Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 21 жовтня 2026 року (протокол № 243) розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданого Кабінетом Міністрів України, відмітивши таке.
Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет. Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2026 р. подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000) /далі – законопроект/.
Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування. Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження проекту державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням").
Відповідно до частини 1 статті 154 Регламенту 16 вересня 2026 р. відбулося представлення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради. При цьому Комітет 16 вересня п.р. розглянув відповідне питання і поінформував Верховну Раду щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу (лист від 16.09.2026 № 04-13/3-2026/217894 (2340953)).
На виконання частини 3 статті 156 Регламенту, пункту 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата /далі – РП/ надіслала Верховній Раді і Комітету (листи від 30.09.2026 № 06-2963 і № 06-2964) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням РП від 30.09.2026 № 26-1 /далі – Висновки РП/. Висновки РП розміщено на офіційному сайті РП, а також 30.09.2026 направлено народним депутатам України через ЄАС (картка документу № 2355205). На запит Комітету Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ надало коментарі до Висновків РП /лист від 12.10.2026 № 04110-02-2/29743/.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 29.09.2026 № 16/03-2026/230463 (2353819)), в якому висловлено міркування, зауваження та пропозиції щодо окремих положень законопроекту.
У Комітеті проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу, зокрема, на таке.
І. Щодо основних положень і показників законопроекту
Представляючи законопроект у Верховній Раді, Міністр фінансів Марченко С.М. передусім відмітив, що ключовим пріоритетом бюджету (як і в попередні роки) залишається фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони (на який планується спрямувати 4.885 млрд грн або 67,2% всіх видатків державного бюджету) та потреба в коштах від міжнародних партнерів становитиме 52,6 млрд дол. США.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2027 рік /далі – проект-2027/ використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2027–2029 рр., схвалені постановою КМУ від 04.06.2026 № 695 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2027–2029 рр. /далі – Декларація-2027-2029/ враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), тобто помірно консервативним сценарієм, який враховує вплив воєнних ризиків і передбачає повільнішу траєкторію відновлення економіки, зокрема відображає слабшу економічну активність і зміну цінової динаміки унаслідок тривалішого, ніж очікувалося, ведення бойових дій, руйнування енергетичних потужностей, складних погодних умов на початку року та нових викликів на світових енергетичних ринках (на відміну від сценарію 1 сценарій 2 виходить з припущення про продовження повномасштабних бойових дій упродовж 2027 р.), але з огляду на високий рівень невизначеності та можливу зміну умов функціонування економіки у разі потреби такі показники можуть бути уточнені в період розгляду законопроекту. Зокрема, на 2027 рік прогноз номінального ВВП становить 11.144,4 млрд грн (факт за 2025 р. – 8.931,2 млрд грн, прогноз на 2026 р. – 10.309,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 10.105,3 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 1,3% (факт за 2025 р. – 1,8%, прогноз на 2026 р. – 2,4%, очікуваний показник у п.р. – 1,6%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108% (факт за 2025 р. – 108%, прогноз на 2026 р. – 109,9%, очікуваний показник у п.р. – 109,2%). Поряд з тим, вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США на 2027 рік: в середньому за рік – 47,1 грн (факт за 2025 р. – 41,69 грн, прогноз на 2026 р. – 45,7 грн, факт за 9 міс. 2026 р. – 44,06 грн); на кінець року – 48,3 грн (факт на 31.12.2025 – 42,39 грн, прогноз на 31.12.2026 – 45,8 грн, факт на 30.09.2026 – 44,86 грн).
В інформації про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету у 2027 році (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) /далі – інформація про фіскальні ризики/ вказано, що: сценарій 2 макроекономічного прогнозу враховує продовження повномасштабних бойових дій упродовж 2027 р., високі оборонні потреби, неповне відновлення виробничого потенціалу та інфраструктури, порушення логістики, дефіцит робочої сили та інші характерні для воєнної економіки обмеження; ризиком у 2027 р. є додаткове погіршення безпекової ситуації – збільшення інтенсивності атак і масштабів руйнувань, триваліші обмеження енергопостачання (зокрема можуть спричинити вимушені виробничі паузи, технологічні втрати, скорочення випуску та зростання витрат підприємств), більше пошкодження портової та транспортної інфраструктури, а також порушення роботи експортних коридорів; продовження зовнішньої міграції громадян впливає на економіку через скорочення пропозиції праці, посилення дефіциту працівників та зменшення внутрішнього споживчого попиту; несприятливі зміни зовнішньоекономічних умов – уповільнення світової економіки, послаблення зовнішнього попиту або погіршення умов торгівлі можуть зменшувати обсяги та вартість українського експорту, а зростання світових цін на енергоносії, своєю чергою, збільшуватиме вартість імпорту і виробничі витрати, створюючи додатковий ціновий тиск та знижуючи фінансові результати підприємств. РП зазначено, що прогноз Уряду щодо оцінки зміни реального ВВП на 2027 р. є стриманішим від прогнозу інших інституцій, що сприятиме мінімізації ризиків у разі несприятливих економічних і безпекових чинників та отриманню більших від передбачених доходів у разі швидшого відновлення економіки, водночас зауважено, що зберігаються ризики недосягнення в 2027 р. окремих прогнозних показників (зокрема, подальше збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу збільшить ризики скорочення міжнародних резервів та тиск на національну валюту в разі зменшення міжнародної допомоги, а різниця прогнозів зростання споживчих цін Уряду і Національного банку України /далі – НБУ/ та відхилення фактичного курсу гривні до іноземних валют від прогнозного рівня створює ризики невиконання окремих показників державного бюджету).
У статті 1 законопроекту загальні показники проекту-2027 є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2025 рік, затвердженими показниками на 2026 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" /далі – Закон-2026/, внесеними Законом від 10.06.2026 № 4908–ІХ):
доходи – у сумі 5.648 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1.807 млрд грн /на 47%/, затверджених на п.р. на 2.743,4 млрд грн /в 1,9 раза/ і затверджених із змінами на п.р. на 452,1 млрд грн /на 8,7%/);
видатки – у сумі 7.272 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1.791,5 млрд грн /на 32,7%/, затверджених на п.р. на 2.504,7 млрд грн /на 52,5%/ і затверджених із змінами на п.р. на 864,9 млрд грн /на 13,5%/);
повернення кредитів – у сумі 15,09 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1,3 млрд грн /на 9,7%/ і менше затверджених на п.р. на 2,16 млрд грн /на 12,5%/);
надання кредитів – у сумі 57,26 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 47,2 млрд грн /в 5,7 раза/ і затверджених на п.р. на 0,47 млрд грн /на 0,8%/);
граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.666,1 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 30,3 млрд грн /на 1,9%/, менше затвердженого на п.р. на 236,1 млрд грн /на 12,4%/ і більше затвердженого із змінами на п.р. на 415,4 млрд грн /на 33,2%/), що розрахунково становить 14,95% прогнозного ВВП (факт за 2025 р. – 18,3%, прогноз на 2026 р. – 18,5%, уточнений прогноз на п.р. – 12,1%).
У структурі надходжень і витрат проекту-2027 питома вага загального фонду становить 68,6%, що нижче рівня факту за 2025 р. (79,2%) і рівня плану із змінами на 2026 р. (72,8%), відповідно частка спеціального фонду становить 31,4%, що вище рівня факту за 2025 р. (20,8%) і рівня плану із змінами на 2026 р. (27,2%). Згідно з Висновками РП збільшення частки спеціального фонду державного бюджету сприятиме прозорості та контрольованості відповідних надходжень і витрат. Разом з тим, здійснення витрат із спеціального фонду залежить від стану відповідних надходжень спеціального фонду, зважаючи на особливості здійснення витрат спеціального фонду бюджету, визначені Кодексом, зокрема частинами 3 і 8 статті 13, частиною 4 статті 23 і частиною 2 статті 48 (згідно з якими взяття бюджетних зобов'язань і проведення витрат спеціального фонду бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету). Крім того, збільшення спеціального фонду може знизити гнучкість і ефективність управління бюджетними коштами в умовах значної обмеженості фінансових ресурсів держави.
Показники доходів проекту-2027 розроблено з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічного прогнозу, окремих особливостей, а також враховують додаткові надходження загалом у сумі 196,2 млрд грн (з них 131,3 млрд грн – залежать від прийняття і набрання чинності окремих законів), а саме:
14 млрд грн податку на доходи фізичних осіб /далі – ПДФО/ – відповідно до Закону України від 09.06.2026 № 4903–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" (який передано на підпис Президенту України) із зарахуванням до загального і спеціального фондів державного бюджету у рівних частинах /згідно з абзацом 2 статті 10 і пунктом 16 статті 11 законопроекту/;
11,8 млрд грн податку на додану вартість /далі – ПДВ/ – у разі внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях (йдеться про законопроект за реєстр. № 16051-1 та пов'язаний з ним законопроект за реєстр. № 15460 щодо змін до Митного кодексу, які Верховною Радою 15.10.2026 прийнято в цілому);
58,7 млрд грн ПДВ – у разі внесення змін до Податкового кодексу стосовно збільшення ставки ПДВ, які передбачається спрямувати до спеціального фонду державного бюджету /згідно з статтею 28 законопроекту/ (наразі у Верховній Раді не зареєстровано відповідного законопроекту);
8,3 млрд грн акцизного податку /далі – акциз/ – в разі додаткового підвищення ставок акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, які передбачається спрямувати до спеціального фонду державного бюджету /згідно з статтею 28 законопроекту/ (наразі у Верховній Раді не зареєстровано відповідного законопроекту);
64,9 млрд грн від покращення роботи реформованої Держмитслужби внаслідок зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів, які у разі перевиконання загального обсягу планових надходжень таких платежів до загального фонду державного бюджету, зараховуватимуться до його спеціального фонду для потреб сектору безпеки і оборони /згідно з пунктом 12 статті 11 і пунктом 10 статті 14 законопроекту/.
При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено розрахунків щодо таких додаткових надходжень.
Зазначене не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).
Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2027 рік та узгодження правових норм законопроект і вищезгадані законодавчі ініціативи з питань оподаткування належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо вищезгаданих законодавчих ініціатив з питань оподаткування.
З цього приводу ГНЕУ зауважує, що виникає певна неузгодженість між статтею 1 законопроекту, якою загальний обсяг доходів державного бюджету встановлюється у конкретній сумі, та фактично умовним характером частини доходів, врахованих при визначенні такого показника, адже на момент внесення законопроекту відсутні правові підстави для отримання зазначених додаткових надходжень у відповідному обсязі, а їх фактичне надходження залежатиме від прийняття окремих законодавчих рішень, відтак у разі неприйняття відповідних законодавчих змін або їх прийняття в іншій редакції виникатиме ризик недоотримання запланованих доходів державного бюджету і відповідно незабезпечення видатків, джерелом фінансування яких визначено такі надходження.
Доходи проекту-2027 плануються загалом у сумі 5.648 млрд грн, що більше затвердженого із змінами показника на 2026 р. /5.195,9 млрд грн/ на 8,7%. За оцінкою РП, збільшення таких доходів порівняно із затвердженими на 2026 р. передбачено насамперед за рахунок зростання імпорту, збільшення зарплати та видатків на грошове забезпечення військовослужбовців, девальвації гривні, а також у зв'язку з додатковими надходженнями за рахунок змін в оподаткуванні (при цьому відповідні законопроекти ще не прийняті або не набрали чинності (про що вище зазначено)). РП вважає, що за таких умов посилюються ризики недосягнення передбачених у законопроекті показників доходів, пов'язані з можливим відхиленням від прогнозних макроекономічних показників та набранням чинності відповідних змін до податкового законодавства.
Найвагоміше збільшення у доходах проекту-2027 порівняно із затвердженими із змінами показниками на 2026 р. передбачається щодо: надходжень від Європейського Союзу /далі – ЄС/, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – на 186,2 млрд грн, або на 8,1%; ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – на 175,7 млрд грн, або на 25,7%; ПДФО та військового збору (разом) – на 106 млрд грн, або на 18,2%; акцизу з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 66,1 млрд грн, або на 39,5%; податку на прибуток підприємств – на 13,2 млрд грн, або на 4%; ввізного мита – на 12,4 млрд грн, або на 19,9%; власних надходжень бюджетних установ – на 9 млрд грн, або на 14,2%; інших надходжень (код 21080000) – на 7,2 млрд грн, або на 46,4%; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 7,7 млрд грн, або на 22,2%. Водночас, значно меншими, ніж затверджені із змінами на 2026 р., є показники доходів проекту-2027 щодо: коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України", – на 97,3 млрд грн, або в 3 рази; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 17,9 млрд грн, або на 25%; акцизу з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 17,4 млрд грн, або на 10,8%; ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – на 8,5 млрд грн, або на 2,2%; вивізного мита – на 7,7 млрд грн, або в 5 разів; інших надходжень (код 24060300) – на 1,2 млрд грн, або на 5,7%.
Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2027 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 256,9 млрд грн, що більше на 34,1 млрд грн очікуваного показника у 2026 р. /222,8 млрд грн/ та на 77,3 млрд грн фактичного показника за 2025 р. /179,6 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня–вересня 2026 р. грошовими коштами відшкодовано 170,9 млрд грн, що на 39,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2025 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.10.2026 становили 44,7 млрд грн (збільшилися на 8,2 млрд грн з початку п.р.).
Статтею 16 законопроекту передбачається установити, що у 2027 р. НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" перераховує до державного бюджету суму частини прибутку до розподілу в розмірі не менш як 48,7 млрд грн. Разом з тим, в інформації НБУ (лист від 27.02.2026 № 62-0014/17730), наданій на виконання вимог частини 3 статті 33 Кодексу та статей 51 і 52 Закону України "Про Національний банк України", наведено прогноз частини прогнозованого прибутку до розподілу НБУ, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2027 р., у сумі 27,7 млрд грн (яка узгоджується з відповідним показником у Декларації-2027-2029). При цьому у зазначеній інформації звернуто увагу, що остаточний обсяг частини прибутку до розподілу НБУ, яку НБУ перераховуватиме до державного бюджету у 2027–2029 рр., залежатиме від фактичних операцій уряду, НБУ та макроекономічних показників у прогнозованому періоді 2026–2028 рр. і визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ за відповідні роки. У 2022 р., 2023 р., 2024 р., 2025 р. і 2026 р. НБУ перерахував до державного бюджету відповідно 18,8 млрд грн, 71,9 млрд грн, 38,6 млрд грн, 84,16 млрд грн і 146,1 млрд грн. Натомість РП звертає увагу, що у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 02.07.2026 в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом за Програмою розширеного фінансування /далі – Меморандум з МВФ/ частина прибутку до розподілу НБУ, що буде перерахована до державного бюджету у 2027 р., зазначена в сумі 63 млрд грн (на 14,3 млрд грн, або на 29,4% більше, ніж у законопроекті), та вважає, що враховуючи варіативність прогнозу цих надходжень, а також особливості визначення прибутку до розподілу, який насамперед залежить від обсягу загальних резервів, що формується НБУ, існує можливість подальшого збільшення таких надходжень до державного бюджету у 2027 р.
За оцінкою РП, у законопроекті не враховано й інших додаткових резервів доходів державного бюджету, а саме є можливість збільшити планові показники надходжень: акцизу з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині лікеро-горілчаної продукції (код 14030200) на 590 млн грн /з урахуванням динаміки імпорту лікеро-горілчаної продукції і надходжень цього акцизу у п.р./; плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (код 22020000) на 191,1 млн грн /з урахуванням динаміки надходжень такої плати у 2024–2026 рр./.
На 2027 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плануються в обсязі 53,7 млрд грн (факт за 2025 р. – 69,8 млрд грн, затверджено із змінами на 2026 р. – 71,6 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 59,2 млрд грн). В інформації про фіскальні ризики вказано, що значні обсяги надходжень дивідендів до державного бюджету забезпечує, зокрема АТ КБ "ПриватБанк", але рішення цього банку про значні правочини можуть призвести до зміни рівня прибутку, який планується отримати, та відповідно до зміни розміру сплати дивідендів до державного бюджету.
При цьому статтею 24 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами частини прибутку на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом (подібні норми передбачені у законах про державний бюджет на 2021–2026 рр.), що пояснюється необхідністю забезпечення своєчасності і планомірності таких надходжень до державного бюджету. Однак таке питання потребує унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак мають врегульовуватися у Законі України "Про управління об'єктами державної власності", про що також зауважує РП. Водночас пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2027 рік дію абзацу 12 частини 5 статті 11 цього Закону (щодо зменшення чистого прибутку, з якого сплачуються дивіденди), пунктів 2 і 3 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" та частини 1 статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (щодо обмеження права приймати рішення про виплату дивідендів).
Доходи загального фонду проекту-2027 плануються у сумі 3.219,9 млрд грн, що більше фактичного показника за 2025 р. на 557,2 млрд грн, або на 20,9%, та менше затвердженого із змінами показника на п.р. на 159,1 млрд грн, або на 4,7%. Водночас доходи спеціального фонду проекту-2027 плануються у сумі 2.428,2 млрд грн, що більше фактичного показника за 2025 р. на 1.249,9 млрд грн, або у 2,1 раза (переважно у зв'язку з передбаченням на 2026 р. і 2027 р. надходжень в рамках механізму посиленого співробітництва ЄС (код 42030500) відповідно у сумах 1.396,8 млрд грн і 1.732 млрд грн), та більше затвердженого із змінами показника на п.р. на 611,2 млрд грн, або на 33,6%. У проекті-2027 зменшення доходів загального фонду і збільшення доходів спеціального фонду порівняно з відповідними затвердженими із змінами показниками на 2026 р. пов'язано, серед іншого, із запропонованим зарахуванням до спеціального фонду на 2027 р. окремих доходів, які у 2026 р. належать повністю або частково до загального фонду, наприклад:
25% доходів, визначених джерелами формування державного дорожнього фонду згідно з пунктом 1 частини 2 статті 24-2 Кодексу (прогнозуються на 2027 р. загалом у сумі 52,81 млрд грн, у т.ч. щодо: акцизу з вироблених в Україні пального і транспортних засобів – 2,84 млрд грн; акцизу з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів – 45,57 млрд грн; ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби – 4,34 млрд грн; плати за проїзд автодорогами та визначених адміністративних штрафів – 0,06 млрд грн), відповідно до статті 25 законопроекту із спрямуванням за 3 напрямами цього фонду: розвиток мережі та утримання автодоріг загального користування (34,15 млрд грн); виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою, або під державні гарантії на розвиток мережі автодоріг загального користування (10,12 млрд грн); фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (8,54 млрд грн). При цьому положення частини 1 статті 25 законопроекту потребує техніко-юридичного уточнення для його однозначності трактування і узгодження правових норм;
додаткових надходжень від ПДВ і акцизу, пов'язаних із збільшенням ставок цих податків (прогнозуються на 2027 р. загалом у сумі 67 млрд грн), відповідно до статті 28 законопроекту із спрямуванням на реалізацію програм і проектів підтримки суб'єктів господарювання (58,7 млрд грн – за рахунок ПДВ) і підтримки суб'єктів господарювання, яким надано ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та/або роздрібної торгівлі пальним (8,3 млрд грн – за рахунок акцизу). Цією статтею пропонується встановити, що у разі набрання чинності змінами до Податкового кодексу, якими у 2027 р. збільшуються ставки ПДВ та/або акцизу з пального, КМУ у місячний строк встановлює нормативи розподілу таких податків між загальним та спеціальним фондами державного бюджету та між державним і місцевими бюджетами для зарахування до спеціального фонду державного бюджету додаткових надходжень від збільшення у 2027 р. відповідних ставок. Таке положення не відповідає нормам Кодексу і Податкового кодексу (про що вище зазначено), а також не узгоджується з частиною 5 статті 13 Кодексу (щодо визначення виключно Кодексом та законом про державний бюджет розподілу бюджету на загальний і спеціальний фонди, їх складових частин) та не містить завершеного механізму його реалізації, у зв'язку з чим виникає питання щодо неоднозначного трактування такого положення;
військового збору, який у 2026 р. зараховується до спеціального фонду лише з 01.07.2026 (прогнозується на 2027 р. у сумі 217,5 млрд грн), відповідно до статті 38 законопроекту із спрямуванням на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Також у законопроекті передбачено 2 статті про зарахування у 2027 р. до спеціального фонду державного бюджету деяких доходів із спрямуванням Міноборони на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання без визначення планових показників таких доходів у додатку № 1 та показників видатків, які планується здійснити за рахунок таких доходів у додатку № 3, у зв'язку з чим пропонується дозволити Мінфіну вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення відповідних фактичних надходжень та здійснення відповідних видатків державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу (зокрема з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи). Йдеться про:
статтю 29 – щодо плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю (щодо експорту товарів військового призначення та подвійного використання). Разом з тим, у законопроекті щодо змін до Кодексу за реєстр. № 15400, прийнятому 12.10.2026 Верховною Радою за основу, зазначену плату передбачається спрямовувати Міноборони на 2 напрями: закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки (50%); виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ (50%);
статтю 39 – щодо: надходжень, отриманих в результаті кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювалося БЕБ, НАБУ і ДБР; коштів від управління активами, що здійснюється АРМА; коштів, стягнутих у дохід держави Держаудитслужбою; штрафних санкцій, накладених Держаудитслужбою та Антимонопольним комітетом; податків, зборів (обов'язкових платежів), сплачених до притягнення особи до кримінальної відповідальності, та коштів, сплачених в рахунок відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, відповідно до частини 4 статті 212 Кримінального кодексу. Водночас, передбачається, що Урядом встановлюються особливості застосування цієї статті, зокрема порядок сплати та обліку відповідних коштів, інформаційної взаємодії між контролюючими органами та органами досудового розслідування. Відтак, таке положення не матиме практичного застосування без прийняття відповідного нормативно-правового акту КМУ.
Відповідно до пункту 12 статті 11 законопроекту джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% перевиконання загального обсягу визначених у додатку № 1 до законопроекту планових показників митних платежів (ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акциз з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізне мито), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету. Згідно з додатком № 1 до законопроекту зазначений загальний обсяг митних платежів за загальним фондом становить 1.076,1 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 825,7 млрд грн, кодом 14030000 – 180 млрд грн, кодом 15010000 – 70,35 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання зазначеного загального обсягу митних платежів у сумі 64,9 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту. ГНЕУ зазначає, що потребує пояснення, чому заздалегідь прогнозований відповідний додатковий фіскальний ефект не враховано у планових показниках відповідних митних платежів, а визначено як їх майбутнє "перевиконання", оскільки такий підхід з одного боку створює ризик або заниження планових показників митних надходжень загального фонду, або недоотримання передбаченого ресурсу спеціального фонду у разі фактичного перевиконання в обсязі, меншому за 64,9 млрд грн, а з другого боку дає підстави для питання щодо методології розмежування базового планового обсягу відповідних доходів бюджету та заздалегідь прогнозованого обсягу його перевиконання. У Законі-2026 є подібна норма /пункт 12 статті 11/ і плановий показник перевиконання митних платежів у сумі 60 млрд грн /у додатку № 1/. Однак виникає питання щодо реалістичності таких додаткових доходів спеціального фонду у 2026 р. і 2027 р., зважаючи на поточний стан надходження визначених митних платежів до загального фонду державного бюджету /за 9 міс. 2026 р. при плані у сумі 708,5 млрд грн надійшло 674 млрд грн, що менше на 34,5 млн грн, або на 4,9%/. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не конкретизовано, які саме заходи з покращення роботи Держмитслужби мають сприяти перевиконанню планових показників митних платежів. Отже, є ризики ненадходження до спеціального фонду відповідних митних платежів у запропонованому обсязі, про що теж зауважує РП.
У 2027 р. прогнозується збільшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2027 рік прогнозуються у сумі 6.333,3 млрд грн, або 56,8% прогнозного ВВП (без міжнародної фінансової допомоги – 3.840,2 млрд грн, або 34,5% прогнозного ВВП), а доходи зведеного бюджету на 2026 рік первинно прогнозувалися у сумі 3.532,9 млрд грн, або 34,3% прогнозного ВВП (без міжнародної фінансової допомоги – 3.494,7 млрд грн, або 33,9% прогнозного ВВП). Доходи проекту-2027 без міжбюджетних трансфертів і міжнародної фінансової допомоги передбачаються у сумі 3.133,1 млрд грн, або 28,1% прогнозного ВВП, а такі доходи на 2026 р. первинно визначено у сумі 2.847,7 млрд грн, або 27,6%. За оцінкою РП, незначне збільшення рівня перерозподілу ВВП через державний бюджет у 2027 р. буде, насамперед, за рахунок набрання чинності змін до податкового законодавства (в т.ч. тих, які ще не прийняті Верховною Радою або не набрали чинності на момент подання законопроекту), що свідчить про посилення податкового тиску.
Згідно із супровідними матеріалами до законопроекту прогнозні втрати доходів бюджету від наданих пільг на 2027 р. становитимуть 219,9 млрд грн, що менше фактичних втрат за 2025 р. на 39,3 млрд грн та більше очікуваних втрат у 2026 р. на 14,7 млрд грн. Водночас, відповідно до пункту 27 Меморандуму з МВФ у складі супровідних матеріалів до законопроекту вперше надано інформацію про обсяги податкових видатків на базі показників 2025 р. (що пов'язано з впровадженням нової методології оцінки податкових пільг) за 4 основними податками /податком на прибуток підприємств, ПДВ, ПДФО і акцизом/, однак не наведено пояснень щодо співставності показників у цій інформації з відповідними показниками в інформації про прогнозні втрати доходів бюджету від наданих пільг, зважаючи на суттєві відмінності таких показників.
Граничний обсяг дефіциту проекту-2027 передбачається у сумі 1.666,1 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 1.570,8 млрд грн, спеціальний фонд – 95,3 млрд грн), що розрахунково становить 15% прогнозного ВВП (факт за 2025 р. – 18,3% ВВП, прогноз на 2026 р. – 18,5% прогнозного ВВП, уточнений прогноз на 2026 р. – 12,1% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам абзаців 2 і 3 частини 1 статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2027 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які теж зупинено на 2021–2026 рр. і не застосовувалися у 2020 р.). При цьому граничний обсяг дефіциту проекту-2027 та його співідношення до ВВП є меншими, ніж відповідні параметри у Декларації-2027-2029 (2.040,9 млрд грн і 17,7%).
Загалом державні запозичення передбачаються в обсязі 2.367,3 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 544,4 млрд грн, зовнішні – 1.822,9 млрд грн), що більше затверджених із змінами показників на 2026 р. на 469 млрд грн, або на 24,7% (у т.ч. внутрішні – на 124,8 млрд грн, або на 29,8%, зовнішні – на 344,1 млрд грн, або на 23,3%). Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становить близько 14,8% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 5,4% річних, але умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників.
При цьому відповідно до Плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету на 2027 р. із запланованих зовнішніх запозичень (1.731,2 млрд грн, що становить 76,1% запозичень загального фонду) передбачається отримати за чинними угодами лише 194,1 млрд грн, у т.ч.: 81,87 млрд грн – від МВФ /в рамках Програми розширеного фінансування/; 59,22 млрд грн – від Уряду Японії /фінансування, забезпечене замороженими активами РФ/; 51,05 млрд грн – від ЄС /в рамках Програми фінансової підтримки України UA Facility/; 1,91 млрд грн – від Світового банку /за кредитами, зокрема під гарантії Уряду Великобританії/. Разом з тим, 1.537,1 млрд грн (або 32,6 млрд дол. США), що становить 88,8% зовнішніх запозичень до загального фонду і 67,5% запозичень до загального фонду, передбачається отримати від інших кредиторів і це наразі є непокритою фінансовою потребою, щодо чого Уряд веде перемовини з міжнародними партнерами /що підкреслив Міністр фінансів Марченко С.М. під час представлення законопроекту у Верховній Раді/. В інформації про фіскальні ризики вказано, що окремим джерелом невизначеності залишається обсяг і своєчасність зовнішнього фінансування, відхилення фактичних обсягів надходження ресурсів від передбаченої прогнозом траєкторії може впливати на можливості фінансування державних потреб, реалізацію програм відновлення, внутрішній попит та стан валютного ринку. РП вважає, що прогноз здійснення запозичень на зовнішньому ринку є надто оптимістичним, основними ризиками неотримання в запропонованих обсягах зовнішніх запозичень є можливі зміни у політиці міжнародних партнерів щодо підтримки, недотримання термінів і невиконання Україною зобов'язань щодо впровадження реформ, які є передумовою надання такої підтримки.
Статтями 17 і 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної політики /далі – ОВДП/ (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2026 рр. /станом на 01.10.2026/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.). Статтями 19 і 20 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини з державним боргом шляхом понадпланового випуску ОВДП та обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на погоджених із НБУ умовах (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Статтею 22 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну після набрання чинності відповідними змінами до законів України "Про депозитарну систему України" та "Про Національну установу розвитку" здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 10 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП додаткових часток Національної установи розвитку (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу).
Такі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).
Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій /далі – зовнішні цільові кредити/, у 2027 р. плануються в обсязі 91,7 млрд грн, що менше затвердженого на 2026 р. на 28,8 млрд грн, або на 23,9% (факт за 2025 р. – 133,1 млрд грн, або 74,7% річного плану, факт за 9 міс. 2026 р. – 47,1 млрд грн, або 39,1% річного плану).
Частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ спрямування очікуваних надходжень у 2027 р. зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів за відповідними бюджетними програмами спеціального фонду з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими програмами в межах загального обсягу залучення таких кредитів. Статтею 46 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету зовнішніх цільових кредитів та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2027 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку зовнішніх цільових кредитів.
Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації ПІП). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма протягом багатьох років постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 46 законопроекту подібна норма була у 2024 і 2025 рр. та міститься у статті 34 Закону-2026.
У разі реалізації статей 4 і 46 законопроекту щодо понадпланового залучення зовнішніх цільових кредитів їх обсяг може бути більшим, ніж передбачається у законопроекті, на що також звертає увагу РП. Разом з тим, багато років поспіль залучення зовнішніх цільових кредитів триває на невисокому рівні, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів.
Статтею 47 законопроекту пропонується установити, що у 2027 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП та інших проектів можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних роках видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити. Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024 і 2025 рр. та міститься у статті 35 Закону-2026.
ГНЕУ зауважує, що положення статей 4, 17–20, 22, 46 та абзаців 2 і 3 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту можуть призвести до поглиблення порушень параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі. РП теж зауважує, що зазначені у цих статтях законопроекту заходи можуть стати ризиками збільшення державного боргу та боргового навантаження у 2027 р.
Витрати на обслуговування і погашення державного боргу плануються загалом в обсязі 1.180,8 млрд грн, що більше затвердженого плану на 2026 р. на 10,8 млрд грн, або на 0,9%. При цьому витрати на погашення боргових зобов'язань плануються у сумі 706,7 млрд грн /на 49,9 млрд грн, або на 7,6%, більше затвердженого плану на п.р./, з них за внутрішніми зобов'язаннями – 544,4 млрд грн (що відповідає запланованому обсягу внутрішніх запозичень), а видатки на обслуговування боргу – у сумі 474,1 млрд грн /на 39,1 млрд грн, або на 7,6%, менше бюджетних призначень на п.р./.
Статтею 5 законопроекту граничний обсяг державного боргу на 31.12.2027 передбачається у сумі 12.307,1 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2025 на 3.541,1 млрд грн, або на 40,4%, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2026 на 2.161,5 млрд грн, або на 21,3%), що становить 110,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2025 – 98,2% ВВП, прогноз на 31.12.2026 – 101,6% прогнозного ВВП, уточнений прогноз на кінець п.р. – 98,4% прогнозного ВВП). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2027 пропонується визначити у сумі 382,2 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2025 на 105,6 млрд грн, або на 38,1%, та менше затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2026 на 82,4 млрд грн, або на 17,7%), що становить 3,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2025 – 3,1% ВВП, прогноз на 31.12.2026 – 4,4% прогнозного ВВП, уточнений прогноз на кінець п.р. – 4,5% прогнозного ВВП). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2027 р. розрахунково складе 12.689,35 млрд грн, що становить 113,9% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2025 – 101,2% ВВП, прогноз на 31.12.2026 – 106,1%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 102,9%) і є трохи вищим за відповідний показник, передбачений у Декларації-2027-2029 (113% ВВП). Зазначене не відповідає вимогам частини 2 статті 18 Кодексу щодо обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2027 р. дію вищенаведеної норми Кодексу (яка також була зупинена на 2021–2026 рр. і не застосовувалася у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
У Декларації-2027-2029 визначено, що очікується утримання показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП на відносно однаковому рівні з урахуванням наявного прогнозу зростання ВВП протягом 2027–2028 рр. та розміру дефіциту державного бюджету, на кінець 2029 р. прогнозується зменшення такого показника, що зумовлено зростанням прогнозного номінального значення ВВП з однозначним зниженням розміру дефіциту. У Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2027–2029 роки (затвердженій постановою КМУ від 09.09.2026 № 1118 відповідно до частини 10 статті 16 Кодексу) передбачено, що Мінфін визначає 4 ключові стратегічні цілі управління державним боргом на 2027–2029 рр.: залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів в офіційній підтримці; сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; оптимізація структури державного боргу; підтримання ефективної комунікації з інвесторами. В інформації щодо пункту 12-2 частини 1 статті 38 Кодексу (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) зазначено, що за взятими на себе зобов'язаннями перед МВФ за результатами аналізу стійкості боргу, проведеного в рамках Програми розширеного фінансування (EFF), Україна має відновити стійкість державного боргу і досягти визначених програмою МВФ цільових показників, що включають досягнення відношення боргу до ВВП на рівні 68% до 2035 р. ГНЕУ зауважує, що така інформація не містить достатньо конкретизованого комплексу заходів, строків їх реалізації, відповідальних виконавців та проміжних кількісних орієнтирів щодо приведення боргових показників до стійкого рівня, тому питання оптимізації боргової стратегії та забезпечення боргової безпеки зберігає особливу актуальність.
Статтею 15 законопроекту передбачається граничний обсяг надання державних гарантій на 2027 р. загалом у сумі 69,9 млрд грн (що становить 2,2% доходів загального фонду проекту-2027), у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень КМУ – 65 млрд грн (відповідно 2% таких доходів); які надаються на підставі міжнародних договорів – 4,9 млрд грн (на 2026 р. такі граничні показники визначено відповідно у сумах 64,9 млрд грн і 22,1 млрд грн (загалом – 87 млрд грн), за 8 міс. п.р. державні гарантії не надавалися). Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.
У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються за загальним фондом в обсязі 2 млрд грн, що на рівні плану на 2026 р. (факт за 2024 р. – 9,9 млрд грн, 2025 р. – 3,4 млрд грн, 9 міс. 2026 р. – 1,6 млрд грн). РП зазначає, що ризик недоотримання таких надходжень може зумовлюватися, зокрема, інтенсивністю, наслідками бойових дій та тривалістю воєнного стану в Україні, відсутністю попиту на об'єкти, неможливістю реалізувати об'єкти великої приватизації. Водночас, вбачається доцільним розглянути можливість збільшення таких надходжень, зважаючи, що у Програмі діяльності Уряду (затвердженій постановою КМУ від 17.08.2026 № 1028 і поданій на розгляд Верховної Ради /проект за реєстр. № 15521/) передбачено завдання: активізувати процеси приватизації, забезпечити сприяння продажу об'єктів великої приватизації та санкційних активів (2027 р.), створити належні умови для прозорого продажу пакетів акцій державних банків АТ "Сенс Банк" та АБ "Укргазбанк" (2026–2027 рр.).
У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах про державний бюджет на попередні роки) пропонується визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету, що дублює положення абзацу 2 частини 3 статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту може призвести до незбереження на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та унеможливлює визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів.
Загалом надходження проекту-2027 пропонуються у сумі 8.032,4 млрд грн (факт за 2025 р. – 6.293,5 млрд грн; план із змінами на 2026 р. – 7.113,5 млрд грн); у т.ч.: внутрішні надходження (доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) – 3.716,5 млрд грн, або 46,3% загального обсягу надходжень (факт за 2025 р. – 3.884,9 млрд грн, або 61,7%; план із змінами на 2026 р. – 3.327,9 млрд грн, або 46,8%); зовнішні надходження (міжнародна фінансова допомога (гранти) і зовнішні запозичення) – 4.315,9 млрд грн, або відповідно 53,7% (факт за 2025 р. – 2.408,6 млрд грн, або 38,3%; план із змінами на 2026 р. – 3.785,6 млрд грн, або 53,2%). Отже, у структурі надходжень проекту-2027 більше половини становлять зовнішні надходження та їх частка зростає порівняно з фактом за 2025 р. і планом із змінами на 2026 р., як наслідок посилюються ризики недоотримання таких надходжень у запропонованих на 2027 р. обсягах у разі неналежного виконання Україною взятих зобов'язань щодо реформ та/або змін у політиці міжнародних партнерів щодо підтримки України, на що також звертає увагу РП.
Видатки проекту-2027 розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 85 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування загальнодержавних витрат). Порівняно із Законом-2026 їх кількість збільшилася на 2 головні розпорядники. Це зумовлено змінами в структурі окремих центральних органів виконавчої влади, пов'язаними з перерозподілом функцій між міністерствами та виокремленням окремих напрямів державної політики в межах новостворених міністерств, зокрема: відновлено діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом скасування рішення про його ліквідацію та виокремлення відповідних функцій із складу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з його перейменуванням на Міністерство економіки та довкілля України; утворено Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України /далі – Мінрегіон/ з виокремленням відповідних функцій зі складу Міністерства розвитку громад та територій України з його перейменуванням на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України /далі – Мінрозвитку/ (постанова КМУ від 17.07.2026 № 963). Крім того, у проекті-2027 передбачено видатки на забезпечення діяльності Державної служби залізничного транспорту (новий відповідальний виконавець Мінрозвитку), яку буде створено на виконання Закону України від 09.06.2026 № 4904–IX "Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті України".
Видатки плануються у сумі 7.272 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4.784,4 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 595,5 млрд грн /на 14,2%/ та затверджених із змінами на п.р. на 289,4 млрд грн /на 6,4%/), за спеціальним фондом – 2.487,6 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 1.196 млрд грн /в 1,9 раза/ та більше затверджених із змінами на п.р. на 575,6 млрд грн /на 30,1%/).
При цьому видатки споживання визначено в обсязі 5.594 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 1.766,7 млрд грн /на 46,2%/ та затверджених із змінами на п.р. на 162,2 млрд грн /на 3%/) і становлять 76,9% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 1.261,5 млрд грн (менше фактичних за 2025 р. на 391,7 млрд грн /на 23,7%/ та більше затверджених із змінами на п.р. на 626,4 млрд грн /майже в 2 раза) і становлять 17,3% загального обсягу видатків, а решта видатків (416,5 млрд грн, або 5,7% загального обсягу видатків) є нерозподіленими, у т.ч. щодо: резервного фонду – 91,6 млрд грн (1,3% загального обсягу видатків), резерву коштів для сектору безпеки і оборони – 264,9 млрд грн (3,6% загального обсягу видатків), реалізації Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст – 60 млрд грн (0,8% загального обсягу видатків).
За економічною структурою значні обсяги видатків передбачаються на:
оплату праці працівників бюджетних установ – 1.668,3 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 342,8 млрд грн /на 25,9%/ та затверджених із змінами на п.р. на 257,1 млрд грн /на 18,2%/);
соціальне забезпечення – 823,4 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 159,7 млрд грн /24,1%/ та уточненого плану на п.р. на 147 млрд грн /на 21,7%/);
обслуговування державного боргу – 474,1 млрд грн (більше фактичних за 2025 р. на 112,5 млрд грн /на 31,1%/ та менше затверджених із змінами на п.р. на 39,1 млрд грн /на 7,6%/);
видатки та заходи спеціального призначення – 851,3 млрд грн (менше фактичних за 2025 р. на 365,6 млрд грн, /на 30%/ та уточненого плану на п.р. на 174,8 млрд грн /на 17%/).
Видатки на національну безпеку і оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту-2027 і є його головним пріоритетом (як і у попередніх 5 роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони. У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку і оборону передбачено у сумі 4.885 млрд грн, або 43,8% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 4.590,1 млрд грн (загальний фонд – 2.419,1 млрд грн, спеціальний фонд – 2.171 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 264,9 млрд грн; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн. У Законі-2026 (із змінами) загальний ресурс на національну безпеку і оборону передбачено у сумі 4.367,1 млрд грн, або 42,4% прогнозного ВВП, у т.ч. видатки державного бюджету – 4.337,1 млрд грн (загальний фонд – 2.532,2 млрд грн, спеціальний фонд – 1.804,9 млрд грн), державні гарантії – до 30 млрд грн. Отже, передбачені у проекті-2027 такі видатки є більшими, ніж затверджені із змінами на п.р., на 517,9 млрд грн, або на 11,9% (загальний фонд – на 86,9 млрд грн, або на 3,4%; спеціальний фонд – на 430,9 млрд грн, або на 23,9%), та ніж фактичні за 2025 р., на 1.030,45 млрд грн, або на 26,9%. В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що рішення РНБО щодо законопроекту по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, не прийнято.
У законопроекті на 2027 рік передбачено збільшення державних соціальних стандартів. Відповідно до статті 6 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2027 р. становитиме 3559 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 3124 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3895 грн; працездатних осіб – 3691 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2878 грн (порівняно з 2026 р. передбачається зростання таких показників на 10,9%, при цьому прогноз зростання споживчих цін на 2027 р. /грудень до грудня попереднього року/ – на 8%). Водночас статтею 8 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2027 р.: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2026 р.). Згідно з статтею 7 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2027 р. становитиме 9546 грн (порівняно з 2026 р. передбачається її зростання на 10,4%). При цьому у законопроекті показники прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати є такі самі, як і передбачені у Декларації-2027-2029. Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах вересня 2026 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 8872 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2027 /3559 грн/. У Висновках РП зазначено, що запропонований законопроектом розмір прожиткового мінімуму, що є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти, є вкрай недостатнім для покриття реальних життєвих витрат. На думку ГНЕУ, розрив між запропонованою у законопроекті величиною базового соціального стандарту і його реальним розміром матиме негативний вплив на життєвий рівень значної кількості населення України, оскільки під зазначеним терміном розуміється "вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості" (стаття 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"), при цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не надано відповідних розрахунків та обґрунтування саме такого розміру прожиткового мінімуму. У пункті 41 Меморандуму з МВФ передбачено наміри України щодо вжиття заходів для відновлення ролі прожиткового мінімуму як справжнього соціального стандарту, а також для усунення прив'язки до прожиткового мінімуму при технічних розрахунках зарплати в державному секторі, штрафів та інших адміністративних показників.
У статті 6 законопроекту пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні 2331 грн, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3691 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Поряд з тим, четвертий рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 7 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду. Однак у статті 40 Кодексу, статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норм щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму і такого розміру мінімальної зарплати та їх встановлення у законі про державний бюджет. Втім згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
При цьому на відміну від 2026 р. зазначене обмеження у 2027 р. не поширюватиметься на визначення базового розміру посадових окладів суддів та працівників антикорупційних органів (БЕБ, ДБР, НАБУ, НАЗК та САП) /для яких передбачається застосування прожиткового мінімуму у розмірі 3691 грн/. Зазначені відмінності у підходах до визначення розрахункової величини для обчислення таких посадових окладів є одним із чинників суттєвого збільшення видатків на оплату праці у 2027 р. в судовій системі та антикорупційних органах порівняно з обсягами, затвердженими на 2026 р.
Крім того, у пунктах 8–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується на 2027 р. визначити особливі умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Однак відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. Відповідний проект закону досі ще не подано на розгляд Верховної Ради. Разом з тим, у пункті 22 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується доручити КМУ до 01.09.2027 подати на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів щодо приведення умов оплати праці державних службовців, передбачених спеціальними законами, посадові оклади яких встановлюються у кратних розмірах посадових окладів, визначених Урядом для працівників, що займають відповідні посади у центральних органах виконавчої влади, до єдиних підходів з урахуванням Закону України "Про державну службу".
Статтею 55 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2027 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2026 р., у січні 2027 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 41 Закону-2026). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Крім того, запропонований порядок обчислення такого індексу є неоднозначним для практичного застосування.
У проекті-2027 з метою підвищення ефективності управління бюджетними видатками на реалізацію державної політики у сфері соціального захисту здійснено переформатування та структурування окремих бюджетних програм з урахуванням основних пріоритетів за відповідними групами і категоріями отримувачів, з урахуванням чого відповідні видатки передбачені за такими основними бюджетними програмами:
– "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) – 292,8 млрд грн, що на 41,5 млрд грн, або на 16,5%, більше, ніж затверджено на п.р. /за поясненнями зазначений обсяг видатків дозволить забезпечити всі зобов'язання державного бюджету на виплату пенсій, доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які відповідно до чинного законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зокрема зростання пенсійних виплат у зв'язку з підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснення щорічної індексації пенсій, а також забезпечення у повному обсязі пенсійними виплатами колишніх військовослужбовців та членів їх сімей, чисельність яких у зв'язку зі збройною агресією постійно збільшується/. При цьому за загальним фондом планується 287,8 млрд грн (на 36,5 млрд грн, або на 14,5%, більше, ніж затверджено на п.р.), за спеціальним фондом – 5 млрд грн за рахунок залишку коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/, що утвориться на 01.01.2027 за рахунок відповідних надходжень єдиного внеску, розподіленого на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (згідно з абзацом 2 статті 33 законопроекту). РП вважає, що сума такого залишку коштів недостатньо обґрунтована і не підтверджена, оскільки визначити його точний обсяг на стадії розробки та розгляду законопроекту неможливо, це не відповідає принципу обґрунтованості бюджетної системи і створює ризик недостатності ресурсів для здійснення виплат. Згідно із Звітом про виконання бюджету Фонду безробіття за І півріччя 2026 р. залишок невикористаних коштів від надходжень єдиного внеску становить 3,4 млрд грн. Поряд з тим, Фонд безробіття має визначені власні джерела формування та напрями використання, при цьому відповідно до частин 2 і 5 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг, кошти Фонду безробіття не включаються до складу державного бюджету, про що також зазначено у висновку ГНЕУ. На думку ГНЕУ, відповідні кошти не можуть бути спрямовані до державного бюджету без жодних застережень, зокрема щодо впливу такого рішення на спроможність здійснення покладених на Фонд безробіття функцій в майбутніх періодах.
У 2026 р., як і у минулому році, Пенсійним фондом не залучаються кошти єдиного казначейського рахунка на покриття тимчасових касових розривів /при цьому з 01.01.2026 немає заборгованості за наданими у попередніх роках відповідними коштами/. Водночас, на 2027 р. з метою зменшення навантаження на державний бюджет передбачаються положення (запроваджені з 2025 р.), зокрема щодо здійснення частини видатків на виплату пенсій військовослужбовцям за кошти солідарної системи, доплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосування коефіцієнтів до пенсійних виплат, підвищення розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям), а також положення щодо нездійснення перерахунку пенсій у разі збільшення розмірів винагород та грошового забезпечення суддям, прокурорам, військовослужбовцям (йдеться про статті 40, 43–45 та абзаци 26–29 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту);
– "Соціальний захист окремих категорій громадян, підтримка осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та реалізація заходів у сфері соціального захисту населення" (код 2501250) – 53,3 млрд грн, що на 2,7 млрд грн, або на 5,3%, більше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм). На 2027 р. в результаті переформатування і структурування до видатків за цією програмою включено частину видатків за програмами "Розвиток системи соціальних послуг, у тому числі з підтримки дітей з інвалідністю" (код 2501370), "Соціальний захист дітей та сім'ї" (код 2501400), "Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530), "Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110), змінивши її найменування /за поясненнями ці видатки буде спрямовано на: соціальні виплати ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; виплату довічних державних стипендій; надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії тощо/;
– "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" (код 2506110) – 42,3 млрд грн /на рівні п.р./ /за поясненнями ці видатки визначено на підставі очікуваного контингенту одержувачів пільг та житлових субсидій та подальшого вдосконалення діючих механізмів надання населенню житлових субсидій та пільг шляхом посилення адресного підходу до надання підтримки з урахуванням потреб/;
– "Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110) – 41,6 млрд грн, що на 20,9 млрд грн, або в 2 рази, більше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм) /за поясненнями за рахунок цих коштів передусім передбачається: здійснювати виплату особам з інвалідністю з дитинства державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, розміри яких визначатимуться залежно від базової величини 4000 грн (визначеної у статті 9 законопроекту); забезпечити осіб протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації, зокрема крісла колісні, засоби реабілітації, ортопедичне взуття, спеціальні засоби для спілкування та орієнтування тощо) понад 110 тис. осіб, з них майже 9 тис. військовослужбовців і 13,5 тис. дітей з інвалідністю);
– "Підтримка сімей з дітьми" (код 2501070) – 38,1 млрд грн, що на 5,8 млрд грн, або на 13,2%, менше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм). Це нова програма на 2027 р., до видатків за якою в результаті переформатування і структурування включено частину видатків за програмою "Соціальний захист дітей та сім'ї" (код 2501400) /за поясненнями зазначений обсяг видатків дозволить забезпечити виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні/усиновленні дитини, на дітей одиноким матерям, багатодітним сім'ям, тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, допомоги на дітей із тяжкими захворюваннями, компенсації послуги "муніципальна няня" та "Пакунка малюнка", а також продовжити реалізацію запроваджених у 2026 р. заходів – допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, "єЯсла" та "Пакунок школяра"/. Згідно з абзацом 10 пункту 6 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту у 2027 р. допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомога для догляду за дитиною "єЯсла" та одноразова грошова допомога учням першого класу "Пакунок школяра" застосовуватимуться у порядку та розмірах, встановлених КМУ. Однак згідно із Законом України від 05.11.2025 № 4681–ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю" розміри вказаних допомог встановлюються законом про державний бюджет на відповідний рік;
– "Підтримка осіб і сімей з низькими доходами" (код 2501190) – 31,9 млрд грн, що на 2,9 млрд грн, або на 9,9%, більше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм). Це нова програма на 2027 р., до видатків за якою в результаті переформатування і структурування включено частину видатків за програмою "Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530) /за поясненнями ці видатки спрямовуватимуться на виплату: державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; щомісячної грошової допомоги особам, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; базової соціальної допомоги в межах експериментального проекту, а також допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї/;
– "Підтримка та заходи із соціальної інтеграції дітей з інвалідністю" (код 2501180) – 23,3 млрд грн, що на 13,7 млрд грн, або в 2,4 раза, більше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм). Це нова програма на 2027 р., до видатків за якою в результаті переформатування і структурування включено частину видатків за програмами "Розвиток системи соціальних послуг, у тому числі з підтримки дітей з інвалідністю" (код 2501370), "Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530), "Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110) /за поясненнями за рахунок цих коштів передусім передбачається здійснювати: виплату дітям з інвалідністю державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, розміри яких визначатимуться залежно від базової величини 4000 грн; надання соціальних послуг загальнонаціонального значення (перелік яких затверджуватиметься рішенням КМУ згідно з пунктом 15 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту)/;
– "Підтримка сімейних форм виховання" (код 2501150) – 7,8 млрд грн, що на 0,6 млрд грн, або на 6,9%, менше, ніж затверджено на п.р. (у співставних умовах з урахуванням структурування окремих програм). Це нова програма на 2027 р., до видатків за якою в результаті переформатування і структурування включено частину видатків за програмами "Розвиток системи соціальних послуг, у тому числі з підтримки дітей з інвалідністю" (код 2501370), "Соціальний захист дітей та сім'ї" (код 2501400) /за поясненнями ці видатки спрямовуватимуться на: виплату допомог дітям, які перебувають в сімейних формах виховання, виплату грошового забезпечення батькам-вихователям та прийомним батькам, оплату послуг патронатного вихователя/;
– "Розвиток системи соціальних послуг" (код 2501370) – 2,7 млрд грн, що на 1,2 млрд грн, або на 77,2%, більше, ніж затверджено на п.р. /за поясненнями ці видатки будуть спрямовані на оплату вартості комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості понад 400 тис. осіб та соціальних послуг стаціонарного догляду, підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб похилого віку, осіб з інвалідністю за принципом "гроші ходять за людиною"/.
У проекті-2027 видатки для Мінветеранів на реалізацію державної політики у справах ветеранів (без врахування загальнодержавних витрат) визначено в обсязі 10,3 млрд грн (на 2,3 млрд грн, або на 28,3%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р.), з яких на реінтеграцію ветеранів війни в суспільство шляхом запровадження системи повернення з військової служби до цивільного життя, вшанування та увічнення пам'яті загиблих Захисників і Захисниць України та інше передбачено 8,9 млрд грн (що на 4,4 млрд грн, або в 2 раза, більше, ніж заплановано на п.р., та відповідає завданням, визначеним у Декларації-2027-2029 щодо підвищення рівня фізичного, психологічного та соціального відновлення ветеранів війни, швидкого повернення до цивільного/повноцінного життя та підвищення рівня залученості ветеранів війни до спортивних і реабілітаційних активностей), у т.ч. на:
– підтримку та допомогу ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (код 1501120) – 7,5 млрд грн (на 3,9 млрд грн, або в 2,1 раза, більше, ніж затверджено на п.р.), з яких:
3,2 млрд грн (або 43,1% відповідних коштів) – на продовження фінансового забезпечення експериментальних проектів щодо надання допомоги на навчання дітям, допомоги для занять фізкультурою та спортом, адаптації осіб, які втратили зір, надання послуг з посилення спроможностей, з довготривалого медичного догляду, з корекції рубцевих змін шкіри, із медико-психологічного супроводу, щодо надання компенсації за переобладнання (пристосування) транспортних засобів;
2,8 млрд грн (або 37% відповідних коштів) – на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
1,5 млрд грн (або 19,9% відповідних коштів) – на здійснення заходів із психологічної допомоги, професійної адаптації, з розвитку спорту ветеранів війни, з вшанування пам'яті ветеранів, національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання; виготовлення бланків посвідчень та нагрудних знаків, вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України; забезпечення компенсації витрат учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни із сплати страхової премії за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
– забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій Мінветеранів (код 1501130) – 1,4 млрд грн (на 0,6 млрд грн, або на 71,8%, більше, ніж затверджено на п.р.), з яких 800 млн грн (або 58,8% відповідних коштів) – на надання бюджетних грантів у формі фінансової підтримки для реалізації проектів з метою розвитку ветеранського підприємництва та здійснення заходів щодо сприяння реінтеграції і реадаптації ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров'я.
Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2026 р. на охорону здоров'я становитиме 352,5 млрд грн, або 3,2% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2026 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет. У проекті-2027 видатки на охорону здоров'я /включаючи трансферти місцевим бюджетам/ передбачено в обсязі 292,8 млрд грн, що на 36,1 млрд грн, або на 14,1%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. При цьому видатки за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 225 млрд грн, що на 33,5 млрд грн, або на 17,5%, більше, ніж затверджено на п.р. Зазначені видатки передбачається спрямувати на оплату медичних послуг, пов'язаних з: наданням спеціалізованої та паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років, а також допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами – 159,3 млрд грн; первинної медичної допомоги – 29,1 млрд грн; екстреної медичної допомоги – 13,6 млрд грн; відшкодуванням вартості лікарських засобів та/або медичних виробів для лікування (діагностики, профілактики) окремих захворювань (реімбурсація) – 21,7 млрд грн; функціонуванням електронних сервісів НСЗУ – 1,3 млрд грн.
З метою стимулювання економічного розвитку та надання державної підтримки суб'єктам господарювання у проекті-2027 передбачаються кошти на підтримку та розвиток бізнесу, зокрема найбільше за такими бюджетними програмами:
"Забезпечення функціонування Національної установи розвитку" (код 1201450) – 19 млрд грн, що на 1 млрд грн, або на 5,5%, більше, ніж затверджено на п.р. /як і в попередні роки, на реалізацію державних програм "Доступні кредити 5-7-9%", "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%", "Доступний факторинг" та запровадженого у п.р. експериментального проекту щодо надання підтримки суб'єктам господарювання, які реалізують проекти будівництва, відновлення та підвищення стійкості об'єктів розподіленої генерації, паливної та складської логістичної інфраструктури, розвитку виробничих потужностей переробної промисловості, а також провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі/, водночас передбачається можливість випуску ОВДП до 10 млрд грн для придбання у державну власність додаткових часток Національної установи розвитку;
"Забезпечення державної підтримки розвитку виробництва та підприємництва" (код 1201530) – 9,4 млрд грн /виходячи з пояснювальної записки до законопроекту можна зробити висновки, що зазначена програма об'єднує в собі напрями раніше діючих програм, що дозволить продовжити: державну допомогу суб'єктам господарювання на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості; часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва; часткову компенсацію покупцям техніки і обладнання вітчизняного виробництва; державне стимулювання створення індустріальних парків; стимулювання розвитку виробництва українських товарів та послуг шляхом надання державної грошової компенсації покупцям товарів та послуг українського виробництва; державну підтримку реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями/;
"Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" (код 2801500) – 2,6 млрд грн за спеціальним фондом, що на 0,1 млрд грн, або на 5,4%, більше, ніж затверджено на п.р. /за поясненнями такі кошти передбачаються для надання окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблювальних угідь сільгосппризначення (1 га) та спеціальної бюджетної дотації для утримання великої рогатої худоби (корів) і маточного поголів'я кіз та/або овець/;
"Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 2801580) – 2,2 млрд грн, з них за спеціальним фондом – 1,9 млрд грн (переважно за рахунок вивізного мита на соєві боби, подрібнені або неподрібнені, та на насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене), що на 7,3 млрд грн, або на 79,4%, менше, ніж затверджено на п.р.
Поряд з тим, практика впровадження нових бюджетних програм та інструментів захисту суб'єктів господарювання (приміром у сферах страхування воєнних ризиків та грантової підтримки, зокрема, паливного сектору) отримала своє логічне продовження, при цьому у проекті-2027 ці механізми трансформовано з точкових антикризових заходів у системні укрупнені програми, а саме: "Підтримка суб'єктів господарювання" (код 1201540) – 58,7 млрд грн, "Підтримка суб'єктів господарювання, яким надано ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та/або роздрібної торгівлі пальним" (код 1201550) – 8,3 млрд грн (за спеціальним фондом – за рахунок надходжень від збільшення ставок ПДВ і акцизу, про що зазначено вище) /за поясненнями зазначені кошти спрямовуватиметься на надання фінансової державної підтримки, компенсації вартості майна, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України, надання компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, збільшення статутного капіталу державних фінансових установ з особливим статусом для реалізації програм та проектів підтримки суб'єктів господарювання/. Однак розрахунки видатків за такими програмами не мають нормативно-правового підґрунтя, оскільки не прийнято відповідних змін до Податкового кодексу і відповідно наразі джерела здійснення таких видатків не є реалістичними, про що також зауважують РП та ГНЕУ.
На 2027 рік, зважаючи на наявність ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і відповідно необхідність здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, пропонується сформувати резервний фонд державного бюджету в обсязі 91,6 млрд грн, що становить 1,9% обсягу видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду бюджету, але відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу така норма не застосовується в умовах воєнного стану) і на 4,9 млрд грн, або на 5,7%, більше бюджетних призначень (із змінами) на 2026 р. При цьому на 01.10.2026 уточнений плановий обсяг резервного фонду (з урахуванням прийнятих рішень Уряду про його збільшення за рахунок зменшення інших видатків) становив 95,1 млрд грн, що на 3,9% більше, ніж пропонується на 2027 р.
Відповідно до статті 34 законопроекту у 2027 р. (як і в 2022–2026 рр.) у складі спеціального фонду державного бюджету пропонується створити фонд ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ з метою ліквідації наслідків (у т.ч. гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією РФ проти України, передбачивши: виділення коштів з фонду ліквідації за рішенням КМУ, щомісячне звітування про надходження і використання коштів фонду ліквідації /подібні норми є у статті 25 Закону-2026/. При цьому, на відміну від 2022–2026 рр., у 2027 р. напрями спрямування коштів фонду ліквідації визначатимуться рішенням Уряду. Згідно з пунктом 7 статті 11 і пунктом 11 статті 12 законопроекту джерелами формування фонду ліквідації на 2027 р. передбачаються: кошти, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції"; залишки коштів, джерелом формування яких були надходження до фонду ліквідації в попередніх роках /подібні норми є у пункті 7 статті 11 і пункті 14 статті 12 Закону-2026/. РП вважає, що напрями використання коштів фонду ліквідації доцільно визначати саме у законі про державний бюджет, водночас ресурс фонду ліквідації обмежений, залежить від нестабільних і важкопрогнозованих надходжень та не забезпечує потреб на здійснення тих заходів, для реалізації яких його створено, а отже це викликає сумнів у доцільності існування фонду ліквідації. Аналогічну думку щодо конкретизації у законі принаймні основних напрямів та критеріїв спрямування коштів фонду ліквідації також висловлює ГНЕУ. На 01.10.2026 кошти фонду ліквідації становили 3,2 млрд грн, з яких розподілено рішеннями КМУ – 2,9 млрд грн, залишок нерозподілених коштів – 0,3 млрд грн.
Зважаючи, що масштабна цифровізація всіх сфер життя залишається стійким трендом уже не один рік, стає дедалі важливішим підтримувати високі темпи цифрової трансформації та інновацій, відтак у проекті-2027 на зазначені цілі передбачено видатки в обсязі 12,8 млрд грн, що майже на 3 млрд грн (або на 30,1%) більше, ніж затверджено із змінами на п.р. Насамперед таке зростання зумовлене збільшенням на 2,4 млрд грн видатків на функціонування Фонду розвитку інновацій, загальний обсяг яких пропонується встановити на рівні 7,4 млрд грн (зокрема на підтримку інноваційних проектів для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони (BRAVE 1)). Разом з тим, як і в 2026 р., передбачено видатки на такі ключові напрями: виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій – 2,7 млрд грн /більше на 0,2 млрд грн, ніж затверджено із змінами на п.р./; електронне урядування – 2 млрд грн /більше на 0,4 млрд грн; за поясненнями такі кошти спрямовуватимуться на: розширення функціональних спроможностей Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Портал Дія", забезпечення функціонування державних електронних інформаційних ресурсів – 1.650,9 млн грн; функціонування освітнього мобільного додатка "Мрія" в структурі Єдиного державного вебпорталу електронних послуг – 302,2 млн грн/; реалізацію Національної програми інформатизації – 640 млн грн /менше на 160 млн грн/; забезпечення функціонування та розвитку Державної системи онлайн-моніторингу та електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері – 115 млн грн /більше на 86,5 млн грн/.
У проекті-2027 видатки Мінрозвитку для забезпечення реалізації державної політики у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури (без врахування загальнодержавних витрат) визначено в обсязі 39,6 млрд грн, з них: 16 млрд грн – для фінансування державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні (у 2025 і 2026 рр. такі видатки здійснювалися з резервного фонду, на що також звертає увагу РП); 8,3 млрд грн – на реалізацію ПІП Мінрозвитку, які відповідно до статті 64 законопроекту будуть розподілятися за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань розподілу публічних інвестицій; 5,6 млрд грн – на придбання магістральних локомотивів для АТ "Укрзалізниця" та постачання обладнання для відновлення залізничної інфраструктури (на 4,4 млрд грн, або у 4 рази більше, ніж затверджено на п.р.); 5,1 млрд грн – для придбання нових пасажирських вагонів (на 780 млн грн, або на 18% більше, ніж затверджено на п.р.); 1,09 млрд грн – на виконання функцій Державною авіаційною службою, Державною службою з безпеки на транспорті, Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства (на 289,5 млн грн, або на 36,3% більше, ніж затверджено на п.р.). На діяльність нової Державної служби залізничного транспорту окремо враховано 60 млн грн; 1 млрд грн – для закупівлі обладнання для доставки та перевалки вантажів, суден та інформаційно-технологічних систем управління рухом суден у дунайських морських портах Рені та Ізмаїл (на 56,2 млн грн, або на 6% більше, ніж затверджено на п.р.).
Водночас, відповідно до статті 25 законопроекту у 2027 р. у складі спеціального фонду державного бюджету пропонується частково відновити державний дорожній фонд щодо доходів (на рівні 25%) і видатків, що здійснюються за рахунок таких доходів, загалом у сумі 52,8 млрд грн (про що зазначено вище), при цьому змінивши пропорції розподілу зазначених коштів (визначені частиною 4 статті 24-2 Кодексу), а саме на фінансове забезпечення проектів і заходів щодо: автодоріг державного значення – 80% /замість 60%/, автодоріг місцевого значення і комунальної власності – 20% /замість 35%/.
Видатки Мінрегіону на реалізацію житлової політики (без врахування загальнодержавних витрат) передбачені в обсязі 21,9 млрд грн (на 15,1 млрд грн, або втричі більше, ніж затверджено на п.р.), з них на: компенсацію для відновлення пошкодженого або знищеного житла внаслідок збройної агресії проти України – 20,4 млрд грн (на 13,7 млрд грн більше бюджетних призначень на 2026 р.), створення фонду соціального орендного житла – вперше 1,1 млрд грн (за рахунок коштів ЄІБ).
У проекті-2027 видатки Міненерго на державну підтримку вугільної галузі плануються на 2027 р. загалом у сумі 2,87 млрд грн (тобто на рівні, визначеному на 2026 р.), з них на реструктуризацію вугільної галузі – 2,1 млрд грн, заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств – 0,49 млрд грн, гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах – 0,28 млрд грн. Разом з тим, у п.р. змінами до Закону-2026 збільшено видатки державного бюджету на заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств на 0,13 млрд грн. Отже, постає питання щодо достатності передбачених на 2027 р. коштів для вирішення проблем вугільної галузі. Водночас для Міненерго передбачено видатки за новою бюджетною програмою "Державна допомога працівникам паливно-енергетичного комплексу, залученим до аварійно-відновлювальних робіт" (код 2401350) у сумі 650 млн грн (у п.р. такі видатки здійснюються за рахунок коштів резервного фонду).
Відповідно до норм Кодексу планування, підготовка та реалізація ПІП безпосередньо пов'язані з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.
У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2027-2029 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2027–2029 рр. у сумі 270,9 млрд грн, з них на 2027 рік – 123,7 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: кошти загального фонду державного бюджету (48,1 млрд грн), з них кошти державного фонду регіонального розвитку (2 млрд грн); цільові кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (70 млрд грн), з них міжнародна технічна допомога (гранти, інші ресурси) (11,6 млрд грн); обсяги державних гарантій (4,9 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (150 млн грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (55 млн грн); кошти державного фонду внутрішніх водних шляхів (0,04 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав державними підприємствами та господарськими товариствами, в статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі (0,37 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки (затвердженому розпорядженням КМУ від 17.06.2026 № 608-р) визначено ключові галузі (сектори) для публічного інвестування, які передбачають пріоритетні (основні) напрями публічних інвестицій, та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2027-2029.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що відповідна Міжвідомча комісія у серпні і вересні 2026 р. схвалила консолідований перелік ПІП єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави і розподілу публічних інвестицій на їх підготовку та реалізацію на 2027–2029 рр. у розрізі джерел і механізмів фінансового забезпечення, згідно з цим переліком до проекту-2027 включено кошти в обсязі 111,8 млрд грн (з них за загальним фондом – 25,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 81,7 млрд грн, державні гарантії – 4,9 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення. Це на 27,8 млрд грн, або на 19,9%, менше порівняно із показниками уточненого Консолідованого переліку ПІП і розподілу публічних інвестицій на їх підготовку та реалізацію на 2026–2028 рр. За рахунок відповідних коштів у проекті-2027 передбачається забезпечити реалізацію 79 ПІП за 12 секторами (галузями), а саме: муніципальна інфраструктура та послуги – на загальну суму 34,65 млрд грн для 16 проектів і програм; транспорт – 26,15 млрд грн для 16 проектів і програм; енергетика – 13,89 млрд грн для 12 проектів і програм; освіта і наука – 13,54 млрд грн для 8 проектів і програм; охорона здоров'я – 13,26 млрд грн для 12 проектів і програм; житло – 4 млрд грн для 2 програм; соціальна сфера – 3,17 млрд грн для 4 проектів і програм; публічні фінанси – 1,58 млрд грн для 1 проекту; публічні послуги і пов'язана з ними цифровізація – 0,64 млрд грн для 1 програми; правова діяльність та судочинство – 0,52 млрд грн для 2 проектів; громадська безпека – 0,35 млрд грн для 1 проекту; довкілля – 0,07 млрд грн для 4 проектів і програм.
Поряд з тим, у проекті-2027 передбачено видатки загального фонду для Мінрозвитку за бюджетною програмою "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України" (код 3101870) у сумі 8,3 млрд грн та Мінрегіону за бюджетною програмою "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України" (код 2751800) у сумі 0,9 млрд грн, які відповідно до статті 64 законопроекту, як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, розподілятимуться на підготовку і реалізацію ПІП за рішенням КМУ (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) на підставі рішення відповідної Міжвідомчої комісії. Такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України та не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема: частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу). Подібні зауваження висловлюють РП і ГНЕУ.
Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету (як програма публічних інвестицій) та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 2761070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,06% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2027-2029 відповідні кошти на 2027 р. заплановано також у сумі 2 млрд грн і на п.р. у Законі-2026 визначено теж у сумі 2 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2027 р. дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2026 рр.). При цьому передбачені на 2026 р. кошти державного фонду регіонального розвитку за 9 міс. п.р. не використано.
Водночас, у проекті-2027 пропонуються видатки загального фонду за бюджетною програмою "Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст" (код 3121050) у сумі 60 млрд грн, що на 20 млрд грн більше, ніж затверджено із змінами на п.р. /з огляду на Указ Президента України від 14.03.2026 № 239 щодо Комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, якими визначаються заходи із забезпечення в особливий період захисту, стійкості та безперервності функціонування систем життєзабезпечення, енергетики, об'єктів критичної інфраструктури, сталого проходження осінньо-зимового періоду 2026/27 року та належних умов життєдіяльності населення в особливий період/.
Відносини між державним та місцевими бюджетами у законопроекті побудовані з урахуванням чинного законодавства, положень Декларації-2027-2029 та з огляду на виклики, спричинені збройною агресією РФ проти України (починаючи з 2021 р. встановлюються відносини між державним бюджетом та 1582 місцевими бюджетами, у т.ч. 1438 бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад, 119 районними бюджетами та 24 обласними бюджетами і бюджетом м. Києва).
Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2027 р. становить 349,3 млрд грн (у т.ч. із загального фонду – 321,6 млрд грн, спеціального фонду – 27,7 млрд грн), що більше на 124,6 млрд грн, або на 55,5% затвердженого показника на 2026 р. та на 44,2 млрд грн, або на 14,5%, уточненого плану на п.р. (з урахуванням прийнятих рішень КМУ щодо надання трансфертів місцевим бюджетам у процесі виконання державного бюджету).
Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам 4 дотації у сумі 63,4 млрд грн (що на 6,7 млрд грн, або на 9,5%, менше затвердженого показника на 2026 р., але на 1,8 млрд грн, або на 2,9%, більше уточненого плану на п.р.), основу яких становлять базова дотація (50,7%) та додаткова дотація на забезпечення життєдіяльності прифронтових, або тимчасово окупованих територій України (47,9%).
Внаслідок горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів (що здійснено для 1320 бюджетів місцевого самоврядування та 24 обласних бюджетів) базову дотацію визначено у сумі 32,1 млрд грн, що порівняно з п.р. більше на 1,4 млрд грн, або на 4,4%. Таку дотацію з державного бюджету отримають 961 бюджет сільських, селищних, міських територіальних громад (на 61 бюджет менше п.р.) та 15 обласних бюджетів (на 3 бюджети менше п.р.). Водночас, з 218 бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (на 37 бюджетів більше п.р.) і 6 обласних бюджетів (на 2 бюджети більше п.р.) планується передавати реверсну дотацію до загального фонду державного бюджету в обсязі 21,95 млрд грн, що порівняно з п.р. більше на 3,1 млрд грн, або на 16,6%. При цьому з огляду на значення індексу податкоспроможності таке вирівнювання не здійснювалося для 141 бюджету територіальних громад та 3 обласних бюджетів. Отже, залишається незначною частка бюджетів, щодо яких не здійснено вирівнювання податкоспроможності (10,7%), і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації (16,7%), тобто самодостатніх громад. Горизонтальне вирівнювання на 2027 р. здійснювалося з урахуванням таких особливостей, зокрема:
згідно зі статтею 57 законопроекту на відміну від встановлених у статтях 98 і 99 Кодексу вимог (як і на 2023–2026 рр.) у відповідному розрахунку застосовано показники не за останній звітний бюджетний період /2025 р./, а очікувані надходження за 2026 р. відповідно податку на прибуток підприємств та ПДФО, які визначаються виходячи з встановлених Кодексом нормативів зарахування цих податків до відповідних місцевих бюджетів за виключенням частини "військового" ПДФО (яка згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу спрямовується до спеціального фонду державного бюджету);
для розрахунків використано дані про чисельність населення на 01.09.2026 від Державної міграційної служби (про кількість осіб, які задекларували/зареєстрували своє місце проживання) та Мінсоцполітики (про кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб);
при проведенні розрахунку для обласних бюджетів Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей застосовано відмінні від інших обласних бюджетів підходи щодо врахування кількості населення, однак пояснень та обґрунтувань щодо них не наведено у наданих до законопроекту супровідних матеріалах;
не брали участі у такому вирівнюванні, як визначено у статті 57 законопроекту, поряд з бюджетами міст Києва та Севастополя і районів у містах бюджети місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій (таких бюджетів на дату подання законопроекту /15.09.2026/ – 118).
Додаткову дотацію на забезпечення життєдіяльності прифронтових або тимчасово окупованих територій передбачено вперше у сумі 30,4 млрд грн. Її обсяг на 3,4 млрд грн, або на 12,4%, є більшим порівняно з уточненим планом на п.р. за двома додатковими дотаціями, які не плануються на 2027 р., а саме на: здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ (21,9 млрд грн), і функціонування територій, на яких ведуться бойові дії (5,2 млрд грн). Водночас, у супровідних матеріалах до законопроекту не надано пояснень щодо запровадження такої додаткової дотації та критеріїв її розподілу між місцевими бюджетами. Наразі у законопроекті нову додаткову дотацію розподілено між 294 місцевими бюджетами у сумі 12,2 млрд грн (або 40,2% обсягу) таким чином:
між бюджетами місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій для забезпечення достатнього рівня видатків у сумі 4,3 млрд грн, обсяг якої для кожного з таких бюджетів визначено на основі звіту про виконання відповідних бюджетів за 2025 р. за видатками загального фонду, проіндексованими на коефіцієнти зростання мінімальної зарплати та індексу споживчих цін;
між бюджетами місцевого самоврядування територій можливих бойових дій і територій активних бойових дій (166 бюджетів) та обласними бюджетами, де є такі території (10 бюджетів), для компенсації зниження рівня доходів місцевих бюджетів, зумовлених виїздом населення, релокацією підприємств, несплатою податків та іншими негативними чинниками, спричиненими збройною агресією РФ, у сумі 6,5 млрд грн, а також між обласними бюджетами Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей у сумі 1,4 млрд грн (як компенсація 50% втрат горизонтального вирівнювання порівняно з п.р, для збільшення фінансового ресурсу загального фонду таких бюджетів).
Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності передбачена в обсязі 791 млн грн, що більше на 58,5 млн грн, або на 8%, затвердженого показника п.р., але, як і у минулі роки, не пропонується відшкодовувати втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки.
Крім того, у законопроекті не передбачено додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (у п.р. така дотація встановлена у сумі 2,95 млрд грн), надання якої визначено статтею 103-6 Кодексу.
Із загального фонду державного бюджету передбачається також надати місцевим бюджетам 20 субвенцій у сумі 258,2 млрд грн (що більше на 109,2 млрд грн, або на 73,3%, затвердженого показника на 2026 р. і на 29,6 млрд грн, або на 12,9%, уточненого плану на п.р.), зокрема:
освітня субвенція, що і надалі залишається найбільшим трансфертом до місцевих бюджетів, запланована у сумі 192,8 млрд грн, що більше на 89,6 млрд грн, або на 86,9%, ніж затверджено на 2026 р., а порівняно з уточненим планом на п.р. на 42,4 млрд грн, або на 28,2% (у зв'язку з підвищенням у п.р. на 50% зарплати педагогічним працівникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, протягом п.р. субвенцію збільшено на 47,2 млрд грн). Зростання субвенції на 2027 р. передусім пов'язано з впровадженням нового механізму оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників згідно з постановою КМУ від 31.08.2026 № 1078 "Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників". Задекларувавши при цьому, що відповідно до нових умов оплати праці педагогічних працівників щомісячна доплата у сумі 2600 грн (визначена згідно з постановою КМУ від 08.11.2024 № 1286 і має здійснюватися щомісячно до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан) зберігається для педагогів закладів загальної середньої освіти на прифронтових та прикордонних територіях (за умови очної або змішаної форми навчання), у законопроекті не передбачено субвенцію на здійснення доплат таким педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти;
субвенція на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти у сумі 19,4 млрд грн (на 4,9 млрд грн, або на 34,5%, більше затвердженого показника на п.р.), що за поясненнями дозволить забезпечити харчуванням учнів 1–11 класів;
субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 6,9 млрд грн (на 1,2 млрд грн, або на 21,6%, більше затвердженого показника на п.р.);
субвенція на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 2,6 млрд грн (на 0,3 млрд грн, або на 11,6%, менше затвердженого показника на п.р.);
субвенція на формування житла для тимчасового проживання або підтриманого проживання евакуйованих та внутрішньо переміщених осіб і заходів забезпечення їх житлом у сільській місцевості у сумі 1,5 млрд грн /на рівні п.р./;
нова субвенція на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", у сумі 18,2 млрд грн. За поясненнями такі кошти вчергове передбачено за рахунок відновлення зарахування до державного бюджету 4% ПДФО, що 5 попередніх років зараховувалися до бюджетів місцевого самоврядування (крім м. Києва), та вказано, що Мінрозвитку необхідно підготувати законодавчі зміни щодо відстрочення обсягу заборгованості підприємств теплокомуненерго за природний газ на суму різниці в тарифах на строк до її відшкодування;
нова субвенція на врегулювання системної заборгованості на балансуючому ринку електричної енергії у сумі 0,48 млрд грн /за поясненнями субвенція пропонується для погашення заборгованості та проведення поточних розрахунків за фактично спожиті обсяги електроенергії військовими формуваннями, розташованими на прифронтових та/або тимчасово окупованих територіях/;
субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 20 млн грн /на рівні п.р./. Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 29 та пункту 8 частини 4 статті 30 Кодексу з 01.01.2023 збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, має зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуватися на надання цієї субвенції. Однак, виходячи з частини 5 статті 29 Кодексу (згідно з якою закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального (спеціального) фонду державного бюджету або їх частину до спеціального (загального) фонду державного бюджету), у статті 10 законопроекту такий збір на 2027 р. (як і протягом останніх років) включається до доходів загального фонду державного бюджету, що за поясненнями обумовлено введенням воєнного стану та обмеженими фінансовими можливостями державного бюджету.
На реалізацію ПІП заплановано 9 субвенцій місцевим бюджетам у сумі 14,48 млрд грн (що на 4,99 млрд грн, або на 25,6%, менше, ніж на п.р.), з яких: у сфері освіти – 6 субвенцій на загальну суму 10,1 млрд грн, що на 3,4 млрд грн, або на 25,2%, менше, ніж на п.р. (у т.ч. на: модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти – 0,4 млрд грн /на 0,6 млрд грн менше, ніж на п.р./; облаштування безпечних умов (облаштування укриттів) у закладах, що надають загальну середню освіту, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, та у закладах дошкільної освіти, – 3,7 млрд грн /на 2,3 млрд грн менше, ніж на п.р./; придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, – 1 млрд грн /на рівні п.р./; безперешкодний доступ до якісної освіти – шкільні автобуси – 2 млрд грн /на рівні п.р./; забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" – 3 млрд грн /на рівні п.р./; у сфері охорони здоров'я – 1 субвенцію на суму 2,47 млрд грн /на 1,6 млрд грн, або на 39,2%, менше, ніж на п.р.); у сфері підтримки ветеранів – 1 субвенцію з розвитку ветеранських просторів у сумі 1,08 млрд грн /на рівні п.р./; у сфері соціального захисту – 1 субвенцію із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу у сумі 0,83 млрд грн /на рівні п.р./.
Із спеціального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 27,7 млрд грн, що більше на 22,1 млрд грн, або майже в 5 разів, затвердженого показника на п.р. та на 12,8 млрд грн, або на 86,2%, уточненого плану. Таке збільшення відбулося, передусім, у зв'язку з відновленням субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 8,5 млрд грн, джерелом надання якої є кошти державного дорожнього фонду, та із значним збільшенням субвенцій на проекти, що реалізуються за рахунок кредитів і грантів від іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій, зокрема: в рамках виконання Програми з відновлення України (код 2761610) – на 5,8 млрд грн, або в 6,9 раза; на реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)" (код 2761160) – на 2,3 млрд грн, або в 7,5 раза. Поряд з тим, вперше передбачені субвенції: на забезпечення доступності та стійкості дошкільної освіти (код 2211500) у сумі 0,77 млрд грн, на реалізацію проектів в рамках програми "Відновлення водопостачання і водовідведення України" (код 3121180) у сумі 0,17 млрд грн. З приводу програм і проектів, що реалізуються за рахунок кредитів і грантів від міжнародних фінансових організацій /ЄБРР, ЄІБ, МБРР, БРРЄ/ шляхом надання субвенцій із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам, згідно з наданою до законопроекту інформацією про здійснення публічних інвестицій всі вони включені до відповідного переліку ПІП у загальній сумі 18,4 млрд грн (що на 6,7 млрд грн, або на 57,6%, більше ніж у п.р.).
Загалом на 2027 р. пропонується надати з державного бюджету місцевим бюджетам 34 трансферти, у т.ч. 24 – із загального фонду, 10 – із спеціального фонду. Однак законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції та 24 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для обласних бюджетів, бюджету м. Києва). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (349,3 млрд грн), 293,4 млрд грн /або 84%/ не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту. ГНЕУ, не заперечуючи об'єктивної складності визначення окремих показників в умовах воєнного стану та значних міграційних процесів, зауважило, що перенесення на стадію виконання державного бюджету розподілу переважної частини міжбюджетних трансфертів істотно знижує визначеність ресурсної бази місцевих бюджетів, ускладнює їх своєчасне та обґрунтоване планування і створює ризик затримки фактичного спрямування відповідного бюджетного ресурсу, у зв'язку з чим доцільно було б конкретизувати строки, критерії та механізми здійснення відповідного розподілу.
За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2027 р. становить 1.056,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 996,8 млрд грн, за спеціальним фондом – 59,7 млрд грн. Частка трансфертів з державного бюджету в прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 33,1% (що більше на 5,5 відс. пункта, ніж на п.р., і на 4,7 відс. пункта, ніж визначено у Декларації-2027-2029 на 2027 р.). Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) розраховано у сумі 707,2 млрд грн, частка яких у доходах зведеного бюджету України становить 11,2% (що на 6,9 відс. пункта менше, ніж на п.р.).
ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами
Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).
КМУ подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки (схвалену постановою КМУ від 17.06.2026 № 793) разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 22 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, у Комітеті за підсумками попереднього розгляду Декларації-2027-2029 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради підготовлено пропозиції щодо бюджетної політики, які разом з пропозиціями народних депутатів України і комітетів Верховної Ради направлено до КМУ (для опрацювання при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2027 рік і складанні Бюджетної декларації на 2028–2030 роки) з проханням не пізніше 15 вересня 2026 р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених пропозицій /лист Комітету від 23.07.2026 № 04-13/12-2026/176048 (2297672)/. Згідно з пунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2027-2029 та пояснення відхилення показників проекту-2027 від відповідних показників Декларації-2027-2029. Крім того, Мінфіном поінформовано Комітет щодо стану врахування вищезазначених пропозицій /лист від 15.09.2026 № 04110-02-3/26533/.
У Висновках РП зауважено, що Урядом при підготовці законопроекту не дотримано показників і положень, визначених у Декларації-2027-2029 та фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, зокрема для розрахунків використано сценарій 2 основних прогнозних макропоказників на 2027–2029 рр., що суттєво вплинуло на збільшення основних параметрів проекту-2027 (зокрема: видатків – на 44,1%, доходів – на 87,5%). Таким чином, РП вважає, що Декларація-2027-2029 не стала основою для складання проекту-2027, що не узгоджується з нормами частини 1 статті 33 Кодексу і частини 3 статті 153 Регламенту.
Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище, а також вказано ГНЕУ і РП у своїх висновках. Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4, 33, 34, 43, 46, 47, 49, 50, 51, 52, 58, 59, 60 і 64 законопроекту допускається можливість управління державними видатками "у ручному режимі", без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів, тоді як положення цих статей є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).
Наприклад, статтею 49 законопроекту пропонується установити, що у 2027 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 2 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм) /передбачено у сумі 264,9 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 200 млрд грн, за спеціальним фондом – 64,9 млрд грн/; "Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст" (код 3121050) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) /передбачено за загальним фондом у сумі 60 млрд грн/.
Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет. Однак, як і в попередні роки, законопроектом пропонується на 2027 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 40, 43, 44, 45, 55, 56, 61, пункти 6–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить рішенням Конституційного Суду України. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що у статтях 33, 40–45, 48, 55, 56, 61, пунктах 3, 6–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту продовжена практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, сформульованій у його численних рішеннях.
Наприклад, статтею 45 законопроекту передбачається продовжити у 2027 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 32 Закону-2026) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту зупиняється на 2026 рік дія пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (на 2025 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.
Порушені у статтях 40, 43 і 44 законопроекту питання щодо врегулювання у 2027 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 29, 30 і 31 Закону-2026, однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
Крім того, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.
У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).
ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту у першому читанні
Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156-157 Регламенту, якими серед іншого передбачено, що:
– народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і не пізніше 1 жовтня року, що передує плановому, направляють їх до Комітету з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;
– пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня року, що передує плановому, та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються;
– Комітет не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, розглядає пропозиції до законопроекту, висновки РП і готує висновки та пропозиції до нього у вигляді проекту постанови Верховної Ради, а також таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи з урахуванням вимог пунктів 1–3 частини 1 статті 118 Регламенту;
– зазначені матеріали надаються народним депутатам України не пізніше ніж за 2 дні до розгляду законопроекту у І читанні;
– Верховна Рада розглядає законопроект у І читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому. При цьому законопроект вважається прийнятим у І читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.
У встановлений строк (не пізніше 1 жовтня 2026 р.) до Комітету надійшли пропозиції (висновки) до законопроекту відповідно до 431 листів/звернень народних депутатів України і 13 листів/висновків 10 комітетів Верховної Ради /з питань аграрної та земельної політики; з питань екологічної політики та природокористування; з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування; з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; з питань молоді і спорту; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань освіти, науки та інновацій; з питань правової політики; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; з питань цифрової трансформації/, що згруповані та узагальнені у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту у кількості 5236 пропозицій. До зазначеної таблиці не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2026 р. (тобто зареєстровані в ЄАС 2 жовтня п.р. і пізніше), як такі, що згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту не розглядаються.
У Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та РП опрацьовано таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту та Висновки РП. При цьому від Комітету завчасно надіслано зазначену таблицю усім народним депутатам України з повідомленням про її попереднє опрацювання у Комітеті 15 і 16 жовтня п.р. (лист від 12.10.2026 № 04-13/3-2026/239935 (2362161)), що дало можливість народним депутатам України (авторам пропозицій) брати участь у відповідних заходах Комітету.
За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом орієнтовно понад 13,5 трлн грн.
У ході опрацювання поданих пропозицій зауважено, що:
багато пропозицій подано без пояснень і фінансово-економічних обґрунтувань, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;
більшість пропозицій збалансовано лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях вбачаються нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема пов'язаних з функціонуванням державних органів), видатки за якими пропонується зменшити;
окремі пропозиції включають питання, які не належать до визначеного статтею 40 Кодексу предмету регулювання закону про державний бюджет, та/або містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини 4 статті 153 Регламенту законопроект не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів;
певні пропозиції, подані одними і тими ж авторами, дублюються декілька раз чи не узгоджуються між собою (наприклад, щодо єдиної теми передбачаються різні (альтернативні) шляхи врегулювання або одне джерело додаткових витрат бюджету пропонується одночасно для різних видів таких витрат);
деякі пропозиції не відповідають нормам Кодексу чи правилам законодавчої техніки, суперечать іншим положенням законопроекту та/або можуть призвести до розбалансування показників проекту-2027.
Зазначені зауваження певним чином стосуються пропозицій народних депутатів України, які їх найбільше подали, насамперед: 788 пропозицій (або 15% від загальної кількості) подано Козирем С.В. спільно з іншими; 500 пропозицій (або 9,5% від загальної кількості) подано Герасимовим А.В. спільно з іншими; 440 пропозицій (або 8,4% від загальної кількості) подано Железняком Я.І. (у т.ч. спільно з іншими); 388 пропозицій (або 7,4% від загальної кількості) подано Горбенком Р.О. спільно з іншими; 356 пропозицій (або 6,8% від загальної кількості) подано Фединою С.Р. спільно з іншими; 328 пропозицій (або 6,3% від загальної кількості) подано Разумковим Д.О.; 293 пропозиції (або 5,6% від загальної кількості) подано Южаніною Н.І. спільно з іншими.
За результатами проведеної роботи підготовлено проект Постанови Верховної Ради "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік" та таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати, врахувати редакційно або врахувати частково (більшість – як доручення Уряду) /загалом 90 пропозицій/, включено до зазначеного проекту Постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані КМУ при підготовці законопроекту до ІІ читання.
За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення:
1. Схвалити підготовлений у Комітеті проект Постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік", а також схвалити висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000).
2. Рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік", підготовлений Комітетом (реєстр. № 16000/П від 23.10.2026), прийняти за основу і в цілому.
3. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданий Кабінетом Міністрів України, розглянути у першому читанні за таким орієнтовним регламентом, визначеним відповідно до статей 30 і 157 Регламенту Верховної Ради України (загалом до 1 години): доповідь Голови Комітету Підласої Р.А. – до 3 хвилин та запитання доповідачу і відповіді на них – до 6 хвилин (до 1 хв. на запитання та до 1 хв. на відповідь); виступ Міністра фінансів України Марченка С.М. – до 3 хвилин; виступ Голови Рахункової палати Піщанської О.С. – до 3 хвилин; обговорення відповідно до пунктів 4–7 статті 30 Регламенту Верховної Ради України – до 45 хвилин.