Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 30 червня 2021 року розглянув Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році, відмітивши таке.
Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала Верховній Раді листом від 08.06.2021 р. № 06-1281 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 25.05.2021 р. № 11-1 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету /Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати/.
У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.
Щодо змін до Закону
З початку поточного бюджетного періоду станом на 25.06.2021 р. прийнято 5 законів щодо змін до Закону, а саме:
від 29.01.2021 р. № 1158-ІX щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію, яким в межах загального обсягу видатків, визначених Мінсоцполітики за загальним фонду державного бюджету, передбачено видатки за новою бюджетною програмою «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу» (код 2501410) у сумі 1,4 млрд грн і зменшено на цю суму видатки за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230);
від 15.04.2021 р. № 1393-ІX, яким в межах загального обсягу витрат державного бюджету визначено бюджетні призначення Мінагрополітики шляхом зменшення бюджетних призначень Мінекономіки та Міндовкілля (пов’язаних, зокрема, з передачею до Мінагрополітики витрат за бюджетними програмами, в рамках яких здійснюються заходи з підтримки сільського господарства, а також видатки для забезпечення діяльності Держгеокадастру і Держрибагентства);
від 29.04.2021 р. № 1434-ІX (далі – закон № 1434-ІХ), яким передусім доходи державного бюджету збільшено на 13,5 млрд грн, видатки – на 15 млрд грн (зокрема передбачено видатки за новими бюджетними програмами «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн і «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) у сумі 4,1 млрд грн, збільшено видатки МОЗ на 4,45 млрд грн (з них за бюджетними програмами «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 3,25 млрд грн і «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я» на 0,89 млрд грн), МКІП – на 0,75 млрд грн, Мінінфраструктури – на 0,5 млрд грн), надання кредитів з державного бюджету зменшено на 1,5 млрд грн, а також в межах граничного обсягу дефіциту загального фонду державного бюджету збільшено на 20 млрд грн граничний обсяг державного боргу на 31.12.2021 р. і план внутрішніх запозичень з метою придбання у державну власність в обмін на ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ «Укрфінжитло»;
від 17.06.2021 р. № 1558-ІХ щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення Державній судовій адміністрації на 742,05 млн грн на вказану мету (з них на оплату праці – 412,4 млн грн) і відповідного зменшення видатків Мінмолодьспорту, Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності (у зв’язку з виникненням економії коштів за окремими бюджетними програмами) /на даний час передано на підпис Президенту України/;
від 17.06.2021 р. № 1563-ІХ щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення МОЗ на 300 млн грн за бюджетною програмою «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я» і відповідного зменшення видатків МОН за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» /на даний час передано на підпис Президенту України/.
Отже, загалом законодавчими змінами до Закону первинно затверджені основні параметри державного бюджету на 2021 р. змінено таким чином: доходи збільшено на 13,5 млрд грн (або на 1,2%) за загальним фондом; видатки збільшено на 15 млрд грн (або на 1,1%), з них за загальним фондом – на 13,5 млрд грн; надання кредитів зменшено на 1,5 млрд грн.
Слід звернути увагу, що пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів за підсумками виконання державного бюджету у І кварталі 2021 р., виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, розглянути питання щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності органів судової влади, реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, розвиток закладів фахової передвищої та вищої освіти, підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, а також передбачення видатків на ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти. Урядом відповідну законодавчу пропозицію не було ініційовано, натомість більшість порушених питань унормовано законами № 1434-ІХ і № 1558-ІХ, проекти яких внесені народними депутатами України і доопрацьовувалися у Комітеті для подальшого прийняття Верховною Радою.
Щодо макроекономічних показників
Показники державного бюджету на 2021 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, схвалених постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671.
Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: ВВП за І квартал 2021 р. (порівняно з відповідним періодом 2020 р.) за попередньою оцінкою Держстату зменшився на 2,2% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 4,6%/; індекс споживчих цін у травні п.р. до грудня 2020 р. – 106,1%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2020 р. – 108% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 107,3% і 108,1%/; індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. до грудня 2020 р. – 120,9% /враховано при затвердженні бюджету – 108,7%/.
У Висновку РП відмічено, що у І кварталі 2021 р. державний бюджет виконувався в умовах спаду економіки, який розпочався з І кварталу 2020 р., при цьому у звітному періоді суттєво подорожчали окремі соціально значущі товари і збільшилася прострочена заборгованість із виплати зарплати.
За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.06.2021 р. становив 27,84 млрд дол. США і зменшився з початку року на 1,29 млрд дол. США, або на 4,4%. Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 27,89 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 29,1 грн/дол. США/.
Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.06.2021 р. 72,4 млрд грн (проти 80,6 млрд грн на 01.01.2021 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 23,2 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 37,2 млрд грн, на інших рахунках – 12 млрд грн.
Щодо доходів державного бюджету
Доходи державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 476,2 млрд грн, що більше відповідного показника за минулий рік на 87,9 млрд грн, або на 22,6%. За Висновком РП збільшення доходів державного бюджету у І кварталі 2021 р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. відбулося за рахунок насамперед девальвації гривні та зростання цін.
До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 420,96 млрд грн, що на 28,3 млрд грн, або на 7,2%, більше плану на звітний період (без врахування змін до розпису державного бюджету, не пов’язаних із змінами до Закону), та на 18,3 млрд грн, або на 4,5%, більше уточненого плану на звітний період. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 24,5% при плановому річному збільшенні на 10,9% /уточнений план на 2021 р. до факту за 2020 р./, або на 82,9 млрд грн.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження у січні-травні п.р. окремих платежів /річний план більшості з яких збільшено законом № 1434-ІХ/, зокрема: частини прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (+10,6 млрд грн, або в 6,6 раза); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+5,6 млрд грн, або 10% /річний план збільшено на 4,2 млрд грн/); податку на прибуток підприємств (+4,7 млрд грн, або 8,2% /річний план збільшено на 4,2 млрд грн/); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (+4,2 млрд грн, або 3,3% /річний план збільшено на 10,58 млрд грн/); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+3,3 млрд грн, або в 2,2 раза), рентної плати за користування надрами (+3,1 млрд грн, або 20,2% /річний план збільшено на 1 млрд грн/), зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,1 млрд грн, або 31,7% /річний план збільшено на 2,1 млрд грн/).
При цьому кошти, що перераховуються Національним банком, становили 24,4 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2020 рік, а також уточненому річному плану (на підставі вказаної звітності первинно визначений план /33 млрд грн/ законом № 1434-ІХ зменшено на 8,57 млрд грн).
Разом з тим, найбільше
невиконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету у
січні-травні п.р. відбулося щодо таких платежів: акцизний податок з вироблених
в Україні підакцизних товарів (продукції) (–2,7 млрд грн, або 10,2% /при цьому законом № 1434-ІХ річний
план зменшено на 1,3 млрд грн/),
податок та збір на доходи фізичних осіб
(–0,8 млрд грн, або 1,5%).
Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами здійснено за січень-травень п.р. у сумі 62,9 млрд грн, що на 0,5 млрд грн, або на 0,8%, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.06.2021 р. становив 18,5 млрд грн (збільшився на 0,2 млрд грн з початку року).
Загалом значне перевиконання доходів загального фонду державного бюджету у звітному періоді та збільшення їх річного плану вже наприкінці квітня п.р. свідчить про прорахунки прогнозування доходів при складанні проекту державного бюджету та недоліки їх помісячного планування (у даному випадку йдеться про заниження/завищення окремих показників).
До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 55,2 млрд грн, що становить 44,5% затвердженого на рік обсягу та на 9,9% більше, ніж за відповідний період 2020 р.
При цьому найбільшими за обсягом були доходи, що є джерелами формування державного дорожнього фонду: надійшло майже 32 млрд грн (або 58% загального обсягу доходів спеціального фонду), що становить 48,1% затвердженого річного плану та на 8,3 млрд грн, або на 35,1%, більше плану на звітний період. Також значними були власні надходження бюджетних установ: становили 18,2 млрд грн, або 47,2% затвердженого річного плану.
Однак, рівень виконання плану деяких доходів спеціального фонду є низьким. Насамперед йдеться про плату за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей: за січень-травень п.р. надійшло плати у сумі 737,8 млн грн, або 9,9% річного плану (7,44 млрд грн). Відповідно до пунктів 18-23 статті 14 Закону надходження цієї плати передбачено спрямувати на видатки за 6 бюджетними програмами (зокрема щодо культури, охорони здоров’я, інфраструктури, соціально-економічного розвитку територій). На запит від Комітету Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей повідомила про чинники, які унеможливлюють виконання плану щодо цієї плати, та регулярно надає інформацію щодо стану виконання такого плану і вжитих заходів. Отже, як і у 2020 р., залишається ризик значного недонадходження зазначеного платежу та непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами у запланованому обсязі.
Крім того, на 2021 р. до спеціального фонду державного бюджету передбачено зарахування податку на прибуток підприємств і дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 р. Держаудитслужбою в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» за період з 01.10.2018 р. по 31.12.2019 р. /згідно з пунктом 9 статті 11 Закону/, із спрямуванням на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), та боротьбою з її наслідками, збільшення зарплати працівникам медичних закладів /згідно з пунктом 24 статті 14 Закону/, без визначення планових показників доходів і видатків державного бюджету. За 5 місяців п.р. такі платежі не надходили, а за інформацію Мінфіну, наведеною у Висновку РП, наразі з приводу відповідного питання триває судова тяжба між НАК «Нафтогаз України» і Держаудитслужбою.
За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити таке:
на 01.06.2021 р. переплати становили 51,7 млрд грн (збільшилися на 6,7 млрд грн з початку року), а податковий борг – 81,1 млрд грн (зменшився з початку року на 1,1 млрд грн);
на 01.04.2021 р. обсяги розстрочених і відстрочених податкових зобов’язань становили 1,7 млрд грн (збільшилися з початку року на 0,2%), водночас за І квартал п.р. списано податкового боргу у сумі 2,3 млрд грн (на 0,5 млрд грн, або 29,8%, більше, ніж у відповідному періоді 2020 р.).
Рахунковою палатою відмічено, що зростання з початку року суми надміру сплачених до державного бюджету податків, зборів та інших платежів сприяло перевиконанню доходів загального фонду.
Хоча податковий борг перед державним бюджетом дещо зменшився (за рахунок списання податкового боргу), проте його обсяг залишається значним, що негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про незадовільний стан фінансової дисципліни платників податків та недостатність вжитих органами ДПС заходів щодо управління податковим боргом.
Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу
За січень-травень 2021 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 33,7 млрд грн (при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 246,6 млрд грн), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 31,8 млрд грн (що менше на 54,7 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі 220,9 млрд грн/), за спеціальним фондом – у сумі 1,9 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі 25,8 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків у менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів та невиконанні плану державних запозичень і надходжень від приватизації державного майна за цей період.
Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 858,2 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, або лише 19,1% плану на звітний період при затвердженому річному плановому показнику 12 млрд грн. Слід звернути увагу, що при визначенні відповідного річного плану під час затвердження державного бюджету на 2021 р. враховувалася можливість відновлення продажу об’єктів великої приватизації, однак відповідна законодавча норма /Закон України від 30.03.2021 р. № 1365-ІХ «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо відновлення проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації»/ набрала чинності з 01.05.2021 р. У Висновку РП зауважено, що Мінфіном в умовах припинення продажу об’єктів великої приватизації заплановано надходження коштів від приватизації державного майна у І кварталі в сумі 3,2 млрд грн (26,7% річного плану), отримано на 2,7 млрд грн менше, що свідчить про прорахунки помісячного планування відповідного показника.
Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 196,2 млрд грн (27,2% затвердженого річного плану), з яких внутрішні запозичення – 156 млрд грн, що становить 30,2% затвердженого річного плану. У загальному обсязі залучених запозичень найбільшу питому вагу становили середньострокові зобов’язання – 64% (125,7 млрд грн), довгострокові зобов'язання становили 21,8% (42,7 млрд грн), короткострокові зобов'язання – 14,2% (27,8 млрд грн), натомість у Програмі управління державним боргом на 2020 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 29.01.2021 р. № 47) передбачено, що для фінансування державного бюджету за прогнозними розрахунками довгострокові і середньострокові інструменти матимуть питому вагу по 35,9%, а короткострокові – 28,2%. Отже, у звітному періоді не досягнуто прогнозні індикатори щодо структури запозичень.
За січень-травень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 192,5 млрд грн, що становить 27,6% затвердженого Законом /із змінами згідно з законом № 1434-ІХ/ річного плану (697,2 млрд грн) та 73,4% уточненого плану на звітний період (або на 69,7 млрд грн менше), у т.ч.:
внутрішні запозичення – у сумі 156 млрд грн від розміщення ОВДП. При цьому у січні–травні п.р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, становила 11,2%, у доларах США – 3,8%, у євро –2,5%, і зросла порівняно з таким показником за 2020 р. /10,2%, 3,4% і 2,3% відповідно/. Зазначене призведе до збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу, на що також звертає увагу Рахункова палата;
зовнішні запозичення – у сумі 36,5 млрд грн, з них за інформацією Мінфіну (розміщеною на його офіційному сайті): 34,7 млрд грн (1,25 млрд дол. США) – шляхом розміщення довгострокових ОЗДП /із ставкою 6,876% річних та строком погашення у 2029 р./); 1,7 млрд грн – отримання позик МБРР в рамках проектів «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (15 млн дол. США), «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19» (40 млн дол. США), «Додаткове фінансування для проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (5 млн дол. США) і «Додаткове фінансування Проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі в людей» (3,6 млн дол. США).
При цьому уточнений річний план запозичень до загального фонду збільшено на 86,5 млрд грн у зв’язку з необхідністю погашення боргових зобов’язань (планові показники з погашення боргових зобов’язань збільшено на таку ж суму) відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 16 Кодексу.
У Висновку РП зазначено, що у І кварталі п.р. внаслідок неотримання коштів від коштів від державних зовнішніх запозичень і приватизації державного майна, план надходжень загального фонду не виконано, що звузило можливості для своєчасного і повного здійснення запланованих видатків і спричинило заборгованість перед ЄКР. Зокрема, у березні п.р. залучено кошти ЄКР на фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 10,3 млрд грн, що були повернені у квітні п.р. З цього приводу слід відмітити, що починаючи з 2021 р. законодавчо унормовано право Казначейства залучати на поворотній основі кошти ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету /згідно з пунктом 5 частини першої статті 15 та частинами четвертою і п’ятою статті 43 Кодексу/.
Відповідно до статті 31 Закону прийнято постанову КМУ від 29.03.2021 р. № 268 «Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”», згідно з якою доручено Мінфіну здійснити понадплановий випуск ОВДП на суму 1,8 млрд грн із строком обігу до 15 р. та відсотковою ставкою доходу до 9,3% річних в обмін на акції додаткової емісії зазначеного товариства. У бюджетній звітності за 5 місяців п.р. така операція не відображена.
Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. становили 3,7 млрд грн, або лише 15,2% затвердженого річного плану, водночас на 2 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 р. Отже, стан залучення таких запозичень поліпшився порівняно з попереднім роком, однак залишається низьким та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів та неналежної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів, про що також зауважує Рахункова палата.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у лютому 2021 р. здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2 млрд грн, що згідно з пунктом 5 статті 12 і пунктом 13 статті 14 Закону зараховано до спеціального фонду державного бюджету та спрямовано на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (хоча на 1 червня п.р. такі кошти використано лише у сумі 600 млн грн, або 30%).
Платежі з погашення державного боргу за січень-травень п.р. здійснені у сумі 170,5 млрд грн (36,4% затвердженого річного показника, та 112,6% плану на звітний період (без врахування змін до розпису державного бюджету, не пов’язаних із змінами до Закону) та 98% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 153,2 млрд грн, зовнішнього боргу – 17,3 млрд грн. У Висновку РП відмічено, що додаткові потреби у погашенні державного боргу, які не передбачені при формуванні розпису, спричинені, зокрема, внаслідок розміщення короткострокових ОВДП у кінці грудня 2020 р. і дострокового погашення кредиту Deutsche Bank, AG відповідно до укладеної 24.12.2020 кредитної угоди.
Видатки на обслуговування державного боргу за січень-травень п.р. проведено в обсязі 64,4 млрд грн, або 40,6% бюджетних призначень та 99,4% уточненого плану на звітний період. Крім того, у травні п.р. здійснено першу виплату за державними деривативами у сумі 1.122,5 млн грн (або 97,2% бюджетних призначень).
Загалом Рахунковою палатою звернуто увагу, що витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу збільшилися в І кварталі 2021 р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. на 55,7% і становили 38% витрат державного бюджету, що зменшило фінансові можливості для реалізації інших бюджетних програм.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2021 р. становив 2.516,7 млрд грн та зменшився з початку року у гривневому еквіваленті на 35,2 млрд грн, або на 1,4%. Державний борг зменшився з початку року на 18,1 млрд грн, або на 0,8%, і становив 2.241,2 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. (із змінами) – 2564,9 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 17,1 млрд грн, або на 5,8%, і становив 275,5 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. – 350,5 млрд грн).
За січень-травень п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 9.844,7 млн грн, у т.ч. за зовнішніми зобов’язаннями ДП НЕК «Укренерго» у сумі 136 млн євро, або 4.739,1 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, ратифікованої законом від 02.12.2020 р. № 1035-ІХ, щодо залучення позики від ЄІБ для реалізації проекту «Програма підвищення надійності підстанцій»/ та АТ «Укрзалізниця» у сумі 150 млн євро, або 5.105,6 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, укладеної на підставі постанови КМУ від 22.11.2017 р. № 1051, щодо залучення позики від ЄБРР для реалізації проекту електрифікації української залізниці «Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка»/. Поряд з тим, відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону Урядом прийнято рішення щодо надання у п.р. державних гарантій за запозиченнями Укравтодору на загальну суму до 30 млрд грн /постанови КМУ від 02.04.2021 р. № 327, від 28.04.2021 р. № 442 і від 26.05.2021 р. № 521/. Разом з тим, надання державних гарантій за пунктом 1 статті 6 Закону обмежено на рівні до 40 млрд грн, з яких до 10 млрд грн – за портфельними гарантіями для кредитування суб’єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва /підпункт «б»/, до 20 млрд грн – для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави /підпункт «в»/.
Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 10 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 2,6 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 3,5 млрд грн і становили відповідно 59 млрд грн.
Щодо видатків та кредитування державного бюджету
За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 509,4 млрд грн, або 38,2% бюджетних призначень (із змінами), у т.ч. за загальним фондом - у сумі 455,2 млрд грн (38% бюджетних призначень /збільшених законом № 1434-ІХ на 13,5 млрд грн/ та 92,7% уточненого плану на звітний період, або на 35,9 млрд грн менше) та за спеціальним фондом - у сумі 54,2 млрд грн (39,4% бюджетних призначень /збільшених законом № 1434-ІХ на 1,5 млрд грн/).
У Висновку РП зауважено, що у І кварталі п.р. Урядом та окремими головними розпорядниками коштів державного бюджету не забезпечено дотримання вимог: частини сьомої статті 20 Кодексу щодо терміну затвердження порядків використання коштів і внесення змін до чинних порядків /протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом/ за 60 бюджетними програмами; частини восьмої статті 20 Кодексу щодо терміну затвердження паспортів бюджетних програм /протягом 45 днів з дня набрання чинності Законом/, що призвело до несвоєчасного затвердження 66,7% паспортів бюджетних програм, що мали затверджуватися у 2021 р.
На 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 74 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.
Відповідно до запиту від Комітету Мінфіном щомісяця надається інформація щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм, зокрема:
на 17.06.2021 р. з 87 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови за 69 бюджетними програмами (або 79,3%), отже на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 18 бюджетними програмами (або 20,7%);
на 22.06.2021 р. до Мінфіну з 522 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р. (з урахуванням змін до Закону), надійшло 483 паспорти (або 92,5%), з них погоджено Мінфіном 474 паспорти, а не подано на погодження 39 паспортів бюджетних програм (або 7,5%).
За інформацією Казначейства на 29.06.2021 р. до Казначейства не надійшли затверджені паспорти за 52 бюджетними програмами державного бюджету.
Поряд з тим, у 2021 р. згідно з статтею 28 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за 11 бюджетними програмами /більшість з яких стосується будівництва/придбання житла для військовослужбовців/ здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. На 25.06.2021 р. прийнято 8 відповідних рішень Уряду, з яких 7 – погоджено Комітетом, не прийнято рішення Уряду щодо 3 бюджетних програм: «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070), «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270) і «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Управління державної охорони України» (код 6601030).
Таким чином, у звітному періоді проведенню багатьох видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм) та Законом (розподілів коштів), що є наслідком системних недоліків у плануванні і виконанні видатків головними розпорядниками коштів.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу на 25.06.2021 р. Комітетом розглянуто і погоджено 18 рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (з урахуванням 3 рішень, що містять також розподіл міжбюджетних трансфертів). Значна кількість таких рішень вже у І півріччі п.р. вказують на наявність серйозних прорахунків у бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності головних розпорядників коштів та комплексних підходів в управлінні бюджетними коштами.
Згідно з пунктом 24 статті 14 Закону із спеціального фонду державного бюджету передбачено здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону) за рішеннями Кабінету Міністрів, погодженими з Комітетом. При цьому джерело, визначене пунктом 9 статті 11 Закону, у п.р. не надходило, про що вище зазначено. Водночас пунктом 9 статті 12 Закону на вказану мету передбачено спрямувати залишок коштів, джерелом формування яких були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /які у 2020 р. було спрямовано до Фонду боротьби з COVID-19, але не використано чи не розподілено/, що за інформацією Мінфіну на 01.01.2021 р. становив 6.102,3 млн грн. На 25.06.2021 р. прийнято 9 рішень Уряду, погоджених з Комітетом, про спрямування зазначеного залишку коштів на вказану мету загалом у сумі 6.072,7 млн грн, отже нерозподілений залишок таких коштів становить 29,6 млн грн.
Поряд з тим, законом № 1434-ІХ визначено видатки загального фонду державного бюджету за новою бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн, розподіл яких має здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом /згідно з статтею 36 Закону, включеною законом № 1434-І/. На 10.06.2021 р. такі видатки розподілені у повному обсязі відповідно до 4 рішень Уряду, погоджених з Комітетом. За інформацію Мінфіну на 10.06.2021 р. відповідні видатки проведено в сумі 1,3 млрд грн.
На виконання статті 23 Закону прийнято 2 рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів» (код 3511270) на загальну суму 988,7 млн грн, або 87,7% бюджетних призначень /1.126,9 млн грн/, нерозподілені кошти становлять 138,2 млн грн.
У структурі видатків загального фонду державного бюджету за економічною класифікацією за січень-травень п.р. найбільшу питому вагу становили видатки на: соціальне забезпечення – 143,6 млрд грн (31,6% загального обсягу видатків і 44,5% уточненого річного плану), оплату праці бюджетних установ – 80,1 млрд грн (17,6% і 39% відповідно), обслуговування боргових зобов’язань – 64,3 млрд грн (14,1% і 40,7% відповідно), поточні трансферти місцевим бюджетам – 49,5 млрд грн (10,9% і 39,3% відповідно).
За 5 місяців 2021 р. Пенсійному фонду спрямовані видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 81,4 млрд грн, що становить 41,7% бюджетних призначень та 100% плану на звітний період, що на 6,4 млрд грн (або на 7,3%) менше порівняно з аналогічним періодом 2020 р. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства за січень-травень 2021 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 62 млрд грн, з яких повернуто 51,7 млрд грн, в результаті на 01.06.2021 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 72,4 млрд грн і збільшився з початку року на 10,3 млрд грн. Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду продовжує погіршуватися, збільшується залежність цього фонду від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР, а також посилюються ризики щодо неспроможності погасити таку заборгованість перед ЄКР.
Згідно з даними Казначейства за січень-травень п.р. відповідно до прийнятих рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету розподілено відповідні кошти на загальну суму 93,6 млн грн (або 6,2% бюджетних призначень), з них касові видатки становили 86,5 млн грн (або 5,8% бюджетних призначень).
За січень-травень 2021 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 4,2 млрд грн, або 52% затвердженого на рік показника та 111,7% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 125,6 млн грн, або 23,3% затвердженого із змінами річного показника.
За 5 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету на суму 4,8 млрд грн, або 27,1% бюджетних призначень /зменшених законом № 1434-ІХ на 1,5 млрд грн/, у т.ч. із загального фонду – 1,8 млрд грн (35,7% бюджетних призначень (із змінами) і 95,8% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – 3 млрд грн (23,7% бюджетних призначень (із змінами)).
Кредиторська заборгованість на 01.06.2021 р. за видатками загального фонду становила 3,3 млрд грн і збільшилася з початку року на 9,6%, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,1 млрд грн (33,3% загального обсягу заборгованості, зросла на 6,8% з початку року).
Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2021 р. становила 43,8 млрд грн і збільшилася з початку року на 13,7%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 4,2 млрд грн (9,6% загального обсягу заборгованості, зросла на 15,2% з початку року).
Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами
За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 56,6 млрд грн, що становить 33,5% уточненого річного плану та 93,4% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 50,9 млрд грн і за спеціальним фондом – 5,7 млрд грн.
Базова дотація перерахована у сумі 6,5 млрд грн, або 100% плану на січень-травень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн, або 100% плану на звітний період.
Субвенції загального фонду перераховані у сумі 41,6 млрд грн, або 98,3% уточненого плану на 5 місяців п.р. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (92,1%), яку перераховано у сумі 38,3 млрд грн (99,7% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції /виходячи з додатка № 5 до Закону/ передбачено у сумі 668,4 млн грн. Розпорядженням КМУ від 17.03.2021 р. № 199-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (що погоджено з Комітетом), в рамках якого зменшено резерв цієї субвенції на 19,4 млн грн. На даний час інших рішень щодо розподілу таких коштів Урядом не прийнято.
За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку перераховано у сумі 5,3 млрд грн (або 100% плану на січень-травень п.р. та 24,7% бюджетних призначень). При цьому згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу Урядом здійснено розподіл додаткового обсягу цієї субвенції між місцевими бюджетами у сумі 3,3 млрд грн за рахунок залишку коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 01.01.2021 р. у зв’язку з перевищенням загального обсягу відповідних фактичних надходжень річного плану /розпорядження КМУ від 14.04.2021 р. № 356-р/, що погоджено з Комітетом.
У Законі (із змінами, внесеними законом № 1434-ІХ) 20 субвенцій затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також субвенції на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, розподіл якої згідно з статтею 18 Закону здійснюється Кабінетом Міністрів). На 25.06.2021 р. Комітет розглянув 14 рішень Уряду щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами, при цьому погоджено 13 рішень і 1 рішення /постанова КМУ від 17.05.2021 р. №476 щодо розподілу субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»/ повернуто на доопрацювання (у зв’язку з неповною відповідністю розподілених обсягів субвенції її загальному обсягу, визначеному Законом). Однак на 25.06.2021 р. залишаються нерозподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:
субвенція на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (код 2211210) /затверджена за загальним фондом у сумі 150 млн грн/;
субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) /затверджена за загальним фондом у сумі 1.000 млн грн/;
субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2411030) /затверджена за загальним фондом у сумі 137,5 млн грн/;
субвенція на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (код 2511240) /затверджена за загальним фондом у сумі 274,2 млн грн/;
субвенція на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (код 2761230) /затверджена за загальним фондом у сумі 62,6 млн грн/;
субвенція на створення центрів культурних послуг (код 3811060) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 200 млн грн/.
Крім того, наразі розподілені частково такі субвенції місцевим бюджетам:
субвенція на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 1.650 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 450 млн грн, за спеціальним фондом – 1.200 млн грн, не розподілено 302,9 млн грн (за загальним фондом), або 18,4% загального обсягу/;
субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (код 2911060) /затверджена за загальним фондом у сумі 500 млн грн, не розподілено 16,2 млн грн, або 3,2%/;
субвенція на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (код 3511100) /затверджена за загальним фондом у сумі 4.100 млн грн, не розподілено 671,2 млн грн, або 16,4%/;
субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 3511210) /затверджена у сумі 6.000 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 2.661,6 млн грн, за спеціальним фондом – 3.338,4 млн грн, не розподілено 4.317,6 млн грн, або 72%, у т.ч. за загальним фондом – 979,2 млн грн, за спеціальним фондом – 3.338,4 млн грн/;
субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 3911020) /затверджена за загальним фондом у сумі 125 млн грн, не розподілено 98,8 млн грн, або 79,1%/.
Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, що свідчить про низьку виконавську дисципліну відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Окремо потрібно відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у двомісячний строк /до 2021 р. – у тримісячний строк/ з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У державному бюджеті на 2021 рік обсяг ДФРР визначено за загальним фондом у сумі 4,5 млрд грн. За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено 1 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 12.04.2021 р. № 297-р/, згідно з яким затверджено перелік відповідних програм і проектів на загальну суму 4.339,9 млн грн. Зазначені видатки за 5 місяців п.р. проведено в сумі 333,2 млн грн при плані на звітний період 1,3 млрд грн. Отже, низький рівень здійснення таких видатків спричинено передусім несвоєчасним розподілом коштів ДФРР. Крім того, розпорядженням КМУ від 16.06.2021 р. № 660-р внесено зміни до переліку відповідних програм і проектів, внаслідок чого ще розподілено 130,9 млн грн (нерозподілений залишок коштів ДФРР – 29,2 млн грн).
За підсумками розгляду даного питання, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:
1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;
2) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України і Державній митній службі України вжити заходів щодо забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету, подальшого покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів;
3) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною податковою службою України продовжити роботу щодо скорочення податкового боргу, насамперед шляхом стягнення відповідних платежів до державного бюджету та мінімізації списання податкового боргу;
4) доручити Міністерству економіки України і Міністерству енергетики України вжити заходів щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету надходжень, визначених пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
5) доручити Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей вжити заходів з надходження до державного бюджету у запланованому обсязі плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;
6) доручити Фонду державного майна України вжити заходів щодо забезпечення виконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2021 році;
7) продовжити роботу щодо забезпечення ефективного управління державним боргом, здійснюючи заходи щодо зменшення вартості державних запозичень та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;
8) активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, вжити заходів реагування у разі недостатньої вибірки кредитних ресурсів і незадовільного впровадження зазначених проектів, забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;
9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету терміново забезпечити затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету, включаючи порядки та умови надання субвенцій, і паспортів бюджетних програм, які досі залишаються неунормованими;
10) доручити Міністерству соціальної політики України і Пенсійному фонду України мінімізувати залучення коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів цього фонду, а також вжити заходів щодо погашення заборгованості за відповідними позиками;
11) доручити відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити виконання вимог частини першої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прискоривши підготовку та узгодження розподілів коштів за напрямами (об’єктами, заходами) щодо бюджетних програм за кодами 1002070, 2701270 і 6601030;
12) доручити Міністерству фінансів України разом з головними розпорядниками коштів державного бюджету здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи вжиття заходів щодо погашення такої заборгованості (насамперед простроченої) та усунення чинників її нарощування;
13) доручити Міністерству розвитку громад та територій України забезпечити завершення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070);
14) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2211210, 2211260, 2411030, 2511240, 2761230, 3811060, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 2761600, 2911060, 3511100, 3511210 і 3911020, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;
15) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі.