Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання № 219 від 07 липня 2025 року
11 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 31 народний депутат України.
Відсутні:
Члени Комітету: Пуртова А.А., Борт В.П., Дунаєв С.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Лунченко В.В.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Зайченко А.С., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В.
Запрошені та інші присутні на засіданні особи:
Народний депутат України Гетманцев Д.О.
від Міністерства фінансів України:
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;
Гурська А.І. – директор Департаменту фінансів оборони правоохоронних органів і державної безпеки;
Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;
Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;
Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету;
Кузьма А.Р. – начальник Управління аналізу державного бюджету та статистики державних фінансів.
від Міністерства оборони України
Боєв С.С. – перший заступник Міністра;
Літаш С.Ю. – Т.в.о. директора Департаменту фінансів.
від Рахункової палати:
Піщанська О. С. – Голова;
Невідомий В.І. – Т.в.п. Серкетаря;
Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;
Фліс А.Г. – головний спеціаліст відділу комунікацій з органами державної влади та громадськістю Депратаменту інформаціної діяльності та комунікацій.
від секретаріату Голови Верховної Ради України:
Огонь Ц.Г. – радник Голови Верховної Ради України.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 07 липня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
2. Про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстр. № 13439 від 30.06.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативні законопроекти.
3. Про проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу", (реєстр. № 13422 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, і альтернативний законопроект (реєстр. № 13422-1 від 04.07.2025), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.
4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).
1. СЛУХАЛИ:
Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
Відмітили:
Відповідно до частини 2 статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата подала Верховній Раді України (далі – Верховна Рада) та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 13.06.2025 № 06-1840 і № 06-1843 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.06.2025 № 15-1 (далі – Висновок РП), водночас направила Кабінету Міністрів України (далі – КМУ або Уряд) Висновок РП, який містить рекомендації (пропозиції) КМУ для усунення виявлених відхилень і порушень. Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 17.06.2025, при цьому витяг з Висновку РП в частині загальних підсумків виконання державного бюджету та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.
У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (далі – головні розпорядники), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Закон) і виконання державного бюджету у поточному році та звернуто увагу на таке.
Щодо макроекономічних показників та основних положень Закону
Визначення показників державного бюджету на 2025 рік у IV кварталі 2024 р. та реалізація Закону у І півріччі п.р. відбувалися в умовах продовження повномасштабної російської збройної агресії проти України (далі – збройна агресія), воєнного стану /введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою/. Показники державного бюджету на 2025 рік сформовані на основі схвалених постановою КМУ від 28.06.2024 № 780 основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025-2027 роки.
Керуючись Законом України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (від 03.03.2022 № 2115–IX), Держстатом призупинено оприлюднення повної статистичної інформації і окремі макропоказники публікуються із запізненням. Разом з тим, Верховною Радою 18.06.2025 внесено зміни до цього Закону (шляхом прийняття законопроекту за реєстр. № 13134), якими відновлюється зобов'язання подавати статистичну та фінансову звітність до органів державної статистики.
Згідно з даними Держстату ВВП за І квартал п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. за попередньою оцінкою збільшився на 0,9% /враховано при затвердженні бюджету зростання на 2,7%/, індекс споживчих цін у травні п.р. до грудня 2024 р. становив 105,6%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 114,4% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 109,5% і 109,7%/, індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. до грудня 2024 р. становив 96,3%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 138,1% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 111,1%/. У Висновку РП зазначено, що стримуючими факторами зростання економіки у січні-березні 2025 р. залишалися продовження воєнного стану, скорочення експорту, обмежена логістика, міграція населення, руйнування енергетичної інфраструктури.
За інформацією НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.06.2025 становив 44,54 млрд дол. США і з початку п.р. збільшився на 0,74 млрд дол. США, або на 1,7%. Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 41,64 грн за долар /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 45 грн/дол. США/, облікова ставка НБУ з початку п.р. /13,5%/ поступово збільшувалася і з 07.03.2025 становить 15,5%.
Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.07.2025 становили 354,6 млрд грн (проти 299,3 млрд грн на 01.01.2025), у т.ч.: кошти на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 50,4 млрд грн (проти 100,5 млрд грн відповідно), кошти на рахунках Казначейства в установах банків – 271,5 млрд грн (проти 168,3 млрд грн), кошти на інших рахунках – 32,7 млрд грн (проти 30,5 млрд грн).
Виконання Закону у 2025 р. (як і в 3 попередніх роках) відбувається з урахуванням особливостей бюджетного процесу в умовах воєнного стану, визначених пунктом 22 розділу VІ Кодексу, якими зокрема спрощено окремі процедури виконання державного бюджету.
У І півріччі п.р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання багатьох текстових статей Закону, що його потребували, однак деякі норми Закону Урядом ще не застосовувалися або залишаються нереалізованими, зокрема щодо:
дозволу вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів (далі – зовнішні цільові кредити), та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу витрат між такими бюджетними програмами головних розпорядників /частина 2 статті 4 Закону/;
надання права здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і для здійснення правочинів з державними деривативами /статті 16, 17 і 18 Закону/;
розподілу між місцевими бюджетами залишків коштів за субвенцією на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які утворилися на кінець 2024 р. (за даними Казначейства такі залишки становили 93,36 млн грн) /абзац 3 статті 26 Закону/;
розподілу бюджетних призначень за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /стаття 29 Закону/, визначених у сумі 1 млрд грн (при цьому порядок розподілу таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2024 № 609 (із змінами від 23.05.2025 № 598));
можливості надання фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії, у сумі до 2 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету /стаття 35 Закону/;
можливості спрямовувати зовнішні цільові кредити на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття /стаття 42 Закону/;
дозволу здійснювати понадпланові випуски ОВДП у сумі 30 млрд грн в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" /стаття 47 Закону/;
порядку спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку на реалізацію публічних інвестиційних проектів /стаття 48 Закону/, передбачених у сумі 1 млрд грн (код 3121070);
доручення КМУ разом з ЦВК після припинення чи скасування воєнного стану подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів /пункт 8 Прикінцевих положень Закону/ (у зв'язку з відсутністю на даний час підстав);
доручення КМУ до 01.04.2025 розробити порядок розподілу коштів базового фінансування основної діяльності державних наукових установ, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації таких установ (закладів) /пункт 23 Прикінцевих положень Закону/;
доручення КМУ здійснити заходи щодо запровадження з 01.07.2025 пенсійної реформи, розробити та подати до 01.07.2025 на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена за "спеціальними" законами, незалежно від зміни зарплати (доходу)/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах /пункт 30 Прикінцевих положень Закону/.
У І півріччі 2025 р. не вносилися зміни до Закону (так само не вносилися відповідні зміни у І півріччі 2024 р.). Пунктом 26 Прикінцевих положень Закону доручено КМУ у разі позитивної динаміки зміни прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України за підсумками виконання державного бюджету у І півріччі 2025 р. та з урахуванням можливостей ресурсної частини державного бюджету розглянути питання щодо можливості підвищення розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та збільшення видатків на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням аналізу поточного стану виконання таких виплат. Водночас Урядом подано на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" (реєстр. № 13439 від 30.06.2025), яким передбачається передусім збільшити видатки державного бюджету на 400,5 млрд грн (при цьому видатки на оборону і безпеку – на 412,4 млрд грн з урахуванням зменшення окремих видатків), збільшити доходи державного бюджету на 147,5 млрд грн, зменшити надання кредитів з державного бюджету на 3 млрд грн, збільшити граничні обсяги дефіциту державного бюджету і державного боргу відповідно на 250 млрд грн і 184,9 млрд грн.
Щодо доходів державного бюджету
Доходи державного бюджету за січень-травень 2025 р. становили 1.541,2 млрд грн, що на 466,2 млрд грн, або на 43,4%, більше, ніж за відповідний період 2024 р. Подібні темпи зростання таких доходів спостерігалися також за підсумками І кварталу п.р. (більше на 44,3%, або на 284,1 млрд грн, ніж за І квартал 2024 р.), що згідно з Висновком РП відбулося за рахунок передусім неекономічних чинників, зокрема: власних надходжень бюджетних установ з інших джерел /на 157,5 млрд грн/, грантів від міжнародних партнерів /на 60,4 млрд грн/, змін податкового законодавства (змін в оподаткуванні військовим збором, акцизним податком на тютюнові вироби та паливо) /на 42,7 млрд грн/, надходжень, отриманих у зв’язку із виконанням Закону України "Про санкції" /на 5,3 млрд грн/; а також економічних чинників (інфляції, девальвації гривні, збільшення зарплати і грошового забезпечення військовослужбовців, зростання прибутку прибуткових підприємств і оподатковуваного імпорту) /на 65,7 млрд грн/.
До загального фонду за січень-травень п.р. доходи надійшли в обсязі 1.061,1 млрд грн, що на 190,1 млрд грн, або на 21,8%, більше первинного плану на звітний період (без врахування поточних змін до розпису державного бюджету). Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 36,9%, або на 285,8 млрд грн, при плановому річному зменшенні на 2% /план на 2025 р. до факту за 2024 р./. Крім того, планові показники доходів загального фонду збільшено без внесення змін до Закону на 149,1 млрд грн (всього і за кодом 42020400 "Гранти на бюджетну підтримку, що надійшли до державного бюджету") у зв'язку з надходженням гранту, що залучається в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (з одночасним зменшенням на таку ж суму планових показників фінансування загального фонду в частині зовнішніх запозичень). Таким чином, відносно уточненого плану на звітний період (1.020,1 млрд грн) виконання доходів загального фонду становило 104%. За оперативними даними, за І півріччя п.р. доходи загального фонду становили 1.302,3 млрд грн, або 61% затвердженого річного плану та більше на 248,2 млрд грн, або на 23,5%, первинного плану на звітний період (без врахування поточних змін до розпису державного бюджету) і на 55,2 млрд грн, або на 4,4%, уточненого плану на звітний період, а також збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 42,6%, або на 389 млрд грн.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження за І півріччя п.р. основних податків та деяких інших доходів, насамперед: міжнародної фінансової допомоги (грантів) (+167,2 млрд грн, або в 4,8 раза, до первинного плану на звітний період, а також +138 млрд грн до річного затвердженого плану /72,9 млрд грн/); коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (+20,3 млрд грн, або на 31,7%, при цьому зазначені кошти становили 84,2 млрд грн, що відповідає такому показнику у річній фінансовій звітності НБУ за 2024 р.); податку та збору на доходи фізичних осіб (+20,2 млрд грн, або на 13,7%); податку на прибуток підприємств (+12,1 млрд грн, або на 8,4%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+10,7 млрд грн, або на 7,4%); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+9,7 млрд грн, або на 21,2%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+9,4 млрд грн, або на 14,1%).
Водночас за січень-червень п.р. не забезпечено виконання окремих планових показників доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (–9,9 млрд грн, або на 3,9%); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (–4,65 млрд грн, або на 32,9%); ввізного мита (–2 млрд грн, або на 7,4%).
Бюджетне відшкодування ПДВ за 6 місяців 2025 р. здійснено в обсязі 86,2 млрд грн, що на 16,1 млрд грн, або на 23%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.06.2025 становив 30,3 млрд грн і збільшився на 7,3 млрд грн з початку п.р. Рахункова палата зауважила, що у І кварталі п.р. в умовах скорочення експорту товарів заявки на відшкодування платникам ПДВ збільшилися за внутрішніми операціями (зокрема платникам, які здійснюють постачання на території України товарів оборонного призначення).
До спеціального фонду за січень-травень п.р. доходи надійшли в сумі 480,1 млрд грн, що більше затвердженого річного плану на 286,2 млрд грн, або майже в 2,5 раза, і таких доходів за відповідний період 2024 р. на 180,5 млрд грн, або на 60,2%, переважно за рахунок перевиконання власних надходжень бюджетних установ (відповідно на 336,6 млрд грн, або в 6,9 раза, і на 161,8 млрд грн, або на 69,7%).
Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили 393,9 млрд грн (або 82,1% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /до яких належать, насамперед, благодійні внески, гранти і дарунки, а також надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 369,2 млрд грн (або 93,7% власних надходжень бюджетних установ), що на 368,7 млрд грн більше затвердженого річного плану. Як і в 3 попередніх роках, за 5 місяців п.р. величезні обсяги інших джерел власних надходжень бюджетних установ отримано в основному у вигляді майна (активів) в натуральній формі (336,8 млрд грн) та переважно бюджетними установами сектору національної безпеки і оборони (найбільше бюджетними установами Міноборони /296,9 млрд грн/, МВС /16,8 млрд грн/ і ГУР Міноборони /12,8 млрд грн/), що проблематично планувати. При цьому, за інформацією НБУ, з відкритого ним спецрахунка для залучення коштів на підтримку ЗСУ за січень-травень п.р. перераховано більше 27 млрд грн на потреби сил оборони, що теж відображено як інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу за 5 місяців п.р. до спеціального фонду державного бюджету надійшло 50,7 млрд грн частини "військового" ПДФО, або 48,7% річного плану (104,2 млрд грн), що спрямовується за визначеними напрямами у сфері безпеки і оборони. Поряд з тим, на виконання статей 33 і 36 Закону розпорядженнями КМУ від 04.04.2025 № 305-р і від 27.05.2025 № 509-р передбачено спрямувати за спеціальним фондом державного бюджету частину залишків коштів на 01.01.2025, які утворилися відповідно у Держгеонадра (128,06 млн грн) і НКРЕКП (195 млн грн), на здійснення заходів у сфері оборони.
Перевиконання доходів спеціального фонду порівняно із затвердженим річним планом також спричинено надходженням інших коштів, які не планувалися у додатку № 1 до Закону, зокрема:
1) на виконання статті 37 Закону Фондом соцстраху на випадок безробіття у лютому п.р. перераховано 5.023,18 млн грн (не менше 95% залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2025 за рахунок надходжень єдиного внеску) за кодом 24080000. Розпорядженням КМУ від 14.02.2025 № 120-р такі кошти разом із залишком коштів, перерахованим цим Фондом у 2024 р. і невикористаним (118,36 млн грн), передбачено спрямувати Мінекономіки (5.141,54 млн грн) на реалізацію 5 бюджетних програм щодо: часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (код 1201310 – 500 млн грн); державного стимулювання створення індустріальних парків (код 1201340 – 500 млн грн); забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (код 1201360 – 500 млн грн); компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (код 1201420 – 2.000 млн грн); підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (код 1201430 – 1.641,54 млн грн). За січень-травень п.р. видатки здійснено за 4 з 5 цих програм загалом у сумі 2.344,8 млн грн (за кодом 1201360 видатки не проводилися), що свідчить про поліпшення стану використання таких коштів порівняно з І кварталом п.р. (з приводу чого Рахункова палата висловлювала зауваження);
2) відповідно до пункту 10 статті 11 Закону надходження, отримані у зв'язку з виконанням Закону України "Про санкції" (код 21087000), за 5 місяців п.р. становили 5.594,9 млн грн та згідно з пунктом 11 статті 14 Закону є джерелом формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
3) відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу кошти, отримані як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги (код 24070000) /що надходять на рахунки головних розпорядників, відкриті у НБУ, та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/ за січень-травень п.р. становили 568,4 млн грн (що в 1,9 раза більше, ніж за відповідний період 2024 р.) за 6 відповідними рахунками /у НБУ відкрито 14 рахунків/, з них найбільше – кошти, отримані МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я (298,5 млн грн), кошти, отримані МОН для задоволення потреб освіти і науки (128,7 млн грн), і кошти, отримані Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування (94,1 млн грн). При цьому у січні-травні п.р. здійснювався розподіл таких коштів за 5 відповідними рахунками, з яких загалом використано 114,9 млн грн, або 4,8% таких коштів (з урахуванням залишків на 01.01.2025 у сумі 1.844,9 млн грн), що свідчить про недієвість головних розпорядників щодо розподілу і використання таких коштів;
4) відповідно до пункту 22-2 розділу VI Кодексу за січень-травень п.р. надійшли кошти з місцевих бюджетів у вигляді субвенції на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності (код 41011100) в обсязі 10 млн грн, які згідно з розпорядженням КМУ від 09.05.2025 № 450-р спрямовано Міноборони на бюджетну програму 2101020. Крім того, на цю програму розпорядженням КМУ від 07.03.2025 № 203-р спрямовано залишки зазначеної субвенції на 01.01.2025 у сумі 52,94 млн грн.
За січень-травень п.р. до спеціального фонду надійшло міжнародної фінансової допомоги (грантів) загалом у сумі 2,3 млрд грн, або лише 15,7% затвердженого річного плану (14,75 млрд грн). Водночас, статтею 27 Закону визначено, зокрема, що у 2025 р. надходження коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що мають цільове спрямування і не передбачені додатком № 1 до Закону, за рішенням КМУ спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету на реалізацію відповідних проектів, програм та заходів. Відповідно до цієї норми на 01.07.2025 прийнято 5 рішень Уряду щодо надходження і цільового спрямування додаткових грантів (розпорядження КМУ від 24.01.2025 № 58-р, від 21.02.2025 № 145-р і від 14.03.2025 № 220-р, постанови КМУ від 04.06.2025 № 661 і від 23.06.2025 № 737) на загальну суму 19,6 млрд грн, при цьому такі кошти за 5 місяців п.р. надійшли в сумі 80,3 млн грн. Отже, дії Уряду і відповідних центральних органів виконавчої влади щодо залучення цільових грантів у звітному періоді були недостатніми.
Стосовно загального стану виконання грошових зобов’язань платників податків щодо державного бюджету слід зазначити, що за даними ДПС на 01.06.2025: переплати становили 61 млрд грн (зменшилися з початку п.р. на 15,5 млрд грн, або на 20,3%), податковий борг – 125,8 млрд грн (зменшився з початку п.р. на 9,1 млрд грн, або на 6,8%). У Висновку РП вказано, що борг платників податків перед державним бюджетом зменшився з початку року за рахунок вилучення з обліку заборгованості за результатами податкових перевірок внаслідок оскарження їх платниками та скасування відповідних податкових повідомлень-рішень.
Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу
За січень-травень 2025 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 440,67 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі – 1.640,6 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 471,6 млрд грн, що на 244 млрд грн менше уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі – 1.459,5 млрд грн/, за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 30,9 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 181,1 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений недоотриманням державних запозичень (передусім зовнішніх) та проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану.
Від приватизації державного майна за січень-травень 2025 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 714,6 млн грн (від продажу об’єктів малої приватизації), що становить 22,3% затвердженого річного плану /3,2 млрд грн/ та на 14,3% (або на 89,6 млн грн) більше плану на звітний період, але на 26% (або на 250,6 млн грн) менше, ніж у відповідному періоді 2024 р. За інформацією Фонду державного майна, найбільше надійшло коштів від приватизації таких об'єктів: пакету акцій ЄМК ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (137,5 млн грн), об'єкта незавершеного будівництва – дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок ДУ "Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України" (111 млн грн), ЄМК ДП Київського заводу "Імпульс" (92,3 млн грн), об'єкта незавершеного будівництва, що обліковується на балансі ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" (56 млн грн), ЄМК ДП "Інформаційно-аналітичне агентство" (41,7 млн грн), ЄМК ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" (33,2 млн грн), ЄМК ДП "Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (28,9 млн грн). Крім того, згідно з повідомленням на офіційному сайті Фонду державного майна 18.06.2025 за результатами аукціону з великої приватизації продано пакет акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" за 805 млн грн. При цьому до спеціального фонду не надходили кошти, передбачені підпунктом 1-1 частини 3 статті 15 Кодексу (70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них завдань і функцій), та кошти, передбачені пунктом 11 статті 12 Закону (90% надходжень від приватизації будівель та споруд державних закладів вищої освіти та наукових установ, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання).
Державні запозичення на фінансування державного бюджету за січень-травень п.р. здійснені в обсязі 705,8 млрд грн (30,3% затвердженого річного плану /2.325,7 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 196,6 млрд грн, зовнішні запозичення – 509,2 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2024 р. державні запозичення були більшими на 84,8 млрд грн, або на 13,7%.
Зокрема, за загальним фондом державні запозичення становили 693,7 млрд грн, або 83,4% уточненого плану на звітний період (на 137,9 млрд грн менше) та на 81,6 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2024 р., у т.ч.:
внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 196,6 млрд грн (на 7,1 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2024 р.), з них за рахунок випуску військових облігацій – 99,6 млрд грн, при цьому переважно залучено середньострокові запозичення (188,6 млрд грн);
зовнішні запозичення – у сумі 497,05 млрд грн /або близько 11,9 млрд дол. США/, які є довгостроковими запозиченнями, у т.ч. кошти отримано від: ЄС – загалом 406,4 млрд грн /9,1 млрд євро/, з яких 268,1 млрд грн /6 млрд євро/ – в рамках ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM), 138,3 млрд грн /3,1 млрд євро/ – в рамках інструменту Ukraine Facility; Уряду Канади в рамках ініціативи країн G7 ERA – 72 млрд грн /1,3 млрд СПЗ/; МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) – 16,5 млрд грн /300,5 млн СПЗ/; МБРР в рамках проекту "Трансформація охорони здоров'я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" – 2,1 млрд грн /50 млн дол. США/.
Відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу з початку п.р. прийнято рішення Уряду щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються кредити, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до Механізму ULCM в рамках ініціативи ERA, а саме: кредит від Уряду Великобританії на загальну суму 2.258 млн фунтів стерлінгів, що має використовуватися для закупівлі оборонних матеріалів для України /постанова КМУ від 14.02.2025 № 164/; кредит від Уряду Канади на загальну суму, що не перевищує 5 млрд канадських доларів /постанова КМУ від 21.02.2025 № 182/; кредит від Уряду Японії на суму до 471,9 млрд японських єн /постанови КМУ від 02.05.2025 № 504 і від 30.05.2025 № 619/. При цьому в рамках ініціативи ERA і Механізму ULCM вже надійшло у п.р. (на 01.07.2025) п'ять траншів кредитів від ЄС на загальну суму 7 млрд євро /згідно з Угодою між Україною та Європейським Союзом про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України, ратифікованою Законом України від 05.12.2024 № 4121–ІХ/. Крім того, за загальним фондом державного бюджету зменшено річний план державних запозичень без внесення змін до Закону на 149,1 млрд грн (загальний обсяг – до 1.998,6 млрд грн, зовнішні запозичення – до 1.419,3 млрд грн) у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи ERA в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (про що зазначено вище), з одночасною відповідною зміною планових показників доходів (збільшення до 2.282,4 млрд грн) і дефіциту (зменшення до 1.310,4 млрд грн).
За інформацією на офіційному сайті Мінфіну, в рамках ініціативи ERA на 01.07.2025 загалом залучено до державного бюджету 18.601 млрд дол. США, з них у 2025 р. – 17.601 млрд дол. США. Зобов'язання за такими коштами є умовними, відтак вони не призвели до збільшення державного боргу (згідно з пунктом 35-1 розділу VI Кодексу боргові зобов'язання можуть виникнути за певних обставин). Однак на даний час немає офіційної узагальненої звітної інформації з даного питання, насамперед щодо обсягу таких коштів у гривневому еквіваленті, в розрізі кредиторів, видів надходжень згідно з бюджетною класифікацією (у вигляді грантів чи зовнішніх запозичень) за загальним чи спеціальним фондом державного бюджету, чіткого періоду їх отримання у прив'язці до реєстру правочинів з умовними зобов'язаннями, який ведеться Мінфіном та інформація з якого щомісяця публікується на офіційному сайті Мінфіну.
За оперативними даними, за І півріччя п.р. до загального фонду державні запозичення залучені у сумі 856,2 млрд грн, що становить 39,9% затвердженого річного плану /2.147,7 млрд грн/, у т.ч.: внутрішні запозичення – 232,4 млрд грн (або 40,1% затвердженого річного плану), зовнішні запозичення – 623,8 млрд грн (або 39,8% затвердженого річного плану).
Зовнішні цільові кредити до спеціального фонду за 5 місяців п.р. становили 12,1 млрд грн, або 6,8% затвердженого річного плану /178 млрд грн/ та на 3,1 млрд грн (або на 35,1%) більше, ніж за відповідний період 2024 р. Отже, стан залучення зовнішніх цільових кредитів залишається низьким, хоча щодо номінальних обсягів дещо поліпшився порівняно з попереднім роком. У Висновку РП зауважено, що відповідні надходження до спеціального фонду менші плану внаслідок: недоліків у плануванні та недостатності вжитих заходів відповідальними виконавцями проектів щодо їх реалізації; призупинення реалізації частин окремих проектів через повне або часткове руйнування об'єктів; тривалого проведення процедур закупівель, перенесення їх або проведення повторних тендерних торгів; реструктуризації окремих проектів щодо перерозподілу коштів між компонентами, введення нових компонентів і необхідності внесення змін до нормативно-правових актів та договорів.
Керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу і статтею 27 Закону, на 25.06.2025 прийнято 2 рішення Уряду (відповідно постанова КМУ від 14.03.2025 № 289 і розпорядження КМУ від 04.06.2025 № 548-р), згідно з якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіл деяких витрат державного бюджету для реалізації інвестпроектів відповідно Мінрозвитку на суму 87,9 млн грн (кредитор – МБРР) і Міноборони на суму 26.425,6 млн грн (кредитор – Уряд Великобританії), що має сприяти підвищенню рівня залучення відповідних кредитних коштів та їх використання.
У січні-травні п.р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов'язань становили 389,5 млрд грн, що на 28,4% більше, ніж у відповідному періоді 2024 р. Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 252,9 млрд грн (88,5% плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 208,9 млрд грн, зовнішнього боргу – 44 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 136,6 млрд грн, або 28,4% бюджетних призначень і 66% плану на звітний період. За оперативними даними, за І півріччя п.р. витрати щодо державного боргу становили 502,26 млрд грн, у т.ч. на: погашення – 322,41 млрд грн (46,6% затвердженого річного плану), обслуговування – 179,85 млрд грн (37,4% бюджетних призначень). Рахункова палата зазначила, що економії таких витрат у І кварталі п.р. сприяв менший середній обмінний курс гривні до іноземних валют за такий період, ніж врахований у показниках державного бюджету на 2025 рік.
Згідно із статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій у 2025 р. визначено загалом у сумі 179,4 млрд грн. За 5 місяців п.р. державні гарантії надано в обсязі 23,1 млрд грн, що на 16,9 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2024 р. /6,2 млрд грн/. Зокрема, державні гарантії надано за зовнішніми зобов'язаннями ПрАТ "Укргідроенерго" у сумі 200 млн євро (або 8,8 млрд грн), АТ "НАК "Нафтогаз України" у сумі 270 млн євро (або 12,6 млрд грн), АТ "Укргазвидобування" у сумі 36,4 млн євро (або 1,7 млрд грн). При цьому у звітній інформації вказано, що гарантійна угода щодо ПрАТ "Укргідроенерго" набрала чинності 23.01.2025 на підставі договору гарантії від 17.02.2024 (Проект "Аварійне відновлення гідроелектростанцій") між Україною, ЄБРР та Урядом Італійської Республіки і постанови КМУ від 13.02.2024 № 167 "Питання надання у 2024 році державної гарантії за зобов’язаннями приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго”" (тобто майже через рік після прийняття вказаних документів). Однак зазначене урядове рішення прийнято відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та передбачає надання державної гарантії у 2024 р. (тобто стосується попереднього бюджетного періоду), хоча і не було реалізовано у минулому році. Тому з метою недопущення відповідних колізій слід забезпечити прийняття урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання Мінфіном таких гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про державний бюджет на відповідний період та за необхідності опрацювати питання щодо внесення змін до законодавства для врегулювання відповідного питання. Поряд з тим, постановою КМУ від 04.04.2025 № 373 визнано за доцільне залучення ПрАТ "Укргідроенерго" позики від МБРР у розмірі 70 млн дол. США під державну гарантію, але у звітній інформації немає відповідної гарантії, оскільки її ще не надано.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2025 становив 7.515,2 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 534,2 млрд грн, або на 7,7%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 546,7 млрд грн, або на 8,2%, і становив 7.239,2 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2025 – 8.210,5 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком п.р. зменшився на 12,5 млрд грн, або на 4,3%, і становив 276 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2025 – 406,7 млрд грн). Збільшення державного боргу за звітний період відбулося внаслідок перевищення надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу, а зменшення гарантованого державою боргу – в основному у зв'язку з погашенням НБУ боргу перед МВФ. Рахунковою палатою зауважено, що Мінфін донині не затвердив програми управління боргом на 2025 рік (затвердження якої передбачено пунктом 6 Порядку здійснення контролю за ризиками, пов’язаними з управлінням державним (місцевим) боргом /затвердженого постановою КМУ від 01.08.2012 № 815/), що не сприяє дотриманню визначеного у Кодексі принципу публічності та прозорості і здійсненню передбаченого Урядом контролю за ризиками, пов’язаними з управлінням державним боргом.
Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку п.р. на 0,15 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 0,9 млрд грн, а за спеціальним фондом – збільшилися на 46,8 млрд грн і становили відповідно 157,4 млрд грн.
Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у 2025 р. залучаються кошти ЄКР, зокрема фінансування державного бюджету за рахунок коштів ЄКР на 01.06.2025 становило 160,4 млрд грн (проти 141,5 млрд грн на кінець 2024 р.), що пов’язано з недостатністю надходжень загального фонду державного бюджету для проведення першочергових витрат з цього фонду. У Висновку РП зазначено, що у І кварталі п.р. для часткового заміщення недоотриманих державних запозичень здійснено понадпланове залучення коштів ЄКР. Згідно з частиною 5 статті 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню до кінця звітного бюджетного періоду, але з огляду на норми пункту 22 розділу VІ Кодексу постановою КМУ від 23.12.2022 № 1420 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" передбачено повернення таких коштів не пізніше наступного бюджетного періоду, який настане після припинення або скасування дії воєнного стану.
Загалом надходження загального фонду державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 1.761,6 млрд грн, у т.ч.: внутрішні надходження (доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) – 1.097,5 млрд грн, або 62,3% загального обсягу надходжень (за 5 місяців 2024 р. – 930,8 млрд грн і 66,8%); зовнішні надходження (міжнародна фінансова допомога (гранти) і зовнішні запозичення) – 664,1 млрд грн, або відповідно 37,7% (за 5 місяців 2024 р. – 462,8 млрд грн і 33,2%). За оперативними даними, надходження загального фонду за січень-червень п.р. становили 2.165,9 млрд грн, з них: внутрішні надходження – 1.331,2 млрд грн, або 61,5% загального обсягу надходжень (у І півріччі 2024 р. – 1.122,2 млрд грн і 67,3%); зовнішні надходження – 834,7 млрд грн, або відповідно 38,5% (у І півріччі 2024 р. – 544,7 млрд грн і 32,7%). Отже, у І півріччі п.р. внутрішні надходження в 1,6 раза перевищили зовнішні надходження та зросли на 18,6% порівняно з відповідним періодом 2024 р.
Щодо видатків та кредитування державного бюджету
За 5 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 1.986 млрд грн, або 50,5% бюджетних призначень, з них за загальним фондом – у сумі 1.538,7 млрд грн (42,8% бюджетних призначень та 88,6% уточненого плану на звітний період, або на 198,9 млрд грн менше). Порівняно з відповідним періодом попереднього року видатки державного бюджету зросли на 440,2 млрд грн (або на 28,5%) переважно у зв'язку із збільшенням видатків на оборону на 342,7 млрд грн (або на 43,8%).
У Висновку РП вказано, що причинами проведення видатків у менших обсягах є, зокрема: послаблення бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу внаслідок нерозроблення і незатвердження документів, що дають право на проведення видатків; недотримання або перенесення визначених умовами контрактів термінів поставок товарів, здійснення робіт і послуг, у т.ч. оборонного призначення; оплата медичних та соціальних послуг у межах потреби; економія видатків на обслуговування державного боргу.
Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на початок червня п.р.:
з 91 бюджетної програми, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови КМУ за 78 бюджетними програмами (або 85,7%). Отже, не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 13 бюджетними програмами (або 14,3%);
до Мінфіну з 462 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р., надійшло 448 паспортів (або 97%), з них погоджено Мінфіном 443 паспорти, а не подано на погодження 14 паспортів (або 3%).
При цьому на 01.06.2025 не розпочато проведення видатків загального фонду за 30 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що вірогідно спричинено як низькою виконавською дисципліною головних розпорядників (зокрема через зволікання з прийняттям порядків використання коштів державного бюджету та затвердженням паспортів бюджетних програм), так і обмеженістю ресурсів загального фонду державного бюджету і відповідно здійснення платежів згідно з визначеною їх черговістю /згідно з постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (із змінами)/. Разом з тим, такі бюджетні програми потребують додаткового аналізу на предмет їх доцільності в умовах воєнного стану та можливості спрямування вивільненого ресурсу на першочергові потреби держави.
Керуючись частинами 6 і 8 статті 23 Кодексу, з початку п.р. /на 01.07.2025/ Урядом загалом прийнято 18 рішень (без врахування рішень ДСК) щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету /найбільше таких рішень прийнято щодо Мінрозвитку і МОН/, поки що така кількість рішень є меншою, ніж за відповідні періоди 2 попередніх років (2023 р. – 19 рішень, 2024 р. – 26 рішень), при цьому згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються норми статті 23 Кодексу щодо погодження з Комітетом відповідних рішень КМУ. Разом з тим, у Висновку РП зауважено, що для закупівлі товарів оборонного призначення (зокрема, боєприпасів, безпілотних літальних апаратів) у лютому-березні п.р. перерозподілено значні обсяги видатків на оплату праці (174,8 млрд грн), заплановані на жовтень-грудень, що спричинить необхідність пошуку до кінця 2025 р. додаткового ресурсу для забезпечення виплати зарплати з нарахуваннями, зокрема військовослужбовців.
У державному бюджеті на 2025 рік резервний фонд визначено в обсязі 29,59 млрд грн, що становить 1,4% видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, але відповідно до пункту 22 розділу VІ Кодексу така норма не застосовуються в умовах воєнного стану). На 01.07.2025 Урядом прийнято рішення про виділення з резервного фонду загалом 34,5 млрд грн (або 99,8% уточненого річного плану, який на 5 млрд грн більше бюджетних призначень у зв'язку із здійсненням перерозподілу загальнодержавних видатків Мінфіну). Зважаючи, що до завершення 2025 р. залишається ще півроку та продовжується збройна агресія, виникне необхідність вишукання джерел для збільшення видатків щодо резервного фонду з метою фінансового забезпечення непередбачених заходів. За даними Казначейства, за січень-травень п.р. розподілено відповідні кошти на загальну суму 13,6 млрд грн (або 73,2% виділених коштів за відповідний період згідно з рішеннями КМУ /18,5 млрд грн/), з них видатки проведено у сумі 6,2 млрд грн (або 45,9% розподілених коштів). Однак окремі рішення КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті створення такого фонду, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено Законом, наприклад щодо надання одноразової державної грошової допомоги "Зимова підтримка" (5,5 млрд грн) /розпорядження КМУ від 13.01.2025 № 22 (із змінами від 11.03.2025 № 275 і від 21.05.2025 № 582)/ і надання державної грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва та часткової компенсації вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва (2,6 млрд грн) /постанова КМУ від 04.06.2025 № 652/.
У структурі здійснених за січень-травень 2025 р. видатків державного бюджету найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону /56,7% загального обсягу видатків/ – 1.125,4 млрд грн (на 43,8% більше порівняно з відповідним періодом 2024 р.), громадський порядок, безпеку та судову владу /відповідно 14,7%/ – 292,6 млрд грн (відповідно на 25,3% більше), соціальний захист та соціальне забезпечення /8,7%/ – 173,3 млрд грн (на 8,2% менше), загальнодержавні функції /8,2%/ – 163,8 млрд грн (на 33,6% більше), зокрема на обслуговування боргу та виплати за державними деривативами – 136,6 млрд грн (на 34,4% більше), охорону здоров’я /4%/ – 78,5 млрд грн (на 7,3% більше).
Видатки на забезпечення сектору національної безпеки і оборони за 5 місяців п.р. проведені в обсязі 1.399,6 млрд грн, що становить 70,5% загального обсягу здійснених видатків державного бюджету.
Із загального фонду державного бюджету Пенсійному фонду за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) протягом 5 місяців п.р. спрямовано кошти у сумі 93,8 млрд грн, або 100% плану на звітний період і 39,6% бюджетних призначень /236,9 млрд грн/, що на 20,1 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р. і певним чином пов'язано з реалізацією норм статей 38, 45 і 46 Закону. У І півріччі п.р., вперше за багато років, не залучалися кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, але залишається непогашеною заборгованість за наданими у попередніх роках позиками у сумі 11,3 млрд грн.
Видатки спеціального фонду державного бюджету у січні-травні п.р. здійснені у сумі 447,3 млрд грн, що становить 132,6% бюджетних призначень та 57,9% уточненого річного плану (збільшеного на 434,7 млрд грн в основному в частині видатків, які здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ).
За окремими видатками спеціального фонду, як і в попередніх роках, спостерігається низький рівень використання коштів за наявності відповідних надходжень (про що частково зазначено вище), що вказує про неефективне управління такими коштами та накопичення значних залишків. Наприклад, йдеться про виконання норм пункту 5-1 частини 3 статті 29 і пункту 5-1 частини 4 статті 30 Кодексу та статті 24 Закону щодо здійснення видатків на реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за 5 визначеними бюджетними програмами за рахунок відповідних надходжень /плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/. У січні-травні п.р. відповідні надходження становили 291,9 млн грн (на 30,3% більше плану на звітний період), але кошти використовувалися лише за однією бюджетною програмою – "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту"(код 3401220) /використано 12,4 млн грн, що становить 47,3% відповідних надходжень за цією програмою (26,3 млн грн)/. На 01.06.2025 залишок відповідних надходжень (з урахуванням залишку на 01.01.2025) становив загалом 1,86 млрд грн, з них найбільше за бюджетними програмами: "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) – майже 647 млн грн, "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – 608,3 млн грн, "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво" (код 3801280) – 468,7 млн грн. Зазначене свідчить про недостатню ефективність і спроможність головних розпорядників щодо використання таких коштів, що загалом знецінює законодавчо визначену цільову прив'язку відповідних надходжень.
Щодо окремих фондів, створених у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статей 24-2, 24-3, 24-4 і 24-5 Кодексу, теж зберіглася негативна тенденція в частині низького рівня використання коштів за наявності відповідних надходжень, зокрема у січні-травні п.р. щодо: Державного фонду поводження з радіоактивними відходами кошти використано у сумі 167,6 млн грн /залишок на 01.06.2025 становив 3,3 млрд грн/, державного дорожнього фонду – 591,7 млн грн /залишок – 2,8 млрд грн/, державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації кошти не використовувалися /залишок – 2,7 млрд грн/.
У 2025 р. (як і в 2 попередніх роках) у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, джерелами формування якого згідно пунктом 10 статті 11 Закону є кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції" /за 5 місяців п.р. надійшло 5,6 млрд грн/, які згідно з статтею 43 Закону спрямовуються на компенсацію за знищений/пошкоджений об'єкт житлового призначення відповідно до прийнятих рішень КМУ про виділення коштів з цього фонду. Водночас згідно із статтею 44 Закону у 2025 р. залишки коштів цього фонду на 01.01.2025 /за даними Казначейства – 7,6 млрд грн/ зберігаються і за рішеннями КМУ спрямовуються на завершення проектів (об’єктів, заходів), реалізація яких у попередніх роках здійснювалася за рахунок коштів цього фонду. На 01.07.2025 прийнято 6 рішень Уряду про виділення коштів з цього фонду на загальну суму 11,1 млрд грн, а саме: за рахунок поточних надходжень цього фонду – 2 рішення /розпорядження КМУ від 09.05.2025 № 456-р і постанова КМУ від 11.06.2025 № 685/ на суму 4,2 млрд грн (або 75,2% надходжень); за рахунок залишку коштів цього фонду – 4 рішення /постанови КМУ від 07.03.2025 № 251, від 11.04.2025 № 412, від 16.05.2025 № 570 і від 18.06.2025 № 718/ на суму 6,9 млрд грн (або 90,1% залишку коштів). За 5 місяців п.р. видатки фонду ліквідації наслідків збройної агресії становили 2,2 млрд грн (або 20% розподілених коштів).
У січні-травні п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. капітальні видатки збільшилися на 28,9% (проведені у сумі 91,5 млрд грн, або 32,4% уточненого річного плану), поточні видатки – на 28,5% (відповідно 1.894,5 млрд грн, або 46,7%).
Законом України від 16.01.2025 № 4225–IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень" з 2025 р. запроваджено нову модель публічних інвестицій, що здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (у т.ч. отриманих у вигляді міжнародної технічної допомоги, коштів, залучених під державні (місцеві) гарантії тощо) для реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій. Для здійснення аналізу публічних інвестицій у п.р. від Комітету направлено звернення до Мінфіну /лист від 10.03.2025 № 04-13/12-2025/54825(1827987)/ щодо надання щомісячної інформації про використання коштів на реалізацію публічних інвестиційних проектів, однак отримана інформація є неповною (зокрема, немає даних про міжнародні фінансові організації або уряди інших країн, за рахунок коштів яких реалізуються публічні інвестиційні проекти, про обсяги коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію окремих публічних інвестиційних проектів, показник щодо стану виконання публічних інвестиційних проектів в рамках однієї бюджетної програми не відповідає загальному звітному показнику за такою програмою), що унеможливлює здійснення комплексного аналізу публічних інвестицій.
За 5 місяців п.р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 6,1 млрд грн, або 40,4% затвердженого річного плану та 95,4% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 75,6 млн грн, або 28% затвердженого річного плану.
За січень-травень 2025 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 2,03 млрд грн, або 3,8% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,14 млрд грн (0,9% бюджетних призначень і 3,3% плану на звітний період), із спеціального фонду – 1,89 млрд грн (5% бюджетних призначень).
Кредиторська заборгованість на 01.06.2025 за видатками загального фонду становила 5 млрд грн і збільшилася з початку п.р. в 3,4 раза (з яких за видатками Міноборони – 2,1 млрд грн і збільшилася в 10 разів, за видатками МВС – 0,9 млрд грн і збільшилася в 11 разів), з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,2 млрд грн (23,4% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 9,8% з початку п.р.). Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2025 становила 411,9 млрд грн (з яких 348,7 млрд грн – за видатками Міноборони) і збільшилася з початку п.р. на 10,5%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 69,2 млрд грн (16,8% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 17,5% з початку п.р.), з яких 59,6 млрд грн – за видатками Міноборони. У Висновку РП зауважено, що необхідно посилити ведення розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів претензійно-позовної роботи і системно вживати заходів для погашення заборгованості, насамперед простроченої, щоб запобігти втратам державного бюджету. Загалом стан і динаміка бюджетної заборгованості потребує постійного моніторингу, аналізу причин її зростання з огляду на обмеженість фінансових ресурсів держави в умовах воєнного стану та значні потреби сектору національної безпеки і оборони.
Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами
За січень-травень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 74 млрд грн, що становить 33,4% уточненого річного плану, у т.ч. за загальним фондом – 73,06 млрд грн (35,4% уточненого річного плану та 93,9% уточненого плану на звітний період), за спеціальним фондом – 0,94 млрд грн (6,1% уточненого річного плану). За оперативними даними, за І півріччя п.р. такі трансферти надані місцевим бюджетам у сумі 103,55 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 102,09 млрд грн (92,3% уточненого плану на звітний період), за спеціальним фондом – 1,46 млрд грн.
Базова дотація перерахована місцевим бюджетам у сумі 10,6 млрд грн, або 100% плану на січень-травень п.р. Реверсна дотація також передана з місцевих бюджетів до державного бюджету у запланованому на звітний період обсязі – 6,3 млрд грн.
4 додаткові дотації надано місцевим бюджетам у повному обсязі відповідно до плану на 5 місяців п.р., а додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації (код 3511280), передана у сумі 9,8 млрд грн, або 75% плану на звітний період (при цьому нерозподіленими залишається майже 22 млрд грн такої дотації, розподіл якої між місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням особливостей, визначених постановою КМУ від 14.01.2025 № 23).
Із загального
фонду державного бюджету субвенції перераховані у сумі 50,96 млрд грн, або 97,1% плану
на січень-травень п.р. Серед таких субвенцій переважну частину становила
освітня субвенція (майже 80,8% загального
обсягу таких субвенцій), яку перераховано у сумі 41,2 млрд грн (96,9% уточненого плану на звітний період).
Відповідно до постанови КМУ від
05.12.2024 № 1394 здійснено розподіл освітньої субвенції між
місцевими бюджетами на січень-серпень
2025 р. у сумі 68,2 млрд грн, нерозподіленими залишаються 34,95 млрд грн (або 33,9%), з яких
1,03 млрд грн – резерв освітньої субвенції. Поряд з тим, на
здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти
вперше місцевим бюджетам надано відповідну субвенцію у сумі 3,9 млрд грн, або 100% плану на
січень-травень п.р. згідно з розподілом
на січень-червень 2025 р., затвердженим постановою КМУ від 27.12.2024 № 1515 (нерозподіленими залишаються
7,4 млрд грн, або 61,5%). На 01.07.2025 Урядом не прийнято
рішень щодо подальшого розподілу коштів за зазначеними субвенціями.
У п.р. вперше 10 субвенцій загального фонду передбачено на реалізацію публічних інвестиційних проектів, що надані місцевим бюджетам за звітний період загалом у сумі 4,56 млрд грн, або 96,2% плану на січень-травень п.р., але лише 24,4% бюджетних призначень, що спричинено запізнілим прийняттям порядків та умов надання таких субвенцій (за 4 новими субвенціями не дотримано вимог частини 2 статті 97 Кодексу щодо затвердження порядку та умов їх надання не пізніше кінця січня 2025 р.) і їх розподілом між місцевими бюджетами та створює ризики освоєння відповідних коштів у запланованих обсягах.
Рівень надання субвенцій із спеціального фонду державного бюджету за 5 місяців п.р. становив 26,9% плану на звітний період, що зумовлено передусім невиконанням плану зовнішніх цільових кредитів, за рахунок яких надаються окремі субвенції. Найбільшими серед субвенцій спеціального фонду стали: субвенція на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (виділена з фонду ліквідації наслідків збройної агресії), яку перераховано у сумі 0,3 млрд грн (або 100% уточненого річного плану), освітня субвенція для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти (надана за рахунок перерахованих до спеціального фонду державного бюджету залишків освітньої субвенції), яку перераховано у сумі 0,26 млрд грн. Особливістю використання освітньої субвенції за спеціальним фондом, обсяг якої сформовано відповідно до статті 25 Закону за рахунок залишку цієї субвенції на 01.01.2025 у сумі 3,7 млрд грн, є її спрямування на реалізацію заходів у сфері освіти за рішеннями КМУ (станом на 01.07.2025 не розподілено 2,3 млрд грн, або 61,6%). Крім того, за спеціальним фондом не розподілено субвенцію на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (код 2211220), обсяг якої сформовано відповідно до статті 26 Закону за рахунок залишку цієї субвенції на 01.01.2025 у сумі 93,4 млн грн.
У Законі з 34 трансфертів з державного бюджету (29 субвенцій і 5 дотацій) затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 24 трансферти /за кодами 1511090, 1511800, 1511810, 2211190, 2211220, 2211230, 2211360, 2211370, 2211800, 2211810, 2211820, 2211830, 2211840, 2211850, 2311800, 2511800, 3121160, 3121350, 3121600, 3121620, 3121680, 3121690, 3411250, 3511060/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу мають здійснюватися КМУ за погодженням з Комітетом (крім субвенцій за кодами 2211190 та 2211220, розподіл яких згідно з статтями 25 і 26 Закону здійснюється Урядом), при цьому згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовується вимога щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду. Керуючись частиною 6 статті 108 Кодексу та статтями 25 і 26 Закону, на 01.07.2025 прийнято 41 рішення КМУ щодо розподілу або перерозподілу трансфертів з державного бюджету між місцевими бюджетами.
Наразі, крім зазначених вище трансфертів за кодами 2211190, 2211220, 2211370 і 3511280, залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 7 субвенцій (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:
забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код 1511090) /план за загальним фондом – 2.928 млн грн, не розподілено 2.529,3 млн грн (з урахуванням зменшення субвенції на 34,1 млн грн шляхом перерозподілу), або 86,4%/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту із розвитку ветеранських просторів (код 1511810) /план за загальним фондом – 450 млн грн, не розподілено/;
забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти (код 2211360) /план за спеціальним фондом – 100 млн грн, не розподілено/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211820) /план за загальним фондом – 960 млн грн, не розподілено 458,3 млн грн, або 47,7%/;
реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (код 2211850) /план за загальним фондом – 2.000 млн грн, не розподілено 230,25 млн грн, або 11,5%/;
реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)" (код 3121160) /план за спеціальним фондом – 540 млн грн, не розподілено/;
реалізацію проектів в рамках Програми відновлення України ІІІ (код 3121690) /план за спеціальним фондом – 1.000 млн грн, не розподілено 299,2 млн грн, або 29,9%/.
Станом на 01.07.2025 ще не затверджено порядок та умови надання субвенції на реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)".
Загалом тривале затвердження Урядом розподілів окремих субвенцій між місцевими бюджетами може спричинити надання таких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.
Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5 і 6 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.
Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та частиною 2 статті 109 Кодексу, пропонується надати Уряду рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2025 р.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Лаба М.М., Цабаль В.В., Гончаренко О.О., Голова Рахункової палати Піщанська О.С., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і директор Департаменту державного бюджету Мінфіну Лозицький В.П.
Зокрема, доповідаючи дане питання, Голова Рахункової палати Піщанська О.С. зазначила про ретельний розгляд Висновку РП у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) за участю окремих головних розпорядників (Міноборони, МВС, Міндовкілля, Мінрозвитку, Агентства відновлення) та представила ключові показники виконання державного бюджету у І кварталі п.р. і окремі висновки, зазначені у Висновку РП.
Директор Департаменту державного бюджету Мінфіну Лозицький В.П. відмітив, що Мінфіном теж підтримується започаткований у підкомітеті розгляд даного питання із заслуховуванням окремих головних розпорядників, та поінформував щодо поточного стану виконання державного бюджету.
Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання 26 червня п.р. у підкомітеті та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати КМУ рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;
2) завершити роботу щодо нормативно-правового забезпечення реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (зокрема статей 29, 48 та пунктів 23 і 30 розділу "Прикінцеві положення"), а також виконання вимог частини 7 статті 20 Бюджетного кодексу України щодо затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету та частини 2 статті 97 цього Кодексу щодо порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за кодом 3121160;
3) продовжити активну співпрацю з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;
4) доручити Міністерству фінансів України забезпечити надання Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті узагальненої інформації про надходження коштів, які залучаються згідно з пунктом 35-1 розділу VI Бюджетного кодексу України в рамках ініціативи країн G7 ERA та повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, у розрізі кредиторів (із зазначенням реквізитів відповідних договорів), умовних зобов'язань та фактичних обсягів залучених до державного бюджету коштів (у відповідній валюті та еквіваленті в доларах США і гривнях) за видами надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) окремо за загальним і спеціальним фондами державного бюджету щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (починаючи з даних за січень-червень 2025 року (наростаючим підсумком), а також відповідної інформації загалом за 2024 рік;
5) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету у вигляді програм допомоги, грантів, кредитів (позик) від Європейського Союзу, іноземних держав, іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій та донорських установ, з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів;
6) забезпечити прийняття урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання Міністерством фінансів України таких гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про державний бюджет на відповідний рік та за необхідності опрацювати пропозиції щодо внесення змін до законодавства для врегулювання такого питання;
7) проаналізувати стан виконання витрат загального фонду державного бюджету у 2025 році, оцінивши ефективність і своєчасність реалізації відповідних бюджетних програм, та за результатами такого аналізу підготувати пропозиції щодо перерозподілу відповідних коштів на нагальні загальносуспільні потреби;
8) дослідити спроможність використання у 2025 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 5-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (з урахуванням залишків попередніх років), за напрямами, визначеними статтею 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", та за необхідності внести відповідні пропозиції;
9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету, відповідальним за Державний фонд поводження з радіоактивними відходами, державний дорожній фонд, державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, вжити заходів щодо цільового і ефективного використання накопичених значних залишків коштів цих фондів та у разі неможливості такого використання внести пропозиції щодо перерозподілу зазначених коштів на національну безпеку і оборону;
10) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з дотриманням вимог частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету виключно непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету;
11) опрацювати питання про запровадження узагальненої періодичної звітності щодо виконання публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій, які повністю або частково реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та/або з наданням державної підтримки, за бюджетними програмами в розрізі таких проектів і програм (із зазначенням відповідних витрат та джерел фінансового забезпечення);
12) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету вжити заходів щодо погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи недопущення утворення нової простроченої заборгованості;
13) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 1511810, 2211360, 3121160, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 1511090, 2211190, 2211220, 2211370, 2211820, 2211850, 3121690, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
14) подати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі.
Голосували: "за" – 28, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, (реєстр. № 13439 від 30.06.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 13439 від 30.06.2025 /далі – законопроект № 13439/, підготовку якого в Кабінеті Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ здійснювало Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/.
Законопроект № 13439 не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 11.02.2025 № 4228–IX), але він безпосередньо пов’язаний із реалізацією пункту 129 розділу II цього Плану, до якого включені проекти законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", якими за ініціативою Уряду можуть бути врегульовані протягом року окремі нагальні питання, зокрема пов’язані з необхідністю бюджетного забезпечення пріоритетних завдань та заходів держави, а також реагування на поточний стан економіки та виконання державного бюджету. На зазначене також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 13439 його розроблено відповідно до вимог абзацу першого § 55-2 Регламенту Кабінету Міністрів України (затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 № 950 (із змінами)), відповідно до яких, зокрема, у період дії в Україні воєнного стану, в невідкладних випадках, що потребують негайного прийняття рішення, на розгляд Уряду може бути внесений проект акта без дотримання вимог цього Регламенту щодо погодження і консультацій, проведення правової експертизи Міністерством юстиції України, розгляду на засіданні урядового комітету. Тобто, питання, що врегульовуються у законопроекті № 13439, Урядом визначено як такі, що потребують невідкладного прийняття рішення.
Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту № 13439, у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що законопроект № 13439 розроблено з метою належного фінансового забезпечення невідкладних заходів у сфері безпеки і оборони, спрямованих на протидію широкомасштабній збройній агресії російської федерації проти України, та вирішення інших першочергових питань держави, а реалізація його положень дозволить збільшити видатки, що спрямовуються на потреби сектору безпеки і оборони, для протидії військовій агресії російської федерації проти України, подолання негативних наслідків, спричинених широкомасштабною збройною агресією проти України, та забезпечить вирішення важливих питань держави.
На час розгляду законопроекту № 13439 у Комітеті його не включено до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Відтак, відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно прийняти рішення про включення законопроекту № 13439 до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України і таке позитивне рішення буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 13439 у першому читанні.
II. Щодо основних положень законопроекту № 13439.
1. Загалом законопроектом № 13439 пропонуються зміни до статей 1, 5, 6, 7, 14, 18, 24, 27, 37, 39, пункту 12 Розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон/, доповнення Закону новими статтями 50, 51, 52, 53, 54 і 55 та зміни до додатків № 1, № 2, № 3, № 4 і № 6 до Закону.
Відповідно до законопроекту № 13439 загальні показники державного бюджету на 2025 рік змінюються таким чином:
збільшено обсяги
видатків – на 400 492,2 млн грн;
доходів – 147 492,2 млн грн;
фінансування за борговими операціями – на 250 000 млн грн, у тому числі за рахунок збільшення обсягу державних внутрішніх запозичень на 184 884,9 млн грн з одночасним зменшенням обсягу витрат на погашення внутрішніх зобов’язань на 65 115,1 млн грн);
зменшено обсяг надання кредитів з державного бюджету на 3 000 млн гривень.
Тобто, положення законопроекту № 13439 є збалансованими за показниками надходжень та витрат державного бюджету, проте запропонованими змінами збільшено граничний обсяг дефіциту загального фонду державного бюджету на 250 000 млн грн до 1 709,5 млрд грн (загалом граничний обсяг дефіциту державного бюджету за загальним та спеціальним фондами з урахуванням запропонованих змін становитиме 1 890,6 млрд грн). Відповідно змінами до статті 5 Закону збільшено на 184 884,9 млн грн граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2025 року (до 8 395,3 млрд грн).
2. Поряд з тим, законопроектом № 13439 пропонується врегулювати ряд питань, пов’язаних з організацією бюджетного процесу у цьому бюджетному періоді, що стосуються такого:
дозволити Мінфіну перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет, в т.ч. за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці з Україною, визначеного Регламентом (ЄС) 2024/2773 Європейського Парламенту і Ради ЄС від 24 жовтня 2024 року /доповнення статті 5 Закону частиною 2/;
конкретизувати, що державні гарантії за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням КМУ можуть надаватися для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України /зміни до підпункту "в" пункту 1 статті 6 Закону/;
встановити, що з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовуватиметься прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні (з метою усунення розбіжностей в оплаті праці між прокурорами та працівниками органів правопорядку) /зміни до статті 7 Закону/;
надати право Мінфіну здійснювати виплати, пов'язані з правочинами з державними деривативами, за рахунок розміщення (емісії) понадпланових обсягів облігацій зовнішньої державної позики /зміни до статті 18 Закону/;
спрямувати кошти, отримані з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року як плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (як виняток з положення пункту 5-1 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/), Міністерству оборони України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання /зміни до статті 24 Закону/;
уточнити, що нові цільові зовнішні кошти (кредити чи гранти), не передбачені у Законі, можуть спрямовуватися за спеціальним фондом державного бюджету також на надання допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій для забезпечення їх житлом /зміни до частини 1 статті 27 Закону/;
встановити, що розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом /зміни до статті 39 Закону/;
Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання щодо:
спрямування з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року Міністерству оборони України 15 відсотків частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу (при цьому, встановивши, що Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України спрямовуватиметься 30 відсотків відповідних коштів) /нова стаття 50/;
цільового використання залишків коштів місцевих бюджетів, які утворилися на кінець 2024 року за рахунок додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам з метою спрямування їх у 2025 році на придбання шкільних автобусів, спеціально обладнаних для перевезення маломобільних груп населення, та облаштування безпечних умов у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти /нова стаття 51/;
спрямування залишку коштів, утвореного станом на 1 січня 2025 року, джерелом формування якого були надходження спеціального фонду державного бюджету від частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу та не використані Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерству оборони України для здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання /нова стаття 52/;
надання Уряду права скорочувати видатки загального фонду державного бюджету і надання кредитів із загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету та збільшувати видатки загального фонду державного бюджету головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм) /нова стаття 53/;
використання залишку коштів, перерахованих відповідно до статті 50 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" до спеціального фонду державного бюджету для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (у сумі 706,6 млн грн) та не використаних у 2024 році /нова стаття 54/;
здійснення виконання Міністерством соціальної політики України завдань, проектів та робіт, направлених на розвиток програмно-апаратного забезпечення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, що реалізуються за рахунок бюджетних коштів, за погодженням із Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації /нова стаття 55/;
віднесення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до другого типу державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (доповнено абзац третій підпункту 1 пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону).
Крім того, у пункті 2 розділу ІІ законопроекту № 13439 пропонуються зміни до Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом і державними деривативами" від 19.05.2015 № 436-VIII (із змінами) /далі – Закон № 436- VIII/, якими передбачається надати право КМУ до 01.10.2025 приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за гарантійними зобов’язаннями держави щодо боргових зобов’язань за кредитом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" /далі – АТ "ДПЗК"/, залученим від Експортно-імпортного банку Китаю /далі – Ексімбанк Китаю/ під державну гарантію у 2012 р., на строк до вчинення правочинів з гарантованим державою боргом шляхом зміни умов відповідних боргових зобов'язань.
3. У законопроекті № 13439 запропоновані зміни до статті 1 Закону та додатків № 3, № 4 і № 6 до Закону щодо показників витрат державного бюджету, відповідно до яких загальний обсяг видатків державного бюджету збільшено на 400 492,2 млн грн (у тому числі за загальним фондом – на 390 488,7 млн грн та за спеціальним фондом – на 10 003,5 млн грн).
3.1. У законопроекті № 13439 пропонується врегулювати такі питання:
1) збільшити обсяг видатків окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету сектору національної безпеки і оборони загалом на 412 374,9 млн грн (у тому числі за загальним фондом – на 401 605 млн грн, та за спеціальним фондом – на 10 769,9 млн грн), а саме для:
Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ збільшено загалом на 321 018,7 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 310 843,3 млн грн /з них, видатки споживання – на 212 785,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 37 293,1 млн грн; видатки розвитку – на 98 057,7 млн грн/, за спеціальним фондом – на 10 175,4 млн грн /з них, видатки споживання – на 9 357,5 млн грн; видатки розвитку – на 817,9 млн грн/), у тому числі за бюджетними програмами: "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" (код 2101020) – на 114 483,6 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 114 082,4 млн грн /видатки споживання, з яких на оплату праці – на 35 014 млн грн/, за спеціальним фондом – на 401,2 млн грн /видатки розвитку/); "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання" (код 2101150) – на 194 349 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 193 948,2 млн грн /з них, видатки споживання – на 95 890,5 млн грн; видатки розвитку – на 98 057,7 млн грн/, за спеціальним фондом – на 400,8 млн грн /видатки розвитку/); "Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням" (нова бюджетна програма 2101540) – 9 357,5 млн грн (за спеціальним фондом, видатки споживання), для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту України за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту" (код 2105010) – на 2 828,6 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 2 812,6 млн грн /видатки споживання, з яких на оплату праці – на 2 279,1 млн грн/, за спеціальним фондом – на 15,9 млн грн /видатки розвитку/)
/слід зазначити, що законопроектом № 13439 передбачено з 01.08.2025 спрямувати Міноборони для здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання за новою бюджетною програмою "Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням" (код 2101540) кошти спеціального фонду державного бюджету у сумі 9 357,5 млн грн (за рахунок спрямування 15 % частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу (нова стаття 50); перевищення надходжень податку на доходи фізичних осіб; коштів від сплати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (зміни до статті 24 Закону)/;
Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ збільшено загалом на 84 243,1 млн грн (у тому числі: за загальним фондом - на 84 088 млн грн /з них, видатки споживання – на 63 184,9 млн грн, з яких на оплату праці – на 51 526 млн грн; видатки розвитку – на 20 903,1 млн грн/, за спеціальним фондом – на 155 млн грн /видатки розвитку/), у тому числі: для Адміністрації Державної прикордонної служби України за бюджетною програмою "Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державною прикордонною службою України" (код 1002030) – на 45 913 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 45 854,7 млн грн /з них, видатки споживання на – 28 452,1 млн грн, з яких на оплату праці – на 23 095,5 млн грн; видатки розвитку – на 17 402,6 млн грн/, за спеціальним фондом – на 58,2 млн грн /видатки розвитку/); для Національної гвардії України за бюджетною програмою "Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національною гвардією України" (код 1003020) – на 24 596,4 млн грн (у тому числі: за загальним фондом – на 24 499,6 млн грн /з них, видатки споживання – на 21 999 млн грн, з яких на оплату праці – на 18 566,6 млн грн; видатки розвитку – на 2 500,5 млн грн/, за спеціальним фондом – на 96,8 млн грн /видатки розвитку/); для Національної поліції України за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України" (код 1007020) – на 13 733,7 млн грн (за загальним фондом /з них, видатки споживання – на 12 733,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 9 863,9 млн грн; видатки розвитку – на 1 000 млн грн/);
Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою "Розвідувальна діяльність у сфері оборони" (код 5961010) на 4 559,9 млн грн (у тому числі за загальним фондом – на 4 539,7 млн грн /з них, видатки споживання – на 4 039,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 3 465,1 млн грн; видатки розвитку – на 500 млн грн/, за спеціальним фондом – на 20,2 млн грн /видатки розвитку/);
Служби безпеки України /далі – СБУ/ за бюджетною програмою: "Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України" (код 6521010) – на 1 566,1 млн грн (у тому числі за загальним фондом – на 1 564,5 млн грн /з них, видатки споживання – на 1 064,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 865,9 млн грн; видатки розвитку – на 500 млн грн/, за спеціальним фондом – на 1,6 млн грн /видатки розвитку/);
Управління державної охорони України /далі – УДО/ за бюджетною програмою "Державна охорона органів державної влади та посадових осіб" (код 6601020) – на 505 млн грн (за загальним фондом, видатки споживання, з яких на оплату праці – на 427,3 млн грн);
Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗР/ за бюджетною програмою "Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України" (код 6621010) – на 5,6 млн грн (за спеціальним фондом, видатки розвитку);
Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України" (код 6641010) збільшено за загальним фондом – на 64,5 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 44,4 млн грн); при цьому за бюджетною програмою "Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням" (код 6641160) зменшено обсяг видатків розвитку спеціального фонду – на 4 089,5 млн грн (нова стаття 50);
Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України /далі – Мінстратегпром/ за бюджетною програмою "Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення" (код 2601030) – на 4 501,6 млн грн (за спеціальним фондом, видатки розвитку) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, за рахунок збільшення надходжень частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу/;
2) збільшено/передбачено окремим головним розпорядникам бюджетних коштів видатки за загальним фондом (загалом на 19,3 млрд грн) для вирішення важливих завдань та забезпечення виконання покладених на відповідні органи влади повноважень, а саме:
Державному управлінню справами /далі – ДУС/ новому відповідальному виконавцю бюджетних програм – Офіс Військового омбудсмана за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Військового омбудсмана" (код 0305010) встановлено видатки в обсязі 37,4 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – 20,6 млн грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для фінансового забезпечення діяльності Офісу Військового омбудсмана (відповідний законопроект за реєстр. № 13266, поданий Президентом України та визначений ним як невідкладний, прийнято у першому читанні 03.06.2025)/;
Спеціалізованому окружному адміністративному суду – новоствореному головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетною програмою "Здійснення правосуддя Спеціалізованим окружним адміністративним судом" (код 0601010) встановлено видатки в обсязі 880,4 тис. грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – 721,6 тис. грн);
Спеціалізованому апеляційному адміністративному суду – новоствореному головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетною програмою "Здійснення правосуддя Спеціалізованим апеляційним адміністративним судом" (код 0651010) встановлено видатки в обсязі 880,3 тис. грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – 721,6 тис. грн);
/за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, відповідні видатки передбачено на виконання положень Закону України від 26.02.2025 № 4264-IХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду", а також реалізації ініціативи Європейського Союзу "Ukraine Facility", запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29.02.2024 № 2024/792, яким визначено завдання щодо створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів/;
Міністерству закордонних справ України /далі – МЗС/ за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин" (код 1401010) – на 8 млн грн (видатки споживання, комунальні послуги та енергоносії) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, для оплати комунальних послуг та енергоносіїв/;
Міністерству у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ за бюджетними програмами: "Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих" (код 1501120) – на 1 160 млн грн (видатки споживання), "Забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій Міністерства у справах ветеранів" (код 1501130) – на 53,5 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 43,9 млн грн), "Реалізація публічного інвестиційного проекту із створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища" (код 1501800) – на 800 млн грн (видатки розвитку) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, додаткові кошти будуть спрямовані відповідно для виплати компенсацій за страховими полісами учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни; для забезпечення поховання тіл (останків) військовослужбовців, загиблих (померлих) внаслідок збройної агресії проти України; для продовження робіт з будівництва об’єктів та інфраструктури Національного військового меморіального кладовища/;
Міністерству освіти і науки України /далі – МОН/ (загальнодержавні видатки та кредитування) загалом на 6 093,1 млн грн, з яких: за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти" (код 2211360), уточнивши при цьому її найменування, на 4 593,1 млн грн (видатки споживання) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для продовження реалізації з 1 вересня 2025 року реформи шкільного харчування, харчування учнів початкових класів та 5- 11 класів на прифронтових територіях/; за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою" (код 2211860) на 1 500 млн грн (видатки розвитку) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для реалізації проекту щодо розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей/;
Міністерству охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) – на 3 117,4 млн грн (за загальним фондом, видатки споживання) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для централізованої закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо/;
Міністерству соціальної політики України /далі – Мінсоцполітики/ загалом на 204,4 млн грн /з них, видатки споживання – на 15,5 млн грн; видатки розвитку – на 188,9 млн грн/, в тому числі за бюджетними програмами: "Керівництво та управління у сфері соціальної політики" (код 2501010) – на 40,6 млн грн (видатки розвитку), "Створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичне забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту" (код 2501090) – на 163,8 млн грн (з них, видатки споживання – на 15,5 млн грн; видатки розвитку – на 148,3 млн грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, додаткові кошти будуть спрямовані відповідно для забезпечення створення корпоративної мережі Міністерства; для забезпечення розвитку програмно-апаратного забезпечення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери/;
Міністерству цифрової трансформації України /далі – Мінцифри/ загалом на 6 272,8 млн грн /з них, видатки споживання, на комунальні послуги та енергоносії – 2,8 млн грн; видатки розвитку – на 6 270 млн грн/, в тому числі: за бюджетними програмами "Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації" (код 2901010) – на 2,8 млн грн (видатки споживання) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, для оплати комунальних послуг та енергоносіїв/, "Електронне урядування" (код 2901030) – на 69,4 млн грн (видатки розвитку) /відповідно для придбання серверного обладнання для сховищ зберігання даних та закупівлі ліцензій програмного забезпечення з метою посилення кіберзахисту інформаційно-комунікаційних систем ДП "ДІЯ" в умовах сучасних кіберзагроз/, "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" (код 2901060) – на 2 772,8 млн грн (видатки розвитку) /відповідно для збільшення статутного капіталу Фонду розвитку інновації/, та новою бюджетною програмою "Забезпечення виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій" (код 2901080) в обсязі 3 427,8 млн грн (видатки розвитку) /відповідно для забезпечення закупівлі спеціальної техніки та обладнання для тестування перспективних defense tech-рішень/;
Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ за новою бюджетною програмою "Забезпечення обов’язкового проведення процедур закупівель централізованою закупівельною організацією у сфері управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури" (код 3111440) – на 8,9 млн грн (видатки розвитку);
Міністерству молоді та спорту України /далі – Мінмолодьспорт/ загалом на 242,7 млн грн (видатки споживання), в тому числі за бюджетними програмами "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація" (код 3401110) – на 49,3 млн грн, "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – на 193,4 млн грн /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для забезпечення участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях для здобуття ліцензій на участь у Паралімпійських і Дефлімпійських іграх та у зимових Олімпійських, літніх Юнацьких Олімпійських іграх у 2026 році/;
Мінфіну загалом на 428,6 млн грн /з них видатки споживання – на 197,6 млн грн, з них на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 104,9 млн грн, видатки розвитку – на 231 млн грн/, у тому числі: для Державної аудиторської служби України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері фінансового контролю" (код 3505010) – на 15,5 млн грн (видатки споживання) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для здійснення першочергових робіт з поточного ремонту приміщень для створення належних умов роботи працівників/; для Державної митної служби України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері митної політики" (код 3506010) – на 231 млн грн (видатки розвитку) /відповідно, для завершення у поточному році, на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року, заходів з облаштування скануючими системами міжнародних пунктів пропуску "Мостицька-Пшемисль" та "Ягодин – Дорогуськ", які було розпочато у 2024 році/; для Державної податкової служби України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері податкової політики" (код 3507010) – на 182,1 млн грн (видатки споживання, з них, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 104,9 млн грн) /відповідно, окрім оплати комунальних платежів, також на сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір"/;
Міністерству юстиції України /далі – Мін’юст/ за бюджетною програмою "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" (код 3601020) – на 654,9 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – на 553,7 млн грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для збільшення виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у зв’язку із прийняттям 25.06.2025 постанови КМУ № 763 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", а також грошового забезпечення курсантам Пенітенціарної академії України відповідно до норм постанови КМУ від 11.04.2025 № 455 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 і від 30 серпня 2017 р. № 704"/;
Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за бюджетною програмою "Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини" (код 5991010) – на 26,2 млн грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 20 млн грн, комунальні послуги та енергоносії – на 1,9 млн грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для забезпечення розширення мережі регіональних представництв Уповноваженого та розгортання на їх базі робочих груп Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими/;
Державному бюро розслідувань /далі – ДБР/ за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань" (код 6421010) – на 60 млн грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 50 млн грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для укомплектування посад з метою реалізації вимог Закону України від 09.10.2024 № 4009-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні"/;
Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /далі – АРМА/ за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (код 6431010) – на 100 млн грн (видатки споживання) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для реалізації повноважень АРМА щодо оплати послуг з оцінки активів, прийнятих АРМА в управління/;
3) збільшено видатки за загальним фондом Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою "Резервний фонд" (код 3511030) – на 18 088,8 млн грн /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для забезпечення фінансування в умовах воєнного стану непередбачених заходів, зокрема пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та зміцненням обороноздатності держави/;
4) здійснено перерозподіл/передачу видатків за загальним фондом державного бюджету між головними розпорядниками бюджетних коштів, а саме:
– визначено нового відповідального виконавця бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Мінцифри – Державне агентство України ПлейСіті із встановленням видатків у загальному обсязі 160,4 млн грн (з яких, за бюджетними програмами: "Керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор та лотерей" (код 2902010) – 76,2 млн грн та "Створення і впровадження Державної системи онлайн-моніторингу та електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор" (код 2902020) – 84,2 млн грн), виключивши у повному обсязі відповідні видатки, попередньо встановлені Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей /у зв’язку з утворенням Державного агентства України ПлейСіті та ліквідацією Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (відповідно до постанов КМУ від 21.03.2025 № 314 та від 25.03.2025 № 336)/;
– встановлено видатки Міністерству розвитку громад та територій України /далі – Мінрозвитку/ за новою бюджетною програмою "Функціонування Фонду енергоефективності" (код 3101060) в обсязі 240 млн грн (видатки розвитку) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, для забезпечення можливості реалізації енергоефективних проектів Фонду енергоефективності шляхом співфінансування програм зі сторони Європейського Союзу та Уряду Німеччини у розмірі 80% від загальної суми грантів та у розмірі 20% з боку Уряду України /Закон України "Про Фонд енергоефективності", угоди про фінансування між Урядом України та Європейською Комісією "Програма підтримки енергоефективності в Україні" – "ЕЕ4U" та "ЕЕ4U-ІІ"//, за рахунок зменшення на таку суму видатків Міненерго за бюджетною програмою "Реструктуризація вугільної галузі" (код 2401590) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України держава протягом року втратила контроль за діяльністю трьох державних вугледобувних підприємств, та наразі видатки за цією програмою спрямовуються на підтримку трьох державних вугледобувних підприємств та здійснення утримання об’єкта незавершеного будівництва шахти № 10 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" в безпечному та безаварійному стані/;
4. Для покриття зазначених додаткових видатків державного бюджету законопроектом № 13439 пропонується:
1) збільшити доходи державного бюджету порівняно із затвердженим річним планом на 147 492,2 млн грн (на 6,3%), у т.ч. за загальним фондом – на 137 488,7 млн грн (на 6,4%), за спеціальним фондом – на 10 003,5 млн грн (на 5,2%), а саме щодо:
податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 55 968,2 млн грн (на 13,1%), у т.ч. за загальним фондом – на 45 964,7 млн грн (на 14,3%), за спеціальним фондом – на 10 003,5 млн грн (на 9,6%);
податку на прибуток підприємств (код 11020000) за загальним фондом – на 23 795 млн грн (на 9,6%);
коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (код 21020000), за загальним фондом – на 20 300 млн грн (на 31,8%);
частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000), за загальним фондом – на 15 000 млн грн (на 30,6%);
інших надходжень (код 24060300) – на 13 884,9 млн грн (в 2,4 раза);
акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (код 11030000) за загальним фондом – на 8 791 млн грн (на 6%) в частині тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (код 14030600);
інших надходжень (код 21080000) за загальним фондом – на 5 613,3 млн грн (на 64,5%);
зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (код 24140000) за загальним фондом – на 4 139,8 млн грн (на 30,8%);
2) збільшити фінансування загального фонду за борговими операціями на 250 млрд грн, у т.ч.: збільшити внутрішні запозичення (код 401100) на 184 884,9 млн грн (на 31,9% до затвердженого річного плану /579,2 млрд грн/) та зменшити витрати на погашення державного боргу за внутрішніми зобов'язаннями (код 402100) на 65 115,1 млн грн (на 11,6% до затвердженого річного плану /562 млрд грн/).
У зв'язку з цим передбачається збільшити на 250 млрд грн граничний обсяг дефіциту державного бюджету: загалом до 1 890,6 млрд грн (що на 15,2% більше затвердженого річного плану /1 640,6 млрд грн, або 19,4% прогнозного ВВП/) і за загальним фондом до 1 709,5 млрд грн (що на 17,1% більше затвердженого річного плану /1 459,5 млрд грн/); водночас збільшити на 184 884,9 млн грн граничний обсяг державного боргу (до 8 395,3 млрд грн, що на 2,3% більше затвердженого обсягу /8 210,5 млрд грн, або 97% прогнозного ВВП/);
3) зменшити видатки на обслуговування державного боргу (код 3511350) на 46 717 млн грн /видатки споживання/ (на 9,7% до бюджетних призначень /480,8 млрд грн/) та витрати на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії (код 3511600), на 3 000 млн грн /надання кредитів з державного бюджету/ (на 18,5% до бюджетних призначень /16,2 млрд грн/);
4) зменшити деякі інші видатки за загальним фондом державного бюджету окремим центральним органам виконавчої влади (загалом на 1 757,9 млн грн), як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, за пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів, зокрема:
відповідальним виконавцям бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загалом на 479,7 млн грн), а саме: Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" (код 0412010) – на 256,4 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 210,1 млн грн); Державній службі статистики України за бюджетними програмами: "Керівництво та управління у сфері статистики" (код 0414010) – на 207,9 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 170,4 млн грн), "Статистичні спостереження" (код 0414020) – на 15,4 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці –14,6 млн грн);
Мінветеранів (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" (код 1511090) – на 900 млн грн (видатки споживання);
Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів – Міністерства аграрної політики та продовольства України/ за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру" (код 2803010) – на 227,1 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 194,4 млн грн);
Державній авіаційній службі України /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів - Мінрозвитку/ за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері авіаційного транспорту" (код 3108010) – на 28,5 млн грн (видатки споживання видатки, з яких на оплату праці – на 23,4 млн грн);
Національному агентству з питань запобігання корупції /далі – НАЗК/ скорочено видатки за бюджетною програмою "Фінансування статутної діяльності політичних партій" (код 6331020) – на 122,6 млн грн (видатки споживання);
5) зменшити видатки за спеціальним фондом державного бюджету окремим головним розпорядникам бюджетних коштів (загалом на 766,4 млн грн), джерелом покриття яких є кошти від сплати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (відповідно до змін до статті 24 Закону, як виняток з положення пункту 51 частини четвертої статті 30 Кодексу, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання Мінобороні), а саме:
МОН за бюджетною програмою "Загальнодержавні заходи у сфері освіти" (код 2201260) – на 191,6 млн грн;
МОЗ за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) – на 344,9 млн грн;
Мінмолодьспорту за бюджетними програмами: "Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація" (код 3401110) – на 7,7 млн грн та "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – на 69 млн грн;
Міністерству культури та стратегічних комунікацій України за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво" (код 3801280) – на 153,3 млн гривень.
5. Набрання чинності відповідного Закону запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.
IІІ. Окремі коментарі щодо положень законопроекту № 13439.
1. У державному бюджеті на 2025 рік з урахуванням Указу Президента України від 02.10.2024 № 683 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 жовтня 2024 року "Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України" для сектору національної безпеки і оборони передбачено фінансовий ресурс у обсязі 2 224,8 млрд грн (у тому числі за загальним фондом – 1 953,6 млрд грн та спеціальним фондом – 241,2 млрд грн, та державних гарантій – у сумі 30 млрд грн), і це становить 26,3 % прогнозного ВВП на цей рік та 55,9% загального обсягу затверджених видатків державного бюджету.
Слід нагадати, що відповідно до підпункту 2 пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу встановлено, що з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, (введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами), затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX), як виняток з положень пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 та пункту 1 частини першої статті 66 Кодексу, частина податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України та згідно із зазначеними нормами Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету (на 2025 р. плановий показник передбачено в обсязі 104 175,4 млн грн) та спрямовується у пропорціях за такими напрямами:
45 відсотків – Адміністрації Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання /у показниках державного бюджету на 2025 рік передбачено 46 878,9 млн грн за бюджетною програмою "Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням" (код 6641160)/;
45 відсотків – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення /у показниках державного бюджету на 2025 рік передбачено 46 878,9 млн грн за бюджетною програмою "Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення" (код 2601030)/;
10 відсотків – головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення пропорційно до фактично сплаченого податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /у показниках державного бюджету на 2025 рік суб’єктам сектору національної безпеки і оборони передбачено загалом – 10 417,5 млн грн, у тому числі: Міноборони – 8 518 млн грн, МВС – 1 614,6 млн грн, ГУР Міноборони – 210,3 млн грн, СЗР – 58,3 млн грн, СБУ – 16,4 млн гривень/.
2. Постановою КМУ від 22.12.2023 № 1361 "Деякі питання виконання Державного бюджету України в умовах воєнного стану" встановлено особливості організації та проходження бюджетного процесу (зокрема, у 2025 році) для головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, зокрема перерозподіли бюджетних асигнувань за бюджетними програмами, передбачені частинами сьомою та восьмою статті 23 Кодексу, здійснюються Мінфіном за обґрунтованим поданням відповідного головного розпорядника бюджетних коштів шляхом внесення змін до розпису державного бюджету.
3. З початку 2025 року Урядом було прийнято ряд нормативно-правових актів, спрямованих на зміцнення обороноздатності держави, окремі положення яких, серед іншого, прямо чи опосередковано є такими, що потребують перегляду фінансового забезпечення сектору національної безпеки та оборони, насамперед, варто звернути увагу на положення постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (зі змінами), зокрема, щодо особливостей залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років та додатково передбачено виплати в розмірі до 2 млн гривень у разі безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, постанови КМУ від 11.04.2024 № 455 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 і від 30 серпня 2017 р. № 704" та уточнено грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, постанови КМУ від 25.06.2025 № 763 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" щодо підвищення з 1 вересня 2025 року грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
4. З урахуванням змін, запропонованих у законопроекті № 13439, загальний обсяг видатків, затверджених у державному бюджеті на 2025 рік для сектору національної безпеки та оборони, становитиме 2 607,2 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 2 355,2 млрд грн (+401,6 млрд грн, або +20,6% до вже затверджених показників) і перевищуватиме аналогічний показник, затверджений за загальним фондом у державному бюджеті на 2024 рік, на 316 599,4 млн грн, або на 15,5%.
4.1 У законопроекті № 13439 запропоновано збільшити за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони на 20,6 %, а саме:
МВС – на 20 %, у тому числі за бюджетними програмами: "Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України" (код 1002030) – на 48 %; "Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України" (код 1003020) – на 15,8 %; "Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України" (код 1007020) – на 13,5 %;
Міноборони – на 21,6 %, у тому числі за бюджетними програмами: "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" (код 2101020) – на 11,3 %; "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання" (код 2101150) – на 53 %; "Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту" (код 2105010) – на 4,2%;
ГУР Міноборони за бюджетною програмою "Розвідувальна діяльність у сфері оборони" (код 5961010) – на 18,3 %;
СБУ за бюджетною програмою "Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України" (код 6521010) – на 3,8 %;
УДО за бюджетною програмою "Державна охорона органів державної влади та посадових осіб" (код 6601020) – на 13,2 %;
Адміністрації Держспецзв’язку – за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації України" (код 6641010) – на 0,9 %.
4.2 При цьому, запропоновано збільшити за спеціальним фондом державного бюджету бюджетні призначення для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони на 10,8 млрд грн, або 4,5 %, а саме: МВС – на 155 млн грн, Міноборони – на 10 175,4 млн грн, ГУР Міноборони – на 20,2 млн грн, СБУ – на 1,6 млн грн, СЗР – на 5,6 млн грн, Мінстратегпрому – на 4 501,6 млн грн, та зменшити такі видатки для Адміністрації Держспецзв’язку – на 4 089,5 млн грн /за рахунок спрямування: додаткових надходжень частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, а також плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/.
5. У пояснювальній записці до законопроекту № 13439 щодо зміни боргових показників зазначено, що у запропонованому зменшенні витрат за кодами 3511350 і 3511600 враховано економію відповідних коштів (довідково: Рахункова палата у Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі відмітила, що економії видатків на обслуговування державного боргу сприяв менший середній обмінний курс гривні до іноземних валют за такий період, ніж врахований у показниках державного бюджету на п.р.), але не наведено аргументації і розрахунків щодо обґрунтованості зменшення витрат на погашення внутрішніх зобов'язань та збільшення внутрішніх запозичень, що загалом призведе до відповідного збільшення граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу.
Згідно з частиною 6 статті 16 і частиною 7 статті 17 Кодексу витрати на обслуговування і погашення державного боргу та платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами та/або нормативно-правовими актами, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет, якщо очікуваний обсяг зазначених витрат перевищить відповідний визначений обсяг коштів, КМУ невідкладно інформує про це Верховну Раду та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про державний бюджет.
Відповідно до звітної інформації Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ щодо поточного виконання загального фонду державного бюджету слід зазначити, що за І півріччя п.р.:
державні запозичення залучені у сумі 856,2 млрд грн (39,9% затвердженого річного плану /2 147,7 млрд грн/ та 75,6% первинного плану на звітний період /на 277 млрд грн менше/), у т.ч.: внутрішні запозичення – 232,45 млрд грн (40,1% затвердженого річного плану та 88,6% первинного плану на звітний період /на 29,9 млрд грн менше/), зовнішні запозичення – 623,77 млрд грн (39,8% затвердженого річного плану та 71,6% первинного плану на звітний період /на 247,1 млрд грн менше/);
погашення державного боргу здійснено у сумі 322,4 млрд грн (46,6% затвердженого річного плану /691,4 млрд грн/ та 97,6% первинного плану на звітний період /на 8 млрд грн менше/), у т.ч. за: внутрішніми зобов'язаннями – 257,4 млрд грн (45,8% затвердженого річного плану та 101,2% первинного плану на звітний період /на 3 млрд грн більше/), зовнішніми зобов'язаннями – 65 млрд грн (50,3% затвердженого річного плану та 85,4% первинного плану на звітний період /на 11,1 млрд грн менше/);
видатки на обслуговування державного боргу (код 3511350) проведено у сумі 179,8 млрд грн (37,4% бюджетних призначень та 72,4% первинного плану на звітний період /на 68,5 млрд грн менше/);
витрати на виконання державою гарантійних зобов'язань (код 3511600) проведено у сумі 193 млн грн (1,2% бюджетних призначень та 3,7% первинного плану на звітний період /на 5,1 млрд грн менше/).
Згідно із звітними даними державний борг з початку п.р. збільшився на 546,7 млрд грн (на 8,2%) і на 31.05.2025 становив 7 239,2 млрд грн.
За інформацією НБУ, за січень-травень п.р. офіційний курс гривні до долара США в середньому становив 41,64 грн/дол. США, на 01.07.2025 – 41,78 грн/дол. США /прогнозний середньорічний розрахунковий обмінний курс, врахований при затвердженні державного бюджету на 2025 рік: середньорічний – 45 грн/дол. США, на кінець п.р. – 45,6 грн/дол. США/.
Загалом реалізація законопроекту № 13439 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань.
У разі прийняття законопроекту № 13439 граничний обсяг дефіциту державного бюджету на п.р. ще більше перевищуватиме граничну величину, визначену частиною 1 статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), а граничний обсяг державного боргу на 31.12.2025 також буде ще більшим за граничну величину загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначену частиною 2 статті 18 Кодексу (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), але дію цих норм Кодексу зупинено на 2025 р. пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону і зазначене обмеження боргу згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану.
6. Згідно із звітними даними Казначейства за підсумками січня-травня 2025 року суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету (за загальним та спеціальним фондами) в обсязі 1 399,6 млрд грн, що становить 54 % річного уточненого плану. При цьому, за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 984,1 млрд грн або 92,5 % плану на звітний період (відповідно до звіту Казначейства такий плановий показник становив 1 064,1 млрд грн) та 50,3 % від уточненого річного плану (1 956,5 млрд грн і збільшеного проти затвердженого показника на 2,9 млрд грн за рахунок виділення за рішеннями Уряду коштів із резервного фонду державного бюджету відповідно до змін, внесених до розпису державного бюджету).
Зокрема, суб’єктами сектору національної безпеки і оборони за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за запропонованими у законопроекті № 13439 бюджетними програмами у таких обсягах:
МВС: за кодом 1002030 – 39 369,8 млн грн (або 96,9 % плану на звітний період і 36,1 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 109 005,2 млн грн)); за кодом 1003020 – 73 880,2 млн грн (або 99 % плану на звітний період і 49,7 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 148 710,1 млн грн)); за кодом 1007020 – 46 420,1 млн грн (або 100 % плану на звітний період і 48 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 96 782,5 млн грн));
Міноборони: за кодом 2101020 – 517 235,5 млн грн (або 98 % плану на звітний період і 62 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 833 693,6 млн грн)); за кодом 2101150 – 232 305,1 млн грн (або 80,1 % плану на звітний період і 42 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 553 351,3 млн грн)); за кодом 2105010 – 15 883,5 млн грн (або 67,6 % плану на звітний період і 30 % уточненого річного плану (визначено в обсязі 52 920 млн грн));
ГУР Міноборони: за кодом 5961010 – 12 177,3 млн грн (або 99,7% плану на звітний період і 49,2 % плану на рік (визначено в обсязі 24 760,6 млн грн));
СБУ: за кодом 6521010 – 16 980,2 млн грн (або 98,6 % плану на звітний період і 41,3 % плану на рік (визначено в обсязі 41 114,2 млн грн));
УДО: за кодом 6601020 – 1 289,1 млн грн (або 90 % плану на звітний період і 33,7 % плану на рік (визначено в обсязі 3 829,3 млн грн));
СЗР: за кодом 6621010 – 2 334,7 млн грн (або 95,5 % плану на звітний період і 37,4 % плану на рік (визначено в обсязі 6 243,1 млн грн));
Адміністрації Держспецзв’язку: за кодом 6641010 – 2 572,9 млн грн (або 94,8 % плану на звітний період і 36,4 % плану на рік (визначено в обсязі 7 071,3 млн грн)).
Інформація за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками п’яти місяців поточного року за бюджетними програмами окремих головних розпорядників коштів державного бюджету, щодо яких запропоновано зміни законопроектом № 13439 /копію якої надано народним депутатам України – членам Комітету/.
7. Щодо запропонованого додаткового збільшення видатків резервного фонду державного бюджету (код 3511030) на 18 088,8 млн грн слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду державного бюджету, разом з тим, ця законодавча вимога відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації. Процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання, визначено у Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженому постановою КМУ від 29.03.2002 № 415 (зі змінами).
При затвердженні державного бюджету на 2025 рік резервний фонд державного бюджету визначено у сумі 29 594,7 млн грн (або 0,8% обсягу видатків загального фонду – 3 591,6 млрд грн). Відповідно до звітної інформації Мінфіну /станом на 01.07.2025/ згідно з прийнятими нормативно-правовими актами КМУ розподілені 34 519,4 млн грн (або 99,8% уточненого планового обсягу (визначеного в обсязі 34 594,7 млн грн), тобто залишилися нерозподіленими 75,3 млн грн), що є недостатнім для вчасного і швидкого реагування на непередбачувані обставини, особливо в умовах війни.
Згідно із звітними даними Казначейства за підсумками січня-травня п.р. такі видатки проведені у сумі 6 230,7 млн грн (або 21,1 % відповідного річного затвердженого показника).
При цьому, на забезпечення ключових потреб безпосередньо суб’єктів сектору національної безпеки і оборони з резервного фонду державного бюджету /станом на 01.07.2025/ розподілені 4 908,7 млн грн, зокрема для: ГУР Міноборони – 1 115,3 млн грн (для надання одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців ГУР Міноборони), МВС – 3 601,3 млн грн (для здійснення заходів із зміцнення обороноздатності держави, пов’язаних з облаштуванням навчальних полігонів та стрільбищ). За звітними даними Казначейства за січень-травень п.р. цими суб’єктами із резервного фонду державного бюджету фактично проведено видатки у сумі 379,5 млн грн або 7,8% відповідного планового обсягу.
8. Виходячи з інформації, наведеної у пояснювальній записці до законопроекту № 13439 в частині фінансово-економічного обґрунтування, основними факторами, які вплинули на збільшення прогнозу доходів державного бюджету є перегляд Мінекономіки окремих макроекономічних показників на 2025 рік (зокрема середньомісячної зарплати і прибутку прибуткових підприємств) та зростання фактичних надходжень за окремими джерелами доходів, зокрема щодо:
податку та збору на доходи фізичних осіб – зростання фактичної середньомісячної зарплати найманих працівників та збільшення витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень до плану на цей період за загальним фондом становило 20 158,5 млн грн (+13,7%), за спеціальним фондом – 13 190,5 млн грн (+27,3%)/;
податку на прибуток підприємств – більші прибутки підприємств та надходження податку за результатами його декларування за ІV кв. 2024 р., 2024 р. в цілому та І кв. 2025 р. /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень становило 12 081,6 млн грн (+8,4%) до плану на цей період;
коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України", – приведення у відповідність до фактичної сплати НБУ суми частини прибутку до розподілу, що підлягала перерахуванню до державного бюджету та затверджена Радою НБУ. За І півріччя п.р. надходження становили 84 158,5 млн грн та є тотожними відповідному показнику, передбаченому у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2024 р., однак у законопроекті № 13439 плановий показник пропонується визначити у сумі 84 200 млн грн, що на 41,5 млн грн більше фактичного показника, при цьому не передбачається уточнити статтю 15 Закону (згідно з якою НБУ у 2025 р. перераховує не менш як 63 900 млн грн);
частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – врахування фінансових результатів підприємств за 2024 р. /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень становило 9 712,8 млн грн (+21,2%) до плану на цей період/;
акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – зростання обсягів імпорту сигарет у п.р. /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень становило 9 396,8 млн грн (+14,1%) до плану на цей період, при цьому за 5 місяців п.р. акцизний податок з ввезених тютюнових виробів перевиконано на 9 778,3 млн грн (+82,7%)/;
зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень становило 1 563,5 млн грн (+25,4%) до плану на цей період/;
інших надходжень – зокрема кошти, перераховані відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до державного бюджету як сума кредиторських вимог до неплатоспроможних банків та надлишковий капітал (7 892,1 млн грн), зростання надходжень адміністративних штрафів та інших санкцій (на 3 856,9 млн грн) /за І півріччя п.р. перевиконання надходжень за кодом 21080000 становило 4 871,5 млн грн (в 3,2 раза) до плану на цей період, за кодом 24060300 – 12 306 млн грн (в 3,5 раза)/.
Згідно із звітними даними за І півріччя п.р. доходи загального фонду державного бюджету становили 1 302,3 млрд грн (або 61% затвердженого річного плану), що на 248,2 млрд грн (на 23,5%) більше первинного плану на цей період (тобто без врахування поточних змін до розпису державного бюджету). При цьому такі доходи без урахування міжнародної фінансової допомоги /яка надійшла у сумі 210,9 млрд грн при річному плані у сумі 72,9 млрд грн/ становили 1 091,4 млрд грн, що на 81 млрд грн (на 8%) більше первинного плану на цей період. Разом з тим, незважаючи на значне перевищення планового показника надходжень міжнародної фінансової допомоги, у законопроекті № 13439 не передбачається збільшити такий плановий показник з урахуванням фактичного показника відповідних надходжень у січні-червні п.р.
Враховуючи наведене, запропоноване законопроектом № 13439 збільшення доходів загального фонду державного бюджету на п.р. за рахунок зростання (перевиконання) окремих надходжень вбачається обґрунтованим.
9. Щодо запропонованих законопроектом № 13439 змін до деяких текстових статей Закону слід зауважити, що:
1) з боргових питань:
– виникає питання щодо доцільності запропонованого доповнення статті 5 Закону частиною 2 про дозвіл Мінфіну перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет, в т.ч. за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Йдеться про реалізацію нового пункту 35-1 розділу VI Кодексу (включеного законом від 03.12.2024 № 4106-ІХ) щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються такі кредити відповідно до Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM) в рамках ініціативи країн G7 ERA.
Виходячи з норм пункту 35-1 розділу VI та пунктів 12-1 і 20 частини 1 статті 2 Кодексу, боргове зобов'язання і державний борг за такими кредитами виникне у разі настання обставин згідно з умовами зазначених правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення таких кредитів, при цьому КМУ визначає умови зазначених правочинів, а також необхідність внесення змін до розпису державного бюджету щодо коригування відповідних показників доходів, фінансування, граничних обсягів дефіциту і державного боргу, визначених законом про державний бюджет (з дотриманням збалансованості показників державного бюджету).
Відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу з початку п.р. прийнято урядові рішення щодо здійснення зазначених правочинів, внаслідок яких державі надаються такі кредити, а саме: кредит від Уряду Великобританії на загальну суму 2 258 млн фунтів стерлінгів, що має використовуватися для закупівлі оборонних матеріалів для України /постанова КМУ від 14.02.2025 № 164/; кредит від Уряду Канади на загальну суму, що не перевищує 5 млрд канадських доларів /постанова КМУ від 21.02.2025 № 182/; кредит від Уряду Японії на суму до 471,9 млрд японських єн /постанови КМУ від 02.05.2025 № 504 і від 30.05.2025 № 619/. При цьому в рамках ініціативи ERA і Механізму ULCM вже надійшло у п.р. (на 01.07.2025) п'ять траншів кредитів від ЄС на загальну суму 7 млрд євро /згідно з Угодою між Україною та Європейським Союзом про впровадження Механізму ULCM, ратифікованою Законом України від 05.12.2024 № 4121–ІХ/. Крім того, за загальним фондом державного бюджету зменшено річний план державних запозичень без внесення змін до Закону на 149,1 млрд грн у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи ERA в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р, з одночасною відповідною зміною планових показників доходів (збільшення до 2 282,4 млрд грн) і дефіциту (зменшення до 1 310,4 млрд грн);
– запропоноване доповнення підпункту "в" пункту 1 статті 6 Закону словами "повного або часткового" стосовно надання державних гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання не змінює змісту відповідної норми, а лише її конкретизує. Відтак, порушене питання може врегульовуватися відповідно до вказаної чинної норми і статті 17 Кодексу у відповідних рішеннях КМУ і правочинах щодо надання державних гарантій;
– викликає застереження запропонована нова редакція статті 18 Закону щодо надання права Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами та виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок розміщення (емісії) облігацій зовнішньої державної позики для цілей таких правочинів понад обсяги, встановлені додатком № 2 до Закону. Насамперед, у додатку № 2 до Закону передбачено на 2025 р. загальний обсяг планових державних запозичень (код 401000) з поділом на внутрішні запозичення (код 401100) і зовнішні запозичення (код 401200), але не передбачено подальшої деталізації внутрішніх і зовнішніх запозичень в розрізі кредиторів, тобто немає планового показника облігацій зовнішньої державної позики, тому застосування терміну "державні запозичення" у чинній редакції статті 18 Закону вбачається більш коректним для однозначності тлумачення і реалізації відповідної норми. Поряд з тим, згідно з пунктом 35 розділу VI Кодексу видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, здійснюються відповідно до умов розміщення державних деривативів та/або таких правочинів, а також нормативно-правових актів, якими затверджені умови розміщення державних деривативів та/або таких правочинів, незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, якщо в зазначеному законі не визначено коштів на цю мету, відповідні видатки за рішенням КМУ можуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу. Крім того, у запропонованій новій редакції статті 18 Закону (на відміну від чинної редакції цієї статті) немає виразу "як виняток з положень частини першої статті 16 Бюджетного кодексу України", хоча норми цієї статті не узгоджуються саме з частиною 1 статті 16 Кодексу (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду);
2) щодо запропонованих змін до статті 7 Закону про встановлення з 01.08.2025 по 31.12.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 2102 гривні, то з цього приводу ГНЕУ вчергове зауважено про відсутність по даному питанню єдиної державної політики стосовно визначення посадових окладів працівників державного сектору, які отримують їх з державного бюджету, відтак їх визначення на підставі суб’єктивних факторів призводить до негативного сприйняття зазначених положень як працівниками зазначеного сектору, що є негативним мотивуючим фактором для них, так і суспільством в цілому.
При цьому, варто відмітити, що реалізація запропонованих змін не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, буде здійснюватися у межах видатків на оплату праці, передбачених для Офісу Генерального прокурора у державному бюджеті на 2025 рік, за рахунок оптимізації розмірів окремих складових заробітної плати прокурорів;
3) щодо запропонованих змін до статті 39 Закону, які передбачають зменшення з 01.08.2025 по 31.12.2025 максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, на думку ГНЕУ вказане вплине на наповнення бюджету Пенсійного фонду України та може призвести до розбалансування його дохідної та видаткової частини, що, у свою чергу, негативно позначиться на рівні соціального забезпечення осіб, виплати яким залежать від коштів державного бюджету (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам війни, інвалідам війни тощо);
4) стосовно положень нової статті 53 щодо надання Уряду права скорочувати видатки загального фонду державного бюджету і надання кредитів із загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету та збільшувати видатки загального фонду державного бюджету головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм), то за висновком ГНЕУ такий підхід може негативно позначитись на ефективності парламентського контролю за державним бюджетом.
10. З приводу передбачених пунктом 2 розділу ІІ законопроекту № 13439 змін до Закону № 436–VIII у пояснювальній записці до нього вказано, що в липні 2024 р. заборгованість за кредитом, залученим під державну гарантію відповідно до Кредитного договору між АТ "ДПЗКУ" та Ексімбанком Китаю для фінансування проектів у сфері сільського господарства, класифікована Китайською стороною як офіційний двосторонній борг, на виконання рішення КМУ від 22.10.2024 Урядом розпочато переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу, 20.12.2024 Ексімбанк Китаю висловив згоду на проведення переговорів щодо реструктуризації платежів за Кредитним договором та поінформував, що процес реструктуризації може бути довготривалим, як наслідок, з метою недопущення настання фіскальних ризиків є необхідність надати можливість введення мораторію на задоволення вимог Ексімбанку Китаю у разі настання гарантійного випадку за Кредитним договором до завершення перемовин з Ексімбанком Китаю та здійснення правочину за борговими зобов’язаннями АТ "ДПЗКУ" за кредитом, залученим під державну гарантію.
Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту № 13439 не зазначено, як вплине введення зазначеного мораторію на боргові і бюджетні показники у 2025 р. Крім того, частиною 2 статті 160 Регламенту передбачено, що внесення змін до закону про державний бюджет, які безпосередньо передбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається, у такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про державний бюджет відповідно до положень Кодексу та Регламенту.
Постановою КМУ від 13.08.2012 № 857 "Питання надання у 2012 році державних гарантій для фінансування проектів у сфері сільського господарства" (із змінами) передбачено надання у 2012 р. державних гарантій для забезпечення виконання зобов'язань за запозиченнями, залученими АТ "ДПЗКУ" від Ексімбанку Китаю в сумі 3 млрд дол. США (еквівалентній 24 млрд грн) під державні гарантії для фінансування проектів у сфері сільського господарства в рамках виконання вимог Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства. Такі державні гарантії надано наприкінці 2012 р.
Постановою КМУ від 12.09.2023 № 973 "Деякі питання державної гарантії, наданої у 2012 році для фінансування проектів у сфері сільського господарства" установлено погодитися з пропозицією Мінекономіки щодо підтвердження державної гарантії, наданої відповідно до постанови КМУ від 13.08.2012 № 857 для забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитом у розмірі 1,5 млрд дол. США, залученим АТ "ДПЗКУ" від Ексімбанку Китаю для фінансування проектів у сфері сільського господарства, за результатами здійснення правочину з борговими зобов’язаннями АТ "ДПЗКУ" за зазначеним кредитом, шляхом внесення змін до умов його надання.
За інформацією на офіційному сайті Мінфіну, у складі гарантованого державою боргу на 31.05.2025 заборгованість за позиками, одержаними від Ексімбанку Китаю, становить 825 млн дол. США, або 34,26 млрд грн. Згідно із звітними даними на 01.04.2025 прострочена заборгованість АТ "ДПЗКУ" перед державою за кредитами, наданими під державні гарантії у 2012 р. (щодо відшкодування витрат державного бюджету з погашення кредитів), становила 87,66 млн дол. США, або 3,6 млрд грн, а заборгованість АТ "ДПЗКУ" за пенею, нарахованою на таку прострочену заборгованість, – 2,2 млрд гривень.
11. Щодо нової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, слід зауважити, що згідно з частиною п’ятою статті 33-1 Кодексу фінансове забезпечення заходів з підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та/або з наданням державної підтримки виключно щодо відповідних проектів та програм, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави. Однак, у супровідних матеріалах до законопроекту № 13439 не надано обґрунтувань і пояснень щодо дотримання вимог законодавства при виділенні коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію зазначеного публічного інвестиційного проекту, передусім щодо його включення до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави та ступеня готовності до реалізації.
12. У супровідних матеріалах до законопроекту № 13439 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення надходжень та збільшення/зменшення витрат загального фонду державного бюджету (у запропонованих обсягах), але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних і боргових показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ.
13. Окремі положення законопроекту № 13439 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень, зокрема для узгодження між собою і з нормами Кодексу та приведення до вимог нормопроектувальної техніки, зокрема йдеться про нову статтю 50 Закону, а саме:
у цій статті по суті йдеться про уточнення пропорцій і напрямів використання коштів, визначених виключно в абзаці 1 пункту 60 розділу VI Кодексу (тобто частини так званого "військового ПДФО", що зараховується до спеціального фонду державного бюджету), але в абзаці 1 цієї статті зазначається про кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету згідно із статтею 11 Закону з урахуванням особливостей, визначених абзацом 1 пункту 60 розділу VI Кодексу, хоча у статті 11 Закону наведено перелік всіх доходів спеціального фонду державного бюджету, тому таке формулювання може по-різному трактуватися;
абзац 11 цієї статті щодо погодження напрямів використання відповідних коштів потрібно доповнити напрямом, зазначеним в абзаці 4 пункту 2 цієї статті (щодо використання коштів Адміністрацією Держспецзв'язку з 01.08.2025 по 31.12.2025).
14. На розгляді у Верховній Раді знаходяться 4 законопроекти про внесення змін до Закону, якими пропонується врегулювати окремі питання, що здебільшого унормовуються у законопроекті № 13439, а саме: щодо підвищення матеріально-технічного забезпечення військових частин (реєстр. № 12318 від 16.12.2024); щодо подолання критичного дефіциту ліків для тяжкохворих пацієнтів /щодо необхідності збільшення видатків на централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів/ (реєстр. № 13308 від 22.05.2025); щодо фінансового забезпечення розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання Збройних Сил України (реєстр. № 13319 від 27.05.2025), щодо збільшення закупівель озброєння, військової техніки, засобів та обладнання (реєстр. № 13322 від 28.05.2025). Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 13439 наведені у законопроектах за реєстр. № 12318, № 13308, № 13319 і № 13322 бюджетні показники будуть неактуальними, порушені питання будуть певним чином врегульовані, а відтак не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.
ІV. Щодо експертизи положень законопроекту № 13439.
1. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну про підтримку такого законопроекту (крім поданих КМУ проектів законів, розробником яких є Мінфін), а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну (крім поданих КМУ проектів законів, розробником яких є Мінфін) та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.
З огляду на те, що в Уряді головним розробником законопроекту № 13439 був Мінфін, то цей законопроект не потребує окремого подання експертного висновку Мінфіну.
Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку обставин, за яких можуть вноситися зміни до закону про державний бюджет, в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується у разі внесення змін до закону про державний бюджет щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони /відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу/.
2. За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту № 13439 /лист від 02.07.2025 № 16/03-2025/153031 (1929559) копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/, зважаючи на ситуацію, що склалась в сфері національної безпеки та оборони, ГНЕУ у цілому не заперечує щодо можливості прийняття пропонованих змін, водночас висловлює міркування щодо окремих положень законопроекту № 13439 та застереження щодо відсутності фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками до його положень.
3. На час розгляду у Комітеті законопроекту № 13439 не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).
При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 13439, зокрема, зазначено, що у цьому законопроекті відсутні положення, що: стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.
4. Окремі положення законопроекту № 13439 потребують подальшого опрацювання та техніко-юридичного та редакційного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки (про що частково зазначено вище). Поряд з тим, бюджетний процес триває в особливих умовах під час дії воєнного стану і можуть виникнути питання, які потребуватимуть невідкладного врегулювання шляхом внесення змін до Закону. Зважаючи на зазначене, при доопрацюванні законопроекту № 13439 до другого читання належить звернути увагу на вимоги частини першої статті 116 Регламенту, згідно з якими головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради України і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні, такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.
Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту пропозиції та поправки вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу, водночас згідно з частиною другою цієї статті Верховна Рада України своїм рішенням про одноразове відхилення (ad hoc) від закріплених у Регламенті положень може продовжити встановлені у цій статті строки або скоротити їх не більш як наполовину.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Гевко В.Л., Фролов П.В., Крулько І.І., Цабаль В.В., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Піщанська О.С., перший заступник Міністра оборони України Боєв С.С.
Зокрема, законопроект № 13439 представив перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., зауваживши, що цим законопроектом передбачається збільшення видатків для органів сектору безпеки та оборони на суму більше 400 млрд грн за загальним фондом, а також вирішення першочергових питань, зокрема щодо відновлення резервного фонду, спрямування коштів на вирішення нагальних питань, Міністерства освіти, зокрема, продовження реалізації з 1 вересня реформи шкільного харчування, а також, проектів по оновленню матеріально-технічної бази військових ліцеїв, Міністерства охорони здоров'я щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями і гемофілією. Загалом, зазначивши про надзвичайну важливість даного проекту закону та попросив його підтримати в першому читанні і в цілому.
Про важливість урядового законопроекту зауважив також і перший заступник Міністра оборони України Боєв С.С., виклавши аргументи щодо необхідності у додаткових видатках на оборону, та звернувся з проханням його підтримати.
Голова Рахункової палати Піщанська О.С. висловила деякі зауваження до положень законопроекту, зокрема вказавши, що окремі його положення визначають спосіб забезпечення фінансовим ресурсом невідкладних заходів у сфері безпеки і оборони, водночас є ризики щодо надання права Уряду одноосібно скорочувати видатки головних розпорядників, а також щодо невиконання плану доходів за підсумками року, зокрема податку з доходів фізичних осіб і зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, при цьому звернула увагу на важливість даного законопроекту, зазначивши про його підтримку Рахунковою палатою.
Заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті, пропонується підтримати рішення Комітету згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 13439 включити до порядку денного тринадцятої сесії, визначити невідкладним і за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстр. № 13439 від 30.06.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та визначити невідкладним, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Голосували: "за" – 27, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (реєстр. № 13422 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, і альтернативний законопроект за реєстр. № 13422-1 від 04.07.2025, поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.
Відмітили:
I. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, реєстр. № 13422 від 25.06.2025, поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими /далі – законопроект № 13422/.
У законопроекті № 13422, що згідно з пояснювальною запискою до нього розроблений з метою підтримки та стимулювання розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу шляхом створення умов для їх релокації, пропонується доповнити розділ VI Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ новим пунктом 63, визначивши особливості зарахування у 2026-2028 роках до бюджетів місцевого самоврядування податку на доходи фізичних осіб /далі – ПДФО/, що сплачується (перераховується) податковими агентами – юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), включеними у встановленому порядку до Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу /далі-Перелік/ та які подали до Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ заяву про релокацію підприємства оборонно-промислового комплексу /далі – ОПК/, і напрями використання таких коштів, а саме:
як виняток з положень пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 Кодексу, 50 % ПДФО, що сплачується (перераховується) вказаними платниками податку та згідно із зазначеними нормами Кодексу належить до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад і бюджету м. Києва (крім частини ПДФО, визначеного пунктом 60 цього розділу), зараховується до спеціального фонду бюджету територіальної громади, територію якої обрано для релокації, і спрямовується на створення інфраструктури та підтримку релокації підприємств ОПК.
Водночас, законопроектом № 13422 пропонується у 2026-2028 роках не здійснювати передачу до державного бюджету реверсної дотації з бюджетів територіальних громад, територію яких в установленому Кабінетом Міністрів України /далі – КМУ/ порядку було обрано для релокації підприємств ОПК.
Cлід звернути увагу, що законопроект № 13422 є одним з низки пов’язаних законодавчих ініціатив, що спрямовані на підтримку підприємств ОПК, серед яких законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу за реєстр. № 13420 /далі – законопроект № 13420/, про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу за реєстр. № 13421, про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу за реєстр. № 13423. При цьому суб’єкт права законодавчої ініціативи, обґрунтовуючи необхідність прийняття таких законопроектів, визначив, що вони загалом передбачають створення унікального правового режиму (Defence City) для підприємств ОПК шляхом запровадження найкращих умов для їх підтримки та стимулювання подальшого розвитку для задоволення потреб сектору безпеки і оборони у довгостроковій перспективі.
II. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 13422 законопроект про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу за реєстр. № 13422-1 від 04.07.2025 /далі – законопроект № 13422-1/.
У законопроекті № 13422-1 збережено запропонований законопроектом № 13422 підхід щодо визначення особливостей зарахування у 2026-2028 роках до бюджетів місцевого самоврядування ПДФО, що сплачується підприємствами, включеними до Переліку та які подали до Міноборони заяву про релокацію, і напрямів використання таких коштів. Єдиною відмінністю законопроектів є те, що у законопроекті № 13422-1 замість скасування передачі до державного бюджету реверсної дотації з бюджету територіальної громади, територію якої обрано для релокації, пропонується не враховувати при здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджету територіальної громади, територію якої обрано для релокації, та бюджету територіальної громади, з території якої має відбутися релокація таких підприємств, надходження до спеціального фонду відповідного бюджету у розмірі 50% ПДФО, що сплачується відповідними підприємствами ОПК.
III. Щодо процедури розгляду законопроектів № 13422 і № 13422-1 та надання експертних висновків до них.
Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно розглянути питання щодо включення законопроектів № 13422 і № 13422-1 до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України таких законопроектів у першому читанні.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своїх висновках до законопроекту № 13422 /лист від 02.07.2025 № 16/03-2025/153090/ і до законопроекту № 13422-1 /лист від 04.07.2025 № 16/03-2025/155399/ копію яких надано народним депутатам України – членам Комітету/, відмітивши, що на момент підготовки висновків такі законопроекти не були включені до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 11.02.2025 № 4228 – IX, висловило щодо положень обох законопроектів окремі міркування, зауваження та пропозиції.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ згідно з листами від 03.07.2025 № 05110-03-3/18761 і від 04.07.2025 № 05110-03-3/19012, обґрунтовуючи у своїх висновках позицію до кожного із законопроектів, надало суттєві зауваження щодо запропонованого способу унормування в бюджетному законодавстві питання підтримки підприємств ОПК і визнало законопроекти такими, що зумовлюють вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а їх реалізація призведе до значного дисбалансу у бюджетній системі.
Разом з тим, на час розгляду даного питання до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 13422 і № 13422-1. Водночас, згідно з результатами попереднього аналізу законопроектів, здійсненого Програмою підтримки інтеграції України до ЄС (Ukraine2EU) /надісланими листом від 30.06.2025 № 08/19-2025/150358 (1926862)/, правовідносини, які плануються врегулювати законопроектом № 13422, не регулюються правом ЄС та Угодою про асоціацію з ЄС.
IV. У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект № 13422 і законопроект № 13422-1, експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.
1. Передусім, законопроект № 13422 і законопроект № 13422-1 є похідними від законопроекту № 13420, що передбачає їх розгляд і прийняття Верховною Радою України після прийняття базового законопроекту № 13420, оскільки саме у законопроекті № 13420, серед іншого, встановлюються норми щодо:
запровадження Переліку (з вимогами щодо включення/виключення відповідних підприємств до нього), формування, затвердження, ведення та внесення змін до якого здійснюється Міноборони у визначеному КМУ порядку. Поряд з тим, КМУ встановлюється порядок передачі інформації щодо Переліку від Міноборони, зокрема до центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику, державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та до органів місцевого самоврядування, територіальну громаду яких обрано для релокації підприємств ОПК;
релокації підприємств ОПК, порядок якої визначається КМУ. При цьому заяву про релокацію підприємства ОПК до Міноборони мають право подавати лише підприємства, включені до Переліку. Релокація вважатиметься завершеною після державної реєстрації нового місцезнаходження юридичної особи в межах територіальної громади, обраної для релокації (до 31 грудня 2028 року);
особливостей справляння податків і зборів підприємствами ОПК, включеними до Переліку, до 1 січня 2036 року. При цьому такі підприємства звільняються від сплати земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, екологічного податку, а також звільняється від оподаткування прибуток цих підприємств (з умовою спрямування звільненого прибутку за визначеними напрямами, зокрема на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій).
Крім того, у пункті 1 прикінцевих положень законопроекту № 13422 визначено, що закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу".
З приводу наведеного ГНЕУ, зважаючи на зміст законопроектів, також звертає увагу, що законопроекти № 13422 і № 13422-1 системно пов’язані із законопроектом № 13420 та є похідними від нього, у зв’язку з чим рішення щодо внесених законопроектів № 13422 і № 13422-1, з метою узгодження термінології, уникнення колізій на практиці тощо, має прийматися виключно за результатами розгляду законопроекту № 13420.
2. Щодо встановлення законопроектами № 13422 і № 13422-1 особливостей зарахування до бюджетів місцевого самоврядування ПДФО, що сплачується включеними до Переліку підприємствами, які подали до Мініоборони заяву про релокацію підприємства, шляхом формування у бюджеті територіальної громади, територію якої обрано для релокації, спеціального фонду за рахунок 50% такого ПДФО із цільовим спрямовуванням цих коштів, варто зазначити таке:
відповідно до пункту 33 Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 19.06.2025 держава бере на себе зобов’язання уникати будь-яких змін до Кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, в тому числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів, оскільки визначення цільового призначення доходів, у тому числі через спеціальні фонди, тягне за собою серйозні ризики для прозорості та може мати непередбачувані наслідки для бюджетного планування і виконання бюджету;
запропонований особливий порядок зарахування ПДФО призведе до перерозподілу доходів між бюджетами територіальних громад, внаслідок якого бюджет територіальної громади, з території якої буде здійснено релокацію підприємства ОПК, втратить надходження загального фонду у розмірі 50% ПДФО від такого підприємства ОПК, що у свою чергу буде потребувати вишукання додаткових фінансових ресурсів для компенсації таких втрат на здійснення запланованих видатків (насамперед, захищених видатків) з відповідного бюджету. Зважаючи, що відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України, статті 68 Закону України "По місцеве самоврядування в Україні" витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою, реалізація зазначеного положення законопроектів № 13422 і № 13422-1 зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету на компенсацію втрат;
водночас, бюджет територіальної громади, територію якої обрано для релокації підприємства ОПК, отримавши до спеціального фонду надходження у розмірі 50% ПДФО від такого підприємства, має спрямувати їх на створення інфраструктури та підтримку релокації цього підприємства ОПК. З приводу такого положення ГНЕУ зауважило, що воно не повною мірою узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки є надто загальним, не містить належної конкретизації напрямів використання вказаних коштів, здійснення якої виглядає доцільним з огляду, у тому числі, на те, що такі кошти, акумулюючись у спеціальному фонді відповідних бюджетів, апріорі мають цільове спрямування. Крім того, беручи до уваги, що у статтях 89 і 91 Кодексу міститься вичерпний перелік видатків, які можуть здійснюватися з місцевих бюджетів, для забезпечення запропонованих напрямів витрат перед органами місцевого самоврядування доцільно ставити завдання (можливо при затвердженні порядку релокації підприємств ОПК) з урахуванням визначених їм повноважень. Поряд з тим, можуть виникнути ризики щодо своєчасності і повноти проведення видатків, зважаючи на встановлені Кодексом (зокрема статтями 13, 23 і 48) вимоги щодо витрат спеціального фонду бюджету, згідно з якими зазначені витрати проводяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень спеціального фонду бюджету.
Мінфін, оцінюючи запропоновані особливості зарахування до бюджетів місцевого самоврядування ПДФО, вказує, зокрема на:
неузгодженість положень законопроектів № 13422 і № 13422-1 з чинними нормами бюджетного та податкового законодавства, зокрема з частиною другою статті 64, частиною п’ятою статті 78 Кодексу, підпунктів 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України в частині зарахування сплаченого на відповідній території ПДФО до бюджетів загалом та протягом одного бюджетного періоду;
порушення встановлених правил зарахування ПДФО до бюджетів, що здійснюється Державною казначейською службою України згідно з визначеними у пункті 1 частини другої статті 29, пунктах 1 і 1-1 частини першої статті 64, пункті 1 частини першої статті 66 Кодексу нормативами, наголошуючи, що в основу зарахування ПДФО до бюджетів покладено саме територіальну ознаку – за місцезнаходженням (розташуванням) платників податків (на основі загального акумульованого обсягу ПДФО на відповідній території, а не окремо взятих обсягів ПДФО, сплачених окремими підприємствами, установами, організаціями тощо);
розбалансування місцевих бюджетів у разі зміни протягом бюджетного року зарахування ПДФО до спеціального фонду бюджету територіальної громади, територію якої обрано для релокації, що у свою чергу призведе до зменшення витрат на соціальні програми, першочергові потреби і важливі напрями тих територіальних громад, в місцевих бюджетах яких зменшаться обсяги ПДФО.
3. Наслідком реалізації положення законопроекту № 13422 про нездійснення передачі реверсної дотації до державного бюджету з бюджетів територіальних громад, територію яких обрано для релокації підприємств ОПК, будуть прямі втрати державного бюджету. За висновком Мінфіну потенційні втрати державного бюджету внаслідок скасування надходжень реверсної дотації у разі прийняття законопроекту № 13422 в абсолютному вимірі можуть скласти: у 2026 році – 17,6 млрд грн; у 2027 році – 28 млрд грн; у 2028 році – 38,1 млрд грн, а також запропоноване призведе до ще більших диспропорцій у фінансових ресурсах місцевих бюджетів та до викривлення системи вирівнювання, оскільки бюджет територіальної громади, територію якої обрано для релокації підприємств ОПК, отримає додатковий фінансовий ресурс у обсязі непереданої до державного бюджету реверсної дотації. У ГНЕУ також виникло питання щодо доцільності та мети скасування передачі реверсної дотації до державного бюджету, зважаючи, що не передбачається відповідного цільового спрямування вивільнених коштів (як у випадку з ПДФО).
4. Щодо положення законопроекту № 13422-1 не враховувати при здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування надходження до спеціального фонду бюджетів у розмірі 50% ПДФО, що сплачується відповідними підприємствами ОПК, Мінфін звертає увагу на таке:
результатом горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджету територіальної громади, що здійснюється відповідно до вимог статті 99 Кодексу на основі ПДФО, є розрахункове значення базової/реверсної дотації, обсяг яких залежить від індексу податкоспроможності відповідного бюджету (є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності бюджету місцевого самоврядування порівняно з аналогічним середнім показником за всіма бюджетами місцевого самоврядування в Україні (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) у розрахунку на одну людину);
зміна обсягу ПДФО призведе до зміни розрахункових значень індексів податкоспроможності та обсягів базової/реверсної дотації усіх місцевих бюджетів. При цьому в бюджетах територіальних громад, із загального фонду яких буде вилучено 50% ПДФО, що сплачується відповідними підприємствами ОПК, збільшиться обсяг базової дотації, що спричинить додаткове навантаження на державний бюджет.
5. Загалом Мінфін не підтримує законопроект № 13422 та не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту № 13422-1 (за умови врахування його зауважень). Крім того, Мінфін зауважує, що внаслідок реалізації законопроектів № 13422 і № 13422-1 та відповідно релокації підприємств ОПК протягом року будуть змінюватися показники доходів та видатків державного бюджету, оскільки показники базової та реверсної дотацій затверджуються законом про державний бюджет, що потребуватиме внесення змін до закону про державний бюджет і до розпису державного бюджету та також спричинить розбалансування бюджетної системи.
6. ГНЕУ, серед іншого, зазначивши про відсутність у базовому законопроекті № 13420 завершеного механізму регулювання релокації підприємств ОПК, що не дозволяє належним чином оцінити пропонований у законопроектах № 13422 і № 13422-1 підхід до фінансування створення інфраструктури та підтримки релокації підприємств ОПК шляхом перерозподілу ПДФО, поставило деякі інші питання, що потребують додаткових пояснень (вказавши на відсутність належного обґрунтування пропонованих змін у супровідних документах до законопроектів № 13422 і № 13422-1), зокрема щодо:
обґрунтованості пропорції розподілу коштів між відповідними бюджетами та її наслідки для відповідних територіальних громад (у тому числі, з урахуванням типу підприємства, яке релокується, – його основних фондів, штатної чисельності працівників, а також потреби у відповідному інфраструктурному облаштуванні на новій території);
фінансових наслідків для відповідних бюджетів у разі нерелокації підприємств (зокрема, внаслідок виключення з якихось підстав відповідного підприємства з Переліку, відмови у задоволенні заяви про релокацію);
достатності акумульованих у пропонований спосіб коштів для вирішення питань, пов’язаних зі "створенням інфраструктури та підтримки релокації підприємств оборонно-промислового комплексу".
7. Згідно з пояснювальною запискою до законопроектів № 13422 і № 13422-1 реалізація їх положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів. Однак, обидва законопроекти (з урахуванням наведеного вище) зумовлюють зміну показників державного бюджету та місцевих бюджетів, призводячи до втрат доходів загального фонду державного бюджету та до необхідності вишукання додаткових ресурсів на компенсацію втрат місцевих бюджетів, а також до перерозподілу фінансового ресурсу між місцевими бюджетами, який матиме негативні наслідки для тих місцевих бюджетів, в яких зменшиться обсяг ПДФО загального фонду бюджетів, про що також зазначається у висновку Мінфіну.
Зважаючи на зазначене, до законопроектів № 13422 і № 13422-1 належало б надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для збалансування бюджетів, що вимагається відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту, що також відмічають ГНЕУ та Мінфін.
8. Окремі положення законопроектів № 13422 і № 13422-1 потребують техніко-юридичного та редакційного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, зокрема, належить змінити нумерацію нового пункту 63 розділу VI Кодексу, оскільки він вже передбачений Законом України від 04.06.2025 № 4468 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови", а також згідно з висновками ГНЕУ потребує уточнення назва законопроектів № 13422 і № 13422-1, виходячи з їхнього змісту, та термін набрання чинності законом, проект якого розглядається, виходячи із запропонованого (місячного) строку виконання доручень КМУ.
V. Загалом, у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., Задорожний М.М., Лаба М.М., Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., народний депутат України Гетманцев Д.О., Голова Рахункової палати Піщанська О.С. Зокрема:
народний депутат України Гетманцев Д.О. представив від авторського колективу одразу обидва законопроекти № 13422 і № 13422-1, звернувши увагу на відмінності між ними, та підкреслив роль і значення реалізації пропозицій цих законопроектів разом з пакетом законодавчих ініціатив щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (Defence City);
перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., зауваживши, серед іншого, про фінансові ризики, які несе прийняття законопроектів для системи вирівнювання загалом та бюджетів територіальних громад зокрема, відмітив, що Мінфін вважає законопроект № 13422-1 таким, що може бути розглянутий та доопрацюваний до другого читання;
Голова Рахункової палати Піщанська О.С. зазначила
про підтримку Рахунковою палатою прийняття у першому читанні законопроекту
№ 13422-1, вказавши на необхідність його розгляду Верховною Радою України
(як похідного від законопроекту за реєстр. № 13420) після прийняття законопроекту
про внесення зміни до Податкового кодексу України.
Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти за реєстр. № 13422 і № 13422-1 включити до порядку денного тринадцятої сесії та за результатами їх розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 13422-1, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу" (реєстр. № 13422 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, і альтернативний законопроект за реєстр. № 13422-1 від 04.07.2025, поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., включити до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду законопроектів за реєстр. № 13422 і № 13422-1 у першому читанні законопроект за реєстр. № 13422-1 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 1, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 81 законопроекту щодо їх впливу на показники бюджетів та на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, 33 законопроекти, такими, що впливають на показники бюджету, 48 законопроектів, з яких 32 – мають безпосередній вплив та 16 опосередкований вплив (один законопроект містить положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством, і щодо нього пропонуються відповідні рекомендації профільному комітету) згідно з такими переліками законопроектів:
4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації переважного права купівлі земельної ділянки орендарем, останнім відомим місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія" (реєстр. № 13251 від 02.05.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Юнаков І.С., Мокан В.І., Саладуха О.В., Дмитрієва О.О. та інші);
4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця" (реєстр. № 13279 від 13.05.2025, народний депутат. України Гнатенко В.С.);
4.1.3. Проект Закону України "Про внесення до деяких законів України змін щодо удосконалення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг" (реєстр № 13139 від 27.03.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо інвестиційних фондів" (реєстр. № 13247 від 01.05.2025, народний депутат України Железняк Я.І.);
4.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо врегулювання деяких питань спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку" (реєстр. № 13278 від 13.05.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 162 Сімейного кодексу України щодо уточнення питань зміни місця проживання дитини" (реєстр. № 13282 від 14.05.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 238 Сімейного кодексу України щодо уточнення підстав скасування усиновлення" (реєстр. № 13283 від 14.05.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо убезпечення від невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном у випадку наявності протягом тривалого часу арештів, накладених стягувачем за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення" (реєстр № 13042 від 26.02.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 233 Кримінального процесуального кодексу України щодо вимог до ухвали слідчого судді про проведення обшуку, постановленої після проведення обшуку" (реєстр № 13044 від 26.02.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо закінчення виконавчого провадження у зв’язку із смертю боржника" (реєстр № 13070 від 10.03.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про енергетичну ефективність" (реєстр № 13258 від 05.05.2025, народні депутати України Нагорняк С.В., Герус А.М., Горбенко Р.О., Тищенко М.М.);
4.1.12. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про взаємний залік до загального трудового стажу та вислуги років служби в органах і установах прокуратури в державах — учасницях Співдружності Незалежних Держав" (реєстр № 0313 від 19.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.13. Проект Закону України"Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською організацією публічного права про створення офісу Європейської організації публічного права в Україні" (реєстр № 0310 від 05.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 114 Цивільного кодексу України щодо посилення захисту національних інтересів в умовах військової агресії проти України" (реєстр. № 13151 від 03.04.2025, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Тищенко М.М.);
4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Цивільного кодексу України щодо доповнення способів захисту цивільних прав та інтересів" (реєстр. № 13198 від 21.04.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.16. Проект Закону України "Про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0315 від 22.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо користування перевагами, що надаються водіям з інвалідністю" (реєстр. № 13321 від 28.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проведення масових заходів за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану" (реєстр. № 13270 від 08.05.2025, народні депутати України Безугла М.В., Швець С.Ф., Яценко А.В.);
4.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" щодо врегулювання питання оскарження постанов про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження" (реєстр. № 13315 від 26.05.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо уточнення кваліфікації діянь суддів в частині безпідставного затягування чи невжиття заходів розгляду судових справ" (реєстр. № 13316 від 26.05.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.21. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Канадою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом" (реєстр. № 0316 від 23.05.2025, Президент України);
4.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення права жінок на отримання допомоги по вагітності та пологам, які провадять незалежну професійну діяльність або зареєстровані як фізичні особи-підприємці" (реєстр. № 13329 від 30.05.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення видів діяльності, які є сумісними із виконанням депутатських повноважень" (реєстр. № 13304 від 21.05.2025, народні депутати України Третьякова Г.М., БезгінВ.Ю., Клочко А.А. та інші);
4.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури оскарження відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою та проведення заміщення депутатів місцевих рад, повноваження яких достроково припинені" (реєстр. № 13318 від 27.05.2025, народні депутати України Крулько І.І., Євтушок С.М. та інші);
4.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" щодо особливостей подання звітності у період дії воєнного стану або стану війни" (реєстр. № 13132 від 24.03.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.26. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів, укладеної в рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0319 від 30.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.27. Проект Закону України "Про припинення у відносинах України з Російською Федерацією дії Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу" (реєстр. № 0320 від 30.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення захисту прав осіб, визнаних судом недієздатними" (реєстр. № 13354 від 09.06.2025, народні депутати України Павліш П.В., Мезенцева-Федоренко М.С., Вінтоняк О.В., Мазурашу Г.Г., Зуб В.О. та інші)
4.1.29. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 43 Закону України "Про електронні комунікації"" (реєстр. № 13264 від 06.05.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Костюх А.В., Богуцька Є.П. та інші);
4.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення" (реєстр. № 13349 від 05.06.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" щодо запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню та врегулювання окремих питань вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг" (рнєстр. № 13330 від 30.05.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Гевко В.Л., Козир С.В., Ватрас В.А., Клочко А.А. та інші);
4.1.32. Проект Закону України "Про припинення участі в Угоді про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0317 від 30.05.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.33. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про порядок транзиту через території держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0318 від 30.05.2025, Кабінет Міністрів України).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
4.2.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в галузі рибного господарства" (реєстр. № 12428 від 20.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верхової Ради України з питань аграрної та земельної політики.
У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством аграрної політики та продовольства України, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається про таке:
– проект акта спрямований на адаптацію законодавства України до права Європейського Союзу, шляхом внесення змін до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про аквакультуру" та "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", якими, зокрема, пропонується визначити:
завдання та цілі державної політики у галузі рибного господарств, зокрема принципів спільної рибогосподарської політики, державного управління та регулювання в галузі рибного господарства, державного контролю та провадження рибогосподарської діяльності;
порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, припинення дії дозволу на використання чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у сфері аквакультури;
основи організації ринку продукції рибальства та аквакультури;
засади підтримки сталого розвитку аквакультури;
– реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів.
Водночас, законопроект містить ряд положень, які можуть потребувати додаткових витрат державного бюджету, зокрема щодо:
розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості /Міністерства аграрної політики та продовольства України/ та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства /Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм/;
створення і функціонування постійно діючого консультативно-дорадчого органу з розгляду питань, пов’язаних з наданням наукових рекомендацій, пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки, техніки і технологій в галузі рибного господарства при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства;
державного стимулювання створення організацій виробників, їх асоціацій та міжгалузевих організацій виробників у галузі рибного господарства, з можливістю отримання фінансової підтримки за рахунок коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в галузі рибного господарства" (реєстр. № 12428 від 20.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті для здійснення заходів у сферах рибного господарства та рибної промисловості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.2. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів" (реєстр. № 0308 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів /далі – ОАЕ/, вчинену 17.02.2025 в м. Абу-Дабі /далі – Угода/, яка набуває чинності через 60 днів після дати отримання останньої письмової дипломатичної ноти, якою Сторони повідомляють одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою, якщо Сторони не домовляться про інше.
У супровідних документах до законопроекту щодо Угоди зазначено, серед іншого, що:
з моменту набрання чинності Угодою Україною буде скасовано ввізні мита для 15,7% сільськогосподарських товарів та близько 39,5% промислових товарів, після закінчення дії перехідних періодів 3 та 5 років Україною буде скасовано ввізні мита ще для 83,6% сільськогосподарських товарів та для 60,4% промислових товарів;
з моменту набрання чинності Угодою, ОАЕ буде скасовано ввізні мита для 26,5% сільськогосподарських товарів та близько 40,6% промислових товарів, після закінчення дії перехідних періодів 3 та 5 років ОАЕ буде скасовано ввізні мита ще для 39 % сільськогосподарських товарів та для 46,9% промислових товарів;
Сторонами взято зобов’язання щодо перегляду Угоди через три роки після набрання нею чинності та кожні п’ять років після цього, якщо Сторони не домовляться про інше;
внаслідок реалізації Угоди приріст експорту перевищуватиме приріст імпорту, зокрема очікується, що експорт України до ОАЕ в середньо- чи довгостроковій перспективі може зрости на 59% завдяки скасуванню ввізних мит ОАЕ, а також зниженню часових витрат під час експорту до ОАЕ та зменшенню бар’єрів у торгівлі послугами, водночас приріст імпорту України буде значно нижчим – на рівні 33%;
оскільки загальні обсяги торгівлі України та ОАЕ є низькими, ці зміни матимуть помірний вплив на загальний експорт та імпорт України: експорт зросте на 0,20%, а імпорт – на 0,15%, тому можна очікувати розширення додатного сальдо торгівлі;
Угода сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та ОАЕ, зростанню експорту, створенню нових робочих місць, трансферу технологій, обміну досвідом, а також дозволить вітчизняним виробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг ОАЕ, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку та модернізації власного виробництва.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів" (реєстр. № 0308 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податків залежно від розвитку торгівлі між Україною та ОАЕ під час реалізації Угоди). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" та деяких інших законів України щодо удосконалення механізму надання компенсацій та обліку нерухомого майна" (реєстр. № 13136 від 26.03.2025), поданий народним депутатом України Фроловим П.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроект містить зміни до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (далі – Закон) та до інших законодавчих актів, метою яких згідно з пояснювальною запискою є визначення особливостей компенсації за об’єкти нерухомості, розташовані у багатоквартирних будинках, удосконалення механізму надання компенсацій та обліку нерухомого майна. При цьому ряд положень законопроекту зумовлюють вплив на показники бюджетів, серед яких такі, що призведуть до:
збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів (у разі прийняття місцевих програм) на забезпечення відповідної компенсації, зокрема:
поширення дії Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна на нерухоме майно, яке було пошкоджено або знищено внаслідок дій чи обставин, спричинених російською збройною агресією проти України, починаючи з 19 лютого 2014 року (чинна норма – з часу введення воєнного стану в Україні);
заміна терміну "бойові дії, терористичні акти, диверсії, спричинені збройною агресією" терміном "збройна агресія" (що згідно з пояснювальною запискою дозволить враховувати знищене та/або пошкоджене майно не лише внаслідок застосування зброї; а й, наприклад, унаслідок дій/бездіяльності окупаційних адміністрацій – знесення житла, непроведення ремонту тощо);
включення до переліку отримувачів компенсації іноземців a6o осіб без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають в Україні, юридичних осіб (чинна норма – фізичні особи - громадяни України);
запровадження компенсації за об'єкти нерухомості, розташовані у багатоквартирних будинках (включно з нежитловими приміщеннями, у тому числі тими, що належать юридичним особам), передусім шляхом їх відновлення/відбудови;
розширення завдань органів місцевого самоврядування в частині обстеження об'єкта нерухомого майна, що знаходиться на території, на якій ведуться бойові діі;
зменшення надходжень до державного бюджету та місцевих бюджетів, зокрема у випадках надання компенсації шляхом відновлення та/або відбудови об’єкта, передачі у власність відновленого об'єкта передбачається звільнення:
фізичних та юридичних осіб (чинна норма – громадяни України) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав;
отримувачів компенсації, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування від сплати державного мита під час відчуження або передачі майна.
При цьому у пояснювальній записці до законопроекту лише назначено, що реалізація його положень не призведе до додаткового навантаження на поточні видатки державного бюджету, оскільки фінансування відбудови вже здійснюється в межах наявних ресурсів (який однак не покриває всіх потреб, спричинених масштабними руйнуваннями), але обсяг таких виплат надалі зростатиме.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) з урахуванням наведеного визначає законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету i місцевих бюджетів, та не підтримує його прийняття. Водночас, Мінфін вказує, що реалізація законопроекту у 2025 році може здійснюватися в межах бюджетних програм "Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" (код 3101130), "Компенсація за знищене житло" (код 3101200), "Компенсація за знищене житло (HOME)" (код 3101080) та за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що відповідно до статті 43 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" спрямовуються на компенсацію за знищений / пошкоджений об'єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові), у наступних бюджетних періодах — в межах коштів, передбачених на виплату вищезазначеної компенсації у законі про державний бюджет на відповідний рік. При цьому відсутність вихідних даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.
Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України i частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, зокрема щодо можливих обсягів компенсацій за період 2014-2022 pp., кількості нових категорій отримувачів) i пропозиції для забезпечення збалансованості бюджетів.
Поряд з тим, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" та деяких інших законів України щодо удосконалення механізму надання компенсацій та обліку нерухомого майна" (реєстр. № 13136 від 26.03.2025), поданий народним депутатом України Фроловим П.В. та іншими, буде мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків через розширення категорій отримувачів компенсації та періодів, за які надається компенсація, а також зменшення надходжень через несплату адміністративного збору та державного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства" (реєстр. № 13139-1 від 10.04.2025), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
У законопроекті для врегулювання механізмів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ) пропонується створити Державну житлово-комунальну інспекцію, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного контролю (нагляду) у сфері ЖКГ, та шляхом внесення змін до законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про житлово-комунальні послуги", "Про відходи", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про поховання та похоронну справу", "Про теплопостачання", "Про благоустрій населених пунктів" і "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначити організаційні засади діяльності інспекції, її повноваження та відповідальність, вимоги щодо посилення контролю за якістю надання житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів у сфері ЖКГ.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень починаючи з 2026 року потребуватиме видатків державного бюджету на утримання Державної житлово-комунальної інспекції та її територіальних органів орієнтовно у сумі 43.270,6 тис. грн., з яких на оплату праці – 36.804,96 тис. грн. (передбачивши чисельність працівників у кількості 170 одиниць) і на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 364,27 тис. гривень. При цьому автором законопроекту зазначається, що додатковим джерелом покриття збільшення видатків державного бюджету стануть надходження штрафів за порушення законодавства, норм, нормативів і правил у цій сфері за результатами запровадження механізму здійснення державного контролю (нагляду) у сфері ЖКГ (однак, у законопроекті не змінено розміри штрафних санкцій за вже визначені законами порушення, а також не надано розрахунки щодо збільшення надходжень до державного бюджету попри посилення контролю).
Загалом, запропонувавши фінансово-економічні розрахунки до законопроекту та розрахунок видатків для забезпечення функціонування центрального апарату Державної житлово-комунальної інспекції на 2026 рік, суб’єкт права законодавчої ініціативи не надав належних пояснень і обґрунтувань в частині визначення обсягу видатків за економічними категоріями та в розрізі бюджетних періодів і відповідних пропозицій щодо збалансування бюджету, адже загальний обсяг надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій передусім буде залежати від ефективності роботи нової інспекції.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) не підтримує законопроект та звертає увагу, що утворення нового органу у системі центральних органів виконавчої влади призведе до розпорошення функцій (адже головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері контролю житлово-комунального господарства, є Міністерство розвитку громад та територій України), збільшення чисельності працівників органів влади, неефективного використання людських ресурсів та потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету на його утримання. Поряд з тим, Мінфін зауважує, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України забезпечує утворення органів виконавчої влади та/або здійснення органами виконавчої влади додаткових повноважень у межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади.
Крім того, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства" (реєстр. № 13139-1 від 10.04.2025), поданий народним депутатом України Кучеренком О. Ю., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на забезпечення діяльності нового центрального органу виконавчої влади та може збільшити доходи залежно від виявлених порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.5. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стабілізації фінансового стану операторів системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях, на яких велися бойові дії" (реєстр. № 13231 від 30.04.2025), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається:
зобов’язати контролюючий орган списати всю суму нарахованих штрафних санкцій і пені, що залишалися несплаченими на дату набрання чинності відповідним законом /даної законодавчої ініціативи/ (як узгоджені, так і такі, що знаходилися/знаходяться у процедурі адміністративного або судового оскарження) щодо великих платників податків, які відносяться до операторів системи розподілу – господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях ліцензованої діяльності, до складу яких входять території, на яких станом на 31.12.2023 велися бойові дії або території, тимчасово окуповані РФ;
зобов’язати таких операторів системи розподілу після проведення зазначеного списання штрафних санкцій і пені здійснити протягом 36 місяців погашення у повному обсязі грошовими коштами всієї суми податкового боргу, щодо якого були нараховані та списані штрафні санкції і пеня.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний плив на показники доходів бюджету в частині надходжень штрафних санкцій і пені, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету в повному обсязі неможливо через відсутність переліку господарських товариств – операторів системи розподілу, які є великими платниками податків та здійснювали розподіл електроенергії на територіях, на яких велися бойові дії, або територіях, тимчасово окупованих РФ станом на 31.12.2023. Водночас відмічено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби податковий борг платників податків, які відносяться до операторів системи розподілу – господарських товариств, зазначених у законопроекті, на 01.05.2025 становить 884,4 млн грн, у тому числі: 596,9 млн грн – борг за податковими зобов’язаннями, 220,6 млн грн – штрафні санкції, 66,9 млн грн – пеня. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стабілізації фінансового стану операторів системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях, на яких велися бойові дії" (реєстр. № 13231 від 30.04.2025), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження потенційних доходів державного бюджету від сплати відповідними операторами системи розподілу штрафних санкцій і пені). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв" (реєстр. № 13120 від 18.03.2025), поданий народними депутатами України" Колебошиним С.В., Бабаком С.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
У законопроекті, прийняття якого згідно з пояснювальною
запискою дозволить продовжити впровадження реформи
повної загальної середньої освіти шляхом формування ефективної мережі
комунальних ліцеїв для забезпечення здобуття якісної профільної середньої
освіти, пропонується внести зміни до Закону
України "Про повну загальну середню освіту"
(далі –Закон), передбачивши, зокрема таке:
1) з 01 вересня 2027 року:
запровадити (як обов'язкову умову функціонування ліцею) не менше дванадцяти груп учнів одного року навчання під час вивчення ними окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти протягом 10 – 12 років навчання (тобто, з урахуванням поділу класу на групи, яких може бути не більше трьох з кількістю учнів не менше восьми, має бути не менше чотирьох класів одного року навчання за трьома профілями навчання) /довідково: згідно з чинною нормою для започаткування комунального ліцею належить забезпечити не менше двох класів за трьома профілями навчання протягом 10 – 12 років навчання/;
збільшити наповнюваність класів у ліцеях, підвищивши мінімальну кількість учнів у цих класах з 5 до 24;
відокремити початкову школу від ліцеїв;
2) зобов’язати обласні ради (з урахуванням пропозицій міських, селищних, сільських рад) та Київську міську ради до 01 вересня 2025 року виходячи із встановлених Законом вимог затвердити та подати Міністерству освіти і науки України плани формування мережі комунальних ліцеїв , а у разі недотримання норм Закону такі плани мають бути затверджені до 01.01.2026 року Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що відповідно до положень підпункту "а" пункту 7 частини першої статті 87, підпункту "б" пункту 2 частини першої статті 89, підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, впровадження зазначених положень законопроекту зумовить необхідність збільшення з 01.01.2027 року видатків таких бюджетів на реформування мережі закладів загальної середньої освіти (що у зв’язку із запровадженням нової моделі профільної освіти може передбачати оптимізацію, створення нових і реорганізацію існуючих закладів) та на забезпечення повноцінного функціонування комунальних ліцеїв, включаючи оплату праці та матеріально-технічне забезпечення.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді (у 2025 році), а починаючи з 01 вересня 2027 року імплементація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на оплату праці педагогічних працівників (у зв’язку з необхідністю збільшення їх чисельності у разі поділу 10 – 12 класів на групи під час вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів)), на забезпечення ліцеїв необхідною матеріально-технічною базою (засобами навчання й обладнання, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, підручниками) тощо. Однак, відсутність вихідних даних (стосовно кількості учнів, додаткових ставок педагогічних працівників) унеможливила визначення Мінфіном обсягу додаткових видатків для реалізації законопроекту.
Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що його реалізація не призведе до зміни показників Державного бюджету України на 2025 рік.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв (реєстр. № 13120 від 18.03.2025), поданий народними депутатами України" Колебошиним С.В., Бабаком С.В. та іншими, буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести з 01.01.2027 року до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення повноцінного функціонування комунальних ліцеїв і загалом на реформування мережі закладів загальної середньої освіти, що у зв’язку із запровадженням нової моделі профільної освіти може передбачати оптимізацію та реорганізацію існуючих закладів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.7. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв" (реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Колебошиним С.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
У законопроекті за реєстр. № 13120-1, що є альтернативним до законопроекту про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв за реєстр. № 13120, збережено основні підходи щодо реформування мережі комунальних ліцеїв для забезпечення здобуття профільної середньої освіти та пропонується, зокрема таке:
запровадити (як обов'язкову умову функціонування ліцею) не менше дванадцяти груп учнів одного року навчання під час вивчення ними окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти протягом 10 – 12 років навчання (тобто, з урахуванням поділу класу на групи, яких може бути не більше трьох з кількістю учнів не менше восьми, має бути не менше чотирьох класів одного року навчання за трьома профілями навчання) /довідково: згідно з чинною нормою для започаткування комунального ліцею належить забезпечити не менше двох класів за трьома профілями навчання протягом 10 – 12 років навчання/;
зобов’язати обласні ради (з урахуванням пропозицій міських, селищних, сільських рад) та Київську міську раду до 01 вересня 2025 року виходячи із встановлених Законом вимог затвердити та подати Міністерству освіти і науки України плани формування мережі комунальних ліцеїв, а у разі недотримання норм Закону такі плани мають бути затверджені до 01.01.2026 року Кабінетом Міністрів України.
На відміну від основного у альтернативному законопроекті передбачено збільшити максимальну наповнюваність класу з 30 до 32 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту в очній (денній) або вечірній формі (мінімальну кількість учнів зберегти на рівні чинної норми – не менше 5 осіб), а також не змінювати положення щодо можливості забезпечення здобуття початкової освіти у ліцеях.
Зважаючи, що відповідно до положень підпункту "а" пункту 7 частини першої статті 87, підпункту "б" пункту 2 частини першої статті 89, підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та відповідних місцевих бюджетів, впровадження зазначених положень законопроекту зумовить необхідність збільшення з 01.01.2027 року видатків таких бюджетів на реформування мережі закладів загальної середньої освіти (що у зв’язку із запровадженням нової моделі профільної освіти може передбачати оптимізацію, створення нових і реорганізацію існуючих закладів) та на забезпечення повноцінного функціонування комунальних ліцеїв, включаючи оплату праці та матеріально-технічне забезпечення.
За оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів і з 01.09.2027 буде здійснюватися за рахунок та в межах коштів, передбачених на загальну середню освіту.
Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що його реалізація не призведе до зміни показників Державного бюджету України на 2025 рік, і в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв" (реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Колебошиним С.В. та іншими, буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести з 01.01.2027 року до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення повноцінного функціонування комунальних ліцеїв і загалом на реформування мережі закладів загальної середньої освіти, що у зв’язку із запровадженням нової моделі профільної освіти може передбачати оптимізацію та реорганізацію існуючих закладів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.8. Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-2 від 16.05.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, регулює відносини, пов’язані з обігом, купівлею-продажем деревини, операцій з деревиною та продукції з деревини, експорту лісоматеріалів, спрямований на охорону навколишнього природного середовища, розвиток ринкових відносин у лісопромисловому комплексі, з метою забезпечення деревиною потреб споживачів на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
передбачити електронну торгову систему (ЕТС) /дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних, і забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону/, адміністратором якої має бути юридична особа, визначена Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
визначити учасників ринку деревини /власники лісів і лісокористувачі, суб’єкти господарювання, що здійснюють будь-які операції з деревиною та виробами з деревини, адміністратор ЕТС, оператори електронних майданчиків, а також фізичні особи/ та визначити гарантії їх прав;
запровадити лісовий портал /відкрита, загальнодоступна геоінформаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує створення, зберігання та оприлюднення інформації у сфері лісового господарства, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією і документами/, заходи із створення та супроводу програмного забезпечення якого має здійснювати технічний адміністратор /юридична особа, визначена центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища/;
визначити порядок затвердження розрахункової лісосіки /щорічна науково обгрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів/;
встановити порядок продажу деревини /на електронних аукціонах, на умовах оферти, фізичним особам/;
здійснювати декларування операцій з деревиною та виробами з деревини через лісовий портал.
Крім того, законопроектом передбачаються зміни до:
Лісового кодексу України – щодо видачі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, лісовий квиток);
Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" – щодо продовження на 10 років заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код товару 4403 згідно з УКТ ЗЕД) /згідно з чинною нормою з 2015 року запроваджено заборону на 10 років вивезення в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених/.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас сприятиме зміцненню ринкових засад у сфері обігу деревини, розвитку деревообробної промисловості України, забезпечить сталий розвиток ринку деревини, запровадить прозорі умови для учасників ринку, дозволить належно захистити права та інтереси усіх учасників ринку, мінімізує корупціогенні фактори в галузі, надасть можливість державі та громадськості здійснювати контроль за обсягами заготівлі та продажу деревини, що дозволить урегулювати питання з незаконною заготівлею та реалізацією деревини.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо функціонування лісового порталу, ЕТС, електронного реєстру спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів та щодо додаткових функцій, які покладаються на відповідні державні органи, може потребувати додаткових видатків державного бюджету.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що у законопроекті не визначено джерел фінансування (на створення та технічну підтримку) відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем, що дає підстави для висновку щодо наявності ризику збільшення відповідних видатків з державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-2 від 16.05.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і технічну підтримку електронної торгової системи та лісового порталу, а також може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Загороднім Ю.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ пропонується:
здійснювати у період дії воєнного стану виплату членам сімей, зазначених у пунктах 1 – 6 частини першої статті 10-1 Закону, одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) Захисника і Захисниці України у розмірі 15 000 млн грн;
при призначенні вказаної одноразової грошової допомоги укладати з її отримувачами договір про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитку у зв’язку із загибеллю (смертю) члена сім’ї, завданого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої такої допомоги;
припинити надання відповідних пільг членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України у разі отримання одноразової грошової допомоги, окрім пільг щодо першочергового обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, першочергової госпіталізації, використання чергової щорічної відпустки у зручний час, переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, а також безкоштовного харчування дітей загиблих Захисників і Захисниць України в державних і комунальних закладах освіти.
Крім того, пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано провести перерахунок раніше виплаченої одноразової грошової допомоги особам, які з 14 квітня 2014 року і до набрання чинності цим Законом отримали одноразову грошову допомогу у розмірі, меншому ніж пропонується даним законопроектом.
Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня року, що слідує за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.
Згідно із пояснювальною запискою до даного законопроекту, реалізація його положень не призведе до додаткових видатків та буде здійснена за рахунок репарацій з боку РФ як країни-агресора.
Варто відмітити, що згідно з діючими положеннями частини
сьомої статті 15 Закону членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1 – 6
частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету
призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв’язку із загибеллю
(смертю) члена сім’ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1
статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей", а саме у розмірі
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб
на 1 січня календарного року /виходячи із затвердженого на 2025 рік
розміру вказаного прожиткового розміру 3 028 грн, допомога становить
2,271 млн грн/. Поряд з цим, відповідно до частини третьої
статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" в період воєнного стану розмір
одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під
час виконання ним обов’язків військової служби не може становити менше
15 млн гривень. При цьому, положення вказаної статті 16-2 Закону
України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей" застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків держаного бюджету у бюджетному періоді, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, обсяг яких за попередніми розрахунками становитиме щонайменше 60 млрд грн, що не буде покрито за рахунок зменшення видатків внаслідок скасування пільг, передбачених статтею 15 Закону, тим особам, які отримають одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн;
законопроектом не пропонується доповнити Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" нормою щодо проведення перерахунку сім’ям військовослужбовцям, загиблих (померлих) з 14 квітня 2014 року, які до набрання чинності цим Законом отримали одноразову грошову допомогу в меншому розмірі, у зв’язку з чим реалізація положень законопроекту призведе до задвоєння права вказаних сімей на отримання такої допомоги та може трактуватися як виплата різних допомог і отримувачі повторно звертатимуться за її призначенням;
проектом закону не передбачено внесення відповідних змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які б регламентували виплату одноразової грошової допомоги за рахунок репарацій з боку Російської Федерації як країни-агресора;
за узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про не виконання вказаних вимог також зазначає Мінфін у своєму висновку до даного законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Загороднім Ю.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо збільшення розміру мінімальної пенсії за віком" (реєстр. № 13214 (доопрац.) від 30.04.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пропонується за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановити мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі, кратному двом прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність (зважаючи на встановлений з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність 2 361 грн, розмір мінімальної пенсії за віком становитиме 4 722 грн). Згідно з чинними нормами вказаного Закону розмір мінімальної пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2 361 грн).
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2026 року.
Відповідно до фінансово-економічних обґрунтувань, зазначених у пояснювальній записці до цього проекту закону, додаткова потреба коштів для реалізації законодавчої ініціативи становить 20,9 млрд грн на рік.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету за орієнтовними розрахунками в обсязі 113,5 млрд грн на рік, які не будуть фінансово забезпечені;
– запропоновані проектом закону зміни не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема в частині того, що будь-які запропоновані законодавчі зміни, що збільшують пенсійні видатки, повинні супроводжуватися середньостроковим аналізом фіскальної та боргової стійкості, а також чітким визначенням необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фонду України;
– на даний час обговорюються параметри реформи пенсійної системи в Україні, яку заплановано запровадити з 2026 року, тому питання визначення розмірів пенсійних виплат має розглядатися в межах запровадження цієї пенсійної реформи;
– за узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.
Довідково слід відмітити, що абзацом третім пункту 30 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет Україна на 2025 рік" Уряду доручено здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо збільшення розміру мінімальної пенсії за віком" (реєстр. № 13214 (доопрац.) від 30.04.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо особливостей сплати єдиного внеску та військового збору)" (реєстр. № 13075 від 11.03.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується передбачити, зокрема, що:
законом про державний бюджет може не застосовуватися розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску або може встановлюватися її більший розмір;
не поширюється обов’язок щомісячної сплати мінімального страхового внеску на фізичних осіб – платників єдиного податку відповідної групи, які сплачують єдиний внесок за себе та найманих працівників у строки, встановлені Податковим кодексом України для сплати єдиного податку;
Пенсійний фонд України виконує функції податкового агента на при нарахуванні та стягненні військового збору з сум перевищення граничної пенсійної виплати (довічного грошового утримання) у випадках, визначених законом;
відповідний закон /йдеться про даний законопроект/ набирає чинності з 1 числа місяця, наступного за місяцем його офіційного оприлюднення, та відповідно до статті 160 Регламенту Верховної Ради України є передумовою набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (щодо особливостей сплати військового збору та єдиного внеску)";
суми перевищення граничної пенсійної виплати (довічного грошового утримання), які були нараховані до першого числа місяця, в якому набирає чинності відповідний закон, не підлягають оподаткуванню військовим збором згідно із статтею 46-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
суми єдиного внеску, сплаченого фізичними особами - підприємцями з 1 січня 2025 року до набрання чинності відповідним законом, не підлягають поверненню (заліку, відшкодуванню), а суми єдиного внеску, які підлягають сплаті за наслідком податкових періодів до набрання чинності відповідним законом, нараховуються та сплачуються за правилами, які діяли до 1 січня 2025 року, незалежно від дати їх фактичної сплати (нарахування).
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
законопроект є невід’ємно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (щодо особливостей сплати військового збору та єдиного внеску)" /йдеться про поданий тими ж авторами законопроект за реєстр. № 13076 від 11.03.2025/;
реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів;
повернення до добровільної сплати єдиного внеску для платників єдиного податку може призвести до скорочення надходжень до Пенсійного фонду України, що в свою чергу буде компенсовано за рахунок скасування максимального розміру бази нарахування єдиного внеску.
доходи державного бюджету зростуть за рахунок запровадження на 2025 рік оподаткування військовим збором сум пенсій, довічного грошового утримання та інших виплат, пов’язаних із втратою працездатності, на користь визначених категорій отримувачів, із суми перевищення розміру максимальної пенсії.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:
реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету в частині надходжень військового збору та на бюджет Пенсійного фонду України в частині надходжень сум єдиного внеску (призведе до недонадходження єдиного внеску до Пенсійного фонду України та може спричинити виникнення дефіциту його бюджету, який покривається за рахунок коштів державного бюджету);
вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості фізичних осіб-підприємців, які добровільно сплачуватимуть єдиний внесок за себе та за найманих працівників та кількості пенсіонерів, у яких сума пенсій перевищуватиме граничну пенсійну виплату (довічне грошове утримання) у випадках, визначених законом;
у разі несплати роботодавцем – фізичною особою-підприємцем єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску за виконану роботу наймані працівники такого роботодавця не вважатимуться застрахованими особами і, відповідно, період, за який не сплачено єдиний внесок, не зараховуватиметься до страхового стажу зазначених осіб, та, відповідно, не враховуватиметься для обчислення пенсії та інших соціальних виплат.
Загалом Міністерством фінансів України надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Слід окремо відмітити, що системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 13076 передбачається, зокрема: не встановлювати у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску; запровадити протягом 2025 року оподаткування військовим збором сум пенсій та інших подібних виплат, які перевищують граничну пенсійну виплату (10 прожиткових мінімумів на місяць) (із суми такого перевищення), та поширити оподаткування військовим збором на суми довічного грошового утримання суддів. Отже, практика застосування положень системно пов’язаних законопроектів за реєстр. № 13075 і № 13076 залежить від їх узгодженого розгляду і прийняття. Міністерством фінансів України у відповідному експертному висновку висловлено зауваження до системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 13076 та його не підтримано. Згідно з частиною 3 статті 52 Бюджетного кодексу України законопроект про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України про підтримку такого законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо особливостей сплати єдиного внеску та військового збору)" (реєстр. № 13075 від 11.03.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, а також може сприяти збільшенню доходів державного бюджету від військового збору у разі прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 13076). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності" (реєстр. № 13180 від 17.04.2025), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кітом А.Б. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом, зокрема, передбачено:
встановити для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з чисельністю штатних працівників понад 8 осіб квоту для працевлаштування учасників бойових дій (крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") у розмірі 5 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за попередній календарний рік, при цьому тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення чи скасування, така квота становитиме 2%;
зараховувати виконання зазначеної квоти робочих місць працевлаштування роботодавцем відповідної кількості громадян вказаної категорії за умови, якщо розмір оплати праці кожного з них перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць (крім громадян, які були направлені для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, за якими зберігається місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, у фізичних осіб-підприємців);
стягувати з роботодавців штраф у разі невиконання ними протягом року квоти для працевлаштування учасників бойових дій за кожного непрацевлаштованого такого громадянина у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (зважаючи на встановлений з 1 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати 8 000 грн, розмір штрафу становитиме 16 000 грн), та включати кошти, отримані у вигляді фінансових санкцій за невиконання вказаної квоти, до джерел формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із подальшим спрямуванням їх роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік учасника бойових дій у вигляді компенсації 50 % фактичних витрат на оплату праці, але не більше подвійного розміру мінімальної заробітної плати протягом 6 місяців;
тимчасово, до 1 січня 2028 року, для роботодавців, які протягом року виконали квоту щодо працевлаштування учасників бойових дій, встановити розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні мінімального страхового внеску (1 760 грн);
запровадити пріоритетне надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, заснованими учасниками бойових дій, включаючи сільськогосподарським товаровиробникам.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до даного законопроекту, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на сплату фінансових санкцій у випадку невиконання квоти для працевлаштування учасників бойових дій установами і організаціями, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, при цьому визначити обсяг таких видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
законопроектом не визначено механізм реалізації відповідного Закону, зокрема не передбачено механізму контролю за дотриманням такої квоти та сплатою фінансових санкцій у разі її недотримання, при цьому відсутність чіткого механізму може призвести до того, що такий Закон буде мати лише декларативний характер;
зважаючи на те, що з 1 січня 2026 року вводиться в дію Закон України від 15.01.2025 № 4219-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю", яким буде змінено систему заходів зі сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю, серед яких є особи з інвалідністю внаслідок війни, реалізація запропонованих у законопроекті підходів може спричинити задвоєння внесків, штрафів, пені, що ускладнить проведення фінансово-економічної діяльності роботодавцями;
надання права окремим категоріям платників на сплату єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску (1 760 грн) призведе до позбавлення права застрахованих осіб на отримання страхових виплат та соціальних послуг в повному обсязі, зокрема через те, що під час призначення виплат за загальнообов’язковим державним соціальним та пенсійним страхуванням (пенсії, допомоги по безробіттю, допомоги по тимчасовій втраті працездатності тощо) не буде враховуватися нарахований їм розмір заробітної плати, що вплине на розмір відповідних виплат та допомог;
зважаючи на те, що надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом надходжень фондів соціального та пенсійного страхування, запровадження сплати роботодавцями єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску за найманих працівників може призвести до зменшення надходжень цих фондів;
за узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний законопроект.
Водночас варто відмітити, що запропонований законодавчою ініціативою порядок сплати окремими роботодавцями єдиного внеску у розмірі мінімального страхового стажу може поставити під загрозу вчасне виконання вже покладених на такі фонди функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей фондів, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету фондів на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття відповідних видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджетах вказаних фондів реальних джерел покриття витрат для виконання покладених на них функцій може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги фондам.
Зважаючи на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також відмічено у експертному висновку Мінфіну до даного законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності" (реєстр. № 13180 від 17.04.2025), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кітом А.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами адміністративно-господарських санкцій за невиконання квоти працевлаштування учасників бойових дій, а також збільшуватиме надходження і видатки фондів соціального та пенсійного страхування та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим фондам для виконання покладених на них функцій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій" (реєстр. № 13180-1 від 01.05.2025), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом, зокрема, передбачено:
– встановити норматив робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій (при цьому до виконання таких нормативів зараховуватимуться працевлаштування відповідної кількості учасників бойових дій, розмір оплати праці кожного з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць):
одного робочого місця – для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
5 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал – для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
10 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал – для органів державної влади та місцевого самоврядування;
- стягувати з роботодавців, які протягом календарного кварталу не виконали обов’язок щодо вищевказаного нормативу робочих місць, внесок на підтримку працевлаштування учасників бойових дій (далі – внесок) у розмірі 50 % середньомісячної заробітної плати у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника, штрафів і пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску та включати відповідні кошти, отримані у вигляді фінансових санкцій за невиконання вказаного нормативу, до джерел формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із подальшим спрямуванням їх на фінансове забезпечення витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку учасників бойових дій та виплату компенсацій за працевлаштування учасників бойових дій (для роботодавців, які протягом звітного кварталу виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій);
– віднести до повноважень Пенсійного фонду України та його територіальних органів додаткові функції щодо адміністрування внеску, зокрема, щодо обчислення цього внеску, забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати внеску, здійснення прогнозу надходжень коштів від сплати внеску, здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати внеску, встановлення форми, строків, порядку прийняття та обробки звітності тощо.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводитиметься в дію з 1 січня 2026 року.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до даного законопроекту, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на сплату внеску та фінансових санкцій за його несплату установами і організаціями, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, при цьому визначити обсяг таких видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
норми законопроекту мають узгоджуватися із Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", яким встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки серед них можуть бути й особи з числа учасників бойових дій, а також реалізація запропонованих у законопроекті підходів може спричинити задвоєння внесків, штрафів, пені, що ускладнить проведення фінансово-економічної діяльності роботодавцями;
реалізація положень законопроекту щодо покладання на Пенсійний фонд України та його територіальних органів додаткових повноважень потребуватиме залучення додаткових ресурсів цього Фонду, зокрема, фінансових, кадрових, технічних для перегляду структури та штатної чисельності його працівників, збільшення витрат на заробітну плату тощо, тобто призведе до збільшення адміністративних видатків, які здійснюються за рахунок коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, однак фінансово-економічних розрахунків таких додаткових видатків та пропозицій щодо джерел їх покриття не надано;
за узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний законопроект.
Варто відмітити, що відповідно до підпункту "ж" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з державного бюджету (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду України). Тобто, у разі недостатності у бюджеті Пенсійного фонду власних коштів, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виконання цим Фондом основних функцій, зокрема своєчасну виплату пенсій та інших страхових виплат.
Зважаючи на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також відмічено у експертному висновку Мінфіну до даного законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій" (реєстр. № 13180-1 від 01.05.2025), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування учасників бойових дій, а також збільшуватиме доходи і видатки фондів соціального та пенсійного страхування та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим фондам для виконання покладених на них функцій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов виробництва електричної̈ енергії̈ з альтернативних джерел енергії̈" (реєстр. № 13219 від 28.04.2025), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Бондаренком О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроєктом передбачається внесення змін до законів України "Про альтернативні джерела енергії" та "Про ринок електричної енергії". Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів. Проте слід зауважити, що ряд положень законопроекту можуть призвести до зміни показників державного та/або місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.
Так, законопроектом розширено повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор). Зокрема, йдеться про:
суттєве розширення інструментів контролю та нагляду через збільшення переліку суб’єктів, що підлягають перевірці, включаючи кінцевих споживачів та регульованих учасників ринку /шляхом внесення змін до частини п’ятнадцятої статті 9-7 Закону України "Про альтернативні джерела енергії"/;
розробку та затвердження методики розрахунку залишкового енергетичного міксу (Residual Energy Mix), яка визначатиме порядок врахування частки електроенергії, покритої погашеними гарантіями походження з відновлюваних джерел /шляхом внесення змін до частини двадцять четвертої статті 9-7 Закону України "Про альтернативні джерела енергії"/;
затвердження та внесення змін до протоколу домену України – документа, що регламентує порядок та особливості функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел на території України – з метою приведення його у відповідність до вимог Асоціації органів-емітентів (The Association of Issuing Bodies, AIB) та забезпечення можливості набуття Україною повноправного членства в цій асоціації /шляхом внесення змін до статті 17 Закону України "Про ринок електричної енергії"/ (довідково: на сьогодні реалізацію протоколу домену України та впровадження системи гарантій походження електроенергії з відновлюваних джерел забезпечує ДП "Гарантований покупець").
Законопроект також передбачає уточнення порядку визнання гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел, що були видані в інших державах, зокрема, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, надійності або правдивості. Також передбачено обов’язок Регулятора повідомляти про відмову Європейську Комісію та/або Секретаріат Енергетичного Співтовариства з наданням відповідного обґрунтування /шляхом внесення змін до частини двадцять дев’ятої статті 9-7 Закону України "Про альтернативні джерела енергії"/.
Реалізація зазначених положень законопроекту, зокрема в частині посилення контрольних функцій Регулятора, розробки методичного матеріалу, затвердження та внесення змін до протоколу домену України, а також розширення обов’язків з аналізу, документування та міжнародної взаємодії призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.
Що стосується набуття Україною повноправного членства в Асоціації органів-емітентів (AIB), то це потребуватиме сплати відповідних членських внесків, що, своєю чергою, призведе до збільшення видатків державного бюджету (довідково: у 2025 році розмір щорічного членського внеску до Асоціації залежить від обсягу операцій з гарантіями походження електроенергії (імпорту та експорту) і становить від 6 500 до 83 900 євро).
Крім того, законопроектом передбачено зменшення мінімального гарантованого відсотку квоти державної підтримки для об’єктів, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (окрім об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання разом з установками зберігання енергії) з 10 % до 5 % /шляхом внесення змін до частини восьмої статті 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії"/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Відтак, вищевказана законодавча ініціатива може створювати передумови для раціоналізації витрат державного та/або місцевих бюджетів за рахунок оптимізації структури бюджетних зобов’язань у сфері відновлюваної енергетики.
Разом з тим, завдяки конкуренції між учасниками до оптимізації видатків державного бюджету у довгостроковій перспективі може призвести впровадження механізму підтримки для переможців аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики у вигляді "чистої" премії замість контрактів на різницю на період до 31.12.2029 року.
Однак відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості оцінити вартісну величину впливу відповідних положень законопроекту на показники бюджетів.
Крім того, законопроектом передбачається підвищення порогового рівня концентрації річної та додаткової річної квоти державної підтримки з 25 % до 50 %, перевищення якого може бути підставою для відмови Гарантованого покупця в укладенні договору з переможцем аукціону /шляхом внесення змін до абзацу шостого частини тридцятої статті 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії"/. Вважаємо, що відповідна законодавча ініціатива не матиме безпосередньо впливу на обсяг видатків з державного бюджету, проте впливатиме на спосіб їх розподілу.
Серед іншого, реалізація окремих положень законопроекту щодо зменшення розміру банківської гарантії: до укладення договору переможця аукціону з Гарантованим покупцем з 15 до 10 євро за кожний кіловат потужності; при продовженні строку будівництва та введення об’єкта електроенергетики в експлуатацію з 30 до 10 євро за кожний кіловат потужності /шляхом внесення змін до частина тридцять п’ятої та сорок другої статті 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" відповідно/ може призвести до зниження фінансового навантаження на учасників аукціону, що, у свою чергу, матиме наслідком покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності цих суб’єктів і в результаті може впливати на сплату ними податків і зборів до державного і місцевих бюджетів.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов
виробництва електричної̈ енергії̈ з альтернативних джерел енергії̈"
(реєстр. № 13219 від 28.04.2025), поданий народними депутатами
України Герусом А.М.,
Бондаренком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до
зміни показників державного і місцевих бюджетів залежно від практики
застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він
має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного
кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 53-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" щодо гарантування забезпечення державою громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безоплатними лікарськими засобами" (реєстр. № 13226 від 29.04.2025), поданий народними депутатами України Приходько Н.І. та Бурмічем А.П.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 53-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" /далі – Закон/ частиною четвертою, якою пропонується встановити, що у разі незабезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безоплатними лікарськими засобами, необхідними для лікування цих захворювань, такі громадяни мають право на відшкодування витрат, понесених у зв’язку з їх придбанням за власний рахунок.
Слід відмітити, що згідно із частиною третьою вказаної статті Закону громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуються необхідними для лікування цих захворювань лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Уряду від 31.03.2015 №160).
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту вплине на показники державного та місцевих бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах, а саме потребуватиме додаткових бюджетних коштів, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків розробника (зокрема відсутня інформація щодо кількості громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, та їхньої потреби в лікарських засобах, медичних виробах і продуктах дієтичного харчування);
– через відсутність у державному бюджеті джерел покриття додаткових видатків для забезпечення запропонованого законопроектом права громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, впровадження законодавчої ініціативи призведе до неможливості її виконання та накопичення заборгованості держави;
– реалізація запропонованої законопроектом норми призведе до розбалансованості бюджету України, що суперечить частині третій статті 95 Конституції України, відповідно до якої бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, а держава прагне до збалансованості бюджету України;
– зважаючи на те, що у поточних умовах високого бюджетного дефіциту, зумовленого воєнними діями, пріоритетними залишаються витрати на сектор безпеки і оборони, соціальний захист, відновлення інфраструктури та базові медичні послуги, запровадження запропонованої у законопроекті норми про повне відшкодування витрат на лікарські засоби для пацієнтів з орфанними захворюваннями, понесених такими пацієнтами, може призвести до скорочення фінансового забезпечення інших важливих напрямів охорони здоров’я (зокрема лікування онкологічних, серцево-судинних захворювань, проведення вакцинації тощо);
– рішення про запровадження повного державного покриття вартості орфанних ліків без системних реформ і механізмів контролю, пошуку додаткових небюджетних джерел фінансування є фінансово не забезпеченим і неспроможним для реалізації у довгостроковій перспективі, призведе до катастрофічного фіскального тиску на бюджет і загрожує нестійкістю всієї системи охорони здоров’я;
– за узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 53-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" щодо гарантування забезпечення державою громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безоплатними лікарськими засобами" (реєстр. № 13226 від 29.04.2025), поданий народними депутатами України Приходько Н.І. та Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо виплати винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану та забезпечення гарантіями військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на рівні військовослужбовців інших видів військової служби" (реєстр. № 13296 від 15.05.2025), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Геращенко І.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Положеннями законопроекту шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пропонується запровадити нові виплати:
– щомісячної винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 30 тис. грн на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, – для всіх військовослужбовців;
– підйомної допомоги, добових, грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення – для військовослужбовців, які перебувають на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також за призовом осіб із числа резервістів в особливий період /на сьогодні відповідні виплати передбачені для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу/.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту законопроект не підтримує як такий, що призведе до розбалансування його показників державного бюджету на 2025 рік та зауважує, що реалізація його положень потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету, зокрема, для Міністерства оборони України та інших державних органів, які комплектуються військовослужбовцями, для здійснення виплат всім військовослужбовцям щомісячної винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду), а також військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період підйомної допомоги, добових, грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення.
Крім того Мінфіном зауважується, що встановлення зазначеної щомісячної винагороди для всіх військовослужбовців матиме ризики ініціювання запровадження аналогічних норм для осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, що також потребуватиме значних додаткових бюджетних коштів.
Водночас, питання подальшого посилення соціального захисту військовослужбовців може бути вирішено Кабінетом Міністрів України у межах визначених повноважень з урахуванням реальних фінансових можливостей держави, пріоритетних потреб сектору безпеки і оборони для першочергового фінансування в умовах воєнного стану, пов’язаних із відсіччю збройної агресії російської федерації, а також з огляду на необхідність забезпечення належним фінансуванням уже прийнятих законів України.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо виплати винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану та забезпечення гарантіями військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на рівні військовослужбовців інших видів військової служби" (реєстр. № 13296 від 15.05.2025), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури визнання факту смерті (загибелі) військовослужбовця" (реєстр. № 13263 від 06.05.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Батенком Т.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Положеннями законопроекту шляхом внесення змін та доповнень до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, зокрема, пропонується:
– передбачити, як виняток з правил, що військовослужбовець може бути оголошений судом померлим (загиблим) після спливу шести місяців з моменту, коли він пропав безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, за наявності доказів, що підтверджують факт смерті (загибелі);
– визначити перелік доказів щодо встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, що підтверджують факт смерті (загибелі) військовослужбовця у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 46 чинної редакції Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень може впливати на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями (зокрема, на 2025 рік), на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності військовослужбовця членам родини військовослужбовця, оголошеного судом померлим (загиблим) після спливу шести місяців з моменту, коли він пропав безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, за наявності доказів, що підтверджують факт смерті (загибелі).
Водночас Мінфіном зауважено про можливу економію бюджетних коштів у зв’язку зі зменшенням строку, протягом якого виплачується належне грошове забезпечення військовослужбовців, які пропали безвісти.
Загалом, Мінфіном зазначено, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків та зауважує, що порушені законопроектом питання потребують комплексного вирішення із залученням Міністерства оборони України та інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, з урахуванням необхідності забезпечення належного соціального захисту членів сімей загиблих (зниклих безвісти) військовослужбовців та недопущення здійснення безпідставних витрат з державного бюджету.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну. Водночас зазначається, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо чисельності осіб, які у разі прийняття Закону, матимуть право на одержання зазначеної у законопроекті одноразової грошової допомоги, визначити прогнозний вплив законопроекту на показники бюджету неможливо.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури визнання факту смерті (загибелі) військовослужбовця" (реєстр. № 13263 від 06.05.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших військових формувань на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності військовослужбовця). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо уточнення структури Збройних Сил України" (реєстр. № 13255 від 02.05.2025), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Горбенком Р.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Положеннями законопроекту шляхом внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" пропонується доповнення структури Збройних Сил України новим видом – Космічними Силами.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2025 і наступні роки на створення, утримання та забезпечення діяльності Космічних Сил Збройних Сил України. Поряд з цим зауважено, що за інформацією Міноборони, обсяг видатків на створення Космічних Сил Збройних Сил України обрахувати неможливо через відсутність вихідних даних.
Загалом, Мінфіном зазначено, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків разом з пропозиціями щодо джерел покриття додаткових витрат з державного бюджету з метою недопущення розбалансування показників державного бюджету, а оскільки питання, порушені законопроектом, стосуються безпосередньо компетенції Міністерства оборони України і Державного космічного агентства України, законопроект потребує надання позиції зазначених державних органів щодо доцільності створення Космічних Сил у структурі Збройних Сил України як нового виду військ.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо уточнення структури Збройних Сил України" (реєстр. № 13255 від 02.05.2025), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Горбенком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України на створення, утримання та забезпечення діяльності Космічних Сил Збройних Сил України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту пріоритетного права на опікунство та піклування" (реєстр. № 13215 від 25.04.2025), внесений народними депутатами України Гуріним Д.О., Фрісом І.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та пов'язаних змін до Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, законів України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" і "Про нотаріат" пропонується запровадити механізм попереднього визначення осіб, які матимуть пріоритетне право на призначення опікунами чи піклувальниками. Зокрема законопроектом передбачається: запровадження інституту розпорядження про забезпечення опіки і піклування щодо пріоритетного права на призначення опікунами, піклувальниками; встановлення порядку складання, посвідчення та реєстрації таких розпоряджень; визначення механізму врахування волі батьків при призначенні опікунів та піклувальників; розширення функціоналу Спадкового реєстру та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для реєстрації розпоряджень про забезпечення опіки та піклування; встановлення особливостей призначення опікунів та піклувальників з урахуванням попередньо складених розпоряджень; впровадження механізму тимчасового влаштування дітей до осіб, визначених у розпорядженні, до остаточного вирішення питання про опіку чи піклування.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
прийняття законопроекту матиме комплексний позитивний вплив на різні сфери суспільного життя, зокрема у соціальній сфері (створення додаткових гарантій для батьків, особливо військовослужбовців; зменшення соціальної напруги в ситуаціях, пов'язаних з втратою батьківського піклування; посилення механізмів соціального захисту вразливих категорій населення);
реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на розширення функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для забезпечення можливості реєстрації та обліку розпоряджень про забезпечення опіки та піклування в Спадковому реєстрі (додаткові витрати включатимуть розробку нових модулів системи і технічну підтримку розширеного функціоналу), при цьому конкретний обсяг необхідних видатків буде визначено після розробки технічного завдання на доопрацювання системи.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, при цьому визначити вартісну величину такого впливу немає можливості у зв'язку з відсутність вихідних даних.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про зазначене також зауважено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту пріоритетного права на опікунство та піклування" (реєстр. № 13215 від 25.04.2025), внесений народними депутатами України Гуріним Д.О., Фрісом І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на розширення функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та Спадкового реєстру). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.20. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання під час дії воєнного стану додаткової відпустки військовослужбовцям у зв’язку з виконанням обов'язків військової служби на території де ведуться бойові дії" (реєстр. № 13303 від 20.05.2025), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Мазурашу Г.Г. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується доповнити новим положенням статтю 10- 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /далі – Закон/ та встановити, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, у зв’язку із перебуванням та виконанням обов’язків військової служби на території де ведуться бойові дії, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення, яка може бути використана за їхнім бажанням одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо, тривалістю від 10 до 40 календарних днів залежно від часу /від 1 до 4 років і більше/ виконання обов’язків військової служби на території де ведуться бойові дії.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту:
– впливатиме на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур на відшкодування витрат за проїзд військовослужбовців у зазначену додаткову відпустку, а також на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за невикористані дні такої відпустки у разі їх звільнення (загибелі/смерті);
– може безпосередньо вплинути на обороноздатність держави, у тому числі на укомплектованість Збройних Сил України та інших військових формувань, у зв’язку з чим, вважається за необхідне опрацювати положення зазначеного законопроекту з Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил України в межах наданих повноважень щодо забезпечення обороноздатності, розвитку, застосування та виконання завдань складовими сил оборони, зокрема щодо заходів мобілізації (демобілізації) у Збройних Силах України, інших військових формуваннях.
З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання під час дії воєнного стану додаткової відпустки військовослужбовцям у зв’язку з виконанням обов'язків військової служби на території де ведуться бойові дії" (реєстр. № 13303 від 20.05.2025), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Мазурашу Г.Г. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для сектору національної безпеки та оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463-1 від 24.02.2025), поданий народними депутатами України Шпак Л.О., Микишею Д.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ пропонується:
здійснювати виплату членам сімей, зазначених у пунктах 3, 4 та 6 статті 10-1 Закону, одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) члена сім’ї, встановленої частиною сьомою статті 15 Закону, у розмірі не менше 15 млн грн, що виплачуватиметься поетапно (щомісячно, частками впродовж 36 місяців);
припинити надання відповідних пільг членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та Захисників і Захисниць України у разі отримання вищевказаної одноразової грошової допомоги, окрім пільг щодо першочергового обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, першочергової госпіталізації, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік, переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, а також безкоштовного харчування в державних і комунальних закладах освіти дітей, на яких поширюється чинність цього Закону.
Крім того, пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано провести перерахунок раніше виплаченої одноразової грошової допомоги особам, які з 14 квітня 2014 року і до набрання чинності цим Законом отримали одноразову грошову допомогу у розмірі, меншому ніж пропонується даним законопроектом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також визначити коло осіб, які мають право на перерахунок такої допомоги.
Відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня року, наступного за роком прийняття Закону.
Згідно із пояснювальною запискою до даного законопроекту, реалізація його положень не призведе до додаткових видатків та буде здійснена за рахунок репарацій з боку рф як країни-агресора.
Варто відмітити, що згідно з діючими положеннями частини сьомої статті 15 Закону членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1 – 6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв’язку із загибеллю (смертю) члена сім’ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року /виходячи із затвердженого на 2025 рік розміру вказаного прожиткового розміру 3 028 грн, допомога становить 2,271 млн грн/. Водночас, додатково слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в період воєнного стану розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби не може становити менше 15 млн гривень. При цьому, положення вказаної статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків держаного бюджету у бюджетному періоді, наступному за роком прийняття Закону, обсяг яких за попередніми розрахунками становитиме понад 20 млрд грн щорічно протягом трьох років, що не буде покрито за рахунок зменшення видатків внаслідок скасування пільг, передбачених статтею 15 Закону, тим особам, які отримають одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн;
законопроектом не пропонується доповнити Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" нормою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, зокрема проведення перерахунку сім’ям військовослужбовцям, загиблих (померлих) з 14 квітня 2014 року, які до набрання чинності цим Законом отримали одноразову грошову допомогу в меншому розмірі, у зв’язку з чим реалізація положень законопроекту призведе до задвоєння права вказаних сімей на отримання такої допомоги та може трактуватися як виплата різних допомог і отримувачі повторно звертатимуться за її призначенням;
проектом закону не передбачено внесення відповідних змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які б регламентували виплату одноразової грошової допомоги за рахунок репарацій з боку рф як країни-агресора;
механізму реалізації законодавчої ініціативи щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності репарацій з боку рф немає, при цьому неможливо спрогнозувати імовірність отримання репарацій від рф, зокрема їх напрями, обсяги, терміни надходжень, порядок відображення в доходах і видатках державного бюджету тощо;
оскільки на сьогодні виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн вже проводиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", потребують уточнення та конкретизація категорії отримувачів, які набудуть права на отримання такої допомоги після набрання чинності Законом;
за узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про не виконання вказаних вимог також зазначає Мінфін у своєму висновку до даного законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463-1 від 24.02.2025), поданий народними депутатами України Шпак Л.О., Микишею Д.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463-2 від 24.02.2025), поданий народними депутатами України Микишею Д.С., Шпак Л.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими передбачено:
установити виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) сім’ям загиблих (померлих) військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби, Захисників та захисниць України у розмірі не менше 15 млн грн, яка виплачуватиметься поетапно (щомісячно, частками впродовж 36 місяців);
виключити в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" положення щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше 15 млн грн у період дії воєнного стану шляхом поширення одноразової грошової допомоги в такому розмірі на мирний час;
припинити надання відповідних пільг членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та Захисників і Захисниць України у разі отримання вищевказаної одноразової грошової допомоги, окрім пільг щодо першочергового обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, першочергової госпіталізації, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік, переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, а також безкоштовного харчування в державних і комунальних закладах освіти дітей.
Крім того, пунктами 2 і 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано провести перерахунок раніше виплаченої одноразової грошової допомоги особам, які з 14 квітня 2014 року і до набрання чинності цим Законом отримали одноразову грошову допомогу у розмірі, меншому ніж пропонується даним законопроектом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також визначити коло осіб, які мають право на перерахунок такої допомоги.
Відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня року, наступного за роком прийняття Закону.
Згідно із пояснювальною запискою до даного законопроекту, реалізація його положень не призведе до додаткових видатків та буде здійснена за рахунок репарацій з боку рф як країни-агресора.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків держаного бюджету у бюджетному періоді, наступному за роком прийняття Закону, обсяг яких за попередніми розрахунками становитиме понад 20 млрд грн щорічно протягом трьох років, що не буде покрито за рахунок зменшення видатків внаслідок скасування відповідних пільг тим особам, які отримають одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн;
законопроект не узгоджується з чинним законодавством, містить суперечливі норми, які буде неможливо реалізувати в разі прийняття Закону, та призведе до розбалансування показників державного бюджету, зокрема:
– не зважаючи на те, що проектом закону пропонується встановити виплату грошової допомогу членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання ним обов’язків військової служби, у розмірі 15 млн грн, залишається чинною норма щодо виплати такої допомоги у розмірі 750 (500) – кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, при цьому механізму та критеріїв застосування положень законодавства, якими встановлено різні розміри одноразової грошової допомоги, не визначено;
– відсутній чіткий механізм здійснення фінансового забезпечення відповідних виплат (наразі забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету), оскільки внесення змін до законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які б регламентували виплату одноразової грошової допомоги за кошти репарацій з боку рф як країни-агресора, у законопроекті не передбачено;
– не враховано неможливість спрогнозувати імовірність отримання репарацій від рф, зокрема їх напрямки, обсяги, терміни надходжень, порядок відображення в доходах і видатках державного бюджету тощо, що призведе в разі їх відсутності до необхідності здійснювати покриття відповідних витрат із державного бюджету;
– запропоноване законопроектом проведення перерахунку одноразової грошової допомоги особам, які з 14.04.2014 отримали або яким було призначено таку допомогу в розмірі меншому як 15 млн грн, не узгоджується зі статтею 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, отже право на призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця має бути визначено відповідно до законодавства, що діяло на час виникнення правовідносин (у цьому випадку на час смерті);
за узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про не виконання вказаних вимог також зазначає Мінфін у своєму висновку до даного законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 12463-2 від 24.02.2025), поданий народними депутатами України Микишею Д.С., Шпак Л.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
4.2.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (реєстр. № 13249 від 01.05.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Горбенком Р.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 7 Цивільного процесуального кодексу України та статті 5 Закону України "Про судовий збір" пропонується надати можливість Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини /далі – Уповноважений/ або його представнику бути присутнім на закритих судових засіданнях та звільнити Уповноваженого від сплати судового збору при зверненні до суду з метою захисту прав і свобод осіб, які неспроможні самостійно захистити свої права і свободи через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є забезпечення належного здійснення парламентського контролю за додержанням процесуальних прав громадян, а також усунення обмежень у реалізації Уповноваженим права звертатися до суду заради захисту осіб, які неспроможні самостійно захистити свої права через фізичний стан, вік або обмежену дієздатність;
законопроектом передбачається вплив на дохідну частину бюджету, зокрема відбудеться зменшення доходів за кодом 22030100 "Судовий збір", при цьому спрогнозувати таке зменшення неможливо, оскільки звернення до суду з метою захисту прав і свобод осіб, які неспроможні самостійно захистити свої права і свободи через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність, наразі не здійснюються через обмеженість бюджетного фінансування Уповноваженого.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади шляхом визначення окремого порядку фінансового забезпечення судів та забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, отже потребуватиме додаткових джерел компенсації втрат фінансового забезпечення органів судової влади, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості звернень Уповноваженого, з якими він буде звертатися до судів, однак оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном не підтримано законопроект в частині встановлення пільг щодо сплати судового збору.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (реєстр. № 13249 від 01.05.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Горбенком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.24. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" (реєстр. № 13352 від 09.06.2025), внесений народними депутатами України Марчуком І.П., Корнієнком О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" /далі – Закон/ пропонується розширити перелік сфер, в яких може реалізовуватися на території України інвестиційний проект із значними інвестиціями, такими сферами: оборонно-промисловий комплекс, тваринництво, енергогенерація, зрошення, осушення земель (осушувальні, осушувально-зволожувальні та колекторнодренажні системи, до складу яких входять меліоративні мережі каналів та трубопроводів з гідротехнічними спорудами насосними станціями, захисними дамбами тощо), діяльність з надання в оренду й експлуатацію будівель, приміщень і споруд для зберігання та складування товарів. Крім того, законопроектом передбачається привести термінологію, наведену у Законі, у відповідність до положень Закону України "Про управління відходами".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
законопроект щодо розширення сфер дії Закону на інші стратегічно важливі галузі розроблено з метою стимулювання інвестиційної активності, підвищення зацікавленості інвесторів, забезпечення сталого економічного розвитку, відновлення промислового потенціалу та посилення стійкості національної економіки до зовнішніх і внутрішніх викликів;
реалізація не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів.
Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зважаючи на визначені пунктами 4 і 5 частини першої статті 3 Закону форми надання державної підтримки відповідних інвестиційних проектів (за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів), при цьому визначити вартісну величину такого впливу неможливо у зв'язку з відсутністю фінансово-економічних обґрунтувань з відповідним розрахунками. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань.
Щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді законопроекту належить зазначити, що в рамках реалізації статті 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 120-р, яким, серед іншого, передбачено Міністерству економіки України за спеціальним фондом державного бюджету видатки розвитку за новою бюджетною програмою "Забезпечення державної підтримки реалізації проектів із значними інвестиціями" (код 1201360) у сумі 500 млн грн.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" (реєстр. № 13352 від 09.06.2025), внесений народними депутатами України Марчуком І.П., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів для надання державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями з урахуванням фінансових можливостей держави). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.25. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України та постачання на митній території України" (реєстр. № 13310 від 22.05.2025), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Федієнком О.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
У законопроекті пропонується розширити перелік товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ (за умови, що кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель) такими товарами: військові кораблі, катери та їх складові, безпілотні морські системи та їх складові, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме негативний вплив на показники доходів бюджету, оскільки запропоноване звільнення від оподаткування ПДВ спричинить недонадходження ПДВ до державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо прогнозованих обсягів ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що пропонується звільнити від оподаткування ПДВ /водночас, за даними митної статистики, при ввезенні зазначених у законопроекті товарів сплачено ПДВ у 2023 р. – 4 млн грн, у 2024 р. – 55,6 млн грн, сума умовно нарахованого ПДВ при ввезенні товарів, що класифікуються у товарній позиції 8906 УКТ ЗЕД, у зв’язку із звільненням від оподаткування, передбаченим підпунктом "и" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у 2023 р. склала 33,8 млн грн, у 2024 р. – 31,3 млн грн/. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту, враховуючи, що реалізацію запропонованих положень спрямовано на врегулювання питань забезпечення критичних потреб Сил оборони України, що сприятиме посиленню обороноздатності нашої держави під час військової агресії РФ.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України та постачання на митній території України" (реєстр. № 13310 від 22.05.2025), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Федієнком О.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" про звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у справах, що стосуються оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у сфері соціального захисту" (реєстр. № 13277 від 13.05.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується розширити норму пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, доповнивши положенням щодо звільнення таких осіб також у справах соціального захисту незалежно від того, чи пов’язані ці справи безпосередньо із набуттям статусу учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є забезпечення звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах, пов'язаних із соціальним захистом, та їхнього права на ефективний судовий захист.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація запропонованих змін може призвести до розширення переліку справ, за якими такі особи можуть звертатися до судових інстанцій на пільгових умовах;
відтак реалізація положень законопроекту може зменшити надходження до спеціального фонду державного бюджету судового збору, що може призвести до недофінансування судової системи, а отже потребуватиме вишукування додаткових джерел компенсації втрат фінансового забезпечення органів судової влади;
оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, водночас вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості позовів вищезазначених осіб, з якими вони будуть звертатися до судів.
Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" про звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у справах, що стосуються оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у сфері соціального захисту" (реєстр. № 13277 від 13.05.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.27. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами" (реєстр. № 13351 від 06.06.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Бабієм Р.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом
пропонується продовжити до 01 січня 2027 року дію норми щодо звільнення від
оподаткування податком на додану вартість
/далі – ПДВ/ операцій з ввезення на
митну територію України та з постачання на митній території України
транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома),
що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для
автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10 (нові
транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами), 8703 80 90 10
(транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами), 8704 60 00 00
(інші моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що приводяться в рух
тільки електричним двигуном) згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в
Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення діє до 01 січня 2026 року/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:
реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на надходження до державного бюджету ПДВ /за інформацією Державної податкової служби України та Державної митної служби України за 2024 р. втрати доходів бюджету при застосуванні пільгового режиму оподаткування ПДВ склали за операціями з: ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, – 10,6 млрд грн; постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, – 5,1 млрд грн/;
відповідні транспортні засоби не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки /за результатами митного оформлення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, крім сідельних тягачів для автомобільних напівпричепів, обсяг пільг зі сплати ПДВ становив за 2024 р. 9,2 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 5,8 млрд гривень, водночас в середньому вартість одного такого транспортного засобу, ввезеного без сплати ПДВ, становила: нового – за 2024 р. – 1,5 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 1,5 млрд грн, вживаного – за 2024 р. – 0,8 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 0,7 млрд грн/;
в товарній структурі імпортованих без сплати ПДВ лише легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, вартістю понад 20 тис. дол. США склали: за 2024 р. – 21.753 штук, що становить 42% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 6,4 млрд грн; за 5 місяців 2025 р. – 11.283 штук, що становить 32% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 3,3 млрд грн;
відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, та від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.
Загалом Мінфін не підтримує законопроект.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами" (реєстр. № 13351 від 06.06.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Бабієм Р.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством
4.2.28. Проект Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (реєстр. № 13181 від 17.04.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Веніславським Ф.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) та підвищення його інституційної спроможності у відповідності до міжнародних стандартів захисту прав людини задля підвищення рівня додержання прав і свобод людини в Україні.
Так, законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та внести зміни до окремих нормативно-правових актів. Оскільки частина положень цього законопроекту вже врегульована чинним законом, після ухвалення нового закону чинний закон втратить чинність (пункт 2 розділу VIІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту).
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів і не призведе до скорочення надходжень бюджету. Проте слід зауважити, що ряд положень законопроекту матимуть вплив на показники державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.
Законопроектом розширено повноваження Уповноваженого в частині реалізації:
1. його прав (стаття 15 законопроекту), а саме:
сприяння документуванню воєнних злочинів та грубих порушень прав людини;
сприяння поверненню громадян України з території держави-агресора та виїзду з тимчасово окупованої території;
здійснення моніторингу додержання прав і свобод людини та громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями незалежно від організаційно-правової форми та форми власності;
наділення правом укладання міжнародного договору, щодо ратифікації міжнародних договорів у сфері прав людини;
2. національного превентивного механізму (далі – НПМ) (стаття 18 законопроекту), зокрема:
здійснення регулярних відвідувань місць, в яких: особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону; особи утримуються (перебувають) або щодо яких Уповноважений має підстави вважати, що в них утримуються особи, які вони не можуть покинути за власним бажанням (пункт 11 частини першої статті 15 законопроекту) з правом використання водночас засобів фото- і відеофіксації, мобільного зв’язку, комп’ютерної техніки та інших, зокрема вимірювальних, приладів для службових потреб, а також з правом на ознайомлення з фото- та відеоматеріалами систем відеоспостереження.
Разом з тим, суб’єктами права законодавчої ініціативи пропонується представникам громадських об’єднань, експертам, ученим та фахівцям, залученим Уповноваженим на договірних засадах до виконання функцій НПМ, компенсувати видатки, пов’язані з проведенням регулярних відвідувань місць, зазначених у пункті 11 частини першої статті 15 законопроекту, в межах витрат, передбачених в державному бюджеті на фінансування національного превентивного механізму. При цьому, законопроектом пропонується видатки на реалізацію НПМ передбачати в державному бюджеті окремим рядком (стаття 18 законопроекту).
Статтею 19 законопроекту Уповноваженому надається право вимагати забезпечення заходів безпеки стосовно осіб, які можуть після відвідування НПМ зазнати утисків чи репресивних дій з боку посадових та службових осіб таких місць чи за негласним дорученням таких осіб з боку інших осіб. До таких заходів можуть належати: особиста охорона, надана на час до виконання заходів з переселення (переведення); використання технічних засобів контролю і візуальне спостереження (за можливості); переселення (переведення) в інше місце утримання (проживання) або окреме тримання; поміщення до дошкільної виховної установи, установи органів соціального захисту населення чи охорони здоров’я; забезпечення конфіденційності відомостей про особу, інші заходи безпеки. При цьому, застосування таких заходів безпеки покладається на керівника відповідного місця тримання (перебування особи), а також відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, якщо виконання таких заходів потребує від них прийняття певних рішень, у встановлений в поданні Уповноваженого строк.
Серед іншого, законопроектом передбачається, що Уповноважений може створювати (пункти 2-3 статті 16 законопроекту):
консультативну раду – для постійного зв’язку між Уповноваженим та громадськими об’єднаннями, надання консультаційної підтримки Уповноваженому, проведення наукових досліджень, а також вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав і свобод людини і громадянина /довідково: на сьогодні створення відповідної ради передбачено в чинному Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"/;
експертну раду – для фахової експертно-консультаційної підтримки діяльності представників.
Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо розширення повноважень Уповноваженого, створення експертної ради та забезпечення органами державної влади та органи місцевого самоврядування заходів безпеки стосовно осіб, які можуть після відвідування НПМ зазнати утисків чи репресивних дій з боку посадових та службових осіб, потребуватиме додаткових коштів державного та/або місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Мінфіну.
Серед іншого, статтею 14 законопроекту визначено умови оплати праці Уповноваженого, його представників і працівників Секретаріату. Так, передбачено, що посадовий оклад Уповноваженого становить 55 прожиткових мінімумів, а представника Уповноваженого – 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2025 – 3 028 грн, розмір посадового окладу становитиме 166 540 грн та 105 980 грн відповідно/. При цьому встановлюється надбавка за вислугу років у розмірі 3% (але не більше 50%) посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи та місячна премія не більше 50% посадового окладу. Разом з тим, у статті 26 законопроекту зазначається, що період роботи на посаді Уповноваженого зараховується до стажу державної служби.
Слід відмітити, що на сьогодні відповідно до постанови Уряду від 20.04.2016 №304 (зі змінами):
посада Уповноваженого та представника Уповноваженого відноситься до посад, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу";
розмір місячного посадового окладу Уповноваженого становить 15 000 грн, а представника Уповноваженого – 12 100 гривень.
Таким чином, суттєве підвищення посадових окладів Уповноваженого та його представників призведе до збільшення відповідних видатків державного бюджету. На вказане також зауважено Мінфіном у експертному висновку до законопроекту, зазначаючи, що для оплати праці Уповноваженого та його представників додатково з державного бюджету знадобиться близько 33 млн грн на 6 місяців або майже 66 млн грн на рік.
Крім того, слід наголосити, що зазначене не узгоджується з положеннями статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 8 Закону України "Про оплату праці" (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки відповідно до закону віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України) та суперечить пункту 3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 19.09.2019 № 117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", яким встановлено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначено розміри посадових окладів та інших складових оплати праці працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Вказане свідчить про невідповідність положень статті 14 законопроекту нормам Закону України "Про державну службу", якими у рамках реалізації комплексної реформи державного управління визначено єдині принципи та організаційні засади державної служби, у тому числі підходи до оплати праці державних службовців, а також про відсутність підстав для встановлення Уповноваженому та представнику Уповноваженого особливих умов оплати праці порівняно з іншими. Відтак, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту рекомендує частини першу – шосту статті 14 законопроекту викласти у такій редакції: "1. Умови оплати праці Уповноваженого та його представників визначаються Кабінетом Міністрів України.".
Поряд з цим, частиною третьою статті 13 законопроекту пропонується встановити, що розмір видатків державного бюджету на здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини не може бути скорочено порівняно з попереднім бюджетним періодом. Відповідна законодавча ініціатива суперечить принципу збалансованості бюджетної системи України, визначеному у статті 7 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Крім того, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Беручи до уваги усе вищезазначене, Мінфін у своєму експертному висновку пропонує виключити частину третю статті 13 законопроекту.
Також потребує узгодження з бюджетним законодавством пункт 1 статті 12 законопроекту, відповідно до якого Секретаріат Уповноваженого є юридичною особою та має свій рахунок у банку /довідково: аналогічне положення міститься в чинній статті 10 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"/, адже відповідно до статті 43 Кодексу під час виконання державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, про що також зауважено у висновку Мінфін.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
Загалом Мінфін у межах компетенції не підтримує зазначений законопроект та наголошує на необхідності надання суб’єктами права законодавчої ініціативи належного фінансово-економічного обґрунтування до нього.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (реєстр. № 13181 від 17.04.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Веніславським Ф.В. та іншими:
1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та/або місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу);
2) рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити окремі його положення (зокрема, пункт 1 статті 12 та частину третю статті 13 законопроекту) із вимогами статей 4, 7 та 43 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
4.2.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 13203 від 21.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою досягнення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, підвищення продовольчої безпеки країни та уникнення корупційної складової при розробленні документації із землеустрою, прийняття рішень відповідним органом, землекористувачем, а також уникнення ризиків недобросовісних дій учасників торгів з набуття права оренди, суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Законопроектом пропонуються зміни до Земельного кодексу України та законів України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про Державний земельний кадастр" і "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими передбачається, зокрема:
уточнити норми щодо поділу, об’єднання, встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності;
встановити, що гарантійний внесок становить 100% стартового розміру річної орендної плати у разі проведення земельних торгів з набуття права оренди, суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності;
визначити повноваження підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади при розпорядженні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності у випадку необхідності здійснення її поділу та об’єднання;
встановити термін проведення повторних торгів у разі визнання земельних торгів такими, що не відбулися, або невиконання переможцем торгів умов набуття права на земельну ділянку (не раніше 10 днів та не пізніше 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту призведе до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, при цьому вартісна велична впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 13203 від 21.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні" (реєстр. № 10225-д від 24.04.2025), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Марусяком О.Р. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом передбачаються зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема, з 1 січня 2026 року пропонується:
включити до складу пасивних доходів прибуток від операцій з віртуальними активами;
визначити порядок подання звітності про операції з віртуальними активами та здійснення перевірок контролюючим органом;
запровадити відповідальність шляхом накладення штрафу на постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, за:
- неподання заяви про взяття на облік – 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року /далі – МЗП/;
– неподання звіту про операції з віртуальними активами – 100 розмірів МЗП;
– несвоєчасне подання звіту про операції з віртуальними активами – 0,5 розміру МЗП за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту, але не більше 100 розмірів МЗП;
– подання звіту про операції з віртуальними активами з неповними або недостовірними відомостями чи помилками – 0,5 розміру МЗП;
визначити, що платники податку на прибуток підприємств окремо визначають загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами;
доповнити новими положеннями щодо порядку здійснення коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств від операцій з віртуальними активами;
включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб прибуток від операцій з віртуальними активами;
визначити особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутку від операцій з віртуальними активами, зокрема, ведення окремого обліку та здійснення розрахунку фінансового результату від операцій з віртуальними активами;
встановити, що не підлягають оподаткуванню та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб:
– доходи від операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи;
– дохід, отриманий протягом податкового (звітного) року від продажу або іншого відчуження віртуальних активів, якщо сума такого доходу не перевищує розміру 1 МЗП;
– вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання від їх емітентів або оферентів та/або отримані платником податків від емітентів або оферентів віртуальних активів виключно в обмін на його персональні дані;
включати віртуальні активи до переліку об'єктів спадщини платника податку на доходи фізичних осіб з метою оподаткування;
не включати до об’єкту оподаткування податком на додану вартість операції з:
– випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну або іншого відчуження віртуальних активів, погашення віртуальних активів, за винятком віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками, а також які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей, та посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
– надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, що надаються постачальником послуг, крім послуг з надання консультацій щодо віртуальних активів;
встановити, що не можуть бути платниками єдиного податку:
– першої – третьої груп – суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють операції з віртуальними активами, та постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів
– четвертої групи – суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з віртуальними активами;
надати право платникам податку на доходи фізичних осіб включити до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2026 податковий (звітний) рік доходи у розмірі суми грошових коштів, отриманих від операцій з продажу (відчуження) віртуальних активів, що були придбані до набрання чинності відповідним законом /даної законодавчої ініціативи/, при цьому такі доходи підлягатимуть оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою у розмірі 5%;
встановити перехідний період для застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені постачальниками послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25%).
Крім того, пропонується викласти в новій редакції Закон України "Про віртуальні активи", а також внести зміни до низки деяких законодавчих актів України щодо питань, пов’язаних з віртуальними активами.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
основною метою законопроекту є створення правової основи для регулювання обороту віртуальних активів в Україні, забезпечивши їх легальне використання, оподаткування та захист прав учасників ринку;
впровадження законопроекту потребуватиме початкових витрат з бюджету на розробку систем обліку та звітності для контролюючих органів, навчання персоналу та адаптації інфраструктури, але в середньостроковій перспективі очікується позитивний вплив на бюджет через зростання доходів (збільшення податкових надходжень від оподаткування операцій з віртуальними активами та надходження від штрафів за відповідні порушення законодавства).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів, але вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю даних щодо:
обсягу віртуальних активів, операції з якими будуть здійснені платниками податків та які будуть об’єктами оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість;
потенційного обсягу прибутку, який може бути отриманий платниками податків від проведених операцій з віртуальними активами, які є об’єктами оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також обсягу витрат на їх придбання (отримання) та від обсягу грошових коштів, які будуть отримані фізичними особами протягом 2026 року від операцій з продажу (відчуження) віртуальних активів, що були придбані таким особами до набрання чинності відповідним законом.
Загалом Мінфіном законопроект підтримується із зауваженнями.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні" (реєстр. № 10225-д від 24.04.2025), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Марусяком О.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах може призвести до збільшення доходів бюджетів від відповідних податків, може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і загалом від стану розвитку ринку віртуальних активів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відображення у податковому розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нарахованих на винагороду за працю військовополонених" (реєстр. № 13274 від 12.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
визначити, що окремою категорією фізичних осіб – нерезидентів є військовополонені – особи, які мають право на цей статус відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та статті 44 Додаткового протоколу до неї, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року;
передбачити, що податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку, при цьому не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб – платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких осіб.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів, водночас розрахунковий обсяг надходжень до бюджету у 2025 році буде становити 1 411,6 тис. грн, у тому числі: податку на доходи фізичних осіб – 1 104,7 тис. грн, військового збору – 306,9 тис. грн.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів, законопроектом врегульовується порядок складання і подання податкової звітності щодо податків із зборів, які нараховуються на винагороду за працю військовополонених.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відображення у податковому розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нарахованих на винагороду за працю військовополонених" (реєстр. № 13274 від 12.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та до збільшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи" (реєстр. № 13232 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроект розроблено з метою забезпечення запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та з метою гармонізації національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку, що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР.
Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України /далі – Кодекс/, якими, серед іншого, пропонується:
доповнити Кодекс новою статтею 347 "Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи", якою визначаються основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через платформи, для цілей Багатосторонньої угоди DPI;
доповнити Кодекс новою статтею 118-2 "Порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи", якою запроваджується відповідальність за відповідні порушення шляхом накладення штрафу, наприклад: за неподання підзвітним оператором платформ звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної зарплати; за несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у 0,5 розміру мінімальної зарплати за кожний день несвоєчасного подання звіту;
внести зміни до статей 117 і 118 Кодексу щодо запровадження відповідальності за деякі інші порушення шляхом накладення штрафу, зокрема: за неподання оператором платформи заяви про взяття його на облік у контролюючих органах – штраф у 20 розмірів мінімальної зарплати; за неповідомлення фізичними особами - підзвітними продавцями про свій статус банку при відкритті рахунку/електронного гаманця – штраф у розмірі 680 грн за кожний випадок неповідомлення;
доповнити Кодекс новою статтею 178-1 "Оподаткування доходів фізичних осіб – підзвітних продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи", якою, зокрема, передбачається з 1 січня 2026 р. оподаткування доходу фізичної особи – підзвітного продавця від здійснення звітної діяльності через платформу за ставкою 5% за умови виконання підзвітним продавцем визначених вимог.
Законопроектом також вносяться відповідні зміни до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання банками на запит Державної податкової служби України інформації щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомостей на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер поточного рахунка контрагента.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на дохідну частину бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у наступних бюджетних періодах у зв’язку з тим, що сприятиме виведенню з тіні значної частки доходів фізичних осіб, які є підзвітними продавцями цифрових платформ;
вартісна величина впливу положень законопроекту на дохідну частину бюджетів буде залежати від кількості осіб вищевказаних категорій фізичних осіб – підзвітних продавців, які отримають право на оподаткування отриманих доходів за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5 % замість чинної – 18% (відповідно до даних, наданих операторами цифрових платформ, орієнтовна загальна кількість фізичних осіб – підзвітних продавців становить близько 400 тис. осіб, з них: водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення та співпрацюють з операторами цифрових платформ, – 300 тис. осіб; кур’єрів, які надають послуги з онлайн-доставки через операторів цифрових платформ, – 15 тис. осіб; активних майстрів онлайн-сервісів замовлення послуг – 40 тис. осіб, надавачів інших видів послуг, що надаються громадянами через онлайн-платформи, – 50 тис. осіб); з урахуванням рівня середньомісячного доходу по кожній вищезазначеній категорії фізичних осіб розрахункова величина впливу з податку на доходи фізичних осіб може становити близько 7 млрд грн, з військового збору – близько 7 млрд грн у розрахунку на рік.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи" (реєстр. № 13232 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних роках відповідно від податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Опосередкований вплив:
4.2.33. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3-2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів" щодо вимог відповідності екологічним нормам" (реєстр. № 13236 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується для транспортних засобів, що класифікуються за кодом 8701 21 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві продукції оборонного призначення, якщо замовником такої продукції є державний замовник, визначений Кабінетом Міністрів України, та/або для експлуатації таким замовником, відстрочити впроваджену з 1 січня 2025 року вимогу щодо відповідності "ЄВРО-5" та "ЄВРО-6".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є забезпечення ефективної та безперебійної роботи оборонно-промислового комплексу та повноцінного використання його можливостей, особливо у період дії правового режиму воєнного стану.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може позитивно вплинути на показники дохідної частини бюджетів внаслідок підвищення ефективності роботи підприємств оборонно-промислового комплексу та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів, однак оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю відкритої інформації щодо прогнозних обсягів ввезення відповідних транспортних засобів та обсягів виробленої з використанням цих транспортних засобів продукції.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3-2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів" щодо вимог відповідності екологічним нормам" (реєстр. № 13236 від 30.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів підприємств оборонно-промислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо продовження строку мораторію експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді" (реєстр. № 13223 від 29.04.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Наливайченком В.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується замінити з 10 років на 20 років передбачений строк заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД): деревних порід, крім сосни, - з 1 листопада 2015 року; деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запропоноване продовження мораторію на вивіз за кордон деревини до 20 років дасть змогу направити сировину на підприємства України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення бюджету держави, посилити обороноздатність України в умовах військової агресії, а також дозволить підвищити прозорість ринку деревини, мінімізувати корупційні ризики та незаконну вирубку, що набули широкого масштабу в попередні роки.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення у поточному і наступних бюджетних періодах.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що у супровідних документах до законопроекту немає аргументованого і підкріпленого варіантними розрахунками обґрунтування щодо пропонованого терміну застосування відповідної заборони та статистичної інформації і належних економічних розрахунків, які б свідчили про наявність критичного дефіциту лісоматеріалів необроблених та деревини паливної в Україні.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо продовження строку мораторію експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді" (реєстр. № 13223 від 29.04.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Наливайченком В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків суб’єктами господарювання відповідної галузі залежно від зміни їхнього фінансового стану внаслідок продовження зазначеного мораторію). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.35. Проект Закону України "Про інвестиційні фонди" (реєстр. № 13246 від 01.05.2025), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроект, як зазначено у його статті 1, спрямований на визначення правових та організаційних основ створення, діяльності, припинення інвестиційних фондів, особливості управління активами таких фондів, встановлення вимог до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу інвестиційних сертифікатів, професійної діяльності компаній з управління активами, професійної діяльності кастодіальних установ, а також визначає порядок розкриття інформації про їхню діяльність та здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю таких фондів.
Законопроектом, серед іншого, передбачається в основному з 2027 року:
визначити повноваження Національної комісії з питань цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) у сфері регулювання публічних та альтернативних фондів;
застосовувати Комісією фінансові санкції (штрафи) до фізичних осіб, інвестиційних фондів, компаній з управління активами та кастодіальних установ за порушення вимог, передбачених законопроектом.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є вдосконалення та гармонізація законодавства про інвестиційні фонди та інвестиційні послуги відповідно до європейських практик та стандартів, що сприятиме захисту прав інвесторів та розширенню можливостей для залучення капіталу;
реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не впливає на дохідну і витратну політику;
прийняття законопроекту дозволить визначити правові та організаційні основи для створення, діяльності та припинення інвестиційних фондів, які відповідають європейським практикам та стандартам, що сприятиме розширенню можливостей для залучення капіталу, зокрема, завдяки впровадженню прозорих правил діяльності в сфері інвестування та підвищенню рівня захисту інвесторів.
Законопроект є системно пов'язаним з поданим тим же автором законопроектом "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо інвестиційних фондів" (реєстр. № 13247 від 01.05.2025), відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13246 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр № 13247.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету у поточному бюджетному періоді. Загалом Мінфін у межах компетенції не має зауважень до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про інвестиційні фонди" (реєстр. № 13246 від 01.05.2025), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (у наступних роках, починаючи з 2027 року, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії в частині виконання передбачених законопроектом повноважень залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.36. Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227 доопрац. від 01.05.2025), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Арахамією Д.Г. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, регулює відносини, пов'язані з продажем лісоматеріалів необроблених, деревини паливної на ринку деревини з метою забезпечення потреб учасників ринку деревини на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
визначити принципи функціонування ринку деревини;
встановити повноваження державних органів щодо державного регулювання ринку деревини /зокрема, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, Уповноважений державний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку/;
визначити учасників ринку деревини /оператори ринку деревини, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, інші суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з деревиною, а також організатори біржових торгів на ринку деревини/;
регламентувати купівлю-продаж та інші види відчуження лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, зокрема на біржових торгах;
зобов’язати Уповноважений державний орган забезпечувати формування, ведення та оприлюднення на своєму офіційному веб-порталі Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини;
визначити засади функціонування системи електронного обліку деревини;
запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за подання недостовірних відомостей у заяві про включення до Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, або у документах, поданих разом із заявою, шляхом накладення штрафу у розмірі 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому накладено штраф.
Крім того, законопроектом передбачаються зміни до:
Лісового кодексу України – щодо видачі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, лісовий квиток);
Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" – щодо встановлення тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 5 років з дня його припинення або скасування, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (код товару 4401 11 згідно з УКТ ЗЕД) та лісоматеріалів необроблених (код товару 4403 згідно з УКТ ЗЕД) /згідно з чинною нормою з 2015 року запроваджено заборону на 10 років вивезення в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених/.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас введення в дію відповідного закону забезпечить сталий розвиток ринку деревини та виробів з неї, запровадить прозорі умови для учасників ринку, дозволить належно захистити права та інтереси усіх учасників ринку, мінімізує корупціогенні фактори в галузі, надасть можливість державі та громадськості здійснювати контроль за обсягами заготівлі та продажу деревини, що дозволить урегулювати питання з незаконною заготівлею та реалізацією деревини.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо додаткових функцій, які покладаються на центральні органи виконавчої влади та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку щодо ринку деревини можуть потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення провадження відповідних заходів.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227 доопрацьований від 01.05.2025), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними державними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Військового омбудсмана" (реєстр. № 13267 від 08.05.2025), поданий Президентом України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, метою якого згідно з пояснювальною запискою до нього є створення ефективного правового механізму для захисту прав військовослужбовців, посилення демократичного цивільного контролю за діяльністю військових і правоохоронних органів, пов'язаний із законопроектом про Військового омбудсмана (реєстр. № 13266), яким передбачається визначити правовий статус, основні завдання та організаційні засади діяльності Військового омбудсмана. Для реалізації задекларованої мети у законопроекті пропонується згідно із змінами до:
1) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Військового омбудсмана – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік чи без такого /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 34 000 гривень/;
При цьому згідно із змінами до статей 221 та 225 КУпАП справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними Військовим омбудсманом;
2) статті 344 Кримінального кодексу України встановити кримінальну відповідальність за втручання у діяльність Військового омбудсмана – у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 3 400 до 5 100 гривень /або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
У разі виявлення визначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням покарання у вигляді позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджетів, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.
З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Військового омбудсмана" (реєстр. № 13267 від 08.05.2025), поданий Президентом України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133- 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, та для забезпечення балансу інтересів держави" (реєстр. № 13300 від 19.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів шляхом, збільшення розмірів штрафів з двадцяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятисот – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 34 000 гривень замість чинних від 340 до 1 700 гривень/.
Крім того, змінами до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачається посилити відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, застосувавши до автомобільних перевізників за порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону адміністративно-господарські штрафи у збільшеному розмірі – сім тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 119 000 гривень замість чинних 17 000 гривень/.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та звернуто увагу, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133- 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, та для забезпечення балансу інтересів держави" (реєстр. № 13300 від 19.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.39. Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-1 від 12.05.2025), поданий народними депутатами України Матусевичем О.Б., Марчуком І.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, регулює відносини, пов'язані з продажем лісоматеріалів необроблених, деревини паливної на ринку деревини з метою забезпечення потреб учасників ринку деревини на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
визначити принципи функціонування ринку деревини;
встановити повноваження державних органів щодо державного регулювання ринку деревини /зокрема, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Уповноважений державний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства)/;
визначити учасників ринку деревини /оператори ринку деревини, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, малі виробники деревообробної продукції, інші суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з деревиною, а також організатори біржових торгів на ринку деревини/;
регламентувати купівлю-продаж та інші види відчуження лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, зокрема на біржових торгах;
зобов’язати Уповноважений державний орган забезпечувати формування, ведення та оприлюднення на своєму офіційному веб-порталі Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини;
визначити засади функціонування системи електронного обліку деревини;
запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за подання недостовірних відомостей у заяві про включення до Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, або у документах, поданих разом із заявою, шляхом накладення штрафу у розмірі 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому накладено штраф.
Крім того, законопроектом передбачаються зміни до:
Лісового кодексу України – щодо видачі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, лісовий квиток);
Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" – щодо встановлення тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 5 років з дня його припинення або скасування, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (код товару 4401 11 згідно з УКТ ЗЕД) та лісоматеріалів необроблених (код товару 4403 згідно з УКТ ЗЕД) /згідно з чинною нормою з 2015 року запроваджено заборону на 10 років вивезення в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених/;
Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" – щодо оцінки впливу на довкілля у лісовій галузі.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас набрання чинності відповідного закону сприятиме консолідації вже існуючих досягнень на ринку деревини, запровадить зрозумілі правила для всіх суб'єктів ринкових відносин, що забезпечить належний захист їхніх прав та законних інтересів, дозволить дозволить суттєво знизити рівень корупції у галузі, надасть можливість органам державної влади та громадськості здійснювати ефективний контроль за обсягами заготівлі та реалізації деревини, що сприятиме врегулюванню проблем, пов'язаних з незаконною заготівлею та обігом деревини.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо додаткових функцій, які покладаються на центральні органи виконавчої влади та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку щодо ринку деревини, може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення провадження відповідних заходів.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-1 від 12.05.2025), поданий народними депутатами України Матусевичем О.Б., Марчуком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними державними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.40. Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-3 від 16.05.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В. та Бондаренком О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини та регулює відносини, пов'язані з продажем лісоматеріалів необроблених, деревини паливної на ринку деревини з метою забезпечення потреб учасників ринку деревини на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
визначити принципи функціонування ринку деревини;
встановити повноваження державних органів щодо державного регулювання ринку деревини /зокрема, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, Уповноважений державний орган (центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України)/;
визначити учасників ринку деревини /оператори ринку деревини, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, інші суб’єкти господарювання, що здійснюють будь-які операції з деревиною, а також організатори біржових торгів на ринку деревини/;
регламентувати купівлю-продаж та інші види відчуження лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, зокрема на біржових торгах;
встановити, що Уповноважений державний орган формує та веде Перелік суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, який оприлюднюється на його офіційному веб-порталі;
визначити засади функціонування системи електронного обліку деревини;
запровадити відповідальність суб'єктів господарювання за подання недостовірних відомостей у заяві про включення до Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини, або у документах, поданих разом із заявою, шляхом накладення штрафу у розмірі 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому накладено штраф.
Крім того, законопроектом передбачаються зміни до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" – щодо встановлення тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 5 років з дня його припинення або скасування, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (код товару 4401 11 згідно з УКТ ЗЕД) та лісоматеріалів необроблених (код товару 4403 згідно з УКТ ЗЕД) /згідно з чинною нормою з 2015 року запроваджено заборону на 10 років вивезення в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених/.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, водночас запровадження чітких правил функціонування ринку деревини сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів різних рівнів від зростання обсягів переробки деревини, зменшення тіньового обігу деревини, збільшення прозорості та конкурентності ринку деревини, а також збільшення обсягів експорту продукції з високою доданою вартістю.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту:
може мати вплив на показники державного бюджету в частині доходів, оскільки одним із видів адміністративного стягнення є штраф, кошти від якого відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного бюджету;
може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на утримання відповідних державних органів для здійснення ними відповідних заходів, зокрема виконання передбачених додаткових повноважень щодо державного регулювання ринку деревини;
вартісна величина впливу законопроекту на показники доходної частини бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстр. № 13227-3 від 16.05.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В. та Бондаренком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними державними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.41. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 13313 від 26.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими передбачається розширити підстави притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, збільшивши розміри штрафів за відповідне правопорушення з п'ятидесяти – ста п'ятидесяти до п'ятидесяти – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 850 – 2 550 гривень до 850 – 51 000 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект "Про внесення змін до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 13313 від 26.05.2025), поданий Кабінетом Міністрів України є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.42. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів шляхом використання електронних інформаційних ресурсів" (реєстр. № 13333 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 307 Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, якщо такі дії вчинені шляхом використання електронних інформаційних ресурсів у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).
Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 307 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів шляхом використання електронних інформаційних ресурсів" (реєстр. № 13333 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А. є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)" (реєстр. № 13314 від 26.05.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Горенюком О.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 122-6 та посилити адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху шляхом запровадження нової градації штрафів залежно від перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, а саме: більш як на 20 км/год – штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 30 км/год – штраф в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 40 км/год – штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 60 км/год – штраф в розмірі ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 80 км/год – штраф в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 680 до 3 400 гривень/.
Довідково: чинна норма, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на десять кілометрів на годину – штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) та більш як на п'ятдесят кілометрів на годину – штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн)
При цьому, змінами до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовується можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в частині правопорушень, передбачених новою статтею 122-6 цього Кодексу.
Водночас, згідно із змінами до статей 221, 222, 2135-1 та 225 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям), уповноваженими особами органів Національної Поліції та військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ за протоколами, складеними органами національної поліції та військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від надходжень штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої, пункту 13-5 частини третьої статті 29 та пункту 37-2 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду відповідних бюджетів).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, що наразі оцінити неможливо через відсутність необхідність для розрахунку даних.
Зважаючи на наведене, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)" (реєстр. № 13314 від 26.05.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Горенюком О.О. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)" (реєстр. № 13314-1 від 04.06.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 122-6 та посилити адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху шляхом запровадження нової градації штрафів залежно від перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, а саме: більш як на 20 км/год – штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 30 км/год – штраф в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 40 км/год – штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 60 км/год – штраф в розмірі ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, більш як на 80 км/год – штраф в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 680 до 3 400 гривень/.
Довідково: чинна норма, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на десять кілометрів на годину – штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) та більш як на п'ятдесят кілометрів на годину – штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн)
При цьому, змінами до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовується можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в частині правопорушень, передбачених новою статтею 122-6 цього Кодексу.
Водночас, згідно із змінами до статей 221, 222, 2135-1 та 225 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям), уповноваженими особами органів Національної Поліції та військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ за протоколами, складеними органами національної поліції та військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від надходжень штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої, пункту 13-5 частини третьої статті 29 та пункту 37-2 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду відповідних бюджетів).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, що наразі оцінити неможливо через відсутність необхідність для розрахунку даних.
Зважаючи на наведене, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)" (реєстр. № 13314-1 від 04.06.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.45. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення строків притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення" (реєстр. № 13332 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевичем О.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини четвертої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, збільшивши строк притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене за статтею 188 - 40 (невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) та статтею 212 - 3 (порушення права на інформацію та права на звернення), до шести місяців з дня його виявлення (але не пізніше двох років з дня його вчинення).
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення показників дохідної частини державного бюджету, а вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення строків притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення" (реєстр. № 13332 від 30.05.2025), поданий народним депутатом України Лукашевичем О.А., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.46. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 до Закону України "Про судовий збір" щодо встановлення обставин, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище для звільнення від сплати судового збору" (реєстр. № 13221 від 28.04.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити, що у випадку, якщо розмір судового збору перевищує 5% річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік (що може бути підставою для суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору), підтвердженням такого розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік можуть бути: довідка про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги тощо, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить право осіб, які мають скрутне матеріальне становище, на звільнення чи зменшення сплати судового збору шляхом встановлення обставин, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище такої сторони у судовому процесі.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація його положень не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і не потребує додаткових витрат бюджету;
реалізація запропонованих законопроектом змін на практиці не дасть можливості об’єктивно оцінити обставини, які свідчать про незадовільне матеріальне становище позивача і відповідно відстрочити або розстрочити судом сплату судового збору, оскільки запропонований перелік документів не є показовою величиною майнового стану позивача.
Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.
Разом з тим, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи законопроект може призвести до збільшення підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та відповідно до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від цього збору.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 до Закону України "Про судовий збір" щодо встановлення обставин, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище для звільнення від сплати судового збору" (реєстр. № 13221 від 28.04.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.47. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення процедури обрання керівника спеціально уповноваженого органу та порядку проведення аудиту ефективності діяльності спеціально уповноваженого органу" (реєстр. № 13029 від 19.02.2025), внесений народними депутатами України Железняком Я.І., Хлапуком М.М., Мовчаном О.В., Радіною А.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом передусім пропонується внести зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", доповнивши новими положеннями щодо: встановлення вимог до керівника спеціально уповноваженого органу та терміну перебування на такій посаді, порядку призначення керівника спеціально уповноваженого органу за результатами конкурсу та умов його звільнення, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) спеціально уповноваженого органу. Зокрема, у законопроекті передбачено, що організація та проведення зазначеного конкурсу і зовнішнього оцінювання здійснюватиметься відповідними комісіями /далі – комісії/ (до складу яких входитимуть представники від міжнародних та іноземних організацій), організаційно-технічне забезпечення діяльності комісій здійснюватиме Секретаріат Кабінету Міністрів України, при цьому фінансування, організаційно-технічне та експертне забезпечення діяльності комісій, її членів та їхніх помічників може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту щодо створення комісій можуть потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення їх діяльності, адже у разі незалучення міжнародної технічної допомоги реалізація запропонованих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності комісій (включаючи помічників їх членів), оскільки на зазначену мету не передбачено кошти Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою за КПКВК 0411010 "Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України", але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення процедури обрання керівника спеціально уповноваженого органу та порядку проведення аудиту ефективності діяльності спеціально уповноваженого органу" (реєстр. № 13029 від 19.02.2025), внесений народними депутатами України Железняком Я.І., Хлапуком М.М., Мовчаном О.В., Радіною А.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності комісій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.48. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лобіювання" щодо державної реєстрації суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні" (реєстр. № 13027 від 18.02.2025), внесений народними депутатами України Власенком С.В. та Тимошенко Ю.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про лобіювання", виклавши цей Закон в новій редакції, яка регулюватиме відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних і фізичних осіб, які здійснюють лобістську діяльність. Законопроектом, серед іншого, передбачається:
встановити, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) здійснюється ведення Електронного реєстру суб’єктів лобіювання, що міститиме інформацію про суб’єктів лобіювання та щодо договорів про надання послуг з лобіювання, а також положення про такий реєстр затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням НАЗК (стаття 7 законопроекту);
доручити НАЗК протягом 3 місяців з дня набрання чинності відповідним законом вжити організаційних заходів, пов’язаних із створенням та забезпеченням безперервного функціонування Електронного реєстру суб’єктів лобіювання, при цьому встановити, що днем початку функціонування цього реєстру є день опублікування Кабінетом Міністрів України в газеті "Голос України" повідомлення про початок його функціонування (пункт 3 розділу ІІІ законопроекту).
Слід відмітити, що відповідно до статті 5 Закону України "Про лобіювання" НАЗК створюється Реєстр прозорості (який має містити інформацію про суб'єктів лобіювання та їх звітність), порядок ведення цього реєстру визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому у підпункті 2-1 пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити створення та функціонування Реєстру прозорості протягом 14 місяців з дня набрання чинності цим Законом (набрання чинності відбулося 14.03.2024, водночас встановлено, що цей Закон вводиться в дію через 2 місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 вересня 2025 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2024 № 1175 затверджено Положення про Реєстр прозорості, а також за інформацією на офіційному сайті НАЗК створення інформаційно-комунікаційної системи "Реєстр прозорості" здійснюється у межах співпраці з Фондом Євразія, який виконує проект міжнародної технічної допомоги "Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості (UK DIGIT)".
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного бюджету внаслідок створення Електронного реєстру суб’єктів лобіювання, а також збільшення чисельності працівників НАЗК з метою виконання нових функцій і повноважень. Загалом Мінфін підтримує законопроект з урахуванням наданих зауважень, а саме щодо необхідності надання детальних фінансово-економічних розрахунків й обґрунтувань з пропозиціями щодо визначення реальних джерел покриття додаткових видатків бюджету, необхідних для реалізації повноважень здійснення НАЗК моніторингу способу життя відповідних суб’єктів.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лобіювання" щодо державної реєстрації суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні" (реєстр. № 13027 від 18.02.2025), внесений народними депутатами України Власенком С.В. та Тимошенко Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування Електронного реєстру суб’єктів лобіювання та на забезпечення виконання нових повноважень НАЗК залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану вжиття НАЗК заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ