Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №228 від 17 жовтня 2025 року
12 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 34 народних депутатів України.
Відсутні:
Члени Комітету: Забуранна Л.В., Лунченко В.В., Пузійчук А.В.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.
Запрошені та інші присутні на засіданні особи:
Народні депутати України Дмитрієва О.О., Сірко Ю.Л., Микиша Д.С., Тимошенко Ю.В., Демченко С.О., Маслов Д.В., Разумков Д.О., Железняк Я.І., Магомедов М.С., Ковальчук О.В., Безгін В.Ю.
від Міністерства фінансів України:
Марченко С.М. – Міністр;
Єрмоличев Р.В. – перший заступник Міністра;
Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;
Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету.
від Рахункової палати:
Піщанська О. С. – Голова;
Ключка С.С. – заступник Голови;
Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;
Кравченко Т.Г. – заступник директора департаменту – начальник відділу комунікації з органами державної влади та громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;
Бережнюк О.В. – головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.
Крюков Т.У. – радник члена Рахункової палати Клименка К.О.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 17 жовтня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас попросила члена Комітету Задорожнього М.М. здійснювати на цьому засіданні облік присутніх членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
2. Щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України.
1. СЛУХАЛИ:
Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
Відмітили:
Відповідно до частини 2 статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата подала Верховній Раді України (далі – Верховна Рада) та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 02.09.2025 № 06-2635 і № 06-2638 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі, затверджений рішенням Рахункової палати від 26.08.2025 № 21-3 (далі – Висновок РП), водночас направила Кабінету Міністрів України (далі – КМУ або Уряд) Висновок РП, який містить рекомендації (пропозиції) КМУ для усунення виявлених відхилень і порушень. Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 09.09.2025, при цьому витяг з Висновку РП в частині загальних підсумків виконання державного бюджету та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.
У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (далі – головні розпорядники), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Закон) і виконання державного бюджету у поточному році, а також інформацію Мінфіну /лист від 22.07.2025 № 04210-04-3/20540/ про опрацювання рекомендацій Комітету, наданих Уряду за підсумками розгляду на засіданні Комітету 07.07.2025 Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі та інформації щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 р. (далі – рекомендації Комітету від 07.07.2025), та звернуто увагу на таке.
Щодо змін до Закону та основних його положень
З початку поточного бюджетного періоду станом на 01.10.2025 прийнято 2 закони, якими внесено зміни до Закону, а саме:
від 31.07.2025 № 4561–ІX (далі – Закон № 4561–ІX), яким змінено загальні показники державного бюджету, а саме: збільшено доходи на 147,45 млрд грн, видатки на 400,45 млрд грн і граничний обсяг дефіциту на 250 млрд грн та зменшено надання кредитів на 3 млрд грн, а також збільшено граничний обсяг державного боргу на 184,9 млрд грн. Зокрема, за загальним фондом видатки збільшено загалом на 390,4 млрд грн, при цьому на забезпечення національної безпеки і оборони – на 401,6 млрд грн (з них для Міноборони – 310,8 млрд грн, МВС – 84,1 млрд грн /зокрема для Нацгвардії – 24,5 млрд грн, Держприкордонслужби – 45,85 млрд грн, Нацполіції – 13,7 млрд грн/, ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн, СБУ – 1,6 млрд грн, Управління держохорони – 0,5 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 0,06 млрд грн). Джерелами покриття зазначених додаткових видатків передбачено: збільшення державних внутрішніх запозичень на 184,9 млрд грн та доходів на 137,4 млрд грн (з них щодо: податку та збору на доходи фізичних осіб – на 46 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 24 млрд грн, коштів, що перераховуються НБУ, – на 20,3 млрд грн, частини прибутку держпідприємств і дивідендів на державну частку власності – на 15 млрд грн, акцизного податку – на 8,8 млрд грн), а також зменшення витрат на: погашення державного внутрішнього боргу – на 65,1 млрд грн, обслуговування державного боргу – на 11,16 млрд грн, виконання державою гарантійних зобов'язань – на 3 млрд грн. За спеціальним фондом збільшено доходи і видатки на 10 млрд грн, а саме доходи щодо податку та збору на доходи фізичних осіб (в частині "військового ПДФО") та видатки на забезпечення національної безпеки і оборони, при цьому унормовано з 01.08.2025 по 31.12.2025 спрямування окремих доходів за спеціальним фондом Міноборони на здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання (зокрема, внесено зміни до статті 24 Закону і доповнено Закон новою статтею 50);
від 20.08.2025 № 4571–ІX (далі – Закон № 4571–ІX), яким загалом збільшено доходи і видатки загального фонду державного бюджету на 8 млрд грн, зокрема збільшено (передбачено) видатки на: поповнення резервного фонду – на 25,8 млрд грн; забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти – на 4,6 млрд грн; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – на 3,2 млрд грн; забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій – на 2,8 млрд грн; модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою – в обсязі 1,5 млрд грн; забезпечення виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій – в обсязі 1,4 млрд грн; підтримку та допомогу ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих – на 1,2 млрд грн; реалізацію заходів з формування фондів житла тимчасового проживання – в обсязі 1 млрд грн. Для покриття зазначених додаткових видатків збільшено доходи від податку на прибуток підприємств (у зв’язку із зарахуванням з 01.08.2025 по 31.12.2025 до державного бюджету частини цього податку, яка згідно з п. 17 ч. 1 статті 64 Кодексу належить до доходів бюджету м. Києва) та зменшено окремі видатки, насамперед на обслуговування державного боргу на 33,6 млрд грн.
У результаті таких законодавчих змін змінено загальні параметри державного бюджету: доходи збільшено на 155,45 млрд грн, або на 6,7% (з них за загальним фондом – на 145,4 млрд грн, або на 6,8%), видатки збільшено на 408,45 млрд грн, або на 10,4% (з них за загальним фондом – на 398,4 млрд грн, або на 11,1%), надання кредитів зменшено на 3 млрд грн, або на 5,6%, граничний обсяг дефіциту збільшено на 250 млрд грн, або на 15,2%. При цьому ключові зміни до Закону пов'язані із збільшенням фінансового забезпечення сектору національної безпеки і оборони.
Крім того, Урядом подано на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони" (реєстр. № 14103 від 06.10.2025), яким передбачається збільшити видатки державного бюджету на 317,3 млрд грн (при цьому видатки на оборону і безпеку – на 324,7 млрд грн з урахуванням зменшення деяких інших видатків), збільшити доходи державного бюджету на 20 млрд грн, зменшити надання кредитів з державного бюджету на 3 млрд грн, збільшити граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу відповідно на 294,3 млрд грн і 298,2 млрд грн.
Виконання Закону у 2025 р. (як і в попередніх 3 роках) відбувається з урахуванням особливостей бюджетного процесу в умовах воєнного стану, визначених пунктом 22 розділу VІ Кодексу, якими зокрема спрощено окремі процедури виконання державного бюджету.
На 01.10.2025 забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання багатьох текстових статей Закону, що його потребували, однак деякі норми Закону Урядом ще не застосовувалися або залишаються нереалізованими, зокрема щодо:
надання права здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і для здійснення правочинів з державними деривативами /статті 16, 17 і 18 Закону/;
можливості надання фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії РФ, у сумі до 2 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету /стаття 35 Закону/;
можливості спрямовувати зовнішні цільові кредити на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття /стаття 42 Закону/;
дозволу здійснювати понадпланові випуски ОВДП у сумі 30 млрд грн в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" /стаття 47 Закону/;
порядку забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування за рахунок державного бюджету /стаття 53 Закону/. Ймовірно потребує уточнення відповідний порядок, затверджений постановою КМУ від 13.08.2024 № 955;
визначення порядку перерозподілу та умов використання вільних залишків коштів місцевих бюджетів, які утворилися на кінець 2024 р. за рахунок додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ, наданої на придбання шкільних автобусів і на облаштування безпечних умов у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, а також відповідних обсягів видатків на облаштування безпечних умов у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та переліку таких закладів /стаття 54 Закону/;
порядку спрямування залишку коштів, перерахованих відповідно до статті 50 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі – Закон-2024) до спеціального фонду державного бюджету для Агентства відновлення у сумі 706.555,3 тис. грн та не використаних у 2024 р., для обласного бюджету Харківської обл. (450.555,3 тис. грн) на оплату робіт/послуг з капітального і поточного ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг місцевого значення, що сприятимуть забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії, та на поточний ремонт автодоріг державного значення у Полтавській та Сумській обл. (256.000 тис. грн) для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави /стаття 55 Закону/;
доручення КМУ разом з ЦВК після припинення чи скасування воєнного стану подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів /пункт 8 Прикінцевих положень Закону/ (у зв'язку з відсутністю на даний час підстав);
доручення КМУ здійснити заходи щодо запровадження з 01.07.2025 пенсійної реформи, розробити та подати до 01.07.2025 на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена за "спеціальними" законами, незалежно від зміни зарплати (доходу)/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах /пункт 30 Прикінцевих положень Закону/.
Щодо макроекономічних показників
Визначення показників державного бюджету на 2025 рік у IV кварталі 2024 р. та реалізація Закону у січні-серпні п.р. відбувалися в умовах продовження повномасштабної збройної агресії РФ, воєнного стану /введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою/. Показники державного бюджету на 2025 рік сформовані на основі схвалених постановою КМУ від 28.06.2024 № 780 основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025-2027 роки.
Варто зазначити, що Законом України від 18.06.2025 № 4505–IX, серед іншого, з 5 липня 2025 р. відновлено обов’язкове подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики, а також протягом 3 місяців /до 05.10.2025/ зобов'язано подати відповідну звітність за минулі періоди (2022–2025 рр.).
Згідно з даними Держстату ВВП за ІІ квартал п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. за попередньою оцінкою збільшився на 0,8% /враховано при затвердженні бюджету зростання на 2,7%/, індекс споживчих цін у серпні п.р. до грудня 2024 р. становив 106%, в середньому за 8 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 114,2% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 109,5% і 109,7%/, індекс цін виробників промислової продукції у серпні п.р. до грудня 2024 р. становив 101,6%, в середньому за 8 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 125,2% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 111,1%/. У Висновку РП зазначено, що виконання Закону у січні-червні 2025 р. здійснювалося за умов зростання ВВП, фінансової підтримки міжнародних партнерів, імпорту, споживчих цін та цін виробників промислової продукції, однак економічне зростання стримували такі фактори: продовження ракетних обстрілів об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, руйнація виробничих потужностей; зменшення споживчого попиту і погіршення ситуації на ринку праці внаслідок продовження міграції за межі України; пізніший збір урожаю в Україні внаслідок насамперед несприятливих погодних умов; зростання кількості фізичних осіб-підприємців, що припинили діяльність внаслідок зміни законодавства щодо сплати єдиного соціального внеску.
За інформацією НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.09.2025 становив 46,04 млрд дол. США і з початку п.р. збільшився на 2,24 млрд дол. США, або на 5,1% (зокрема, у серпні міжнародні резерви зросли на 7%, що згідно з поясненнями НБУ зумовлено значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів та зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-серпень п.р. в середньому становив 41,63 грн за долар /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 45 грн/дол. США/, облікова ставка НБУ з початку п.р. /13,5%/ поступово збільшувалася і з 07.03.2025 становить 15,5%.
Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.10.2025 становили 404,2 млрд грн (проти 299,3 млрд грн на 01.01.2025), у т.ч.: кошти на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 47,7 млрд грн (проти 100,5 млрд грн відповідно), кошти на рахунках Казначейства в установах банків – 324,5 млрд грн (проти 168,3 млрд грн), кошти на інших рахунках – 32 млрд грн (проти 30,5 млрд грн).
Щодо доходів державного бюджету
Доходи державного бюджету за січень-серпень 2025 р. становили 2.410,4 млрд грн, що на 474,8 млрд грн, або на 24,5%, більше, ніж за відповідний період 2024 р., але темп зростання таких доходів дещо уповільнився відносно даних за І півріччя п.р. Згідно з Висновком РП доходи державного бюджету у І півріччі п.р. зросли на 41,9%, або на 551,2 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2024 р., що відбулося за рахунок неекономічних чинників /на 445,2 млрд грн/ (зокрема безповоротної допомоги від міжнародних партнерів /на 174,4 млрд грн/, власних надходжень бюджетних установ з інших джерел /на 131,1 млрд грн/, змін податкового законодавства /на 88,5 млрд грн/, коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" /на 45,5 млрд грн/, надходжень, отриманих у зв’язку із виконанням Закону України "Про санкції" /на 5,7 млрд грн/), а також економічних чинників /на 105,3 млрд грн/ (девальвації гривні, збільшення зарплати і грошового забезпечення військовослужбовців, інфляції, зростання прибутків прибуткових підприємств і збільшення оподатковуваного імпорту). На думку Рахункової палати, зазначене свідчить про значну залежність бюджету від зовнішньої підтримки та є типовим в умовах воєнного стану й обмеженої економічної активності.
До загального фонду за січень-серпень п.р. доходи надійшли в обсязі 1.708,8 млрд грн, що на 293,5 млрд грн, або на 20,7%, більше плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону). Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 20,4%, або на 289,75 млрд грн, при плановому річному збільшенні на 4,3% /план на 2025 р. (із змінами) до факту за 2024 р./. Крім того, планові показники доходів загального фонду збільшено без внесення змін до Закону на 237 млрд грн (всього і за кодом 42020400 "Гранти на бюджетну підтримку, що надійшли до державного бюджету") у зв'язку з надходженням гранту, що залучається в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (з одночасним зменшенням на таку ж суму планових показників фінансування загального фонду в частині зовнішніх запозичень). Таким чином, відносно уточненого плану на звітний період (1.648,2 млрд грн) виконання доходів загального фонду становило 103,7%. За оперативними даними, за 9 місяців п.р. доходи загального фонду становили 1.917,2 млрд грн, або 84,1% затвердженого із змінами річного плану та більше на 321,6 млрд грн, або на 20,2%, плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону) і на 94,7 млрд грн, або на 5,2%, уточненого плану на звітний період, а також збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 24,3%, або на 375,3 млрд грн.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження за 9 місяців п.р. окремих доходів, з яких найбільше щодо: міжнародної фінансової допомоги (грантів) (+250,5 млрд грн, або в 5,3 раза, до плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону), та +235,9 млрд грн до затвердженого річного плану /72,9 млрд грн/ внаслідок надходження гранту, про що зазначено вище); коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (+20,3 млрд грн, або на 31,7%, та становить 100% затвердженого із змінами річного плану /84,2 млрд грн/, що відповідає такому показнику у річній фінансовій звітності НБУ за 2024 р.); податку та збору на доходи фізичних осіб (+19,4 млрд грн, або на 8%); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+16,8 млрд грн, або на 35,3%); податку на прибуток підприємств (+16,1 млрд грн, або на 7,9%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+10 млрд грн, або на 9%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+6,8 млрд грн, або на 3%).
Водночас за січень-вересень п.р. не забезпечено виконання окремих планових показників доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (–25 млрд грн, або на 6%); рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (–7,5 млрд грн, або на 19,3%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (–6,2 млрд грн, або на 6,5%); ввізного мита (–3,6 млрд грн, або на 8,3%). За оцінкою Рахункової палати, відповідне невиконання планових показників таких доходів за звітний період збільшує ризики їх невиконання за підсумками 2025 р.
Бюджетне відшкодування ПДВ за 9 місяців 2025 р. здійснено в обсязі 131,2 млрд грн, що на 21,5 млрд грн, або на 19,6%, більше такого показника за відповідний період минулого року. За даними ДПС, залишок сум, заявлених до відшкодування ПДВ, на 01.09.2025 становив 29,1 млрд грн і з початку п.р. збільшився на 6,1 млрд грн, або 26,5%. Рахункова палата зазначає, що збільшення обсягів заявленого і відшкодованого платникам ПДВ посилює ризик невиконання плану ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за підсумками 2025 р.
До спеціального фонду за січень-серпень п.р. доходи надійшли в сумі 701,65 млрд грн, що більше затвердженого із змінами річного плану на 497,8 млрд грн, або в 3,4 раза, і таких доходів за відповідний період 2024 р. на 185,1 млрд грн, або на 35,8%, переважно за рахунок перевиконання власних надходжень бюджетних установ (відповідно на 508,6 млрд грн, або в 9,9 раза, і на 156,3 млрд грн, або на 38,2%).
Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили майже 566 млрд грн (або 80,7% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /до яких належать, насамперед, благодійні внески, гранти і дарунки, а також надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 523,7 млрд грн (або 92,5% власних надходжень бюджетних установ), що на 523,2 млрд грн більше затвердженого річного плану, які отримані в основному у вигляді майна (активів) в натуральній формі /472,3 млрд грн/ переважно бюджетними установами сектору національної безпеки і оборони (найбільше бюджетними установами Міноборони /402,8 млрд грн/, ГУР Міноборони /26,2 млрд грн/ і МВС /25,8 млрд грн/), що проблематично планувати. При цьому, за інформацією НБУ, з відкритого ним спецрахунка для залучення коштів на підтримку ЗСУ за січень-серпень п.р. перераховано близько 41 млрд грн на потреби сил оборони, що теж відображено як інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу за 8 місяців п.р. до спеціального фонду державного бюджету надійшло 83,15 млрд грн частини "військового" ПДФО, або 72,8% затвердженого із змінами річного плану /114,2 млрд грн/, що спрямовується за визначеними напрямами у сфері безпеки і оборони. При цьому Законом № 4561–ІX передбачено нову статтю 50 Закону, згідно з якою з 01.08.2025 по 31.12.2025 уточнено пропорції розподілу цього податку за напрямами, спрямувавши 60% Міноборони на здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання, а також на зазначений напрямок з 01.08.2025 по 31.12.2025 спрямовано плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (внесено зміни до статті 24 Закону). Поряд з тим, на виконання статей 33 і 36 Закону розпорядженнями КМУ від 04.04.2025 № 305-р і від 27.05.2025 № 509-р передбачено спрямувати за спеціальним фондом державного бюджету частину залишків коштів на 01.01.2025, які утворилися відповідно у Держгеонадра (128,06 млн грн) і НКРЕКП (195 млн грн), на здійснення заходів у сфері оборони.
Перевиконання доходів спеціального фонду порівняно із затвердженим із змінами річним планом також спричинено надходженням інших коштів, які не планувалися у додатку № 1 до Закону, зокрема:
1) на виконання статті 37 Закону Фондом соцстраху на випадок безробіття у лютому п.р. перераховано 5.023,18 млн грн (не менше 95% залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2025 за рахунок надходжень єдиного внеску) за кодом 24080000. Розпорядженням КМУ від 14.02.2025 № 120-р такі кошти разом із залишком коштів, перерахованим цим Фондом у 2024 р. і невикористаним (118,36 млн грн), передбачено спрямувати Мінекономіки (5.141,54 млн грн) на реалізацію 5 бюджетних програм щодо: часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (код 1201310 – 500 млн грн); державного стимулювання створення індустріальних парків (код 1201340 – 500 млн грн); забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (код 1201360 – 500 млн грн); компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (код 1201420 – 2.000 млн грн); підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (код 1201430 – 1.641,54 млн грн). За січень-серпень п.р. видатки здійснено за 4 з 5 цих програм загалом у сумі 2.752 млн грн, або 53,5% спрямованих коштів (за кодом 1201360 видатки не проводилися, з приводу чого Рахунковою палатою зауважено про ризик непроведення видатків у запланованому обсязі за цим напрямом та відповідно про можливість перерозподілити такі кошти на інші заходи);
2) відповідно до пункту 10 статті 11 Закону надходження, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" (код 21085000) і "Про санкції" (код 21087000), за 8 місяців п.р. становили 6.030,2 млн грн та згідно з пунктом 11 статті 14 Закону є джерелом формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
3) відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу кошти, отримані як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги (код 24070000) /що надходять на рахунки головних розпорядників, відкриті у НБУ, та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/ за січень-серпень п.р. становили 900,3 млн грн (що на 42,6 млн грн менше, ніж за відповідний період 2024 р.) за 6 відповідними рахунками /у НБУ відкрито 14 рахунків/, з них найбільше – кошти, отримані МОН для задоволення потреб освіти і науки (майже 375 млн грн), кошти, отримані МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я (353,7 млн грн), і кошти, отримані Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування (106,3 млн грн). У січні-серпні п.р. здійснювався розподіл таких коштів за 5 відповідними рахунками, з яких загалом використано 681,7 млн грн, при цьому на 01.09.2025 залишки за всіма відкритими рахунками становили 2.122,15 млн грн (з них найбільше на рахунках МОЗ /845,3 млн грн/, Мінцифри /311,3 млн грн/, МОН /262,5 млн грн/, Мінсоцполітики /230,6 млн грн/ і Мінрозвитку /190,9 млн грн/). Комітет неодноразово звертав увагу Уряду на зазначене питання, зокрема за підсумками розгляду звіту КМУ про виконання Закону-2024 рекомендовано розглянути можливість спрощення процедур виділення коштів з відповідних рахунків для оперативного і ефективного використання таких коштів, але наразі Урядом відповідні заходи не здійснено;
4) відповідно до пункту 22-2 розділу VI Кодексу за січень-серпень п.р. надійшли кошти з місцевих бюджетів у вигляді субвенції на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності (код 41011100) в обсязі 10 млн грн, які згідно з розпорядженням КМУ від 09.05.2025 № 450-р спрямовано Міноборони на бюджетну програму 2101020. Крім того, на цю програму розпорядженням КМУ від 07.03.2025 № 203-р спрямовано залишки зазначеної субвенції на 01.01.2025 у сумі 52,94 млн грн.
За січень-серпень п.р. до спеціального фонду надійшло міжнародної фінансової допомоги (грантів) загалом у сумі 5,2 млрд грн, або лише 35,4% затвердженого річного плану /14,75 млрд грн/. Водночас, статтею 27 Закону визначено, зокрема, що у 2025 р. надходження коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що мають цільове спрямування і не передбачені додатком № 1 до Закону, за рішенням КМУ спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету на реалізацію відповідних проектів, програм та заходів. Відповідно до цієї норми на 01.09.2025 прийнято 7 рішень Уряду щодо надходження і цільового спрямування додаткових грантів (розпорядження КМУ від 24.01.2025 № 58-р, від 21.02.2025 № 145-р і від 14.03.2025 № 220-р, постанови КМУ від 04.06.2025 № 661, від 23.06.2025 № 737, від 15.07.2025 № 876 і від 13.08.2025 № 859) на загальну суму 19,86 млрд грн, при цьому такі кошти за 8 місяців п.р. надійшли в сумі 1,97 млрд грн. Отже, дії Уряду і відповідних центральних органів виконавчої влади щодо залучення цільових грантів у звітному періоді були недостатніми. Крім того, до Комітету щомісяця не надходить інформація про рішення КМУ, прийняті відповідно до статті 27 Закону, із зазначенням відповідних змін до розпису державного бюджету на 2025 рік (незважаючи на запит до Мінфіну щодо надання такої інформації /пункт 3.7 листа від 07.01.2025 № 04-13/12-2025/4479 (1774278)/), що ускладнює аналіз стану реалізації статті 27 Закону.
Стосовно загального стану виконання грошових зобов’язань платників податків щодо державного бюджету слід зазначити, що за даними ДПС на 01.09.2025: переплати становили 117,35 млрд грн (збільшилися з початку п.р. на 40,9 млрд грн, або в 2 рази), податковий борг – 172 млрд грн (збільшився з початку п.р. на 37,1 млрд грн, або на 27,5%). Зростання податкового боргу платників податків перед державним бюджетом є додатковим ризиком невиконання доходів державного бюджету, що теж вказано у Висновку РП.
Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу
За січень-серпень 2025 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 822,5 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.640,6 млрд грн, із змінами – 1.890,6 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом –788,6 млрд грн, що на 272 млрд грн менше уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.459,5 млрд грн, із змінами – 1.709,5 млрд грн/, за спеціальним фондом – 33,9 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 181,1 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану, ніж отримано надходжень до загального фонду державного бюджету.
Від приватизації державного майна за січень-серпень 2025 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 1.213,6 млн грн (від продажу об’єктів малої приватизації), що становить 37,9% затвердженого річного плану /3,2 млрд грн/ та на 11,7% (або на 161,4 млн грн) менше плану на звітний період і на 41,1% (або на 847,7 млн грн) менше, ніж у відповідному періоді 2024 р. За інформацією Фонду державного майна, найбільше надійшло коштів від приватизації таких об'єктів: пакету акцій ЄМК ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (137,5 млн грн), ЄМК ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" (123,3 млн грн), об'єкта незавершеного будівництва – дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок ДУ "Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України" (111 млн грн), ЄМК ДП "Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз" у м. Львів (107 млн грн), ЄМК ДП Київського заводу "Імпульс" (92,3 млн грн). За оперативними даними, за 9 місяців п.р. до загального фонду відповідні надходження становили 2.237,4 тис. грн, або 69,9% річного плану, зокрема у вересні п.р. надійшли кошти від продажу пакету акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (805 млн грн – за результатами аукціону з великої приватизації), ЄМК ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (150,6 млн грн). При цьому за 8 місяців п.р. до спеціального фонду надійшло 455,1 тис. грн відповідно до підпункту 1-1 частини 3 статті 15 Кодексу (70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них завдань і функцій).
Державні запозичення на фінансування державного бюджету за січень-серпень п.р. здійснені в обсязі 1.326,4 млрд грн (52,8% затвердженого із змінами річного плану /2.510,6 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 345,5 млрд грн, зовнішні запозичення – 980,8 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2024 р. державні запозичення були меншими на 335,7 млрд грн, або на 20,2%.
Зокрема, за загальним фондом державні запозичення становили 1.235,35 млрд грн, або 106,1% уточненого плану на звітний період (на 71,5 млрд грн більше) та на 412,7 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 р., у т.ч.:
внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 345,5 млрд грн (на 11,8 млрд менше плану на звітний період і на 38,55 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2024 р.), з них переважно залучено середньострокові запозичення (337,5 млрд грн). При цьому за рахунок випуску військових облігацій отримано 152,5 млрд грн. У Висновку РП зауважено, що зниження попиту на ОВДП (надходження від розміщення ОВДП у І півріччі менші на 11,4% плану на звітний період і на 9,7% здійснених витрат на погашення державного внутрішнього боргу), зростання їх дохідності (середньозважена дохідність щомісячно зростає – з 14,9% у січні до 16,4% у червні), недоотримання державних запозичень посилюють ризики фінансової дестабілізації;
зовнішні запозичення – у сумі 889,8 млрд грн /або приблизно 21,4 млрд дол. США/, які є довгостроковими запозиченнями, у т.ч. кошти отримано від: ЄС – загалом 698,15 млрд грн /15,14 млрд євро/, з яких 413,2 млрд грн /9 млрд євро/ – в рамках ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM), 284,95 млрд грн /6,14 млрд євро/ – в рамках інструменту Ukraine Facility; Уряду Канади в рамках механізму ULCM – 142,7 млрд грн /2,5 млрд СПЗ/; МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) – 37,97 млрд грн /674 млн СПЗ/; МБРР (включаючи співфінансування з МАР) – 11,018 млрд грн /264,01 млн дол. США/.
Відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу з початку п.р. прийнято рішення Уряду щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються кредити, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до Механізму ULCM в рамках ініціативи ERA, а саме: кредит від Уряду Великобританії на загальну суму 2.258 млн фунтів стерлінгів, що має використовуватися для закупівлі оборонних матеріалів для України /постанова КМУ від 14.02.2025 № 164/; кредит від Уряду Канади на загальну суму, що не перевищує 5 млрд канадських доларів /постанова КМУ від 21.02.2025 № 182/; кредит від Уряду Японії на суму до 471,9 млрд японських єн /постанови КМУ від 02.05.2025 № 504 і від 30.05.2025 № 619/. При цьому в рамках ініціативи ERA і Механізму ULCM вже надійшло у п.р. (на 01.10.2025 включно) дев'ять траншів кредитів від ЄС на загальну суму 14 млрд євро /згідно з Угодою між Україною та Європейським Союзом про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України, ратифікованою Законом України від 05.12.2024 № 4121–ІХ/. Крім того, за загальним фондом державного бюджету зменшено річний план державних запозичень без внесення змін до Закону на 237 млрд грн (загальний обсяг – до 2.095,6 млрд грн, зовнішні запозичення – до 1.331,5 млрд грн) у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи ERA в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (про що зазначено вище), з одночасною відповідною зміною планових показників доходів (збільшено до 2.507,7 млрд грн) і дефіциту (зменшено до 1.472,5 млрд грн).
За інформацією на офіційному сайті Мінфіну, в рамках ініціативи ERA на 03.10.2025 загалом залучено до державного бюджету 29.154 млрд дол. США, з них у 2025 р. – 28.154 млрд дол. США. Зобов'язання за такими коштами є умовними (згідно з пунктом 35-1 розділу VI Кодексу боргові зобов'язання можуть виникнути за певних обставин). Однак, незважаючи на рекомендації Комітету від 07.07.2025, Мінфіном не надається щомісячна офіційна узагальнена звітна інформація з даного питання, насамперед щодо обсягу таких коштів у гривневому еквіваленті, в розрізі кредиторів, видів надходжень згідно з бюджетною класифікацією (у вигляді грантів чи зовнішніх запозичень) за загальним чи спеціальним фондом державного бюджету, чіткого періоду їх отримання у прив'язці до реєстру правочинів з умовними зобов'язаннями, який ведеться Мінфіном та інформація з якого щомісяця публікується на офіційному сайті Мінфіну.
За оперативними даними, за 9 місяців п.р. до загального фонду державні запозичення залучені у сумі 1.320,4 млрд грн, що становить 56,6% затвердженого із змінами річного плану /2.332,55 млрд грн/, у т.ч.: внутрішні запозичення – 382,3 млрд грн (або 50% затвердженого із змінами річного плану), зовнішні запозичення – 938,1 млрд грн (або 59,8% затвердженого річного плану).
Кредити (позики), залучені державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів (далі – зовнішні цільові кредити), до спеціального фонду за 8 місяців п.р. надійшли у сумі 91 млрд грн, або 51,1% затвердженого річного плану /178 млрд грн/ та на 77,05 млрд грн (або в 6,5 раза) більше, ніж за відповідний період 2024 р., отже стан залучення зовнішніх цільових кредитів значно поліпшився порівняно з попереднім роком. У Висновку РП зазначено, що за поясненням Мінфіну відповідні надходження до спеціального фонду менші плану внаслідок: призупинення реалізації частин окремих проектів внаслідок повного або часткового руйнування об’єктів; тривалого проведення процедур закупівель, перенесення їх або проведення повторних тендерних торгів; реструктуризації окремих проектів щодо перерозподілу коштів між компонентами, введення нових компонентів і необхідності внесення змін до нормативно-правових актів та договорів; довготермінового проведення відбору заявок, тривалої розробки тендерної документації та проведення тендерних процедур для подальшого укладення контрактів на виконання робіт/послуг; затримки проведення тендерних процедур, а саме невідповідності технічним вимогам та значного перевищення фінансової пропозиції порівняно з очікуваною вартістю.
Керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу, статтями 4 і 27 Закону, на 01.09.2025 прийнято:
2 рішення Уряду (постанова КМУ від 14.03.2025 № 289 і розпорядження КМУ від 04.06.2025 № 548-р), згідно з якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіл деяких витрат державного бюджету для реалізації інвестпроектів відповідно Мінрозвитку на суму 87,9 млн грн (кредитор – МБРР) і Міноборони на суму 26.425,6 млн грн (кредитор – Уряд Великобританії), що має сприяти підвищенню рівня залучення відповідних коштів та їх використання;
3 рішення Уряду (постанови КМУ від 15.07.2025 № 864 і № 873 та від 26.08.2025 № 1029), згідно з якими річний план зовнішніх цільових кредитів може бути збільшено загалом на 10,95 млрд грн (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) у зв'язку з їх залученням відповідно від: МАР у сумі 3,77 млрд грн для реалізації проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)", Банку розвитку Ради Європи у сумі 2,32 млрд грн для реалізації проекту "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб" і у сумі 4,86 млрд грн для реалізації проекту "HOME: Компенсація за знищене житло".
У січні-серпні п.р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов'язань становили 637,4 млрд грн, що на 470,4 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 р. Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 404 млрд грн (94,8% плану на звітний період та на 499,6 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р.), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 327,5 млрд грн, зовнішнього боргу – 76,5 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 233,3 млрд грн, або 49,7% бюджетних призначень (які Законом № 4561–ІХ і Законом № 4571–ІХ зменшено загалом на 44,7 млрд грн до 436,1 млрд грн) і 82,3% уточненого плану на звітний період. За оперативними даними, за 9 місяців п.р. витрати щодо державного боргу становили 697,2 млрд грн, у т.ч. на: погашення – 450,9 млрд грн (72% затвердженого із змінами річного плану), обслуговування – 246,3 млрд грн (56,5% бюджетних призначень). Рахункова палата зазначає, що економії таких витрат у І півріччі п.р. сприяли насамперед призупинення платежів за борговими зобов’язаннями держави за кредитами від Cargill Financial Services International, Inc. /згідно з постановою КМУ від 31.07.2024 № 865/, та менший середній обмінний курс гривні до іноземних валют за такий період, ніж врахований у показниках державного бюджету на 2025 рік.
Згідно із статтею 6 Закону граничний обсяг надання
державних гарантій у 2025 р. визначено загалом у сумі 179,4 млрд грн.
За 8 місяців п.р. державні гарантії надано в обсязі 40,3 млрд грн, що
на 16,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2024 р. /24,3 млрд грн/. Зокрема, державні
гарантії надано за зовнішніми зобов'язаннями ПрАТ "Укргідроенерго" у сумі
200 млн євро (або 8,8 млрд грн) і 70 млн дол. США (або 2,9 млрд
грн), АТ "НАК "Нафтогаз України" у сумі 270 млн євро (або
12,6 млрд грн), АТ "Укргазвидобування" у сумі 36,4 млн євро
(або 1,7 млрд грн), АТ "Укрзалізниця" у сумі 300 млн євро
(або 14,3 млрд грн). При цьому у
рекомендаціях Комітету від 07.07.2025 запропоновано забезпечити прийняття
урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання
Мінфіном таких гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про
державний бюджет на відповідний рік та за необхідності опрацювати пропозиції
щодо внесення змін до законодавства для врегулювання такого питання /що пов'язано з наданою у 2025 р.
державною гарантію відповідно до гарантійної угоди щодо ПрАТ
"Укргідроенерго", що набрала чинності 23.01.2025 на підставі договору
гарантії від 17.02.2024 і постанови КМУ від 13.02.2024 № 167 "Питання
надання у 2024 році державної гарантії за зобов’язаннями приватного
акціонерного товариства “Укргідроенерго”" (яка прийнята на виконання
статті 6
Закону-2024 і стосується попереднього бюджетного періоду)/. Мінфін вважає, що немає підстав для внесення
відповідних змін до законодавства, оскільки надання державних гарантій в рамках
інвестиційних проектів МФО здійснюється на підставі міжнародних договорів після
набрання чинності такими договорами (відбувається не з дати підписання таких
договорів, а після виконання ряду визначених умов) і є підставою для
відображення в обліку факту надання таких державних гарантій. Оскільки є
розбіжності щодо року надання окремих державних гарантій і рішень Уряду щодо
них, відповідне питання потребує додаткового опрацювання і узгодження.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.08.2025 становив 7.951,3 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 970,3 млрд грн, або на 13,9%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 964,7 млрд грн, або на 14,4%, і становив 7.657,2 млрд грн (затверджений (із змінами) граничний обсяг на 31.12.2025 – 8.395,3 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком п.р. збільшився на 5,6 млрд грн, або на 1,9%, і становив 294,1 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2025 – 406,7 млрд грн). Збільшення державного і гарантованого державою боргу відбулося в основному внаслідок перевищення надходжень від запозичень над витратами на погашення боргу.
Законом № 4571-ІХ внесено зміни до Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом і державними деривативами" щодо надання права КМУ до 01.10.2025 приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за гарантійними зобов’язаннями держави щодо боргових зобов’язань за кредитом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", залученим від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію у 2012 р., на строк до вчинення правочинів з гарантованим державою боргом шляхом зміни умов відповідних боргових зобов'язань. Реалізація відповідної норми може призвести до економії витрат з виконання гарантійних зобов'язань у п.р. та впливатиме на боргові показники у наступних бюджетних періодах.
Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку п.р. на 0,09 млрд грн та на кінець серпня п.р. становили 0,97 млрд грн, а за спеціальним фондом – збільшилися на 61,5 млрд грн і становили відповідно 172,1 млрд грн.
Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у 2025 р. залучаються кошти ЄКР, зокрема фінансування державного бюджету за рахунок коштів ЄКР на 01.09.2025 становило 83,3 млрд грн (проти 141,5 млрд грн на кінець 2024 р.). Згідно з частиною 5 статті 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню до кінця звітного бюджетного періоду, але з огляду на норми пункту 22 розділу VІ Кодексу постановою КМУ від 23.12.2022 № 1420 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" передбачено повернення таких коштів не пізніше наступного бюджетного періоду, який настане після припинення або скасування дії воєнного стану.
Загалом надходження загального фонду державного бюджету за 8 місяців п.р. становили 2.953,7 млрд грн, у т.ч.: внутрішні надходження (доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) – 1.808,9 млрд грн, або 61,2% загального обсягу надходжень (за 8 місяців 2024 р. – 1.467,1 млрд грн і 47,7%); зовнішні надходження (міжнародна фінансова допомога (гранти) і зовнішні запозичення) – 1.144,8 млрд грн, або відповідно 38,8% (за 8 місяців 2024 р. – 1.609,4 млрд грн і 52,3%). За оперативними даними, надходження загального фонду за січень-вересень п.р. становили 3.248,7 млрд грн, з них: внутрішні надходження – 2.001,8 млрд грн, або 61,6% загального обсягу надходжень (за 9 місяців 2024 р. – 1.661,3 млрд грн і 50,8%); зовнішні надходження – 1.246,9 млрд грн, або відповідно 38,4% (за 9 місяців 2024 р. – 1.609,9 млрд грн і 49,2%). Отже, у січні-вересні 2025 р. внутрішні надходження в 1,6 раза перевищили зовнішні надходження та зросли на 20,5% порівняно з відповідним періодом 2024 р., а зовнішні надходження зменшилися відповідно на 22,5%. Рахунковою палатою зауважено, що внаслідок порушення термінів / неповного виконання зобов’язань у частині досягнення низки цільових показників щодо впровадження реформ не отримано запланованих на І півріччя п.р. зовнішніх надходжень у сумі близько 5 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility і кредитом МВФ.
Щодо видатків та кредитування державного бюджету
За 8 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 3.238,1 млрд грн, або 74,8% бюджетних призначень, з них за загальним фондом – у сумі 2.505,5 млрд грн (62,9% бюджетних призначень та 92,5% уточненого плану на звітний період, або на 203 млрд грн менше). Порівняно з відповідним періодом попереднього року видатки державного бюджету зросли на 620,9 млрд грн (або на 23,7%) переважно у зв'язку із збільшенням видатків на оборону на 501,4 млрд грн (або на 38,5%).
У Висновку РП вказано, що причинами проведення видатків у менших обсягах є, зокрема: недотримання або перенесення визначених умовами контрактів термінів поставок товарів, здійснення робіт і послуг, у т.ч. оборонного призначення; економія видатків на обслуговування державного боргу (про що зазначено вище); нерозроблення і незатвердження документів, що дають право на проведення видатків, а саме порядків використання коштів і паспортів бюджетних програм.
Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на кінець вересня п.р.:
з 91 бюджетної програми, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови КМУ за 89 бюджетними програмами (або 97,8%). Отже, не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 2 бюджетними програмами /за кодами 2201250 і 6611090/ (або 2,2%);
до Мінфіну з 481 паспорта бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р. (з урахуванням змін до Закону), надійшло 465 паспортів (або 96,7%), з них погоджено Мінфіном 459 паспортів, а не подано на погодження 16 паспортів (або 3,3%).
На 01.09.2025 не розпочато проведення видатків загального фонду за 26 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що може бути пов'язано з причинами, наведеними у Висновку РП (про що зазначено вище), а також з обмеженістю ресурсів загального фонду державного бюджету і відповідно здійсненням платежів за визначеною їх черговістю /згідно з постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (із змінами)/. У рекомендаціях Комітету від 07.07.2025 запропоновано Уряду проаналізувати стан виконання витрат загального фонду державного бюджету у 2025 р., оцінивши ефективність і своєчасність реалізації відповідних бюджетних програм, та за результатами такого аналізу підготувати пропозиції щодо перерозподілу відповідних коштів на нагальні загальносуспільні потреби. З цього приводу Мінфіном повідомлено, що розроблено законопроект про внесення змін до Закону /йдеться про урядовий законопроект за реєстр. № 13439/, який передбачає скорочення видатків (51,5 млрд грн) та їх спрямування, зокрема на забезпечення фінансовим ресурсом сектор безпеки і оборони. Як наслідок, зазначена ініціатива врахована у Законі № 4561–ІX і Законі № 4571–ІX.
Слід звернути увагу, що Указом Президента України від 23.07.2025 № 544 "Про заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків" доручено КМУ забезпечити проведення аналізу інституційної та функціональної спроможності органів державної влади в інтересах національної безпеки та оборони України і вжити за результатами аналізу заходів, спрямованих насамперед на недопущення дублювання ними повноважень, виконання невластивих функцій і неефективного використання кадрового та бюджетних ресурсів, а також підготовку до 1 вересня 2025 р. пропозицій щодо правових та організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування держави в умовах воєнного стану, ефективності використання бюджетних коштів, у т.ч. щодо перерозподілу коштів державного бюджету на виробництво та закупівлю технологічних видів озброєння, військової та спеціальної техніки для потреб сектору безпеки і оборони, забезпечення економічних прав та свобод суб’єктів підприємницької діяльності, підвищення економічної спроможності громадян України.
Керуючись частинами 6 і 8 статті 23 Кодексу, з початку п.р. /на 01.10.2025 (включно)/ Урядом загалом прийнято 48 рішень (без врахування рішень ДСК) щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету /найбільше таких рішень прийнято щодо МОЗ і МОН/, при цьому згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються норми статті 23 Кодексу щодо погодження з Комітетом відповідних рішень КМУ.
На виконання статті 29 Закону на 01.10.2025 (включно) прийнято 2 рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) на загальну суму 515,1 млн грн, або 51,5% бюджетних призначень /1 млрд грн/, нерозподілені видатки становлять 484,9 млн грн (при цьому порядок розподілу таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2024 № 609 (із змінами)).
У державному бюджеті на 2025 рік (із змінами) резервний фонд визначено в обсязі 55,4 млрд грн, що становить 1,4% видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, але відповідно до пункту 22 розділу VІ Кодексу така норма не застосовуються в умовах воєнного стану). На 01.10.2025 Урядом прийнято рішення про виділення з резервного фонду загалом 37,7 млрд грн (або 62,4% уточненого річного плану, який на 5 млрд грн більше бюджетних призначень у зв'язку із здійсненням перерозподілу загальнодержавних видатків Мінфіну). За даними Казначейства, за січень-серпень п.р. розподілено відповідні кошти на загальну суму 34,5 млрд грн (або 96,9% виділених коштів за відповідний період згідно з рішеннями КМУ /35,6 млрд грн/), з них видатки проведено у сумі 26,6 млрд грн (або 77,2% розподілених коштів). Однак окремі рішення КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті створення такого фонду, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено Законом, наприклад щодо надання одноразової державної грошової допомоги "Зимова підтримка" (5,5 млрд грн) /розпорядження КМУ від 13.01.2025 № 22 (із змінами від 11.03.2025 № 275 і від 21.05.2025 № 582)/ і надання державної грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва та часткової компенсації вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва (2,6 млрд грн) /постанова КМУ від 04.06.2025 № 652/.
У структурі здійснених за січень-серпень 2025 р. видатків державного бюджету найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону /55,7% загального обсягу видатків/ – 1.803,3 млрд грн (на 38,5% більше порівняно з відповідним періодом 2024 р.); громадський порядок, безпеку та судову владу /відповідно 14,5%/ – 468,4 млрд грн (відповідно на 20,3% більше); соціальний захист та соціальне забезпечення /8,5%/ – 274,2 млрд грн (на 7,4% менше); загальнодержавні функції /8,6%/ – 279,5 млрд грн (на 15,8% більше), з них на обслуговування боргу та виплати за державними деривативами – 233,3 млрд грн (на 14,3% більше); охорону здоров’я /4,1%/ – 133 млрд грн (на 7,9% більше).
Видатки на забезпечення сектору національної безпеки і оборони за 8 місяців п.р. проведені в обсязі 2.238,4 млрд грн, що становить 69,1% загального обсягу здійснених видатків державного бюджету.
Із загального фонду державного бюджету Пенсійному фонду за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) протягом 8 місяців п.р. спрямовано кошти у сумі 154,7 млрд грн, або 98,1% уточненого плану на звітний період і 65,3% бюджетних призначень /236,9 млрд грн/, що на 27,6 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р. і певним чином пов'язано з реалізацією норм статей 38, 45 і 46 Закону. Згідно з постановою КМУ від 17.09.2025 № 1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік" затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, водночас, керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу, здійснено перерозподіл видатків Мінсоцполітики шляхом збільшення видатків за бюджетною програмою 2506080 на 2,69 млрд грн за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою 2506110 "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу". У 2025 р., вперше за багато років, не залучаються кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, але залишається непогашеною заборгованість за наданими у попередніх роках позиками у сумі 11,3 млрд грн.
Видатки спеціального фонду державного бюджету у січні-серпні п.р. здійснені у сумі 732,6 млрд грн, що становить 210,9% бюджетних призначень та 75,5% уточненого річного плану (збільшеного на 623,6 млрд грн в основному в частині видатків, які здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ).
У 2025 р. (як і в 2 попередніх роках) у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, джерелами формування якого згідно пунктом 10 статті 11 Закону є кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції" /за 8 місяців п.р. надійшло 6 млрд грн/, які згідно з статтею 43 Закону спрямовуються на компенсацію за знищений/пошкоджений об'єкт житлового призначення відповідно до прийнятих рішень КМУ про виділення коштів з цього фонду. Водночас згідно із статтею 44 Закону у 2025 р. залишки коштів цього фонду на 01.01.2025 /за даними Казначейства – 7,6 млрд грн/ зберігаються і за рішеннями КМУ спрямовуються на завершення проектів (об’єктів, заходів), реалізація яких у попередніх роках здійснювалася за рахунок коштів цього фонду. На 01.10.2025 прийнято 11 рішень Уряду про виділення коштів з цього фонду на загальну суму 13,3 млрд грн, а саме: за рахунок поточних надходжень цього фонду – 3 рішення /розпорядження КМУ від 09.05.2025 № 456-р, постанова КМУ від 11.06.2025 № 685 і від 13.08.2025 № 968/ на суму 5,8 млрд грн (або 96,2% надходжень); за рахунок залишку коштів цього фонду – 8 рішень /постанови КМУ від 07.03.2025 № 251, від 11.04.2025 № 412, від 16.05.2025 № 570, від 18.06.2025 № 718, від 14.07.2025 № 851, від 30.07.2025 № 922, від 20.08.2025 № 1002 і від 26.08.2025 № 1037/ на суму 7,5 млрд грн (або 99% залишку коштів). За 8 місяців п.р. видатки фонду ліквідації наслідків збройної агресії становили 7,3 млрд грн (або 54,8% розподілених коштів).
Комітет постійно звертає увагу Уряду на низький рівень використання коштів за окремими видатками спеціального фонду державного бюджету при наявності відповідних надходжень та накопиченні значних залишків, зокрема у рекомендаціях Комітету від 07.07.2025 запропоновано:
– дослідити спроможність використання у 2025 р. коштів, отриманих за рахунок джерел, визначених пунктом 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу (з урахуванням залишків попередніх років) /йдеться про плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/, за напрямами, визначеними статтею 24 Закону, та за необхідності внести відповідні пропозиції. Як наслідок, в урядовому законопроекті за реєстр. № 13439 ініційовано, а далі Законом № 4561–ІX затверджено з 01.08.2025 спрямувати вказане джерело для Міноборони на здійснення заходів за бюджетною програмою 2101540 (про що зазначено вище) і відповідно за спеціальним фондом скорочено видатки за бюджетними програмами на заходи з охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту, що здійснюються за рахунок такої плати. У січні-серпні п.р. відповідні надходження становили 753,4 млн грн, що на 90 млн грн більше плану на звітний період, а використано лише 58,8 млн грн за двома бюджетними програмами Мінмолодьспорту – "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) /52,4 млн грн/ і "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація" (код 3401110) /6,4 млн грн/. Загалом залишок відповідних надходжень на 01.09.2025 (з урахуванням залишку на 01.01.2025) становив 2,3 млрд грн, у т.ч. за такими бюджетними програмами: "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) – 774,9 млн грн, "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – 593,9 млн грн, "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво" (код 3801280) – 525,6 млн грн, "Здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання" (код 2101540) – 177,1 млн грн, "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація" (код 3401110) – 60,2 млн грн;
– доручити головним розпорядникам, відповідальним за Державний фонд поводження з радіоактивними відходами, державний дорожній фонд, державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, вжити заходів щодо цільового і ефективного використання накопичених значних залишків коштів цих фондів та у разі неможливості такого використання внести пропозиції щодо перерозподілу зазначених коштів на національну безпеку і оборону. З цього приводу потрібно зазначити, що на 01.09.2025 покращилося використання коштів державного дорожнього фонду (видатки проведено у сумі 2,2 млрд грн, залишок становив 1,3 млрд грн і зменшився на 1,5 млрд грн порівняно з даними на 01.06.2025) та державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації кошти (відповідно видатки – 1,2 млрд грн, залишок – 1,9 млрд грн і зменшився на 0,8 млрд грн), а залишки коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, за інформацією Міндовкілля, передбачається спрямовувати на виконання заходів Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, передбаченої в урядовому законопроекті за реєстр. № 12356, прийнятому Верховною Радою 27.02.2025 за основу.
У січні-серпні п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. капітальні видатки збільшилися на 15,2% (проведені у сумі 174,4 млрд грн, або 53,7% уточненого річного плану), поточні видатки – на 24,3% (відповідно 3.063,7 млрд грн, або 66,2%).
З 2025 р. запроваджено нову модель публічних інвестицій, що здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (у т.ч. отриманих у вигляді міжнародної технічної допомоги, коштів, залучених під державні (місцеві) гарантії тощо) для реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій (далі – ПІП). Загалом Законом (із змінами) затверджено витрати за 64 бюджетними програмами (з них 18 – субвенції місцевим бюджетам і державний фонд регіонального розвитку), спрямованими на реалізацію 83 ПІП, з яких за спеціальним фондом за рахунок міжнародної фінансової допомоги (грантів) і зовнішніх цільових кредитів реалізуються 43 ПІП. У січні-серпні п.р. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за 7 бюджетними програмами (без урахування субвенцій місцевим бюджетам і державного фонду регіонального розвитку) не розпочато виконання або спостерігається низький рівень виконання (до 30%) 18 ПІП (не виконано планові показники на звітний період у сумі 4 млрд грн при річному плані 4,9 млрд грн), що посилює ризик невикористання таких коштів до кінця п.р. та відповідно відтермінує реалізацію таких ПІП. Рахункова палата теж зауважує, що оскільки здебільшого реалізація ПІП є капітальними видатками, які відповідно до постанови КМУ від 09.06.2021 № 590 не мають пріоритету, зволікання головних розпорядників із затвердженням необхідної документації та укладанням договорів може призвести до відтермінування реалізації окремих ПІП. Крім того, за бюджетними програмами, що передбачають виконання декількох ПІП в рамках однієї програми, немає повної і достовірної інформації щодо виконання таких ПІП, про що повідомив Мінфін у відповідь на рекомендації Комітету від 07.07.2025 щодо опрацювання питання про запровадження узагальненої періодичної звітності щодо виконання ПІП, тому зазначене питання залишається актуальним.
За 8 місяців п.р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 8.3 млрд грн, або 55,3% затвердженого річного плану та 89,6% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 122,7 млн грн, або 45,4% затвердженого річного плану.
За січень-серпень 2025 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 3,2 млрд грн, або 6,3% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,2 млрд грн (1,7% бюджетних призначень і 2,4% плану на звітний період), із спеціального фонду – 3 млрд грн (7,9% бюджетних призначень).
Кредиторська заборгованість на 01.09.2025 за видатками загального фонду становила 5,5 млрд грн і збільшилася з початку п.р. в 3,7 раза (з яких за видатками Міноборони – 1,6 млрд грн і збільшилася в 7,7 раза, за видатками МВС – 1,5 млрд грн і збільшилася в 18,9 раза), з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,5 млрд грн (26,6% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 36,8% з початку п.р.). Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.09.2025 становила 338 млрд грн (з яких 282,85 млрд грн – за видатками Міноборони) і зменшилася з початку п.р. на 9,3%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 74,1 млрд грн (21,9% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 25,8% з початку п.р.), з яких за видатками Міноборони – 62,9 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що зростання кредиторської і дебіторської заборгованості свідчить про системні порушення договірної дисципліни і послаблення внутрішнього контролю та для уникнення зростання простроченої дебіторської заборгованості необхідно посилити контроль за виконанням постачальниками умов договорів (насамперед щодо строків постачання товарів, виконання робіт та надання послуг). При цьому Рахункова палата звернула увагу, що за окремими бюджетними програмами рахуються обсяги простроченої кредиторської заборгованості, видатки для погашення якої у законах про державний бюджет не передбачаються понад 10 років.
Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами
За січень-серпень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 127,3 млрд грн, що становить 57,5% уточненого річного плану, у т.ч. за загальним фондом – 123,4 млрд грн (59,9% уточненого річного плану та 91% уточненого плану на звітний період), за спеціальним фондом – майже 4 млрд грн (25,7% уточненого річного плану). За оперативними даними, за 9 місяців п.р. такі трансферти надані місцевим бюджетам у сумі 143,6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 139,3 млрд грн (90,8% уточненого плану на звітний період), за спеціальним фондом – 4,3 млрд грн.
Базова дотація перерахована місцевим бюджетам у сумі 17 млрд грн, або 100% плану на січень-серпень п.р. Реверсна дотація також передана з місцевих бюджетів до державного бюджету у запланованому на звітний період обсязі – 10,1 млрд грн.
4 додаткові дотації надано місцевим бюджетам у повному обсязі відповідно до плану на 8 місяців п.р., а додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ (код 3511280), передана у сумі 13,3 млрд грн, або 57,5% плану на звітний період (при цьому не розподілено майже 20,6 млрд грн такої дотації, її розподіл між місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням особливостей, визначених постановою КМУ від 14.01.2025 № 23).
Із загального
фонду державного бюджету субвенції перераховані у сумі 90,4 млрд грн, або 97,5%
уточненого плану на січень-серпень п.р. Серед таких субвенцій переважну частину
становила освітня субвенція (75,5%
загального обсягу таких субвенцій), яку перераховано у сумі 68,2 млрд грн (99,2% уточненого
плану на звітний період). Урядом
здійснено розподіл освітньої субвенції (код 2211190) між місцевими
бюджетами на січень-серпень
2025 р. у сумі 68,2 млрд грн /постанова КМУ від 05.12.2024
№ 1394/ та на
вересень-грудень 2025 р. у сумі 33,8 млрд.
грн /постанова КМУ від 14.07.2025 № 819/, нерозподіленими залишаються 1,11 млрд
грн (або 1,1%), з яких 1,03 млрд грн – резерв освітньої субвенції.
Поряд з тим, на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної
середньої освіти вперше місцевим бюджетам надано відповідну субвенцію
(код 2211370) у сумі 4,9 млрд
грн, або 81,6% плану на січень-серпень п.р. Постановами КМУ від 27.12.2024 № 1515 і від 25.07.2025 № 913
та розпорядженням КМУ від 17.09.2025 № 1000-р здійснено розподіл цієї субвенції
між місцевими бюджетами загалом
у сумі 11,1 млрд грн (нерозподіленими залишаються 0,9 млрд грн, або
7,4%).
У п.р. вперше 11 субвенцій загального фонду передбачено на реалізацію ПІП, що надані місцевим бюджетам у січні-серпні п.р. загалом у сумі 14,7 млрд грн, або 98,4% плану на звітний період та 72,6% бюджетних призначень.
Рівень надання субвенцій із спеціального фонду державного бюджету за 8 місяців п.р. становив 32,8% плану на звітний період, що зумовлено передусім невиконанням плану зовнішніх цільових кредитів, за рахунок яких надаються окремі субвенції. Найбільшою серед субвенцій спеціального фонду є також освітня субвенція, яку перераховано у сумі 1,8 млрд грн. Особливістю використання освітньої субвенції за спеціальним фондом, обсяг якої сформовано відповідно до статті 25 Закону за рахунок залишку цієї субвенції на 01.01.2025 у сумі 3,7 млрд грн, є її спрямування на реалізацію заходів у сфері освіти за рішеннями КМУ /зокрема, спрямовано на такі заходи: придбання шкільних автобусів – 773,7 млн грн; забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти – 761,8 млн грн; створення сучасного освітнього простору – 499,4 млн грн; придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти – 256,4 млн грн; облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти – 39,65 млн грн; перерозподілено на інші бюджетні програми у сфері освіти – 827,6 млн грн/ (станом на 01.10.2025 не розподілено 536,55 млн грн, або 14,5%).
У Законі (із змінами) з 36 трансфертів з державного бюджету (31 субвенція і 5 дотацій) затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 26 трансфертів /за кодами 1511090, 1511800, 1511810, 2211190, 2211220, 2211230, 2211360, 2211370, 2211800, 2211810, 2211820, 2211830, 2211840, 2211850, 2211860, 2311800, 2511250, 2511800, 3121160, 3121350, 3121600, 3121620, 3121680, 3121690, 3411250, 3511060/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу мають здійснюватися КМУ за погодженням з Комітетом (крім субвенцій за кодами 2211190 та 2211220, розподіл яких згідно з статтями 25 і 26 Закону здійснюється Урядом), при цьому згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовується вимога щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду. Керуючись частиною 6 статті 108 Кодексу та статтями 25 і 26 Закону, на 01.10.2025 прийнято 66 рішень КМУ щодо розподілу або перерозподілу трансфертів з державного бюджету між місцевими бюджетами.
Наразі, крім зазначених вище трансфертів за кодами 2211190, 2211370 і 3511280, залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 7 субвенцій (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:
забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код 1511090) /план за загальним фондом – 2.018,2 млн грн, не розподілено 321,4 млн грн (з урахуванням зменшення субвенції на 1.010,4 млн грн шляхом перерозподілу), або 15,9%/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту із розвитку ветеранських просторів (код 1511810) /план за загальним фондом – 450 млн грн, не розподілено 3,8 млн грн, або 0,9%/;
забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти (код 2211360) /план за загальним фондом – 4.593,1 млн грн, не розподілено 1.512,2 млн грн, або 32,9%; план за спеціальним фондом – 100 млн грн, не розподілено/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211810) /план за загальним фондом – 6.200 млн грн, не розподілено 2,5 млн грн/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (код 2211850) /план за загальним фондом – 2.000 млн грн, не розподілено 230,25 млн грн, або 11,5%/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211860) /план за загальним фондом – 1.500 млн грн, не розподілено/.
На 01.10.2025 ще не затверджено порядок та умови надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211860), включеної до державного бюджету на 2025 рік Законом № 4571–ІХ.
Загалом тривале затвердження Урядом розподілів окремих субвенцій між місцевими бюджетами може спричинити надання таких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.
Крім того, у 2025 р. /на 01.10.2025/ з урахуванням норм статті 44 Закону, статті 24 та пункту 56 розділу VI Кодексу Урядом при розподілі коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, резервного фонду та коштів на рахунках головних розпорядків, відкритих у НБУ, запроваджено 4 нові субвенції /за кодами 2211350, 2211380, 2211390 і 3121450/ і 1 додаткову дотацію /за кодом 2511700/ та здійснено їх розподіл між місцевими бюджетами.
Окремо необхідно відмітити, що відповідно до статті 48 Закону у 2025 р. кошти державного фонду регіонального розвитку (код 3121070), передбачені у сумі 1 млрд грн, спрямовуються на реалізацію ПІП у порядку, визначеному КМУ, який затверджено постановою КМУ від 13.08.2025 № 971. Зокрема, пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що Мінрозвитку на підставі рішення комісії готує проект акта КМУ щодо затвердження ПІП, реалізація яких здійснюється за бюджетні кошти, та забезпечує внесення його на розгляд КМУ, однак наразі КМУ не затверджено такі ПІП, що посилює ризик невикористання коштів державного фонду регіонального розвитку до кінця п.р.
Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 8 і 9 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.
Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та частиною 2 статті 109 Кодексу, пропонується надати Уряду рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2025 р.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Голова Рахункової палати Піщанська О.С., перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В.
Зокрема, доповідаючи дане питання, Голова Рахункової палати Піщанська О.С. коротко представила ключові показники виконання державного бюджету у І півріччі п.р., зазначені у Висновку РП, при цьому звернула увагу, що у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) розглянуто Висновок РП, та зауважила, що для усунення виявлених порушень Рахунковою палатою надано рекомендації Уряду.
Перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. повідомив, що Мінфін підтримує Висновок РП і погоджується з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали щодо даного питання.
Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання у підкомітеті (в якому брали участь представники Рахункової палати, Мінфіну та окремих головних розпорядників /Міноборони, Мінсоцполітики, Мінрозвитку, МОН, Агентство відновлення/) та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати КМУ рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;
2) завершити роботу щодо нормативно-правового забезпечення реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (зокрема статей 53, 54 і 55 та пункту 30 розділу "Прикінцеві положення"), а також виконання вимог частини 7 статті 20 Бюджетного кодексу України щодо затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету та частини 2 статті 97 цього Кодексу щодо порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за кодом 2211860;
3) продовжити активну співпрацю з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;
4) доручити Міністерству фінансів України забезпечити надання Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті узагальненої інформації про надходження коштів, які залучаються згідно з пунктом 35-1 розділу VI Бюджетного кодексу України в рамках ініціативи країн G7 ERA та повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, у розрізі кредиторів (із зазначенням реквізитів відповідних договорів), умовних зобов'язань та фактичних обсягів залучених до державного бюджету коштів (у відповідній валюті та еквіваленті в доларах США і гривнях) за видами надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) окремо за загальним і спеціальним фондами державного бюджету щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним (починаючи з даних за січень-вересень 2025 року (наростаючим підсумком), а також відповідної інформації загалом за 2024 рік;
5) доручити Міністерству фінансів України забезпечити надання Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті узагальненої інформації про рішення Кабінету Міністрів України, прийняті відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", із зазначенням змін до розпису державного бюджету на 2025 рік щодо відповідних надходжень і витрат щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним (починаючи з даних за січень-вересень 2025 року (наростаючим підсумком);
6) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету у вигляді програм допомоги, грантів, кредитів (позик) від Європейського Союзу, іноземних держав, іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій та донорських установ, з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів;
7) поінформувати Комітет з питань бюджету і Рахункову палату про реалізацію пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 20.08.2025 № 4571-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо прийняття рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за гарантійними зобов’язаннями держави щодо боргових зобов’язань за кредитом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", залученим від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію у 2012 році, та вчинення правочинів з гарантованим державою боргом шляхом зміни умов відповідних боргових зобов'язань, а також про вплив таких операцій на бюджетні і боргові показники у поточному та наступних бюджетних періодах;
8) забезпечити узгодженість урядових рішень про надання державних гарантій із законом про державний бюджет на відповідний рік (зокрема у поточному році – із статтею 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік");
9) поінформувати Комітет з питань бюджету і Рахункову палату про виконання підпунктів 1 і 4 пункту 1 Указу Президента України від 23.07.2025 № 544 "Про заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків" щодо результатів аналізу інституційної та функціональної спроможності органів державної влади в інтересах національної безпеки та оборони України і вжиття заходів, спрямованих насамперед на недопущення дублювання ними повноважень, виконання невластивих функцій і неефективного використання кадрового та бюджетних ресурсів, а також підготовки до 1 вересня 2025 року пропозицій щодо правових та організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування держави в умовах воєнного стану, ефективності використання бюджетних коштів, у т.ч. щодо перерозподілу коштів державного бюджету на виробництво та закупівлю технологічних видів озброєння, військової та спеціальної техніки для потреб сектору безпеки і оборони, забезпечення економічних прав та свобод суб’єктів підприємницької діяльності, підвищення економічної спроможності громадян України;
10) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з дотриманням вимог частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету виключно непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету;
11) посилити контроль за виконанням публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій, які повністю або частково реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та/або з наданням державної підтримки, насамперед запровадивши офіційну щомісячну або щоквартальну звітність щодо виконання таких проектів і програм за бюджетними програмами в розрізі таких проектів і програм (із зазначенням відповідних витрат та джерел фінансового забезпечення);
12) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету вжити заходів щодо погашення передусім простроченої кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи недопущення утворення нової простроченої заборгованості;
13) забезпечити виконання статті 48 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема здійснивши затвердження публічних інвестиційних проектів, реалізація яких здійснюватиметься за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (код 3121070);
14) здійснити розподіл субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодом 2211860, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 1511090, 1511810, 2211190, 2211360, 2211370, 2211810, 2211850 і додаткової дотації за кодом 3511280, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
15) подати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі.
Голосували: "за" – 27, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет. Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2025 року подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000) /далі – законопроект/.
Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування. Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження проекту державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням").
Відповідно до частини 1 статті 154 Регламенту 19 вересня 2025 року відбулося представлення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради. При цьому Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ 17 вересня п.р. розглянув відповідне питання і поінформував Верховну Раду щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу (лист від 17.09.2025 № 04-13/3-2025/214460 (2001866)).
На виконання частини 3 статті 156 Регламенту, пункту 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата /далі – РП/ надіслала Верховній Раді і Комітету (листи від 26.09.2025 № 06-2889 і № 06-2893) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням РП від 26.09.2025 № 23-1 /далі – Висновки РП/. Висновки РП розміщено на офіційному сайті РП, а також 29.09.2025 направлено народним депутатам України через ЄАС (картка документу № 2012530).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 30.09.2025 № 16/03-2025/224702 (2013706)), в якому висловлено міркування, зауваження та пропозиції щодо окремих положень законопроекту.
У Комітеті проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу, зокрема, на таке.
І. Щодо основних положень і показників законопроекту
Представляючи законопроект у Верховній Раді, Міністр фінансів України Марченко С.М. передусім відмітив, що: бюджет сформований на основі сценарію, що передбачає продовження війни протягом 2026 р., тому ключовим пріоритетом, як і в попередні роки, залишається фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони (на який планується спрямувати 2,8 трлн грн); наступні важливі пріоритети – сектор освіти, сфера охорони здоров'я, соціальна сфера, підтримка демографічного напряму, заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб /далі – ВПО/, агропромисловий комплекс, житлова політика; потреба в коштах від міжнародних партнерів зросте порівняно з 2025 р. і становитиме 2.079 млрд грн.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2026 рік /далі – проект-2026/ використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2026–2028 рр., схвалені постановою КМУ від 06.08.2025 № 946 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2026–2028 рр. /далі – Декларація-2026-2028/ враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), при цьому такий макроекономічний прогноз передбачає обережні оцінки як щодо підсумків поточного року, так і темпів відновлення економіки у наступному році з врахуванням наявного рівня безпекових ризиків (ключовою відмінністю сценарію 2 від сценарію 1 є більш тривалий перебіг військових дій на території України, відповідно більш негативні їх наслідки для суспільства та економіки). Зокрема, на 2026 рік прогноз номінального ВВП становить 10.309,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 7.658,7 млрд грн, прогноз на 2025 р. – 8.466,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 8.967,4 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2,4% (факт за 2024 р. – 2,9%, прогноз на 2025 р. – 2,7%, очікуваний показник у п.р. – 2,7%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109,9% (факт за 2024 р. – 112%, прогноз на 2025 р. – 109,5%, очікуваний показник у п.р. – 109,5%). Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США: в середньому за рік – 45,7 грн (факт за 2024 р. – 40,15 грн, прогноз на 2025 р. – 45 грн, факт за 9 місяців 2025 р. – 41,59 грн).
В інформації про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету у 2026 році (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) /далі – інформація про фіскальні ризики/ вказано, що у 2026 р.: передбачається збереження ключових ознак воєнної економіки – високі оборонні витрати, структурні дисбаланси та повільне відновлення виробничого потенціалу; обмежене повернення мігрантів стримуватиме економічне відновлення; втрата матеріальних активів, масштабні руйнування інфраструктури, обмежений доступ до стратегічних ресурсів і порушення логістичних ланцюгів створюватимуть додаткові бар'єри для розвитку та знижуватимуть інвестиційну привабливість країни. Суттєвим викликом виступає також потреба у збереженні макрофінансової стабільності за умов високого боргового навантаження та необхідності підтримки критичних секторів. РП зазначено, що тривалість воєнного стану, непередбачуваність подальших дій агресора залишаються ключовими чинниками невизначеності, що ускладнюють оцінку реалістичності макроекономічного прогнозу, врахованого при складанні проекту-2026, та зауважено, що зберігаються ризики недосягнення в 2026 р. окремих прогнозних показників (зокрема, подальше збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу спричинить ризик тиску на національну валюту в разі зменшення міжнародної допомоги, а різниця прогнозів зростання споживчих цін Уряду і Національного банку України /далі – НБУ/ та можливість меншого від прогнозного курсу гривні до іноземних валют зумовлюють ризик недонадходження окремих надходжень державного бюджету).
У статті 1 законопроекту загальні показники проекту-2026 є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2024 рік, затвердженими показниками на 2025 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон-2025/, внесеними законами від 31.07.2025 № 4561–ІХ і від 20.08.2025 № 4571–ІХ):
доходи – у сумі 2.890,1 млрд грн (менше факту за 2024 р. на 233,4 млрд грн /на 7,5%/ та більше затверджених на п.р. на 563 млрд грн /на 24,2%/ і затверджених із змінами на п.р. на 407,5 млрд грн /на 16,4%/);
видатки – у сумі 4.751,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 263,6 млрд грн /на 5,9%/ та затверджених на п.р. на 822,8 млрд грн /на 20,9%/ і затверджених із змінами на п.р. на 414,4 млрд грн /на 9,6%/);
повернення кредитів – у сумі 17,3 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 4,7 млрд грн /на 38%/ та затверджених на п.р. на 1,9 млрд грн /на 12,6%/);
надання кредитів – у сумі 51,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 44,8 млрд грн /в 7,4 раза/, менше затверджених на п.р. на 2,2 млрд грн /на 4%/ і більше затверджених із змінами на п.р. на 0,8 млрд грн /на 1,7%/);
граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.896,4 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 537 млрд грн /на 39,5%/ та затвердженого на п.р. на 255,7 млрд грн /на 15,6%/ і затвердженого із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн /на 0,3%/), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7%, прогноз на 2025 р. – 19,4%, уточнений прогноз на п.р. – 22,3%).
Показники доходів проекту-2026 розроблено на базі основних прогнозних макропоказників (схвалених постановою КМУ від 06.08.2025 № 946) з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, окремих особливостей, водночас включають додаткові надходження за рахунок: змін до Податкового кодексу України, передбачених законопроектом за реєстр. № 14025 від 09.09.2025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи /далі – законопроект № 14025/, та законопроектом за реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023 щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин /далі – законопроект № 9032-1/ (разом – 22,5 млрд грн); вдосконалення роботи зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн); покращення роботи реформованої Державної митної служби України /далі – ДМС/ із зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів (60 млрд грн). Доходи державного бюджету у законопроекті передбачені загалом у сумі 2.890,1 млрд грн, що більше затвердженого із змінами показника на 2025 р. /2.482,6 млрд грн/ на 16,4%. За оцінкою РП, зростання зазначених доходів передбачено насамперед за рахунок збільшення зарплати, поліпшення роботи щодо зменшення ухилень від сплати митних платежів і стягнення податкового боргу, змін в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб /далі – ПДФО/, підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне, збільшення коштів від НБУ, а також зростання імпорту та цін, девальвації гривні, водночас зазначені доходи при прогнозованому зростанні реального ВВП на 2,4% у порівняних умовах (без урахування вищезазначених додаткових надходжень і збереження нормативу відрахування ПДФО до державного бюджету) та без урахування цінового чинника зменшаться.
Найвагоміше збільшення у доходах проекту-2026 порівняно із затвердженими із змінами показниками на 2025 р. передбачається щодо: ПДФО та військового збору (разом) – на 93,6 млрд грн, або на 19,4%; податку на додану вартість /далі – ПДВ/ із ввезених на митну територію України товарів – на 89,8 млрд грн, або на 15,1%; ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – на 75,4 млрд грн, або на 23,7%; коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України", – на 61,8 млрд грн, або на 73,5%; акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 26,7 млрд грн, або на 19,8%; податку на прибуток підприємств – на 11,9 млрд грн, або на 4,3%; вивізного мита – на 9,2 млрд грн, або в 28 разів; акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 6,7 млрд грн, або на 4,2%; власних надходжень бюджетних установ – на 5,7 млрд грн, або на 10%; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 5,1 млрд грн, або на 7,8%; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 3,2 млрд грн, або на 10,3%; ввізного мита – на 3,1 млрд грн, або на 5,2%.
Водночас, значно меншими,
ніж затверджені із змінами на 2025 р., є показники доходів проекту-2026 за
такими видами: надходження від Європейського Союзу /далі – ЄС/, урядів
іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – на
44,6 млрд грн, або в 2 раза; інші надходження (код 24060300)
– на 2,7 млрд грн, або на 11,3%; інші надходження (код 21080000)
– на 2,2 млрд грн, або на 12,4%; рентна плата за користування надрами для
видобування залізних руд – на 1,8 млрд грн, або на 31,6%; орендна плата за
земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності,
передані в оренду відповідно до
статті 120-1 Земельного кодексу України, – на 0,8 млрд грн, або в
4,6 раза.
При цьому доходи загального фонду плануються у сумі 2.597,8 млрд грн, що більше фактичного показника за 2024 р. на 420,9 млрд грн, або на 19,3%, та затвердженого із змінами показника на п.р. на 319,1 млрд грн, або на 14%. Збільшення таких доходів порівняно з уточненим планом на 2025 р. пов'язано, серед іншого, з врахуванням у їх прогнозних показниках 63,7 млрд грн від:
впровадження положень законопроектів № 14025 (14 млрд грн щодо ПДФО і військового збору) та № 9032-1 (8,5 млрд грн щодо акцизного податку);
вдосконалення роботи Державної податкової служби України /далі – ДПС/ із стягнення податкового боргу – 26 млрд грн, з яких щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 16,6 млрд грн, податку на прибуток підприємств – 6,9 млрд грн, ПДФО – 2,5 млрд грн (виходячи з розрахунків у супровідних матеріалах до законопроекту);
включення до державного бюджету 4% ПДФО, які у 2022–2025 рр. (як виняток з норм Кодексу) зараховуються до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, – 15,2 млрд грн.
За інформацією ДПС, обсяг податкового боргу платників податків перед державним бюджетом з початку п.р. зріс загалом на 66,2 млрд грн та на 01.10.2025 становив 201,1 млрд грн, з них щодо: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 65,7 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 29,1 млрд грн; ПДФО і військового збору – 7,4 млрд грн. У супровідних матеріалах до законопроекту не зазначено, проведення яких саме заходів дасть змогу отримати додаткові надходження за рахунок стягнення податкового боргу, на що також РП звертає увагу та вважає, що такі додаткові доходи не є достатньо обґрунтованими, а відтак є ризик їх недоотримання у 2026 р.
Законопроекти № 14025 і № 9032-1 Верховною Радою ще не розглядалися у І читанні, отже відповідні положення наразі не є чинними. Тому врахування у показниках доходів проекту-2026 положень законопроектів № 14025 і № 9032-1 містить ризики недоотримання відповідних доходів (що теж вказано у Висновках РП) та не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду). Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2026 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів № 14025 і № 9032-1.
Водночас, у Висновках РП зауважено, що у законопроекті не враховано додаткові резерви надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині податку з тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (код 14030600) /у законопроекті прогнозні надходження цього податку на 2026 р. визначено з урахуванням імпорту сигарет в обсязі 4 млрд шт., що на 0,2 млрд шт. менше, ніж імпортовано у І півріччі 2025 р., тобто прогнозні обсяги імпорту сигарет на митну територію України занижені/, у зв'язку з чим РП пропонує збільшити такі доходи на 3,2 млрд грн.
Поряд з тим, доходи загального фонду можуть бути збільшені у разі розгляду і прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році (реєстр. № 14097 від 01.10.2025), поданого народними депутатами України Гетманцевим Д.О. та іншими. Цим законопроектом передбачається на 2026 рік встановити для банків підвищену ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50% з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів, що за оцінкою авторів цього законопроекту матиме наслідком збільшення надходжень від податку на прибуток підприємств за загальним фондом державного бюджету на 2026 рік орієнтовно на 30 млрд грн.
Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2026 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 218,97 млрд грн, що більше на 31,4 млрд грн очікуваного показника у 2025 р. /187,5 млрд грн/ та на 61,8 млрд грн фактичного показника за 2024 р. /157,2 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня 2025 р. грошовими коштами відшкодовано 131,2 млрд грн, що на 21,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.10.2025 становили 30,6 млрд грн (збільшилися на 7,5 млрд грн з початку п.р.).
Статтею 15 законопроекту передбачається установити, що у 2026 р. НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" перераховує до державного бюджету суму частини прибутку до розподілу в розмірі не менш як 146 млрд грн. Разом з тим, в інформації НБУ (лист від 28.02.2025 № 62-0013/15790), наданій на виконання вимог частини 3 статті 33 Кодексу та статей 51 і 52 Закону України "Про Національний банк України", наведено прогноз частини прогнозованого прибутку до розподілу НБУ, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2026 р., у сумі 151,3 млрд грн (яка узгоджується з відповідним показником у Декларації-2026-2028). При цьому у зазначеній інформації повідомлено, що НБУ рекомендував Уряду під час складання Декларації-2026-2028 врахувати надходження від НБУ на рівні частини прибутку до розподілу, яку НБУ перерахує у 2025 р., пояснюючи зазначене надзвичайно високими ризиками щодо відповідного прогнозу (зокрема, залишається суттєва невизначеність щодо інтенсивності та тривалості активних воєнних дій, що можуть згенерувати додаткові видатки, розширення дефіциту державного бюджету з наслідками у вигляді збільшення ліквідності банківської системи та витрат на її додаткову стерилізацію, у разі більшого бюджетного імпульсу виникне додатковий інфляційний тиск, що зумовлюватиме необхідність жорсткішої процентної політики з додатковими процентними витратами НБУ, залишаються ризики для надходження міжнародної допомоги з відповідними наслідками для обсягів міжнародних резервів і доходів від них, волатильність складових монетарної бази зумовлює ризики необхідності формування додаткових резервів НБУ), та звернуто увагу, що остаточна сума для перерахування буде залежати від фактичних операцій та макроекономічних показників у прогнозованому періоді та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ. У 2022 р., 2023 р., 2024 р. і 2025 р. НБУ перерахував до державного бюджету відповідно 18,8 млрд грн, 71,9 млрд грн, 38,6 млрд грн і 84,16 млрд грн.
На 2026 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плануються в обсязі 70,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 71,1 млрд грн, затверджено із змінами на 2025 р. – 65,3 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 66,3 млрд грн). В інформації про фіскальні ризики вказано, що основну суму цих надходжень у 2026 р. /41,1 млрд грн, або 58,4%/ заплановано отримати від державних банків (у п.р. надійшло від АТ КБ "Приватбанк" 32,1 млрд грн, АТ "Ощадбанк" – 3,9 млрд грн). При цьому статтею 19 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами частини прибутку на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом (подібні норми передбачені у законах про державний бюджет на 2021–2025 рр.), що пояснюється необхідністю забезпечення своєчасності і планомірності таких надходжень до державного бюджету. Однак таке питання потребує унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак мають врегульовуватися у Законі України "Про управління об'єктами державної власності". Водночас пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію абзацу 12 частини 5 статті 11 цього Закону (щодо зменшення чистого прибутку, з якого сплачуються дивіденди) і пункту 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо обмеження права приймати рішення про виплату дивідендів), що згідно із супровідними матеріалами до законопроекту має забезпечити надходження дивідендів від АТ "НАЕК "Енергоатом" у сумі 3,6 млрд грн (при 75%) і від ПрАТ "Укргідроенерго" у сумі 3,6 млрд грн (при 30%), які ймовірно враховані у прогнозному показнику зазначеного виду доходу на 2026 р.
Доходи спеціального фонду плануються у сумі 292,3 млрд грн, що менше фактичного показника за 2024 р. на 654,2 млрд грн, або у 3,2 раза (переважно в частині інших джерел власних надходжень бюджетних установ (код 25020000), які в основному стосуються сектору безпеки і оборони і отримуються у вигляді майна (активів) в натуральній формі та не передбачаються у планових показниках: факт за 2024 р. – 724,4 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 588,3 млрд грн, проект на 2026 р. – 63,1 млрд грн), та більше затвердженого із змінами показника на п.р. на 88,4 млрд грн, або на 43,4%.
На збільшення планового обсягу таких доходів порівняно з 2025 р. вплинуло передусім включення до спеціального фонду: понадпланових обсягів митних платежів (у сумі 60 млрд грн /пункт 12 статті 11 законопроекту/ із спрямуванням на резерв коштів для сектору безпеки і оборони /пункт 10 статті 14 законопроекту/); вивізного мита на соєві боби та насіння ріпаку або кользи, запровадженого у вересні п.р. відповідно до закону від 16.07.2025 № 4536–ІХ (у сумі 9,3 млрд грн /пункт 12 статті 11 законопроекту/ із спрямуванням на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників /пункт 9 статті 14 законопроекту/). Більші планові обсяги на 2026 рік передбачено також щодо деяких доходів, які є джерелами формування спеціального фонду у п.р., найбільше щодо: частини "військового" ПДФО, що належить до доходів відповідних місцевих бюджетів (згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу), – 125,3 млрд грн (на 11,1 млрд грн більше, ніж затверджено із змінами на п.р.); надходжень від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – 18,4 млрд грн (на 3,7 млрд грн більше, ніж затверджено на п.р.).
Деякі положення законопроекту щодо формування спеціального фонду проекту-2026 містять певні неузгодженості, зокрема:
1) пунктом 12 статті 11 законопроекту передбачено, що джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% суми перевиконання загального обсягу митних платежів (ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізного мита), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету, що визначений додатком № 1 до законопроекту. Це положення певним чином не узгоджується із статтею 21 законопроекту, відповідно до якої митні платежі, визначені пунктом 12 статті 11 законопроекту, що зараховані до загального фонду державного бюджету, перераховуються Казначейством до спеціального фонду державного бюджету.
Поряд з тим, згідно з додатком № 1 до законопроекту за загальним фондом загальний обсяг визначених митних платежів становить 913,15 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 683,6 млрд грн, кодом 14030000 – 167,24 млрд грн, кодом 15010000 – 62,31 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання такого загального обсягу у сумі 60 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту.
Крім того, виникає питання щодо реалістичності таких додаткових доходів, зважаючи на поточний стан надходження визначених митних платежів до загального фонду державного бюджету /за 9 міс. 2025 р. при плані у сумі 569,4 млрд грн фактично надійшло 550,8 млрд грн, що менше на 18,6 млн грн, або на 3,3%/. У супровідних матеріалах до законопроекту не конкретизовано, які саме заходи з покращення роботи ДМС мають сприяти перевиконанню планових показників митних платежів. У зв'язку з цим РП теж вважає, що є ризики ненадходження до спеціального фонду відповідних митних платежів у запропонованому обсязі;
2) відповідно до пункту 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 22020000 "Плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей" у сумі 1,06 млрд грн. Згідно з пунктом 5-1 частини 4 статті 30 Кодексу такі кошти спрямовуються на реалізацію програм та заходів на охорону здоров'я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про державний бюджет. Однак у законопроекті немає такої статті із зазначенням відповідних бюджетних програм (наприклад, як стаття 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і стаття 24 Закону-2025), тобто немає розуміння щодо конкретних напрямів використання таких коштів. За інформацією Мінфіну, у проекті державного бюджету на 2026 рік такі кошти передбачається спрямувати для Міноборони за бюджетною програмою 2101150, що потребує законодавчого врегулювання для узгодження правових норм.
Водночас, за оцінкою РП, у законопроекті не враховано додаткові резерви надходжень такої плати /з урахуванням динаміки попередніх років надходження такої плати не можуть становити менше, ніж затверджено на 2025 р. (1,3 млрд грн)/, відтак РП пропонує збільшити зазначені доходи на 0,3 млрд грн;
3) пунктом 1 статті 14 законопроекту передбачається, що кошти, визначені пунктами 1, 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, спрямовуються на реалізацію Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Водночас, згідно із статтею 25 законопроекту кошти, визначені пунктами 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, є джерелами формування Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету). Такі положення доцільно упорядкувати і об'єднати з метою однозначного тлумачення відповідної норми та належної практики її застосування. Поряд з тим, у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду за кодом 50070000 "Надходження до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, визначені частиною 2 статті 24-7 Бюджетного кодексу України" у сумі 1,09 млрд грн, але у Кодексі немає статті 24-7, якою визначаються зазначені надходження.
У 2026 р. прогнозується збільшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2026 рік прогнозуються у сумі 3.502,3 млрд грн і становлять 34% прогнозного ВВП, що на 0,6 відс. пункта більше первинного прогнозного показника на 2025 р. (33,4% прогнозного ВВП). РП зазначає, що збільшення рівня перерозподілу ВВП через державний бюджет у 2026 р. порівняно з 2025 р., зокрема, спричинено змінами податкового законодавства, що є збільшенням фіскального навантаження на платників податків.
Згідно із супровідними матеріалами до законопроекту прогнозні втрати доходів бюджету від наданих пільг на 2026 р. становитимуть 270,5 млрд грн, що більше фактичних втрат за 2024 р. на 98,7 млрд грн та очікуваних втрат у 2025 р. на 21,6 млрд грн. Національною стратегією доходів до 2030 року (схваленою розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р) визначено ряд завдань, що передбачають гармонізацію із законодавством ЄС з питань оподаткування та запровадження ефективного використання податкових стимулів, зокрема: заходи щодо перегляду спеціальних режимів оподаткування, визначені підрозділами 4.3.1 "Реформа спрощеної системи оподаткування", 4.3.3(а) "Ефективне використання податкових стимулів для заохочення післявоєнної відбудови та реінвестування капіталу" та 4.3.5 "Гармонізація із законодавством ЄС щодо ПДВ"; перегляд преференцій, які суперечать законодавству ЄС щодо регулювання державної допомоги; поступове впровадження протягом 2025–2029 рр. заходів щодо єдиного підходу до застосування податкових стимулів та механізмів моніторингу податкових преференцій. Тому належне вжиття відповідних заходів сприятиме мобілізації додаткових податкових надходжень до державного бюджету.
Граничний обсяг дефіциту проекту-2026 передбачається у сумі 1.896,4 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 1.774,5 млрд грн, спеціальний фонд – 121,9 млрд грн), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7% ВВП, первинний прогноз на 2025 р. – 19,4% прогнозного ВВП, уточнений прогноз на 2025 р. – 22,3% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам абзаців 2 і 3 частини 1 статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які теж зупинено на 2021–2025 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).
Загалом державні запозичення передбачаються в обсязі 2.544,5 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 419,6 млрд грн, зовнішні – 2.124,9 млрд грн), що більше затверджених із змінами показників на 2025 р. на 33,9 млрд грн, або на 1,4% (у т.ч. внутрішні – менше на 344,5 млрд грн, або на 45,1%, зовнішні – більше на 378,4 млрд грн, або на 21,7%). Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становить близько 17,1% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 5% річних, але умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників, при цьому із запланованих зовнішніх запозичень до загального фонду (2.009,7 млрд грн, що становить 82,7% запозичень загального фонду) прогнозується отримати кошти від Урядів США, Японії і Канади (фінансування, забезпечене замороженими активами РФ) – загалом 516,8 млрд грн; ЄС (в рамках інструменту UA Facility) – 456,3 млрд грн; Світового банку – 106,1 млрд грн; Міжнародного валютного фонду /далі – МВФ/ – 103,6 млрд грн; інших кредиторів – 826,9 млрд грн. В інформації про фіскальні ризики вказано, що: Україна продовжує зосереджуватися на розвитку ринку внутрішніх державних облігацій через розширення спектру доступних інструментів і підвищення передбачуваності управління державним боргом; Уряд проводить активну роботу з міжнародними партнерами, донорами, міжнародними фінансовими організаціями задля забезпечення фінансування дефіциту бюджету; недоотримання та/або невчасне отримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій і двосторонніх донорів може призвести до проблем з фінансуванням дефіциту державного бюджету та відновлення зруйнованої інфраструктури. У Висновках РП зазначено, що через можливі зміни у політиці міжнародних партнерів щодо підтримки, недотримання термінів і невиконання цільових показників зобов'язань щодо впровадження реформ, які є передумовою надання підтримки, суттєвими є ризики неотримання запланованих зовнішніх запозичень. РП також звертає увагу, що прогнозна середньозважена відсоткова ставка облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ на рівні 17,1% є вищою фактичної дохідності ОВДП у 2024 р. (13,3%) і січні–червні 2025 р. (16%), що збільшить видатки на обслуговування державного внутрішнього боргу у наступних роках.
Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2025 рр. /станом на 01.10.2025/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.). Статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп, продаж, виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок понадпланового розміщення облігацій зовнішньої державної позики (згідно з визначеними КМУ умовами здійснення таких правочинів та з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Подібна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020–2025 рр. Статтею 45 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за умови виконання ПрАТ "Укфінжитло" стратегічних завдань, визначених у Стратегічному плані товариства, після виконання плану внутрішніх державних запозичень здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 15 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ "Укфінжитло" (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). У п.р. статтею 47 Закону-2025 надано дозвіл Мінфіну щодо здійснення понадпланових випусків ОВДП на зазначену мету у сумі 30 млрд грн. Такі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).
Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій /далі – зовнішні цільові кредити/, у 2026 р. плануються в обсязі 115,2 млрд грн, що менше затвердженого на 2025 р. на 62,9 млрд грн, або на 35,3% (факт за 2024 р. – 25,3 млрд грн, або 40,7% річного плану, факт за 9 міс. 2025 р. – 95,6 млрд грн, або 53,7% річного плану). Залучення зовнішніх цільових кредитів на невисокому рівні триває багато років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів.
При цьому, частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2026 р. зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими програмами в межах загального обсягу залучення таких кредитів. Статтею 32 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету зовнішніх цільових кредитів та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2026 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку зовнішніх цільових кредитів. Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік зовнішніх цільових кредитів для підготовки та реалізації ПІП). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма протягом багатьох років постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 32 законопроекту подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 27 Закону-2025.
Статтею 33 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором зовнішні цільові кредити для підготовки та реалізації ПІП та інших проектів можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних роках видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити. Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 42 Закону-2025.
ГНЕУ зауважує, що положення статей 4, 16–18, 32, 45 та абзаців 2 і 3 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту можуть призвести до поглиблення порушень параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі. РП теж зауважує, що положення зазначених статей законопроекту можуть стати ризиками збільшення державного боргу та боргового навантаження у 2026 р.
Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу плануються в обсязі 1.169,9 млрд грн, що більше затвердженого із змінами плану на 2025 р. на 107,6 млрд грн, або на 10,1%. При цьому витрати на погашення основної суми боргу плануються у сумі 656,8 млрд грн /на 30,6 млрд грн, або на 4,9%, більше затвердженого із змінами плану на п.р./, з них за внутрішніми зобов'язаннями – 524,5 млрд грн, а видатки на обслуговування боргу – у сумі 513,1 млрд грн /на 77 млрд грн, або на 17,7%, більше уточнених бюджетних призначень на п.р./.
Статтею 5 законопроекту граничний обсяг державного боргу на 31.12.2026 передбачається у сумі 10.472,5 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 3.780 млрд грн, або на 56,5%, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2025 на 2.077,1 млрд грн, або на 24,7%), що становить 101,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 87,4%, первинний прогноз на 31.12.2025 – 97%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 99,2%). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2026 пропонується визначити у сумі 455,95 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 167,4 млрд грн, або на 58%, та затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 49,3 млрд грн, або на 12,1%), що становить 4,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 3,8%, прогноз на 31.12.2025 – 4,8%). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2026 р. розрахунково складе 10.928,4 млрд грн, що становить 106% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 91,2%, первинний прогноз на 31.12.2025 – 101,8%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 104%). Зазначене не відповідає вимогам частини 2 статті 18 Кодексу щодо обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2026 рік дію вищенаведеної норми Кодексу (яка також була зупинена на 2021–2025 рр. і не застосовувалася у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
ГНЕУ зауважує, що відсутність хоча б орієнтовного плану дій та заходів щодо врегулювання питань оптимізації боргової стратегії та забезпечення боргової безпеки тільки посилює боргові ризики та обмежує потенціал фінансово-економічної стабілізації країни, особливо у воєнний та післявоєнний періоди. З цього приводу варто зазначити, що у Декларації-2026-2028 передбачено намір щодо зниження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2028 р. до рівня, що не перевищує 100% ВВП. Згідно з частиною 10 статті 16 Кодексу Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, при цьому розробляється Мінфіном та затверджується КМУ щороку (у місячний строк з дня схвалення Бюджетної декларації), але, як виняток з цієї норми, пунктом 3-11 розділу VI Кодексу встановлено відтермінувати у 2025 р. розробку Мінфіном Стратегії управління державним боргом на 2026–2028 рр. до 01.12.2025 та її затвердження Урядом не пізніше 31.12.2025. В інформації про фіскальні ризики вказано, що Планом пріоритетних дій Уряду на 2025 рік передбачається до кінця п.р. затвердження зазначеної Стратегії, реалізація якої сприятиме підвищенню рівня прогнозованості боргової політики, оптимізації структури державного боргу та боргового навантаження. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що Україна за взятими на себе зобов'язаннями перед МВФ за результатами аналізу стійкості боргу, проведеного в рамках Програми механізму розширеного фінансування (EFF), має відновити стійкість державного боргу і досягти визначених програмою МВФ цільових показників, що включають досягнення відношення боргу до ВВП на рівні 82% до 2028 р. та на рівні 65% до 2033 р.
Статтею 6 законопроекту передбачається граничний обсяг надання державних гарантій на 2026 рік загалом у сумі 87 млрд грн (що становить 3,3% доходів загального фонду проекту-2026), у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень КМУ – 64,9 млрд грн (відповідно 2,5% таких доходів); які надаються на підставі міжнародних договорів – 22,1 млрд грн (на 2025 р. такі граничні показники визначено відповідно у сумах 64,4 млрд грн і 115 млрд грн, за 8 міс. п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 40,3 млрд грн). Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.
У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються за загальним фондом в обсязі 2 млрд грн, що менше на 1,2 млрд грн плану на 2025 р. (факт за 2023 р. – 3,2 млрд грн, 2024 р. – 9,9 млрд грн, 9 міс. 2025 р. – 2,2 млрд грн). РП зазначає, що передбачення на 2026 р. меншого плану таких надходжень, ніж на 2025 р., зумовлено, зокрема, наслідками бойових дій та тривалістю воєнного стану в Україні, відсутністю попиту на об'єкти. У супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що відповідні надходження будуть забезпечені шляхом продажу об'єктів великої і малої приватизації на аукціонах. Разом з тим, вбачається можливим опрацювати питання щодо збільшення таких надходжень в контексті реалізації Програми діяльності КМУ (поданої Урядом на розгляд Верховної Ради /проект за реєстр. № 14069 від 23.09.2025/), в якій передбачено до 31.12.2026 провести приватизацію або продаж часток в 30 державних чи комунальних підприємствах на суму 10 млрд грн.
У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах про державний бюджет на попередні роки) пропонується визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету, що дублює положення абзацу 2 частини 3 статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту може призвести до незбереження на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та унеможливлює визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів.
Видатки проекту-2026 розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 83 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування загальнодержавних витрат). Порівняно з державним бюджетом на 2025 рік (із змінами, якими, серед іншого, передбачено фінансове забезпечення створених відповідно до закону від 16.09.2025 № 4602–IX Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду) їх кількість зменшилася на 4 головних розпорядника за рахунок: ліквідації Мінагрополітики і Міндовкілля з покладенням їх функцій на перейменоване Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства (постанова КМУ від 21.07.2025 № 903); реорганізації Міннац'єдності шляхом приєднання до перейменованого Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності (постанова КМУ від 21.07.2025 № 904); ліквідації Мінстратегпрому, поклавши його функції на Міноборони (постанова КМУ від 21.07.2025 № 905).
Видатки плануються у сумі 4.751,9 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4.365,4 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 873,8 млрд грн /на 25%/ та затверджених із змінами на п.р. на 375,4 млрд грн /на 9,4%/), за спеціальним фондом – 386,4 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 610,2 млрд грн /в 2,6 раза/ та більше затверджених із змінами на п.р. на 39 млрд грн /на 11,2%/).
При цьому видатки споживання визначені в обсязі 3.885,1 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 744,2 млрд грн /на 23,7%/ та затверджених із змінами на п.р. на 257,4 млрд грн /на 7,1%/) і становлять 81,8% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 631,1 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 716,3 млрд грн /на 53,2%/ та затверджених із змінами на п.р. на 23,3 млрд грн /на 3,6%/) і становлять 13,3% загального обсягу видатків, а решта видатків є нерозподіленими, зокрема резервний фонд у сумі 35,6 млрд грн (0,7% загального обсягу видатків) та резерв коштів для сектору безпеки і оборони у сумі 200 млрд грн (4,2% загального обсягу видатків).
За економічною структурою значні обсяги видатків передбачені на:
оплату праці працівників бюджетних установ – 1.251,5 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 147,5 млрд грн /на 13,4%/ та затверджених із змінами на п.р. на 53,95 млрд грн /на 4,5%/);
соціальне забезпечення – 665,7 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 86,5 млрд грн /14,9%/ та затверджених із змінами на п.р. на 48,5 млрд грн /на 7,9%/);
обслуговування державного боргу – 513,1 млрд грн (більше фактичних за 2024 р. на 204,8 млрд грн /на 66,4%/ та затверджених із змінами на п.р. на 77 млрд грн /на 17,7%/);
видатки та заходи спеціального призначення – 332,2 млрд грн (менше фактичних за 2024 р. на 645,8 млрд грн, /на 66%/ та затверджених із змінами на п.р. на 11,4 млрд грн /на 3,3%/).
Видатки на національну безпеку та оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту-2026 і є його головним пріоритетом (як і у попередніх 4 роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони. У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.805,8 млрд грн, або 27,2% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 2.575,8 млрд грн (загальний фонд – 2.355,4 млрд грн, спеціальний фонд – 220,4 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 200 млрд грн (загальний фонд – 140 млрд грн, спеціальний фонд – 60 млрд грн) /що вперше передбачено і розподіл зазначених коштів пропонується здійснювати за рішенням КМУ/; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн. У проекті-2026 такі видатки є більшими, ніж затверджені із змінами на п.р., на 168,6 млрд грн, або на 6,5% (з них за загальним фондом – на 140,2 млрд грн, або на 6%, з яких 140 млрд грн – резерв коштів для сектору безпеки і оборони), та меншими, ніж фактичні за 2024 р., на 172,5 млрд грн, або на 5,9% (при цьому за загальним фондом є більшими на 410,7 млрд грн, або на 19,7%).
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2025 року "Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України" (введеним в дію Указом Президента України від 19.09.2025 № 692/2025) доручено КМУ передбачити в законопроекті видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України для сектору безпеки і оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених Законом-2025 (що становить загалом 2.607,15 млрд грн /з урахуванням змін, внесених законом від 31.07.2025 № 4561–IX/). Отже, законопроект в частині фінансового забезпечення безпеки і оборони відповідає цьому рішенню РНБО. Разом з тим, Урядом подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону-2025 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (реєстр. № 14103 від 06.10.2025), яким пропонується збільшити видатки державного бюджету на безпеку і оборону на 324,7 млрд грн. Отже, у разі прийняття Верховною Радою зазначеного законопроекту виникне необхідність перегляду обсягів таких видатків на 2026 рік при підготовці законопроекту до ІІ читання з метою приведення їх у відповідність до цього рішення РНБО. Крім того, цим рішенням РНБО надано КМУ інші доручення, зокрема: передбачити можливість корегування у 2026 р. обсягу видатків на національну безпеку і оборону з урахуванням воєнно-політичної обстановки; вжити заходів щодо забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, а також одноразової допомоги у разі загибелі чи смерті від поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час воєнного стану; продовжити у 2026 р. здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел військово-технічної допомоги.
На 2026 рік (на відміну від п.р.) передбачається збільшення державних соціальних стандартів. Відповідно до статті 7 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2026 р. становитиме 3209 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2595 грн (порівняно з 2025 р. передбачається їх зростання на 9,9% відповідно до прогнозу індексу споживчих цін). Порівняно з Декларацією-2026-2028 у законопроекті показники прожиткового мінімуму є дещо більшими (на 1,2%), що ймовірно пов'язано з врахуванням прогнозного індексу інфляції на 2026 р. за сценарієм 2 /109,9%/, а не сценарієм 1 /108,6%/. Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2025 р. у розрахунку на місяць на 1 особу становив 8046,86 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2026 /3209 грн/. На думку ГНЕУ, запропонований законопроектом розмір прожиткового мінімуму викликає сумнів, оскільки під зазначеним терміном розуміється "вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості" (стаття 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"), при цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не надано відповідних розрахунків та обґрунтування саме такого розміру прожиткового мінімуму.
Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2026 р. становитиме 8647 грн (порівняно з 2025 р. передбачається її зростання на 8,1%), що на 0,5% менше, ніж у Декларації-2026-2028 /8688 грн/. Статтею 9 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2026 р.: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2025 р.).
У статті 7 законопроекту також пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді, прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні, встановленому для відповідного державного органу на 31.12.2025 /2102 грн/, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3328 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Поряд з тим, третій рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 8 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду. Однак у статті 40 Кодексу, статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норм щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму і такого розміру мінімальної зарплати та їх встановлення у законі про державний бюджет. Втім згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Статтею 38 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2026 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2025 р., у січні 2026 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 34 Закону-2025). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Крім того, запропонований порядок обчислення такого індексу є неоднозначним для практичного застосування.
У 2026 р. продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, при цьому пунктами 7–13 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту передбачається на 2026 р. визначити окремі особливості умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Проте відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону у п.р. законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. На даний час відповідний проект закону не подано на розгляд Верховної Ради.
Крім того, статтею 46 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р. з метою оперативного виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень, які потребують застосування інноваційних підходів, спрямованих на усунення системних проблем, в міністерствах можуть утворюватися тимчасові проектні групи, за роботу в яких здійснюється виплата винагороди (яка є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв'язку з виконанням службових обов'язків) за рахунок коштів бюджетної програми "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади", при цьому розмір та умови виплати такої винагороди встановлюються Урядом. Проте зазначене питання не стосується бюджетного законодавства, а належить до питань державного управління і державної служби та після комплексного аналізу має врегульовуватися у законах України "Про центральні органи виконавчої влади" і "Про державну службу", на що також звертає увагу НАДС. ГНЕУ вважає, що положення цієї статті допускають можливість виникнення ситуацій, за яких державні службовці одного міністерства, виконуючи однаковий обсяг службових обов’язків на однакових посадах в межах реалізації завдань міністерства, матимуть неоднаковий рівень винагороди за працю.
У проекті-2026 видатки на реалізацію державної політики соціального захисту передбачені за такими основними бюджетними програмами:
"Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) – 251,3 млрд грн, що на 14,4 млрд грн, або на 6,1%, більше, ніж затверджено на п.р. (за поясненнями зазначений обсяг видатків дозволить забезпечити всі зобов'язання державного бюджету на виплату пенсій, доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які відповідно до чинного законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зокрема зростання пенсійних виплат у зв'язку з підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснення щорічної індексації пенсій, а також забезпечення у повному обсязі пенсійними виплатами колишніх військовослужбовців та членів їх сімей, чисельність яких у зв'язку зі збройною агресією постійно збільшується). У 2025 р., вперше за багато років, не залучаються кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, але залишається непогашеною заборгованість за наданими у попередніх роках позиками у сумі 11,3 млрд грн. Водночас на 2026 р. з метою зменшення навантаження на державний бюджет передбачені положення (запроваджені Законом-2025), зокрема щодо: здійснення частини видатків на виплату пенсій військовослужбовцям за кошти солідарної системи, доплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосування коефіцієнтів до пенсійних виплат, підвищення розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям) (йдеться про статті 27–30 та абзац 28 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту);
"Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530) – 102,7 млрд грн, що на 2,2 млрд грн, або на 2,2%, більше, ніж затверджено на п.р. /з метою оптимізації використання коштів у 2026 р. пропонується до цієї програми включити бюджетну програму "Підтримка малозабезпечених сімей" (код 2501540) і визначити окремий напрям витрат на відповідну мету/ (за поясненнями за рахунок цих коштів буде здійснено підтримку майже 4 млн громадян, які потрапили в складні життєві обставини, та продовжено соціальну підтримку ВПО і мешканців прифронтових регіонів, що забезпечуватиметься: виплатою допомоги на проживання, наданням державної допомоги за іпотечним кредитом у вигляді 70% першого внеску за кредитом та щомісячного платежу протягом першого року кредитування, наданням додаткової підтримки на оплату послуг з постачання та розподілу електроенергії, оплатою субсидії на оплату вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку; компенсацією витрат, пов'язаних з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО та на оплату закладами, підприємствами, установами, організаціями за спожиті житлово-комунальні послуги; буде продовжено реалізацію експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги). За 9 міс. п.р. такі видатки проведено у сумі 73,5 млрд грн, що на 15,1 млрд грн, або на 20,5%, менше плану на звітний період;
"Соціальний захист дітей та сім'ї" (код 2501400) – 52,7 млрд грн, що на 25,3 млрд грн, або на 92,2%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (за поясненнями збільшення видатків пов'язано із впровадженням нових заходів підтримки сімей з дітьми для стимулювання народжуваності, в рамках реалізації яких планується: збільшити розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами незастрахованим вагітним жінкам; підвищити жінкам, які народили дитину, розмір одноразової виплати до 50 тис. грн; змінити підходи стосовно виплати допомоги для догляду за дитиною з наступного дня після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами по місяць досягнення дитиною однорічного віку включно у визначеному КМУ розмірі; запровадити нову допомогу для догляду за дитиною від року до трирічного віку "єЯсла"; надавати одноразову грошову допомогу учням перших класів "Пакунок школяра" у визначеному КМУ розмірі). Разом з тим, відповідні виплати у вказаних розмірах на законодавчому рівні не врегульовано, а законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з професійною діяльністю (реєстр. № 13532), 19.08.2025 прийнято за основу і наразі готується до розгляду Верховною Радою у ІІ читанні, про що також зазначено у Висновках РП;
"Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" (код 2506110) – 42,3 млрд грн /на рівні п.р./ (за поясненнями ці видатки визначено на підставі очікуваного контингенту одержувачів пільг та житлових субсидій та подальшого вдосконалення діючих механізмів надання населенню житлових субсидій та пільг шляхом посилення адресного підходу до надання підтримки з урахуванням потреб). За 9 міс. п.р. такі видатки проведено у сумі 28,1 млрд грн, що на 3,8 млрд грн, або на 11,8%, менше плану на звітний період;
"Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110) – 8,8 млрд грн, що на 1,8 млрд грн, або на 25,1%, більше, ніж затверджено на п.р. (за поясненнями за рахунок цих коштів передусім передбачається забезпечити допоміжними засобами реабілітації та виробами підвищеної функціональності понад 111 тис. осіб, з них 5,4 тис. військовослужбовців і 14 тис. дітей з інвалідністю, та реабілітаційними послугами понад 24 тис. дітей з інвалідністю);
"Здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення" (код 2501250) – 2,1 млрд грн, що на 0,3 млрд грн, або на 18,9%, більше, ніж затверджено на п.р. (проведено переформатування бюджетних програм шляхом об'єднання "Здійснення страхових виплат медичним працівникам закладів охорони здоров'я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (код 2501240), "Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби" (код 2501570) в бюджетну програму "Виплата особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах" (код 2501250) з відповідною зміною її назви);
"Розвиток системи соціальних послуг" (код 2501370) – 2,1 млрд грн, що на 0,5 млрд грн, або на 32,9%, більше, ніж затверджено на п.р.
Крім того, статтею 25 законопроекту пропонується створення у складі спеціального фонду державного бюджету Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (в обсязі 1.092,1 млн грн) /про що частково зазначено вище/, джерелами формування якого передбачаються: надходження, визначені статтею 10 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату, визначені пунктом 5 розділу ІІ закону від 15.01.2025 № 4219–ІХ; залишки коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що утворяться на 01.01.2026 (за поясненнями створення цього фонду має на меті забезпечення реалізації програм і заходів соціального захисту осіб з інвалідністю, а також сприяння їхній зайнятості та працевлаштуванню відповідно до Закону № 4219–IX). Наразі у Кодексі не унормовано правові засади створення та функціонування зазначеного фонду. При цьому у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 19.06.2025 в рамках спільної з МВФ програми EFF Україною взято зобов'язання уникати будь-яких змін до Кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, у т.ч. шляхом створення нових спеціальних фондів.
У проекті-2026 видатки для Мінветеранів на реалізацію державної політики у справах ветеранів (без врахування загальнодержавних витрат) визначено в обсязі 8,2 млрд грн (на 2,9 млрд грн /на 53%/ більше, ніж затверджено із змінами на п.р.), у т.ч. за такими основними напрямками:
– підтримка та допомога ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (код 1501120) – 3.634,4 млн грн (на 280,1 млн грн, або на 8,4%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (з урахуванням збільшення таких видатків на 1.160 млн грн законом від 20.08.2025 № 4571–ІХ), зокрема:
1.667,3 млн грн (або 45,9% відповідних коштів) – на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
1.643,6 млн грн (або 45,2% відповідних коштів) – на продовження фінансового забезпечення експериментальних проектів щодо надання допомоги для занять фізкультурою та спортом, допомоги на навчання дітям та на реалізацію нових експериментальних проектів щодо адаптації осіб, які втратили зір, надання компенсації за переобладнання авто, надання розширених послуг з паліативної медичної допомоги та догляду, лікування опіків і рубців;
323,5 млн грн (або 8,9% відповідних коштів) – на заходи з формування позитивного образу ветеранів війни, виготовлення бланків посвідчень та нагрудних знаків, вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, забезпечення заходів з підтримки та надання допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (надання медичних послуг, послуг з психологічної допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, розвитку спорту ветеранів війни, психологічна допомога та професійна адаптація); забезпечення компенсації витрат учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни із сплати страхової премії за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
– створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища (код 1501110) – 3.615,9 млн грн (на 2.315,9 млн грн, або на 78,1%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р. (з урахуванням збільшення таких видатків на 800 млн грн законом від 20.08.2025 № 4571–ІХ).
Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2026 р. на охорону здоров'я становитиме 305 млрд грн, або 3% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2025 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 р. дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.
У проекті-2026 видатки на охорону здоров'я передбачено в обсязі 254,8 млрд грн /включаючи трансферти місцевим бюджетам/, що на 32,4 млрд грн (або на 14,6%) більше, ніж затверджено із змінами на п.р. Водночас видатки за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 191,6 млрд грн, що на 16,1 млрд грн (або на 9,2%) більше, ніж затверджено на п.р., хоча за оцінкою РП з урахуванням індекса-дефлятора ці видатки зменшаться на 2,8% (за поясненнями у таких видатках враховано кошти для: первинної медичної допомоги; екстреної медичної допомоги; спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах з урахуванням пріоритетних послуг та станів; послуг психологічної підтримки та психіатричної допомоги; трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів; паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації; лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; реімбурсації вартості лікарських засобів та медичних виробів).
Водночас, порівняно з п.р. у проекті-2026 видатки у сфері охорони здоров'я за окремими напрямами зменшуються, зокрема: спеціалізована медична допомога (код 2301110) передбачено у сумі 3,6 млрд грн /менше на 2,2 млрд грн переважно щодо спеціального фонду/; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти, підвищення кваліфікації кадрів науковими установами (код 2301070) – 5,8 млрд грн /менше на 0,5 млрд грн/; наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров'я (код 2301020) – 129,8 млн грн /менше на 36,6 млн грн/.
З метою стимулювання економічного розвитку та надання державної підтримки суб'єктам господарювання у проекті-2026 передбачаються кошти на підтримку бізнесу, зокрема найбільше за такими бюджетними програмами:
"Забезпечення функціонування Фонду розвитку
підприємництва" (код 1201450) – 18 млрд грн, на рівні п.р. (за
поясненнями такі кошти з урахуванням порядків, затверджених постановою КМУ від
24.01.2020 № 28, спрямовуються на реалізацію державних програм
"Доступні кредити
5-7-9%", "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%" та "Доступний
факторинг");
"Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" (код 1201100) – 2,5 млрд грн за спеціальним фондом (за рахунок гранту МБРР для Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE), за поясненнями такі кошти передбачаються для надання окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблювальних угідь сільгосппризначення (1 га) та спеціальної бюджетної дотації для утримання великої рогатої худоби (корів) і маточного поголів'я кіз та/або овець);
"Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" (код 1201350) – 1,37 млрд грн, на рівні п.р. (для суб'єктів, що здійснюють діяльність у садівництві, ягідництві та виноградарстві, тепличному господарстві; переробних підприємств).
Поряд з тим, у проекті-2026 передбачено видатки у сумі 9,5 млрд грн за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 1201150), з них за спеціальним фондом – 9,3 млрд грн (за рахунок вивізного мита на соєві боби, подрібнені або неподрібнені, та на насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене /про що зазначено вище/).
На 2026 рік, зважаючи на наявність ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і відповідно необхідність здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, пропонується сформувати резервний фонд державного бюджету в обсязі 35,6 млрд грн, що становить 0,8% обсягу видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду бюджету, але відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу така норма не застосовується в умовах воєнного стану) і на 19,8 млрд грн менше бюджетних призначень (із змінами) на 2025 р. При цьому на 01.10.2025 уточнений плановий обсяг резервного фонду (з урахуванням прийнятих Урядом рішень про збільшення відповідних видатків за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами, насамперед для спрямування на заходи, пов'язаних із зміцненням обороноздатності держави) становив 60,4 млрд грн, що на 69,7% більше, ніж пропонується на 2026 р. У Висновках РП звернуто увагу, що у п.р. КМУ приймав рішення про виділення коштів з резервного фонду, зокрема на заходи, видатки за якими передбачено проводити за рахунок інших джерел.
Відповідно до статті 24 законопроекту у 2026 р. (як і в 2022–2025 рр.) у складі спеціального фонду державного бюджету пропонується створити фонд ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ з метою ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією РФ проти України, передбачивши: виділення коштів з фонду ліквідації за рішенням КМУ, щомісячне звітування про надходження і використання коштів фонду ліквідації /подібні норми є у статті 43 Закону-2025/. При цьому, на відміну від 2023–2024 рр., у 2026 р. (як і в п.р.) відповідний розподіл коштів передбачається здійснювати без погодження з Комітетом. Згідно з пунктом 7 статті 11 і пунктом 14 статті 12 законопроекту джерелами формування фонду ліквідації на 2026 р. передбачаються: кошти, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції"; залишки коштів, джерелом формування яких були надходження до фонду ліквідації в попередніх роках /подібні норми є у пункті 10 статті 11 та статті 44 Закону-2025/. Порівняно з 2025 р. на 2026 р. пропонується розширити напрями використання коштів фонду ліквідації, зокрема в частині: відновлення об'єктів інфраструктури, пов'язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання; відновлення пошкоджених об'єктів житлового призначення. На 01.10.2025 кошти фонду ліквідації становили 13,65 млрд грн, з яких розподілено рішеннями КМУ – 13,34 млрд грн, залишок нерозподілених коштів – 0,31 млрд грн.
Зважаючи на зростаючий вплив цифровізації на усі сфери життя і важливість підтримки темпів розвитку цифрової трансформації та інновацій, у проекті-2026 відповідні видатки передбачені в обсязі 9,8 млрд грн (на 1,6 млрд грн, або на 19,6%, більше, ніж затверджено із змінами на п.р.), а саме на: функціонування Фонду розвитку інновацій (зокрема на підтримку інноваційних проектів для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони (BRAVE 1)) – 5 млрд грн; виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій для прискорення впровадження інноваційних рішень у секторі безпеки і оборони – 2,4 млрд грн; електронне урядування – 1,6 млрд грн (за поясненнями такі кошти спрямовуватимуться на: розширення функціональних спроможностей Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Портал Дія" – 1.141,1 млн грн /в т.ч. функціонування освітнього мобільного додатка "Мрія" в структурі "Портал Дія" – 234,9 млн грн/; розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування державних електронних інформаційних ресурсів – 325,9 млн грн; нові напрями (Дашборд країни та Дія.Енжін) – 134,6 млн грн); реалізацію Національної програми інформатизації – 800 млн грн.
Законом від 16.01.2025 № 4225–ІХ щодо змін до Кодексу імплементовано у бюджетне законодавство норми щодо нової моделі управління публічними інвестиціями, передбачивши процедури щодо планування, підготовки та реалізації ПІП. При цьому планування таких ПІП безпосередньо пов'язано з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.
У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2026-2028 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2026–2028 рр. у сумі 581,35 млрд грн, з них на 2026 р. – 214,69 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: ресурс загального фонду державного бюджету (91,3 млрд грн), з яких кошти державного фонду регіонального розвитку (30 млрд грн); кошти державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації (2,1 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (0,189 млрд грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (0,037 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (46,4 млрд грн); обсяги державних гарантій (74,7 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 рр. (затвердженому розпорядженням КМУ від 02.07.2025 № 671-р) визначено 12 ключових галузей (секторів) та 51 пріоритетний напрям для публічного інвестування та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2026-2028.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на основі цього плану та за підсумками регламентованих процедур (зокрема рішень Міжвідомчої комісії /протокол № 1 від 28.08.2025, протокол № 2 від 09.09.2025/) із загального обсягу публічних інвестицій на 2026 рік (214,7 млрд грн) до проекту-2026 включено кошти на підготовку та реалізацію ПІП в обсязі 109,3 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 30,2 млрд грн, спеціальним фондом – 57 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення. Це на 105,4 млрд грн менше порівняно з намірами, визначеними в Декларації-2026-2028 та Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 рр., на що також звернуто увагу у Висновках РП.
За рахунок відповідних коштів у проекті-2026 передбачається забезпечити реалізацію 66 ПІП за 11 секторами (галузями), зокрема планується спрямувати: Міненерго – 35 млрд грн (за спеціальним фондом – 12,9 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) для реалізації 9 ПІП в межах 6 бюджетних програм; Мінрозвитку (включаючи загальнодержавні витрати) – 25,2 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 30 ПІП в межах 24 бюджетних програм; МОЗ (включаючи загальнодержавні витрати) – 16,7 млрд грн (за загальним фондом – 8,9 млрд грн, спеціальним фондом – 7,8 млрд грн) для реалізації 15 ПІП в межах 5 бюджетних програм; МОН (включаючи загальнодержавні витрати) – 15 млрд грн (за загальним фондом – 13 млрд грн, спеціальним фондом – 2 млрд грн) для реалізації 10 ПІП в межах 10 бюджетних програм; Агентству відновлення – 7,6 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 7 ПІП в межах 4 бюджетних програм; Мінветеранів (включаючи загальнодержавні витрати) – 4,7 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 2 ПІП в межах 2 бюджетних програм; Державному управлінню справами – 1,1 млрд грн (за загальним фондом – 0,3 млрд грн, спеціальним фондом – 0,8 млрд грн) для реалізації 3 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінсоцполітики (включаючи загальнодержавні витрати) – 1 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 2 ПІП в межах 2 бюджетних програм; Мінцифри – 0,8 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мін'юсту – 0,8 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінфіну – 0,7 млрд грн (за спеціальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми; НАМН – 0,7 млрд грн (за загальним фондом) для реалізації 3 ПІП в межах 1 бюджетної програми; Мінекономіки – 37 млн грн (за спеціальним фондом) для реалізації 1 ПІП в межах 1 бюджетної програми.
У Висновках РП зазначено, що у додатку № 3 до законопроекту Державному управлінню справами, МОЗ (включаючи загальнодержавні витрати) не передбачено ПІП за окремими бюджетними програмами загального фонду, хоча Міжвідомчою комісією схвалено перелік ПІП для цих головних розпорядників коштів, що відповідно ускладнюватиме контроль за використанням коштів. Поряд з тим, у проекті-2026 передбачено видатки загального фонду для Мінрозвитку за окремою бюджетною програмою (код 3101150) для реалізації декількох ПІП у сумі 13,7 млрд грн, які відповідно до статті 47 законопроекту, як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, розподілятимуться за рішенням КМУ (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм для Мінрозвитку та Агентства відновлення, включаючи трансферти місцевим бюджетам) на підставі рішення Міжвідомчої комісії.
Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету (як програма публічних інвестицій) та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 3121070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,08% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2026-2028 відповідні кошти на 2026 р. передбачено у сумі 30 млрд грн, а на п.р. у Законі-2025 визначено у сумі 1 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2025 рр.). З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.
Відносини між державним та місцевими бюджетами у законопроекті побудовані з урахуванням чинного законодавства, положень Декларації-2026-2028 та з огляду на виклики, спричинені збройною агресією РФ проти України. На 2026 рік (як і в попередні роки) пропонується встановити відносини між державним бюджетом та 1582 місцевими бюджетами (у т.ч. 1438 бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад, 119 районними бюджетами та 24 обласними бюджетами і бюджетом м. Києва).
Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2026 рік становить 241,05 млрд грн (у т.ч. із загального фонду – 235,47 млрд грн, спеціального фонду – 5,58 млрд грн), що більше на 17,7 млрд грн, або на 7,9%, затвердженого із змінами показника на 2025 р. та на 13,5 млрд грн, або на 6% уточненого плану на п.р. (з урахуванням прийнятих рішень КМУ щодо надання трансфертів місцевим бюджетам у процесі виконання державного бюджету).
Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:
– дотації у сумі 73,1 млрд грн (що на 7 млрд грн, або на 10,6%, більше, ніж визначено на 2025 р.), найбільшу частку яких (49,3%) становить додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною агресією РФ, у сумі 36,1 млрд грн (її обсяг зменшено на 0,5 млрд грн, або на 1,3%).
Внаслідок горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів (що здійснено для 1327 бюджетів місцевого самоврядування та 24 обласних бюджетів) порівняно з п.р. збільшено на 7,8 млрд грн, або на 30,5%, базову дотацію, яку передбачено у сумі 33,3 млрд грн для 1022 бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (на 13 бюджетів більше п.р.) та 18 обласних бюджетів (як і в п.р.). Водночас, до загального фонду державного бюджету планується отримати реверсну дотацію в обсязі 20,6 млрд грн із 181 бюджету сільських, селищних, міських територіальних громад і 4 обласних бюджетів, обсяг якої порівняно з п.р. збільшено на 5,4 млрд грн, або на 35,4%. Таке вирівнювання не здійснено для 124 бюджетів територіальних громад та 2 обласних бюджетів. Отже, залишається незначною частка бюджетів, щодо яких не здійснено вирівнювання податкоспроможності, і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації, тобто самодостатніх громад. На 2026 рік (як і в п.р.) таке вирівнювання здійснено з урахуванням визначених у статті 40 законопроекту особливостей, згідно з якими на відміну від встановлених у статтях 98 і 99 Кодексу вимог:
у відповідному розрахунку застосовано показники не за останній звітний бюджетний період (2024 р.), а очікувані надходження за 2025 р. відповідно податку на прибуток підприємств та ПДФО, які визначаються виходячи з встановлених Кодексом нормативів зарахування цих податків до відповідних місцевих бюджетів за виключенням частини "військового" ПДФО (яка згідно із пунктом 60 розділу VI Кодексу спрямовується до спеціального фонду державного бюджету);
не брали участі у такому вирівнюванні поряд з бюджетами міст Києва та Севастополя і районів у містах бюджети місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій (таких бюджетів на дату подання законопроекту /15.09.2025/ – 111).
Відповідно бюджетам місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій для забезпечення достатнього рівня видатків планується спрямувати додаткову дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ, у сумі 5,4 млрд грн, обсяг якої для кожного з таких бюджетів визначено на основі звіту про виконання відповідних бюджетів за 2024 р. за видатками загального фонду. Крім того, з метою вирівнювання диспропорцій у місцевих бюджетах таку додаткову дотацію також розподілено між місцевими бюджетами, території яких включені до розділу I Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376), для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій та дату завершення бойових дій, у сумі 4,5 млрд грн та між місцевими бюджетами, індекс податкоспроможності яких на 2026 рік менше 0,9, для збільшення фінансового ресурсу загального фонду таких бюджетів у сумі 7,2 млрд грн. Загалом у законопроекті таку додаткову дотацію розподілено між 574 місцевими бюджетами у сумі 17 млрд грн (або 47,2% її загального обсягу).
Додаткові дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (2,95 млрд грн) і на забезпечення утримання соціальної інфраструктури м. Славутича (75 млн грн) передбачаються на рівні п.р. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності передбачена в обсязі 732,5 млн грн, що менше на 269,7 млн грн, або на 26,9%, показника п.р., але, як і у минулі роки, втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються;
– субвенції у сумі 162,4 млрд грн (що більше на 16,2 млрд грн, або на 11,1%, затвердженого із змінами показника на п.р), зокрема:
освітня субвенція (спрямовується на оплату праці педагогічних працівників, які надають загальну середню освіту), що запланована на рівні п.р. у сумі 103,2 млрд грн, хоча за поясненнями передбачено видатки на встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01.01.2026 у розмірі 3470 грн (у 2025 р. такий розмір становив 3195 грн), а також задекларовано підвищення протягом 2026 р. зарплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти на 50% (поетапно: з 01.01.2026 – на 30%, з 01.09.2026 – на 20%), що у свою чергу потребувало б належного збільшення освітньої субвенції. Крім того, на відміну від п.р. на 2026 рік не передбачено субвенцію місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, що згідно з постановою КМУ від 08.11.2024 № 1286 визначені з 01.09.2025 у сумі 2.600 грн і мають здійснюватися щомісячно до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан /у п.р. така субвенція визначена у сумі майже 12 млрд грн/. Водночас, передбачено кошти у сумі 53,8 млрд грн за новою бюджетною програмою "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410), що за поясненнями мають бути спрямовані на зазначене підвищення зарплати та здійснення відповідних доплат, однак не визначено критеріїв щодо розподілу таких коштів між місцевими бюджетами та не здійснено відповідного розподілу. Натомість, у статті 35 законопроекту пропонується, як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, провести розподіл коштів за такою бюджетною програмою за рішеннями КМУ;
субвенція на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти у сумі 14,4 млрд грн (більше на 9,8 млрд грн, або в 3 раза, затвердженого із змінами показника на п.р.), що за поясненнями дозволить забезпечити харчуванням з 01.01.2026 учнів 1-4 класів та 5-11 класів на прифронтових територіях, а з 01.09.2026 – 5-11 класів на решті територій, а також у закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, і дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 0,6 млрд грн;
субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 5,67 млрд грн (що у 2025 р. реалізується як ПІП у сумі 3,97 млрд грн). Загалом для здійснення зазначених виплат кошти збільшено на 1,7 млрд грн, або на 42,8%, порівняно з п.р.;
субвенція на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 2,9 млрд грн (на 0,9 млрд грн, або на 42,7%, більше затвердженого із змінами показника на п.р.);
субвенція на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для формування фондів житла тимчасового проживання запланована на рівні п.р. – у сумі 1 млрд грн (таку субвенцію вперше передбачено у серпні 2025 р. згідно із законом від 20.08.2025 № 4571-ІХ);
субвенція на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, що складається в поточному періоді, у сумі 15,22 млрд грн, яку передбачено вперше за останні 4 роки. Водночас, в інформації про фіскальні ризики зазначено, що потреба у субвенції на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" становить 55 млрд грн, але за результатами консультацій з МВФ, враховуючи положення пунктів 77 та 79 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025 в рамках спільної з МВФ програми EFF щодо комплексного вирішення проблеми заборгованості та простроченої заборгованості підприємств теплокомуненерго, встановлено, що джерела для проведення розрахунків з різниці в тарифах мають бути бюджетно-нейтральними для державного бюджету та не порушувати фіскальну стійкість держави;
субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, визначена у сумі 20 млн грн (на рівні п.р.). Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 29 та пункту 8 частини 4 статті 30 Кодексу з 01.01.2023 збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, має зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуватися на надання цієї субвенції. Однак, виходячи з вимог частини 5 статті 29 Кодексу (згідно з якою закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального (спеціального) фонду державного бюджету або їх частину до спеціального (загального) фонду державного бюджету), у статті 10 законопроекту такий збір на 2026 рік (як і протягом останніх років) включається до доходів загального фонду державного бюджету, що за поясненнями обумовлено введенням воєнного стану та обмеженими фінансовими можливостями державного бюджету.
Із загального обсягу коштів, включених до проекту-2026 на підготовку та реалізацію ПІП, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам становлять 23,65 млрд грн, з яких із загального фонду: у сфері освіти – 6 субвенцій на загальну суму 12,5 млрд грн (у т.ч. на: модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору – 1 млрд грн; облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів і протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військовоспортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою – відповідно 5 млрд грн і 0,5 млрд грн; придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою – 1 млрд грн; безперешкодний доступ до якісної освіти – шкільні автобуси – 2 млрд грн; забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" – 3 млрд грн); у сфері підтримки ветеранів – 1 субвенцію з розвитку ветеранських просторів у сумі 1,08 млрд грн (або майже у 2,4 раза більше, ніж у п.р.); у сфері охорони здоров'я – 1 субвенцію на суму 3,5 млрд грн (або в 2,2 раза більше, ніж у п.р.); у сфері соціального захисту – 1 субвенцію із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу у сумі 0,8 млрд грн (на рівні п.р.), а також із спеціального фонду на реалізацію інфраструктурних проектів з відновлення України – у сумі 5,6 млрд грн.
Із спеціального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 5,6 млрд грн, що на 5,5 млрд грн, або майже на половину (49,8%) менше затвердженого із змінами показника на п.р. Таке зменшення (порівняно із затвердженими із змінами показниками на п.р) відбулося передусім у зв'язку із скороченням обсягів субвенцій на проекти, що реалізуються за рахунок коштів іноземних фінансових установ, зокрема за кредитними угодами з ЄБРР, ЄІБ, МБРР, БРРЄ в рамках виконання Програми з відновлення України (код 3121620) – на 4 млрд грн, або на 80,3%, та Програми з відновлення України ІІІ (код 3121690) на 0,26 млрд грн, або на 26%, на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (код 3121640) – на 1,8 млрд грн, або на 87,6%, що ймовірно викликане ризиками інвестування у такі проекти через повномасштабну збройну агресію РФ проти України.
Найбільшою за обсягом серед субвенцій спеціального фонду є субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що передбачена у сумі 2,7 млрд грн (що більше на 1,18 млрд грн, або на 76,3%, затвердженого із змінами показника на п.р).
Загалом на 2026 рік пропонується надати з державного бюджету місцевим бюджетам 32 трансферти, у т.ч. 26 – із загального фонду, 6 – із спеціального фонду. Однак законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції та 23 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя), частиною 2 статті 103-6 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної додаткової дотації для обласних бюджетів). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (241 млрд грн), 187,7 млрд грн, або 77,9%, не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту.
За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2026 рік становить 873,76 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 838,72 млрд грн, за спеціальним фондом – 35,04 млрд грн. Частка трансфертів з державного бюджету в прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 27,6% (що на 1,7 відс. пункта менше, ніж на п.р., але на 3% вище задекларованого у Декларації-2026-2028 прогнозного показника на 2026 рік). Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) розраховано у сумі 632,7 млрд грн, частка яких у доходах зведеного бюджету становить 18,1% (що на 0,2 в.п. більше, ніж на п.р.).
Виходячи з наявної інформації, секретаріатом Комітету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту, які надано народним депутатам України – членам Комітету (шляхом надсилання на їх електронну пошту у Верховній Раді).
ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами
Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).
КМУ подав Верховній Раді Декларацію-2026-2028 (схвалену постановою КМУ від 27.06.2025 № 774) разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 30 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, за підсумками попереднього розгляду Декларації-2026-2028 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради, у Комітеті підготовлено рекомендації щодо бюджетної політики, які разом з відповідними пропозиціями направлено до КМУ (для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2026 рік і складанні Бюджетної декларації на 2027–2029 рр.) з проханням не пізніше 15 вересня п.р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених рекомендацій і пропозицій /лист Комітету від 07.08.2025 № 04-13/12-2025/182715 (1969954)/. Мінфіном поінформовано Комітет щодо врахування вищезазначених рекомендацій і пропозицій (лист від 15.09.2025 № 04110-02-3/26164 направлено народним депутатам – членам Комітету через ЄАС).
Згідно з підпунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2026-2028 та пояснення відхилення показників проекту-2026 від відповідних показників Декларації-2026-2028. Зокрема у цій інформації зазначено, що за умови значного ступеня невизначеності і враховуючи поточну мінливість соціально-економічної ситуації (значний вплив на яку мають зовнішні та внутрішні умови економічного розвитку, зокрема постійна зміна перебігу подій на фронті в умовах воєнного часу та виникнення нових викликів і шоків для країни), показники проекту-2026 були скориговані з огляду на такі основні причини: необхідність внесення змін до державного бюджету на 2025 рік з метою забезпечення сектору безпеки і оборони додатковим фінансовим ресурсом в обсязі понад 412 млрд грн /закон від 31.07.2025 № 4561–ІХ/; врахування сценарію 2 основних прогнозних макропоказників на 2026–2028 рр. (про що зазначено вище), що вплинуло на перерахунок відповідних бюджетних показників; прийняття рішень щодо розподілу фіскального простору, передбаченого Декларацією-2026-2028; врахування уточнених пропозицій щодо зовнішніх цільових кредитів для реалізації ПІП та надходжень в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ з урахуванням стану проведення перемовин.
У Висновках РП зауважено, що Урядом при підготовці законопроекту не дотримано показників і положень, визначених у Декларації-2026-2028 і фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, зокрема застосування сценарію 2 основних прогнозних макропоказників на 2026–2028 рр. суттєво вплинуло на збільшення окремих показників проекту-2026 (зокрема: видатків – на 27%, доходів – на 6,3%, як наслідок, дефіциту – на 83,4% та його рівня до ВВП – на 8,5 відс. пунктів; державних запозичень – на 57,6%, як наслідок, витрат на погашення й обслуговування державного боргу – загалом на 8,5%). Таким чином, РП вважає, що Декларація-2026-2028 не стала основою для складання проекту-2026, що не узгоджується з нормами частини 1 статті 33 Кодексу і частини 3 статті 153 Регламенту.
Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище, а також вказано ГНЕУ і РП у своїх висновках. Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4, 23, 24, 28, 35, 36, 41, 42, 43 і 47 законопроекту допускається можливість управління державними видатками "у ручному режимі", без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів і такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).
Наприклад, статтею 35 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 1 млрд грн/; "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410) /передбачено за загальним фондом у сумі 53,8 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) /передбачено у сумі 200 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 140 млрд грн, за спеціальним фондом – 60 млрд грн/.
Такі положення не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема, частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу).
Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет. Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2026 рік щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 27, 28, 29, 30, 38, 39, 46, пункти 5–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить рішенням Конституційного Суду України. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що у статтях 20–23, 26, 32–36, 40–42, 47, пунктах 3, 5–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту продовжена практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, сформульованій у його численних рішеннях.
Наприклад, статтею 30 законопроекту передбачається продовжити у 2026 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 39 Закону-2025) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту зупиняється на 2026 рік дія пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (на 2025 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.
Порушені у статтях 27, 28 і 29 законопроекту питання щодо врегулювання у 2026 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 45, 46 і 38 Закону-2025, однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
На думку ГНЕУ, пункт 19 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту (згідно з яким доручається КМУ забезпечити утворення органів виконавчої влади та/або здійснення органами виконавчої влади додаткових повноважень у межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади) не корелюється з пунктом 9-1 статті 116 Конституції України (згідно з яким КМУ утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади), тобто прийняття рішення про утворення органів виконавчої влади є самостійним конституційним повноваженням Уряду і не здійснюється за дорученням Парламенту.
Крім того, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.
У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).
ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту у першому читанні
Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156-157 Регламенту, якими серед іншого передбачено, що:
– народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і не пізніше 1 жовтня року, що передує плановому, направляють їх до Комітету з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;
– пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня року, що передує плановому, та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються;
– Комітет не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, розглядає пропозиції до законопроекту, висновки РП і готує висновки та пропозиції до нього у вигляді проекту постанови Верховної Ради, а також таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи з урахуванням вимог пунктів 1–3 частини 1 статті 118 Регламенту;
– зазначені матеріали надаються народним депутатам України не пізніше ніж за 2 дні до розгляду законопроекту у І читанні;
– Верховна Рада розглядає законопроект у І читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому. При цьому законопроект вважається прийнятим у І читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.
У встановлений строк (не пізніше 1 жовтня 2025 р.) до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту відповідно до 577 листів/звернень народних депутатів України і 14 листів/висновків 13 комітетів Верховної Ради /з питань аграрної та земельної політики; з питань гуманітарної та інформаційної політики; з питань екологічної політики та природокористування; з питань економічного розвитку (2 листа); з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; з питань молоді і спорту; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; з питань освіти, науки та інновацій; з питань правової політики; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; з питань транспорту та інфраструктури; з питань цифрової трансформації/), що згруповані та узагальнені у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту у кількості 3339 пропозицій. До зазначеної таблиці не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2025 р. (тобто зареєстровані в ЄАС 2 жовтня п.р. і пізніше), як такі, що згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту не розглядаються.
У Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та РП опрацьовано таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту та Висновки РП. При цьому від Комітету завчасно надіслано зазначену таблицю усім народним депутатам України з повідомленням про її попереднє опрацювання у Комітеті 14 і 15 жовтня п.р. (лист від 08.10.2025 № 04-13/3-2025/232086 (2021642)), що дало можливість народним депутатам України (авторам пропозицій) брати участь у відповідних заходах Комітету.
За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом орієнтовно понад 7,1 трлн грн.
У ході опрацювання поданих пропозицій зауважено, що:
багато пропозицій подано без пояснень і фінансово-економічних обґрунтувань, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;
більшість пропозицій збалансовано лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях вбачаються нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування державних органів), видатки за якими пропонується зменшити;
окремі пропозиції включають питання, які не належать до визначеного статтею 40 Кодексу предмету регулювання закону про державний бюджет, та/або містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини 4 статті 153 Регламенту законопроект не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів;
певні пропозиції, подані одними і тими ж авторами, дублюються декілька раз чи не узгоджуються між собою (наприклад, щодо єдиної теми передбачаються різні шляхи врегулювання або одне джерело додаткових витрат бюджету пропонується одночасно для різних видів таких витрат);
деякі пропозиції не відповідають нормам Кодексу чи правилам техніки нормопроектування, суперечать іншим положенням законопроекту та/або можуть призвести до розбалансування показників проекту-2026.
Зазначені зауваження певним чином стосуються пропозицій народних депутатів України, які їх найбільше подали, насамперед: 662 пропозиції (або 19,8% від їх загальної кількості) подано Герасимовим А.В. спільно з іншими; 254 пропозиції (або 7,6% від їх загальної кількості) подано Разумковим Д.О. спільно з іншими; 254 пропозиції (або 7,6% від їх загальної кількості) подано Железняком Я.І.
За результатами проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік" та таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (такі матеріали і проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету). Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати або врахувати частково (більшість – як доручення Уряду), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані КМУ при підготовці законопроекту до ІІ читання. Зокрема, запропоновано врахувати і врахувати частково (включаючи доручення Уряду) 55 пропозицій і відхилити 3284 пропозиції та підтримати рішення Комітету згідно із запропонованим народними депутатами України – членами Комітету проектом ухвали (проект ухвали з даного питання, включаючи проект постанови і таблицю пропозицій, надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються).
Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Лаба М.М., Задорожній М.М., Пуртова А.А., Фролов П.В., Бакунець П.А., Тістик Р.Я., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., Шпак Л.О., Люшняк М.В., Копанчук О.Є., Борт В.П., народні депутати України Дмитрієва О.О., Сірко Ю.Л., Микиша Д.С., Тимошенко Ю.В., Демченко С.О., Маслов Д.В., Разумков Д.О., Железняк Я.І., Магомедов М.С., Ковальчук О.В., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів Єрмоличев Р.В., заступник Голови РП Ключка С.С.
Під час обговорення даного питання за зверненням / наполяганням деяких народних депутатів України було поставлено на голосування окремі пропозиції у таблиці пропозицій до законопроекту, зокрема:
пропозицію № 3234 /щодо передбачення за загальним фондом видатків розвитку за новою бюджетною програмою щодо субвенції з державного бюджету бюджету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на будівництво блоків А, Б, В та котельні загальноосвітньої школи I-III ступеня по вул. Фрідєшівська, 16 в смт Кольчино"/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Лаби М.М. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування цю пропозицію враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 25 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 1);
пропозицію № 2038 /щодо збільшення за загальним фондом видатків споживання за кодом 2501530, спрямувавши відповідні кошти на виплату допомоги на проживання ВПО/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Фролова П.В. заступник Голови Комітету Пуртова А.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування цю пропозицію враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 26 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 0);
пропозицію № 1034 /щодо зарахування у 2026 р. до загального фонду бюджетів територіальних громад 64% ПДФО (крім "військового" ПДФО)/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Бакунця П.А. заступник Голови Комітету Пуртова А.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування цю пропозицію враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 25 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 1);
пропозиції № 521 /щодо зарахування у 2026 р. плати за надання адміністративних послуг уповноваженими органами МВС відповідно до законів України "Про дорожній рух" і "Про перевезення небезпечних вантажів": до спеціального фонду державного бюджету – 50%, до загального фонду бюджетів територіальних громад – 50%/ і № 522 /щодо зарахування у 2026 р. до спеціального фонду державного бюджету 50% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення, обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", із спрямуванням на здійснення заходів, передбачених пунктом 28 частини 4 статті 30 Кодексу/ (які попередньо відхилені). За наполяганням народних депутатів України Тістика Р.Я. і Кузбита Ю.М. заступник Голови Комітету Пуртова А.А. поставила на голосування ці пропозиції щодо їх врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ці пропозиції враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 28 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 0);
пропозицію № 785 /щодо використання для визначення кількості населення при розрахунку показників горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування на 2026 рік чисельності наявного населення (за даними Держстату) та кількості зареєстрованих ВПО (за інформацією Мінсоцполітики)/ (яку попередньо відхилено, при цьому аналогічну пропозицію № 791 попередньо враховано). За наполяганням народного депутата України Шпак Л.О. заступник Голови Комітету Пуртова А.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування. За результатами голосування цю пропозицію враховано (проголосували: "за" – 26 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 0);
пропозицію № 496 /щодо виключення статті 46 законопроекту/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Шпак Л.О. заступник Голови Комітету Пуртова А.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 8 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 14);
пропозицію № 745 /щодо нездійснення у 2026 р. передачі до державного бюджету реверсної дотації з місцевих бюджетів/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Люшняка М.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 9 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 12);
пропозиції № 1007 і № 1009 /щодо унормування терміну "лікарські засоби спрощеного відпуску", визначення граничного обсягу витрат ліцензіатів, які здійснюють виробництво та/або імпорт лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, і граничного обсягу доходів ліцензіатів, які здійснюють роздрібну торгівлю такими лікарськими засобами, та встановлення заборони надання маркетингових і промоційних послуг в місцях роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом/ (які попередньо враховані частково (доручення Уряду) в пункті 2.9 проекту Бюджетних висновків). За наполяганням народних депутатів України Дмитрієвої О.О. і Шпак Л.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування ці пропозиції щодо їх відхилення. За результатами голосування ці пропозиції залишилися врахованими частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 10 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 11);
пропозицію № 2112 /щодо передбачення видатків розвитку за загальним фондом за новою бюджетною програмою "Реалізація публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів (366 од.)"/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Сірко Ю.Л. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 17);
пропозицію № 2117 /щодо передбачення видатків за новою бюджетною програмою з відшкодування збитків АТ "Укрзалізниця" за перевезення пасажирів залізничним транспортом та компенсації АТ "Укрзалізниця" вартості наданих послуг із перевезення вантажів гуманітарної допомоги та евакуаційних вантажів/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Сірко Ю.Л. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 5 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 16);
пропозицію № 973 /щодо застосування з 01.01.2026 мінімальної зарплати, встановленої на 01.01.2026, як базової величини для розрахунку схеми посадових окладів службовців (працівників) органів місцевого самоврядування/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Микиши Д.С. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 1 народний депутат України – член Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 19);
пропозицію № 1001 /щодо здійснення правочину з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП, передбачивши їх щорічне погашення рівномірними платежами до повного погашення у 2075 р./ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народних депутатів України Тимошенко Ю.В. і Крулька І.І. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування цю пропозицію враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 20 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 0);
пропозицію № 1018 /щодо заборони НБУ у 2026 р. здійснювати регулювання ліквідності банківської системи за допомогою операцій з розміщення депозитних сертифікатів НБУ/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Тимошенко Ю.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 4 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 16);
пропозицію № 3052 /щодо передбачення для Мінветеранів видатків за загальним фондом на реалізацію проекту "ветеранське таксі" обслуговування осіб з інвалідністю, зокрема учасників бойових дій, які отримали інвалідність внаслідок воєнних дій та потребують допомоги у пересуванні"/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Тимошенко Ю.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 7 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 15);
пропозицію № 134 /щодо виключення в абзаці 5 статті 7 законопроекту слів "базового розміру посадового окладу судді"/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Демченка С.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 1 народний депутат України – член Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 20);
пропозицію № 132 /щодо встановлення з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, у розмірі 3028 грн/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Маслова Д.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 6 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 16);
пропозицію № 948 /щодо тимчасового застосування до посадових окладів державних службовців та працівників патронатних служб апаратів місцевих загальних судів, окружних адміністративних судів та господарських судів додаткового коефіцієнту підвищення у розмірі 1,5, якщо у відповідному суді середня кількість днів, необхідних для розгляду справ, перевищує середній показник по Україні/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Маслова Д.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 7 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 14);
пропозицію № 1133 /щодо збільшення за загальним фондом фінансового забезпечення відповідних органів державної та судової влади/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Маслова Д.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 4 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 15);
пропозицію № 2642 /щодо скорочення видатків за бюджетною програмою "Фінансування статутної діяльності політичних партій" (код 6331020) та збільшення на відповідну суму видатків за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" (код 2101020)/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування цю пропозицію враховано частково (доручення Уряду) (проголосували: "за" – 15 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 1, "утрималися" – 4);
пропозицію № 1017 /щодо забезпечення виконання частини 2 статті 61 Закону України "Про освіту"/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 18);
пропозицію № 3034 /щодо збільшення видатків за бюджетною програмою "Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам" (код 2211190) за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220)/ (яку попередньо відхилено, при цьому попередньо враховано частково (доручення Уряду) пропозицію № 3032 /щодо збільшення видатків за цією програмою (код 2211190) за рахунок скорочення видатків за бюджетною програмою "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410)/). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 21);
пропозицію № 1617 /щодо збільшення видатків за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" (код 2101020) за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою "Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України" (код 3801020)/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 17);
пропозицію № 1556 /щодо збільшення видатків за бюджетною програмою "Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих" (код 1501120) за рахунок зменшення інших видатків, зокрема за кодом 3801020/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 17);
пропозицію № 2084 /щодо збільшення видатків за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080)/ (яку попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Разумкова Д.О. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування цю пропозицію щодо її врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 3 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 20);
пропозиції № 2113 /щодо передбачення видатків розвитку за загальним фондом за новою бюджетною програмою "Реалізація публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів (366 од.)"/ і № 2119 /щодо передбачення видатків за загальним фондом на фінансову підтримку АТ "Укрзалізниця" для забезпечення безперебійних пасажирських перевезень, перевезення вантажів гуманітарної допомоги та евакуаційних вантажів/ (які попередньо відхилено). За наполяганням народного депутата України Магомедова М.С. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування ці пропозиції щодо їх врахування частково як доручення Уряду. За результатами голосування ці пропозиції залишилися відхиленими (проголосували: "за" – 2 народні депутати України – члени Комітету, "проти" – 2, "утрималися" – 16).
Таким чином, з 3339 пропозицій в таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту Комітетом пропонується врахувати і врахувати частково (включаючи доручення Уряду) 63 пропозиції та відхилити 3276 пропозицій.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала підтримати рішення Комітету згідно із запропонованим народними депутатами України – членами Комітету проектом ухвали та з урахуванням результатів голосувань щодо окремих пропозицій (про які вище зазначено), зокрема: 1) схвалити запропонований проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту, а також схвалити висновки до пропозицій у відповідній таблиці з урахуванням результатів голосувань щодо окремих пропозицій; 2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу і в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту. За результатами голосування відповідне рішення прийнято усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік", а також схвалити висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000).
2. Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік", підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу і в цілому.
"Проект
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від __ жовтня 2025 року № ___–ІХ
БЮДЖЕТНІ Висновки
Верховної Ради України
1. При підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік до другого читання врахувати такі зміни:
1.1. У частині другій статті 23:
1.1.1. після слів "компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення" доповнити словами і цифрами "(в сумі 2.000.000 тис. гривень)";
1.1.2. доповнити словами "часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва".
1.2. Законопроект доповнити новою статтею такого змісту:
"Стаття ___. При розрахунку показників горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування на 2026 рік для визначення кількості населення використовується чисельність наявного населення за даними Державної служби статистики України та кількості зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб за інформацією Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України".
1.3. У пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту:
1.3.1. абзац тридцять шостий (щодо абзацу другого частини п'ятої статті 390 Цивільного кодексу України) виключити;
1.3.2. абзац тридцять сьомий (щодо частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України) виключити;
1.3.3. абзац тридцять восьмий (щодо абзацу другого частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України) виключити.
1.4. Пункт 19 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:
1.4.1. "вжити заходів щодо підвищення з 1 січня 2026 року поетапно протягом року на 50 відсотків рівня оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти державної та комунальної власності незалежно від їх підпорядкування";
1.4.2. "розробити та подати до 1 липня 2026 року на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення єдиних підходів пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначена пенсія за "спеціальними" законами, та здійснення таким особам індексації пенсій незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення), на загальних умовах".
1.5. Внести такі зміни до видатків проекту державного бюджету на 2026 рік у додатку № 3 до законопроекту (з уточненням відповідних показників у цьому додатку та внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту) за загальним фондом:
1.5.1. передбачити видатки розвитку за новою бюджетною програмою "Часткова компенсація майнових втрат суб'єктів господарювання внаслідок реалізації воєнних ризиків та страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків" у сумі 1.000.000 тис. грн для Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та зменшити на таку саму суму видатки за бюджетною програмою "Резервний фонд" (код 3511030);
1.5.2. збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Реалізація публічного інвестиційного проекту з удосконалення вищої освіти в частині відновлення освітньої спроможності закладів вищої освіти для забезпечення доступу до якісної освіти та збереження людського капіталу" (код 2201800) на 500.000 тис. грн, водночас збільшити на таку саму суму доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2026 рік за кодом 11020000 "Податок на прибуток підприємств" (з внесенням відповідних змін до статті 1 і додатка № 1 до законопроекту);
1.5.3. збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічних інвестиційних проектів у сфері охорони здоров'я" (код 2311800) на 527.855,9 тис. грн (на реалізацію проекту "Реконструкція будівлі комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічні лікарня" з прибудовою захисної споруди цивільного захисту, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337А), водночас збільшити на таку саму суму доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2026 рік за кодом 11020000 "Податок на прибуток підприємств" (з внесенням відповідних змін до статті 1 і додатка № 1 до законопроекту).
2. Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік до другого читання:
2.1. Визначитися щодо доцільності спрямування частини залишку коштів, що утвориться у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 1 січня 2026 року (за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття), до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (з внесенням відповідних змін до статті 23 законопроекту).
2.2. Опрацювати питання щодо здійснення Кабінетом Міністрів України розподілу бюджетних призначень, визначених статтею 35 законопроекту, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
2.3. Опрацювати питання щодо уточнення редакції статті 46 законопроекту щодо зменшення чисельності однієї тимчасової проектної групи до 7 осіб, а також щодо виключення частин четвертої і п'ятої цієї статті.
2.4. Опрацювати питання щодо зарахування у 2026 році до спеціального фонду державного бюджету залишків коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на кінець 2025 року (крім залишків коштів, перерахованих у 2023 році відповідно до статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" до місцевих бюджетів), з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти.
2.5. Опрацювати питання щодо зарахування у 2026 році плати за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України "Про дорожній рух" і "Про перевезення небезпечних вантажів" до спеціального фонду державного бюджету у розмірі 50 відсотків та до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад – у розмірі 50 відсотків.
2.6. Опрацювати питання щодо зарахування у 2026 році до спеціального фонду державного бюджету 50 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", із спрямуванням на здійснення заходів, передбачених пунктом 28 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України.
2.7. Опрацювати питання щодо запровадження нової моделі організації трудових відносин та умов оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників та відповідно визначитися щодо подальшого внесення змін до галузевого законодавства.
2.8. Визначитися щодо доцільності заборони у 2026 році приватизації об'єктів і майна державних і комунальних закладів освіти та наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (з внесенням відповідних змін до пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту щодо зупинення дії окремих норм законів України "Про освіту" і "Про приватизацію державного і комунального майна").
2.9. Опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 року рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
2.10. Опрацювати питання щодо законодавчого унормування визнання надмірно сплаченим вивізного мита, сплаченого відповідно до статті 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" у період з 4 вересня 2025 року суб'єктами господарювання, які відповідно до цієї статті звільняються від його сплати, та можливості повернення такого мита у порядку, визначеному статтею 301 Митного кодексу України, за умови наявності висновку про походження товару, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, що підтверджує власне вирощування відповідних товарів.
2.11. Розглянути можливість унормування терміну "лікарські засоби спрощеного відпуску", визначення граничного обсягу витрат ліцензіатів, які здійснюють виробництво та/або імпорт лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, і граничного обсягу доходів ліцензіатів, які здійснюють роздрібну торгівлю такими лікарськими засобами, та встановлення заборони надання маркетингових і промоційних послуг в місцях роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом.
2.12. Опрацювати разом з Національним банком України питання щодо здійснення правочину з державним боргом шляхом обміну облігацій внутрішніх державних позик, що є у власності Національного банку України, на нові облігації внутрішніх державних позик, розглянувши можливість передбачення в умовах здійснення такого правочину щорічне погашення нових облігацій рівномірними платежами до повного погашення зазначених облігацій у 2075 році.
2.13. Визначитися щодо можливості та доцільності збільшення/передбачення видатків проекту державного бюджету на 2026 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах), а саме:
2.13.1. за бюджетною програмою "Заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні" (код 0411190);
2.13.2. за бюджетною програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Всесвітній організації охорони здоров'я тварин (МЕБ)" (код 0412020);
2.13.3. за бюджетною програмою "Гідрометеорологічна діяльність" (код 1006060);
2.13.4. за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 1201150);
2.13.5. за бюджетною програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" (код 1201350);
2.13.6. за новою бюджетною програмою "Реконструкція Придунайських гідротехнічних споруд" для Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
2.13.7. за бюджетною програмою "Професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби та працівників інших державних органів у сфері зовнішніх зносин" (код 1401100), крім видатків на оплату праці;
2.13.8. за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій Міністерства у справах ветеранів" (код 1501130);
2.13.9. за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному" (для влаштування центру комплексної підтримки ментального здоров'я та реабілітації військових, ветеранів бойових дій, внутрішньо переміщених осіб, а також створення умов для реалізації державної програми "Ветеранський спорт", реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні") для Міністерства у справах ветеранів України (загальнодержавні видатки та кредитування);
2.13.10. за бюджетною програмою "Розвиток, закупівля, модернізація, та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання" (код 2101150);
2.13.11. за бюджетною програмою "Надання освіти закладами загальної середньої освіти державної форми власності та освітніх послуг державною установою для осіб, які перебувають у закладах охорони здоров'я" (код 2201100);
2.13.12. за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету бюджету Кольчинської селищної територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області на будівництво блоків А, Б, В та котельні загальноосвітньої школи I-III ступеня по вул. Фрідєшівська, 16 в смт. Кольчино Мукачівського району Закарпатської області" для Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування);
2.13.13. за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) (на закупівлю лікарських засобів для пацієнтів, хворих на ахондроплазію, та для лікування аутоімунних захворювань нервової системи і нейром'язових захворювань);
2.13.14. за бюджетною програмою "Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" (код 2501530) (на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам);
2.13.15. за новою бюджетною програмою "Заходи з убезпечення від наслідків збройної агресії російської федерації в закладах оздоровлення та відпочинку, які розташовані в західних регіонах України, дітей військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внутрішньо переміщених осіб, осіб, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, загиблих (померлих) Захисників (Захисниць) та інших шляхом відновлення їх фізичного, ментального та психологічного здоров'я" для Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України;
2.13.16. за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для формування фондів житла тимчасового проживання" (код 2511250), уточнивши найменування цієї програми;
2.13.17. за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту" (код 3101210);
2.13.18. за новою бюджетною програмою "Реконструкція залізничної колії на ділянці Державний кордон - Мостиська ІІ - Скнилів (м. Львів)" для Міністерства розвитку громад та територій України;
2.13.19. за новою бюджетною програмою "Підтримка заходів у сфері збереження пам'яті та суспільної стійкості" для Міністерства розвитку громад та територій України;
2.13.20. за новою бюджетною програмою "Забезпечення обов'язкового проведення процедур закупівель централізованою закупівельною організацією у сфері управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури" для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
2.13.21. за бюджетною програмою "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація" (код 3401110);
2.13.22. за бюджетною програмою "Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам" (код 3511060) у частині додаткової дотації з державного бюджету бюджету Славутицької міської територіальної громади на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича;
2.13.23. за бюджетною програмою "Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках" (код 3801490);
2.13.24. за бюджетною програмою "Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України" (код 6521010);
2.13.25. за бюджетною програмою "Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України" (код 6621010).
2.14. Розглянути можливість скорочення видатків за бюджетною програмою "Фінансування статутної діяльності політичних партій" (код 6331020) та збільшення на відповідну суму видатків за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" (код 2101020);
2.15. Визначитися щодо доцільності об'єднання бюджетних програм у структурі видатків Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, зокрема в частині видатків, передбачених для Державного агентства водних ресурсів України.
2.16. Здійснити заходи щодо передачі видатків для реалізації публічних інвестиційних проектів, передбачених Державному управлінню справами (за кодом 0301810) та Національній академії медичних наук України (за кодом 6561800) до Міністерства охорони здоров'я України (за кодом 2301800), визначивши його єдиним головним розпорядником коштів державного бюджету щодо видатків на реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій у сфері охорони здоров'я.
2.17. Опрацювати питання щодо уточнення найменування бюджетної програми "Розвиток системи соціальних послуг" (код 2501370), доповнивши її словами "у тому числі надання супроводу при інклюзивному навчанні чи послуги комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю".
2.18. Розглянути можливість уточнення найменування бюджетної програми за кодом 2501450, виклавши її у такій редакції: "Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ "Артек", ДЦ "Молода Гвардія" і в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які відповідають таким критеріям: розташовані в гірських районах (районах, в яких розташовані населені пункти, віднесені до категорії гірських), розраховані на круглорічне перебування дітей, мають навчальну базу, наявна кількість ліжко-місць для оздоровлення та відпочинку дітей, що не менше за середню кількість таких місць у МДЦ "Артек" та ДЦ "Молода Гвардія"".
2.19. Розглянути можливість врегулювання питання компенсації податку на доходи фізичних осіб, сплаченого з грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, та передбачення додаткових видатків для цього державного органу.
2.20. Опрацювати питання щодо збільшення видатків за бюджетною програмою "Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам" (код 2211190) за рахунок скорочення видатків за бюджетною програмою "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410).
2.21. Опрацювати питання щодо зарахування у 2026 році податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, та податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток, до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад – у розмірі 64 відсотки.
2.22. Опрацювати можливість врегулювання питання погашення заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (код 3121490), передбачивши зміну найменування такої субвенції, визначити окремий порядок перерахування коштів на погашення зазначеної заборгованості та відновити на 2026 рік дію положень цього Закону в повному обсязі.
2.23. Додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту".
Голосували: "за" – 24, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ
Член Комітету Микола ЗАДОРОЖНІЙ