Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

16 травня 2018 року

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалось 17 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування.

На цьому засіданні пропонується завершити роботу, що була розпочата членами комітету 20 квітня на Вінниччині, та ухвалити рішення комітету щодо обговорених питань. У наданих вам матеріалах міститься інформація Вінницької обласної державної адміністрації за всіма напрямами, що розглядались. Нагадую, серед них питання щодо соціально-економічного розвитку регіону, стан та проблеми місцевих бюджетів, перспективи розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури.

Поряд з тим, додається звернення керівництва області щодо врегулювання проблемних питань за відповідними напрямами та запропоновано проект листа до уряду.

Шановні колеги, на нашому засіданні присутній заступник голови Вінницької облдержадміністрації Броварник Василь Михайлович. Пропонується надати йому слово. Будь ласка.

 

БРОВАРНИК В.М. Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу, доброго дня, шановні народні депутати! Спершу хочу подякувати всім членам комітету за візит до Вінниччини, за те, що переймаєтесь проблематикою, яка є в наших областях, в тому числі на Вінниччині.

Прошу лише підтримати ті клопотання, які ми надали для розгляду, які були предметом обговорення на засіданні комітету в місті Вінниці. Ми ознайомились з проектом рішення і просимо підтримати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам, Василю Михайловичу, дякую за дуже теплу зустріч на Вінниччині і дуже ретельно відпрацьовану роботу нашого засідання у Вінницькій області. Дякуємо вам.

 

БРОВАРНИК В.М. Вітання від голови адміністрації Валерія Коровія.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам.

Шановні колеги, чи є бажаючі виступити? Немає. Тоді прошу підтримати таке рішення комітету: рекомендувати уряду розглянути можливості врегулювання порушених  Вінницькою обласною державною адміністрацією питань та реалізації наданих пропозицій, направивши відповідні звернення до уряду. Хто - за, прошу голосувати. Хто - проти? Утримався? Один утримався.

Рішення прийнято. Дякую вам, Василю Михайловичу. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Розгляд питань виїзного засідання у Вінницькій області завершено. Засідання комітету оголошую закритим.

Переходимо до наступного засідання комітету за № 141. Зареєструвалось 17 народних депутатів.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Вже 18, бо прийшов Ярослав.

 

ПАВЕЛКО А.В. Зареєструвалось 18 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиції? Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую, пане головуючий, тут великий колектив, ми обговорювали з головою підкомітету це питання. До нас звернулось 17-го числа Міністерство культури стосовно коштів, передбачених для фінансування заходів по підтримці української пісні та петриківського розпису. Тому прохання включити обговорення цього питання, буде пропозиція по створенню робочої групи, до порядку денного.

Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми хочемо в цю групу включити Мінфін.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми зараз тільки в порядок денний.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги! Пропоную додатково включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік відповідно до пункту 1 Постанови уряду від 10 травня за номером 365.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є це питання? Є.

Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я прошу включити в пункт 2: "Про погодження переліків об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України" розгляд цього питання і по Черкаській області (ми його розглянули сьогодні на підкомітеті). Просив би включити в порядок денний.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, приймається.

Ще питання? Ярослав Маркевич.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У мене прохання, чтобы мы рассмотрели возможность проведення якогось засідання з приводу зовнішнього боргу, бо зараз дуже багато інформації з того, що будуть великі платежі в цьому і в наступному році. І не відома позиція Мінфіну, як ми з цього будемо вибиратись (зовнішній борг), щоб ми запросили міністра, щоб він нам розповів, який у нас план на цей рік та на інший рік, як ми будемо з того вигрібати, особливо якщо МВФ з нами зараз не співпрацює.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ярославе, є пропозиція – включити це в окреме питання в роботі підкомітету, на який ми запросимо міністра фінансів і там відпрацюємо разом з підкомітетом з зовнішнього боргу. І, Сергію Ярославовичу, ви як голова підкомітету даного напрямку, будь ласка, сформуйте групу і запропонуйте…

 

РУДИК  С.Я. Есть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, з запропонованими пропозиціями до порядку денного, хто за те, щоб підтримати порядок денний? Хто – за, прошу голосувати. Хто -проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався, рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. По першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович. Будь ласка.

Юрію Володимировичу, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, по-перше, давайте ми, як би, все ж таки, порядок… Дякую.

Значить, вам переліки всі роздані. Якщо ні в кого немає зауважень, пропозицій, прошу затвердити відповідний перелік згідно наданих матеріалів.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

По-перше, ми вас вітаємо з одужанням. Ми всі вас тут підтримували і на комітеті це дуже нас хвилювало, ваш стан. І ми вас підтримуємо. Дякую.

Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто – за, прошу голосувати. Хто -проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно, рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне. Хто за те, щоб підтримати проект рішення щодо законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто - проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. По першому питанню ми проголосували.

Друге питання: про погодження переліків об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу. Перше - у Харківській області згідно з відповідним листом Харківської обласної державної адміністрації. Доповідає заступник голови Харківської обласної держадміністрації Шахненко Євгеній Дем'янович.

Будь ласка.

 

ШАХНЕНКО Є.Д. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени Комітету з питань бюджету! Харківська обласна державна адміністрація пропонує розглянути перелік об'єктів дорожнього комплексу, які будуть ремонтуватися, в сумі 53 мільйони.

Прошу запропонований перелік підтримати і погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгене Дем'яновичу.

Слово надається виконуючому обов'язки заступника голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Проектом постанови уряду пропонується кошти в сумі 441 мільйон 209 тисяч гривень, які були передбачені за програмою покращення автомобільної дороги загального користування державного значення Київ – Харків – Довжанський, спрямувати на збільшення обсягу фінансування за бюджетною програмою 311020 "Розвиток мережі от утримання автомобільних доріг загального користування державного значення" для фінансування ремонту доріг загального користування державного значення в Харківській області.

Перелік об'єктів розглянутий, погоджений, просимо вас погодити також.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити додатковий перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданого листом Харківської облдержадміністрації від 17 квітня 2018 року з дотриманням вимого Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Я би ще хотів одне слово сказати. Я так розумію, Олександре Івановичу, що це ті кошти, які були виділені на певну область, вони в цілісності або частиною відділяються з певних доріг на другі дороги.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Це інше питання.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Зрозуміло.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція: голосувати.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію.

Прошу голосувати. Хто - за? Хто - проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.

Рішення  прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступна Рівненська область. Згідно з відповідним листом Рівненської обласної державної адміністрації. Доповідає заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундір Віталій Олександрович.

Будь ласка, Віталію Олександровичу.

 

УНДІР В.О. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, Рівненська обласна державна адміністрація просить погодити перелік будівництва доріг загального користування за рахунок митного експерименту, за рахунок коштів, які сформувалися по залишкам з минулого року у сумі 154 мільйона гривень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віталію Олександровичу.

Слово надається виконуючому обов'язки заступнику Голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету, перелік, поданий Рівненською обласною державною адміністрацією, розглянутий та погоджений. Просимо вас також погодити наданий перелік.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області, що здійснюється у рамках експерименту, поданий листом Рівненської обласної державної адміністрації від 23 квітня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція переходити до голосування. Інших немає пропозицій? Немає. Хто за те, щоб підтримати озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію, прошу голосувати. Хто - проти? Утримався? Один - утримався. Рішення прийнято.

Наступне – у Волинській області (згідно з відповідним листом Волинської обласної державної адміністрації).

Доповідає заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Кошарук Сергій Дмитрович.

Будь ласка.

 

КОШАРУК С.Д. Високоповажне товариство, добрий день! Пропонується на розгляд і прошу погодити перелік доріг, наразі дорога поточного середнього ремонту, дорога загального користування державного значення, яка сполучає Луцьк – Володимир-Волинський – Устилуг і далі Польща, Євросоюз. 72 кілометри дороги за рахунок коштів митного експерименту. Просимо затвердити вартість 218 мільйонів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Дмитровичу.

Слово надається виконуючому обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Перелік об’єктів, поданий облдержадміністрацією Волині, розглянутий та погоджений. Просимо також погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу. Чи є зауваження у Мінфіну?  Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується прийняти таке рішення: погодити перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Волинської адміністрації від 8 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція голосувати, щоб підтримати  дану пропозицію. Хто - за, прошу голосувати? Хто - проти? Утримався? Один утримався. Рішення прийнято. Дякую.

Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, є інформація до вас всіх. Відповідно до статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради" маю вам повідомити, що на нашому засіданні ведуть відеозйомку "Українські національні новини", що акредитовані у Верховній Раді України. Це до відома.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Наступне – у Львівській області (згідно з відповідним листом Львівської обласної державної адміністрації). Доповідає тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту  дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації  Кокотайло Роман Олегович.

Будь ласка.

 

КОКОТАЙЛО Р.О. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд сьогодні виноситься перелік доріг загального користування, які заплановано ремонтувати за рахунок митного експерименту на території Львівської області. Просимо погодити даний перелік, щоб ми могли і надалі ремонтувати дороги.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Олеговичу.

Слово надається виконуючому обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету, перелік об’єктів, поданий Львівською адміністрацією, розглянутий та погоджений. Просимо вас також погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Іванович. Чи є зауваження у Мінфіну? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Львівській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Львівської обласної державної адміністрації від 8 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція голосувати та підтримати дану пропозицію. Прошу голосувати. Хто - за? Хто - проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Рішення приймається.

Наступне - додатково включене питання про погодження додаткового Переліку об'єктів щодо експерименту розвитку автомобільних доріг у Черкаській області. Доповідає виконуючий обов'язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг Харченко Олександр Іванович.

Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету, на розгляд комітету виноситься перелік об'єктів, які… За рахунок коштів, що надійшли від реалізації митного експерименту у 2018 році по Черкаській області на загальну суму 31,3 мільйона гривень. Ці кошти пропонується спрямувати на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань, також ремонт мосту через річку Рось на автомобільній дорозі Р-10 Канів – Чигирин – Кременчук, а також виготовлення проектно-кошторисної документації на трьох об'єктах.

"Укравтодор" перелік розглянув та погодив, просимо вас також погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету прийняти таке рішення: погодити додатковий Перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10 травня 2018 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція голосувати. Прошу голосувати. Хто - за? Хто - проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Рішення приймається.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане голово, я хочу сказати, що я вже двічі на комітеті з приводу "Укравтодору" ставив питання на засіданні. У нас голова – виконуючий обов'язки, заступник – виконуючий обов'язки, і більш нікого. Давайте звернемося ще раз, вже втретє, до Кабінету Міністрів, давайте вирішимо питання. Ну, такого не буває в нормальній державі, або звільніть людей, які не відповідають, а ні, то давайте їм повноваження. Це якийсь жах! Це смішно! Я прошу вас!

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

Протокольно до секретаріату: підготувати листа на Кабінет Міністрів і ще раз запропонувати визначитися з цими питаннями.

Третє питання. Про погодження перерозподілу видатків Державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів Державного бюджету.

Перше. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження уряду № 282-р). Доповідає радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко Світлана Василівна.

Будь ласка, Світлано Василівно.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів Міністерство освіти і науки просить погодити перерозподіл видатків загального фонду Державного бюджету в межах загального обсягу, передбачених міністерству на поточний рік.

Сьогодні існує у нас проблема щодо забезпечення коледжів і технікумів, які є відокремленими структурними підрозділами університетів. Міністерство мало змогу профінансувати їх з січня по квітень поточного року. Для забезпечення діяльності цих навчальних закладів до 1 вересня 2018 року ми з цією метою просимо зменшити видатки на освітню субвенцію в частині резерву, передбаченого для Луганської, Донецької областей в обсязі 1 мільярд 100 мільйонів, і спрямувати їх на фінансування коледжів і технікумів. Просимо погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам за доповідь.

Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлених розпорядженням уряду від 25.04.18 за номером 282-р, і прошу погодити таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу.

Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

 

ТЕСЛЕНКО О.І. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Є пропозиція – голосувати та підтримати дане рішення. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію - погодити встановлений розпорядженням уряду від 25 квітня 2018 року номер 282-р перерозподіл видатків державного бюджету.  Хто – за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно, рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Світлано Василівно.

Будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Репліка без мікрофону)

 

ДАНИЛЕНКО С.В. До 1 вересня, і все. А потім ще така сума потрібна, щоб завершити рік. 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ще питання? Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я прошу вибачення. Світлано Василівно, надійшло, в тому числі і до мене як члена бюджетного комітету, порушення призначення керівника ректора Одеського сільськогосподарського інституту з порушенням і фальшування його призначення на цю посаду. Там написали багато депутатів, в тому числі я підписав, зробіть все-таки аналіз того, не призначайте тоді, якщо є сумніви, а потім судитися. А розберіться спочатку перед тим, як його призначити, щоб потім не займатися дурницею, як його потім звідти вивести. І я просив би врахувати це прохання. Дякую.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Добре, передам Лілії Михайлівні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо, Анатолію Сергійовичу. Дякуємо, Світлано Василівно.

Є пропозиція йти далі. До нас завітав наш колега – голова комітету, є пропозиція: додаткове питання. Віктор Кривенко, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую, шановний головуючий, дякую колегам, що погодились перенести це питання. Прийшов Микола Леонідович. Товариство, до нас, до комітету звернулося 17-го числа Міністерство культури з тим, що на їхню думку неможливо виконати завдання державного бюджету, які затверджені українським парламентом, 5 мільйонів по петриківському розпису (по підтримці) і 15 мільйонів на заходи, пов'язані з розвитком української пісні. Пам'ятаєте, ми всі ці рішення приймали. Дякую вам, колегам, що ви це все підтримували. Це наша спільна ініціатива.

Положення, порядок, затверджений Кабінетом Міністрів лише 18 квітня. Тобто яким чином Міністерство культури вирішило, що це неможливо виконати, коли паралельно інші фестивалі підтримуються, інші заходи підтримуються? 7 травня я бачився з міністром культури шановним паном Євгеном Нищуком, і ми проговорили, і він сказав, що він підтримує  і "Червону Руту", і "Дунайську січ", і "Хітконвеєр" і "Вечір пам'яті Миколи Мозгового" – такі заходи потрібні. Вже яка конкретна сума, який конкретно механізм, яка процедура всередині міністерства – це вже треба йти по положенню, яке затверджено. Тому мені дивно, як за підписом міністра проходить 17 квітня, але 7 травня міністр погоджує, і ми про це говорили і перед прийняттям бюджету. І в цій ситуації ми проговорили і з профільним комітетом – є теж прекрасні ініціативи, і в Карпатах правильні по розвитку української пісні, популяризації.

Я просив би, щоб зараз ми розглянули варіант, вам роздано, створення робочої групи, такої міжкомітетської, між нашим бюджетним комітетом, Комітетом культури, Міністерством культури і представником Міністерства фінансів. Я поговорив з представником Міністерства фінансів паном Марченком, вони делегують заступника керівника департаменту пані Крисіну, яка допоможе нам це все виписати, і щоб ми напрацювали.

Тому прохання обговорити це питання і почути позиції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я пропоную підтримати.

Вам слово.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Шановні колеги, я вдячний вам за запрошення. Сьогодні якраз в сесійній залі ми з колегами обговорювали ситуацію, яка склалася з фінансуванням культури. Вона частково ускладнена зараз, оскільки, на жаль, законодавство щодо функціонування Українського культурного фонду не є досконалим. І ми сподіваємося, що ми все ж таки проголосуємо завтра і в порядок денний поставимо додатковий пакет законів про Український культурний фонд, який ми обговорювали з Наглядовою радою фонду, зможемо це обговорити і проголосувати, але виникають деякі реальні проблеми.

По-перше, вже понад півроку Український культурний фонд не працює. Навіть якщо ми приймемо ці закони, а я сподіваюся, що це відбудеться, то перші кошти Український культурний фонд зможе по новій сучасній, прогресивній грантовій системі почати виділяти десь наприкінці літа. Це означає, що ціла низка заходів фактично, які заплановані, не може відбуватися. Крім того, ми зітнулися з такою ситуацію, що у нас дуже добре, що уряд зараз планує, має трьохрічних горизонт планування, але шкода, що в цьому трьохрічному горизонті планування у нас не враховуються культурні заходи, тому що ми знаємо, що у нас відбуваються деякі постійні фестивалі культурні, які не лише пісні стосуються. Тут, наприклад, є люди, які причетні і до фестивалю і у Кропивницькому, і до "Карпатського простору", ви знаєте, кінофестиваль "Молодість", ви знаєте книжкові форуми, які відбуваються в Києві і у Львові. Це заходи культурні, які відбуваються щороку. І щороку ці люди без жодного планування повинні іти і шукати собі якусь копійку від держави, хоча їхнє значення для держави надзвичайно велике.

Така сама ситуація із коштами, які передбачені в Державному бюджеті, тому що, знаючи, що робота Українського культурного фонду зараз заблокована, було б нерозумно не підтримати культуру, тим більше, що уряд і парламент за це проголосували. Але для того, щоб зробити це вірно і прозоро, я теж підтримую цю ідею, пропонував би зробити робочу групу, куди б увійшли представники Міністерства культури, Міністерства фінансів, бюджетного комітету і нашого Комітету з питань культури і духовності для того, щоб ми зробили єдині прозорі правила і передбачили всі можливі способи, які зараз на фінансування культури, на жаль, не передбачені. І на наступні роки теж.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Миколо Леонідовичу.

Я пропоную все ж таки підтримати створення робочої групи по цьому питанню і відпрацювати вже в робочій групі.

Є перший заступник міністра культури Фоменко Світлана Валеріївна.

 

ФОМЕНКО С.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Ми абсолютно підтримуємо цю ініціативу, тому що дійсно через створення Українського культурного фонду в нас відсутні механізми розподілу грошей на культурно-мистецькі події. Незважаючи на те, що в понеділок оголошений початок прийому заявок Українського фонду, і в понеділок почнеться прийом заявок на конкурсних засадах.

Я думаю, що в цьому році доцільно створити додатковий механізм на конкурсній основі розподілу тих коштів. які ми можемо використати. Наразі в нас такої можливості немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Колеги, пропонується підтримати, якщо всі суб’єкти  законодавчої і виконавчої влади за це готові, включити мене до складу робочої групи від центральної України.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

 

КРИВЕНКО В.М. Можна я тоді дуже коротко сформулюю. Ми переглянули з фахівцями, треба ще продивитись по бюджету, по Бюджетному кодексу. Те, як виписано урядом порядок використання коштів, що бюджетні кошти спрямовуються на проведення загальнодержавних заходів, пов’язаних з реалізацією державної політики у сферах культури та мистецтва, державної мовної політики, то цей порядок використання коштів, його не треба буде змінювати. Просто треба буде, щоб робоча група напрацювала критерії, підходи, механізми і тоді пропозиція включити пана Матвієнка, пана Княжицького, пана Горбунова, мене…

 

ПАВЕЛКО А.В. І Рудика.

 

КРИВЕНКО В.М. І звернутись від комітету офіційно. Пропонується термін протягом двох тижнів запропонувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто - за? Хто - проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Наступне питання – перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури (розпорядження уряду № 314-р). Доповідає перший заступник міністра культури Фоменко Світлана Валеріївна. Будь ласка.

 

ФОМЕНКО С.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Міністерство культури просить погодити перерозподіл видатків, передбачених розпорядженням від 10 травня 2018 року № 314 Кабінету Міністрів України, зокрема зменшення обсягу за програмою 1280 "Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури" на суму 28 мільйонів 600 тисяч гривень і збільшення їх обсягу за програмою 1270 "Загальнодержавні заходи в сферах культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення, повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин" на відповідну суму.

Ці кошти планується спрямовувати на капітальні видатки Національному музею "Меморіал жертв Голодомору" та Національному заповіднику "Софія Київська" для закінчення робіт з реконструкції інженерних мереж за проектами електропостачання та закінчення ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятки архітектури XVIII століття "Хлібня". Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Світлано Валеріївно. Чи є заперечення у Мінфіну? Немає. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги, на підкомітеті з питань видатків сьогодні було ретельно опрацьоване дане питання і прийнято рішення пропонувати рекомендувати комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України від 10 травня за № 314-р. Прошу підтримати таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Унгурян Павло Якимович, потім Левченко.

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую, Андрій Васильович. У мене запитання до Міністерства фінансів і до секретаріату нашого. Ми кілька засідань тому давали протокольне доручення Міністерству культуру і просили підтримати Міністерство фінансів щодо перекидки, перерозподілу в рамках діючого кошторису Міністерства культури трьох національно-культурних мистецьких фестивалів. Це Кропивницький, це Івано-Франківськ і це Українська Бессарабія. Ми отримали два, але десь загубився третій. Я хочу нагадати, що протокольні доручення комітету мають відповідну легітимність, і чомусь по двох позитивне рішення є, Міністерство культури ініціювало, я так розумію, Мінфін підтримав. Бо це в рамках діючого кошторису, це не збільшення, не зменшення, не впливає на видаткову частину бюджету.

В чому проблема? Чому до сих пір це не виконано? Це просто зриває виконання відповідних державних програм в частині якраз-таки Міністерства культури.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Світлано Валеріївно.

 

ФОМЕНКО С.В. Дякую.

Зазначені видатки, вони також передбачені Українському культурному фонду. І наразі існує кілька шляхів вирішення питання. Перше з них – це те, що фонд вже запрацював і з понеділка буде приймати заявки на фінансування. І з понеділка можна проект "Бессарабія" надавати фонду на фінансування, тому що в понеділок офіційно це стартує.

Інший шлях – це, знову ж таки, перекидка на Міністерство культури і потім відбір проектів в рамках цієї програми.

 

УНГУРЯН П.Я. У мене просто питання було в іншому, що протокольне доручення стосувалося трьох фестивалів. Два ви зробили, провели через постанову уряду…

 

ФОМЕНКО С.В. Ну, ми неодночасно, ми поступово це робили.

 

УНГУРЯН П.Я. Ну, яка ж різниця? Яка різниця: одночасно чи почергово? Нема питань. Але два ви сумлінно в рамках співпраці з законодавчою ц виконавчою владою зробили, а третій загубили. Тут же ж питання не в шляхах. Шляхи – то вже інше.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)

 

ФОМЕНКО С.В. Термінів немає у цього заходу.

 

УНГУРЯН П.Я. Він у серпні має бути, цей фестиваль.

 

МАТВІЄНКО А.С. Треба ж встигнути…

 

УНГУРЯН П.Я. Ну, звичайно ж, я про це і кажу. Я про це і кажу, що Кропивницький – плюс, Франківськ – плюс, а Бессарабія – мінус.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

 

ФОМЕНКО С.В. Ми опрацюємо це питання і подамо документи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Відповісти в рамках…

 

УНГУРЯН П.Я. В рамках чого? Ми давали протокольне доручення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Відповісти на це запитання окремо. Будь ласка, в комітет пришліть.

 

ФОМЕНКО С.В. Ми зараз опрацюємо це питання і надамо документи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Левченко Юрій, потім Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Скажіть, будь ласка, ви забираєте кошти, власне кажучи, з реставраційних робіт по "Софії Київській". А на що планувалося ці кошти виділяти? Це ж величезна сума.

 

ФОМЕНКО С.В. Це на "Софію Київську".

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А з чого ви забираєте?

 

ФОМЕНКО С.В. З будівництва об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури. Це ті гроші, які на сьогоднішній день ми зекономили, тому що… Ну, це стосується Музею Революції Гідності, Меморіалу Героїв АТО і Голодомору (друга черга). Це ті гроші, які вони не змогли на сьогоднішній день використати, і хочемо їх надати "Софії Київській" на реставрацію, закінчення робіт з реконструкції інженерних мереж за проектом електропостачання та закінчення ремонту реставраційних робіт на пам'ятці архітектури 18-го століття "Хлібня", а також Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" на придбання лазерного проектору та медіасерверу. 

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я зрозумів. Але я тоді не розумію код, з якого ви забираєте. Ви забираєте з будівництва об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури. А реставраційні роботи не вважаються будівництвом?

 

ФОМЕНКО С.В. Ні. За цією програмою це 2 музеї, які будуються зараз, це друга черга "Голодомору" і Музей Революції Гідності. Тобто це програма виключно по цим двом об'єктам.

"Софія Київська" лежить в програмі 1170 "Капітальні видатки, спадщина, охорона і таке інше".

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Добре. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Я хочу з приводу фонду сказати і попросити, щоб комітет підтримав сьогодні…  В чому є проблема? Проблема в тому, що коли фонд запуститься, ще невідомо, і ми не знаємо відповіді на запитання: чи буде цей фонд, вірніше, фестиваль, чи не буде. Тому, мені видається, дати максимум 2-3 дні, щоб Міністерство культури прийняло рішення або ви гарантуєте через фонд пройдуть цей, якщо ні, то тоді хай Мінкультури запустить ту ж саму процедуру, і ми тоді в середу приймемо рішення. Інакше ми просто буквально обманули цей фестиваль і тішимося, кому його передати. Це несерйозний підхід. Мені видається, що треба прийняти рішення і в середу прийняти…

 

УНГУРЯН П.Я. Ми просили, доручали – три. А зробили два.

 

ПАВЕЛКО А.В. До наступного засідання… У нас наступне засідання буде на наступному тижні.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тому дати доручення, щоб було прийнято рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. До наступного тижня, будь ласка, це питання на контроль.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Міністерство культури каже, що "на зекономлені кошти." Я вважаю, Міністерство фінансів зробило все можливе в цьому плані: передбачив кошти. Що по факту? По факту ми 4 відсотки використовуємо. Так ви не знали, чи ви не ефективно управляли, чи ви неправильно планували, якщо вам дали кошти, ви 0,4 відсотка використали і тепер робите перерозподіл. Ну, не всім Міністерство фінансів дає кошти на перший квартал.

 

ФОМЕНКО С.В. Якщо ми говоримо про будівництво музеїв, то там були тендерні процедури і конкурс міжнародний проводився архітектурний, тому ці гроші з об'єктивних причин неможливо було використати. Це не ручне управління, це був конкурс, і ми мали дочекатися його результатів, і після цього тільки використовувати ці гроші.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція: до наступного комітету вам відпрацювати питання, яке задав Унгурян Павло Якимович, а по даному питанню, по перерозподілу, є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію, а саме: погодити встановлений розпорядженням уряду від 10 травня 2018 року № 314-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне, третє. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження уряду № 313-р). Доповідає заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Корзун Анатолій Васильович.

Будь ласка, Анатолію Васильовичу.

 

КОРЗУН А.В. Шановні народні депутати, шановні учасники засідання комітету, прохання підтримати рішення Кабінету Міністрів від 10 травня 2018 року (розпорядження № 313-р) про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на поточний рік, саме зменшення обсягу за бюджетною програмою 1101070 "Ліквідація збиткових вуглепереробних підприємств" на 200 мільйонів гривень і збільшення обсягу за програмою 1101590 "Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості також на 200 мільйонів гривень відповідно.

З цим проханням ми звертаємося тому, що у нас виникла заборгованість з виплатою заробітної плати, не вистачає ресурсів для того, щоб розрахуватися з шахтарями за ті борги, які утворилися. Прохання підтримати це рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Васильовичу.

Чи є  заперечення у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, в черговий раз на підкомітеті розглядається дане питання. На жаль, в черговий раз ми вимушені приймати рішення щодо погодження даного розподілу видатків, але я вже говорив, говорю і наполягаю на тому, що за 3 з половиною року нашої каденції не було, скажімо так, запропоновано варіанту і не було дотримано слова міністерством, який з року в рік нам обіцяє зробити реструктуризацію або надати план виходу з даної ситуації, тому що на підкомітеті мною було задано питання, і я почув фразу, що до кінця року нам потрібно буде ще півтора мільярда коштів для того, щоб закрити, це як мінімум. Перший заступник Міністра фінансів може поправити.

Суму, яка не передбачена в Державному бюджеті і не має на сьогоднішній день джерела, з якого ми можемо покрити дані видатки – півтора мільярда на заробітну плату шахтарям, але зарплату людям платити потрібно. Перш за все, за цим стоїть соціальна складова, на жаль.

За результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити розподіл видатків Державного бюджету, встановлений розпорядженням уряду від 10 травня за номером 313-р. Я все?таки прошу підтримати рішення підкомітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, враховуючи складну ситуацію, ми також погодились на зазначений перерозподіл, але ми приймаємо певні заходи для того, щоб ситуація у вугільній галузі була контрольованою і керованою. Зокрема ми передбачаємо, що всі шахти, які передбачають утримання коштів з Державного бюджету, будуть відкривати свої рахунки у Державному казначействі.

Другий захід, це те, що 70 відсотків виручки від реалізації вугільної продукції буде спрямовано на заробітну плату. Це дозволить нам до кінця року забезпечити рівномірне фінансування вугільної галузі. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановний Андрію Васильовичу, я розділяю стурбованість нашого комітету, але я пропонував би членам нашого комітету сьогодні прийняти цеп рішення по розподілу, але давайте ми розпишемо і заплануємо наше засідання спеціальне разом із міністерством, відповідним профільним комітетом Верховної Ради і нашим послухати, яка буде стратегія, а потім питати їх за те, що вони будуть питати. А то у нас кожний день, дійсно, одне і те саме: ми їх розуміємо, а вони нас не чують.

Тому давайте сьогодні приймемо рішення, а заплануємо відповідно пана Горбунова просити, коли б можна було таке засідання запланувати, і послухати і те, що каже Мінфін в тому числі, щоб ми розуміли, яка ж перспектива буде далі цієї політики здійснюватися.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо, Анатолію Сергійовичу.

Будь ласка, Маркевич Ярослав.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Спасибо.

Совершенно правильно было отмечено: каждые несколько месяцев мы встречаемся с этим же самым вопросом (я повторюсь, то, что я говорю каждый раз, когда выходит этот вопрос на обсуждение), мы берем деньги, чтобы ликвидировать убыточные шахты, не ликвидируем убыточные шахты, забираем оттуда деньги, чтобы профинансировать убыточные шахты, увеличиваем долги и опять просим деньги на ликвидацию убыточных шахт. И этот круг каждый раз мы с вами (каждый раз) проходим. Мы с вами. Я не задаю вопрос там. Там все понятно. Ответ будет точно таким же, какой он раз в полгода все три года. Я вам говорю, родные, уважаемые коллеги, этот замкнутый круг если мы с вами не разорвем, его никто не разорвет, потому что все остальные заинтересованы. Если мы здесь не покажем позицию и просто не заставим их тем самым шевелиться, то все это так и будет происходить.

Но здесь добавилось два следующих пункта уже, спустя-то три года. Извините, мы каждый раз забираем на компенсацию уже три года. Объясните мне, пожалуйста, когда же, наконец, перестанем давать эту компенсацию? Когда же, наконец-то, они сделают то, что обещают нам все три года, и шахты, которым действительно нужно заплатить зарплату, начнут зарабатывать на эту зарплату?

А дальше еще интереснее, третий вопрос. Здесь они сами признаются: у них из ликвидации убыточных шахт осталось 200 миллионов. Три года (три года!) они к нам приходят раз в шесть месяцев и говорят: "Ребята, ну, мы чуть-чуть не успели ликвидировать, но мы завтра все ликвидируем, завтра мы ко всему приступим." И вот спустя три года у них 200 миллионов неизрасходованных средств.

Что происходит? Происходит следующее. Каждую бюджетную, так сказать, ночь они к нам приходят и говорят: "Дайте нам много денег на ликвидацию убытков, мы не будем больше вам показывать убытки, мы наконец-то выведем угольную галузь в нормальное состояние. Хотя бы равновесие обеспечим." Да? Заработанное – потраченное. Ну, правильное же решение? Мы, конечно, даем деньги и на эту статью – на ликвидацию. Но никто ликвидировать не собирается. Эти деньги просто используются как быстрый подсос, когда нужно срочно не навести порядок в угольной галузи, а срочно погасить какую-нибудь задолженность перед ребятами, которые реально там пашут, но денег не видят, потому что эти деньги оседают в других карманах.

Коллеги, давайте все-таки покажем позицию нас как представителей народа и не дадим этого сделать сегодня, и заставим их просто шевелить попой. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Павлов Костянтин.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Так раньше не получается. Мы каждые полгода с тобой об этом говорим. 

 

ПАВЕЛКО А.В. По порядку.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги… (мікрофон вимкнено)…

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Мельник Сергій Іванович, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. (Без мікрофону)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергей Иванович.

Молоток Игорь Федорович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, дійсно, ми три роки спілкуємося стосовно цієї теми, вона дуже важлива. І я бачу, що Міністерство не в змозі витримати ті домовленості, які у нас із року в рік ідуть. Звичайно, я підтримую рішення підкомітету, і потрібно дати гроші на заробітну платню, бо це соціальне напруження. Але вважаю, що це питання лежить в рішенні Кабміну чи Мінфіну, бо, звертаючись до вас, приватизація, скажемо так, тих шахт, які є в занепаді, і вони не можуть виконувати ті свої обов’язки чи не виконують у фінансових, скажемо так, рамках, які вони є, це вирішення, я вважаю, цього питання. Звичайно, підтримаємо рішення підкомітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція переходити до голосування.

Левченко Юрій, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я все ж таки хотів почути, як-то кажуть, для протоколу від представника міністерства, дуже шкода, що в нас не міністр, на такі речі, мені здається, має міністр приходити, це було б доцільніше, бо теж, як ви знаєте, ми людину питаємо, а людина підневільна, але все ж таки для протоколу. Скажіть, будь ласка, чому, що саме, тільки конкретно, не загальні фрази, а конкретно, бо я вас тоді просто перепитаю, якщо будуть загальні фрази, що саме завадило вам використати відповідних 200 мільйонів за призначенням, саме так, як ви просили їх, саме для того, для чого ви їх просили, коли ухвалювався державний бюджет на 2018 рік. Тобто конкретно, що вам завадило їх використати за призначенням?

 

КОРЗУН А.В. По-перше, те, що я не можу сказати, що якби щось дуже нам завадило використати, окрім того, що є певні процедури тендерні, які затягнулись, то один подає скаргу на Антимонопольний комітет, учасник, саме по ліквідації підприємств, де, скажемо так, вартість робіт в проектах, вони викликає певні питання. Тому є дуже велика проблема з отриманням результату розіграних тендерів.

На сьогодні той обсяг робіт, який планувався програмою ліквідації шахт, вже фізично, як кажуть, і теоретично,і фізично ми вже виконати не встигнемо. Можливо, якби напружитись, то можна було, але сьогодні є проблема з виплатою заробітної плати шахтарям. Є пріоритет, люди в цьому, як було правильно сказано, не винні. Ми абсолютно готові. Я підтримую ту ініціативу, хто перший сьогодні  озвучив, Анатолій Сергійович Матвієнко, що давайте ваш комітет, комітет паливно-енергетичний, нарешті вислухаєте нас. От ми розкажемо все, як дійсно відбувається.

Я наведу тільки 4 цифри, дозвольте мені, будь ласка. В минулому році в Україну завезено майже 15 мільйонів тонн вугільної продукції з-за кордону на суму 2 мільярди 870 мільйонів доларів США. З цієї продукції 12 мільйонів 250 тисяч, якщо там до тисячі, я може щось плутаю, вартість 1 мільярд 553 мільйони з Росії. Так 1 мільярд 553 мільйони доларів ми можемо в Росію заплатити, а на свою галузь коштів у нас немає.

Я просто буду вам дуже вдячний і прохання підтримати, сьогодні заслухати це питання і визначитись, як було правильно сказано, раз і назавжди.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Вы не единственный, кому приходится проводить тендера. Вот поверьте, у вас это горе не у одного, как-то все успевают.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ярослав.

Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 10 травня 2018 року № 313-р перерозподіл видатків Державного бюджету. І доповнення: спільне засідання двома комітетами для розгляду цього питання.

Прошу голосувати. Хто - за? Хто - проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались – 2. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне. Розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті  Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 "Здійснення природоохоронних заходів" (постанова уряду № 361). Доповідає заступник Міністра екології та природних ресурсів Вакараш Віктор Михайлович.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ВАКАРАШ В.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, відповідно до бюджетного законодавства формується за рахунок податку, обсяг коштів яких направляється на здійснення природоохоронних заходів. 20 відсотків з цих коштів – це 361 мільйон, якими розпоряджається головний розпорядник бюджетних коштів Міністерство екології та природних ресурсів України.

Ми у встановленому порядку зібрали запитів. Всього запитів надійшло більше, ніж на мільярд гривень, з них розподіляємо п'яту частину коштів, з 361 мільйона 180 мільйонів гривень. Пройшли всі схвалення, і прийнято рішення Кабінету Міністрів, № 361. Просимо погодити нам розподіл коштів.

Хотів би сказати про те, що на підкомітеті це питання було розглянуто. Народними депутатами членами підкомітету були висловлені зауваження, ми їх будемо враховувати про розподілі другої частини коштів і в подальшій своїй роботі.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Сьогодні на підкомітеті було ретельно розглянуто дане питання щодо розподілу згідно даної постанови, але рішення підкомітетом не було прийнято.

І підкомітетом було прийнято рішення винести на розгляд комітету вирішення даного питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, будь ласка, по цьому питанню які є пропозиції?

Будь ласка, Унгурян Павло Якимович.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановний Вікторе Михайловичу, наскільки я розумію, з 70-ї програми 361 мільйон гривен. До речі, саме така цифра з'явилася для вашого міністерства перед усім завдяки зусиллям членів цього комітету.

 

ВАКАРАШ В.М. Дякую вам.

 

УНГУРЯН П.Я. Нагадую просто вам. Але я вперше стикаюся із практикою, за останні, принаймні, років 5, щоб міністерство включало в природоохоронні заходи внески до міжнародних організацій. Я так розумію, що ви також виокремили окремо об'єкти ПЗФ і деякі проекти, по деяким об'єктам ПЗФ вирішили теж включити у цю першу хвилю. Запитання: чим продиктована саме така логіка? По-друге, коли буде тоді друга хвиля?

Отже, ми маємо зараз травень, якщо ви об'єкти, які знаходяться в комунальній власності, або інші об'єкти, які потребують, принаймні, багато об'єктів, які у вас минулого року були в програмі, ми це пам'ятаємо, потребували завершення в цьому році, то коли ви будете вносити другу хвилю, адже вже літо через 2 тижні, і якраз роботи мали б відбуватися, бо там багато будівельних монтажних робіт.

Тому у мене питання: яка логіка? Чому саме внески і об'єкти ПЗФ вирішили виокремити, причому на таку пристойну суму, аж 180 і, по-друге, тоді коли чекати другої хвилі? Можливо, щось Мінфін на цю тему скаже.

 

ВАКАРАШ В.М. Дякую за запитання.

По-перше, що стосується включення об’єктів тільки державної власності. Нам було зроблено, коли ми погоджували проект постанови, нам було зроблено зауваження Мінфіном про те, що відповідно до Бюджетного кодексу передбачено, що ми не маємо права фінансувати без відкриття нової програми трансферної чи за рахунок субвенції, фінансувати  об’єкти комунальної власності. Ми виправили. Тому було прийнято рішення таке, що ми включаємо об’єкти державної комунальної власності в першу чергу і зараз написали лист в Мінфін про те, щоб розглянути питання про відкриття програм, за рахунок програми по субвенціям, за рахунок яких будемо фінансувати інші заходи. Це перше.

Друге. Чому було прийнято? Тому що ви знаєте, що в сфері управління Мінприроди знаходиться 44 національних парків, заповідників і таке інше. Більшість з них в процесі створення, коли приймались укази, там територія була умовно відображена. На цей час необхідно майже по всім паркам виконати проекти землеустрою з метою, щоб привести ці території у відповідний юридичний стан. Тому ми направили кошти в основному на національні природні парки, на оформлення територій і на зміцнення матеріально-технічної бази. Це перший транш.

Щодо другого траншу. Після прийняття остаточного рішення комітету ми розглядаємо і будемо вносити знову на погодження. В нас практично проекти підготовлені, будемо вносити другу чергу щодо фінансування. Затримка з цим, то ви знаєте, що в минулому році було освоєно, на жаль, тільки 70 відсотків коштів, тому що знову-таки про те, про що говорили, що тендери, там заборона і таке інше. Ми намагались в цьому році пришвидшити прийняття цих рішень. Поки що вдається, а як буде далі.

 

УНГУРЯН П.Я. Тобто друга хвиля буде стосуватись об’єктів комунальної власності?

 

ВАКАРАШ В.М. Ми написали листа  в Мінфін. Якщо Мінфін відкриє програму, але це нам необхідно вносити зміни в Бюджетний кодекс і в бюджет на 2018 рік, тоді ми будемо вносити і об’єкти комунальної власності.

 

ПАВЕЛКО А.В. Молоток Ігор Федорович, будь ласка.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановний Вікторе Михайловичу, шановні колеги, нагадаю, 2 роки майже тому, 4 червня, було виїзне засідання на Сумщині в місті Шостка, і одним з питань на цьому виїзному засіданні, було порушене екологічне питання, екологічна проблема, яка виникла в місті Шостка. Як ви прокоментуєте це невиконання тих рішень бюджетного комітету, яке було?

І стосовно другого питання, яке ми зараз розглядаємо. Хочу сказати, що на прикладі міста Шостка, я хотів би, щоб ті кошти, які були розподілені в міністерстві, вони стосувались і надходили до місцевих бюджетів, бо місцеві бюджети розуміють і планують (і саме розуміють), куди використати на ті чи інші екологічні проблеми. І моя пропозиція – повернути це питання на розгляд Мінфіну ще раз. Два питання. Прошу відповіді.

 

ВАКАРАШ В.М. Ну перше, що стосується об'єктів комунальної власності. Ніхто не чув з вуст мого керівника Остапа Михайловича мову про те, що ми не хочемо направляти ці кошти на фінансування тих запитів, які надходять від суб'єктів господарювання, тобто органів місцевого самоврядування. Це по-перше.

По-друге. Коли формується план, я сказав про те, що прийшло запитів більше чим на 1 мільярд гривень. План ми формуємо на підставі запитів, які прийшли від органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарювання незалежно від форм власності. 

По-третє, зрозуміло, що цих коштів, які виділяються, їх недостатньо.

І що стосується Шостки. Я коментував на підкомітеті, коли було засідання. Ми знаємо цю проблему. Ви знаєте, що у нашій державі є більше чим 8 тисяч тонн небезпечних заходів захисту рослин. На цей час тільки одне підприємство, яке має ліцензію на переробку, і в тому числі гептила, і таке інше, це "Еко Нова". Два роки ідуть судові процеси з метою позбавити цю установу ліцензії і кожен суб'єкт господарювання мав, як би, право приймати участь як в посередницьких діях, так і в переробці тих хімічно-небезпечних речовин, які є на цей час на нашій території.

Ми підготували проект постанови Кабінету Міністрів, зараз він проходить узгодження, і цю ситуацію щодо переробки небезпечних речовин, я думаю, що найближчим часом буде прийнята постанова і ми зрушимо це питання з місця.

 

МОЛОТОК І.Ф. Вікторе Михайловичу, стосовно цього питання. Шляхи вирішення? Може, ми якось… Що потрібно зробити? Ну тобто два роки ми чуємо одне й те саме. Тобто давайте сядемо з вами. І наступний раз, коли буде приходити Міністерство екології, то ми будемо казати і повертатися з цього питання теж. Але запишемо строки, терміни.

 

ВАКАРАШ В.М. Іване Федоровичу, я готовий…

 

МОЛОТОК І.Ф. Ігор Федорович.

 

ВАКАРАШ В.М. …з вами особисто зустрітися і обговорити цю тему, яким чином ми можемо її вирішувати.

 

МОЛОТОК І.Ф. Будь ласка.

 

ВАКАРАШ В.М. Питань немає. Але я просив би все-таки членів бюджетного комітету підтримати і схвалити постанову Кабміну, тому що, знову-таки, відтермінування прийняття рішення…

 

МОЛОТОК І.Ф. Я свою пропозицію сказав: повернути назад на розгляд Кабміну. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу уточнити, будь ласка. Вікторе Михайловичу, так не буде комунальних об'єктів разом?

 

ВАКАРАШ В.М. На цей час ми розподілили половину частини суми.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я знаю, ви віддали державі.

 

ВАКАРАШ В.М. Друга половина. Зараз звернулися до Мінфіну, Анатолій Сергійович, з листом про те, щоб вони погодили нам листом, щоб ми в другій черзі включили об'єкти комунальної власності.

 

МАТВІЄНКО А.С. Добре, дякую.

Я хочу звернути увагу тоді Мінфіну, Віктор Михайлович. Ну є об'єкти, які не відомо, куди віднести. Ну є такі об'єктив екології. Не можна сказати… От, в Яремчі, скажіть, будь ласка, весь цей регіон, скажіть, до чого його віднести?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Комунальна власність.

 

МАТВІЄНКО А.С. Не можна, не можна, якщо ви знаєте, що це за структура об'єкту. І хто наповнює їх? І кого він, який басейн очищає? І скільки грошей вносить? Тому, очевидно, тільки спільно – комунальне і державне – на подібні речі мають реагувати адекватно, бо це питання рекреації, це не якась мала колонка, яку закрити або не закрити. Ну так не можна чопом підійти.

Я пропоную. Це не серйозний підхід, і Мінфіну зокрема, продемонстровано зараз. Я пропоную повернутися, зібрати спеціальне засідання і давайте проведемо серйозну розмову.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно!

 

МАТВІЄНКО А.С. Інакше ми не приймемо сьогодні правильно рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хвича Нодарович, будь ласка.

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Я с ваших слов немного хочу дополнить. На сегодняшний день на городской территории находятся речки, протоки, которые относятся и к экологии. Документы на протяжение двух лет мы переделывали и экспертизу – все. Сегодня говорят: это не финансируется. Ну, ребята! Тогда местных городских властей коммунальные заклады – денег на этом нет. И не будет никогда. Сегодня этот вопрос надо решить. Надо пригласить министра тогда и вместе с Кабмином обсудить этот вопрос. Потому что экологическое лихо у нас есть на каждом шагу.

Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Михайлович Марченко, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І завершуємо обговорення.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Хочу нагадати, що до другого читання Міністерством фінансів був підготовлений проект Закону про державний бюджет на 2018 рік, в якому було передбачено дві бюджетні програми. Одна державна програма – про природоохоронні заходи на державних об'єктах, інша програма називалась: "Субвенція на місцеві бюджети" (щодо комунальних закладів). В процесі обговорення було прийнято рішення всупереч нашій позиції, Міністерства фінансів, тому що ми кожного року… (Шум у залі)  Була субвенція.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не було субвенції. На природоохоронні не було.

 

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну, можливо, треба запитання уточнити.

 

(Шум  у залі)

 

МАРЧЕНКО С.М. Ще раз кажу, ми наполягали на тому, щоб це було дві програми. Зробили одну програму. Тому зараз ставити питання, що ми не фінансуємо, ми не можемо через бюджетну програму, яка передбачає фінансування державних об'єктів, фінансувати комунальні об'єкти. Ви про це неодноразово казали в 2016 році, в 2017 році, тому що це – бюджетне правопорушення. І, вибачте мене, але іноді ми ходимо і свідками в тому числі, пояснюючи деякі речі. Я не хочу зараз вам пояснювати, чому ми так робимо. Тому ми правила встановили, і ми хочемо їх дотримуватися. Якщо буде прийнято рішення, будь ласка, але тоді ми не знаємо, яким чином ми цей паспорт зможемо випустити, тому що кожен рік ця історія з паспортом.

І ми пропонували: давайте зробимо окрему бюджетну програму. Це всі питання би зняло, всі повністю.

 

МАТВІЄНКО А.С. Та ви хотіли, ну, не сказали, я так розумію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Унгурян Павло Якимович.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, я просто хочу звернути увагу, що це достатньо принципове серйозне питання бюджетної дисципліни і виконання державного бюджету. Отже, я хочу повернути нас до бюджетної ночі, коли уряд пішов назустріч побажанням депутатського залу і в нормальній співпраці державна бюджетна програма 2401270, яка називалася "Здійснення природоохоронних заходів на об'єктах державної власності" почала називатися просто, як і всі минулі, наскільки я пам'ятаю, 10-15 чи 20 років, вона завжди називалася "Здійснення природоохоронних заходів". Це означає, що під природоохоронні заходи відповідно до Постанови 1147, по-моєму, ще 2002 року, в перелік природоохоронних заходів відносяться будь-які природоохоронні заходи, які стосуються землі (ґрунту), повітря атмосферного, води, водних ресурсів і так далі, незалежно від форм власності комунальної або державної. І в минулому році, в позаминулому бюджетному періоді, в "позапозаминулому" бюджетному періоді, коли, принаймні за останню, за нашу каденцію, лише в минулому році вперше в  проекті бюджету було запропоновано змінити дану програму. Про ніяку субвенцію, я це вперше зараз чую, Сергію Михайловичу, про ніяку субвенцію нам ви нічого не пропонували.

Що ми маємо зараз? Ми маємо зараз, що Мінекології достатньо серйозні кошти: з 360 – 180, тобто половину, розподіляє на об'єкти ПЗФ і на внески. Фактично на всі екологічні заходи по громадах, про що говорять мої колеги Молоток, Дубневич, Матвієнко, залишається 180 всього-на-всього, і ті під питанням. І ті під питанням. Якщо зараз ми не вирішимо цю ситуацію на рівні уряду і комітету, а ви заведете її в необхідність зміни до бюджету і виводити це через субвенцію якусь, то це тоді в цьому році ми можемо ставити хрест. Це чітко вже зрозуміло, бо зараз травень, Сергію Михайловичу. Ну якщо б по-чесному, тоді треба було це питання ставити в лютому, в січні, якщо уряд вже так був ображений, що ми не підтримали, а підтримали в такому формулюванні. А тоді треба було зразу в січні це ставити питання перед нами. Я ж хочу професійно, щоб ми розмовляли. Тому я вважаю, що сьогодні треба випускати однозначно.

 

(Шум у залі)

 

УНГУРЯН П.Я. А як – ні? А що далі?

 

ПАВЕЛКО А.В. Горбунов Олександр Володимирович, будь ласка.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Тоді у мене, скажемо так, після такої жвавої дискусії, яка у нас відбулась і на підкомітеті, і зараз на комітеті, я пропонував би відкласти вирішення даного питання на тиждень, до наступного тижня. Дати все-таки міністерству термін разом з Мінфіном відпрацювати дане питання і винести нам уже разом з підкомітетом, щоб ми вийшли на якесь розуміння і рішення всього того, що відбувається щодо даної програми, і не тільки 181 мільйона гривень, а всієї суми в 361 мільйон.

Дякую.

 

УНГУРЯН П.Я. Олександре Володимировичу, якщо в цілому погодитися з вашою пропозицією, Вікторе Михайловичу, я прошу з розумінням віднестися, тому що тут ми хочемо відразу два питання вирішити. І з місцевими, з  комунальними об'єктами також. Тиждень нічого вже не змінить. Але я вважаю, що ми тоді, Андрію Васильовичу, за вашим підписом маємо протокольно запросити на комітет наступний Семерака, Данилюка і профільного вашого віце-прем'єра, якщо це питання вже на такому високому урядовому рівні. Тому що завалиться ціла величезна державна програма. Це несерйозно. Хто у вас куратор? Кістіон чи хто? Кістіон. Тоді Володимира Євсевійовича, Остапа Михайловича, Олександра Олександровича треба обов'язково викликати на комітет, тому ще це абсолютно невірно.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Запросити і Прем'єра. До нього теж є питання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, є пропозиція все ж таки зараз, я думаю…

 

ВАКАРАШ В.М. Так, дякую. Я не заперечую, давайте відкладемо. Тиждень нічого не поміняє.

 

ПАВЕЛКО А.В. Чтобы мы сейчас не завалили вопрос.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати голову підкомітету Горбунова Олександра Володимировича та відкласти на наступний тиждень, та запросити все перераховане Унгуряном Павлом Якимовичем керівництво міністерств і Кабінету Міністрів і провести таку дуже ретельну співпрацю з даними міністерствами.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто – за, прошу голосувати. Хто - проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Рішення прийнято одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне, 4-е питання… А, додатково було включено питання до порядку денного про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік відповідно до пункту 1 Постанови уряду від 10 травня за номером 365.

Будь ласка, Харченко Олександр Іванович по цьому питанню.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету! Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня номер 365 пропонується кошти в сумі… (Шум у залі) мільйонів 209 тисяч гривень, які були передбачені бюджетною програмою 3111120 "Покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення Київ - Харків - Довжанський" спрямувати для збільшення обсягу фінансування за бюджетною програмою 3111020 "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення" для фінансування автомобільних доріг загального користування державного значення в Харківській області. Для цього пропонується внести відповідні зміни до переліку об'єктів будівництва, капітального ремонту та поточного середнього автомобільної дороги М03 Київ - Харків -Довжанський, зменшивши фінансування на 441 мільйон 209 тисяч гривень, і ці кошти спрямувати на фінансування ремонтно-будівельних робіт надзвичайно соціально важливих об'єктів, а саме: дороги Чугуїв - Мілове, Мерефа – Лозова - Павлоград, Харків - Вовчанськ - КПП "Чугунівка", Харків – Сімферополь – Алушта - Ялта, Харків – Зміїв – Балаклія - Гороховатка, Шевченкове – Балаклія – Первомайськ - Кегичівка до автомобільної дороги М18. Та дороги Дергачі - Козача Лопань до дороги М20. Просимо вас розглянути та погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Сьогодні дійсно на підкомітеті було розглянуто дане питання, але з даного приводу виникли теж додаткові дискусії. І прохання – винести вирішення даного питання на рішення комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я пробував розібратися, як сталося, що на Харків запланували 1 мільярд, а виділили 2. Виникла ситуація, що ці 2 мільярди… (Шум у залі)  Ні, ну саме в цій частині. В цій частині – 2, а мали дати 1. А дали 2. В результаті цього я пробував розібратися, був в "Укравтодорі", і мені розказують, це я звертаюсь до наших колег, що ми, очевидно, помилилися, і цей мільярд треба було б згадати сьогодні, не повторно суму по  Харкову, бо я не знаю, чому там такі впливові люди, а сьогодні у нас нема копійки грошей для того, щоб використати на утримання доріг. У нас нема для утримання доріг в цьому році. І наскільки я знаю, "Укравтодор" підтримував групу депутатів, серед яких і я знаходився, щоб внести на уряд і підтримали цю справедливість – затвердити і цей мільярд дати не Іванову, Петрову, Сидорову або якійсь області конкретній, а й усій Україні в залежності від того, яка є потреба на утримання доріг. Сьогодні слухаю, уряд нам доповідає. Говорив в Мінфіні, Мінфін каже: правильне рішення, треба мільярд забрати, бо у нас нема за що тримати дороги.

Сьогодні виникає: хто натиснув, хто прийняв рішення, яке політичне рішення? Дайте знову в Харків тепер ще плюс мільярд. Ну це якийсь абсурд. Я його не розумію. Тому я не знаю, чому мовчить Харченко, чому мовчить сьогодні уряд. Я вважаю, що так само нічого не станеться за тиждень, давайте ми розберемося в цих сумах, давайте, щоб політикою тут не пахло, бо люди кожний живуть і користуються, як їдуть і платять ці податки. Давайте розберемося в цій частині справедливо. І я пропонував би перенести. Я не знаю, чому так трапилося. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Будь ласка, Олександр Іванович по цьому питанню.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Анатолію Сергійовичу, шановний! Я хочу поправити. Ви, мабуть, прослухали, неуважно слухали (вибачте, що так говорю). Перекидку планується провести з програми 31110…1120 на програму іншу – на розвиток мережі. Те, про що ви говорите, 1 мільярд – це з іншої програми. Це питання розглядалося на засіданні Кабінету Міністрів в минулий четвер, рішення поки що не опубліковане, про цей мільярд. Це з автомобільної дороги Харків - Охтирка. Ці кошти пропонується перекинути на експлуатаційне утримання на всю Україну пропорційно.

 

(Шум у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. Кажуть, що є якийсь уряд, якесь рішення. І знову Харкову дали мільярд.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Анатолію Сергійовичу, шановний! Це кошти, які були в попередній програмі, в першій програмі – в програмі 3111120, які попали під Харківську область.

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте розглянемо через тиждень.

 

УНГУРЯН П.Я. Олександре Івановичу! Просто зрозумійте членів комітету, ми всі розуміємо, про що йде мова. Ну, всі ж все розуміють і навіть прізвища знають. Але виглядає наступним чином: ми маємо дві бюджетних програми у вашому блоці, обидві харківські, з сукупним бюджетом 4 мільярди. З однієї програми, ви вже кажете, з двох, треба з Харкова - Довжанського 300 з чимось скинути, бо занадто багато. З іншої (Харків – Охтирка) - мільярд теж забагато, треба теж скинути. Це просто питання до того, чи не можна було це все на початку все зробити.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Павле Якимовичу, я думаю, ви пам'ятаєте, коли формувався бюджет в першому читанні і в другому читанні, так?

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександре Івановичу! Є пропозиція все ж таки підтримати – на наступний тиждень. Я думаю, за один тиждень нічого… Будь ласка, Медуниця Олег.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі, це не зовсім харківські гроші. У першому читанні бюджетний комітет передав у парламент варіант, де виділялось 600 мільйонів гривень на дорогу Київ - Суми. Потім ці гроші зникли, і з'явилися 2 мільярди на дорогу Охтирка – Харків, де на проектну документацію, по-моєму, всього 980 мільйонів. Зараз є рішення, зареєстрований проект зміни до бюджету, де написано от забрати гроші оці – 1 мільярд 200 – на цю дорогу Харків – Суми, яку ми зняли між першим і другим читанням, чи в уряді зняли, я не знаю. Ну це було б справедливо. А ділити на всю Україну я, як би, не готовий. Виходить, що спочатку з'їмо твоє, а потім кожен своє.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Олександре Івановичу, ви нас підтримуєте? Є пропозиція Анатолія Сергійовича Матвієнка пропозицію проголосувати та перенести це питання на наступний тиждень.

Хто – за, прошу голосувати. Хто – проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 1 – проти. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято. Прийнято, так?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. 4 питання. Законопроект про внесення змін до Закону України… А, будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Якщо можна, Олександре Івановичу. В доповнення щодо доріг, щодо тематики доріг, щодо проблематики доріг і так далі. Значить, на підкомітетах ми розбирали, ми вже не один раз повертаємось до цієї дороги, у нас працювала робоча група щодо стану використання, щодо всього, що відбувається в дорожній галузі. Ви знаєте, ми два тижні працювали над цим. Я думаю, що окремо я зможу повідомити про результати роботи бюджетний комітет і своїх колег. Але одне основне питання, яке у нас виникало, виникає і, я думаю, що буде виникати, але нам треба поставити певні запобіжники, це робота Антимонопольного комітету, який, на жаль, іноді по незрозумілих причинах або затягує, або  не виносить, або виносить дуже такі сумнівні рішення.

Тому я б запропонував наступне. Створити робочу групу, запропонувати увійти в цю робочу групу, крім депутатів, наприклад, нашого бюджетного комітету, увійти членам Антимонопольного комітету, Рахункової палати, Валерію Васильовичу, і Укравтодору. І всі питання, спірні питання, які стосуються свого роду, скажемо так, робоча група, назвемо її "ProZorro", наприклад, всі питання, які, скажемо так, виникають у сфері дорожньої галузі, ми розглядаємо і потім ми відслідковуємо, ця робоча група може рекомендувати Антимонопольному комітету приймати те чи інше рішення. І потім ми просто відслідковуємо, яке рішення приймає Антимонопольний комітет на сьогоднішній день.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Підкомітет Дубневича Богдана Васильовича. На базі підкомітету Дубневича створити таку робочу групу Нехай буде внутрі підкомітету.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги! Доброго дня всім. У нас є звернення в Рахунковій палаті щодо перевірки стану доріг. До речі, деякими підписантами є колеги, які тут присутні. Я хочу вам оголосити, що цей захід почнеться з наступного півріччя, і ми допоможемо бюджетному комітету, надамо всі цифри щодо використання, якісного, ефективного використання у дорожній сфері.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

Шановні колеги! У нас останнє питання, дуже вас прошу. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату", номер 8319.

Доповідає голова підкомітету Крулько Іван Іванович.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Доброго дня, шановні колеги! Ми разом з вами майже всім складом комітету в тісному спілкуванні з нашими колегами в Рахунковій палаті зареєстрували законопроект за номером 8319, який включений до порядку денного сесії, щодо внесення змін до Закону про Рахункову палату (щодо окремих питань діяльності Рахункової палати). Автор – Павелко Андрій Васильович та інші, тобто ми.

Що пропонується у зв'язку з цим законопроектом? Вчора під час засідання підкомітету ми детально цей законопроект розглянули, і я хотів би подякувати нашому секретаріату, нашим експертам, які над ним дуже детально попрацювали, і в результаті нашої вчорашньої роботи за участю Міністерства фінансів, за участю представників Рахункової палати (і була велика кількість депутатів – членів нашого комітету) ми прийняли рішення наступне: запропонувати доопрацьовану редакцію закону.

Що в доопрацьованій редакції закону ми пропонуємо? Встановити, що гранична чисельність Апарату затверджується Рахунковою палатою за погодженням з Комітетом з питань бюджету – раз. Друге: не поширювати на членів Рахункової палати норми Закону "Про державну службу"…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Что?

 

КРУЛЬКО І.І. Не поширювати норми Закону "Про державну службу". Вони є посадовими особами.

Далі. Унормувати питання оплати праці відповідно до Закону "Про оплату праці". Ми не будемо збільшували, як було у первісній редакції закону, оклади посадові. Але в той же час даємо можливість, як й іншим, по всій структурі фактично влади відповідно до Закону Про оплату праці" всі надбавки, премії і так далі, щоб у межах кошторису, який затверджений в Рахунковій палаті, щоб там можна було ці речі встановлювати.

Наступне: врегулювати питання надання щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів членам Рахункової палати. Передбачити відбір кандидатури на посаду секретаря Рахункової палати за результатами конкурсу. Наступне: унормувати питання і привести його у відповідність до законодавства України, бо ми приймаємо весь час нові закони, і навіть цей новий Закон про Рахункову не встигає. В тому числі, що стосується граничного терміну перебування на посаді члена Рахункової палати…

 

МАТВІЄНКО А.С. Де такий прецедент створений у світі?

 

КРУЛЬКО І.І. А можна не перебивати, Анатолію Сергійовичу? Я вибачаюсь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Наступне.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я так репліку без відповіді, добре?

 

КРУЛЬКО І.І. Добре, дякую.

Наступне: встановити порядок…

 

 (Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Встановити порядок оформлення протоколу засідання у разі відсутності Секретаря Рахункової палати. І пропонується уточнити посадові оклади членів Рахункової палати без збільшення їх розрахункових розмірів порівняно з чинною нормою і не змінювати деякі норми закону,  зокрема щодо діяльності радників членів Рахункової палати, порядку прийняття рішень Рахункової палати щодо звернень до неї за пропозиціями народних депутатів України зокрема.

У зв'язку з цим комітет прийняв таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 8319 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон в доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції, яка роздана народним депутатам.

Дякую. Доповідь завершив.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Будь ласка, слово надається голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.

Будь ласка, Валерію Васильовичу.

 

ПАЦКАН В.В. Доброго дня, шановні колеги. Ці норми є технічні. Ви прекрасно розумієте, що світ іде далі, а ми залишились трошки у 2015 році. Я би дуже хотів, щоб, наприклад, не лише це стосувалось Рахункової палати, наприклад, в частині заробітної плати нам треба прийняти взагалі закон про заробітну плату всіх державних службовців. Просто на сьогоднішній момент я поясню вам в цифрах. Член Рахункової палати має меншу зарплату ніж начальник відділу, тому що у нас, згідно закону, ми не є державними службовцями, і це просто робить дисонанс між членами Рахункової палати. Ми не змінюємо нічого. Я підтримую Івана Івановича, те, що він сказав, просто додаємо ті норми, які дають можливість, посадовий оклад, надбавка, премія – і все. Ми залишаємось в межах бюджету, який є затверджений Рахунковій палаті на цей рік. Норми, що стосуються запитів народних депутатів, я підтримую Івана Івановича на сто відсотків, ми їх виключили. Норми, що стосуються віку – закон не має зворотної дії, так що він розповсюджуватися буде на наступних членів Рахункової палати.

Прошу вас підтримати за основу та в цілому законопроект, він є технічний, який відкоригує діяльність Рахункової палати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Валерію Васильовичу.

Будь ласка, слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні народні депутати! З урахуванням результатів розгляду законопроекту на засіданні підкомітету Міністерство фінансів вважає за необхідне підтримати зазначений проект закону, тому що там були певні правки внесені, які врахували нашу позицію, тому пропоную підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу.

Тепер переходимо до обговорення.

Анатолій Сергійович. Потім Сергій Іванович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не проти, щоб ми обговорили це питання. Пропоную розглядати це питання в першому читанні. Не спрощуйте, бо це важлива інституція, і не закривати на Верховній Раді нашу пропозицію в першому і другому читанні, там багато є новацій, які дійсно потребують доопрацювання. І я зараз би не тратив на це час. Але є одна норма, і я хочу, просто для мене немає навіть розуміння, що ми робимо. Я вам скажу, в чому є правда. Когось треба звільнити, бо там хтось не пройшов, і тепер давайте ми придумаємо норму, як звільнити його з палати і завести того, чи ту політичну силу, яку має він представити. Я зараз не кажу персонально.

Я вважаю, що це просто наруга. Ми так ніколи не зробимо законодавство об'єктивним. Ми так кон'юнктурно будемо тільки це й робити. Тому те, що написано -  65-річна межа, щоб 65 років – чоловіка обрали, і його в 63 роки обрали, а 2 роки – вигнали, а 6 років він ще має право працювати.

 

ПАЦКАН В.В. Прошу. Я заперечую, будь ласка, як юрист…

 

МАТВІЄНКО А.С. Можна, я закінчу? Так? Я розумію, що ви маєте право на все, тільки в комітеті у нас демократія – Олександр (?!) Васильович гарантує. Я вважаю, так не можна робити. Якщо навіть і норму робити, то тоді ця норма має мати або верхню, або нижню. Не може бути дві норми, "коридору" не може бути. І тому це треба зняти принципово нам від імені комітету. А решту норми – давайте вносьте на другий  розгляд, і розглядати в комітеті. Інакше це наруга. Я вважаю, це нечесно. І вважаю, що давайте не "кон'юнктурити" політично, хто б це не ініціював.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Валерий Васильевич хотел прокомментировать.

Будь ласка.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги! Я погоджуюсь зі всім, що будуть  пропонувати народні депутати. Але як фаховий юрист я вам кажу, що закон зворотної дії не має. Це буде стосуватися наступних членів Рахункової палати. І не спекулюйте зараз на цьому. Якщо хтось хоче про щось поговорити, друзі, як юрист, як фаховий юрист, кажу вам, що закон зворотної дії не має.

 

МАТВІЄНКО А.С. Є дві норми…

 

ПАЦКАН В.В. Такі норми є в НАБУ і всіх інших органах державної влади.

 

МЕЛЬНИК С.І. Анатолію Сергійовичу, я хочу абсолютно вас підтримати. Я не знаю, як там фахові юристи, але є загальновизнані норми. Якщо людина обирається на каденцію, і у нас в законі прописане вікове обмеження щодо призначення члена Рахункової палати - не старше 65 років, то якщо ви хочете, щоб не був "не старше", то давайте той ценз знімемо, щоб призначалася людина не старша 60 років, і тоді він у 60. Ну те, що ви робите, ну це, вибачте, ну соромно таке подавати в Раду. Є загальновизнана норма. Це раз. Ну не можна так робити. Давайте зробимо 60 років, і це буде правильно. Не може бути "вилка". Тут немає навіть про що говорити. Юристи, не юристи – я думаю, діти в 10 класі це розуміють, що таке не можна робити.

І наступне я хотів би, все-таки. Знову ж таки, от гранична чисельність. Є, знову-таки, визнана загальносвітова практика: не може бути в одному три – і затверджує, і визнає, і контролює. Ну все-таки граничну чисельність має затверджувати Верховна Рада, нехай за погодженням з бюджетним комітетом. Не може затверджувати той, хто виконує і затверджує кошторис, сам встановлювати граничну чисельність. Ну ми вже просто переходимо якісь, знаєте… Ну навіть на першому курсі в інституті починають з основних постулатів і вчать цьому – загальних принципів, а ми тут, законодавці, ламаємо ці загальні принципи.

 

ПАЦКАН В.В. Щодо чисельної норми, ви, бюджетний комітет, є представниками Верховної Ради, я цю норму лише трактую так, тому що у нас зараз є на сьогоднішній момент економія…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите.

 

ПАЦКАН В.В. Так, будь ласка. Я завершу просто по чисельності. На сьогоднішній момент у мене є, наприклад, 100 економії по кадрах. На сьогоднішній момент я не можу зараз прийняти нових людей. Я пропоную з бюджетним комітетом це погоджувати, разом з вами, так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є трудове, наприклад, законодавство. Навіть для наступного, якщо лишиться верхня межа – 65…

 

ПАЦКАН В.В. Я не говорю про норму, не про межу зараз говорю….

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Новий склад. У новому складі якщо ви при 63 роках оберете його на каденцію, його не звільните у 65 років.

 

ПАЦКАН В.В. Я не говорю про норму…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нижню межу знімати.

 

ПАЦКАН В.В. Я вам говорю про перерозподіл. Я не говорю вам зараз про…

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Валерію Васильовичу, можна я як голова підкомітету? Дивіться, законотворення в тому і полягає, що має бути дискусія. Тому, в принципі, тут емоції, мені здається, що вони киплять за чужих людей. Це дуже добре. І ми бажаємо їм успіху в роботі.

Але якраз дуже добре, що є у нас, бачите, свіжі думки. Я пропоную у зв'язку з цим, дійсно, дві речі зробити. Перша річ, до цього законопроекту, оскільки зараз ми його якраз і напрацьовуємо, я пропоную, щоб ми зняли, дійсно, нижню межу. І тоді у нас не буде тої суперечності, про яку справедливо сказали Анатолій Сергійович і Сергій Іванович, раз. Тобто в тій нормі закону, де іде мова про вимоги до члена Рахункової палати, ми знімаємо межу при призначенні – межу 65 років. Ми її знімаємо. І тоді у нас цієї проблеми немає. Залишається тільки верхня межа. Раз.

 

(Шум у залі)  

 

КРУЛЬКО І.І. Взагалі знімаємо. Оскільки ми залишаємо, що граничний термін 65, тоді до цього граничного терміну людина може подаватися. Все. Там немає ніяких тут колізій.

Я пропоную це додати в законопроект.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону).

 

КРУЛЬКО І.І. Не на цей. Це вже ж закон не має зворотної сили дії в часі.

У другий момент, про який сказав Сергій Іванович. В чому була проблема? Давайте будемо, ми ж тут в комітеті можемо поговорити відкрито. В чому була проблема з призначенням граничної чисельності членів Рахункової палати? Не членів, а Апарату Рахункової палати. Так. В чому була проблема?

Проблема була в тому, що у нас затягнувся реально конкурс і ми не могли затвердити, оскільки був старий склад з повноваженнями, які перейшли. Ми хотіли обрати новий склад Рахункової палати, а після того затвердити їм граничну чисельність. Тому питання в затвердженні її Верховною Радою тільки полягало в цій історії.

Я не бачу особисто, і є така практика і світова, і європейська з приводу діяльності органів, які нагадують за своїми повноваженнями Рахункову палату, коли Рахункова палата самостійно це робить в межах кошторису, в межах повноважень.

Ми зробили тут застереження, щоби зберегти парламентський контроль ми говоримо про те, що гранична чисельність погоджується в Комітеті з питань бюджету. Тобто без погодження комітету не буде граничної чисельності. Але якщо будуть наполягання колег депутатів комітету, про що говорив Сергій Іванович, якщо інші теж будуть підтримувати цю логіку, особисто я не заперечую, щоб це робила Верховна Рада України, і залишити ту норму, яка сьогодні  діє в законі – чинну норму.  Тобто я не буду на цьому наполягати, тому що вона не є настільки принциповою. Я вважаю що ту граничну чисельність, яку подасть в пропозиції Рахункова палата до парламенту, ми опрацюємо на комітеті. Якщо комітет винесе це на затвердження парламенту, проблем в залі не буде. Це моя думка.

Тому і так можна, і так можна. Я особисто тут як юрист, бо є і така практика, і така практика. Питання залежить від нас.

Була пропозиція  наших колег з Рахункової палати і голови Рахункової палати піти на такий компроміс. Я кажу, я не бачу в цьому проблеми. Але ми лишаємо запобіжник у вигляді Комітету з питань бюджету. Ну, тут залежить зараз питання від нас. Можна  поставити на голосування пропозицію Сергія Івановича. Є більшість. Ми відновимо норму діючого закону, нема питань.

 

(Шум у залі)

 

ПАЦКАН В.В. Завершуємо, друзі. У нас зараз є 100 вакансій. Я зараз маю їх перерозподілити, маю набрати людей для того, щоб запустити якісну Рахункову палату. Але якщо ми зараз кожну річ будемо погоджувати через Верховну Раду, я зупинюсь просто в роботі. Рахункова палата  не буде діяти.

Ми пропонуємо, як запобіжник залишати, не проблема – нехай буде через комітет, в межах бюджету, затвердженого на рік Рахункової палати. Будь ласка, в комітет прийшли – подали, збільшили або зменшили чисельність через вас. Ви є парламент, ми є парламентський механізм контролю, приставлений Верховною Радою. І ця норма не є така, щоб зараз мала би тут викликати дискусію, щоб це… Яке рішення прийме комітет, таке буде затверджено.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Анатолію Сергійовичу, будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу подякувати. І вибачення за емоції. Я дякую Крульку за те, що він демонструє, не дивлячись на свій вік, дуже фаховий підхід політичним. І я цим хочу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Івану Івановичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Івану Івановичу. Але я хочу, щоб ми не просто послали. Якщо можна було б, оскільки це питання таке актуальне, давайте ми запишемо в Прикінцеві положення цього закону, що це не впливає на обрання, а на наступні формування. Це повторення.

 

ІЗ ЗАЛУ.  (Без мікрофону) …Це по 65?

 

МАТВІЄНКО А.С. Так-так. Що ми не поширюємо цю частину на цю частину, яка вже сформована…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не можна…

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні-ні. Чому? Це можна написати. Щоб це просто продублювати. Щоб не казати, що нема закону. Давайте це просто пропишемо в Прикінцевому положенні.

Дякую.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос.

 

(Шум у залі)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. При принятии этого решения депутат Верховной Ради будет иметь право единоличного обращения к Рахунковой палате?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так. Це залишили.

 

ПАЦКАН В.В. Норма щодо звернень народних депутатів залишається в силі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, запропонуйте варіант редакції, яку ми повинні підтримати за основу і в цілому.

 

КРУЛЬКО І.І. Я ж уже запропонував, колеги, варіант. Була слушна пропозиція, яку оголосив Сергій Іванович Мельник, стосовно того, щоб прибрати нижню межу, залишити верхню. Таким чином ми входимо в загальне законодавство, яке стосується різних органів влади. Наприклад, суддів, наприклад, державних службовців, дипломатів, інших органів влади, які є в Україні. Тоді ця норма буде універсальна. Один момент.

Другий момент. Що стосується граничної чисельності затвердження. Я ще раз кажу, що для мене і так, і так підходить. Давайте нехай буде з пропозицією комітету, те, що ми виробили.

Я ще раз кажу, от було просто зауваження Сергія Івановича, я не бачу тут проблем. Я не бачу тут проблем. Але я хотів би, послухайте, поки ми будемо цей закон розглядати, я пропоную Рахунковій палаті подати граничну чисельність свого апарату зараз, і ми це зараз приймемо в парламенті. Я не бачу проблеми в цьому. І, я бачу, колеги не бачать проблем. Всі в залі проголосують фракції.

Але я хочу сказати, щоб у нас не вийшла ситуація, коли ми вийдемо в сесійну залу, а в сесійній залі хтось із депутатів не нашого комітету, інших комітетів, зверне на це увагу і це стане проблемою в прийнятті закону. Я в цьому бачу проблему.

Тому ще раз, комітет нехай вирішить. Я ту норму, яку ми напрацювали на підкомітеті, підтримую. Я її підтримую. Єдине, щоб це не стало проблемою при прийнятті закону, бо ми з непринципової деталі зробимо проблему на Верховній Раді, от і все.

Що стосується Прикінцевих положень, нехай вирішує, знову ж таки, комітет. Але я хочу сказати, що ми повинні примати універсальні норми. Універсальні норми, які не повинні під собою мати якихось умовностей. Є універсальна норма Конституції, в якій написано "закон не має зворотної сили, дії в часі", крапка. І ми цією нормою універсальною і керуємося. І закон, який ми зараз приймемо, він теж повинен бути універсальний.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, шановні колеги, є пропозиція.

 

(Шум у залі)  

 

ПАВЕЛКО А.В. Всі підтримують Івана Івановича на голосування зараз.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Без мікрофону)

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Із Теплюком порадитись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Зараз як  приймати рішення?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолію Сергійовичу, дивіться, ми тут консультуючись находу. Давайте тоді, є варіант такий, що можемо ми зробити – включити, а потім, якщо Головне науково-експертне управління нам висновок свій дасть, який скаже, що це не обов'язково…

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ні, почекайте. Я розумію, але ми можемо порадитися по цьому саме питанню. …виключити із слів.

 

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Оскільки у нас є заступник Міністра фінансів, наш друг, я хотів би звернутися до Міністерства фінансів. Міністерство фінансів висловило до нашого законопроекту зауваження, до тої первісної редакції, яка зареєстрована. Вчора під час засідання підкомітету…

 

ПАВЕЛКО А.В. …оголошено вже було, що ми підтримуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Оголошено вже було? Ви підтримуєте.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми підтримуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Підтримується. Все.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тоді ставимо на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є пропозиція. Все ж таки Іван Іванович Крулько запропонував зняти нижню планку того закону, який ми зараз розглядаємо, в цілому. Нижню планку ми прибираємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  … (Без мікрофону).

 

ПАВЕЛКО А.В. Так. Так, Іване Івановичу? Так.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Все. Тоді Прикінцеві положення не треба. Іване Івановичу, так?

 

КРУЛЬКО І.І. Я пропонував про те, що граничний термін перебування, як зараз написано в редакції, 65 - граничний.  А при призначенні ми взагалі прибираємо цю норму з діючого закону, тому що вона стає непотрібною, оскільки ми встановили термін, до якого член Рахункової палати працює на своїй посаді. Але це…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тоді пишіть, що це не впливає на нинішніх…

 

КРУЛЬКО І.І. А яким чином воно впливає?

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Юридична казуїстика може бути: людині виповнилось 65, а він підпадає автоматично під норму закону. Таке може бути теж, як варіант. Де-факто.

 

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, я ці норми не придумав зараз, це не є новела для українського законодавства. Відкрийте закон, який стосується судоустрою і статусу суддів, відкрийте закон, який написано про державну службу. Відкрийте закон, який стосується НАБУ, закон, який стосується всього на світі. І там скрізь буде ця універсальна норма, яка прописується в Законі про Рахункову палату. Нічого нового.

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрію Васильовичу, дозвольте, будь ласка, репліку. Іване Івановичу! Анатолію Сергійовичу, правильно все, по великому рахунку ви говорите все правильно. Мова йде про те, що Анатолій Сергійович сьогодні хоче цю каденцію палати - просто якось згарантувати їм ту норму, яка прописана в їх період діяльності. Оце єдине, що він просить.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так це і є кон'юнктура, про яку Анатолій Сергійович каже.

 

(Загальна дискусія)

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Тут сидить голова Рахункової палати, так давайте ми його почуємо з цього приводу. То, може, голова Рахункової палати нам підкаже, він краще розуміє дух…

 

ПАВЕЛКО А.В. Валерію Васильовичу, кажіть.

 

ПАЦКАН В.В. Друзі, не перекладайте на мене, я не законодавець. Ви законодавці, будь ласка, приймайте рішення.

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На доопрацювання.

 

(Шум у залі)

 

ПАЦКАН В.В. Ні. Будь ласка, цілком підтримую рішення бюджетного комітету.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Як доопрацювати?

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На підкомітеті.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 14. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Хто - проти? Хто утримався? Один - утримався. Дякую. Рішення прийнято.

Зараз щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь і бажаю успіхів.