу, не може бути збільшень. Це перший баланс.
Перерозподіл – це властиво і ми будемо робити, приймаючи ваше питання як запит депутата Верховної Ради, ми розглянемо не тільки на комітеті, а на робочій групі, яку очолює прем’єр-міністр України, міністр фінансів, ми дамо чітку відповідь по перерозподілу. Дякую.
МЕЛЬНИК С.І. Є ще одне – середньострокові позики. Я подивився, 25 статтею ми вже починаємо списувати інші. Ми за рік не дали відповіді на середньострокові позики, я думаю, що теж, мабуть, по аналогії 25 статті треба врегулювати це питання.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається.
КУБІВ С.І. Середньострокові позики і 25 статтю треба процедурно врегулювати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу, дякую, Сергію Івановичу.
Будь ласка, Дубневич Богдан Васильович, дуже коротко.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Є як пропозиція до вас, пане міністр фінансів. Інвестиційні проекти, минулого року бюджет 1 мільярд, повірили, пішли в області, культура, медицина, дороги і так далі. І в цьому році так само закладається мільярд. Повірте мені, ми недавно були на комісії, де проглядали, проектів все більше і більше. Тому є пропозиція, щоб біля 800 мільйонів добавити на інвестиційні проекти. Дякую.
ШКВАРИЛЮК В.В. Це слушне питання, бо воно дійсно зачіпає всі області.
ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо. Дякую, Богдан Васильович. Будь ласка, Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Я дійсно погоджуюсь з Сергієм Івановичем по різниці в тарифах. До нас звернулись, щоб ми погасили різницю 1,9 мільярдів Києву, різницю в тарифах, яка виникла за 2010 рік. Дійсно, треба допомагати Києву, але в мене пропозиція – зараз різниця в тарифах за тепло, за воду, за гарячу воду по всій Україні по моїм даним складає десь приблизно 4,5 мільярдів, до 5 мільярдів. Ми погашаємо Києву, ви знайшли механізм, при якому ми погашаємо Києву, а всій Україні ні. Це було перше питання.
І друге питання. У нас, якщо не помиляюся, було 9 мільярдів закладено в цьому наступному бюджеті, проекті бюджету на Фонд регіонального розвитку.
Тобто ви скажіть, в цьому році було 3 мільярди, зараз ви пропонуєте 9 мільярдів, ну, 8 плюс 1, то де ми знайдемо і чи не буде так виглядати, що ми дамо завдання областям, щоб вони готували проекти, а потім ми не розраховуємося по цих проектах з цими грошима.
КУБІВ С.І. Шановний колего, хочу сказати одну важливу річ про різницю тарифів. Дійсно, до 5 мільярдів, борги з 2010 року в цілому влаштовані. В "Нафтогазі" є відображена сума боргів – 5,6, тобто є борги з одної сторони, і є відображення других. Складова з двох рівнів є: рівень боргів і рівень пені, проценти, все інше. Якщо навіть говорити про компенсаторів з'єднання боргових зобов'язань по лівій і по правій стороні, коли ми говоримо на рівні, ми можемо збалансувати тільки окремим рішенням, яке буде йти через залу Верховної Ради, через бюджетний комітет.
Відносно питань інвестиційний проектів, про які було сказано. Я, і Богдан Васильович Дубневич може підтвердити, є учасником разом з паном віце-прем'єр-міністром Геннадієм Зубком даного процесу. Дійсно, проекти є, але хочу звернути увагу – проекти, які фінансуються від 8 до 12 років, здорожуються у 5-6 разів, і ми прийняли рішення разом з вами, депутатами Верховної Ради, що проекти особливо в культурі, медицині, інших блоках повинні бути короткими і мінімально оптимізовані у затратній частині. І зараз ми закінчуємо в четвер, тобто завтра о 18.30 слухання проектів, де буде представлено бюджетному комітету і профільним комітетам медицини, культури і іншим визначення тих меж, якими можемо вписуватися. Бо якщо ми проект фінансуємо частинами і розтягуємо в часі, він стає "золотим" для держави. Ми прийняли також рішення про співфінансування проектів різних рівнів бюджету. Це теж той інструмент, яким ми будемо користуватися.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Я ще раз хочу нагадати, що у нас регламент, і ми вже його вичерпали.
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Я хотів би буквально маркерами кілька питань проблемних по бюджету окреслити. Перше, вже говорилось тут про аграріїв, єдине, що цифра, яку сказали про відшкодування ПДВ, 5 мільярдів, вони приблизно десь, насправді аграрії дають іншу цифру. Вони говорять, що втрати від скасування спецрежиму буде приблизно 30 мільярдів в рік. І якщо "баш-на-баш" 5 мільярдів закладається на підтримку, що буде в ручному режимі відбуватися, то давайте краще продовжимо для них спецрежим на наступний рік, якщо це не будуть втрати для бюджету за вашими підрахунками. Бо підрахунки аграріїв про інше говорять. Це один момент.
Другий момент. Питання, яке стосується місцевих бюджетів. 16,5 мільярда гривень приблизно покладається додаткової відповідальності на місцеві бюджети. Це повністю вимиває їхні можливості для розвитку. Якщо питання комунальних послуг і утримання адміністративно-технічного персоналу медичних і загальноосвітніх закладів буде перекладено повністю на місцеві бюджети. Тут треба підходити, мені здається, більш обережно і подивитися, чи реально здатні будуть місцеві бюджети це взяти на себе, щоб у нас не вийшло те саме, що було в цьому році по профтехосвіті.
Наступне питання. Потребує додаткового пояснення, мені здається, проблематика з ціною на закупівлю імпортного газу, яка закладена в бюджеті. Бо те, що вчора говорив міністр енергетики, насторожило. Якщо ми закупляємо, за його словами, газ, на наступний рік закладається 245 доларів за тисячу кубометрів, то я вам скажу, що це нереально зробити, бо просто такої ціни зараз немає на ринку ніде. Неможливо купити по такій ціні. Вона приблизно десь від 140 до 170 доларів за тисячу кубометрів – те, що є на світовому ринку. Тому це треба додатково пояснити, чому ми закладаємо 245.
І ще одне питання – це питання Міністерства охорони здоров'я. Я звертався з депутатським зверненням стосовно унікальних спеціалізованих медичних закладів, які фінансувалися стрічкою в державному бюджеті. Я би хотів, щоб пояснили, чи дійсно залишиться зокрема Солотвинська республіканська алергологічна лікаря, унікальна в своєму роді, де проходять лікування пацієнти з усієї України, і яка допомагає пацієнтам, які мають проблеми з легенями, з бронхами, там проходити унікальне лікування? Так от, кожного року це фінансувалося напряму з державного бюджету, зараз, начебто, планують передати на місцеві бюджети. Це буде погибель цього унікального медичного закладу. Я хотів би, щоб була якась реакція по тих питаннях, які я сказав, і зокрема по республіканській алергологічній лікарні.
КУБІВ С.І. Якщо можна, по питаннях місцевих бюджетів, Іван Іванович. Проект бюджету 2017 року передбачає зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів, я говорив, 24, 3. Обсяг додаткової дотації місцевим бюджетам на фінансування переданих видатків складає 14,9 мільярда. Планується реформа фінансування і охорони здоров'я, і будемо використовувати кошти більш ефективно за новими принципами. А ви знаєте, коли будемо рахувати койко-ліжка, то профінансувати неможливо просто реально. Треба міняти систему.
Відносно останнього запитання. Воно заслуговує уваги. Я думаю, Міністерство фінансів візьме і конкретно дасть відповідь вам особисто і бюджетному комітету.
І останнє питання – ціни на газ. Ви знаєте, коли взяти 25 років тому, ми використовуємо 20 мільярдів кубометрів газу в середньому. Ми добували в три рази більше. Але враховуючи, що 25 років, і не раз це говорив Прем'єр-міністр України, що видобування і розвиток власного газовидобування базувався на тій схемі, яка не є сумісна, бо вона називається корупційною, зараз пріоритет газовидобувного напрямку є пріоритетом уряду. І ви підтримали програму уряду на рік і операційну програму Кабінет Міністрів. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Дякую, Степане Івановичу. Єдине тільки уточнення. Я згоден з тим, що є дотація 14,9 мільярда на місцеві бюджети, але давайте повернемо ПДФО дійсно місцевим бюджетам, а не обласним і районним. Тому що виходить на практиці так: тому дам, тому не дам.
ІЗ ЗАЛУ. Ми не рухаємо ПДФО.
КУБІВ С.І. Іване Івановичу, оцей кусочок можна дискутувати.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Далі.
Будь ласка, Шевченко Олександр Леонідович.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Добрий день, шановний Степан Іванович, шановні міністри, заступник. Знаєте, я, напевно, один з багатьох людей, які займаються, напевно, найбільше, депутат, який займається дорогою, і стояв рівно рік з деякими депутатами біля джерел, щоб перейти на якусь систему контролю і щоб дійсно будувались якісно дороги. Але хотів би зробити декілька уточнень.
Перше уточнення. В містах до 1,5 мільйона діляться гроші, які поступили від децентралізації і не робляться дороги якісно. Взагалі тендери там неможливі. Це місто Івано-Франківськ. Тобто я дуже прошу, ви, Степане Івановичу, як координатор, напевно, цього всього напряму в Кабінеті Міністрів, якимось чином треба не дати можливість в дорожній або інфраструктурній сфері давати можливість місцевим царькам розподіляти до 1,5 мільйона дотендерні пропозиції робити і відповідно між своїми "дерибанити". Це перша пропозиція, яку я побачив і вона є, ну, мільярди реально розкрадаються. В Івано-Франківську в цьому році ми не змогли брати участь в жодному тендері, взагалі ніхто не зміг.
КУБІВ С.І. … Інструмент прозоро, це все буде зрозуміло всім. Тільки з 1 квітня по 1 серпня і впровадження інструменту на 1 вересня біля 5 мільярдів є економії.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Але 1,5 мільярда прозоро теж буде?
КУБІВ С.І. Я ж про це і кажу, треба використовувати прозорий інструмент.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Я не знаю, але поки що нічого не використовується у Івано-Франківську.
КУБІВ С.І. Я думаю, що для того є депутати, є місцеві громади і місцеві депутати.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Можливо. Але це тільки одне: те, що я побачив, що розікрались там мільярди точно.
Друге, що я хотів сказати, що рік тому всі розповідали і кричали, що неправильні ті технології, які застосовуються у Львівській, Франківській областях і вже потрошки по всій Україні, всі там кричали, що це Шевченко під себе робить і так далі і тому подібне. Тому хотів би сказати, що в Україні також існує дорожнє експертне середовище і до нього треба ставитись серйозно, який може також порекомендувати і західні технології і також будь-яких виконавців, в тому числі українських. Ми біжимо за всім західним, давайте західні структури, бо наші не можуть, а ви наші, навчіться вчасно платити, давайте навчимось, щоб залізниця продавала вагони пропорційно хоча би, а не по вибірковому принципу. Давайте, щоб Міністерство інфраструктури з депутатами спілкувалось, а не закриватись в якомусь своєму "мирку" і якимось чином самим все вирішувати. Оце те, що не дає нам рухатись. Сьогодні, перепрошую, ми плануємо в 2-3 рази збільшити будівництво доріг, а сьогодні залізниця абсолютно не готова до цих всіх процесів.
Так от я хочу вам сказати на кінець. Ви знаєте, ми багато говорили і я в тому числі головний ініціатор був переходу на систему FIDIC, щоб забрати правоохоронців пустопорожніх, які тільки порушують кримінальні справи, а потім, перепрошую, вимагають гроші, як звикли зараз. Я ж один раз попросив слово, я ж не говорю по сто разів.
ПАВЕЛКО А.В. Мы же говорили о регламенте.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Я розумію, але я ж не 3 рази говорив або 23 рази. Тому хочу сказати, якщо дійсно Міністерство інфраструктури і всі інші міністерства, в тому числі і Кабмін хоче прозорості, давайте перейдемо на FIDIC, дійсно перейдемо не на словах, а на ділі. Тому що ми, як правило, говоримо, говоримо, говоримо і нікуди ми не переходимо. Я хотів би сказати, що FIDIC би прибрав і правоохоронців незрозумілих, була би система міжнародних експертів. Якщо ми не перейдемо в наступному році на FIDIC, я буду розуміти, що далі ми ковбасимось в тій самій ситуації.
КУБІВ С.І. Перші декілька слів на закінчення, я хочу подякувати членам бюджетного комітету за сьогоднішню зустріч. Я відповім пану Шевченку. Одна галузь побудови дороги створює від 1 до 8 робочих місць додаткових. Це раз.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви це розумієте?
КУБІВ С.І. Я це розумію.
Друге. Область, яка будує дороги за ритмом, які цього року проводили, потребує в день від 40 до 100 вагонів для перевезення відповідно базових площин дороги.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Нам сьогодні 150 треба кожен день.
КУБІВ С.І. Я ж кажу в середньому. Мінімум було 30, максимум 180, між іншим.
Другий блок, який важливий треба відмітити, шановні колеги, це формування асфальтних заводів, це піднімаємо ми хімічну галузь – це питання системи, про що підняв пан Шевченко. І воно є правильним.
Дякую.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Я перепрошую, я ж не договорив.
Я хотів би сказати, що місцеві бюджети Івано-Франківської області, чим ми займаємося з багатьма депутатами, і у Львівській напевно що, бо я в основному Івано-Франківську знаю, виділили достатньо багато грошей на співфінансування. Давайте ми не обдуримо їх, і ті кредитні ресурси, які ми маємо підтягнути на вересень-жовтень, дійсно їх підтягнемо. Тому що якщо, перепрошую, люди живі гроші уже заплатили, і ми не виділяємо і не підтягуємо, а ходимо по колу, то, будь ласка, Міністерство інфраструктури, поставте це на особливий контроль.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Леонідовичу.
Будь ласка, Деркач.
ДЕРКАЧ А.Л. Степан Иванович, я все-таки хотел обратить ваше внимание на ситуацию с исполнением бюджета в местных в этом году. И вопрос субвенции образовательной и здравоохранения, сегодня главы районных администраций обижают председателей сельсоветов, заставляют передавать деньги сельсоветов на закрытие дырок по этим субвенциям. Это реально происходит. Тем председателям сельсоветов, с которыми проводились встречи, мы рекомендовали сразу писать обращение в прокуратуру на эту тему, но так или иначе процесс дырки по субвенциям существует. Его надо закрывать.
И вопрос номер 2, еще раз обращаю внимание. Вы сказали, что приоритет "Укргазвидобування". Мы видели эту историю, связанную с передачей "Трансгаза", возвращением "Трансгаза". У нас был товарищ Прохоренко – выдающийся менеджер, который получает зарплату 1 миллион долларов в год, в Сумской области, и в Сумской области все фракции областного совета проголосовали за то, чтобы обратиться к Президенту о недоверии к товарищу Прохоренко и снять его с занимаемой должности, потому что в программу развития своего "Укргаздобычи" он прописал все американские и канадские компании. Мы понимаем, что существует внешнее управление, но вы хотя бы его прикрывайте как-то.
Та же самая история с другими вопросами. Вы один раз собрали машиностроителей. Спасибо, хоть один человек, Степан Иванович, их собрал.
Но после этого происходит и дальше вопрос, мы много уделяем внимание дорожному строительству – это важно, но если мы потеряем свое машиностроение, и мы не увидим программ поддержки машиностроения через преференции по закупкам для отечественных машиностроителей, у нас будет большой вопрос с точки зрения того, что мы будем жить меньше 3 процентов, на уровне Зимбабве.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу.
Будь ласка, Степане Івановичу.
КУБІВ С.І. Я хочу підписатися під кожним вашим словом, що ви сказали, пане Андрій. Але разом з тим хочу сказати, що головне питання ви підняли і кадрове по "Укргазвидобуванню". Вчора Прем'єр-міністр провів нараду, це питання було дуже актуальним і гострим. І одне із основних завдань, це якраз формування якісних кадрів на рівні НАК "Нафтогазу" і всіх структур: "Укргазвидобування","Трансгаз", "Укрнафта" і інші. Це питання абсолютно, є доручення Прем'єр-міністра щодо вирішення даного питання.
Всі інші питання я приймаю до відома, і ми вас проінформуємо, Міністерство фінансів, щодо виконання.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Будь ласка.
КИШКАР П.М. Я три коротких запитання, з вашого дозволу.
Перше. Реформа спорту, за якою в принципі ми готові зекономити гроші і ще й згенерувати додатково, тому що ми масовий спорт розглядаємо в своїй реформі як сферу послуг. Просимо уважніше до законопроекту 4857 подивитися, там є над чим працювати, ми можемо зекономити приблизно 150 мільйонів гривень і надати до Державного бюджету надходження приблизно в таку суму.
Друге питання. Це невиконання Держбюджету 2016 року по надходженням від лотерей. Чи плануєте ви вносити такі надходження? Вони були, до речі, в 6 мільярдів гривень, з них реально отримано 180 мільйонів. Чи плануєте чи ні, і в якій формі це буде?
І трете. Це спецфонд Національної академії аграрних наук, де написано 346 мільйонів гривень, хоча за найскромнішими підрахунками найпростішого фермера це 150 мільйонів доларів має бути.
Дякую.
КУБІВ С.І. По першому питанню, по спорту ми говоримо так, ви абсолютно праві, і законопроект.
Відносно питання щодо дохідної частини 2016 року, шановні члени бюджетного комітету, шановні медіа, шановні колеги, ви знаєте, що ми другий рік "шумимо" по бурштину. А цього року по бурштину ми отримали дохід казни 0. І питання якраз поставлено зараз принципово щодо ідентична позиція по лотерейному бізнесу. Ми плануємо реорганізувати, і уряд запропонує схему вирішень.
По академії наук. Я теж підтримую, там мінімальне фінансування би мало б бути 550 мільйонів, як мінімум, по скромним, але ми домовилися, що коли буде дискусія і джерело дохідної частини, ми ту цифру піднімемо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
На завершення. Для стенограми. Пропоную доповідь щодо представлення законопроекту взяти до відома. Надалі усі необхідні матеріали для детального опрацювання законопроекту будуть додатково запитуватися. Після представлення цього документу у парламент розпочнеться його опрацювання народними депутатами та комітетами, відповідно до 1 жовтня мають бути подані до нашого комітету пропозиції до законопроекту. Тому прошу вас такий термін взяти до уваги.
Крім того, вам розданий графік розгляду у підкомітетах законопроекту за відповідними напрямками на наступний тиждень, узгоджений з головами підкомітетів. Головам підкомітетів належить забезпечити проведення засідань своїх підкомітетів згідно з таким графіком. А до уряду прохання делегувати уповноважених представників.
Прошу членів комітету залучатися до активної роботи підкомітетів.
Дякую всім за участь. І наступне чергове засідання відбудеться завтра, 21 вересня о 15 годині.