Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України  з питань бюджету

 

21 червня 2017 року

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, починаємо роботу. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені, зареєструвалось 20 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Перш ніж перейти до порядку денного, хочу повідомити, що на засіданні присутній наш колега з Луганської області Шахов Сергій Володимирович. Він хоче буквально хвилину слова. Будь ласка.

 

ШАХОВ С.В.  Шановні колеги, дуже дякую за запрошення на комітет. Сьогодні найскладніша ситуація в Донецькій і Луганській областях, кожен з вас про це знає, тому прошу сьогодні бюджетний комітет виїхати до Луганщини (і тих депутатів, які хочуть приєднатись до вас) і провести виїзний комітет саме в Луганщині. Приймемо на найвищому рівні, побачите всю Луганщину, провеземо повністю по всіх підприємствах.

Сьогодні скрутна ситуація з блокадою, яка сталась, більше мільярда гривень не дійшло до бюджету. Тому величезна скрута і прошу прийняти рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Володимировичу. Шановні колеги, є все-таки пропозиція завітати до Луганщини і відгукнутись всім разом на запрошення Сергія Володимировича. Приймається? Предварительно 7 июля. Дякую, Сергію Володимировичу.

 

ШАХОВ С.В. Дякую, дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, я хочу вас всіх привітати і сказати, що в нашому засіданні бере участь Перший заступник прем’єр-міністра України Кубів Степан Іванович. ( Оплески)

Шановні колеги, зараз треба прийняти порядок денний. Є пропозиції, зауваження? Будь ласка,  Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановний Андрію Васильовичу, у нас є питання, які стосуються Рахункової палати. Це достатньо короткі питання, я би їх попросив якомога швидше розглянути, щоб це питання в нас пройшло, а далі ми підемо по тих питаннях, які потребують більшої уваги комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Шановні колеги, приймається? Приймається.

Будь ласка, Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроект № 6600. Вам розданий текст в матеріалах. Прошу включити його до порядку денного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Шановні колеги, приймається? Приймається. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримались? Рішення приймається. Дякую.

Будь ласка, переходимо до порядку денного. Прошу нашого колегу, почесного члена бюджетного комітету, голову Миколаївської облдержадміністрації, до слова.

Будь ласка.

 

САВЧЕНКО О.Ю. Доброго дня, пане Голово. Доброго дня, Степане Івановичу. Доброго дня, шановні народні депутати, громадськість і присутні. Я радий вас вітати всіх тут. Дякую, що ми плідно попрацювали з вами в минулі роки. І хочу сказати, що я сьогодні з'явився до вас з таким проханням, бо маю честь брати участь у спільній роботі із законопроектом по митному експерименту. До речі, дякую, що все ж таки ми змогли зробити цю роботу. Сьогодні Миколаївська область має таку можливість, у нас є перевиконання митних надходжень. В минулому місяці вони складають 104 мільйони. В цьому місяці вони будуть складати 50 мільйонів. Загальна сума, яка  буде надходити від митниці, це приблизно 450 мільйонів гривень.

Тому я звертаюся особисто до бюджетного комітету, до всіх вас з проханням, щоб  ви нам затвердили це постановою і дали змогу будувати на Миколаївщині найкращі українські дороги.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо  вам. Наш колишній колега поспішає на літак, ми розглянемо по порядку денному Миколаївську область і там приймемо рішення. Зараз я знаю, що підкомітет підтримав дану пропозицію.

 

САВЧЕНКО О.Ю. Так, підкомітет пройшов без зауважень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми дякуємо нашому колезі, який знайшов час у такому напруженому графіку, за участь, за виступ. Так що я думаю, ми при розгляді обов'язково приймемо рішення.

 

(Оплески)

 

САВЧЕНКО О.Ю. Дякую, пане Голово. Дякую, друзі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам.

 

САВЧЕНКО О.Ю. З вашого дозволу, я тоді поїду. Залишаю вам ще інших голів адміністрацій. Сьогодні, до речі, вони теж присутні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам.

Шановні колеги! Переходимо до порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиція, першим питанням заплановано заслухати представлення проекту Основних напрямків бюджетної політики на 2018-20 роки. Хочу звернути увагу, що в розданих матеріалах для ознайомлення та врахування в роботі вам надано підготовлене офісом фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді дослідження щодо міжнародного досвіду середньострокового бюджетного планування та формування основних напрямків бюджетної політики.

Пропонується регламент розгляду даного питання. Першим Міністерство фінансів представить урядовий проект Основних напрямків бюджетної політики на 2018-20 роки. Другий – виступ голови профільного підкомітету Іщейкіна, а потім запитання, виступи та обговорення.

Будь ласка, слово надається Степану Івановичу Кубіву.

 

КУБІВ С.І. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Запрошені! Голови обласних державних адміністрацій! Ви знаєте, що проект Бюджетної резолюції щороку розробляється Мінфіном відповідно до вимог частини першої статті 33-ї Бюджетного кодексу, схвалюється урядом, ми спільно на бюджетному комітеті обговорюємо, і подається до Верховної Ради України. На основі ухваленої Бюджетної резолюції формується проект Державного бюджету України.

 

Хочу сказати, що прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2018-2020 роки розглядався і на уряді, відповідно переданий. Ми теж мали велику роботу, пророблену з більшістю депутатів бюджетного комітету. Ми прогноз економічного і соціального розвитку розробляли за трьома сценаріями, які були презентовані, і в результаті дійшли до базового сценарію, який аплікувався на реальному прогнозі, відповідно який був призначений як і по внутрішніх експертних середовищах, включаючи бюджетний комітет, так і міжнародних зобов'язаннях, з якими підписані за певний період в минулому українською державною чи від імені України фінансово-економічні документи.

Враховуючи зазначене, ми цю базу бюджетних розрахунків взяли за сценарій, цей сценарій був відповідно розроблений, потім затверджений на уряді і переданий на площадку Верховної Ради для відповідно проведення дискусії.

Після цього, коли ми розробили Основні напрямки бюджетної політики, в основі ухваленої резолюції формується відповідно і проект Державного бюджету. Цього року вперше за всю історію бюджетування в Україні проект Бюджетної резолюції розроблено на три наступні роки. Ми говоримо за 2018-й, 2019-й і 2020 роки. Ну, а Бюджетна резолюція передбачає посилення підходу в бюджетному плануванні згори донизу, тобто оцінку загального ресурсу та розподіл по пріоритетним сферам політики з урахуванням необхідних змін. Разом з тим, ми врахували принципи і нові підходи формування моделі по законопроектах, які були прийняті, і формуються бюджети місцевих органів влади, ми говоримо про систему децентралізації.

Серед новацій документа є встановлення загальних стель видатків та стель видатків для головних розпорядників бюджетних коштів на кожен рік. І ми беремо середньостроковий період. В Основних напрямках бюджетної політики врахований базовий (або перший) сценарій прогнозу економічного і соціального розвитку 2018-2020 років, а ми розглядали відповідно їх три, де відповідно впроваджуються економічні соціальні зміни реформи, які визначені в середньостроковому плані пріоритетів дій уряду до 2020 року.

Хочу сказати, що відповідно уряд України разом із середовищем експертів, де було і публічне обговорення, представив операційну діяльність на три роки, на базі яких ми і формували основні сценарії й прогнози економічного й соціального розвитку.

Під час опрацювання даного проекту Основних напрямків бюджетної політики ми представили вам сьогодні на розгляд резолюцію, яка схвалена на засіданні Кабінету Міністрів України 14.06. Разом з тим я хочу передати для доповнення слово Оксані Сергіївні Маркаровій. Прошу.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Шановні колеги, по-перше, я хотіла би подякувати бюджетному комітету, тому що саме ваше рішення – дозволити нам подовжити терміни і дозволити подати в цьому році трьохрічну перший раз резолюцію, зробило можливим подачу безперечно революційного документа. Чи він є ідеальний? Ні, він не ідеальний. Ми якраз і робимо його в цьому році разом з вами, для того щоб пройти цей шлях і на кінець року вийти зі змінами системними до Бюджетного кодексу, фактично прийняти новий Бюджетний кодекс, який на основі вже пройденого шляху, і те, що ми побачили, ми вже бачимо, що саме треба змінити  і яким чином для того, щоб це було ефективніше.

В чому великий плюс трьохрічного бюджетного планування? У вас є така брошурка офісу парламенту, де зібрано найкращі практики, як це робиться і безпосередньо ми вам роздали нашу Бюджетну резолюцію, а також презентацію того, що в ній є. Найбільші плюси, по-перше, що ми говоримо про горизонт трьох років вперше, не просто якісь цифри горизонт трьох років, а повністю, як макроекономічний прогноз на три роки, так і конкретний зв’язок з реформами, які протягом цих трьох років чи діями, які будуть відбуватись,  і як результат "стелі"  всіх головних розпорядників на ці три роки. Що це значить? Це значить, що у нас з’являються не тільки стратегічні плани на 3-5 років, а ці плани у нас бюджетуються, тобто вони в цифрах, їх можна побачити і зрозуміти, звідки вони з’являються.

Що ще нового з’являється в цій  Бюджетній резолюції і що нового ми подамо, якщо ви її підтримаєте разом з бюджетом у вересні? По-перше, це звіти головних розпорядників по досягненню ними їх коефіцієнтів, їх, скажімо так, досягнення ефективності КРІ, які вони закладали і відповідно це і є обґрунтуванням, чому на наступні три роки вони просять профінансувати, пробюджетувати ті чи інші програми.

По-друге, це системний звіт про фіскальні ризики. Це новий документ, якого в нашому бюджетному процесі не було. Це системний огляд повністю всіх фіскальних ризиків, які є для бюджету як з точки зору макроекономічного, так і державних підприємств, борговий і так далі. І стратегія управління боргом, це якраз те, що системно і комітет, і Верховна рада,  і Рахункова палата нагадує про те, що у нас ця стратегія повинна бути і ми повинні розуміти, куди ми рухаємось.

Тепер по суті документа. Дуже коротко, у вас є детальна вся інформація. Ми взяли, скажімо так, не песимістичний, а реалістичний сценарій із трьох сценаріїв, які були підготовлені Міністерством економіки. Тому на упередження хочу сказати: багато хто говорить про те, що вони не передбачають, Бюджетна резолюція запланувала курс 30. Бюджетна резолюція не планує курс, просто в рамках тих сценаріїв, які нам надані, ми взяли консервативний сценарій, консервативний прогноз і дай бог, щоб наші показники були кращими, як і по зростанню ВВП, так і по параметрах інфляції і всього іншого, однак ми з вами повинні консервативно забюджетувати і бути готовими до такого помірно консервативного сценарію.

Ми закладаємо на три роки в податковій сфері основні політики. Тут ми запропонували як Кабінет Міністрів і тут з вами ми опрацюємо цю  Бюджетну резолюцію, і я сподіваюсь, що доопрацьований варіант буде все-таки ухвалений Верховною Радою, і він для нас стане дороговказом при підготовці бюджету на 2018 рік.

В податковій сфері головні питання – це стабільність податкової політики і ті всі реформи, які ми обговорювали, які затверджені в плані адміністрування - це і організація служби фінансових розслідувань і мінімальний стандарт дії Організації економічного співробітництва, єдиний рахунок для сплати податків і зборів, тобто всі ці питання, які є і в Плані дій уряду і в коаліційній угоді. Тут вони не тільки є, вони закладені також в ті "стелі", які відображені в кінці.

В борговій політиці наше завдання протягом наступних трьох років знизити державний борг до 55 відсотків. Це досить амбітний план, тобто та стратегія, яка буде представлена разом з бюджетом, буде в тому числі  закладати, яким чином ми це збираємось робити. В плані децентралізації також – забезпечити самостійність місцевих бюджетів, не відходити від децентралізації, в яку і уряд, і парламент абсолютно вірять, зміцнити їх фінансову спроможність, місцевих громад, і підвищити прозорість та ефективність управління бюджетними коштами. Тут є більш детальні цифри.

По бюджетних установах ми змінюємо фокус бюджетного планування, намагаємося це зробити і пропонуємо вам підтримати - від утримання бюджетних установ до фінансування послуг. Звичайно, це повинна бути дуже продумана і обрахована для кожної сфери дія. Однак ми повинні прагнути до того, щоб кожна копійка і гривня, які ми витрачаємо з  державного  бюджету, вони генерували якусь  послугу для наших громадян.

По медицині. У нас запланована тут як медична реформа, так і пенсійна реформа, тобто вони вже обраховані як ті реформи, які є у нас в плані уряду.

Підтримка оборони і безпеки. Залишаємо на рівні 5 відсотків ВВП в наступному році і поступово переходимо до міжнародних стандартів прив'язки до доходів.

Земельна реформа та підтримка АПК – консервативний теж сценарій врахований уже тут як з точки зору пожвавлення бізнесу, так і поступового відкриття ринку землі.

Стабільне фінансування дорожньої інфраструктури – один з головних пріоритетів уряду, "капітальний ремонт країни" так званий. Повне запровадження дорожнього фонду. Я думаю, що тут бюджетний комітет був одним з чемпіонів цієї  реформи разом з профільними комітетами.

Пенсійна реформа – я вже сказала.

Для чого ми хочемо зараз її прийняти, хоча Бюджетний кодекс не вимагає цього від нас поки що? Ми хочемо, щоб ми  разом її опрацювали і прийняли її  і фактично виставили "рамку" для нас при роботі над наступним бюджетом. По-перше, це нам дасть можливість більш ефективно планувати наш ресурс, тому що ми з вами постійно говоримо про те, що "от рік закінчується, що робити з коштами, переходять вони, не переходять, особливо для проектів, які тривають більше року". При трьохрічному плануванні це питання взагалі знімається саме по собі, тому що ми відразу бюджетуємо на три роки, ми відразу плануємо видатки на певні програми на три роки і можемо спокійно і правильно спланувати їх на три роки.

Це дає дуже чітке розуміння як громадянам, так і бізнесу, що саме ми плануємо в податковій політиці, тобто це підвищує передбачуваність наших дій. І бізнес може краще планувати свою діяльність, в результаті це нам дасть більші надходження і кращі податкові надходження.

Над проектом працював весь уряд. Це дійсно Бюджетна резолюція вже не тільки Міністерства фінансів, як часто бувало, це Бюджетна резолюція Кабінету Міністрів. Ми його обговорювали з експертним середовищем, з Асоціацією міст, з профспілковими організаціями, міжнародними фінансовими організаціями. У нас була окрема технічна місія навіть Міжнародного валютного фонду, які саме над технічними питаннями працювали, і це були декілька професіоналів, які в своїх країнах працювали саме над трьохрічними бюджетними резолюціями.

Звичайно, тут є багато питань, щодо яких ми з вами готові і очікуємо професійної і, можливо, навіть непростої дискусії. Однак я хотіла би попросити вас дійсно попрацювати активно з нами разом над цим документом. І я дуже просила би вас після роботи над цим документом, щоб  ви все-таки його схвалили, і просили парламент також його схвалити.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно. Будь ласка, слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Вельмишановний Андрію Васильовичу, вельмишановний Степане Івановичу, шановні колеги, присутні, щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики хотілось би відмітити наступні речі. Відповідно поданий документ відрізняється від проектів, які подавались у попередні роки, оскільки містить бачення уряду щодо реалізації бюджетної політики на середньострокову перспективу, включаючи наведення прогнозних показників доходів, видатків, кредитування дефіциту загального фонду державного бюджету, стиль видатків для головних розпорядників, а також розмірів основних соціальних стандартів за три роки.

Попередній огляд проекту свідчить, що за переліком передбачених положень він в основному відповідає вимогам статті 33 Бюджетного кодексу. Однак  урядом взагалі не надано фінансово-економічне обґрунтування і розрахунків до даного проекту та передбачених у ньому бюджетних показників, що не відповідає вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради.

Крім того, у проекті не передбачено підходів до формування спеціального фонду державного бюджету на середньострокову перспективу, а відтак відсутнє комплексне бачення щодо положення показників проекту державного бюджету на три наступні роки.

Тому пропонується направити  від комітету звернення до Мінфіну про термінове надання фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань та іншої необхідної інформації щодо проекту Основних напрямів. Таким чином, сьогодні передчасно робити висновки щодо проекту Основних напрямів.

Щодо процедури розгляду проекту Основних напрямів слід зазначити, що виходячи з регламентних вимог та з врахуванням календарного плану проведення шостої сесії, у комітеті вже розроблено заходи та орієнтовні строки їх проведення щодо розгляду проекту Основних напрямів, які роздані у матеріалах, зокрема передбачається подання до 1 липня комітетами і народними депутатами пропозицій до такого документу. Після узагальнення відповідних пропозицій дане питання буде відпрацьоване у підкомітеті для підготовки відповідного проекту рішення комітету. Потім на останньому пленарному тижні поточної сесії планується розглянути зазначене питання на засіданні комітету з наступним розглядом у Верховній Раді.

Тому рекомендується членам комітету подавати свої пропозиції до 1 липня та активно залучатись до відповідної роботи. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Оксана Сергіївна доповнить.

 

МАРКАРОВА О.С. Я просто хотіла сказати, що у нас є розрахунок, як зрозуміло, під кожну цифру. Фактично обрахування "стель"- це три річних бюджети, які було зроблено. Тому ми з задоволенням готові до активної на робочому рівні роботи, візьмемо з собою всі розрахунки, окрім тих, які безпосередньо містяться як результат в бюджетній резолюції. Готові по кожній цифрі активно включатись в роботу.

 

КУБІВ С.І. Я хочу сказати, що провівши консультації з окремими народним депутатами бюджетного комітету, ми врахували ваші побажання і переходимо від споживчої до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в цілому, з пріоритетом і акцентом в розвитку національної економіки, включаючи ті інструменти і структури, які ми сьогодні зробили. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановна Оксано Сергіївно, дуже хотілось би, щоб до документу були надані певні уточнення. Приміром, перше, що мені як лікарю впало в око, проведення структурних реформ Національної академії наук та національних галузевих академій шляхом їх об’єднання.

А далі, розкривши цей документ на наступних сторінках, я бачу, що ці академії мають абсолютно окремі коди. Тобто якось не зовсім зрозуміло, чи у нас стратегія на об'єднання, чи, все ж таки, ми їх залишаємо. Ну, якось не ув'язується. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до обговорення. Кривенко Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Перш за все, хочу привітати нашу державу, що нарешті ми хоч десь почали виконувати Коаліційну угоду. І трьохрічне бюджетне планування – це те, до чого ми повинні прийти.

Ви дуже слушно сказали, що у нас немає на сьогодні термінів, нормативно встановлених, для того щоб приймати це рішення. І я підтримую рішення підкомітету. Але хотів би, користуючись нагодою і присутністю Першого віце-прем'єр-міністра, звернутися ще до одного трьохрічного питання (були всі доручення Прем'єр-міністра України) - це забезпечення житлом військовослужбовців Державного космічного агентства України.

Шановні колеги, ми з вами підписували звернення, понад 20 народних депутатів і членів нашого комітету, і пан Крулько, і пан Амельченко, і пан Горбунов, пан Маркевич, пан Герасимов, Кужель, Олег Ляшко, Пашинський Сергій, Шкварилюк, Медуниця, Левченко та інші. Є звернення 150 військовослужбовців космічного агентства, які пишуть, що якщо ми не потрібні державі, так і скажіть. Тобто всім військовослужбовцям протягом трьох років 2015-го, 2016-го і 2017 років (і прикордонникам, і Нацгвардії, і Збройним Силам, і Головному управлінню розвідки – всім) виділяються кошти. І Управлінню державної охорони. Єдині, у кого три роки стоять нулі, це Державне космічне агентство, це ті люди, які бачать будь-які запуски ракет по всьому світу, це ті люди, які вийшли з окупованого Криму. І третій рік ми просили всього-на-всього 17 мільйонів на це житло, щоб ті люди, які стояли в чергах, поїздили по полігонах, зберегли відданість Україні, і два доручення Прем'єр-міністра, в 2016 році на наш лист – нуль реакції. Зараз нове доручення вийшло уже від 9 червня цього року.

У мене величезне прохання, щоб все-таки ми, можливо, провели нараду з цього приводу, а, може, без наради просто прийняти рішення і в тих пропозиціях, які будуть іти на зміни бюджету, ну не робити ураженою одну категорію військовослужбовців, тим паче, що вони бачать, що всім рештам… Я цю аналітику, Степане Івановичу, вам передам, будь ласка. Буду дуже вдячний за фахове опрацювання.

А по Резолюції, безумовно, треба її доопрацьовувати і треба серйозно дивитися, що таке "від утримання до фінансування послуг по бюджетним установам". Тобто це може бути і соціальний вибух. От зараз записати ці речі. Ви бачите, які дискусії по курсу, який ви заклали. А коли почнуть розгортати питання переходу, коли у нас нема розрахунку по медичній реформі… Ми проголосували авансом за медичну реформу, домовились, що міністр або заступник прийде на нашу політраду. Ніхто не прийшов. У нас куча запитань. Як люди планують голосувати в другому читанні ці речі? Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

КУБІВ С.І. Між іншим, хочу сказати, пане Вікторе, подякувати вам, і ми не раз з вами спілкувалися і з частиною тих людей, про яких ви сказали, підписали звернення. Ми провели станом на сьогодні дві загально-спеціалізовані наради, які абсолютно носили тільки професійний характер, в тому числі і ви були запрошені, і ряд депутатів інших комітетів. Хочу сказати, що нарада така відбулася минулого тижня і буде цієї п'ятниці запланована саме по проблематиці розвитку космічної галузі в Україні.

Космічна галузь в Україні, якщо оцінити її, багато депутатів, з якими ми проводили дискусію, розуміють, якщо проаналізувати останні 10 років, 15 років, там є дуже багато тих питань, які сьогодні повилазили. І це питання профільного аспекту, питання побудови космічних видів, які є за межами України, невиконання міжнародних зобов'язань, які ми теж визначили, що їх потрібно резервувати або приходити до такої спільної думки. Це 2006 рік, 2008 рік, 2012 рік особливо, 2011 рік. І це тягне за собою великі зобов'язання.

Ми провели інвентаризацію, ми просили державні органи контролю, які є, включаючи і ДФС, і системи контролю бюджетних фінансувань, які ми робили, розібратися і з цільовим використанням коштів. Ми це представимо. Я думаю, бюджетний комітет буде одним з основних. Я маю на увазі Аргентину, я маю на увазі… Прошу? Бразилію? Бразилію – так, вибачте. Я маю на увазі і Російську Федерацію, я маю на увазі інші речі, які сьогодні не є інвентаризовані з точки зору аудиту і прогнозу.

Друге, що я… (мікрофон вимкнено)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.

Маркевич Ярослав, будь ласка.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Добрый день, уважаемые коллеги! Во-первых, хочу, безусловно, отметить, что среднесрочное планирование и подача Бюджетной резолюции – это безусловные шаги вперед. И честь, и хвала здесь Минфину. Однако дальше дела немножко хуже идут.

Первое. Сама подача Бюджетной резолюции, к сожалению, была омрачена тем, что даже перед началом заседания Кабинета Министров ее нельзя было открыть и посмотреть, хотя все документы Кабинета Министров перед заседанием есть на сайте, можно открыть ознакомиться. С Бюджетной резолюцией этого не случилось. Скажу даже больше, после того, как Кабинет Министров за нее проголосовал, я как депутат не имел никакой возможности ознакомиться, за что же все-таки проголосовал Кабинет Министров. Ее все равно не было, она появилась значительно позже. Это к вопросу о том, так сказать, как общественность вовлечена в этот процесс, который крайне важен. Но, однако, спасибо. У нас есть Офис финансово-экономического анализа Верховной Рады, вот такие брошюрки, можно открыть, посмотреть, ознакомиться, проконсультирует наше подразделение, и можно дальше делать какие-то выводы с точки зрения правильного анализа.

Так вот, первый вывод: среднесрочное планирование не зря называется планированием, потому что мы планируем достижения определенных целей, говоря по-другому, КРІ. Бюджетная резолюция, на мой взгляд, должна эти КРІ уже показывать, потому что это вот то, к чему мы стремимся в результате ближайших трех лет. Да, это краткосрочная перспектива, но KPI должны быть.

Частью постановки KPI является анализ того, как выполнялись эти задания подобные в прошлом. Этого здесь я не вижу, в бюджетной резолюции этого нет. А почему это важно? Сейчас я вам скажу. Спасибо тому же Офису финансово-экономического анализа Верховной Рады.

KPI за 2016 год. Они проанализировали 85 государственных установ, 326 бюджетных программ, 8 тысяч 684 KPI. Они проанализировали все эти данные. И что получено за 2016 год, это прошлый год? Уровень выполнения - 33 %. И что самое интересное, отклонение плана от факта - 48,4%. Знаете, что это значит? Отклонение фактически на 50%. Это как в анекдоте: я выхожу на улицу, какая вероятность того, что я встречу там динозавра? 50х50: или встречу, или нет. Это значит, когда мы в 2016 году планировали нашу деятельность, мы тыкали пальцем в небо. Основываясь на этой базе задач, выстраивать новый KPI, ну, это неправильно. Мы основываемся, вероятнее всего, не на том базисе.

Косвенным подтверждением этого следует то, что я успел посмотреть в додатках, додаток 4. Я прошу прощения, я максимально ускоряюсь. Додаток 4. Есть государственная политика. Как она исследуется? Мы берем расходы государственного бюджета на то или иное направление. Например, я беру Министерство экономического развития и торговли, анализ соотношения расходов этой части: 2016 год к 2017 году минус 50%. Ну, есть какая-то политика, что-то сокращаем. Но мы смотрим анализ 2017-2018 годы плюс 43%. В каком месте здесь есть управление, какой может быть KPI у министерства при фактически, я не знаю, от минус 40 до плюс 40 финансирования? Мы шарахаемся из угла в угол. Это не KPI.

В этом плане, к моему огромному сожалению, у нас страдает наша бюджетная резолюция и вообще дальнейшее формирование бюджета как такового, истекающего из этого.

Я закругляюсь, последний нюанс, который очень важный. Не является KPI так любимые нами, вот я поизучал некоторое количество бюджетных паспортов фразы: вжиття заходів, финансирование таких фраз: вжиття заходів, посилення боротьби, удосконалення системи, підвищення ефективності, продовження роботи, подальша оптимізація, посилення відповідальності та інше. Это не KPI. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Оксана Сергіївна, будь ласка, дуже коротко.

 

МАРКАРОВА О.С. Я дуже коротко. Стосовно KPI. Як я вже сказала, KPI – це питання головних розпорядників, які прийдуть зі звітами разом з бюджетом з цими головними розпорядниками для того, щоб звітувати по ним надалі. В наступному році в нас при складанні бюджетної резолюції уже будуть ці звіти і це буде вперше запроваджено.

Друге питання. Аналіз головних розпорядників, аналіз виконання KPI може свідчити, як і про невиконання, про що ви сказали, так і про те, що вони були заплановані. Насправді це така титанічна робота останніх двох років взагалі запровадити ці KPI в паспорти бюджетних програм і ми над цим послідовно працюємо і по цьому є великий…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону) 

 

МАРКАРОВА О.С. Ні. Я думаю, що ви з Офісом порадитесь. Ми не можемо КПІ в кожному головному розпоряднику вказати в Бюджетній резолюції, тому що тоді цей документ буде 8 томів і так далі. Щодо кожного конкретного головного розпорядника я пропоную, коли ми в робочому порядку будемо працювати, у нас є чітке обґрунтування, ми не кидаємося зі сторони в сторону. Чому Міністерство економіки шалено зростає? Тому що у нас перепис населення в тому році, на який у нього зростає. Тому є обґрунтування під кожну цифру, ми готові будемо під час опрацювання проговорити це все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, я хочу ще раз запропонувати те, що було озвучено головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем, що ми приймаємо на площадку бюджетного комітету ці всі запитання і разом з урядом доопрацьовуємо в підкомітеті з питань бюджетної політики і починаємо працювати по всім цим питанням. Ми зараз не приймаємо рішення, ми зараз приймаємо на нашу площадку цей дуже важливий документ.

Будь ласка, Богдан Васильович Дубневич. А? Все?

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Знімаємо.

Шановні колеги, є пропозиція, все ж таки, наступна. Підсумовуючи це питання, слід зазначити: до Мінфіну буде направлено відповідне звернення щодо термінового надання необхідних матеріалів. Члени комітету мають можливість до 1 липня подати до секретаріату комітету свої пропозиції до проекту Основних напрямків. Підкомітету з питань бюджетної політики доручається опрацювати цей проект і пропозиції до нього та підготувати дане питання для розгляду на засіданні комітету та подальшого розгляду Верховною Радою до завершення поточної сесії. Сподіваємося на плідну співпрацю з урядом і Мінфіном у пошуку компромісів при розгляді поданих пропозицій та формуванні рішення комітету. Приймається?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Наступне питання. По другому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович.

 

ІЗ ЗАЛУ. А голосування не буде?

 

ПАВЕЛКО А.В. Ні. Ми приймаємо, ми не голосуємо за це питання.

 

КРУЛЬКО І.І. (Без мікрофону) Андрію Васильовичу, можна те, що я просив… 

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, є пропозиція… Нагадайте, Іване Івановичу. Питання номер 7.

 

КРУЛЬКО І.І. (Без мікрофону) Питання 6-7, інформація…

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, 6-е питання: звіт Рахункової палати за 2016 рік. Так?

 

КРУЛЬКО І.І. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Доповідає голова Рахункової палати Магута Роман Миколайович. Будь ласка.

 

МАГУТА Р.М. Дуже коротко.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, запрошені! Рахункова палата вчасно, як вимагає Закон про Рахункову палату, підготувала Звіт про роботу Рахункової палати в 2016 році і надала всім депутатам на ознайомлення. Цей документ на сьогоднішній день, він став більш об'ємним, але він розкриває максимально роботу Рахункової палати по всім її звітам, які розглядалися в минулому році, а їх розглядалося 96 звітів.

Коротко скажу, що було перевірено 644 об'єкта і виявлено порушень, недоліків на загальну суму майже 17 мільярдів гривень. Це незаконне і нецільове – 7,1 мільярда, неефективне – 4,1 мільярда і порушення адміністрування доходів - 5,7 мільярда.

Рахункова палата з прийняттям Закону про Рахункову палату, вона стала більш публічною, більш відкритою. Так на сайті Рахункової палати після розгляду кожного звіту тепер публікується і звіт, і рішення, і реагування об'єкту аудиту. Вся інформація є, за винятком, якщо звіту присвоюється гриф ДСК або "Таємно", "Цілком таємно", і то за зверненням депутатів або хто має доступ до даної категорії документів ця інформація надається.

Мало того, Рахункова палата досить плідно попрацювала в 2016 році із бюджетним комітетом, брала участь в проекті бюджету на 2017 рік. По результатах роботи Рахункової палати було направлено 12 звернень до прокуратури, НАБУ, по 9 з них відкриті кримінальні провадження.

Крім того, що Рахункова палата планує свою діяльність згідно плану, затвердженого на рік, Рахункова палата активно реагує на звернення народних депутатів, комітетів і за результатами звернень народних депутатів і комітетів  Верховної Ради, коротко скажу, Геращенка, Луценка, Дунаєва, питання, які озвучувались, вони включались в порядок денний засідання колегії і на засіданні приймалось рішення.

Вчора на засіданні підкомітету це питання було обговорене і в принципі було прийнято попередньо рішення. Рахункова палата, хочу одне акцентувати, що здійснювала свою діяльність мінімальним складом, бо по штату в нас 413 чоловік і щоб ту інформацію, яка тут надається по результату роботи Рахункової палати, то фактично аудиторською діяльністю займається 270 чоловік.

Вся інформація викладена в звіті Рахункової палати. Я більше не буду вас затримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь. Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, вчора на засіданні підкомітету ми розглянули звіт Рахункової палати за 2016 рік. У вас у матеріалах розданий проект рішення комітету Верховної Ради. Я хотів би лише зазначити  кілька моментів, на які ми звернули увагу як підкомітет з питань державного фінансового контролю діяльності Рахункової палати і пропонуємо це в рішення комітету.

Вибірковий підхід ми  фіксуємо щодо висвітлення інформації про діяльність Рахункової палати. Частка такої інформації розміщується на веб-сайті Рахункової палати значно пізніше: від одного до трьох місяців з дати прийняття рішення відповідного.

Частка звітів про результати фінансового аудиту становила лише 6 відсотків, хоча в багатьох європейських країнах значно більше. Недостатній рівень публічності Рахункової палати ми знову ж таки констатуємо і очікуємо, що врешті-решт у нас пройде конкурс, який буде сприяти цьому.

Крім того, ми рекомендуємо Рахунковій палаті виконати статтю 43 закону і призначити відповідного аудитора, який здійснить зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати, бо Рахункова палата в нас залишається в країні єдиним органом, який ніхто не перевіряв ніколи за весь час діяльності. У новому законі ми передбачили зовнішню оцінку аудиту діяльності Рахункової палати. Я вважаю, що нам треба виконати цю статтю і це зробити.

Що ми також пропонуємо, що питання про граничну чисельність апарату Рахункової палати ми пропонуємо затвердити після того, як буде проведений конкурс і призначений склад Рахункової палати.

Це наші рекомендації, які є роздані членам комітету. Пропонується звіт Рахункової палати взяти до відома і надаємо Рахунковій палаті відповідні рекомендації, які запропоновані в нашому рішенні. Прошу затвердити таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Є пропозиція прийняти запропоновану Крульком Іваном Івановичем пропозицію взяти до відома звіт. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Про Висновки Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2017 року та інформацію про стан виконання державного бюджету в поточному році. Слово надається заступнику директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленку Олександру Івановичу. Будь ласка.

 

ТЕСЛЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, враховуючи насичений порядок денний, свій виступ заміню інформацією про те, що висновок розміщено на сайті Рахункової палати 7 червня. Крім того, зі слів шановного Івана Івановича Крулька, вчора всі депутати і  не тільки бюджетного комітету отримали відповідний бюлетень з висновком. Також вчора розглянуто на підкомітеті і Рахункова палата підтримує проект рішення комітету з цього питання. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Дійсно Рахункова палата підготувала свій висновок стосовно стану виконання бюджету в першому кварталі 2017 року. Я хотів би тут відмітити, що Рахункова палата, не зважаючи на те, що достатньо комплементарно поставилась, але ряд речей є важливих, які Рахункова палата відзначила в своєму висновку. Я хотів би, щоб члени комітету ознайомились з відповідним нашим рішенням, а на деякі речі я все-таки зверну увагу.

Значить, наприкінці травня урядом уточнено прогнозні макропоказники на 2017 рік, що є підставою для внесення змін до державного бюджету для уточнення бюджетних показників і сьогодні ми, до речі, отримали відповідний законопроект в парламент, який переданий урядом. Це ми відзначаємо як необхідність це зробити, але ми бачимо, що такий документ поданий.

Наступне. Конфісковані кошти до спецфонду надійшли в сумі 29,7 мільярдів гривень, що в 2,6 разів більше поточного плану. Тому зважаючи на значне перевиконання таких коштів, належало би на законодавчому рівні уточнити планові показники цих надходжень та бюджетні призначення щодо напрямків використання таких надходжень.

Податковий борг до державного бюджету на 1 травня становив 49, 4 мільярда гривень і збільшився з початку року на 8, 1 відсоток, що свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів контролюючих органів щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Урядом 24 травня прийнято рішення щодо правочину з державним боргом. Однак на даний час це рішення не оприлюднено та відповідно не подано Верховній Раді законопроект щодо змін до державного бюджету в частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу та збільшення видатків на розвиток доріг. Комітет неодноразово розглядав це питання і рекомендував прискорити такий розгляд і подання таких документів.

Наступне. Урядом на даний час ще не прийнято рішення щодо розподілу коштів за окремими бюджетними програмами Мінприроди, Мінагрополітики, що унеможливлює проведення відповідних заходів. Досі не вирішені заходи щодо пролонгації облігацій "Укравтодору" та не прийнято рішення щодо перерозподілу відповідних видатків державного бюджету в сумі 2 мільярди на розвиток доріг, хоча бюджетний комітет декілька разів заслуховував це питання, починаючи з лютого цього року.

Наступне. На сьогодні залишається неврегульованим питання належного бюджетного забезпечення Національної академії медичних наук, хоча комітет звертався до уряду з цього питання, але сподіваюсь, що в цих змінах до бюджету, який ми будемо розглядати, це питання також знайде своє належне відображення.

Загострилась також ситуація забезпечення достатніми коштами на надання пільг і субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг і зважаючи на наявність заборгованості в сумі 24 мільярди гривень та використання за 5 місяців 79 відсотків річного плану.

У зв'язку з цим, пропонується Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення. Перше: зазначені матеріали Рахункової палати взяти до відома і використання в роботі. Дійсно, там є конкретні цифри, на які Рахункова палата звертає увагу. І тут треба відмітити, що багато речей тих, з якими треба погодитися. Наступне: надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені в проекті ухвали щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету в наступному році. Я прошу рішення бюджетного комітету з цього приводу прийняти в такому формулюванні, як роздано колегам. Підкомітет розглянув, ми заслухали також  представників Міністерства фінансів. Всі питання ми врегулювали, тому я пропоную це рішення зараз ухвалити. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається першому заступнику міністра фінансів України Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

МАРКАРОВА О.С. Я дуже коротко, тому що ми дійсно опрацювали цей звіт.

Міністерство фінансів не має ніяких принципових зауважень до даного звіту. Ми його зараз активно опрацьовуємо. Два блоки питань, над якими уже активно працюємо. Перший, який стосується всіх рекомендацій щодо необхідності дотримання бюджетного законодавства щодо порядків використання коштів, паспортів бюджетних програм. Ми в цьому році уже досягли великого прогресу в порівнянні з попереднім роком. Однак все ще не сто відсотків паспортів вчасно було затверджено. Тому повністю над цим працюємо.

Щодо тих речей, які зазначені по Академії меднаук, по субсидіях і пільгах, по зарплатах, недопущення заборгованості, якраз в сьогоднішніх змінах до державного бюджету на 2017 рік ці питання ми і будемо просити вас підтримати і врегулювати, в тому числі і висновки Рахункової палати. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, за результатами розгляду цього питання пропонується підтримати пропозицію підкомітету, озвучену головою підкомітету Крульком Іваном Івановичем, а саме: висновки Рахункової палати та інформацію щодо стану виконання державного бюджету в поточному році взяти до відома, а також для забезпечення належного його виконання надати уряду відповідні рекомендації, які Іван Іванович озвучив. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Два утрималось. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, дуже коротка інформація. Це я прошу, щоб дали протокольне доручення підкомітету, який я очолюю. Ви під час Погоджувальної ради зазначили в понеділок, що 19 червня було останнім днем подачі документів члена Рахункової палати. Ми прийняли документи. У нас надійшли документи від 43-х кандидатів. Якщо ще по пошті щось надійде, ми це врахуємо в роботі.

Я прошу, щоб ви надали наступне доручення і комітет це підтримав: доручити голові профільного підкомітету разом з секретаріатом забезпечити підготовку та розміщення 26 червня на сайтах Верховної Ради і Комітету з питань бюджету інформацію про кандидатів відповідно до закону. І наступне: після отримання результатів спецперевірки організувати проведення в комітеті співбесід, відповідного конкурсу - всі дії, які належно здійснити для конкурсу. Я прошу, щоб ці доручення були надані протокольно. І якраз за літній період за ці два тижні ми спробуємо ці всі речі ефективно відпрацювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Так, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Іване Івановичу, скажіть, а скільки було претендентів на перший конкурс і скільки повторно?

 

КРУЛЬКО І.І. На перший конкурс…

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не закінчив запитання.

 

КРУЛЬКО І.І. Я зрозумів запитання. На перший конкурс було 67 кандидатів, зараз маємо 43, повторно подалось 22 кандидатури з тих, які були в першому пункті.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Я думаю, що приймається це до відома і протокольне доручення апарату. Рішення роздано, голосування не потрібно. Голосуємо? Вам роздано рішення по восьмому питанню. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Переходимо до другого питання порядку денного. Левченко Юрій Володимирович, голова підкомітету, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я, по-перше, хотів би зазначити, коли наповнювали порядок денний, не було можливості висловитись, я хотів би зазначити, товариство, що це трошки, м’яко кажучи, неприпустимо, коли от такі документи на десятки мільярдів гривень про розподіл бюджету надаються, власно кажучи, в останній момент і навіть секретаріат їх не бачив, не кажучи про народних депутатів. Включили ж його сьогодні в порядок денний. Не включали? Включили, от бачите, навіть депутати не знають, що включили його в порядок денний.

Так от, пане головуючий, я до вас звертаюсь, що це неприпустимо. Це не якась писулька на два абзаци, це мільярди гривень. Не можна було б заздалегідь нам роздати, щоб ми могли підготуватись до цього питання, власне кажучи?

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. На майбутнє приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вкотре прошу такого не робити. А по суті мого питання, товариство, вам список розданий, як завжди. Якщо в когось є зауваження чи пропозиції, прошу, будь ласка, озвучте, якщо немає, прошу підтримати відповідні переліки. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу. Приймається ваше зауваження. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую, рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую, рішення прийнято.

Наступне третє питання. Про погодження переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України. Будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Андрію Васильовичу, я в справі формальній. Користуючись присутністю Степана Івановича, я хотів би звернутись до віце-прем’єра і до вас  з проханням, щоб ми нарешті у Верховній Раді розглянули бюджетні законопроекти і домовились про те, що буде бюджетний день у Верховній Раді чи півдня, тому що в нас зміни до бюджету, зміни до Бюджетного кодексу, останній тиждень роботи фактично парламенту. Тому давайте якось вийдемо на керівництво Верховної Ради, щоб ми ці питання закрили, які у нас "висять".

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Приймається.

Будь ласка, по Миколаївській області ми заслухали нашого колегу Савченка. Є пропозиція підтримати і  надати слово Харченку Олександру Івановичу від "Укравтодору".

Олександре Івановичу, будь ласка.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, за інформацією Миколаївської обласної державної адміністрації в рамках експерименту на 2017 рік заплановано спрямувати 448 мільйонів гривень, як сказав миколаївський губернатор. Пропонується направити ці кошти на поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення "Калинівка - Снігурівка - Березнегувате" протяжністю 48 кілометрів (щодо змоги провести там ремонтні роботи). Цей об'єкт погоджений Укравтодором. Прошу підтримати та погодити перелік об'єктів, що реалізується в рамках експерименту з фінансування Миколаївської області. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Миколаївській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 1 червня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.   

Чи є зауваження у Мінфіну? Немає. Є пропозиція – підтримати озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Два утримались.

 

ПАВЕЛКО А.В. Два утримались. Рішення приймається.

Наступна область. У Херсонській області згідно з відповідним листом Херсонської облдержадміністрації. Доповідає голова Херсонської облдержадміністрації Гордєєв Андрій Анатолійович. Андрій Анатолійович, вітаємо вас в комітеті.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Доброго дня, шановні колеги, Андрію Васильовичу! У мене буквально є два питання, які я хотів би обговорити. Якщо чесно, подивіться на цю цифру, друзі! Ну, хвилинку уваги! Мені навіть соромно цю цифру зараз захищати – 6 мільйонів гривень, це перевиконання від митниці. І я неодноразово писав і на комітет, і на міністерство, і так далі.

Мова йде про що? В Бюджетному кодексі про цей експеримент зазначено, що беруться три бюджетні періоди як досвід цього експерименту, на підставі цього планується план. При цьому у нас в Херсонській області є особливість: у нас були відносини з окупованою територією – з Кримом, і в ці обороти пішли обороти з Кримом. І мені написали план зараз, який я не можу фізично виконати, хоч би що я робив.

Я реально провів велику роботу з кожним платником податків, особисто з кожним. Але ми виконуємо просто план. Ми його не перевиконуємо. І прохання, щоб в цьому рішенні комітету окремим якимось дорученням прописати у Кабінету Міністрів України, безпосередньо у Мінфіну (пані Оксано, ми з вами балакали): є можливість, посилаючись на інші фактори, що впливають на обсяги таких платежів, зробити коригування постановою Кабміну. Це, до речі, не тільки Херсонська область, це Луганська, це Донецька, це ті області, які зараз потерпають від того, що ми не можемо рахувати обороти трирічні, які у нас були з окупованою територією, сьогодні в план. Це нонсенс.

І друге питання, яке хотів би зачепити. Ця дорога, яку ми пропонуємо на затвердження сьогодні увазі комітету, вона поділена нами повністю на відрізки, для того щоб ми її зробили в цьому році. "Берислав – Мар'янське" – це дорога, на який перевертаються бензовози, це просто з Дніпропетровською областю, з Запорізькою артерія, яка нас з'єднує.

Так що виходить? Дали 100 мільйонів минулого разу Постановою Кабінету Міністрів України, ми дали співфінансування. Ми весь експеримент туди направляємо. Ми виділили з обласного бюджету. Ми рухаємося на те, щоб 11 кілометрів в цьому році ми зробили. Але ж на сьогодні, от щойно я дізнався, що з того мільярда гривень, які зараз десь розподіляються в Кабміні на дороги, у нас забираються навіть і ці копійки. Відповідно цей експеримент з 6 мільйонами на 11 кілометрів - я хіба що там ці знаки помажу і так далі.

Тому прохання під час перерозподілу видатків на дороги врахувати, що Херсонщина сьогодні це прикордонна область. І сьогодні якщо у нас там ситуація "дрогне", а ви знаєте, 9 травня всі бачили, всі області по Південно-Східній осі – всі "відзначились", крім Херсонщини. Ми працюємо щоденно з людьми і так далі. У нас немає цих "сепарських" настроїв. Але ми маємо показувати успішним прикладом, що ми розбудовуємо свій край – Херсонщина, інші області. Тому прохання: зверніть на це, будь ласка, увагу, щоб не було цього нерівномірного розподілу. Я хотів би, щоб ви подивились, шановні колеги, оця табличка – це всі видатки на всі дороги по областях. Перша з них іде Одеська область. Четверта знизу – Херсонська. Під ними ще Чернівецька, Хмельницька, Луганська області. Наді мною ще є Донецька й Рівненська. Оце якраз немає ні експерименту, ні прямих видатків на дороги, це просто деградований регіон буде. Я прошу погодити цей перелік. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановний Андрію Анатолійовичу! По-перше, хочу вас підтримати. Це раз. Я бачу вихід такий. Багато людей, може, хто розробляв певні показники, не розуміє, що Херсонська область сьогодні має навантаження після анексії Криму. І ми з вами разом є в комісії, де ми розглядали питання щодо організації контролю і безпеки держави зі сторони анексії Криму, де були всі міністерства, відомства. І я, напевно, вважаю за доцільне перерахувати, сьогодні лист від бюджетного комітету, звернення до міністра фінансів і до уряду щодо перерахунку і врахування додаткового навантаження. Це перший пункт.

І другий пункт. Частина Луганської і частина Донецької області, які потерпають від багатьох непередбачуваних ситуацій – щодо безпеки, недержавних дій проти держави Україна, що робить сьогодні Російська Федерація-агресор і так далі. Так само необхідно врахувати. Я думаю, що та сума буде зовсім інша. І вважаю абсолютно за доцільно сказати вголос, я підтримую вашу позицію, і з паном Данилюком після відрядження проговорю по даному аспекту.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У мене запроектовано і протендерено 650 мільйонів. Але коштів на це немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Я пропозиція надати слово Харченку Олександру Івановичу, Укравтодор.

Олександр Іванович Харченко з цього питання. Включіть мікрофон.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу! Перелік, поданий Херсонською обласною державною адміністрацією, ми розглянули. Заплановано спрямувати 21,8 мільйона гривень на поточний ремонт - те, що сказав Андрій Анатолійович – автомобільної дороги  Мар'янське – Берислав на ділянці кілометр 63-й – 65-й. Цей перелік погоджено Укравтодором. Прошу підтримати та погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Чи є зауваження у Мінфіну? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення – погодити перелік об'єктів розвитку автомобільних доріг загального користування у Херсонській області, це в рамках експерименту, поданий листом Херсонської облдержадміністрації від 31 травня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую. Колеги, я лише одне слово. Експеримент на території Херсонщини, на жаль, в силу об'єктивних причин фактично не працює. І цифра це показує. Інші параметри, які направляються для дорожнього будівництва, це теж примушує нас просто плакати над їхніми видатковими параметрами, тому що дуже мало.

Отже, те про що сказав Андрій Анатолійович, ми з вами на комітеті здійснили велике зусилля під назвою - знаходження додаткових джерел за рахунок реструктуризації заборгованості "Укравтодору" перед двома державними банками. Там виникла певна дохідна частина бюджету. Є прохання підтримати Херсонщину саме за рахунок цих джерел. Андрій Васильович, це наше спільне прохання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, що треба зараз приймати рішення, яке  озвучив Дубневич Богдан Васильович.  Вашу інформацію ми опрацюємо в секретаріаті і приймемо рішення.

Пропонується комітету підтримати рішення, запропоноване головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Андрію Васильовичу, з врахуванням тієї пропозиції, щоб надіслати листа на Мінфін.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми ще доопрацюємо.

Будь ласка, хто за пропозицію Богдана Васильовича Дубневича? Хто проти? Хто утримався? – 2. Рішення прийнято.

Чернівецька область (згідно з відповідним листом Чернівецької обласної державної адміністрації).

Доповідає голова Чернівецької облдержадміністрації Фищук Олександр Георгійович. Олександр Георгійович, вітаємо вас.

 

ФИЩУК О.Г. Шановний пане Голово, шановний Перший прем’єр-міністре, Перший заступник, шановні колеги! Я хочу в кількох словах озвучити проблеми, які сьогодні також є на території Буковини, і підтримую своїх колег в плані того, що треба десь переглянути підхід і відношення до виділення фінансування на дороги.

У нас на сьогоднішній день 400 кілометрів кордону. Із них з Румунією тільки один пункт пропуску – це 230 кілометрів. Ви розумієте, що практично їдуть всі області з тієї сторони з Балкан через Чернівці. На цей час минулого року в нас вже було по перевиконанню по митному експерименту більше 200 мільйонів. На сьогоднішній день у нас є тільки 59, тому що почався інший трохи підхід.

Звичайно, ці дороги треба ремонтувати. В нас не буде просто можливості при такому підході, при таких малих цифрах фінансування. Я би вас просив, зважаючи на пропозиції  своїх колег і те, що озвучив Степан Іванович Кубів і решта депутатів, якось по-іншому підійти і збільшити фінансування з різних джерел на дороги як державного, так і місцевого значення.

І список об’єктів, які підлягають в цьому році поточному середньому ремонту, ми склали. Підійшли об’єктивно рівномірно між всіма районами.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я вас дуже прошу, скоротіть свій виступ. Він нам не потрібний, ми вже все це переглядали. Дякую.

 

ФИЩУК О.Г. Добре. Я просив би підтримати цей список.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам за доповідь, Олександре Георгійовичу. Будь ласка, Харченко Олександр Іванович, "Укравтодор".

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, за інформацією Чернівецької обласної державної адміністрації в рамках експерименту на 2017 рік заплановано спрямувати загалом 720 мільйонів гривень на ремонт доріг. В четвертому місяці вони виходили на комітет, ми погоджували їм перелік об’єктів на суму 289 мільйонів, зараз вони хочуть додатково перепогодити на суму 431 мільйон гривень. Загалом переліком передбачено реалізацію 76-и об'єктів, з них 9 об'єктів на автомобільних дорогах державного значення, 67 об'єктів місцевого значення. Перелік об'єктів погоджено "Укравтодором". Прошу підтримати та погодити об'єкти.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Олександре Івановичу. Мінфін є зауваження?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає. Є пропозиція надати слово голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Чернівецькій області, здійснених в рамках експерименту, згідно з листом Чернівецької облдержадміністрації від 28 квітня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу. Є пропозиція голосувати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Два утрималося. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую. Наступне питання Луганська область. Згідно з відповідним листом Луганської держадміністрації.

Доповідає заступник голови Луганської облдержадміністрації Данієлян Вадим Романович.

 

ДАНІЄЛЯН В.Р. Доброго дня, шановні депутати, шановний голово. До вашої уваги перелік об'єктів – це дорога Т-1302: 71-й і 76-й кілометр та 101-й, 103-й. Сума 36 мільйонів, погодження з "Укравтодором" і з Міністерством інфраструктури маємо. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вадиме Романовичу. Харченко Олександр Іванович, "Укравтодор".

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, як сказав пан заступник голови Луганської держадміністрації, перелік об'єктів погоджено "Укравтодором". Прошу підтримати та погодити об'єкти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається Дубневичу Богдану Васильовичу. Луганська область.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Підтримати таке рішення: Погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування Луганської області, здійснених в рамках експерименту, згідно з листом Луганської облдержадміністрації від 23 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу. Є пропозиція голосувати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Два утрималося. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступне Кіровоградської області згідно з відповідним листом Кіровоградської облдержадміністрації. Доповідає заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Коломійцев Андрій Олександрович, будь ласка.

 

КОЛОМІЙЦЕВ А.О. Доброго дня, шановні депутати. Кіровоградщина  перший рік приймає участь в експерименті від перевиконання коштів від митниці. Є перелік об'єктів, які хотіли профінансувати. Загальна сума 215 мільйонів. По багатьом проектам уже готові з сьогоднішнього дня приступити до роботи. На сьогодні вже фактично є в обласному бюджеті 107 мільйонів гривень. Прошу підтримати наш проект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Олександровичу. "Укравтодор", Харченко Олександр Іванович.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, перелік поданий Кіровоградською обласною державною адміністрацією на 215 мільйонів гривень, що становить 72,6 кілометра, планується виконати робіт на 72,6. Погоджено, підтримано. Прошу підтримати та погодити також.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується підтримати таке рішення: погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 18 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу. Є пропозиція голосувати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримались?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Два утримались. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступне – у Полтавській області. Згідно з відповідним листом Полтавської облдержадміністрації.

Доповідає перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Пісоцький Андрій Анатолійович. Будь ласка. Мікрофон включіть.

 

ПІСОЦЬКИЙ А.А. Відносно експерименту – близько 300 мільйонів гривень, по факту маємо 37 мільйонів гривень. Учора на підкомітеті проекти були погоджені. Просимо підтримати і погодити ті проекти, які були подані і узгоджені з Укравтодором і з підкомітетом учора.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Анатолійовичу.

Будь ласка, Харченко Олександр Іванович.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу! Перелік об'єктів, поданих адміністрацією, Укравтодором розглянуто та погоджено. В цілому це 14 об'єктів, з них 13 – державні дороги, а 1 об'єкт – на місцевій дорозі. Прошу підтримати та погодити перелік об'єктів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.  

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення – погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Полтавській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Полтавської облдержадміністрації від 6 червня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є пропозиція голосувати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

 

ІЗ ЗАЛУ. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне – у Сумській області. Згідно з відповідним листом Сумської облдержадміністрації. Доповідає заступник голови Сумської облдержадміністрації Марченко Олександр Олексійович. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО О.О. Доброго дня, шановні члени бюджетного комітету. Шановні присутні! Пропонується погодити плани ремонтних робіт по Сумській області, по дорогах Сумської області по трьох джерелах фінансування. Загальна сума фінансування 928 мільйонів гривень. З них 700 мільйонів гривень це кошти, які отримуються як перевиконання плану надходжень по митниці. На сьогоднішній день за рахунок цих 700 мільйонів гривень пропонується провести ремонти на загальну довжину в 62,5 кілометра. Фізично з цих коштів отримано вже 211 мільйонів гривень, і за півріччя прогнозуємо, що буде десь 200 – 250, можливо, й більше. Через обласний бюджет – уже 136 мільйонів гривень проведено, закупівлі оголошені. І відповідно найближчим часом можна буде приступати до робіт.

Наступне джерело фінансування – це кошти, які будуть використані на ремонтні роботи за рахунок міжнародних кредитних ресурсів. Обсяг фінансування – 100 мільйонів гривень. Це 12 кілометрів.

По кредитних коштах – співфінансування – 10 мільйонів – буде виділено на початку липня з обласного бюджету.

Третє джерело – це державний бюджет 128 мільйонів гривень. На рівні області готовність виконувати план є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Олексійовичу.

Будь ласка, Харченко Олександр Іванович.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні члени комітету! Перелік, поданий Сумською державною адміністрацією, розглянуто та погоджено. Прошу підтримати та погодити перелік об'єктів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу. Будь ласка, Богдан Васильович Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення - погодити перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Сумській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 15 червня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу. Будь ласка, Медуниця Олег.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Я звичайно підтримаю цей проект рішення. Лише хочу зауважити, що законопроект № 6308 вже у Верховній Раді. Тому в разі його прийняття хотів би, щоб Сумська обласна державна адміністрація уточнила цей перелік і ті мої пропозиції, які подавались по дорозі Київ-Юнаківка в межах міста Сум транзитних, вони були включені в цей перелік. Хочу, щоб ми це протокольно дописали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Окремим листом.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Так. Бо Сумська міська рада за свої гроші вулицю Степана Бандери зробила капітально транзитно. Богдане Васильовичу, вулиця Степана Бандери в Сумах краща, ніж у Львові. А от Білопільську і Чернігівську треба буде зробити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Олександре Олексійовичу, я думаю, вам буде даний лист окремий від бюджетного комітету після прийняття даного законопроекту.

Будь ласка, є пропозиція голосувати та підтримати рішення, запропоноване головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? – 2. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне. Тернопільська область (згідно з відповідним листом Тернопільської обласної державної адміністрації). Доповідає голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Степанович Барна. Будь ласка.

 

БАРНА С.С. Вітаю, шановні колеги Комітету з питань бюджету, шановний Андрій Васильович, Степан Іванович, хочу відзначити, що пріоритетом роботи в цьому році для Тернопільської області це є будівництво і ремонт місцевих доріг, а також доріг державного значення. Хочу відзначити, що пріоритетом митного перевиконання якраз є спрямування коштів на реконструкцію і ремонт дороги М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, а також низки доріг, які мають важливе соціальне значення для Тернопілля.

Одночасно хотів би зазначити, що Тернопільська область вперше бере участь в цьому експерименті. Це дало можливість вже здійснити перевиконання, вперше за всю історію Тернопільської області майже 93 мільйони  гривень будуть спрямовані, власне, на дороги Тернопілля.

Тому дякую за ініціативу, дякую за підтримку комітету в питаннях реалізації цього проекту. Він є дуже важливий для Тернопільської області.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Степановичу, дякую за участь у комітеті. Запитання після всіх доповідей.

Слово надається "Укравтодору", Харченку Олександру Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, за інформацією Тернопільської обласної адміністрації в рамках експерименту на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування заплановано спрямувати 93 мільйони гривень. З них 58 мільйонів гривень на ремонт автомобільної дороги М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече та 35 мільйонів гривень на ремонт трьох місцевих доріг загальною протяжністю 24,8 кілометрів.

Перелік об’єктів погоджений як "Укравтодором", так і Мінінфраструктури. Прошу підтримати та погодити перелік об’єктів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу. Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення – погодити перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Тернопільській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Тернопільської облдержадмінстрації від 15 червня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Кривенко Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Я навіть не із запитанням, а з побажанням. Де пан Степан? Я бачу, там мої однопартійці до вас дуже схвально ставляться. Ми були на нараді під керівництвом Степана Івановича, на обговоренні інвестиційних проектів. І ваш представник  розповідав нам з таким запалом, як він хоче гроші на дороги до духовних святинь. І ми його запитали про конфесійність цих духовних святинь. Можна, щоб якось в обґрунтуванні все-таки не звучало цих речей? Це просто як побажання таке загальне, бо тоді це викликало несприйняття всієї комісії, пам'ятаєте? І ви тоді його виховували як молоду людину. Дякую.

 

БАРНА С.С. Дякую. Дякую за зауваження. Зауваження буде передано, позиція відкоригована. Для нас значення має, пріоритет саме будівництво доріг, а не підкреслення якоїсь приналежності до церков. Тому, за будь-яких обставин,  ми запрошуємо членів комітету відвідати українські святині. Це і духовний центр у Зарваниці Української католицької церкви, і Почаївську Лавру, яка є святинею українського народу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо, Степане Степановичу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Я прошу підтримати все ж таки голову Тернопільської обласної адміністрації, бо я особисто переконався тиждень тому, проїхавши дорогою від Тернополя до Дубна, вона ремонтується, і деякі ділянки потребують ще державних капітальних вкладень. Тому, Степане Степановичу, довіряючи вам державні ці кошти, я впевнений, що вони використані ефективно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу. Степане Степановичу, дякуємо вам.

Є пропозиція переходити до голосування та підтримати рішенням комітету запропоноване головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ІЗ ЗАЛУ. Я утримався.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Степановичу.

Наступне питання, четверте – про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, перерозподіл видатків державного бюджету, розподіл коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

Перше питання – розподіл субвенцій на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, а також для осіб з інвалідністю, інвалідністю, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, на 2017 рік (розпорядження уряду номер 375-р).

Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Крентовська Ольга Петрівна.

Будь ласка.

 

КРЕНТОВСЬКА О. П. Шановний пане Голово! Шановні члени комітету! Шановні присутні! Міністерство соціальної політики просить погодити розподіл вказаної субвенції в сумі 205 мільйонів гривень. На цю суму будуть придбані 265 квартир для членів сімей загиблих учасників АТО та постраждалих учасників АТО. І таким чином буде закрита повна стовідсоткова потреба для цих категорій осіб, яка визначена станом на 1 квітня цього року. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ольго Петрівно. Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! На підкомітеті розглянуто рішення. Враховуючи те, що черговість, яка  виникла на 1 квітня поточного року, закривається повністю, стовідсотково, пропонується підтримати таке рішення комітету. Погодити розподіл місцевим бюджетам субвенцію у сумі 205 мільйонів 92 тисячі 160 гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження уряду номер 375-р, що зазначено у нашому вам і наданому вам  проекті рішення. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Маркевич Ярослав, будь ласка.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Доброго дня. На жаль, я ніде не зміг знайти звіт про виконання цієї програми. Адже за правилами Бюджетного кодексу він повинен бути оприлюднений. Може я щось не там десь шукав? Якщо є, будь ласка, якось передайте.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Дякую. Я уточню і звіт буде обов'язково. Я не готова.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Дякую. Бо я не знайшов.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П.. Він буде, тому що ми надамо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Надасте особисто інформацію. Будь ласка, Кривенко Віктор.

 

КРИВЕНКО В.М. Доброго дня. Я дякую за виконання цієї програми. І дякую всім колегам з бюджетного комітету, які підтримали нашу ініціативу тоді в 2015 році, третій рік ці кошти виділяються.

Але є одне запитання. Я був у понеділок в Любарському районі і у голови нашої районної партійної рухівської організації, у нього 11 дітей: семеро своїх і четверо усиновлених. П'ятеро в армії. Четверо в АТО були. Один з них - міною пошкоджено шийні хребці, два роки на колясці. І він навіть не знав про цю програму. Тобто зараз питання соціального забезпечення, я коли їм розповів, вони однозначно потребують поліпшення житлових умов. Я дуже просив би вас взяти на особистий контроль це питання,  бо це справді легендарна сім’я й історія для всієї Житомирської області.

Просто, щоб якось попрацювати з соціальними службами Житомирської області, які вам, в тому числі, підпорядковуються. Тому що не можна так працювати з нашими героями, нашими пораненими. І якби я не доїхав до цієї сім'ї, то люди би і не знали, що така програма існує. Будь ласка, візьміть на контроль. А ми звернемося від комітету, якщо голова не заперечує.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Добре, надамо повне сприяння разом з місцевою владою. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Є пропозиція підтримати. Хто за? Прошу підрахувати, Володимире Васильовичу. А хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято.

Друге підпитання. Про розподіл видатків держаного бюджету передбачених Міністерству оборони згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 31.05.2017 року № 361-р.

Доповідає Дяченко Сергій Володимирович, директор департаменту фінансів Міністерства оборони України. Прошу.

 

ДЯЧЕНКО С.В. Шановний пане головуючий, шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати України. Розпорядженням передбачається здійснити перерозподіл видатків споживання шляхом зменшення обсягу видатків за програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України на підготовку військ" на суму 255 мільйонів та збільшити на відповідний обсяг видатки за програмою "Підготовка військових фахівців у вищих  навчальних закладах".

Після вступної кампанії значно збільшилась чисельність військовослужбовців військової служби за контрактом, учасники бойових дій, які вступають на навчання з метою отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Відповідно до діючої нормативно-правової бази зазначені категорії військовослужбовців… розмір грошового забезпечення: від 7 тисяч гривень за місяць. Реалізація розпорядження не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Прошу погодити, дякую за увагу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Чи є зауваження від народних депутатів? Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. На підкомітеті булло ретельно розглянуто дане питання і одноголосно було прийняте рішення пропонувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 31 травня за номером 361-р перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу вас підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Володимировичу. Міністерство фінансів, є зауваження?

 

МАРКАРОВА О.С. Погоджуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Погоджуємо.

Так, пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 31 травня 2017 року, номер 361-р, перерозподіл видатків державного бюджету.

Голосуємо. Хто за? Проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один – утримався. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступне питання.

Розподіл коштів відповідно до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Розпорядження уряду від 7 червня, на даний час без номера.

Доповідає державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Малашкін Максим Анатолійович.

Будь ласка.

 

МАЛАШКІН М.А. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується для погодження розпорядження уряду від 7 червня 2017 року, яким розподіляються кошти Фонду регіонального розвитку за відповідними проектами і програмами. Вказаним розпорядженням пропонується розподілити кошти на 101 проект по 19 регіонах на загальну суму 765,9 мільйона гривень. Прошу підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається голові підкомітету Костянтину Юрійовичу Павлову.

Прошу, Костянтине Юрійовичу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги! Пока номер не присвоен, но, так или иначе, будет присвоен, мы вчера… (мікрофон не ввімкнено, немає запису)

 

КУЛІЧЕНКО І.І. .…вже погодили. Зараз знаходиться у вашому міністерстві на погодженні і в Міністерстві фінансів. Дуже велике прохання прискорити розгляд наступної постанови, тому що в нас один робочий тиждень. Ми поїдемо потім, то будьте добрі. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Іване Івановичу. Дуже слушне зауваження. Шановні колеги, прошу підтримати озвучену головою підкомітету Павловим Костянтином Юрійовичем пропозицію погодити розподіл коштів державного бюджету, Державного фонду регіонального розвитку відповідно до розпорядження уряду, прийнятого на засіданні уряду 7 червня та поданого листом Мінрегіону від 13 червня з врахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду. Голосуємо. Хто за? Проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад ( постанова уряду № 410).

Доповідає державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Малашкін Максим Анатолійович. Будь ласка.

 

МАЛАШКІН М.А. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується постанова № 410 від 7 червня 2017 року, якою розподілено кошти субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад на загальну суму 1,5 мільярда гривень. Цей розподіл відбувся відповідно за оформленим принципом, тобто на сьогоднішній день між ОТГ розподілені кошти саме на підставі формули і вже на підставі тих документів, які будуть ними подаватись, зокрема відповідних проектів, буде визначатись, які саме проекти увійдуть і на які будуть використані ці кошти.

Загальна сума розподілу – це 1,5 мільярда гривень, які було передбачено: 1 мільярд в спеціальний фонд і півмільярда в загальний фонд державного бюджету.

Прошу підтримати даний розподіл.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максиме Анатолійовичу. Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету – погодити розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад субвенції з державного бюджету на формування їх інфраструктури в обсязі 1 мільярд 500 мільйонів гривень відповідно до постанови № 410 від 7 червня 2017 року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Заперечення у Міністерства фінансів є? Немає. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію погодити розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад субвенції на формування їх інфраструктури відповідно до постанови уряду № 410 від 7 червня 2017 року. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

 

УНГУРЯН П.Я. Можна я півсекунди? Шановні представники Мінрегіонбуду і Степан Іванович у нас є. У нас дуже плідно попрацювала комісія по ДФРР спільно з депутатами, але є одна проблема. Залишився один пленарний тиждень, Степан Іванович, якщо рішенням уряду.

 

КУБІВ С.І. Я вже озвучив.

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую. Це дуже потрібно. Це соцеконом, щоб потім був кворум.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо.

П’яте питання. Інформація про доопрацювання проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3240) доопрацьований. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, відповідно до рішення Верховної Ради Комітет з питань бюджету ще 5 жовтня 2016 року розглянув законопроект № 3240, доопрацьований у другому читанні, та рекомендував такий проект закону прийняти в цілому як закон в остаточній редакції запропонованій комітетом. Проте підготовка комітетом законопроекту до другого читання здійснювалась відповідно до системно пов'язаного з ним законопроекту 3081д "Про державну підтримку кінематографії в Україні", який було прийнято як закон 22 вересня 2016 року, але щодо якого Президентом України було застосовано право вето для доопрацювання з метою приведення його положень у відповідність з вимогами Конституції України та Бюджетного кодексу України.

Відтак редакція законопроекту 3240, доопрацьована і запропонована Комітетом з питань бюджету за наслідками його розгляду 5 жовтня 2016 року, потребує доопрацювання та узгодження із чинною редакцією Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні". Зокрема необхідно виключити положення щодо державного фонду підтримки кінематографії, створення і функціонування якого не передбачено базовим законом, врегулювати питання щодо зарахування до державного бюджету  платежів передбачених базовим законом.

Для врегулювання зазначеного пропонується комітету ухвалити наступне рішення: рекомендувати Верховної Ради проект Закону України 3240, доопрацьований, повернути Комітету з питань бюджету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Шановні колеги, є пропозиція підтримати Костянтина Євгеновича пропозицію, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Костянтине Євгеновичу.

Наступне питання, яке ми довключили до порядку денного, я хочу по цьому питанню надати слово Степану Івановичу Кубіву.

 

КУБІВ С.І. Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу, перш за все хочу подякувати за підтримку даного питання. Відповідно до статті 93-й Конституції України ми подаємо в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховної Ради проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

Друге, що я хочу сказати, і ви це знаєте, що поточна ситуація економічна у 2016 році перейшла до етапу макростабільності і зростання. В 2017 році ці показники, які ми на уряді в Верховній Раді і разом з вашим комітетом презентували, вони збільшилися по багатьох позиціях. І уряд Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 року за номером 385 "Про внесення змін до постанови" скоригував основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2017 рік.

Друге, необхідність коригування з'явилась внаслідок появи низки факторів, які були схвалені на основі макропрогнозу 2017 року. Два фактори. Фактор перший – це зовнішній: уточнення прогнозів Міжнародного валютного фонду щодо розвитку окремих країн світу та світової економіки в цілому в прогнозі рівня цін на світових товарних ринках. І друге – внутрішнє: тимчасове призупинення переміщення вантажів на сході України, підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати до 3 200 гривень.

Разом з тим хочу сказати, що зупинка транзиту на сході України через Російську Федерацію зробила теж виклики і відповідно, ви знаєте, питання щодо призупинення переміщення вантажів на сході так само вплинуло на ті позиції, які уряд був змушений переглянути.

Було отримано більш повне коло статистичних даних за 2016 рік і відповідно за певний період 2017 року. Основні прогнозні макропоказники економічного, соціального зростання в 2017 році розроблені за єдиним сценарієм, і ми проговорювали це не раз, коли ми з вами переглядали відповідні інвестиційні проекти. Продовжується на сьогодні зростання в умовах збереження макростабільності. Реальний приріст ВВП прогнозується на рівні 1,8, попередній був 3. Але негативний внесок блокади оцінено на рівні 1,4% на сьогодні. Індекс споживчих цін в середньому вимірі – 12,9. Індекс споживчих цін грудень до грудня – 11,2. У бік збільшення переглянутий вплив саме інфляції витрат. Також внаслідок несприятливих погодних умов в цьому році матиме приклад вплив пропозиції плодово-овочевої групи товарів.

Зростання промислового виробництва – 1,4%, сільськогосподарської продукції – 1,7. Ріст реальної середньомісячної зарплати – на 21,4. Збільшення обсягів експорту послуг – на 10,4%. Ми робили це за методологією платіжного балансу.

У зв'язку із статтею 93 Конституції подані вам документи, які я прошу шановний бюджетний комітет розглянути. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається першому заступнику Міністра фінансів України Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ми вже сьогодні чули, коли розглядали звіт Рахункової палати, що є ряд питань, на які і Рахункова палата звернула увагу, і ми самі знаємо, проаналізувавши перші п'ять місяців роботи, що там є реальна потреба, яка пов'язана із заробітними платами або пільгами і субсидіями, з реальною потребою, яка є, і в деяких регіонах вже не вистачає цих коштів. Відповідно на сьогоднішній день ми просимо вас підтримати зміни до державного бюджету, які ґрунтуються, по-перше, на реальному перевиконанні доходів, які є на сьогоднішній день. Тобто по загальному фонду це 25 мільярдів гривень, в тому числі податок на збори та доходи фізичних осіб – 7,1 мільярди, ПДВ із завезених на територію товарів – 33 мільярди, за рахунок зростання обсягів імпорту послуг і товарів, рентна плата, нафта та газовий конденсат,  і частина чистого прибутку та дивідендів за рахунок більших дивідендів, ніж "Нафтогаз" України, ніж те, що ми враховували.

У той же час ряд показників було зменшено: це ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 10,3 мільярди, з урахуванням того, що запустилася нова система відшкодування, і ми вже бачимо, що відшкодування іде більше; і рентна плата на природний газ, у той час, як на конденсат і на нафту більше було зібрано, на природний газ на 3,4 мільярди менше; інші надходження – на 1 мільярд – це щодо уповільнення темпів надходжень.

Також ми відобразили тут те, що щойно ми розглядали, перерозподіл від експерименту – 5,9 мільярда, які уже по митному експерименту в січні-травні було перерозподілено. І 0,8 мільярда – це 10% - на митницю. Таким чином якраз ми і виходимо на ті 25 мільярдів загального фонду, з яких реально до розподілу у нас є 23,7.  На що ми пропонуємо перерозподілити, спрямувати ці доходи?

Ну, перше, найголовніше, це 14,1 мільярда на пільги і субсидії. Фактично 14,1 мільярда. Це фактично реальна потреба, яку ми закриємо і увійдемо нормально. По-перше, закриємо ті борги, які вже зараз є, і вони реально накопичуються. Є області, в яких уже є місяць-два заборгованості. Плюс ми увійдемо нормально в сезон.

Друге – це невідкладні потреби на оборону і безпеку, в тому числі з проведенням антитерористичної операції. Це цілий ряд розпорядників, практично всі. Частина пов'язані з тим, що, ви знаєте, є указ Президента щодо знаходження в АТО. І всі, хто знаходиться в АТО, незалежно  від того, чи це прикордонники, чи це оборона, вони всі повинні мати належний, однаковий рівень. Частина – це питання по цивільним, там, де у нас мінімальна зарплата 3 200. Тобто  це реальна потреба в заробітній платі. По зарплаті – 2,7 мільярда.

Також ми пропонуємо виділити кошти – 800 мільйонів – на дорогу. Це та дорога, про яку говорив Прем'єр-міністр, "Львів – Одеса – Миколаїв". Це, звичайно, недостатньо для повного її ремонту і облаштування, але це початок для того, щоб почати ці роботи. 

Також 280 мільйонів на заробітні плати шахтарів та 100 мільйонів по Львову і по всіх шахтах на підвищення техніки безпеки. Це те, що було звернення в тому числі народних депутатів після аварії, яка трапилася. І ще ряд інших. Тобто відшкодування лікарських засобів, реімбурсація, фактично по багатьох програмах. Ще важливо: 500 мільйонів на Академію медичних наук, відновлення, саме на заробітну плату.

У нас фактично по кожній із статей, яку ми сьогодні обговорюємо, запити були на багато більші суми. Але враховуючи, що ми розподіляємо виключно 5 місяців доходів, будуть у нас перевиконання надалі, ми будемо у вересні, сподіваюсь з вашою ж допомогою, повертатися до цього питання, і те перевиконання, яке ще буде, у нас буде можливість додаткового розподілу. Це ще маленькі, різні програми "Мінмолодьспорту". Ну це все невеличкі, я не знаю, чи варто називати там – 5 мільйонів, 4 мільйони. Тобто програми, які…

 

ІЗ ЗАЛУ. Дякуємо. Пропозиція підтримати.

 

МАРКАРОВА О.С. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Закінчена інформація щодо законопроекту. Прошу, питання які є.

Кривенко, Дубневич.

 

КРИВЕНКО В.М. Питання і виступи. Шановне товариство! Ну, перш за все, це зневага до бюджетного комітету: на 26 мільярдів гривень подавати законопроект прямо за 5 хвилин, коли ще ніхто тексту не бачив. І у нас завжди конструктивна робота з міністерством, з урядом, але однозначно це буде злочином проти Української держави – приймати такий документ. Тим паче, такий перший аналіз, що він нам показує? Що Податковій – майже плюс 2 мільярди гривень, з них мільярд на зарплати. Треба це досліджувати. Я не готовий так голосувати.

Наступне. Вугільникам на реструктуризацію шахт. Пам'ятаєте, як ми боролися з цією ганебною схемою Януковича, коли 15 мільярдів гривень вкралися, 2 мільярди доларів,  через добивання собівартості, добавляє. Тепер у нас збільшують, з 870 мільйонів до 1 мільярда 150 мільйонів збільшують шахтарям. Не шахтарям, а на  реструктуризацію шахт. Це та схема, де завжди гроші кралися. "Рух" завжди голосував, ну без політичних окрасок, ми завжди голосували за шахтарів. Але грошей "Південмашу" немає, 95 мільйонів гривень заборгованість. Прем’єр-міністр обіцяв це з трибуни Верховної Ради, всі обіцяли. Закон внесено в порядок денний, це чомусь наш любий Мінфін не бачить. Найбільше підприємство з заборгованістю -  Харківський авіазавод, державна власність, 120 мільйонів гривень заборгованість  по зарплаті. Ще багато дуже цікавих програм, я зараз, мабуть, не буду їх озвучувати, хоча деякі можна. Маріїнський парк плюс 200 мільйонів. Це під час війни нам немає куди дівати більше грошей? Люди сидять без зарплати, а ми добудовуємо Маріїнський палац плюс 200 мільйонів. Як можна це голосувати в такому режимі?

Тому я пропоную, якщо і голосувати, то ті речі, які є невідкладними. Це питання субвенцій, яких не вистачає людям на опалення, це питання Академії медичних наук і голосувати в тому обсязі, Костянтин Євгенович, те, що ви казали, голосувати в тому обсязі, який необхідний Академії медичних наук. Тому я пропоную це рішення перенести і сьогодні рішення не приймати, інакше буду вимушений голосувати проти. Дякую.

 

КУБІВ С.І. Якщо можна? Шановний Андрію Васильовичу, шановний пане Вікторе, по податковій, те, що ви підняли питання. Ми з вами проголосували питання реформування. Реформування – це буде скорочення в простій мові, а реформування завжди тягне за собою видатки. І ми хочемо це робити до 15 вересня і до кінця року, щоб ми новий бюджетний рік починали з новими підходами.

Друге. На засіданні інвестиційних проектів, які є і члени бюджетного комітету, ми дуже довго дискутували про початі інвестиційні проекти, які були в минулому та позаминулому роках. Шановні колеги, є інвестиційні проекти, яким 12 років, їх здорожчання тисячу сто відсотків, в 11 разів. І ми разом з бюджетним комітетом прийняли рішення, що ті інвестиційні проекти, які мають термін і здорожчуються з прогресією в рази, закінчувати до 2020 року. Це медицина, це соціальні проекти, це пам’ятники архітектури.

Тепер відносно питання оплати військовослужбовців і категорій, прирівняних до них, включаючи питання інвалідів. Ми все врахували, але прошу  шановних членів бюджетного комітету врахувати дві важливих позиції. Позиція перша – ми говорили про 34 мільярди, перерозподіл, більше 30 мільярдів, ми розподіляємо 11 і вертаємось до цієї теми у вересні на базі даних на 01.07. Це дозволить разом нам відповідно провести базовий бюджет до кінця прогнозу, реальну заборгованість за літо, питання шахтарів.

Питання шахтарів виникає тоді, коли в шахтах гинуть люди. От сталась біда на Львівщині, приїхали туди. Сталась біда на Волині, Ковель, санветзаводи, їдемо туди. Чому ми повинні латати дірки? Ми говоримо про зміни, які носять фундаментальний характер.

І наостанок. За літо виникне реальна ситуація подання бюджету урядом України на 15 вересня 2017 року. Ми вам обіцяємо як уряд на цей час врахувати всі баланси сильних і слабих сторін. Прошу підтримати. Дякую. Разом з тим, пане Вікторе, вашу пропозицію по військовослужбовцях, ваша пропозиція по багатодітних сім'ях – учасниках АТО, двох голів обласних державних адміністрацій по дорогах, по інфраструктурах, соціалці, ми врахуємо тим листом, який ви направите до нас. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. Я дуже коротко прокоментую. Степане Івановичу, приймаються речі – і про реформування податкової, але дайте нам подивитися. Ну Верховна Рада і бюджетний комітет це партнери, а не якийсь підлеглий підрозділ, якому можна за 3 хвилини до засідання комітету  занести проект рішення, коли ми не знаємо, що в цих 2 мільярдах на МВС, ми не знаємо, що в 2 мільярдах на податкову. Ми, можливо, підтримаємо ці речі всі, але точно цього не можна так робити. І ми не бачимо зараз у цих змінах ключових речей – по збереженню авіаційної і космічної галузі і кадрового потенціалу. І не голосувати, голосувати за якісь інші видатки - я називав, там ще є програми цікаві. Тому давайте зараз якщо голосувати, то тільки виділити субвенції, виділити лікарні Шалімова. Дякую. 1414100 (?), там субвенції, так. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

 

(Шум у залі)

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Все-таки користуючись тією логікою, яку вже було висловлено, я хотів би запропонувати наступне. Зібрати підкомітет сьогодні, підкомітет з питань видатків, щоб ми розібрали дану ситуацію, пройшли ще раз по самому бюджету, тому що дійсно ми не встигли навіть ознайомитись з тим, що туди закладено. Це перше питання, яке я б хотів поставити на голосування.

І друге питання. У нас присутні представники Міністерства освіти. Я попросив би Світлані Василівні дати слово,  щоб певні позиції узгодити. Або заступнику міністра.

Дякую, Андрію Васильовичу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Мельник Сергій Іванович. Будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я просто хотів нагадати, що ми коли формували бюджет, ми загострювали питання по різниці в тарифах. Сьогодні субсидії це добре, бо дійсно країна зупинилась, ми закриваємо, але про різницю в тарифах – що ми далі, як, чи ми її взагалі реструктуризуємо, лишилось питання відкритим. Ну і ми все-таки заслуховували три інститути. Ми заслухали, так. Ми сказали, що мінімум той, який вони просили, десь 600 мільйонів, ми сьогодні виділяємо десь 340 і 85 – Національна академія…

 

ІЗ ЗАЛУ. 380 тут.

 

МЕЛЬНИК С.І. 380. Тому, як мінімум, ми повинні ще врахувати те, що було прийнято рішення комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Івановичу.

Дубневич Богдан Васильович.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги! Я детально ознайомився з документами, які нам подали, і я, пані Оксано, ніби так зрозумів, що збільшується індикатив по митницях, що в другому півріччі збільшується індикатив. Тоді в мене є запитання: а для чого ми збирали ці всі області, для чого ми це робили? Хто робить оцю комедію – не зрозуміло.

Я пропоную залишити індикативи на тому рівні, які вони були, щоб зменшити або залишити на тому рівні, як було в першому півріччі, для того щоб  оце перевиконання залишилося на місцях. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рудик Сергій Ярославович, будь ласка.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Тоді Оксана Сергіївна. Будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. У цих збільшеннях ми врахували тільки фактичне перевиконання за п'ять місяців, станом за п'ять місяців. І ми врахували ті 5,9 в змінах. Тобто це фактичне перевиконання за п'ять місяців, до бюджетного розпису, яке є за п'ять місяців.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я розшифрую те, що Богдан Васильович запитував.

 

МАРКАРОВА О.С. Ми не брали прогноз до кінця року.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я розшифрую. Отже, по кожній області були перевиконання. 50% від цього перевиконання йшло на місцеві бюджети, і ми їх тут погоджували сьогодні "радостно и весело", 50% йшло в центральний бюджет, і ви його враховуєте у видатках.

Тепер питання наступне: чи на друге півріччя ви збільшуєте дохід від митниці, чим самим збільшиться план індикативних надходжень для місцевих митниць, чим самим фактично нівелюється експеримент, так чи ні?

 

МАРКАРОВА О.С. Якщо би ми перерозподіляли зараз 34 мільярди, які, ми вважаємо, надійдуть до кінця року, то так, але ми розподіляємо тільки фактичне перевиконання за п'ять місяців.

Ми заклали реальне перевиконання, тобто 40%. Тому що 10% у нас іде на митницю, 0,8 мільярди, і 5,9 іде по митному експерименту на дороги. Ми беремо сюди тільки чисте перевиконання: 33 мільярди ПДВ з ввезених товарів, мінус те, що ПДВ з вироблених.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Це по факту на 01.06?

 

МАРКАРОВА О.С. По факту на 01.06 ми взяли.

Ви говорите, що тут щось збільшується. Тут нічого не збільшено.

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Сергію Ярославовичу, у вас питання або виступ?

Шановні колеги, має слово член комітету Сергій Ярославович Рудик. Прошу.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, будь ласка, одну хвилину уваги. По формі прийняття цього рішення. Я погоджуюся з колегами і з головою профільного підкомітету Олександром Горбуновим про те, що треба провести підкомітет, і ми могли би завтра о 9-й ранку зібратися на комітет та винести своє рішення. Це по формі. Це було би нормально. Я не розумію цього поспіху. І встигнути, до речі, таким чином на завтрашнє засідання Верховної Ради, якщо уряд і Прем'єр особисто вважають це пріоритетом.

Тепер по суті. Я дивлюся текстову частину. Це те, що нам вдалося з'ясувати по ходу засідання комітету поміж інших питань. Є в текстовій частині пункт Розділу 6, Прикінцеві положення: "Міністерству охорони України у місячний строк забезпечити створення та функціонування Національного центру реабілітації інвалідів-учасників антитерористичної операції в смт Клевань Рівненської області як окремої юридичної особи або як структурного підрозділу іншого загальнодержавного закладу відповідного профілю". Ми з вами на минулому засіданні комітету розглядали долю МСЧ-14 у місті Смілі. Було багато варіантів. На жаль, ми по них не пройшлися, не дійшли до висновку, тому що не було прорахунків. Чого б в текстовій частині цього ж самого законопроекту не передбачити створення окремого, нехай не національного, регіонального центру лікування учасників АТО на базі МСЧ-14? Ну якщо ми знаходимо можливість прописати конкретну МСЧ в селі Рівненської області, чому б це не зробити по Черкаській області? Якщо це не увійде зараз у ці зміни до бюджету, чому б нам це не зробити у вересні? І поставити крапку в наболілій проблемі, яка стає предметом дискусії уже не один раз, в тому числі в межах нашого комітету.

Тепер по суті по іншому, "Укравтодор", я розумію публічну позицію прем'єра, який заявив про пріоритетність дороги до Умані, яка походить через там Тернопіль, Львів. Але я не розумію, чим дорога Київ – Знам'янка  менш пріоритетна для держави? Вона проходить в межах Київської. Черкаської, Кіровоградської областей. Вона так само окремими ділянками робиться, але є величезний відрізок дороги, який, на жаль, є на сьогоднішній день знову ж таки непроїзний, товариство!

Ми розуміємо, що коли коштів в бюджеті мало, завжди ручне управління диктує, як би ми цього не хотіли, окремі пріоритети. Я вважаю, я думаю, що мене підтримає Олександр Горбунов, що Київ – Знам'янка могла би бути такою ж пріоритетною дорогою, і це наша пропозиція. Якщо вона не ввійде в цей варіант, то хай ввійде по перерозподілу по змінах до бюджету по результатах вересня. Товариство! Так, і продовження іншого напрямку дороги.

І я переконаний, що мої колеги так само могли щось запропонувати. Давайте ми спокійно в нічному режимі, на жаль, але нам буде достатньо 12 годин для того, щоб опрацювати ці пропозиції і дати нормальні адекватні висновки до завтрашнього ранку. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Шановні колеги, Степан Іванович. Оксана Сергіївна.

 

МАРКАРОВА О.С. Я просто хочу дуже коротко прокоментувати по Клевань. По Клевані насправді кошти є в бюджеті. Тобто її відмінність.  Просто нам треба уточнити її статус для того, щоб по Бюджетному кодексу ці кошти вони могли використати. Тому це зміна до Прикінцевих положень насправді не тягне за собою ніякого ресурсу.

Те, що стосується доріг, ми закладаємо сюди і це пропозиція,  яку Кабінет Міністрів озвучив, саме цю дорогу Львів – Одеса – Миколаїв як ту, яку. Але це не значить, що інші дороги з тих коштів, як і є "Укравтодор", не можуть бути. У нас дуже багато пріоритетів як регіональних, які ви сьогодні чули, які перерозподілялись, так і на національному рівні. І хочу сказати, що "Укравтодор" фінансується без затримок в цьому році. Тому прохання все?таки підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Шановні колеги, я прошу уваги!

Сергій Ярославович, при всій повазі, ви задаєте питання, Оксана Сергіївна в цьому, вибачте, підвищеному фоні відповідає як професіонал, як жінка. Давайте поважати один одного. Я прошу уваги, коли людина доповідає.

 

КУБІВ С.І. Шановні народні депутати, колеги члени бюджетного комітету. Будучи депутатом я розумію зараз, що відбувається всередині кожного з вас. І яка є конкретна пропозиція. Ми повинні розуміти, перше, що, перш ніж цього і ще одного тижня засідання, ми повинні закінчити бюджетні процеси як базові показники подання бюджету на 2018 рік.

Друге,  я розумію окремих членів бюджетного комітету, що не зуміли і не встигли ознайомитися з певними документами. Я розумію, що ми не на півроку, а протягом п'яти місяців з шести місяців хочемо робити аплікаційні прогнози. І одне кардинальне рішення, яке було сказано головою підкомітету, воно носить кардинально позитивний характер.

Давайте ми так, є прохання, Андрію Васильовичу, підкомітет залишається зараз, доопрацює певні позиції, які давали мені і Оксані Сергіївні, ми повертаємося, даємо відповіді, приймаємо рішення. Не треба ламати процедуру через коліно, бо це дає супротив.

Це той підхід, який би я міг запропонувати, пане голово. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я пропоную підтримати дану пропозицію, зробити перерву в роботі комітету. Зараз залишити підкомітет, попрацювати з Міністерством фінансів. Через певний час ми зберемося тут і приймемо остаточне рішення.

Потім буде кворум – будемо приймати рішення.

Зараз підкомітет. Перерва у роботі комітету. Я як голова оголошую перерву.