Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 14 грудня 2020 року розглянув питання щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100д) /далі – законопроект/.

Верховною Радою України 5 листопада 2020 року законопроект розглянуто у першому читанні та прийнято за основу з дорученням Комітету доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 2020 року № 979-IX/.

Законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про Державний бюджет України на 2021 рік за реєстр. № 4000, який відповідно до статті 158 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України доопрацював до другого читання і подав до Верховної Ради України 26 листопада 2020 року /далі – законопроект № 4000/. Для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету такі законопроекти належить розглядати у другому читанні та приймати взаємоузгоджено.

Відповідно до статті 116 Регламенту у встановлені строки /не пізніше 19 листопада 2020 року/ до Комітету надійшли пропозиції народних депутатів України, що згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 450 пропозицій. Разом з тим, керуючись цією нормою Регламенту, до такої порівняльної таблиці не включено пропозиції народних депутатів України, які надійшли до Комітету після вказаного встановленого строку.

За підсумками опрацювання пропозицій у Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України та Рахункової палати в остаточній редакції змін до Бюджетного кодексу України (далі –Кодекс) у законопроекті серед іншого пропонується:

– врегулювати питання, окреслені під час розгляду законопроекту у першому читанні (у висновку Комітету щодо законопроекту), насамперед щодо:

правових засад формування міжбюджетних відносин та створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування на новій територіальній основі, зокрема:

впорядковано визначення терміну «бюджети місцевого самоврядування» з урахуванням норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими територіальні громади сіл, селищ, міст, що є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, у встановленому законом порядку можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду та утворювати єдині органи місцевого самоврядування. Відтак, зважаючи на зміни, що відбулися у адміністративно – територіальному устрої та беручи до уваги положення Закону України від 17 листопада 2020 року № 1009 «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» (далі – Закон № 1009), бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети сільських, селищних та міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад) /що також узгоджується з відповідними положеннями додатку № 5 до законопроекту № 4000, доопрацьованого Урядом до другого читання/;

відновлено положення щодо формування бюджетів районів у містах (у разі утворення районних у місті рад);

збережено чинну структуру місцевих бюджетів та бюджетної системи, що складається з державного бюджету та місцевих бюджетів;

враховано зміни, внесені до Кодексу Законом України від 17 вересня 2020 року № 907–IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (що набирає чинності з 01.01.2021), та для усунення правових колізій приведено у відповідність із положеннями Кодексу, унормованими зазначеним законом, положення законопроекту щодо переліку доходів та видатків бюджетів місцевого самоврядування, доходів районних бюджетів, питань формування та виконання місцевих бюджетів, контролю за їх відповідністю бюджетному законодавству, встановлення міжбюджетних відносин в умовах проведених змін у адміністративно – територіальному устрої держави. Поряд з тим, зважаючи на прийняті вищенаведеним законом положення в частині розподілу доходів між бюджетами та врегулювання такого питання у нових статтях Кодексу, внесені зміни до ряду положень Кодексу, де застосовується посилання на відповідні статті, а також інші техніко – юридичні правки для узгодження правових норм (зокрема, у зв’язку із виключенням із Кодексу статті 69 і доповнення його новою статтею 64-1 передбачено зміни до відсильних норм Кодексу (у статтях 29, 64, 66, 67-1 і пункті 1 розділу VI), в яких є посилання на норми статті 69, хоча у більшості випадків мають згадуватися норми нової статті 64-1);

визначення особливостей надання державних гарантій та здійснення правочинів з державними деривативами, зокрема:

виключено зміни про поширення положення бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету на платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави (АР Крим, обласної ради чи територіальної громади міста), як таке, що не потребує додаткового законодавчого унормування, а запропонований спосіб його вирішення не відповідає іншим нормам Кодексу;

виключено положення про здійснення правочинів з державними деривативами за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет, для приведення у відповідність до вимог Кодексу щодо недопущення здійснення понадпланових державних запозичень;

– уточнити строки подання пропозицій щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за інвестиційними проектами і програмами та напрями використання таких коштів;

– включити до джерел надходжень державного дорожнього фонду концесійні платежі, що сплачуються у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії;

– встановити вимоги щодо формування та виконання бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади і районного бюджету на 2021 рік у разі, якщо відповідний бюджет не буде затверджено до 1 січня 2021 року;

– визначити з огляду на вимоги Закону № 1009, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Кодексом, з 1 січня 2021 року видатки на утримання зазначених установ та закладів здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.

Окремо слід звернути увагу, що при доопрацюванні законопроекту до другого читання передбачено унормувати деякі ініціативи, насамперед, Президента України та Кабінету Міністрів України щодо змін до Кодексу, запропоновані у відповідних законопроектах, а саме:

за реєстр. № 2413 щодо фінансування розвідувальної діяльності /з деякими уточненнями з урахуванням висновку Мінфіну/;

за реєстр. № 3446 у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

за реєстр. № 3598 щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу;

за реєстр. № 3967 щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів;

за реєстр. № 3198, № 3983 і № 3081 щодо видатків на функціонування Служби безпеки України;

за реєстр. № 4372 щодо діяльності державних реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту у другому читанні та в цілому як закону вищезазначені законопроекти за реєстр. № 2413, № 3446, № 3598, № 3967, № 3081, № 3198, № 3983, № 4372 можуть вважатися по суті врахованими, а відтак втратять свою актуальність і не потребують окремого розгляду у Верховній Раді.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100д) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.