засідання Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету
22 лютого 2017 року
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Давайте привітаємо нашого колегу Сергія Івановича Мельника з днем народження і побажаємо всіх благ. (Оплески)
Зареєструвалося скільки? 13? 14? Зареєструвалося 14 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Прошу Володимира Васильовича Шкварилюка здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є.
Будь ласка, Олександр Горбунов.
ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.
Шановні колеги! Є пропозиція додатково включити до порядку денного питання про погодження розподілу коштів, передбачених в державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою "На розвиток озброєння та військової техніки Збройних сил України". Згідно з розпорядженням уряду від 8 лютого за номером 81-р.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Колеги, вважаю, що треба підтримати, бо зараз військові питання як ніколи пріоритетні.
ГОРБУНОВ О.В. Андрію Васильовичу, на підкомітеті ми тільки що розглянули це питання і готові розглядати його на комітеті, якщо можна.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, ми ж усі дорослі, всі добре знали, що ви будете виносити на комітет. Що, не можна було розіслати заздалегідь це питання? Ну для чого це робити постійно так?
ПАВЕЛКО А.В. Подкомитет только сегодня проходил. Это по результатам подкомитета.
ГОРБУНОВ О.В. Я тільки що доповів, що засідав підкомітет і тільки що ми це питання розглянули.
(Шум у залі).
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це ви розіслали матеріали підкомітету?
ПАВЕЛКО А.В. Так.
ГОРБУНОВ О.В. У нас о 14-й годині засідав підкомітет доходів і підкомітет видатків.
ПАВЕЛКО А.В. Колеги, пропонується підтримати Олександра Горбунова. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Один утримався. Рішення прийнято. Дякую.
Переходимо до першого питання. Доповідає Левченко Юрій Володимирович, голова підкомітету. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Вам роздані відповідні переліки законопроектів. Якщо немає зауважень і пропозицій, прошу підтримати в тому вигляді, який вам розданий. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Є питання? Немає. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ІЗ ЗАЛУ. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Дякую.
Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти, утримався?
ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, колеги.
Переходимо до другого питання – щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році.
На виконання статті 228 Регламенту Верховної Ради України уряд 14 лютого подав на розгляд парламенту звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2016 році. Головою Верховної Ради доручено профільному Комітету з питань економічної політики та іншим комітетам Верховної Ради розглянути дане питання.
Для представлення зазначеного урядового звіту запрошую безпосередньо міністра фінансів, який в уряді є відповідальним за забезпеченням взаємодії Кабінету Міністрів з нашим комітетом. Зараз з нами Оксана Сергіївна Маркарова від уряду.
Перед початком розгляду звіту та надання можливості доповідачу відповісти на запитання належить відмітити, що, виходячи з предметів відання Комітету з питань бюджету, звіт уряду має аналізуватися комітетом насамперед через призму бюджетного процесу, затвердження та виконання державного бюджету. З цього приводу варто звернути увагу, що у 2016 році Кабінет Міністрів вперше за останні роки забезпечив дотримання регламентних строків подання до Верховної Ради проекту державного бюджету на 2017 рік та його доопрацювання до другого читання з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради.
Щодо оцінки виконання державного бюджету за 2016 рік слід зауважити, що Регламентом визначена окрема процедура розгляду річного звіту про виконання Закону про державний бюджет. Уряд повинен не пізніше 1 квітня подати такий звіт і тоді комітет, з урахуванням відповідних висновків Рахункової палати, матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та в установленому порядку надати свої пропозиції. Тому сьогодні бюджетному комітету передчасно робити оцінку щодо виконання державного бюджету за минулий рік.
Для доповіді надається слово першому заступнику Міністра фінансів України Маркаровій Оксані Сергіївні, будь ласка.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.
Шановний пане голово, шановні колеги, вам роздано звіт уряду. Це звіт про хід і результати виконання програми діяльності уряду.
Як правильно зазначив голова, ми готуємо звіт про виконання бюджету і відповідно всі конкретні цифри більш детально будемо обговорювати тоді, коли ми будемо представляти звіт про виконання бюджету за 2016 рік. Але щодо програми уряду, в програмі уряду містилось три великих блока питань, які стосуються нашого комітету, які ми з вами дуже активно обговорювали протягом 2016 року і приймали разом дуже багато рішень.
Перший – це блок бюджетної реформи і тих питань, які стосуються бюджетних правовідносин. І тут в 2016 році ми не тільки, я вважаю, досить непогано пройшли виконання самого бюджету: отримали 616,3 мільярда гривень, що на 15,3% більше ніж за 2015 рік, всі захищені видатки було профінансовано. Як я і сказала, ми детальніше на саме виконанні бюджету зупинимося при розгляді саме виконання бюджету.
Хочу сказати, що нам вдалося в 2016 році, по-перше, продовжити реформу децентралізації. Ми, ще раз, з вашим комітетом тут звітувати, з одного боку, тяжко, з іншого боку, легко, тому що ми практично всі рішення приймали разом: і по удосконаленню міжбюджетних відносин, по подальшому поглибленню децентралізації. Ми дуже раді і дякуємо вам за підтримку, що нам вдалося в минулому році вчасно подати бюджет, пройти повну процедуру його розгляду. Я думаю, це позначилося досить позитивно на якості того документу, який ми спільно з вами проголосували.
Чи є куди покращувати цей процес? Звичайно, є. 15 грудня Міністерство фінансів представило, а уже в цьому році затвердило концепцію середньострокового бюджетування. І ми будемо виходити з новою абсолютно Бюджетною резолюцією в цьому році, яка буде передбачати трьохрічне бюджетування – і це накладає певні ще більші обмеження, з одного боку, на виконавчу владу і ще більше роботи на законодавчий орган. Тому що фактично, якщо ви підтримаєте нас в цьому, а я впевнена, що підтримаєте, то в цьому році ми будемо розглядати під час розгляду резолюції фактично "стелі" уже більшості видатків, тобто наша робота над бюджетом почнеться набагато раніше в цьому році.
І це насправді, мабуть, найбільша така реформа, яку ті з вас, хто займається цим уже не перший рік і не тільки в цій каденції, знають, що, починаючи з 2000 року, декілька разів пробувало Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів і бюджетний комітет Верховної Ради підійти до цієї реформи. Я думаю, що ми спільно з вами її в цьому році нарешті зробимо. Це надзвичайний прорив. Це зовсім інший рівень прогнозування. Це зовсім інший рівень бюджетування і передбачуваності. Нам не треба буде обмежуватися тільки одним роком. І ми, нарешті, зможемо дійсно планувати цілі кластери видатків: що ми хочемо зробити в освіті, що ми хочемо зробити в інвестиційній складовій.
Тому хочу сказати, що ми свою роботу підготовчу вже завершили. Кабінет Міністрів нас підтримав. Головні розпорядники, сподіваюся, підтримали всі. Але сподіваюся, що всі розуміють, що це значить. І вже зараз ми почали роботу над Бюджетною резолюцією, ми побачимо, наскільки якісно цей процес ми будемо проходити.
Щодо реформи, у звіті уряду про виконання програми "Реформування податкової системи" та "Реформування ДФС", це теж надзвичайно складна частина, де ми сфокусувалися як уряд на двох блоках питань: один блок – це безпосередньо покращення законодавства, яке закінчилося прийняттям законопроекту про зміни до Податкового кодексу щодо поліпшення інвестиційного клімату. Не всі ініціативи, на жаль, було підтримано. Але навіть ті, які є, це: автоматичний єдиний реєстр відшкодування ПДВ, це полегшене єдине вікно для підприємців, це переформатування і перетворення податкової міліції на службу фінансових розслідувань. І зараз якраз це питання активно обговорюється в податковому комітеті, в якій формі це буде. Але в будь-якому разі, я думаю, що не залежно від форми ми всі погоджуємося, що податкова міліція повинна стати дійсно аналітичним, досить потужним органом, якого бояться всі, хто ухиляється від сплати податків, але на яку не жаліється бізнес, яка не займається ніякими незаконними діями щодо бізнесу.
Щодо реформування самої ДФС. Ми розпочали в минулому році найголовніші реформи всередині, ті, що стосуються і трансфертного ціноутворення, і приєднання до БЕПС. Це те, що було досягнуто на рівні консультативному ще. Тому що як не члени ОЕСР ми не можемо повністю втілити це. І ми продовжили в Міністерстві фінансів активну роботу над переглядом двосторонніх договорів на рівні політики. Це надзвичайно важливий інструмент, де ми приводимо всі наші двосторонні стосунки з нашими європейськими і не тільки колегами до принципів ОЕСР, тобто до однакового оподаткування дивідендів, роялті та відсотків, що унеможливлює створення певних податкових гаваней, що вимавають кошти з України.
Ми ще тільки на початку цього етапу. Зі свого боку ми цього року будемо подавати вам на затвердження і в комітет, і до Верховної Ради ратифікацію декількох змін до таких угод. Це те, що стосується податкової.
Більш детально будемо представляти конкретні цифри вже при представленні виконання державного бюджету. А зараз прошу вашої підтримки і схвалення у виконанні звіту програми. Я думаю, що наша програма, як її представляв Прем'єр-міністр публічно, більшість речей, які ми планували і які знаходилися в компетенції Кабінету Міністрів, було виконано. Я думаю, що багато речей саме в бюджетній реформі. Прошу вашого схвалення. І ми будемо на найближчих комітетах виносити на ваш розгляд деякі зміни до Бюджетного кодексу та безпосередньо саму карту, як ми будемо проходити середньострокове в перший раз в пілотному режимі бюджетування і резолюція. Тому попереду у нас з вами разом дуже багато роботи саме над новою бюджетною концепцією. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксана Сергіївна. Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.
МАТВІЄНКО А.С. Оксано Сергіївно, я так розумію, що ми це питання розглядаємо в контексті повноважень нашого комітету і вашого міністерства, це фінанси і бюджет. Я підтримую проект рішення, але я хотів би задати два запитання на перспективу.
Перше запитання. Дивіться, чи можуть у нас бути перехідні кошти, коли об’єкт не може бути побудований за один рік? Ми організовуємо тендер, виграє генпідрядник, за рік він його не може збудувати. Бюджетний рік пройшов, невідомо, що буде далі. Чи можемо ми, якщо не бюджетні, то хоча би кредитні. Зараз там Національний банк по дорогах 15 мільярдів обіцяє, не знаю, чи вони будуть, чи ні, ви нам скажіть, за рахунок реструктуризації по Національному банку. Чи можемо ми планувати такі великі об’єкти, в даному випадку мене цікавлять дороги, сьогодні ми обговорювали цю тему, які ставлять в трошки скрутне становище і об’єктивність ведення тендерів. Якби ми знали, що вони будуть перехідні, це було б і дешевше, бо тоді заходив би серйозніший генпідрядник.
І друге запитання. Ми вже на цей час мали з вами щось по соцеконому в минулому році якусь ясність. Чи є ця ясність сьогодні, а якщо немає, то коли вона буде і коли б ми могли її розглядати вже в цьому році? Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Щодо перехідних. Дивіться, якраз саме запровадження трьохрічного бюджетування дозволяє нам почати планувати це не на рік, при цьому не роблячи обов’язково перехідні видатки, тому що, з одного боку, ми вже будемо планувати певні програми і будуть конкретні цифри на ці програми на три роки. Відповідно, з одного боку, це промальовує дуже чіткий план, що буде виділятись три роки на ці програми і вже можна говорити про більш, скажімо, прогнозовані тендери, з іншого боку, пропадає необхідність у перехідних залишках, а треба ще більш відповідально планувати: в цьому році ми плануємо ось це, в наступному – ось це, в наступному – ось це. Тому що перехідний залишок, з одного боку, ви правильно кажете, для програм довгострокових. Зараз, коли ми маємо однорічну програму, то дуже часто намагаємось запланувати більше для того, щоб завершити, навіть розуміючи, що не завершимо, а з іншого боку, ми не хочемо, щоб було дуже багато перехідних, ми хочемо, щоб кожен відповідально розраховував, і якраз трьохрічне бюджетування дасть нам цю можливість.
Можливо, навіть я попрошу через два комітети, навіть до того, як ми почнемо уже рухатись формально, можливо, я би зробила презентацію про середньострокове бюджетування чи на наступний, чи через комітет, просто концептуально, куди ми рухаємось.
ПАВЕЛКО А.В. Це добре, це підтримується.
КРУЛЬКО І.І. Чи правильно я розумію, що вже в цьому році ви подасте проект бюджету до 15 вересня з трьохрічним плануванням?
МАРКАРОВА О.С. Так, ми хочемо це зробити.
ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович, будь ласка.
(Загальна дискусія).
МАРКАРОВА О.С. Як ви пам'ятаєте, у нас з деякими програмами, в тому числі соцекономом, є частина підтвердженого джерела. Є частина джерела, над яким активно працює Генеральна прокуратура – це спецконфіскація, і я сподіваюсь, Верховна Рада дасть наповнення, але в будь?якому випадку та частина, яка вже є в бюджеті, в загальному фонді, вона вже є в дофінансуванні, так що…
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.
ГОРБУНОВ О.В. Оксано Сергіївно, коли ми працювали над поправками в першому читанні, якщо пам'ятаєте, ми домовлялися, що певні моменти Міністерство фінансів доопрацює і приблизно на початок березня дасть нам якусь інформацію щодо певних поправок.
Одна з моїх поправок, яку я подавав, це оренда на державних підприємствах за газовидобувне обладнання. І сума доходу, скажімо так, за нашими розрахунками, може складати для державного бюджету приблизно 700 мільйонів гривень.
Я хотів би, щоб на наступну зустріч ми все-таки мали якусь відповідь з цього приводу. Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Ви маєте на увазі газорозподільчі мережі, так? То по цьому питанню ми, по-перше, підготували законопроект, тому що там є питання, які треба врегулювати саме в законодавчому плані. Плюс під головуванням віце-прем'єр-міністра Кістіона є робоча група, яка займається цим питанням. І уже двічі на урядовий комітет виносилися на обговорення це питання. Є певні зміни, які можна зробити на рівні постанови поки що, почати інвентаризацію, тому що там надзвичайно важливе питання, яке займе більше часу, і, якщо я не помиляюся, уже прийнято рішення про старт цієї інвентаризації для того, щоб…
Я з задоволенням надам інформацію. Це питання активно зараз опрацьовується.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Сергію Івановичу.
МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би ще, Оксано Сергіївно, попросити, знаєте, може, чи не знаєте, виникла зараз ситуація по профтехосвіті. У зв'язку з тим, що 2 субвенції, знаєте, доходить до абсурду – у них виникає питання по виплаті зарплати. Я вважаю, це питання звітності, але вони вже так зайшли з цим питанням, що вони вже хочуть шляхом зміни педагогічних працівників. Я просив би дуже Міністерство фінансів включитися в це питання.
Мені здається, краще врегулювати це через коди, тобто дохідні джерела – буде 2 субвенції, а виплата, видатки, тобто гроші дня них не повинні пахнути. Тобто джерела надходжень можуть бути різними, а видатки – це зовсім інше. Їх сьогодні примушують видатки розносити по кодах економічної класифікації, тобто є педагогічні, які читають освітній предмет, і є хтось професійний предмет. Ну, це вже просто, знаєте, я не знаю, чи це вже як не від розуміння, чи це… Мені здається, тут Міністерство фінансів має просто допомогти Міністерству освіти врегулювати це питання.
Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Дякую.
Я проведу з пані міністром на цю тему розмови. Якщо треба, дійсно, можливо, ми дамо роз'яснення від Міністерства фінансів на цю тему.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно, за доповідь.
Пропонується комітету заслухану інформацію щодо звіту про виконання Програми діяльності уряду у 2016 році взяти до відома. Прошу підтримати. Голосуємо. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. 1 – утримався. 1 – проти. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.
Переходимо до наступного питання. Про стан розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та строки подання таких показників на погодження до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Доповідає перший заступник Міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.
МАРКАРОВА О.С. Ще раз доброго дня. Як ви пам'ятаєте, у нас на виконання нашого Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу було дві постанови про необхідність розроблення. Одна постанова щодо 10 відсотків, де народні депутати ухвалили рішення про відрахування від перевиконання безпосередньо на митниці, для того щоб можна було покращити саме митну діяльність. І друга – це поширення нашого експерименту, який у нас діяв у 2106 році на чотири області, поширення його вже на всю територію України і продовження дії експерименту до 1 січня 2018 року.
Міністерством фінансів було підготовлено проект даної постанови, який, ми сподіваємося, вже зараз на фінальній стадії розгляду. Ми двічі чи навіть тричі проходили урядовий комітет. В тому варіанті, в якому фінальному зараз подано цю постанову на розгляд уряду Міністерством фінансів, ми зокрема пропонуємо:
Перше, поширити експеримент на територію всієї України і до 1 січня 2018 року і внести зміни до порядку спрямування коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва. Зокрема, перше, визначити: кошти для зарахування до обласних бюджетів та бюджету міста Києва здійснюються за умови перевиконання помісячного розпису митних платежів в цілому по Україні. Якщо пам'ятаєте, це якраз тут, на бюджетному комітеті, коли ми цю норму обговорювали, ми такий запобіжник разом з вами поставили для того, щоб, враховуючи, що тепер цей експеримент не тільки по декількох областях, що цей експеримент працює тільки коли в цілому митниця…
ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).
МАРКАРОВА О.С. Так точно й було.
Друге. 50 відсотків такого перевиконання спрямовується пропорційно тим регіонам, які перевиконали встановлені їм індикативні показники, а по енергетичній митниці залишається в загальному фонді державного бюджету. І перелік об'єктів розвитку дорожньої інфраструктури, як ми й обговорювали, погоджується з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Як тільки буде затверджена ця постанова Кабінету Міністрів, сподіваюсь, на найближчих засіданнях, або сьогодні, або на наступному, ДФС розрахує щомісячні індикативні показники і Мінфін оперативно надасть розрахунки для погодження комітетом, сподіваюсь, на наступне ж засідання. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.
Слово надається виконуючому обов'язки заступника Голови державної фіскальної служби Продану Мирославу Васильовичу. Будь ласка.
ПРОДАН М.В. Доброго дня, шановні колеги! Я повністю погоджуюся з Оксаною Сергіївною. Як тільки Міністерством фінансів буде затверджена методологія, Фіскальна служба України на наступний робочий день ці індикативні показники відповідно до затвердженої методології розподілить між митницями ДФС, в результаті чого місцеві громади при перевиконанні індикативного показника, 50 відсотків від його перевиконання можуть спрямувати на розвиток місцевої інфраструктури, що у свою чергу, в принципі, і закладалося в суть самого цього законопроекту.
На що хотілося б звернути увагу? Що все ж таки та методологія, яка попередньо пропонувалася Міністерством фінансів, звернути на неї увагу в плані того, що якщо ми залишимо розрахунок в такий спосіб, як він був передбачений постановою 726 у 2016 році, то за умови навіть значного перевиконання індикативного показника ми це можемо побачити по січню поточного року, близько 50 відсотків митниць ДФС все ж таки його не виконає, цей показник. Тому ми, в свою чергу, надали свої пропозиції і своє бачення, в який спосіб в принципі можна відрегулювати, щоб всі митниці ДФС в цілому виконували там плюс-мінус даний показник. Тому що, якщо залишити в такому форматі, як було запропоновано в попередніх роках, хтось буде перевиконувати індикатив у сумі 160-180 відсотків, а якісь області його ніколи в житті не виконають.
Тому, якщо такий метод влаштовує депутатів, тоді ми заперечувати в принципі не будемо, тому що ДФС відповідає в цілому за виконання індикативу митниць ДФС по Україні, а в розрізі по областях вже більша така методологія належить Мінфіну і в принципі депутатам.
Коротко це все, що я хотів сказати. Якщо цікавить динаміка, то я готуючись до даної зустрічі, в принципі розрахувавши по методології минулого року, для прикладу січень, поклав модель на факти січня. Якщо вам цікаво, я можу її озвучити в розрізі по регіонам.
Знову ж таки, наголошую, при умові, якщо ми в січні і в цілому в 2017 році будемо використовувати методологію минулого року з врахуванням вже виконання січня, ситуація по Україні має наступний вигляд: Вінницька область – виконання 86 відсотків, Волинська – 116, Дніпропетровська – 96, Донецька – 107, Житомирська – 92, Закарпатська – 91, Запорізька – 167, Івано-Франківська – 83, Кіровоградська – 90, Київська – 113, місто Київ – 95, Луганська область – 146 відсотків, Львівська – 120 відсотків, Миколаївська – 77 відсотків, Одеська – 118, Полтавська – 88, Рівненська – 163, Сумська – 150, Тернопільська – 92 відсотки, Харківська – 140, Херсонська – 53, Хмельницька – 71, Черкаси – 148, Чернівці – 148, Чернігів – 112. Тобто в такий спосіб….
ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).
ПРОДАН М.В. Для прикладу.
ІЗ ЗАЛУ. А загалом перевиконання є?
ПРОДАН М.В. Загалом перевиконання по індикативу січня складає 2,2 мільярди гривень митницями ДФС.
ІЗ ЗАЛУ. А відсотків скільки?
ПРОДАН М.В. Майже 15 відсотків. 1,1 мільярда по методології відраховується на дороги. Сьогодні проблематика, в який спосіб його розподілити, а я вам озвучив, якщо застосовувати ту методологію, які області отримують…
МАТВІЄНКО А.С. А якщо ви зміните методологію?
ПРОДАН М.В. В тому і суть, що її треба…
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, надамо слово голові підкомітету Унгуряну Павлу Якимовичу.
УНГУРЯН П.Я. Дякую, Андрію Васильовичу.
Шановні колеги, щойно завершилось достатньо тривале засідання підкомітету з питань доходів державного бюджету, на якому ми достатньо детально проговорювали питання погодження і стану взагалі розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету. У нас є кілька ключових питань до Міністерства фінансів і ДФС, які ми проговорювали, і побачили дві різні позиції.
Перше питання. Ми прожили майже 2 місяці 2017 року і тільки по січню перевиконання становило 2,2 мільярда гривень, які не направляються наразі на спецрахунки обласних рівнів. Не направляються. Тому що, по-перше, не внесено зміни до 726-ї постанови про порядок. І друге, не розроблені і не погоджені урядом і комітетом власні індикативи. Тобто в розрізі кожної області ми не маємо цього річного плану. Щоб розуміти ці 2.2, як будуть, вірніше, 50 відсотків від 2.2 це буде 1.1, вони будуть на всіх порівну, тільки тих, хто перевиконали, і так далі.
Тут є інша, вже наступна проблема. Це проблема різниці підходів між ДФС і Міністерством фінансів. ДФС в принципі достатньо гнучку формулу запропонувало, що 70 відсотків від перевиконання розподіляється по областям згідно формули з урахуванням показників попередніх трьох років, а 30 відсотків розподіляється за спільним рішенням ДФС, Міністерства фінансів і погодженням із комітетом. Оскільки має місце достатньо серйозна і сезонність, і географічна обумовленість, і, на жаль, військова обумовленість, це стосується і Херсону, і прикордонних з територією антитерористичної операції областей, тобто це комплекс факторів. Наводилася в приклад Вінницька область, яка прозвучала як така, що просідає в першому кварталі завжди, але потім у весняно-літній період за 200 відсотків підлітає догори, тому що це сільськогосподарський орієнтований регіон. І тому як тут рахувати?
А сутність експерименту в тому, щоб дати імпульс дорожньому будівництву, ремонтним дорогам. А тут є своя вже сезонність. Тобто фактично треба обрахувати майбутні надходження вже в січні, провести відповідні процедури відповідно до законодавства, я маю на увазі тендерні і так далі, і запланувати ті чи інші роботи. Гроші можуть потім прийти, але в тому-то і проблема, що через різниці в підходах не можна спрогнозувати, які ж це будуть кошти. І, власне, і губернатори, голови обласних адміністрацій, і "Укравтодор" по сьогодні не можуть спрогнозувати, які ж це будуть, власне, цифри. І тут нам потрібно дати просто сигнал від комітету сьогодні до Міністерства фінансів і до ДФС все ж таки, і, можливо, до керівництва уряду, бо я думаю, що вже на цьому рівні має вирішуватися це питання.
Перше. Якомога швидше це зробити. І по-друге, все ж таки вийти на ту формулу, яка буде нівелювати ось цю різницю між областями, тому що все ж таки у нас єдина країна. І якщо, пам'ятаєте, ми сперечалися, області з природними ресурсами, з нафтою, газом, пам'ятаєте, у нас була дискусія, все ж таки є ось ця різниця між областями, щоб все ж таки була можливість якось в цілому по країні дорожні роботи робити. А то вийде, що у кого є півметра Державного кордону, то у тих все добре, а хто десь, скажімо, залежить від якихось сезонних чинників, то не зовсім. Тобто ми маємо мислити, як державники, але ми чекаємо пропозицій все ж таки.
І ще одне питання - енергетична митниця. Енергетична митниця – це серйозно. Я розумію, що позиція Міністерства фінансів, щоб доходи від перевиконання енергетичної митниці не враховувалися в експеримент взагалі. Ну це викликає запитання: чому, чим користується в цій логіці Міністерство фінансів?
І тепер, нарешті, головне. Якщо читати по букві Бюджетний кодекс, я хочу вас адресувати до нашої нічної дискусії перед ухваленням державного бюджету. Тут пише буква наступним чином: "на період проведення експерименту для реалізації заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників". Чи користується Міністерство фінансів і ДФС логікою того, що якщо в цілому по країні перевиконано, то тоді експеримент включається, не зважаючи на те, що в розрізі конкретних областей перевиконано? Якщо це така логіка, то взагалі "был ли мальчик?" Тобто, чи є предмет тоді взагалі для розмови?
(Загальна дискусія).
ІЗ ЗАЛУ. Буде все комулятивно.
УНГУРЯН П.Я. О'кей. Чекайте, але з десяток областей недовиконали!
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Давайте по очереди.
Матвієнко Анатолій Сергійович.
МАРКЕВИЧ Я.В. За прошлый год есть перевыполнение или нет?
ПРОДАН М.В. За весь минулий рік перевиконання по митницям ДФС 18,2 мільярди.
МАТВІЄНКО А.С. Якщо можна, я хотів би, щоб почули, Павло, і ти як голова підкомітету, і Мінфін, і керівник митної служби. Дивіться, я вважаю, що Паша абсолютно справедливо говорив і я його тут підтримую, що не може бути області, яка взагалі не має доступу до цих коштів, бо ми маємо одну державу.
Якщо ми ставимо національний інтерес на першому місці, то ми маємо розуміти, що не можемо ми, безперечно, має бути якийсь моніторинг правильності індикативного планування, але ми не можемо ігнорувати будь-якого. Тому будь-яка територія не може бути викреслена з цього експерименту. Це перше.
Друге. Тепер, як же ж врахувати? От зараз ми маємо за підсумками місяця 1,1, так? Нібито на розподіл. При виконанні 2,2 - 50% на дороги. От я пропоную, щоб вони розподілялися, бо інакше буде гонка, інакше буде, я не знаю, там переоформлення невідомо де, на яких митницях вантажу. Це буде нездорова атмосфера, яка так чи інакше буде провокувати, якщо тільки буде мати той право, хто виконав при умові загального виконання, хто перевиконав.
Я пропоную завести якийсь коефіцієнт. Безперечно, що той, хто перевиконав, має преференцію, і преференцію, очевидно, суттєву. Але якщо ми взяли 1,1 мільярд з врахуванням, що треба подивитися, яка територія області і яке дорожнє навантаження. Бо ми теж не можемо рівняти, скажемо, Одеську область із Чернівецькою або Івано-Франківською. Ну, добре, це теж треба враховувати в той коефіцієнт, але тепер як їх розподілити? Я пропоную, Оксано Сергіївно, 88 відсотків Івано-Франківськ отримав, от він з урахуванням цих 88 відсотків має отримати якусь долю. Львів отримав 120, він з врахуванням…
ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).
МАТВІЄНКО А.С. Чекай! Що ми робимо в цьому? Ми тоді стимулюємо виконання. Навіть якщо він не виконав, він розуміє, що коли він вийде за 100, він буде мати більшу долю. Але якщо ми не будемо цього робити, то ми тоді будемо, не стимулюючи митниці, просто вбивати загальний показник. Бо та митниця, яка перевиконує в результаті там, не знаю, чудового індикативного плану чи неймовірної праці, не буде стимулювати ті, які не виконують. А ті, які не виконують, повинні мати бажання більше дати. Тоді буде більше перевиконання. Тому от це "1 і 1" беремо за базу як 100 відсотків і вводимо коефіцієнти по виконанню плану. Бо дороги потрібні незалежно від того, чи є митниця, чи немає. І таким чином ці коефіцієнти, от область 88 відсотків – Івано-Франківська отримує, безперечно, значно менше по цьому коефіцієнту, ніж отримує Львів з урахуванням дорожньої сітки або навантаження цієї дорожньої сітки. Тоді буде справедливо. Інакше це буде дійсно рекет серед білого дня. Ви влаштуєте таку гонку, що грузи будуть їздити в одному місці один місяць, в другому місці другий місяць. І я навіть не знаю, як зупинити цю несправедливість.
ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна. А, потім? Будь ласка, Шевченко.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Дивіться. Шановні друзі! Я вже другий рік поспіль говорю ті речі, які потім нами, скажімо, впроваджуються. Перше, що я говорив, що треба всі області. Результат – що всі області. Наступне. Я говорив, що ми все одно прийдемо до конкретного алгоритму, щоб не було тієї гонки. Конкретний алгоритм не повинен бути зв'язаний, скільки конкретно кожна область зібрала. І тоді ніякої гонки не буде. Поставте, я не знаю, 1-3-5 відсотків просто з виконання, не треба ніяких перевиконань, не треба ніяких складних формул. Я це вже два років поспіль говорю. Якщо ми хочемо те, що сказав Анатолій Сергійович, що пропорційно по кожній області чи якимось чином справедливо, то це виключно одне: з виконання. Виконали на 100 мільйонів – отримайте, я не знаю, мільйон чи 10 мільйонів. Оце і буде єдиний правильний метод. Я два роки всім це доказую. Розумієте? І два роки ми якісь страшні "велосипеди" хочемо вимислювати. Люди добрі! Простота – сестра таланту. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Всі висловились?
Будь ласка, Оксано Сергіївно, підсумуйте.
МАРКАРОВА О.С. Дивіться. Шановні колеги! Щодо терміновості - немає тут у нас різних точок зору. Ми зі свого боку ще в січні розробили цей порядок. Так, у нас є певні дискусії всередині уряду, ми наголошуємо на необхідності максимально швидкого його ухвалення, тому що на сьогоднішній день уже воно потрібне. Тому на найближчих засіданнях воно буде ухвалене.
Щодо самої формули. Дивіться, це експеримент, який запропонований якраз народними депутатами. І в принципі, ми ще тоді говорили, що з точки зору бюджетного законодавства і Бюджетного кодексу не зовсім правильно доходи від митниці перенаправляти на дороги. В той же час, ми абсолютно розуміємо, що дороги треба будувати і збільшувати фінансування на дороги потрібно прямим фінансуванням. Давайте разом шукати, коли у нас будуть інші в загальному фонді перевиконання, чи просто перенаправляти, те, що ми говорили, не просто говорили, а працюємо над цим із Світовим банком, я думаю, ми вже на виході, зараз вони спільно з Міністерством інфраструктури і Кабміном роблять стратегію дорожнього будівництва, і під це будуть перенаправлені частина тих коштів, по яким кредити уже видано.
Але даний експеримент починався як експеримент, який мав дати стимул митницям, в першу чергу, тобто якраз від наповнення іде. Регіон, в якому митниця запрацювала прозоріше, краще, успішніше, може дати частину коштів на дороги. Ми ідемо не від того, де і скільки доріг треба профінансувати, ми ідемо від того, де нам треба покращити митне обслуговування, де нам треба зробити його більш прозорим, менш корумпованим і як бонус, так би мовити, тим місцевим керівникам, які за цим слідкують, займаються, співпрацюють з ДФС в цьому напрямку, частина коштів залишиться на цій території.
Тому, мені здається, якщо ми почнемо, чому, наприклад, ми як Міністерство фінансів пропонували ту формулу, яка у нас і була і гарно спрацювала в експерименті в минулому році використати? Якщо ми почнемо усереднювати якісь речі чи "розмазувати" по всім областям, то ми втрачаємо взагалі сам сенс цього експерименту, який робився для того, щоб саме ті, хто перевиконують, ті ж і отримують більше. Хай вони вдвічі більше отримують, втричі більше, це стимул для них.
Тому, якщо ви вважаєте, що цілі експерименту не відповідають цьому, то тоді треба ставити питання взагалі про сам експеримент. Плюс ми в нашій формулі все-таки, ми хотіли зробити формулу, яка не залежить від рішень ні Мінфіну, ні Кабміну, щоб вона автоматично працювала. І тому саме у нас там певні розбіжності. Ми пропонуємо всі 100 відсотків саме врахувати в цій формулі.
Тому питання яке? Воно на фінальній стадії заключення. У вас є матеріали з проектом до цього порядку. Долучайтесь, ми готові вислуховувати пропозиції, але нам здається, давайте ми, з одного боку, дотримуємось в межах саме статті Бюджетного кодексу, так, як ми виписали, в тому числі з точки зору перевиконання загалом, тобто по країні.
УНГУРЯН П.Я. Тобто логіка така поки що, я розумію. Якщо є перевиконання по митницях ДФС в цілому по країні на суму Х, ви разом з ДФС дивитесь в розрізі яких областей відбулось це перевиконання.
ІЗ ЗАЛУ. Пропорційно до їхнього перевиконання.
УНГУРЯН П.Я. Так. І 50 відсотків від перевиконання іде на спецрахунки цих областей. Ті області, які не перевиконали, нічого не отримають, бо саме в цьому сутність експерименту.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Оксана Сергіївна, експеримент не зовсім так, як ви сказали, мався на увазі. Це був експеримент на ті області, які фактично мали кордони, так і виписувалось. Потім додали Київ, саме місто чи Київську область, я не пам’ятаю, що додали, місто Київ, який точно не має митниці, такої, як ми розуміємо, кордон.
Але я з самого початку, два роки чи рік тому говорив про те, що все рівно всі ті вантажі розмитнюються не на митниці, як державному кордоні, а на регіональних митницях конкретно в кожній області і це несправедливо ті області виділяти. Тоді ми на це закрили очі, тому що були від тих регіонів відповідні люди, які сказали, що давайте спробуємо чи лобісти в позитивному плані того, і вони дійсно виграли, ці лобісти. Богдан Васильович, я не про вас.
Тому, Оксана Сергіївна, той експеримент в тому вигляді, в якому він є, він себе повністю пережив, депутати не захотіли голосувати за конкретні регіони і воно перейшло в іншу фазу. Тобто, що кожен регіон має право від тих митних відчислень отримувати відповідний бонус. І тому зараз говорити про те, що воно повинно бути по якійсь суперскладній формулі – неправильно. Послухайте мене. В результаті це буде вічна оця колотнеча, ми будемо купу часу витрачати. Призначте який відсоток кожна область від виконання просто буде мати. Крапка. Який вам не буду, я не знаю, в розріз, у шкоду, і давайте його проголосуємо у Верховній Раді, і крапка.
МАТВІЄНКО А.С. Хочу запитати архітекторів. Скажіть, якщо я виконав 98 відсотків, 99, і нічого не отримав, я додав до перевиконання свою достатньо потужну частину чи не додав? Почекайте! А я виконав 50, а другий 50, той не додав взагалі нічого. Виникає запитання: чого? Ви мені вводьте коефіцієнт. Ну, не можна не давати.
УНГУРЯН П.Я. Анатолію Сергійовичу, я вибачаюся, я зразу в розвиток вашої думки. Дивіться, саме тому, щоб перевиконання відбулося як факт, важливо встановити правильно план. Послухайте, я зараз вам відповім.
МАТВІЄНКО А.С. Пашо, я ще одне тобі додам, і далі ти відповіси.
Далі. Очевидно, треба ще й логіку доведення індикативних планів від досягнутого. І ця логіка має бути, ну, приблизно так хоча б межах коридору 10 відсотків. Не міняємо, якщо 10 відсотків. Якщо більше 10 відсотків, значить, тут уже є помилка в індикативному плані, і вони мають бути підняті. Ця політика має бути ув'язана, тоді є розуміння. Якщо ви мені довели в цьому році помилково план, і я виконав на 90 відсотків, а він помилковий, і ви це по результатам бачите, ви мені завтра зміните його на менший, бо така практика. А скажіть, а чого ж я тоді страждав через вашу помилку? Я маю отримувати значно менше, але я маю все рівно отримувати від того, що я виконав… Ну, добре, я поставив планку не 50, не 60, давайте поставимо планку 90 відсотків і більше, будемо стимулювати хоча б цих, хто 90 дав. А порівнювати їх з тим, хто дав 50 і хто дав 98, то є неправильно.
ПАВЕЛКО А.В. Зараз Юрій Володимирович, потім Оксана Сергіївна, і підведемо риску.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я, чесно кажучи, взагалі не хотів вступати в цю дискусію, тому що я категорично проти цього експерименту взагалі в будь?якій формі, але якщо вже підняли це питання, то суто з точки зору арифметики, а тоді чому я цю поправку підтримував, коли ми проходили тоді ці бюджетні ночі, я підтримував цю ідею, що тільки якщо є перевиконання загальне, тільки тоді. І з точки зору арифметики, давайте, пане Анатолію, я до вас звертаюся, до інших, давайте зробимо експеримент. Скажімо, у нас 3 області, щоб легше. Он, наприклад, 3, вся країна 3 області, дають кожній по 10 гривень, кожному план. Тобто загальний план – це 30 гривень. Тобто перевиконання, це якщо 31 гривня зібрана або 32. Якщо одна область зібрала 10, інша зібрала так само 10, а третя зібрала 11, то тільки третя додалася до перевиконання. Це арифметика. Ці перші 2 до перевиконання не додалися. Вони додалися до виконання, а не до перевиконання. Тому логіка, що тільки та має отримати, це просто, вибачте, це арифметика звичайна.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я взагалі казав, що не треба цей експеримент, але якщо ви вже зробили цей експеримент, то робіть вже таким чином.
ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, проект ухвали вам роздано, а саме: рекомендувати Кабінету Міністрів терміново внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 16 вересня 2015 року № 726 для приведення її у відповідність до Закону від 20 грудня 2016 року № 1789 щодо змін до Бюджетного кодексу.
Наступне. Терміново забезпечити розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та надання таких показників на погодження до Комітету з питань бюджету.
Будь ласка, голосуємо за таку ухвалу. Хто за? Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.
Наступне питання – по військовим. Будь ласка, слово надається першому заступнику Міністра оборони Руснаку Івану Степановичу. Будь ласка, Іване Степановичу.
РУСНАК С.І. Дякую.
Шановний Андрію Васильовичу! Шановні народні депутати! Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" за програмою "Розвиток озброєння і військової техніки" для Збройних сил передбачено видатків в сумі 6 мільярдів 471 мільйон гривень. Вони розподілені: за загальним фондом – 5 мільярдів 805,5 мільйонів і за спеціальним – 665,7 мільйонів гривень. Фінансовий ресурс за даною програмою був схвалений на засіданні РНБО і затверджений на засіданні уряду 8 лютого. Виходячи з потреб, які визначив Генеральний штаб у забезпеченні новим і модернізованим озброєнням і технікою, зазначений фінансовий ресурс розподілено за напрямами: 5 мільярдів 617 мільйонів – на закупівлю і модернізацію озброєння і військової техніки, 520 мільйонів – на проведення дослідних робіт, 242,2 мільйонів гривень - створення автоматизованої системи управління і 91 мільйон гривень – на ремонт та модернізацію фрегата "Гетьман Сагайдачний".
Щодо закупівлі і модернізації озброєння. Тобто суму 5 мільярдів 617 мільйонів сплановано розподілити: на ракетно-артилерійське озброєння – на 1351 одиницю зразків озброєння і 577тисяч бойових боєприпасів до них, авіаційне озброєння і техніка – 77 одиниць (це модернізовані літаки-бомбардувальники, штурмовики і винищувачі, а також вертольоти Мі-8 і Мі-24), техніка протиповітряної оборони – 16 одиниць радіолокаційних станцій, бронетанкова техніка – 175 одиниць (це БТРи, бойові машини піхоти).
ПАВЕЛКО А.В. Іване Степановичу, давайте не так докладно. Я думаю, у всіх є можливість вивчити.
РУСНАК І.С. Я зрозумів.
Щодо науково-дослідних робіт, то тут закладена вимога така: всі роботи повинні завершуватися розробкою зразка озброєння для проведення державних випробувань (це зенітно-ракетний комплекс "Игла", вогнемети, снаряди для "Градів", керовані міни).
Щодо єдиної автоматизованої системи управління, то в 2017 році ми вирішили поставити у війська автоматизовану систему управління авіації в рухомому варіанті. Стаціонарний варіант був прийнятий в 2016 році.
І по ремонту та модернізації фрегата "Гетьма Сагайдачний". Ми плануємо у 2017 році закупити комплектуючі іноземного виробництва для проведення модернізації цього фрегату.
ПАВЕЛКО А.В. Іване Степановичу, ми вам дякуємо за доповідь. Дуже важлива інформація. Але є специфіка, яка, я думаю, що всім, кому треба додаткова інформації, вони її отримають. Будь ласка, я би хотів подякувати вам за доповідь і надати слово голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Дякую, Іване Степановичу .
Підкомітетом було розглянуто дане питання і за наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 23 Закону "Про Державний бюджет України на 2017 рік" пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до пункту один розпорядження уряду за номером 81-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо розвитку озброєння та військовою техніки Збройних сил України за напрямками згідно з додатком до цього розпорядження уряду і з дотриманням вимог щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.
Шановні колеги, прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Юрію Володимировичу, будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я все ж таки хотів би, ви сказали, що всі, хто хочуть, можуть відповідну інформацію десь отримати. А я хотів би запитати: а де її отримати? Я би хотів.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, є в секретаріаті.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, ні. Не те, що нам роздали. Я маю на увазі те, що тільки що зачитувалося. От мені особисто цікаво конкретно.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, ви підпишете нерозголошення і, будь ласка, всі документи отримаєте. В секретаріаті, я думаю, що вам нададуть все.
УНГУРЯН П.Я. Андрію Васильовичу, можна? Є пропозиція. Колеги, є пропозиція просто на майбутнє до Міноборони і до колег, щоб ми ці питання ставили тоді, коли залишаються лише народні депутати України – члени комітету з відповідним допуском, працівники Міноборони і відповідальні працівники секретаріату і все.
Тому що це специфічна інформація. Юра, я погоджуюся.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, ні. Я просто звертаю увагу колег, що суть нового Бюджетного кодексу, що ми погоджуємо це все. Якщо ми погоджуємо, то ми маємо знати, що ми погоджуємо. Не просто такі загальні цифри.
УНГУРЯН П.Я. Розумієш, просто на засіданні уряду, от я працював в уряді, коли доходять до питань "службове, таємне, цілком таємне", залишаються лише…
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо.
Шановні колеги, є пропозиція проголосувати і підтримати нашого колегу, голову підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова Олександра Володимировича, а саме: погодити відповідно до пункту 1 розпорядження уряду за № 81-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо розвитку озброєння та військової техніки Збройних сил України за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження уряду і з дотриманням вимог щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.
Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Степановичу.
ІЗ ЗАЛУ … (Без мікрофону).
ПАВЕЛКО А.В. Юрію Володимировичу, це окремо ви проговоріть з секретаріатом.
І останнє питання. Шановні народні депутати, відповідно до Закону про комітети ми маємо затвердити розклад наших засідань з урахуванням календарного плану. Вам роздано орієнтовний розклад засідань на березень та квітень 2017 року. У разі уточнення розкладу засідань депутатів буде поінформовано. Пропонується затвердити такий розклад.
Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, в "Різному".
УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, під час засідання підкомітету з питань доходів державного бюджету у нас розглядалося в режимі консультацій з Міністерством фінансів та двома державними банками питання можливості збільшення дохідної частини державного бюджету внаслідок реструктуризації заборгованості Державної служби автомобільних доріг України перед двома державними банками. Питання було ініційоване Прем'єр-міністром, віце-прем'єром. Міністерство фінансів підтримує.
Наразі, Андрію Васильовичу, вносимо пропозицію рекомендувати уряду якомога швидше погодити додаткову угоду між Державною службою автомобільних доріг та двома державними банками щодо реструктуризації цих заборгованостей по кредитним угодам, і таким чином збільшення дохідної частини і видаткової потім для будівництва і ремонту автомобільних доріг в Україні на суму 2 мільярда гривень. Це нормальна історія. Банки підтримують. Мінфін підтримує. І заступник міністра Буца фактично погоджує ці зміни до кредитної угоди, і державна служба отримає додатковий ресурс для будівництва і ремонту доріг.
Прошу, щоб комітет протокольно підтримав і звернувся до Мінфіну підтримати цю історію.
ПАВЕЛКО А.В. Колеги, підтримується? Підтримується.
Дякую, Павле Якимовичу. Підтримується колегами.
Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. І до побачення.