ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №230 від 14.11.2025

Опубліковано 12 березня 2026, о 16:13

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №230 від 14 листопада 2025 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 25 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Пуртова А.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Северин С.С., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.

Запрошені:

Джинджириста Л.Я., Левадна Л.В.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 14 листопада п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про заміщення вакантних посад головних консультантів секретаріату Комітету з питань бюджету.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. та керівника секретаріату Комітету з питань бюджету Ватульова А.В. про заміщення вакантних посад головних консультантів секретаріату Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до статті 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" працівники секретаріату комітету Верховної Ради України призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету Верховної Ради України.

Слід також звернути увагу на інші вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:

статтю 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, а граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;

статтю 35 Закону України "Про державну службу", в якій йдеться про випробовування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді.

На заміщення вакантних посад головних консультантів у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) пропонуються Джинджириста Леся Ярославівна та Левадна Людмила Вікторівна.

I. Джинджириста Л.Я. з вересня 2002 р. по жовтень 2025 р. працювала заступником керівника секретаріату Комітету, забезпечуючи на займаній посаді координацію роботи та участь у підготовці документів і аналітичних матеріалів для розгляду проекту закону про Державний бюджет України, проектів законів про внесення змін до закону про державний бюджет та звітності про виконання бюджетів у частині взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, в організації та підготовці висновків до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету згідно з Бюджетним кодексом України та Регламентом Верховної Ради України, у підготовці пропозицій щодо удосконалення бюджетного законодавства та опрацюванні законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, а також загальну організацію роботи секретаріату з питань планування роботи.

Джинджириста Л.Я. звільнена із зазначеної посади у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі. Водночас, відповідно до пункту 4 частини другої статті 34 Закону України "Про державну службу" передбачається можливість призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду державної служби на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу щорічно, що дозволяє рекомендувати Джинджиристу Л.Я. для зарахування на посаду головного консультанта секретаріату Комітету.

II. Левадна Л.В. пропонується на заміщення вакантної посади головного консультанта секретаріату Комітету, до основних обов’язків за якою належать питання щодо організаційно-інформаційного, консультативно-правового та методичного забезпечення діяльності Комітету в частині питань організації засідань Комітету, документального забезпечення роботи Комітету та його секретаріату.

Левадна Л.В. 1980 року народження, у 2014 р. здобула вищу освіту у Національній академії статистики, обліку та аудиту за спеціальністю "Облік та аудит". Трудову діяльність Левадна Л.В. розпочала у серпні 2004 р., працюючи по листопад 2008 р. спеціалістом з реклами у ТОВ Видавництво "Медіа Стар" редакції журналу "Послуги, товари, ціни" та ТОВ "Економічна медіа група". Затим з грудня 2009 р. по серпень 2025 р. працювала головним спеціалістом відділу опрацювання документації Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, з серпня 2025 р. по теперішній час працює головним спеціалістом відділу організації збирання даних статистичних спостережень, взаємодії з респондентами та роботи з постачальниками адміністративних даних Управління координації процесу збирання та підготовки даних Головного управління статистики у Київській області.

Левадна Л.В. має достатній рівень професійних знань, вміння та досвід роботи з нормативно-правовими актами, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє українською мовою, є впевненим користувачем персонального комп'ютера.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись положеннями статті 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Джинджиристу Лесю Ярославівну відповідно до пункту 4 частини другої статті 34 Закону України "Про державну службу".

2. Керуючись положеннями статті 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", статті 35 Закону України "Про державну службу" та статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Левадну Людмилу Вікторівну до дня визначення переможця конкурсу на цю посаду відповідно до законодавства, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із встановленням випробування строком шість місяців.

Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 137 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 61 законопроект, такими, що впливають на показники бюджету, 76 законопроектів (з яких 53 – мають безпосередній вплив, 23 – мають опосередкований вплив), при цьому 3 законопроекти містять положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством, і щодо них пропонуються відповідні рекомендації профільним комітетам, а саме:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про припинення участі в Угоді про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0347 від 04.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 50 Цивільного кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи" (реєстр. № 14026 від 09.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних з визначенням розміру орендної плати за землю" (реєстр. № 14073 від 24.09.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 140 Земельного кодексу України щодо припинення права власності на земельні ділянки у зв’язку з невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням" (реєстр. № 14074 від 24.09.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" щодо особливостей подання звітності у період дії воєнного стану або стану війни" (реєстр. № 13671 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 32 Закону України "Про оренду землі" щодо уточнення підстав розірвання договору оренди земельної ділянки" (реєстр. № 14075 від 24.09.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання деяких питань розірвання договору оренди землі у судовому порядку" (реєстр. № 14076 від 24.09.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України" (реєстр. № 14093 від 01.10.2025, народні депутати України Юрчишин Я.Р., В'ятрович В.М. та інші);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 249 Податкового кодексу України щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України" (реєстр. № 14094 від 01.10.2025, народні депутати України Юрчишин Я.Р., В'ятрович В.М. та інші);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"" (реєстр. № 13714 від 29.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо врегулювання питання запобігання випадкам дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці" (реєстр. № 14036 від 12.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо сприяння забезпеченню внутрішньо переміщених осіб житлом" (реєстр. № 14037 від 12.09.2025, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби" (реєстр. № 13712 від 29.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"" (реєстр. № 13706 від 27.08.2025, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" щодо реалізації права на виїзд з України на період дії воєнного чи надзвичайного стану" (реєстр. № 13685-2 від 03.09.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Саладуха О.В. та інші);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 159 Сімейного кодексу України щодо захисту сімейних прав та інтересів у вихованні дитини батьків" (реєстр. № 13480 від 15.07.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту батьківства" (реєстр. № 13481 від 15.07.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 65 Сімейного кодексу України щодо захисту майнових інтересів полонених військовослужбовців" (реєстр. № 14009 від 04.09.2025, народні депутати України Скороход А.К., Костюк Д.С. та інші);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо забезпечення виплати допомоги при народженні дитини у разі встановлення відсутності одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина за місцем проживання" (реєстр. № 13483 від 15.07.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"" (реєстр. № 14070 від 23.09.2025, народні депутати України Цимбалюк М.М., Безугла М.В., Мазурашу Г.Г. та інші);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо користування перевагами, що надаються водіям з інвалідністю" (реєстр. № 13575-1 від 18.08.2025, народний депутат України Грищук Р.П.);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про дорожній рух" щодо запровадження електронного посвідчення тракториста-машиніста" (реєстр № 13572 від 30.07.2025, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення питань апеляційного оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення" (реєстр. № 14080 від 29.09.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (реєстр.№ 14066 від 22.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку із ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству й боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) з питань освіти та підготовки спеціалістів" (реєстр. № 14046 від 15.09.2025, народні народні депутати України Мезенцева-Федоренко М.С., Кравчук Є.М. та інші);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання" (реєстр. № 13645 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.27. Проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність, Закону України "Про державне мито" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про припинення справляння державного мита по грошових переказах, що надходять з-за кордону"" (реєстр. № 14053 від 19.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності" (реєстр. № 13554 від 28.07.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення"" (реєстр. № 13675 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.30. Проект Закону "Про кредитну історію" (реєстр. № 14013 від 05.09.2025, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О. та інші);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту прав людини під час проведення обшуку" (реєстр. №13599 від 04.08.2025, народні депутати України Южаніна Н.П., Порошенко П.О., Герасимов А.В. та інші);

2.1.32. Проект Закону "Про внесення змін до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем" (реєстр. № 13327 від 30.05.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур зупинення і припинення діяльності приватного виконавця" (реєстр. № 13499 від 17.07.2025, народні депутати України Божик В.І., Фріс І.П., Ватрас В.А., Калаур І.Р.);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення справедливості та рівності під час призначення суддів" (реєстр. № 13698 від 26.08.2025, народні депутати України Копиленко О.Л., Мережко О.О. та інші);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності органів кримінальної юстиції" (реєстр. № 13699 від 26.08.2025, народні депутати України Радіна А.О., Железняк Я.І.);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 202 Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 13702 від 26.08.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку початку відліку строків для отримання документів сторін по суті та з процесуальних питань" (реєстр. № 13709 від 28.08.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 412 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону" (реєстр. № 13710 від 28.08.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом" (реєстр. № 14033 від 11.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо надсилання копій судових рішень у справах про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення" (реєстр. № 14034 від 11.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Господарського процесуального кодексу України щодо врегулювання суперечності про визначення деяких категорій справ малозначними" (реєстр. № 14082 від 29.09.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо дослідження доказів судом" (реєстр. № 14083 від 29.09.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 284 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову у закритті кримінального провадження" (реєстр№ 14084 від 29.09.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо необхідності повідомлення особи про зміну раніше повідомленої за умови виділення матеріалів кримінального провадження" (реєстр. № 14085 від 29.09.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту" (реєстр. № 13722 від 01.09.2025, народний депутат України Ляшенко А.О.);

2.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення " (реєстр. № 13578 від 31.07.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.47. Проект Закону України "Про внесення до деяких законів України змін щодо удосконалення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг" (реєстр. № 13643 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 128 Земельного кодексу України щодо відповідачів у справах про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності" (реєстр. № 13661 від 20.08.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 884 Цивільного кодексу України щодо надання гарантійного строку на закінчені будівництвом об’єкти, які прийнято в установленому порядку в експлуатацію" (реєстр. № 13607 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливості регулювання містобудівної діяльності при вирішенні окремих питань, пов'язаних із регулюванням земельних відносин" (реєстр. № 13528 від 23.07.2025, народні депутати України Бондар Г.В., Зуб В.О., Юнаков І.С., Гурін Д.О. та інші);

2.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"" (реєстр. № 14020 від 08.09.2025, народні депутати України Калаур І.Р., Ватрас В.А., Шуляк О.О. та інші);

2.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України та інших законодавчих актів щодо процедури оскарження відкликання депутатів місцевих рад та проведення їх заміщення" (реєстр. № 13618 від 09.08.2025, народні депутати України Крулько І.І., Загоруйко А.Л. та інші);

2.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення конституційних гарантій місцевого самоврядування в Україні" (реєстр. № 14004 від 04.09.2025, народні депутати України Люшняк М.В., Кіт А.Б.);

2.1.54. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про взаємодію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій" (реєстр. № 0337 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.55. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку проведення спеціальної перевірки" (реєстр. № 13632 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації порядку проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 14035 від 11.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.57. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про міжнародні автомобільні перевезення" (реєстр. № 0349 від 23.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.58. Проект Закону України "Про припинення у відносинах України з Російською Федерацією дії Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу" (реєстр. № 0346 від 27.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання" (реєстр. № 14067 від 22.09.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.60. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Канади про мобільність молоді" (реєстр. № 0341 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення існуючого та впровадження додаткового механізму парламентського контролю за діяльністю органів правопорядку та прокуратури, у тому числі запровадження щорічного публічного звітування про роботу Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора щодо розслідування випадків катувань, іншого неналежного поводження з особами та захист жертв" (реєстр. № 14130 від 20.10.2025, народні депутати України Неклюдов В.М., Скороход А.К.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безмитного ввезення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України" (реєстр. № 14006 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Лабою М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України положенням, згідно з яким передбачити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного з 24.02.2022 і до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан:

звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами (учасниками бойових дій; особами, які були призвані на військову службу під час мобілізації (крім офіційно визнаних дезертирами); військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом та брали безпосередню участь у бойових діях в умовах збройної агресії проти України; синами/доньками, батьками, рідними братами/сестрами загиблого внаслідок військової агресії проти України; громадянами України, чиї транспортні засоби зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії проти України) на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

на визначених умовах особи відповідних категорій можуть завезти в Україну один транспортний засіб;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, водночас матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, а саме призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість та акцизного податку, однак вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які будуть ввезені на митну територію України без сплати податку на додану вартість та акцизного податку;

аналогічні пільги з оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів передбачалися Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані Законом України від 21.06.2022 № 2325-IX, оскільки не мали позитивного ефекту ані для держави, що втратила вагому частину доходів бюджету, ані для окремої категорії громадян, яких недоброчесні особи, що не мали право на ввезення автомобілів без сплати митних платежів, використовували для ухилення від оподаткування;

аналіз даних митної статистики щодо митних оформлень товарів, здійснених протягом дії Закону № 2142-IX з використанням пільг зі сплати митних платежів, засвідчив, що за результатами митного оформлення громадянами транспортних засобів пільги зі сплати митних платежів становили понад 26 млрд грн, водночас без сплати митних платежів громадяни оформляли автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн грн;

запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування може спричинити випадки використання відповідних транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки законодавством України дозволяється керувати автомобілем, незалежно від права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже зберігаються ризики зловживань при ввезенні транспортних засобів на пільгових умовах;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо безмитного ввезення транспортних засобів для учасників бойових дій та інших громадян, які постраждали внаслідок військової агресії проти України" (реєстр. № 14006 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Лабою М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.2. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо подовження терміну дії пільг на ввезення електричних транспортних засобів" (реєстр. № 14001 від 03.09.2025), поданий народним депутатом України Лабою М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити до 01 січня 2030 року дію норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8702 40 00 10 (тролейбуси, що приводяться в рух тільки електричним двигуном), 8702 40 00 90 (інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном), 8703 80 10 10 (нові транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами), 8703 80 90 10 (транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами), 8704 60 00 00 (інші моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном) згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення діє до 01 січня 2026 року і не стосується транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8702 40 00 10 і 8702 40 00 90/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на надходження до державного бюджету ПДВ /за інформацією Державної податкової служби України та Державної митної служби України втрати доходів бюджету при застосуванні пільгового режиму оподаткування ПДВ становили за операціями з: ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, за 2024 р. – 10,6 млрд грн, за 8 місяців 2025 р. – 10,5 млрд грн; постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, за 2024 р. – 5,1 млрд грн, за 6 місяців 2025 р. – 3,2 млрд грн/;

за даними митної статистики при ввезенні на митну територію України товарів за 8 місяців 2025 р. сплачено ПДВ згідно з кодом УКТ ЗЕД 8702 40 00 10 (тролейбуси) – 1,15 млн грн, згідно з кодом УКТ ЗЕД 8702 40 00 90 (інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, що приводиться в рух тільки електродвигуном) – 2,5 млн грн;

відповідні транспортні засоби не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки /за результатами митного оформлення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, крім сідельних тягачів для автомобільних напівпричепів, обсяг пільг зі сплати ПДВ становив за 2024 р. 9,2 млрд грн, за 8 місяців 2025 р. – 9,5 млрд гривень, водночас в середньому вартість одного такого транспортного засобу, ввезеного без сплати ПДВ, становила: нового – за 2024 р. – 1,5 млн грн, за 8 місяців 2025 р. – 1,6 млн грн, вживаного – за 2024 р. – 0,8 млн грн, за 8 місяців 2025 р. – 0,8 млн грн/;

в товарній структурі імпортованих без сплати ПДВ лише легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, вартістю понад 20 тис. дол. США склали: за 2024 р. – 21.753 штук, що становить 42% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 6,4 млрд грн; за 8 місяців 2025 р. – 17.948 штук, що становить 33% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 5,8 млрд грн;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження терміну дії пільг на ввезення електричних транспортних засобів" (реєстр. № 14001 від 03.09.2025), поданий народним депутатом України Лабою М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13647-1 від 28.08.2025), поданий народним депутатом України Юрченко О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано частину п’яту статті 38 Закону України "Про нотаріат" викласти у новій редакції, згідно з якою за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненням осіб щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, в тому числі медичних документів, пов’язаних з лікуванням, та/або засвідчення вірності підпису перекладача на таких документах консульський збір не справляється /згідно з чинною нормою консульський збір не справляється за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненням осіб щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою альтернативного законопроекту є розширення кола осіб, які звільняються від сплати консульського збору за засвідчення закордонними дипломатичними установи України вірності перекладу документів, пов’язаних з лікуванням цих осіб, на українську мову та справжності підпису перекладача на таких документах;

прийняття законопроекту сприятиме спрощенню консульських процедур шляхом запровадження безоплатної консульської послуги, що забезпечить соціальну справедливість для українських громадян за кордоном, реалізації прав осіб з інвалідністю та осіб, які потребують оцінювання функціонального стану, спрощенню доступу до медико-соціальних послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але призведе до зменшення доходів бюджету в частині консульського збору за вчинення закордонними дипломатичними установами України нотаріальних дій за кодом 22060000 "Кошти, отримані за вчинення консульських дій";

відповідно до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України", тариф консульського збору за засвідчення консульськими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України справжності підпису перекладача на документі становить 20 дол. США, за засвідчення правильності перекладу документів з однієї мови на іншу (за сторінку) – 40 дол. США;

величина впливу від реалізації положень законопроекту на показники доходів бюджету залежатиме від кількості звернень громадян України, які перебувають за кордоном, щодо вчинення відповідних консульських дій.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує фінансово-економічних обґрунтувань та визначення джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж звертає увагу, що наслідком надання додаткових пільг (у цьому випадку – звільнення від сплати консульського збору за засвідчення вірності підпису на документах), як правило, є зменшення надходжень до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13647-1 від 28.08.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від коштів, отриманих за вчинення консульських дій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13647 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано частину п’яту статті 38 Закону України "Про нотаріат" викласти у новій редакції, згідно з якою за засвідчення вірності перекладу на українську мову документів, пов’язаних з лікуванням за кордоном осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, а також медичних документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та/або засвідчення справжності підпису перекладача на таких документах консульський збір не справляється /згідно з чинною нормою консульський збір не справляється за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненням осіб щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту та його подальша реалізація не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету;

прийняття законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету (~150 тис. дол. США щороку) за кодом бюджетної класифікації 22060000 "Кошти, отримані за вчинення консульських дій" /далі – консульські надходження/, які стягуються за засвідчення вірності перекладу документів та підпису перекладача на документах, пов’язаних з лікуванням за кордоном захисників України;

відповідні потенційні втрати можуть бути компенсовані за рахунок відновлення Міністерством закордонних справ України /далі – МЗС/ у 2025 році оформлення іноземцям віз в електронному вигляді, яке було призупинено з 24.02.2022 (прогнозована кількість віз в електронному вигляді щорічно становитиме не менше 10 тис. з відповідним консульським збором не менше 200 тис. дол. США);

запропоновані зміни впроваджуються з гуманітарною метою в рамках спрощення консульських процедур для захисників України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

прийняття та реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та матиме вплив на показники доходів бюджету;

за даними МЗС, у 2025 р. потенційні втрати консульських надходжень за вчинення нотаріальних дій становитимуть орієнтовно 5.760 тис. грн, або 128 тис. дол. США, з них за засвідчення консульськими посадовими особами закордонних установ: справжності підпису перекладача на документі – 2.160 тис. грн, або 48 тис. дол. США (з розрахунку на 2.400 документів за тарифом консульського збору в розмірі 20 дол. США – для 800 осіб); вірності перекладу українською мовою документів – 3.600 тис. грн, або 80 тис. дол. США (з розрахунку на 2.000 сторінок за тарифом консульського збору в розмірі 40 дол. США – для 200 осіб);

водночас, за інформацією МЗС, зазначену суму зменшення консульських надходжень до бюджету буде компенсовано збільшенням консульського збору за візові операції внаслідок відновлення у 2025 р. оформлення іноземцям віз в електронному вигляді, яке було призупинено з 24.02.2022.

Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України передбачено обмеження щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України така норма не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13647 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від коштів, отриманих за вчинення консульських дій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством (зважаючи на відповідну норму підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України).

2.2.5. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених одночасно двигунами електричними та внутрішнього згоряння" (реєстр. № 13651 від 15.08.2025), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити на період дії воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022, та протягом трьох років після його припинення або скасування, дію норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10 (нові транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами), 8703 80 90 10 (транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами), 8704 60 00 00 (інші моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном) згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення діє до 01 січня 2026 року/, а також на вказаний період встановити звільнення у розмірі 50 % від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України зазначених транспортних засобів, оснащених одночасно електричними двигунами (одним чи декількома) та двигунами внутрішнього згоряння.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на надходження до державного бюджету ПДВ /за інформацією Державної податкової служби України та Державної митної служби України недонадходження ПДВ при застосуванні пільгового режиму оподаткування становили за операціями з: ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, за 2024 р. – 10,6 млрд грн; за 8 місяців 2025 р. – 10,5 млрд грн; постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, за 2024 р., – 5,1 млрд грн; за 3 місяці 2025 р. – 1,4 млрд грн/;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених одночасно двигунами електричними та внутрішнього згоряння" (реєстр. № 13651 від 15.08.2025), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб" (реєстр. № 14007 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується розділ XXI Митного кодексу України доповнити новими пунктами 9-49 та 9-50, згідно з якими:

звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту учасниками бойових дій, зазначеними у пунктах 19-25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", транспортні засоби (у кількості не більше однієї одиниці), які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

звільняються від оподаткування ввізним митом при одноразовому ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту транспортні засоби, які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кузови до них, причепи та напівпричепи, які класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мотоцикли, які класифікуються за товарною позицією 8711 згідно з УКТ ЗЕД, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, які класифікуються за товарною позицією 8702 згідно з УКТ ЗЕД, транспортні засоби для перевезення вантажів, які класифікуються за товарною позицією 8704 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та/або благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", для подальшої їх безоплатної передачі такими громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам;

передбачене звільнення від оподаткування не застосовуються до транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

порядок обліку таких транспортних засобів, звільнених від оподаткування ввізним митом, та контролю за їх відчуженням та/або передачею у володіння, користування або розпорядження (у т.ч. на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту державної реєстрації (крім утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків з зазначенням кількості та вартості транспортних засобів, що будуть ввозитися на пільгових умовах;

запропоноване звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Передбачена законопроектом дата введення в дію відповідного закону (через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб" (реєстр. № 14007 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (реєстр. № 14089 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до пунктів 9-36 і 9-32 розділу ХХІ Митного кодексу України пропонується продовжити до 01.01.2027 передбачене до 01.01.2026 звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів, що ввозяться і сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, з доповненням переліку таких товарів, а також товарів, що поміщуються в митний режим імпорту в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою якнайшвидшого відновлення енергетичної інфраструктури України, постраждалої у зв’язку з військовою агресією РФ проти України;

завдяки запровадженим у 2024 р. заходам, які сприяли пільговому розмитненню під час ввезення на митну територію України енергетичного обладнання, інших відповідних товарів, необхідних для відновлення генеруючих потужностей, забезпечено оперативне відновлення об’єктів енергосистеми, що стало суттєвим фактором підтримки функціонування економіки України протягом 2024-2025 років;

з метою мінімізації ризику порушення безпеки постачання електричної енергії у 2026 р. пропонується продовжити згадані заходи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходів бюджету, але оцінити вартісну величину такого впливу неможливо, оскільки відсутня інформація щодо обсягів товарів, що будуть ввозитися на митну територію України зі звільненням від оподаткування ввізним митом відповідно до положень законопроекту, а також про економічну ефективність надання звільнення від оподаткування під час ввезення на митну територію України обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури;

за даними митної статистики, за період дії пунктів 9-36 та 9-37 розділу ХХІ Митного кодексу України на 01.10.2025 під час ввезення на митну територію України товарів, визначених цими пунктами, обсяг несплаченого до бюджету ввізного мита становив 2,1 млрд грн, податку на додану вартість – 24,9 млрд грн;

запровадження нових та продовження дії наявних звільнень від оподаткування призводить до недонадходження ввізного мита та податку на додану вартість до бюджету і його розбалансування;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася мінімізувати втрати надходжень до бюджету й уникати порушення принципів справедливості та економічної ефективності.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (реєстр. № 14089 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Гриб В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання учасникам бойових дій, членам їх сімей реабілітаційних послуг та путівок" (реєстр. № 14086 від 29.09.2025), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 01 січня 2027 року запровадити звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з постачання учасникам бойових дій, членам їх сімей реабілітаційних послуг (в тому числі послуг із психологічної реабілітації), а також путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить покращити доступність реабілітаційних послуг (в тому числі послуг із психологічної реабілітації) та путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для учасників бойовий дій та членів їх сімей шляхом звільнення відповідних операцій від оподаткування ПДВ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване звільнення від оподаткування ПДВ матиме вплив на показники надходжень до бюджету, проте оцінити вартісну величину такого впливу неможливо за відсутності прогнозованих обсягів постачання товарів і послуг новим категоріям отримувачів;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, укладеного між Україною і Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики й адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, а також від включення нових категорій платників податків до наявних пільгових режимів;

обов’язковою умовою вступу України до ЄС є імплементація положень Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 "Про спільну систему податку на додану вартість" в українське законодавство, тому законодавчі зміни в частині оподаткування ПДВ мають впроваджуватися у межах імплементації положень цієї Директиви ЄС до норм Податкового кодексу України.

Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання учасникам бойових дій, членам їх сімей реабілітаційних послуг та путівок" (реєстр. № 14086 від 29.09.2025), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість і акцизним податком операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб" (реєстр. № 14008 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується підрозділи 2 і 5 розділу XX Податкового кодексу України доповнити відповідно новими пунктами 98, 99 та 49, 50, згідно з якими:

звільняються від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із одноразового ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту учасниками бойових дій, зазначеними у пунктах 19-25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", транспортні засоби (у кількості не більше однієї одиниці), які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

звільняються від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із одноразового ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортні засоби, які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кузови до них, причепи та напівпричепи, які класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мотоцикли, які класифікуються за товарною позицією 8711 згідно з УКТ ЗЕД, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, які класифікуються за товарною позицією 8702 згідно з УКТ ЗЕД, транспортні засоби для перевезення вантажів, які класифікуються за товарною позицією 8704 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та/або благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", для подальшої їх безоплатної передачі такими громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам;

порядок обліку таких транспортних засобів, звільнених від оподаткування, та контролю за їх відчуженням та/або передачею у володіння, користування або розпорядження (у т.ч. на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту державної реєстрації (крім утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, водночас впровадження запропонованої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість і акцизного податку), при цьому вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості, моделей та технічних характеристик транспортних засобів, які будуть ввезені на митну територію України без сплати податку на додану вартість та акцизного податку;

аналогічні пільги з оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів передбачалися Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX, але скасовані Законом України від 21.06.2022
№ 2325-IX, оскільки не мали позитивного ефекту ані для держави, що втратила вагому частину доходів бюджету, ані для окремої категорії громадян, яких недоброчесні особи, що не мали право на ввезення автомобілів без сплати митних платежів, використовували для ухилення від оподаткування;

аналіз даних митної статистики щодо митних оформлень товарів, здійснених протягом дії Закону № 2142-IX із використанням пільг зі сплати митних платежів, засвідчив, що: велика кількість таких товарів не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки; пільги зі сплати митних платежів становили понад 26 млрд грн, водночас без сплати митних платежів громадяни оформляли автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн грн;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість і акцизним податком операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб" (реєстр. № 14008 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.10. Проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (реєстр. № 14090 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України поданий Герусом А.М., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити до 01.01.2027 передбачене до 01.01.2026 звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом 9-36 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, зокрема обладнання для побудови та відновлення різних видів генерації, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що імпортуються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

з метою мінімізації ризику порушення безпеки постачання електричної енергії у 2026 р. пропонується продовжити згадані заходи;

реалізація законопроекту забезпечить відновлення енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок терористичних атак держави-агресора.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на надходження до державного бюджету, але оцінити вартісну величину такого впливу неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків та інформації про обсяги майбутнього імпорту на митну територію України на пільгових умовах оподаткування ПДВ товарів, зазначених у пункті 9-36 розділу XXI Митного кодексу України, та про обсяги обладнання, що імпортується в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства;

за даними митної статистики, за 9 місяців 2025 р., обсяг несплаченого ПДВ за пунктом 87-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України становить 13,2 млрд грн, за пунктом 88-1 цього розділу – 1,7 млрд грн;

запровадження нових та продовження дії наявних звільнень від оподаткування призводить до недонадходження ПДВ до бюджету і його розбалансування;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (реєстр. № 14089 від 30.09.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 14090 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 14089.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (реєстр. № 14090 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Гриб В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо скасування експортного мита" (реєстр. № 14055 від 19.09.2025), поданий народний депутат України Железняком Я.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується виключити статтю 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" (якою затверджено ставки вивізного (експортного) мита на соєві боби, насіння ріпаку або кользи) та передбачити, що суб’єкти господарювання, які з 04.09.2025 (з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавств") здійснили експорт товарів, що класифікуються за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД із сплатою при їх експорті вивізного (експортного) мита, мають право на його повернення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття та реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат державного бюджету;

законопроект розроблено з метою захисту інтересів аграріїв, що вимушені безальтернативно сплачувати вивізне (експортне) мито за власно вирощену сільськогосподарську продукцію або продавати її трейдерам за нижчими закупівельними цінами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на надходження до державного бюджету вивізного мита, але оцінити вартісну величину такого впливу неможливо, оскільки немає інформації про обсяги експорту сільськогосподарськими товаровиробниками власно вирощеної сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарськими кооперативами, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу (водночас, за даними митної статистики, на 01.10.2025 сума сплаченого вивізного мита на таку продукцію склала 458,5 млн грн).

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо скасування експортного мита" (реєстр. № 14055 від 19.09.2025), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права працівника на необмежений строк звернення до суду з позовом про стягнення невиплачених сум" (реєстр. № 13664-1 від 29.08.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, що у разі невиплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівникові відповідно до законодавства, колективного чи трудового договору, він має право звернутися до суду з позовом про стягнення невиплачених сум з роботодавця, його правонаступника чи іншого суб’єкта, на якого законом покладено обов’язок здійснити такі виплати, без обмеження будь-яким строком, незалежно від факту їх нарахування роботодавцем.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи зокрема таке:

реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на задоволення (у разі прийняття відповідного рішення суду) грошових вимог за минулі періоди, відшкодування роботодавцем моральної шкоди тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів;

пропозиція встановити необмежений строк звернення працівника до суду про стягнення у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці створить передумови для зловживання своїм правом недобросовісним позивачам (оскільки до набрання чинності Закону України від 01.07.2022
№ 2352-IX траплялись випадки, коли особа, зловживаючи своїм правом на звернення до суду у звʼязку з відсутністю встановленого строку на таке звернення, навмисно чекала тривалий період для того, щоб стягнути з роботодавця велику суму задоволення грошових вимог).

Враховуючи наведене, відповідо до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права працівника на необмежений строк звернення до суду з позовом про стягнення невиплачених сум" (реєстр. № 13664-1 від 29.08.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на виконання рішень суду за відповідними позовами у трудових спорах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права територіальної громади села, селища, міста розпоряджатися та користуватися природними ресурсами місцевого значення" (реєстр. № 14041 від 15.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про місцеве самоврядування в Україні" пропонується встановити, що:

територіальна громада села, селища, міста має право розпоряджатися та користуватися природними ресурсами місцевого значення, зокрема такими як деревина, піщано-гравійна суміш тощо, що видобуваються на території таких громад, а також надавати на пільгових умовах такі природні ресурси місцевого значення мешканцям таких громад для вирішення їхніх особистих потреб за ціною собівартості добування таких природних ресурсів;

виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про розпоряджання та користування відповідними місцевими громадами природними ресурсами місцевого значення;

різниця між собівартістю та ринковою ціною таких ресурсів компенсується за рахунок субвенції з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень буде здійснюватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці між собівартістю та ринковою ціною природних ресурсів місцевого значення, зокрема таких як деревина, піщано-гравійна суміш тощо, що надаватимуться мешканцям таких громад для вирішення їхніх особистих потреб за ціною собівартості добування таких природних ресурсів, яка буде передбачатись у державному бюджеті на відповідний рік. Джерелом покриття таких видатків автор законодавчої ініціативи пропонує визначити кошти, зарезервовані за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу", надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, визначивши, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність відповідних показників для обрахунку унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджету.

Таким чином, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у Прикінцевих положеннях законопроекту передбачено доручити Кабінету Міністрів України при розробці проекту державного бюджету на відповідний рік передбачати кошти і програми для реалізації його положень.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права територіальної громади села, селища, міста розпоряджатися та користуватися природними ресурсами місцевого значення" (реєстр. № 14041 від 15.09.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передбачення щомісячної надбавки для військовослужбовців із гірських населених пунктів" (реєстр. № 13518 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно із законопроектом пропонується внесення змін до законів України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", передбачивши встановлення спеціальної щомісячної надбавки військовослужбовцям з числа осіб, що проживають і працюють (навчаються) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, з включенням її до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та збереження такої надбавки за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв’язку з потребою у тривалому лікуванні.

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та висловлено припущення щодо можливих джерел їх покриття (зокрема шляхом скорочення обсягу резервного фонду та видатків на обслуговування державного боргу, надходження у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою).

Однак всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, зокрема не вказано кількості бенефіціарів – військовослужбовців, які проживають і працюють (навчаються) у гірських населених пунктах за Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 № 647, не наведено розміру надбавки у відсотках до окладу або фіксованої суми, не вказано обсягів грошового забезпечення, до яких застосовуватиметься надбавка) та пропозицій щодо реалістичних джерел збалансування державного бюджету.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, звертає увагу, що запропоновані джерела покриття додаткових видатків державного бюджету не узгоджуються з вимогами статті 24 Бюджетного кодексу України в частині використання коштів резервного фонду бюджету, з показниками Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /із змінами/ за відповідними видатками, що сформовані відповідно до графіків платежів за наявним державним боргом, планових обсягів запозичень та з урахуванням цільового характеру міжнародної допомоги, а сама законодавча ініціатива може призвести до порушення конституційних прав для осіб рядового і начальницького складу Національної поліції, Національної гвардії України чи Державної прикордонної служби України.

Щодо визначеного у законопроекті терміну набрання чинності законом, то він має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передбачення щомісячної надбавки для військовослужбовців із гірських населених пунктів" (реєстр. № 13518 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців у гірських населених пунктах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо державної підтримки модернізації водопостачання в гірських громадах" (реєстр. № 13523 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з законопроектом пропонується доповнити перелік заходів, які держава гарантує для забезпечення соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів, таким "виділення бюджетних коштів на модернізацію водопостачання в населених пунктах, яким надано статус гірського, зокрема на капітальні ремонти водогонів, буріння свердловин, очищення води тощо, спрямовану на забезпечення доступу мешканців таких населених пунктів до якісної питної води".

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, обсяг яких згідно з прикінцевими положеннями законопроекту доручено визначити Кабінету Міністрів України у проекті державного бюджету на відповідний рік).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку визначає законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення вартісної величини впливу на бюджет.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, зокрема щодо кількості населених пунктів із статусом гірських, що потребують модернізації водопостачання, обсягу необхідних робіт (капітальні ремонти водогонів, буріння свердловин, очищення води тощо) та їхньої вартості) та реалістичних пропозиції щодо джерел покриття додаткових витрат для забезпечення збалансованості бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи при цьому, що у період дії воєнного стану державні фінансові ресурси насамперед спрямовуються на зміцнення обороноздатності, забезпечення територіальної цілісності України та відновлення регіонів і територій, що постраждали від збройної агресії проти України.

Щодо визначеного у законопроекті терміну набрання чинності законом, то він має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу, норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо державної підтримки модернізації водопостачання в гірських громадах" (реєстр. № 13523 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на державну підтримку заходів з модернізації інфраструктури водопостачання в гірських населених пунктах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо державного співфінансування підведення газу до сільських населених пунктів" (реєстр. № 13536 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується визначити одним з напрямів забезпечення пріоритетності соціального розвитку села співфінансування з державного бюджету будівництва мереж підведення газу до сільських населених пунктів та газопостачання в них, спрямувавши не менш як 20% державних централізованих капіталовкладень на таку мету, та встановити, що будівництво таких мереж і газопостачання сільських населених пунктів здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів відповідно до державних програм.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень буде здійснюватися в межах коштів державного бюджету, спрямованих на фінансове забезпечення розвитку громад та територій, зокрема за рахунок скорочення видатків на обслуговування державного боргу чи надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу та кредитів (позик), залучених державою. При цьому у прикінцевих положеннях законопроекту доручається Кабінету Міністрів України передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації цього Закону, зокрема програму "Село з газом", спрямовану на державну підтримку будівництва мереж підведення газу до сільських населених пунктів і газопостачання в них.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) визначає законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, зауважуючи про відсутність необхідних розрахунків, обґрунтувань та реалістичних джерел для здійснення додаткових видатків, що у свою чергу унеможливило проведення ним вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, зокрема кількості сільських населених пунктів, на які поширюється дія закону, переліку/обсягу робіт з газифікації, що проводитимуться за рахунок державного бюджету) і відповідних пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

Слід зазначити, що згідно з Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем (затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494) питання газифікації сільських населених пунктів може розглядатися в установленому порядку шляхом включення відповідних об’єктів до планів розвитку операторів газорозподільних систем з фінансуванням за рахунок тарифів на послуги розподілу природного газу та інших джерел, не заборонених законодавством, без обов’язкового залучення коштів державного бюджету, про що також зазначає Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо державного співфінансування підведення газу до сільських населених пунктів" (реєстр. № 13536 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на державне співфінансування будівництва мереж підведення газу до сільських населених пунктів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо державної підтримки закупівлі санітарного транспорту для громад гірських населених пунктів" (реєстр. № 13546 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом встановлюється, що з метою забезпечення доступу мешканців населених пунктів із статусом гірських до екстреної медичної допомоги держава гарантує закупівлю санітарного транспорту для відповідних громад. Реалізація цього положення, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу, або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, однак суб’єкт права законодавчої ініціативи не надав належного фінансово-економічного обґрунтування (зокрема, детальних розрахунків та обґрунтованих пропозицій щодо джерел покриття таких витрат), що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та унеможливлює визначення вартісної величини впливу на показники бюджету.

Поряд з тим, Мінфін звернув увагу, що стаття 3 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" вже містить положення щодо державної підтримки розвитку матеріально-технічної бази, зокрема у сфері охорони здоров’я, що частково охоплює мету законопроекту, відтак запропоновані зміни дублюють чинні норми та потребують чіткого обґрунтування їхньої унікальної ролі в удосконаленні правового регулювання.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо державної підтримки закупівлі санітарного транспорту для громад гірських населених пунктів" (реєстр. № 13546 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на видаткову частину державного бюджету у зв’язку з необхідністю виділення додаткових коштів на закупівлю санітарного транспорту для громад гірських населених пунктів. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо усунення штучних перепон для надання статусу гірського населеного пункту" (реєстр. № 13589 від 31.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується уточнити порядок надання населеним пунктам статусу гірських, передбачивши, зокрема таке:

пропозиції щодо надання населеному пункту статусу гірського подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим або обласною державною адміністрацією за власною ініціативою чи за ініціативною міської, селищної або сільської ради відповідного населеного пункту (територіальної громади) на основі загальнодоступної інформації, наявної в органів державної статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

забороняється вимагати додаткові підтверджуючі документи або висновки щодо відповідності населеного пункту вимогам для отримання статусу гірського, якщо така загальнодоступна інформація свідчить про відповідність населеного пункту визначеним статтею 1 цього Закону критеріям.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, оскільки відбуватиметься в межах затверджених законом про державний бюджет коштів на забезпечення діяльності відповідних органів державної влади, однак у разі потреби розробником запропоновано залучати кошти, зарезервовані на обслуговування державного боргу, або гранти/кредити від міжнародних організацій.

Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що матиме вплив на показники державного бюджету та місцевих бюджетів у разі його прийняття та відповідного розширення переліку населених пунктів, яким надаватиметься статус гірських, за результатами розгляду пропозицій, поданих на основі загальнодоступної інформації, звертаючи увагу на необґрунтованість запропонованих автором законодавчої ініціативи джерел покриття додаткових витрат державного бюджету.

Слід відмітити, що відсутність чіткого переліку "загальнодоступної інформації" та критеріїв її достатності для верифікації соціально-економічних і кліматичних показників (стаття 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні") створює ризики неконтрольованого розширення переліку населених пунктів зі статусом гірських, а відтак може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету на забезпечення визначених законом соціальних гарантій (зокрема, підвищення стипендій та допомог на 20%, окладів працівникам установ бюджетної сфери на 25%).

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та реалістичних пропозицій для забезпечення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 не застосовуються в умовах воєнного стану.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо усунення штучних перепон для надання статусу гірського населеного пункту" (реєстр. № 13589 від 31.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на забезпечення соціально-економічних гарантій для нових населених пунктів зі статусом гірських). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації" (реєстр. №13597 від 04.08.2025), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до:

1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації – у вигляді накладення штрафу на громадян від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності – від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 10 200 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

2) статей 161 та 300 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за:

публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості – у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 3 400 до 17 000 гривень/ або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

ввезення, виготовлення або розповсюдження творів чи інших матеріалів, що пропагують культ насильства і жорстокості, нетерпимість та дискримінацію – у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/ або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначивши про такий вплив законопроекту на дохідну і видаткову частини державного бюджету, звертає увагу, що покладання на посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повноважень щодо складання протоколів про вищезазначені адміністративні правопорушення може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання такого органу.

Тому, суб'єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації" (реєстр. № 13597 від 04.08.2025), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що буде мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів і видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення та видатків на утримання секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Повітряного кодексу України щодо посилення відповідальності за правопорушення в галузі цивільної авіації після припинення або скасування воєнного стану в Україні" (реєстр. № 13600 від 05.08.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Буніним С.В. та іншими.

Відмітили:

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є унормування правил польотів безпілотних повітряних суден, здійснення їх реєстрації та обліку, унормування функціонування безпілотної авіаційної системи, а також визначення відповідальності за правопорушення в галузі цивільної авіації. Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність за:

експлуатацію безпілотних повітряних суден без дозволу – у вигляді штрафу від п’яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 85 до 136 000 гривень/ з конфіскацією безпілотного повітряного судна;

керування безпілотними повітряними суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, – у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 25 500 гривень/ або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк від десяти до п'ятнадцяти діб (залежно від виду правопорушення).

Змінами до статей 221 та 255 справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції України;

Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за :

порушення правил експлуатації безпілотних повітряних суден – у вигляді штрафу від п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 850 до 4 250 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до десяти років (залежно від виду правопорушення);

керування безпілотними повітряними суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції – у вигляді штрафу від п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 850 до 4 250 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до десяти років (залежно від виду правопорушення);

порушення правил безпеки польотів радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв будь-якого виду і призначення чи порушення правил, які регулюють користування радіочастотним ресурсом України, а також якщо такі дії спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди або спричинили загибель людей, або інші наслідки – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 51 000 гривень/ або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк від двох до дванадцяти років (залежно від виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Поряд з тим, змінами до Повітряного кодексу України забороняється проведення польотів повітряним суднам у повітряному просторі України без реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або без проведення державного обліку безпілотних повітряних суден в органах Національної поліції України (якщо реєстрація чи облік є обов’язковими), а безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких становить від 0,25 до 20 кілограмів і які використовуються для розваг, в освітньому процесі для здобуття позашкільної освіти, у науковій та спортивній діяльності, підлягають державному обліку в органах Національної поліції України (державний облік безпілотних повітряних суден включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані судна та їх власників).

За експертним висновком Мінфіну реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національної поліції України у зв'язку з виконанням нової функції, пов'язаної із збільшенням чисельності поліцейських та відповідних видатків на їх утримання. Однак суб'єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в частині надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, згідно вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Повітряного кодексу України щодо посилення відповідальності за правопорушення в галузі цивільної авіації після припинення або скасування воєнного стану в Україні" (реєстр. № 13600 від 05.08.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Буніним С.В. та іншими, є таким, що матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків на забезпечення діяльності Національної поліції України, а також може зумовити збільшення доходів і видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державного фінансування безкоштовних обідів для здобувачів початкової освіти у сільських школах" (реєстр. № 13561 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.);

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект передбачає доповнення законів України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" і "Про освіту" положенням щодо забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням здобувачів початкової освіти у сільських школах за рахунок коштів державного бюджету.

Реалізація такої законодавчої ініціативи, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою. При цьому згідно з прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації Закону.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект, починаючи з 2026 року, потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини впливу законопроекту на показники державного бюджету (запропоновані автором можливі джерела покриття додаткових витрат є необґрунтованими та не враховують особливості планування відповідних видатків).

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та відповідних пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, відмічаючи серед іншого, що питання забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням учнів повністю врегульовано статтею 56 Закону України "Про освіту" та не потребує додаткового унормування.

Наразі в рамках реалізації Стратегії реформування шкільного харчування, починаючи з жовтня 2024 року, за рахунок субвенції з державного бюджету безоплатним одноразовим гарячим харчуванням забезпечуються всі учні, які здобувають початкову освіту в закладах загальної середньої освіти. Протягом 2024 та дев’ять місяців 2025 року на зазначену мету з державного бюджету використано 2 555,7 млн. гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державного фінансування безкоштовних обідів для здобувачів початкової освіти у сільських школах" (реєстр. № 13561 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, починаючи з 1 січня 2026 року). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо створення умов для мотивації лікарів працювати у селах" (реєстр. № 13540 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В

Відмітили:

Законопроектом пропонується включити до переліку заходів, що забезпечуються державою для пріоритетності соціального розвитку села, створення умов для мотивації медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації здійснювати відповідну діяльність у селах та доповнити Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" новою статтею 9-1, у якій визначити пільги медичним (фармацевтичним) працівникам і фахівцям з реабілітації, які переселяються і проживають у селах і селищах, зокрема шляхом забезпечення житлом і господарськими будівлями за рахунок державного бюджету, одноразовою адресною грошовою допомогою, користування податковими та іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що в наступному бюджетному періоді реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів, обсягу та джерел покриття яких не визначено (запропоновані автором можливі джерела є необґрунтованими та не враховують особливості планування відповідних видатків) та зазначає про неможливість визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків розробника.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо створення умов для мотивації лікарів працювати у селах" (реєстр. № 13540 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо мотивації окремих спеціалістів первинної медичної допомоги" (реєстр. № 13544 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Згідно із законопроектом пропонується доповнити Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" новою статтею 77-1 "Особливості мотивування окремих фахівців первинної медичної допомоги", встановивши, що посадовий оклад та всі супутні надбавки і доплати акушерів і фельдшерів збільшуються на 50 відсотків.

Реалізація такої законодавчої ініціативи, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою. При цьому у прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручається передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації Закону.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що в наступному бюджетному періоді реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, обсягу та джерел покриття яких не визначено (запропоновані автором можливі джерела є необґрунтованими та не враховують особливості планування відповідних видатків) та зазначає про неможливість визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків розробника.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, відмічаючи серед іншого, що для визначення розміру оплати праці працівників державних та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я нині відсутні обмеження, тому оплата праці працівників залежить від ефективності роботи закладу, обсягу та якості медичної допомоги, що надає заклад, і фактичного навантаження на фахівців.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо мотивації окремих спеціалістів первинної медичної допомоги" (реєстр. № 13544 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету на оплату праці спеціалістів первинної медичної допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо державного фінансування підтримки мікробізнесу в сільській місцевості" (реєстр. № 13565 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується включити до переліку заходів, що забезпечуються державою для пріоритетності соціального розвитку села, державне фінансування підтримки мікробізнесу в селах (до 100 тис. грн), а саме надання мікрогрантів на запуск або розширення малого бізнесу в сільській місцевості та доповнити Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" новою статтею 7-1 2Економічне стимулювання малого бізнесу в сільській місцевості".

Реалізація такої законодавчої ініціативи, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою. При цьому згідно з прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається розробити та затвердити державну програму "Підтримка мікробізнесу в селах" з обов’язковим передбаченням серед джерел її фінансування коштів державного бюджету України та передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації цього Закону.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект впливатиме на показники видаткової частини державного бюджету, оскільки передбачає запровадження нового виду державної підтримки, однак відсутність необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила визначення ним вартісної величини впливу законопроекту на показники державного бюджету (запропоновані автором можливі джерела покриття додаткових витрат є необґрунтованими та не враховують особливості планування відповідних видатків).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо державного фінансування підтримки мікробізнесу в сільській місцевості" (реєстр. № 13565 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на забезпечення відповідної державної підтримки мікробізнесу в сільській місцевості). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо сприяння сучасному розвитку сільського господарства шляхом державної підтримки лізингу техніки точного землеробства, зокрема агродронів" (реєстр. № 13583 від 31.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується включити до переліку заходів, що забезпечуються державою для пріоритетності соціального розвитку села та агропромислового комплексу, сприяння сучасному розвитку сільського господарства шляхом державної підтримки лізингу техніки точного землеробства, зокрема агродронів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація такої законодавчої ініціативи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою. При цьому згідно з прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації Закону.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо сприяння сучасному розвитку сільського господарства шляхом державної підтримки лізингу техніки точного землеробства, зокрема агродронів" (реєстр. № 13583 від 31.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків для надання відповідної державної підтримки). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деполітизації та професіоналізації керівного складу місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 14029 від 11.09.2025, поданий народними депутатами України Лозинським Р.М., Юрчишиним Я.Р. та іншими.

Відмітили:

Згідно із змінами до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" запропоновано, зокрема:

віднести посади голів та заступників голів місцевих державних адміністрацій до посад державної служби, що призначаються за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому законодавством про державну службу;

встановити граничний строк перебування на посаді голови місцевої державної адміністрації в одній адміністративно-територіальній одиниці не більше трьох років;

запровадити кадровий резерв на посади голів місцевих державних адміністрацій, зарахування до якого здійснюватиме Кабінет Міністрів України за результатом конкурсу, проведеного Єдиною комісією відповідно до порядку проведення конкурсів на зайняття посад державної служби категорії "А", визначеного законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом;

запровадити щорічне проходження професійного навчання для осіб, які перебувають у кадровому резерві.

Відповідні зміни щодо віднесення посад голів та заступників голів місцевих державних адміністрацій до посад державної служби запропоновано внести до Закону України "Про державну службу".

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме фінансування з державного бюджету та відбуватиметься в межах видатків, передбачених в державному бюджеті на здійснення виконавчої влади в областях, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Міністерство фінансів України в своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що окремі його положення, зокрема щодо створення та організації роботи Єдиної комісії, яка проводить відповідні конкурси з добору до кадрового резерву, а також забезпечення щорічного професійного навчання для осіб, які перебувають у кадровому резерві, можуть потребувати додаткових видатків з державного бюджету..

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX)/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деполітизації та професіоналізації керівного складу місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 14029 від 11.09.2025, поданий народними депутатами України Лозинським Р.М., Юрчишиним Я.Р. та іншими, буде мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного на забезпечення функціонування Єдиної комісії з питань кадрового резерву). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження державної підтримки надання медичних послуг для Захисників України в громадах" (реєстр. № 13543 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пропонується передбачити, що держава гарантує особам, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та особам, визначеним пунктами 19-25 частини першої статті 6, пунктами 10-16 частини другої статті 7 і пунктом 13 частини першої статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі – військовослужбовці та ветерани), повну оплату всіх необхідних їм медичних обстежень, медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів державного бюджету на всіх рівнях надання медичної допомоги, включаючи екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну медичну допомогу тощо.

Реалізація відповідної законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту та наголошує, що питання надання безоплатної медичної допомоги військовослужбовцям та ветеранам за рахунок коштів державного бюджету на всіх рівнях надання медичної допомоги уже врегульовано Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" яким, зокрема, передбачено:

надання безкоштовної медичної допомоги та лікування у військово- медичних закладах охорони здоров'я військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;

надання медичної допомоги та лікування військовослужбовців у закладах охорони здоров’я всіх форм власності за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі – програма медичних гарантій) або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами;

надання за рахунок коштів державного бюджету медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах оборони і безпеки України у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, у медичних закладах, розташованих за межами України;

надання безоплатної психологічної допомоги військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у заходах оборони і безпеки України у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, звільненим з військової служби особам з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України;

проходження відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб;

надання пільг, зокрема з медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у заходах оборони і безпеки України у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України.

Крім того, варто нагадати, що відповідно до положень Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" держава гарантує повну оплату з державного бюджету медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів у межах програми медичних гарантій. Законодавством встановлено принцип рівності державних гарантій у сфері охорони здоров’я, що передбачає реалізацію права на медичну допомогу усіма громадянами України незалежно від віку, статі, расової чи етнічної належності, соціального та майнового стану, місця проживання, мови, політичних, релігійних чи інших переконань та інших ознак. Доступ до гарантованих медичних послуг забезпечується у закладах охорони здоров’я всіх форм власності, які уклали договори про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України. При цьому спеціальне виокремлення медичних послуг за програмою медичних гарантій для окремих категорій осіб, зокрема військовослужбовців та ветеранів, програмою не передбачено, проте вони можуть отримувати медичні послуги та лікарські засоби, передбачені програмою, на рівні з усіма громадянами України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його реалізація здійснюватиметься у межах та за рахунок видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення заходів у сфері охорони здоров’я. Відмічається, що видатки на реалізацію положень даного законопроекту, у разі його прийняття, будуть необхідні з 1 січня року, наступного за роком опублікування цього Закону.

Водночас слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Додатково необхідно зазначити, що запропоновані суб’єктом права законодавчої ініціативи джерела покриття можливого збільшення видатків, зокрема за рахунок скорочення видатків резервного фонду та видатків з обслуговування державного боргу, а також надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, не відповідають принципу обґрунтованості бюджетної системи. Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджет має формуватися на основі реалістичних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку держави та розрахунків надходжень і витрат бюджету, здійснених згідно із затвердженими методиками та правилами. Аналогічне зауваження висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту та зазначає, що скорочення згаданих вище видатків не може розглядатись як джерело покриття видатків, пов’язаних з реалізацією законопроекту.

Відтак, беручи до уваги усе вище зазначене, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, не підтримує цей законопроект.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження державної підтримки надання медичних послуг для Захисників України в громадах" (реєстр. № 13543 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення медичного обстеження водіїв" (реєстр. № 13131 від 24.03.2025), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ріди України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом запропоновано внести зміни до законів України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про дорожній рух" та "Про автомобільний транспорт". Так, серед іншого, пропонується передачу інформації з центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (далі – база даних ЕСОЗ) щодо допуску чи недопущення водіїв, трактористів-машиністів та кандидатів у водії за станом здоров’я до керування транспортними засобами (або відсутності таких відомостей) здійснювати через систему "Трембіта" до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті та єдиної інформаційної системи МВС за відповідними запитами /шляхом внесення змін до статті 24-2 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"/. Крім того запропоновано впровадження електронного медичного висновку для отримання водійського посвідчення у центральній базі даних ЕСОЗ на заміну паперової форми медичної довідки.

Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на розробку програмного забезпечення, необхідного для функціонування електронної системи охорони здоров’я, та взаємодію її з іншими електронними інформаційними ресурсами, про що також відмічається в експертному висновку Міністерства фінансів України /далі Мінфін/. Разом з тим, Мінфін відмічає, що впровадження електронного медичного висновку водія замість паперової довідки потребуватиме належної інтеграції центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиним комплексом інформаційних систем у сфері безпеки та наземному транспорті центрального органу виконавчої влади та єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення медичного обстеження водіїв" (реєстр. № 13131 від 24.03.2025), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Федієнком О.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення гарантій забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб в будівлях та спорудах закладів освіти" (реєстр. № 13473 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується встановити, що будівлі і споруди державних закладів і установ професійної (професійно-технічної) освіти, які не використовувались за призначенням 12 місяців поспіль та були передані в оренду для проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) на термін не менше ніж 3 роки, передаються із державної в комунальну власність у порядку передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов’язання використовувати майно для проживання ВПО і не відчужувати в приватну власність.

Слід зауважити, що відповідно до статті 78 Закону України "Про освіту" та статті 50 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" фінансове забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання відповідних освітніх субвенцій, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Водночас, статтями 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на фінансове забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать до видатків державного та/або місцевих бюджетів залежно від форми власності, підпорядкування та джерел фінансування відповідного закладу.

Відтак, зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу України, а також базових законів у сфері освіти і науки, передача будівель та споруд державних закладів і установ професійної (професійно-технічної) освіти із державної в комунальну власність може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів на їх утримання та оптимізації відповідних видатків державного бюджету.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація здійснюватиметься у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік. При цьому за експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України України "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення гарантій забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб в будівлях та спорудах закладів освіти" (реєстр. № 13473 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та оптимізації видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо передбачення обов’язкової державної соціальної стипендії для дітей військовослужбовців" (реєстр. № 13516 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремський М.В.);

Відмітили:

Законопроектом пропонується розширити перелік пільгових категорій осіб, які мають право на державну цільову підтримку у сфері освіти, у тому числі гарантоване право на отримання соціальної стипендії незалежно від отримання академічної стипендії. Вказана підтримка поширюватиметься на здобувачів освіти у закладах вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти усіх форм власності. Зокрема, пропонується включити до такої категорії дітей осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Слід зауважити, що відповідно до статті 78 Закону України "Про освіту" фінансове забезпечення діяльності закладів вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання відповідних освітніх субвенцій, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відтак, реалізація відповідної законодавчої ініціативи зумовить істотне розширення контингенту отримувачів соціальної стипендії, що потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту. Разом з тим Мінфін зауважує, що ці стипендії будуть стосуватися всіх дітей військовослужбовців, резервістів та працівників силових структур незалежно від видів, складності, обсягів, особливості виконуваних ними завдань, відзначень тощо.

З огляду на це, зміни щодо надання обов’язкової соціальної стипендії для дітей військовослужбовців Мінфіном не підтримуються. Це пояснюється тим, що розширення контингенту отримувачів статусних видів підтримки без урахування фінансово-майнових критеріїв призведе до втрати суті й адресності соціальних стипендій для певних груп соціально-вразливих категорії у зв’язку з відсутністю у них доходів.

Додатково слід зазначити, що запропоновані суб’єктом права законодавчої ініціативи джерела покриття можливого збільшення видатків, зокрема за рахунок резервного фонду, скорочення неефективних видатків та видатків на обслуговування державного боргу, а також отримання додаткових надходжень від легалізації тіньового сектору економіки, не відповідають принципу обґрунтованості бюджетної системи. Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджет має формуватися на основі реалістичних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку держави та розрахунків надходжень і витрат бюджету, здійснених згідно із затвердженими методиками та правилами.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо передбачення обов’язкової державної соціальної стипендії для дітей військовослужбовців" (реєстр. № 13516 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремський М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" щодо забезпечення прав донорів" (реєстр. № 13474 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Фельдманом О.Б., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується виключити частину другу розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 30.09.2020 № 931-ІХ "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові", яка передбачала втрату чинності через 5 років з дня введення в дію цього закону окремих форм заохочень добровільного безоплатного донорства.

Зокрема, йдеться про:

надання дня відпочинку зі збереженням середнього заробітку;

виплату допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи, який протягом року здійснює безоплатно донацію крові та/або компонентів крові у законодавчо визначеній кількості (пільга надається протягом року після здійснення такої дотації крові та/або компонентів крові);

право здобувачів вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які протягом року здійснюють безоплатно донацію крові та/або компонентів крові у законодавчо визначеній кількості, на грошову допомогу у розмірі 25% стипендії, а військовослужбовців строкової служби та курсантів військових закладів освіти – на грошову надбавку у розмірі 25 % грошового забезпечення (пільга надається протягом шести місяців після здійснення такої дотації крові та/або компонентів крові). Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання або проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові;

право почесних донорів України на надбавку до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, починаючи з 2026 року у зв’язку з продовженням дії окремих форм заохочень добровільного безоплатного донорства без встановлення строку їх припинення, про що також відмічається в експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту.

Загалом Мінфін у межах компетенції не підтримує зазначений законопроект та відмічає, що внесення запропонованих змін не відповідає комплексним заходам щодо імплементації норм європейського права у національне законодавство та розвитку національної системи донорства крові та компонентів крові. Також наголошує на тому, що відповідна законодавча ініціатива суперечить Стратегії розвитку добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові на період до 2028 року та завданням щодо розвитку національної системи донорства крові та компонентів крові, визначених підпунктом 1 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.07.2021, введеного в дію Указом Президента України від 18.08.2021 № 369/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року "Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою".

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" щодо забезпечення прав донорів" (реєстр. № 13474 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Фельдманом О.Б., Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей прийому окремих категорій осіб до закладів вищої освіти, місцезнаходженням яких є територія активних чи можливих бойових дій" (реєстр. № 13361 від 11.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Гришиною Ю.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується на період дії воєнного стану запровадити для окремих категорій осіб спеціальні умови вступу до закладів вищої освіти (далі – ЗВО). Передбачено, що замість результатів зовнішнього незалежного оцінювання (вступних випробувань із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання) такі особи зможуть вступати за результатами співбесіди або вступних іспитів.

До цієї категорії віднесено:

осіб, місцем проживання яких на дату, визначену особливим порядком прийому, є тимчасово окупована територія, територія активних бойових дій або територія можливих бойових дій;

осіб, які вступають до закладів вищої освіти, що розташовані на територіях активних або можливих бойових дій.

Слід відмітити, що на сьогодні відповідно до пункту 11 розділу VIII Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 (далі – Порядок № 168), особи, місце проживання яких зареєстровано (задекларовано) в населених пунктах, віднесених до території можливих бойових дій станом на 01 липня року вступу користуються спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти. Водночас відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021 № 271 заявник, який не проходить у Центрі річне оцінювання та державну підсумкову атестацію, подає до закладу вищої/фахової передвищої освіти документ про базову середню або повну загальну середню освіту державного зразка, складає вступні випробування, визначені Правилами прийому.

Необхідно зауважити, що беручи до уваги положення статті 78 Закону України "Про освіту", статті 71 Закону України "Про вищу освіту" та відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу III Порядку № 168 фінансування підготовки здобувачів вищої освіти здійснюється, серед іншого, за рахунок видатків державного бюджету у державних та приватних закладах вищої освіти (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти (регіональне замовлення).

Таким чином реалізація відповідної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових коштів державного та/або місцевих бюджетів у разі зарахування таких осіб за державним або регіональним замовленням. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.

Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей прийому окремих категорій осіб до закладів вищої освіти, місцезнаходженням яких є територія активних чи можливих бойових дій" (реєстр. № 13361 від 11.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Гришиною Ю.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного і місцевих бюджетів у разі зарахування законодавчо визначених категорій осіб до ЗВО за державним або регіональним замовленням). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей прийому окремих категорій осіб до закладів вищої освіти, місцезнаходженням яких є територія активних чи можливих бойових дій" (реєстр. № 13361-1 від 20.06.2025), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Гришиною Ю.М. та іншими.

Відмітили:

До цієї категорії віднесено:

осіб, місцем проживання яких станом на дату, визначену особливим порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти, є тимчасово окупована територія України або населені пункти, віднесені до територій активних бойових дій;

осіб у віці до 24 років та старше 60 років, місцем проживання яких станом на дату, визначену особливим порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти, є населені пункти, віднесені до територій можливих бойових дій, при прийомі на навчання для здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти за кошти фізичних осіб;

осіб, місцем проживання яких станом на дату, визначену особливим порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти, є населені пункти, віднесені до територій можливих бойових дій, при прийомі на навчання для здобуття вищої освіти за іншими, крім денної та дуальної формами здобуття освіти за кошти фізичних осіб;

інших категорій осіб, визначених особливим порядком.

Слід відмітити, що на сьогодні відповідно до пункту 11 розділу VIII Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 (далі – Порядок №168), особи, місце проживання яких зареєстровано (задекларовано) в населених пунктах, віднесених до території можливих бойових дій станом на 01 липня року вступу користуються спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти. Водночас відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021 № 271, заявник, який не проходить у Центрі річне оцінювання та державну підсумкову атестацію, подає до закладу вищої/фахової передвищої освіти документ про базову середню або повну загальну середню освіту державного зразка, складає вступні випробування, визначені Правилами прийому.

Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків та погодження з Міністерством освіти і науки України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей прийому окремих категорій осіб до закладів вищої освіти, місцезнаходженням яких є територія активних чи можливих бойових дій" (реєстр. № 13361-1 від 20.06.2025), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Гришиною Ю.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного і місцевих бюджетів у разі зарахування законодавчо визначених категорій осіб до ЗВО за державним або регіональним замовленням). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо запобігання кризам в електроенергетиці" (реєстр. № 13171-1 від 29.04.2025), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" у частині конкретизації повноважень державних органів, створення нових учасників ринку електричної енергії, розширення повноважень Регулятора, впровадження інституційної моделі управління ризиками в електроенергетиці, встановлення процедур розроблення, затвердження та реалізації планів готовності до ризиків, забезпечення ринкового характеру заходів у разі криз, недопущення дискримінації та спотворення конкуренції на ринку електричної енергії тощо.

Так, законопроектом розширено повноваження органів державної влади у сфері електроенергетики, а саме:

– Кабінету Міністрів України в частині:

затвердження плану заходів з усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв;

здійснення моніторингу виконання плану заходів та відображення результатів моніторингу у звіті про виконання плану заходів /шляхом внесення змін до статті 19 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі – Закон № 2019-VIII/;

– центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері електроенергетики через створений при ньому компетентний орган щодо:

оцінки ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії, підготовки до криз в електроенергетиці та їх запобіганню, управління кризами та оцінки результатів управління кризами в електроенергетиці;

укладення з компетентними органами держав-членів Європейського Союзу та/або держав-сторін Енергетичного Співтовариства угод щодо регіональних та/або двосторонніх заходів, які включаються до плану готовності до ризиків;

розроблення (у т.ч. подання проектів) та затвердження планів готовності до ризиків;

проведення консультацій з регіональним координаційним центром щодо регіональних та двосторонніх заходів, які мають бути включені до плану готовності до ризиків, тощо /шляхом внесення змін до статті 16 Закону №2019-VIII/;

встановлення стандарту надійності, що визначає необхідний рівень безпеки постачання електричної енергії /шляхом внесення змін до
статті 19-1 Закону №2019-VIII/.

Крім того законопроектом передбачається створення:

компетентного органу – центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у частині виконання ним завдань, пов’язаних із запобіганням та подоланням криз в електроенергетиці;

координаційної групи з безпеки постачання – групи, сформованої відповідно до рішення Ради міністрів Енергетичного Співтовариства для координації заходів з безпеки постачання електричної енергії та природного газу в межах Енергетичного Співтовариства та надання консультативної допомоги з питань безпеки постачання органам Енергетичного Співтовариства;

кризового координатора – уповноваженої особи або групи уповноважених осіб або органу, якому доручено діяти як контактний пункт та координувати обмін інформацією під час кризи в електроенергетиці.

Таким чином, розширення повноважень згаданих органів державної влади, а також створення нових учасників ринку електричної енергії потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Поряд з цим, законопроект розширює повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) у частині:

затвердження та оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора звіту з оцінки достатності ресурсів;

розроблення плану заходів з усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв;

визначення регуляторних викривлень або ринкових збоїв, які спричинили або сприяли виникненню таких проблем;

підготовки та надання пропозицій щодо стандарту надійності;

затвердження параметрів, що визначають обсяг потужності, що придбавається у межах механізмів забезпечення потужності;

здійснення моніторингу застосування механізмів забезпечення потужності та перегляд необхідності їх застосування, тощо /шляхом внесення змін до статей 19 та 19-1 Закону №2019-VIII/.

Реалізація зазначених положень законопроекту, зокрема у частині розширення повноважень Регулятора, призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

Крім того, законопроектом розширено зобов’язання оператора системи передачі (НЕК "Укренерго", що знаходиться у власності держави) та операторів системи розподілу (юридичних осіб – акціонерних товариств) з метою здійснення оцінки всіх ризиків, пов’язаних з безпекою постачання електричної енергії, при визначенні національних сценаріїв кризи в електроенергетиці; оцінки достатності ресурсів для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву потужності /шляхом внесення змін до статей 16 та 19 Закону № 2019-VIII/.

Реалізація відповідної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків зі сторони оператора системи передачі та операторів системи розподілу, що у свою чергу може:

зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК "Укренерго", що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;

мати наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності операторів системи розподілу, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання;

призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Також законопроектом розширюється перелік учасників, що є суб’єктами ринку електричної енергії. Так, до переліку додано регіональний координаційний центр у вигляді юридичної особи, у тому числі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства іншої держави, що виконує завдання (функції) регіонального значення у межах відповідного регіону функціонування енергетичних систем, зокрема щодо скоординованого розрахунку пропускної спроможності, скоординованого аналізу операційної безпеки мережі, створення загальних моделей мережі відповідно до укладеного (укладених) договору (договорів) /шляхом внесення змін до статті 44-1 Закону №2019-VIII/. За умови утворення нових суб’єктів господарювання можливе збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів. Водночас, при визначенні повноважень регіонального координаційного центру необхідно забезпечити уникнення дублювання функцій оператора системи передачі та інших суб’єктів ринку електричної енергії у межах виконання завдань регіонального значення, оскільки це може призвести до додаткових та необґрунтованих видатків державного бюджету, а також неефективного використання коштів державного бюджету у майбутньому.

За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції не підтримує зазначений законопроект та наголошує, що створення нових органів з питань безпеки постачання електричної енергії та природного газу, а також функціонування енергетичних систем потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, в частині відповідності їх сфери діяльності законодавству Європейського Союзу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо запобігання кризам в електроенергетиці" (реєстр. № 13171-1 від 29.04.2025), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та може впливати на надходження відповідних бюджетів залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про забезпечення безпеки посадових осіб" (реєстр. № 14068 від 22.09.2025), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроект розроблено з метою застосування заходів забезпечення безпеки народних депутатів України, встановлення нормативного підґрунтя для вчасного реагування уповноваженими органами на загрози життю та здоров’ю народних депутатів України, виявлення та запобігання посяганням шляхом внесення змін до законів України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", "Про комітети Верховної Ради України".

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, та буде здійснюватися у межах видатків, передбачених для Управління державної охорони України у державному бюджеті на відповідний рік. При цьому Мінфін зазначив, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про забезпечення безпеки посадових осіб" (реєстр. № 14068 від 22.09.2025), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Ткаченком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Управління державної охорони України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення кола осіб, які належать до учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" (реєстр. № 13527 від 22.07.2025), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Остапенком А.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Змінами до статей 6-7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ запропоновано включити військовослужбовців, добровольців та інших осіб, які виконували завдання у складі сил безпеки і оборони України і потрапили в полон, до переліку осіб, які належать до учасників бойових дій, а також тих осіб, інвалідність яких пов’язана із хворобою та/або іншим ушкодженням здоров’я, отриманим під час перебування в полоні внаслідок катувань, неналежного утримання, психологічного або фізичного насильства, що підтверджено відповідними документами, до переліку осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:

реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків, обсяг яких неможливо визначити за відсутності вихідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть відповідного статусу;

положеннями пункту 19 частини першої статті 6 Закону урегульовано питання надання статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь у виконанні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Військовослужбовці, які не набули відповідного статусу і потрапили в полон, та військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана із хворобою та/або іншим ушкодженням здоров’я, отриманим під час перебування в полоні внаслідок катувань, неналежного утримання, психологічного або фізичного насильства, отримуватимуть відповідний статус після повернення з полону згідно з підтверджувальними про це документами;

за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує додаткового доопрацювання.

Водночас, Мінфін у своєму висновку зазначає, що на сьогодні Міністерство у справах ветеранів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері підтримки та реалізації інтересів ветеранів війни, забезпечує підготовку проекту Закону України "Про основні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України", яким передбачено визначити основні правові, економічні, соціальні та організаційні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Отже, запропоноване законопроектом питання щодо уточнення надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям, які виконували завдання у складі сил безпеки і оборони України і потрапили в полон, та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцям, інвалідність яких пов’язана із хворобою та/або іншим ушкодженням здоров’я, отриманими під час перебування в полоні внаслідок катувань, неналежного утримання, психологічного або фізичного насильства, що підтверджено відповідними документами, слід розглядати комплексно під час формування положень законопроекту про ветеранську політику.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення кола осіб, які належать до учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" (реєстр. № 13527 від 22.07.2025), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Остапенком А.Д., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.37. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності членів фермерських господарств незалежно від договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" (реєстр. № 13383 від 18.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", згідно з якими члени фермерського господарства матимуть право на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності незалежно від наявності чи відсутності договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Слід відмітити, що згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" загальнообов’язкове державне соціальне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Водночас, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих законопроектом змін, відповідно до яких страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягатимуть члени фермерського господарства незалежно від наявності в них договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, призведе до надання права на отримання виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності незастрахованим особам. Водночас Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" передбачено, що право на отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом, мають тільки застраховані особи. З огляду на це реалізація запропонованих змін призведе до нецільового використання страхових коштів та порушення принципів соціального страхування. За узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує законопроект.

Водночас варто зазначити, що прийняття рішень щодо здійснення виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності незастрахованим особам, потребуватиме додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності членів фермерських господарств незалежно від договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" (реєстр. № 13383 від 18.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Пенсійного фонду України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 13366-1 (доопрац.) від 19.06.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність відносно посадових осіб за незаконну відмову у прийнятті та розгляді звернення та інших порушень Закону України "Про звернення громадян" з мотивів національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, антисемітизму у вигляді накладення штрафу у розмірі від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 595 грн до 1 020 грн/.

Також, проектом закону пропонується покласти на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини функції спеціального координатора з питань запобігання і протидії антисемітизму та здійснення заходів щодо протидії антисемітизму, його проявів на території України і в межах її юрисдикції, створивши для цього у складі його секретаріату окремий структурний підрозділ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту, зокрема, зазначає наступне:

реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме:

– може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету у вигляді штрафів, оскільки згідно із пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду державного бюджету /вартісна величина впливу на показники бюджету в частині доходів залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень/;

– потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах в частині розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також створення в його секретаріаті окремого структурного підрозділу з питань контролю у сфері запобігання та протидії антисемітизму;

за узагальнюючим висновком законопроект потребує надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 13366-1 (доопрац.) від 19.06.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та може зумовити збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 266 Податкового Кодексу України щодо зменшення бази оподаткування для об’єктів нежитлової нерухомості" (реєстр. № 14112 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшувати базу оподаткування об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 100 кв. метрів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

більшість об’єктів нежитлової нерухомості фізичних осіб має невелику площу (до 100-200 кв. метрів) і розташована переважно у сільській місцевості, зменшення бази на 100 кв. метрів не призведе до суттєвих втрат місцевих бюджетів;

орієнтовно, потенційне зниження надходжень може скласти від 5% до 15% від загального обсягу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що є незначним у порівнянні з позитивним соціальним ефектом для населення;

водночас зазначене сприятиме підвищенню рівня податкової дисципліни, оскільки власники невеликих нежитлових об’єктів не ухилятимуться від сплати цього податку, сприймаючи його як справедливий і посильний.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

за інформацією Державної податкової служби України у 2024 році контролюючими органами нараховано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, на загальну суму 3.470,9 млн грн щодо 768,7 тис. таких об’єктів;

кількість об’єктів нежитлової нерухомості, площа яких не перевищує 100 кв. метрів (включно), становить 566,8 тис. об’єктів, або 73,7% від загальної кількості нежитлових об’єктів, а сума нарахованого податку – 575,5 млн грн;

щодо 201,9 тис. об’єктів нежитлової нерухомості, площа яких перевищує 100 кв. метрів, сума ймовірного податку за ставкою 0,5%, або 33,5 грн за 1 кв. метр бази оподаткування, становить 676,3 млн грн;

отже, орієнтовна сума втрат місцевих бюджетів у разі прийняття запропонованих змін може становити 1.251,8 млн грн, або 36,1% від загальної суми нарахувань податку щодо об’єктів нежитлової нерухомості;

питання встановлення пільг з оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, може бути реалізовано в межах чинного законодавства за рішенням органів місцевого самоврядування.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 266 Податкового Кодексу України щодо зменшення бази оподаткування для об’єктів нежитлової нерухомості" (реєстр. № 14112 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В. та Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання" (реєстр. № 13680 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом внесяться зміни до Закону України "Про теплопостачання" щодо визначення повноважень Міністерства енергетики України та Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд) в частині здійснення державного нагляду (контролю) за технічним станом та експлуатацією теплових, тепловикористальних установок і мереж.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зауважує, що реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на 2025 рік Держенергонагляду за бюджетною програмою 2403010 "Керівництво та управління у сфері енергетичного нагляду" у сумі 233 970,3 тис гривень.

Тобто, виконання додаткових повноважень Держенергонаглядом здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків (про що зазначено у пояснювальній записці до законопроекту та у висновку Мінфіну).

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання" (реєстр. № 13680 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на функціонування Держенергонагляду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії" (реєстр. № 13681 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом внесяться зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою посилення впливу держави за додержанням учасниками ринку електричної енергії (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог нормативно-правових актів в галузі електроенергетики в частині забезпечення надійного (безперервного) та безпечного постачання електричної енергії споживачам, у тому числі дотримання заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, зокрема застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зауважує, що реалізація його положень буде здійснюватися Міністерством енергетики України (далі – Міненерго) та Державною інспекцією енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд) в межах встановленої їм граничної чисельності працівників, та не потребуватиме додаткових витрат з державного та/чи місцевих бюджетів.

Тобто, виконання додаткових повноважень, що покладаються на Міненерго та Держенергонагляд, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків (про що зазначено у пояснювальній записці до законопроекту та у висновку Мінфіну).

За узагальнюючим висновком Мінфіну зауваження і пропозиції до законопроекту відсутні.

Водночас законопроект передбачає збільшення розмірів штрафів за правопорушення на ринку електричної енергії, які зараховуються до державного бюджету, а саме: за невиконання (несвоєчасного виконання) приписів – від 1 до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої нормативно-правовими актами з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а також за неподання копій документів з питань організації експлуатації та оперативно-технологічного управління – від 1 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі до 1 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); а також запровадження штрафу за створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю) – від 1 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначене може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від застосування штрафних санкцій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії" (реєстр. № 13681 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (реалізацію законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності Міненерго та Держенергонагляду, водночас реалізація законопроекту може збільшувати надходження до державного бюджету від застосування штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо реалізації права на відпустку звільненим з полону військовослужбовцям" (реєстр. № 14092 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Пуртовою А.А., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується уточнити редакцію пункту 23 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і передбачити, що військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини /згідно з чинною редакцією цього Закону – надання відпустки передбачено лише військовослужбовцям, які висловили бажання продовжувати військову службу після звільнення з полону/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники державного бюджету, водночас, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і здійснюватиметься в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України та інших державних органів, які комплектуються військовослужбовцями. При цьому Мінфін зазначив, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо реалізації права на відпустку звільненим з полону військовослужбовцям" (реєстр. № 14092 від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Пуртовою А.А., Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Службу військового капеланства" щодо поширення дії цього Закону на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України" (реєстр. № 13656 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до пояснювальної записки, підготовленої Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ та у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено про те, що потреба в коштах на реалізацію законопроекту на 2025–2028 роки при орієнтовній чисельності Служби військового капеланства Держспецзв’язку – 11 осіб, становитиме 27,9 млн грн (з яких 3 млн грн на 2025 рік), яку буде забезпечено за рахунок і в межах видатків, передбачених у державному бюджеті Адміністрації Держспецзв’язку за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України" (код 6641010) на відповідний рік. При цьому Мінфін зазначив, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Службу військового капеланства" щодо поширення дії цього Закону на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України" (реєстр. № 13656 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо визначення загальних засад впровадження та адміністрування публічних електронних реєстрів та інформаційно-комунікаційних систем" (реєстр. № 13648 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом з метою здійснення заходів із цифровізації сфери фізичної культури і спорту запропоновано визначити нові терміни, а також додаткові повноваження Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері фізичної культури та спорту.

Відповідно до пояснювальної записки, підготовленої Міністерством молоді та спорту України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного і місцевих бюджетів. Водночас зазначається, що реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік для Міністерства молоді та спорту України за бюджетною програмою 3401220 "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту", загальний обсяг яких у державному бюджеті на 2025 рік становить 3 316,3 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо визначення загальних засад впровадження та адміністрування публічних електронних реєстрів та інформаційно-комунікаційних систем" (реєстр. № 13648 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення розвитку фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо вдосконалення порядку функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні" (реєстр. № 13510 від 21.10.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік даних, які містяться в Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (далі – Реєстр), передбачити у ньому пошук інформації за ключовими словами, перегляд узагальненої інформації та забезпечити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА) цілодобовий доступ до Реєстру.

Крім того, передбачається надати доручення АРМА у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити оновлення програмного забезпечення Реєстру, відповідно до вимог цього Закону, а також повне і достовірне внесення до Реєстру, відомостей, передбачених цим Законом, у частині активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави до набрання чинності цим Законом.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи буде здійснюватися в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетною програмою за 6431010 "Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо вдосконалення порядку функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні" (реєстр. № 13510 від 21.10.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В., матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів" (реєстр. № 13515 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України "Про волонтерську діяльність", згідно з якими пропонується:

передбачити державну підтримку волонтерської діяльності шляхом забезпечення за кошти державного бюджету обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтера за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", від нещасного випадку під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів /зміни до частини четвертої статті 1/;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є законодавче врегулювання питання запровадження обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів;

на момент внесення законопроект не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому на початковому етапі у разі його прийняття ймовірне збільшення видатків державного бюджету можна покрити за рахунок: коштів бюджетної програми "Резервний фонд"; скорочення неефективних видатків та отримання додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки; коштів, зарезервованих за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу"; надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів. При цьому Мінфін зауважує, що запропоновані автором законопроекту джерела покриття відповідних додаткових витрат не узгоджуються з Бюджетним кодексом України і Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема:

щодо видатків на обслуговування державного боргу – у державному бюджеті на 2025 рік зазначені видатки заплановано відповідно до графіків платежів за вже наявним державним боргом, планових обсягів запозичень на 2025 рік на фінансування державного бюджету, прогнозних відсоткових ставок і курсів валют, при цьому економію коштів за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу" (код 3511350) в обсязі 11,2 млрд грн враховано Законом України від 31.07.2025 № 4561-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони";

щодо коштів резервного фонду – питання формування та використання зазначених коштів врегульовано статтею 24 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету", а також у зв’язку з оголошенням воєнного стану в Україні кошти резервного фонду насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройній агресії РФ, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери і життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Крім того, Мінфін звертає увагу, що запропоноване законопроектом визначення порядку та умов такого страхування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з Національним банком України, не узгоджується з статтею 20 Бюджетного кодексу України, згідно з якою порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Мінфіном.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його.

Слід також звернути увагу, що статтею 6 Закону України "Про волонтерську діяльність" перебачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, яку по суті можна вважати відповідною страховою виплатою у разі настання нещасного випадку. Аналогічно Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту вважає необхідним врахувати наявність такої виплати при запровадженні відповідного страхування для забезпечення ефективного використання коштів державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів" (реєстр. № 13515 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на забезпечення державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів від нещасного випадку під час надання відповідної волонтерської допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахування підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України.

2.2.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів" (реєстр. № 13515-1 від 01.08.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

передбачити державну підтримку волонтерської діяльності шляхом забезпечення державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", від нещасного випадку під час безпосереднього надання ними волонтерської допомоги в районах здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ та/або іншої країни проти України, бойових дій, збройних конфліктів, надзвичайного стану, а також під час безпосереднього надання ними волонтерської допомоги у ліквідації руйнувань, розборі завалів, відновленні та відбудові об’єктів житлової і соціальної інфраструктури тощо, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок військової агресії РФ та/або іншої країни проти України /зміни до частини четвертої статті 1/;

встановити, що порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з Національним банком України, при цьому запровадити ведення реєстру застрахованих волонтерів зазначеним органом у визначеному ним порядку, а також визначити джерела фінансового забезпечення такого страхування (а саме: резервний фонд державного бюджету; міжнародна поворотна або безповоротна фінансова допомога; репарації або інші стягнення з РФ; інші джерела, не заборонені законодавством України) /доповнення новою статтею 5^-1/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на момент внесення законопроект не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому на початковому етапі у разі його прийняття ймовірне збільшення видатків державного бюджету можна покрити за рахунок: коштів бюджетної програми "Резервний фонд"; скорочення неефективних видатків та отримання додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки; надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на обов'язкове державне страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів від нещасного випадку під час надання відповідної волонтерської допомоги та на функціонування відповідного реєстру застрахованих волонтерів, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів. При цьому Мінфін зауважує, що запропоновані законопроектом джерела фінансового забезпечення такого страхування (зокрема, резервний фонд, міжнародна допомога, репарації) не можуть розглядатися як системні й постійні, а також використання коштів резервного фонду державного бюджету, як джерело відповідних видатків, суперечить вимогам статті 24 Бюджетного кодексу України, оскільки такий фонд формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не можуть бути передбачені під час складання проекту бюджету.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його.

Запропоноване законопроектом визначення порядку та умов такого страхування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з Національним банком України, не узгоджується з вимогами частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, згідно з якою порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Мінфіном, про що також зауважує Мінфін.

Крім того, згідно з частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів" (реєстр. № 13515-1 від 01.08.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на забезпечення державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів від нещасного випадку під час надання відповідної волонтерської допомоги та на функціонування реєстру застрахованих волонтерів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахування підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, частини другої статті 4, частини сьомої статті 20, статті 24).

2.2.48. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління об'єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України" (реєстр. № 13620 від 11.08.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Мовчаном О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про нотаріат", "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних академій наук та статусу їх майнового комплексу", "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень", "Про управління об'єктами державної власності", "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України", "Про виконавче впровадження" і Земельного кодексу України та визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств". Зокрема, законопроектом пропонується:

встановити, що до об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності та пули, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 1 млрд грн /згідно з чинною нормою – перевищує 250 млн грн/;

визначити, що до об'єктів малої приватизації належать вугледобувні підприємства, шахти, розрізи як єдині майнові комплекси, пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах господарських товариств паливно-енергетичного комплексу України, що не належать до об’єктів великої приватизації;

виключити норму, згідно з якою тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, для об'єктів великої приватизації не проводяться повторні аукціони із зниженням стартової ціни, аукціони за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, а рішення про приватизацію об'єктів великої приватизації шляхом викупу приймається Кабінетом Міністрів України;

передбачити, що суб'єктам малого та середнього підприємництва може надаватися фінансова державна підтримка при приватизації об'єктів малої приватизації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні;

передбачити, що кошти, отримані від приватизації об’єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні наближених до зони бойових дій, спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії;

встановити, що у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у встановлений строк гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету з урахуванням особливостей та за вирахуванням плати на розвиток електронної торгової системи, визначеної Законом України “Про управління об'єктами державної власності” /згідно з чинною нормою не передбачено урахування особливостей та вирахування такої плати/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту забезпечить гармонізацію законів, що регулюють відносини з управління державного та комунального майна, забезпечить удосконалення та пришвидшення процедур передачі державного та комунального майна на приватизацію, збільшить ефективність розпорядження державним та комунальним майном, підвищить інвестиційну привабливість країни, прискорить економічне зростання та сприятиме відновленню;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема:

пропозиція щодо вирахування з гарантійного внеску покупців, які не стали переможцями аукціонів, плати на розвиток електронної торгової системи призведе до недонадходження таких гарантійних внесків до державного бюджету. Аналогічне застереження міститься у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ до законопроекту;

зняття мораторію на проведення аукціонів з продажу об'єктів великої приватизації із зниженням стартової ціни на період дії правового режиму воєнного стану та в умовах зниження інвестиційної привабливості державних об'єктів призведе до заниження вартості об'єктів великої приватизації і, як наслідок, до зменшення надходження коштів від приватизації до держаного бюджету;

до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо впливу на бюджет запропонованого збільшення вартості активів, віднесених до об'єктів великої приватизації.

Поряд з тим, реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету щодо надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва при приватизації об'єктів малої приватизації, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Крім того, ГНЕУ зауважує, що запропоноване законопроектом проведення продажу об’єктів малої приватизації на аукціоні лише за методом покрокового зниження стартової ціни, скасування вимог щодо участі в аукціоні не менше двох учасників та щодо визнання його чинним лише у разі здійснення на ньому не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни, а також збільшення кроків на зниження ціни до 50 кроків на перших аукціонах і 99 кроків на подальших аукціонах може призвести до певних негативних наслідків: продажу державної власності за ціною, що не відображає реальної ринкової вартості; зниження довіри до процедури приватизації/продажу, оскільки інвестори, що готові платити реальну ціну, не братимуть участі, бо побачать ризик неконкурентності та домовленостей "за спиною"; втрату потенційних доходів бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також зауважити, що окремі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема положення щодо:

спрямування до фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів, отриманих від приватизації об’єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні наближених до зони бойових дій (абзац 9 підпункту 10 пункту 1 розділу І щодо доповнення розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" новим пунктом 7-12) – не відповідає передусім: частині 2 статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету/; пункту 2 частини 1 статті 15 /згідно з яким джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації)/; підпункту 51 частини 1 статті 2 /згідно з яким кошти від приватизації державного майна належать до фінансування бюджету та використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету/;

доручення Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення видатків в державному бюджеті на 2026 рік на фінансову державну підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва при приватизації об'єктів малої приватизації (пункт 3 розділу ІІ законопроекту) – не відповідає передусім: частині 2 статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету/; частинам 1 і 2 статті 23 /згідно з якими будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет/. Мінфін теж вказує на таку невідповідність та зауважує, що така пропозиція підлягає виключенню.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління об'єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України" (реєстр. № 13620 від 11.08.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Мовчаном О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного і місцевих бюджетів, пов'язаних з приватизацією державного і комунального майна, та може потребувати додаткових витрат державного бюджету на фінансову державну підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва при приватизації об'єктів малої приватизації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед статей 2, 4, 15 і 23), зокрема виключити абзац 9 підпункту 10 пункту 1 розділу І та пункт 3 розділу ІІ законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.49. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Податкового кодексу України щодо удосконалення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб" (реєстр. № 14015 від 05.09.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України новою категорією фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а саме фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з урахуванням положень проекту Закону України "Про фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб" (йдеться про поданий тими ж авторами законопроект за реєстр № 14014 від 05.09.2025) та пов'язаний з ним;

метою законопроекту є закріплення статусу фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб як самозаяйнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що прискорить формування професійної спільноти, спроможної надавати комплексну підтримку ветеранам та членам їхніх родин;

прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, натомість сплата передбачених законодавством податків фахівцями із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб як самозайнятими особами забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється статтею 178 розділу IV Податкового кодексу України, зокрема згідно з пунктом 178.3 цієї статті оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, який оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (18 %).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості фізичних осіб, які здійснюватимуть незалежну професійну діяльність як фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, і обсягу доходу, отриманого від здійснення такої діяльності. Разом з тим, Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Законопроект є похідним від законопроекту за реєстр. № 14014 (яким встановлюються організаційно-правові засади діяльності фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 14015 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 14014.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Податкового кодексу України щодо удосконалення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб" (реєстр. № 14015 від 05.09.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 14014). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.50. Проект Закону України "Про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо програми "Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону"" (реєстр. № 0352 від 02.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Грантову угоду між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо програми "Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону" (далі – Програма) яка була підписана у м. Рим, 10 липня 2025 року.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством розвитку громад та територій України, метою Програми є збереження та відновлення ключових культурних об’єктів
м. Одеса, що сприятиме зміцненню соціально-економічної стійкості регіону, збереженню національної ідентичності та популяризації культурної спадщини України на міжнародному рівні.

Згідно з наданими до законопроекту фінансово-економічними розрахунками реалізація Програми здійснюватиметься протягом

2026-2028 років за рахунок гранту, наданого Урядом Італійської Республіки у обсязі 32,5 млн євро, який щорічно буде відображено у Державному бюджеті України у Додатку № 1 код доходів 42020000 "Гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх рівнів", та Додатку № 3 у вигляді бюджетної програми "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках програми "Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону" та розподілено в таких обсягах
2026 рік – 605,7 млн грн, 2027 рік – 765,6 млн грн, 2028 рік – 154,8 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо програми "Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону"" (реєстр. № 0352 від 02.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету, пов’язаних з реалізацією Програми). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи" (реєстр. № 14025 від 09.09.2025), поданий Кабінет Міністрів України);

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою забезпечення запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та з метою гармонізації національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку, що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України /далі – Кодекс/, якими, серед іншого, пропонується:

доповнити Кодекс новою статтею 347 "Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи", якою визначено основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через платформи, для цілей Багатосторонньої угоди DPI;

внести зміни до статей 117 і 118 Кодексу щодо запровадження відповідальності за деякі порушення шляхом накладення штрафу, зокрема: за неподання оператором платформи заяви про взяття його на облік у контролюючих органах – штраф у 20 розмірів мінімальної зарплати; за неповідомлення фізичними особами - підзвітними продавцями про свій статус банку, іншій фінансовій установі при відкритті рахунку/електронного гаманця – штраф у розмірі 680 грн за кожний випадок неповідомлення;

доповнити Кодекс новою статтею 118-2 "Порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи", якою запроваджується відповідальність за відповідні порушення шляхом накладення штрафу, наприклад: за неподання підзвітним оператором платформ звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної зарплати; за несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у 0,5 розміру мінімальної зарплати за кожний день несвоєчасного подання звіту;

доповнити Кодекс новою статтею "Оподаткування доходів підзвітних продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи", якою, зокрема, передбачається з 1 січня 2026 р. оподаткування доходу фізичної особи – підзвітного продавця від здійснення звітної діяльності через платформу за ставкою 5% та покладання обов’язків податкового агента на підзвітних операторів платформ.

Законопроектом також вносяться пов’язані відповідні зміни до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність2 в частині надання банками на запит Державної податкової служби України інформації щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомостей на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер поточного рахунка контрагента.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на дохідну частину бюджетів у наступних бюджетних періодах у зв’язку з встановленням податкових стимулів для виведення доходів фізичних осіб з тіні;

вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості фізичних осіб – підзвітних продавців, які отримають право на оподаткування отриманих доходів за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5 % замість чинної – 18% (відповідно до даних, наданих операторами цифрових платформ, орієнтовна загальна кількість фізичних осіб – підзвітних продавців становить близько 400 тис. осіб, з них: водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення та співпрацюють з операторами цифрових платформ, – 300 тис. осіб; кур’єрів, які надають послуги з онлайн-доставки через операторів цифрових платформ, – 15 тис. осіб; активних майстрів онлайн-сервісів замовлення послуг – 40 тис. осіб, надавачів інших видів послуг, що надаються громадянами через онлайн-платформи, – 50 тис. осіб);

з урахуванням рівня середньомісячного доходу по кожній вищезазначеній категорії фізичних осіб розрахункова величина такого впливу з податку на доходи фізичних осіб може становити близько 7 млрд грн, з військового збору – близько 7 млрд грн у розрахунку на рік.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи" (реєстр. № 14025 від 09.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних роках відповідно від податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.52. Проект Закону України "Про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем" (реєстр. № 0350 від 23.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Грантову угоду між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем", вчинену 10 липня 2025 року в м. Римі /далі – Угода/, яка набирає чинності з дати отримання останнього з двох письмових повідомлень, якими Сторони повідомляють одна одну про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою.

Угодою передбачено, зокрема, що загальний фінансовий внесок Уряду Італійської Республіки складається з гранту до 6 млн євро для підтримки реалізації проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем" /далі – Проект/.

У фінансово-економічному обґрунтування до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту матиме вплив на надходження і витрати державного бюджету у 2026-2028 роках (а саме передбачатимуться додаткові доходи і видатки спеціального фонду на 2026 р. у сумі 94,4 млн грн, на 2027 р. у сумі 147,8 млн грн, на 2028 р. у сумі 39,9 млн грн);

Проект спрямований на надання допомоги Уряду України у розширенні та модернізації іригаційної інфраструктури країни для підвищення продуктивності сільського господарства та сприятиме досягненню загальних цілей забезпечення не лише модернізації водогосподарських об’єктів, але й їх відповідності національним цілям енергоефективності та ефективного використання ресурсів;

реалізація Проекту забезпечуватиметься за рахунок гранту від Уряду Італії, максимальна сума якого становить 6 млн євро, що буде відображено у доходах державного бюджету за кодом 42020000 "Гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх рівнів" у гривневому еквіваленті;

кошти зазначеного гранту спрямовуватимуться на реалізацію бюджетної програми "Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Одеської області на реалізацію проектів в рамках проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем".

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з пунктом 13 частини 3 статті 29 та пунктом 12 частини 4 статті 30 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ належать до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів і спрямовуються на реалізацію програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Відповідно до частин 3 і 8 статті 13, частини 4 статті 23 та частини 2 статті 48 Кодексу витрати спеціального фонду бюджету здійснюються виключно за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету і в межах фактичних таких надходжень.

Статтею 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, зокрема, що у 2025 р. у разі залучення коштів, визначених пунктом 13 частини третьої статті 29 Кодексу і не передбачених у додатку № 1 до цього Закону, такі кошти за рішенням Кабінету Міністрів України спрямовуються на реалізацію проектів, програм та заходів, визначених пунктом 12 частини 4 статті 30 Кодексу, включаючи здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України.

Таким чином, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету (а саме: доходів щодо гранту від Уряду Італії та видатків на реалізацію Проекту за рахунок таких доходів) з дотриманням його збалансованості, при цьому не потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет (зокрема, Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік").

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем" (реєстр. № 0350 від 23.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету /доходів щодо грантів від Уряду Італійської Республіки та видатків на реалізацію Проекту за рахунок таких доходів/, при цьому не потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.53. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України" (реєстр. № 0348 від 16.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України, вчинену 10 липня 2025 року у м. Римі (Італійська Республіка) /далі – Угода/, яка набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення, яким Сторона через дипломатичні канали інформує іншу Сторону про завершення внутрішніх процедур ратифікації, необхідних для набрання чинності Угодою.

Угодою передбачено, зокрема, що:

Швейцарська Сторона надаватиме підтримку у відновленні України шляхом безповоротної фінансової та технічної допомоги для придбання товарів і послуг у швейцарських компаній для проектів з відновлення, головним чином з метою зміцнення державних послуг у таких секторах, як енергетика, транспорт і мобільність, технічне обладнання для виробничих процесів, будівництво, водопостачання, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації або в інших секторах відповідно до потреб і пріоритетів України;

допомога, що надається Швейцарською Стороною згідно з Угодою, є частиною видаткового бюджету Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань, видатковий бюджет підлягає щорічному бюджетному затвердженню Швейцарським парламентом, сума фінансової допомоги повідомляється Українській Стороні на початку кожного бюджетного року через відповідну контактну особу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

ратифікація Угоди дозволить залучити підтримку Швейцарії у відновленні України шляхом безповоротної фінансової та технічної допомоги для придбання товарів і послуг у швейцарських компаній для проектів з відновлення, сума фінансової допомоги повідомляється на початку кожного бюджетного року;

реалізація Угоди забезпечить пришвидшення відновлення України;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Статтею 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, зокрема, що у 2025 році у разі залучення коштів, визначених пунктом 13 частини 3 статті 29 Кодексу і не передбачених у додатку № 1 до цього Закону, такі кошти за рішенням Кабінету Міністрів України спрямовуються на реалізацію проектів, програм та заходів, визначених пунктом 12 частини 4 статті 30 Кодексу, включаючи здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України.

Таким чином, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету
(а саме: доходів щодо безповоротної фінансової допомоги від Федеральної Ради Швейцарії та видатків на реалізацію проектів з відновлення за рахунок таких доходів) з дотриманням його збалансованості, при цьому не потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет (зокрема, Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік").

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України" (реєстр. № 0348 від 16.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету /доходів щодо безповоротної фінансової допомоги від Федеральної Ради Швейцарії та видатків на реалізацію проектів з відновлення за рахунок таких доходів/, при цьому не потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований вплив:

2.2.54. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо спрощення умов ведення господарської діяльності" (реєстр. № 13553 від 28.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, пропонується скасувати адміністративну відповідальність за:

порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) та за порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, враховуючи скасування дозволів на дані види господарської діяльності, що передбачала накладення штрафу у розмірі від п’яти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту у зв'язку із скасуванням зазначеної адміністративної відповідальності впливатиме на доходну частину державного бюджету, однак оцінити вартісну величину такого впливу неможливо через відсутність прогнозної кількості порушень.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо спрощення умов ведення господарської діяльності" (реєстр. № 13553 від 28.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.55. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких законодавчих актів України щодо місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях" (реєстр. № 13392 від 20.06.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом вносяться зміни до пункту 29-1 частини 1 статті 1 та пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими передусім пропонується уточнити особливості закупівель, що здійснюються з урахуванням ступеня локалізації виробництва, зокрема, збільшити мінімальне вартісне значення для застосування таких закупівель (з 200 тис. грн до 1 млн грн), посилити контроль і моніторинг за такими закупівлями та доповнити перелік товарів, закупівлі яких здійснюються з дотриманням вимог щодо локалізації, механізованими засобами розмінування (гуманітарного розмінування), засобами детонування (знешкодження/ знищення) вибухонебезпечних предметів, зокрема, з дистанційним керуванням, а також встановити додаткові функції Уповноваженому органу (яким є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України) щодо таких закупівель, серед яких створення комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, до повноважень якої серед іншого належать здійснення виїзних перевірок суб’єкта господарювання на предмет дотримання рівня локалізації товарів його виробництва, включених до переліку, і фактичного здійснення технологічних операцій виробництва, залучення до виїзних перевірок експертів у відповідних галузях.

Поряд з тим, у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту пропонуються пов'язані зміни до законів України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" і "Про оборонні закупівлі".

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту: дозволить усунути наявні недоліки в практичній реалізації вимог законодавства України про закупівлі, а також посилить державну підтримку вітчизняним виробникам та локалізованим виробництвам; збільшить частку локалізованих товарів; забезпечить проведення промислової політики, яка прагне перетворити державні витрати на каталізатор для розвитку вітчизняного виробництва та на стимулювання подальшої локалізації виробництв;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Мінекономіки у зв’язку з покладенням додаткових функцій на уповноважений орган з питань закупівель, які можуть призвести до збільшення штатної чисельності працівників та потреби у видатках на забезпечення витрат для проведення виїзних перевірок, проте оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав відповідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків. Загалом Мінфіном вказано, що законопроект потребує фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків, тому підтримується із зауваженнями.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких законодавчих актів України щодо місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях" (реєстр. № 13392 від 20.06.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення виконання додаткових функцій Уповноваженим органом (включаючи діяльність відповідної комісії) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.56. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за недотримання вимог ступеня локалізації виробництва у сфері публічних закупівель"(реєстр. № 13688 від 25.08.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г., Завітневичем О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність на службових (посадових), уповноважених осіб замовника за недотримання вимог щодо локалізації у сфері публічних закупівель, а саме: за не встановлення у тендерній документації вимог відповідно до законодавства щодо ступеня локалізації виробництва – шляхом накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за придбання товарів без врахування встановлених законодавством вимог щодо ступеня локалізації виробництва – шляхом накладення штрафу від 1500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, проте оцінити таку величину впливу неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Загалом Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за недотримання вимог ступеня локалізації виробництва у сфері публічних закупівель"(реєстр. № 13688 від 25.08.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г., Завітневичем О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та накладених стягнень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.57. Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-д від 10.09.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, регулює відносини, пов'язані з продажем лісоматеріалів необроблених, деревини паливної на ринку деревини, з метою забезпечення потреб учасників ринку деревини на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

визначити принципи функціонування ринку деревини;

встановити повноваження державних органів щодо державного регулювання ринку деревини /зокрема, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, Уповноважений державний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку/;

визначити учасників ринку деревини /оператори ринку деревини, деревообробники, суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з деревиною, а також організатори біржових торгів на ринку деревини/;

регламентувати купівлю-продаж та інші види відчуження лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, зокрема на біржових торгах;

зобов’язати Уповноважений державний орган забезпечувати формування, ведення та оприлюднення на своєму офіційному веб-порталі переліку деревообробників;

визначити засади функціонування електронного обліку деревини;

запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за подання недостовірних відомостей у заяві про включення до переліку деревообробників, або у документах, поданих разом із заявою, шляхом накладення штрафу у розмірі 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому накладено штраф.

Крім того, законопроектом передбачаються зміни до: Лісового кодексу України (щодо видачі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів); Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (передусім щодо встановлення на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 10 років з дня його припинення або скасування, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (код 4401 11 00 00 УКТ ЗЕД) та лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД); Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас введення в дію відповідного закону забезпечить сталий розвиток ринку деревини та виробів з неї, запровадить прозорі умови для учасників ринку, дозволить належно захистити права та інтереси усіх учасників ринку, мінімізує негативні тенденції в галузі, надасть можливість державі та громадськості здійснювати ефективний контроль за обсягами заготівлі та продажу деревини, що дозволить урегулювати проблемні питання з незаконною заготівлею та реалізацією деревини, а також призведе до збільшення економічної активності, розростання структури ВВП за рахунок розвитку лісової, деревообробної та меблевої галузей та надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо додаткових функцій, які покладаються на центральні органи виконавчої влади та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку щодо ринку деревини, може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення провадження відповідних заходів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-д від 10.09.2025), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними державними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.58. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 13633 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 210-2 та встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, у вигляді штрафу від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 510 до 3 400 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статі 222 цього Кодексу розглядати справи про такі правопорушення визначено органам Національної поліції.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 13633 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 13633-1 від 21.08.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 210-2 та встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, у вигляді штрафу від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 510 до 3 400 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статі 222 цього Кодексу розглядати справи про такі правопорушення визначено органам Національної поліції України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 13633-1 від 21.08.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.60. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України" (реєстр. № 13673 від 21.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено для забезпечення правового регулювання відповідальності осіб за перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, встановлення підстав звільнення від цієї відповідальності під час дії воєнного стану, а також приведення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)2022. При цьому:

змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

скасувати покарання у вигляді адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України;

скасувати адміністративну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції;

надати право органам Державної прикордонної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 "Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України" (на сьогодні такі справи розглядають районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді);

змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за :

перетинання або спробу перетинання державного кордону України в умовах воєнного або надзвичайного стану будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи такого, що містить недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади – у вигляді штрафу від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити від 119 000 до 170 000 гривень/ або позбавлення волі на строк до трьох років;

перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення – у вигляді штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/, або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк до 8 років;

порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого законодавством строку перебування за межами України – у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 51 000 гривень/або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавленях волі осіб. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України" (реєстр. № 13673 від 21.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.61. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за корупційні та деякі інші правопорушення в умовах воєнного стану" (реєстр. № 13673-1 від 03.09.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Саладухою О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 111-3 та 332-3, встановивши кримінальну відповідальність за:

вчинення корупційного кримінального правопорушення під час дії правового режиму воєнного стану – у вигляді позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацію майна;

перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення – у вигляді штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі до восьми років.

Крім того, змінами до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлюється, що правопорушення передбачені статтею 111-3 Кримінального кодексу України, підслідні детективам Національного антикорупційного бюро України.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої) та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово – економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності корупційні та деякі інші правопорушення в умовах воєнного стану" (реєстр. № 13673-1 від 03.09.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Саладухою О.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.62. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" (реєстр. № 13642 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

пошкодження об’єктів і систем централізованого водовідведення, порушення правил їх експлуатації та встановлених режимів роботи систем централізованого водовідведення у вигляді накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 3 400 гривень/;

порушення правил первинного обліку стічних вод, які надходять до систем централізованого водовідведення, обсягів утворення, обробки, зберігання та повторного використання осадів стічних вод у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/;

порушення законодавства у сфері водовідведення у вигляді накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 850 до 3 400 гривень/.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 242-1 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та громадським інспектором з охорони довкілля.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" (реєстр. № 13642 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.63. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові"(реєстр. № 13630 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 45-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові шляхом збільшення розміру штрафів з трьох - семи до ста – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 51 – 119 гривень до
1 700 – 34 000 гривень/.

Поряд з тим, змінами до статті 144 Кримінального кодексу України передбачено посилити кримінальну відповідальність за насильницьке донорство шляхом збільшення розміру штрафів з п'ятдесяти до однієї тисячі – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 850 гривень до17 000 – 34 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальсноіті за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові"(реєстр. № 13630 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо перешкоджання в отриманні статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 13700 від 26.08.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-3 та встановити кримінальну відповідальність за порушення права на отримання статусу учасника бойових дій – у вигляді штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/ або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо перешкоджання в отриманні статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 13700 від 26.08.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.65. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за військові адміністративні та військові кримінальні правопорушення" (реєстр. № 13452 від 04.07.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою законопроект має на меті вдосконалити механізм застосування до військовослужбовців адміністративних стягнень та кримінальних покарань за окремі види правопорушень з урахуванням індивідуального характеру притягнення до юридичної відповідальності, ступеня тяжкості правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, а також усунення неоднозначного тлумачення змісту повноважень посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України при здійсненні процесуальних дій у справах про адміністративні правопорушення. При цьому:

змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого, передбачається таке:

заборонити звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, за правопорушення, передбачені главою 13-Б "Військові адміністративні правопорушення", вчинені під час дії воєнного стану;

встановити більш тривалі строки накладення адміністративного стягнення за вчинення під час дії воєнного стану правопорушень, передбачених главою 13-Б "Військові адміністративні правопорушення";

надати право посадовим особам військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою, сьомою, дев’ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частиною другою та третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою та п’ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують військовими транспортними засобами;

встановити адміністративну відповідальність за зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем в умовах воєнного стану – у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 34 000 гривень/ або арешту з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п’ятнадцяти діб;

змінами до Кримінального кодексу України, серед іншого, передбачається посилити кримінальну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, шляхом збільшення розмірів штрафів з двохсот вісімдесяти п’яти – трьохсот двадцяти п’яти до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 4 845 – 5 525 гривень до 17 000 – 51 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за військові адміністративні та військові кримінальні правопорушення" (реєстр. № 13452 від 04.07.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.66. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха" (реєстр. № 13644 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за ненадання допомоги капітаном судна особам, які зазнають лиха на морі або на інших водних шляхах, у разі отримання з будь-якого джерела відповідного повідомлення, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна і осіб, які перебувають на його борту, шляхом збільшення розміру штрафів з максимальних ста до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 51 000 гривень змість чинних до 1 700 гривень/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха" (реєстр. № 13644 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.67. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти" (реєстр. № 14019 від 05.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 186-9, встановивши адміністративну відповідальність за самовільне проникнення на військові об’єкти у вигляді накладення штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити від 8 500 до 51 000 гривень/ із конфіскацією знаряддя здійснення правопорушення або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти" (реєстр. № 14019 від 05.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.68. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками" (реєстр. № 13597-1 від 18.08.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками шляхом збільшення розміру штрафів з двохсот – тисячі до п'ятисот – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 3 400 – 17 000 гривень до 8 500 – 34 000 гривень/ та збільшенням терміну позбавлення волі з 8 до 10 років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій (розміри яких пропонується збільшити), а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками" (реєстр. №13597-1 від 18.08.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.69. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо боротьби з проявами дискримінації" (реєстр. № 13597-2 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 188-58, встановивши адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації – у вигляді накладення штрафу на громадян від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до шістдесяти годин, на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності - від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 8 500 гривень/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо боротьби з проявами дискримінації" (реєстр. № 13597-2 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.70. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального режиму податкового контролю для платників податків з найвищими показниками сплати податків та зборів - лідерів галузей економіки" (реєстр. № 13660 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гривко С.Д.

Відмітили:

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим податкового контролю для платників податків з найвищими показниками сплати податків – лідерів галузей економіки, якими вважатимуться платники податків, що відповідають одночасно таким критеріям: мають статус юридичної особи із зареєстрованим місцезнаходженням на території України, а також статус платника податку на прибуток підприємств та платника податку на додану вартість; не належать до суб’єктів господарювання державного або комунального секторів економіки; у галузі економіки, визначеній відповідно до КВЕД (з кількістю зареєстрованих платників податків, які відповідають встановленим вимогам у відповідному сегменті економіки, не менше 100 платників) мають один із таких показників:

найвищий обсяг сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств за результатами діяльності у попередньому фінансовому році;

найвищий обсяг сплати до державного бюджету податкових зобов’язань з податку на додану вартість за результатами діяльності у попередньому фінансовому році;

найвищий рівень середньої заробітної плати працівників у попередньому фінансовому році, за умови середньомісячної кількості працюючих у вказаному році не менше ніж 100 осіб.

При цьому зазначається, що даний спеціальний режим передбачатиме з моменту прийняття рішення про віднесення платника податків до категорії лідерів галузей економіки:

запровадження мораторію строком на один рік на проведення контролюючим органом будь-яких документальних перевірок та звірок щодо платника податків, а також перевірок щодо дотримання відповідним платником податків податкового законодавства;

недопущення протягом одного року внесення відповідного платника податків до переліку ризикових платників податків, а також зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідного платника податків.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту матиме позитивний вплив: удосконалить публічне управління у сфері справляння податків та зборів шляхом зменшення адміністративного тиску, зміщення акцентів на добровільну сплату представниками бізнесу податків та зборів у повному обсязі, а також на взаємодію та партнерство між контролюючими органами та бізнесом; внесе елемент змагальності у досягненні результатів господарської діяльності представників бізнесу в усіх галузях економіки, що стимулюватиме зростання обсягів податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та позитивно вплине на інші соціально-економічні показники діяльності; сприятиме прозорості діяльності державної податкової служби, зменшенню рівня суб’єктивного прийняття рішень у сфері податкового контролю та зниженню ризиків протиправних дій контролюючих органів; забезпечить додатковий правовий захист прав та інтересів платників податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на показники бюджетів у зв’язку із обмеженням проведення податкових перевірок відносно лідерів галузей економіки та відповідно неможливістю підтвердження повноти оподаткування діяльності таких платників податків. Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального режиму податкового контролю для платників податків з найвищими показниками сплати податків та зборів - лідерів галузей економіки" (реєстр. № 13660 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гривко С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати податків відповідними платниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.71. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 382³ Кодексу адміністративного судочинства України щодо відповідальності керівників суб’єктів владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення" (реєстр. № 13654 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством оборони України, зазначається, що проект акта розроблено з метою уніфікації положень Кодексу адміністративного судочинства України /далі – КАСУ/, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку застосування судом до боржника відповідальності у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

Законопроектом пропонується індивідуалізувати характер юридичної відповідальності у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, визначивши можливим відповідачем не керівника суб’єкта владних повноважень, а безпосередньо такого суб’єкта.

Також положення законопроекту передбачають накладання на суб’єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб /виходячи із розміру встановленого на 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 60 560 грн до 121 120 грн/.

Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 382³ КАСУ половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина – до Державного бюджету України.

Відтак, реалізація вищевказаних положень законопроекту може впливати на обсяг надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, а також може зумовити необхідність фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів сплати штрафів накладених на суб’єкта владних повноважень.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, а загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості й розміру штрафів, накладених судом на суб’єктів владних повноважень, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 382³ Кодексу адміністративного судочинства України щодо відповідальності керівників суб’єктів владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення" (реєстр. № 13654 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може впливати на обсяг надходжень державного бюджету та видатків державного і місцевих бюджетів, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.72. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження механізмів забезпечення пішохідної доступності закладів дошкільної освіти під час забудови територій" (реєстр. № 13609 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" пропонується унормувати питання забезпечення територіальної доступності при будівництві закладів дошкільної освіти
(з урахуванням пішої доступності), зокрема встановити обов’язковою умовою при проведенні конкурсу для реалізації проектів реконструкції, заміни житлового фонду участь інвестора-забудовника у розбудові інженерно-транспортної та соціальної сфери території забудови, зокрема з урахуванням пішохідної доступності до закладів дошкільної освіти та уповноважити виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснювати в установленому порядку державний контроль за дотриманням законодавства щодо будівництва закладів дошкільної освіти.

Поряд з тим, передбачається відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень щодо будівництва закладів дошкільної освіти, передбачених проектною документацією на будівництво, у вигляді штрафу у розмірі сорока п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Слід відмітити, що у 2025 році розмір такого штрафу становитиме 136.260 гривень, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб щорічно встановлюється законом про державний бюджет (на 2025 рік – 3.028 гривень).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може мати вплив на показники місцевих бюджетів у разі застосування штрафних санкцій у сфері містобудування.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження механізмів забезпечення пішохідної доступності закладів дошкільної освіти під час забудови територій" (реєстр. № 13609 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.73. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" щодо розміщення на банкнотах напису "Ми віримо в Бога" (реєстр. № 14102 від 06.10.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" пропонується встановити, що Національний банк України /далі – НБУ/ здійснює розміщення на гривневих банкнотах, введених в обіг з 2026 року, напису "Ми віримо в Бога".

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів, водночас сприятиме підвищенню рівня суспільної моралі в українському суспільстві та авторитету нашої країни у світі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету у поточному бюджетному періоді, водночас відмічає, що зміна дизайну банкнот може потребувати витрат НБУ, що відповідно впливатиме на перерахування частини прибутку НБУ до державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Отже, зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України "Про Національний банк України" НБУ перераховує до державного бюджету частину прибутку до розподілу, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету від надходжень таких коштів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" щодо розміщення на банкнотах напису "Ми віримо в Бога" (реєстр. № 14102 від 06.10.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, які перераховуються НБУ, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.74. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо відновлення дії загальних правил продовження договорів оренди державного та комунального майна" (реєстр. № 14111 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г. та Вельможним С.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується виключити норму, якою передбачено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити спрощені правила продовження договорів оренди державного та комунального майна, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування єдиним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є відновлення дії загальних правил продовження договорів оренди державного та комунального майна;

реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів за рахунок повернення конкурентних аукціонних процедур і не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету. Загалом Мінфін в межах компетенції не заперечує щодо прийняття законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо відновлення дії загальних правил продовження договорів оренди державного та комунального майна (реєстр. № 14111 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г. та Вельможним С.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи під час дії воєнного стану). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.75. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (щодо захисту національних інтересів України в енергетичній сфері) (реєстр. № 14113 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Хлапуком М.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачається продовжити до 31 грудня 2028 року /згідно з чинною нормою – до 31 грудня 2025 року/ термін дії норм щодо непорушення проваджень у справах про банкрутство, зняття арештів та заборон відчуження майна ДАТ "Чорноморнафтогаз".

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття, зокрема, дозволить: зберегти дієздатність юридичної особи ДАТ "Чорноморнафтогаз" для отримання від РФ відшкодування сум збитків за результатами інвестиційного спору за заявою Групи Нафтогаз
(сума становить 2.883,98 млн дол. США та відсотки) та збитків у сумі 373,2 млн грн за незаконну конфіскацію газу на території АР Крим за рішенням Господарського суду міста Києва; завершити виконавче провадження по судну "Титан-2" в Мексиці; сплатити значні суми податків до державного бюджету з отриманих сум компенсацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходів бюджетів. Загалом Мінфін не заперечує щодо прийняття законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" щодо захисту національних інтересів України в енергетичній сфері" (реєстр. № 14113 від 10.10.2025), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Хлапуком М.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до надходження потенційних доходів державного бюджету від сплати ДАТ "Чорноморнафтогаз" відповідних податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.76. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за відмову в наданні послуг з перевезення пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд" (реєстр. № 13331 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується збільшити розмір штрафу з 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за відмову від перевезення громадян, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовний проїзд, або створення перешкод для безоплатного користування такими послугами (виходячи із встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 грн), а також запровадити штраф за повторне вчинення особами протягом року аналогічного адміністративного правопорушення у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно від 1 700 грн до 2 400 грн).

Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку, зокрема, зазначається, що кошти від накладання адміністративних санкцій належать до неподаткових надходжень, відтак реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини бюджету, водночас обсяг можливих додаткових надходжень залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, які оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. При цьому, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

За узагальнюючим висновком Мінфін не заперечує щодо розгляду даного законопроекту, водночас зазначає, що законодавча ініціатива потребує техніко-юридичного доопрацювання зважаючи на висловлені зауваження.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за відмову в наданні послуг з перевезення пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд" (реєстр. № 13331 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від застосування штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

Голосували: "за" – 24, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

12 березня 2026 16:13